Огляд реґіональної преси  Випуск 45, 4 липня  2012 р.

РЕГІОНАЛЬНА ВЛАДА

СЕВАСТОПОЛЬ - ЕВРОСОЮЗ: К СТЫКОВКЕ ГОТОВЫ
Антон Сенченко, «Слава Севастополя», 02.07.2012, АР Крым
Дан старт самой крупной за 20 лет программе сотрудничества между Евросоюзом и Севастополем.

ПОСТЄВРОВИЙ СИНДРОМ
Олена Дем’янюк, «Поступ», 02.07.2012, Львівська обл.
Депутати Львівської обласної ради виговорилися після тривалої мовчанки.

КОМАНДНА РОБОТА - ЗАПОРУКА УСПІХУ
Лідія Платонова, «Запорізька правда», 28.06.2012
Інтерв’ю голови Запорізької обласної ради.

ОБГОВОРЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА

МОРЕ - НА ПОРТОВИХ ПРИЧАЛАХ – СВІЖИЙ ПРАВОВИЙ ВІТЕР?
Владислав Кітік, «Одеські вісті», 30.06.2012
8 червня Президент України Віктор Янукович підписав важливий документ для вітчизняної портової галузі – Закон «Про морські порти України».

«БАНДЕРІВСЬКІ»... «РЕГІОНАЛИ»?
Руслан Тимощук, «Волинь», 28.06.2012
Про необхідності внесення змін до Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні».

ЕКОНОМІКА

СЕЛО НА ПОРОЗІ ЗЕМЕЛЬНОЇ РЕФОРМИ
Людмила Даценко, «Зоря Полтавщини», 03.07.2012
Для порятунку села вкрай необхідна єдина державна стратегія.

ПОЛІТТЕХНОЛОГІЇ

ТОЧКА ЗОРУ

О КОНСТИТУЦИИ, ВРЕМЕНИ И ИЗМЕНЕНИЯХ В ОСНОВНОМ ЗАКОНЕ
«Зоря», 27.06.2012, Днепропетровская обл.
«В нашей жизни все рано или поздно нуждается в усовершенствовании».

ПЕРСОНАЛІЇ В ПОЛІТИЦІ

РІВЕНЬ І ЯКІСТЬ ЖИТТЯ

СКАНДАЛИ

ОХОРОНА ЗДОРОВ'Я

ЗБЕРЕЖЕННЯ ДОВКІЛЛЯ

НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ

ДЕМОГРАФІЯ

ОПИТУВАННЯ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ

РЕГІОНАЛЬНА ВЛАДА

ВЛАДИМИР КОНСТАНТИНОВ: В КРЫМУ РЕАЛЬНОЙ АЛЬТЕРНАТИВЫ ДЕЙСТВУЮЩЕЙ ВЛАСТИ НЕТ
С.Устинова, «Крымские известия», 03.07.2012
В Крыму завершились промежуточные выборы в Верховный Совет автономии.

В минувшее воскресенье в одномандатном мажоритарном избирательном округе №39 в Ленинском районе политический градус был не ниже температурного. На событие смотрели как на своеобразную генеральную репетицию «больших перегонов», что пройдут 28 октября, когда страна в очередной раз сформирует свой главный законодательный орган. Звучали разные точки зрения. Некоторые комментаторы впадали в крайность и, войдя в раж, предрекали даже разгромное поражение кандидата от действующей власти. Но ход выборов и цифры говорят об обратном. Впрочем, лучше всего услышать комментарии от первого лица. Первое эксклюзивное интервью «Крымским известиям» дал глава крымского парламента Владимир Константинов.
— Итак, Владимир Андреевич, преподали ли нам урок миновавшие промежуточные выборы?
— На мой взгляд, они показали несколько значительных моментов в текущей политической ситуации в Крыму. Первое. Несмотря на то, что в силу разных причин, в том числе объективных, есть все основания назвать Ленинский район депрессивным, высокая явка избирателей (предварительно почти 41%) показала, что именно с действующей властью избиратели связывают надежды на будущее. Думаю, они голосовали за стабильность, продемонстрировали высокую степень ожиданий от социальных инициатив президента, убедили экспертов, что программа Партии регионов находит поддержку в сердцах и умах крымчан.
Второе. Перед выборами из лагеря оппонентов звучала достаточно агрессивная риторика в адрес Партии регионов. Но опять-таки выборы подтвердили, что сегодня в Крыму реальной альтернативы нашей политической силе не существует. И об этом свидетельствуют цифры: за представителя Партии регионов, руководителя исполнительной власти Ленинского района Валерия Степанова проголосовало без малого 6 тысяч избирателей (58,9%). Результаты остальных кандидатов куда скромнее: «Батькивщина» — 17,1%, Компартия Украины — 5,4%, Партия зеленых Украины — 4,2%, «Союз» — 4,3%. Вот истинная цена политических потуг оппозиции.
Третье. Эти выборы вполне можно считать лакмусовой бумажкой или, как вы справедливо заметили, генеральной репетицией, смотром боеспособности районных ячеек Партии регионов. Они убеждают, что в этой работе у регионалов есть много резервов.
— Что вы имеете в виду?
— Нужно дойти до каждого избирателя, показать преимущества действующей политической силы. Одновременно беспощадно обнажить ту пропасть, над которой встанет наша страна в случае, если популисты и рвущиеся к власти авантюристы, опираясь на маргинальные слои общества, смогут осуществить свои безответственные планы.
http://www-ki.rada.crimea.ua/index.php/component/content/article/3-newsflash/5707-2012-07-03-06-32-01

СЕВАСТОПОЛЬ - ЕВРОСОЮЗ: К СТЫКОВКЕ ГОТОВЫ!
Антон Сенченко, «Слава Севастополя», 02.07.2012, АР Крым
Дан старт самой крупной за 20 лет программе сотрудничества между Евросоюзом и Севастополем.

В конференц-зале гостиничного комплекса "Аквамарин" состоялась презентация проекта Европейского союза "Прямые иностранные инвестиции в Севастополь", в которой приняли участие посол ЕС Жозе Мануэль Пинта Тейшейра, послы 11 европейских стран, непосредственный разработчик программы - Фиоренцо Сперотто.
"Группа международных экспертов совместно с представителями власти и бизнеса Севастополя рассчитывает в течение двух лет (2012 – 2014) обновить базу данных инвестиционных проектов и обеспечить донесение информации об этих проектах до потенциальных инвесторов", - сообщил руководитель проекта.
И добавил: "Имидж города, привлекательный для ведения бизнеса, будет создан и распространен. Проект создаст в Севастополе надежную платформу для привлечения инвестиций".
По мнению Сперотто, обладая причалами, удобными бухтами, высококвалифицированными кадрами, Севастополь имеет нераскрытый потенциал. В частности, в сферах технологий (в том числе, в судостроении), производства пищевых продуктов, развития инфраструктуры, туризма.
Глава представительства ЕС в Украине Жозе Мануэль Пинта Тейшейра отметил: "Евросоюз на сегодняшний день еще не до конца вышел из кризиса, но это вовсе не значит, что мы не готовы инвестировать в еще более кризисные регионы (такие как Севастополь). ЕС после каждого очередного кризиса становился все сильнее. После каждого кризиса Евросоюз только углублял интеграцию. В Европейском Союзе много инвесторов, у которых есть средства. И они продолжают инвестировать эти средства по всему миру".
Принимающую сторону на конференции представили руководитель СГГА Владимир Яцуба, заместитель председателя горсовета Александр Антоненков, депутат Верховной Рады Павел Лебедев, директор Фонда "Севастополь" Михаил Юрлов.
Глава исполнительной власти города, говоря об инвестиционной привлекательности региона, критически отозвался о собственной работе. "Наш регион по результатам пяти месяцев занял в Украине 4 – е место. Один из показателей, низкий для нас, это 21 – е место по инвестиционной привлекательности. Я не боюсь об этом говорить, потому что мы не создали все условия для того, чтобы бизнес, прежде всего Евросоюза, пришел в Севастополь и изменил экономику города, которая остается экономикой остаточных производств Советского Союза", - заявил Владимир Яцуба.
Среди основных направлений, которые имеет смысл развивать в Севастополе, председатель СГГА назвал портовое хозяйство, морскую перевалку, судоремонт, агропромышленный комплекс и туризм.
Депутат Верховной Рады Украины Павел Лебедев придерживается несколько иной точки зрения. По его мнению, туризм — важное, но не основополагающее направление развития региона. Обращаясь к своим иностранным коллегам, Павел Лебедев заявил: "Севастополь я инвестирую давно. Во-первых, потому что люблю наш город. Во – вторых, для того чтобы подать пример потенциальным инвесторам из Европы и Америки. Потенциал нашего региона огромен. Здесь есть и степи, и горы, и море, и портовая инфраструктура, и интереснейшая история, способная привлечь самого искушенного туриста. Но самое главное достояние Севастополя — это квалифицированные кадры. Здесь всегда готовились высокопрофессиональные инженеры и программисты — интеллектуальная элита. Тенденция сохранилась и в наше время — сейчас в городе обучается более 22 тысяч студентов. Многие американские и европейские компании открывают здесь свои офисы и привлекают к работе наших IT – специалистов. Именно поэтому я уверен, что Севастополь стоит рассматривать, в первую очередь, не как сезонный туристический центр, а как производственный центр".
Первым этапом проекта "Прямые иностранные инвестиции в Севастополь" станет создание агентства по привлечению инвестиций. Базой для создания ведомства послужит общественная организация "Фонд "Севастополь". Руководитель Фонда Михаил Юрлов сообщил: "На протяжении трех лет мы вели подготовительную работу, чтобы проект, который презентуется здесь, состоялся. По сути, сегодня дается старт самой крупной за 20 лет программе сотрудничества между Евросоюзом и Севастополем. Переоценить значение этого события сложно. Новый проект можно назвать "Атакой тяжелой бригады международных инвесторов". И пусть эта атака будет успешной!".
http://www.slava.sebastopol.ua/media/?cnt=staty_show&yr=2012&mnt=6&day=2&id=240878

ПОСТЄВРОВИЙ СИНДРОМ
Олена Дем’янюк, «Поступ», 02.07.2012, Львівська обл.
Депутати Львівської обласної ради виговорилися після тривалої мовчанки.

Депутати Львівської обласної ради давно вже не збиралися на сесію. У Вівторок, 26 червня, відбулося перше засідання сесії після Євро-2012 у Львові. Однак, розпочалася сесія із скандалу. Стара добра історія протистояння «Свободи» та голови Львівської ОДА Михайла Костюка отримала продовження.
Отже, з ініціативи голови фракції ВО «Свобода» Ірини Сех депутати ухвалили звернення до Президента України щодо забезпечення об’єктивної перевірки інформації стосовно корупційних діянь голови Львівської ОДА. За це рішення проголосувало 70 депутатів із 116. Звернення базувалося на журналістському розслідуванні газети «Експрес».
У зверненні, яке виголосила Ірина Сех, зокрема, сказано, що «упродовж останнього місяця газета "Експрес" опублікувала серію резонансних матеріалів за результатами журналістського розслідування незаконної діяльності на території Львівської, Київської та Дніпропетровської областей конвертаційних центрів, через які було "відмито" понад мільярд гривень".
Відтак, депутати вимагають від Президента України "відсторонити із займаної посади М.Костюка та забезпечити об’єктивне та неупереджене розслідування корупційних діянь пана Костюка під час його перебування на посаді генерального директора Укрзалізниці та голови Львівської обласної державної адміністрації".
Відзначилася й Ірина Фаріон. Вона запропонувала у разі невідкликання законопроекту Колесніченка-Ківалова закликати фракції блоку Ю.Тимошенко «Батьківщина» і «Наша Україна – Народна самооборона» скласти мандати народних депутатів і обнулити списки своїх партійних блоків. Про це вона заявила під час обговорення звернення до Верховної Ради з вимогою невідкладного зняття з розгляду проекту закону «Про засади державної мовної політики».
«На знак протесту проти ухвалення «Основних засад мовної політики» від Ківалова–Колесніченка троє голів обласних рад – Львівської, Івано-Франківської, Тернопільської – відмовилися брати участь у засіданні Ради регіонів 1 червня, а натомість взяли участь в акціях протесту біля Верховної Ради. Тоді опозиційним депутатам у Верховній Раді вдалося не допустити ухвалення українофобського законопроекту.
Саме троє голів західних обласних рад зініціювали дочасні виїзні сесії обласних та міських рад Львова, Івано-Франківська, Тернополя біля Верховної Ради у день другої спроби ухвалення законопроекту 5 червня, де ухвалили рішення про категоричне несприйняття законопроекту, що руйнує фундамент нашої Незалежності. Натомість у стінах Верховної Ради безборонно під час перших п’ятьох хвилин сесії відбулося голосування 234 голосами регіоналів, комуністів і тушок у першому читанні зловісного законопроекту.
Після того троє голів обласних рад персонально передали рішення спільних сесій Західної України Президентові Януковичу, а ми провели протестне віче біля адміністрації Президента.
Водночас у Києві 5 червня відбулися збори депутатів всіх рівнів від ВО «Свобода» (близько 2 тисяч осіб), що категорично висловилися проти законопроекту.
Ми оголосили акції бойкоту щодо російської мови на Львівщині і почали їх здійснювати з контролю за музичним супроводом у транспорті, відповідно до рішення сесії Львівської обласної ради від 20 грудня 2011 року (№ 325, пункт 3.6.5). Поштовхом до цього став мій конфлікт у львівському маршруті № 54 ВС 3250 АА, де водій, слухаючи московську попсу, нахамив мені на вимогу її вимкнути. На мою вимогу скликано депутатську комісію у львівській міській раді (витяг з протоку комісії від 12.06.2012), де зобов’язано управління транспорту провести відповідні рейди перевірок і звільнити хама-водія без права кермувати надалі.
Ми через відповідно виготовлені анкети звернулися до громадян приєднуватися до мобілізаційної акції протесту у Києві, планованої на 4-5 липня у день другого читання законопроекту. Відгукнулися тисячі українців, з яким ми провели зустріч 18 червня.
Ми виготовили стрічку у національних кольорах з гаслом «Моя мова – мова свобода», яку закликаємо носити на знак протесту і демонстрацію нашого права на єдину державну мову титульної нації.
Ми організували і взяли участь у численних вічах по всій країні з метою захистити душу України – мову.
Ми готуємо на понеділок, 2 липня, біля пам’ятника Т.Шевченкові виставку мовних плакатів і розгорнемо велике полотнище, на якому кожен охочий зможе послати Колесніченка–Ківалова вчити єдину державну українську мову.
Сьогодні у контексті критики так званої Концепції гуманітарного розвитку України на період до 2020 року я запропонувала на наступній сесії Львівської обласної ради заслухати виконання Програми розвитку української мови, української культури та історичної свідомості на території Львівської області на 2012–2014 роки та внести до неї вкрай необхідні додаткові пропозиції, спрямовані на утвердження української мови та її розвиток».
Серед позитивних обговорень, які не викликали особливих дискусій була обласна Програма поповнення бібліотечних фондів Львівської області на 2012 рік. „За” таке рішення проголосували 70 депутатів. На реалізацію цієї програми депутати виділили з обласного бюджету цьогоріч 1,2 млн. грн. ( у минулому році - 400 тис. грн.). За ці кошти буде закуплено 18 тисяч примірників книг для бібліотек області.
Депутати підтримали пропозицію своєї колеги Ірини Фаріон про те, щоб перелік друкованої продукції, електронних видань та мультимедійних продуктів затверджувався рішенням громадської експертної ради з питань поповнення бібліотечних фондів, склад якої затверджується головою Львівської обласної ради за поданням постійних комісій з питань культури, історико-культурної спадщини, духовного відродження та засобів масової інформації та з питань освіти і науки. Також депутати виступили за те, щоб для бібліотек Львівщини закуповували україномовну літературу.
Отож, цьогоріч бібліотеки області планують забезпечити мінімумом наукових, науково-популярних видань, найкращих зразків класичної та сучасної української і світової літератури, соціально важливих періодичних видань; придбання творів на історичну тематику, мемуарної літератури, літератури релігійного та духовного характеру, поезії, фантастики, пригодницької літератури, а також книг, які популяризують діячів нашої культури, науки, спорту тощо; придбання видань історико-краєзнавчого характеру, творів галицьких авторів, лауреатів Національної премії України ім. Т.Г.Шевченка та інших премій; придбання електронних видань та мультимедійних продуктів.
Депутати доручили Львівській обласній державній адміністрації забезпечити виконання Програми та інформувати Львівську обласну раду в терміни, визначені законодавством. Також Львівська обласна рада рекомендуватиме райдержадміністраціям, районним і міським радам розробити відповідні місцеві програми та передбачити у відповідних бюджетах кошти на їх виконання.
А от у щедрість влади депутати не повірили. Депутати заслухали і взяли до відома інформацію щодо використання коштів додаткової дотації та покращення надання соціальних послуг найуразливіших верств населення.
Зокрема, думки з цього приводу в депутатському корпусі розділилися. Як зазначив директор Львівського обласного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Ярослав Бордіян сума 24 млн. грн.., які були виділені з державного бюджету на створення робочих місць працівників соціальних служб у Львівській області має чітке призначення і для того, щоб його змінити, Львівська обласна рада компетенції не має.
Однак депутати мають підозру, що кошти будуть використані не за призначенням, а для застосування адмінресурсу на виборах. Відповідно, лунали різні пропозиції депутатів. Хтось пропонував взяти гроші, але щоб кожна партія подала свої кандидатури на новостворені посади соціальних працівників, інші пропонували передати гроші реабілітованим жертвам комуністичних репресій.
Як пояснив Ярослав Бордіян, кошти були виділені з держбюджету й мають конкретне цільове призначення. Однак, депутати продовжили наполягати на тому, що «Партія регіонів» за допомогою створення таких робочих місць намагається розгорнути агітаційну мережу.
Відповідно, депутати прийняли звернення до президента, Кабміну та Верховної ради з проханням змінити цільове призначення дотацій. Вони також звернулися до обласних рад України з проханням взяти під особистий контроль подібні дотації.
Голова фракції «Партії регіонів» у Львів обласній раді Ігор Грещук з цього приводу сказав: «Скоро всі витрати з держбюджету ви називатимете непрямим підкупом виборців». Натомість, свободівці його назвали «ідіотом».
Після палких виступів та пристрасних промов депутати була оголошена перерва, а тому наступне пленарне засідання Львівської обласної ради відбудеться у вівторок, 3 липня. Під час сесійного засідання депутати встигли розглянути 15 питань із 53 в порядку денному.
http://postup.brama.com/usual.php?what=74163

