Верховна Рада України Бібліотечно-бібліографічні ресурси
Бібліотечно-бібліографічні ресурси
Бібліотечно-бібліографічні ресурси
Віртуальні книжкові виставки
       Вашій увазі запропоновано віртуальні книжкові виставки Нових надходжень і  віртуальні виставки, які присвячено знаменним датам, ювілеям, окремим темам, визначним подіям вітчизняної та світової історії, науки і культури.
    Виставки адpесуються наpодним депутатам та пpацівникам Апаpату Веpховної Ради Укpаїни. Вони можуть бути також корисним для наукових пpацівників, викладачів, аспіpантів й шиpокого читацького загалу.
 

КНИЖКОВА ВИСТАВКА НОВИХ НАДХОДЖЕНЬ





Віртуальна виставка нових надходжень за липень  2024 року.

«УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВНІСТЬ-НАДБАННЯ ТИСЯЧОЛІТЬ»

(До Дня Української Державності)


   15 липня в Україні відзначається День Української Державності, встановлений Указом Президента України від 24 серпня 2021 року. Ця пам’ятна дата покликана нагадувати, що українське державотворення має понад тисячолітню традицію, а його витоки – у Руській середньовічній державі, центром якої був Київ. 


КНИЖКОВА ВИСТАВКА НОВИХ НАДХОДЖЕНЬ

Віртуальна експозиція нових надходжень за травень 2024 року.

КНИЖКОВА ВИСТАВКА НОВИХ НАДХОДЖЕНЬ



Віртуальна експозиція нових надходжень за квітень 2024 року.



«УКРАЇНА-НАТО»

          
  4 квітня 2024 року НАТО відзначає 75-ту річницю з дня підписання Північноатлантичного договору. Саме цього дня 1949 року у Вашингтоні (США) представники 12-ти країн підписали Північноатлантичний договір, який об’єднав союзників у міцний політичний і військовий союз – Організацію Північноатлантичного договору (North Atlantic Treaty Organization – NATO). Головною метою НАТО є захист свободи і безпеки всіх її членів політичними та військовими засобами відповідно до Статуту ООН.


ВИСТАВКА
 
ЕЛЕКТРОННИХ КНИГ



     Віртуальна експозиція електронних книг за березень 2024 року.



“БЕЗСМЕРТНЕ СЛОВО КОБЗАРЯ”

(1814-1861)

        

      9 березня 1814 року з’явився на світ видатний український поет, прозаїк, драматург, художник, політичний і громадський діяч Тарас Григорович Шевченко. Цьогоріч Україна і все прогресивне людство відзначає 210- ту  річницю від дня народження Великого Кобзаря. Ім'я Тараса Шевченка відоме в усьому світі: у багатьох країнах йому встановлені пам'ятники, його твори перекладені майже на всі мови світу, його ім'ям в Україні названі навчальні заклади, театри, площі, вулиці, міста.







ДО ДНЯ

ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ

Щорічно 6 грудня, в день ухвалення в 1991 році Закону України «Про Збройні Сили України», відзначається День Збройних Сил України. Це свято було встановлено Постановою Верховної Ради України 1993 року. Тисячолітні історії держав свідчать про те, що їх існування залежало від наявності боєздатних збройних сил. Історія державності України нерозривно пов’язана з існуванням військових формувань. Незважаючи на досить невелику офіційну історію українського війська, справжній вік української армії сягає кількох століть, а її бойові традиції формувалися у кривавих війнах та конфліктах від Київської Русі і до нашого часу.

З нагоди Дня Збройних Сил України Заступник Голови Верховної Ради України Олександр Корнієнко зазначив «Завдяки вам, нашим захисникам та захисницям, українці можуть працювати в тилу, волонтерити, донатити, допомагати армії, а також — ростити дітей і знову обіймати рідних. Завдяки вам над звільненими від ворога територіями вгору знову здіймаються прапори України! Щодня українці прокидаються та засинають із вдячністю до Збройних Сил України! Щодня ми згадуємо героїв, які віддали своє життя за Батьківщину — вічна їм слава та пам’ять!»

На виставці представлені збірники офіційних текстів законів, монографії, щорічники та матеріали науково-практичних конференцій, присвячені питанням сучасного стану та розвитку законодавства України у сфері безпеки та оборони; історії створення українських армій 1917-1922 років, виникненню та функціонуванню різних збройних формувань національно-визвольної боротьби, створення сучасних Збройних Сил України, їх реформування; пам’яті про військовослужбовців, життя яких забрала війна з російськими окупантами.


