Огляд реґіональної преси 

Випуск 43, 22 червня  2012 р.

РЕГІОНАЛЬНА ВЛАДА

ЗАБОРОНА НА АЛКОГОЛЬ ВНОЧІ Є, АЛЕ НЕ ВСІ НА НЕЇ ЗВАЖАЮТЬ
Алла Садовник, «Рівне вечірнє», 21.06.2012
Можливо, незабаром на Рівненщині купити алкоголь вночі буде неможливо.

ПАПІЄВ І ХАРАБАРА ВЛІТКУ НЕ ВІДПОЧИВАТИМУТЬ, А МИХАЙЛІШИН ЗАСМАГАВ У ТУРЕЧЧИНІ
І.Григоращук, "Молодий Буковинець", 21.06.2012, Чернівецька обл.
Голова Чернівецької облдержадміністрації Михайло Папієв розповів про те, що буде робити влітку.

ФИНАЛ С ПРОДОЛЖЕНИЕМ
Николай Филиппов, «Крымская правда», 21.06.2012
Номинально вчерашнее заседание Верховного Совета автономии должно считаться последним в этом парламентском сезоне.

АHДРЕЙ ШИШАЦКИЙ: «СЕГОДHЯ ВЛАСТЬ ОБЯЗАHА ЗАЩИТИТЬ БИЗHЕС. ЭТО ТРЕБОВАHИЕ ВРЕМЕHИ»
«Приазовский рабочий», 20.06.2012, Донецкая обл.
«Нужно понимать, что если позволим задавить бизнес, похороним страну».

СИТУАЦІЯ В КРИМУ
ДАЙТЕ НАМ РЫЧАГИ, И МЫ СОЗДАДИМ КУРОРТ
Анастасия Свиридова, «Крымские известия», 20.06.2012
Впервые профильный Комитет Верховной Рады Украины провел выездное заседание в крымском парламенте.
ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ ТА БЛОКИ
В ХАРЬКОВСКОЙ ОБЛАСТИ НАЧАЛОСЬ СОЗДАНИЕ СТРУКТУРЫ ДВИЖЕНИЯ "УКРАИНСКИЙ ВЫБОР"
Алексей Грищенко, "Status quo", 20.06.2012, Харьковская обл.
Об этом 20 июня в пресс-центре информагентства "Status quo" сообщил депутат Харьковского горсовета Виталий Саттаров.
ОБГОВОРЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА
NO SMOKING, УКРАЇНО!
Лариса Гуріна, «Народне слово», 21.06.2012, Кіровоградська обл.
Цей закон став логічним продовженням заходів щодо боротьби с тютюнопалінням.
ЕКОНОМІКА
НА ЯРМАРКАХ ХАРКІВЩИНІ ВИТОРГУВАЛИ БІЛЬШЕ ТРИДЦЯТИ П'ЯТИ МІЛЬЙОНІВ
Юрій Борщ, "Слобідський край", 21.06.2012, Харківська обл.
Про це повідомив начальник управління розвитку споживчого ринку Харківської обласної державної адміністрації Олександр Пенськой.

НАЧАЛАСЬ ЖАТВА
Татьяна Ильина, "Вечерняя Одесса", 21.06.2012
Аграрии Одесской области приступили к уборке ранних зерновых. На начало нынешней недели собрано 16 тысяч тонн зерновых с площади в 11 тысяч гектаров.

ТОЧКА ЗОРУ
ЗВІРЯТИ РЕФОРМИ З ПРАВОВОЮ СПАДЩИНОЮ КРАЇНИ
Світлана Макаренко, «Крымские известия», 21.06.2012
«Держава повинна контролювати регіональне та місцеве самоврядування, а не тягнути на себе їх повноваження, фінанси і власність».

ДЛЯ ЧОГО РОЗКОЛЮЮТЬ УКРАЇНУ?
Петро Парипа, Оксана Процюк, «Галичина», 20.06.2012, Івано-Франківська обл.
Дискусії навколо законопроекту Колєсніченка-Ківалова «Про засади державної мовної політики» тривають.

«НУ НЕ СМОГЛА Я, НЕ СМОГЛА…»
Елена Костенко, «Украина-Центр», 20.06.2012, Кировоградская обл.
Кировоградские организации оппозиционных партий протестовали против принятия Радой так называемого языкового законопроекта.

ЯКБИ ОПОЗИЦІЯ ПОГОДИЛАСЯ НА ПРАЙМЕРІЗ, ВОНА Б ВИГРАЛА – ОЛЕКСІЙ ГАРАНЬ
Борис Машлянка, «Про все», 20.06.2012, Тернопільська обл.
Як мають визначатися кандидати на виборах до Верховної Ради в мажоритарних виборчих округах?

ПЕРСОНАЛІЇ В ПОЛІТИЦІ
ДЛЯ ТЕХ, КОГО НАДО ЗАЩИЩАТЬ
Юрий Соколов, "Время", 20.06.2012, Харьковская обл.
Народный депутат Александр Фельдман внес законопроект о социальных предприятиях.

ОППОЗИЦИЯ НА СУМЩИНЕ ПРИОТКРЫЛА ЛИЧИКО
Владислав Ивченко, "Данкор онлайн", 20.06.2012, Сумская обл.
Во время визита в Сумы народный депутат Андрей Шевченко (ВО "Батьківщина") рассказал о части оппозиционных кандидатов на Сумщине.

РІВЕНЬ І ЯКІСТЬ ЖИТТЯ
В ХАРЬКОВЕ ВОЗВРАЩАЮТ К ЖИЗНИ ЗАКРЫТЫЕ ДЕТСКИЕ САДЫ
Елена Ковальская, "Вечерний Харьков", 21.06.2012
К новому учебному году в детских садах откроется 30 новых групп, а кроме того, освободится десять тысяч мест.

ТОМУ ЩО ДУША ЗА ДІТЕЙ БОЛИТЬ
Христина Вієр, "Одеські вісті", 21.06.2012
В Одеській загальноосвітній школі-інтернаті № 7 для дітей з наслідками поліомієліту та церебрального паралічу живуть і навчаються діти з нашого регіону.

ДЕМОГРАФІЯ
ЛУГАНЧАНКИ СТАЛИ ЧАЩЕ РОЖАТЬ
«Комментарии: Луганск», 20.06.2012
Информация Луганского областного управления статистики.
ІСТОРИЧНА СПАДЩИНА
МЕР ЖИТОМИРА ВВАЖАЄ ЛЕНІНА ВЕЛИКИМ МИСЛИТЕЛЕМ, А КОМУНІСТІВ - ВЕЛИКИМИ БУДІВНИКАМИ
«20 хвилин», 21.06.2012, Житомирська обл.
Біля 250 представників лівих сил вийшли до Житомирської мерії із вимогою залишити пам’ятник вождю пролетаріату на його місці.
 
 

РЕГІОНАЛЬНА ВЛАДА

ЗАБОРОНА НА АЛКОГОЛЬ ВНОЧІ Є, АЛЕ НЕ ВСІ НА НЕЇ ЗВАЖАЮТЬ
Алла Садовник, «Рівне вечірнє», 21.06.2012
Можливо, незабаром на Рівненщині купити алкоголь вночі буде неможливо.

У районах влада забороняє продаж алкоголю вночі, сподіваючись, що такий крок зменшить рівень алкоголізму, особливо серед молоді. На Дубенщині і в Кузнецовську така практика діє більше року. Здолбунівська райрада прийняла таке рішення нещодавно — тепер алкогольними напоями тут торгуватимуть до 23-ї влітку, і до 22-ї — взимку. А у Рівному, хоч заборону офіційно не приймали, існує небагато магазинів, де все ще продається вночі спиртне.
Василь Тимощук, голова Здолбунівської районної ради:
— Незважаючи на те, що ми уже давно заборонили неповнолітнім уночі перебувати на вулиці без супроводу дорослих, міліції доводиться часто ловити дітей і приводити їх додому. Батьки платять штраф і, зрештою, кількість таких інцидентів уже зменшилася. Думаю, що і заборона продавати алкоголь вночі та запровадження штрафів на порушників зменшить кількість п'яних на вулицях сіл і міст. А поки що очікуємо відповідні рішення сільських рад. Упевнений, що більшість погодиться на таку схему.
Олександр Дехтярчук, голова Дубенської районної ради:
— Майже всі сільські ради продублювали рішення районної про заборону торгівлі спиртним вночі. Але ми постійно виявляємо порушників. Нещодавно, наприклад, оштрафували підприємця з Озерян. Рейди, які проводить міліція і соціальні працівники, продовжують не лише виловлювати тих, хто попри заборону торгує вночі, а й тих, хто торгує без ліцензії.
Ігор Остапенко, начальник управління торгівлі, громадського харчування та побутового обслуговування населення Рівненської міської ради:
— Рівненська міська рада подібного рішення ще не приймала. У нас небагато торговельних закладів, які мають нічний режим роботи. Але практика уже започатковується. Думаю, усі наші підприємці погодилися б на заборону продажу алкоголю вночі. Вони розуміють, що окрім економічного зиску, є ще зиск моральний: не хочуть, аби люди, особливо молодь, спивались. Та й рівень злочинності, думаю, зменшився б. Та й необхідності продавати спиртне цілодобово немає.
У вівторок міськвиконком Рівного дав дозвіл працювати цілодобово супермаркету "Вопак" на вулиці Київській. З умовою, що після 20-ї години не торгуватимуть алкоголем. Таке ж рішення очікується й щодо супермаркету "Сільпо" на вулиці Київській, якому міліція запропонувала заборонити продаж алкоголю у нічний час. Адже вже цього року міліціонери отримали 37 повідомлень про злочини, скоєні у приміщенні "Сільпо" чи на території біля нього.
http://www.rivnepost.rv.ua/showarticle.php?art=032051

ПАПІЄВ І ХАРАБАРА ВЛІТКУ НЕ ВІДПОЧИВАТИМУТЬ, А МИХАЙЛІШИН ЗАСМАГАВ У ТУРЕЧЧИНІ
І.Григоращук, "Молодий буковинець", 21.06.2012, Чернівецька обл.
Голова Чернівецької облдержадміністрації Михайло Папієв розповів про те, що буде робити влітку.

- Поки-що не планую відпустку. Швидше за все, літом буду працювати. Відпустку візьму, мабуть, вже ближче до зими.
За словами губернатора минулого року він теж не був у відпустці.
- Загалом я відпустки не люблю, і за самопочуттям - не потребую. За десять останніх років використав лише 25 днів - їздив на відпочинок із сім'єю.
А от його перший заступник Георгій Галиць не проти гарно відпочити і не лише влітку.
- Я вже був дванадцять днів у відпустці в березні. Відпочивав на Закарпатті, в санаторії "Карпати". У відпустці віддаю перевагу здоровому активному відпочинку. Минулого року їздив на тиждень до Хорватії з сином.
Секретар Чернівецької міської ради Віталій Михайлішин щойно вийшо з відпустки засмаглий і задоволений життям. Про свій відпочинок він прозвітував журналістам.
- Відпочивав у Туреччині, провів там десять днів,- стисло розповів Віталій Михайлович.
А найбільшим трудоголіком серед можновладців, окрім пана Папієва, виявився начальник управління МВС у Чернівецькій області, генерал-майор міліції Микола Харабара. Він розповів, що цього року відпочивати не планує. А все через Євро-2012 та інші клопоти.
- Я останній раз відпочивав 3 роки тому. Їздив з владикою по святим місцям у Ізраїль на 7 днів. Для мене це найкращий відпочинок. Останній раз брав відпустку лише через хворобу дружини. Я трудоголік і не уявляю собі ні дня без роботи. Єдине, що хотілось би цього літа, так це з'їздити на матч у Львів і подивитися як грають команди вживу, але це тільки якщо керівництво накаже їхати по роботі.
http://molbuk.ua/chernovtsy_news/47903-papyev-harabara-vltku-ne-vdpochivatimut-a-mihaylshin-zasmagav-u-turechchin.html

ФИНАЛ С ПРОДОЛЖЕНИЕМ
Николай Филиппов, «Крымская правда», 21.06.2012
Номинально вчерашнее заседание Верховного Совета автономии должно считаться последним в этом парламентском сезоне.

