Верховна Рада України Бібліотечно-бібліографічні ресурси
Бібліотечно-бібліографічні ресурси
Бібліотечно-бібліографічні ресурси
Віртуальні книжкові виставки
       Вашій увазі запропоновано віртуальні книжкові виставки Нових надходжень і  віртуальні виставки, які присвячено знаменним датам, ювілеям, окремим темам, визначним подіям вітчизняної та світової історії, науки і культури.
    Виставки адpесуються наpодним депутатам та пpацівникам Апаpату Веpховної Ради Укpаїни. Вони можуть бути також корисним для наукових пpацівників, викладачів, аспіpантів й шиpокого читацького загалу.
 
Віртуальна книжкова виставка нових надходжень
    Віртуальна експозиція найбільш цікавих надходжень за місяць. 
    З повним переліком Нових надходжень Ви можете ознайомитися на сторінці  нової  версії ВЕБ-сайту за адресою   http://lib.rada.gov.ua/ 


“КОНСТИТУЦІЯ – ШЛЯХ ДО УТВЕРДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ”
        25 років тому, 28 червня 1996 року, Верховна Рада України прийняла нову Конституцію - Конституцію незалежної України. Цій доленосній події передували 6 років наполегливої і важкої праці, консультацій, криз і домовленостей. Схвалення Основного Закону стало точкою відліку нової епохи в історії нашої держави, що забезпечило стабілізацію суспільно-політичної ситуації в країні. У ній є  взаємопов’язані норми юридичного та політичного характеру, що регулюють найважливіші відносини: права і свободи людини та подальший розвиток держави. Конституція остаточно закріпила правові основи нашої держави, її суверенітет і територіальну цілісність.
        На виставці представлені офіційні тексти та науково-практичні коментарі до Конституції України, конституційні проекти, проаналізовано конституційно-державні акти України з найдавніших часів до сьогодення, розглянуто проблеми конституційної процедури внесення змін до Основного Закону України, а також складові охорони Конституції України, механізми здійснення конституційних реформ та загальний стан конституціоналізму в Україні.





«УКРАЇНСЬКА ВИШИВАНКА - КОД НАЦІЇ»

Виставка «УКРАЇНСЬКА ВИШИВАНКА - КОД НАЦІЇ» присвячена Всеукраїнському Дню вишиванки. Це міжнародне свято покликане зберегти споконвічні народні традиції створення етнічного вишитого українського одягу. Традиція святкування Дня вишиванки виникла у 2006 році. Ідея цього свята належить письменниці і журналістці Лесі Воронюк. Вона, тоді ще студентка Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича, запропонувала своїм однокурсникам та викладачам вибрати один день та усім разом одягти вишиванки на пари. Спочатку вишиванку одягнули кілька десятків студентів та кілька викладачів. А вже протягом наступних років свято розрослося до всеукраїнського рівня, до нього почала долучатися українська діаспора по всьому світу, а також прихильники України. Таким чином вишиванка посприяла єдності і культурному відродженню всього багатонаціонального українського народу.

       Українська вишиванка має надзвичайно давнє походження. Численні дослідження свідчать, що вишите вбрання створювали ще до IV ст. Згадки про вишитий одяг є у багатьох письмових джерелах, насамперед у «Слові о полку Ігоревім», в Іпатіївському літописі та інших пам’ятках. Вишитий одяг споконвічно носили наші пращури. Кілька століть тому козаки, ідучи в бій, неодмінно одягали вишиту сорочку, яка була їхнім своєрідним оберегом. Носили її під своїм одностроєм і вояки доби визвольних змагань – січові стрільці та українські повстанці. Сучасні українські захисники на Сході України у своїх рюкзаках також тримають вишиті сорочки- обереги, як символ незламності, свободи і патріотизму. Вишиванка – оберіг, який передавали із покоління у покоління. Ймовірно тому у вишиванці закладено певний ментальний, навіть і генетичний код, який відрізняє нашу націю від решти європейців. Сьогодні вишиванка – ніби стародавній літопис, через який можна доторкнутися до історії та культури кожного куточка України.  Вишиванка – дивовижний національний одяг українського народу, важлива складова українського національного вбрання. Традиційна вишивка сорочок має оберегове значення й різниться залежно від регіону. Красою українському костюму захоплювалися відомі художники та відображали в своїх картинах.

