Частина III

Економічні та соціальні відносини

Стаття 66

Забезпечення зайнятості

Держава згідно із законом є відповідальною за створення

можливостей для працевлаштування i праці та забезпечує

відповідний захист.

Стаття 67

Власність

З метою задоволення економічних, соціальних та природоохоронних

вимог до власності правила придбання та користування власністю

визначаються законом.

Правила та умови успадкування власності визначаються законом.

Стаття 68

Права громадян інших держав на власність

За громадянами інших держав визнається право власності на землю

лише за умов, визначених законом.

За громадянами інших держав визнається право власності на землю

тільки у разі її успадкування та за принципом взаємності.

Стаття 69

Примусове відчуження

Земля та предмети рухомої власності, що пов'язані із землею,

можуть бути відчужені державою, а право власності може бути

обмежене в державних інтересах та відшкодоване державою в

натуральному або грошовому вигляді відповідно до закону

Стаття 70

Державне майно та ресурси .

Конкретні права на використання державного майна надаються згідно

з умовами, визначеними законом.

Умови експлуатації природних ресурсів визначаються законом.

Права іноземців на експлуатацію природних ресурсів та умови, за

яких така експлуатація можлива, визначаються тільки законом.

Стаття 71

Захист землі

Правила землекористування визначає держава через закон. Землі, що

використовуються для сільськогосподарського виробництва,

перебувають під особливим захистом закону

Держава несе особливу відповідальність за сприяння економічному,

культурному та соціальному розвиткові тих гірських районів, де

проживає частина населення.

Стаття 72

Сприятливе для проживання середовище

Згідно із законом кожна особа має право жити у сприятливому для

проживання середовищі.

Відповідальність за створення такого середовища лежить на

державі. Умови та спосіб здійснення економічної та інших видів

діяльності визначаються законом.

Умови та розміри обов'язкового відшкодування завданих

навколишньому середовищу збитків визначаються законом.

Захист тварин від жорстокого поводження регулюється законом.

Стаття 73

Охорона природної та культурної спадщини

Згідно із законом кожна особа зобов'язана охороняти рідкісні та

цінні природні ресурси, споруди та об'єкти, що становлять

національну i культурну спадщину.

Стаття 74

Ділова сфера

Свобода підприємницької діяльності гарантується.

Порядок підприємницької діяльності регулюється законом.

Підприємницька діяльність, що суперечить державним інтересам,

забороняється.

Обмеження торговельної та інших видів діяльності, яке

позначається на вільній конкуренції, забороняється.

Стаття 75

Участь в управлінні

Працівники беруть участь в управлінні справами у діловій сфері i

в керівництві підприємствами у спосіб та відповідно до вимог, що

визначаються законом.

Стаття 76

Свобода профспілок

Свобода створення та діяльності профспілок гарантується.

Стаття 77

Право на страйк

Працівники мають право на страйк.

Це право може бути обмежене законом стосовно підприємств певного

типу або діяльності певного характеру, якщо це обмеження

зумовлене державними інтересами.

Стаття 78

Забезпечення належного житла

Держава створює умови, необхідні для того, щоб кожен міг отримати

належне житло.

Стаття 79

Іноземці, які працюють у Словенії

Іноземцям, які працюють у Словенії, а також членам їхнiх сімей

надаються права, визначені законом.
 
 

Частина IV

Державна влада

А. Скупщина

Стаття 80

Склад та вибори Скупщини

Скупщина складається з 90 депутатів, які представляють громадян

Словенії. Депутати обираються на прямих виборах шляхом таємного

голосування на основі загального виборчого права.

Італійська та угорська етнічні громади мають право обирати по

одному депутату до Скупщини.

Виборча система регулюється законом, прийнятим Скупщиною, якщо за

нього проголосувала більшість у дві третини всіх обраних

депутатів.

Стаття 81

Тривалість строку повноважень Скупщини

Строк повноважень Скупщини - чотири роки.

Якщо сплив отроку повноважень Скупщини припадає на період війни

чи надзвичайного стану, цей строк закінчується через шість

місяців після припинення військових дій, або через шість місяців

після закінчення надзвичайного стану; або ж раніше - у термін,

встановлений Скупщиною.

