|
Випуск 61, 31 серпня
2012 р. |
ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ
НИКОЛАЙ АЗАРОВ: «МЫ ВКЛАДЫВАЕМ МНОГО СИЛ, ЧТОБЫ НАШИ ЗАВОДЫ ПОЛУЧИЛИ ВТОРОЕ ДЫХАНИЕ И ВТОРУЮ ЖИЗНЬ»АДМІНІСТРАТИВНА РЕФОРМА
Марина Островская, «Южная правда», 30.08.2012, Николаевская обл.
Николаев с однодневным рабочим визитом посетил Премьер-министр Украины Николай Азаров.
РЕФОРМА НЕ ДЛЯ ЕВРОПЫ, А ДЛЯ УКРАИНЦЕВПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ ТА БЛОКИ
Маргарита Шитова, «Крымские известия», 29.08.2012
«Круглый стол» о реформе в сфере местного самоуправления, за которым собрались лучшие эксперты из Европы, мэры и головы областных советов.
У ЖИТОМИРІ ОКСАНА ПРОДАН ТА РУСТАМ РАУПОВ ПРОВЕЛИ ЗУСТРІЧ З ПІДПРИЄМЦЯМИОБГОВОРЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА
«Рупор Житомира», 29.08, 2012
«Ініціювати та здійснити якісні зміни в країні спроможна лише сила нового зразка», - вважають кандидати в народні депутати від партії «УДАР Віталія Кличка».
ДОКТРИНА. РАЗОРУЖАЕМСЯ ДАЛЬШЕ?ЕКОНОМІКА
Вячеслав Новиков, «Время», 30.08.2012, Харьковская обл.
Главный посыл, заложенный в доктрине, это утверждение, что в ближайшем будущем вооружённая агрессия против Украины невозможна.БАР’ЄР ДЛЯ «ЯЗИКА»
Іван Гаврилович, «Галичина», 29.08.2012, Івано-Франківська обл.
Закон Колєсніченка—Ківалова Івано-Франківська обласна рада визнала антиконституційним і нечинним на території Прикарпаття.ДЕПУТАТСЬКУ НЕДОТОРКАННІСТЬ, ПОГОДИВСЯ КС, ТРЕБА ОБМЕЖИТИ
Іван Фаріон, «Високий замок», 29.08.2012, Львівська обл.
Натомість президентську хочуть посилити!
ЗФЗ И ДСС УЖЕ КРИЧАТ О ПРОБЛЕМАХ!ПОЛІТТЕХНОЛОГІЇ
Каратeева Анастасия, «Индустриальное Запорожье», 30.08.2012
Если ситуация на предприятиях не изменится, страна потеряет около 200 миллионов гривен.
НЕСТОРЕ, ПІДРАХУЙ!ТОЧКА ЗОРУ
Світлана Федас, Сергій Штурхецький, «Рівне Вечірнє», 30.08.2012
Усі політичні партії, які висунули хоча б одного кандидата на виборах, мали право претендувати на присутність своїх представників у окружних виборчих комісіях.НА ПРОЩУ... ДО ВЕРХОВНОЇ РАДИ?
Роман Івасів, «Галичина», 29.08.2012, Івано-Франківська обл.
«Церква не займається політичною рекламою і такі заходи не є добрими».
ПАТРІАРХ ФІЛАРЕТ: "ЯКЩО ПРОДАМО ЧОРНОЗЕМИ -- БУДЕМО НАЙМИТАМИ!"ПЕРСОНАЛІЇ В ПОЛІТИЦІ
Олександр Гунько, «Сіверщина», 30.08.2012, Чернігівська обл.
«Хто сподівається повернути Україну до минулого, той глибоко помиляється. Вороття не буде ніколи».ЧЕРГОВЕ ФІАСКО УКРАЇНІЗАЦІЇ
Ігор Буркут, «Час», 30.08.2012, Чернівецька обл.
Прийняття «мовного закону» засвідчило: українську мову в Україні у черговий раз заганяють в «сільське гетто», витискаючи з міст-мільйонників.
АЛЕКСАНДР ШАТАЛОВ — РАЗГОВОР НАЧИСТОТУРІВЕНЬ І ЯКІСТЬ ЖИТТЯ
Геннадий Рыбченков, «Украина-Центр», 29.08.2012, Кировоградская обл.
Жесткое интервью с первым заместителем главы Кировоградского облсовета, кандидатом в народные депутаты от Партии регионов Александром Шаталовым.75% ТЕРНОПОЛЯН НЕ ПОВІРИЛИ ВІКТОРУ ЮЩЕНКУ
Борис Машлянка, «Про все», 30.08.2012, Тернопільська обл.
Екс-президент України – нині кандидат у народні депутати Віктор Ющенко – зустрівся з виборцями.ДНЕПРОПЕТРОВСКИЙ РЕГИОН СТАЛ ЛИДЕРОМ БЛАГОДАРЯ СЛАЖЕННЫМ ДЕЙСТВИЯМ НАСЕЛЕНИЯ И РУКОВОДСТВА ОБЛАСТИ
«Зоря», 30.08.2012, Днепропетровская обл.
Пресс-конференция народного депутата Украины от Партии регионов Анатолия Кинаха.ТАТЬЯНА БАХТЕЕВА РАСКРЫЛА СВОЙ СЕКРЕТ. ГЛАВНОЕ – БЫТЬ НУЖНОЙ ЛЮДЯМ!
Алла Александрова, «Донбасс», 29.08.2012, Донецкая обл.
Народный депутат провела личный прием граждан в Донецке.
ВОДА КИРОВОГРАДЩИНЫ: ЖИВАЯ ИЛИ МЁРТВАЯ?ОХОРОНА ЗДОРОВ'Я
Оксана Гуцалюк, «Украина-Центр», 29.08.2012, Кировоградская обл.
Вода, которую годами вынуждены пить жители нашей области, пригодной для этого может считаться с большой натяжкой.
УКОЛ БОЛЮПАМ'ЯТЬ
Марія Землянська, «Вечірні Черкаси», 29.08.2012
Кому вигідний біль сотень тисяч людей.
ВО ВСЕХ ШКОЛАХ ЛУГАНСКОЙ ОБЛАСТИ ПЕРВЫЙ УРОК БУДЕТ ПОСВЯЩЕН …
«Комментарии. Луганск», 29.08.2012
…70-летию создания подпольной молодежной организации «Молодая гвардия».ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ
НИКОЛАЙ АЗАРОВ: «МЫ ВКЛАДЫВАЕМ МНОГО СИЛ, ЧТОБЫ НАШИ ЗАВОДЫ ПОЛУЧИЛИ ВТОРОЕ ДЫХАНИЕ И ВТОРУЮ ЖИЗНЬ»
Марина Островская, «Южная правда», 30.08.2012, Николаевская обл.
Николаев с однодневным рабочим визитом посетил Премьер-министр Украины Николай Азаров.В ходе визита 28 августа глава правительства в сопровождении руководителей области и города принял участие в торжественном введении в эксплуатацию нового девятиэтажного 64-квартирного дома по ул. Архитектора Старова, 14-а в микрорайоне «Северный», сказав приветственное слово, вручив ключи от квартир и перерезав традиционную красную ленточку.
64 молодые семьи стали хозяевами своих квартир в доме, построенном в рамках государственных жилищных программ. Все квартиры в этом доме приобретены участниками программы «Доступное жилье» и семьями, взявшими льготные кредиты по Государственной программе обеспечения молодежи жильем или получившими государственную поддержку в размере 30% от нормативной стоимости жилья по Госпрограмме строительства (приобретения) доступного жилья.
- Сегодня и у вас, и у нас радостный день. У вас - потому что вы получаете долгожданные квартиры. А у нас, потому что реализуются наши планы и задачи, которые мы перед собой ставили, а именно: сделать жилье доступным для семей с невысоким уровнем доходов, в том числе за счет увеличения объемов жилищного строительства во всей стране. Если квартира будет стоить нереальных денег - люди не смогут ее купить и улучшить свои жилищные условия, экономика не будет развиваться, потому что строителям нет смысла строить жилье, которое никто не покупает. Поэтому государство и правительство пошли на внедрение таких программ. Наша задача - снизить стоимость жилья, чтобы оно было доступным, - обратился к новоселам Премьер-министр.
Вручив ключи от квартир нескольким семьям, Н.Я.Азаров посетил две квартиры, сделав подарки их владельцам.
В ходе визита Премьер-министр посетил первую подстанцию Николаевской городской станции скорой медицинской помощи и вручил ключи от 11 автомобилей скорой помощи, приобретенных за счет субвенций из Госбюджета на общую сумму 9,66 млн. грн., а также реанимобиля «Форд-транзит», укомплектованного соответствующим оборудованием на общую сумму 800 тыс. грн. Новые автомобили получили медики из г. Николаева, Вознесенского, Баштанского, Жовтневого, Николаевского и Снигиревского районов. Н. Азаров пообщался с коллективом медиков и ознакомился с работой диспетчерской службы Николаевской городской станции скорой помощи, где используется система GPS-мониторинга.
Во время пребывания на Черноморском судостроительном заводе Николая Азарова сопровождали глава облгосадминистрации Николай Круглов, глава областного совета Игорь Дятлов, городской голова Владимир Чайка, командующий ВМС Украины Юрий Ильин и заместитель министра обороны Украины Дмитрий Пляцун, другие официальные лица. Глава правительства встретился с командирами кораблей Boeннo-Мopcкoгo флoтa Укpaины «Переяслав», «Приднепровье» и «Константин Ольшанский», которые в настоящее время проходят ремонт на ЧСЗ. От кoмaндиpoв дecaнтныx кopaблeй ВМФ Украины Премьер пoлyчил памятные подарки - чaшкy, тeльняшкy и кeпкy. Н.Азаров ознакомился с ходом ремонта кораблей и выполнения заказа 1701 «Корвет», а также встретился с рабочими завода.
Премьер-министр подчеркнул, что развитие стратегических отраслей промышленности является важной составляющей государственной политики занятости. «Для Николаева задание еще более актуально. Ведь одно рабочее место в судостроении генерирует создание как минимум 6 - 7 рабочих мест в других отраслях промышленности», - сказал Премьер-министр.
В программе визита Николая Азарова значилось еще одно мероприятие - открытие музейного городка «Старофлотские казармы». Но именно по пути к этому месту события внимание главы правительства привлек митинг, организованный работниками завода имени 61 коммунара, сопровождавшийся выкриками и красноречивыми плакатами. Н.Азаров подошел к митингующим. Работники завода во главе с председателем пpoфcoюзa пpeдпpиятия Hикoлaем Гoлoвчeнкo рассказали Премьеру о задолженности по заработной плате и перед ПФУ, о том, что на предприятии нет работы и о проблемах с нынешним руководством. Н. Головченко передал Премьер-министру пакет документов - письма-обращения, задокументированные акты о хищениях металла и других нарушениях на заводе. Н. Азаров пообещал решить проблемы коммунаровцев и отправился открывать музей.
После открытия в торжественной обстановке первой очереди Николаевского краеведческого музея на базе комплекса «Старофлотские казармы» для Премьер-министра и сопровождавших его лиц была организована экскурсия по залам музея. На территории Старофлотских казарм планируется создать уникальный историко-культурный центр «музейный городок», который в будущем станет центром семейного отдыха.
Во время короткого общения с журналистами Николай Азаров поделился своими впечатлениями: «Все, кто имел возможность пройти со мной по залам этого великолепного музея, наверное, разделяют мое мнение о том, что это уникальный музей. И надо прямо сказать, что за 20 лет независимости Украины это, наверное, самый крупный и масштабный музейный проект. Буквально за час тут можно посмотреть глубокую историю, вспомнить и про ольвийцев, и про сарматов, и про скифов, и про греков, и про казаков, которые заселяли эти места. Посмотреть не только на историю заселения этого края, но и на разнообразные красивые ландшафтные виды. Так что, я думаю, что мы вместе с областной администрацией сделали очень хорошее дело, музей будет посещаемый и весь этот комплекс, когда он поднимется, будет прекраснейшим культурным центром Николаевской области и не только».
Премьер-министр Украины Н.Азаров рассказал о своей рабочей поездке. А комментируя незапланированную встречу с работниками завода им. 61 коммунара, отметил, что «проблемы, с которыми обратились люди, понятные. Это та проблема, над которой мы бьемся и пытаемся ее решить - обеспечение судостроительных заводов устойчивой работой и заказами. Надо заметить, что в этом плане определенные положительные подвижки есть. Они есть и на ЧСЗ, на котором строится первый за годы независимости корвет, четыре судна Военно-Морского флота Украины находятся в стадии ремонта - а это работа, а также обновление наших кораблей, которые за годы независимости ни разу не ремонтировались. Общаясь с людьми, я пообещал, что проблема задолженности завода им. 61 коммунара будет решена. Сначала мы решим вопрос выплаты текущей заработной платы, и постепенно будем ликвидировать эту задолженность».
Не обошлось и без ложки дегтя - глава правительства подверг критике городские власти, обратив внимание городского головы на то, что нужно больше внимания уделять решению местных проблем. «Общаясь с руководством области, мы затронули проблемы развития Николаева и Николаевской области. Я думаю, что руководство города учтет ту критику, которую я высказал. Нужно прилагать еще больше усилий, чтобы привести город в порядок. В нем есть проблемы, которые мы уже начинаем решать. Это проблемы чистоты на улицах, внешнего вида улиц, состояния проезжей части, работы транспорта в городе, системы ЖКХ и т. д. То есть проблемы эти видны, когда приезжаешь в город. Поэтому хотелось бы, чтобы люди, которые живут здесь и отвечают за жизнь николаевцев, серьезнее относились к реализации поставленных нами задач», - заявил Николай Азаров.
Журналисты поинтересовались, будет ли до конца этого года подписано соглашение с Россией о порядке модернизации Черноморского флота, что позволило бы загрузить судостроительные заводы, в частности, ремонтом судов.
