|
Випуск 56, 10 серпня
2012 р. |
ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИМИКОЛА БЕЗУГЛИЙ: ВОЛИНСЬКОЮ КАРТОПЛЕЮ СЛІД ГОДУВАТИ КИЇВРЕГІОНАЛЬНА ВЛАДА
Галина Баран, «Віче», 08.08.2012, Волинська обл.
На Волині з робочою поїздкою побував перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Микола Безуглий.НА НОВІЙ ОРГАНІЗАЦІЙНІЙ ТА ТЕХНОЛОГІЧНІЙ ОСНОВІПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ ТА БЛОКИ
Наталія Єрохіна, «Одеські вісті», 09.08.2012
Про пріоритети містобудівної політики в Одеській області та напрямки роботи місцевих органів влади у сфері містобудування.НАШІ В СПИСКАХ: РЕЄСТРАЦІЯ ТРИВАЄЕКОНОМІКА
Денис Булгак, Сергій Штурхецький, «Рівне вечірнє», 09.08.2012
Майбутні народні депутати України від Рівненщини.ВЛАДА ЛЬВОВА ЗНАЙШЛА РЕЦЕПТ ПОРЯТУНКУ ВІД ФАЛЬШИВИХ КВИТКІВ У ГРОМАДСЬКОМУ ТРАНСПОРТІПОЛІТТЕХНОЛОГІЇ
«Експрес», 09.08.2012, Львівська обл.
Позбутись проблеми з фальшивими квитками та неплатниками у міському транспорті Львова можна із запровадженням електронного квитка.АХМЕТОВУ СКРЫВАТЬ НЕЧЕГО. ДАЖЕ СВОИ МИЛЛИАРДЫ
Сергей Капустин, «Вестник Кривбасса», 08.08.2012, Днепропетровская обл.
«Но главная заслуга — менеджерская революция, которая проводится на его предприятиях».ПЕРЕДВИБОРЧА ПРОПАГАНДА З ТОЧКИ ЗОРУ КЛІНІЧНОЇ ПСИХІАТРІЇТОЧКА ЗОРУ
Гогілой Торгвай, «Високий Вал», 08.08.2012, Чернігівська обл.
Мешканці нашого краю вже понад півроку живуть в умовах доволі агресивної агітаційної кампанії потенційних кандидатів у депутати.ПОДОЙДЕМ ИЗБИРАТЕЛЬНО
Виктор Мищенко, «Украина – Центр», 08.08.2012, Кировоградская обл.
Электоральный процесс на Кировоградщине, как и во всей Украине, пошел…ВАЛЕРІЙ БЕВЗ НАВІТЬ ЗІ ЗНАЧКОМ ДЕПУТАТА В ПЕРШУ ЧЕРГУ ЗАЛИШАЄТЬСЯ ГЕНЕРАЛОМПЕРСОНАЛІЇ В ПОЛІТИЦІ
Максим Зотов, «Місто», 08.08.2012, Вінницька обл.
«Щойно ми прийняли антикорупційне законодавство, а вже знайшлось 53 депутати, які побігли до Конституційного суду оскаржувати деякі статті цього закону».ВОЛОДИМИР ЗУБАНОВ: «НЕ СКРІЗЬ РЕЙТИНГ ГУБЕРНАТОРА ВИЩИЙ ЗА РЕЙТИНГ ПАРТІЇ»РІВЕНЬ І ЯКІСТЬ ЖИТТЯ
Олег Бондар, «Народне слово», 09.08.2012, Кіровоградська обл.
Минулого тижня в Кіровограді побував заступник голови фракції Партії регіонів у Верховній Раді Володимир Зубанов.НАРОДHЫЙ ДЕПУТАТ АЛЕКСЕЙ БЕЛЫЙ: «Я – СЫH «ДЕТЕЙ ВОЙHЫ»!СКАНДАЛИ
«Приазовский рабочий», 09.08.2012, Донецкая обл.
«У людей появилась надежда на то, что жизнь изменится к лучшему…»МАКСИМ ЛУЦЬКИЙ:«ІНОЗЕМНІ КОЛЕГИ В МЕНЕ ЗАПИТУЮТЬ, ЧИ ПРАВДА, ЩО В НАШІЙ ДЕРЖАВІ МАЙЖЕ ТИСЯЧА УНІВЕРСИТЕТІВ»
Ганна Ярошенко, «Вечірня Полтава», 08.08.2012
Народний депутат, голова Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти присвятив свій виступ дуже популярній нині темі — вступній кампанії-2012.НА «КАЛИНЦІ» В ЧЕРНІВЦЯХ РОЗКИДАЛИ ЛИСТІВКИ ПРОТИ ФЕДОРУКАСТИХІЙНІ ЛИХА
«Молодий буковинець», 08.08.2012, Чернівецька обл.
Про це наше видання повідомила Громадська мережа «Опора» у Чернівецькій області.ПОГОДНА «НЕСПОДІВАНКА», АБО ЯКІ СПРАВЖНІ ПРИЧИНИ ПОВЕНІ В ІВАНО-ФРАНКІВСЬКУ?ОПИТУВАННЯ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ
Оксана Глушкевич, «Західний кур’єр», 09.08.2012, Івано-Франківська обл.
Через зливу центр міста перетворився на справжню Венецію. Розслідування газети.ПОМОЧЬ В БЕДЕ И НАВЕСТИ ПОРЯДОК
Алексей Ермолин, «Крымская правда», 08.08.2012
Правительство АР Крым приняло постановление об оказании помощи пострадавшим от наводнения в Черноморском районе.ДА ТЫ НЕ БОЙСЯ!Повнотекстовий огляд регіональної преси. До випуску ввійшли матеріали, які з’явилися на шпальтах і сайтах обласних та міських газет, а також регіональних інтернет-видань України по 9 серпня 2012 року включно.
Дмитрий Желнин, «Слава Севастополя», 09.08.20.2012, АР Крым
Социологи выяснили, чего боятся украинцы.
ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ
МИКОЛА БЕЗУГЛИЙ: ВОЛИНСЬКОЮ КАРТОПЛЕЮ СЛІД ГОДУВАТИ КИЇВ
Галина Баран, «Віче», 08.08.2012, Волинська обл.
На Волині з робочою поїздкою побував перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Микола Безуглий.Високопосадовець у рамках свого робочого візиту відвідав кілька підприємств Волині: Волинську державну сільськогосподарську дослідну станцію Інституту сільського господарства Західного Полісся НААН, СТзОВ «Зоря», СТзОВ «Дружба», СТзОВ «Заповіт», СТзОВ «Пісочне», ФГ «Перлина Турії», ЗАТ «Агросвіт», СГПП «Дружба» та «Рать», Аграрний фонд ДП «Луцький КХП №2» та ТзОВ «Волинь-зерно-продукт». За його участю відбулося також вручення доїльних апаратів 80 родинам фермерів, де утримують трьох і більше корів.
Під час брифінгу пан Безуглий зазначив, що аграрний потенціал Волині недооцінений на рівні держави.
– На сьогодні Волинь має 30 центнерів з гектара ранніх зернових, – констатував Безуглий.
– Це 12 показник по Україні. Начебто непоганий. Але розмови з сільгоспвиробниками, з керівниками АПК, з головою Волинської обласної державної адміністрації Борисом Клімчуком та його заступником Віталієм Карпюком дають надію на те, що через 2 – 3 роки з’явиться реальна можливість вийти на урожай зернових 40 центнерів з гектара.
Відповідаючи на запитання, чи подорожчає хліб в Україні, заступник міністра пообіцяв, що такого не станеться. Хоча не відкинув того, що через неврожай зернових на Півдні та Сході країни ціна на зерно таки зросте. За словами заступника міністра АПК, в аграрному фонді лишилося 868 тисяч тонн пшениці та жита. Цей запас був зроблений ще торік за низькими цінами. Окрім того, за державні кошти закупили майже мільйон тонн зерна – по 1800 гривень за тонну поточного врожаю: «Такі запаси будуть достатні для утримання цін на борошно та хліб і хлібобулочні вироби», – наголосив Безуглий.
Щодо тваринництва, то Волинь тут лідер, у області зосереджені 20% усієї української худоби. Особливістю регіону Безуглий назвав те, що половина продукції виробляється особистими селянськими господарствами, хоча мінусом є фактична відсутність технологічного оснащення таких господарств. Однак, на переконання Безуглого, родинні ферми стали нормою для нашої області, відтак вона вже зайняла свою нішу на ринку України.
Журналісти також поцікавилися у заступника міністра, чи буде на державному рівні вирішуватися проблема розрахунків за молоко переробних підприємств із виробниками, зокрема селянами.
За словами Безуглого, в Україні вже розроблена законодавча основа для своєчасного здійснення виплат. Однак сам процес прийняття відповідного законопроекту затягнувся через лобіювання підприємцями власних інтересів. Не оминули представники ЗМІ і ситуації із картоплею в Україні.
– Україна виробляє більше двадцяти мільйонів тонн картоплі, а ми з’їдаємо шість, – сказав високопосадовець. – Тобто можемо нагодувати ще три такі країни, як Україна, картоплею, – пожартував Микола Безуглий.
Заступник міністра назвав волинську картоплю конкурентоспроможною і зауважив, що нею потрібно годувати Київ.
Насамкінець посадовець спростував твердження про малий обсяг інвестицій в аграрний сектор Волині. За словами Безуглого, інвестиції обраховуються не на всю область, а на кожен гектар, а, отже, Волинь не пасе задніх.
По завершенні брифінгу Микола Безуглий взяв участь у регіональній нараді з питань розвитку агропромислового виробництва та сільських територій Волинської області.
http://www.viche.lutsk.ua/mykola-bezuglyy-volynskoyu-kartopleyu-slid-goduvaty-kyyiv-id7833/РЕГІОНАЛЬНА ВЛАДА
НА НОВІЙ ОРГАНІЗАЦІЙНІЙ ТА ТЕХНОЛОГІЧНІЙ ОСНОВІ
Наталія Єрохіна, «Одеські вісті», 09.08.2012
Про пріоритети містобудівної політики в Одеській області та напрямки роботи місцевих органів влади у сфері містобудування.Як відомо, 17 лютого 2011 року Вер¬ховною Радою України було прийнято Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності», який набрав чинності 12 березня цього ж року. Даний закон став основою містобудівної реформи в Україні. Окрім даного нормативно-правового акта, була прийнята ціла низка інших актів, у тому числі підзаконних, дія яких спрямована на реалізацію конкретних норм зазначеного закону.
В результаті утворення нової нормативно-правової бази у сфері містобудування для місцевих органів влади намітився певний обсяг робіт, який необхідно було виконати у достатньо стислі строки, щоб забезпечити належну ефективність містобудівної реформи. Одразу зазначимо, що давати оцінку чи визначати результативність реформи поки що завчасно, оскільки на практиці ще недостатньо відпрацьовані нові механізми, визначені законом. У зв’язку з цим у даній статті ми хочемо проінформувати зацікавлені сторони про коло завдань, напрямки та пріоритети роботи у нашому регіоні у сфері містобудування.
Отже, пріоритетним напрямком у сфері містобудування в Одеській області на сучасному етапі стало забезпечення реалізації містобудівної реформи в Україні на підставі впровадження положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та інших нормативно-правових актів, прийнятих для його реалізації. Окрім цього, серед наших пріоритетів слід виділити активізацію робіт з розробки нової містобудівної документації, особливо для інвестиційно привабливих територій та, відповідно, підвищення рівня забезпеченості цією документацією територій області в цілому, утворення системи містобудівного кадастру і т.ін.
Одеська область активно включилася у реалізацію завдань, визначених містобудівною реформою. З метою забезпечення її реалізації та приведення власних нормативно-правових актів у відповідність із Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» головою облдерж¬адміністрації було видане розпорядження від 5 вересня 2011 року № 716/А¬2011 «Про заходи щодо впровадження реформ у сфері містобудування та забезпечення містобудівною документацією на регіональному та місцевому рівнях». На підставі цього та інших нормативних актів місцеві органи, так би мовити, мобілізувалися у напрямку впровадження положень закону на місцях. Була проведена ціла низка регіональних та місцевих нарад, інших заходів, що дало можливість ефективно організувати цей процес, у тому числі на засадах публічності та відкритості.
Ми чітко розуміємо, що містобудівна реформа – це не самоціль, а засіб чи інструмент активізації містобудівних та інвестиційних процесів. Тому основною метою містобудівної реформи в Україні й стали спрощення та зменшення кількості погоджувальних процедур і документації, впорядкування містобудівної діяльності, вирішення проблем безсистемної, точкової забудови, нецільового використання земель, а з цим – недопущення порушення містобудівного та суміжного законодавства.
Відзначимо, що в області уже проведена значна робота з впровадження містобудівної реформи на місцях. До цього процесу підключилися як місцеві органи виконавчої влади, так і органи місцевого самоврядування, у тому числі й обласна рада, яка підтримала пропозиції обласної державної адміністрації з оновлення проекту Схеми планування території Одеської області ра¬зом з проектом Схеми планування територій курортно-¬оздоровчого та рекреаційного призначення області з урахуванням змін у містобудівному законодавстві. Необхідно зауважити, що діяльність у сфері містобудування регламентована великою кількістю нормативно-правових актів і до неї має стосунок значна кількість суб’єктів містобудування, але тим не менш темпи впровадження реформи в Одеській області, на нашу думку, є добрими.