Президент Республіки оголошує вибори до Скупщини. Депутати до

Скупщини нового скликання обираються не раніше ніж за два місяці

та не пізніше ніж за п'ятнадцять днів до закінчення чотирьох

років з дня першого засідання Скупщини попереднього скликання.

Якщо Скупщину розпущено, депутати до Скупщини нового скликання

обираються не пізніше ніж через два місяці після розпуску

Скупщини попереднього скликання. Строк роботи кожної Скупщини

попереднього скликання закінчується в день початку першої сесії

новообраної Скупщини, що скликається Президентом Республіки не

пізніше ніж через двадцять днів після обрання нового складу

Скупщини.

Стаття 82

Депутати Скупщини

Депутати Скупщини є обраними представниками всього народу; які не

мають імперативного мандата.

Право особи бути обраним депутатом регулюється законом. Закон

може також встановлювати, що повноваження депутата несумісні з

професійною діяльністю.

Скупщина підтверджує обрання депутатів. Згідно із законом скарга

на рішення Скупщини стосовно такого підтвердження обрання

будь-якого депутата може бути подана до Конституційного Суду

Стаття 83

Недоторканність депутатів Скупщини

Депутата Скупщини не може бути притягнено до кримінальної

відповідальності за будь-яку висловлену думку або за будь-яке

голосування на засіданні Скупщини чи її комітетів або законно

утворених органів.

Депутата, який має недоторканність, не може бути заарештовано чи

затримано, а також проти нього не може бути порушено кримінальну

справу без згоди на те Скупщини, крім випадку; коли його було

затримано під час вчинення злочину; за який передбачено покарання

більш ніж на п'ять років ув'язнення.

Скупщина може надати право недоторканності депутатові, незважаючи

на те, що сам він не претендує на таку недоторканність, або

незважаючи на те, що його було затримано під час вчинення такого

почину; про який ідеться у попередньому абзаці.

Стаття 84

Голова Скупщини

Голова Скупщини обирається більшістю голосів усіх обраних

депутатів Скупщини.

Стаття 85

Сесії Скупщини

Скупщина збирається на чергові та позачергові сесії.

Чергові та позачергові сесії скликає Голова Скупщини. Позачергові

сесії скликаються на вимогу однієї четвертої депутатів Скупщини

або на вимогу Президента Республіки.

Стаття 86

Голосування у Скупщині

Скупщина може голосувати лише тоді, якщо присутня більшість її

членів. Скупщина приймає закони та інші рішення, а також має

повноваження приєднуватися до міжнародних договорів більшістю

голосів присутніх депутатів, які голосують, за винятком випадків,

коли цією Конституцією чи законом передбачено інші умови.

Стаття 87

Законотворчість Скупщини

Права та обов'язки громадян та інших осіб можуть визначатися

Скупщиною лише через закони.

Стаття 88

Законодавча ініціатива

Ініціатива щодо прийняття законів Скупщиною може виходити від

Уряду, від окремих депутатів Скупщини та не менш ніж від п'яти

тисяч виборців.

Стаття 89

Законодавча процедура

Скупщина приймає закони після кількох стадій розгляду або іншим

чином відповідно до регламенту

Стаття 90

Законодавчі референдуми

Скупщина може оголосити референдум з будь-якого питання, яке

регулюється законом. Результати такого референдуму є

обов'язковими для Скупщини.

Скупщина може оголосити такий референдум з масної ініціативи, але

тільки у випадку, коли цього вимагає не менш як одна третина всіх

обраних депутатів Скупщини, Національна Рада або не менш ніж

сорок тисяч виборців. Право брати участь у референдумі мають усі

громадяни, які мають право голосу

Будь-яка пропозиція, винесена на референдум, вважається

прийнятою, якщо за неї проголосувала більшість тих, хто брав

участь у референдумі. Порядок проведення референдумів регулюється

законом, прийнятим більшістю у дві третини голосів присутніх

депутатів, які голосували.

Стаття 91

Обнародування законів

Закон обнародується Президентом Республіки не пізніше ніж через

вісім днів після його прийняття.

Національна Рада може звернутися до Скупщини з проханням знову

розглянути будь-який закон протягом семи днів після його прийняття

i перед його обнародуванням. При повторному розгляді будь-який

закон вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість

усіх обраних депутатів Скупщини, крім випадків, коли Конституція

вимагає більшої кількості голосів для його прийняття. Будь-який

повторний розгляд закону Скупщиною є остаточним.