Однако в том, что уже после ухода крымских депутатов на каникулы, будет созвана внеочередная сессия для решения текущих вопросов, практически никто не сомневается.
Где деньги?
Первым пунктом повестки дня стал отчёт министра финансов Николая Скорика об итогах исполнения республиканского бюджета за первый квартал текущего года. По словам министра, отмечено увеличение плановых показателей по поступлениям налогов и сборов в бюджет республики на 7,5%. А по итогам января-мая 2012 года показатели по выполнению налоговых сборов составили 119,5%. Как отметил Николай Скорик, рост поступлений налогов в первую очередь связан с увеличением поступлений по акцизному сбору (план выполнен на 132%). При этом показатели сбора налога с доходов физических лиц составили 99,9% плановых. Министр напомнил, что Крым - единственный регион Украины, где акциз зачисляется непосредственно в бюджет республики, что является большим достижением в части экономической самостоятельности автономии.
Кроме того, из резервного фонда государственного бюджета Украины поступили 94 миллиона гривен на реконструкцию водовода в Евпатории, 39 миллионов - на проведение берегоукрепительных работ в Алуште и Ялте. Двести миллионов выделяется автономии за счёт капитальных вложений Министерства финансов Украины, 171 миллион - по линии Фонда регионального развития.
Депутаты внесли предложенные изменения в бюджет автономии, которые в частности предусматривают выделение сельхозпредприятиям Крыма 3,2 миллиона гривен на компенсацию средств по затратам на электроэнергию, используемую для орошения, и дополнительное финансирование ряда других статей расходов.
Лики популизма
Того, что до официального старта предвыборной кампании остаётся последняя неделя, не почувствовать было нельзя. Особенно усердствовали бывший коммунист, а ныне представляющий Компартию рабочих и селян Вячеслав Захаров и ныне беспартийная Александра Кужель, выступавшие с критикой едва ли не по каждому пункту повестки дня. Не стал исключением и доклад министра финансов.
Завязалась перепалка, в ходе которой Кужель пыталась доказать, что денег в бюджет поступило меньше, да и те получены путями неправедными - от эксплуатации человеческих пороков, то есть за счёт увеличения поступлений акцизных сборов. Спорить с министром, обладающим самой свежей информацией, оказалось делом нелёгким.
- Вы меня огорчили, - заявила Кужель. - Я буду инициировать ваше отсутствие.
Эстафету критики принял Рефат Чубаров, потребовавший у министра финансов отчитаться, как возглавляемое им министерство позаботилось о двух многодетных крымскотатарских семьях, проживающих в Кировском районе. Заботу депутата можно только приветствовать. Жаль, что внесённый ранее в проект повестки дня отчёт Рескомитета по делам межнациональных отношений и депортированных граждан «О положении дел в сфере обустройства депортированных и межнациональных отношений в Автономной Республике Крым» был отменён, а проект постановления, целью которого, как следует из пояснительной записки, «является решение проблем депортированных, создание условий, обеспечивающих гармонизацию межнациональных отношений и удовлетворение потребностей в развитии национальных традиций и культур» отозван автором.
В связи с тем, что в перечне категорий граждан, имеющих право на бесплатное обеспечение телевизионными тюнерами, не обозначены участники боевых действий, участники войны, лица, имеющие особые заслуги перед Родиной, крымские депутаты приняли обращение к Верховному Совету и Кабинету министров Украины с просьбой исправить это упущение. Вячеслав Захаров сначала потребовал отметить минутой молчания очередную годовщину нападения Германии на СССР 22 июня 1941 года, а потом назвал бесплатную установку тюнеров ветеранам «просто тратой денег» и предложил обращение не принимать.
Александра Кужель покритиковала внесённые парламентариями изменения в программу поддержки и развития малого предпринимательства, попытавшись процитировать Библию в собственной интерпретации: «Нельзя налить свежее вино в дырявые меха». Наливать никто ничего не стал, да и меховых изделий ни у кого в сессионном зале не обнаружилось. А вот постановление приняли.
А караван идёт
Несмотря на гиперактивность оппозиционеров, депутаты, не выходя на перерыв, справились с повесткой дня довольно быстро.
Позаботились не только о ветеранах, но и о детях-сиротах, не имеющих жилья, приняли пакеты постановлений в поддержку сельскохозяйственных предприятий Крыма и оптимизации налогообложения санаторно-курортных учреждений автономии. Предложения по внесению соответствующих изменений в законодательство Украины и постановления КМУ направлены киевским коллегам. Верховный Совет автономии также утвердил предложения к проекту закона Украины «О национальном культурном наследии» (о попытках некоторых киевских чиновников втихую отобрать у Крыма часть полномочий, наша газета уже рассказывала).
Были приняты также постановления об оказании одноразовой ежегодной помощи тренерам-преподавателям автономии из числа ветеранов спорта, рассмотрен ряд вопросов дорожного хозяйства и улучшения обслуживания водителей и пассажиров в АРК, а также вопросов управления имуществом автономии.
http://www.kp.crimea.ua/newspapers/2012/06/21/final-s-prodolzheniem

АHДРЕЙ ШИШАЦКИЙ: «СЕГОДHЯ ВЛАСТЬ ОБЯЗАHА ЗАЩИТИТЬ БИЗHЕС. ЭТО ТРЕБОВАHИЕ ВРЕМЕHИ»
«Приазовский рабочий», 20.06.2012, Донецкая обл.
«Нужно понимать, что если позволим задавить бизнес, похороним страну».

На последнем заседании Совета Регионов Президент заявил, что давление на бизнес со стороны чиновников контролирующих органов не что иное, как «провокация и преступление не только против закона, но и против страны и общества», и обязал власть защищать бизнес. После Совета Регионов в Донецке состоялось совещание представителей власти, правоохранительных органов и бизнеса. Это было особенное совещание. Не похожее на другие. Это был откровенный разговор - с конкретными фактами, справедливыми замечаниями и конструктивными предложениями. О том, как же власть будет защищать бизнес, мы беседуем с губернатором Донецкой области Андреем Шишацким.
- Андрей Владимирович, вы в последнее время несколько раз поднимали вопрос взаимоотношений бизнеса и власти. Власть впервые заговорила об этом. Почему?
- Вы правы, впервые. Хотя тема эта всегда была актуальной. Президент Украины Виктор Федорович Янукович поставил перед нами конкретные задачи и обозначил приоритеты в нашей деятельности. Главный приоритет - человек! Обычный житель региона с его проблемами, сомнениями и надеждами.
Казалось бы, ничего нового. Любая власть всегда декларировала это. Но между декларациями и реальными делами зачастую была, как говорил классик, «дистанция огромного размера».
Сейчас ко многим начинаниям и социальным инициативам применимо слово «впервые». Впервые власть заговорила с людьми откровенно. И за реформы, такие сложные и назревшие, взялась с открытым забралом.
Что касается темы взаимоотношений власти и бизнеса - она неразрывно связана с проводимыми реформами. Невозможно достичь результатов в экономике, если не поддерживать, а давить на бизнес, не давать ему развиваться.
- Это было темой последнего заседания Совета Регионов?
- Да. 24 мая состоялось заседание Совета Регионов. Основная тема - развитие страны и улучшение качества жизни наших граждан. Виктор Федорович поставил перед участниками заседания задачу определения совместных шагов по целому ряду направлений, и в первую очередь - как улучшить жизнь людей, поднять уровень социальной защиты, как создавать условия для малого и среднего бизнеса.
Все эти вопросы неразрывно связаны с состоянием реального сектора экономики. В непростых условиях кризиса мировой экономики Донецкая область, ориентированная на внешний рынок, ощущает сложности, как ни одна другая область Украины. К сожалению, вынужден констатировать, что у нас наметилось некоторое замедление темпов роста промышленного производства. Если за январь-февраль текущего года прирост объемов реализованной продукции составлял 1,1%, то по итогам 4 месяцев - всего 0,7%. Снизилось производство таких базовых для нас продуктов, как чугун, сталь, товарный прокат, труба, уголь. Пока не снижают темпов машиностроители, химики, производители электроэнергии. Но общие тенденции вызывают озабоченность и тревогу.
Как видите, ситуация непростая. Президент призывает нас говорить об этом прямо, открыто. Но не жаловаться, а предлагать пути решения острых вопросов. Ведь, по сути, чиновник - тот же кризис-менеджер, в обязанности которого входит предвидеть риски и противостоять им.
- Но это же макроэкономические факторы. При чем здесь бизнес и его поддержка?
- Эти факторы неразрывно связаны. И ряд проблем можно и необходимо решать на местном уровне. В первую очередь - обеспечить комфортность ведения бизнеса. Это абсолютно в наших силах.
Нам необходимо исключить незаконное давление на бизнес со стороны государственных органов, которые выполняют правоохранительные и контрольные функции. Виктор Федорович сказал очень просто: сегодня, когда мы разворачиваем широкомасштабные реформы, подобные действия со стороны государственных органов - «провокация и преступление не только против закона, но и против страны и общества». Конституция и законы Украины, права граждан - это главное и единственное, что мы с вами должны защищать. Президент определил это задание как первоочередное для всех правоохранительных и контролирующих органов.
- Не получится, что опять поговорили и забыли?
- Нет. Нужно понимать, что если позволим задавить бизнес, похороним страну.
Требование, которое относится ко всем - от рядового работника до руководителя - немедленно привести базу внутренних инструкций правоохранительных и контролирующих органов в соответствие с действующим законодательством, особенно с принятыми законами по дерегуляции. Имплементация этой новой законодательной базы на местах - наше основное задание. Вот совсем свежий пример.
Всего несколько месяцев работает Региональный центр «Відкрита влада». По состоянию на 29 мая здесь принято 8131 заявление на выдачу документов разрешительного характера, выдано 4507 таких документов. Вот вам реальная помощь этому самому малому и среднему бизнесу.
Но в то же время получено 65 отказов. 117 комплектов поданных документов направлены на доработку. Разбираемся в причинах доработки. Почему-то все эти направления приходятся на Инспекцию государственного архитектурно-строительного контроля в Донецкой области (ГАСК). Интересны мотивы направления на доработку или отказов. Например, причинами отказа в регистрации деклараций на начало строительных работ стали неуказанные имя и отчество (указаны были только инициалы) руководителя юридического лица или в документах указана информация о двух инженерах технадзора, а данные про сертификат на одного. Хотя информация о квалификационных сертификатах согласно действующему законодательству обязательно должна указываться только с 1 июня 2012 года. Предприниматель был вынужден обращаться повторно. Или еще одна причина отказа - не указан номер телефона ответственного лица проектировщика.
Да, все прекрасно знают, что связываться со многими разрешительными органами сегодня мучительно. Очереди, волокита, бюрократия и потраченные время и нервы... Санитарно-эпидемиологическая служба, техногенная безопасность, экологическая инспекция и прочие контролирующие органы находятся в длинном, к сожалению, списке просто опасных для посещения.
Наша задача - кардинально изменить отношение этих служб к людям. Это требование Президента, это требование времени. И оно будет выполнено!
- А правоохранительные органы?
- Тут ситуация тоже далеко не утешительная. Вот статистика обращений граждан в городах и районах области по разделу «Обеспечение соблюдения законности и охраны правопорядка, реализация прав и свобод граждан»: с 1 января 2011 года до сегодняшнего дня - 667 обращений. Из них почти половина - жалобы на работу органов внутренних дел, 24 - по линии прокуратуры, 153 - по вопросам государственной исполнительной службы и 8 - по работе учреждений по исполнению наказаний. По Донецку произошел значительный рост обращений граждан - с 38 в 2011 году до 54 в этом году. Также рост обращений отмечается в Славянске (+5), Горловке (+4), Харцызске (+4). Думаю, как минимум можно говорить о том, что доверие граждан к этим институтам государства подорвано.
Конечно, нельзя только критиковать, не показывая проводимых изменений. Буквально в мае мы открыли Центр оперативного реагирования милиции. Центр дает возможность абсолютно по-иному подходить к обеспечению безопасности. И автоматическая фиксация всех обращений уже не даст возможности проигнорировать вызов человека и крик о помощи.
- А инициированная вами борьба с игорным бизнесом? Само безнаказанное существование этого бизнеса - это ли не образец беспредела?
- Да, вы правы. 22 декабря прошлого года я дал поручение правоохранительным органам совместно с городскими головами, головами райгосадминистраций системно проводить мероприятия по выявлению мест проведения незаконных азартных игр и принять меры по предотвращению незаконной деятельности. С начала года, как отчитались, проверены более 900 объектов. Возбуждено уголовных дел - 93 (64 из них, к сожалению, - фактовые). Отказано в возбуждении уголовного дела - 316. Направлено в суд 16 уголовных дел, а рассмотрено вообще два. Я не доволен подобной «активностью». Конечно, многие из владельцев этого бизнеса решили переждать, думая, что я сдамся. Хочу сказать сразу - не надейтесь. Не сдамся и не отступлю! Для меня дело чести сделать все, чтобы в Донбассе не было этого зла.
- Давайте вернемся к нормальному бизнесу. Ваши дальнейшие шаги по его защите?
- Мой принцип в жизни - двигаться к цели пошагово. Я сам 15 лет работал директором и крупных, и очень крупных предприятий различной формы собственности. И я хорошо знаю, кто и как «борется» с бизнесом. И ощущал я себя всегда в директорском кресле в первую очередь защитником. И от проверяющих и контролирующих органов в том числе. Что ж, не привыкать, буду защищать и в губернаторском (смеется).
В июне в области начинает работу контактный центр, созданный по принципу «горячей линии». В центр будут в телефонной режиме обращаться со своими проблемами и обычные жители области, и предприниматели. Так вот, эти обращения и будут мониторингом качества работы или бездействия местной власти и различных контролирующих органов.
Это даст возможность сделать нам вывод: повышает ли своими действиями та или иная служба доверие к власти на территории области или дискредитирует ее.
Помимо отработки заявлений серьезное внимание мы уделим социологическим опросам. Буквально на прошлой пресс-конференции я обратился с предложением к журналистам проводить независимые расследования, рейтинги и опросы по выявлению этих самых «несознательных чиновников», которые еще не поняли, что время местных царьков-беспредельщиков безвозвратно ушло. Если хотите, рассматривайте это как «социальный заказ» власти.
Шаг за шагом, планомерно и скрупулезно мы будем работать в направлении обеспечения безопасности и повышения доверия к власти. Это работа сложная. Чтобы ощутить результаты, должно пройти время. Наверное, и полететь погоны должны, и кадровые чистки должны пройти. Но без этого невозможно движение вперед.
http://www.pr.ua/news.php?new=19428

СИТУАЦІЯ В КРИМУ

ДАЙТЕ НАМ РЫЧАГИ, И МЫ СОЗДАДИМ КУРОРТ
Анастасия Свиридова, «Крымские известия», 20.06.2012
Впервые профильный Комитет Верховной Рады Украины провел выездное заседание в крымском парламенте.

