Огляд реґіональної преси  Випуск 35, 23 травня 2012 р.

РЕГІОНАЛЬНА ВЛАДА

НА ПОРЯДКУ ДЕННОМУ – СПІВПРАЦЯ З ЧЕХІЄЮ
Світлана Комісаренко, «Одеські вісті», 22.05.2012
Голова Одеської облради Микола Пундик зустрівся з Надзвичайним і Повноважним Послом Чеської Республіки в Україні паном Іваном Почухом.

СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ МІСТ ТА РАЙОНІВ ОБЛАСТІ МАЮТЬ ВДОСКОНАЛЮВАТИСЯ В РЕЖИМІ РЕАЛЬНОГО ЧАСУ
«Зоря», 22.05.2012, Дніпропетровська обл.
Про хід реалізації на Дніпропетровщині українсько-канадського проекту «Регіональне управління та розвиток».

СУМЫ ПРЕДЛАГАЮТ ПЕРЕРАСЧЕТ
"Xpress", 20.05.2012, Сумская обл.
В ходе конференции "Модернизация жилищно-коммунального хозяйства Украины " городские власти Сум передали профильному министерству свои предложения.

ЯК НОВОГРАД-ВОЛИНЦІВ ПРИЙМАЛИ ВИСОКОПОСАДОВЦІ МОСКВИ
Лариса Гембарська, «Звягель», 18.05.2012, Житомирська обл.
Про це йшла мова на прес-конференції, що відбулася у Молодіжному центрі за участю освітян та міського голови Новограда-Волинського.

ЕКОНОМІКА

ПОЛІТТЕХНОЛОГІЇ

ТОЧКА ЗОРУ

ПЕРСОНАЛІЇ В ПОЛІТИЦІ

РІВЕНЬ І ЯКІСТЬ ЖИТТЯ

ЦЕНЫ НА ЛЕКАРСТВА В УКРАИНЕ БЬЮТ МИРОВЫЕ РЕКОРДЫ
Мария Манкина, «Время», 22.05.2012, Харьковская обл.
«Советник министра здравоохранения Виктор Чумак заявляет, что целый ряд лекарств в богатой Европе стоит в 2—3 раза меньше, чем в бедной Украине!»

ВЫПУСКНОЙ: МЫ ЗА ЦЕНОЙ НЕ ПОСТОИМ!
Ольга Яниви, «Новый день», 18.05.2012, Херсонская обл.
Выпускникам праздник! А родителям? В какую сумму обошелся первый взрослый бал выпускников-2012?

СКАНДАЛИ

ВОКРУГ ШКОЛЫ № 4 СНОВА СКАНДАЛ. В ЭПИЦЕНТРЕ - ЗАММЭРА СУМ
Елена Адаменко, "Данкор онлайн", 21.05.2012, Сумская обл.
Произошел конфликт между представителями мэрии и родителями детей, которые учатся в школе № 4.

ОХОРОНА ЗДОРОВ'Я

ПАМ'ЯТЬ

ОПИТУВАННЯ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ

РЕГІОНАЛЬНА ВЛАДА

БЮДЖЕТ ХМЕЛЬНИЧЧИНИ 2012: БЮТІВЦІ ІГНОРУЮТЬ, СВОБОДІВЦІ ПРОТИ, РЕГІОНАЛИ «ЗА» — І ЗА СЕБЕ, І ЗА КОЛЕГ
Оксана Ісаєнко, «Всім», 22.05.2012, Хмельницька обл.
Бюджет, за яким Хмельниччина житиме наступний рік, сьогодні прийняли на сесії облради. «За» сказали 62 депутати з зареєстрованих 66.
Фракція «Батьківщина» підтримати проект бюджету відмовилась, назвавши його не доопрацьованим. Попри це, п'ятеро депутатів з фракції БЮТ голосували за бюджет. Керівник фракції Віктор Адамський пообіцяв, що це питання сьогодні ж розглянуть на партійному бюро. Недовіру поспішності висловили і «свободівці», проголосувавши проти бюджету. Натомість, депутати від Партії регіонів проект підтримали. Голосували і за себе, і за сусідів — щонайменше три депутати «проголосували» за бюджет, не будучи в залі. Представництво народних обранців забезпечили картки і «турбота» однопартійців.
Очікувані доходи у новому бюджеті становитимуть 2365673,1 тис. гривень, у тому числі обсяг дотації вирівнювання – у сумі 604661,9 тис. гривень, додаткової дотації на вирівнювання фінансової забезпеченості місцевих бюджетів - у сумі 34044,6 тис. гривень та субвенцій – у сумі 1288582,0 тис. гривень з Державного бюджету України.
Збільшити надходження планують за рахунок збільшення податків на доходи хмельничан. Натомість, видатки на утримання виконавчого апарату управління збільшили на 854 тисячі гривень.
Прогнозні надходження власних надходженнях бюджетних установ до обласного бюджету на 2012 рік:
- Охорона здоров’я – 19335,4 тис. грн.;
- Соціальний захист – 16038,1 тис. грн.;
- Освіта – 38284,3 тис. грн.;
- Культура і мистецтво – 1795,0 тис. грн.;
- Заходи і заклади у справах сім’ї, молоді та спорту – 165,0 тис. грн.;
- Державне управління – 150,0 тис. гривень.
Що думають про бюджет-2012 депутати Хмельницької обласної ради:
Віктор Адамський, депутат облради від ВО «Батьківщина»
Процедура розгляду бюджету мені нагадує те, що відбувалось в сесійній залі впродовж цілого року. Сьогодні більшість ігнорує публічність і демократичність розгляду, і тому такий підхід є для нас неприйнятним. І ми не хочемо бути співучасниками цього бюджету.
Основний фінансовий документ року, бюджет, за яким ми будемо жити цілий рік — подається на ознайомлення для депутатів ради під час засідання комісії, яка відбулась вчора. Чи можна якісно опрацювати цей бюджет, отримавши документ, і маючи можливість «переспати» з цим одну ніч? Бюджет потрібно приймати цілісним, не розриваючи його на складові. Чому? Тому що в минулому році була прийнята Стратегія розвитку Хмельницької області до 2020 року. Це включає в себе цілу низку заходів і програм, які необхідно реалізувати щорічно. Бюджет 2012 року є розбитим, тобто зараз в залі затверджували лише одну частину. Інша частина десь ще розглядається. Чи не є це те, що сьогодні розробники програми по бюджету сидять і вже рахують кошти, домовляються з тими, від кого можна отримати відкати, домовляються про об'єкти і таке інше. Можливо це й не так, але в мене немає підстав так думати, оскільки спосіб, в який винесено прийняття бюджету, говорить саме про це.
Світлана Лукомська, депутат облради, позапартійна
- Я вношу пропозицію підтримати бюджет. Чому? В першу чергу хочу звернутись як начальник головного управління праці і соціального захисту населення. Кожний бюджет, який приймається, і ми не є виключенням, завжди є проблемним, завжди є напруженим, і, в першу чергу, є соціально спрямованим. Я хочу підкреслити — кожна третя людина, яка сьогодні проживає в області, потребує щоденної виплати і щомісячної своєчасної виплати всіх видів допомоги. Це і мами, які перебувають в декреті, це і сім'ї, в яких народжуються діти, це і ветерани, і інваліди, і пенсіонери, особи, які втратили працездатність. Сьогодні легалізація більше тисячі робочих місць дала можливість наповнити бюджет.
Віталій Олуйко, депутат від партії "Сильна Україна"
В свій час міністр фінансів Сполучених штатів Америки сказав пророчий афоризм — прийняття бюджету є рівномірним розподілом розчарувань. Ніколи бюджетом навіть найбільш високорозвинені країни світу не будуть задоволені, бо грошей завжди не вистачає. Будемо вважати, що підготований обласною державною адміністрацією сьогоднішній бюджет — це той оптимальний варіант, який ми можемо сьогодні прийняти. Будемо надіятись, що економіка, сільське господарство області буде працювати краще і дохідна частина бюджету буде зростати.
Ігор Сабій, депутат облради від ВО "Свобода"
Наша думка — приймати бюджет потрібно повністю, коли він буде доопрацьований, відповідно, не раніше січня.
Цей поспіх, з яким сьогодні приймався бюджет — вистава, по-іншому не назвеш. були залучені тушки, перебіжчики, «душі» окремих депутатів, яких не було в залі, але їхні картки голосували. І це є намагання вислужитись перед Києвом, відзвітувати, що ми також прийняли бюджет, а не турботою про жителів області.
Те, що говорять, що якби сьогодні не проголосували за бюджет, то люди б лишились без зарплат, є відвертою брехнею. Україна в своїй історії знала роки, коли бюджет приймався аж в квітні, і все одно, все виплачувалось.
На думку фракції ВО «Свобода», той поспіх, з яким сьогодні хочуть прийняти головний фінансовий документ року є недоречним і неприпустимим, особливо у світлі того, що навіть Президент розкритикував прийнятий бюджет.
Михайло Войтюк, депутат облради від Партії Регіонів
Країна планує ріст ВВП на наступний рік у 3,4%. Це дає можливість всім областям робити з позитивною динамікою бюджети областей, в тому числі і нашій області. Всі галузі будуть розвиватись, отримувати матеріальне забезпечення і тому не приймати зараз бюджет — це абсолютно неправильно. Президент розкритикував бюджет, але він його підписав, бо Президент, на відміну від наших опонентів, глибоко розуміє, що таке не підписати бюджет. Бюжет реалістичний, з позитивною динамікою і громада області буде це відчувати. Опонентам завидно, що ми робимо гарну справу, тому вони і заперечують, але це їхня справа.

НА ПОРЯДКУ ДЕННОМУ – СПІВПРАЦЯ З ЧЕХІЄЮ
Світлана Комісаренко, «Одеські вісті», 22.05.2012
Голова Одеської облради Ми¬кола Пундик зустрівся з Над¬звичайним і Повноважним Послом Чеської Республіки в Україні паном Іваном Почухом.

У зустрічі також взяли участь перший заступник голови обласної ради Микола Тіндюк, начальник відділу з питань міжнародної, міжрегіональної, прикордонної співпраці та євроінтеграції апарату обласної ради Ірина Русанова, глава Представництва МЗС України в Одесі Костянтин Ржепішевський.
Голова обласної ради привітав Івана Почуха від імені всього депутатського корпусу області, відзначив, що серед головних завдань – установлення тісних контактів з одним із країв Чеської Республіки. Микола Володимирович говорив про автомобілі «skoda», які часто зустрічаються на наших дорогах і чудово себе зарекомендували. Уже ведуться переговори про організацію автоскладального виробництва в Іллічівську, де є територія і персонал. Про розвиток курортів щодо досвіду роботи Карлових Вар. Про співпрацю між університетами – одним з найдавніших у Європі, Празьким і нашими, одеськими.
Микола Володимирович висловив надію, що відкриття Почесного консульства сприятиме активізації контактів у всіх сферах діяльності.
Микола Тіндюк запропонував подумати про обмін делегаціями депутатів. У нашій країні багато говориться про адміністративно-територіальну реформу, і досвід Чехії в цьому плані був би досить корисним.
Іван Почух відзначив, що багато питань уже обговорив з губернатором області Едуардом Матвійчуком. Пріоритети обох сторін збігаються.
Так, Надзвичайний і Повноважний Посол навів приклад успішної 5-¬річної співпраці нашої Закарпатської області і краю Височина у Чехії. Вона дозволила реалізувати спільні проекти з ремонту шкіл, придбання устаткування для медичних установ, розвитку культурних зв'язків.
Оскільки наша область уклала договір з Південно¬-Моравським краєм, з ініціативи губернатора вже готуються пропозиції щодо співпраці з ним.
Іван Почух розповів, що звернувся до усіх губернаторів Чехії, зацікавлених у прикордонній співпраці. На його думку, міжрегіональні транскордонні зв'язки сьогодні стають одним з найбільш дійових механізмів розвитку контактів між різними країнами. У планах на наступний рік – організація проведення в Одесі чеської економічної місії, тому що чеські компанії проявляють дуже велику зацікавленість у роботі тут.
У межах Міжнародного Више¬градського форуму понад 300 українців здобувають освіту в Чехії. Депутат Верховної Ради України Ірина Бережна та Іван Почух спільно запланували проведення в різних містах круглих столів про можливості здобуття освіти в Чехії, зокрема у межах стипендіальної програми Еразмус Мундус. Перший з них відбудеться в Харкові – місті найбільшої кількості вітчизняних університетів.
На завершення зустрічі Микола Пундик акцентував увагу на необхідності відкриття в Одесі Генерального консульства Чеської Республіки. Адже одесити – це європейці, яким вже давно припала до душі затишна і спокійна Чехія.
http://izvestiya.odessa.ua/index.php?go=Newspaper&in=view&id=24350

СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ МІСТ ТА РАЙОНІВ ОБЛАСТІ МАЮТЬ ВДОСКОНАЛЮВАТИСЯ В РЕЖИМІ РЕАЛЬНОГО ЧАСУ
«Зоря», 22.05.2012, Дніпропетровська обл.
Про хід реалізації на Дніпропетровщині українсько-канадського проекту «Регіональне управління та розвиток».

Голова обласної ради Євген Удод обговорив хід реалізації на Дніпропетровщині українсько-канадського проекту „Регіональне управління та розвиток” з керівником проекту Ігорем Санжаровським.
- На виконання євроінтеграційної політики нашого Президента Віктора Януковича Дніпропетровщина активно співпрацює з міжнародним співтовариством, переймає кращі міжнародні практики та досвід, - зазначив Євген Удод. - Для Дніпропетровського регіону це – пріоритет №1. За останні два роки підписані десятки важливих угод про співпрацю з міжнародними фондами і громадськими організаціями. В цілому, на території області реалізується більше 120 спільних проектів, завдяки яким ми вирішуємо питання впровадження енергоефективних технологій на об’єктах соціально-культурної сфери, встановлення вуличного освітлення, поліпшення водопостачання, розвитку електронних технологій в роботі органів влади і багато інших. Кількість громадян, які залучені до співпраці з донорськими організаціями, зросла з 18 тисяч до 300 тисяч осіб. Майже в 9 разів збільшилися обсяги фінансування проектів.
Окрім реалізації проектів у сфері енергозбереження, розвитку альтернативних видів енергії, область активно співпрацює з проектами технічної допомоги. Такими як українсько-канадські проекти „Місцевий економічний розвиток міст України” (МЕРМ) та „Регіональне управління і розвиток”, а також проект баварської управлінської школи, який реалізує Фонд Ганса Зайделя.
Одним з важливих напрямків впровадження цих проектів, за словами голови обласної ради, є актуалізація місцевих стратегій розвитку територій та Комплексної стратегії розвитку регіону в режимі реального часу, а також створення логічного механізму взаємодії місцевих стратегій з регіональною, Державною та Європейською стратегіями регіонального розвитку.
- Ми ставимо перед собою і перед керівникам міст і районів завдання – не сприймати ці документи як догму. Стратегії повинні розвиватися, удосконалитися відповідно до вимог часу і потреб громад, - підкреслив Євген Удод. – Такий принцип дозволить нам з максимальною ефективністю розвивати наші регіони, покращувати життя наших людей.
Важливим, на думку голови обласної ради, є проведення оцінювання результатів стратегій та використання набутого досвіду у подальшому плануванні.
Голова обласної ради висловив упевненість, що співпраця з канадсько-українським проектом „Регіональне врядування та розвиток” сприятиме реалізації намічених цілей.
http://www.zorya-gazeta.dp.ua/?News=3563

СУМЫ ПРЕДЛАГАЮТ ПЕРЕРАСЧЕТ
"Xpress", 20.05.2012, Сумская обл.
В ходе конференции "Модернизация жилищно-коммунального хозяйства Украины " городские власти Сум передали профильному министерству свои предложения.

По словам первого заместителя мэра Николая Войтенко, суть предложений заключается в том, чтобы четко и ясно выписать в законодательстве единый методический подход проведения перерасчета платежей за услуги по содержанию домов, сооружений и придомовых территорий в случае, если услуга оказана некачественно, в не полном объеме или не оказана вовсе.
В разработанном проекте Постановления КМУ предлагается три срока для проведения перерасчета в зависимости от вида услуг: раз в месяц (до 25 числа следующего за расчетным месяца), раз в квартал и раз в год, а так же сами формулы перерасчета платежей. Ключевым звеном в предлагаемой схеме должны стать домовые комитеты, как представители жильцов - потребителей услуг.
В случае реализации Кабмином этих предложений, считает Николай Войтенко, удастся, с одной стороны, экономическими методами повысить качество коммунальных услуг, а с другой - стимулировать развитие реального самоуправления. Ведь люди получат возможность напрямую контролировать работу ЖЭКов и платить им только за действительно оказанные услуги.
http://xpress.sumy.ua/news/economy/4188

ЯК НОВОГРАД-ВОЛИНЦІВ ПРИЙМАЛИ ВИСОКОПОСАДОВЦІ МОСКВИ
Лариса Гембарська, «Звягель», 18.05.2012, Житомирська обл.
Про це йшла мова на прес-конференції, що відбулася у Молодіжному центрі за участю освітян та міського голови Новограда-Волинського.

Ця поїздка стала можлива за сприяння Голови Ради Федерації Валентини Матвієнко. Саме Валентина Іванівна, перебуваючи торік на запрошення Голови Верховної Ради України Володимира Литвина в Новограді-Волинському, пообіцяла освітянам нашого міста організувати відвідини Москви і свою обіцянку стримала. Зокрема вона зауважила, виступаючи перед новоград-волинцями:
«Рада Федерації буде розвивати зв’язки з Україною, в тому числі, використовуючи ресурс народної дипломатії. Ми з вами першими почали і будемо продовжувати таку практику. Коли зустрічаєшся із звичайними людьми, розмова виходить завжди відкритою і щирою», — відмітила В.І.Матвієнко.
Звітуючи про цю поїздку, В.І.Загривий повідомив, що дуже задоволений її результатом і тими напрацюваннями, які вдалося зробити за такий короткий час.
У щирій і довірливій атмосфері обговорювалося чимало питань. Зокрема і про вивчення російської мови в українських школах, з приводу чого Валентина Матвієнко зауважила: «Потрібно, щоб діти мали змогу легко розуміти один одного, знаходити спільну мову, мову, яка об’єднує людей. Дуже багато у цьому питанні зайвого, спекулятивного. Політики досить часто кидають у вогонь найбільш цінне — дружбу і братство наших народів!» А сама Валентина Іванівна чистою українською мовою цитувала нашу землячку Лесю Українку та передала через членів делегації щирі і теплі слова вітання усім новоград-волинцям.
Завідувач інформаційно-методичним центром управління освіти Новоград-Волинської міської ради Павло Ліневич, який висловив ініціативу щодо даного візиту під час перебування пані Матвієнко у Звягелі, розповів присутнім про те, що делегація новоград-волинських освітян також була запрошена та брала участь у роботі засідання Ради з питань інтелектуальної власності при Голові Ради Федерації, перед початком роботи якого члени Ради оплесками привітали звягельчан. Освітяни Новограда-Волинського також ознайомилися з роботою бібліотеки Ради Федерації.
За програмою візиту відбулися відвідини Північно-Східного Департаменту окружного управління освіти столиці Росії, під час яких В.І.Загривий розповів про місто Новоград-Волинський, про історію, сучасність та перспективи розвитку. Підкреслив, що один з важливих напрямків розвитку нашого міста — розвиток галузі освіти. Адже саме освіта — той фундамент, на якому будується майбутнє будь-якого народу.
Завідувач інформаційно-методичним центром П.К.Ліневич поінформував господарів про те, що другий рік поспіль у нашому місті проходить Всеукраїнський педагогічний фестиваль «Мій особистісно зорієнтований урок». Однією з форм співпраці з росіянами могла би бути участь педагогів Москви у цьому фестивалі.
У рамках візиту також відбулася зустріч у Міністерстві освіти Російської Федерації.
Серед питань новоград-волинців представникам російської системи освіти були такі: у чому суть реформи фінансування освіти в Росії, які зміни відбуваються у школах з введенням нового освітнього стандарту, які підходи до постачання навчальних закладів новим обладнанням, як здійснюється соціальний захист педагогічних працівників та багато інших питань, на які було отримано вичерпні відповіді.
Павло Ліневич повідомив присутніх, що московська сторона у рамках розвитку співробітництва з освітянами міста Новограда-Волинського запропонувала відправити делегацію учнів шкіл нашого міста на бал випускників Москви у червні 2012 року. А ще охоче відгукнулися на пропозицію Новоград-Волинського інформаційно-методичного центру щодо проведення майстер-класів найкращих московських педагогів і методистів у нашому місті та участі освітян Москви у фестивалі «Мій особистісно зорієнтований урок».
Своїми враженнями від відвідин російської столиці під час прес-конференції поділилися всі учасники делегації і зауважили, зокрема, про те, що приймали новоград-волинців на дуже високому рівні. І, насамперед, тому, що наш земляк Володимир Литвин посприяв у організації цієї поїздки, а сам він має ¬неабиякий авторитет і повагу серед російських високопосадовців як політик і як державний діяч. Саме тому і не цураються простих поліщуків, представників малої батьківщини Володимира Михайловича у владних кабінетах Москви.
Тож співпраця буде продов¬жуватись, і є сподівання на те, що галузь освіти Новограда-Волинського, завдяки цьому, вийде на ще вищий рівень, а такі зустрічі сприятимуть розвитку нашого міста та регіону.
http://www.zvyagel.com.ua/?p=6253#more-6253

ЕКОНОМІКА

СУДЬБОНОСНЫЕ ВОПРОСЫ: ЕВРОПЕЙСКИЕ ДЕНЬГИ, ПРАВДИВАЯ СТАТИСТИКА И НАШЕ ГОСТЕПРИИМСТВО
Валентина Краснопольская, «Крымские известия», 22.05.2012
Министр курортов и туризма АРК Александр Лиев: «Мы слишком долго ждали этот проект… Для нас это — огромный шанс, который мы не упустим».

