|
Випуск 57, 15 серпня
2012 р. |
РЕГІОНАЛЬНА ВЛАДАРУССКИЙ ОТНЫНЕ ИМЕЕТ СТАТУС РЕГИОНАЛЬНОГО ЯЗЫКА В ОДЕССЕПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ ТА БЛОКИ
Дора Дукова, «Вечерняя Одесса», 14.08.2012
Одесса — первый город в Украине, который начал реализацию Закона «Об основах государственной языковой политики».КРУШЕНИЕ ПРЕДВЫБОРНЫХ ИЛЛЮЗИЙ
Антон Сенченко, «Слава Севастополя», 11.08.2012, АР Крым
Совместный брифинг руководителей двух ветвей власти в Севастополе.ЙОСИП ЗАПАЛОВСЬКИЙ: ДЕПУТАТИ-РЕГІОНАЛИ СТАЛИ КОНСОЛІДУЮЧОЮ СИЛОЮ В ОБЛАСНІЙ РАДІ
Ірина Михайлова, «Рупор Житомира», 10.08.2012
Інтерв’ю голови Житомирської облради, заступника голови обласної організації Партії регіонів Йосипа Запаловського.УДАРНЫЕ АМБИЦИИ НИКОЛАЕВЦЕВОБГОВОРЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА
А.Лесничий, «Южная правда», 11.08.2012, Николаевская обл.
Кандидаты от политической силы Виталия Кличко рассказали о целях своего похода в парламент.ЭТОТ МУЛЬТИКУЛЬТУРНЫЙ МИР…ПОЛІТТЕХНОЛОГІЇ
«Время», 14.08.2012, Харьковская обл.
Закон Украины «О национальных меньшинствах» сегодня уже представляется декларативным и не отвечающим требованиям времени.СПОДІВАННЯ ТА ІЛЮЗІЇ
Оксана Процюк, «Галичина», 11.08.2012, Івано-Франківська обл.
Микола Жулинський: Президент потрапив у ту пастку, яку йому створили Партія регіонів і комуністи.У ВІННИЦІ ЗЕК ЗАХОТІВ СТАТИ НАРОДНИМ ДЕПУТАТОМТОЧКА ЗОРУ
«Моя Вінниця», 13.08.2012
Рядові українські ув'язнені почали подавати до Центрвиборчкому документи на їх реєстрацію кандидатами в народні депутати України.У ПОШУКАХ КУХАРКИПЕРСОНАЛІЇ В ПОЛІТИЦІ
Ірина Гамрищак, «Львівська газета», 10.08.2012
Партійні списки мерехтять прізвищами відомих співаків, спортсменів, акторів і письменників.КАКИЕ ДОХОДЫ У КАНДИДАТОВ–МАЖОРИТАРЩИКОВ ЛУГАНЩИНЫРІВЕНЬ І ЯКІСТЬ ЖИТТЯ
«Комментарии. Луганск», 13.08.2012
Согласно декларациям, опубликованным на сайте ЦИК…ЗА РІВНЕМ ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ ЛЮДЕЙ З ОБМЕЖЕНИМИ ФІЗИЧНИМИ МОЖЛИВОСТЯМИ ДНІПРОПЕТРОВЩИНА СЕРЕД ЛІДЕРІВСКАНДАЛИ
«Вісті Придніпров’я», 10.08.2012, Дніпропетровська обл.
В області створюються комфортні умови для самореалізації та повноцінної інтеграції в соціум громадян, що мають особливі потреби.«ПОДВОДНЫЕ КАМНИ» ЖИЛИЩНО-КОММУНАЛЬНЫХ ТАРИФОВ
Екатерина Сиваш, «Верже», 09.08.2012, Запорожская обл.
«И чем дальше продвигается пресловутая реформа ЖКХ, тем больше вопросов и претензий возникает у рядового потребителя...»НА ТЕРНОПІЛЬЩИНІ РОЗПОЧАВ АКТИВНІ ДІЇ РУХ ЗА ВИЗВОЛЕННЯ ВІД ПОЛІТИЧНИХ «ВАРЯГІВ»ДЕМОГРАФІЯ
Віталій Мацюк, «Про все», 11.08.2012, Тернопільська обл.
«Мета руху не дати колишнім комуно-комсомольцям представляти Тернопільщину в парламенті, щоб в такий спосіб захопити її землі…»НАС ТРОХИ БІЛЬШЕ МІЛЬЙОНАОПИТУВАННЯ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ
«Сіверщина», 14.08.2012, Чернігівська обл.
Статистика народжуваності в Чернігівській області в першому півріччі 2012 року.БЛІЦ-ОПИТУВАННЯПовнотекстовий огляд регіональної преси. До випуску ввійшли матеріали, які з’явилися на шпальтах і сайтах обласних та міських газет, а також регіональних інтернет-видань України по 14 серпня 2012 року включно.
Леся Бондарук і Ярослава Тимощук, «Волинь», 11.08.2012
Два питання щодо прийняття закону «про мову».
РЕГІОНАЛЬНА ВЛАДА
РУССКИЙ ОТНЫНЕ ИМЕЕТ СТАТУС РЕГИОНАЛЬНОГО ЯЗЫКА В ОДЕССЕ
Дора Дукова, «Вечерняя Одесса», 14.08.2012
Одесса — первый город в Украине, который начал реализацию Закона «Об основах государственной языковой политики».Внеочередная сессия городского совета в понедельник, 13 августа, была созвана для принятия решения по одному вопросу: «О реализации положений Закона Украины «Об основах государственной языковой политики» в городе Одессе». Напрасно Думскую площадь обнесли заграждением — протестантов у здания горсовета не наблюдалось.
Проект решения представил депутат Алексей Косьмин, который отметил, что по результатам последней переписи населения (2001 год), более 10 процентов населения Одессы считает русский язык родным, значит, в соответствии с действующим законодательством Украины, русский язык на территории города является региональным. Меры, направленные на развитие, использование и защиту регионального языка, являются обязательными для органов местного самоуправления. Для осуществления этих мер горсоветом создана специальная комиссия по реализации городской программы «Сохранение и развитие русского языка в городе Одессе», которую депутат и возглавляет.
Как отметил Алексей Косьмин, цель предложенного проекта решения — обеспечить соответствие языковой политики интересам территориальной громады, предоставить право одесситам использовать русский язык, укрепить демократические основы.
Городской голова Алексей Костусев, предваряя голосование, сообщил о результатах проведенного управлением информации горсовета с 20 апреля по 7 мая исследования: на русском удобно разговаривать 89 процентам одесситов; в пользу русского высказались 87 процентов украинцев; 100 процентов горожан других национальностей также назвали языком общения русский.
Решение о том, что отныне в Одессе русский получает статус регионального языка, принято единогласно. В решении зафиксировано, что теперь, наряду с государственным языком, на русском будут издаваться акты горсовета и исполкома, делопроизводство и переписка, печатная продукция служебного и вспомогательного характера. На русском будут дублироваться наименования и надписи на официальных бланках, печатях, штампах, штемпелях, табличках органов городского совета, коммунальных предприятий, учреждений, объединений граждан.
Использование русского языка наряду с украинским предусмотрено и в городской топонимике — таблички и указатели изготовят на двух языках. Гарантирует решение горсовета и право получения образования на русском языке. Если прежде эта возможность была у первоклассников, то теперь, как отметил один из авторов «языкового» закона, депутат Верховной Рады Вадим Колесниченко, принявший участие в работе сессии, сделать выбор могут школьники всех возрастов, родители детей, посещающих детские сады, студенты вузов. До 1 октября провести сбор заявлений поручено управлению образования и науки.
Начало учебного года не за горами, не возникнут ли проблемы с учебниками и предусмотрены ли средства для этой цели? На этот вопрос разработчик закона ответил: «Сначала нужно собрать заявления, определиться. Это сложно, никогда еще этого не делали. Соберем информацию, проанализируем, затем будем решать вопрос об источниках средств. Одесса — первый город в Украине, который начал реализацию норм и положений закона. За полтора-два месяца сессии пройдут и в других регионах».
http://vo.od.ua/rubrics/politika/22426.phpКРУШЕНИЕ ПРЕДВЫБОРНЫХ ИЛЛЮЗИЙ
Антон Сенченко, «Слава Севастополя», 11.08.2012, АР Крым
Совместный брифинг руководителей двух ветвей власти в Севастополе.В большом зале городской администрации состоялся совместный брифинг председателя горсовета Юрия Дойникова и главы исполнительной власти Севастополя Владимира Яцубы. Главная тема - начало предвыборной кампании.
Борьба за места в Верховной Раде уже началась, причем весьма активная. По большому счету, это очень хорошо. Можно говорить о том, что в Украине действительно идет формирование демократического общества. Но вместе с тем нельзя не отметить и некоторые негативные явления. В частности, отдельные политики спекулируют на громких темах, публикуя заведомо ложную информацию. Наша задача - расставить все точки над "i", - пояснил председатель СГГА.
В первую очередь, спикеры имели в виду два вопроса, вокруг которых в последнее время не утихает шумиха: судьба Максимовой дачи и перспектива застройки мыса Хрустальный. Что касается "Максимки", то, по словам Юрия Дойникова, на сегодняшний день существует три нормативных акта, определяющих размер и статус данной территории. В этих документах нет и намека на возможность возведения частных построек на территории ландшафтного парка.
Тем не менее, подобными "страшилками" севастопольцев пугают не первый месяц. Председатель горсовета рассказал: "27 лет назад, 17 июля 1985 года, решением исполкома горсовета был создан памятник градостроительства и архитектуры местного значения "Комплекс усадьбы "Максимова дача". Площадь его составляла 28 гектаров. В 2009-м городской совет принимает решение по сохранению данного памятника. Тогда же в его состав, помимо усадьбы, был включен ландшафтный парк. Общая площадь составила 58,4 га. Было дано поручение госуправлению охраны окружающей природной среды разработать проект памятника местного значения с прилегающим парком.
В процессе работы над документом выяснилось, что такого объекта в классификации природно-заповедного фонда нет. Мы создали совещательный комитет, куда вошли депутаты, общественники, биологи, историки и так далее. Результатом совместной деятельности стал проект решения N 3102 от 22 мая. Его суть сводилась к уточнению статуса "Максимки". Территория была определена как "региональный ландшафтный парк местного значения "Максимова дача". Площадь осталась прежней - 58,4 га. При этом месяц назад появились призывы: "Отстоим Максимову дачу!" Совершенно непонятно, кто и от кого собрался защищать этот парк".
"По мнению ученых, существует еще два участка общей площадью 40 гектаров, которые потенциально также могли бы войти в состав данного объекта природно-заповедного фонда. Однако на момент принятия решения о создании ландшафтного парка эти участки уже были выделены двум ЖСТИЗам ("Жемчужина" и "Прохлада")", - добавил Дойников.
Необходимость включения этих двух территорий связана с сохранением технологического режима водных источников. Однако обратной силы решения о выделении земель не имеют. "Я никого не хочу обвинять. У меня на руках эти решения. Оформлены они, с юридической точки зрения, правильно. Горсовет их утвердил. Но скажу сразу, что в подавляющем числе случаев сессия утверждает вопрос при положительном заключении профильной (в данном случае - земельной) комиссии.
