Огляд реґіональної преси 

Випуск 67,  21 вересня  2012 р.

ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ

ПАРЛАМЕНТСЬКІ ВИБОРИ МАЮТЬ ВІДБУТИСЯ З ДОТРИМАННЯМ УСІХ ДЕМОКРАТИЧНИХ НОРМ - ПРЕЗИДЕНТ
"Вісті Придніпров'я", 19.09.2012, Дніпропетровська обл.
Парламентські вибори в жовтні 2012 року мають відбутися з дотриманням усіх демократичних процедур - бути вільними, чесними та прозорими.
РЕГІОНАЛЬНА ВЛАДА
У ВЛАСТИ - ПЛЕМЯ МЛАДОЕ И... ЗНАКОМОЕ
Маргарита Шитова, "Крымские известия", 19.09.2012
Молодежноое правительство Крыма, презентовали проекты, направленные на повышение качества жизни крымчан и благоустройство столицы автономии.
ОБГОВОРЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА
БАГАТІ ПОДІЛЯТЬСЯ З БІДНИМИ
Оксана Глушкевич, "Західний кур'єр", 20.09.2012, Івано-Франківська обл.
або Чи потрібен Україні податок на багатство?..

ВЛАДІ ПОТРІБНІ БЕЗЗУБІ "АКУЛИ ПЕРА"...
Наталія Балюк, "Високий замок", 20.09.2012, Львівська обл.
Ухваливши у першому читанні закон, яким поновлюється кримінальна відповідальність за наклеп, влада оголосила журналістам війну.

"ТЁМНЫЙ ЛЕС" С ГРИБАМИ И ЯГОДАМИ
Наталия Гончарова, "Крымская правда", 20.09.2012
На рассмотрении Верховного Совета АРК находится нормативно-правовой акт, который планирует установить расценки за прогулки по лесу…

У ЖОВТНІ УКРАЇНА ПЕРЕЙДЕ НА ЗИМОВИЙ ЧАС
"Рівне вечірнє", 20.09.2012
Верховна Рада у час, що залишився до виборів, не буде змінювати закон про тимчасові пояси.

ЩОБ НІХТО Й НЕ ПИСКНУВ…
Василь Рогуцький, "Волинь", 20.09.2012
Влада робить все, щоб звузити простір для вільного слова і протестних акцій.

ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ ТА БЛОКИ
МАЛЕНЬКИЕ ВЫБОРЫ
Глеб Сергеев, "Первая Крымская", 14.09-20.09.2012
Комитет избирателей Украины (КИУ) прогнозирует смену состава окружных, участковых избирательных комиссий к моменту выборов почти наполовину.
ПОЛІТТЕХНОЛОГІЇ
КАНДИДАТИ В ДЕПУТАТИ ХОЧУТЬ ВСІХ ПЕРЕСПІВАТИ
Оксана Зьобро Анна Свентах, "Високий замок", 20.09.2012, Львівська обл.
Журналісти "ВЗ" дослідили, скільки коштують політичні агіттури дуже і не вельми популярних співаків.

СКІЛЬКИ ПЛАТИТЬ КАНДИДАТ
Денис Булгак, Сергій Штурхецький, "Рівне вечірнє", 20.09.2012
Тема витрат на агітаційну кампанію для наших кандидатів чомусь дуже неприємна.

"ФАЛЬСИФИКАЦИЯ ВЫБОРОВ ЧРЕВАТА МЕЖДУНАРОДНОЙ ИЗОЛЯЦИЕЙ УКРАИНЫ"
Анна Бердичевская, "Юг", 20.09.2012, Одесская обл.
Избирательный процесс в Украине, особенно в последние годы, все больше напоминает этакую внедренную в социум систему воспитания по принципу кнута и пряника.

ЗАНИМАТЕЛЬНАЯ СОЦИОЛОГИЯ
Александр Разумный, "Днепр вечерний", 19.09.2012, Днепропетровская обл.
В разгар избирательной кампании социологи удивляют своими данными.

ТОЧКА ЗОРУ
ЧИ ЗАХИЩАТИМУТЬ ІНТЕРЕСИ ВОЛИНІ В ПАРЛАМЕНТІ?
Микола Лавринюк, "Волинь", 20.09.2012
Чи потрапить до Верховної Ради достатньо депутатів від Волині...
ПЕРСОНАЛІЇ В ПОЛІТИЦІ
АЛЬТЕРНАТИВНИЙ ЧОТИРНАДЦЯТИЙ
Юлія Козир, "Xpress", 19.09.2012, Сумская обл.
Віктор Ющенко на чолі з "Нашою Україною" збирається стати третьою силою на прийдешніх виборах.
РІВЕНЬ І ЯКІСТЬ ЖИТТЯ
НА ПРОГРАММУ "ДОСТУПНОЕ ЖИЛЬЁ" ГОСУДАРСТВО ПЕРЕЧИСЛИЛО В ДНЕПРОПЕТРОВСКУЮ ОБЛАСТЬ 72,9 МЛН. ГРН
Анна Долгаева, "Днепр вечерний", 19.09.2012, Днепропетровская обл.
"Вечёрка" выясняла для кого же забьёт ипотечная струя.
ЗБЕРЕЖЕННЯ ДОВКІЛЛЯ
ЛЕГКО ЗАПРЕТИТЬ, А ЧЕМ ЗАМЕНИТЬ?
Юлия Юдина, "Главное", 19.09.2012, Харьковская обл.
С 2013 года ожидается вступление в силу закона, запрещающего производство, импорт и использование полиэтиленовых пакетов.
ВІДРОДЖЕННЯ ДУХОВНОСТІ
У ЖИТОМИРІ ОСВЯТЯТЬ ВІДБУДОВАНУ ЗА ПІДТРИМКИ МИКОЛИ ПРИСЯЖНЮКА ХРЕСТОВОЗДВИЖЕНСЬКУ ЦЕРКВУ
Іван Марчук, "Рупор Житомира", 19.09.2012
22 вересня у Житомирі відбудеться освячення Свято-Хрестовоздвиженської церкви, яку було відбудовано за підтримки Міністра аграрної політики та продовольства Миколи Присяжнюка.

ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ

ПАРЛАМЕНТСЬКІ ВИБОРИ МАЮТЬ ВІДБУТИСЯ З ДОТРИМАННЯМ УСІХ ДЕМОКРАТИЧНИХ НОРМ - ПРЕЗИДЕНТ
"Вісті Придніпров'я", 19.09.2012, Дніпропетровська обл.
Парламентські вибори в жовтні 2012 року мають відбутися з дотриманням усіх демократичних процедур - бути вільними, чесними та прозорими.

 На цьому Президент України Віктор Янукович наголосив під час засідання Ради регіонів.
"Визначальними орієнтирами для всіх рівнів влади в нинішніх умовах мають бути відповідальність, висока організованість і дотримання демократичних процедур", - наголосив Віктор Янукович.
Глава держави звернув особливу увагу на необхідність забезпечення рівних умов для всіх політичних партій. "На першому місці, незважаючи на жорстку політичну конкуренцію, мають бути національні інтереси. Ефективний розвиток нашої держави нерозривно пов'язаний з розвитком демократії, однією зі складових якої є проведення вільних, прозорих виборів", - сказав він.
Президент нагадав, що Україна завчасно прийняла якісний закон про вибори народних депутатів, за який проголосувала конституційна більшість парламенту. "Сьогодні дуже важливо його виконати", - зауважив Віктор Янукович.
Глава держави також зазначив, що протягом часу, який залишився до виборів, необхідно вирішити окремі питання організаційно-технічного плану, зокрема щодо створення умов для ефективної роботи спостерігачів.
Парламентські вибори 2012 року мають суттєво підвищити довіру громадян як до парламенту, так і до влади в цілому - саме за рахунок проведення відкритого і демократичного виборчого процесу, наголосив Президент.
Прес-служба Президента України Віктора Януковича
http://www.vesti.dp.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=16130:2012-09-19-13-17-42&catid=145:2011-09-10-06-35-51&Itemid=583

РЕГІОНАЛЬНА ВЛАДА

У ВЛАСТИ - ПЛЕМЯ МЛАДОЕ И... ЗНАКОМОЕ
Маргарита Шитова, "Крымские известия", 19.09.2012
Молодежноое правительство Крыма, презентовали проекты, направленные на повышение качества жизни крымчан и благоустройство столицы автономии.

 Молодые ребята не боятся мечтать, искать нестандартные пути решения проблем и высказывать дерзкие и свежие мысли. В этом смог убедиться Председатель Совета министров АРК Анатолий Могилев во время встречи с членами Молодежного правительства Крыма, которые презентовали проекты, направленные на повышение качества жизни крымчан и благоустройство столицы автономии.
Интересную идею озвучила министр культуры Молодежного правительства Анна Коноплева. Девушка предлагает видоизменить остановки общественного транспорта: на месте малопривлекательных сооружений с незамысловатыми лавочками установить настоящие арт-объекты. На стенах и откосах разместить стихи крымских поэтов, фрагменты из литературных произведений. Это не только украсило бы город, но и способствовало повышению культурного уровня пассажиров. К примеру, одна из остановок может иметь вид библиотеки: ждешь троллейбус и рассматриваешь корешки книг, авось появится мысль заглянуть в настоящий "храм знаний". "Задачи проекта - привести в надлежащий вид остановки города, создать интересные арт-объекты и познакомить жителей и гостей столицы с культурным наследием Крыма, привить любовь к искусству, классическим произведениям", - объяснила Анна.
Анатолий Могилев предложил провести среди студентов конкурс на 10 лучших проектов, после чего будут выделены средства на реализацию идеи. Хочется верить, что горожане не станут обклеивать остановки объявлениями, уродовать нелепыми рисунками. "Сами сделаете - сами будете охранять", - настаивает премьер.
А Виктория Сидорова хотела бы привести в порядок архитектурный облик города. "Можно привлечь студентов и на основе их дипломных, магистерских работ создать проекты, - считает она. - Это позволит не только воплотить в жизнь интересные и свежие идеи, но и реализовать творческий потенциал крымской молодежи. Успешные архитекторы могут войти в кадровый резерв".
Анатолий Могилев одобрил и эту идею, но подчеркнул: необходимо понять, как изменить, а не просто отреставрировать существующие дома.
- Многие безликие "коробки" нужно модернизировать, - уверен он. - Это потребует больших затрат, однако мы найдем ресурс, если воплощением идей займутся сами ребята. Плох архитектор, не заложивший ни одного камня. Нарисовать колонну легко, а вот сделать - нет. Разработаем проекты, и под руководством профессионалов студенты займутся их воплощением. Важно вовлечь в процесс благоустройства как можно больше молодых людей.
Денис Зубченко предложил открыть пункт консультирования работников сельского хозяйства.
- К примеру, фермер захотел выращивать картофель, но эта ниша уже занята. В информационном центре ему подскажут, какой культурой целесообразнее и экономически выгоднее заняться, - пояснил молодой человек. - Мы должны помочь фермерам наиболее плодотворно организовать хозяйственную деятельность, создать структуру производства. Необходимо провести анализ почв, паспортизацию земель.
Председатель Республиканского комитета по водохозяйственному строительству и орошаемому земледелию Молодежного правительства Алим Эмирсалиев поднял вопрос  трудоустройства людей с ограниченными физическими возможностями. Он уверен: решить проблему поможет Интернет.
- Наша задача - определить круг людей с заболеваниями опорно-двигательного аппарата, какое у них образование и уровень квалификации, - пояснил он. - Данные будут переданы в центры занятости, чтобы инвалиды получили преимущества в плане трудоустройства. Работодатели смогут нанимать их штатными сотрудниками, работающими дистанционно - из дома.
- Я рад, что молодежи не чужды проблемы людей с ограниченными физическими возможностями, - признался Анатолий Могилев. - Повышение качества их жизни и социальная адаптация - приоритетное направление государственной социальной политики.
Заметно, что члены Молодежного правительства настроены на серьезную работу.
- Мы планируем участвовать в заседаниях "взрослого" правительства, обсуждении принимаемых программ, проводить свои заседания не реже раза в месяц, думать над воплощением проектов в малых группах, создать общественную организацию для реализации своей деятельности. Однако важно не просто протирать штаны, а добиваться конкретных результатов, - отметил председатель Молодежного правительства Константин Пасечник.
Глава Совета министров поддержал инициативу ребят, пообещав решить вопрос с предоставлением помещения, где можно было бы проводить заседания, разрабатывать и обсуждать новые предложения по социально-экономическому развитию Крыма. Юристы окажут юным министрам поддержку в регистрации молодежной общественной организации. "Мы поможем вам и профессионально, и организационно. Совет министров и я лично всегда открыты для диалога с молодежью, все ваши конструктивные проекты и инициативы будем обсуждать и помогать их реализовывать", - заверил Анатолий Могилев. Он подчеркнул, что пора менять стереотипы мышления и поведения чиновников. Многие инструкции, которым сегодня следует правительство, безнадежно устарели.
- Вы можете не только изучить процесс нашей работы, но и усовершенствовать его, - обратился Председатель Совмина АРК к юным министрам. - Ваша задача - стать эффективной управленческой элитой и генератором креативных идей, выработать новые пути решения существующих проблем, сформировать активную гражданскую позицию крымской молодежи. На следующем заседании Совета министров мы представим вас правительству, в дальнейшем будете работать в тесном взаимодействии со своими старшими коллегами по министерствам и комитетам.
Министр образования и науки, молодежи и спорта Крыма Виталина Дзоз сообщила, что ее ведомство на должность главного специалиста уже приняло одного из членов Молодежного правительства, двое победили в конкурсах на замещение вакансий государственных служащих и проходят специальную проверку согласно законодательству, еще один в скором времени поступит на государственную службу. Четверо молодых людей продолжают обучение в высших учебных заведениях и, как и остальные члены Молодежного правительства, зачислены в кадровый резерв министерств и республиканских комитетов. По словам Анатолия Могилева, никаких препятствий в трудоустройстве талантливой и перспективной молодежи возникать не должно.
http://www-ki.rada.crimea.ua/index.php/2011-03-13-11-38-40/6928-2012-09-19-13-05-21

ОБГОВОРЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА

БАГАТІ ПОДІЛЯТЬСЯ З БІДНИМИ
Оксана Глушкевич, "Західний кур'єр", 20.09.2012, Івано-Франківська обл.
або Чи потрібен Україні податок на багатство?..

