Вельмишановна Спікерко Сеймасу Литовської Республіки, пані Вікторія Чмілітє-Нільсен!
Шановні депутати Сеймасу Литовської Республіки!
Дорогі пані та панове!
Щиро дякую за запрошення виступити у Сеймасі Литовської Республіки.
Про вас знають і вам вдячні за межами цієї прекрасної країни за те, що ви демонструєте лідерство з багатьох актуальних питань регіону, за те, що ви демонструєте непохитну і палку підтримку свободи та демократії, за те, що в ці дні ви підтримуєте Україну та українців у нашій справедливій боротьбі.
У нас є багата на події спільна історія, але нагадаю лише про деякі важливі моменти сучасності.
Ми раділи за Литву і Литовський народ, коли 11 березня 1990 року тоді ще Верховна Рада Литовської Республіки проголосила відновлення Незалежності Литовської держави, надаючи надію та поштовх іншим поневоленим країнам на шляху до повернення колись втраченої свободи.
Перша вітальна телеграма з Днем Незалежності України 24 серпня 1991 року надійшла саме з Литви — від Голови Верховної Ради Литовської Республіки шановного пана Вітаутаса Ландсбергіса.
Литва була однією із перших країн, які офіційно визнали Незалежність України 4 грудня 1991 року за результатами Всеукраїнського референдуму 1 грудня.
Ви свого часу розпочали боротьбу з російським тоталітаризмом, руйнуючи СРСР, а ми зараз її завершуємо на полі бою у буквальному сенсі цього слова, обороняючись від повномасштабної, нічим неспровокованої російської збройної агресії проти України.
Окупувавши частину українських територій, систематично знищуючи об’єкти цивільної та енергетичної інфраструктури, катуючи та вбиваючи мирних громадян України, росія вчергове демонструє всьому світові, що вона не тільки не поважає право народів на самовизначення, не тільки не цінує людське життя та свободу, але щодня і щохвилини загрожує своїм мирним сусідам.
Попри рішуче засудження усім демократичним співтовариством розв’язаної російською федерацією війни проти України, росія продовжує відверто зневажати міжнародне право та загальноприйняті правила поведінки у цивілізованому світі. росія відверто намагається всіх залякати.
Що ми можемо цьому протиставити? Солідарність, рішучість та незламність! Ми будемо героїчно відстоювати свою незалежність, а також свободу та прагнення до мирного життя своє, Європи та всього вільного світу!
У цій боротьбі ми опираємося на широку міжнародну підтримку. Дозвольте з цієї трибуни, від імені всього Українського народу, ще раз висловити щиру вдячність за те, що з перших годин російського повномасштабного вторгнення в Україну, Литва надає нам всеосяжну військову, фінансову та гуманітарну допомогу. У дружній Литві знайшли прихисток десятки тисяч українських жінок і дітей - тимчасово переміщених осіб. У Вільнюсі відкритий і працює перший у країнах ЄС Український центр. Дякуємо вам за це!
Мені дуже приємно бачити при вході у Сеймас та на вулицях міста українські прапори. Наш прапор став символом боротьби за свободу у всій Європі. І ми, як парламентарії, робимо свій скромний внесок у цю боротьбу, розбудовуючи братні чи сестринські стосунки між нашими країнами.
Вірю, що засідання Міжпарламентської асамблеї Сеймаса Литви, Верховної Ради України, Сейму і Сенату Польщі зміцнить наші позиції та нашу єдність.
А сьогоднішню зустріч з вами я розглядаю як потужний вияв зацікавленості з боку Сеймасу у подальшій підтримці України, у готовності йти разом пліч-о-пліч до нашої спільної перемоги.
Ви були з нами з першого дня війни. Коли російські війська атакували Київ та передмістя, коли світ застиг у шоці від підступності, жорстокості та масштабності російської агресії, Сеймас Литовської Республіки діяв і вже 24 лютого ухвалив резолюцію «Щодо російсько-білоруської агресії проти України», а 8 березня, разом з парламентами Естонії та Латвії схвалив «Спільну заяву парламентів країн Балтії на підтримку членства України в ЄС».
Вельмишановна пані Спікерко!
Сьогодні знову згадую Ваш візит до Києва 24 березня разом з головами парламентів Латвії і Естонії. Коли армія окупантів ще перебувала на відстані обстрілів Києва польовою артилерією,
Ви були першими главами парламентів, які приїхали підтримати нас. Уже тоді Ви закликали міжнародну спільноту запровадити повне торговельне ембарго проти росії, збільшити постачання зброї Україні, напрацювати шляхи відбудови та комплексного плану допомоги для відновлення економіки України.
