Огляд реґіональної преси 

Випуск 38, 1 червня  2012 р.
 
РЕГІОНАЛЬНА ВЛАДА
ОЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ ПРОРИВ
Ірина Нетреба, «Народне слово», 31.05.2012, Кіровоградська обл.
Презентація виконання олександрійською владою районного сегменту програми «Центральний регіон-2015» інтриги не віщувала…

ЧЕРЕЗ СПІВПРАЦЮ ДО ВДОСКОНАЛЕННЯ
Любов Дмитрієва, «Одеські вісті», 31.05.2012
День апарату обласної ради, який минулої п’ятниці провів перший заступник голови Одеської облради Микола Тіндюк у Кодимському районі, пройшов плідно.

СИТУАЦІЯ В КРИМУ
МНОГОНАЦИОНАЛЬНОСТЬ КРЫМА — ЕГО ГОРДОСТЬ ИЛИ БЕДА?
Анна Гуляева, «Крымские известия», 31.05.2012
Необходимо выработать единую концепцию государственной этнонациональной политики Украины.
ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ ТА БЛОКИ
«ДВА КОЛЬОРИ МОЇ, ДВА КОЛЬОРИ…»
Тарас Ткачук, «Західний кур’єр», 31.05.2012, Івано-Франківська обл.
Арсеній Яценюк: «На Івано-Франківщині ми не маємо права програти жодного округу».
ОБГОВОРЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА
«ЯЗЫК МОЛИТВЫ И ЛЮБВИ Я ВЫБИРАЮ САМ»
Закир Закиров, «Крымские Известия», 31.05.2012
Руководство парламента Крыма по просьбе газеты прокомментировало ситуацию, сложившуюся вокруг проекта закона «Об основах государственной языковой политики».

СКОРО "ЕВРО": ВРЕМЯ ДЕЛАТЬ СТАВКИ, ГОСПОДА
«Місто», 30.05.2012, Вінницькая обл.
В Верховной Раде зарегистрирован законопроект "О букмекерской деятельности".

ЕКОНОМІКА
НА ЛАЗІ ПРЕЗЕНТУВАЛИ ДВА АВТОБУСИ І ОДНОГО ДИРЕКТОРА
Юлія Ліщенко, «Високий замок», 30.05.2012, Львівська обл.
Львівський автобусний завод презентував два нові автобуси середнього класу - “Лайнер 141” та А 183 NG.

РУСТАМ ТЕМИРГАЛИЕВ: «КРЫМУ НЕОБХОДИМ ЗАКОН ОБ ИНВЕСТИЦИЯХ В СФЕРЕ КУРОРТОВ»
Алексей Ермолин, «Крымская правда», 30.05.2012
Предложен ряд новшеств для развития туризма, улучшения качества сервиса, ценовой политики на транспорте, привлечения инвесторов.

ТОЧКА ЗОРУ
«РАСИСТСЬКИЙ» РОЛИК ПРО УКРАЇНУ ЯК ПОМСТА ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ СХІДНІЙ
Юлія Сокирка, «Поступ», 31.05.2012, Львівська обл.
З наближенням проведення Євро-2012 в Україні розгораються не стільки спортивні, скільки політичні баталії.
РІВЕНЬ І ЯКІСТЬ ЖИТТЯ
УКРАИНСКИЙ «ПЕРЕКУС» НА ЕВРОПЕЙСКОЙ СКОРОСТИ
Татьяна Буряковская, «Время», 30.05.2012, Харьковская обл.
Из Харькова в направлении Донецка и Днепропетровска в первые рейсы с пассажирами отправились новые электропоезда «Шкода».
СКАНДАЛИ
НАВІТЬ КОСТЮМИ НЕ ПОРВАЛИ
Світлана Федас, «Рівне вечірнє», 31.05.2012
Під час бійки "за мову", що спалахнула минулого четверга у Верховній Раді, у натовпі біля трибуни було видно й обранців від Рівненщини.
ДЕМОГРАФІЯ
СТАТЕВО-ВІКОВА СТРУКТУРА НАСЕЛЕННЯ ОБЛАСТІ НА ПОЧАТОК 2012
«Зоря», 30.05.2012, Дніпропетровська обл.
Інформація Головного управління статистики у Дніпропетровській області.
 
 

РЕГІОНАЛЬНА ВЛАДА

ОЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ ПРОРИВ
Ірина Нетреба, «Народне слово», 31.05.2012, Кіровоградська обл.
Презентація виконання олександрійською владою районного сегменту програми «Центральний регіон-2015» інтриги не віщувала…