РАДИМО ПРОЧИТАТИ

         Книга українського історика Сергія Плохія ввійшла до рейтингу найкращих видань 2023 року за версією The Telegraph. Британське видання The Telegraph склало список 50 найкращих видань 2023 року. Серед них – нова книга історика, професора кафедри української історії в Гарвардському університеті Сергія Плохія. Видання «Російсько-українська війна: повернення історії» посіло 33-тє місце в рейтингу. Книгу "Російсько-українська війна" презентували в Україні наприкінці серпня 2023 року. У ній історик Плохій відстежує витоки та еволюцію конфлікту між Україною та росією від краху Російської імперії до розквіту та падіння СРСР і до розвитку в Україні демократичної політики, та аналізує початок повномасштабного вторгнення росії, об'єднання Заходу на фоні цієї війни та рух до ізоляції росії в сучасному світі. 


РАДИМО ПРОЧИТАТИ


Для широкого кола читачів. Усіх, хто, занурившись у життєву атмосферу покоління, яке виборювало незалежність України в середині ХХ століття, прагне сформувати власне ставлення до його героїв. Це видання є найновіше і найповніше на сьогодні дослідження життя Степана Бандери.


КНИЖКОВА ВИСТАВКА НОВИХ НАДХОДЖЕНЬ




Віртуальна експозиція нових надходжень за жовтень 2023 року.

КНИЖКОВА ВИСТАВКА НОВИХ НАДХОДЖЕНЬ




Віртуальна експозиція нових надходжень за серпень 2023 року.




«ІNОZEMKA»

Сьогодні знання іноземної мови відкриває широкі можливості для людини. Зокрема, чим більше мов ви знаєте, тим вищі ваші шанси на успіх: на ринку праці, в подорожах, в спілкуванні з цікавими людьми з будь-якої точки світу. У сучасному житті знання іноземних мов не тільки дозволяє людині відчувати себе більш успішною, але і легко долає кордони і робить світ навколо неї цікавішим.

Вивчення іноземних мов - непросте завдання, і для більшості вільне спілкування іноземною мовою повинно підтримуватися постійною практикою. Книга допомагає розвинути «відчуття мови». Ви наочно будете бачити, як на практиці складаються мовні конструкції, як працює граматика. Чим більше ви будете практикуватися в читанні, тим природніше буде ставати логіка побудови речень і використання лексичних одиниць в англійській мові.

Пропонуємо до вашої уваги твори художньої літератури серії «Folio World’s Classics», до якої увійшли кращі твори світової класичної прози англійською, німецькою та  французькою мовами. Мова представлених на виставці «Іноzemka» творів – англійська  (рівень складності Intermediate (В1)). Виставка функціонує у читальному залі Бібліотеки Верховної Ради України.

Читайте та вивчайте іноземні мови із задоволенням!




СТАНОВЛЕННЯ СУЧАСНОГО ПАРЛАМЕНТАРИЗМУ В УКРАЇНІ

(до Міжнародного дня парламентаризму)

        

          30 червня відзначається Міжнародний день парламентаризму. Свято було засновано у 2018 році резолюцією Генеральної Асамблеї ООН. Цей день покликаний підкреслити важливість парламентської системи і роль парламентів у поліпшенні життя людей у світі. Свято стало для всіх парламентів світу додатковим приводом, щоб переосмислити можливості парламентської дипломатії, активізувати діяльність, спрямовану на зміцнення парламентської солідарності.
          Сильні парламенти є основою демократії. Вони відображають думку народу, ухвалюють закони, висувають відповідні вимоги урядам.
          Український парламент є надійним форпостом нашої державності. З 24 лютого 2022 року Верховна Рада України вперше переживає унікальний досвід функціонування під час повномасштабної війни.  З початку збройної агресії росії виникла потреба терміново адаптувати законодавство до реалій повномасштабної війни. Відповідні закони розроблялися та приймалися майже з нуля, і дуже швидко.
Завдяки злагодженій роботі парламентаріїв нашій країні вдалося налаштувати життя в умовах, далеких від нормальних. Кожне з подібних рішень важко переоцінити, бо кожне воно є цеглинкою для будівництва нашої Перемоги.





«ЧОРНОБИЛЬ. БЕЗ ПРАВА НА ЗАБУТТЯ»
(до Дня Чорнобильської трагедії)

          26 квітня виповнюється 37 років від дня найбільшої в історії людства техногенної катастрофи. Саме у цей день 1986 року на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС стався потужний вибух.
      24 лютого 2022 року українців спіткала нова біда – через підступне повномасштабне вторгнення російської федерації на їх територію країна опинилася у стані війни. Увечері, в перший же день війни, з'явилася інформація про підготовлюваний росією теракт на території Чорнобильської АЕС. Окупанти знаходилися на території атомної станції п’ять тижнів і за цей час світ дізнався про локальні пожежі в Чорнобильській зоні, загасити які Україна не мала змоги через окупантів. Перше в історії атомної енергетики збройне захоплення ядерного об’єкта продемонструвало безпрецедентний рівень уваги міжнародної спільноти.
         В березні 2022 року росіяни взяли під контроль Запорізьку АЕС в Енергодарі. Цими діями росія довела, що не планує дотримуватись правил ведення війни, встановлених міжнародним правом.
       Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук на своїй сторінці у Фейсбуці написав "Запорізька АЕС - найбільша в Європі та шоста у світі атомна станція. І ця станція належить Україні. росія її окупувала! Співробітники станції працюють під дулами автоматів, щоб не допустити аварії. Але наразі на шальках терезів не лише ядерна безпека України. Світ має усвідомлювати наслідки дій терористів. І відповідно реагувати».