В этом году «небесная канцелярия» шутит вовсю: мы уже почти забыли затянувшуюся до апреля зиму, как в мае наступило лето. По словам министра курортов и туризма АРК Александра Лиева, курортный сезон в Крыму уже давно идет, с начала года полуостров посетили более 500 тыс. человек. «Готовность к высокому курортному сезону я оцениваю как одну из лучших за последние годы. Туриндустрия и показатели по продажам подтверждают: полуостров готовился к нему основательно, хорошее позиционирование, хорошая реклама», — утверждает министр.
Нынче говорить о подготовке к курортному сезону в Крыму уже не имеет смысла: солнце и море «в полной боевой готовности» к приему отдыхающих. В Алуште, где проходило заседание коллегии Министерства курортов и туризма АРК, их еще немного. Пока в зале отеля «Редиссон» обсуждались, по словам А.Лиева, судьбоносные вопросы туристической индустрии, рядом, по набережной неспешно прогуливались курортники вперемежку с местными «бизнесменами», таскающими за собой орлов, коршунов, ворон и прочую пернатую и хвостатую живность, — антураж для фотографирования. Кстати, не похоже, чтобы кто-то боролся с этим видом предпринимательства, а точнее — надругательства над животными: их хозяева определенно чувствуют себя очень хорошо, чего не скажешь о самих экзотах.
Пляжи в центральной части пострадавшей от зимних штормов набережной уже насыпали, ограждение еще не закончили, но к концу месяца, обещает городской голова Станислав Колот, все работы будут завершены и реконструированную набережную торжественно откроют. «Не было бы счастья, да несчастье помогло»: на пляжи Алушты отсыпано почти 25 тыс. тонн щебня. Правда, море пока не обкатало камень — он колючий и неудобный, но для гостей курорта это не становится преградой на пути к водной стихии. А вот на центральный коммунальный пляж, что слева от ротонды, щебень не добавляли, и выглядит это популярное место отдыха сейчас довольно грустно.
Всего в Алуштинском регионе 92 пляжа, и если в 2009 году бесплатным из них был один, в прошлом году — уже 12. Такое же количество город обещает и этим летом.
Решением коллегии министерства была одобрена новая система категоризации и сертификации, согласно которой пляжи предлагается классифицировать по пяти категориям. Наши крымские «ракушки» — местный аналог международных «голубых флагов», а категории соответствуют европейским требованиям, в частности, экологическим. Всего на полуострове 558 пляжей. Как заметил А.Лиев, это больше, чем где бы то ни было в Черноморском бассейне, так что мы вполне можем ввести собственную систему оценки. Сертификация будет осуществляться ассоциацией «Крым-пляж» на добровольной основе, но на ее проведение потребуется весь «высокий» сезон: обойти каждый — задача длительная. «Основная цель создания системы — обеспечение безопасности на прибрежных территориях, соответствие пляжей санитарным нормам. Это позволит выстроить рейтинг их качества, создать конкурентную среду, улучшить услуги. Будет обеспечен доступ потребителей к полной, а главное — достоверной информации. Люди, планирующие отдых в Крыму, будут знать, какие пляжи представляют интерес. Все это призвано содействовать увеличению доходов от внутреннего и въездного туризма», — отметил в ходе заседания коллегии заместитель министра курортов и туризма Игорь Котляр.
Но «не пляжем единым» жив крымский курорт. Диверсифицировать его возможности нам должен помочь проект Евросоюза, подготовительный этап реализации которого завершается в мае. Объемы финансирования со стороны ЕС в расчете на три года составляют 5,5 млн. евро — это десять годовых бюджетов Минкурортов. Коллегия одобрила проект отчета о результатах выполнения подготовительного этапа проекта ЕС «Диверсификация и поддержка туристического сектора Крыма», план реализации проекта на 2012 год и основные мероприятия на два последующих. По словам начальника управления финансов и экономического анализа министерства Игоря Кобели, на начальном этапе предполагается создание Туристического консультационного совета и учебного центра. В этом году планируется обучить 700 тренеров и работников туриндустрии, а всего за время реализации проекта — 5 тысяч. Кроме того, в нынешнем году будут внедряться единый стандарт работы туристско-информационных центров, создаваться открытая веб-сеть, разрабатываться новые пилотные маршруты, а также оказываться помощь в развитии трех музеев и трех природно-заповедных территорий. Ожидается, что после завершения реализации проекта идентификация крымского турпродукта будет нацелена на требования рынка, ориентирована на конкретного потребителя и целевые группы; будут определены новые рынки для продвижения на перспективу, а «туристический» ВВП на душу крымчанина увеличится. Говоря простым языком, нам предстоит с помощью европейцев развернуть курорт «лицом к людям», то есть к гостям полуострова, а получив заслуженную финансовую отдачу, и самим зажить лучше.
В автономии уже работает группа европейских экспертов. Двое из них — Стелла Царцара и Арнольдс Брудерс — ответили на вопросы членов коллегии по конкретным моментам реализации проекта. Так, например, крымчан интересовало, будут ли использоваться знания и опыт местных экспертов рынка. «У нас много своих особенностей, поэтому для успеха проекта очень важно привлечение профессионалов туристической сферы Крыма», — отметил, в частности, А.Лиев. Это предложение записано в решение коллегии, как и еще одно, особенно впечатлившее наших европейских коллег, — о желании софинансирования. Министерство готово добавить 30 процентов средств из своего бюджета и с помощью бизнеса — ради более тщательного контроля за его эффективностью. Как заметила Стелла Царцара, «среди сотен контрактов предоставления технической помощи по всему миру вы — единственный бенефициар, который выступил с таким предложением. Могу вас с этим только поздравить».
«Мы слишком долго ждали этот проект и слишком серьезно к нему относимся. Для нас это — огромный шанс, который мы не упустим», — заверил глава курортно-туристического ведомства автономии.
По словам А.Лиева, мы должны добиться, чтобы Крым воспринимался не только как пляж, чтобы на полуостров приезжали в первую очередь за оздоровлением, которого «в другом месте не купишь».
«Посчитали — прослезились». Минкурортов решило усовершенствовать отчетность в отрасли, откорректировав методику подсчета отдыхающих НАПКС с учетом динамики роста авто- и авиаперевозок, внедрив вместе с ГУ статистики новую ежеквартальную региональную форму отчетности, а также проводя масштабную разъяснительную работу в регионах и среди предприятий санаторно-курортного комплекса. Так, по итогам работы в 2011 году из 751 здравницы отчитались только 520, а статистика с частного сектора крымской туриндустрии, тех же мини-отелей, вообще не собиралась. С нынешнего года курортное ведомство займется этой работой.
Как отметил Александр Лиев, данные статистики в сфере курортов и туризма — не скучная рутина, а основополагающие показатели работы отрасли. «Это проблема, которая не дает правильно просить деньги регионам, не дает Крыму позиционировать себя в Украине, занимать должное место в Черноморском пространстве», — подчеркнул он. Ожидается, что результаты введения новой системы статистики будут видны уже к концу текущего года.
http://www-ki.rada.crimea.ua/index.php/2011-03-13-11-55-50/5208-2012-05-22-06-44-13

ПОЛІТТЕХНОЛОГІЇ

ОКРУГИ ВИЗНАЧЕНО, А КАНДИДАТИ ВИЗНАЧАЮТЬСЯ
Володимир Лис, «Волинь», 19.05.2012
За вже усталеною традицією будь-яка виборча кампанія починається в нас задовго до її офіційного старту.

А надто кампанія по виборах до нашого славного парламенту. Уже й списки складають, і кандидати майбутні «світяться», доводячи, які вони хороші й, звісно, щедрі — на обіцянки, гречку, цукор та інші подарунки. Віднедавна передвиборча трусанина-штовханина набула нових ознак. Бо ж Центральна виборча комісія прийняла постанову, згідно з якою утворила одномандатні виборчі округи і визначила їхні межі. Отож, у нашій області, як і попереднього за мажоритарними виборами 2002 року, буде 5 округів.
Одномандатний виборчий округ №19 із центром у Володимирі-Волинському. До нього входять міста Володимир-Волинський і Нововолинськ, Володимир-Волинський, Іваничівський, Любомльський райони. Кількість виборців — 147096.
Одномандатний виборчий округ №20 із центром у місті Горохів. До нього належать Горохівський, Локачинський, Луцький, Рожищенський, Турійський райони. Кількість виборців — 158789.
Одномандатний виборчий округ № 21 із центром у Ковелі. Входять місто Ковель, Ковельський, Ратнівський, Старовижівський, Шацький райони. Кількість виборців — 157145.
Одномандатний виборчий округ № 22 із центром у Луцьку. До округу входить місто Луцьк, а кількість виборців — 161392.
Одномандатний виборчий округ № 23 із центром у смт Маневичі. У межах округу Камінь-Каширський, Ківерцівський, Любешівський, Маневицький райони. Кількість виборців — 160318.
Як бачимо, нашій області ще пощастило. І кількість округів лишилася тією самою, і межі округів не порізані. На відміну, скажімо, від Черкаської області, де до частин традиційно опозиційних Черкас приєднані по кілька сільських районів. Чи ближчих до нас Закарпатської і Тернопільської областей. Тепер залишається чекати, коли в округах з'являться кандидати — чи то від партій або ж самовисуванці. Народ уже «приміряє» деякі імена до своїх округів. Ми ж намагалися спочатку взнати у самих лідерів обласних організацій, хто від них буде йти по волинських округах. Але кілька шановних парткерівників, у яких журналіст «Волині» намагався дізнатися істину, якщо не в першій, то другій інстанції, мовчали, наче партизани на допиті. «Не знаємо, ще не визначено, незабаром дізнаєтесь». Лише один, було, завагався, але потім сказав, що нічого розшифровувати не буде, а то, знаєте, мовляв, наді мною теж начальство, то за передчасну інформацію «всиплять».
Отож, доводиться користуватися опитуваннями громадськості, які проводять журналісти і молоді ентузіасти-соціологи, а також чутками, якими повняться наші міста і села. Тим більше, що чутки навіть Європейський суд визнав виявом громадської думки, яку можуть оприлюднювати ЗМІ. У Луцьку, наприклад, тепер лише лінивий, чи то пак німий, не каже, що одним із очікуваних і основних кандидатів буде народний депутат України, він же бізнесмен, Ігор Палиця. Судять не лише по активній розкрутці акцій його благодійного фонду «Новий Луцьк», а й по тому, що називають «читати між рядками». Той же народ сходиться у думках, що основним конкурентом пану Палиці, притому з хорошими шансами, може бути лідер обласної організації ВО «Свобода», депутат обласної ради саме від Луцька Анатолій Вітів. Але, за останніми даними, пан Вітів має хороші шанси потрапити до першої десятки виборчого списку своєї партії, і таким чином стати народним депутатом. Отож, як співається у популярній пісні з кінофільму «Іронія долі або З легкою парою» — «думайте самі, вирішуйте самі, мати чи не мати?». Змагатися чи не змагатися?
Тим більше, що велике бажання бути кандидатом від об'єднаної опозиції саме по цьому округу нібито має лідер обласної організації ВО «Батьківщина», екс-голова обласної ради Анатолій Грицюк. Мовбито не хоче, чи то з принципових позицій, чи з якихось інших причин конкурувати із другою людиною в КПУ і першим віце-спікером Верховної Ради Адамом Мартинюком, який майже офіційно заявив, що буде йти у депутати саме по мажоритарному округу на Волині. Звісно, по Маневицькому, до якого входять і рідний район Адама Івановича — Любешівський, де його популярність «зашкалює» через будівницт во у селах всіляких об'єктів і доріг, і близький Камінь-Каширський. Щоправда, саме до цього округу входить рідний район і Анатолія Петровича — Ківерцівський, отож, чому б не пересвідчитися, кого земляки більше люблять... А у Луцьку активно розкручується і професор ВНУ імені Лесі Українки Юрій Недужко, подейкують, майбутній кандидат. Професор проти голови наглядової ради університету?
Але ходять чутки, що деякі владні сили, притому не в Луцьку, а Києві, не вельми задоволені показною турботою Адама Мартинюка про волинський народ і вирішили протиставити йому якогось «великоваговика». Цілком реальна кандидатура для такої категорії — знаний бізнесмен Ігор Єремеєв, який уже, до речі, виграв колись перегони саме в цьому округу й теж залишив у частини населення добрі згадки про свою щедрість і благодійність.
Кажуть, що збирається стати народним депутатом також багатолітній партнер Єремеєва — Степан Івахів. Ці слова мають вагомі підстави, причому з вуст самого Степана Петровича (хай і не прямою мовою). Раніше називали як найбільш ймовірний Горохівський округ, а тепер подейкують, що пан Івахів благородно поступився ним жінці. Звісно ж, Катерині Ващук, тим більше, що Катерина Тимофіївна досвідчений боєць мажоритарних перегонів. Якщо так, то, можливо, їй доведеться змагатися з бютівцем і нардепом із великим депутатським досвідом Сергієм Шевчуком. Народний голос приписує інтерес до цього округу і колишньому депутату Сергію Бондарчуку, і «свободівцю» Олегу Чернецькому. Сам Степан Івахів нібито приглядається до Ковельського округу. У такому випадку його суперником може бути міський голова Ковеля Олег Кіндер, якого, за деякими даними, об'єднана опозиція збиралася висувати саме по цьому округу. Та, кажуть, зважили, що міських керівників не надто люблять у сільських районах. А такі райони становлять більшість в цьому округу.
Пікантна ситуація складається у Володимир-Волинському округу. Раніше цей округ той самий народний голос, а також вуста деяких партлідерів віддавали «Фронту змін». Зараз нібито щось переграли, «Фронтовий» вектор повернувся на північ області, тим більше, що в громадськості під сумнівом участь «Свободи» в єдиному списку, особливо після останнього з'їзду опозиції, на якому ця партія представлена не була. Однозначно, що буде кандидатом по цьому округу знаний демократ, земляк-волинянин, генерал-лейтенант Олександр Скіпальський, який уже був також депутатом. Зрозуміло, що він так чи інакше набере значну кількість голосів. Більше того, за останньою неофіційною інформацією Олександр Олександрович буде навіть єдиним кандидатом від об'єднаної опозиції, про що досягнуто домовленості. Довелося чути думку, що не проти попробувати ще раз свої сили у цьому округу і відомий підприємець Сергій Ковальчук.
Втім, думок і чуток багато. Передбачають, що, крім Мартинюка, засвітяться в якості кандидатів один-два міністри чи високопосадовці з Києва, так чи інакше причетні до Волині. Як же насправді буде, залишилося чекати не так і довго. Але, судячи з потенційних кандидатів, а також вагань і роз'єднаності національно-демократичних сил, себто тієї ж опозиції, партія влади і на Волині, тим більше роблячи ставку на відомих і багатих людей, має непогані шанси. Та все залежить від виборців, голос яких важить багато, а скільки і чого, дізнаємося восени, коли, як відомо, рахують не лише курчат.
http://www.volyn.com.ua/?rub=4&article=0&arch=

