<> Парламентаризм: сучасний стан і тенденції розвитку (березень 2021 р)

1.        Гнєзділова Н. В. Види  законодавчоЇ експертизи [Електронний ресурс] / Н. В. Гнєзділова // Юрид. наук. електрон. журн. – 2020. – № 9. – Електрон. дані.  Розглянуто законодавчу експертизу як один із найважливіших етапів  прийняття закону. Зазначено, що як свідчить досвід  національного правотворення, завдяки участі значної кількості суб’єктів правовідносин у законодавчому процесі майбутній закон піддається предметному аналізу крізь призму конкретних вимог законодавчої техніки та реальних потреб держави та суспільства. Проаналізовано теоретико-правові питання законодавчого регулювання видів експертизи законопроектів залежно від суб’єкта законодавчої експертизи та акцентовано  увагу, що утвердження в державі законності й принципу верховенства права та реалізація прав і свобод громадян можуть бути реалізовані лише за наявності узгодженого та якісного законодавства. Наголошено, що чітке й неухильне дотримання процедури прийняття законів під час не лише розгляду, а й проходження всіх стадій, етапів розгляду та їх прийняття є гарантією легітимності законодавчого процесу, а відхилення від установленої процедури може призвести до порушення прав та інтересів людини та громадянина. Вказано, що цінність експертизи законопроектів полягає в тому, що вона дає змогу виявити можливі прогалини в законопроекті, несистемність, невідповідність положенням Конституції України, міжнародним актам і зобов’язанням, а також чинним законам. Відповідно до чинного Закону України No 1861-VI ”Про Регламент Верховної Ради України” від 10 лютого 2010 року окреслено такі види експертизи, які є обов’язковими незалежно від суб’єкта законодавчої експертизи, а саме: наукову, юридичну, редакційну, бюджетну та антикорупційну. Текст: http://www.lsej.org.ua/9_2020/12.pdf

2.           Голова Верховної Ради та Президент Європарламенту підписали Меморандум про взаєморозуміння [Електронний ресурс]
/ Прес-служба Апарату Верхов. Ради України // Голос України. – 2021. –
24 берез. (№ 54). — Електрон. дані.  Йдеться про зустріч в межах офіційного візиту до Брюсселя Голови Верховної Ради України (ВР України) Дмитра Разумкова з Президентом Європейського Парламенту Давідом-Марією Сассолі. Сторони обговорили питання реформування ВР України, міжпарламентської співпраці, європейської та євроатлантичної інтеграції, безпекової ситуації на Донбасі та в Криму. Дмитро Разумков запевнив співрозмовника, що керівництво українського парламенту та лідери депутатських фракцій готові впроваджувати кращі європейські практики парламентаризму для підвищення його ефективності, а також високо оцінив ”внесок керівництва Європарламенту та політичних координаторів у справу реформування Верховної Ради України”. За результатами перемовин підписано Меморандум про взаєморозуміння між ВР України та Європейським парламентом з метою ”регулювання спільних рамок для парламентської підтримки, включаючи проведення Діалогів Жана Моне та підвищення спроможності Верховної Ради України”. Текст: http://www.golos.com.ua/article/343623    

3.         Гомонай В. В. Роль Верховної Ради України в механізмі реалізації зовнішньої політики держави / В. В. Гомонай // Наук. вісн. Міжнар. гуманітар. ун-ту. Серія : Юриспруденція : зб. наук. пр. – Одеса, 2020. – Вип. 43. – С. 30-33. – Шифр зберігання в Бібліотеці : Бп17425-43  Розкрито  повноваження Верховної Ради України (ВР України), визначені в ст. 85 Конституції України. Охарактеризовано повноваження ВР України з внесення змін до Конституції України в межах і порядку, передбачених розділом XIII Конституції. Акцентовано увагу на Законі України ”Про внесення змін до Конституції України (щодо стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору)” від 7 лютого 2019 р. Проаналізовано повноваження ВР України з прийняття законів і визначення основних засад внутрішньої та зовнішньої політики. Текст: http://www.vestnik-pravo.mgu.od.ua/archive/juspradenc43/8.pdf   

