Бібліотечно-бібліографічні ресурси

Бібліотечні ресурси  >  Віртуальні виставки

 

«ЧОРНОБИЛЬ. БЕЗ ПРАВА НА ЗАБУТТЯ»

(до Дня Чорнобильської трагедії)

26 квітня виповнюється 37 років від дня найбільшої в історії людства техногенної катастрофи. Саме у цей день 1986 року на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС стався потужний вибух. Радіоактивна хмара від аварії пройшла над європейською частиною СРСР, більшою частиною Європи, східною частиною США. Радіоактивного опромінення зазнали 8,5 мільйона людей. В результаті аварії з сільськогосподарського користування виведено близько 5 млн гектарів земель, а навколо АЕС створена 30-кілометрова зона відчуження. Проходять роки після найдраматичнішої та найважчої катастрофи в сучасній історії. Кажуть, час загоює найболючіші рани але знадобиться не одне століття, щоб наша земля загоїла рани після Чорнобильської катастрофи.

24 лютого 2022 року українців спіткала нова біда – через підступне повномасштабне вторгнення російської федерації на їх територію країна опинилася у стані війни. Увечері, в перший же день війни, з'явилася інформація про підготовлюваний росією теракт на території Чорнобильської АЕС. Окупанти знаходилися на території атомної станції п’ять тижнів і за цей час світ дізнався про локальні пожежі в Чорнобильській зоні, загасити які Україна не мала змоги через окупантів. Перше в історії атомної енергетики збройне захоплення ядерного об’єкта продемонструвало безпрецедентний рівень уваги міжнародної спільноти. Наразі держава-терорист використовує атомну галузь як один з елементів зовнішньої експансії та створює відповідні загрози суверенітету інших держав, перетворюючи атомні станції на військові об’єкти, обстрілюючи їх та розміщуючи важке озброєння на їхній території.

В березні 2022 року росіяни взяли під контроль Запорізьку АЕС в Енергодарі. Цими діями росія довела, що не планує дотримуватись правил ведення війни, встановлених міжнародним правом. Крім бомбардування житлових кварталів і цивільної інфраструктури, російські війська замахнулися на міжнародну безпеку і вдаються до ядерного тероризму. Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук на своїй сторінці у Фейсбуці написав "Запорізька АЕС - найбільша в Європі та шоста у світі атомна станція. І ця станція належить Україні. росія її окупувала! Співробітники станції працюють під дулами автоматів, щоб не допустити аварії. Але наразі на шальках терезів не лише ядерна безпека України. Світ має усвідомлювати наслідки дій терористів. І відповідно реагувати». Спікер наголосив, що Росія вдається до ядерного тероризму, а заяви окупантів про мінування Запорізької АЕС та готовність її підірвати свідчать лише про те, що "путінські війська розлютилися і ставлять світ перед загрозою ядерної катастрофи".

Атомні станції – потенційно небезпечні об’єкти. Аварії на атомних станціях ставалися і можуть статися ще. Серйозні довготривалі наслідки чорнобильської катастрофи спонукали країни світу переглянути методи та стратегії роботи з атомними реакторами, а також перевірку їх надійності. Наразі гостро постає питання безпеки енергетичних об’єктів. При будівництві атомних електростанцій ніколи не враховувались можливості військового нападу. Війна росії проти України, окупація та обстріли Запорізької АЕС показали, що майбутній розвиток атомної енергетики має враховувати військові загрози задля підвищення рівня захисту ядерних об’єктів, а відтак – і всього людства.

Пропонуємо переглянути видання із фондів Бібліотеки Верховної Ради України, присвячені тематиці чорнобильської катастрофи. http://lib.rada.gov.ua/static/excursion/chernobyl-21.html

До вашої уваги матеріали про Чорнобильську трагедію у мережі Інтернет:

 

Національний музей Чорнобиль

http://chornobylmuseum.kiev.ua/uk/

 

<>1. Тіховська Т. М. Антхіл = Anthill : роман / Т. М. Тіховська. – Київ : Логос, 2020. – 367 с. – Видання з парал. текстом укр. та англ. мовами. <>         Свій роман вона називає путівником в майбутнє і сподівається, що його можна змінити. Сюжет розгортається в недалекому майбутньому в зоні Чорнобиля. Вчені застосували метод прискореної дезактивації Чорнобильської зони. Щоб уникнути впливу мутацій, всіх тварин навколо Чорнобиля знищили. Атомну станцію вирішили відновити, а неподалік від неї заклали ультрасучасне місто. Тільки чи будуть щасливі його жителі? Під час роботи над романом Тетяна Тіховська побувала в зоні відчуження Чорнобильської АЕС.

< style="color: rgb(0, 0, 153);">2. Фергюсон Н. Приреченість: політика і катастрофи. Київ: Наш формат, 2022.- 496 с. <>         Ніл Ферґюсон — відомий британський історик, письменник, журналіст, професор історії в Гарварді, старший науковий співробітник Стенфорду, Оксфорду й Гуверівського інституту. Що спільного між початком коронавірусу й Чорнобильською катастрофою? Вони почалися з брехні. У 1986 році радянська влада приховала серйозність небезпеки, а на початку 2020-го те саме зробили китайці. Як це вплинуло на людство? «Сірий носоріг» став «чорним лебедем». Але ця книжка — не чергова спроба знайти винного. Вона про значно більше і глибше: як виникають лиха, чи можна їх передбачити, що робити, коли небезпека стає неминучою. Чому Тайваню й Південній Кореї вдалося, а США і Британії — не зовсім? Як нашкодила одночасна «інфодемія» фейкових новин і теорій змови? Чому катастрофа оголює суспільні проблеми й робить одні суспільства крихкими, а інші — навпаки сильнішими? Як подано апокаліпсис у різних релігіях і чи варто його боятися? Про це та інше розповідає відомий історик.