Ще від часів запровадження на рівні області цієї масштабної програми регіонального розвитку саме з цього району почала надходити чи не найбільша кількість новин про завершення реалізації того чи іншого проекту.
Не став винятком і сам день «іспиту» – під час робочої поїздки по району голова обласної державної адміністрації Сергій Ларін та голова обласної ради Микола Ковальчук, відвідавши Шарівку  та Нову Прагу, особисто пересвідчилися, що у районі завдяки реалізації програми розвитку «Будуймо Олександрійщину разом»  розвивається агропромислове виробництво, відкриваються нові соціальні об’єкти, а їхнє оснащення поліпшується, так само як і загальна інфраструктура населених пунктів.
Щоб і нащадки знали про «ЦР-2015»
Те, що будівництво у Шарівці  елеватора потужністю у 81 тисячу тонн зерна – це пункт обласної програми розвитку «Центральний регіон-2015», майбутні покоління знатимуть і через віки. Правда, якщо зможуть у прямому сенсі слова докопатися під фундамент новобудови, куди керівники району та області разом з головним інвестором проекту, керівником компанії «Укр-АгроКом» Анатолієм Кузьменком закопали капсулу з посланням до нащадків. Так символічно позначивши, що реалізація великих проектів – це вклад у майбутнє нащадків, у селі було закладено будівництво інвестиційного проекту вартістю щонайменше 120 мільйонів гривень.
За словами голови Олександрійської райдержадміністрації Сергія Кузьменка, область щорічно під час збирання врожаю відчуває дефіцит місця для його зберігання. Так, на його думку, щоб повністю забезпечити потребу місцевих сільгоспвиробників у місцях зберігання врожаю, треба побудувати ще сім-вісім таких об’єктів по всій області. Тим часом шарівський елеватор обслуговуватиме агропідприємства чотирьох районів – Олександрійського, Кіровоградського, Знам’янського та Петрівського. Новий елеватор, розташований на площі у три гектари, зможе приймати на зберігання п’ять тисяч тонн зернових та технічних культур, а його виробничі потужності розраховані на обробку та сушіння чотирьох тисяч тонн збіжжя на добу.
При цьому директор ТОВ «Гермес-Трейдинг» Юрій Скічко розповідає, що вибір місця для будівництва цього елеватора – не випадковість, а економічно-бізнесовий розрахунок. Село розташоване досить зручно. Через населений пункт проходить залізнична лінія на Миколаїв, яка відкриває кіровоградському зерну шлях до порту.
«Таке розташування елеватора дозволить скоротити витрати на збереження та транспортування продукції сільгоспвиробництва, а значить поліпшить економіку агропідприємств, що в свою чергу дасть змогу збільшити зарплатний фонд. А з іншого боку – побудувавши та запустивши в роботу цей об’єкт, ми забезпечимо роботою шістдесят чоловік», – наголосив керівник району.
Директор будівництва елеватора Андрій Груша запевнив, що новий урожай пізніх зернових культур зберігатиметься вже в новому елеваторі – його будівництво завершиться до вересня поточного року.
У свою чергу голова ОДА Сергій Ларін порадив підвищувати ефективність виробництва на таких потужних виробничих об’єктах за рахунок альтернативних видів палива, тим паче, що в Шарівці економічні засоби обігріву опанували вже давно.
Екологічно-солом’яний жар
І дійсно, декілька чималеньких приміщень – місцеві школа, дитячий садок та адміністративна будівля ПАТ «Шарівське» – вже давно перейшли на використання біопалива. В якості теплоенергетичного джерела для опалювання шести тисяч квадратних метрів приміщень тут використовують солому, з якої під час збирання врожаю пресують тюки. Для підтримання комфортної температури у приміщенні навіть у найхолоднішу погоду їх треба не більше двадцяти на добу, розповідають у Шарівці. При цьому крім екологічного ефекту влада отримує ще й відчутний економічний зиск. Витрати на опалювання соціальних об’єктів скоротилися більш ніж утричі.
Тим часом голова ОДА зазначив, що такий підхід щодо вирішення питання опалювання соціальних об’єктів є досить розумним та виваженим, адже дозволяє заощадити на опаленні кошти, які потім можуть бути витрачені на розвиток тих же соціальних об’єктів.
«Такого й у містах немає»
Ця репліка у різних інтерпретаціях звучала декілька разів під час презентації проектів, реалізованих на базі дитячих закладів Олександрійського району. Та й дійсно, дитячий майданчик, тільки-но відкритий у Шарівському дошкільному закладі «Метелик», може викликати заздрість у батьків та дітей навіть обласного центру – на охайній й по-сільському просторій території закладу розгорнулося ціле дитяче містечко, тобто розвивально-розважальний комплекс. Між іншим, раніше в садочку у рамках реалізації програми «Центральний регіон-2015» вже були встановлені нові енергозберігаючі вікна та двері, придбано пральну машину та спортивне обладнання, нову постільну білизну й кухонний посуд, приведено до ладу спортивну та музичну зали, а також відремонтовано систему каналізації та опалення.
«Всі діти повинні мати рівні й належні умови розвитку, а тому, зокрема, й  розважально-спортивна інфраструктура, розрахована на цю верству населення, повинна бути на найвищому рівні як в обласному центрі, так і у найвіддаленішому селі», – констатував Сергій Ларін, беручи участь у відкритті нового ігрового майданчика. Правда, при цьому він натякнув місцевим мешканцям, що віддячити владі за таку турботу про малечу можна лише в один спосіб – забезпечивши стовідсоткову наповнюваність дитячих закладів села.
Інший «дитячий» проект вартістю 3,5 мільйона гривень, реалізація якого теж передбачена програмою розвитку району, поки що побачити та оцінити не вдалося. Заплановане будівництво дитячого садочка є лише на стадії проектної розробки. Але, як зазначають у районній владі, на території Нової Праги проживає 392 дітей, і з них лише 114 відвідують садочки – для всіх бажаючих поки що у двох дошкільних закладах селища просто не вистачає місць. Тож, не маючи можливості добудувати додаткові корпуси до приміщень вже існуючих закладів – фундаменти будівель не розраховані на таку суттєву реконструкцію – влада прийняла рішення будувати у центрі села новий дитячий заклад, розрахований на 180 дітей. За словами заступника голови райдержадміністрації Тамари Сакари, програмою передбачено, що об’єкт, будівництво якого почнеться  цьогоріч, буде зданий в експлуатацію вже за два роки. Фінансуватиметься проект за вже традиційною для великих соціальних об’єктів схемою – у складчину – з бюджету селищної ради плюс кошти соціально відповідального бізнесу.
Тим часом на базі Новопразького навчально-вихованого комплексу районна влада показала ще один об’єкт – сучасний спортивний майданчик для гри у баскетбол та футбол. Варто сказати, що рівного йому і навіть схожого на нього в обласному центрі поки що немає. Більше того, Сергій Ларін зауважив, що й у Києві таких, може, всього декілька. Та скільки б їх не було у всьому світі, як засвідчують самі діти, такий стадіон з функціональним штучним покриттям та встановленим на ньому сучасним спортивним знаряддям був їхньою давньою мрією. Адже сучасний спортивний комплекс до того вони мали лише у вигляді моделі з конструктора, яку діти самі збудували, захопившись ідеєю про спортмайданчик. Тим часом після урочистого відкриття цього об’єкта керівництво області та району не лише висловило задоволення, що має змогу дарувати такі подарунки дітлахам, а й особисто перевірило якість спортивного покриття та знаряддя, продемонструвавши гостям свята ефектні футбольні перепасовки.
«Це вже другий такий спортивний майданчик, який ми відкриваємо за цей рік, а всього в районі таких буде чотири», – повідомив Сергій Кузьменко.
В свою чергу, вітаючи присутніх з цим спортивним святом, голова ОДА, зокрема, зазначив, що розвиток в тому числі й спортивної інфраструктури населених пунктів – це вкрай важливий напрямок роботи влади, адже спорт –  це чудове дозвілля, яке ще й допомагає молодому поколінню тримати себе у здоровій фізичній формі. Правда, це не єдиний засіб, що допомагатиме мешканцям Олександрійського району потурбуватися про здоров’я. Влада у цей день  подарувала їм ще один.
Обіцяного три роки чекають
Саме такий припустимий термін на виконання даного слова регламентує народна приказка. Щоправда, чекати ще рік голова ОДА не став. Обіцяний Олександрійській районній лікарні реанімобіль він подарував менш ніж через два роки після обіцянки про нього.
«Такий медичний автомобіль – один з трьох, які віднині будуть на оснащенні медичних закладів області: ще один працюватиме на базі обласної лікарні у Кіровограді, інший – служитиме потребам перинатального центру. Думаю, завдяки цьому автомобілеві буде врятоване не одне життя», – зазначив Сергій Ларін, передаючи головному лікареві Олександрійської центральної районної лікарні ключі та документи від автомобіля швидкої допомоги, оснащеного сучасним реанімаційним обладнанням.
Взірцевий перфоменс
Заключна частина перебування керівництва області в Олександрійському районі була рекордно короткою. Представлення звіту про роботу голови Олександрійської райдержадміністрації на виїзному засіданні колегії облдержадміністрації на відміну від усіх попередніх презентацій не викликало ані бурхливого обговорення, ані резонансу думок, ані запитань до, власне, районної влади. Результат роботи, так би мовити, як на долоні. В даному випадку представлені широкому загалу різного роду графіки та діаграми про соціально-економічний розвиток регіону не змальовували наміри влади, як-то, грішним ділом, бувало в інших районах, а засвідчували те, що можна наочно побачити на підприємствах, вулицях та у соціальних закладах населених пунктів району.
«Особливість Олександрійського району – у його прогресивності. Чимало цікавих ініціатив, які з часом почали реалізовуватися на території всієї області, вийшло саме з цього району. Це й облаштування дитячих та спортивних майданчиків на сільських територіях, і забезпечення автомобілями учасників війни, запровадження енергозберігаючих технологій… » – зазначив Сергій Ларін. При цьому голова ОДА нагадав, що процес впровадження соціальних ініціатив  Президента – це один з основних напрямків роботи влади на місцях, який повинен супроводжуватися створенням робочих місць, підвищенням заробітної плати. Крім того, в рамках виконання ініціатив глави держави влада повинна забезпечити людей  якісними освітніми та медичними послугами, а також належним рівнем соціального захисту. Отже, саме за такими напрямками повинні реалізовуватися регіональні програми розвитку, щоб всі люди відчули на собі результат роботи влади.
Тим часом представлений олександрійською міською владою звіт був названий найкращим серед районів, які вже звітували про свої регіональні здобутки.
Як повідомив у своєму звіті Сергій Кузьменко, загальна вартість проектів, реалізація яких передбачена програмою розвитку району,  – більш ніж 500 мільйонів гривень. Зокрема, йдеться про 11 інвестиційних проектів на суму 462 мільйони. А це реконструкція круп’яного цеху та будівництво овочесховища з автоматизованим регулюванням мікроклімату та цеху з виробництва пілетів. Окремий пункт програми передбачає поліпшення послуг з перевезення населення через створення власного автотранспортного підприємства, для якого, між іншим, вже придбано 11 нових автобусів, що обслуговують 13 маршрутів. Крім того, найближчим часом на території району запрацюють два нові елеватори, один з яких реконструюють та осучаснять, а другий відбудують з нуля. І наостанку – два великих виробничих комплекси: свиновідгодівельний вартістю 136 мільйонів гривень та молочнотоварний, який, зокрема, випускатиме екологічно чистий  продукт під торговою маркою «Петриківське молоко» та забезпечить роботою не менше 75 людей.
Загалом же у ході реалізації всіх запланованих програмою проектів районна влада обіцяє збільшити середню зарплату по району до кінця поточного року до 2650 гривень, а також до 2015 року створити на Олександрійщині  не менше 1700 робочих місць.
Сталий розвиток економіки району забезпечує поліпшення соціальної інфраструктури сіл. Цю свою тезу Сергій Кузьменко підтвердив конкретними цифрами. Так, за півтора року реалізації програми у соціальних закладах району півтисячі вікон були замінені на нові, на суму 350 тисяч гривень було закуплено нових шкільних парт, відремонтовано десять дахів та два спортивних зали в школах та побудовано дві нові котельні. Було відкрито чотири дитячих садочки. Крім того, було введено в  експлуатацію томограф вартістю 1,42 мільйона гривень та придбано два рентген апарати, один з яких пересувний.
Правда, варто сказати, що побачити на власні очі поліпшену інфраструктуру населених пунктів району вдасться не кожному бажаючому. Вирушати у мандрівку районом – справа ризикована, адже у більшості населених пунктів дорожнє покриття місцями, здається, залишилося незайманим ще з часів воєнних бомбардувань. Зокрема так оцінив його стан голова ОДА Сергій Ларін. Однак це зауваження залишилося чи не єдиним  на адресу районної влади. Все ж інше – формально, за рішенням колегії, оцінили як задовільний результат, а в кулуарах назвали його взірцевим.
Та разом зі звісткою про складання іспиту на «відмінно» Сергій Кузьменко отримав і ще одну – про звільнення із займаної посади. «Такі люди нам на рівні області потрібні», – зауважив Сергій Ларін, повідомляючи, що тепер Кузьменко обійматиме посаду його заступника з питань агропромислового  комплексу.
http://www.n-slovo.com.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=255:alexandria-breakthrough&catid=9:newspaper

ЧЕРЕЗ СПІВПРАЦЮ ДО ВДОСКОНАЛЕННЯ
Любов Дмитрієва, «Одеські вісті», 31.05.2012
День апарату обласної ради, який минулої п’ятниці провів перший заступник голови Одеської облради Микола Тіндюк у Кодимському районі, пройшов плідно.

