Огляд реґіональної преси 

Випуск 44, 27 червня  2012 р.

ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ

МИНИСТР ПООБЕЩАЛ ПРОДОЛЖИТЬ ЗАБОТУ О ВЕТЕРАНАХ
Ирина Каратаева, «Слава Севастополя», 23.06.2012, АР Крым
Сергей Тигипко вместе с ветеранами и городским активом возложил цветы к подножию Мемориала героических защитников Севастополя 1941 - 1942 годов.
РЕГІОНАЛЬНА ВЛАДА
СОК — КОЛХОЗ В ЛУЧШЕМ ВИДЕ
Борис Литвин, «Наша газета», 25.06.2012, Луганская обл.
Цель — восстановить молочное хозяйство области, пришедшее в упадок по многим объективным и субъективным причинам.

ПЕРШИЙ УРОК — З В’ЯЧЕСЛАВОМ ЧОРНОВОЛОМ
В.Д., «Галичина», 23.06.2012, Івано-Франківська обл.
На засіданні колегії Івано-Франківської обласної держадміністрації розглянуто низку важливих питань, зокрема, підготовку до нового навчального року.

МИКОЛА ГАВРИЛЯК: «МИ НЕ ЛІЗЕМО НІ В ЯКУ ПОЛІТИКУ»
Володимир Бодак, «Західний кур’єр», 21.06.2012, Івано-Франківська обл.
Розпочала свою роботу новостворена Івано-Франківська молодіжна обласна рада.

ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ ТА БЛОКИ
ПЕРШІ ЛАСТІВКИ ПЕРЕДВИБОРЧОГО ПРОЦЕСУ
Леся Балуцька, "Поступ", 25.06.2012, Львівська обл.
Наступною аншлаговою подією в Україні після Чемпіонату Європи з футболу Євро-2012, очевидно, стануть парламентські вибори, заплановані на кінець жовтня.

ФОРМУЄТЬСЯ ПЕРША СОТНЯ НА ЗАХИСТ МОВИ
«Сіверщина», 25.06.2012, Чернігівська обл.
Народний депутат України Олесь Доній заснував Всеукраїнський комітет на захист української мови.

ОПОЗИЦІЯ ОГОЛОСИЛА "ПРАВИЛА ГРИ" НА ВИБОРАХ
Іван Фаріон, "Високий замок", 22.06.2012, Львівська обл.
Об'єднана опозиція оприлюднила принципи, яких дотримуватиметься у ході виборчої кампанії і під час роботи у новому парламенті.

ЕКОНОМІКА
ДАТИ ШАНС ЖИТЕЛЯМ СІЛ ПРАЦЮВАТИ ВДОМА І ПРИСТОЙНО ЗАРОБЛЯТИ
"Віче", 25.06.2012, Волинська обл.
Так окреслив  завдання влади заступник голови облдержадміністрації Віталій Карпюк, який  у прямому ефірі  Волинського телебачення спілкувався з  жителями області.

ЗА ДОРУЧЕННЯМ ОЛЕКСАНДРА ВІЛКУЛА АНДРІЙ МУКСІМОВ ВІДКРИВ НОВИЙ МОЛОЧНО-ВИРОБНИЧИЙ КОМПЛЕКС
«Вісті Придніпров’я», 25.06.2012, Дніпропетровська обл.
Підприємство розраховане на 1,5 тис корів, 1,8 тис молодняку та виготовлятиме при повній потужності близько 48 тонн молока на добу.

ТОЧКА ЗОРУ
КОНСТИТУЦІЙНА АСАМБЛЕЯ ЧИ… ПІДМІНА ПОНЯТТЯ?
"Одеські вісті", 26.06.2012
Конституція України визначає не тільки базові засади суспільного і державного устрою, а й умови життєдіяльності кожного громадянина, гарантії його прав і свобод.

ЛИТВИН — СПРАВАМИ, ОПОНЕНТИ — АНОНІМКАМИ
Лариса Гембарська, «Звягель», 22.06.2012, Житомирська обл.
«Хтось вирішив «перекрити» багаторічну величезну працю нашого земляка листівками.»

«ЯЗЫКОВОЙ ВОПРОС», АБО РЕФЛЕКС СОБАЧКИ ПАВЛОВА
Валерій Лебедівський, "Вестник Кривбасса", 20.06.2012, Дніпропетровська обл.
«Думаєте, мешканцям Донецька чи Луганська стане легше, якщо платіжку за квартплату з непідйомними тарифами надрукують російською?»

ПЕРЕДІЛ ВЛАСНОСТІ
«20 РОКІВ З ДНЯ СТВОРЕННЯ ОРГАНУ ПРИВАТИЗАЦІЇ В ОБЛАСТІ. ПІДСУМКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ»
Борис Машлянка, «Про все»,  25.06.2012, Тернопільська обл.
Інформація начальника регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області Михайла Шкільняка.
РІВЕНЬ І ЯКІСТЬ ЖИТТЯ
СРЕДНЯЯ ЗАРПЛАТА НА МЕТАЛЛУРГИЧЕСКИХ ПРЕДПРИЯТИХ ДОНБАССА - 4157 ГРИВЕН
«Донбасс», 26.06.2012, Донецкая обл.
Рабочее совещание в Донецкой облгосадминистрации  по итогам работы металлургических предприятий в первом полугодии 2012 г.
СТИХІЙНІ ЛИХА, АВАРІЇ, НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ
УРАГАННОЕ ЛЕТО
Диана Скляренко,  «Крымская правда», 26.06.2012
В Крыму бушевала стихия: ветер уносил в море отдыхающих, валил деревья и обесточивал города и сёла.

В АЗОВСКОМ МОРЕ БЛИЗ БЕРДЯНСКА ВСЕ-ТАКИ — ЗАМОР
Николай Тишаков, «Миг», 25.06.2012, Запорожская обл.
На пляжах Бердянской косы было собрано и вывезено для утилизапции на спецпредприятие в Токмак 51 тонну погибшего бычка.

ПАМ'ЯТЬ
АХ, ВОЙНА, ЧТО Ж ТЫ СДЕЛАЛА, ПОДЛАЯ
Маргарита Шитова, «Крымские известия», 23.06.2012
Симферопольцы почтили память павших в годы Великой Отечественной войны возложением цветов к Вечному огню на могиле Неизвестного солдата.

АНАТОЛІЙ КЕСЕЛЬМАН: «ЦІ ЛЮДИ ЗАСЛУЖИЛИ ЗВАННЯ «ПРАВЕДНИКІВ МИРУ»
Лариса Гембарська, «Звягель», 22.06.2012, Житомирська обл.
«…Лише нещодавно я дізнався, що це були дід з бабою Володимира Михайловича, українського спікера».

ОПИТУВАННЯ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ
ВЛАДА "ДЖИНСИ", АБО КУДИ КРОКУЮТЬ УКРАЇНСЬКІ ЗМІ
Олександр Гвоздик, "Xpress", 26.06.2012, Сумська обл.
Благодійна організація "Український освітній центр реформ" презентувала у Сумському обласному прес-клубі результати аналітичного моніторингу публікацій у регіональних ЗМІ.
 
 

ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ

МИНИСТР ПООБЕЩАЛ ПРОДОЛЖИТЬ ЗАБОТУ О ВЕТЕРАНАХ
Ирина Каратаева, «Слава Севастополя», 23.06.2012, АР Крым
Сергей Тигипко вместе с ветеранами и городским активом возложил цветы к подножию Мемориала героических защитников Севастополя 1941 - 1942 годов.

Вчера, в День скорби и памяти жертв войны в Украине, вместе с ветеранами Севастополя и городским активом цветы к подножию Мемориала героических защитников Севастополя 1941 - 1942 годов возложил Вице-премьер-министр Украины - Министр социальной политики Украины Сергей Тигипко.
Сразу же после траурного возложения венков и цветов к мемориалу, а также совместного прохождения караулов Военно–Морских Сил Вооруженных Сил Украины и Черноморского флота Российской Федерации, приуроченного к скорбной дате начала Великой Отечественной войны, министра социальной политики окружили горожане. Один из заданных "из толпы" вопросов, конечно же, касался языка. Причем среди задававших его нашлись как сторонники придания русскому языку статуса второго государственного, так и те, кто отстаивал нынешние позиции украинского языка. Позже, уже журналистам, Сергей Тигипко заявил, что придерживается позиции свободного развития всех языков народов, живущих в Украине.
"Будет принят закон о языках, который прошел первое чтение, и он даст возможность свободно развиваться всем языкам народов, которые живут в Украине. Считаю, что никакой самоизоляции в связи с языковым вопросом у нас не должно быть, потому что любая самоизоляция в конце концов ведет к потере экономического роста. Мы должны сделать так, чтобы все люди, которые живут в Украине, могли развивать свою культуру и чувствовать себя комфортно в своей родной стране", - сказал Сергей Тигипко.
Цель своего приезда в Севастополь он обрисовал как "встречу с социальными работниками". "Будем обговаривать проблемы, связанные с реализацией социальных инициатив президента. Хороший шаг вперед уже сделали, но сегодня нужно думать о следующем. Нам нужно говорить о том, что мы будем делать в 2013 - м, 2014 - м и 2015-м году. Наметить планы на перспективу", - сообщил вице - премьер.
Среди уже сделанных хороших шагов по реализации социальных инициатив он назвал то, что "мы очень быстро сумели поднять пенсии; в мае уже выплатили повышенные пенсии, а с 1 июля все военные пенсионеры получат повышенные пенсии". Он также сообщил, что "изменяется ситуация" в украинской армии. По словам С.Тигипко, "в войсках будет проходить большая реформа, предусматривающая достаточно большое повышение заработной платы военнослужащим и переход на профессиональную армию".
Отклонив в дальнейшем вопросы журналистов о политике, Сергей Тигипко вернулся к траурной дате 22 июня и заговорил о ветеранах. "Нам удалось с 1 января увеличить на 25% пенсии всем инвалидам—участникам боевых действий, к 9 мая более чем в два раза увеличили разовые выплаты ветеранам. Встретившись, переговорив с ветеранами, у меня одна мысль: невозможно переоценить их подвиг. Наше поколение просто обязано им", - сказал министр.
Напомним: в марте 2012 года президент Украины Виктор Янукович наметил четыре стратегических направления социальных реформ, которые должны реализовываться в государстве. Прежде всего, заявил глава государства, надо восстановить доверие общества к государственной политике, направленной на улучшение жизни граждан. Вторым направлением президент назвал комплексное преобразование подходов к оплате труда, налогам и социальному страхованию. Третье направление, отметил глава государства, - глубокая модернизация сферы социального обеспечения. "Необходимо перейти от бессистемных выплат к адресной помощи и социальным услугам, которые отвечают потребностям конкретного человека и семьи", - отметил В. Янукович. Четвертым важным направлением социальных реформ, подчеркнул Виктор Янукович, являются содействие эффективной занятости и создание новых рабочих мест для граждан.
Новые социальные инициативы и постепенное внедрение новой социальной политики - это прежде всего выправление механизмов перераспределения доходов, преодоление глубокого имущественного разрыва, содействие развитию среднего класса, создание эффективной системы защиты населения от социальных рисков, подчеркнул глава государства.
http://www.slava.sebastopol.ua/media/?cnt=staty_show&yr=2012&mnt=6&day=23&id=241061

РЕГІОНАЛЬНА ВЛАДА

СОК — КОЛХОЗ В ЛУЧШЕМ ВИДЕ
Борис Литвин, «Наша газета», 25.06.2012, Луганская обл.
Цель — восстановить молочное хозяйство области, пришедшее в упадок по многим объективным и субъективным причинам.