 Уже з першого січня 2013 року чиновники планують внести до Податкового кодексу революційні корективи. А саме: замість податку на нерухомість влада збирається запровадити "податок на майно, відмінне від земельної ділянки", більше відомий у народі як "податок на розкіш".
Міжнародний валютний фонд підтримав Кабмін у його бажанні ввести податок на багатство. Це, мовляв, неабияк допоможе залатати "дірки" у бюджеті. За оцінками ДПС України, від нового податку по країні очікується додаткове надходження коштів від 800 млн. до 1 млрд. грн.
Бідніші українці владним нововведенням зраділи, мовляв, хоч один податок буде "для народу". Та і самі вітчизняні багатії не проти "царського" податку, і, кажуть, готові сплачувати його хоч від завтра. А більшість з них - безпосередньо нардепи - і будуть вирішувати остаточну долю податку.
Але у "розкішному" законопроекті є таки кілька тонких нюансів. Про них, а також про те, як, за прогнозами, "ударить" новий податок по гаманцях прикарпатських багатіїв, читайте у дослідженні "ЗК".
Невипадкова випадковість
Про податок на розкіш у Верховній Раді говорили вже давно. Спочатку мова йшла про те, аби вищезгаданий податок на багатство впровадити з 1 січня 2012 року. Але з тих чи інших причин (невпорядковані бази даних, відсутність техніки) введення податку перенесли спочатку на 1 липня поточного року, а згодом і на 1 січня наступного.
В результаті, обіцянки і добрі наміри вищого керівництва щодо "запуску" податкових реформ начебто і випадково, але все ж співпали з виборами до парламенту, і сьогодні  чиновники дають слово: хоч би там що ввести податок вже з наступного року.
Серед нардепів ідея запровадження "розкішного" податку викликала справжній бум, і на розгляд Верховної Ради надійшло відразу чотири тематичні законопроекти, авторами яких є нардепи від "Батьківщини" Юрій Ганущак (законопроект №10558-1) та Андрій Павловський (№10558-2), комуністи на чолі з Петром Симоненком (№10197) та Кабінет Міністрів (№10558).
Саме кабмінівський законопроект в уряді визнали найбільш прийнятним та взяли за основу.
Що ж оподатковуватиметься?
Згідно із законопроектом, податок на розкіш буде двох видів: щорічний - за нерухоме майно та одноразовий - за рухоме.
Об'єктами оподаткування щорічного податку будуть квартири, загальна площа яких перевищує 200 кв. метрів, дачі та котеджі площею понад 500 кв. метрів, а також об'єкти житлової нерухомості у власності одного платника податків сумарною площею більше 600 кв. метрів. За всю цю елітну нерухомість новим законопроектом передбачається сплата податку один раз на рік в розмірі 2% мінімальної зарплати за 1 кв. м. площі житлого об'єкта (нині - близько 20 грн.). Тобто, за квартиру площею 200 квадратів мінімальна сума сплати податку буде 4400 гривень, а за дачний будиночок 500 квадратів - близько 10 тисяч гривень.
Одноразовим податком обкладуться легкові автомобілі з об'ємом циліндрів двигуна понад 3990 куб. сантиметрів, мотоцикли з об'ємом циліндрів двигуна понад 995 куб. сантиметрів, судна зі стаціонарним або підвісним двигуном потужністю понад 75 кВт, літаки і вертольоти. Власники такого добра сплачуватимуть 40% податку від вартості куплених в Україні або ввезених в країну товарів.
Навіть вироби з хутра вартістю понад 40 мінімальних заробітних плат (приблизно 40 тисяч гривень), предмети мистецтва та антикваріат, годинники, вироби з дорогоцінних металів та навіть мобільні телефони за ціною понад 50 мінімальних українських зарплат  згадали далекоглядні кабмінівці у своєму "шедеврі". За все вищезгадане рухоме майно його власники сплачуватимуть 10%  від їх вартості на момент покупки або ввезення на митну територію України цих товарів.
Квартирне питання
Про своє бачення новоспеченого податку кореспонденту "ЗК" розповів начальник відділу оподаткування фізичних осіб ДПС Івано-Франківської області Петро Кулик.
За його словами, в діючому законодавстві існує поняття так званої "пільги".
"Пільга дає право, наприклад, власнику квартири площею 130 квадратних метрів платити лише за десять "зайвих" квадратів, - розповідає податківець. - А от новий податок на розкіш такої можливості не передбачає. Тобто, в когось квартира може бути площею 199 м2, і він не платитиме нічого, а в іншої особи -  201 м2, і вона оподатковуватиметься на чотири тисячі гривень".
Вживана яхта -  не розкіш
Якщо нерухоме майно буде оподатковуватися один раз на рік, то за рухоме справлятиметься лише одноразовий податок при покупці та при імпорті.
Щодо автомобілів, то, за словами начальника відділу оподаткування фізичних осіб Петра Кулика, викликає запитання принцип їх оподаткування за ставкою 40% залежно від об'єму двигуна, адже є чимало дорогих і престижних автомобілів з кубатурою менше, ніж чотири тисячі см3, однак відповідно до згаданого законопроекту оподатковуватись вони не будуть. Тому, на його думку, доцільно оподатковувати транспортні засоби, виходячи з їх вартості.
Також, згідно із законопроектом Кабміну, оподатковуватися не будуть вживані транспортні засоби. "А що мається на увазі під "вживаним" автомобілем? Хтось може, приміром, "покататися" на придбаній машині кілька днів закордоном і в Україну її привозити уже як бувшу у використанні", - каже Петро Кулик.
Не оподатковуватимуться і дорогі раритетні моделі авто. Не будуть платити 40-процентний податок також власники старих яхт, гідроциклів, літаків і вертольотів. Що ж, виходить вживана яхта -  зовсім не розкіш, а засіб пересування.
Також українські економісти прогнозують ще один можливий негативний наслідок від нового податку - він зробить вигідним ввезення в Україну вживаних автомобілів навіть з урахуванням високої ставки акцизу.
Замість 40% - 20%
Та й сама ставка оподаткування транспортних засобів у розмірі 40% є необґрунтовано високою, - підкреслює Петро Кулик, - вона призведе не тільки до суттєвого збільшення вартості автомобілів та зменшення обсягів їх продажу в Україні, а й частішого використання схем ухилення від оподаткування.
"Тому я вважаю, що у цьому випадку ставку потрібно зменшити принаймні до 20%, - запевняє начальник відділу оподаткування фізичних осіб. - При цьому ставку податку на придбання та ввезення іншого рухомого майна (дорогоцінних виробів, дорогих годинників, мобільних телефонів, зброї, хутра, предметів мистецтва та антикваріату) потрібно підвищити до 20%".
Контролювати вищезгадане "дрібне" рухоме майно буде досить важко, каже Петро Кулик, тому що в державі не ведеться їх чіткого обліку чи реєстру, отож це може вилитись у суттєву, проте все ж вирішувану проблему.
Слово мільйонеру
Що ж думають про податок на розкіш самі заможні прикарпатці? "ЗК" поцікавився  у  Володимира Шкварилюка, голови партійного осередку "Фронт змін" в нашій області. Цьогоріч "фронтовик" задекларував майже 2 мільйони гривень сукупного доходу і таким чином офіційно вписався до числа прикарпатських мільйонерів. Але своїми статками, згідно з законопроектом, пан Шкварилюк до розкоші все одно не "дотягує".
"На мою думку, це влада в безвиході шукає шляхи до наповнення бюджету,  - вважає пан Володимир. - Ну і вибори - це ще одна передумова. А взагалі, я хотів би, щоб людям для початку пояснили, що ж таке той податок на розкіш? Бо ж якщо комусь на вулиці сказати, мовляв, приймається такий от закон, то, звичайно, людина скаже: "дуже добре". Хоча вона й поняття не матиме, що воно таке. Особисто я зі своїми двома автомобілями та будинком на 240 квадратів під цей податок не підпадаю, що і є по своїй суті абсурдом".
Якщо ж у майбутньому голова обласного "Фронту змін" все-таки підпаде під якусь категорію для сплати податку, то "розкошелитися" він готовий, запевняє мільйонер.
Те - не розкіш,  і те - не розкіш…
Що ж, таки не все передбачили (чи може й не хотіли передбачити) далекоглядні  творці податку на багатство. Те - не розкіш, і те - не розкіш…
Але найбільше кваліфіковане "податкове око" привертає підозріла плутанина із оподаткуванням фізичних та юридичних осіб. Згідно із законопроектом Кабміну, юридичні особи платитимуть лише щорічний податок на нерухомість, а от за транспорт чи інше рухоме майно податок справлятиметься тільки з фізичних осіб. Отож, враховуючи те, що у кожного нардепа чи то чиновника є своя фірма, ухилитися від такого податку для них буде дуже легко - просто придбавати рухоме майно від імені свого підприємства.
А от оподаткування житлової нерухомості для юридичних осіб, загальна площа якої перевищує 500 кв. м., або два та більше об'єкти такої нерухомості, якщо їх загальна площа перевищує 600 кв. метрів, призведе до оподаткування господарських будівель, які є у власності значної кількості селян, які далеко не завжди є заможними. А це вже суперечить самій суті податку на розкіш.
Чому ж податок на розкіш не буде справлятися із земельних ділянок, теж незрозуміло, і водночас, очевидно, із врахуванням того, що землеволодіння вітчизняних нардепів подекуди нагадують справжні царські "безкраї простори" з народних казок.
Щоб від податку   була користь…
Отож, аби податок на розкіш не залишився лише красивою назвою на устах чиновників, він потребує суттєвих поправок.
Але все одно, кажуть податківці, на прийняття податку на розкіш чекають з нетерпінням: "Для нас сьогодні важливо, щоб цей закон був прийнятий, а тоді до нього можна буде вносити поправки, удосконалювати його механізм. Головне, щоб справді все це не виявилося лише передвиборчими обіцянками", - каже начальник відділу оподаткування фізичних осіб ДПС в області Петро Кулик.
А відносно того, що податок на розкіш в Україні вводять надто швидко, то Петро Кулик вважає, що його треба було б запровадити уже давно:  "Всі знають, що в Украні є дуже велика межа між малозабезпеченими людьми та багачами. Так не може бути. Багаті повинні трохи "поділитися" з іншими".
А от прикарпатський мільйонер Володимир Шкварилюк, своєю чергою, налаштований  більш радикально за податківців. На його думку, столичним багачам з народом треба не просто "ділитися": "Я вважаю, що з отих веселих жінок з телевізора, які світяться золотом, як ялинки на Новий рік, треба просто знімати дорогі сережки й продавати на аукціоні. А гроші - в бюджет. Оце буде податок!".
Що ж, не надто гуманно, зате, мабуть, дієво. А щодо податку на розкіш, то українцям залишається сподіватися, що після виборів депутати таки не передумають оподатковувати себе і своїх друзів, і вже з наступного року простим громадянам дихатиметься вільніше…
До теми
Хто ж із наших з вами земляків є потенційними платниками податку на розкіш?
Згідно з поданими у ДПС деклараціями, найбагатшим, наприклад, серед кандидатів у нардепи на Прикарпатті є Юрій Дерев'янко. Його статки складають 63 694 904 грн. Кандидатом задекларовано один житловий будинок площею 637,9 м2, п'ять квартир загальною площею приблизно 420 м2, дві дачні хатини (209,2 м2 та 236 м2). Тобто, за нашими підрахунками, на  рік Юрій Дерев'янко муситиме сплатити до бюджету 350 тисяч гривень податку. Також кандидатом в нардепи задекларовано 7 легкових автомобілів, але, згідно з законом, податок на розкіш на рухоме майно справлятиметься лише при покупці та при імпорті, тож "автопарк" пана Дерев'янка не оподатковуватиметься жодним чином.
Микола Круць, згідно з декларацією, має у власності два житлових будинки, площею 587,6 м2 та 289,5 м2 та одну дачу (283,9 м2). За таку елітну нерухомість почесний голова правління ПАТ "Івано-Франківськцемент" щорічно оподатковуватиметься на більш ніж 20 тисяч гривень.
Слід відмітити і єдину жінку-мільйонерку у топ-десятці найбагатших кандидатів у нардепи - 51-річну Ольгу Сікору. Вона задекларувала  один житловий будинок на 235 м2 та квартиру на 56 м2. Тобто податок на розкіш, згідно із законодавством, жінка не сплачуватиме. До слова, у своєму гаражі пані Сікора припаркувала  п'ять легкових та десять вантажних автомобілів (вісім з яких іноземного виробництва, два вітчизняного виробника) та вісім напівпричепів іноземного виробництва.
А серед прикарпатської "верхівки" влади, до прикладу, губернатор Михайло Вишиванюк у своїй декларації повідомив про володіння дачею на 506 м2, тобто його податок на розкіш становитиме більше десяти тисяч гривень.
Міський голова Віктор Анушкевичус за свої  дві квартири площею 173,9 м2 та 49,9 м2 не платитиме ні копійки.
http://zk.at.ua/news/suspilstvo/2012-09-20-2196

ВЛАДІ ПОТРІБНІ БЕЗЗУБІ "АКУЛИ ПЕРА"...
Наталія Балюк, "Високий замок", 20.09.2012, Львівська обл.
Ухваливши у першому читанні закон, яким поновлюється кримінальна відповідальність за наклеп, влада оголосила журналістам війну.

 До Кримінального кодексу, згідно з новим законом (автор - "регіонал" Віталій Журавський), вноситься норма - стаття 145-1 "Наклеп", яка передбачає саджати журналістів у тюрму на три роки.
Така політика "регіональної" більшості ("благословили" 188 нардепів від Партії регіонів, фракція комуністів у повному складі (25 осіб) та майже в повному складі фракція Литвина (19 з 20 осіб) і частина позафракційних) чимось нагадують мені військову агресію Російської Федерації щодо Грузії в 2008 році, яку кремлівські стратеги цинічно охарактеризували як "примушування до миру". Отже, ухвалюючи репресивний закон, який дає "зелене світло" для засудження неугодних журналістів, влада примушує "акул пера" до самоцензури. Якщо закон набуде чинності, то більшість колег, навіть дуже сміливих та відчайдушних, сто разів подумають, чи називати речі своїми іменами... Журналістика стане беззубою і безбарвною, а такою вона нікому не цікава та не потрібна. По суті, у нас, журналістів, зухвало відбирають право на професію. А у людей - право на отримання правдивої інформації. Адже саме правду не любить влада, яка цинічно бреше своїм громадянам. Чи зможуть журналісти після запроваження закону Журавського критикувати уряд Януковича за те, що життя вже сьогодні не поліпшилося, а влада, яка на виборах це обіцяла, обдурила народ? Чи це вже буде образа та наклеп, бо Янукович, Азаров та його чиновники можуть образитись та подати в суд на журналіста, який такою критикою зіпсував їм репутацію? Зрештою, звідки журналіст може знати, за що той чи інший політик чи чиновник може образитися? Деякі люди готові ображатися на дурниці, на те, що хтось не так на них подивився... Абсурдність цього закону очевидна. Але чи неочевидною була абсурдність і надуманість звинувачень щодо Юлії Тимошенко? Чи не було абсурдним її арешт та засудження, як, втім, і арешт та засудження Юрія Луценка. То чого дивуватися цьому безглуздю?.. Розправившись з лідерами опозиції, влада відкрила "другий фронт" - взялася за нейтралізацію ще одного небезпечного для неї ворога - чесного журналіста. Оскільки всіх одним махом не пересадити і голови не відірвати, то треба заткнути рота, аби не діставали запитаннями про Межигір'я чи про надприбутковий бізнес сина Януковича, не захоплювались журналістськими розслідуваннями та викривальними публікаціями про "офшори" та "відкати". Не заважали "дерибанити" бюджет, збагачуватись за рахунок державних підприємств та природних ресурсів. Одне слово, щоб не лізли туди, куди не потрібно... Не створювали "пацанам" дискомфорту. Представник Партії регіонів, народний депутат Ярослав Сухий, коментуючи на прохання журналістів мотивацію прийняття закону, так і сказав: "Закон потрібен, щоб ви не писали фігню".
Якщо закон набуде чинності, то видавати суспільно-політичні видання, які тримаються на політичній аналітиці та критичних, резонансних матеріалах, не буде сенсу. Журналістика стане "лайфовою" та гламурною, тобто винятково розважальною, а значить, цілком безпечною для влади.
Чому цей закон вирішили ухвалити саме зараз? Адже понад десять років тому, у січні 2001-го (за президента Кучми!), парламент скасував кримінальну відповідальність за "наклеп" і "образу". Навіть Кучма розумів, що такий закон - це дикунство та пережиток радянського тоталітарного минулого. Думаю, поспішність, з якою ухвалюють репресивний проти чесних журналістів закон, пов'язана з парламентськими виборами. Журналісти, схоже, дістали Януковича. А те, що "ноги" цього закону ростуть з Адміністрації президента, факт документально підтверджений (допитливі журналісти "Української правди" дослідили, що супроводження цього закону здійснювалося Адміністрацією президента Януковича). Очевидно, останньою краплею, яка переповнила чашу терпіння Віктора Януковича, була акція протесту журналістів під час виступу українського президента на Всесвітньому газетному конгресі, де представники "Стоп Цензурі!" підняли плакати з висловами про цензуру в Україні та відсутність демократії. Влада не певна, що в новій Верховній Раді у неї буде така переконлива і дисциплінована більшість, а підстав для критики, мабуть, буде не менше, ніж тепер. Крім того, невідомо, чи після виборів, які вже зараз важко назвати чесними і демократичними, не станеться революційна ситуація. І тут роль масового агітатора та організатора невдоволених народних мас можуть взяти на себе журналісти. Тож влада вирішила наперед остудити їхній революційний запал...
http://www.wz.lviv.ua/articles/109957

