Огляд реґіональної преси  Випуск 20, 21 березня 2012 р.

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

НЕМА ЗАМІНИ ДЛЯ "НЕЗАМІННОЇ" НІНИ КАРПАЧОВОЇ…
Іван Фаріон, "Високий замок", 16.03.2012, Львівська обл.
Разом з опозиційним провалили кандидата від влади.

ЕСЛИ ЗАКОН СУЖАЕТ ПРАВА РЕГИОНОВ, ОН БУДЕТ ИЗМЕНЕН
Светлана Устинова, "Крымские известия", 20.03.2012
Председатель Верховного Совета АРК В. Константинов участвовал в заседании Консультативного совета по вопросам местного самоуправления, который провел глава Верховной Рады Украины Владимир Литвин.

ГУБЕРНАТОР ЗАНЯЛСЯ ПРОБЛЕМАМИ ГОРЛОВКИ И ВРУЧИЛ АВТОМОБИЛИ
Илья Суздалев, Марина Самара, "Донбасс", 19.03.12, Донецкая обл.
Донецкий губернатор Андрей Шишацкий пообещал к майским праздникам отремонтировать самые проблемные участки региональных автомагистралей.

ЗЕМЛЯ НАШИХ ТРИВОГ І НАДІЙ
"Зоря Полтавщини", 20.03.2012
Земельна реформа триває в Україні вже майже два десятиліття.

ЧЕРНІВЕЦЬКА ВО "СВОБОДА" ВВАЖАЄ, ЩО ГОЛОВУ ОБЛРАДИ ОБРАЛИ З ПОРУШЕННЯМИ
"Молодий буковинець", 17.03.2012, Чернівецька обл.
Після обрання головою Чернівецької облради регіонала Михайла Гайнічеру, керівник фракції ВО "Свобода" Назар Горук заявив про порушення регламенту ради.

СДЕЛАТЬ ПОЛИТИКУ ЧЕСТНОЙ
Виталий Хомутов, "Крымские известия", 17.03.2012
Говорят, политика - грязное дело. Но кто ее делает грязной, если не сами политики?

З ПАРТІЄЮ - НА ВИХІД...
Інна Пукіш-Юнко, "Високий замок", 16.03.2012, Львівська обл.
Услід за Королевською з БЮТ попросили і очолюваних нею соціал-демократів.

ВЫСОКИЙ РЕЙТИНГ - ХОРОШО, НО ЦИФРЫ - ЭТО НЕ ГЛАВНОЕ
Аркадий Генкин, "Время", 20.03.2012, Харьковская обл.
Мы уже сообщали, что Харьковская область вышла на четвертое место в рейтинге регионов (после городов Киева и Севастополя, а также Киевской области).

НА ГП "ДЗЕРЖИНСКУГОЛЬ" ПРЕКРАЩЕНА ДОБЫЧА КОКСУЮЩЕГОСЯ УГЛЯ
Елизавета Гончарова, "Донбасс", 19.03.12, Донецкая обл.
Произошло то, чего опасались дзержинские шахтеры: добыча коксующегося угля на ГП "Дзержинскуголь" прекращена полностью.

ОТЧЕТ МИНАЕВА ПЕРЕД ГРОМАДОЙ: КТО КОГО?
Диана Ольшанская, "Данкор онлайн", 20.03.2012, Сумская обл.
Предвыборная гонка на Сумщине стартовала с полной силой, хотя до официального ее начала еще далеко.

ТАЄМНИЦЯ "МЕТАЛЕВОГО ПАРКАНУ" ПЕРЕРОСТАЄ В ЧЕРГОВИЙ ЗЕМЕЛЬНИЙ СКАНДАЛ?
"Rionews", 16.03.2012, Закарпатська обл.
Таємні земельні оборудки в Ужгороді ведуться безпосередньо на очах в ужгородців.

МАРИНА ПРЕТКНОВЕНИЯ
Денис Синявин, "События", 16.03.2012, АР Крым
Под лозунгом развития западного Крыма власти хотят нарушить его экологию, а жителей успокоить благами цивилизации.

ГОЛОВУ РАЙРАДИ ВЗЯЛИ ЗА ВИМАГАННЯ 8 ТИСЯЧ ХАБАРА
"Моя Вінниця ", 19.03.2012
Посадовець вимагала від приватного підприємця 8 тис. грн. за надання дозволу на оренду Центру Дозвілля для проведення ярмарки промислових товарів.

МИРУ -- МИР, ВРАЧАМ -- РЕФОРМУ!
Антон Сенченко, "Слава Севастополя", 17.03.2012, АР Крым
Эра новой социальной политики, о которой заявил Президент Украины Виктор Янукович в ходе расширенного заседания Кабмина, начинается с работы на местах.

ХЕРСОНЩИНА БУДУЄ ДОСТУПНУ МЕДИЦИНУ
Тетяна Підгородецька, "Новий день", 16.03.2012, Херсонская обл.
Яким курсом рухатиметься медична галузь Херсонщини у 2012 році?

РІВНЯН СТАЛО БІЛЬШЕ
Лариса Мішенкова, "Рівне вечірнє", 20.03.2012
Чисельність населення області станом на 1 лютого цього року становила 1154,4 тис. осіб...

СЛИЯНИЕ В ЕДИНОМ ПОРЫВЕ, ИЛИ КАК НЕ СТАЛО "СИЛЬНОЙ УКРАИНЫ"
Елена Зеленина, "Время", 20.03.2012, Харьковская обл.
Андрей Моченков стал уже седьмым заместителем губернатора Харьковщины Михаила Добкина.

"ОБЕЩАНИЯМ НЕ ВЕРИМ, НО ВСЁ-ТАКИ НАДЕЕМСЯ"
Николай Филиппов, "Крымская правда", 16.03.2012
Корреспонденты прошли по улицам крымской столицы и выслушали пожелания граждан по адресу народных избранников, от которых зависит будущее Украины.

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

НЕМА ЗАМІНИ ДЛЯ "НЕЗАМІННОЇ" НІНИ КАРПАЧОВОЇ…
Іван Фаріон, "Високий замок", 16.03.2012, Львівська обл.
Разом з опозиційним провалили кандидата від влади.

 Парламент не зміг обрати у четвер нового Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Жодному з кандидатів на цю посаду не вдалося набрати потрібну кількість голосів. Валерію Лутковську, яку вважають "людиною Банкової", підтримали 212 народних депутатів при необхідних 226. За її конкурента Євгена Захарова (за нього агітувала опозиція) було віддано 134 голосів.
18 членів парламенту не надали переваги жодному з претендентів. Ще 27 бюлетенів було визнано недійсними. На них замість однієї було проставлено дві і більше позначок, деякі картки були перекреслені.
Провал голосування шокував керівника фракції Партії регіонів Олександра Єфремова. Він сказав, що проведуть внутрішнє розслідування цієї осічки, хоча визнав, що виявити порушників партійної дисципліни не вдасться, адже голосування було таємним.
Очікується, що наступні вибори омбудсмена відбудуться через три тижні. Не виключено, що у них візьме участь Ніна Карпачова, яка до цього тричі, при трьох різних президентах, була Уповноваженим ВР з прав людини. Є думка, що обох кандидатів "завалили", щоб розчистити поле для "незамінної" Ніни Іванівни…
Перед четверговим голосуванням обидва кандидатів представили свою програму дій. Обидва заявляли, що у випадку обрання будуть рівновіддаленими від усіх політичних сил, а перейматимуться лише захистом прав людей. Валерія Лутковська заявила, що при різних владах працювала з різними міністрами юстиції, не мала з ніким конфліктів, і тепер не виказуватиме симпатій до жодної партії. Євгену Захарову, який теж пообіцяв бути аполітичним, дорікали співпрацею із фондом "Відродження", який фінансується на закордонні ґранти. Захаров відповів, що цей фонд зробив багато доброго для утвердження демократії в Україні.
Коментар для "ВЗ"
Юрій Гримчак,член лічильної комісії Верховної Ради
Через 20 днів у парламенті повинно відбутися нове голосування за Уповноваженого з прав людини. Не виключено, що свою кандидатуру висуне Ніна Карпачова. Кандидати-невдахи теж зможуть повторно подати заявки…
Чим пояснити велику кількість недійсних бюлетенів? Не думаю, що це якась технічна помилка, депутати - люди обізнані з такими процедурами. Очевидно, це була своєрідна акція протесту проти керівної руки пана Чечетова…
Чому парламентська більшість не проголосувала за висуванця Партії регіонів Валерію Лутковську? Знаєте, таємне голосування дає змогу депутатам бути чесними перед собою.
http://www.wz.lviv.ua/articles/104486

РЕГІОНАЛЬНА ВЛАДА

ЕСЛИ ЗАКОН СУЖАЕТ ПРАВА РЕГИОНОВ, ОН БУДЕТ ИЗМЕНЕН
Светлана Устинова, "Крымские известия", 20.03.2012
Председатель Верховного Совета АРК В. Константинов участвовал в заседании Консультативного совета по вопросам местного самоуправления, который провел глава Верховной Рады Украины Владимир Литвин.

 Крымский спикер неоднократно подчеркивал на мероприятиях разного уровня, как важен очерченный президентом В. Януковичем вектор на реформу местного самоуправления. На последних депутатских слушаниях в Верховном Совете АРК, где обсуждались проблемы предпринимательства, В. Константинов заявил - без инициативы "снизу", понимания людьми сути перемен реформы обречены. Вот почему и центральной, и региональной властью много внимания уделяется "голосу громад", требованиям и предложениям, звучащим из глубинки.
В крымском парламенте не так давно заседала Ассоциация органов местного самоуправления АРК и г. Севастополя. Участники дискуссии обсуждали законопроект "О службе в органах местного самоуправления". Мнения высказывались разные - сошлись в одном: предлагаемый документ частично дискриминирует, сужает права региональной власти и нуждается в серьезной доработке.
- Такие же претензии звучали из уст представителей всех регионов Украины и на Консультативном совете. Владимир Литвин дал поручение доработать законопроект и учесть все высказанные замечания, - сообщил В. Константинов.
В ходе дискуссии говорилось и о социальных инициативах президента. Они поддерживаются громадами. Однако, как пояснил В. Константинов, руководители местной власти выразили обеспокоенность, что защищенные статьи сельских, поселковых, районных бюджетов не подкреплены достаточным финансированием. В. Литвин в ответ на это уточнил, что при пересмотре госбюджета-2012 будут учтены эти нюансы. А представитель Министерства финансов Украины напомнил, что в минувшем году при ревизии государственной казны правительство почти вдвое увеличило дотации местным бюджетам.
- Меня обнадежил общий тон дискуссии, - поделился впечатлениями В. Константинов. - Не было нервных, полуистеричных монологов, характерных для лидеров оппозиционного лагеря. Никто не говорил, что Украина катится в пропасть или гибнет. Шел обстоятельный деловой разговор, очень конкретный. А это значит, ведется нормальная работа.
http://www-ki.rada.crimea.ua/index.php/component/content/article/3-newsflash/4454-2012-03-20-07-12-55

ГУБЕРНАТОР ЗАНЯЛСЯ ПРОБЛЕМАМИ ГОРЛОВКИ И ВРУЧИЛ АВТОМОБИЛИ
Илья Суздалев, Марина Самара, "Донбасс", 19.03.12, Донецкая обл.
Донецкий губернатор Андрей Шишацкий пообещал в "пожарном порядке" к майским праздникам отремонтировать самые проблемные участки региональных автомагистралей.