З метою сприяння у діяльності місцевих органів влади наше управління надає райдержадміністраціям та міськвиконкомам, а також іншим суб’єктам містобудування організаційно-методичну та консультаційну допомогу з питань містобудування, проводиться роз’яснювальна та інформаційна робота щодо застосування положень містобудівного законодавства. В регіоні проведено аналіз стану забезпеченості територій містобудівною документацією. Місцевим органам влади рекомендовано визначити актуальність наявної містобудівної документації. Налагоджено моніторинг розроблення (оновлення) містобудівної документації на територіях районів та у містах обласного значення, визначається пріоритетність розробки містобудівної документації. Місцевим спеціально уповноваженим органам містобудування та архітектури надаються з даних питань відповідні роз’яснення.
Слід сказати, що за увесь час незалежності України, до початку містобудівної реформи, на жаль, питання планування довгострокового територіального розвитку значною мірою ігнорувалися. Переважали тимчасові інтереси, хаотична забудова, що призвело до незбалансованості використання території (земельних ресурсів) як базису і одного з основних чинників соціально-економічного розвитку. Більше того, темпи оновлення містобудівної документації були надзвичайно низькі, у тому числі й через високу вартість робіт, яку більшість місцевих бюджетів під час економічної кризи та занепаду не могли «підняти». Тим не менш, процес розробки містобудівної документації триває і навіть, як ми вже зазначали, активізувався. Наприклад, є сподівання, що до кінця 2012 року місто Одеса нарешті отримає новий генеральний план (після опрацювання пропозицій за результатами громадських слухань), в якому будуть максимально враховані інтереси усіх зацікавлених сторін.
Протягом 2011¬2012 років у більшості адміністративно-територіальних одиниць області активізувалися процеси з розроблення містобудівної документації та оновлення їх топографо-геодезичної основи. У даний час у стадії розробки перебувають більше 90 проектів містобудівної документації – схем планування територій районів та генеральних планів населених пунктів.
Слід також зазначити, що, враховуючи положення Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ми обережно підходимо до розробки нової містобудівної документації і рекомендуємо це відповідним сторонам. Адже, з огляду на те, що генеральні плани стали безстроковими, до їх розроблення необхідно підходити максимально якісно та враховувати довгострокові перспективи розвитку населених пунктів, у тому числі й планування використання територій як основи інвестиційного розвитку. Тому ми звертаємо особливу увагу на якість розробки містобудівної документації та врахування усіх вимог та норм з даного питання. При цьому і Мінрегіон України наголошує на тому, що у першу чергу необхідно забезпечити містобудівною документацією інвестиційно привабливі території та ті, де запланована реалізація окремих важливих інвестиційних проектів.
Автор статті - начальник управління регіонального розвитку, містобудування та архітектури Одеської облдержадміністрації, головний архітектор Одеської області.
http://izvestiya.odessa.ua/index.php?go=Newspaper&in=view&id=24976ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ ТА БЛОКИ
НАШІ В СПИСКАХ: РЕЄСТРАЦІЯ ТРИВАЄ
Денис Булгак, Сергій Штурхецький, «Рівне вечірнє», 09.08.2012
Майбутні народні депутати України від Рівненщини.Столичний виборчий експрес, за допомогою якого окремі рівняни планують дістатися просто під ганок Верховної Ради, ставши народними депутатами, поступово наповнюється пасажирами. За декілька днів усі місця будуть зайняті, "потяг у даль загуркоче". Сьогодні ми пройдемося уявними вагонами цього потягу і зустрінемося із пасажирами, яким не вистачило чи то кмітливості, чи то популярності (а може — й грошей), щоб сісти у відносно комфортабельні та місткі купе об'єднаної опозиції та провладних регіонів. Незважаючи на це, шанс дістатися до місця призначення зберігається до дня оголошення результатів виборів у всіх.
Рівненські УДАРники
Під прикриттям потужної спини українського боксера Віталія Кличка партія "УДАР", за оцінками соціологів, може провести до 20 депутатів тільки за своїм партійним списком. Відтак 18-та позиція у рівнянина Віталія Чугуннікова виглядає для нього досить обнадійливо. 38-річний член Рівненського міськвиконкому пан Віталій, на відміну від своїх набагато досвідченіших колег з інших політичних партій, вже може вивчати законодавство щодо статусу нардепа та пов'язані з цим принади матеріального забезпечення діяльності народних обранців. У голови виконкому обласних "УДАРівців" Олексія Муляренка — 43-е місце у списку, в Анатолія Сидорука (заступник Чугуннікова за партійною лінією) — 69-е місце нічого не говорять про перспективу цих людей начепити депутатський значок, однак вказують на досить велику повагу, з якою важковик української політики Віталій Кличко ставиться до своїх рівненських партійних побратимів.
Рівненщина отримала від УДАРу й п'ятьох мажоритарників. По Рівному (152-й округ) ітиме журналіст Сергій Мініч, по 153-му (гощанському) округу — підприємець Олексій Бірюков, по 154-му дубенському — голова Здолбунівської райради Василь Тимощук (до речі, колишній "нашоукраїнець"), по 155-му дубровицькому підприємець Микола Кушнір, по 156-му сарненському — підприємець і журналіст Андрій Андрощук. Як бачимо, пан Кличко робить ставку на "нові", тобто невідомі широкому загалу обличчя. Тверезо оцінюючи свої шанси на перемогу, ударники-мажоритарники в приватних розмовах вказують на своє основне завдання — як не особиста перемога, то командна гра, тобто працюватимуть вони на підвищення рейтингу партії.
Заповіти Ілліча
Подобається комусь це на Рівненщині чи ні, а, скоріше за все, Компартія України буде гідно представлена і в наступному парламенті. За розрахунками соціологів, вірні послідовники ленінського курсу під проводом Петра Симоненка можуть завести до Верховної Ради майже 20 депутатських багнетів. Тому 35-е місце у партійному списку комуністів для кадрового партпрацівника з Млинівщини Віталія Коваленка виглядає почесно, але не переконливо. Так, як і 77-ме місце дубровицького пенсіонера Івана Краська.
Для повноти картини згадаємо про дисциплінованих комуністів, яких партія послала боротися за утвердження марксизму-ленінізму на Рівненщині. По Рівному таке почесне доручення ЦК КПУ виконуватиме 36-річний уродженець Магадану Микола Шумелянко, по 153-му округу — Валентин Шавурський, по 154-му — Олександр Вознюк (обидва — партфункціонери), по 155-му — голова колективного підприємства Віталій Бурма, по 156-му — директор Сарненської друкарні Володимир Старовецький.
Повний вперед!
Наслідком засідання на кукурудзяному полі Київщини з'їзду партії Наталії Королевської "Україна-Вперед!" стало оприлюднення партійного списку, де на 65-му місці знайшов себе депутат Рівненської міськради і багаторічний борець за права перевізників Валентин Демчук. Це місце можна було б вважати прохідним, якби рейтинг партії "Україна — Вперед!" наблизився до рейтингу Партії регіонів або Об'єднаної опозиції. Поки що ж соціологи не досить впевнено говорять і про самі перспективи проходження партії Королевської до парламенту, тобто подолання 5% бар'єру. Що ж до вибору мажоритарників, то по округу №152 (м. Рівне) балотується журналіст та блогер Олександр Поліщук. Округ №153 береться підкорити колишній працівник прокуратури Роман Семенюк. На 154-му окрузі працюватиме аспірант Назарій Лебедюк, а на 156-му — голова ГО "Спілка водіїв Рівненщини" Сергій Овчинніков. 155-й округ поки що не закритий, як запевнили у партії — "тривають переговори".
А з цього боку — Тягнибок…
Вірні послідовники ідеалів українського націоналізму, незважаючи на популярність на рівненських теренах, в загальноукраїнському розрізі також не можуть переконати соціологів у своїй "прохідності" до парламенту. Разом із тим ВО "Свобода" на чолі із своїм лідером Олегом Тягнибоком має досить великі шанси, за умови подолання 5% бар'єру, привести до парламенту 15 нардепів. Серед них навряд чи будуть рівняни, адже депутат Рівненської міськради Олексій Бучинський на 31-й позиції, а депутат Рівненської обласної ради Степан Молчан — на 50-й. Разом із тим, за попередньою домовленістю між об'єднаними опозиціонерами із "Батьківщини" та "Свободою", на 152-му виборчому окрузі у м.Рівне висуватиметься депутат облради "свободівець" Олег Осуховський. За нього, власне, через досягнуті на всеукраїнському рівні домовленості і мають агітувати місцеві опозиціонери.
Є така партія — партія президента…
Йдеться про екс-президента Віктора Ющенка. І про його, трансформовану і формально (за рахунок Української народної партії та Конгресу українських націоналістів) розширену партію "Нашу Україну". Не зважає пан Ющенко і його соратники на перестороги соціологів щодо підтримки виборцями цього проекту, а робить свою виборчу справу. Отож, опинилася у списку "партії Ющенка" на 22-му місці голова Рівненської обласної УНП Світлана Ніколіна. Такий номер у списку Ющенка — звершення політичних мрій! Щоправда, мрій зразка 2002, 2006, чи навіть 2007-го, але аж ніяк не 2012-го року. На 137-му місці (он як далекоглядно мітить Ющенко — майже до третини всього депутатського корпусу) розташувався прес-секретар обласної УНП рівнянин Олександр Джигирей. В уяві колишнього Президента, вочевидь, має готуватися до нардепських буднів і колишній голова Рівненської райдержадміністрації Петро Поліщук із своїм номером десь у другій сотні списку.
"Наша Україна" висунула мажоритарників і на всі рівненські округи. На 152-й — лікаря Романа Коваля, на 153-й — "зубра" української політики чинного нардепа Івана Зайця, на 154-й — інтелектуала-економіста газової сфери Бориса Кушнірука, на 155-й — колишнього голову Володимирецької райдержадміністрації Олександра Бобрика, на 156-й — адвоката Віктора Сухана.
Слід зазначити, що активність, з якою УНП взялася в Рівному "відновлювати" парторганізацію "Нашої України", не всім до вподоби. Особливо самим "нашоукраїнцям". Обезголовлені демаршем Віктора Матчука, який залишив і депутатський мандат, і керівництво обласною організацією партії, "нашоукраїнці" поступово оговтуються — обрали собі головою депутата облради Олексія Кособуцького і готуються до виборів. Тому не виключено, що "нашоукраїнці" дадуть ще кількох мажоритарників — на 156-му окрузі Олексія Кособуцького, а на 154-му — колишнього голову Здолбунівської РДА Любомира Кінаха. Як узгодяться ці бажання "нашоукраїнців" із партійною дисципліною і вже досягнутими домовленостями — побачимо вже найближчим часом.
Причіпний вагон
Найстрокатіша публіка, безперечно — це у вагоні, місця в якому займають усі бажаючі, у нашому випадку — самовисуванці. Не звертаючи уваги на партійну дисципліну (а часом — і всупереч їй) ці самодостатні особистості і собі вирішили попрямувати до Верховної Ради. Про них поговоримо окремо через тиждень. Саме тоді, до речі, ЦВК остаточно і дасть проїздні документи усім пасажирам столичного виборчого експресу.
http://www.rivnepost.rv.ua/showarticle.php?art=032604ЕКОНОМІКА
ВЛАДА ЛЬВОВА ЗНАЙШЛА РЕЦЕПТ ПОРЯТУНКУ ВІД ФАЛЬШИВИХ КВИТКІВ У ГРОМАДСЬКОМУ ТРАНСПОРТІ
«Експрес», 09.08.2012, Львівська обл.
Позбутись проблеми з фальшивими квитками та неплатниками у міському транспорті Львова можна із запровадженням електронного квитка.Як розповідає генеральний директор ТзОВ «ТіПіеФ – Україна» Філіп Схелфут, європейські міста саме з допомогою електронної системи у транспорті легалізували цей ринок та навели лад.
«Іншого способу вивести з тіні величезний оборот з продажу квитків сьогодні просто нема. Електронний квиток – це єдиний ефективний спосіб боротьби з неплатниками, з підробленими квитками. Таким шляхом пройшла більшість європейських міст. Починалось від саботажу та нерозуміння з боку операторів, водіїв. Зрозуміло, що хтось боїться втратити нелегальні, неофіційні грошові потоки», - зазначає Сергій Кіраль, начальник управління зовнішньоекономічних відносин та інвестицій.
«Львову, безперечно, потрібно вводити електронний квиток. По-перше, це дає змогу одразу побачити середню наповненість маршрутів, які з них перенаповнені, а які ні, таким чином, ви отримуєте статистику, а отже - зможете планувати. Важливе стратегічне планування – кількість автобусів, кількість працівників, частота руху, відтак ви можете побачити цілий транспортний процес в місті.
Зараз кошти зосереджені в руках водіїв, а отже непідзвітні, а при наявності е-квитка можна буде побачити кошти, які надходять від продажів квитків в транспорті», - зазначає генеральний директор ТзОВ «ТіПіеФ – Україна» Філіп Схелфут.
Як зауважує прес-служба міськради Львова, мер Андрій Садовий також переконаний, що забезпечити більшу виручку та, відповідно, більші надходження у міський бюджет можна через запровадження електронного квитка.
«Впровадження електронного квитка спрощує момент розрахунку за кошти, наводить повний облік і контроль за коштами. Ті міста, які електронний квиток вводили, автоматично отримували більшу виручку. Не змінюючи ціну проїзду. Збільшується надходження коштів до бюджету, легалізується зарплата, збільшуються податки. Введення електронного квитка мінімізує тіньовий сектор», - вважає міський голова Львова Андрій Садовий.
Нагадаємо, впроваджувати електронний квиток у Львові мали спільно з латвійською компанією «Ригас Карте». Саме ця компанія стала переможцем конкурсу щодо впровадження системи електронного квитка у Львові. Безпосередньо реалізовувати проект має спільне підприємство Львівської міської ради та компанії «Ригас Карте» - «Леокарт». Однак, створення такого підприємства має погодити сесія міської ради.