ТОЧКА ЗОРУ

ДЕМОКРАТИЧНІ СИЛИ: НЕПРОСТИЙ ШЛЯХ ОБ`ЄДНАННЯ
Петро Антоненко, «Високий вал», 19.05.2012, Чернігівська обл.
В заголовку я умисне уникаю звичного терміну «опозиція», щоб зайве не нагадувати про один наш суспільний парадокс.

Допоки ж це в Україні, яка згідно статті 1 її Конституції є «незалежною, демократичною державою», числитимуться в опозиції ті, хто однозначно за її незалежність і за державу демократичну? У нас же весь час чомусь в опозиції демократичні сили, державницька незалежна преса.
Не хотілося й вживати й звичного терміну «національно-демократичні сили», бо його звикли трактувати дещо звужено, маючи на увазі лише стару націонал-демократію, рухівців, вихідців з Руху, його політичних спадкоємців. Ось і лідер одної з політичних сил, яка йде на ці парламентські вибори, все розписав: на вибори від опозиції, значить, ідуть ліберали (партія така-то), соціал-демократи — ще одна партія і націоналісти—третя партія. Але чому це останнім часом поняття «ліберали», «лібералізм» стали в устах «істинних патріотів» мало не лайкою?
Чи не плутають вони лібералізм з космополітизмом? Адже за суттю лібералізм — це свобода, значить і демократія. Так само навряд чи треба вважати противниками демократії і соціал-демократів, у яких визначення демократії (влади народу) вже в самій назві.
Весь цей теоретичний екскурс роблю з чисто практичною метою: час перестати пересівати, як через сито, доволі широкий спектр політиків і політичних сил, які однозначно за незалежність і демократію. Юлія Тимошенко, Арсеній Яценюк, Юрій Луценко, Анатолій Гриценко, Віталій Кличко, Олег Тягнибок, Юрій Костенко, В`ячеслав Кириленко. Врешті, жоден з цих політиків, таких доволі різних, не сказав жодного поганого слова про державність і демократію.
Але таке «пересівання» побутує серед виборців і воно несе велику небезпеку на цих парламентських виборах. Надто часто нині від виборців, які вже однозначно стали противниками нинішньої влади, чуєш: «Згоден, влада антинародна, я за неї голосувати не збираюся. Але за кого голосувати?» І оце «За кого?» подається не просто у формі запитання, а з акцентом на дві установки: перша — «Може, взагалі не йти на вибори», друга, особливо тривожна для демократії, — «Може, проголосувати за тих самих?»
Нашим виборцям час уже перестати присікуватися, передивлятися «під мікроскопом» наших політиків і політичні сили і «пересівати» їх на «таких» і «не таких». Правда, і самим політикам час уже перестати цим займатися. Тоді й виборець зрозуміє: голосувати є за кого!
Виборча кампанія по суті почалася. Як же йдуть на неї державницькі, демократичні сили? Головним моментом є те, що найбільші опозиційні партії — «Батьківщина» і «Фронт Змін» — проголосили об`єднання в один виборчих список і цю угоду підписали лідері партій Юрія Тимошенко і Арсеній Яценюк. Нагадаємо, що за новим виборчим законодавством у виборах парламенту не можуть брати участь блоки партій, а беруть участь лише партії. То ж спільний список двох чи більше партій моє бути поданий від одної з них. В даному разі досягнуто угоди, що це буде список партії «Батьківщина».
Кандидати від інших політичних сил можуть бути в цьому списку, призупинивши членство у своїх партіях. Так доведеться зробити навіть голові партії «Фронт Змін» Арсенію Яценюку, який, очевидно, й очолить об`єднаний список. Звичайно опозиція може символічно й пропагандистськи поставити на чолі списку Юлію Тимошенко і Юрія Луценка, але оскільки мало надії, що ті вийдуть на волю до виборів і відтак візьмуть в них участь, Центрвиборчком викреслить зі списку ці прізвища ув’язнених.
Що дає об`єднання двох найбільших опозиційних партій в один список? Вважається, що математично це втрата голосів. Тобто, якщо б «Батьківщина» і «Фронт змін» йшли на вибори поодинці,то вони б набрали , скажімо. по 20 відсотків голосів, а спільно 40. А йдучи разом, наберуть не двічі по 20, тобто не 40, а 30 (цифри, звісно, умовні). Але, знаючи про таку математику, лідери опозиції свідомо пішли на це, щоб показати: після років балачок про об`єднання воно таки може стати реальністю.
Та й математика ота заснована на згадуваній вже надмірній прискіпливості виборців, коли прихильники БЮТ стають в позу і кажуть, що не будуть голосувати за «Фронт», а прихильники «Фронту» чинять точно так же навзаєм. Тому об’єднаній опозиції залишилося «небагато»: достукатися до кожного свого потенційного виборця і переконати його, щоб перестав отак уже присікуватися. Не час! Адже мова не стільки про те, за кого проголосувати, як проти кого. А тут, при такій недолугій політиці нинішньої влади за ці два з лишком роки, виборцям, схоже. вже все ясно.
Чотири партії вже оголосили про своє входження в об’єднану опозицію, тобто про делегування своїх представників у спільний список. Це партії, які входять і в Комітет опору диктатурі, створений партіями, які «примикають» до БЮТ, тобто до «Батьківщини». Назвімо їх. Це «Народна самооборона», уже майже віртуальна структура. Але не треба забувати, що лідером її є не абихто, а Юрій Луценко, і що назва цієї партії зафіксована навіть у назві фракції парламенту — НУНС («Наша Україна — Народна Самооборона»).
Партія «Реформи і порядок», одна з давніх демократичних партій, яку тривалий час очолював Віктор Пинзеник. Тепер на чолі її Сергій Соболєв, який, до речі, є і главою тіньового, тобто опозиційного уряду. Партія «За Україну, голова В`ячеслав Кириленко, дуже слабке утворення, сформоване на базі партії «Наша Україна» і формування це почалося з розщеплення фракції НУНС в парламенті. Четверта партія — Народний Рух України, очолюваний Борисом Тарасюком.
Це менша частина розколотого у 1999 році могутнього Народного Руху України, яка зберегла за собою назву Руху але давно вже на узбіччі політики. Тепер в міру своїх скромних сил новітні рухівці можуть хіба що стати хоч якоюсь часткою опозиції. Що й роблять.
Перелічую всі згадані партії, щоб сказати: вони здрібнілі, але зараз не час чваритися, а час спільної роботи. Згодом, уже після виборів, можна почати й реальне об`єднання й самих партій, як це зробила партія «За Україну», яка вже задекларувала влиття у «Фронт змін».
Ось це поки що і вся об`єднана опозиція у форматі цього першого, найпотужнішого опозиційного виборчого списку. Це саме вона провела в суботу в Києві Форум об`єднаної опозиції. Але ні в якому разі не можна трактувати поняття — «об’єднана опозиція» лише як ця група партій. Опозиція буде і є значно ширшою, навіть якщо це будуть й інші виборчі списки. А їх вимальовується, окрім цього, ще принаймні два. Про самостійний похід на вибори заявила партія «Свобода» на чолі з Олегом Тягнибоком.
Нещодавно про це ж заявила й нова політична сила — партія «УДАР», очолювана Віталієм Кличком. Він надіслав учасникам Форуму такого листа, таку заяву, що однозначно свідчить: Кличко і його партія визначилися — вони безмовно в опозиції до влади, вважають її антинародною і боротимуться проти неї на парламентських виборах.
Отже, на вибори йдуть мінімум три списки від опозиції. Питання лише в тому, щоб всі ці політичні сили, вважаючи себе об’єднаною опозицією, співпрацювали у виборчій кампанії (про суперництво не може бути й мови), узгоджували кандидатів по мажоритарних округах і спільно виступили проти спроб фальсифікації виборів, на захист голосів виборців.
Але й це ще не вся опозиція. Ще не визначився такий рейтинговий політик, як Анатолій Гриценко, безумовно, один з найбільш серйозних і непримиримих опонентів нинішнього режиму. Він має такий високий рейтинг, що постійно перебуває в першій п’ятірці кандидатів на перемогу на президентських виборах. Залишається сподіватися, що цей політик, за яким багато виборців, таки посилить в будь-якому форматі ряди опозиції на виборах.
І нарешті про «білу пляму» на опозиційному полі. Хоч, як це не сумно, йдеться про істинно національно-демократичні сили і недавню партію влади. Мова про Українську народну партію і «Нашу Україну». Більша частина розколотого Народного руху — УНП цілком резонно називає саме себе спадкоємицею Руху, рухівських, державницьких традицій. Але доля цієї партії в останні 13 років — це ходіння по політичних блоках або невдачі при самостійній участі у виборах, парламентських чи президентських. І ось нарешті ця партія дозріла навіть до об`єднання в одну з іншими партіями, тим паче до об`єднання в один список на виборах.
Найбільш логічним партнером тут мала б стати «Наша Україна», партія Майдану. Але від неї тільки руїни, багато чиновників цієї недавньої партії влади ганебно поперебігали до нової партії влади — регіоналів, структури ледве дихають, рядові партійці дезорієнтовані. Партія від осені 2010 року не здатна навіть провести нормальний з`їзд.
Вона розколота по вектору її почесного голови Віктора Ющенка: частина партії вважають його й далі прапором і символом партії, частина вважають баластом партії. це ті, що гуртуються довкола молодшої генерації партійців, яку очолює голова політвиконкому партії, тобто формально її керівник Валентин Наливайченко.
Вже кілька місяців йдуть безпредметні переговори про об`єднання цих двох партій — УНП і НУ на вибори. Хто блокує процес, яка з партій чи яка саме частина НУ — сказати важко. Інформація різна, справжній стан справ тримається в секреті від партійців. А ці рядові партійці, так і не привчені за 20 років до справжньої демократії навіть у демократичних організаціях, відчувають, що їхній голос, їхній вплив на позицію вождів, позицію партії близький до нуля.
Все це дуже прикро. Адже за цими партіями також мільйони виборців, загартовані партійні кадри, великий досвід виборчих кампаній. І багато виборців голосували б саме за цей четвертий список опозиції, четвертий шлях. І він, цей шлях, закрив би певну електоральну прогалину опозиції. А більше й не требі, бо більше — то вже п’ятий шлях, від якого недалеко й до 5-ї колони.
Зостається лише сподіватися на політичне чудо :раптом ці два партії (а до них готові були примкнути й КУН, «Собор») таки об`єднаються і підуть на вибори. Невже вперше за більш як 20 років ми не побачимо в парламенті представників старої націонал-демократії?
Ось такі політичні розкладки на сьогоднішній день. Тепер, як це декому не видасться дивним, все залежатиме від дій не стільки влади, як опозиції. Від її вміння не чваритися, не присікуватися одне до одного. Це непросто. Чого варта хоча б критична репліка в Інтернеті одного з членів проводу УНП стосовно Форуму опозиції. Невже вони треба зараз, ці шпильки? Невже не можна стриматися?
Найближчі тижні й місяці покажуть, яка у нас полична еліта, причому, під цим поняттям треба розуміти не лише столичних політвождів, а й небайдужих, мислячих патріотів, прихильників демократії в кожному місті і селі. Тільки ця багатотисячні й багатомільйонна еліта, в найширшому сенсі, зможе нарешті спрямувати Україну до нормального, незалежного демократичного життя.
http://newvv.net/politics/ukraine/216721.html

ПЕРСОНАЛІЇ В ПОЛІТИЦІ

ЖИТОМИР ВІДВІДАВ ГОЛОВА КОМІТЕТУ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ НАЦБЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ АНАТОЛІЙ ГРИЦЕНКО
Юрій Вербовський, «Рупор Житомира», 21.05.2012
Під час зустрічі з представниками регіональних ЗМІ він розповів про ситуацію в країні перед майбутніми виборами до парламенту.

Сьогодні, 21 травня, Житомир відвідав відомий політик, голова Комітету Верховної Ради України з питань нацбезпеки та оборони, лідер партії «Громадянська позиція» Анатолій Гриценко.
Політик у Житомирі, під час зустрічі з представниками регіональних ЗМІ, розповів про ситуацію в країні перед майбутніми виборами до парламенту та відповів на гострі запитання журналістів.
В прес-конференції також взяли участь такі відомі житомирські політики, як:
- Віктор Ткачук, голова Житомирської обласної організації партії «Громадянська позиція»;
- Олександр Величко - депутат Житомирської міської ради;
- Володимир Піньковський – координатор Руху ЧЕСНО.
На початку прес-конференції відбулася знаменна подія - публічне підписання угоди про співпрацю з Громадським рухом ЧЕСНО у Житомирській області.
Анатолій Гриценко щиро подякував Громадському Руху ЧЕСНО. За його словами ці вибори повинні підняти з невіри людей та дати країні шанс.
«Але зробити це без чесності та прозорості – неможливо. І саме тому, на центральному рівні наша партія «Громадянська позиція» перша підписала з Рухом ЧЕСНО Угоду про співпрацю», - підкреслив Анатолій Гриценко.
Торкнувся політик і гарячої теми сьогодення – парламентських виборів 2012 року:
«Зараз фактично вже розпочинається виборча кампанія, і ми бачимо на що спрямовані дії влади. Я думаю, що вже всім видно: Янукович – це флюгер, людина без жодних переконань. Навожу приклад – російська мова. З 2004 року Віктор Янукович сім разів змінював свою думку, свою позицію щодо російської мови, на протилежну. То державна, то не державна, то державна, то не державна. Зараз знову під вибори вирішили – що державна. Це – флюгерство, це – політиканство. Це немає жодного відношення до державницької позиції».
За словами голови Житомирської обласної організації партії «Громадянська позиція» Віктора Ткачука, кількість членів партії «Громадянська позиція» на Житомирщині постійно зростає. І вже двох кімнат в офісі не вистачає для спілкування з бажаючими, а заяв у партію більше, ніж самих партійців.
«Динаміка дуже, дуже позитивна. І нові люди з'являються, і звертаються з інших партій. Тому що вони бачать – їх особисті ініціативи там не реалізовуються. Стосовно діяльності партії «Громадянська позиція» - можу сказати, що є внутрішньопартійний рейтинг, і кожна дія партійця враховується. Будь-то папір в офіс, чи проект по житлово-комунальному господарству. Є система балів, яка вже діє і буде застосовуватися при висуванні кандидатур на виборах», - заявив житомирський політик.
http://ruporzt.com.ua/politica/39419-zhitomir-vdvdav-golova-komtetu-verhovnoyi-radi-ukrayini-z-pitan-nacbezpeki-ta-oboroni-anatoly-gricenko.html

РІВЕНЬ І ЯКІСТЬ ЖИТТЯ

БУЛА ВОДА ПИТНОЮ, А СТАНЕ – ЗОЛОТОЮ?
Наталія Дружбляк, «Високий замок», 22.05.2012, Львівська обл.
Через значний стрибок цін на бензин бутильована вода з початку року подорожчала на 25-40%.

Однак влітку її вартість може зрости ще на 30-50%. Приміром, бутель артезіанської питної води (18,9 л) “потягне” на цілу сотню. А за бутель доочищеної водопровідної води чи фільтрованої за технологіями зворотного осмосу доведеться платити по 40-50 гривень.
Ціновий стрибок експерти пов’язують зі зростанням цін на нафту та продукти її переробляння. У лютому-березні бензин подорожчав практично на 10%, а ціни на дизпальне зросли майже на 7%. “Подорожчання бензину, солярки і дизеля, безумовно, впливає на вартість води для кінцевого споживача. Але зв’язок цей – опосередкований, – прокоментував “ВЗ” президент Асоціації бутильованих вод Ігор Пастух. – Виробникові води треба заплатити за пальне, за обслуговування транспорту, який доставляє продукцію до домівок та офісів”. Подорожчала й полікарбонатна тара, з якої виготовляють пляшки. Експлуатувати один бутель можна 40-60 циклів, однак виробники “списують” їх швидше. Щомісяця міняють до 7% пляшок.
А от тарифи на розробку надр – артезіанських свердловин, з яких добувається вода, не змінювалися ось уже чотири роки поспіль. Та й технічна вода, яку використовують у виробництві, наприклад, миють нею тару, востаннє дорожчала два роки тому. “Тому бутильована вода подорожчає орієнтовно на 1,5%, – заспокоює Ігор Пастух. – Зараз середня вартість бутля води 30-35 гривень (з доставкою по місту Києву, де ціни становлять найвищі в Україні). Улітку бутель води може коштувати 40-45 гривень, але виробник готовий торгуватися. Ціни на сайті часто не відповідають реальним, відпускним, бо завжди можна скористатися якоюсь акцією чи отримати знижку на товар (як новий покупець, як постійний покупець тощо)”.
Проте незалежні експерти переконують: виробники на поступки не підуть. Ринок збуту зростає, і зростає за рахунок домогосподарств. До кризи співвідношення доставки води у приватні помешкання та офіси становило 40% на 60%. Сьогодні воно вирівнялося – 50% на 50%. “Подорожчання на 5% однієї зі складових собівартості для кінцевого споживача виливається у додаткові 15%. Столичним виробникам бутель води обходиться у 10-15 гривень, а продають вони його по 40-45 гривень”, – розповів “Коментарям” директор консалтингової компанії HOD-idea Микола Гуртовенко.
http://www.wz.lviv.ua/articles/106431

ЦЕНЫ НА ЛЕКАРСТВА В УКРАИНЕ БЬЮТ МИРОВЫЕ РЕКОРДЫ
Мария Манкина, «Время», 22.05.2012, Харьковская обл.
«Советник министра здравоохранения Виктор Чумак заявляет, что целый ряд лекарств в богатой Европе стоит в 2—3 раза меньше, чем в бедной Украине!»

Как известно, в конце апреля Министерство здравоохранения и ведущие отечественные производители лекарств договорились о единых ценах на препараты для гипертоников.
Тогда производители обязались не повышать цены на лекарства до конца этого года и обеспечить их производство. А в Минздраве взамен пообещали привлекать фармкомпании к подготовке правительственных решений по регулированию рынка медпрепаратов.
Но теперь экс-директор Государственного фармакологического центра, а ныне советник министра здравоохранения Виктор Чумак заявляет, что целый ряд лекарств в богатой Европе стоит в 2—3 раза меньше, чем в бедной Украине! Например, болгарская цена сердечно-сосудистого препарата «Tenox» — 25 грн. (в пересчете на нацвалюту), а украинская — от 80 до 140 грн. В Румынии французский препарат «Cоaprovel» для снижения кровяного давления обойдется приблизительно в 40 грн. — в семь раз дешевле, чем продающийся в Украине его аналог «Aprovel». Одна и та же упаковка антидепрессанта «Rexetin» в Польше стоит примерно 59 грн., тогда как в Украине — 160 грн. И это лишь часть из длинного списка препаратов, которые в Украине стоят дороже, чем в ЕС.
По словам Виктора Чумака, такая разница объясняется маркетинговой политикой фармкомпаний. В цену лекарств они закладывают расходы по продвижению препаратов — в том числе откаты врачам, выписывающим продукцию их бренда. В западных странах подобного не позволяет система медицинского страхования, при которой очень строго следят за процессом назначения лекарств. Также существенно увеличивают стоимость медпрепаратов солидные рекламные бюджеты фармкомпаний, достигающие в общей сложности 1 млрд. грн. в год. Еще одна статья удорожания лекарств в Украине — накрутки посредников, через которых работают многие иностранные фармкомпании. Да и услуги «нужных людей», помогающих получить лицензию для заграничных препаратов на отечественном рынке, стоят дорого.
Кстати говоря, полгода назад Антимонопольный комитет нашел в действиях 7 крупнейших оптовых фармацевтических компаний признаки нарушения конкурентного законодательства. Они одновременно и резко повысили цены на лекарственные средства. Согласно имеющимся в АМКУ данным, стоимость отдельных препаратов выросла почти на 50%.
Премьер-министр Николай Азаров пообещал в ближайшее время исправить ситуацию и уже этим летом ввести референтные, то есть соразмерные с европейскими, цены на ряд наиболее востребованных препаратов. Ожидается, что эти шаги удешевят лекарства минимум на 20—25%.
Но пока кто-то жирует, украинские фармкомпании работают себе в убыток. Заместитель директора по коммерческим вопросам харьковского фармпредприятия «Опытный завод «ГНЦЛС» Алла Шведова рассказывает, что их цены несравнимо ниже европейских:
— У нас дорогостоящих препаратов нет. Пожалуй, самый дорогой препарат, который мы производим, — это «Клопитогрель», который стоит 32 грн., в 6—10 раз дешевле, чем его оригинальный аналог. Все остальные препараты — в пределах 0,8—15 грн. Многие мы даже продаем ниже себестоимости. Цены на них поднять мы не можем из-за конкуренции, а уходить с рынка не хочется, ведь зайти назад будет намного сложнее.
http://timeua.info/220512/59461.html

ВЫПУСКНОЙ: МЫ ЗА ЦЕНОЙ НЕ ПОСТОИМ!
Ольга Яниви, «Новый день», 18.05.2012, Херсонская обл.
Выпускникам праздник! А родителям? В какую сумму обошелся первый взрослый бал выпускников-2012?

