КОНСТИТУЦІЯ РЕСПУБЛІКИ СЛОВЕНІЯ

23 грудня 1991 року

Використано текст з компакт-диску

 
 

Використано текст з компакт-диску
Електронний інформаційний бюлетень
(за станом на 05.09.2000 р.)
/ Верховна Рада України.
Управління коп"ютеризованих систем.
- К., 2000.

Спираючись на Основну Конституційну Хартію про незалежність та суверенітет Республіки Словенія, усвідомлюючи, що ми, словенці,
створили свою власну національну самобутність та державність на
засадах захисту прав i свобод людини, основного та незмінного
права словенського народу на самовизначення i як результат
історичної та багатовікової боротьби за свободу свого народу,
парламент Республіки Словенія приймає Конституцію Республіки
Словенія.
 

Зміст

Частина I.    Вступ
Частина II.   Права та свободи людини
Частина III.  Економічні та соціальні відносини
Частина IV.   Державна влада
Частина V.    Самоврядування
Частина VI.   Державні фінанси
Частина VII.  Конституційність i законність
Частина VIII. Конституційний Суд
Частина ІХ.   Процедура внесення поправок до Конституції
Частина Х.    Перехідні та прикінцеві положення
 

Частина I

Вступ

Стаття I

Словенія є демократичною республікою.

Стаття 2

Словенія є правною та соціальною державою.

Стаття З

Словенія є державою усіх її громадян, яка грунтується на

незмінному та невід'ємному праві словенського народу на

самовизначення. Вся влада у Республіці Словенія належить її

народові. Громадяни здійснюють цю владу безпосередньо та через

систему виборів, неухильно додержуючи принципу поділу влади на

законодавчу, виконавчу та судову.

Стаття 4

Територія Словенії є неподільною.

Стаття 5

Словенія захищає права та свободи людини в межах своєї території.

Вона підтримує та гарантує захист прав корінних італійських та

угорських етнічних громад, дбає про добробут корінних словенських

меншин у сусідніх державах, словенських емігрантів, словенців, що

працюють за кордоном, та допомагає їм у встановленні зв'язків з

їхньою батьківщиною. Словенія сприяє збереженню своєї природної

та культурної спадщини, створюючи умови для розвитку

цивілізованого суспільства та культурного життя. Словенці, які не

мають словенського громадянства, користуються у Словенії

спеціальними правами та пільгами. Суть та обсяг цих прав

визначаються законом.

Стаття 6

Державним гербом Словенії є щит, на синьому тлі якого

зображено гору Триглав білого кольору, а під нею - дві хвилясті

сині смужки, що означають море та річки. Над ними - три

шестикутні зірки золотої барви утворюють спрямований донизу

трикутник. Щит облямовано смугою червоного кольору Оформлення

щита відповідає прийнятим законам геометрії та кольору.

Державним прапором Словенії є бiло-синьо-червоний стяг із

зображенням національного герба Словенії. Співвідношення ширини

прапора та його довжини - 1:2. Державний герб міститься у лівій

верхній частині прапора, де розміщена біла смуга, а в нижній

частині прапора розміщена синя смуга.

Державним гімном Словенії є "Zdravljica."

Використання державного герба, державного прапора та державного

гімну регулюється законом.

Стаття 7

Церква відокремлена від держави.

Релігійні групи користуються рівними правами відповідно до

закону; їм гарантовано свободу діяльності.

Стаття 8

Закони та інші нормативно-правнi акти відповідають

загальноприйнятим принципам міжнародного права та міжнародним

договорам, яких Словенія зобов'язана додержувати. Ратифіковані

міжнародні договори, до яких приєднується Словенія, негайно

набувають чинності.

Стаття 9

Автономія органів місцевого самоврядування у Словенії

гарантується.

Стаття 10

Столицею Словенії є Любляна.

Стаття 11

Офіційною мовою у Словенії є словенська мова. У тих регіонах, де

проживають італійські чи угорські етнічні групи, офіційною мовою

є також італійська чи угорська.

