Огляд реґіональної преси 

Випуск 46, 6 липня  2012 р.
ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
«ЯЗИЧНИЦЬКИЙ» ШАБАШ Інна Пукіш-Юнко,
«Високий замок», 04.07.2012, Львівська обл.
«Регіонали» таки узаконили мовне дітище Колесніченка-Ківалова.
ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ
ЖИТОМИРСЬКИЙ ФЕРМЕР ПОДЯКУВАВ АЗАРОВУ ЗА ЄВРО-2012
«Рупор Житомира», 05.07.2012
Прем’єр-міністр України Микола Азаров під час робочої поїздки до Житомирської області завітав до фермера Павла Збінського, який проживає в селі Костовці Брусилівського району.
РЕГІОНАЛЬНА ВЛАДА
НА НЕГАТИВЕ ИЗБИРАТЕЛЬНУЮ КАМПАНИЮ УЖЕ НЕ ПОСТРОИШЬ
Валентина Краснопольская, «Крымские известия», 05.07.2012
Итоги и уроки состоявшихся промежуточных выборов депутата Верховного Совета АР Крым.
ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ ТА БЛОКИ
УДАР ЗМІЦНЮЄ ПОЗИЦІ
Борис Машлянка, «Про все», 05.07.2012, Тернопільська обл.
Нова політична сила на Тернопільщині.
ОБГОВОРЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА
БУКОВИНЦІ ПРОЙШЛИ МАРШОМ ВУЛИЦЯМИ ЧЕРНІВЦІВ В ЗНАК ПРОТЕСТУ ПРОТИ МОВНОГО ЗАКОНУ
«Час», 05.07.2012, Чернівецька обл.
Громадяни засудили дії влади і підтримали звернення обласного КОДу щодо мовного закону.

ІВАНО-ФРАНКІВСЬК ПОКАЗУЄ ЯЗИК
Станіслав Крук, «Західний кур’єр», 05.07.2012, Івано-Франківська обл.
В столиці Прикарпаття оголосили безстрокову акцію на захист української мови. Перед «білим домом» розгорнуто наметове містечко.

ДЕПУТАТЫ ОТВОЕВАЛИ РУССКИЙ ЯЗЫК. СЛОВО ЗА ПРЕЗИДЕНТОМ
Александр Дремлюгин, «Крымская правда», 04.07.2012
Вчера, наконец, случилось то, чего долгие годы ждали миллионы граждан нашей страны, в том числе подавляющее большинство крымчан.

РЕГИОНАЛЬНЫЙ ЯЗЫК В ШКОЛАХ МОЖЕТ СТАТЬ ОБЯЗАТЕЛЬНЫМ
Ирина Стрельник, «Вечерний Харьков», 04.07.2012
3 июля Верховная Рада Украины приняла Закон «Об основах государственной языковой политики». Если президент подпишет документ, 13 языков в Украине обретут большие права.

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ПРО ЗАКОН ПРО МОВУ: ВЕТО ВІД ЯНУКОВИЧА І ПРОТЕСТИ У СТОЛИЦІ
«Всім», 04.07.2012, Хмельницька обл.
Хмельницька об’єднана опозиція долучиться до протестів проти закону про мовну політику у Києві.

ТОЧКА ЗОРУ
СПІЛКУВАННЯ З ЛЮДЬМИ – НАЙКРАЩІ ЛІКИ ПРОТИ «ПАРКЕТНОЇ ПОЛІТИКИ»
Тетяна Єщенко, «Вечірні Черкаси», 04.07.2012
Наближення виборів змушує дедалі більше хвилюватися теперішніх депутатів.

РЕГІОНАЛИ ПРОТИСНУЛИ ЗАКОН ПРО МОВИ
Олександр Палій, «Вестник Кривбасса», 04.07.2012, Дніпропетровська обл.
«У мотивації прихильників даного законопроекту є три ключові хиби».

ПЕРСОНАЛІЇ В ПОЛІТИЦІ
МАТЧУК ПІШОВ "НА ВОЛЮ"
Світлана Федас, «Рівне Вечірнє», 05.07.2012
Віктор Матчук написав заяву про вихід із лав партії і заявив з трибуни Верховної Ради про складання депутатських повноважень.

ЗІНОВІЙ ШКУТЯК: ПРАВОЦЕНТРИСТСЬКА ІДЕОЛОГІЯ, ПОМНОЖЕНА НА ПІДТРИМКУ НАРОДУ, ДОЗВОЛИТЬ УКРАЇНІ ПОВЕРНУТИСЯ НА ШЛЯХ ЄВРОПЕЙСЬКОГО РОЗВИТКУ
Оксана Процюк, «Галичина», 04.07.2012, Івано-Франківська обл.
Інтерв’ю народного депутата України.

РІВЕНЬ І ЯКІСТЬ ЖИТТЯ
ГДЕ НЫНЧЕ ОТДЫХАЮТ КИРОВОГРАДЦЫ?
Ольга Степанова, «Украины - Центр», 04.07.2012, Кировоградская обл.
Самый популярный отдых в Украине – это самый дешевый отдых.

РЕАЛЬHАЯ ПОМОЩЬ ЛЮДЯМ ДОЛЖHА ИДТИ ОТ СЕРДЦА
Л.Яковлева, «Приазовский рабочий», 04.07.2012, Донецкая обл.
В Донецкой области продолжается реализация социальных инициатив Президента Украины Виктора Януковича.

ОХОРОНА ЗДОРОВ'Я
У ДНІПРОПЕТРОВСЬКУ ВІДБУВСЯ КРУГЛИЙ СТІЛ З ПИТАНЬ МОДЕРНІЗАЦІЇ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я
«Вісті Придніпров’я», 04.07.2012, Дніпропетровська обл.
Головна мета зустрічі  - налагодження діалогу між громадськістю та владою.
 
 

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

«ЯЗИЧНИЦЬКИЙ» ШАБАШ
Інна Пукіш-Юнко, «Високий замок», 04.07.2012, Львівська обл.
«Регіонали» таки узаконили мовне дітище Колесніченка-Ківалова.

Звістка про рішення Європейського суду на скаргу Юрія Луценка недовго залишалася найтиповішою новиною вівторка. Вже через кілька годин після того, як прозвучав вердикт європейської Феміди, Інтернет вибухнув заголовками «Мовний законопроект Колесніченка-Ківалова ухвалений в цілому». Те, що здавалося злим жартом, виявилося гіркою правдою. Навіть помаху руки регіонівського «диригента» Чечетова не знадобилося, щоб поставити у парламентській історії скандального законопроекту «КаКа» жирну й огидну крапку.
248 «за» - і сумнівне дітище Колесніченка-Ківалова перекочувало у теку вже ухвалених, але ще не підписаних президентом законів. У списку «благословенників» мовного законопроекту — фракція «Регіонів», уся парламентська рать комуністів, 19 «литвинівців» (не голосував лише Рудченко), 11 позафракційних та двоє «реформаторів» з депутатської групи Рибакова (Гацько і Константинов). Серед «позафракційників» з позначкою «за» - навіть прізвище «біло-сердечного» віце-спікера Миколи Томенка. У відповідь він заявив, що це — не єдиний факт фальсифікації голосування за мовний законопроект...
Про те, як відбувалося ухвалення проекту Колесніченка-Ківалова, в інтерв’ю «ВЗ» розповів нардеп-«бютівець» Степан Курпіль.
- Усе відбувалося за сценарієм, про який у парламенті, вочевидь, знали лише кілька людей. Мабуть, Єфремов, Литвин, Мартинюк і ще, можливо, Чечетов, - каже депутат. - На вечірньому засіданні Єфремов підбіг до Мартинюка (Литвин у цей час начебто був у президента), і той ні з того ні з сього оголосив голосування за внесення на розгляд законопроекту Колесніченка-Ківалова. Почувши це, ми кинулися до президії, повиривали у Мартинюка мікрофони, відбулася сутичка... В результаті голосування набралося лише 219 голосів. Тоді вже без мікрофонів Мартинюк оголосив пропозицію повернутися до розгляду питання. Проголосували, а далі — ухвалили законопроект в цілому, з порушенням норм Регламенту і Конституції, не чекаючи ні обговорення поправок, ні висновку комітету.
- Голосували під диригування Чечетова (після голосування той вихвалявся перед журналістами: «Оцените красоту игры. Мы их развели, как котят»).
- Він навіть не встиг махати. Усе відбулося за лічені секунди. Ми, як могли, чинили опір цьому процесу. Але реально не знаю, як можна було запобігти такому вандалізму, що можна було зробити у цій ситуації. «Регіони» діють тупо, нахабно, незважаючи ні на що. Після такого голосування на українському парламентаризмі можна ставити жирний хрест. Так можуть проголосувати і за скасування Акта про незалежність України.
- Виглядає, що своїми заколисуваннями про нерозгляд мовного законопроекту на цьому пленарному тижні спікер Литвин підіграв «регіоналам»...
- На сто відсотків він і посвячений був у цей сценарій, і підіграв їм. Відбулася цинічна змова, шахрайство.
- Дату, вочевидь, вибрали не просто так? Провернули усе у той самий день, коли Європейський суд оголосив свій вердикт за скаргою Луценка. Скидається на реванш.
- З одного боку, мабуть, сподівалися збити інформаційну хвилю щодо рішення Європейського суду. А з іншого, зробили подарунок Путіну перед його візитом. Але таким голосуванням «Регіони» навіть своїх обдурили — тих, кого не було у залі, а їхніми карточками проголосували.
- Якщо оцінити візуально, скільки депутатів було у залі на час голосування за мовний законопроект?
- Фізично більшості для цього голосування у «Регіонів» не було. Голосували «піаністи».
- Як далі збирається діяти парламентська опозиція? Зважаючи на попередній досвід, на суди сподіватися не доводиться.
- Все одно будемо діяти і такими методами — звертатимемося і до Конституційного, і до Вищого адміністративного судів. Розуміємо, що суди зараз залежні від телефонного права. Але нинішня влада не вічна...
А тим часом...
Парламентська опозиція ухвалила рішення не брати участі у роботі Верховної Ради до кінця нинішньої сесії. «Усе, що можна було порушити при ухваленні мовного закону, було порушено. Це взірцеве голосування бандитів, а не народних депутатів», - заявив Арсеній Яценюк.
П’ятеро депутатів- «нунсівців» влаштували свою акцію протесту проти ухвалення мовного «КаКа»: оголосили безстрокове голодування, облаштувавшись під стінами Верховної Ради на розкладачках.
http://www.wz.lviv.ua/articles/107740

ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ

ЖИТОМИРСЬКИЙ ФЕРМЕР ПОДЯКУВАВ АЗАРОВУ ЗА ЄВРО-2012
«Рупор Житомира», 05.07.2012
Прем’єр-міністр України Микола Азаров під час робочої поїздки до Житомирської області завітав до фермера Павла Збінського, який проживає в селі Костовці Брусилівського району.

