КНИЖКОВА ВИСТАВКА НОВИХ НАДХОДЖЕНЬ

«ІNОZEMKA»

Сьогодні знання іноземної мови відкриває широкі можливості для людини. Зокрема, чим більше мов ви знаєте, тим вищі ваші шанси на успіх: на ринку праці, в подорожах, в спілкуванні з цікавими людьми з будь-якої точки світу. У сучасному житті знання іноземних мов не тільки дозволяє людині відчувати себе більш успішною, але і легко долає кордони і робить світ навколо неї цікавішим.

Вивчення іноземних мов - непросте завдання, і для більшості вільне спілкування іноземною мовою повинно підтримуватися постійною практикою. Книга допомагає розвинути «відчуття мови». Ви наочно будете бачити, як на практиці складаються мовні конструкції, як працює граматика. Чим більше ви будете практикуватися в читанні, тим природніше буде ставати логіка побудови речень і використання лексичних одиниць в англійській мові.

Пропонуємо до вашої уваги твори художньої літератури серії «Folio World’s Classics», до якої увійшли кращі твори світової класичної прози англійською, німецькою та  французькою мовами. Мова представлених на виставці «Іноzemka» творів – англійська  (рівень складності Intermediate (В1)). Виставка функціонує у читальному залі Бібліотеки Верховної Ради України.

Читайте та вивчайте іноземні мови із задоволенням!

Становлення сучасного парламентаризму в Україні

(до Міжнародного дня парламентаризму)

          30 червня відзначається Міжнародний день парламентаризму. Свято було засновано у 2018 році резолюцією Генеральної Асамблеї ООН. Цей день покликаний підкреслити важливість парламентської системи і роль парламентів у поліпшенні життя людей у світі. Свято стало для всіх парламентів світу додатковим приводом, щоб переосмислити можливості парламентської дипломатії, активізувати діяльність, спрямовану на зміцнення парламентської солідарності.
          Сильні парламенти є основою демократії. Вони відображають думку народу, ухвалюють закони, висувають відповідні вимоги урядам.
          Український парламент є надійним форпостом нашої державності. З 24 лютого 2022 року Верховна Рада України вперше переживає унікальний досвід функціонування під час повномасштабної війни.  З початку збройної агресії росії виникла потреба терміново адаптувати законодавство до реалій повномасштабної війни. Відповідні закони розроблялися та приймалися майже з нуля, і дуже швидко.
Завдяки злагодженій роботі парламентаріїв нашій країні вдалося налаштувати життя в умовах, далеких від нормальних. Кожне з подібних рішень важко переоцінити, бо кожне воно є цеглинкою для будівництва нашої Перемоги.

Віртуальна експозиція найбільш цікавих надходжень  іноземними мовами за квітень 2023 року.

КНИЖКОВА ВИСТАВКА НОВИХ НАДХОДЖЕНЬ

21 БЕРЕЗНЯ - ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ПОЕЗІЇ

            Пропонуємо Вашій увазі книгу відомого американського історика і дослідника Східної Європи Тімоті Снайдера, професора Єльського університету "Шлях до несвободи. Росія, Європа, Америка".

            Це одна з книг, яку рекомендує до прочитання Заступниця Голови Верховної Ради України Олена Кондратюк.

           Це книжка про події, політичні фігури та глобальні ідеї, які приховані за цими подіями. Тімоті Снайдер аналізує складні та драматичні трансформації в Росії, Україні, Європі та США від 2011 до 2016 року.

           У фондах Бібліотеки Верховної Ради України ви можете ознайомитись з книгами Тімоті Снайдера – «Українська історія, російська політика, європейське майбутнє», «Перетворення націй. Польща, Україна, Литва, Білорусь 1569-1999», «Криваві землі: Європа поміж Гітлером та Сталіном».

