Огляд реґіональної преси 

Випуск 85, 28 листопада  2012 р.

РЕГІОНАЛЬНА ВЛАДА

АНАТОЛІЙ ГРИЦЮК: "МОЖНА ВИХВАЛЯТИСЯ УСПІХАМИ ВЛАДИ, АЛЕ ВІД ТОГО ГАМАНЦІ ВОЛИНЯН НЕ ПОТОВСТІШАЮТЬ"
Ольга Булковська, "Волинь", 24.11.2012
На минулій сесії Волинської обласної ради депутати не підтримали звіту постійної комісії з питань бюджету, фінансів та цінової політики.

КРЫМСКАЯ КОМАНДА ДЕПУТАТОВ - КАК ЕДИНЫЙ СЛАЖЕННЫЙ ОРКЕСТР.
А БОРИС ДЕЙЧ В НЕМ - ГЛАВНЫЙ ДИРИЖЕР
В. Краснопольская, "Крымские известия", 24.11.2012
Председатель Совета министров АР Крым Анатолий Могилев встретился с народными депутатами Украины, избранными в крымских одномандатных округах.

ОБГОВОРЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА
СМЕНА СТАНДАРТОВ
Алексей Ермолин, "Крымская правда", 27.11.2012
Верховная Рада Украины продлила мораторий на продажу земли сельскохозяйственного назначения…

ТЕТЯНА КОЛОТІЛОВА: "НОВИЙ КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ ҐРУНТУЄТЬСЯ НА ЄВРОПЕЙСЬКИХ СТАНДАРТАХ"
Олександр Брусенський, "Вечірня Полтава", 21.11.2012
Новий кодекс у суспільстві оцінюють по-різному.

ПОЛІТТЕХНОЛОГІЇ
НАРОДНІ ДЕПУТАТИ СКРІПИЛИ СОЮЗ З ЛЬВІВЩИНОЮ
Олена Дем'янюк, "Поступ", 26.11.2012, Львівська обл.
Хто виграє від підписаної угоди між народними та місцевими депутатами?

ПОСТВЫБОРНЫЕ КАДРОВЫЕ ПЕРЕСТАНОВКИ, ЦЕНЫ НА ХЛЕБ И НАЛОГ НА ПРОДАЖУ ВАЛЮТЫ
Наталья Кобзар, "Status quo", 26.11.2012, Харьковская обл.
Подали в отставку все министры действующего правительства, которые прошли в парламент нового созыва.

ТОЧКА ЗОРУ
САМ СЕБЕ НЬЮСМЕЙКЕР
Ефим Мармер, "Украина-центр", 21.11.2012, Кировоградская обл.
Для начала вопрос: если отсутствие плохих новостей - это уже само по себе неплохо, то как оценить отсутствие хороших новостей?
РІВЕНЬ І ЯКІСТЬ ЖИТТЯ
ВСЕ ИДЕТ ПО ПРОГРАММЕ. ПО КАКОЙ?
Валерий Захаров, "Днепр вечерний", 27.11.2012, Днепропетровская обл.
На большинстве крупных предприятий Днепропетровской области инвестиционные обязательства, особенно в социальной сфере, собственниками не выполняются.

ЯК ВИКОНУЮТЬСЯ СОЦІАЛЬНІ ІНІЦІАТИВИ ПРЕЗИДЕНТА НА ВІННИЧЧИНІ
"Моя Вінниця", 26.11.2012
Ще одна ініціатива стосується збільшення державної допомоги працездатним особам, які здійснюють догляд за психічно хворими.

ЗАКОННІСТЬ І ПРАВОПОРУШЕННЯ
НОВЫЕ ФОРМЫ ТОРГОВЛИ ЛЮДЬМИ
"Комментарии: Луганск", 26.11.2012
Если раньше под этим понятием понималось в основном лишь сексуальное рабство, то сегодня оно вобрало в себя целый спектр форм.
ЗБЕРЕЖЕННЯ ДОВКІЛЛЯ
ВОЗДУХ В МАРИУПОЛЕ БУДЕТ ЧИСТЫМ!
"Приазовский рабочий", 24.11.2012, Донецкая обл.
В нынешнем месяце в конференц-зале ПАО "МК "Азовсталь" прошла резонансная пресс-конференция - обсуждались вопросы экологии в Мариуполе.

ВАМ ДИМИТЬ? ЗАТАМУЙТЕ ДИХАННЯ!
Алла Кобинець, "Запорізька правда", 22.11.2012
Останнім часом Запоріжжя знову - на повні груди - відчуло рідні дими. Відчуло - і скривилося від того гіркого присмаку.

ПАМ'ЯТЬ
АМНЕЗІЯ НА ДЕРЖАВНОМУ РІВНІ
Оксана Процюк, "Галичина", 24.11.2012, Івано-Франківська обл.
Василь Марочко: «Нині втрачено тісну взаємодію влади та інтелектуальної громади України з проблем вивчення Голодомору».
 

РЕГІОНАЛЬНА ВЛАДА

АНАТОЛІЙ ГРИЦЮК: "МОЖНА ВИХВАЛЯТИСЯ УСПІХАМИ ВЛАДИ, АЛЕ ВІД ТОГО ГАМАНЦІ ВОЛИНЯН НЕ ПОТОВСТІШАЮТЬ"
Ольга Булковська, "Волинь", 24.11.2012
На минулій сесії Волинської обласної ради депутати не підтримали звіту постійної комісії з питань бюджету, фінансів та цінової політики.

Подібне сталося чи не вперше за всю історію діяльності представницької влади. Питання, яке зазвичай навіть не дискутувалося, стало предметом прискіпливого розгляду і спровокувало політичні прогнози про ймовірне переформатування обласної "бюджетки", і навіть можливу заміну її очільника - Анатолія Грицюка. Комісії дорікають за проблеми з дисципліною відвідувань. Адже неодноразово саме через відсутність кворуму вона не засідала і не приймала рішень. Між тим, Анатолій Грицюк вважає, що не проголосувати за звіт комісії, яку він очолює, більшість змусило аж ніяк не обурення несумлінністю депутатів, а бажання дискредитувати його - лідера опозиційної фракції "Батьківщина" в обласній раді
 - Я вважаю, що бюджетна комісія одна з тих, що працюють найкраще, - продовжує Анатолій Грицюк. - Постійно розглядаємо доленосні питання життєдіяльності області. За 10 місяців     цього року провели 29 засідань, де розглянули 212 питань. 118 з них були винесені для розгляду в сесійну залу. Хтось подумає, що це - суха статистика, але нехай подібним похваляться інші комісії, звіти яких підтримувалися без проблем. Нам закидають про низьку активність депутатів… Не сказав би, що з цього треба робити глобальну проблему. Інші комісії також мають проблеми з кворумом. Нам же упродовж кожного місяця потрібно збиратися три рази. Буває, депутати в силу об'єктивних обставин не можуть бути присутніми. Вони зайняті люди, але не байдужі до громадських справ. Постійно знайомляться з документами та просять врахувати їхню позицію в телефонному режимі. На жаль, цього не дозволяє ні регламент ради, ні чинне законодавство України. Але я авторитетно заявляю, що не підписав жодного рішення, яке б не набрало законної кількості голосів членів комісії.
     Те, що відбулося на сесії, мене обурило. Мені прикро, що й член нашої комісії Борис Клімчук проголосував проти рішення по звіту "бюджетки", а Володимир Войтович утримався. Фактично ж роботу комісії організовує голова облради, який дає доручення виконавчому апарату та мені як голові бюджетної комісії. Якщо ж є питання до організації її роботи, то за явку депутатів відповідає Володимир Войтович. Я ж працюю на громадських засадах і проблем не створюю. Вважаю, що веду засідання кваліфіковано. Не забувайте, що в мене - досвід роботи очільника представницької влади. В питаннях бюджету також розуміюся.
     Є ще один момент. Іноді я не погоджуюся з пропозиціями розподілу коштів, які вносить облдержадміністрація. Це також зіграло свою роль. От, скажімо, виділяються кошти на перинатальний центр… Щоб побудувати цей об'єкт, потрібно до сотні мільйонів гривень. При цьому бідують багато інших діючих медичних об'єктів. Галузь у цілому ледве виживає. Не завжди вистачає коштів на захищені статті. І при цьому ми вболіваємо за виділення грошей на довгобуд. Це - розумно? Я протестую. Це не завжди подобається посадовцям. Претензії, які були поставлені, не зовсім обґрунтовані. Дуже багато засідань комісій відбуваються за принципом "сьогодні на сьогодні". От виділяються кошти на певний об'єкт капітального будівництва. Я запитую начальство: "Коштів достатньо для завершення об'єкта?". - "Достатньо", - відповідають мені.
     Не минає й місяця - знову в терміновому порядку збирають засідання комісії і просять перерозподілити кошти з того об'єкта на інший, бо це треба комусь на догоду. Я ніколи нічого не запорюю за принципом "баба Яга проти". Часто сам навідуюся на об'єкти капітального будівництва та глибоко вникаю в тему, щоб зрозуміти, чи раціонально використовуються гроші бюджету. Мої зауваження не безпідставні. А мені ж часто вказують, що "тичу носа" не туди, куди треба. Це неповага до мене як депутата.
     Тому вважаю, що позиція керівництва області при голосуванні за питання щодо звіту  - чистої води політика. Хочуть поставити головою комісії людину, яка буде підконтрольною голові облдержадміністрації.
     - Ваші опоненти дорікають вам як голові комісії за те, що не проголосували за обласний бюджет 2012 року. Ця претензія також безпідставна?
     - Як я міг за нього голосувати? Гуманітарні галузі у бюджеті були обділені. Гроші потрібні були для первинної ланки медицини, а вони туди не передбачалися в повному обсязі. При цьому ми тратимо кошти на об'єкти, які можуть почекати. Ми розуміємо, що наш бюджет не може забезпечити всі потреби області максимально. Бо коли говоримо про його кошти, то називаємо їх або мінімальними, або оптимальними. Я в догоду владі голосувати ніколи не буду. Це - моя позиція.
     - Якби обласний бюджет був не прийнятий, то область жила би за тимчасовим кошторисом і фінансувалася б за показниками 2011 року. Бюджетники не мали би змоги отримувати більшої зарплати, а вона зростала з 1 січня 2012 року. Тобто, неприйнятий бюджет - не просто політика, а наслідки для людей. Ви готові були б понести політичну відповідальність за такий крок і пояснити людям, чого вони не можуть отримати більшої зарплати?
     - Справа не в тім. Я пропонував зміни. Чітко знав, що 29,5 мільйона гривень не вистачатиме для освітян Луцька. Як я міг голосувати за таке? Це - проблеми державного бюджету. А там не було враховано прогнозних показників, які потрібні були б для потреб Волині. Ми не повинні погоджуватися з тим, що Київ нас ущемляє. Я мав конкретні претензії до суми субвенцій та дотацій із держбюджету. Власна база доходів ніколи не вирішувала всіх питань забезпечення життєдіяльності Волині. Якби ми не прийняли бюджету, то трагедії б не сталося, а от Київ потрібно було дотискувати та вимагати більших преференцій. Я чесно сказав про свою позицію напередодні на засіданні бюджетної комісії. Проголосував проти бюджету, але більшість колег по комісії виступили за те, щоб саме з проектом облдержадміністрації виходити до сесійної зали. Я підписав це рішення, але за бюджет не голосував. Нема чого звинувачувати депутата Грицюка в тому, що він поступає нечесно.
     - Голова облради на одній з прес-конференцій заявляв, що можливо питання про звіт комісії виноситиметься до сесійної зали повторно. Ви погодитеся?
     - Звісно. Я це підтримую. І нагадую ще раз: ми розглядатимемо звіт комісії, а не звіт Грицюка. Грицюк може комусь подобатися або ж не подобатися. Це - особисті міркування. Нехай мені пред'являть конкретні претензії. Я що - зривав засідання чи некваліфіковано їх проводив?
     - Ви вже згадували, що в нас невелика власна база надходжень до обласного бюджету, але й при цьому рада виділяє кошти на стимулювання виробництва. Приклад - програми для підтримки сільського господарства. Чи підтримуєте ці ініціативи виконавчої влади?
     - Я завжди голосував за виділення коштів на підтримку сільського господарства. Хочу зробити комплімент Віталію Карпюку, бо вважаю його пропозиції щодо дотування АПК конструктивними. Я в минулому багато років віддав сільському господарству. Виступаю на підтримку цих проектів. Навіть Кабмін почав реалізовувати подібні програми на рівні держави. Для Волині це позитив, що її досвід запозичили.
     За всі роки Незалежності ніколи не було профіциту бюджету. Але в будь-якому разі потрібно знаходити можливість підтримувати сільське господарство, бо це забезпечуватиме зайнятість на селі.
     - Чи будете ви брати участь в процесі підготовки обласного бюджету 2013 року?
     - Я написав листа до голови Кабміну як голова бюджетної комісії. Висловив свої пропозиції щодо бюджету для Волині. Маю цілу папку документів. Веду листування з начальниками профільних управлінь.
     Я буду брати участь у бюджетному процесі. Аналізуватиму виконання Програми економічного та соціального розвитку області на цей рік та обласного бюджету. Ретельно вивчу як розподілялися кошти на райони.
     - Анатолію Петровичу, ви очолюєте в обласній раді найбільшу фракцію, але не маєте більшості. Чи відчуваєте дискомфорт, перебуваючи в опозиції?
     - Дійсно, сьогодні ми в опозиції. Це - нормально. Партія влади має тішитися тим, що ми вказуємо їм, де є проблеми. Опозиція - це також волиняни. Але нас чомусь постійно роблять ворогами в сесійній залі, бо ми не голосуємо в унісон з владою. Це - неправильно. Ми підтримуємо конструктивні та потрібні для Волині речі. Але ми не можемо голосувати, скажімо, за утримання за рахунок обласного бюджету Контактного центру, як того хоче Клімчук. Є відділ звернень громадян в адміністрації. Для чого тратити ще 150 тисяч гривень в рік не зрозуміло на що? Це - думка опозиції. Влада нехай ставиться з повагою до наших ініціатив та позиції. Так є в     усьо­ му світі. Тим часом, голова нашої облдержадміністрації чомусь реагує на критику дуже болісно і бажає тільки того, щоб йому співали дифірамби. Критикувати його не можна навіть по-дружньому.
     Я часто спілкуюся з Борисом Петровичем по телефону. Вношу свої пропозиції, а потім він їх видає за свої. Нічого страшного! Головне, щоб проблема вирішувалася. Але нема чого нервуватися Клімчуку, коли я висловлюю йому претензії, які стосуються бюджету.
     - Вас часто звинувачують в авторитаризмі як голову фракції. За вашою пропозицією виключили депутата Анатолія Якубюка тільки за те, що він став членом групи "Нова Волинь", хоч регламент ради дозволяє бути членом фракції та депутатської групи одночасно. Тим часом смію нагадати вам, що Анатолій Якубюк був у лідерах вашого партійного списку, коли відбувалися вибори до облради. Його портрет лучани бачили на бігбордах поруч з вами…
     - Ні, ну зрозумійте одну річ: у нас є фракційна дисципліна. Він пішов до провладної більшості. Цим все сказано! Це неправильно з його сторони. Напередодні виборів ми клали руку на Святу Біблію і обіцяли Богові, що будемо служити Йому та Україні. Поведінку Якубюка вважаю зрадою. Він пройшов за нашим списком, а тому після вступу до провладної більшості в обласній раді йому варто було би написати заяву про складання депутатських повноважень. На це місце прийшов би інший політик і гідно представляв нашу політичну силу в раді.
     Давайте на мить змоделюємо таку ситуацію: хтось вийшов з депутатської групи "Нова Волинь"… Що було би з цим депутатом? Який бізнесмен-депутат може собі це дозволити? Якщо ти в опозиції, то будь опозиціонером. Ні - йди на всі чотири сторони.
     - Частина депутатів із вашої фракції стали членами депутатської групи "Патріоти Волині". Чи будуть відносно них вчинятися такі ж дії, як із Анатолієм Якубюком?
     - Ми сьогодні вивчаємо це питання. Всі вони - непогані депутати. Діяльні, мають досвід роботи і чітку громадянську позицію. Я був у колективах, які очолюють ці люди. Мені подобається їхня праця. Зустрічаюся і спілкуюся з кожним депутатом. Потім вирішимо, як поступити. Можливо, групи "Патріоти Волині" й не існуватиме, оскільки її лідер Степан Івахів йде працювати у Верховну Раду. Думаю, перспектив у цієї групи немає. Нашу фракцію влада має бажання розхитати, впливаючи на больові точки. Бізнесменів, на жаль, це стосується в більшій мірі. Їм можна ускладнити життя з допомогою фіскальних органів, і вони будуть змушені маніпулювати під владу. Влада хоче отримати моральне задоволення, нагинаючи депутатів з опозиційних фракцій.
     Проте вибори показали, що більшість волинян не задоволені діями влади. Її підтримали тільки 12% виборців на Волині. А тим часом, довіра до опозиції - висока. Можна вихвалятися успіхами влади, але від того гаманці волинян не потовстішають.
http://www.volyn.com.ua/?rub=32&article=0&arch=