4.     Етичний кодекс — важлива складова відновлення довіри / Прес-служба апарату Верховної Ради України. // Голос України. – 2021. – № 48.- 16 берез. – С. 3. – Анот.: Заступниця Голови Верховної Ради України Олена Кондратюк провела онлайн-зустріч із колишнім Президентом Європейського Парламенту Петом Коксом, депутатом Європарламенту і доповідачем з питань України Міхаелем Ґалером, представниками генерального директорату Європарламенту з питань зовнішньої політики ЄС та Національного демократичного інституту в Україні. Користуючись нагодою, заступниця Голови Верховної Ради звернулася до Пета Кокса та учасників зустрічі з проханням надати експертну допомогу в розробці такого Етичного кодексу на основі кращих європейських практик. Своєю чергою Пет Кокс запевнив, що український парламент може розраховувати на таке сприяння. – http://www.golos.com.ua/article/343348

5.      Закріпити на рівні закону принципи справедливого розподілу влади [Електронний ресурс] / Секретаріат Першого заст. Голови Верхов. Ради України // Голос України. – 2021. – 16 берез. (№ 48). — Електрон. дані.  Йдеться про відеоконференцію, під час якої Перший заступник Голови Верховної Ради України (ВР України) Руслан Стефанчук обговорив із представниками Європарламенту та Національного демократичного інституту впровадження парламентської реформи. Руслан Стефанчук наголосив, що з метою закріплення на рівні закону принципу справедливого розподілу влади в парламенті та дотримання максимального балансу між коаліцією та опозицією запропоновано внести зміни до Регламенту ВР України щодо статусу парламентської опозиції. Парламентарій вказав, що серед кількох підходів до розуміння поняття ”парламентська опозиція” вирішено зупинитися на такому, відповідно до якого парламентською опозицією є фракції та групи, які не увійшли до коаліції. У свою чергу колишній Президент Європейського Парламенту Пет Кокс зауважив, що на його думку, переважна більшість парламентської опозиції у ВР України абсолютно віддана Україні, хоча й не завжди поділяє погляди коаліції, а також висловив готовність поділитися досвідом і надати необхідну підтримку. Доповідач Європарламенту з питань України Міхаель Ґалер нагадав, що в західному світі також є різні підходи до визначення парламентської опозиції, та закликав дотримуватися балансу між коаліцією й опозицією. Текст: http://www.golos.com.ua/article/343345   

6.       Зозуля О. І. Правовий статус підкомітетів комітетів Верховної Ради України / О. І. Зозуля // Наук. вісн. Ужгород. нац. ун-ту. Серія : Право. – Ужгород, 2019. – Вип. 56, т. 1. – С. 41-45 – Шифр зберігання в Бібліотеці: Бп16060-56/1  Здійснено аналіз теоретичних положень та конституційно-правового регулювання статусу підкомітетів комітетів Верховної Ради України (ВР України). Визначено, що підкомітети як внутрішні робочі органи комітетів ВР України, зазвичай діють на постійній основі, і є порівняно нечисленними та складаються лише із членів відповідного комітету. Зазначено, що в умовах досить широких предметів відання більшості парламентських комітетів та їх нерідко значного персонального складу підкомітети дозволяють досягти більшої спеціалізації (фаховості) комітетів ВР України і цілеспрямованості їхньої діяльності, а також пришвидшити та поглибити роботу над складними питаннями. Текст: http://visnyk-juris-uzhnu-uz.com/wp-content/uploads/2020/12/No.56-1.pdf   

7.        Матеріали круглого столу ”Український конституціоналізм у сучасному вимірі” : 24 черв. 2019 р. / Нац. юрид. ун-т ім. Ярослава Мудрого, НАПрН України, Асоц. випускників Нац. юрид. ун-ту ім. Ярослава Мудрого. — Харків : Бровін О. В., 2019. — 170 с.  – Шифр зберігання в Бібліотеці : А799847  Зі змісту: Конституційно-правова оцінка загороджувального (прохідного) бар’єру у виборчому законодавстві України / Д. В. Лук’янов. – С. 5-8; Законодаче забезпечення місцевого самоврядування у перші роки незалежності України
/ В. Д. Гончаренко. – С. 44-48; Роль Омбудсмена в процесі імплементації Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод
/ Г. О. Дуброва. – С. 51-53.

8.        Матеріали щорічної міжнародної науково-практичної конференції ”Запорізькі правові читання” : [м. Запоріжжя], (19-20 трав. 2020 р.) : [виклад доп. і повідомл. / за заг. ред. Т. О. Коломоєць]. — Запоріжжя : Гельветика, 2020. — 427 с. – Шифр зберігання в Бібліотеці : А809908  Зі змісту : Рецепція доктрини транснаціонального конституціоналізму у вітчизняну практику державотворення
/ Н. В. Верлос. – С. 35-37; Правові підстави для трансформації змістовних конфігурацій правосвідомості парламентарів у бік доброчесності
/ О. Л. Макаренков. – С. 134-138.