«Основною причиною відсутності, так би мовити, політичної волі підтримати цей проект було нерозуміння кількох моментів, які депутатам треба було додатково вивчити. Було ініційовано створення робочої групи. Така робоча група була створена розпорядженням міського голови.
До кінця березня, починаючи з кінця 2011 року, робоча група працювала, проведено понад 10 засідань, є протоколи. Під час кожного засідання розглядалися окремі технічні, юридичні, економічні та фінансові питання. Тобто, будь-які питання щодо технології, організаційних чи юридичних моментів створення спільного підприємства, контролю за цим підприємством, тарифікації, видів квитків, були розглянуті. Після завершення роботи групи постало логічне запитання про розгляд на сесії міської ради відповідної ухвали.
Сьогодні маємо серпень, з березня пройшло майже півроку. Для мене, як і для більшості представників виконавчої структури та громадськості, не зрозуміло, чому продовжується блокування цього проекту.
Від компанії «Ригас Карте» ще на початку цього року ми отримали листа, в якому вони висловили стурбованість щодо такого затягування у реалізації проекту.
Компанія залишає за собою право просто вийти з проекту, якщо Львів надалі затягуватиме з рішенням. Нам доведеться їх переконувати, надавати пояснення та додаткові гарантії, якщо відповідне рішення з боку Львова буде», - додав Сергій Кіраль.
Перевізники міста також підтримують впровадження електронного квитка.
«Ми тільки «за». Давно пора впроваджувати електронний квиток. Він не вигідний тільки для тих, хто не працює відкрито. Ми були одними з перших, хто виступав за е-квиток», - зазначили в ТзОВ «Успіх БМ».
В ЛКП «Львівелектротранс» переконані, що запровадження електронного квитка сприятиме фінансовій дисципліні та безпеці руху в електротранспорті.
«Ми підтримуємо електронний квиток. Це позитивно вплине на культуру оплати за проїзд, на фінансову дисципліну та безпеку під час руху, бо часто водії порушують трудову дисципліну і продають пасажирам квитки під час руху», - розповів директор ЛКП «Львівелектротранс» Орест Козак.
«Електронний квиток треба вводити якнайшвидше. Той розмір крадіжок коштів водіями не влаштовує нікого, це треба змінити. Другий плюс е-квитка, що водії не матимуть доступу до готівки і не відволікатимуться від керування транспортним засобом. Ще один позитив, що е-квиток дає чіткий облік пільговиків. Це буде ноу-хау в Україні», - розповів Дмитро Кащук, представник ТзОВ «Фіакр-Львів».
«Перший етап на шляху реалізації інноваційної системи управління дорожнім рухом Львів вже пройшов. Другий етап – впровадження – триває: встановлення GPS, відкриття Центру керування дорожнім рухом, електронний квиток. Третій етап – безпосередня імплементація», - зазначає Андрій Білоус, заступник начальника управління транспорту та зв’язку ЛМР.
http://lviv.expres.ua/news/2012/08/09/56041АХМЕТОВУ СКРЫВАТЬ НЕЧЕГО. ДАЖЕ СВОИ МИЛЛИАРДЫ
Сергей Капустин, «Вестник Кривбасса», 08.08.2012, Днепропетровская обл.
«Но главная заслуга — менеджерская революция, которая проводится на его предприятиях».На прошлой неделе компания Систем Кэпитал Менеджмент (СКМ) обнародовала финансовые показатели за 2011 год, подготовленные в соответствии с Международными стандартами финансовой отчетности (МСФО) по результатам аудита, проведенного PriceWaterhouseCoopers. Это была уже восьмая подобная отчетность СКМ. Ни одна украинская финансово-промышленная группа таким уровнем открытости пока похвастаться не может. Да и показатели, конечно, впечатляют.
Как сказано в отчетности, суммарные активы СКМ составили на конец 2011 года почти 28,5 миллиардов долларов (в 2010 году — $22,7 млрд.), суммарный валовой доход — $ 19,5 млрд. (в 2010 году — $ 12,8 млрд.). То есть за прошлый год президент «Шахтера» Ринат Ахметов, которому и принадлежит СКМ, «покращив своє життя» на 6 миллиардов долларов. Если брать в месячном исчислении, то это порядка 500 миллионов долларов в месяц. И все бы ничего, если бы средняя зарплата в Украине не составляла 3015 грн. (или 375 долларов в месяц). И хотя на некоторых предприятиях, входящих в СКМ, она на сотню-другую долларов и выше, темпы роста владений Ахметова не могут не поражать.
Как сказано в самом отчете, «рост финансовых показателей вызван ростом результатов деятельности горно-металлургического и энергетического холдингов, входящих в Группу. В 2011 году выручка металлургического бизнеса Группы СКМ выросла на 51,6% и составила $14 189 млн., показатель EBITDA (прибыль до налогообложения и вычетов расходов по процентам и амортизации) увеличился на 39,7% и составил $ 3565 млн. За этот же период времени выручка энергетического бизнеса выросла на 63% и составила $ 4969, а показатель EBITDA увеличился на 75,9% и составил $ 1270 млн.»
Пресс-служба СКМ приводит слова генерального директора Группы Олега Попова: «Хорошие результаты 2011 года связаны не только с благоприятной рыночной конъюнктурой на ключевых для нас металлургическом и энергетическом рынках и продолжающимся процессом консолидации новых бизнесов в рамках Метинвеста и ДТЭК. Помимо этого, в 2011 году мы получили серьезную отдачу от многомиллионных инвестиций в развитие и обновление наших предприятий, в их модернизацию. Мы довольны результатами прошедшего года и планируем и дальше активно реинвестировать свою прибыль в модернизацию наших предприятий, в профессиональный рост наших сотрудников и улучшение социальной инфраструктуры в регионах нашего присутствия, чтобы быть еще более конкурентоспособными на украинском и международных рынках. Наши инвестиции в модернизацию в 2012 году составят не менее $2 млрд., наши социальные инвестиции — не менее $20 млн.».
То есть, Ринат Ахметов — этакий капиталист с человеческим лицом. И себе, как говорится, и людям. Одних налогов на прибыль СКМ в прошлом году выплатила порядка 870 млн. долларов. Не то что Дмитрий Фирташ, который заставляет свои химические предприятия показывать сплошные убытки, а прибыль от их деятельности выводит в оффшоры, оставляя государство с нулем. Да и у остальных отечественных олигархов с чувством патриотизма как-то не складывается. Ни налогов от них не дождешься, ни отчетности по МСФО, ни транспарентности бизнеса. Такая вот печальная традиция у нас сложилась. Так что с Ахметовым, можно сказать, Украине повезло. Но главная заслуга — менеджерская революция, которая проводится на его предприятиях. Процент толковых и вменяемых людей там выше, чем в среднем по стране.
Но не много ли он взвалил на себя собственности и ответственности? Сегодня в Группу СКМ входят компании Метинвест и ДТЭК, Первый украинский международный банк и Ренессанс-Капитал, страховые АСКА и АСКА-Жизнь, телекоммуникационная группа Vega, Медиа-Группа «Украина» и издательский холдинг «Сегодня Мультимедиа», ЭСТА Холдинг (недвижимость), Украинский Ритейл (розничная торговля), UMG (добыча глин), Параллель (оператор рынка нефтепродуктов), HarvEast (сельское хозяйство), Украинский Аптечный Холдинг, машиностроительный холдинг «Горные машины», транспортный холдинг «Портинвест» и другие. Некоторые эксперты считают, что это перебор.
В одном из недавних интервью «Украинской правде» экс-глава Фонда Госимущества, нардеп от «Нашей Украины» Александр Бондарь выразил мнение, что СКМ никогда в жизни не сможет распорядиться всеми своими активами с умом: «Потому что ни в одной стране мира одна компания таким количеством имущества не владеет. Это исключено с экономической точки зрения. И каких бы талантливых менеджеров Ахметов ни нанял, концентрация всего в одних руках приводит к коллапсу системы. Она начинает загнивать изнутри», — считает политик.
Наверное, у Рината Леонидовича свое мнение по этому поводу. Пока что его империя только разрастается и укрепляется. Есть и убыточные предприятия, и даже целые направления. Если в течение определенного времени не удается выйти в плюс, Ахметов с этим легко расстается. Но когда появляется перспективный объект, пусть и требующий небольших инвестиций, чтобы довести его до ума, мимо не проходит. Главное, все теперь решается не по законам и правилам середины 90-х, а вполне цивилизованно, грамотно, экономически оправданно и целесообразно. И что интересно, украинский обыватель в массе своей с уважением относится к донецкому олигарху. И наиболее часто в оправдание сего можно услышать: «Был бы я на его месте, делал бы то же, что и он». Так что не надо на него зла держать. Ахметов, впрочем, как и все остальные его друзья-олигархи — продукт нашего общества. Мы позволили им стать миллиардерами, так чего теперь нам плакаться — каждому свое.
http://www.krivbass.in.ua/content/view/6089/1/ПОЛІТТЕХНОЛОГІЇ
ПЕРЕДВИБОРЧА ПРОПАГАНДА З ТОЧКИ ЗОРУ КЛІНІЧНОЇ ПСИХІАТРІЇ
Гогілой Торгвай, «Високий Вал», 08.08.2012, Чернігівська обл.
Мешканці нашого краю вже понад півроку живуть в умовах доволі агресивної агітаційної кампанії потенційних кандидатів у депутати.Офіційний старт виборчому процесу дано лише минулого тижня, проте мешканці нашого краю у дійсності вже понад півроку живуть в умовах доволі агресивної агітаційної кампанії потенційних кандидатів у депутати.
Для прикладу можна розглянути ситуацію в 207-му виборчому окрузі, який розташований на півночі Чернігівщини, зокрема – у Щорському районі.
Навіть попри те, що у номенклатурному середовищі більшість електорату цієї місцевості традиційно вважається добре керованою через важелі адмінресурсу, «залізних» гарантій обрання не має жоден із бажаючих отримати депутатський мандат. Навіть той, кого наполегливо «просуває» місцеве керівництво.
Безумовним лідером у бажанні вплинути на громадську думку є Ігор Рибаков.
Нагадаємо: він – одесит, колись належав до фракції блоку Юлії Тимошенко, тепер є партнером пропрезидентської більшості, став широко відомим після скандалу про підкуп депутатів у Верховній Раді.
Першим кроком з його боку стало розміщення у найбільш людних місцях району цілої колекції біг-бордів з власною фізіономією. Ось лише один момент не врахувала його «команда»: позиційний.
За дивним збігом обставин носії зовнішньої реклами були розташовані у відверто дивних місцях.
У Щорсі – на фоні найгіршого громадського туалету, біля стоматологічного відділення й неподалік засмічених халупок маленького базару.
По селах ситуація схожа. Нові Боровичі – перед недобудованою сільрадою, у Камці – майже посеред триметрових хащів на закинутій автобусній зупинці.
Якщо політтехнологи хотіли досягти виразного асоціативного ефекту для свого замовника – їм це вдалося на славу.
У цьому контексті аж надто оригінальним виглядає основний «меседж на рибаковських біг-бордах» – «Нам є ким пишатися!»
Поза тим районна газета регулярно радує своїх читачів матеріалами про одеського гостя. Він вітає людей з Днем Конституції, відвідує коров’ячу ферму, його представники дарують комп’ютерні флешки випускникам шкіл.
Завдяки фонду Ігоря Рибакова організована акція по селах – перукарі стрижуть потенційних виборців. Штабісти парламентаря активно використовують і тему повернення заощаджень колишнього ощадбанку СРСР.
Коли точніше – допомагають в оформленні заявочних документів. Рекламні листівки про такого роду послугу прикрашені портретом Ігоря Рибакова. У заслугу цій людині ставляться чималі грошові внески на місцеву церкву.
Такий крок настільки справив враження на її настоятеля Павла (Фазана), що до приїзду депутата він вистелив двір килимами й наказав бити у дзвони, коли високий гість завітав до храму.
Загалом же у Щорсі зустрічали лідера фракції «Реформи заради майбутнього» як і годиться – з оркестром. Сам візит був обставлений «по-царськи»: Рибаков прилетів на вертольоті, під час пересування районом його супроводжували численні охоронці, місцеві керівники.
Для організації «масовки» було застосовано адмінресурс в найбільш одіозній формі. Надалі розпочався особистий прийом громадян депутатом, який являв собою довжеленьку чергу з прохачів матеріальної допомоги. Ще у переліку добрих справ Рибакова - безкоштовна дискотека у Щорсі, екскурсія до Києва сільських голів тощо. Головне ж – він публічно (через газету) задекларував своє несприйняття «брудних виборчих технологій». Що б це означало?
Стосовно інших потенційних кандидатів на окрузі, то вийшов з політичного туману Олег Петров, який обирався тут у 1998-2002 і 2002-2006 роках. Тоді ходили вперті розмови про його приналежність до родинного кола Президента Леоніда Кучми і пов’язану з цим підтримку адмінресурсу.
Нещодавно він здійснив ряд поїздок деякими районами округу, намагаючись відновити поміж людей хоч якісь спогади про себе.
Однозначно заявив про намір поборотися за депутатський мандат Петро Шаповал, дуже добре відомий мешканцям Коропського, Городянського та Щорського районів, де народився і працював на керівних посадах.
В його активі – керування всією областю у 90-х роках. Зараз має статус Надзвичайного і Повноважного Посла України. Він провів ряд зустрічей із земляками й запам’ятався кількома публікаціями у регіональній та місцевій пресі на тему реалій нашого сьогодення і майбутнього країни.
У похід за депутатським хлібом вирішив піти і головний комуніст області Володимир Лещенко. Він добряче здивував своїх однопартійців рішенням рухатися до перемоги саме у 207-му окрузі, адже раніше його політична діяльність була зосереджена переважно в Чернігові.