Адже під час спільного засідання фахівців обласної ради з сільськими головами, керівниками і представниками районних служб та закладів району акцентувалося на завданнях, які стоять перед місцевим самоврядуванням, провадилися консультації, роз’яснювалася нормативно-правова база, давалися відповіді на запитання, які цікавили присутніх.
Формування місцевих бюджетів стало першим питанням порядку денного і стосувалося як джерел формування бюджетів, так і акумулювання та економного витрачання коштів. Значну увагу приділено втіленню в життя проекту «Народний бюджет». Серед основних об’єктів цієї програми у районі – реконструкція та капітальний ремонт шести дитячих садків, 29  шкіл, придбання чотирьох шкільних автобусів на суму понад 20 мільйонів гривень, обладнання, санітарного автомобіля, медикаментів та капітальний ремонт медичних закладів майже на три міль¬йони гривень. Майже півтора мільйона гривень коштує здавання в експлуатацію 18 об’єктів водопостачання ра¬йону. Ремонт автомобільних доріг обійдеться майже у 10 мільйонів гривень.
Перший заступник голови облради Микола Тіндюк під час робочого візиту до ра¬йону, зокрема, наголосив на вагомості проекту «Народний бюджет». Позитивом є і той факт, що більшість об’єктів проекту вводиться в експлуатацію за рахунок внеску різних бюджетів.
Того ж дня було розглянуто такі важливі питання, як врегулювання земельних відносин, використання водних об’єктів загальнодержавного значення та порядок використання надр, повноваження сільських рад у вирішенні цих питань. Велика увага була приділена інвентаризації земельних ділянок, своєчасній сплаті за землю. Наголошено було також на персональній відповідальності керівників місцевого самоврядування за порядок і контроль у цьому питанні.
Значну увагу приділено ефективному використанню майна спільної власності територіальних громад, орендним відносинам, кадровій політиці, боротьбі  з корупцією тощо.
Разом з Миколою Тіндю¬ком у семінарі взяли участь працівники апарату облради, начальники відділів та управлінь відповідного профілю.
Своїми враженнями про роботу семінару поділився голова Кодимської районної ради Валерій Маньковський. Він, зокрема, відзначив дієвість таких заходів.
– Кожен з сільських голів мав змогу особисто поспілкуватись з керівниками управлінь облради, отримати відповіді на питання, які доводиться вирішувати в процесі роботи. До того ж, велику цінність мають набуті знання, інформаційний, правовий та комунікативний багаж, який отримано під час спілкування. І, беззаперечно, значну роль у подальшій роботі відіграє і особисте знайомство представників області з сільськими головами. Крім того, нас не прагнули повчати, а ділилися з нами своїми знаннями, консультували у теплій діловій атмосфері. Таке спілкування є справді плідним і перспективним для діяльності громад, – такої думки про виїзні дні апарату Валерій Маньковський.
Після семінару прийом громадян провів перший заступник голови облради М. Тіндюк. Звертання кодимців були різноманітними, але основними серед них виступали земельні питання та матеріальна допомога.
Обласна делегація від¬відала також районний історико¬краєзнавчий музей. Від роботи музею у гостей залишились найкращі враження.
http://izvestiya.odessa.ua/index.php?go=Newspaper&in=view&id=24419

СИТУАЦІЯ В КРИМУ

МНОГОНАЦИОНАЛЬНОСТЬ КРЫМА — ЕГО ГОРДОСТЬ ИЛИ БЕДА?
Анна Гуляева, «Крымские известия», 31.05.2012
Необходимо выработать единую концепцию государственной этнонациональной политики Украины.

Исторически сложилось, что население Крыма представляет собой пеструю палитру, поражающую многообразием. Наш благодатный край стал домом для представителей более 160 национальностей, но, к сожалению, эта особенность автономии не только отличает ее от других регионов Украины, но и нередко служит причиной межэтнических конфликтов, разжигаемых политическими спекулянтами. Лишь выработка единой концепции государственной этнонациональной политики, которая на законодательном уровне урегулировала бы все спорные моменты, способна изменить ситуацию к лучшему.
Именно этот актуальный для автономии вопрос стал основной темой недавнего заседания Совета по человеческой безопасности и развитию при Председателе ВС АРК, в котором, помимо спикера Владимира Константинова, участвовали его первый заместитель Сергей Донич, председатель Постоянной комиссии ВС АРК по нормотворческой деятельности, организации работы Верховного Совета и связям с общественностью Константин Бахарев, председатель меджлиса крымскотатарского народа Мустафа Джемилев, его заместитель Рефат Чубаров, директор представительства фонда «Москва—Крым» Павел Хриенко, председатель Ассоциации крымских караимов «Крымкарайлар» Владимир Ормели, представитель Национального института стратегических исследований Максим Розумный и другие.
— Европейские стандарты жизни, к которым стремится Украина, помимо усиления региональной политики и экономических основ местного самоуправления, требуют от нас еще и развития культурного, духовного и национального самосознания, — сказал В.Константинов, открывая заседание. — Для крымчан толерантность — одна из базовых ценностей, необходимых для построения гражданского общества, поддержания мира и стабильности в общем крымском доме, сохранения идентичности национальных культур и обеспечения органичной межкультурной интеграции. Но решение межнациональных проблем жителей автономии в рамках существующей законодательной базы, не учитывающей специфику региона, порождает дополнительное напряжение. Наша задача — сделать все возможное, чтобы снять его.
Вниманию членов Совета представили два проекта Концепции государственной этнонациональной политики Украины. Первый вынесен на рассмотрение народным депутатом Украины М.Джемилевым, другой документ вышел из стен Кабинета Министров. Если говорить о тематической составляющей, то существенных отличий между проектами закона нет — оба содержат положения, призванные регулировать межнациональную ситуацию в стране, дают определение некоторым понятиям и терминам, таким, как «национальное меньшинство», «этническая группа», «ксенофобия» и другие, а также методику, направленную на сохранение культурного наследия коренных народов.
Обсуждение оказалось довольно бурным. Члены Совета согласились, что, безусловно, существует острая необходимость принятия Концепции, но лишь с учетом интересов и прав всего многонационального состава Украины. К сожалению, по заключению экспертов, ни один из представленных документов в полной мере не соответствует этим требованиям. Так, Павел Хриенко отметил, что в законопроектах слишком мало внимания уделяется русским и украинцам, сохранению их культуры, а между тем представители этой этнической группы тоже имеют право считаться коренным населением Крыма. А В.Ормели, в свою очередь, сделал ряд замечаний и предложений, связанных с техническими недочетами и корректировкой определений. В частности, он подчеркнул, что в законопроекте М. Джемилева термин «караимы» необходимо заменить на «крымские караимы», дабы избежать путаницы, поскольку без территориального уточнения этот термин несет в себе религиозную нагрузку.
Несмотря на то, что поднятые на заседании Совета вопросы носили ярко выраженный проблемный характер и порой их обсуждение перерастало в настоящие словесные баталии, в результате участникам совещания все же удалось прийти к консенсусу. Решено создать рабочую группу во главе с Константином Бахаревым, которой поручено проанализировать все внесенные предложения и замечания. «Я прошу специалистов подготовить обновленные законопроекты с учетом всех тонкостей и нюансов, о которых сегодня шла речь, после чего мы вынесем их на рассмотрение Центра законодательных инициатив», — подвел итог Владимир Константинов.
http://www-ki.rada.crimea.ua/index.php/component/content/article/3-newsflash/5338-2012-05-31-06-29-40

ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ ТА БЛОКИ

«ДВА КОЛЬОРИ МОЇ, ДВА КОЛЬОРИ…»
Тарас Ткачук, «Західний кур’єр», 31.05.2012, Івано-Франківська обл.
Арсеній Яценюк: «На Івано-Франківщині ми не маємо права програти жодного округу».

На Івано-Франківщині сформований виборчий штаб Об’єднаної опозиції, який очолив голова обласної організації ВО «Батьківщина» Дмитро Шлемко, а його заступником став голова обласного «Фронту змін» Володимир Шкварилюк.
Це перше, про що повідомив у середу на короткій прес-конференції в Івано-Франківську лідер Об’єднаної опозиції Арсеній Яценюк. «На Івано-Франківщині ми не маємо права програти жодного округу», – наголосив він. Остаточний список узгоджених кандидатів буде оприлюднений після його затвердження на центральному рівні.
На зустріч з прикарпатськими журналістами Арсеній Петрович прийшов не сам, а з віце-спікером Верховної Ради Миколою Томенком. Такий тандем, очевидно, мав засвідчити, що всі образи між «Фронтом змін» і «Батьківщиною», пам’ятні з виборів 2010 року, залишилися в минулому.
«У минулому було дуже багато. І наші стосунки з Юлією Тимошенко були непрості. Але ми прийняли рішення переступити через особисті амбіції, вирвати сторінку минулого заради майбутнього. Тому ми об’єдналися і ми сьогодні – єдине об’єднання, яке здатне перемогти Партію регіонів», – заявив А. Яценюк, відповідаючи на запитання журналіста.
В Об’єднаній опозиції, яка йде під гаслом «За Батьківщину!», окрім цих двох зубрів української політики, ще чотири партії: ПРП, «Народна самооборона», «За Україну!» та НРУ. «Бойовими» кольорами опозиційного об’єднання вибрано чорний і червоний, хоча  формат виборчої кампанії, на переконання пана Яценюка, передбачатиме тільки чорний і білий кольори:  голосування або за владу, або за опозицію.
Зі «Свободою» ж, яка є членом Комітету опору диктатурі, підписана угода  про спільні опозиційні дії. Через певні ідеологічні відмінності «свободівці»  йдуть окремим політичним списком, проте, як повідомив А.Яценюк, «ми узгоджуємо мажоритарних кандидатів».
Пан Яценюк застеріг від вибору так званих «третіх сил», які в українській політиці «завжди примикають до першої або другої сили», навівши найсвіжіший приклад Сергія Тігіпка. За словами Яценюка, в Адміністрації Президента розроблений план, як не дати об’єднаній опозиції виграти виборчу кампанію. Основа цього плану – розтягування опозиційного  електорату через створення різного роду проектів.
В Об’єднаній опозиції підозрюють, що одним з таких проектів є партія колишньої членкині «Батьківщини» Наталії Королевської «Україна – Вперед!». «Боротися за Тимошенко шляхом зради партії Тимошенко – я не розумію такої логіки поведінки. Тому практично з першого дня вона поза процесом узгодження дій опозиції», – наголосив М.Томенко.
http://zk.at.ua/news/nasampered/2012-05-31-1946

ОБГОВОРЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА

«ЯЗЫК МОЛИТВЫ И ЛЮБВИ Я ВЫБИРАЮ САМ»
Закир Закиров, «Крымские известия», 31.05.2012
Руководство парламента Крыма по просьбе газеты прокомментировало ситуацию, сложившуюся вокруг проекта закона «Об основах государственной языковой политики».

