Народна
Субота 21 січня 2012 р.
ВОЛОДИМИР ЛИТВИН:
«Головні виклики для України лежать у внутрішній площині»
Як ми вже повідомляли, минулої п’ятниці завершила свою роботу дев’ята сесія Верховної Ради України 6-го скликання. Підсумки роботи законодавців за цей період підбив спікер українського парламенту Володимир Литвин у заключному слові перед депутатами та на традиційній прес-конференції. Пропонуємо вашій увазі фрагменти відповідей лідера народників на окремі запитання журналістів.
- Як би ви охарактеризували загалом роботу парламенту протягом сесії?
- Верховна Рада України під час цієї сесії підтвердила, як важко, болісно відбувається діалог і досягається компроміс. Але діалог у Верховній Раді триває, і компроміс досягається. І я вдячний всім депутатам, усім фракціям, що, врешті-решт, ми знаходимо порозуміння у скрутних ситуаціях у питаннях, які, на перший погляд, не мають перспективи позитивного вирішення. Отже, Верховна Рада, яку справедливо критикують, забезпечує необхідну рівновагу в українському суспільстві. І зрозуміло, що наступна сесія буде випробуванням для Верховної Ради України з огляду на внутрішні і зовнішні виклики і з огляду на те, що у нас, по суті, стартує виборча кампанія…- Що потрібно буде зробити законодавцям на новій сесії?
- Насамперед зазначу, що в законодавчому портфелі парламенту – 884 законопроекти. А загалом наступна сесія Верховної Ради України має бути присвячена прийняттю рішень, які б дозволили Україні формально заявити про те, що вона повністю виконала свої зобов'язання перед Радою Європи, які вона виконує з 1995 року. Це стосується прийняття Кримінально-процесуального кодексу, закону про прокуратуру, закону про адвокатуру і низки інших законодавчих актів, які Україна повинна прийняти для себе і, зрозуміло, для того, щоб засвідчити, що вона, врешті-решт, виконала свої зобов'язання.- Початок виборчої кампанії зазвичай супроводжується надмірним популізмом…
- Справді, бажання ощасливити народ прориватиметься на перше місце в роботі парламенту. Тому, думаю, що кістяк депутатського корпусу буде блокувати прийняття популістських рішень з огляду на те, що визначатиметься політичне майбутнє цього кістяка, а інша частина перебуватиме у стані очікування своєї перспективи, а відтак демонструватиме принципову позицію. Дай Боже, нам виконати хоча б ті соціальні зобов’язання на мінімально прийнятному рівні, які сьогодні держава має виконати. З іншого боку, якщо 2012 рік буде стабільним, передбачуваним і сприятливим для України, то ми можемо розраховувати, що Україна повернеться до рівня ВВП 2009 року (а це 200 млрд грн). Нагадаю, що з 2009 року рівень ВВП упав до 120 млрд грн, і є мізерним для такої великої держави, як Україна. Головне, на моє переконання, щоб у країні був діалог, бо принцип «сподобатися» важливий на виборах, але це може повністю розірвати економічну систему України.- Яка перспектива прийняття законів про ГТС, ринок земель, які депутати не встигли розглянути на 9-й сесії?
- Законопроект про нашу газотранспортну систему в значній частині не викликає сумніву в необхідності його прийняття. Зокрема, відповідно до міжнародних законів, не може бути монополії на видобуток та транспортування газу: має бути компанія, яка займається транспортуванням газу, і компанія, яка займається видобутком газу. Однак те, що стосується прийняття рішення щодо можливості передачі в оренду, у концесію, приватизації газотранспортної системи, – це ключова проблема, довкола якої потрібно вести дискусії. Ми не повинні лякати один одного тим, що можемо залишитися взагалі без газу, що газотранспортна система втратить ціну, а, очевидно, насамперед, дати оцінку реальної вартості газотранспортної системи в Україні на основі висновків авторитетних фахівців, в яких непохитний авторитет. І тут варто нагадати, що тема концесії не є новою, вона обговорюється з 2002 року, підписувалися відповідні домовленості про наміри, обговорювалися перспективи, що це дасть Україні. Це має бути замкнена система: видобувачі газу, транзитери газу і споживачі газу, з перспективою модернізації газотранспортної системи. Водночас розгляд питання про реформування газотранспортної системи залежатиме від того, наскільки уряд буде готовий дати необхідні роз'яснення українському суспільству щодо своїх домовленостей у цій сфері з нашими закордонними партнерами. Щодо законопроекту "Про ринок земель", то його ухвалення, на мою думку, доцільно здійснити після вивчення застережень, які будуть зроблені за результатами громадського обговорення даного документа.
