Біографічна довідка
Творча спадщина М.С. Грушевського
Видання про життя та діяльність М.С. Грушевського
Матеріали ювілейних конференцій, присвячених  М.С. Грушевському
 
 
 
 
 
 

Біографічна довідка
Грушевський Михайло Сергійович (29 вересня 1866, Холм (нині Польща) – 25 листопада 1934, Кисловодськ (Росія)) - Видатний український історик, організатор української науки, політичний діяч і публіцист, автор 2 тисяч праць, голова Центральної ради (1917-1919 рр.), академік, автор понад 2000 наукових праць..

Виріс на Кавказі — спочатку в Ставрополі, а потім у Владикавказі. Навчався у Тифліській гімназії, Київському університеті (історико-філологічний факультет). В університеті працював під керівництвом Володимира Антоновича. Уже на третьому курсі М.Грушевський пише наукову роботу «История Киевской земли от смерти Ярослава до конца XIV века», яку було удостоєно золотої медалі в 1890 р. У 1890-1894 рр. – професорський стипендіат Університету Св. Володимира. У травні 1894 р. захистив магістерську дисертацію “Барское староство. Исторические очерки”. У 1894-1914 рр. – професор Львівського університету, голова НТШ, головний редактор “Літературно-Наукового Вісника”. Засновник і голова Українського Наукового Товариства.

На початку першої світової війни Грушевський приїхав до Києва. Влада була вороже настроєна до вченого — засилає його до Симбірська як українського сепаратиста і «мазепинця». Волю принесла Лютнева революція в Петрограді.

4 березня в Києві утворюється Українська Центральна Рада, головою якої заочно обрано Михайла Грушевського. Викликаний телеграмою, 12 березня він повертається з Москви до Києва.

Центральна Рада діяла протягом 14 місяців. Першим Універсалом було проголошено автономію України в складі Російської федеративної республіки. Третім Універсалом Центральна Рада проголосила Українську Народну Республіку, а 22 січня 1919 Четвертим Універсалом — повну політичну незалежність України від Росії.

29 квітня 1918 року Центральна Рада обрала Михайла Грушевського президентом УНР. Але запізно - в Києві вже відбувся державний переворот і влада перейшла до рук гетьмана Павла Скоропадського.

Після падіння Центральної Ради Грушевський перебував деякий час у Кам’янці-Подільському, де редагував газету «Голос Поділля», пізніше — у Празі, Відні, Женеві.

У 1923 р. був обраний академіком ВУАН. У березні 1924 року із сім’єю приїжджає до Києва. Через шість років його обирають дійсним членом Академії наук СРСР. У 1924-1931 рр. очолював історичні установи ВУАН.

З 1931 р. змушений був жити в Москві. У січні 1934 року Володимир Затонський виступив на сесії ВУАН, зробивши основний акцент на критиці академіка Грушевського. Близькість до російських кадетів, орієнтація на німецький імперіалізм у боротьбі з «навалою більшовизму», звинувачення у дворушництві, сумнівність наукової порядності — далеко не повний перелік «грiхiв», які посипалися на вченого.

Наприкінці 1934 року Грушевський відпочивав у одному з кисловодських санаторіїв і несподівано захворів на карбункул. Втрутилися хірурги. Однак хвороба тільки посилилася, оскільки лікування було некваліфіковане. Грушевський помер.

Наступного дня газета «Вісті» від Ради Народних Комісарів УСРР вмістила повідомлення про смерть. У постанові Раднаркому зазначалося: «Зважаючи на особливі наукові заслуги перед Радянською Соціалістичною Республікою академіка Грушевського М.С., Рада Народних Комісарів УСРР постановила: Поховати академіка Грушевського М.С. в столиці України — Києві. Похорон взяти на рахунок держави. Для організації похорону утворити урядову комісію в такому складі: тт. Порайко (голова), Богомолець, Палладін, Корчак-Чепурківський. Призначити сім’ї академіка Грушевського М.С. персональну пенсію 500 крб. на місяць».
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to: navigation, search