Слово «парламент» происходит от французского глагола «parler» — говорить. В цивилизованном мире он действительно является большой единой дискуссионной площадкой, на которой обсуждаются реформы, новые идеи, проекты законов, меняющие жизнь избирателя к лучшему. Увы, украинская Рада примером парламентаризма служить не может. Все чаще она напоминает ринг для кулачных боев. Последний инцидент демонстрировали ведущие мировые телеканалы.
Напомню, 24 мая Верховная Рада Украины рассматривала в первом чтении проект закона «Об основах государственной языковой политики», разработанный народными депутатами Вадимом Колесниченко и Сергеем Киваловым. Обсуждение проходило эмоционально. Представители оппозиции назвали документ «антиукраинским» и решили кулаками доказать свою правоту. Во время потасовки В. Колесниченко порвали рубашку и, как он признался, укусили за палец. «Крымские известия» обратились к руководству республиканского парламента с просьбой прокомментировать ситуацию, сложившуюся вокруг данного законопроекта.
Григорий Иоффе, заместитель Председателя Верховного Совета Крыма:
— Поражает цинизм новоявленных защитников украинской культуры. Как можно любить родную речь и одновременно думать, что какой-либо законопроект приведет к ее уничтожению, не представляю? Никаким законопроектом, никаким документом вообще нельзя уничтожить язык, так как у него есть народ-языкотворец. Украинская речь — мощная, красивая и певучая. Она будет жить вне зависимости от того, защищают ее эти люди или нет. Предложенный документ вносит гармонию в языковую политику. Подчеркиваю, никто не посягает на роль украинского как государственного. Перед парламентариями стоит задача гармонизировать языковую ситуацию в стране. Кому будет хуже, если судебные заседания будут проводить, например, на русском? Никому. Нужно понимать, Украина — многонациональная страна. Есть регионы, в которых говорят по-венгерски. Запретить им это делать? Такой подход контрпродуктивен. Когда дилетанты пытаются решить языковую проблему, это выходит боком. В мировой истории нет примеров, чтобы кого-то заставили насильно забыть родную речь.
Константин Бахарев, глава Постоянной комиссии Верховного Совета АРК по нормотворческой деятельности, организации работы ВС АРК и связям с общественностью:
— В ходе рассмотрения проекта закона о языках мы увидели подлинное лицо нынешней оппозиции, которую представляют радикальные националистические силы. На словах они называют себя демократами и приверженцами европейских ценностей, но на деле демонстрируют полное пренебрежение ими. Особенно это касается толерантности и прав человека. Этим «демократам» наплевать на права граждан, для которых русский является родным или языком повседневного общения, а таких, если верить данным социсследований, большинство жителей Украины. Проект Колесниченко—Кивалова хоронит не украинский язык, о чем кричали с парламентской трибуны эти деятели. Он хоронит концепцию, которую в свое время озвучил экс-президент Виктор Ющенко: «Одна нация — один язык». По сути данную установку возвели в ранг государственной идеологии. За годы оранжевой пятилетки под нее подстраивали все законодательство, принимали законы и подзаконные акты, сужающие сферу применения русского. Приняли более 80 таких актов. В итоге получили ситуацию, при которой «русский язык отнесен на не соответствующий ему уровень». Это цитата из доклада экспертов Совета Европы, опубликованного в 2010 году. Документ посвящен выполнению Украиной Европейской хартии региональных языков и языков национальных меньшинств, ратифицированной еще в 2003 году. Проект закона предлагает решение вопроса в ключе европейских правовых традиций. Впервые за годы независимости власть, осознавая все риски, постаралась решить эту проблему. Я убежден, несмотря на истерию националистов, закон о языках примут, и мы будем жить в обществе, в котором люди разных национальностей получат равные права на использование родного языка. Таким образом «языковую карту» навсегда исключат из политической колоды.
Ефим Фикс, ответственный секретарь Центра законодательных инициатив при Верховном Совете Крыма:
— У одного из поэтов есть замечательные слова: «Язык молитвы и любви я выбираю сам». Так называемая оппозиция действует вопреки Конституции Украины. В статье 10 четко сказано, что государственным является украинский, но гарантируются свободное развитие и защита русского и языков национальных меньшинств. Нормы Конституции должны быть урегулированы законами. Предложенный проект, конечно, не идеален, но максимально приемлем в нынешних реалиях. Речь идет о европейских нормах права, которые на словах так любят отстаивать горе-оппозиционеры. Они не хотят учитывать объективные особенности предложенного закона. Во-первых, никто не посягает на государственный статус украинского. Во-вторых, европейская практика предполагает, если на определенной территории проживает более 10% носителей языка, то его статус должен быть определен. Мы же говорим не только о русских и русскоязычных жителях Украины. Предложенный проект, несомненно, положительно отразится на крымских татарах, венграх, русинах и других народах. Наша страна — поликультурное государство, что является национальным достоянием. Противники закона о языках не хотят этого признать. Блокирование парламентской трибуны вызвано не столько желанием защитить украинские язык и культуру, сколько узкими политическими целями отдельных деятелей. Им плевать на народ и его права. Оппоненты говорят, языковой вопрос раскалывает общество. В корне с этим не согласен. Если они так пекутся о единстве народа, то почему хором поддержали присвоение Бандере и Шухевичу звания Героя Украины и сейчас выступают за признание УПА воюющей стороной? То есть в их понимании это не раскалывает общество? Мы не согласны с такими решениями, но, в отличие от них, делаем политические заявления, а не бросаемся с кулаками на наших визави.
Сергей Цеков, глава Постоянной комиссии Верховного Совета АРК по культуре:
— Поведение оппозиционеров во время обсуждения проекта закона о языковой политике в очередной раз подтверждает, что так называемые национал-демократы на самом деле являются ультранационалистами. Они не терпят чужого мнения и не считаются с реальным положением дел в Украине. Вместо серьезного разговора и дискуссии предпочли драку. К сожалению, на протяжении многих лет серьезные вопросы пытаются решить блокированием трибуны, кулачными боями и тому подобным. Мы вновь убедились, что Украина разделена на две части: русскокультурную и украинокультурную. Если первая проявляет толерантность и терпимость, то вторая — агрессивно реагирует на деликатные моменты. Думаю, дискуссия вокруг законопроекта продолжится, в него будут вносить дополнения. Шанс его принять есть. На это нужна воля лидирующих фракций украинского парламента, Администрации Президента и Кабинета Министров. К сожалению, события могут развиваться в другом направлении. Выборы на носу, некоторые депутаты уходят в самостоятельное «плавание» и могут проигнорировать решение фракции. Уверен, в перспективе русский станет не только региональным в ряде областей, но и вторым государственным. Это продиктовано реальным положением дел и перспективами развития украинского общества.
http://www-ki.rada.crimea.ua/index.php/2011-03-13-11-25-30/5358-l-r

СКОРО "ЕВРО": ВРЕМЯ ДЕЛАТЬ СТАВКИ, ГОСПОДА
«Місто», 30.05.2012, Вінницька обл.
В Верховной Раде зарегистрирован законопроект "О букмекерской деятельности".

Чем ближе к Евро-2012, тем чаще украинцы натыкаются в сети Интернет на рекламу букмекерских контор и их предложения - сделать ставки на победителя группы, лучшего бомбардира турнира, команды, которые выйдут из группы, соперников по финалу. Сейчас европейские букмекеры вовсю принимают ставки на матчи Евро-2012. А вот в Украине в 2009 году букмекерская деятельность была запрещена Законом "О запрете игорного бизнеса в Украине". Однако это вовсе не означает, что украинские букмекеры не сумеют заработать на грядущем спортивном событии. По оценкам экспертов, Евро-2012 увеличит этот рынок в годовом исчислении примерно на 30% - до десяти миллиардов гривен. Доход конторы составляет не менее 15% от суммы ставок.
Букмекеры отдельно, азартные игры отдельно
В Верховной Раде зарегистрирован законопроект "О букмекерской деятельности". Его авторы - группа депутатов от фракций Партии регионов и Блока Литвина - предлагают снова легализовать запрещенную на сегодня букмекерскую деятельность, отделив букмекерскую деятельность от азартных игр, на которые действует мораторий. Разработчики законопроекта обосновывают свою позицию практикой различных стран, в том числе Англии и России, где такая деятельность разрешена. В пояснительной записке авторы указывают, что во всем мире букмекерская деятельность является составной частью спортивной культуры и существенно отличается от других видов игорного бизнеса.
Букмекеры активно поддерживают инициативы разработчиков законопроекта, однако сомневаются, что документ вступит в силу до начала Евро-2012. Впрочем, этот законопроект - не единственная надежда украинских букмекеров. Даже если его не успеют принять, букмекеры смогут получить свой процент прибыли от чемпионата по футболу. Как выяснил "Главред", со вступлением в силу Закона "О запрете игорного бизнеса в Украине" букмекерские конторы не исчезли как вид, они просто переместились в Интернет, зарегистрировав свой домен в другой стране. Формально придраться не к чему.
Никто и не прятался
Правда, далеко не все букмекерские конторы ушли в он-лайн. Некоторые продолжают работать и даже сохранили свою сеть букмекерских касс. Вот только к названию конторы приставили два слова "Онлайн платежи". Кто-то и вовсе не прятался.
Как поясняют юристы, хитрость этих контор в следующем: букмекеры нашли лазейку в законодательстве и принимают в своих кассах платежи не как ставки, а как денежные переводы. Запрета на оказание услуг по денежным переводам в Украине нет.
Компанией, чья деятельность напоминает букмекерскую, является одна из лотерей. Механизм ее работы выглядит следующим образом: игрок получает лотерейный билет и программу с указанными коэффициентами на каждое спортивное событие. Коэффициент показывает вероятность исхода игры. Чем выше этот коэффициент, тем рискованнее ставка, однако и потенциальный выигрыш больше.
Причем это только относительно белая сторона рынка. На самом деле с букмекерскими конторами этот бизнес делят "черные" букмекеры.
За рубежом ставки - обычное дело
За рубежом прогнозирование результатов матчей, ставки - обычное дело. Там возле многих стадионов расположены букмекерские кассы - сделать ставку можно непосредственно перед игрой. Доходы от этой деятельности там исчисляются десятками миллиардов долларов. Например, немецкое законодательство практически не ограничивает букмекерской деятельности. По оценкам представителей этого бизнеса, общая сумма ставок, заключаемых немцами ежегодно, составляет около 19,7 млрд. долларов - а это около 6% от германского ВВП.
Совокупный годовой оборот итальянских букмекерских контор до 13 млрд. долларов. Великобритания удерживает первое место в мире по числу букмекерских контор и игроков на тотализаторе. Оборот букмекерского бизнеса в Великобритании в 2000 году составил 10,8 млрд. долларов. Там, по закону с 1966 года, с букмекерских контор взимается налог в 9% с каждого пари. Подобная практика приносит британской казне около 700 млн. долларов ежегодно.
В Украине, по самым скромным подсчетам, только налоговые поступления от букмекерской деятельности могли бы ежегодно достигать 3 млрд. грн. в год.
http://www.misto.vn.ua/ua/home/money/4777

ЕКОНОМІКА

НА ЛАЗІ ПРЕЗЕНТУВАЛИ ДВА АВТОБУСИ І ОДНОГО ДИРЕКТОРА
Юлія Ліщенко, «Високий замок», 30.05.2012, Львівська обл.
Львівський автобусний завод презентував два нові автобуси середнього класу - “Лайнер 141” та А 183 NG.