Государство — это я, сказал однажды Людовик XIV. К сожалению или к счастью, но времена монархии давно прошли, и сегодня государство — сложный механизм, слаженная работа которого зависит от множества организаций и структур. Особенно если страна молодая и только встала на путь развития — а как ни крути, Украину трудно назвать развитой и полноценно сформировавшейся. В частности, вопросы законодательства до сих пор не доведены до ума — порой нормативные акты противоречат друг другу, некоторые и вовсе устарели, доставшись нам в наследство еще от Советского Союза, и не соответствуют требованиям современности.
Казалось бы, что может быть проще — принять новые законы и жить припеваючи. Увы, каждый новый документ требует тщательной разработки и проверки — чтобы не создавать впоследствии еще большей путаницы. Кроме того, действительно важные законопроекты рассматривают в Верховной Раде Украины, а из центра не всегда видны местные проблемы и оптимальные пути их решения. Именно поэтому при Верховном Совете АРК создан Центр законодательных инициатив, чья задача — готовить законопроекты, различные поправки к существующим нормативам и доносить их до украинского парламента. В частности, накануне очередного курортного сезона ЦЗИ совместно с Комитетом Верховной Рады Украины по вопросам семьи, молодежной политики, спорта и туризма и Постоянной комиссией ВС АРК по санаторно-курортному комплексу, туризму и предпринимательству обсудили накопившиеся проблемы курортной сферы. Киев представлял глава Комитета ВР Украины Павел Костенко, Совмин — вице-премьер Валерий Пальчук. «Туризм — одна из самых высокодоходных отраслей мировой экономики. Кризис в еврозоне, революции в арабских странах не отразились на темпах роста в мире: в 2011 г. показатели мирового туризма выросли на 4%. К примеру, Турция увеличила туристический поток на 21%, а Грузия — в два раза. В Украине и Крыму развитие отрасли сдерживается значительным регуляторным влиянием со стороны Министерства чрезвычайных ситуаций, санитарно-эпидемиологической службы, органов, осуществляющих паспортизацию, сертификацию», — заявил глава крымской комиссии по туризму Рустам Темиргалиев. Собственно, среди главных проблем парламентарий назвал, в первую очередь, несовершенство законодательной базы, тормозящее возможное развитие. Не способствует процветанию и отсутствие соответствующих полномочий у местной власти — по сути та же комиссия является скорее наблюдательным и рекомендательным органом, влиять на происходящее в режиме реального времени парламентарии не могут. Еще один «больной» вопрос — форма собственности туристических и курортных объектов. Нигде в мире (имеются в виду известные курорты) те же санатории не принадлежат государству — все в руках частников. И это, по мнению главы ПК, вполне логичное и экономически обоснованное положение вещей.
Ахиллесова пята Крыма как курортно-рекреационного объекта — реклама. Точнее, ее отсутствие. В качестве примера Рустам Темиргалиев привел следующий факт — за год туристические объекты автономии заплатили в бюджеты всех уровней 340 миллионов гривен. Если хотя бы 10% этой суммы выделили на рекламирование, дело сдвинулось с мертвой точки.
Еще одна преграда на пути потенциальных курортников — чрезмерно высокая стоимость проезда. И «Укрзалізниця», и авиационные компании с завидной регулярностью поднимают цены на билеты до заоблачных — а кому хочется платить за дорогу столько же, сколько за собственно отдых, если не больше? Кстати, и цены в здравницах растут, как на дрожжах, в связи с чем количество туристов из года в год держится на стабильной отметке в 5,5 миллиона человек, но времени в Крыму они проводят меньше.
С позицией Рустама Темиргалиева согласились и парламентарии, и приглашенные на заседание директора здравниц и санаториев. Свою лепту в список проблем внесли туроператоры. Исполнительный директор ассоциации туроператоров Крыма и Севастополя «АТКИС» Э. Балян акцентировал внимание на экскурсионной деятельности, за счет которой в основном и выживают турфирмы. По его словам, представители туристических объектов даже не пытаются найти общий язык с операторами, скорее, наоборот — к примеру, регулярно повышают цены на свои услуги, причем порой уже во время сезона. В результате разницу между новой и старой ценой приходится платить самим туроператорам, что явно не идет на пользу бизнесу. Также директор внес предложение пропускать туристические автобусы через границу наравне с рейсовыми, движущимися по расписанию, а не заставлять ждать часами в общем потоке машин.
Обсудив эти и многие другие вопросы, народные депутаты Украины и депутаты Верховного Совета Крыма приняли несколько важных решений. Во-первых, разработать и внести на рассмотрение ВР Украины государственную программу по инженерной защите курортных территорий АРК от оползневых и абразивных процессов. Во-вторых, ускорить принятие решения о передаче санаторно-курортных учреждений, расположенных на территории автономии и находящихся в сфере управления центральной власти, в сферу управления Совмина. В-третьих, поднять в Министерстве инфраструктуры Украины вопрос реконструкции и благоустройства крымских портов, чтобы к нам могло заходить больше круизных лайнеров. Помимо этого, планируется разработать, причем в срочном порядке, национальную программу развития курортов.
Неоднозначно воспринято предложение перенести противотуберкулезные санатории с ЮБК в санаторий «Старый Крым» Минздрава Украины со строительством современного санаторно-курортного комплекса для лечения больных. Здесь депутаты сразу оговорились — это всего лишь идея, а не конкретное предложение по реализации. Ее еще будут обдумывать и обсуждать.
Отдельно рассмотрели знаковый для этого сезона вопрос легализации мини-гостиниц. Одним из камней преткновения на пути выхода из «тени» стала необходимость сертификации — зачастую люди, сдающие квартиры или дома, просто не могут выполнить все требования, ведь сертифицируют у нас по стандартам, разработанным еще в СССР, когда и самого понятия «мини-гостиница» не существовало. Собравшихся в зале Рустам Темиргалиев порадовал — крымчанам удалось достучаться до Кабинета Министров и в ближайшем будущем, ориентировочно — в июне, сертификация должна быть отменена в принципе, как это сделали во всем цивилизованном мире. Проект решения уже «висит» на сайте  Министерства экономики Украины. На смену дорогостоящей и, откровенно говоря, бессмысленной процедуре придет классификация, соответствующая современным требованиям.
Еще одна немаловажная проблема, волнующая автономию, — заполнение здравниц в межсезонье. На сегодняшний день 92% туристов, приезжающих в Крым, приходится на высокий курортный сезон, а это всего два—три месяца. Меньше половины здравниц (не больше сотни) работает круглогодично, с загрузкой хотя бы 20—40%. В качестве решения проблемы депутаты предложили на время низкого сезона отменять для санаториев НДС — но только с тем условием, что сэкономленные на уплате налогов средства пойдут исключительно на модернизацию и повышение качества предоставляемых услуг. Это приведет к увеличению туристического потока, появлению дополнительных рабочих мест — не секрет, что многие гостиницы и санатории нанимают дополнительных сотрудников только на лето. По словам депутатов, бюджет в целом от этого ничего не потеряет, только произойдет перераспределение средств — если НДС перечисляется в государственную казну, то подоходный налог — в местные бюджеты. В целом идея воспринята положительно, но парламентарии признали — чтобы подавать законопроект в Верховную Раду Украины, необходимо более тщательно проработать вопрос и предоставить финансово-экономическое обоснование, чтобы проект без проволочек прошел все профильные комиссии и был принят.
Подводя итоги, хочется отметить — впервые Комитет ВР Украины провел выездное заседание в крымском парламенте. Общее впечатление — в зале собрались единомышленники, люди, преследующие одни и те же цели. Радует, что инициативы автономии поддерживаются центральной властью. Может, и наступит еще на нашей улице праздник…
http://www-ki.rada.crimea.ua/index.php/2011-03-07-10-09-22/5568-2012-06-20-09-38-02

ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ ТА БЛОКИ

В ХАРЬКОВСКОЙ ОБЛАСТИ НАЧАЛОСЬ СОЗДАНИЕ СТРУКТУРЫ ДВИЖЕНИЯ "УКРАИНСКИЙ ВЫБОР"
Алексей Грищенко, "Status quo", 20.06.2012, Харьковская обл.
Об этом 20 июня в пресс-центре информагентства "Status quo" сообщил депутат Харьковского горсовета Виталий Саттаров.

По его словам, в области образована группа активистов, которые проводят встречи с людьми. "Уже есть много людей, которые поддерживают наше движение", - отметил В.Саттаров. По его словам, должности в харьковской структуре "Украинского выбора" пока не распределены. "Мы разговаривали с лидером этого движения Виктором Медведчуком, и он отметил, что лидеры на местах должны появиться сами. Назначать сверху руководителей не будут", - отметил В.Саттаров.
Он подчеркнул, что движение не ставит своей целью участвовать в парламентских выборах 2012 г.
По словам депутата Харьковского горсовета Андрея Лесика, примкнувшего к движению "Украинский выбор", лидеров в харьковской структуре движения может быть и несколько. А.Лесик отметил, что в движении ему нравится то, что приветствуются инициативы, проявляемые на местном уровне. Чтобы формально стать участником движения, нужно зарегистрироваться на сайте "Украинского выбора". Можно также подойти в офис движения, который работает по адресу: ул. Полтавский Шлях, 134.
А.Лесик сообщил, что в области как участники движения уже зарегистрировались 100-150 человек, всего по Украине - 500-1000 чел. Планируется сформировать территориальные органы движения, которые и станут "мощным фундаментом для развития общества". "Когда мы будем понимать, что наши идеи овладели массами, будет видно, преобразовывать движение в политическую партию или нет", - отметил депутат горсовета.
По словам члена инициативной группы Дмитрия Веркуша, сейчас ситуация складывается так, что общество не может влиять на власть с момента выборов и в течение пяти лет до следующих выборов. "Это похоже на ремонт квартиры. Вы заплатили деньги и уехали на пять лет. Затем вернулись, а ремонт сделан не так, как вам хотелось", - отметил Д.Веркуш.
По его словам, задача движения - разработать и внедрить систему постоянного действенного влияния на власть, так как сейчас такой системы в стране нет.
http://www.sq.com.ua/rus/news/politika/20.06.2012/v_harkovskoj_oblasti_nachalos_sozdanie_struktury_ukrainskij_vybor/

ОБГОВОРЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА

NO SMOKING, УКРАЇНО!
Лариса Гуріна, «Народне слово», 21.06.2012, Кіровоградська обл.
Цей закон став логічним продовженням заходів щодо боротьби с тютюнопалінням.