- Ведутся сейчас переговоры с Россией. Россияне прекрасно понимают, что большая часть их Военно-Морского флота построена на наших заводах. Естественно, россияне также прекрасно понимают, что и ремонтировать их оптимальней всего на наших заводах. Такие переговоры ведутся, и, я думаю, что они завершатся подписанием соглашения. Еще раз подчеркиваю, что мы вкладываем очень много сил, чтобы Николаев был с постоянной работой, а наши заводы, наконец, получили второе дыхание, вторую жизнь, - ответил Николай Азаров.
http://www.up.mk.ua/cgi-bin/page2st.php?param=5848АДМІНІСТРАТИВНА РЕФОРМА
РЕФОРМА НЕ ДЛЯ ЕВРОПЫ, А ДЛЯ УКРАИНЦЕВ
Маргарита Шитова, «Крымские известия», 29.08.2012
«Круглый стол» о реформе в сфере местного самоуправления, за которым собрались лучшие эксперты из Европы, мэры и головы областных советов.За годы независимости Украины принят не один законодательный акт. Однако сказать, что уровень жизни у нас достиг европейских стандартов, сложно. Чтобы рассмотреть вопросы, связанные с концепцией реформы местного самоуправления и территориальной организации власти в стране, в Севастополе за «круглым столом» собрались лучшие эксперты из Европы, специалисты, изучавшие данную проблему на разных этапах, представители местного самоуправления — мэры и головы областных советов.
В дискуссии участвовали первый Президент Украины, председатель Конституционной Ассамблеи Леонид Кравчук, советник Президента Украины, руководитель Главного управления по вопросам конституционно-правовой модернизации Марина Ставнийчук, Председатель ВС АРК Владимир Константинов, Постоянный Представитель Президента Украины в АРК Виктор Плакида, председатель Севастопольской городской государственной администрации Владимир Яцуба, эксперты Совета Европы.
— В нашем государстве есть серьезные проблемы, решение которых необходимо для имплементации Европейской хартии местного самоуправления в жизнь украинского общества, — считает Марина Ставнийчук. — Громады, как это и предусмотрено Конституцией страны, должны иметь возможность решать собственные задачи. Поэтому Президент Украины поднял вопрос о реформе в сфере местного самоуправления: на протяжении последних двух лет эта тема является приоритетной. Многие опасаются, что упомянутая реформа сложна, ее может не принять общество. Это справедливо, однако изменения более чем необходимы.
— Затронут действительно сложный вопрос, — подтвердил Леонид Кравчук. — Раздел Конституции, касающийся местного самоуправления, наиболее несовершенен, там много нестыковок. В нашей системе есть отголоски советского прошлого и современные тенденции, а такое сочетание не дает перспектив. Тут остро переплетаются две проблемы: интересы Украины и обеспечение потребностей местных громад. В свое время мы не дошли до серьезного анализа местного самоуправления.
Владимир Константинов отметил, что данная встреча и обсуждение экспертами высокого уровня системы местного самоуправления — неординарное событие для украинского политикума.
— Наше государство последовательно переходит от прежней муниципальной модели с ее жесткой централизацией власти к европейским принципам регионализма. Реформы должны значительно смягчить государственную интервенцию в дела и компетенцию местных органов.
Именно поэтому сегодня, как никогда, украинским политикам важно перенимать опыт европейских коллег. Эксперты из Совета Европы уже рассмотрели проект, подготовленный рабочей группой, Министерством регионального развития. В полемике участвовали специалисты, вносившие свои рекомендации и поправки в документ.
— Сегодня мы оцениваем концепцию реформы местного самоуправления Украины, — пояснил руководитель Департамента демократии, институционного развития и управления Генерального директората по вопросам демократии Генерального Секретариата Совета Европы Альфонсо Зарди. — Это очень важное событие, кульминация процесса, начавшегося несколько лет назад, ведь обсуждение вопроса длилось долго, и лишь сейчас мы вышли на этап завершения работы, результатом которой призван стать качественный документ.
Он отметил, что реформирование должно происходить поэтапно. Первый шаг подразумевает создание благоприятной среды для изменений. Процесс убеждения людей, внедрения реформы отнимает много времени, тем не менее программу планируют осуществить до 2017 года. Реформа должна привести к объединению небольших населенных пунктов, которым вместе будет легче поддерживать достойный уровень жизни. Параллельно нужно решить, кто будет руководить процессом и нести ответственность за принятые решения: чтобы не спровоцировать внутренний конфликт, необходимо выделить одно министерство, исключив большое количество структур. Также стоит определить и усилить юридические аспекты.
О размытости формулировок, употребленных в проекте концепции реформирования, неточных моментах и опасных нюансах высказывались и другие эксперты, однако украинские политики отметили — документ будут дополнять и дорабатывать.
— Приближающиеся парламентские выборы — решающий момент, когда все политические силы возьмут на себя ответственность за ситуацию в стране, — считает Альфонсо Зарди. — Вам следует укреплять дух реформирования, ведь изменения нужны государству в целом, независимо от того, какие интересы преследуют отдельные политические силы. Кроме того, ради реформы стоит поддерживать партнерские отношения между Украиной и Советом Европы.
Тем более что Украина — член Совета Европы, и изменение приоритетов и аспектов национальной политики — ее обязанность перед этой организацией. Так, 9 сентября сюда приезжает генсек Совета Европы, который подпишет с министром иностранных дел Украины очередную программу сотрудничества. В этом документе среди приоритетных вопросов значится реформа местного самоуправления.
Пока проходят дискуссии, форумы, семинары, а политики решают, как внедрить то или иное нововведение, жизнь не стоит на месте. За годы независимости в Украине уже появилось 12 тысяч советов. Процедуры, связанные с самоуправлением, идут быстрее, чем проходят «круглые столы». Как же решают подобные проблемы в Европе?
— Во Франции 36 тысяч советов, так сложилось исторически еще после Французской революции, — поделился опытом профессор Университета Париж 1 Пантеон-Сорбонна Жерар Марку. — У нас практически невозможно объединить небольшие города, но в начале 90-х мы начали создавать интеграционные органы, способствовать слиянию населенных пунктов. Теперь есть 2600 межмуниципальных структур, управляющих существующими муниципалитетами. Эти органы несут всю ответственность. Кроме того, в 2010 году приняли закон, помогающий завершить процесс объединения по всей стране. Мы вышли на новый уровень муниципального управления.
Государственная политика Франции направлена на обеспечение достойного уровня жизни в городах, удаленных от центра. Людям позволяют не только выжить, но и создают комфортные условия. Межмуниципальные органы помогают оказывать услуги, необходимые гражданам, оставшимся в провинции. Помощь приходит через почту, железнодорожные станции — связь поддерживается даже с отдаленными сельскими регионами и убыточными городами. Эксперт уверен: и в Украине можно проводить в села Интернет, налаживать обратную связь с населением.
Однако сегодня в нашей стране есть более насущные проблемы. Владимир Константинов заметил, что не стоит забывать о финансовом аспекте вопроса.
— Мы не с таким оптимизмом смотрим на реформирование территориальных границ районов, поселков, советов, — признался спикер автономии. — Здесь крайне опасно заниматься ломкой. Сам процесс уменьшения количества советов может стать целью, тогда как нужно добиться повышения качества жизни. Кроме того, на местном уровне сельские головы, представители местной власти зачастую не имеют возможности уладить собственные социальные, бытовые вопросы: заменить окна, отремонтировать водопровод. Из-за недостаточного финансирования они решаются годами. Чтобы выстроить систему управления субвенциями из государственного бюджета, нужно кардинально менять систему распределения средств. Также сегодня в автономии более 2 миллиардов «незавершенки» — пример крайне неразумного использования государственных денег. Поселковые головы принимают решения, но не получают материальной поддержки. Поэтому хочу предложить ввести гарантированные субвенции. К примеру, есть районы, которые не видели ни одной гривны помощи более пяти лет, проблемы там накапливаются, а жизнь становится невыносимой. Это также можно уладить в рамках реформы.
Жерар Марко подтвердил: финансовые аспекты станут решающими для успеха или поражения нововведений.
Также Председатель ВС АРК заверил: крымская власть поддерживает Концепцию реформы местного самоуправления в том, что необходимо повысить роль местных советов, создать полноценные исполнительные органы районных советов, обеспечить финансовую самодостаточность территориальных громад и действенную правовую защиту местного самоуправления. По его мнению, последовательное внедрение этих изменений укрепит вертикаль «человек—громада—государство».
http://www-ki.rada.crimea.ua/index.php/component/content/article/3-newsflash/6297-2012-08-29-06-56-31ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ ТА БЛОКИ
У ЖИТОМИРІ ОКСАНА ПРОДАН ТА РУСТАМ РАУПОВ ПРОВЕЛИ ЗУСТРІЧ З ПІДПРИЄМЦЯМИ.
«Рупор Житомира», 29.08, 2012
«Ініціювати та здійснити якісні зміни в країні спроможна лише сила нового зразка», - вважають кандидати в народні депутати від партії «УДАР Віталія Кличка».Сьогодні, 29 серпня 2012 року о 10.00 в залі бізнес-центру «Імперіал» за адресою площа Перемоги, 10 відбулася зустріч кандидата в народні депутати від партії «УДАР Віталія Кличка» Оксани Продан та керівника Житомирського регіонального виборчого штабу ПП «УДАР Віталія Кличка» Рустама Раупова з представниками малого та середнього бізнесу, активом партії.
В першу чергу Оксана Продан розповіла про Всеукраїнську акцію «Очистимо Україну». Так, за ініціативою лідера партії Віталія Кличка, «УДАР» відзначив День незалежності конкретною справою – прибиранням міст і сіл від сміття, провівши масштабну Всеукраїнську акцію «Очистимо Україну».
За словами Оксани Продан наступним кроком партії «УДАР Віталія Кличка» є очищення країни від Партії регіонів, який почнеться у день виборів.
Ініціювати та здійснити якісні зміни в країні спроможна лише сила нового зразка, яка уособлює нові європейські стандарти відкритої, чесної, прозорої, фахової роботи, яка користується довірою і підтримкою у сіх суспільних груп, яка не заплямована і не буде заплямована співпрацею зі злочинною владою.
У свою чергу Рустам Раупов запевнив присутніх, що створення альянсів з Партією регіонів у парламенті неможливе.
«Кожен член «УДАРу» публічно склав присягу, в якій зобов’язався: захищати національні інтереси, не входити у коаліцію з Партією регіонів, не бути «тушкою» та голосувати особисто", - заявив відомий політик.
Зала була заповнена вщент підприємцями та партійцями. З місць лунало дуже багато питань, особливо які стосуються податкових змін в країні та нововведень в оподаткуванні, таких як електронна звітність та інш. На всі питання Оксана Продан дала вичерпні відповіді.
Крім того Рустам Раупов представив присутнім кандидатів від партії «УДАР» по мажоритарним виборчим округам в Житомирській області.
http://ruporzt.com.ua/fotoreportazhi/41678-u-zhitomir-oksana-prodan-ta-rustam-raupov-proveli-zustrch-z-pdpriyemcyami-vdeo.htmlОБГОВОРЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА
ДОКТРИНА. РАЗОРУЖАЕМСЯ ДАЛЬШЕ?
Вячеслав Новиков, «Время», 30.08.2012, Харьковская обл.
Главный посыл, заложенный в доктрине, это утверждение, что в ближайшем будущем вооружённая агрессия против Украины невозможна.Начало предвыборного ажиотажа, мировой экономический кризис, коснувшийся кошелька уже и «пересічного» украинца, регулярные ток-шоу с потешными боями в Верховной Раде, а также небывалый летний зной, напрочь выбивший из наших сограждан желание думать, дали результат: новая Военная доктрина Украины, предложенная Советом национальной безопасности и обороны Украины и подписанная 9 июня президентом Украины, осталась по большому счёту незамеченной.
А между тем доктрина, обретшая силу закона, касается всех нас. Хотя, понятно, прежде всего — украинской армии. Поэтому, чтобы понять, о чём, собственно, речь, нелишним будет вспомнить, какой наша армия была и какой есть теперь.
Советское прошлое…
От Советского Союза Украине досталось наследство в виде трёх военных округов — Киевского, Одесского и Прикарпатского. В их состав входили три общевойсковые армии, две танковые, армия ракетная, четыре (!) воздушные армии, армия противовоздушной обороны (ПВО), отдельный армейский корпус, Черноморский флот СССР со всей инфраструктурой. В цифровом, так сказать, очень поверхностном исчислении, всё это выражалось в почти восьмисоттысячном личном составе, обслуживающем 6,5 тысячи танков, 7 тысяч бронемашин (БМП), полторы тысячи боевых самолётов, 350 кораблей, больше тысячи ядерных боеголовок вместе с межконтинентальными баллистическими ракетами, больше двух с половиной тысяч единиц тактического ядерного оружия.
Наследство, как видим, было настолько весомым, что впечатлило и наших партнёров-европейцев, вздохнувших с облегчением после нашего отказа от ядерного оружия: согласно Договору об обычных вооружениях в Европе (ДОВСЕ) Украина обязывалась иметь армию не больше 450 тысяч человек, чуть больше четырёх тысяч танков, столько же артиллерийских орудий, пять тысяч БМП, 330 ударных вертолётов, больше тысячи боевых самолётов. Меньше, чем было, но всё же достаточно, чтобы защитить границы и неприкосновенность страны, самой большой в Европе (после России) по территории и просто большой, исходя из количества людей, в ней проживающих. А как сложилось на самом деле?
