"Голос України"
2012.05.08
Адам Мартинюк: «Ви здійснили безсмертний, всесвітнього значення подвиг»
08.05.2012
На Волині 4—6 травня з робочою поїздкою перебував Перший заступник Голови Верховної Ради України Адам Мартинюк.
Ківерцівський район, звідкіля почалася поїздка Адама Мартинюка в область, один з тих, де в останні роки збільшується чисельність населення. За два місяці 2012-го цей приріст становить 31 особу. За рівнем народжуваності він поступається лише Камінь-Каширському району. На тисячу населення торік тут народилося 18 малюків, у січні-лютому — 193 дитини, що на дев’ять відсотків більше, ніж за цей само період попереднього року. Тож, перебуваючи в Ківерцівському районі напередодні Дня матері, Адам Іванович скористався можливістю і вручив 95 жінкам посвідчення про присвоєння їм звання «Матері-героїні». Ще 205 таких високих державних відзнак він вручив, перебуваючи в Любешівському районі.Програма перебування Першого заступника Голови Верховної Ради, як завжди, була напруженою. В Ківерцівському районі Адам Мартинюк, окрім райцентру — міста Ківерці, відвідав селища Олику і Цумань, село Липне. Високий столичний гість пообіцяв посприяти у вирішенні ряду соціальних питань цих населених пунктів.
Не менш приємною подією стало й вручення 16 жінкам Витуле і сусідніх Бірок посвідчень про присвоєння їм звання «Мати-героїня». Такі само приємні миттєвості пережили багатодітні матері в селах Седлище, Залізниця, Залаззя, Велика Глуша. А також чимало учасниць врочистих зборів, присвячених Дню матері в Любешівському районному будинку культури.
Оскільки поїздка відбувалася напередодні Дня Перемоги, то, перебуваючи в Ківерцівському районі, Адам Мартинюк не міг не відвідати комплекс Партизанської Слави в урочищі Лопатень, схилити голову над братською могилою народних месників партизанського загону «Переможці», командиром якого був Герой Радянського Союзу Дмитро Медвєдєв. З цього лісового урочища вирушав на завдання легендарний розвідник, Герой Радянського Союзу Микола Кузнєцов. У селищі Любешів Адам Мартинюк разом з головою райдержадміністрації Василем Корцем поклав живі квіти до пам’ятника воїнам-землякам, які загинули в роки Великої Вітчизняної війни, а на врочистостях в Любешові — вручив подарунки ветеранам. Перший заступник Голови Верховної Ради відповів також на запитання кореспондента газети.
— Адаме Івановичу, ваш робоча поїздка по Волині відбувається напередодні світлого свята Перемоги. Що для вас означає цей червоний день календаря?
— Немає в Україні жодної родини, яка б не зазнала втрат у роки Великої Вітчизняної війни. Я про це свято завжди говорю з особливим щемом тому, що мій батько 1927 року народження теж був її учасником. Чимало бойових нагород мав мій дід Андрій. Добре знаю, усвідомлюю і розумію, наскільки це свято, як співається в пісні, «со слезами на глазах». З одного боку, це радість, а з іншого — чорна відмітка, яка пройшлася по кожній нашій родині. Я не випадково згадав 1927 рік — останній рік воєнного призову. Це значить зараз наймолодшому учаснику Великої Вітчизняної вже щонайменше 85 років. І буквально не з кожним роком, а з кожним місяцем, з кожним тижнем і, на жаль, з кожним днем цих учасників стає все менше, менше і менше. А тому поки вони живі серед нас, треба про них пам’ятати, треба їх шанувати за те, що вони здолали такого страшного ворога, за те, що вони дійсно смертю смерть здолали, за те, що вони визволили половину Європи, за те, що вони своїм подвигом обезсмертили своє ім’я практично на всій земній кулі. Радію, що у нинішньої влади є прагнення про це пам’ятати. Поза всяким сумнівом, ми і сьогодні не можемо повністю виконати все те, що записано в законодавстві про соціальний захист ветеранів Великої Вітчизняної війни. Однак і в цьому році знайдено деякі можливості. Верховна Рада, зокрема, прийняла зміни до бюджету, де передбачено те, що учасникам бойових дій та іншим категоріям, інвалідам і тим, хто прирівняний до цих категорій, у тому числі вдовам, дітям, батьки яких загинули, одноразова допомога, яка видається щорічно, буде збільшена в півтора-два рази. Збільшене буде пенсійне забезпечення. Я думаю, що це для ветеранів буде хорошою матеріальною підтримкою.
— На Волині, як ви переконалися, зберігають пам’ять про героїв минулої війни.
— Перебуваю під враженням відвіданого музею Партизанської Слави в Лопатені, щиро вклоняюся тим, хто його зберігає. Дякую лісівникам Волині, які, відчувається, весь тягар зі збереження цього пам’ятного місця тримають на собі, і дуже добре, що такі місця збережені. Я свого часу долучився до реконструкції меморіального комплексу в Лобні Любешівського району, де стояло партизанське з’єднання двічі Героя Радянського Союзу Олексія Федорова. Відчувається, що в області з усію серйозністю ставляться до збереження пам’яті про героїв.
— Тобто свято Перемоги є одним із найбільших, найсвятіших...
— Поза всяким сумнівом, це всенародне свято. Цього дня нескінченний потік людей йде до тих місць, де треба поклонитись, де треба покласти квіти, де треба віддати шану пам’яті людям, які перемогли фашизм.
— Що б ви побажали ветеранам Великої Вітчизняної напередодні свята?
— Дуже хотів, щоб якомога більше з них дожили хоча б до 70-річчя Перемоги. Це одне. А друге: щоб вони сподівалися і вірили в те, що якщо буде стабільність, політична і економічна, то держава все більшою мірою виконуватиме ті зобов’язання, які закріплені законодавством. Тому бажаю їм оптимізму, здоров’я, бадьорості, і, найголовніше, твердості духу. Ви здійснили безсмертний, всесвітнього значення подвиг. Гордіться цим, а ми будемо горді тим, що знаємо вас.
Волинська область.