Стаття 12

Громадянство Словенії регулюється законом.

Стаття ІЗ

Відповідно до міжнародних договорів іноземці користуються усіма

правами, які гарантує ця Конституція та закон, за винятком тих

прав, якими, згідно з цією Конституцією та законом, користуються

тільки громадяни Словенії.

Частина II

Права та свободи людини

Стаття 14

Рівність перед законом

У Словенії кожній особі гарантовано рівні права та свободи людини

незалежно від національного походження, статі, мови, релігії,

політичних або інших переконань, майнового стану; народження,

освіти, соціального статусу та інших особистих обставин. Всі

особи є рівними перед законом.

Стаття 15

Здійснення прав та їх обмеження

Безпосереднє здійснення прав та свобод людини гарантується

Конституцією. Спосіб здійснення прав та свобод регулюється лише

законом, навіть якщо це регулювання визначається Конституцією або

є необхідним з огляду на особливий характер деяких прав та

свобод.

Права та свободи людини обмежуються тільки правами інших осіб та

у випадках, встановлених Конституцією.

Права та свободи людини гарантуються судовим захистом. Такий

захист передбачає право на отримання відшкодування за порушення

прав та свобод.

Обмеження будь-яких прав та свобод людини, які могли б

здійснюватися у Словенії на законних підставах або на основі

того, що ця Конституція не визнає таких прав чи свобод або визнає

в обмеженому обсязі, є неприпустимим.

Стаття 16

Тимчасове скасування або обмеження прав

За виняткових обставин війни або надзвичайного стану права та

свободи людини, гарантовані Конституцією, можуть бути тимчасово

скасовані або обмежені. Права та свободи людини можуть бути

скасовані або обмежені на період війни чи надзвичайного стану i

тільки в необхідному обсязі та за умови, що це не призведе до

дискримінації на основі національного походження, статі, мови,

релігії, політичних або інших переконань, майнового стану;

народження, освіти, соціального статусу та інших особистих

обставин.

Незважаючи на положення попереднього абзацу, тимчасовому

скасуванню та обмеженню не підлягають права, що гарантуються

статтями 17, 18, 21, 27, 28, 29 та 41 цієї Конституції.

Стаття 17

Недоторканність життя людини

Життя людини є недоторканним. У Словенії немає смертної кари.

Стаття 18

Заборона тортур

Нікого не може бути піддано тортурам, нелюдському чи такому; що

принижує людську гідність, покаранню або поводженню. Проводити

будь-які медичні або наукові досліди над будь-якою особою без її

вільної згоди забороняється.

Стаття 19

Захист особистої свободи

Право кожної людини на особисту свободу гарантується. Нікого не

може бути позбавлено особистої свободи інакше ніж у випадках та в

порядку, передбачених законом. Кожна особа, яку позбавлено волі,

має бути негайно поінформована її рідною мовою або мовою, яку

вона розуміє, про причину її арешту.

Заарештована особа має бути якнайшвидше поінформована у письмовій

формі про причини її арешту Вона також має бути негайно

поінформована про те, що не зобов'язана робити будь-яких

свідчень, що може негайно скористатися допомогою захисника за її

власним вибором та що особи, відповідальні за її арешт, повинні,

на її вимогу, сповістити сім'ю або друзів про її арешт.

Стаття 20

Ордери на арешт та тривалість арешту

Якщо є обгрунтовані підстави вважати, що особа вчинила злочин, її

може бути заарештовано, але тільки за ордером суду та якщо

необхідність арешту зумовлена вимогою додержання процедури

розгляду або потребою захисту суспільства.

При арешті або не пізніше ніж через 24 години після цього

заарештованій особі має бути вручено судовий ордер, де вказані

причини її арешту Заарештована особа має право на оскарження

такого рішення; при цьому заяву суд має розглянути не пізніше ніж

через 48 годин після її подання. Допустимий строк тримання під

вартою, згідно із законом, триває не довше трьох місяців.

Верховний Суд може продовжити строк затримання іще на три місяці.