...и украинское настоящее
Через неполные 20 лет, к 2010 году, украинская армия насчитывала не полных 200 тысяч человек, причём четверть из них — гражданские, то есть вспомогательный персонал. Новый министр обороны Дмитрий Саламатин в разработанной и поданной на утверждение Кабмина реформе вообще предложил сократить армию до 70 тысяч человек в ближайшие пять лет, сделав её при этом полностью контрактной. При этом предлагалось сокращать «списочный состав» уже по-настоящему, расформировав действующие боевые части, такие как две боевые механизированные бригады и артиллерийскую бригаду, а также сократить ПВО страны (в том числе за счёт авиации), которое и так защищает наше небо фрагментарно, над особо важными объектами. Кабинет министров внёс в рождающуюся в муках доктрину свою лепту, обозначив в числе возможных угроз стране некую возможную угрозу со стороны «неправильных» политических партий, что вызвало сразу же резкую отповедь со стороны оппозиции, обвинившей власть в попытке создать военно-полицейскую державу.
Глава государства на критику и замечания — не столько, правда, со стороны оппозиции, сколько со стороны экспертных кругов да и того же Совета национальной безопасности и обороны — отреагировал, и в текст многострадальной доктрины самые спорные положения не попали. Что, впрочем, не означает, что документ сей стал законом, который все бросились немедленно исполнять.
«Фирменная» неопределённость
Решение Совета, утверждённое президентом Украины, несёт в себе всё тот же заряд внеблоковости, про¬возглашённой главой государства с момента вступления на должность. На деле же, кроме блока самого известного — НАТО-Украина, пусть и в непрямой форме, отказывается и от вступления в созданную Москвой Организацию договора о коллективной безопасности, куда уже вошли сразу несколько бывших советских республик. Вряд ли порадуют наших соседей и некоторые положения доктрины, в которых угрозой считается применение военной группировки третьей страны, размещённой на территории нашей державы: тут явно прослеживается намёк на Россию, которая использовала базу Черноморского флота во время войны с Грузией.
Но главный посыл, заложенный в доктрине, это утверждение, что в ближайшем будущем вооружённая агрессия против Украины невозможна. А раз так, и это тоже отражено в судьбоносном документе, Украина должна реформировать свои вооружённые силы. А это в украинских реалиях, как считают эксперты, опять же предполагает их сокращение.
По украинской привычке пытаясь «пробраться между капельками» возможных угроз национальной безопасности, авторы доктрины предлагают бороться с ними путём «комплексной сбалансированности интересов сторон», «содействия паритетному и сбалансированному сокращению вооружённых сил и вооружений в регионе и в мире», «усовершенствования международно-правовых механизмов, направленных на недопущение применения военной силы». Основополагающими принципами военной политики нашей страны по предотвращению возможных конфликтов названы не могущество собственной армии (многие ещё, надеюсь, помнят, какое значение уделялось армии в советские времена!), а «соблюдение безъядерного статуса и политики внеблоковости», «координация и согласованность действий на межгосударственном уровне» и даже повышение авторитета Украины на международной арене и укрепление её позитивного имиджа «путём активизации информационно-разъяснительной работы». Таких положений в доктрине много, среди них буквально теряются те, в которых просматривается роль собственно армии — каждый желающий, впрочем, может ознакомиться с ними сам: документ находится на президентском сайте.
Понятно, что при таком оптимистическом подходе к собственной безопасности говорить о влиянии Украины в гео¬политическом смысле, основанном на военном могуществе, не приходится. Не зря, наверное, доктрина предполагает, что в случае агрессии против Украины она рассчитывает на поддержку всех международных организаций, которые являются гарантами её безопасности в соответствии с договоренностями про отказ нашей страны от ядерного оружия.
Впрочем, теми или иными международными договорами связаны и наши соседи. А как, кстати, оценивают возможные угрозы для своей безопасности они?
Разоружаться не спешат
Начнём с юга. Румыния. С этой страной Украина не просто не может уже много лет поделить влияние на Дунае. Румынское руководство на самом высоком, президентском уровне постоянно озвучивает свои территориальные претензии к Украине, претендуя на Бессарабию и Северную Буковину. Так вот, эта страна, в два с лишним раза меньше Украины по населению, перешла полностью на контрактную службу в армии, которая насчитывает 90 тысяч человек. Финансирование этой армии – в два с лишним раза больше, чем нынешней украинской.
Польша. Страна, примерно равная Украине по количеству населения. Армия — 150 тысяч человек. Страна уже много лет модернизирует свои вооружённые силы, в том числе закупая новейшее вооружение. Имеет вполне боеспособный военно-морской флот, включая подводные лодки. Польские лётчики, обучаемые в США, летают на американских же F-16. А недавно в результате тендера, за которым следила вся страна, Польша закупила новейшие учебные самолёты и другое оборудование.
Россия. В последнее время активно реформирует свою огромную армию. Стремясь со временем заменить украинские стратегические ракеты, активно развивает свою военную промышленность. За нефтедоллары покупается также самое современное оружие за рубежом. Как геополитический игрок, Россия активно противостоит планам размещения в Европе системы ПРО НАТО, грозясь разместить в ответ в Калининградской области свои оперативно-тактические комплексы «Искандер».
Даже Беларусь — страна по количеству населения в пять раз меньше Украины — содержит вполне боеспособную армию в 62 тысячи человек. Особой гордостью президента Лукашенко считаются элитные пограничные войска.
Стоит ли говорить при этом, что Беларусь находится под договорным «зонтиком» с Россией, а все остальные наши соседи (включая не упомянутые здесь Венгрию, Словакию) – члены НАТО, могут в случае военных угроз рассчитывать на мощнейший, подпитанный армией США, военный потенциал Альянса. На что придётся рассчитывать в подобном случае Украине — сказано в доктрине.
Ну да ладно. Есть, как говорится, теория, а есть практика. Практика, а скорее опыт новейшей истории нашей страны подсказывает, что до реформирования армии, а также её сокращения (а также, традиционно, «распила» военных земель и имущества) дело сразу не дойдёт. Потому как дорого это очень: каждому уволенному из армии надо дать, как минимум, денежное пособие, а как максимум — квартиру, их офицеры ждут, не дождутся уже от которого министра обороны и президента. А тут ещё — дорогостоящие парламентские выборы вкупе с затратами на социальные инициативы президента.
Так что с внедрением доктрины придётся подождать. Скорее всего, она будет неспешно «обрастать» законами, позволяющими дать старт реформам в вооружённых силах, в том числе направленным и на их сокращение.
Впрочем, армия сокращается и сама. Уходят многие, особенно младший офицерский состав. Служба нелёгкая, зарплата маленькая, перспективы туманные. И все решения за тебя принимает начальство…
Так что, похоже, что скоро встретить военного на улицах украинских городов станет большой удачей. Ну, почти как трубочиста. А жаль. Народ наш как раз политиков не жалует. А военных — хоть «настоящих полковников», хоть рядовых — традиционно любит. По-прежнему защитниками считает…
http://timeua.info/300812/64077.htmlБАР’ЄР ДЛЯ «ЯЗИКА»
Іван Гаврилович, «Галичина», 29.08.2012, Івано-Франківська обл.
Закон Колєсніченка—Ківалова Івано-Франківська обласна рада визнала антиконституційним і нечинним на території Прикарпаття.17-та сесія обласної ради шостого демократичного скликання розпочала свою роботу якраз у День Державного прапора, напередодні 21-ї річниці державної незалежності України.
Голова обласної ради Олександр Сич звернувся до присутніх у сесійній залі і до всіх наших краян із привітанням з нагоди цих двох свят, назвавши проголошення Акта про державну незалежність України воскресінням українського духу. Серед оприлюднених депутатами політичних заяв викликала інтерес, зокрема, інформація про створення в обласній раді міжфракційного об’єднання «Батьківщина» у складі 30 депутатів із фракцій партій «Батьківщина», «Фронт Змін» та НРУ.
Як і на кожній сесії облради, відповідно до її регламенту розглядові питань порядку денного передувало оголошення і прийняття до виконання депутатських запитів. А з ходом виконання рішень обласної ради про вже прийняті депутатські запити ознайомив присутніх керуючий справами виконавчого апарату обласної ради, депутат облради Василь Скрипничук.
Та першим у порядку денному сесії стояло питання гостроактуальне і резонансне сьогодні для всього населення краю — про дотримання вимог Конституції України щодо функціонування державної української мови в Івано-Франківській області. Позиція доповідача — голови облради Олександра Сича щодо ухваленого Верховною Радою Закону «Про засади державної мовної політики» знайшла повну підтримку депутатів.
Що робиться нині в Україні? Чому Президент держави, яка репрезентує велику націю, підписав цей скандальний закон, котрий через надання російській мові фактично статусу другої державної в південно-східних регіонах може призвести до розколу України та її народу? Таке далеко не риторичне запитання ставив перед присутніми письменник Шевченківський лауреат Степан Пушик. Його колеги-депутати Дмитро Захарук та Ольга Бабій характеризували ухвалений парламентською більшістю неконституційним шляхом закон, котрий уже почали реалізовувати в низці областей, як нікчемний, злочинний, антиукраїнський за своєю суттю, бо він спрямований на підрив національних основ Української держави. На їхню думку, згадуваний закон не може бути чинним на Прикарпатті.
Тож відповідно до статей 10, 60 Конституції України, ст. 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», доповнюючи своє рішення від 5 липня 2012 р. № 581-16/2012, обласна рада вирішила вважати Закон України «Про засади державної мовної політики» таким, що не підлягає виконанню на території Івано-Франківської області, а єдиною офіційною мовою діяльності в області підприємств, установ, організацій усіх форм власності, мовою діловодства — державну українську мову. За цю пропозицію О.Сича одностайно проголосували всі присутні на сесії депутати облради. Її рішення з цього питання надіслано Верховній Раді, Президентові України Вікторові Януковичу, іншим обласним радам.
— Відповіддю на державну мовну політику, яку проводить нинішній режим, має стати прийняття обласної Програми захисту і розвитку української мови на території області на 2013—2015 роки, — сказав доповідач з наступного питання порядку денного — перший заступник голови обласної ради Василь Гладій. Він повідомив, що розглянути це питання на сесії рекомендували дві постійні комісії облради — з питань національного та духовного розвитку, культури, засобів масової інформації, книговидання і свободи слова та з питань освіти і науки. Необхідність прийняття і здійснення програми, яку розробив виконавчий апарат обласної ради, випливає з того, що повноцінне функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя є гарантією збереження ідентичності української нації, політичної і державної єдності України. Через найширший спектр культурних, наукових, науково-практичних та інформаційних заходів передбачається пропагувати українську мову, культуру та історичну свідомість нації. Йдеться про предметну підтримку української мови як запоруки соборності Української держави, про створення нормативно-правової бази для захисту і розвитку державної мови на теренах області, про збагачення духовного потенціалу молодого покоління шляхом створення україномовного продукту в місцевому телерадіопросторі та електронної бібліотеки української літератури, про популяризацію сучасного українського мистецтва.
Фінансуватимуть заходи затвердженої обласною радою програми за рахунок обласного бюджету, до цієї справи залучатимуть також суб’єктів господарювання. Головному фінансовому управлінню ОДА доручено проаналізувати можливість асигнування коштів на реалізацію заходів програми в наступному році.
Депутати рекомендували районним та міським радам міст обласного значення прийняти аналогічні програми, які б урегульовували та сприяли належному функціонуванню державної, рідної для переважної більшості прикарпатців, мови в районах і містах краю.
На сесії йшлося і про виконання обласного бюджету за перше півріччя 2012-го та про внесення змін до обласного бюджету на нинішній рік. Начальникові головного фінансового управління ОДА Галині Карп довелося відповідати на незручні запитання депутатів, що стосувалися незадовільного фінансування деяких важливих для населення краю соціально-культурних, екологічних заходів та проектів і навіть захищених статей бюджету. Скажімо, голова постійної комісії облради з питань охорони здоров’я, сім‘ї, материнства та дитинства Манолій Піцуряк стурбований зарплатною заборгованістю перед медиками в районах області: «Cхоже, що асигнування коштів на цей рік дозволять забезпечити оплату праці медиків лише на дев’ять-десять місяців. А треба ж утримувати заклади охорони здоров’я до кінця року».
Відповідь Г.Карп на запитання депутата навряд чи розвіяла його тривогу. Адже цьогорічний обласний бюджет, м’яко кажучи, вкрай напружений. Хоча до нього за перше півріччя 2012-го надійшло доходів загального та спеціального фондів з урахуванням трансфертів на суму 501,7 млн. грн. — на 15,1% більше порівняно з відповідним періодом торік, а видатків цих фондів проведено на 503,1 млн. (виходить, що область живе в борг), проте цей показник становить лише 43,4% до уточненого плану на рік. Попри те, що видатки із загального фонду на утримання медичних закладів зросли на 18,9%, вони становлять лише 46,2% до річного плану. Зі спеціального фонду обласного бюджету галузь отримала у першому півріччі 639 тис. грн. — лише 6,4% до річного плану. А спричинило таку ситуацію, зокрема, те, що хоча й зросли на 11,8% проти січня—червня 2011-го надходження до бюджету податку на доходи фізичних осіб (його питома вага становить майже три чверті в доходах загального фонду) і досягли 134 млн. грн., проте знову ж таки річне завдання з його надходжень за півроку виконано тільки на 45,8%.
Серед інших розглянутих сесією питань — затверджено у новій редакції статут обласного телебачення «Галичина», а також перелік природоохоронних заходів на фінансування у 2012 році за рахунок надходження коштів з депозитного рахунку ПАТ «Родовід Банк», нерозділеного залишку планових надходжень до обласного фонду охорони навколишнього природного середовища на 2012 рік та за рахунок понадпланових надходжень 2012 року до фонду охорони навколишнього природного середовища.
На цьому перше пленарне засідання 17-ї сесії обласної ради завершило свою роботу.