«ІСТОРІЯ УКРАЇНИ- РУСИ»
М. ГРУШЕВСЬКОГО –

Постановою Верховної Ради України від 17 грудня 2021 року №1982-IX визначено перелік важливих дат та подій, які відзначатимуться на державному рівні у 2022–2023 роках. У переліку подій зазначається, що у березні цього року минає 125 років із часу видання першого тому “Історії України – Руси” Михайла Грушевського. Перший том фундаментальної «Історії України-Руси» побачив світ у 1898-му році.

Наукова праця "Історія України-Русі" стала головною в науковій діяльності Михайла Грушевського і складається з 10-ти томів. Для написання цієї праці Михайлу Грушевському знадобилося більше тридцяти років. В хронологічному плані праця охоплює події, починаючи з найдавніших часів і до сімнадцятого століття. В основу цієї праці була покладена розроблена автором історична схема самостійного розвитку українського народу від найдавніших часів, що аргументовано спростовувало прийняту російською історіографією концепцію про єдину загальноросійську народність-колиску. Послідовники Грушевського назвуть його «Історію України-Руси» метрикою українського народу, поставивши в один ряд з Шевченковим «Кобзарем». Саме Михайло Грушевський ввів в науковий обіг термін Україна-Русь та Київська Русь. До цього в історичній літературі домінував термін Давня Русь.

“БЕЗСМЕРТНЕ СЛОВО КОБЗАРЯ”

Щороку 9 березня українці по всьому світу відзначають День народження Тараса Григоровича Шевченка – видатного українського поета, прозаїка, драматурга, художника, політичного і громадського діяча. Для кожного українця Тарас Шевченко став символом українського національного руху та відродження, символом волі та справедливості. Завдяки своєму життю та творчості великий митець надихав патріотів України до боротьби за правду, свободу та майбутнє нашої держави. Поет мріяв про ті часи, коли його країна буде незалежною суверенною державою, коли в Україні шануватимуться мова, культура та історія народу.

Творчість Тараса Шевченка і сьогодні актуальна. Майже 200 років тому він, у плані культурному, постав проти російської імперії, а сьогодні їй протистоїть вся Україна і весь цивілізований світ. Від початку віроломного вторгнення росії в Україну українці цитують і згадують Кобзаря, а українські військові зазначають, що слова з творів Кобзаря надихають їх і вселяють впевненість у Перемозі! - «Борітеся — поборете, Вам Бог помагає!». «І на оновленій землі врага не буде, супостата, а буде син, і буде мати, і будуть люде на землі…».

На виставці представлені монографії, збірники наукових статей, виступів, інтерв'ю, матеріали Всеукраїнської науково-методичної конференції та збірки поезій Кобзаря.

Виставка присвячена одному з державних символів України – Державному Гербу України. 19 лютого 1992 р. Верховна Рада України ухвалила Постанову «Про Державний Герб України» і затвердила тризуб як малий Державний Герб України, вважаючи його головним елементом великого Державного Герба України, що знаходиться у стадії розробки.

 Знак тризуба, або тридент, відомий у світі з незапам’ятних часів. Найдавніші археологічні знахідки тризуба на українських землях походять з першого століття нашої ери. Впродовж віків у тризубі органічно поєднувалися язичеські й християнські символи, він уособлював не лише знак князівської адміністрації, а й почав нести в собі державне, національне, релігійне та ідеологічне навантаження. В українському суспільстві виникла та зміцніла традиція використовувати Золотий Тризуб у форматі 3D як навершя прапорів і на підставці без щита. Зображення його використовується на синьо-жовтих прапорах, державних та відомчих нагородах, у тому числі військових, на знаках розрізнення у Збройних Силах України, на прапорах військових частин. Російська агресія в Криму і на сході України розпочалися із знищення Тризуба як маркера української ідентичності. Але наразі, Тризуб об’єднує українських патріотів, які сьогодні захищають наш суверенітет і територіальну цілісність України.

 На виставці представлені офіційні видання, монографії, аналітичні матеріали та дослідження про історію українського тризуба та його походження, пояснення змісту української символіки та розвиток правового регулювання застосування публічних атрибутів і символів Української держави від дохристиянських часів до сьогодення.