 Подразделениям МВД и Госфининспекции поручено выяснить, кто и как в прошлом году ремонтировал дороги региона и почему уже после одной "зимовки" они пришли в негодность. Об этом сегодня на пресс-конференции сообщил председатель Донецкой облгосадминистрации Андрей Шишацкий.
Ежегодно из госбюджета выделяются средства на ремонт дорожного покрытия в городах и районах, однако губернатор очень недоволен тем, как эти средства осваиваются.
- Я ездил по области - есть места ужасающие, особенно въезд в Углегорск со стороны Енакиева, - резюмировал Шишацкий, пообещав в "пожарном порядке" к майским праздникам отремонтировать самые проблемные участки региональных автомагистралей.
Особо обеспокоен руководитель области решением "дорожных" проблем в Красноармейске, Харцызске и Горловке. В прошлом году, сообщил Андрей Владимирович, за бюджетные деньги там осуществили ремонт местных автотрасс, а уже сейчас по отремонтированным участкам сложно проехать. Именно поэтому он поручил областным управлениям МВД и Госфин-инспекции (в недавнем прошлом - КРУ) выяснить, как такое получилось, и наказать виновных.
Кроме ремонтно-дорожных вопросов, губернатор занят и решением другой проблемы Горловки, где студентов пединститута иностранных языков администрация вуза массово "попросила" помочь погасить коммунальные долги учебного учреждения. По его мнению, долги перед коммунальщиками возникли из-за "управления вузом на низком уровне".
- Ректор уехал в Америку. Наверное, на конференцию. Но уезжать за границу нужно лишь тогда, когда у тебя всё в порядке в учреждении, - посетовал глава региона, добавив, что институт находится в непосредственном подчинении Министерства образования и науки, молодежи и спорта. Учитывая сложившуюся в учебном заведении ситуацию, Шишацкий считает правильным объединение его со Славянским педуниверситетом, в соответствии с решением, принятым Кабмином.
Сегодня два ВАЗ-2131 "Нива" и четыре ГАЗ "Соболь" для перевозки людей, страдающих открытой формой туберкулеза, передали в больницы Донецка, Горловки, Мариуполя, Краматорска и Шахтерска.
- Перевозка пациентов в этих авто позволяет уменьшить контактирование с окружающими, например, в транспорте, - сказал глава облгосадминистрации Андрей Шишацкий. - Машины предназначены именно для этой категории людей. Между передними и задними сиденьями в них встроена специальная перегородка, которая позволяет не заразиться водителю и медработникам.
- Пользоваться услугами перевозки смогут не только жители городов, в которые поступят авто, - уверяет областной фтизиатр Анна Ковалева. - Вся область условно разделена на пять зон, в каждую из которых входит по нескольку городов, населенных пунктов.
http://donbass.ua/news/region/2012/03/19/gubernator-zanjalsja-problemami-gorlovki-i-vruchil-avtomobili.html

ОБГОВОРЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА

ЗЕМЛЯ НАШИХ ТРИВОГ І НАДІЙ
"Зоря Полтавщини", 20.03.2012
Земельна реформа триває в Україні вже майже два десятиліття.