19 июня на базе сельскохозяйственного обслуживающего кооператива (СОК) «Ай-Дар» в селе Денежниково Новоайдарского района прошел областной семинар-совещание по вопросам организации молочных кооперативов и улучшения дойного стада в личных хозяйствах населения. Открывая заседание, заместитель губернатора Сергей Маслиев подчеркнул: молочные кооперативы являются мощным фактором развития сел Луганщины, поэтому областная власть уделяет решению этой проблемы максимум внимания.
Перенять опыт местной громады прибыли руководители райуправлений агропромышленного развития, сельскохозяйственных кооперативов, областных структур АПК, а также представитель Международной благотворительной организации «Благосостояние громад», основного спонсора «Ай-Дара», Александр Гудыма.
Если за дело берутся лидеры…
То, что семинар состоялся именно здесь, свидетельствует о многом. Например, об инициативе сельского головы Сергея Артемова, вынашивавшего эту идею до ее воплощения как минимум одну каденцию в качестве народного избранника, о его позитивном влиянии на земляков, об удачном поиске руководителя для СОКа, спонсоров, и многом другом.
Нынешний голова села Денежниково, а в прошлом — главный инженер бывшего местного колхоза, приняв сельсовет в 2006 году с пустой кассой, сегодня говорит: «Если у сельского органа власти главная проблема с деньгами, то это значит, что у него нет проблем». Для сельской громады, насчитывающей 860 человек, он сам научился делать деньги из… информации. В те годы на Луганщину начали «заходить» десятки международных грантов для воплощения самых разнообразных проектов, предполагавшие минимальное софинансирование со стороны громады, сельских предпринимателей. Не воспользовались ими лишь очень ленивые руководители территорий, привыкшие жить на дотации, субсидии государства.
Сергей Артемов, еще до того как освоил Интернет и персональный компьютер, упорно искал в печатных и электронных источниках всевозможные проекты. Он рассматривал их через призму возможностей небольшой местной громады, представляя затем на суд конкурсных комиссий (некоторые успевал передать всего за день до окончания приема бизнес-презентаций); и во многих случаях выигрывал гранты для своего села.
Он не стеснялся участвовать даже в тех проектах, названия которых могли покоробить самолюбие — например, «Развитие потенциала беднейших общин», и получал гранты. Сельский голова считает, что правильно действовать ему помогает и высказывание одного очень умного человека: намечай большие цели — в них легче не промахнуться и попасть…
Спонсорами этой громады были как наше государство, так и общественные организации европейских стран, а также Японии. Только Украинский фонд социальных инвестиций (УФСИ) через своего тогдашнего новоайдарского менеджера Татьяну Крыгину, выделил на восстановление социальной инфраструктуры села Денежниково (ремонт ДК) почти четыреста тысяч гривен. В качестве софинансирования 40 тысяч гривен внесла громада.
В 2009 году только начинавший свое становление и делавший первые шаги сельскохозяйственный обслуживающий кооператив «Ай-Дар» уже  вошел в число двадцати лучших таких формирований в Украине и был премирован современным молоковозом. По господдержке для громад он получил и набор почвообрабатывающей и кормозаготовительной техники в ее мини-варианте.
Пик развития кооператива наступил в 2010-м, когда в Денежниково, впервые на Востоке Украины, начал действовать проект Международного благотворительного фонда (МБФ) «Хайфер проджект интернешнл» (сейчас это Международная благотворительная организация (МБО) «Благосостояние громад»). Стоимость этого проекта — 149 тысяч долларов США безвозмездных средств. В его рамках члены денежниковского кооператива получили 24 племенных телки (17 — в 2010-м и 7 — в следующем году), две тонны семенного картофеля для сорто- и плодосмены на приусадебных земельных участках. Это был мощный толчок для привлечения в кооператив новых членов: его численность увеличилась с 26 до сотни человек сейчас.
— В рамках реализации данного проекта, — рассказал собравшимся Сергей Артемов, — было проведено пять семинаров различной, преимущественно агроэкологической тематики на территории нашей громады, и трижды ее представители ездили на обучение в разные города страны, преимущественно в Западную Украину, где этот проект имел самое большое распространение, проходили обучение и стажировку в Республике Польша...
На семинаре также речь шла и таком важном моменте в организации сельскохозяйственного обслуживающего кооператива: как найти настоящего лидера на роль руководителя СОКа в том или ином селе? На словах ведь «стратегов» в подобном деле много, а на практике редко кто хочет взваливать на свои плечи безоплатную хлопотную работу. Денежниковцам в этом плане повезло. Руководитель СОКа «Ай-Дар» Василий Федорович Воронкин — местный предприниматель с уймой предложений по совершенствованию сельского бизнеса — от молока до «зеленого туризма». Здесь он и раньше занимался сбором молока в домашних хозяйствах населения и его реализацией. Поэтому и руководит кооперативом, как говорят, на общественных началах, но с полной самоотдачей на этой работе.
— Важно отметить одну особенность данного проекта, — рассказывал он собравшимся на семинаре. — Получая безвозмездно телочку, житель села должен вырастить ее, а получив приплод, такую же телочку передать бесплатно родственнику, соседу. Передача телок сегодня уже не ограничивается рамками этого села. И так до третьей телочки и далее, которых он уже может оставлять себе. Если же рождается бычок, то его никому не передают, он остается в собственности владельца коровы…
Передача нового пополнения молочного стада в Денежниково состоялась и перед началом семинара-совещания. Три телки с лоснящейся черной шерстью (признак отменного здоровья крупного рогатого скота) под сенью деревьев ожидали своих новых хозяев. Из списка членов кооператива, подавших заявки на расширение домашнего стада, правление, выполнив регламент отбора претендентов, определило троих — братьев Винокуровых, Николая и Александра, и Ирину Кравцову. Каждый из них тянул бумажку с номером будущей своей коровы — по традиции из казачьей фуражки. Ирина тут же дала кличку своей телке — Чернобровка. Александр Гудыма, а также все собравшиеся аплодисментами поздравили очередников с новым приобретением. Все они до этого не держали на своих подворьях коров, домохозяйка Ирина выращивает коз, а братья откармливают бычков.
Голова сельского совета Сергей Артемов на семинаре презентовал организацию «Ай-Дара», оказал всем желающим методическую помощь в оформлении необходимых документов.
Об основных принципах организации и деятельности сельскохозяйственных обслуживающих кооперативов, взаимодействии их с органами местного самоуправления собравшимся рассказал руководитель ОО «Луганская областная совещательная служба» Руслан Марков. Они просты и понятны:
— Люди во многих странах объединяются в кооперативы вокруг какой-то идеи для решения своих проблем. В Денежниково она была такой: улучшение доходности семей, потерявших работу. Да, жители села содержали коров и реализовали молоко и раньше. Но делали они это в одиночку, поэтому и не могли противостоять напору молокоперерабатывающих предприятий. Кооператив первоначально создается из нескольких физических или юридических лиц. Одновременно люди могут быть участниками нескольких кооперативов, поскольку в такой кооперации не подразумевается полная занятость его членов. Еще один очень важный момент: государству легче оказывать финансовую помощь именно через кооперативы, чем множеству разрозненных индивидуальных хозяйств. Также гораздо проще контролировать и использование таких средств, и качество готовой продукции. Кооперативы поднимают благосостояние громады. Там, где они созданы, советам удается преодолевать такие проблемы, которые прежде были просто «неподъемными» для сельских советов, — с газификацией, водопроводами.
Впрочем, на семинаре поднимались и такие вопросы, которые не в состоянии решить ни кооператив, ни громада, ни даже местная власть. Например, в одном из соседних районов были созданы два подобных кооператива. Но из-за разночтения в законодательстве они не могут работать полноценно. Речь идет вот о чем. Во всем мире сельскохозяйственные обслуживающие кооперативы — бесприбыльные структуры. Ведь они оказывают своим членам услуги по себестоимости, поэтому не зарабатывают прибыль, облагаемую налогами. В том же «Ай-Даре» нет административных затрат. Но в одном нашем законе записано, что они бесприбыльные и поэтому не облагаются налогом, а в другом — наоборот. Как вы думаете, какому из текстов отдадут предпочтение фискальные органы?
Пора спасать… коров
Никто не говорит, что цель власти — помочь создать кооператив по типу «Ай-Дара» в том или ином населенном пункте. Цель гораздо шире — восстановить в целом молочное хозяйство области, пришедшее в упадок по многим объективным и субъективным причинам. Многие агроформирования, став коммерческими структурами, увлеклись лишь растениеводством. Это наиболее «скороспелая» отрасль, обеспечивающая даже в наших сложных природно-климатических условиях неплохую прибыль. Животноводство же, особенно молочное, как это ни парадоксально, даже в условиях колхозно-совхозной системы было очень затратным. Поэтому сегодня эта отрасль отброшена на обочину аграрного развития, и не только в нашей области. Возможно, возрождение отрасли начнется именно с таких кооперативов.
Если продукцией растениеводства практически обеспечиваются потребности жителей Луганщины, то животноводческой — менее чем наполовину, кроме производства яиц. К сожалению, в большинстве районов области ситуация продолжает ухудшаться. В январе — мае 2012-го к уровню предыдущего года производство мяса в сельхозпредприятиях сократилось в 14 районах. Численность коров за этот период уменьшилась на 412 голов, особенно отличаются падением количества поголовья хозяйства Новопсковского — на 248 голов, Станично-Луганского района — на 135 (в последнем осталось всего 23 коровы).
На примере кооператива «Ай-Дар» участники семинара убедились, что даже в сложных экономических условиях, если думать не только о личных интересах, а заботиться о развитии громады, можно успешно решать поставленные вопросы. В стране проходит всеобщее обсуждение проекта программы «Рідне село», в которой предусмотрены меры по государственной поддержке сельскохозяйственных обслуживающих кооперативов.
Начало действовать постановление Кабинета Министров Украины № 342 от 23 апреля текущего года, предусматривающее выплату специальной бюджетной дотации физическим лицам за содержание молодняка крупного рогатого скота, который появился на свет в их хозяйствах, — за обеспечение его сохранности с 3 до 11 месяцев.
Главное управление агропромышленного развития ОГА констатирует: прошло уже два месяца, а заявлений с мест на дотацию не поступило.
В этом году продолжает работу программа по закупке телок у населения с учетом компенсации из госбюджета — семь гривен за килограмм живого веса, но не более чем за 150 кг. Печальный итог и по этому направлению: не закуплено ни одной телки.
Добавим, что подобная работа по возобновлению молочного животноводства в личных хозяйствах населения ведется и в ряде других регионов Луганщины — в одном селе создается кооператив, в другом — пункт приема и охлаждения молока. Так, на днях в селе Бобриково Антрацитовского района в торжественной обстановке был открыт именно такой пункт. Сергей Маслиев передал для него молоковоз с объемом цистерны 4 тонны и охладитель молока на 1060 литров.
Подчеркнем: открытие пункта позволит обеспечить закупку молока у населения в селах Бобриково и Дьяково по оптимальным ценам, а также создать новые рабочие места для крестьян, в том числе и посредством открытия сельскохозяйственного обслуживающего кооператива.
* * *
Подводя итог семинара-совещания, Сергей Маслиев подчеркнул, что сельскохозяйственная кооперация является наиболее успешной в молочной отрасли АПК. Производство молока в хозяйствах населения занимает огромную нишу рынка этой сельскохозяйственной продукции, но без кооперации говорить о безопасности продуктов, об их качестве и конкурентоспособности бесперспективно. Кооперативы, подчеркнул заместитель губернатора, дадут возможность объединять усилия громады в обеспечении качества молочного сырья, его поставок на перерабатывающие предприятия. Немаловажно и то, что создание кооперативов означает обеспечение занятости сельского населения и повышение уровня жизни на селе...
Подготовлены предложения по изменению законодательства, цель которых — освободить сельхозкооперативы от уплаты налога на доходы физических лиц собственников земельных паев — тех, кто реализует собственноручно выращенную продукцию.
Также предусматривается предоставление кооперативам на конкурсной основе безвозвратной финансовой поддержки в размере 90 процентов стоимости техники, установок и оборудования отечественного производства, в том числе доильных аппаратов, танков-охладителей.
Будет предоставляться и компенсация процентной ставки по кратко-, средне- и долгосрочным кредитам, привлеченным на покрытие производственных затрат, связанных с закупкой кормов, сырья и ингредиентов для производства комбикормов, а также молодняка сельскохозяйственных животных и приобретения племенного скота.
http://nashagazeta.com.ua/6548-sok-kolhoz-v-luchshem-vide.html

ПЕРШИЙ УРОК — З В’ЯЧЕСЛАВОМ ЧОРНОВОЛОМ
В.Д., «Галичина», 23.06.2012, Івано-Франківська обл.
На засіданні колегії Івано-Франківської обласної держадміністрації розглянуто низку важливих питань, зокрема, підготовку до нового навчального року.

На черговому засіданні колегії ОДА розглянуто низку життєво важливих питань — зокрема, про завдання, визначені у дорученні прем’єр-міністра України М. Азарова щодо Основних напрямів бюджетної політики на 2013 рік; про завершення 2011-2012 навчального року та хід підготовки до нового 2012-2013 навчального року; про стан підготовки агропромислового комплексу області до проведення жнив; про стан виконання одного із попередніх розпоряджень облдержадміністрації — стосовно виконання заходів у рамках щорічної всеукраїнської акції «За чисте довкілля» та «Дня довкілля».
Рішенням з першого питання перед головами райдержадміністрацій, міськими головами міст обласного значення поставлено вимогу забезпечити своєчасну підготовку прогнозних показників та достовірність даних щодо мережі, штатної чисельності працівників бюджетних установ та кількості одержувачів соціальних пільг і допомог; переглянути результативність прийнятих регіональних програм та доцільність їх фінансування за рахунок коштів місцевих бюджетів у 2013 році, вважаючи пріоритетними ті, заходи яких спрямовані на підвищення матеріального рівня соціально незахищених верств населення та поліпшення якості надання соціальних послуг. Відповідні доручення адресовано й галузевим структурам ОДА.
Означено також завдання, які належить вирішити місцевим органам влади разом з освітянами на найближчий період. Це забезпечення своєчасної виплати заробітної плати і відпускних педагогічним працівникам з обов’язковим наданням матеріальної допомоги на оздоровлення; охоплення дошкільною освітою дітей віком від трьох до шести років до потреби шляхом розширення мережі ДНЗ та стовідсотково — дітей п’ятирічного віку; працевлаштування випускників ЗШ, професійно-технічних і вищих навчальних закладів з числа дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, та здійснення їм виплати, передбаченої законодавством; стосовно виготовлення до кінця 2012 року державних актів на право постійного користування земельними ділянками навчальними закладами тощо. Цікаво, що цього року у День знань — 1 вересня учні почнуть з уроку «В’ячеслав Чорновіл. «...Все, що мав у житті, він віддав для однієї ідеї».
Аграріїв області незабаром екзаменуватимуть умови аномально спекотного нинішнього літа. Тому обласний та районні штаби з організації проведення жнив однозначно покликані оперативно надавати допомогу сільськогосподарським товаровиробникам у розв’язанні проблем, пов’язаних із забезпеченням їх кредитними та матеріально-технічними ресурсами.
Проблемними для «писанкового краю» залишаються питання  благоустрою і санітарної чистоти. Весняний двомісячник та передвеликодня толока не дали очікуваних поліпшень у 21-му селі області — і найбільше в Долинському, Коломийському та Надвірнянському районах. Прийнятим на засіданні колегії ОДА рішенням рекомендовано органам влади на місцях, так би мовити, надолужити прогаяне в ході підготовки до відзначення таких визначних дат, як День Конституції, 21-ша річниця незалежності України та 22-га річниця Декларації про державний суверенітет України.
http://www.galychyna.if.ua/index.php?id=single&tx_ttnews[tt_news]=19868&tx_ttnews[backPid]=24&cHash=792c0af236

МИКОЛА ГАВРИЛЯК: «МИ НЕ ЛІЗЕМО НІ В ЯКУ ПОЛІТИКУ»
Володимир Бодак, «Західний кур’єр», 21.06.2012, Івано-Франківська обл.
Розпочала свою роботу новостворена Івано-Франківська молодіжна обласна рада.

Вже відбулося перше пленарне засідання ради, котре стикнулося із низкою проблем. Зокрема, керівник цього проекту Микола Гавриляк, котрий є почесним головою ради, каже, що їм не вдається домовитися із керівництвом обласної ради про визнання молодіжної ради дорадчим органом. Наразі хлопці та дівчата займаються написанням проектів та напрацьовують цікаві ідеї. Детальніше про роботу молодіжної обласної ради розповідає Микола Гавриляк.
– Одна справа – обговорення проектів та їх ідеї. Інша – наскільки реальною є можливість втілення цих проектів у життя?
– У багатьох людей є певні ідеї. Але далі це важко запустити, бо одразу ж постає питання коштів. Якщо ж вже є виділені кошти, то багато людей готові перешкоджати втіленню проекту, якщо це відбувається не за їх підтримки. Маємо яскравий приклад із молодіжною радою. Першого тижня було п’ятеро депутатів обласної ради із різних фракцій, котрі погодилися нам допомогти фінансово і долучитися в ролі експертів. Через тиждень пішов процес політизації і вони всі відмовились, бо дізналися, що проектом зацікавились депутати з інших політичних сил. Голова обласної ради Олександр Сич також обіцяв підтримку, але потім виявилося, що в бюджеті немає коштів, тому й сказав, що ми можемо приходити в кінці року.
– Чим була викликана потреба у створенні молодіжної обласної ради? Це була запозичена звідкись модель?
– Чогось нового ніде немає, завжди щось повторюється і видозмінюється. Наша обласна рада – це видозмінена модель Одеської міської молодіжної ради. До речі, в Одесі міська влада на реалізацію такого проекту виділяє 200-300 тисяч гривень. А в нас на рівні області важче зрушити цей проект з місця. Ми зробили максимально наближений до реального виборчий процес із реєстрацією кандидатів, виборчими округами, дільницями тощо.
– Яку мету буде переслідувати молодіжна обласна рада? Ви будете просто копіювати «дорослу» обласну раду?
– Взагалі, поки що це максимально наближена модель до діючої обласної ради. У нас є тільки 57 депутатів, котрі представляють усі райони області, крім Верховинського, який чомусь не взяв участі у виборах. Наша рада буде обиратися щороку. У нас є розроблений регламент, аналогічний до обласної ради, також створені шість комісій. Вони будуть працювати над проблематикою і писатимуть під це відповідні проекти. Згодом прийняті нами проекти будемо передавати на обласну сесію через депутатів. Ми як громадська організація будемо намагатися писати ці проекти на рівні грантів. Звичайно, планувалося, що ми будемо дорадчим органом.
– Що ви будете робити дальше, якщо обласна рада не визнає вас своїм дорадчим органом?
– Це не є проблема. Зараз вже, до речі, є пропозиція від губернатора, він готовий взяти нас дорадчим органом при адміністрації.
– Але ж у нього є дорадчий орган – молодіжна адміністрація.
– Це якраз єдине, що мене стримує, бо наш проект створювався при обласній раді. Поки що ми тільки розглядаємо пропозицію. Наразі ми будемо реєструватися як громадська організація.
– Чи не здається вам, що з часом цей проект може перетворитися на гру в дорослих? Як сприймають свій новий статус депутати молодіжної обласної ради?
– Для багатьох це щось нове, можливість повчитися, набратися досвіду. Насправді – це свого роду гра із моделювання дорослої роботи. З іншого боку, ми розглядаємо тільки ті питання, які будуть цікавити нас. Ми не ліземо ні в яку політику.
– Чи може насправді молодіжна рада бути аполітичною, якщо деякі громадські організації якимось чином належать до певної політичної сили?
– Насправді у нас є домовленість: якщо хтось буде намагатися висловлювати політичні погляди чи ідеї, то буде виноситись питання про виключення такого депутата. Молодіжна обласна рада буде працювати над усіма питаннями, крім фінансів та політики.
http://zk.at.ua/news/suspilstvo/2012-06-21-1983

ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ ТА БЛОКИ

ПЕРШІ ЛАСТІВКИ ПЕРЕДВИБОРЧОГО ПРОЦЕСУ
Леся Балуцька, "Поступ", 25.06.2012, Львівська обл.
Наступною аншлаговою подією в Україні після Чемпіонату Європи з футболу Євро-2012, очевидно, стануть парламентські вибори, заплановані на кінець жовтня.