Более того, в 2008 году в состав этой комиссии входило аж 17 человек. А председателем ее тогда был Дмитрий Анатольевич Белик. В документах его рукой написано: "Рекомендую передать в собственность". Не хочу никого обвинять. Просто, когда господин Белик говорит о том, что Максимову дачу нужно защитить, возникает вопрос: "от кого? От самого себя, что ли?" - недоумевает глава депутатского корпуса.
В связи с этим, по мнению Дойникова, общественные слушания, организованные рядом оппозиционных политиков, следует рассматривать не иначе, как "предвыборный туман". "Сделано и сделано. Протеста прокурора не было. Люди уже начали строиться. Нужно исходить из того, что есть сейчас. Есть территория площадью 58,4 га, определенная как региональный парк. Есть деньги на составление проекта землеустройства и вынесение его в натуру. Все работы будут произведены в этом году. Нужно заниматься делом, а не искать мифического агрессора или оккупанта", - заключил председатель горсовета.
Второй вопрос, не менее горячий, - застройка мыса Хрустального. Председатель СГГА Владимир Яцуба продемонстрировал журналистам карту территории мыса с границами существующих землеотводов и заявил, что на земле города, отведенной управлению капитального строительства СГГА (около 6 га), однозначно будет начато строительство исключительно мемориального комплекса. "Это коммунальная земля, которая никому не отдавалась и отдаваться не будет. Ее судьбу буду решать я. И мы уже решили с горсоветом со следующего года строить музейный комплекс, - сказал глава исполнительной власти города. И добавил: - Референдум же нужно проводить по другой части, где сосредоточены коммерческие землеотводы". Эта фраза вызвала непривычную для пресс-конференции реакцию: журналисты и общественники зааплодировали градоначальнику.
По данным частной консалтинговой фирмы, стоимость одной сотки на мысе Хрустальном на сегодняшний день составляет 46 тысяч долларов. Как сообщил Владимир Яцуба, первый участок, расположенный на данной территории, был передан в частные руки в 2001 году, и решение горсовета подписано тогдашним председателем Василием Пархоменко. "Следующее аналогичное решение - от 2005 года: Борисов - председатель горсовета, председатель комиссии - Стефлюк. Далее - 2007 год, сессию вел Саратов, председатель комиссии - Белик. Я даже нашел результаты голосования: Белик - "за", Пархоменко - "за". Опять же, я никого не обвиняю. Это документы, официально принятые на сессии. Я просто против того, чтобы те, кто принимал эти решения сознательно, в угоду политической конъюнктуре, переводили стрелки на тех, кто никакого отношения к данным действиям не имеет", - сказал председатель СГГА.
Владимир Яцуба также отметил, что общая сумма, полученная городом за аренду данных участков, с 2001 года составила менее 6 миллионов гривен. Как это возможно? По версии градоначальника, арендаторы земли на мысе Хрустальном имели "измененные тарифы". Многие из них, как он отметил, в силу "трудного материального положения" переносили платежи за арендуемую землю на год или два вместо того, чтобы платить; были и такие фирмы, которые вместо положенных миллионов платили две сотни тысяч гривен.
Что касается предстоящего референдума, то объективно его результатом могут стать некоторые ограничения, но не запрет строительства на арендованных территориях. "Мы можем определить высотность зданий, архитектурный облик и прочие параметры. Для этого существует ГАСК", - пояснил председатель СГГА.
Строительство же музейного комплекса на участке, оставшемся в коммунальной собственности, Владимир Яцуба считает вопросом решенным. Правда, с источниками финансирования до конца определиться не удалось. Вариант, при котором придет некий спонсор, построит музей, а рядом с ним небольшую частную гостиницу, городские власти не устраивает. Остаются государственный и городской бюджеты, а также благотворительные пожертвования. Глава исполнительной власти города сообщил, что в "Укрсоцбанке" открыт счет, на который все неравнодушные могут перечислять деньги. Все собранные средства пойдут на возведение мемориального комплекса. Также Яцуба сказал, что написал письмо на имя руководителя промышленной группы "Таврида Электрик" Алексея Чалого с просьбой выделить определенные средства на реализацию проекта.
http://www.slava.sebastopol.ua/2012.8.11/view/34420.htmlЙОСИП ЗАПАЛОВСЬКИЙ: ДЕПУТАТИ-РЕГІОНАЛИ СТАЛИ КОНСОЛІДУЮЧОЮ СИЛОЮ В ОБЛАСНІЙ РАДІ
Ірина Михайлова, «Рупор Житомира», 10.08.2012
Інтерв’ю голови Житомирської облради, заступника голови обласної організації Партії регіонів Йосипа Запаловського.Більшість жителів Житомирщини вважають головними досягненнями останніх двох років суспільного життя стабільність та громадський спокій. І це підтверджують дані соціологічних досліджень. Великою мірою на такі позитивні зміни вплинули послідовні та організовані дії влади – від центральних її органів до місцевих, а також відсутність розбрату між виконавчою та представницькою гілками влади на місцях, конструктивна робота депутатського корпусу всіх рівнів.
Як вдалося спрямувати роботу депутатського корпусу області у конструктивне русло, активізувати територіальну громаду на розв’язання соціально-економічних проблем, у чому сила місцевої демократії? На ці та інші запитання кореспондента нашої газети відповідає голова Житомирської обласної ради шостого скликання, заступник голови обласної організації Партії регіонів Йосип Запаловський.
– Йосипе Антоновичу, мабуть, непросто було заступати на таку відповідальну посаду голови обласної ради після стількох років непорозумінь у сесійній залі обласної ради, протистоянь між представницькою та виконавчою гілками влади в області?
– З перших днів роботи обласної ради шостого скликання представники депутатського корпусу області визначилися, що тільки в консолідації зусиль органів місцевого самоврядування всіх рівнів, у тісній співпраці з виконавчою гілкою влади можна ефективно вирішувати проблеми територіальних громад області і поліпшувати життя в регіоні на краще.
Політична сила, яку я представляю – Партія регіонів, мене підтримала. Ми окреслили спільну мету діяльності обласної ради та обласної державної адміністрації. А це – щоденна копітка робота над поліпшенням життєвого рівня людей, над відновленням у них втраченої довіри до органів місцевого самоврядування, органів виконавчої влади.
Партія регіонів отримала 42 депутатських мандати в обласній раді. Це гарний результат, який свідчить про високу довіру виборців. Ми знайшли однодумців серед колег із інших політичних сил.
Віри у позитивний кінцевий результат додало і те, що всі питання, пов’язані з поліпшенням добробуту людей, органи місцевого самоврядування як на рівні області, так і на рівні кожного району, міста ми зобов’язалися вирішувати в діловому партнерстві з органами виконавчої влади. У цьому контексті я високо ціную позицію голови обласної державної адміністрації, депутата обласної ради Сергія Рижука.
Значне сприяння ми відчуваємо з боку Голови Верховної Ради України Володимира Литвина. Керівник парламенту постійно цікавиться життям територіальних громад області і завжди шукає можливості нам допомогти.
– Чи відчували Ви складнощі при організації роботи депутатського корпусу? Як вдалося знайти порозуміння з депутатами інших політичних сил?
– Я б не назвав це «складнощами». Так, звичайно, були і є певні тертя, що цілком зрозуміло. Навіть у межах своєї фракції ми нерідко маємо різні погляди щодо тих чи інших проектів рішень. Але ми вміємо терпляче слухати кожного. Після прийняття рішень виносимо питання на обговорення іншими фракціями, співставляємо думки і виробляємо прийнятні проекти рішення.
В обласній раді під егідою нашої політичної сили утворено більшість, до складу якої увійшли представники Народної та Комуністичної партій. До неї приєдналися депутати фракцій «Всеукраїнська Чорнобильська народна партія «За добробут та соціальний захист народу» та «Сильна Україна».
Мені приємно сьогодні відзначити, що на Житомирщині немає конфлікту у владі. Сформована і діє потужна команда однодумців. До складу обласної ради увійшло багато активних, розумних, відповідальних, професійних людей, патріотів свого краю. Це стосується всіх фракцій. Я поважаю право кожного на свою думку і готовий вислухати конструктивну пропозицію, незалежно від того, представником якої політичної сили вона озвучена.
– Які форми організації депутатського корпусу, ініційовані Вами, найбільш результативні?
– Ми закріпили депутатів обласної ради за певними територіями; запровадили в області Єдиний день депутата; проводимо виїзні засідання координаційних рад з питань місцевого самоврядування, зустрічі за «круглим столом» керівництва обласної ради з громадою області.
За участі депутатів виконано багато соціальних проектів. Зокрема, нам вдалося в усіх районах області утворити центри первинної медико-санітарної допомоги, відкрити нові лікарні, сільські амбулаторії, оснастити їх новітнім обладнанням. У цьому році ми відкрили сучасний перинатальний центр, готуємося до відкриття кардіохірургічного центру в обласній лікарні ім. О.Ф.Гербачевського.
У минулому році в області відновлено роботу 52 дитячих садочків, придбано 15 шкільних автобусів за кошти державного та місцевого бюджетів.
Депутати обласної ради активно працюють над наповненням обласного бюджету, залученням додаткових джерел надходження коштів.
– Які головні пріоритети роботи обласної ради окреслено на найближчу перспективу?
– Обласна рада шостого скликання і надалі працюватиме над тим, аби активізувати роботу територіальних громад.
Тільки на цей рік у містах та селах області заплановано реалізувати більше 130 соціально-економічних проектів, спрямованих на поліпшення добробуту людей, які сформовані за поданням місцевих територіальних громад. І на це передбачено майже 1,5 мільярда гривень із обласного та місцевих бюджетів. Левову частку справ за активної участі територіальних громад виконано.
Усе це депутатський корпус, органи виконавчої влади, самодостатні територіальні громади роблять для того, аби примножити кращі традиції нашої області, здобуті за 75 років.
Користуючись нагодою, хочу привітати всіх жителів краю із славним ювілеєм Житомирщини, який ми будемо відзначати 22 вересня. Від душі бажаю міцного здоров’я, добробуту, економічного та культурного піднесення – задля щасливого майбутнього нашої чудової житомирської землі.
http://ruporzt.com.ua/topnews/41258-yosip-zapalovskiy-deputati-regonali-stali-konsolduyuchoyu-siloyu-v-oblasny-rad.htmlПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ ТА БЛОКИ
УДАРНЫЕ АМБИЦИИ НИКОЛАЕВЦЕВ
А.Лесничий, «Южная правда», 11.08.2012, Николаевская обл.
Кандидаты от политической силы Виталия Кличко рассказали о целях своего похода в парламент.Как известно, 1 августа состоялся Х съезд партии УДАР (Украинский Демократический Альянс за Реформы) Виталия Кличко, который утвердил предвыборную программу политической силы и список кандидатов в народные депутаты, а также кандидатуры по мажоритарным округам. На эту тему состоялась пресс-конференция руководителя областной организации УДАРа Давида Макарьяна, в ней приняли участие кандидат по 129-му мажоритарному округу Сергей Ольховский и предприниматель Рафаэль Гороян. Представляя последнего, лидер николаевских ударовцев отметил, что Рафаэль при любых режимах, при любой власти подвергается нажиму и давлению со стороны власть имущих.
Чем интересна была эта встреча? Прежде всего, тем, что, в отличие от других политсил, партия УДАР декларировала новые подходы к решению политических, экономических, социальных проблем (скажем, проведение антикоррупционной люстрации, опирающейся на конкретное законодательство). А относительно местных ударовцев особенность была в том, что эти люди не так «раскручены» в глазах электоральной общественности, как уже примелькавшиеся лица из давно знакомых политсил. Кто они?