Стаття 92

Війна та надзвичайний стан

Надзвичайний стан оголошується, якщо існуванню держави загрожує

небезпека. Оголошення стану війни чи надзвичайного стану, а також

вжиття i скасування заходів, обумовлених таким оголошенням,

здійснює Скупщина з ініціативи Уряду. Скупщина приймає рішення

про дислокацію Збройних сил.

У випадку, коли Скупщина не може зібратися, дії, зазначені в

першому та другому абзацах цієї статті, провадить Президент

Республіки. Кожна така дія Президента Республіки має бути

затверджена Скупщиною на її наступному засіданні.

Стаття 93

Парламентські розслідування

Скупщина може розпочати розслідування стосовно питань державного

значення. Однак таке розслідування розпочинається на вимогу не

менш ніж однієї третини всіх обраних депутатів Національної Ради.

Призначена таким чином для парламентського розслідування комісія

має такі самі повноваження у розгляді та перевірці питань, як i

суд.

Стаття 94

Регламент Скупщини

Робота Скупщини проходить згідно з регламентом, прийнятим

більшістю у дві третини присутніх депутатів, які брали участь у

голосуванні.

Стаття 95

Винагорода праці депутатів Скупщини

Депутат Скупщини отримує таку грошову винагороду та має такі

пільги, що визначаються законом.

В. Національна Рада

Стаття 96

Склад Національної Ради

Національна Рада представляє соціальні, економічні, професійні та

місцеві інтереси. Національна Рада складається із таких 40

радників:

- 4 радники, що представляють роботодавців;

- 4 радники, що представляють працівників;

- 4 радники, що представляють фермерів, сферу малого бізнесу та

осіб вільних професій;

- 6 радників, що представляють некомерційні організації;

- 22 радники, що представляють місцеві інтереси. Організація

Національної Ради регулюється законом.

Стаття 97

Повноваження Національної Ради

Національна Рада може:

- пропонувати Скупщині прийняття законів;

- інформувати Скупщину про позицію Національної Ради стосовно

питань, що належать до компетенції Скупщини;

- вимагати від Скупщини повторного розгляду законів перед їх

обнародуванням;

- вимагати оголошення референдуму згідно з положенням другого

абзацу статті 90 Конституції;

- iнiцiювати парламентське розслідування справи державного

значення згідно зі статтею 93 цієї Конституції.

Скупщина може звернутися до Національної Ради з пропозицією

визначитися щодо окремих питань.

Стаття 98

Формування Національної Ради

Вибори радників Національної Ради регулюються законом, який

Скупщина приймає більшістю не менш ніж у дві третини голосів усіх

обраних депутатів Скупщини.

Кожен із радників Національної Ради обирається на п'ятирічний

строк.

Стаття 99

Голосування в Національній Радi

Голосування в Національній Ралі може проводитися лише за

присутності більшості всіх обраних радників Національної Ради.

Національна Рада приймає рішення більшістю голосів усіх присутніх

радників, які брали участь у голосуванні. Рада може вимагати

оголошення референдуму; коли за це проголосує більшість усіх

обраних радників.

Стаття 100

Несумісність посад та недоторканність

Радник Національної Ради не може одночасно бути депутатом

Скупщини.

Радники Національної Ради користуються такою самою

недоторканністю, як i депутати Скупщини. Національна Рада сама

вирішує питання, що стосуються недоторканності її радників.

Стаття 101

Регламент Національної Рада

Робота Національної Ради проходить згідно з регламентом,

схваленим більшістю всіх обраних радників Національної Ради.

С. Президент Республіки

Стаття 102

Функції Президента Республіки

Президент Республіки Словенія є главою держави та

Головнокомандувачем Збройних сил Словенії.

Стаття 103

Вибори Президента Республіки

Президент Республіки обирається на прямих загальних виборах

шляхом таємного голосування.

Кандидат, який отримує більшість дійсних голосів, обирається на

посаду Президента Республіки.