КОМАНДНА РОБОТА - ЗАПОРУКА УСПІХУ
Лідія Платонова, «Запорізька правда», 28.06.2012
Інтерв’ю голови Запорізької обласної ради.

Сьогодні, в День Конституції України, є нагода згадати, що цим документом у нашій державі проголошено: найвищою соціальною цінністю є людина - її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека. Відтак, найголовнішою турботою представницької гілки влади - депутатського корпусу обласної ради є соціальне благополуччя людей.
Про успіхи у соціальній політиці регіону кореспонденту "Запорізької правди" розповів голова обласної ради Павло Матвієнко.
- Павле Дмитровичу, вирішення невідкладних питань соціально-економічного розвитку області є головною справою депутатського корпусу обласної ради. Скажіть, яким є підсумок останньої за часом сесії?
- На пленарному засіданні ми прийняли 40 рішень, які стосуються життєзабезпечення області. По-перше, розподілили більшу частину субвенцій, що одержали з Києва. Зокрема, ці рішення торкалися ініціатив Президента України: приміром, введення посад соціальних інспекторів або прийняття обласної програми "Питна вода". Програма розрахована до 2020 року, і в її основі - планове забезпечення жителів, зокрема, сільської місцевості водою, що є серйозною проблемою. Отже, ми розробили плани, розуміємо шляхи фінансування, і цього року частину програми буде втілено в життя.
Серед інших важливих тем є й така: забезпечення області продовольчим зерном. Триває робота щодо оренди ставків: у нас уже є солідна прибавка до обласного бюджету за цей рахунок.
- Повернемось до ініціатив Президента України Віктора Януковича. Як, на вашу думку, чому такий великий резонанс серед опозиції викликало прагнення глави держави покращити життя українців?
- Здається, опозиції не сподобалося, що Президент України виконує свої передвиборні обіцянки.
Хочу ще раз повторити: реалізація президентських ініціатив - це результат роботи нашої економіки за два роки. Це зростання промислового виробництва, зростання валового національного продукту, покращення фінансового стану тощо. Ініціативи розраховані і з точки зору бюджету, в межах законодавства. Чітко і вчасно внесені зміни в держбюджет. Це шістнадцять ініціатив, з яких 14 на кінець травня були вже виконані.
- Як наша область підтримала ініціативи Президента України?
- Ми підключилися до реалізації цих ініціатив одразу ж, виділили 1,7 мільйона гривень на підтримку ветеранів війни, учасників бойових дій. Це внесок Запорізької області до кошика президентських ініціатив.
- А як в області проходить виплата тисячі із Ощадбанку?
- Дуже спокійно, без ажіотажу й черг. Кожний вкладник знає, коли він повинен прийти, щоб одержати картку, а потім - гроші. Віктор Янукович планує завершити цю роботу протягом трьох-чотирьох років.
- Ми говоримо про інвестиційну привабливість регіону. Але ж це не просто сучасні слова. Що ви можете сказати про конкретні заходи у цій сфері?
- У першу чергу, слід сказати, що гроші полюбляють політичну стабільність. У тиші і спокої вони відчувають себе комфортно. Політична стабільність у нас є, вона досягнута злагодженою роботою команди на місцевому рівні, командною роботою також на рівні держави.
Люди, які мають бажання вкладати свої гроші, дуже уважно слідкують за тим, як діють владні структури, які взаємовідносини у міського голови з обласною владою, як працюють закони, судова система. Інвестор хоче знати, чи зможе він захистити свої кошти, створити робочі місця, сплачувати податки. Це головне.
Ми працюємо над рекламою можливих напрямків інвестиції. Прикладом може бути створення індустріальних зон. Уже виділені землі, інвестор може хоч зараз оформлювати документи, а завтра працювати.
Є низка прийнятих програм, які притягують інвесторів. Невдовзі запрацює перша електростанція на сонячних батареях у Токмацькому районі. До кінця року стануть до ладу вітрогенератори в Приморському районі. Це півтора мільярда інвестицій, тисячі робочих місць. За рівнем інвестиційної привабливості, на мою думку, наша область не має собі рівних в Україні. 550 доларів інвестицій на людину - це четвертий результат у країні. Певен, що рубіж у вісім мільярдів доларів прямих іноземних інвестицій ми подолаємо цього року.
- Про цьогорічні жнива. Чи будемо з хлібом?
- Цей рік не радує нас. Приблизно чверть усіх посівів довелося пересівати. 75 відсотків - нормальні. Ми розраховуємо на середню врожайність по 20 центнерів з гектара. Це значно менше, ніж минулого року. Тому наше завдання - зберегти кожний грам зерна, кожний квадратний метр жнивного поля. Програма, яку ми прийняли на сесії, повинна допомогти підтримати стабільні ціни на соціальні сорти хліба. Працюємо з сільгоспвиробниками і пекарями.
- Обласна рада підключилася до проблеми реконструкції концертного залу імені Глінки. На якій стадії ця робота зараз?
- Рішенням Запорізької облдержадміністрації на мене покладено завдання курирувати реконструкцію обласної філармонії. Для мене це дуже серйозне завдання і висока відповідальність. Протягом півтора місяця разом із архітекторами й реставраторами ми шукали відповідь на запитання: "Як і чим реставрувати фасад?" Врешті-решт відповідь знайшли, затвердили конкретний процес відновлення фасаду, який колись виготовили з мармурової дрібки. Це ручна робота. Ми знайшли технологію виготовлення плитки. Потім треба відновити дах. Далі перейдемо до реконструкції приміщень концертного залу. На мою думку, цього року ми виконаємо першу частину реконструкції, бо для цього є все, що потрібно.
- Запорізька область значно піднялась у рейтингу областей України. На вашу думку, чия це заслуга у першу чергу?
- Багато залежить від командної роботи. Якщо є команда, а вона в нас є, то успіх - навіч.
- Дякую за бесіду.
http://www.zp-pravda.info/index.php?option=com_content&view=article&id=5084:2012-07-02-14-33-15&catid=34:2009-04-14-10-24-35&Itemid=63

ОБГОВОРЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА

КІЦМАНСЬКА І ВИЖНИЦЬКА РАЙРАДИ ЗАСУДИЛИ МОВНИЙ ЗАКОНОПРОЕКТ
«Молодий буковинець», 03.04.2012, Чернівецька обл.
Відбулись позачергові сесії райрад.

Кіцманська і Вижницька районні ради на сесіях засудили скандальний мовний законопроект Ківалова – Колесніченка, яким фактично запроваджується двомовність в Україні. Обидві сесії ухвалили звернення до Президента і Голови Верховної Ради з вимогою не дати знищити українську мову.
«Ми переконані, що вищезазначений закон несе в собі величезну загрозу для існування незалежної української держави. Тому депутатський корпус районної ради, громадськість Кіцманщини закликає депутатів Верховної Ради, державних, політичних і громадських діячів усіх рівнів додержуватись Конституції України, не перетворювати мовне питання на предмет протистояння, не сіяти навколо його розв’язання ворожнечу і ненависть, пам’ятати про відповідальність за наслідки своїх рішень і дій не тільки перед народом, але і перед Богом», - закликали депутати Кіцманщини.
«Законопроект «Про засади державної мовної політики", прийнятий Верховною Радою України 5 червня 2012 року в першому читанні є нелегітимним по своїй суті, - зазначають у своєму зверненні вижниччани. - Надзвичайно важливе мовне питання конституційного рівня повинно вирішуватись шляхом досягнення загальнонаціонального консенсусу. Цей законопроект не приводить до об’єднання суспільства, а навпаки до його розколу. Він суперечить Конституції України».
Голова Кіцманської районної ради Василь Ящук на сесії був відсутній, її проводив заступник голови. Про це повідомляє прес-центр регіонального штабу Об’єднаної опозиції «Батьківщина».
Нагадаємо, раніше аналогічні звернення на Буковині ухвалили Заставнівська і Садгірська районні ради.
http://molbuk.ua/chernovtsy_news/48155-kcmanska-vizhnicka-rayradi-zasudili-movniy-zakonoproekt.html

МОРЕ - НА ПОРТОВИХ ПРИЧАЛАХ – СВІЖИЙ ПРАВОВИЙ ВІТЕР?
Владислав Кітік, «Одеські вісті», 30.06.2012
8 червня Президент України Віктор Янукович підписав важливий документ для вітчизняної портової галузі – Закон «Про морські порти України».

Новий проект нормативно-правового акта був підготовлений фахівцями Мінінфраструктури України на виконання доручення Кабінету Міністрів України.
Як відомо, виходу цього Закону галузевики чекали як мінімум 13 років, за цей час були опрацьовані і з різних причин не ухвалені 4 редакції. Чимало змін було внесено до проекту навіть у процесі другого читання. Але і прихильники, і опоненти однозначно підкреслюють його необхідність у новітніх умовах ринку.
Ухвалений Закон покликаний забезпечити функціонування портів на якісно іншому рівні. Чи стане він свіжим правовим вітром для причалів?
– Закон, звичайно, не досконалий. Але він відповідає генеральній настанові господарської політики на залучення до національної економіки додаткових капіталів. І явно сигналізує інвесторам про появу у портовій галузі фундаментальної правової основи, – говорить начальник управління морегосподарського комплексу, транспорту і зв'язку облдержадміністрації Олександр Ілько.
Народження Закону збіглося з важким часом для морської економіки. Національної вантажної бази практично немає. Порти переживають період катастрофічного спаду вантажопотоків, навіть контейнерних, які не регулюються державою. Від цього втрачається сенс розширення інфраструктури. Майже втрачені транзитні вантажі. Загрозливо для конкуренції зростає потенціал чорноморських портів Росії. Україна не може самостійно підняти свої порти. Розумно тільки перетворити їх у трамплін для розвитку, надавши їх потужності в управління компаньйонам.
– При цьому так само актуальні питання про гідну зарплату та соціальні гарантії, які підняті облдержадміністрацією на рівень національної безпеки, – підкреслює А.Ілько.
Сьогодні очевидна необхідність розподілу у портах адміністративних і сугубо господарських функцій. Так, порти виконують безліч комерційних операцій, стягуючи плату з партнерів за різного роду послуги. При цьому незмінний державний обов'язок забезпечувати безпеку мореплавання. Це вже давно зміцнило тенденцію співпраці у межах одного підприємства державного і приватного капіталів. З коментарів одних, за такої обопільності ущемлені права приватних компаній. На думку других, Закон сприяє якнайшвидшому продажу портів.
– Але у цьому документі навіть немає мови про їхню беззастережну приватизацію, – говорить О.Ілько. – Є платформа, від якої можна буде відштовхуватися для створення у майбутньому додаткових підзаконних актів, що неминуче за наявної різноманітності форм партнерства у портах. Тепер Україна може дотримуватися раціональних прикладів інших країн, кожна з яких обирає найзручнішу для себе схему співпраці власних держпідприємств і приватних компаній.
Власне, в Одеському морському регіоні уже є приклади самобутніх варіантів, оптимальних у сьогоднішній боротьбі за вантажопотік. Так, О.Ілько говорить, що в Одеському порту інвестори перебувають на його території. На території порту Южний інвесторів немає, вони базуються поза ним, хоча й суміжно. В Іллічівському порту частково інвестор усередині, частково – зовні, але поруч. Сама передача портових робочих площ в оренду – аж ніяк не продаж з молотка! Це створення інвесторові гарантованих умов того, що його гроші захищені і будуть в обігу, а не осядуть у чужих кишенях.
Складний не принцип, а реальне запровадження Закону у дію. Підзаконних актів буде не менше, ніж причин до їх появи. Важливо, щоб порти не могли використовувати монополію і функції держуправління для створення неконкурентних умов. А бажаним у морських портах України є той інвестор, який володіє вантажами і може забезпечити їхній стабільний потік. Не виключено, що низка транспортних функцій у портах вийде з під контролю Мінінфраструктури України і буде розподіленою з іншими відомствами. Тим більше важливо надання портовикам свободи господарського маневру. Вони швидко зорієнтуються в обставинах, а економіка галузі – тільки виграє.
http://izvestiya.odessa.ua/index.php?go=Newspaper&in=view&id=24632

«БАНДЕРІВСЬКІ»... «РЕГІОНАЛИ»?
Руслан Тимощук, «Волинь», 28.06.2012
Про необхідності внесення змін до Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні».

