Народний депутат
http://nardepjournal.com/
Журнал «Народный Депутат» / 2012 — 8

Реклама Володимир Рибак: «Я схиляюся до спокійного вирішення всіх конфліктних питань»
Призначення Володимира Рибака на пост спікера стало повною несподіванкою для більшості тих українців, які уважно стежать за усіма перипетіями українського політичного процесу. Йдеться і про пересічних громадян, і експертів, і представників владного Олімпу. Посада спікера Верховної Ради стала піком політичної кар’єри Володимира Рибака. Більш ніж за 40 років політичної діяльності, він декілька разів займав пост голови м. Донецька та народного депутата України. Володимир Васильович також має досвід роботи в уряді, тим не менш, і соратники, і опоненти сходяться на думці, що в новому статусі пану Рибаку буде непереливки. Своє бачення українського законодавства новий спікер парламенту досить чітко позначив у відповідях на питання журналістів.
 
Вам, як людині, яка не звикла до таких екстремальних форм політичної діяльності, наскільки комфортно зараз у спікерському кріслі, коли навколо вирують такі емоції?

— Cтосовно екстремальних проявів політичної діяльності, то для мене це явище цілком звичне. Наприклад, в 90-і роки, на Донбасі я спостерігав масові народні мітинги та демонстрації. Cитуація була досить складна та напружена, ми зустрічалися з людьми і в день, і в ночі та вирішували болючі проблеми. Верховна Рада є Верховна Рада. Люди проголосували таким чином, що до парламенту було обрано п’ять різних політичних партій. Мені, як Голові Верховної Ради, необхідно організувати їхню злагоджену роботу. Депутати повинні спокійно перегорнути сторінку виборів і дискусій з цього приводу. Зараз я ретельно вивчаю передвиборчі програми всіх партій, —
і мажоритарних депутатів і тих, хто пройшов за списками. На початку нашої з ними співпраці, я хочу закликати їх до виконання всіх тих обіцянок, які вони встигли надати своїм виборцям під час виборчого процесу.

Ви — представник президентської команди та спікер водночас. Як плануєте налагоджувати взаємини з іншими політичними силами, що потрапили до парламенту. Як гадаєте, чи зможете витримувати нейтралітет?

— Минув лише другий тиждень моєї роботи, але за цей короткий час в мене на прийомі встигли побувати приблизно 100 депутатів. Всі вони зверталіся з різними проблемами, ми разом вирішували ці питання. Я думаю, якщо ми будемо уважно слухати, то врешті — решт почуємо одне одного.
 

Володимире Васильовичу, наскільки Вам  буде зручно працювати з вашими заступниками? Оскільки, «Комуністи» та «Свобода» — партії, які перебувають по різні політичні і ідеологічні сторони, чи не буде тут, у президії,  такого міні протистояння, як у парламентський залі?

— Звичайно, працювати нам буде непросто, тому що заступники не мають належного досвіду. Я сам, не працював на посаді Голови Верховної Ради, але досвіду, я думаю, мені вистачить, щоб забезпечити і організувати роботу парламенту. Тому, я не бачу ніяких труднощів. Я схиляюся до спокійного вирішення всіх конфліктних питань і вважаю, що п’ять керівників фракцій, два заступники і Голова, повинні узгоджувати всі розбіжності саме таким чином. Я вірю в те, що ми спроможні знайти порозуміння, адже ми  хочемо брати приклад з Європи. Саме тому я і пропоную депутатам  зробити Верховну Раду справжнім європейським парламентом.

Володимире Васильовичу, перебіжчики — це одна з хвороб Ради шостого скликання, яка перекочувала і в Раду сьомого скликання. Хоча, всі очікували від нового парламенту нової якості політики. Як Ви вважаєте, цю проблему треба розглядати тільки в моральній площині, чи треба її законодавчо врегулювати?