Президент Республіки обирається строком на п'ять років i може

бути обраним щонайбільше на два строки підряд. Якщо строк

повноважень Президента Республіки припадає на період, коли

держава перебуває у стані війни або під час надзвичайного стану,

цей строк спливає через шість місяців після припинення воєнних

дій або через шість місяців після скасування надзвичайного стану

Президентом Республіки може бути обраний лише громадянин

Словенії.

Вибори на посаду Президента Республіки оголошує Голова Скупщини.

Президент Республіки має бути обраний не пізніше ніж за 15 днів

до спливу строку повноважень попереднього Президента Республіки.

Стаття 104

Присяга при вступі на посаду Президента Республіки

При вступі на посаду Президент Республіки спадає перед Скупщиною

таку присягу:

"Присягаю, що поважатиму Конституцію, діятиму відповідно до своєї

совісті i докладатиму усіх зусиль на благо Словенії".

Стаття 105

Несумісність посад

Посада Президента Республіки є несумісною з державними посадами

чи іншою діяльністю.

Стаття 106

Заміщення Президента Республіки

Якщо Президент Республіки набуває стійкої нездатності діяти,

помирає, виходить у відставку чи з інших причин неспроможний

здійснювати функції Президента Республіки, Голова Скупщини

тимчасово обіймає посаду Президента Республіки доти, доки не буде

обрано нового Президента Республіки. У такому випадку вибори

нового Президента Республіки оголошуються не пізніше ніж через 15

днів після припинення повноважень попереднього Президента

Республіки.

Крім того, Голова Скупщини тимчасово виконує функції Президента

Республіки протягом будь-якої тимчасової відсутності Президента

Республіки.

Стаття 107

Повноваження Президента Республіки

Президент Республіки має повноваження:

- оголошувати вибори до Скупщини;

- обнародувати закони;

- призначати державних посадових осіб згідно із законом;

- акредитувати та анулювати акредитацію послів Словенії в

іноземних державах та консулів, які працюють в таких державах, а

також приймати вірчі грамоти іноземних дипломатичних

представників;

- публікувати інформацію про ратифікацію міжнародних договорів;

- здійснювати помилування;

- нагороджувати державними відзнаками, нагородами та присвоювати

почесні звання;

- виконувати інші обов'язки, визначені Конституцією. Скупщина

може звертатися до Президента Республіки з пропозицією висловити

думку стосовно окремих питань.

Стаття 108

Президентські укази

Якщо Скупщина не має змоги зібратися у період стану війни або під

час надзвичайного стану, Президент Республіки може, за

пропозицією Уряду; видавати укази, які мають силу закону.

За виняткових обставин указ може обмежити права та свободи людини

згідно зі статтею 16 цієї Конституції.

Президент Республіки повинен передати кожен із таких указів до

Скупщини для затвердження, як тільки Скупщина знову збереться.

Стаття 109

Відповідальність Президента Республіки

Якщо під час виконання своїх повноважень Президент Республіки діє

усупереч Конституції або серйозно порушує закон, за поданням

Скупщини він може стати перед Конституційним Судом.

Конституційний Суд відхиляє подання Скупщини, встановивши, що

воно є недостатньо обгрунтованим. Якщо подання визнано достатньо

обгрунтованим. Президент Республіки може бути усунений з

посади, коли за це проголосують не менш ніж дві третини всіх

суддів Конституційного Суду.

Після того, як Скупщина зробить таке подання, Конституційний Суд

може заборонити Президентові Республіки виконувати обов'язки до

прийняття ним рішення щодо подання.

Д. Уряд

Стаття 110

Склад Уряду

Уряд складається з Прем'єр-міністра та державних міністрів. Уряд

та окремі міністри є самостійними у межах своєї компетенції.

Міністри звітують перед Скупщиною.

Стаття 111

Обрання Прем'єр-міністра

Після консультацій з лідерами різних політичних груп у Скупщині

Президент Республіки пропонує Скупщині кандидата на посаду

Прем'єр-міністра.

Крім випадків, у яких Конституцією обумовлено інше,

Прем'єр-міністра обирає Скупщина більшістю голосів усіх її

депутатів. Голосування має бути таємним.

