Огляд реґіональної преси  Випуск 53,  1 серпня  2012 р.

РЕГІОНАЛЬНА ВЛАДА

МИХАИЛ ДОБКИН: Я НЕ СОМНЕВАЮСЬ, ЧТО ВСЕ НАШИ 14 МАЖОРИТАРИЕВ ПРОЙДУТ В ВЕРХОВНУЮ РАДУ
Елена Конопля, "Status quo", 30.07.2012, Харьковская обл.
Разговор с председателем Харьковской облгосадминистрации Михаилом Добкиным происходил накануне старта избирательной кампании.

ПОЛІТИКА ДЕРЖАВИ РОЗПОЧИНАЄТЬСЯ З РЕГІОНІВ
Лідія Платонова, «Запорізька правда», 26.07.2012
Інтерв’ю з головою Запорізької обласної ради Павлом Матвієнком.

КРЫМСКАЯ ПЕРСПЕКТИВА — НЕ В ГРОМКИХ ЗАЯВЛЕНИЯХ, А В СТАБИЛЬНОСТИ И САМОДОСТАТОЧНОСТИ АВТОНОМИИ
Людмила Радева, «Крымские известия», 31.07.2012
«В новой редакции Конституции Украины необходимо предусмотреть предоставление Верховному Совету АРК права законодательной инициативы…»

СКАНДАЛЬНЫЙ ЗАКОН ДЖЕМИЛЕВА
Александр Дремлюгин, «Крымская правда», 27.07.2012
Много шума наделал законопроект «О восстановлении прав лиц, депортированных по национальному признаку».

ГУБЕРНАТОР ДНЕПРОПЕТРОВЩИНЫ, ПРЕДСЕДАТЕЛЬ ОБЛАСТНОЙ ОРГАНИЗАЦИИ ПАРТИИ РЕГИОНОВ
А.Белый, "Днепр вечерний", 30.07.2012, Днепропетровская обл.
Поскольку Партия регионов является наиболее авторитетной политсилой, важно, чтобы именно она стала гарантом открытости избирательного процесса…

РЕГІОНАЛАМ ВДАЛОСЯ СТВОРИТИ ВЛАДНУ ВЕРТИКАЛЬ
Дарина Степова, «Народне слово», 26.07.2012, Кіровоградська обл.
ХХІV конференція Кіровоградської обласної організації Партії регіонів дала  символічний старт парламентським перегонам.

АНАТОЛИЙ ПУТИНЦЕВ: МОЖЕТ ИЗМЕНИТЬСЯ ЭКОНОМИЧЕСКИЙ КЛИМАТ ОБЛАСТИ
Елена Лесных, «Комментарии: Луганск», 30.07.2012
Будет ли вторая волна экономического кризиса? Если будет, то насколько сильной?

КОЛОС ДО КОЛОСА
Людмила Даценко, «Зоря Полтавщини», 30.07.2012
На Полтавщині завершилися жнива ранніх зернових і зернобобових культур.

СЕЛЬСКОЕ ХОЗЯЙСТВО ДОНЕЦКОЙ ОБЛАСТИ ДЕМОНСТРИРУЕТ УВЕРЕННЫЙ РОСТ
"Донбасс", 30.07.2012 , Донецкая обл.
Объем продукции сельского хозяйства за январь-июнь 2012 года в целом по области вырос по сравнению с аналогичным периодом 2011 года на 10,8%.

ЖИТОМИРЯНАМ ЗАПРОПОНУВАЛИ ПРОВЕСТИ "ТЕСТ СВОГО ДЕПУТАТА"
Ірина Коник, «Житомирський Меркурій», 30.07.2012
«Якщо депутат не пройшов тест – не голосуй за нього на наступних парламентських виборах».

ПАРТІЮ РЕГІОНІВ У ХМЕЛЬНИЦЬКОМУ ЛЯКАЛИ МАСКАМИ ГАЯ ФОКСА
Олена Стойко, «Всім», 30.07.2012, Хмельницька обл.
«Перед початком акції її ведучий Руслан Рохов обіцяв 30-35 учасників. Але приєдналося лише дев’ять чоловік».

БОРИС ТАРАСЮК: «УКРАИНА У ЧЕРТЫ МЕЖДУНАРОДНОЙ ИЗОЛЯЦИИ»
М.Островская, «Южная правда», 28.07.2012, Николаевская обл.
Николаевскую область с рабочим визитом посетил народный депутат Украины, член Совета Объединенной оппозиции Борис Тарасюк.

МЕРИ ЗМІНЮЮТЬ КЛІМАТ
Мар'яна Вербовська, " Львівська газета", 30.07.2012
Під час руху "Угода мерів міст" у Львові реалізують кілька проектів енергоефективності.

СКІЛЬКИ Ж БУДУТЬ ОТРУЮВАТИ ТУРІЮ?
Ярослав Гаврилюк, "Волинь", 28.07.2012
Масову загибель риби спеціалісти "списали" на природу, хоч і не дослідили - звідки на поверхні річки з'явилися об'ємні білі масляні плями.

МОВНЕ ПИТАННЯ: ЗА І ПРОТИ (ЛИПЕНЬ 2012)
Віталій Мацюк, «Про все», 30.07.2012, Тернопільська обл.
Результати опитування 2000 респондентів, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг».

СОЦОПИТУВАННЯ НА БУКОВИНІ: СЕРЕД ЛІДЕРІВ - ОБ'ЄДНАНА ОПОЗИЦІЯ ТА КОБЕВКО
"Час", 30.07.2012, Чернівецька обл.
У Чернівецької області проведено соціологічне дослідження "Соціально-політична ситуація в регіоні: оцінка громадянами Чернівців та області".

РЕГІОНАЛЬНА ВЛАДА

МИХАИЛ ДОБКИН: Я НЕ СОМНЕВАЮСЬ, ЧТО ВСЕ НАШИ 14 МАЖОРИТАРИЕВ ПРОЙДУТ В ВЕРХОВНУЮ РАДУ
Елена Конопля, "Status quo", 30.07.2012, Харьковская обл.
Разговор с председателем Харьковской облгосадминистрации Михаилом Добкиным происходил накануне старта избирательной кампании.