Виставка знайомить з історією української вишивки, народними звичаями та обрядами, пов’язаними з нею, представляє результати досліджень мистецтва вишивки і лексикону українського орнаменту, схеми українських орнаментів, тощо.

УКРАЇНА - ЧОРНОБИЛЬ – СВІТ

(до Дня Чорнобильської трагедії (1986)

26 квітня виповнюється 35 років з дня однієї з найбільш трагічних подій в новітній історії людства - Чорнобильської катастрофи.
За минулі роки Україною було здійснено значний обсяг робіт в усіх напрямах подолання наслідків Чорнобильської катастрофи. Верховна Рада України прийняла і ратифікувала велику кількість законів, постанов, резолюцій і угод, спрямованих на розв'язання найскладніших проблем мінімізації наслідків катастрофи і недопущення подібних аварій у майбутньому.    

    Указом Президії Верховної Ради Української РСР 26 квітня було оголошено Днем Чорнобильської трагедії. Цього дня люди вшановують пам’ять загиблих під час трагедії, згадують про героїзм пожежників, військовослужбовців, експлуатаційного персоналу станції, будівельників, учених, медиків, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

    На виставці представлені нормативні акти, матеріали парламентських слухань, доповіді, матеріали ЗМІ та «круглих столів», в яких розглянуто проблеми державної політики у сфері подолання наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, публікації відомих українських журналістів ті письменників, свідчення та спогади учасників ліквідації аварії на ЧАЕС.

Державний Герб України : історія творення

Виставка присвячена одному з державних символів України – Державному Гербу України. 19 лютого 1992 р. Верховна Рада України ухвалила Постанову «Про Державний Герб України» і затвердила тризуб як малий Державний Герб України, вважаючи його головним елементом великого Державного Герба України. Малим Державним Гербом України є золотий тризуб на синьому фоні. Великий Герб України знаходиться у стадії розробки.

Український тризуб вже давно значить більше для українців, аніж тільки герб. Він став символом волі та незалежності українського народу, націй та держави. З ним йшли у бій князі Київської Русі, затверджував документи Генеральний Секретаріат, він був знаком боротьби за свободу у ХХ столітті, та врешті став малим Державним Гербом України.
     На виставці представлені офіційні видання, монографії, аналітичні матеріали та  дослідження про історію вивчення українського тризуба та розвиток правового регулювання застосування публічних атрибутів і символів Української держави від дохристиянських часів до сьогодення.




“ДЕНЬ СОБОРНОСТІ ТА СВОБОДИ УКРАЇНИ”

Сягає у глибину віків ідея єдності українських земель – соборності України. Вона бере свій початок від об’єднання давньоруських земель навколо князівського престолу в Києві, а її філософське коріння сягає часів Візантії. Протягом віків її практичним втіленням займались українські гетьмани Богдан Хмельницький, Іван Виговський, Петро Дорошенко, Іван Мазепа. У ХVIIІ ст. – на початку ХХ ст., коли українські землі були поділені між Польщею, Росією, Румунією, Австро-Угорщиною, ця ідея знайшла своє відображення у працях кращих вітчизняних мислителів, які наголошували, що для боротьби за свої національні інтереси Україні вкрай потрібна територіальна цілісність.

Українська революція 1917-1920 років зробила реальністю мрію багатьох поколінь українців про об'єднання в єдину соборну державу. 22 січня 1918 року Центральна Рада оприлюднила Четвертий Універсал, яким було проголошено незалежність України. Через рік, 22 січня 1919 року, з’явився Універсал Директорії УНР (більш відомий як Акт Злуки) про возз’єднання Української Народної Республіки і Західно-Української Народної Республіки в єдину Соборну Україну. 24 січня 1919 року  було ухвалено закон про святкування 22 січня як Дня проголошення самостійності України. З січня 1999 року цей день офіційно відзначався як День  Соборності України.

