"Голос України"
27 лютого 2016 року
Голова Верховної Ради України Володимир Гройсман
звернувся до співвітчизників з нагоди Дня спротиву російській окупації КримуШановні співвітчизники!
26 лютого 2014 року під стіни парламенту Автономної Республіки Крим на заклик Меджлісу кримськотатарського народу прийшло майже 15 тисяч громадян України, більшість з яких — кримські татари, а разом з ними — українці та росіяни, які їх підтримали. Протестувальники зупинили незаконне проведення позачергової сесії Верховної Ради АРК, ініційованої російськими спецслужбами та проросійськими силами Криму. Мирний протест зірвав намір керівництва Росії щодо «легального» відокремлення кримської автономії від України.
Громадянам України протистояла неповна тисяча заїжджих із Краснодарського краю кубанських козаків і місцевих сепаратистів. Зваживши на провал так званого правового сценарію, російська влада застосувала військову силу: за два дні було захоплено низку адміністративних будівель, державне теле- і радіомовлення, центри систем постачання у Сімферополі.
Акція українських патріотів 26 лютого отримала справедливу назву Кримського Майдану, який став чи не першим масовим і консолідованим виявом спротиву громадянського суспільства іноземному вторгненню. Мирний протест надихнув інших патріотів на спротив, а загарбників підштовхнув до злочинів.
Третього березня було викрадено та закатовано кримського татарина Решата Аметова, який провів одиночну акцію на підтримку територіальної цілісності України. Після цієї трагедії залякування і викрадання активістів, журналістів, інтелектуалів, священиків різних конфесій, волонтерів стали у Криму жахливою буденністю.
Варто також згадати мужню масштабну акцію 5—8 березня за участю майже 40 тисяч жінок, які утворили живий ланцюг уздовж головних автомагістралей півострова з гаслами: «Крим — це Україна!», «Путін, геть із Криму!», «Ні війні!». Але найвищим піком українського спротиву в Криму можна вважати ігнорування більшістю населення Криму сумнозвісного сепаратистського референдуму, який уже отримав назву «референдум під дулами автоматів». Увесь цивілізований світ переконався в незаконності цього референдуму та його правовій нелегітимності.
Боротьба триває. Проти агресора пліч-о-пліч виступають люди різних національностей, ризикуючи власною свободою, здоров’ям, а часом і життям. За сфабрикованими звинуваченнями в тероризмі у тюрмах Росії й досі перебувають Олег Сенцов, Геннадій Афанасьєв, Олександр Кольченко, Олександр Костенко. За участь у мирній акції 26 лютого за ґратами опинилися Ахтем Чійгоз, Алі Асанов, Мустафа Дегерменджі, Талят Юнусов, Ескендер Емірвалієв, Ескендер Кантеміров, Арсен Юнусов, Ескендер Небієв.
Звільнення з роботи інакомислячих, так звані профілактичні бесіди, постійний тиск і переслідування, втрата житла — все це ніби занурило Крим у сутінки далекого 1937 року. На жаль, півострів став жахливою ілюстрацією того, в якому мороці могла втонути Україна, якби український Майдан не зупинив свавілля і беззаконня.
Ціна повернення українського Криму дуже велика. Це, передусім, людські долі — лік тих, хто постраждав від окупації, пішов на сотні тисяч. Переконаний, що тільки політична згуртованість, ідейна єдність і спільне розуміння мети допоможуть нам вибудувати правильні та виважені кроки щодо повернення території — нашої.