- Михаил Маркович, в двух словах – как вы можете охарактеризовать общественно-политическую ситуацию в регионе накануне избирательной кампании?
- Мы подходим к выборам абсолютно ответственно, спокойно, сообща. Я сейчас даже не делю никого на партии. Почему я так говорю? Я уверен, что сегодня люди уже полностью сформировали свое отношение к тем или иным политическим силам.
- Что вам дает основания так считать?
- Социология - раз, общение с людьми - два, мой собственный политический опыт - три, знание региона – четыре. Сегодня нет таких политических сил, которые не были бы знакомы людям. Даже если появляются какие-то проекты, то это всего лишь осколки старых политсил, не более. Все четко знают основных лидеров и главных участников избирательной кампании и давно уже для себя решили, интересуются ли политической жизнью, пойдут ли на выборы и, если пойдут, то за кого будут голосовать.
- Вы считаете, что не определившихся в своих политических предпочтениях мало?
- Очень мало. Это подтверждают и социологи. По мажоритарке – да, много неопределившихся. Есть районы, где 50% людей говорят, что еще не знают, за кого они будут голосовать. Но они просто пока еще не знакомы с теми, кто будет баллотироваться.
- На днях городская организация Партии регионов определила кандидатов по мажоритарным округам, теперь с кандидатами определилась и область. Как можете охарактеризовать команду, которая в случае успеха будет представлять область в Верховной Раде?
- "Харьковское лобби" в Верховной Раде – иначе никак. Это слово длительное время (если говорить о новейшей истории Украины) воспринималось в негативном свете. Наверное, такое отношение перешло к нам еще со времен Советского Союза. На самом деле нет ничего плохого в том, что кто-то лоббирует интересы региона. Слова "лоббизм" и "коррупция" - не тождественны. Люди, которые активно работают в своем округе не только перед выборами, но и все четыре-пять лет каденции, будут лоббировать интересы той части громады, которая их выбрала.
Мы по-новому подошли к формированию команды лоббистов. Любой человек, который избирается в Верховную Раду, независимо от партии, от которой он прошел в парламент, клянется своим избирателям в преданности и в том, что будет отстаивать их интересы не только как законодатель, но и как человек, который может привнести какие-то блага. Где-то восстановить годами не работающий водопровод, где-то газ провести, где-то школу отремонтировать. Это то, что нужно людям, и этого не нужно стесняться, это нормально. И когда я был мажоритарщиком, мы делали все возможное в интересах своего избирательного округа, но не выходя за его границы. Так действовал практически каждый мажоритарщик, который был избран тогда от Харькова. Сейчас ситуация иная.
Подбирая команду, которая пойдет от Партии регионов на выборы (а мы не сомневаемся в том, что все 14 наших кандидатов пройдут в парламент и получат депутатские мандаты), мы изначально выстроили с ними работу так, чтобы они не являлись лоббистами исключительно своего округа. Есть интересы города, есть интересы региона, и над ними нужно работать. Один или два человека пробить сложнейшую ситуацию с финансированием строительства метрополитена не смогут. А если над этим вопросом будут работать четырнадцать депутатов - это уже большая сила. И не важно, если депутат избран, скажем, от Зачепиловки, а будет бороться за строительство метро в Харькове. В то же время депутаты, избранные в городе, будут добиваться газификации сел Харьковской области. Ситуация в этом плане - уникальная, и мы хотим максимально ею воспользоваться.
- Вы хотите сказать, что не было никакого списка, спущенного руководством ПР "сверху", то есть тех, кто должен пройти в ВР "по-любому"?
- Да нам ни одного человека не указали "сверху"!
- А как же Горина, Бережная, Писаренко, которые не являются харьковчанами?
- Горина - харьковчанка. Бережная уже купила себе квартиру в Харькове, в Киевском районе…
- Так она купила квартиру после того, как определилась с округом, от которого будет идти…
- Какая разница, когда она ее купила? Давайте посмотрим, сколько писем с требованием предоставить Харькову те или иные преференции (не воспринимайте преференции, как что-то особенное, это просто те случаи, когда нам были положены средства, но мы их не получали), сколько таких писем написали Писаренко, Горина, Бережная, и какое количество писем было написано, например, Александровской, которая считает себя харьковчанкой. Она для Харькова, также, как и народный депутат Василий Потапов, не сделала ничего. Все их рассказы сводятся к тому, что они в бюджетном комитете голосуют за бюджет. Вот они и голосуют за тот бюджет, который им "спустили" сверху…
В течение двух с половиной лет, когда я еще работал в городе, мы обращались к депутатам - не харьковчанам - с просьбой помочь решить тот или иной вопрос. Влад Лукьянов, Эльбрус Тедеев - они не харьковчане, но никогда в жизни не отказывали, если мы просили поддержать обращение или пролоббировать финансирование для Харькова в Кабинете министров.
Бывают родители биологические, а бывают приемные. И еще неизвестно, какие родители для детей лучше. Мы считаем и Горину (которая, кстати, родилась в Харькове), и Валерия Писаренко, и Иру Бережную харьковчанами, людьми, которые работают на благо нашей территориальной громады.
У нас с ними уже сложился некий формат отношений. Еще в 2010 году мы говорили о том, что в Харькове создалась уникальная ситуация в плане синергии работы областной и городской власти. Это тот случай, когда один плюс один - не два, а три, четыре и больше. В случае с народными депутатами мы хотим сделать ситуацию еще более уникальной: полная консолидация областной и городской власти плюс депутатский корпус, избранный от Харьковской области. Ведь кроме кандидатов-харьковчан, которые пойдут по мажоритарке, будут кандидаты-харьковчане, которые пойдут по списку партии. Это увеличит количество людей в нашем лобби. Я думаю, что еще будут и депутаты, которые пройдут в парламент по спискам других партий или в других регионах. И если они будут иметь харьковские корни, мы их тоже сможем подключить к решению проблем нашего региона.
- Кто из харьковчан попадет в проходной список Партии регионов?
- Проходная часть списка - понятие очень растяжимое. Не исключено, что в списках будет ряд работников исполнительных органов власти, допустим, того же Кабмина, которые после избрания захотят вернуться на свои рабочие места. И проходная часть списка изменится.
На сегодняшний день мы предложили кандидатуры шести человек. Фамилии пока называть не буду, думаю, мы узнаем их во время съезда (съезд ПР назначен на вечер понедельника, 30 июля – "SQ"). По крайней мере, я получил приглашение на заседание политсовета, которое пройдет накануне съезда, где впервые озвучат список кандидатов.
- Еще одной неожиданностью стало выдвижение кандидатом в депутаты Анатолия Гиршфельда по 179-му округу (город Лозовая, Зачепиловский, Кегичевский, Красноградский, Лозовской, Сахновщинский районы – "SQ")…
- Ничего неожиданного. Гиршфельд - член Партии регионов, и он этого не скрывает. Он рекомендован областной конференцией как кандидат от ПР. В свое время он был в партии "Сильная Украина". Когда мы (ПР и "Сильная Украина – "SQ") объединились, он был одним из первых, кто вместе с Моченковым (Андрей Моченков, экс-руководитель областной организации "Сильной Украины", ныне – вице-губернатор – "SQ") вступил в Партию регионов сам, по своей воле, и вопрос его участия в выборах был для нас актуален еще с того момента. Мы взвесили все "за" и "против", его возможности и потенциальную пользу для региона. Они были несоизмеримо больше по сравнению с возможностями других кандидатов, а мы останавливаемся всегда на самых оптимальных вариантах.
У нас не будет проблем с победой в этом округе: там может победить и другой человек от Партии регионов. Но Гиршфельд возглавляет очень большой промышленный комплекс и будет максимально полезен региону как лоббист не только своего предприятия, но и всей промышленности, особенно машиностроения, что для нас является очень важным. Когда ты просишь помочь человека, который далек от какой-то отрасли, ему нужно много времени, чтобы вникнуть в тему. А если нужно не просто подписать письмо, а лично встретиться с министром или премьер-министром, чтобы эту тему обсудить? Если приходит человек не в теме, то ему очень легко отказать.
Мы рассматривали в свое время кандидатуры и других руководителей промышленных предприятий. Рассматривали кандидатуры Жданова (Александр Жданов - генеральный директор завода "ФЭД" – "SQ"), Субботина (Виктор Субботин - генеральный директор ОАО "Турбоатом" – "SQ"), руководителей ряда более мелких заводов. Но пришли к выводу, что их уход с этих предприятий будет очень болезненным для самих предприятий. Поэтому остановились на кандидатуре Гиршфельда. Это я говорю к тому, чтобы вы понимали, насколько сегодня в Харькове много достойных людей, которые могут пойти и победить, достойно представлять регион в Верховной Раде.
- Еще один промышленник, но родом не из Харьковской области – Павел Климец – планировал баллотироваться от области по 176-му округу (Чугуев, Великобурлукский, Волчанский, Двуречанский, Печенежский, Чугуевский районы). В связи с чем его кандидатура была снята?
- Павел Климец имеет очень крупное предприятие в Чугуевском районе, в Малиновке, даже три предприятия (ликероводочный завод "Prime", входящий в группу "Олимп" – "SQ"). Он один из самых крупных отечественных инвесторов на территории Харьковской области, он помогает в проведении многих мероприятий в Чугуевском районе, в проведении "Свадьбы в Малиновке", например. Но Павел Анатольевич не может баллотироваться от нас в Верховную Раду (по крайней мере, от Партии регионов), потому что не состоит ни в Харьковской городской, ни в областной организации ПР. По этому округу в парламент идет Дмитрий Алексеевич Шенцев.
Я думаю, что все слухи, которые породили сомнения в этом, рождены потому, что Дмитрий Алексеевич еще и заместитель председателя партии, и очень занят сегодня во многих мероприятиях, в том числе в подготовке к съезду. Физически ему очень сложно сегодня присутствовать в Харькове. Мы с ним постоянно на связи, и, начиная с воскресенья, он будет принимать непосредственное участие в работе на округе. У него там сильный рейтинг, поэтому он мог себе позволить пару месяцев заниматься партийными делами.
- К сожалению, обо всех кандидатах мы не успеем поговорить так подробно. Скажите, по вашему мнению, в каких округах кандидатам от ПР придется вести самую сильную борьбу с конкурентами?
- Я думаю, что в 170-м округе Харькова будет определенное противостояние между Дмитрием Святашем и Аллой Александровской. Всех остальных можно назвать конкурентами с натяжкой. Недавно я смотрел передачу на "TBi", где обсуждали город Харьков накануне выборов и пригласили, на мой взгляд, людей, которые очень слабо разбираются в харьковских реалиях. Скажу вам, что мне, как человеку, который уже имеет право оценивать профессиональный уровень той или иной политической передачи, было очень горько и противно смотреть, когда уровень профессиональной дискуссии в студии был ниже плинтуса. Люди путались в фамилиях, в округах, в названиях районов Харькова, путались в основополагающих вещах. То есть там был какой-то парень из организации "Поступ", которого мы никогда здесь не видим, какие-то журналисты, которые были в Харькове, и рассказывали о том, что Александровская приватизировала "Хартрон", и по поводу этого шутили, смеялись. Я далек от симпатии к Алле Александровне, но даже мне было очень обидно за нее.
Было еще несколько интервью, как сказал Игорь Михайлович Шурма, "любителя спагетти" ( речь о руководителе избирательной кампании объединенной оппозиции в Харьковской области Арсене Авакове, который находится в Италии – "SQ") о том, что у них есть очень сильный кандидат по фамилии Кирш. Я знаю этого человека, это один из немногих, кто представляет объединенную оппозицию. Сказать, что он такая уж раскрученная телезвезда, которая пойдет и, как Арнольд Шварценеггер, на гребне популярности станет любимцем народа, - это наивно. Мы мониторим рейтинги. Для нас важно понимать, какой рейтинг в каком районе у наших главных оппонентов.
- Так что, кандидатам от ПР можно спать спокойно?
- Спать спокойно нельзя никому. Нужно стараться проявить свои лучшие качества для того, чтобы на повороте тебя не обошли.
- А почему вы не считаете сильным конкурентом Степана Гавриша, который выдвигается по одному округу с Шенцевым?
- Потому что он всегда работает с БЮТ. И на самом деле у него очень голосов в свою поддержку. Он - прожженный политик эпохи перестройки. Когда разваливался Советский Союз, появилась независимая Украина, он чувствовал себя тогда, как рыба в воде. Сегодня, я думаю, он исчерпал свой потенциал, он интересен только там, где есть конфликт. Когда был очень серьезный системный конфликт в Раде, он смог стать руководителем большинства, фактически рупором Виктора Меведчука, который тогда возглавлял Администрацию президента. Тогда он был востребован. Сегодня парламент уже по-другому структурируется, по-другому работает, сегодня уже нет лидера большинства, есть только лидеры фракций, и я не думаю, что этот человек может сегодня принести пользу нашему обществу. Себе лично – да. Он всегда отличался умением находить для себя определенную выгоду.
- Степан Гавриш заявляет о применении по отношению к нему админресурса и о том, что ему препятствуют проводить мероприятия по работе в округе. Вы знаете о таких фактах?
- Когда он, привыкший купаться в лучах людской славы, приезжал большим начальником, и главный милиционер района и прокурор, и председатель райгосадминистрации, и чиновники поменьше рангом создавали ему там массовку, конечно, со своим красноречием он имел возможность пользоваться всеми преимуществами. Сегодня к нему на встречу приходит десять человек, пять из которых - работники его избирательного штаба. Ему надо как-то оправдывать отсутствие интереса к себе, поэтому он рассказывает о том, что ему что-то не дают или что-то запрещают.
Сегодня в школах запрещена агитация (а он жаловался, насколько я знаю благодаря СМИ, что его не пустили в какую-то школу). С кем ему там встречаться летом, скажите мне? Детей нет, родители там тоже не появляются. Праздник ему не дали провести? Так на Ивана Купала праздник организовала приемная Дмитрия Шенцева за его личные средства. Воспользовавшись отсутствием оного в районе, господин Гавриш приехал туда со своими сотрудниками и попытался "примазаться" к чужому делу. Но ему вежливо сказали, что не для него проводится мероприятие. Он обиделся и ушел.
- В целом, вы считаете, что у кандидатов, не относящих себя к партии власти, нет оснований говорить о нарушении их прав и свобод в регионе?
- А кому запрещено встречаться с людьми и что-либо говорить? Попробуйте посчитать количество митингов, которые проводятся здесь (показывает рукой на пл. Свободы) по тому или иному поводу, количество интервью и брифингов, которые дают приехавшие сюда политики и наши, местные. Разве можно говорить, что кому-то что-то запрещают? Если человек считает, что он не имеет возможности использовать СМИ в том же объеме, в каком использует губернатор, то вы извините, у меня есть составленный заранее график работы, есть официальный сайт облгосадминистрации, пресс-служба, которая приглашает журналистов на мероприятия, и я не знаю ни одного случая, чтобы журналисты нас проигнорировали. Мы создаем большое количество информповодов, которые потом, соответственно, отображаются в СМИ.
Кое-что мы, конечно, не даем делать. Ну, допустим, суд принял решение - запретить ставить палатки и другие конструкции на площади и использовать звукоусиливающую аппаратуру во время проведения митингов. Приходят люди, хорошо тренированные, хорошо подготовленные на загородных базах отдыха. Кстати, они очень часто отрабатывают там приемы поведения, сопротивления. Это ни для кого не секрет: многие туда приезжают, им оплачивают дорогу, дают немного денежек в карман и кормят. Потом эти люди приезжают и рассказывают нам, что и как.
- У вас есть своя агентура?
- Мы иногда специально посылаем туда наших партийных агентов, чтобы они посмотрели, что там происходит. Так вот то, что они пытаются здесь создать, - не что иное, как, с одной стороны, попытка спровоцировать власть или правоохранительные органы на какой-то физический конфликт, чтобы это под хорошим углом снять и показать, а с другой - отработка осеннего сценария, который будет реализован… Я могу вам расписать его от "а" до "я". Кроме, может, мелких подробностей.
Как вы думаете, на что рассчитывает оппозиция, если заведомо не выставляет сильных кандидатов на округа? Скажите, что мешает сегодня Кужель приехать в Харьков и зарегистрироваться? Здесь находится Юлия Владимировна. Кужель здесь была и заявляла, что защищает права харьковских предпринимателей. Правда, ее об этом не просили. Кто мешает ей здесь зарегистрироваться на одном из округов? Что мешает зарегистрироваться Турчинову?
- Может, они зарегистрируются в других областях…
- Нет, они все идут по спискам партии. Налицо отсутствие сильных оппонентов в округах, отсутствие какой бы то ни было там работы. Они работают только на площади Свободы или под Качановской колонией, или под 5-й ЦКБ, или на площади Руднева (возле здания Апелляционного суда Харьковской области, в котором рассматривается уголовного дело по обвинению Юлии Тимошенко – "SQ"). Там они работают, там хорошая картинка. Ни на одном округе, ни на одном мероприятии не проводятся встречи, они не используют ни одного повода для того, чтобы встретиться с людьми, завоевать их симпатии, хотя бы поздравлением с 9 Мая.
Они собираются по завершении избирательного процесса выйти на улицу и сказать, что им не дали избираться в Верховную Раду, что было давление, что их лишили телевидения, что закрыли все газеты. Столько шума сегодня в сети по поводу закрытия "TBi". Но хоть один человек из журналистского сообщества, независимых профсоюзов сказал о том, что закрыто радио "Новая волна", что там задолженность по зарплате, что журналистов выставили на улицу? Почему никто не говорит, что закрыта газета "Главное"? (радио "Новая волна", газета и сайт "Главное" входят в структуру активов бывшего губернатора, лидера местной оппозиции Арсена Авакова - "SQ"). Финансируется только сайт. Им не нужна газета, потому что в нее нужно вкладывать деньги. А сайт – это возможность ретранслировать информацию на другие сайты.
Да, они идут по пути наименьшего сопротивления, поэтому руководителем избирательной кампании назначается человек, который сидит в Италии. Скажите, как можно руководить кампанией, находясь в другом государстве? Представлять людей по Интернету?
Поэтому, я это уже говорил на городской партийной конференции, у нас будет бой с тенью. Мы будем воевать сами с собой. И наша главная задача - не расслабиться в этой ситуации, потому что оппозиция действительно безлика. Без ярких личностей, не организованная. По моей информации, там и внутри у них много противоречий.
- Есть еще ряд партий, которые собираются выдвигать своих кандидатов.
- С "УДАРом", например, то же самое. Тех, кого они назвали в качестве кандидатов, не знают, за исключением Юрия Орла, который принимал участие в выборах мэра, и я его по этой работе запомнил.
- Когда вы избирались депутатом в 2002 году, ощущали конкуренцию?
- Что такое выборы 2002 года? Мажоритарный округ в Червонозаводском и Коминтерновском районах. Баллотировался я, действующий депутат горсовета на тот момент, и кроме меня - действующий депутат Верховной Рады от Компартии Павел Тищенко, главный инженер Южной железной дороги и Сергей Михайлович Стороженко. Еще Игорь Исаенко от "Нашей Украины" и Игорь Душин. Было много кандидатов, была конкуренция. Мы все работали, все топтали округ ногами.
А что сейчас? Ну вот выйдет, например, Денисенко на этот округ (президент компании "Авантаж" Анатолий Денисенко баллотируется от ПР по 173-му округ Харькова – "SQ")… Единственный, кто там более или мене известен, и то только в части Коминтерновского района, это - Порада (генеральный директор Ассоциации промышленных предприятий "Слобода" Александр Порада - "SQ") который, когда я был мэром, работал в Коминтерновском районе заместителем председателя райсовета. Не очень, скажем, яркий человек.
- Как вы думаете, насколько сильно оказывает влияние на общественно-политическую ситуацию в нашем регионе то, что здесь отбывает наказание Юлия Тимошенко?
- Вы знаете, когда Юлия Тимошенко только приехала в Харьков, в одном из социологических исследований был сформулирован такой вопрос: поддерживаете ли вы нахождение Тимошенко в местах заключения? Позитивно ответил 51 процент харьковчан. Сейчас, прошло вот уже восемь месяцев, знаете, сколько таких людей? 71 процент. Самый большой антирейтинг сегодня в регионе у Тимошенко и у Авакова. У Тимошенко примерно 78%, а у Авакова – 80%. У Тягнибока и то меньше.
- Кстати, о Тягнибоке. "Свобода" ведь тоже выдвигает своих кандидатов. Что вы думаете об их перспективах?
- Мы их вообще не видим. На чем основывается моя уверенность в том, что мы одержим сокрушительную победу? На том, что оппозиция не предъявляет никаких аргументов, не работает с людьми, со СМИ, не выдвигает ярких кандидатов. Начиная с 2010 года, когда завершились местные выборы, мы провели почти 200 избирательных кампаний в разных советах. Мы победили в 86% случаев. Кто постоянно заявлялся в качестве кандидата, так это "Свобода". Кто практически не заявлялся – это БЮТ. Иногда был "Фронт змін". Так вот "Свобода", участвуя в выборах, один раз набрала 13% в одном из округов Балаклеи. Когда мы начали разбираться, как такое могло произойти, оказалось, что голосовали не за человека, который принадлежал этой политической силе, а просто сам "свободовец" - директор рынка, яркая скандальная личность. Голосовали за него как за личность. Я думаю, что многие даже не знали, что он "свободовец". Обычно их кандидаты набирают 0,5 - 1,5%.
- Если оценить список тех, кто идет в парламент от ПР, получается, что состав значительно омолодился и обновился. А как же "старая гвардия"? Наверняка многие из старейшин хотели снова быть избранными.
- Новые люди новой формации более работоспособны и продуктивны. Только в нашей области есть такая структура в партийной организации, как совет старейшин. Туда входят люди, которые создавали партию, - кто на областном уровне, кто на городском, кто на районном. Они уже на пенсии, в почтенном возрасте, и могут быть еще депутатами в районном или городском советах. Ну, допустим, Виктор Петрович Георгиевский – бывший руководитель Киевской районной партийной организации, возглавлял крупное фармпредприятие, Леонид Исаев и другие. Они смотрят на происходящее со стороны и высказывают свое мнение. Очень часто мы прислушиваемся к их советам и не отбрасываем опыт людей, которые в силу возраста не могут быть на 100% востребованы в партии. Но вот Исаев и Потапов – два разных примера. Исаев сам понял, что уже не может быть продуктивен для партии. И он сам сказал: "Ребята, вы на меня не рассчитывайте, я хоть и закреплен за Дзержинском районом (это было года два-три назад), но я там на выборы не пойду. Всем, чем смогу, помогу, но если и пойду в Верховную Раду, то только по списку, но, скорее всего, и в список не буду проситься. Тяжело мотаться между Киевом и Харьковом ".
- А кандидатура Александра Бандурки не обсуждалась?
- По поводу Александра Бандурки даже не шло речи. Я пригласил в свое время Александра Марковича в партию, чтобы он немножко реабилитировался после того ужаса, который ему устроила ректор вуза, созданного Бандуркой, даже запретив пускать его на территорию. Очень тяжело пережить такое. Он вернулся, и я, понимая его активность, предложил баллотироваться в областной совет. Он сам не изъявлял желания идти в Верховную Раду. Это все домыслы журналистов, что он пытался идти по Дергачевскому району. Даже разговора такого не было.
Он очень помогает там в отношении Владимира Михайловича Кацубы (баллотируется от ПР по 175-му округу: Люботин, Дергачевский район, часть Харьковского района – "SQ"), помогает своимавторитетом.
Единственная ситуация, когда человек не мог понять, что стоп, хватит – это Василий Потапов. Он решил, что еще молод и с шашкой наголо может ринуться в бой. Он остепенился лишь тогда, когда понял, что избиратели на встречах могут побить его за невыполненные обещания.
- Какие вы читаете СМИ, чтобы быть в курсе событий?
- Среди интернет-изданий читаю УНИАН, "Корреспондент". Из харьковских сайтов - "Status quo" и "Объектив". И, конечно же, наши партийные, "рабочие" сайты. Очень редко читаю "Главное", только если там появляется интервью с тем, кто мне интересен. Я по этим интервью пытаюсь понять, что оппоненты собираются делать в будущем. Ну как можно читать это издание часто, если это даже через интернет плохо пахнет?
- Вы говорили, что не намерены уходить в отпуск до конца кампании. Будете вообще без отдыха?
- Я же отдыхаю в субботу и воскресенье. Если семья в Харькове, то с семьей. Я выстроил свой рабочий график таким образом, чтобы выходные работа у меня не забирала. Это неправильно, если люди приходят на работу в семь утра и уходят в одиннадцать вечера, и в субботу-воскресенье еще работают.
- Геннадий Адольфович этим славится…
- Геннадий Адольфович - отдельная ситуация. Он и не в этой должности так работал, и до городского совета тоже так работал. У него это жизненная необходимость. Фильм "Адреналин" видели? Когда человеку укололи какое-то лекарство, а противоядия было только два: или вакцина, антидот какой-то, или постоянное движение. Как только он остановится, у него будет инфаркт, и он поэтому все время бежал. Вот у Геннадия Адольфовича такая же внутренняя потребность в движении. Но в принципе, если люди это делают, и они - не Геннадий Адольфович, то они либо не умеют организовать свой рабочий день, или у них просто какие-то жуткие семейные проблемы, когда им не хочется появляться дома. У меня, слава богу, нет ни одного, ни второго, поэтому я спокойно провожу субботу и воскресенье, и старюсь, если ничего серьезного не происходит, на рабочие темы не отвлекаться.
- Какой, по-вашему, будет ситуация в Харькове после выборов?
- Эти выборы будут лучше, чем предыдущие. Какой-то шок мы переживем, потому что куча бесноватых будет устраивать всевозможные пляски вокруг костров. Но мы наведем порядок. Мы научились, не нарушая закон, добиваться для харьковчан спокойной жизни.
http://www.sq.com.ua/rus/article/vybory_2012/mihail_dobkin_ya_ne_somnevayus_chto_vse_nashi_14_mazhoritariev_projdut_v_verhovnuyu_radu/

ПОЛІТИКА ДЕРЖАВИ РОЗПОЧИНАЄТЬСЯ З РЕГІОНІВ
Лідія Платонова, «Запорізька правда», 26.07.2012
Інтерв’ю з головою Запорізької обласної ради Павлом Матвієнком.