КРЫМСКАЯ КОМАНДА ДЕПУТАТОВ - КАК ЕДИНЫЙ СЛАЖЕННЫЙ ОРКЕСТР.        А БОРИС ДЕЙЧ В НЕМ - ГЛАВНЫЙ ДИРИЖЕР
В.Краснопольская, "Крымские известия", 24.11.2012
Председатель Совета министров АР Крым Анатолий Могилев встретился с народными депутатами Украины, избранными в крымских одномандатных округах.

 "Давайте требовать невозможного и тогда достигнем желаемого", - напутствовал премьер новых представителей автономии в парламенте страны, говоря о необходимости активно отстаивать интересы Крыма. Речь идет, в частности, о решении вопросов, связанных с формированием бюджета на будущий год и получением государственной субвенции на развитие автономии, о продвижении наших законодательных инициатив, а также о привлечении иностранных инвестиций в ходе работы по линии украинского парламента на международном уровне.
"Вы - форпост Крыма в Киеве", - заявил А. Могилев. Во встрече участвовали победители выборов в восьми округах: Борис Дейч, Сергей Брайко, Григорий Груба, Виталина Дзоз, Елена Нетецкая, Александр Нечаев и Олег Параскив. Работая единой командой, им предстоит оправдывать надежды избирателей и решать актуальные проблемы автономии в целом. "Наша задача - обеспечить достойный уровень жизни крымчан. Социальная сфера, медицина и образование, рабочие места с достойной зарплатой - ключевые приоритеты. Власть обязана работать для людей, и я убежден, что вы на деле это подтвердите", - заявил глава правительства.
В ходе разговора отмечалось, что необходимо вновь создать в Верховной Раде Украины Временную комиссию по делам Крыма - как и в прошлом созыве, право возглавить ее коллеги делегируют Борису Дейчу. Виталина Дзоз заметила, что в высшем законодательном органе страны все крымские депутаты должны "каждый на своем инструменте играть в едином оркестре". Проводя параллель дальше, можно сказать, что Б. Дейч будет в этом коллективе "художественным руководителем и главным дирижером". Кстати, Анатолий Могилев уверен, что и те крымские депутаты, кто избран в парламент не от Партии регионов, а от других политических сил, так же ответственно подойдут к своей работе, понимая необходимость защиты интересов автономии и ее жителей.
На ближайшей сессии парламенту АРК предложат принять обращение к ВР Украины о создании Временной комиссии по Крыму - с такой просьбой Борис Дейч обратился к Анатолию Могилеву. Смысл в том, чтобы не тратить полгода на раскачку, а сразу после получения мандатов приступить к слаженной работе ради общего блага.
Среди актуальных направлений деятельности вновь избранные депутаты отмечали те, что связаны с финансированием государственных программ по Крыму, - касающиеся, в частности, обеспечения водой и газификации. Для этого крымчане должны продуктивно работать в комитетах Верховной Рады, отстаивая интересы автономии. Обсуждалась также необходимость тесной связи между народными избранниками и руководством органов власти на местах, постоянной работы в округах. Что же касается взаимодействия с правительством Крыма, то, по словам А. Могилева, такие встречи будут проходить регулярно - раз в месяц, а вообще, считает он, по вопросам, требующим согласованных решений и скоординированных действий, можно и нужно беспокоить друг друга в любое время.
В завершение встречи А. Могилев пожелал народным депутатам успехов в парламентской работе на благо Крыма и крымчан.
http://www-ki.rada.crimea.ua/index.php/2011-03-13-11-38-40/8015-2012-11-26-07-31-22

ОБГОВОРЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА

СМЕНА СТАНДАРТОВ
Алексей Ермолин., "Крымская правда", 27.11.2012
Верховная Рада Украины продлила мораторий на продажу земли сельскохозяйственного назначения и изменила условия работы на рынке возобновляемой энергетики.