Незважаючи на те, що виборча кампанія розпочнеться аж 30 липня, згідно чинного законодавства за три місяці до початку виборів, про те, що скоро в Україні пройдуть вибори до Верховної Ради, безперестанно з телеекранів нагадують окремі політики, які репрезентують свої політичні сили та висвітлюють окремі цілі подальшої політичної діяльності у разі перемоги на виборах. Чи не найбільш розкрученими на сьогоднішній день можна вважати чинну провладну Партію регіонів, яка будує свою агітаційну політику в основному на негативних порівняннях із досягненнями попереднього державного керівництва та виставленням своїх здобутків у провадженій політичній діяльності упродовж свого періоду правління.
Партія реалістичних і прозорих дій
Ефективно і доволі оптимістично виглядає політична реклама Партії регіонів, у якій на озброєння взято позитивні сторони проведеного Чемпіонату Євро-2012, мовляв, і ця подія ще зовсім нещодавно здавалася нереальною та далекою від втілення, проте, вона успішно відбулася. Як читаємо у підтексті інформаційного повідомлення, у першу чергу зусиллями чинного керівництва було досягнуто відмінних результатів у проведення Єврочемпіонату. Відтак, базуючись на таких оптимістичних та реальних доводах, можна апелювати і до подальших намічених цілей, які ставить перед собою провладна політична сила і здійснення яких обіцяє у найближчому майбутньому.
Таке інформаційне звернення Партії регіонів до громадян - своїх потенційних виборців, можна розцінити як опосередковану політичну рекламу. Оскільки пряма політична реклама передбачає наперед визначені та правильно охоплені цільові групи, то опосередкована має менше виражений характер впливу на цільову аудиторію і її агітаційна діяльність в цілому не визначається як така. Відтак можна ефективно впливати на електорат без особливого акценту на проведення політичної агітації. Така діяльність дає можливість вберегтися від негативного упередженого ставлення реципієнтів повідомлення, які, бачачи пряму політичну рекламу, можуть керуватися певними негативними стереотипними судженнями щодо відповідної політичної сили.
Перевагами прихованої або опосередкованої політичної реклами є широке охоплення цільової аудиторії без попереднього цілеспрямованого виокремлення відповідного сегменту. Адже, подаючись через мас-медіа чи друковані ЗМІ, фігуруючи на бігбордах, фактично кожне інформаційне повідомлення може мати у своїй основі посилання на політичну силу та висвітлення її діяльності. Однак, не трактуючись як політична реклама, маючи прихований не буквальний характер, вона сприйматиметься потенційним електоратом менш радикально, некритично ніж офіційна політична реклама, що має на мені політичну агітацію.
З психологічного ж боку, опосередкована політична реклама матиме більш ефективний вплив на особу, оскільки на підсвідомому рівні відкладається під виглядом позитивних асоціацій, пов'язаних з відповідною політичною силою, яка і транслює через такі інформаційні повідомлення опосередковану рекламу. Декларовані ідеї та цілі політичної сили, які були сприйняті електоратом несвідомо, без прив'язки до політичної агітації, у відповідний підходящий момент постануть у пам'яті та можуть відіграти визначну роль у здійсненні громадянином свого виборчого права.
Україна - вперед!
Лідерка новоствореної партії "Україна - вперед!" Наталія Королевська не рідше Партії регіонів фігурує на телевізійних екранах, рекламуючи свою політичну силу. Ображена за виключення з лав Блоку Юлії Тимошенко у березні поточного року, амбіційна Королевська незадовго створила власну політичну силу. За основу назви новостворюваної політичної сили вона, на рекомендацію свого колеги, одного з очільників громадського руху "Вперед!" Андрія Панайотова, взяла запропоновану ним однойменну назву руху, долучивши до неї нашу країну.
Королевська обіцяла, що побудує нову економіку, а також закликала до боротьби з чинним політичним режимом Віктора Януковича. На її підтримку виступили найбільш політично- та громадсько-активні категорії населення, в тому числі чорнобильці, афганці, "діти війни", представники профспілкових організацій. В цілому, такий сегмент електорату, який зазнав соціальних утисків збоку команди чинного президента. Відтак політична реклама Наталії Королевської носить прямий адресний характер.
Під гаслом об'єднаних.
Політичні сили, які об'єдналися в опозицію, нарощують собі поступово передвиборчі м'язи, адже щоразу до лав об'єднаних додаються нові політичні сили. Тож до "Батьківщини", "Фронту Змін", "Народної самооборони", "Реформ та порядку", "За Україну" і "Українського народного руху", які поступово вливалися до Об'єднаної опозиції, нещодавно долучилася "Громадянська позиція", яку очолює Анатолій Гриценко. Ще у квітні 2012 року на політраді партії "Фронту Змін" було прийнято рішення стосовно формування єдиного партійного списку кандидатів у народні депутати від Об'єднаної опозиції та єдиного списку кандидатів від Об'єднаної опозиції на мажоритарних виборчих округах.
Лідери опозиційних сил уклали угоду про об'єднання ще взимку поточного року. Ще 22 січня у День Соборності та Свободи України текст угоди було зачитано на мітингу, що проводився на Софіївській площі у Києві. Основні ідеї, прописані в угоді, зараз коротко озвучуються у відповідній політичній рекламі, речником якої виступає лідер "Фронту змін" Арсеній Яценюк. Основними месиджами політичної сили є формування нової політичної верхівки у випадку перемоги на парламентських виборах. Опозиція об'єднується для протистояння провадженій чинною владою політиці і обіцяє узгоджені дії та принципи взаємного непоборювання. Таку ремарку об'єднані вписали у свою угоду очевидно для того, щоб наперед убезпечитися від авансованої громадськістю критики щодо ймовірного розколу всередині опозиції, адже до її складу увійшли політичні сили, основні ідеї та цілі діяльності яких часто не співпадають між собою.
Згідно з результатами дослідження, проведеного Соціологічною групою "Рейтинг" на початку травня 2012 року: якби вибори до Верховної Ради України відбувалися в цей час, тобто на початку травня, то перемогу отримали б партії "Батьківщина" і "Фронт змін", що йтимуть за загальним списком. Почесне друге місце посіла би Партія регіонів. Наступну позицію зайняв би "Удар" Віталія Кличка, далі КПУ. Після них партія "Свобода".
Майже 20 відсотків виборців не визначилися за кого голосуватимуть. Зрештою, часу на визначення з пріоритетами ще достатньо. Офіційно виборча кампанія розпочнеться за три місяці до виборів.
http://postup.brama.com/usual.php?what=74115

ФОРМУЄТЬСЯ ПЕРША СОТНЯ НА ЗАХИСТ МОВИ
«Сіверщина», 25.06.2012, Чернігівська обл.
Народний депутат України Олесь Доній заснував Всеукраїнський комітет на захист української мови.

Громадські діячі та політики виступили з ініціативою створення Всеукраїнського комітету на захист української мови. До першої п’ятірки увійшли депутати від НУНС Олесь Доній та Юрій Стець, письменник Василь Шкляр, співачка Ніна Матвієнко та генеральний директор телеканалу «ТВі» Микола Княжицький.
Наразі відбувається формування “Списку 300?. До нього увійдуть найзнаковіші особистості. «Наступного тижня (середа-четвер) буде оприлюднено “Список 300?. Тоді ж відбудеться прес-конференція і буде окреслено план дій на літо. Наразі також триває створення регіональних структур»,- розповів ініціатор всеукраїнського руху на захист мови Олесь Доній.
Як вважає депутат Доній, створення Всеукраїнського комітету на захист української мови може призвести до започаткування чогось на кшталт польського руху “Солідарність”.
Окрім ініціаторів, у перші ряди майбутньої організації вже записані, зокрема, такі відомі особистості: Левко Лук’яненко, Степан Хмара, Вячеслав Брюховецький, Володимир Ар’єв, Юрій Винничук, Володимир Яворівський, Вячеслав Кириленко, сестри Тельнюк, Сашко Лірник, Олександр Бригинець, Іван Малкович, Юрій Макаров, Юрій Андрухович та інші. Організація має свою сторінку у соцмережі, де відбувається оновлення інформації.
Як повідомо, 21 червня на території тернопільського Музею політичних в’язнів та репресованих відбулося організаційне засідання Тернопільського обласного комітету захисту української мови. Участь в заході взяли члени КОДу, представники духовенства, науковці та громадські діячі – разом близько 30 осіб.
Нагадаємо, “мовний” законопроект було прийняно у першому читанні провладною більшістю у Верховній Раді. На вулицях столиці та інших міст України відбулися акції протесту та протистояння з міліцією.
Як повідомляв Медіа-портал VIDIA, українська діаспора у різних країнах і містах також виступила на захист української мови.
VIDIA.
http://siver.com.ua/news/formuetsja_persha_sotnja_na_zakhist_movi/2012-06-25-10347

ОПОЗИЦІЯ ОГОЛОСИЛА "ПРАВИЛА ГРИ" НА ВИБОРАХ
Іван Фаріон, "Високий замок", 22.06.2012, Львівська обл.
Об'єднана опозиція оприлюднила принципи, яких дотримуватиметься у ході виборчої кампанії і під час роботи у новому парламенті.

Ці політичні зобов'язання викладено у Декларації про забезпечення чесних і прозорих виборів, підписаній лідерами партій, які входять в опозиційний альянс.
Об'єднана опозиція дала слово формувати виборчий список у відкритому режимі. Опублікувати автобіографії кандидатів у народні депутати, їхні декларації про доходи, свідоцтво про освіту, відомості про громадянство України. Серед висуванців не буде осіб, які скомпрометували себе порушенням прав і свобод людини, корупційними діями, також тих, хто "сачкував" під час роботи у Верховній Раді. Не потраплять до опозиційного списку і "перекінчики", які змінювали політичну орієнтацію. При доборі кандидатів враховуватимуть той факт, що народний депутат поточного скликання Верховної Ради "витримав спокуси чи погрози влади, не зрадив країни та виборців - не перейшов до провладної більшості".
Як випливає з Декларації, розміщеній на сайті партії "Батьківщина", кандидати у депутати мають присягнути, що не змінюватимуть власну політичну позицію протягом дії мандата, наданого їм виборцем, постійно братимуть участь у роботі Верховної Ради наступного скликання та її органів. Будуть зобов'язані щороку публікувати декларації про доходи та видатки. А ще (увага!) - також голосуватимуть у парламенті винятково особисто. Голосування чужими картками буде розцінено як кримінал.
Об'єднана опозиція дала слово, що не вдаватиметься до підкупу виборців, не схилятиме їх фінансово-матеріальними стимулами до голосування за себе, боротиметься за чесний підрахунок голосів.
http://www.wz.lviv.ua/articles/107408

ЕКОНОМІКА

ДАТИ ШАНС ЖИТЕЛЯМ СІЛ ПРАЦЮВАТИ ВДОМА І ПРИСТОЙНО ЗАРОБЛЯТИ
"Віче", 25.06.2012, Волинська обл.
Так окреслив  завдання влади заступник голови облдержадміністрації Віталій Карпюк, який  у прямому ефірі  Волинського телебачення спілкувався з  жителями області.

"Влада продовжує насамперед  стимулювати малі сімейні родинні ферми", - сказав він.   Нагадаємо, що на поточний рік для підтримки агропромислового комплексу краю передбачено майже 15 млн. грн., в т.ч. з облбюджету - 11 млн. грн. Нині уже використано  6,4 млн. грн.  Також на суму 1,6 млн. грн. профінансовані аграрні програми з районних бюджетів.
"Ми вирішили проблему з виробництва жита на Волині, яке до цього часу завозилося з Чернігівської, Сумської та інших областей.  Також 3 000 одноосібників за підтримки держави мають можливість розвивати свої господарства.  Вирішено питання зберігання овочів і фруктів, виробництвом яких займаються фермери", - розповів  заступник голови облдержадміністрації.   "Важливою формою підтримки в аграрному секторі є кредитування. Держава відшкодовує дві ставки "Національного банку" - це 15, 5 %, якщо фермери беруть кредит під 18-20%. У 2011-му сума таких кредитів склала 230 млн. грн. Близько 100 людей скористалось кредитом на купівлю техніки, за умовами якого держава 3 роки повністю відшкодовує ставку з погашення відсотків", - продовжив Віталій Карпюк.
Зокрема, у поточному році з обласного бюджету за штучне осіменіння сільгосппідприємствам відшкодовано 319 тис. грн, господарствам населення - 212 тис. грн.; як дотацію за 3 корови - 640 тис. грн. для 1950 осіб. Ще 490 родин отримають кошти до 1 липня.   Компенсуються відсотки за придбання тракторів тягового класу 0,9. Це дало змогу 60 селянам поновити тракторний парк. Також через фонд "Власний дім" 42  громадяни придбали племінні корови (пільгове придбання корів під 3% річних).
За його словами, своєрідним кредитуванням аграрника є і форвардні контракти через Аграрний фонд. На ці цілі цьогоріч  виділено  понад 20 млн. грн. з державного бюджету. Створюється так званий страховий регіональний запас, що не дозволяє змінювати цінову ситуації в краї.
Жителі області цікавилися, чи буде підвищуватися роздрібна ціна на цукор та молоко в торгівельних закладах. Головний аграрник області запевнив людей, що їх побоювання не підтвердяться, адже ринок солодким продуктом насичений. У краї цукру споживають 39-40 тисяч тонн в рік, а виробляють в рік 95 тисяч тонн.  Розвиток тваринництва, здешевлення вартості молока навіть через механізацію праці (доїльні апарати)  та інші показники також дозволяють прогнозувати  стабільність на споживчому ринку молочної продукції. "Аграрний бізнес в області стає дедалі привабливішим. Для нас важливо створювати умови великотоварним підприємствам. Неабиякі пріоритети надаються розвитку тваринництву краю - держава відшкодовує інвесторам за будівництво тваринницьких ферм та комплексів, на що  в цьому році компенсовано понад 4 млн грн", - розповів мешканцям краю заступник голови облдержадміністрації Віталій Карпюк.
Прес-служба облдержадміністрації Волині.
http://www.viche.lutsk.ua/daty-shans-zhytelyam-sil-pracyuvaty-vdoma-i-prystoyno-zaroblyaty-id6750/

ЗА ДОРУЧЕННЯМ ОЛЕКСАНДРА ВІЛКУЛА АНДРІЙ МУКСІМОВ ВІДКРИВ НОВИЙ МОЛОЧНО-ВИРОБНИЧИЙ КОМПЛЕКС
«Вісті Придніпров’я», 25.06.2012, Дніпропетровська обл.
Підприємство розраховане на 1,5 тис корів, 1,8 тис молодняку та виготовлятиме при повній потужності близько 48 тонн молока на добу.