"ТЁМНЫЙ ЛЕС" С ГРИБАМИ И ЯГОДАМИ
Наталия Гончарова, "Крымская правда", 20.09.2012
На рассмотрении Верховного Совета АРК находится нормативно-правовой акт, который планирует установить расценки за прогулки по лесу…

 Документ, разработанный крымским Совмином, далёк от совершенства и уже вызвал серьёзный резонанс в обществе, из-за которого его авторы готовы пойти на попятную. Чем грозит налог на природные богатства крымчанам и гостям полуострова, разбирался наш корреспондент.
В защиту природы
Документ по своей сути является попыткой заработать денег на развитие лесного фонда автономии и уберечь его от нерационального использования. Понимают это и разработчики, и депутаты, которым предстоит его утвердить.
- По сути - это налог на природные богатства, - считает депутат ВС Вячеслав Захаров, - а решения парламента должны быть разумны, нельзя обижать малоимущие слои населения, которые и так выживают за счёт даров леса. Абсурд платить за пешие прогулки, за то, что собрал немного лечебной травы, или за выпас коровы. Если подсчитать, во сколько обойдётся владельцу десяти животных их выпас в течение года и затраты на сено, чистой прибыли останутся копейки.
Частично с этим утверждением согласны и в Республиканском комитете по лесному и охотничьему хозяйству. В частности, его председатель Игорь Кацай успокаивает крымчан, что новшество не коснётся тех, кто приходит в лес, чтобы собрать грибов и ягод для своей семьи.
- Это сделано для структур, зарабатывающих на лесных ресурсах и организации туристических походов, - заверил он. - Ну как же с бабушки, у которой нет других средств к существованию, кроме грибов, брать деньги?
При этом Кацай не уточнил, как именно лесники будут отличать человека, работающего на заготовителя, от того, что вышел в лес прогуляться для собственного удовольствия.
Слегка пролил свет на этот и многие другие вопросы пресс-секретарь Рескомлеса Сергей Гвоздецкий.
- Когда будет разработан механизм взимания средств, - сказал он, - можно будет говорить, хорошо это или плохо. А потом организациям, скорее всего, придётся заключать с лесхозом договор на деятельность согласно постановлению. Штрафовать за нарушения договорных обязательств будут, но сумма пока находится в разработке.
За рога и копыта
Точкой преткновения стали коровы, козы и овцы, без которых не выживает ни одно село. За выпас одной головы КРС сельчанину придётся заплатить 310 гривен, за каждого ягнёнка - 148 гривен в год. Кроме того, 40 гривен будут взимать с каждого гектара, на котором люди заготавливают на зиму сено для скота. В итоге за прокорм двух коров и приведённых ими телят государству придётся заплатить не менее полутора тысяч гривен. Ещё примерно столько же денег понадобится, чтобы закупить остальную массу недостающих кормов. В результате заниматься животноводством, которое и так приносит больше убытков, чем прибыли, станет заведомо проигрышным делом. Как в таком случае быть с правительственной программой возрождения животноводства, непонятно. Более того, абсолютно бесполезной мгновенно окажется и выделенная в этом году государственная дотация на выращенную и сохранённую голову крупного рогатого скота. Получается нонсенс: государство за телёнка платит крестьянину 200-250 гривен в качестве поддержки и в то же время взимает с него более 300 гривен налога за то, что этот телёнок поедает растущие в степи сорняки.
Совсем другое дело овцы: программа развития отрасли овцеводства в Крыму тоже существует, но эти животные отличаются своей исключительной прожорливостью. Отара овец уничтожает на своём пути всю растительность, а на её восстановление требуются многие месяцы и даже годы. Экологи бьют тревогу, а кочевники ратуют за традиционный образ жизни. Выход из тупиковой на первый взгляд ситуации ещё несколько месяцев назад предложили нашей газете её читатели из Симферопольского района: чтобы были и овцы, и волки сыты, нужно создавать, как в Европе, цивилизованные пастбища. Но их как не было, так и нет. Зато теперь будет налог, снимающий с крестьянина последнюю рубашку.
Чужой среди своих
Есть у нового проекта решения и ещё одна нелицеприятная черта: в погоне за будущими прибылями опять забыли о своём главном богатстве - детях. На подобные грабли Крым уже наступал несколько лет назад, когда на туристических маршрутах стали взимать плату с организованных групп. Мгновенно за бортом оказались крымские школьники, воспитанники детских домов и интернатов, семьи с детьми, для которых прогулки на природе оказались под запретом из-за своей дороговизны. Общественное возмущение тогда возымело действие: туристический сбор был отменён, затем потихоньку для местных жителей стали открывать общественные пляжи.
И вот снова перебор: за посещение заповедных троп предлагается заплатить по 40 гривен с человека, за туристическую стоянку близ природного заповедника - ещё по 15 гривен, за конную прогулку в предгорье - 20 гривен. Понятно, что далеко не каждая крымская семья сможет позволить себе провести выходные на природе, не говоря уже о детях, лишённых родительской заботы.
Антиреклама
Недовольны нововведением и туроператоры, которые традиционно организуют пешие, конные и автомобильные экскурсии по крымским достопримечательностям. Уходить из бизнеса они пока что не собираются и, если понадобится, пойдут заключать с лесниками договоры. Но как это скажется на количестве организованных туристов летом следующего года, остаётся только гадать. Скорее всего, любители природы в целях экономии будут идти в лес не группами, а "дикарями". А это - груды мусора, вытоптанные лужайки, искалеченные растения. В такой войне за природу не будет победителей.
Более того, подорожание экскурсий снова создаст Крыму славу дурных цен и необоснованной дороговизны, которая изрядно отпугивает туристов из ближнего и дальнего зарубежья. Но подсчитать, сколько на лесном сборе республика сможет заработать, а сколько - потерять, пока никто не взялся.
Первый опыт
В мае текущего года аналогичный представленному документ был принят Севастопольской городской государственной администрацией. Расценки в нём оказались вдвое ниже, а до абсурдной платы за ауди- и видеозапись дело не дошло. Похоже, благодаря этим "нюансам" решение получило право на жизнь и вполне успешно работает. Как сообщили в Севастопольской ГГА, уже в этом году в городской бюджет на лесные нужды дополнительно планируется получить около 20 тысяч гривен. Этих денег хватит, чтобы высадить, к примеру, 200 тысяч саженцев.
Плата за удовольствие (грн. с человека)
Велоэкскурсии в лес - 314, на открытой местности - 17 в год;
конные прогулки - 317, на открытой местности - 10;
автопрогулки - 321, на открытой местности - 18;
парковка транспорта - 2,90 в сутки с машины;
проведение слётов, соревнований, квестов - 0,1 гривны в сутки;
фотоохота и запись голосов птиц и животных - 110 в год;
туристическая стоянка - 0,94 гривны.
Налог на лесные дары (за кг)
Дикорастущие травы - 2 грн.
Грибы - 6 грн.
Ягоды и плоды - 4 грн.
Орехи - 8 грн.
Охота - 80 грн. в сутки или 600 грн. в сезон.
http://www.kp.crimea.ua/newspapers/2012/09/20/tjomnyjj-les--s-gribami-i-yagodami

У ЖОВТНІ УКРАЇНА ПЕРЕЙДЕ НА ЗИМОВИЙ ЧАС
"Рівне вечірнє", 20.09.2012
Верховна Рада у час, що залишився до виборів, не буде змінювати закон про тимчасові пояси.

 28 жовтня, напередодні голосування, українці, як і в попередні роки, переведуть стрілки на одну годину назад. "Питання про доцільність переведення стрілок годинника двічі на рік досить дискусійне. І напередодні виборів ми не хочемо піднімати теми, які підривають суспільство", - заявив заступник голови фракції Партії регіонів Михайло Чечетов.
"Адже нас можуть звинуватити, що ми підігруємо Росії, або навіть побачити, що скасувавши перехід на зимовий час, ми даємо сигнал Кремлю про готовність вступити у Митний союз. Тож до виборів ми не будемо навіть обговорювати тимчасовий законопроект", - додав "регіонал".
Нагадаємо, ідея відмовитися від переведення стрілок годинника в Україні виникла після того, як в Росії було прийнято рішення про скасування переведення годинників.
http://www.rivnepost.rv.ua/showarticle.php?art=033010

ЩОБ НІХТО Й НЕ ПИСКНУВ…
Василь Рогуцький, "Волинь", 20.09.2012
Влада робить все, щоб звузити простір для вільного слова і протестних акцій.

 Журналістам залишиться писати лише про метеликів?
Смерть вільної журналістики. Так говорять колеги та деякі політики про зміни до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів щодо посилення відповідальності за посягання на честь і гідність людини, які у вівторок у першому читанні прийняла Верховна Рада. За проект представника Партії регіонів Віталія Журавського проголосували 244 депутати - регіонали, комуністи та литвинівці.
Згідно зі змінами до законодавства журналістів, а також інших громадян, які поширять інформацію, яку хтось розцінить як посягання на його честь і гідність, може чекати 3 роки тюрми!
Зокрема, згідно з цим законопроектом наклеп, тобто умисне поширення завідомо неправдивих відомостей, що ганьблять честь і гідність іншої особи або підривають її ділову репутацію, якщо такі дії спричинили тяжкі наслідки, карається штрафом в розмірі від двохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до одного року чи обмеженням волі до двох років.
Якщо ж перераховане вище було вчинене шляхом публічного демонстрування у творах або засобах масової інформації, або вчинене слідчим, прокурором чи суддею, то кара буде жорсткішою: штраф в розмірі від п'ятисот до тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк від одного до двох років чи обмеження волі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від одного до трьох років.
У разі, якщо такі діяння поєднані з обвинуваченням особи у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, то тоді на наклепника чекає обмеження волі на строк від двох до п'яти років або позбавлення волі на строк до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від одного до трьох років.
Віце-спікер Микола Томенко однозначно заявив, що ці зміни спрямовані проти журналістів: "Ситуація сумна: ми показуємо, які цінності сповідуємо. У 2001 році Верховна Рада під тиском експертів і журналістів вилучила з кримінального законодавства такі архаїчні поняття, як наклеп та образа, і кожен рік знаходиться людина, яка в силу особистих обставин намагається повернути їх до кримінального кодексу. Якщо ця норма з'явиться, я думаю, що третину українських журналістів пересаджають". Він також нагадав, як кілька років судився з Леонідом Черновецьким, який його звинувачував у наклепі, а потім інформацію Томенка, що мер розікрав 70% Києва, озвучив голова Київської міської держадміністрації Олександр Попов, і це вже не було наклепом.
Знову копіюємо Путіна…
Автор законопроекту Віталій Журавський у пояснювальній записці послався на досвід Росії, де нещодавно був прийнятий аналогічний закон (щоправда, навіть там в останній момент зняли норму про тюремне ув'язнення для наклепника, залишивши лиш драконівські штрафи), а також досвід деяких європейських країн, де теж передбачена кримінальна відповідальність за наклеп. Про різницю між європейськими і нашими судами, які у більшості випадків слухняно виконують волю влади, Журавський, втім, не згадує нічого. Як і не звертає уваги на те, що науково-експертне управління Верховної Ради рекомендувало відхилити цей законопроект.
Ось який висновок роблять парламентські юристи: "У цивільному законодавстві досить детально виписано механізм захисту немайнових благ особи, а тому всі, хто вважає, що на них було зведено наклеп, може скористатись його положеннями для свого захисту. Таким чином, цивільне законодавство забезпечує особі достатній захист у разі поширення неправдивої інформації про неї, - йдеться у висновку парламентських юристів. - Крім того, поняття "наклеп", "образа", як і "честь", "гідність" та "ділова репутація" мають суб'єктивний індивідуально визначений характер. Відповідно й рішення про звернення до суду в цьому випадку має приймати особа, котра зазнала негативних наслідків від поширення завідомо неправдивих, недостовірних та негативних відомостей або інформації чи від образи".
З різкою критикою законопроекту виступила правозахисна журналістська організація "Репортери без кордонів", вважаючи його загрозою існуванню незалежної журналістики. А опозиційна партія "Батьківщина" у своїй заяві називає прийняття цього законопроекту у першому читанні "безглуздям та ідіотизмом", "середньовічним способом розправи". "Абсолютно зрозуміло, що влада використовуватиме цей закон для придушення залишків демократії в українських ЗМІ. Адже будь-яке інтерв'ю, будь-яку публікацію завдяки новому закону кишенькові суди відтрактують так, як треба владі. Це - смерть української журналістики, і за неї відповідає особисто Президент Віктор Янукович зі своїм параноїдальним страхом і жадобою влади", - йдеться у їхній заяві.
У зв'язку з цим згадується нещодавнє доручення Кабміну посилити боротьбу із тероризмом та закликами до зміни державного ладу, суперечки навколо законопроекту про масові мирні зібрання, який зібрався приймати парламент, згадуються повідомлення про закупівлю міліцією водометів, автозаків та іншого обладнання, яке правоохоронці мають отримати якраз напередодні виборів. Також усім добре відома судова практика, коли, за підрахунками експертів, судами забороняються до 90 відсотків акцій протесту, коли за пошкодження тротуарної плитки під час протестного заходу можна відсидіти не один місяць у тюрмі. На цьому тлі введення кримінальної відповідальності за наклеп у разі його остаточного прийняття може стати завершальним акордом, завдяки якому кожен, хто тільки пискне щось не те у бік влади, одразу усвідомить пророчість слів Віктора Федоровича Януковича, сказані ним кілька років тому про те, що "из власти нас не выдавишь"…
Коментарі
Вадим Карасьов, політолог:
 "Нещодавно російська Держдума теж прийняла такий закон… Ми повторюємо російський шлях, і фактично це є намагання уникнути серйозної і несерйозної критики на адресу тих чи інших представників влади. Я розумію, що питання наклепів є, але для того, щоб уникнути цих речей, потрібно, щоб політика була прозорою, щоб працювали політичні інститути і, головне, щоб суд був незалежною гілкою влади".
Віталій Портніков, журналіст:
Цей закон стосується не тільки журналістів, а й громадян в цілому. Просто журналісти є найбільш вразливими до застосування цього середньовічного закону. Ми прекрасно усвідомлюємо, що його головною метою є обмеження свободи преси. Щоб кожен журналіст, який займається журналістським розслідуванням або оцінкою політичної діяльності, розумів, що він знаходиться під імовірним тиском. Тут двох думок бути не може".
Ярослав Сухий, народний депутат від Партії регіонів:
"Закон потрібен, щоб журналісти не писали фігню".
http://www.volyn.com.ua/?rub=33&article=0&arch=1434

ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ ТА БЛОКИ

МАЛЕНЬКИЕ ВЫБОРЫ
Глеб Сергеев, "Первая Крымская", 14.09-20.09.2012
Комитет избирателей Украины (КИУ) прогнозирует смену состава окружных, участковых избирательных комиссий к моменту выборов почти наполовину.