“Круглий стіл” “Зорі Полтавщини”.
На початку нинішнього року народні депутати у першому читанні ухвалили законопроект “Про ринок земель”. Між тим, за результатами соціологічних досліджень, більшість пересічних українців висловлюються проти запровадження продажу земель сільськогосподарського призначення. Не байдужі до цього й наші земляки.
Це засвідчили численні телефонні дзвінки та листи із запитаннями до учасників “круглого столу” на тему “Земля наших тривог і надій”, що відбувся в редакції Всеукраїнської громадсько-політичної газети “Зоря Полтавщини”. Щоправда, частіше за все полтавці навіть не запитували, а висловлювали свою думку, робили пропозиції, ділилися тривогами і болями за майбутнє села. Ми висловлюємо вдячність за небайдужість нашим дописувачам, тим, хто зателефонував напередодні й під час роботи “круглого столу”: інваліду Великої Вітчизняної війни Пилипу Івановичу Кісільову з Новосанжарського району, Володимиру Архиповичу Пізніченку з Гадяцького району, голові “Всеукраїнського об’єднання ветеранів війни та праці” Віктору Олексійовичу Убийвовку, почесному голові зазначеного об’єднання Петру Андрійовичу Андрєєву, кандидату сільськогосподарських наук, колишньому агроному Івану Павловичу Браженку з Полтавського району та багатьом іншим читачам і передплатникам “Зорі Полтавщини”.
– Кожен із вас усе своє життя провів серед хліборобів і, як ніхто інший, знає ціну тих ризиків, які можуть виникнути при продажу чи довгостроковій оренді землі. Тож ваша точка зору й точка зору інших фахівців-аграріїв та науковців, мабуть, має бути однією з визначальних при прийнятті Закону “Про ринок земель”, – наголосив головний редактор “Зорі Полтавщини”, голова обласної організації Національної спілки журналістів України Григорій Гринь, відкриваючи роботу “круглого столу”, в якому взяли участь: Валентина Аранчій – ректор Полтавської державної аграрної академії; Іван Балюк – Герой України, керівник ПАФ “Україна” Великобагачанського району; Лариса Бойко – доцент кафедри фінансів та кредиту ПДАА; Василь Бурлака – голова обласної Асоціації фермерських господарств та приватних землевласників “Відродження Полтавщини”; Володимир Грига – керівник ФГ “Грига” Полтавського району; Валерій Капленко – депутат обласної ради, керівник СТОВ “Воскобійники” Шишацького району; Тетяна Корост – Герой України, депутат обласної ради, голова Котелевської райдержадміністрації; Олександр Коросташов – Герой України, депутат обласної ради, голова правління СВК “Батьківщина” Котелевського району; Іван Кочерга – голова Ради СГТ Полтавської області, керівник ПП “Альфа-Капітал” Полтавського району; Микола Опара – проректор з наукової роботи ПДАА; Христина Покутня – Великобудищанський сільський голова Диканського району; Іван Рева – начальник відділу врегулювання відносин власності, правової допомоги населенню та соціального розвитку головного управління агропромислового розвитку ОДА; Андрій Река – селищний голова Нових Санжар; Віктор Скочко – депутат обласної ради, генеральний директор АФ імені Довженка агропромхолдингу “Астарта-Київ” Шишацького району; Василь Степенко – голова Полтавської районної ради; Григорій Шарий – начальник головного управління Держкомзему в Полтавській області. Подаємо точки зору учасників зібрання стосовно законопроекту “Про ринок земель”.
Необхідно відновити єдиний податок на землю
Валерій Капленко: “Моя позиція однозначна – земля повинна надаватися в довгострокову оренду. Я провів моніторинг по селах, від яких обраний депутатом, і практично не знайшов жодної людини, котра б сказала, що купить землю. Сьогодні молодь не бажає мати по 100 гектарів землі й працювати на ній. Тож, якщо ми хочемо зберегти землю для майбутніх поколінь, треба, щоб вона давалася в довгострокову оренду. Як це зробити? Я чотири рази з цього приводу виступав на слуханнях у Верховній Раді, але говорив там, як глухий із німим. Проте і нині хочу повторити: як вихід із ситуації, що склалася, можна розглядати варіанти, коли покупцем землі виступає держава. Де взяти гроші? Треба повернутися до закону, який встановлював єдиний фіксований податок на землю. Потім, щоб ввести ринок землі й вона стала товаром, потрібно включити її в собівартість, і все буде обліковуватися, а держава буде викупляти землю. Якщо державним структурам хочеться на практиці дослідити, як будуть купувати землю, то для цього є 1,5 мільйона гектарів невитребуваної землі. Ці площі й слід поки що продавати. Але перш за все на землю має бути встановлена відповідна ціна. Адже виставлені в Інтернеті 300 євро за гектар українського чорнозему – це просто смішні ціни, бо, приміром, в Англії гектар коштує 20 тисяч фунтів стерлінгів, у Польщі – 14 тисяч євро, в Канаді – 19 тисяч доларів... До того ж поки що не проведено повного розмежування землі. Ми не знаємо, де межа села, міста, де землі запасу... Стосовно законопроекту “Про ринок земель”, то він, на моє переконання, недолугий і не відповідає вимогам сьогодення”.
Григорій Шарий: “Нормативна грошова оцінка землі в області нині складає 22 тисячі гривень за гектар, і від цієї ціни мають формуватися всі ринкові пропозиції і стартові ціни продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення, державної чи комунальної власності. Я притримуюся думки, що якщо ми розпаювали землю і визначили її як приватну власність, то не можна втримувати приватну власність у нинішньому вигляді. Бо що це за приватна власність, якщо її не можна ні продати, ні подарувати, ні заповідати чи обміняти? Держава має іти цим шляхом: потрібно створити відповідні земельні інституції, сформувати Державний реєстр, Державний кадастр, навести порядок в оцінці та обліку земель, створити Державний фонд земель, Державний Земельний банк... Прийнятий 25 січня цього року в першому читанні законопроект “Про ринок земель”, на мою думку, ввібрав консервативні управлінські положення, які діють в інших країнах, і виключив юридичних осіб та орендарів, фермерські господарства як правосуб’єкти щодо ринку земель сільськогосподарського призначення. Можливо, це й правильно, щоб суспільні ризики були зведені до мінімуму. Загалом Закон “Про ринок земель” треба впроваджувати поетапно, згідно з перехідними положеннями, й напрацьовувати економічний рух землі. Хотіли б ми того чи ні, але ринок земель сільськогосподарського і несільськогосподарського призначення повинен запрацювати, бо власник земельного паю має набути права його продажу. Закон “Про ринок земель” тягне за собою цілу низку інновацій і нововведень, які має формувати держава. Потрібно також чітко виписати принципи державної політики у сфері ринку земель сільськогосподарського призначення та інфраструктури ринку земель, їх консолідації, єдиноспадковості й неподільності земельних ділянок, збереження цілісності земельних масивів, обґрунтованих сівозмін, використання земельних ділянок за цільовим призначенням”.
Іван Балюк: “Як на мене, майбутній Закон “Про ринок земель” у його нинішньому вигляді породжує більше запитань, аніж дає відповідей. Якщо 30–40 відсотків пайовиків продадуть чи подарують землю, то як тоді бути з тваринництвом, із людьми, які працюють у тваринницькій галузі? Як бути з технікою й виробничими засобами, які вже закуплені й задіяні у виробництво? Як ними розпорядитися, якщо земля буде забрана холдингами й ця техніка не буде потрібна? Як загалом займатися сільгоспвиробництвом, якщо на одному земельному масиві буде 10 господарів? Як і хто визначатиме, кому землю можна продавати, а кому, можливо, й не варто? Усі ці питання потрібно вносити на розгляд законотворців. Скажімо, якби кожна земельна ділянка не була визначена в натурі, можна було б виділити якесь окреме поле тим, хто купуватиме землю, а якщо за нинішніх умов ділити на шматки різні поля, тоді як обробляти землю?”
Земля – це живий організм
Тетяна Корост: “Повертаючись до початку земельної реформи й підбиваючи певні підсумки, варто зазначити, що вона привела до розбалансування продовольчих ресурсів, поставила під загрозу продовольчу безпеку держави, а в результаті ми вже не маємо свого м’яса та молока, щоб людей нагодувати, – ось про це потрібно сьогодні говорити. Напрошується висновок, що земельна реформа проводилася хаотично, необдумано. Передача землі у власність не сформувала інтересу селян до праці на ній і призвела до спекулятивних дій довкола цієї землі. Сьогодні основним показником і аргументом використання землі є її ціна та розмір орендної плати. Земля – це головний ресурс нашої держави, і вона має чітко обліковуватися. Адже якщо в 1990 році ми мали в обробітку в Україні 31 мільйон гектарів землі, то в 2010 році – лише 15 мільйонів. А де ділася решта ріллі – 16 мільйонів гектарів? Хто нею користується і чи сплачує податки, рентну плату? А це розвиток і села, і його соціальної сфери. Ми говоримо, що реформи повинні створювати умови для ефективного використання землі, для отримання кращого прибутку, поліпшення добробуту людей. Давайте подивимося, чи за ці 20 років покращився добробут селян? Я думаю, що ні. На жаль, ніхто сьогодні не говорить про те, що земля – це живий організм, який потребує відповідного ставлення до нього. У законопроекті “Про ринок земель” не записано, чи збережуться сівозміни, цілісність землі, робочі місця. Хто буде займатися поліпшенням родючості грунтів, формуванням продовольчого балансу і як зберегти села, зберегти школи, соціальну сферу?
Для того, щоб реформи на землі розвивалися справедливо, потрібно, щоб однакову відповідальність несли і власники, й орендарі. Має бути розраховано рівномірне навантаження на кожен гектар землі, з утримання худоби в тому числі. Правила використання землі повинні бути одні для усіх землекористувачів. Щоб рухатися вперед, перш за все потрібно провести повну інвентаризацію земель і розробити проект використання земельних ресурсів на певний період. Стосовно запровадження ринку земель, то я вважаю, що на первинному ринку землю має купувати тільки держава”.
Василь Бурлака: “За 20 років фермери пройшли досить тернистий шлях становлення. Ми боролися за той клаптик землі, на якому зараз працюємо, але ми не маємо коштів, щоб її купити. А де гарантія того, що через 5 років не піднімуть податки на землю у 5–10 разів і тоді ми не зможемо працювати й не знайдемо, кому її продати? Я впевнений, що ця реформа, яку силоміць нав’язали селянам, не є справедливою. Тому ми категорично проти продажу землі. За останні 2 роки фермери не отримали ніякої фінансової допомоги від держави, натомість держава повертається до сільгоспвиробника, який виробляє стратегічну продукцію і годує народ, зовсім не лицем. Тому я вважаю, що ми маємо об’єднатися, піднімати громаду і, так би мовити, “знизу” чітко обґрунтувати позицію щодо Закону “Про ринок земель”, що в цьому законі має бути відображено. Адже там, наприклад, немає конкретного визначення, кого можна вважати громадянином України: того, хто проживає в державі 10 років чи, може, менше? Якщо, скажімо, іноземець одружиться з українкою і за півроку набуде статусу громадянина, то він також може купити землю або його щойно народжений син? У законопроекті також написано, що банк має право продажу й оренди земельної ділянки, але ж це – прямий шлях до махінацій на земельному ринку. А ще потрібно на законодавчому рівні вирішити питання реєстрації сільгосппідприємств за місцем оренди землі, а не в офшорах. За існуючої ситуації впевненості у завтрашньому дні немає”.
Володимир Грига: “Я хотів би повернутися до питання про навантаження на гектар ріллі. Умовляннями тут навряд чи можна зарадити. Державою має бути відпрацьований механізм впливу на сільгоспвиробника, який не утримує худобу. Наприклад, встановити, що ті, хто займається тільки рослинництвом, не можуть перебувати на єдиному податку й не отримуватимуть дотації. Стосовно низької вартості української землі, то вона склалася через великі ризики, пов’язані як із землекористуванням, так і з реалізацією вирощеного врожаю.
Прийняття Закону “Про ринок земель” я вважаю несвоєчасним і таким, що не відповідає потребам як власників земельних паїв, так і сільгосптоваровиробників. Якщо ж людина поважного віку хоче продати свій земельний пай, є таке поняття, як договір емфітевзису, коли власник паю, за згодою із землекористувачем, може отримати наперед орендну плату за 20 чи навіть 50 років. Тоді орендар буде й надалі користуватися землею, яка в подальшому залишиться спадкоємцям власника паю і в продаж не піде”.
Христина Покутня: “Сільський голова наразі є мішенню всіх державних негараздів. Я висловлюю думку сільських голів Диканського району – ми проти продажу землі. Чому? Бо село було, є і залишається колискою України. Сьогодні звучала така думка, щоб невитребувані паї першими йшли на продаж. Як сільський голова я категорично проти, ці паї повинні залишатися за сільською громадою. Адже невитребувані паї, землі запасу, які залишилися, які нам з великими потугами вдалося зберегти, на конкурентних засадах здаємо в оренду й за отримані кошти утримуємо дитячий дошкільний заклад, два Будинки культури, забезпечуємо освітлення вулиць. І все  це ми зробили за 6 років, а починали саме із землі.
Наше село Великі Будища має дуже вигідне географічне розташування, і приїжджали вже навіть іноземні громадяни, які цікавилися продажем землі, але наші депутати сказали – “ні”. Ми є згуртованою громадою, і хочу наголосити: ніякі земельні питання без депутатів сільських рад не вирішуються. Ми маємо прекрасну культурно-історичну спадщину, ми її відроджуємо. У першу чергу завдяки тому, що 60 відсотків нашого бюджету складають надходження від оренди землі. Отож ми проти її продажу”.
Сім разів відміряй, раз відріж
Віктор Скочко: “Під час “круглого столу”, який зібрала редакція “Зорі Полтавщини”, я відчув: ми всі – й одноосібники, й фермери, й керівники середніх та великих сільськогосподарських підприємств – єдині в думці, що від запропонованого законопроекту не виграє ніхто. Після введення його в дію впаде рівень виробництва, це відкине нас назад. Де потім брати гроші для наповнення бюджету, для розвитку сільських територій?
Є гарна народна мудрість: “Сім разів відміряй, раз відріж”. Чому б нам не скористатися нею? Бо особисто я не довіряю опитуванням, які говорять, що український народ тільки й чекає введення в дію Закону “Про ринок земель”. Давайте проведемо референдум, запитаємо у людей: хочуть вони продавати землю чи ні?
Я знаю приклади, коли селяни успішно господарюють одноосібно, знаю приклади успішних фермерських господарств. Займаються вони тваринництвом чи ні – вони є успішними. Я знімаю капелюха й перед досягненнями деяких середніх сільгосппідприємств. Свого часу агроформування, де я працював, увійшло до складу агропромхолдингу “Астарта-Київ”, щоб досягти таких результатів, які мали у своїх господарствах наші шановані колеги – Герої України Олександр Коросташов, Тетяна Корост, Семен Антонець. Агропромислові холдинги теж успішно працюють, вони є, так би мовити, локомотивом сільгоспвиробництва. Бо поки не було холдингів, ціна на зерно була мінімальною. Нині ж я можу пишатися тим, що у нас заробітна плата вища, ніж середня по агропромисловому комплексу, – вона становить 3 тисячі гривень. Збережене тваринництво, ми відновили кожен корівник, нікого не скоротили. У 1999 році, коли мене обрали головою потопаючого КСП, надій на одну корову становив 1300 літрів. Зарплати взагалі не було. Нині надій на корову – 7 тисяч літрів. І поголів’я маємо чимале – 6700 голів корів”.
Василь Степенко: “Ми говоримо про те, що сільгосппідприємства утримують дитячі садки... Та хіба ж це їхня роль? Вони мають платити державі податки, і саме держава повинна утримувати всі соціальні об’єкти на селі. На мою думку, варто звернутися до Президента України з пропозицією щодо створення при Кабінеті Міністрів дорадчого органу, до складу якого ввійшли б керівники провідних сільськогосподарських підприємств із кожної області, сильні керівники районів. Саме їхня думка має бути покладена в основу прийняття будь-яких рішень щодо земельної реформи. І якщо вже розпаювали землі, навіщо тепер кричати “Не продавати!” Виходить, що треба назад забирати?! Думаю, у нашій державі не вистачає порядку, стабільності й конкретики. А порядок настане тільки тоді, коли буде прийнятий конкретний закон, який діятиме протягом десятків років і виконуватиметься”.
Валентина Аранчій: “На першому місці завжди – трудові ресурси, і вже потім – земля й всі основні фонди. Я наведу такі дані: нині в Україні – 27 мільйонів гектарів ріллі, 90 тисяч суб’єктів господарювання, 70 відсотків землевласників – пенсіонери. Опитування свідчить, що вже у перший рік дії Закону України “Про ринок земель” свої земельні паї запропонують до продажу 10–11 відсотків власників. Водночас на селі проживає третина населення України. І саме сільські території повинні отримати від земельної реформи новий імпульс для розвитку. Вислухавши своїх колег, я відзначила декілька питань, на які поки що відповіді немає. Скажімо, я ніде не зустрічала даних, чи робився довгостроковий прогноз розвитку вітчизняного аграрного сектора та сільських територій. Як ми бачимо ці процеси, приміром, за десять років? Ми знаємо, що нині рівень доходів селян падає, зайнятість на селі також знижується. На жаль, не прослідковується така динаміка, яку хотілося б бачити у своїй країні.
Також хочу навести статистику по нашому навчальному закладу. Ми готуємо кадри для аграрного сектора. 78 відсотків – це сільська молодь. Але більшість цих молодих людей по закінченні навчання стараються залишитися в обласному центрі. Мабуть, тому, що нині ніхто не думає про створення першого робочого місця, яке нам у свій час надавалося у колгоспах. Давали також підйомні та житло. Сьогодні більшість керівників не думають про створення таких умов, щоб молодь залишалася на селі. Як же далі розвиватимуться сільські території без молоді, без сільської інтелігенції? Над цим треба думати”.
Іван Рева: “Мета цього законопроекту – покращити майбутнє села, зробити прозорими ринкові відносини, поліпшити інвестиційний клімат. Законопроект передбачає три основних моменти – торги, консолідацію земель і банки. Всі ці моменти, на мою думку, виписані непрофесійно, це все одно не вирішує нагальних проблем селян. Те, що прописано у законопроекті “Про ринок земель”, стосується тільки окремої групки людей. Ми запитуємо: хто ж куплятиме землю? Думаю, що ці люди вже визначені: з 46 мільйонів українців це буде 20, а найбільше – 100 чоловік.
Питання стосується сільськогосподарського виробництва. У разі прийняття цього законопроекту воно буде знівельоване, навіть те, яке є зараз. Про галузь тваринництва навіть не йдеться, бо левова його частка просто зникне. Має бути державне регулювання кожного напрямку аграрного сектора – чи вівчарство, чи бджільництво, чи виробництво зерна. Але його немає або ж воно зведене до декларативного варіанту. Безперечно, цей законопроект необхідно допрацьовувати, бо в існуючій редакції він написаний для конкретних людей, і, напевно, його прийняття буде лобіюватися. У Кобзаря є такі слова: “Борітеся і поборите...”
Більше тривог, ніж надій
Микола Опара: “Дуже влучна назва “круглого столу” – “Земля наших тривог і надій”. Земля – це народне багатство. І торгувати нею не варто, торгувати треба хлібом і продукцією, яка вирощується на нашій благодатній полтавській, українській землі.
На жаль, у проекті закону, який ми обговорюємо, більше тривог, аніж надій. Він аж надто перенасичений словами, які для селянина є незрозумілими. А що реально дасть він простому селянину? Ми вже двадцять років говоримо про те, як зробити його господарем на землі. Чи проглядається в цьому законі селянин як господар землі? Мабуть, ні. Чи є можливість у селянина купити землю у випадку, якщо вона таки буде продаватися? Правильно зазначали мої колеги, що де-факто вона вже давно продана. Тоді виникає запитання: як же повернути землю селянину, якщо він захоче взяти її в орендаря? Це не прописано в законопроекті.
Я – агроном, і в мене болить душа за таке: є основний закон землеробства – закон сівозміни. Нині ж вирощуються культури, які вигідні латифундистам. При цьому з десятипільної сівозміни зробили трипільну. Вирощуються кукурудза, соняшник, соя. Добре, що трохи почали вже цукровим буряком займатися. А тоді дивуємося, чому в нас виникає “гречана” проблема, “вівсяна”, “молочна” і так далі. Чому ж ми не думаємо про те, як зберегти землю? Я проти того, коли вкидають по 200–300 кілограмів аміачної селітри, землю як живий організм вбивають отрутохімікатами. Тваринництва, а отже, й органічних добрив, практично немає. То що ж буде з цією землею через 10–15 років?!
Є ще один бік проблеми. Наша академія випускає молодих спеціалістів для села. Коли цей молодий спеціаліст приїде в село, він захоче побудуватися чи взяти землю для підсобного господарства. Де ж взяти ту землю, якщо її вже немає? Чи в багатьох сільських радах залишилися землі запасу? Тож цей законопроект, на мою думку, – недосконалий”.
Андрій Река: “Я хочу сказати про земельні питання, які стосуються саме адміністративних одиниць, таких, як, приміром, наше селище Нові Санжари. Це курортне містечко, в якому я, як селищний голова, сьогодні не можу нічого зробити, щоб облаштувати цю територію хорошими забудовами. Уявіть, скільки треба часу і коштів, щоб продати, скажімо, ділянку площею 30 соток. Адже для цього треба надати готовий документ, тобто державний акт на цю землю. Ця дорога надто крива, але її не обійдеш. У цей же час у Новосанжарському районі фактично розвиваються лише чотири сільські території, з інших люди виїжджають. На жаль, дуже складно вилучити землю під нову вулицю у Нових Санжарах, надати цим людям місце під забудову. Інакше б вони залишилися у селищі, а працювати поїхали б у село: і лікар, і агроном, й інші спеціалісти, бо тут поруч. Тобто я вважаю, що треба розвивати саме такі території, де людям зручно жити, де є відповідна інфраструктура. У зв’язку з цим слід спростити вирішення питань, у тому числі й земельних, для таких адміністративних одиниць, як, скажімо, районні центри”.
Олександр Коросташов: “На мою думку, продавати те, що людина не створила, не виробила, взагалі неправильно. Особисто я проти продажу землі. Хочу зауважити, що ніхто не відміняв державних актів на землю, які були видані господарствам на довічне користування землею. У Законі України “Про колективне сільськогосподарське підприємство” було чітко виписано, як розпайовуються майно і земля. Щодо землі було сказано, що пайовик має право вийти з КСП, взяти середню частку і господарювати. Що тоді заважало це робити? Ще одне питання – оренда лісосмуг, доріг тощо. Якщо ви правонаступник, у вас цього ніхто не забрав, розпаювали тільки ріллю.
Мої колеги говорили про минулорічний 55-мільйонний урожай зернових. Роком раніше було зібрано 49 мільйонів тонн зерна, його рентабельність становила 13,8 відсотка. А в цьому році при більших обсягах зібраного вона склала вже 7,8 відсотка. Відкиньте соняшник, сою, буряк і порахуйте реальну рентабельність зерна. Чому вона знизилася? Тому, що затрати на його вирощування зростають і сягають уже 3 тисяч гривень на гектар.
Хочу ще сказати про корпоративні права. За їх допомогою людей одурили. 11 мільйонів гектарів землі в Україні забрали і вже не повернуть. Корпоративні права слід було відмінити”.
Чужому навчатися і свого не цуратися
Лариса Бойко: “Якщо говорити про те, чи бути ринку земель, то він обов’язково буде. Зараз, на мою думку, навіть запізно про це говорити, тому що ми уже двадцять років живемо в умовах ринкової економіки. А отже, всі галузі, у тому числі й сільське господарство, повинні функціонувати в однакових умовах. Мається на увазі те, що земля повинна бути капіталом. До цього часу в деяких законодавчих актах проголошено, що земля – це аграрний капітал, її слід включити до витрат. Але якщо вже йдеться про регулювання земельних відносин, то у першу чергу треба говорити про те, що держава повинна забезпечити у сільському господарстві умови або передумови для розширеного відтворення. На всі фактори виробництва ми отримуємо певний дохід. На основний і оборотний капітали – відсотки, на робочу силу – заробітну плату, на землю – ренту. Тож якщо зараз товаровиробник у сільському господарстві не отримує належного прибутку, то це означає, що він недоотримує ту ренту, яку повинен отримувати. На цьому етапі повинна підключитися держава, тобто забезпечити, щоб товаровиробник у сільському господарстві отримав не меншу норму прибутку, ніж у інших галузях.
Можна скільки завгодно твердити, що земельна реформа не вдалася. Але, на мою думку, з усіх заходів цієї реформи нереалізованими залишилися два основних: не введено землю в ринковий оборот, у першу чергу – в економічний оборот, а також не забезпечено раціональне використання та охорону земель. Адже, наприклад, у Швеції є звід законів, які регулюють повністю всі земельні відносини. Там змогли виробити єдиний документ, в якому чітко прописано все, починаючи від набуття права власності й закінчуючи тим, як земля повинна використовуватися конкретними особами. У ньому чітко прописано, скільки треба утримувати поголів’я худоби на тій чи іншій ділянці, які культури вирощувати, яка їх черговість. Тобто все це чітко регулюється й виконується. Створена спеціальна державна структура, котра це контролює”.
Іван Кочерга: “Взяти, наприклад, нашу Рунівщинську сільську раду, де проживають 700 пайовиків. Кожному виплачуємо по 5 тисяч гривень, всього виходить 3,5 мільйона гривень. От ми говоримо про утримання дитячих садків. А якщо дати сільській раді такі кошти, то й ремонтуватимуться дороги, і буде за що утримувати дитячі садки. Ми розуміємо, що ринок землі все одно буде. Щодо цього законопроекту, то, на мою думку, приймати його не можна в жодному разі. Першим і єдиним покупцем землі повинна бути держава. Зараз ми платимо за оренду паїв дітям, онукам і правнукам їх власників, багато з яких живуть не в селі, а навіть за межами України. А ці гроші повинні працювати, у першу чергу, на село. Якщо ж держава викупить землю, тим самим можна буде зберегти цілісність і право оренди. Не повинно нікого бути на ринку землі, крім держави. І включати в ринок треба не землю, а право оренди. Скажімо, є оренда однієї тисячі гектарів землі на десять років. Якщо орендареві не вистачає оборотних коштів, він закладає в банк право оренди. Узяв мільйон гривень, з них половину не погасив. Банк при цьому передає іншому орендарю не землю, а право оренди.
***
Підсумовуючи роботу “круглого столу”, головний редактор Всеукраїнської громадсько-політичної газети “Зоря Полтавщини” Григорій Гринь від імені читачів газети подякував гостям за участь у обговоренні надзвичайно актуальної теми. “Дуже важливо, що ви і ваші колеги небайдужі до тих процесів, які відбуваються в державі, й зокрема в аграрному секторі. Мовчати не можна, треба обов’язково говорити і висловлювати свої думки. Бо тільки така активна позиція всіх небайдужих допоможе зрештою виробити ефективні й максимально наближені до селянина рішення щодо впровадження в Україні ринку земель”, – наголосив Григорій Гринь.
Редакція висловлює подяку нашим колегам з ОДТРК “Лтава”, телестудії “Місто”, ОКІА “Новини Полтавщини”, інтернет-видань “Полтава-інфо” та “V Poltave.info”, газети “Полтавський вісник” за інформаційну підтримку в проведенні “круглого столу”.
http://www.zorya.poltava.ua/index.php?rozd=&nomst=4934

ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ ТА БЛОКИ

ЧЕРНІВЕЦЬКА ВО "СВОБОДА" ВВАЖАЄ, ЩО ГОЛОВУ ОБЛРАДИ ОБРАЛИ З ПОРУШЕННЯМИ
"Молодий буковинець", 17.03.2012, Чернівецька обл.
Після обрання головою Чернівецької облради регіонала Михайла Гайнічеру, керівник фракції ВО "Свобода" Назар Горук заявив про порушення регламенту ради.

 Зокрема йшлося про те, що губернатор Михайло Папієв вимагав оперативно внести зміни в регламент і дозволити депутатам голосувати не тільки за депутатськими посвідченнями, але й іншими документами. Що депутати і зробили.
- Ми вважаємо, що обрання голови обласної ради відбулося з порушеннями чинного регламенту обласної ради за потураннями губернатора області, - прокоментував Назар Горук. - Оскільки в регламенті чітко прописано, що голосування має відбуватися за депутатськими посвідченнями. На жаль, чи то губернатор невідповідно ставиться до своїх посвідчень чи то депутати не знають цієї норми регламенту, але відбулося явне порушення. Щоби внести поправку в регламент, потрібно за 20 днів, згідно з законодавством, виставити на сайті проект рішення, він має бути обговорений на комісіях. І тільки тоді ухвалений чи ні депутатами. Ми усвідомлюємо, що губернатор свідомо налаштував більшість на порушення регламенту. Зараз ми вивчаємо можливість оскарження рішення в суді.
- Не вважаю помилкою те, що опозиція нарешті об'єдналася і висунула єдиного кандидата, - додав Н. Горук. - Можливо, помилкою було, що після того, як депутати дозволили голосувати за паспортами і за депутатськими карточками, ми взяли участь у голосуванні. З обранням голови, гадаю, для громади нічого не зміниться. Але буде чітко видно, хто буде відповідальний за всі рішення і порушення, які відбуваються в обласній раді.
http://molbuk.ua/chernovtsy_news/45344-chernvecka-vo-svoboda-vvazhaye-scho-golovu-oblradi-obrali-z-porushennyami.html

СДЕЛАТЬ ПОЛИТИКУ ЧЕСТНОЙ
Виталий Хомутов, "Крымские известия", 17.03.2012
Говорят, политика - грязное дело. Но кто ее делает грязной, если не сами политики?

 Народ Украины больше не хочет видеть в парламенте политиков, преследующих лишь собственные интересы. И руководство страны понимает, что это вредит как государству в целом, так и каждому ее гражданину в отдельности. Политические "вампиры" плавно переходят из одного состава Верховной Рады Украины в следующий, из одной политической силы в другую. Вот их-то и собирается изобличить новое общественное движение "ЧЕСТНО".
Это общественное движение создано в октябре 2011 года группой заинтересованных активистов совместно с представителями партнерской организации "Новый гражданин". Ими разработано шесть критериев порядочности для кандидатов, среди которых: неизменность политической позиции согласно волеизъявлению избирателей; непричастность к коррупционным действиям; соответствие задекларированных доходов и имущества стилю жизни; отсутствие фактов нарушений прав и свобод человека; личное голосование в парламенте; посещение не менее 75% заседаний Верховной Рады Украины.
Движение выбрало своим символом чеснок - как защиту от так называемых политических "вампиров".
27 февраля в Информационном пресс-центре в Симферополе, региональный координатор платформы движения "ЧЕСТНО" в Крыму, член Крымского независимого центра политических исследователей и журналистов Светлана Ерещенко провела презентацию. Она проинформировала о планах крымской платформы. В марте ее представители намерены проверить на соответствие "критериям добропорядочности", разработанным участниками движения, действующих народных депутатов Украины от Крыма. В марте-июне пройдут презентации для молодежи, представителей бизнеса и политических сил.
С июля крымская платформа движения "ЧЕСТНО" займется сбором данных для "проверки" новых кандидатов в нардепы. Затем результаты опубликуют в СМИ и представят политическим силам с рекомендацией не включать в избирательные списки кандидатов, не соответствующих определенным критериям.
"Учитывая местную специфику мультикультурного региона, мы приложим все усилия для того, чтобы кандидаты, в частности, позволяющие себе ксенофобские высказывания, не были допущены к выборам в высший законодательный орган нашего государства", - заявила региональный координатор движения в Крыму Светлана Ерещенко.
"ЧЕСТНО" открыто и к нему могут присоединиться все разделяющие его инициативы организации и индивидуальные участники. Движение не поддерживает ни одного политика или политическую силу, его представители не будут участвовать в выборах. Сайт движения - http://chesno.org/
http://www-ki.rada.crimea.ua/index.php/2011-03-13-12-16-43/4445-2012-03-19-07-54-37

З ПАРТІЄЮ - НА ВИХІД...
Інна Пукіш-Юнко, "Високий замок", 16.03.2012, Львівська обл.
Услід за Королевською з БЮТ попросили і очолюваних нею соціал-демократів.

 У БЮТ Українська соціал-демократична партія "пережила" свою "шефову" лише на один день. Рішення про виключення Наталії Королевської з "біло-сердечної" фракції "бютівці" ухвалили у середу. А наступного дня БЮТ зачинив двері і за УСДП.
"Події останніх місяців свідчать про відхід керівництва Української соціал-демократичної партії і, зокрема, Наталії Королевської, від політичних та ідеологічних засад, на яких створювався БЮТ та функціонує опозиція, а також про співпрацю цієї партії з Адміністрацією президента та правлячим режимом", - мотивували "відставку" УСДП у центральному штабі БЮТ.
Тепер у блоці - дві партії: "Батьківщина" та "Реформи і Порядок". УСДП протрималася у БЮТ 11 років, взявши участь у складі блоку у трьох парламентських кампаніях (2002, 2006 та 2007 років). До того, як у головне партійне крісло сіла Наталія Королевська (у грудні 2011-го), партію очолював спершу екс-голова Верховного суду Василь Онопенко, а пізніше - його зять, колишній перший заступник міністра юстиції Євген Корнійчук (склав з себе повноваження голови УСДП після порушення проти нього кримінальної справи).
http://www.wz.lviv.ua/articles/104496

ЕКОНОМІКА

ВЫСОКИЙ РЕЙТИНГ - ХОРОШО, НО ЦИФРЫ - ЭТО НЕ ГЛАВНОЕ
Аркадий Генкин, "Время", 20.03.2012, Харьковская обл.
Мы уже сообщали, что Харьковская область вышла на четвертое место в рейтинге регионов (после городов Киева и Севастополя, а также Киевской области).