ВІРТУАЛЬНА КНИЖКОВА ВИСТАВКА НОВИХ НАДХОДЖЕНЬ

Віртуальна експозиція найбільш цікавих надходжень  іноземними мовами за січень 2023 року.

З повним переліком Нових надходжень Ви можете ознайомитися на сторінці  нової  версії ВЕБ-сайту за адресою   http://lib.rada.gov.ua/

ВІРТУАЛЬНА КНИЖКОВА ВИСТАВКА НОВИХ НАДХОДЖЕНЬ

Віртуальна експозиція нових надходжень за лютий 2023 року.

З повним переліком Нових надходжень Ви можете ознайомитися на сторінці  нової  версії вебсайту за адресою   http://lib.rada.gov.ua/

«КРУТИ»

            29 січня виповнюється 105 років битві під Крутами. Українці вшановують цей день, як символ героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за незалежність.

             Бій під Крутами був одним з епізодів Першої російсько-української війни, яка розпочалася в грудні 1917 року і завершилася у квітні 1918-го. Стався цей бій на залізничній станції Крути, що на перегоні між Бахмачем і Ніжином. Цього дня 1918 року на залізничній платформі в Крутах українські бійці дали бій росіянам, які мали десятикратну перевагу в живій силі, бронепотягах та артилерії. Бій тривав кілька годин і завершився великими втратами для більшовиків. Українськім бійцям вдалося на кілька днів зупинити просування більшовицьких військ до Києва. Бій під Крутами мав вагоме історичне значення, бо надав час уряду УНР підписати 9 лютого Берестейській договір з країнами Четвертного союзу (Німеччина, Австро-Угорщина, Туреччина та Болгарія). УНР вперше за понад 150 років (з часів скасування Гетьманщини) добилася міжнародного визнання України на переговорах у Бресті.

             Герої Крут стали взірцем захисника Батьківщини – як і «кіборги» в новітній історії України. Ці образи закріпилися в інформаційному просторі та суспільній свідомості тому, що ми не знаємо поіменно хлопців, які там загинули, і цей узагальнюючий образ для нас є певною мірою моральною сатисфакцією. Ці хлопці захистили Батьківщину у найважливіший момент, коли цього не хотіли чи не змогли зробити інші.

            На виставці представлені збірники та брошури, до яких увійшли невідомі і маловідомі документи, матеріали, свідчення, спогади учасників бою під Крутами 29 січня 1918 року, матеріали, що розкривають історичний перебіг бою, матеріали наукових читань "Українська революція 1917-1921 рр.: Подвиг героїв Крут".

До уваги користувачів  пропонується інформація про законодавчу діяльність Верховної Ради України за 2022 рік на шпальтах парламентської газети Голос України.

Парламентські підсумки 2022 року : протягом року Парламент України прийняв 399 законів та постанов воєнного часу / Прес-служба Апарату Верховної Ради України // Голос України. – 2023. – № 3. - 5 січня. – С. 2.

“НІ МОГИЛИ, НІ ХРЕСНОГО ЗНАКУ”

(до Дня пам’яті жертв голодоморів)

            Щороку, в четверту суботу листопада, відповідно до президентських указів 1998 та 2007 років, українці вшановують пам’ять жертв Голодомору 1932-1933 і масових штучних голодів 1921-1923 і 1946-1947 років. Радянський Союз намагався приховати правду про геноцид українського народу, здійснений тоталітарним комуністичним режимом.

            Цього року вшановуватиметься трагічна для українського народу дата – 90-ті роковини Голодомору 1932-33 років. Через дев’ять десятиліть після Голодомору-геноциду проти українців знову застосовують геноцидні практики. У нинішній війні росія переслідує ту саму мету, що й під час Голодомору 1932-1933 років - знищення української нації та її державності. Внаслідок окупації Росією частини територій на півдні України та військової блокади українських портів у Чорному морі в Україні виявилися заблокованими понад 20 млн тон зерна, значна частина якого призначалася для Всесвітньої продовольчої програми ООН.