У рамках державної програми розвитку молочного скотарства за дорученням губернатора Олександра Вілкула його заступник Андрій Муксімов відкрив новий молочно-виробничий комплекс «Єкатеринославський» у селі Чумаки Дніпропетровського району. Підприємство розраховане на 1,5 тис корів, 1,8 тис молодняку та виготовлятиме при повній потужності близько 48 тонн молока на добу.
Молочно-виробничий комплекс складається з 4 ферм для нетелів та 3 ферм для дійних корів. Молочні ферми споруджені за сучасними технологіями, які забезпечать високу ефективність виробництва якісної продукції. Зокрема, комплексом передбачено врегулювання мікроклімату в корівниках із захистом від сильних морозів та спеки, вільні умови утримання тварин та вільний доступ до води, систему автоматичного доїння, яка оснащена електронними пультами управління кожного доїльного місця.
Для забезпечення автоматизованої системи управління стадом передбачено використання вушних бирок з електронним чипом, що дозволяє здійснювати он-лайн контроль та облік надоїв, а також визначати фізичний стан кожної корови, здійснювати облік продуктивності та хвороб.
На ферму завезені корови швіцької породи, яка виведена в Швейцарії чистопородним розведенням. Вона розповсюджена в країнах Європи, Азії, Америки й Африки. Для забезпечення високої продуктивності у надоях молока цій породі цілком підходять кліматичні умови Дніпропетровської області. Тож у рамках даного проекту буде налагоджено розведення цієї швіцької породи у нашому регіоні.
Підприємство розраховане на 1,5 тис корів та 1,8 тис молодняку. Наразі на підприємстві налічується 500 нетелів, які вже у серпні дадуть перший надій. До кінця року заплановано придбати ще 1,5 тисячі нетелів, що дозволить отримувати до 48 тонн молока на добу, тобто понад 18,5 кг молока на одну дійну корову. Вартість проекту будівництва складає 80 млн грн. Вартість 2 тис нетелів складає близько 56 млн. грн.
«Президент України Віктор Федорович Янукович поставив завдання забезпечити українців якісною молочною продукцією. Тому особливу увагу обласна влада під керівництвом Олександра Вілкула приділяє розвитку сільського господарства, зокрема розвитку молочного скотарства. Виробництво молока в області здійснюється як на великотоварних фермах, так і в приватному секторі. У рамках регіональної програми розвитку молочного скотарства минулого року фермерські господарства області отримали 2 молоковози, цього року буде придбано ще 12 охолоджувачів молока та доїльне обладнання. На Дніпропетровщині діє державна програма щодо здешевлення кредитів на будівництво і реконструкцію тваринницьких комплексів і ферм, придбання племінного поголів'я та доїльного обладнання. Минулого року фермерські господарства області отримали компенсацію у розмірі майже 31 млн. грн. У рамках державної програми передбачене часткове відшкодування вартості нетелів фермерам у розмірі 7 тис грн.. за тварину. Молочно-виробничий комплекс, який ми відкрили сьогодні, - це результат плідної співпраці влади та бізнесу, це якісні продукти харчування, це здоров’я наших дітей», - сказав заступник голови облдержадміністрації Андрій Муксімов.
«Буквально за рік ми створили новий унікальний молочно-виробничий комплекс на базі фермерського господарства, яке діяло у 1980-90-х роках. Наразі реконструйовано 4 існуючих та збудовано 3 нових корівники, а також доїльне відділення. Все це стало можливим завдяки підтримці губернатора Дніпропетровщини Олександра Вілкула та налагодженій ним зручній системі видачі підприємцям області дозвільних документів. Ми швидко та зручно оформили всі необхідні документи на проект та розпочали будівництво. Губернатор тримав руку на пульсі. І ми відкриваємо ферму вже за рік від початку будівництва. У 2013 році на базі комплексу ми плануємо створити ще молзавод та м’ясокомбінат», - сказав Анатолій Клименко, керівник та засновник молочно-виробничого комплексу «Єкатеринославський».
Таким чином на Дніпропетровщині в рамках Комплексної стратегії розвитку регіону створюються сучасні агропромислові виробництва з глибоким ступенем переробки сільськогосподарської продукції. А це дозволить забезпечити натуральними та якісними продуктами харчування власного виробництва жителів області та України.
На базі комплексу також буде створена міжнародна школа молочного тваринництва, де зможуть навчатися та проходити стажування студенти Дніпропетровського національного аграрного університету.
«Під керівництвом Олександра Вілкула обласна влада об’єднує можливості бізнесу та потреби навчальних закладів у сучасному практичному навчанні. Це дає можливість випускникам отримувати знання відповідно до потреб ринку, що забезпечить їх працевлаштування після закінчення ВНЗ. Відповідно, високий рівень кваліфікації молодих спеціалістів підвищить ефективність роботи сільськогосподарських підприємств», - сказав Андрій Муксімов.
Довідка:
У рамках розвитку молочних кооперативів сільські громади Дніпропетровщини отримують племінних нетелей і обладнання. Наразі члени сільськогосподарських кооперативів вже отримали 59 нетелів, ще 6 будуть вручені в найближчі час.
За підтримки міжнародних організацій (фонд Хайфер - фундація «Добробут громад») в області в минулому році створено 3 ферми сімейного типу (вартість однієї ферми 32 тис євро) по 10 голів (Покровський, Апостолівський і Новомосковський район) і будується ще 3 ферми. Важливо, що при створенні ферми селяни можуть взяти кредит під 3% річних з відстрочкою платежу на 5 років (в Укрсоцбанку за програмою Канадського уряду).
На території області працює 7 молокопереробних підприємств, які щодоби в середньому переробляють 600 тонн молочної сировини.
Середня закупівельна ціна на молоко в Дніпропетровській області становить 3,21 грн. / л, у тому числі в агроформуваннях - 3,67 грн. / л (з урахуванням держдотації 70-80 коп.), в господарствах населення - 2,75 грн. / л (з урахуванням держдотації 50-60 коп.).
З метою стабілізації цінової ситуації на ринку молока 6 березня цього року підписано Меморандум про узгодження дій між Дніпропетровською облдержадміністрацією та молокопереробними підприємствами області підписали 7 провідних молокопереробних підприємств - ВАТ "Комбінат" Придніпровський ", ПАТ" Криворізький міськмолзавод № 1 ", ДП" Агролайт ", КП" Магдалинівський маслозавод ", ТОВ" Молочний дім ", ТОВ "Молагробізнес", ТОВ "Інтермол".
http://www.vesti.dp.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=15172:2012-06-25-09-23-30&catid=134:2011-09-10-06-36-04&Itemid=568

ТОЧКА ЗОРУ

КОНСТИТУЦІЙНА АСАМБЛЕЯ ЧИ… ПІДМІНА ПОНЯТТЯ?
"Одеські вісті", 26.06.2012
Конституція України визначає не тільки базові засади суспільного і державного устрою, а й умови життєдіяльності кожного громадянина, гарантії його прав і свобод.

17 травня ц.р. Президент підписав Указ про утворення Конституційної Асамблеї, яка покликана підготувати пропозиції щодо внесення змін до чинної Конституції України. Напередодні Дня Конституції «ОВ» звернулися по коментар до доктора наук з державного управління, професора кафедри державного управління ОРІДУ НАДУ при Президентові України, заслуженого працівника освіти України Петра Надолішнього.
– Петре Івановичу, уже в січні, коли Президент України підписав Указ про питання формування та організації діяльності Конституційної Асамблеї, на офіційному рівні було заявлено про старт конституційної реформи. Тепер Асамблея утворена. Чи дійсно є підстави сподіватися, що нарешті, за третім разом, така реформа буде проведена?
– Щодо старту самої конституційної реформи, то усе­таки про нього правильно буде вести мову після схвалення її Концепції, яку має розробити Конституційна Асамблея. Але питання не в старті, а, дійсно, у тому, чи доберемося ми нарешті до фінішу. Думаю, що на цей раз внесення суттєвих змін до чинної Конституції неминуче. Без них неможливе проведення реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади, Концепція якої схвалена у квітні 2012 року Координаційною радою з питань розвитку громадянського суспільства. Зокрема, має бути створена конституційна основа формування виконавчих органів обласних та районних рад і розмежування повноважень між ними та відповідними місцевими державними адміністраціями.
Проте якою конституційна реформа буде за змістом і коли саме вона відбудеться, залежатиме від Верховної Ради, яку ми оберемо восени.
– Ставлення до Конституційної Асамблеї неоднозначне. Є заяви, що її утворення продиктоване перш за все резолюціями Парламентської Асамблеї Ради Європи та Європейської Комісії «За демократію через право» (Венеціанською Комісією) щодо ініціювання всеосяжної конституційної реформи в Україні.
– Оцінки дійсно неоднозначні: від захоплення як епохальним фактом торжества демократії до категоричного її неприйняття. Продовжуючи відповідь на ваше попереднє запитання, можна сказати, що виконання резолюцій ПАРЄ і Венеціанської Комісії є умовою інтеграції України в європейське співтовариство, а відтак стимулює конституційний процес. Однак не зовнішній чинник обумовлює зрештою нагальність конституційної реформи і її зміст, а назрілі проблеми внутрішнього життя країни. Сьогодні наша головна проблема – це серйозно хворий державно­владний організм.
– Чи не надто категорично? Можна конкретизувати цю думку?
– Наведу приклади. На початку цього року в суспільно­політичному житті країни сталося декілька подій, що так чи інакше привернули увагу громадськості. Окрім підписання названого вами Указу Президента України була ще резонансна прес­конференція народного депутата Романа Забзалюка 8 лютого, а на початку березня у Миколаєві був скоєний злочин (зґвалтування і, фактично, спалення заживо дев’ятнадцятирічної Оксани Макар). Остання подія, сколихнувши майже усе суспільство, потіснила дві попередні і одразу трансформувалася у тему «мажорів»…
– Вибачте, що, можливо, випереджаю Вашу відповідь. Але який взаємозв’язок, наприклад, між конституційною реформою і «мажорами»?
– Серед причин скоєного у Миколаєві злочину і ситуації, що склалася навколо нього, називають передусім безкарність. Тобто не діє принцип невідворотності покарання, що обумовлено можливістю для того, хто скоїв злочин, використати пряму чи опосередковану приналежність до влади або бізнесу завдяки підкупності чи браку незалежності працівників правоохоронних, судових органів або через банальну їх непрофесійність. Але у будь­якому випадку йдеться про неспроможність влади гарантувати безпеку людини і навіть найголовніше її право – право на життя. Пригадаймо резонансні вбивства тільки в Одесі – починаючи з перших років незалежності і до недавнього часу… За жодне з них ніхто не покараний.
Зазвичай опозиційні політичні сили вбачають головну причину суспільних деформацій у чинній владі, а ті, що при владі, пояснюють спадком і тим, що не встигли ще навести порядок. Але якби проблема вирішувалася тільки зміною кольору партійного прапора влади – усе було б порівняно просто. Насправді усе значно складніше.
Недосконалість чинної політико­адміністративної системи давно на слуху. Висловлено чимало суджень і щодо мотивів переходу депутатів з опозиційних фракцій (так званих «тушок») у «позафракційні». Далі – більше. Керівництво «позафракційних» заявляє, що нібито виділило Р. Забзалюку щось 100 тисяч доларів на лікування. Генеральна прокуратура відмовляється розслідувати факт «політичної корупції», віднісши його до категорії «моральних». Депутат публічно передає «хабар» Національній дитячій спеціалізованій лікарні «ОХМАТДИТ»…
Так от: цей факт наочно показав, що сьогоднішні суспільні виклики обумовлені не тільки зовнішніми чинниками, наприклад, світовою економічною кризою, і не просто недосконалістю політико­адміністративної системи, а її абсурдністю. При голосуванні за списками виборець віддав голос за партію чи блок, тобто за програму, яку реалізує відповідна фракція. З огляду на це депутат, котрий покинув фракцію політичної сили, за списком якої він був обраний і продовжує виконувати депутатські обов’язки, де­факто користується «украденими» голосами. І ніякі пояснення причини такого вчинку чи рішення Конституційного Суду не здатні зробити ці переходи легітимними в очах суспільства.
– Але ж тепер ми обиратимемо народних депутатів за новим законом?
– Нова виборча система не вирішує цю проблему по суті… Звернемося до конкретних статей чинної Конституції: «Держава відповідає перед людьми за свою діяльність» (стаття 3); «Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ… Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами. Ніхто не може узурпувати державну владу» (стаття 5).
Тим часом, народ обирає Верховну Раду, Президента і на цьому його роль як «носія суверенітету» і «єдиного джерела влади» фактично закінчується. За тією ж Конституцією парламент приймає Основний Закон, визначає засади державного устрою, державного правління, політичного режиму, відносини між гілками влади, у тому числі порядок формування органів влади (вибори), своєї зарплати, привілеї, «соціальні пакети». Добившись конституційної більшості, парламент може змінити Конституцію. Відповідність положень державних актів, що приймаються органами влади, Основному Закону визначає Конституційний Суд, який формується цими ж органами влади. Він же і єдиний, хто наділений повноваженнями тлумачити Конституцію.
«Носій суверенітету», тобто ми з вами, протягом каденції парламенту і Президента країни можемо лише спостерігати за тим, що відбувається на політичному Олімпі, у тому числі і за національною ганьбою, не маючи жодного конституційного механізму впливу. Нам не залишається нічого іншого, як очікувати, поки між гілками влади не виникнуть непримиримі суперечності (чи Президенту буде оголошено імпічмент, чи Президент розпустить парламент або відправить у відставку Уряд), або ж… неконституційний «майдан». В наявності реальне відчуження влади від народу. І тут концепцій розвитку громадянського суспільства, указів Президента і постанов Уряду про участь громадян у формуванні і реалізації державної політики уже недостатньо.
Є усі підстави говорити про кризу чинної моделі влади, подолання якої можливе тільки через конституційну реформу.
– Чи відповідає сутності і гостроті проблеми характер започаткованого процесу конституційної реформи?
– Дискусія на тему Конституційної Асамблеї, переважно в інтернет­виданнях, зводиться головним чином до обговорення наслідків відмови опозиційних партій брати участь у її роботі. Ми ж насамперед уточнимо статус цього органу.
Згідно з Указом, Конституційна Асамблея створюється Президентом України «відповідно до пункту 28 частини першої статті 106 Конституції України», де визначено, що Президент України «створює у межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України, для здійснення своїх повноважень консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби». Далі зазначено, що «Конституційна Асамблея є спеціальним допоміжним органом, головною метою створення та діяльності якого є підготовка законопроекту про внесення змін до Конституції України».
Тобто Конституційна Асамблея – це допоміжний, консультативно­дорадчий орган з функціями розроблення пропозицій. Проект нової редакції Конституції чи змін до чинного Основного Закону, підготовлений Конституційною Асамблеєю, має бути представлений Президенту, який, як суб’єкт законодавчої ініціативи, внесе його до Верховної Ради у тому вигляді, у якому вважатиме за потрібне. І свої зміни він не зобов’язаний узгоджувати з Конституційною Асамблеєю. Не зобов’язані їх узгоджувати з нею і парламентарії, які вирішуватимуть долю проекту: у якій редакції і в який спосіб його приймати.
– Чи відомі інші підходи до розроблення і прийняття Основного Закону, внесення до нього змін?
– Світова практика (США, Франція, Аргентина, Бразилія, Бельгія, Норвегія, Індія, Португалія, Болгарія) пропонує нам такі ж або близькі за назвою органи: Конвент, Конституційна Асамблея, Конституційні Збори, Великі Народні збори… Але це не допоміжні, консультативні чи дорадчі органи, а органи з реалізації установчої влади народу. Вони характеризуються легітимним представництвом і повноваженнями від імені народу визначати основні конституційні засади життєдіяльності суспільства.
Так, у Конституції Болгарії від 12.07.1991 року визначено, що обговорення і затвердження нової Конституції, зміна державного ладу, ряд інших ключових питань життєдіяльності суспільства належать до компетенції Великих Народних зборів у складі 400 народних представників, які обираються у загальному порядку (порівну – за мажоритарним і пропорційним принципами). Великі Народні збори розпускаються одразу після вирішення питань, для яких вони були скликані. Причому Президент Болгарії не має права вето на їх рішення.
Протягом 2008 року Центром політико­правових реформ та Українським Центром розвитку зовнішньоекономічних відносин були здійснені суттєві напрацювання з питань установчої влади і Конституційних Зборів (Конституційної Асамблеї). Були запропоновані зміни до чинної Конституції України, які передбачали близький до наведеного вище варіант реалізації установчої влади Українським народом, а також була сформульована пропозиція щодо внесення поправок до розділу ХІІІ чинної Конституції України, який визначає порядок прийняття Основного Закону і внесення змін до нього.
Однак ці пропозиції не були реалізовані.
– Виходить, що опозиційні партії праві, відмовляючись від участі у роботі Конституційної Асамблеї: фактично можна вважати, що відбулась підміна поняття.
– Щодо відмови – не думаю. Політика – це мистецтво можливого. Леонід Макарович Кравчук вчинив мудро, ініціювавши утворення Конституційної Асамблеї хоча б з такими повноваженнями. У межах чинного Основного Закону іншого способу демократизувати конституційний процес не існує: внести відповідні зміни до розділу ХІІІ Конституції парламент не спромігся. Утворена Конституційна Асамблея дійсно може стати сьогодні своєрідним загальнонаціональним дискусійним майданчиком щодо пошуку шляхів розвитку Української державності і для напрацювання фахових конституційних ініціатив, зрештою, тестом для її учасників на право називатися національною елітою.
– Чи спроможна Конституційна Асамблея у затвердженому складі запропонувати проект, який буде відповідати сучасним потребам українського державотворення?
– Робити категоричні висновки щодо цього, певно, було б некоректним. Але можна сказати, що у складі Конституційної Асамблеї є ті, хто мислить новими політичними і правовими категоріями. Чи зможуть вони переконати інших її учасників, які уже писали не одну конституцію, відмовитися від стереотипів старого конституційного мислення, ми дізнаємося досить скоро. Адже йдеться як про реалістичну оцінку чинної політичної системи, так і про осягнення сутності новітніх суспільних реалій, і на цій основі здійснення вибору: принципові чи косметичні зміни.
– З огляду на це: на яких засадах мала б ґрунтуватися Концепція конституційної реформи?
– До таких засад належить віднести насамперед визнання кризи сучасного парламентаризму як такого і початок кінця так званої моделі «керованої демократії» та теренах пострадянського простору, точніше – початок кінця авторитарно­олігархічних режимів в демократичній обгортці. Теоретико­методологічною основою концепції конституційної реформи мають стати сучасні політичні і правові теорії, концепції установчої влади і демократичного врядування, узагальнення світового досвіду і демократична традиція національного державотворення. Вони, до речі, зовсім не протиставляють демократію дієвому інституту державної (публічної) влади, а навпаки, розглядають їх в органічному взаємозв’язку і взаємообумовленості.
Уже не можна ігнорувати той факт, що ХХІ століття ознаменовано фундаментальними цивілізаційними зрушеннями. Насамперед йдеться про явище, яке інколи називають «десакралізацією держави». Самоорганізаційні процеси докорінно змінюють обличчя націй. Інститут держави сприймається як такий, що формується самим суспільством для управління його справами, реально контролюється суспільством і змінюється чи замінюється, якщо не відповідає його інтересам.
Тим часом, коли у нас заходить мова про конституційну реформу, то передусім наголошується на необхідності спитати у суспільства, чого воно бажає: президентської, президентсько­парламентської чи парламентської республіки. Про це, можливо, й треба спитати. Але проблема в іншому: ключове значення будуть мати положення щодо народовладдя, установчої влади народу, визначення її змісту, форм інституціалізації і механізмів реалізації, а також конституювання можливості відкликання виборцями депутатів, незалежно від того, за якою системою голосування вони обиралися.
– У парламенті нібито уже підготовлений законопроект, що передбачає таку можливість. Але водночас лунають і категоричні заперечення. Мовляв, тоді виборчий процес в країні набуде перманентного характеру, оскільки не від одних народних депутатів залежить вирішення проблем, які хвилюють виборців. І що на повну потужність можуть бути задіяні механізми підкупу і адміністративний ресурс…
– Усе це лукавство. Потенційних народних депутатів лякає те, що їм доведеться відповідати перед виборцями за реальну участь у роботі парламенту, в розробці законопроектів і голосування за них, причому персонально, за свою позицію при вирішенні принципових питань державної політики, за поведінку у сесійній залі на очах не тільки вітчизняної, а й світової громадськості. Звернемо увагу, соціально­економічний блок у передвиборчих програмах кандидатів в народні депутати, у тому числі політичних партій, мало чим відрізняється: усі обіцяють негайне запровадження європейських стандартів якості життя. Справа у тому, як виконуються обіцянки.
Організаційно ж це питання цілком вирішуване. Законом мають бути чітко визначені умови, що випливають з функцій народного депутата і порушення яких може вважатися підставою започаткування процедури відкликання за ініціативою певної кількості виборців. Щодо самих виборців, то вони уже добре знають, депутатів якого рівня про вирішення яких проблем слід питати.
– Наголошують також, що в жодній зарубіжній країні немає такої практики…
– Ну і що? Ми маємо запозичити найцінніше із напрацювань світової політичної думки і найпередовішу конституційну і парламентську практику. Але не маємо йти шляхом копіювання, бо тоді будемо приречені на роль постійно наздоганяючого. Окрім того, криза представницької демократії – це не тільки українське явище. Не слід ідеалізувати сучасні зарубіжні моделі демократії, вважати їх чимось абсолютним.
– Чи можемо ми при проведенні конституційної реформи спертися на певні національні традиції?
– Безперечно. Наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття українські автори наукових праць і конституційних проектів передбачали можливість трансформації представницької демократії в «демократію від лукавого», коли народ обирає владу і на цьому його повновладдя закінчується. Власне, ідеї прямого волевиявлення народу, установчої влади і механізмів контролю діяльності влади, децентралізації, місцевого самоврядування, взаємодії влади і суспільства – наскрізна тема численних наукових праць і політико­правових документів у зазначений період.
Так, конституційний проект Драгоманова, викладений у 1884 р. в праці «Вольный союз» – «Вільна спілка», передбачав, фактично, створення органу установчої влади – Державного собору. Зміни основних законів федерації (Драгоманов, як ми знаємо, був федералістом, вірив у можливість перетворення Російської імперії у «федерацію вільних народів») допускалися лише за згодою 2/3 депутатів Державної і обласних дум і після затвердження Державним собором. Конституцією Української Народної Республіки (1918 року) передбачалася можливість дочасного розпуску парламенту за письмовою вимогою 3 мільйонів виборців. У проекті Конституції Західно­Української Народної Республіки С. Дністрянського (1920 рік) йшлося про те, що для обґрунтування тривалої народної влади в державі слід скликати Установчі Збори.
До речі, подеколи ми це робимо, але чомусь сором’язливо замовчуємо. Наприклад, підкреслюємо, що модель децентралізації, яка запропонована у Концепції місцевого самоврядування і територіальної організації влади, відповідає Європейській хартії місцевого самоврядування. І жодного слова про те, що майже один до одного така модель ще за сім десятків років до набуття чинності Європейської хартії була закріплена у тій самій Конституції УНР.
– І усе­таки, чи можна уточнити Ваше бачення перспектив започаткованої конституційної реформи? І який мав би бути її оптимальний сценарій?
– Якщо у складі новообраної Верховної Ради із прихильників розробленого і внесеного Президентом проекту нової редакції Основного Закону буде сформована конституційна більшість, то, як і передбачено розділом ХІІІ чинної Конституції, він буде схвалений із використанням механізму обговорення на референдумі окремих положень або проекту в цілому. Якщо ні, то до здійснення конституційної реформи країні доведеться пройти через ще один виток політичного протистояння, ще одну політичну кризу.
– Який сценарій можна було б вважати оптимальним?
– Сьогодні мова мала б іти про прийняття самим Українським народом першого демократичного Основного Закону своєї держави. Конституція 1996 року забезпечила утвердження і певний поступ незалежної Української держави впродовж більше як півтора десятка років. Але її не можна вважати творінням Українського народу, дітищем нації. Чинна Конституція – результат компромісу політичних еліт, причому ще на етапі їх формування.
Новообраний парламент міг би внести зміни до розділу ХІІІ чинної Конституції, відповідно до яких були б скликані Установчі Збори (Конституційна Асамблея) для прийняття нової редакції Основного Закону. В основу цієї редакції могли б бути покладені напрацювання нинішньої Конституційної Асамблеї. При необхідності парламент міг би внести і деякі інші зміни, аби відкрити дорогу, наприклад, реформі місцевого самоврядування і територіальної організації влади. Але нову редакцію Конституції остаточно має приймати не він.
– Часто можна почути, що наше суспільство ще не готове до такої активної участі в політичному процесі і що, фактично, усі політичні партії дискредитували себе. Наскільки такі твердження відповідають дійсності?
– Зверніть увагу, що так само часто говорять і про «заполітизованість» суспільства. Ймовірно, це інтуїтивні реакції тих, у кого процеси, що відбуваються в суспільстві, викликають підсвідомий острах. Звичайно, є чимало тих, хто ніколи не вірив і, можливо, не повірить в Український народ.
На «майданах» 2004 року і тих, що збиралися пізніше, народилося нове українське суспільство. Воно дорослішає, поступово, можливо, не так швидко, як хотілося б, позбувається «родимих плям». Усе гучніше заявляють про себе громадські рухи, що виражають інтереси середнього класу, інших сегментів суспільства. Невдовзі в активне політичне життя вступить покоління народжених в незалежній Україні, яке орієнтується у світових процесах, осягає вітчизняний історичний досвід і замислюється над уроками. Воно далеко не усе складається з «мажорів» і зневірених, з його середовища буде формуватися дійсно нова політична еліта. Під впливом цих процесів будуть вносити зміни у свою організацію і програми уже діючі партії. Звичайно, окремі з них зійдуть з політичної сцени. Ймовірне і виникнення так званої «третьої сили».
Симптоматичним є Звернення трьох традиційних Українських Церков з нагоди двадцятиліття референдуму на підтвердження Акта проголошення незалежності України із закликом утвердити в суспільстві принципи любові, справедливості й взаємодопомоги, єднання суспільства навколо цих духовних ідеалів, і де підкреслено, що настав час спитати власне сумління та один одного: в чому причина наших тривалих негараздів та як налагодити гідне життя суспільства?
І рано чи пізно суспільство поставить перед собою практичне завдання щодо формування підконтрольної публічної влади, такої, яка буде спроможною адекватно відповідати на сучасні цивілізаційні виклики і забезпечити його поступальний розвиток.
Від конституційної реформи буде залежати, у який спосіб це відбуватиметься.
Наразі ж Українська нація, реалізуючи свою історичну місію, має реальну можливість зробити внесок у світову теорію і практику конституціоналізму, який можна буде прирівняти до Конституції Пилипа Орлика (1710 р.), що своїми гуманістичними і демократичними засадами більше ніж на півстоліття випередила демократичні конституції США (1787 р.) і Польщі (1791 р.) та набагато більше – конституції ряду інших європейських країн.
– Дякую за інтерв’ю!
http://izvestiya.odessa.ua/index.php?go=Newspaper&in=view&id=24623