Кроме того, парламент ввёл госпошлины на регистрацию права собственности на недвижимое имущество и установил штрафы за отказ в трудоустройстве инвалидов.
Мораторий для земли
Парламентарии поддержали инициативу депутата от Партии регионов, председателя Комитета по вопросам аграрной политики и земельных отношений Григория Калетника и продлили мораторий на продажу земли сельскохозяйственного назначения до 1 января 2016 года, независимо от принятия закона о рынке земли.
Ранее Верховный Совет отказался продлить запрет до вступления в силу закона об обороте этой земли. Законопроектом предполагалось перенести срок снятия моратория на куплю-продажу земельных участков сельхозназначения, запланированного действующим законодательством на 1 января 2013 года, до законодательного урегулирования вопроса обращения таких земель.
Штрафы за отказ инвалиду
Верховный Совет установил штрафы за отказ в трудоустройстве инвалидов. Депутаты внесли изменения в Кодекс об административных правонарушениях. Теперь невыполнение должностным лицом, имеющим право принимать и увольнять с работы, а также физическим лицом, использующим наёмный труд, норматива рабочих мест для трудоустройства инвалидов влекут за собой взыскание штрафа от 50 до 100 не облагаемых налогом минимумов доходов граждан. Такие же штрафные санкции установлены за уклонение от регистрации или несвоевременную регистрацию в отделении фонда социальной защиты инвалидов, неподачу или несвоевременную подачу в отделение фонда отчёта о занятости и трудоустройстве инвалидов.
Внесены изменения и в действующий закон об основах социальной защищённости инвалидов на Украине. Отныне предприятия, учреждения, организации, физические лица, использующие наёмный труд, создают рабочие места для трудоустройства инвалидов, в том числе с условиями выполнения работы на дому. Закон также устанавливает, что инвалид реализует своё право на труд путём непосредственного обращения на предприятие, в учреждение, организацию, к физическому лицу, использующему наёмный труд, или при содействии органов исполнительной власти, реализующих госполитику в сферах занятости населения и трудовой миграции.
Плата за право собственности
Депутаты приняли закон, вводящий госпошлины на регистрацию права собственности на недвижимое имущество. Плата за государственную регистрацию права собственности на недвижимое имущество - семь не облагаемых налогом минимумов доходов граждан (119 гривен). Кроме того, установлена госпошлина за госрегистрацию другого вещного права и отягощение права на недвижимое имущество в размере трёх не облагаемых налогом минимумов доходов граждан (51 гривен). В случае принятия во втором чтении закон вступит в силу с 1 января 2013 года.
Напомним: 4 июля парламент принял в целом закон о совершенствовании и упрощении процедуры государственной регистрации земельных участков и вещных прав на недвижимое имущество.
Рынок - "зелёной" энергетике
Принятый Верховным Советом закон вводит "зелёный тариф" на электроэнергию, производимую из биогаза и составляющих твёрдых бытовых отходов (ТБО), подлежащих биологическому разложению. Право на "зелёный тариф" получат лишь компании, запускающие биогазовые электростанции с апреля 2013 года.
В частности, с 2014 года вводится коэффициент "зелёного тарифа" для домохозяйств, эксплуатирующих солнечные установки мощностью до 10 кВт, на уровне 3,7. В дальнейшем коэффициенты "зелёного тарифа" для всех типов электростанций на возобновляемых источниках при вводе их в эксплуатацию с 2015-го, 2020-го и 2050 года будут уменьшаться по отношению к уровню 2013 года соответственно на 10%, 20% и 30%.
Закон обязывает энергоснабжающие компании с 2014 года выкупать у домохозяйств по "зелёному тарифу" избыточную электроэнергию, производимую крышными солнечными электростанциями мощностью до 10 кВт, введёнными в эксплуатацию с апреля 2013 года. При этом домохозяйствам не придётся получать лицензию на производство электроэнергии. Вместе с тем порядок продажи и учёта такой электроэнергии, расчётов за неё должна утвердить Национальная комиссия, осуществляющая регулирование в сфере энергетики. Компании-производители электроэнергии из возобновляемых источников смогут продавать свою электроэнергию на оптовом рынке по договорам с потребителями и энергоснабжающими компаниями. Оптовый рынок обязан выкупать всю "зелёную" электроэнергию (непроданную по прямым контрактам) и рассчитываться за неё в полном объёме.
Документ разрешает ТЭЦ, входящим в состав энергоснабжающих компаний, самостоятельную реализацию произведённой электроэнергии на территории лицензионной деятельности. Согласно закону тарифы на электроэнергию для предприятий, производящих сырьё, материалы и комплектующие для возобновляемой энергетики, будут "заморожены" на уровне их регистрации правительством.
http://www.kp.crimea.ua/newspapers/2012/11/27/smena-standartov

ТЕТЯНА КОЛОТІЛОВА: "НОВИЙ КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ ҐРУНТУЄТЬСЯ НА ЄВРОПЕЙСЬКИХ СТАНДАРТАХ"
Олександр Брусенський, "Вечірня Полтава", 21.11.2012
Новий кодекс у суспільстві оцінюють по-різному.

Правозахисники, приміром, висловлюють побоювання, що він надає правоохоронцям практично безмежні права і позбавляє пересічних українців права на неупереджене слідство та справедливе правосуддя.
 Правоохоронці, у свою чергу, стверджують, що новий кодекс надає занадто багато прав громадянам і ускладнить роботу, приміром, слідчих.
Кореспондент "ВП" попросив  начальника Головного управління юстиції у Полтавській області  Тетяну Колотілову ознайомити наших читачів із головними відмінностями нового документа.
- Тетяно Михайлівно, чи обґрунтовано критикують новий Кримінально-процесуальний кодекс (КПК)? Дехто його вважає гіршим за попередній, та таким, що звужує права простих громадян?
- Навпаки, новий Кримінально-процесуальний кодекс закладає адекватні підвалини для добре розробленого Європейського кодексу, відповідає Європейській конвенції з прав людини, загальноприйнятим стандартам кримінального права, що застосовується в інших європейських країнах.
Законодавець здійснив вагомий крок до втілення змагальності сторін.  Приміром, передбачається, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо приймав під час судового засідання. Суд тепер не вправі обґрунтовувати свої рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору або посилатися на них. Тобто існуюча практика оголошення в судовому засіданні показань, отриманих на досудовому слідстві, має зникнути. Втіленню змагальності сторін та захисту прав сприятиме також право підозрюваного, обвинуваченого вимагати виклик і допит свідків захисту за тих самих умов, що й свідків обвинувачення, права застосовувати технічні засоби під час проведення процесуальних дій, у яких вони беруть участь, розширення обов'язкових обставин участі захисника - у всіх особливо тяжких злочинах.
- Не секрет, що в міліції іноді відмовляють у прийнятті заяв про злочини від громадян під різними приводами…
- Тепер це виключено. Відповідно до нового КПК із 20 листопада кримінальне провадження відкриватиметься за заявою будь-якої особи. Як тільки правоохоронці отримають заяву про злочин  і внесуть інформацію до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відразу почнеться це розслідування без процедури порушення. Доступ до такого реєстру матимуть лише працівники правоохоронних органів.
- Кримінальні справи часто повертають на додаткове розслідування, якщо в судовому засіданні стає  зрозумілим, що їх розслідували із порушенням або певною зацікавленістю. І цим зволікали із виправданням їхніх фігурантів…
- Новий КПК уже не надає можливості направлення справи на додаткове розслідування. Вироки відтепер будуть лише двох видів - виправдальний і обвинувальний. Вводиться поняття "угода з правосуддям". Якщо обвинувачений надасть слідству всі необхідні факти для розкриття злочину, йому можуть офіційно пом'якшити покарання. Крім того, у новому КПК запроваджено нову посаду - слідчого судді, якої досі не було в Україні. Саме слідчий суддя ухвалюватиме рішення про запобіжний захід стосовно особи, а загалом слідчі дії, які стосуються захисту прав і свобод громадянина, будуть перенесені до суду.
- Багато хто критикує розробників нового КПК за те, що відтепер родичі позбавлені права виступати в ролі захисників…
- Згідно з новим КПК допуск до участі в суді отримають лише адвокати, які матимуть відповідні свідоцтва. Захисником не може бути адвокат, який не внесений до Єдиного реєстру адвокатів та адвокатських утворень або виключений із нього. Також захисником обвинуваченого не зможе виступати будь-хто, навіть його родичі.
Треба зважити на те, що новий КПК надає адвокатові у судовому процесі більше прав. Адвокати, як і слідчі, отримають право збирати докази і представляти їх суду. Кримінальний процесуальний кодекс підвищить також  рівень змагальності і розширення прав потерпілого.
- А як тепер буде із підпискою про невиїзд, яка служила додатковим важелем тиску з боку слідчих або триманням під вартою на час слідства?
- Безсумнівно, що позитивним моментом є розширення системи запобіжних заходів, не пов'язаних з триманням під вартою, та більш детальне врегулювання обрання цих заходів. КПК передбачає скасування інституту підписки про невиїзд та визначає наступні запобіжні заходи:
1) особисте зобов'язання;
2) особиста порука;
3) застава;
4) домашній арешт;
5) тримання під вартою.
Також новий КПК, значно зменшивши випадки застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначив його як винятковий запобіжний захід, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти перешкоджанню розслідування.
Запроваджується домашній арешт. Він може супроводжуватися "електронними кайданами", які сигналізуватимуть про місце перебування підсудного. Крім того, як додаткова міра, буде дозволено вилучення закордонного паспорта.
Змінено процедуру обрання запобіжних заходів. Новий КПК передбачає обрання будь-якого запобіжного заходу виключно на підставі рішення суду.
- Новий КПК наблизив Україну до введення суду присяжних, про потребу в якому вже давно говорять?
- Так, в Україні буде запроваджено суд присяжних. Він вводиться поетапно і розглядатиме тяжкі злочини, за які передбачено довічне ув'язнення.  Якщо йдеться про особливо тяжкі злочини (вбивство, зґвалтування), то суд, навіть заарештувавши людину, має в постанові вказати, під яку заставу обвинувачений може вийти на волю. Якщо за обвинуваченого протягом 5 діб буде внесена застава, він може звільнитися з­під варти. Крім того, КПК передбачає запровадження судових слухань у режимі відеоконференцій.
- Положення старого КПК ще будуть чинними?
- Всі кримінальні справи, направлені до суду до 20 листопада, розглядатимуться за нормами старого Кримінально-процесуального кодексу. Усі справи, направлені до суду після вказаної дати і взяті судом до розгляду, розглядатимуться за новими нормами КПК.
http://www.vechirka.pl.ua/articles/2012/11/21/08162398/

ПОЛІТТЕХНОЛОГІЇ

НАРОДНІ ДЕПУТАТИ СКРІПИЛИ СОЮЗ З ЛЬВІВЩИНОЮ
Олена Дем'янюк, "Поступ", 26.11.2012, Львівська обл.
Хто виграє від підписаної угоди між народними та місцевими депутатами?