Я запропонував, щоб головне юридичне управління опрацювало його, зробило техніко-юридичне редагування і опублікувало на сайті ВРУ та в газеті "Голос України" і побачити, які пропозиції та застереження будуть викладені щодо цього закону. І вже після цього переходити до його розгляду.
При цьому я не виключаю того, що парламент вже нового скликання може повернутися до корегування даного законопроекту.- Чи впливатиме на країну зовнішній фактор?
- Безумовно, тому нам треба глибше дивитися на процеси, які відбуваються в ключових країнах-лідерах, глобальних світових гравцях. Нині все більше зростатимуть процеси, пов'язані з глобалізацією і інтернетизацією світу, в цей процес активно включається й Україна. З іншого боку, зараз у світі відбуватиметься переосмислення організації влади навіть у тих країнах, які демонструють непохитну стабільність, і незалежно від того, які в тих чи інших країнах політичні режими. Це відбуватиметься на фоні активізації громадянських суспільств, і сьогодні ми спостерігаємо черговий етап їх піднесення. Це вирізнятиме й Україну, оскільки період пасивного вичікування, розчарування завершується, і суспільна ініціатива більше проявлятиме себе. Тож наступні вибори можуть стати своєрідним дебютом громадянського суспільства. За умови, як це громадянське суспільство себе усвідомить…- За давньою традицією народні депутати вносять зміни у виборче законодавство ледь не у розпал самої виборчої кампанії. Чи стане цей рік винятком?
- Я не виключаю можливості того, що народні депутати (з врахуванням власних прогнозів на перемогу) можуть вносити пропозиції щодо внесення змін до виборчого законодавства напередодні виборів, більше того, переконаний, що їх кількість збільшуватиметься в міру розгортання виборчої кампанії, тим більше, що для цього є і формальний привід - відповідні рекомендації у проекті Резолюції моніторингового комітету ПАРЄ. Я б запропонував внести одну зміну - у частині прохідного бар’єра, оскільки за умов змішаної виборчої системи він втрачає сенс, бо, окремий депутат-мажоритарник, за якого, приміром, проголосувало б кілька десятків тисяч виборців, може потрапити у парламент, а політична сила з рівнем підтримки майже у півмільйона виборців може не подолати бар’єра, і тоді її
голоси розподіляються між переможцями виборів. До речі, за рахунок подібного призу, наприклад, у сьогоднішньому парламенті засідають понад 30 народних депутатів. Окрім того, я думаю, що на даному етапі у вищому представницькому органі держави мають бути присутні всі відтінки настроїв українського суспільства, до того ж наявність у Верховній Раді більшої, ніж нині, кількості політичних груп є ефективнішою для роботи парламенту, оскільки у такому випадку простіше буде знаходити компроміси.
Щодо участі Народної Партії у виборах, то ми маємо намір сконцентрувати свої зусилля на висування окремих кандидатів по мажоритарних округах.
А загалом, на мій погляд, оптимальним варіантом для України була б мажоритарна виборча система з висуванням кандидатів виключно від політичних партій. За моїм прогнозом, у разі, якщо в Україні ситуація розвиватиметься штатно, наступні вибори до Верховної Ради 2017 року відбуватимуться за мажоритарною виборчою системою. І я думаю, що лише тоді країну не буде колотити так, як колотить нині.Підготував ОЛЕКСАНДР ВОРОНІН