Давид Макарьян сказал без обиняков:
- В некоторых интернет-изданиях меня представляют как «мажора», меняющего свой «ягуар» на что-то покруче, ведущего роскошный образ жизни. Более того, какой-то хачик, армянин... Послушайте, уважаемый журналист, я родился в Николаеве, учился здесь в школе, окончил кораблестроительный университет по специальности инженер-экономист. С 2005 года был генеральным директором ООО «Гранд-Авто», занимающегося импортом автомобилей, сегодня у меня собственный фитнес-центр. Все деньги заработаны честно, своим трудом, без чьей-либо помощи, добросовестно платил налоги, декларировал результаты своей деятельности. Но при всем этом ощутил все прелести украинского бизнеса: массированные проверки УБЭП, налоговой, санитарных служб и других всевозможных инстанций. Хотя не готовлю ни сотрудников спецслужб, ни террористов. И какой ужас вы видите в том, что во мне есть 0,1 десятая армянской крови? А кто такие «мажоры», знаете? Это те, кто в свои 18 - 19 лет висят на шее у родителей, мне же 28 лет, с 22 лет самостоятельно работаю. Если бизнесмен за собственные заработанные деньги ездит на дорогом автомобиле, считаю, это нормально, а вот когда чиновники разъезжают на недешевых иномарках, тут есть вопрос: за чей счет? Я же никогда в государственных органах не работал.
После несколько эмоциональной автобиографии (наболело) Давид Макарьян объяснил свою личную мотивацию участия в парламентских выборах: «Вы знаете, я мог бы идти по списку 30 - 32-м, статус позволяет, но мне нравится заниматься партийным строительством, я иду кандидатом по 128-му округу, хочу испытать свои силы в общении с людьми». Сергей Ольховский отметил, что партия УДАР существует в Николаевской области два года. Но свою реальную форму она обрела за последний короткий период только с приходом к руководству областной организацией Макарьяна.
Говоря о Павле Рябикине (он баллотируется по партийному списку УДАРа), Давид Макарьян проинформировал, что Павел Борисович много сделал для формирования в регионе партийных структур, но снял свою кандидатуру по руководству областной организацией.
Партия УДАР первой среди политсил в Украине опубликовала списки кандидатов в народные депутаты, причем в процессе их формирования из числа претендентов были исключены 15% кандидатур. Что касается Николаевщины, сказал Давид Макарьян, у общественности были замечания по Первомайскому району, по Вознесенску, по Заводскому району и эти персоналии были сняты. Чистые списки - не просто декларация. Важно было узнать реакцию, мнение людей, много было звонков в центральный штаб. И перед съездом кандидатуры заменили на людей достойных.
- Одним из основных направлений деятельности партии УДАР является борьба с коррупцией на различных уровнях, - сказал лидер николаевских ударовцев. - Вы сами видите, что делается в области, в городе. Поэтому УДАР собирается решать эту хроническую украинскую проблему на законодательной основе, а не на декларативной. Отсюда и необходимость антикоррупционной люстрации, создания антикоррупционного агентства, внесения и принятия пакета антикоррупционных законов. Это европейский стандарт. И Виталий Владимирович Кличко хочет видеть этот стандарт и в Верховной Раде, и в жизни страны вообще.
Кандидат в народные депутаты Украины по 129-му избирательному округу Сергей Ольховский рассказал, что достаточно долго работал в общественных организациях, видел, как они действуют:
- Я видел, как перекачиваются деньги в различные фонды, как они отмываются, поэтому, в силу возможностей боролся с этими явлениями, защищал бизнесменов, общественные организации. В свое время, ставя задачу изменения ситуации в городе, боролся за кресло мэра. Хотелось посмотреть, изучить, как это происходит изнутри. Нельзя жить со старым менталитетом, нужно многое менять - строить новые дороги, создавать парки... Нынешнее руководство на это неспособно, нужны молодые амбициозные люди с новыми идеями. Ведь сегодня разрушен сам базис, разрушен малый бизнес, среднего бизнеса уже не существует, а крупный доедается Партией регионов. Чем мне импонирует позиция Виталия Кличко? Его лозунг: «От успеха человека - к успеху государства». Упор - на свободу личности. Все, кто был и есть у власти, показали, что они сделали, что они могут сделать. И ждать от них чего-то нового, мягко говоря, неразумно.
Отвечая на вопрос, как он собирается решать проблемы жителей своего округа, Сергей Ольховский сказал: «Каждый депутат в состоянии пробить в Киеве финансирование, определить самые болевые точки, создать социальную карту своего района, а самое главное - контролировать расходование средств. А болевых точек хватает: разбитые дороги, слабая инфраструктура...»
Руководитель партийной организации Центрального района бизнесмен Рафаэль Гороян объяснил свою мотивацию работы в политсиле УДАР:
- Николаевская область - среди лидеров по уплате налогов, бизнесмены стали платить во много раз больше, а где наши дороги, где нормальная инфраструктура? Представители власти, чиновники рапортуют об успехах, цепляют друг другу медали, но где это улучшение? Пенсионный фонд лучше не стал. Меня это не устраивает. А партия УДАР видит норму в справедливых отношениях власти и бизнеса, в понятных правилах игры. Почему я пошел в политику? Потому что в этом есть необходимость - нужно защищать честный бизнес: и свой, и бизнес других предпринимателей.
В Николаевской области кандидатами от партии УДАР в мажоритарных округах идут: Евгений Шевченко (№ 127), Давид Макарьян(№ 128), Сергей Ольховский (№ 129), Сергей Пилипчук (№ 130), Сергей Чуприн (№ 131), Анатолий Козловский (№ 132).
Давид Макарьян проинформировал журналистов о том, что открыты все возможности для контактов с кандидатами, для серьезного, широкого разговора об их программах, целях и намерениях.
http://www.up.mk.ua/cgi-bin/page2st.php?param=5739ОБГОВОРЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА
ЭТОТ МУЛЬТИКУЛЬТУРНЫЙ МИР…
«Время», 14.08.2012, Харьковская обл.
Закон Украины «О национальных меньшинствах» сегодня уже представляется декларативным и не отвечающим требованиям времени.В нашей стране проживают представители свыше 130 национальностей и народностей.
20 лет назад был принят Закон Украины «О национальных меньшинствах». Для того времени сама мысль о необходимости такого закона была не только необычной, но и крайне необходимой в связи с тем, что опустевшую нишу коммунистической идеологии стал заполнять национализм.
Прошло два десятилетия, и Закон Украины «О национальных меньшинствах» сегодня уже представляется декларативным и не отвечающим требованиям времени, реальной практике и деятельности различных гражданских организаций, особенно этнонациональных. В них нет самого главного — гарантий государства, необходимых для национально-культурной автономии и самоуправления национальных меньшинств.
В Верховной Раде периодически появляются инициативные законопроекты на эту тему, но ни один из них пока не дошел даже до первого чтения.
О том, нужен или не нужен Украине закон о национально-куль¬турной ав¬тономии, и о проблемах национально-культурных объединений граждан шла речь за «круглым столом» в медиа-компании «Время», которая собрала на этот раз руководителей и представителей национально-культурных объединений и общин Харьковщины.
Дом дружбы. А где такой?
Андрей Фукс, Харьковское областное общество немцев «Видергебурт»:
— Действующий Закон Украины «О национальных меньшинствах» в свое время, видимо, сыграл свою роль для поддержки толерантности в обществе. Но сегодня он уже устарел настолько, что его не просто надо менять, а полностью переписывать. Я считаю, такой закон нужен и должен регламентировать права национальных меньшинств именно в национально-культурной жизни.
О них мы говорим годами, но годами и даже десятилетиями наши права в полной мере не обеспечиваются. Здесь уместна аналогия между национально-культурным обществом и семьей. Если у семьи нет крыши над головой, то такая семья не состоится.
Приведу пример ХООН «Видергебурт». 10 лет мы использовали помещение во Дворце культуры Червонозаводского района (ДК строителей). Это угловое помещение, которое мы получили в свое время с протекающей крышей, мы дважды капитально ремонтировали, и вот год назад нас оттуда «попросили». Нас уверяют, что это помещение необходимо для самодеятельных коллективов. Но у нас тоже есть самодеятельный коллектив — хор, и он лишился места для репетиций, у нас есть детская воскресная школа, и нам теперь негде проводить занятия. Ну и, разумеется, как можно провести мероприятие без финансовой поддержки государства или местных органов власти? Ну никак!
Марина Егорова, заместитель начальника отдела по работе с объединениями граждан Харьковского горсовета:
— Я хочу поспорить с Андреем Эдуардовичем по поводу финансирования. С 2003 года существует программа взаимодействия городского совета с объединениями граждан. Если я не ошибаюсь, то Харьков — единственный город в Украине, где работает такая программа на уровне местного самоуправления. Согласно этой программе ежегодно мы частично принимаем участие в финансировании мероприятий, которые проводят национально-культурные общества. В этом году мы проводим уже 8-й фестиваль национальных культур «Харьков — наш дом», где каждый может познакомиться с национальными культурами народов, представители которых живут в Харькове. И, кроме этого, мы проводим фестиваль иностранных студентов и граждан, в этом году он соберется уже в 9-й раз.
Людмила Карафетова, областной культурный центр «Аме Рома» («Мы цыгане»):
— Мы работаем повседневно, а не только в Дни фестивалей. Все-таки так хочется в Харькове иметь Дом дружбы! А, может, клич кинуть, обратиться к депутатам нашим?
Макка Каражанова, Харьковское городское национальное общественное объединение казахстанцев «Бирлик»:
— В Алма-Ате есть Дом дружбы. Это была инициатива президента Казахстана Нурсултана Назарбаева. Там кипит жизнь национально-культурных общин, постоянно проводятся мероприятия, туда водят даже иностранные экскурсии.
Школа, национальная или… поликультурная?
Куда отвести ребенка учиться, в какую школу или детский сад, если ты живешь в Украине и хочешь, чтобы наряду с государственным языком он хорошо выучил и язык своего народа?
Пока в Харькове есть только две государственные школы с углубленным изучением иврита и корейского языка.
Александр Ким, Харьковское общество корейской культуры:
— Я - заместитель директора по учебно-воспитательной работе в специализированной школе с углубленным изучением корейского языка и культуры. Создание школы было поддержано Харьковским городским советом, школа успешно развивается…
Георгий Майшмаз, общество греков «Гелиос»:
— Насколько я знаю, в Донецкой области несколько школ с углубленным изучением новогреческого языка. Для этого требуется лишь воля директора школы и управления образования. Учителя зарегистрированы в Министерстве образования Греции, получая чисто символическую поддержку, но важно, что и на исторической родине признается их труд. Но преподающие в воскресных школах в Украине никакого статуса не имеют. Хотя только у нас занимается около 50 человек.
Араксия Асратян, ХООО «Армянская национальная община»:
— Наша армянская школа работает на общественных началах. Учебники мы получаем с помощью посольства Армении в Украине. Сегодня каждому из наших учителей приходится еще дополнительно работать, чтобы у них был официальный педагогический стаж. К тому же один раз в неделю учить родной язык — это не то что нереально, но очень сложно. Хотелось бы, чтобы дети учились каждый день.
…Араксия Асратян рассказала об очень интересном опыте, который она изучала в Москве и который мог бы быть весьма полезен Харькову.