Емоційне голосування за радикальний проект «мовного» питання у стінах обласної ради спочатку залишило непоміченим прийняття іншого рішення — звернення до Голови Верховної Ради України Володимира Литвина щодо необхідності внесення змін до Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» авторства того ж Олександра Пирожика
Як виявилося, мало не половина представників фракції Партії регіонів у обласній раді проголосували за визнання ОУН-УПА воюючою стороною. Олександр Башкаленко, Олександр Курилюк, Петро Пронь, Валентин Скуба, Іван Смітюх, Валерій Трикош, Юрій Лобач, Надія Поліщук та Андрій Тимейчук всупереч офіційній позиції своєї партії підтримали «свободівську» ініціативу.
Отже, за що віддали свій голос волинські «регіонали» в облраді (витяг із рішення):
«...2. Прирівнення репресованих у малолітстві громадян України в своїх правах до малолітніх в'язнів німецьких концтаборів.
3. Повернення доброго імені реабілітованим — із тим, аби їх імена були викарбувані на стелах у населених пунктах, де вони народились, — як пересторога новітнім українофобам і донесення правди пам'яті до мешканців тих населених пунктів, де проживали жертви політичних репресій.
Окрім того, надалі Верховна Рада України повинна здійснити такі послідовні кроки.
1. Реабілітувати всіх вояків УПА, які на сьогодні ще не реабілітовані.
2. Визнати ОУН-УПА на державному рівні воюючою стороною за Українську державу. Надати ветеранам ОУН-УПА статус учасників бойових дій у Другій світовій війні, забезпечити їх відповідними пільгами.
3. Ратифікувати Резолюцію Парламентської Асамблеї Ради Європи № 1481 від 25 січня 2006 року про засудження комуністичних режимів і нацизму»...
Несподівані результати голосування стали відомі широкій громадськості вже наступного дня: про це повідомили провідні інформагенції України.
Першою реакцією на несподіване голосування став коментар на дії волинських однопартійців із боку першого заступника голови фракції Партії регіонів у Верховній Раді Михайла Чечетова, який заявив:
«Ми будемо вивчати це питання. Ми подивимося, яким чином приймалося це рішення, проаналізуємо документ, про який йде мова. Потім ми обговоримо це питання на раді фракції і тоді приймемо остаточне рішення».
Очевидно, після «консультацій» із Києвом лідер волинських «регіоналів» Олександр Башкаленко «дав задню». У коментарі одному з волинських інтернет-видань він спробував перенести відповідальність на систему голосування:
«Це помилка системи голосування, стався збій», — сказав перший заступник голови облдержадміністрації та голова обласної організації Партії регіонів.
Відповідаючи на запитання, чи підтримує він персонально визнання воїнів УПА на державному рівні воюючою стороною за Україну, Олександр Башкаленко заявив: «Однозначно — ні. Не підтримую». І чітко додав: «Як і не підтримують це усі 10 депутатів із Партії регіонів, які голосували».
Проте, як виявилося в ході «розбору польотів», остання фраза головного «регіонала» Волині, м'яко кажучи, не відповідає дійсності. Насправді за таке рішення голосувало не 10, а 9 депутатів із партквитками Партії регіонів. Десятий, Віктор Карпук, заяви ні в партію, ні в фракцію ПР ніколи не писав, хоча «регіонали» і вважають його «своїм»...
Волинські візаві «регіоналів» пояснюють такі результати голосування теж банально просто: неуважністю самих «ПРівців», які, мовляв, навіть із проектами рішень попередньо не знайомляться.
От тільки в такі прості пояснення ніяк не втиснеш особливу поведінку інших західноукраїнських регіоналів: нардепи тернополянин Орест Муц та франківчанин Василь Чуднов проголосували проти мовної ініціативи Колесніченка, а львів'янин Петро Писарчук, який голосування просто зігнорував, підтримує заходи із вшанування ОУН-УПА. І всі ці «помилки» вони зробили без участі системи голосування в облраді та не маючи жодного уявлення про «геніальні» тактичні ходи волинських опозиціонерів.
Пояснення такого особливого статусу «бандерівських» «регіоналів» Галичини просте: їхня місія — здобути на виборах максимум голосів для себе і Партії регіонів серед виборців, які мовні ініціативи Колесніченка не сприймають і виступають за надання УПА відповідного статусу. Не варто думати, що волиняни в своїх настроях кардинально відрізняються від галичан...
Автор – політолог.
http://www.volyn.com.ua/?rub=4&article=1&arch=

ЕКОНОМІКА

ГЕКТАРЫ ДЛЯ «НЬЮ-ЕВПАТОРИИ»
Алексей Ермолин, «Крымская правда», 03.07.2012
Новый город в Западном Крыму сможет одновременно принимать до 20 тысяч туристов.

О проекте строительства в Западном Крыму туристического города, способного принимать до 20 тысяч человек, а также о проблемах установления прибрежных защитных полос в приморских населённых пунктах автономии наша газета уже рассказывала. О подвижках в решении этих вопросов стало известно на минувшей неделе.
«Белый» обмен
Напомним, в феврале министр инфраструктуры Украины Борис Колесников заявил о реализации проекта создания в Западном Крыму нового города, который может одновременно принимать до 20 тысяч туристов. По его словам, генплан проекта будет разрабатывать известная в мире компания, за плечами которой - опыт создания проектов лучших мировых курортов в Китае и Юго-Восточной Азии. Для этого понадобится около двух лет и пять миллиардов долларов, из которых 1,2 миллиарда планируется выделить из госбюджета.
- Нас в первую очередь интересует прозрачное распределение земли, - сказал он тогда.
В районе города Саки уже проводится обмен земельных участков, необходимых под строительство нового туристического города, сообщил на пресс-конференции председатель Рескомитета АРК по земельным ресурсам Александр Чабанов.
- Мы предложили проект по консолидации земель. Принято решение включить эти земли в границы города Евпатории. Людям предлагаются другие участки в обмен на те, что у них были. Предварительно большинство владельцев участков дали своё согласие, - отметил Чабанов.
По его словам, аналитика по проекту полностью закончена, проведены необходимые экономические расчёты.
- Ведь нужно было посчитать, что можно там размещать, какие объекты, - пояснил он.
Председатель Рескомзема также сообщил, что новый город будет располагаться между Евпаторией и Лесновским сельским Советом, в том числе на косе вплоть до евпаторийских пляжей, которые тоже попадают в общий комплекс. Ориентировочная площадь города составит тысячу гектаров. Чтобы железная дорога не мешала туристам, рассматриваются варианты переноса с косы железнодорожной ветки.
Полосная дотация
Напомним, с 2011 года вступили в силу изменения в Водный и Земельный кодексы Украины о прибрежных защитных полосах. Документ предусматривает, что вдоль морей, вокруг морских заливов и лиманов устанавливается прибрежная защитная полоса (ПЗП) шириной не менее двух километров от уреза воды. Защитная полоса входит в зону санитарной охраны моря. Она может использоваться лишь для строительства оборонных объектов, объектов, производящих экологически чистую энергию, а также санаториев, детских и других лечебно-оздоровительных учреждений с обязательным централизованным водоснабжением и канализацией, гидротехнических, гидрометрических и линейных сооружений.
До конца года в регионах Крыма необходимо завершить работы по установлению прибрежных защитных полос общей площадью около 208 тысяч гектаров, - сообщил Александр Чабанов журналистам.
Местным бюджетам районов, в которых недостаточно собственных средств для установления прибрежной защитной полосы, будет оказана финансовая помощь, пообещал чиновник. Среди районов, которые в первую очередь нуждаются в финансовой поддержке со стороны центральных властей автономии, он назвал Джанкойский и Ленинский. Наиболее проблемным регионом, по словам Чабанова, является Сакский, наименее - Раздольненский районы. Глава Рескомзема сообщил, что в Большой Ялте, Алуште, Феодосии прибрежные защитные полосы полностью установлены.
- Регионы, которые нашли необходимые средства, всё сделали, - отметил главный земельный чиновник автономии. А в Джанкое на это денег нет. Поэтому по посёлкам мы будем давать субвенцию, границы полосы будем устанавливать совместно с сельхозпроизводителями. Все работы будут выполнять государственные предприятия, никто не будет на этом зарабатывать.
Официально
Верховный Совет Крыма поддержал законодательную инициативу Рескомзема автономии по упрощению процедуры получения госактов на землю на государственном уровне. Профильная комиссия парламента совместно с ведомством готовит проект закона о внесении изменений в действующее законодательство, который будет направлен в Центр законодательных инициатив крымского парламента для дальнейшей его передачи на рассмотрение Верховному Совету Украины. Суть инициативы заключается во внесении изменений в статьи 118 и 123 Земельного кодекса. Комитет предложил исключить согласование землеустроительной документации по отводу земельных участков многочисленными службами и расширить возможности, когда права собственности на землю оформляются на основании технической документации, а не проектов отвода земли. Таким образом в подавляющем большинстве сроки и стоимость приватизации земли под жилым домом (приусадебные участки) значительно сократятся. Это обусловлено тем, что техническая документация в отличие от проектов землеустройства проста в изготовлении и её не требуется предоставлять комиссии по согласованию землеустроительной документации.
Языком цифр
По информации Рескомитета по земельным ресурсам АРК, на 20 июня территориальными отделами органов земельных ресурсов в автономии выдано 33207 правоустанавливающих документов на землю, что больше, чем за весь прошлый год. Из них - 14614 государственных актов на право собственности и постоянного пользования и более 18500 договоров аренды. Кроме того, 12500 документов уже ждут своих хозяев. За первое полугодие договоров аренды зарегистрировано на семь тысяч больше, чем за весь 2011 год. Динамика выдачи правоустанавливающих документов на землю еженедельно публикуется на официальном сайте Рескомитета.
http://www.kp.crimea.ua/newspapers/2012/07/03/gektary-dlya-nyu-evpatorii

СЕЛО НА ПОРОЗІ ЗЕМЕЛЬНОЇ РЕФОРМИ
Людмила Даценко, «Зоря Полтавщини», 03.07.2012
Для порятунку села вкрай необхідна єдина державна стратегія.