Сьогодні відбудеться чергова сесія обласної ради, яка вирішуватиме низку важливих для територіальної громади області проблем, будуть підбиті підсумки бюджетного півріччя, депутати визначать, куди підуть кошти, одержані за перевиконання бюджетного плану, обговорять нові програми. Напередодні пленарного засідання відбулася розмова кореспондента "Запорізької правди" з головою Запорізької обласної ради Павлом Матвієнком.
- Павле Дмитровичу, нещодавно в Запорізькій області відбулося виїзне засідання комісії з гуманітарних питань, яку в українській асоціації обласних і районних рад очолюєте ви. Які питання розглядалися на пленарних засіданнях комісії? Як проходив цей захід з організаційної точки зору?
- Як правило, комісія розглядає гуманітарні законопроекти, що потім виносяться на засідання Верховної Ради України. Ми розглянули близько чотирьох законопроектів, подали наші пропозиції. Також на прикладі Запорізької області ми показали, як на практиці реалізуються соціальні ініціативи Президента України. Ознайомили гостей з тими нашими рішеннями, які доповнюють соціальні ініціативи глави держави. Гості подивилися, як організована видача грошей вкладникам "Ощадбанку СРСР", як працює центр зайнятості тощо. Усі наші досягнення в реалізації соціальних ініціатив Президента України підтверджують висунуте ним гасло: політика держави повинна розпочинатися з регіонів. Це - основа основ.
- Учасники заходу дали високу оцінку досягненням запоріжців. Ви потім виступали і на Раді регіонів у Криму?
- Так, мені доручили виступити на Раді регіонів з цих питань. Колеги з інших областей мають намір запозичити наш досвід у реалізації соціальних ініціатив Президента України.
- Запорізька область підписала угоду про співробітництво з Луганською областю. Скажіть, чому саме з Луганською? І в яких саме галузях ми будемо з ними співробітничати?
- Це один із аспектів регіональної політики, який, до речі, підказав Віктор Янукович на Раді регіонів. Чому саме Луганська область? Тому що у нас багато схожого: чисельність населення, структура промисловості.
У нас із Валерієм Голенком - головою Луганської облради - дружні взаємовідносини. Володимир Пристюк - голова Луганської облдержадміністрації - протягом тривалого часу співпрацював у Верховній Раді України з Олександром Пеклушенком. Іншими словами, співпраця на підставі особистих взаємовідносин - запорука успіху справи.
Ми повинні подати приклад співробітництва нашій промисловості, сільському господарству, щоб вони кооперувалися, обмінювалися досвідом, зміцнювали межрегіональні зв'язки.
Всі також працювали секційно: обмінювалися документами, проектами рішень. Потім пройшло підписання Угоди про співпрацю. Для гостей була запропонована цікава культурна програма. Луганчани були задоволені нашим прийомом і дуже вдячні. Вони чекають на нас у грудні.
- Павле Дмитровичу, ви постійно відвідуєте райони області. Так, нещодавно побували в Розівському, Чернігівському, Куйбишевському, Великобілозерському районах. Скажіть, що може зробити обласна влада для жителів цих районів? А що для них робить районна влада?
- Відверто кажучи, я хотів би частіше бувати в районах області, але не завжди виходить так, як плануєш.
Перш за все, цікавлюся, як виконується програма соціально-економічного розвитку території, в чому потрібна допомога району. Намагаюсь відчути територію, її проблеми. Іноді виходить, що під час візиту спливають проблеми, які досить легко розв'язати, але вони чомусь не вирішуються. Можливо, тому що не доходять до обласної влади. Приміром, енергозабезпечення селища Чернігівка. Обласна влада виділяє 300 тисяч гривень, найближчим часом буде прийнятий проект енергозабезпечення райцентру. Певен, що депутати мене підтримають, адже цей проект великою мірою соціально значущий.
Коли буваємо в районах, я або мій перший заступник, ми дивимося, куди вигідніше вкласти бюджетні кошти, як просувається реконструкція того чи іншого об'єкта, працюють підрядники та районна влада. Я поставив собі за правило: не просто спостерігати районне життя, а брати участь у сесіях райради, сільради. З питань, які виносяться на трибуну сесії, можна взнати, що найбільше турбує населення, які проблеми не вирішуються у глибинці. Це допомагає нам вчасно прийти на допомогу тій чи іншій територіальній громаді.
- Сьогодні відбудеться чергова сесія обласної ради, яка підіб’є підсумки бюджету за півріччя. Відомо, що за півроку обласний кошторис виконано на 105,7 відсотка. Куди підуть кошти, одержані за перевиконання бюджету?
- Додаткова дотація за наповнення бюджету передбачена для нашої області в розмірі 42 мільйонів гривень. На сьогоднішній сесії ми розподілимо вже близько 20 мільйонів гривень. Ці кошти підуть на реконструкцію водоводів Чернігівського району, на прокладання газопроводів у різних районах, на підготовку шкіл до навчального року, на ремонти лікувальних закладів.
У 2012 році область одержала з держбюджету на розвиток понад 500 мільйонів гривень, що в порівнянні з минулим роком більше на 204,7 мільйона, або на 68 відсотків. Субвенція на будівництво і ремонт комунальних доріг у населених пунктах складає 76 мільйонів гривень, що на 43 відсотки більше минулорічної.
Цього року фінансування водопостачання зросло вдвічі, освіти - в півтора раза, охорони здоров'я - у 3,5 раза, культури - втричі.
- Які нові програми розглядатиме сесія?
- На пленарне засідання виноситься нова дуже важлива програма інвентаризації зрошувальних мереж. Цього року - не дуже вдалому з урожайності зернових, там, де діяла зрошувальна система, хлібороби зібрали фантастичний урожай: не менше 50-60 центнерів з гектара. Тому ми прийняли рішення перевірити, що у нас залишилося від зрошувальної системи області, визначити, як відновити втрачене і передати все на баланс водгоспу. Наше завдання найближчим часом - наростити потенціал, який втрачено, використовуючи нові технології.
На розгляд сесії буде винесена і низка інших нових програм, а також змін у діючі програми.
- Цифри, програми, показники. Скажіть, Павле Дмитровичу, який особистий висновок ви зробили після років депутатства, спілкування з народом у глибинці, а також у Запоріжжі? Як дійти до серця кожного?
- Треба просто частіше розмовляти з людьми, говорити їм добрі слова, цікавитися їхнім життям, щоб вони відчували, що про них турбуються, знають їхні проблеми. Особистий контакт нічим не заміниш.
- Дякую за розмову.
http://www.zp-pravda.info/index.php?option=com_content&view=article&id=5199:2012-07-27-13-14-54&catid=34:2009-04-14-10-24-35&Itemid=63

СИТУАЦІЯ В КРИМУ

КРЫМСКАЯ ПЕРСПЕКТИВА — НЕ В ГРОМКИХ ЗАЯВЛЕНИЯХ, А В СТАБИЛЬНОСТИ И САМОДОСТАТОЧНОСТИ АВТОНОМИИ
Людмила Радева, «Крымские известия», 31.07.2012
«В новой редакции Конституции Украины необходимо предусмотреть предоставление Верховному Совету АРК права законодательной инициативы…»

С созданием Конституционной ассамблеи в нашей стране начаты обобщение практики реализации Конституции Украины, выработка предложений и рекомендаций по ее совершенствованию. Автономная Республика Крым не может оставаться в стороне от этого процесса, напротив — намерена в нем активно участвовать. Это получило подтверждение и на недавней республиканской конференции КРО Партии регионов. Ее лидер Анатолий Могилев так определил главный идеологический принцип, с которым идет на выборы единая крымская команда: «Автономии — больше прав, Крыму — процветание!».
Полуостров должен использовать всю полноту возможностей, гарантированных Конституцией Украины и Конституцией Крыма, чтобы вывести регион на экономически самодостаточный уровень, отметил он. С этой целью и формируется сильное крымское представительство в Верховной Раде Украины. В презентованной на конференции стратегии «Крымская перспектива», которую предстоит реализовать, четко обозначено стремление добиваться внесения изменений в статью 93 Конституции Украины для предоставления парламенту автономии права законодательной инициативы в Верховной Раде Украины.
Прокомментировать эту целевую задачу мы попросили Ефима Фикса, депутата Верховного Совета Крыма, ответственного секретаря Центра законодательных инициатив при ВС АРК и уполномоченного по представлению интересов Верховного Совета АРК в Верховной Раде Украины и ее органах по вопросам реализации полномочий автономии.
— Глава крымского правительства Анатолий Могилев высказал видение структуры власти и взаимоотношений центра и автономии в рамках реализации ее полномочий, а также предложил создать в Крыму рабочую группу, которая займется формированием соответствующих предложений, еще до конференции — во время недавнего «круглого стола» с участием членов Конституционной ассамблеи. Эти предложения вызвали большой резонанс, в том числе и среди наших оппонентов. А по моему убеждению, на нынешнем этапе развития страны сказанное прозвучало совершенно по-новому, в унисон с инициативами президента Виктора Януковича о децентрализации власти, приведении ее в соответствие с Европейской хартией местного самоуправления, — сказал Ефим Зисьевич. — Кстати, члены Конституционной ассамблеи, в том числе и участвовавший во встрече президент Академии юридических наук, ректор Харьковской юридической академии имени Ярослава Мудрого Василий Таций, во многом поддержали Анатолия Могилева и высказали готовность взаимодействовать по всем этим позициям.
Для этого, как я понимаю, необходимы проведение серьезной научно-исследовательской, экспертной работы, анализ действующего законодательства, а также зарегистрированных и находящихся в стадии рассмотрения проектов законов в части реализации конституционных полномочий автономии. Именно на такой основе следует готовить предложения по их совершенствованию и после рассмотрения в Центре законодательных инициатив и утверждения Верховным Советом АРК направлять в Конституционную ассамблею.
Прежде чем предлагать какие-то изменения, предстоит тщательно изучить законодательную базу не за один год, проанализировать ее, учитывая, что в отдельных случаях некоторые положения одних законов вступают в противоречия с другими.
Вот конкретный пример. Согласно Конституции АРК земельная сфера находится в ведении автономии. Прежде так и было: мы самостоятельно решали эти вопросы. Но с принятием Земельного кодекса эти наши конституционные полномочия оказались ущемлены, автономию фактически приравняли в правах к обычной области.
Есть путаница и в вопросах собственности. Конституция Украины называет два ее вида: государственная и местных территориальных громад. А Конституция АРК говорит, что есть еще и собственность республиканская.
В законодательстве не должно быть таких парадоксов. Все эти противоречия следует устранять и приводить в соответствие.
Хорошо, что у нас, наконец, с принятием Закона «О Совете министров АРК» сдвинулся с мертвой точки ряд вопросов организации взаимодействия в органах исполнительной власти, в том числе координации действий крымского правительства с главами райгосадминистраций и мэрами городов.
На очереди — принятие законодательных актов, которые позволят улучшить инвестиционный климат и тем самым сделать серьезную заявку на достижение устойчивого роста уровня и качества жизни крымчан.
— Вообще всякий раз, когда поднимается вопрос о необходимости учитывать интересы автономной республики, возникают обвинения в адрес крымчан, якобы претендующих на какие-то особые права.
— К сожалению, существует такая закономерность. Когда я представлял в Комитете Верховной Рады Украины один из разработанных в нашем Центре законодательных инициатив законопроект, народный депутат, причем лояльно относящийся к автономии, готовый нас поддерживать, вдруг спрашивает: «А зачем вы ставите этот вопрос, ведь есть Закон о местном самоуправлении?».
И пришлось объяснять народному депутату, что в Конституции Украины, кроме определений «государственная» и «местная власть», есть еще раздел «Автономная Республика Крым», в котором дан перечень полномочий, которые необходимо учитывать.
То есть причина такого недоверия к автономии — в элементарном незнании законов, в том числе и Основного.
Автономия имела право законодательной инициативы, но с принятием Конституции Украины потеряла его. Этим Крым фактически лишили возможности отстаивать свои права как автономии. В нынешнем созыве Верховной Рады Украины с созданием Временной специальной комиссии по делам АРК у нас такой механизм появился. Через нее мы подаем свои предложения, она их рассматривает и вносит в качестве законодательной инициативы через народных депутатов на рассмотрение парламента.
А если завтра, после избрания нового состава Верховной Рады Украины, не создадут подобную комиссию?! Крым снова не сможет отстаивать свои интересы, как это уже было? В прошлой каденции, например, крымский парламент направил в Верховную Раду Украины 69 документов с нашими предложениями. Из них только по двум принято положительное решение — наши поправки учли, по десяти сообщили, что отложены «до лучших времен», а на все остальные даже не удосужились ответить.
Не хотелось бы снова вернуться к таким отношениям, к такому «взаимодействию». Поэтому мы и предлагаем, чтобы в новой редакции Конституции Украины предусмотрели предоставление Верховному Совету АРК право законодательной инициативы в части реализации полномочий автономии. Подчеркиваю, мы не говорим обо всем спектре социально-экономических и политических проблем, а только о реализации полномочий автономии. Безусловно, принятие решения по данному вопросу остается за народными депутатами, поэтому наша задача — добиться в Верховной Раде Украины сильного представительства крымской команды Партии регионов, с которым будут считаться.
— Можно сказать, что наступает момент истины для создания новой системы взаимоотношений между центром и Крымской автономией, чтобы запустить на полуострове механизмы опережающего экономического роста, о которых говорится в презентованной на республиканской конференции Партии регионов стратегии «Крымская перспектива»?
— Сегодня действительно назрела необходимость проанализировать имеющиеся у автономии полномочия и определить, что нам необходимо, чтобы их реализовать в полной мере и выйти на экономически самодостаточный уровень. Если мы найдем ответы на эти вопросы и выработаем соответствующие предложения по совершенствованию законодательства, это будет очень важно и своевременно как для автономии, так и для государства в целом. Как метко заметил Анатолий Могилев, региональная самостоятельность должна проявляться не в громких заявлениях и хождении «с протянутой рукой», а в социальной, экономической и политической стабильности, в самодостаточности каждого отдельно взятого региона в рамках государства. В этом мы и видим нашу крымскую перспективу.
http://www-ki.rada.crimea.ua/index.php/component/content/article/3-newsflash/6118-2012-07-31-06-36-52

ОБГОВОРЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА

СКАНДАЛЬНЫЙ ЗАКОН ДЖЕМИЛЕВА
Александр Дремлюгин, «Крымская правда», 27.07.2012
Много шума наделал законопроект «О восстановлении прав лиц, депортированных по национальному признаку».