Презентацію для журналістів проводив голова наглядової ради холдингу ЛАЗ Ігор Чуркін. За його словами, понад 60% транспорту в Україні є аварійно небезпечним для пасажирів. Це, зокрема, автобуси, переобладнані з “беушних” вантажних фургонів. Тож на ЛАЗі активно готуються зайняти нішу, яка має найближчим часом звільнитися.
На виробничому майданчику ЛАЗу — два нові красені-автобуси. Власник холдингу Ігор Чуркін не приховує, що в першу чергу хоче зайняти місце саме на російському ринку. Тому машини зараз поїдуть на автовиставку у Нижній Новгород. Після цього сподіваються взяти участь у тендерах на поставки автобусів у Москву і Санкт-Петербург. Автобуси призначені для приватних перевізників у малих і середніх містах, їх хочуть зробити гідними конкурентами турецьким, європейським і китайським виробникам. “Аналогам такої машини у Росії немає, - каже Ігор Чуркін. - ЛАЗ — велика компанія, нам недостатньо ринку України, нам треба зайняти 5-10% ринку у країнах Центральної Європи і колишніх радянських країн. Ми перейшли на двигуни найвищого класу, співпрацюємо з компаніями МАN і ZF. У Центральній Європі зараз йде черговий етап оновлення громадського транспорту, сподіваємося туди влитися. Ведемо переговори з Угорщиною, Чехією, беремо участь у тендері у Бургасі (Болгарія)”.
“Лайнер-141” коштує орієнтовно 550 тисяч гривень. Там німецький мотор “Дойц”, мости і вісі російського виробництва (це знову ж таки реверанс у бік майбутнього російського замовника). Власник каже, запчастини на ці деталі є майже у кожному російському селі та військовій частині. Мотор “Дойц” ЛАЗівці супроводжуватимуть самі. “Лайнер-141” — автобус для міських, приміських та міжміських перевезень на відстань до 400 кілометрів. У нас ця машина має прийти на зміну “ПАЗикам”, “Богданам” та “Еталонам”.
У салоні справді комфортно, двигун “газового” автобуса працює майже безшумно. Кажуть, використано найновіші європейські досягнення, зокрема мотор ІМN, розроблений тільки торік. Водій демонструє, як легко можна змінювати кліренс машини (висоту підлоги від землі), висуває автоматичний трап для заїзду інвалідного візка. Двері зачиняються так щільно, що створюється “ефект закриття дверей холодильника”. Оскільки вартість газу удвічі дешевша, ніж пального, собівартість перевезень має бути удвічі нижчою.
Але чи скоро такі машини їздитимуть по наших львівських дорогах? Для цього, за словами Ігоря Чуркіна, пасажири “мають голосувати ногами”. Стає зрозуміло, що львів’янам ще не скоро їздити такими “лайнерами”... Власник каже, що перші переговори на закупівлю партії у 300-350 машин веде з Донецьком. У Львові є складнощі, тут немає потужних компаній-перевізників, які могли би відповідати за якість і стандарти, які пропонує виробник.
Похизувавшись автобусами, Ігор Чуркін представив нового генерального директора ЛАЗу — Володимира Дзунзу. Власник каже, що кадрові ротації не пов’язані з якимись скандалами... Новий директор уже пропрацював на заводі - технічним директором - більше двох років, а сам він — з Києва, професійний транспортник. Щоправда, відповідаючи на запитання медіа, новий керівник “плавав”, видно було, що ще не увійшов у курс справ... Однак корпоративного патріотизму йому не бракувало. Коли йому нагадали, що ЛАЗівські автобуси масово ламалися на початку року, під час впровадження нової транспортної схеми у Львові, він повів розмову в ключі “не автобуси неякісні, а львівські автопідприємства погані”. “По львівських машинах були проблеми, - сказав директор. - Але коли ми запросили представників компанії “Дойц”, які нам поставляють комплектуючі, виявилося, що в парку машини взагалі не обслуговували. Просто їздили, поки їде машина. Але будь-який механізм рано чи пізно ламається. Ми за свій рахунок відремонтували всі машини, і далі працюємо з парком”.
Також директор повідомив, що Львів наразі не замовляв нові автобуси на ЛАЗі. А от програму обслуговування приймаючих Євро-2012 міст підприємство виконало на 98-99%. У межах програми уже поставили близько 500 машин, це на 600-700 млн. грн. Ще треба доправити додаткові машини Донецьку, яких там замовили більше, ніж планувалося за програмою. На ЛАЗі нарікають, що держава досі не розрахувалася з ними за цю програму.
Володимир Дзунза зазначив, що холдинг вкладає у виробництво великі кошти, у планах заводу збільшення обсягів продукції. Зокрема, працюють над виготовленням трамваїв (один трамвайчик саме стояв на майданчику). Директор заперечив, що підприємство має борги перед Пенсійним фондом, а проблем із виплатою зарплати, каже, нема практично. А от скільки саме мільйонів боргують працівникам, так і не пригадав. Натомість пообіцяв, що нарешті візьмуться за ремонт фасаду заводу з вулиці Стрийської. “ВЗ” уже неодноразово писав, що фасад справляє жахливе враження. До Євро-2012 обіцяють пофарбувати фасад заводу. Щоправда, тільки частину, яка йому належить. А от приміщення, розташовані справа від прохідної, що на вулиці Стрийській, і які асоціюються із заводом, схоже, так і стоятимуть обшарпаними. “Ми не можемо знайти власника цієї частини, щоб закликати його зробити ремонт, - каже директор. - Там власники мінялися вже двічі чи тричі. Але банер на приміщенні постараємося поміняти...”.
http://www.wz.lviv.ua/articles/106653

РУСТАМ ТЕМИРГАЛИЕВ: «КРЫМУ НЕОБХОДИМ ЗАКОН ОБ ИНВЕСТИЦИЯХ В СФЕРЕ КУРОРТОВ»
Алексей Ермолин, «Крымская правда», 30.05.2012
Предложен ряд новшеств для развития туризма, улучшения качества сервиса, ценовой политики на транспорте, привлечения инвесторов.