Щорічно з карти нашої держави зникає близько 20 сіл, зазначив, перебуваючи на Полтавщині, міністр агрополітики та продовольства України Микола Присяжнюк. У сільській глибинці залишаються здебільшого люди похилого віку, а молодь у пошуках перспективи виїздить будь-куди. Не є винятком і наша область...
Тільки протягом останніх 15–17 років зникло з карти краю понад 50 сіл. Ще 500 населених пунктів нині можна вважати депресивними, тобто такими, що не мають перспектив розвитку. Більш ніж у 100 селах мешкає по 10–15 жителів, у 50-ти – по 5, чимало й таких сіл, де залишилися доживати віку 1–3 жителі.
– Ми щорічно “списуємо” кілька населених пунктів, тому що там немає вже навіть хат чи інших будівель. У сільській поселенській мережі області нині є 56 тисяч садиб, у яких немає постійних жителів, з них 12–15 тисяч тих, де люди проживають тільки у літній час, – розповідає начальник головного управління Держкомзему в Полтавській області Григорій Шарий. – Зміни меж у частині розширення (тобто вони розвиваються) за останні 25 років потребують 420 населених пунктів із загальної кількості 1876 населених пунктів поселенської мережі Полтавщини.
Безумовно, викликано це економічними чинниками, а конкретніше – відсутністю бюджетоутворюючих підприємств. Якщо свого часу це був хутір, то був і хутірський уклад, там жили селяни, які мали землю, вели хутірське господарство, або, як його називають у Європі, фермерське. Якщо в радянські часи це був відділок сільгосппідприємства, то там були ферма, тваринницькі приміщення, робочі місця, виробничий і рільничий підрозділи, автогараж. Нині у 107 сільських радах (це приблизно 357 населених пунктів) немає жодного фермерського господарства. Тобто цей бюджетоутворюючий елемент відсутній. Господарські двори (в будь-якому вигляді, де є хоча б одне робоче місце) відсутні у половині сільських населених пунктів області, наголошує Григорій Шарий. Тобто селяни пораються тільки в особистому підсобному господарстві. Такі населені пункти перспектив розвитку не мають, бо немає робочих місць – і це головне для селян. На жаль, зникають села з прекрасною інфраструктурою навіть у приміському Полтавському районі, й тільки через те, що людині ніде працювати й немає джерел матеріального забезпечення.
Варто додати, що загалом в області не мають постійної роботи майже дві третини сільського населення.
***
У цілому в селах живуть понад 15 мільйонів громадян України – майже третина населення держави. Половина з них – працюючі люди, чверть – діти. Такі дані Державного комітету статистики. Живуть селяни здебільшого в умовах дефіциту матеріальних та соціальних благ, адже левова частка Державного бюджету залишається в містах, села отримують аж ніяк не третину від нього. А спроби змінити баланс наштовхуються на мовчазний спротив у Верховній Раді, говорить народний депутат України Іван Заєць. Він зазначає, що законопроекти на підтримку села не ухвалюються, бо в сіл, на відміну від міст, немає потужного лобі.
Як поліпшити умови життя селянина? Ідей багато. Екс-міністр аграрної політики Олександр Баранівський, наприклад, вважає, що село вийде з кризи, коли буде створено цивілізований ринок оренди та продажу землі. “Має бути законодавча база, яка захистила б і того, хто продає землю, і того, хто хоче її купити”, – каже він. Народний депутат Іван Заєць зазначає, що село врятують фермерські господарства. “При фермерському шляху розвитку прибутки від землі та сама земля зосередяться в руках українців. Півтора мільйона фермерів в Україні має бути!” – наголошує депутат. Академік Костянтин Ситник закликає лобіювати економічні інтереси села. “Із завтрашнього дня, – каже він, – треба негайно припинити поставку в Україну імпортного м’яса!” Заступник міністра регіонального розвитку Анатолій Ткачук вважає, що село врятують дороги. “Оптимізувавши дороги, можна оптимізувати всю бюджетну інфраструктуру села і підтримати те, що може розвиватися”, – зазначає посадовець. “Мої батьки все своє життя прожили в селі, тут народився і я, тут нині мешкає моя сім’я, тож не з чужих вуст я знаю, яке воно – життя селянина. Це праця від зорі до зорі, бездоріжжя, надто восени й ранньою весною, відсутність елементарної медичної допомоги й автобусного сполучення з райцентром… На моєму віку вже навряд чи можна очікувати позитивних змін у селі, а от для дітей хотілося б кращої долі…” – розмірковує мешканець одного із сіл Зіньківського району Микола Дуденко.
Загалом же для порятунку села вкрай необхідна єдина державна стратегія – з цим погоджуються усі фахівці. Бо поки в Києві чубляться за владу, сільське населення України скорочується на 150 – 200 тисяч осіб за рік. Якщо зволікати й далі, то рятувати незабаром буде нікого.
***
Повертаючись до питання про ринок землі, варто згадати, що в 1980-х – на початку 1990-х років, за часів колективного господарювання на землі, українське село немовби отримало нове дихання. Колгоспи-мільйонери й навіть середняки щедро інвестували розвиток соціальної інфраструктури, в населених пунктах будувалися житло, школи, спортмайданчики, будинки культури... У село поверталася молодь. Саме з розвалом усталеної системи господарювання почалася й руйнація села, чому певною мірою сприяло й розпаювання колгоспних земель. Шалена інфляція й тимчасовий безлад у сільгоспуправлінні зробили свою справу. Через брак обігових коштів для розрахунку за грошові позики була практично знищена галузь тваринництва. Оскільки обробляти власні земельні паї було нічим, селяни здебільшого здавали їх в оренду. Чимало орендарів поспішали спершу наповнити власні кишені, а вже потім дещицю віддати громаді, відтак і почали в селах закриватися клуби, бібліотеки, заклади торгівлі, з’явилися безлюдні й занедбані людські оселі...
Доцільним видається запитання (хоча воно і є риторичним), чому ж тоді в країнах Заходу за повної відсутності колективних форм господарювання ситуація із розвитком соціальної інфраструктури зовсім інша?
Чи змінить ситуацію ринок землі? Якщо творці цього закону й чимало чиновників, а також власники земельних паїв, яким вони дісталися у спадок, із нетерпінням чекають зняття мораторію на продаж сільськогосподарських земель, то ті, хто працюють на землі, очікують запровадження ринку земель із острахом.
– Земельний пай нині для мене є хорошою підмогою, – каже Михайло Прокопчук із Шишацького району. – Це і якась додаткова копійка, й зерно для утримання домашньої худоби та птиці. Але моя земельна частка знаходиться всередині великого земельного масиву, і якщо паї сусідів купить один і той же власник, то виходить, що мені теж доведеться продати свій наділ. І хоча я робити цього не хочу, та хіба в нас хтось рахується із думкою простих людей? – бідкається селянин.
***
Власну думку з приводу набуття чинності Закону “Про ринок земель” має начальник головного управління Держкомзему в Полтавській області Григорій Шарий.
– Я не прогнозую масової купівлі паїв фізичними особами, тим більше для сільськогосподарського виробництва. У 1998 – 1999 роках згідно з указами Президента України Леоніда Кучми було надано право купівлі землі. В нашій області продано лише 210 земельних паїв із 350 тисяч. Паї не викупили навіть поблизу хорольської траси, прилеглої до автостради Київ – Харків – Должанський, – зазначає Григорій Шарий. – Якщо продаж тієї чи іншої ділянки тягтиме за собою зміну цільового призначення сільськогосподарських земель, під інвестиційний проект, наприклад, до певної міри можлива купівля земель. Але оскільки з числа покупців виключено юридичних осіб, то Закон “Про ринок земель”, як на мене, дуже звужений. Адже ми забуваємо про те, що нам треба розвивати нафтогазову й металургійну промисловість. А як вона розвиватиметься, якщо землю може купувати тільки фізична особа? По суті, потенційний інвестор незрозуміло яким чином має надати кошти органам місцевого самоврядування, а потім органи місцевого самоврядування для громадських потреб та інших цілей викуплять паї у їх власників і нададуть цю земельну ділянку в оренду юридичній особі, яка хоче будувати підприємство чи інший об’єкт. Але ж ми повинні формувати нормальний інвестиційний клімат і нормальні інвестиційні умови. До того ж такого ступеня розораності земель, який існує нині в області, не повинно бути. Це раніше вели екстенсивне землеробство, яке потребувало додаткової робочої сили, нині ж ситуація змінилася кардинально. З іншого боку, ринок земель сформований у частині економічного руху землі за рахунок оренди. В тому числі й на 49 років – таких угод приблизно 10 відсотків. Я думаю, що кінцева редакція Закону “Про ринок земель” буде дуже виважена, й держава зарегламентує ринок земель.
Чималий обсяг робіт мають виконати законотворці після прийняття зазначеного закону. А саме: треба буде приймати Закон “Про державний іпотечний банк” та вносити зміни або формувати нове законодавство про дієвих осіб, які працюють в аграрному секторі. Тобто закони про сільськогосподарську діяльність, про сільськогосподарські підприємства. Адаптувати ці закони до державної регуляторної політики в галузі земельних відносин, вважає Григорій Шарий.
Наступний блок питань – це охорона земель. Використання земель в оренді й бажання отримати від цього надприбутки спричиняє в багатьох випадках погіршення їх фізичних властивостей, а невнесення органіки – пониження якісного складу грунтів. У державі нині відсутні економічні стимули для конкретних землевласників чи землекористувачів, аби ті дбали про підвищення родючості грунтів, як відсутні й економічні санкції до тих, хто призвів до погіршення родючості. Якщо ми входимо в ринок, мали бути б розроблені ринкові механізми й важелі впливу на землевласників і землекористувачів.
Реєстрація юридичних осіб має бути тільки там, де знаходиться земельна ділянка. Тоді податки сплачуються у селах, а не в Києві, Харкові, Одесі, в офшорах і поза ними, розповідає Григорій Шарий. Обов’язковим є узгодження виробничої інфраструктури з поселенською мережею, узгодження кількості землі з кількістю поголів’я худоби та органічним землеробством, з підвищенням родючості землі та іншими факторами, які б на це впливали позитивно, і створення робочих місць. Хто має землю, тим більше бере державну землю в оренду, той має створювати робочі місця.
Варто зазначити, що районні державні адміністрації на Полтавщині ідуть цим шляхом, вони узгоджують передачу земель запасу з розвитком тваринництва, з соціальними платежами. На думку Григорія Шарого, земельний платіж до бюджету сільської ради має становити 1% від нормативної грошової оцінки вартості землі – це 115 гривень за гектар, з індексацією – майже 200 гривень. При середньому розмірі земель сільради близько 5 – 7 тисяч гектарів це буде мільйон і більше гривень. Такий бюджет дозволить сільській раді утримувати дитсадок, комунальне підприємство, розвивати соціальну інфраструктуру.
– Усе йде від землі й від земельних платежів. Ні на яких дотаціях ніхто в економічний рай не потрапить. Полтавська область утримує у багатьох випадках поселенську мережу, розвиваючи тваринництво, утворюючи робочі місця. На сьогодні це позитиви, але цей рух не набув у державі масового економічно-соціального впливового характеру. Якщо будується 10 – 15 тваринницьких комплексів на 1800 сіл, то це мізерний економічний і соціальний вплив. Якби будувалось 150 на 1500 сіл – це те, що потрібно, – вважає начальник головного управління Держкомзему в Полтавській області Григорій Шарий. – Якщо ж економічний чинник менше 3 відсотків, він не впливає на загальну тенденцію, і його можна взагалі не брати до уваги. Але кроки ці треба робити, і я вважаю, що прийняття Верховною Радою України Закону “Про ринок земель” в цілому позитивно вплине на соціально-економічний розвиток села, бо це змусить державу привести до цивілізованого стану Земельний кадастр та Державний реєстр землевласників і землекористувачів, на якісно новий рівень управління державними землями перейде Державне земельне агентство. Буде сформована реальна ціна на землю, й вона підлягатиме реальному оподаткуванню. А звідси – реальні місцеві бюджети й відповідні видатки, що має забезпечити розвиток інфраструктури населених пунктів.
***
Село з побоюванням очікує на запровадження Закону “Про ринок земель”. Адже численні експерименти, які впродовж десятиліть проводилися над селом і селянами, засвідчили, що інтереси простої людини від землі залишаються, як правило, поза увагою мудрих мужів-законотворців, а тим паче – скоробагатьків. А отже, селяни знову опиняться один на один зі своїми проблемами, які неодмінно виникатимуть із впровадженням “великомасштабного руху землі”. І хто від цього виграє?..
http://www.zorya.poltava.ua/index.php?rozd=&nomst=5497

ПОЛІТТЕХНОЛОГІЇ

БАЛОГА КАЖЕ, ЩО ВИБОРЦІВ НЕ КУПУЄ. ЦЕ ЙОГО СИН...
«Rionews»,  29.06.2012, Закарпатська обл.
У Закарпатті якесь не зрозуміле затишшя щодо виборів.

Поодинокі провладні політики ще десь їздять по селах і щедро обдаровують потенційного виборця, але активність пригасла.
Як повідомили наші джерела, знову виникла пауза щодо визначеності конкретних кандидатів по окремих округах у владному таборі. Мова про Партію регіонів та «ЄЦ». Назвати балогівський «ЄЦ» опозиційною партією якось буде смішно, бо й сам Балога досі служить в уряді і його парламентські штики здебільшого голосують так, як вкаже перст головного «регіонального» кнопкодава-диригента Чечетова.
Як відомо, від самого початку йшла мова про те, що «регіонали» поділять округи в Закарпатті порівну з балогівцями. Три округи під «регіоналів» і три під представників «ЄЦу». Потім стався конфлікт через територіальний поділ округів і Балога-МНСник заявив, що не має наміру ні з ким нічого ділити. Почалося нездорове протистояння між ПР та «ЄЦ» в Закарпатті. Пролунало кілька гучних заяв і нездорових конфліктів. Були оприлюднені потенційні кандидати від «регіоналів» та балогівців по всіх шести округах. Губернаторові залишалося дати відмашку правоохоронцям, щоб приструнити крадіїв від Балог, але дозвіл на початок «чистки» мав дати Київ.
Джерела повідомляють, що Балога працює на випередження і губернатор Ледида трохи відстає. У штабі «регіоналів» у Києві все одно, хто пройде в раду: чи представники Ледиди, чи Балоги. Головне, щоб вони влилися у провладну фракцію. Швидше за все, Балога зумів переконати президента і керівника штабу «регіоналів» Клюєва в тому, що він свій у дошку і всі, хто пройде в Раду від «ЄЦ», будуть у провладній фракції. Балога також міг переконати Януковича та Клюєва в тому, що наразі його рейтинг і рейтинг його родичів, які мають намір йти в парламент, значно вищий, ніж рейтинги кандидатів вір «регіоналів». Тому знову повернулися до варіанта розподілу округів. Спочатку був варіант старої схеми: три від «регіоналів» і три від «ЄЦ», але джерела повідомляють, що є варіант 5 від ЄЦ і лише один від Партії регіонів.
Те, що Балога був у президента і схиляв його саме до такої схеми, можна дізнатися і з інтерв’ю головного МНСника Інтернет-порталу «Главком». Балога підтвердив, що буде йти по одному з округів і про це він домовився з президентом. «Справді, буду балотуватися в одному з округів. Президент із розумінням сприйняв моє рішення про участь у виборах. У якому конкретно окрузі — говорити передчасно, щоб не робити фальстарту. Однак досить впевнено почуваюся в будь-якому окрузі. Йтиму по тому округу, де треба буде, щоб ішов саме я», — сказав Балога-старший. Він також занадто самовпевнено сказав, що його соратники переможуть і в інших округах. На запитання журналіста «Ваші рідні брати Іван та Павло та двоюрідний Василь Петьовка теж ідуть на вибори. Це питання може виглядати як жарт, але чи вистачить на всіх округів?» Балога відповів: «Скажу так: у нашої команди достатньо кандидатів, щоб узяти перемогу не в одному окрузі й не тільки на Закарпатті. Тому округів вистачить на всіх охочих і конкуренції між собою в нас бути не може».
Таким чином, губернаторові Ледиді знову додалося клопоту. Балога знову зумів прогнутися перед президентом. Він діє так, як буде найкомфортніше і безпечніше для його клану. І якимось дивом всі на це ведуться. Всі забувають, що Балога кидає господарів з легкістю і особливим цинізмом.
До речі, у згаданому інтерв’ю Балога заговорив про підкуп виборців. Роздавати подарунки потенційним виборцям це для нього не підкуп, а допомога. Кореспондент запитав: «Але ж не секрет, що зокрема ваш син Андрій активно підтримує сільські футбольні команди, дарує їм форму. Це не підкуп?»
«Ні. Погляньте, що ми робимо. В нас у області 14—15 тис. дітей щороку йдуть до першого класу. І ми кожного 1 вересня робимо дітям подарунки. Ми допомагаємо лікарням. Особисто опікуюся пологовими відділеннями... Крім того, підтримуємо сільські футбольні команди, вже охопили кілька районів. І далі будемо це робити. А хто має роздавати ці м’ячі, сітки, форму? Я сам? Звісно, ні. На такі зустрічі ходить мій син Андрій. Він виконує татове доручення», — сказав Балога-старший, спихнувши підкуп на сина.
http://www.rionews.com.ua/mixed/politic/now/n1218017017

ТОЧКА ЗОРУ

«РЕГИОНАЛЫ» ЛУГАНЩИНЫ «ЛЕПЯТ» ИЗ КОММУНИСТОВ ОППОЗИЦИЮ
Владимир Польдиков, «Комментарии Луганск», 02.07.2012
За месяц до старта предвыборной кампании «регионалы» Луганщины практически «зачистили» область от нежелательных однопартийцев и неугодных оппонентов.

