Народна
14 липня 2012 р.
ВОЛОДИМИР ЛИТВИН: “У нинішній редакції “мовний” закон не може бути направлений на підпис до Президента України”Події 3 липня 2012 року, очевидно, потраплять до історії нашої держави. Адже скандальне прийняття Закону України “Про засади державної мовної політики” спричинило зростання напруги в суспільстві, акції протестів захисників української мови. Згідно даного документу у низці областей фактично впроваджується друга державна мова – російська. Не секрет, що для провладної політичної сили прийняття цього закону було програмним завданням. Проте прагнення досягти поставленої мети будь-якою ціною призвели до політичного колапсу в країні, з якого буде доволі складно знайти вихід. Про ситуацію, що склалася внаслідок прийняття закону про мови, бачення можливого розвитку подій та шляхів вирішення мовного питання розповів Голова Верховної Ради України, Голова Народної Партії Володимир Литвин в інтерв’ю телеканалу “Рада” 6 липня 2012 року.
– Прийняття Закону “Про засади державної мовної політики” викликало хвилю протестів по всій країні. І на сьогодні в українському суспільстві та політикумі виникла досить складна ситуація. На вашу думку, як далі будуть розвиватися події?
– Сьогодні усім - і депутатам, які залишилися в сесійній залі, і опозиціонерам - необхідно знайти відповідь на це питання. Насамперед, варто заспокоїтися і не маніфестувати біля Українського дому, а провести діалог та вирішити, як працювати далі та знайти шляхи розв’язання проблеми. Адже емоційні звинувачення, претензії і пошук нових додаткових аргументів для того, щоб обстоювати свою позицію, - це шлях до посилення дестабілізації країни.
Я рекомендую всім заспокоїтися і домовитися про діалог, який дозволить повернути роботу Верховної Ради України в законне річище. Не має бути переможців і переможених, адже, у такому разі, програє Україна, посилюється протистояння та розкол країни, і поки що домінують емоції, які шкодять справі.– Ви говорите про повернення роботи парламенту в конституційне русло. Закон про мови – це основа цієї проблеми чи одне з питань, яке спричинило таку ситуацію?
– Очевидно парламент йшов до того, що буде уже відкрито приймати рішення, які не вкладаються ані в норми Конституції, ані в норми Регламенту.
Проблему, яка виникла з прийняттям закону, необхідно вирішувати. Від самого початку потрібно було створити групу фахівців та представників депутатських фракцій для розробки даного документу. Варто було вчинити за прикладом подій 1989 року, коли над Законом “Про мови в Українській РСР” працювали люди, які знали, що таке мовна тематика, розумілися на світових і вітчизняних тенденціях. Тоді до розробки документу долучилися не тільки “мовники”, а й представники інших наукових сфер та політики. І вони розробили закон, який був прогресивним і приніс велику користь країні. При підготовці законопроекту “Про засади державної мовної політики” до другого читання була можливість для створення такої групи фахівців. Варто було б дочекатися завершення роботи комітету і проаналізувати текстовий варіант, винести його на суспільне обговорення. Проте можливість знайти компроміс, в основу якого закладені потреби країни і завдання забезпечити спокій, була змарнована.
Також можна вчинити наступним чином: Президент України звертається з листом до Верховної Ради: “Ви прийняли рішення, я його поважаю. Водночас я просив би розглянути ряд позицій до прийнятого вами рішення”. Зі свого боку опозиція бере на себе зобов’язання не блокувати роботу парламенту, а брати участь у дискусіях з цього питання. Можливо разом з тим розглядаються і поправки, які були запропоновані.– Поправок більше двох тисяч...
– До Кримінально-процесуального кодексу було більше чотирьох тисяч поправок, але їх розглянули. І якщо ми вважаємо, що робимо благу справу для країни, то цю справу потрібно робити солідно, а не поспіхом, адже потім такий і результат буде.
Отже моє бачення вирішення проблеми наступне: це може бути звернення Президента України із викладенням свого бачення цього закону. У такому разі всі “зберігають обличчя”. Далі Верховна Рада, з огляду на це, переходить до більш предметного обговорення питання з урахуванням поправок. І знімається будь-яка можливість для блокування. Надається можливість кожному депутату висловити своє бачення цього документу. Я думаю, що це б заспокоїло суспільство і зняло протистояння.
Зараз виникає питання: а який закон прийняли - у режимі першого читання? Ні, цього не сказано. З урахуванням частини поправок комітету? Ні. Тобто у нинішній редакції “мовний” закон не може бути направлений на підпис до Президента України.– Тому що там немає вашого підпису?
– Питання не в моєму підписі. Питання у тому, що є величезні порушення і це не можна обійти увагою.– А як ви ставитесь до ідеї позову до суду відносно відсутності вашого підпису?
– Я рекомендував би ініціаторам подання до суду не робити цього. Якщо суд почне розглядати позов, буде досліджуватися і процес розгляду цього питання, його співвідношення з Регламентом, адже це закон, прийнятий Верховною Радою України. І тут можуть виникнути непередбачувані та неприємні обставини для людей, які організовували цей процес. Наразі потрібно всім думати, як далі буде жити країна, як розвиватимуться події, а не продовжувати зводити рахунки.– Яка подальша доля вашої заяви про звільнення з посади Голови Верховної Ради України?
– Доля заяви буде напряму пов’язана із розвитком ситуації щодо мовного питання.– А чи вистачить липня-серпня для розвитку, чи це питання буде вирішено раніше? Крім того, говорять про скликання позачергової сесії...
– Зібравши 150 підписів від народних депутатів України, можна скликати позачергову сесію. Це потрібно зробити протягом трьох днів, але виникає питання: для чого? Спочатку потрібно знайти ту платформу, про яку я говорив: ми повинні зрозуміти, що не можемо будувати Україну частинами.– Організація та проведення Євро в Україні засвідчили результат стабільності у державі і суспільства, і влади. На вашу думку, чому зараз почали розхитувати “український човен”?
– Дуже добре, що у нас не було цього протистояння під час проведення Євро. Спроби розхитувати “український човен” будуть наростати, оскільки ставки на час виборів надзвичайно високі. Політики не думають про загальне, вони хочуть мати гарантовану підтримку електорату у тих чи інших регіонах.– Як реагувати на події в парламенті?
– Я майже ні з ким з цього приводу не розмовляв, сам аналізував те, що відбулося, і не вважав за потрібне додавати емоцій, істерик, звинувачень, які і так заповнили сьогодні суспільно-політичний простір.
Необхідно проаналізувати закони “Про польську мову”, “Про російську мову”, чинні в цих країнах, і вивчити їхню позицію щодо мовного питання, тим більше варто врахувати досвід Росії, адже вона є багатонаціональною державою.
Треба думати, як далі житиме країна, і чи буде існувати цей парламент. Він розкритикований цілком справедливо, і наочний процес деградації, але треба ставити питання: а що буде, якщо взагалі не буде цього інституту як такого? В країні буде набагато гірша ситуація, адже парламент - це місце де політики, де представники різних політичних сил можуть висловити свою позицію, і бажано, щоб вона була конструктивною.Підготувала НАТАЛІЯ КУКСЕНКО