Огляд реґіональної преси 

Випуск 48, 13 липня  2012 р.

ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ

ПРІОРИТЕТИ ПО-ПРЕЗИДЕНТСЬКОМУ
Іван Леонтьєв, «Одеські вісті», 12.07.2012
Уміння визначати пріоритети є, мабуть, головною ознакою державного діяча.
РЕГІОНАЛЬНА ВЛАДА
КРЕПНУТ СВЯЗИ МЕЖДУ РЕГИОНАМИ
Ирина Клементьева, «Вечерний Донецк», 12.07.2012
Депутаты облсоветов с Востока и Запада Украины подписали Соглашение о сотрудничестве.

«МИНА» ДЛЯ КУРОРТНЫХ ВАНДАЛОВ
Алексей Ермолин, «Крымская правда», 11.07.2012
Совет Министров АР Крым принял постановление о мерах по обеспечению безопасности жителей и гостей полуострова в период курортного сезона.

ОБГОВОРЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА
АУКЦИОН ПО-НОВОМУ. ЗЕМЕЛЬНЫЙ УЧАСТОК - РАЗ!..
Ольга Гречишкина, «Вісті Придніпров’я», 12.07.2012, Днепропетровская обл.
Наша страна медленно, но верно продвигается по пути создания рынка земли.

БУКОВИНСЬКА ІНТЕЛІГЕНЦІЯ СТАЛА НА ЗАХИСТ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ І ВИМАГАЄ СКЛИКАННЯ ГРОМАДСЬКОЇ РАДИ ПРИ ОДА
«Час», 11.07.2012, Чернівецька обл.
Зібрання прийняло звернення до українського народу, органів державної влади та місцевого самоврядування про захист української мови..

ЯЗЫК ДО КИРОВОГРАДА ДОВЕДЕТ
Виктор Мищенко, «Украина – Центр», 11.07.2012, Кировоградская обл.
Что принесет новый закон конкретно Кировоградщине?

ВІННИЧАНИ ЗА РІДНУ МОВУ ГОЛОДУВАЛИ ТА МІТИНГУВАЛИ
Максим Зотов, «Вінниця», 11.07.2012
«Коли ж у Києві депутати голодування припинили, вінницький громадський діяч теж повернувся до звичного режиму харчування».

ЕКОНОМІКА
НЕ ВКЛОНЮСЯ БАГАЧУ, ЯК СВОЄ НАМОЛОЧУ
Микола Сіряк, «Крымские известия», 12.07.2012
Жнива цього року не радують. Яка там «битва за врожай», тут би своє взяти, витрачені на посівну гроші повернути.
ПОЛІТТЕХНОЛОГІЇ
ПЕРВЫЕ ПОШЛИ
Владислав Ивченко, «Данкор онлайн», 11.07.2012, Сумская обл.
На Сумщине оппозиция первая определилась с частью кандидатов в депутаты.
ТОЧКА ЗОРУ
АНАТОМИЯ СПЕКУЛЯЦИИ
Николай Гвоздев, «Слава Севастополя», 12.07.2012, АР Крым
«Почему так называемая оппозиция приватизировала решение гуманитарных вопросов, априори считая, что остальных волнует только стоимость колбасы?»
ПЕРСОНАЛІЇ В ПОЛІТИЦІ
ЖИТОМИР ВІДВІДАВ НАРДЕП ВАЛЕРІЙ СУШКЕВИЧ
Ольга Рибакова, «Житомирський меркурій», 12.07.2012, Житомирська обл.
Голова парламентського Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів ознайомився з проблемами громадян з особливими потребами.

В ПРИЕМНЫЕ ИРИНЫ БЕРЕЖНОЙ АКТИВНО ОБРАЩАЕТСЯ МОЛОДЕЖЬ, ЖЕЛАЮЩАЯ СТАТЬ ЧАСТЬЮ КОМАНДЫ НАРОДНОГО ДЕПУТАТА
«Время» , 11.07.2012, Харьковская обл.
Только в Харьковскую приемную за последнюю неделю обратилось несколько десятков человек, желающих в будущем заниматься политикой.

РІВЕНЬ І ЯКІСТЬ ЖИТТЯ
«СЕКОНД-ХЕНД» ЧИ «ХЕНДЕ ХОХ»?
Антоніна Бондарева, «Одеські вісті», 12.07.2012
«Але ж справді наша легка промисловість підняла руки вгору і здалася без бою».
СКАНДАЛИ
ЮЛИЮ ТИМОШЕНКО ГРОЗЯТСЯ ВЫПИСАТЬ ИЗ БОЛЬНИЦЫ
«Вечерний Харьков», 11.07.2012
Главврач Центральной клинической больницы «Укрзалiзницi» Михаил Афанасьев сделал заявление по поводу поведения народных депутатов в лечебном учреждении.
 
 

ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ

ПРІОРИТЕТИ ПО-ПРЕЗИДЕНТСЬКОМУ
Іван Леонтьєв, «Одеські вісті», 12.07.2012
Уміння визначати пріоритети є, мабуть, головною ознакою державного діяча.

Віктор Янукович на посаді Президента постійно доводить, що готовий не тільки діяти відповідно до інтересів співгромадян, але й мобілізувати на служіння українцям армію чиновників.
Віктор Янукович сьогодні є не тільки Президентом, але й найпопулярнішим політиком у країні. Цей факт постійно підтверджують численні соціологічні опитування. Хоча популярність Глави держави трохи зменшилася у порівнянні з 2010 роком, на Банковій закликають не драматизувати цю ситуацію. Зі світового досвіду добре відомо, що здійснення масштабних перетворень неможливе без падіння популярності того, хто бере на себе відповідальність за їх здійснення.
Глава держави чудово розуміє, що його позиція сьогодні є визначальною за багатьма напрямами. Чи не вперше у новітній історії України Президент відзначив, що податківці не повинні допускати сваволі стосовно підприємців. Він розуміє, що національна буржуазія є основою гармонічного соціально-економічного розвитку, про це свідчить досвід багатьох країн Європи. Державна машина України поступово повертається лицем до людей. Про це свідчить, наприклад, створення центрів надання адміністративних послуг – їх уже 71 у різних краях нашої країни. Істотно скоротилася кількість документів, необхідних для одержання різноманітних дозволів. Процес дерегуляції стає все більш визначальним для української економіки.
Підбиваючи підсумки першого пів¬річчя 2012 року, Віктор Янукович під¬креслив, що ухвалення Кримінально-процесуального кодексу наблизить Україну до звичайних у цивілізованих країнах стандартів правосуддя. На думку експертів, новий КПК стане справжньою революцією у здійсненні судочинства. Показовим є той факт, що багато українців позитивно оцінюють початок роботи Конституційної асамблеї, покликаної стати майданчиком для обговорення необхідних для модернізації Основного Закону новацій. Запуск процесу конституційної модернізації свідчить про прагнення української влади йти в ногу з часом у питанні забезпечення прав і свобод громадян нашої держави.
Експерти відзначають істотні зміни у соціальній політиці, які стали все помітнішими, починаючи з весни поточного року. Завдяки їм середня пенсія в Україні сьогодні становить 1400 гривень, а кількість пенсіонерів, що одержують пенсію у розмірі менше 1000 гривень, скоротилася втричі. Відзначимо, що з 1 липня 2012 року підвищено прожитковий мінімум, мінімальну зарплату і пенсію.
Слід відзначити, що проведення європейського чемпіонату з футболу дозволило зламати численні стереотипи щодо нашої держави. Нагадаємо, що європейські ЗМІ з наполегливістю, гідною кращого застосування, стверджували, що до України їхати не варто. Три тижні свята футболу довели, що це – неправда, адже українці хлібосольно та щиро зустрічали своїх іноземних гостей, а якість проведення «Євро¬2012» стала приємною несподіванкою як для УЄФА, так і держав, чиї збірні брали участь у першості.
Можливо, головним результатом чемпіонату з футболу для нашої країни стали унікальні за розміром інвестиції, спрямовані на модернізацію інфраструктури. Київ, Донецьк, Харків, Львів одержали нові або кардинально модернізовані міжнародні аеропорти, українськими залізницями почали їздити нові швидкісні поїзди, відновлено та побудовано тисячі кілометрів шосейних доріг, здійснено модернізацію закладів охорони здоров’я. Завдяки «Євро¬2012» Україна довела, що є сучасною європейською державою, яка користується заслуженою повагою своїх сусідів за континентом. Наша держава не просто парафувала угоду про асоціацію з Європейським Союзом, а довела, що є європейською по суті. Усвідомлення цього і дозволяє Президентові встановлювати для України європейські пріоритети.
http://izvestiya.odessa.ua/index.php?go=Newspaper&in=view&id=24734

РЕГІОНАЛЬНА ВЛАДА

КРЕПНУТ СВЯЗИ МЕЖДУ РЕГИОНАМИ
Ирина Клементьева, «Вечерний Донецк», 12.07.2012
Депутаты облсоветов с Востока и Запада Украины подписали Соглашение о сотрудничестве.

В заседании 12-й сессии Донецкого областного совета VI созыва, прошедшем 7 июня, приняла участие делегация Волынского облсовета - депутаты этого органа и руководители райсоветов во главе с председателем областного совета Владимиром Войтовичем.
На сессии были обсуждены более 20 вопросов повестки дня. Депутаты внесли изменения в областной бюджет и программу экономического и социального развития области текущего года в связи с перевыполнением заданий с начала года; определили основные направления развития области на 2013 - 2014 годы; приняли решения по ряду неотложных дел.
Активно обсуждался проект решения областного совета о внесении изменений в утвержденную 14.05.2010 года программу реформирования и развития ЖКХ нашей области на 2010 - 2014 годы. Эффективное управление в сфере производства и предоставление жилищно-коммунальных услуг является одной из первоочередных задач программы реформирования и развития ЖКХ. Выполнение показателя по созданию в области ОСМД в жилищной сфере на начало нынешнего года по программе 2010 года оказалось выполненным всего на 36%. Создать намеченное программой число ОСМД стало невозможным из-за несовершенства действующей законодательной базы регулирования функционирования ОСМД, отсутствие финансовой помощи государства (из госбюджета) и низкая социальная активность населения для создания новой структуры. Из госбюджета было выделено всего 22,1 млн. грн. лишь в 2010 году. А при формировании первоначальных плановых заданий не включалось решение жителей домов. Поэтому, посчитали депутаты, с учетом реальных возможностей создания в области ОСМД плановое задание должно быть уменьшено.
По информации областной избирательной комиссии ее решением № 1 от 7  июня 2012 года избранным депутатом областного совета VI созыва по многомандатному избирательному округу по очередности (вместо выбывшего - умершего депутата Александра Николаевича Сергиенко) стал Николай Владимирович Доноха - 1971 года рождения, юрист, магистр госуправления, замдиректора по региональному развитию ЧП "Р.В.Ц.", проживающий в Донецке, член Партии регионов (по избирательному списку кандидатов в депутаты от областной организации Партии регионов под №79).
На сессии депутаты Донецкого и Волынского областных советов подписали Соглашение о сотрудничестве облсоветов и ОГА, договоры между вузами о стажировке студентов, преподавателей, обмене творческими коллективами, усовершенствовании селекционно-племенной работы, установлении рабочих контактов и так далее.
http://vecherka.donetsk.ua/index.php?id=4647&show=news&newsid=103928

«МИНА» ДЛЯ КУРОРТНЫХ ВАНДАЛОВ
Алексей Ермолин, «Крымская правда», 11.07.2012
Совет Министров АР Крым принял постановление о мерах по обеспечению безопасности жителей и гостей полуострова в период курортного сезона.

На состоявшемся вчера заседании Совмина под руководством премьера автономии Анатолия Могилёва было принято постановление о мерах по обеспечению безопасности жителей и гостей полуострова в период курортного сезона.
Кроме того, утверждена программа по созданию единого информационно-образовательного пространства автономии. На пресс-конференции по итогам заседания Совмина Могилёв рассказал об инвестиционных проектах, которые могут быть реализованы на полуострове.
Пляжам и животным - свободу
По словам министра курортов и туризма Крыма Александра Лиева, приблизительно половина жалоб, поступающих на «горячую линию» ведомства, относится к ограничению доступа к пляжам. Далее в списке «жалобной книги» - жестокое обращение с животными фотографов, а также незаконная торговля. По его словам, выявлены факты, когда живодёры выкрасили голубей зелёнкой и пытались предложить туристам сфотографироваться с «птичкой». Анатолий Могилёв назвал происходящее «безобразием, негативно сказывающимся на имидже Крыма как курорта».
Для наведения порядка местным Советам, профильным министерствам и ведомствам автономии поручено осуществлять мониторинг решений по установлению платы за посещение пляжей и заповедников, а также принимать меры для отмены неправомерно установленной платы за пользование этими объектами. Местным Советам поручено принять меры по соблюдению порядка ведения торговой деятельности, в частности, разместить на видном месте уголки потребителя и таблички с указанием сведений о продавце.
Совмин рекомендовал Государственной налоговой службе Украины в Крыму принять меры по контролю за уплатой налогов, сборов и других платежей субъектами хозяйственной деятельности, взимающими плату за посещение пляжей и заповедников. Главному управлению МВД Украины в Крыму поручено контролировать бесплатный и беспрепятственный доступ отдыхающих на пляжи в соответствии с действующим законодательством. Правительство Крыма поручило профильным ведомствам принять меры по воспрепятствованию использования фотографами диких животных, ликвидации незаконной торговли в местах массового отдыха и вдоль автомобильных дорог за пределами населённых пунктов.
Инвестициям - эффективное управление
Анатолий Могилёв поделился с журналистами инвестиционными перспективами автономии. По его словам, для эффективного развития сельского хозяйства в Крыму необходимо восстанавливать систему орошения с применением современных технологий.
- Обсуждалась возможность выделения средств на эти цели из бюджета Украины. Это позволит обеспечить более высокий урожай, дополнительный валовой продукт, который в дальнейшем даст толчок развитию экономики Крыма, - сказал Могилёв.
По мнению главы правительства автономии, необходимо повысить инвестиционную составляющую бюджета страны. Свободные средства нужно направлять в первую очередь на реализацию программ и проектов, которые будут способствовать социально-экономическому развитию государства, дадут значительный экономический эффект.
- В конце июля к нам приезжают турки, китайцы с отработанными траншами денег. Процесс идёт постоянно, - подчеркнул премьер автономии.
По его словам, недавно в Симферополь прибыли шведские инвесторы, готовые вложить 1,5 миллиарда долларов в строительство клиники искусственного оплодотворения. По словам премьера, шведы считают перспективным использование в проекте опыта Крымского медуниверситета имени Георгиевского.
О реализации проекта строительства мусороперерабатывающего завода, о котором рассказывала наша газета, переговоры с инвесторами ведутся, по словам Могилёва, «от Южной Кореи до Америки».
Однако пока они не увенчались успехом: или инвестор выдвигает слишком большие финансовые притязания, либо у экологов есть претензии к технологии. Однако подход к инвестированию заключается не только в создании новых предприятий, но и перепрофилировании старых. На территории автономии есть промышленные предприятия, которые во времена СССР были известны своей продукцией во многих странах мира, однако в 90-е оказались на грани банкротства. Одно из них - Джанкойский машиностроительный завод, на базе которого местные власти намерены соорудить овощехранилище.
- Если инвестиционный проект отвечает трём критериям: экологически безопасен, обеспечивает нормальную зарплату для работающих и даёт соответствующую отдачу в бюджет Крыма, то мы готовы оказывать любую помощь в его реализации, - констатировал Могилёв.
Образованию - единое пространство
В Крыму будет сформировано единое информационно-образовательное пространство. В соответствии с постановлением правительства до конца года планируется создать единый электронный портал общеобразовательных учебных заведений, обеспечить учебные заведения программными средствами по управлению образовательным процессом, по автоматическому формированию статистических отчётов, программно-техническими средствами фильтрации контента и сетевой безопасности. Планируется внедрить систему повышения квалификации учителей и других работников школ, использующих в своей работе программные средства по управлению образовательным процессом.
Исполкомам городских Советов и райгосадминистрациям рекомендовано при внесении изменений в местные бюджеты на нынешний год и формировании проектов бюджетов на 2013 год предусмотреть финансирование для обеспечения учреждений образования программно-техниче¬скими средствами и скоростным доступом к Интернету.
Правительство автономии распределило 40 стипендий между высшими учебными заведениями республики. В частности 12 - Таврическому национальному уни¬верситету им. В.И.Вернадского, по 6 - Крым¬скому агротехнологическому и Крымскому гуманитарному университетам.
http://www.kp.crimea.ua/newspapers/2012/07/11/mina-dlya-kurortnykh-vandalov

ОБГОВОРЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА

АУКЦИОН ПО-НОВОМУ. ЗЕМЕЛЬНЫЙ УЧАСТОК - РАЗ!..
Ольга Гречишкина, «Вісті Придніпров’я», 12.07.2012, Днепропетровская обл.
Наша страна медленно, но верно продвигается по пути создания рынка земли.

Именно так оценивают эксперты изменения к Земельному кодексу Украины, принятые на днях Верховной Радой.
Правила торгов
Новшества, в первую очередь, касаются правил проведения земельных аукционов.
- По все еще существующему положению (Президент пока не подписал новый закон), на таких аукционах продается право аренды земли, которая потом оплачивается по обычному «прейскуранту». Изменения же предлагают разыгрывать саму арендную плату. То есть, право аренды будет продаваться тем, кто предложит большую цену за  пользование землей.
- Кроме того, согласно новому закону, лицетатору - организации, проводящей аукцион - предоставляется право за свой счет оформлять все документы по готовящемуся стать лотом земельному участку. Ранее эту хлопотную задачу выполняли подразделения местных органов власти, и процесс мог затянуться на несколько лет, если в дело не включался потенциальный покупатель. Впрочем, и участие будущего инвестора в оформлении документов на земельный участок незначительно ускоряло этот процесс.
«Нынешнее законодательство о земле столь негармонично, что его сложно не нарушить. Документы на продажу или сдачу в аренду земельного участка проходят согласование в самых разных инстанциях, отсюда и длительность этого процесса», - говорит член постоянной комиссии по вопросам архитектуры, градостроительства и земельных отношений Днепропетровского горсовета Вадим Рублевский.
Тормоз для бизнеса
Именно длительность процесса становится тормозом для развития бизнеса, в частности строительного. По свидетельству председателя отраслевого совета участников рынка недвижимости в области Сергея Логутенко, реальных договоров аренды в регионе - единицы, большая же часть земельных участков находится в процедуре оформления договорных отношений. Иногда такое оформление занимает несколько лет. Смогут ли новые «правила игры» в сфере продажи и аренды земли промышленного назначения ускорить этот процесс? Представители власти и бизнеса надеются на это, впрочем, как и на то, что внесенные в Земельный кодекс изменения унифицируют правила, по которым ведутся аукционы. Ныне же каждая мэрия и госадминистрация, пытаясь адаптировать законодательство к местным условиям, вносят собственные нюансы в проведение торгов.
Лоты - три участка
Ближайший земельный аукцион (пока еще по старым правилам) состоится в Днепропетровске 16 июля. Его лотами станут три участка под жилищное строительство. Это первый подобный аукцион в нынешнем году в областном центре. Последний  прошел  в конце минувшего года - на торги выставили земельный участок на Запорожской трассе площадью 1,1 га. Он обогатил городскую казну на 18 млн. гривен. Ныне на этом месте построен крупный торговый центр. К слову, принять участие в аукционе достаточно просто. Для этого требуется подать заявку на имя мэра или в «Единое окно». А вот получите ли вы вожделенный земельный участок - другой вопрос…
Комментарий специалиста
Валерий Головин, директор компании «Эксперт-Сервис»:
- Земельный компонент всегда являлся камнем преткновения в строительном бизнесе. Бюрократизм, несогласованность действий участвующих в оформлении документов организаций тормозили его, мешали развитию… Не уверен, что изменения в Земельном кодексе Украины сильно повлияют на ситуацию. По моему мнению, закон опоздал лет на пять…
http://www.vesti.dp.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=15356:2012-07-12-08-02-44&catid=169:2012-01-22-16-28-18&Itemid=623

БУКОВИНСЬКА ІНТЕЛІГЕНЦІЯ СТАЛА НА ЗАХИСТ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ І ВИМАГАЄ СКЛИКАННЯ ГРОМАДСЬКОЇ РАДИ ПРИ ОДА
«Час», 11.07.2012, Чернівецька обл.
Зібрання прийняло звернення до українського народу, органів державної влади та місцевого самоврядування про захист української мови.

11 липня в Українському народному домі в Чернівцях відбулося засідання громадської ради дому. На ньому зібрались більше 30 представників інтелігенції Буковини - письменник, науковці, працівники культури та освіти. Питання, яке стояло на порядку денному, - це захист української мови від знищення. І за результатами обговорення прийнято звернення до українського народу, органів державної влади та місцевого самоврядування.
Представники інтелігенції Буковини переконані, що прийняття в протизаконний спосіб провладними депутатами Верховної Ради України законопроекту «Про засади державної мовної політики» в другому читанні та цілковита нездатність опозиційних депутатів протистояти цій сваволі вимагає від кожного громадянина України рішучих дій на захист Конституції України та своїх національних прав.
Сьогодні, кажуть громадські активісти, коли фактичну русифікацію публічного життя в Україні вводять в ранг «закону», кожен з нас повинен дати відповідь на дуже важливі запитання:
- Чи згодні ми з тим, що 10% населення України матимуть більші національні права, аніж решта 90%?
- Чи бажаємо ми, щоб всі без винятку чернівецькі діти в обов’язковому порядку додатково вивчали ще дві мови – румунську та російську?
- Чи хочуть працівники органів державної влади і органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ та організацій в обов’язковому порядку володіти румунською та російською мовою та вести цими мовами службову документацію?
- Чи згодна кожна українська родина щорічно платити по тисячі гривень на розбудову Путінського «русскава міра» в Україні?
- Чи маємо ми право віддати на виборах бодай один голос за партії, які служать своїм московським господарям, а не дбають про добро українського народу?
- Ця проблема не залежить від національності, бо українська мова - це мова громадянства українського, - зазначив голова товариства "Український Народний Дім в Чернівцях" Володимир Старик. - І гідність не тільки українців, а й представників інших національностей прийняттям такого закону принизили. Це відкрите оголошення війни.
- Ті, хто писав і приймав закон, за порушення Конституції мають нести відповідальність, - зауважив голова правління обласного товариства «Просвіта» Остап Савчук. - І потрібно самоорганізовуватись на захист української мови. Адже мову потрібно не тільки знати, а й вміти її захищати.
- Наша найбільша біда - це манткурство та зрадництво, - зазначає професор ЧНУ Надія Бабич. - І винні в цьому ми самі. А від звернення до тих, хто такі закони приймає, сподівання невеликі. Потрібно переконувати манкуртів (людина зі стертою історичною пам'яттю, - "Час") і повернути їх до України. Бо нищення української мови та культури відбувається за їхньої мовчазної згоди
- Цей закон не може бути в принципі підписаний ні Головою Верховної Ради, ані Президентом, - переконаний політолог Ігор Буркут. - Їм потрібно тільки стравлювати російськомовне населення з україномовним. І їх цікавить тільки те, що ми будемо битися між собою. Але цього робити ми не будемо. Потрібно зустрітися з представниками національних меншин за круглим столом і поговорити про те, як вони себе почувають в Україні. Якщо пригнічено, то чому. І тоді ми, громадськість, розробимо новий закон, який враховуватиме всі міжнародні хартії та норми. А зараз можна констатувати, що існує загроза не тільки мові, а й державності загалом. І те, яка буде позиція громадськості з цього питання, покаже, як воно буде далі. Тож будемо захисниками своєї держави.
- Сьогодні потрібно активізувати народний рух на збереження української державності, - переконана голова прес-клубу та директор радіо "Буковина" Тетяна Смолдирева. - Політична криза, яка склалась в країні, ставить ріж сумнів незалежність та державність. І це якраз в період, коли за кілька днів ми святкуватимемо річницю з прийняття Декларації про державний суверенітет та Акту проголошення незалежності України. Сьогодні присутні члени громадської ради при ОДА. Думаю, ми будемо вимагати проведення засідання ради, на котрому піднімемо питання захисту української мови.
- Якщо проаналізувати офіційні статистичні дані, то українська культура в Україні перебуває в глибокій меншості, - наголосила голова облорганізації Спілки письменників Віра Китайгородська. - Але перший удар ми отримали тут, в Чернівцях, коли влада вирішила знищити книгарні. І керував цим процесом Галиць. Як вони потім дивляться в очі людям, своїм батькам? Нащадки, певно, проклянуть тих чиновників, які руйнують мову та культуру. А нам потрібно переходити від оборонної позиції в наступальну. І нашим лозунгом має бути ніщо інше, як "Ідемо в наступ", бо ж відступати нікуди!
Також говорилось про те, що цей закон окрім всього ще й знищить українську книгу. А тому бути байдужими зараз смертельно небезпечно.
http://www.chas.cv.ua/index.php?newsid=6000

ЯЗЫК ДО КИРОВОГРАДА ДОВЕДЕТ
Виктор Мищенко, «Украина – Центр», 11.07.2012, Кировоградская обл.
Что принесет новый закон конкретно Кировоградщине?

Противостояние власти и оппозиции  по языковому вопросу, наверное, стало самым громким событием в Украине после окончания чемпионата Европы по футболу. Пока итог всего дела не ясен, закон не подписан и не передан Президенту. Но все равно уже можно задуматься – что принесет новый закон конкретно Кировоградщине?
Кто часто ездит по районам, подтвердит – можно провести целый день, общаясь с десятками людей, к примеру, в Бобринце, Добровеличковке или Малой Виске и не услышать ни разу русской речи. Не говоря уже о большинстве сел. В подавляющем количестве районов Кировоградской области новый закон при вступлении в силу не изменит абсолютно ничего.
Что-то может измениться, вероятно, в трех городах – Кировограде, Александрии, Светловодске. Но не то что критично, а вообще малозаметно. Можно смело прогнозировать, что в областном центре прибавится русских классов. Но даже не в этом году. Быть может, в следующем появится пять-шесть таких по разным школам. Именно классов – речь о том, что какая-то из школ вдруг целиком перейдет на русский, вряд ли возникнет. В сознании подавляющего количества кировоградцев, даже абсолютно русскоязычных в быту, уже давно устоялось мнение: преподавание на украинском в школах, воспитание на украинском в садиках – это норма.
Небольшой опрос, проведенный «УЦ» среди родителей детей до десяти лет, показал – никто из них не будет требовать, чтобы чадо училось исключительно на русском. Языковую политику мы давно воспринимаем как данность – садик, школа, вуз, госучреждения украиноязычны, в свободное от них время – говори, как хочешь.
Несколько лет назад проходил в Украине, в том числе и в нашей области, любопытный социологический опрос. После просмотра рейтингового кинофильма на одном из центральных каналов людей опрашивали – а на каком языке из двух было кино? Около шестидесяти процентов людей не смогло сказать на каком. Тридцать процентов сказали, что на русском (повлияли, вероятно, данные с востока и юга страны), десять – четко ответили, что на украинском. Фильм был действительно дублирован на украинском языке. То есть даже те тридцать процентов, высказавшихся за русский, не заметили, что кинопроизведение прошло на государственном языке. Мы все уже настолько органично воспринимаем наше личное двуязычие, что это давно не составляет проблемы, и не требует перемен.
По Кировограду можно привести точные данные – в советское время школы №№6, 8, 11, 13, 14, 16, 17, 18, 19, 20, 22, 24, 25, 31, 32, 34 были русскоязычными. №№1, 3, 5, 7, 10, 12, 15, 21, 23, 26, 27, 29, 30, 33 – украиноязычными. В школах №2, 4 и 9 классы с русским языком преподавания соседствовали с украинскими. То есть полная толерантность, языковое равноправие были заложены еще тогда. Сейчас перевес в сторону государственного языка, и это понятно, но при большом желании можно отдать ребенка в русский класс, хотя это может быть далеко от дома. Не знаю, как вам, но мне  не верится, что жители какого-нибудь отдельного микрорайона или жилмассива вдруг потребуют, чтобы ближайшая школа стала полностью русской…
Возможно появление русских классов в Александрии и Светловодске. Хотя исторически Александрия и Новогеоргиевск – Крылов – Хрущев – Светловодск были украиноязычными, но большое количество специалистов из других регионов СССР, приехавших работать на предприятия этих городов, изменили языковой облик обоих городов. И их русскоговорящие жители имеют право на выбор. Кстати, это относится и к Кировограду, языковое поле которого в сторону русского изменили военные, курсанты и летчики. Без них и их потомков нынешний Кировоград немыслим, и они тоже имеют право на свой голос.
Во что еще меньше верится, что языковые пертурбации начнутся в райцентрах и селах области. Возьмем для примера Ольшанку, где болгарская община является по численности второй в Украине. Там и до принятия нового закона, и после наверняка были и есть классы в школах, где отдается должная дань уважения болгарскому языку, есть болгарские коллективы культуры. Есть в районе село Доброе, в котором и по сию пору большинство говорит по-болгарски, хотя в язык уже затесалось много украинских и русских слов. Но даже в голове не укладывается, что сельсовет этого села примет решение перейти исключительно на болгарский язык.
То же можно сказать о немалом количестве молдавских, серб¬ских сел на территории области. Вы можете себе представить, чтобы, к примеру, Лозоватка Ульяновского района или Плоское Знаменского района (исторически молдавские села) вдруг решили заявить о своем языковом суверенитете? И пишут в райцентр: «Ва ругам са не аюта репарари друмури» («Просим помочь нам с ремонтом дороги»)… Можете сказать, что автора занесло. И главная угроза нового законопроекта в том, что не молдавский с болгарским, а конкретно русский язык начнет вытеснять украинский из официального и, как следствие, бытового обихода. Да не будет такого на Кировоградщине! Никто в этом не заинтересован, как минимум, исходя из проблем, которые могут возникнуть в документообороте.
Смею предположить, что введения нового закона, дающего преференции русскому и другим языкам, Кировоградщина … попросту не заметит. Языковой ландшафт области если и изменится, то на доли процента. Языковая «проблема» если и возникнет, то в основном в пафосных заявлениях оппозиционных политиков, не находящих других поводов придраться к действиям сегодняшней власти. Пройдет еще пара-тройка малочисленных митингов, пикетов и демонстраций в защиту так жестоко якобы угнетаемого у нас украинского языка. Потом все забудется, и те же Бобринец, Добровеличковка, Малая Виска будут и дальше говорить, как говорили, работа органов власти, образовательных учреждений как велась на основном языке жителей этих мест, так и будет вестись дальше. И никто не заменит в срочном порядке портреты Тараса Шевченко в классах на изображения, скажем, Николая Лескова или Ивана Бунина.
Надуманность и незначительность этого языкового вопроса для нашей Кировоградщины очевидна. Да, быть может, в Крыму или на Луганщине русского языка прибавится. Но в масштабах страны, всякий незаангажированный аналитик это скажет, «повальной русификации», «мовного голодомору», «языкового геноцида» не будет, как бы кому-то на руку это ни играло. Всем озабоченным этой «проблемой» надо просто успокоиться и продолжать жить, говоря на том языке, который нравится.
http://uc.kr.ua/yazik/

ВІННИЧАНИ ЗА РІДНУ МОВУ ГОЛОДУВАЛИ ТА МІТИНГУВАЛИ
Максим Зотов, «Вінниця», 11.07.2012
«Коли ж у Києві депутати голодування припинили, вінницький громадський діяч теж повернувся до звичного режиму харчування».

