Огляд реґіональної преси  Випуск 1, 6 січня 2012 р.

ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ

ЯН ГРАНАТ: «В РАЗВИТИИ УКРАИНСКО-ПОЛЬСКИХ СВЯЗЕЙ СУМЩИНА ВПЕРЕДИ…»
Александр Гвоздик, «Xpress», 02.01.2012, Сумская обл.
Генеральный консул Республики Польша в Харькове Ян Гранат рассказал о лоббировании в ЕС интересов Украины.

2012-Й — ГОД ЗДРАВООХРАНЕНИЯ
Дора Дукова, «Вечерняя Одесса», 05.01.2012
Несколько основополагающих документов принял депутатский корпус на сессии Одесского областного совета, состоявшейся в самый канун Нового года.

БЮДЖЕТ—2012: ЗА ПЕСИМІСТИЧНИМ СЦЕНАРІЄМ, АЛЕ З ОПТИМІЗМОМ
Надія Діденко, «Вечірня Полтава», 04.01.2012
У 2012 рік Полтавська область, як і прогнозувалося, ввійшла з бюджетом.

БЮДЖЕТ УКРАЇНИ: НА ЩО БУДЕ ВИТРАЧАТИ ДЕРЖАВА
«Рівне вечірнє», 05.01.2012
Верховна Рада прийняла головний фінансовий документ країни.

ВІДЗНАЧЕННЯ 70-РІЧЧЯ УПА ПІДТРИМАЛИ НА ЧЕРНІГІВЩИНІ
«Високий вал», 01.01.2012, Чернігівська обл.
У парламенті зареєстрували проект постанови про відзначення на державному рівні 70-річчя з часу створення Української повстанської армії.

ЖИТТЯ ПІСЛЯ САМІТУ
Анатолій Гриценко, «Західний кур’єр», 05.01.2012, Івано-Франківська обл.
Україна втратила шанс на швидку інтеграцію з Євросоюзом.

КАК ВЫБИРАЮТ И ИЗ КОГО?
Дмитрий Губин, «Время», 05.01.2012, Харьковская обл.
Новый закон о выборах в Верховную Раду вступил в силу.

БУДЕТ ЛЮДЯМ СЧАСТЬЕ?
Людмила Пащук, «Днепр вечерний», 04.01.2012, Днепропетровская обл.
За несколько минут до Нового года наш Президент поздравил украинцев и заверил, что будут у нас счастье и благополучие.

ВИДИМОСТЬ РЕЗУЛЬТАТА
Евгений Маслов, «Главное», 03.01.2012, Харьковская обл.
«Прошел год, и надо – хочешь, не хочешь – говорить об итогах».

РАБОТА С ЛЮДЬМИ НЕ МЕНЕЕ ВАЖНА, ЧЕМ НОВЫЕ ЗАКОНЫ
Борис Дейч, «Крымские известия», 04.01.2012
«Традиционно накануне Нового года я делаю подробный, обстоятельный отчет о том, как прошел год уходящий, что удалось сделать, а что осталось в планах».

АНАТОЛІЙ СЕМИНОГА: «КІНЕЦЬ СВІТУ НЕ НАСТАНЕ»
Юлія Фомічова, «Вечірні Черкаси», 03.01.2012
Народний депутат родом зі Смілянщини - про політичні ігри, бюджет наступного року та екологію Черкащини.

БЛАГОДІЙНІ – ЗНАЧИТЬ ДОБРОВІЛЬНІ?
Анна Нікуліна, «Рідне Прибужжя», 05.01.2012, Миколаївська обл.
Студенти професійно-технічного навчального закладу Миколаєва  стали заручниками «благодійництва».

ЯЙЦА КУРИЦУ НАУЧАТ
Наталия Гончарова, «Крымская правда», 04.01.2012
Что будет с ценами в январе?

РЕФОРМА ЗДРАВООХРАНЕНИЯ: «НЕ ПОВТОРЯЙТЕ КУКУРУЗУ!»
Елена Зеленина, «Время», 05.01.2012, Харьковская обл.
Под занавес ушедшего года в администрации главы государства состоялось ведомственное совещание…

БЕЗПЕКУ УКРАЇНСЬКИХ АЕС ВИСОКО ОЦІНЮЮТЬ В ЄВРОПІ
Сергій Шевченко, «Рівне Вечірнє», 05.01.2012
Після подій на японській станції «Фукусіма-1» безпеці атомної енергетики багато уваги приділяють усі країни світу, де розташовані атомні станції. 26
 

ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ

ЯН ГРАНАТ: «В РАЗВИТИИ УКРАИНСКО-ПОЛЬСКИХ СВЯЗЕЙ СУМЩИНА ВПЕРЕДИ…»
Александр Гвоздик, «Xpress», 02.01.2012, Сумская обл.
Генеральный консул Республики Польша в Харькове Ян Гранат рассказал о лоббировании в ЕС интересов Украины.

В первый день 2012 года Польша передала эстафету председательства в Совете Европейского Союза Дании. А за несколько дней до этого в Украинско-Польском центре в Сумах Генеральный консул Республики Польша в Харькове Ян Гранат рассказал о том, что удалось сделать полякам за полгода председательства, в т.ч. в лоббировании в ЕС интересов Украины.
Касаясь развития отношений на уровне двух стран – Украины и Польши – Генеральный консул отметил, что в целом они развивались достаточно  динамично. Об этом говорит уже тот факт, что количество, выданных только консульством в Харькове  в 2011 году виз увеличилось на 100%, и за последние полгода визы на въезд в Польшу ежемесячно получали от 500 до 600 украинских граждан.
«Мы за безвизовый режим между нашими странами, — сказал Ян Гранат, — но это сложная очень проблема.  И ее решение зависит не только от Польши, которая связана определенными обязательствами, как член Шенгенского договора,  но и от других наших партнеров по Евросоюзу. Но Польша делает все, чтобы облегчить этот трудный и сложный путь».
Генеральный консул считает, что Сумщина идет сегодня впереди по сравнению с другими регионами Восточной Украины в развитии тесных экономических и культурных связей с Польшей. «Здесь, в Сумской области,  заключается множество успешных договоров, приезжают делегации, сумская молодежь часто приезжает на практику в Польшу (особенно в сфере сельского хозяйства)», — заявил он. В то же время, по словам Яна Граната, такое сотрудничество, если убрать бюрократические препоны, могло бы развиваться более интенсивно.
Пожалуй, Ян Гранат прав. Хотя, справедливости ради, отметим, что 2011 год, можно сказать, стал на Сумщине Годом Польши. Открыт Украинско-Польский Центр в Сумах, зарегистрирована новая общественная организация — благотворительная фундация «Украинско-Польский дом», состоялись обмены делегациями в рамках договоров между Сумской областью и Любушским воеводством,  г. Сумы и Гожув Велькопольский, г.Конотоп подружился с польским Свитником.
Что же до перспектив, то на февраль  2012 года запланировано подписание договора о долгосрочном сотрудничестве с еще одним польским воеводством – Подляшским, готовится проведение в Сумах украинско-польского бизнес-форума, а в театральном фестивале "Золотой чемодан-2012" впервые примет участие польская труппа.
Если же вернуться к главной теме, к  геополитическим, если так можно сказать,  итогам председательствования Польши в Совете ЕС, то Генеральный консул считает их в целом весьма успешными. Он отметил, что Польша приняла это полугодовое верховенство в сложной ситуации, вызванной последствиями Арабской весны, политической нестабильности в Северной Африке и на Ближнем Востоке, долговых  кризисов в Греции,  Португалии и Испании.
Тем не менее, Совету удалось реализовать проекты, направленные, прежде всего, на стабилизацию финансовых рынков и долгосрочные перспективы развития Евросоюза. «Наше председательство в ЕС позитивно оценили 68% населения Польши и мировая пресса», — отметил польский дипломат.
«Одним из  самых важных пунктом нашего председательства в Совете ЕС, — считает Ян Гранат, — была дальнейшая реализация принятого в мае 2009 года проекта  «Восточное партнерство».
Напомним, что инициатором этого проекта, имеющим целью  сближение ЕС с шестью странами бывшего СССР – Украиной, Молдовой, Грузией, Азербайджаном, Арменией и Белоруссией – выступила именно Польша. В конце сентября 2011 года в Варшаве состоялся саммит стран-участниц «Восточного партнерства», по итогам которого  был принят очень важный, по мнению Генерального консула, документ, который показывает новые перспективы сотрудничества.
Однако ожидаемых Украиной от саммита конкретных шагов, продвигающих ее хотя бы ассоциированного членства  в ЕС, добиться не удалось. «К сожалению, мы не перешли к следующему этапу развития сотрудничества, — отметил Ян Гранат, — но этот процесс, я считаю,  хорошо охарактеризовал премьер-министр Молдовы, который, выступая на саммите, сказал: «Мы находимся в тоннеле. Но лично я глубоко убежден, что если мы не видим света в конце туннеля, то мы должны ускорить шаг. Чем быстрее будем идти, тем быстрее его увидим. Я тоже принадлежу к оптимистам. Думаю, мы прошли определенный этап, теперь нужно набрать в легкие воздуха и идти дальше».
Здесь будет уместно вспомнить, что после встречи в ходе саммита Президента Украины Виктора Януковича и Президента Республики Польша Бронислава Коморовского, оба лидера выступили перед прессой. И речь, с которой обратился к журналистам Коморовский, содержала ключевое утверждение: Польша готова помогать Украине не только в заключении соглашений о зоне свободной торговли и об ассоциации в ЕС, но и в их ратификации национальными парламентами стран ЕС. Такое предложение объединить усилия дипломатов и лоббистов Украины в Европе о многом говорит.
Год 2012, год совместного проведения Украиной и Польшей чемпионата Европы по футболу, по мнению Яна Граната, должен еще больше сблизить наши народы. "Этот проект станет нашим общим большим успехом", — уверен он.
Это, естественно, не единственное, что нас объединяет. Украина нужны не только совместные с соседом проекты, но, и опыт страны, увеличившей за несколько последних лет свой национальный доход почти в 5 раз, и, что очень важно, ее поддержка Украины на европейском континенте. И такую поддержку польский дипломат твердо пообещал.
http://xpress.sumy.ua/article/sumy-svit/3555

РЕГІОНАЛЬНА ВЛАДА

2012-Й — ГОД ЗДРАВООХРАНЕНИЯ
Дора Дукова, «Вечерняя Одесса», 05.01.2012
Несколько основополагающих документов принял депутатский корпус на сессии Одесского областного совета, состоявшейся в самый канун Нового года.