Незаметные победы и такие же поражения. В минувшие выходные "регионалы" провели во власть сразу нескольких своих кандидатов на промежуточных местных выборах в Крыму. И тут же получили удар в спину от теперь уже бывших своих. И то и другое осталось практически незамеченным широкой общественностью. Избирательная кампания проходит пассивно, оставляя основную массу крымчан равнодушными ко всему происходящему вокруг нее.
Легкая победа
Самым большим достижением местных "бело-голубых", вероятно, можно считать избрание юного "регионала" Дмитрия Карнауха мэром Алупки. 26-летний сын ялтинского вице-мэра, в последнее время исполнявший обязанности городского головы, стал кандидатом от партии власти и обошел на выборах трех других конкурентов. За него проголосовали 61,6% избирателей. После этого местный интернет-портал вышел под говорящим заголовком: "Алупка, прими мои соболезнования…" Второе место занял беспартийный кандидат Николай Рубаник, выдвигавшийся ялтинской городской организацией партии "Фронт змін". Ему отдали предпочтение 13% местных жителей. Впрочем, победу Карнауха нельзя назвать ни заслуженной, ни долгожданной. Явка избирателей составила рекордно низкую цифру - менее 25%. Учитывая, что два года назад право голоса в Алупке имели 6625 человек, то новоизбранного мэра поддержали около 1600 горожан. При этом, как сообщает тот же новостной портал, за Карнауха проголосовали "все лежачие", обеспечив ему победу.
Надо признать, что на местных выборах в Крыму "регионалы" давно уже легко берут призовые места и так же легко с ними расстаются. Достаточно сказать, что предшественник Карнауха тоже был представителем партии власти, но продержался в кресле мэра лишь полтора года. Напомним, в мае нынешнего года теперь уже экс-мэр и экс-секретарь горсовета Виктор Толстоног и Павел Постников решением суда были признаны виновными в коррупции. Мэр оказался единоличным собственником миллионного бизнеса, а секретарь бесплатно жил в местном санатории. Однако, после того как депутатский корпус уволил Толстонога, он по решению суда восстановился в должности, чтобы тут же добровольно уйти в отставку. Как он сам потом пояснял, его действия были продиктованы нежеланием "портить трудовую книжку некрасивой записью". С июня обязанности городского головы уже исполнял Дмитрий Карнаух, а Верховная Рада Украины назначила промежуточные выборы мэра Алупки на 9 сентября.
О новом градоначальнике известно, что он выпускник юридического факультета ТНУ по специальности "правоведение". Однако его путь к вершинам карьеры пришелся не на юридическую практику, а пролег через теннисные корты клуба "Ренессанс-юг", спортивным директором которого он работал в 2006 - 2007 годах. Его отец Сергей Карнаух является вице-мэром Ялты, и, таким образом, два города наконец-то установили родственные отношения. Правда, добавит ли это счастья жителям Алупки или поможет им хотя бы избавиться от хронических проблем, большой вопрос.
Но это не единственная виктория "регионалов" за минувшие выходные. В Бахчисарайском районе на выборах головы Тенистовского сельсовета победила кандидат от Партии регионов Валентина Дереза, ее поддержали 65%, или 828, избирателей. При этом, в отличие от индифферентной Алупки, явка здесь оказалась очень даже высокой, почти как на президентских выборах. В пяти селах поссовета: Тенистом, Айвовом, Красная Заря, Некрасовке и Суворове - проголосовать за голову сельсовета пришли более 60% местных жителей, или 1268 человек. Всего же здесь насчитывается 2100 избирателей. Вторым к финишу пришел представитель Компартии Николай Иваченко, получивший 33% голосов.
Триумф "регионалов" продолжился и на выборах головы Колодезянского сельсовета Красногвардейского района, где победу одержал кандидат от Партии регионов Владимир Королев, получивший 82,1% голосов. Его единственный конкурент - самовыдвиженец Алла Савва набрала лишь 6,4%. В то же время почти 10% избирателей не поддержали ни одного из кандидатов. С таким же ошеломляющим отрывом победили "регионалы" и на выборах в двух сельсоветах Ленинского района. В Челядиновском победу одержала кандидат от партии власти, частный предприниматель Татьяна Миних. Ее поддержали 75% избирателей, а второе место занял пенсионер Василий Писковский - 9% голосов. Депутатом Приозерненского сельсовета в округе №11 избрана кандидат от Партии регионов Ольга Пащук, за нее отдали голоса 64% избирателей. Второй результат у Дмитрия Боднара - 29% поддержки.
Удар ниже пояса
И в тот самый момент, когда политическому руководству крымских "регионалов" можно было бы перевести дух и предаться тихой радости от одержанных побед, удар ниже пояса им нанес бывший свой Александр Черноморов. Напомним, этот пока еще нардеп от партии власти предпринял было попытку занять мажоритарный округ №3 (Джанкой, Джанкойский и Красногвардейский районы), но его оттуда вежливо попросили свои же. Он послушался, но, вопреки ожиданиям, в порядке компенсации не получил ни другой округ, ни место в списке. После этого Черноморов в качестве самовыдвиженца зарегистрировался в столичном округе №2, где от партии власти баллотируется Александр Баталин. "Регионалы" какое-то время предпочитали этого не замечать, вероятно, надеясь, что само рассосется. Не рассосалось. Более того, Черноморов зарегистрировал и выпустил газету "Новости: крымский регион", выполненную в дизайне, очень напоминающем партийное издание крымских "бело-голубых". Напомним, их газета называется "Регион-Крым". Однако, в отличие от нее, многотиражка Черноморова не так оптимистично смотрит на нашу действительность. После того как ее распространителей заметили в центре Симферополя, возле главпочтамта, местные активисты партии власти своими силами доставили их в райотдел милиции. Но выпуск газеты, надо полагать, только начало большой войны, которую, судя по всему, обиженный Черноморов объявил однопартийцам. Кстати, уже бывшим, потому что после регистрации кандидатом в нардепы вопреки согласованной линии партии из рядов "регионалов" его все-таки исключили.
Кто почем
В общем, расслабиться нельзя ни на минуту. И чтобы подобные сюрпризы не делали погоду в таком базовом для "бело-голубых" регионе, как Крым, модераторы кампании партии власти предпочитают перестраховаться. Как уже не раз предупреждали эксперты, окружные избирательные комиссии формируются из представителей технических партий. А теперь, судя по всему, к ним добавились и некоторые "оранжевые" проекты. Как сообщает "Центр журналистских расследований", в окружкомах представители Украинской народной партии (УНП) заменены людьми "регионалов". "Оказано давление на "Нашу Украину", в состав которой входит Украинская народная партия. Буквально в недельный срок представители УНП в комиссиях были заменены провластными представителями, - сообщил источник ЦЖР. - И такая ситуация сложилась не только с УНП, но и с другими политсилами "Нашей Украины". После того как областные и республиканские организации выдвинули своих представителей, которые попали в состав окружкомов при жеребьевке, сверху пришла директива сменить их. Сейчас весь этот ресурс работает на Партию регионов. Таким образом, по ветке национально-демократических сил от "Нашей Украины" проходят представители Партии регионов". Крымская организация УНП от комментариев по этому поводу отказалась, сославшись на то, что персональный состав окружкомов формируется на уровне Киева.
В этой связи Комитет избирателей Украины (КИУ) прогнозирует смену состава окружных, участковых избирательных комиссий к моменту выборов почти наполовину и рассказывает, во сколько обойдется покупка технического члена избиркома. "Сейчас называют даже определенные расценки. Чтобы заменить члена комиссии новым, надо заплатить $10 тыс. Чтобы заменить члена комиссии из руководящего состава, председателя или секретаря, - около $20 тыс.", - сказал председатель правления КИУ Александр Черненко. И в это легко верится, потому что, как известно, в этой стране важно не то, как голосуют избиратели, а то, кто и как их голоса считает.
http://1k.com.ua/441/details/6/2

ПОЛІТТЕХНОЛОГІЇ

КАНДИДАТИ В ДЕПУТАТИ ХОЧУТЬ ВСІХ ПЕРЕСПІВАТИ
Оксана Зьобро Анна Свентах, "Високий замок", 20.09.2012, Львівська обл.
Журналісти "ВЗ" дослідили, скільки коштують політичні агіттури дуже і не вельми популярних співаків.