           На виставці представлені матеріали парламентських слухань та міжнародних конференцій, видання, у яких вміщено великий комплекс документів і матеріалів, які переконливо розкривають причини, перебіг, масштаби та наслідки страшної соціогуманітарної катастрофи українського народу.

          Минулого року вперше в нашій країні відбулась загальнонаціональна книжкова подія «Національний тиждень читання». Захід був організований Українським інститутом книги спільно з Міністерством культури та інформаційної політики України з метою привернення уваги до українських книжок, популяризації читання як життєвої практики серед українців та сприяння розвитку популярної літературної української мови. Українська бібліотечна асоціація й Українська асоціація видавців та книгорозповсюджувачів виступили партнерами події.

          Акції задля популяризації читання традиційно проводять у багатьох країнах світу. У Фінляндії така традиція діє понад 40 років, у Шотландії та Польщі - 10, в Україні ж Національний тиждень читання цьогоріч проводять вдруге. Попри виклики воєнного часу українська книга отримує престижні вітчизняні і міжнародні нагороди та викликає непідробний інтерес в українського читача.

          Роль книги в житті людини дуже велика. Художня література має неймовірний потенціал зціляти душу, вона справляє на нас потужний вплив, і значна кількість досліджень свідчить, що читання книжок дуже допомагає у щоденній боротьбі з життєвими труднощами. А іноді книжка просто допомагає відволіктися від проблем, занурюючи читача у інший світ, з якого він повертається оновленим і готовим знову рішуче боротися. І сьогодні, коли українці боряться за майбутнє, чинять опір російській навалі, на передових позиціях, під час недовготривалого відпочинку, поети і письменники на імпровізованих сценах презентують свої твори нашим військовим. Це дарує їм заряд оптимізму та віри в перемогу та зцілює їм душу. І як зазначив Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук «Читайте, дорогі українці! Даруйте книжки, обмінюйтеся думками, розповідайте про найкраще прочитане! Ми, все ж, освічена нація, на відміну від варварів. Цей тиждень – другий національний тиждень читання. Мені видається, що цього року ми більш усвідомлено дивимося на наше минуле і наше майбутнє. А через десятки років ті випробування, які ми нині переживаємо, увійдуть у нові підручники історії.»

«УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВНІСТЬ»

            Верховна Рада України ухвалила закон «Про внесення зміни до ст.  73 Кодексу законів про працю щодо встановлення святкового дня –День  Української  Державності». Як наголошував Голова Парламенту України Руслан Стефанчук, цей законопроєкт є логічним продовженням Указу Президента «Про День Української Державності», який був підписаний Володимиром Зеленським під час святкування 30-ї річниці Незалежності України. «Це рішення сприятиме утвердженню спадкоємності понад тисячолітньої історії українського державотворення. Воно стане чинником опору ворожим наративам росії про Україну як «фейкову державу». Ми повинні відвойовувати кожен сантиметр своєї історії, розчищати наше історичне коріння. Адже ми — самодостатня нація», — наголосив Руслан Стефанчук.

«НЕОГОЛОШЕНА ВІЙНА: ІСТОРИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ

ТА СУЧАСНІ ВИКЛИКИ»

Вісім років тому, в лютому 2014 року, розпочалася збройна агресія росії проти України. Російська федерація, порушуючи норми та принципи міжнародного права, двосторонні та багатосторонні угоди, анексувала Автономну Республіку Крим, окупувала окремі райони Донецької та Луганської областей. Такі дії є важким злочином проти міжнародної спільноти, який тягне за собою міжнародно-правову відповідальність російської федерації як держави та міжнародну кримінальну відповідальність її вищого керівництва. 24 лютого 2022 року росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну яке називає "спеціальною операцією". Військова кампанія почалася після тривалого нарощування російських військ з листопада 2021 року вздовж кордону України з рф і білоруссю та визнання органами влади росії 21 лютого 2022 року терористичних утворень на території України – так званих «ДНР» і «ЛНР» - як державних утворень. З першого дня вторгнення росія порушує правила ведення війни і масово чинить воєнні злочини.