Утверждена программа социально-экономического и культурного развития Одесской области на 2012 год. Представлявший документ на сессии начальник главного управления экономики облгосадминистрации Олег Муратов отметил, что программа обсуждена на заседаниях постоянных комиссий и регионального комитета экономических реформ.
Из прозвучавших в зале замечаний — реплика депутата Сергея Степаненко: впредь при подготовке документа указывать не только количественные показатели, но и качественные, а также отслеживать динамику.
Депутат Валерий Локайчук спросил о перспективах создания «единого окна» для инвесторов.
Из ответа Олега Муратова следовало, что «Укрнацпроект» создает территориальные подразделения, появится такая структура и в Одесской области.
Областную целевую программу «Культура Одесщины-2012—2015 годы» представил депутатам начальник профильного управления облгосадминистрации Владислав Станков. Усилия исполнителей программы планируется сконцентрировать на завершении комплексной реставрации здания Музея западного и восточного искусства, завершении реконструкции областного театра кукол, реставрации здания Одесского театра юного зрителя. Среди мероприятий, отраженных в программе, — разработка проектно-сметной документции и начало капитальных ремонтов зданий Одесского художественного музея, Одесского литературного музея, общежития училища искусств и культуры имени Данькевича, обеспечение учреждений культуры современным оборудованием, музыкальными инструментами, компьютерной техникой. В программе заложены средства и на обновление библиотечного фонда.
Депутат Антон Киссе обратил внимание коллег на состояние сельских домов культуры и клубов: «Территориальные громады не могут их содержать самостоятельно, около 60% клубов нуждаются в финансировании. Предлагаю следующий год объявить в области годом культуры». Как сообщил Владислав Станков, будет проведена инвентаризация сельских домов культуры и клубов, по итогам которой и будут приняты соответствующие решения. Подключился к обсуждению поднятой темы глава облгосадминистрации Эдуард Матвийчук. Деньги из областного бюджета, отметил, можно выделить, но если в селе нет рачительного хозяина, председателя сельского совета, то результата это не даст — «деньги спустят «сверху» и половину разворуют...». Что касается средств, заложенных в бюджете нынешнего года на реализацию программы (10 млн. грн.), сумма будет увеличена, сказал губернатор.
Прозвучала и такая важная информация — председатель областного совета Николай Пундик отдельно отметил: «Академические надбавки нашим лучшим в мире театрам в этой программе и в бюджете также предусмотрены».
Главная тема сессионного дня — областной бюджет-2012. Как сообщила начальник главного финансового управления облгосадминистрации Марина Зинченко, 2012-й объявлен в области годом здравоохранения.
— Этой приоритетной отрасли уделено большое внимание, мы дойдем до каждого фельдшерско-акушерского пункта. В бюджете учтено приобретение медицинского транспорта и аппаратуры. При участии государственного и областного бюджетов в Одессе откроется перинатальный центр на базе областного роддома. За счет государственной субвенции будет закончено строительство детской больницы. Около 100 млн. грн. запланировано на программные мероприятия и капитальные расходы.
Бюджет здравоохранения на текущий год — 647 млн. грн.
Главные цифры областного бюджета-2012: с учетом дотаций и субвенций его объем составит 4 млрд. 6 млн. грн. и по доходам, и по расходам. Бюджет развития запланирован в объеме 535 млн. грн. Как сообщила начальник управления, удельный вес подоходного налога с граждан составляет 98 процентов областного бюджета, а значит, «работа и зарплата — на первом месте». Наполнение бюджета призваны обеспечить рациональное использование коммунального имущества, эффективная работа коммунальных предприятий, использование потенциала водных объектов области. Председатель бюджетной комиссии облсовета Юрий Маслов отметил, что при подготовке бюджета-2012 внедрена методология «народного бюджета», использован новый принцип функционально-стоимостного анализа при определении приоритетных объектов. Учтены предложения распорядителей средств, мнения экспертов и фокус-групп, которые дали оценку этим предложениям, а также пожелания народных сходов, которые повсеместно прошли в районах области. Таким образом, определены 50 объектов, которые будут профинансированы. По мнению председателя областного совета, «удалось воплотить принцип формирования бюджета «снизу», о чем всегда говорили разные политические силы, но, попадая во власть, забывали». Достижением Николай Пундик считает и то, что бюджет принят на сессии практически единогласно — 114 голосов «за». В том, что «этот бюджет объединит общество и одесский политикум», уверен и Эдуард Матвийчук.
Вслед за областной сессией провели свои бюджетные сессии депутаты районных советов. Итак, после принятия госбюджета определились с планами на жизнь в 2012 году органы самоуправления на всех уровнях. Правда, появилось сообщение о том, что Президент раскритиковал государственный бюджет, представленный правительством, и намерен внести в него изменения. Как отразятся они на бюджетах, уже принятых на местах, пока неизвестно.
http://vo.od.ua/rubrics/politika/19915.php

БЮДЖЕТ—2012: ЗА ПЕСИМІСТИЧНИМ СЦЕНАРІЄМ, АЛЕ З ОПТИМІЗМОМ
Надія Діденко, «Вечірня Полтава», 04.01.2012
У 2012 рік Полтавська область, як і прогнозувалося, ввійшла з бюджетом.

Такий подарунок «під ялинку» мешканцям краю зробили депутати обласної ради, прийнявши головний кошторис Полтавщини відразу після прийняття Державного бюджету України. Щоб його прийняти, народні обранці 28 грудня зібралися на позачергову сесію. Разом із бюджетом прийняли ще й програму економічного й соціального розвитку Полтавської області на 2012 рік. Проте палке обговорення викликав саме кошторис, за яким область житиме наступні 12 місяців. Щоправда, здебільшого обговорювали нормативи, доведені державою, ніж самі статті обласного бюджету.
На чому область зароблятиме …
Як прокоментував начальник Головного фінансового управління облдержадміністрації Павло Кропивка, цьогорічний бюджет розроблено за песимістичним сценарієм розвитку економіки України. Власне, як і держбюджет країни. У ньому враховано всі ймовірні ризики та негативні тенденції. Насамперед, розрахунки зроблені, зважаючи на підвищення ціни на газ — у бюджеті закладено вартість газу в розмірі 400 доларів США за тисячу кубометрів блакитного палива; враховане й поетапне підвищення заробітних плат працівників бюджетної сфери.
— Це оптимальний варіант бюджету, — наголосив Павло Кропивка, презентуючи головний кошторис області. — Він максимально збалансований, видатки у 2012 році передбачено не менші, ніж у минулому році. Ми повністю гарантуємо виплати по всіх захищених статтях, забезпечимо фінансуванням всі соціальні виплати та гарантії.
Доходи обласного бюджету на 2012 рік (без врахування дотації та субвенції із державного бюджету) передбачено на рівні 908 мільйонів гривень. Це на 52 мільйони (або ж 6%) більше, ніж у 2011 році. Загальний обсяг дохідної частини  — 2 мільярди 580 мільйонів гривень. Головною статтею наповнення обласного бюджету на сьогодні залишається податок на доходи фізичних осіб. За його рахунок очікують отримати  понад 563 мільйони гривень (це 67% доходної частини). Порівняно із 2011 роком ця сума має збільшитися на майже 13 відсотків. У 2012-му збільшаться й надходження від користування надрами для видобування корисних копалин. Область очікує заробити на надрах 228 мільйонів гривень. Ще майже 18 мільйонів гривень надійдуть від плати за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами. Майже 23 мільйони гривень спеціального фонду обласного бюджету поповняться за рахунок екологічного податку — понад 19 мільйонів гривень — та 3 мільйонів гривень збору за першу реєстрацію транспортного засобу.
Окрім того Полтавська область у 2012 році  має отримати 1 мільярд 289 мільйонів гривень субвенції із державного бюджету на соціальні виплати населенню. Ця сума порівняно із минулим роком зросла на 16 відсотків, а кошти витрачатимуться так:
— понад 871 мільйон гривень передбачено на виплату допомоги сім’ям з дітьми, малозабезпеченим сім’ям, інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам та тимчасової державної допомоги дітям ( усього понад 130 тисяч родин);
— 348 мільйонів гривень — на надання пільг та субсидій населенню на оплату енергоносіїв та комунальних послуг;
— 10 мільйонів 200 тисяч гривень — для придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу (пільгу отримає 15,5 тисячі мешканців області);
— понад 59 мільйонів гривень — на пільги з послуг зв’язку, компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян (для 485 тисяч пільговиків).
Крім цього Полтавщина також отримає субвенції на виплату державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у розмірі 10,8 мільйона гривень, на соціально-економічний розвиток регіону — 75 мільйонів гривень; для придбання медикаментів станціям «Швидкої медичної допомоги» — 10,5 мільйона  гривень; для закупівлі медичного обладнання вітчизняного виробництва (мамографів, рентген-апаратів та УЗД-обладнання) — 6,2 мільйона гривень.
і на що витрачатиме бюджетні кошти
На 2012 рік Міністерство фінансів збільшило формульні розрахунки, за якими здійснюється фінансування бюджетних галузей. Так що нинішнього року освітяни та медики отримають трохи більше коштів на навчання та лікування жителів області.
Освіта. У 2012 році освітяни області отримають із бюджету 463,9 мільйона гривень. З них майже 152 мільйони — це кошти на виплату заробітної плати, а 38 мільйонів — плата за енергоносії. Що ж до формульних розрахунків, то цього року на виховання одного малюка у дитячому садку на рік витрачатимуть 8 349 гривень (проти 6372 гривень у 2011 році), на школяра — 7,5 тисячі гривень замість 6040 гривень торік. Окрім того, вперше в бюджеті заклали кошти на підтримку вихованців ПТУ — йдеться про 12 447 гривень на рік.
Коштом обласного бюджету у 2012 році в регіоні для галузі освіти планується придбати 27 комп’ютерних комплексів, 14 шкільних автобусів. А також витратити 13 мільйонів гривень на сучасне оснащення 167 кабінетів математично-природничого спрямування.
Охорона здоров’я. На потреби медичної галузі у 2012 році передбачено 452 мільйони гривень. З них 212,6 мільйона гривень витратять на заробітну плату медикам, ще майже 41 мільйон витратять на сплату за енергоносії.
Відповідно до формульних розрахунків дещо збільшилася сума на лікування одного хворого — із 605 гривень, закладених у 2009 році, до 846 гривень 89 копійок. На цільове лікування хворих на цукровий та нецукровий діабет у 2012 році в області планують витратити 18,8 мільйона гривень.
Окрім того у бюджеті передбачені кошти, які отримають інші райони і навіть регіони. Так, понад 1 мільйон гривень з бюджету піде на утримання опікового відділення Кременчуцької центральної лікарні. 200 тисяч гривень область витратить для діагностики новонароджених у Харківському обласному медико-генетичному центрі, ще 100 тисяч — на імунологічні обстеження ВІЛ-інфікованих Полтавської області в Сумському обласному центрі профілактики і боротьби зі СНІДом.
Соціальний захист.
Майже 76 мільйонів бюджетних коштів витратять на соціальний захист та соціальне забезпечення мешканців регіону. Левову частку коштів (понад 65 мільйонів) — на утримання 12 будинків-інтернатів для літніх людей та інвалідів і 2 будинків-інтернатів для малолітніх інвалідів ( усього 2243 підопічні). 1 мільйон 100 тисяч гривень планується витратити на медичне обслуговування громадян, постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС. Передбачено також кошти на допомогу по догляду за інвалідом І та ІІ груп внаслідок психічного розладу, відшкодування витрат на поховання учасників бойових дій, компенсації виплати інвалідам на бензин, ремонт, техобслуговування автотранспорту, встановлення телефонів інвалідам І та ІІ груп.
Думки з приводу бюджету влади та опозиції
Коментуючи прийнятий бюджет, голова Полтавської облдержадміністрації Олександр Удовіченко зауважив, що формульний розрахунок стовідсотково не забезпечує потреби всіх галузей, проте у полтавців все ж є привід для оптимізму навіть в умовах песимістичного сценарію розвитку економіки.
— Якщо економіка регіону в 2012 році працюватиме так само, як і в 2011-му, то ми зможемо відчутно поліпшити фінансування пріоритетних галузей, — додав голова Полтавської облдержадміністрації Олександр Удовіченко. — Адже у 2011 році Полтавська область стала одним із небагатьох регіонів, який на 30 відсотків збільшив відрахування до всіх бюджетів, зокрема, й до державного. Ми маємо понад 30 мільйонів гривень перевиконаного бюджету минулого року і ці лишки плануємо розподілити вже на найближчій сесії обласної ради на пріоритетні галузі — освіту, медицину, екологію та соціальний захист.
— Якщо порівнювати із 2011 роком, то фінансування бюджетної сфери у 2012 році збільшиться на 19 відсотків, на 10 відсотків зростуть соціальні виплати — це вселяє оптимізм, — долучається до розмови голова Полтавської обласної ради Іван Момот. — Наш регіон також сподівається й на 2 мільярди гривень субвенції, які у державному бюджеті передбачені на соціально-економічний розвиток областей і ще не розподілені. Плануємо отримати у якості субвенції ще майже 80 мільйонів гривень.
Натомість представники опозиції в обласній раді на державний бюджет радять дуже не сподіватися. І критикують його.
— Ми всі сьогодні стали заручниками державного бюджету на 2012 рік, — вважає лідер фракції партії «Фронт змін» в обласній раді Валерій Головко. — Адже у ньому видатки на владу та силовиків зростуть на 6 мільярдів гривень. На власне медичне забезпечення влада виділила 354 мільйони гривень — це аж по 16 тисяч гривень на кожного чиновника, тоді як на звичайного українця у бюджеті закладено 3 гривні 80 копійок. Прожитковий мінімум збільшили на 108 гривень, тоді як ціни зросли у кілька разів. Опозиція пропонувала зменшити витрати на утримання владного апарату й збільшити видатки на соціальні допомоги. Проте нас не почули… Що ж до обласного кошторису, то будемо відвертими — оптимальний бюджет не є достатнім…
http://www.vechirka.pl.ua/articles/2012/1/4/07869008/

ОБГОВОРЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА

БЮДЖЕТ УКРАЇНИ: НА ЩО БУДЕ ВИТРАЧАТИ ДЕРЖАВА
«Рівне вечірнє», 05.01.2012
Верховна Рада прийняла головний фінансовий документ країни.