* * *
Позиція рад Галичини
«Ми не керуємось антиконституційними законами»
На ухвалення Верховною Радою і підписання Президентом України Віктором Януковичем скандального «мовного» закону зреагували прийняттям рішень про невизнання цього документа на своїх територіях не лише Івано-Франківська обласна, а й інші міські, районні та обласні ради Прикарпаття й Галичини. «Ми, депутати Івано-Франківської міської ради, — йдеться у прийнятій ними заяві, — ...висловлюємо категоричне невизнання та непокору прийнятому Верховною Радою України 3 липня 2012 р. та підписаному Президентом України 8 серпня 2012 р. Закону України № 5029-VI «Про засади державної мовної політики». Це своє невизнання депутати обґрунтовують тим, що закон було прийнято з порушенням ст. 10 Конституції України, яка стверджує, що єдиною державною мовою в Україні є українська мова. Міська рада визнала Закон України «Про засади державної мовної політики» на території Івано-Франківська нечинним, оскільки рада в своїй роботі не керується антиконституційними законами.
Вирішено підготувати для розгляду і затвердження на черговій сесії міської ради Програму захисту та розвитку української мови в м. Івано-Франківську на 2013—2015 рр.
Дещо раніше Тернопільська обласна рада ухвалила визнати закон про засади державної мовної політики таким, що не має на території цієї області ніяких правових наслідків. А Львівська обласна рада готує позов до Конституційного Суду про визнання неконституційним Закону «Про засади державної мовної політики».ДЕПУТАТСЬКУ НЕДОТОРКАННІСТЬ, ПОГОДИВСЯ КС, ТРЕБА ОБМЕЖИТИ
Іван Фаріон, «Високий замок», 29.08.2012, Львівська обл.
Натомість президентську хочуть посилити!100-відсотковий депутатський імунітет, за яким пробивалися у Верховну Раду і захищалися від кримінального переслідування багато людей в Україні, може перестати діяти. Народним обранцям хочуть обмежити їхню недоторканність. З цим погодився Конституційний Суд України, оцінюючи конституційність розробленого парламентом законопроекту.
Не так давно парламентська більшість зробила «хід конем»: з кон’юнктурних міркувань, щоб сподобатися виборцям, внесла на розгляд Верховної Ради проект закону, який передбачав обмеження недоторканності депутатів і президента. Перед голосуванням цей документ відправили на «експертизу» у Конституційний Суд. Там з обмеженням імунітету депутатів погодилися, а от президента від можливих «наїздів» захистили. КС попросив депутатів «дошліфувати» законопроект.
Більшість врахувала ці зауваження, внесла відповідні правки і на початку липня знову відправила відредагований законопроект на «рецензію» у КС. Конституційники зі змінами погодилися. Якщо раніше у проекті закону значилося: «Депутати Ради не можуть без згоди парламенту бути притягнутими до кримінальної відповідальності, затримані або заарештовані», то після корекції цей пункт оформлено так: «Народний депутат не може бути без згоди Верховної Ради затриманий або заарештований до набуття чинності обвинувального вироку суду щодо нього». Тож тепер свобода депутата стає, образно кажучи, більш куцою…
А от глава держави став більш захищеним. Якщо раніше Конституція передбачала, що «звання президента охороняється законом і зберігається за ним довічно, якщо тільки глава держави не був усунутий з посади в порядку імпічменту», то тепер фразу «якщо тільки президент не був усунутий з посади в порядку імпічменту» вилучено. І КС постановив, що депутати більшості написали правильно…
Швидше за все, на осінній сесії нардепи від Партії регіонів та їхні сателіти схвалять законопроект. Немає сумніву, що вдарить він по депутатах, які представляють меншість… Щоправда, аби зробити законопроект законом, потрібно 300 голосів у Раді. Чи будуть вони у «регіонів», залежатиме від парламентських виборів.
http://www.wz.lviv.ua/articles/109238ЕКОНОМІКА
ЗФЗ И ДСС УЖЕ КРИЧАТ О ПРОБЛЕМАХ!
Каратeева Анастасия, «Индустриальное Запорожье», 30.08.2012
Если ситуация на предприятиях не изменится, страна потеряет около 200 миллионов гривен.До конца года на двух металлургических гигантах сократят более трех тысяч человек: на Запорожском заводе ферросплавов — 1913, на ПАО «Днепроспецсталь» – 1591. Об этом на пресс–конференции журналистам рассказал городской голова Александр Син.
– На прошлой неделе я встретился с руководителями предприятий и профсоюзных комитетов ПАО «Днепроспецсталь» и ПАО «Запорожский завод ферросплавов», и они уже просто кричат о своих проблемах! – отметил Александр Ченсанович.
ЗФЗ, как известно, вынуждает остановиться и сократить большую часть работников цена на электроэнергию, установленная Национальной комиссией регулирования энергорынка (НКРЭ), – 92 доллара за мегаватт. Такие тарифы делают продукцию ферросплавщиков неконкурентоспособной на мировом рынке (в общих расходах предприятия цена за электроэнергию достигает 60%).
– Логика тут простая — НКРЭ не может предложить другую цену, потому что тогда разницу придется перекладывать на других пользователей, – объяснил Александр Ченсанович. – Но фактически после остановки завода эту нагрузку все равно придется переложить на кого–то, и когда в Украине не найдется другого такого крупного потребителя, электроэнергию будут продавать в другие страны по 55 долларов за мегаватт. Не лучше ли уступить заводу, снизив цену?!
Так, по предварительным подсчетам, в случае остановки ЗФЗ только расходы центра занятости на выплату пособий по безработице составят 42 млн. грн. в год. Поступления в городскую казну сократятся более чем на 30 млн. грн. в год. По словам Александра Сина, в целом бюджеты разных уровней недосчитаются более 100 миллионов гривен!
Выход из ситуации во время встречи с мэром в очередной раз предложили руководители ЗФЗ. Они попросили городского голову поддержать их обращение в НКРЭ о снижении цены на электроэнергию с 92 до 60 долларов за мегаватт. Это на пять долларов дороже, чем ее теоретически могут продать за границу. В то же время при такой ее стоимости продукция завода будет конкурентоспособной на мировом рынке.
– Я заявляю, что мы на стороне предприятия, и окажем помощь ЗФЗ, поддержав это обращение, – отметил Александр Син. – Что касается ДСС, у них проблема с рынками сбыта. В мире произошел спад спроса на спецстали, которые они изготавливают, и задача государства — найти для предприятия рынок сбыта внутри страны. В этом случае сокращения людей можно будет избежать.
Александр Син отметил, что проблемами на этих предприятиях сильно озабочен и председатель облгосадминистрации Александр Пеклушенко. На днях он отправил телеграмму на имя Президента Виктора Януковича, где детально изложил ситуацию и последствия, которые грозят городу и области после остановки промышленных гигантов.
http://iz.com.ua/2012/08/30/zfz-i-dss-uzhe-krichat-o-problemax/ПОЛІТТЕХНОЛОГІЇ
НЕСТОРЕ, ПІДРАХУЙ!
Світлана Федас, Сергій Штурхецький, «Рівне вечірнє», 30.08.2012
Усі політичні партії, які висунули хоча б одного кандидата на виборах, мали право претендувати на присутність своїх представників у окружних виборчих комісіях.Чи знаєте ви, що ваші голоси на виборах до Верховної Ради підраховуватимуть члени виборчих комісій із партії "Союз анархістів України", які проповідують ідеї Нестора Махна? Скажете, що не чули про таку партію? Зате про неї та ще купу екзотичних політичних проектів, існуючих здебільшого лише на папері, знає Центральна виборча комісія, яка надала "махновцям" та їм подібним місця в окружних виборчих комісіях, не надавши цих місць реальним політичним партіям — суперникам Партії регіонів. У повній відповідності з чинним законодавством.
Центральна виборча комісія провела жеребкування складу усіх 225 окружних виборчих комісій (ОВК). Усі політичні партії, які висунули хоча б одного кандидата на виборах, мали право претендувати на присутність своїх представників у ОВК. Оскільки політичних партій, які забажали мати представництво в ОВК, є 81, а максимальна кількість членів окружної виборчої комісії — 18 осіб, довелося кидати жереб. При цьому усі партії, незалежно від їхнього реального статусу, мали при жеребкування рівні права. В результаті поза складом ОВК опинились представники відомих партій "Удар" та ВО "Свобода". Водночас, місце у комісіях за жеребом отримали партії "Молодь до влади", "Русь єдина", "Народно-трудовий союз України", "Братство", "Зелена планета"… Ці та інші мало кому відомі партії отримали право надавати своїх представників до окружних виборчих комісій. В результаті цікаві до політики рівняни можуть, завітавши в окружкоми, зустріти послідовників Нестора Махна із "Союзу анархістів України" або прихильників НЕПу (Народної екологічної партії). Чи варто дивуватися, що представників цих партій на установчих засіданнях комісій виявлено не було…
Як наслідок головою окружної комісії № 152 у Рівному став... 21-річний киянин Руслан Томілін, представник Всеукраїнського політичного об'єднання "Єдина Родина". Відповідальним за організацію та проведення виборів в обласному центрі став юнак, який закінчив школу, тимчасово не працює і не має досвіду роботи на виборах. Компанію в комісії йому становитимуть юні представники ще двох політичних сил — від партії "Зелена планета" до складу ОВК увійшов 26-річний Віталій Ткачук, від партії "Руська Єдність" — 18-річна киянка Юлія Паламарчук. Утім, напередодні останнього дня, коли мало відбутися перше засідання комісії, її члени, навіть ті, хто з Рівного, ні сном ні духом не відали, де ж пан голова. Не знали навіть, де того хлопця шукати.
Ніхто поки що не бачив представниць партії "Русь єдина". На 152-му окрузі має працювати Аліє Ісмаїлівна Хуртамет, на 153-му — 19-річна Февзіє Абідінівна Хайредінова, на 154-му (з центром у Дубні) — 21-річна Ліля Асанівна Хуртамет, причому, заступником голови виборчої комісії. У Дубровицю "Русь Єдина" відправить працювати Лілію Рємзіївну Амброву. Кажуть, що вони з Криму — то й поки що не доїхали…
Коли верстався номер, деякі "місцеві" члени окружної комісії в Рівному (в.о. №152) не полишали надії дотелефонуватися до своїх колег: у середу збігає встановлений законом термін для проведення першого засідання комісії. Якщо комісія не збереться — то хто рахуватиме голоси? Нестор Махно?
Коментарі
Анатолій Бондарчук, координатор виборчих програм громадської організації "ОПОРА":
— Такий принцип жеребкування застосували уперше. Можливо, ЦВК таким чином хотіла спростити процедуру, але припускаю, що тут приховано інтереси певних політичних сил. Раніше жеребкування по складу окружних комісій проводилося у кожній окремо, тому кожна політична сила, висуваючи свого кандидата, могла мати свого представника в комісії. Зараз же вийшло так, що велику квоту отримали технічні партії, яким навіть кадрів забракне. Ми вважаємо, що це відкриває можливості для застосування технології, коли партії будуть відкликати своїх представників і замінювати їх іншими людьми, тутешніми. Окружна комісія розглядає спірні питання, може приймати рішення про зняття кандидата, здійснює при потребі перерахунок голосів, зрештою, оголошує підсумки голосування. Тому, гадаю, опозиції на цих виборах буде важко.
Святослав Дубов, керівник інформвідділу РОГО "Комітет виборців України":
— Якщо партія не має ні свого представника в регіоні, ні кандидата, то чиї інтереси вона підтримуватиме у виборчій комісії? Рішення в окружній комісії приймається більшістю голосів, невідомі загалу партії можуть "підігрувати" більш відомим.
Степан Молчан, заступник голови обласної організації ВО "Свобода":
— Можливість фальсифікацій була закладена в новій редакції закону про вибори, і зараз вони практично почали розгортатися. Права опозиції не враховано. Ці маловідомі партії — технічні, і діятимуть в інтересах Партії регіонів. Така технологія відпрацьована на минулих виборах, коли правляча партія подавала кандидатури від інших партій. Усі ж кандидати від "Русі Єдиної" — це так званий кримський десант, і за гроші він може працювати тут в комісіях. "Русь Єдина" — це перереєстрована "Партія політики Путіна".
Що стосується призначення дуже молодих голів комісій без досвіду, як по 152-му округу, то навіть при наявності вищої юридичної освіти і досвіду роботи на виборах не кожен би зважився. А так, припускаю, окружні комісії наприймають багато таких рішень, які потім будуть оскаржені.
Олексій Губанов, заступник голови обласної організації Партії регіонів:
— Ми й самі б хотіли, щоб наші представники були на керівних посадах в комісіях. Наприклад, якби більшість у парламенті мала більше місць на керівних посадах у комісіях плюс обов'язково представники опозиції. Але закон визначає, що всі партії мають рівні права. З іншого боку, якби "Регіонам" випали керівні посади, виникли б підозри. Ми й самі остерігаємося неприємних нюансів і не зацікавлені у фальсифікаціях, наші представники в комісіях є, тож вони за цим стежитимуть. Про якісь там домовленості мені нічого не відомо, щоб домовлятися, треба хоч знати з ким.
Віктор Матчук, колишній депутат Верховної Ради:
— Подібна ситуація склалася майже в усіх округах країни, і це ще "квіточки". Однак результат цей — очікуваний. Я, будучи депутатом Верховної Ради, голосував проти цього законопроекту. Більше того, пропонував альтернативу — більш простий і прозорий спосіб жеребкування, який би унеможливив блокування роботи комісій через відсутність представників неіснуючих партій. Утім, "проти" голосувало небагато, близько десятка депутатів, а тому до нас ніхто не прислухався, навпаки, дехто розпинався, що при такому жеребкуванні фальсифікацій не буде. Тепер, виходить, долю України вручаємо тим, кого немає — якимось неіснуючим партіям.
http://www.rivnepost.rv.ua/showarticle.php?art=032780НА ПРОЩУ... ДО ВЕРХОВНОЇ РАДИ?
Роман Івасів, «Галичина», 29.08.2012, Івано-Франківська обл.