ВІРТУАЛЬНА КНИЖКОВА ВИСТАВКА НОВИХ НАДХОДЖЕНЬ

Віртуальна експозиція найбільш цікавих надходжень  іноземними мовами за квітень 2023 року.

З повним переліком Нових надходжень Ви можете ознайомитися на сторінці  нової  версії ВЕБ-сайту за адресою   http://lib.rada.gov.ua/

КНИЖКОВА ВИСТАВКА НОВИХ НАДХОДЖЕНЬ



Віртуальна експозиція нових надходжень за березень 2023 року.








21 БЕРЕЗНЯ - ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ПОЕЗІЇ


         21 березня в багатьох країнах світу відзначають Всесвітній День поезії. Це свято було встановлено ЮНЕСКО з метою вшанування поетів та просування літературної творчості. Заохочення поетичної творчості, її поширення та перекладу - це ще один із чинників сприяння культурному різноманіттю, життєво важливе джерело натхнення, відроджуване живою єдністю поета в багатогранних проявах його творчості. Генеральний директор ЮНЕСКО закликав усі держави-члени, громадські організації та асоціації у Всесвітній день поезії віддати належне поезії та задуматися про ту фундаментальну роль, яку вона грає в діалозі між культурами - в діалозі, який є гарантом миру.
         Всесвітній день поезії відзначається в Україні з 2004 року. Україна багата майстрами високої поезії. Іван Франко назвав поезію «кристалізацією» життя; Ліна Костенко пише «Поезія - це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі»…На весь світ різними мовами звучали слова Тараса Шевченка, Лесі Українки, Василя Симоненка, Василя Стуса, Бориса Олійника, Павла Тичини та інших українських поетів.
Другий рік в Україні триває війна. Війна страшна, болюча, жорстока. Поезія та пісня завжди надихали українців на боротьбу, адже всю нашу історію ми виборюємо свободу. Поезія в часи війни завжди була важлива й потужна. Сучасна війна спричинила мистецький сплеск - пишуть навіть ті, хто зі зброєю в руках захищає Україну. Після нашої перемоги, майбутні покоління мають знати і пам’ятати крізь що пройшли українці і надихатись відвагою і героїчною боротьбою.
          Пропонуємо Вашій увазі поезію Павла Вишебаба ««Доньці» (або «Тільки не пиши мені про війну»). Цей вірш за лічені дні став вірусним та розлетівся мережею, перетворившись на один із символів українського спротиву.


РЕЙТИНГ «КНИЖКА РОКУ-2022»



Всеукраїнський рейтинг «Книжка року-2022» оголосив переможців у всіх категоріях.
У цьому році за всіма категоріями (7 номінацій по 2-4 підномінації в кожній) оцінювали 458 видань.
До укладання списку через повномасштабне вторгнення росії долучилося лише 39 експертів. «Гран-прі, що визначається голосуванням усіх під час спільного зібрання, не присуджувалося через обмеження воєнного часу», — йдеться у повідомленні премії.






РАДИМО ПРОЧИТАТИ



            Пропонуємо Вашій увазі книгу відомого американського історика і дослідника Східної Європи Тімоті Снайдера, професора Єльського університету "Шлях до несвободи. Росія, Європа, Америка".

            Це одна з книг, яку рекомендує до прочитання Заступниця Голови Верховної Ради України Олена Кондратюк.

           Це книжка про події, політичні фігури та глобальні ідеї, які приховані за цими подіями. Тімоті Снайдер аналізує складні та драматичні трансформації в Росії, Україні, Європі та США від 2011 до 2016 року.

          У фондах Бібліотеки Верховної Ради України ви можете ознайомитись з книгами Тімоті Снайдера – «Українська історія, російська політика, європейське майбутнє», «Перетворення націй. Польща, Україна, Литва, Білорусь 1569-1999», «Криваві землі: Європа поміж Гітлером та Сталіном».




«ІСТОРІЯ УКРАЇНИ- РУСИ»
М. ГРУШЕВСЬКОГО –

«МЕТРИКА УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ»

Постановою Верховної Ради України від 17 грудня 2021 року №1982-IX визначено перелік важливих дат та подій, які відзначатимуться на державному рівні у 2022–2023 роках. У переліку подій зазначається, що у березні цього року минає 125 років із часу видання першого тому “Історії України – Руси” Михайла Грушевського. Перший том фундаментальної «Історії України-Руси» побачив світ у 1898-му році.