В прошлом году крымский парламент внёс ряд законодательных инициатив, которые были поддержаны Верховым Советом Украины, в частности по легализации мини-гостинниц.
В нынешнем году предложен ряд новшеств для развития туризма, улучшения качества сервиса, ценовой политики на транспорте, привлечения инвесторов. Об ожидаемом эффекте от их реализации и перспективах курортного сезона нашей газете рассказал председатель постоянной комиссии Верховного Совета Крыма по санаторно-курортному комплексу и туризму Рустам Темиргалиев.
В Анталью дешевле
- Одной из главных проблем прошлого сезона стало резкое сокращение туристского потока из Белоруссии, поскольку накануне случился обвал белорусской валюты. С какими рисками придётся столкнуться в нынешнем году?
- В этом году такой проблемы нет. Белорусы снова поедут на полуостров. Этому будет способствовать и прямой авиарейс Симферополь - Минск. Но другие проблемы остаются. К сожалению, в курортный сезон складывается ситуация, когда воздушный перелёт из Москвы до Симферополя обходится дороже, чем перелёт из Москвы на турецкий курорт Анталья.
- В чём причина?
- На мой взгляд, одна из причин кроется в политике, которую проводят определённые ведомства в Киеве, в результате чего аэропортовые сборы, цены на топливо для воздушных судов взлетают до максимальной отметки. И час стоянки самолёта в международном аэропорту «Симферополь» обходится в несколько раз дороже, чем час стоянки в аэропорту любой другой страны. Не менее серьёзная проблема - цены на железнодорожные билеты. Многие туристы отказываются от поездки в Крым, когда узнают об их стоимости. Жителям Украины дешевле сегодня поехать в Бердянск или в Одесскую область. Политика «Укрзализницы» может быть изменена только при вмешательстве правительства. Думаю, необходимо обратиться в Кабмин с просьбой помочь в выделении средств на компенсацию стоимости билетов в дополнительных поездах.
Кульбит в воздухе и на море
- В прошлом году прямой авиарейс из Симферополя в крупнейшие города России, например, Екатеринбург, мог стоить в среднем 10 тысяч гривен, в то время как рейс через Москву или Санкт-Петербург - две тысячи. Как понять логику перевозчиков?
- Логики здесь нет. Убеждён, для решения ценовой проблемы в Крыму необходимо создать кластер, то есть группу расположенных на одной территории взаимозависимых компаний, которые могли бы дополнять и усиливать конкурентные преимущества друг друга. Подобный кластер создала государственная авиакомпания «Турецкие авиалинии». За счёт этого цены на авиабилеты на приоритетном курортном направлении - в Анталью - максимально снижены. Международный аэропорт «Симферополь» - крымская собственность. И мы можем создать свой кластер, договорившись с крупным российским авиаперевозчиком, например, «Аэрофлотом». Основную долю авиабилетов на полуостров выкупают россияне. И если из крупнейших городов России будут прямые рейсы в Симферополь, цена авиабилетов может быть снижена в два раза.
- Долгое время круизная тема и связанное с ней развитие инфраструктуры портов у нас были, что называется, в загоне. Теперь о портах и их туристическом потенциале говорят довольно много. По какой модели могли бы развиваться крымские порты?
- Одна из крупнейших в мире круизных кампаний «Ройял Карибиан» выкупила за символическую плату турецкий порт Кушадасы. Теперь вместо 40 тысяч он принимает до 400 тысяч туристов в год. Считаю, необходимо правовое решение о возможности передачи в концессию или аренду Ялтинского морского торгового порта крупным компаниям, которые смогут построить здесь причалы для приёма больших круизных лайнеров. Развитие круизного бизнеса способно увеличить приток туристов в Крым до двух миллионов человек в год.
«Совок» туристам не нужен
- Проблема крымских курортов - некачественный туристический продукт. Во всём мире сложилась практика продажи турпакетов, в которые включено всё: от перелёта до такси из аэропорта до здравницы или отеля. У нас пока этот сегмент курортного рынка, мягко говоря, хромает, да и уровень крымского сервиса частенько оставляет желать лучшего. Как повысить качество обслуживания туристов предпринимателями и здравницами?
- Считаю, что единственный способ решить сервисную проблему - расширить рамки курортного сезона. Наш малый и средний бизнес пытается втиснуть всю свою годовую себестоимость в два месяца или 50 дней активной фазы курортного сезона. При этом, чтобы получить максимальную прибыль, экономят на всём. Нанимают тех же официантов и поваров за максимально низкую плату, закупают более дешёвые продукты, качество которых оставляет желать лучшего, в результате мы получаем очень дорогой и низкого качества курортный продукт. Но если бы предприниматели знали, что с 1 мая до конца октября им будет обеспечен турпоток, то могли бы не устраивать «гонку за сезоном», а спокойно работать над повышением качества сервиса. Что касается здравниц, наша комиссия предлагает такой вариант решения вопроса. В зимнее время здравницы, работающие круглый год, необходимо освободить от уплаты НДС и налога на прибыль. Эту крымскую инициативу мы вынесем на рассмотрение профильного комитета Верховного Совета Украины, и, если нас поддержат, здравницы смогут снизить стоимость путёвки в зимний период и увеличить турпоток.
- Крымский туроператор рассказал такую историю. Туристов всё устраивало в предложенном им крымском санатории, однако, увидев фотографию номера, где им предложили проживание, они категорически отказывались от предложения: «Этот «совок» нам не нужен».
- Мы прописали в проекте законодательных изменений, что налоговые льготы будут предоставлены только тем здравницам, которые реинвестируют прибыль в собственную модернизацию. Соответствующее постановление Кабмина будет регламентировать норму прибыли, которую здравницы должны будут на эту модернизацию тратить, закупая медицинское оборудование, мебель, оборудование для столовой. Думаю, что народные депутаты Украины нас поддержат.
Миллионы от турпатента
- Крымские курорты - мощный резерв экономики. У нас есть инфраструктура, которая простаивает 10 из 12 месяцев в году. Не менее мощный резерв - мини-гостиницы, в которых ежегодно останавливается до четырёх миллионов туристов. Были предложения вернуть для них прежнюю систему туристического патента вместо нынешнего туристического сбора. Какой эффект ожидаете от такого шага?
- Туристический сбор в прошлом году составил около 1,5 миллиона гривен, но, по нашим оценкам, если вернуть туристический патент - плату с объектов размещения, это может принести от 40 до 60 миллионов гривен доходов для местных бюджетов и бюджета АРК. Эти средства можно направить на строительство дорог, ремонт детских садов, больниц. Поправки о возвращении туристического патента внесены в Верховный Совет Украины. Кроме того, в наших поправках прописана административная ответственность за работу мини-гостиниц без разрешительных документов.
- По данным Всемирной туристической организации, в прошлом году из-за волнений на Ближнем Востоке турпоток в Египет снизился на 20%. По идее, он должен был бы возрасти в Крыму.
- Увы, поток туристов вырос на курорты Испании и Хорватии. И если в ближайшее время мы не сделаем того, о чём я говорил, нас ожидают проблемы в развитии туристической отрасли. При этом не стоит забывать, что, по данным экспертов, более трети крымчан зависят от стабильной работы туристической отрасли.
Чужой опыт - свой тормоз
- Некоторые российские туроператоры признавались нашему изданию не «под диктофон»: гораздо выгоднее продавать туристам путёвки в Турцию, Египет и Болгарию, чем в Крым.
- И здесь опять же играет существенную роль ценовой фактор. Например, до недавнего времени НДС на продаваемую в Киеве путёвку в Крым был почти в два раза выше, чем на путёвку в Анталью. Нам удалось «отбить» эту позицию. Уже есть приказ Государственной налоговой службы Украины, что подобное налогообложение на путёвки в Крым недопустимо.
- А как насчёт использования в Крыму опыта Грузии? Там правительство предоставляет инвесторам участок с подведёнными коммуникациями - дорогами, инженерными сетями - за символическую плату в один лари. При этом требует жёсткого исполнения инвестиционных обязательств, то есть реализации проекта в конкретные сроки, с расчётом на получение фиксированных доходов бюджета.
- Подобный подход внедрили в Турции ещё в начале 80-х. Сегодня перенявшая этот опыт Грузия ежегодно получает миллиард долларов инвестиций в курортную отрасль. В 2010 году Грузию посетил миллион, в 2011-м - уже два миллиона отдыхающих.
- Что мешает Крыму пойти по проторённой дорожке?
- Если бы это целиком и полностью зависело от крымских властей, то ничего. Но сегодня, чтобы применить грузинский и турецкий опыт на полуострове, мы должны в первую очередь на законодательном уровне убедить Киев в том, что нам это необходимо. Поскольку без принятия современных прогрессивных законов внедрять такие модели сложно. То, что впервые за всю историю независимости Украины в Крыму пройдёт выездное заседание профильного парламентского комитета Верховного Совета Украины, - для нас уже победа. Считаю, что Крыму необходим и специальный закон об инвестиционной привлекательности и деятельности в курортно-туристической отрасли. В законе необходимо прописать форму простого и понятного для инвестора договора с крымской властью, в котором будут оговорены, что и на каких условиях ему будет предоставлено, обязательства самого инвестора и гарантии неприкосновенности бизнеса с точки зрения политических рисков.
Справка
По оперативным данным профильной постоянной комиссии Верховного Совета Крыма, на 19 мая в Крыму отдохнуло 408 тысяч гостей, на 1,5% больше, чем на эту же дату в прошлом году (403 тысячи).
http://www.kp.crimea.ua/newspapers/2012/05/30/rustam-temirgaliev-krymu-neobkhodim-zakon-ob-investiciyakh-v-sfere-kurortov

ТОЧКА ЗОРУ

«РАСИСТСЬКИЙ» РОЛИК ПРО УКРАЇНУ ЯК ПОМСТА ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ СХІДНІЙ
Юлія Сокирка, «Поступ», 31.05.2012, Львівська обл.
З наближенням проведення Євро-2012 в Україні розгораються не стільки спортивні, скільки політичні баталії.