Тиждень тому Президент України Віктор Янукович підписав Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення окремих положень про обмеження місць куріння тютюнових виробів». Цей крок став логічним продовженням заходів щодо боротьби с тютюнопалінням в Україні. Бо, за словами голови комітету з питань охорони здоров’я Верховної Ради Тетяни Бахтєєвої, щорічно 80 відсотків смертей у країні пов’язані з вживанням тютюну.
Одинадцять мільйонів українців мають цю згубну звичку, ще більш прикро, що за статистикою курить, на жаль, кожна четверта дитина віком 12¬-14 років.
Однак експерти сподівалися, що Президент врахує права курців і в законі залишиться, наприклад, норма 2005 року, за якою в кафе і ресторанах 50 відсотків  приміщення виділяється для любителів сигарет. Не так сталося, як сподівалися. Наступний рік ми вже будемо зустрічати з чистим від тютюнового диму повітрям. Палити заборонено буде практично скрізь: від органів держвлади і місцевого самоврядування до всіх громадських місць. Це стосується не тільки  лікарень, поліклінік, санаторіїв, навчальних закладів, стадіонів, театрів, кінотеатрів, будинків культури, бібліотек, дитячих майданчиків, а й ліфтів, під’їздів, підземних переходів, громадського транспорту (стосується насамперед водіїв), зупинок та ресторанів. До речі, там не можна буде курити не тільки звичайні, а й електронні сигарети, а в ресторанах заборонять і кальяни.
А де можна? Тільки в спеціально відведених місцях на підприємствах та в установах усіх форм власності (включаючи кафе і ресторани, але не в приміщеннях, де їдять люди), в готелях, хостелах, гуртожитках, в аеропортах і на вокзалах.  І ось що цікаво: площа місць для куріння повинна бути не більше 10% від загальної площі будівлі чи приміщення. До того ж місце для куріння треба оснастити витяжкою і написами про шкоду тютюнопаління.
За порушення нового закону фінансово відповідатимуть як власники підприємств, так і пересічні громадяни. Наприклад, для підприємців у разі необладнання спеціально відведених для куріння місць витяжною вентиляцією та нерозміщення наочної інформації штраф становитиме 3400 гривень. Неприйняття заходів по припиненню куріння у місцях, непередбачених законом, розміщення попільничок або невжиття заходів по припиненню куріння за межами місць, спеціально для цього відведених, призведе до втрати від тисячі до 10000 кревних гривень.
При цьому для громадян, які курять у заборонених місцях, як і раніше, передбачені наслідки у вигляді попередження, а потім і штрафу в розмірі від одного до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів (від 17 до 85 грн.). За скоєння аналогічного порушення повторно протягом року – від 5 до 7 неоподатковуваних мінімумів (від 85 до 119 грн.).
Активісти громадських організацій та медики сподіваються, що новий закон принципово змінить ситуацію, що склалася. Порушувати правила буде значно складніше. Бо, незважаючи на закон 2009 року, що встановив заборону куріння в закладах охорони здоров’я та навчальних, у спортивних спорудах, у закладах, підприємствах і організаціях культури, у залах чекання пасажирів на вокзалах, на зупинках і т.д., там досі можна побачити людей із сигаретою в зубах. Вулиці хоч і не так рясно, але вкриті  недопалками, а запах тютюнового диму і зараз «прикрашає» коридори урядових установ.
Тому ми вирішили з’ясувати, як працюють в обласному центрі прийняті кілька років тому антитютюновий і антиалкогольний закони.
За словами керівника спецінспекції з питань належного санітарного стану та благоустрою Кіровограда В.А.Іванова, місцева влада оперативно відреагувала на прийняття цих законів. Були розроблені документи із зазначенням місць, де палити заборонено і де дозволено. Кожен день на підприємства, в установи та школи виходили «групи швидкого реагування» із представників спецінспекції та міліції. Результати не забарилися, але потім, як у нас часто трапляється, все, за словами головного борця за чистоту міста, зійшло нанівець.
З керівником спецінспекції не згоден в.о. начальника міліції громадської безпеки УМВС України в Кіровоградській області О.А.Вітюгов. За його словами, робота триває. Наприклад, минулого року за порушення правил куріння в громадських місцях в області і місті складено 238 протоколів. І це не враховуючи випадків, коли патруль обмежувався зауваженнями та роз’ясненнями. Цьогоріч на адмінкомісію було направлено 220 протоколів. За вживання в громадських місцях спиртних напоїв та появу в сп’янілому стані, згідно з кодексом  України про адміністративне правопорушення,  до відповідальності було притягнуто 3007 чоловік, а вже в 2012¬му – 2777. Громадяни, стверджує правоохоронець,  поступово привчаються виконувати закони країни, в якій вони живуть, – зауваження сприймаються більш спокійно й зі зрозумінням. Посилилася боротьба з продажем алкоголю і сигарет неповнолітнім. У нинішньому році було зафіксовано 115 таких випадків. Винних притягнули до відповідальності.
Ці факти підтвердила і начальник Управління по сприянню розвитку торгівлі та побутового обслуговування населення Кіровограда Т.А.Бєлова. Минулого року міською владою було прийнято рішення про упорядкування роздрібної торгівлі пивом та алкогольними напоями на території міста. Згідно з ним, продаж цих товарів заборонено з 22.00 до 8.00, крім закладів ресторанного господарства. Прибрали кіоски та павільйони, що торгують пивом, алкоголем та слабоалкогольними напоями, від шкіл, дитячих садків та спортивних закладів. Заборонили продаж цієї продукції під час проведення масових заходів у скверах та на площах міста: варто лише згадати, у що перетворювалася площа Кірова після проведення будь-яких масових акцій – в море розбитого скла та недопалків.
Робота триває. І було б несправедливим сказати, що результатів немає. Та все ж... Хотілося б зазначити, що, починаючи черговий раунд боротьби з курінням, важливо при цьому не порушувати права тих, хто не хоче відмовлятися від цієї звички. Зупинивши будь-якого кіровоградця, ми в принципі почуємо від нього інформацію про те, де палити не можна. А ось запитання про те, де можна, залишається поки без відповіді. Тож, може, час потурбуватися про те, щоб такі місця все ж були в наших містах і селах – задля того, щоб закон діяв і нікому не заважав?
http://www.n-slovo.com.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=288:no-smoking&catid=9:newspaper

ЕКОНОМІКА

НА ЯРМАРКАХ ХАРКІВЩИНІ ВИТОРГУВАЛИ БІЛЬШЕ ТРИДЦЯТИ П'ЯТИ МІЛЬЙОНІВ
Юрій Борщ, "Слобідський край", 21.06.2012, Харківська обл.
Про це повідомив начальник управління розвитку споживчого ринку Харківської обласної державної адміністрації Олександр Пенськой.

За січень-червень 2012 року в районах і містах області, включаючи місто Харків, було проведено більше 900 ярмарків із загальним виторгом 36,5 млн. грн. - проінформував він.
Начальник управління підкреслив, що проведення продовольчих ярмарків допомагає створити конкурентне цінове середовище на споживчому ринку області.
Олександр Пенськой також повідомив, що в цьому році зросла чисельність великої рогатої худоби до 216,1 тис. голів або на 5,3%, збільшилось виробництво молока до 100,9 тис. тонн або на 9,7%, яєць від птиці всіх видів - до 307,0 млн. штук або на 2,9%.
У минулому році зросло виробництво: насіння соняшнику - на 29,8%, цукросировини - у 2,1 рази, що дало змогу виробити 130,8 тис. тонн цукру при річній потребі області 114 тис. тонн, яєць та молока - відповідно на 17,8% та 1,2%, картоплі - у 2 рази, овочів - у 1,5 рази. Отримано врожай зерна гречки в обсязі 30,7 тис. тонн, що в 4,1 рази більше ніж в 2010 році та перевищує потребу області в цій продукції в 4 рази.
Довідка "СК"
У 2011 році порівняно з 2010 роком збільшилась кількість продовольчих ярмарків за участю сільгоспвиробників, які були проведені в місті Харкові, районах і містах обласного значення, до 1582, або на 17,0%.
http://www.slk.kh.ua/news/ekonomika/na-yarmarkakh-kharkivshchini-vitorguvali-bilshe-tridtsyati-pyati-miljoniv-.html

НАЧАЛАСЬ ЖАТВА
Татьяна Ильина, "Вечерняя Одесса ", 21.06.2012
Аграрии Одесской области приступили к уборке ранних зерновых. На начало нынешней недели собрано 16 тысяч тонн зерновых с площади в 11 тысяч гектаров.

Об этом сообщил в ходе аппаратного совещания облгосадминистрации начальник главного управления агропромышленного развития ОГА Анатолий Новаковский. Самая высокая урожайность у хлеборобов Саратского района — 22 центнера с гектара, у тарутинцев самая низкая — 11 ц с га.
По словам руководителя управления, в нынешнем году в области предстоит убрать ранних зерновых, зернобобовых и озимых с площади в 925 тысяч га. Из-за неблагоприятных погодных условий в этом году будет собрано на 500 тысяч тонн зерна меньше, чем в прошлом. Согласно утвержденной программе по зерну, аграрии Одесщины должны выйти на цифру в 2,49 миллиона тонн зерна. Задача вполне реальная и выполнимая, считает Анатолий Новаковский.
Впервые за многие годы удалось добиться снижения цены на дизтопливо на период проведения уборочной страды. Сегодня хозяйства на 77% обеспечили себя дизтопливом и на 69% бензином. Полностью горючим запаслись аграрии Болградского, Ивановского, Саратского, Татарбунарского, Ширяевского районов.
Существенную работу провела рабочая группа, которая по поручению губернатора занималась вопросами эффективного использования уборочной техники. Во время уборочной кампании будет задействовано 3818 зерноуборочных комбайнов, нагрузка на каждый составит почти 250 гектаров. Поскольку Одесщина не располагает таким парком техники, то, как обычно, она будет привлекаться из других регионов. Заключены соответствующие договоры, и уже 900 зерноуборочных комбайнов прибыли в нашу область. Урожай ранних зерновых должен быть собран за 10-12 дней.
Учитывая нынешнюю жару, самое пристальное внимание будет уделяться противопожарной безопасности, заметил Анатолий Новаковский. На полях ничего не должно гореть, поджигатели стерни будут нести уголовную ответственность.
http://vo.od.ua/rubrics/tema-dnya/21817.php

ТОЧКА ЗОРУ

ЗВІРЯТИ РЕФОРМИ З ПРАВОВОЮ СПАДЩИНОЮ КРАЇНИ
Світлана Макаренко, «Крымские известия», 21.06.2012
«Держава повинна контролювати регіональне та місцеве самоврядування, а не тягнути на себе їх повноваження, фінанси і власність».