 Для провластного кандидата в нардепы от ПР Юлия Иоффе, который считается человеком министра Минэнергоугля Юрием Бойко и бизнесмена, владельца северодонецкого «Азота» Дмитрия Фирташа, неустанно расчищают путь в Раду по избирательному округу №112. На прошлой неделе рубежанские депутаты от Партии регионов, которые составляют большинство в горсовете, выразили недоверие местному мэру-коммунисту Константину Козюберде.
 Его отставка прогнозировалась и не стала неожиданностью. Накануне отднопартийцы городского головы неустанно трубили о готовящихся изменениях во власти города Рубежное. Коммунисты считают, что депутаты-«регионалы» решили убрать Козюберду, поскольку хотят получить доступ к реестру избирателей и сфальсифицировать выборы. Что же касается самих представителей ПР, то за несколько дней до отставки мэра они собирали подписи против городского головы, и обвиняли Козюберду в плохой работе в сфере ЖКХ, ремонта дорог и т.д.
 Сама процедура выражения недоверия руководителя города Рубежное запомнилась тем, что такой важный вопрос на сессии горсовета рассмотрели последним. Кроме того, депутаты удалили из зала заседаний съемочную группу телеканала ИРТА, которую связывают с нардепом-«регионалом» Владимиром Ландиком, считающегося не совсем своим среди регионалов Луганщины. В СМИ Ландика коммунисты были и остаются частыми гостями.
 Как бы там ни было, но невозможно не увидеть в рубежанских событиях политическую подоплеку накануне парламентских выборов 2012 года. Тем более, что выражение недоверие мэру (кстати, со времени последних местных выборов на Луганщине впервые отправили в отставку городского голову) можно считать уже вторых событием, которое играет на руку местным регионалом и лично потенциальному кандидату от ПР Юлию Иоффе.
 Первый раз ему «подыграли» члены ЦИК. После того, как пару месяцев назад они «порезали» округа, выяснилось, что изменения в бывшем северодонецко-рубежанском округе как нельзя лучше подходят для Иоффе и еще одного потенциального кандидата-мажоритарщика и нардепа-«регионала» Алексея Кунченко, за которым стоит глава парламентской фракции ПР, лидер «регионалов» Луганщины Александр Ефремов. До «нарезки» они бы могли столкнуться лбами на одной избирательной территории. После переделов округов Северодонецк и Рубежное «разъединили», и теперь Иоффе может заниматься только рубежанскими избирателями, забыв о северодонецких. Для Кунченко «вырулилась» ситуация с точностью до наоборот.
 Отставкой мэра-коммуниста регионалы «подыграли» самим себе и лично Иоффе. Во время предстоящих парламентских выборов им теперь меньше придется ломать голову, как вести себя с Козюбердой, помня, что коммунисты Луганщины во главе нардепом  Килинкаровым могут быть непредсказуемыми и непрогнозируемыми. Кроме того, не так давно на пленуме Луганского областного комитета КПУ Спиридона Павловича  выдвинули кандидатом в нардепы по мажориторному округу №112, в который помимо Рубежного входят города Брянка, Кировск и часть Первомайска. Наверняка, не только в Луганске помнят, сколько неприятностей из-за Килинкарова было у другого «регионала» – мэра Луганска Сергея Кравченко. В 2010 году во время выборов городского головы Луганска Спиридон Павлович едва не победил нынешнего мэра Сергея Ивановича. Поэтому, «избавившись от мэра-коммуниста», регионалы обезопасили себя. Правда, по информации «Луганск. Комментарии», Килинкаров вряд ли станет конкурентом Иоффе, и, все же пойдет в Раду по спискам КПУ.
 В то же время «обезглавленное» Рубежное для коммунистов уже стало серьезным оружием в информационной войне с «регионалами». По всей видимости, Килинкаров и его однопартийцы еще не раз припомнят представителям ПР как историю с Козюбердой, так и многое другое, пытаясь доказать, что на Луганщине главные оппозиционеры – коммунисты, а не «Батькивщина» и «Фронт перемен».
 «Регионалы» могут еще подбросить коммунистам повод обижаться. Вслед за мэром Рубежного коммунисты могут лишиться еще одной значимости должности – секретаря Луганского горсовета. В этом кресле сейчас сидит представитель КПУ Александр Филипский. На парламентских выборах он планирует пойти по мажоритарному округу №104, где его соперником будет бизнесмен, помощник главы фракции ПР в парламенте Александра Ефремова Владимир Гончаров, для которого, похоже, завершается период борьбы со строптивыми однопартийцами.
 Последним к числу неугодных среди своих был причислен глава поселка Юбилейный, который входит в Луганск, «регионал» Владимир Струк. На прошлой неделе в Артемовском райсуде города Луганска начался судебный процесс против поселкового головы. Струку предъявляет претензии  финуправление исполкома Луганского горсовета, обвиняя его в нецелевом использовании бюджетных средств. Речь идет о сумме около миллиона гривен. Сам Струк утверждает, что он действовал согласно букве закона. «Я свою вину полностью отрицаю. Меня обвиняют в том, что я в 2010 году подписал решение сессии поселкового совета потратить свободные средства, которые у нас остались с предыдущего года, 2009-го, на зарплаты бюджетникам, на питание в детских садах. Вместо того, чтобы отдать их в городской бюджет Луганска», – рассказал в суде поселковый голова.
 В этом деле обращает на себя внимание тот факт, что представители фемиды рассматривают факты двухгодичной давности, которые, как и в случае с мэром Рубежного, всплыли за четыре месяца до выборов-2012. Хотя Струк и считает, что на самом деле, виноват он лишь в том, что наводит порядок в поселке Юбилейный, и за это его наказывают, таская по судам. Правда, поселковый голова не указал конкретную фамилию обидчика. Но в данной ситуации нельзя не вспомнить, что два «регионала», «светившиеся» в избирательном округе 104, который Ефремов закрепил за Гончаровым, больше здесь не пиарятся. Первым исчез с билбордов депутат облсовета, главный государственный инспектор по охране окружающей природной среды Луганской области Анатолий Гацко. Второй, мэр Александровска Николай Греков, перестал общаться с избирателями, поскольку несколько месяцев назад в отношении него возбудили уголовное дело по подозрению во взяточничестве. И лишь Струк продолжал преподносить себя через СМИ как крепкого хозяйственника и надежного управленца. Теперь же не исключено, что для упрямого и непонятливого «регионала» походы в суд окажутся не единственной проблемой.
http://lugansk.comments.ua/article/2012/07/02/125805.html

О КОНСТИТУЦИИ, ВРЕМЕНИ И ИЗМЕНЕНИЯХ В ОСНОВНОМ ЗАКОНЕ
«Зоря», 27.06.2012, Днепропетровская обл.
«В нашей жизни все рано или поздно нуждается в усовершенствовании».

Среди тех, кто в Верховной Раде в ночь с 27 на 28 июня 1996 года принимал Основной Закон Украины, были и наши земляки, депутаты Верховной Рады второго созыва Петр Павлович Овчаренко и Владимир Сергеевич Мельник. «Зоря» попросила их поделиться впечатлениями о том поистине историческом событии и выразить свое мнение относительно изменений в Конституцию.
Самое главное — каждая статья Конституции должна выполняться, подчеркнул советник Уполномоченного Верховной Рады по правам человека Петр Овчаренко
Это была незабываемая ночь. И если бы Конституцию тогда не приняли, то неизвестно, как бы развивались дальнейшие события в нашем государстве. Не нужно забывать: это был 1996 год, фактически пик экономической нестабильности, межпартийных дрязг. Но мы, к счастью, нашли плоскость примирения, и Украина получила свой конституционный паспорт.
В нашей жизни все рано или поздно нуждается в усовершенствовании. Но Конституция — это Основной Закон. И он не может быть сегодня один, а завтра другой. Это Конституция!
Сегодня основной акцент нужно делать на том (кстати, мне это приходится подчеркивать не впервые), что каждая статья Конституции должна выполняться. Это Основной Закон! И в нем, например, сказано, что образование у нас бесплатное. То же самое можно сказать и о трудовых правах человека, о медицинском обслуживании, о социальной защите малообеспеченных. Относительно изменений в Конституцию отмечу, в Основном Законе нет второстепенных статей — все главные. Однако если определять магистральное направление, то мне оно видится в том, что нужно, в конце концов, на полный голос говорить о расширении полномочий местного самоуправления. Если хотите, это должен быть довольно серьезный шаг к децентрализации власти.
В Украине более чем сильно, в конце концов, должен зазвучать голос местного самоуправления! Начиная с того, чтобы именно местному самоуправлению оставалась львиная доля заработанных в регионах средств, а не отдавать эту львиную долю центральной власти, а потом ехать в Киев с протянутой рукой. Вот в этом конкретном случае я за внесение именно такой поправки.
Внесение изменений в Основной Закон — требование времени, считает народный депутат Украины в Верховной Раде второго созыва, председатель Криворожского районного совета Владимир Мельник
День принятия Конституции Украины навсегда вошел в современную историю как конституционное закрепление независимости и суверенитета нашей страны. Мне же выпала честь стать непосредственным участником тех событий, ведь я выполнял полномочия народного депутата Украины, работая в Верховной Раде Украины второго созыва. Я был свидетелем и участником исторического круглосуточного заседания Верховной Рады, на котором принималась Конституция.
Хорошо помню то эмоциональное обострение, патриотичный подъем, которые властвовали в атмосфере заседания. И хотя политическая ситуация тогда была не простая — были и противостояния, и конфликты, — во всех без исключения тогдашних парламентариев, несмотря на то, что они имели разные политические вкусы и принадлежали к разным политическим силам, преобладало желание при любых обстоятельствах создавать свое государство. А это желание выводило на конструктивную дорогу компромиссов и сотрудничества, отбрасывая политическую мелочность на обочину истории. Так наше государство во время каденции Верховной Рады второго созыва получило не только Конституцию, но и другие атрибуты государственности — гимн, флаг, герб. Наши усилия тогда оценило и мировое сообщество, признав украинскую Конституцию одной из наиболее демократичных.
Вместе с тем не следует забывать, что Конституция призвана стимулировать в обществе процессы развития и совершенствования. Посему ее важная роль в построении государства на начальном этапе украинской независимости уже выполнена, а потому сейчас требование времени — внесение таких изменений в Конституцию, которые бы гарантировали нам с вами в ближайшей перспективе положительные изменения.
Таким образом, лично я не вижу никакой трагедии в том, что ныне идет активная фаза работы над усовершенствованием действующего Основного Закона. Наоборот, считаю необходимым изменять его к лучшему, чтобы, наконец, приблизились перспективы построения демократического гражданского общества с более эффективной моделью власти.
И не следует забывать, что, какими бы передовыми не были конституционные нормы, сами по себе они не изменят жизни. Чтобы основы общественного строя стали реальностью, конституционные основы должны быть закреплены логичными и продуктивными законодательными и подзаконными актами, а соблюдение Конституции и законов должно быть повсеместным. А чтобы стало так, как хочется, всем нам нужны повышенная ответственность, самоотверженная работа ради одной цели — процветания Украины как цивилизованного европейского государства.
http://www.zorya-gazeta.dp.ua/?News=3912

ПЕРСОНАЛІЇ В ПОЛІТИЦІ

ВОЛОДИМИР ЛИТВИН: «ЗАВЖДИ ДОПОМАГАТИМУ РІДНІЙ ЗЕМЛІ, ЯКА ДАЛА МЕНІ ПУТІВКУ В ЖИТТЯ»
Лариса Гембарська, «Звягель», 29.06.2012, Житомирська обл.
«…моїм ініціативам потрібна ваша підтримка — моїх земляків!»

23 червня у селі Стриєва побував Голова Верховної Ради України Володимир Литвин, до якого жителі Стриєвської сільської ради звернулися з проханням допомогти підвести природний газ до їх населених пунктів. Нині перспективу будівництва підвідного газопроводу до сіл Стриєва, Киянка, Кануни Голова Верховної Ради України В.М.Литвин лобіює на найвищому державному рівні. Слід зазначити, що дане питання вже знаходиться у стадії погодження із НАК «Нафтогаз України». У Новоград-Волинському районі газифікація сіл перебуває на особливому контролі у місцевого керівництва, крім того, вирішувати цю проблему активно допомагає наш земляк Володимир Литвин. Так, зовсім нещодавно, завдяки його сприянню, у селі Орепи відбулося відкриття підвідного газопроводу протяжністю 6,2 км, вартість якого склала 1964,54 тис. грн. Для того, щоб газифікувати села Стриєвської сільської ради, необхідно 5 мільйонів гривень, протяжність газопроводу становить — 9,85 км, очікується, що газ буде подаватися у 136 дворів, де мешкає 520 чоловік.
Вітаючи почесного гостя, стриєвський сільський голова Василь Миколайович Бобер нагадав односельчанам ¬(актова зала сільського Будинку культури, де відбувалася зустріч, була вщент перепов¬нена), що Володимир Литвин надає надзвичайно велику допомогу Новоград-Волинщині і Стриєвській сільській раді, зокрема. Торік, за його сприяння, була виділена субвенція на оновлення вуличного освітлення в селі Стриєва і Кануни, надійшли кошти на ремонт стриєвського Будинку культури, повністю замінені вікна в сільській школі, для дитячого садочку придбано будівлю, і до кінця року він відкриє гостинно свої двері для двадцяти малюків. Але найбільш кошторисне і складне питання, яке сьогодні надзвичайно гостро постає перед громадою, — це газопостачання сіл Стриєва, Кануни і Киянка. Вже здійснені перші кроки¬ — розроблена проектно-кошторисна документація. Щоб завершити розпочате, необхідно ще майже 5 мільйонів гривень, які силами громади зібрати неможливо. Тож селяни просять Володимира Михайловича допомогти, щоб у їх домівки нарешті прийшов такий довгоочікуваний блакитний вогник.
Відповідаючи на запитання, Володимир Литвин зазначив, що веде роботу, для того, щоб віднайти кошти, які потрібні на газифікацію трьох згаданих сіл:
— І ми це питання вирішимо,— запевнив спікер,— бо я розумію, що таке газ. І розумію, що таке твоя мала батьківщина. Завжди допомагатиму рідному краю, який дав мені путівку в життя. Мене дуже часто критикують за це. Опоненти добре підрахували і повсюди заявляють, що тільки цього року на соціально-економічний розвиток Новоград-Волинщини спікер направив субвенції 18 мільйонів, мовляв, владою зловживає. Чесно скажу: в цьому плані таки зловживав і буду зловживати. Єдине, про що попросив би керівництво району, аби ці кошти розподілили для кожного села, і щоб вони були використані за призначенням — на школи, лікарні і на все, що найбільш потрібно.
Мене часто запитують, чому наша держава ніяк не може вийти на нормальний шлях? На мою думку, через те, що багато політиків живуть ненавистю один до одного, а потім це все перекидається на простих людей. Політику, як і кожному з нас, потрібно вміти любити, співпереживати, співчувати. Так хочеться сказати: давайте будемо людьми, давайте розуміти тих, хто працює коло землі, вони прагнуть мати нормальне життя, якщо не для себе, то для своїх дітей і онуків. Я хочу і знаю, як це зробити, але моїм ініціативам потрібна ваша підтримка — моїх земляків. Мені пропонували місця в партійних списках, але я відмовився і сказав, що піду до людей, подивлюся їм у очі, вислухаю їх проблеми, і буду вирішувати ті питання, які їм болять. Ось така моя позиція.
Селяни щиро спілкувалися зі спікером про наболіле. Зокрема, просили не закривати школу у Киянці, де кілька десятиріч тому навчалося 450 учнів, а нині — вдесятеро менше. Адже школа — це осередок села, його серце, і тому, її просто необхідно залишити.
В.М.Литвин запевнив, що у Новоград-Волинському районі не буде закрита жодна лікарня і школа:
— Щодо освіти, то ми зараз реалізуємо програму підтримки обдарованої молоді. Нею займається мій син, який після закінчення університету практично переїхав жити у Новоград, бо хоче розпочинати свій шлях, сказав, звідти, де народився його батько, що мене дуже радує. Тож від благодійного фонду ми виділяємо для обдарованих дітей Звягельщини стипендії і супроводжуємо їх у навчанні, пропонуємо безкоштовні курси з вивчення іноземних мов, комп’ютерної грамоти, аби всі вони могли йти в ногу з часом. Це стосується і старших людей. І ще один напрямок — забезпечення шкіл літературою. Кожна школа міста та району отримає в подарунок від Благодійного Фонду «Майбутнє Полісся» бібліотеку. Бо у школах є величезні проблеми у цьому плані. Переконаний, що ми маємо максимально підтримувати наших дітей, адже їм без освіти дуже важко пробитися в цьому житті.
Спікер подарував сільській школі бібліотеку — 150 при¬мірників книг, а директор школи, дякуючи за цей подарунок, нагадала, що це є продовження розпочатих нашим земляком добрих справ — тільки минулого року навчальний заклад отримав від Володимира Михайловича мультимедійний проектор та електроплиту.
Проводжали Володимира Литвина селяни у піднесеному настрої, з новими надіями і сподіваннями на те, що незабаром блакитний вогник завітає у їх домівки. Адже добре знають, що свої обіцянки Володимир Литвин завжди виконує.
http://www.zvyagel.com.ua/?p=6402