Якщо за цей період затриманому не пред'явлено обвинувачень, він

має бути звільнений.

Стаття 21

Захист людської особистості та гідності

Кожній особі гарантується повага до її особистості та гідності

під час затримання та арешту; попереднього розслідування та на

інших процесуальних стадіях, а також протягом часу відбуття

кримінального покарання.

Забороняється чинити насильство або наругу у будь-якій формі щодо

особи, свобода якої обмежена за законом, а також з метою одержати

від неї свідчення та визнання.

Стаття 22

Рівність у захисті прав

При розгляді справи кожній особі гарантовано рівний захист її

прав перед судом, а також перед будь-якими органами державної

влади та органами місцевого самоврядування i посадовими особами.

Стаття 23

Додержання законності

Кожна особа має право на те, щоб справи, пов'язані з її правами

та обов'язками або з обвинуваченням й у вчиненні почину, були

негайно розглянуті незалежним, неупередженим судом, юрисдикція

якого визначається законом.

Тільки суддя, призначений згідно із законом та відповідно до норм

судової практики, має право судити таку особу

Стаття 24

Відкритість судової процедури

Розгляд справ у суді є відкритим, усі судові рішення виносяться

на відкритих засіданнях, за винятком випадків, передбачених

законом.

Стаття 25

Право на правний захист

Кожній особі гарантовано право на апеляцію та право на оскарження

у зв'язку з рішенням будь-якого суду чи органу державної влади, а

також органу місцевого самоврядування.

Стаття 26

Право на відшкодування збитків

Кожна особа має право на відшкодування будь-яких збитків,

завданих протиправними діями будь-якої особи, органу державної

влади чи органу місцевого самоврядування при виконанні ними своїх

функцій.

Згідно із законом кожна особа, якій було завдано збитки, має

також право вимагати відшкодування безпосередньо від особи або

органу; які завдали їй такі збитки.

Стаття 27

Презумпція невинуватості

Будь-яка особа, обвинувачена у вчиненні злочину; вважається

невинуватою доти, доки її вину не буде доведено належною правною

процедурою.

Стаття 28

Принцип законності у кримінальному праві

Жодну особу не може бути покарано за правопорушення, якщо воно не

передбачене кримінальним законодавством або якщо на час вчинення

воно не визнавалося караним.

Злочин має бути розглянутий у суді та покараний згідно із

законом, який діяв на момент, коли. як вважається, цей злочин

було вчинено, крім випадків, коли легша міра покарання

передбачена законом, прийнятим пізніше.

Стаття 29

Правнi Гарантії у кримінальному судочинстві

Кожна особа, обвинувачена у вчиненні злочину, забезпечується

абсолютно рівними правами у здійсненні таких додаткових прав:

- право мати достатньо часу та можливостей, щоб підготуватися до

свого захисту;

- право на суд у її присутності та право здійснювати свій захист

самій або через правника, який представляє її інтереси;

- право пред'явити усі докази, які стосуються її справи;

- право відмовитися брати вину на себе, обвинувачувати свою

родину чи друзів або визнавати свою вину

Стаття ЗО

Право на реабілітацію та відшкодування

Будь-яка особа, яку було незаконно засуджено за вчинення злочину

або безпідставно заарештовано, має право на реабілітацію, на

відшкодування збитків та на інші права, передбачені законом.

Стаття ЗІ

Заборона подвійного притягнення до кримінальної відповідальності

Жодну особу не може бути засуджено або покарано за вчинення

одного й того самого злочину двічі, якщо під час першого розгляду

справу було на законних підставах припинено, або обвинувачення у

вчиненні злочину було знято, або цю особу було виправдано чи

засуджено.

Стаття 32

Свобода пересування

Кожна особа має право на свободу пересування, вибір місця

проживання, має право покинути країну або повернутися до неї у

будь-який час.

Це право може бути обмежене лише законом та тільки у випадках,

коли цього вимагає необхідність забезпечити належне виконання

процесуальних норм кримінального законодавства, створити умови

для боротьби з поширенням інфекційної хвороби, захисту

громадського порядку чи оборони держави.