Відразу ж виникло припущення про суто «технічну» роль цього діяча – відтягнути у когось голоси. Тим більше, що комуністи доволі несподівано включилися до відомого передвиборчого атракціону під назвою «Нечувана щедрість».
Володимир Лещенко роздає гроші різним прохачам, а вдячні за допомогу зі сторінок преси висловлюють йому щире спасибі. Й звідки кошти на все це?
Хоча коли врахувати, що свого часу офіс компартії розмістився в спеціально придбаній у центрі Щорса квартирі, то фінансовий стан «робітників і селян» можна лише вітати.
Об’єднана опозиція «Батьківщина» після тривалої тяганини виставила на окрузі викладача педуніверситету з Чернігова Сергія Журмана, але він своєї агітації ще не починав.
Головний же висновок з процесів, які нині відбуваються на «електоральному полі», доволі простий.
Більшість фактичних кандидатів у депутати діють згідно з відомим у психіатрії методом проекції. Це коли людина підсвідомо переносить свої вади на оточуючих, тобто – алкоголік вважає усіх навколо алкоголіками, хабарник – хабарниками, повія - ...
Але чомусь вони у своїй політичній практиці не враховують одного: люди – не пацієнти.
http://newvv.net/politics/chernigov/218271.htmlПОДОЙДЕМ ИЗБИРАТЕЛЬНО
Виктор Мищенко, «Украина – Центр», 08.08.2012, Кировоградская обл.
Электоральный процесс на Кировоградщине, как и во всей Украине, пошел……И хоть пока еще не завершился его установочный, определяющий период, основные фамилии главных игроков, кандидатов в депутаты, уже известны. Потрясений не произошло – большинство их мы слышали и раньше. Но есть и новые лица.
Каждый из нас 28 октября получит два бюллетеня и будет выбирать дважды. Один раз – партию, которой доверяет. Второй раз – человека, которому поручает представлять интересы своего конкретного населенного пункта в Верховной Раде. Давайте приглядимся, кого нам предлагают.
Огласите весь список, пожалуйста!
Шансы быть представленными в парламенте пока имеют шесть партий. Партия регионов, Объединенная оппозиция «Батьківщина», УДАР Виталия Кличко, Коммунистическая партия, ВО «Свобода» и «Украина – вперед!» Наталии Королевской. Нас, в первую очередь, интересует, есть ли в списках этих партий выходцы с Кировоградщины. Но тут надо определиться с одним критерием. Вряд ли стоит уже считать кировоградскими людей, восемь, десять, пятнадцать лет живущих и работающих в основном в Киеве. Поэтому мы не будем относить к таковым, скажем, Сергея Саса и Николая Мартыненко в объединенной оппозиции, Игоря Шарова и Станислава Довгого в Партии регионов, Александра Баглия в УДАРе, Евгения Мармазова в КПУ.
Партия регионов сделала больший упор на мажоритарщиков, и поэтому в проходной части списка Кировоградщину в ней представляет юрист Виталий Юрах на 130 месте, ну и в чем-то куратор Кировограда от партии Виктор Янукович-младший на 22 месте.
Объединенная оппозиция «Батьківщина» в проходной части списка представлена довольно неожиданно. На 49 месте известный предприниматель, основатель группы компаний «Формула смаку» Александр Табалов. И лишь на 51 месте много лет считающийся лицом «Батьківщини» на Кировоградщине Валерий Кальченко. И тут сразу встает вопрос: а кто из этих двух списочников будет у нас главным оппозиционером в области? Кому-то верится, что это будет именно Табалов? Крупный бизнес априори не ссорится с властью, такова его природа. Да и вообще, представить Табалова-старшего, ценителя дорогой живописи мастеров с мировым именем, стоящим с плакатом под стенами Качановской колонии в Харькове просто невозможно.
Далее в списках получили места заместитель главы областной организации «Фронту Змін» Ирина Малык (119), на 178 месте находится руководитель городской организации «Фронту Змін» Александр Горбунов, на 208 бютовец, депутат городского совета Павел Топчий. Такая расстановка явно свидетельствует то ли о закате влияния на Кировоградщине «Батьківщини» и усилении «Фронту Змін», то ли просто об усилении позиций местной бизнес-империи (Горбунов, в числе прочего, много лет является одним из топ-менеджеров в компании Табаловых).
Проходное место в списке партии «Украинский демократический альянс за реформы Виталия Кличко» получил руководитель областной организации этой партии Анатолий Ревенко. У него 35 номер. Глава секретариата организации Дмитрий Синченко на 80 месте. На 109 – заместитель главного редактора газеты «Украина-Центр» Геннадий Рыбченков.
Среди коммунистов в условно проходной части списка только бывший первый секретарь Кировоградского обкома партии Евгений Мармазов.
У ВО «Свобода» в списках интересных для нас персонажей двое. Под номером 32 идет Руслан Андрийко, руководитель кирово¬градского областного штаба партии, но он на самом деле киевлянин, присланный «на усиление». Под номером 40 идет Александр Ромащенко, глава областной организации партии националистов.
Наконец-то огласила свои списки партия Наталии Королевской «Украина-Вперед!». Среди первых 150 кандидатов наших трое: Анатолий Кибукевич под номером 93, Ольга Воропай – № 94 и Андрей Глазков со 144-м номером. Кто такие – понятия не имеем. Возможно, это и есть «новые лидеры»…
Пока на основании этих данных можно констатировать – «чистых» кировоградцев в Верховной Раде следующего созыва будет три-пять. Плюс еще пять кировоградцев «бывших», надеемся, свою родину не забывших.
Один за всех, и все на одного…
А вот тут начинается самое интересное. Если у Партии регионов определенность по кандидатурам просматривалась еще с полгода назад, то у оппозиционеров до последних минут многое было не ясно самим оппозиционерам. Считалось согласованным, поддержанным и однозначным, что по 100 округу от Объединенной оппозиции «Батьківщина» будет баллотироваться Элина Шишкина, народный депутат, дочь первого генерального прокурора Украины с кировоградским прошлым Виктора Шишкина. И лишь на самом съезде партии, проходившем на открытом воздухе 30 июля, она с удивлением узнала, что все поменялось. Вот как она описала это на своей странице в социальной сети Фейсбук: «Друзья, сегодня на съезде объединенной оппозиции среди кандидатов-мажоритарщиков должно было прозвучать мое имя. Однако в том списке его не было. Буквально в последние дни на округе, где я должна была баллотироваться, возникла ситуация, которая грозила расколом в партийных рядах “Батьківщини” в Кировоградской области.
Для того чтобы не допустить раскола и дать хотя бы маленький призрачный шанс кандидату от объединенной оппозиции на победу, я должна была уступить свой округ другому человеку».
Итак, вместо Элины Шишкиной по сотому округу идет депутат областного совета, директор «Кировоградского механического завода» Ольга Гранатова. От УДАРа здесь идет молодой телеведущий и музыкант Евгений Манженко. Также собирается попробовать свои силы в такой новой для себя борьбе Богдан Андрющенко, в прошлом заместитель губернатора по АПК, известный в узких фермерских кругах. Он не примыкает к партиям, идет как самовыдвиженец. Популярна среди возрастной части населения и коммунистка Зоя Секрет.
Но, в общем и целом этот округ выглядит одним из самых прогнозируемых по результату. Противостоять Станиславу Березкину, ныне действующему народному депутату, будет крайне сложно. Как минимум, потому, что работает он здесь давно и системно, на округе находятся предприятия промышленной группы «Креатив», созданной им, на поддержку многих полезных для людей начинаний Березкиным выделяются миллионы. Практически в каждом селе этого округа есть то, за что люди Березкина могут благодарить, – от ремонта дорог, больниц и садиков до создания новых рабочих мест. У его конкурентов ни с ресурсами, ни со списком добрых дел, увы, не сложилось…
Самый интересный у нас исторически Кировоград. В этот раз областному центру выпал окружной номер 99. Что тут?
Партию власти представляет первый зам председателя облсовета Александр Шаталов, за короткое время ставший одним из самых известных в наших краях политиков, автор и воплотитель в жизнь множества интересных проектов, уже изменивших облик Кировограда и области. Один перечень их с кратким описанием занял бы полстраницы в газете. Это «Стоп радон» и «Социальный магазин», «Елисаветградский книговорот» и «Ранняя диагностика заболеваний», строительство молодежных общежитий и реформа жилищно-коммунального хозяйства областного центра, и т.д., и т.п. Понятно, что такая работа не прошла незамеченной людьми, и рейтинг Шаталова очень высок.
К тому же с будущим Шаталова все четко и ясно – одна команда, одна партия. А вот с Андреем Табаловым могут возникнуть вопросы. Всеукраинский еженедельник «Тиждень» (кстати, он авторитетен у национально-демократически ориентированных людей) недавно опубликовал на своем сайте статью «Объединенные оппозицией: в проходную часть “Батьківщини” попали потенциальные “тушки” и новое поколение “любих друзів”».
Уделено внимание там и Табаловым. «Подобная связка “отец и сын” и среди кировоградских кандидатов в депутаты. Так, в проходной части списка (49-е место) – кировоградский олигарх (входит в число 200 богатейших людей Украины) Александр Табалов, депутатом-мажоритарщиком по Кирово¬граду (99 округ) идет его сын Андрей. Александр Табалов – не новичок в политике. Правда, эта политическая деятельность связана с сомнительными, как для оппозиционера, партиями – Либеральная партия Щербаня и Партия регионов. И хотя сегодня эта связка Табаловых назвалась “Фронтом Змін”, есть большая вероятность, что в парламенте они будут первыми кандидатами на роль “тушек”».
Ладно, «тушки» – дело будущего. А сейчас попробуйте сами ответить на простой вопрос: зачем нам два Табалова в парламенте? Ведь это никак не два полноценных депутата (тут арифметика иная), а семья. И решать они будут в парламенте свои, согласованные на семейном совете, вопросы.
Нет, конечно, за Табалова-младшего тоже будут голосовать. В Кировограде минимум тысяча людей, работающих в бизнесах семьи Табаловых, зависимых от этой семьи, а у них самих есть члены семей, которые заодно могут проголосовать. Плюс само магическое словосочетание «объединенная оппозиция» для ряда людей является основополагающим при выборе, и уже не так важно, кто за этой ОО стоит. Главное – против власти, наперекор, в пику ей голосовать!
Именно поэтому, вероятнее всего, на роль главного оппозиционера будет претендовать Александр Дануца – теперь уже от партии Королевской. Равноудаленность от власти и семьи Табаловых позволят ему занять это весьма доходное (в голосах) место и частично компенсировать отсутствие средств и ресурсов. А вот роль ведущего оппонента власти (на телеэкране, в прессе и на билбордах) местные политологи предоставили «заправдовцу» Дмитрию Ветвицкому, который уже вбахал немереные деньги в раскрутку своего имени.
Кто может вмешаться в «битву титанов»?
Вряд ли симпатичный писатель Максим Кидрук от УДАРа. Несомненно – кандидат от Компартии Виктор Горбатенко. В городе, где еще не так давно выбирали мэром коммуниста, у КПУ есть свой стойкий избиратель. И, поверьте, это еще не все герои 99 округа…
Интересная борьба предстоит в избирательном округе № 101 с центром в Голованевске. От Партии регионов тут выдвинут Виталий Грушевский, предприниматель, депутат областного совета. Хорошо известен в округе, много делает, к тому же он сам из этих мест. От оппозиции ему противостоит бютовец, также депутат облсовета Александр Чорноиваненко, выходец из потребкооперации. В свое время этот округ был самым «оранжевым» из всех кировоградских, больше всех голосов давал «за», но эти времена прошли. Сегодня одного партбилета «оранжевой» партии даже в этом, самом западном округе области, маловато.
Идет в депутаты здесь и Юрий Литвин, народный депутат от Народной партии. Свой процент голосов он, несомненно, возьмет, еще на старом авторитете руководителя агросектора Кировоградщины.
Свою аудиторию найдет здесь и другой действующий народный депутат, коммунист Виктория Демьянчук. У этой партии всегда оставались сторонники, плюс сегодня рейтинг растет, плюс Демьянчук руководит благотворительным фондом…
Удивил УДАР: до последней минуты считалось, что от партии здесь пойдет Галина Кузьменко, одна из основателей и руководителей авиакомпании «УРГА», сама родом из этих краев. Но партия Кличко неожиданно заменила ее на Олега Диденко. Он - из Новомиргорода, который тоже входит в округ. Известно лишь, что сегодня в Киеве он занимается каким-то довольно крупным агробизнесом. И все. Услышать аргументы, почему люди должны выбрать именно его, можно будет позже.
Неизбежно добавит элемент интриги, если выдвинется по округу, Людмила Супрун, лидер некогда влиятельной Народно-демократической партии. В свое время, в 1998-м году, именно ее жители этих районов делегировали в Верховную Раду представлять свои интересы. Возможно, еще не забыли. Хотя она уже давно «вне игры»…
Может внести свои, и даже не пять копеек на 101 округ, окончательно превратив его в полигон нардепов, и бывший «оранжевый» губернатор Кировоградщины Эдуард Зейналов. У него есть солидные ресурсы, его помнят кирово¬градцы. И его нет в списках партий…
Довольно прогнозируема ситуация в 102 округе с центром в Знаменке. Здесь уверенно, основательно и давно работает действующий народный депутат Александр Един. Этот человек по-своему уникален – он дважды становился депутатом-мажоритарщиком от Кировоградщины, еще в 1998 и 2002 годах. Такому опыту и многолетней системной работе в регионе противопоставить практически нечего и некому. Все конкуренты на его фоне, в том числе и экс-мэр Знаменки Виктор Крюков, внезапно и нелогично лишенный поддержки УДАРа, выглядят слабыми. Или вдруг возникнет «темная лошадка»? По квоте от оппозиционеров здесь должен идти человек от «Свободы». Она и выставила киевлянина Сергея Василюка, музыканта, лидера не самой известной группы «Тень Солнца». Пусть хоть концертов больше будет в эту кампанию на округе…
Ну и последний округ, № 103, с центром в Александрии. Здесь от Партии регионов выдвинут Сергей Кузьменко, молодой заместитель губернатора по агропромышленному сектору.