Вінничани оголошували голодування і виїжджали у Київ мітингувати проти закону про мовну політику. У Вінниці опозиція зібрала мітинг на підтримку акцій протесту проти ухвалення парламентом "мовного" закону. На площу Театральну вийшли з півсотні людей. Організатори пояснили це тим, що акцію влаштували спонтанно, відреагувавши на події у столиці, де під Українським домом силою розганяли мирне зібрання.
Мітингували у Києві
Перші повідомлення про активну участь вінничан у акціях протесту надійшли від депутата В'ячеслава Кириленка.
На мітингу в Києві політик заявив, що Державтоінспекція безпідставно зупиняє автобуси з вінницькими захисниками мови.
- Влада боїться і попри все намагається не допустити небайдужих громадян до Києва на мітинг. Щойно повідомили, що автобуси з людьми не випускають з Харкова та Вінниці, - казав В'ячеслав Кириленко.
Втім, у Вінницькій Державтоінпекції слова депутата спростували.
- Жодного автобуса з мітингувальниками ми не зупиняли, - говорить начальник сектору профілактичної роботи ДАІ у Вінницькій області Володимир Мотичко. - Звідки така інформація з'явилась у В'ячеслава Кириленка, не знаю.
Тим часом і надалі з усіх регіонів люди їхали до Києва, аби взяти участь у протестних акціях.
Втім, запал, з яким активісти добиралися у столицю, протримався недовго.
- На фразу "Слава Україні" тільки бабусі і дідусі відповідають. З такою музикою ніякого бойового настрою, - розповідає вінничанка Ольга Вишнева.
Вона на кілька днів приїхала протестувати під Український дім, але не побачила по-справжньому бойового настрою.
- Всі гомонять, що сьогодні все закінчується, - каже Ольга. - Та і настрій у людей відповідний. Сумно. Від музики вже верне. Все якесь сумне, і ще депутати несуть брєд. Був народний протест, прийшли депутати і ополітизували його, принесли свої гасла, прапори і феєрично киданули народ. Найважче було дивитися, коли політика зникла і залишилися кинуті люди. Було дуже прикро, коли залишилося десь до сотні людей і не було, що їм сказати.
Голодували у Вінниці
По-своєму відреагував на столичні події вінницький громадський діяч Леонід Бровченко.
- Цього закону не повинно існувати в природі, - сказав Леонід Бровченко. - Тому я оголосив політичне голодування на знак протесту проти знищення української мови.
Леонід Бровченко підкреслив, що це його особистий громадянський крок і закликав приєднатися до себе небайдужих. Втім, у Вінниці таких не знайшлося.
Коли ж у Києві депутати голодування припинили, вінницький громадський діяч теж повернувся до звичного режиму харчування. Каже, що як член партії "Свобода" тепер буде усе робити відповідно до партійної дисципліни.
- Вважаю, поспішили депутати ухвалити таке рішення, - коментує ситуацію мер Вінниці Володимир Гройсман. - Ми направили своє звернення і голові Верховної Ради, і всім головам фракцій. Але рішення в парламенті було ухвалене і будь-які думки на нього не могли впливати. Шкода, що є такі рішення, які можуть розколювати країну. Не бачу доцільності цього закону з одного боку, а з другого боку для вінницької громади він не буде впливати ні на що. Шість років працюю і не бачив, щоб було питання про мову від людей, які до нас звертаються, чи пишуть звернення.
http://www.misto.vn.ua/ua/home/resonance/4912

ЕКОНОМІКА

НЕ ВКЛОНЮСЯ БАГАЧУ, ЯК СВОЄ НАМОЛОЧУ
Микола Сіряк, «Крымские известия», 12.07.2012
Жнива цього року не радують. Яка там «битва за врожай», тут би своє взяти, витрачені на посівну гроші повернути.