Речь идет о поликультурной школе. Здесь дети получают глубокие знания по всем предметам общеобразовательного цикла в соответствии с государственными стандартами. В то же самое время это школа, где дети любой национальности имеют возможность изучать язык, литературу, культуру, традиции своего (или какого-либо иного — по выбору) народа. В программе школы также культурология, этнология, этика и этикет народов мира.
Участники дискуссии предложили, что актовый зал в такой школе можно было бы использовать по расписанию для занятий художественной самодеятельностью, а национально-культурные общины, опять же — при школе, могли бы собрать уникальную для Харькова библиотеку книг на национальных языках.
Когда не захочешь никаких денег…
Разговор снова вернулся к теме финансов, но уже на уровне стимулов.
Людмила Карафетова:
— Нас сначала поддерживал Фонд Сороса. Это были небольшие деньги, но за них приходилось так отчитываться, что иной раз не хотелось получать эти средства, потому что все силы и время уходили на составление отчетности. А с благотворительной помощи тоже надо заплатить налог.
Шафик Баширов, татарское культурно-просветительское общество «Дуслык»:
— Когда стали создаваться первые национально-культурные общества, в 1989 году, был такой закон: спонсоры освобождались на два года от уплаты налогов. Но это хорошее начинание было прекращено. Ну почему бы не дать право заинтересованным предпринимателям, которые желают поддержать культуру своего народа, не разрешить 3—6% от всех налоговых вычетов отчислять на национально-культурные общества? Не надо велосипед изобретать…
Макка Каражанова:
— У нас общество небогатое. И бывают моменты, когда есть возможность получить спонсорские деньги, а страшно. Почему государство воспринимает любую помощь мультикультурному развитию как потерю? И арендодатель как потерю? Но почему законодательно не выписать социально-культурную ответственность государства, бизнеса за толерантность и согласие в государстве?
* * *
По мнению участников дискуссии, хотелось бы в законе о национально-культурной автономии видеть гарантированное право на помещение и финансирование. Ведь так же, как и все граждане Украины, представители национальных меньшинств платят налоги. А правовую, бухгалтерскую, консультативную поддержку неплохо было бы организовать при Харьковском городском совете.
Ассоциация национально-культур¬ных объединений Украины, Институт прав человека и предотвращения экстремизма и ксенофобии Международного благотворительного фонда Александра Фельдмана, специалисты Харьковского национального университета имени В.Н.Каразина и Харьковского национального педагогического университета имени Г.С.Сковороды планируют издать сборник научно-методических работ по теме, связанной с развитием национально-культурных объединений, толерантности, противодействия экстремизму и национальной нетерпимости, обобщить опыт и рассмотреть перспективы гуманизации украинского общества.
http://timeua.info/140812/63382.htmlСПОДІВАННЯ ТА ІЛЮЗІЇ
Оксана Процюк, «Галичина», 11.08.2012, Івано-Франківська обл.
Микола Жулинський: Президент потрапив у ту пастку, яку йому створили Партія регіонів і комуністи.Як уже повідомляла в минулому випуску «Галичина», у вівторок в Криму відомі громадські і культурні діячі України намагалися довести Президентові Вікторові Януковичу антиконституційність мовного Закону «Про засади державної мовної політики» авторства «регіоналів» Колєсніченка—Ківалова. Пропонуємо увазі наших читачів ексклюзивне інтерв’ю для нашої газети про цю нараду з одним із її учасників — директором Інституту літератури ім. Т.Шевченка НАН України академіком Миколою Жулинським. Наш кореспондент розмовляв з ним ще до того, як Президент України таки підписав у середу антиукраїнський мовний закон.
— Як прийняв Президент представників української інтелігенції і чи задоволені ви цією зустріччю?
— Президент прийняв нас дуже привітно. Ця зустріч відбулася у знаменитому Форосі, який, як ви знаєте, пов’язаний з останніми днями президентства Михайла Горбачова. Ми прибули з Києва, там нас уже чекав народний депутат Павло Мовчан, який відпочиває в Криму, також — ректор Львівської музичної академії Ігор Пилатюк. У Форосі вже був Леонід Кравчук, який прибув туди зі Східниці, де пив водичку, спеціально для цієї розмови.
Все було приємно, гарно. І спочатку я був заколисаний такою привітною і справді співпереживаючою за долю української мови розмовою. Ґрунтовно з цих проблем виступали небагато з присутніх, зосібна Іван Драч, Павло Мовчан, Петро Кононенко, Павло Гриценко, ваш покірний слуга та інші.
Я розумію, що на початку Президент вирішив нас усіх втішити тим, що, мовляв, пропоную створити робочу групу із залученням громадськості, відомих діячів науки і освіти, культури і мистецтва та розробити невідкладно першочергові заходи щодо захисту всебічного розвитку і функціонування української мови як державної. А потім прийняти Кабінетом Міністрів ці першочергові заходи і розробити цільову державну програму щодо забезпечення функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України, а також використання і захист російської та інших мов національних меншин. Крім цього, передбачити створення в системі центральних органів виконавчої влади окремого органу з питань реалізації державної мовної політики.
Можу сказати, що нічого в цьому плані нового немає. Був уже такий виконавчий орган з питань реалізації державної мовної політики при Кабінеті Міністрів, коли я працював віце-прем’єр-міністром. Була державна програма, і першочергові заходи щодо захисту всебічного розвитку і функціонування української мови було розроблено. Але ми знаємо, як ця програма мізерно фінансувалася.
— Що ви говорили Президентові?
— Я розпочав свій виступ словами: шановний пане Президенте, ви гарант Конституції України. Цей Закон «Про засади державної мовної політики» порушує дев’ять статей Конституції. Тому у вас є всі підстави накласти на нього вето. І далі я пояснив, у чому суть цих порушень, детально посилаючись на європейський досвід, зокрема Польщі, Франції і навіть Росії.
— Все ж вам не вдалося довести Президентові антиконституційність цього закону...
— В мене не було надії, що Президент заветує цей закон. Скажу вам щиро, з одного боку, я вважав, що потрібно поїхати, спробувати зробити якісь кроки, щоб змінити цю ситуацію. Я наголосив, що спочатку треба було прийняти закон про українську мову, як це зробили Польща та інші держави, а вже після цього займатися так званими регіональними мовами або мовами національних меншин. Але коли Лариса Скорик, яка працює в тісному зв’язку з Ганною Герман, сказала, що не треба приймати закон про державну мову, тому що з нас світ сміятиметься, я, чесно кажучи, отетерів, не розуміючи, що відбувається. Через хвильку второпав: вони ж просто працюють в одному річищі.
— Перед зустріччю з Президентом ви висловлювали сподівання, що В. Янукович прислухається до аргументів противників мовного закону. Ви розчаровані?
— Я розчарований, оскільки сподівався і їхав заради того, аби довести, що має бути єдина державна мова — українська, і вивчив усе, як нині в світі функціонують мови. Я посилався на закон про французьку мову 1994 року, коли Франція чітко визначила пріоритети державної мовної політики, відповідно до яких французька мова є єдиною державною. Ми прекрасно знаємо, що на півночі Франції домінує французька мова, а на півдні дуже поширена окситанська. Але ж ніхто не ставить питання про те, аби окситанську мову визнали другою державною. А якщо говорити, наприклад, про провансальську мову, якою створено унікальні зразки поетичної творчості, згадаймо поета Містраля! Як борються провансальці за те, аби їхня мова стала другою державною, проте це їм не вдається, хоча у них є більше підстав, ніж у наших так званих російськомовних. Взагалі ця категорія якась дивна й абсолютно не зрозуміла. Я казав Президентові: «Про яку другу державну мову може йти мова в Україні, вибачте за тавтологію? У нас одна мова державна — українська. І треба це забезпечити! А ваша Партія регіонів починає це для того, щоб поширювати російську мову. Подивіться, що в Росії відбувається. Там у 2005 році прийняли федеральний закон про державну російську мову, де чітко вказано, що ніякі органи місцевого самоврядування, ніякі ВНЗ, ніхто не має права користуватися в офіційному форматі іншою мовою, крім російської.
— Чому, на вашу думку, саме перед виборами розігрують мовну карту?
— Тому, що ПР не відчуває тої впевненості, яка колись у неї була, щодо того, аби отримати бажану кількість голосів. Вони саме розраховують на ті регіони, де побутує російська мова. Вони за рахунок цього хочуть здобути підтримку. І Президент також діє в цьому річищі. Це очевидно, як Божий день.
— Якими будуть кроки представників української інтелігенції після того, як глава держави підписав закон?
— Треба використовувати всі засоби, аби боротися за своє і забезпечувати своє. Я не відмовився ввійти в робочу групу щодо внесення змін до цього закону. Така реальність. Я пропонуватиму рішучі, категоричні зміни і побачу, як їх буде сприйнято. Президент налаштований на те, щоб чинна Верховна Рада прийняла ці зміни, і гарантує, що зробить усе для того, аби їх було внесено. Я готовий попрацювати, і, можливо, ще вдасться щось змінити. Якщо ні, тоді, ясна річ, у нас залишається тільки одне — різні форми протестів проти цього закону.
Але, скажу вам щиро, в мене склалося враження, що Президент потрапив у ту пастку, яку йому створили Партія регіонів і комуністи. І з неї він бачить один вихід — максимально працювати на те, аби внести зміни до цього закону й затвердити державну програму розвитку і підтримки української мови. Я вважаю, що цього він хоче щиро...
— Чи володіє Президент, на вашу думку, всією інформацією стосовно наслідків втілення в життя мовного закону?
— Думаю, що так, оскільки ми йому про все це сказали. Л. Кравчук висловився про це дуже різко і категорично, а те, що витворила Верховна Рада, назвав цинічною та антиукраїнською акцією, також він вважає, що парламент підставив Президента... Ми говорили щиро і відкрито. Я переконаний, що Президент дуже добре знає, в яку він потрапив ситуацію.
http://www.galychyna.if.ua/index.php?id=single&tx_ttnews[tt_news]=20233&tx_ttnews[backPid]=24&cHash=3d9c6985f7ПОЛІТТЕХНОЛОГІЇ
У ВІННИЦІ ЗЕК ЗАХОТІВ СТАТИ НАРОДНИМ ДЕПУТАТОМ
«Моя Вінниця», 13.08.2012
Рядові українські ув'язнені почали подавати до Центрвиборчкому документи на їх реєстрацію кандидатами в народні депутати України.У Вінниці ув'язнений Максим Сивак виявив бажання стати народним депутатом України.
Рядові українські ув'язнені почали подавати до Центрвиборчкому документи на їх реєстрацію кандидатами в народні депутати України.
Одним із перших своє бажання стати нардепом виявив 26-річний Максим Сивак. Він балотуватиметься на округ № 12 у Вінницькій області, на території якого він народився і відбуває покарання. Своєю довіреною особою він обрав в. о. начальника своєї колонії майора Юрія Жука.
Також документи в Центрвиборчком передав 55-річний Віктор Жук, колишній голова Світлогірської сільради, що в Полтавській області. В 2008 році він був засуджений на вісім років. Серед статей, за якими засудили екс-голову сільради, була і третя частина статті 365 Кримінального кодексу - та сама, за якою засуджена Юлія Тимошенко.