 Співати чи не співати - ось в чім питання. Такими думами переймаються українські співаки у передвиборчий період. Пропозицій від різноманітних кандидатів у депутати - до кольору до вибору. Платять вони добре, роботи пропонують багато... Агітаційні співи навіть вигідніші за новорічні корпоративи (так звані "йолки", на які співаки чекають цілий рік). Не відомо, що вигідніше для виконавців - новорічні корпоративи чи політичні агітки. Одні артисти до політичного болота зараз ні ногою, як-от Славко Вакарчук та "Океан Ельзи", які принципово не беруть участі в агітації і ні за які "шиши" співати за політиків не згодні. Ще одні перебирають замовленнями і співають лише за близьку їм партію. Деякі з них, як-от Таїсія Повалій, яка кілька виборів поспіль ревно підтримувала Партію регіонів, доспівалася до другого місця у списку "регіонів" на цих виборах. Чимало є й таких артистів, які за "бабло" соловейком щебетатимуть і за того, й за іншого, і за двадцять третього. Якими принципами керуються українські співаки в час політичних агітацій та яку ведуть фінансову політику, дізнавалися кореспонденти "ВЗ". Одним виконавцям ми телефонували інкогніто, щоб дізнатися, на яких умовах і за скільки вони готові підтримувати нашу "неіснуючу" партію. В інших попросили офіційного коментаря, як їм живеться в передвиборчий час.
- У час передвиборчих кампаній практично до кожного артиста надходять пропозиції виступити за того чи іншого кандидата, - розповідає журналістові "ВЗ" співак, композитор, переможець телепроекту "Голос країни" Павло Табаков. - І я ще ні від кого з колег не чув, щоб хтось відмовлявся від подібних замовлень. Інша річ - як ці замовлення виконуються. Якось був свідком того, як один артист ледь не після кожної пісні закликав зі сцени голосувати за кандидата. Така надмірна агітація може спрацювати з точністю до навпаки - налаштувати публіку не за, а проти… Особисто я розглядаю передвиборчі концерти як чудову нагоду виступити перед жителями не лише великих міст, а й районних центрів, до яких артисти заїжджають вкрай рідко. Це у Києві та обласних центрах люди розбалувані видовищами. А у провінційних містечках виступ артистів сприймається як найбільше свято. Мені приємно бути частиною такого свята, сповненого щирими емоціями та неймовірною енергетикою публіки.
- Зараз ми з головою занурені у святкування 20-річчя "Піккардійської терції", - говорить Роман Климовський, менед­жер вокальної формації "Піккардійська терція". - Але й останні п'ятнадцять років не брали участі у жодному глобальному партійному передвиборчому проекті. Хоча не скажу, що ми - поза політикою. І на цих виборах висуваються наші друзі - люди, яких знаємо, у яких впевнені, які раніше нам допомагали у той чи інший спосіб. Якщо друзі запрошують, і ми в цей час вільні - підтримуємо їх. Для артистів час передвиборчих кампаній - один із найбільш жнивних. У цей період політики згадують, що є артисти, і що ці артисти можуть допомогти їм досягти цілей. А артисти не відмовляються від передвиборчих виступів, бо їм треба не тільки за щось жити, а й розвивати свою творчість: записувати нові пісні, орендувати зали, репетиційні приміщення, шити сценічні костюми… Незважаючи на те, що були дослідження, що передвиборчі концерти для кандидатів - малоефективний метод у завоюванні прихильності виборців, цей метод агітації прижився. На цьогорічних виборах виступи артистів перетворилися на ще одне змагання між кандидатами: мовляв, мій конкурент возить за собою співаків, чим же я гірший? В одному місті мені сказали: "У нас зараз ледь не щодня концерт". "Як так?" - запитую. "А у нас - сорок кандидатів. От і порахуйте…", - почув у відповідь. Щодо фінансової політики артистів, то багато хто хизується тим, що ціни на виступи за кандидатів зростають ледь не удвічі. Насправді більшість працює на виборах за свої звичайні або дещо підвищені гонорари. Просто концертів у цей період більше.
Коментар для "ВЗ"
Олег Медведєв, політтехнолог
Функція співака в політичних кампаніях - забезпечити зібрання належної аудиторії для зустрічі з політиком. Зірка не ділиться своїм позитивним іміджем з політиком. Він просто збирає аудиторію, людей, які на концерті в перерві між піснями так чи інакше змушені слухати інформацію про політиків. Але ця технологія практично себе вичерпала. Основні політичні сили у партійних кампаніях цього прийому вже не використовують, бо він себе девальвував. У виборців склалася стійка думка, що співаки вже не можуть співати ідейно, що вони співають тільки за гроші, а ці ж гроші можна було використати на якісь соціальні потреби. Виступи співаків починають працювати політичним силам на гірше. Зараз збереглася практика використання представників шоу-бізнесу тільки в мажоритарних округах.
Озброївшись номерами телефонів піарщиків, концертних директорів та представників українських виконавців, телефонуємо їм, щоб запропонувати підробіток, - заспівати за нашу молоду партію в одному з районних центрів України.
Притягнути на свій бік людей з допомогою харизми та популярності Вєрки Сердючки, Ірини Білик, Даші Астаф'євої & NIKITA та "НеАнгелів" нам не світить. Сергій Горбенко, організатор концертів продюсерського центру mamamusic, сказав нам, що підтримати політично вони нас не зможуть, адже "вже працюють зараз із різними партіями, зокрема і з "Регіонами". Неполітичні розцінки концертів: Андрій Данилко - 30 тис. євро, Ірина Білик - 15 тис. євро, Даша Астаф'єва & NIKITA - 10 тис. дол., "НеАнгели" - 8 тис. дол.
Щоб заманити у свої політичні сіті гурти "ДіОфільм" чи REAL O багато зусиль не треба. Розцінки такі: група "ДіОфільм", дует Володимира Дантеса і Вадима Олійника, - 5 тис. дол. за виступ від 45 хвилин до години, група REAL O - 6 тис. дол. Підтримка від Наталії Могилевської "коштує" 15 тис. дол. Якщо буде збірний концерт, нам можуть дати знижки. Підтримати партію закликами поміж піснями вони погодилися. "Це нормально для виступу, - каже Анна Вєтрова, організатор концертів від продюсерського центру TALANT Group. - На таких концертах артисти не проводять прямої агітації, але можуть подякувати наприкінці за концерт такій-то людині і такій-то партії". Домовилися, що тричі за час концерту поміж піснями обіграють назву нашої вигаданої партії.
Потап і Настя Каменських, як повідомили нам в їхньому продюсерському центрі, від політичної активності відійшли (на минулих виборах гурт підтримував Юлію Тимошенко). "Ми нікого не підтримуємо, ми аполітичні", - кажуть сьогодні.
Організатори концертів гурту "Тартак" підійшли до нашої пропозиції поагітувати ґрунтовно й одразу почали розпитувати всі нюанси замовлення. Навіть попросили скинути лінк на сайт партії. Кілька разів перепитали, чи наша партія не є сателітом Партії регіонів і чи є у нас чиясь протекція. Для них принципово, чи партія україномовна, бо в іншому разі - розмови не буде. Ми пообіцяли, що на концерті партійних прапорів не буде, але буде банер з назвою і логотипом партії, а ведучі говоритимуть, за чиєї підтримки проходить концерт. Також на сцені з промовою виступить наш "лідер". "Ми не агітуємо, ми просто виступаємо, допускаємо ваш банер збоку, - сказав організатор концертів групи. - Уточню з нашим вокалістом питання про вашу партію, бо в нас строгі політичні поняття. Граємо тільки наживо і тільки свої пісні. Якщо домовимося - будемо визначати точно день. Орієнтовна ціна - 7 тисяч доларів плюс оплата дороги".
Андрій Заліско за політичну агітацію дорого не просить. Погодився підтримати кандидата - безпартійного, самовисуванця по мажоритарці в одному з міст Львівщини. Від 40 хвилин до години концерт із двома дівчатами на балеті коштуватиме 6 тисяч гривень. Заліско має у вихідні багато замовлень, але знайти час для нашого кандидата готовий. "Кандидата під час концерту згадати можу, це має велике значення, коли артист скаже щось про кандидата. Чи можна було б з ним побачитися? Сподіваюся, у нього не дуже радикальні погляди", - каже він.
Типізація українських артистів від Андрія Кузьменка, лідера гурту "Скрябін"
(передрук з його офіційного блогу)
- Популярні й непопулярні.
- Популярні діляться на тих, які їздять на вибори, й тих, що обламалися, і вже не хочуть.
- Непопулярні їздять на вибори завжди і за будь-кого, лиш би взяли.
- Популярні, які їздять, перебирають харчами й також їздять за будь-кого, але хто більше дасть.
- Популярні, які не їздять, "гонять" на популярних, які їздять (як я зараз).
- Непопулярні готові писати і співати адресні пісні про того, хто забашляв.
- Популярні готові співати такі пісні за подвійний гонорар.
- Непопулярні готові світитися в рекламній продукції.
- Популярні готові з'являтися на біґбордах за окрему платню.
- Непопулярні чекають на цей час два роки й від виборів до виборів ставлять свічку за того, хто придумав, щоб президентські та парламентські не проводилися разом.
- Популярні мають із чого жити, але з хитрою посмішкою зустрічають біґборди із потенційними роботодавцями на вулицях. Вони намагаються підійти до цього моменту на піку слави з новою піснею, яка на устах в українського народу, щоб підняти ціну.
- Непопулярні артисти охоче погоджуються брати участь у рекламних прес-конференціях свого боса, але їм ніхто не пропонує.
- Популярні на цій конференції швиденько кидають фразу про те, що вони тут випадково, беруть за неї гонорар і вибігають із зали.
- Непопулярні готові співати добу за свого боса. І необов'язково на сцені і в мікрофон.
- Популярні виламують руки майбутнім депутатам різноманітними райдерами та забаганками, підкреслюючи власну незамінність.
http://www.wz.lviv.ua/articles/109956

СКІЛЬКИ ПЛАТИТЬ КАНДИДАТ
Денис Булгак, Сергій Штурхецький, "Рівне вечірнє", 20.09.2012
Тема витрат на агітаційну кампанію для наших кандидатів чомусь дуже неприємна.

 Про розміри своїх виборчих фондів часто й взагалі відмовляються говорити. Незважаючи на те, що законом передбачена така звітність перед Центральною виборчою комісією, яка, в свою чергу, зобов'язана разом з окружними виборчкомами контролювати надходження до цих фондів та видатки кандидатів на кампанію. "РВ" вирішила дослідити, скільки платить кандидат за своє бажання стати депутатом та скільки може заробити на виборах звичайний рівнянин.
Отож спочатку кандидату слід витратитися на офіційну грошову заставу - 13 тисяч гривень із "хвостиком". Отримавши посвідчення, кандидат має гарантоване право в межах свого округу надрукувати передвиборчу програму у визначеній комунальній газеті. Не довіряючи такому сумнівному бонусу, кандидати ідуть до редакцій місцевих газет, які правлять за сантиметр квадратний від 4 до 13 гривень, на радіо і телебачення, де секунда ефіру вимірюється від 2 до 14 гривень - залежно від популярності ТРК та часу ефіру.
Сповістити про себе на вулицях може кандидат за допомогою біг-борда - до 2000 грн. за місяць із виготовленням або сіті-лайта - до 1000 грн.
Чи не кожен кандидат вважає себе достойним власної, хай маленької, але газетки або й не дуже товстої, але книжки. Приблизно 40-60 копійок іде на примірник звичайної "агітки" на кількох шпальтах. Роздавати цю інтелектуальну обгортку повинні, звісно ж, не самі кандидати, а найняті агітатори. Вони правлять за годину роботи щонайменше 15 гривень, стоять в наметах (з оригінальним написом і конструкцією - до 6 тисяч гривень, стандартні "садові"- до 500 грн.) близько 6-8 годин з надією заробити 60-90 гривень за зміну. Одного у намет не поставиш - тому стоять по двоє-троє, пришвидшуючи спустошення виборчого фонду. У день на намет, який роздасть 2 000 газет (1200 грн.) піде до 200 грн. на агітаторів.
Кандидати, охочі до безпосереднього спілкування з виборцями, які не мають адмінвпливу, щоб зібрати працівників підприємства в наказному порядку, розвішують оголошення на стовпах і намагаються поговорити із місцевим пролетаріатом "про політику" на стихійних базарчиках, автобусних зупинках та в підворіттях.
Планувати і організовувати ефіри, зустрічі, писати кандидату промови, малювати високі рейтинги та вивозити стомленого після спілкування з виборцями мають штабісти - особи без певної професійної ознаки, які називають себе дипломатично "політтехнологами", "іміджмейкерами" та іншими малозрозумілими словами. Штабістам потрібно платити 2,5-4 тисячі гривень на місяць, а запрошені з-за меж області правлять від тисячі доларів за місяць кампанії. Популярною є також практика домовленості про "преміальний фонд" у разі виграшу кандидата. Цей "фонд" може дорівнювати усій заробленій сумі за кампанію, щоправда, точніше сказати не можна, бо людей, які коли-небудь отримували цей фонд, зустріти надзвичайно важко.
Та агітаційна сверблячка, яка охопила нині всю країну - ніщо порівняно із справжніми витратами "знаючих" кандидатів, адже основні ресурси спрямовуються на "захист голосів". Члену окружкому, який представлятиме інтереси кандидата, обіцяють зарплатню на рівні штабіста, членам дільничних комісій мають заплатити 200-400 гривень за день голосування, спостерігачам - 150 гривень і більше. Відповідно, голови комісій, секретарі мають отримати удвічі-утричі більше. Це досить витратна затія - спостерігати за виборами, адже у кожному окрузі від 100 до 150 дільниць, на кожній дільниці потрібна не одна людина, а хоча б дві (краще три-чотири). Тож тільки "захист голосів" обійдеться найскромнішому із кандидатів щонайменше у десять тисяч "зелених".
Іще одне. Досвідчені кандидати закладають зверху розрахованих витрат ще 30-50%. На… розкрадання штабістами. Боротися із цим нікому ще не вдавалося, зменшити крадіжки хіба що наївно сподіваються кандидати, які особисто очолюють штаб.
Ось, здається, і всі витрати. У разі перемоги поїздку до Києва за мандатом оплатить вже народ України. Після перемоги вони нам вже нічого не винні, платити за їхнє утримання наступні п'ять років будемо ми.
Коментарі
Кандидат від 152-го "рівненського" округу Віталій Грицак, почувши запитання про свої виборчі витрати, "пожартував", що це "державна таємниця". Уникнув відповіді на запитання про розмір свого виборчого фонду та витрати на агітацію Данило Корилкевич, один з найбагатших кандидатів у 154-му окрузі з центром у м.Дубно. Сказав лишень, що працював для людей 26 років, багато чого для них зробив - оце і є та ціна, яку він заплатив, аби переконувати виборців голосувати за себе. Анатолій Юхименко з 153-го округу, почувши тему розмови, пообіцяв зв'язатися з кореспондентом пізніше, після зустрічі з виборцями. Ага, дзвінка чекаємо і досі. Іншим кандидатам у народні депутати, які виявилися більш говіркими, надаємо слово.
Вадим Сторожук:
- Для того, щоб кандидату протягом двох місяців принаймні заявити про себе виборцям, потрібно витратити близько 200 тисяч гривень. Виборчий фонд я наповнюю винятково своїми коштами. Агітацію проводжу через усі можливі засоби - зовнішня реклама, публікації в пресі, інтерв'ю на радіо та телебаченні, оскільки в кожного з цих видів агітації є своя аудиторія.
Віктор Матчук:
- Потенційні виборці кожного кандидата повинні мати право знати, на які кошти ведеться виборча кампанія. Адже це показник чесності і, зрештою, це відповідає демократичним принципам. Але особливість виборчого процесу в Україні полягає у тому, що витрати з виборчого фонду - це далеко не всі видатки, які здійснюються на агітаційну кампанію. Хтось, може, почав газету власну випускати за рік-два до виборів, біг-борди зі своїм зображенням протягом року розвішувати під різними приводами, тобто є непрямі методи агітації. Для мене найголовніше - довести свою позицію до людей, тому використовую засоби масової інформації. З виборчого фонду уже витратив понад 80 тисяч гривень, власних, офіційно задекларованих у декларації про доходи, з яких сплачено усі податки.
Олег Червонюк:
- Успішність кампанії потрібно оцінювати за реальними справами: хто скільки робочих місць створив, що зробив для розвитку міста, області, для людей і не тільки безпосередньо перед виборами. Вартість моєї агітаційної кампанії можна оцінювати по-різному, зважаючи хоча б на те, скільки я за останні роки вклав грошей у відродження льонокомбінату. А що стосується прямої агітації за кошти виборчого фонду, то ці видатки навряд чи перевищують 20 тисяч гривень.
Олександр Поліщук:
- Я працюю насамперед в соціальних мережах, оскільки вважаю себе представником від молоді на цих парламентських виборах. Також виготовляю невелику кількість агіток, оскільки виборчий фонд наповнюю сам. Від партії отримав лише покриття застави в ЦВК, фотосесію в студії, юридичну та організаційну підтримку. Станом на вівторок із виборчого фонду я витратив 1596 гривень на друк афіш та банерів. Без сторонньої підтримки брати участь у виборах дуже важко. Я пересвідчився, що держава створила всі умови, щоб балотуватися в нардепи могли лише багаті люди.
Дмитро Кравець:
- Проводжу лише зустрічі з виборцями. Агітматеріалів не публікував. Інші кандидати і книги розносять, і календарики зі своїм зображенням на фоні церков. І наклади листівок сягають, за неофіційною інформацією, 40 тисяч примірників, і газети видають такими ж тиражами. Суми викидаються шалені, і виборці мають задуматися, чиї гроші витрачають кандидати, і звідки або в кого вони їх взяли. Соромно бути багатим, коли навколо стільки бідних. Я й рахунок виборчого фонду поки що не відкривав. Хоча доведеться, бо хочу розповсюдити своє звернення до виборців та звернення тих людей, які переконали мене піти у кандидати в депутати Верховної Ради. Робитиму це на звичайному газетному папері, і обійдеться це приблизно у півтори тисячі гривень.
http://www.rivnepost.rv.ua/showarticle.php?art=033047

"ФАЛЬСИФИКАЦИЯ ВЫБОРОВ ЧРЕВАТА МЕЖДУНАРОДНОЙ ИЗОЛЯЦИЕЙ УКРАИНЫ"
Анна Бердичевская, "Юг", 20.09.2012, Одесская обл.
Избирательный процесс в Украине, особенно в последние годы, все больше напоминает этакую внедренную в социум систему воспитания по принципу кнута и пряника.