Глава Уряду ознайомився з технологією вирощування індиків в умовах приватного господарства, а також поспілкувався з господарем і його сім'єю, повідомляє прес-служба глави уряду.
«Я всім розповідатиму про ваше господарство», - сказав Прем’єр-міністр України Микола Азаров під час розмови з Павлом Збінським.
«Потрібно на ток-шоу запрошувати людей, які можуть розповісти щось корисне, які піднімають не тільки себе, а й піднімають країну», - такими враженнями Глава Уряду поділився після ознайомлення з господарством Павла Збінського, який нині утримує поголів’я понад 500 індиків, має власну пасіку, а також займається вирощуванням ягід. При цьому він запитав, чи не заперечує родина Збінських взяти участь у ток-шоу, де зможе розповісти українцям про своє заняття і спосіб життя.
Прем’єр-міністр запитав Павла Збінського, які причини змусили його завести власне господарство, бо до цього він з сім’єю проживав у Києві. Господар відповів, що до змін його підштовхнула криза 2008 року: «Ми починали з 40 індиків, а наступного року ця кількість збільшилася уже до 150 голів. Це вдалося зробити завдяки замовленням наших друзів на птицю».
Павло Збінський повідомив, що власним господарством займається лише 6 років. Як зазначила його дружина Тетяна, після переїзду з Києва вона не мала ніякого досвіду в облаштуванні господарства і взагалі не зналася на таких питаннях. А тепер і вона, і доньки можуть робити все.
На це Микола Азаров зауважив, що доньки Збінських завидні наречені: «Вони не тільки красуні, але й роботящі».
«У 2010 році, коли я прийшов в Уряд і бачив, що навколо розруха, то я по телебаченню виступив і сказав: «Не скигліть, працюйте. Беріть лопату в руки і працюйте». Потім мене стали дорікати, мовляв, Прем’єр всіх відправив з лопатами працювати. Але це не так. Просто я ледарів не люблю, якщо чесно», - додав Микола Азаров.
Павло Збінський, приймаючи Миколу Азарова, пригостив його хлібом власної випічки. Глава Уряду у свою чергу повідомив, що його дружина та донька також самі випікають хліб. Він запитав, з якого борошна печуть Збінські, які запевнили, що краще борошно виробництва «Київмлин», хоча раніше було знаним борошно Черняхівського комбінату хлібопродуктів.
У свою чергу Міністр аграрної політики та продовольства Микола Присяжнюк пояснив, що це виробництво довели до банкрутства, і нині йде процес його переоформлення в зернову корпорацію, після чого планується завантажити його потужності.
Принагідно Микола Азаров поділився враженнями від своїх поїздок. Він розповів, що багато їздить по країні, але жодного разу не зустрів нероб і ледарів, а завжди – тямущих, грамотних і роботящих людей: «Але чомусь вони у нас не на першому місці. Чомусь на першому місці лише базіки».
Павло Збінський подякував Прем’єр-міністру за організацію і проведення в Україні Євро-2012 та за дорогу Київ-Житомир, яку відремонтували до фінальної частини чемпіонату.
У свою чергу Микола Азаров зауважив, що роботи на цій трасі ще не завершені, і найближчим часом буде укладатися третій шар дороги, після якого траса прослужить мінімум років 20.
http://ruporzt.com.ua/vlada/40444-zhitomirskiy-fermer-podyakuvav-azarovu-za-yevro-2012.html

РЕГІОНАЛЬНА ВЛАДА

НА НЕГАТИВЕ ИЗБИРАТЕЛЬНУЮ КАМПАНИЮ УЖЕ НЕ ПОСТРОИШЬ
Валентина Краснопольская, «Крымские известия», 05.07.2012
Итоги и уроки состоявшихся промежуточных выборов депутата Верховного Совета АР Крым.

Крымские политологи и специалисты, скажем так, «идеологического сектора» представительной власти автономии продолжают комментировать и обсуждать
Это полностью логично: в выборах сотого депутата парламента важен не только сам факт получения мандата членом Партии регионов и главой райгосадминистрации, но и тенденции, в ходе этого процесса отмеченные. Всего через несколько месяцев крымчанам предстоит определиться с защитниками своих интересов в Верховной Раде Украины. Политическим партиям и кандидатам-мажоритарщикам самое время точно знать, каким именно способом они намерены завоевать наши симпатии, как организовать работу, чтобы результат был максимально эффективным, закон — соблюденным, а «человеческий фактор» — удовлетворенным.
В пресс-центре Верховного Совета Крыма прошла пресс-конференция смешанного формата: в ней участвовали политологи Александр Форманчук, Олег Габриелян, Денис Батурин, а также заместитель спикера парламента Григорий Иоффе, председатель Постоянной комиссии Константин Бахарев, депутат Ефим Фикс и глава Избиркома АРК Михаил Малышев. Все услышанное хотелось бы структурировать, разделив на пункты и подпункты.
Итак, первое — собственно официальные результаты выборов на округе. О них мы уже подробно писали, поэтому просто констатируем, что с огромным преимуществом победу в районе одержал Валерий Степанов, член ПР. «Огромное» в данном случае не является преувеличением, так как разрыв со следующим кандидатом — примерно в три раза. Явилось ли это неожиданностью для участников и организаторов избирательного процесса? Все присутствовавшие на пресс-конференции утверждают: нет. Те, кто в разговоре не участвовали, видимо, тоже так думают: об этом говорит и отсутствие у Степанова серьезных конкурентов (возможно, ряд партий просто не рискнул ввязаться в бой, результат которого считал предрешенным), а также отсутствие жалоб и заявлений в Избирательной комиссии АРК (этот факт отметил Михаил Малышев).
Неужели не было никаких нарушений? Кое-где были, запротоколированы, но в любом случае они никак не могли повлиять на конечный результат. «Сомнений по поводу победителя нет и быть не может», — утверждает глава Избиркома. Уже к концу текущей недели Валерий Степанов будет зарегистрирован депутатом и получит мандат.
Теперь — второе. Если результат голосования в целом был предсказуем, то вот явкой избирателей на участки политологи и представители власти особенно довольны. В среднем 40 с небольшим процентов — показатель высокий, особенно с учетом летнего сезона, когда сельские жители загружены, и общей тенденции падения избирательной активности населения. Форманчук, например, говорит, что ожидал 20—30, и приводит в пример российские регионы, где явка составила 22, а где и 17—18 процентов. По его мнению, такой результат в отдаленном крымском районе свидетельствует, что актив хорошо поработал на местах, и о способности ПР играть мобилизующую роль.
Системные усилия всегда дают результат, поэтому любая партия, которая так работает, может рассчитывать на успех — такой вывод сделал Олег Габриелян и предупредил регионалов: нельзя успокаиваться и «почивать на лаврах». Примерно о том же, но по-своему говорил Денис Батурин: подготовка к выборам даже не на округе, а на отдельных участках, активность и четкая структурированность партийной организации, работа депутатского корпуса, работа со СМИ — слагаемые успеха и для ПР, и для других партийных структур.
Третье. Можно ли экстраполировать картинку с этих выборов на те, что состоятся в конце октября? Полностью — конечно, нет, в какой-то мере — да. Форманчук в этой связи говорит о резервах ПР и о том, что в ближайшие месяцы вряд ли что-то существенно поменяется. По крайней мере при голосовании по партийным спискам он считает результаты предстоящих выборов народных депутатов Украины в Крыму предсказуемыми. На мажоритарных округах можно ждать больше неожиданностей, как, кстати, было и в этот раз, когда единственный после победителя «условно убедительный» результат — около 17 процентов голосов избирателей — получил представитель «Батькивщины». Политологи акцентируют внимание, что это скорее аномалия, которая никак не распространяется на автономию в целом, — просто в районе голосовали не за партию, а за человека, которого хорошо знают.
На предстоящих выборах будет определенная часть электората, предпочитающая отдать голоса какой-либо иной политической силе, лишь бы не партии власти. Об этом предупреждает Габриелян, напоминая, что находящиеся у власти всегда являются объектом критики. Однако продолжать системную работу и осуществлять начатые реформы необходимо, убежден он, всеми своими действиями оправдывая полученный от людей кредит доверия.
Четвертое — выводы наблюдателей. Ефим Фикс присутствовал в качестве наблюдателя на участке в селе Заветном, Константин Бахарев — в Новониколаевке. Оба депутата отмечают хорошую организацию, отсутствие нарушений, грамотную работу участковых комиссий, высокую явку избирателей. И если Фикс говорит об удачном выборе кандидата в депутаты (Степанов, по его словам, в предвыборный период не делал популистских заявлений, в то же время обещая поэтапно решить самые острые проблемы людей), то Бахарев подчеркивает возросший в целом прагматизм жителей. Просто негатив, лозунги или идеи уже не работают — избиратель стремится заключить с кандидатом своего рода социальный контракт, заметил крымский депутат. Та же тенденция, скорее всего, будет преобладать и на предстоящих выборах в парламент Украины.
— То, что произошло в минувшее воскресенье в Ленинском районе, — знаменательное событие для Крыма и всех политических сил, здесь присутствующих, — комментирует итоги выборов Григорий Иоффе. — Это бесценный опыт, урок, технологическое задание на будущее. Главный вывод, который можно сделать политикам всех уровней и всех мастей: сегодня на негативе избирательную кампанию уже не построишь — всякий компромат вызывает у людей реакцию отторжения. Верят тому, кто говорит о том, что уже сделано, и еще больше — о том, что предстоит сделать. И второе. Чтобы явка избирателей была на таком уровне, не потребовалось особенных усилий: никому ничего не давали, ничего не наливали. Просто в забытом Богом Ленинском районе люди соскучились по тому, чтобы к ним обращались и предлагали что-то вместе сделать. Это серьезный задел для Партии регионов и всех других партий — люди продемонстрировали высокую степень ожидания результатов от реализации различных инициатив, в том числе президентских социальных, крымских. И тем больнее можно упасть, если их не выполнить. Время пустых обещаний прошло — они «аукнутся» уже в октябре. Нам нужно добиться, чтобы выборы прошли «по гамбургскому счету»: чтобы каждый человек знал, кто из политиков или политических сил что представляет из себя на самом деле.
http://www-ki.rada.crimea.ua/index.php/2011-03-13-11-38-40/5776-2012-07-05-07-04-27

ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ ТА БЛОКИ

УДАР ЗМІЦНЮЄ ПОЗИЦІЇ
Борис Машлянка, «Про все», 05.07.2012, Тернопільська обл. •
Нова політична сила на Тернопільщині.

Активісти ТОО ПП «УДАР Віталія Кличка» сьогодні, 5 липня, вийшли під стіни Тернопільської облдержадміністрації і взяли участь у мирній акції протесту проти прийняття Закону України «Про засади держаної мовної політики». Вони також долучилися до засідання сесії облради, під час якої розглядалося питання щодо обмеження повноважень ОДА, висловлення недовіри наміснику Януковича і звернення до Президента України та голови Верховної Ради України з приводу мовного питання.
Відстояти своє право бути українцем до облдержадміністрації прийшло більше 300 тернополян, що свідчить про зневіру пересічних громадян до політиків і політичних партій. «УДАР Віталія Кличка» докладає усіх зусиль, щоб змінити цю ситуацію в Тернопільському краї. Тому своїм першочерговим завданням ударівці вважають концентрування на зміцненні партійних лав, підняття рівня довіри виборців до нової політичної еліти і перемозі в виборчих перегонах до парламенту. Саме до цього закликав всі опозиційні сили і лідер партії Віталії Кличко в одному зі своїх звернень: «Сконцентруватися на виборчій кампанії задля того, аби спільно змінити владу в країні і створити новий парламент, який дбатиме про інтереси громадян України».
http://provse.te.ua/2012/07/udar-zmicnjuje-pozyciji/

ОБГОВОРЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА

БУКОВИНЦІ ПРОЙШЛИ МАРШОМ ВУЛИЦЯМИ ЧЕРНІВЦІВ В ЗНАК ПРОТЕСТУ ПРОТИ МОВНОГО ЗАКОНУ
«Час», 05.07.2012, Чернівецька обл.
Громадяни засудили дії влади і підтримали звернення обласного КОДу щодо мовного закону.

5 липня опівдні вулицями Чернівців пройшли ходою проти прийняття мовного закону небайдужі буковинці.
З сотня людей розгорнули кількаметровий прапор України і пішли маршем на ОДА, аби там висловити своє невдоволення. Біля стін ОДА до мітингувальників приєдналися свободівці, які теж маршом йшли вулицями міста. Дивно, правда, що не разом була опозиція в протестній ході. Усіх ж разом під стінами ОДА зібралось зо 300 небайдужих. Вони:
Заява
Комітету опору диктатурі в Чернівецькій області. 3 липня 2012 року в антизаконний спосіб, із грубим порушенням Конституції України та Закону України «Про Регламент Верховної Ради України», без обговорення та дотримання парламентських процедур була вчинена спроба прийняти антиконституційний акт щодо мовної політики в Україні.
Окрім передвиборчого піару, спекуляцій та бажання хоч якось прикрити свої масштабні провали в економіці, соціальній політиці спроба прийняття цього акту є намаганням підвищити рейтинг партії регіонів перед наступними виборами до Верховної Ради України та розколює країну, це удар по єдності українського суспільства. Влада звертається до мовного питання кожного разу, коли намагається відвернути увагу громадян від розкрадання країни, цілковитих провалів у внутрішній і зовнішній політиці, тотального невиконання передвиборних обіцянок. Надання в Україні російській мові статусу де-факто другої державної означає остаточне знищення української мови, зникнення української нації, як бюро утворюючого фактору Незалежної Української Держави, піддає сумніву територіальну цілісність України.
Комітет опору диктатурі в Чернівецькій області надзвичайно стурбований фактом антиконституційних дій так званої більшості Парламенту та категорично засуджує такі дії. Відбулась чергова спроба антиконституційного заколоту за участю партії регіонів та її сателітів, які проводять антиукраїнську, антидержавну, антинародну політику, спрямовану на знищення української мови, як фундаменту української державності.
Вважаємо недопустимою, ганебною та аморальною спробу відміни конституційного статусу української мови як єдиної державної. Питання мови не може бути предметом жодних спекуляцій.
Звертаємось до Голови Верховної Ради України, Президента України, який має бути гарантом Конституції України, прав і свобод людини і громадянина, з вимогою забезпечувати виконання Основного Закону України і не підписувати зазначений акт!
У випадку підписання даного «акту про надання російській мові статусу де-факто другої державної мови в Україні», вважаємо за необхідне розпочати процедуру розпуску Верховної Ради України та одночасно ініціювати дострокові вибори Президента України.
Звертаємося до кожного українця, до кожного громадянина держави Україна – захистімо найбільше багатство нашого народу – рідну мову!
Під час мітингу, правда, не обійшлося без ексцесів: спершу провокатор почав виривати у виступаючих мікрофон, але мітингувальники мирно його відсторонили і потім з ним розбиралась міліція.
http://www.chas.cv.ua/index.php?newsid=5882

ІВАНО-ФРАНКІВСЬК ПОКАЗУЄ ЯЗИК
Станіслав Крук, «Західний кур’єр», 05.07.2012, Івано-Франківська обл.
В столиці Прикарпаття оголосили безстрокову акцію на захист української мови. Перед «білим домом» розгорнуто наметове містечко.

До штабу акції під назвою «Національна мобілізація» увійшли депутати з числа керівників депутатських фракцій міської ради. Створено три центри: набору людей, забезпечення транспортом та забезпечення побуту в Києві. Координатором акції призначено секретаря міської ради Руслана Марцінківа.
Таке рішення прийняли депутати Івано-Франківської міської ради на позачерговій сесії, яку вперше в історії місцевого самоврядування обласного центру провели не в сесійній залі, а просто неба навпроти адміністративного будинку.
Друге пленарне засідання позачергової сесії, яку оголошено безстроковою, сьогодні відбувається в Києві, куди прибули й депутати інших міських рад.
Час заяв минув
«З прийняттям закону "Про засади державної мовної політики" розпочався акт згортання Української держави», – наголосив міський голова Віктор Анушкевичус, відкриваючи сесію.
Звернення до Президента Віктора Януковича виголосив секретар міської ради Руслан Марцінків. «Цим рішенням окупаційна більшість у парламенті під керівництвом Партії регіонів вкотре демонструє намагання звузити сферу вживання української мови як державної та де-факто впровадити російську як другу державну. Таким чином українофоби намагаються порушити громадянський спокій у суспільстві та посіяти міжнаціональну ворожнечу». (Повністю текст звернення читайте в рубриці «Трибуна депутата»).
«Діяти такими методами, якими діяли Бандера та Шухевич», закликав голова міської організації «УДАР» Юрій Соловей. Мовляв, досить розмов, адже бачимо, що нинішня парламентська опозиція «навіть не має сили дати бій владі».
Після того, як усі 49 (з 60-ти) присутніх на сесії депутатів міськради одностайно ухвалили звернення до Президента, міський голова надав слово голові фракції ВО «Свобода» Роману Онуфріїву, який власне і оголосив «Національну мобілізацію».
Він зазначив, що «час заяв минув, ми не одну вже таку заяву прийняли», і закликав «тиснути на владу всіма законними сьогодні методами, поки не дотиснемо».
«Маємо нагадати події помаранчевої революції – це був момент, коли всі об’єдналися. Розпочинаємо мобілізацію і відправлення людей на Київ», – наголосив Роман Онуфріїв.
А Віктор Анушкевичус повідомив, що, згідно з домовленістю з політичними силами, які беруть участь в акції, вона відбуватиметься без партійної символіки, під одним стягом – синьо-жовтим.
Насамкінець міський голова попросив мешканців міста вивісити національні прапори і «продемонструвати, що Івано-Франківськ і область були, є і будуть українськими».
Страшна помста
По завершенні сесії на площі перед ОДА івано-франківська «Свобода» влаштувала театралізовану акцію розправи над авторами законопроекту про двомовність Вадимом Колесніченком та Сергієм Ківаловим, а також тими нардепами від Прикарпаття, котрі проголосували за його прийняття: Ігорем Зваричем, Валерієм Келестином, Володимиром Личуком та Василем Чудновим.
Автори скандального законопроекту та нардепи, котрі голосували «за», перед «білим домом» були символічно представлені свинячими морди на палях. Відрізані свинячі язики, за словами організаторів акції, будуть відправлені поштою на їхні адреси.
Секретар міськради Руслан Марцінків запевнив, що винуватці, котрі зазіхають на найголовніше, що є у нації – мову, заслуговують покарання. У такий спосіб «свободівці» продемонстрували розправу над яничарами, що продали Україну.
«Цих нардепів, що ганебно прийняли закон про двомовність, вже важко назвати людьми. Тому такі портрети їм підходять більше. Вони виривають в українців мову, тому їм треба відірвати язики. Тепер відрізані язики ми надішлемо цим бандюкам поштою. Нехай вони усвідомлять, що такі кроки безкарними не залишаться», – заявив Руслан Марцінків.
* * *
До речі:
Чуднову через мову стало зле?
Учора перед полуднем у Верховній Раді стало зле представнику Партії регіонів Василю Чуднову, його винесли із залу на ношах.
Раніше прес-служба Чуднова поширила його звернення до мешканців Прикарпаття, у якому він запевняє, що не голосував за "мовний", але його картка з невідомих і поки що не встановлених причин чомусь взяла участь у голосуванні.
У зв'язку з цим він попросив голову парламенту відкликати його голос із результатів голосування за законопроект про основи державної мовної політики, оскільки "його положення прямо суперечать поглядам і переконанням" народного депутата.
Нагадаємо, що під час голосування 5 червня за цей законопроект у першому читанні, В.Чуднов проголосував "проти" і стояти  «на цій безальтернативній позиції» обіцяє й надалі.
* * *
З пошти "ЗК"
Геть українську мову з України! або  Як полегшити життя братів наших "узколобих  узкоязичних”
Кажуть, що "Еней був парубок моторний...” пролунало на весь світ тоді, коли один із геніїв світової літератури – основоположник літературної  російської мови Олександр Пушкін ще не з’явився на світ божий. Але хіба це може бути підставою вважати українську мову рівноправною з мовою нашого великого молодшого (даруйте – старшого) брата? Адже давно прийнято за аксіому, що "нікакова украінскава язика нє била, нєт і бить нє может”. Скільки було царських указів, рішень політбюро, тиску сучасних політиків, спрямованих на знищення тої мови, а вона ніяк не піддається. Ще й претендує на роль  державної " на окраінє рускаго міра”.
Кажуть, нібито українську мову всіляко утискають на радіо, телебаченні,  у друкованих ЗМІ. Що українській пісні зменшили ефірний час мовлення з 50 до 25 відсотків. Яка розкіш! Я б зменшив той час до 0,25%. (Як добивати, то добивати!). Цікаво, що тоді заспівають націоналюги кляті?
А які зусилля докладають до цієї розправи (даруйте — справи) наші славні комуністи, що називають себе (на противагу клятим націоналістам, які бувають тільки буржуазними) інтернаціоналістами. Лиш не подумайте, що вони такі дурні і пропонують якусь наднаціональну мову, наприклад, есперанто. А дзуськи! Йдеться тут про конкретний "язик” конкретної імперії. А тим, хто не підтримує їхній ІМПЕРнаціоналізм,  не місце у червоних лавах фракції комуністів-ІМПЕРнаціоналістів (навіть таким особистостям, як  Борис Олійник). Не менш наполегливо тягнуть назад воза української державності й їхні вірні поплічники – ІМПЕРнаціоналісти з інших фракцій малоросійської колегії (даруйте – парламентської більшості), що представляють інтереси "узколобих  узкоязичних”  земляків наших.
Кажуть, що на початку 20-го століття багато наших земляків, що не були етнічними українцями, такі, як Сергій Єфремов, Микола Хвильовий, Софія Русова та багато інших, доклали немало зусиль для відродження української  культури, становлення державності.
Не ті тепер Єфремови, Лугань-річка не та! Їхні сучасні одноплемінники (за невеликим винятком), що виросли на українських хлібах і за допомогою довірливих малоросів ускочили у владний потяг, не такі дурні. Вони вперто цураються "тої мови” не лише у приватному спілкуванні, але й з високих владних трибун. Та, якщо нас тягнуть у  "рускій мір” різного штибу кідалови, добкіни-ж..кіни та іже з ними,  воно й не дивно. А коли наші єдинокровні славних прадідів великих правнуки "хароші” – калєсніченкі, канавалюкі та інші видатні малороси сучасності поповнюють лави "узколобих  узкоязичних”, є надія на те, що вже незабаром запанує "рускій мір ва всьом мірє”.
А українська мова нехай шукає собі притулку в Австралії чи в Аргентині, в Канаді чи на Сахаліні. Лиш не в Україні! Де  пануватиме тільки "велікій, магучій, на каторам гаваріл велікій Лєнін”.
Ігор Лапінський.
http://zk.at.ua/news/akcenti/2012-07-05-2026

ДЕПУТАТЫ ОТВОЕВАЛИ РУССКИЙ ЯЗЫК. СЛОВО ЗА ПРЕЗИДЕНТОМ
Александр Дремлюгин, «Крымская правда», 04.07.2012
Вчера, наконец, случилось то, чего долгие годы ждали миллионы граждан нашей страны, в том числе подавляющее большинство крымчан.