Знайомі фермери, як тільки починаєш запитувати про врожай, лише руками розводять і про збитки говорять. Але селянин розумом міцний: кожен по весні чим-небудь та «забезпечив» себе від прогнозованої втрати зерна. Той технічні культури посіяв, той баштаном розжився, а в того начебто і жнива не з найгірших.
У Криму жнива, вважай, вже закінчуються, а по Україні саме їх розпал. За даними Міністерства аграрної політики і продовольства, зернові потрібно зібрати на площі 10,9 млн. га, з яких на 4 липня жнива закінчено на 17%. Зібрано вже 3,7 млн. тонн зерна з прогнозованих 45—47 млн. тонн.
Взагалі ж, цього було б цілком досить і для населення, і для тваринників, і навіть для зернотрейдерів-експортерів. Але все сильніше лунають голоси тих, хто вважає: зерна в країні зберемо чи не вдвічі менше, ніж минулого року. У ряді областей, зокрема, в Дніпропетровській, Хе¬рсонській і Миколаївській, ситуація взагалі скрутна: врожайність така, що поля дешевше переорати, ніж витрачатися на зарплату хліборобам і пальне. Особливо кепські показники по пшениці і ячменю. Врожайність першої культури зменшилася більш ніж на 50% — до 16,4 ц/га, а другої — на 40%, до 17,6 ц/га. Таким чином, продовольчої пшениці буде отримано приблизно 12 млн. тонн, а ячменю — 5,4 млн. тонн. Найнижчий вал за останніх 20 років.
Ми вже розповідали, що цей «виданий на-гора» результат — наслідки несприятливих погодних умов впродовж майже всього року. У 2011-му в Україні в середньому отримали по 28 ц/га, а зараз намолочують хіба що по 18 ц. І це цілком зрозуміло, адже від засухи страждає понад 50% української ріллі.
За словами начальника агроме¬теорологічного від¬ділу Укр¬мет¬цент¬ру Тетяни Адବменко, понад усе від цього лиха потерпають південно-східні і центральні регіони. Тут повноцінних дощів не було три місяці, ґрунт прогрівся до 70 градусів, що стало фатальним для рослин. Катастрофи немає, але умови для формування майбутнього врожаю в цих областях несприятливі. Такі температури ставлять під загрозу і врожай пізніх культур, за рахунок яких аграрії могли б компенсувати свої втрати. В першу чергу, кукурудзи. Якщо температура повіт¬ря буде такою ж за відсутності дощів, то її рекордний врожай на рівні 25 млн. тонн (на що всі розраховували) так і залишиться з царини прогнозів.
— Кукурудза — теплолюбива культура, але її любов до тепла теж обмежена. Отже, 38 градусів у полі в тіні не дають їй можливості розвиватися, — підсумувала експерт.
Поки що найбільш для формування майбутнього врожаю сприятливо складається погода в західних і північних областях, де, попри спеку, йдуть дощі. До речі, кримських землеробів минулого тижня теж дощі порадували. Але не задовольнили — замало.
У нас ще не найгірша ситуація. У Молдові, де через посуху постраждало більше 90% площ, взагалі оголосили надзвичайний стан. Тамтешній уряд звернувся за допомогою до міжнародних організацій.
А в Канаді інше лихо — надто вологі погодні умови. Впродовж всього червня в більшості її «зернових» провінцій йшли затяжні дощі, а цього місяця взагалі прокотилися зливи.
«Складні погодні умови» знизили прогноз збору врожаю і в США, найбільшому в світі виробнику кукурудзи, сої і пшениці. За даними їхнього сільгоспміністерства, в останні декілька тижнів температура повітря в головних зернових штатах — Іллінойсі та Індіані — не спадає нижче 38 градусів, і змін не очікується до кінця липня.
Посуха також вразила Бразилію, Аргентину, Парагвай і Уругвай, які теж є суттєвими постачальниками на світовий ринок зернових і олійних культур.
На сьогодні існує комплекс проблем з прогнозами щодо врожаю в США і ряді країн Європи й Латинсь¬кої Америки, а також в Росії і Україні. І поки в найближчій перспективі не очікується якихось позитивних новин, відзначають експерти.
Ясна річ, на світовому ринку одразу ж почали підніматися ціни на зерно. Тільки за останні три тижні на біржі Чикаго ціни на кукурудзу виросли на 19%, а на пшеницю — взагалі на 25%.
У Міністерстві аграрної політики і продовольства України припустили, що зростання цін на зов¬нішніх ринках дозволить нашим землеробам компенсувати низький врожай зернових в поточному році. Тим більше, що в минулому році в Україні скупчилися рекордні перехідні залишки зерна, які змушують аграріїв вже сьогодні позбавлятися від продукції.
— Ми маємо певні втрати валу зернових в порівнянні з минулим роком, але рівень світових цін і показники виробництва свідчать, що ціни компенсують цей недобір, — говорить головний аграрій країни Микола Присяжнюк.
Ціни, звичайно, «свідчать», тільки хто наше зерно на світовий ринок пустить? В уряді хоча і кажуть, що не планують жодних обмежень на експорт українського зерна, але безпосередні учасники ринку, які більш за всіх зацікавлені у вільній торгівлі, вважають, що введення квот і навіть повне ембарго на зерновий експорт — не гірший з варіантів.
І те сказати: ще жодного разу влада не давала селянам добре заробити на врожаї. Навіть минулого року, коли були побиті всі рекорди збору зерна, запроваджувала експортні мита, і торгівля застопорилася на три місяці. Поки мита скасовували, росіяни на злеті цін заробили чимало грошей і вперше в своїй історії стали другими після США експортерами зерна. А у нас утворилися рекордні перехідні запаси, тому що зерно з осені так подешевшало, що його вигідно було продавати у себе вдома.
Правда, сьогодні ці запаси дійсно нам дуже стануть у нагоді. Що там думати, як інших годувати за великі гроші, коли власних людей, насамперед, треба забезпечити. Зерно ж — це не тільки хліб з пирогами на столі, але й добрий шматок м’яса в борщі, і шмат сала, і глечик молока, і смачний бутерброд з сиром. Погляньте, як борошно останнім часом подорожчало — вже до 4 грн./кг. І ціну на свій врожай селяни ще не називають. «З коліс» зерном не торгують. Придивляються, як справи підуть далі.
Що ж до перспектив, то варто прислухатися до поради Джима Роджерса, інвестора зі світовим ім’ям:
— Я б інвестував у щось з сільськогосподарської продукції. Це залежатиме від того, що зараз найдешевше. Але цілком безумовно, я б вклав кошти в сільськогосподарську галузь.
http://www-ki.rada.crimea.ua/index.php/-i/5861-2012-07-12-06-43-31

ПОЛІТТЕХНОЛОГІЇ

ПЕРВЫЕ ПОШЛИ
Владислав Ивченко, «Данкор онлайн», 11.07.2012, Сумская обл.
На Сумщине оппозиция первая определилась с частью кандидатов в депутаты.

Партия регионов пока держит паузу, но в районах процесс выдвижения уже пошел.
Лысенко и Клочко: поближе к мандатам
Глава областного избирательного штаба Объединенной оппозиции Александр Лысенко и его заместитель Николай Клочко оказались в списке первых 52-х кандидатов в депутаты Верховной Рады. Список был обнародован 5 июля. В него вошли руководители региональных избирательных штабов Объединенной оппозиции «Батьківщина».
Напомним: г-н Лысенко является депутатом Сумского горсовета и возглавляет областную организацию ВО «Батьківщина», а г-н Клочко — депутатом Сумского облсовета и возглавляет областную организацию «Фронту змін».
В обнародованном списке отсутствует нумерация кандидатов, так что пока непонятно, под каким номером г-да Лысенко и Клочко окажутся в избирательном списке Объединенной оппозиции. Считается, что надежно проходными у оппозиции будут места до 70-го. Тем не менее мэр Сум Геннадий Минаев поспешил поздравить кандидатов в фейсбуке, причем снабдил свое поздравление смайликом.
«Регионалы» выдвигают Дашутина
На 18-й конференции Великописаревской районной организации Партии регионов, которая состоялась 4 июля, было предложено выдвинуть кандидатом в нардепы Григория Дашутина. С таким предложением выступил председатель одного из сельсоветов, высказавшийся за выдвижение г-на Дашутина по округу №162 с центром в Ахтырке. Участники конференции поддержали предложение и обратились к областной партийной конференции.
Напомним: г-н Дашутин, являющийся почетным президентом концерна «Укрросметалл», уже был депутатом Верховной Рады Украины двух созывов — третьего и четвертого. В июне 2012 года бизнесмен вступил в ряды Партии регионов.
Интересно, что в Сумах прошли внеочередные партийные конференции Заречной и Ковпаковской парторганизаций, на которых рассматривалась подготовка к парламентским выборам. Как сообщает пресс-служба «регионалов», на конференции обсуждалось, с чем партия власти пойдет на выборы (набор лозунгов и достижений), но не рассматривалось с кем. Во всяком случае, фамилии кандидатов в депутаты по двум сумским округам не звучали.
http://www.dancor.sumy.ua/articles/politics/80787

ТОЧКА ЗОРУ

АНАТОМИЯ СПЕКУЛЯЦИИ
Николай Гвоздев, «Слава Севастополя», 12.07.2012, АР Крым
«Почему так называемая оппозиция приватизировала решение гуманитарных вопросов, априори считая, что остальных волнует только стоимость колбасы?»