Наукова праця "Історія України-Русі" стала головною в науковій діяльності Михайла Грушевського і складається з 10-ти томів. Для написання цієї праці Михайлу Грушевському знадобилося більше тридцяти років. В хронологічному плані праця охоплює події, починаючи з найдавніших часів і до сімнадцятого століття. В основу цієї праці була покладена розроблена автором історична схема самостійного розвитку українського народу від найдавніших часів, що аргументовано спростовувало прийняту російською історіографією концепцію про єдину загальноросійську народність-колиску. Послідовники Грушевського назвуть його «Історію України-Руси» метрикою українського народу, поставивши в один ряд з Шевченковим «Кобзарем». Саме Михайло Грушевський ввів в науковий обіг термін Україна-Русь та Київська Русь. До цього в історичній літературі домінував термін Давня Русь.









ДЕРЖАВНИЙ ГЕРБ УКРАЇНИ

Виставка присвячена одному з державних символів України – Державному Гербу України. 19 лютого 1992 р. Верховна Рада України ухвалила Постанову «Про Державний Герб України» і затвердила тризуб як малий Державний Герб України, вважаючи його головним елементом великого Державного Герба України, що знаходиться у стадії розробки.

 Знак тризуба, або тридент, відомий у світі з незапам’ятних часів. Найдавніші археологічні знахідки тризуба на українських землях походять з першого століття нашої ери. Впродовж віків у тризубі органічно поєднувалися язичеські й християнські символи, він уособлював не лише знак князівської адміністрації, а й почав нести в собі державне, національне, релігійне та ідеологічне навантаження. В українському суспільстві виникла та зміцніла традиція використовувати Золотий Тризуб у форматі 3D як навершя прапорів і на підставці без щита. Зображення його використовується на синьо-жовтих прапорах, державних та відомчих нагородах, у тому числі військових, на знаках розрізнення у Збройних Силах України, на прапорах військових частин. Російська агресія в Криму і на сході України розпочалися із знищення Тризуба як маркера української ідентичності. Але наразі, Тризуб об’єднує українських патріотів, які сьогодні захищають наш суверенітет і територіальну цілісність України.

 На виставці представлені офіційні видання, монографії, аналітичні матеріали та дослідження про історію українського тризуба та його походження, пояснення змісту української символіки та розвиток правового регулювання застосування публічних атрибутів і символів Української держави від дохристиянських часів до сьогодення.

ВІРТУАЛЬНА КНИЖКОВА ВИСТАВКА НОВИХ НАДХОДЖЕНЬ

Віртуальна експозиція найбільш цікавих надходжень  іноземними мовами за січень 2023 року.

З повним переліком Нових надходжень Ви можете ознайомитися на сторінці  нової  версії ВЕБ-сайту за адресою   http://lib.rada.gov.ua/


ВІРТУАЛЬНА КНИЖКОВА ВИСТАВКА НОВИХ НАДХОДЖЕНЬ

Віртуальна експозиція нових надходжень за лютий 2023 року.

З повним переліком Нових надходжень Ви можете ознайомитися на сторінці  нової  версії вебсайту за адресою   http://lib.rada.gov.ua/







«КРУТИ»



            29 січня виповнюється 105 років битві під Крутами. Українці вшановують цей день, як символ героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за незалежність.

             Бій під Крутами був одним з епізодів Першої російсько-української війни, яка розпочалася в грудні 1917 року і завершилася у квітні 1918-го. Стався цей бій на залізничній станції Крути, що на перегоні між Бахмачем і Ніжином. Цього дня 1918 року на залізничній платформі в Крутах українські бійці дали бій росіянам, які мали десятикратну перевагу в живій силі, бронепотягах та артилерії. Бій тривав кілька годин і завершився великими втратами для більшовиків. Українськім бійцям вдалося на кілька днів зупинити просування більшовицьких військ до Києва. Бій під Крутами мав вагоме історичне значення, бо надав час уряду УНР підписати 9 лютого Берестейській договір з країнами Четвертного союзу (Німеччина, Австро-Угорщина, Туреччина та Болгарія). УНР вперше за понад 150 років (з часів скасування Гетьманщини) добилася міжнародного визнання України на переговорах у Бресті.

             Герої Крут стали взірцем захисника Батьківщини – як і «кіборги» в новітній історії України. Ці образи закріпилися в інформаційному просторі та суспільній свідомості тому, що ми не знаємо поіменно хлопців, які там загинули, і цей узагальнюючий образ для нас є певною мірою моральною сатисфакцією. Ці хлопці захистили Батьківщину у найважливіший момент, коли цього не хотіли чи не змогли зробити інші.

            На виставці представлені збірники та брошури, до яких увійшли невідомі і маловідомі документи, матеріали, свідчення, спогади учасників бою під Крутами 29 січня 1918 року, матеріали, що розкривають історичний перебіг бою, матеріали наукових читань "Українська революція 1917-1921 рр.: Подвиг героїв Крут".