Обмеження щодо в'їзду до країни іноземців та період їх

перебування у країні регламентуються законом.

Стаття 33

Право на власність та її успадкування

Право на власність та її успадкування гарантується.

Стаття 34

Право на власну гідність та особисту безпеку

Право на власну гідність та особисту безпеку гарантується.

Стаття 35

Захист особистих прав та приватного життя

Фізична та психічна недоторканність людини, а також захист її

особистих прав та приватного життя гарантуються.

Стаття 36

Недоторканність житла

Житло кожної людини є недоторканним.

Нікому не дозволено проникати у житло чи інше помешкання особи, а

також супроти її волі здійснювати там обшук без судового ордера.

Кожна особа має право на те, щоб обшук її житла чи іншого

помешкання відбувався в її присутності або в присутності її

представника.

Будь-який обшук здійснюється тільки в присутності двох свідків.

Уповноважений має право без судового ордера проникати до житла

або іншого помешкання особи, якщо це є абсолютно необхідним та

якщо цього вимагає закон. За виняткових обставин уповноважений

має право здійснювати обшук без свідків, якщо це зумовлено

необхідністю заарештувати особу, яка вчинила почин, або

необхідністю захистити інших осіб чи їхню власність.

Стаття 37

Захист таємниці листування та інших видів повідомлень

Захист таємниці листування та інших видів повідомлень

гарантується. Згідно із законом суд може розкрити таємницю

листування чи інших видів повідомлень або порушити

недоторканність особистого життя, якщо це зумовлено необхідністю

порушити кримінальну справу; або продовженням кримінального

переслідування, або інтересами національної безпеки.

Стаття 38

Захист відомостей особистого характеру

Захист відомостей особистого характеру гарантується.

Будь-яке використання відомостей особистого характеру усупереч

меті, з якою вони збиралися, заборонено. Збирання, розгляд та

остаточне використання таких відомостей, а також контроль за ними

та захист їх конфiденцiйностi регулюються законом. Кожна особа

має право бути поінформованою про відомості, які стосуються її

особисто, та має право на правний захист у разі зловживання цими

відомостями.

Стаття 39

Свобода вираження

Свобода публічного висловлення думки, свобода слова та свобода

зібрань, а також свобода друкованих та інших засобів масової

інформації гарантується. Кожна особа може вільно збирати,

отримувати i поширювати інформацію та висловлювати свої погляди.

За винятком випадків, передбачених законом, кожна особа має право

отримувати інформацію офіційного характеру, достатньо

обгрунтувавши свій інтерес, визнаний правом.

Стаття 40

Право виправити обнародувану інформацію та дати відповідь

Право виправити обнародувану інформацію, якою було завдано шкоди

правам та інтересам особи, закладу або офіційного органу; а також

право дати публічну відповідь на таку інформацію гарантуються.

Стаття 41

Свобода совісті

Сповідування релігійних та інших переконань будь-якою особою як

приватне, так i публічно є вільним.

Ніхто не може бути приневолений сповідувати релігійні або інші

переконання.

Батьки мають право дати своїм дітям таке релігійне або моральне

виховання, яке відповідає батьківським переконанням. Релігійне та

моральне виховання дитини має відповідати її вікові, рівню її

зрілості, а також не повинне порушувати її свободу совісті,

релігійні та інші переконання.

Стаття 42

Право збиратися та створювати об'єднання

Право на мирні зібрання та на участь у громадських об'єднаннях

гарантується.

Кожна людина має право на вільне об'єднання з іншими. Обмеження

цих прав, якщо цього вимагають інтереси національної та державної

безпеки або якщо це зумовлено необхідністю захисту суспільства

від поширення інфекційної хвороби, є законним.

Військовослужбовці та кадрові співробітники поліції не можуть

бути членами політичних партій.

Стаття 43

Право брати участь у голосуванні

Право брати участь у голосуванні є загальним та рівним для всіх.

Кожний громадянин, який досяг вісімнадцятирічного віку; має право

голосувати та виставляти свою кандидатуру на вибори.