— Безумовно, є сенс врегулювати цю проблему законодавчим чином. Коли йде формування списків і кандидатур на вибори до Верховної Ради, то треба проводити дослідження. Як представники більшості, протягом  цілого року ми  вивчали кандидатури. Ми питали в регіонах, кого б люди хотіли бачити в Верховній Раді, В Обласній Раді, хто для них є найбільш авторитетним, кому вони більше довіряють. Кожна політична сила використовує свої стандарти вибираючи кандидатів у список.

Ходять чутки, що на батька і сина Табалових чинився тиск. Наскільки це правда?

— Я гадаю, що необхідно спитати безпосередньо у Табалових, був тиск, чи ні. Якщо вони ще не розібралися між собою, то в них попереду ще буде можливість. Особисто я не буду туди втручатися.

Яка доля Табалових, на Вашу думку? Як їм бути? Якісь виходи пропонуєте?

— Я не знаю. Якщо виникне необхідність, то доручу комітету з регламенту, щоб він розглянув ситуацію і вніс свої пропозиції. Табалови, як і всі інші 445 депутатів, отримали  посвідчення та  прийняли присягу. Нехай тепер зацікавлені особи, чи політичні сили, сами вирішують, чи потрібна їм допомога комітету.

Однією з найбільших проблем є персональне голосування. Опозиція пропонує запустити сенсорну кнопку, «Партія Регіонів» пропонує зробити один день для голосування — четвер. Все ж таки, на Вашу думку, як вирішити цю проблему? Чому, наприклад, не можна запустити систему «Рада-3», як спосіб для персонального голосування?

— Всім прекрасно відомо, що у Верховній Раді є багато поглядів щодо цієї проблеми. Ми зберемо узгоджувальну раду, комітети, та будемо питати думку кожного, будемо досконально вивчати це питання і вирішувати його. Результатом всіх дискусій з цього приводу стане голосування, як вирішить більшість голосів — так і буде.

На Вашу думку, як вирішити цю проблему?

— Верховна Рада працює в пленарному режимі 2 тижні в місяць, інші два тижні депутати  присвячують роботі у комітетих і фракціях, та поїздкам в свої округи, де вони розповідають своїм виборцям, як саме вони виконують свої обіцянки. Тому, я думаю, що Верховна Рада, сама прийме відповідне рішення — це найкращий варіант. Звісно, в парламентах багатьох країн є різні методи — наприклад парламентська асамблея Ради Європи — там голосування має свою специфіку. Тому, знову ж таки, важливо почути думки всіх і прийняти рішення більшостю голосів.

— На Ваш погляд, чи має опозиція право, принаймні моральне, блокувати президію, вдаватись до таких непарламентських форм боротьби у відповідь, якщо скажімо, проблема персонального голосування не буде вирішена? Будуть голосувати чужими картками?

— Всі люди повинні контролювати свої дії та емоції, і не виходити за рамки культури і моралі. Немає необхідності ходити по головах, блокувати трибуни, та проявляти стільки агресії — така поведінка не може бути прикладом. Те, що коїлося в парламенті перші два дні — все це не методи європейського парламенту і європейської держави. Є регламент, де чітко вказано, що особливо буйних депутатів  буде видалено із зали засідання на 5 днів у разі порушення порядку. Я не вважаю доцільним створення якогось спеціального поліцейського органу, який буде знаходитися в залі парламенту. Найчастіше бійки між депутати виникають тоді, коли комусь не дали можливості висловити свою думку. Я переконаний, що всі суперечки можна залагодити шляхом переговорів і давати можливість кожному висловитися.

Чи є в парламенті більшість для ухвалення соціальних законопроектів та реформ? Ви її бачите, як спікер?

— Я думаю, що центр розгляду всіх проблем повинен бути перенесений в комітети. Незалежно від того, які дискусії там проходитимуть, всі питання вони повинні виносити на обговорення у Верховну Раду. І Верховна Рада повинна розглядати, які питання неузгоджені в комітеті із урахуванням тих, чи інших впливів. А зал формалізує загальне рішення. Необхідно, щоб під час сесії депутати, опозиція і більшість мали можливість чітко висловити свої думки. І після цього, не методом блокування, а тільки голосуванням приймати Закони. Коли ми будемо чути одне одного, і не меншість більшість, а більшість меншість, то у Верховній Раді будуть прийматися консолідовані  рішення. Я хотів би вірити в це. І буду робити все від мене залежне для цього. А там, поживемо — побачимо.