На виставці представлені видання, в яких аналізуються основні аспекти й теоретичне осмислення незалежності й соборності України, простежується розвиток відповідних державотворчих ідей, розглядаються шляхи розбудови соборної України у сучасних умовах. Крім того в експозиції представлені матеріали «круглих столів» та міжнародних конференцій.

«Місцеве самоврядування в Україні: від витоків до сьогодення»
(До Дня місцевого самоврядування)

 

7 грудня в Україні відзначається День місцевого самоврядування. Це свято було встановлено згідно з Указом Президента України від 25 листопада 2000 року за номером 1250/2000 «враховуючи велике значення місцевого самоврядування для розвитку народовладдя, демократизації суспільних відносин та зміцнення української державності». День місцевого самоврядування це подія, що не лише яскраво підтверджує активну участь широких мас населення в управлінні державою, високу роль самоврядності як найдемократичнішої, наймасовішої форми управління в суспільстві, а й возвеличує чесну й самовіддану працю сільських, селищних, міських голів, депутатів і працівників виконавчих апаратів місцевих рад. 
Місцеве самоврядування кожної країни відображає традиції народу, рівень розвитку суспільства та умови його існування. В Україні місцеве самоврядування пройшло відносно довгий і тернистий шлях. Становлення самоврядних традицій - особлива сторінка в історії українського державотворення. Управління в українських містах та регіонах традиційно базувалося на використанні різних історичних форм місцевого самоврядування (вічового права, магдебурзького права, козацького самоврядування, земства тощо), що відповідало загальним тенденціям розвитку європейської цивілізації. Сьогодні місцеве самоврядування стало основою народовладдя, одним з головних чинників розвитку громадянського суспільства, дійовим інструментом вирішення не лише регіональних, а й загальнодержавних завдань. 
У запропонованих виданнях подаються результати історичного та правового аналізу цього владного інституту, висвітлюються питання організаційно-правових, історико-духовних та матеріально-фінансових основ місцевого управління в Україні, досліджуються  теоретичні та практичні проблеми конституційно-правового статусу депутатів місцевих рад в Україні. На виставці представлені також збірники доповідей, матеріали науково-практичних конференцій та  наукових досліджень.
              “Ні могили, ні хресного знаку”
 (до Дня пам’яті жертв голодоморів)
            28 листопада в Україні вшановується пам'ять мільйонів наших співвітчизників - жертв Голодомору 1932-33 років.
     Указом Президента України від 26 листопада 1998 року останню суботу листопада оголошено Днем пам’яті жертв голодоморів та політичних репресій, а згідно з Указом від 4 червня 2007 року цей день став називатись Днем пам’яті жертв голодоморів. У серпні  2009 року відбулося відкриття Національного Музею Голодомору-геноциду. Найвищою місією Музею є застереження суспільства про злочин геноциду шляхом накопичення і поширення знань про Голодомор. Незалежна і суверенна Україна прагне цим не тільки привернути увагу світового співтовариства до безпрецедентного факту в нашій історії, визнаного актом геноциду проти свого народу, але й спокути перед тими, хто загинув лютою голодною смертю або був закатований в сталінських в'язницях і концтаборах.
            У запропонованих виданнях наводяться документи, що висвітлюють Голодомор 1932-1933 рр. та масові політичні репресії, організовані сталінським тоталітарним режимом, розглядаються складні правові аспекти Голодомору 1932-1933 років в Україні, а  саме: методологія його правової оцінки, історико-правовий аспект Голодомору, питання правової кваліфікації голодомору як геноциду, визначення суб’єктів злочину та потерпілих від нього. Окремі питання присвячені аналізу Голодомору в широкому      контексті радянського геноциду проти української нації. Крім того, на виставці представлені матеріали конференцій, парламентських слухань та збірки наукових статей.
«Повага до мови – повага до народу»
(Міжнародний день рідної мови)