Наближається чергова річниця Конституції України. Ми відзначаємо її на тлі загострення політичної ситуації в країні. Скоро вибори. І Основний закон держави знову в зоні підвищеної уваги. Як відомо, створена конституційна асамблея для підготовки пропозицій щодо змін у ньому. Але країна вже не раз отримувала урок того, що ситуативні зміни в Основний закон можуть призвести до негативних наслідків. Про це ми розмовляємо із заслуженим юристом України і АРК Григорієм Демидовим.
— Конституція України від 28 червня 1996 року з моменту прийняття зазнала сер¬йозних змін. У чому їх суть та необхідність створення ще й нової Асамблеї?
— Перша редакція передбачала президентсько-пар¬ламентську форму прав¬ління. Президент був не тільки главою держави. Ним здійснювалося керівництво внутрішньою і зовнішньою політикою, визначалися напрямки діяльності уряду. До пов¬новажень відносилося також формування уряду, за винятком кількох його членів, кандидатури яких узгоджувалися з парламентом, — включаючи прем’єра. У складний період становлення незалежної держави, переходу до ринкової економіки при відсутності багатопартійної сис¬¬теми така централізація влади була об’єктивно необ¬хідною. Але оскільки повноваження парламенту були вкрай обмеженими, виникло запекле протистояння його з президентом та урядом. Чинником, який також породжував конфлікти, була та обставина, що цей період державного будівництва збігся з активною фазою приватизації об’єктів державної власності. У грудні 2004 року під час гострої політичної кризи в Конституцію країни внесені зміни, які закріплювали пар¬ламентсько-президентську модель. На другому етапі реформи передбачалася і реформа місцевого самоврядування. За парламентом були закріплені повноваження з визначення основ зовнішньої і внутрішньої політики. При цьому зроблена спроба застосувати на рівні держави кримську парламентську форму прав¬ління, згідно з якою парламентом визначаються напрямки регіонального розвитку і формується весь склад уряду.
Але в АРК лише подання кандидатури прем’єра здійснюється спікером парламенту — за погодженням з президентом краї¬ни. Решта складу уряду та його структура формуються виключно за поданням прем’єра. В цьому випадку подання кандидатур членів уряду розділили між президентом і прем’єром. Позаяк питання полягає не тільки в кандидатурах чи особистос¬тях, а й у визначенні напрямів політики в конкретних сферах чи президентом, чи прем’єром, ця модель призвела до їх протистояння. Виникла проблема дуалізму виконавчої влади. Оскільки ж за президентом збереглися повноваження призначення глав державних адміністрацій, то протистояння поширилося по вертикалі на місця. До того ж, мінімальна більшість коаліції «помаранчевих» у парламенті розкололася на «пропрезидентські» і «пропрем’єрські» сили.
Відсутність елементарної по¬лі¬тичної культури, здатнос¬ті домовлятися і почуття від¬повідальності перед суспіль¬ством паралізували роботу парламенту. Фактично була дезорганізована вся система управління. Крим це проходив за часів президентства Ю. Мєшкова. Вибиратися з такої «руїни» дуже важко. Крим досі не відновив втрачене.
Все це відбувалося на очах у світової спільноти і дискредитувало країну так само, як свого часу і Кримську автономію. Іміджу України як держави, яка обрала демократичний, правовий шлях розвитку, завдано колосальної шкоди.
Після чергових виборів Президента України рішенням Кон¬ституційного суду внесені до Конституції вищезгадані зміни визнані неконституційними,  повернена колишня президентсь¬ко-парламентська форма прав¬ління. Венеціанська комісія з цього приводу зазначила, що рішення з питань конституційного устрою може приймати тільки парламент — як орган, який безпосередньо представляє народ. З урахуванням цього, а також необхідності проведення другого етапу конституційної реформи, створена Конституційна асамблея, покликана підготувати відповідні пропозиції для внесення їх президентом на розгляд парламенту.
— Чому в складі Консти¬туційної асамблеї немає пред¬ставників АРК?
— Висловлю свою особис¬ту думку. Хто б не перебував на чолі центральної державної влади: представники Заходу, Центру чи Сходу країни, стало вже традицією не помічати наявності автономії в складі держави, її Конституції, статусу і повноважень.
— Чим це пояснити?
— Справа не тільки в особистих ідеологічних чи етнокультурних пріоритетах мож¬новладців. Справа, перш за все, в надцентралізованій дер¬жавній владі, яка влаштовує теперішню політичну еліту країни. Центральні органи підім’яли під себе повноваження як автономії, так і місцевого самоврядування, бюджетну і податкову системи, землю, природні ресурси і власність. Централізація влади, що була необхідна на початковому етапі, перетворилася на гальмо, джерело корупції і переділу власності.
— У чому конкретні причини ігнорування автономії?
— Крим у всіх параметрах не вписується в ситуацію в країні, в цю надцентралізовану систему. Наприклад, на рівні держави уряд формується президентом за поданням прем’єра. В Криму уряд формується парламентом автономії, перед яким і відповідальний. На рівні регіонів обласні ради не мають власних виконавчих комітетів. Там існують обласні держадміністрації, голови яких призначаються президентом, і відповідальні перед ним. Кримський парламент має право відправити свій уряд у відставку. Обласна рада не може відправити у відставку ані облдержадміністрацію, ані голову цієї адміністрації. Тому обласні ради, посилаючись на Крим, вимагають собі власні виконкоми. Це дратує центральну владу. Далі. Затверджена Законом України Конституція АРК закріплює право власності автономії на землю і природні ресурси. Земельний кодекс України та інше законодавство, в порушення державних гарантій, не передбачають право власності автономії на землю і природні ресурси, як, втім, і обласного та районного самоврядування. Це ганебне порушення державних гарантій, та ще один «дратівливий чинник». Далі. У сфері бюджетних відносин Конституція АРК закріплює принципи бюджетної самостійності автономії. Але це не вписується в надцентралізовану бюд¬жетно-податкову систему краї¬ни, коли фінанси концентруються в розпорядженні центру, який щорічно визначає обсяг коштів, що виділяються місцевим бюджетам. Автономія та місцеві ради змушені стояти з простягнутою рукою і просити гроші для вирішення будь-якого найдрібнішого місцевого питання. Згадайте зруйновані зимовими штормами кримські пляжі, на відновлення яких ані в автономії, ані у місцевого самоврядування немає власних коштів. Немає коштів не тільки на створення нормальної інфраструктури, але навіть на прибирання сміття! Якщо ж реалізувати чинні положення Конституції АРК, то автономія і місцеве самоврядування отримають фінансову самостійність. Все це також сильно дратує центральну владу. Тому на державному рівні про Конституцію автономії вважають за краще мовчати. У проекті Конституції України, внесеному свого часу Президентом України В.Ющенком, було відсутнє навіть згадування про Конституцію АРК.
— ВО «Свобода» навіть пропонує ліквідувати автономію.
— Ідеологам ВО «Свобода» рекомендую звернутися до правової спадщини країни. Почитати хоча б Конституцію УНР 1918 року. Вона встановлювала, наприклад, земельний територіальний устрій, а також широкі права національних меншин, аж до створення ними своїх представницьких органів, яким державою передавалася частина повноважень для самоврядування. У РІА «Новий регіон» Олександр Болтян виклав передвиборчі пропозиції ВО «Свобода». Те, що пропонується, нагадує доб¬ре відому Галичині колоніальну систему управління українськими землями часів Речі Посполитої, коли цими землями керував воєвода, який призначався польським королем. Модель ця дуже схожа на теперішні облдержадміністрації. Навіть у ра¬дянській системі обласні та районні ради мали свої виконкоми. «Свободі», як на мій погляд, потрібно поміняти назву на «Несвобода». Замість того, щоб нав’язувати все це Криму, потрібно виконати рекомендації Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи від 1997 року і поширити на регіони України кримську модель. Обласному та районному самоврядуванню повернути виконкоми, надати власну податкову базу, яка буде достатньою для вирішення їх потреб, і право власності на землю та природні ресурси. Держава повинна контролювати регіональне та місцеве самоврядування, а не тягнути на себе їх повноваження, фінанси і власність. Колись все одно доведеться переходити до сучасних форм регіонального і місцевого самоврядування та виконувати державні гарантії статусу і повноважень автономії.
http://www-ki.rada.crimea.ua/index.php/-i/5604-2012-06-21-06-33-03

ДЛЯ ЧОГО РОЗКОЛЮЮТЬ УКРАЇНУ?
Петро Парипа, Оксана Процюк, «Галичина», 20.06.2012, Івано-Франківська обл.
Дискусії навколо законопроекту Колєсніченка-Ківалова «Про засади державної мовної політики» тривають.