— Розкажіть, будь ласка, про головні завдання Верховної Ради на 2013 рік. Як вважаєте, чи вистачає парламенту повноважень, чи потрібно мати додаткові?

— Я думаю, що парламент має  все необхідне для повноцінної роботи, — і закони, і регламент. Необхідно підняти і ретельно вивчити закони, які подавались в останні роки — депутатами, урядами, тими, хто має законодавчу ініціативу. Треба подивитись  на два, три, чотири роки вперед.  Уряд має роз’яснити, як він планує виконувати програму Президента, ті реформи, які він започаткував. Їх треба закласти в закони. Також треба затвердити план законодавчої роботи Верховної Ради, щоб бачити в якому напрямку працювати у кожен момент роботи. Звісно, життя буде вносити якісь свої корективи, але плановість та підготовка заздалегідь ніколи не завадить.

Володимире Васильовичу, яка Ваша думка з приводу декриміналізаціі статті 365 по справі Тимошенко та Луценко?

— Я знаю, що багато українських опозиціонерів, та європейських політиків вимагають пом’якшення покарання Юлії Тимошенко та Юрія Луценко. Але ж я також знаю, що в Європі за останні роки, немало чиновників ув’язнили через зловживання службовим становищем. Якщо питання про декриміналізацію статті 365 буде винесено на голосування в Раді, особисто я не готовий проголосувати «за».

— Скажіть, будь ласка, як Ви оцінюєте ситуацію з мовними законопроектами в Україні?

— Я вважаю, що і українська мова, і російська повинні мати однаковий статус. Мене дуже засмучує той факт, що деякі депутати вважають російську мову, мовою меншості. Мовою меншості можна назвати румунську мову в Чернівцях, або угорську, бо вона тільки на Закарпатті, а російською мовою розмовляє половина жителів країни.

21 грудня в Києві відбулася конференція з послом РФ Михайлом Зурабовим, де обговорювалися перспективи українсько-російської співпраці щодо газотранспорної системи. Якого висновку дійшли в результаті переговорів?

— На даний момент це питання залишається відкритим. Переговори на цю тему ще тривають. Цілком ймовірно, що найближчим часом почнеться пошук варіанту спільної експлуатації ГТС. Можливо, це буде співпраця із Росією, а можливо із ЄС. Можливі і інші варіанти. Українська ГТС потребує серйозної модернізації. Особисто я не хотів би, щоб через деякий час труби, які сьогодні коштують мільярди доларів, ми б вивозили як металобрухт.

— Представники фракції "Батьківщина" неодноразово заявляли про своє бажання відмінити ряд законів, які були прийняті Верховною Радою шостого скликання. Чи зможе новий парламент відмінити раніше ухвалені законопроекти, які викликали протести в українському суспільстві?

— Я не знаю таких законів, які б були направлені проти людей та проти українського суспільства загалом. Звісно, деякі закони мають недоліки, але їх можна змінити, доповнити і вдосконалити. Розумієте, ті закони, що прийняті, пройшли експертизу, вони ухвалені більшістю голосів та самим президентом України. Не можна просто взяти і відміните все те, що ухвалила попередня влада.

Серед політиків досить часто підіймається тема обмеження депутатської недоторканності. Хотілось би почути Вашу думку з цього приводу.

— Наші депутати взяли за звичку обіцяти людям перед виборами золоті гори, в тому числі і зняття недоторканості. Як тільки вони проходять у Верховну Раду, одразу забувають все те, що казали раніше. Безумовно, я проголосував би за відміну недоторканності членів парламенту. З іншого боку, частково вона повинна залишитися, принаймні для того, щоб опозицію неможливо було притягнути до відповідальності за критику влади.

Бесіду вів Олесь Терещенко.


© 2012 ЖУРНАЛ «НАРДЕП»