 Виставка присвячена Дню української писемності та мови – державному святу, яке щороку відзначається в Україні в листопаді. Свято було започатковано 9 листопада 1997 року Указом Президента України за № 1241/97 "Про День української писемності та мови" на підтримку "ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства". Цього дня, починаючи з 2000-го року 9 листопада, в прямому ефірі «Українського радіо» транслюють «Диктант національної єдності» та стартує Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика, до якого щорічно долучаються понад 5 млн учасників із 20 країн світу. У цей день, 9 листопада, також вшановують Преподобного Нестора Літописця – автора найдавнішої пам'ятки історіографії та літератури українців – "Повісті минулих літ".
    Формування української мови, як і інших східнослов’янських, почалося ще від праслов’янського періоду й розтягнулося на декілька століть. Живій українській мові не судилося відразу стати писемною. З прийняттям візантійського християнства Україна одержала й готову книжну мову, старогрецьку мову церковних книг. Однак в устах українського духовенства ця мова набрала окремого, українського, забарвлення. В давній Русі існувало дві літературні мови - церковнослов’янська та, виникша на її основі, давньокиївська (давньоруська) писемна мова зі значним впливом місцевих мовних особливостей. Її використовували для світських потреб — у державному управлінні, у князівських канцеляріях, літописах, в оригінальних і перекладних художніх творах тощо. Цією мовою були створені «Повість минулих літ», «Слово про Ігорів похід», «Руська Правда» та багато інших. Нову українську літературну мову започаткував Іван Котляревський творами «Енеїда», «Наталка Полтавка» та «Москаль-чарівник», а її основоположником став Тарас Шевченко. Упродовж століть українська мова, так само як і її носій – український народ, зазнавала суттєвих утисків і заборон з боку різних держав, зважаючи на те, під чиєю владою опинялася Україна. Її офіційно забороняли і оголошували неіснуючою. Понад двох століть ведеться свідома боротьба за мову в Україні. Боротьба за українську мову в Україні – це боротьба за саме існування Української держави. Мова є основою національної ідентичності. Пройшовши досить складні етапи формування, українська мова здобула статус офіційної і на сьогоднішній день вважається одним із найважливіших національних надбань українців, продовжуючи змінюватись та збагачуватись прийдешніми поколіннями українського народу.
    У запропонованих виданнях представлені відповідні нормативні документи, матеріали парламентських слухань. Крім того на виставці широко висвітлюється мовознавча проблематика, пов’язана з походженням української мови, мовною політикою в Україні та функціонуванням мов національних меншин у державі. Розглянуто проблеми, пов'язані з політичним протистоянням і спекуляціями щодо мовної політики, особливо в контексті виборчих кампаній.
З книжкової полиці (персональна віртуальна книжкова виставка праць Руслана Стефанчука)
У Бібліотеці Верховної Ради України, з метою популяризації творчого доробку народних депутатів України та працівників Апарату Верховної Ради України, започатковано проект «З книжкової полиці», у якому буде представлено авторські твори у форматі персональних віртуальних книжкових виставок. Проект розпочато персональною віртуальною виставкою,  присвяченій творчому доробку українського правознавця та політика, доктора юридичних наук, професора, члена-кореспондента Національної академії правових наук України, заслуженого діяча науки і техніки України, радника Президента України, представника Президента у Верховній Раді України, першого заступника голови Верховної Ради України – СТЕФАНЧУКА РУСЛАНА ОЛЕКСІЙОВИЧА.
«24 жовтня – Міжнародний день Організації Об’єднаних Націй»
    75 років тому була заснована Організація Об'єднаних Націй – організація, на яку покладено головну відповідальність за підтримання міжнародного миру та безпеки у свiтi, розвиток дружнiх вiдносин мiж державами, налагодження мiжнародного співробітництва у вирішенні проблем економiчного, соцiального, культурного i гуманітарного характеру, а також сприяння у забезпеченні прав людини та основних свобод. День Організація Об'єднаних Націй відзначають щорічно 24-го жовтня. Саме цього дня в 1945-му році набув чинності статут організації. Генеральна Асамблея ООН прийняла резолюцію, в якій вона рекомендувала державам-членам відзначати цей день як державне свято. На даний момент членами Організацій є 193 держави. ООН надає майданчик, де представники кожної країни можуть висловлювати свої погляди в Генеральній Асамблеї, Раді Безпеки, Економічній та Соціальній Радах та інших органах та комітетах. 