Соціальні пільги одержати буде складніше
Незважаючи на те, що в уряді обіцяють не урізати соціальних пільг, вже всім зрозуміло, що одержувати субсидії і пільги буде все складніше. Кабмін ініціював розслідування стосовно «фальшивих» чорнобильців і залучив до їхнього виявлення міліцію. Буквально через день ті відрапортували, що тільки в одному селі знайшли 60 осіб, котрі одержували соцдопомогу незаслужено.
А ще з квітня збираються оцінювати матеріальне становище тих, хто претендує на соцдопомогу. Як розповіли в Мінсоцполітики, близько 85 відсотків людей занижують свої доходи, коли звертаються до держави за допомогою. Складно сказати, чи не постраждають від таких перевірок ті, хто по праву претендує на цю допомогу. Але з тим, що бюджет не справляється з навантаженням, згодні практично всі опитані нами експерти.
— Загалом 13 млн. осіб (27 відсотків населення) користуються різними соціальними пільгами, — вважає аналітик Мар’ян Заблоцький. — При цьому система далеко не прозора, оскільки регулюється 58 різними законодавчими актами. Через корупцію багато хто використовує фальшиві документи для одержання державної підтримки. Ми бачимо зараз найбільшу спробу реформувати систему, однак це викликає опір у населення.
Курс валют утримають, якщо вистачить резервів
Експерти одноголосно впевнені в тому, що Нацбанк буде тримати курс усіма можливими методами. Не до жартів — вибори на носі. У хід підуть валютні позики як за кордоном, так і в Україні. Але без зовнішніх вливань утримати курс буде вкрай важко. Справа в тому, що, за прогнозами уряду, експорт буде зростати меншими темпами, ніж імпорт. А значить, дефіцит торговельного балансу буде тільки збільшуватися.
— Курс будуть максимально тримати, - говорить експерт Олександр Охріменко. — В умовах високих цін на газ це буде єдиним виходом. Якщо хоча б трохи девальвувати гривню, то доведеться ще більше підвищувати вартість послуг ЖКГ, а цього перед виборами не варто робити. А от чи утримають курс, не знає ніхто. Може, за рахунок валютних ОВГЗ це і вийде.
— Виходячи з макроекономічних показників, вартість долара США в Україні повинна перевищувати поточний рівень, - говорить Микола Івченко. — Однак НБУ адміністративними методами намагається стримувати попит на іноземну валюту. Темпи зростання української економіки будуть поступово сповільнюватися, а стан платіжного балансу — погіршуватися. Це спричинить деякий тиск на гривню. Середній курс продажу готівкового долара в країні до кінця першої половини 2012 року, імовірно, становитиме 8,20-8,25 грн.
Ціни залежать від врожаю і кредитів
Давати прогноз за цінами на рік наперед складно. Адже може трапитися все що завгодно — неврожай, зростання цін на енергоносії, деякі навіть у кінець світу в 2012-му вірять. Однак економісти сподіваються, що уряду вдасться утримати інфляцію однозначною, тобто її рівень буде становити до 10%. Цього року офіційне зростання цін становитиме 5-6%.
— Зараз дуже важко і дорого компаніям одержати кредит, тому багато хто утримує ціни на низькому рівні для збільшення обігу і щоб уникнути позик, — говорить аналітик Мар’ян Заблоцький. - Основним фактором для інфляції цього року будуть роздрібні ціни на газ. Зараз аналітики очікують 9% споживчої інфляції в 2012 році.
— Цього року споживча інфляція може бути зафіксована на рівні 2011 року або навіть вище, тому що очікується чергове підвищення цін на газ для населення як мінімум на 50%, — говорить керівник інформаційно-аналітичного центру FOREX CLUB в Україні Микола Івченко. — Багато буде залежати від врожаю. Світові товарно-сировинні ринки першу половину року будуть перебувати під тиском на тлі боргової кризи в єврозоні, сповільнення світової економіки і зниження попиту на товари. Це буде стримувати зростання цін в Україні в перші два квартали 2012 року.
Тільки цифри
Розміри допомоги при народженні дитини: на першу дитину — 27 460 грн., на другу дитину — 54 920 грн., на третю дитину — 109 840 грн.
Середній розмір пенсій учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС: для інвалідів I групи — 5 439,52 грн., для інвалідів II групи — 5 128,73 грн., для інвалідів III групи — 3 941,53.
Прожитковий мінімум встановлюється в таких розмірах: з 1 січня — 1 017 грн., з 1 квітня — 1 037 грн., з 1 липня — 1 044 грн., з 1 жовтня — 1 060 грн., з 1 грудня — 1 095 грн.
Мінімальна заробітна плата на місяць: з 1 січня — 1 073 грн., з 1 квітня — 1 094 грн., з 1 липня — 1 102 грн., з 1 жовтня — 1 118 грн., з 1 грудня — 1 134 грн.
Витрати держави: освіта — 26 млрд. грн., міліція — 14 млрд. грн., енергетика — 9 млрд. грн., аграрний сектор — 8 млрд. грн., інфраструктура — 8 млрд. грн., медицина — 5 млрд. грн., МНС — 5 млрд. грн., Мін’юст — 4 млрд. грн., суди — 4 млрд. грн., СБУ — 3 млрд. грн., прикордонна служба — 2,5 млрд. грн., Генпрокуратура — 2 млрд. грн., вибори — 0,873 млрд. грн.
http://www.rivnepost.rv.ua/showarticle.php?art=030163

ВІДЗНАЧЕННЯ 70-РІЧЧЯ УПА ПІДТРИМАЛИ НА ЧЕРНІГІВЩИНІ
«Високий вал», 01.01.2012, Чернігівська обл.
У парламенті зареєстрували проект постанови про відзначення на державному рівні 70-річчя з часу створення Української повстанської армії.

Чернігівська обласна організація Української народної партії звернулася до депутатської групи УНП у Верховній Раді України з проханням не тільки підтримати проект постанови парламенту про відзначення 70-річчя з часу створення Української повстанської армії на державному рівні, але зробити все можливе для її ухвалення з урахуванням досвіду відзначення цієї події у 1992 і 2007 роках.
Однопартійці з Чернігівщини – краю радянського партизанського руху – нагадали, що у 2011 році урочисто на державному рівні вже відзначено 70-річчя радянського партизанського руху. Тому цілком логічно, справедливо з точки зору історії та сучасності й відзначення іншої гілки Руху опору в Україні під час Другої світової війни – УПА. Тільки так можна переконати громадян України, що влада дійсно визнає соборність нашої країни як засаду державності, а німецько-радянська війна 1941-1945 років була вітчизняною.
Як відомо, 21 грудня 2011 року народні депутати України – члени депутатської фракції блоку «Наша Україна – Народна Самооборона» Володимир Карпук, В'ячеслав Кириленко, Лілія Григорович, Володимир В'язівський зареєстрували у парламенті проект постанови Верховної Ради України «Про відзначення 70-річчя з часу створення Української повстанської армії» № 9629.
Чернігівська обласна організація УНП.
http://newvv.net/politics/ukraine/214171.html

ТОЧКА ЗОРУ

ЖИТТЯ ПІСЛЯ САМІТУ
Анатолій Гриценко, «Західний кур’єр», 05.01.2012, Івано-Франківська обл.
Україна втратила шанс на швидку інтеграцію з Євросоюзом.

Саміт Україна-ЄС міг стати рубіжним для країни. Після 20 років геополітичних поневірянь Україна отримала шанс зафіксувати документально свій стратегічний ціннісний вибір. І тим самим поставити крапку в дискусіях про участь у імперських проектах на кшталт Митного чи Євразійського союзу.
Рік тому для цього були усі передумови. У Києві та Брюсселі не сумнівалися, що угоду про асоціацію з ЄС буде підписано. Але за рік українська влада зробила стільки помилок, що Євросоюз не зважився ані підписати, ані навіть парафувати текст угоди. Двері не замкнено, але щільно прикрито. Подивімося на Україну очима Європи. У країні масова корупція? Громадяни самі платять хабарі. Цензура у ЗМІ? Переважна більшість журналістів мовчать. Лідерів опозиції кидають за ґрати. Вийшли сотні тисяч партійців протестувати перед СІЗО? «Рєшали» і «смотрящі» нахабно відбирають власність? Бізнес мовчки віддає. Президент змінює на свою користь закон про вибори? Опозиція дружно голосує «за». Країну позбавляють європейської перспективи, здають національні інтереси: де протести громадян? Як Україні пережити цю паузу? Які фактори будуть визначальними? Головний зовнішній фактор – Росія. Якщо в обмін на «дешевий» газ РФ змусить Україну вийти з Європейської енергетичної хартії, то про інтеграцію у ЄС доведеться забути. Тому відносини з Росією Україна повинна будувати на основі взаємної вигоди, рівних прав і збереження суверенітету. На європейському напрямі Україні треба відновити довіру. Що робити владі, детально розписано на 1800 сторінках проекту угоди з ЄС. Європейці замість нас не впроваджуватимуть і не захищатимуть стандарти демократії.
У 2012 р. на порядку денному України бачу три завдання, ключові з погляду майбутнього країни і перспектив співпраці з ЄС. Перше. Зберегти державність і суверенітет, вистояти на переговорах з Росією, не дозволити перевести Україну до категорії failed states. Друге. Вистояти бізнесу: він основа і надія середнього класу. Усім разом відстоювати права, захищати демократичні свободи і цінності. Третє. Парламентські вибори мають стати політичним «Х-фактором», який приведе в політику нових людей, лідерів з новими ідеями і цінностями. Країні потрібна моральна і адекватна викликам часу політична еліта – переконлива альтернатива владі. Україна витримає випробування на міцність, якщо громадяни зрозуміють, що поставити «галочку» за європейський курс в анкеті соціологів – цього мало. Демократію доведеться захищати, щоби країна не звернула у тупик диктатури.
Анатолій Гриценко - лідер партії «Громадянська позиція»,голова парламентського Комітету з питань національної безпеки й оборони.
http://zk.at.ua/news/politika/2012-01-05-1540

КАК ВЫБИРАЮТ И ИЗ КОГО?
Дмитрий Губин, «Время», 05.01.2012, Харьковская обл.
Новый закон о выборах в Верховную Раду вступил в силу.

Осталось меньше года до того дня, когда он продемонстрирует все свои достоинства и недостатки, а мы осуществим свое право выбора и увидим парламент VII созыва.
В этот раз депутаты посчитали наиболее приемлемой смешанную систему формирования Верховной Рады. То есть половину мандатов получат включенные в списки на съездах партий кандидаты, а еще одну половину — избранные в территориальных округах.
В теории
Закон №9265-Д от 17.11.2011, по которому мы будем выдвигать, агитировать и голосовать, стал компромиссом между крупнейшими фракциями, уверенными в том, что, по меньшей мере, сохранят свое представительство в Раде. Но предлагаемая схема — не единственно возможная.
Два последних созыва парламента (в 2006 г. — городские, областные и районные советы) избирались по пропорциональной системе с закрытыми списками. В бюллетене — только обладатели пяти или десяти лидеров каждой партии. Если, конечно, не лениться, то можно прочитать весь список целиком в «Голосе Украины» или на сайте Центризбиркома. Но, увы, если ваш любимец находится за гранью даже теоретического прохождения, вы можете помочь только его партии, но не ему лично. Пропорциональная система помогает партиям укорениться и постоянно развиваться. В Скандинавских странах и Нидерландах она действует бесперебойно почти полтора века и почти век состоит из одних и тех же партий-игроков. В Украине она дала возможность вычленить основных участников политической борьбы в центре и на местах и перевести выборы из банальной покупки избирателей в некое подобие состязания программ и команд.
На территории Британии и США по мажоритарной системе определяют состав парламентов и местных собраний уже более трех веков, мы так избирали Верховную Раду в 1990 и 1994 годах, а местных депутатов — до 2006 года. При таком подходе жители округа знают своего депутата в лицо и могут донести до него лично свои проблемы и предложения, а сам избранник должен постоянно думать о переизбрании или доброй памяти и поэтому постоянно общаться с людьми.
Проведение в 1994 году выборов в Верховную Раду по округам стало смертельным ударом для всех украинских партий, кроме КПУ, СПУ и националистов-руховцев.
Казалось бы, основные избирательные системы за двадцать лет мы испробовали, но… Пропорциональная система бывает не только с закрытыми, но и с открытыми списками. В этом случае избиратели могут голосовать в зависимости от метода голосования: либо за одного кандидата, либо за двоих, либо указать порядок предпочтения кандидатов в партийном списке. Таким образом, депутатами становятся те, кого предпочли избиратели данной партии, а не ее руководство. Эта система используется в Финляндии, Нидерландах, Бразилии и Демократической Республике Конго. При таком раскладе и голоса считать сложно, и раскручивать нужно персоналии по всей стране. А считать и подводить итоги нужно, замечу, на каждом избирательном участке, и любая техническая ошибка приравнивается к фальсификации, т. е. к статье Уголовного кодекса.
В странах с очень серьезными различиями между разными историческими областями наиболее удобной выглядит пропорциональная система с региональными списками. Это значит, что, например, жителям Харьковской области предлагается увидеть и оценить только те части списков, которые касаются только ее, и выбрать достойных из представителей местных партийных элит. Так снимается разрыв между столичной и местными элитами. Однако такая процедура практически лишает шансов на прохождение центральную бюрократию и других малоизвестных избирателю кандидатов, которых можно успешно спрятать в закрытом списке. И это ту самую центральную бюрократию, конечно же, не устроит.
На практике
А теперь посмотрим на реальную обстановку в стране. Голоса считают не мифические машины, а вполне живые члены избирательных комиссий, принципы формирования которых одинаковы и для областного центра, и для села.
Наши партии не завезены из-за рубежа, а состоят из нас, наших соседей, сослуживцев и других, кого мы встречаем изо дня в день на улицах и в магазинах. Эти самые люди и выдвигают кандидатов, агитируют и отстаивают свои убеждения как искренне, так и за деньги.
А деньги, как известно, обязывают. Особенно большие деньги. Высокая цена победы в территориальном округе может привести к банальному подкупу и аукциону избирательных фондов.
Попробовав уже голосовать и по округам, и по спискам, многие задают вопрос: а нужны ли вообще партии и может ли демократия без них обойтись? Обходятся же китайцы и арабы (до недавнего времени) без демократии, а древние и средневековые города-государства не знали устойчивых партийных структур в современном понимании. Так, может, и нам обойтись? Ведь можно позволить держать власть самому знатному, самому сильному и самому умному — и не надо тратиться ни на какие выборы, референдумы и парламенты с горсоветами.
Можно, конечно. Но беда в том, что на место самого знатного легко приходит выскочка-парвеню, на место самого сильного — безвольный слабак, а самого умного несложно заменяет самодур и неотесанный хам. И тогда «подданным» остается гадать, кто из власти больше обворует казну и с какой страной придется воевать раньше? А демократия, при всей своей неэстетичности, как-то снимает или минимизирует эти риски. И пока никто нигде в мире не изобрел более безопасной для гражданина власти, чем та, которую осуществляют сменяющие друг друга на выборах партии.
http://timeua.info/050112/53557.html