Это раньше столь знаменательное событие проводилось в школьных столовых. Особым шиком считалось катание на теплоходе. Юноши и барышни сами писали сценарий выпускного бала, выбирали из наиболее бойких одноклассников ведущего, тащили из дома магнитофоны с кассетами, рисовали плакаты и надували воздушные шары. Родители изворачивались в доставании деликатесов на праздничный стол, метались повсюду в поисках красивого наряда для своего ребенка, кое-кто готовил скромные «благодарственные» конвертики учителям.
Сейчас все совсем по-другому. Праздничный банкет — в кафе или ресторане. Выпускной наряд — от дизайнера. Украшение зала — от декораторов. Букеты — от флористов. Ведущий праздника — приглашенный профессионал. Музыкальное оформление — музыканты или ди-джей.
Родительские кошельки
Елена из Белозерки рассказала, в какую сумму ей обошелся выпускной сына: «Купили костюм за 1200 грн. К нему рубашку (160 грн.) и галстук (120 грн). Туфли за 400 грн., не самые дорогие, кстати. Банкет был в кафе, где брали 100 гривен с ребенка и 150 со взрослого. 500 грн. пошло на организацию выпускного вечера. В эту сумму вошло украшение сцены, букет от флориста, фото- и видеосъемка, салют, хореограф (обучил детей вальсу), подарок школе и по мелочам — хлеб, рушник, ленточка выпускника».
Наталья живет в Чернобаевке, воспитывает дочь одна: «Сдавать деньги на выпускной мы начали уже после Нового года. На платье сэкономили, дали знакомые. Почти все одноклассницы дочки взяли платья напрокат, а это от одной тысячи гривен. Туфли купили за 500 грн., прическа — 150 грн. Торжественная часть прошла в школе, а банкет был в кафе в Херсоне. С человека 250 грн., но в эту сумму вошла аренда автобуса, оплата работы музыканта и ведущего. В кафе поехали далеко не все выпускники и родители: людям не по карману. За украшение воздушными шарами, за фото- и видеосъемку отдала 350 грн., 150 грн. за альбом выпускника. В качестве подарка школе поставили металлопластиковые окна в классе. Это еще 400 грн. В этом году мы отошли от школьной традиции — катание на теплоходе. Очень уж дорогое удовольствие».
Херсонка Виктория о выпускном дочери: «Платье на выпускной нам обошлось в 1100 грн., туфли — 800 грн., прическа — 150 грн. На подарки учителям и школе сдавали по 250 грн., альбом выпускника — 150 грн., 50 грн. на фото- и видеосъемку. Торжественная часть проходила в актовом зале аграрного университета — 50 грн. за аренду. Банкет был в кафе, это 200 грн. с человека, да плюс 50 грн. ведущему. Мы с мужем в кафе не пошли, накладно получалось».
Платье!
«В нашем салоне можно и купить и взять напрокат наряд для выпускного бала, — рассказывают Наталья и Анна, продавцы-консультанты магазина одежды в центре Херсона. — Ответственные выпускницы начинают заглядывать уже в январе. Бывает, что девчонки залетают незадолго до закрытия — завтра выпускной, а платья до сих пор нет! В этом сезоне спрос был на платья в греческом стиле и в стиле 1960-х годов с пышной короткой юбкой. Цена прокатного платья — от 400 до полутора тысяч гривен. Купить — от 600 до 2000 грн. Прокат мужских костюмов дешевле, от 200 до 600 грн.».
Зрелища
Час работы мастера хорошего настроения, профессионального ведущего, стоил от 100 до 350 грн. Музыкантов — от 100 до 450 грн.
Школьные выпускные — горячая пора и для пиротехников. Какой-то класс ограничивается одной-двумя салютными коробками (от 200 грн.). Другие заказывают настоящее пиротехническое шоу (от 1000 грн.).
Итого
Даже по самым скромным подсчетам, проститься со школой в 2012 году папам и мамам обошлось никак не меньше двух тысяч гривен. И родители шли на это! Выкладывали немалые суммы за то, чтобы для их ребенка выпускной школьный бал (единственный в жизни!) остался в памяти на долгие годы.
Редакция газеты «Новый день» поздравляет всех выпускников-2012 с окончанием школы. Успешного поступления и всего самого наилучшего!
http://www.newday.kherson.ua/component/content/article/4-obwestvo/809-2012-05-18-11-03-00.html?directory=1

СКАНДАЛИ

ЦИРКОHИЕВАЯ ЭПОПЕЯ В ВОЛОДАРСКОМ РАЙОHЕ
«Приазовский рабочий», 22.05.2012, Донецкая обл.
Губернатор Донетчины отреагировал на массовое волнение среди селян.

Трижды в течение недели с 11 по 18 мая в поселке Володарское у здания райгосадминистрации проходили массовые митинги местных жителей, озабоченных решением Донецкого облсовета «О предоставлении недр в пользование обществу с ограниченной ответственностью «Азовское рудоуправление» для геологического изучения, в том числе опытно-промышленной разработки, Азовского месторождения цирконий-редкоземельных руд (Володарский район)».
Руководство района не смогло само справиться с ситуацией, в итоге гасить страсти в минувшую пятницу приехал глава Донецкой облгосадминистрации Андрей Шишацкий.
Предыстория возникшей ситуации такова.
Азовское месторождение цирконий-редкоземельных руд расположено на землях Володарского поселкового, Боевского и Малоянисольского сельских советов; причем основное рудное образование подходит почти вплотную к райцентру. Территория отнесена к землям сельскохозяйственного назначения и была передана во временное частное владение членам бывших колхозов и фермерам. Геологоразведкой этого месторождения специалисты занимались еще в советские времена, в середине 80-х, 90-х годов прошлого века, а также в 2000-2006 годах века нынешнего, рассказали журналисту «ПР» в Володарском райсовете.
Днепропетровское КП «Укрюжгеология» и Донецкое НТУ выявили, что главными рудными минералами здесь являются циркон (является основным минералом - источником циркония и гафния, также из него извлекают различные редкие элементы и уран, которые в нем концентрируются, а прозрачные кристаллы используются в ювелирных украшениях), бастнезит и бритолит. Эти минералы являются радиоактивными. Как следствие, бурение скважин, а также естественное выветривание почвы привели к резкому повышению радиоактивного фона и участившимся случаям болезней местных жителей онкологическими заболеваниями. Людей несколько успокоило то, что с 2007 года всякие работы по этому месторождению прекратились.
Но 29 марта на сессии Донецкого облсовета депутаты приняли вышеназванное решение, которое впоследствии взбудоражило володарцев. Подлило масла в огонь и то, что ООО «Азовское рудоуправление», как потом выяснилось, было зарегистрировано в этом же районе лишь в марте 2012 года. Все это послужило поводом для массовых акций протеста.
В руководстве Володарского района поначалу посчитали вышеназванное решение облсовета правомочным. Дескать, сегодня в Украине проводится целенаправленная инвентаризация запасов полезных ископаемых и подобные решения в области приняты по Першотравневому, Красноармейскому и другим районам региона. Потому, в соответствии с постановлением Кабинета министров, области не обязательно получать одобрение местных громад. А приписка относительно разрешения «опытно-промышленной разработки недр», дескать, означает лишь хитрый ход ходатаев, чтобы первые пять лет они не тратились на дорогостоящую гослицензию, связанную с разрешением на промышленные работы. Но эти доводы главы района депутата облсовета Василия Балабанова не убедили митингующих, а лишь заставили володарцев еще активнее отстаивать свою позицию по отмене решения облсовета, дабы район не превратился в зону экологического бедствия, во второй Чернобыль.
Видя решительный настрой своих жителей, депутаты Володарского райсовета засомневались в правомочности принятого облсоветом решения. Свое мнение высказал и поселковый голова Володарского Федор Майшмаз: «Поселковый совет никаких решений о разработках полезных ископаемых на территории райцентра не принимал. Чтобы решение облсовета было правомочным, его должна утвердить громада поселка, района». В итоге по поручению своих депутатов председатель Володарского райсовета Павел Азаров 25 апреля направил обращение к председателю Донецкого облсовета Андрею Федоруку с предложением «отменить решение облсовета «О согласовании ходатайства о предоставлении недр в пользование ООО «Азовское рудоуправление». Об этом было заявлено митингующим.
Володарцы на некоторое время успокоились. Но, не дождавшись никакого ответа из области, они после майских праздников возобновили свои акции протеста, подключили прессу и телевидение (сюжеты об этом прошли по телеканалам). Накалу страстей среди селян способствовали слухи о том, что «Азовское рудоуправление» по ночам «уже пригоняет в район бывшего военного городка тяжелую технику для геолого-разведочных работ» и что цирконий собираются добывать открытым способом чуть ли не на территории райцентра. Недостаток информации часто порождает недобрые слухи, а когда местные власти не очень убедительно их опровергают, то это вызывает дополнительные страсти, в чем убедился автор этих строк, побывав на нескольких митингах.
В четверг 17 мая на сход у районного «Белого дома» собрались порядка 800 человек. Правда, около половины митингующих приехали из Мариуполя (как они говорили, в качестве поддержки). Митинг начал приобретать политическую окраску, в толпе периодически скандировали «Ганьба», лидеры различных партячеек чуть ли не вырывали друг у друга микрофон из рук, заботясь не столько о проблемах володарцев, сколько о пиаре своей партии накануне парламентских выборов! Но в целом сами жители говорили о своем наболевшем, о прочих проблемах помимо добычи циркония, который оставался темой номер один. В итоге собравшиеся сошлись в том, чтобы обязать власти немедленно провести внеочередные сессии поселкового и районного советов и принять решение-требование к Донецкому облсовету отменить на внеочередной сессии ранее принятое решение по разработке Азовского месторождения и отменить госрегистрацию ООО «Азовское рудоуправление».
Сразу же после митинга на внеочередную сессию собрались депутаты районного совета, спустя час – Володарского поселкового совета. Они дружно поддержали требования местной громады. Руководители района спешно отправились с принятыми документами в Донецк. А 18 мая, после обеда, вновь состоялся сход местных жителей – уже по инициативе районного начальства.
Впервые в истории Володарского района на массовый сход селян приехал председатель областной государственной администрации. Глава облгосадминистрации Андрей Шишацкий пояснил свой визит так: «Вчера у вас прошел митинг. Ко мне обратились главы райгосадминистрации и райсовета. Были предоставлены решения сессий районного и поселкового советов. По моей инициативе состоялась коллегия областного совета, в которой я принял участие. Решение коллегии таково: председателю облсовета Федоруку предложено внести на рассмотрение очередной сессии облсовета, которая пройдет 7 июня, вопрос об отмене решения облсовета от 29 марта о согласовании ходатайства о предоставлении недр в пользование ООО «Азовское рудоуправление». Госуправлению охраны окружающей природной среды в Донецкой области совместно с Донецкой областной санэпидстанцией поручено  провести мониторинг состояния окружающей природной среды в Володарском районе и проинформировать жителей о результатах».
На этом сход завершился. Теперь - слово за депутатами областного совета.
http://www.pr.ua/news.php?new=18871

ВОКРУГ ШКОЛЫ № 4 СНОВА СКАНДАЛ. В ЭПИЦЕНТРЕ - ЗАММЭРА СУМ
Елена Адаменко, "Данкор онлайн", 21.05.2012, Сумская обл.
Произошел конфликт между представителями мэрии и родителями детей, которые учатся в школе № 4.