Історія співпраці України з ООН почалася з 1945 року- року створення ООН. У 1945 році Президія Верховної Ради Української РСР ратифікувала Статут Організації Об'єднаних Націй і УРСР стала однією з країн-засновниць ООН. Після проголошення незалежності України участь в діяльності ООН було визначено одним з пріоритетних напрямів зовнішньої політики нашої держави. За час свого членства в ООН Україна тричі обиралася непостійним членом Ради Безпеки, шість разів обиралася членом Економічної Соціальної Ради, двічі – членом Ради ООН з прав людини, одного разу – Комісії ООН з миробудівництва. Представники України неодноразово обиралися на керівні посади головних комітетів сесій Генеральної Асамблеї. Наразі триває активна співпраця між Україною та організаціями системи ООН.
 У запропонованих виданнях міститься інформація про історію створення Організації Об’єднаних Націй, її діяльність, структуру і функції основних органів, спеціалізованих установ та посадових осіб ООН, висвітлено діяльність України в системі Організації      Об’єднаних Націй. Крім того на виставці представлені збірники документів та доповідей, матеріали науково-практичних конференцій, довідники та фотоальбоми.
Захисники України - нащадки славних козаків
  (до Дня Українського козацтва та
Дня захисника України)
У календарі пам’ятних дат Українського народу день 14 жовтня позначений одразу трьома святами – це свято Покрови Пресвятої Богородиці, День Українського козацтва та День захисника України. Усі ці свята є взаємопов’язаними і виникали послідовно.
Споконвіків на свято Покрови наші пращури вшановували воїнів-захисників. Традиція ця дуже давня і походить ще з часів Київської Русі. Козаки вважали Покрову своєю заступницею. Для запорізьких козаків це свято було храмовим, адже у центрі козацької твердині завжди стояла Покровська церква. Вона була священною для кожного січовика – від її порога вони вирушали на захист рідної землі і з подякою за порятунок поверталися до неї після походів. Отож і День українського козацтва відзначається саме в день Покрови Пресвятої Богородиці. Цю традицію перейняли військовослужбовці Української держави, які хоробро боронять кордони України від зазіхань північного сусіда-агресора, та усіх тих, хто поклав своє життя на Сході країни в ім’я суверенності та єдності нашої держави.
На виставці представлені матеріали парламентських слухань та круглих столів,проведених в Інституті законодавства Верховної Ради України, де обговорювалися теоретичні та практичні проблеми удосконалення законодавства України книги про історію українського козацтва та сучасних захисників України.
“КОНСТИТУЦІЯ – ШЛЯХ ДО УТВЕРДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ”
 25 років тому, 28 червня 1996 року, Верховна Рада України прийняла нову Конституцію - Конституцію незалежної України. Цій доленосній події передували 6 років наполегливої і важкої праці, консультацій, криз і домовленостей. Схвалення Основного Закону стало точкою відліку нової епохи в історії нашої держави, що забезпечило стабілізацію суспільно-політичної ситуації в країні. У ній є  взаємопов’язані норми юридичного та політичного характеру, що регулюють найважливіші відносини: права і свободи людини та подальший розвиток держави. Конституція остаточно закріпила правові основи нашої держави, її суверенітет і територіальну цілісність.
        На виставці представлені офіційні тексти та науково-практичні коментарі до Конституції України, конституційні проекти, проаналізовано конституційно-державні акти України з найдавніших часів до сьогодення, розглянуто проблеми конституційної процедури внесення змін до Основного Закону України, а також складові охорони Конституції України, механізми здійснення конституційних реформ та загальний стан конституціоналізму в Україні.
«30 років сучасного українського парламентаризму»
Виставка присвячена даті 15 травня 1990 року, саме в цей день, 30 років тому, вперше  в історії УРСР Верховна Рада почала працювати як постійно діючий парламент. Вибори до законодавчого органу відбулись на альтернативних засадах і до Верховної Ради вперше потрапили політики, безмежно віддані справі національного відродження, готові відстоювати її в гострій парламентській боротьбі. Ще до проголошення незалежності України Верховна Рада УРСР, по суті, трансформувалася в інститут парламентського типу.  Ця подія надала нового імпульсу всьому політичному життю республіки. З того пам’ятного дня, наче з чистого аркуша, народні обранці почали писати новітню історію України.