БУДЕТ ЛЮДЯМ СЧАСТЬЕ?
Людмила Пащук, «Днепр вечерний», 04.01.2012, Днепропетровская обл.
За несколько минут до Нового года наш Президент поздравил украинцев и заверил, что будут у нас счастье и благополучие.

А к Украине придут успех и процветание. Премьер-министр тоже подтвердил возле елочки, что следующий год будет легче.
Дай-то Бог, чтобы так и было, ведь для того и проводятся различные реформы, зачем-то мы терпим неудобства, чтобы в конце концов ощутить положительные результаты.
Украинцы в массе своей - оптимисты и не надеются на государство. Верят лишь в свой труд.
Недавно в редакцию приехала жительница Царичанского района. Ей за 70. Она работала медсестрой до 60 лет в Днепропетровске в больнице. Потом переехала с мужем в село. Стали вести хозяйство – завели кур, поросенка, козу, посадили картошку, помидоры, огурцы, перец, баклажаны и различную зелень. Несмотря на многолетний труд, пенсии у нее и мужа, рабочего завода, мизерные. На них в городе не прожить. А если выращивать для себя «еду», то как-то жить можно. Да и детям подбрасывают продукты, выращенные своими руками. Если еще и на базаре выдается удачный день, то и вовсе считают себя счастливыми.
Не об этом ли счастье говорил Президент? И может ли быть счастье, если человек не чувствует себя защищенным, если десятки лет работы оцениваются в копейки? А, не дай Бог, заболеешь!
Хорошо быть молодым, здоровым, социально адаптированным, сообразительным и работать на себя и для блага людей. Но – увы! - в Украине много пожилых и слабых, беспомощных, нездоровых. Об этом подумалось, когда в первый день нынешнего года сказали, что с января прожиточный минимум составляет 1017 грн., а к концу года он достигнет 1095 грн. А каким будет рост инфляции? И как такая сумма сочетается с понятием счастья?
Но мы – народ-оптимист. Бывшая медсестра из Царичанского района стала писать стихи, благо, что тем предостаточно: крошечные пенсии, нищета стариков, ощущение обманутости и ненужности, растущие тарифы.
Если уж быть откровенным, то и процветание Украины под большим вопросом. Почему? Да просто цены на все, куда ни бросишь взгляд, зависят от цены на газ. И цена, надо сказать, немалая. Не случайно «Газпром» признал контракт с Украиной на поставку газа, подписанный в 2010 году после Харьковского соглашения, самым удачным за все время существования «Газпрома». Украина дотирует российскую экономику. А нам говорят, что «клята Юлька все з`їла», потому и живем бедно!
Продлили на 25 лет пребывание в Крыму российского флота, а что за это получили? Газ по цене свыше 400 грн., за который идет базарная торговля. А ведь говорили о том, что надо сокращать объем покупки газа и переходить на альтернативные источники энергии. Но разговоры разговорами, а Украина по-прежнему покупает газа больше, чем другие страны.
Все экономят, а мы болтаем. Вот и перед Новым годом президенты других стран говорили своим соотечественникам, что год будет трудным, и призывали к пониманию. А наше руководство обещает процветание.
С чего бы?
http://dv-gazeta.info/ekonomika/budet-ljudjam-schastje.html

ВИДИМОСТЬ РЕЗУЛЬТАТА
Евгений Маслов, «Главное», 03.01.2012, Харьковская обл.
«Прошел год, и надо – хочешь, не хочешь – говорить об итогах».

Коллективная бестолковость (грубее, но точнее – тупость), к сожалению, бывает сильнее индивидуального разума. Поэтому системы управления людьми, технологии убеждения граждан, отвлечения и замыливания глаз населению действуют как закон о всемирном тяготении – практически всегда. И бороться с оболваниванием можно только с помощью логики. Чтобы почувствовать разницу на уровне здравого смысла, сравните два простых логических определения. Первое: «Усилия дают результат». И второе: «Видимость усилий дает видимость результата».
Прошел год, и надо – хочешь, не хочешь – говорить об итогах. Оказывается, итоги неоднозначны. Правительство убеждает, что экономика растет, доходы увеличиваются, жить становится лучше и веселее. Но население упрямо не хочет соглашаться: две трети украинцев (если верить опросам) считают – ситуация за год ухудшилась, и только 6 процентов говорят, что есть улучшение. Кому верить – чиновникам или гражданам? Премьер Азаров приводит аргумент: мол, в нынешнем году было на треть больше куплено новых автомобилей. Это, по его убеждению, доказывает рост благосостояния украинцев. Логику чувствуете? Кстати, вы себе давно автомобиль покупали? Может, не вы – знакомые? Может, знакомые знакомых?
Если проанализировать – жизнь улучшилась у чиновников и членов их семей. Потому что они получают к своей зарплате прибавку в виде откатов, взяток и дележа бюджетных денег. Потому что можно покупать все в несколько раз дороже. На 30-40% выше рыночных цен – бумагу для учебников, а это в масштабах страны почти 7 млн. грн. Можно покупать морские буровые установки у каких-то сомнительных посредников в два раза дороже тех, что куплены нормально. А это уже сотни миллионов – даже не гривен, а долларов. Можно платить за пресловутые лавочки для метро и прочую мебель по цене, которая радует продавцов так, что они готовы руки целовать покупателям.
Цинично выглядит, когда депутаты-коммунисты, ничуть этого не стесняясь, ездят на дорогущих автомобилях «Порше». Или когда в фонде госимущества, изящно обходя задекларированный правительством запрет на покупку престижных авто, попросту берут их в аренду на год. Аренда не дорого обходится – всего лишь 250 грн. в час. Кстати, сколько грн. у вас составляет пенсия или зарплата? Не пересчитывали? Пересчитайте и сопоставьте.
Это при социализме было: «Они делают вид, что нам платят, а мы делаем вид, что работаем». Сейчас несколько другое время.
По логике, любая власть будет привирать. Но, опять же по логике, люди, которые ее избрали и доверили свои деньги в виде налогов, свое благосостояние, будут подозрительно и скептически относиться к обещаниям. Кроме того, в здоровом обществе власть обещает и выполняет, а оппозиция следит, чтобы не было надувательства. Ну и где вы это все наблюдали у нас в уходящем году? А вот что точно было, так это видимость движения в Европу, видимость демократии, видимость правосудия, видимость заботы о гражданах…
И еще. К концу года усилилась растерянность и власти, и народа. А растерянность у граждан постепенно сменяется злостью. И желанием перемен.
В новом году хочется, чтобы всем нам хватило твердости, решительности, уверенности сопротивляться глупости и подлости. И хватило желания реально улучшать свою жизнь.
http://glavnoe.ua/articles/a6198

ПЕРСОНАЛІЇ В ПОЛІТИЦІ

РАБОТА С ЛЮДЬМИ НЕ МЕНЕЕ ВАЖНА, ЧЕМ НОВЫЕ ЗАКОНЫ
Борис Дейч, «Крымские известия», 04.01.2012
«Традиционно накануне Нового года я делаю подробный, обстоятельный отчет о том, как прошел год уходящий, что удалось сделать, а что осталось в планах».