Якщо кандидат не отримує необхідної більшості голосів. Президент

Республіки протягом 14 днів із дня голосування може поновити

консультації та запропонувати Скупщині нового або того самого

кандидата. Крім того, кандидатів можуть висувати політичні групи

у Скупщині або десять i більше депутатів Скупщини. Якщо протягом

цього періоду висунено більше одного кандидата. Скупщина спершу

проводить голосування стосовно кандидата, якого висунув Президент

Республіки. Якщо цього кандидата не обрано, проводиться

голосування стосовно кожного іншого кандидата в порядку висунення

його кандидатури.

Якщо жодного з кандидатів не обрано на посаду Прем'єр-міністра

згідно з процедурою, визначеною в попередньому абзаці, i Скупщина

протягом 48 годин не вирішить більшістю голосів присутніх

депутатів, які брали участь у голосуванні, провести подальше

голосування стосовно кандидатур на посаду Прем'єр-міністра,

Президент Республіки розпускає Скупщину та оголошує нові вибори.

За результатами будь-якого подальшого голосування стосовно

кандидатур на посаду Прем'єр-міністра нового Прем'єр-міністра

може бути обрано більшістю голосів присутніх депутатів, що

голосували. Голосування стосовно кожної з кандидатур, які було

висунуто раніше згідно з процедурою, визначеною у попередньому

абзаці, проводиться з урахуванням кількості голосів, отриманих на

попередньому голосуванні кожним із кандидатів. Якщо жодного з цих

кандидатів не обрано, голосування проводиться стосовно кожної з

нових кандидатур, висунутих перед голосуванням, що проводилося

згідно з положеннями цього абзацу i першою буде кандидатура,

подана Президентом Республіки.

Якщо після всіх голосувань, проведених згідно з процедурою,

визначеною в попередньому абзаці, жодний кандидат не отримає

необхідної для обрання більшості голосів, Президент Республіки

розпускає Скупщину та оголошує нові вибори до Скупщини.

Стаття 112

Призначення державних міністрів

Державних міністрів призначає на посаду та звільняє з посади

Скупщина за пропозицією Прем'єр-міністра.

Особа, яку пропонує Прем'єр-міністр, перед своїм призначенням

повинна відповісти на запитання комісії, уповноваженої на це

Скупщиною.

Стаття 113

Посадова присяга

Перед тим як приступити до виконання своїх повноважень,

Прем'єр-міністр та кожний державний міністр складають перед

Скупщиною присягу, приписану статтею 104 цієї Конституції.

Стаття 114

Організація Уряду

Прем'єр-міністр несе відповідальність за політичну єдність, за

напрям діяльності та за адміністративну програму Уряду; а також

за координацію роботи різних державних міністрів. Міністри несуть

колективну відповідальність за роботу Уряду; а кожний міністр

окремо відповідає за роботу свого міністерства.

Склад та порядок діяльності Уряду, а також кількість державних

міністерств, їх компетенція та організація регулюються законом.

Стаття 115

Припинення строку повноважень Прем'єр-міністра та міністрів

Строк повноважень Прем'єр-міністра та міністрів припиняється,

коли збирається новообрана Скупщина. Строк повноважень міністра

також припиняється, коли Прем'єр-міністр припиняє виконувати свої

обов'язки з будь-яких інших причин. Строк повноважень міністра

також припиняється після усунення його з посади або після його

відставки. Однак у подібних випадках такий міністр продовжує

виконувати свої офіційні обов'язки до обрання нового

Прем'єр-міністра або до призначення нового міністра, - залежно

від обставин.

Стаття 116

Вотум недовіри

За поданням не менш ніж 10 депутатів та шляхом голосування

більшості всіх обраних депутатів Скупщина може обрати нового

Прем'єр-міністра. Таке рішення вважається проявом недовіри

Урядові, вираженим Скупщиною. Коли виражається недовіра,

Прем'єр-міністр, який у цей час перебуває на посаді, вважається

звільненим від своїх офіційних обов'язків, але він сам i міністри

Уряду продовжують виконувати свої обов'язки до складення присяга

новим Урядом.