Автором документа является лидер меджлиса, народный депутат («НУ - НС») Мустафа Джемилев. Законопроект, принятый в первом чтении Верховной Радой Украины,  предполагает выплату компенсаций депортированным, денежную помощь для возвращения на полуостров оставшихся за пределами Крыма татар, а также право «возвращения исторических названий» населённым пунктам автономии. Депортация крымских татар в 1944 году объявляется преступлением. Наша газета обратились к ведущим экспертам Украины и Крыма, чтобы понять, что на самом деле скрывается за законопроектом.
Удобные льготы
- Несёт ли какие-то угрозы обществу, украинскому в целом и крымскому в частности, этот законопроект?
Политолог Наталья Киселёва:
- Главная угроза - это одна из категорий определения депортированных. В четвёртой статье законопроекта к таковым предлагается отнести тех, кто родился в семьях депортированных к моменту их возвращения на постоянное место жительства.
Эта категория является фактически «безразмерной». Приведу пример с семьёй лидера незаконной организации меджлис. Мустафа Джемилев родился в Крыму в 1943 году, во время нацистской оккупации полуострова. Семейство Джемилева было насильственно выселено из Крыма в 1944 году и соответственно относится к первой категории депортированных. Здесь я не поднимаю вопрос о том, чем занимался его отец в период оккупации. Дети Мустафы родились уже после снятия режима спецпоселений - во второй половине XX века, но нам предлагают их тоже отнести к категории «депортированных». И внуки его подпадают под эту категорию.
Аналогичная ситуация с зампреда меджлиса Рефатом Чубаровым. Он родился в 1957 году в Самарканде, окончил среднюю школу в Крыму, ПТУ №1 в Симферополе, затем Московский государственный историко-архивный институт. И до сих пор не вернулся и не собирается возвращаться в село Ай-Серез (сегодня Междуречье), откуда в 1944 году выселили его родителей и семью его односельчанина Джемилева.
То есть никаких ограничений в правах в советское время сам Чубаров не испытывал.
На каких же основаниях он и ему подобные претендует на особые льготы?
Политолог, директор Украинского филиала Института стран СНГ Владимир Корнилов:
- Эта ситуация напоминает мне историю с законом о «детях войны». Все вроде бы поаплодировали, дружно вспомнили об этой проблеме перед выборами. А когда дело дошло до реализации закона, вдруг оказалось, что средств нет. Законопроект Джемилева, по сути дела, направлен на воспомоществование людям, потомкам тех, кого спасла послевоенная депортация. В первую очередь под его действие подпадают крымские татары. Но говорить, что это принесёт какую-то пользу потомкам этих людей, наверное, не приходится. Всё равно таких средств у государства не окажется, и мы в ближайшее время с этим столкнёмся.
Предвыборная активность
- Какие реальные цели преследуют авторы и лоббисты этого законопроекта?
Наталья Киселёва:
- Можно предположить, что они хотят добиться коллективных льгот для максимального числа своих соплеменников. Но в таком случае можно сказать, что если авторы требуют коллективных льгот, то они тем самым, пусть даже на уровне подсознания, признают коллективную ответственность крымских татар за массовый коллаборационизм в годы Великой Отечественной войны. Активизация этой проблемы всегда связана либо с выборами, либо с курултаем. А действия народных депутатов во время принятия закона я могу охарактеризовать только как безответственные. Они не знают реальной ситуации сегодняшнего дня, а законопроект если и читали, то, как говорится, по диагонали. Мне это напоминает известное выражение: «Дуракам закон не писан. Если писан, то не читан. Если читан, то не понят. Если понят, то не так». Это грубо, но точно отражает общий уровень понимания народными депутатами Украины крымской ситуации в данной сфере.
Политолог Александр Форманчук:
- Авторы и лоббисты исходят из своих главных целей, продекларированных ещё первым курултаем в 1991 году: в Крыму нужно добиваться национальной автономии крымских татар. Отсюда и строится логика этого документа. Но мы прекрасно понимаем, что это нереально ни сегодня, ни завтра, никогда. Такая логика противоречит действительности, противоречит духу и статусу Крымской автономии. Поэтому им нужно исходить из того, что мы имеем сегодня на Украине. Эту тему нужно было рассматривать в период второго президентства Кучмы. Вопрос затянули, и теперь получается, как с законом Кивалова-Колесниченко. Когда парламент почти отработал свой срок, депутаты вдруг решили «подчистить» всё, включая и такие резонансные вопросы. Я думаю, что здесь определённую роль сыграла предвыборная риторика.
Владимир Корнилов:
- Нет никаких сомнений, что лоббисты нацеливались на эти выборы. Понятное дело, Джемилев и компания хотят усилить пошатнувшиеся позиции в глазах своих адептов, в первую очередь крымских татар. Мы видим, что меджлис в последние три-четыре года переживает серьёзный кризис, фамилии Джемилева и Чубарова вспоминаются уже без того пиетета, как это было ещё лет десять тому назад. Естественно, им нужно было что-то предпринять. Факт принятия закона может действительно поспособствовать восстановлению прежнего авторитета меджлиса, но при этом не принести никакой пользы ни крымским татарам, ни кому-либо другому.
Работа над ошибками
- Можно ли спрогнозировать судьбу этого закона?
Наталья Киселёва:
- Закон рано или поздно должны принять. Но он нуждается в значительной коррекции. Например, содержание и объёмы льгот в этом документе обязательно должны соответствовать аналогичным положениям действующего закона «О реабилитации жертв политических репрессий на Украине». Если же говорить о категориях депортированных лиц, было бы правильно разделить их на две группы: непосредственно перемещённые в места спецпоселений и родившиеся в этих семьях до снятия режима спецпоселений. То есть до указа президиума Верховного Совета СССР от 28 апреля 1956 года «О снятии ограничения по спецпоселению с крымских татар, балкарцев, турок - граждан СССР, курдов, хемшилов и членов их семей, выселенных в период Великой Отечественной войны».
Все родившиеся после 1956 года не могут быть отнесены к категории депортированных, так как были наделены равными правами с остальными гражданами СССР. То, что они не могли вернуться в Крым, не является основанием для получения статуса депортированных лиц, так как в Советском Союзе действовали паспортный режим и режим ограничения на выбор места жительства не только для крымских татар.
Александр Форманчук:
- Закон будет подвергнут серьёзной корректировке, но это произойдёт не раньше выборов. Его будет дорабатывать уже новый парламент, если он вообще заработает, потому что и такая вероятность существует. Если европейское сообщество не признает выборы легитимными, то следующий созыв может быть самым коротким в истории Украины. Но если этого не случится, я думаю, что законопроект в переработанном виде во втором чтении примут не раньше, чем через год-полтора.
Владимир Корнилов:
- Мы знаем, что репрессиям подвергались представители различных национальных групп: и русские, и украинцы, и крымские татары, евреи, греки и уж тем более немцы. Если сейчас подобный закон применять к наследникам депортированных немцев, попавших в лагеря, то Украина должна будет выплачивать миллионные компенсации гражданам Западной Германии, которые давно там обитают. Я думаю, что этот закон в любом случае нереализуем, он просто не сможет реально работать в условиях нынешнего нищего бюджета.
http://www.kp.crimea.ua/newspapers/2012/07/27/skandalnyjj-zakon-dzhemileva

ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ ТА БЛОКИ

ГУБЕРНАТОР ДНЕПРОПЕТРОВЩИНЫ, ПРЕДСЕДАТЕЛЬ ОБЛАСТНОЙ ОРГАНИЗАЦИИ ПАРТИИ РЕГИОНОВ
А.Белый, "Днепр вечерний", 30.07.2012, Днепропетровская обл.
Поскольку Партия регионов является наиболее авторитетной политсилой, важно, чтобы именно она стала гарантом открытости избирательного процесса, подчеркивали участники партконференции.

В Днепропетровске в Доме Союзов 24 июля губернатор Днепропетровщины, председатель областной организации Партии регионов Александр Вилкул провел первый этап XIX конференции Днепропетровской областной организации Партии регионов.
На конференции была принята Политическая платформа Днепропетровской областной организации Партии регионов, а также избраны делегаты на предстоящий партийный съезд.
- Сегодня первый этап 19-й партконференции, и на ней будет принята предвыборная платформа нашей партийной организации, - отметил в интервью журналистам Александр Вилкул.- Мы также выберем делегатов на съезд Партии регионов. После того как, на съезде будут выдвинуты кандидаты в народные депутаты по списку и по мажоритарным округам, мы проведем второй этап партконференции и представим каждого кандидата. Я убежден в том, что это будут достойные люди, которые принесут пользу и Днепропетровщине, и Украине в целом. Принесут пользу своему городу, району, селу. Мы рассматриваем предстоящие выборы как реальный механизм формирования эффективного и работоспособного парламента, который продолжит реализацию назревших преобразований в стране. В совместной работе с Президентом Украины Виктором Федоровичем Януковичем и правительством новый парламент должен закрепить достигнутые за последние два года успехи в социально-экономическом и политическом развитии Украины.
Именно поэтому значение предстоящих выборов и текущей избирательной кампании столь велико.
Поскольку Партия регионов является наиболее мощной и авторитетной политической силой Украины, очень важно, чтобы именно эта партия стала своеобразным гарантом честности и открытости избирательного процесса.
- Сегодня мы находимся накануне выборов в важнейший правительственный орган Украины - Верховную Раду, и Днепропетровский регион должен быть представлен там весьма достойно, - подчеркнул председатель Амур-Нижнеднепровской районной в г. Днепропетровске организации Партии регионов, депутат Днепропетровского городского совета Евгений Морозенко.- На уровне всей Партии регионов красной линией проходит безукоризненное, выполненное строго в рамках правового поля проведение избирательной кампании. Этому уделяет большое внимание председатель Днепропетровской областной организации Партии регионов Александр Вилкул. В настоящее время очень важно принять правильную стратегию ведения процесса.
- Сегодня фактически стартует избирательная кампания, - отметил депутат областного совета от Партии регионов Александр Момот.- Для себя я сделал выбор: буду бороться за людей, за лучшую жизнь для них. Сейчас очень важно оставить политиканство, а просто работать на созидание страны. Если каждый вложит свой кирпичик, мы вместе построим новое красивое здание - Украину. Мне очень хочется, чтобы мои внуки жили в счастливой стране и были уверены в завтрашнем дне.
Очевидно, что для этого Украине нужен эффективный и работоспособный парламент, в котором, безусловно достойно будут представлены и регионалы.
На конференции была принята Политическая платформа Днепропетровской областной организации Партии регионов. Участники первого этапа XIX конференции также избрали делегатов Днепропетровской областной организации Партии регионов на предстоящий XIV съезд Партии регионов, который состоится 30 июля в Киеве.
http://dv-gazeta.info/obschestvo/razvitie-regiona-budet-prodolzheno.html

РЕГІОНАЛАМ ВДАЛОСЯ СТВОРИТИ ВЛАДНУ ВЕРТИКАЛЬ
Дарина Степова, «Народне слово», 26.07.2012, Кіровоградська обл.
ХХІV конференція Кіровоградської обласної організації Партії регіонів дала  символічний старт парламентським перегонам.

На ХХІV конференції Кіровоградської обласної організації Партії регіонів, яка відбулася 21 липня в обласній філармонії, команда Партії регіонів Кіровоградщини визначила свою переможну стратегію на наступні парламентські вибори. На порядок денний було винесено три питання, серед яких – завдання обласної організації щодо проведення виборів народних депутатів України, обрання делегатів на ХІV з’їзд Партії регіонів та затвердження змін у складі ради обласної організації Партії регіонів.
За традицією перед початком конференції Сергій Ларін вручив партквитки новим членам партії, серед яких – відомі в області аграрники, освітяни, службовці та депутати.
Зібрання однопартійців, яке пройшло після проведення конференцій в усіх міських та районних парторганізаціях області у визначений статутом термін, назвало переконливу перемогу головним завданням на наступних виборах до Верховної Ради. Перемога стане запорукою подальшого виконання президентської програми «Україна для людей» та обласної програми «Центральний регіон¬2015».
Очільник обласної організації – голова облдержадміністрації Сергій Ларін зазначив у своїй доповіді: «Жодного разу я ще не був такий спокійний перед конференцією, як сьогодні. Адже я переконаний: команда Партії регіонів переможе в області і на всіх п’яти мажоритарних округах. Ми маємо єдину команду, єдину програму і конкретні справи, за якими оцінюють нас люди».
Сергій Ларін нагадав, що майже три роки тому, у вересні 2009-¬го, в розпал президентських виборів, ця ж наша команда зустрічала саме в цьому залі лідера Партії регіонів Віктора Януковича. На «Гідросилі» кіровоградці вручили Віктору Федоровичу пророчий подарунок – гетьманську булаву. І наші спільні зусилля принесли нам упевнену перемогу – Віктора Федоровича Януковича було обрано Президентом України.
Голова обласної організації зазначив, що у нього є всі підстави для впевненості у перемозі. Адже Партія регіонів має найсильнішу згуртовану команду, яка працює за єдиною програмою під контролем громадськості і влади, а головне – партійці відчувають себе причетними до команди Президента України, яка взяла курс на модернізацію країни.
Сергій Ларін підбив підсумки діяльності обласної влади та депутатського корпусу Кіровоградщини, які вражають своєю масштабністю: створення нових підприємств і робочих місць (замість дерибану, що був у попередників), реалізація соціальних ініціатив Президента, регіональних проектів та інше.
Так, налагоджено на регіональному рівні належне виконання президентських ініціатив: більше 100 тисяч пенсіонерів отримали збільшення пенсій, область не пасе задніх у виплаті компенсацій Ощадбанку, працює соціальний магазин і навіть впливає на ціни в торговельних мережах, реалізується масштабний план заходів із охорони материнства і дитинства, ранньої діагностики та економічної безпеки.
Також до добрих справ регіоналів треба віднести безпрецедентну акцію, яка уперше за 20 років реалізується під патронатом обласної влади – до кінця року вивезти всі отрутохімікати з області (всього 800 тонн відходів).
Справжнім проривом Кіровоградщини стали зміни у підходах до  захисту здоров’я населення. На відміну від багатьох попередників, які тільки роздмухували міфи щодо небезпеки для життя мешканців Кіровоградщини, тільки залякували людей і нічого не робили, регіонали запропонували декілька реальних проектів у галузі охорони здоров’я.
Це комплексні дослідження рівня концентрації радону по всій території області та конкретні антирадонові заходи. «Стоп радон» – унікальна для України, ефективна комплексна антирадонова програма, що може стати пілотною і згодом буде запроваджена в інших областях.
Також у Кіровограді відкрито обласний перинатальний центр. За п’ять місяців роботи у центрі вже народилися майже 500 дітей (з них було аж 24 двійні), і завдяки новим підходам в області вдалося подолати ганебну статистику найвищої в Україні смертності немовлят. За перше півріччя цей показник знизився удвічі, а материнська смертність зменшилася у три рази. Обидва ці показники тепер на Кіровоградщині стали кращими, ніж у середньому по Україні.
Також  дано старт новій і теж унікальній програмі «Рання діагностика».
Взагалі сьогодні нам удалося переконати і керівництво країни, і мешканців області, й іноземних інвесторів у тому, що Кіровоградщина – не депресивний регіон, а справжній центр України, перспективна область.
Ці зміни стали притчею во язицех для політичних опонентів, які не спромоглися зробити хоча б частину від здійсненого регіоналами за два роки, а лише критикують. «Чи знайдуть люди вже у листопаді численні зараз приймальні та безкоштовні юридичні консультації, чи навіть партійні офіси, відкриті щойно перед виборами іншими політичними силами? Наші ж партійні офіси, громадські приймальні, моя «гаряча лінія», наші депутати як не зникли після останніх виборів, так і нікуди не дінуться після наступних. Ми залишаємось на своїх місцях, на відстані простягнутої руки, на відстані одного телефонного дзвінка на «гарячу лінію». Ми робили, і робимо, і будемо робити нашу спільну справу», – зазначив Сергій Ларін.
Ніхто з опонентів не здатен сьогодні протистояти єдиній, згуртованій команді Партії регіонів на Кіровоградщині, яка одночасно з реалізацією поставлених завдань невпинно збільшує число прихильників. А головне – бачить перспективу і працює на сталий розвиток Кіровоградщини.
Таким чином, регіоналам вдалося створити владну вертикаль, запропонувати людям стабільність замість хаосу, покласти край багаторічним чварам і замість дешевого популізму запровадити конкретні справи.
Доповідь голови обласної організації Партії регіонів обговорювали учасники та гості конференції – від рядових голів первинок до народних депутатів України. Один із виступаючих – перший заступник голови обласної організації Партії регіонів і керівник обласного виборчого штабу Олександр Шаталов підкреслив: сьогодні обласна команда Партії регіонів дуже потужна і мобільна, має багато прихильників у містах і селах. Її завдання – відповідати за майбутнє позитивних змін, які не можна довірити будь яким безвідповідальним політикам. Тому кожен із присутніх на конференції має  докласти всіх зусиль, аби результат на парламентських виборах був позитивний і переконливий.
На конференції було оголошено імена дванадцяти делегатів, які представлятимуть Кіровоградщину на ХІV з’їзді Партії регіонів, а також внесено зміни до складу ради обласної організації Партії регіонів.
На запрошення ради Кіровоградської обласної організації Партії регіонів на конференцію прибули і взяли участь у її роботі народні депутати – члени фракції Партії регіонів у Верховній Раді: Володимир Зубанов, член політради Партії регіонів, народні депутати Станіслав Березкін, Василь Гурєєв, Олександр Єдін.
По закінченні партійного заходу відбулася прес-конференція Сергія Ларіна, на якій він відповів на запитання журналістів районних та обласних ЗМІ.
http://www.n-slovo.com.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=341:khg&catid=9:newspaper

ЕКОНОМІКА

АНАТОЛИЙ ПУТИНЦЕВ: МОЖЕТ ИЗМЕНИТЬСЯ ЭКОНОМИЧЕСКИЙ КЛИМАТ ОБЛАСТИ
Елена Лесных, «Комментарии: Луганск», 30.07.2012
Будет ли вторая волна экономического кризиса? Если будет, то насколько сильной?

Для региона индустриальных гигантов, такого, как наша область, ответ на этот вопрос определяет наличие угрозы тотальной безработицы и появление новых так называемых депрессивных территорий. Двадцатилетие независимости принесло многим промышленным монстрам множество ран. Для некоторых они оказались смертельными. Луганские экономические динозавры вымерли, как утверждают многие, не без помощи лиц, управлявших регионом и страной в эти годы. Новый пример того, что «пациент скорее мертв, чем жив» - Лисичанский нефтеперерабатывающий завод. (Правда, говорят, что смерть пока только клиническая, - мол, запустят снова нефтяное сердце, просто «доктора» не нашли). Незадолго до этого остановилась «Лиссода» и у некоторых других предприятий возникли проблемы. Те, кто продолжает работать, переживают периоды сильных сокращений кадров и мощностей. Оптимистичные прогнозы властей не способны убедить ни прессу, ни рабочих в том, что слияние Алчевсккокса и Алчевского меткомбината – экономически выгодный шаг к оптимизации производства, а у «Лугансктепловоза» - прекрасное будущее с российским инвестором. Судьбы луганских гигантов в первую очередь – судьбы людей, которые работают на этих предприятиях.
О том, почему регион, где много лет не происходит экономического рывка, не изменил ориентации и не развивает сегмент малого и среднего бизнеса, к чему это приведет, если кризис снова грянет, «Луганск. Комментарии» беседует с руководителем Луганской школы бизнеса, кандидатом экономических наук, доцентом Луганского национального университета имени Тараса Шевченко Анатолием Путинцевым.
- Анатолий Васильевич, многие прогнозируют осенью еще одну волна экономического кризиса. Первую волну кризиса, как показывает опыт, пережили легче те регионы, где малый и средний бизнес лучше развит. На востоке, в промышленных регионах, где предприятия-монстры, кризис ощущался сильней. В чем причина?
- Что касается второй волны кризиса: мы живем не в ограниченной, закрытой зоне, а в условиях мирового рынка. Как подчеркивают специалисты, действительно в мировой экономике сейчас есть процессы рецессивного характера, но глобального кризиса образца 2008-9 гг. не будет. Это показывает историческая практика: на столь небольшом промежутке времени никогда не было такого синусоидального развития экономики. Есть экономические механизмы, которые такого не допускают.
Плюс то, что кризис зависит во многом от монетарной политики США и конкретно, Федеральной резервной системы. И сейчас, по оценкам, достаточно твердо они стоят на ногах, т.е. если будут кризисные явления, то будут вливаться средства в экономику не только США, но и других стран. Поэтому процесса «домино», как в 2008-9 гг. не будет.
Могут быть кризисные явления в отдельно взятых странах. И Украина, как раз, может достаточно серьезно пострадать: кризисные явления сейчас нарастают. Летом они менее заметны, до выборов власть не допустит никаких спадов и будет максимально держать ситуацию, но кризисная ситуация может быть в начале 2013 года, и это могут быть достаточно серьезные потрясения. Это связано с тем, что очень низкий имидж нашей страны в мире (даже Евро-2012 не помогло), низкий рейтинг инвестиционной привлекательности страны. Украина занимает одно из последних мест в этом рейтинге. Например, по 5-бальной системе у нас рейтинг 2,17 при минимальном 1,7.
- Но развивать мелкий и средний бизнес можно и без иностранных инвестиций, не так ли?
- Самое тяжелое в нашей экономической ситуации – отсутствие реальной конкуренции, четкий монополизм на все прибыльные рынки и ресурсы. Есть перераспределение этих благ через власть, через парламент в пользу олигархических структур. В связи с этим постоянно сворачивается мелкий и средний бизнес.
В любой цивилизованной стране мелкий и средний бизнес – это до 70% существующих предприятий и кадров. Та монополизация, которая происходит в Украине, нарушает все объективные законы экономики. Даже за последние два года количество предприятий, работающих в сегменте малого и среднего бизнеса, сократилось в Украине на треть. Это официальная статистика.
- Чем государству выгоден такой бизнес?
- Они не приносят большие доходы в бюджет. Но это в первую очередь занятость населения. Предприятия-гиганты, когда гибнут или сокращаются, это резкий удар по бюджету, по экономическому балансу: людей просто выбрасывают на улицы. Из Украины отток постоянно увеличивается, называют уже цифру 8 миллионов людей, которые выехали на заработок в Европу и Россию. В частности в нашей области закрытие крупных предприятий при отсутствии другой работы выталкивает людей за пределы страны. А это, в первую очередь, снижение налоговых поступлений.
Крупные предприятия делают отчисления в бюджет. Но их явно недостаточно для потребностей, например, нашего региона. По Луганской области ситуацию перекрывают выделением субвенций из госбюджета. Недавно на полугодие выделялись субвенции по всем территориям Украины: 95% суммы пошло на 5 регионов: Киев, Харьковская, Донецкая, Луганская и Днепропетровская области. Из 27 на 5 регионов! Т.е. Луганская область получает немалую дотацию, благодаря, в том числе, и политическому влиянию тех, кто находится у власти: они дают возможность компенсировать те траты области.
- Т.е. наличие в нашем регионе гигантов, которых называют бюджетообразующими, не спасает от упадка, а наоборот его стимулирует, раз нам нужны такие дотации по сравнению с другими областями?
- Дело в том, что предприятия – частные. Они были приватизированы. Т.е. прибыль идет не в казну. Благодаря им, поступает лишь налог на прибыль в госбюджет, налог на доходы физлиц, который  частично идет в местные бюджеты. Пока Луганская область, в общем, от этого не страдает из-за дотаций. Если изменится политическая ситуация, может измениться и экономический общий климат области.
- Любое закрытие такого рода предприятий, например, «Лугансктепловоза», или «Лисичанского Линника», для региона опасны лишь тем, что люди потеряют работу, а казна - налоги?
- Да, это поступление налогов от доходов предприятия и занятость населения. У нас  думают только о больших предприятиях, а надо идти другими путями: создавать рабочие места и условия работы для малого и среднего бизнеса, через изменения в налоговое законодательство. Потому что новый Налоговый кодекс не сделал лучше, а в определенной мере даже ухудшил ситуацию с малым и средним бизнесом. Для них нужны серьезные налоговые льготы. И не ограничивать монополиями. В большой бизнес предпринимателей не пускают: там существуют олигархические структуры, нет доступа, там созданы кланы, касты, предприниматель не сможет выйти на их рынок. Т.е. необходимо серьезное антимонопольное законодательство. У нас оно существует, но только на бумаге. Резкое снижение налогов даст свои плюсы. Яркий пример – Грузия: остались всего 6 налогов, но поступления в бюджет выросли. Но в таком случае рушатся коррупционные схемы, связанные, например, с теми же субвенциями для местных бюджетов. У нас не хотят от этого отказаться.
- Большинство крупных предприятий нашего региона получают или пытаются получить в собственность российские кампании. Тактика ведения этими инвесторами бизнеса часто наталкивает на вывод, что их задача – уничтожить украинских конкурентов. Так в частности, утверждают о ситуации с «Лиссодой». Не стоят ли такие же задачи у инвесторов, покупающих и купивших другие наши предприятия, например, «Лугансктепловоз»?
- В таком контексте экономика региона - это микроуровень. Все положения о приватизации принимаются не на региональном уровне, это решает Фонд госимущества, над которым тоже стоят государственные руководители.
В целом, то, что входит иностранный капитал – это не страшно. Страшней другое: если идет приватизация предприятия, нужны очень четкие и ограниченные условия приватизации, а их нет. Не закреплены условия дальнейшей работы. Вхождение иностранного капитала – это привлечение инвестиций, как бы там ни было, если говорить на нормальном экономическом языке. А то, что у нас происходит, это все перевернуто с ног на голову. Потому что за всеми этими деньгами стоят конкретные люди, которые действительно убивают некоторые предприятия, потому что они их конкуренты.
Что касается «Лугансктепловоза», то слухи ходят разные. Та информация, которую дает руководство завода: у них есть серьезные заказы из России, и работа будет продолжаться. Хотя для этого требуется привлечение громадных инвестиций. В этом есть сомнения.
- Экономически России выгодно производить тепловозы в Украине, потом растамаживать, везти к себе?
- Это зависит от двухсторонних соглашений, можно таможенные ставки регулировать. Если играть по правилам, то они зашли, хотят инвестировать, значит, надо планировать свои доходы и учитывать все этапы процесса, в том числе и таможенные ставки и сборы. Именно поэтому пока есть серьезные сомнения в реальности развития «Лугансктпловоза» в нынешней ситуации.
- А слияние АМК и Алчевсккокса можно трактовать, как первый шаг к сворачиванию производства?
- Скорее здесь сыграли роль технологическая цепочка и общий  хозяин.
- Но ведь там уже говорят о сокращении  людей.
- Мировая экономика убегает от гигантомании. Крупные гиганты в любом случае будут исчезать, и это не страшно. Страшней другое: Украина не работает над созданием новых рабочих мест. Не создаются условия, чтобы люди, которых сократили монополисты, находили иные сферы самореализации. Должны работать над этим наши законотворцы, а они работают на обслуживание олигархических структур. Никто не думает вот уже 20 лет о реальных экономических механизмах.
- С позиций инвестиционной привлекательности, какой регион, какая и территория привлекательней для инвестиций: тот, где больше крупных предприятий, или тот, где развит сегмент малого и среднего бизнеса?
- Самое главное не это, а условия, в которых работают инвесторы.
- Т.е., при нынешних правилах игры, любой из вариантов не привлечет инвестора?
- Да. Например, как происходит приватизация: продали предприятие, деньги государство получило, а что дальше происходит, никому неизвестно. Условия приватизации, конечно, есть, но они юридически, скорее всего, слабо закреплены, и любая фирма может найти лазейку из них.
Но однозначно: основные инвестиции надо привлекать в малый и средний бизнес, в его развитие. Я бы не сказал, что в Украине есть какая-то территория, которая привлекательней остальных регионов для инвесторов. Дело в том, что законы по всей стране действуют одни. Законодательство должно гарантировать инвесторам вложение средств и сохранение определенных условий работы хотя бы на протяжении 5 лет. Например, ставки налогообложения, пошлин и пр. Инвестор должен разработать бизнес-план, понимать, сколько ему придется потратить. Такие у нас уже были случаи, например, в 1992 году, ввели декрет об иностранных инвестициях, декларировали его на 5 лет, а на следующий год, когда инвесторы начали вкладывать, отменили.
Рынок сам найдет, куда вкладывать деньги, он всегда ищет, где прибыльно, и найдет, но для этого нужны четкие законодательные рамки и очень важно, чтобы не было коррупции. Это главные факторы, правовые нормы работы инвестора.
- Правильно ли будет утверждать, что на сегодняшний день в Украине условия, в которых оказываются инвесторы, обусловлены не законодательством, а какими-то личными лобби и договоренностями, который каждый смог себе обеспечить в силу своих связей?
- Когда показывают в официальных документах какие-то большие объемы иностранных инвестиций, это на самом деле те же самые украинские деньги, которые были выведены в офшор и зашедшие под видом вложений кипрской кампании, реальных инвестиций очень мало.
http://lugansk.comments.ua/article/2012/07/30/094916.html

КОЛОС ДО КОЛОСА
Людмила Даценко, «Зоря Полтавщини», 30.07.2012
На Полтавщині завершилися жнива ранніх зернових і зернобобових культур.

Загальний намолот, за попередніми даними, становить близько 1 мільйона 50 тисяч тонн зерна при середній урожайності майже 28 центнерів із гектара. Найбільший ужинок мають хлібороби Глобинського, Оржицького, Лубенського районів, які намолотили більш як по 55 тисяч тонн збіжжя; понад 50 тисяч тонн мають аграрії Миргородського та Гадяцького районів. Більше 37 центнерів із гектара пшениці збирали сільгоспвиробники Великобагачанського й Пирятинського, понад 35 – Шишацького, Гребінківського та Лохвицького районів.
Невдовзі завершуються жнива ранніх зернових й у цілому в державі. Про їх попередні результати йшлося на республіканській селекторній нараді, яку провів заступник міністра агрополітики Олександр Сень. Зазначалося, що хлібороби України цього року вже зібрали понад 21 мільйон тонн ранніх зернових культур, ще майже 7 мільйонів тонн – минулорічних запасів хліба, що дає можливість забезпечити продовольчу безпеку держави. При цьому наголошувалося на необхідності належного зберігання збіжжя, адже поки що на сертифіковані зерносклади країни надійшло лише близько 4,5 мільйона тонн зерна, в тому числі 2,5 мільйона тонн пшениці. Стосовно експорту зерна, то, за прогнозами урядовців, він може становити близько 22 мільйонів тонн.
На нараді також йшлося про забезпечення областей насінням озимих культур, закупівлю збіжжя Аграрним фондом, наголошувалося на необхідності своєчасного формування регіональних ресурсів зерна, для чого потрібно залучати кошти місцевих бюджетів.
Не оминули на республіканській селекторній нараді й питання державної підтримки розвитку тваринництва. Констатувалося, що діють кілька програм. Зокрема на Полтавщині, за словами заступника начальника головного управління агропромислового розвитку ОДА Івана Филоненка, за утримання фізичними особами молодняку великої рогатої худоби на особисті рахунки селян уже надійшло понад 900 тисяч гривень. Подано реєстри ще на 5,5 тисячі голів молодняку ВРХ. Сума за часткове відшкодування закуплених фермерськими господарствами племінних телиць становить 312 тисяч гривень. Ці кошти невдовзі мають надійти в область
http://www.zorya.poltava.ua/index.php?rozd=&nomst=5590

СЕЛЬСКОЕ ХОЗЯЙСТВО ДОНЕЦКОЙ ОБЛАСТИ ДЕМОНСТРИРУЕТ УВЕРЕННЫЙ РОСТ
"Донбасс", 30.07.2012 , Донецкая обл.
Объем продукции сельского хозяйства за январь-июнь 2012 года в целом по области вырос по сравнению с аналогичным периодом 2011 года на 10,8%.

В том числе сельскохозяйственные предприятия увеличили производство на 13,9%, хозяйства населения - на 6,2%.
Об этом donbass.ua сообщили в Главном управлении статистики в Донецкой области.
Вследствие более ранних сроков начала уборки зерновых культур растениеводства за этот период получено вдвое больше, чем год назад. Производство животноводческой продукции возросло по сравнению с январем-июнем 2011 года на 3,5%.
Производство мяса (реализация скота и птицы на убой в живом весе) в январе-июне 2012 года увеличилось по сравнению с январем-июнем предыдущего года на 2,8% и составила 77 тыс.т, при этом в сельскохозяйственных предприятиях оно выросло на 4 , 3%, а в хозяйствах населения уменьшилось на 0,4%.
Надои молока, составив за январь-июнь 170 тыс.т, увеличились по сравнению с январем-июнем 2011 года на 1,8%, в том числе в сельскохозяйственных предприятиях - на 4,6%, в хозяйствах населения - на 0,1%.
Яиц в январе-июне 2012 года получено 1144,4 млн.шт., что больше января-июня 2011 года на 6,5%, при этом сельскохозяйственные предприятия увеличили производство на 9,2%, а хозяйства населения - уменьшили на 2,4 %.
Поголовье крупного рогатого скота, составив на 1 июля 157,4 тыс. голов, сократилось по сравнению с аналогичной датой 2011 года на 1,7%, в том числе поголовье коров уменьшилось на 2,5% и составило 68,8 тысячи . Поголовье свиней возросло по сравнению с 1 июля 2011 года на 3,4% и составило 556,1 тыс. голов. Поголовье птицы на начало июля составил 17,6 млн. голов, что на 3,2% меньше по сравнению с аналогичной датой 2011 года.
Общий объем продукции собственного производства, реализованной сельскохозяйственными предприятиями области за январь-июнь 2012 года вырос по сравнению с январем-июнем предыдущего года на 27%, в том числе продукции растениеводства реализовано больше, чем год назад, в 1,6 раза, а животноводства - на 0,7% меньше.
Средние цены продажи сельскохозяйственной продукции за январь-июнь 2012 по сравнению с январем-июне 2011 года снизились на 1%, в том числе продукции растениеводства - на 18,6%. Средние цены реализации продукции животноводства повысились на 20,5%. В частности, молоко сельскохозяйственные предприятия продавали в январе-июне 2012 года дороже, чем год назад, на 2,5%, скот и птицу - на 12,2%, яйца - на 37,9%. Снизились по сравнению с январем-июнем 2011 года средние цены реализации зерна - на 8,9%, семян подсолнечника - на 16,9%, овощей - в 2 раза, картофеля - в 3,3 раза.
http://donbass.ua/news/region/2012/07/30/selskoe-hozjaistvo-doneckoi-oblasti-demonstriruet-uverennyi-rost.html

ПОЛІТТЕХНОЛОГІЇ

ЖИТОМИРЯНАМ ЗАПРОПОНУВАЛИ ПРОВЕСТИ "ТЕСТ СВОГО ДЕПУТАТА".
Ірина Коник, «Житомирський Меркурій», 30.07.2012
«Якщо депутат не пройшов тест – не голосуй за нього на наступних парламентських виборах».

Протестувати народних депутатів на доброчесність 28 липня житомирянам запропонували активісти громадського руху ЧЕСНО. В цей день в обласному центрі, в районі Центрального універмагу, на Московській, «чеснівці» провели всеукраїнську акцію «Тест твого депутата», мета якої – мобілізувати виборців та спонукати їх до усвідомленого голосування на парламентських виборах 2012 року.
Волонтери акції у білих халатах (жінки) та футболках (чоловіки) з написом ЧЕСНО роздавали перехожим своєрідну вакцину доброчесності – листівку «Тест твого депутата».
«Вбрання моїх помічниць символізує медичних працівників, - пояснює вибір форми одягу координатор руху ЧЕСНО на Житомирщині Володимир Піньковський, - вони, мов лікарі, дають пігулку або, іншими словами, проводять щеплення проти нечесних депутатів Верховної Ради, аби люди набули імунітету і зробили правильний вибір, голосуючи на дільницях 28 жовтня».
На звороті барвистої та яскравої листівки «чеснівці» запропонували респондентам оцінити свого депутата за шістьма критеріями й визначити для себе, чи не є їхній потенційний обранець правопорушником, «тушкою», корупціонером, брехуном, кнопкодавом (той, хто особисто не голосує) чи прогульником.
«Якщо депутат не пройшов тест – не голосуй за нього на наступних парламентських виборах», - йдеться з епілозі «Тесту твого депутата».
- Мене дуже зацікавила ця листівка, - каже 23-річна Ольга, тримаючи в руках «Тест…». – Чесно кажучи, з портфоліо потенційних депутатів я ще не знайомилася. Останнім часом політика взагалі не дуже мене цікавить. Вважаю, що політична ситуація в країні не надто хороша. Депутати не відповідають жодним критеріям. Вони або колишні, або нинішні злочинці. Однак молода гвардія, на мою думку, чогось таки коштує.
Пані Олена у краще життя після виборів не вірить. «Що можна зробити у цій країні, якщо вже давно все продано, - каже зневірена жінка, - немає нічого державного. Скажіть, за що боротися? Що відстоювати? А депутати… Про що говорити?! Вони там усі магнати, багатії. Від них не варто чекати нічого доброго».
Житомирянка Надія з вибором ще не визначилась. «Депутатам не дуже довіряю, - каже жінка, - однак голосувати піду обов’язково».
«Нема у нас чесної влади і не буде», - песимістично налаштований пан Микола. Чоловік переконаний: вибори-2012 не будуть чесними і змін на краще від них чекати не варто.
Хоча до виборів ще майже повних три місяці, пані Марія твердо визначилась, навпроти якої політичної сили буде ставити галочку в бюлетені: голосуватиме за об’єднану опозицію. «Я їй довіряю», - говорить житомирянка.
«Хочеться, аби покращилось життя», - надіється на вибори пенсіонерка Марія Василівна.
«Кожен голос – це сила, тож голосувати обов’язково піду», - каже городянка, що побажала залишитись невідомою. Жінка вже давно визначилась з вибором і збирається віддати свій голос за одну з опозиційних партій.
Молода мама із Житомира пані Алла не в курсі, хто з політиків ітиме на вибори. За кого голосувати, теж не знає, однак, на всі 100 впевнена, за кого точно не віддасть свій голос – за Партію регіонів.
«Тест свого депутата», запропонований житомирянам, провели і активісти руху ЧЕСНО. Виявилося, що з 449 нинішніх та потенційних нардепів, лише троє успішно пройшли перевірку: Олександр Гудима («БЮТ-Батьківщина»), Володимир Лановий («Наша Україна»), Микола Томенко (позафракційний). Решта, 446 теперішніх і, можливо, майбутніх, слугів народу, виявилися недоброчесними: кнопкодавів серед них - 419, брехунів - 382, прогульників - 234, корупціонерів - 198, правопорушників - 89, «тушок» - 49. Зрозуміло, що більшість із політиків були одночасно «удостоєні» кількома «званнями».
Всеукраїнська мобілізаційна акція «Тест твого депутата» 28 липня, крім Житомира, відбулась ще у 23 регіонах України. Загалом волонтери Руху планували роздати 240 тисяч листівок.
http://merkury.com.ua/politika/3481-zhitomiryanam-zaproponuvali-provesti-test-svogo-deputata-foto.html

ПАРТІЮ РЕГІОНІВ У ХМЕЛЬНИЦЬКОМУ ЛЯКАЛИ МАСКАМИ ГАЯ ФОКСА
Олена Стойко, «Всім», 30.07.2012, Хмельницька обл.
«Перед початком акції її ведучий Руслан Рохов обіцяв 30-35 учасників. Але приєдналося лише дев’ять чоловік».

Дев’ять учасників Всеукраїнської акції попередження у масках Гая Фокса з плакатами та рупором пікетували на захист мови під офісом обласної організації Партії регіонів.
- Сьогоднішня акція – це маячок для суспільства, що є люди, які борються за свої права, починаючи від права використовувати українську мову, яка є державною мовою. Ми об’єдналися для того, щоб виступити проти режиму. Ми чинитимемо ненасильницький спротив. Сьогодні люди, які хочуть змін, не знають, куди рухатись і до кого примикати. Вони не бачать лідера, за яким потрібно рухатись. Український дім хвилею акцій протесту по всій Україні мав показати, що є та сила, що вона народжується. Тепер люди, які мають бажання боротися, знають до кого приєднуватися, - каже ведучий акції Руслан Рохов.
Перед початком акції її ведучий Руслан Рохов обіцяв 30-35 учасників. Але приєдналося лише дев’ять чоловік. Вони стали у шеренгу навпроти входу до обласної організації Партії регіонів та надягнули маски із зображенням обличчя Гая Фокса. У руках протестувальники тримали плакати з гаслами «У Вас ще є шанс виправити свою помилку, не змарнуйте його!» та «Ваш час вичерпано - наше терпіння також». Серед учасників акції були колишні члени народного списку від Наталії Королевської Наталія Вишнівська та Алім Міщук.
Ведучий акції Руслан Рохов зачитав текст звернення до голови обласної організації Партії районів. Потім кожен учасник акції його підписав.
Далі була хвилина мовчання і прозвучало гасло «Ваш час збігає – наше терпіння також».
Наприкінці акції Руслан Рохов відніс до обласної організації Партії регіонів лист-звернення.
- Українська мова – автентичний продукт, створений українським народом. Його не потрібно руйнували і навіть не можна задівати цю тему, бо для України це є першою ознакою формування народу як нації. Тому сьогоднішня акція дасть свої результати. У повітрі відчувається дух революції. Народ хоче змін. Він готовий активізувати всі сили для того, щоб почати жити так, як хоче він сам, робити те, що правильне для нас, а не для влади. Зараз заділи мовне питання і це є свого роду трампліном для того, щоб почався великий рух, - каже учасник акції Ігор Васильков.
Регіоналів акція не вразила.
- У п’ятницю було, здається чоловік п’ять, які прийшли пікетувати. Їх навіть не було видно, не було чути. Тому від цієї акції у мене не лишилося ніяких вражень, я її навіть не запам’ятав, бо її фактично не було. Який вплив може мати така акція? Організатори не продумали захід, якщо вони хотіли дійсно привернути увагу. Скажімо так, її навіть тут не було. Щодо заяви, то вони трошки відстали, тому що перед цим обласна рада робила звернення до Президента щодо цього мовного питання, щоб він не підписував його. Обласна рада відгукнулася ще до того, як ці товариші організували цей пікет, - коментує акцію протесту член Партії регіонів Вадим Галушко.
Довідка
Гай Фокс став символом бунтарства і протистояння системі, уособленням боротьби за ідеали прогресу і незгоди з відсталістю і ортодоксальністю, прапором нонконформізму і нетерпимості до посередності. Фільм «В» значить Вендетта» ілюструє повну картину значення цього образу. Так пояснюють вибір образу учасники акції на її сторінці В Контакті.

ТОЧКА ЗОРУ

БОРИС ТАРАСЮК: «УКРАИНА У ЧЕРТЫ МЕЖДУНАРОДНОЙ ИЗОЛЯЦИИ»
М. Островская, «Южная правда», 28.07.2012, Николаевская обл.
Николаевскую область с рабочим визитом посетил народный депутат Украины, член Совета Объединенной оппозиции Борис Тарасюк.

Целью визита оппозиционного народного депутата, главы Народного Руха Украины стала презентация программы Объединенной оппозиции «Батькiвщина». Во время визитов Б.Тарасюка и других лидеров оппозиции в различных областях Украины оппозиционеры рассказывают о программе, с которой Объединенная оппозиция идет на выборы, и о политических процессах, которые происходят в нашем государстве. На прошедшей пресс-конференции Б.Тарасюк сообщил, что 30 июля на съезде Объединенной оппозиции «Батькiвщина» будут утверждены окончательный текст предвыборной программы Объединенной оппозиции, список кандидатов в депутаты по многомандатному избирательному округу и в мажоритарных округах.
Как рассказал Б.Тарасюк, на днях он вернулся из Брюсселя, где принимал участие в заседании министров иностранных дел восточного партнерства, которое собрало 27 министров иностранных дел стран-членов Европейского Союза, а также 6 министров иностранных дел восточного партнерства. Борис Тарасюк принимал участие в заседании в качестве сопрезидента парламентской ассамблеи ЕвроНест, включающей шесть стран - Украину, Молдову, Беларусь, Азербайджан, Армению и Грузию. Народный депутат заверил, что на всех встречах с известными европейскими политиками - и в Брюсселе, и в Киеве, ему приходится слышать об обеспокоенности ЕС тем, что политика, которая проводится нынешней украинской властью, препятствует взаимоотношениям с Европейским Союзом. А завершение переговоров об Ассоциации, включая зону свободной торговли, которая должна вывести наши взаимоотношения на уровень политической ассоциации и экономической интеграции, к сожалению, «заморожено».
- Из заявлений руководства ЕС и из резолюции Европарламента мы знаем, что в ЕС обеспокоены сворачиванием демократии в Украине, наступлением нынешней власти на лидеров оппозиции и на оппозицию в целом, недемократическими процессами, которые происходят в нашем государстве, коррупцией, процветающей в нашей стране, отсутствием верховенства права в Украине, заявил Б.Тарасюк. В Европейском Союзе требуют, что пока не будет изменена ситуация с давлением на оппозицию, будет усложнено признание будущих выборов в Украине честными и демократичными, также если в них не будут принимать участие Ю.Тимошенко, Ю.Луценко и другие представители оппозиции. От того, как пройдут выборы в Украине 28 октября этого года, будут ли они демократичными, зависят дальнейшие взаимоотношения между Украиной и ЕС. Как человек, который работает в украинской дипломатии с 1975 г., который дважды был министром иностранных дел независимой Украины, я могу сказать, что мы подошли к черте, за которой начинается международная изоляция страны, - сказал Борис Тарасюк.
На подтверждение того, что Украина приближается к международной изоляции, Б.Тарасюк назвал срыв неформального саммита глав государств Центральной Европы, на который из 20 приглашенных президентов согласились приехать лишь четверо, то, что за 2012 г. Президент Украины еще не посетил ни одну страну ЕС, игнорирование руководителями многих государств украинской части Евро-2012, 4-часовое опоздание Президента РФ на встречу со своим украинским коллегой в Ялте из-за встречи с байкерами, что является выражением неуважения к Президенту и к Украине, и те два проекта резолюций в Конгрессе США, содержащие призыв к правительству США ввести персональные санкции против Президента В.Януковича и всех причастных к проведению политически мотивированного, выборочного правосудия по отношению к лидерам оппозиции, в частности к Ю.Тимошенко.
Борис Тарасюк сообщил, что свои устремления Объединенная оппозиция, в состав которой входят ВО Батьківщина, Фронт змін, Гражданская позиция, Народный рух Украины, Народная самооборона, За Україну! и ПРП, выразила в программе Объединенной оппозиции «Батькiвщина». Проект этой программы был представлен 12 мая на Форуме Объединенной оппозиции в Киеве, после чего был передан на всенародное обсуждение. «Программа содержит ответы на все вопросы, которые волнуют простого гражданина Украины - вопросы институтов власти, заработной платы и пенсий, здравоохранения, образования, культуры, внешней политики. Причем, в ней содержатся конкретные меры, которые намерена проводить оппозиция в случае получения большинства в Верховной Раде», - сказал в заключение Б.Тарасюк.
http://www.up.mk.ua/cgi-bin/page2st.php?param=5662

ЗБЕРЕЖЕННЯ ДОВКІЛЛЯ

МЕРИ ЗМІНЮЮТЬ КЛІМАТ
Мар'яна Вербовська, " Львівська газета", 30.07.2012
Під час руху "Угода мерів міст" у Львові реалізують кілька проектів енергоефективності.