Творча спадщина М.С. Грушевського

Дивись також: 
Праці М.С.Грушевського:
Історія української літератури.
Історія України-Руси.
Хронологія подій галицько-волинського літопису

	Грушевський М. Ілюстрована історія України: Нове доповнене видання/ Упоряд. Й. Брояк. - Донецьк: ТОВ ВКФ "БАО", 2003. - 736 с. - К-2 [9(С2)/Г91].       Книга в цілому зображує становлення й розвиток народу, економіки, культури і державності України, яка ніколи не вдавалась до експансії і постійно вела визвольні війни, захищаючи сусідні країни від татаро-турецької навали. У цьому виданні перша російська публікація книги (С.-Петербург, 1913) видатного українського історика (1866-1934) доповнена: новим текстом з останнього авторського видання (Відень, 1921 – звірено з ним) нарисом відомого сучасного історика Владислава Верстюка, який продовжує оповідь Грушевського до наших днів; старовинними географічними картами, побутовими і батальними гравюрами, а також хрестоматією найважливіших документальних матеріалів з вітчизняної історії.
	Грушевський М. Історія України-Руси: В 11 т., 12 кн. Т.1. До початку ХІ віка. - К.: Наукова думка, 1991. - 736 с. - (Пам'ятки історії думки України). - К-2 [9(С2)/Г-91].        У першому томі видання висвітлюються соціально-економічні, політичні і культурні процеси, що відбулися на території України з найдавніших часів до початку ХІ ст.
	Грушевський М. Історія української літератури: В 6 т., 9 кн. Т.1/ Упоряд. В.В. Яременко. - К.: "Либідь", 1993. - 392 с. - (Літературні пам'ятки України). - К-2 [8У/Г-91].        Академік М.С.Грушевський - автор “Історії України-Русі” – був одночасно і видатним дослідником історії української літератури. За життя він видав п’ять томів “Історії української літератури”, шостий зберігся в рукописі. Перший том обіймає історію найдавнішого фольклору. Величезний фактичний матеріал, глибина аналізу явищ літературного процесу – усе це дає змогу оцінити працю вченого як видатну пам’ятку української науки.
	Грушевський М. З історії релігійної думки на Україні/ Ред. П.К. Вовк. - К.: "Освіта", 1992. - 192 с. - К-2 [29/Г-91].           Науково-теоретичне виданням надруковане за книгою Михайла Грушевського, що вперше вийшла у 1925 році у львівській друкарні наукового товариства ім. Шевченка. У книжці, починаючи з передісторичних глибин і завершуючи ХІХ ст., в науково-популярній формі аналізуються витоки релігійного світогляду українського народу, висвітлюються обставини релігійного життя в Україні у різні періоди, показуються роль і місце релігійної ідеології у суспільно-політичному і культурному розвитку.
	Грушевський М. На порозі Нової України: Гадки і мрії/ Ред. В.П. Плачинда. - К.: Наукова думка, 1991. - 128 с. - К-2 [9(С2)/Г-91].        Книжка становить собою збірник статей і промов українського вченого і державного діяча М.Грушевського, написаних і виголошених ним протягом 1917-1918 рр. Автор розкриває історичну неминучість перемоги українського народу в боротьбі за державність і незалежність, окреслює напрями розвитку всіх сфер життя Нової України, характеризує її державні символи, грошові одиниці, новий адміністративний поділ, розкриває демократичні здобутки Української Народної Республіки.
	Грушевський М.С. Нарис історії Київської землі від смерті Ярослава до кінця ХІV сторіччя/ Ред. Черкаська. - К.: "Наукова думка", 1991. - 560 с. - (Пам'ятки історичної думки України). - К-2 [9(С2)/Г-91].      Книга – перша синтетична праця видатного українського вченого, написана ще на студентській лаві. У ній на широкому джерельному матеріалі висвітлюється політична історія Київської землі, її економіка, культура та релігія. Тема нарису була запропонована молодому Грушевському історико-філологічним факультетом Київського університету. Робота виконувалася під керівництвом В.Б.Антоновича, який запропонував вченій раді університету цю працю удостоїти золотої медалі. Наукова критика відзначила прекрасне знання джерел, здатність до критичного аналізу історичних концепцій, дослідницький талант М.С.Грушевського. Окремі частини цього нарису увійшли до монументальної багатотомної “Історії України-Русі”.
	Грушевський М. Про старі часи на Україні: Коротка історія України (для першого початку). - К.: АТ "Обереги", 1991. - 104 с. - К-2 [9С2)/Г-91].       Видання - коротка популярна історія України з найдавніших часів до революції 1917 року.
	Грушевський М. Як жив український народ. – К.: “Веселка”, 1991. – 111 с. - К-2 [9(С2)/Г-91].        Ця унікальна книга, створена патріархом української історії, видатним ученим і політичним діячем Михайлом Грушевським, спресовує в собі практично всі 10 томів його всесвітньо відомої  “Історії України-Русі”. Видання ілюстрував знаний в Україні та за її межами художник, Заслужений діяч мистецтв України Олексій Штанко, який створив позначені високою майстерністю портрети державних діячів часів Київської Русі та Запорізької Січі, а також світочів української культури.