Не встигли ми нарешті вдихнути на повні груди із заспокоєнням, що Євро в Україні таки буде, як наша країна стала об’єктом спланованих провокацій. Однією з таких провокацій можна назвати ролик каналу BBC, в якому поляки та українці показані як антисеміти та расисти.
Нагадаємо, що журналіст BBC у спеціальному підготовленому близько півгодинному репортажі, присвяченому Євро-2012, названому «стадіони ненависті», звинувати співорганізаторів цьогорічного турніру в расизмі. Програма BBC містила кадри з проявами антисемітизму на футбольних матчах у Польщі та нападу на групу азійських студентів в Україні.
Колишній гравець збірної Англії Сол Кемпбелл у цій же програмі BBC заявив, що проведення чемпіонату Європи в Україні та Польщі є помилкою через поширені в них расизм і випадки футбольного насильства. Він також закликав англійців не їхати на Євро-2012, бо «можна повернутися у труні».
Знятий сюжет отримав чималий резонанс, спровокувавши низку публікацій у закордонній пресі. Так, Gazeta Wyborcza звертає увагу, що у репортажі наводяться кадри із польських стадіонів, де уболівальники вигукують антисемітські заклики, демонструються антисемітські графіті та кадри з бійок футбольних хуліганів. В Україні наводяться приклади використання уболівальниками нацистської символіки, бійки та інші приклади, котрі свідчать про розвинутий в Україні расизм, який нібито не помічає українська влада.
Згодом, після оприлюдненого відео темношкірий форвард Маріо Балотеллі заявив, що готовий вбити вболівальників, які наважаться кинути в нього банан під час Євро-2012. «Я не потерплю расизму у жодному вигляді, це неприйнятно. Якщо хтось кине в мене банан на вулиці, я сяду у в`язницю, оскільки вб`ю їх», - заявив 21-річний нападник збірної Італії. Нагадаємо, що в 2009 році перед початком молодіжного чемпіонату Європи у форварда Італії кинули банан в одному з римських барів.
В свою чергу в українському МЗС вважають, що BBC повинна вибачитися перед українцями за сюжет про расизм. Про це заявив директор департаменту інформаційної політики МЗС України Олег Волошин. «Я вважаю, що BBC має вибачитися за цей фільм. Я раніше бачив такий монтаж лише на деяких російських каналах. Так раніше зображували в Росії УНА-УНСО. Вихоплювали окремі кадри і казали: «Це країна фашизму», - заявив Волошин.
Він також додав, що британська сторона офіційно не висувала Україні жодних претензій щодо расистських проявів українських фанатів. «Я нещодавно спілкувався з радником-посланником Британського посольства з приводу футболу. Мова йшла, навпаки, про те, як убезпечити українців від британських фанів, які є найагресивніші, найбільш нетолерантні і расистськи налаштовані з усіх фанів у Європі», - сказав він.
Разом з тим представник українського МЗС переконаний, що ЗМІ спеціально шукають «гарячі теми» напередодні Євро-2012, в яких набагато більше політики, аніж спорту. «Легко зобразити поляків, як сантехніків, які приїдуть і захоплять усі робочі місця. Іде велика боротьба всередині УЄФА. Платіні і частина інших функціонерів вибороли право для Східної Європи проводити чемпіонат. Найбагатші клуби, значна частина яких – британські – вважають, що футбол має обмежитися Західною Європою. Нащо їхати до цих дикунів?»,- обурився він.
Обурення української влади стосовно звинувачень у расизмі розділяє і прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск, який переконаний у безпечності Євро-2012 у Польщі. Туск заявив, що расизм не є характерним для поляків. Туск відзначив, що кожного року до Польщі приїжджають близько 100 тисяч туристів з Великобританії. Він зазначив, що головним чином, це молоді люди, котрі, за його словами, ніколи не стикалися із жодними расовими проблемами під час свого перебування у польських містах.
«Наша відома польська гостинність під час Євро-2012 буде гостинністю, яка справить враження на усіх без винятку, з абсолютною впевненістю можна сказати, що нікому, хто приїде до Польщі, не буде загрожувати жодним чином якийсь «расистський інцидент», - запевнив польський прем’єр.
В свою чергу уряд Великобританії переконаний в тому, що англійські фани, які відвідають Україну під час першості континенту 2012 року з футболу, прекрасно проведуть час в нашій країні. Так, міністр спорту Великобританії Хью Робертсон закликав фанів таки приїхати до України і підтримати свої команди.
«Всі ці заяви абсолютно невірні. Моя порада всім фанатам – поїхати та підтримати команду, зробити все, щоб підтримати команду. Чим більшою буде підтримка, тим більше шансів збірна матиме на перемогу. Урядом, поліцією, міністерством закордонних справ було зроблено чимало роботи, яку багато хто не бачить. Тому моя порада кожному фанату – поїхати, гарно провести час, при цьому, звичайно, необхідно себе поводити належним чином», – заявив очільник британського спортивного відомства.
Переконують європейських фанатів у відсутності жодної небезпеки для них за расовою ознакою також відомі футболісти та дипломати. Так, футболіст Андрій Шевченко переконаний, що матчі Євро-2012 в Україні пройдуть без інцидентів на расистському ґрунті. На думку Шевченка, расизм не є реальною проблемою в Україні і англійським уболівальникам нема чого боятися на матчах Євро-2012. Відкинув будь-які побоювання щодо расистської поведінки вболівальників також колишній гравець лондонського клубу «Арсенал» Олег Лужний.
Між тим, УЄФА запевнила, що працює з Україною та Польщею, щоб гарантувати безпеку для команд та фанів. При цьому організація зазначила, що всі матчі, які знімав канал BBC, були матчами внутрішніх чемпіонатів, а тому це справа національних футбольних федерацій.
Посол України у Великобританії Володимир Хандогій запевнив, що Україна історично й етнічно завжди була толерантною державою, а відтак безпеці англійських уболівальників в нас нічого не загрожує. Речник МВС Володимир Поліщук також сказав, що випадки расизму в Україні поодинокі, а інформація зарубіжних ЗМІ про факти расизму в нас «дуже перебільшена».
У будь-якому разі інформаційна бомба, яка покликана була підірвати і так не надто привабливий імідж України в світі, спрацювала. Насправді Україну можна звинувачувати багато в чому, але расизм – це мабуть один з останніх пунктів у довжелезному списку її гріхів. Відтак, політики у такого роду заяв набагато більше, а ніж реальних побоювань за безпеку фанів. Не можливо не погодитися із тією тезою, що стара Європа не може змиритися із думкою, що футбол (і бізнес, зав’язаний на ньому) – це не лише привілей Західної Європи.
http://postup.brama.com/usual.php?what=73963

РІВЕНЬ І ЯКІСТЬ ЖИТТЯ

УКРАИНСКИЙ «ПЕРЕКУС» НА ЕВРОПЕЙСКОЙ СКОРОСТИ
Татьяна Буряковская, «Время», 30.05.2012, Харьковская обл.
Из Харькова в направлении Донецка и Днепропетровска в первые рейсы с пассажирами отправились новые электропоезда «Шкода».

А накануне этого события «скоростные» условия путешествий испытали на себе харьковские журналисты, отправившись в двухэтажной электричке вместе с руководством Южной железной дороги в объезд по реконструированному участку от Харькова до Сахновщины.
А из нашего окна...
Первым делом мы с коллегами стали «осваивать», конечно же, второй этаж, вид из окон которого дает возможность увидеть знакомые с детства пейзажи совершенно по-новому, да и общий обзор существенно расширяется. Впрочем, смотреть из окон первого этажа тоже интересно, ведь они находятся несколько ниже окон в обычных электричках, отчего усиливается ощущение скорости.
А скорость, между прочим, приличная — скоростемер в кабине машиниста показывает 155—160 км в час. Но в вагонах этого практически не чувствуется. Во всяком случае, идущего по салону человека не швыряет из стороны в сторону, а чай на столике в обычном одноразовом стаканчике даже и не думает расплескиваться! Кстати, о чае. Большинство наших сограждан не представляют себе путешествия в поезде без плотного «перекуса»: чай-кофе, прихваченная из дому жареная курица, вареные яйца и бутерброды по ходу поездки дополняются купленными у проводника шоколадками, печеньем и газировкой. А вот в Чехии, откуда прибыли к нам «Шкоды», есть в дороге не принято. Но с учетом украинского менталитета чехи специально переоборудовали часть одного из вагонов в составе, чтобы расположить там небольшой буфет. В каждом «купе» на 4 места имеются розетки для подзарядки мобильника и подключения ноутбука. А система Wi-Fi, которая есть в поезде, позволяет выйти в Интернет.
...В вагоне довольно тихо, можно не напрягаясь говорить по телефону.
В каждом салоне вагона имеется по два телевизора. Рядом расположены электронные табло, показывающие температуру воздуха внутри салона и «за бортом». Комфортную температуру системе климат-контроля задает машинист, а проводники (по одному на каждый вагон) могут лишь «подкорректировать» ее на 1—2 градуса, если пассажирам кажется, что в салоне жарко или прохладно.
Нажми кнопку — двери и откроются
Бригады проводников (или стюардов) для обслуживания скоростных «Шкод» составлялись на основе конкурсного отбора и последующего обучения тонкостям обслуживания пассажиров. Так, проводник должен понимать и уметь хотя бы немного общаться на четырех иностранных языках: польском, немецком, английском и французском. Из плюсов работы, как говорят сами проводники, — отсутствие хлопот с постельным бельем (здесь его, понятно, просто нет) и печным отоплением в зимний период (обогревается состав исключительно электричеством). Так что стюарды готовы больше внимания уделять именно пассажирам, тем более что таковых в 2-этажном вагоне вдвое больше, чем, к примеру, в привычном нам «плацкарте» — более 100 человек. Исключение составляют первый и последний моторные вагоны, где на верхних этажах расположены места 1-го класса, которые размещены более просторно, поэтому их меньше.
Всего в поезде 46 мест 1-го класса и 590 — 2-го. Друг от друга они несколько отличаются степенью удобства подголовников и подлокотников, наличием и размером столиков, упоров для ног, мест для багажа.
Кстати, мест для багажа в «Шкодах» не так уж много, ведь эти электрички, по сути, разработаны как поезда пригородного сообщения. Можно поставить сумку или чемодан под кресло или на полку над окном. Кстати, она расположена несколько ниже, чем в обычных электричках.
В крайних вагонах предусмотрены места для инвалидов. Благодаря раскладным пандусам пассажиры на колясках могут даже самостоятельно забраться в вагон. Здесь же имеются и специально оборудованные для них туалеты с кнопкой вызова проводника (ею можно воспользоваться, если человеку стало плохо или срочно потребовалась помощь).
Что касается туалетов (в том числе и для обычных пассажиров), то внутри них все — на кнопках. Возле каждой — рисунок, подсказывающий ее предназначение: слить воду в унитазе, открыть воду в рукомойнике, включить сушку для рук. Следует обратить внимание на то, что под умывальником имеется урна для мусора, так что бумагу в унитаз бросать не надо. Да и нельзя, поскольку она засоряет вакуумную систему. Увы, в тех поездах дальнего следования, где поставили вакуумные туалеты, такое безграмотное обращение с ними пассажиров до сих пор не редкость.
Кстати, в «Шкодах» пассажиру нет необходимости идти к туалету всякий раз, чтобы выбросить мусор — под каждой парой сидений для этих целей имеется металлический ящичек. Большой плюс новых поездов — отсутствие хлопающих дверей. Все двери — и в салонах, и между вагонами — раздвижные и бесшумно открываются легким нажатием кнопки.
Полигон новых скоростей
Безусловно, весь этот комплект чудес железнодорожной техники был бы до сих пор недоступным для украинских пассажиров, если бы не проведенная за последний год масштабная реконструкция самой дороги. Ведь приобретать скоростные поезда имеет смысл только в том случае, если им есть где разогнаться, показать свои способности. И такие условия Южная дорога для них обеспечила, в рекордно короткие сроки полностью модернизировав свои скоростные направления, в том числе сложный 176-километровый участок пути Полтава — Красноград — Лозовая. Ранее он был неэлектрифицированным, с неохраняемыми переездами, крутыми виражами и устаревшей системой автоблокировки. Теперь это — образец технического оснащения для отечественных магистралей, на котором и в дальнейшем будут осваиваться все новые и новые скорости поездов.
Железнодорожники Южной не без основания гордятся тем, что именно им довелось построить первый в Украине технологический микропроцессорный комплекс, с помощью которого управление всем процессом движения поездов стало на порядок «компактнее» и, главное, надежнее. Теперь дежурный по станции видит на экране компьютера все поезда, находящиеся в пределах нескольких перегонов, и вообще всю ситуацию на дороге: как работают светофоры, стрелочные переводы и т. д. Компьютерная система каждую секунду архивирует информацию о происходящем, так что в любой момент ее можно найти и проанализировать. Такие системы управления журналисты увидели на станциях Селещина, Карловка, Красноград, Сахновщина и др. Каждая из них встречает пассажиров обновленным вокзалом, где есть и удобные залы ожидания, и электронные «киоски», информирующие о наличии билетов, и электронные табло, на которых пассажир может воочию убедиться, насколько далеко от станции в настоящий момент находится интересующий его поезд — эта информация отслеживается с помощью спутниковой связи.
По традиции железнодорожники позаботились и об исторической памяти, разместив в зданиях вокзалов стенды с основными данными о ближайших населенных пунктах, связанных с ними знаменитостях и достопримечательностях.
По единому стандарту вдоль скоростного участка оборудованы и остановочные пункты: построены новые увеличенные платформы, на них установлены павильоны специальной конструкции, где пассажиры могут укрыться на время прохождения скоростного поезда. А о приближении состава при помощи современных компьютерных технологий и системы спутниковой навигации GPS заранее сообщат информационные табло и громкоговорители... Такую систему журналисты увидели на остановочном пункте «32-й километр». А в целом на участке Полтава—Красноград—Лозовая реконструированы под единый стандарт 67 станций и остановочных пунктов.
— Теперь это не просто реконструированный участок, а полигон скоростного движения и новых технологий, которые внедряются в Украине впервые, — поделился с журналистами начальник ЮЖД Виктор Остапчук. — При этом пригородное движение останется в прежнем объеме, только вместо дизель-поездов здесь будут ходить электрички. Также сегодня мы ставим вопрос о том, чтобы скоростные поезда останавливались в Краснограде, и людям, проживающим в этом городе и прилегающих районах, было намного быстрее и удобнее добираться в столицу и на юг… Очень важно, что электрификация и модернизация магистрали дали новую жизнь этим территориям, которые всегда были дотационными. К примеру, наши новые стационарные тяговые подстанции могут и готовы снабжать электроэнергией местные коммунальные учреждения, предприятия малого и среднего бизнеса, прежде страдавшие от недостатка энергогенерирующих мощностей.
Несмотря на достигнутые успехи, железнодорожники Южной не собираются «почивать на лаврах»: в ближайших планах — строительство на участке Полтава—Красноград—Лозовая вторых путей (пока этот участок во многих местах однопутный). Это позволит перевести на скоростной ход максимальное количество пассажирских поездов.
http://timeua.info/300512/59876.html