ПАРЛАМЕНТСЬКІ ПІДСУМКИ
2022 РОКУ

До уваги користувачів  пропонується інформація про законодавчу діяльність Верховної Ради України за 2022 рік на шпальтах парламентської газети Голос України.

Парламентські підсумки 2022 року : протягом року Парламент України прийняв 399 законів та постанов воєнного часу / Прес-служба Апарату Верховної Ради України // Голос України. – 2023. – № 3. - 5 січня. – С. 2.




“НІ МОГИЛИ, НІ ХРЕСНОГО ЗНАКУ”

(до Дня пам’яті жертв голодоморів)


            Щороку, в четверту суботу листопада, відповідно до президентських указів 1998 та 2007 років, українці вшановують пам’ять жертв Голодомору 1932-1933 і масових штучних голодів 1921-1923 і 1946-1947 років. Радянський Союз намагався приховати правду про геноцид українського народу, здійснений тоталітарним комуністичним режимом.

            Цього року вшановуватиметься трагічна для українського народу дата – 90-ті роковини Голодомору 1932-33 років. Через дев’ять десятиліть після Голодомору-геноциду проти українців знову застосовують геноцидні практики. У нинішній війні росія переслідує ту саму мету, що й під час Голодомору 1932-1933 років - знищення української нації та її державності. Внаслідок окупації Росією частини територій на півдні України та військової блокади українських портів у Чорному морі в Україні виявилися заблокованими понад 20 млн тон зерна, значна частина якого призначалася для Всесвітньої продовольчої програми ООН.

           На виставці представлені матеріали парламентських слухань та міжнародних конференцій, видання, у яких вміщено великий комплекс документів і матеріалів, які переконливо розкривають причини, перебіг, масштаби та наслідки страшної соціогуманітарної катастрофи українського народу.








Національний тиждень читання


 

          Минулого року вперше в нашій країні відбулась загальнонаціональна книжкова подія «Національний тиждень читання». Захід був організований Українським інститутом книги спільно з Міністерством культури та інформаційної політики України з метою привернення уваги до українських книжок, популяризації читання як життєвої практики серед українців та сприяння розвитку популярної літературної української мови. Українська бібліотечна асоціація й Українська асоціація видавців та книгорозповсюджувачів виступили партнерами події.

          Акції задля популяризації читання традиційно проводять у багатьох країнах світу. У Фінляндії така традиція діє понад 40 років, у Шотландії та Польщі - 10, в Україні ж Національний тиждень читання цьогоріч проводять вдруге. Попри виклики воєнного часу українська книга отримує престижні вітчизняні і міжнародні нагороди та викликає непідробний інтерес в українського читача.

          Роль книги в житті людини дуже велика. Художня література має неймовірний потенціал зціляти душу, вона справляє на нас потужний вплив, і значна кількість досліджень свідчить, що читання книжок дуже допомагає у щоденній боротьбі з життєвими труднощами. А іноді книжка просто допомагає відволіктися від проблем, занурюючи читача у інший світ, з якого він повертається оновленим і готовим знову рішуче боротися. І сьогодні, коли українці боряться за майбутнє, чинять опір російській навалі, на передових позиціях, під час недовготривалого відпочинку, поети і письменники на імпровізованих сценах презентують свої твори нашим військовим. Це дарує їм заряд оптимізму та віри в перемогу та зцілює їм душу. І як зазначив Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук «Читайте, дорогі українці! Даруйте книжки, обмінюйтеся думками, розповідайте про найкраще прочитане! Ми, все ж, освічена нація, на відміну від варварів. Цей тиждень – другий національний тиждень читання. Мені видається, що цього року ми більш усвідомлено дивимося на наше минуле і наше майбутнє. А через десятки років ті випробування, які ми нині переживаємо, увійдуть у нові підручники історії.»

  




«УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВНІСТЬ»

            Верховна Рада України ухвалила закон «Про внесення зміни до ст.  73 Кодексу законів про працю щодо встановлення святкового дня –День  Української  Державності». Як наголошував Голова Парламенту України Руслан Стефанчук, цей законопроєкт є логічним продовженням Указу Президента «Про День Української Державності», який був підписаний Володимиром Зеленським під час святкування 30-ї річниці Незалежності України. «Це рішення сприятиме утвердженню спадкоємності понад тисячолітньої історії українського державотворення. Воно стане чинником опору ворожим наративам росії про Україну як «фейкову державу». Ми повинні відвойовувати кожен сантиметр своєї історії, розчищати наше історичне коріння. Адже ми — самодостатня нація», — наголосив Руслан Стефанчук.

            На виставці представлені монографії, збірки публікацій та нарисів, політичні дослідження, спогади народних депутатів України стосовно питань присвячених ціннісним і теоретичним засадам української державності, її символам та атрибутам, витокам та етапам становлення і розвитку.