Не встиг новообраний голова Львівської обласної ради Петро Колодій освоїтись на цій посаді, як вже зробив свій перший крок - організував нардепів від Львівщини і домовився з ними про співпрацю. У понеділок, 26 листопада, відбулася знакова подія - у Львівській обласній раді підписали угоду про співпрацю між новообраними народними депутатами України від Львівщини та органами місцевого самоврядування Львівської області.
В малій сесійній залі був справжній аншлаг. Склалося таке враження, що на це "свято життя" зібралися геть усі. Море журналістів, багато галасу, спалахи фотоапаратів, задоволені депутатські обличчя.
Так у своєму виступі Петро Колодій заявив, що депутати мають велику надію на тих людей, які йдуть до Верховної Ради від Львівщини: "Ми маємо великі надії, що після підписання угоди, після реалізації наших напрацювань, буде сформовано ланцюжок від сільського депутата, до районного, далі до обласного і до депутата Верховної Ради. Це нам дасть можливість виправити недоліки, які є в економіці, екології, інших сферах на Львівщині".
Петро Колодій зауважив, що угода має на меті об'єднання зусиль депутатів щодо захисту цілісності і суверенітету держави, захисту і розвитку української мови, посилення ролі органів місцевого самоврядування у здійснення регіональної політики, створення виконавчих комітетів обласних і районних рад, зміцнення фінансової бази місцевого самоврядування та залучення фінансового ресурсу (дотацій, субвенцій, коштів державних програм) для вирішення проблемних питань територіальних громад області, боротьби з корупцією і беззаконням, боротьби з безробіттям та вирішенні інших питань соціально-економічного та культурного розвитку Львівщини.
Від Львівської обласної ради та Асоціації місцевих рад "Ради Львівщини" угоду підписав голова облради Петро Колодій, від Львівського відділення Асоціації міст України - голова відділення Андрій Садовий, від Львівської міської ради - секретар ради Василь Павлюк, а також представники новообраних народних депутатів України від Львівщини Степан Кубів, Ірина Сех, Ярослав Гінка.
Сторони домовилися (згідно тексту угоди) об'єднати зусилля щодо вирішення питань соціально-економічного та культурного розвитку Львівської області за наступними напрямами: захисту цілісності і суверенітету держави; захисту і розвитку української мови, як єдиної державної; посиленні ролі органів місцевого самоврядування у здійснення регіональної політики, створення виконавчих комітетів обласних і районних рад; зміцненні фінансової бази місцевого самоврядування та залучення фінансового ресурсу (дотацій, субвенцій, коштів державних програм) для вирішення проблемних питань територіальних громад області; боротьби з корупцією і беззаконням; боротьби з безробіттям; захисту енергетичної незалежності України, здійсненні заходів з енергозбереження; недопущення продажу земель сільськогосподарського призначення; реформування і розвитку агропромислового комплексу області; вирішення проблем Львівського міського сміттєзвалища та інших екологічних проблем Львівщини; ремонту доріг загального значення, комунальних доріг, розвитку інфраструктури; залучення зовнішній та внутрішніх інвестицій; реформування і розвитку житлово-комунального господарства; проведенні реформ у галузі охорони здоров'я, освіти і науки, інших галузях гуманітарної сфери; вирішенні інших питань соціально-економічного та культурного розвитку Львівщини.
На радощах всі говорили промови. Так секретар Львівської міської ради Василь Павлюк зазначив, що більшість з новообраних народних депутатів від Львівщини пройшли випробування в органах місцевого самоврядування і знають проблеми громад: "Мені приємно, що нарешті Львівщина отримає таке представництво у Верховній Раді - потужне, якісне і нове. Хочу побажати, щоб пуповина, материнський зв'язок із Львівщиною не був відрізаний, щоб депутати частіше бувати на сесіях обласної, міських, районних рад, щоб ви відчували, що діється внизу".
Новообраний народний депутат від ВО "Свобода" Ірина Сех подякувала за щасливі роки у облраді та заявила, що має намір зробити Львівщину пілотним проектом щодо розширення повноважень місцевих рад. Вона повідомила присутніх, що у неї вже майже готовий законопроект про розширення прав місцевих громад і місцевого самоврядування.
Ірина Сех зазначила, що Львівщина може стати пілотним проектом для апробування цього закону: "На сьогодні цей законопроект на стадії викінчення і потребує незначних доопрацювань".
Новообраний нардеп від УДАРу Ярослав Гінка також заявив, що головним для народних депутатів від Львівщини є робота для свого регіону: "Ми прийшли до верховної Ради під різними прапорами, але нас єднає єдиний національний прапор. треба робити все для покращення рідної Львівщини".
Він також додав, що сьогодні у вихідців з Львівщини з'явився хороший шанс нести просвіту та цінності західної України на схід країни. Також Гінка порівняв присягу народного депутатам із обітницями у церкві під час вінчання. Він нагадав усім що вже одружений і готовий, фактично, взяти ще один шлюб із державою.
З іронічним докором до вітального слова підійшов міський голова Львова, голова Львівського відділення Асоціації міст України Андрій Садовий. Він привітав народних обранців з перемогою на виборах і побажав бути прикладом відстоювання інтересів свого краю.  "Я не пригадую, щоб Львівщина мала таке велике представництво патріотів. Львівське лобі повинно показати приклад, щоб не було голосування чужими картками, щоб не було прогулювання сесій, як це часто буває", - заявив Садовий.
У цей момент із запізненням до залу зайшов поки ще голова фракції ВО "Свобода" у Львівській міський раді Руслан Кошулинський, який на повний голос з сарказмом зазначив: "А це хто такий говорить? Садовий?"
Міський голова наголосив, що ті народні депутати, які прийшли до парламенту вперше повинні пам'ятати, що вони прийматимуть присягу перед Богом та українським народом, а тому партійні інтереси треба відкласти вбік.
"І звичайно, бажаю, щоб ви пам'ятали, що є представниками тої землі, яка є твердинею національних і державних цінностей", - наголосив Андрій Садовий.
Він також додав, що у нього є великі сподівання на вирішення мовного питання та поліпшення економічної ситуації в Україні: "Депутати багато обіцяли, і виборці чекають від них раю. Треба працювати так, щоб депутатам не соромно було приїздити додому і не позичати в Сірка очі".
Підписання такої угоди виглядає красивим кроком доброї волі, але по факту вона залишається лише порожнім папірцем. Гарантій того, що депутати не забудуть дорогу на Львівщину немає. Натомість є прикрий досвід, як екс-депутати "дбали" про свій край.
Можна припустити, що депутати-мажоритарники будуть тримати прив'язку до своїх округів, а от депутатів, які пройшли до парламенту за списками нічого не зв'язує. В будь якому випадку, кожен чинитиме по-совісті, або по її відсутності.
Хто виграє? Думаю, що виграють нардепи, адже для них це хороший піар за умови виконання угоди. Виграють виборці, якщо угоду будуть виконувати народні депутати, які її підписали. Виграють політичні опоненти народних депутатів, якщо останні не виконають угоду, яку підписали. Безпрограшний варіант для народних депутатів можливий, якщо підписанти не забуватимуть про те, за чим вони йшли у Верховну Раду України.
http://postup.brama.com/usual.php?what=75125

ПОСТВЫБОРНЫЕ КАДРОВЫЕ ПЕРЕСТАНОВКИ, ЦЕНЫ НА ХЛЕБ И НАЛОГ НА ПРОДАЖУ ВАЛЮТЫ
Наталья Кобзар, "Status quo", 26.11.2012, Харьковская обл.
Подали в отставку все министры действующего правительства, которые прошли в парламент нового созыва.