От объединенной оппозиции выдвинут депутат облсовета от БЮТ Виталий Журавлев. От УДАРа идет …многолетний бютовец Александр Мороз, еще недавно бывший помощник народного депутата Валерия Кальченко. Молодой, амбициозный, хочет играть в свою игру. Но, судя по всему, играть ему придется по партитуре своего бывшего дирижера…
Скорее всего, реальную конкуренцию Кузьменко могут составить другие люди. А именно коммунистка Виктория Ставицкая, секретарь Александрийского горсовета. Ее сын нынче является министром экологии в правительстве Азарова. Имеет авторитет в шахтерском городе, есть свой избиратель. Уже зарегистрировалась как самовыдвиженец Людмила Давыденко, первый зам городского головы Александрии. За ней также стоят люди (и первый среди них – мэр Степан Цапюк) и свои наработки. Еще два самовыдвиженца, два известных местных политика Сергей Гриценко и Олег Панибратенко не раз участвовали в выборных баталиях и роль статистов точно играть не будут.
Но большинство этих людей представляют только один город, только Александрию. Однако не стоит забывать, что все же большинство избирателей этого большого округа представляют села, глубинку, не Александрией единой тут живут. А за городской чертой преимущество Сергея Кузьменко очевидно.
В общем, выборы будут, ведь выбор есть. Не ошибитесь!
http://uc.kr.ua/izbiratelno/ТОЧКА ЗОРУ
ВАЛЕРІЙ БЕВЗ НАВІТЬ ЗІ ЗНАЧКОМ ДЕПУТАТА В ПЕРШУ ЧЕРГУ ЗАЛИШАЄТЬСЯ ГЕНЕРАЛОМ
Максим Зотов, «Місто», 08.08.2012, Вінницька обл.
«Щойно ми прийняли антикорупційне законодавство, а вже знайшлось 53 депутати, які побігли до Конституційного суду оскаржувати деякі статті цього закону».«Мені комфортно з людьми, вони мене не обтяжують», - говорить голова парламентського Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією Валерій Бевз.
І доводить цей свій життєвий принцип щоденною депутатською роботою.
- Валерію Ананійовичу, як оцінюєте ефективність Верховної Ради цього скликання?
- Важко сказати, бо відсутні чіткі критерії, які свідчили б про ефективність роботи того чи іншого депутата. Але якщо дивитись на кількісні показники - скільки Верховна Рада законопроектів ухвалила і скільки відхилила - великої радості немає. За всю каденцію внесено 5350 законопроектів. З них відхилені та відправлені на доопрацювання 3500. Тобто 70% законопроектів - у сміттєву корзину. Через дублювання, через низьку якість, популізм. Надто багато гасел, замість професійної роботи в парламенті. При цьому, я говорю в першу чергу про роботу в комітетах, а вже потім про виступи в сесійній залі.
З іншого боку, попри всю критику, скандали і, вибачте, навіть мордобої, Верховна Рада цього скликання все ж таки відпрацювала майже всю каденцію без збоїв. І це радує. Адже попри суперечки депутати шукали можливість почути один одного.
- Назвіть знакові, на Вашу думку, законопроекти останніх років.
- Безумовно, найважливіше, що Верховна Рада ухвалила як закони Кримінальний процесуальний і Митний кодекси. Також затверджено цілий блок законів, які стосуються боротьби з корупцією. Якщо говорити безпосередньо про Комітет з питань боротьби з організованою злочинністю та корупцією, то робота його була не надто простою. Часта зміна складу комітету призводила до того, що попередні напрацювання часто губились і вихолощувались. Яскравий приклад - у 2009 році ухвалювались цілих три закони в частині боротьби з корупцією. Але вони постійно відтерміновувались, і, врешті-решт, так і не набрали чинності.
Я очолив цей комітет у квітні 2011 року і одразу ж наголосив на тому, що Україна живе без антикорупційного законодавства. Тому вже в травні був проголосований закон "Про засади запобігання і протидію корупції", який вступив в силу 1 липня 2011 року. Згодом на його виконання було ухвалено ще декілька законів. Крім цього, ще такі важливі закони, як "Правила етичної поведінки державних службовців", посилили закон протидію торгівлі людьми, відмивання брудних грошей. Врешті на вересень цього року у комітеті підготували комплексний закон, який передбачає посилення відповідальності за тероризм.
- Усі ці закони працюють на повну силу?
- До цього потрібно прагнути. Саме тому щоквартально за участю науковців, громадськості, практиків проводимо відкриті слухання. Запрошуємо усіх, кого торкаються щойно ухвалені закони. Глибоко переконаний, що без цього не буде ефективною ні позиція громадських організацій, ні владна позиція, ні сама боротьба з корупцією.
Постійно моніторимо ситуацію щодо нових законів і відповідно готуємо зміни. От, наприклад, свого часу ми включили в перелік суб'єктів корупційних діянь військовослужбовців строкової служби. Але дуже швидко побачили, що це не зовсім об'єктивно для такої категорії осіб. Так само є недопрацювання щодо складання декларацій. Кожен держслужбовець має її складати, але одну і за місцем своєї служби, а не п'ять і деінде. Усі ці неув'язки, дублювання, прогалини намагаємось виправляти.
- Чи завжди колеги-депутати погоджуються з рішеннями вашого комітету?
- Прикро, щойно ми ухвалили антикорупційне законодавство, а вже знайшлось 53 депутати, які побігли до Конституційного суду оскаржувати деякі статті цього закону. Адже там є положення, що передбачають: якщо державний службовець є власником корпоративних прав, він не може бути державним службовцем. Ніби все правильно, але Конституційний суд став на сторону наших опонентів. Тож нині шукаємо можливість відстояти справедливість саме нашої позиції.
Так само довго точились суперечки, якою ж сумою оперувати, оцінюючи можливості по видатках того чи іншого службовця. Ми відстоювали на етапі прийняття закону свою позицію: базова сума - 15 тис. грн.., а все, що вище - треба декларувати. Таким чином ми виключали з розгляду нижчу і середню ланку держслужбовців, бо це не вони вивозять капітал за кордон. Але залишили у полі зору тих, хто має бути контрольований. І тут такий вереск зчинився в стінах Верховної Ради. Дзвінків було стільки! Мені місяць спати й жити не давали. І таки переламали законопроект, вписали 150 тис. грн., знайшовши цю суму в якихось міжнародних угодах. Мовляв, в європейській практиці для господарюючих суб'єктів саме 150 євро - це сума, яка не оподатковується. Хоча депутат - не господарник, не підприємець. Але маємо те, що маємо... Що ж, будемо чекати слушної нагоди "протиснути" у Верховній Раді інші положення, які б посилювали відповідальність чиновників за корупційні діяння.
- Чи відчуваєте тиск владної партії - Партії регіонів?
- Якщо говорити про політичну силу, яку я представляю, одразу ж відкидаю звинувачення про те, що комуністи витанцьовують під каблуком "регіоналів". Це не так. За Трудовий кодекс, який запропонував Кабмін, зокрема, ми не голосували. Бо він виписаний більше під власника, ніж під найманого працівника. І в частині збільшення робочого часу, і в частині права керівника продовжувати робочий час та ін. Те саме стосується пенсійного законодавства. На нашу думку, сьогодні ті кошти, які повивозили за кордон, могли б легко залатати усі діри в соціальній сфері. І коли нам кажуть, що нові соціальні законопроекти для свого втілення передбачають 120 млрд. грн., то на тлі вивезених за кордон тіньових 82 млрд. доларів, це просто ніщо.
- А де нині концентрується найбільший тіньовий капітал?
- Простіше сказати, де його немає. Ось на передостанній сесії виступав керівник шахти Засядька, колишній прем'єр України Єфим Звягільський. Ця унікальна на території України шахта видобуває коксуюче вугілля, яке використовується у металургійній промисловості для виробництва сталі. Один тільки приклад: за перше півріччя цього року наші підприємства ввезли з-за кордону 6,3 млн. тонн такого вугілля - з Росії та США. При ціні 223-218 дол. за тонну. А на складах шахти ім. Засядька лежить не затребуваним те саме вугілля при ціні 143-180 дол. за тонну. Але, виявляється, вивозити за кордон капітал вигідніше, ніж купувати вугілля тут. Та що говорити, якщо з 14 наших металургійних комплексів 13 працюють через офшори.
- А які найбільші проблеми регіонального рівня для Вінниччини?
- Більш актуального питання ніж земельне для нашої аграрної Вінниччини немає. Як у 90-ті роки в приватизації об'єктів промисловості, так і нині в оренді сільськогосподарських земель панує повна вакханалія. І тут важко навести порядок, бо немає чіткого законодавства, інвентаризації немає, кадастрових відносин на такому рівні, щоб ми знали, де яка земля - теж не існує. От ми нещодавно прийняли закон про заснування Земельного банку. Але навіть це корисне починання тільки на папері, бо земля вже давно роздана-продана, у т.ч. через корупційні схеми. І коли чую обіцянки, що землі запасу і сільськогосподарського призначення заведуть у цей банк і на основі цього будуватимуть всі земельні відносини, то я в це не вірю. Адже фахівці кажуть: цієї землі вже немає.
- Оцініть реформування медицини, яке нині відбувається в області.
- Неоднозначне сприйняття у мене цієї реформи. Бо не бачу системи. Ті кілька законів, які прийняті в рамках пілотного проекту для окремих областей, не виписані як готова модель для країни в цілому. А тому кожна область пішла своїм шляхом. І це в принципі дуже добре, бо дозволяє обирати кращі варіанти.
Не думаю, що київський чиновник взагалі знає, як має відбуватись те реформування у Вінниці. От уявіть собі: ми на порозі територіально-адміністративної реформи. У Вінницькій області незабаром буде чотири райони - Вінницький, Жмеринський, Могилів-Подільський і Ладижинський. Уявіть собі що під ці райони будуть створені й медичні округи. Тобто бабусі з Гнівані, щоб полікувати зуби, доведеться їхати аж у Жмеринку. Чи доцільно це робити? Тому я з трибуни Верховної Ради якось емоційно сказав, що медична реформа - геноцид українського народу. Деякі чиновники, в т.ч. з Вінниці, тоді сміялися. Я відповів: ви такі хитрі, бо зараз при посадах. А оціните мої слова, коли самі підете на пенсію, тоді відчуєте, як впроваджували медичну реформу.
Зараз я дивлюсь, що роблять в цьому напрямку мер Вінниці та губернатор, і розумію - іншого шляху немає. Все, що вони роблять - абсолютно правильно за цих умов. Але ж водночас воно абсолютно не відповідає тому, що було від початку прописане у медичній реформі. Кабінет Міністрів мав би дослухатись до того, що роблять на місцях. Бо експеримент і проводиться, щоб перевірити, як ті чи інші новації спрацюють у регіонах. Невдале треба відкинути, а ефективне залишити.
- Ваше ставлення до необхідності оновлення політичної еліти позитивне?
- Я б не робив вік якимось значущим фактором. Для мене прожиті роки не є показником великої порядності та моральності. Більше того, зараз зустрічаю молодих людей, які, ще тільки починаючи свій шлях коридорами влади, вже вибудовують якісь схеми. І з такою психологією страшно уявити, що ми врешті-решт взагалі побудуємо. Я не вірю, що сьогодні можна змістити з посад усіх нині діючих чиновників, поставити замість них нових - і все буде чудово. Я вірю в політичну волю. Якщо лідер держави має певні рамки поведінки, і він їх не соромиться, демонструє суспільству, тоді всі чиновники починають себе вести так само. І це формує суспільну думку, суспільні відносини. І все стає прозоре, в т.ч. совість окремого чиновника. Не потрібне оновлення заради оновлення, оновлювати потрібно власну совість.
http://www.misto.vn.ua/ua/home/interview/5028ПЕРСОНАЛІЇ В ПОЛІТИЦІ
ВОЛОДИМИР ЗУБАНОВ: «НЕ СКРІЗЬ РЕЙТИНГ ГУБЕРНАТОРА ВИЩИЙ ЗА РЕЙТИНГ ПАРТІЇ»
Олег Бондар, «Народне слово», 09.08.2012, Кіровоградська обл.
Минулого тижня в Кіровограді побував заступник голови фракції Партії регіонів у Верховній Раді Володимир Зубанов.Народний депутат завітав також до редакції «Народного слова» й поспілкувався з нашим кореспондентом.
– Володимире Олександровичу, яка мета вашого візиту?
– Для того, щоб брати участь у виборах і розраховувати на позитивний результат, окрім серйозної програми має бути розгалужена партійна структура. Також потрібна достатня кількість агітаторів, які до виборів мають хоча б тричі прийти в кожну домівку, поговорити з кожною людиною. Для нас це не проблема. У нас є і реальні люди, і реальна структура. Окрім штабів у нас є куратори по всіх 225 округах, які під час виборчої кампанії постійно перебуватимуть на місцях, підтримуватимуть постійний зв’язок зі штабом і безпосередньо вирішуватимуть нагальні питання. Також є групи агітаторів із народних депутатів, які вже їздять по всій Україні й розповідають людям про програму партії. Я представляю одну із таких груп. До кінця жовтня ми повинні, як мінімум, двічі відвідати кожну область.