И власти предержащие применяют сей метод весьма виртуозно - и в хвост, и в гриву. Судите сами.
"Пряник" электорату выдается единоразово, и строго в канун выборов. Зато после них весь период депутатских (президентских) полномочий в стране безраздельно хозяйничает "кнут" избранной нами власти. А как иначе? Надо же избранникам "отбить" средства, потраченные на электоральный предвыборный "пряник"! Да и прирастить личный капиталец дело нелишнее. Тут без всесильного вертикально-властного "кнута" не обойтись, ясное дело.
Но трудно понять избирателя, продающего свой голос за жалкую подачку или сладкое обещание "улучшения жизни уже сегодня". А потом клянем власть на чем свет стоит, нищаем, но приходят очередные выборы - опять норовим наступить на старые грабли.
Правда, недавно премьер Азаров во всеуслышанье признался, дескать, он лично почувствовал, что жизнь таки да - улучшилась. Надо полагать, у всей его семьи, деток, внуков тоже. Но попробовал бы он прожить на нищенскую пенсию токаря или учительницы с сорокалетним стажем. Уверена, запел бы по-другому.
Увы, по всей Украине в глазах рябит от биллбордов Партии регионов с мантрой: "От стабильности - к благосостоянию". Но почему-то подавляющему большинству украинцев жить лучше не стало.
И не станет. Пока мы не изменимся сами. Сколько ни повторяй "халва", во рту слаще не становится. Хоть тресни. Вся страна узнала цену разрекламированной регионалами "стабильности" по новостийному сюжету из Луганска: люди просто дрались за дармовые зонтики от регионалов и чуть не снесли агитпалатку, из которой эти "пряники" раздавали. Надо думать, так Партия регионов приступила к реализации плана под кодовым названием "благосостояние"…
Впрочем, подобное сегодня наблюдается повсеместно. Многие одесситы наверняка видели сюжет о пребывании в наших краях бывшего "нашеукраинца", а ныне примкнувшего к партии власти Давида Жвании. В том репортаже был кадр: пожилая женщина чуть не в пояс кланяется, благодаря заезжего барина за подаренное им одеяло. Уничижительная сценка…
А ведь отлично знаем, испытали, проверили: дадут на гривню, и то не всем, зато потом сдерут на тысячу - и с каждого. Так, может, хватит? Хватит быть продающимся за кило гречки или одеяло электоратом, о котором власть вспоминает раз в пятилетку? Пора становиться народом, гражданами, ответственными за страну и ее будущее. Народ априори не продается и не покупается.
Именно о предстоящих парламентских выборах и о ходе избирательной кампании шла речь на недавней пресс-конференции кандидатов в депутаты Верховной Рады от объединенной оппозиции "Батьківщина" экс-министра иностранных дел Украины, народного депутата Бориса Тарасюка (№9 в партийном списке) и Владимира Усова (одесский мажоритарный округ №135).
- Мое пребывание в Одессе, - сказал в своем вступительном слове Борис Тарасюк, - связано с предстоящими парламентскими выборами. За два летних месяца я побывал в двенадцати областях Украины, провел больше сотни встреч с избирателями. И куда бы ни приезжал - у людей проблемы практически одинаковые. Избирательная кампания идет полным ходом. И уже можно сделать первые выводы.
Повсеместно фиксируются факты нарушения законодательства о выборах. По данным общественной организации "Опора", отслеживающей соблюдение избирательного законодательства, первое место по количеству нарушений занимает Партия регионов - сто восемьдесят восемь случаев, второе - кандидаты-мажоритарщики, третье - КПУ.
Но показательно, что безусловным лидером является партия, инициировавшая "перекраивание" закона о выборах "под себя". Изменена избирательная система по образцу 2002 года, когда пятьдесят процентов депутатов избирались по пропорциональной системе, а пятьдесят - по мажоритарной.
И это изменение закона "под себя" привело, во-первых, к тому, что сегодня подавляющее большинство членов окружных избирательных комиссий представлены партиями, о которых никто ничего не знает. А во-вторых, за этот небольшой промежуток времени с момента формирования окружкомов уже проведено тысяча семьсот пятьдесят замен их членов. Как вы понимаете, эти никому не известные партии передали свои места в комиссиях регионалам, литвиновцам и коммунистам. И таким образом сформировалось уже прогнозируемое большинство представителей партии власти в окружных избирательных комиссиях.
По такому же сценарию формировались и окружкомы в Одесской области. В некоторых из них из восемнадцати человек - шестнадцать представляют Партию регионов или ее сателлитов. Ситуация очень тревожная. И она должна волновать всех сознательных украинцев, всех честных граждан страны, ибо от нашего выбора будет зависеть будущее Украины.
Б. Тарасюк рассказал о миссиях международных наблюдателей, которые уже работают в Украине и готовятся приехать к нам:
- Сказать, сколько всего будет международных наблюдателей, сегодня сложно. Но объединенная оппозиция "Батьківщина" заинтересована в том, чтобы их было как можно больше. К примеру, на президентских выборах в 2004 году во время третьего тура в Украине находилась наибольшая за всю нашу историю миссия международных наблюдателей - тринадцать тысяч человек. Мы ставим цель, чтобы и на выборах в октябре их было не меньше, поскольку считаем: для Украины, ее судьбы значимость предстоящих парламентских выборов ничуть не меньше, чем президентских 2004 года.
По словам Бориса Тарасюка, сегодня во всех европейских демократических институциях, таких как Европейский Союз, Совет Европы, ОБСЕ и других, негативно оценивают деятельность нынешней украинской власти. Прежде всего из-за отхода от принципов, утвержденных в нашем государстве после победы демократии в 2004 году.
Украина сегодня плетется в хвосте рейтингов, определяющих состояние в стране демократии, свободы, борьбы с коррупцией, свободы ведения бизнеса. Причем значительное падение этих рейтингов произошло за время президентства В.Януковича и его команды.
Об ожиданиях международного демократического сообщества от предстоящих выборов в Украине Борис Тарасюк сказал:
- Все серьезные международные институции призывают украинскую власть и лично президента освободить Юлию Тимошенко и Юрия Луценко и предоставить им возможность участвовать в политических процессах в стране, включая парламентские выборы 28 октября. В противном случае европейцам будет очень проблематично признать выборы честными и демократическими.
Существует два сценария развития событий - позитивный и негативный. К сожалению, судя по действиям власти, более вероятным является негативный сценарий. Юлия Тимошенко и Юрий Луценко останутся за решеткой, многочисленные мессиджи европейских институций и правительств демократических стран власть проигнорирует, выборы сфальсифицирует и они будут признаны нечестными и недемократическими, не отвечающими стандартам ОБСЕ и Совета Европы. И это на длительное время заморозит отношения между Украиной и Европейским Союзом, другими демократическими институциями. А это означает глубокую международную изоляцию нашей страны.
И пусть те, кто сегодня готовит фальсификацию выборов, в том числе и на Одесщине, знают: к этим выборам приковано внимание международного сообщества. И все нарушения избирательного законодательства будут фиксировать не только отечественные, но и международные наблюдатели.
Если выборы будут признаны нечестными, я не исключаю достаточно жесткой реакции международного сообщества по отношению к верхушке украинской власти и ко всем тем, кто будет причастен к фальсификации выборов. Уже сегодня в конгрессе США появились два проекта резолюции относительно возможного введения персональных санкций к высшему руководству страны, а также к лицам, причастным к политическим процессам над оппозицией. Санкции могут предусматривать запрет на въезд в США, арест их движимого и недвижимого имущества, счетов в оффшорах и странах Европейского Союза.
- Практически во всех округах области идет подкуп избирателей, - сказал Владимир Усов. - Только по нашему сто тридцать пятому округу мы подали в ЦИК более десятка жалоб, а в ответ получили отписки. Хотя нарушения вопиющие.
И я задаю себе вопрос: если партия власти идет на такие откровенные и грубые нарушения, на что она рассчитывает? Ответ понятен и очевиден. Если сегодня внутренняя политика - это политика грабежа, а политика внешняя - это политика изоляции, то становится ясно, почему те, кто представляет партию власти, отправляют своих детей учиться за границу, там же они хранят свои капиталы. Поэтому Украина - это не то место, где они хотят жить, это не та страна, о будущем которой они сегодня задумываются и хотят для нее что-то сделать. Это всего лишь "дойная корова", которую они используют, чтобы обеспечить свою старость и, может быть, старость своих детей и внуков.
Если мы хотим, чтобы и наши дети, и наши внуки в этой стране имели право на достойную жизнь, сегодня нам необходимо эту власть остановить.
…Впереди - выборы. Так что думайте сами, решайте сами, кому, какой политической силе отдать предпочтение. Хорошо думайте.
http://yug.odessa.ua/index.php/home/arc/2554.html

ЗАНИМАТЕЛЬНАЯ СОЦИОЛОГИЯ
Александр Разумный, "Днепр вечерний", 19.09.2012, Днепропетровская обл.
В разгар избирательной кампании социологи удивляют своими данными.

 Социологические исследования, которые проводятся различными специалистами практически во всех регионах Украины, демонстрируют достаточно большую неопределенность электората в своих предпочтениях.
Одна из особенностей многих опросов свидетельствует, что в ряде областей страны позиции "регионалов", в отличие от официальной информации, значительно ниже. Так, например, по данным исследования, проведенного соцгруппой "Социнтел", Партия регионов проигрывает на всех избирательных округах Житомирской области, кроме Коростеня. Ну, а по данным "Союза молодых политологов Украины", в Харькове за последние четыре года рейтинг правящей партии снизился более чем на 4%.
Что же касается Днепропетровщины, то бесспорным лидером парламентской кампании считается Партия регионов. Но в то же время, отмечают эксперты, ситуация может измениться за счет достаточного большого количества неопределившихся избирателей. Кроме того, в нашей области перекрещиваются интересы разных финансово-бизнесовых групп. По мнению сопредседателя общественного объединения "Приумножим славу Приднепровья!" Виктора Березки, партии власти вряд ли удастся провести в парламент всех запланированных кандидатов. Он прогнозирует, что они терпят поражение "по крайней мере в двух-трех округах". Особенно интересная ситуация складывается в округах, где расположены предприятия Виктора Пинчука. В 24-м округе, где официальным кандидатом от Партии регионов является заместитель городского головы Днепропетровска Анатолий Крупский, неожиданно зарегистрировался другой регионал - помощник председателя правления Нижнеднепровского трубопрокатного завода, входящего в группу "Интерпайп", Яков Безбах. Борьба между двумя однопартийцами должна быть острой, тем более, что в округе появился кандидат-двойник - пенсионер Иван Безбах. Спутать карты областной власти в разных округах могут и другие кандидаты: экс-губернатор Николай Деркач, бывший начальник областной милиции Александр Бобылев или экс-министр транспорта Леонид Костюченко.
Примечательно: прямая материальная помощь не всегда находят должную поддержку у избирателя, о чем свидетельствуют данные института исследований региональных проблем Украины. Данные, полученные в ходе исследований, говорят, что лишь 63% горожан и 67% сельских жителей оказались заинтересованными в проектах, связанных с получением материальной помощи. Помощь в виде услуг (ремонта, помощи по хозяйству и т.д.) интересна для 45% горожан и 44% сельских жителей. Наименее интересными инициативами выступают проекты поддержки кандидатов (митинги и т.п.) - 43% опрошенных горожан и 31% сельских жителей. А также участие в кадровых проектах типа конкурсов лучшего в профессии 35% горожан и 20% сельских жителей.
Комментируя представленные данные, руководитель гражданской инициативы "Европейский дом", политический эксперт Кирилл Куликов отметил:
"Могу привести два конкретных примера, как сказывается тип кампании на рейтингах кандидатов. Пример - 24 округ в Днепропетровске. По пути "технологической" кампании пошел Анатолий Крупский, первый заместитель мэра Днепропетровска. Казалось бы, идет по своей территории, за плечами 12 лет работы первым замом мэра, есть о чем рассказать людям и показать, что сделано. Но его рейтинг сегодня лишь 15%. В то же время у его главного соперника Якова Безбаха - 27%, а у кандидата от КПУ Валерия Убогова - 23%, Леонида Костюченко - 18%.
Еще пример - 27 округ в Днепропетровске, где "технологическую" кампанию ведет кандидат от Партии регионов Александр Момот. При всей работе административного ресурса, прямой поддержке губернатора, привязке к отремонтированным дорогам и прочим детским площадкам его рейтинг составляет всего 17%. В то время как рейтинги кандидатов движущихся в формате "идеологических" кампаний, таких как Николая Деркача - 26%, кандидата от КПУ Светланы Чумак - 21%, Александра Конопелькина - 13%, Александра Мамрича - 12%".
"Исходя из этих данных, на мой взгляд, "технологические" кампании, построенные на проектах, связанных с реализацией мелких дел по примеру установки детских площадок, ремонтов дорог, разного рода благотворительности и т.п. уступают "идеологическим" кампаниям" - отмечает эксперт. Ну, а что скажет избиратель?
http://dv-gazeta.info/politic/zanimatelnaja-sotsiologija.html

ТОЧКА ЗОРУ

ЧИ ЗАХИЩАТИМУТЬ ІНТЕРЕСИ ВОЛИНІ В ПАРЛАМЕНТІ?
Микола Лавринюк, "Волинь", 20.09.2012
Чи потрапить до Верховної Ради достатньо депутатів від Волині...