9.             Ми зацікавлені в продовженні парламентської реформи [Електронний ресурс] / Прес-служба Апарату Верхов. Ради України
// Голос України. – 2021. – 27 берез. (№ 57). — Електрон. дані.  Йдеться про відеоконференцію Голови Верховної Ради України (ВР України) Дмитра Разумкова з Президентом Європейського парламенту Петом Коксом (2002 - 2004 роки). Дмитро Разумков запевнив, що у ВР України високо цінують та налаштовані продовжити співпрацю в межах діалогів Жана Моне, які є ”ефективним механізмом, який допомагає нам зняти багато кутів і зробити нашу роботу більш конструктивною”. Глава українського парламенту висловив переконання, що Меморандум про взаєморозуміння між ВР України та Європейським парламентом, підписаний 22 березня 2021 року в Брюсселі, стане міцним підґрунтям для подальшої спільної роботи над інституційною реформою українського законодавчого органа влади. Серед актуальних для ВР України питань Дмитро Разумков акцентував увагу на необхідності вирішення проблеми, пов’язаної із внесенням народними депутатами великої кількості поправок до законопроектів для затягування їх розгляду, та повідомив, що в пешому читанні ухвалено законопроект про парламентську службу та йде розробка законопроекту про опозицію. Текст: http://www.golos.com.ua/article/343775  

10.    Наджафгулієв Р. Теоретичні та практичні аспекти правотворчої діяльності парламенту в забезпеченні прав і свобод біженців і вимушених переселенців на прикладі Азербайджанської Республіки / Р. Наджафгулієв // Прав. часопис Донбасу : зб. наук. пр.
/ Донец. юрид. ін-т МВС України. – Кривий Ріг, 2020. – № 3(72). – С. 38-47. – Шифр зберігання в Бібліотеці: Бп14658-3(72)  Розглянуто роль парламенту Азербайджанської Республіки в здійсненні прав і обов’язків  біженців і вимушених переселенців. Особливу увагу приділено  законам, які врегульовують процес реалізації  прав і обов’язків біженців і вимушених  переселенців в Азербайджанській Республіці. Проаналізовано діяльність органів виконавчої влади, що займаються реалізацією прав і обов’язків цих суб’єктів. Визначено роль держави у встановленні правоздатності та дієздатності осіб, що прибули до іншої країни з метою отримання  притулку. Відзначено позитивний  характер підходу з позиції Трудового кодексу Азербайджанської Республіки щодо працевлаштування біженців та вимушених переселенців

11.          Правове життя: сучасний стан та перспективи розвитку : зб. тез наук. доп. XVI Міжнар. наук.-практ. конф. молодих учених :
(27 берез. 2020 р.) / М-во освіти і науки України, Східноєвроп. нац. ун-т ім. Лесі Українки, Юрид. ф-т, Наук. т-во аспірантів і студентів ; [уклад.
Х. М. Полюх, О. Д. Драницька; редкол.: А. В. Цьось та ін.]. — Луцьк : Вежа-Друк, 2020. — 253 с. : іл. — Шифр зберігання в Бібліотеці : А810893  Зі змісту: Особливості правової експертизи законів в Україні / Ю. В. Яценюк. – С. 53-56.

12.          Правове життя сучасної України : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., 15 трав. 2020 р. : у 3 т. / М-во освіти і науки України, Нац. ун-т ”Одес. юрид. акад.”, Півд. регіон. центр НАПрН України ; [відп. ред. М. Р. Аракелян]. — Одеса : Гельветика, 2020. – Т. 2. — 479 с. – Шифр зберігання в Бібліотеці : А809130-2  Зі змісту: Принципи гласності та публічності парламентського контролю за публічними фінансами / У. О. Олексій. – С. 83-85.