Виборчі права іноземців визначаються законом.

Стаття 44

Право брати участь у державних справах

Кожний громадянин, згідно із законом, має право брати участь у

державних справах особисто або через обраного ним представника.

Стаття 45

Право подання петицій

Кожний громадянин має право подавати петиції та розпочинати

будь-яку діяльність загального характеру

Стаття 46

Право на свідоме заперечення

Право на свідоме заперечення дозволяється у випадках,

передбачених законом, i за умови, що воно не порушує прав та

свобод інших осіб.

Стаття 47

Вислання

Жодний громадянин Словенії не може бути висланий за межі держави.

Вислання іноземців дозволяється тільки у випадках, передбачених

міжнародними договорами, обов'язковість виконання яких

поширюється на Словенію.

Стаття 48

Політичний притулок

У межах, передбачених законом, громадянам іноземних держав та

особам без громадянства, які переслідуються за відстоювання прав

та свобод людини, гарантується право на політичний притулок.

Стаття 49

Свобода вибору праці

Свобода вибору праці гарантується. Кожна особа вільно обирає рід

занять. Неправомірне обмеження людини у виборі праці

забороняється. Примусову працю заборонено.

Стаття 50

Право на соціальне забезпечення

Усі громадяни, статус яких відповідає вимогам, що передбачені

законом, мають право на соціальне забезпечення.

Держава регулює обов'язкове медичне та пенсійне забезпечення,

допомогу за інвалідністю та інші види соціального захисту i

гарантує їх належну організаційну підтримку.

Ветеранам війни та цивільним особам, які постраждали під час

війни, гарантуються спеціальні пільги, передбачені законом.

Стаття 51

Право на охорону здоров'я

Кожна особа має право на охорону здоров'я відповідно до закону.

Права на державне фінансування охорони здоров'я регулюються

законом.

Жодну особу не може бути піддано примусовому лікуванню, за

винятком випадків, передбачених законом.

Стаття 52

Права інвалідів

Захист інвалідів та їхнє право на професійну підготовку

гарантуються відповідно до закону.

Психічно чи фізично неповноцінні діти та інші особи із серйозними

вадами здоров'я мають право на таку освіту i таку професійну

підготовку, що забезпечують їм можливість брати активну участь у

житті суспільства.

Освіта та професійна підготовка, про які йшлося в попередньому

абзаці, фінансуються з державного бюджету

Стаття 53

Шлюб та сім'я

Шлюб укладається на основі рівності кожного з подружжя. Процедуру

укладення шлюбу здійснюють відповідні органи.

Шлюб, законні права та обов'язки, що випливають з нього, законні

права та обов'язки у сім'ї, а також законні права та обов'язки,

що виникають при позашлюбних взаєминах, визначаються законом.

Держава здійснює захист материнства, батьківства, дітей та

неповнолітніх, а також забезпечує належні умови для ефективності

такого захисту.

Стаття 54

Права та обов'язки батьків

Батьки мають право та обов'язок утримувати, навчати та виховувати

своїх дітей. Відповідно до закону батьки можуть бути повністю або

частково позбавлені таких прав чи обов'язків, але тільки у

випадках, коли це необхідно для захисту інтересів їхнiх дітей.

Позашлюбні діти користуються такими самими правами, що й діти,

народжені у шлюбі.

Стаття 55

Свобода вибору - мати чи не мати дітей

Батьки можуть вільно вирішувати - мати чи не мати дітей. Держава

забезпечує батькам можливість та передбачає умови здійснення

свободи вибору - мати чи не мати дітей.

Стаття 56

Права дітей

Дітям забезпечується особливий захист та особливе піклування.

Вони користуються правами та свободами відповідно до свого віку

та рівня зрілості.

Дітям гарантується особливий захист від економічної, соціальної,

фізичної, психічної та інших видів експлуатації i поганого

поводження, як визначається законом. Діти та неповнолітні, яким

батьки не забезпечують достатнього піклування або які не мають

батьків чи позбавлені належної сімейної опіки, користуються

особливим захистом з боку держави, як передбачено законом.