 Оприлюднені ЦВК партійні списки на вибори-2012 викликали запитання у багатьох волинян - Чи потрапить до Верховної Ради достатньо депутатів від Волині, щоб повноцінно відстоювати інтереси краян у парламенті? Як не прикро, реальні шанси представляти область у Верховній Раді мають одиниці політиків, які отримали прохідні місця у списках своїх політичних сил. І, звісно, за умови, коли їхні земляки підтримають цю партію на виборах
Загалом балотуватися до парламенту за партійною системою зголосилося близько 20 політиків, які нині живуть на Волині або є вихідцями з нашого краю. Більшість претендентів на мандати - досвідчені політики, які не вперше прагнуть до парламенту або є народними депутатами. Як засвідчують дані Центральної виборчої комісії, волиняни представлені в третині усіх партійних списків - від дрібних партій до найпотужніших політичних сил. Однак, на думку аналітиків, реальні шанси пройти за списками мають хіба що заявлені політики-волиняни двох найбільших конкурентів - Партії регіонів та Об'єднаної опозиції. Та чи достатньо високо їхні позиції у списках, щоб таки потрапити до Верховної Ради?
Виявляється, ставлення до волинян у різних політичних партіях кардинально різне. Якщо "регіонали" віддали волинським політикам прохідні місця в першій сотні (№45, №49, №91), то "Батьківщина" ("Об'єднана опозиція") волинян закинула на задвірки списку, зважаючи на реальний прохідний номер. Скажімо, нинішній народний депутат Віктор Олійник посів найвище місце у списку - №95. Член політичної партії ВО "Батьківщина" волинянин Сергій Шевчук - на 104 місці. Директор волинської фірми "Компакт-Маркет", лучанин Олександр Пиза заявлений під №121. А народний депутат від БЮТ, волинянин Микола Потапчук узагалі опинився на 168 місці - відверто програшній позиції, як стверджують аналітики.
 "Такий розклад у списку, щонайменше, дивує. Адже на минулих парламентських виборах Волинь найліпше з усіх областей проголосувала за БЮТ, - кажуть столичні політологи. - Напевно, центральний орган "Батьківщини" не вбачає реальної користі від депутатів із Волині. Або у Києві не влаштовує попередня робота волинських парламентарів. Так чи інакше, а представники Волині, очевидно, втратили авторитет у столичних політиків, про що красномовно свідчить їхнє розташування у списку. За логікою, й надалі навряд чи хто дослухатиметься до думки цих обранців, коли вони спробують лобіювати інтереси області".
На думку аналітиків, таке рішення партії частково виправдане. Адже, як свідчить аналіз роботи волинських нардепів від БЮТ нинішньої каденції, усі без винятку наші обранці БЮТу постійно трималися "в тіні" парламентської трибуни, надто мляво захищали інтереси виборців. За результатами моніторингу депутатської діяльності Комітету виборців України, серед нинішніх претендентів-волинян на депутатський значок результативною можна назвати попередню роботу хіба що Віктора Олійника (№95) - він не цурався трибуни, чітко виконував вказівки керівництва партії. Однак персоніфіковано, для отчого краю, мало що зробив. А що казати про Сергія Шевчука (№104), якого сьогодні, м'яко кажучи, віддалено пов'язують із Волинню? Хто пам'ятає, коли цей депутат востаннє відвідував свій край, не те, щоб "вибити" мільйон-другий для волинян? Він - уже десятиліття киянин. І його царина - столиця… Про політика Олександра Пизу (№121) мало хто знає не те що в Києві, а навіть на Волині. А щодо Миколи Потапчука, який посів 168 місце у списку "Батьківщини", то цей обранець взагалі потрапив до "чорного переліку" Комітету виборців України, як депутат, який жодного разу не виступав із парламентської трибуни і результат роботи якого можна розгледіти хіба що з товстелезною лупою.
На цьому тлі набагато вигіднішою видається позиція волинян у списку Партії регіонів. По-перше, у порівнянні зі списком "Батьківщини" виграшною є проста арифметика: претенденти на парламентське крісло від цієї партії посідають вищі прохідні місця. Скажімо, волинянка Катерина Ващук, нинішній народний депутат, посідає 45-ту позицію списку. Виходець із Волині (теж нардеп) Григорій Смітюх - на 49-му місці. Уродженець Луцького району, нардеп від Партії регіонів Анатолій Горбатюк заявлений у списку під №91.
По-друге, всі вони - знакові політичні особистості в парламенті, до думки яких дослухаються у фракції та й керівництві Верховної Ради. Про Катерину Ващук - годі й говорити. Це патріарх Верховної Ради, досвідчений законотворець, за плечима якої понад 300 (!) виступів перед депутатами. Важко перелічити до створення скількох законів вона доклала зусиль. Скажімо, нещодавно нардепи ухвалили написаний нею багатостраждальний Закон про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо підтримки сільськогосподарських товаровиробників). Закон, який змінить схему виплати дотацій селянам за здане молоко і м'ясо, стимулюватиме роботу виробників, гарантуватиме стабільні закупівельні ціни на продукцію тваринництва і стане важливим кроком у державній підтримці молочної і м'ясної галузі, і в першу чергу - на Волині… Якщо ж узяти до уваги величезний авторитет Катерини Ващук серед політичного бомонду, то не дивно, що цій волинянці повсякчас вдається лобіювати виділення коштів для своїх земляків. Наприклад, лише торік їй вдалося вирішити проблеми в галузі освіти й медицини. Саме завдяки Ващук, окрім централізованого фінансування, додаткові кошти отримали Турійський, Локачинський, Горохівський та інші райони на добудову та оснащення шкіл і лікарень… Не дивно, що столичні політики гідно оцінили державотворчі здобутки Катерини Ващук. Її й надалі хочуть бачити в парламенті. А тому й внесли у партійний список під доволі високим 45-м номером.
Подібне лобіювання інтересів волинян політологи простежують у роботі волинянина Григорія Смітюха, який у списку Партії регіонів під №49. На підтвердження: сам він у фракції закріплений за областю. "Я звідти родом. Тут, на Волині, поховані мої батьки. Відтак сам Бог велів допомагати рідному краю вирішувати різноманітні соціальні питання. То - не лише зобов'язання народного депутата, то - своєрідний вічний поклик крові", - висловив у пресі свою позицію Григорій Смітюх. І хоча нинішній нардеп ще юнаком виїхав із Волині "на власні хліба", саме він, живучи у столиці, не менше за інших нардепів "вибив" грошей для батьківського краю. Згадаймо хоча б останнє, цьогорічне: лобіював виділення мільйонів для ремонту автотраси Ковель - Ягодин, домігся конкретного виділення 32 мільйонів гривень для будівництва кільцевої дороги навколо озера Світязь…
Щодо нардепа  Анатолія Горбатюка, який посів у партійному списку Партії регіонів місце під №95, то за нього говорить, скажімо, торішня статистика: "завдяки поправкам Анатолія Горбатюка до держбюджету, що стосуються Волині, на придбання медичного обладнання 15 млн грн отримала обласна клінічна лікарня, 6,5 мільйона - Луцька міська клінічна лікарня. На проведення робіт із реставрації церкви у Піддубцях Луцького  району  виділяється 1,5 млн грн, на будівництво загальноосвітньої школи у Гаразджі Луцького району - 15 мільйонів. На завершення першої черги школи у селі Баїв Луцького району близько 8 млн грн. На розвиток туристично-рекреаційного комплексу Волинь - 8,3 млн грн". До честі Горбатюка, він чи не єдиний з усіх волинських нардепів постійно навідується на батьківщину. Їздить селами, заходить до редакцій газет і телебачень, розпитує про резонансні проблеми. Одним словом, обранець "наживо", а не з екранів спілкується із земляками. Постійно наголошуючи: парламентарі роблять усе можливе й неможливе, щоб гроші для Волині були закладені в держбюджет. Далі - справа місцевої влади, щоб вони реально прийшли у край. "Наголошу, що гроші на об'єкти закладені у бюджеті. Я відкрив двері - працюйте", - каже Анатолій Горбатюк.
Отож, тепер перед нашими краянами непросте завдання: або голосувати за партії, чиї депутати від Волині мають реальні шанси потрапити до парламенту і "відкривати двері" для фінансової допомоги області, або голосувати за політичну силу, чиї керівники відверто ігнорують волинських обранців і ставлять їх у партійні списки на непрохідні місця, радше, заради статистики, аніж бажання бачити цих політиків у Верховній Раді. Головне - не помилитися, щоб Волинь таки мала своїх лобістів у парламенті, а відтак - нові школи, дитсадки та оздоровниці, збудовані за державні кошти.
http://www.volyn.com.ua/?rub=3&article=0&arch=1434

ПЕРСОНАЛІЇ В ПОЛІТИЦІ

АЛЬТЕРНАТИВНИЙ ЧОТИРНАДЦЯТИЙ
Юлія Козир, "Xpress", 19.09.2012, Сумская обл.
Віктор Ющенко на чолі з "Нашою Україною" збирається стати третьою силою на прийдешніх виборах.

 Опитування українців перед початком цієї виборчої кампанії показали, що  14% будуть голосувати проти всіх, 16% не знають, за кого.
"Третина виборців шукає той варіант концепції, який ще не існує у виборчих кампаніях… А чому це не може бути моя сила?" - запитав третій президент України, лідер партії "Наша Україна" Віктор Ющенко на прес-конференції у Сумах.
Отже, Віктор Ющенко на чолі з "Нашою Україною" збирається стати третьою силою на прийдешніх виборах.
Чому мовчав ці два роки? Запитання, за його словами, швидше стосується етики й моралі: "Щоб це не виглядало так, що я збоку сиджу і аплодую тому, що є, можливо, бідою для моєї нації. Якщо в мене є можливість робити щось для прогресу своєї країни, я робитиму це в будь-якому статусі...".
Він навів дані опитування українців перед початком цієї виборчої кампанії: 14% сказали, що будуть голосувати проти всіх, 16% не знають, за кого. "Третина виборців шукає той варіант концепції, який ще не існує у виборчих кампаніях… А чому це не може бути моя сила?"
Опоненти і Тимошенко
Сьогоднішні ключові партії - "Партія регіонів" та "Батьківщина" - не мають за собою жодних ідеологем, це шоу-партії, корпорації, два технологічні проекти, насичені суперкапіталом.  "Собачі бої", що, за словами Віктора Андрійовича, точаться сьогодні між цими силами, приведуть до національного протистояння.
Він не погоджується з лозунгом владної партії "Хто не з нами - той проти нас": "У країні 46 мільйонів людей. Дайте їм право мислити так, як вони вважають за потрібне. Якщо вони мислять по-своєму - це ще не значить, що вони вороги".
Щодо опозиції: "Яценюк, Гриценко, Катеринчук, Тарасюк, Луценко - кого об'єднала об'єднана опозиція? Вони всі були в "Нашій Україні". Це проект не об'єднання. Це фікція. Це проект роз'єднання".  Сьогоднішня Об'єднана опозиція, на думку В.Ющенка, - "кремлівський проект".
Саме опозицію Ющенко вважає винною в прийнятті закону "Про мови". "Партія регіонів" мріяла це зробити з 1990-го року, але їхньої кількості голосів трохи не вистачало. На останньому ж голосуванні 30 голосів дала "Батьківщина", 2 - "Народна самооборона".
Не без розчарування говорив і про Юлію Тимошенко: "Коли привладі був Кучма, Тимошенко сиділа в тюрмі. Коли при владі був Янукович, Тимошенко сиділа в тюрмі. У трудовій книжці Тимошенко всі найкращі регалії років за 12 останніх - це моя робота".
Віктор Андрійович нагадав, що коли призначав її Прем'єр-міністром, вона була в міжнародному кримінальному розшуку. Це єдиний Прем'єр-міністр, який за свою каденцію жодного разу не виїздив з країни. Одне з перших питань, яке Ющенко поставив під час переговорів з російським президентом, - це припинення кримінального переслідування Прем'єр-міністра України.
 "Бо мені незручно, що Прем'єр-міністр України невиїзний, що в Росії відкрита кримінальна справа, що 5 генералів російської армії посаджено в тюрму на 5-7 років за корупцію, хабарі, які вони отримували від української сторони й принесли збитків, здається, 450 млн доларів російській стороні".
Росія: газ, кордони, мова
Сьогодні Туреччина отримує газ по 170 доларів, а Україна на Хуторі-Михайлівському - по 560. А ставки за транзит українською територією в чотири рази нижчі, ніж, скажімо, у Австрії чи Німеччини. "У нас сьогодні 12 млрд доларів штрафу за невибраний газ. Третина буде невибрана уже в цьому році. Штраф за невибраний газ - 360% від ціни… Дешевше його до Хутора-Михайлівського дотягти, відкрити крани й випустити в повітря".
Єдиний спосіб вийти з цього ярма, на думку Віктора Андрійовича, - скасувати газову угоду. Він вважає, що шанси є. Коротко суть справи він пояснив так: перед тим, як укладають угоду "Нафтогаз" і "Газпром", має бути міжурядова угода України з Росією. І вже на її основі мають діють компанії. Але міжурядової угоди не було, тобто була фіктивна угода Тимошенко, яка не виносилася на голосування, а отже, не затверджувалася урядом. Так що угода не правосильна. "Аналогічний конфлікт нещодавно мали турки і виграли".
Нинішня ситуація вже набридла головному партнеру - Європі. Більш реалістичними, на її погляд, стають арабські проекти поставки газу."Українська незалежність дуже чутливо залежить від поведінки на півночі, - констатував Ющенко. - І важливо, якщо там грип, щоб українська земля не тряслась від кашлю".
Сьогодні Росія - єдина країна, з якою у нас досі не вирішена проблема кордонів: не вистачає 80% пунктів перетину кордонів, "як при федералізмі". Віктор Андрійович також висловився з приводу мовного питання. На його думку, дві мови - це вже тема роз'єднання.
"В Україні є декілька корінних народностей - кримчаки, караїми і кримські татари. Це народи, які не мають своєї держави, і їхня держава їхню мову не захистить, тому вони апелюють через Європейську хартію до Української держави: дайте нам абетку, дайте нам букварик, дайте нам освіту, дайте нам якісь мовні привілеї, бо ми губимо свою мову. Це питання не стосується російської мови, за якою стоїть російська держава. Щоб з мого бюджету, з моїх податків фінансувалася російська мова чи якась інша? Точно так за російський податок не фінансується моя, українська мова".
Ситуацію, яка склалася, він розцінює як "гуманітарну окупацію", оскільки "танки сьогодні через кордон гнати несимпатично - інший світ". Загалом, Ющенко дотримується думки, в Росії ще навіть не народилися політики, які природньо дивляться на український суверенітет.
Настанови для виборців
"Собачим боям" Віктор Андрійович збирається протиставити цивілізоване вирішення проблем: "Я хочу перемін, але не хочу війни"."Базисом" він вважає не економіку, а політичний курс, що аргументує власним досвідом президентства: "За 2005-2009 рр. середня заробітна плата піднімалася на 100%, мінімальна пенсія, мінімальна зарплата, прожитковий мінімум - від 50 до 80% щорічно, бюджет із 90 виріс до 270 млрд, іноземні інвестиції - з 7 до 30 млрд доларів, з'явилося 3,6 млн нових робочих місць, темпи приросту ВВП становили не нижче 7%.
Що давало енергію цим змінам? Політичний курс президента Ющенка. І більше нічого. Ніяких серйозних реформ не вдалося провести… Медведєв говорив: "Голосуйте за кого хочете, тільки не за Ющенка". Бо в тих виборах нема різниці, хто перемагає, головне, щоб не перемогла національна демократія - єдина ідейна сила".
Основою своєї політики він бачить національне відродження, прерогативою - стратегічні відносини з Європою, США, Росією.
Віктор Андрійович застеріг виборців від покладання на обіцянки. "Зараз усі Суми обвішані раціональними лозунгами типу "ми вам збільшимо в 10 разів пенсію", "ми збільшимо втричі вам зарплату". І людина починає мислити дуже просто: оцей не каже, значить, він не збирається нам давати, а цей каже… ". Він назвав це "абсолютно лоховою дискусією".
Віктор Ющенко наголосив, що головне - не кого обирати, а що обирати: "Ніде в світі так не робиться. Обирають курс, систему цінностей, а тоді поводиря - не навпаки, як у нас заведено… Фінал мого виступу такий: запам'ятайте14-ий номер у виборчому бюлетені", - підсумував він.
http://xpress.sumy.ua/article/politics/4868

РІВЕНЬ І ЯКІСТЬ ЖИТТЯ

НА ПРОГРАММУ "ДОСТУПНОЕ ЖИЛЬЁ" ГОСУДАРСТВО ПЕРЕЧИСЛИЛО В ДНЕПРОПЕТРОВСКУЮ ОБЛАСТЬ 72,9 МЛН. ГРН
Анна Долгаева, "Днепр вечерний", 19.09.2012, Днепропетровская обл.
"Вечёрка" выясняла для кого же забьёт ипотечная струя.