Верховный Совет Украины принял в целом закон, повышающий статус русского языка на Украине. В случае если президент его подпишет и документ вступит в силу, дискриминации русского и русскоязычного населения по языковому признаку будет поставлен надёжный заслон.
Всё происходившее вчера в зале пленарных заседаний Верховного Совета Украины напоминало лихо закрученный триллер с непредсказуемым финалом.
Ещё накануне казалось, что шансов принять проект Кивалова-Колесниченко до ухода депутатов на летние каникулы мало. Спикер парламента Владимир Литвин заявил, что исключает возможность рассмотрения парламентом на последней пленарной неделе во втором чтении законопроекта «Об основах государственной языковой политики». «На этой неделе вопрос не может, и не будет рассматриваться. Во-первых, он не подготовлен, а во-вторых, он вызывает политические противостояния и противоречия, достаточные для того, чтобы не рассматривать этот вопрос».
Реакция из лагеря регионалов последовала незамедлительно: лидер фракции Партии регионов Александр Ефремов заявил, что его фракция будет инициировать проведение внеочередной сессии для принятия языкового закона. «На текущей неделе истекает тридцатидневный срок, и у нас есть возможность голосовать за данный законопроект. Мы работаем в этом направлении и если поймём, что у нас есть соответствующие голоса по данному законопроекту, значит, будем выходить на его принятие», - сказал он.
Впрочем, созывать внеочередную сессию не пришлось: голоса нашлись, причём с запасом. Если принятие законопроекта в первом чтении 5 июня поддержали 234 депутата, вчера «за» проголосовали 248 парламентариев, в том числе 190 из 194 депутатов фракции Партии регионов. Регионал Анатолий Коржев воздержался, а его коллеги по фракции Сергей Харовский, Сергей Головатый и Сергей Василенко в момент голосования отсутствовали в сессионном зале. В полном составе проголосовали 25 депутатов фракции КПУ и 19 из 20 депутатов фракции Народной партии Литвина, что можно считать неожиданностью. Принять языковой закон также помогли два члена группы «Реформы ради будущего», один «нунсовец» и десять внефракционных депутатов. Ни один депутат от фракции «БЮТ-Батькивщина» не проголосовал за данный закон.
- Впервые за 20 лет в украинском парламенте проголосован закон, который обеспечивает, по сути, равные права для всех граждан Украины. Таким образом, мы подтвердили, что украинское общество, украинское государство строили все без исключения жители Украины, - сообщил нашей газете автор законопроекта Вадим Колесниченко. - И все они имеют равные права, потому что мы все - государствообразующие коренные этносы. Мы доказали украинскому обществу, что этот законопроект для Партии регионов не являлся предвыборным пиаром, мы поставили целью принять его до начала избирательной кампании, чтобы отбросить все спекуляции.
Мы не допустили превращения Верховного Совета Украины в ристалище, место боя быков, поджогов, взрывов и прочих спектаклей, которые были призваны реанимировать группку обанкротившихся политиков. Мы доказали, что силой ума и интеллекта можно обеспечить принятие законопроекта без кровопролития и мордобоя. Оппозиция показала за эти десять дней главное: у них нет аргументов, нет желания слышать кого-либо.
То, что мы должны были сделать, мы сделали, следующее слово за президентом. Но это только первый шаг на пути большой и длинной дороги по приданию русскому языку государственного статуса. Это тяжёлая работа, к этому закону лично я как его автор шёл шесть лет. Было очень тяжело, нам пришлось поднять всё европейское сообщество для того, чтобы получить серьёзные рычаги и инструменты для реализации этого проекта. Миллион подписей граждан, которые собраны только за десять дней, и в этой копилке более 180 тысяч подписей крымчан, 100 тысяч подписей севастопольцев, это всё то, что люди требовали, - отметил Колесниченко.
Теперь, по регламенту, документ в течение десяти дней должен завизировать спикер парламента, после чего он поступит на подпись главе государства.
Напомним: в марте этого года Виктор Янукович высказался за повышение статуса русского языка. «В этом заинтересована Украина, в этом заинтересованы люди, в этом заинтересовано население, которое разговаривает в основном на двух языках - на украинском и русском», - сказал он. Президент отметил, что «были периоды времени, когда допускались перекосы в языковых проблемах». Однако сейчас, убеждён Янукович, этой проблемы на Украине не существует. «Но нужно, конечно, обязательно этот вопрос отрегулировать на законодательном уровне», - подчеркнул глава государства.
http://www.kp.crimea.ua/newspapers/2012/07/04/deputaty-otvoevali-russkijj-yazyk-slovo-za-prezidentom

РЕГИОНАЛЬНЫЙ ЯЗЫК В ШКОЛАХ МОЖЕТ СТАТЬ ОБЯЗАТЕЛЬНЫМ
Ирина Стрельник, «Вечерний Харьков», 04.07.2012
3 июля Верховная Рада Украины приняла Закон «Об основах государственной языковой политики». Если президент подпишет документ, 13 языков в Украине обретут большие права.

Статус украинского языка документом сохранен. Но при этом предусматривается функционирование в Украине еще и региональных – языков меньшинств, проживающих на данной территории государства. Действие этого положения распространяется на те языки, которые являются родными как минимум для 10% граждан, населяющих определенную территорию.
Согласно пояснительной записке к законопроекту, на региональных языках разрешено будет выступать народным депутатам Украины (хотя сами заседания должны вестись на государственном). Акты высших органов власти в соответствии с законом публикуются на «государственном, русском и иных региональных языках». Акты же местных органов власти могут не только публиковаться, но и приниматься на региональном языке.
Депутатам предлагают отменить «языковой» закон
В сфере административных услуг главным языком работы, делопроизводства и документации органов государственной власти и органов местного самоуправления устанавливается государственный язык. Но на территории, где распространен региональный язык, он будет использоваться наравне с государственным. Государство гарантирует посетителям органов государственной власти и местного самоуправления предоставление услуг на государственном языке, а на территории, где распространен региональный язык,  и на этом региональном языке или языке меньшинства.
В судопроизводстве предлагается допускать ведение судебного процесса на региональном языке «по согласию сторон». Судебные документы при этом составляются только на государственном языке, хотя письменные документы стороны могут оформлять и на региональном. Услуги переводчика  с регионального языка или языка меньшинства в случае необходимости предоставляются для гражданин бесплатно.
Паспорт гражданина Украины и сведения, которые в него вносятся, оформляются на государственном языке и тут же, по выбору гражданина, на одном из региональных языков или языков меньшинств Украины. Действие этого положения распространяется и на другие официальные документы, например  записи актов гражданского состояния, документы об образовании, трудовую книжку, военный билет.
Законопроектом гарантируется получение образования, в том числе и высшего, на региональном языке посредством создания отдельных классов (групп) обучения при наличии достаточного количества заявлений от родителей учеников или студентов. Во всех средних учебных заведениях обязательно должны будут изучаться как государственный, так и один региональный язык.
Тесты для внешнего оценивания качества образования составляются на государственном языке. Для лиц, которые получали полное общее среднее образование на региональном языке или языке меньшинств, по их желанию тесты будут переводиться (за исключением теста по украинскому языку и литературе).
В Вооруженных силах властвует украинский
Язык вещания телерадиоорганизациям разрешается выбирать самим. Язык печатных средств массовой информации определяется в соответствии с учредительными документами. Ну а язык рекламы определяет рекламодатель. Кроме того, законопроект предусматривает возможность дублирования или озвучивания как на государственном языке, так и на региональных.
Единственная сфера, где безраздельно будет властвовать государственный – Вооруженные силы и иные воинские формирования.
Харьковчане были «первопроходцами»
Законопроект, который еще предстоит изучить президенту, лишь законодательно закрепляет то, что уже действует в Харькове, считают политологи. По мнению политолога Владимира Никитина, законопроект лишь законодательно закрепляет языковую ситуацию, которая сложилась в нашем регионе.
– В 2002 году в Харькове прошел местный референдум в отношении статуса русского языка. Тогда  большинство жителей города поддержало русский язык в качестве регионального, – напоминает Владимир Валерьевич.
Мнение харьковчан органы местной власти оформили в соответствующем решении. Сначала Харьковский городской совет в марте 2006 года, а затем и  облсовет в июне 2007 года присвоил русскому языку в Харьковском регионе статус регионального.
– Кстати, в основе нынешнего законопроекта лежат идеи, который в свое время в виде проекта закона о языковой политике разработал еще Евгений Кушнарев, – отмечает Владимир Никитин.
По мнению политолога, ожидать от нового закона решительных изменений языковой карты Украины не придется: восток останется востоком, запад – западом.
– Мы одно государство, хотя языковые симпатии у нас достаточно разные, – говорит Владимир Никитин.
Минфин уже подсчитывает затраты
Сейчас законопроект принят во втором чтении, но еще не подписан президентом. Как передал «Интерфакс--Украина», Виктор Янукович уже заявил, что определится по поводу языкового закона после его детального изучения и экспертизы.
– Только после того, как я изучу все эти вопросы, я буду иметь возможность высказать свою точку зрения и, соответственно, принимать определенные решения, – заявил президент после завершения встречи с руководством парламента и фракций Верховной Рады.
Тем временем Минфин уже подсчитал, что реализация нового закона о языках приведет к большим финансовым тратам и обойдется бюджету в 12-17 млрд. гривен.
– Вряд ли все сразу кинутся менять таблички, вывески и переделывать паспорта, – говорит Владимир Никитин. – Что касается переоформления названий, печатей, документов, то  в законе есть оговорка: «в пределах возможностей бюджета местных органов».
Какие языки обретут новый статус
В Украине определено 13 региональных языков: русский, белорусский, болгарский, армянский, гагаузский, идиш, крымско-татарский, молдавский, немецкий, новогреческий, польский, ромский, румынский, словацкий, венгерский, русинский, караимский и крымчацкий.
Глас народа
«Вечерний Харьков» решил узнать у горожан, насколько актуален языковый вопрос сегодня – 21 год спустя после признания Украины независимым государством.
– Неужели нет других проблем в государстве, как решать, на каком языке нам разговаривать, – изумляется пенсионерка Надежда Сергеевна. – Я всю жизнь прожила в деревне – все там только на украинском говорят. Год назад дочка забрала меня в город – их семья общается на русском. И что? Из этого проблему делать? Лучше бы подумали о том, как пожилым людям, отдавшим всю жизнь работе, прожить на мизерную пенсию. Где взять молодежи средства на достойное образование? Как человеку пройти курс лечения, не влезая в долги?..
– Я считаю, что все точки над «i» в языковом вопросе нужно было расставить еще 20 лет назад, – говорит менеджер Константин. – Мне непонятно, почему эта тема муссируется на протяжении стольких лет. Да возьмите вы Запад: там люди по два-три языка знают обязательно и свободно на них общаются. И это замечательно. Так зачем зацикливаться на одном? Думаю, нужно принять закон и поставить окончательную точку в этом вопросе.
– Мне вообще все равно, – признается предприниматель Максим. – Я даже не в теме. Говорят, после выборов кризис грянет – этот вопрос меня гораздо больше волнует... А на каком языке заявление в милицию писать – мне все равно. Главное, чтобы помогли...
– Ох, – хватается за голову чиновник госструктуры Марина. – Я представляю, что нас ждет. Вся документация у нас на украинском. Мы уже настолько привыкли к специфическим терминам на «державнiй мовi», что порой даже затрудняешься перевести на русский. Да, работы прибавится...
http://vecherniy.kharkov.ua/news/65573/

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ПРО ЗАКОН ПРО МОВУ: ВЕТО ВІД ЯНУКОВИЧА І ПРОТЕСТИ У СТОЛИЦІ
«Всім», 04.07.2012, Хмельницька обл.
Хмельницька об’єднана опозиція долучиться до протестів проти закону про мовну політику у Києві.

Хмельничани протестуватимуть проти прийнятого закону про мовну політику, який фактично надає російській мові статус другої державної, у Києві.
Хмельницька об’єднана опозиція долучиться до протестів проти закону про мовну політику у Києві.
- Ми оголошуємо безстрокову акцію протесту. Наша позиція – беззаперечна, закон не може вважатися прийнятим, бо був прийнятий з порушенням усіх норм. Опозиція внесла понад 2 тисячі поправок, але вони були неопрацьовані у галузевих комітетах, не затверджені на комісіях. Депутати, які проголосували – деяких не було, голосували їхніми картками, - каже прес-секретар Хмельницької обласної організації Об’єднаної опозиції Юлія Ростоцька. – Хмельницька делегація приєднається завтра-післязавтра в Києві. Акції будуть систематично, поки не буде результатів. Перепон ми не боїмося. Іншого виходу як подолати свавілля в нас немає.
Відзначимо, сьогодні, 4 липня, у Хмельницькому відбувся мітинг протесту.  А Хмельницька «Свобода» провела Марш захисту української мови та пікетувала Хмельницьку обласну державну адміністрацію. Підсумком стало звернення до Президента України Віктора Януковича з вимогою ветування прийнятого закону.
Нагадаємо, за закон про мовну політику проголосувало 248 народних депутатів, при мінімально необхідних 226 голосах. З шести народних обранців Хмельниччини проект закону про мови підтримав лише Василь Шпак, представник фракції Народної партії у ВР.
Представник БЮТу Олександр Буджерак не голосував, бютівці Олег Лукашук, Лев Бірюк, Василь Кравчук і Юрій Ганущак були відсутні на момент голосування у сесійній залі.
На Хмельниччині українська мова є рідною для 95,2% жителів області. Принаймні такі дані подає всеукраїнський перепис 2001 року. Це на 3,9% більше, ніж за даними перепису 1989 року. Російську мову вважають рідною 4,1%. Частка інших мов, які були вказані як рідні, становила 0,7%.
http://vsim.ua/

ТОЧКА ЗОРУ

СПІЛКУВАННЯ З ЛЮДЬМИ – НАЙКРАЩІ ЛІКИ ПРОТИ «ПАРКЕТНОЇ ПОЛІТИКИ»
Тетяна Єщенко, «Вечірні Черкаси», 04.07.2012,
Наближення виборів змушує дедалі більше хвилюватися теперішніх депутатів.