– Ваша роль – лише роль агітатора чи ви також аналізуєте ситуацію, робите висновки, даєте поради?
– Порад від мене ніхто не чекає. Коли є проблема, скажімо, така як невиплата заробітної плати на «Олександріявугіллі», вона оформлюється у вигляді листа, і потім уже в штабі думають, яким чином її вирішувати.
– Про що вас запитують на Кіровоградщині?
– Найболючіша проблема для регіону – «Олександріявугілля». Гадаю, що держава має допомогти шахтарям, розшукати шахраїв, які довели підприємство до нинішнього стану, покарати їх і повернути людям вкрадені у них гроші. Долинський КГЗКОР – також болюча тема. Це клубок проблем, які виходять за межі компетенції держави й мають вирішуватися на міжнародному рівні. Чимало питань виникає стосовно сільського господарства: врожай низький, чи буде компенсація? Особливо це актуально для південних районів області. Є незадоволення стосовно перевірок фіскальними органами. Треба вишукувати компроміси, щоб і бізнес міг працювати, і держава вчасно і в повному обсязі отримувала податки. Загалом же люди бачать, що в області робиться багато: там дорогу відремонтували, там освітлення зробили, там дах полагодили, там завод збудували, елеватор, лікарню відкрили. Місцева влада, в першу чергу голова облдержадміністрації, користується повагою. Подібне я ще бачив у Дніпропетровській області. У Хмельницькій і Закарпатській областях ситуація інша. Там люди, мабуть, звикли жити за іншими принципами й більше сподіваються на себе, ніж на владу.
– Згідно зі статистичними даними, довіра населення області до голови ОДА становить 70 відсотків, тоді як до Партії регіонів близько 20. Як ви поясните таку різницю?
– У цьому видно недоопрацювання губернатора. Як людина партійна він має підтягувати рейтинг партії до власного рейтингу. Зрозуміло, що від нього залежить не все. Є ще люди зверху, які впливають на рейтинг партії. Скажу вам, що далеко не скрізь рейтинг губернатора вищий за рейтинг партії. Тож, якщо глянути з цього боку, очільник області заслуговує на плюс.
– Дивлячись з Києва, Кіровоградщину в політичному плані можна віднести до стабільних чи ризикованих регіонів?
– До стабільних, хоча ще п’ять років тому регіон був нестійкий стосовно політичних уподобань, і його однозначно можна було віднести до ризикованих. Якось я супроводжував Президента по Херсонщині, і він сказав, що є три області, з якими взагалі не знає, що робити: сільськогосподарські, дотаційні, з цілим клубком проблем. Назвав Херсонську, Чернігівську й Кіровоградську. Як їх розвивати, невідомо… А вийшло, що чимало залежить від керівника, його здатності підібрати команду, оперативно вирішувати питання. Результат бачимо вже зараз: Кіровоградська область за рівнем розвитку перебуває у верхній частині рейтингової таблиці.
– Який відсоток голосів виборців ви сподіваєтесь отримати в Кіровоградській області?
– За партійними списками, гадаю, буде 35-40 відсотків.
http://www.n-slovo.com.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=360:uug&catid=9:newspaperРІВЕНЬ І ЯКІСТЬ ЖИТТЯ
НАРОДHЫЙ ДЕПУТАТ АЛЕКСЕЙ БЕЛЫЙ: «Я – СЫH «ДЕТЕЙ ВОЙHЫ»!
«Приазовский рабочий», 09.08.2012, Донецкая обл.
«У людей появилась надежда на то, что жизнь изменится к лучшему…»В минувший вторник, 7 августа, в Большом зале Мариупольского горисполкома состоялась встреча народного депутата Украины Алексея Белого с жителями города категории «дети войны». На этой встрече присутствовали работники социальных служб Жовтневого и Приморского районов, представители общественных организаций, руководители отделов и управлений горсовета.
Рассматривая вопросы «детей войны» и то, как осуществляется их социальная защита, как реализуются социальные инициативы Президента Украины в отношении данной категории граждан, народный депутат Украины выбрал традиционный метод – диалог, искренне полагая, что именно такая форма общения дает возможность понять запросы людей и глубоко проникнуть в суть их проблем
…Большой зал горисполкома заполнен до отказа. Знакомые лица: кажется, герои наших публикаций, «горячих» колонок, писем, жалоб и обращений собрались здесь все вместе. И вопросы, которые звучали, известны. И главный – пенсии. Выступающие требовали урегулировать размер пенсий тех людей, которые вышли на пенсию до 2000 года. «Невозможно, чтобы пенсия людей, проработавших по 30-40 лет, была… минимальной - это несправедливо! За что нас обидели? Сделайте, как в России!» Вопрос о пенсиях настолько острый, он из самых глубин души вырывался, и возмущение, и крики при этом были просто неизбежны.
Алексей Петрович пытался объяснить разницу в начислении пенсий «тогда и сейчас», но было видно, что людей это не убеждает. Да и сам Алексей Петрович, рассказывая о себе и своей семье, тоже вспомнил советские времена, когда он четко знал, какой будет его жизненный путь и путь его детей: школа, институт, работа… Уверенность в завтрашнем дне – великое дело!
Конечно, много хорошего, а сейчас, с расстояния времени, так просто прекрасного, было в советские времена именно в плане социальной защиты. И это никто не может отрицать. Достигнуть этот уровень будет весьма нелегко. Были при советах и свои «тараканы», но люди чувствуют: им тогда было легче! И все тут!
Как-то плавно от пенсий перешли к политике: «Зачем нам столько депутатов? Почему у них такие высокие пенсии? Откуда взялись миллионеры и миллиардеры?»…
«Детей войны» волновала судьба собственных детей: «Найти работу невозможно, предприниматели не регистрируют, принимают только без оформления и записи в трудовой книжке, а на заводы не берут…» Да, есть вакансии в коммунальной сфере, но там ставка 1200 гривен! Может молодой 25-летний мужчина с семьей прожить на эту зарплату, заплатить за коммунальные услуги, воспитать, обучить детей? Отчаяние звучало в каждом вопросе.
«У нас – сиротское детство, голодное, холодное, а сейчас мы - нищие! Никто о нас, «детях войны», никогда не заботился… Алексей Петрович, будьте нашим папой…». Это было принято очень тепло и восторженно. Все поняли шутку, в которой было больше половины правды: людям нужна защита. Ведь не случайно и закон называется «О защите детей войны», и общественная организация в городе есть - «Защита детей войны». Кстати, она, организация, вместе с председателем Светланой Горяевой принимала активное участие в этом диалоге с народным депутатом. Общественники выдвинули требование включить в бюджет страны выполнение статьи 6 Закона Украины «О защите детей войны» - (о доплате 30-процентной надбавки), просили вернуть присужденные судами и отнятые 200 гривен. А еще сделать доплату за проезд в маршрутках, чтобы не подвергаться унижениям и оскорблениям.
…«Я - не папа, я - ваш сын!» - парировал «детям войны» Алексей Петрович. А ведь и правда, одна надежда на то, что сыновья и внуки будут защищать своих дедушек и бабушек.
…«Я получала при советской власти 120 рублей и жила прилично, а сейчас на тысячу гривен - что я могу?.. Ездили отдыхать в дома отдыха и на курорты, пользовались профилакториями, дети отдыхали в лагерях бесплатно… Как жить? Если вырвать зуб, нужно 300 гривен! Где бесплатная медицина?» - вот что волнует людей. К слову, все вопросы, касающиеся медицины, взял в работу начальник управления здравоохранения Александр Железняк.
Выступающие часто повторяли одни и те же вопросы, связывая их со своими воспоминаниями. А «Защита детей войны» предложила создать книгу «Воспоминания детей войны». На это народный депутат Алексей Белый сказал, что посоветуется с главным редактором «Приазовского рабочего» депутатом облсовета Николаем Токарским. Он тоже присутствовал на этой встрече.
Звучали просьбы, которые решаются на местном уровне: создание аллеи «детей войны» и установка ротонды с надписью «Аллея детей войны», расчистка зеленой зоны и планировка территории и другие.
В завершение такой эмоциональной встречи «дети войны» поблагодарили Алексея Петровича за то, что он внимательно выслушал их наболевшие проблемы, пытаясь объяснить ситуацию по тому или иному вопросу. Народный депутат был далек от популистских заявлений и дешевых обещаний. Он сказал, что все вопросы, поднятые на встрече, будут проработаны и доведены до правительства и до Президента. В результате у присутствующих в зале людей категории «дети войны», которые небезосновательно считают себя самым обездоленным поколением, родилась надежда на улучшение качества жизни.
…Вообще, эмоции выливались через край, но народный депутат держался стойко, ни разу не спасовал перед кричащей массой возмущенных существующими порядками людей, проявил терпение и выдержку. А главное, и это дорогого стоит, люди доверились ему. Более того, он принял огонь на себя за все беды, которые свалились на головы несчастных «детей войны», за все законы, принятые депутатами всех предыдущих созывов, за постановления всех кабинетов министров.
Не удивительно, что после встречи Алексея Белого тесным кольцом окружили «дети войны», и каждый «ребенок» старался еще и еще раз рассказать свою личную беду. И он терпеливо выслушивал всех и пояснял. Он собрал кучу записок с просьбами «детей войны». Казалось, встреча, продолжавшаяся два с половиной часа, будет бесконечной – так много накипело…
Но то, что этот шумный и горячий разговор обязательно оставит глубокий след в душе каждого участника встречи и самого депутата, – бесспорно. У людей появилась надежда на то, что жизнь изменится к лучшему…
Уже по сложившейся традиции Алексей Петрович поделился своими впечатлениями от состоявшейся встречи с читателями газеты «Приазовский рабочий».
«Разговор был очень откровенный. Основной вопрос – это пенсии и решения судов по «детям войны», то есть справедливо или несправедливо начисляется пенсия? Очень важные вопросы по медицинскому обслуживанию. И мы, все общество, должны искать пути решения всех этих вопросов, сколько бы сложными они ни были, а также и взаимопонимания народа и власти». По мнению народного депутата, если такой диалог не будет откровенным, то и решение наболевших проблем будет нечеткое, расплывчатое, что будет порождать новые проблемы, которые, «как фурункул, который нельзя просто так залечить, а нужен скальпель…».
Народный избранник отметил, что такие встречи мобилизуют, возрастает ответственность.
«Если бы я один принимал решения, то я бы крепко задумался, смогу ли, но у нас есть мощная команда во главе с Президентом, и поэтому все, поднятые «детьми войны», вопросы в принципе решаемы. Но надо все взвесить, проанализировать, как говорится, разложить по полочкам, и тогда мы достигнем нужного результата. Надо, чтобы человек знал, что через десять лет он будет жить лучше, а еще через пять его уровень жизни будет еще выше, но все надо просчитать… Нельзя жить, как в той песенке: «…Нет, нет, я хочу сегодня, я хочу сейчас…» Так не бывает, надо долго и упорно трудиться…»
Алексей Белый убежден, что люди уважают человека дела: «Пришел руководитель, он не обещал золотые горы, но сумел организовать работу так, что вскоре все почувствовали результат…» И, завершая нашу беседу, народный депутат Украины, лидер Мариупольской организации Партии регионов Алексей Белый подвел итог: «Диалог получился полезный, конструктивный, значит, есть хорошая перспектива…»
http://www.pr.ua/news.php?new=20405МАКСИМ ЛУЦЬКИЙ:«ІНОЗЕМНІ КОЛЕГИ В МЕНЕ ЗАПИТУЮТЬ, ЧИ ПРАВДА, ЩО В НАШІЙ ДЕРЖАВІ МАЙЖЕ ТИСЯЧА УНІВЕРСИТЕТІВ»
Ганна Ярошенко, «Вечірня Полтава», 08.08.2012
Народний депутат, голова Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти присвятив свій виступ дуже популярній нині темі — вступній кампанії-2012.Народний депутат, голова Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти Максим Луцький, що завітав на засідання медіа-клубу «На власний погляд» Українського журналістського фонду, присвятив свій виступ дуже популярній нині темі — вступній кампанії—2012. Понад 10 років Максим Георгійович пропрацював першим проректором Національного авіаційного університету, тож, за його словами, мав змогу спостерігати, як з кожним роком вступна кампанія переходила на якісно вищий рівень. Іще 3 роки тому в нас були рекордсмени, котрі подавали документи до 100 вишів, не даючи можливості іншим вступити до бажаного навчального закладу. А абітурієнт, який отримав навіть максимальний бал на тестуванні, не завжди міг претендувати на навчання за держзамовленням, бо конкурс був виключно конкурсом пільговиків.
— Минулоріч ми вдалися до кардинальних змін: відтепер документи можна подавати не більш ніж до 5 вишів і не більш ніж на 3 спеціальності. Також забезпечили максимальний комфорт, подовживши термін прийому документів, — зазначив Максим Луцький. — У кінці минулорічної вступної кампанії ми провели серйозну аналітичну роботу, і вже в листопаді були готові нові правила прийому (вступу) абітурієнтів на 2012 рік. Як член робочої групи з їх розробки, я наполягав на важливості доуніверситетської підготовки (після неї десь третина абітурієнтів змінюють свій вибір). Ми обмежили права пільговиків до 25 відсотків ( хоч я вважаю: це теж багато, вступати до вишу потрібно тільки за знаннями, а вже після вступу отримувати якісь пільги), відмовилися від прийому абітурієнтів поза конкурсом. Відтепер той, хто переміг у якійсь олімпіаді, отримує бонус: 50 додаткових балів за перше місце, 40 — за друге і 30 — за третє. За доуніверситетську підготовку ми встановили 20 додаткових балів.
