Частина VII
Конституційність i законність
Стаття 153
Відповідність законодавчих актів
Законодавчі акти, постанови та інші нормативно-правнi акти мають
відповідати Конституції.
Законодавчі акти мають відповідати загальноприйнятим принципам
міжнародного права i міжнародним договорам, схваленим Скупщиною,
а постанови та інші нормативно-правнi акти мають відповідати іншим
затвердженим міжнародним договорам.
Постанови та інші нормативно-правнi акти повинні відповідати
Конституції та законові.
Кожний акт i кожна дія органів державної влади, органів місцевого
самоврядування та законних властей мають спиратися на
законодавчий акт або на постанову; що відповідають законові.
Стаття 154
Чинність нормативних актів та їх обнародування
Законодавчі акти, постанови i рішення мають бути обнародувані до
набуття ними чинності. Законодавчий акт, постанова або рішення
набуває чинності через п'ятнадцять днів після обнародування, якщо
в самій постанові чи в розпорядженні немає застереження щодо
цього строку.
Законодавчі акти мають бути обнародувані в державній офіційній
газеті, а рішення органів місцевого самоврядування мають бути
обнародувані в тих офіційних виданнях, які визначаються
відповідним органом місцевого самоврядування.
Стаття 155
Заборона законодавчих актів із зворотною силою
Жодний законодавчий акт, постанова чи інший підзаконний акт не
можуть бути витлумачені як такі, що мають зворотну силу
Певний закон має зворотну силу тільки тоді, коли цього вимагають
сам законодавчий акт, громадські інтереси, а також за умови, що
тим самим не будуть порушені набуті права.
Стаття 156
Процедура для визначення конституційності
Якщо суд, розглядаючи якусь справу; вирішить, що законодавчий
акт, який слід застосувати в конкретному випадку; є
неконституційним, розгляд справи слід припинити i питання про
конституційність цього законодавчого акта передати на розгляд
Конституційного Суду Розгляд справи в суді може бути продовжений
тільки після того, як Конституційний Суд винесе своє рішення.
Стаття 157
Спори з адміністративних питань
Суди відповідної юрисдикції уповноважені виносити рішення про те,
чи мають юридичну силу постанови органів державної влади, органів
місцевого самоврядування та законних властей стосовно
адміністративних спорів i стосовно прав, обов'язків та
правоможностi окремих осіб чи організацій, але тільки тоді, коли
закон прямо не передбачає альтернативного порядку їх вирішення.
Якщо іншого правного порядку не передбачено, суди відповідної
юрисдикції уповноважені також виносити рішення про те, чи мають
юридичну силу ті або інші індивідуальні дії, які порушують
конституційні права особи.
Стаття 158
Остаточнiсть правних рішень
Правнi наслідки, які випливають з остаточного рішення
компетентного органу, можна відпасти, скасувати, виправити тільки
в таких випадках або відповідно до таких процедур, що передбачені
законом.
Стаття 159
Уповноважений з прав людини
Уповноважений, який відповідає за додержання прав людини у
справах, пов'язаних з діяльністю державної адміністрації, органів
місцевого самоврядування i законних властей, призначається
відповідно до закону.
Спеціальним уповноваженим згідно із законом може бути надано
право виносити рішення з певних питань.
Частина VIII
Конституційний Суд
Стаття 160
Юрисдикція Конституційного Суду
Конституцiйний Суд вирішує справи щодо:
- відповідності законів Конституції;
- відповідності законів, постанов i рішень органів місцевого
самоврядування міжнародним договорам, укладеним державою, i
загальним принципам міжнародного права;
- відповідності постанов Конституції та законові;
- відповідності рішень органів місцевого самоврядування
Конституції та законам;
- відповідності обнародуваних регулятивних заходів законних
властей Конституції, законодавчим актам i постановам;
- скарг про порушення Конституції, спричинених діями окремих
осіб, що порушують права та свободи людини;
- спорів між органами державної влади та органами місцевого
самоврядування i спорів між самими органами місцевого
самоврядування з питань компетенції;
- спорів між судами та іншими органами державної влади з питань
компетенції;
- спорів між Скупщиною, Президентом Республіки та Урядом з питань
компетенції;
- неконституційних дій i діяльності політичних партій,
а також інші подібні справи, які відповідно до Конституції або
закону належать до відання Конституційного Суду. На вимогу
Президента Республіки, Уряду або не менш ніж третини депутатів
Скупщини Конституційний Суд повинен висловити свою думку щодо
відповідності того чи іншого міжнародного договору Конституції,
коли йдеться про прийняття цього договору державою. Скупщина
зобов'язана врахувати думку Конституційного Суду. Окрім випадків,
передбачених законом, Конституційний Суд вирішує спірні питання
щодо конституційності тільки тоді, коли вичерпані всі інші
законні засоби. Конституційний Суд повинен вирішити, чи
розглядати йому питання щодо конституційності, - відповідно до
порядку, встановленого законом.