ЛИТВИН — СПРАВАМИ, ОПОНЕНТИ — АНОНІМКАМИ
Лариса Гембарська, «Звягель», 22.06.2012, Житомирська обл.
«Хтось вирішив «перекрити» багаторічну величезну працю нашого земляка листівками» .

Ватага молодих людей йшла центральними вулицями Новограда-Волинського і просто на очах у здивованих перехожих спокійно, без поспіху, «засівала» місто листівками. Вслід за «сіячами» тротуари, кіоски, стовпи і стіни будинків рясніли білими папірцями. «І що воно таке, — дивувалися новоград-волинці, — вибори ще й не стартували, а вже засмітили всю центральну частину міста папером. І хто це все прибиратиме?». Піднімаю один папірець і переконуюся у тому, що люди не помилилися, — там дійсно політична прокламація проти нашого земляка, Голови Верховної Ради України. Поназбирувано всілякої брехні потроху, але і правдива інформація підноситься читачу як негатив — у тому числі і закиди на кшталт ¬«Литвин використовує своє службове становище і спрямовує кошти на свою малу батьківщину — Новоград-Волинщину». Мовляв, через це не обирайте його більше спікером. Чесно кажучи, хотілося просто розсміятися у вічі тим «транзитним літераторам», які засмітили все місто своєю писаниною — із закликами знеславити те, що для нас, новоград-волинців, хорошого зроблено. Бо про те, що зроблено для регіону багато хороших справ, факти свідчать, і сам Володимир Михайлович говорить: «використовував і буду використовувати своє службове становище для того, щоб допомогти рідному краю». За кого ж ви нас маєте, шановні панове, які ось так, серед білого дня, викинули цілий десант молодих найманців зі своїми прокламаціями? І чи не зарано почали?
Підходжу до одного з цих молодих людей і цікавлюся — чи ж він сам хоч вірить у те, що там написано? Юнак байдуже знизує плечима — мовляв, мені заплатили, і я просто виконую свою роботу, клею папірці, а що там написано — мене не стосується. А звідки ж ви такі — молоді та шворні заробітчани? — ¬запитую і чую у відповідь, що автобусом з Києва привезли. І юнак поспішив наздоганяти зграйку своїх товаришів, що впевнено просувалася містом далі.
Що ж, дискусії на політичні теми не вийшло. Бо молоді люди, як виявилося, взагалі «не в темі». Вони заробляють гроші, розповсюджуючи чиїсь наклепи. До речі, наклепи недешеві — хтось найняв автобуса і привіз із Києва юнаків, які, зрозуміло, за копійки працювати не будуть. А чи не краще було б спрямувати ці кошти на добрі справи? Допомогти хворій дитині, багатодітній сім’ї, ветерану?
Про те, що ці вибори «будуть просто страшні», говорив В. Литвин на одній зі своїх зустрічей із журналістами. Чомусь виринула з пам’яті та фраза, коли тримала в руках злощасний папірець боягузливих анонімів. Саме боягузливих, бо якщо вже почали свою брудну роботу, то, як на мене, просто бояться. Бояться не тільки програшу, а й того, що самим, крім бруду, сказати буде нічого. Адже Володимир Литвин стільки добрих справ зробив для своєї малої батьківщини, що конкурентам на виборах не визнати цього буде просто неможливо. Як же боротися, чим доводити їм власну спроможність? Хтось вирішив «перекрити» багаторічну величезну працю нашого земляка листівками.
Шпурнула той папірець у сміття і подумала: чи ж варто уваги? Правильно ж кажуть: «Собаки гавкають — караван іде». Що ж, нехай гавкають. От тільки місто засмітили… А комусь прибирати доведеться.
http://www.zvyagel.com.ua/?p=6382

«ЯЗЫКОВОЙ ВОПРОС», АБО РЕФЛЕКС СОБАЧКИ ПАВЛОВА
Валерій Лебедівський, "Вестник Кривбасса", 20.06.2012, Дніпропетровська обл.
«Думаєте, мешканцям Донецька чи Луганська стане легше, якщо платіжку за квартплату з непідйомними тарифами надрукують російською?»