Ви були в Бучі і Бородянці, стали безпосередніми свідками масштабних руйнувань росіянами наших міст і сіл, геноциду нашого народу. Ми в Україні надзвичайно високо цінуємо Вашу, дорога пані Вікторіє, позицію, а також рішучість Сеймаса, щодо якнайшвидшого притягнення російських злочинців до відповідальності. Ми цінуємо вашу підтримку ідеї та процесу створення Спеціального міжнародного трибуналу щодо злочину агресії росії.
10 травня Сеймас Литви першим з іноземних парламентів визнав росію державою-спонсором та виконавцем актів тероризму. Цією ж резолюцією Сеймас визнав дії російської федерації в Україні геноцидом українського народу.
У цілому, за період з 24 лютого, Сеймас прийняв 10 резолюцій на підтримку України і засудження дій росії! Вражає їх кількість! Викликає повагу ваша рішучість, дорогі колеги! Ці резолюції стали прикладом для багатьох інших парламентів.
Вельмишановна пані Спікерко!
Шановні депутати Сеймаса!
Я дякую за вашу налаштованість не припиняти, а навпаки — посилювати підтримку України. Не може бути ніякої втоми, коли борешся за власну свободу та мир для наших дітей і онуків.
Вдячний за те, що Уряд передбачив, а Сеймас схвалив у Державному бюджеті Литви на 2023 рік виділення коштів на потреби ЗСУ, включно з фінансуванням тренінгів і реабілітаційної терапії для наших воїнів-героїв.
росія випустила по Україні понад 4 тис. різних ракет. Значна частина з них були зумисне спрямовані по цивільній та енергетичній інфраструктурі. Сьогодні Литва є одним із лідерів у відновленні цієї енергетичної інфраструктури. Ви надаєте нам трансформатори, генератори та інше необхідне обладнання.
Сьогодні всіх українців об’єднує спільна національна ідея — перемогти, відбудувати, зробити Україну ще кращою країною і вже членом ЄС. Наша воля до перемоги базується на нашій історії. Непростій, як і ваша. Трагічна, героїчна історія і українців, і литовців зробила сильними. Не просто сильними, а незламними.
Я хочу, щоб це почули всі, включно з росіянами — нас не зламати! І наші солдати на полі бою вже на власні очі бачили як панічно бояться росіяни цієї незламності — зваженої, спокійної, свідомої незламності трударів, які після 24 лютого змушені були відірватися від своєї щоденної праці — сіяти хліб чи навчати дітей, чи писати книжки — і взяли до рук автомати, щоб захистити своє та наше мирне вільне майбутнє!
Дорогі друзі! Україна і Литва йшли і йтимуть пліч-о-пліч.
Ми маємо кілька
століть спільної історії, зокрема, історії героїчної боротьби за
Незалежність і Свободу. Наші народи разом перемогли московське військо
під Оршею у 1514 році.
Свого часу, 11 лютого 1991 року, Верховна Рада Литви прийняла
Конституційний Закон «Про Литовську державу». Таким чином було
засвідчено непохитність рішення Литви вийти зі cкладу СРСР. Події у
Литві тоді стали каталізатором процесу розпаду радянської імперії.
Сьогодні ми об’єднаними зусиллями повинні покласти край агресивному російському імперіалізмові. Ми досягнемо цього спільною перемогою у війні.
У той же час, не менш важливим завданням є набуття Україною повноцінного членства у ЄС. Ми прагнемо зробити свій потужний внесок для процвітання вільної демократичної співдружності європейських країн. І ми працюємо над цим. У Верховній Раді ми приймаємо євроінтеграційні закони, щоб своєчасно досягти тих індикаторів успіху, які були визначені для нас європейською спільнотою. Образно кажучи, в одній руці ми тримаємо автомат, а у іншій — перо.
Ми переможемо і досягнемо всіх поставлених цілей, тому що з покоління до покоління ми вміємо воювати і вміємо працювати, тому що кожен українець проявляє винятковий героїзм, тому що ми маємо вірних друзів. Серед них Литва посідає особливе місце.
Дякуємо, вам пані Спікерко. Дякуємо вам, пані та панове, депутати Сеймасу. Дякуємо, дружня Литва і братній литовський народе!
Kartu i pergale! Разом до Перемоги!
Слава Україні!
Прес-служба Апарату Верховної Ради України.
Фото Вадима САРАХАНА.