Парламентаризм: сучасний стан і тенденції розвитку  (жовтень 2020 року).

1. Верховну Раду перевірили аудитори // Урядовий кур’єр. — 2020. — 27 жовт. (№ 208). — С. 1. Йдеться про перший за роки незалежності України аудит Верховної Ради України (ВР України), проведений Рахунковою палатою. Як повідомив голова Рахункової палати Валерій Пацкан, перевірено ефективність використання бюджетних коштів та управління державним майном за сім років – за 2013-2019 роки. За підсумками перевірки Рахункова палата надала рекомендації, зокрема, про вдосконалення законодавства щодо управління державним майном та оплати праці в державному секторі, а також механізму здійснення виплат, передбачених народним депутатам на оренду житла. Валерій Пацкан відзначив готовність Апарату ВР України врахувати всі зауваження та оперативно усунути недоліки.  Текст: https://ukurier.gov.ua/uk/news/verhovnu-radu-perevirili-auditori/
2. Відкриті до співпраці задля досягнення рівних прав і можливостей жінок // Голос України. – 2020. – № 181. - 1 жовт. – С. 2. Заступниця Голови Верховної Ради Олена Кондратюк разом зі співголовами МФО «Рівні можливості», народними депутатами Марією Іоновою, Інною Совсун та Мариною Бардіною провела першу робочу зустріч з новою Представницею ООН Жінки в Україні Ерікою Квапіловою.Олена Кондратюк від імені Верховної Ради привітала пані Еріку з призначенням та початком місії в Україні. Своєю чергою Представниця ООН Жінки відзначила значний прогрес нашої держави в питаннях досягнення рівності жінок та чоловіків у всіх сферах життя. Під час зустрічі сторони обговорили спільні плани щодо співпраці у питаннях досягнення гендерної рівності в секторах освіти, безпеки та оборони. Текст: http://www.golos.com.ua/article/336489.
3. Високі стандарти етики та професійності в судовій системі є ключовими в питанні довіри до нас // Голос України. – 2020. – № 189. - 13 жовт. – С. 3.  Перший заступник Голови Верховної Ради Руслан Стефанчук разом з головою парламентського Комітету з питань правової політики Андрієм Костіним узяли участь у засіданні Європейської Комісії «За демократію через право». Учасники заходу розглянули надану комісією оцінку відповідності європейським стандартам і цінностям проекту змін до закону про судоустрій і статус суддів та деяких законів України щодо діяльності Верховного Суду та органів суддівського врядування (реєстр. № 3711). Текст: http://www.golos.com.ua/article/336994.
4. Володимирів О. Північна Македонія: Опозиція проти роботи парламенту у віддаленому режимі [Електронний ресурс] / Олександр Володимирів // Голос України. — 2020. — 16 жовт. (№ 190). — Електрон. дані.  Йдеться про рішення керівництва Парламенту Північної Македонії в зв’язку з поширенням в країні коронавірусної інфекції розпочати підготовку до роботи депутатів у віддаленому режимі. Зазначено, що проти цього рішення виступили представники опозиційної фракції ВМРО-ДПМНЄ, які вважають, що віддалений режим є прямим порушенням конституційних норм щодо особистої присутності депутатів під час прийняття всіх рішень, а також є несправедливим стосовно інших громадян, від яких вимагають обов’язкової присутності на робочому місці.  Текст: http://www.golos.com.ua/article/337029
5. Гапоненко В.А.  Специфіка парламентаризму як інституту демократії у сучасній Україні / В. А. Гапоненко // Держава і право : Збірник наукових праць / Ред. кол. Ю. С. Шемшученко, І.О. Кресіна; Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. – К. : Юридична думка, 2020. – Вип.87 : Юридичні науки. – С. 222-233. – К-2 [34С(С2)]. Розглядаються особливості функціонування сучасного українського парламентаризму якінституту демократії. Виявляються основні чинники інституціоналізації парламенту. Аналізуються такі ознаки парламентаризму в Україні, як нестабільність, низький рівень легітимності, імітаційний характер забезпечення демократії у контексті утвердження гібридного політичного режиму.
6. Гошовська В.  Посилення інституційної спроможності Верховної Ради України як умова подолання кризи вітчизняного парламентаризму / В. Гошовська, Л. Пашко, Л. Даниленко // Збірник наукових праць Національної Академії державного управління при Президентові України / За заг. ред. А.П.Савкова; НАДУ при Президентові України. – К.: Вид-во НАДУ, 2019. – Вип.1. – С. 31-43. Текст: Посилення інституційної спроможності Верховної Ради України аналізується як динамічний процес її державницької кристалізації та постійного вдосконалення з притаманними не лише внутрішніми (комплексність, узгодженість між компонентами тощо), а й зовнішніми (уміння адаптуватися, диференціюватися тощо) ознаками як основи формування парламентських цінностей та його стабільності. Наголошено, що динамічний характер процесу посилення інституціоналізації парламенту передбачає його подальший розвиток, результатом якого є роз-гортання чи продовження відповідних парламентських інституціоналізаційних процесів.
7. Добротун Д.С.  Зміна політичної еліти в контексті результатів виборів до Верховної Ради України ІХ скликання / Д. С. Добротун // Держава і право : Збірник наукових праць / Ред. кол. Ю. С. Шемшученко, І.О. Кресіна; Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. – К. : Юридична думка, 2020. – Вип.87 : Юридичні науки. – С. 356-363. – К-2 [34С(С2)]. Характеризуються результати парламентських виборів в Україні 2019 року.
8. Єрмоленко В. М.    Джерельна аграрно-правова природа підзаконних актів Верховної Ради України / В. М. Єрмоленко // Право. Людина. Довкілля. – 2019. – Т. 10, № 1. — С. 35-45.  Розглянуто інші ніж закони правові акти парламенту, зокрема постанови, визначено їх нормативну природу. Проаналізовано доктринальні та законодавчі підходи до поділу зазначених актів на нормативні та ненормативні. Визначено юридичну природу актів Президії Верховної Ради України (ВР України). