|
Випуск 51, 25 липня 2012 р. |
РЕГІОНАЛЬНА ВЛАДА
ПОВЕНЕВА КАЛАМУТЬ ЗМИВАЄ ДО РЕШТИ І ЛЮДСЬКЕ ТЕРПІННЯ, І ДОВІРУ ДО ВЛАДИОБГОВОРЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА
Ігор Лазоришин, "Галичина", 21.07.2012, Івано-Франківська обл.
Повенева стихія в липні 2008 року, яка гіркими карбами біди позначила шість західних областей України, не оминула й Прикарпаття.ПОДВІЙНІ СТАНДАРТИ МІСЬКОЇ РАДИ
Катерина Задорожна, "Львівська пошта", 21.07. 2012
Міська влада рекомендує приватним роботодавцям підвищувати зарплати, забуваючи про низьку оплату праці робітників комунальних підприємств Львова.
"ПЯТЬ КОПІЙОК" ДО ДИСКУСІЙ ПРО РЕГІОНАЛЬНУ МОВУПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ ТА БЛОКИ
Олександр Гвоздик, "Xpress ", 24.07. 2012 ,Сумська обл.
«Не розумію, чому українська мова, яка не тільки збереглася, а й плідно розвивалася за часів двох імперій, на 21-му році незалежності потребує підтримки й захисту».153 ДЕПУТАТИ МІСЦЕВИХ РАД БУКОВИНИ ПРИЙНЯЛИ НА ФОРУМІ РЕЗОЛЮЦІЮ ЩОДО МОВНОГО ЗАКОНУ
"Час", 20.07.2012, Чернівецька обл.
Головував на зібранні депутатів очільник обласного осередку "Батьківщини" Іван Мунтян.
ТЕРНОПІЛЬСЬКА КОМАНДА «УДАРУ» ГОТОВА ДО БОЮ ЗА УКРАЇНУ!ЕКОНОМІКА
«Про все», 23.07.2012, Тернопільська обл.
Відбулася конференція Тернопільської обласної організації Політичної партії «УДАР Віталія Кличка», в якій взяло участь 190 делегатів і понад 60 гостей.
КЕРІВНИЦТВО РЕГІОНУ ТРИМАЄ ПІД ОСОБИСТИМ КОНТРОЛЕМ СИТУАЦІЮ НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РИНКУ ЗЕРНАПОЛІТТЕХНОЛОГІЇ
"Зоря", 23.07.2012, Дніпропетровська обл.
На Дніпропетровщині тривають жнива. Їх кінцевий результат привертає до себе особливу увагу як хліборобів, так і керівників регіону.ОВОЧАМ — ЦІНИ, ОВОЧІВНИКАМ — ПІДТРИМКУ!
Василь Піддубняк, «Новий день», 20.07.2012, Херсонська обл.
Асоціація сільськогосподарських виробників Таврії ставить питання руба.
У НАМЕТАХ ЗБИРАЮТЬ ПІДПИСИ ПІД СУДОВИМ ПОЗОВОМТОЧКА ЗОРУ
Алла Садовник, «Рівне вечірнє», 24.07.2012
«Об'єднана опозиція сподівається на багатомільйонну підтримку українців».
А МОЖНО ВСЕХ ПОСМОТРЕТЬ?ПЕРСОНАЛІЇ В ПОЛІТИЦІ
Я.Гольд, "Главное", 23.07. 2012, Харьковская обл.
В последнее время стараюсь не смотреть телевизор. Сугубо из гигиенических соображений.БОРИС ДЕЙЧ: НАШ ВЫБОР НЕВЕЛИК
Светлана Устинова, «Крымские известия», 21.07.2012
Либо побеждает оппозиция, и мы возвращаемся к хаосу, либо у власти остаются регионалы, и страна обретает будущее.БРУДНА І ЩЕ БРУДНІША
"Львівська газета", 21.07. 2012
Цьогорічна парламентська кампанія обіцяє бути такою ж, як усі інші.ОЛЕСЬ БУЗИНА: УКРАИНА, КАК ШАШЛЫК НА ШАМПУРЕ, НАНИЗАНА НА ГАЗОВУЮ ТРУБУ
Александр Дремлюгин, «Крымская правда», 21.07.2012
Наш собеседник - личность неординарная. Известный публицист, историк, он имеет свой особый взгляд на украинскую историю и политику.
«ГОСУДАРСТВО ДОЛЖНО ЗАЩИЩАТЬ НЕ ОЛИГАРХОВ, А ПРОСТОГО ЧЕЛОВЕКА»ОХОРОНА ЗДОРОВ'Я
В.Раскопов, «Южная правда», 21.07.2012, Николаевская обл.
Об этом шла речь в ходе рабочего визита 19 - 20 июля в Николаевскую область руководителя фракции коммунистов в парламенте Петра Симоненко.НАРОДНЫЙ ДЕПУТАТ ОТ ПАРТИИ РЕГИОНОВ ЮРИЙ МИРОШНИЧЕНКО РАССКАЗАЛ О ЗАКОНАХ, КОТОРЫЕ СКОРО ЗАРАБОТАЮТ
Кира Новикова, «ХХІ век», 21.07.2012, Луганская обл.
Рабочий визит в Луганскую область представителя Президента в Верховной Раде, народного депутата Украины Юрия Мирошниченко.«У НАС, І У ВАС ХАЙ ВСЕ БУДЕ ГАРАЗД…»
Валентина Гембарська, «Звягель», 20.07.2012, Житомирська обл.
Голова Верховної Ради України Володимир Литвин відвідав Свято літа у Городниці.
ОЗДОРОВЧА КАМПАНІЯ: АКЦЕНТ - НА САНІТАРНУ БЕЗПЕКУЗБЕРЕЖЕННЯ ДОВКІЛЛЯ
"Віче", 23.07.2012, Волинська обл.
Виїзне засідання обласної міжвідомчої комісії з питань проведення літнього відпочинку та оздоровлення дітей на Волині.
ГУБЕРHАТОР ДОHЕТЧИHЫ АHДРЕЙ ШИШАЦКИЙ И МЭР МАРИУПОЛЯ ЮРИЙ ХОТЛУБЕЙ…
"Приазовский рабочий", 21.07.2012, Донецкая обл.
…Торжественно открыли первый комплекс очистных сооружений в Клиновой балке.РЕГІОНАЛЬНИЙ ЛАНДШАФТНИЙ ПАРК "ЯЛІВЩИНА": НА ШАШЛИКИ БУДЕ ЗАСЬ?
"Високий вал", 20.07.2012 р., Чернігівська обл.
Що значить Ялівщина для будь-якого жителя Чернігова?
РЕГІОНАЛЬНА ВЛАДА
ПОВЕНЕВА КАЛАМУТЬ ЗМИВАЄ ДО РЕШТИ І ЛЮДСЬКЕ ТЕРПІННЯ, І ДОВІРУ ДО ВЛАДИ
Ігор Лазоришин, "Галичина", 21.07.2012, Івано-Франківська обл.
Повенева стихія в липні 2008 року, яка гіркими карбами біди позначила шість західних областей України, не оминула й Прикарпаття.Губить владу... вода
Минуло чотири роки, а наслідки біди то там, то тут вигулькують як наочні свідчення недолугості влади, яка спочатку не спрацьовує на запобігання наслідкам стихії, а відтак героїчно й галасливо метушиться під час і після природного лиха. Про яку ефективність використання бюджетних коштів на післяпаводкові роботи можна говорити після того, як уже двічі за рік встиг "зганьбитися" новий міст через річку Свічу між селами Міжріччям та Заріччям на Болехівщині, якого люди через господарське нехлюйство чиновництва вкотре не дочекалися. А в селі Тисові замість будівництва захисної від зсуву гори підпірної стінки замовник і виконавець робіт і досі вовтузяться в судах. Хіба можна говорити про придатність влади, якщо наприкінці червня селяни з присілка Бухтівця на Надвірнянщині вдалися до попередження про можливе перекриття дороги через хронічне бездоріжжя, де біля місцевої школи вже чотири роки як символ безгосподарності бовваніють бетонні труби-колектори, а чиновники безпомічні дати їм раду без державних грошей? Або, наприклад, в одному з невеличких сіл на Рожнятівщині (вичерпніше розповімо в спеціальному репортажі) селяни безконтрольно вдалися чистити русло місцевої непоказної річечки і так "дочистилися", що Млинівка ледь не стала напівприватною і збурила соціальну напругу...
І ось найсвіжіший факт: днями до "Галичини" з останньою надією, як наголошують люди, бодай таким чином достукатися до влади, звернулися жителі села Розтоків на Косівщині, бідкаючись про можливу небезпеку підтоплення домоволодінь на ділянці "Губки" та в урочищі "Кривуля" через незавершеність післяпаводкових робіт. У гіркі роковини повеневої біди на Прикарпатті, таким чином, можу стверджувати однозначно: допоки не зарубцювалася бодай найменша людська рана, завдана стихією в 2008 році, до тих пір держава - в особі чиновництва всіх рівнів - не сміє патетично відзвітовувати про ефективність своєї господарської політики у надзвичайних ситуаціях і ревниво перейматися, чи чітко "засвітилися" перед об'єктивами тележурналістів працівники відповідних відомств, а головно: не має морального права ставити крапку на післяповеневій "каламуті" на Івано-Франківщині.
По два боки - Розтоки
Однією з відповідей на питання, чи витримала влада випробування повеневою стихією 2008 року, є той факт, що після проведених післяповеневих робіт у зоні біди на Косівщині жителі не мають головного - відчуття безпеки на прийдешні дні. "Звертаємось до вас з останньою надією донести наше звернення до депутата Верховної Ради України Василя Чуднова та голови Івано-Франківської облдержадміністрації Михайла Вишиванюка, - йдеться у колективному листі від семи десятків людей із села Розтоків на Косівщині,- тому що після стихії 2008 року ми неодноразово зверталися в різні інстанції з проханням про захист ділянки "Губки" від можливого затоплення майбутньою повінню".
Гірські села з назвою Розтоки - сусіди по обидва боки Черемошу - лівобережне на Івано-Франківщині і правобережне в Чернівецькій області. Буковинські Розтоки - мала батьківщина Шевченківського лауреата Марії Матіос, як на нас, чернівецька влада надійно захистила від можливої великої води, врахувавши гіркі уроки липня 2008 року - береги укріплено габіонами і водозахисними конструкціями. А коли з чернівецького берега глянути на одну з ділянок прикарпатського села Розтоків - "Губки", де розташовані до 100 сільських обійсть, то картина контрастно відрізняється. Як кажуть, післяпаводкові роботи уздовж "Губок" (ситуація і на інших ділянках 12-кілометрового села Розтоків не краща) залишилося почати і завершити. Ну не зовсім уже почати - їх давно розпочали, і так само давно не можуть завершити. Кістяки мостів-недобудів і в "Губках", і в урочищі "Кривуля" завмерли і не подають ознак будівельного життя. Люди подейкують, що тимчасові металеві мости перебувають у реєстрі Міноборони. Нема й обіцяної дороги уздовж берегової смуги, яка мала б слугувати для села захисною дамбою, а небезпечну ділянку берега в урочищі "Кривуля" не нарощено - через звуження русла Черемошу внаслідок будівництва дороги уздовж берега через нашу область є потенційна небезпека переливу води під час повені і підтоплення "Губок". А береги уздовж людських угідь поза мостами - неукріплені й беззахисні.
Щоправда, в одному місці - біля "Кривулі", де проходить міжобласна дорога, "допомогли" укріпити берег буковинці... пластмасовими сітками, які, як іронізують жителі "Губок", скріплено такими шнурками, що і на черевиках - міцніші. Та чи не найбільшим головним болем для жителів "Губок" є тимчасова дорога поміж людськими обійстями, прокладена ще чотири роки тому для зручності провадити мостобудівні і берегоукріплювальні роботи. і весь цей час багатотонні вантажівки чи лісовози снують під людськими вікнами, а власне дорога, яку час від часу підсипають, стала зручним жолобом для потрапляння водяних потоків у людські двори... Описане вище в селі Розтоках на Косівщині - це наслідки, наочні свідчення того, як післяпаводкові потуги чиновництва захистити людей від потенційної загрози великої води вимивають терпіння і довіру до представників держави всіх рівнів на Прикарпатті. А їхня відповідь: "нема фінансування" вже не приймається й набила оскомину за чотири роки.
У "Губках" живуть Губчуки...
Ділянку "Губки" в селі Розтоках, яка дістала таку назву через те, переконані селяни, що там живе чимало родин Губчуків, велика вода стрімкого Черемошу карала вже не раз. Люди пам'ятають про біду в 1927 році, про 1969-й рік. А з 2008 року постійно живуть у страху.
Михайло Слижук, 73 р.:
- Представники влади чотири роки тому наобіцяли, що навколо "Губків" збудують об'їзну дорогу, яка слугуватиме й захисною дамбою для людських обійсть і городів. А що маємо? "Тимчасово" пустили дорогу нам попри хати - тріщить фундамент, плоти перевертаються. Бо якщо виникає проблема зі зсувами, які перекривають дорогу в сусідньому Путильському районі на Буковині, то весь транспорт іде через "Губки". Хати аж трясуться від лісовозів і багатотонних вантажівок. Тим часом мости не будують - зо два прогони змонтували, здається, вже другий рік техніка не працює...
Марія Губчук, 57 р.:
- Там, де нині протікає Черемош - за 50 метрів від нашої хати, ми колись пасли худобу. А після 2008 року і сліду не залишилося, хіба щокаміння набила вода. Нас хвилює те, що берег, на якому живемо і ми, і наші сусіди, й досі не укріплений. На мості наприкінці минулого року, здається, три панелі поставили. Але ж як обіцяли!..
Петро Губчук, 70 р.:
- Після дощів Черемош зачинає рвати береги. Були і наші керівники з Косова, може, й з Івано-Франківська. Вже так нам обіцяли допомогти і все збудувати, що ледь собі грудні клітки не збавили. Все це було брехнею. Ми виділи їх тільки, як прийшли і пішли. А ріка як брала береги, так і бере досі. Певно, не дожию до того часу, як ці береги укріплять...
Микола Губчук, 57 р.:
- Моя хата осьде над берегом. Через ріку колись була кладка, я нею до школи ходив на Буковину. Була там унизу і хата - повінь забрала в 1969 році. Коли треба було нашого дозволу для будівництва мосту, то обіцяли, що збудують захисну дамбу. Але пару куснів мосту поклали і... забули. Чернівецьке начальство за своїх людей переживає, а тут взагалі нікого нема... Ніхто навіть не прийде подивитися, що в селі робиться. Кажуть, що грошей нема... Певно, вода "змила"? Будемо збиратися, писати до Президента або перекривати дорогу. Вода вже забрала стільки угідь, що скоро, Боже борони, зачне і хати зносити.
Мирослав Іванюк, 51 р.:
- Ще в 2009 році ми колективно (67 людей підписалося. - Авт.) зверталися і до районної природоохоронної прокуратури, і до голови нашої райдержадміністрації, а також до голови облдержадміністрації, до обласної екології, до природоохоронних прокурорів і Чернівецької, й Івано-Франківської областей... Якісь відповіді надходили, а якісь ні. Писали нам, що за наявності коштів у 2009 році пришлють проектантів, а в 2010-му в урочищі "Кривуля" наростять берег, щоб не сталося переливу води під час паводку, і захистять його від розмиву. і от ми зараз стоїмо на "Кривулі", де в 2008 році вода була рівно з берегом. До переливу мало що бракувало. А як тепер збудували тимчасовий міст - русло значно звузилося і за паводків вода піде через берег на село. Ми просили підняти берег хоч на метр-півтора і пустити по ньому дорогу. Тож у 2009 році нам це проектанти і пообіцяли, а наприкінці 2010-го, коли надійшло фінансування, зробили роботу велику, гріх казати. Але ми не захищені - берег не наростили, дорогу не зробили, а транспорт і далі йде через "Губки". Або ми нічого не розуміємося, або так було треба...
http://www.galychyna.if.ua/index.php?id=single&tx_ttnews[tt_news]=20117&tx_ttnews[backPid]=14&cHash=7a5f15cdc8ПОДВІЙНІ СТАНДАРТИ МІСЬКОЇ РАДИ
Катерина Задорожна, "Львівська пошта", 21.07. 2012
Міська влада рекомендує приватним роботодавцям підвищувати зарплати, забуваючи про низьку оплату праці робітників комунальних підприємств Львова.Хоча й впродовж останніх років посадовці на різних рівнях постійно торочать про налагодження діалогу з підприємцями, натомість обіцяного чиновниками "зеленого" світла для бізнесу так і не видно!
Бюрократична паперова тяганина, дозвільні офіси, які погано працюють, перевірки фірм органами контролю, хабарі посадовцям-здирникам - із усім цим доводиться щодня жити українським підприємцям.
"Не допомагаєте, то хоч не заважайте!" - нині це головний месидж людей бізнесу, який вони адресують посадовцям. На жаль, останні чи то глухі, чи таких зі себе вдають! І таки заважають…
Зокрема, львівські підприємці нарікають, що міська влада взялася активно втручатися у їхню роботу. Зокрема, працівники районних адміністрацій проводять щомісячні перевірки суб'єктів підприємницької діяльності й пропонують керівникам фірм підвищити зарплату своїм працівникам до середньостатистичної у місті. За статистикою, мова про 2-2,2 тис. грн.
Натомість люди бізнесу вважають такі перевірки передусім підміною понять, оскільки, скажімо, працівники комунальних підприємств Львова отримують геть невисокі зарплати. Чиновники свій город не бачать, а на чужий - замахнулися.
Підприємці наголошують: такі перевірки можуть призвести до того, що роботодавці змушені скорочувати штат, як наслідок - львів'яни поповнюватимуть лави безробітних у центрі зайнятості. А це вже додаткове навантаження на бюджет…
Безробітних може побільшати
Один із львівських бізнесменів украй обурений діями чиновників.
"До мене приходили перевіряти фірму. Зокрема, "порадили" підвищити зарплату працівникам до середньостатистичної", - розповідає співрозмовник.
З його слів, нині, в час і так економічної нестабільності, не можна вимагати від підприємців, щоб вони підвищили зарплати працівникам. "Такі перевірки передусім "сприяють" тому, аби підприємці звільняли своїх працівників. Фонд зарплати на підприємствах сформований, зрештою - він не безрозмірний! Якщо ми піднімемо одному працівникові зарплату, то, найімовірніше, мусимо звільнити іншого, віддавши зарплату тому, хто залишиться. Доведеться приймати ось таке жорстке рішення", - акцентує співрозмовник.
На його думку, така "ініціатива" Львівської міської ради призведе до того, що люди поповнюватимуть лави безробітних у центрі зайнятості.
Виїзні обстеження
У ратуші розповідають, що у Львові працює міська комісія з питань забезпечення сплати податків, легалізації найманої праці, детінізації заробітної плати. Функціонує шість комісій при райадміністраціях. Зокрема, до їх складу входять працівники податкової інспекції району, інспекції праці у Львівській області, пенсійного фонду, міського центру зайнятості, представники прокуратури і обов'язково правоохоронці відділу боротьби з економічною злочинністю, оскільки вони мають право відбирати пояснення та фіксувати факт виявлення неоформлених працівників.
До теми
Працівники кожного з міських комунальних підприємств мають різні зарплати. Як повідомили "Пошту" в прес-службі міськради, в АТП № 1 середня зарплата водіїв становить 1755 грн., а у "Львівводоканалі" - зарплата працівників у середньому сягає 1984 грн. Зі слів підприємців, її підняття можливе в тому випадку, коли підприємство не є збитковим і його фонд зростає, проінформувала "Пошту" прес-служба міської ради.
"З метою виконання "Закону про місцеве самоврядування", згідно розпорядження Кабміну щодо детінізації зарплат у сфері зайнятості й розпорядження міського голови Львова №510 від 6.10.2011 "Про створення міської комісії з питань легалізації зарплати та зайнятості населення, ліквідації заборгованості з виплати заробітної плати, забезпечення повноти і своєчасності сплати податків та єдиного соціального внеску" комісії працюють у кожному районі Львова, - каже "Пошті" Мар'яна Щупак, головний спеціаліст відділу праці управління економіки департаменту економічної політики Львівської міської ради. - Члени комісії засідають щопонеділка у міській раді та щотижня в кожній райадміністрації. На ці комісії запрошуємо керівників проблемних підприємств, у яких рівень зарплати працівників, за даними податкової служби, менший за мінімальну зарплату або мінімальний".
З її слів, комісія працює під керівництвом заступника голови райадміністрації. "Члени комісії з'ясовують причини, через які на підприємстві низька зарплата, і рекомендують керівникові підвищити її для соціального захисту своїх працівників", - додає Мар'яна Щупак.
Співрозмовниця зазначає, що на виїзне обстеження комісія виїжджає лише до тих підприємців, які не прийшли на її запрошення в районні адміністрації.
"Комісія виїжджає на підприємство у повному складі й проводить обстеження. Під час виїздів на багатьох підприємствах було виявлено неоформлених найманих працівників. Зокрема, за перше півріччя цього року на 267 перевірених об'єктах виявили 453 неоформлених працівники", - каже співрозмовниця.
На запитання "Пошти", чи залякують члени комісії підприємців податковою (про це кажуть самі підприємці - "Пошта"), Мар'яна Щупак відповіла: "Ні, їх не залякують, а просять підняти рівень зарплат до встановленого законом рівня. По проблемних підприємствах ми скеровуємо листи в територіальну державну інспекцію праці, для того, щоб вони здійснили перевірку підприємства".
Коментарі
Ярослав Рущишин, член Комітету підприємців Львівщини, роботодавець:
- Такі перевірки є незаконні! Представники Львівської міськради приходити до підприємців не повинні! Законом чітко визначено, які органи можуть приходити до підприємця з перевіркою і в яких саме випадках. Якщо б до мене працівники міської ради прийшли з перевіркою, то я би їх на поріг не пустив! Проблема в тому, що підприємці працюють у тіні, і тому не можуть протистояти перевіряльникам із міської ради... Ясна річ, зарплати на українських підприємствах нижчі, ніж за кордоном, адже в нас продуктивність праці є вдесятеро менша. З цього потрібно робити висновки. Мусимо думати про інноваційність, глобальну конкурентоспроможність, але не в межах одного ринку. Лише після цього можна буде говорити про підвищення зарплат!
Зеновій Бермес, президент Асоціації роботодавців Львівщини:
- Одного бажання працівників Львівської міськради такими перевірками поповнити скарбницю міста, кажу про надходження від зарплат у різні фонди, замало. Певен: "робота під прицілом" у таких випадках неефективна! Тим паче, в умовах економічної кризи підвищити зарплату працівникам є вдвічі складніше. Бізнесмени нині не мають змоги це зробити. Ба більше, для підприємців підвищили рахунки на низку послуг, і вони й через це вже не мають можливості підняти людям зарплату. А тут ще ці перевірки... Переконаний: аби зарплата на підприємствах була висока, держава має створювати відповідні умови для людей бізнесу. Натомість, вона два роки поспіль підвищує плату, зокрема, за землю, а це аж ніяк не полегшує життя місцевим підприємцям. Ми скерували до уряду кілька пропозицій, які можуть реально стимулювати підвищення зарплат. Побачимо, чи уряд до нас прислухається.
Іван Лозинський, голова Личаківської райадміністраціїм. Львова:
- Сьогодні в середньому ставка двірника в ЛКП сягає 1365 грн. Слюсар-сантехнік чи покрівельник отримують зарплату відповідно до розряду (I- IV). Це в межах 1400-1600 грн. У середньому виходить 1500 грн, ставка майстра ЛКП у межах 1650 грн. Підвищити зарплату працівникам ЛКП можна лише тоді, коли збільшиться квартирна плата для населення.
http://www.lvivpost.net/content/view/16101/458/ОБГОВОРЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА
"ПЯТЬ КОПІЙОК" ДО ДИСКУСІЙ ПРО РЕГІОНАЛЬНУ МОВУ
Олександр Гвоздик, "Xpress ", 24.07. 2012 ,Сумська обл.
«Не розумію, чому українська мова, яка не тільки збереглася, а й плідно розвивалася за часів двох імперій, на 21-му році незалежності потребує підтримки й захисту».Мовне питання практично вже випало зі стрічки новин українських ЗМІ, втім воно нікуди не поділося. Я би сказав, воно зачаїлося. Тож ставити крапку в дискусії навколо закону "Про засади державної мовної політики", прийнятого парламентом України 3 липня цього року, ще рано. Мої "п'ять копійок" - лише про дещо з почутого за останні два тижні, зокрема з програми телеканалу "Академ-TV" та під час круглого столу в обласному прес-клубі, учасники якого обговорювали стан вивчення української та російської мов на теренах Сумщини.
І на телебаченні, і на круглому столі позицію україномовної інтелігенції щодо закону Ківалова-Колесніченка озвучив голова Сумської організації Національної спілки письменників України Олександр Вертіль. З почутого запам'яталися дві тези. Перша: закон про регіональні мови передчасний, бо українська мова після століть утисків ще не настільки сильна, щоб утвердитися в Україні в якості поширеної. Друга: прийняття закону Ківалова-Колесніченка призведе до того, що російська витисне українську з щоденного вживання.
Як на мене, обидві тези дуже дивні. Не розумію, чому українська мова, яка не тільки збереглася, а й плідно розвивалася за часів двох імперій - Російської і радянської, коли єдиною державною була російська, на 21 році незалежної України потребує підтримки і захисту. А чи взагалі на користь пішов українській мові статус "оранжерейної", ситуація, в якій її поборники покладаються лише на Конституцію і закони, вважаючи, що поширюватися вона буде автоматично?
Слухаючі їхні палкі промови, хочеться спитати: а що ви конкретно зробили для агітації і популяризації української в Україні? Які акції, крім акцій протесту, які масштабні заходи проведені для того, щоб говорити українською було модно й престижно? Кого освічує сьогодні, наприклад, товариство "Просвіта"? Скільки україномовних аматорських театрів з українським репертуаром створено "захисниками" мови, скільки справжніх літературних творів презентовано, скільки фільмів відзнято?
І чи не тому незадоволені ми вживанням української в побуті, що "вершки" української інтелігенції, які досконало опанували українську у імперських вузах, замість того, щоб виконувати свою Богом дану їм просвітницьку функцію, подалися у депутати і голови престижних міжнародних україномовних товариств? Що зробили вони у Верховній Раді, щоб підтримати українські газетну періодику і книговидавництво, український кінематограф? Що написали українською такого, щоб про це дізнався весь світ?
Чи не здається вам, що одна книга Ліни Костенко "Записки українського самашедшего" зробила для популяризації і престижу української мови в десятки разів більше, ніж усі акції, заяви і маніфести на її захист? Чи маємо щось подібне з точки зору широкого суспільного резонансу? Хіба що російськомовні фільми Кіри Муратової, які доводять на престижних міжнародних фестивалях, що кінематограф в Україні ще не вмер.
Щодо тези про те, що прийняття закону призведе до того, що російська витисне українську. Звідки така впевненість? У менш "комфортних" умовах українська збереглася, а, маючи статус єдиної державної, у незалежній Україні зникне? "Захисники" української фактично зводять її таким чином до мови національних меншин, хоча вголос про це сказати не наважуються.
Ще можна почути таке: навіщо цей закон, адже ніхто не забороняє спілкуватися в Україні російською. Так, принаймні на Сумщині міліціонер не огріє тебе гумовою палицею по спині, почувши з твоїх вуст російську. Але ж йдеться не про побутове спілкування, а про можливість, наприклад, отримати освіту російською, щоб поступити у престижний російський вуз, або про можливість захищатися рідною мовою у суді.
Давайте зважимо, ще й на те, що довгий час російська була мовою спілкування більше ста народів і національностей СРСР. Імперія розпалася, утворилися незалежні держави, але залишилися економічні зв'язки. Якою мовою буде спілкуватися інженер Сумського НВО імені Фрунзе з узбекськими чи таджикськими колегами? Англійською, чи українською через перекладача? А якою мовою завод готуватиме технічну документацію для замовників з Росії та Середньої Азії? Спитайте українських бізнесменів, якою мовою вони можуть вільно спілкуватися з бізнесменами Білорусії, Вірменії, Азербайджану чи Казахстану.
Поки що можуть. Бо, як зазначалося на круглому столі в прес-клубі, "сьогодні діти повноцінно вивчають російську мову лише у п'яти районах та трьох містах Сумщини. У той же час на переважній більшості території області, а це - 13 районів та 12 міст, російська мова або не вивчається, або ж вивчається стисло". Звідки маємо ситуацію, коли дитина вдома говорить російською, але і рядка не може прочитати цією мовою написане.
Якщо відверто: протягом 20 років ми спостерігаємо примусову українізацію України, яка в нинішніх своїх кордонах ніколи не була одномовною. Україна - велика строката ковдра. Образ "хохла" з його галушками, салом, вишиванками - це не більше, ніж узагальнений образ жителя центральної частини України, створений творами Котляревського, Гоголя, Нечуя-Левицького. Насправді ж, маємо визнати, що менталітет, ідеологія, традиції, мова жителів Сходу і Заходу, Півночі і Півдня України дуже різняться, і з цим маємо рахуватися, щоб нитки, якими зшито цю державу, не тріснули. "Регіоналізація" мови не загрожує цілісності держави, вона навпаки робить ці нитки більш міцними.
Штучне обмеження вживання російської не призведе до поширювання української. Це питання ми ніколи не вирішимо виключно в законодавчому полі. Патріотизм - ось підґрунтя на якому вона ростиме, буде кріпнути, пускати корені і розкидатиме свою крону. Не варто уподібнюватися у мовному питанні турботливій матусі, яка кутає дитину у теплі речі, не розуміючи, що саме через це дитина застуджується і хворіє. Будемо гордитися Україною, її досягненнями, і українську не треба буде захищати, але ж щоб було чим гордитися, треба таку державу побудувати. На жаль, будувати ми лінуємося, вважаючи, що все побудується, як у казці, само собою, достатньо лише вигукнути чарівні слова "Геть!" і "Ганьба!"
Нещодавно мимоволі став свідком однієї жвавої розмови. Говорили молоді чоловік і дружина: він - чистою російською, вона відповідала чистою українською. Говорили вільно, без пауз на те, щоб осмислити і перекласти в голові почуте, і, схоже, їх зовсім не турбувало, що спілкуються вони двома, хоч і схожими, але різними мовами. "Ось вам красномовна відповідь на "мовне питання" в Україні, - подумалось мені, - жаль, що цю розмову не чують учасники українських політичних ток-шоу". До речі, їх чомусь не ображає, що ведучі звертаються до них російською.
http://xpress.sumy.ua/article/society/4485153 ДЕПУТАТИ МІСЦЕВИХ РАД БУКОВИНИ ПРИЙНЯЛИ НА ФОРУМІ РЕЗОЛЮЦІЮ ЩОДО МОВНОГО ЗАКОНУ
"Час", 20.07.2012, Чернівецька обл.
Головував на зібранні депутатів очільник обласного осередку "Батьківщини" Іван Мунтян.У Чернівцях 20 липня відбувся форум місцевих депутатів з усієї Буковини. В залі Лялькового театру зібрались представники місцевого самоврядування (депутатів усіх рівнів, сільських, селищних, міських голів) для обговорення політичної кризи в Україні, спричиненої спробою знищення української мови. На Форум за даними реєстрації прибуло 153 депутати чи не з усіх районів області.
Вони одноголосно прийняли звернення до Президента, Голови Верховної Ради щодо антиукраїнського та антидержавного мовного законопроекту і закликали депутатів обговорити це питання на сесіях місцевих рад з прийняттям відповідних резолюцій. Також в резолюції Форуму є заклик до гуртування депутатів для боротьби проти антиукраїнського режиму.
Головував на зібранні депутатів очільник обласного осередку "Батьківщини" Іван Мунтян, який закликав присутніх до обговорення політичної ситуації в країні та засудив прийняття закону про мови.
Про "прийшлих" регіоналів говорив голова фракції "Фронт Змін" в обласній раді, депутат Максим Бурбак. Він наголосив, що Форум повинен вимагати від голови ОДА та голови облради оприлюднення своєї особистої позиції щодо прийняття мовного законопроекту.
А свободівець Назар Горук сказав, що в залі Лялькового театру зібралось ядро буковинської громади, яке буде творити майбутнє країни. Він зауважив, що наразі ні в якому разі не можна віддавати округи владі, висуваючи наперед слабших кандидатів від об'єднаної опозиції, що потрібно вже почати формувати страйкові комітети в регіоні, коли у випадку фальшування виборів доведеться відстоювати голоси, що потрібно вже формувати й кадровий резерв, з яким опозиція має прийти до влади для роботи у виконавчих органах влади.
Про небезпеку "тушкованих" кандидатів від опозиції говорив і Петро Кобевко. Він зауважив, що наразі на Буковині від влади йде не Партія регіонів, а есдеки, які підконтрольні Медведчуку, а отже Росії. І вони шукають домовленостей, аби "свої" кандидати перемогли. А тому не треба допустити, аби по округам балотувалися слабкі кандидати від опозиції та ще й з темним минулим.
http://www.chas.cv.ua/index.php?newsid=6173ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ ТА БЛОКИ
ТЕРНОПІЛЬСЬКА КОМАНДА «УДАРУ» ГОТОВА ДО БОЮ ЗА УКРАЇНУ!
«Про все», 23.07.2012, Тернопільська обл.
Відбулася конференція Тернопільської обласної організації Політичної партії «УДАР Віталія Кличка», в якій взяло участь 190 делегатів і понад 60 гостей.На порядок денний 21 липня було винесено питання про обрання делегатів на Х з’їзд Політичної партії «УДАР Віталія Кличка» щодо висування кандидатів у народні депутати України на чергових виборах 28 жовтня 2012 року, який відбудеться 1 серпня.
Учасників і гостей конференції привітав голова обласної організації Ігор Побер, який зокрема зазначив: «Переповнена глядацька зала підтверджує те, що наша політична сила з кожним днем стає потужнішою і популярнішою. В області вже є понад 2000 членів партії, які відрізняються активною життєвою позицією і готові боротися за Україну та її успішне майбутнє».
Ігор Побер також представив людей з команди Віталія Кличка, на яких Тернопільська обласна організація партії «УДАР» покладає надію під час парламентських виборів 2012 року. До п’ятірки найактивніших увійшли Наталка Михно, Віталій Ломакович, Олег Ваврик, Микола Люшняк і Віталій Максимов. Всі вони заявили про готовність працювати на повну силу.
«Оскільки я ніколи раніше не брав участі у виборчому процесі, тому довго визначався із політичною приналежністю. Окрім того, бачив, як політики забували про свої обіцянки, дані виборцям. Проте до «УДАРу» маю довіру і під її знаменами готовий долучитися до справ, які би сприяли розвитку нашої країни», – поділився своїми планами Віталій Ломакович.
Віталій Максимов розповів, що його «головною мотивацією є те, що сьогодні «УДАР» – це єдина опозиційна партія в Україні, яка відрізняється послідовністю і чіткою позицією. Віталій Кличко заробив свій авторитет власними розумом, силами і здоров’ям, тому є взірцем для кожного українця у тому, як бути успішним».
У свою чергу Микола Люшняк закликав усіх присутніх не боятися утисків з боку влади і сміливо відстоювати свої права, закріплені Конституцією України.
Олег Ваврик висловив подяку однопартійцям за висловлену довіру та бажання разом з «УДАРом» вирішувати нагальні проблеми українського суспільства, дбати про розвиток економічної та соціальної галузей.
Обласна організація чітко дотримується гендерної рівності у своїй діяльності, тому серед активістів є чимало жінок. Наталка Михно – представниця жіночої частини партії «УДАР» – додала, що «політика – це мистецтво можливого, тому сьогодні є всі шанси довести це на ділі. Окрім того, команда Віталія Кличка має особливу мудрість стати вище політикантства і грошових інтересів. Завдяки цьому перемога на виборах гарантована!»
Прес-служба ТОО ПП «УДАР Віталія Кличка».
http://provse.te.ua/2012/07/ternopilska-komanda-udaru-hotova-do-boju-za-ukrajinu/ЕКОНОМІКА
КЕРІВНИЦТВО РЕГІОНУ ТРИМАЄ ПІД ОСОБИСТИМ КОНТРОЛЕМ СИТУАЦІЮ НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РИНКУ ЗЕРНА
"Зоря", 23.07.2012, Дніпропетровська обл.
На Дніпропетровщині тривають жнива. Їх кінцевий результат привертає до себе особливу увагу як хліборобів, так і керівників регіону.Адже, якщо минулого року область зібрала вагомий врожай продовольчої пшениці - 1,6 млн.тонн, то цьогорічна погода внесла свої корективи у плани селян. Зимові морози та весняна посуха призвели до втрати близько 37% площ посівів озимих культур. Через це нинішній врожай прогнозується меншим від очікуваного.
Зважаючи на таку ситуацію та з метою недопущення підвищення вартості зерна і подорожчання хлібобулочних виробів для жителів регіону голова облдержадміністрації Олександр Вілкул та голова облради Євген Удод ініціювали прийняття обласної програми формування регіональних ресурсів продовольчого зерна та створення регіонального стабілізаційного фонду, що дозволить сформувати обласний запас зерна у розмірі 100 тис. тонн.
- Цей крок - запорука стабільного забезпечення регіону хлібом протягом наступного року, - підкреслює Олександр Вілкул.
Стабфонд вже розпочав закупівлю зерна, минаючи посередників, прямо "з-під комбайну".
За дорученням голови обласної Євгена Удода його заступник Вадим Нестеренко зустрівся з сільгоспвиробниками області.
- Для закупівлі зерна, - пояснив він, - на тендерній основі комунальним підприємством залучені кредитні кошти та закладена можливість відшкодування виплат за відсотковими ставками. Погашати кредит будуть за рахунок продажу борошна за фіксованими цінами хлібопекарських підприємств області, які у свою чергу зобов'язуються утримувати ціни на соціальні сорти хлібу на рівні минулорічних. Розроблений механізм дозволяє з одного боку запропонувати селянам прийнятні ціни на їхню продукцію, а з іншого - своєчасно розрахувався з банками, які надали регіону пільговий кредит.
- Ми вже маємо близько 20 тис. тонн зерна на переробних підприємствах. Щодня цей запас поповнюється на 1-1,5 тисячі тонн. До першого серпня планується повністю заповнити резервний фонд, - зазначив заступник голови облради.
Схема програми є простою, прозорою і головне - дебюрократизованою, а тому зручною для селян. Господарствам пропонується два варіанти співпраці. Перший - продати "Регіональному стабілізаційному фонду" ту кількість тонн зерна, яку вважають прийнятною для себе товаровиробники, за середньою ринковою ціною, зафіксованою умовами тендеру. Другий - отримати гроші за 2/3 проданого зерна від зазначеної вартості, а через 3 місяці прийняти рішення відповідно до ситуації на ринку - отримати гроші за решту зерна за ціною, встановленою фондом, чи повернути собі це зерно і продавати його трейдерам за ринковою, але при цьому відшкодувати фондові вартість за зберігання та за використання залучених коштів.
- Вибір механізму, за яким селяни продають пшеницю до регіонального стабілізаційного фонду, - це вільний вибір кожного сільгоспвиробника, - підкреслює Вадим Нестеренко.
Директор товариства "Агроальянс" Олександр Гаркавенко та директор "Агрофірми Орільська" Юрій Мазан підтвердили, що ця програма дійсно є вигідною і прозорою для селян.
- Ми реалізуємо фонду зерно ІІ класу за середньо ринковою ціною і я вважаю цю програму дуже привабливою. Із Новомосковського району ми вже продали фондові 180 тонн, а з Юр'ївського - 160 тонн, - каже директор "Агрофірми Орільська".
- Головна мета - створити умови для наповнення зерном внутрішнього регіонального ринку , - говорить Вадим Нестеренко. - Від імені губернатора області Олександра Вілкула та голови облради Євгена Удода хочу подякувати усім сільгоспвиробникам, які, незважаючи на складну ситуацію з врожаєм у поточному році, відгукнулися та беруть участь у формуванні обласного продовольчого резерву і таким чином роблять значний внесок у забезпечення продовольчої стабільності регіону.
Відділ з питань зв'язків з громадськістю та пресою обласної ради
http://www.zorya-gazeta.dp.ua/?News=4151ОВОЧАМ — ЦІНИ, ОВОЧІВНИКАМ — ПІДТРИМКУ!
Василь Піддубняк, «Новий день», 20.07.2012, Херсонська обл.
Асоціація сільськогосподарських виробників Таврії ставить питання руба.Із першим хлібом — ранніми зерновими — Україна нині прогоріла, з другим — овочами — ситуація більш-менш обнадійлива. В усякому разі, гуртовий ринок овочевої продукції у Великих Копанях, знаний у всій Європі, особливих перебоїв з поставками городини не відчуває. «Щодоби до нас завозиться до трьох тисяч тонн городини», — уточнює виконавчий директор ринку «Нежданий» Тетяна Батих.
Цілодобово, за будь-якої погоди, тут вирує велика торгівля. Сказано ж: Великокопанівський ринок є головним центром збуту сільгосппродукції на Півдні України. Власне, звідси товар бере курс на всі споживчі ринки України і навіть за кордон — у Прибалтику, Білорусь, Росію, Молдову…
Здається, що цей гуртовий ринок був завжди. Хоча це не так. Підприємливий і далекоглядний Федір Негой за прикладом передових країн Європи створив «Нежданий» порівняно недавно — у 1995 році. І поки державні мужі «мусолили тему», будівельник за фахом робив конкретну справу, вигідну не лише для себе, а й — що надзвичайно важливо — для селян всієї округи, району, області. Тут, на площі всього 6 гектарів (!), створено тисячу постійних і півтисячі тимчасових робочих місць. А це вже — індустрія!
На півтора десятка років, ніж «Нежданий», молодша Асоціація сільськогосподарських виробників Таврії. З’явилася вона теж з ініціативи Федора Негоя. Для чого? Головна мета цієї недержавної структури — захист прав та інтересів українських селян та фермерів. А завдань — десятки: від впровадження новітніх технологій у аграрному секторі до співпраці з центральними та місцевими органами влади.
Невипадково саме під егідою асоціації у Великих Копанях днями відбулася конференція «Реалізація врожаю сільгосп¬продукції 2012 року та перспективи розвитку аграрного ринку». Йшлося не лише про збут городини і садовини, а насамперед про те, як зробити цей вид селянського промислу рентабельним.
«Рік цей для нас далеко непростий, — говорить керівник кооперативу «Широчанський» Скадовського району Валерій Федоренко. — Ціна на ранню картоплю, якою Херсонщина завжди славилася, відправляла її зокрема на ринки Балтії і Білорусі, так і не склалася. Ті ж ринки Балтії вже декілька років для нас закриті. Залишається Білорусь. Але там активно впроваджується стратегічна державна програма розвитку ово¬чівництва, тому і там продавати нашу продукцію стає все важче...».
Директора «Нежданого» і голову асоціації сільгоспвиробників Таврії Федора Негоя, ініціатора скликання поважного зібрання, більше турбують не обсяги поставок на ринок продукції (слава Богу, є чим торгувати!), а «експансія» перекупників.
«Сьогодні ця сила стала настільки потужною, що захопила всі основні торгові місця на роздрібних ринках у всіх містах України, — висловив занепокоєн¬ня Федір Негой (на фото). — Дохід їхній складає 50—70% порівняно з виробником…».
Дається взнаки відсутність підтримки селян з боку держави, неврегульовані ціни на продукцію, відсутність глибоких маркетингових досліджень…
Тривогу Федора Федоровича розділяють його колеги — представники гуртових ринків «Шувар» (Львів), «Столичний» (Київ), «Азовський» (Маріуполь), фермери, посланці агрофірм.
Який же вихід?
— У створенні нового оптового ринку європейського зразка, а також інформаційно-консультативного центру, де формуватиметься база даних про те, що вирощується, у якому обсязі, який попит і так далі. Цю функцію поступово перебрала на себе наша асоціація, — говорить Федір Негой. — Може, навіть західні європейці приїздитимуть до нас і запозичуватимуть наш досвід.
Комерційний директор гуртового ринку «Столичний» В’ячеслав Забєлін наголосив на ще одній проблемі:
— Продукція має бути відсортованою і красивою. Правий той, хто колись сказав: товар спочатку купують очима.
Учасники конференції торкнулися проблеми експорту української продукції. Просування її на зарубіжні ринки стримує не низька якість (з цим усе гаразд!), а відсутність сучасної тари європейського зразка. І це має бути головним болем не лише селян і представників гуртових ринків, а й Мінагрополітики України, зрештою — уряду. Така вимога часу. Відставання від вимог зарубіжного покупця дається взнаки. І це теж хвилює Федора Негоя та його колег з інших міст країни:
— Якщо раніше з нашого ринку в Росію, Білорусь, ту ж Прибалтику йшло до 40% продукції, то зараз я навіть утрудняюсь назвати процентне співвідношення. Спад експорту відбувся не лише у нас — це проблема державного масштабу.
— Херсонщина виробляє сільськогосподарської продукції, зокрема овочів, стільки, скільки 3—4 області України, — продовжує тему віце-президент Херсонської торгово-промислової палати Сергій Кочерженко. — І питання конкуренції між гуртовими ринками в середині області взагалі не може стояти. Два-три гуртових ринки для Херсонщини — це просто мізер.
Ось чому у Великих Копанях ближчим часом має розпочатися будів¬ництво нового гуртового ринку.
— Його орієнтовна площа 60 гектарів. Тут буде створено до півтисячі постійних і до тисячі сезонних робочих місць, — повідомив Федір Негой. –— Побудова нового ринку — справа часу, але формування підходів до вирощування і системи торгівлі на рівні європейських стандартів має відбуватися вже сьогодні.
Заступник начальника Головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації Маргарита Степанова нагадала про те, що херсон¬ські кавуни і томати — це державний бренд. Тому підтримувати і розвивати його — наш спільний обов’язок.
Учасники конференції під егідою Асоціації сільгоспвиробників Таврії прийняли відповідну резолюцію, а також вирішили направити пропозиції на адресу Кабінету Міністрів України.
Ось ці пропозиції: «1. Вдосконалити систему захисту вітчизняного товаровиробника на внутрішньому та зовнішньому ринках і отримати адресну допомогу сільгосптоваровиробникам. 2. Запровадити механізми торгових обмежень на внутрішньому ринку щодо імпорту сільгосппродукції у період масового збору овочів і фруктів в Україні, якщо відповідні обмеження діють на зов¬нішньому ринку щодо подібної україн¬ської сільгосппродукції. 3. Передбачити в державному бюджеті кошти не тільки на підтримку крупних агрофірм, а й фермерських та особистих селянських господарств».
http://www.newday.kherson.ua/component/content/article/3-ekonomika/919-2012-07-20-06-04-03.html?directory=1ПОЛІТТЕХНОЛОГІЇ
У НАМЕТАХ ЗБИРАЮТЬ ПІДПИСИ ПІД СУДОВИМ ПОЗОВОМ
Алла Садовник, «Рівне вечірнє», 24.07.2012
«Об'єднана опозиція сподівається на багатомільйонну підтримку українців».Опозиціонери розпочали акцію "Україна проти Януковича". У Рівному розміщено 25 агітаційних палаток від опозиції, в яких можна залишити свій підпис під судовим позовом до Віктора Януковича. За перший день акції, яка в області розпочалася у середу, під листівками підписалося 1200 осіб.
Перед офіційним стартом акції у Рівному побували народні депутати Андрій Парубій, Юрій Прокопчук та Сергій Кошин, а також член "Фронту змін" Лілія Гриневич.
Андрій Парубій, народний депутат України:
— Ми підготували спеціальні заяви, в яких викладено претензії до нинішнього Президента. Людям потрібно лише підписати. Об'єднана опозиція на чолі з Арсенієм Яценюком подає позов до Вищого адміністративного суду України проти Януковича. Якщо суд не відреагує, ми звертатимемося до Європейського суду з прав людини.
Юрій Прокопчук, народний депутат України:
— Режим Януковича веде Україну у прірву, після якої держава стане залежною від олігархічних кланів. Або ми повалимо цей режим, або у нас утвориться три малі держави.
Лілія Гриневич, координатор напряму суспільство знань Уряду змін, член ради партії "Фронт змін":
— Прийняття мовного закону стало останньої краплею. Склалася ситуація цинічного нехтування закону, регламенту, яка демонструє, що ця влада перейшла межу. Вона хоче залякати і підкупити виборця. Ми повинні зрозуміти, що ми не маємо боятися. Це буде війна ідеологій і війна на стійкість. Ця влада боротиметься до останнього — їй є що втрачати.
Торік на Рівненщині відбувся перший етап акції "Україна проти Януковича". Тоді опозиціонерам вдалося зібрати в області 37 тис. підписів проти чинного Президента. Цього разу Об'єднана опозиція сподівається на багатомільйонну підтримку українців.
http://www.rivnepost.rv.ua/showarticle.php?art=032419ТОЧКА ЗОРУ
А МОЖНО ВСЕХ ПОСМОТРЕТЬ?
Я.Гольд, "Главное", 23.07. 2012, Харьковская обл.
В последнее время стараюсь не смотреть телевизор. Сугубо из гигиенических соображений.Недавно через зарубежную социальную сеть LinkedIn разыскал своего бывшего одногруппника из Коста-Рики. Не виделись что-то около 30 лет. Чтобы в переписке не выказать свою неосведомленность о жизни маленького латиноамериканского государства, прочитал какие-то справочные материалы в интернете и неожиданно осознал, как же мы далеки в развитии от этого государства, граничащего с Гондурасом. И это, увы, не каламбур от известного юмориста.
Оказалось, что кроме данных этому народу Богом лучших на планете пляжей и замечательного климата, они умудрились достичь более чем 10-тысячного (в долларах) ВВП на душу населения, одного из самых высоких в мире уровней развития медицины и высокой продолжительности жизни.
И это при том, что практически все поголовно курят сигары, пьют самый крепкий кофе, не обходят вниманием местный ром и вино.
Хотя больше поразило другое. Это текущие вопросы, которые выносятся на рассмотрение в местном парламенте. Понимаете? Парламент страны, которую мы огульно относим к странам третьего мира, рассматривает и принимает решения, о которых нам, стремящимся к европейским стандартам, и мечтать не приходится:
- Депутатская работа оплачивается только во время исполнения депутатских обязаностей, а пенсия начисляется не с депутатской зарплаты, а с последнего оклада на предыдущем месте работы. При этом отчисления с депутатской зарплаты в пенсионный фонд страны обязательны.
- Депутаты не имеют права выносить на рассмотрение вопросы касательно улучшения своего материального и социального обеспечения. Эти вопросы решаются только на референдуме.
- Депутаты пользуются теми же источниками медицинского и социального страхования, что и остальные граждане.
- Гражданин имеет право избираться в парламент не более двух раз за всю жизнь.
- Депутат отвечает перед законом, независимо от своего депутатского статуса.
- Депутатский мандат есть инструмент служения своей стране, а не способ, как стать миллионером.
Задумался, глядя как на экране "мой седьмой" промотирует "голубых кандидатов". Как, стоя в неловких позах, видимо придуманных за немалые бюджетные деньги наемными пиарщиками, вещают голосами роботов кандидаты от ПР. Как "втирают" гражданам про то, что всенепременно улучшится жизнь маленького украинца после их прихода в парламент.
У меня весь этот промоушен вызывает только устойчивую идиосинкразию и ассоциацию с рекламой про известную птицефабрику, на которой добрая жещина справляется по телефону о том, "отошли ли уже курочки ко сну".
И эта нежная забота птичницы должна, как я полагаю, заставить нас поверить в то, что на этой фабрике при такой непорочной любви к фауне птички живут до глубокой старости и умирают своей смертью, а не подвешиваются еще живыми на крючья в разделочном цехе.
Вот такая она, сермяжная правда жизни. А в жизни все бывает. Однако, не всем достается. Сыр из мышеловки получает только вторая мышка. То есть не та, которая стояла на майдане, а та, которая успела перебежать из под окон облгосадминистрации с оранжевого митинга на митинг с голубыми знаменами, оплатив свое политическое непостоянство средствами со своего расчетного счета.
И не столь важно, как они теперь называются: мышками или тушками. Важно то, что ни на одном из столь популярных нынче на телевидении ток-шоу я не видел ни одного народного депутата от правящей партии с карандашом и листом бумаги в руках. Никто из них даже не пытается записать того, о чем говорят приглашенные граждане, которые по Конституции делегировали им свои полномочия.
А хорошо бы спросить на очередной передаче у каждого из наших слуг, внес ли он в парламентскую комиссию законопроект, озвученный гражданами из партера, за который уже проголосовало на передаче большинство граждан? Ведь, это есть мнение целого среза нашего общества!
Да чего там, вся эта предвыборная возня в стране давно приобрела статус невольничьего рынка. Только здесь приобретают не хозяева, а сами рабы выбирают того, кто будет плетью подгонять их к своему счастью. И мечта у этого посткоммунистического холопа купить себе на этом невольничьем рынке хозяина подобрее.
Никак из нашего человека не выдавить остатки раба. Боюсь, что даже при наличии библейского Моисея нам точно не хватит сорока лет.
Помните, как в свое время говорил Рональд Рейган?
- How do you tell a communist? Well, it's someone who reads Marx and Lenin. And how do you tell ananti-Communist? It's someone who understands Marx and Lenin.
(Как отличить коммуниста? Это некто, читающий Маркса и Ленина. Как отличить антикоммуниста? Это некто, кто понял Маркса и Ленина).
Боюсь, что пока у нас количество индивидов, понимающих классиков коммунистической идеи, не внушает оптимизма.
Впрочем, полагаю, что и этому факту есть научное объяснение. Как говаривал старик Эйнштейн: "Есть только две бесконечные вещи: Вселенная и глупость. Хотя насчет Вселенной я не вполне уверен".
Дабы не быть обвиненным в предвзятом отношении к Партии регионов и "моему седьмому" хочу заметить, что потратить деньги на пиар "себя любимых" любят и политики других расцветок. Неутомимые почтальоны за копеечную зарплату разносят по нашим домам всякую всячину с изображением народных избранников, начиная с поздравлений к 8 марта, заканчивая обещаниями "покращити життя вже завтра".
И все это на белой высококачественной бумаге, с качественной типографской работой и прочими удовольствиями.
Только вот удовольствия эти обходятся не дешевле, чем гречка и сгущенка накануне выборов.
Как утверждают знающие люди, в среднем такая рассылочка обходится в сумму, на которую реально можно прооперировать минимум пару онкобольных детишек в Германии. Но разве пропиаришься на двух спасенных детских жизнях?
"Коварные" журналисты раскопали, что только на бигборды народного депутата Украины Натальи Королевской уходит 2,5 млн (!!!) гривен в месяц! Ведь размещено их в Украине что-то около 900 штук! Только в Киеве ее лик размещен на 320 площадках!
Можно, конечно, допустить, что это личные средства нардепа. Только стоит ли швыряться в нищей стране такими средствами на самопиар? И не так уж важно, соответствует ли голубой фон, на котором снималась леди из парламента, ее политическим устремлениям, но не стоит имитировать купеческий размах, свойственный исключительно членам Партии регионов!
Устали граждане от светлых депутатских ликов вдоль дорог. Утомили поздравительные открыточки в почтовых ящиках. Всем понятно, что нардеп - лицо не только неприкосновенное, но недосягаемое. По крайней мере, сложно отыскать на просторах неньки человека, которому помогло бы обращение к народному избраннику.
Они живут и проживают наши с вами деньги при КПД в парламенте, как у старенького паровоза, у которого большая часть энергии пара уходит в свисток.
А все происходящее во время предвыборной кампании напоминает сценку на кольцевой дороге любого крупного областного центра Украины, когда к остановившейся на обочине машине медленно стекаются из придорожных кустов "красавицы", а из приоткрытого окошка авто спрашивают: "А можно всех посмотреть?"
http://glavnoe.ua/articles/a7213БОРИС ДЕЙЧ: НАШ ВЫБОР НЕВЕЛИК
Светлана Устинова, «Крымские известия», 21.07.2012
Либо побеждает оппозиция, и мы возвращаемся к хаосу, либо у власти остаются регионалы, и страна обретает будущее.Работа Верховной Рады Украины VI созыва через считанные месяцы станет предметом исследования аналитиков и историческим прошлым страны. Политический температурный градус повышается с каждым днем, поскольку вот-вот стартует очередная предвыборная гонка. На мой взгляд, самое время подвести итоги. Эксперты делятся ощущениями, мол, так много событий вместилось в минувшие пять лет, что им кажется, все мы прожили долгую, насыщенную, непростую жизнь. Совпадают ли эти эмоции с впечатлениями и чувствами народного депутата Украины Бориса Дейча, одного из авторитетнейших политиков страны? Он был в эпицентре властного водоворота. Насколько произошедшее оправдало его надежды и ожидания? Об этом говорим с ним в «Политической гостиной» «Крымских известий».
— Чтобы оценить деятельность сегодняшнего состава Верховной Рады Украины, надо вспомнить, в каких условиях она начиналась: с неконституционного разгона Верховной Рады V созыва, сопровождавшегося штурмом Прокуратуры, блокированием работы Конституционного суда, попыткой ввести в Киев Внутренние войска. Тогда Партия регионов, наш лидер Виктор Янукович приняли непростое решение — для сохранения мира в стране пойти на новые выборы. А далее были избрание новым составом Верховной Рады правительства Ю.Тимошенко и последовавшие за этим противостояние между президентом и премьер-министром, остановка законотворческого процесса. И только с избранием Президентом Украины В. Януковича Верховная Рада данного созыва смогла приступить к реальной законотворческой работе.
И ее, поверьте, было достаточно. Наше законодательное поле формировалось в бурные 90-е и, как следствие, оказалось таким же сумбурным, непрофессиональным. Все это негативно сказывалось на системе государственного управления, экономике, социальном и общественном развитии страны. К примеру, Налоговый кодекс. Сколько было споров, протестов, негодований! Что же в результате? Кодекс действует уже почти год, все истерики прекратились, когда люди разобрались и поняли, что законопроект направлен на развитие экономики, а не против предпринимателей. Подтверждением является тот факт, что с начала 2012 года зарегистрировано 150 тысяч новых частных предпринимателей. И таких примеров можно привести немало.
Именно поэтому, оглядываясь назад, могу сказать, что сделано много, но можно и нужно было сделать больше. Уверен, сформировав в новом составе Верховной Рады большинство на основе Партии регионов, мы приведем украинское законодательство к нормам, которые ждут отрасли, предприятия, наши люди.
— Недавно состоялся отчет Временной специальной комиссии ВР Украины по вопросам АРК. Что в ее действиях вы как председатель можете занести в актив, а над чем еще необходимо работать?
— В актив я бы отнес само создание комиссии. 20 лет среди различных политических сил идут дискуссии о целесообразности существования Крымской автономии, ее полномочиях, механизмах взаимоотношений с центром и т. д. Национал-радикалы вообще ратуют за отмену автономного статуса Крыма. Мне на разных уровнях приходилось отстаивать права республики и необходимость специ¬фического подхода к решению крымских проблем со стороны центральных органов власти. За прошедшее время были разные периоды в отношениях Крыма с центром: и теплые, и нейтральные, и холодные — в «оранжевые» дни. Одно правительство уделяло внимание газификации, другое — капитальному строительству, третье — что-то обещало, но ничего не делало. Но что фактически объединяло упомянутые отрезки, так это то, что принимаемое законодательство не учитывало ни нашу Конституцию, ни наши региональные особенности. И то, что после избрания Президентом Украины В.Януковича и формирования в ВР Украины большинства на основе Партии регионов была создана Специальная временная комиссия по вопросам АРК, является переломным моментом, шагом вперед.
Активная позиция комиссии начала приносить результаты. К примеру, на рассмотрение парламента предложен проект закона о внесении изменений в Налоговый кодекс Украины относительно налогообложения инвестиционной деятельности, осуществляемой на территории АРК. Комиссия одобрила и направила депутатскому корпусу законопроекты о внесении изменений в Налоговый кодекс Украины по поводу упорядочения налогообложения туроператорской и турагентской деятельности, повышения доступности и конкурентоспособности внутреннего и въездного туризма, а также системы уплаты туристического сбора физическими лицами — владельцами или арендаторами индивидуальных средств размещения.
Всего за время работы комиссия представила на рассмотрение ВР Украины 9 законопроектов, 270 поправок к действующим законам и проектам законов. Ряд наших предложений был либо поддержан, либо нашел отражение в принятых или готовящихся к принятию документах. Так, например, после обращения комиссии в Министерстве социальной политики Украины создан Департамент защиты прав вернувшихся в Украину людей, депортированных по национальному признаку. В 2011 году перераспределены бюджетные средства в размере 10,5 млн. грн. в фонд Министерства социальной политики. Однако при этом у меня как председателя есть огромное «но»! Серьезные вопросы, одобренные комиссией, не нашли поддержки в зале. Я понимаю, этому способствовали и политический накал, и некоторое недоверие к крымским инициативам со стороны оппозиции, и короткий срок работы комиссии, у которой временный, рекомендательный статус. Надеюсь, ее результативность увеличится в новом парламенте.
— Вы — один из немногих депутатов, уделяющих внимание работе непосредственно с избирателями. Но нынешняя избирательная система не привязывает депутата к конкретному округу. Вы предвидели возвращение мажоритарной системы?
— Я бы сказал так. В сегодняшнее политически быстро меняющееся время с очевидностью можно предвидеть одно — ничего нельзя предвидеть наверняка. Ну а если серьезно, ни в обществе в целом, ни в политикуме не было единого мнения по поводу действующей избирательной системы по партийным спискам. Тем более что за последние годы она показала себя далеко не с лучшей стороны. Я не раз, в том числе публично, говорил, что ее принятие — ошибка. Именно поэтому выступил с инициативой закрепления депутатов за конкретными избирательными округами. Оно было вынужденным, потому что на практике фактически прервалась связь избирателей со своим избранником. Как следствие люди все чаще стали высказывать претензии к сложившейся практике и активно требовать восстановления возможности непосредственного общения с депутатом. Партия регионов услышала эти требования и законодательно восстановила право избирать народных депутатов Украины прямым голосованием.
Я же практически никогда не прекращал эту работу в округе, включающем Советский, Белогорский, Нижнегорский районы и г. Судак. Проблематика поднимаемых вопросов очень широка: жилищно-коммунальные, водоснабжение и водоотведение, газификация, энергоснабжение, ремонт дорог, укрепление материально-технической базы образования, здравоохранения, просто личные, человеческие просьбы.
Крупные задачи, которые я сам поставил перед собой, — газификация Белогорского района, сел Краснофлотского и Чапаевки Советского района, Акимовки и Садового — Нижнегорского, завершение строительства очистных сооружений в Судаке и пгт. Нижнегорском, водовода Яблочное—Белая скала и ряд других. Уверен, вместе с руководством райгосадминистраций, партийным активом, при поддержке Председателя Совета министров АРК А. Могилева и Кабинета Министров Украины мы сможем довести решение этих вопросов до конца и сдать объекты в эксплуатацию.
Оглядываясь на сделанное в округе, с удовлетворением отметил бы реконструкцию системы отопления детского сада в поселке Зуе, капитальный ремонт детского сада в селе Садовом, содействие в проведении ремонта мичуринского детского дошкольного учреждения. С удовольствием вспоминаю, каким праздником стало в Чапаевке получение нового школьного автобуса, а для жителей Раздольного — отремонтированная дорога, для судакчан из квартала «Долина роз» — ввод в эксплуатацию газопровода среднего давления, а для родителей и ребятишек — капитально отремонтированная к 70-летию школа-гимназия № 1 г. Судака. Впрочем, отдаю себе отчет, что этого явно недостаточно. Слишком много накопилось проблем, часто люди живут в очень непростых, я бы даже сказал, нечеловеческих условиях. Разгребать завалы предстоит еще немало времени, и для этого потребуются силы. Об этом говорит анализ работы с избирателями за один только прошлый год. Проведя 178 встреч на предприятиях и по месту жительства, я получил 798 обращений граждан. Более 500 депутатских обращений направлено мною руководителям местного самоуправления. Из них 83 — в Совет министров и Верховный Совет АРК, свыше 40 — в центральные органы исполнительной государственной власти Украины, около 300 — в органы исполнительной власти на местах. За 2011-й удалось помочь более 30 инвалидам войны и труда, 17 детям оказано содействие в лечении тяжелых заболеваний. Для 35 малышей-инвалидов приобретены путевки на реабилитацию в санатории.
Много обращений по вопросам нарушения земельного законодательства: маленькая оплата за паи, сданные в аренду, невозможность расторжения договоров с нерадивыми арендаторами, бюрократические сложности при оформлении земли собственниками паев. Помогаю, как могу. Но проблемы надо решать кардинально и быстро. Уверен, новой фракции Партии регионов в будущем парламенте эта задача по плечу.
Встречаясь с избирателями, порой слышу жалобы ветеранов войны не на маленькую пенсию или плохие условия лечения и проживания, а на недостаток внимания к памяти о трагических страницах нашей истории. Поэтому много сил и времени уделяю восстановлению и установке памятников воинам, погибшим в Великой Отечественной войне, изданию книг, посвященных крымским партизанам Судака, отличившимся в Великой Отечественной войне феодосийцам. В 2011 году при моем участии вышла историко-документальная книга «Пусть живые запомнят», в которой впервые основательно представлена история Судака в военные годы.
Результативная деятельность в округе депутата любого уровня, тем более — народного депутата Украины, возможна только если сложилась команда — та, что имеет поддержку Совета министров и Верховного Совета АРК, в которой слаженно работают депутаты всех уровней, руководители районных, городских советов и райгосадминистраций, поселковые, сельские головы, директора предприятий, активисты общественных организаций, сторонники нашей партии. У нас такая команда есть, и, я убежден, ей по плечу задачи, которые ставит перед нами жизнь.
— Не могу не задать вопрос, активно обсуждаемый в украинском обществе. Ваше отношение к «языковому» закону. Почему он принят именно сегодня? Почему такая истерическая реакция оппозиции?
— В тех местах, где я провел детство, говорили на многих языках: молдавском, гагаузском, русском, украинском и болгарском. Для детей, общающихся между собой на уроках, на улице, было абсолютно безразлично, кто какой национальности, и на каком языке говорит. Именно в детстве у меня и сформировалось уважительное отношение к представителям других национальностей, их языкам, традициям. Если бы сегодня провел немного времени в молдавском окружении, смог бы быстро и на нормальном уровне общаться с собеседниками. Именно поэтому всегда поддерживал программную установку нашей партии на расширение прав половины населения страны на использование русского языка.
Принятый во втором чтении закон об основах языковой политики не предоставляет русскому статус второго государственного языка, так как для этого необходимы изменения в Конституции. Он регулирует возможность использования родного языка национальными меньшинствами в местах их компактного проживания. Фактически речь идет о законодательном закреплении одного из основных прав человека, которое в полном объеме реализовано в Европе. Казалось бы, демократическая, как она себя называет, оппозиция, стремящаяся в Европу, должна только приветствовать закрепление демократических основ в стране. Но! Наверное, демократичность нашей оппозиции заканчивается там, где начинаются права человека. Агрессия, истеричность, прямая подмена понятий и двойные стандарты — вот набор, который она выдает на-гора. Обратите внимание, под каким лозунгом началась ее кампания: «Защитим украинский язык!». А главным мессиджем на всех акциях звучит: «Я хочу говорить по-украински!». Кто запрещает? Не хватает смелости заявить: мы никому не позволим говорить на родном языке, кроме украинского? Когда я смотрю на акции протеста, особенно на молодых людей на ступеньках Украинского дома, гробящих здоровье голоданием, хочется пригласить их в Крым.
Украинская гимназия в г. Симферополе находилась в приспособленном помещении детского сада. Неоднократные обращения в центральные органы власти о необходимости строительства новой гимназии результатов не давали. И тогда ее решили возводить за республиканские деньги. С этой целью Верховный Совет АРК продал свой санаторий, и в кратчайшие сроки была построена красавица-гимназия, не побоюсь сказать, лучшая в стране; чтобы попасть в нее сегодня, надо выдержать серьезный конкурс.
Другая ситуация была с достройкой Республиканской библиотеки им. И.Франко. Ни правительство Ю.Еханурова, ни правительство Ю.Тимошенко не откликнулись на просьбы крымчан о выделении средств на окончание строительства библиотеки к юбилею великого писателя. И только кабинет В. Януковича нашел деньги на эти цели, а Виктор Федорович приехал лично открывать библиотеку.
Так, может, не надо гробить здоровье под палящим солнцем, а лучше ехать в родные село, поселок, город и организовывать местную власть, общественность, предпринимателей на ремонт и компьютеризацию библиотек, учебных кабинетов, дошкольных учреждений? Гораздо больше пользы для украинского языка принесет возможность детям знакомиться через ту же библиотеку не с низкопробными комиксами, а огромным пластом украинских литературы, искусства, истории. Также очевидно, что невозможно привить любовь к своему языку, нападая и пытаясь уничтожить другие.
После того как я выступил на Харьковском съезде в 2004 году с призывом не допустить раскола страны, ко мне подходили многие депутаты, находящиеся сегодня в оппозиции, и благодарили за то выступление. И их совершенно не смущало, что с таким заявлением выступил еврей на русском языке. Думаю, совершенно не важно, на каком языке ты говоришь о своей Родине, важнее, что именно ты говоришь о ней. И я вижу основной своей задачей в этом вопросе, чтобы Украина была для любого ее гражданина Родиной-матерью.
— У вас большие планы по развитию районов и г. Судака, входящих в округ, по которому вы выдвигаетесь Партией регионов. Но ведь реализация планов во многом зависит от исхода предстоящих выборов в ВР Украины. Каков ваш прогноз на исход этой борьбы? Вы уверены в победе?
— Все наши усилия на уровне поселка, города, района, автономии могут оказаться напрасными, если мы не сможем выиграть предстоящую битву за ВР Украины. Вся страна, наша партия, мы с вами подошли к ответственному рубежу, за которым предстоит сделать серьезнейший выбор. И он фактически небольшой — одно из двух. Либо побеждает оппозиция — и мы возвращаемся к хаосу, очередному разгрому экономики, оголтелому проповедованию национализма, подавлению инакомыслия и любых ростков здравого смысла. Либо побеждает Партия регионов, создает в парламенте большинство и подставляет законодательное плечо в работе правительства, президента, продолжая курс на развитие экономики, межнациональное согласие, добрые отношения с соседями.
Почему именно сейчас выборы и их итог так важны для нас? Мы прекрасно помним, какой шабаш начался в стране и после антиконституционного третьего тура президентских выборов в 2004 году, и после такого же противозаконного разгона Верховной Рады в 2007-м. Помним и абсолютно лживую антиконституционную аргументацию, примененную для роспуска Верховной Рады. Я напоминаю о тех событиях, потому что мы в очередной раз оказались на переломном этапе в жизни нашей страны. Из уст оппозиции каждый день раздаются заклинания о необходимости проведения честных выборов. Уже сегодня пытаются вбить в сознание людей, что власть готова к фальсификациям, что без административных рычагов, запугивания и подкупа избирателей победить не может. Навязывается мысль: если оппозиция проиграет, то только по одной причине — из-за фальсификации выборов Партией регионов. Наши оппоненты полагают, если получилось один раз дорваться до власти с помощью лжи и давления извне, то получится и теперь. Задача Партии регионов — этого не допустить: ради избирателей, сторонников, детей и внуков. Какие есть для этого возможности? Прежде всего, правда, которую необходимо донести до избирателей, разоблачение лживой пропаганды, которой насыщено информационное пространство страны.
Прошло немного времени после завершения работы съезда Партии регионов, и я до сих пор нахожусь под впечатлением от выступления нашего лидера и президента В. Януковича. Он достойно ответил «пророкам» из оппозиции, вещавшим о банкротстве страны, провалах во внешней и внутренней политике, расколе внутри партии. Съезд показал, что регионалы подошли к важнейшему для них этапу как никогда сильными и сплоченными, способными объединить вокруг себя новые политические силы.
То, что Партия регионов стала центром объединительных процессов здоровых сил в стране, лишний раз подтверждает правильность выбранного вектора на строительство сильной Украины. Для реализации намеченного необходима победа на предстоящих парламентских выборах. В своем выступлении В. Янукович напомнил, что бывает, когда результатами выборов манипулируют, и призвал к честным выборам. Он также обратил внимание, что осуществляемые в стране реформы идут медленно и люди не ощущают на себе положительную отдачу от их проведения. Это сказывается на их настроениях и, соответственно, на рейтинге партии.
В связи с этим председатель партии — Премьер-министр Украины Н.Азаров сделал в докладе основной упор на необходимости скорейшей реализации социальных инициатив, выдвинутых Президентом Украины
В.Януковичем. На эти цели будут направлены усилия правительства, фракции Партии регионов, ее представителей в органах местного самоуправления. Поставленные задачи по повышению социальных стандартов пенсионеров, инвалидов, малообеспеченных семей непросты, так как на их выполнение дополнительно потребуется мобилизовать до 30 млрд. грн. Однако меры, принимаемые властью, позволяют с верой смотреть в будущее. Главная наша идея выражена в словах В.Януковича: «У нас не будет будущего, если мы не будем думать о людях».
— Что вы думаете о партнерах Украины? Куда нам все-таки идти — в Европу или дружить с Россией?
— Так уж сложилось, что любые выборы у нас превращают технический процесс избрания президента, народных депутатов, органов местного самоуправления в референдум по определению стратегического пути, по которому должна идти и развиваться страна. В 2004 году страну качнуло в сторону популизма, национализма, анархии и бездумного втягивания в орбиту влияния Запада, в НАТО. Еще никто не забыл, с каким маниакальным упорством бывшие президент В.Ющенко, глава Верховной Рады А.Яценюк и премьер-министр Ю.Тимошенко тянули страну в этот блок, хотя абсолютное большинство граждан Украины было против авантюры. Наряду с этим неадекватное управление экономикой, в том числе заключение правительством Ю.Тимошенко злополучного «газового» договора, поставило страну на грань банкротства. Только с избранием Президентом Украины В.Януковича удалось остановить опасный для Украины крен как в области внешней, так и внутренней политики.
В 2010 году правительство работало, по сути, в авральном режиме, чтобы оттащить страну от пропасти, к которой ее привели предшественники. За счет титанических усилий удалось избежать дефолта и участи Греции, а возможно, и более масштабных потрясений. Но уже 2011-й стал трамплином для устойчивого экономического роста и успешного развития страны. Динамичное восстановление экономики позволило закончить год с приростом ВВП на 5,3% и самой низкой за годы независимости инфляцией.
— А как же протестные акции пенсионеров — «афганцев», чернобыльцев?
— Мы слышим много критики в адрес пенсионного обеспечения. При этом на задний план отходит факт роста минимальной пенсии с 2008 года в 1,5 раза и рост средней пенсии на 41,8% — до 1246 грн. На 27% сократилось число пенсионеров, получавших до 900 грн. Много спекуляций звучало вокруг вопроса начисления пенсий чернобыльцам. При этом опять за кадром остался факт повышения пенсий этой категории с 1 января 2012 года почти в 2 раза — с 1815 до 3539 грн. Более чем в 2 раза выросла помощь при рождении ребенка, одиноким матерям, детям из малообеспеченных семей. В текущем году на 16% повысятся размеры пособий детям-инвалидам. Считаю, незаслуженно мало в СМИ говорится о мерах, предпринятых правительством в сфере здравоохранения. Только слепой не видит, что в стране строятся и реконструируются аэропорты, взлетно-посадочные полосы, дороги, мосты, объекты социальной инфраструктуры. Удалось добиться перелома и роста в авиационной, космической отраслях, машиностроении и энергетике, строительстве и на транспорте.
Видя это и понимая, что отрицать очевидное глупо, оппоненты критикуют нас за то, что сделано мало. Да, мало. Можно было бы (и нужно) больше. Но критика звучит из уст людей, либо ничего не делавших, либо доведших страну до ручки.
Они обвиняют нас, мол, не подписали договор об ассоциации с Евросоюзом, а сами бегали по европейским столицам с требованием наказать страну за Тимошенко и бойкотировать Евро-2012. Не вышло с бойкотом — стали пророчествовать, что страна не успеет подготовиться, у нее отберут чемпионат. После того как он успешно завершился, не нашли ничего лучше, как запустить очередной «критический полет мысли» — зачем нам дорогостоящие объекты, кто их будет эксплуатировать? Так и хочется спросить критиканов — а зачем строить детские площадки, ведь они тоже никогда не окупятся?
Циничным считаю упрек, что мы до сих пор не изменили «газовый» договор с целью снижения цены на газ. Его бросают те, кто рассказывал на всех телеэкранах и страницах газет в 2009 году, что кабальные договоренности — уникальная победа Ю. Тимошенко, они принесут процветание. А сегодня обвиняют нас же, что не изменили до сих пор грабительский документ.
Нас критикуют за возобновление диалога с Международным валютным фондом. При этом прекрасно знают, что условием для сотрудничества является выполнение Украиной требования МВФ увеличить тарифы на газ и тепло для населения более чем в два раза. Ни президент, ни правительство на это не пошли и не пойдут. Не нравятся оппозиционерам и изменения в закон о выборах народных депутатов, то, что мы вернули людям право избирать своих представителей прямым голосованием. И все потому, что боятся — изберут не демагогов с популистскими лозунгами, а людей дела, умеющих вести конкретную работу в своих округах. Стремление Партии регионов выполнить перед избирателями обязательства по языку расценивается, как попытка расколоть страну.
Есть критика и критиканство. К сожалению, лагерь оппозиции, чтобы снова вернуться к власти, использует ложь и клевету, пустословие и демагогию. Мы не ведем диалог в подобном формате. Партия регионов не на словах, а на деле доказывает, что страну можно возродить. Восстанавливая экономику, мы будем делать все возможное, чтобы каждый гражданин ощутил, как вместе со страной растет и его личное благосостояние, улучшаются условия жизни и появляется перспектива для детей.
http://www-ki.rada.crimea.ua/index.php/2011-03-13-11-25-30/6004-2012-07-23-06-42-07БРУДНА І ЩЕ БРУДНІША
"Львівська газета", 21.07. 2012
Цьогорічна парламентська кампанія обіцяє бути такою ж, як усі інші.Чорний піар уже став невід'ємною складовою кожних українських виборів. Щоразу, коли в Україні стартують електоральні перегони, видається, що саме вони стануть найбруднішими. Цьогоріч використання чорних технологій стартувало задовго до офіційного старту кампанії. Однак, на думку експертів, вибори-2012 стануть не надто бруднішими, ніж попередні. Бо все "брудне" в тій чи іншій формі вже використали, тож ми побачимо лише римейки на давно відомі теми.
Без білих рукавичок.
Історія з педофілами у Верховній Раді, запис допиту начебто одного нардепа, в якому той зізнається у статевих зносинах із чоловіком на ім'я Борис, відео, в якому нібито Тимошенко цілується з начебто Власенком, - чи не найяскравіші взірці найбруднішого піару. Деякі політтехнологи впевнені: після "такого" годі вигадати щось брутальніше. Втім кампанія чистою не буде: в умовах жорсткої боротьби білі рукавички не завжди доречні.
"Усе брудне, що могло бути, вже використали. У кожному разі, це буде обсмоктування того, що в тій чи іншій формі вже раніше звучало. Тому ці вибори будуть настільки ж брудними, як і попередні. Ні кращими, ні гіршими", - вважає політтехнолог Тарас Березовець.
Серед причин застосування чорного піару політтехнологи називають його дешевизну та високу ефективність порівняно з білим. "Справжній білий піар - це не лише платні матеріали, розміщені в пресі. Це насамперед акції прямої дії. Ти повинен не просто розказати про себе, який гарний, а маєш зробити щось конкретне: побудувати дитячий майданчик, допомогти пенсіонерам тощо. Це комплексна робота, на яку впливає все, зокрема те, як працюють твої приймальні. Якщо всюди висять оголошення з її телефонами й адресами, а коли люди приходять, із ними не хочуть спілкуватися, це величезний мінус для кандидата. Тому білий піар - це і гроші, і час самого кандидата. Ці затрати можуть сягати мільйона умовних одиниць. Натомість ефективний чорний піар можна застосувати за кілька тисяч доларів. Тим паче, це дуже дієва технологія в українських реаліях, особливо якщо вона збігається з очікуванням людей. Тобто, якщо люди наперед вірять у те, що всі політики - корумповані, брехливі тощо, такий піар буде ефективним. І навпаки, якщо чорний піар не реалістичний, ефекту він не дасть", - каже Тарас Березовець.
Своєю чергою, політтехнолог Сергій Гайдай стверджує, що причина популярності чорних технологій - у людській природі. "В усьому світі люди негативну інформацію сприймають значно краще, ніж позитивну. Саме до повідомлень, які містять загрозу, ми ставимося з більшою цікавістю й увагою. Українці тут не унікальні: у всьому світі найбільші наклади має саме жовта преса - зі скандалами, псевдорозслідуваннями і викриттями", - зауважує експерт.
Галицька специфіка.
Якщо говорити про те, які теми будуть популярними цьогоріч, то, за словами голови правління Комітету виборців України у Львівській області Романа Кошового, можна виокремити три основні напрями. "Здебільшого лунатимуть розмови про те, що певна людина стане "тушкою" в новому парламенті. Тобто найчастіше робитимуть спроби максимально прив'язати кандидата до Віктора Януковича, до влади. Усі одне одного обзиватимуть прихованими провладними кандидатами, водночас себе називаючи справжніми опозиціонерами. Друга тема - минуле людини: мовляв, це - син Гітлера, внук Хуссейна тощо. А третій момент - порушення людиною в теперішньому чи минулому якихось морально-етичних стандартів галичан, наприклад, наявність п'ятої дружини чи кількох коханок. Питання національності чи віросповідання є надто заяложеною картою, тому навряд хтось її використовуватиме", - зазначає експерт.
При цьому однією з особливостей кампанії обіцяє стати обливання брудом в інтернеті. Але надзвичайного креативу не варто очікувати. Йдеться радше про застосування сили чи хуліганських методів боротьби.
"Можна придумати щось брудніше за педофілів, але річ у тім, що навіть вони не вистрілили - людей ця тема не зацікавила, - каже Р. Кошовий. - Тому цьогоріч радше матимемо справу не із застосуванням чорного піару, а з насильницькими методами ведення кампанії. Побиття агітаторів, спалення штабів і наметів опонентів, обливання білбордів фарбою й інші хулігансько-бандитські витівки - думаю, ця кампанія вирізнятиметься саме цим".
Адресний компромат.
Отож можна говорити про певну мутацію брудних технологій. "Довіра до чорного піару все ще висока, але поступово знижується - не лише політики, а й пересічні громадяни проходять через кампанії і тепер значно критичніше ставляться до різних викриттів. Тим паче, тепер в умовах інтернету та соціальних мереж надану інформацію дуже легко перевірити. Скажімо, можна напряму звернутися до людей, які знають об'єкта чорнухи, або хоча б тих, хто живе в тому регіоні. Раніше таких можливостей не було. Тому нині соціальні мережі діють як основний руйнівник чорних технологій", - розповідає Тарас Березовець.
А Сергій Гайдай додає, що неетична, незаконна, анонімна інформація (а це, власне, і є чорний піар по-українськи) є найменш дієвою порівняно з тією, за яку хтось бере на себе відповідальність. "Компромат не є питанням мажоритарних чи пропорційних виборів. Це питання етики і суспільства, і політикуму. А стан етики у нас не міняється вже 20 років - наша політика не етична. В такому разі компромат буде обов'язково. Хоча, з іншого боку, в усьому світі політика була й доказова, тобто така, що переконує когось в якихось ідеях, і така, яка доводить, що ідеї конкурентів менш дієві. І це нормально, законно. Навіть українське законодавство дає змогу агітувати і за, і проти. Але це потрібно робити етично, морально - не брехати, не анонімно, тобто брати на себе відповідальність за сказане, тим паче, така інформація є значно ефективнішою", - зауважує він.
Проте відкритість не належить до характеристик чорних піар-кампаній. Навпаки. "Чорний піар насправді є використанням незаконних методів пропаганди. Скажімо, наклеювання якихось "лівих" афішок є класичним варіантом дрібного хуліганства, а це, власне, кримінальний спосіб ведення боротьби. Тому така кампанія має бути тихою. І її вартість є платою не стільки за лояльність, скільки за конспіративність - ніхто не має знати, хто насправді за цим стоїть. Саме через це за таке проведення кампанії доведеться заплатити більше, ніж за ті ж послуги у класичному варіанті. Якщо розклеїти стандартні листівки коштує 10-30 копійок, то в такому разі ціна буде щонайменше втричі вищою", - зазначає Р. Кошовий.
Чорний піар по-дорослому.
Але найбільші ризики цих виборів пан Кошовий убачає не в листівках чи дрібному хуліганстві, а в адміністративному тиску чи утисках з боку владних органів контролю, які обіцяють стати ще однією особливістю нинішнього волевиявлення.
Цю думку поділяє і політтехнолог Андрій Золотарьов: "Клони газет, брудні листівки тощо є технологіями минулого століття. Нині головна технологія полягає в тім, аби вибори виглядали як демократичні, а насправді роблять усе, щоб позбавити суперників можливостей конкурувати з владою. Якщо не можна виграти за правилами, вони змінюють правила".
Серед методик називає технологію "нарізки" округів, суть якої в тім, аби позбавити опонентів електорального ресурсу. Інша - запуск так званих кандидатів-торпед, які працюватимуть не стільки за, скільки проти. "Це також дуже давня, але доволі ефективна технологія. Владний кандидат увесь у білому, руки брудом він не замазує, цю роботу за нього виконують інші, але нитки смикає одна людина", - пояснює експерт. Й остання, дуже потужна технологія - поєднання інформаційної блокади з адмінресурсом і тиском. Скажімо, чиновника звільняють із посади за те, що він дозволив провести якусь акцію людям з опозиційних партій.
"Усе інше - дрібниці. Головне - системні речі. Брудні технології - це не лише витівки хуліганів, які кидають пляшкою зеленки в депутата, а й системні речі, які унеможливлюють перемогу іншого кандидата, його позбавляють можливості отримати фінанси, доступ до мас-медіа, ізолюють від підтримки інших осіб, погрожуючи їм утратою роботи, тощо", - підсумовує А. Золотарьов.
http://www.gazeta.lviv.ua/politic/2012/07/21/3959ОЛЕСЬ БУЗИНА: УКРАИНА, КАК ШАШЛЫК НА ШАМПУРЕ, НАНИЗАНА НА ГАЗОВУЮ ТРУБУ
Александр Дремлюгин, «Крымская правда»,21.07.2012
Наш собеседник - личность неординарная. Известный публицист, историк, он имеет свой особый взгляд на украинскую историю и политику.Вместе с ним мы попытались прояснить тонкости общественно-политической жизни Украины.
Газовый «шампур»
- Охарактеризуете общественно-политическую ситуацию в стране накануне выборов?
- Это очень понятные выборы. Даже скучные. Партия регионов хочет провести часть депутатов по списку - самых ценных для неё кадров. Партия понимает, что рейтинга на всех не хватит. «Покращення вже сьогодні» так и не наступило. А кое-кому и поплохело. Но закон о выборах предусматривает выдвижение ещё и независимых кандидатов в народные депутаты по мажоритарным округам. Их регионалы планируют сгруппировать вокруг себя в парламенте в новую пропрезидентскую коалицию.
Понятен и план оппозиции. Многие оппозиционеры втайне бегают в администрацию президента. Они ничуть не изменились с прежних времён, всегда пытались договориться и выторговать что-либо себе, но на людях изображают «независимость». США хотят сделать из Арсения Яценюка и его «Фронта змин» нового Ющенко и в результате победы на выборах навязать его Януковичу в качестве нового премьер-министра. Есть ещё партия Королевской, цель которой - уменьшить влияние БЮТ, хотя большой вопрос, преодолеет ли она 5% барьер. И Кличко с его «Ударом», по сути, на подхвате у Яценюка. Недостаток всех этих планов в том, что они понятны большинству украинских граждан.
А когда все планы понятны, в результате может получиться неуправляемый парламент. И депутатов-мажоритарщиков не так-то просто собрать в коалицию. И из Яценюка нельзя будет сделать премьер-министра: и силёнок, и «штыков» у него не хватит. И с Кличко у Яценюка, скорее всего, будет конфликт - из-за того, кто больший демократ. В результате тот парламент получится нежизнеспособным. Внутри его будет много словесного поноса, а на выходе - полный запор. Президент может распустить его, так как невозможно будет сформировать большинство. Значит, будут досрочные перевыборы.
- Могут ли последствия такого политического противостояния привести Украину к глобальной дезинтеграции?
- Я не вижу предпосылок для глобальной дезинтеграции Украины. Тут все уютно, как на болоте. По одной простой причине: после катаклизмов XX века население Украины смотрит на любое гражданское противостояние, а тем более гражданскую войну с паническим страхом. Буйных-то повыбивали давно! Некому кровушку лить! И Галичина, и Крым, и Донецк, и Киев занимают тихую выжидательную позицию. Это и майдан доказал. Если у кого-то и есть «горячие» мысли в голове, то они тут же парализуются достаточным уровнем жизни. Люди не хотят потерять свои квартиры, машины, дачи. Половина Украины ориентирована на запад, половина - на восток. Но и восток, и запад заселяют обыватели. Наши граждане, независимо от места проживания и национальности, имеют очень высокий инстинкт самосохранения, умеют приспосабливаться и всегда норовят договориться. Чтобы на Украине произошла какая-либо дезинтеграция, должна существовать заинтересованная внешняя сила, способная это болото осушить, торф на нём поджечь, а то, что не сгорит, - дезинтегрировать. Европа такой силой быть не может, потому что очень зависима от поставок российского газа. Украина, как шашлык на шампуре, нанизана на газовую трубу. И пока эта труба будет нужна Европе, несмотря на наличие Северного и строительство Южного потоков, никто не будет вкладывать деньги, например, в гипотетический галицкий сепаратизм, так как основные газовые хранилища находятся на территории именно Западной Украины. Зачем вкладывать деньги в независимую Галичину, чтобы потом договариваться ещё и с галичанами о транзите газа? Удовлетворять их загадочные фантазии. В любом случае газовая труба держит Украину прочнее, чем самодержавие, православие и народность Российскую Империю.
Сладкая сказка о Евросоюзе
- Есть мнение, что нынешней оппозиции невыгодно освобождение Юлии Тимошенко. Из неё сделали жертву, мученицу, а на самом деле разыгрывают свои комбинации.
- Освобождение Тимошенко никому не выгодно, кроме неё самой. Ей нужно было вовремя уехать, но она не верила, что её арестуют и осудят. Это было её роковой ошибкой. Западу выгодно такое положение вещей - это позволяет манипулировать Украиной. Например, Брюссель заявляет: «Не предоставим Украине ассоциированное членство в Евросоюзе, потому что там преследуют оппозицию в лице Тимошенко». А наши в МИД вместо того, чтобы ввести платные визы для граждан Евросоюза, только хлопают глазами.
- Почему так складывается, что во время предвыборных кампаний почти все президенты, за исключением Ющенко, пользовались поддержкой Юго-Восточной Украины, обещали народу курс на сближение с Россией, а после избрания делали резкий крен в сторону Европы? Хотя все понимали, что дорога туда Украине будет закрыта ещё много лет.
- Позволю себе не согласиться, что Ющенко был каким-то исключением. Придя к власти при поддержке Западной Украины, он стал делать всё, чтобы потерять эту поддержку на следующий же день. И его рейтинг 5% в конце президентского срока прекрасно это демонстрирует.
На деле Ющенко не был украинским националистом, несмотря на то, что постоянно применял националистическую риторику. Ющенко - банкир, больше любой Украины любящий кассу с валютой. Он использовал национализм как начальный капитал для своих политических спекуляций. А первое, что он сделал во время своего президентства, - взвинтил вместе с Москвой цену на российский газ для Украины в три раза - с 50 до 150 долларов! Это было невероятно выгодно России и «Газпрому». Ющенко делал всё, чтобы Россия стала крепче. Ни один шпион не принёс столько пользы Кремлю, как Виктор Андреевич. Разве что Юлия Владимировна. Единственный раз, когда Ющенко занимал антироссийскую позицию, когда он помогал Михаилу Саакашвили в российско-грузинском конфликте. Они вместе с Юлей не сделали ни шагу, чтобы приблизить Украину к Евросоюзу. Болтали, как истинные бывшие комсомольцы, грызлись, а от Европы только удалялись.
- Значит, это миф о скором вступлении в ЕС, который транслируется в народ?
- Это вообще не имеет никакого отношения к реальной политике. Реальные цели наших политиков - заграбастать максимальное количество объектов на Украине и поделить их между собой. Но об этом они не говорят. Это для них дело интимное, как секс. Даже ещё интимнее. А разговоры о Евросоюзе - это замена сладкой сказки о коммунизме, это суррогат идеологии. Когда-то нам внушали веру в коммунизм, где каждому - по потребностям. Хотя умные люди понимали, что этого никогда не будет. Так и сейчас политикам нужно отвлекать народ от своих реальных целей. Украинская элита поддержит ту силу, которая гарантирует ей сохранение собственности, приобретённой после развала СССР. Уже идут ударными темпами интеграционные процессы у Белоруссии с Россией. Вопрос в цене. Наши политики просто ещё торгуются с Москвой. Но есть проблемы, которые интересуют меня куда больше этой возни, например, экологические вызовы, стоящие перед человечеством. Учёные говорят, что изменения положения географических полюсов происходили в истории Земли приблизительно каждые 13000 лет, и с этим связывают периодические перемены климата всей планеты. Все мы знаем о ледниковом периоде или слышали мифы о всемирном потопе и гибели Атлантиды. Таяние ледников и затопление огромных территорий, исчезновение сотен видов животных и растений не подлежит сомнению. Задумайтесь: если при повышении уровня мирового океана из-за таяния Антарктиды, например, будет затоплено всё побережье Крыма, юга Украины. А Европа может оказаться вообще непригодной для жизни. Эти проблемы меня беспокоят гораздо больше, чем все интеграции. Климат-то теплеет просто на глазах. Этим летом в Киеве было под 40 градусов!
Бесконечный передел
- А может быть, это «глобальная пугалка» для народа, чтобы отвлечь его от более серьёзных экономических проблем, безработицы, «хлеба насущного»? Зачем решать эти проблемы, если завтра «конец света»?
- Я так не думаю. Кому выгодно, чтобы обесценивалась недвижимость в Монако, во Флориде, например, если их затопит в ближайшем будущем? Эта «пугалка» констатирует прежде всего катастрофу для старой Европы и Атлантического побережья Северной Америки, а не для Украины. На Украине зальёт только побережье Крыма и города на Чёрном море вроде Одессы. В Полтаве будет всё спокойно. Просто американцы чуют, что из Аляски как потечёт, то и Калифорнии будет хана. Никакой Голливуд не спасёт! Поэтому они стараются заграбастать самые вкусные куски по всему миру. Знаете, какая сегодня самая популярная американская шутка? «Ещё под одной страной обнаружена американская нефть!». Цель их геополитики - захват энергосырьевых регионов мира.
- Сейчас оформляется зона Евразийского союза на основе экономических отношений. А есть ли «сверхидея» у таких якобы только экономических союзов? Что вы думаете по поводу смыслового наполнения ЕАС?
- Наши люди, чем больше говорят о духовности, тем больше поклоняются золотому тельцу. Хочется больше денег, больше возможностей. Наша нелюбовь к Западу на самом деле связана с тем, что мы и сами хотели бы оказаться на их месте и жить не хуже. Даже ещё лучше. Наш человек может выпить, как три немца или пять итальянцев! Представляете, сколько ему надо ресурсов? Поэтому идея евразийского сотрудничества, прежде всего, материальна. Заметьте, когда говорят о Таможенном союзе, сразу приводят цифры экономической выгоды от такого фокуса. Украина когда-то очень поддержала Россию - сделала её империей. Я имею в виду тот всплеск, который начался при Богдане Хмельницком и «накачал» Москву и Петербург энергией. И сейчас новый импульс к взаимодействию должен последовать со стороны Украины. Только тогда что-то получится. Самим нужно предлагать, а то лучшим другом русского снова станет китаец, как при Мао Цзэдуне. А это такой друг, что всю Сибирь до Урала может лапами обнять.
- Прокомментируйте законопроект «О восстановлении прав людей, депортированных по национальному признаку». Депутаты приняли его за основу, отметив, что крымские татары - коренной народ Крыма, который был полностью выселен по национальному признаку, и его реабилитация - долг украинской власти. Подчёркивается, что этот законопроект должен стать первым в череде законов, реабилитирующих права всех народов Украины, которые подверглись репрессиям в разные годы.
- Украина юридически не несёт никакой ответственности за депортацию татар. В то время Крым даже не входил в состав Украины. Татар ни ковпаковцы, ни бандеровцы не депортировали.
И если крымские татары хотят что-то получить, то пусть обращаются к правопреемнику Советского Союза - России. Хотя, думаю, вряд ли они там что-то получат. Там всё украдено до них. Я не понимаю, почему мы должны отбирать деньги у простого украинца, потомка тех людей, которые сражались на фронтах Великой Отечественной войны, и отдавать господину Джемилеву и компании? Разве Джемилев нищий? Он мало получает как депутат? Почему мы должны дискриминировать граждан Украины, не имеющих никакого отношения ни к каким депортациям?
Нужно больше проводить исторических исследований об этой депортации, её причинах, о фактах сотрудничества многих коллаборационистских крымскотатарских организаций с немцами во время Великой Отечественной войны. Нужно убрать все исторические мифы и вспомнить, что никогда крымские татары не являлись коренным народом Крыма. Они пришли вместе с другими народами Золотой орды с территории нынешнего Казахстана и Монголии. В Крыму предки крымских татар появились только во второй половине XIII века. Коренным населением Крыма является кто угодно - тавры, крымские греки, крымчаки, караимы, только не крымские татары. Есть масса реликтовых этносов, кто угодно, но крымские татары коренным населением не являются! Это общеизвестный исторический факт. У Украины нет никакого повода платить им деньги. А то многие вспомнят, как когда-то украинцев угоняли в Крым, и тоже потребуют за это с Джемилева материальную компенсацию. Я как налогоплательщик не хочу тратить свои деньги на чьи-то фантазии. Кстати, Крымскому ханству и тому, как оно возникло, в моей последней книге «Воскрешение Малороссии» отведена целая глава. Это было бандитское государство. Поэтому оно и погибло.
http://www.kp.crimea.ua/newspapers/2012/07/21/oles-buzina--ukraina-kak-shashlyk-na-shampure-nanizana-na-gazovuyu-trubuПЕРСОНАЛІЇ В ПОЛІТИЦІ
«ГОСУДАРСТВО ДОЛЖНО ЗАЩИЩАТЬ НЕ ОЛИГАРХОВ, А ПРОСТОГО ЧЕЛОВЕКА»
В.Раскопов, «Южная правда», 21.07.2012, Николаевская обл.
Об этом шла речь в ходе рабочего визита 19 - 20 июля в Николаевскую область руководителя фракции коммунистов в парламенте Петра Симоненко.Лидер КПУ посетил Николаев, Вознесенск и Первомайск. В Николаеве встретился с медиками областной больницы и журналистами, принял участие во многолюдном митинге в центре города - на улице Советской.
У коммунистов есть ответ
Николаевщина стала четвертой областью в череде рабочих поездок лидера Компартии. До этого он побывал в Луганске, Донецке и Херсоне. Регионы разные, каждый со своей производственной спецификой, но объединяют их общие проблемы - задержки по зарплатам, сокращение социальных выплат, рост тарифов на услуги ЖКХ и цен на продукты питания, недоступная медицина, нарушения прав простого человека со стороны чиновников и собственников - олигархов. КПУ позиционирует себя как партия, защищающая интересы рядового украинца. Поэтому именно эти проблемы были, в основном, в центре внимания на встречах жителей области с Петром Симоненко. И везде лидер КПУ подчеркивал: у коммунистов есть не только ответы на вопрос «Кто виноват?», но и - «Что делать?». Одним словом, есть реальный, прагматичный план переустройства Украины, который называется «Вернем страну народу».
Болевые точки Николаевщины
Судостроение - без этой темы не обходится ни один визит политиков в Николаев. А для коммунистов и подавно. Печальное состояние отрасли - козырная карта критиков либеральной рыночной экономики. Петр Симоненко вспомнил то время, когда судостроительные предприятия создавали в городе десятки тысяч рабочих мест.
Ведь косвенно судостроение стимулировало создание предприятий и учреждений разных профилей. В городе были высокие темпы строительства, большое количество объектов социальной инфраструктуры, развитая система здравоохранения - все это давало работу николаевцам.
Поэтому политик делает простой вывод: к тому, что в Николаеве - один из самых высоких показателей по безработице в Украине, привело почти полное исчезновение крупных промышленных предприятий. Нужно возродить отрасль и тогда говорить о безработице в Николаеве не придется. А сделать это можно, сконцентрировав все ресурсы в стратегических отраслях в руках государства, а не олигархов, - считает политик.
Петр Симоненко напомнил, что еще в 2012 году Компартия предложила собственную антикризисную программу, к разработке которой привлекались ведущие ученые-экономисты. Она основана на мировом опыте борьбы с кризисами, которые циклично характерны для современной либеральной экономики. В отличие от многих правительственных программ она опирается на мнение украинцев, выраженное в ходе народного референдума, проведенного партией.
Десятки тысяч граждан поддержали направления, предложенные КПУ. В производственной сфере - национализацию предприятий ключевых отраслей страны, введение госмонополии на производство алкогольной и табачной продукции. В сельском хозяйстве - введение конституционного запрета на продажу земли сельхозназначения. Во внешнеполитической сфере - расторжение сотрудничества с МВФ, вступление Украины в Таможенный союз. По мнению разработчиков, такой подход приведет к изменению основ экономической политики, при котором ресурсы пойдут в экономику страны, а не в карманы олигархов. В противном случае власть будет бороться лишь с симптомами кризиса, а не с его первопричиной, считают коммунисты. Больше всего от экономических спадов страдают простые труженики. В стране критический уровень безработицы. Страдают и те, у кого есть работа, - сплошь и рядом работодатели стремятся переложить тяжесть кризисных потрясений на плечи рабочих. Во время кризиса задолженности по зарплатам носили массовый характер. И тогда коммунисты вышли на общенациональный уровень с проектом «Работа. Защита. Зарплата». В ходе ее реализации коммунисты добились выплат задолженностей трудящимся на сумму боле 600 миллионов гривень, в том числе и на ряде предприятий Николаевской области. Среди них - судостроительные заводы имени 61 коммунара и «Океан», «Николаевэлектротранс».
На контроле у КПУ остается еще ряд крупных предприятий области.
Справедливая оплата труда и восьмичасовой рабочий день - лозунги, с которыми выходили на улицы рабочие в разных странах мира еще более века назад, актуальны и сегодня, утверждает лидер Компартии. По словам Петра Симоненко, проект Трудового кодекса, предложенного нынешней властью, отбрасывает социальные завоевания трудящихся далеко назад. Вот почему коммунисты категорически против принятия законопроекта, в котором многие из традиционных прав работника жертвуются в интересах работодателя. А в том, что фракция КПУ будет в полном составе голосовать против «антинародных законопроектов», лидер украинских коммунистов даже не сомневается. Компартия - единственная политическая сила в стране, во фракции которой в Верховной Раде не было и нет ни одной «тушки», ни одного перебежчика-предателя.
Не популизм, а реальные действия
Здравоохранение - еще одна сфера, где сегодня, по мнению коммунистов, нарушаются права простого человека. Более того, они считают, что проблема настолько запущена, что можно утверждать о скрытом геноциде населения. Петр Симоненко выступил с резкой критикой реформирования нынешней медицины. За последние 20 лет на треть уменьшилось количество лечебных учреждений, почти вдвое - количество койко-мест, неуклонно сокращается число работающих медиков. Такая «реформа» должна быть немедленно остановлена, украинская система здравоохранения, созданная в советской Украине, нуждается не в реформировании, а в реанимации, считают коммунисты. Для этого нужны не популистские лозунги, а решение властей, как минимум, увеличить финансирование медицины в объеме не менее пяти процентов госбюджета. На вечный ответ, что у государства нет необходимых средств, Петр Симоненко имеет свое мнение. Проведение футбольного чемпионата «Евро-2012» обошлось налогоплательщикам в 126 миллиардов гривень. Эта сумма была потрачена на систему здравоохранения на протяжении 25 лет по нормам бюджета 2012 года, делает подсчеты глава коммунистов.
Петр Симоненко заявил и о том, что в госсобственность нужно вернуть предприятия, опасные для экологии.
Собственники таких предприятий ждут только сверхприбылей, их не беспокоят не только вопросы, связанные с модернизацией (по словам Петра Симоненко, около 80 процентов производственных фондов в стране изношены), но и проблемы экологии и здоровья собственных работников.
Референдум - инструмент народовластия
Почему власть неэффективна, - риторически спрашивает лидер коммунистов. Потому что в парламенте 300 миллионеров и миллиардеров, которые заинтересованы только в личном обогащении и отстаивании интересов своих кланов. Это, по мнению политика, одна из главных причин деградации власти.
Кроме того, ослабить влияние кланов и олигархов на государственную политику можно путем ликвидации института президентства и изменения нынешней вертикали исполнительной власти. Для того, чтобы народ действительно мог влиять на управление страной, нужно дать как можно больше свободы регионам. По мнению коммунистов, областные советы должны будут назначать исполкомы, а облгосадминистрации должны лишь осуществлять вспомогательно-контролирующие функции.
Петр Симоненко прокомментировал недавние события, связанные с законопроектом о языке. Парламентарий сразу уточнил важную деталь: депутаты большинства принимали закон не о языках, а о ратификации Европейской хартии по защите языков национальных меньшинств. Коммунисты регулярно вносили предложения по поводу статуса русского языка еще в предыдущие созывы парламента, в том числе во время президентства Кучмы. В 2003 году депутаты уже рассматривали Европейскую хартию, но в итоге Кучма не подписал утвержденный депутатами закон, и он повис в воздухе.
Бурные события в парламенте при утверждении в первом чтении скандального законопроекта «Об основах государственной языковой политики» лидер фракции коммунистов называет «клоунадой и дракой по договоренности».
По его мнению, вопрос относительно статуса русского языка нужно решать не мордобоем, а путем референдума, как это предлагают коммунисты.
- Нельзя закрывать глаза на то, что языковая проблема реально существует. Этого требует и юго-восток, и центр Украины. Требует, потому что, по различным оценкам, все-таки 10 млн. русских проживает на территории Украины. Во-вторых, надо решать так, чтобы это решение не раскалывало Украину, - объясняет Петр Симоненко.
Референдум как норма прямой демократии - инструмент против любых политических спекуляций. Он должен использоваться при решении любого важного для государства вопроса. Точку в споре должны поставить не политики, а народ, убеждены коммунисты.
Говоря о грядущих парламентских выборах, Петр Симоненко подчеркнул, что коммунисты - единственная политическая сила, которая выдвигает своих кандидатов снизу. При этом партия меняется, становится моложе и современнее. Пять лет назад КПУ провел съезд, на котором был взят курс на модернизацию внутри партии. Молодеет и средний возраст симпатиков коммунистов, - убежден Петр Симоненко.
На встрече с журналистами лидер КПУ сообщил, что пока известен только один член Компартии, который пойдет по «мажоритарке» осенью - первый секретарь Николаевского обкома Владимир Матвеев. А остальные пять кандидатов определятся 31 июля во время съезда партии, на котором будет обсуждаться проект предвыборной платформы КПУ «Вернем страну народу». Как объяснил лидер украинским коммунистов, этот лозунг означает вернуть народу власть, вернуть природные богатства страны, работу и зарплату, бесплатное образование и медицину, социальную поддержку нуждающимся.
http://www.up.mk.ua/cgi-bin/page2st.php?param=5615НАРОДНЫЙ ДЕПУТАТ ОТ ПАРТИИ РЕГИОНОВ ЮРИЙ МИРОШНИЧЕНКО РАССКАЗАЛ О ЗАКОНАХ, КОТОРЫЕ СКОРО ЗАРАБОТАЮТ
Кира Новикова, «ХХІ век», 21.07.2012, Луганская обл.
Рабочий визит в Луганскую область представителя Президента в Верховной Раде, народного депутата Украины Юрия Мирошниченко.По словам Юрия Мирошниченко, политическая сила, которую он представляет – Партия регионов, практикует работу с избирателями, во время которой депутаты отчитываются перед ними за проведенную во время депутатской каденции работу.
- Общаться с избирателями – дело нужно и важное, – подчеркивает Мирошниченко. – И для меня большая честь встретиться именно с жителями Луганской области, поскольку именно они, по сути, – оплот Партии регионов и всегда нас поддерживали. Поэтому считаю своей обязанностью проводить такие встречи и отвечать на все вопросы.
Как отметил Мирошниченко, его на Луганщине встретили дружелюбно.
- Да, не обходится без укоров со стороны людей, но когда начинаешь объяснять, а главное, говорить правду, такую, какая она есть, люди относятся с пониманием. Спрашивают: «Так почему не приедете и не расскажете сами? Вы расскажите, мы поймем». Я вот теперь хочу внедрить такую практику – непосредственно работу с населением на местах – есть какой-то новый закон или законопроект – выезжать и рассказывать. Как мне кажется, такая форма работы с населением наиболее результативна, – рассказал Юрий Мирошниченко.
Также представитель Президента прокомментировал ряд законов и законопроектов, и предстоящих реформ, которые, возможно, скоро заработают в Украине.
Уже давно обсуждаемый депутатами всех фракций и муссируемый в обществе законопроект, который, кстати, подавали на рассмотрение и депутаты-регионалы и депутаты – оппозиционеры, о депутатской неприкосновенности, возможно, скоро будет воплощен в жизнь. Вместе с новым Уголовно-процессуальным кодексом.
Мирошниченко напомнил, что законопроект касательно отмены депутатской неприкосновенности был в свое время инициирован Виктором Януковичем, действующим министром юстиции Александром Лавриновичем и целым рядом народных депутатов, в том числе и самим Мирошниченко.
- Мы тогда инициировали унификацию иммунитета всех должностных лиц, в том числе и тех, кто сегодня попал в законопроект от представителей оппозиции, до разумной необходимости. В Конституционном суде рассмотрели этот вопрос и заявили: «неприкосновенность народных депутатов – ваше решение и вы, как законодательный орган имеете на него право, поскольку вы не предлагаете отменить иммунитет, в данном случае, это – освобождение от ответственности за свои высказывания в политической сфере, за свои голосования, за свою политическую деятельность. А то, что у нас был еще и особый порядок привлечения к ответственности уголовной, это решение ВР и как сочтете необходимым, поскольку это политическое решение, так его и принимайте».
Что касается Президента, а шла речь именно о нем, то такие инициативы являются неконституционными, потому что народных депутатов – 450 человек, а Президент - один. Его полномочия нельзя никому передать и он, как представитель государства и должен пользоваться иммунитетом в полной мере.
- Такими были разъяснение и позиция Конституционного суда – подытожил Мирошниченко, – но все это совершенно не смутило наших коллег от оппозиции, когда они решили вносить свой законопроект.
По его словам, представители ПР советовали коллегам от оппозиции не вносить в их законопроект те нормы, которые уже получили оценку Конституционного суда.
- В этом не было никакого смысла, – говорит регионал.- Но нас как обычно, никто из них не слушал. Эти нормы появились и достаточно было 150 подписей, чтобы зарегистрировать законопроект. Они этим воспользовались и, наверное, ожидали, что мы не поддержим эту норму. Но на заседании фракции Александр Ефремов высказал свою точку зрения: «а почему бы и не поддержать? Да, мы им объяснили, что нет смысла, поскольку этот законопроект уже неконституционный, что есть решение по аналогичным нормам Конституционного суда. Но для того, чтобы не порождать политические спекуляции не будем возражать против инициатив». Таким образом, фракция большинства проголосовала за оппозиционный законопроект.
После того как вернулся из Конституционного суда с признанием неконституционными нормами отдельных положений наш законопроект, мы в профильном комитете его доработали, уже с учетом решений и замечаний КС и снова отправили в КС.
Как говорит Юрий Мирошниченко, «после того, как будет решение КС, мы не может ничего менять. То есть уже на первое чтение он должен идти в таком виде, в котором он будет проголосован в целом».
- Думаю, мы получим решение в ближайшее время, потому что фактически мы выполнили все процедуры, в соответствии с решением КС.
Правда, Мирошниченко высказал неуверенность, в том, что законопроект в скором будущем, сможет стать законом. Причина этого – по сути, чисто «техническая«:
– В 15 разделе Конституции Украины говорится о том, что «нельзя вносить изменения в Конституцию на последней сессии каденции Верховного Совета». То есть мы можем проголосовать в первом чтении, взять за основу, но 300 голосов под него надо будет собирать в новом созыве, – пояснил он.
Партия регионов свою позицию высказала, и мы будем продолжать эту линию. Более того, мы корректно выписали механизм привлечения к ответственности, потому что, с одной стороны мы не хотим, что бы снятие иммунитета препятствовало оппозиционной деятельности – что бы не преследовали депутатов по политмотивам, а с другой стороны мы не хотим, чтобы депутаты были людьми «особого сорта», которые могут себе позволить нарушить законы.
По тем предложениям, которые мы сформулировали – против депутата можно возбуждать уголовное дело, можно вести следственные действия и выносить решения суда, и потом Верховный Совет, имея решения суда, будет голосовать за то, чтобы депутата просто физически лишили свободы – то есть посадили в тюрьму.
Как отметил Мирошниченко, примерно такой же логикой руководствовали депутаты, принимая новый Криминально-процессуальный кодекс.
- Человек, пока его вина не доказана в суде, в самых исключительных случаях будет лишаться свободы. Это может быть подписка, поручительство, залог, в конец концов домашний арест, но- не следственные изоляторы.
Это вполне европейская и цивилизованная практика, когда человек считается невиновным, до тех пор, пока нет решения суда, – заявил Юрий Мирошниченко.
Также представитель Президента рассказал, что в рамках борьбы с курением, которая ведется в Украине, уже скоро будет поднята стоимость акцизов на табачные изделия, что, в свою очередь повлечет рост цен на них.
– Таким образом, мы надеемся снизить количество курящих в стране, – говорит Мирошниченко. – После первого повышения акцизов, количество курильщиков в стране значительно уменьшилось. Тенденция позитивна и будет иметь успех. Стране нужна здоровая нация и мы за нее боремся.
Также грядет полный запрет рекламы сигарет, увеличение площади на самих сигаретных пачках, «где будут надписи и изображения, чтобы было показано насколько опасно курить». Жестко будут ограничены места для курения.
-Это не значит, что мы ущемляем право тех, кто курит. Курить или нет – выбор каждого человека, его право. Но это право заканчивается там, где начинается право других людей дышать чистым воздухом и быть здоровым, – говорит Мирошниченко.
Так же государство намерено обрушиться и на производителей алкогольных и слабоалкогольных напитков.
- Сейчас пиво, как спонсор, всюду сопровождает спорт, а ведь это два взаимоисключающие понятия, – отметил Мирошниченко. – Поэтому решено ввести запреты на пропаганду, а реклама спонсорства – эта та же пропаганда. С другой стороны в рамках кампании борьбы с алкоголем так же будут повышены стоимости акцизов. -Повышение цены и полный запрет пропаганды дадут результаты, – уверен народный депутат.
По его словам, в такого рода вопросах депутаты Верховной Рады не идут на политическое противостояние и проникаются редким единодушием, борясь за здоровье нации.
Он рассказал и о том, что ВР Украины приняла ряд законопроектов, регулирующих отношения в регистрации недвижимого имущества, в отношении технической инвентаризации, а так же в части установления этот государством верхних границ тарифов на услугу нотариуса. Главное – соблюсти баланс и не допустить разбалансирования.
- Мы должны рассмотреть этот законопроект в ближайшее время, не знаем, пойдет ли он на внеочередной сессии, все будет известно позже. Но реформа нотариата предполагается и это точно. Услуги нотариусов нужно сделать доступными, и сделать это так, чтобы не было хаоса ценообразования на эти услуги. Дать целый ряд или перечень услуг нотариальных и ограничение цены на эти услуги.
Что касается регистрации прав на недвижимое имущество, то, по мнению Мирошниченко, «это больная тема и не единожды обсуждаемая».
– Мы обсуждали ее и откладывали очень долго принятие этого законопроекта, дорабатывали, создавали рабочую группу. Лидер фракции ПР Александр Ефремов держал этот вопрос на личном контроле. Главный принцип, который должен быть соблюден – во время доработки, не разбалансировать систему.
В чем была проблема и почему был необходим этот закон?
С одной стороны – доступность услуг, во многих городах большие очереди и коррупция, при оформлении прав на недвижимое имущество, купли –продажи квартир, домов, земли… , – поясняет Юрий Мирошниченко. – Любая услуга становится более доступной, когда она предоставляется на конкурентных принципах. Мы в свое время болезненно переживали реформу нотариата, когда вводили институт частных негосударственных нотариусов. До этого в нотариальные конторы были огромные очереди, когда сделали конкуренцию, очереди ушли. Аналогичная ситуация и во время оформления прав собственности на недвижимость. Намерение, вроде как и благое, но есть ряд нюансов – в частности, это архивы. Сегодня их собственниками являются местные советы через БТИ. Как быть с ними, с этими архивами? Чтобы не получилось так, что когда эти документы попаду в руки частнику, то они куда то исчезнут… . Не получится ли так, что эти частные конторы будут безответственно подходить к своей работе?
Вопросов пока больше чем ответов. Мы советовались со специалистами в этой сфере и наверное, пришли к верному решению: а именно - с одной стороны не лишать государство контроля в этой сфере: реестр будет один, архив будет один. Мы должны только в той части, где оказывается услуга на конкурентных принципах, оставить изменения в существующую систему. А там, где идет речь о качестве и контроле, там сохранить то, что было хорошее, – отметил Мирошниченко.
Что касается установления государством верхних границ тарифов на услуги нотариусов и привязки их к минимальной заработной плате, то здесь депутаты руководствуются принципом: «услуга нотариуса должны стать доступными».
- В этом и логика – услуги нотариуса сделать доступными, чтобы не было хаоса в ценообразовании на эти услуги, дать целый ряд, перечень услуг нотариальных и граничные цены на эти услуги.
Как отметил Мирошниченко, рассмотреть законопроект депутаты могут в самое ближайшее время. Возможно даже и на внеочередной сессии ВР, все будет зависеть от сроков ее проведения.
– Если заседание будет длиться один день, то есть риск не успеть. Но вполне возможно, что новую жизнь реформа нотариата может увидеть и в сентябре, когда депутаты возобновят работу после летних каникул.
Как бы там ни было, но реформы нотариата предполагается, это точно, – заявил Юрий Мирошниченко.
http://xxivek.com.ua/article/10825«У НАС, І У ВАС ХАЙ ВСЕ БУДЕ ГАРАЗД…»
Валентина Гембарська, «Звягель», 20.07.2012, Житомирська обл.
Голова Верховної Ради України Володимир Литвин відвідав Свято літа у Городниці.«Проходьте хлопці і дівчата! Ближче підходьте. Ми вас вареничками та млинцями почастуємо, та ще й заспіваємо», — це було перше, що я з друзями почула, потрапивши на Свято літа в Городницю. Ми навіть не думали відмовлятись від запрошення, і не даремно, адже вареники були смачнючі, млинці — солодкі, а пісні лились рікою. Та й літо в розпалі — високе небо, ясне сонце, дивовижні пахощі трав та квітів додавали всім гарного настрою.
Загалом же селище Городниця має якусь свою особливу ауру — воно неначе заховалося серед лісів, тут напрочуд красива природа, а віддаленість від «цивілізації» і відсутність промислових підприємств створює враження, що життя тут йде тихо і розмірено. Звісно, така віддаленість створює городничанам і ряд проблем — тут дуже відчувається брак робочих місць, незайнятість населення стає проблемою номер один. Колишній Городницький фарфоровий завод, як і більшість підприємств цієї галузі на Поліссі, припинив своє існування. А він же колись був серцем селища, давав тисячі робочих місць! Нині з’явився інвестор, який зацікавився площами підприємства і планує тут випуск нової продукції — з базальту. Саме з ним зустрічався під час свого візиту до Городниці Голова Верховної Ради України Володимир Литвин, який докладає всіх зусиль для того, щоб жителі Полісся мали нові робочі місця, щоб запрацювали нові підприємства. У результаті перемовин Володимир Михайлович пообіцяв всіляко сприяти створенню на теренах Городниці нового підприємства, яке з часом дасть селищу близько двох тисяч робочих місць.
Ось такі реалії життя городничан — хоч і непросто їм доводиться, але є все ж таки світло в кінці тунелю. Особливо, якщо гарні починання підтримуються на високих державних рівнях. А жителі селища вже неодноразово переконувалися у тому, що Володимир Литвин свого слова дотримується. Бо саме за сприяння Володимира Михайловича тут багато проблем вирішується — відремонтовано школу, Будинок культури, лікарню, встановлено газову котельню в БК, проведене нове сучасне освітлення вулиць, встановлено нові очисні споруди, перекрито дахи на п’яти багатоквартирних житлових будинках, збудоване футбольне поле і будується стадіон. І селяни щиро вірять у те, що ці добрі справи продовжуватимуться.
Наразі ж у Городниці — свято. Воно об’єднує, демонструє таланти, якими багатий цей край, додає всім гарного настрою.
Сказати, що на цьому яскравому і веселому заході зібралося багато людей — не сказати нічого, адже в той день просто яблуку ніде було впасти. Чарівні ведучі зібрали біля сцени великий гурт городничан та гостей селища (а на свято до Городниці приїхали жителі сіл практично з усієї округи) та почався концерт. Щиро кажучи, атмосфера була вражаюча. Гуляння просто неба — це, як ми в тому переконалися, найліпший спосіб провести Свято літа. На сцені виступали молоді, креативні, творчі особистості, які дарували всім присутнім пісні, танці та акторські номери.
Та й, крім концерту, розваг було багато. Малечу найбільше приваблювали стрибки на батуті, для дорослих цікаво було постріляти в тирі чи вилізти голіруч на високий-високий стовп. Власне, і самі дорослі, забувши про щоденні клопоти, відчували себе тут як діти — просто і невимушено.
У ході свята був ще один приємний момент — відзначення кращих представ¬ників громади та вручення подарунків від Благодійного фонду Володимира Литвина «Майбутнє Полісся». Фонд відзначив цінними подарунками сільських та селищного голів району, творчі колективи, постійних учасників усіх концертів, організаторів Свята літа та навіть найактивніших уболівальників. Директор Фонду — Володимир Наконечний, — передав щирі вітання і гарні побажання від Володимира Литвина усім присутнім.
А тим часом вечір переходив у ніч, а це означало, що настав час запалювати вогнище. Під милозвучний голос ведучої ми зібралися навколо величезного багаття і заспівали всі разом: «У нас, і у вас хай все буде гаразд, щоб ми і ви щасливі були...». Свято таки вдалося!
http://www.zvyagel.com.ua/?p=6488ОХОРОНА ЗДОРОВ'Я
ОЗДОРОВЧА КАМПАНІЯ: АКЦЕНТ - НА САНІТАРНУ БЕЗПЕКУ
"Віче", 23.07.2012, Волинська обл.
Виїзне засідання обласної міжвідомчої комісії з питань проведення літнього відпочинку та оздоровлення дітей на Волині.Його провів заступник голови Волинської облдержадміністрації Олександр Курилюк. Стан оздоровлення та відпочинку школярів аналізували у Любомльському, Шацькому, Старовижівському та Ратнівському районах.
Зокрема, на Любомльщині станом на сьогодні охоплено відпочинком та оздоровленням понад 2 600 дітей, що становить 52,3% від загальної кількості школярів. На ці цілі використано 317,2 тис. грн.
У Старовижівському районі спрямовано понад 300 тис. грн. Станом на липень оздоровлено 58,6 % дітей шкільного віку.
У Шацькому районі заплановано використати 142 тис. грн на літній відпочинок дітей. Всього в районі оздоровлено 1135 школярів, що становить 53,8%. У Ратнівському - 3 734 дітей, що становить 51,8 % від загальної кількості дітей шкільного віку. Фінансове забезпечення літньої оздоровчої кампанії в районі - 442 тис. грн.
Заступник голови облдержадміністрації акцентував увагу членів комісії на необхідності суворого дотримання санітарно-епідеміологічних вимог у дитячих оздоровчих закладах. "В оздоровчий сезон 2012 року нам вдалося уникнути випадків інфекційної захворюваності, спалахів гострих кишкових інфекцій, харчових отруєнь, а також отруєнь грибами і хімічними речовинами, однак це не означає, що контроль буде послаблено", - зауважив Олександр Курилюк.
Під час засідання комісії зазначалося, що усі табори забезпечені гарячою та холодною проточною водою, достатньою кількістю столового та кухонного посуду. Однак, відсутні харчоблоки, що не відповідають санітарним вимогам. Спеціалістами санепідслужби постійно проводяться комплексні перевірки роботи оздоровчих таборів, де досліджуються зразки продуктів харчування на бактеріологічний вміст, визначення стану термообробки, змиви на кишкову паличку, проби овочів на вміст нітратів та радіонуклідів, проби грунту на вміст гельмінтів, а також проводяться раптові обстеження персоналу таборів на патогенні ентеробактерії.
http://www.viche.lutsk.ua/ozdorovcha-kampaniya-akcent-na-sanitarnu-bezpeku-id7439/ЗБЕРЕЖЕННЯ ДОВКІЛЛЯ
ГУБЕРHАТОР ДОHЕТЧИHЫ АHДРЕЙ ШИШАЦКИЙ И МЭР МАРИУПОЛЯ ЮРИЙ ХОТЛУБЕЙ…
"Приазовский рабочий", 21.07.2012, Донецкая обл.
…Торжественно открыли первый комплекс очистных сооружений в Клиновой балке.Городской голова Мариуполя Юрий Хотлубей открыл первую очередь нового свалочного полигона твердых бытовых отходов (ТБО) на Левобережье. Два дня спустя, мэр совместно с главой Донецкой облгосадминистрации Андреем Шишацким открыл еще один важный природоохранный объект нашего города - очистные сооружения ливневых стоков (первый пусковой комплекс), выполненные в рамках глобального экологического проекта "Водоотвод от проспекта Нахимова по Клиновой балке" в Приморском районе Мариуполя. Как впоследствии подчеркнул мэр, такой проект - первый подобный в масштабах всей Украины. И значительный по общим затратам (100 млн. грн.), добавил губернатор.
По столь важному поводу собрались народный депутат Украины Алексей Белый, начальник Госуправления природных ресурсов Донецкой области Сергей Третьяков, депутаты Донецкого облсовета - генеральный директор комбината имени Ильича Герой Украины Владимир Бойко, директор предприятия - главный редактор газеты "Приазовский рабочий", заслуженный журналист Украины Николай Токарский, группа депутатов горсовета, руководителей предприятий, организаций и служб нашего города, многочисленные журналисты всеукраинских, региональных и местных СМИ.
В начале торжеств обзорную экскурсию провели для гостей у начала Клиновой балки и. о. начальника КП "ГорУКС" Валерий Шевченко и директор генподрядной фирмы "СВС-сервис" Валерий Воробьев. "На этом участке, - рассказывает В. Шевченко, - провели большие работы: вывезли более 10 тысяч кубометров мусора и завезли более 40 тысяч кубометров глины, поставили подпорную стенку 30-метровой ширины и 8-метровой высоты. Выполняется дренаж, а также ведутся работы по прокладке дождевой канализации.
Склон балки выполаживается, то есть его выравниваем, уменьшая крутизну. В дальнейшем, после завершения этих работ, планируется завезти чернозем, которым закроем участки склона и высадим на самом склоне траву и деревья, здесь будет парковая зона".
А основной изюминкой проекта стал первый пусковой комплекс, который начали возводить в 2007 году, - очистные сооружения ливневых стоков (проектной мощностью 62,4 тыс. кубометров в сутки), так как последние, неочищенные, с городской территории (с пр. Ленина, Металлургов, Нахимова, ул. Лавицкого, Зелинского, СК "Ильичевец" - с общей водосборной площадью 250 га) по Клиновой балке напрямую попадали в море. В ходе строительства подрядчики также решили перехватить и направить ливневые стоки с пос. Гавань и Слободка в очистные сооружения, и эти работы выполнены.
Станция очистки ливневых стоков представляет собой заглубленную железобетонную чашу размером 40 х 22 х 4 метра и предусматривает трехэтапный принцип работы. Первый - очистка стоков от грубых загрязнений: сбор механическими решетками крупного мусора; песколовкой собираются песок, шлак, бой стекла. Второй - удаление нефтепродуктов: осуществляется через сепаратор нефтепродуктов, отстойник и коалесцентный сепаратор. Третий - ультрафиолетовое обеззараживание: реализуется при помощи ультрафиолетовых 48 бактерицидных ламп большой мощности.
Юрий Хотлубей и Андрей Шишацкий перерезали ножницами красную ленточку, официально открыв первую очередь пускового комплекса: станцию очистки ливневых стоков с технологическим оборудованием, позволяющим выполнить два уровня очистки, комплексную трансформаторную станцию с двумя независимыми вводами, наружные сети и здание проходной. Собравшиеся с большим интересом осматривали эти природоохранные объекты.
Были сказаны добрые слова в адрес разработчиков проекта - специалистов института "Украинский центр технической экологии" и фирмы "Олимп-Экология", а также генерального подрядчика фирмы "СВС сервис" и стройорганизации "Предприятие "Мастбуд", которые вели строительные работы в сложных условиях (при высоком уровне грунтовых вод, песчаном грунте, большом расстоянии инженерных сетей, прокладываемых по пр. Нахимова).
Следует отметить, что основное строительство этих крайне необходимых Мариуполю очистных сооружений велось в 2008 и 2009 годах, во время финансово-экономического кризиса в Украине и в мире. Благодаря поддержке области (в то время из облбюджета выделили 3 млн. грн.) объект не был заморожен, работы продолжались даже ускоренными темпами (60% финансирования строительства взял на себя облбюджет). И это отметил в своей речи Юрий Хотлубей.
Какова же эффективность очистных сооружений? По информации для "ПР" специалистов-разработчиков, акватория Азовского моря в районе Мариуполя однозначно станет чище; уровень загрязнения попадающих в море стоков снизится в среднем в четыре раза. Конкретнее? Цветность - с 12 град. (до очистных сооружений) до 8 (после очистных). Мутность - с 3,6 до 0,79 мг/дм3. Взвешенные частицы - с 8,2 до 1 мг/дм3. Нефтепродукты - с 0,1 до 0,01 мг/дм3…
Работы по станции очистки на этом не заканчиваются. Проектные организации совместно с КП "ГорУКС" и эксплуатационником КП "Горводоканал" сейчас дорабатывают проектные решения. В том числе в части организации ультрафиолетового обеззараживания стоков. Весь комплекс работ наметили завершить в следующем году.
Городской голова поблагодарил главу облгосадминистрации за активное сотрудничество в этом деле и выразил надежду на столь же результативное решение природоохранных проектов и в перспективе. В свою очередь, губернатор Андрей Шишацкий подчеркнул, что Мариуполь является становым хребтом экономики Донетчины, что наш город дает 30 процентов промышленного производства области, что областные власти в большом долгу перед жителями и будут стараться делать максимум возможного для экологического благополучия города, улучшения системы здравоохранения, здоровья каждого мариупольца.
Глава облгосадминистрации назвал решение проблем экологии и здравоохранения ключевыми задачами в отношении властей региона к Мариуполю. В ходе импровизированной пресс-конференции он, в частности, пообещал журналистам, что в ближайшее время приедет в Мариуполь "с целью решения проблем здравоохранения" и с подарками в виде новых современных автомобилей "скорой медицинской помощи" (и приличной квотой бензина для них), первых в Донецкой области цифровых рентген-аппаратов, маммографов и тому подобного очень нужного для местных жителей оборудования.
Журналисты интересовались, в частности, тем, где проводит досуг сам Андрей Шишацкий. Оказалось, летом он предпочитает Крым, зимой - Карпаты. Но по служебным делам бывает и на морском побережье Приазовья. Он говорил, к примеру, о необходимости берегоукрепительных мероприятий в Новоазовском районе, особенно в районе пос. Седово (об этом "Приазовский рабочий", к слову, писал не раз). В целом выразил уверенность в том, что Азовье станет настоящим курортом с современным комплексом услуг.
Журналист «ПР» затронул тему нового полигона твердых бытовых отходов, открытого на днях на Левобережье. На недавней сессии облсовета депутаты от Мариуполя предложили не передавать этот полигон в обл-собственность, а оставить в городской коммунальной. Даст ли губернатор гарантию, что ситуация не изменится и полигон не превратится в общеобластную свалку мусора? Глава облгосадминистрации заверил, что в первую очередь он считается с мнением местных громад, всегда находится на стороне местного самоуправления. «Как будет лучше для Мариуполя – так и будет», - заверил Андрей Шишацкий. А Юрий Хотлубей высказал уверенность, что не видит экономического повода для превращения новой городской свалки в региональную («хотя она имеет такой статус»).
«На десерт» собравшиеся на торжественное природоохранное мероприятие отправились с гостем на городской пляж, в район кафе «Санта-Барбара», где в летнее время третий год подряд действует оздоровительный песчаный участок для детворы из пришкольных лагерей Мариуполя (еще два участка сейчас функционируют в пос. Песчаном и на Левом берегу). Благодаря специалистам городского центра внешкольной работы по месту жительства, а также руководству ТТУ и крупных промпредприятий (предоставляющим пассажирский транспорт), аварийно-спасательной службе (обеспечивающей безопасность детворы на воде) мальчишки и девчонки интересно проводят досуг, загорают, купаются, оздоравливаются на радость своим папам и мамам, дедушкам и бабушкам. Добавим в качестве статистики: ежедневно таким образом отдыхают от 200 до 300 мариупольских детей; за последние полтора месяца, со слов мэра, на морском побережье побывали более семи тысяч детей в возрасте от семи до 14 лет.
Глава облгосадминистрации подарил школьникам различные надувные игрушки, пожелал им набраться сил, здоровья для дальнейшей успешной учебы и в итоге стать достойными людьми нашего общества.
http://www.pr.ua/news.php?new=20055РЕГІОНАЛЬНИЙ ЛАНДШАФТНИЙ ПАРК "ЯЛІВЩИНА": НА ШАШЛИКИ БУДЕ ЗАСЬ?
"Високий вал", 20.07.2012 р., Чернігівська обл.
Що значить Ялівщина для будь-якого жителя Чернігова?Насамперед, красиве зелене місце, де можна добре відпочити влітку із друзями, тим паче якщо у вас бракує грошей на дорогі ресторани. На жаль, через таке споживацьке ставлення на схилах та галявинах зеленого масиву регулярно накопичуються тонни сміття та іншого різного непотребу. Інколи там рубають і дерева.
А що? Місце ж, як-то кажуть, нічийне, і паркану нема, тож, смітіть собі, любі чернігівці, скільки душі завгодно!
Є проста істина: природа не терпить порожнечі, тому "нічийною" Ялівщина теж не може бути. За словами голови робочої групи по проведенню експертизи проекту "Детальний план територій функціонально-планувальної організації лісопарку Ялівщина" Наталії Проскуріної, за роки існування зелені легені Чернігова втратили левову частку своєї території - з колишніх 250 гектарів нині лишилися тільки... 83.
Сьогодні на цій темі охоче піаряться політики. Вони готові приїхати до Чернігова раз на кілька років і пообіцяти все, що завгодно, навіть вирішення питання статусу Ялівщини. Однак слів вже сказано тонни, а справа так і не зрушила ані на крок.
Ті, хто гадають, що проблеми Ялівщини почалися вчора, - помиляються. Сумна сторінка в історії урочища відкрилася у 2006-му завдяки тодішньому очільнику Чернігова Миколі Рудьковському. Як у Ялівщині виросли коштовні маєтки нам розповів колега Наталії Проскуріної Володимир Мартиненко:
- Колись на цій території існував розплідник лісових саджанців - КП "Квіти Чернігова". Але деякі підприємливі ділки вирішили забрати ці території собі. Це було рейдерське захоплення. Підприємство було закрите, його землі повернули до Держрезерву. Згодом ці зацікавлені особи повернули із забуття "Квіти Чернігова" і через київський суд змінили цільове призначення земель. Але ж хіба в столиці розуміють, що це була функціональна територія Ялівщини, де вирощували саджанці для міста? Міркування суду були такими: землі сільгосппризначення? Тоді їх треба роздати колгоспникам! Після чого спритники швиденько за копійки скупили ці землі у колишніх працівників підприємства "Квіти Чернігова".
Тож як же вберегти улюблене місце відпочинку чернігівців, - спробували відповісти учасники круглого столу "Майбутнє зелених зон та місць відпочинку чернігівців на прикладі урочища Ялівщина". Дискусія відбулась у прес-клубі "Експертна думка". Свою фахову точку зору сказали і столичні профі: Валентин Дрозда, доктор біологічних наук, професор Національного університету біоресурсів і природокористування України та Володимир Червоний, президент Української корпорації "Укрзеленбуд".
За словами Валентина Дрозди, за кількістю зелених зон Чернігову є чим пишатися, адже у порівнянні з іншими великими містами України тут співвідношення 10:0 на нашу користь:
- Ваш лісопарк - він живий, він дихає. Він унікальний. І ви маєте це все зберегти. В якому статусі - я не можу це вирішувати. Це питання до громади. Але вам все одно треба зменшити той шалений антропогенний тиск, якого зазнають ваші зелені зони.
Те, що зелені легені Чернігова треба зберегти - погоджується і Володимир Червоний. Але підходити до цього треба комплексно. Тобто, щоб зменшити кількість відпочивальників Ялівщини - треба запропонувати їм інші зони відпочинку:
- У вас же є Кордівка, урочище Святе і лісопарк вздовж Київського шосе. Треба розвантажувати одну зелену зону, для чого приводити у порядок іншу.
А ось розрекламовану деякими політсилами ідею зробити з Ялівщини регіонально-ландшафтний парк - керівник корпорації "Укрзеленбуд" розкритикував:
- Замість того, щоб робити ландшафтні парки - краще відстоювати лісопарки. Яка різниця між ними? Лісопарк - це обмежена визначена територія, тут проведена інвентарізація дерев, господарча діяльність дозволена мінімальна. А ландшафтно-рекреаційний парк - це територія для розваг, там можна будувати, робити відпочинкові зони і так далі. Але це ж легені країни! Лишень подумайте: з моменту утворення нашої держави площа зелених зон по Україні зменшилася на 42%!
Ще один нюанс, який, на думку Володимира Червоного, дасть змогу зберегти для нащадків усю красу Ялівщини - якщо за урочищем буде нагляд:
- Треба передати лісопарк на баланс комунального підприємства "Зеленбуд". Він стане власником, тож буде відповідати. Але спочатку потрібно наділити відповідними повноваженнями: щоб ця установа могла відстоювати інтереси парку від галузі зеленого господарства.
Варіант - наділити цю територію найвищим статусом - національного заповідника - київські спеціалісти вважають недоцільним, бо "це зайве фінансове навантаження". До того ж де потім в Чернігові шукати кваліфіковані кадри для цього заповідника? З киянами згоден і чернігівський журналіст Володимир Андрейченко:
- Вже кілька років громадськість і влада вирішує як вчинити з Ялівщиною, а поки вони судять та радять, територія урочища поступово зменшується, ми її втрачаємо. Чи не ліпше буде законсервувати її? Тобто огородити сіткою, а "Зеленбуд" її б впорядкував!
Керівник КП "Зеленбуд" Володимир Брайко згоден доглядати за Ялівщиною. Але чи варто надавати урочищу статус регіонального ландшафтного парку - теж має сумніви:
- Від перестановки доданків сума не зміниться. Території потрібен нагляд, а не гучні слова. Поки не будуть визначені межі кожної зеленої зони міста, поки у кожному лісопарку не поставлять обмежувальні стовпи і не порахують кожне тамтешнє дерево, поки влада через міліцейські пости не буде охороняти, а ми не будемо брати за руку усіх хто там смітить - діла не буде.
Також громада має врахувати і той факт: коли Ялівщина отримає статус заповідника - навряд чи там можна буде палити багаття і влаштовувати активний відпочинок. Володимир Брайко:
- Як приклад - урочище Святе, це заповідний фонд - 48 гектарів! Там треба ходити обмежено і лише по певних стежках! І не дай Боже якогось лютика зірвати чи зачепити якусь комашку. Але якщо цього ми хочемо - нема проблем, зробимо.
Тож чернігівцям варто ретельно врахувати усі за і проти. Регіональний ландшафтний парк - це, звісно, добре, але чи готові ми добровільно відмовитися від можливості вільно насолоджуватися відпочинком у Ялівщині? Де мами зможуть гуляти з дітьми, а любителі відпочинку на природі смажити шашлики? Питання лишається відкритим. Чи не краще впорядкувати те, що є: знайти доглядальника, провести інвентаризацію дерев і пильно стежити за усіма порушниками чистоти Ялівщини і інших зелених насаджень? Тим більше, що такі дії не потребують значних фінансових витрат з бюджету міста.
http://newvv.net/politics/region/217936.html* * *
Повнотекстовий огляд регіональної преси. До випуску ввійшли матеріали, які з’явилися на шпальтах і сайтах обласних та міських газет, а також регіональних інтернет-видань України по 24 липня 2012 року включно.
Зауваження та пропозиції можна надсилати за адресою:
demchenko_o@rada.gov.ua
або телефоном: 255-25-43,
Демченко Олені Анатоліївні.