В зале оценивают мою работу избиратели Судака, Советского, Нижнегорского и Белогорского районов, много лет доверяющие мне ответственную миссию защиты их прав. Не изменилась традиция и на этот раз.
2011-й оказался сложным как для социально незащищенных слоев населения, так и для органов представительной и исполнительной власти всех уровней. Что позволило сохранить стабильность? Президент и правительство взяли четкий курс на отстаивание национальных интересов страны во внешней политике и экономике. Активно и жестко проводятся реформы в экономике, гуманитарной, социальной сферах. Потому что дальше жить в кредит нельзя, нужно учиться зарабатывать.
О реформах говорили давно, едва ли не на протяжении 20 лет независимости Украины.
К сожалению, в период правления «помаранчевой» власти кроме лозунгов и пустых призывов на деле ничего не предпринималось. И это несмотря на то, что ситуация в стране ухудшалась, крайне назрело едва ли не «хирургическое вмешательство» в происходящие процессы.
Не предпринималось ничего и потому, что для проведения реформ требуется политическая ответственность перед народом Украины, так как положительные результаты будут видны не сразу, а негативные, болезненные стороны обозначатся уже сегодня.
К президентским выборам 2010 года страна оказалась у критической черты, за которой отсутствие перемен в экономике, политике и социальной сфере могло привести к катастрофическим последствиям. Для реформ необходимы были политическая воля, четкая программа их осуществления, профессиональная команда и, несомненно, поддержка со стороны украинского народа. Все эти факторы способствовали победе Виктора Януковича, который, став Президентом Украины, незамедлительно приступил к намеченным преобразованиям.
Мы видим, насколько сложно реформы проходят и стадию законодательной инициативы, и стадию принятия законов, и как порой неоднозначно воспринимаются отдельными слоями общества, интересы которых они затрагивают. Кроме этого, находящиеся в оппозиции политические силы в своих целях всячески искажают принимаемые Президентом, Верховной Радой и Кабинетом Министров кардинальные меры на улучшение ситуации в стране. И у рядового избирателя зачастую складывается негативное восприятие происходящего. При этом как-то в сторону отходит тот факт, что принимаемые меры уже дают положительные результаты.
Например, новый Налоговый кодекс, главная задача которого заставить всех платить налоги и вывести экономику из тени, дает предпринимателям больше возможностей для работы. Значительно сокращено количество налогов, снижены их ставки, упрощено множество процедур, допускается направление прибыли на модернизацию предприятий. А введение системы автоматического возмещения НДС, по словам экспертов, уже позитивно сказалось на экономике страны.
Помните, как много в начале высказывалось нареканий, критики в адрес нового Налогового кодекса? Но альтернативные решения для благоприятной совместной работы бизнеса и государства были найдены. Тут уж действительно: посадил зернышко в землю, дождись, пока оно вырастет и даст плод.
Наверное, у всех перед глазами свежа картинка: стоящие в пикетах чернобыльцы. Многие, очевидно, не согласны, что у ликвидаторов отбирают льготы или урезают пенсии. Но этот фон навязывают нам отдельные средства массовой информации, заинтересованные в подогревании брожений в обществе. А на практике решением Кабинета Министров пенсии для чернобыльцев с января 2012 года увеличат в 2—2,5 раза, т. е. до 4—5 тысяч гривен. В следующем году, по словам Президента Украины, социальная защита, которая касается и чернобыльцев, и афганцев, усилится и в цифровом эквиваленте составит 25%. Никогда и ни для какой категории населения за годы независимости не было такого повышения. Упомянутый документ Кабмина — решение вопроса, который тянется с 2005 года, когда при перерасчете пенсий о чернобыльцах просто забыли. Зато сегодня оппозиция беззастенчиво использует чернобыльцев и афганцев, бросая их на баррикады, понукая противостоять власти.
Я остановился на двух моментах, получивших наибольший резонанс в СМИ. Но аналогичная картина наблюдается практически по любому принятому Верховной Радой законопроекту. В такой обстановке работать депутату непросто. Тем не менее мною, как субъектом законодательной инициативы, в 2011-м к рассмотрению парламентом предложены 5 законопроектов, внесены изменения в Закон Украины «О туризме». Среди принятых законодательных актов — изменения в Налоговый кодекс и Постановление Верховной Рады Украины о праздновании на государственном уровне 1800-летия основания г. Судака, который получит из бюджетов разных уровней средства на благоустройство улиц, набережной, парков и памятных исторических мест, строительство дошкольного учебного заведения, газопровода среднего и низкого давления, капитальный ремонт зданий, проведение международной научной конференции, издание Юбилейной книги и т.д.
В минувшем году мною внесено 136 поправок в Налоговый кодекс, Законы Украины «О государственном бюджете Украины на 2012 год», «О Совете министров Автономной Республики Крым», «О государственной службе». Полностью приняты 124 поправки, две — частично.
С особой тщательностью подхожу к обсуждению и принятию законов, которые затрагивают интересы Крыма и крымчан. Являясь председателем подкомитета по вопросам природопользования Комитета Верховной Рады Украины, членом Коллегии министерства по вопросам экологической политики, непосредственно участвую в обсуждении жизненно важных проблем экологии, защиты земли, лесов, прибрежных зон.
В мае 2011-го парламентом Украины принято Постановление о создании Временной специальной комиссии Верховной Рады Украины по вопросам Автономной Республики Крым. Я был назначен ее председателем. Комиссии поручено отработать проекты законов и других актов, касающихся конституционно-правового статуса АРК, делегирования полномочий автономии.
Одним из важнейших направлений депутатской деятельности считаю работу в избирательном округе. Совместно с депутатами Верховного Совета АРК, председателями районных советов и райгосадминистраций, Судакским городским головой, поселковыми и сельскими головами участвую в решении проблем, обозначенных в социальных договорах избирателей Советского, Белогорского, Нижнегорского районов и города Судака. Их круг традиционен: жилищно-коммунальные вопросы, газификация, водоснабжение, водоотведение, ремонт дорог, развитие здравоохранения и образования.
Больших капитальных вложений требуют газификация Белогорского района, сел Краснофлотскогои Чапаевки Советского района, Акимовки и Садового Нижнегорского района, очистные сооружения Судака и пгт. Нижнегорского, строительство водовода Яблочное--Белая Скала, амбулатории Новожиловского сельского совета Белогорского района. Наша цель — добиться сдачи в эксплуатацию этих объектов.
Удалось решить проблему реконструкции системы отопления детского сада в Зуе, основательно продвинуться в организации и финансировании капитального ремонта детсада в Садовом, оказать содействие в проведении ремонта Мичуринского дошкольного учреждения.
Большим праздником для Чапаевки стало получение нового школьного автобуса, который в любую погоду из окрестных сел доставляет ребятишек на занятия. В селе Раздольном открытие отремонтированной дороги скрасило рядовые будни местных жителей. Радостью светились лица судакчан из квартала «Долина роз», когда вводился в эксплуатацию газопровод среднего давления. Сколько сил и труда положено на то, чтобы 1 сентября, в день 70-летия, школа-гимназия №1 г. Судака встретила учеников и учителей обновленной, капитально отремонтированной! И таких примеров немало.
В каждом из районов данного избирательного округа я участвовал в публичном обсуждении проекта «Открытый народный бюджет». Это хорошая инициатива, привлекающая к формированию главного финансового документа не только специалистов, но и общественность.
Встречи с избирателями, выполнение их конкретных наказов — неотъемлемая часть моей депутатской деятельности. Работа с людьми не менее важна, чем новые законы, не замирает в период «от выборов до выборов», давно стала отлаженным системным процессом.
Главные приоритеты остаются прежними — участие в судьбе ветеранов, социально незащищенных граждан, защита интересов и прав избирателей, депутатское реагирование на их обращения.
В 2011-м состоялось 178 встреч с избирателями на предприятиях и по месту жительства. Получено 798 письменных и устных обращений, проведено 62 приема избирателей. Каждый раз, читая депутатскую почту, встречаясь с избирателями, невольно думаю, что за годы так называемого «безвластия в Украине» у людей накопилось много проблем, которые на местах невозможно решить сиюминутно. Учитывая, что сегодня вертикаль власти практически повсеместно представлена членами Партии регионов, действовать стало легче. Но чтобы закрыть все проблемы быстро, нужен не один бюджет, а десяток. Более 500 депутатских обращений направлено мною по письмам и устным просьбам граждан, руководителей органов местного самоуправления. Из них, 83 — в Совет министров и Верховный Совет автономии, более 30 — в центральные органы исполнительной государственной власти Украины, около 300 — в органы исполнительной власти на местах. Много обращений адресовано Главному управлению Министерства внутренних дел и Прокуратуре АРК, Республиканским комитетам по земельным ресурсам, строительству и архитектуре, ведется большая переписка с «Крымэнерго» и «Крымгазом». Благодаря депутатским обращениям удается выполнить многие наказы или ускорить решение конкретных вопросов.
Здоровье каждого человека — большая ценность, поэтому всегда внимательно отношусь к просьбам оказать помощь в лечении, реабилитации, проведении операций. В этом году удалось помочь более чем 30 ветеранам войны и труда, 13 детям оказано содействие в лечении сложных заболеваний. Для 35 детей-инвалидов (9 из Советского района, 5 из Нижнегорского, 21 из Белогорского) приобретены путевки на реабилитацию в санаториях.
За это я благодарен В.Полищуку, А.Астахову, Ф.Киселеву, Е.Садогурской, Н.Игнатонене и, конечно же, С.Доничу.
Горько говорить, но часто сталкиваюсь с отсутствием должного участия к проблемам инвалидов со стороны ответственных работников. Это касается прежде всего управлений социальной защиты, выделяющих инвалидные коляски и определяющих людей в психоневрологические интернаты. Нельзя быть равнодушными чинушами, работая на государственной службе с этой категорией людей.
Много обращений получаю по вопросам нарушений земельных прав, фактам халатного расследования правоохранительными органами дорожно-транспортных происшествий. Ни одно из писем такого плана не оставляю без внимания.
Обращения избирателей из сельскохозяйственных районов подтверждают актуальность земельной реформы, с проведением которой, по словам президента, «нельзя ждать, надо двигаться, не останавливаться». Земельный рынок позволит закрепить эффективного собственника, даст возможность задействовать механизм ипотечного кредитования, с помощью которого можно привлекать долгосрочные средства для финансирования и внедрения инновационных технологий, создавать новые рабочие места.
А сегодня люди пишут, что получают жалкие копейки за земельные паи, сданные в аренду. Многие, разочаровавшись в арендаторах, хотят расторгнуть договора. Не все собственники паев смогли оформить землю и получить сертификаты, поэтому данные на них не внесены в Земельный кадастр. Около 17% избирателей приходят ко мне именно с этими вопросами. Помогаю по мере возможностей. А вот управлениям по земельным ресурсам на местах необходимо активизировать деятельность, это их прерогатива.
Более сотни обращений получено мною от детей войны. В стране их — 8 миллионов. Почти все — пенсионеры с небольшими пенсиями. Безусловно, каждый из них достоин лучшей жизни. К сожалению, сегодня страна физически не имеет возможности в полном объеме выполнить взятые ранее обязательства. Но я уверен, в ближайшее время обязательно будет найдено решение многострадальной проблемы.
В 2011 году под моей редакцией вышла историко-документальная книга «Пусть живые запомнят», в которой впервые основательно представлена история Судака в годы Великой Отечественной войны, опубликованы воспоминания судакчан — ветеранов и старожилов. Написанная к 70-й годовщине начала Великой Отечественной войны, книга стала значительным взносом и в грядущий юбилей города. Издание не только вызвало неподдельный интерес у читателей, но и заслуженно признано лауреатом Премии Автономной Республики Крым за 2011 год.
Сделанное в округе — результат слаженной работы большой команды, в составе которой члены Партии регионов, депутаты всех уровней, председатели районных советов и райгосадминистраций, сельские и поселковые головы, руководители предприятий, активисты общественных организаций и просто неравнодушные к жизни своих села, города, района люди. Благодарю всех и рассчитываю, что и впредь мы будем действовать сообща во благо процветания Украины и Крыма, добиваться повышения жизненного уровня людей.
Хочу поблагодарить уходящий год за неоценимый профессиональный и жизненный опыт, достижения, свершения и даже за трудности, которые нас закаляют и делают сильнее. Пусть 2012-й станет для каждого крымчанина годом осуществления светлых надежд, дерзких замыслов и грандиозных планов. Пусть в ваших семьях царят мир, согласие и благополучие. Пусть все будут здоровы. Давайте верить в лучшее! А я бы еще добавил — и работать, не сидеть сложа руки. И тогда все загаданное обязательно сбудется!
Борис Дейч, народный депутат Украины.
http://www-ki.rada.crimea.ua/index.php/2011-03-13-11-25-30/3464-2012-01-04-07-54-50

АНАТОЛІЙ СЕМИНОГА: «КІНЕЦЬ СВІТУ НЕ НАСТАНЕ»
Юлія Фомічова, «Вечірні Черкаси», 03.01.2012
Народний депутат родом зі Смілянщини - про політичні ігри, бюджет наступного року та екологію Черкащини.