Стаття 57

Освіта та навчання в школі

Освіта є безоплатною.

Початкова освіта є обов'язковою i фінансується державою. Держава

забезпечує можливість здобути належну освіту кожному

громадянинові.

Стаття 58

Автономність університетів та інших вищих навчальних закладів

Державні університети та інші виші навчальні заклади є

автономними. їх фінансування регулюється законом.

Стаття 59

Свобода наукової та мистецької діяльності

Наукова та мистецька діяльність є вільною.

Стаття 60

Право на інтелектуальну власність

Авторські та інші права, що випливають з мистецької, наукової,

дослідницької та інноваційної діяльності, гарантуються.

Стаття 61

Право на національне самовизначення

Кожна особа має право вільно визначати свою належність до

національної групи чи етнічної громади, сприяти розвиткові та

вияву своєї національної культури, користуватися рідною мовою та

письмом.

Стаття 62

Право користуватися мовою та письмом

З метою забезпечення можливості здійснювати свої права та

обов'язки у будь-яких відносинах з органами державної влади та

іншими органами, що виконують офіційні функції, кожній людині

надано право користуватися своєю рідною мовою та письмом у

спосіб, що визначається законом.

Стаття 63

Заборона підбурювати до дискримінації та нетерпимості, до

насильства або війни

Будь-яке підбурювання до етнічної, расової, релігійної або іншої

дискримінації, до розпалювання етнічної, расової, релігійної чи

іншої ворожнечі або нетерпимості є антиконституційним.

Будь-яке підбурювання до насильства або війни є

антиконституцiйним.

Стаття 64

Особливі права корінних італійських та угорських етнічних громад

у Словенії

Корінним італійським та угорським етнічним громадам та їхнiм

представникам гарантується право вільного користування

національними символами, а для збереження їхньої національної

самобутності - право створювати організації та сприяти розвиткові

економічної, культурної, наукової та дослідницької діяльності, а

також діяльності у сфері засобів масової інформації та

книговидання. Цим двом етнічним громадам та їхнiм представникам

відповідно до закону надано право здобувати освіту i навчатися у

школі рідною мовою, а також право створювати власні навчальні

плани. Держава у законному порядку визначає території, де

здобуття освіти двома мовами є обов'язковим. Італійським та

угорським етнічним громадам надано право розвивати зв'язки з

більшими за чисельністю італійськими та угорськими громадами, що

перебувають за межами Словенії, а також з Iталiєю та Угорщиною

відповідно. Словенія надає фінансову та моральну підтримку для

здійснення цих прав.

На тих територіях, де проживають італійські та угорські етнічні

громади, представникам цих громад надано право створювати

автономні організації з метою здійснення їхнiх прав. На вимогу

італійських та угорських етнічних громад держава може

уповноважити їхні відповідні організації виконувати особливі

функції, які належать до юрисдикції держави, i повинна

забезпечити умови для реалізації цих функцій.

Італійські та угорські етнічні громади мають своїх безпосередніх

представників на місцевому рівні та у Скупщині.

Безпосереднє представництво італійських та угорських етнічних

громад, яке дає можливість цим громадам здійснювати свої права на

території, де вони проживають, визначається законом. Обов'язки

органів місцевого самоврядування, що представляють інтереси обох

етнічних громад у сфері сприяння здійсненню їхнiх прав, а також

прав представників тих етнічних громад, що живуть поза межами

автохтонних територій, визначаються законом. Права обох етнічних

громад та їх представників гарантуються незалежно від чисельності

кожної з них.

Закони та інші нормативно-правнi акти, які стосуються тільки

здійснення прав італійськими та угорськими громадами відповідно

до Конституції, або акти щодо статусу цих громад не ухвалюються

без згоди на це представників заінтересованих у цьому етнічної

громади або громад.

Стаття 65

Статус та особливі права циганських громад у Словенії

Статус та особливі права циганських громад, що проживають у

Словенії, визначаються законом.