 Скачок из третьей десятки по состоянию на 2008 год в первую в минувшем году был стремительным. Михаил Добкин оценил эту ситуацию просто: "2010-й год был периодом выяснения реальной ситуации, анализа системных проблем и закладки фундамента для будущего роста. В 2011-м был получен первый системный эффект от внедрения новых подходов". Но это кажущаяся простота.
- Мы осознали, что для достижения высокого места нужно обеспечить жесткий мониторинг соответствующих показателей, - говорит начальник Главного управления экономики ХОГА Сергей Авершин. - По ходу дела оказалось, что руководители чуть ли не всех управлений ХОГА абсолютно в этих показателях не ориентировались, не понимали, из чего они состоят. Пришлось начать разъяснения методики оценки работы в регионах… Приписки в отчетности ушли вместе с плановой экономикой. К тому же особого доступа к цифрам отчетности у чиновников практически нет. Просто так показатели не поправишь - большая их часть находится на виду, учитывается органами статистики, которые уже приводят свои методики к уровню европейских. Это уже не говоря о том, что в течение года почти во всех областях следят, в первую очередь, не так за своими показателями, как за сведениями из соседних по рейтингу регионов…
Но насколько объективными были оценки? Отражают ли эти цифры реальное положение дел? Весьма вероятно, если учесть, что они подтверждены независимыми международными экспертными организациями. В ежегодном рейтинге конкурентоспособности регионов, который составляется Фондом эффективного управления совместно со Всемирным экономическим форумом, Харьковская область заняла 3 место. А в рейтинге "Файнэншел Таймс", который охватывает более 250 городов и 110 регионов Европы, Харьков был определен лучшим городом в номинации "Эффективность ведения бизнеса". Впрочем, у нашего Кабмина своя методика.
Одни из главных показателей - бюджетные. В 2011 году в бюджеты всех уровней у нас было мобилизовано 23,3 млрд. гривен налогов и сборов - на 19,4 проц. больше, чем в 2010 году. В рейтинге темпов погашения налогового долга регион переместился с 27 на 1 место, погасив за год 61 проц. задолженности. По сбору платежей в общий фонд Государственного бюджета Харьковская область заняла 4 место среди регионов страны. Доля доходов, полученных на территории региона, увеличилась более чем на 17 проц. И на 18 проц. увеличились сборы налога на доходы физических лиц, несмотря на то, что города областного значения не смогли выполнить планы поступлений этого налога. Не дотянула наша область до среднеукраинских показателей прироста промышленности. Хотя показатель роста объемов производства составил 5,5 проц. Впрочем, в январе рост выпуска продукции промышленных предприятий Харьковщины вдвое превысил средний по Украине. Наиболее весомый вклад в этот результат принадлежит "Турбоатому", "Электротяжмашу" и "Южкабелю". В 2,2 раза увеличил в прошлом году выпуск продукции ХТЗ. Стабильно работали Харьковский подшипниковый завод, заводы "Свет шахтера", "ФЭД", Лозовский кузнечно-механический, "Укрспецвагон" и целый ряд других. Всего в 2011 году сработало 64 проц. наших промышленных предприятий - высший показатель для региона за последние годы.
Все более привлекательным для вложения долгосрочных инвестиций становится наш агропромышленный комплекс. Валовой сбор зерна в прошлом году составил почти 3,5 миллиона тонн - второй после 2008 года показатель за всю историю области. В 2011 году был также собран наибольший за всю историю области урожай овощей, рекордный валовой сбор подсолнечника (почти 913 тыс. тонн). Выросло производство молока и яиц. Хотя остановились крупнейший в области свинокомплекс "Слобожанский" и "Курганский бройлер", достигнутый показатель производства валовой продукции стал наивысшим за все годы независимости Украины. Понятное дело, Харьковский регион занял здесь первое место среди областей Украины. Впервые за 9 лет в нашей области были снижены (на 0,6 проц.) цены на продукты питания - 5 место среди регионов.
В 2011 году на 530 магазинов выросла харьковская сеть предприятий торговли, на 251 - сеть предприятий бытового обслуживания населения. Оборот розничной торговли по области достиг 48,9 млрд. гривен. Прирост оборота в расчете на одного жителя составил почти 2,3 тысячи гривен - 4 место среди регионов. Пятое место заняла область по темпам прироста количества объектов инфраструктуры. Выросло (до 179 тысяч человек) число предпринимателей-физических лиц - 2 место в рейтинге после Крыма. За минувший год в регион было привлечено более $142 млн. прямых иностранных инвестиций - 10 место. Темп прироста сравнительно невелик - 101,1 проц. Но нужно учесть высокую базу сравнения. К тому же, область продолжает занимать третье место как по общему объему иностранных инвестиций, так и по их объемам на одного жителя - почти $1005.
Одним из немногих отрицательных показателей нашей области в рейтинговой оценке стало количество аварийных сетей теплоснабжения (21 место), сетей водоснабжения (14 место) и сетей водоотведения (27 место). Зато по темпу снижения задолженности населения по оплате за жилищно-коммунальные услуги область заняла первое место и второе - по выполнению региональных планов создания ОСМД. Еще одно первое место принесли региону строители дорог - за год было введено в эксплуатацию почти 513 тысяч кв. метров дорожного покрытия. А дочернее предприятие "Харьковский облавтодор" признано лучшим в отрасли по итогам подготовки дорожного комплекса к осенне-зимнему сезону 2011-2012 годов.
Как видим, в рейтинге регионов учитываются не так абсолютные показатели, как динамика их изменения. Это сыграло в пользу нашей области при оценке работы в прошлом году. Но создаст трудности в ближайшем будущем. Ведь чем больше база, тем труднее ее существенно нарастить. Особенно не в самых лучших экономических условиях, формирование которых лишь в небольшой степени зависит от регионов. К сожалению, Украина вообще остается слаборазвитой страной. Получается, что Харьковская область одна из первых среди отстающих?
- Инвестиционный климат, безусловно, создает государство, его налоговые и другие органы, - соглашается Сергей Авершин. - Но при этом Харьков признан чуть ли не единственным в стране убежищем для тех иностранных бизнесменов, которые хотят работать в Украине. Реально ли региону удержать хотя бы четвертое место в рейтинге 2012 года? Это будет нелегко. Но мы определили свои сильные и слабые стороны. И теперь появилась возможность для прогнозирования. Проводится масштабная и серьезная работа, чтобы обеспечить рост всех показателей. В сельском хозяйстве, в частности. Хотим сделать скачок и в легализации зарплат. В конце концов, все эти цифры - не самое главное. Главное - понимание проблем и их успешное решение.
http://timeua.info/200312/56685.html

НА ГП "ДЗЕРЖИНСКУГОЛЬ" ПРЕКРАЩЕНА ДОБЫЧА КОКСУЮЩЕГОСЯ УГЛЯ
Елизавета Гончарова, "Донбасс", 19.03.12, Донецкая обл.
Произошло то, чего опасались дзержинские шахтеры: добыча коксующегося угля на ГП "Дзержинскуголь" прекращена полностью.

 В субботу произошло то, чего опасались дзержинские шахтеры: добыча коксующегося угля на ГП "Дзержинскуголь" прекращена полностью, предприятие продолжает работу только в режиме поддержки лав. За три последних месяца более 115 тысяч тонн угля скопилось на шахтных площадках. Ежедневные полторы тысячи, которые добывались на предприятии, теперь просто некуда ссыпать.
- Более 35% работников отправлены в вынужденные оплачиваемые отпуска, но даже тех проходчиков, которые остались на рабочих местах для выполнения технических работ, мы не можем обеспечить необходимыми расходными материалами, - рассказал "Донбассу" глава Дзержинской территориальной организации Укруглепрофсоюза Василий Щербань.
Устранение причин сложившегося цейтнота требуют вмешательства государства. Из-за высокой себестоимости и низкого качества коксующийся уголь, добытый на многих украинских шахтах, не выдерживает конкуренции с российскими производителями: металлургические и коксохимические дилеры предпочитают заключать договоры с иностранными поставщиками.
Переговоры руководства предприятия с отраслевым начальством дало дзержинцам  определенную надежду: согласно предварительным соглашениям, Министерство угольной промышленности в ближайшие дни обещает заключить договоры на реализацию 400 тысяч тонн украинского угля, добытого на таких шахтах, как ГП "Дзержинскуголь".
В противном случае, помимо бума безработицы, шахтерских городам будет грозить и экологическая катастрофа: повышение температуры воздуха может способствовать возгоранию огромного количества угля, собранного на шахтных площадках.
http://donbass.ua/news/economy/2012/03/19/na-gp-dzerzhinskugol-prekraschena-dobycha-koksujuschegosja-uglja.html

ПЕРСОНАЛІЇ В ПОЛІТИЦІ

ОТЧЕТ МИНАЕВА ПЕРЕД ГРОМАДОЙ: КТО КОГО?
Диана Ольшанская, "Данкор онлайн", 20.03.2012, Сумская обл.
Предвыборная гонка на Сумщине стартовала с полной силой, хотя до официального ее начала еще далеко.

 По данным общественного движения "Честно", предвыборная кампания в Сумской области уже идет вовсю. Наиболее активно в ней принимают участие такие достаточно известные политики, как Александр Волков, Григорий Дашутин, Андрей Деркач и Анатолий Епифанов.
Даже такое рутинное мероприятие, как ежегодный отчет мэра Сум Геннадия Минаева, прошло под знаком грядущих выборов. Cам городской голова публично высказывал опасения, что некие политические противники попытаются сорвать отчет. Из-за чего в ДК Фрунзе оказалось необычно много милиционеров и прочих людей в форме.
- Что изменилось по сравнению с прошлогодним отчетом? Почему сегодня так много милиции и охраны? Что случилось? - поинтересовался от микрофона лидер "Батьківщини" Александр Лысенко, которого мэр счел нужным публично предупреждать о недопущении попыток срыва отчета.
- Планировались некоторые провокации. Об этом у меня есть достоверная информация, - объяснил мэр.
- Это неправда, - возразил А.Лысенко.
- Просто Семену не удалось собрать 300 человек, - парировал мэр.
Отвечая на вопрос, будет ли он баллотироваться в нардепы, Г.Минаев заявил:
- Сегодня нет, а в августе - не знаю. В августе я могу и не быть мэром.
В самом отчете нас заинтересовало не обилие цифр, а сам процесс общения городского головы с народом, который проходил в ДК "Фрунзе-Сервис" в субботу 17 марта и собрал полный зал чиновников, охранников порядка и горожан, интересующихся жизнью города.
Всем не угодишь
Сначала некоторым действительно пришлось стоять в проходах, но к концу общения мэра с горожанами зал опустел наполовину. Многим показалось, что мэр отвечает на вопросы не с должным уважением. Люди старшего поколения несколько раз делали ему замечание: "Научитесь себя вести".
Особенно резок мэр был с теми, кто придерживается коммунистических взглядов, называл их "коммуняками". С галерки его поддерживали давнишние оппоненты коммунистов - националисты. Коммунисты часто говорили лозунгами, например: "Руки прочь от построенных нами улиц".
- Почему мне такая кара, с такими людьми?! - сокрушался мэр, когда на него обрушивали упреки еще и за то, что не входит в компетенцию городского головы, и пытался перевести ответ на "ха-ха". - Украина уже не на краю света, а катится туда с неимоверной скоростью. Конец света приближается и, по моим подсчетам, наступит 7 августа…
Или: - Вам Господь Бог не мешает жить?
В своем отчете мэр сообщил цифры доходов и расходов и по отраслям рассказал, куда были потрачены бюджетные средства. Когда сумчанин, так и не понявший, что в отчете сходится все тютелька в тютельку, попытался у микрофона уточнить, куда делась разница в 700 тыс. грн., мэр, то ли от отчаяния, то ли от чувства собственного превосходства, захлопал по себе руками, как бы пускаясь в пляс. Ну надо же! Он битый час распинался, а им так и не дошло.
Як умру, то поховайте…
Вычитавшим в СМИ о том, что Г. Минаев якобы высказал желание баллотироваться в нардепы, мэр объяснил: "Если на заборе написано какое-то слово - это не значит, что это так… Я люблю Сумы и здесь умру. Похороните вы меня на Барановском кладбище. Никуда из Сум я уезжать не собираюсь".
Но, отвечая на повторный вопрос, будет ли баллотироваться в нардепы, Г. Минаев уже не был так категоричен:
- Сегодня нет, а в августе - не знаю. В августе я могу и не быть мэром. У меня есть акции завода Фрунзе на 120 грн. Выходит, я являюсь монитарным компаньоном Григоришина, - признался мэр. - Согласно законодательству, я должен от этих акций отказаться, но я потерял их при переезде.
Что мешает
Мэр посетовал, что не может за 60 млн. грн. привести город в полное соответствие. В 2006 году было 100 миллионов, а сейчас 60.
- 250 миллионов - это та цифра, с которой можно что-то делать. Две трети налогов должно оставаться в городском бюджете. Вы понимаете, о чем я говорю. Речь идет о финансовой самостоятельности, - сказал Г. Минаев и заговорщицки призвал сумчан бороться и творить свою судьбу вместе.
На будущее
Мэр сообщил, что у него есть план выхода из критической ситуации с водоканалом и, если депутаты не согласятся, город летом может остаться без воды. Сказал, что уверен в том, что летом, ну максимум осенью, по городу будут курсировать новые большие автобусы. А если удастся с губернатором получить субвенцию в 32 млн. грн., то город возьмет в лизинг 50 новых троллейбусов.
А еще мэр признался: ему стыдно за то, что не сделал дорогу на Барановское кладбище - обещал и не сделал. Повинился и перед жителями частного сектора.
- Я не хочу ремонтировать лифты, я хочу делать дороги в частном секторе, - заявил мэр.
Не расчувствовался он и после того, как услышал: "Если бы Вы знали, как плачут старики без лифтов".
- Я отказываюсь понимать, почему ремонтом лифтов должен заниматься Сумской горсовет. Почему этим не занимается государство, почему этим не занимаются сами жильцы? - спрашивал Г. Минаев, подливая масла в огонь. - В мае ожидается остановка  70-и лифтов, которые отработали 25-летний срок, принадлежащих ЖСК (жилищно-строительным кооперативам), которым запрещено выделять из бюджета деньги. Я готов ремонтировать лифты по такой схеме: треть дает государство, треть - городской бюджет и треть - жильцы. Кто пойдет по этой схеме, быстро и качественно получит лифт.
На критику КП "Сумыжилье" городской голова реагировал очень остро - требовал "не ля-ля взагаля", а конкретные примеры и говорил, что этот порочный круг, когда несведующие люди говорят, что жэк ничего не делает, надо разрывать.
По теме
О рейтингах и антирейтингах
Городской голова Сум Геннадий Минаев в преддверии своего отчета в интервью киевскому интернет-изданию "Обком" рассказал о подводных течениях в сумской политике.
- У каждого политика - а у меня в особенности - очень серьезные положительный и отрицательный рейтинги. К моему счастью, рейтинг недоверия у меня пока меньше, но он высокий. Я это признаю, тут нечего спорить. - заявил мэр.
Он утверждает, что, по данным на январь этого года, его рейтинг в 8 раз выше, чем рейтинг куратора Сумщины от ВО "Батьківщина" Александра Волкова. Последнего г-н Минаев подозревает в подготовке к участию в выборах.
- А Волков - да, нацелился на Сумской мажоритарный округ. Рейтинг мой на сегодняшний день не дает ему ни сна, ни покоя. То есть он реально испугался идти по Сумам. Потому что мой рейтинг… в 8 раз выше рейтинга Волкова, - уверяел г-н Минаев.
По данным мэра, его собственный рейтинг не превышает 50%, а отрыв от ближайшего конкурента - 3 раза. Своим ближайшим конкурентом г-н Минаев считает ректора УАБД Анатолия Епифанова. А вот насчет рейтинга губернатора Юрия Чмыря Геннадий Минаев предпочел умолчать.
- Я не меряю Чмыря, потому что у него рейтинг хоть и повыше, наверное, чем у Анатолия Александровича, но его нет смысла мерить, потому что он - губернатор. И я не думаю, что в какой-то момент он примет решение баллотироваться по мажоритарке, - сказал г-н Минаев.
Также он похвастался тем, что попал в машину президента во время последнего визита Виктора Януковича в Сумы, но не захотел рассказывать, что там происходило.
- Я не имею права говорить о том, что происходило в машине президента, когда я там присутствовал, но я увидел не полное, а полнейшее доверие и поддержку нашему губернатору со стороны президента, - заявил г-н Минаев в интервью изданию "Обком".
Также мэр сказал, что нардеп Андрей Деркач инициировал атаку на губернатора Сумщины Юрия Чмыря, чтобы получить влияние в области. В частности, с г-ном Деркачом мэр связал запросы нардепа Григория Омельченко о губернаторе Юрии Чмыре.
- Я думаю, что Григорий Омельченко с трудом представляет себе, где на карте Украины находится Сумская область. Я, конечно, утрирую, но уверен, что проблемы этой области ему незнакомы, более того - чужды. Поэтому я думаю, что запросы Омельченко были сделаны исключительно по просьбе Андрея Леонидовича, - считает мэр Сум. - Я думаю, что Деркач желает стать первой скрипкой в этом регионе. Но первой скрипкой в этом регионе будет губернатор. И руководить избирательной кампанией на территории всей Сумщины будет глава областной партийной организации. А глава областной организации - это Юрий Павлович. Это статус… Я думаю, что сковырнуть Чмыря без президента невозможно. Все равно чем - публикациями, прокуратурой...
http://www.dancor.sumy.ua/articles/politics/76648