«Церква не займається політичною рекламою і такі заходи не є добрими».На святкуванні 950-річчя міста Тисмениці до журналіста підійшли жителі районного центру і привернули увагу до біг-бордів одного з кандидатів у народні депутати до Верховної Ради в одномандатному мажоритарному округу № 84 Ігоря Волощука. На одному боці біг-борду яснів його заклик побудувати лікарню, що природно почути з уст лікаря (нагадаємо: за минулі роки в Тисмениці закрили три лікарні). На другій кандидат запрошував усіх подорожніх на всеукраїнську молодіжну прощу до Погоні, яка має відбутися в жовтні.
Спершу ми подумали, що, можливо, він став новоявленим господарем — архімандритом цього монастиря чи послушником з відповідними повноваженнями промоції відпустового місця. Виявилося інше...
Ось що нам розповів з цього приводу настоятель Погонського монастиря о.-ігумен Никодим Гуралюк: «У нас ніхто не брав благословення на таку «промоцію» і навіть ніхто нам про це не сказав. Врешті, просто не по-людськи виступати з таким «запрошенням» — це ж не його господа. Тим більше, що наш блаженніший Святослав зауважив, що наша Церква не займається політичною рекламою і такі заходи не є добрими. Позаминулої неділі, на Спаса, коли я йшов із прочанами пішки зі Старого Самбора, телефонують мені й повідомляють, що є реклама про прощу: якийсь там кандидат у депутати рекламує, а я їм відповідаю, що нічого не знаю. Коли ж я повернувся і поглянув на цю рекламу — мало не впав! Таж ніхто нікому не забороняє робити добрі справи, більше того: Церква щоденно приносить молитви до Господа за фундаторів і жертводавців храмів, монастирів відпустових місць, а при нагоді намагаємося згадати їх пожертви і серед людей як добрий приклад для наслідування, але ж не потрібно прикриватися монастирем чи церквою в приземлених інтересах! Це зовсім не добре! Недавно я пішов до пана Овчара, поговорив з його заступником, вони переговорили з ним і повідомили мене, що до 1 вересня знімуть цю рекламу. Незрозуміло, правда, чому аж до першого і що їх так тримає?»
На запитання, чи внесли лепту на монастир від кандидата, о.-ігумен відповів: «Я боюся тих нечесних грошей. Завдано моральної шкоди монастиреві, це збурює вірних, нікому того не потрібно. Є цивілізовані шляхи: хтось хоче допомогти нам розбудовувати монастир, то ми маємо відкритий рахунок у банку. Якби ж то вони були гонорові й перерахували мільйон, то я би тоді повідомив людей, що ось маємо таких жертводавців, і ми за ті гроші хоч собор накриємо. Але ж цього немає!» (сміється).
На запитання, чи вибачився особисто кандидат перед ігуменом за свою поведінку, настоятель Погоні, зітхнувши, сказав: «Не був зі мною, не вибачався, не телефонував. Але я маю надію, що він зрозуміє свою помилку, рано чи пізно».
http://www.galychyna.if.ua/index.php?id=single&tx_ttnews[calendarYear]=2012&tx_ttnews[calendarMonth]=8&tx_ttnews[startingPoint]=15&tx_ttnews[recursion]=250&tx_ttnews[tt_news]=20371&tx_ttnews[pointer]=0&tx_ttnews[mode]=1&tx_ttnews[backPid]=24&cHash=3a73899881ТОЧКА ЗОРУ
ПАТРІАРХ ФІЛАРЕТ: "ЯКЩО ПРОДАМО ЧОРНОЗЕМИ -- БУДЕМО НАЙМИТАМИ!"
Олександр Гунько, «Сіверщина», 30.08.2012, Чернігівська обл.
«Хто сподівається повернути Україну до минулого, той глибоко помиляється. Вороття не буде ніколи».- Як оцінюєте нинішній стан українського суспільства?
– За 20 років незалежності український народ відійшов від радянської системи господарювання і керування, але не зовсім. Бо на дії нинішнього керівництва впливає минулий досвід. Але досяг¬нення є. Це насамперед свобода. Якщо говорити про церкву, то вона ніколи ¬такої свободи, як зараз, не мала – ні в радянські, ні в царські часи. Вона завжди була департаментом російської держави.
Але зараз відбувається перерозподіл народного майна. Боротьба за нього призводить до негараздів, від яких потерпає суспільство. Бо у Верховну Раду йдуть для того, щоб збагачуватися. Кожен, хто вкладає кошти у вибори, сподівається повернути у декілька разів більше. Заради цього йдуть і в місцеві ради. Тому, доки в суспільстві не зміниться погляд на владу, як на служіння людям, будуть такі проблеми, які маємо сьогодні. Завдання церкви – нагадувати можновладцям, депутатам, чиновникам, що вони повинні служити людям, а не отримувати від своїх посад ті чи інші надбання.
- Українці вже кілька разів обирали владу, а нічого не змінюється. У людей зневіра і розпач. Як побороти їх?
– Із глухого кута ми не вийдемо, доки все майно не буде розподілене. В теперішній Україні все визначає матеріальне. Якби в основу людської діяльності поставили демократію і свободу, тоді цього б не було. А оскільки ми оголосили ці цінності, а не користуємося ними, то й маємо такі ¬проблеми.
- Що заважає українській нації самоідентифікуватися? У чому має полягати національна ідея?
– Насамперед, треба зберігати свою мову, бо без неї нації не існує. Тому зараз і ведеться наступ на українську. Якщо не відстоїмо її як єдину державну, то в нас ¬знову запанує російська. Це означатиме, що ми втрачатимемо свою ідентичність і національну ідею.
По-¬друге, треба мати свою незалежну Українську церкву. Без неї не може бути незалежної країни. Усі держави, які ¬виникли після розпаду Оттоманської імперії – Греція, Болгарія, Румунія, Сербія, ¬Албанія – отримали церковну незалежність. В Україні цього нема. Є незалежна церква – Київ¬ський патріархат. Але поряд є УПЦ Москов¬ського патріархату.
Якщо богослужіння вестимуть незрозумілою для сучасної людини старослов'янською мовою, а проповіді виголошуватимуть російською, то православне населення виховуватиметься не в дусі української національної ідеї, а в дусі російського імперіалізму.
- Який діагноз можна поставити нашій владі?
– Влада хвора на синдром збагачення. Олігархи збільшують статки, а народ бідніє. Їздять найдорожчими машинами, а зар¬плату своїм працівникам не підвищують. Українські гроші тримають в офшорах, а на розробку наших нафтових і газових багатств не вистачає коштів. Так само, як і на освіту, культуру, медицину. І навіть церковні діячі купують годинники по 150 тисяч доларів. Отже, кошти витрачаються не за призначенням – не на народ, не на розбудову держави.
Суспільство теж хворе. Зараз усі заявля¬ють, що вони християни, позитивно став¬ляться до церкви, хрестять дітей, вінча¬ються. По великих святах приходять до храму. Але не живуть по-¬християнськи. Не ставлять на перше місце духовні ¬цінності. Ісус Христос казав, що треба шукати насамперед Царства Божого, все інше додасться. Матеріальні цінності потрібні для людини, бо ми маємо тіло. Але не тіло ¬керує духом, а дух – тілом.
- Чи спроможна наша інтелектуальна еліта згуртувати народ і спрямувати його до духовності?
– Інтелектуальна еліта в нас є. І вона може направляти розвиток суспільства вірним шляхом. Але нема лідера, який би згуртував цю еліту. Під час Майдану люди дали високу довіру Вікторові Ющенку, бо побачили в ньому лідера нації. Але лідерство залежить не від довіри, а від людини. Або вона має цей талант, даний від Бога, або – ні.
- Як краще будувати свої відносини з близькими людьми, щоб у суспільстві було більше гармонії і злагоди?
– Для цього треба виконувати лише одну заповідь Божу: як хочете, щоб з вами чинили люди, так і з ними чиніть. Хочеш, щоб тебе обікрали, можеш красти. Хочеш, щоб тебе засуджували, – засуджуй. Але ж хто цього хоче? Аби тебе любили, люби інших. Виконуй цю просту і всім доступну Божу заповідь. Так само чини зі своїми друзями, службовцями, колегами по роботі, партнерами по бізнесу – з усіма, з ким тебе зводить життя.
- Настільки над нами тяжіє радянське минуле?
– Ми його ще не позбавилися. Так само, як у біблійні часи, коли єврейський народ був визволений Мойсеєм з єгипетського рабства, він не міг позбавитися рабської психології протягом 40 років життя в пустелі. Ніхто з тих, хто народився в Єгипті, не ввійшов в обітовану землю. Тільки праведники Ісус Навин і Халеф змогли це зробити.
У мене надія на молодь. Вона вже інша, бо не знає комуністичних часів, отримала освіту в незалежній державі, живе й працює в умовах ринкових відносин. Хто сподіває¬ться повернути Україну до минулого, той глибоко помиляється. Вороття не буде ніколи. Час державних імперій минув. ¬Зараз є інші імперії – інформаційні, фінансові, транснаціональні корпорації, військово¬промислові комплекси. Вони переступають через державні кордони. Тому, коли Росія намагається відродити імперію, то це все одно, що двічі ввійти у ту саму річку. Але маємо ще пережити труднощі переходу від імперії до незалежності.
- Що в українцях європейське, а чого не вистачає для європейськості?
– В українців європейське – демократизм і свобода. Наша козацька держава цими вольностями жила, це в наших генах. Це є привабливими рисами української нації. Важливо й те, що наш народ ніколи в своїй історії не завойовував чужі землі. Завжди захищав тільки свою. Тому в нас нема імперського синдрому.
Але українцям не вистачає вміння прий¬мати справедливі закони. Та навіть і чинні несправедливі не виконуються. А без ¬цього держава не може бути демократичною. У нас несправедливі суди – і про це знають і українці, й іноземці. Тому до нашої держави велика недовіра. Інвестицій не вкладають, бо бачать цю несправедливість і корупцію. Коли утворювалася українська держава, думали, що ми позбавимося радянського бюрократизму. А він зараз удесятеро більший. Це відчувають усі, хто стикається з нашими чиновниками. Оце перешкоди до нашого вступу в Євросоюз. А наш шлях – тільки в Європу. Бо треба іти до багатих, щоб стати багатшими, а не до бідних, щоб бути біднішими.
- Перед парламентськими виборами знову лунають пустопорожні обіцянки, нас зіштовхують по мові, вірі. Як цьому протистояти?
– Не продавати свій голос. Бо той, хто йде в народні депутати і купує голоси ¬людей, – уже злочинець. Від такого добра не буде. Повинні бути чесність та порядність і з боку кандидатів, і з боку виборців. Якщо депутатів обираємо за 20 гривень чи кіло гречки, то і маємо таку владу, у якій розчаровуємося. Громадянам треба не піддава¬тися спокусам, а вибирати кращих, порядніших, чесніших. Такі завжди є.
- Як правильніше використати свій час?
– На працю, молитву, читання літератури, що збагачує духовно й інтелекту¬ально. Не треба витрачати час на теле¬бачення, інтернет. Це не значить, що ними не потрібно користуватися, адже це досягнення людського розуму. Але не варто бути рабом технічного прогресу.
- Чим насамперед поганий мовний закон, який недавно прийняли?
– Він загрожує нашій державності. Якщо набуде чинності, то відкриє широкі двері русифікації, поверненню до минулого. Ми втрачатимемо те, що надбали за 20 років незалежності. Але я вірю, що український народ цього не допустить. Я був у багатьох областях і бачив, як люди повстають проти цього.
За два місяці я відвідав понад десяток областей. Різниця в настроях людей є. У західних і центральних регіонах переважають патріотизм і демократизм. У східних багато людей тяжіють до ¬Росії. Але й там є українці, які відстоюють інтереси народу. Скрізь говорять, що наша влада не туди йде.
- Мойсей водив євреїв пустелею 40 років, щоб забули рабство. То скільки нам ще будувати свою державу?
– Гадаю, ще років 20 українцям треба буде іти духовною пустелею, терпіти усякі негаразди, доки не вимре в нас усе радянське. Я читав прогнози деяких видатних світових авторитетів. Передбачають, що Україна до 2050 року стане найбагатшою державою Європи. Ми маємо великий потенціал. У нас є нафта, газ, руда, вугілля, золото. А головне наше багатство – родюча земля. Наступна світова криза буде продовольчою. І ми зможемо годувати всю Європу, якщо дамо собі раду і побудуємо справедливе життя. А якщо продамо свої чорноземи, тоді працюватимемо в наймах на своїй чужій землі.
Я впевнений, що життя, побудоване на неправді, колись припиниться. Неправда привела до розпаду Радянського Союзу. Якщо йтимемо дорогою правди, то Господь нам допоможе і напоумить, як треба жити, працювати й керувати країною.
http://siver.com.ua/news/patriarkh_filaret_jakshho_prodamo_chornozemi_budemo_najmitami/2012-08-30-10812ЧЕРГОВЕ ФІАСКО УКРАЇНІЗАЦІЇ
Ігор Буркут, «Час», 30.08.2012, Чернівецька обл.
Прийняття «мовного закону» засвідчило: українську мову в Україні у черговий раз заганяють в «сільське гетто», витискаючи з міст-мільйонників.Одна за одною області українського Сходу проголошують російську «регіональною мовою», щоб замінити нею українську у всіх сферах життя. А спробам національних меншин скористатися задекларованим у недолугому законі правом на підвищення статусу своїх мов негайно кладеться край. Коли болгари міста Ізмаїл Одеської області забажали статусу регіональної для власної мови, їхнє питання міськрада навіть не стала розглядати. До речі, обласні та міські ради не мають права вирішувати питання регіональних мов, це робиться лише на загальнодержавному рівні. Але ініціатори закону дбали тільки про одну мову, носіїв інших мов за старою звичкою «розвели».