Стаття 161
Скасування законодавчих актів
Встановивши, що законодавчий акт є неконституційним,
Конституційний Суд повинен скасувати цей акт повністю або
частково. Кожне відповідне рішення набуває чинності негайно або у
визначений Конституційним Судом строк, який не повинен
перевищувати одного року Конституційний Суд зупиняє або припиняє
дію постанов, рішень органів місцевого самоврядування та інших
нормативно-правних актів, що визнані неконституційними або
незаконними. Поки Конституційний Суд остаточно вирішить питання
щодо конституційності або чинності того чи іншого акта, він може
повністю або частково зупинити його дію - відповідно до умов,
передбачених законом. Якщо Конституційний Суд під час розгляду
скарги про порушення Конституції вирішить, що постанова,
рішення органу місцевого самоврядування чи інший
нормативно-правний акт є неконституційними, він може - відповідно
до положення першого абзацу цієї статті - зупинити дію такої
постанови, рішення органу місцевого самоврядування чи інших
нормативно-правних актів або анулювати їх. Правнi наслідки, які
випливають з рішень Конституційного Суду, регулюються законом.
Стаття 162
Судочинство Конституційного Суду
Порядок судочинства Конституційного Суду визначається законом.
Закон визначає, хто може вимагати порушення справи в
Конституційному Суді.
Будь-яка особа, яка хоче вирішити правну проблему, як то
визначено законом, може порушити справу в Конституційному Суді.
Крім випадків, передбачених Конституцією або законом.
Конституційний Суд приймає рішення більшістю голосів усіх суддів.
Питання про те, чи повинен Конституційний Суд приймати заяву щодо
порушення Конституції, члени Конституційного Суду вирішують такою
кількістю голосів, що визначається законом.
Стаття 163
Склад Конституційного суду i його вибори
Конституційний Суд складається з дев'яти суддів, обраних
Скупщиною відповідно до закону за поданням Президента Республіки.
Судді обираються з-поміж найдосвідченіших правників.
Голова Конституційного Суду, обраний суддями зі свого складу;
обіймає цю посаду протягом трьох років.
Стаття 164
Дострокове припинення повноважень судді Конституційного Суду
Суддя Конституційного Суду може бути усунений зі своєї посади до
спливу строку повноважень за обставин, що визначаються законом,
але тільки у випадку, якщо:
- суддя сам подає у відставку;
- суддю засуджено до ув'язнення за злочин, або
- суддя набуває стійкої нездатності виконувати свої обов'язки.
Стаття 165
Строк повноважень судді
Суддя Конституційного Суду обирається строком на дев'ять років i
не може бути обраний на новий строк.
Після спливу строку повноважень суддя Конституційного Суду i далі
виконує суддівські обов'язки аж до обрання свого наступника.
Стаття 166
Несумісність посади
Посада судді Конституційного Суду несумісна з посадою в
будь-якому органі державної влади, в органі місцевого
самоврядування чи в будь-якому органі будь-якої політичної
партії, а також з іншими посадами чи з діяльністю, що
визначаються законом як несумісні з посадою судді Конституційного
Сулу.
Стаття 167
Недоторканність
Судді Конституцiйного Суду користуються такою самою
недоторканністю, як i депутати Скупщини. Питання про
недоторканність розглядає Скупщина.
Частина ІХ
Процедура внесення поправок до Конституції
Стаття 168
Ініціатива внесення поправки
Пропозицію внести до Конституції поправку можуть подати не менш
як двадцять депутатів Скупщини, або Уряд, або не менш як тридцять
тисяч виборців.
Для прийняття поправки до розгляду Скупщиною необхідні дві
третини голосів присутніх депутатів Скупщини, які беруть участь у
голосуванні.
Стаття 169
Зміна Конституції
Скупщина затверджує зміну Конституції, якщо за це проголосують
дві третини усіх обраних депутатів.
Стаття 170
Затвердження зміни Конституції шляхом референдуму
Будь-яка пропозиція про зміну Конституції, що має розглядатися
Скупщиною, повинна бути затверджена на референдумі, якщо цього
вимагають не менш ніж тридцять депутатів Скупщини.
Поправка вважається затвердженою на референдумі, якщо більшість
громадян, які мають право голосу, взяли у ньому участь, а
більшість із тих, що голосували, висловляться за поправку.
Стаття 171
Обнародування поправки до Конституції
Поправка до Конституції стає чинною після її оголошення у
Скупщині.
Частина Х
Перехідні та прикінцеві положення
Стаття 172
Конституція стає чинною після її проголошення.
Стаття 173
Окремі положення Конституції діють із дня її проголошення, крім
тих випадків, коли їхня дія відкладається спеціальним законодавчим актом.
Стаття 174
Законодавчий акт щодо введення в дію Конституції повинен
забезпечити належні перехідні заходи для її введення.
Такий законодавчий акт має бути схвалений не менш ніж двома
третинами голосів усіх членів усiх палат парламенту Республіки
Словенія.