Потрапивши в парламент благополучної осені 2007-го, не всі вони мають шанси пройти крізь горнило спілкування з озлобленими кризою виборцями у жовтні 2012-го.
Пропорційна система виборів не лише відділила епоху Ющенка від епохи Кучми, а й віддалила політиків від суспільства. Обрані за списками депутати нерідко являють собою тип «паркетного діяча» (так само, як інколи має місце і «паркетна журналістика»). Мандати інколи отримували люди, які бояться звуку власного голосу та не спроможні безкоштовно вивести на площу бодай півсотні своїх прихильників. Безумовно, і серед них є знані та шановані в певних вузьких колах авторитети і фахівці. Проте не всім їм судилося вижити в «дикому середовищі» громадського відбору; так само, як не кожен вихованець зоопарку зможе вижити в дикій природі.
Сучасні депутати мають ті ж самі проблеми, що й чиновники: «живуть» переважно у своїх ілюзіях про те, що подобається чи не подобається громадянам, бояться вулиці і не знають, що там робиться. У свою чергу вулиця не знає своїх авторитетів і не вміє їх просувати нагору. Політики не знають, чого від них хочуть, а виборці не знають, що вони можуть. Вважалося, що найгіршим варіантом бувають «вибори без вибору», але для політика найгірший варіант – вибори без виборця. Поступове народне розчарування в партіях змушує імовірних кандидатів від влади обтрушувати долоні від фарби партійних прокламацій і вчитися мистецтву лагідного рукостискання з простими людьми, а не з головами адміністрацій.
Запроваджені з 2006 року вибори парламенту за партійними списками залишили за бортом політичного життя багато відомих, активних та небайдужих людей. При всіх своїх нюансах знову запроваджена мажоритарна система принаймні примушує охочих ставати депутатами, йти в народ та спілкуватися з людьми. Ковзаючи по списку знаних і відомих діячів, око простого виборця натраплятиме і на прізвища людей, які тільки починають свою діяльність на місцевому рівні і які ще не обтяжені багажем помилок депутатів нинішнього скликання…
http://vechirka.ck.ua/kolonka-oglyadacha/spilkuvannya-z-lyudmi-%e2%80%93-najkrashhi-liki-proti-parketno%d1%97-politiki/

РЕГІОНАЛИ ПРОТИСНУЛИ ЗАКОН ПРО МОВИ
Олександр Палій, «Вестник Кривбасса», 04.07.2012, Дніпропетровська обл.
«У мотивації прихильників даного законопроекту є три ключові хиби».

У вівторок 248 депутатів остаточно проголосували «мовний» законопроект. Перед тим його раптово з голосу поставив на голосування Адам Мартинюк.
Після голосування депутат від НУНС Лілія Григорович заявила: «Вони зробили це з порушенням регламенту, розставили своїх мордоворотів, і ухвалили у другому читанні в редакції першого читання». Депутат від Партії регіонів Ярослав Сухий на питання журналіста «Як це називається?», відповів: «Голосуванням». А відповідаючи на зауваження про те, що голосування відбулося з порушенням, регіонал сказав: «Ви мене ще будете вчити голосувати? Мене обирала Партія регіонів, а не ви».
«Красота игры»
Голосування відбулося у перші хвилини пленарного засідання. Перед цим депутати від Партії регіонів, які зазвичай беруть участь у силових протистояннях, зайняли місця в ложі уряду. При цьому сам Литвин на засіданні був відсутній, а перед початком пленарного засідання в Верховну Раду приїжджав прем'єр Микола Азаров.
Пізніше вони завадили депутатам від опозиції зірвати голосування. Не зважаючи на те, що опозиціонери вирвали мікрофони в президії Ради, віце-спікер Адам Мартинюк запустив голосування з місця cпікера Володимира Литвина.
Після голосування регіонали не скривали задоволення від результатів голосування. Регіонал Михайло Чечетов заявив: «Оцените красоту игры. Мы их развели, как котят. Я не знаю, что они будут делать на выборах».
Автор документу регіонал Вадим Колесніченко також висловив задоволення голосуванням. На зауваження, що вони «кинули» народ України, Колесніченко відповів: «Ви не народ України».
На знак протесту опозиція схвалила рішення не приходити до зали парламенту до кінця сесії. Сім депутатів від «Нашої України» оголосили безстрокове голодування. Серед голодуючих депутат Ксенія Ляпіна, В'ячеслав Кириленко, Іван Стойко.
Три брехні мовного законопроекту
У мотивації прихильників даного законопроекту є три ключові хиби.
Перша з них — та, що нібито законопроект спрямований на захист прав тих, хто говорить російською мовою. Як заявляв Микола Азаров, «ми поки наполягаємо на прийнятті закону, який закріпить в тих регіонах, де поширено ту чи іншу мову, права людей вчитися, звертатися до держустанов, право людей спілкуватися рідною для них мовою».
Насправді, аби досягти таких простих цілей, не потрібен такий довгий законопроект. Просто тому, що уже сьогодні діє чинний закон про звернення громадян, який передбачає, що «громадяни мають право звертатися до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, посадових осіб українською чи іншою мовою, прийнятною для сторін» (стаття 6 закону).
На практиці це вже сьогодні означає, що звернення в регіонах, де поширені мови національних меншин, приймаються цими мовами. Більше того, цей же закон уже сьогодні передбачає, що «рішення щодо звернень громадян та відповіді на них… можуть бути викладені в перекладі мовою спілкування заявника».
Аби унеможливити будь-яку можливість сваволі чиновника, Партії регіонів варто було лише б скоригувати пару слів у чинному законі і не городити город.
Про мову освіти в Україні й говорити нічого. Чинне законодавство уже сьогодні дозволяє відкривати іншомовні школи і класи на вимогу батьків. Є заяви батьків — є класи. Більш ліберальної умови для викладання в школах іншими мовами, крім державної, у світовому досвіді просто не існує.
З мовою в судах, медицині все ще простіше. У судах і за нинішнього законодавства кожна сторона говорить так, як їй прийнятно. А пресловута норма про інструкції до ліків різними мовами взагалі може бути введена простим наказом Мінохорони здоров‘я.
Заяви про право спілкуватися російською виглядають рідкісною маячнею в країні, де пересічно в будь-який момент доби 8-9 з 10 кнопок телеефіру говорять російською. Для експерименту хоч Колесніченко, хоч Ківалов, можуть поклацати своїм пультом.
Сам Вадим Колесніченко нещодавно визнав, що 95% друкованої продукції в Україні виходить російською мовою. І це при тому, що за даними хоч перепису, хоч провладних соціологів, близько двох третин громадян України вважають рідною українську. Що це, як не дискримінація україномовних?
Як влучно відзначив один донецький журналіст, «Борьбу с украинизацией в Донецке, где украинскую вывеску не сыщешь днем с огнем, а украинская речь звучит на улицах реже арабской, могут вести либо законченные кретины, либо безнадежные параноики».
Абсолютна більшість положень мовного законопроекту не має жодного відношення до захисту прав російськомовних. Насправді цей законопроект розриває країну на дві частини, і в одній із них гранично спрощує асиміляцію українців та знищення української мови, знищує всі стимули, щоб знати українську.
А яке відношення до захисту прав російськомовних громадян України має надання прав органам державної влади відповідати в центр регіональними мовами? Тому чесніше було панам Ківалову і Колесніченко назвати своє творіння законопроектом про заохочення зневажання України в Україні.
Схоже, дехто в ПР розуміє штучність постановки питання захисту російської мови в умовах її нинішнього панування у більшості сфер життя. Так, сам глава уряду заявив, що «перш за все, ухвалення цього закону це реакція на те, що та влада, яка управляла Україною протягом попередніх п'яти років, займалася витісненням російської мови з усіх сфер спілкування».
Можна було б посперечатись з Азаровим щодо суті. Бо насправді минула влада «займалася» розмовами про дерусифікацію, а не витісненням. Але важливіший сам характер аргументу: він свідчить, що для нинішньої влади важливо хоч чимось відрізнятися від попередньої, «начухуючи» проблеми навіть там, де їх і немає.
Друга брехня законопроекту полягає в його твердженні, що він не загрожує державному статусові української мови. Автори законопроекту цілком голослівно стверджують, що «жодне положення цього закону не може тлумачитися як таке, що спрямоване на звуження сфери використання державної мови».
При цьому не конкретизовано — а в чому ж саме виражено статус державної мови, якщо в країні можна буде народитися і померти, не маючи жодної потреби її використовувати?
Садочок, школа, вступ до вищих навчальних закладів, вуз, наука, освіта, кіно, радіо, телебачення, друковані ЗМІ, оголошення, публікація нормативних актів — зможуть існувати цілком без української мови.
Мову у вищій освіті та інших навчальних закладах віддано на відкуп навіть не студентам, а засновникам навчальних закладів, як і мову в ЗМІ. Мову на телебаченні визначатиме засновник, хай він буде хоч тричі іноземець. На практиці іноземні уряди отримають безмежні можливості моделювати мовну ситуацію в Україні, що вже саме по собі є загрозою нацбезпеці.
Насправді законопроект практично перетворює на ніщо закріплений у Конституції державний статус української мови та робить можливим жити на більшій частині території України і практично жодного разу не зіштовхнутися з українською мовою, яка, до речі, є мовою цієї землі та природним засобом зовнішньої ідентифікації країни.
Норма «мовного законопроекту» про умови отримання мовою статусу регіональної (і фактичних умов заміни нею державної мови, тобто використання не поряд з державною, а замість неї) означає силове розривання і так вкрай вразливого інформаційного простору країни, що лише народжується, на дві приблизно рівновеликі частини. Що в нинішніх умовах інформаційного суспільства означає практичну підготовку до дезінтеграції країни!
Ну і, нарешті, третя брехня — заяви про те, що мовний законопроект заспокоїть суспільство. Бо ніколи ще у світовій історії закріплення дискримінації народу на його власній землі суспільство не заспокоювало.
Трьохсотлітній тиск на українську ідентичність, включно з масовими убивствами, переселеннями, голодоморами, винищенням еліти, й закінчуючи спаленням книжок та заборонами на будь-яку письмову чи культурну діяльність українською мовою, призвели до потрапляння української мови в гетто на більшій частині території України й створення в СРСР, особливо на пізньому його етапі, атмосфери глуму з усього українського.
У разі набуття чинності законопроекту «Про основи мовної політики в Україні» зникнення української мови з різних сфер життя буде відбуватися буквально на очах і, очевидно, стане мобілізуючим фактором для українців, яких все-таки в нашій країні майже 78%.
Інтелектуальна частина суспільства вже сьогодні цілком виправдано сприймає ситуацію максимально драматично. Адже закон, якщо він вступить у дію, вестиме, без перебільшення, до витіснення і поступової смерті української мови.
Своїми діями по посиленню і закріпленню результатів гонінь і несправедливостей, яких зазнала українська мова, влада ризикує ввести в дію сили такої потужності, для яких всі інші питання, включно з питанням власності, виглядатимуть дрібницею. Як колись сказав Цицерон, коли говорить зброя, закон мовчить.
При цьому, соціальні проблеми нікуди не зникнуть. Створювати коктейль і соціальних і національних питань — це забавка, гідна мавпи, що грається з чекою від гранати. При цьому, як це зазвичай і буває, у критичній ситуації владна еліта здійснює незрозумілі помилки, сама підштовхуючи суспільство до катаклізму.
Що відбувається насправді?
ПР необачно віддала мовне питання на відкуп антиукраїнським фрікам, і, схоже, ще не розуміє, до чого це призведе.
Завдяки мовному законопроекту на виборах Партія регіонів сподівається «перебити» соціальні проблеми, й отримати голоси небагатьох відсотків громадян, які досі не вважають Україну своєю Батьківщиною і реагують на українську мову як бик на червону ганчірку. Але при цьому кандидат в президенти цієї партії ризикує назавжди втратити шанс мати більшість по країні.
У ПР трапився когнітивний дисонанс. ПР обіцяла «другу державну», а її президент Віктор Янукович, навпаки, обіцяв, що українська буде єдиною державною.
З одного боку, нині йде кампанія парламентських виборів. Але, з іншого, парламентські вибори в нинішній системі влади є лише підготовкою до президентських, на яких переможцю буде потрібна підтримка більшості населення.
Намагаючись сказати українцям, що «вас тут не стояло», шовіністичні проросійські політики потрапляють у власну пастку. Нехитрою мовною маніпуляцією вони намагаються ввести у війну проти України не невелике число своїх ідейно українофобських прихильників, а значне число російськомовних громадян України. Але цю війну вони не виграють.
У тому числі й через те, що науково підтверджено, що «білінгви» та «полілінгви», тобто люди, які говорять двома й більше мовами, є розумово розвиненішими, ніж їхні одномовні однолітки.
Коли автор відомого законопроекту Колесніченко говорить, що в його дитині в садку сталася зупинка в розвитку, дуже малоймовірно, що цьому виною українська мова, на яку цей депутат, схоже, схильний спихувати всі свої проблеми. Навпаки, згідно з дослідженнями групи вченого Андреа Мекеллі, раннє вивчення другої мови сприяє розвитку тієї частини мозку, яка відповідальна за швидкість мовлення, і цей ефект особливо помітний тим більше, чим раніше почати вивчати другу мову.
За даними науковців, у білінгвів утворюється більше сірої речовини в головному мозку. У них більш розвинена пам'ять, нервова система більш стійка, вони здатні втримувати більше інформації, мають гнучкіше мислення, здатність до більш оригінальних рішень, а також краще розпізнають брехню, ніж їхні одномовні однолітки.
Тепер ясно, чому більшість українських політиків такі «мудрі» і «красномовні», а також так безсоромно брешуть?
Автор - політолог, кандидат політичних наук.
http://www.krivbass.in.ua/content/view/5951/1/