«Галичина» запросила на чергове засідання свого дискусійного клубу народного депутата України Ігоря Зварича від Партії регіонів (який проголосував за цей законопроект), народного депутата України Дмитра Шлемка від ВО «Батьківщина», професора, завідувача кафедри слов’янських мов ПНУ ім. В.Стефаника Миколу Лесюка, доктора  історичних наук Сергія Адамовича, який досліджує проблеми соборності  України, та політолога Ігоря Дебенка.
Нашим гостям ми запропонували  тему дискусії «Розкол країни в контексті законопроекту Колесніченка-Ківалова «Про засади державної мовної політики»:
1. Проблеми на мовному грунті в Україні: міфи і реальність.
2. Загрози, які несе в собі законопроект:
- мові як духовній субстанції;
- існуванню держави (зміна її національного характеру);
- посилення конфліктогеннності в українському суспільстві.
3. Що мають робити українці у ситуації, що склалася?
І.Зварич: - Дякую за можливість висловитися. Я сьогодні відкрив один із місцевих  інтернет-сайтів, де написано, що міський голова Івано-Франківська  говорить, що москальська мова не повинна звучати в Україні. Тому  справді є проблема цивілізованого ставлення до носіїв іншої мови.
Якщо подивитися на законопроект, то лише у трьох його статтях, а  всього він має 32, не йдеться про те, що державна мовна політика  базується на визнанні, на всебічному розвитку української мови як  державної. А ст. 6 «Державна мова» чітко гласить, що державною мовою  є українська і вона обов’язкова для застосування на всій території України при здійсненні повноважень органами законодавчої, виконавчої,  судової влади, у міжнародних договорах, навчальному процесі тощо.  Тобто окреслюється, що українська мова як державна є обов’язковою  для застосування у всіх випадках, крім тих, які визначені цим законопроектом.
Про що йдеться? Якщо в судовому процесі є два носії іншої мови, а  суддя готовий і може вести його на цій мові з перекладом чи без перекладу. Ми можемо заборонити цим людям спілкуватися на їхній мові в судовому  процесі. Але, напевно, це не правильно.
Чи, скажімо, якщо ліки довозять  на території, де проживає старше покоління, а їм зневажливо кажуть,  що за двадцять років вони не зуміли вивчити української мови. Все  ж українська і російська мови – дуже різні. Тому якщо буде паралельно  в інструкціях використана інша мова, то що це зашкодить нашому національному  суверенітету?
Ми всі говоримо, що було правильне рішення Конституційного  Суду щодо застосування української мови, то у цьому законі йде абсолютно  точне повторення того, що вирішив КС. Тобто нічого нового у цьому  законопроекті відносно Конституції, рішення КС я не бачу. Мені там  не подобаються закладені норми щодо інформаційного простору. З цього  приводу я вноситиму свої поправки, бо українська мова є частиною  забезпечення конституційного ладу.
Таким чином, повинні бути певні  регулювання щодо мови в інформаційному просторі, а не повна свобода… Більше того, чіткіше потрібно виписати про застосування державної  мови в державних засобах масової інформації.
Щодо конфліктогенності, то я вже розпочинав із заяви керівника великого  міста.
О.Процюк: - Із врахуванням того, що нині у нашому дискусійному клубі не бере  участі Віктор Анушкевичус, я б просила не обговорювати його заяви,  тим більше вони не є предметом нашої дискусії.
І.Зварич: - Я виходжу з того, що всі в Україні – українці, але є українці російського  етнічного походження, болгарського тощо. Таким чином, це є всі українці,  яких ми не можемо цькувати, а їм треба надати можливість почуватися  комфортно за обов’язкового збереження і вивчення української мови  у всіх закладах… Якщо я звертаюся українською мовою до органів державної  влади Криму, то мені мають надати послуги українською мовою. Це також  зазначено у цьому законопроекті. Тобто його насамперед треба читати.
А що стосується русинів і взагалі, то мені здається, що таке  побоювання є певною мірою свідченням того, що ми себе чомусь вважаємо  меншовартісними. Ми збережемо українську мову, ми її утвердимо й  надалі. І цей законопроект дозволяє це робити.
Якщо ви подивитися імплементацію мовної хартії у всіх державах  світу, то, окрім кількох, серед мов які попадають під неї є і російська  і, на жаль, русинська і українська мова, бо так склалося історично.
Перша хвиля еміграції була русинська, бо ми називали себе русинами  в той період, а потім відбулася вже ідентифікація як українців. Тому  ті держави можуть поступати так, як вони собі забажають, а нам, оскільки  русинська мова є діалектом української, як на мене, це з тла законопроекту  треба забрати. Тобто з моєї точки зору, якщо попрацювати над цим  законопроектом, також над доцільністю, я б напевно тут перевів взагалі  в референдум ний процес. Якщо сільська громада вважає за необхідне  поряд з державною мовою застосовувати іншу мову, яка зручна для неї,  то міряти підсумками референдуму. Будь-яке рішення місцевих рад,  що я теж вноситиму в законопроект підлягає затвердженню законом України  про запровадження іншої мови в користування громади. Якщо ці ключові  речі ввести, то, думаю, що цей закон тільки змінить ситуацію. Бо  ми іноді кабінетно все оцінюємо, не будучи серед людей, не чуючи  їх.
П.Парипа:  - Пане Ігоре, ви не коректно озвучили інформацію щодо мовної  хартії, бо вона стосується мов, які зникають.
І.Зварич: - Думаю, що це наша інтерпретація, нам вона вигідна. Але, коли  я буду в Києві, надам офіційні дані, де при імплементації хартії,  - в Болгарії, Румунії, Австрії, Польщі, Хорватії, де російська мова  включена як така, що підпадає під хартію. Вас це переконає?
О.Процюк:  - Може в Болгарії, Румунії та інших країнах російська мова зникає,  проте в Україні такого немає.
І. Зварич:- Але в нас є її носії.
П.Парипа: - Та немає значення. Їй у нас нічого не загрожує.
І.Зварич:- Ну, звичайно, 30 відсотків населення для нас немає значення.  Тут про ніякі загрози не йдеться, а про створення можливостей тим  людям, які володіють цією мовою і хотіли б нею спілкуватися, не заперечуючи  жодним чином українську мову як державну.
П.Парипа:- Пане Ігоре, ви зачитували перші статті законопроекту Колєсніченка—Ківалова, і це мені нагадало радянську конституцію, де було все дуже файно, але навпаки робилося…
Д.Шлемко: - З 450 народних депутатів 234 – це лише 52 відсотки. Це рідкісне  явище при такій політичній напрузі, яка була. Знайшлися. Я розумію  «регіоналів», донецьких, москалів, але ніяк не можу зрозуміти тих  два відсотки. Не знаю, що з ними робити, але думаю на Івано-Франківщині  вони будуть оголошені persona non grata і нехай переселяються на  Схід, на Донеччину, там їм буде комфортніше. Не знаю, чи ви дивилися  телевізор, але я спостерігав у залі Верховної Ради, біля трибуни  і був шокований тим, як вони стрибали і раділи, як вчора вболівальники,  коли виграла збірна України. Так Колєсніченко і ця команда раділи,  ніби вони зробили для України щось таке, що завтра принесе їй здобутки.
А насправді вони втоптали все, що донині було. А логіка дуже проста – на носі вибори. Рейтинг ПР падає на сході  до нуля. Люди говорять про те, що нічого не виконано. Соціальні ініціативи  влади нічого не дають людям. Треба щось робити. Так і виникло питання  мови, хоча за соціологічними опитуваннями проблема мови знаходиться  аж, як не помиляюся, на десятому місці. Якби це питання не піднімали,  воно б і не виникало…
Це, що було сказано, це преамбула. Головне ті статті, які мають  ввести в дію, - заторкнуть усе, починаючи від дитячого садочка і  закінчуючи школою, ВНЗ, ЗМІ і т.д., тому що рада вищого рівня має  приймати рішення про те, яка буде регіональна мова. От прийме Донецька,  і на всій Донеччині буде російська мова. Судді, всі інші, те що не  правильно цитував Ігор Зварич, мають знати мову меншин, які там живуть,  і вести нею процес. Єдине нині завдання для цих хлопців – розколоти  націю. Економічні і соціальні проблеми її об’єднали, і вже думали,  що вибори вирішать усі наболілі питання. Нині знайшли болюче місце,  і на мові розколюють Україну на Схід і Захід. Якщо на Сході це зрозуміють,  то все стане на свої місця, а якщо ні, то будемо мати так як вчора  на зборах вчителів Росії сказав міністр освіти Д.Табачник – «ми  перестали нав’язувати в школах підручники непотрібною мовою». Ну  не шок? Чому поїхав в Росію виступати перед вчителями? Про рідну  мову каже, що вона непотрібна! Тому це міф, що їх цікавить мова.  Вони використовують інструмент мови для того, щоб залишитися при  владі.
М.Лесюк: - Розколу України у зв’язку з прийняттям цього законопроекту  дуже б хотіли всякі колесніченки і кивалови, але їм це все одно  не вдасться. Згадаймо 2004 рік, Помаранчеву революцію, скільки там  було і українськомовних, і російськомовних людей, вони і обнімалися,  і браталися, і ніхто не робив різниці, хто якою мовою говорить, бо  всі хотіли нарешті якоїсь справедливої влади в Україні. Думаю, що  на цій основі їм не вдасться здійснити фарисейський задум – розкол  Украйни.
Фактично в Україні ніхто нікому не забороняє розмовляти будь-якою  мовою, я такого факту не чув, хоч би раз той Колесніченко навів такий  приклад. Я хочу зачитати декілька фраз із статті донецького російськомовного  журналіста Дениса Казанського, яка називається «Я нє нуждаюсь в вашей  защітє»:
«Так вот, спеша воспрепятствовать дальнейшему кровопролитию,  материальным убыткам и возможным жертвам в депутатских рядах, я хочу  обратиться к защитникам русского языка и попросить их об одной маленькой  услуге.
Господа, товарищи, прошу вас, не надо меня защищать.
Я, русскоязычный до мозга костей житель Восточной Украины, освобождаю  вас от этой почетной миссии, остановитесь. Вас неправильно информировали,  ввели в заблуждение. Честное слово, никто не мешает мне говорить  на русском языке. Я не шпион и не перебежчик из Галичины. Я больший  дончанин, чем мне этого хотелось бы. В Донбассе родились мои де душки  и бабушки, в моей семье никто никогда не разговаривал по-украински,  но я на известном месте вертел все ваши языковые инициативы, потому  что вы мошенники и лгуны.
Я не нуждаюсь в вашей защите, потому что самое большое зло в  Украине, от которого я хотел бы защититься, – это вы сами… Клянусь, меня никто не притесняет и не выживает из Украины. Я  без проблем понимаю украинский язык, и в то же время имею свободный  доступ к русской литературе, музыке и видеопродукции…
Поверьте, меня, русскоязычного гражданина Украины, совсем не  беспокоит существование в Украине украинского языка. Меня, русскоязычного  гражданина Украины, сильно беспокоит провокационная деятельность  Партии регионов.
Я прошу вас – идите к черту с вашими рваными рубашками. Мы тут,  в Донбассе, замычим хоть по-коровьи, только бы вы убрались из парламента  и никогда больше о себе не напоминали».
Я думаю, що основна маса російськомовних людей на Сході Україні  не робитиме на цьому політики і вважаю, що Партія регіонів прорахувалася,  роблячи ставку на те, що її підтримає російськомовний електорат.  Навпаки, може бути таке, що люди зрозуміють, що вони знайшли на чому  зачепитися бо в усіх інших напрямках провалилася політика…
В Інтернеті проводять чимало опитувань з приводу того, яка повинна  бути мова в Україні. Я навіть у Фейсбуці написав на це відгук, що  тільки в Україні можливі такі безглузді запитання. Уявіть, що подібне  до цього питання ви б поставили полякові чи французові. Він подивився  б на вас і щось недобре про вас подумав, бо чому у моїй країні якась  інша мова має бути. А тут через безбатченків, бездомків, покручів,  манкуртів, перевертнів, зрадників, байдужників, всяких пофігістів  мова титульної нації загрожена, її треба рятувати, а не мову яка  всюди звучить. Я не захищаю мера нашого міста, бо чимало недоліків  є в його роботі. Але, думаю, що якщо він і це сказав, то мав на увазі,  щоб офіційно не звучала ця російська мова, щоб вона не займала позиції  в нашому суспільстві…
Далі, Ігоре Теодоровичу, ви кажете, що цей законопроект нічого  нового не несе. То нащо його приймати? Ніхто до цього часу не забороняв  по російськи говорити в судах і т.д.
У всякому разі це питання надумане для того, щоб зворухобити  суспільство і заробити собі якісь дивіденди, яких, думаю, ПР на цьому  не отримає.
С.Адамович: - В Україні на рівні суспільства, звичайно, мовної проблеми не  існує. Нема проблеми у спілкуванні ні в Івано-Франківську, ні в Донецьку,  незалежно від того, хто якою мовою спілкується. І це дуже добре.  Щодо цього, то, гадаю, у нас ліпша ситуація, ніж у деяких країнах  Європи на зразок Бельгії. Але, на жаль, чинна влада, ідучи на поводу  Росії, утискає українську мову. Тут не треба далеко ходити. Коли  я був п’ятого червня на протестній акції на захист української мови,  то на газетних розкладках не зміг знайти жодної української газети.
І це столиця. Я не знаю, де ще можна знайти таку державу…
Я не знаю, чим чинне законодавство заважає розвитку мов національних  меншин. Я вчора порівняв законопроект Колесніченка-Ківалова «Про  засади державної мовної політики» і старий закон УРСР про мову. Те,  що стосується української мови, вони просто передерли, не змінюючи  навіть знаків пунктуації. Тобто вони і не збиралися думати про українську  мову. У старому законі є достатньо можливостей для введення на місцевому  рівні мов національних меншин, зокрема, що сільські і селищні ради  можуть використовувати поряд з українською і їхні національні мови.  Зате в новому законопроекті з’являється такий термін як мовна група.  Завтра кілька арабів в Івано-Франківську і вимагатимуть на телеканалі  «Вежа», щоб їм надали годину ефіру, або робили паралельний переклад.
Рідна мова – перша мова, якою особа володіла в ранньому дитинстві.  Чому в людини забирають право самостійно визначати? А вже в ст. 3  йдеться про те, що людина має право вільно визначати, яка мова рідна.  Тобто цей законопроект навіть добре не вичитаний. Там зазначено,  що є регіональні мови, є мови меншин і ще якісь інші мови. А які  інші? Це означає, що хто що захоче, те й пропонуватиме? А є ще в  цьому законопроекті термін «основна мова», який не визначений. Фактично  ми маємо небезпеку консервації ситуації, яка існує. Про русинську  мову я навіть не кажу, бо за такою логікою ми можемо говорити про  гуцульську, бойківську, лемківську, і це може тривати до поділу на  сільради тощо. Де взяти гроші на спеціалістів, які перекладатимуть,  на документацію, на дорожні знаки, на зміну паспортів тощо?
Ігор Теодорович зауважив, що в інформаційному просторі немає  ніяких обмежень для мови. Тобто телеорганізації й України можуть  на власний розсуд вести мовлення державною мовою, регіональними мовами,  мовами меншин, або мовами міжнародного спілкування. Захочуть, будуть  вести мовою міжнародного спілкування – китайською, захочуть – українською…  Жодних обмежень…
Єдине, що мене втішило, що якимось дивом державна українська  мова залишилася у збройних силах. Може, погано вичитали.
І.Зварич:  - Навпаки, всі системні речі – і мова Верховної Ради, і мова  рішень органів влади і т.п. – українська.
С.Адамович: - Але там відразу йде дубляж, що може бути й іншими.
І.Зварич: - Може бути перекладено, опубліковано…
С.Адамович:  - Що цей законопроект дасть загалом? Фактично він знищує регіональні  мови. Бо там іде державна, російська, потім мова меншин. Мені довелося  їхати з болгарином з Одеси, який казав, що не в силі буде вчити державну,  російську і регіональну. Українська – державна, російську змушені  вчити, бо Одещина говорить нею, а на болгарську вже не вистачить  часу, і вона зникне як така…
У підсумку у нас буде двомовна держава, а двомовні федерації  є надзвичайно не стійкими і, як правило, вони розпадаються…
У мене таке відчуття, що ще 10-20 років і ми будемо говорити,  що в Україні є ще люди, які розмовляють українською мовою. Як не говорити про утиски української мови, коли мені вчора зателефонували і повідомили, що на Бурштинській ДРЕС, де працює понад п’ять тисяч  робітників, документацію переводять на російську мову. Що в Бурштині  є російська меншина? Як це трактувати?
Можливо, ми збережемося як ідентичність українська, ми будемо  або ірландцями, або жителями Уельса, тобто потрапимо у таку ситуацію,  яка там є сьогодні, коли люди себе ідентифікують як шотландці, але  мало хто з них говорить своєю мовою…
І.Зварич:  - Та державну мову вивчають всюди.
С.Адамович:  - Ви були в Берегово? Скільки там слідів тої мови насправді.
І.Зварич: - Значить, треба контролювати…
С.Адамович: - Я вам розкажу, як контролюють. Може, як народний депутат зробите  запит. В Івано-Франківську є Сбербанк Росії. Я зайшов туди щоб відкрити  депозит, мені дали бланк на російській мові. Я, посилаючись на всі  статті законів, звертаюся в Нацбанк з проханням здійснити перевірку  в Сбербанку щодо дотримання мовного законодавства. Нацбанк відписує  мені, що це не в його компетенції і що там видають бланки різними  мовами. Далі я пишу в прокуратуру, яка відписує мені аналогічно.  За певний період часу йде людина у Сбербанк і їй знову ж таки дають  бланк на російській мові. Оце конкретний приклад, як я намагався  боротися за дотримання мовного законодавства. Тому, Ігоре Теодоровичу,  ви виступаєте адвокатом дуже поганої компанії і мені вас щиро жаль.
І.Дебенко: - Власне, закон не мав би допускати двозначності у трактуванні.  Однак, особливість українського законодавства якраз і проявляється  у можливості його багатозначної інтерпретації. Як наслідок, навіть  розуміючи однаково, кожен в залежності від доцільності читає його  по-різному.
Повертаючись ж до проблем на мовному ґрунті в Україні, зауважу,  що це міф, який, проте, вперто прагнуть зробити реальністю. На побутовому  рівні мовної проблеми як такої не існує. Більше того, якщо якусь  мову і слід захищати в нашій державі, так це державну українську мову.
Разом з тим, Ігор Теодорович влучно зауважив, що необхідно читати  закон. А в законі споглядаємо суцільну підміну понять та спекуляцію.  Прикриваючись Європейською хартію, автори законопроекту насправді  ганебно маніпулюють нею.
Водночас, підходячи до оцінки прийнятого у першому читанні законопроекту  «Про засади державної мовної політики», вважаю за доцільне закцентувати  увагу на кількох основних, на мою думку, позиціях.
Перша і найголовніша. Мовний законопроект жодною мірою не можна  оцінювати як намагання Партії влади виконати свою передвиборчу обіцянку,  реалізувати положення власної Програми, а чи прагнення створити законодавче  підґрунтя для вільного використання та розвитку міноритарних мов.  Власне, те, що Партія регіонів взяла на озброєння мовний законопроект  є красномовним свідченням незадовільної політики уряду як на внутрішній,  так і на зовнішній арені, що здатна призвести до катастрофічних наслідків  уже в найближчому майбутньому. Цей закон – це ширма, мета якої відвернути  увагу від економічних провалів, правового хаосу та політичних переслідувань  й міжнародної ізоляції.
Друге. Мені щиро прикро за чинну парламентську опозицію. Точніше  тих, хто прагне себе нею називати. Обмежившись театралізованою акцією  спротиву, опозиційні лідери засвідчили власну безхребетність й певною  мірою навіть політичну імпотентність.
Д.Шлемко: - Дуже ви вже далеко зайшли, та трошки думайте, що говорите.
І. Дебенко: - Я не розумію чому законопроект набрав лише два «проти»?! У будь-якому випадку навпроти прізвищ абсолютної більшості опозиційних  політиків мали б стояти категоричне «проти», а не розмите «відсутній».  Дивну пасивність у спробах протидії партії влади протягнути небезпечні  для країни рішення охарактеризувати інакшим чином я не можу. А відтак,  у разі прийняття законопроекту у другому читанні й при подальшій  мовчазній згоді опозиції відповідальність лежатиме однаково, що на  Партії регіонів, її сателітах, тушках та тушканчиках, так і на самій  парламентській опозиції.
Д. Шлемко: - Та не відсутні. Ви хоч дивіться телебачення. Ми накрили прапорами  свої робочі місця, щоб ніхто туди не прийшов від ПР…
І.Дебенко: - Відповідаючи на друге умовне запитання дискусії, варто зауважити,  що наше суспільство насправді напрочуд різноманітне. Однак, саме  в різноманітті щастя і справжнє багатство держави за умови адекватної  державної політики. Проблема мови наразі не є домінантною для суспільства.  Власне, це і засвідчили події 5 червня. Багато ж із тих, хто виступав  проти законопроекту, так і залишились проти нього на своїх сторінках  у соцмережах та коментарях під інформаційними повідомленнями. Спротив  не матеріалізувався у дію. А це вже проблема не опозиції, а катастрофа  усіх двадцяти років державної незалежності. За цей період ми  так  і не виховали в собі національно свідомої, самобутньої особистості.  Звісно, закон створює передумови для подальшої і більш глибинної  дезінтеграції суспільства, його розколу і поділу на сорти. Однак,  значною мірою цей розкол не виходитиме із суспільства безпосередньо.  Його й надалі продукуватимуть владні еліти у своїх меркантильних  політичних цілях.  Зрештою, помилки є й їх необхідно виправляти й  я щиро сподіваюсь, що помилку імені Колесніченка-Ківалова буде виправлено.
Завершити б хотілося риторичним запитанням: А чи необхідний взагалі  розгляд законопроекту у другому читанні?! Адже насправді, як би це  болісно не звучало, прийняття законопроекту у першому читанні вигідне  не лише чинному режиму –мобілізація електорату обопільна.
http://www.galychyna.if.ua/index.php?id=single&tx_ttnews[tt_news]=19809&tx_ttnews[backPid]=24&cHash=da0139ae52

«НУ НЕ СМОГЛА Я, НЕ СМОГЛА…»
Елена Костенко, «Украина-Центр», 20.06.2012, Кировоградская обл.
Кировоградские организации оппозиционных партий протестовали против принятия Радой так называемого языкового законопроекта.