Передали у Центрвиборчком і документи кандидата-рецидивіста - 31-річного Дмитра Перехейди. Не зважаючи на свою третю судимість, він готовий виборювати депутатський мандат по київському округу № 90. Дмитро Перехейда навіть подав до ЦВК свою передвиборчу програму з семи пунктів, серед яких «Належні умови утримання в тюрмах» і «Економічне зростання регіону».
Але реалізувати свої передвиборні програми не вдасться ні йому, ні вінницькому кандидату - зеку: усім їм відмовлять у реєстрації.
На думку експертів, українські закони не забороняють подавати документи на реєстрацію таким кандидатам. Але стати депутатами за законом вони не можуть.
http://www.myvin.com.ua/ua/news/vinpol/15768.htmlТОЧКА ЗОРУ
У ПОШУКАХ КУХАРКИ
Ірина Гамрищак, «Львівська газета», 10.08.2012
Партійні списки мерехтять прізвищами відомих співаків, спортсменів, акторів і письменників.Українські політичні партії оприлюднили списки власних кандидатів. Цікава річ — чи не в кожному можна побачити прізвище персони, яка, вочевидь, має акумулювати відразу кілька запитів суспільства: не асоціюватися з політикою та водночас претендувати на роль відомої особистості, такого собі авторитета. Дежавю: може, ми повернулися до часів, коли вважалося, що державою може керувати кухарка?
Кожна політична сила бачить авторитетів по-своєму. У Партії регіонів це — Таїсія Повалій. У Наталії Королевської авторитетів аж два — футболіст Андрій Шевченко й актор Остап Ступка. В «УДАРу», крім самого лідера Віталія Кличка, — письменниця Марія Матіос. У «Свободи» — Богдан Бенюк. Урешті, експерти давно обіцяють оновлення політичної палітри: розчарування в чинних політиках уже зашкалює. Але чи можуть згадані особи претендувати на цю почесну роль? Водночас чи зможе одна або дві зірки в списку стати потужним бульдозером, здатним вивести всю політсилу до світлого майбутнього?
На запитання «Газети» відповідали експерти: політолог Олександр Палій, політтехнолог Денис Богуш і директор соціологічної служби «Український барометр» Віктор Небоженко.
— Що зумовлює велику кількість різноманітних зірок у списках політичних партій?
Олександр Палій: Річ у тім, що «політичні політики» фактично законсервувалися в політиці за останні 15 років і водночас надзвичайно дискредитувалися. Якщо сьогодні у Верховній Раді з’явиться людожер чи якась інша неприємна істота, ніхто не здивується. Політики намагаються прикритися авторитетами неполітичного характеру — співаками, спортсменами, письменниками тощо — тому, що їхнього власного авторитету вже недостатньо. Зрозуміло, навіщо Наталія Королівська запросила Андрія Шевченка: вона залучила до своєї команди людину, яка спробує забрати рейтинг у Віталія Кличка. Політичній силі Н.Королевської трохи не вистачає до 5%, і вона готова платити за це дуже-дуже високу ціну. Щодо Марії Матіос, то я думаю, що це дуже серйозне прид¬бання для В.Кличка. Але проблема в тім, що М.Матіос уперше побачила решту людей, присутніх у списку, — це не команда, а спроба підсилитися завдяки неполітичному авторитету. А от до Таїсії Повалій у нас доволі суперечливе ставлення. Вона багатьом подобається, але водночас громадяни розуміють, що політика не може бути такою ж, як поп-співи. Я розумію мотивацію Партії регіонів: регіоналам потрібна була жінка в списку. Як сказала ображена пані Богословська, «туди прийшла блондинка». Проте, з іншого боку, поп-співи і відповідальність за країну — це різні речі. Співи — це емоції, часто дуже сильні, але коли вони дуже низького, навіть вуличного рівня, то можуть подобатися, однак навряд за них голосуватимуть.
Денис Богуш: Присут¬ність зірок у списках зумовлює те, що партійні керівники вірять: це дасть їм більше шансів пройти в парламент чи здобути більше голосів. Чи це справді так? Відповісти на це запитання можуть тільки соціологи, я лише висловлюю гіпотези. Так от, Таїсія Повалій не додасть нічого. Навіщо вони її запросили, не знаю. Тим паче, хоча ця виконавиця розкішно співає, говорити не вміє взагалі. Тому для чого її взяли і що вона робитиме у Верховній Раді зі значком депутата, абсолютно незрозуміло. А от Андрій Шевченко щось та й дасть Наталії Королевській. До його приходу цю партію вважали несправжньою, але коли туди ввійшли відомі особи, з’явилися сумніви. Це може привернути фанатів футболіста, яким, за великим рахунком, байдуже, за кого голосувати. Марія Матіос для Віталія Кличка є символом того, що боксер читає книжки і поважає письменників такого рівня. Чи додасть це що-небудь «УДАРу»? Не знаю. Не думаю.
Віктор Небоженко: Це криза української політики загалом. Іще можна зрозуміти, чому криза в партії влади, через що регіонали змушені за¬прошувати спортсменів, музикантів і «просто Таю». Перша п’ятірка ПР жахлива. Перший — Азаров, друга — Тая. Журналісти не випадково жартують про красуню і чудовисько. Це свідчить про цілковиту відсутність репутаційних ресурсів. Але чому це роблять інші політичні сили, абсолютно незрозуміло. Я насправді нічого не маю проти Марії Матіос. Але це надто рано, надто несподівано, надто фантастично. Так, вона — письменниця, але не політик. Так само Андрій Шевченко. Зрозуміло, що людина не займатиметься політикою: через кілька місяців він піде грати у футбол. Це погано. Це є ознакою того, що політичні сили не мають престижних ресурсів.
— Чи можуть «зірки у списках» стати тим ре¬сурсом, якого не вистачає?
В.Н.: Категорично ні. Дитинство української політики було на початку дев’яностих років минулого століття. Це тоді можна було запросити спортсменів, співаків. Як-от «Громаду» підтримував Гнатюк, який так співав, що не потрібно було ніякої пропаганди. Але тоді люди були дуже наївними. Нині це виглядає несерйозно. Ви погляньте, скільки сил витратив той же Віталій Кличко для того, щоби стати політиком. Це близько трьох років! А просто так вносити хороших братів Капранових, співаків, поетів, письменників у списки, діячів естради та театру, як у випадку зі Ступкою... Ніхто не сперечається — це хороші люди. Але вони наївні та не розуміються на політиці. Тож краще б добре грали, писали і в такий спосіб зміцнювали українську державність і моральні принципи української політики. А не влазили у схеми, де панує зрадливість, обман, використання одне одного.
— Чи можна конвертувати авторитет у певній сфері в політичний?
О.П.: Ці люди однозначно будуть кращими політиками, ніж нинішні охоронці, банники, водії тощо. По суті, в нас проблема в тому, що в політиці немає щирості. Нині потрібно, щоб люди справді хотіли зробити краще своїй країні. Суть не в юридичній техніці тощо — усе це можна підтягнути чи когось най¬няти. І тут, мені здається, буде дуже велика різниця між тими, хто співає попсу, і тими, хто щось намагається зробити. У цьому контексті дуже цікавою — і за формою, і за змістом — є ініціатива партії «Собор», яка взагалі не внесла політиків у свої списки. Питання лише в тім, чи встигне соціум на неї відрезонувати. Це абсолютно нова ініціатива, але чи саме те, що потрібно суспільству, — невідомо.
Д.Б.: Зіркову ефективність можна абсолютно чітко конвертувати в політичну. І така нагода була 2006 року, коли хотіли створити Блок Вєрки Сердючки. От тоді можна було подолати тривідсотковий бар’єр і перетворити всю цю політику на маразм і балаган. Таке траплялося в Німеччині й Естонії, коли епатажні персонажі мали дуже високу підтримку. Серед серйозних політиків такий приклад є лише в Америці — Рейган, який був актором і став президентом. В Україні це — Віталій Кличко, який провів три бої на рингу і три ефіри на телебаченні та здобув рейтинг 8-9%, а це для нового політика дуже багато. До речі, значну частку цього рейтингу зумовлено тим, що люди не вважають боксера політиком і хочуть поміняти цих червоних, помаранчевих, синіх на когось іншого. А от партія «Собор» спізнилася. Нішу неполітиків уже зайняв В.Кличко.
В.Н.: Насправді Україна може повторити досвід Штатів й обрати, умовно кажучи, актора на посаду президента. Але це має бути справжній моральний авторитет, а їх уже немає. Ви бачите, як погано закінчилася для української політики спроба зібрати моральних лідерів нації. Моральний лідер нації — це той, хто постійно підтверджує, що він вирізняється чис¬тотою своєї поведінки та помислів. Постійно! Кілька написаних книжок чи пісень недостатньо. Це суто радянський спосіб уважати, що той, хто має якісь заслуги в минулому, повинен бути критерієм для молоді та країни майбутнього. Мораль — це коли ти щодня чиниш спротив злу. А наші так звані моральні авторитети цього не розуміють. У підсумку їм нічого не вдається. Тому не думаю, що поява в політиці письменників, поетів і співаків є доброю тенденцією. Це свідчить лише про виродження всіх ідеологічних компонентів, які намагаються замінити красивими обличчями. Поруч із похмурим Миколою Азаровим з’являється вічно життєрадісна Таїсія Повалій. Це — її робота. Якщо співачка дивитиметься на світ так само похмуро, як Азаров, то не заробить жодної гривні.
http://www.gazeta.lviv.ua/politic/2012/08/10/4347ПЕРСОНАЛІЇ В ПОЛІТИЦІ
КАКИЕ ДОХОДЫ У КАНДИДАТОВ–МАЖОРИТАРЩИКОВ ЛУГАНЩИНЫ
«Комментарии. Луганск», 13.08.2012
Согласно декларациям, опубликованным на сайте ЦИК…Интернет-издание «Луганск. Комментарии» проанализировало, что собой представляет благосостояние известных кандидатов - мажоритарщиков в народные депутаты по Луганщине, уже зарегистрированных Центральной избирательной комиссией.
Согласно декларациям, опубликованным на сайте ЦИК, самые большие доходы получили в 2011 году Владимир Демишкан, Мошенские Валерий и Сергей, а также Марина Букаева.
А вот наименьшие суммы доходов, среди кандидатов, которых рассматривало «Луганск.Комментарии», получили в 2011 году (на территории Украины) мэры: поселка Юбилейный Владимир Струк, города Лисичанск Сергей Дунаев и города Алчевск Владимир Чуб.
На момент написания материала возглавлял список кандидатов - мажоритарщиков по доходам председатель Государственного агентства автомобильных дорог («Укравтодора») Владимир Демишкан (баллотируется от Партии регионов по 114-му округу с центром в Станице Луганской). Согласно декларации, в 2011 году он получил доходы в сумме 5,27 млн. грн. Основная часть из них – 3,5 млн. грн. – это дивиденды и проценты. А вот зарплата Владимира Демишкана за прошлый год составила 96,5 тыс. грн.
В собственности кандидата в нардепы находятся 3 земельных участка общей площадью 14,2 тыс. кв. м. и дачный дом площадью 277 кв. м.
У Владимира Демишкана 2 автомобиля: Audi-8 (2011 г.в.) и Fiat (2010 г.в.). Кроме этого, глава «Укравтодора» владеет катером (2008 г.в.) и трактором МТЗ-320 (2011 г.в.).
При этом на счетах в банках и других финучреждениях у Владимира Демишкана лежат 17,93 млн. грн.