ПЕРЕДІЛ ВЛАСНОСТІ

ТАЄМНИЦЯ "МЕТАЛЕВОГО ПАРКАНУ" ПЕРЕРОСТАЄ В ЧЕРГОВИЙ ЗЕМЕЛЬНИЙ СКАНДАЛ?
"Rionews", 16.03.2012, Закарпатська обл.
Таємні земельні оборудки в Ужгороді ведуться безпосередньо на очах в ужгородців.

 Тобто не   зовсім на очах, бо дорогі клапті міської землі спершу обносяться високою огорожею, заглянути за яку зовсім не просто. Особливо, якщо підходи до цього чатує сторож. Скажімо, як це відбувається на території Державного управління охорони навколишнього природного середовища, розташованого на вул. Швабській.
Ще влітку минулого року інформація про це з'явилася на деяких закарпатських Інтернет-ресурсах. Як відомо, Державне управління охорони навколишнього природного середовища, очолюване нині сином міського голови, у 90-ті роки отримало у своє розпорядження будівлю колишнього дитячого садка на вулиці Швабській. Відреставрована споруда разом із доволі пристойним шматком землі відійшла в користування екологів, які посадили там дерева, облаштували альтанку. З часом там планували збудувати їдальню для працівників та міні-готель для приїжджих (на три-чотири номери). Однак ці плани минулого року "обламалися".
На заваді став височенний металевий паркан, який одного чудового дня відгородив сад від решти світу. Як не намагалися журналісти одразу після встановлення з'ясувати призначення отієї конструкції, зробити їм це так і не вдалося.
Минув майже рік. Досі ніхто так і не знає, що ж відбувається за металевою стіною та хто дозволив звести цей паркан, а також як використають територію Держуправління і хто саме?.. Під час вівторкового брифінгу на запитання про це міський голова Віктор Погорєлов продемонстрував повне невідання, мовляв, про що йдеться?.. Після довгої паузи він висловив припущення, що... "там хлібокомбінат, можливо, щось будує".
Тож поки цю таємницю оберігають у тандемі обидва Погорєлови - очільник міста, що мав би знати, що і де в місті діється, а також керівник управління, на території якого це "щось" діється - ужгородці схильні вбачати особисту зацікавленість обох чиновників і чекають, коли ж "таємницею металевого парку" зацікавляться правоохоронці.
http://rionews.com.ua/mixed/ratusha/now/n1275182531

МАРИНА ПРЕТКНОВЕНИЯ
Денис Синявин, "События", 16.03.2012, АР Крым
Под лозунгом развития западного Крыма власти хотят нарушить его экологию, а жителей успокоить благами цивилизации.

 Планы превращения части побережья западного Крыма в гигантскую курортную зону с сотнями гостиниц и увеселительных заведений вызывают однозначную поддержку чиновников и все чаще недовольство крымчан. Пару недель назад, например, прошли общественные слушания в селе Оленевка, Черноморского района, где десант из депутатов ВР АРК и представителей исполнительных органов представил местной громаде проект развития населенного пункта. Людям обещаны новые рабочие места, электросети, асфальт на улицах, водопровод с канализацией и газ. Но взамен граждане должны дать согласие на уничтожение здешнего озера Лиман, из которого хотят сделать яхтенную марину, соединив с Караджинской бухтой Черного моря.
На краю мира
Оленевка (по данным сельсовета, население - 2400 человек, отдыхающих бывает до 10 тысяч) расположена в западной точке полуострова. Рядом с населенным пунктом находится мелководное озеро Лиман, которое отделено от моря песчаной косой длиной с километр и шириной около ста метров. На косе каждый курортный сезон туристы разбивают сотни палаток, ведь здесь настоящая первобытная красота: кристально чистые воздух и море, песчаный пляж и атмосфера полного покоя, из-за чего любители отдыха на природе закрывают глаза на отсутствие асфальта, нормального водоснабжения, газа и надежной электролинии. Жители же, похоже, просто смирились с таким положением.
Но уже вскоре село может обрести все недостающие блага. "Несколько месяцев назад удалось на дороги деньги получить, уже кое-что сделали, теперь ждем газопровод, - рассказал "Событиям" голова Оленевского сельсовета Роман Филатов. - Проект реализуется в рамках соглашения с НАК "Нефтегаз Украины", правда, при условии, что громада обеспечит синхронное строительство разводящих сетей внутри населенного пункта". Кроме того, по информации Рескома по топливу, энергетике и инновационной политике, для энергоснабжения села "Крымэнерго" обещает провести новую ЛЭП напряжением 35 кВ и построить подстанцию. Вклад в светлое энергетическое будущее Оленевки намерено сделать и севастопольское НПО "Крым Солар Сервис", планирующее строить здесь солнечную электростанцию.
Необходимое зло?
Столь внезапное внимание к благополучию села не случайно, ведь планы по превращению западного Крыма в аналог Анталии (идея активно лоббируется вице-премьером Украины Борисом Колесниковым) будут затрагивать и его территорию. В связи с этим Оленевку посетили высокие гости из Симферополя, организовав выездное заседание Постоянной комиссии ВР АРК по региональному развитию, строительству и контролю за приватизацией. На этом мероприятии глава комиссии Константин Мальчиков презентовал проект создания современного курорта с привлечением многомиллионных инвестиций. В частности, сообщает пресс-центр крымского парламента, есть намерение создать развлекательную зону, капитальную набережную, построить очистные сооружения и крупную яхтенную стоянку. А для сооружения оной предлагается перекопать вышеописанную песчаную косу, чтобы соединить Лиман с морем. По подсчетам депутата Мальчикова, использование озера под яхтенные нужды может приносить бюджету села ежегодно более 30 млн грн.
Мнения разошлись
Сделать с побережьем можно все, что угодно, соглашаются крымские экологи, но с точки зрения разумности подобных шагов есть вопросы. "Такие дела редко заканчивались хорошо, - рассказал "Событиям" эколог, доцент кафедры ТНУ Александр Рудык. - Сиюминутная коммерческая выгода очевидна, но, если перекопать перешеек, погибнет рекреационный ресурс, за пару лет будет размыто песчаное побережье, исчезнет целая экосистема".
Местные жители восприняли развитие села за счет уничтожения окружающей его природы в штыки. "Не нужно нам ни газа, за который потом не расплатишься, ни яхт олигархов, ни увеселительных заведений, - уверены они. - Если хотят власти что-то для людей сделать, пусть лучше детский сад построят". Воинственность граждан обусловлена также тем, что инициатор данного проекта - все тот же депутат Константин Мальчиков, являющийся хозяином крупных земельных наделов в окрестностях Оленевки и собственником многочисленной недвижимости на берегах озера Лиман. Теперь же, подозревают местные, под предлогом благоустройства села местный "помещик" стремится задействовать государственные средства для развития собственных бизнес-проектов. "Имение Мальчикова граничит с озером, вот он и толкает мысль, чтобы создать марину на своей земле, - заверил "События" житель Оленевки Анатолий Лещина. - Ради повышения личного комфорта и дальнейшего обогащения затеял экологический беспредел, благо повод есть - некая концепция развития региона! А нас хочет склонить путем подкупа, пообещав воду, электросети и дороги. О том, как их будут делать, хорошо говорит то, как уже сделали: дорогу новую недавно действительно проложили, но она ведет в одном направлении - к имению Мальчикова".
Комментарий
Константин Мальчиков, председатель Постоянной комиссии ВР АРК по региональному развитию, строительству и контролю за приватизацией:
- Весь этот конфликт из-за обычной человеческой зависти, из-за того, что я, являясь в глазах определенной части населения Оленевки каким-то олигархом, этот проект и презентую. Но, во-первых, я более десяти лет там живу и действительно имею в окрестностях села законно оформленное имущество: дома, земельные участки, конюшню, которой горжусь. Ну и бизнес тоже, правда, его пришлось переоформить, ведь я сейчас госчиновник. Во-вторых, кроме меня, никто проблемами этого убогого населенного пункта не обеспокоен, о чем, например, хорошо свидетельствует работа сельсовета.
В-третьих, я лишь предложил идею того, как можно изменить ситуацию к лучшему, дать людям рабочие места, улучшить быт. Причем реализация задуманного станет возможна лишь после того, как получим экспертное заключение экологов, что можно Лиман соединить с морем. Пока такого заключения нет.
http://www.sobytiya.com.ua/public/12/19312

ЗАКОННІСТЬ І ПРАВОПОРУШЕННЯ

ГОЛОВУ РАЙРАДИ ВЗЯЛИ ЗА ВИМАГАННЯ 8 ТИСЯЧ ХАБАРА
"Моя Вінниця ", 19.03.2012
Посадовець вимагала від приватного підприємця 8 тис. грн. за надання дозволу на оренду Центру Дозвілля для проведення ярмарки промислових товарів.