Прошлая неделя не была богата громкими событиями. В городе говорили о тарифах на воду и ценах на хлеб, возможности введения налога на продажу валюты и посмертном донорстве. Некоторый интерес вызвали и продолжающиеся поствыборные кадровые ротации. Во-первых, подали в отставку все министры действующего правительства, которые прошли в парламент нового созыва. Напомним, депутатские значки получат восемь членов Кабмина: премьер Николай Азаров, вице-премьеры Сергей Тигипко и Борис Колесников, министр экономики Петр Порошенко, министр образования Дмитрий Табачник, министр ЖКХ Анатолий Близнюк, министр юстиции Александр Лавринович и министр по ЧС Виктор Балога. Все они передали на подпись Януковичу заявления об отставке, и теперь дело за президентом. Следующий шаг - формирование нового правительства. Кандидатуру премьера президент должен подать на рассмотрение и утверждение Верховной Рады, а всех остальных членов Кабмина он назначает сам. С большой долей вероятности главой правительства останется Азаров - он проверенный безамбициозный кадр, да и увольнять его лучше, когда экономика достигнет пика кризиса - эксперты прогнозируют, что будет это через несколько месяцев. А в целом подача заявлений об отставке - это необходимая процедурная формальность, и вполне возможно, что полностью Кабмин обновляться не будет.
Кроме того, Янукович уже уволил с занимаемых должностей председателя Гостаможслужбы Игоря Калетника, первого заместителя секретаря СНБО Нестора Шуфрича, своего советника Анну Герман и заместителя главы президентской администрации Сергея Скубашевского. Написал заявление об отставке и секретарь СНБО Андрей Клюев. Последний, кстати, вполне может вернуться в правительство. Это будет означать, что его "ссылка" в СНБО в действительности была развязыванием рук на время предвыборной кампании Партии регионов, которую Клюев курировал.
Докатилась волна кадровых решений и до Харькова. В конце недели покинул должность председателя Змиевской райгосадминистрации Евгений Мураев - тоже потому что стал депутатом. Чуть раньше распоряжением Кабмина был уволен начальник Южной железной дороги Виктор Остапчук, который вскоре тоже займет парламентское кресло. Змиевской район - один из наиболее привлекательных в Харьковской области: он находится недалеко от мегаполиса и полон рекреационных зон. Пост главы этого района - неплохая должность, но о том, кто ее займет, пока что даже слухов нет. Кресло начальника ЮЖД - мало сказать, что неплохая должность. Областная власть рекомендовала назначить руководителем дороги нынешнего замдиректора - главного инженера предприятия Николая Уманца. Это традиционный подход при увольнении крупных чиновников - предлагать в преемники их заместителей. Однако должность начальника дороги - очень "теплое" и перспективное место, и это позволяет предположить, что формального подхода к назначению на этот пост не будет. Принимая во внимание тенденции последнего времени, очень может быть, что в Харьков пришлют "варяга". Хотя, конечно, есть некоторая вероятность, что министерство прислушается к мнению харьковской власти - в конце концов, Уманец имеет профильное образование и много лет работает на ЮЖД.
И еще одна новость, тоже связанная с назначениями, но при этом не связанная с выборами. На прошлой неделе мэр Геннадий Кернес заявил, что в скором времени председатель Ленинской администрации Харькова Владимир Наконечный перейдет на работу в мэрию, а район возглавит нынешний директор КП "Харьковпасс" Максим Мусеев.
Максим Мусеев - молодой чиновник и политик, сын пользовавшегося большим влиянием и трагически погибшего два года назад Сергея Мусеева. В свои 27 лет Мусеев-младший имеет головокружительную карьеру. Он дважды избирался депутатом горсовета и был заместителем руководителя метрополитена. С начала 2011 года он возглавляет КП "Харьковпасс". Заявление мэра оставило один вопрос: как расценивать новую должность Мусеева - как еще одну ступеньку на карьерной лестнице или как понижение?
"Харьковпасс" - одно из наиболее закрытых харьковских коммунальных предприятий. У него очень много грандиозных планов, объединенных громкой формулировкой "реформирование системы транспорта города", но чем конкретно "Харьковпасс" занимается, к примеру, именно сейчас и за какие деньги реализует свои проекты - понять непросто. Предприятие было создано в 2009 году. Пока что в его активе, из обещанного и выполненного, - создание единого диспетчерского центра, открытие терминала на Холодной Горе, оснащение всего общественного транспорта (троллейбусов, трамваев, автобусов) GPS-навигаторами и покупка нового транспорта (в многомиллионный кредит). Озвученные предприятием планы на будущее без преувеличения потрясают: устройство 100 стоянок для такси, строительство нескольких новых автостанций - на Алексеевке, Салтовке,возле станций метро "Спортивная" и "Метростроителей им. Ващенко", оборудование всех конечных станций метрополитена пересадочными терминалами и самое главное - внедрение единого проездного билета. Этот проект обещали реализовать до Евро-2012, оценивая затраты на него приблизительно в 10 миллионов евро. Внедрение единого билета предполагает установку во всех видах общественного транспорта валидаторов, на остановках - аппаратов для пополнения этих самых билетов-карточек, которых на город нужно минимум 1400 штук, и всякие мелочи вроде снабжения контролеров проверяющими сканерами.
В общем, планов - громадьё, и они действительно настолько масштабны, что первая реакция на них - скепсис. Но учитывая известную настойчивость нынешней городской власти, можно предположить, что пусть медленно, но они будут реализовываться. Это означает, что, во-первых, в "Харьковпассе" будут крутиться деньги, причем деньги большие. А во-вторых, по идее возглавлять это предприятие должен человек, который будет и хорошим менеджером, и квалифицированным специалистом. Управленцем Мусеев работает уже давно, но профильного для сферы транспорта образования у него нет.
Ленинский район - это, с одной стороны, вроде как отдельная "вотчина". С другой - он считается одним из самых депрессивных в городе, потому что объединяет не очень популярные районы старой застройки - Ивановка, Залютино, Холодная Гора. Но даже не принципиально важно, о каком районе речь: любой район - это проблемы с изношенным ЖКХ, разбитые дороги и вечно недовольные жители. При этом, согласно соответствующему документу, администрация района фактически не имеет никаких реальных рычагов влияния на ситуацию: она "осуществляет контроль", "принимает участие", "координирует работу", "готовит проекты", "составляет план", "предоставляет предложения" - но ничего не решает. То есть вся головная боль руководителя района в виде мелких проблем без желания мэрии решить эти проблемы так и останется головной болью руководителя района. Поэтому с точки зрения перспектив кресло директора транспортного предприятия - пожалуй, комфортнее кресла руководителя района.
Еще и месяца не прошло с момента парламентских выборов, а слово "подорожание", на которое до плебисцита явно было наложено жесткое властно табу, стало звучать все чаще. На позапрошлой неделе в Харькове заговорили о радикальном увеличении тарифа на воду, на прошлой - о подорожании хлеба. Представители Салтовского хлебозавода, одного из двух крупнейших производителей хлеба в регионе, заявили, что цены на хлебобулочные изделия нужно повысить. Власть в ответ на это напомнила о меморандуме, который предусматривает удерживание цен на социальные сорта, и заверила в том, что до конца года цены на такой хлеб не изменятся, а на остальные сорта будет "разумная, установленная законодательством наценка".
Производство хлеба, как и многое другое в Украине, - это чисто экономический вопрос, который рассматривается исключительно через призму политики. Власть держит цены на хлеб, не особо заботясь о положении его производителей и по-прежнему считая хлеб и его стабильную стоимость одним из показателей социального благополучия. Таким нехитрым образом политики зарабатывают электоральные баллы, а предприятия не зарабатывают деньги. Жесткое госрегулирование сферы привело к тому, что, по данным экспертов, более 50% хлеба производится в Украине нелегально, что, конечно, дестабилизирует экономику. Но "черный рынок", "теневой сектор" и так далее - термины не для всех, а стабильная цена буханки в несколько гривен - это понятно всем.
Что в итоге? В итоге политическое регулирование экономических вопросов в очередной раз создало тупиковую ситуацию. Продолжать удерживать цены - значит, по-прежнему нравиться населению, но при этом все больше загонять отрасль в тень, что истощает экономику, без которой, как ни крути, стабильности и "покращення" не добиться. Разрешить подорожание, даже незначительное, - значит, спровоцировать народное недовольство. В нашей стране не так уж и важно, на сколько именно повысится цена. Мантры о том, что цены меняться не будут, повторялись так долго и так навязчиво, что теперь подорожание на копейки будет воспринято в штыки и истрактовано как провал власти и обман населения: перед выборами обещали - и не выполнили. Что будет принесено в жертву - вопрос. Тарифы на воду, кстати, уже вроде не повышают. Заявил об этом на прошлой неделе директор Департамента коммунального хозяйства горсовета Виктор Китанин. Причина - не необоснованность расчетов водоканала и даже не то, что населению будет проблематично платить по новым ценам, что спровоцирует только рост долгов. Причина - "президент ясно сказал, что в ближайшее время повышения не будет". Похоже, в этом вопросе политическая целесообразность снова победила.
И еще одна тема, которая взбудоражила общественность, - возможное введение налога на продажу валюты. Законопроект регионала Виталия Хомутынника предполагает, что частное лицо, которое продает валюту, будет платить 15% вырученной суммы в Пенсионный фонд. Покупка иностранных дензнаков налогом не облагается. Документ был внесен в сессионный зал, но его даже не включили в повестку дня, отложив рассмотрение на неопределенный срок.
То, что этот законопроект был согласован с НБУ, сомнений не вызывает. Итак, чего хочет Нацбанк? Основные цели инициативы лежат на поверхности: во-первых, снизить долларизацию украинской экономики, во-вторых - развернуть борьбу со спекулянтами, которые валюту покупают, чтобы через время продать ее подороже, в-третьих - наполнить вечно дырявый Пенсионный фонд. С точки зрения устройства государства все это выглядит вполне логично: власть заинтересована в том, чтобы население хранило сбережения в национальной валюте, и должна стимулировать это, в том числе путем снижения спроса на иностранные дензнаки. Посыл очень простой - хранение денег в любой валюте, кроме национальной, будет облагаться налогом. Другое дело, что стимулирование это пока выглядит насильным и искусственным.
Экономика Украины действительно значительно долларизирована. По разным данным, на руках у населения (то есть дома) находится несколько десятков миллиардов долларов - называют цифры от 30 до 70. Люди не уверены в стабильности гривны и поэтому при первой возможности идут и покупают 100 у.е. - так вроде надежнее. Такой подход рождает спрос, который на фоне выборов и разговоров об искусственном удерживании гривны только рос, а спрос в свою очередь расшатывает курс. Нацбанк в последнее время предпринял некоторые меры, чтобы долларизацию снизить и на фоне сокращения валютных резервов и отсутствия поступлений извне получить валюту. Экспортеры теперь обязаны продавать на межбанке 50% своей валютной выручки, физические лица, получающие из-за границы валютные переводы на сумму, превышающую 150 тысяч гривен в месяц, теперь должны их конвертировать.
Законопроект о налоге на продажу валюты тоже призван снизить долларизацию, но есть вероятность, что это даже не долгоиграющая мера с прицелом на будущее, а сиеминутное воздействие. После обнародования этой инициативы и ее широкого обсуждения люди, повозмущавшись, понесли свои доллары в обменники: по данным Нацбанка, на прошлой неделе объем сдаваемой населением валюты возрос на 50%, а курс гривны, кстати, немного укрепился. Возможно, законопроект и должен был всего лишь стать своего рода толчком, который принудит население расстаться хоть с частью своих долларов, отдав их в банковскую систему. В пользу этого говорит и то, насколько быстро законопроект сняли с рассмотрения.
Однако если документ все же примут, что будет? Основной риск его даже не в потере людьми 15% своих денег: есть даже легальные способы обойти этот налог. Во-первых, действовать закон начнет через 60 дней после принятия, то есть у людей будет время поменять деньги без отчислений в Пенсионный фонд. Во-вторых, не будут облагаться налогом долларовые депозиты, размещенные на срок более месяца, то есть всегда можно положить деньги в банк и потом конвертировать их, ничего не теряя. Но в Украине есть очень многочисленная прослойка населения, которая никогда не доверит своих денег банкам и для которой банки в принципе - это элемент какой-то другой жизни. И вот наличие этой прослойки указывает на основной риск законопроекта: риск этот - активизация черного рынка валюты. Люди, не доверяющие ни банкам, ни заверениям в стабильности курса гривны, будут покупать доллары, а потом выбирать менее легальную, но более дешевую схему - идти к "менялам", чтобы не терять никакого процента. Скорее всего, меры по отношению к теневому рынку тоже будут ужесточены: то, что сейчас классифицируется как административное нарушение, станет уклонением от уплаты налогов и может быть уголовно наказуемым.
В любом случае, выступая с подобной законодательной инициативой, власть очень рискует. Причина высокого спроса на валюту, а значит, и появления подобного документа, - недостаточное доверие граждан к государству. В том числе поэтому гривну как один из основных атрибутов государства так штормит. Но если после введения налога курс удержать не удастся, а население еще и потеряет свои 15%, - власти будет очень непросто объяснить, что и как она хотела улучшить. Такого могут и не простить.
http://www.sq.com.ua/rus/article/nedelya/postvybornye_kadrovye_perestanovki_ceny_na_hleb_i_nalog_na_prodazhu_valyuty/

ТОЧКА ЗОРУ

САМ СЕБЕ НЬЮСМЕЙКЕР
Ефим Мармер, "Украина-центр", 21.11.2012, Кировоградская обл.
Для начала вопрос: если отсутствие плохих новостей - это уже само по себе неплохо, то как оценить отсутствие хороших новостей?

На самом деле новостей в нашей поствыборной жизни хватает, но в большинстве своем они плохие и ожидаемые одновременно. А те, которые неожиданные, - совсем плохие и относятся, как правило, к разряду катастроф и криминала. Позитивные новости закончились за пару дней до выборов - все подарки от власти и кандидатов розданы, красные ленточки перерезаны, бесплатные концерты спеты. Потому-то таким исключением в ряду привычного негатива и смотрятся вполне рядовые события - открытие еще одной спортплощадки на набережной Ингула и высадка деревьев редакцией "УЦ" со товарищи в Ковалевском парке.
Главная новость: вполне ожидаемо после парламентских выборов началось переформатирование законодательной и исполнительной власти - кто в Раду, кто в Кабмин, кто в регионы, а кого и на берег спишут. Оппозиция не победила, власть не проиграла - каждый остался при своих. Кроме народа. Он традиционно остался не ПРИ, а НА своих, в смысле - на бобах.
"Ребята, - разочарованно тянет народ. - Мы ж так надеялись на перемены к лучшему!" "Сами виноваты, - отвечает им дружный хор из 445 новоизбранных. - Вы ж проголосовали за всех понемногу, вот мы теперь ничем вам помочь не можем. Ни все вместе, ни каждый в отдельности".
Еще одна абсолютно ожидаемая новость - подорожание. Поствыборное (доллара и хлеба) и сезонное (овощей, одежды). В ближайшее время рост цен и тарифов только продолжится: во всем мире - рождественские скидки и распродажи, у нас - новогоднее подорожание газа и мяса. Что поразительно в этом печальном процессе - вся страна точно знает, что подорожание неизбежно будет. И только один человек - премьер-министр Азаров - искренне уверен, что оснований для роста цен нет никаких. Оснований нет, а рост есть. И рост этот не вызывает ни социальных потрясений, ни гнева народного. Это для греков и испанцев повод устраивать демонстрации, это для европейцев любое снижение уровня жизни - нонсенс. А на наших социальных фронтах тишь да гладь: пар на выборах выпустили, к подорожаниям привыкли - расслабились (без удовольствия) и ждем: куда заведет кривая очередного кризиса?
Пожалуй, самым большим событием поздней осени могла бы стать отставка Николая Азарова, уж она бы расшевелила наше сонное царство, вернула народу призрачную надежду на хоть какие-то перемены в жизни. Но что-то мне подсказывает, что Президент оставит Николая Яновича "на потом", прибережет такую "жертву фигуры" для более нужного случая. Для Кировоградщины событием подобного масштаба может стать усиление столичной команды Сергеем Лариным - он по-прежнему в картотеке ближайшего резерва и в любой момент может потребоваться Президенту. Но размышлять над подобной перспективой совершенно не хочется - как говорят, не буди лихо, пока оно тихо…
А теперь давайте вернемся к вопросу, заданному в начале колонки, немного его видоизменив: если плохие новости (о политической и экономической ситуации в стране) можно с большой долей достоверности расписать на два ближайших месяца вперед, то где взять и от кого ждать новостей позитивных? А может, стоит самим попробовать? Опыт в этом деле есть - и у наших читателей, и у редакции "УЦ". И детям-сиротам помогали, и "Кировоград в пеленках" затеяли, и деревья сажали, и деньги для нуждающихся в лечении собирали, и новогодние елки дарили…
Вот, кстати, а вы не забыли, что до Нового года осталось всего-то 5 недель? Самое время заняться добрыми делами - большими и малыми. А мы, со своей стороны, готовы освободить для хороших новостей первые пять страниц газеты. Думаю, для начала хватит.
http://uc.kr.ua/do-4/

РІВЕНЬ І ЯКІСТЬ ЖИТТЯ

ВСЕ ИДЕТ ПО ПРОГРАММЕ. ПО КАКОЙ?
Валерий Захаров, "Днепр вечерний", 27.11.2012, Днепропетровская обл.
На большинстве крупных предприятий Днепропетровской области инвестиционные обязательства, особенно в социальной сфере, собственниками не выполняются.