Для більшості громадян України напад росії став шоком. Проте російсько-українське протистояння має глибоке історичне коріння. Історія стосунків українського і російського народів – це літопис воєн, визвольних повстань українців і послідовної політики русифікації та асиміляції українців. Настав час усвідомити, що росія – це постійний виклик Україні, на який слід безперервно знаходити адекватну відповідь, формуючи українську національну ідентичність як рівнозначну фактору національної безпеки. І так триватиме доти, доки світ не буде звільнено від російської імперії, а на її місці не виникнуть національні держави, які поважатимуть правила цивілізованого співжиття. Випробування "русским миром" стане найважчим іспитом, який Україна має скласти, аби повною мірою набути державний суверенітет, проголошений у 1991 році.

На виставці представлені монографії, аналітичні доповіді, наукові та експертно-аналітичні публікації на тему російсько-українського конфлікту.

УКРАЇНА - ЧОРНОБИЛЬ – СВІТ

(до Дня Чорнобильської трагедії (1986)

          Указом Президії Верховної Ради Української РСР 26 квітня було оголошено Днем Чорнобильської трагедії. Цього дня люди вшановують пам’ять загиблих під час трагедії, згадують про героїзм пожежників, військовослужбовців, експлуатаційного персоналу станції, будівельників, учених, медиків, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

          На виставці представлені нормативні акти, матеріали парламентських слухань, доповіді, матеріали ЗМІ та «круглих столів», в яких розглянуто проблеми державної політики у сфері подолання наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, публікації відомих українських журналістів ті письменників, свідчення та спогади учасників ліквідації аварії на ЧАЕС.

“ДЕНЬ СОБОРНОСТІ ТА СВОБОДИ УКРАЇНИ”

Сягає у глибину віків ідея єдності українських земель – соборності України. Вона бере свій початок від об’єднання давньоруських земель навколо князівського престолу в Києві, а її філософське коріння сягає часів Візантії. Протягом віків її практичним втіленням займались українські гетьмани Богдан Хмельницький, Іван Виговський, Петро Дорошенко, Іван Мазепа. У ХVIIІ ст. – на початку ХХ ст., коли українські землі були поділені між Польщею, Росією, Румунією, Австро-Угорщиною, ця ідея знайшла своє відображення у працях кращих вітчизняних мислителів, які наголошували, що для боротьби за свої національні інтереси Україні вкрай потрібна територіальна цілісність.

Українська революція 1917-1920 років зробила реальністю мрію багатьох поколінь українців про об'єднання в єдину соборну державу. 22 січня 1918 року Центральна Рада оприлюднила Четвертий Універсал, яким було проголошено незалежність України. Через рік, 22 січня 1919 року, з’явився Універсал Директорії УНР (більш відомий як Акт Злуки) про возз’єднання Української Народної Республіки і Західно-Української Народної Республіки в єдину Соборну Україну. 24 січня 1919 року  було ухвалено закон про святкування 22 січня як Дня проголошення самостійності України. З січня 1999 року цей день офіційно відзначався як День  Соборності України.

На виставці представлені видання, в яких аналізуються основні аспекти й теоретичне осмислення незалежності й соборності України, простежується розвиток відповідних державотворчих ідей, розглядаються шляхи розбудови соборної України у сучасних умовах. Крім того в експозиції представлені матеріали «круглих столів» та міжнародних конференцій.

          7 грудня в Україні відзначається День місцевого самоврядування. Це свято було встановлено згідно з Указом Президента України від 25 листопада 2000 року за номером 1250/2000 «враховуючи велике значення місцевого самоврядування для розвитку народовладдя, демократизації суспільних відносин та зміцнення української державності». День місцевого самоврядування це подія, що не лише яскраво підтверджує активну участь широких мас населення в управлінні державою, високу роль самоврядності як найдемократичнішої, наймасовішої форми управління в суспільстві, а й возвеличує чесну й самовіддану працю сільських, селищних, міських голів, депутатів і працівників виконавчих апаратів місцевих рад. 