Видання про життя та діяльність М.С. Грушевського

Див. також.:
Про М.С.Грушевського
УКРОП :: Енциклопедії :: 100 видатних імен України: М.Грушевський
Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського
Біографія М.С.Грушевського
Іван Крип'якевич Михайло Грушевський. Життя й діяльність 
Людмила Приходько Олександр Грушевський і становлення української національної науки на початку  ХХ ст.

	Копиленко О.Л. "Українська ідея" М. Грушевського: історія і сучасність. - К.: "Либідь", 1991. - 184 с. - К-2 [9(С2)/К65].        У монографії на основі аналізу творчої спадщини М.С.Грушевського робиться спроба дати об’єктивну оцінку політико-правової концепції вченого. Дослідження її серцевини – “української ідеї” – він починає з найдавніших часів і доводить до 1917 р. Особливу увагу автора привертає доля ідей Грушевського в період, коли йому довелося стати на чолі Центральної Ради. Показано значення нових підходів до наукової спадщини вченого для вирішення сучасних проблем міжнаціональних відносин та державного будівництва.
	Михайло Грушевський: між історією та політикою (1920-1930-ті роки): Збірник документів та матеріалів/ Ред.кол.: П.С. Сохань, Г.В. Боряк, І.Б. Гірич, В.М. Даниленко, Р.Я. Пиріг; Ін-т укр. архіографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України. - К., 1997. - 184 с. - К-2 [9(С2)/Г-91].          До збірника увійшли документи і матеріали, які висвітлюють останні роки діяльності видатного українського історика М.С.Грушевського. У 1924 р. він повернувся на батьківщину, створив розгалужену мережу дослідницьких осередків секції ВУАН, київську наукову школу істориків, налагодив вихід журналу “Україна”, інших видань історичного профілю. Офіційна влада, не домігшись його використання у своїх політичних цілях, вдалася до ідеологічного тиску, а потім і репресій вченого. 1920-1930 рр. стали для М.Грушевського періодом складного і драматичного буття між історією та політикою.
	Михайло Грушевський: Фотоальбом/ Авт. тексту Л.В. Решодько. - К.: "Україна", 1996. - 140 с. - К-2 [9(С2)/Г91].          Фотодокументальна розповідь про великого літописця, будівничого нової України, який своєю діяльністю і творчістю заклав фундамент національно-культурного, державного відродження української нації в ХХ столітті, створив цілу епоху у вітчизняній і світовій історії.
	Пристайко В. Михайло Грушевський і ГПУ-НКВД. Трагічне десятиліття:1924-1934/ В.Пристайко, Ю.Шаповал; НАН України, СБУ, Українське історичне товариство. - К.: "Україна", 1996. - 335 с. - К-2 [9(С2)/П77].       На підставі унікальних, недоступних раніше документів і матеріалів простежуються останні десять років життя і діяльності видатного українського політика і вченого М.Грушевського. Це роки, коли після повернення з еміграції на Батьківщину навесні 1924 р. і до самої смерті в листопаді 1934-го він перебував під постійними наглядом ГПУ – НКВД. Чому так сталося? Як вплинуло на долю М.Грушевського те, що він опинився в колі пильної уваги чекістів? На ці та багато інших запитань дають відповідь автори цієї книжки.