ПЕРСОНАЛІЇ В ПОЛІТИЦІ

МАТЧУК ПІШОВ "НА ВОЛЮ"
Світлана Федас, «Рівне вечірнє», 05.07.2012
Віктор Матчук написав заяву про вихід із лав партії і заявив з трибуни Верховної Ради про складання депутатських повноважень.

Після заяви про свою незгоду з новим політичним проектом "Нашої України" Віктора Ющенка. Відставку Матчука прийняли одразу.
До Верховної Ради він прийшов у лютому 2010 року наступним за списком після смерті депутата Івана Сподаренка. Наступний за Матчуком за партійним списком — Сергій Луценко, брат Юрія Луценка. Але оскільки вже завтра Верховна Рада збирається завершити роботу і йти на канікули, зайняти крісло у сесійній залі "новенький" зможе хіба у вересні, а наприкінці жовтня відбудуться чергові вибори. Тож депутатом Луценко може бути зовсім недовго.
Віктор Матчук:
— Мене можна привітати — я на волі! Бажання піти визрівало давно, і тепер я його реалізував. Оскільки вийшов з партії, то іншої логіки, ніж покласти мандат, у мене немає, оскільки особисто за Матчука як за депутата ніхто не голосував. Скажу відверто — мало приємного в тому, щоб працювати в органі, законодавчому лише за формою, де прийняття нормальних, розумних рішень — не закономірність, а виняток. Я йшов до Верховної Ради не за депутатськими пільгами, ніколи ними не користувався, в тому числі й в інтересах бізнесу. Мандат — це насамперед законотворчість, а не засіб захисту.
Тепер у мене буде більше часу на все, в тому числі й на політику. Запасних аеродромів у вигляді партій, готових мене підтримати, не маю. Якщо будуть пропозиції, я їх розгляну. Себе вважаю опозиціонером за суттю, а не за титулом. Плани у мене тепер такі: якщо від Рівного по мажоритарному округу йтиме достойний опозиційний кандидат, я його підтримаю. Якщо кандидатура буде непрохідна — вважатиму це образою рівнян, в тому числі й себе як мешканця цього міста, де пройшла більша і краща частина мого життя. Нехай з мінімальним шансом на виграш, але в такому випадку я теж балотуватимуся.
Сергій Луценко:
— З Віктором Матчуком я знайомий дуже давно, з часів роботи на радіозаводі, і добре знаю, що він ніколи не грає за чужою партитурою. Тому цей крок розцінюю як цілком закономірний для нього: пішов з партії — поклав мандат. І не збирався ховатися за ним як за щитом від усіх негараздів.
Мені зараз значно ближчі проблеми мого брата, аніж плани роботи у Верховній Раді, таких у мене поки що немає, може, у вересні з'являться. Можу запевнити, що там, де потрібна буде моя участь, на мене можна буде покластися. Де і з ким треба буде спілкуватися чи зустрічатися, там я й буду. Зараз працюю помічником голови правління Здолбунівського заводу нестандартного обладнання.
http://www.rivnepost.rv.ua/showarticle.php?art=032246

ЗІНОВІЙ ШКУТЯК: ПРАВОЦЕНТРИСТСЬКА ІДЕОЛОГІЯ, ПОМНОЖЕНА НА ПІДТРИМКУ НАРОДУ, ДОЗВОЛИТЬ УКРАЇНІ ПОВЕРНУТИСЯ НА ШЛЯХ ЄВРОПЕЙСЬКОГО РОЗВИТКУ
Оксана Процюк, «Галичина», 04.07.2012, Івано-Франківська обл.
Інтерв’ю народного депутата України.

Пропонуємо увазі читачів «Галичини» розмову з нашим краянином народним депутатом України від «НУ-НС» Зіновієм Шкутяком, в якій він розповідає, чому насправді «Нашу Україну» виключили з Комітету опору диктатурі (далі — КОД), який, на його думку, перетворився на «виборчий проект» — з «нарізкою» округів, торгівлею за місце у списку тощо, зізнається, що йому прикро за вчинки своїх колишніх однопартійців Миколи Палійчука і Тараса Парфана, які недавно покинули лави «НУ» і вступили в «УДАР» Віталія Кличка», висловлює впевненість, що права ідея реально може об’єднати людей, яким небайдужа доля України, та багато іншого.
- Пане Зіновію, розкажіть, що ж насправді відбувається в лавах «Нашої України». Даруйте, але чимало людей нині сумніваються, чи взагалі можна ще говорити про таку партію після виходу з неї Валентина Наливайченка, виключення її з Комітету опору диктатурі, останніх заяв окремих її представників...
— На мій погляд, після тривалого періоду спаду політичної активності, викликаного як суб’єктивними, так і об’єктивними обставинами, у партії «Наша Україна» розпочався новий етап: пошук шляхів для реалізації програми виходу з політичної кризи українського суспільства. Скільки б ми не чули у рекламі Партії регіонів про той нібито занепад, що залишила «помаранчева влада», але народ  добре пам’ятає всі ті позитиви, які здобуло наше суспільство саме за часів президентства Віктора Ющенка. Зазначу це коротко: — вперше в історії України було запроваджено відчутну допомогу сім’ї при народженні дитини — спочатку 8 400 грн., згодом — від 12 до 50 тисяч гривень; — фінансування освітньої галузі вперше досягло рівня європейських стандартів і у 2008 році становило 6,5% ВВП; — втроє за 2004—2008 роки зросла зарплата в Україні — з 590 до  1 800 грн.; вп’ятеро виросли пенсії — від 14% прожиткового мінімуму до 85%; — надходження до бюджету зросли з 90 млрд. грн. у 2004 р. до 290 млрд. грн. у 2009-му.
Що ж ми маємо тепер — через два роки після отримання влади Партією регіонів, яка сформувала чітку владну вертикаль в Україні? Податкова реформа, здійснена  за цей час, тільки загнала у кут підприємців. Судова реформа призвела до того, що укази Президента України може скасувати суддя районного суду. З ліквідацією БТі урізано права місцевого самоврядування. Поступово нівелюється значення незалежного зовнішнього оцінювання знань учнів, а значить у вищі навчальні заклади повертається корупція. У засоби масової інформації заповзає цензура, а життя правлячої еліти, яка утримується за кошти платників податків, стає дедалі закритішим для суспільства. І нарешті — найсвіжіше збурення українського народу, коли Верховна Рада прийняла в першому читанні закон про фактичне введення в Україні двомовності. Я переконаний, що це не просто закон про статус російської мови — це перший серйозний крок на розкол суспільства і поділ України.
Наводжу ці факти тільки з однією метою — саме вони дали поштовх до того, що мовчанню нашої політичної сили настав кінець. Проаналізувавши ситуацію в державі, ми розуміємо, що тільки правоцентристська ідеологія помножена на підтримку народу дозволить Україні повернутися на шлях європейського розвитку. Тому напередодні виборів до Верховної Ради України ми шукаємо ідеологічних однодумців. Звичайно, не всі члени партії погоджуються з такою постановкою питання, а тому є прикрі, на мою думку, випадки, коли вони покидають партійні ряди, але з другого боку — без очищення партії об’єднання на ідеологічному підґрунті однозначно неможливе.
- На думку політолога Володимира Фесенка, «Нашу Україну» виключили з КОД через те, що Віктор Ющенко став «чужим» для КОД. Він вважає, що КОД не досягнув би з Ющенком потрібних домовленостей, особливо після процесу над екс-прем’єром Юлією Тимошенко. То чому ж насправді «Нашу Україну» виключили з КОД?
— Я переконаний, що це не Віктор Ющенко став «чужим» для КОД, а радше КОД, який був з ініційований «Нашою Україною» у Львові, не забуваймо про це, знову ж таки перетворився на черговий «виборчий проект» — з «нарізкою» округів, торгівлею за місце у списку тощо. Проект, де немає місця ідеології, чіткій програмі розвитку України після виборів, де головне — це арифметика: скільки грошей треба вкласти у вибори, щоб опинитися у кріслі нардепа. Однозначно, що ані «Нашій Україні», ані її незмінному лідеру Вікторові Ющенку такий «проект» не підходить.
- Лідер фракції «НУ—НС» Микола Мартиненко каже, що виключення «Нашої України» з КОД пов’язане з тим, що Ющенко працює на чинну владу. Прокоментуйте.
— Мені складно коментувати висловлювання людини, яка нелегітимно захопила керівництво у фракції «НУ—НС», при усіх живих і дієздатних нардепах збираючи кулуарно підписи за своє «обрання». Мені незрозуміло, як може робити такі заяви людина, яка вже кілька років не може зібрати на засідання фракції кворум, що свідчить про рівень її авторитету навіть серед колег.
Щодо «співпраці» Віктора Ющенка з чинною владою, тобто з Партією регіонів, то варто пригадати, що це не за його підтримки сталася зрада наших коаліційних домовленостей у Верховній Раді під час голосування у 2008 році Закону «Про Кабінет Міністрів України» та щодо подій у Грузії. Не Віктор Ющенко намагався створити ПРіБЮТ і кулуарно внести такі зміни до Конституції, які б позбавили народ України можливості всенародно обирати Президента. Але саме Віктор Ющенко підняв цілі пласти української новітньої історії і своїми указами присвоїв звання «Герой України» Романові Шухевичу і Степанові Бандері, які чинна влада наполегливо опротестовує у своїх кишенькових судах. Саме він підніс питання визнання Голодомору — як геноциду українського народу на державний рівень і запровадив нормою протоколу під час перебування міжнародних делегацій в Україні обов’язкове відвідування музею Голодомору. Саме він зробив владу в Україні публічною і прозорою, а ЗМІ — вільними від цензури. Пам’ятаймо про це, а не вірмо на слово мартиненкам.
- Недавно лідер Української народної партії Юрій Костенко заявив, що національно-демократичній опозиції бути, тому УНП, «Наша Україна», КУН, Українська платформа «Собор» та низка громадських організацій, об’єднавшись, планують йти на парламентські вибори. Таку ініціативу багато хто сприймає як спробу Ющенка створити другий фронт опозиції і цим «працювати на владу», забираючи голоси в об’єднаної опозиції «За Батьківщину!». Що ви думаєте з цього приводу?
— Не розумію, чому коли, наприклад, партія Віталія Кличка «УДАР», Олега Тягнибока  — ВО «Свобода» чи Наталії Королевської — «Україна — Вперед!»  вирішують одноосібно йти на вибори, то це нікого не зачіпає, а коли намагаються об’єднатися партії та громадські організації, що мають спільну правоцентристську ідеологію, то це викликає шквал критики в усіх ЗМі, і не тільки. Напевно все-таки причина в тому, що права ідея реально може об’єднати людей, яким небайдужа доля України, хто може відрізнити зерно від полови і хто справді може поступитися своїми шкурними інтересами заради України. Так, сьогодні є домовленість між партіями, які ви назвали, але поряд з ними українську ідею сповідують і хочуть їй прислужитися громадські організації, такі як «Просвіта», Меморіал, Спілка письменників України, Наукове товариство ім. Т. Шевченка, Спілка офіцерів України, низка козацьких, молодіжних та жіночих організацій. Звичайно, таке об’єднання дуже не до вподоби тим, хто, застовпивши за собою назву «опозиція», насправді жодної опозиції чинній антиукраїнській владі не складає.
- За умови остаточного створення національно-демократичної опозиції і проходження її в парламент чи буде вона разом з об’єднаною опозицією «За Батьківщину!» створювати більшість?
— Я переконаний, що до новообраного парламенту все-таки буде обрано людей, яким небайдужа доля України, але які  належатимуть до різних політичних сил. Тому вважаю, що і об’єднання повинно відбуватися у Верховній Раді на основі доцільності прийняття законів на благо виборців та відповідно до реалізації передвиборчих програм.
- Окремі «нашоукраїнці» в областях, зокрема і на Прикарпатті, покидають лави «НУ» і вступають в «УДАР» Віталія Кличка». Як ви оцінюєте такий крок Тараса Парфана, який ще недавно очолював фракцію «Наша Україна» в обласній раді, також екс-голови облдержадміністрації Миколи Палійчука та інших?
— Звичайно, це справа кожного, до якої політичної сили належати, які ідеї сповідувати і як діяти за тих чи інших обставин. Чесно, мені прикро від вчинку колишніх однопартійців. Тим більше, що й  на посади свої (Тарас Парфан працював у 2005—2007 рр. головою Богородчанської РДА, а до 2010 року — заступником голови Івано-Франківської ОДА; Микола Палійчук — головою Івано-Франківської ОДА) вони були призначені Віктором Ющенком, будучи членами партії «Наша Україна». І депутатами Івано-Франківської обласної ради стали за підтримки «Нашої України», а Тарас Парфан, як ви зазначили, ще й головою фракції став не так давно. Думаю, що їхній досвід, звичайно, був би потрібним нашій партії на наступних виборах, однак свій вибір вони вже зробили.
- Чи можливо, що загалом «Наша Україна» ввіллється в «УДАР»?
— Наразі я не припускаю такої можливості. Ми не антагоністи  цієї політичної сили, просто ми маємо власну ідеологію, а поки що ознайомитися  з ідеологією «УДАРу» у нас можливості не було. Але очевидно, що ми зможемо співпрацювати з питань, які стосуються європейського розвитку українського суспільства.
- Пане Зіновію, а яка нині ваша роль в «Нашій Україні»?
— Членом партії я став на її установчому з’їзді навесні 2005 року. А взагалі ще 2001 року, коли я був міським головою Івано-Франківська, ми організували виїзне засідання сесії міської ради під стінами Верховної Ради, протестуючи проти зняття Віктора Ющенка з посади прем’єр-міністра. Вже тоді Віктор Андрійович окреслював необхідність проєвропейського розвитку України, що для мене є дуже близьким і зрозумілим. На сьогодні я член президії Ради партії, голова Івано-Франківської обласної організації. Також я очолюю у Верховній Раді невелику депутатську групу «Наша Україна». Хочу зазначити, що жодного разу жоден член нашої групи не запропонував проект закону або не проголосував всупереч програмним засадам нашої партії, нашим передвиборчим обіцянкам чи наказам наших виборців.
http://www.galychyna.if.ua/index.php?id=single&tx_ttnews[tt_news]=19933&tx_ttnews[backPid]=24&cHash=de27f3a8b4