РІВЕНЬ І ЯКІСТЬ ЖИТТЯ

ЗЛИДЕННЕ ТЕРНОПІЛЛЯ ЛЕДЬ ЗВОДИТЬ КІНЦІ З КІНЦЯМИ, А МІЛЬЙОНЕРІВ ТУТ ЩОРОКУ ЗБІЛЬШУЄТЬСЯ
Віталій Мацюк, Варвара Синявська, «Про все», 02.07.2012,  Тернопільська обл.
Інформація державної податкової служби в області.

Якщо в 2010-му 10 наших земляків отримали понад мільйон гривень доходу, то в 2011-му — 17.
Завершилася кампанія декларування доходів громадян.
Кожен, хто декларував свої доходи, мав змогу отримати необхідні консультації та роз’яснення податківців щодо заповнення декларації, сплати податку чи отримання податкової знижки. Податкова підвела підсумки декларування. Про них розповідає заступник голови державної податкової служби в області Тетяна Кочин.
— У краї намітилась позитивна тенденція щодо декларування доходів. Якщо в 2009 році 9533 громадянина області задекларували 210 мільйонів гривень доходів, то в 2010-му — цифра зросла до 271 мільйони гривень, які задекларували 10542 тернополянина. У 2011-му вже 10895 громадян області задекларували 322 мільйони гривень доходів, отриманих у 2010 році, каже Тетяна Кочин. — У 2012 році 21561 громадянин подав податкову декларацію про отримані доходи. Задекларовано понад 422 мільйони гривень доходів, у тому числі 273 мільйони — громадянами, які зобов’язані були подати декларації. Якщо порівняти з минулим роком, то сума задекларованих доходів збільшилася на майже 100 мільйонів гривень.
— Чи є цьогоріч мільйонери?
— Так. 17 громадян Тернопілля задекларували дохід понад мільйон гривень. Торік таких осіб було десять. Основними джерелами доходів мільйонерів є інвестиційний прибуток, заробітна плата, іноземні доходи, успадковане, подароване майно, здавання в найм житлових будинків. За результатами декларування мільйонери мають сплатити 1,1 мільйона гривень податку на доходи фізичних осіб.
- Які доходи люди декларували найчастіше?
— 1461 громадянин отримав 67,4 мільйона гривень доходів за договорами спадщини чи дарування, торік — 1505 громадян отримали 63,7 млн. грн. На другому місці — 1135 громадян, які отримали 36 мільйонів доходів від продажу рухомого майна (в минулому році 964 громадянина задекларували 6,5 мільйона гривень таких доходів). 120 громадян задекларували 91 мільйон гривень інвестиційного прибутку (торік 58 осіб задекларували 48,5 мільйона) За результатами проведеної роз’яснювальної роботи 349 громадян нашої області, які отримували доходи за кордоном, виконали свій конституційний обов’язок і задекларували 7,9 мільйона гривень доходу (торік — 405 громадян задекларували 3,7 мільйона).
— Податок на доходи фізичних осіб — основне джерело надходжень місцевих бюджетів. На скільки вони поповнилися?
— На сьогодні перерахунки проведені 88 відсоткам громадян. Нараховано до сплати 8,6 мільйона гривень податку на доходи фізичних осіб, з яких 3,2 мільйона вже сплачено до бюджету. Найбільші суми податку на доходи фізичних осіб, а це 2,7 мільйона гривень, нараховано громадянам, які отримали подарунки та спадщину, 1,5 мільйона — громадянам, які отримали доходи від незалежної професійної діяльності, 1,2 мільйона, — які отримали іноземні доходи, 0,9 мільйона, — які отримали доходи від продажу нерухомого майна та 0,6 мільйона, — які отримали інвестиційний прибуток.
— За результатами кампанії декларування держава також повертає частину податку тим, хто має право на податкову знижку.
— Звичайно. У 2012 році 5034 громадянина подали декларації, щоб отримати податкові знижки (торік — 5229 осіб задекларували 151,8 мільйона гривень). Із них 4638 (92%) подали декларації на отримання податкової знижки в зв’язку з витратами на навчання, 193 — у зв’язку із сплатою відсотків за іпотечними кредитами, 195 — сплатою страхових внесків за договорами довгострокового страхування життя і 8 — ті, які мали витрати, оплативши допоміжні репродуктивні технології та усиновивши дітей. 3959 громадянам нараховано до повернення 3,7 мільйона гривень податку на доходи фізичних осіб, з яких 2,8 мільйона або 76% від визначеної до повернення суми вже повернено.
Також хочу нагадати, що від громадян, які мають право на податкову знижку за результатами 2011 року, але ще не скористалися ним, податкова приймає декларації по 31 грудня 2012 року.
 http://provse.te.ua/2012/07/zlydenne-ternopillja-led-zvodyt-kinci-z-kincjamy-a-miljoneriv-tut-schoroku-zbilshujetsja/

СКАНДАЛИ

НАРДЕП ЗАСУДИТЬ КУЛЬЧИНСЬКУ?
«Рівне вечірнє», 28.06.2012
«Які б листи не писав пан Колесніченко, ми обов'язково будемо святкувати ювілей створення УПА».

До "12 історій про УПА" — проекту, ініційованого Галиною Кульчинською, заступником міського голови, додалась ще одна — історія від нардепа-регіонала Вадима Колесніченка. У здавалося б звичайному мистецькому проекті пильний нардеп, відомий захисник російської мови та радянської історії, помітив намагання міської влади Рівного "героїзувати фашизм". Тож у листі до Генпрокуратури вимагає припинити цей проект, а його організаторів "притягнути до відповідальності". Прокуратура Рівненщини оперативно відреагувала на звернення нардепа і почала перевірку.
Згідно з умовами проекту, рівненська молодь подає до оргкомітету документальні історії з життя українських повстанців на вже проілюстровані одним з рівненських художників теми. Ім'я автора картин, які почергово з'являтимуться в Інтернеті, поки не називають — щоб не наврочити. Відомо лише, що за ці картини автор грошей у влади не просить. Написати історію про боротьбу УПА, за задумом організаторів, може кожен, хто приєднається до відповідної групи в соціальних мережах. Передбачається, що проект діятиме до 14 жовтня, коли буде відзначатися 70-річчя УПА.
А почалося все з того, що чорні футболки з зображенням фігури вояка УПА, виготовлені в Рівному для художньо-літературного проекту "12 історій про УПА", міський голова Володимир Хомко подарував місцевим журналістам. Ця знову ж таки рядова подія не залишилась непоміченою громадською організацією "Русскоязычная Украина", головою ради якої і є Вадим Колесніченко. Днями на офіційному сайті цієї організації з'явилося повідомлення, в якому дії ініціатора проекту заступника міського голови Галини Кульчинської називають "грубим порушенням українського та міжнародного законодавства, а насамперед Резолюції ООН про недопущення спроб героїзації посібників фашистських ОУН, УПА і організацій, які воювали проти країн антигітлерівської коаліції (в тому числі ОУН і УПА) та Резолюції Європарламенту про ситуацію в Україні". Саме це, як повідомляється на веб-сторінці організації, і стало приводом для звернення народного депутата Вадима Колесніченка до Генпрокуратури.
Галина Кульчинська, заступник міського голови:
— Дійсно, прокуратура області проводить перевірку за зверненням народного депутата України Колесніченка. Нас зобов'язали надати інформацію: ким та коли було ухвалено рішення про організацію конкурсу "12 історій про УПА", вказавши, зокрема, причини та необхідність проведення такого конкурсу; суму коштів, що була виділена на проведення конкурсу і т.п. Отримали запит вранці і вже до 12-ї години дня мали дати відповідь. Зрозуміло, що питання це чисто ідейне та політичне. Але ми всю необхідну інформацію надали. Бо насправді все законно — органи місцевого самоврядування мають право виділяти гроші на певні заходи. На 2012 рік було затверджено 600 тисяч гривень на "культурно-мистецькі заходи". Бюджетна комісія тоді вимагала від нас розписати по кожній гривні, що куди буде витрачено. У цьому кошторисі 80 тисяч гривень передбачено на святкування 70-річчя Української Повстанської Армії, у тому числі й на цей проект.
Хочу запевнити рівнян, що нікому наш конкурс закрити не вдасться. Навіть добре, що є такий прояв інтересу з боку Вадима Колесніченка до Рівного — це показує, що конкурс "12 історій про УПА", який ми проводимо з вами у рік та на відзначення 70-ліття Української Повстанської Армії, проголошеної уперше саме тут, у нас, на Рівненщині, набирає обертів та популярності. А значить, сама ідея і форма його проведення є правильними.
Які б листи не писав пан Колесніченко, ми обов'язково будемо святкувати ювілей створення УПА. Досить розділяти людей: ті погані, а ті хороші. Українські повстанці — це люди, які обирали між рабством і смертю, вони пускали собі кулю в скроню за незалежну державу, в якій ми врешті й живемо.
Людмила Суржук, прес-секретар прокурора області:
— Прокуратура області вже розпочала перевірку за зверненням народного депутата України щодо законності організації у Рівному конкурсу "12 історій про УПА". Згідно з законодавством, відповідь на депутатське звернення надається протягом 10 днів з моменту одержання запиту. Строк розгляду такого звернення може бути продовжено.
http://www.rivnepost.rv.ua/showarticle.php?art=032159

ОХОРОНА ЗДОРОВ'Я

СЕРГЕЙ ЛАРИН: «МЫ ВВОДИМ СИСТЕМУ РАННЕЙ ДИАГНОСТИКИ»
Оксана Гуцалюк, «Украина - Центр». 27.06.2012, Кировоградская обл.
Вы не идете к врачу? Тогда врач придет к вам: на Кировоградщине работа по ранней медицинской диагностике становится активной и системной.