Собралось, по разным данным, 5-7 десятков людей. Участие в мероприятии принял один (из шести) лидер партийной организации. Эта статистика, весьма печальная для самих оппозиционеров, при трезвом размышлении ставит под большой вопрос организационную состоятельность местных «правых», что, в свою очередь, может аукнуться серьезными проблемами во время проведения грядущих выборов депутатов Верховной Рады.
Судите сами: акция по весьма резонансному поводу, во время которой несколько десятков человек развернули посредине площади Кирова один национальный флаг и полтора десятка партийных, была организована партиями «Батьківщина», «Фронт Змін», ВО «Свобода», «УДАР Виталия Кличко», Народный рух Украины и УНП. То есть каждая из них для того, чтобы продемонстрировать гнев народный, смогла собрать в 250-тысячном Кировограде грубо по десятку-полтора сторонников. Для политических сил, претендующих на взятие реванша у партии власти и ее союзников во время осенних выборов, – не просто мало, а смехотворно мало. Это во-первых.
Во-вторых. Только один из местных лидеров этих партий (далеко не самой крупной), председатель областной организации УНП Александр Ратушняк, принял участие в мероприятии. Не было ни Валерия Кальченко («Батьківщина»), ни Андрея Табалова («Фронт Змін»), ни других руководителей. Причины не совсем понятны (срочная командировка?), но впечатление создалось вполне однозначное: глубоко наплевать, на самом деле, лидерам сегодняшней кировоградской оппозиции и на языковой вопрос, и на собственных активистов, и на имидж их политических сил, что, как минимум, немного странно, учитывая близость избирательной кампании.
И, наконец, в-третьих. Проблемы с мобилизацией сторонников для публичных акций и безразличие руководителей к публичной деятельности – это вопросы исключительно внутренние, и никого, кроме самих оппозиционеров, по большому счету, волновать не должны. Однако уже в довольно скором времени начнется формирование избирательных комиссий, которые будут работать на выборах депутатов Верховной Рады. В каждую из них все субъекты избирательного процесса должны будут делегировать своих людей. Простая арифметика: только в Кировограде (не говоря уже о всей области) будет 125 участковых избирательных комиссий плюс окружная. Определять состав будет жеребьевка, на которую каждый из субъектов избирательного процесса (пар¬тии и мажоритарщики) должен подать кандидатуры членов. То есть, например, в Кировограде от каждой оппозиционной партии нужно будет по 1-2 кандидатуры на каждый участок.
А теперь, внимание, вопрос: если 6 политсил вместе с трудом собирают на массовую акцию 50-70 человек, сможет ли каждая из них предоставить по 125-250 кандидатур в члены участковых избиркомов (не говоря уже об официальных наблюдателях, доверенных лицах и прочих)? Повторимся, речь только о Кировограде, если брать всю область, то цифру нужно умножать грубо на 4. Проблема, к слову, не нова. На выборах 2010 года та же «Свобода» смогла предоставить в областном центре лишь около половины необходимого количества членов избирательных комиссий, УНП и Рух – вообще практически не дали людей. Есть вопросы и по «УДАРу», не так давно сменившему региональное руководство, и по «Батьківщині» с «Фронтом Змін», которые впервые идут на выборы вместе. По информации Интернет-ресурса «весь Кировоград», ссылающегося на источники в среде самих оппозиционеров, уже на этапе формирования объединенного штаба между представителями двух партий, цитирую: «начали возникать конфликты из-за распределения должностей и финансовых потоков».
Вполне реальной, таким образом, представляется угроза саботажа избирательного процесса – если не по злому умыслу, то по несостоятельности нынешних кировоградских оппозиционеров. Примечательно, что о всевозможных кознях и нарушениях, на которые могут пойти их оппоненты во время выборов, в том числе – на избирательных участках, кое-кто из местных «правых» начинает говорить уже сейчас. И отнюдь не лишенным оснований представляется предположение о том, что делается это именно по причине понимания собственной неспособности организовать работу во время избирательной кампании и собственно выборов. Помните, кто обычно громче всех кричит «держи вора»?
http://uc.kr.ua/ne-smogla/

ЯКБИ ОПОЗИЦІЯ ПОГОДИЛАСЯ НА ПРАЙМЕРІЗ, ВОНА Б ВИГРАЛА – ОЛЕКСІЙ ГАРАНЬ
Борис Машлянка, «Про все», 20.06.2012, Тернопільська обл.
Як мають визначатися кандидати на виборах до Верховної Ради в мажоритарних виборчих округах?

18 червня в Комітеті з питань соціальної політики та праці відбувся круглий стіл на тему: «Як мають визначатися кандидати на виборах Верховної Ради в мажоритарних виборчих округах?» На заході обговорювалося питання процедури висунення кандидатів від опозиції по округах, а саме – їх попереднього узгодження між опозиційними партіями та з громадою.
В заході взяли участь: Олег Вострих (“Вища школа професійної політики”, громадська кампанія “Я – виборець”), Олексій Гарань (Школа політичної аналітики Національного університету “Києво-Могилянська Академія”), Костянтин Дикань (Фонд Разумкова), Остап Кридик (політолог), Павло Жовніренко (“Центр стратегічних досліджень”, Асоціація громадських організацій малого та середнього бізнесу України), Світлана Заліщук (“Новий громадянин”), Олексій Кляшторний (“Народний Вибір 2012”), Анатолій Пінчук (ВГО “Українська стратегія”, Громадянська асамблея України), Тарас Рондзістий (“Українська справа”).
Учасники круглого столу, говорячи про висунення узгоджених кандидатів, називали ефективним кроком до цього процедуру праймеріз – попередніх виборів. За ними опозиція висувала б дійсно найбільш достойних кандидатур.
«Опозиція, безумовно, виграла б, якби провела праймеріз, – каже директор Школи політичної аналітики Національного університету «Києво-Могилянська Академія» Олексій Гарань. Але є багато протиріч, через які, вона, напевно, не піде на праймеріз».
Таку думку поділяє і решта учасників заходу, аргументуючи це й ідеологічними протиріччями, й власними амбіціями кандидатів, й не можливістю подекуди технічно організувати процедуру.
«Будь яка партія, що запропонує праймеріз, яка б вона чесна не була, не знайде підтримки у своїх союзників», – каже директор Центру стратегічних досліджень Павло Жовніренко.
На думку експерту Центру Розумкова Костянтина Диканя, опозиція до праймеріз ще не готова. Втім, публічне узгодження кандидатів, в тому числі з громадою, може допомогти визначити об’єктивно найдостойнішого.
Політолог Остап Кривдик в свою чергу зазначив, що необхідно проводити пробні праймеріз по декількох округах, за процесом має слідкувати місцева громада – громадські організації та місцеві моральні авторитети (рада гарантів), які будуть підсумовувати результати. А саму процедуру волевиявлення треба зробити відкритою – навіть десь на вулиці, коли люди можуть підходити і прямо на місці голосувати.
«Таким чином громадський контроль надасть процедурі прозорості», – каже політолог.
Сергій Багряний, УІС.
http://provse.te.ua/2012/06/jakby-opozycija-pohodylasja-na-prajmeriz-vona-b-vyhrala-oleksij-haran/

ПЕРСОНАЛІЇ В ПОЛІТИЦІ

ДЛЯ ТЕХ, КОГО НАДО ЗАЩИЩАТЬ
Юрий Соколов, "Время", 20.06.2012, Харьковская обл.
Народный депутат Александр Фельдман внес законопроект о социальных предприятиях.

Получение статуса социального предприятия дает право на государственную поддержку в виде льгот по налогообложению, ведению инвестиционной деятельности, решении земельных вопросов, возвратной и безвозвратной финансовой помощи, кредитов, содействия при размещении заказов и исполнении государственных целевых программ, в трудоустройстве социально незащищенных категорий населения.
Отдельным разделом предусмотрены нормы по контролю и ответственности за нарушение установленных обязательств. Социальным предприятием определяется субъект хозяйственной деятельности, созданный юридическими или физическими лицами, приоритетом в деятельности которого является достижение социальных результатов, в частности в сфере здравоохранения, образования, науки, культуры, окружающей среды, предоставления социальных услуг и поддержка социально незащищенных категорий населения (безработных, малообеспеченных, лиц пожилого возраста, инвалидов и др.). Александр Фельдман предлагает считать социальными предприятиями такие, где: не менее половины работающих относится к социально незащищенным категориям населения; более половины получателей услуг предприятия являются социально незащищенными; производство и реализация продукции лицам из числа социально незащищенных категорий осуществляется по себестоимости; инвестиции направляются на реализацию социально значимых проектов.
http://timeua.info/200612/60860.html

ОППОЗИЦИЯ НА СУМЩИНЕ ПРИОТКРЫЛА ЛИЧИКО
Владислав Ивченко, "Данкор онлайн", 20.06.2012, Сумская обл.
Во время визита в Сумы народный депутат Андрей Шевченко (ВО "Батьківщина") рассказал о части оппозиционных кандидатов на Сумщине.

Названная половина.
По словам г-на Шевченко, по сумскому округу №157 (Ковпаковский район и часть Заречного) Объединенная оппозиция собирается выдвигать руководителя Бюро анализа политики и бывшего заместителя губернатора Олега Медуницу. В округе №160, в который входят Шостка и Конотоп, будет баллотироваться нардеп Юрий Сербин, в свое время работавший в Шостке. А в округе №161 с центром в Ромнах будет баллотироваться Владимир Шульга - заместитель областной парторганизации ВО "Батьківщина".
- Пока это претенденты. Кандидатами их можно будет назвать тогда, когда закончится дискуссия, - сказал г-н Шевченко и заверил: - Сумская область - регион особого внимания, особой ответственности. Все 6 округов должны быть представлены кандидатами от Объединенной оппозиции.
Г-н Шевченко не смог назвать возможных претендентов по округам №159 (центр в Глухове) и №162 (центр в Ахтырке). Окончательный список кандидатов-мажоритарщиков от Объединенной оппозиции будет утвержден до 31 июля (когда назначен съезд Объединенной оппозиции).
Волков оказался лидером.
Если с Глуховом и Ахтыркой оппозиция пока не определилась, то с частью Сум, кажется, все ясно.
А.Шевченко объявил, что Александр Волков является лидером по популярности в избирательном округе №158, включающем часть Заречного района Сум, а также Сумской и Белопольский районы. Г-н Шевченко признал, что А.Волков до сих рассматривается как возможный кандидат от Объединенной оппозиции.
- Мы уважаем его решение не претендовать на место в списке, а избираться по мажоритарному округу, где избиратели дадут ему оценку, - сказал г-н Шевченко, выступавший категорически против кандидатуры А.Волкова.
Замах на рубль.
Нардеп источал оптимизм по поводу результатов выборов. По мнению А.Шевченко, Объединенная оппозиция займет первое место по партийным спискам и выиграет все шесть мажоритарных округов в Сумской области. По словам нардепа, столь оптимистичные прогнозы основываются на данных социологических исследований политических предпочтений жителей области.
- Грядущие выборы будут референдумом доверия президенту Януковичу как человеку, который сосредоточил у себя всю власть в государстве. Либо ты за Януковича, либо за оппозицию, - уверен г-н Шевченко.
Также он сказал, что дополнительную уверенность оппозиции придает наличие единого списка и единых кандидатов по мажоритарным округам.
http://www.dancor.sumy.ua/articles/politics/79893

РІВЕНЬ І ЯКІСТЬ ЖИТТЯ

В ХАРЬКОВЕ ВОЗВРАЩАЮТ К ЖИЗНИ ЗАКРЫТЫЕ ДЕТСКИЕ САДЫ
Елена Ковальская, "Вечерний Харьков", 21.06.2012
К новому учебному году в детских садах откроется 30 новых групп, а кроме того, освободится десять тысяч мест.