13.      Робочі групи Верховної Ради систематизують і удосконалюють законодавство [Електронний ресурс] / Прес-служба Апарату Верхов. Ради України // Голос України. – 2021. – 11 берез. (№ 45). – Електрон. дані.  Йдеться про відеоконференцію Голови Верховної Ради України (ВР України) Дмитра Разумкова з представниками Європейського Парламенту в межах продовження діалогу між Європарламентом і ВР України та здійснення інституційної реформи українського законодавчого органу влади. Президент Європарламенту в 2002 - 2004 роках Пет Кокс акцентував увагу на реформах, які тривають у ВР України, та особливо відзначив вступну промову Дмитра Разумкова на відкритті п’ятої сесії дев’ятого скликання, в якій були окреслені основні принципи діалогу Жана Моне - побудова консенсусу та визначення пріоритетів. Також Пет Кокс позитивно оцінив ухвалення законопроекту про парламентський контроль і зміни в системі голосування за допомогою сенсорної кнопки, що запобігатиме неособистому голосуванню. У свою чергу Перший заступник Голови ВР України Руслан Стефанчук проінформував про наміри українського парламенту розпочати "фундаментальну реформу з питань підвищення якості законодавчої діяльності та законодавства в цілому" та повідомив, що для цього у ВР України створюють низку робочих груп з багатьох напрямів. Руслан Стефанчук нагадав про ухвалення плану законопроектної роботи на 2021 рік та зауважив, що парламент частково "вирішив питання з "кнопкодавством" на юридичному і технічному рівні, і надалі вдосконалюватиме цей механізм". Коментуючи підготовку законопроекту про опозицію, парламентарій зазначив, що "ми відмовилися від ідеї створення окремого закону й ідемо шляхом внесення змін до Регламенту Верховної Ради". Серед законодавчих інновацій, над якими працюють народні депутати, Руслан Стефанчук відзначив проект змін до деяких законів щодо удосконалення процесу планування законопроектної роботи ВР України (№ 5178) та законопроекти про публічні консультації та про засади правотворчої діяльності. Текст: http://www.golos.com.ua/article/343162     

14.    70 років Женевським конвенціям про захист жертв війни : зб. наук. ст. за матеріалами V-х Харків. міжнар.-прав. читань, присвяч. пам’яті професорів М. В. Яновського і В. С. Семенова : 28 листоп. 2019 р. / Нац. юрид. ун-т ім. Я. Мудрого [та ін. ; редкол.: А. П. Гетьман, В. М. Стешенко, О. В. Тарасов]. — Харків : Бровін О. В., 2019. — 346 с. — Шифр зберігання в Бібліотеці : А805039  Зі змісту: Міжнародно-правова характеристика діяльності Парламентської (Консультативної) Ради Європи / Ю. І. Бінковська. – С. 43-45.

15.      Шаповал В.  Нинішня конституційна криза — це наслідок критичних помилок у системі поділу влади / В. Шаповал ; Спілкувався В. Ковальський // Юридичний вісник України. – 2021. – № 9. - 5-11 берез. – С. 4-5.  Володимир Шаповал про шляхи виходу з ситуації, яку в суспільстві характеризують саме як конституційну кризу. – https://yvu.com.ua/volodymyr-shapoval-nynishnya-konstytutsijna-kryza-tse-naslidok-krytychnyh-pomylok-u-systemi-podilu-vlady/

16.    Шашкова М. Убрать лишних / Марина Шашкова // Фокус. – 2021. – № 10 (12 марта). — С. 10-13.  Йдется про ініціативи Президента України Володимира Зеленського щодо скорочення чисельності депутатського корпусу Верховної Ради України (ВР України) та Секретаря Ради національної безпеки і оборони (РНБО) Олексія Данілова, який пропонує обмежити повноваження народних депутатів двома строками. На думку народного депутата від фракції ”Голос” Ярослава Юрчишина, це може призвести до ослаблення парламенту, а голова Комітету виборців України (КВУ) Олексій Кошель зауважив, що ”навантаження на українських депутатів серйозне”, а тому скорочувати депутатський корпус не має сенсу. У свою чергу радник голови Офісу Президента України (ОПУ) Михайло Подоляк висловив думку, що ”300 осіб у парламенті дозволять повністю представити інтереси громадян і зменшити політиканство”.

17.             Шляхтун П.  Конституційний Суд України як надпарламентський орган законодавчої влади / П. Шляхтун, В. Колюх // Право України. – 2021. – № 1 : Доктрина природного права. – С. 215-229. – Анот.: Метою дослідження є з’ясування впливу рішень Конституційного Суду України (КСУ) на систему права України та окреслення правових засобів обмеження можливих негативних наслідків їх ухвалення з урахуванням відповідного зару біжного конституційного досвіду. Обґрунтовується необхідність реформування конституційного статусу КСУ. На основі аналізу зарубіжного конституційного досвіду окреслюються можливі шляхи обмеження компетенції КСУ, передусім у частині його функції наступного конституційного контролю та остаточного характеру ухвалених ним рішень.