Анатолій Семинога часто приїздить у рідний край – на Черкащину. Він народився у Самгородку Смілянського району і не цурається свого походження. Нині він – голова Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Про те, що його приводить на Черкащину та над чим мізкує у столиці, розповідає народний депутат «Вечірці».
Досьє: Анатолій Семинога
Рік народження: 2 травня 1960 року.
Освіта: Київський державний торгово-економічний університет, за кваліфікацією економіст.
Кар'єра: моторист Київського суднобудівного-судноремонтного заводу, помічник капітана, начальник електростанції, учасник бойових дій у Демократичній Республіці Афганістан, директор ВАТ «Куявія», директор ВАТ «Марія», генеральний директор ВАТ «Агро-Рось», народний депутат 4, 5, 6 скликання.
Сім'я: одружений. Раніше був у шлюбі з відомим українським модельєром Айною Гассе. Має троє дітей.
Улюблена страва: український борщ.
– Ви щойно повернулися з Верховної Ради України. Над чим зараз ламаєте голову у парламенті?
– Закінчився не тільки пленарний тиждень, а й пленарний рік. Останній тиждень роботи був присвячений підганянню усіх питань, які не встигли вирішити до цього. Я як голова комітету з екологічних питань, звичайно, переймався прийняттям екологічних законів: нам удалося добитися внесення змін до Земельного кодексу про розпорядження землями лісового фонду. Практично всі ліси є державними, і до сьогодні було надано право місцевим радам виділяти наділи до лісового господарства до гектара. Це призвело до того, що почали будувати в лісах особняки, будинки. Існувала така практика, яка завдавала державі величезних збитків. То тільки здається, що лісовий фонд – це наше багатство. Для того, щоб нам мати середній європейський рівень, треба мати насадження лісу до 20%. Сьогодні ми маємо 11,5% лісових насаджень, тому це серйозна проблема, яка впливає не тільки на довкілля, а й на міжнародний статус України. Головною проблемою останній пленарний тиждень було прийняття державного бюджету. Ідеальних бюджетів не буває. Практично кожен бюджет критикується. Цього року найбільше я критикую збільшення видатків на силові структури. СБУ, МВС могли б потерпіти в ці непрості часи і залишитись на рівні фінансування попереднього року. Однак витрати на них збільшились суттєво. Що мене особисто радує і за що я голосував – суттєво збільшились видатки на чорнобильські програми. Таким чином, соціальні напруги, які були в Україні, не пройшли дарма: 3,5 мільярда гривень направлені на збільшення пенсій чорнобильцям. Я вважаю це серйозним позитивом. Водночас збільшено видатки на оздоровлення чорнобильців. Збільшено кошти на будівництво житла. Якщо в минулому році на ці потреби було виділено чотири мільйони гривень, то в цьому – п'ятдесят.
– Цього року бюджетники Черкащини через дефіцит у бюджеті ледь не лишились без зарплати. На наступний рік експерти прогнозують другу хвилю економічної кризи. Як це може позначитися на українцях?
– Ми чудово розуміємо, що криза не закінчилася. Усі очікують другу хвилю. Ми сьогодні бачимо серйозні економічні проблеми в Євросоюзі, Греції, Британії, Іспанії. Хочемо ми цього чи ні, вони вплинуть на ситуацію в Україні, адже ринок збуту української промисловості розташований переважно в Європі. Помилка нинішньої влади, на мою думку, полягає в тому, що немає таких радикальних програм, які б давали можливість розвиватися підприємництву, українському капіталу.
Податковий кодекс не витримує ніякої критики. Сподіватись на те, що наступний рік буде легшим, не випадає: він буде або таким, як цей, або ще важчим у економічному плані. Бюджет теж ризикований. Щоб покрити 40 мільярдів гривень дефіциту, потрібна перспектива розвитку підприємництва. А держава цьому не сприяє.
– Нещодавно Ви проводили виїзне засідання комітету з екологічних питань Верховної Ради України у Черкасах. Які вже напрацювання маєте за його результатами?
– Комітет часто практикує виїзні засідання. Те, що відбулося в Черкасах, було дуже вдалим, адже ми порушили не тільки проблеми Черкащини, а й проблеми ріки Дніпро в цілому, яка є головною водною артерією нашої держави. Головне питання – створити, розробити, затвердити загальнодержавну програму на збереження Дніпра, поліпшення питної води. У Верховній Раді зареєстровано загальнодержавну програму поліпшення екологічної ситуації на річці Дніпро. Закладена сума, яка повинна бути витрачена на фінансування цієї програми, – 46 мільярдів гривень. Така величезна сума не використовувалась на екологію іще ніколи. Минулорічна програма мала фінансування на рівні п'яти мільярдів. Кошти планується витратити на поліпшення екологічної ситуації у Дніпрі, будівництво меліоративних каналів, меліорації в цілому, будівництво очисних споруд, станції очистки води для населення. У ній закладено вирішення проблем Черкаської області: будівництво дамб від Канева до Черкас, укріплення берегів, які руйнуються, будівництва очисних споруд. Це є і результатом нашого виїзного засідання.
– Ви досить часто буваєте на Черкащині, спілкуєтесь із її жителями. Які ще, крім екологічних проблем, визначаєте для регіону як пріоритетні?
– Головна проблема – безробіття, відсутність гідної заробітної плати. Поїздивши селами Черкаської області, я переконався у тому, що навіть там існують проблеми екологічного характеру, і ми працюємо над ними. Насамперед це проблеми сміттєзвалищ. Раніше ми всі вважали, що треба будувати сміттєспалювальні підприємства, які практично знищують сміття, але викидають багато токсичних речовин. Тому світ повернувся до переробки відходів. Думаю, що в Україні ця технологія має прижитися. Ми 20 років нічого не переробляли. Усе накопичували і заривали в землю. Ці проблеми слід вирішувати на високому технологічному рівні.
– Проблеми афганців вам особливо близькі, адже Ви – сам афганець…
– Так, Ви маєте рацію. Це проблема не лише афганців, це проблема всіх військових, які брали участь у бойових діях. Це проблема людей, які воювали на Кубі, у В'єтнамі, інших гарячих точках. Якщо держава посилала цих людей на війну і вони чесно відвоювали і повернулися, то вона перед ними в боргу. Я стою на боці афганців.
– Зараз по Україні пройшла хвиля страйків. Однак експерти стверджують, що точка кипіння ще не настала і страйки не мають сили. Чи не вважаєте Ви їх політичними проектами?
– Незадоволені були завжди. Я пам'ятаю, як декілька років тому, коли почалася фінансова криза, практично кожного дня біля Кабінету Міністрів проводили акції протесту. Це абсолютно правильно і нормально, це допомагає владі звернути увагу на ту чи іншу проблематику. Головне, щоб ці страйки чула влада, щоб вона на них реагувала. Якщо проводяться страйки на вулиці, отже, погано працюють політики. Такі питання повинні вирішуватися на сесії Верховної Ради. А зараз таку кількість депутатів узагалі немає сенсу тримати, адже вирішують усе кілька керівників фракцій, а депутати просто механічно голосують за те, що їм вказали.
– Ви зараз не належите до жодної партії саме через це?
– Жодна партія у нашій країні не здатна зараз вирішити інтереси людей. Партія не повинна бути створена заради одного лідера чи купки таких. Партія має відстоювати інтереси певної групи людей. На жаль, таких партій поки що в Україні я не бачу. Якщо депутат і повинен служити комусь чи чомусь, то своїм виборцям і їхнім інтересам. У нас поки що закон не здатний захищати людські цінності.
– Ви залишаєтесь близькою до села людиною. Подейкують, що навіть за косу ще беретеся…
– Я народився в селі, мої діди, прадіди, батьки – всі селяни, це закладено на генетичному рівні. Зараз за косу не візьмешся, бо зима на вулиці (сміється – авт.), але як тільки приходить весна, для мене найкращим відпочинком є робота на городі, сапання, прибирання, копання, сінокіс. Але зізнаюсь чесно, у господарстві своїх батьків я усе механізував. Ручної праці там фактично немає. Ця праця особисто мені приносить величезне задоволення. Я вважаю себе селянином, людиною, яка народилася в селі, виросла в селі, і нікуди від цього не подінешся. Місто – це тільки робота.
– Чим ознаменувався для вас рік, що минув?
– Рік був непростий, у цьому році було багато розчарувань та проблем різного характеру: і політичних, і чисто людських. Я сподіваюсь, що ці проблеми залишаться в цьому році. Я сподіваюсь, що настане нова космічна ера, яка принесе Україні, що заслужила кращу долю, золоту еру процвітання і розквіту. Кінець світу не настане, але це буде переломний період у нашій державі, після якого з року в рік ми будемо рухатись не вниз, а вгору.
http://vechirka.ck.ua/zhittya/interv%e2%80%99yu/anatolij-seminoga-kinec-svitu-ne-nastane/

РІВЕНЬ І ЯКІСТЬ ЖИТТЯ

БЛАГОДІЙНІ – ЗНАЧИТЬ ДОБРОВІЛЬНІ?
Анна Нікуліна, «Рідне Прибужжя», 05.01.2012, Миколаївська обл.
Студенти професійно-технічного навчального закладу Миколаєва  стали заручниками «благодійництва».

Із початком нового навчального року більшість освітніх закладів уже вкотре опинилися між двох вогнів: в умовах жорсткої фінансової кризи їх державне фінансування знизилося до мінімуму, а потреби залишилися тими ж. Тому знову виникла необхідність звернутися по фінансову підтримку до батьків, доходи яких також змінилися далеко не на краще.
Сьогодні батьки все частіше стикаються із проблемою сплати так званих «благодійних внесків», які «переслідують» їх ще відтоді, коли їхня дитина переступає поріг дитячого садочка. Та що вдієш, адже будь-які гроші втрачають свою справжню вартість, коли йдеться про освіту рідної доньки чи сина. Хочеш не хочеш, але платити мусиш. Слід зазначити, що нині така практика поширена не лише в Україні, а й у багатьох інших країнах, у тому числі й європейських.
У зв’язку зі складною фінансовою ситуацією 14 квітня 2009 року Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова, яка дозволила направляти благодійні кошти, що надходять на рахунок навчальних закладів, не лише на підтримання їх належного стану та задоволення основних потреб навчального процесу, а й на виплату заробітної плати педагогічним працівникам. Тоді це розцінювалося як антикризовий захід. А те, що батьки також постраждали від кризи, чомусь не врахували.
«А що буде з тими, хто не заплатить?»
Не оминула проблема сплати благодійних внесків і студентів Миколаївського будівельного коледжу. У пошуках справедливості вони звернулися до нашої редакції та попросили розібратися із ситуацією, що склалася. Зважаючи на те, що в їх навчальному закладі сесія якраз у самому розпалі, молоді люди побажали не називати своїх імен та прізвищ. Тож ми зобов’язані зберегти цю інформацію у таємниці.
За їх словами, сума благодійних внесків у коледжі є фіксованою і становить 500 грн. на семестр. Тобто за один навчальний рік необхідно заплатити тисячу гривень. Може, це не такі вже й великі гроші, проте не для студента, який отримує стипендію розміром 550 грн. Окрім того, молоді люди стверджують, що кошти, спрямовані на благодійність, є обов’язковими до сплати. Не вносять їх лише ті, хто навчається на контрактній формі. «А що буде з тими, хто не заплатить?», – таке запитання усе частіше лунало з вуст обурених вузівців. У відповідь на нього викладачі ніби ненароком нагадували, що не за горами заліки та іспити… Натяк доволі прозорий.
Безумовно, мало хто хоче добровільно розлучатися зі своєю стипендією, тим паче, що більшість студентів коледжу приїхали на навчання до Миколаєва з інших населених пунктів. Тому вони змушені винаймати житло чи сплачувати за гуртожиток. А ще ж потрібно в щось одягатися, купувати продукти, канцелярське приладдя. Немало коштів забирає і проїзд у громадському транспорті, особливо це стосується тих студентів, які мешкають на околицях міста. Декому допомагають батьки, але фінансові можливості в усіх різні. Можливо, для когось 550 гривень – це й мізерна сума, яку можна витратити на новий одяг чи черговий похід до нічного клубу, а хтось змушений жити на них цілий місяць.
Проте сьогодні нічого не буває безкоштовним. Звичайно, законодавство України гарантує кожному її громадянину незаперечне право на безкоштовну освіту. Зокрема про це сказано в ст. 53 нашої Конституції: «Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах». Аналогічне положення відображено й у Законі України «Про освіту»: «Громадяни України мають право на безкоштовну освіту в усіх державних навчальних закладах незалежно від статі, раси, національності, соціального і майнового стану, роду та характеру занять, світоглядних переконань, належності до партій, ставлення до релігії, віросповідання, стану здоров’я, місця проживання та інших обставин» (ст. 3). Та, на жаль, гіркі реалії сучасного життя не завжди співпадають із тим, що написано на папері. Сьогодні за все потрібно платити, і за якісну освіту в першу чергу. Тож у більшості навчальних закладів благодійні внески – це вже не феномен, а така собі традиція.
Благодійні внески як спосіб виживання
У свою чергу, директор Миколаївського будівельного коледжу Валерій Нестерчук повідомив, що подібні внески тут були започатковані не так давно, в порівнянні з іншими навчальними закладами. Він зізнався, що йому й самому не подобається ця ідея, проте іншого виходу немає: майже 80?% коштів, що надходять до казни коледжу за рахунок платного навчання, йде на заробітну плату викладачів, а державне фінансування повністю відсутнє. «За останні 20 років ми отримали від держави лише 40 тис. грн. на капітальний ремонт. П’ятдесят відсотків комунальних послуг коледж оплачує самостійно. А будівля навчального закладу вже давно потребує капітального ремонту: його головний корпус був збудований ще в 1849 році, а в повоєнний період двічі горів. Наразі в незадовільному стані стеля, каналізація, туалети, система опалення», – пояснив Валерій Андрійович.
Пропозиція щодо сплати благодійних внесків була винесена на розгляд представників батьківського комітету, які проголосували за них позитивно. Рішення, прийняті під час загальних зборів, були зафіксовані в протоколі. Згідно з цим документом у 2010 році до благодійного фонду будівельного коледжу надійшло 136 тис. 908 грн. На зібрані кошти були придбані комп’ютери, будівельні матеріали, миючі засоби, встановлено тепловий вузол у гуртожитку, підготовлена котельня до опалювального сезону та настелена лінолеумна підлога. Слід зазначити, що тоді сума благодійного внеску становила 250 грн. на семестр. А поточного року вона чомусь зросла аж у двічі.
«У цьому році ніяких нарікань чи заперечень із боку батьків не було. Навіть навпаки, деякі члени комітету виступили на підтримку благодійних внесків, – пригадав директор будівельного коледжу. – Тим паче, що всі кошти проходять через банк, потім вони перевіряються Головним управлінням Державного казначейства та Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України й лише після цього надходять на розрахунковий рахунок нашого навчального закладу», – запевнив він. Проте долучатися до благодійництва студенти не поспішають. За перший семестр, який уже добігає кінця, надати матеріальну допомогу захотіли лише 45?% студентів, переважна більшість із них – першокурсники.
У відповідь на запитання про обов’язковість сплати цих внесків Валерій Нестерчук ще раз наголошує на їх благодійному характері, й зауважує, що студенти, які не хочуть чи не мають необхідних коштів, можуть цього не робити. І їм за це нічого не буде. Треба лише особисто повідомити про своє рішення Валерія Андрійовича. Ось, виявляється, як усе просто… А про несправедливе оцінювання на іспитах та заліках, і тим паче про виключення із коледжу взагалі не йдеться. Принаймні так мене запевняв Валерій Андрійович.
Сплачувати чи ні?
Звичайно, проблема благодійних внесків є актуальною не лише в будівельному коледжі, а й у багатьох інших навчальних закладах. Заради якісної освіти молоді люди змушені жертвувати своєю стипендією. І добре, якщо ці кошти йдуть на благо рідної альма-матер. А якщо ні? Тому кожен студент повинен пам’ятати, що збір коштів на благодійність – справа добровільна, а будь-яка вимога з боку викладачів чи адміністрації навчального закладу розцінюється як незаконне здирництво, що, в свою чергу, є кримінальним злочином і карається законом. До того ж благодійний внесок – це не фіксована такса, а будь-яка сума, яку благодійник може собі дозволити пожертвувати.
Тож не варто піддаватися на різного роду провокації. А питання сплачувати чи не сплачувати благодійний внесок ви повинні вирішувати самостійно, а не під чиїмось натиском. Якщо ж ви з певних причин не хочете віддавати свої гроші, то просто не робіть цього. А тим, хто все ж таки наважився виступити в ролі благодійника, слід обов’язково поцікавитися, куди і на що були витрачені його гроші. Як говорить народна мудрість: довіряй, але перевіряй.
http://www.rp.mk.ua/2012/01/blagodijni-%e2%80%93-znachit-dobrovilni/

ЯЙЦА КУРИЦУ НАУЧАТ
Наталия Гончарова, «Крымская правда», 04.01.2012
Что будет с ценами в январе?