Причиной конфликта стала попытка городских властей 18 мая завести мебель в бывшую столовую школы, где мэрии давно планировала разместить Единый офис, а теперь хочет открыть Центр предоставления административных услуг. Родители, не согласные с решением властей, вызвали милицию и вели видеосъемку выгрузки мебели, которая проходила под руководством заместителя мэра Константина Ефименко. По словам одной из родительниц чиновник, пытаясь помешать съемке, повредил ее видеокамеру. Сам г-н Ефименко утверждает, что лишь просил прекратить съемку. В тоже время в сети интернет было обнародовано фото, на котором мужчина, очень похожий на заммэра, схватил женщину за руку, в которой она держала камеру. Г-н Ефименко сообщил "Данкору", что фото еще не видел и уточнил, он ли там изображен, или же лицо, похожее на него. "Будем разбираться, с родительницей, которая вела съемку, мы стояли на расстоянии друг от друга, она была на противоположной стороне".
Как сообщает сектор по связям с общественностью УМВД Украины в Сумской области, в 8:55 в милицию на линию "102" поступило сообщение о том, что неизвестные приехали на машинах и выгружают мебель возле столовой школы №4. На место выехала следственно-оперативная группа. На момент прибытия милиции никаких конфликтов не было. Милиция составила протокол осмотра места происшествия, опросила всех присутствующих. По данным УВД по состоянию на утро 19 мая 2012, обращений со стороны родителей о повреждении камеры не поступало, поэтому на данный момент милиция проводит проверку лишь по факту прибытия на территорию школы "неизвестных". В то же время Ирина Cикула, мама одного из учащихся школы №4, сообщила "Данкору", что сегодня около 13:00 ее вызывали в опорный пункт милиции на ул. Соборная, 32, где она написала заявление о поломке ее видеокамеры г-ном Ефименко в тот момент, когда камера находилась в руках Натальи Чаус (другой "родительницы"). Ирина Сикула предоставила "Данкору" фото, на которых зафиксирован инцидент, аналогичные снимки предоставлени милиции.
В связи с тем, что к конфликту причастен один из руководителей города, наш корреспондент обратился за комментарием к начальнику УМВД Украины в Сумской области Петру Дяченко, позвонив ему на "горячую линию". Главный милиционер области сообщил, что милиция по данному инциденту "примет решение в соответствии с действующим законодательством". По словам Петра Дьяченко, результаты проверки будут известны в течение 10 дней.
http://www.dancor.sumy.ua/news/newsline/78772

ОХОРОНА ЗДОРОВ'Я

ХВОРА МЕДИЦИНА
Євген Романишин, «Галичина», 19.05.2012, Івано-Франківська обл.
Лікування людей чи марнування державних грошей?

За даними соціологічного дослідження, яке проводили в краї на замовлення обласної ради, населення не задоволене станом охорони здоров’я. Івано-Франківщина надто запізнилася з початком перетворень у цій життєво важливій галузі. Втім, це стосується не лишень нашої області. Рівно рік тому, у квітні 2011-го, відбулася нарада з медичною громадськістю країни, на якій прем’єр-міністр України зазначив, що стан галузі є незадовільним, вона найбільш корумпована, тож потребує невідкладного реформування.
За 20 років незалежності видано понад 300 нормативно-правових документів щодо подальшого розвитку вітчизняної системи охорони здоров’я, тобто нормативна база більш ніж достатня. То чому ж у медицині не відбувається реальних позитивних змін? На причини цього ще значно раніше, у 2004-му, вказало керівництво МОЗ України: не зацікавлені в реформуванні галузі такі корпоративні групи від медицини, як управлінці охорони здоров’я (в т. ч. й частина працівників самого міністерства), лікарняні «еліти»  й фармацевтичні компанії. Тому що чим більше хворих, тим більші доходи мають ці групи.
Згідно з інформацією ВООЗ, ті чи інші проблеми зі здоров’ям виникають протягом місяця із кожних 1000 жителів планети у 750, серед яких 250 осіб потребують консультації лікаря сімейної практики, з них п’ятеро — консультації вузького спеціаліста, дев’ятеро — шпиталізації і лише один — надання високоспеціалізованої допомоги у відповідній медичній установі. Аналогічні дані отримав, провівши дослідження в Україні, і професор О. Голяченко з Тернопільського медуніверситету.
Таким чином, 90-94% наших краян мали б отримувати медичну допомогу в поліклініках (первинна ланка охорони здоров’я). І тільки 9-10% потребують шпиталізації, причому лише 1% — в обласні медичні заклади. А що ж бачимо сьогодні? В області показник шпиталізації становить 23,6% (такий на Заході був лише під час бойових дій), він у два з половиною рази вищий, ніж у розвинених країнах, і від розрахункового показника. Ми для того, щоби будь-якою ціною виконати план ліжко-днів, упродовж року шпиталізуємо майже кожного четвертого захворілого жителя краю. Це означає абсурдне «тринькання» народних грошей. Адже на стаціонарну допомогу йде близько 80% усіх асигнувань на охорону здоров’я загалом і лише 15% — на утримання поліклінік (а саме тут 90% населення повинно починати і закінчувати лікування) та 5% — на швидку медичну допомогу. Тоді як науковці довели: обстеження та лікування у сімейного лікаря обходиться в 10 разів дешевше, ніж у стаціонарах. Це при тому, що кожне з розгорнутих у прикарпатських лікарнях 11 629 ліжок працювало торік в середньому тільки 311,9 дня (по Україні — 326,6 при нормативі 340 днів). Отже, загальна перевитрата коштів сягає 30-35 млн. гривень. Скажімо, 2009 року обласний перинатальний центр пустував 60 днів, а інфекційна лікарня — майже півроку. Ми ж хочемо будувати для них нові корпуси. Зрозуміло чому — будівництво є надто «ефективне» для декого...
Крім того, в обласних установах лікується більше половини непрофільних хворих, які мали б лікуватися на другому рівні (в центральних районних та міських лікарнях), але обласній медичній «еліті» не вигідно втрачати «клієнтуру».
Зауважу, що вартість одного ліжко-дня в обласних лікарнях на порядок вища, ніж у ЦРЛ. Приміром, торік в середньому на одного хворого на день виділяли в обласних медичних закладах на медикаменти 38,31 грн., на харчування — 11,31 грн., а, скажімо, в Снятинському районі — відповідно 4,64 грн. та 1,96 грн. Таку ситуацію інакше й не назвеш, як бездарною тратою бюджетних коштів та знищенням  районної ланки охорони здоров’я. Але хоча кошти на утримання обласних лікувальних закладів використовуються вкрай нераціонально, чомусь у планах реорганізації охорони здоров’я передбачено скорочення не обласних установ, а лише сільських, номерних та районних лікарень.
У розвинених країнах лікарні переважно багатопрофільні. Онкологічних, кардіологічних, пульмонологічних, дермато-венерологічних та інфекційних лікарень просто не існує — вони є відділеннями багатопрофільних стаціонарів, а кошти виділяють на кількість виписаних хворих, а не розгорнутих ліжок. Отже, немає потреби утримувати до 30-50% ліжок у наших обласних стаціонарах. А це була б колосальна економія коштів. Слід врахувати те, що 32% усіх затрат на прикарпатську медицину поглинають обласні установи (бюджет охорони  здоров’я області торік становив  1 млрд. 83 млн. грн.), а поліклінікам, лікарським амбулаторіям краю залишаються крихти. За оцінкою МОЗ, це система перевернутої піраміди, і її потрібно поставити на місце.
Основною фігурою охорони здоров’я повинен бути лікар загальної практики (сімейний), у якого мають починати і закінчувати лікування 90% пацієнтів. У структурі лікарських кадрів лікарі загальної практики становлять в Японії 80%, Великобританії — 73%, Канаді — 67%, на Кубі — 70%, а в Україні — лише 10—25%.
Сімейний лікар бачиться мені як висококваліфікований спеціаліст, котрий має необхідну апаратуру і транспорт, знає, вміє і може навчати своїх пацієнтів елементів здорового способу життя. Один із головних показників його роботи — кількість не виявлених хворих, а здорових жителів на дільниці обслуговування. Від стану здоров’я пацієнтів на дільниці має залежати заробітна плата сімейного лікаря. із сивої давнини дійшли до нас відомості, що китайський імператор платив своєму докторові лише тоді, коли був здоровий.
Згідно зі ст. 18 Закону України «Про охорону здоров’я» передбачено фінансувати медицину в розрахунку на одного жителя. Торік затрати на одного нашого краянина становили 786,4 грн. Отож якщо сімейному лікареві виділити лише близько половини цієї суми (350 грн. на одного жителя), то при наявності 2000 жителів на дільниці обслуговування сума річного бюджету амбулаторії становитиме 700 тис. грн. Цих коштів вистачить на зарплату сімейного лікаря в розмірі п’яти-восьми тис. грн. на місяць, на оснащення амбулаторії апаратурою, автотранспортом, навіть на будівництво житла для медпрацівників. Сімейний лікар сам вирішуватиме, кого госпіталізувати (і, відповідно, оплачуватиме лікування пацієнта), а кого направити на консультацію до спеціаліста, організовуватиме денні стаціонари в амбулаторії та вдома.
Стаціонарним лікувальним закладам виділяють 50% річного фінансування, а решту коштів вони  заробляють самі шляхом впровадження сучасних медичних технологій та направлення до них хворих сімейним лікарем. Цей механізм Івано-Франківська міська клінічна лікарня № 1 розробила й апробувала ще в 1991 р., було прийнято відповідне розпорядження облдержадміністрації від 18.10.1991 р. Але воно не виконується, тому що це невигідно медичній «еліті» області. Саме про економічний метод управління галуззю говорив міністр охорони здоров’я на зустрічі з керівниками прикарпатських лікувальних закладів. Не проводячи ж реформ, ми тим самим віддаляємо ефективну медичну допомогу від селянина й городянина.
Відповідно до основних напрямів соціально-економічного розвитку країни видано низку указів Президента, постанов Кабміну про національну програму запровадження здорового способу життя. Її втілення в практику дозволило б наполовину зменшити захворюваність і смертність серед населення. На жаль, ця програма залишається на папері. Не здійснено і розпорядження ОДА від 11.04.2002 р. «Про затвердження заходів щодо виконання обласної комплексної програми «Здоров’я нації» на 2002—2011 роки, прийнятої на виконання Постанови Кабміну  № 14 від 14.01.2002 р.». А п. 27.2 цього документа, який підписав теперішній голова облдержадміністрації, передбачав «з метою наближення кваліфікованої медичної допомоги до сільського жителяѕ реорганізувати сільські лікарські амбулаторії та ФАПи в амбулаторії сімейного лікаря» до 2010 року. Однак його, як і більшість пунктів розпорядження, що стосувалися здорового способу життя, так і не було виконано. Тим часом одна гривня, вкладена в профілактику захворювань, економить 30 гривень на їх лікування. На жаль, мої пропозиції до громадських рад при облдержадміністрації та обласній раді заслухати питання  про те, як виконується згадане розпорядження ОДА, не знайшли підтримки.
В області, як і загалом у державі, грубо порушують ст. 16 Закону України «Про охорону здоров’я», призначаючи на посади керівників медичних установ осіб без відповідної кваліфікації, часто за протекцією. Це теж гальмує розвиток та реформування медицини.
Якби була така воля облдержадміністрації та обласної ради, то, вважаю, навіть за сьогоднішнього фінансування галузі стан здоров’я наших краян можна істотно поліпшити й забезпечити їм доступне, безплатне та профілактичне медичне обслуговування. Рада ветеранів — організаторів охорони здоров’я готова допомогти в оптимізації роботи медичних установ Прикарпаття.
Досвід економічно розвинених країн, де люди живуть на 10-20 років довше, ніж в Україні, вимагає від нас не дискутувати, а реально реформувати як медицину, так і загалом усе наше суспільне життя. Людина здоровіша не там, де більше лікарень, медичних центрів, лікарів, а де вона своєчасно і достатньою мірою, передусім профілактичними засобами, підтримує своє здоров’я в належному стані.
Автор - Заслужений лікар України.
http://www.galychyna.if.ua/index.php?id=single&tx_ttnews[tt_news]=19492&tx_ttnews[backPid]=14&cHash=2f2e8dee19

