"Голос України"
2010.12.07
7 грудня — День місцевого самоврядування
Наш добробут залежить від їхньої щоденної праці
Звернення Голови Верховної Ради України до учасників урочистостей
з нагоди Дня місцевого самоврядуванняРадий вітати вас, а у вашій особі всіх представників масової й авторитетної інституції нашого суспільства, стан якої є наочним показником рівня його демократичності, виміром реального народовладдя.
Значущість вашого форуму підкреслює те, що він відбувається після недавніх виборів, за підсумками яких сформовано нові представницькі органи територіальних громад.
Їм належить на ділі довести свою життєздатність, уміння оперативно, компетентно і відповідально відгукуватися на насущні потреби та запити людей, актуальні проблеми розвитку і поліпшення середовища та умов їхнього буття.
У справи, яку вам доручив народ, — давні й багаті традиції. Вона сягає своїм корінням до вічових зборів Київської Русі і форм козацької самоврядності, часів Магдебурзького права і земських установ. З ідеями та практикою місцевого самоврядування пов’язані імена видатних діячів і великих умів нашої Вітчизни.
На цьому потужному підґрунті маємо зводити далі, зміцнювати й удосконалювати будову, покликану стати осердям організації всього суспільного життя. Концепція сучасної моделі місцевого самоврядування була започаткована законом «Про місцеве самоврядування в Україні», низкою інших правових актів і закріплена в Конституції нашої держави. Ратифікувавши Європейську хартію місцевого самоврядування, Україна взяла на себе зобов’язання втілити її положення у національне законодавство і підтвердити тим свою відданість принципам та цілям демократичного розвитку.
На цьому шляху є певні здобутки, але ще більше належить зробити. Донині не розв’язано проблему самодостатності територій, забезпечення їх необхідними матеріальними і фінансовими ресурсами. Зберігається розрив між повсякденними та перспективними інтересами людей і політикою місцевої влади, яка за своєю природою і сутністю повинна бути якомога ближче до тих, хто її обирає. Замість такого прямого, органічного свого призначення, вона нерідко втягується у малопродуктивні політичні ігрища, втрачаючи час, сили й авторитет у населення. Чекає своєї черги давно і гостро назріла адміністративно-територіальна реформа.
Наше спільне завдання — визначити дієву ідеологію кардинальної перебудови місцевого самоврядування та механізми практичної її реалізації.
Верховна Рада України налаштована на оптимізацію системи законодавчого забезпечення цієї складної і багатогранної роботи. Нині на розгляді — ціла низка законопроектів щодо різних аспектів діяльності органів місцевого самоврядування. Більш як півтора десятка їх стосуються змін до згаданого базового закону. Посилено увагу до питань законодавчого регулювання у сфері адміністративно-територіального устрою з огляду на наступну його реформу. Гармонізація стратегії і тактики розвитку регіонів, раціональне використання їхніх особливостей для забезпечення динамічного і сталого зростання, усунення диспропорцій та вирівнювання економічної спроможності покладені в основу проекту закону про засади державної регіональної політики.
Усі ці та інші документи готувалися у співпраці з органами місцевої влади та самоврядування, що дає підстави сподіватися на їх якість, відповідність ситуації у державі і суспільстві. А відтак — на вагомі результати застосування передбачуваних законодавчих норм і вимог. Вони мають конкретизуватися насамперед у підвищенні самостійності місцевого самоврядування, розширенні кола його функцій і посиленні ролі у всіх сферах життя.
Місцева та регіональна демократія може і повинна стати в Україні ключовим чинником піднесення громадянської активності людей, невід’ємною складовою й ефективним інструментом управління — так, як це вже підтверджено досвідом розвинених країн, визнаних світовими лідерами.
Бажаю всім нам енергії, цілеспрямованості і послідовності у досягненні цієї мети, що великою мірою визначить сьогодення та історичні перспективи України.Володимир ЛИТВИН