Крім випадків, коли Скупщина вирішить інакше більшістю у дві

третини голосів усіх обраних депутатів, або коли держава

перебуває у стані війни, або коли оголошено надзвичайний стан,

між пропозицією про обрання нового Прем'єр-міністра та будь-яким

голосуванням з приводу такої пропозиції має минути не менше 48

годин. Коли Прем'єр-міністра, який у цей час перебуває на посаді,

було обрано згідно з процедурою, описаною в абзаці 4 статті III

цієї Конституції, більшість присутніх депутатів Скупщини, що

беруть участь у голосуванні, може за поданням не менш ніж 10

депутатів обрати нового Прем'єр-міністра i тим самим виразити

недовіру Прем'єр-міністрові, який на цей час обіймає посаду

Стаття 117

Вотум довіри Урядові

Прем'єр-міністр може вимагати від Скупщини вираження вотуму

довіри Урядові. Якщо такий вотум не виражається більшістю усіх

обраних депутатів. Скупщина повинна протягом тридцяти днів або

обрати нового Прем'єр-міністра, або новим голосуванням виразити

свою довіру Прем'єр-міністрові, який на цей час обіймає посаду

Якщо цього не станеться. Президент Республіки розпускає Скупщину

та оголошує нові вибори. Прем'єр-міністр може поєднати

голосування щодо пропозиції про довіру його Урядові з

голосуванням Скупщини щодо прийняття якогось закону чи щодо

іншого питання. Якщо голосування не дає необхідної більшості,

вважається, що таке голосування є вираженням недовіри Урядові.

Між внесенням пропозиції про вотум недовіри Урядові та будь-яким

голосуванням з цього приводу має минути не менш як 48 годин.

Стаття 118

Запит

Робити запит стосовно роботи Уряду чи окремого державного

міністра можуть не менш ніж десять депутатів Скупщини.

Якщо після такого запиту більшість усіх обраних депутатів виражає

недовіру Урядові або окремому конкретному міністрові, вважається,

що Уряд або такий міністр усунені Скупщиною від виконання

обов'язків.

Стаття 119

Обвинувачення проти Прем'єр-міністра чи проти будь-якого

державного міністра

Скупщина може притягти Прем'єр-міністра чи будь-якого державного

міністра до відповідальності перед Конституційним Судом у зв'язку

з обвинуваченнями у порушеннях Конституції чи закону, -

порушеннях, що були вчинені ними під час виконання повноважень.

Конституційний Суд виносить рішення щодо кожного такого

обвинувачення згідно з положеннями статті 109 Конституції.

Е. Державна адміністрація

Стаття 120

Організація та робота державної адміністрації

Організація та повноваження державної адміністрації, а також

спосіб призначення державних службовців регулюються законом.

Обов'язки та функції державної адміністрації здійснюються

незалежно i згідно з Конституцією та законом.

Право судового перегляду тих дій та рішень усіх адміністративних

органів та уповноважених властей, які зачіпають права та

юридичний статус окремих осіб чи організацій, гарантується.

Стаття 121

Обов'язки та функції державної адміністрації

Обов'язки та функції державної адміністрації безпосередньо

здійснюють різні державні міністри.

Окремі повноваження державної адміністрації згідно із законом

можуть бути надані іншим державним організаціям та посадовим

особам.

Стаття 122

Служба в державній адміністрації

Усі призначення на посади в державній адміністрації здійснюються

згідно з процедурою добору на державні посади, за винятком

випадків, визначених законом.

Р. Національна оборона

Стаття 123

Обов'язок проходити службу в Збройних силах

Участь в обороні держави є обов'язковою для кожного громадянина в

таких межах i в такий спосіб, що визначаються законом.

Громадянинові, який через свої релігійні, філософські чи

гуманітарні погляди не волiє виконувати військовий обов'язок,

надається можливість взяти участь в обороні держави якимось іншим

чином.

Стаття 124

Оборона держави

Спосіб, у який захищається територіальна недоторканність та

цілісність держави, організація такої оборони регулюються

законом, який має бути прийнятий більшістю у дві третини голосів

присутніх депутатів Скупщини.

Скупщина несе відповідальність за контроль щодо питань

національної оборони.

Основою національної безпеки є, перш за все, політика сприяння

миру, етнічному миру та політика ненападу ,.

С. Судом влада

Стаття 125

Незалежність судової влади

Судді незалежно здійснюють свої обов'язки згідно з Конституцією

та законом.

Стаття 126

Організація та юрисдикція судів

Організація та юрисдикція судів визначаються законом.