Щодо дорослої освіти, то тут уже не стоїть питання про тестування, сказав далі Максим Луцький. Тепер людині, яка хоче здобути другу вищу освіту, не треба сідати за шкільні підручники. Не потрібно складати тести й повторно, оскільки можна скористатися при вступі їхніми результатами за попередні роки. Стратегічно важливою зміною є повернення середнього бала шкільного атестата. 200 балів, а не 12, як було раніше, — це серйозний стимул навчатися у середній школі.
— Таким чином, сьогодні можемо отримати об’єктивну оцінку знань абітурієнта, — резюмував політик. — Щоб позбутися взагалі всіх розмов із цього приводу, можна вчинити, як у Німеччині: прибрати всі тести й пільги. Абітурієнт приходить до вишу із самим атестатом, а після першого курсу 70 відсотків тих, хто не встигає, відраховують.
Позитивом цьогорічної вступної кампанії є те, що кожен десятий абітурієнт скористався системою електронного вступу до вишів. Іще приємно те, що уряд зваженіше підійшов до формування держзамовлення. Зокрема на 24 відсотки збільшено держзамовлення на ІТ-фахівців. Готується й нова редакція закону про вищу освіту, основним питанням якого є автономія вишів, особливо це стосується використання коштів, які вони заробляють. «Якщо не стимулювати виші заробляти гроші, вони просто нічого не робитимуть. Оце вам відповідь на запитання, чому серед 500 провідних університетів світу немає жодного українського, — підкреслив Максим Луцький. — Цьогоріч ми відправили 300 наших аспірантів до кращих університетів світу, а в наступному році їх поїде вже тисяча. Хоч і тут проблема — вже є пропозиції від провідних світових кампаній: скільки вам, мовляв, потрібно заплатити, щоб вони не поверталися в Україну. Тож маємо створити систему захисту. Якщо і в Україні інтелектуальна праця високо оцінюватиметься, не матимемо відтоку інтелектуального потенціалу.
— У такій бідній державі — така дорога вища освіта. Чи стане освіта доступнішою? — поцікавилися журналісти.
— Обсяг держзамовлення справді щорічно зменшується. Але й кількість абітурієнтів — також. Скажімо, обсяг держзамовлення в держуніверситеті імені Шевченка не може стати більшим. Я чув, що там конкурс на деякі спеціальності — по 70—80 осіб на місце. Якщо є бажання навчатися саме в цьому виші й не вистачає балів, немає жодної альтернативи, окрім як іти на контрактну форму навчання або ж до іншого навчального закладу, де нижчий прохідний бал. Щодо рівня держзамовлення, маємо таку картину: на 319 тисяч — 127 тисяч бюджетних місць. Тобто майже кожна друга дитина має можливість здобувати освіту за державною формою навчання.
— Сьогодні в школі можна домовитися, аби підвищити бал з того чи іншого предмета. Таким чином, буває, добиваються пристойного бала за атестат.
— Погоджуюся, що таке може бути. А як ви ставитеся до тестування? Я, скажімо, не належу до прихильників тестів. Пам’ятаєте, якими складними були тести з історії, англійської мови? У провідних країнах світу тестування вводили протягом 15 років. А нам воно, можна сказати, впало на голову. Це означає, що щорічно проводимо експерименти над нашими дітьми. Ми поступово усуваємо недоліки, намагаємося хоч якось збалансувати бал атестата й тестування, аби мати об’єктивну картину. Якщо між ними велика різниця, то тут уже має з'ясовувати атестаційна комісія.
— Кажуть, є виші, до яких подали документи від 2 до 15 вступників.
— Справді є. Я член української частини комітету з питань євроінтеграції в Європарламенті. Іноземні колеги в мене часто запитують, чи правда, що в нашій державі майже тисяча університетів. Таки правда. Хтось колись зробив велику помилку, піднявши технікуми до рівня вишів. Не може бути університету без наукової школи. Тому сьогодні ми розробляємо спеціальні стандарти, згідно з якими треба буде довести, що в навчального закладу є наукова школа, кваліфіковані викладачі тощо. І якщо до вишу подали заяви лише два абітурієнти, він не зможе вести освітянську діяльність. Як тільки ці дані доходять до Міністерства освіти, на найближчій колегії вирішується доля такого вишу. Таким чином відбувається природний відбір. У минулому році я був головою слідчої комісії, яка вивчала діяльність одного з приватних вищих навчальних закладів. І от коли ми приїхали до Кременчука, то в однокімнатній квартирі знайшли 3 навчальні заклади. Ми їх закрили, та вони через суд поновили свою діяльність. Сьогодні вже створено інспекцію, яка не дозволятиме деяким нечесним людям через виконавчу службу отримувати дипломи, а за допомогою судового рішення подовжувати термін дії своєї ліцензії. Перший крок, який буде здійснено дещо пізніше, — це закриття всіх філіалів ІІІ—IV рівня акредитації.
— У кого є діти-студенти, ті знають, що сесії у вишах складають за гроші. Є навіть такса за екзамен. Викладачі не зацікавлені в тому, щоб давати знання, оскільки чим менше студент знає, тим більший «урожай» пожнуть вони під час сесії.
— Я з вами згоден: питання хабарів за заліки чи іспити існує. Воно дуже болюче. Ми жорстко з цим розбираємося, якщо маємо таку інформацію, залучаємо правоохоронні органи. Але, знаєте, тут палиця з двома кінцями. Мій батько завідував кафедрою обчислювальної техніки КПІ, де я і навчався. Якось ішов додому, і в мене тремтіли руки, бо я отримав «трійку». Ніколи батько не дав мені жодної копійки на хабарі. Тому за хабар мають нести спільну відповідальність і батьки, й викладачі. Якщо у виші є таке ганебне явище, зайдіть як батько до ректора чи проректора. Якщо ми раз, вдруге викриємо хабарників, то інші вже думатимуть: брати чи не брати хабара.
http://www.vechirka.pl.ua/articles/2012/8/8/27245540/СКАНДАЛИ
НА «КАЛИНЦІ» В ЧЕРНІВЦЯХ РОЗКИДАЛИ ЛИСТІВКИ ПРОТИ ФЕДОРУКА
«Молодий буковинець», 08.08.2012, Чернівецька обл.
Про це наше видання повідомила Громадська мережа «Опора» у Чернівецькій області.На Калинівському ринку в Чернівцях невідомі особи розповсюджували листівки, на яких екс-мер Чернівців Микола Федорук та екс-гендиректор «Калинки» Іван Ринжук зображені поряд, як два кандидати від Об’єднаної опозиції, але на різних виборчих округах.
Про це molbuk.ua повідомила Громадська мережа «Опора» у Чернівецькій області.
Як повідомляється, листівки були оформлені в стилістиці агітаційних матеріалів Об’єднаної опозиції, містили логотип та слоган «Ми об’єднались заради України», але не містили жодної інформації щодо тиражу та замовника. Таке оформлення та неправдивий зміст листівки суперечить вимогам Закону «Про вибори народних депутатів України» щодо оформлення агітаційних матеріалів. Іншими словами проти кандидата Миколи Федорука застосували прийом «чорного піару».
«6 серпня невідомі особи розповсюджували агітаційні матеріали, які були оформлені із дотриманням стилю агітаційних матеріалів Об’єднаної опозиції. На листівках був зображений кандидат у 201 виборчому окрузі (центр: місто Чернівці) Микола Федорук та інша особа – Іван Ринжук, із інформацією про те, що Об’єднана опозиція висуває його у виборчому окрузі 203 (центр: місто Новоселиця). Насправді ж Іван Ринжук взагалі не висувався ні від Об’єднаної опозиції, ні у 203 виборчому окрузі. Більше того, мало кому у Чернівцях не відомо, що він уже тривалий час знаходиться за ґратами через кримінальну справу», - йдеться у повідомленні «Опори».
Мета розповсюдження цих матеріалів – провести паралелі між кандидатом Миколою Федоруком та арештованим Іваном Ринжуком, пише «Опора». Саме як «чорний піар» проти свого кандидата Миколи Федорука розглядає даний факт Іван Мунтян (голова Чернівецької обласної організації ВО «Батьківщина», один із керівників виборчої кампанії Об’єднаної опозиції «ВО Батьківщина» в Чернівецькій області), про що він сказав в коментарі ОПОРІ.
Громадська мережа «Опора» звертатиметься до правоохоронних органів краю з вимогою припинити протиправні дії та притягнути до відповідальності порушників Закону.
http://molbuk.ua/chernovtsy_news/49052-na-kalinc-v-chernvcyah-rozkidali-listvki-proti-fedoruka.htmlСТИХІЙНІ ЛИХА
ПОГОДНА «НЕСПОДІВАНКА», АБО ЯКІ СПРАВЖНІ ПРИЧИНИ ПОВЕНІ В ІВАНО-ФРАНКІВСЬКУ?
Оксана Глушкевич, «Західний кур’єр», 09.08.2012, Івано-Франківська обл.
Через зливу центр міста перетворився на справжню Венецію. Розслідування газети.Через шквальну зливу 29 липня центральна частина міста від перехрестя Коновальця-Січових стрільців аж до вулиці Шевченка на півгодини перетворилася на справжню Венецію – вода піднялась до півметра.
Про причини нежданого-негаданого лиха іванофранківці сперечаються: хтось винуватить двірників, які змітають сміття і пісок у водостоки, хтось – працівників водоканалу через халатність при перевірках, а хтось – традиційно чиновників, мовляв, ті не подбали про готовність міста до природних негараздів. Які ж справжні причини міні-повені в центрі Івано-Франківська – дізнавався «ЗК».
У всьому винна природа
«Я не можу давати оцінку роботи ні водоканалу, ні комунальних служб, але, як на мене, таке стихійне лихо, яке сталося 29 липня, не витримала б жодна каналізація, – каже Юрій Щочкін, начальник управління з питань надзвичайних ситуацій МВК. – Коли залпово випадає така кількість опадів, то яка б досконала не була каналізаційна система – вона не здатна моментально забрати всю воду».
Працівники водоканалу такої ж думки, мовляв, причина підтоплення середмістя єдина – велика кількість опадів. На перевірках, кажуть працівники «Водоекотехпрому», не «халявлять» – проводять згідно з планом – один раз в рік, тоді ж каналізаційні трубопроводи і чистять за допомогою спеціальної техніки, вибирають звідти намул і сміття.
«Якщо б колектор у каналізаційній системі був засмічений, то він просто б не вивів воду, вона б так і стояла на вулиці», – наголошує Іван Палімон, начальник виробничо-технічного відділу Івано-Франківського «Водоекотехпрому».
А взагалі, як стверджують на «Водоканалі», порівняно з іншими обласними центрами «наше місто стоїть ого-го як високо». Мовляв, у Миколаєві чи Херсоні під час чи не кожної сильної зливи підтоплюються підвали, а іванофранківцям нічого й жалітися.
Проблема дахів
У спальних районах міста під час бурі 29 липня вітер пошкодив більше півсотні дахів.
«Міською радою створена спеціальна комісія з усунення наслідків стихії, яка працює щодня, – розповідає Юрій Щочкін. – Основні проблеми, які вбачає комісія, це розчистка міста від повалених дерев та ремонт дахів. За півгодини, протягом яких тривала злива з сильним вітром, було повалено більше 130 дерев та пошкоджено 52 дахи. Покрівлі не повністю зруйновані, але пошкоджені суттєво – десь знесло шифер, а десь бляху – цього достатньо для того, аби дощ потрапив у квартиру».
У підсумку в Івано-Франківську на сьогодні є 52 будинки з дахами, які потребують ремонту. Усі будинки перебувають «під опікою» ЄРЦ. Фінансувати ремонт дахів будівель Єдиний розрахунковий центр не в змозі, тож працівники комунального господарства проситимуть кошти у міської ради.
Як дерева ударили по бюджету
Така неочікувана «єгипетська кара» загалом завдала немало збитків. За неостаточними даними, щонайменше 100 тисяч гривень. Точну суму завданої шкоди, кажуть в управлінні з питань надзвичайних ситуацій МВК, підрахувати поки що неможливо. Затримує цю процедуру «Зелене господарство», бо наразі не може повідомити, скільки коштів ще знадобиться, аби прибрати усі повалені бурею дерева.
«Протягом зливи 29 липня у місті було повалено 133 дерева, – розповідає Юрій Щочкін. – Але буря у неділю, 5 серпня, додала до цього числа ще п’ять дерев».
Наразі «Зеленим господарством» прибрано вже 115 дерев.
Аби якнайшвидше усунути наслідки підтоплення середмістя, комісія з усунення наслідків стихії звертатиметься до міського голови, аби виділити кошти з резервного фонду міського бюджету. І хоча резервний фонд не дуже і багатий, але на кілька десятків тисяч у ньому, мабуть, таки стане менше. Їх нададуть ЄРЦ для усунення наслідків негоди. А ось очікувати допомоги з Держбюджету не доводиться. Київ проігнорував підтоплення у центрі Івано-Франківська.
Виправдувальний вирок
Стихія стихією, але, як вважають деякі «народні експерти», у підтопленні, що сталося, без людського фактора таки не обійшлося.
Двірники – от чиїми руками, стверджують окремі іванофранківці, забилася водостічна система. Мовляв, аби не збирати сміття в пакети, вони просто згрібають його у дощеприймальні решітки. А що – так швидше!
Отож, з’ясовуємо, чи винні прибиральники у підтопленні.
Зараз вулицю Січових стрільців «підмітає» не ЄРЦ, а «Дорожнє ремонтно-експлуатаційне управління».