Почувши знову «стару шарманку» регіоналів у день розгляду мовного проекту, прийшла на згадку одна мить мого життя з 1989 року. То були часи, коли комуністи вели таку ж пропагандистську роботу, як регіонали сьогодні. Тоді до мене підійшла співробітниця і запитала: «А правда, что вы, руховцы, будете на улицах бить каждого, кто разговаривает на русском?» Тоді мене дуже обурило таке дрімуче мислення. А цього разу просто згадалася собачка Павлова.
Пам'ятаєте: у школі з курсу біології ми всі вчили про умовний рефлекс — великий учений Павлов вмикав лампочку й давав собачці їсти. Із часом, коли вмикалося світло, шлунковий сік виділявся навіть за відсутності їжі. Гарна штука, цей умовний рефлекс! Так і із цими комуно-регіональними страшилками «языкового вопроса» спрацьовує у виборців умовний рефлекс: байдуже що за цим стоїть насправді — лампочка ж увімкнулась! А може просто треба тверезо подивитися на міфи, які за ним стоять?
Міф перший: Європейська хартія регіональних мов або мов меншин
Хартія передбачає захист мов тих національних меншин, яким загрожує вимирання під тиском потужних мов і в яких немає своєї держави. В Україні до таких мов можна віднести, у першу чергу, кримськотатарську та гагаузьку. А запропонований регіоналами закон по-справжньому обстоює права лише однієї мови — російської.
То що, Росія як держава вже зникла, чи як? Абсурд.
Нагадаємо, що в Росії, де українців живе не менше ніж росіян у нас, — їхня влада закрила навіть українське товариство та єдину українську бібліотеку! І російська сторона у своїх коментарях посилається саме на Хартію, мовляв, для української мови є держава Україна, нехай вона й дбає про українську.
Чи ви чули, щоб регіонали бодай заїкнулися про права українців у Росії? Ні! А живуть вони з наших, українських податків, їдять український хліб. Так от і думайте: чиї ж насправді інтереси вони захищають на наші гроші?
Міф другий: російська мова — найактуальніше питання для російськомовних регіонів
Політики з висоти маніпуляційного пафосу ділять нашу державу то на такі регіони, то на сякі: як їм зручно на даний момент — так і ділять. Можливо, для маленького відсотка шовіністів та українофобів це й важливо. Проте за словом «регіон» стоять сотні тисяч, а то й мільйони простих громадян. Серед них учителі, лікарі, пенсіонери, селяни, робітники, малі підприємці...
Якщо вже йдеться про актуальність російської мови в повсякденному житті, то згадайте хоча б нещодавній «сирний» конфлікт із Росією, який триває й досі. Він безпосередньо торкнувся кожної селянської родини, яка тримає корів як основне джерело доходу сім'ї, — і на Заході, і на Сході — бо ціни на молоко різко впали, і праця їх знецінилася.
Але особливої ефективності у вирішенні цієї проблеми ані з боку наших урядовців, ані бажання з боку «такої дружньої російської сторони» ми не помітили. Російська влада публічно, на увесь світ витерла ноги об наших людей і підприємців, як об шмату, оббрехала з ніг до голови. І що?!.. Хтось із можновладців хоча б уголос висловив протест? Ні. Їм у той час відібрало і мову, і «язик».
Як думаєте, після всього цього, повідомлення російською мовою про те, що вони збідніли через «такі братні стосунки», для селян і підприємців буде менш болючим?
Ще кілька років тому ПР гарантувала, що через таку надмірну її любов до всього російського Росія одразу нам видасть зовсім дешевий газ, як тільки регіонали прийдуть до влади. Тепер вони при владі, а газ для населення, як і інші комунальні тарифи, тільки дорожчає. І про їхнє подальше підвищення ми чуємо від урядовців ледь не щодня.
Думаєте, мешканцям Донецька чи Луганська стане легше, якщо платіжку за квартплату з непідйомними тарифами надрукують російською? Чи, може, жінкам російськомовних регіонів легше буде прочитати про настання їхнього пенсійного віку в 60 років саме російською мовою? Чи хтось вірить у міф, що саме російською мовою людині вдасться відстояти права в суді? Та в це не вірять навіть діти! Розмовляй там хоч російською, хоч китайською — правосуддя в Україні нема.
Підійдіть до будь-кого на вулиці в будь-який області, і вони продовжать цей ряд прикладів: що саме для них є сьогодні актуальним. Тому, перш ніж ділити нас на «регіони» та «електорати», нехай спочатку ці ініціатори закону вирішать бодай одну з вищеперерахованих проблем. І, до речі, вони ж про це клялися перед виборами!
Міф третій: хто ж оплатить цей «расєйській банкет»?
Якби за усіма депутатами, які перед виборами намагаються проштовхнути абсурдні популістські закони, ходив робот із калькулятором і підраховував збитки та оголошував людям, наскільки знову спорожніє кишеня кожного українця, — таких депутатів ми давно позбулися б. Проте живемо ми в реаліях сьогодення.
Принагідно виникла ідея звернутися до фахівців, аби вони об'єктивно підрахували: скільки ж насправді коштів із кишень українців треба викачати, щоб запровадити російську як фактично другу державну? Адже треба оплатити величезний об'єм перекладу всіх державних актів, законів, документів тощо. Створити цілі системи управління та комунікації російською мовою між регіоном і державою.
Держава — це складний управлінський механізм, розбалансувати його легко — налагодити важко! І потім, оцю інформацію — скільки коштів для цього потрібно — донести до кожного громадянина України. Підкреслимо — до кожного!
А потім нехай можновладці пояснять, чому в бюджеті постійно немає коштів на сільські клуби й школи, лікарні, бібліотеки, на дороги, на ремонт ліфтів у багатоповерхівках, на медицину, на пенсії чорнобильцям і афганцям, на розвиток вітчизняного кіно. Але при цьому приймається такий законопроект, який, окрім передвиборчої маніпуляції та налаштовування людей один проти одного за мовним принципом, нічого в собі не несе.
Водночас добре було б, якби громадські активісти з усіх областей нашої України об'єдналися й провели б серед людей опитування: чи готові вони збідніти на таку суму, заплатити ще більше податків, отримати ще вищу інфляцію та підвищення цін заради введення фактично другої державної мови? Оце й була б справжня відповідь та оцінка громадян таких авральних передвиборчих ініціатив від ПР.
«Фіговим листком» голу правду не прикриєш. Це вже зрозуміли українські громадяни всіх областей: і україномовних, і російськомовних.
* * *
...Розмаїтим був цей вівторок 5-го червня: хто плакав, у кого юшилась кров із носа — міліція так захищала громадян, що мало не повбивала та потруїла газом, — а хто за гроші ПР побував на екскурсії у Маріїнському, з'їв морозива і випив пива; і добре, бо забрані ці гроші у тих же людей, тільки значно більше.
А дві бабусі витанцьовували під дощем від радості після слів Калашнікова: «Мы их победили!» Ці кадри облетіли усі випуски новин...
Так, черговий раз ми самі себе звоювали. Тільки лишилось кілька питань. Хто «побєділ» — Калашніков, який серед білого дня б'є по обличчю журналістів? Кого «побєділ» — український народ, що живе вдома на своїй рідній землі? То це слід сприймати як офіційну публічну заяву ПР, що вони — влада окупантів? Бо, зі слів Калашникова, — нас «побєділі»?
...І нагадувало це все свято на чумному дворі. Та й фінал цієї печальної п'єси повністю відповідав задуму автора: поки одні витирали носи, а інші святкували невідомо що, провладна більшість похапцем під вечір провела закон, за яким суттєво урізаються пільги для афганців та інших категорій. Щоправда, з 2013 року, бо ще ж не всі маніпуляції з виборами пройшли.
От і добре: якраз «опікуни» свого електорату надрукують вам усе це російською мовою, що пільг у вас нема й права судитися з державою вже також нема! Тепер російською мовою ви остаточно й правильно зрозумієте, що й ВАС для НИХ нема!
Видно, що депутати від більшості добре підготувалися до Євро-2012, бо провели день у кращих традиціях футбольного матчу: уранці щось там таке дали, а ввечері, як і годиться в них, рахунок зрівняли. А потім ще й реванш взяли, бо з пільг забрали грішми — значно більше й із кожного.
І все б нічого... Та знову згадалась собачка Павлова, у якої так швидко виробився умовний рефлекс. От тільки біда з нами: ніяк не усвідомимо, що ми — люди! А той сумнозвісний «языковой вопрос» — то лише умовний рефлекс напередодні виборів...
http://www.krivbass.in.ua/content/view/5891/1/
 

ПЕРЕДІЛ ВЛАСНОСТІ

«20 РОКІВ З ДНЯ СТВОРЕННЯ ОРГАНУ ПРИВАТИЗАЦІЇ В ОБЛАСТІ. ПІДСУМКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ»
Борис Машлянка, «Про все»,  25.06.2012, Тернопільська обл.
Інформація начальника регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області Михайла Шкільняка.

Виповнюється 20 років з часу створення регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області.
Приватизація. За 20 років в області приватизовано 3130 об’єктів державної та комунальної форми власності, з яких державної – 761 об’єкт (в т.ч. 2 разом із земельними ділянками), 2369 – комунальної власності.
Перший етап приватизації, який отримав назву сертифікатної відкрив перспективи для створення малого і середнього бізнесу на Тернопіллі. В період масової (сертифікатної приватизації) 1992-2000 років населенням Тернопільщини було отримано понад 1137832 сертифікатів, що  становить більше 95 % від їх загальної кількості.
За час сертифікатної приватизації проведено 48 сертифікатних аукціонів за приватизаційні майнові сертифікати (ПМС) та 28 спеціалізованих сертифікатних аукціонів за компенсаційні сертифікати (КС) з продажу відповідно 508 і 252 пакетів акцій більше ніж 300 акціонерних товариств області.
Аналіз свідчить, що позитив масової сертифікатної приватизації полягає в тому, що сотні підприємств вийшли з-під неефективного управління держави та створено умови для отримання підприємствами інвестиційних коштів.
Від приватизації державного майна до Державного бюджету України перераховано майже 35 мільйонів гривень. Новими власниками приватизованих об’єктів малої приватизації (закладів торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування населення, об’єктів незавершеного будівництва) створено більше п’яти тисяч додаткових робочих місць, вкладено більше 110 мільйонів гривень інвестицій у добудову та облаштування цих об’єктів.
У 2011 році в області розпочато продаж об’єктів державної власності разом із земельними ділянками (приватизовано 2 таких об’єкта). За п’ять місяців 2012 року до державного бюджету від приватизації вже надійшло 227,7 тис. грн.
Результати аналізу діяльності приватизованих більше 10 років тому підприємств Тернопільщини,  показали, що на даний час, найбільш прибутково працюють роздержавлені об’єкти великої приватизації, зокрема підприємства харчової та переробної промисловості, сільського господарства. Так, вибірковий аналіз діяльності 18 господарських товариств, які характеризують галузеву структуру промисловості області, засвідчив, що інвестиції за останні три роки вносилися практично на кожному другому з проаналізованих підприємств, на загальну суму більше 160 мільйонів  гривень; відсутність прострочених заборгованостей із заробітної плати та до державного бюджету.
Оренда. Поряд із приватизацію об’єктів державної власності, підвищення ефективності використання державного майна, яке передається в оренду, стало одним із головних напрямків діяльності регіонального відділення і вагомим джерелом наповнення Державного бюджету України. Протягом 1992-2012 років, в області було укладено майже 1200 договорів оренди державного майна, загальна вартість якого становить більше 90 млн. грн. Із загальної кількості договорів, майже 800 договорів укладено безпосередньо регіональним відділенням.
Регіональне відділення щороку виконує планові завдання з надходження коштів від оренди державного майна, встановлені ФДМУ. Загальна сума надходжень від оренди державного майна до державного бюджету становить майже 27 млн. грн. Зокрема, за п’ять місяців 2012 року до державного бюджету вже надійшло 2,8 млн. грн. орендної плати за державне майно, що становить 72,4 % річного завдання.
Корпоративне управління. Протягом 1992-2012 років регіональне відділення здійснювало управління державними корпоративними правами у 327 господарських товариствах. На сьогодні, в управлінні перебуває 13 товариств.
Регіональним відділенням постійно здійснюється контроль за фінансовою діяльністю цих товариств, спрямований на досягнення кінцевих результатів роботи, недопущення їх боргових зобов’язань, вирішення гострих соціальних питань трудових колективів. До досягнень регіонального відділення необхідно віднести відсутність на сьогоднішній день заборгованостей із виплати заробітної плати працівникам та по сплаті обов’язкових платежів до бюджетів і Пенсійного фонду України.
Одним із найяскравіших прикладів успішного здійснення управління державними корпоративними правами  є  ПАТ «Тернопільський радіозавод «Оріон» (державна частка у статутному капіталі 96,13%), яке  20 квітня 2012 року  провело  загальні збори акціонерів, що засвідчили – підприємство має перспективи, бо вже впродовж десятків років відстоює своє право існування на ринку радіопродукції не лише України, а й за її межами. Продукція товариства на сьогодні успішно продається у більше, ніж у 10 країнах світу.
Передача державних об’єктів у комунальну власність територіальних громад. З початку приватизації, 472 об’єкта державного житлового фонду (в т.ч. 69 гуртожитків) регіональним відділенням передані до комунальної власності територіальних громад, приватизовані громадянами, чим забезпечено реалізацію їх мешканцями свого конституційного права на житло.
У 2012 році в цілому завершено передачу державних гуртожитків у комунальну власність в області.
Захист державних інтересів у судах. В діяльності регіонального відділення одним з пріоритетних напрямків є також правове супроводження процесів приватизації, управління державною власністю, вдосконалення організації правової роботи по захисту інтересів держави в судових інстанціях. За всі роки регіональне відділення прийняло участь в розгляді 500 судових справ. В результаті претензійно-позовної роботи відділення за рішеннями судів до державного та місцевих бюджетів тільки з 2000 року надійшло близько 1,5 мільйона гривень.
Перспективи. З початку 2012 року, у зв’язку із прийняттям Закону України «Про Фонд державного майна України», органи приватизації розпочали свою діяльність в нових умовах.
З метою реалізації Програми економічних реформ Президента України на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» була розроблена та набула чинності Державна програма приватизації на 2012-2014 роки, внесені зміни до законів України про приватизацію державного майна,  невеликих державних підприємств (малу приватизацію), об’єктів незавершеного будівництва, агропромислового комплексу та прийнято ряд інших нормативно-правових актів, які мають забезпечити завершення приватизації як масштабного соціально-економічного проекту трансформації державної власності; переорієнтування діяльності Фонду державного майна на процес обліку й управління майном державного сектору економіки.
Прес-служба РВ ФДМУ по Тернопільській області.
http://provse.te.ua/2012/06/jak-na-ternopilschyni-20-rokiv-tryvala-pryvatyzacija/

РІВЕНЬ І ЯКІСТЬ ЖИТТЯ

СРЕДНЯЯ ЗАРПЛАТА НА МЕТАЛЛУРГИЧЕСКИХ ПРЕДПРИЯТИХ ДОНБАССА - 4157 ГРИВЕН
«Донбасс», 26.06.2012, Донецкая обл.
Рабочее совещание в Донецкой облгосадминистрации  по итогам работы металлургических предприятий в первом полугодии 2012 г.

Первый заместитель председателя Донецкой облгосадминистрации Сергей Дергунов провел рабочее совещание по итогам работы металлургических предприятий Донецкой области за первое полугодие 2012 года, сообщили donbass.ua в пресс-службе Донецкой ОГА.
Горно-металлургический комплекс является одной из базовых отраслей промышленности Украины. По объемам производства металлопродукции Украина занимает восьмое место в мире. Металлургические предприятия Донецкой области являются лидерами отрасли по объемам производства продукции: в 2011 году они обеспечили почти половину общеукраинского производства металлопроката (48,9%). В 2011 году металлургический комплекс Донецкой области, который состоит из металлургических, коксохимических, огнеупорных и флюсодобывающих предприятий, обеспечил более половины общего объема реализованной продукции региона.
Поскольку металлургическая отрасль остается экспортноориентированной (до 80% продукции экспортируется), нестабильная ситуация на мировом рынке металлопродукции в первой половине 2012 года сдерживает наращивание объемов производства продукции и не позволяет металлургическим предприятиям достичь уровня предыдущего года. Ситуация обострилась в конце апреля т.г., когда после непродолжительного периода относительной стабильности начался очередной спад. В мае - июне т.г. спрос и цены продолжали снижаться под влиянием как неблагоприятной экономической ситуации в мире, так и объективных сезонных факторов. Экспортные цены на украинскую металлопродукцию в течение мая т.г. уменьшились на 20-45 $ / т, или на 3-7 проц., в первой половине июня еще на 5-30 $ / т, или на 1-5 проц.
За 5 месяцев 2012 года предприятия металлургического производства и производства готовых металлических изделий области снизили объемы производства продукции на 5,8 проц. Уменьшение объемов производства металлопродукции обусловлено неблагоприятной ситуацией в мировой экономике и уменьшением спроса и цен на основных рынках сбыта украинской металлопродукции. В мае т.г. углубился спад на мировом рынке металлопродукции.
По прогнозу, в первом полугодии т.г. по сравнению с соответствующим периодом 2011 года производство основных видов металлопродукции в натуральном выражении сократится на 4 - 16%. На сегодняшний день на металлургических предприятиях Донецкой области загрузка производственных мощностей по выпуску чугуна и стали составляет соответственно 90 и 96% и резервы увеличения производства этих видов продукции незначительны. В то же время, в производстве проката существуют значительные резервы роста загрузки производственных мощностей за счет уменьшения объемов реализации заготовки и увеличение объемов производства готового проката с высоким уровнем добавленной стоимости.
Предприятия металлургического производства и производства готовых металлических изделий по итогам 2011 года получили отрицательный финансовый результат от обычной деятельности до налогообложения в размере 2,1 млрд. грн. против 1,4 млрд. грн. убытков в 2010 году. В I квартале финансовый результат текущего года составил 2,4 млрд. грн. убытков против 1,1 млрд. грн. убытков за соответствующий период 2011 года. Убыточность металлургических предприятий обусловлена увеличением стоимости материальных, топливно-энергетических ресурсов и железнодорожных перевозок - основных составляющих себестоимости металлопродукции, в то время как цены на основные виды металлопродукции в I полугодии т.г. по сравнению с аналогичным периодом уменьшились на 25-100 $ / т, или на 3,5-13%.
Среднемесячная заработная плата за 4 месяца 2012 года на металлургических предприятиях области по сравнению с соответствующим период 2011 года увеличилась на 12,1 проц. и составила 4157 грн. Наивысший уровень заработной платы в ОАО «Металлургический комбинат« Азовсталь »(4965 грн.).
Среднесписочная численность штатных работников на металлургических предприятиях в апреле т.г. по сравнению с началом года сократилась на 1,0 проц. и по состоянию на 01.05.2012 составила 96,6 тыс. чел.
http://donbass.ua/news/region/2012/06/26/srednjaja-zarplata-na-metallurgicheskih-predprijatih-donbassa-4157-griven.html

СТИХІЙНІ ЛИХА, АВАРІЇ, НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ

УРАГАННОЕ ЛЕТО
Диана Скляренко,  «Крымская правда», 26.06.2012
В Крыму бушевала стихия: ветер уносил в море отдыхающих, валил деревья и обесточивал города и сёла.