 Прокурором Вінницької області порушено кримінальну справу відносно голови однієї із районних рад Вінницької області за ч. 3 ст. 368 КК України за фактом вимагання та отримання хабара в розмірі 8 000 грн. за укладення договору оренди приміщення в одному із комунальних підприємств.
Установлено, що з метою збагачення, посадовець вимагала і отримала від приватного підприємця грошові кошти в сумі 8 тис. грн. за надання дозволу на оренду частини приміщення в районному Центрі Дозвілля для проведення ярмарки промислових товарів у вихідні дні. Згідно установчих документів цей центр є спільною власністю територіальних громад району і за погодженням з районною радою може здавати в оренду приміщення та майно.
Посадовця з отриманими грошовими коштами в сумі 8 тис. грн. було викрито і затримано.
Кримінальна справа прийнята до провадження слідчим СВ прокуратури Вінницької області, у справі створено слідчо-оперативну групу, проводяться допити свідків, призначені експертизи, виконуються інші слідчі дії, спрямовані на повне, всебічне та об'єктивне дослідження обставин злочину.
http://www.myvin.com.ua/ua/news/news_vin/region/13313.html

ОХОРОНА ЗДОРОВ'Я

МИРУ -- МИР, ВРАЧАМ -- РЕФОРМУ!
Антон Сенченко, "Слава Севастополя", 17.03.2012, АР Крым
Эра новой социальной политики, о которой заявил Президент Украины Виктор Янукович в ходе расширенного заседания Кабмина, начинается с работы на местах.

 За общими фразами о "светлом будущем" стоят конкретные условия, которые необходимо будет выполнить чиновникам различных уровней. Не в последнюю очередь реформирование коснется отрасли здравоохранения. У руководства Севастополя свой взгляд на грядущие перемены.
По словам начальника управления здравоохранения госадминистрации Виктора Пологова, главная задача, которая стоит перед севастопольской медициной,-переход к системе обязательного социального медстрахования. "Речь об этом ведется уже на протяжении двадцати лет. Однако до сих пор никаких конкретных действий в этой сфере не производилось. Более того, не существовало специальной нормативно - правовой базы. В программе социальных реформ, обнародованной президентом Украины, есть пункты, посвященные модернизации отрасли здравоохранения",-сообщил чиновник.
К слову, Украина-одна из двух стран Евразии, где на сегодняшний день отсутствует обязательное медицинское страхование. Второе государство-Беларусь, "заповедник социализма". Но тут есть одно большое отличие. У соседей - белорусов сохранена система бесплатной медицины, которая действительно работает в полном объеме. Наша страна находится на некоем "переходном" этапе (как в старом анекдоте: "медицина бесплатная, а врачи платные"). Такая медицина не устраивает ни пациентов, ни медработников. Именно поэтому руководство Украины поставило задачу до 2014 года ввести обязательное медстрахование во всех регионах.
Виктор Пологов констатирует: "У нас остается менее двух лет для того, чтобы провести все подготовительные мероприятия: сформировать в городе единую медицинскую сеть и обеспечить ее квалифицированными кадрами". На сегодняшний день часть регионов Украины (Донецкая, Днепропетровская, Винницкая области и город Киев) уже прошли этот путь и вплотную приблизились к построению современной европейской системы медицинского обеспечения. Стратегию реформирования севастопольской отрасли здравоохранения чиновники собираются выстроить на основе опыта областей - "пионеров".
"В первую очередь следует обратить внимание на централизацию финансовых ресурсов. По большому счету, тут у нас проблем возникнуть не должно. На сегодняшний день в городе нет районных управлений охраны здоровья, так что все деньги концентрируются в одном месте",-говорит главный севастопольский медик.
Следующий этап-улучшение материально - технической базы. Первые робкие шаги в данном направлении уже сделаны. Местные чиновники намерены активизировать работу и привлечь дополнительные средства для реализации замысла. Виктор Пологов поясняет: "За последние четыре года мы потратили на ремонт медицинских учреждений 44 миллиона гривен. В 2011 году было выделено 10,8 миллиона, в нынешнем-12. Еще 3 миллиона пойдут на закупку семи современных машин "скорой помощи". За счет сэкономленных средств будет закуплена специальная форма для работников "неотложки".
Еще один трамплин для севастопольских медиков-модернизация методики работы. "После того как начали функционировать отделения ангиографии и эндоваскулярной хирургии, диагностика сосудистых заболеваний в нашем городе перешла на европейский уровень. Теперь мы должны потихоньку перейти и на европейский уровень лечения. Почему потихоньку? Дело в том, что существует главная проблема-подготовка квалифицированных кадров. Ни для кого не секрет, что молодое поколение не рвется устраиваться на работу в коммунальные клиники, отдавая предпочтение частным структурам. Оно и понятно: зарплата отличается в разы",-отмечает начальник управления здравоохранения СГГА Виктор Пологов.
Тем не менее президент В. Янукович уверен, что создание новой формации украинских медиков возможно. Программа реформирования отрасли включает в себя и повышение социального статуса медицинского персонала. Правда, говорить о серьезном "скачке" пока не приходится. Средняя зарплата медработника в 2012 году должна составить 2650 гривен (примерно на 800 гривен больше, чем в 2011 - м). Кроме того, впервые за долгие годы сотрудникам медучреждений будут выделены деньги на оздоровление. В общем, лиха беда начало. Президент Украины пообещал, что оклады работников социальной сферы будут расти ежегодно. Главное теперь-угнаться за инфляцией...
Кстати
На медицину нужно вдвое больше денег
Здравоохранение Севастополя недофинансируется из бюджета на 52 процента. Об этом на коллегии управления здравоохранения Севастопольской городской государственной администрации сообщил начальник ведомства Виктор Пологов.
"87 процентов из всей суммы, выделяемой из бюджета, уходит на выплату заработной платы и оплату коммунальных услуг, на все остальное остается 13%. На эти деньги необходимо приобрести медикаменты, организовать питание больных в стационарных отделениях больниц и оплатить текущее содержание лечебных учреждений. В результате на медикаменты (на одно посещение больного) поликлиника может себе позволить потратить 25 копеек, на одно посещение стоматолога-39 копеек. Один выезд "скорой помощи" обеспечивается медикаментами на две гривны, а на содержание одного стационарного больного в день выделяется 10 грн 30 копеек",-сообщил начальник управления здравоохранения СГГА.
http://www.slava.sebastopol.ua/media/?cnt=staty_show&yr=2012&mnt=3&day=17&id=240217

ХЕРСОНЩИНА БУДУЄ ДОСТУПНУ МЕДИЦИНУ
Тетяна Підгородецька, "Новий день", 16.03.2012, Херсонская обл.
Яким курсом рухатиметься медична галузь Херсонщини у 2012 році?

 Відповідь на це запитання прозвучала на розширеній колегії управління охорони здоров'я облдержадміністрації під головуванням начальника Віктора Короленка та за участі керівництва ОДА та облради. Отже, цього року в області буде створено 22 центри первинної медико-санітарної допомоги, перинатальний центр, дооснащено поліклініку облонкодиспансеру, в Херсоні відкриється міський Центр серця. Реформування галузі зробить саму медицину доступнішою для людей. У цьому, під час інтерв'ю "НД", висловив своє переконання заступник начальника управління з лікувально-профілактичної допомоги населенню Андрій Пасіка.
- І фахівці, і жителі області розуміють, що доступність медичної допомоги залишає бажати кращого. Навіть попри те, що обсяг фінансування нашої галузі збільшується з кожним роком, 90% коштів йде на утримання закладів охорони здоров'я: зарплатню, податки і комунальні послуги. На ліки ж залишається 5-7%, яких вистачає тільки на ургентну допомогу.
- Який же вихід може бути з цієї ситуації?
- Ми переконалися (не лише на прикладі Херсонщини, а й інших регіонів), що, можливо, немає необхідності утримувати дуже великий ліжковий фонд. Не всі ліжка ефективно використовуються для надання спеціалізованої медичної допомоги. Реформи, які зараз відбуваються в Україні, Європа вже пройшла давно. І там зробили висновок, що у 70% випадків лікування починається і закінчується в умовах амбулаторії. А це, звичайно, набагато дешевше. Але в Європі і дещо вищий санітарно-культурний рівень. Люди звертаються до лікаря на ранніх стадіях захворювання, коли можна вчасно діагностувати та пролікувати амбулаторно. У нас, на жаль, 40% людей, котрі перенесли інфаркт міокарда, звертаються по медичну допомогу через 2-3 дні після того, як стався інфаркт. А за цей час запобігти ускладненням дуже важко. Велика вірогідність інвалідності і навіть смерті. Те ж стосується і ішемічної хвороби серця. 59% смертності - саме від цієї хвороби. Змінити цю статистику на краще для нас - одне з пріоритетних завдань.
- Андрію Володимировичу, сьогодні дуже багато розмов про Центр серця.
- У нас є обласний кардіологічний диспансер та кардіохірургічне відділення обласної клінічної лікарні. Їхня робота неоціненна. Так, завдяки придбанню та успішному застосуванню апарату штучного кровообігу в кардіохірургічному відділенні торік було зроблено 23 операції на відкритому серці. І всі 23 успішно. Але щоб підвищити доступність кардіодопомоги для сільського населення, вже незабаром на базі Херсонської міської клінічної лікарні ім. Лучанського буде відкрито Центр серця. Він обслуговуватиме все міське населення. До речі, для цього Центру з держбюджету було виділено 11 мільйонів гривень на придбання ангіографа - сучасного апарата для дослідження судин серця і здійснення операцій.
- Повертаючись до реформ, хотілося б почути, для чого в області будуть створені центри первинної медико-санітарної допомоги?
- Первинну медико-санітарну допомогу надають заклади первинної ланки: фельдшер­сько-акушерські та фельдшерські пункти, лікарські амбулаторії, дільничні лікарні тощо. Першим кроком до створення центрів ПМСД стала передача цих закладів на баланс райдержадміністрацій. Далі всі вони об'єднаються у центри (у кожному районі буде окремий) і ввійдуть до складу центральних районних лікарень. А наприкінці 2013 - початку 2014 року, залишаючись на фінансуванні районного бюджету, стануть окремими юридичними особами. У свою чергу, центральні районні лікарні, з вузькими спеціалізаціями об'єднуватимуться в територіальні медичні округи і переходитимуть на фінансування з обласного бюджету. За таким принципом в Україні вже працюють три пілотні області: Дніпропетровська, Донецька та Вінницька, а також місто Київ. Зараз ми проводимо підготовчу роботу.
- Андрію Володимировичу, що виграють заклади первинної ланки, коли центри ПМСД стануть юридичними особами?
- Сьогодні головний лікар центральної районної лікарні більшу частину коштів розподіляє на стаціонар: хірургію, гінекологію, акушерство. На поліклініку практично нічого не залишається. А з введенням реформ кошти йтимуть окремо на ФАП, амбулаторію, по­ліклініку тощо.
- Говорячи про доступність, не можна не згадати і про швидку медичну допомогу.
- У сільській місцевості бригада "швидкої" повинна прибути не пізніше, ніж за 20 хвилин, а в райцентрах та Херсоні - за 10 хвилин з моменту виклику. Аби досягти цієї мети, треба вводити в дію додаткові підстанції швидкої допомоги. Зараз ми над цим багато працюємо. Кожен район зробив розрахунки, скільки чого потрібно, складаються заявки на потребу в лікарях. Держава у цьому питанні підставляє своє плече: за державні кошти буде забезпечено санітарним транспортом. Багато у цю роботу вкладає і область. Тому з кожним днем ми наближаємося до того рівня, який можна буде назвати європейським і який задовольнятиме медичні потреби жителів Херсонщини.
- Дякую за бесіду.
http://www.newday.kherson.ua/component/content/article/4-obwestvo/711-2012-03-16-06-37-58.html?directory=1

ДЕМОГРАФІЯ

РІВНЯН СТАЛО БІЛЬШЕ
Лариса Мішенкова, "Рівне вечірнє", 20.03.2012
Чисельність населення області станом на 1 лютого цього року становила 1154,4 тис. осіб...