Соответствующее распоряжение было подписано главой облгосадминистрации Сергеем Лариным ещё несколько месяцев назад. Что конкретно власть делает для того, чтобы наша область перестала, наконец, быть лидером антирейтинга по состоянию здоровья и уровню медицинского обслуживания жителей? Об этом мы спросили непосредственно у губернатора.
- Сергей Николаевич, по состоянию здоровья людей и положению дел в медицине Кировоградщина занимает послед¬ние места среди областей Украины. Как и почему мы пришли к такому плачевному положению дел?
- Основная тому причина – неэффективное расходование средств, которые на протяжении многих лет выделялись на медицину региона. Давайте сравним: Кировоградская область в общеукраинском рейтинге на пятом месте по количеству коек, на 13-м – по расходам «медицинского» бюджета и в то же время на 21-м (!), последнем – по качеству лечения и диагностики. Вот вам печальный результат такой бестолковой, да что там говорить, преступной – ведь речь идет о жизни и здоровье людей – практики.
Эту проблему мы совсем недавно обсуждали с руководством фонда Рината Ахметова «Развитие Украины» – в одной из областей с помощью независимых международных экспертов они провели анализ, независимый аудит расходования средств на профилактику и лечение туберкулёза. Результаты шокировали: четверть выделяемых на эти цели средств… тратится впустую!
С помощью этих же экспертов и мы в ближайшее время планируем провести аналогичную проверку, причём всей сферы здравоохранения области, чтобы на основании полученных данных чётко понять, в каких направлениях развивать медицину Кировоградщины. А это делать непременно нужно, ведь статистика сегодня – катастрофическая: злокачественные новообразования выявляются в основном уже в третьей-четвертой стадиях, здесь мы в малопочетной пятерке лидеров. Как, соответственно, и по летальности среди первично выявленных онкобольных – на Кировоградщине этот показатель наибольший в Украине. Особенно на селе, где эта статистика просто угрожающая… Поэтому я твердо убежден – наш сегодняшний путь к развитию в области ранней диагностики альтернативы не имеет.
- Но благие намерения – это половина дела. В состоянии ли область закупить необходимую аппаратуру, организовать помещения, привлечь специалистов?
- Конечно, силами областного бюджета нам не обойтись. Однако привлечь дополнительные, целевые средства вполне возможно. К сожалению, на область такие средства последние десять лет практически не выделялись. Почему? Это вопрос не ко мне. Главное, что мы сейчас ставим этот вопрос на государственном уровне, предлагаем, как это сделать, и делаем сегодня конкретные проекты.
Знаете, иногда возникает такое ощущение, что медицину области долгое время намеренно «добивали» – бездеятельностью, головотяпством и бестолковостью местных чиновников. Предлагаю сравнить: за последние два года для Кировоградщины на медицинское оборудование из государственного бюджета выделено средств несравнимо больше, чем за предыдущие даже не десять, а двадцать лет – двести миллионов гривен при полученных до этого десяти…
Это же позор, что мы оказались предпоследней областью, в которой был открыт современный сосудистый центр! И открыт был лишь благодаря тому, что наверху увидели: выделенные в прошлом году на область 50 миллионов гривен областная власть потратила разумно и эффективно, закуплено необходимое для региона оборудование, в том числе гамма-камера. Поэтому и в этом году мы получили дополнительные средства. В рамках этого транша планируем открыть в каждом районе диагностические центры и снять серьёзнейшую для Кировоградщины проблему ранней диагностики. На сегодняшний день это главная, стратегическая в сфере медицины задача власти, и мы однозначно её решим.
- На какие проблемы здоровья людей будет ориентирована система ранней диагностики?
- Увы, Кировоградщина сегодня лидирует по уровню выявляемости туберкулеза и онкопатологий на последних стадиях. И нужно быть готовыми к тому, что с активизацией ранней диагностики эти цифры будут ещё больше. Потому что в поле зрения медиков попадут ещё больше людей, для которых раньше возможности своевременно обследоваться практически не было. Но мы работаем не для улучшения статистики, а для решения реальных проблем. Поэтому система ранней диагностики должна заработать и заработает в полную силу.
Сегодня мы ведем серьёзную, системную работу в этом направлении. Одна из главных наших задач здесь – организовать современные диагностические центры второго уровня не только в областной, но и в каждой районной больнице. При этом люди будут точно знать, где, когда и у каких специалистов они могут пройти осмотр. Будет организован контактный центр, проведена масштабная разъяснительная кампания, разработаны графики приемов граждан именно с профилактической целью. Зная, когда именно его гарантированно примут, человек может заранее освободить для себя тот день или время.
- Где можно будет пройти полноценное обследование? Или всё равно придется ехать в областной центр?
- В каждой центральной районной больнице будет определено отделение, куда мы установим всё необходимое для этого уровня диагностическое оборудование – базовый комплект для оперативного скрининга, этот перечень на сегодняшний день уже определен и согласован. Но нужно не только технику организовать, но и специалистов, которые способны работать на этом оборудовании. К примеру, мы в рамках программы «Центральный регион-2015» готовимся закупить шесть маммографов и уже послали специалистов на обучение. Иначе расходы на дорогостоящую аппаратуру совершенно бессмысленны! Но в первую очередь нужно разработать четкую концепцию работы таких центров, чтобы избежать и очередей, и лишних расходов для людей… Повторюсь, купить оборудование – это ещё не всё, главное – качественно организовать процесс и систему диагностики.
- По карману ли будет обследование для рядового посетителя?
- Проблема даже не в том, что ни один местный бюджет эти расходы не потянет. А в том, что сегодня, отправляясь на обследование, человек не знает, во сколько ему обойдется эта процедура. Поэтому мы разработаем точный перечень позиций диагностических услуг с прозрачными и легальными тарифами, он будет в открытом доступе. Конечно, часть затрат будет финансироваться из бюджета – мы найдем возможность для наиболее незащищенных категорий сделать эту услугу бесплатной. Но, согласитесь, для работающего человека найти полсотни гривен раз или два в год (пока именно об этой цифре можно вести речь) – дело не такое уж и накладное. В помощь позовем и крупных работодателей (большинство из них входят в нашу единую команду) – чтобы обеспечивали возможность своим коллективам проходить регулярные профосмотры, как это было раньше.
Главное – будут разработаны конкретные правила проведения диагностики, её регламент, стабильные, лояльные и гласные тарифы.
- Но, судя по реляциям чиновников от медицины, ранней диагностикой уже охвачено почти сто процентов жителей области. Это действительно так?
- Этот формализм меня просто возмущает! Когда на поверку оказывается, что все эти отчёты делаются только на бумаге, для галочки. Нас это категорически не устраивает – ведь мы как представители власти несем ответственность за здоровье жителей Кировоградщины. Поэтому обязательно нужно установить бесперебойную обратную связь: мы четко и публично изложим людям, как должна работать система ранней диагностики, и непременно жестко отреагируем, если узнаем, что с людьми обошлись не так, как должно. В этой связи мы уже договорились с фондом Рината Ахметова, который проводит свои исследования, о том, чтобы использовать их критерии качества обследований (у них они весьма жесткие), и затем сверим с нашими результатами. Чтобы понять, насколько реляции наших чиновников соответствуют реальному положению дел.
- Пока гром не грянет, большинство людей предпочитают тянуть до последнего и идти к медикам уже с запущенной болезнью – когда лечение стоит на несколько порядков дороже, чем своевременное обследование. Как убедить людей не тянуть с обследованием?
- Наша, власти, задача – создать необходимые условия для ранней диагностики, чтобы людям было куда прийти. Тут так же, как со спортом: нужно делать конкретные дела: строить качественные площадки и открывать спортивно-оздоровительные комплексы. Действительно, мы не можем взять каждого за руку и отвести на диагностику. А вот создать условия для её прохождения – наша прямая обязанность. Чтобы здоровый человек понимал, что бежать в больницу надо не тогда, когда заболел, а постоянно проходить обследования. Чтобы он мог прийти и получить все необходимые услуги и в районном центре, не только в Кировограде. Надо провести, если хотите, PR-кампанию, агитационную кампанию, чтобы вместе – и власть, и общественность, и журналисты – рассказать кировоградцам, что диагностика – это для здоровых людей, которые должны знать все о состоянии своего здоровья и поддерживать себя в хорошей форме, вести здоровый образ жизни. Это должно стать модным.
http://uc.kr.ua/diagnostika/

ЗБЕРЕЖЕННЯ ДОВКІЛЛЯ

ОПОЗИЦІЯ ДАСТЬ БІЙ ВЛАДІ У ЯЛІВЩИНІ?
Євгенія Русява, «Високий Вал», 02.07.2012, Чернігівська обл.
Доля чернігівської Ялівщини неодноразово обговорювалася громадськістю міста.

Як бути з цим зеленим острівцем посеред Чернігова досі не вирішили. Погляди влади і бізнесу та громади з цього приводу розходяться.
Сьогодні у вирішенні цієї проблеми беруть участь депутати Верховної Ради Андрій Шевченко та Валерій Дубіль. Микола Томенко, віце-спікер Верховної Ради, обіцяв посприяти у вирішенні цього питання.
Зробити у Ялівщині парк відпочинку з асфальтованими дорогами, атракціонами, - пропонують у міській раді.
Громада хоче Регіональний ландшафтний парк.
Тоді цю зону можна буде захистити від вирубки та забудови, - пояснює Олександр Колесник. Він представляє ініціативну групу мешканців міста, що разом з громадськими організаціями, відстоюють ідею створення Регіонально-ландшафтного парку. А в перспективі навіть Національного природного заповідника.
Політика і природа
Здавалось би, природа до політики не стосується. Але земля стала інструментом політичних ігор. Навіть заробляння грошей. Покупець на шматок землі  в зеленій зоні посеред міста завжди знайдеться.
Захистити Ялівщину намагаються не тільки мешканці міста, а й політики.
До Чернігова приїхали Микола Томенко, Андрій Шевченко та Олександр Бригинець.
Для журналістів та гостей міста науковці та активісти провели екскурсію Ялівщиною. Показали рідкісні види рослин, що лишилися від ботанічного саду, який колись був на цій території. Миколі Томенку навіть подарували велетенський листок  «американської липи». Дерева акліматизувалися і нині ростуть навіть без спеціального  догляду. Екскурсійний маршрут пролягав через  агробіостанцію  Чернігівського національного педагогічного університету. Там на природі вирішили і поспілкуватися.
Пан Шевченко зазначив, що «доступ до Генерального плану міста отримати важко. А відповідно  знати, що буде з цією територією. Депутати приймуть рішення, а люди дізнаються вже пізніше. Почнеться будівництво, випилювання дерев. Зробити щось буде вже пізно».
Олександр Бригинець додав: «Чим більше ми знайдемо механізмів захистити землю, тим цілішою вона буде. На території Ялівщини не тільки ландшафтний заповідник, а й археологічна спадщина. Громада має постояти за цю землю».
Микола Томенко, фонд якого займається збереженням історії та культури, також звернув увагу на проблеми Ялівщини.
Він наголосив, що фонд  запускає програму, яка збиратиме матеріали не лише історії , архітектури, а й про природні пам’ятки.  Він також обіцяв посприяти вирішенню цього питання. Але, за його словами, «спочатку люди мають відстоювати своє право. У законі зазначено про громадські слухання, на яких люди зможуть вирішити всі свої проблеми. Але приклади показують, що такі слухання влада може провести «для галочки». Не почує голосу народу, а вирішить як їй зручніше».
Для цього  втручаються народні депутати. На місцевому рівні цим питання займається Валерій Дубіль. Він має стежити за просуванням  справи у міській раді. Допомагати ініціативній групі у відстоюванні права створення Регіонального ландшафтного парку.
Як вирішаться питання – перевіряти нам з вами. Адже ми живемо в цьому місті. Будь-які рішення в якійсь мірі стосуються кожного. Хоч депутати і позгадували своє чернігівське коріння, але, як то кажуть, вони приїхали й поїхали. Та й вибори не щороку. Наше життя буде й поза політичним перегонами. Яким, то вже час покаже.
http://newvv.net/politics/region/217640.html

НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ

НА ПОБЕРЕЖЬЕ АЗОВСКОГО МОРЯ ВЫБРОСИЛО ДЕСЯТКИ ТОHH ПОГИБШЕГО БЫЧКА, HА ПЛЯЖАХ МАРИУПОЛЯ ПОКА МЕРТВОЙ РЫБЫ HЕТ
«Приазовский рабочий», 03.07.2012, Донецкая обл.
Основная причина замора бычка – снижение предельно допустимой концентрации кислорода в воде.

В минувшие выходные на побережье Азовского моря выбросило десятки тонн погибшего бычка. В основном рыбу вынесло на берег на Бердянской косе, в селах Урзуф и Юрьевка Першотравневого района.
Как рассказали для «ПР» отдыхавшие в Бердянске мариупольцы, вода в море напоминала пропавшую уху – разложившаяся рыба издавала резкий запах. Коммунальные службы собрали и вывезли с пляжей более 50 тонн погибшей рыбы.
«В Урзуфе на очистку от бычка моря у берега и пляжей были брошены все силы, - сообщил вчера для «Приазовского рабочего» сельский голова Анатолий Аврамов. – Вышли на берег и местные жители, и отдыхающие, и работники баз отдыха – всего около 400 человек. Сейчас побережье чистое, санстанция купаться в море не запрещает».
«В Юрьевке за выходные дни собрали и вывезли на мариупольский утильзавод около пяти тонн выброшенной на берег рыбы, - добавил поселковый голова Ялты Дмитрий Черница. – В понедельник утром о заморе бычка напоминали лишь чайки, которых было очень много над морем».
Еще 20 июня «ПР» рассказывал, что в начале июня в Азовском море в связи с резким снижением концентрации кислорода в воде проводился мелиоративный лов бычка. Потом ситуация с содержанием кислорода стабилизировалась, лов был прекращен. И вот последовал еще один замор бычка.
«Большую часть погибшей рыбы принесло западным морским течением и юго-западным ветром со стороны Запорожской области, - рассказал для «ПР» начальник Мариупольского территориального отдела Азовгосрыбоохраны Олег Демьяненко. – С 27 июня из-за снижения предельно допустимого содержания кислорода в морской воде, вызванного жаркой погодой и цветением моря, был опять открыт мелиоративный лов бычка на территории от границы с Запорожской областью до Белосарайской косы Першотравневого района. За эти дни выловлено более 28 тонн бычка. Ежедневно берутся пробы воды для определения уровня кислорода в ней».
Сколько всего десятков тонн бычков погубил очередной замор, специалисты не берутся определить, так как невозможно подсчитать количество мертвой рыбы, оставшейся в море, а на берег выбросило лишь ее часть.
Кстати, согласно правилам любительского и спортивного лова, одному рыболову нельзя ловить на удочку более трех килограммов рыбы в сутки. Так, 6 декабря 2011 года «ПР» рассказывал, что Кабинет министров Украины утвердил новые таксы для начисления размера ущерба, нанесенного вследствие незаконного лова, промысла или уничтожения ценных видов водных биоресурсов. За нанесенный ущерб, за каждого сверхлимитного бычка, предусмотрен штраф в размере 34 гривен.
Вот такой получается нонсенс: с одной стороны, штраф за одну выловленную сверх нормы рыбку – 34 гривны, с другой – десятки, если не сотни, тонн погибшего в очередном заморе бычка. Правда, наша рыбоохрана за лишнего бычка не штрафовала, понимая, что это абсурд.
Но вернемся к замору, основная причина которого, по словам специалистов, – снижение предельно допустимой концентрации кислорода в воде. «Этот показатель равен 4 миллиграммам кислорода на один кубический дециметр воды (литр), - рассказал для «ПР» начальник отдела Государственной Азовской морской экологической инспекции Виталий Нежвицкий. – Это не связано с промышленным загрязнением, так как в Бердянске нет крупных промышленных предприятий.
Бычок идет к берегу, а не уходит на глубину, так как на мелководье за счет более активного перемешивания воды происходит ее большее насыщение кислородом. Однако, когда у берега собирается большое количество рыбы, этот кислород ею активно поглощается, и происходит замор. Бычок – донная рыба, и он не может, как другие виды (тарань, пиленгас), обитающие в средних слоях моря, подняться к поверхности, чтобы восполнить недостающее количество кислорода, поэтому и происходит его замор».
Ежедневно две мобильные группы инспекции берут пробы воды в море на анализ содержания в ней кислорода. Вчера в 4 часа утра эти группы выезжали в Бабах-Тараму, Урзуф, Юрьевку и на побережье в Бердянске.
«В море у Бердянска концентрация кислорода в воде – в норме, - добавил Виталий Нежвицкий. – А у берега Бабах-Тарамы и Урзуфа она составляет от 1,5 до 2,5 миллиграмма, то есть ниже предельно допустимой нормы – 4 миллиграмма на кубический дециметр. Но это не значит, что такая концентрация кислорода во всех прибрежных водах у этих сел. Уровень кислорода постоянно колеблется в зависимости от температуры воды, течений и разных факторов. С другой стороны, рыба не обязательно находится там, где критически мало кислорода, – бычок может уйти на глубину».
Сейчас специалисты затрудняются сказать, будет ли в ближайшие дни еще одна волна замора бычка и его массового выброса на побережье, в том числе и Мариуполя, так как во многом все зависит от погоды. И еще один нюанс – в Мариуполе санстанция отслеживает ситуацию с загрязнением морской воды. «Каких-либо запретов на купание в море на мариупольских пляжах от санстанции не было», - сообщил вчера после полудня для «ПР» начальник управления горсовета по вопросам гражданской безопасности и защиты населения Владимир Виноградов.
А по сообщению Мариупольской гидрометобсерватории, сегодня, 3 июля, ожидается, что температура воздуха поднимется до 28 градусов тепла. По данным Одесского гидрометцентра Черного и Азовского морей, в среду и четверг ожидается, что температура воздуха днем будет подниматься до 32 градусов тепла. Местами возможны кратковременные грозы. То есть погода по-прежнему будет оставаться жаркой.
http://www.pr.ua/news.php?new=19660

ДЕМОГРАФІЯ

НА КОЖНУ ТИСЯЧУ ЖІНОК НА ЧЕРНІГІВЩИНІ -- 827 ЧОЛОВІКІВ
«Сіверщина», 02.07.2012, Чернігівська обл.
Інформація обласного управління статистики.

