"Голос України"
12 жовтня 2013 року
ВСТУПНЕ СЛОВО
Голови Верховної Ради України Володимира РИБАКА
під час відкриття Національного круглого столу з питань європейської інтеграції України(Конференц-зал ВР, 11 жовтня, 11:00)
Шановні учасники дискусії!
Шановний пане Комісаре Фюле!
Наш круглий стіл є фактично продовженням дискусії, яку ми разом з Комісаром Фюле провели 7 лютого цього року саме у цій залі. Як і тоді, нині зібрався основний спектр українських політиків, провідних урядовців та представників громадянського суспільства. Втім, за вісім місяців, що минули з часу лютневої зустрічі, намітився суттєвий прогрес у політичному сприйнятті та настроях українського суспільства щодо проблематики європейської інтеграції України. Згідно з останніми опитуваннями громадської думки більше половини українців висловлюються на користь європейського шляху України. Розрив між прихильниками європейської інтеграції та їх опонентами зріс майже на 20 відсотків.
Проте, очевидно, найбільш показово і згуртовано проєвропейські настрої українського населення виявляються тут, у Верховній Раді України. Так, під час другої і третьої сесій парламенту прийнято 15 законів та інших законодавчих актів України, що мають ключове значення для співпраці з Європейським Союзом. Серед них найскладніші правові документи, що роками «дозрівали у парламентській кухні» через відсутність спільного бачення або через політичні протистояння у депутатському корпусі. Зокрема, це законопроекти: про внесення змін до Конституції щодо посилення гарантій незалежності суддів та повноважень Рахункової палати, щодо виконання судових рішень, стосовно реалізації державної антикорупційної політики, про повторні вибори народних депутатів України у п’ятьох одномандатних виборчих округах, щодо удосконалення системи захисту персональних даних та низка інших законодавчих актів. Більшість згаданих законопроектів приймалася конституційною більшістю у сесійному залі.
Отже, якщо через сім тижнів на саміті у Вільнюсі здійсняться сподівання українських прихильників європейської інтеграції, Верховна Рада матиме усі підстави пишатися своїм внеском у доленосний геополітичний вибір нашої держави.
Шановні учасники круглого столу!
Мета нашої наступної дискусії — не самозвіт і не обмін взаємними закликами до європейського майбутнього України. У час, що залишився до Вільнюського саміту, перед парламентом стоїть завдання розглянути принципово важливий пакет законопроектів. Пріоритетного значення ми надаємо реформі прокуратури та удосконаленню виборчого законодавства. Після отримання висновків Венеціанської комісії Верховна Рада розгляне ці законопроекти як першочергові ще до Вільнюського саміту. Парламент так само готовий до прийняття законопроектів, спрямованих на реформування українських силових та правоохоронних відомств: міліції, служби безпеки, створення державного бюро розслідувань.
Сподіваюсь, що ці документи будуть розглянуті конструктивно та вчасно прийняті. Ми розраховуємо, що такий законодавчий прогрес буде належно оцінений Євросоюзом та позитивно позначиться на схваленні політичного рішення щодо підписання Угоди про асоціацію на саміті «Східного партнерства» в листопаді 2013 року.
Втім, як вбачається, головним для українських політиків, урядовців, всього громадянського суспільства вже зараз має стати не зроблене перед самітом у Вільнюсі, а саме — поствільнюський період.
Політичні, законодавчі, урядові, адміністративні та інформаційні здобутки України на шляху до європейської інтеграції за вже понад 10 років мають перейти у нову якість — повноцінну імплементацію наших зобов’язань перед своїм народом та перед європейською спільнотою.
Мусимо визнати, що саміт у Вільнюсі буде не завершенням європейського руху України, а справжнім початком її інтеграційного наближення до європейських цінностей та стандартів. Асоціація з ЄС не є членством, а, скоріше, певним запрошенням до членства в європейському клубі. Щоденна практика того, що ми сприймаємо як «європейські стандарти» у повсякденному житті, в економіці, соціальній та гуманітарній сферах, у політичній культурі та людському спілкуванні, не є і не може бути лише результатом підписання Угоди, якою би всеосяжною вона не була. Це насамперед результат повсякденної, напруженої і часто самовідданої праці всього суспільства заради реформування та модернізації країни.
Певен, що для цього Україна має всі передумови та рушійні сили: талановитий та працелюбний народ, значні продуктивні та природні ресурси, оновлену до європейських стандартів законодавчу базу, політичну волю та єдність усіх гілок влади, програму реформування країни, окреслену Президентом України.
Одна з основних тем круглого столу — як мобілізувати та згуртувати всі рушійні сили суспільства на його оновлення?
Відповідь на це запитання, на мій погляд, не можна дати на одному, навіть такому представницькому, засіданні. Вона має стати продуктом постійного, безперервного діалогу різних політичних сил країни, конструктивної суспільної дискусії в Україні. Цей загальнонаціональний діалог має бути справді інклюзивним, щоб ідея побудови європейського фундаменту України перетворилася на ефективну мотивацію до дії всіх верств населення, всіх державних інституцій, всіх регіонів країни.
У цьому контексті для нас стає особливо важливим якнайшвидший початок тимчасового застосування Угоди. Нагадаю, що 22 лютого цього року у прийнятій конституційною більшістю Заяві на підтримку укладання Угоди про асоціацію Верховна Рада закликала до максимально широкого її тимчасового застосування. Втілення в життя цього акта додатково стимулюватиме державу на здійснення широкомасштабних реформ, посилення демократичного розвитку та верховенства права.
Ще одним важливим стимулом посилення взаємодії з ЄС, який матиме позитивний ефект для громадян України, є продовження безвізового діалогу. Тут парламент також відіграє помітну роль — завдяки активній роботі української сторони, зокрема парламенту, схвалені майже всі законодавчі акти, необхідні для завершення виконання першої фази Плану дій щодо лібералізації візового режиму. Сподіваємось, що під час Вільнюського саміту «Східного партнерства» буде досягнутий додатковий прогрес у питанні мобільності стосовно громадян країн «Східного партнерства», які бажають відвідувати країни ЄС.
На завершення хотів би відзначити важливість поглиблення міжпарламентського співробітництва з ключових питань порядку денного Україна—ЄС. Цьому, зокрема, сприятиме створення Парламентського комітету асоціації, передбаченого Угодою про асоціацію.
На завершення підкреслю, що Верховна Рада, спираючись на думку більшості, буде готова ратифікувати Угоду про асоціацію у стислі терміни після її підписання.
Дякую за увагу.