У ДРЕУ кажуть: вулиці, що в сфері відання «Єдиного розрахункового центру», вони взяли «під опіку» недавно, то хоч як двірники б і «старалися», намести на глобальне засмічення не змогли б. По-друге, усім двірникам повідомлено, що змітати сміття у водовідводи строго забороняється, більше того, усі комунальні працівники трудяться під розпис, що сміття у водостоки не змітатимуть. Працівники ДРЕУ збирають наметене у пакети і відвозять на міське смітєєзвалище.
Отож, двірникам – наразі виправдувальний вирок, а мешканцям міста настанова: якщо побачите лінивого двірника, що змітає щось там у водостік, неодмінно зробіть зауваження, бо, можливо, завтра така халатність стане причиною затоплення і вашої вулиці.
Автомобільні «жертви»
Вода підтопила 12 автомобілів, внаслідок чого вони вийшли з ладу. Постраждалі уже зверталися. «Люди приходили в управління, – каже Юрій Щочкін, – аби просто спитати, що їм робити далі і чи мають вони право на компенсацію від держави. Так от, державного відшкодування постраждалим водіям не буде, але збитки за стихійні лиха їм повинні відшкодовувати страхові компанії».
Проте, як кажуть страховики, буде чи не буде компенсації – залежить від того, чи передбачено це у страховому полісі. Якщо пункт про природні негаразди включено до договору – сума за завдані збитки належить вам за законом, а якщо ні – то і грошей ніяких не отримаєте. Щоб отримати страхівку, потрібно надати у вашу страхову компанію довідку з управління надзвичайних ситуацій про те, що 29 липня стихійне лихо таки було. Юрій Щочкін запевняє, що довідки видаватимуть обов’язково. Практика такої роботи у них є ще з 2008 року, коли в Івано-Франківську вирувала справжня повінь з сотнями постраждалих.
…Сподіваємося, найближчим часом у нашому місті не ставатиметься подібних «форс-мажорів». Але, з іншого боку, іноді саме так можна змусити чиновників працювати. Метод «крайньої потреби» не дуже гуманний, зате у нашій державі дієвий: і гроші на ремонт знаходяться, і робота робиться в найкоротший термін. Що ж, як говорять у народі, доки грім не вдарить – баба не перехреститься.
http://zk.at.ua/news/akcenti/2012-08-09-2112ПОМОЧЬ В БЕДЕ И НАВЕСТИ ПОРЯДОК
Алексей Ермолин, «Крымская правда», 08.08.2012
Правительство АР Крым приняло постановление об оказании помощи пострадавшим от наводнения в Черноморском районе.На состоявшемся вчера заседании правительства автономии под руководством крымского премьера Анатолия Могилёва было принято постановление об оказании материальной помощи пострадавшим от наводнения в Черноморском районе. Правительство утвердило план неотложных мер для обеспечения безопасности детей в школах и детских садах. На пресс-конференции по итогам заседания Могилёв рассказал о том, как Симферополь поэтапно освобождают от мусорных терриконов.
Пострадавшим - выплаты
Напомним: 1 августа в результате сильного дождя произошло частичное подтопление жилых домов в селе Красная Поляна Черноморского района, где уровень воды достигал от 0,2 до 1,2 метра. Также частично подтоплено село Внуково и другие населённые пункты, где уровень воды достигал примерно 40 сантиметров.
Жителям пострадавших сёл окажут материальную помощь в сумме 590 тысяч гривен. По 20 тысяч гривен получат 4 семьи, 27 семей - по 10 тысяч, 80 семей - по 3 тысячи гривен. Средства предлагается выделить из резервного фонда республиканского бюджета.
Премьер Могилёв предложил созвать внеочередную сессию Верховного Совета Крыма для утверждения этого постановления.
- Пострадавшие в Черноморском районе ждать не могут, деньги им нужны сейчас, поэтому необходимо решать этот вопрос оперативно - подчеркнул Могилёв. - В первую очередь мы окажем финансовую помощь, дальше посмотрим.
Детям - "лежачие полицейские"
План неотложных мер для обеспечения безопасности детей в крымских школах и детских садах включает оборудование безопасных переходов через магистральные дороги. По словам министра образования, науки и молодёжи АРК Виталины Дзоз, «родители просят: сделайте дорожную разметку, положите «лежачих полицейских», установите дорожные знаки».
Профильный министр сообщила, что из 50 школ и 64 детских садов Симферополя потребность в обустройстве переходов у 29 школ и 11 детских садов. Для этого необходимо 30 дорожных знаков, 50 «лежачих полицейских» и 31 дорожная разметка переходов.
- Все вопросы отработаны с ГАИ Крыма. Общая стоимость работ - 381 тысяча гривен. Необходимо дать поручение Минфину Крыма, чтобы сделать всё это до 1 сентября, - констатировала Дзоз.
Симферополю - дворники
По словам премьера Могилёва, предприятие «Чистый город» уже приступило к выполнению своих обязанностей, и в городе постепенно становится чище. Идёт поэтапный процесс очистки от мусора, отметил Могилёв и призвал жителей частного сектора Симферополя заключать договоры на вывоз бытовых отходов.
- В Симферополе на улицах очень много пустых контейнеров для мусора. Городским властям необходимо решать вопрос о дополнительном наборе дворников для крымской столицы, - подчеркнул премьер и добавил: - Раньше в Симферополе было около 200 дворников, сегодня их осталось всего 50, а мусора меньше не стало.
Нелегалам - заслон
Напомним, что мобильная рабочая группа по борьбе со стихийной торговлей в курортных регионах Крыма была создана 24 июля по инициативе премьера Могилёва. В её состав вошли представители Министерства экономического развития и торговли, Министерства курортов и туризма АРК, Государственной налоговой службы в АРК, СЭС, других инстанций. Группа регулярно и без предупреждений выезжает в регионы с проверками.
В минувшую пятницу мобильная группа выявила в Ялте нарушения в сфере розничной торговли и предоставления платных услуг, сообщил Могилёв. По результатам проверки составлены административные протоколы, изъята продукция, реализуемая с нарушением законодательства.
http://www.kp.crimea.ua/newspapers/2012/08/08/pomoch-v-bede-i-navesti-poryadokОПИТУВАННЯ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ
ДА ТЫ НЕ БОЙСЯ!
Дмитрий Желнин, «Слава Севастополя», 09.08.20.2012, АР Крым
Социологи выяснили, чего боятся украинцы.Речь идет не о каких-то там фобиях и прочих патологических страхах. Социологическая группа "Рейтинг" выясняла, что украинцы на данном историческом этапе считают главными угрозами для страны. Выясняла, поделив эту самую страну на шесть зон-регионов (к традиционным Востоку, Северу, Западу, Югу и Центру добавился Донбасс, включающий Луганскую и Донецкую области). Выясняла не в первый раз. Правда, в этот раз выясняла, каких угроз опасаются сторонники тех или иных политических партий.
Как показали данные исследования, самой главной угрозой для нашей страны сограждане назвали рост безработицы (44% опрошенных). И ощущение этой угрозы выросло в центре и на Донбассе.
Угроза и впрямь существует. Согласно данным официальной государственной статистики, сегодня в Украине уровень безработицы составляет 1,6% от общего количества населения трудоспособного возраста. По данным Госстата, на 1 июля в Государственной службе занятости было зарегистрировано 447 тыс. безработных, что на 17,8 тыс. меньше, чем месяцем ранее (464,8 тыс.).
Впрочем, эти цифры "немного" отличаются от тех, что дает Международная организация труда. Согласно данным, полученным по методологии МОТ, уровень безработицы среди трудоспособного населения Украины составляет 8,5%, не работают более 1,7 млн. человек.
Между тем международное агентство Gallup обнаружило девять стран в мире, в которых занятость населения составляет не менее 95%, то есть считается полной. В их число вошла и Украина. Большинство из этих стран находятся в Азии, остальные - в Центральной и Восточной Европе. Кроме Украины, в список вошли Беларусь, Черногория, Австрия, а также Китай, Япония, Тайвань, Таиланд, Вьетнам. Так может, безработица не так страшна? Вон, все столбы оклеены предложениями работы.
На втором месте в пятерке угроз находится экономический упадок страны (41%). Тут следует отметить, что на протяжении последних четырех лет фиксируется снижение опасений граждан относительно экономических угроз.
Так, по сравнению с предыдущим исследованием (март 2011 года) среди граждан Украины ощущение угрозы экономического упадка ощутимо уменьшилось - с 53 до 41%, а с исследованием, проведенным в августе 2009-го, - с 59 процентов. И тенденция эта характерна для всех регионов.
Каждый четвертый опрошенный (и это третья строчка в нашем "хит-параде") считает угрозой произвол властей. Тут, как говорится, добавить нечего. За исключением того, что по сравнению с исследованием, проведенным в том же августе-2009 среди граждан Украины ощущение этой угрозы ощутимо уменьшилось - с 39 до 25% (зато по сравнению с прошлым исследованием увеличилось на 2%).
Еще год назад "произвол властей" делил третью строчку в рейтинге угроз с "обесцениванием гривны". Теперь за будущее национальной валюты тревожится 15% респондентов, причем страхи относительно ее обесценивания уменьшились во всех регионах, кроме запада. А что им сейчас тревожиться? До выборов ее курс уж точно будет стабильным. Сама же "гривенная угроза" опустилась аж на восьмую строчку.
А четвертую и пятую теперь делят "деградация населения" и "ухудшение медицинского обеспечения" - по 20 процентов. Не находите, что где-то эти две угрозы пересекаются? Примечательно, что ощущение угрозы ухудшения медицинского обслуживания возросло (с 15 до 20%), особенно в Центре, на Юге и в Донбассе. Там же, в Донбассе, резко возросло ощущение угрозы "деградации населения" - с 17 до 28% (в среднем по стране - с 18 до 20%).
Далее в рейтинге угроз: экологические катастрофы (рост с 13 до 17%), рост преступности (рост угрозы с 13 до 16%) и уже названное обесценивание гривны (15%).
Раскол страны, намек на который мы видим на примере языкового закона, беспокоит 13% опрошенных. К слову, за год с небольшим почти в 1,5 раза возросли опасения граждан относительно раскола (с 9 до 13%), причем как на Западе (с 8 до 18%), так и на Востоке (с 5 до 13%) Украины.
Замыкает десятку ощущения угроз возможная потеря независимости (11%). Опасения относительно такой возможности исторического поворота событий также несколько возросли (с 9%), причем как на Западе (с 21 до 28%), так и на Востоке (с 4 до 9%).
Утечка мозгов и дешевой рабочей силы, мягко названная "массовой миграцией украинцев за границу", беспокоит каждого десятого респондента (10%).
Менее 10% опрошенных полагают, что стране угрожают ухудшение качества образования, демографический кризис, антиконституционный переворот, угроза гражданской войны и потеря контроля над украинской ГТС. При этом уменьшилось ощущение угрозы гражданской войны и выросли касательно антиконституционного переворота.
А может, нам кто-то угрожает со стороны? Всего 3% респондентов отметили, что имеет место военная угроза со стороны России и что стране угрожает терроризм. Один процент указал, что боятся военной угрозы со стороны западных стран. 3% участников опроса заявили, что не ощущают никаких из приведенных угроз.
А теперь перейдем к ощущениям угроз у сторонников отдельных политических сил. Выше среднего показателя (13%) опасения относительно раскола страны тревожат как сторонников объединенной оппозиции (16%), так и КПУ (16%).
Роста безработицы больше других боятся сторонники партии "Украина - Вперед!" (53%) и неопределившиеся (47%). Экономического упадка - объединенной оппозиции ("Батькiвщина" + "Фронт змiн") и КПУ. Произвола власти опасаются сторонники объединенной оппозиции и "Свободы" Олега Тягнибока, деградации населения - "Свободы" и КПУ, ухудшения медицинского обеспечения - сторонники Партии регионов и партии "Украина - Вперед!" Сторонники Партии регионов опасаются также экологических катастроф. А вот сторонники "УДАРа" Виталия Кличко боятся обесценивания гривны и массовой миграции украинцев за границу. Ухудшения уровня образования и демографического кризиса опасаются сторонники партии Натальи Королевской "Украина - Вперед!"
Каждый третий сторонник "Свободы" считает, что Украине грозит потеря независимости, каждый шестой - угроза гражданской войны и антиконституционный переворот, каждый десятый - военная угроза со стороны России. Угрозу терроризма больше чувствуют сторонники партии "Украина - Вперед!"
А каждый десятый сторонник Партии регионов считает, что Украине ничего не угрожает...
Кстати
Демографическая ситуация в Севастополе
На 1 июня 2012 г. численность наличного населения Севастополя (включая Инкерман, пгт Кача, сельсоветы, подчиненные городскому совету) составила 381,6 тыс. человек.
За январь-май 2012 г. численность населения увеличилась на 343 человека. Увеличение произошло за счет миграционного прироста (817 человек). Вместе с тем за 5 месяцев 2012 г. зафиксировано естественное сокращение населения - 474 человека. По сравнению с соответствующим периодом 2011 года оно снизилось на 294 человека (с 4,9 до 3 человек в расчете на 1000 наличного населения).
Среди прибывших в разрезе межгосударственной миграции 89,4% составили иммигранты из стран СНГ. Среди выбывших 85% выехали в страны СНГ. В пределах Украины с территории Севастополя количество выбывших составило 879 человек, а прибывших - 1397 человек, сообщает управление статистики в Севастополе.
А вот страхами горожан пока никто не интересовался.
http://www.slava.sebastopol.ua/2012.8.9/view/34395.html
* * *
Зауваження та пропозиції можна надсилати за адресою:
demchenko_o@rada.gov.ua
або телефоном: 255-25-43,
Демченко Олені Анатоліївні.