РІВЕНЬ І ЯКІСТЬ ЖИТТЯ

ГДЕ НЫНЧЕ ОТДЫХАЮТ КИРОВОГРАДЦЫ?
Ольга Степанова, «Украины - Центр», 04.07.2012, Кировоградская обл.
Самый популярный отдых в Украине – это самый дешевый отдых.

Мода существует не только на одежду и обувь, но и на образование и профессию, на хобби и увлечения (сегодня, например, мы все занимаемся hand-made, год назад – танцевали, до этого – упоенно изучали иностранные языки и посещали тренажерные залы). Существует мода и на отдых. Несколько лет назад считалось престижным провести отпуск в Турции или Египте, сегодня кировоградцы предпочитают Тунис, Черногорию и Болгарию, а еще лучше – экскурсионные туры в Европу.
О том, где сегодня отдыхают кировоградцы, мы попросили рассказать представителей нескольких местных турфирм: «Атлантик-тур», «Мелодия-тур», «Меридиан» и «Фиеста». Разумеется, результаты этого опроса не могут претендовать на репрезентативность: в Кирово¬граде работают более двадцати пяти  турагентств, да и многие жители города ездят в отпуск сами, не обращаясь  к услугам специалистов. Но все-таки некоторые тенденции отпускной моды таким образом можно определить.
Чем дешевле, тем лучше
Самый популярный отдых в Украине – это самый дешевый отдых. Пальма первенства у Очакова. Минимальная цена за проезд и недельное проживание -  340 грн. (агентство «Меридиан»).  Цена, на наш взгляд, практически нереальная, но такие путевки действительно есть. «Да, условия далеки от идеальных, – говорит директор “Меридиана” Любовь Твердоступ. – Проживание в част¬ном секторе с удобствами на улице и одной газовой плитой на всех, море, конечно,  не такое, как на ЮБК, даже с Железным Портом не сравнить, но если ехать с хорошей  компанией, то вполне приемлемо». Кировоградцы также  охотно ездят в Железный Порт, Черноморское, Межводное. Если говорить о Крыме, то популярностью пользуется Николаевка – опять же, из-за дешевизны, ЮБК среди самых популярных путевок назвали только в одном агентстве – «Атлантик-тур». И  это в основном дорогой отдых, включающий проживание в гостинице, питание, экскурсии. Неделя такого отдыха обойдется, как минимум, в $300. Самый непопулярный среди кировоградцев крымский курорт – Феодосия: далеко и неинтересно.
«В целом, наверное, можно сказать, что популярен отдых в Бердянске, Кирилловке, – рассказали нам в агентстве “Мелодия-тур”, - но сейчас Азовское море цветет, случается мор рыбы и т.п.,  поэтому мы просто не рекомендуем нашим клиентам туда ехать».
Что касается экскурсионных туров по Украине, то, по словам работников турфирм, всегда популярны туры в Каменец-Подольский, Львов, Киев и Николаев. Впрочем, экскурсии по Украине организовывают только два из опрошенных нами агентств – «Меридиан» и «Мелодия-тур». Стоимость таких экскурсий сугубо индивидуальна: можно ехать поездом, вас встретит представитель турагентства, поселит в съемную квартиру и предложит несколько обзорных экскурсий, а можно – прямо из Кировограда микроавтобусом – в гостиницу с питанием и включенными экскурсиями.  Почему-то в Карпаты кировоградцы летом вообще  не ездят – очень зря, на наш взгляд. Горы, лес, озера, температура не поднимается выше +27 (что для нашего климатического пояса – почти рай), черника, грибы, аутентичная кухня. Цены, опять же, весьма умеренные – с ЮБК не сравнить. В общем, единственное объяснение невостребованности  Карпат – все та же мода…
Не нужен нам берег турецкий?
В течение нескольких послед¬них лет самым популярным местом отдыха для кировоградцев была Турция. Самые популярные туры-2012 – Черногория, Хорватия и Болгария. На втором месте – Тунис и Греция. А уже дальше – Турция и Египет.
- Хорватия и Черногория открыли на лето безвизовый режим для граждан Украины, - объяснили нам в агентстве «Мелодия-тур». – В Болгарии – упрощенные визы и прямые автобусы из Кировограда три раза в неделю. Это удобно и довольно дешево – 300-400 евро за 12 дней отдыха.
В агентстве «Атлантик-тур» привели другие аргументы: отдых в Турции в этом году существенно подорожал. За ту же сумму (400 – 500 евро) в Тунисе или Греции  можно неделю отдыхать  с максимальным комфортом, а в Турции – «на две звездочки».
По словам же работников «Меридиана», в этом году впервые на их памяти больше востребован не  пляжный отдых, а экскурсионные туры по европейским странам. Причину видят, опять же, в соотношении цена/качество. За 400-500 евро можно посетить несколько европейских стран, включая Бельгию, Францию, Италию. А самый дешевый автобусный экскурсионный тур на четыре дня в Польшу или Венгрию обойдется в семьдесят евро  (агентство «Фиеста»). Такие туры обычно включают проезд на автобусе из Львова (в редких случаях – из Кировограда), проживание, завтраки и минимальный набор экскурсий. Скажем, тур в Чехию в «Мелодия-тур» стоит 100 евро, но уже на месте туристам предлагают съездить на день еще и в Дрезден с посещением досто¬прим¬еча¬тель¬ностей – стоит это 40 евро.
Нас удивило отсутствие в местных турагентствах предложений по поездкам в Грузию. Туроператоры честно объясняют: сегодня в Тбилиси или Батуми дешевле ехать  своим ходом, билет на самолет в обе стороны  обойдется в $300, недорогое жилье и питание в стране, где говорят по-русски, найти не проблема. «Для нас туры в Грузию – новинка, - говорят в агентстве “Фиеста”. – Грузинские туроператоры еще не приноровились к украинскому рынку. То, что нам предлагают сегодня, – слишком  дорого. Недельный тур “все включено” – больше шестисот долларов с человека, может быть, это того стоит, но наши клиенты пока не готовы платить такую цену».
Вообще на постсоветском пространстве кировоградцы охотно посещают только Питер. Благо дело, агентства предлагают более чем бюджетные туры – 1800-2000 грн. («Фиеста») с человека с учетом проезда на автобусе, проживания в течение недели, завтраков и семи экскурсий. Как это удается туроператорам – секрет. Поскольку только самостоятельное посещение  «Эрмитажа» или Зимнего дворца, по официальным расценкам, для граждан Украины стоит $20. Говорят, этот тур намного интересней, чем посещение европейских стран на ту же сумму, условия проживания, правда, хуже, с этаким постсоветским сервисом, но нам не привыкать.  По словам работников той же «Фиесты», туры в Прибалтику спрашивают один-два раза в год, в Карелию или по Золотому кольцу России – еще ни разу не спрашивали.
«Люби и знай свой край»
Что касается отдыха в пределах области, то все туроператоры признают: у нас есть куда съездить. Есть зеленые усадьбы  на Синюхе, дома отдыха в Светловодске, базы на Днепре и Южном Буге. Увы, искать эти места и добираться туда нужно самостоятельно – местные турфирмы могут предложить только пару вариантов.
- Самые популярные маршруты выходного дня в области – это Серебряное озеро в Александрийском районе, Голубое озеро в Знаменском и озеро в Бовтышке Александровского района, - рассказали нам в «Мелодия-тур». - К сожалению, на все эти озера нет заключения областной СЭС, то есть организовать полноценные туры туда турагентства не могут. Мы выступаем только в качестве перевозчиков: доставляем людей туда и обратно, а там они устраиваются, как хотят.
«Меридиан» предлагает отдых в так называемых зеленых усадьбах, но ситуация почти та же, что с маршрутами выходного дня.
- Зеленый туризм у нас в области находится в зачаточном состоянии, - говорит директор агентства. – Сегодня у нас есть только три категоризированных усадьбы, которые мы можем рекомендовать. В Онуфриевском районе есть прекрасная усадьба «Агап и Хая» – она подходит для рыбаков и семей с детьми, там есть детская площадка, огромный бассейн, зарыбленный пруд, деревянные домики со всеми удобствами. Во-вторых, «На гачок» в Кировоградском районе – очень красивая  база отдыха, но, к сожалению, не во всех домиках есть удобства. Третья – в селе Синюха Нвоархангельского района. Здесь, наоборот, в аутентичной украинской хатке оборудован современный санузел, в конце огорода – зарыбленный ставок, сразу за ним – лес. Правда, до хорошего песчаного пляжа на Синюхе нужно идти почти километр. Как по мне, это даже хорошо на отдыхе – прогуляться десять минут по лесу, но многие клиенты хотят жить непосредственно на берегу реки.
«Мелодия-тур» предлагает экскурсии по области – правда, в основном для групп, но если очень хочется, то  можно и индивидуально. Самые популярные маршруты: «Веселые Боковеньки», Хутор «Надія» и Разумовка. От себя работники агентства рекомендовали экскурсию в Знаменку с посещением Черного озера, железнодорожной станции (говорят, дети в восторге), городского парка, в котором сохранились несколько двухсотлетних дубов, купания в озере и обеда в лесу. Познавательно и недорого, для 3-7 человек предлагают тур с поездкой на электричке, которую встретит знаменский экскурсовод,   для компании побольше – микроавтобус из Кировограда.
В Грецию за один евро?
Теперь о возможности сэкономить на отдыхе. Так называемые горячие путевки со скидкой до 30% (!) предлагают только в одном из опрошенных нами агентств – «Меридиан».  По средам здесь проходит акция «Шиканемо на шару». Достаточно в этот день зайти на сайт агентства, выбрать понравившийся тур и быстро махнуть в «Меридиан» с паспортом и деньгами. По законам рынка, на «горячие путевки» бронь не распространяется, но в пределах Кировограда достаточно заплатить половину стоимости – и путевка ваша. Хотя, конечно, все не так просто.
- Сейчас, в период отпусков, значительно сэкономить вряд ли получится, - честно рассказывает директор агентства «Меридиан» Любовь Твердоступ. – А вот в межсезонье это вполне реально. Обычно люди следят за предложениями «горячих туров» неделями, а то и месяцами, прежде чем найдут то, что им действительно подходит.  А там уже главное – быстрота реакции: увидели – позвонили – приехали – оплатили хотя бы часть стоимости.
Еще одна возможность сэкономить на отдыхе – так называемые шоп-туры с обязательствами. Сразу оговоримся, шоп-туры, которые сегодня предлагают агентства, не имеют ничего общего с поездками в отдаленные районы Польши с инструментами и ящиками водки. Все очень цивилизованно: перелет, гостиница, питание, экскурсии, ну и, само собой, покупки. Шоп-тур с обязательством может стоить один евро, но, отправляясь в такую поездку, вы обязуетесь купить определенной продукции на определенную сумму.
- Шоп-туры организовываются не круглый год, а к каким-то ярмаркам или распродажам, – объясняет Любовь Твердоступ. - Если говорить о популярности, то у нас (о других агентствах не скажу) востребованы туры только в Араб¬ские Эмираты. Я бы рекомендовала еще распродажи в Милане (это очень выгодно и интересно, если вы любите шоппинг), но они не так востребованы – наверное, это связано со сложностями в оформлении визы. Что касается туров с обязательствами, то я обычно не рекомендую клиентам их покупать. Скажем, тур в Грецию по покупке меховых изделий стоит  один евро. В условиях пишут, что шубы там дешевле, чем в Украине, и  от вас требуется купить меховых изделий не меньше чем на 1200 евро. Мы отправляли клиентов в этот тур – по их словам, условия проживания очень достойные, но за 1200 евро вы там сможете купить только скромный полушубок! Минимальная стоимость шубы – 2000 евро. Шуба будет фирменная, со всеми документами и т.п., но не надо думать, что вам дарят эту поездку. Производители меховых изделий не из альтруизма  заключают договоры с туроператорами – стоимость перелета, проживания и экскурсий  уже входит в цену шубы.  Ехать в такой тур имеет смысл только в том случае, если ваша цель – именно  купить дорогую фирменную шубу, но вы не против между делом погулять по Греции и поваляться на пляже. Если же ваша цель – отдых, то такой тур вас очень разочарует…
http://uc.kr.ua/otdih/

