Ірина ГЕРАЩЕНКО, Перший заступник Голови Верховної Ради (на своїй сторінці
у Фейсбуці):
— Я шаную позицію колег, які критично ставляться
до мінських домовленостей. Водночас упевнена: ті, хто намагається роз’яснити
їх сутність (це не ідеальні умови, але потрібно чесно визнавати, що їх
було прийнято в критичний для України час і вони допомогли зберегти країну),
— так само повинні мати право голосу і шанс виступити в парламенті зі своєю
позицією, без ору і бійки, без криків і шашок.
Мінські домовленості важкі і не ідеальні. Але саме
до повного виконання Мінських угод прив’язані санкції проти РФ. Санкції
триватимуть аж до повного звільнення українського кордону. Хіба може бути
щось більш принципове, ніж відновлення нашого суверенітету і територіальної
цілісності, нашого кордону? Ні! І коли герої-військові кажуть, що в нас
немає шансу визволити території тільки військовим шляхом, а має бути синергія
посилення армії і дипломатичного фронту, то до цього варто прислухатися.
Верховна Рада проголосувала два закони. Перший —
короткий, — який пролонгує на рік можливість набрання чинності законом
про особливості місцевого самоврядування в ОРДЛО. Він був проголосований
в надважких умовах три роки тому, в ситуації прямого наступу РФ, коли метою
ключовою було зупинити наступ і вбивство наших солдатів, яких в ті страшні
дні гинуло по кілька десятків. Це була мета — зупинити вбивства. Треба
боротися за кожне життя! За кожне. Ми не маємо права платити найдорожчу
ціну життям наших громадян, тому так важливо посилити нашу дипломатичну
позицію, щоб говорили не гармати, а дипломати. Це моя послідовна позиція
і я її обстоюю. При цьому армія — святе, ми маємо її посилювати, відроджувати,
модернізувати, шанувати, битися, щоб наші партнери дали нам зброю.
Закон про особливості місцевого самоврядування в
ОРДЛО, як і амністія, не набрали чинності за ці роки, бо не було виконано
ключовий пункт Мінських угод — безпековий і гуманітарний, не припинено
обстріли, не звільнено заручників, не виведено російські війська і техніку.
Тому всі норми того закону — мертві. Але виконання політичного блоку Мінських
угод з боку України примушувало наших європейських партнерів тримати свої
зобов’язання — санкції проти РФ.
Пролонгація закону не означає набрання ним чинності,
бо це неможливо без виконання безпекового блоку. Але дала зброю нашим дипломатам
— на переговори щодо санкцій і миротворців. У гібридній війні ми маємо
грати в шахи, а не в «Чапаєва», продумувати на кілька кроків уперед, аби
в кінці виставити шах і мат Кремлю.
...Дозволю собі повернутися до ганебних подій у
Верховній Раді минулого тижня, коли критики мінських домовленостей і законопроектів
стосовно Донбасу кричали на всі голоси, що це на руку Москві, що начебто
Москва радіє прийнятим законам.
Я кілька разів звертала увагу, що не було ніякої радісної реакції Москви,
навпаки, розчарування, що Київ не дав розігратися російському сценарію
зняття санкцій нашими руками. А от сьогодні й розв’язка: речник Путіна
заявив, що ані нормандський формат, ані США нічого не вирішать на Донбасі,
й завів улюблену пісню про «прямі переговори з республіками». А де ж радість
(про яку кричить опозиція) щодо ухвалених законів? Навпаки — знову тактика
дискредитації нормандського і мінського тристороннього формату і пісня
про «рєспублікі».
РФ не збирається виконувати безпековий блок угод. А без виведення російської
зброї і техніки, без виконання РФ безпекового блоку ніякі закони про особливості
місцевого самоврядування апріорі не можуть набрати чинності. Натомість
увесь світ бачить відданість Києва мінському мирному процесу і цілковиту
нєвмєняємость Москви.