На 1 січня 2012р. в області постійно проживали 1080,0 тис. осіб. У структурі населення області переважають жінки. На початок 2012р. їх питома вага складала 54,7%  45,3% (489,0 тис. осіб).?(591,0 тис. осіб), а чоловіків  45,3% (489,0 тис. осіб).
У розрахунку на кожну тисячу жіночого населення припадає 827 чоловіків. Але в сільській місцевості статевий дисбаланс більший: у розрахунку на 1000 жінок приходилося 808 чоловіків (у міських поселеннях – 839).
Для молодших вікових груп характерною є перевага чоловічої статі. У віковій групі 0–14 років на 1000 дівчат налічувалося 1048 хлопців. Цьому сприяє той факт, що хлопчиків традиційно народжується більше, ніж дівчаток.
Стійке перевищення чисельності жінок над чисельністю чоловіків починається з 33 років, причому з віком диспропорція зростає. У віці 15-64 роки на 1000 жінок припадає 928 чоловіків.
Серед людей 65 років і старше на 1000 жінок припадає лише 446 чоловіків.
Найбільша диспропорція в статевому складі населення області зафіксована в Бобровицькому районі (на тисячу жіночого населення припадає 779 чоловіків), а найменша – в Сосницькому районі (866).
Головне управління статистики у Чернігівській області.
http://siver.com.ua/news/na_kozhnu_tisjachu_zhinok_na_chernigivshhini_827_cholovikiv/2012-07-02-10372

ОПИТУВАННЯ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ

ЗАГАЛОМ ДОБРА, АЛЕ НЕОБОВ’ЯЗКОВА Й НЕПОСТІЙНА
Тарас Яковин, «Західний кур’єр», 27.06.2012, Івано-Франківська обл.
Сьогодні виповнюється 16 років з часу прийняття Верховною Радою Конституції України.

Ухвалений пам’ятної конституційної ночі Основний Закон є, за оцінками фахівців, одним з найкращих у Європі. Але це на папері, а в реальному житті чимало конституційних положень не виконуються, а кожна нова влада старається хоч трошки переписати Конституцію під себе. У зв’язку з цим ми попросили експертів оцінити чинну Конституцію України та потребу в її вдосконаленні, відповівши на такі три запитання:
1) Як би Ви оцінили Конституцію України? Які її плюси і мінуси?
2) Чи потребує Конституція вдосконалення? Якщо так, то які положення, на Вашу думку, треба змінити в першу чергу? Що це дасть?
3) Яку мету, на Ваш погляд, переслідує створення Президентом
Конституційної асамблеї, що мала б до 2014 року запропонувати новий текст Основного Закону?
«Основна проблема полягає у дотриманні Конституції»
Володимир Навроцький, кандидат політичних наук, заввідділу Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника
1) Ведучи мову про Конституцію України, слід відзначити, що її прийняття фактично завершило формування України як незалежної демократичної європейської держави. Тоді в 1996 році текст Основного Закону отримав достатньо схвальні відгуки від світових експертів, зокрема, від Європейської комісії за демократію через право («Венеціанська комісія»). Це вже зараз ми можемо говорити про те, що у Конституції недостатньо передбачені механізми стримування та противаг між гілками влади, надто розширені повноваження Президента, відсутні чіткі гарантії забезпечення прав людини, потребують оновлення норми стосовно організації місцевого самоврядування тощо.
Проте основна проблема полягає у дотриманні Конституції. Боротьба за владу в Україні, її утримання та реалізація часто супроводжуються неоднозначним трактуванням, а в деяких випадках і порушенням статей Основного Закону. Тому з потенційним внесенням змін до Конституції України слід говорити і про потребу зростання рівня політичної культури, національної свідомості та суспільної відповідальності у вітчизняному політикумі.
2) Перш за все, необхідно наголосити на тому, що Конституція є основним законом держави, фундаментом її політико-правового функціонування та розвитку. Тому до питання перегляду тексту Конституції потрібно ставитися надзвичайно обережно та відповідально. У цьому плані Україна вже має негативний досвід конституційних змін 2004 року, проведених окремими групами осіб з метою реалізації власних владних інтересів, що в результаті призвело до глибокої політичної кризи у державі.
Стосовно внесення змін до Конституції України, то, на мою думку, на сьогодні важливим є завдання перебудувати систему відносин між владою та громадою. Соціологічні дослідження свідчать, що органи влади дискредитували себе в очах суспільства. Зрозуміло, що довіра визначається не словом, а ділом. Проте це може мати і конституційну основу, зокрема, у вигляді обмеження депутатської відповідальності, збільшення автономії гілок влади і в той же час збереження їх взаємозалежності, запровадження ефективної системи політичної відповідальності, створення дієвих інститутів захисту прав людини тощо. Проведення таких змін у перспективі дозволило б зробити владну еліту більш відкритою для суспільства та розвинуло б народовладдя в Україні.
3) З точки зору ідеалістичних міркувань створення Конституційної асамблеї є свідченням відкритого та системного підходу до організації конституційного процесу в Україні. Адже, згідно з Указом Президента, до складу Асамблеї увійшли провідні вітчизняні фахівці у галузі конституційного права, які повинні надати свої пропозиції щодо змін до Основного Закону держави.
Проте чинні політичні реалії в Україні, на жаль, дозволяють говорити про небезпеку переведення конституційного процесу у сферу маніпуляцій та спекуляцій різних політичних сил.
Згідно з Конституцією України, народ є єдиним джерелом влади в державі і зміни конституційного стану затверджуються на всеукраїнському референдумі. Тому, на мою думку, значно важливішим за роботу Конституційної асамблеї виступає організація широкого обговорення нового проекту Конституції в суспільстві та забезпечення поінформованості населення про його переваги та недоліки. Потрібно усвідомити, що, приймаючи зміни до Конституції, ми закладаємо основу для подальшого суспільно-політичного життя нашої держави.
«Права людини не можуть підпорядковуватись інтересам держави та влади»
Кирило Рубановський, експерт з конституційного права
1) Значна частина тексту Конституції України створена на доволі пристойному рівні юридичної техніки, що не поступається кращим європейським взірцям.
Як на мене, цінність чинного Основного Закону полягає, зокрема в тому, що він проголошувався як акт прямої дії та гарантував безпосередній захист – звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадян на підставі Конституції (ст. 8). Спрощувався механізм реалізації деяких конституційних прав громадян. Наприклад, для проведення мирних зібрань вимагалося лише повідомлення органів влади, а не отримання дозволу від них (ст. 39). Проголошувалася непорушність права приватної власності, водночас Конституція вказувала на те, що власність зобов’язує власника утримуватися від дій, що шкодять людині і суспільству (ст. 13 та ст. 41). Норма Конституції про невід’ємне право людини на життя (ст. 27) стала підставою для скасування смертної кари в Україні. До переваг чинної Конституції, на мій погляд, належить і те, що вона ввела поняття територіальної громади села, селища, міста та відокремила місцеве самоврядування від державної влади, а комунальну власність територіальних громад – від державної власності (ст. 140 та ст. 142).
Водночас, оскільки новоприйнята Конституція стала результатом компромісу між різними парламентськими та позапарламентськими силами, вона, як і кожен компроміс, не була позбавлена низки недоліків. Окремі її положення є розмитими та неточними, зокрема в частині соціальних та економічних прав людини, забезпечення яких було особливо проблемним в умовах перехідного періоду. Деякі конституційні норми, очевидно, залишатимуться ще тривалий час деклараціями (наприклад, норма ст. 47, про те, що держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду, або положення ст. 49, згідно з яким охорона здоров'я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм). Проголосивши територіальні громади суб’єктами місцевого самоврядування, Конституція залишила старий територіальний устрій, одиницями якого є не громади (що було б логічним), а населені пункти. Система місцевого самоврядування є вразливою перед виконавчою вертикаллю місцевих державних адміністрацій, при цьому між цими двома системами на конституційному рівні закладено якщо не антагонізм, то конфлікт. На цьому перелік недоліків далеко не вичерпується – можна говорити про незбалансований розподіл державної влади між гілками, про недостатній контроль над Президентом та виконавчою вертикаллю тощо.
2) Серед українських політиків, незалежно від забарвлення, поширена думка, що для покращення нашого життя вже сьогодні потрібно за будь-що змінювати Конституцію. Тоді, мовляв, і громадяни стануть захищенішими, і влада буде ефективнішою та чеснішою, і корупція зникне. Як на мене, це чистої води мольфарування-шаманство, якому бракує як наукового підходу, так і чесності. Треба насамперед виконувати та поважати чинну Конституцію, яка є не тільки збіркою формалізованих правил – буквою, але й виразом державотворчої ідеї – духом законів. Без цього цінність вдосконаленої Конституція не перевищуватиме витрат на її тиражування.
Нині ж ми навіть слово «державотворення» вивели з ужитку, і це не лише лінгвістичне явище. Втрата довіри до влади – це проблема для будь-якої держави, але повинні існувати конституційні механізми виправлення цієї проблеми. Однак втрата довіри до самих конституційних механізмів через те, що ці механізми не діють або діють не так – це проблема на кілька порядків серйозніша. Якщо держава звикла жити незалежно від Конституції, вона ніколи не буде правовою та цивілізованою, яким би чудовим не був її Основний Закон. Передумовою для зміни Конституції має бути мінімально прийнятний рівень правової культури, поваги до права, якої сьогодні немає.
Якщо ж дійсно говорити про необхідні зміни до Конституції, то у системі органів влади, як на мене, слід посилити контрольні функції парламенту, зокрема ввести норму про погодження ВР президентських призначень на ключові посади в уряді, чіткіше прописати норми щодо імпічменту, зробивши їх нормами прямої дії, ввести виборність очільників виконавчої влади в регіонах. І що дуже важливо – потрібно створити реальні механізми юридичного самозахисту людини та громадянина від зазіхань на його права і свободи, включаючи право на ненасильницьку непокору неправовим діям влади. Права людини мають стати безумовним пріоритетом і не можуть підпорядковуватись інтересам держави та влади.
3) Кожен Президент України складає присягу на Конституції та клянеться її дотримуватись. Разом з тим, після 1996 р. кожен з глав держав робив спроби змінити Конституцію. Можна згадати сумнозвісний конституційний референдум у квітні 2000 р. за президентства Леоніда Кучми, Національну конституційну раду, що була утворена Віктором Ющенком у 2008 р., і так нічого не напрацювавши, була розпущена у 2010-му.
Треба визнати, що дії зі створення Конституційної Асамблеї (КА) вирізняються системністю підходу – вперше оприлюднені критерії створення Асамблеї (чого, наприклад, не було при формуванні конституційної ради В.Ющенком). Щоправда, саме назва цього дорадчого органу є не зовсім адекватною її ролі, адже конституційною асамблеєю в інших державах називається орган, який спеціально скликається не для напрацювання пропозицій, а для безпосереднього прийняття Конституції.
КА має намір не підготувати новий текст Конституції, а напрацювати зміни, які, за словами Л.Кравчука, можуть зкоригувати до третини положень чинного Основного Закону. Асамблеї заданий дедлайн – 2014 рік, що безпосередньо передує президентським виборам. При цьому В.Янукович не озвучує завдань, чи навіть очікувань від КА, принаймні публічно. З одного боку, це дає КА певний карт-бланш і навіть може створити враження, що вона сформує бачення Президента щодо майбутніх змін до Конституції, а не навпаки. Однак, для подібних висновків, як на мене, немає достатніх підстав. Чинний Президент навряд чи погодиться схвалити та внести до ВР зміни, що обмежують його повноваження чи посилюють контроль над главою держави та урядом. Мова може йти, найймовірніше, навпаки про посилення і без того надто вагомої ролі Президента у політично-правовій системі України та/або збільшення терміну повноважень Президента України за прикладом його російського колеги. І в цьому КА може відіграти роль елемента антуражу, що забезпечує бодай про людське, про європейське та про венеціанське око ефект публічності конституційних реформ.
Vox Populi
Чи знайомі ви зі змістом Основного Закону – Конституції України?
Аліна, медсестра: – Ні, не знайома і не збираюсь знайомитись. А навіщо? В нашій країні закони і так не виконуються – ні основний, ні другорядні.
Софія, підприємець: – Ні, ніколи навіть в руках не тримала. Але не думаю, що це правильно. Треба знати Основний Закон країни, у якій живеш. Навіть якщо він, на жаль, існує більше на папері…
Юрій, програміст: – Поки що ні, але в недалекому майбутньому обов’язково ознайомлюсь. Річ у тім, що я заочно навчаюсь у духовній семінарії, і вивчення Основного Закону України є невід’ємною частиною учбового процесу. Викладач уже роздав нам Конституції, і ми мусимо з ними ознайомитись як слід.
Олег, будівельник: – Я нічого не читаю, і це не збираюсь. Хай це депутати вчать, їм за це гроші платять – і за те, що пишуть закони, і за те, що їх читають, і за те, що стежать, чи вони виконуються.
Валерій Тимофійович, пенсіонер: – Ну, я напам’ять не знаю, але читати читав, і ще, може, колись почитаю. Це цікаво, і для життя необхідно. Щоб права свої знати і обов’язки не порушувати. Справедливості по тому закону все одно не доб’єшся, але раптом?
http://zk.at.ua/news/osnovnij_zakon/2012-06-27-2002

 

*                                 *                              *

Повнотекстовий огляд регіональної преси. До випуску ввійшли матеріали, які з’явилися на шпальтах і сайтах обласних та міських газет, а також регіональних інтернет-видань України по 4 липня 2012 року включно.
Зауваження та пропозиції можна надсилати за адресою:
demchenko_o@rada.gov.ua
або телефоном:  255-25-43,
Демченко Олені Анатоліївні.