Один з лідерів парламентської фракції Партії регіонів, Чечетов заявив, що закон приймали лише для російської, а не для тих мов, які «розуміє жменька людей». Такими він назвав болгарську, румунську, угорську, єврейську. Типовий підхід великодержавника: нас багато, тому можемо диктувати свою волю меншим за чисельністю. Єдине, про що він не думає – як виглядатиме на тлі мільярдної китайської чи індійської нації. Не виключено, що через деякий час хтось на умовне ім’я Че-четоу, оголосить: «жменька росіян» мусить вчити мову найбільшого у світі китайського народу, бо китайців на порядок більше, ніж носіїв «великого и могучего». А в Росії з кожним роком більшає вихідців з Піднебесної, тут вони пускають коріння, щоб освоювати для своїх нащадків неміряні простори «страны берёзового ситца».
Ми таке пізнали на собі: терени України вже освоїли вихідці з Нечорнозем’я або російської Півночі. Адже до кінця ХІХ ст. етнічних росіян в Україні було небагато, лише з розвитком металургії та видобувної промисловості на Сході України й портів на Півдні сюди почали масово переселятися мешканці російських губерній. Українською мовою вони, звичайно ж, не володіли. Не знали української навіть ті українці за походженням, які опинилися в російськомовному оточенні. Щоб виправити становище, у 20-і рр. в СРСР провадилася політика «коренізації», коли мову корінного населення запроваджували в усі сфери життя. В УССР вона називалася політикою українізації.
Усіх службовців зобов’язали вивчити українську, а нездатних негайно звільняли з роботи. Вищі й середні спеціальні навчальні заклади переводили на українську мову, і навіть Школа червоних старшин у Харкові готувала командирів для територіальних частин Червоної армії саме українською. Паралельно використовувалася і російська, але перевагу намагалися віддавати мові, якою розмовляло корінне населення республіки. Одночасно увага приділялася і розвиткові мов національних меншин. Починаючи з 1924 р. в УССР створювали національні райони та національні сільради. Якщо у районі налічувалося не менше 10 тис. представників національної меншини, він міг претендувати на статус національного. Для сільради – не менше 500 осіб. Свої райони отримали поляки, німці, греки, євреї, згодом росіяни та деякі інші. Молдавани мали власну автономну республіку у складі УССР (нині це Придністров’я). Національні райони та сільради періодично створювалися і ліквідовувалися, точну їх кількість підрахувати непросто. Вважається, що найбільше таких районів було 1932 року – 27. Національних сільрад – 1112, селищних національних рад – 65. До речі, у знаменитому Краснодоні якраз і була така національна селищна рада, російська.
На території цих утворень внутрішня документація велася мовами меншин, діяли школи національними мовами – для них готували вчителів у Німецькому педінституті в Одесі, у польських, грецьких, єврейських, чеських, шведських відділах інших педінститутів. Національних шкіл у 1937 р. в УССР діяло понад 1,5 тисячі, навчалося в них більше 420 тисяч учнів. А наступного року ці школи було перетворено на «звичайні радянські», щоб вони не стали вогнищами «буржуазно-націоналістичного, антирадянського впливу на дітей», – як сказано у спеціальній постанові ЦК КП(б)У від 10 квітня 1938 р.
Що сталося? А те, що було остаточно згорнуто українізацію, разом з якою обмежено мовні права і національних меншин. З 1929 р. в Україні проводилася колективізація, опір котрій чинили не лише етнічні українці. Дуже відчутним він був у польських та німецьких національних районах, їх почали ліквідовувати першими. Остаточно національні райони (крім російських та єврейських) були знищені у 1939 р. Гітлерівці під час війни ліквідували єврейські райони разом з їх населенням. А сенс існування російських втрачено, коли на зміну українізації прийшла традиційна імперська русифікація. Українське селянство виморили голодом або загнали у колгоспи, інтелігенцію розстріляли чи відправили у табори, а українізацію згорнули остаточно. У хати померлих від голоду селян і в квартири заарештованих інтелігентів вселилися вихідці з РСФСР та деяких інших республік – так зване «російськомовне населення».
У наш час українізацію згортають на тлі масового розчарування українців у тій пародії на державу, яку створила вчорашня партноменклатура у союзі з кримінальними злочинцями, що стали олігархами – справжніми правителями «неукраїнської України». Якщо нам не вистачить сил і розуму для захисту власних прав, то остаточного фіаско зазнає і вікова мрія про власну незалежність. Вихід є – протестувати проти русифікації та об’єднувати навколо себе національні меншини, представників яких шовіністи обдурюють і намагаються протиставити українській більшості.
http://www.chas.cv.ua/index.php?newsid=6675ПЕРСОНАЛІЇ В ПОЛІТИЦІ
АЛЕКСАНДР ШАТАЛОВ — РАЗГОВОР НАЧИСТОТУ
Геннадий Рыбченков, «Украина-Центр», 29.08.2012, Кировоградская обл.
Жесткое интервью с первым заместителем главы Кировоградского облсовета, кандидатом в народные депутаты от Партии регионов Александром Шаталовым.Бытует мнение, что любой журналист по определению изначально должен быть оппонентом власти. Но если бы так было, то журналистика однозначно была бы однобокой. В наше время журналисты слишком часто по отношению к представителям власти бывают более лояльны, скажем так, чем к кому-либо. Задают на интервью и пресс-конференциях вопросы, на которые власть имущим отвечать удобно, приятно и легко. И это формирует у ироничного читателя односторонний образ чиновников и политиков – мол, допусти к ним с вопросами настоящего оппозиционного журналиста, то им и сказать нечего будет. А давайте проверим, так ли это и со всеми ли?
Вашему вниманию предлагается жесткое интервью с политиком, первым заместителем главы областного совета, кандидатом в народные депутаты от Партии регионов по округу № 99 Александром Шаталовым. «Неудобные вопросы» задает журналист «УЦ» Геннадий Рыбченков.
- Александр Сергеевич, судя по сюжетам по ТВ и статьям в газетах, вы лично выглядите вторым человеком в области, хотя и «не по чину». Не много ли вы на себя берете? Опять же, вмешиваетесь в дела местного самоуправления на уровне областного центра, вам для этого придумали некую кураторскую нагрузку…
- Давайте начнем с работы в качестве куратора … У нас каждый депутат областного совета закреплен за определенной территорией. Я – за Кировоградом. Так что моя работа в Кировограде – это исключительно депутатская деятельность. И абсолютно логичным является то, что депутат, работающий на своей территории, занимается проблемами лифтов, крыш и т.п., если городская власть (по разным объективным причинам) не смогла решить этот вопрос. И в данном случае, подчеркну, я не человек «над» мэром, я – человек, который рядом с мэром, и вместе с ним мы находим варианты, как решить ту или иную проблему. Мы абсолютно комфортно чувствуем себя в этих отношениях. И то, что я занимаюсь этой работой активнее, чем другие депутаты от других партий, закрепленные за Кировоградом, – это дело каждого из них.
Много ли беру на себя? Ровно столько, сколько мне поручают. Облсовет и ОГА, работая как единая команда Ларина, дают поручения, при этом оказывая доверие и предоставляя определенные полномочия. А с учетом того, что я являюсь сопредседателем нескольких комиссий, в том числе по «Центральному региону-2015», то координирую работу многих чиновников этих комиссий.
Мне, конечно, льстит статус правой руки Сергея Николаевича, но на самом деле это преувеличение, удобное для СМИ, такое себе клише…
- Провальной выглядит кадровая политика власти в отношении городских голов, выдвинутых вами по партийному признаку. К примеру, городской голова Светловодска, Юрий Котенко от ПР, оказался далеко не лучшим руководителем, сегодня вообще почти устранился от руководства городом, вечно на больничном и т.д. Признаете ошибку? Может, лучшим был бы мэр пусть не от вашей партии, но более способный?
- Я не считаю, что наши мэры работают плохо. С учетом того, что на момент их прихода ко власти во многих городах ситуация была настолько плачевна, развалена, уровень недоверия к власти был настолько высок, то и уровень ожидания от новых людей был очень завышенный. Люди хотели быстро и сразу видеть улучшения. Объективно так не бывает. Сейчас, я считаю, все без исключения мэры городов работают эффективнее, чем предшественники.
У Котенко действительно есть проблемы со здоровьем. Поэтому было принято решение усилить команду, там работает Сергей Яременко, и вместе им многие вопросы удалось сдвинуть.
А на вопрос: стоило ли предлагать других? У всех политсил была возможность выдвигать своих. Но не нашлись! Назовите фигуру в Светловодске от оппозиции или самовыдвиженца, который мог бы взять на себя груз городских проблем? Нет таких. Либо люди просто не проявляют желания…
- Строительство международного аэропорта в Кировограде на поверку обернулось пшиком. Два года назад он введен в строй, а приземляются там единицы самолетов, он бесполезен и убыточен (его ж содержать надо). Тут, как минимум, опережение событий было, а проще – недальновидность и прожектерство.
- Категорически не согласен! Этот проект успешный. Каждое большое дело делается поэтапно. Первый этап, первая задача, которую мы ставили перед собой, – чтобы сюда мог прилететь инвестор. Потому что, когда узнавали, что в Кировоград даже прилететь невозможно, многие потенциальные инвесторы сразу отказывались. Сейчас такая возможность есть.
Аэропорт получил статус международного, есть соответствующие навигационные системы, все необходимые документы, лицензии и разрешения. Этого раньше не было вообще.
Второй этап – организация регулярных авиарейсов. Это сложная задача, многоуровневая. А есть ли потребитель этих услуг регулярных перевозок? Ряд компаний сегодня изучают этот вопрос. Ведь это же бизнес, это не социальное такси, им должно быть выгодно. Вот летать в Киев, скажем, невыгодно. Но это уже маркетинговая задача, ею занимаются, и решение будет найдено.
Всегда в любом деле нужно с чего-то начинать. И мы начали, запустили. Сейчас там уже не чистое поле. Ведутся работы по удлинению взлетной полосы, готова проектная документация. Так что проект аэропорт – успешный и правильный, просто он несиюминутный.
- Как поживет господин Чарльз Лендри? Столько пиара было вокруг него, а где сухой остаток? Все усилия – впустую?
- Лендри, на мой взгляд, выполнил очень важную функцию. Стал катализатором многих важных процессов, дал толчок, импульс, встряхнул город. Мы продолжаем сотрудничать, и на втором Международном форуме «Креативный город», который пройдет осенью в Кировограде, мы, думаю, представим результаты совместной работы.
Журналисты хотят, чтобы все происходило моментально, но, к сожалению, так не бывает. Мы работаем над комплексом проектов в рамках сотрудничества. Причем мы пришли к решению, что не все из них мы озвучиваем, не все переводим в публичную плоскость. Есть такие вещи, вокруг которых лишний шум и говорильня могут только помешать реализации.
А так нам все завидуют. Вице-премьер Сергей Тигипко, который является поклонником Лендри, сначала даже не поверил, когда узнал, что Лендри приезжал к нам. «Не может быть!» Вероятно, он приедет в Кировоград, когда снова у нас будет Лендри.
- Вам не кажется, что вместо миллиона чернобривцев лучше было бы одну сотню деревьев посадить в городе, где они регулярно уничтожаются предпринимателями ради постройки новых магазинов и кабаков? Понятно, не так эффектно, но…
- А почему вы считаете, что мы не сажаем деревья? Тысячи деревьев высадили на субботниках. Другое дело, почему «злые языки» сочли, что миллион чернобривцев – это дело чести Шаталова? Что это моя невероятная мечта или вообще пунктик какой-то. Это большая ошибка. Мы когда думали об этой акции, то искали простое дело, которое может объединить людей. Самых разных людей, любящих свой город. И решили сделать эту самую простую по действию акцию – чтобы каждый высадил возле своего дома, своей школы и т.д. цветы. А для того, чтобы привлечь внимание, для массовости решили сделать несколько знаковых клумб. И я уверен, что эта акция удалась. Я когда хожу у себя на районе по частному сектору, то бабушки встречают, благодарят. То, что журналисты иронизируют по поводу больших клумб, что сохнут… Ребята, если вы хотите, чтобы город был красивым, выходите – поливайте! Волонтеры же поливают. А кто-то рассказывает, что это за бюджетные деньги делается. На это ни копейки бюджетных денег не тратится, ни в какой форме! Трест зеленого хозяйства, к примеру, получил деньги от благотворителей на эту деятельность.
Суть этой акции – давайте объединимся. К сожалению, аномальная жара подвела, не так все пошли в рост. Но осенью посмотрим, как будет.
- Очень часто в интервью от вас, от Сергея Ларина можно услышать: «мы построим» (урановый завод), «мы поднимем» («Александрияуголь»), «мы улучшим» (питьевая вода) и т.д. Слишком много будущего времени, а сегодня реально хвалитесь, скажем, ремонтом сельского клуба.
- У нас есть мощный слоган «Обещали – выполнили». Мы регулярно отчитываемся – что сделали наши депутаты. А вообще смотреть в будущее – это очень правильно! Большинство руководителей на Кировоградщине раньше смотрели на две недели вперед – пока не уволят. А наша команда смотрит в будущее, тому подтверждение и программа «Центральный регион», и то, что разрабатывается на научном уровне стратегия развития до 2020 года – такого никогда не было раньше.
Если говорить о результатах, об уже достигнутом, – их очень много. За два года в медицину области привлечено средств больше, чем за все предшествующие годы независимости. Это не результат, по-вашему? Открытие перинатального центра, сосудистого центра, гамма-камера в онкодиспансере – это серьезные прорывы. Наше интервью может полностью состоять из одного перечня наших дел, их множество.
Говоря о будущем, мы не боимся брать на себя ответственность. Тот же аэропорт могли тихо сделать себе, чтоб работал. Но мы объявили, что запустим, что берем такую ответственность. И даем вам же лишний повод нас критиковать. А могли бы обойтись без этого. Каждый раз, декларируя что-то, мы берем на себя ответственность за исполнение. Мы даже умышленно какие-то вещи декларируем! Чтобы не было пути назад, чтобы держать слово.