После того, как Верховная Рада приняла 3 июля закон Украины "Об основах государственной языковой политики", языковой вопрос стал не только топ-темой для предвыборных дебатов, но и поводом к широкомасштабным политическим спекуляциям, которые иногда действуют на сознание доверчивых людей. Им внушают, что над страной нависла страшная угроза: ее хотят лишить родного языка, культуры, да и сама идея независимости в опасности. Почему каким-то странным образом так называемая оппозиция приватизировала решение гуманитарных вопросов, априори считая, что остальных волнует только стоимость колбасы?
Русскоязычные украинцы
К независимости Украина пришла не тихим селом, а могучей индустриальной республикой. Тут создавались самые большие в мире самолеты и локомотивы, уникальные корабли и электроника, тракторы и автомобили, магнитофоны и телевизоры, космические ракеты, выплавлялось огромное количество стали и добывалась масса угля. Вся эта экономическая мощь создавалась не в одночасье, ее основы закладывались еще с XIX века. Основным языком этого промышленного комплекса был русский. Так исторически сложилось. Легко проследить зависимость: высокая концентрация промышленности — русский язык. Русскоязычное население недаром ело и ест украинский хлеб: оно традиционно зарабатывает его в промышленности. Поэтому крайне несправедливо упрекать в "измене" миллионы людей, которые много трудятся на благо Украины.
Воспринимать реальность, а не иллюзию
Поликультурность — это традиция Украины, ее естественное состояние, условие ее экономической мощи и культурного развития. Закон Колесниченко - Кивалова о языковой политике просто восстанавливает справедливость, прекращает нарушение прав национальных меньшинств, существовавшее в стране до сих пор. Именно этой справедливости и хотели избиратели Партии регионов, и эта политическая сила выполнила свое обещание. Теперь каждый гражданин сможет самостоятельно решать, на каком языке ему обращаться к властям.
Что же касается протестов оппозиции по этому поводу, то легко можно заметить подмену понятий. "Гражданин Украины" они меняют на "этнический украинец". Получается, что кто не хочет стать этническим украинцем, тот враг и предатель, а заслуги перед страной не в счет. Вторая подмена понятий—это внушение мысли, что русский язык будет нести опасность украинскому. В законе украинский язык никак не страдает. На самом деле п. 1 ст. 6 нового закона еще раз утверждает, что украинский язык является единственным государственным. То есть его изучение обязательно для всех.
И третья подмена понятий — это утверждение, что украинизация спасет страну. Унижение других народов ни одну страну еще не спасало, а какой экономический урон принесла Украине политика воинствующего национализма и изоляции от традиционных рынков (в первую очередь российского), каждый гражданин Украины уже много лет чувствует своим кошельком. Просто манипуляторы и дальше хотят разорять Украину, стравливать людей между собой, а этот закон им будет в этом мешать.
http://www.slava.sebastopol.ua/media/?cnt=staty_show&yr=2012&mnt=7&day=12&id=241225

ПЕРСОНАЛІЇ В ПОЛІТИЦІ

ЖИТОМИР ВІДВІДАВ НАРДЕП ВАЛЕРІЙ СУШКЕВИЧ.
Ольга Рибакова, «Житомирський меркурій», 12.07.2012, Житомирська обл.
Голова парламентського Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів ознайомився з проблемами громадян з особливими потребами.

11 липня з «системним» візитом до Житомира приїхав голова Національної Асамблеї інвалідів України (НАІУ), народний депутат (БЮТ-«Батьківщина») Валерій Сушкевич. За його словами, метою приїзду стало не тільки бажання почути проблеми громадян з особливими потребами, а й бути самому почутим.
На зустрічі голова НАІУ порівняв показники забезпечення протезно-ортопедичними засобами, санаторно-курортним лікуванням, розробки протезів у 2008-2010 та 2012 роках. У 2012 р. вони у порівнянні з 2008-2010 роками різко знизилися. Наприклад: у 2008 році протезно-ортопедичне забезпечення становило 75% від потреби, цього року - лише 50%.
Валерій Сушкевич розповів про численні авторські законопроекти, а детально саме про Конвенцію прав інвалідів 2009 року. 3 грудня того ж року вона була підписана і навіть почала виконуватися. Зараз, на жаль, вона не працює, хоча Конвенція включала ряд важливих законів: про забезпечення санаторно-курортним лікуванням, заснування академічних стипендій для особливо обдарованих дітей-інвалідів, про транспортне забезпечення і т.д.
Щодо забезпечення даної категорії громадян засобами пересування Валерій Сушкевич констатує: «Ти отримаєш візок той, який дядько там вибере». Нардеп відносно цієї проблеми висунув свою пропозицію. Вона полягає в тому, щоб люди з інвалідністю самостійно собі вибирали візок. Йому, напевно, відомо, наскільки це важливо. Адже сам інвалід I групи та пересувається на візку.
«Від задуму до реалізації - сумні шляхи, - констатує голова Національної Асамблеї інвалідів України, - сьогодні я нічого зробити не можу: парламент не працює».
Коли ж він запрацює? Як перебути, пережити цей період людям з інвалідністю, коли виробляється лише 6,5% протезів від потреби; коли навіть мати зі здоровою дитиною-сиротою отримує вдвічі більше грошей на її утримання, ніж мати дитини-інваліда; коли дитина з рідкісною хворобою приречена на смерть, бо живе в Україні; коли кількість інвалідів невпинно зростає з кожним роком, а їх продовжують ігнорувати?
http://merkury.com.ua/politika/3373-zhitomir-vdvdav-nardep-valery-sushkevich-foto.html

В ПРИЕМНЫЕ ИРИНЫ БЕРЕЖНОЙ АКТИВНО ОБРАЩАЕТСЯ МОЛОДЕЖЬ, ЖЕЛАЮЩАЯ СТАТЬ ЧАСТЬЮ КОМАНДЫ НАРОДНОГО ДЕПУТАТА
«Время» , 11.07.2012, Харьковская обл.
Только в Харьковскую приемную за последнюю неделю обратилось несколько десятков человек, желающих в будущем заниматься политикой.

Один из внештатных помощников — политолог, выпускник Харьковского национального университета им В.Н. Каразина Владимир Смирнов отмечает, что с радостью узнал об инициативе Ирины Бережной.
«Работа в приемной народного депутата станет не только отличным опытом, но и хорошим подспорьем при  трудоустройстве в дальнейшем. Более того, я давно слежу за деятельностью Ирины Григорьевны. Впервые узнал о ней как высококлассном юристе несколько лет назад, когда писал курсовую работу по судебной власти в Украине, по судебной реформе в частности. Я нашел работы Ирины Григорьевны на эту тему, и они стали для меня очень полезны в научной деятельности. Позже стал присматриваться к ней как к политику и мне очень импонируют ее инициативы в сфере молодежной политики».
Владимир Смирнов отмечает, что смелость призыва народного депутата следует оценить по достоинству: «Не каждый человек может поставить ставку на молодежь, доверить ответственную работу людям, которые только будут получать свой первый опыт. За эту веру в нас, молодое поколение, я считаю, надо сказать Ирине Бережной большое спасибо!».
В свою очередь, сама народный депутат подчеркивает, что сегодня молодежь достаточно активно заявляет о себе. «Многие студенты, выпускники вузов хотят реальных преобразований в стране, они хотят помогать строить страну, — отмечает Ирина Бережная. — Таких людей нужно поддерживать, стимулировать, поощрять. Ведь именно они — кадровый, интеллектуальный и духовный резерв Украины, они в ближайшем будущем будут диктовать условия развития нашего государства».
http://timeua.info/110712/61752.html

РІВЕНЬ І ЯКІСТЬ ЖИТТЯ

«СЕКОНД-ХЕНД» ЧИ «ХЕНДЕ ХОХ»?
Антоніна Бондарева, «Одеські вісті», 12.07.2012
«Але ж справді наша легка промисловість підняла руки вгору і здалася без бою».