В новом году жителям Украины придётся научиться лавировать в быстром потоке смены ценников, который начнётся сразу после 7 января и коснётся практически всех продуктов питания. Если праздничный ассортимент слегка подешевеет, то стоимость продуктов ежедневного потребления начнёт расти. Исключение составят только яйца, цена на которые в декабре превзошла самые смелые прогнозы: дорожать дальше им будет некуда, так как люди станут отказываться их покупать. Но птицеводы от этого не пострадают: финансовые «накрутки» они планируют переложить на курятину, которой переработчики всё активнее пичкают колбасу.
Хлебом единым
Подведя итоги прошедшего года, аналитики продовольственного рынка пришли к выводу, что существенные ценовые изменения не коснулись лишь одного популярного продукта - хлеба. Но эту новость вряд ли можно считать положительной, ведь страна собрала рекордный урожай продовольственного зерна, и цены на муку резко снизились. Но разницу мгновенно «съели» производственные затраты, в частности на изрядно подорожавшую воду и энергоносители. Поэтому ценовая стабильность хлеба на самом деле может продержаться совсем недол¬го: до середины весны, когда будут обнародованы планы на будущий урожай зерновых.
Что касается других популярных продуктов, то здесь картина сложилась в пользу продуктов переработки мяса и молока. В част¬ности варёные колбасы за год прибавили в цене более 20%, копчёности - около 17%, творог - 5,5%, сыр - 3,1%.
Пилюлю подсластила продукция растениеводства, урожай которой удался опять же благодаря хорошей погоде. На рынках подешевели капуста, гречка, картофель, морковь, свёкла, которые своим изобилием перебили торговлю экспортёрам бананов и апельсинов и сбили цены на заморские фрукты. Но жизнь в овощном изобилии оказалась недолгой: из-за нехватки хранилищ треть полученных плодов аграриям пришлось отдать на корм скоту, и уже через месяц мы начнём чувствовать их дефицит, который к лету будет усугубляться. Как при этом поведут себя цены, можно только догадываться.
Яичный блеф
Резкое подорожание яиц, которое приключилось во второй половине декабря, эксперты называют сезонным явлением: куры стали меньше нестись, а предпраздничный ажиотаж породил повышение спроса. Понятно, что этим воспользовались производители, подняв стоимость десятка на полторы-две гривны. К концу первой недели января потребители наедятся и яйца подешевеют как минимум на 70-80 копеек. К середине месяца за десяток яиц придётся платить не более 7,8-8 гривен.
По мнению эксперта Андрея Пороха, примерно в то же время до декабрьского уровня снизятся и цены на свинину и говядину, которые так же были искусственно подняты в предпраздничные дни. А вот популярная курятина оказалась в этом случае свое¬образным изгоем, так как она будет понемногу дорожать, но не более чем на 2-3% за раз. Дело в том, что дешёвым куриным мясом переработчики всё более успешно заменяют более дорого¬стоящее сырьё в колбасных изделиях и полуфабрикатах. Есть надежда, что с усилением правительственного контроля качества мясной продукции курятину станут класть в колбасу вместо привычной сои и крахмального желе. Тогда подорожание наберёт обороты. А пока за килограмм куриной тушки придётся выкладывать 19,5-22 гривны.
Сахар выходит на старт
Как утверждает директор консалтинговой компании «ПроАгро» Николай Верницкий, урожай сахарной свёклы 2011 года уже переработан, готовый сахар хранится на складах, поэтому падение цен на него можно считать законченным. В январе стоимость этого продукта на рынках замрёт в предчувствии перемен, которые могут начаться с первых чисел февраля. Пока же килограмм сахарного песка мы будем покупать по его минимальной стоимости: по 6,5-7 гривен на развес и по 7,8-8 гривен в упаковке. Но подорожание может начаться раньше времени, если потребители бросятся закупать сахар мешками к будущему «закаточному» сезону. В таком случае опять может начаться искусственный ажиотаж, пенять за который придётся на самих себя.
Витамины - в плюсах
Если так называемый «борщевой набор» овощей в начале нового года подорожает на 5-10%, то цены на фрукты начнут больно «кусаться». По прогнозам аналитиков, резче всего начнут дорожать плоды, которые используются для диетического питания: яблоки, лимоны, гранаты, хурма, бананы, а также сухофрукты. Виной тому станут снежные заторы на дорогах и растущее количество желающих восстановить фигуру после праздничных застолий.
В первом случае эксперты советуют дорожникам запастись солью, во втором - подсолнечным маслом, которое, кстати, пока не будет дорожать.
http://www.kp.crimea.ua/newspapers/2012/01/04/yajjca-kuricu-nauchat

ОХОРОНА ЗДОРОВ'Я

РЕФОРМА ЗДРАВООХРАНЕНИЯ: «НЕ ПОВТОРЯЙТЕ КУКУРУЗУ!»
Елена Зеленина, «Время», 05.01.2012, Харьковская обл.
Под занавес ушедшего года в администрации главы государства состоялось ведомственное совещание…

…Посвященное осуществлению реформ сферы здравоохранения в пилотных регионах. Как сообщала газета «Время», реформа стартовала минувшим летом и началась с проведения эксперимента в Донецкой, Винницкой и Днепропетровской областях, а также в Киеве.
Как заявил министр здравоохранения Александр Анищенко, одним из главных постулатов реформы станет развитие центров первичной медицинской помощи, то есть амбулаторий семейной медицины.
Помнится, эксперимент собирались проводить осторожно с 2011 по 2014 год, но теперь власти намерены форсировать события. Создание пунктов семейных врачей по всей стране планируется завершить уже до конца 2012 года. В городах, по идее, один семейный врач будет обслуживать примерно 500 семей. И, как теперь выясняется, гражданам придется попрощаться с привычными поликлиниками.
Прощай, поликлиника?
Как рапортует Мин¬здрав, по состоянию на конец 2011 года в пилотных регионах создано 160 центров первичной медико-санитарной помощи: в Винницкой области — 27, Днепропетровской — 53, Донецкой — 71 и в Киеве — 9.
Согласно проекту Государственного бюджета Украины на 2012 год, на первичный уровень оказания медицинской помощи выделяется 35% всех ассигнований на здравоохранение в городах и районах. Это значительный потенциал, и министр Александр Анищенко усматривает основную задачу в том, чтобы правильно организовать использование выделенных средств: чтобы это было в первую очередь на пользу пациенту, а каждый врач понял, что за хороший, качественный, профессиональный труд он будет получать дополнительное вознаграждение.
Однако реформа здравоохранения в том виде, в котором она предлагается, выводит поликлиники из системы здравоохранения. Нужно ли это делать в крупных городах?
— Перед нами ставится задача передать все наши медицинские учреждения в область, открыть большое количество амбулаторий семейного врача, — рассказывает заместитель харьковского городского головы Светлана Горбунова-Рубан. — У нас есть сомнения, оправданно ли это? К примеру, поликлиника на Алексеевке: отремонтированное здание, диагностическая аппаратура, педиатрия, физиотерапия, гинекология, реабилитация, бассейн – в этом комплексе есть все. Радиус обслуживания – пять километров по вертикали, три – по горизонтали. Население – 79 тысяч человек, весь участок обслуживания пронизан транспортными магистралями. Чтобы добраться до поликлиники, человек должен потратить 10, максимум – 20 минут. Вопрос: какие проблемы этого района смогут решить амбулатории семейного врача и какой уровень медицинской помощи они обеспечат?
По ее оценкам, для обеспечения медицинской помощи по такой схеме только в Харькове понадобится 970 семейных врачей, которых еще следует переподготовить из «узких» специалистов.
Из пилотных регионов – самая развитая сеть медицинских учреждений, оставшихся нам в наследство от Советского Союза, была в Днепропетровской области. Представить, во что там вылилась реформа, можно по таким цифрам: сократили 4281 стационарную койку, закрыто 270 зданий и сооружений общей площадью 280 тысяч кв. метров. Справедливости ради следует сказать, что до реформы в области было 460 с лишним зданий и сооружений (для сравнения: в Харькове — только 123).
Сначала разрушили заводы, теперь взялись за больницы и поликлиники. Интересно, что теперь разместилось в опустевших больницах и поликлиниках Днепропетровщины? Современные высокотехнологические производства или… склады торговых центров?
Врач-деловар?
Согласно реформе, семейный врач становится юридическим лицом – этаким частным предпринимателем, со всеми вытекающими отсюда последствиями: взаимоотношениями с налоговой и милицией, ведением бухгалтерии. Когда же ему лечить пациентов?
— Не повторяйте кукурузу! – восклицает профессор кафедры семейной медицины Харьковской медицинской академии последипломного образования Юрий Снопков, вспоминая небезызвестные инициативы Никиты Сергеевича Хрущева, повелевшего сеять эту теплолюбивую культуру за полярным кругом. – Советская система здравоохранения, созданная академиком Н. Семашко, была и остается по своей организационной структуре лучшей в мире. Даже после войны в СССР не было эпидемии туберкулеза, потому что больным давали пайки.
При сооружении новых микрорайонов в городах можно при создании инфраструктуры открывать амбулатории семейного врача, такая, кстати, успешно работает в МЖК «Интернационалист», но ни в коем случае нельзя трогать то, что сейчас хорошо работает.
Сегодня Харьков – лидер Украины по количеству подготовленных семейных врачей. В регионе их уже свыше 2-х тысяч, по всей Украине – 4,5 тысячи. Семейная медицина задумывалась в 90-е годы, чтобы сэкономить на охране здоровья. Но, по словам профессора Снопкова, таковую может позволить себе только очень богатая страна. Ведь это то же самое, что и личный адвокат.
— Кто просчитывал экономическую составляющую этой реформы? – задается справедливым вопросом директор департамента здраво¬охранения Харьковского горсовета Юрий Сороколат. – Простой пример: чтобы открыть в микрорайонах большого города амбулатории семейного врача, нужно выкупить или арендовать помещения, определить связи, где будут работать диагностические центры и соответствуют ли они необходимым требованиям и будут ли квоты на прием пациентов.
Зато семейная медицина хорошо приживается именно на селе.
— У нас должен быть свой путь к семейной медицине, подчеркивает Юрий Снопков.
А заместитель председателя Харьковской областной государственной администрации по социальным вопросам Игорь Шурма уверен, что не стоит и на селе придавать амбулаториям статус юридических лиц.
— Мы предлагаем Центры первичной медико-санитарной помощи связать со вторым уровнем медицинской помощи – это центральные районные больницы.
Харьковский проект
Харьков предложит свой вариант реформы здравоохранения — об этой инициативе рассказала заслуженный врач Украины Алла Бобейко.
— И губернатор Михаил Добкин, и мэр Геннадий Кернес сегодня настроены на то, чтобы для Харькова была разработана модель реформы здравоохранения, приемлемая для всех крупных городов. В ходе итоговой дискуссии по этому вопросу министр здравоохранения высказался так: у нас сегодня тоже больше вопросов, чем ответов. Для сельской местности предложенная реформа – это шаг вперед. А у нас есть год, чтобы все обосновать, просчитать и внести свои предложения по поводу реформы для большого города.
По ее словам, будет разработан либо отдельный законопроект, касающийся внедрения реформы в крупных городах, либо поправки к существующим законопроектам.
При этом Харькову есть что предложить. Заместитель губернатора Игорь Шурма, в частности, горд тем, что за теми изменениями, которые происходят у нас, пристально следят чиновники в Москве и даже в Берлине. Ведь оказание услуг скорой медицинской помощи нам удалось поставить практически на европейский уровень, если говорить о скорости прибытия на вызов пациента. От звонка на номер 103 до старта бригады врачей, по его словам, проходит всего 24 секунды (в Берлине – 45 секунд). Вот бы еще в чемоданчике у врача «скорой» был набор лекарств и оборудования по европейским стандартам!
Сегодня основная цель, поставленная реформаторами, это изменение финансовых потоков. Но без внедрения страховой медицины, без стабильного наполнения социальных статей бюджета, чем это обернется для пациентов, пока не берутся судить даже специалисты, которых годами воспитывали на принципе «Не навреди!».
http://timeua.info/050112/53560.html

ЗБЕРЕЖЕННЯ ДОВКІЛЛЯ

БЕЗПЕКУ УКРАЇНСЬКИХ АЕС ВИСОКО ОЦІНЮЮТЬ В ЄВРОПІ
Сергій Шевченко, «Рівне вечірнє», 05.01.2012
Після подій на японській станції «Фуку¬сі¬ма-1» безпеці атомної енергетики багато уваги приділяють усі країни світу, де розташовані атомні станції.