СКАНДАЛИ

НАВІТЬ КОСТЮМИ НЕ ПОРВАЛИ
Світлана Федас, «Рівне вечірнє», 31.05.2012
Під час бійки "за мову", що спалахнула минулого четверга у Верховній Раді, у натовпі біля трибуни було видно й обранців від Рівненщини.

Щоправда, до активних учасників бійки вони себе не відносять.
Юрій Прокопчук, член фракції "Блок Юлії Тимошенко — Батьківщина":
— Я був з усіма, тобто на правому фланзі біля президії Верховної Ради, це видно на відео, а потім побіг у той бік, де виникла бійка. У сутичку в залі потрапляю не вперше, але цього разу стався рідкісний випадок — я не постраждав. Коли я падав, мене підхопили на руки "регіонали", вони ж поставили мене на ноги і намагалися відтягнути від місця бійки. Я був одягнений у чорну вишиванку, яку дуже люблю, вона теж не постраждала, нехай би тільки спробували порвати!
На 5 червня заплановано додатковий розгляд цього питання, адже 24 травня рішення не було. Прогнозую, що бійка може виникнути знову. Я на цьому засіданні обов'язково буду присутній і захищатиму мову в будь-який спосіб, якщо буде треба.
Віктор Матчук, член фракції блоку "Наша Україна — Народна самооборона":
— На тому засіданні я був, стояв на відстані одного метра від трибуни, у бійці не постраждав. Хочу відзначити, що активних учасників бійки насправді було мало, тобто ні в кого не було великого бажання битися, за винятком однієї людини — Вадима Колесніченка, який, з усього видно, був щирий у своїх намірах, він зняв піджак та галстук і кинувся в бійку. Для всіх інших то була повинність, у мене, скажімо, було завдання стримувати президію.
У подібних заходах я беру участь удруге, уперше — коли Верховна Рада голосувала за ратифікацію так званої харківської угоди. Моїм завданням було стримувати свій ряд, щоб ніхто не скористався вільними гніздами для голосування інших депутатів. Депутати тоді стрибали просто через голови і спровокували бійку. У мене перед тим був перелом руки, тому в сутичку не встрявав, але своє завдання виконав і не допустив такого "голосування". Цього разу я стояти осторонь не міг. Стримуючи доступ до трибуни, поряд зі мною стояли люди, які роками не подавали один одному руки, і це, я вважаю, об'єднує.
Щодо голосування 5 червня, то припускаю, що бійки може й не бути, розгляд цього питання можуть перенести на невизначений період.
Сергій Кошин, член фрак¬ції "Блок Юлії Ти¬мошенко — Батьківщина":
— Я блокував трибуну, відповідав також за розгортання плаката, на відео, щоправда, мене не видно, затулили. Потім допомагав зробити живу "драбинку", щоб можна було дістатися до президії через верх. Але раптом з'явився Колесніченко, почалася бійка, з'явилася кров, усі перемістилися вбік. Усі, хто стояв біля трибуни, обурилися і почали розмахувати кулаками. У бійці ні я, ні мій костюм не постраждали.
За часи мого депутатства були й інші бійки, у мене були синяки, та я їх не рахував, не вважаю, що це якісь травми. Я й сам переглядав усі фото та відео цього інциденту в парламенті, їхні фотографи самі потім цікаві знімки пропонують.
При повторному розгляді питання про мову я буду обов'язково присутній, і блокуватимемо знову трибуну, і битися будемо, як буде треба, але не допустимо прийняття цього закону.
Микола Шершун, член фракції Народної партії:
— Я проти обговорення зараз питань, що розколюють суспільство. Хіба російська мова зазнає якихось утисків? Кулаками у Верховній Раді правоту не доводять, принаймні жодна бійка нікому нічого не довела. Я був присутній минулого четверга до кінця, і те, що відбувалося — сором і ганьба, я такого не підтримую. Єдиний раз довелося застосувати силу, років три тому, коли у голови Верховної Ради Володимира Литвина вирвали мікрофон і поранили йому руку. Тоді я масою свого тіла звалив одразу трьох, і більше ніхто не ліз до трибуни.
Павло Сулковський, член фракції Партії регіонів:
— Виступаю проти запровадження другої мови, адже російською мовою в Україні вільно розмовляють і ніхто нікого за це не переслідує. Я особисто на тому засіданні присутній не був, працював лише до обіду, а бійка була увечері. У січні мені зробили операцію на серці, кілька місяців узагалі не працював, зараз працюю по півдня, а далі у мене курс реабілітації.
П'ятого червня я на засіданні буду, також до обіду, побачу, як розгортатимуться події. Можливо, Рада зробить паузу у розгляді цього питання.
Не мовні питання людям найбільш потрібні, а реформи, за краще життя боротися треба. Політика взагалі брудна справа, спочатку тузають один одного в залі, розповідають про це перед камерами, а потім разом п'ють коньяк, сміючись, хто кому що у бійці порвав, бо усі вони — небідні люди, це для них не збитки.
http://www.rivnepost.rv.ua/showarticle.php?art=031851

ДЕМОГРАФІЯ

СТАТЕВО-ВІКОВА СТРУКТУРА НАСЕЛЕННЯ ОБЛАСТІ НА ПОЧАТОК 2012
«Зоря», 30.05.2012, Дніпропетровська обл.
Інформація Головного управління статистики у Дніпропетровській області.

На початок 2012 р. чисельність постійного населення Дніпропетровської області складала 3317,0 тис. жителів. Як і торік, 83,4% з них мешкало у містах та селищах міського типу, решта – у селах.
Для статевої структури населення Дніпропетровщини залишається характерною стабільна перевага жінок. На початок п.р. їх було на 288 тис. більше, ніж чоловіків. На кожну тисячу жінок області припадало 840 чоловіків (у міських поселеннях – 831, у селах – 888). Найменший цей показник у м. Нікополі (803), найбільший – у Широківському районі (936).
Однак серед жителів у віці “до 33 років” включно переважає населення чоловічої статі. Найвищий цей показник серед дітей “12 років”, де на кожні 100 дівчаток нараховується 108 хлопчиків. Але, починаючи з віку “34 роки”, співвідношення змінюється з ознакою переваги жінок.
Середній вік населення області у минулому році склав 40,8 року. Причому чоловіки “молодше” жінок: їх середній вік – 37,8 року, жінок – 43,3 року. По Україні ці показники становили, відповідно: 40,4; 37,6 та 42,8 року. Наймолодші в області чоловіки і жінки мешкають у Новомосковському районі, (середній вік – 36,3 та 41,1 роки відповідно).
http://www.zorya-gazeta.dp.ua/?News=3641
 

*                                 *                              *

Повнотекстовий огляд регіональної преси. До випуску ввійшли матеріали, які з’явилися на шпальтах і сайтах обласних та міських газет, а також регіональних інтернет-видань України по 31 травня 2012 року включно.
Зауваження та пропозиції можна надсилати за адресою:
demchenko_o@rada.gov.ua
або телефоном:  255-25-43,
Демченко Олені Анатоліївні.

© Апарат Верховної Ради України
Інформаційне управління
Відділ інформаційно-бібліотечного забезпечення