Администрация "АрселорМиттал Кривой Рог" обратилась с просьбой к профсоюзной организации дать согласие на отмену квартирного учета на предприятии в связи с выполнением жилищно-строительной программы и прекращением строительства жилых домов.
Профком такого согласия не дал и принял решение вынести этот вопрос на рассмотрение конференции трудового коллектива.
Это сообщение натолкнуло на такие размышления.
Автору этих строк довелось года полтора назад брать интервью у Рината Старкова, в то время генерального директора "АрселорМиттал Кривой Рог". Он уже тогда сообщил, что предприятие откажется от строительства жилья и объяснил это не только финансовыми соображениями, но и большими сложностями при согласованиях. Как он отметил, только для того, чтобы запустить лифт в новом жилом доме, необходимо пройти "девять кругов ада".
Следует напомнить, что после приватизации крупных предприятий новые собственники повсеместно отказывались от строительства жилья для своих работников. Аргумент выдвигала такой: в условиях рыночной экономики предприятие должно выпускать только конкурентоспособную продукцию и выплачивать трудящимся такую зарплату, которой хватило бы и на улучшение жилищных условий.
А вот на "АрселорМиттал Кривой Рог" до последнего времени жилье продолжали строить. 108 квартир сдали в декабре 2005 года. В 2007 году построили дом на 144 квартиры. В 2010 году предприятие передало новоселам 164 квартиры. А в конце 2011 года ввели в эксплуатацию два девятиэтажных жилых дома на 285 квартир. И на этом решили поставить точку. "А как насчет зарплаты?", - спросите вы.
Тот же Ринат Старков во время вышеупомянутого интервью говорил, что в Украине не будут платить столько же, сколько в Европе, потому что здесь сложился свой рынок труда. То есть рабочая сила стоит дешевле. И с этой рабочей силой, похоже, не церемонятся.
На "АрселорМиттал Кривой Рог" издан приказ № 1468 от 19.10.2012 г. "О приведении в соответствие штатной численности к фактической". В этот раз под сокращение попадут приблизительно 1800 рабочих мест. Так происходило уже неоднократно, несмотря на заверения: "Вот это последняя реструктуризация, и больше сокращений не будет". В результате уволенным приходится в поисках работы выезжать в другие города, а то и за границу. В самом Кривом Роге пустует уже около 10 процентов квартир, а работники "АрселорМиттал Кривой Рог" задолжали за коммунальные услуги 23,5 миллиона гривен.
Увы, на большинстве крупных предприятий области инвестиционные обязательства, особенно в социальной сфере, не выполняются собственниками. Есть основания вернуть некоторые предприятия государству. Но, как пояснили нам в региональном отделении Фонда государственного имущества Украины, в таком случае государству придется вернуть собственнику средства, за которые он выкупил это предприятие. А таких средств у государства нет. Выходит, круг замкнулся?
http://dv-gazeta.info/ekonomika/vse-idet-po-programme-po-kakoj.html

ЯК ВИКОНУЮТЬСЯ СОЦІАЛЬНІ ІНІЦІАТИВИ ПРЕЗИДЕНТА НА ВІННИЧЧИНІ
"Моя Вінниця", 26.11.2012
Ще одна ініціатива стосується збільшення державної допомоги працездатним особам, які здійснюють догляд за психічно хворими.

Про стратегічні завдання та пріоритетні напрямки державної соціальної політики і про хід їх виконання на Вінниччині журналістам доповіла Людмила Каратаєва. Людмила Каратаєва зокрема зазначила, що соціальні ініціативи Президента України В. Януковича передусім спрямовані на зростання рівня життя кожної окремої людини, надання в повному обсязі соціальних послуг вразливим категоріям громадян з урахуванням їх реальних потреб.
Людмила Каратаєва доповіла присутнім, що на Вінниччині з 1 липня ц. р. уперше в Україні для пенсіонерів та інвалідів із малозабезпечених сімей ліквідовано рівень забезпечення прожиткового мінімуму (на даний час при розрахунку державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям таким категоріям громадян обраховується допомога виходячи з 100% прожиткового мінімуму) та на 25% підвищено гарантований рівень при розрахунку допомоги для дітей у таких сім'ях. На ці виплати додатково з Державного бюджету - 2012 виділено 8,2 млн. грн. Малозабезпеченим сім'ям без їх звернення своєчасно перераховано раніше призначено допомогу.
Відтак на даний момент у Вінницькій області одержувачів державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям - 4285 сімей, їм виплачено допомоги на суму 62,2 млн. грн.
Ще одна ініціатива Президента стосується збільшення державної допомоги працездатним особам, які здійснюють догляд за психічно хворими, до розміру мінімальної заробітної плати.
Так, розмір допомоги особам, які здійснюють догляд за інвалідом І-ІІ групи внаслідок психічного розладу, зріс у 10 разів - із 10% прожиткового мінімуму до рівня мінімальної заробітної плати (з жовтня - 1118 грн.)
На фінансове забезпечення цієї ініціативи з Бюджету-2012 додатково виділено 6,9 млн. грн., загальна сума виділених коштів становить 8,6 млн. грн.
Після прийняття постанови КМУ № 477 від 28.05.2012 року значно збільшилась кількість одержувачів, з 315 осіб (станом на 01.07.2012 року) до 1312 осіб ( станом на 01.11.2012 року).
В області адресну соціальну допомогу отримують 118,8 тисяч родин з дітьми, дітьми - інвалідами, малозабезпечених сімей та інвалідів з дитинства. Сума нарахованих з початку року державних допомог становить 1 млрд. 232,7 млн. грн.
Також Людмила Каратаєва зазначила, що до кінця поточного року буде забезпечено стовідсотково колісними кріслами всіх інвалідів з вадами опорно-рухового апарату, які цього потребують. На 2012 рік потреба інвалідам Вінницької області в забезпеченні складає 1510 крісел. З них станом на 23.11.2012 року, сервісним центром отримано 1446 одиниць та видано 1419.
http://www.myvin.com.ua/ua/news/econom/17733.html

ЗАКОННІСТЬ І ПРАВОПОРУШЕННЯ

НОВЫЕ ФОРМЫ ТОРГОВЛИ ЛЮДЬМИ
"Комментарии: Луганск", 26.11.2012
Если раньше под этим понятием понималось в основном лишь сексуальное рабство, то сегодня оно вобрало в себя целый спектр форм.

Сегодня понятие "торговли людьми" стало обретать новые формы. Если раньше под этим понятием понималось в основном лишь сексуальное рабство, то сегодня оно вобрало в себя целый спектр форм - от трудовой эксплуатации до трансплантации органов.
К тому же, теперь жертвами перестали быть только женщины. Все больше мужчин заявляют о том, что попадали в трудовое рабство и обращаются за помощью.
Определение "торговля" людьми расширилось
"Сейчас мы говорим о том, что страдают как мужчины, так и женщины. Причем не обязательно молодые женщины. То есть из наших пострадавших - это 56 лет, 47 лет и так далее, разные варианты, которые страдают от трудовой эксплуатации. Это и мужчины, которые опять-таки страдают от трудовой эксплуатации", - рассказала менеджер регионального правозащитного социолого-образовательного центра "Женщины Донбасса"  Мария Костючек.
Стираются не только возрастные рамки, но разнообразие форм эксплуатации.
"Встречаются все формы торговли людьми. Здесь и сексуальная эксплуатация в большинстве своем, мы говорим сейчас о трудовой эксплуатации, это и втягивание в бродяжничество и попрошайничество как детей, так и взрослых. Это уже, к сожалению, и трансплантация органов незаконная, плюс создание порнографии. То есть все такие основные формы, которые прописаны в законодательстве, в общем-то уже, к сожалению, встречаются", - констатировала Костючек.
Мужчины выходят "из тени"
При этом появилась еще одна тенденция - за защитой стали обращаться и мужчины.
"Преступление "торговля людьми" - оно более скрытое. Люди чаще пытаются уйти от проблемы и не говорить о том, что с ними было. Пострадавшим женщинам проще чисто по психологическим механизмам рассказать, что с ними было. Мужчин становится больше пострадавших (за последний год из 20 пострадавших 12 - это мужчины, с которыми мы работаем) - мужчинам сложнее обратиться и сказать, что с ними произошло", - считает Костючек.
Однако, по ее словам, к мужчинам  стало приходить понимание того, что они должны и могут получить помощь.
Если судить по текущему году, то можно говорить  и о том, что пока заметна тенденция по уменьшению детей, попавших в рабство. Так, за 12 лет из 700 пострадавших 170 человек - были дети, то есть лица до 18 лет. Однако в этом году ситуация изменилась.
"Детей в этом году, слава Богу, пока не было", - сообщила Костючек.
Куда и чем  заманивают людей
Вместе с тем, не меняются границы территорий, где производится торговля людьми.
"Это как на территории Украины, это внутренняя торговля людьми и выезжать никуда не надо. Так и ближайшее зарубежье - потому что все-таки миграционное законодательство, и контроль определенный несколько усложняют жизнь именно преступникам. Поэтому это ближайшие страны - Россия и так далее. Хотя бывают разные случаи", - рассказала Костючек.
Причины, по которым люди попадают в рабство, также не меняются.
"К сожалению, мы говорим об одних и тех же факторах - это низкий уровень жизни, это и желание лучшего для себя. Не всегда мы можем адекватно оценивать то, что нам предлагается. Это, действительно, и международные тенденции...Это, к сожалению, низкий уровень осведомленности самого населения. То есть если в городах люди уже знают, понимают, меньше всяких объявлений о том, что предлагается работа, то в маленьких селах, где средств связи порой нет, люди просто не знают - что это такое, как определить", -отметила Костючек.
 По ее словам, по состоянию на 31 марта в Украине было 210 пострадавших от торговли людьми. Однако, это все только выявленные жертвы, реальных пострадавших гораздо больше.
"По разным причинам люди не готовы, не хотят, не знают порой , куда обратиться и как определить, что с ними было", - сообщила Костючек.
Стоит отметить, что статистика общественников значительно отличается от официальной.
"Что касается статистики по Украине относительно общественных организаций - она одна. Но что касается открытия уголовных дел, которые осуществляет органы внутренних дел - она совершенно другая. Она намного отличается. Если в 2008-2009 годах было возбуждено от 30 до 40 дел, то в текущем году сотрудниками управления уголовного розыска выявлено 4 факта торговли людьми, по которым возбуждены уголовные дела", - отметила начальник отдела по вопросам семьи и молодежи управления по делам семьи, молодежи и спорта Луганской облгосадминистрации Татьяна Сурнина.
Костючек объясняет, что общественники  работают со случаем,  а не  с уголовным делом.  Да и не всегда возможно возбудить уголовное дело.
"Элементарно - нет доказательной базы, преступление было совершено на территории другого государства, человек просто боится или не хочет подавать заявление в милицию. То есть это ряд факторов, которые показывают эту разницу в статистике", - объяснила разницу в цифрах Костючек.
При этом, проблемами пострадавших теперь занимаются не только международные организации, но и государство. Сегодня жертвы могут получить "статус пострадавшего от торговли людьми".  Статус пострадавшего от торговли людьми дает полное социальное сопровождение.
На Луганщине такой статус уже получили три человека и еще 6 оформляют.
http://lugansk.comments.ua/article/2012/11/26/153945.html

ЗБЕРЕЖЕННЯ ДОВКІЛЛЯ

ВОЗДУХ В МАРИУПОЛЕ БУДЕТ ЧИСТЫМ!
"Приазовский рабочий", 24.11.2012, Донецкая обл.
В нынешнем месяце в конференц-зале ПАО "МК "Азовсталь" прошла резонансная пресс-конференция - обсуждались вопросы экологии в Мариуполе.