 … У тому числі в міських поселеннях - 552,2 тис., а в сільській місцевості - 602,2 тис. осіб. З початку року чисельність населення збільшилась на 149 осіб. Збільшення чисельності населення області відбулося винятково за рахунок природного приросту: у січні народилося 1508 дітей - проти 1512 за відповідний період минулого року, а померло 1286 проти 1345 осіб.
Другим чинником, який вплинув на зміну чисельності населення, є міграційний рух. У січні зафіксовано міграційне скорочення населення - 73 особи. Серед прибулих в область 97,6% становили мігранти з інших регіонів України. Серед вибулих з області 96,6% виїхали до інших регіонів України, 3,4% - до інших країн.
Автор - заступник начальника головного управління статистики у Рівненській області
http://www.rivnepost.rv.ua/showarticle.php?art=031040

ПРИЗНАЧЕННЯ

СЛИЯНИЕ В ЕДИНОМ ПОРЫВЕ, ИЛИ КАК НЕ СТАЛО "СИЛЬНОЙ УКРАИНЫ"
Елена Зеленина, "Время", 20.03.2012, Харьковская обл.
Андрей Моченков стал уже седьмым заместителем губернатора Харьковщины Михаила Добкина.

Сергей Тигипко первым из своих бывших однопартийцев написал заявление о приеме в Партию регионов и был единогласно избран заместителем председателя партии.
 Заявив, что у "Сильной Украины" и Партии регионов общие цели и задачи, Сергей Леонидович призвал партийных активистов вступать в ПРУ, объединять фракции в советах всех уровней и работать на авторитет партии власти.
По принципу утром кресла - вечером слияние еще накануне объединительного съезда прокатилась новость о грядущих назначениях - представители "Сильной Украины" в большинстве областей вот-вот получат высокие должности в местных органах исполнительной власти и в столичных ведомствах.
В СМИ со ссылкой на источники в руководстве Партии регионов сообщалось, что вице-премьер Сергей Тигипко договорился о назначении представителей своей партии заместителями глав облгосадминистраций в 15 регионах в обмен на решение о присоединении к ПРУ.
К примеру, лидер одесских сторонников Сергея Тигипко, депутат горсовета Светлана Фабрикант ожидает назначения на должность руководителя Государственной службы занятости. Ранее этот пост занимал другой одессит Владимир Галицкий, арестованный в ноябре прошлого года по обвинению в экономических преступлениях. Экс-вице-мэру Одессы Валерию Матковскому обещан портфель заместителя губернатора Одесской области.
Заместителем главы Житомирской облгосадминистрации назначен депутат облсовета, руководитель областной организации партии "Сильная Украина" Ярослав Долгих.
В Запорожской области на этот пост вчера должен был быть назначен глава Запорожской областной организации "Сильной Украины" Андрей Гамов.
Но самым первым уговор сдержал председатель Харьковской областной государственной администрации Михаил Добкин, назначив своим заместителем председателя Харьковской областной организации партии "Сильная Украина" Андрея Моченкова.
Андрей Владимирович будет нести ответственность за развитие промышленности и внедрение инноваций.
- Я четко понимаю те сложные задачи и ту ответственность, которая стоит передо мной. В частности, важность состояния градообразующих предприятий Харьковской области, - сказал новый вице-губернатор на церемонии представления.
В планах свежеиспеченного заместителя: сокращение долгов по зарплате и внедрение новых технологий в производственный процесс.
В то же время новые назначения по всей стране происходят, несмотря на административную реформу, согласно которой количество заместителей губернаторов на местах должно было сократиться до трех человек.
Однако Андрей Моченков стал уже седьмым заместителем губернатора Харьковщины Михаила Добкина.
Отвечая на вопрос газеты "Время", не противоречат ли назначения бывших "сильноукраинцев" в органы власти принципам административной реформы, которую всего несколько месяцев назад "круто" взялся осуществлять глава государства, Андрей Моченков сказал, что уже был на совещании у премьер-министра Николая Азарова. И тот высказал убеждение, что сокращать органы государственного управления сейчас несвоевременно.
- Накопилось очень много проблем в обществе и экономике, - говорит Андрей Моченков. - И решено, что сами губернаторы вправе определять, сколько им необходимо заместителей для успешного решения задач, стоящих в каждом конкретном регионе. В Черновицкой области это, скажем, развитие туристического кластера. Для Харьковщины сегодня актуально - вывести промышленные предприятия на качественно новый уровень, их модернизация и развитие. Таким образом, в каждой области выделяется дополнительный человек, чтобы придать соответствующий импульс региону.
А на вопрос, как новый зам по промышленности и инновациям собирается "разруливать" самые болевые точки нашей индустрии, чем может помочь заводу имени Малышева или заводу имени Шевченко, Андрей Моченков пока отвечать не стал. Сказал, что как раз об этом в ближайшие дни пойдет речь на совещании у Михаила Добкин, и мы узнаем подробности позже.
Вместе с тем, пока пишутся эти строки, в прессу просочилась информация о том, что Партия регионов Украины не против "поглотить" еще пару политических сил. Будут ли это "Единый центр" Виктора Балоги и "Народная партия" Владимира Литвина, пока неизвестно. Похоже, обсуждаются условия политической "сделки". Они могут сводиться только к одному: новым креслам в правительстве или мандатам в Верховной Раде.
Получит ли Сергей Тигипко пост премьер-министра Украины, а его однопартийцы по бывшей "Сильной Украине" - министерские портфели? Это зависит от результатов на парламентских выборах. Сам же Сергей Тигипко не сомневается, что активисты "Сильной Украины" могут привнести в ряды регионалов инициативу и идеи реформирования. Кто сможет насладиться результатами процесса и каковы они будут, мы узнаем, скорее всего, к концу этого года.
Из досье "Времени"
Моченков Андрей Владимирович родился в 1961 году. Образование высшее. Окончил высшее военно-командное училище и Национальную юридическую академию Украины им. Ярослава Мудрого. Кандидат технических наук. Был генеральным директором компании "Хар-Истейт", с 2000 года - соучредитель и гендиректор инвестиционно-консалтинговой компании "Проконсул".
http://timeua.info/200312/56687.html

ОПИТУВАННЯ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ

"ОБЕЩАНИЯМ НЕ ВЕРИМ, НО ВСЁ-ТАКИ НАДЕЕМСЯ"
Николай Филиппов, "Крымская правда", 16.03.2012
Корреспонденты прошли по улицам крымской столицы и выслушали пожелания граждан по адресу народных избранников, от которых зависит будущее Украины.

 Накануне съезда Партии регионов, во время которого в партию власти вольётся ещё одна политическая сила - партия "Сильная Украина" Сергея Тигипко, - наши корреспонденты прошли по улицам крымской столицы и выслушали пожелания граждан по адресу народных избранников, от которых зависит будущее Украины. Конечно, немного неловко отвлекать наших политиков от таких важных дел, как борьба с курением и забота о здоровье Юлии Тимошенко, но мы всё же решили им напомнить о проблемах простых граждан. Иногда это полезно.
Николай Петрович, директор фирмы
- В первую очередь желаю, чтобы они серьёзно взялись за борьбу с коррупцией. И чтобы Сергей Тигипко, конечно, довёл до ума социальную политику:
12 миллиардов он пообещал на все эти дела, а большего они обещать и не смогут. Пусть теперь выполняют. Разумеется, жду и улучшения отношений с Россией. Нужно, наконец, решить газовый вопрос.
Светлана, жительница Симферополя
- Я Тигипко знаю давно, мне нравилась его программа. Хочу ему пожелать удачи, творчества и активных действий. Вот я лично за него голосовала и надеялась, что что-то изменится. Но он бездействует. Конечно, политика есть политика, и я ничего в ней не понимаю. Но тем не менее желаю успеха и развития нашим политическим деятелям. Такого развития, чтобы люди почувствовали улучшение жизни не на словах, а на деле.
Виктор, городской голова (так подано на сайте газеты – ред. обзоров РП)
- Когда объединятся Партия регионов и "Сильная Украина", они все будут нацелены на то, чтобы привести в порядок Украину, решить все вопросы, которые накопились за эти годы. Естественно, они это будут делать, я не сомневаюсь. Но проблем за прошедшие двадцать лет накопилось много, и необходимо объединяться, чтобы совместными усилиями их решать. Объединение всегда на пользу.
Василий Васильевич, охранник
- Я отвечу, а вам не понравится. Жизнь плохая, надеяться не на что! Хоть Тигипко у власти, хоть другой кто, а мы чем дальше, тем хуже живём. Кто бы ни пришёл к власти - ворует, да и всё. Чего они ещё хотят? Только воровать. Работы нет. Вот я работаю в детском садике охранником, и то пытаются меня выжить с работы из-за того, что я пенсию получаю. Разве это по совести? Иной раз хочется взять в руки оружие, пострелять их всех и самому застрелиться. Нет желания жить и радоваться у человека, понимаете?
Николай, журналист, телеведущий
- Сергей Тигипко в моём понимании - это в первую очередь представитель олигархических кланов. Люди подобного типа стремятся во власть лишь для того, чтобы лоббировать интересы крупного бизнеса и монополий. И здесь даже нечего говорить о каких-то чаяниях представителей мелкого предпринимательства. Всё уже давно известно. Человек, который отстаивает интересы бизнеса, не в силах понять нужды народа. Есть хорошие русские поговорки: сытый голодного не разумеет и пеший конному не товарищ. В реальности никакой пользы от Тигипко ещё не было. Все громкие заявления о новых программах - это популизм и попытка увести от главного: в стране идёт глобальное расхищение денег. Поэтому я желаю не представителям власти, а всему нашему народу быть внимательнее к тем, кто идёт во власть. Мы сегодня настолько равнодушны ко всему, что нам зачастую даже безразлично, кого мы выбираем.
В той же Партии регионов есть люди, которые очень красноречиво говорят. А на самом-то деле живут за высокими железобетонными заборами и ездят на шикарных машинах - бронированных, с затемнёнными стёклами.
И мне очень обидно, что сегодня никто из них не понимает, что нужно народу и как вести себя во власти так, чтобы от этого была польза не только личная. Всё пущено на самотёк!
Александр, житель Симферополя
- Передайте им, что вопрос с жильём нужно решать в первую очередь. Чтобы жильё было доступно для молодёжи. Это один из самых основных вопросов, который, я думаю, не меня одного волнует. Замечательно, что какие-то сдвиги уже есть в этом направлении. Надеюсь, что хотя бы на этот раз одними обещаниями всё не закончится. Если надо объединяться ради этого, то пусть объединяются. Лишь бы дело делали.
Маша, Даша и Сеня, студенты музыкального училища
- Увеличить зарплаты и пенсии. Стипендии поднять до прожиточного минимума было бы совсем не плохо. Привести в порядок дороги. Восстановить детские площадки и построить ещё новые. А вот автозаправок и автостоянок, наоборот, можно бы сделать поменьше! Лучше пусть строят побольше развлекательных центров, бассейнов. Пусть будет побольше культурных мероприятий для молодёжи - литературных кружков, например. Хорошо бы государству вспомнить об искусстве и начать побольше вкладывать в его развитие. В нашей стране на эти цели только копейки остаются, а это неправильно. Пусть начнут с рояля в музыкальном училище. Это очень важно для нас. Как училище может развиваться, если нет нормального инструмента?! В Крыму ни одного нормального рояля сегодня не осталось вообще.
Виталий, человек творческой профессии
- В связи с этим их объединением желаю им всего того, что они сами себе желают. Слова, всё слова...... А дальше - тишина. Как в "Гамлете"!
Валентина Сергеевна, пенсионерка
- При всём к вам уважении мы уже не верим этой власти. Что мы можем пожелать? Желаем, чтобы пенсия побольше была, чтобы город у нас был красивее, чтобы к нам туристы ехали. Тогда у страны будет и бюджет пополняться.
Софья Харитоновна, пенсионерка
- Конечно, только хорошего пожелать хочется. Вот я тридцать пять лет водителем троллейбуса работала, а пенсия всего 800 гривен, коммунальные услуги - пятьсот. Как можно жить? Не живём, а с трудом выживаем. Хотелось бы, чтобы они, наконец, исправили это безобразие. Обещаниям уже не верим, но всё-таки надеемся на лучшее.
http://www.kp.crimea.ua/newspapers/2012/03/16/obeshhaniyam-ne-verim-no-vsjo-taki-nadeemsya

*                                 *                              *

Повнотекстовий огляд регіональної преси. До випуску ввійшли матеріали, які з’явилися на шпальтах і сайтах обласних та міських газет, а також регіональних інтернет-видань України по 20 березня 2012 року включно.
Зауваження та пропозиції можна надсилати за адресою:
nekrasova@rada.gov.ua
або телефоном:  255-23-94,
Некрасовій Олені Станіславівні.