          Місцеве самоврядування кожної країни відображає традиції народу, рівень розвитку суспільства та умови його існування. В Україні місцеве самоврядування пройшло відносно довгий і тернистий шлях. Становлення самоврядних традицій - особлива сторінка в історії українського державотворення. Управління в українських містах та регіонах традиційно базувалося на використанні різних історичних форм місцевого самоврядування (вічового права, магдебурзького права, козацького самоврядування, земства тощо), що відповідало загальним тенденціям розвитку європейської цивілізації. Сьогодні місцеве самоврядування стало основою народовладдя, одним з головних чинників розвитку громадянського суспільства, дійовим інструментом вирішення не лише регіональних, а й загальнодержавних завдань. 

         У запропонованих виданнях подаються результати історичного та правового аналізу цього владного інституту, висвітлюються питання організаційно-правових, історико-духовних та матеріально-фінансових основ місцевого управління в Україні, досліджуються  теоретичні та практичні проблеми конституційно-правового статусу депутатів місцевих рад в Україні. На виставці представлені також збірники доповідей, матеріали науково-практичних конференцій та  наукових досліджень

             Виставка присвячена Дню української писемності та мови – державному святу, яке щороку відзначається в Україні в листопаді. Свято було започатковано 9 листопада 1997 року Указом Президента України за № 1241/97 "Про День української писемності та мови" на підтримку "ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства". Цього дня, починаючи з 2000-го року 9 листопада, в прямому ефірі «Українського радіо» транслюють «Диктант національної єдності» та стартує Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика, до якого щорічно долучаються понад 5 млн учасників із 20 країн світу. У цей день, 9 листопада, також вшановують Преподобного Нестора Літописця – автора найдавнішої пам'ятки історіографії та літератури українців – "Повісті минулих літ".

             Формування української мови, як і інших східнослов’янських, почалося ще від праслов’янського періоду й розтягнулося на декілька століть. Живій українській мові не судилося відразу стати писемною. З прийняттям візантійського християнства Україна одержала й готову книжну мову, старогрецьку мову церковних книг. Однак в устах українського духовенства ця мова набрала окремого, українського, забарвлення. В давній Русі існувало дві літературні мови - церковнослов’янська та, виникша на її основі, давньокиївська (давньоруська) писемна мова зі значним впливом місцевих мовних особливостей. Її використовували для світських потреб — у державному управлінні, у князівських канцеляріях, літописах, в оригінальних і перекладних художніх творах тощо. Цією мовою були створені «Повість минулих літ», «Слово про Ігорів похід», «Руська Правда» та багато інших. Нову українську літературну мову започаткував Іван Котляревський творами «Енеїда», «Наталка Полтавка» та «Москаль-чарівник», а її основоположником став Тарас Шевченко. Упродовж століть українська мова, так само як і її носій – український народ, зазнавала суттєвих утисків і заборон з боку різних держав, зважаючи на те, під чиєю владою опинялася Україна. Її офіційно забороняли і оголошували неіснуючою. Понад двох століть ведеться свідома боротьба за мову в Україні. Боротьба за українську мову в Україні – це боротьба за саме існування Української держави. Мова є основою національної ідентичності. Пройшовши досить складні етапи формування, українська мова здобула статус офіційної і на сьогоднішній день вважається одним із найважливіших національних надбань українців, продовжуючи змінюватись та збагачуватись прийдешніми поколіннями українського народу.

            У запропонованих виданнях представлені відповідні нормативні документи, матеріали парламентських слухань. Крім того на виставці широко висвітлюється мовознавча проблематика, пов’язана з походженням української мови, мовною політикою в Україні та функціонуванням мов національних меншин у державі. Розглянуто проблеми, пов'язані з політичним протистоянням і спекуляціями щодо мовної політики, особливо в контексті виборчих кампаній.