Утворення надзвичайних судів,, а також військових трибуналів у

мирний час забороняється.

Стаття 127

Верховний Суд

Верховний Суд є найвищим судом у державі.

Він є судом апеляційної юрисдикції i розглядає також інші

питання, що визначаються законом.

Стаття 128

Участь громадян у здійсненні правосуддя

Умови та спосіб участі громадян у здійсненні правосуддя

регулюються законом.

Стаття 129

Безстроковість посади судді

Посада судді є постійною. Вік та інші умови обрання, а також вік

та інші умови виходу у відставку визначаються законом.

Стаття 130

Обрання суддів

Скупщина обирає суддів за рекомендацією Судової ради.

Стаття 131

Судова рада

Судова рада складається з одинадцяти членів. П'ять її членів

обирає Скупщина шляхом голосування стосовно кандидатів, висунутих

Президентом Республіки з числа практикуючих адвокатів, викладачів

права та інших правників. Шість членів обираються з числа суддів,

що обіймають безстрокові суддівські посади. Голову Судової ради

обирають члени Судової ради зі свого складу

Стаття 132

Припинення строку повноважень судді та усунення його з посади

Умови, за яких припиняється строк повноважень судді, визначаються

законом.

Коли суддя порушує Конституцію або вчиняє серйозне порушення

закону під час виконання своїх обов'язків. Скупщина може звільнити

його за рекомендацією Судової ради.

Коли судом відповідної юрисдикції встановлено, що суддя умисне

вчинив злочин під час виконання службових обов'язків i тим самим

допустив зловживання своїм становищем, Скупщина усуває його з

посади.

Стаття 133

Несумісність суддівської посади

Посада судді є несумісною з посадою в будь-якому іншому органі

державної влади, органі місцевого самоврядування та будь-якому

органі будь-якої політичної партії, а також з іншими посадами i

видами діяльності, що можуть визначатися законом.

Стаття 134

Недоторканність суддів

Жодну особу; яка бере участь у прийнятті судового рішення, не

може бути притягнуто до відповідальності за будь-яку думку;

висловлену нею у суді при прийнятті цього рішення.

Якщо суддю підозрюють у злочинній діяльності під час виконання

ним суддівських обов'язків, його не можна затримати чи порушити

проти нього будь-яку справу без дозволу Скупщини.

Н. Посада Державного прокурора

Стаття 135

Посада Державного прокурора

Державний прокурор несе відповідальність за виставлення

кримінальних обвинувачень, виступає обвинувачем у кримінальних

справах у суді та виконує інші обов'язки, приписані законом.

Управління Державною прокуратурою та її повноваження регулюються

законом.

Стаття 136

Несумісність посади Державного прокурора

Посада Державного прокурора є несумісною з посадою в будь-якому

іншому органі державної влади, органі місцевого самоврядування та

будь-якому органі будь-якої політичної партії, а також з іншими

посадами i видами діяльності, що можуть визначатися законом.

І. Адвокати та державні нотаріуси

Стаття 137

Адвокати та державні нотаріуси

Адвокати діють як представники незалежної професії у здійсненні

правосуддя, підкоряючись законові.

Послуги, які надають державні нотаріуси відповідно до своїх

професійних повноважень, є такими, як визначено у законі.

Частина V

Самоврядування

А. Місцеве самоврядування

Стаття 138

Здійснення повноважень та функцій, що належать місцевій владі

Словенці здійснюють місцеву владу з допомогою муніципалітетів та

інших місцевих самоврядних організацій.

Стаття 139

Муніципалітети

Муніципалітети є самоврядними органами місцевої влади.

Муніципалітет може представляти один або кілька населених

пунктів, жителі яких мають спільні потреби та інтереси.

Муніципалітет може бути утворений законодавчим актом після того,

як населення відповідного округу виразить свою волю на

референдумі в підтримку утворення муніципалітету Територіальні

межі муніципалітету визначаються законом.

Стаття 140

Повноваження органів місцевого самоврядування

Коло обов'язків i функцій, що їх виконує муніципалітет, має бути

співвіднесене зі справами місцевого характеру які стосуються

тільки відповідного населення. Ці справи муніципалітет може

вирішувати самостійно.