В Україні безпечність, стабільність експлуатації АЕС стала наріжним каменем ще після Чорнобиля. Але останнім часом було розроблено і втілено в життя низку заходів, які мають унеможливити будь-які аварії в українській атомній енергетиці. Ці плани втілюються в життя завдяки щоденній наполегливій праці фахівців Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», до складу якої входить Рівненська АЕС (РАЕС).
У світі наразі нараховується близько 440 діючих атомних енергоблоки, майже 30 перебувають у стані будівництва, близько 100 проектуються і будуть збудовані протягом наступного десятиріччя. Питома вага ядерної енергетики в світовій економіці становить 17%. Решта розподіляється так: 19% припадає на гідроенергетику і 64% — на теплову, де використовуються непоновлювані джерела енергії — нафта, газ, вугілля. Враховуючи той факт, що питання дефіциту теплових видів енергії буде загострюватися з кожним роком, світ сьогодні не має альтернативи розвиткові ядерної енергетики. Але у зв’язку з цим зростають вимоги до безпеки атомних станцій.
Питання підвищення безпеки АЕС стало головним на порядку денному Генеральної Асамблеї Всесвітньої асоціації операторів АЕС (ВАО АЕС), що відбувалася 21-28 жовтня в китайському місті Шеньжень. Членом Всесвітньої ради управляючих ВАО АЕС, що складається з 12 експертів світового рівня, вже п’ять років поспіль є президент НАЕК «Енергоатом» Юрій Недашковський. Асамблея поставила перед операторами АЕС питання про вжиття заходів, які мають унеможливити повторення подій, що мали місце в березні нинішнього року в Японії.
Але ще раніше, навесні, питання безпеки ядерної енергетики гостро поставили європейські держави. І це не дивно, адже більшість діючих атомних енергоблоків розташовані в країнах Євросоюзу. 23 березня цього року WENRA (Об’єднання регулюючих та наглядових органів атомної енергетики) заявило про розробку програми перевірки стійкості АЕС до факторів, що спричинили розвиток подій в Японії. Програму було названо стрес-тестом.
Англійське слово «stress» означає «тиск, навантаження». В Інтернет-технологіях, зокрема, стрес-тестом називають перевірку надійності та стійкості програмного забезпечення в умовах перевищення меж нормального функціонування. Стрес-тест в ядерній енергетиці теж має за мету аналітичну оцінку стійкості роботи атомних станцій щодо зовнішніх екстремальних впливів та їхніх комбінацій, а також в умовах виникнення одного або декількох гіпотетичних аварійних подій. Тобто це теоретична робота високопрофесійних фахівців. На основі цих розрахунків надалі розробляються заходи щодо підвищення безпеки атомних станцій.
Українські атомники підтримали ініціативу європейських колег. Критеріями для оцінки результатів стрес-тестів було використано діючі рекомендації МАГАТЕ, а також вимоги до проведення стрес-тестів європейських АЕС (EU «stress-test» specifications). Стрес-тестування пройшли всі атомні станції країни, і загальні результати виконаної праці було надруковано 21 листопада цього року на сайті НАЕК «Енергоатом».
”Результати цільової оцінки безпеки (стрес-тести) ЗАЕС, ХАЕС, РАЕС, ЮУАЕС з урахуванням уроків аварії на АЕС «Фукусіма-1» доповідали фахівці на саміті Євросоюзу в грудні минулого року.
Основні висновки стрес-тесту були пов’язані із сейсмостійкістю станцій. Висновок фахівців беззаперечний — усі українські АЕС спроектовані та збудовані, виходячи з розрахунку на максимально можливий землетрус у 6 балів. А головні споруди станцій — реакторне та турбінне відділення, спецкорпус, резервна дизельна електростанція — здатні витримати коливання ґрунту в 7 балів. Хоча такого землетрусу в Україні ще не фіксувалось і навряд чи він можливий взагалі.
Можливі удари негоди теж не можуть завдати шкоди будівлям та спорудам АЕС, оскільки розраховані на дію повітряної ударної хвилі з тиском 30000 Па. Тоді як проектне навантаження становить всього 4400 Па.
Стрес-тести показали, що немає необхідності розробки додаткових заходів щодо захисту від сильних опадів та ґрунтових вод. Так, для майданчика Рівненської АЕС максимально можливий рівень затоплення за умови руйнування дамби Хрінницького водосховища та при екстремальних паводках ріки Стир становить 165,2 м, що нижче від проммайданчика РАЕС (188,5 м). Що ж до можливого пересихання річки Стир (чого теж не відзначалось у період функціонування станції, але теоретично можливо внаслідок глобального потепління), то вода на охолодження блоків буде подаватись із артезіанських свердловин до 8 діб, чого буде достатньо для того, щоб узяти ситуацію під контроль.
Але українські атомники спрямовані на унеможливлення будь-яких аварій. І величезна теоретична робота супроводжувалась практичними кроками. На станціях почалось впровадження систем примусового аварійного викиду парогазової суміші з гермооболонки. Оснащуються енергоблоки й пасивними допалювачами водню, який спричинив вибух на японській «Фукусімі». Це дозволить у разі потреби знешкодити виділений газ і вибухати буде нічому. Для підвищення надійності модернізуються системи радіаційного контролю та пожежні установки.
Але слід сказати, що рівень безпеки на Рівненській АЕС ще з часів Радянського Союзу був досить високий, що відзначали європейські та міжнародні організації. Після Чорнобилю комісія МАГАТЕ, у складі якої були фахівці з багатьох країн, високо оцінила рівень безпеки станції. А з середини 90-х цей контроль здійснюється постійно. Відтоді за операціями транспортування, прийому, завантаження ядерного палива, вивантаження відпрацьованого палива та відправкою його на утилізацію ведеться спостереження з допомогою відеосистем, які встановлено на енергоблоках №№1,2. Доступ до них мають виключно фахівці МАГАТЕ.
Тоді ж, у 90-х, разом зі спеціалістами МАГАТЕ українські атомники підготували так звані «зелені книги», де було зафіксовано всі виявлені недоліки та прогалини в роботі станцій. Низка програм, що були прийняті з 2002 по 2006 рік, дозволили успішно ліквідувати більшість з них.
Рівненські та хмельницькі атомники стали піонерами в освоєнні нових технологічних систем безпеки для атомних енергоблоків. Однією з найбільш успішних європейські експерти визнали «Програму підвищення безпеки «після пуску» енергоблоків ХАЕС-2/РАЕС-4», у фінансуванні якої брали участь Європейський банк реконструкції та розвитку й Євроатом.
А в 2008-2010 роках всі атомні станції пройшли комплексну перевірку безпеки АЕС. Роботи проводили кращі зарубіжні та вітчизняні експерти в рамках спільного проекту України, Європейського Союзу та МАГАТЕ. Висновки свідчать про високий рівень безпеки вітчизняних АЕС. Зарубіжні експерти відзначили, що енергоблоки атомних станцій НАЕК «Енергоатом» відповідають усім критеріям безпеки, а вимоги щодо забезпечення безпеки реакторних установок виконуються у повному обсязі. За словами глави представництва Єврокомісії в Україні Жозефа Мануеля Пінту Тейшейри, українські АЕС відповідають стандартам безпеки Європейського Союзу.
Робота з налагодження нових систем безпеки на Рівненській АЕС продовжується і нині. Зараз тут реалізуються три проекти в рамках міжнародної технічної допомоги. Останній з них стартував 11 жовтня цього року. Усі проекти фінансуються за кошти Єврокомісії. Німецько-британський консорціум RWE-CA&R-EWN-AMEC виконує у рамках проектів консультативну функцію та функцію моніторингу.
Запорукою безпечної та надійної роботи українських атомних станцій є підвищення професійної кваліфікації керівного та обслуговуючого персоналу. Вагомими подіями, що мають на меті вдосконалення взаємодії персоналу та його практичних навичок, є загальностанційні протиаварійні тренування. 10-11 листопада таке тренування було проведено на Рівненській АЕС. Темою тренування була умовна комунальна аварія, яка призвела до виходу з ладу електропостачання АЕС та відмови системи охолодження реактора. Усі спостерігачі і контролери відзначили, що тренування проведено успішно. Особливу відзнаку отримали професійні дії штабу керівника аварійних робіт на майданчику і персоналу аварійних бригад. Позитивно оцінили спостерігачі впровадження програмного комплексу інформаційної системи СПРУТ. Ця система дозволяє відстежувати події в реальному часі, оперативно оцінювати зміни радіаційної обстановки на супутниковій карті, обмінюватися миттєвими повідомленнями. Цей програмний продукт розробили фахівці РАЕС. Він значно прискорює і спрощує роботу в екстремальних ситуаціях.
Керівництво НАЕК «Енергоатом» намагається, щоб праця працівників РАЕС одержала достойну винагороду. Дбають вони і про об’єкти соціальної сфери для свого персоналу. У місті-супутнику Рівненської АЕС при сприянні «Енергоатому» будується школа № 6, дитяча поліклініка, житловий будинок.
А нещодавно у місті відбулося урочисте відкриття сімейного гуртожитку Рівненської АЕС. Щасливим новоселам ключі вручав особисто президент ДП НАЕК «Енергоатом» Юрій Недашковський. Він відзначив, що ця подія відбувається у рік 15-річчя Компанії, рік ювілейний для рівненських енергоблоків. Адже безпечне виробництво електроенергії є основним, але не єдиним завданням Компанії. Турбота про працівника, його якісний відпочинок, різноманітне дозвілля, оздоровлення не менш важливі. Забезпечення житлом працівників атомних станцій є невід’ємною складовою соціальної політики «Енергоатому».
Генеральний директор ВП РАЕС Михайло Колісниченко, вітаючи атомників, згадав, що цей гуртожиток був зведений на початку 80-х, і він сам жив у ньому на початку свого трудового шляху. За два роки була здійснена капітальна реконструкція будівлі з оновленням інженерних мереж, заміною вікон на склопакети, ремонтом вуличного освітлення, оздобленням фасаду сучасними матеріалами. До кінця року тут святкуватимуть 37 новосіль.
— Хочеться вірити, що благодатна енергія будівельників наповнить теплом кожну оселю і перетвориться в енергію життя кожної родини, — відзначив Михайло Колісниченко.
Ці урочисті події відбулись напередодні професійного свята енергетиків, яке відзначається 22 грудня. І хочеться вірити, що слова генерального директора Рівненської АЕС втіляться в життя.
http://www.rivnepost.rv.ua/showarticle.php?art=030145

*                                 *                              *

Повнотекстовий огляд регіональної преси. До випуску ввійшли матеріали, які з’явилися на шпальтах і сайтах обласних та міських газет, а також регіональних інтернет-видань України по 5 січня 2012 року включно.
Зауваження та пропозиції можна надсилати за адресою:
demchenko_o@rada.gov.ua
або телефоном:  255-25-43,
Демченко Олені Анатоліївні.