Профессор кафедры финансов Житомирского государственного технологического университета, уроженец Луганщины Сергей Мошенский, который хочет стать нардепом по 105 округу (Жовтневый район и часть Камброда Луганска) как самовыдвиженец, заработал за прошлый год 3,71 млн. грн. Из них зарплата составила «всего» 254 тыс. грн., а доходы от отчуждения движимого и недвижимого имущества – 3,46 млн. грн.
Доход членов семьи Сергея Мошенского составил без малого 2 млн. грн.
Он является владельцем участка в 10 тыс. кв. м. и двух квартир общей площадью 180 кв.м.
Кандидат в нардепы передвигается на автомобиле Lexus LX 470 (2005 г.в.).
На его банковских счетах лежат 94,9 тыс. грн. А размер вкладов в уставной капитал предприятий, обществ и организаций составил 350 тыс. грн.
Следующим в рейтинге «доходов» кандидатов в нардепы от Луганщины идет генеральный директор «Группы компаний «Планета» Валерий Мошенский (имеющий как и Сергей Мошенский отчество Захарович). Кандидат идет по 108 округу (с центром в г. Красный Луч) как самовыдвиженец.
Сумма его дохода за 2011 год – 2,51 млн. грн. Из них зарплата – 177,3 тыс., доходы от отчуждения ценных бумаг и корпоративных прав – 2,34 млн. грн. Примечателен доход членов его семьи, которые получили в виде подарков, призов, выигрышей 8,51 млн. грн.
Валерий Мошенский владеет земельным участком в 10 тыс. кв.м.
Официально у него нет автомобиля.
Сумма средств на его счетах – 89,6 тыс. грн., а номинальная стоимость ценных бумаг кандидата – 992,6 тыс. грн.
Жена покойного президента футбольного клуба «Заря» Валерия Букаева - Марина Букаева решила идти по 109 округу (г. Краснодон и Ленинский район Луганска) как самовыдвиженец. Размер ее доходов за прошлый год составил 1,31 млн. грн., в том числе: зарплата - 245 тыс. грн., наследство – 697 тыс. горн., доход от предпринимательский и независимой профессиональной деятельности - 311,5 тыс. грн.
Согласно декларации, у Марины Букаевой есть два земельных участка площадью 7 тыс. кв.м. и две квартиры площадью110,8 кв. м.
Кандидат является владельцем Porsche (2007 г.в.).
Размер ее вкладов в уставной капитал предприятий, обществ и организаций достиг 3,3 млн. грн.
Регионал Юлий Иоффе (возглавляет ООО «Нефтегазодобывающая компания»), баллотирующийся по 107 округу (Рубежное), заработал в прошлом году 911,2 тыс. грн. Большая часть – это зарплата – 601,1 тыс. грн. При этом члены его семьи заработали 2,18 млн. грн.
Юлий Иоффе владеет квартирой площадью204,9 кв. м. и автомобилем Huyndai iХ6 (2004 г.в.).
На банковских счетах у кандидата в нардепы – 2,44 млн. грн.
Гендиректор ООО «ДТЭК «Свердловантрацит» Александр Коваль, которого Партия регионов выдвигает по 111 округу (Свердловск и Ровеньки), получил за год 770 тыс. грн. (зарплата - 571,2 тыс. грн.).
У кандидата есть 2 квартиры (109,7 кв. м.), но, согласно декларации, нет автомобиля.
Лидер Народной партии вкладчиков и социальной защиты Владислав Кривобоков, который поборется за голоса избирателей по 105 округу, получил за год доходы в сумме 462,3 тыс. грн. Основная часть - 437,4 - это доходы от предпринимательской и независимой профессиональной деятельности, 19,2 тыс. грн. - зарплата.
От остальных кандидатов, рассматриваемых «Луганск.Комментарии», глава Народной партии вкладчиков и социальной защиты отличается количеством объектов недвижимости и автомобилей. Он является владельцем трех участков (1,6 тыс. кв.м), трех домов (683,5 кв. м.), двух квартир (90,3 кв.м.) и 7 автомобилей: Хаммер (1996 г.в.), Ford mustang (2008 г.в.), «ВАЗ», «Мазда» и 3 «Мерседеса».
На банковских счетах кандидата - 159,7 тыс. грн., вклады в уставной капитал предприятий - 15 млн. грн.
По 104 округу (Артемовский район Луганска) Партия регионов выдвинула кандидатом помощника нардепа Александра Ефремова - Владимира Гончарова. Являясь президентом общественной организации «Фонд Гончарова», он заработал за год 443,8 (зарплата - 301 тыс. грн.).
Владимир Гончаров владеет 4 участками площадью 3,3 тыс. кв. м.
У него есть 2 автомобиля: Mercedes-Benz SL (2008 г.в.) и Landrover Range Rover (2010 г.в.).
В баках кандидат хранит 645,5 тыс. грн. Вклады Гончарова в уставной капитал предприятий - 1,75 млн. грн.
Приблизительно такой же доход - 437,1 тыс. грн. получил его однопартиец, баллотирующийся по 106 округу (Северодонецк и часть Стаханова), нардеп Алексей Кунченко. В виде зарплаты он получил в 2011 году 213,4 тыс. грн.
В собственности кандидата находятся 2 участка (3,1 тыс. кв. м.) и дом (773,3 кв. м.).
Согласно декларации у него нет автомобиля, а на банковских счетах лежат 175,6 тыс. грн.
Нардеп Виталий Курило идет как самовыдвиженец по 113 округу (центр - г. Сватово). Его доход за 2011 год составил 396 тыс. грн. (зарплата - 199,8 тыс. грн., доход от преподавательской, научной и творческой деятельности… - 105,9 тыс. грн.).
Согласно декларации, кандидат является владельцем двух участков (2400 кв.м.). Автомобиля у него нет.
Соперник Виталия Курило по округу - Чрезвычайный и Полномочный посол Украины в Республике Беларусь Виктор Тихонов, баллотирующийся от ПР, за год заработал 368,5 тыс. грн. (зарплата - 170,6 тыс. грн.).
Кандидат владеет земельным участком (1,58 тыс. кв.м.) и домом (317,8 кв.м.). Автомобиля у него нет.
На банковских счетах потенциального нардепа - 1,14 млн. грн.
А вот следующий кандидат, попавший в обзор «Луганск.Комментарии», глава партии «Великая Украина» Игорь Беркут (хочет стать нардепом по 106 округу), отличился тем, что за пределами Украины заработал больше, чем на Родине. Так, если доход кандидата, полученный из источников в Украине, составил 336,9 тыс. грн. (216 тыс. грн. - зарплата), то только в качестве зарплаты в Российской Федерации он получил 543,8 тыс. грн. (1,86 млн. руб.). Кроме этого, его источники дохода за пределами Украины: негосударственное пенсионное обеспечение в РФ - 356,7 тыс. грн. (44,6 тыс. usd), зарплата в Республике Казахстан 96,9 тыс. грн. (1,76 млн. kzt (казахстанских тенге)).
Игорь Беркут является владельцем земельного участка (4,9 тыс. кв.м.) и дачного дома (501 кв.м.).
Из авто кандидат в нардепы предпочитает «Мерседесы»: Mercedes-Benz CLK-500 (1999 г.в.) и Mercedes-Benz GL-450 (2007 г.в.).
Генеральный директор ПАО «Луганское специализированное предприятие противопожарной автоматики и охранной сигнализации «Спецавтоматика» Сергей Горохов идет от ПР по 105 округу. Его годовой доход - 204,4 тыс. грн. из них 74 тыс. грн. - зарплата и 111,5 тыс. грн. - доход от предпринимательской деятельности.
Гендиректор завода «Маршал» владеет участком в 1 тыс. кв. м.
Что касается транспорта, то в его собственности находится Mercedes-Benz ML550 (2008 г.в.). А также грузовик Volvo-FH-1242T(1996 г.в.) и полуприцеп Schmitz SPR 24.
Активы кандидата в виде вкладов в уставной фонд предпрятий – 769,2 тыс. грн.
Замыкает список «Луганск.Комментарии» по доходам кандидатов тройка мэров. Из них самый большой доход в прошлом году получил мэр Алчевска Владимир Чуб. Его выдвинула по 110 округу (города Алчевск и Антрацит) Партия регионов.
Годовой доход мэра Алчевска составил 167,5 тыс. грн. (в т. ч. зарплата – 140,1 тыс. грн.).
Из недвижимости у Владимира Чуба - участок в 35 кв.м. и квартира площадью111,8 кв. м.
Автомобилем не владеет.
На банковских счетах кандидат хранит 5,8 тыс. грн., а члены его семьи почти в 10 раз больше - 500 тыс. грн.
Еще один мэр-регионал из Лисичанска (107 округ) Сергей Дунаев заработал 123,6 тыс. грн. (все - зарплата). У него есть квартира площадью всего 12,6 кв.м. и автомобиль Mercedes-Benz GL 500 (2008 г.в.).
Опальный экс-регионал - Юбилейнинский поселковый голова Владимир Струк, который решил идти как самовыдвиженец по 104 округу, получил за год доход в 113,9 тыс. грн. (все - зарплата).
При этом кандидат имеет два участка площадью 2,6 тыс. кв. м. и автомобиль Mercedes-Benz C500 (2008 г.в.).
Отметим, что планирует стать нардепом (по 109 округу) также известный для луганчан глава бюджетной комиссии Луганского горсовета, генеральный директор ЧП «Терра» Владимир Медяник. Однако на момент написания материала в данных этого кандидата на сайте ЦИК в разделе «Декларация» была представлена его предвыборная программа.
Кроме этого, ЦИК еще не зарегистрировала кандидатом нардепа Владимира Ландика, который, как прогнозируется, пойдет как самовыдвиженец по 108 округу.
http://lugansk.comments.ua/article/2012/08/13/095902.htmlРІВЕНЬ І ЯКІСТЬ ЖИТТЯ
ЗА РІВНЕМ ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ ЛЮДЕЙ З ОБМЕЖЕНИМИ ФІЗИЧНИМИ МОЖЛИВОСТЯМИ ДНІПРОПЕТРОВЩИНА СЕРЕД ЛІДЕРІВ
«Вісті Придніпров’я», 10.08.2012, Дніпропетровська обл.
В області створюються комфортні умови для самореалізації та повноцінної інтеграції в соціум громадян, що мають особливі потреби.Олександр Вілкул: «За рівнем працевлаштування людей з обмеженими фізичними можливостями Дніпропетровщина – серед регіонів-лідерів України»
На Дніпропетровщині під керівництвом голови ОДА Олександра Вілкула створена система соціальної адаптації, навчання та працевлаштування людей із обмеженими фізичними можливостями. Зокрема, у Національній металургійній академії України (НМетАУ) працює Регіональний центр освіти інвалідів. За дорученням губернатора Олександра Вілкула його заступник Марія Пустова та ректор академії Олександр Величко ознайомили Віце-прем'єр-міністра України – Міністра соціальної політики України Сергія Тігіпка з роботою цього закладу під час відвідування НМетАУ.
«У рамках реалізації Соціальних Ініціатив нашого Президента Віктора Януковича в Дніпропетровській області створена система соціальної адаптації, навчання та працевлаштування молодих людей з обмеженими фізичними можливостями. Для молодих людей з вадами зору і слуху створено Регіональний центр освіти інвалідів Національної металургійної академії України, де вони можуть отримати вищу освіту. В регіоні створюються робочі місця, щоб випускники-інваліди могли максимально реалізувати свої знання й навички. Разом із нашим Президентом та Урядом ми підвищуємо стандарти життя людей із обмеженими можливостями, створюємо комфортні умови для їх самореалізації та повноцінної інтеграції в соціум», – сказав голова Дніпропетровської облдержадміністрації Олександр Вілкул.
