Народна
2001. - № 25. - 25 червня

ВОЛОДИМИР ЛИТВИН:
15 Річниця Конституції - це серйозний привід для осмислення, якою повинна бути Українська Держава

20 років незалежності Української держави і 15-та річниця її Конституції - це серйозний привід для осмислення, якою повинна бути українська держава, якою ми її уявляли і якою вона є на сьогодні. У нас сьогодні сотні інститутів, політологічних експертних центрів, коледжів, юридичних університетів і навчальних закладів, але сказати, що досягнуто особливих успіхів у розвитку конституційного права - мабуть, це твердження на перспективу. Негативною є практика, коли у разі, якщо закон не працює, приймається новий закон, і створюється ілюзія вирішення проблеми. Тут своє слово мають сказати вчені, які повинні дисциплінувати владу і говорити про необхідність виконання законів, допоки вони чинні, незалежно від того, подобаються ці закони чи ні. У країні вже є чудовий науково-практичний коментар до Конституції, але доцільно було б підготувати аналітичний матеріал - як працює Основний закон.
Водночас, певні досягнення є, але вони, як правило, стосуються тих тем, на які раніше або накладалися ідеологічні штампи, або вони не вважалися актуальними для колишньої радянської держави: сфера прав людини, міжнародне судочинство, меншою мірою - цивільне, банківське, господарське, екологічне право. Досягнення в цих сферах можна пояснити, адже відкрився необмежений доступ до напрацювань зарубіжних вчених, а відтак - нам легше було подолати своє відставання. Як тільки ж це питання зачіпає нагальні для української держави та її правової системи питання в таких сферах як конституційне право, історія української держави і українського права, державне управління, кримінальне право і, навіть, теорія держави і права - тут локомотив вітчизняної науки не демонструє впевненого руху. Вітчизняні вчені у галузі теорії держави і права не демонструють видатних якісних досягнень, так само як і зарубіжні, і ця царина права перебуває у стагнації. Здебільшого описуються події двадцятирічної давності, ніж вони аналізуються. При цьому, такі дослідники конституційного права сьогодні можуть стверджувати, що Конституція України є найдемократичнішою в Європі, завтра - що цей документ є гальмом для розвитку українського суспільства, а післязавтра знову заявляти, що наш Основний закон чи не найбільше досягнення, здобуте за роки незалежності.
Головна причина такої ситуації в тому, що ми свідомо позбулися одних методів дослідження й не напрацювали інших, немає єдиного методологічного підходу до дослідження права, держави. Ми зупинилися у розвитку методів пізнання держави і права на рівні 80-х років. У цьому твердженні мається на увазі й метод історичного пізнання сутності держави і права, який і досі не можемо з’ясувати, як назвати й застосувати. Невміння застосувати метод історичного пізнання природи української держави і права періоду незалежності вже сьогодні відбивається на появі деяких проблем, яких могли б уникнути: з’явилася тенденція розглядати українську державність і право останніх двадцять років у відриві або без наступництва з радянською державністю України.
Зокрема, що недооцінка історичного методу дослідження держави і права призводить до ухвалення численних змін до законодавчих актів. За двадцять років незалежності ми майже не підійшли до дослідження факторів еволюції і наступництва в нашому праві і державності. Двадцятиріччя незалежності України висвітлило перед вітчизняною наукою і ряд інших проблем: природа еволюції права в часі; право, як продукт історії; історикосоціальна детермінованість права; фактор запозичення іноземного законодавства і його відповідність історичному розвитку національної правової системи; фактор часу в правотворчості і правозастосуванні; випадки зворотної сили закону; питання відсутності строку давності в застосуванні закону та ін. Поза всяким сумнівом, строк замалий для вирішення не лише сутнісних, а й методологічних проблем пізнання природи держави і права. Проте і відкладати такі питання на потім не можна. Занадто непередбачуваними можуть бути мутації права і держави завтрашнього дня.