- Новые детские сады сейчас не строятся, но это не значит, что мы не работаем над увеличением количества мест, - говорит директор Департамента образования горсовета Ольга Деменко. - Мы уже пять лет подряд работаем над восстановлением закрытых детских садов. В прошлом году, например, восстановили два детских сада, в этом году возвращаем к жизни еще три. И резерв у нас еще есть. В первую очередь мы возвращаем в коммунальную собственность те детские сады, которые были незаконно переданы или находятся в аренде, используются не по назначению.
По данным Ольги Деменко, детские сады № 259 (ул. Конева) на четыре группы и № 279 (ул. Новопрудная) на шесть групп передали городу завод "Красный Октябрь" и ХАЗ. Третий детский сад (№ 100), рассчитанный на 12 групп,  откроется в Московском районе на ул. Гвардейцев-широнинцев. В этом году в каждом из восстановленных детских садов откроется по две группы, а в дальнейшем здесь обещают организовывать новые места. Работы идут по графику, и к сентябрю группы должны принять малышей.
Кроме того, в уже действующих детских садах откроется еще 24 группы. В них есть группы, которые когда-то были закрыты.
- В этом году благодаря новым детским садам и новым группам в уже действующих садах мы сумеем в сентябре дополнительно предоставить около 600 мест для харьковских малышей. Всего в этом году откроется около 30 групп, - обещает Ольга Деменко.
Дефицит мест для малышни в разных районах города неравномерен.
- В Коминтерновском, Червонозаводском, Фрунзенском, Орджоникидзевском, Московском районах острой необходимости в открытии детских садов нет, - считает директор департамента. - Но есть необходимость в детских садах в Октябрьском районе, на Холодной Горе в Ленинском районе, на Павловом Поле, в центре Дзержинского района и частично на Северной Салтовке. В новом учебном году в школы пойдут 11 тысяч первоклассников, из них 10 тысяч посещали детские сады, а значит, эти места освобождаются для других детей. По мере оформления заявлений будем делать прогноз уже на следующий год.
На две группы уйдет полмиллиона
Для открытия групп нужны капитальные работы: восстановление всех коммуникаций, замена сантехники, окон, обновление полов, потолков.
По данным Ольги Деменко, чтобы привести в порядок и открыть в детском саду две группы, требуется около полумиллиона гривен.
http://vecherniy.kharkov.ua/news/65057/

ТОМУ ЩО ДУША ЗА ДІТЕЙ БОЛИТЬ
Христина Вієр, "Одеські вісті", 21.06.2012
В Одеській загальноосвітній школі-інтернаті № 7 для дітей з наслідками поліомієліту та церебрального паралічу живуть і навчаються діти з нашого регіону.

Навчальному закладу майже п'ятдесят років. Серед випускників є майстри спорту з фехтування серед параолімпійців. Особлива гордість - вихованець школи Андрій Онуфрієнко, дворазовий чемпіон Параолімпійських ігор.
- У нас 114 дітей. Двоє діток отримують освіту вдома за індивідуальною системою, - розповідає директор інтернату Наталя Могилевич. - Цього року завдяки управлінню освіти та науки облдержадміністрації ми змогли відправити на оздоровлення наших дітей­сиріт і дітей, позбавлених батьківської опіки.
 Діти зараз перебувають у санаторії "Аркадія". Решту на літо забрали батьки.
- Дуже дякую керівництву нашої області за допомогу і підтримку, - далі говорить Н.Могилевич. - Видно, що болить у них душа за цих дітей. Тому допомагають, як тільки можуть. Цього року ми нарешті цілком перекриємо дах. Спасибі за це Одеській облраді.
Обласна влада у межах програми "Народний бюд­жет" інтернату виділила 694,52 тисячі гривень. Зокрема на капітальний ремонт - 250 тисяч гривень, повідомляє начальник відділу дошкільної освіти і соціального захисту дітей управління освіти і науки ОДА Тетяна Черепян.
Поточного року в інтернаті обладнали ігрову кімнату. Відеоплейєр, величезний плазмовий телевізор, розвиваючі ігри допомагають дітям цікаво провадити вільний час, дізнатися щось нове.
- Як ви знаєте, діти більшу частину життя провадять тут. Тому ми зобов'язані підготувати їх до реального життя. Адже деякі дітки не можуть навіть посмажити собі яєчню. Саме для цього і створено предмет "Соціально­побутова орієнтація" і обладнано відповідний клас, - розповідає Наталя Іванівна.
Приміщення - це копія стандартної однокімнатної квартири, у якій є все, чим користуються звичайні люди у повсякденному житті. Є передпокій, житлова кімната, кухня, ванна з усіма необхідними предметами меблів та інтер'єру.
Значна сума була виділена на обладнання сенсорної, або, як її ще називають, релаксаційної кімнати. Психолог закладу Катерина Садовник, яка провадить тут індивідуальні та групові заняття з дітками, з блиском в очах розповідає про своїх учнів. Повідомляє, що діти дуже веселі і відкриті, легко йдуть на контакт. Їм подобаються яскраві барви.
Учні з радістю працюють з усіма складовими у сенсорній кімнаті, але особливо важко витягти їх із сухого басейну.
- Коли дитина занурюється у нього, кульки дають розслаблення м'язовому тонусу дитини. За рахунок цього підвищується чутливість тих м'язів, які у неї слабко функціонують, - пояснює Є.Садовник. - Різнобарвна гама також благотворно впливає на зір. У басейні діти виконують кілька завдань. Таким чином, вдається компілювати дидактичну і сенсорну роботу.
У релаксаційній кімнаті є ще багато цікавих пристосувань. Різнобарвна бочка дозволяє дитині визначитися, як вона почувається у замкненому просторі. Величезні кубики, сенсорні доріжки розробляють опорно­руховий апарат. Дерев'яні конструктори чудово тренують дрібну моторику у вихованців.
Виходимо на вулицю. Саме цього дня робітники обробляли дерево для перекриття даху спеціальною протипожежною сумішшю. Один з них - Андрій Тозедінов:
- Намагаємося працювати оперативно, щоб дощ не застав зненацька і не "затяг" роботу. Гадаю, сьогодні ми впораємося. Тоді приїде інший підряд і демонтуватиме старий дах. Усе потрібно завершити до того, як діти повернуться з канікул.
Роботи ще багато: заплановано косметичний ремонт у всіх приміщеннях інтернату, оновлять і фасад. Фахівці проведуть профілактику котелень.
 Разом з директором ми йдемо до невеликого садка біля школи. Серед дерев розбито невеликі клумбочки з квітами, трохи віддалік видніються грядки з першою зав'яззю овочів. Біля кожного мініатюрного палісадничка красується табличка з номером класу, який тут трудився. Ось, наприклад, уже опадають пелюстки троянди, посаджені учнями 4­Б класу. Далі на сонечку зріють ледве помітні поки що помідорчики. Це зона відповідальності старшокласників.
Тут же у тіні дерев розмістилися затишні альтанки з яскравими жовтими дахами. Акуратні доріжки, жива огорожа, зручні лавочки.
Ще раз хочу подякувати голові обласної ради Миколі Пундику та губернатору Едуарду Матвійчуку за допомогу, - говорить на завершення нашої зустрічі Наталя Могилевич. - Скоро поруч з альтанками буде пісочниця. Привезуть спеціальний очищений пісок. Діти дуже люблять тут гуляти, доглядати за рослинами. Ми навіть приручили кілька білочок, і вони тепер з рук їдять.
http://izvestiya.odessa.ua/index.php?go=Newspaper&in=view&id=24576

ДЕМОГРАФІЯ

ЛУГАНЧАНКИ СТАЛИ ЧАЩЕ РОЖАТЬ
«Комментарии: Луганск», 20.06.2012
Информация Луганского областного управления статистики.

По оценке на 1 мая 2012 года на территории Луганска проживало 465,2 тыс. человек. Об этом «Луганск. Комментарии» сообщили в Главном управлении статистики в Луганской области.
За январь–апрель 2012 года численность населения уменьшилась на 1440 человек, в том числе за счет естественного сокращения на  686 человек, миграционного – на 754 человека.
По сравнению с аналогичным периодом 2011 года естественное сокращение населения уменьшилось на 19,8%. Коэффициент естественного сокращения составил 4,4 человек на 1000 наличного населения (%) и был значительно ниже, чем в целом по области (7,8%).
Количество зарегистрированных новорожденных за январь–апрель 2012 года по сравнению с аналогичным периодом 2011 года увеличилось на 12,9% и составило 1399 человек.
Коэффициент рождаемости увеличился с 8,0% до 9,1%.
По области он составил 9,3%. Среди горсоветов области самый высокий уровень рождаемости был отмечен в Свердловске (11,1%), а самый низкий – в Кировске (7,9%).
За январь–апрель 2012г. зарегистрировано 2085 умерших, что на 0,4% меньше, чем за аналогичный период 2011 год.
Уровень смертности составил 13,5% и, как положительное, следует отметить, был самым низким.
Самый высокий уровень смертности был отмечен в Стаханове (21,0%). По области коэффициент смертности составил 17,1%.
За январь–апрель 2012г. на территорию Луганска прибыло  890 человек, выбыло – 1644. Миграционное сокращение населения уменьшилось и составило 754 человека против 794 человек в январе–апреле 2011 года.
http://lugansk.comments.ua/news/2012/06/20/154200.html

ІСТОРИЧНА СПАДЩИНА

МЕР ЖИТОМИРА ВВАЖАЄ ЛЕНІНА ВЕЛИКИМ МИСЛИТЕЛЕМ, А КОМУНІСТІВ - ВЕЛИКИМИ БУДІВНИКАМИ
«20 хвилин», 21.06.2012, Житомирська обл.
Біля 250 представників лівих сил вийшли до Житомирської мерії із вимогою залишити пам’ятник вождю пролетаріату на його місці.

Серед мітингуючих були в основному люди похилого віку. Найстаршій було 87 років, вона жалілась на те, що їй дуже важко стояти. А наймолодшому - 6 років.
Комуністи та соціалісти закликають житомирян вступати до лав компартії та комсомолу. Мітингуючі звинувачують націоналістичні сили в тому, що вони бояться Леніна. Мовляв, він нагадує провладним націоналістам про те, що вони зруйнували економіку України і зараз зганяють свою злість на постаменті.
До Житомирських комуністів приєднались представники компартії інших міст, які виступили із промовою на захист вождя та передали палкий привіт від комуністів інших міст.
На початку сесії до мітигнуючих вийшов Володимир Дебой і закликав розійтись. Мер заспокоїв комуністів та запевнив, що питання знесення Леніна не стоїть на порядку денному. Також мер розповів про те, що він визнає Леніна як великого мислителя, а комуністів - як великих будівників. Також Дебой сказав, що питання не на часі та закликав депутатів не голосувати за це питання.
Після Дебоя виступив Микола Тимошенко, голова обласної організації компартії, який висловив недовіру меру міста та сказав, що не розуміє позиції Дебоя. Тимошенко сказав, що саме заява Дебоя привела комуністів під стіни міської ради. Тимошенко також попросив мітингуючих не розходитись, а дочекатись кінця сесії, а потім піти до памятника Леніну на наступний мітинг.
На сесії Зінаїда Стрякіна прочитала заяву від громади міста, в якій вона закликала до не сприйняття бандеризму, який буцімто нав’язується правими силами. Стрякіна попросила припинити подібні спроби зруйнувати пам’ятник, та спокійно сприймати історичне минуле. За її словами, Ленін входить в 10 діячів 20 ст. Стяркіна нагадала, що Леніна встановили на зароблені на суботниках гроші. Комуністи сказали, що зібрали вже 20 тис. підписів проти знесення Леніна і надалі будуть їх збирати.
Стрякіна передала звернення Дебою. Володимир Дебой сказав, що йому надзвичайно жаль тих старих людей, ветеранів, пенсіонерів, які стоять на сонці. Мер попросив проголосувати за порядок денний без питання знесення Леніна. 49 депутатів проголосували "за". Депутати міської ради Романюк та Стрякіна вийшли до людей, щоб переказати рішення сесії.
 
 

*                                 *                              *

Повнотекстовий огляд регіональної преси. До випуску ввійшли матеріали, які з’явилися на шпальтах і сайтах обласних та міських газет, а також регіональних інтернет-видань України по 21 червня 2012 року включно.
Зауваження та пропозиції можна надсилати за адресою:
demchenko_o@rada.gov.ua
або телефоном:  255-25-43,
Демченко Олені Анатоліївні.

© Апарат Верховної Ради України
Інформаційне управління
Відділ інформаційно-бібліотечного забезпечення