Як зазначив Олександр Величко, Регіональний центр освіти інвалідів готує фахівців за денною, безвідривною і заочною формами навчання. Студенти із сенсорними порушеннями навчаються за спеціальностями: «Інформаційні й управляючі системи і технології», «Економічна кібернетика», «Технологія машинобудування», «Економіка підприємства».
Навчання проводиться з урахуванням фізичних особливостей студентів, із широким залученням спеціальних оригінальних методик. Заняття проводять кращі викладачі академії, застосовуючи індивідуальний підхід до кожного студента.
«Я дуже радий бути у рідному навчальному закладі. Металургійна академія активно розвивається. І це заслуговує великої поваги. Я дякую викладацькому складу академії за те, що тут приділяється велика увага освіті дітей, зокрема дітей з вадами слуху та зору. У регіональному центрі освіти інвалідів розробляються нові методики та програми, завдяки яким випускник стає конкурентоспроможним на ринку праці», - сказав Віце-прем'єр-міністр України – Міністр соціальної політики України Сергій Тігіпко.
Аудиторії та викладацькі Регіонального центру освіти знаходяться на четвертому і п’ятому поверхах нового комплексу, де розміщена також і сучасна бібліотека Національної металургійної академії України. Цей комплекс збудовано в 2011 році за підтримки Олександра Вілкула.
У 2011 – 2012 навчальному році освіту в Регіональному центрі інвалідів здобули 27 студентів.
«Надання якісної освіти студентам, які потребують особливої підтримки з боку держави, – це лише перший крок у забезпеченні їх достойного життя. Наступним кроком є працевлаштування людей з обмеженими фізичними можливостями», – зазначив Олександр Вілкул.
У рамках реалізації регіональної програми «Новій Дніпропетровщині – новий стандарт освіти» в області створюється ланцюжок «школа-виш-перше робоче місце». Особлива увага в цьому напрямі приділяється працевлаштуванню людей, які мають обмежені фізичні можливості.
«За рівнем працевлаштування людей з обмеженими фізичними можливостями Дніпропетровщина – серед регіонів-лідерів України. За перше півріччя 2012 року рівень працевлаштування склав 28,1%, і є вищим за показник по Україні на 4,4%», – сказав Олександр Вілкул.
У рамках реалізації Соціальних Ініціатив Президента України Віктора Януковича роботодавці, які створюють додаткові робочі місця для інвалідів, можуть отримати дотацію для працевлаштування інвалідів за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Дотація може надаватися роботодавцю за умови працевлаштування на строк понад два роки безробітних, які перебували на обліку в державній службі зайнятості. Переваги в отриманні дотації мають роботодавці, які понад установлену законодавством квоту працевлаштовують вагітних жінок, молодь на перше робоче місце, інвалідів та інших безробітних, які не здатні на рівних конкурувати на ринку праці.
На Дніпропетровщині впродовж семи місяців 2012 року обласною службою зайнятості до професійного навчання було залучено 102 інваліди. У громадських оплачуваних роботах взяли участь 65 осіб. За направленнями центрів зайнятості працевлаштовано 412 осіб, із них на дотаційні місця – 46 осіб, започаткували власну справу – 15 осіб.
«Люди з особливими потребами повинні мати можливість у доступній формі отримати інформацію про наявність вільних робочих місць. Це стосується і телефонних консультацій, й інформації в мережі Інтернет», – сказала заступник голови Дніпропетровської облдержадміністрації Марія Пустова.
Більш детальну інформацію щодо працевлаштування можна дізнатися на сайті Дніпропетровського регіонального центру зайнятості http://www.dcz.gov.ua/dnp/control. При зверненні до центру зайнятості люди з обмеженими фізичними можливостями можуть отримати інформацію про вакансії, кваліфіковані консультаційні та профорієнтаційні послуги, отримати реальну допомогу в пошуку роботи, пройти професійну підготовку або перепідготовку, підвищити кваліфікацію, отримати додатковий заробіток (до допомоги по безробіттю) шляхом участі в оплачуваних громадських роботах.
У рамках реалізації Соціальних Ініціатив Президента України Віктора Януковича в другому кварталі 2012 року збільшилась допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам. Так, розмір допомоги для інвалідів з дитинства та дітей-інвалідів І групи збільшено з 1466,5 грн. до 1477 грн., а розмір допомоги інвалідам з дитинства ІІ та ІІІ групи збільшено з 838 грн. до 844 грн.
На постійному контролі обласної влади знаходиться забезпечення інвалідів протезами та візками. До кінця 2012 року протезами й візками будуть забезпечені всі інваліди, які цього потребують. За сім місяців цього року вже 919 інвалідів області забезпечені візками. До Державної служби з питань інвалідів і ветеранів війни направлене замовлення на друге півріччя та поіменний список 1462 інвалідів, які отримують нові візки до кінця 2012 року.
Під особистим контролем губернатора кожного тижня проводиться моніторинг забезпечення візками інвалідів області (кількість направлень підприємствам-виробникам, списки інвалідів, потреба в кожній моделі візка).
«Держава посилює увагу до людей, які мають обмежені фізичні можливості. Наш обов’язок – забезпечити кожному жителю, який має особливі потреби, належний рівень життя, допомогу, можливості для самореалізації та впевненого розвитку в соціумі», – сказав Олександр Вілкул.
http://www.vesti.dp.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=15727:2012-08-10-15-20-17&catid=134:2011-09-10-06-36-04&Itemid=568«ПОДВОДНЫЕ КАМНИ» ЖИЛИЩНО-КОММУНАЛЬНЫХ ТАРИФОВ
Екатерина Сиваш, «Верже», 09.08.2012, Запорожская обл.
«И чем дальше продвигается пресловутая реформа ЖКХ, тем больше вопросов и претензий возникает у рядового потребителя...»Ежегодно на разных уровнях — от правительства до городских властей — принимается множество постановлений и решений, призванных регламентировать и упорядочить работу предприятий ЖКХ, сделать ее более качественной, прозрачной и понятной населению.
Однако на деле все происходит с точностью до наоборот: законодательные акты нередко противоречат друг другу, а ряд пунктов вообще не выполняется или выполняется частично.
И чем дальше продвигается пресловутая реформа ЖКХ, тем больше вопросов и претензий возникает у рядового потребителя...
Одна из самых больших загадок для запорожцев — это счета за содержание дома и придомовых территорий (квартплата). Причем, «непонятки» начались сразу же после введения в нашем городе дифференцированного тарифа. До этого было все более-менее просто. В зависимости от типа многоэтажки горожане платили по 65-70 копеек за квадратный метр жилья и горя не знали. Всем все было понятно. Другое дело — качество предоставляемых услуг. Тут возникало множество претензий и нареканий. Однако и с введением дифтарифа на каждый дом их стало не меньше. Скорее, наоборот, поскольку перечень услуг неизменно уменьшался, качество ухудшалось, а плата росла. Более того, разобраться, за что и сколько мы платим, оказалось задачей практически невыполнимой. А все потому, что правила игры постоянно меняются в одностороннем порядке, а изменения особо не афишируются.
Сетования на работу коммунальщиков уже стали традицией. Высокие тарифы, некачественные услуги, неуважительное отношение к жильцам… На этом список недовольств не заканчивается. На самом ли деле работа коммунальной сферы заслуживает только порицаний и жалоб? Справедливы ли тарифы? Имеют ли под собой основания трехзначные цифры, которые мы ежемесячно видим в платежках за квартплату? Об этом спрашиваем у Алексея Алексеевича Гаврикова, начальника КП «ПРЭЖО» № 6.
— Почему оплата коммунальных услуг разная в каждом доме? От чего это зависит?
— Тарифы — это своеобразный алгоритм одной услуги — обслуживание дома и придомовой территории, но эта услуга состоит из ряда других. В Запорожье 28 августа 2008 года было принято решение городского совета № 375, в котором были утверждены размеры тарифов по каждому дому отдельно. Размер платы зависит от техническо-экономических особенностей каждого дома. К таким относим, например, размер придомовой территории, наличие асфальтированных дорог, газонов и пр.
Всего существует три характеристики техническо-экономического состояния домов:
Дома, необорудованные лифтами (4-5 этажные); они могут быть ветхими или новыми, но это не влияет на цену.
Дома, которые оборудованы лифтами (9-12 этажей).
Дома с дополнительным инженерным оборудованием, повышенной этажности.
— Назовите, пожалуйста, основные услуги, за которые мы платим.
Выделяем такие основные услуги:
уборка лестничных клеток (сюда входит и уборка в лифтах);
уборка придомовой территории;
техническое обслуживание лифтов (выполняется партнерской организацией);
техническое обслуживание внутридомовых систем тепло-, водообеспечения, сливной канализации;
дератизация и дезинфекция (в случае необходимости);
обслуживание дымоканализационных каналов;
освещение лестничных клеток;
текущий ремонт (крыши, подъезды);
ликвидация аварийных ситуаций.
Кроме того, существует ряд других услуг, которые не являются обязательными или включаются в платежку в зависимости от сезона, обстоятельств (уборка снега, ремонт детских площадок и т.п.).
Следует отметить, что в домах без лифта стоит один счетчик, который контролирует потребление энергии на освещение. В домах, которые имеют лифты, таких счетчиков два, второй контролирует именно количество энергии, потребляемое лифтом. Стоимость обслуживания лифтом раскладывается одинаково на все квартиры, кроме квартир первого этажа.
Вывозом мусора, как и техническим обслуживанием лифтов, теперь занимается другая организация.
— Входит ли в стоимость обслуживания домовой и придомовой территории вызов слесаря/электрика?
— Конечно, входит. Наши мастера бесплатно занимаются ремонтом во всех аварийных случаях. Но ремонт будет предоставлен только тогда, когда будет составлен акт, где мастер подтверждает, что проблемная ситуация имеет именно аварийный характер, а не стала следствием неаккуратного поведения самих жильцов. В остальных случаях жилец оплачивает услуги мастера согласно установленным ценам.
— Не секрет, что сейчас происходит масштабное реформирование системы ЖКХ. Как вы думаете, в результате этого факта и других объективных/субъективных причин, будут ли увеличиваться тарифы на коммунальные услуги?
— Городской голова Александр Син отметил, что в связи с реформированием придется поднимать цены, но это не должно коснуться запорожцев, а разница будет оплачиваться из городского бюджета.
Мне тяжело говорить о последствиях реформы ЖКХ, ведь самим коммунальщикам еще полностью неизвестен конечный результат этих изменений. Предусмотреть, как изменятся тарифы практически невозможно. Но на данный момент никаких документов, которые бы поднимали тарифы — нет.
— Если сложить вместе все квартплаты всех жильцов — выходит астрономическая сумма. Но коммунальщики все равно сетуют на недостаток денег, на маленькие тарифы. Есть ли реальная связь между тарифами и жизнью?
— Следует напомнить, что размеры тарифов были установлены еще в 2008 году. В 2010 были проиндексированы на 18% процентов. В то время как минимальная заработная плата повысилась с 525 до 1104 грн., то есть в два раза. А «минималка» — это основная составляющая всех формул для расчета тарифов.