Как бы кто ни относился к программе «Центральный регион», – это уникальный документ, задающий параметры будущего развития. И если бы мы ее не опубликовали, то в районах и 30% от запланированного не сделали бы. А так выполнение – 80%! Да, мы используем эту программу в избирательных целях. А почему бы и нет? Каждая политическая сила должна показать, что она хочет сделать. Вот мы подробно и детально это сделали. И опубликовали, а вы теперь берите на контроль, следите за исполнением – мы этого не боимся. Мы говорили, что решим проблему с лифтами, – мы ее решили. Мы обещали отремонтировать школу на Завадовке – сейчас идет ремонт. Заметьте, мы не обещали это сделать сразу же, расписали план на 5 лет. И делаем. Это очень важный стимул для нас самих. Взять обязательство и сделать.
- Вы подаете работу вашей команды как нечто принципиально отличающееся от «папэрэдникив»! Но и при предыдущем руководстве области точно так же ремонтировались детские садики, поставлялось новое оборудование в больницы, запускались новые производства. И даже проводились представительские инвестиционные форумы, как и вами (в 2005 году при «оранжевых» был), и, по сути, с тем же эффектом. На самом деле для многих ваша команда смотрится более талантливой в плане пиара, не более того.
- Не мы себе позиции «отличающихся» приписываем. Об этом говорят эксперты, говорят ваши коллеги-журналисты. Да, мы стараемся эффективно работать со средствами массовой информации. Но я могу привести и десятки примеров того, что сделано, но о чем не говорится, мы не хвастаемся этим.
И раньше многое делалось, например при Василии Кузьмиче Моцном, мы признаем его заслуги, другие руководители делали, может быть, меньше. Просто потом наступила разбалансированность власти, уменьшалась управляемость. Возможно, на фоне «оранжевого» периода наши действия выглядят более эффективными. Но у нас нет стремления доказывать, что мы – лучшие. На пьедесталы мы не лезем. Пусть ваш брат-журналист составит список сделанных нами добрых дел. Сделали перинатальный центр, восстановили театр, который был разрушен, и т.д. Сделали учебник истории родного края – почему-то до нас никто этого не делал. И так далее…
- Как собираются деньги в фонд «Розвиток Кировоградщини», которые спонсирует множество проектов – от «Горячей линии» до «Миллиона чернобривцев»?
- Это благотворительный фонд, один из наиболее мощных и эффективно работающих в области. Наполняется он пожертвованиями разных людей, частных лиц и предприятий. Важный момент – под конкретные программы. Например, возникла идея реализации проекта «Стоп радон!». Мы говорим: коллеги, есть такая программа. Значимое, серьезное мероприятие для области, которое позволит нам знать точное состояние дел с этим газом, от этого зависит здоровье наших детей. Из бюджета финансировать это сложно, можно, но это очень серьезная бюрократическая волокита, если бы мы пошли этим путем, то еще бы проект не стартовал. Как и другие проекты. Спрашиваем: готовы поучаствовать в этом проекте? Некоторые соглашаются.
В чем отличие нашего фонда? Он абсолютно прозрачен и открыт для людей, которые оказывают помощь. Люди видят реальное воплощение тех дел, под которые собираются средства.
- Но согласитесь, что собирать деньги в фонд, «благословленный» властью, проще? Например, если бы Валерий Кальченко создал благотворительный фонд «Процветание Кировоградщины», с теми же благими намерениями, он бы также мог собирать суммы? Может, неудачный пример?..
- Наоборот, удачный. У Валерия Кальченко не получится, потому что ему не доверяют люди. А нам – доверяют. И то, что фонд спонсирует проекты, инициированные в том числе и главой обладминистрации, только вызывает у людей доверие.
- Вы, как власть, честно будете проводить выборы? Не будет «накачки» бюджетников – голосуйте только за ПР, как это бывало раньше?
- Это безобразие и глупость совершенная, которая дает только минус в итоге. Мы не делали этого в прошлые кампании и не будем делать в этой. Так поступают те люди, которые просто не умеют заниматься выборами! Не умеют общаться с избирателями, доносить свою позицию. У нас есть другие возможности. Каждый наш кандидат проводит десятки встреч с людьми в неделю, в отличие от наших оппонентов, которые потом скажут: как же вы получили такой высокий результат? Да мы отработали каждый свой участок, встретились с тысячами людей! Я, например, противник встреч в коллективах. Я своему штабу так и сказал – не буду встречаться с коллективами. Потому что понимаю – сразу после конца рабочего дня или за 15 минут до его конца сгонять людей на встречу – ничего, кроме негатива, не принесет. Это древние методы. Человек хочет домой, у него много других дел, более интересных, чем слушать кого-то. Другое дело – встречи во дворах. Мы повесили объявление, кто захотел – пришел, и получается нормальный разговор. Все остальное – от неумения заниматься избирательным процессом. В случае если кто из наших шибко умных и ретивых товарищей (мы не можем отвечать за все 25 тысяч членов партии в области) будет такие методы применять, то мы будем очень быстро и жестко реагировать на эти вещи…
От редакции. Любопытно, решится ли еще кто-либо из кандидатов в депутаты ответить на «злые» вопросы? Если да, то милости просим – «злых» журналистов у нас хватает.
http://uc.kr.ua/shatanacistotu/75% ТЕРНОПОЛЯН НЕ ПОВІРИЛИ ВІКТОРУ ЮЩЕНКУ
Борис Машлянка, «Про все», 30.08.2012, Тернопільська обл.
Екс-президент України – нині кандидат у народні депутати Віктор Ющенко – зустрівся з виборцями.Десять років тому Віктор Ющенко збирав переповнені найбільші площі країни. У Тернополі, на Театральному майдані, ніде було яблуку впасти. Все місто приходило послухати «надію нації». Десять років тому Віктор Ющенко з тріумфом був сприйнятий тернополянами на День міста. Віктор Андрійович побував тоді на Літургії у храмі Успіння Пресвятої Богородиці, поспілкувався з тернополянами.
Цього року Віктор Ющенко приїхав до Тернополя як партизан. Мінімум повідомлень, відсутність афіш по місту про приїзд. Живе спілкування – лише в обмеженому просторі і лише з прихильниками. Їх знайшлось лишень півтисячі. Саме на стільки розрахований зал тернопільського облдрамтеатру. Опісля – ефір на підконтрольному телеканалі керівнику штабу.
Після прес-конференції, яка відбулась в готелі керівника виборчого штабу Ющенка, склалось враження, що Віктор Ющенко живе досі на хвилі Помаранчевої революції. І всіх має за дурнів.
Інтернет-газета «Про все» розмістила відео з прес-конференції. Щоб співставити власне бачення із світосприйняттям читачів сайту «Про все»ми запитали, чи повірили ви Віктору Ющенку? Із понад пів тисячі осіб, які переглянули всі частини відео, відповісти на питання захотіли трохи більше сотні. 75% із опитаних не повірили Ющенку.
Висновки робіть самі.
http://provse.te.ua/2012/08/75-ternopoljan-ne-poviryly-viktoru-juschenku/ДНЕПРОПЕТРОВСКИЙ РЕГИОН СТАЛ ЛИДЕРОМ БЛАГОДАРЯ СЛАЖЕННЫМ ДЕЙСТВИЯМ НАСЕЛЕНИЯ И РУКОВОДСТВА ОБЛАСТИ
«Зоря», 30.08.2012, Днепропетровская обл.
Пресс-конференция народного депутата Украины от Партии регионов Анатолия Кинаха.29 августа в Днепропетровской области с рабочим визитом пребывал президент Украинского союза промышленников и предпринимателей, народный депутат Украины от Партии регионов Анатолий Кинах. Он встретился с представителями средств массовой информации и трудовыми коллективами предприятий области.
На пресс-конференции в информационном агентстве «Мост Днепр» Анатолий Кинах рассказал об основных программных целях Партии регионов.
«Наша цель – сохранить позитив, который был достигнут в последние два года совместными усилиями народа и власти, после сложного периода 2008-2009 годов. В 2009 году Украина имела беспрецедентное падение экономики. За год было потеряно 22% промышленного производства. Сегодня, невзирая на то, что мы третий год подряд обеспечиваем стабильный рост экономики и валового внутреннего продукта, мы еще не достигли уровня 2008 года, настолько глубоким было падение. Наша главная задача – чтобы процент роста ВВП, как результат труда всего украинского народа, почувствовал на себе каждый человек. Это должно выражаться в росте зарплат, пенсий, создании новых рабочих мест и, что очень важно, уверенности каждого в завтрашнем дне», – сказал Анатолий Кинах.
Народный депутат высоко оценил потенциал Днепропетровской области и темпы ее экономического развития. Об этом он заявил на встрече с работниками Приднепровской железной дороги.
«Днепропетровщина – уникальное место. Здесь очень высокие показатели промышленного производства, огромная концентрация интеллекта, высококвалифицированных кадров, промышленного, научно-технического и аграрного потенциалов. Сегодня Днепропетровск и область формируют около 11% ВВП. На территории области размещены крупнейшие промышленные предприятия. Этот регион является лидером во многих сферах экономики и культуры. Все это стало возможным лишь благодаря слаженным действиям населения и руководства области», – сказал Анатолий Кинах.
Пресс-служба Днепропетровской областной организации Партии регионов.
http://www.zorya-gazeta.dp.ua/?News=4470ТАТЬЯНА БАХТЕЕВА РАСКРЫЛА СВОЙ СЕКРЕТ. ГЛАВНОЕ – БЫТЬ НУЖНОЙ ЛЮДЯМ!
Алла Александрова, «Донбасс», 29.08.2012, Донецкая обл.
Народный депутат провела личный прием граждан в Донецке.«А я Вас знаю. Вы – тетя Таня Бахтеева. Вы мне подарили трансформер, - сходу заявил шестилетний Степан Дмитриев, пришедший со своей мамой Татьяной на прием к депутату. Он еще не осознает, что в его жизни случилась куда большая беда, чем уже сломанная игрушка, на что он и пожаловался Татьяне Дмитриевне.
Степа болен серьезной формой диабета и ему необходимо 4-6 раз в день делать специальный тест на наличие сахара в крови. А выделяемых государством десяти упаковок в год хватает от силы на три месяца. Стоимость же одной упаковки — 175 гривен. Цены «кусаются». Слава Богу, что, как уверила нардепа мама мальчика, полностью решена проблема с получением инсулина необходимого качества благодаря Татьяне Бахтеевой.
Татьяна Дмитриевна уже помогала мальчику и с тест-полосками, а сейчас они ему понадобились снова. Мама вновь обратилась за помощью туда, где в ней не отказывают. Мальчишка получил несколько упаковок сразу же, поскольку о проблеме нардеп знала заранее. И пообещала «компенсировать» Степке поломанный трансформер, только теперь хитрый мальчуган рассказал о новой мечте: компьютерной игре и пригласил тетю Таню на свой седьмой день рождения. В апреле. Татьяна Дмитриевна пообещала с исполнением мечты о гаджете не тянуть, а на день рождения подготовить еще один сюрприз.
В Украине живет 165 тысяч детей-инвалидов, в их числе и девочка из Донецка. У шестилетней Светы сложное врожденное заболевание. И ей срочно необходима операция по удалению спинно-мозговой грыжи. Девочку готовы прооперировать, необходимы только деньги, которых у мамы, воспитывающей двоих детей, один из которых инвалид, попросту нет. И здесь Татьяна Бахтеева перестала быть только депутатом, она стала врачом. Внимательно ознакомилась со всей предоставленной медицинской документацией. Сделала выводы: девочке необходимо дополнительное обследование, которое сразу же начнут проводить в Донецке. В дальнейшем ей, скорее всего, понадобится помощь в специализированной клинике Киева. Лечение ребенка депутат также взяла под личный контроль.
И здоровым, и больным ребятишкам нужны детские игровые площадки. С просьбой помочь в установке таковой к депутату обратились жители улицы Цусимской, 77 - 79. В Калининском районе, как уверила Бахтееву председатель райсовета Татьяна Курносова, ежегодно устанавливается по десять площадок, но этого явно недостаточно. Нардеп пообещала проблему решить и, в свою очередь, тоже обратилась к представителю инициативной группы Валерию Черкашину с просьбой. «Мы постараемся эту проблему решить в самое ближайшее время, пока тепло. Чтобы дети могли на площадке играть и развиваться. Я благодарна, что вы обратились ко мне с просьбой о помощи. Только и я вас прошу содержать эту площадку в чистоте и порядке», - отметила она.
Спектр вопросов, с которыми обращались к народному депутату – довольно широк. В частности, Александр Калмыков, инвалид II группы, получающий 950 гривен пенсии, нуждается в эндопротезировании двух тазобедренных суставов. На это нужно 60 тыс. грн. Мужчина испытывает сильнейшие боли и уже почти не может ходить.
Врач, бывший начальник Калининского райздрава, с которой Бахтеева начинала свою медицинскую деятельность, просила оказать помощь в лечении своим знакомым. Бывшая медсестра, инвалид-чернобылец Алла Ясько просила оказать содействие в перерасчете пенсии...
Перечислять поименно людей, которые в этот раз и ранее обращались с просьбами к нардепу, можно бесконечно долго. Внимательно выслушав всех, Бахтеева обещала оказать содействие в решении проблемных вопросов. И, вне всякого сомнения, поможет. Как делала это не раз.
Общественные приемные народного депутата в Донецке работают ежедневно и люди со своими бедами идут к помощникам Бахтеевой или к ней лично. «Это дает мне возможность чувствовать себя нужной каждому человеку, кто приходит ко мне. Понимать, в чем нуждаются люди. Не только каждый по отдельности, а понимать суть проблемы комплексно и способствовать принятию соответствующих законопроектов. Это то, что должен делать каждый депутат - прошедший в Раду хоть по мажоритарному округу, хоть по партийному списку. Я очень хочу помогать людям», - пояснила Бахтеева.
http://donbass.ua/news/region/2012/08/29/tatjana-bahteeva-raskryla-svoi-sekret-glavnoe-byt-nuzhnoi-ljudjam.htmlРІВЕНЬ І ЯКІСТЬ ЖИТТЯ
ВОДА КИРОВОГРАДЩИНЫ: ЖИВАЯ ИЛИ МЁРТВАЯ?