«КОНСТИТУЦІЯ – ШЛЯХ ДО УТВЕРДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ»

        28 червня 1996 року, Верховна Рада України прийняла нову Конституцію - Конституцію незалежної України. Цій доленосній події передували 6 років наполегливої і важкої праці, консультацій, криз і домовленостей. Схвалення Основного Закону стало точкою відліку нової епохи в історії нашої держави, що забезпечило стабілізацію суспільно-політичної ситуації в країні. У ній є  взаємопов’язані норми юридичного та політичного характеру, що регулюють найважливіші відносини: права і свободи людини та подальший розвиток держави. Конституція остаточно закріпила правові основи нашої держави, її суверенітет і територіальну цілісність.
        На виставці представлені офіційні тексти та науково-практичні коментарі до Конституції України, конституційні проекти, проаналізовано конституційно-державні акти України з найдавніших часів до сьогодення, розглянуто проблеми конституційної процедури внесення змін до Основного Закону України, а також складові охорони Конституції України, механізми здійснення конституційних реформ та загальний стан конституціоналізму в Україні.





«НЕОГОЛОШЕНА ВІЙНА: ІСТОРИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ

ТА СУЧАСНІ ВИКЛИКИ»



Вісім років тому, в лютому 2014 року, розпочалася збройна агресія росії проти України. Російська федерація, порушуючи норми та принципи міжнародного права, двосторонні та багатосторонні угоди, анексувала Автономну Республіку Крим, окупувала окремі райони Донецької та Луганської областей. Такі дії є важким злочином проти міжнародної спільноти, який тягне за собою міжнародно-правову відповідальність російської федерації як держави та міжнародну кримінальну відповідальність її вищого керівництва. 24 лютого 2022 року росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну яке називає "спеціальною операцією". Військова кампанія почалася після тривалого нарощування російських військ з листопада 2021 року вздовж кордону України з рф і білоруссю та визнання органами влади росії 21 лютого 2022 року терористичних утворень на території України – так званих «ДНР» і «ЛНР» - як державних утворень. З першого дня вторгнення росія порушує правила ведення війни і масово чинить воєнні злочини.

Для більшості громадян України напад росії став шоком. Проте російсько-українське протистояння має глибоке історичне коріння. Історія стосунків українського і російського народів – це літопис воєн, визвольних повстань українців і послідовної політики русифікації та асиміляції українців. Настав час усвідомити, що росія – це постійний виклик Україні, на який слід безперервно знаходити адекватну відповідь, формуючи українську національну ідентичність як рівнозначну фактору національної безпеки. І так триватиме доти, доки світ не буде звільнено від російської імперії, а на її місці не виникнуть національні держави, які поважатимуть правила цивілізованого співжиття. Випробування "русским миром" стане найважчим іспитом, який Україна має скласти, аби повною мірою набути державний суверенітет, проголошений у 1991 році.

На виставці представлені монографії, аналітичні доповіді, наукові та експертно-аналітичні публікації на тему російсько-українського конфлікту.






УКРАЇНА - ЧОРНОБИЛЬ – СВІТ

(до Дня Чорнобильської трагедії (1986)

           26 квітня виповнюється 35 років з дня однієї з найбільш трагічних подій в новітній історії людства - Чорнобильської катастрофи.
За минулі роки Україною було здійснено значний обсяг робіт в усіх напрямах подолання наслідків Чорнобильської катастрофи. Верховна Рада України прийняла і ратифікувала велику кількість законів, постанов, резолюцій і угод, спрямованих на розв'язання найскладніших проблем мінімізації наслідків катастрофи і недопущення подібних аварій у майбутньому.    

          Указом Президії Верховної Ради Української РСР 26 квітня було оголошено Днем Чорнобильської трагедії. Цього дня люди вшановують пам’ять загиблих під час трагедії, згадують про героїзм пожежників, військовослужбовців, експлуатаційного персоналу станції, будівельників, учених, медиків, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

          На виставці представлені нормативні акти, матеріали парламентських слухань, доповіді, матеріали ЗМІ та «круглих столів», в яких розглянуто проблеми державної політики у сфері подолання наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, публікації відомих українських журналістів ті письменників, свідчення та спогади учасників ліквідації аварії на ЧАЕС.




“ДЕНЬ СОБОРНОСТІ ТА СВОБОДИ УКРАЇНИ”

Сягає у глибину віків ідея єдності українських земель – соборності України. Вона бере свій початок від об’єднання давньоруських земель навколо князівського престолу в Києві, а її філософське коріння сягає часів Візантії. Протягом віків її практичним втіленням займались українські гетьмани Богдан Хмельницький, Іван Виговський, Петро Дорошенко, Іван Мазепа. У ХVIIІ ст. – на початку ХХ ст., коли українські землі були поділені між Польщею, Росією, Румунією, Австро-Угорщиною, ця ідея знайшла своє відображення у працях кращих вітчизняних мислителів, які наголошували, що для боротьби за свої національні інтереси Україні вкрай потрібна територіальна цілісність.

