У перші дні повномасштабної війни слово «паляниця» стало індикатором для своїх та чужих.
Лишень у нашій мові є слово «добродій», яким ми звертаємося до будь-якої людини, як до того, хто діє на добро. Адже ми, українці, — мирна нація.
Тільки у нас слово «горизонт» має 12 (!) синонімів: обрій, небозвід, небосхил, крайнебо, круговид, кругозір, кругогляд, виднокруг, видноколо, виднокрай, небокрай, овид. Адже ми українці завжди дивимося у майбутнє.
А ще у нашій мові є: абищиця, бешкет, вар’ят, горілиць, долілиць, залізниця, книгарня, манівці, митець, непереливки, нівроку, обіруч, обценьки, пуцьвірінок, теревенити, філіжанка…
А ще у нас є апостроф, яким ми прикрашаємо наші слова, а ось такі — «над’яр’я», «під’яр’я» та «між’яр’я» аж двічі.
А ще, коли говорять, що розставимо «крапки над і», то ми точно знаємо, що вийде наша «Ї».
І ми точно знаємо, в чому різниця між «кохати» та «любити»…
Мова — це наша цінність. Мова — це наша ідентичність. Мова — це наше коріння, яке нас єднає, гуртує та тримає вкупі.
Наші діти з дитячого садочку знають українські вірші та пісні, слухають українські казки та бачать сни українською мовою.
І, на щастя, все більше дорослих сьогодні починають говорити солов'їною на побутовому рівні. Нехай на початку з помилками, але підтримка одне одного виправить усе. Не критикуйте. Допомагайте. Підтримуйте.
Сьогодні спілкування українською мовою стало внутрішньою потребою, а значить — ґрунтом нашої нації.
Тому зі святом, дорогі Українці! З Днем писемності та мови!
І пам'ятайте, що «Слава Україні!» так сильно лунає тільки українською.
Прес-служба Апарату Верховної Ради України