Оксана Гуцалюк, «Украина-Центр», 29.08.2012, Кировоградская обл.
Вода, которую годами вынуждены пить жители нашей области, пригодной для этого может считаться с большой натяжкой.Сей факт никто уже давно не пытается оспорить. При этом речь идёт не только об условно живительной влаге из-под крана. О том, как «оживить» воду Кировоградщины, шла речь на очередном аппаратном совещании в ОГА.
Традиционно мы используем – в различных населенных пунктах и территориях – несколько схем получения и потребления питьевой воды. А именно – из открытых источников, из подземных вод и смешанную систему. Село привычно пользуется колодцами, централизованное водоснабжение действует во всех 12 городах области и 96 процентах поселков городского типа. Однако, по информации начальника управления ЖКХ ОГА Ольги Довжук, в последнее время всё больше небольших населенных пунктов отказываются от централизованной системы. Среди главных причин – дороговизна содержания сетей. При этом износ сетей составляет почти 50 процентов, а потери воды доходят до 38 процентов…
В том числе и поэтому сегодня 70 процентов сельских жителей пользуются колодцами. Но можно ли считать их сегодня более экологически чистыми и качественными, по сравнению с кранами в квартирах многоэтажек? Да и, если отбросить в сторону сугубо эмоциональные определения жидкости из-под того же крана, что же представляет собой сегодня «централизованный» продукт, с точки зрения санэпидемслужбы?
Ответ на второй вопрос можно считать некоторым утешением. С одной стороны, по информации начальника главного управления ЖКХ ОГА Ольги Довжук, вода, которая подается в наши квартиры, соответствует принятым в позапрошлом году Минздравом санитарным правилам и нормам. С другой – исследуется она по 34-м показателям, то есть можно считать по минимуму. Ведь, скажем, в 2010-м году лаборатории нынешнего ОКПП «Днепр-Кировоград» для проведения исследований потребовалось 900 тысяч гривен, тогда как полный спектр потянул бы на 2 миллиона гривен… Для примера, в период цветения воды коммунальники традиционно запрашивают у СЭС разрешения на увеличение допустимой концентрации в питьевой воде продуктов этого сезонного процесса, поскольку иначе подачу воды вообще пришлось бы запретить…
А что же с колодцами? По результатам обследования почти 1200 сельских «криниць» не отвечают санитарным требованиям – каждая третья. При этом по химическим показателям этот процент почти достигает 60-ти, по бактериологическим – 32-х… Если же говорить о сельских, локальных, водопроводах, то здесь процент брака качества достигает десяти.
Если утверждение о том, что вода – это наше здоровье, принять за аксиому, то давно ясно: с этой ситуацией нужно что-то делать. Но что именно?
Как выяснилось, в области видят несколько направлений работы в этом плане. Тем более что уже к началу 2015 года количество необходимых для исследования параметров с уже упомянутых 34-х возрастет вдвое. И итоговый показатель качества воды при этом вряд ли изменится в лучшую сторону. Поэтому в ближайшие пару лет область будет ориентироваться на новые приоритеты. Среди которых – оснащение оборудованием для доочистки воды, прежде всего социальных объектов, приведение в порядок зон санитарной охраны источников водоснабжения, реконструкция очистных сооружений региона. Обсуждаются и следующие варианты и новации. Во-первых, создание региональной лаборатории для исследования качества местных вод. Во-вторых, с целью экономии создание на базе районов единых предприятий, которые будут обслуживать сельские водопроводы – специалистами, техникой и т.д. В-третьих, возможность передачи этих водопроводов в ведение и структуру ОКПП «Днепр-Кировоград». И, наконец, привлечение на условиях государственно-частного партнерства инвестиций для модернизации оборудования и сетей, что позволит улучшить качество подаваемой воды.
Но если нормальное качество воды Кировоградщины – дело хоть и не столь отдаленного, но будущего, то достаточное количество её для Кировограда – вопрос, как выяснилось, нескольких недель.
Лёд, точнее, вода, тронулся: как сообщил первый заместитель председателя облсовета Александр Шаталов, уже в сентябре подача воды в спальных 101-102 микрорайонах областного центра будет круглосуточной. Позором и безответственностью чиновников назвал губернатор Сергей Ларин ситуацию, когда 50-60 тысяч кировоградцев годами сидели «на подсосе». Тем более что цена вопроса, оказывается, не так уж и велика – 160 тысяч гривен на установку дополнительных насосов. Так что уже к концу сентября вода в кировоградские «спальники» будет подаваться круглые сутки.
http://uc.kr.ua/wedrinkwater/ОХОРОНА ЗДОРОВ'Я
УКОЛ БОЛЮ
Марія Землянська, «Вечірні Черкаси», 29.08.2012
Кому вигідний біль сотень тисяч людей.Владу було 18, він жив із мамою та сестрою у двокімнатній квартирі в Черкасах, грав на гітарі і мріяв про роботу з комп'ютерами. Одного разу на парі в нього дуже розболілась голова, що він упав посеред аудиторії на підлогу.
Тоді ж, у 2001-му, лікарі знайшли у Влада рак. Першу пухлину у мозку медикам вдалося блокувати випромінюванням, але метастази пішли далі – пухлини почали з'являтися в хребті, грудній клітці, голові. За шість років життя хлопця перетворилося на постійну боротьбу з болем.
У червні 2008-го біль став нестерпним. І, поки мама Влада Надія вмовляла медсестру вколоти синові ще одну дозу знеболювального, хлопець забрався на підвіконня. В останній момент його за ноги вхопив сусід по палаті. «Хотів стрибнути головою вниз і розбитися, щоб більше не боліло», – пояснив Влад.
За оцінками Всесвітньої організації з охорони здоров'я, таких, як Влад, в Україні до півмільйона. Торік лікарі записали «рак» у картки 423 тисяч хворих. Сильний біль також переслідує людей із хворобами системи кровообігу, від яких щороку помирає 490 тисяч українців. Ще біль викликають респіраторні хвороби – вони минулого року забрали 28 тисяч життів, туберкульоз – десять тисяч, хвороба Альцгеймера – шість із половиною тисяч. Ще дві з половиною тисячі людей забрали наслідки ВІЛ/СНІД.
В останні місяці громадські організації, які борються за дотримання прав пацієнтів, провели десятки акцій, аби привернути увагу до нелюдських правил «допомоги» важкохворим, які діють в Україні.
Зокрема, вони написали до Віктора Януковича листа з проханням організувати в Україні знеболювання морфіном у таблетках. Ідеться геть не про технологію. Колоти чи ковтати – між цим різниця в муках сотень тисяч людей.
У чому проблема
«У нас є визначена схема знеболювання. Вона складається з трьох препаратів. Перші і найлегші, коли біль терпимий, – це нестероїдні протизапальні за типом кетанова чи парацетамолу. Якщо вони не допомагають – використовують трамадол. Сильніший біль блокується опіумним наркотиком морфіном», – пояснює завідувач відділення паліативної допомоги Другої міської лікарні Києва Зоя Максимова.
Морфін входить до основного переліку лікувальних засобів ВООЗ, яка ще у 1996-му році затвердила основні принципи допомоги людям, що страждають від болю. Фактично це міжнародний посібник для лікарів із використання опіаїдних препаратів.
Але українські лікарі фактично діють за протилежними правилами.
Так, ВООЗ вказує: «Для досягнення постійного полегшення знеболювальні препарати мають потрапляти в організм пацієнтів кожні чотири години». В Україні це теоретично можливо, лише якщо хворий лежить у лікарні. Якщо його віддали додому (це антигуманне правило не писане, але застосовується до багатьох людей, які вже на порозі смерті), розраховувати він може на дві дози на день. А дія морфіну триває від чотирьох до шести годин. Решту часу пацієнти повинні справлятися з болем самостійно.
«Вибір знеболювальних залежить від гостроти болю», – зауважує Всесвітня організація з охорони здоров'я.
«Дозування визначається індивідуально. Максимальної дози для сильних опіоїдних анальгетиків не існує», – ще принцип ВООЗ. Натомість в український інструкції до морфіну встановлено обмеження у 50 міліграмів. Почасти їх просто недостатньо для зменшення болю. «Пам'ятаєте фільм „Інтерни“, коли молодий ординатор переривав смітник, у нас так само. Часто, дуже часто пацієнтам цієї дози не вистачає… Суміщаємо з іншими препаратами», – розповідає лікар Максимова.
Сама форма застосування морфіну в Україні теж обрана наче навмисно. Перший принцип правил знеболювання ВООЗ проголошує: «Препарати повинні по можливості прийматися прерорально (в рот)». У нас морфін винятково колють. У пігулках його не зареєстровано, тобто взагалі не надано дозвіл на використання.
«У нас пацієнтові доводиться обирати між болем, спричиненим хворобою, і болем, викликаним ін'єкцією», – скаржиться Вікторія Томашевська, директор програми «Громадське здоров'я». Жінка знає про біль не зі слів – мала хвору близьку людину. Тому одразу береться пояснювати переваги таблеток. По-перше, пігулки забезпечують самостійність пацієнта незалежно від спроможності медпрацівника надати допомогу. По-друге, відсутній ризик розвитку післяін'єкційних ускладнень – нагноєнь та гематом. По-третє, на відміну від ампульного морфіну, таблетований має дві форми: швидкого вивільнення (починає діяти так само швидко, як і ін'єкція) та пролонгованої дії (до 10 годин).
Хто продає уколи
За даними Державного реєстру лікарських засобів, єдиний вітчизняний виробник морфіну – харківське фармацевтичне підприємство «Здоров'я народу». За даними Державного підприємства «Інформаційно-ресурсний центр», сьогодні єдиним засновником компанії є Ольга Ловашніченко. Зареєстровано підприємство у Харкові, на вул. Шевченка, 22.
Ще відомо, що «Здоров'я народу» входить до фармацевтичної групи «Здоров'я». Ця група фігурувала у скаргах заводу «Індар», що забезпечує українських діабетиків інсуліном. Минулого року підприємство скаржилося на рейдерське захоплення. І в документах, які були направлені до Генеральної прокуратури, стверджувалося, що план по захопленню розробляв Ігор Сало. У цих же документах його називали одним зі співвласників активів «Здоров'я народу». Що відомо про Сало? Він є радником губернатора Харківщини Михайла Добкіна.
З`ясувати позицію заводу не вдалося ні нам, ні громадським організаціям. Причина, чому в Україні не виробляється морфін в пігулках, – може бути традиційна.
«Ампула морфіну – десять гривень 40 копійок. Таблетки – дві гривні», – перебираючи накладні, розказує лікар Івано-Франківського хоспісу Людмила Андріїшина.
Влад уже помер. За кілька місяців до смерті в інтерв'ю інституту «Відкрите суспільство» він сказав: «Хочу, щоб мене запам'ятали як звичайну щасливу людину».
Марія Землянська, бюро журналістських розслідувань «Свідомо», для газети «Вечірні Черкаси».
http://vechirka.ck.ua/aktualno/ukol-bolyu/ПАМ'ЯТЬ
ВО ВСЕХ ШКОЛАХ ЛУГАНСКОЙ ОБЛАСТИ ПЕРВЫЙ УРОК БУДЕТ ПОСВЯЩЕН …
«Комментарии. Луганск», 29.08.2012
…70-летию создания подпольной молодежной организации «Молодая гвардия».Областная программа «Патриот Луганщины» в действии. Форма проведения занятия определяется преподавателями самостоятельно, учитывая возможности учебного заведения. Они могут быть различными (беседа, урок-праздник, урок-встреча, урок-экскурсия в музей, инсценировка с привлечением старшеклассников, родителей).
«Желательно до проведения урока создать уголки боевой славы, посвященные подвигу молодогвардейцев. При проведении урока учителя должны основательно проработать понятия "патриотизм", "интернационализм", понимание их учениками. Необходимо акцентировать внимание на том, что патриотизм - обычное состояние повседневной жизни человека, проявляется не только в чрезвычайных ситуациях», - отмечается в методических указаниях по проведению первого урока в школах, которыми располагает «Луганск. Комментарии».
Могут быть также проведены школьные конкурсы творческих работ учащихся (возможно, с привлечением родителей, детских и юношеских общественных организаций), а именно: произведений, эссе, стихов, стенгазет, разработка и презентация совместных проектов памяти героев-краснодонцев, которые станут основой проведения в сентябре-октябре недели «Эшелон памяти», «Ваш подвиг бессмертен», «Достойно подвига вашего быть клянемся!».
«В нашем понимании, это символический урок. То, что сегодня Луганская область в рамках областной программы «Патриот Луганщины» утвердила рекомендации, предложила управлению образования проведение такого урока и то, что сегодня школы и учителя с большим рвением откликнулись на это предложение — это показатель опять-таки нашего отношения сегодня к этому символу Молодой гвардии. Я убежден, что знание истории, в частности, молодежного подпольного движения Молодой гвардии не только помогает нашим школьникам более детально и углубленно изучать историю самой Великой Отечественной войны, а и дает возможность увидеть, насколько сегодня это движение приобретает масштаб не только в Украине, на Луганщине, но и в других странах», - сообщил «Луганск. Комментарии» депутат Луганского облсовета, директор областного центра «Спорт для всех» Олег Акимов.
http://lugansk.comments.ua/news/2012/08/29/155447.html
Повнотекстовий огляд регіональної преси. До випуску ввійшли матеріали, які з’явилися на шпальтах і сайтах обласних та міських газет, а також регіональних інтернет-видань України по 30 серпня 2012 року включно.* * *
Зауваження та пропозиції можна надсилати за адресою:
demchenko_o@rada.gov.ua
або телефоном: 255-25-43,
Демченко Олені Анатоліївні.