На виставці представлені збірки виступів, інтерв’ю та аналітичних статей, альманахи, енциклопедичні видання, матеріали науково-практичних конференцій  та підручники, у яких висвітлено питання сутності і значення парламентаризму, особливості його становлення і розвитку, розглянуто теоретичні та практичні проблеми культури парламентаризму в Україні, надані дослідження українського досвіду парламентської інституціоналізації та сучасного стану національного парламентаризму, проблеми еволюціонування конституційно-правового статусу Верховної Ради України та особливості діяльності парламентської опозиції.
100 років першого українського парламенту
У Києві 7 (за новим стилем –20) березня 1917 р. після відповідної підготовчої роботи зібралися представники українських політичних партій, професійних, культурних , студентських організацій і товариств, які вирішили утворити єдиний керівний орган для організації, репрезентації й координації національно-політичного життя України. Українська Центральна Рада стала широким представницьким органом, справжнім парламентом, де повинні були захищатися інтереси всіх націй, соціальних груп та верств населення України. Діяльність ЦР в часі була нетривалою, але її історичне значення виходить далеко за хронологічні рамки існування. Історія УЦР не належить якійсь одній політичній течії, це велике надбання українського народу, історичне явище, з яким пов’язуються глобальні процеси консолідації української нації, відновлення української державності, надання національній державі демократичних, парламентських форм.
    У запропонованих виданнях міститься інформація про теоретичні та організаційно-правові проблеми становлення і розвитку українського парламентаризму від найдавніших часів до сучасності, висвітлено найголовніші події та процеси української історії, надається інформація про  діячів УЦР. Крім того на виставці представлені матеріали науково-теоретичних читань та наукових конференцій.
«КОНСТИТУЦІЙНА РЕФОРМА В УКРАЇНІ»
       Прийняття 28 червня 1996 року Конституції України стало знаменною подією, яка корінним чином вплинула на розвиток усіх суспільних процесів у нашій державі. Однак перетворення, що відбулися в країні і перспективи подальшого розвитку держави та суспільства потребували вже не часткового коригування Основного закону України, а повномасштабної конституційної реформи. Ціль реформи – створення системи вітчизняного конституціоналізму, гідного III тисячоліття людської цивілізації, і визначення найбільш ефективних засобів досягнення мети.
        На даний момент в Україні здійснюється конституційна реформа, яка  є вкрай необхідною для подальшого динамічного поступу Української держави. Конституційна реформа, відповідно до коаліційної угоди депутатських фракцій 2014 року, має бути спрямована на досягнення європейської якості життя громадян України, подолання бідності, розбудову конкурентоспроможної економіки, сталого розвитку суспільства, встановлення сприятливих умов для ведення бізнесу, зниження безробіття та створення нових робочих місць, здобуття енергонезалежності, розвиток громадянського суспільства та гарантування свободи слова, боротьбу з корупцією та відновлення правосуддя, розвиток освіти і науки, культури та духовності. Основою реформи стане реалізація Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.
      На виставці представлені монографії, збірки, матеріали для громадських обговорень, інформаційно-аналітичних досліджень, науково-практичних конференцій та круглих столів стосовно актуальних питань конституційної модернізації в Україні. 
  «ЄВРОПЕЙСЬКА ІНТЕГРАЦІЯ: ШЛЯХОМ МИРУ ТА СПІВПРАЦІ»
         На виставці представлені зібрання міжнародних договорів та основоположних актів Європейського Союзу, матеріали міжнародних «круглих столів» та науково-практичних конференцій, аналітичні доповіді, монографії, які присвячені розгляду проблем європейської інтеграції України до Євросоюзу у сферах економіки, політики, права, інформації, а також видання, в яких йдеться про розвиток та функціонування конституційно-правового забезпечення участі України та інших держав у процесах європейської міждержавної інтеграції.