Українська революція 1917-1920 років зробила реальністю мрію багатьох поколінь українців про об'єднання в єдину соборну державу. 22 січня 1918 року Центральна Рада оприлюднила Четвертий Універсал, яким було проголошено незалежність України. Через рік, 22 січня 1919 року, з’явився Універсал Директорії УНР (більш відомий як Акт Злуки) про возз’єднання Української Народної Республіки і Західно-Української Народної Республіки в єдину Соборну Україну. 24 січня 1919 року  було ухвалено закон про святкування 22 січня як Дня проголошення самостійності України. З січня 1999 року цей день офіційно відзначався як День  Соборності України.

На виставці представлені видання, в яких аналізуються основні аспекти й теоретичне осмислення незалежності й соборності України, простежується розвиток відповідних державотворчих ідей, розглядаються шляхи розбудови соборної України у сучасних умовах. Крім того в експозиції представлені матеріали «круглих столів» та міжнародних конференцій.

«Місцеве самоврядування в Україні: від витоків до сьогодення»
(До Дня місцевого самоврядування)

 

          7 грудня в Україні відзначається День місцевого самоврядування. Це свято було встановлено згідно з Указом Президента України від 25 листопада 2000 року за номером 1250/2000 «враховуючи велике значення місцевого самоврядування для розвитку народовладдя, демократизації суспільних відносин та зміцнення української державності». День місцевого самоврядування це подія, що не лише яскраво підтверджує активну участь широких мас населення в управлінні державою, високу роль самоврядності як найдемократичнішої, наймасовішої форми управління в суспільстві, а й возвеличує чесну й самовіддану працю сільських, селищних, міських голів, депутатів і працівників виконавчих апаратів місцевих рад. 

          Місцеве самоврядування кожної країни відображає традиції народу, рівень розвитку суспільства та умови його існування. В Україні місцеве самоврядування пройшло відносно довгий і тернистий шлях. Становлення самоврядних традицій - особлива сторінка в історії українського державотворення. Управління в українських містах та регіонах традиційно базувалося на використанні різних історичних форм місцевого самоврядування (вічового права, магдебурзького права, козацького самоврядування, земства тощо), що відповідало загальним тенденціям розвитку європейської цивілізації. Сьогодні місцеве самоврядування стало основою народовладдя, одним з головних чинників розвитку громадянського суспільства, дійовим інструментом вирішення не лише регіональних, а й загальнодержавних завдань. 

         У запропонованих виданнях подаються результати історичного та правового аналізу цього владного інституту, висвітлюються питання організаційно-правових, історико-духовних та матеріально-фінансових основ місцевого управління в Україні, досліджуються  теоретичні та практичні проблеми конституційно-правового статусу депутатів місцевих рад в Україні. На виставці представлені також збірники доповідей, матеріали науково-практичних конференцій та  наукових досліджень

«Повага до мови – повага до народу»
(Міжнародний день рідної мови)

             Виставка присвячена Дню української писемності та мови – державному святу, яке щороку відзначається в Україні в листопаді. Свято було започатковано 9 листопада 1997 року Указом Президента України за № 1241/97 "Про День української писемності та мови" на підтримку "ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства". Цього дня, починаючи з 2000-го року 9 листопада, в прямому ефірі «Українського радіо» транслюють «Диктант національної єдності» та стартує Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика, до якого щорічно долучаються понад 5 млн учасників із 20 країн світу. У цей день, 9 листопада, також вшановують Преподобного Нестора Літописця – автора найдавнішої пам'ятки історіографії та літератури українців – "Повісті минулих літ".

             Формування української мови, як і інших східнослов’янських, почалося ще від праслов’янського періоду й розтягнулося на декілька століть. Живій українській мові не судилося відразу стати писемною. З прийняттям візантійського християнства Україна одержала й готову книжну мову, старогрецьку мову церковних книг. Однак в устах українського духовенства ця мова набрала окремого, українського, забарвлення. В давній Русі існувало дві літературні мови - церковнослов’янська та, виникша на її основі, давньокиївська (давньоруська) писемна мова зі значним впливом місцевих мовних особливостей. Її використовували для світських потреб — у державному управлінні, у князівських канцеляріях, літописах, в оригінальних і перекладних художніх творах тощо. Цією мовою були створені «Повість минулих літ», «Слово про Ігорів похід», «Руська Правда» та багато інших. Нову українську літературну мову започаткував Іван Котляревський творами «Енеїда», «Наталка Полтавка» та «Москаль-чарівник», а її основоположником став Тарас Шевченко. Упродовж століть українська мова, так само як і її носій – український народ, зазнавала суттєвих утисків і заборон з боку різних держав, зважаючи на те, під чиєю владою опинялася Україна. Її офіційно забороняли і оголошували неіснуючою. Понад двох століть ведеться свідома боротьба за мову в Україні. Боротьба за українську мову в Україні – це боротьба за саме існування Української держави. Мова є основою національної ідентичності. Пройшовши досить складні етапи формування, українська мова здобула статус офіційної і на сьогоднішній день вважається одним із найважливіших національних надбань українців, продовжуючи змінюватись та збагачуватись прийдешніми поколіннями українського народу.