О "Доступном жилье" и других ипотечных программах шла речь на пресс-конференции в "ДВ".
 Разработанная в Украине по социальной инициативе Президента программа "Доступное жилье" работает уже несколько месяцев, но огромного количества желающих воспользоваться ею пока не наблюдается, хотя государство  уже перечислило на эти цели в Днепропетровскую область 72,9 миллиона гривен.
О плюсах и минусах программы журналистам СМИ рассказали  и.о. начальника главного управления строительства и архитектуры Днепропетровской облгосадминистрации Татьяна Павлюк и  директор Днепропетровского регионального управления государственного специализированного финансового учреждения "Государственный фонд содействия молодежному жилищному строительству" Анатолий Шендрик.
Напомним, программа "Доступное жилье" предполагает компенсацию процентов по ипотеке нуждающимся в улучшении жилищных условий граждан. Ставка кредита - 16 процентов, при этом 13 процентов платит за гражданина государство, а три процента оплачивают семьи. Заем предоставляется только в гривне, максимальный срок кредитования - 15 лет. Заемщик должен сделать первый взнос в размере 25 процентов от суммы кредита.
В Днепропетровской области договора с банками заключили 11 заемщиков.
- Чтобы взять кредит на условиях частичной компенсации, необходимо получить подтверждение, что семья нуждается в улучшении жилищных условий, - рассказывает процедуру оформления ипотечного кредита и.о. начальника главного управления строительства и архитектуры Днепропетровской облгосадминистрации Татьяна Павлюк. - Обязательным условием для получения льготного кредита было пребывание в списках очередников. Постановление Кабинета министров предусмотрело в этом пункте небольшое послабление - сегодня необязательно стоять в квартирной очереди. Статья 34 Жилищного кодекса предусматривает основания, которые признают человека  нуждающимся в улучшении жилищных условий. Это и наличие меньшего, чем минимальный, размера жилплощади в расчете на одного человека; и проживание в общежитии, и официальная аренда жилья. - Для оформления ипотеки необходимо собрать документы: паспорт, справки о месте проживания, составе семьи, наличии детей, о доходах.  С документами следует обратиться в региональное управление Государственного фонда содействия молодежному жилищному строительству (г. Днепропетровск, ул. Рабочая, 22-А, тел. (0562) 33-56-48, 35-73-83), который определен получателем бюджетных средств. Если с документами все в порядке, данные о потенциальном заемщике передаются в банк.
В Днепропетровской области в программе "Доступное жилье" принимают участие три банка:  "Ощадбанк", Укрсиббанк", "Укргазбанк". Всего по Украине выразили желание поучаствовать в этой программе 10 банков.
Максимальный размер кредита, по которому могут частично компенсировать проценты, рассчитывается путем умножения нормативной площади жилища на его расчетную стоимость. При этом нормативная площадь жилища устанавливается на уровне 40 кв. м. на одинокого гражданина и 58 кв. м. на семью из трех и более лиц. А расчетная стоимость зависит от места пребывания на учете кредитуемого гражданина. В Днепропетровской области  один квадратный метр площади в среднем стоит 5 тысяч гривен (от 4850 до 7200 тысяч грн.), по Украине - от 4 до 7 тысяч гривен.
По словам Татьяны Юрьевны, в Днепропетровской области определены 11 объектов завершенного и незавершенного строительства,  утвержденные Межведомственной комиссией, которые находятся в городах Никополь, Новомосковск, Днепродзержинск, в Петриковском районе, большая же часть объектов строительства располагаются в областном центре (см. вставку).
Существует ли другие ипотечные программы в нашем регионе?
- Кроме президентской программы "Доступное жилье", на Днепропетровщине работает пять программ молодежного жилищного кредитования, - утверждает директор Днепропетровского регионального управления государственного специализированного финансового учреждения "Государственный фонд содействия молодежному жилищному строительству"Анатолий Шендрик.- Для кого-то дается финансовая поддержка взамен на решение демографической ситуации в стране. Кому-то достаточно получить кредит по программе доступного жилья, которая предусматривает, что 30 процентов платит государство, а 70 - семья.  А для третьих действенной является программа дешевой ипотеки, которую предложил президент. Только по трем программам из пяти в прошлом году получили жилье 100 молодых семей Днепропетровщины.
И все же главным вопросом в программе "Доступное жилье" остается финансовый.  Потенциальные заемщики опасаются, не случится ли с президентской дешевой ипотекой та же ситуация, что была с молодежным кредитованием, когда семьям пришлось выплачивать весь кредит?
- Действительно, в программе молодежного жилищного кредитования в 2009 году произошел сбой, когда правительство не выделило достаточно денег на компенсацию банковских кредитных ставок, - признается Анатолий Николаевич. - И немало молодых семей оказались один на один с банками, требовавшими погашения долгов. Но сегодня эта проблема решена. Начиная с 2010 года, правительством в полном объеме выделялись средства на погашение задолженности по кредитам и на выплату текущих сумм компенсаций по процентным ставкам. Мы полностью погасили эту задолженность. Гарантом в программе "Доступное жилье" выступает само государство, и подобных сбоев быть не должно.
Объекты жилищного строительства, предоставленные для программы "Доступное жилье"
1. г. Днепропетровск, ул. Мандрыковская, 51-М (16 квартир - 5 однокомнатных, 11трехкомнатных), стоимость одного квадратного метра  - 7200 гривен.
2. г. Днепропетровск, ул. Симферопольская, 2 (652 квартиры - 384 однокомнатные и 268 двухкомнатных), стоимость одного квадратного метра 6200 гривен.
3. г. Днепропетровск, жилмассив Левобережный-3, первый градостроительный комплекс (63 квартиры - 16 однокомнатных, 17 двухкомнатных, 14 трехкомнатных, 5 четырехкомнатных, 1пятикомнатная), стоимость одного квадратного метра 4800 гривен.
4. г. Днепропетровск, переулок Пихтовый,1-А, жилой комплекс, секция 5, вторая очередь (18 квартир - все  двухкомнатные), стоимость одного квадратного метра 6250 гривен.
5. г. Новомосковск, ул. Советская, 1 (26 квартир - 15 однокомнатных, 11 двухкомнатных), стоимость 1 квадратного метра - 5000 гривен.
6. г. Новомосковск, ул. Сучкова, 56 (49 квартир - 26 однокомнатных, 23 двухкомнатные), стоимость 1 квадратного метра жилья - 5000 гривен.
7. Днепропетровский район, с. Опытное , ул. Научная, 54-А  - вторая очередь МЖК "Мечта" (45 квартир - 15 однокомнатных, 15 двухкомнатных, 15 трехкомнатных), стоимость 1 квадратного метра - 6250 гривен.
8-9. Коттеджный городок "Голубое озеро", с. Елизаветовка, ул. Котовского, 47-А, Петриковского района - 49 и 35 квартир (всего 63 квартиры и 21 дом, стоимость квадратного метра 5000 гривен.
10. г. Днепродзержинск, ул. Ватутина, 39, завершение реконструкции жилого дома (80 квартир - 17 однокомнатных, 27 двухкомнатных, 36 трехкомнатных), стоимость одного квадратного метра 5000 гривен.
11 г. Никополь, проспект Трубников, 9-А (55 квартир - 11 однокомнатных, 44 двухкомнатные), стоимость одного квадратного метра 5000 гривен.
http://dv-gazeta.info/gost-vecherki/ipotechnaja-struja.html

ЗБЕРЕЖЕННЯ ДОВКІЛЛЯ

ЛЕГКО ЗАПРЕТИТЬ, А ЧЕМ ЗАМЕНИТЬ?
Юлия Юдина, "Главное", 19.09.2012, Харьковская обл.
С 2013 года ожидается вступление в силу закона, запрещающего производство, импорт и использование полиэтиленовых пакетов.

 Еще летом 2011 года лидеры Евросоюза заявили о намерении ввести общеевропейский запрет на использование полиэтиленовых пакетов. И некоторые страны Европы, Япония, Китай, Таиланд уже приняли решение постепенного отказа от использования в торговых сетях и быту обычной полимерной упаковки.
Теперь к ним присоединилась и Украина. Министерство регионального развития, строительства и ЖКХ уже подготовило законопроект, и с 2013 года ожидается вступление в силу закона, запрещающего производство, импорт и использование полиэтиленовых пакетов. И если в начале года речь шла только о полиэтилене толщиной менее 0,025 мм, то сегодня под запрет попадают все полимерные пакеты объемом до 20 л. Исключение составляют только биоразлагаемые материалы.
Действительно мир находится на грани экологической катастрофы именно из-за полимерных материалов. В природе они разлагаются сотни лет, при этом выделяя токсические и канцерогенные вещества, такие как полифенолы, формальдегид, диосины. Научно доказано, что накопление этих веществ в организме приводит к онкологическим заболеваниям. Так что фактически тут стоит вопрос жизни и смерти.
Чем заменить?
Можно ли решить данную проблему с помощью предложенного законопроекта? В нем ведь речь идет о тех пакетах, которые лежат на полках супермаркетов, куда упаковывают товар в магазинах и на рынках, а заменить их предполагается бумажными. Такая упаковка наносит меньше вреда окружающей среде, быстрее разлагается и более экологична. Но с другой стороны такое нововведение ударит по карману покупателя. Если обычный полиэтиленовый кулек в супермаркете стоит от 5 коп., то для бумажных пакетов цена будет в несколько раз выше в зависимости от размера и качества бумаги. Кроме того, бумагу, как известно, изготовляют из древесины, и автоматически наращивание объемов производства бумажной продукции повлечет за собой дополнительную вырубку лесов.
Есть и другие варианты. Например, использование упаковки на основе биополимеров. По качеству они не уступают полиэтилену, но в то же время разлагаются в окружающей среде под воздействием микроорганизмов, температуры, влаги, солнечного света в течение нескольких лет. Для их изготовления не требуется переоснащение производства, подходит и традиционное оборудование, используемое в производстве полимеров. Однако, так как биополимеры производятся в основном из растительного сырья, содержащего крахмал, необходимо отведение дополнительных посевных площадей для выращивания сырьевых сельхозкультур. Кроме того, стоимость такой упаковки, так же будет в несколько раз выше, чем полимерной.
Если копнуть глубже
А можно принять во внимание опыт Европейских стран, которые уже много лет идут по пути сортировки и переработки отходов, и смотреть на проблему шире. Ведь та упаковка, о которой говорится в законопроекте, составляет всего около 5% от общего количества образуемых в стране полимерных отходов, где львиная доля приходится на промышленность.
Суммарный объем выпуска базовых полимеров украинскими производителями по итогам 2011 года составил 276,6 тыс. т, что на 53% больше аналогичного показателя предыдущего года. Соответственно пропорционально увеличился и объем отходов, 34 % из которых составляют отходы полиэтилена, 20,4 % - полиэтилентерефталата, 17 % - комбинированных материалов на основе бумаги и картона, 13,6 % - поливинилхлорида, 7,6 % - полистирола, 7,4 % - полипропилена. И практически все они были вывезены на полигоны ТБО, где будут разлагаться сотни лет, отравляя окружающую среду.
Но не менее 40% этих отходов может быть переработано и возвращено в производство. Использование вторичных пластмасс в качестве новой ресурсной базы - одно из наиболее динамично развивающихся направлений переработки полимерных материалов в мире.
 Практически 70% полимерных отходов в таких странах как Германия, Голландия, Австрия полностью перерабатываются. Процесс рециклинга более экономичен, чем получение полимеров из первичного сырья, при этом сохраняется до 50% энергии, а полученные продукты по качеству не уступают первичным.
Кроме того, в отходах, образуемых среднестатистическим украинцем, содержится до 20% полимеров, и в основном это первичная упаковка от пищевых продуктов, которые так же можно собрать, отсортировать и переработать. Это касается также стеклянной и алюминиевой тары, бумажных отходов и др. Более того, украинца можно заинтересовать в том, чтобы он производил меньше мусора, внедряя такую систему тарификации за вывоз и утилизацию ТБО, где будет учтен объем тех отходов, которые поступили на регенерацию. Интересна такая система будет и для предпринимателей, работающих на рынке вторсырья: они смогут получить сырье в необходимых им объемах по приемлемым ценам.
Для формирования новых механизмов экономического стимулирования деятельности по использованию вторичных материальных ресурсов необходимо государственное регулирование: введение налоговых льгот для предпринимателей, предоставление кредитов и т.д. А результатом такого комплексного подхода к вопросу утилизации отходов станет осуществление рационального природопользования и охраны окружающей среды, сокращению несанкционированных свалок, снижение негативного техногенного воздействия на окружающую среду и улучшение экологической обстановки в целом.
Автор - Координатор программы "Экологические инициативы"
http://glavnoe.ua/articles/a7460

ВІДРОДЖЕННЯ ДУХОВНОСТІ

У ЖИТОМИРІ ОСВЯТЯТЬ ВІДБУДОВАНУ ЗА ПІДТРИМКИ МИКОЛИ ПРИСЯЖНЮКА ХРЕСТОВОЗДВИЖЕНСЬКУ ЦЕРКВУ
Іван Марчук, "Рупор Житомира", 19.09.2012
22 вересня у Житомирі відбудеться освячення Свято-Хрестовоздвиженської церкви, яку було відбудовано за підтримки Міністра аграрної політики та продовольства Миколи Присяжнюка.

 Сьогодні храм готується до освячення, яке, як очікується, здійснить Предстоятель Української Православної Церкви Блаженніший Митрополит Володимир 22 вересня.
За словами архієпископа Житомирського і Новоград-Волинського, Високопреосвященнійшого Никодима, за особистої підтримки Миколи Присяжнюка будівельниками було виконано всі роботи по повній реставрації храму: виготовлені нові хрести, куполи, замінено вікна, нанесено утепелення та штукатурку фасаду; оздоблено прилеглу територію - бруківку навколо храму та паркан, придбано церковне начиння: світильники, панікадила, ікони, богослужбові предмети. У єпархії запевняють: Микола Присяжнюк є єдиним, хто взяв на себе усі комплексні витрати по реставрації церкви.
"Свято-Хрестовоздвиженська церква за свою історію переживала складні часи, а сьогодні завдяки особистій підтримці нашого земляка Миколи Присяжнюка, вона постане у новій красі. Її реставрація дозволить прославляти Господа кожному віруючому, тому ми висловлюємо вдячність від усієї церковної громади Миколі Володимировичу за його внесок у відновлення православної святині на його малій батьківщині", - наголосив архієпископ Житомирський і Новоград-Волинський, Високопреосвященнійший Никодим.
Донедавна у приміщенні храму знаходився природничий відділ обласного краєзнавчого музею (відкритий у храмі 1987 року). До початку будівництва, у наметовому храмі біля стін Хрестовоздвиженської церкви щонеділі звершувалася Божественна літургія, за якою молилася громада храму.
Нагадаємо, що 5 квітня 1993 року були проведені установчі збори і 10 травня того ж року було зареєстровано статут Хрестовоздвиженської громади Української Православної Церкви. На сьогодні храм поставлено на облік як пам'ятку архітектури.
http://ruporzt.com.ua/topnews/42081-u-zhitomir-osvyatyat-vdbudovanu-za-pdtrimki-mikoli-prisyazhnyuka-hrestovozdvizhensku-cerkvu.html
 

*                                 *                              *
Повнотекстовий огляд регіональної преси. До випуску ввійшли матеріали, які з’явилися на шпальтах і сайтах обласних та міських газет, а також регіональних інтернет-видань України по 18 вересня 2012 року включно.
Зауваження та пропозиції можна надсилати за адресою:
nekrasova@rada.gov.ua
або телефоном:  255-23-94,
Некрасовій Олені Станіславівні.

© Апарат Верховної Ради України
Інформаційне управління
Відділ інформаційно-бібліотечного забезпечення