«Это что, апокалипсис?» - девушка, которая собиралась выйти из кафе в центре Симферополя, замерла на пороге. Она и все остальные посетители увидели, как внезапно налетевший порыв ветра согнул деревья чуть ли не вдвое, а небо потемнело буквально на глазах. В воскресенье в Крыму бушевала стихия: ветер уносил в море отдыхающих, валил деревья и обесточивал города и сёла.
В Симферополе - дождевые потоки...
Тем, кто в воскресенье днём должен был проехать по улице Киевской в районе гостиницы «Москва», вместо автомобилей можно было использовать лодки - столько дождевой воды было на проезжей части. Реки вместо дорог - только малая часть того, с чем пришлось столкнуться горожанам из-за непогоды. По информации начальника управления по вопросам взаимодействия с правоохранительными органами, оборонно-мобилизационной работы и чрезвычайных ситуаций Игоря Логинова, из-за сильного ливня и ветра в Симферополе упало 10 деревьев и обесточено 325 домов. В результате короткого замыкания и обрыва проводов жители частного сектора на семь часов остались без света. Городские власти обещают устранить последствия стихии в течение ближайших суток.
...в Евпатории - пылевая буря
Отдыхающие на евпаторийских пляжах не успели даже понять, что произошло: просто из ниоткуда налетел шквальный ветер, скорость которого составляла до 35 метров в секунду, поднялся шторм и начался проливной дождь. Очевидцы рассказывают, что в воздухе появилась пелена из песка и пыли, ветер уносил зонтики, матрасы и всё, что лежало без присмотра, а отдыхающие кое-как прикрывали лицо и бежали к машинам. Ветер был такой страшной силы, что многим сильно посекло ноги поднявшимся в воздух песком. Те, кто не смог спрятаться в машине или доехать до дома, прятались в расположенных поблизости магазинах и кафе, при этом во многих заведениях сработало аварийное отключение электроэнергии.
...а в море - унесённые ветром
В воскресенье стихия унесла в море девятерых крымчан. В посёлке Заозёрном двух 16-летних евпаторийцев на надувном матрасе отнесло на 600-700 метров от берега. Кроме того, в пресс-службе МЧС Крыма сообщают, что в посёлке Приморском у Феодосии было спасено семь человек, которых относило в море на катамаранах и надувных матрасах на расстояние от 500 метров до километра. К счастью, никто из них не пострадал: спасатели доставили людей на берег на моторных лодках, все они были в удовлетворительном состоянии и в медицинской помощи не нуждались.
Никто не пострадал и во время падения деревьев, а таких случаев в воскресенье было много. Так, например, в Саках сильный ветер повалил дерево сразу на два автомобиля, на трассе Симферополь - Евпатория дерево упало прямо на проезжую часть, частично перекрыв движение, а в Бахчисарае поваленное ветром дерево заблокировало вход в помещение магазина.
Из-за ураганного ветра и дождей обесточенными оказались восемь населённых пунктов. По сообщению пресс-службы ПАО «Крымэнерго», ранним утром в понедельник отключёнными оставались 12 линий, причём основной удар стихии пришёлся на Сакский, Симферопольский и Черноморский районы.
По данным синоптиков, в ближайшие дни в Крыму ожидаются переменная облачность и кратковременные дожди с грозами, а температура воздуха снизится на несколько градусов.
http://www.kp.crimea.ua/newspapers/2012/06/26/uragannoe-leto

В АЗОВСКОМ МОРЕ БЛИЗ БЕРДЯНСКА ВСЕ-ТАКИ — ЗАМОР
Николай Тишаков, «Миг», 25.06.2012, Запорожская обл.
На пляжах Бердянской косы было собрано и вывезено для утилизапции на спецпредприятие в Токмак 51 тонну погибшего бычка.

Предусмотрительность бердянских властей, когда заместитель городского головы Василий Федосов сообщил о готовности людей и техники для уборки пляжей после возможного выброса бычка, а так же его утилизации, была не лишней.
Не смотря на ударный "мелиоративный" вылов бычка, когда менее чем за неделю 16 судов и 20 бригад прибрежного лова выловили более 1300 тонн "снулой" рыбы, форсмажора избежать не удалось.
Начиная с пятницы к побережью Бердянской косы со стороны Белосарайского залива подошла полоса дурно пахнущей воды, в которой плавало внушительное количество уже погибшей рыбы. С утра субботы прибой стал выбрасывать мертвых бычков на прибрежный песок пляжей.
Вопреки заявлениям ихтиологов, "штатных" предпосылок для замора — высокой температуры воды, штилевой погоды, обильных дождей не наблюдалось. Утром в субботу температура воды в Азовском море не превышала 23-х градусов. Дул свежий восточный ветер. На море было легкое волнение.
Главный санитарный врач Бердянска Николай Гордиенко заявил, что исследования морской воды показали наличие растворенного в ней кислорода 5-7 промилле (критическое для рыб — 3 промилле). Вода чуть ли не идеально прозрачная. А запах лишь незначительно и непродолжительно был не в норме.
По информации заместителя городского головы Василия Федосова, в результате предпринятых властями мер, в воскресенье 24 июня на пляжах Бердянской косы было собрано и вывезено для утилизапции на спецпредприятие в Токмак 51 тонну погибшего бычка.
Необходимые для оплаты утилизации около 100 тыс. грн. городской голова Алексей Бакай пообещал изыскать в городском бюджете.
А вот вероятность сброса неочищенных стоков, например, в соседнем Мариуполе, работники соответствующих служб рассматривать упорно не желают. Хотя скоропостижность и явно выраженная локальность заморных явлений на лицо.
При всех аналогичных погодных условиях с западной стороны Бердянской косы — в Бердянском заливе никакого замора не наблюдается.
http://www.mig.com.ua/news/19581.html

ПАМ'ЯТЬ

АХ, ВОЙНА, ЧТО Ж ТЫ СДЕЛАЛА, ПОДЛАЯ…
Маргарита Шитова, «Крымские известия», 23.06.2012
Симферопольцы почтили память павших в годы Великой Отечественной войны возложением цветов к Вечному огню на могиле Неизвестного солдата.

«22 июня, ровно в четыре часа…» 1941 года выпускники всей страны встречали первый «взрослый» рассвет. В этот миг с бомбежки Киева и Севастополя началась Великая Отечественная война. Рев авиационных моторов, бомбардировок, лязг военной техники, крики людей, залпы артиллерийских орудий взорвали тишину раннего утра. Хаос, разруха, боль обрушились тогда на страну. Сегодня молодому поколению сложно даже представить ужасы войны. И спустя 71 год день начала боевых действий считают самой трагичной датой в истории нашей Родины.
На кровавых полях полегли братья, отцы, деды, прадеды — нет семьи, не потерявшей родных и любимых в безжалостных жерновах. В память о них в скорбный день в городах и районах страны проходят траурные мероприятия.
В столице Крыма по аллее парка им. Гагарина также прошла колонна. В руках участников шествия — венки, корзины, искусственные или «живые» букеты… Симферопольцы почтили память павших в годы Великой Отечественной войны возложением цветов к Вечному огню на могиле Неизвестного солдата. В первых рядах — руководство автономии и ее столицы: Председатель Совета министров АРК Анатолий Могилев, первый заместитель Председателя ВС АРК Сергей Донич, вице-спикер крымского парламента Григорий Иоффе, мэр Симферополя Виктор Агеев, члены Президиума ВС автономии. За ними — жители города. Молодые шли в одном ряду с бойцами и детьми погибших на фронте воинов — сегодня уже бабушками и дедушками. Ведь боль от потерь общая, и гордость за наших солдат, сумевших  вырвать родную землю из огненного пекла, также одна на всех.
— Мой отец четырнадцатилетним мальчишкой попал на фронт, — поделился Григорий Иоффе. — Он не знал ни о Сталине, ни о тоталитарном режиме — шел защищать семью. Однако с каждым годом, удаляясь в историю, этот день вызывает неоднозначную реакцию у тех, кого не устраивает исход войны. Сегодня в сообщении пресс-службы партии «Батьківщина» прочитал, что 22 июня началась Вторая мировая война: люди плохо учились в школе и не знают, что она развязалась в 39-м году. Однако проблема глубже: кто-то хочет искоренить из памяти наших соотечественников словосочетание «Великая Отечественная война». Говорят, ребята шли на фронт из-за тоталитарного режима, тогда как бойцы отвоевывали Отечество, не задумываясь о власти.
Также вице-спикер крымского парламента подчеркнул: ветеранам оказывается помощь независимо от того, сколько времени прошло с момента исторического события. На последней сессии принято несколько постановлений, касающихся этого вопроса.
Мало осталось тех, кто вышел из смертельных объятий вражеского огня пусть не целым и невредимым, с многочисленными травмами и увечьями, но живым. Самые стойкие дошли и до нашего времени: передать опыт, знания и воспоминания о той войне. Им — земной поклон и слова благодарности. Тем, кто покоится в братских могилах, — вечная память.
— Сейчас мне всего 88 лет — самая молодая из однополчан, — улыбается, сгибаясь под тяжестью медалей на груди, Искра Чумак. — Ушла на фронт в 17 лет. Стала радисткой первого класса, затем — начальником радиостанции, была на Северном Кавказе, дошла до Румынии, где и встретила Победу.
День, когда узнала о начале войны, женщина помнит так, словно он был вчера:
— Во всей стране отмечали выпускные вечера. 22 июня школьники Крыма встречали рассвет на Ай-Петри, а в это время уже началась война. Ребята прямо с гуляний без повесток шли в военкоматы — защищать Родину. Теперь такого патриотизма нет. Что нами двигало? Мы чувствовали боль: на наши семьи напали, Родину разбомбили, разграбили, уничтожили. Вы это сейчас понимаете? — со слезами спрашивает Искра Чумак. — Это ущерб, удар по людям. Внезапная война. Страшная.
— Патриотизм побеждает все, — разделяет мнение ветерана Григорий Иоффе. — Однако если политическая борьба в нашей стране будет и дальше принимать такие уродливые формы, рассчитывать на патриотические чувства современных людей и их желание защищать Отечество не придется. Сегодня политики, борясь за власть, допускают позорные вещи — забывчивость о героях, перевирание истории, признание врагов победителями, а победителей — оккупантами. Такой посыл вернется к тем, кто его претворяет в жизнь, и это трагедия. А ведь нужно, чтобы каждый житель страны понимал — здесь его Родина. И сегодня — день, когда можно еще раз об этом напомнить.
http://www-ki.rada.crimea.ua/index.php/2011-03-13-12-11-53/5633-2012-06-25-06-33-49

АНАТОЛІЙ КЕСЕЛЬМАН: «ЦІ ЛЮДИ ЗАСЛУЖИЛИ ЗВАННЯ «ПРАВЕДНИКІВ МИРУ»
Лариса Гембарська, «Звягель», 22.06.2012, Житомирська обл.
«…Лише нещодавно я дізнався, що це були дід з бабою Володимира Михайловича, українського спікера.»