            У запропонованих виданнях представлені відповідні нормативні документи, матеріали парламентських слухань. Крім того на виставці широко висвітлюється мовознавча проблематика, пов’язана з походженням української мови, мовною політикою в Україні та функціонуванням мов національних меншин у державі. Розглянуто проблеми, пов'язані з політичним протистоянням і спекуляціями щодо мовної політики, особливо в контексті виборчих кампаній.

З книжкової полиці (персональна віртуальна книжкова виставка праць Руслана Стефанчука)
У Бібліотеці Верховної Ради України, з метою популяризації творчого доробку народних депутатів України та працівників Апарату Верховної Ради України, започатковано проект «З книжкової полиці», у якому буде представлено авторські твори у форматі персональних віртуальних книжкових виставок. Проект розпочато персональною віртуальною виставкою,  присвяченій творчому доробку українського правознавця та політика, доктора юридичних наук, професора, члена-кореспондента Національної академії правових наук України, заслуженого діяча науки і техніки України, радника Президента України, представника Президента у Верховній Раді України, першого заступника голови Верховної Ради України – СТЕФАНЧУКА РУСЛАНА ОЛЕКСІЙОВИЧА.
«24 жовтня – Міжнародний день Організації Об’єднаних Націй»
           75 років тому була заснована Організація Об'єднаних Націй – організація, на яку покладено головну відповідальність за підтримання міжнародного миру та безпеки у свiтi, розвиток дружнiх вiдносин мiж державами, налагодження мiжнародного співробітництва у вирішенні проблем економiчного, соцiального, культурного i гуманітарного характеру, а також сприяння у забезпеченні прав людини та основних свобод. День Організація Об'єднаних Націй відзначають щорічно 24-го жовтня. Саме цього дня в 1945-му році набув чинності статут організації. Генеральна Асамблея ООН прийняла резолюцію, в якій вона рекомендувала державам-членам відзначати цей день як державне свято. На даний момент членами Організацій є 193 держави. ООН надає майданчик, де представники кожної країни можуть висловлювати свої погляди в Генеральній Асамблеї, Раді Безпеки, Економічній та Соціальній Радах та інших органах та комітетах. 
           Історія співпраці України з ООН почалася з 1945 року- року створення ООН. У 1945 році Президія Верховної Ради Української РСР ратифікувала Статут Організації Об'єднаних Націй і УРСР стала однією з країн-засновниць ООН. Після проголошення незалежності України участь в діяльності ООН було визначено одним з пріоритетних напрямів зовнішньої політики нашої держави. За час свого членства в ООН Україна тричі обиралася непостійним членом Ради Безпеки, шість разів обиралася членом Економічної Соціальної Ради, двічі – членом Ради ООН з прав людини, одного разу – Комісії ООН з миробудівництва. Представники України неодноразово обиралися на керівні посади головних комітетів сесій Генеральної Асамблеї. Наразі триває активна співпраця між Україною та організаціями системи ООН.
 У запропонованих виданнях міститься інформація про історію створення Організації Об’єднаних Націй, її діяльність, структуру і функції основних органів, спеціалізованих установ та посадових осіб ООН, висвітлено діяльність України в системі Організації      Об’єднаних Націй. Крім того на виставці представлені збірники документів та доповідей, матеріали науково-практичних конференцій, довідники та фотоальбоми.
Захисники України - нащадки славних козаків
  (до Дня Українського козацтва та
Дня захисника України)
          У календарі пам’ятних дат Українського народу день 14 жовтня позначений одразу трьома святами – це свято Покрови Пресвятої Богородиці, День Українського козацтва та День захисника України. Усі ці свята є взаємопов’язаними і виникали послідовно.
          Споконвіків на свято Покрови наші пращури вшановували воїнів-захисників. Традиція ця дуже давня і походить ще з часів Київської Русі. Козаки вважали Покрову своєю заступницею. Для запорізьких козаків це свято було храмовим, адже у центрі козацької твердині завжди стояла Покровська церква. Вона була священною для кожного січовика – від її порога вони вирушали на захист рідної землі і з подякою за порятунок поверталися до неї після походів. Отож і День українського козацтва відзначається саме в день Покрови Пресвятої Богородиці. Цю традицію перейняли військовослужбовці Української держави, які хоробро боронять кордони України від зазіхань північного сусіда-агресора, та усіх тих, хто поклав своє життя на Сході країни в ім’я суверенності та єдності нашої держави.
          На виставці представлені матеріали парламентських слухань та круглих столів,проведених в Інституті законодавства Верховної Ради України, де обговорювалися теоретичні та практичні проблеми удосконалення законодавства України книги про історію українського козацтва та сучасних захисників України.