	Стрельский Г. Михайло Грушевський, його сподвижники й опоненти/ Г.Стрельский, А.Трубайчук. - К.: "Четверта хвиля", 1996. - 192 с. - (Історія ХХ ст. в портретах). - К-2 [9(С2)/С84].            В книзі вміщено нарис біографії Михайла Сергійовича Грушевського, великого українського історика, громадського й політичного діяча, голову Української Центральної ради, першого президента України. Подано стислі персоналії його сподвижників і опонентів, учнів і послідовників, чий життєвий шлях тією, чи іншою мірою перетинався з науковою, громадською і політичною діяльністю М.С.Грушевського. Публікуються матеріали, пов’язані із святкуванням 125-ї річниці від дня його народження. Автори сподіваються, що книга спонукатиме нове покоління дослідників до глибшого вивчення й висвітлення діяльності тих осіб, про яких у ній ідеться.
	Усенко П. Чи був Михайло Грушевський президентом України? (Від історії національних катастроф-до катастрофи національної історії). - К.: Нора-друк, 2003. - 100 с. - К-2 [9(С2)/У74].         Одне із найцікавіших у вітчизняній історії питань – про те, чи був Михайло Грушевський президентом держави, - у людей, дезінформованих владною пропагандою та уніфікованою освітою, навіть не виникло, а виклик на наукову дискусію з його приводу дехто з нинішніх академічних “бонз” сполохано називав “провокаційним”. Після ретельно здійсненого автором дослідження, часами схожого на детектив, урешті-решт дано чітку відповідь: “Ні, не був!” Палкий поборник демократії, видатний вчений-революціонер залишався головою Центральної Ради до її кінця. Це аналітична розвідка, приперчена полемічністю, - проти псування нетлінних скарбів набутого досвіду.

Матеріали ювілейних конференцій, присвячених  М.С. Грушевському
 

Михайло Грушевський: Збірник наукових праць і матеріалів Міжнародної ювілейної конференції, присвяченої 125-річниці від дня народження Михайла Грушевського/ Ред.кол.: Л.Винар, М. Ільницкий, А. Жуковський, О. Купчинський та ін.; Наук. тов. ім. Т. Шевченка у Львові, Українське історичне товариство. - Л., 1994. - 488 с. - К-2 [9(C2)/Г-91].       У вересні 1991 р. минуло 125 літ від дня народження великого українського історика, видатного організатора української науки, політичного діяча і публіциста М.Грушевського. До цієї дати 27-29 серпня 1991 р. Наукове товариство ім. Т.Шевченка у Львові за співучастю Республіканської асоціації україністів і Українського історичного товариства організувало Міжнародну ювілейну конференцію “Михайло Грушевський – визначний український вчений, державний діяч, громадянин”. На науковій конференції представлено понад 30 інституцій України, наукові центри і заклади США, Словаччини, Польщі, Італії. Матеріали конференції – доповіді, повідомлення, документи, спогади – лягли в основу “Збірника”.

Михайло Грушевський - науковець політик у контексті сучасності. - К.: Укр. Видавнича Спілка, 2002. - 399 с. - К-2 [9(С2)/Г91].       У виданні подані наукові праці та матеріали Всеукраїнської конференції Київського національного університеті ім. Тараса Шевченка, присвяченої 135-й річниці від дня народження найвидатнішого історика, політичного та громадського діяча Михайла Грушевського.