Кроме того, следует отметить, что далеко не все жильцы в полном объеме оплачивают квартплату, из-за этого должниками становимся и мы. По закону, 20% денег мы платим в качестве НДС. Если это будет происходить не вовремя, последуют штрафные санкции. Кроме этого, мы покупаем у разных организаций воду, электроэнергию и т.д., а значит, должны заплатить и им. Если бы все регулярно оплачивали обслуживание домов и придомовой территории, таких проблем как недостача не возникало бы. Нам бы хватало денег и для зарплат нашим сотрудникам, и на оплату покупаемых услуг, и на текущие ремонты. А пока долг за коммунальные услуги только по Хортицкому району составляет 13 млн. грн.
— И последний вопрос, что ожидает злостных неплательщиков?
— К сожалению, нашим законодательством не предусмотрено прямое влияние коммунальных организаций на должников. Такие дела решаются только через суд, притом, судебные разбирательства идут долго и тоже требуют затрат.
Итак, жизненно важная сфера — ЖКХ — переживает сегодня не лучшие времена. Процесс реформирования — дело не одного дня. А чтобы ожидание не затянулось, следует и ЖЭКам, и жильцам не воевать, а услышать и понять друг друга.
http://verge.zp.ua/2012/N32/text18.htmСКАНДАЛИ
НА ТЕРНОПІЛЬЩИНІ РОЗПОЧАВ АКТИВНІ ДІЇ РУХ ЗА ВИЗВОЛЕННЯ ВІД ПОЛІТИЧНИХ «ВАРЯГІВ»
Віталій Мацюк, «Про все», 11.08.2012, Тернопільська обл.
«Мета руху не дати колишнім комуно-комсомольцям представляти Тернопільщину в парламенті, щоб в такий спосіб захопити її землі…»Перші дні виборчої кампанії на Тернопільщині породили громадський рух за визволення від політичних «варягів», які мають намір балотуватися в області в мажоритарних округах. У п’ятницю активісти руху на чолі з його лідером, кандидатом у народні депутати України Василем Фіялкою, провели свою першу масштабну акцію у Кременці під час відкриття «Кубку Бони 2012».
На урочисте відкриття цих міжнародних змагань, присвячених 21-ій річниці Незалежності України, прийшло багато місцевих жителів, прибули керівники Кременецького району та області.
Перед самим початком близько тридцяти активістів руху за визволення розповсюдили сотні яскравих листівок під гаслом: «Не віддамо землю Тернопільщини банкіру Вові «Луганському» і комсомольській бригаді!» Сам лідер руху за визволення Василь Фіялка з’явився у супроводі народного депутата України, голови «Представництва Тернопільщини» Ореста Муца і був запрошений зайняти місце серед почесних гостей свята.
У розмові з журналістами Василь Фіялка наголосив, що мета руху не дати колишніми комуно-комсомольцям представляти Тернопільщину в парламенті, щоб в такий спосіб захопити її землі, а потім ще й розформувати область:
– Супроводжують цю бригаду політичних «варягів» колишній перший секретар Хмельницького обкому комсомолу, а сьогодні голова обласної організації Партії регіонів та голова Тернопільської облдержадміністрації Валентин Хоптян; його заступник по адміністрації, колишній перший секретар Тернопільського обкому комсомолу Юрій Желіховський; колишній інструктор ЦК комсомолу України, тепер заступник голови Кременецької районної ради Валерій Левченко; колишній секретар ЦК комсомолу України, а нині голова Гусятинської районної ради Надія Хоптян; колишня аферистка, тепер голова Збаразької районної організації Партії регіонів та голова Збаразької районної ради Надія Розвадовська.
Ця комсомольська бригада чужинців і місцевих хрунів взяла на озброєння, тільки на бандитський манер, наше давнє гасло «Свій до свого по своє» і прагне розділити між собою та собі подібними нашу родючу землю та все, що на ній. І тут питання: де будемо ми, громада Тернопільщини, якщо цій бригаді вдасться здійснити свої задуми?
70 років панували комуно-комсомольці на нашій землі. Вони відчули свою безкарність, і думають, що задля власного збагачення можуть робити все що захочуть.
Не віддамо їм на поталу наш рідний край, за який у боротьбі вмирали наші діди та прадіди. Визволення від червоної комуно-комсомольської зарази – це справа не тільки руху за визволення, а всіх жителів Тернопільщини. Якщо вони будуть мовчати, це означатиме, що всі ми, наші діти та внуки протягом наступних років будуть рабами та наймитами на рідній землі.
На раді руху за визволення від політичних «варягів» вже накреслено стратегію визволення Тернопільщини. Найближчим часом вся область через газети, радіо та телебачення, засоби зовнішньої інформації буде проінформована про її зміст. Інформація буде в кожній домівці. Нехай кожний допомагає, чим зможе.
Закликаю усіх: встаньмо з колін і завершімо те, що розпочали і не довершили на початку 90-их років – остаточно доб’ємо червону заразу! Щоб бути вільними у своєму рідному й багатому краї, господарями на рідній землі, мати гідне життя і чисте сумління!
Наше майбутнє – у наших руках!
Р.S. Активісти руху за визволення від політичних варягів розпочали збір коштів на його підтримку, які можна переказати на рахунок виборчого фонду кандидата в депутати Василя Фіялки…
http://provse.te.ua/2012/08/na-ternopilschyni-rozpochav-aktyvni-diji-ruh-za-vyzvolennja-vid-politychnyh-varjahiv/ДЕМОГРАФІЯ
НАС ТРОХИ БІЛЬШЕ МІЛЬЙОНА
«Сіверщина», 14.08.2012, Чернігівська обл.
Статистика народжуваності в Чернігівській області в першому півріччі 2012 року.За січень – червень 2012р. в Чернігівській області народилося 4878 малюків (2487 хлопчиків та 2391 дівчинка), що на 4,6% більше, ніж за відповідний період 2011р. Показник народжуваності зріс з 8,6‰ до 9,0‰. Найвищим він був у Чернігівському районі (11,8‰), а найменшим – у Ріпкинському (7,3‰).
Традиційно, більшість жінок народила першу дитину (50,9% усіх народжених), понад третину (34,9%) – другу. Третю й більше дитину зважилися народити 694 жінки. По двоє з них народили дев'яту та десяту за рахунком дитину. Кожен четвертий малюк народився в матерів, які не перебували в зареєстрованому шлюбі. Середній вік жінок, що народжували, складав 27 років.
Наймолодшими мамами стали одна 14-річна та сім 15-річних дівчат, а найстарша – народила першу дитину в 53 роки. Серед народжених було 75 двоєн та одна трійня.
У січні – червні 2012р. в області померло на 1,1% менше людей, ніж за цей же період минулого року (10231 проти 10349). Рівень смертності порівняно із січнем – червнем 2011р. знизився з 19,1‰ до 18,9‰.
Чисельність наявного населення області на 1 липня 2012р., за попередніми розрахунками, склала 1084,2 тис. осіб.
Головне управління статистики у Чернігівській області.
http://siver.com.ua/news/nas_trokhi_bilshe_miljona/2012-08-14-10682ОПИТУВАННЯ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ
БЛІЦ-ОПИТУВАННЯ
Леся Бондарук і Ярослава Тимощук, «Волинь», 11.08.2012
Два питання щодо прийняття закону «про мову».1. Про що ви найперше подумали, коли дізналися, що Віктор Янукович підписав проект Закону «Про засади державної мовної політики» за авторством народних депутатів Колесніченка і Ківалова?
2. Після прийняття Верховною Радою цього законопроекту що особисто ви зробили для захисту української мови?
Вадим Колесніченко, депутат Верховної Ради, фракція Партії регіонів (м. Київ):
— Після підписання я подумав, що Україна нарешті стала на шлях євроінтеграції щодо пріоритету захисту прав людини. Тепер нам потрібно терміново приймати доповнення, які ми розробили з паном Ківаловим, і звернутися до Президента про необхідність їх ухвалення. Це близько 50-ти поправок технічного змісту.
— Я і до цього робив чимало для захисту української мови. Наприклад, у цьому році на видавництво українських книг спрямовано понад 111 мільйонів гривень. Це більше, ніж за 2006 і 2010 роки разом.
Ігор Палиця, депутат Верховної Ради, фракція «Наша Україна — Народна самооборона» (м. Київ):
— Я сподівався, що Президент не підпише цього закону. Тим більше, було обіцяно внести поправки до нього. Але вважаю, що підписання закону — це не присуд і не є чимось безповоротним. Упевнений, що Верховна Рада нового скликання прийме такий закон із цього доленосного питання, який відповідатиме інтересам усієї нації.
— На противагу прийнятому парламентом із численними порушеннями законопроекту я відразу ж запропонував свій проект закону «Про обов'язкове володіння і використання державної мови». Цей проект пройшов експертизи і загалом схвалений в Інституті держави і права ім. В.Корецького НАН України та Інституті мовознавства ім. О.Потебні НАН України. Надіюся, що парламент нового скликання його розгляне і схвалить.
Юрій Андрухович, письменник (м. Івано-Франківськ):
— Вже 2,5 роки маю вкрай негативні враження від персони Президента. Він мене ще жодного разу нічим приємним не здивував. Усі дії Януковича спрямовані проти України. Цей закон — одна із категоричних вимог Росії, а наш Президент від свого російського колеги дуже залежний. Вважаю його підписання частковою втратою суверенітету, тому що українська мова є одним із державних символів.
— Роблю це, мабуть, усе своє життя, незалежно від того, що приймає Верховна Рада. Я один із тих, хто творить українську мову наших днів. Мої зусилля спрямовані на те, щоб нею послуговувалося якомога більше людей.
Тарас Компаніченко, кобзар, бандурист, заслужений артист України (м. Київ):
— Я не знав про підписання, від вас довідався. Як на мене, нічого несподіваного не трапилося. Виконувати електоральні обіцянки-забаганки Партії регіонів потрібно будь-якою ціною. Тепер розповідатимуть про подолання мовної кризи і налагодження стабільності. Але насправді відчуження, що існує і зараз, поглибиться.
— Брав участь в акціях під Українським домом, відіграв два кількагодинні нічні концерти для голодуючих, коментував події... Я завжди працюю над тим, щоб інформаційний простір і свідомість людей ставали культурнішими.
Петро Саганюк, міський голова (м. Володимир-Волинський):
— Я вважаю, що не треба було цей закон підписувати, а ухвалити виважене рішення, яке влаштувало б усіх: і праву, і ліву сторони.
— Ми перші в області провели сесію міської ради, де не схвалили рішення Верховної Ради і прийняли відповідне звернення.
Катерина Аврамчук, журналіст інтернет-видання «Українська правда», 8 днів голодувала під Українським домом (м. Київ):
— Це було очікувано. Напередодні Ганна Герман натякала на такий результат. Зустріч у Криму з інтелігенцією проводилася для того, щоб створити ілюзію, начебто Янукович дослухається до думки громадськості. Тож було сподівання, що, принаймні, це підписання не так швидко відбудеться. Однак Президент вкотре підтвердив свою антиукраїнську позицію.
— Своє голодування не вважаю великим вчинком. Кожен українець, якому не байдужа українська мова, мав би висловити свою громадянську позицію.
http://www.volyn.com.ua/?rub=33&article=1&arch* * *
Зауваження та пропозиції можна надсилати за адресою:
demchenko_o@rada.gov.ua
або телефоном: 255-25-43,
Демченко Олені Анатоліївні.