Літній чоловік, одягнений по-спортивному, жваво увійшов до мого кабінету в редакції новоград-волинської газети «Звягель» і щиро, якось по-дитячому, посміхнувся: «Радий познайомитися, Анатолій Кесельман, я щойно з Америки прилетів, там живу, а сюди завітав на могилу матері. Новоград — моя батьківщина, і я завжди вашу газету в Інтернеті читаю, щоб бути в курсі всіх місцевих новин. Так що зайшов подякувати вам за роботу, а ще маю в Новограді-Волинському важливу справу — хочу відшукати людей, які нас із мамою на початку війни врятували, переховували від фашистів. Я їх не знав, але коли минулого разу приїздив і розповів у рідному маминому селі, хто я такий, то люди, які стояли біля магазину, сказали, що знають такого і мою покійну маму навіть дехто пам’ятає, а ще сказали, що нас у війну рідні дід із бабою Голови Верховної Ради України Володимира Литвина переховували. То я хочу побачити маму Володимира Михайловича, Ольгу Андріївну, мабуть, вона повинна пам’ятати ті часи. І хоч все це відомо стало аж через стільки років після війни, але я вважаю, що ця родина дійсно заслужила звання «праведників миру» — вони ризикували власним життям заради єврейської матері і дитини. Здійснили справжній подвиг, адже, якби нас викрили, то, знаєте, як це не пафосно звучить, але, може таке бути, що історія України склалася б інакше. Фашисти через нас могли розстріляти тих, хто згодом дав життя Володимиру Литвину. А він же, будучи спікером, врятував Україну від розколу. І не дивуйтеся, що я все те знаю — я дуже уважно стежу за тим, що тут, на моїй батьківщині, відбувається».
Мене надзвичайно здивувала ця розповідь, тож відразу цікавлюся:
— Анатолію Давидовичу, як же так склалося, що ви з мамою переховувалися саме в Слободі Романівській?
— Моя мама звідти родом. Коли вона вийшла заміж, то переїхала до міста. Як увійшли в Новоград фашисти, відразу кинулися відшукувати євреїв і ув’язнювати їх. На вулиці Волі, де раніше була німецька в’язниця, нас тримали майже 18 місяців. Мама моя, Злата Литвак, видавала себе за українку і називалася Зінаїдою. Я теж народився Наумом, а пізніше, після хрещення у Барашах, у моїх других батьків, став Анатолієм. Мені тяжко розповідати про це (довго мовчить, витирає сльози). Всіх маминих родичів і рідну сестру, які намагалися втекти, розстріляли біля Корця. Був тут такий Мога — комендант Новограда-Волинського, він особливо люто знущався над місцевими євреями. Пригадую, що вже в 1976 році приїжджали до матері з Москви працівники КДБ і розповіли, що піймали цього Могу в Західному Берліні, над ним мав бути суд, і маму просили, щоб вона їхала свідком на той суд. Вона ¬довго плакала і відповіла, що не зможе дивитися у вічі цьому катюзі. Не поїхала.
Коли фашисти почали ¬погроми, і всі наші рідні втекли з міста, ми теж хотіли врятуватися, але поліцай нас видав, сказав: забирайте цю, вона жидівка. І нас забрали в комендатуру. Мама почала хреститися, вона зовні не дуже була схожа на єврейку, в селі жила. Німці сміялися у вічі, казали: «Скажи «кукурудза», «просо». Вона: Я можу і так сказати, пане, і так.» Але не відпустили. Повели нас разом з колоною євреїв до Будинку офіцерів розстрілювати. Я заплакав біля санстанції (а там тоді було картопляне поле), і мамі вже інший поліцай наказав: «переодягни дитину» і виштовхнув її вбік. Цим нас і врятував. Мама спинилась, присіла, а колона пішла далі. Того дня їх усіх розстріляли — це були тисячі новоград-волинських євреїв.
Ми потайки повернулися в Слободу Романівську і там переховувалися у одних людей — лише нещодавно я дізнався, що це були дід з бабою Володимира Михайловича, українського спікера.
У Слободі ми прожили півроку, а тоді мене віддали на виховання в бездітну родину в Бараші, а мама пішла в партизани. Батько на фронті воював, пройшов усю війну і зустрів перемогу в Чехословаччині. Потім мама мене через суд повернула — не хотіли прийомні батьки віддавати дитину. Так наша сім’я знову возз’єдналася. Я вчився в школі, вступив до Тернопільського медичного, працював у Новограді лікарем-терапевтом, самодіяльністю захоплювався, грав на баяні. А тепер ось в Америці живу. Скільки літ минуло, а досі не можу спокійно про все те розповідати, і необхідно, аби люди, що нас із мамою врятували від фашистів, таки отримали почесне звання «праведників миру». Тому хочу зустрітися з Ольгою Андріївною і розпитати її про все — як воно насправді було, і що вона пам’ятає.
І ми з Анатолієм Давидовичем, не гаючи часу (адже візит його в Україну всього кількаденний), вирушаємо в Слободу Романівську, щоб поспілкуватися там зі свідками тих давно минулих трагічних подій.
Ольга Андріївна Литвин, мама спікера українського парламенту, саме поралася на клумбі біля свого будиночка — тут цвіте море квітів, обабіч — невеликий акуратний садочок, що створював приємний затінок цієї спекотної полудневої пори. Тут і розташовуємося. Анатолій Давидович тремтячим від хвилювання голосом цікавиться — чи пам’ятають вони того маленького єврейського хлопчика і його матір, які переховувалися у них в родині від переслідувань фашистів?
Ольга Андріївна, пильно вдивляючись у співбесідника, розповідає:
«Звісно, я пригадую, як у нас в хаті переховувалася від фашистів єврейка Злата з немовлям, ми ще її часто Зіною називали. Адже мені тоді 12 років було, я чотири класи закінчила. Діда мого вигнала з його власної домівки радянська влада. Бо як нашу сільську церкву «совєти» розкидали, то він дуже проти був, лаяв і сварив «антихристів» за те, ставав на заваді, намагався порятувати храм божий. Але завадити не вдалося, а всю родину натомість вигнали з рідного дому. Хата на той час у нас гарна була — на дві половини, вікна відчинялися, підлога покладена. А колись мало хто підлогу в хаті стелив — дошку вручну ж пилкою вирізали.
Нас у батьків тоді троє вже бігало. То вигнали всіх і переселили в якийсь хлівчик. Такий час був. Дід собі збудував тут у селі на грудочку маленьку хатинку, поклав там підлогу, піч поставили. Так і жили.
Спочатку Злата у моїх батьків переховувалася. Дітвори багато — хлопчик її малий у тому натовпі грався, не так помітно у гурті. Так щось з півроку прожили, а тоді, пригадую, батько зайшов у хату і сказав мамі, що люди в селі подейкують про те, що ми євреїв переховуємо. Можуть прийти з хвилини на хвилину, треба щось робити. Тоді вирішили до діда вас переселити — так і зробили. Мама ваша така добра була, допомагала моїй бабі Одарці по господарству — і в городі робила, і їсти варила. А з дитям своїм як вона носилася, як ховалася, щоб ніхто не побачив, бо поліцаї все ходили та винюхували. Ну а тоді знов по селу пішли чутки, що ми євреїв переховуємо. Довелося вас на Ужачин, у сусіднє село, переправити.»
Ольга Андріївна зі співчуттям дивиться на те, як котяться сльози у Анатолія Кесельмана і продовжує свою розповідь:
«Такий страшний час був. У нас в селі жило кілька родин єврейських. Всіх, катюги, перебили. Сестра мого батька, тітка Єлисавета, вийшла заміж за єврея — красень на все село, трійко діток у них народилося, жили душа в душу. Як вже війна почалася, то тітка сказала чоловіку (а він на той час сільську раду очолював), що треба втікати, бо німці євреїв розстрілюють. А він не погодився. Мовляв, ми ж нікому нічого поганого не зробили. І залишилися. То його відразу німота (фашисти) забрала, а за тіткою з дітьми через кілька днів машина приїхала. Сідайте, кажуть, до чоловіка вас повеземо. Сіла тітка з двома дітьми (на той час ще одна її дочечка, трьохрічна Тетяна, була у родичів — і це її врятувало), а за якийсь час їх обвуглені тіла знайшли край сільського кладовища. Тетянка ще довго бігала селом, плакала, маму гукала, аж поки добрі люди її не заховали, бо німці і цю дитину вже шукали. Так і врятувалася. Та вона й зараз живе на тому краю села.»
Анатолій Давидович мовчки кивав головою, не перебивав, а насамкінець зауважив:
— Все це точно так само, як мені мама розповідала. То ми — єдині євреї, які зі Слободи живими залишилися. Я безмежно вам вдячний за те, що не побоялися переховувати єврейську родину. І це просто диво, що після таких випробувань ми всі жити залишились. Я радий з того, що ви виховали гарних синів, що вони сьогодні такі високі посади займають.
Ольга Андріївна сумно хитає головою:
— Мене, як матір, ті посади не дуже радують. Болить мені душа за них, особливо за старшого, Володю. Така відповідальність на ньому, бачу, як за все переживає, як йому тяжко на серці, як хоче зробити добро для людей, скільки сил для того прикладає. Часом приїде — аж чорний від тих думок… Якби могла — серцем би своїм від недобрих людей прикрила. Важко, дуже важко…
Анатолій Давидович співчутливо зауважує:
— Така доля материнська. А я, знаєте, приїхав і село не впізнав — тут і школа нова, і лікарня, і дороги просто чудові. А церкву, яку дід не давав зруйнувати, ваш син знову відбудував! І Новоград, завдяки Володимиру Михайловичу, просто на очах змінився, повірте, земляки йому вдячні — розповідають мені, гордяться тим, скільки всього ним для рідного краю зроблено. Ви про це думайте. А на всіляких заздрісників не зважайте. Вони завжди були і будуть. Добрі справи — ось що за нас говорить, і що після нас залишається.
Так сказав на прощання ¬мудрий сивочолий єврей. І з цими словами не посперечаєшся. Нині він вже повернувся до далекої Америки, але і там, за океаном, зберігає в своєму серці велику любов до своєї малої батьківщини і безмежну вдячність людям, які, ризикуючи власною долею, все ж таки врятували у часи лихоліть єврейську матір і дитину.
http://www.zvyagel.com.ua/?p=6383

ОПИТУВАННЯ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ

ВЛАДА "ДЖИНСИ", АБО КУДИ КРОКУЮТЬ УКРАЇНСЬКІ ЗМІ
Олександр Гвоздик, "Xpress", 26.06.2012, Сумська обл.
Благодійна організація "Український освітній центр реформ" презентувала у Сумському обласному прес-клубі результати аналітичного моніторингу публікацій у регіональних ЗМІ.

Наскільки дотримуються сьогодні видання  стандартів журналістики, - такою була мета дослідження, яке УОЦР провів у березні-квітні у Львівській, Донецькій, Вінницькій, Харківській та Сумській областях. У підсумку експерти зійшлися на думці, що як друковані, так і он-лайн видання, незалежно від того, провладні вони чи опозиційні, все частіше нехтують цими стандартами і впевнено нарощують кількість матеріалів з ознаками замовності.
Для моніторингу у кожному із зазначених регіонів було відібрано по шість друкованих та по два Інтернет-видання.  На Сумщині експерти зосередили свою увагу на обласних газетах "Данкор", "Сумщина", "Панорама", "Ваш шанс" та районних "Вперед" (Сумський р-н) і "Білопільщина" (Білопільський р-н), а також  на сайтах "Сумиінфо" та "Всі Суми".
За словами координатора проекту від УОЦР, експерта із проблем ЗМІ та розвитку громадянського суспільства Світлани Єременко, критеріями для відбору засобів масової інформації були суспільно-політична значимість видань, наявність власного контенту,  обсяг та склад читацької аудиторії,  наклад видання або ж кількість відвідувань сайту.
Моніторинг дотримання журналістських стандартів відбувався за шістьма критеріями: 1.Баланс думок/точок зору; 2.Оперативність; 3.Достовірність (посилання на джерела); 4.Відокремлення фактів від коментарів; 5.Точність; 6.Повнота представлення фактів/інформації по проблемі.
Критеріями для визначення матеріалів із ознаками замовності та цензури були наступні чинники:
1 - матеріал відстоює або просуває інтереси однієї сторони;
2 - цілком або майже ідентичний матеріал надрукований в інших ЗМІ;
3 - експертами є особи, які некомпетентні коментувати подію або процес;
4 - безпідставно акцентується увага лише на позитивних або негативних характеристиках суб'єкта;
5 - матеріал містить елементи, які сприяють реалізації товарів, робіт або послуг одного суб'єкта;
6 - "протокольні" матеріали з заходів чиновників/політиків, в яких відсутня зрозуміла суспільно-важлива новина.
Тож, що маємо за результатами?
"Джинса" наступає.
"Джинса" - сленгове  слово журналістів, яким вони позначають замовну але приховану (чи неналежно марковану) рекламу або антирекламу, подану у вигляді новин, авторських текстів, аналітики,  телевізійних програм тощо.
Моніторинг УОЦР показав, що досліджені регіональні друковані та Інтернет медіа майже всі розміщують помітну кількість матеріалів з ознаками замовності та неналежно маркованої реклами. Загалом, по шести регіонах частка матеріалів з ознаками замовності політичного спрямування склала 38%, що вище за частку "джинси" комерційного характеру (32%) та неналежно маркованої реклами (30%).
Найбільше матеріалів з ознаками замовності було виявлено в березні у друкованих виданнях Харківської та Сумської областей. У харківській пресі вони склали 38,4% оцінених публікацій, у сумській - 29%. Найбільше таких матеріалів зафіксовано серед публікацій газети "Сумщина" - 53,3% й "Панорама" - 42%.
Щодо онлайн видань, то, за оцінками експертів, "лідерами" за кількістю  матеріалів з ознакою замовності є  донецькі Інтернет видання -  37,7 % усіх матеріалів, і сумські - 34,5%.
У квітні ситуація в цілому майже не змінилися, за виключенням того, що на перше місце за кількістю замовних матеріалів вийшла Сумщина (38,2%проти 29% у березні). Найбільше політичної джинси за оцінками експертів  друкують газети: "Донецкие новости" -55,9%; "Панорама" (Суми) - 52,5%; "Главное" (Харків) - 47,1%; "Голос Крыма" - 37,2%; "33 канал" (Вінниця) - 31,3%. В онлайн виданнях найбільший відсоток "джинси" прийшовся на  новинні сайти Сум (31,0%), Криму (16,7%), Львову (13,1%) та Харкова (13,1%).
Дотримання професійних стандартів журналістики
Середній бал дотримання журналістських стандартів в у Львівській, Донецькій, Харківській, Сумській та Вінницькій областях у березні, за даними моніторингу, склав 3,79 бала з 6, у квітні цей показник майже не змінився. Найвищі середні бали отримали медіа Львова - 4,33 бала та Донецька - 4,03 бала.
На думку експертів, у всіх регіонах, де оцінювалися публікації, журналістським матеріалам найчастіше бракує дотримання балансу думок і точок зору. Наприклад, у Сумах та Криму цьому стандарту відповідають лише 28% публікацій, у Харкові -  33%.
Помітно слабким є дотримання стандарту повноти висвітлення теми та представлених фактів. Середній бал по всіх регіонах становить 44%; у Львові та Харкові він нижчий і складає 36%.
Щодо відокремлення фактів від коментарів, то цього стандарту гірше за інших додержуються  сумські видання - 0,43 бали.  Не набагато краща ситуація у Харкові - 0,46 бала та Львові - 0,49.
Експерти також відзначили, що у березні-квітні левову частку матеріалів із ознаками замовності ЗМІ становили іміджеві публікації лідера партії "Україна - вперед!" Наталії Королевської та  партії "Фронт змін".
Паперові білборди.
Які висновки маємо зробити з вищенаведеної статистики? Комерціалізація українських ЗМІ та їх відхід від стандартів журналістики - не новина. Цей процес почався не рік, і не два тому. Справа в іншому: якщо раніше видання дорожили своєю репутацією незалежних і об'єктивних ЗМІ, сьогодні вони відверто ними нехтують. Якщо до цього звинувачення у розміщенні "джинси" сприймалися як образа, то тепер її кількість стала показником успішного менеджменту видання.
За словами головного редактора медіа-груп "SumyNews" Олександра Хоруженка шпальти газет перетворилися на паперові білборди, і саме так і сприймає їх читач. "Нічого страшного в цьому немає. Це просто бізнес, - вважає сумський експерт, - і вплив "джинси" на свідомість читачів нульовий". На його думку, доцільніше було б дослідити не в цілому контенти українських ЗМІ, а таку їх важливу частину, як новини. Саме тут недотримання професійних стандартів є найбільш небезпечним для суспільства.
До того ж, говорить О.Хоруженко, моніторинг паперових і он-лайн газет не дає реальної картини впливу ЗМІ на громаду, оскільки читач черпає сьогодні інформацію переважно з блогів у  соціальних мережах, які не піддаються політичній чи комерційній цензурі, а саме туди і перемістилася сьогодні незалежна журналістика.
З цим можна і посперечатися. По-перше, не важко помітити зростаючу присутність і активність у соціальних мережах партій і політичних лідерів. По-друге, виникає питання: якщо так звані незалежні блогери соціальних мереж стільки часу віддають безкоштовному спілкуванню з читачами в Інтернеті, то коли ж і де вони заробляють собі на хліб? По-третє, окрім політичної і комерційної цензури є ще й цензура читача. Тобто, він шукає у ЗМІ не стільки істину, скільки віддзеркалення своїх, зачасту примітивних поглядів, і ця читацька цензура саме й формує контенти соціальних мереж.
Повертаючись до результатів моніторингу. Наївно чекати, що в країні з капіталістичною економікою і нерозвинутим громадянським суспільством може існувати незалежна від грошового мішку преса. Процес "джинсинізації" ЗМІ в Україні далі тільки буде набирати обертів. Закликати журналістів до свідомості - марна  справа. Потрібні комплексні соціально-економічні зміни.
Серйозну мову про дотримання в Україні стандартів журналістики можна вести лише тоді, коли у суспільстві, окрім політично  незаангажованого прошарку журналістів, сформується політично незаангажований прошарок читачів. Коли сформується  прошарок свідомих бізнесменів, які розумітимуть ЗМІ не як бізнес чи інструмент формування власного іміджу, а як гарантію суспільної безпеки і фінансуватимуть їх виходячи саме з цього, а не "під вибори". Допоки  ж матимемо те, що маємо.
Детальніше про ситуацію у регіонах можна дізнатися зі звітів експертів на сайті УОЦР: http://cure.org.ua/ua/proekti/potochni-proetki/montoring-profesjnih-sta.html.
Просимо взяти до уваги!
Результати моніторингу друкованих засобів масової інформації є оцінними судженнями відповідно до статті 47-1 Закону України "Про інформацію" і не мають офіційного характеру.
Наявність ознак порушення журналістських стандартів або ознак прихованої реклами в матеріалі не може розглядатися як доказ отримання редакцією або журналістом майнової чи іншої винагороди за вчинення такого порушення
http://xpress.sumy.ua/article/society/4368

*                                 *                              *

Повнотекстовий огляд регіональної преси. До випуску ввійшли матеріали, які з’явилися на шпальтах і сайтах обласних та міських газет, а також регіональних інтернет-видань України по 26 червня 2012 року включно.
Зауваження та пропозиції можна надсилати за адресою:
demchenko_o@rada.gov.ua
або телефоном:  255-25-43,
Демченко Олені Анатоліївні.

© Апарат Верховної Ради України
Інформаційне управління
Відділ інформаційно-бібліотечного забезпечення