Участвовали городской голова Юрий Хотлубей, народный депутат Украины Алексей Белый, ген. директор группы "Метинвест" Игорь Сырый, директор металлургического дивизиона "Метинвеста" Александр Погожев и ген. директора мариупольских меткомбинатов Энвер Цкитишвили (ПАО "МК "Азовсталь") и Владимир Бойко (ПАО "ММК им. Ильича").
Игорь Сырый подчеркнул, что компании "Метинвест" и ее акционерам небезразлична судьба города, трудовых коллективов, членов их семей, жителей, которые зависят от успешной работы металлургов. Принимая это во внимание, "Метинвест" готов к решительным мерам. Так, на ПАО "МК "Азовсталь" остановлен мартен, прекратили работу трех коксовых батарей и на месяц работу аглофабрики. За это время планируется проверить все источники выбросов на комбинате. Но решить проблему, которая накапливалась десятками лет, за короткое время невозможно. В настоящее время все заработанные средства компания "Метинвест" вкладывает в модернизацию производства и направляет на погашение кредитов. Несмотря на убытки предприятий и кризисную ситуацию, руководство компании придерживается своей стратегии и в дальнейшем будет инвестировать в модернизацию меткомбинатов в Мариуполе.
По информации Александра Погожева, в прошлом году была подготовлена инвестиционная программа, треть мероприятий которой направлена на замену очистных сооружений на современные. Программа согласовывалась с властями и нашла свое отражение в "Программе охраны и оздоровления окружающей среды Мариуполя на 2012-2020 годы", принятой на сентябрьской сессии горсовета.
Завершая выступление представителей Группы "Метинвест", Энвер Цкитишвили отметил, что все высказывания и замечания жителей города, которые были записаны в резолюции, составленной во время проведения экологического митинга, тщательно проработаны. В результате этой работы отлажена программа по минимизации техногенной нагрузки на город.
Юрий Хотлубей проинформировал о встрече с активом экологического митинга, который проходил в городе. Требования жителей объективны и обоснованны. Основные вопросы уже были отработаны в городской "Программе охраны и оздоровления окружающей среды Мариуполя на 2012-2020 годы", в которой наряду с перспективами технического переоснащения особым образом рассматривались вопросы охраны окружающей среды, выход к 2020 году на европейские стандарты по выбросам. Поддержана инициатива горожан об организации рабочей группы по контролю  за производством во время смоговых ситуаций. Городской голова отметил, что народные депутаты Украины от городов с высокой техногенной нагрузкой будут отстаивать в Верховной Раде Украины вопросы экологических платежей. "Мариупольцы должны жить в чистом городе и быть обеспечены работой на предприятиях!" - подвел черту мэр. Алексей Белый выразил благодарность жителям города за активную жизненную позицию и отметил обоснованность требований по стабилизации экологической обстановки в городе.
В завершение пресс-конференции выступавшие ответили на вопросы журналистов.
http://www.pr.ua/news.php?new=22424

ВАМ ДИМИТЬ? ЗАТАМУЙТЕ ДИХАННЯ!
Алла Кобинець, "Запорізька правда", 22.11.2012
Останнім часом Запоріжжя знову - на повні груди - відчуло рідні дими. Відчуло - і скривилося від того гіркого присмаку.

...У робочому кабінеті колишнього секретаря обласної організації Національної спілки журналістів України Майї Мурзіної висіла акварель Олексія Якушенка "Мартени", створена ще в далекому 1974 році. Жартома ми називали цю картину "Урбаністичні реалії". Адже пейзаж, зображений на ній, демонстрував силу і велич нашого промислового майданчика, одного з найпотужніших у тодішньому Союзі, красномовно доводячи, що "дим вітчизни" таки дійсно "солодкий та коханий".
Нині ця картина - вже раритет. З огляду на вік, а ще - на ті зміни, які відбулися у суспільстві загалом і промисловій зоні Запоріжжя зокрема.
А чому мені вона згадалася? Та тому, що останнім часом Запоріжжя знову - на повні груди - відчуло рідні дими. Відчуло - і скривилося від того гіркого присмаку. Адже густі смоги "зависають" над містом у будні та вихідні, заважаючи городянам насолоджуватися довкіллям. Зрозуміла річ: заводи не повинні простоювати, а мають випускати конкурентоспроможну продукцію і платити податки у бюджет. Ні на йоту не сумніваємося в тому, що так воно і є. Але чому дим так наполегливо і вже майже систематично наступає на місто? Де новітні очисні технології, чому вони не "включаються" у процес?
Якщо ви помітили, шановні читачі, наша газета роками щотижня вміщує на своїх шпальтах інформацію під традиційним заголовком "Чим дихають запоріжці". Джерело - одне й те ж: відділення гігієни навколишнього середовища міської санепідстанції. Якщо взяти кілька минулих номерів, то можна простежити тенденцію щодо забруднення атмосфери Запоріжжя. Так ось, на початку листопада екопост міськсес констатував перевищення граничнодопустимих концентрацій шкідливих викидів у 7,8 відсотка, ще через тиждень - вже у 8,7 відсотка. Першість у списку шкідливих забрудників тримає фенол, до нього долучаються сірководень та сірковуглець (вони виявлені у більшій кількості в Орджонікідзевському, Заводському, у меншій - у Ленінському, Шевченківському районах обласного центру). Свіжі дані - це результати 73 досліджень атмосферного повітря в житлових районах Запоріжжя, проведені минулого тижня. Перевищення граничнодопустимих концентрацій виявлені у вісьмох випадках (10,9 відсотка). Можливо, скептики скажуть, що це дрібниця? Та ні, ми так не думаємо. Коли максимальні перевищення на проспекті Металургів з фенолу більші в 1,3 раза, у Шевченківському районі по вулиці Передаточній з фенолу - також у 1,3 раза, а в Комунарському районі по вулиці Першотравневій із сірководню в 1,2 і фенолу в 1,5 раза вище норми - мовчати не можна.
Справді, ми поволі стаємо якщо не заручниками поганої атмосфери, так потопаємо у побутовому смітті. І це вже не кричущі поодинокі факти, а система, з якою слід боротися.
Повертаючись, все-таки, до теми чистого повітря, пропонуємо у нашому місті започаткувати публічні екологічні читання (брифінги, конференції, зустрічі і т.д.) за участю провідних промислових підприємств, медиків та представників органів місцевого самоврядування. Місту потрібно виробити спільну концепцію боротьби з негативними явищами, які сприяють забрудненню атмосферного повітря. "Запорізька правда", якій ніколи не була байдужа тема довкілля, яка завжди, і в "добрі старі часи", і нині, виступала на його захист, готова в кожному номері розповідати про позитивні зрушення в цьому напрямку, а також надавати можливість виступити як представникам підприємств-забруднювачів довкілля, так і вченим, і пересічним громадянам, і очільникам місцевої влади.
Запоріжжя, яке позиціонує себе кращим містом України, має дихнути на повні груди, чесно сказавши кожному: у нас найчистіше повітря!
http://www.zp-pravda.info/index.php?option=com_content&view=article&id=5630:2012-11-22-13-52-55&catid=1:latest-news

ПАМ'ЯТЬ

АМНЕЗІЯ НА ДЕРЖАВНОМУ РІВНІ
Оксана Процюк, "Галичина", 24.11.2012, Івано-Франківська обл.
Василь Марочко: «Нині втрачено тісну взаємодію влади та інтелектуальної громади України з проблем вивчення Голодомору».