Чотири роки тому Львів став учасником світового руху "Угода мерів міст", метою якого є  боротьба за зменшення викидів вуглекислого газу в повітря. Ініціатива виникла після того, як голови міст різних країн утомилися чекати державної вказівки і вирішили рятувати довкілля локально, у межах своїх територій. Міста зобов'язалися до 2020 року впроваджувати енергоощадні технології, зменшивши викиди вуглекислого газу в атмосферу на 20 відсотків. Якщо до того часу не вдасться змінити масштаби викидів, температура повітря невпинно зростатиме.
Велосипеди, технології та економія
Організатори певні, що у боротьбі зі зміною клімату доречні будь-які заходи. Усі місцеві ініціативи розглядають та аналізують представники різних країн. Найпопулярніша з них - робота над транспортними розв'язками, зменшення кількості автомобілів у місті, впровадження велосипеда як універсального та екологічно безпечного транспортного засобу.
 - Можемо зробити міста енергоефективнішими. Львів - одне з провідних українських міст у цій сфері, тому ми вирішили провести тут форум-обмін досвідом. Конференція зможе активізувати наші сили. Хочемо, аби міські голови, їхні заступники та співробітники розповіли, що їм було складно робити, а що навпаки. Ми зібрали понад 70 представників різних країн, - розповів Ян Едвін Ваандерс, спеціаліст із місцевого та муніципального розвитку CIUDAD Supporting Mechanism.
Фінансують проекти відразу з кількох джерел, що важливо - організатори не дають прямої грошової допомоги, а заохочують шукати різні джерела.
- Європейська комісія зараз планує розширити фінансові можливості й вийти за рамки основного фонду "Єлена". Фонд був спеціально створений для допомоги містам, наразі він діє для членів Європейського Союзу. Тому ми перед вибором: створити новий фонд чи розширити повноваження фонду "Єлена" для членів зі Східної Європи. Думаю, вирішимо це до кінця року, - зазначає Роб де Лобел, представник Європейської комісії.
Він наголошує, що кожна країна повинна максимально користати з тих шансів, які вони мають, саме державні програми мали б стати основою для грошових вливань.
Львів діє як уміє
Попри промовисту назву "Угода мерів міст", львівський керманич конференцію не відвідав. Анатолій Копець, керівник команди проекту "Угода мерів-Схід", розповідає, що у місті Лева ця угода діє від 2009 року. Серед перших 370 міст, які підтримали ініціативу, десять були українськими.
- Слід відкрити нові напрямки економічного поступу, правильно докласти зусилля до сталого енергетичного розвитку. Наголошу, що це ініціатива, яка має початок, але не має закінчення. Маємо муніципальний енергетичний план Львова в рамках сталого енергетичного розвитку. Його ухвалили на одній із сесій міської ради, тому напрям руху ми визначили, - розповів Анатолій Копець. - Міста повинні працювати на те, аби економити сімейні бюджети, які щороку втрачають значні суми.
За словами Анатолія Копеця, Львів - перше місто, яке створило інтегровану систему управління енергетичними ресурсами. Зараз у місті працює кілька проектів Європейського банку реконструкції та розвитку, є донорська допомога Фонду Східноєвропейського партнерства з енергоефективності та довкілля (The Eastern Europe Energy Efficiency and Environmental Partnership - E5P), або так звана "Шведська ініціатива", яка запланувала модернізацію ТЕЦ  у Львові (вартість проекту - 34,3 млн. євро, грантова допомога - 10 млн. євро). У місті також запланували термомодернізацію навчально-виховного комплексу "Школа-гімназія "Сихівська",  подібні проекти для дитячих садків і шкіл фінансує Північна екологічна фінансова корпорація НЕФКО. Пан Копець вважає, що нічого подібного не було б, якби не "Угода мерів міст".
Угода стала стимулом і для маленьких міст. Місто Долина, що на Івано-Франківщині,  підписало "Угоду мерів" з ЄС одним із перших, у 2009 році. Нині місто має затверджений план   енергетичного розвитку. Тут розробили комплекс дій у житловій, комунальній, бюджетній сферах, промисловості, за найближчі вісім років викиди вуглекислого газу в атмосферу в Долині мають зменшитися на 21,4%. Основна мета - знизити енергоспоживання. Це стосується будівель комунальних і приватних, транспорту, промисловості. Крім того, планують запровадження альтернативних енергоресурсів: вітряків, сонячних батарей, а також перехід на тверде паливо.
Загадкові посередники
Міністерство регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ заявило, що готове сприяти та підтримувати ініціативи.
- Ми підписали меморандум про взаєморозуміння між міськими головами та Мінрегіонбудом, погодилися співпрацювати за енергоефективними напрямами. Крім того, залучатимемо інші міста до підписання угоди і максимально докладемося до створення плану дій для кожного міста, - заявила Каріна Захарова, представник Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України.
Наразі не зрозуміло, яку роль виконуватиме міністерство, позаяк угода укладена між мерами міст і передбачає курування програм безпосередньо зсередини, а не за владною вертикаллю.
http://www.gazeta.lviv.ua/ecology/4116

СКІЛЬКИ Ж БУДУТЬ ОТРУЮВАТИ ТУРІЮ?
Ярослав Гаврилюк, "Волинь", 28.07.2012
Масову загибель риби спеціалісти "списали" на природу, хоч і не дослідили - звідки на поверхні річки з'явилися об'ємні білі масляні плями.

У перших числах липня річку Турію знову спіткало екологічне лихо. Жителі навколишніх сіл розповідають про масову загибель риби, яку, за їх словами, спричинили об'ємні білі масляні плями у воді. Голова Ковельської районної ради Петро Якубук особисто бачив у притоці біля містка, який веде від села Вербка до православного монастиря, суцільну масляну пляму.
     - Звідки вона могла з'явитися? - перепитує Петро Григорович. - Це, очевидно, ті стоки, що скинув завод "Комо", і які не пройшли через очисні споруди ковельського водоканалу.
     - Швидше за все, це - "робота" "Комо", - висловлює думку начальник Ковельського управління осушувальних систем Микола Авдіюк. - Я не знаю самої технології, яка використовується на цьому заводі, але резервуари, в яких зберігається молоко, потім миються кислотою. Куди потрапляють стоки - на очисні споруди водоканалу чи відразу в річку?
     На позачерговій сесії Ковельської районної ради державний інспектор Волиньдержрибоохорони Ігор Моголюк припустив, що на очисних спорудах водоканалу, мабуть, неякісно очищається вода, або є якісь нелегальні труби, які скидають в річку неочищені стоки. "Вихід такий десь є", - мовив він. Районні керівники висловлювали думку, що можливо існує несанкціонована труба в річку з промислового підприємства, яке знаходиться на вулиці Ватутіна, і навіть хотіли прокопати канаву вздовж берега, щоб підтвердити чи спростувати цей факт. Але на такі масштабні земляні роботи необхідні чималі кошти, тому задум втілювати в життя не стали.
     Завод "Комо" не має власних очисних споруд і користується очисними спорудами ковельського водоканалу, які, за твердженням начальника відділу екологічного контролю атмосферного повітря, поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами Державної екологічної інспекції у Волинській області Анатолія Франчака, зараз є у незадовільному технічному стані. Начальник водоканалу Юрій Савчук говорить, що між ним і "Комо" укладено договір на скид стоків. Але завод у декілька разів перевищував гранично допустимі норми, причому робив це неодноразово. Водоканал за порушення змушений був виставити штрафні санкції на 13 тисяч гривень.
     - Те, що в них є так звана "ліньовка" для водостоку, ніхто не заперечує, в тому числі й вони самі, - наголошує Юрій Григорович. - Чи в річці є сироватка? Я сьогодні не можу це стверджувати.
     Трубу, яка йде до річки, того ж дня оглянули керівники району та еколог. Коли вони дивилися колодязі, які замість звичних металевих люків накриті де дошкою, де брилою, сюди прибув директор заводу "Комо" Дмитро Башко. З'ясувавши, що труба впадає в річку, Анатолій Франчак сказав директору: "Добре. Завтра о 10-й годині у вас перевірка, щоб ви були в курсі". "Як скажете", - відповів йому Дмитро Ярославович. Що дала ця перевірка? Анатолій Андрійович повідомив, що він не виявив на підприємстві ніяких порушень, хіба що встановив несанкціоновану "врізку" до заводського колодязя одного з жителів села Вербка, якого одразу ж оштрафував.
     - На території підприємства є дві незалежні системи каналізації - одна зливова, а інша - промислова, - констатує Анатолій Франчак. - Прямого витоку в річку не було. Але ми ж не будемо гадати на кавовій гущі, звідки взялися у заплаві Турії, біля зливового колектора заводу "Комо", масляні плями? Наша інспекція має відслідковувати від чого загинула риба, а щодо плям, то жодна лабораторія в області не дасть висновку про їх походження.
     Дивно чути таке чи то пояснення, чи то виправдання. Дослідити походження в річці об'ємних білих масляних плям, виявляється, можуть лише науковці. Районна влада виходила на зв'язок з Інститутом гідрології Національної Академії наук України, який назвав ціну питання - 40 тисяч гривень. Порадившись, виконавча і представницька влада дійшли висновку, що це району не по кишені.
     Катастрофічна ситуація виникла в Стоході. Під час обстеження річки на території Ситовичівської сільської ради Ковельського району працівники Волиньдержрибоохорони та Державної екологічної інспекції у Волинській області виявили 8,4 тисячі екземплярів мертвої риби. І хоча ніде в окрузі немає жодного промислового підприємства або очисних споруд, тут теж на поверхні води біліли масляні плями. За словами сільського голови Михайла Никитюка, таких випадків на його пам'яті ще не було. Одне з регіональних видань зробило припущення, що хтось міг навмисне завезти у цистернах відходи якогось виробництва і скинути їх у річку.
     А ось масову загибель риби в Турії екологи заперечують.
     - Ми пройшли на моторному човні від автомобільного мосту, який знаходиться у Ковелі, аж до села Гішин, приблизно одинадцять кілометрів, і жодної загиблої риби - ні мертвої, ані замореної - не виявили, - переконує Анатолій Франчак.
     Представники влади та журналіст "Волині" поїхали разом із Анатолієм Франчаком у село Тойкут, де проживає депутат Ковельської районної ради Лідія Козуля, яка перед тим розповідала на сесії про мертву рибу в Турії. Вона охоче провела екскурсію і показала загиблу рибину, яка одиноко біліла у заплаві неподалік її подвір'я. Лідія Іванівна дивується, що екологія і влада приїхали сюди майже через півтора тижні після того, що трапилося. Річкова вода уже трохи очистилася, але місцями ще й досі видніються масляні плями. Загибла риба стала здобиччю для лелек, а скільки її довелося закопати селянам - не злічити.
     Йдемо з півкілометра до дерев'яного мосту. Це неподалік сільського будинку культури, на даху якого уже виросла береза. Дорогою до нас приєднується депутат Тойкутської сільської ради Віктор Гузь.
     - От якби того, хто отруїв річку, провчити б і його самого потримати в тій воді хоч кілька годин, то знав би, як шкодити природі, - обурюється Віктор Іванович. - Весь мальок піднявся на поверхню. Річка була чорною, вся кишіла отруєною рибою. Дихати не можна було, такий сморід стояв. А приїхав позавчора еколог у село й заперечує, що масової загибелі риби не було. Ну як же не було, як була! І всі ми - тому свідки.
     Подібне природне явище у наших краях, на жаль, не таке вже й рідкісне. Через високу температуру повітря різко спадає вода. Брудна ж болотна потрапляє у річку. Чим більше нагрівається вода, тим швидше відбуваються процеси гниття, які забирають кисень. Тому це явище називають "літнім замором риби". Але селяни таким компетентним висновкам не вірять, наполягаючи на "хімічній версії".
     - Минулого разу пан Франчак казав, що бобри загатили річку і від цього масово загинула риба, - говорить депутат Ковельської районної ради Лідія Козуля. - Загати ці у мене під хатою є, але вода там завжди чиста. Цього разу з річки йшов стійкий запах сироватки. Всім же добре відомо, що очисні споруди водоканалу сироватки не приймають. Звідки ж вона тоді в річці?
     Треба було поспішати до Ковеля, тому Анатолій Франчак попросив Лідію Козулю відібрати проби масляних плям в річці, і провів інструктаж, як правильно це робити: в який посуд заливати отруйну воду, як підписувати, і що пляшки з невідомою рідиною необхідно тримати в холодильнику аж до приїзду науковців. "Нема проблем", - впевнено сказала Лідія Іванівна, по суті взявшись виконувати роботу еколога.
     Подякувавши всім, хто працював у тимчасовій комісії з встановлення причин загибелі риби в річці Турія, перший заступник голови Ковельської райдержадміністрації Борис Андріюк був самокритичним.
     - Ми провалили свою роботу, - констатує Борис Миколайович. - Протягом двох тижнів наша комісія протопталася на місці, протерла штани, використала державні ресурси, а результату не досягнула. Нам сьогодні немає що людям сказати. Як будемо на сесії районної ради звітувати перед депутатами, громадою?
     Втім, результат роботи комісії все таки є, якщо його можна назвати "результатом". За словами Анатолія Франчака, Державна екологічна інспекція у Волинській області винесла припис районній владі з вимогою негайно очистити Турію, щоб відродити нормальний гідрологічний режим річки. Але якщо влада, екологи та громада спільно не зроблять належних висновків, то екологічне лихо може повторитися. І знову будемо розводити руками?
http://www.volyn.com.ua/?rub=33&article=0&arch=

ОПИТУВАННЯ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ

МОВНЕ ПИТАННЯ: ЗА І ПРОТИ (ЛИПЕНЬ 2012)
Віталій Мацюк, «Про все», 30.07.2012, Тернопільська обл.
Результати опитування 2000 респондентів, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг».