РЕАЛЬHАЯ ПОМОЩЬ ЛЮДЯМ ДОЛЖHА ИДТИ ОТ СЕРДЦА
Л.Яковлева, «Приазовский рабочий», 04.07.2012, Донецкая обл.
В Донецкой области продолжается реализация социальных инициатив Президента Украины Виктора Януковича.

Уже проделана немалая работа. Но вряд ли она была бы результативной, если бы мы не вкладывали в нее душу и сердце. Председатель Донецкой облгосадминистрации Андрей Шишацкий изначально настроил все социальные службы на то, чтобы помощь людям оказывали искренне, а не делали одолжение. В области ведется большая работа по раннему выявлению проблем в семьях, нуждающихся в поддержке.
Конечно, говорить о каких-либо больших результатах еще очень рано. Идет плановая повседневная, кропотливая работа, направленная на то, чтобы оказать реальную помощь тем людям, которые в ней особо нуждаются.
Так, с мая т. г. запланировано увеличение государственной социальной помощи малообеспеченным гражданам, которые осуществляют уход за инвалидами І или ІІ группы вследствие психического расстройства, до размера минимальной заработной платы. А это более 1000 гривен в месяц. Для сравнения: в предыдущие годы размер указанной помощи составлял 10 процентов прожиточного минимума, установленного для трудоспособных людей.
Для повышения уровня материального обеспечения указанной категории граждан Законом Украины «О внесении изменений в Закон Украины «О Государственном бюджете Украины на 2012 год» от 12.04.2012 Донецкой области выделена дотация из государственного бюджета в размере 2,0 млн. грн. На сегодня уже внесены соответствующие изменения в ст. 5 Закона Украины «О психиатрической помощи», в постановление Кабинета министров Украины, определяющие порядок назначения и выплаты данной помощи. Нами получено доработанное программное обеспечение, что позволило произвести начисление помощи на июль в новом размере с доплатой за период с 17 июня по 30 июня текущего года. В июле эти средства будут выплачены.
Впервые в истории нашего государства согласно социальным инициативам Президента помощь малообеспеченным семьям будет предоставляться исходя из 100-процентного прожиточного минимума для нетрудоспособных лиц. До этого при начислении данного вида помощи использовался уровень обеспечения прожиточного минимума, который составлял 50-75% от прожиточного минимума.
С целью реализации этого направления государственным бюджетом увеличен объем средств для выплаты государственной социальной помощи малообеспеченным семьям, семьям с детьми, инвалидам с детства, детям-инвалидам на сумму 24,3 млн. грн. Выплата помощи в новых размерах будет производиться с 1 июля текущего года.
За первое полугодие 2012 года 270 тысяч семей с детьми получили государственную помощь на сумму один миллиард гривен. Я с удовлетворением могу сказать, что в Донецкой области задолженности по социальным выплатам нет. Этот вопрос держит на особом контроле губернатор, и работа ведется согласованно и четко.
Еще об одном аспекте социальной помощи хочу сказать особо, так как он затрагивает не только материальную, но и гуманитарную сторону. Это переход на цифровое телевидение. Не секрет, что для многих пожилых людей телевизор играет большую роль в жизни. И здесь очень важно хорошее качество изображения.
В соответствии с постановлением Кабинета министров Украины «Об утверждении порядка использования средств, предусмотренных в государственном бюджете для обеспечения населения средствами принятия сигналов цифрового телерадиовещания» в настоящее время в Донецкой области проводится работа по формированию списков льготной категории граждан, имеющих право на бесплатное получение телетюнера. Таких в области около 300 тысяч. На сегодняшний день свыше 80 процентов списков сформировано и передано в Государственный комитет телерадиовещания. Работа продолжается, и я уверена, что уже очень скоро люди смогут смотреть свои телевизоры в лучшем качестве.
Автор - начальник Главного управления труда и социальной защиты Донецкой облгосадминистрации.
http://www.pr.ua/news.php?new=19688

ОХОРОНА ЗДОРОВ'Я

У ДНІПРОПЕТРОВСЬКУ ВІДБУВСЯ КРУГЛИЙ СТІЛ З ПИТАНЬ МОДЕРНІЗАЦІЇ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я
«Вісті Придніпров’я», 04.07.2012, Дніпропетровська обл.
Головна мета зустрічі  - налагодження діалогу між громадськістю та владою.

У Дніпропетровську в рамках проекту «Популярна економіка: моніторинг реформ» відбувся круглий стіл з питань модернізації охорони здоров’я.
В рамках проекту  «Популярна економіка: моніторинг реформ», що реалізується Центром соціально-економічних досліджень CASE України та підтримується Інститутом відкритого суспільства, відбувся круглий стіл, присвячений модернізації охорони здоров’я. У ньому взяли участь представники головного управління охорони здоров’я Дніпропетровської облдержадміністрації, обласної ради, департаменту охорони здоров’я міської ради, лікарі та громадські активісти. Головна мета зустрічі  - налагодження діалогу між громадськістю та владою.
Під час заходу експерти Центру соціально-економічних досліджень CASE України презентували свої дослідження першого етапу реформування охорони здоров'я.
«Модернізація охорони здоров’я - це необхідний, проте складний і відповідальний процес. Саме тому для прийняття оптимальних і конструктивних рішень необхідний постійний діалог професіоналів та громадськості. Тільки в цьому випадку, при аналізі як позитивних, так і проблемних сторін процесу модернізації охорони здоров'я, можна досягти результатів і створити якісну медицину високого рівня», - сказала аналітик Центру соціально-економічних досліджень CASE України Катерина Руських.
Саме для того, щоб всі зміни в сфері охорони здоров’я відбувалися відповідно до потреб самих пацієнтів, на Дніпропетровщині створена Громадська платформа з питань медичної реформи, до складу якої увійшли представники багатьох громадських організацій, медична спільнота та громадські активісти.
Члени Громадської платформи спільно з представниками інших громадських організацій і рухів проводять моніторингові візити до Центрів первинної медико-санітарної допомоги, беруть участь у громадських обговореннях, займаються збором та аналізом звернень громадян.
«На Дніпропетровщині кожне рішення, яке приймається в рамках модернізації охорони здоров’я, обов'язково проходить етап попереднього обговорення та узгодження з громадськістю та експертами. Такий підхід, перш за все, орієнтований на прийняття рішень в інтересах всього суспільства, а не окремої групи зацікавлених осіб», - сказав перший заступник голови обласної ради Анатолій Адамський.
Завдяки налагодженій та системній роботі громадських активістів та представників влади, під час моніторингових візитів до центрів первинної медико-санітарної допомоги були виявлені певні порушення, які були допущені через непрофесійні дії деяких головних лікарів, що приймали рішення без погодження з громадськістю. Найбільш актуальні питання (а саме розмежування потоків пацієнтів, зручне розміщення кабінетів лікарів, проведення ремонтних робіт в амбулаторіях загальної практики) вже зараз активно вирішуються. Ситуація по кожному Центру розглядається в індивідуальному порядку.
«Зміни у галузі охорони здоров’я потрібні, і всі це розуміють. Модернізація охорони здоров'я - це складний і відповідальний процес. Проте завдяки постійному діалогу з громадськістю, який зараз активно веде обласна влада, виробляються оптимальні рішення з урахуванням особливостей кожного медичного закладу регіону», - сказала голова громадської ради при Дніпропетровській облдержадміністрації Лариса Бабич.
http://www.vesti.dp.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=15271:2012-07-04-14-16-29&catid=134:2011-09-10-06-36-04&Itemid=568
 

 

*                                 *                              *
Повнотекстовий огляд регіональної преси. До випуску ввійшли матеріали, які з’явилися на шпальтах і сайтах обласних та міських газет, а також регіональних інтернет-видань України по 5 липня 2012 року включно.
Зауваження та пропозиції можна надсилати за адресою:
demchenko_o@rada.gov.ua
або телефоном:  255-25-43,
Демченко Олені Анатоліївні.

© Апарат Верховної Ради України
Інформаційне управління
Відділ інформаційно-бібліотечного забезпечення