У старій добрій Англії монархи з вдячності або в нагороду наближеним особам дарували одяг – з королівського плеча. Особа, яка одержувала таку нагороду, називалася «second hand».
У сучасному суспільстві «секонд¬хенд» спочатку був видом гуманітарної допомоги: найзабезпеченіші громадяни віддавали непотрібні речі бідним, рятуючи свої гардероби від залежів одягу. А потім з’явилися люди, які цей процес перетворили на бізнес. У Європі працюють спеціальні пункти для збирання одягу, сортування, дезінфекції та продажу.
В Україні немає міста без магазину «секонд¬хенд». До нашої країни щороку ввозиться до 90 тис. тонн таких товарів.
Як ставляться наші співвітчизники до можливості купити річ із чужого плеча? Ми провели опитування, змінивши з етичних міркувань імена респондентів.
Оксана, медсестра:
– Нещодавно я вмовила доньку піти до «секонда» – вибрати щось на літо, оскільки на зарплату дівчину одягти неможливо. Перебираємо ми речі – приходить учителька початкових класів, відомий у нашому місті педагог, вона колись навчала і мою доньку. Прийшла і скаржиться продавцеві, що після прання придбана кофтинка розповзлася у неї в руках. У відповідь на це господар «секонда» – іноземець вибухнув лайкою: «Що ти, старчихо, хочеш? Пішла геть звідси!» – «Я – не старчиха, я – учителька…», – намагалася знайти правду наш педагог. «Учитель до такого магазину не ходитиме, до нас сюди ходять тільки старці!» Від сорому і ганьби я ледве не провалилася крізь землю. А моя доросла донька, яка стала свідком цієї принизливої сцени, сказала, що нізащо більше не візьме до рук річ із «секонд¬хенда».
Олена Олександрівна, держслужбовець:
– Так, я завжди одягаюся в «секонд¬хенді»! І взимку, і влітку. А чого я маю цього соромитися? Нехай буде соромно державі, яка довела людей до такого становища. У мене в родині двоє студентів, батьки – старі, хворіють, потрібні ліки. Я не можу дозволити собі купити навіть одну блузку на ринку, а вже тим більше в бутику.
Дмитро, студент:
– Цієї весни взяв собі в «секонді» джинси за 80 гривень. У магазині такі штани коштують 500. І чого я раніше в «секонди» не ходив? Скільки грошей марно викинув. До речі, у Штатах, де я був за студентською програмою, до цього явища нормально ставляться. Тільки там усе інакше. Раз на рік господар прибирає у домі й непотрібні речі залишає на тротуарі. Якось у такій купі я знайшов практично новий велосипед – тільки крило було подряпане. Бачив викинуті телевізори – нам би такі до гуртожитків…
Домнікія Миколаївна, пенсіонерка:
– Я дуже люблю займатися рукоділлям і тому постійно ходжу до «секонд¬хенда». Трапляються светри з гарних бавовняних ниток: я їх перу, розпускаю і в’яжу онучкам модні кофтинки. Дівчатка раді, бо такого ніде не купиш. Можна знайти річ великого розміру з добротного матеріалу – вовни, бавовни, шовку, льону і перешити на себе. Зараз у торгівлі таких тканин днем з вогнем не знайдеш. Можливо, десь і є, але за неймовірними цінами, для мільйонерів, а не для нас, бідних пенсіонерів.
Євгенія, вихователька дитячого садка:
– Я ходжу до «секонда», щоб одягти свою дитину. Це що – жарт: на ринку найдешевша майка – 75 гривень, а дитячі шортики – 150 гривень. Я порахувала: щоб купити дитині на літо найнеобхідніше, потрібно принаймні тисячу гривень. Це – моя зарплата! А годувати на що? А в «секонді» можна купити літній гардероб для дитини за 100 – 150 гривень.
Мар’яна, власниця бутика:
– Вважаю, що потрібно негайно припинити це неподобство. Особисто я ніколи не принижуся до того, щоб копатися в купі чужого мотлоху. Це не тільки принизливо, але й небезпечно для здоров’я: пил, грибки, нездорова енергетика поношених речей. Мене від одного запаху нудить. Коли в нашому місті з’явився «секонд», підприємці дуже постраждали. Помітно занепала торгівля, скорочуються надходження податків до бюджету. Подивіться, скільки бутиків на нашому ринку закрито, а на дверях оголошення: «Продаю». Я вважаю, що дозвіл торгувати гуманітаркою – це не тільки приниження гідності своїх громадян, але й пряме шкідництво щодо дрібного бізнесу, на якому тримаються в нашій країні десятки тисяч родин.
Федір, водій:
– А нехай наші продавці не нахабніють! Футболка – 200 гривень. Я куплю таку ж за п’ятірку. Китайський ширвжиток втридорога, яким завалили всю країну, дістав до печінок: суцільна синтетика, парить, носити неможливо. А у «секонді» можна вибрати «натурпродукт». То й що, що з чужого плеча? Я все дитинство за старшими братами доношував – корона не впала.
Захар Іванович, керівник:
– Моя мама, яка пережила війну, не може вимовити слово «секонд¬хенд» і називає цей магазин «хенде хох». Але ж справді наша легка промисловість підняла руки вгору і здалася без бою. У мене є костюм, якому 35 років, а на вигляд як новий – ось так у нас раніше шили. Де наші фабрики?
Леонід Ілліч, майор у відставці:
– Я обурений! «Секонд¬хенд» – це національна ганьба, це приниження народу великої країни. Буду латати останні штани, але буржуйські подачки не візьму!
Аліна, учениця 9¬го класу:
– А мені – по приколу! Нещодавно відкопала класну толстовку і крутий рюкзак «street style». Можна одягтися круто за 50 гривень. Ну, була б я донькою мільйонера, тоді інший базар… Як там Кравчук сказав? «Маємо те, що маємо»?
http://izvestiya.odessa.ua/index.php?go=Newspaper&in=view&id=24743

СКАНДАЛИ

ЮЛИЮ ТИМОШЕНКО ГРОЗЯТСЯ ВЫПИСАТЬ ИЗ БОЛЬНИЦЫ
«Вечерний Харьков», 11.07.2012
Главврач Центральной клинической больницы «Укрзалiзницi» Михаил Афанасьев сделал заявление по поводу поведения народных депутатов в лечебном учреждении.

– То, что происходило у стен и в стенах ЦКБ «Укрзалiзницi» – уже не подпадает ни под какие разумные рамки, – говорит Михаил Афанасьв, которого цитирует пресс-служба Харьковской облгосадминистрации. – Я как главный врач медицинского учреждения, уполномочен заявить, что такое поведение народных депутатов, их провокации и инсинуации дестабилизирует работу больницы. Пользуясь своими удостоверениями, они проходят на территорию медицинского учреждения и, насколько мы сейчас понимаем, используют ее для заявлений и пиар-акций
Главврач также обращает внимание народных депутатов на то, что, кроме Юлии Тимошенко, в больнице постоянно находятся и другие пациенты.
– Я хочу напомнить, что в ЦКБ № 5 на стационаре пребывает не одна Юлия Тимошенко, а еще около 450 пациентов, которые тоже люди и имеют полное право на получение квалифицированной помощи, а также имеют право на спокойствие. Хочу подчеркнуть, что на 9 этаже, где вчера весь вечер и ночь постоянно находились народные депутаты, вопреки лечебно-охранительному режиму больницы, о нарушении которого я их дважды предупредил, располагается операционный блок, реанимационное отделение и послеоперационные палаты. Кроме того, депутаты самовольно занимали столовую для пациентов нейрохирургического отделения на 8 этаже больницы, – говорит Михаил Афанасьев. – Как медик и руководитель клиники, я несу ответственность за порядок и стабильную работу этого учреждения, медицинского персонала, я также несу ответственность за каждого больного ЦКБ «Укрзалiзницi».
Михаила Афанасьев констатирует неуважение народных депутатов к больным людям, их родственникам и работникам медицинского учреждения.
Он также уточнил, что все заявления о дополнительном наряде милиции на территории больницы из уст отдельных депутатов являются для него непонятными.
– Я уполномочен заявить, что в случае продолжения со стороны парламентариев подобных действий необходимо будет принимать решение о выписке из стационарного учреждения Юлии Тимошенко, которая уже прошла курс реабилитации, получила необходимую ей медицинскую помощь, а благодаря медицинским мероприятиям демонстрирует активность и успехи, имеет возможность почти каждый день проводить встречи по несколько часов с адвокатами и политиками, – резюмировал главврач ЦКБ № 5.
http://vecherniy.kharkov.ua/news/65804/

 

*                                 *                              *

Повнотекстовий огляд регіональної преси. До випуску ввійшли матеріали, які з’явилися на шпальтах і сайтах обласних та міських газет, а також регіональних інтернет-видань України по 12 липня 2012 року включно.
Зауваження та пропозиції можна надсилати за адресою:
demchenko_o@rada.gov.ua
або телефоном:  255-25-43,
Демченко Олені Анатоліївні.

© Апарат Верховної Ради України
Інформаційне управління
Відділ інформаційно-бібліотечного забезпечення