Згідно з результатами дослідження, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» наприкінці липня 2012 року, 55% опитаних дорослих мешканців у віці понад 18 років вважають рідною мовою більше українську, 40% – більше російську, 1% – іншу. Ще 5% не змогли визначитися, яка мова їм рідніша.
96% опитаних мешканців Заходу, понад 70% – Центру та Сходу, майже 40% – Сходу вважають рідною мовою більше українську. Разом з тим, понад 80% мешканців Донбасу, 70% – Півдня, понад половина – Сходу, майже 20% – Центру та Півночі вважають рідною більше російську.
Майже 100% прихильників Свободи, 80% – Об’єднаної опозиції, дві третини прихильників УДАРу, понад половина – партії Н.Королевської «Україна – Вперед!» та «невизначених» вважають своєю рідною мовою українську. Водночас, майже 70% прихильників Партії регіонів, понад половина прихильників КПУ, майже 40% – партії Н.Королевської «Україна – Вперед!» та «невизначених», третини – УДАРу вважають рідною мовою російську.
Майже 80% опитаних не мали протягом останнього року жодних проблем з використанням рідної мови.
Водночас, 8% – мали складності з оформленням (розумінням) офіційних документів, 5% – мали проблеми з розумінням анотацій до ліків, інструкцій з використання приладів, 4% – скаржаться на недостатню кількість телевізійних програм рідною мовою, для 2% – важко знайти книги, газети, журнали, фільми рідною мовою, 2% – отримали відмову в обслуговуванні на рідній мові.
Ще близько 1% мали проблему, коли люди вдавали, що не розуміють їх рідної мови, або їх насильно примушували спілкуватися нерідною мовою. Також лише 1% опитаних мали проблеми з можливістю навчатися (навчати дитину) рідною мовою, мали проблеми спілкування рідною мовою на роботі, мали труднощі знайти співрозмовника на рідній мові.
Майже 20% опитаних на Півдні та Донбасі  мали складності протягом останнього року з оформленням (розумінням) офіційних документів, кожен шостий мешканець Півдня та кожен десятий на Донбасі мали проблеми з розумінням анотацій до ліків, інструкцій з використання приладів. Як правило, йдеться про людей середнього та старшого віку.
Водночас, кожен десятий мешканець Заходу скаржиться на відсутність достатньої кількості телевізійних каналів рідною мовою, 5% – книг, газет, журналів, фільмів рідною мовою.
При цьому від 70% опитаних на Донбасі та Півдні до понад 80% на Сході та Заході та майже 90% – на Півночі не мали протягом останнього року жодних проблем з використанням рідної мови.
На думку 37% опитаних більшого захисту на законодавчому рівні в Україні потребує українська мова, вдвічі менше (18%) – вважають, що більшого захисту потребує російська. Водночас 34% вважають, що обидві мови достатньо захищені на законодавчому рівні. Ще 1% опитаних вважає, що більшого захисту потребують інші мови. Кожен десятий не визначився з відповіддю.
Більшого захисту для російської мови вимагають 45% опитаних мешканців Донбасі, 30% – Півдня і кожен п’ятий на Сході. Водночас, більшого захисту для української мови вимагають маже 80% опитаних на Заході, 44% – в Центрі, третина – на Півночі і Сході.
Менше 40% прихильників Партії регіонів та менше 30% – КПУ  вважають, що більшого захисту в Україні потребує саме російська мова, при цьому щонайменше кожен шостий вважає, що більшого захисту потребує українська.
Лише 3% респондентів, які вважають українську мову рідною, переконані, що більшого захисту потребує російська. Так само, лише 12% респондентів, які вважають російську мову рідною, переконані, що більшого захисту потребує українська, водночас майже 40% вважають, що обидві мови достатньо захищені і лише 40% – наполягають на більшому захисті саме російської мови.
34% опитаних швидше підтримують ухвалення закону про регіональні мови (Ківалова-Колесніченка), у т.ч. 16% – цілком підтримують. Водночас, 42% не підтримують цього закону, у т.ч. 29% – зовсім не підтримують.  Ще для 15% байдуже до прийняття цього закону, а 11% – не визначились зі своїм ставленням до закону.
59% респондентів, які вважають російську мову рідною, підтримують прийняття закону, проте майже 16% – не підтримують. Водночас, майже 62% респондентів, які вважають українську мову рідною, не підтримують цього закону, проте 14% – підтримують.
Майже 60% прихильників Партії регіонів та понад половина – КПУ підтримують ухвалення цього закону. Також закон підтримують понад 30% прихильників  партії Н.Королевської «Україна – Вперед!» та «невизначених», чверть прихильників УДАРу.  Водночас, понад 90% прихильників Свободи, 75% – Об’єднаної опозиції, 50% – УДАРу ухвалення закону не підтримують.
Не дивлячись на такі радикально різні позиції щодо закону, лише 9% опитаних готові особисто вийти на акції на підтримку цього закону, і лише 16% – з вимогою його скасування. Водночас, від 70 до 80% опитаних не готові брати участі в акціях як на підтримку закону, так і проти нього.
Якщо на Заході понад 40% опитаних готові особисто протестувати проти цього закону, то на Донбасі лише чверть готові вийти на акції на його підтримку. Так, майже 60% прихильників Свободи, третина Об’єднаної опозиції і чверть УДАРу готові протестувати проти закону, водночас на підтримку закону готові вийти лише близько 20% прихильників Партії регіонів та КПУ.
39% опитаних вважають, що цей закон убезпечить російську мову та мови національних меншин від утисків, не згодні з цим твердженням 37%. Чверть не змогли визначитися. З твердженням згодні дві третини мешканців Донбасу і лише 18% – Заходу.
39% опитаних вважають, що цей закон знищує українську мову, не згодні з цим твердженням 47% опитаних.  14% не змогли визначитися. З твердженням згодні майже 80% мешканців Заходу і лише 8% – Донбасу.
46% опитаних вважають, що даний закон розколює українців, не згодні з цим твердженням 42% опитаних.  13% не змогли визначитися. З твердженням згодні понад 70% мешканців Заходу і лише 18% – Донбасу.
Разом з тим, 52% опитаних вважають, що вирішення таких питань як мова потрібно відкласти на період після виборів, не згодні з цим твердженням лише 25% опитаних.  23% не змогли визначитися.
Проте абсолютна більшість опитаних (74%) погодились, що політики використовують питання мови лише для здобуття додаткової підтримки, голосів виборців. Не згодні з цим твердженням лише 12% опитаних. 15% не змогли визначитися.
Важливо, що останні твердження об’єднали як мешканців Сходу, Півдня та Донбасу так і Заходу, Центру та Півночі.
Незважаючи на те, що 70% мешканців Донбасу підтримують ухвалення закону про регіональні мови (Ківалова-Колесніченка), майже стільки ж (61%) погодились з твердженням, що політики використовують питання мови лише для здобуття додаткової підтримки, голосів виборців.
41% респондентів підтримують надання російській мові статусу державної. Водночас 51% виступають проти цього.  Ще 8% – не визначились.
Слід зазначити, що протягом останніх двох років кількість противників та прихильників двомовності були майже рівні. Проте, вже у червні кількість противників двомовності (48%) перевищила кількість прихильників (45%), а вже у липні розрив між прихильниками і противниками двомовності вперше виріс до 10% на користь останніх.
Для порівняння у 2009 році рівень підтримки надання російській мові статус державної становив понад 50%, а кількість противників становила лише близько 40%.
Серед найбільших прихильників двомовності мешканці Донбасу (85%), Півдня (72%) та Сходу (50%). Якщо на Донбасі і Півдні число прихильників двомовності не змінилося і навіть укріпилося, то на Сході – зменшилося.
Надання російській мові статусу державної підтримують понад 70% прихильників Партії регіонів, дві третини – КПУ, понад 40% «невизначених», майже 30% – прихильників УДАРу.
Серед найбільших противників – виборці Свободи, майже 100% яких не підтримують надання російській мові статус державної, а також Об’єднаної опозиції (71%) та УДАРу (64%).
Серед прихильників  партії Н.Королевської «Україна – Вперед!» практично однакова кількість як прихильників (41%), так і противників (45%) двомовності.
42% опитаних підтримують утворення єдиної держави  у складі України, Росії, Білорусі. Не підтримують – 49%. Ще 10% – не визначились. Примітно, що за останні два місяці число прибічників єдиної держави з Росією скоротилося: якщо у 2011 та на початку 2012 років їх було 47-48%, то станом на червень 2012 року їх кількість скоротилася до 44%, а в липні – ще до 42% (найгірший показник за останні два роки).
Порівняно з лютим 2012 року число прихильників утворення єдиної держави  у складі України, Росії, Білорусі серед прихильників Партії регіонів скоротилося з 71 до 60%. Так само як і серед прибічників КПУ (з 85 до 75%).
54% опитаних українців підтримують приєднання України до ЄС. Не підтримують – 34%. Ще 12% – не визначились. Варто зазначити, що протягом останнього року кількість прихильників і противників євроінтеграції практично не змінилася.
Серед найбільших прихильників євроінтеграції мешканці Заходу (74%), дещо менше Центру (59%) та Півночі (56%). Відповідно це понад 80% прихильників Свободи, близько 70% – Об’єднаної опозиції, УДАРу, близько 60% – партії «Україна – Вперед!».  Серед найбільших противників – виборці КПУ, понад 70% з яких не підтримують приєднання України до Європейського Союзу. Прихильники Партії регіонів розділилися у цьому питанні майже порівну: 45% підтримують євроінтеграцію, 42% – не підтримують. Примітно, що серед останніх число прихильників євроінтеграції зросло (з 40 до 45%).
Разом з тим погіршилось останнім часом ставлення громадян до вступу України в НАТО: з 24% – у січні 2011 року, до 20% – у лютому 2012 року та  до17% – у липні 2012 року.  Не підтримують вступ України до НАТО 70% опитаних. Ще 13% – не визначились.
Яскраво вираженою підтримка приєднання України до Північноатлантичного Альянсу  є лише на Заході країни. Серед прихильників партій вступ до НАТО традиційно відстоюють, передусім, прихильники Свободи.
Аудиторія дослідження: населення України віком від 18 років і старші
Вибіркова сукупність: 2000 респондентів
Метод дослідження: особисте формалізоване інтерв’ю згідно з опитувальником (face to face).
Помилка репрезентативності дослідження (з ймовірністю 0,95): для значень близьких до 50% похибка становить не більше 2,2%, для значень близьких до 30% – не більше 2%, для значень близьких до 10% – не більше 1,3%, для значень близьких до 5% – не більше 1%
Терміни проведення дослідження: 14 – 27 липня 2012 р.
Розподіл областей:
Захід: Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Чернівецька
Центр: Вінницька, Кіровоградська, Полтавська, Хмельницька, Черкаська
Північ: м. Київ, Київська, Житомирська, Сумська, Чернігівська
Південь: АР Крим, Одеська, Херсонська, Миколаївська, м. Севастополь
Схід: Дніпропетровська, Запорізька, Харківська
Донбас: Донецька, Луганська.
http://provse.te.ua/2012/07/movne-pytannja-za-i-proty-lypen-2012/

СОЦОПИТУВАННЯ НА БУКОВИНІ: СЕРЕД ЛІДЕРІВ - ОБ'ЄДНАНА ОПОЗИЦІЯ ТА КОБЕВКО
"Час", 30.07.2012, Чернівецька обл.
У Чернівецької області проведено соціологічне дослідження "Соціально-політична ситуація в регіоні: оцінка громадянами Чернівців та області".

У ході дослідження з 21 по 28 липня опитано 1200 респондентів.
За результатами дослідження, в Чернівецькому (201) та Сторожинецькому (202) округах симпатії виборців на боці представників опозиції та опозиційних політичних партії.
Як повідомила нам керівник проекту Наталя Стрельчук, як показують результати дослідження, 54,2 % респондентів готові взяти участь у чергових виборах до парламенту. Так, якби наступної неділі відбулися дострокові вибори до місцевих органів влади, то 34,3% з опитаних мешканців Чернівецької області проголосували б за об'єднану опозицію, 10, 8 % за "Удар" Кличка , 8,9 % за партію регіонів, 7,7 % - за "Свободу", 5,8 % - за "Україна - вперед" Королевської. Решта політичних сил не долають 5%-бар"єру. Жодну політичну силу не підтримує 7,9 % опитаних громадян.
Що ж стосується Чернівецького округу, то тут найбільше має опозиція - 31, 8%. На другому місці по 201 округу - партія "Удар" з 11,2 %, на третьому партія регіонів (8,1%), на четвертому "Україна - вперед" (7,2%), на п"ятому "Свобода" - 6,7%. Впритул до 5%-бар"єру по чернівецькому округу наблизилась "Наша Україна" - 4,9 %.
В Сторожинецькому окрузі об"єднана опозиція знайшла підтримку у 36,7% респондентів, партія регіонів має 7% підтримки, "Свобода" - 6,5, "Україна - вперед" - 4%.
На запитання "Якщо у вашому окрузі балотуватимуться наступні кандидати, то за кого ви проголосуєте?" у 201 виборчому окрузі за Короля готові віддати голос 20% опитаних, за свободівця Горука - 29%, за керівника обласної міліції Харабару - 35%, за губернатора Папієва - 49,1%. В цілому ж мешканці Чернівців підтримують діяльність наступних місцевих політиків - Горука (15,4%), Бурбака (14,4%), Мунтяна (14%), Кобевко (12,7%). Також мешканці міста підтримують і дії губернатора Папієва (13,4%).
Мешканці ж області найбільше довіряють Кобевко (13,1%), Гоурку (12,1%),Манчуленку (12%), Попеску (12,6), Романюку (11,6) та підтримують їх діяльність.
У виборчому окрузі 202 виборці готові голосувати за Кобевка (15%), Манчуленка (близько 15%), Гоурка (13%), Фищука (6,4%). Респонденти ж Кіцманського району цілковито підтримують Кобевка.
Пані Наталя також відзначила, що опитані люди більше знають, хто керує областю та містом, ніж це було за інших губернаторів (40% опитаних в області знають Михайла Папієва та 13,6 % знають Михайлішина).
Що ж стосується Чернівців, то на запитання "Кого на посаду мера ви б підтримали", 37% - Федорука, 9% - Михайлішина, 5,4% - Харабару, 4,5 % - Горука.
Наталя Стрельчук розповіла, що соцопитування щодо соціально-політичної ситуації в краї проводяться вже з 2006 року і їх результати на 100% збігались з результатами виборів.
Нагадаємо, що сьогодні офіційно стартувала виборча кампанія.
http://www.chas.cv.ua/index.php?newsid=6293
 

*                                 *                              *

Повнотекстовий огляд регіональної преси. До випуску ввійшли матеріали, які з’явилися на шпальтах і сайтах обласних та міських газет, а також регіональних інтернет-видань України по 31 липня 2012 року включно.
Зауваження та пропозиції можна надсилати за адресою:
ishvets@rada.gov.ua
або телефоном:  255-39-18,
Швець Ірині Борсівні.