Сьогодні в Україні традиційно вшановують День пам'яті жертв Голодомору. З початком сутінків, о 16.00, почнуть запалювати свічки за душі вбитих голодом. Про те, що робити, аби зуміти донести, що це справді є трагедією для всієї української нації, що беззаперечні документальні свідчення підтверджують цілеспрямовану організацію більшовицькою владою Голодомору та ін., наш кореспондент розпитував одного з найавторитетніших дослідників тематики голодоморів в Україні - доктора історичних наук, провідного наукового співробітника Інституту історії України НАН, заслуженого діяча науки і техніки, голову ради Асоціації дослідників голодоморів в Україні Василя Марочка. До речі, його книги про Голодомор заборонено в Росії, оскільки у них доведено факт, що голодомор є геноцидом.
- Побутує думка, що нинішня влада в Україні жодним чином не прикладається до вшанування Дня пам'яті жертв Голодомору. Як ви гадаєте, чому вона усунулася від вшанування пам'яті мільйонів убитих голодом?
- Формально  влада  вшановує День пам'яті та скорботи, покладаючи квіти до Меморіалу жертв голодомору кожної четвертої суботи листопада, але на цьому і завершується її "скорботна хода", тому що припинилося дослідження причин, обставин та наслідків голоду 1932-1933 рр., яким мав би перейматися Український інститут національної пам'яті. Однак ця державна інституція вирізняється дивною функціональною амнезією, заперечуючи історичний факт голодомору-геноциду, незважаючи на дію закону України від 2006 р. про його визнання. Фактично не виконується державна програма вивчення Голодомору, яка була ухвалена Кабінетом Міністрів України напередодні президентських виборів 2010 р. Інертність влади, а почасти і  байдужість до героїчної або трагічної минувшини українського народу, зумовлена складними соціальними питаннями - дефіцитом бюджету, браком коштів, невідкладністю пенсійного забезпечення тощо, політично-ідеологічними засадами правлячої партії. Тобто  нам завжди чогось не вистачає. Якщо Президент України демонстративно заперечує факт голодомору-геноциду українського народу, виголошуючи це з високої європейської трибуни, то годі чекати інтелектуальної активності  від співробітників Українського інституту національної пам'яті, хоча там працюють достатньо кваліфіковані історики.
Просвітницько-меморіальною справою довкола Голодомору переймається колектив Музею-меморіалу жертв Голодомору, але  відсутність належного фінансування обмежує його науково-дослідницькі ініціативи та проекти. Тому сподівання - на творчу активність громадських організацій. Зокрема, наша Асоціація дослідників голодоморів в Україні, яку було засновано 27 червня 1992 р., продовжує збір і друк спогадів очевидців голоду, розпочала підготовку "Енциклопедії голодомору 1932-1933 рр. в Україні". Сподіваємось на фінансову підтримку громадськості й меценатів і на появу цього довідково-просвітницького та меморіального видання восени 2013 р. Нині втрачено тісну і повсякденну взаємодію влади та інтелектуальної громади України з проблем вивчення голодомору.
- Тобто це певною мірою виглядає демонстративним топтанням історичної правди...
- Історична пам'ять стосується соціально-психологічних та ментальних засад, маючи індивідуальну, колективну, групову, політичну, інституційну та інші форми її реалізації. Скільки спекуляцій точилося довкола спорудження Меморіалу-музею голодомору, але він постав, хоч і потребує модернізації сама експозиція, її класичне завершення. Музей з граніту й сталі - це звичайна споруда, яка засвідчує ставлення держави до трагедії, але, на моє глибоке переконання, нам вдалося витворити меморіал у душах небайдужих українців. Їх мільйони, отож пам'ять живе, незримою пуповиною пов'язує нас із жертвами, зцілює покоління від болю, виступає застереженням та попередженням.
- Чи погоджуєтеся з поширеною думкою, що чинна влада займається реабілітацією радянського минулого?
- Ввійти двічі в одну річку неможливо. Влада, яка спирається на олігархічно-фінансові групи, ніколи не сприятиме відродженню радянської політичної системи, яка базувалася на протилежних ідеологічних принципах - забороні приватної власності, монопартійності, вождизмі, переслідуванні підприємництва, ізоляціонізмі тощо. Загравання з демонами минулого, тобто байдуже споглядання на спорудження пам'ятника Сталіну, небажання перейменовувати вулиці з символами більшовизму, ситуативне блокування з Комуністичною партією в українському парламенті - це політичне дійство, яке відволікає суспільство від гострих соціальних проблем. Наша історія, хоч і має непередбачуване минуле, однак вороття радянщини - радше міф, незважаючи на ностальгію окремих соціальних груп.
- До чого може спричинитися переписування української історії?
- Кожне покоління буде звертатися до минулого, спираючись на джерела та історіографічну спадщину, тобто "переписувати історію", встановлюючи факти, події, явища, інтерпретуючи їх на власний розсуд. Така практика є цілком нормальною,  засвідчує пізнавальну потребу, культурно-просвітницькі запити. Суть полягає в іншому: переписуючи історію, не можна фальсифікувати її. Події минулого зосереджені у письмових джерелах та археологічних артефактах, на підставі яких історики лише встановлюють  науково-історичні факти, не відтворюючи самої історії, тому що вона відбулася, отож для широкого загалу є індивідуальною чи колективною пам'яттю. Ось тут і розпочинаються колізії. Суспільство і держава мають визначитись з відповідними політичними та духовними цінностями. А боротьба з минулим  нагадує дивний язичницький обряд з елементами мазохізму: хто дошкульніше вразить опонента. Мені неприємно і навіть боляче, коли заперечують голодомор-геноцид українського народу, голокост євреїв, злочин проти вірмен у 1915 р. Люди мають визріти до сприйняття чужої трагедії, усвідомлюючи власну моральну відповідальність за злочини проти людськості.
- Назвіть, будь ласка, беззаперечні документальні свідчення, що підтверджують цілеспрямовану організацію більшовицькою владою Голодомору.
- В Україні створено доказову документальну базу, яка засвідчує організований, штучний, свідомий, цілеспрямований характер голодомору-геноциду. Її опубліковано у десятках наукових збірників архівних документів, починаючи з 1990 р. Достатньо пригадати постанови ЦК КП(б)У та Раднаркому УРСР другої половини 1932 р., які стосувалися впровадження  соціальної ізоляції українських селян, системи позбавлення хліба та продовольства, здійснення режиму "чорних дощок", "червоних токів", "червоних валок", застосовування яких створювали умови, несумісні з життям для мільйонів українських селян.  Документи, що їх виявили історики, долучено до справи №475 Апеляційного суду міста Києва, який розглянув злочинні дії Й. Сталіна, В. Молотова, М. Хатаєвича, П. Постишева, С. Косіора. Мені особисто вдалося відшукати в архівах Москви шифротелеграми Сталіна 1932-1933 рр., які свідчать про їх антиукраїнське спрямування, про його особисту участь у формуванні та застосуванні адміністративно-політичного і карально-репресивного механізму  масового винищення селян штучним голодом. Ця зброя масового винищення мирного населення є наслідком свідомої політики, яка формувалася роками, застосовувалася в 1921-1923 рр., 1928-1929 рр., а свого апогею досягла у 1932-1933 рр. Дехто з наших опонентів та українофобів вимагає назвати конкретний наказ Сталіна про знищення українців. Його політичні доповіді на партійних з'їздах зберегли прямі заклики про знищення селян, петлюрівців, махновців, а в листах до В. Молотова та Л. Кагановича є заклики про припинення продовольчого постачання саме українців. Не конкретний заклик має стати предметом історичного вивчення та правової кваліфікації, а системна політика, позаяк Конвенція ООН 1948 р. про геноцид спрямована на виявлення конкретних дій, які призвели до масової загибелі великих груп людей.
- Дискусійним є число жертв Голодомору. Як ви оцінюєте людські втрати від геноциду проти українців?
- За 80 років, які минули від початку трагедії українського народу - геноциду у формі голодомору, названо різні цифри його жертв: від трьох до десяти мільйонів осіб. Вони згадуються у звітах італійських, німецьких, польських дипломатів тих років, а також у демографічних дослідженнях істориків. До категорії жертв маємо зарахувати не лише померлих у 1932-1933 рр., а й тих, які помирали від наслідкових хвороб - тиф, виснаження тощо - протягом двох наступних років. Матеріали перепису населення 1926 р. та 1937 р., коли брати до уваги їхню вичерпність і об'єктивність, не дають повної картини про демографічні втрати. У 1932-1933 рр. загси та сільські ради припинили  реєстрацію смертей, тому що переймалися масовими похованнями, інколи без належного християнського обряду, закопуючи трупи на місці їх виявлення. Для встановлення кількості полеглих від голоду  українських селян необхідно враховувати дані перепису національного складу сільського населення, який опублікований у 1927 р., з матеріалами доповідних записок ГПУ України, Наркомату охорони здоров'я УСРР про голодування населення конкретних районів. Вони збереглися в архівах, тому маємо можливість для встановлення території голодомору і кількості голодуючих - близько 22 млн. осіб. У звітах державних органів влади УСРР 1933 року згадуються відсотки порайонної смертності - від 30% до 50%, а в окремих сільських районах - до 80%. Отже, щонайменше від голоду померли 6,6 млн осіб, не враховуючи ненароджених, а крайня межа полеглих сягала 10 млн. осіб. Сподіваюсь, що остаточні підрахунки за територіальним принципом (порайонним та обласним) буде завершено в 2013 р. та зафіксовано в "Енциклопедії голодомору 1932-1933 рр. в Україні". Відтворити кількість жертв за даними загсів неможливо, тому я дотримуюсь принципу історизму, розглядаючи джерела тих безпосередніх подій.
- Скільки, за вашими даними, держав визнали Голодомор геноцидом проти українського народу?
- Визнання світом голодомору-геноциду в Україні розпочалося у 1993 р., активізувалося протягом 2004-2008 рр., припинилося в 2010-2012 рр. На сьогодні його визнали 14 країн, тому висловлюємо нашу щиру вдячність міжнародним організаціям, парламентам і урядам країн.
- Чи стане пам'ять про Голодомор консолідаційним чинником для українців за аналогією з Голокостом євреїв?
- Голокост євреїв та Голодомор українців об'єднує те, що їх жертвами стало мирне населення, хоча перший стався у роки війни, другий - в умовах соціалістичного будівництва. Голосування закону України про визнання голодомору  геноцидом, яке відбулося на засіданні Верховної Ради України в листопаді 2006 р., продемонструвало негативну полярність: 233 народні обранці визнали Голодомор, а решта депутатів заховала власну совість в ідеологічні шори. Така роздвоєність триває донині, але переважна більшість наших громадян схиляє голови перед невинними жертвами комуністичного режиму в Україні.
- Як ви вважаєте, чи має керівництво Росії вибачитися перед Україною за голод 30-х років так, як воно вибачилося за знищення поляків у Катині перед Польщею?
- Політичне керівництво Російської Федерації, вибудовуючи свою національну ідею, дотримується принципу історичної тяглості й інституційної послідовності, тобто історичної наступності різних форм державності - Російської імперії,  РРФСР, СРСР. Визнання правонаступності колишнього СРСР сучасною РФ, на мою думку, й стало причиною стриманого ставлення до злочинів сталінщини на її території та у колишніх республіках. Але реабілітація репресованих триває, час від часу лунають заяви про відмежування сучасного російського керівництва від злочинів  сталінського тоталітарного режиму. Визнання відбувається повільно, але вектор правильний. Вибачення за злочини енкеведистів проти польських офіцерів у Катині лише підтверджує таку тенденцію.
Якщо брати до уваги події 1932-1933 рр., то уряд РРФСР не мав жодного політично-правового та інституційно-функціонального стосунку до творення голоду в Україні, позаяк від голоду потерпали селяни Кубані, дві третини яких становили етнічні українці, народи Поволжя, північного Казахстану. Зазначу, що в РРФСР не було "власної" Комуністичної партії, функції якої виконувала ВКП(б). Її політично-ідеологічними спадкоємцями є сьогоднішня КПРФ на чолі з Г. Зюгановим, отже, й історично відповідальною за злочини сталінщини. Вимагати від Росії вибачення - справа марна та юридично безпідставна, тому що ні фізичні, ні юридичні суб'єкти не несуть безпосередньої відповідальності за минуле. Інша річ - вшанування пам'яті жертв Голодомору. Прикро, але Державна дума РФ не дала політично-правової оцінки Голодомору 1932-1933 рр. на власній території. Заборона та вилучення з бібліотек Москви книг українських істориків про голод, серед яких - і кілька моїх, здійснені наприкінці 2011 р. за рішенням Мещанського суду м. Москви, викликають подив. В Україні 1932-1933 рр. жили етнічні росіяни, велика група старообрядців, особливо на Донбасі, які теж загинули від голоду. Отже, визнання їх жертвами трагедії, коли врахувати рішення московських суддів, є протиправним. Дивна логіка, якщо вона взагалі існує в політиці...
- Як ви гадаєте, що потрібно робити для того, аби не допустити політизації вшанування пам'яті жертв Голодомору і зуміти донести, що це справді трагедія для всієї української нації, яку потрібно вшановувати належним чином незалежно від того, хто перебуває при владі?
- Уникнути політизації Голодомору надто складно, тому що злочин проти українців мав політичну, соціальну, ідеологічну та юридичну складові. Для унеможливлення його ідеологізації важливо зберегти та примножити усталену поминальну обрядовість, яка склалася в Україні за роки незалежності, тобто дотримуватися православної традиції, а також  поминальних практик інших конфесій. Запалення свічки пам'яті кожної четвертої суботи листопада  стало меморіальною традицією, яку треба передавати з покоління в покоління.
http://www.galychyna.if.ua/index.php?id=single&tx_ttnews[tt_news]=21293&tx_ttnews[backPid]=24&cHash=640827d978
 


*                                 *                              *



Повнотекстовий огляд регіональної преси. До випуску ввійшли матеріали, які з’явилися на шпальтах і сайтах обласних та міських газет, а також регіональних інтернет-видань України по 27 листопада 2012 року включно.
Зауваження та пропозиції можна надсилати за адресою:
ishvets@rada.gov.ua
або телефоном:  255-39-18,
Швець Ірині Борисівні.
 
 
 
 
 


© Апарат Верховної Ради України
Інформаційне управління
Відділ інформаційно-бібліотечного забезпечення