ПАМ'ЯТЬ

КРЫМ – НАШ ОБЩИЙ ДОМ. ДЕЛИТЬ НАМ НЕЧЕГО
Захар Смелый, «Крымские известия», 19.05.2012
Ежегодно крымские татары проводят траурный митинг в центре Симферополя.

Традиционно со всех окраин к площади Ленина стекается несколько многотысячных колонн. В этом году их было пять. Со стороны автостанции «Западной» шли около 10 тысяч крымских татар из Севастополя, Бахчисарая и сел района. Еще с утра возле станции начали собираться жители близлежащих микрорайонов столицы. Не ожидал, что людей будет настолько много. Время идет, старики, которые пережившим депортацию, уходят в мир иной. Молодые, особенно родившиеся в Крыму, живут в более спокойное время. Для них траурное шествие больше связано с чувством солидарности, нежели жизненными страданиями.
Увы, историческая память имеет свои недостатки. Это касается не только крымских татар. Говоря чиновничьим языком, речь идет о «всеобщей тенденции». Тем не менее, много ребят пришло по своей инициативе почтить память жертв сталинского режима. Посильную помощь оказали перевозчики. Как рассказывает депутат Бахчисарайского райсовета Ахтем Чийгоз, владельцы автобусов за своей счет привезли людей в Симферополь. Во время движения колонны перекрыли улицу Севастопольскую. Все прошло без эксцессов. Руководители колонны попросили всех, особенно молодых, воздержаться от громких разговоров и смеха. Радует, что дважды повторять не пришлось. Среди участников шествия были люди разных возрастов. Естественно, они по-разному воспринимают трагические события в истории крымскотатарского народа.
Ташип Бекаев:
— Каждый год мы вспоминаем всех, кто навеки остался на чужбине. Вечный покой они обрели вдали от крымской земли. Нет слов, чтобы выразить печаль, которая меня охватывает при этой мысли. Мне повезло больше, так как старость встречаю под родным небом. Но тяжело на душе. Говорят, война длится до тех пор, пока не похоронен последний солдат. Геноцид народа продолжается до тех пор, пока его не реабилитировали на государственном уровне. Мы 20 лет ждем принятия соответствующего закона. Но каждый раз находятся проходимцы, перекручивающие историю. Меня поразил цинизм выступления главы КПУ Петра Симоненко. Оказывается, крымские татары виноваты в трагических поражениях в первые дни войны! Может, мы еще подписывали пакт Молотова—Риббентропа, который развязал руки двум диктаторам для мировой бойни? Когда нацистов разгромили, советское руководство начало искать оправдания многочисленным промахам. Слишком дорогой ценой далась победа. Воевали не умением, а числом. «Непобедимой» армии было не к лицу терпеть поражение от менее подготовленного врага. Как известно, Манштейн взял Крым, не имея ни единого танка! И тут подвернулись крымские татары, которых можно было сделать крайними. Дескать, 20 тыс. перешло на сторону врага, но это ничто по сравнению с власовцами и казачьими корпусами, воевавшими на стороне нацистов. Я не собираюсь оправдывать изменников, которые пошли служить Гитлеру, но клеймить целый народ –– просто бесчеловечно.
Расим Сеттаров:
— Страшный день депортации я помню, словно это была вчера. Забыть такое невозможно! Мою семью выслали из Севастополя. Ранним утром в дом зашли солдаты. Зачитали какой-то документ и приказали в течение десяти минут собраться. Мать взяла, что успела. За эти минуты, длившиеся дольше века, мы потеряли все: дом, имущество и Родину. Дальше: железнодорожная станция, товарные вагоны и путь в никуда. Привезли нас в Ташкентскую область и вышвырнули под палящим солнцем. От голода и болезней умерли четыре ребенка. Нас у мамы осталось трое. На устах матери, убитой горем, застыл вопрос: «За что?». Перед кем провинились мои братья и сестры? В каких войсках они служили и какой концлагерь охраняли? Каждый крымский татарин задается таким вопросом. Долгие годы людям врали. Или официально заявляли, что такого народа нет, или называли предателями. Потом пустили другую «утку». Якобы Сталин, лишив нас дома, поступил «гуманно», уберег народ от «неминуемой расправы». Мол, предателей было «много», и не стали бы разбираться. Глупости все это. СМЕРШ фильтровал буквально всех, кто был в плену, в окружении или на оккупированной территории. Некоторые немецкие концлагеря еще долго служили большевикам. И никого из них не пугала «массовость». Точно так же многие фронтовики, бывшие в плену, сменили фашистскую неволю на ГУЛАГ. Поэтому сегодня мы отдаем дань памяти не только погибшим соотечественникам, но и всем жертвам сталинизма.
Зекерья Исмаилов:
— Считаю, каждый крымский татарин должен знать, как с его народом поступили 18 мая 1944 года. Я знаю о трагедии из рассказов бабушек и дедушек. В первые годы было особенно трудно, но и потом, когда обустроились в местах депортации, не особенно сладко. Над крымскими татарами издевались, как могли: не хотели брать на работу, в вузы, долго не прописывали. Сейчас такого нет. Есть отдельные персоны, которые пытаются идти вперед, повернув голову назад, но их с каждым годом меньше. Моим сверстникам намного проще. Мы давно живем в Крыму и понимаем: крымчане всех национальностей друг другу не враги. Как рассказывают старшие, до депортации крымские татары и славяне жили без конфликтов. Все возвращается на круги своя. Крым — наш общий дом, и делить нам нечего. Глупо противопоставлять крымских татар другим народам. Рад, что мы вернулись, что наши бабушки и дедушки не сломались, всегда надеялись на лучшее. Для меня 18 мая — траурный день, но в то же время я горжусь своим народом, который выстоял наперекор страшной судьбе.
http://www-ki.rada.crimea.ua/index.php/component/content/article/3-newsflash/5176-2012-05-21-06-23-47

ОПИТУВАННЯ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ

ЯКБИ ВИБОРИ ДО ВЕРХОВНОЇ РАДИ ВІДБУЛИСЯ СЬОГОДНІ, ПЕРЕМОГУ ЗДОБУЛА Б ОПОЗИЦІЯ
«Моя Вінниця», 22.05.2012
При цьому після об’єднання партій Батьківщина та Фронт змін дещо зросла кількість невизначених (з 17,7 до 19%).

Згідно з результатами дослідження, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг», найвищий рівень мобілізації серед прихильників Батьківщини, Свободи, Партії регіонів та КПУ.
Якби вибори до Верховної Ради України відбувалися на початку травня 2012 року перемогу здобув би спільний список партій Батьківщина та Фронт змін. Так, 25,6% опитаних (серед тих, хто взяв би учать у виборах) проголосували б за єдиний список Батьківщини та Фронту змін, 22% – за Партію регіонів, 9,2% – за партію УДАР В.Кличка, 7,6% – за Комуністичну партію, 4,4% – за Свободу. Ще 3,8% виборців підтримали б партію Н.Королевської «Україна – Вперед!», 2,4% – Громадянську позицію. Решта партій – понад 6%, не визначились – 19%.
Серед всіх опитаних / Серед тих, хто має намір взяти участь у виборах:
Спільний список Батьківщини та Фронту змін 18,8 25,6
Партія регіонів 16,6 / 22,0
УДАР 7,2 / 9,2
КПУ 6,1 / 7,6
Свобода 3,3 / 4,4
Україна – Вперед! 3,0 / 3,8
Громадянська позиція 1,8 / 2,4
Європейська партія України 0,8 / 0,9
ПСПУ 0,7 / 0,8
Народна партія 0,7 / 0,8
Наша Україна 0,5 / 0,6
СПУ 0,4 / 0,5
Радикальна партія 0,3 / 0,3
УНП 0,2 / 0,3
Інша партія 1,6 / 1,8
Не братиму участі  18,6 –
Важко відповісти 19,4 / 19,0
Тенденції:
За останні два місяці зменшилась готовність громадян брати участь у виборах. Зокрема, число опитаних, які однозначно взяли би участь у парламентських виборах, скоротилося з 45% до 34%. Також після об’єднання партій Батьківщина та Фронт змін дещо зросла кількість невизначених (з 17,7 до 19%).
Найбільших втрат зазнали партії Батьківщина та Фронт змін, сукупний рейтинг яких з лютого зменшився з 30 до 25,6%. Більші втрати відбулися по лінії Батьківщини, в першу чергу, на користь партії Н.Королевської «Україна – Вперед!», рейтинг якої зріс з 1 до 3,8%.
Рейтинг Партії регіонів за останні два місяці практично не змінився.
Також додав УДАР – з 7,2 до 9,2%, в результаті чого посів третю позицію у рейтингу. Випередивши КПУ. Позиції самих комуністів залишаються стабільними, при цьому демонструють незначні тенденції до росту.
Вже традиційну стабільність демонструє партія Свобода, рейтинг якої протягом останніх півроку не опускався нижче 4% і не виростав вище 5%.
http://www.myvin.com.ua/ua/news/news_vin/politics/14367.html

 
*                                 *                              *

Повнотекстовий огляд регіональної преси. До випуску ввійшли матеріали, які з’явилися на шпальтах і сайтах обласних та міських газет, а також регіональних інтернет-видань України по 22 травня 2012 року включно.
Зауваження та пропозиції можна надсилати за адресою:
demchenko_o@rada.gov.ua
або телефоном:  255-25-43,
Демченко Олені Анатоліївні.