Своїм законодавчим актом держава може передати повноваження, що

належать до компетенції органів державної влади, муніципалітетам

та іншим органам місцевого самоврядування, якщо муніципалітети та

інші органи дадуть на це свою згоду i якщо будуть надані засоби

для виконання таких повноважень.

Держава повинна здійснювати контроль за тим, щоб муніципалітети

та інші органи мiсцевого самоврядування належним чином

виконуваній всі повноваження, доручені їм державою.

Стаття 141

Міські муніципалітети

Містечко або місто може здобути статус муніципалітету відповідно

до процедури та умов, передбачених законом.

Окремі повноваження, пов'язані з міськими потребами, держава може

передати міським муніципалітетам за відповідними законодавчими

актами.

Стаття 142

Доходи муніципалітетів

Муніципалітети мають право на власні доходи. Ті муніципалітети,

які не мають достатньо коштів i не спроможні покрити всі витрати

дня виконання своїх повноважень, можуть одержати від держави

фінансову допомогу відповідно до принципів i критеріїв,

передбачених законом.

Стаття 143

Укрупнені органи місцевого самоврядування

Муніципалітети мають право вільно об'єднуватися з іншими

муніципалітетами для утворення укрупнених органів або

регіональних органів місцевого самоврядування для здійснення

адміністративної влади та вирішення питань, що стосуються

спільних інтересів, Держава, за угодою з укрупненими органами та

регіональними органами місцевого самоврядування, у межах

компетенції цих органів може передавати їм певні повноваження,

які належать до компетенції органів державної влади. Держава

регулює порядок, згідно з яким такі органи подають рекомендації

щодо передання їм повноважень державою, та порядок, згідно з яким

вони виконують ці повноваження. Принципи передання повноважень

відповідно до попереднього пункту визначаються законом.

Стаття 144

Контроль з боку державної влади

Уповноважені органи державної влади здійснюють контроль за

правозгiдним виконанням повноважень органами місцевого

самоврядування.

В. Інші форми самоврядування

Стаття 145

Інші органи місцевого самоврядування

Громадяни можуть об'єднуватися та утворювати інші органи

місцевого самоврядування для реалізації своїх спільних інтересів.

Певні справи, що належать до компетенції органів державної влади,

законом можуть бути передані для вирішення в місцевих органах

самоврядування.

Частина VI

Державні фінанси

Стаття 146

Фінансування органів державної влади та органів місцевого

самоврядування

Діяльність органів державної влади та органів місцевого

самоврядування фінансується за рахунок податків та інших

обов'язкових зборів, що їх вони встановили, та від інших

прибутків, які вони можуть одержати зі своїх активів.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування повинні

підтвердити розмір своїх активів i пасивів відповідними

фінансовими звітами.

Стаття 147

Податки

Держава стягує податки, мито та інші збори відповідно до закону.

Органи місцевого самоврядування стягують податки та інші збори у

випадках, визначених Конституцією i законом.

Стаття 148

Бюджети

Усі одержані доходи i всі суми грошей, витрачені державою та

органами місцевого самоврядування на громадські потреби, мають

бути відповідно враховані у бюджетах цих органів.

У тих випадках, коли державний чи місцевий бюджет не був належним

чином офіційно схвалений, витрати органу державної влади чи

органу місцевого самоврядування мають бути тимчасово фінансовані

відповідно до умов попереднього державного чи місцевого бюджету.

Стаття 149

Державні позики

Держава має право брати позики або видавати кредит тільки на

таких умовах, які визначені законом.

Стаття 150

Управління Генерального ревізора

Управління Генерального ревізора є органом, який несе повну

відповідальність за контроль над державними фінансами, державним

бюджетом i витратами на державні потреби. Функції i повноваження

Управління Генерального ревізора визначаються законом.

Управління Генерального ревізора здійснює свої функції незалежно

i підкоряється тільки Конституції i законові.

Стаття 151

Призначення службових осіб Управління Генерального ревізора

Службові особи Управління Генерального ревізора призначаються на

посади Скупщиною.

Стаття 152

Центральний банк

Словенія має Центральний банк, що є незалежним у своїх діях i

підзвітним Скупщині. Центральний банк засновується згідно із

законом.

Голова Центрального банку призначається Скупщиною.
 

ДАЛІ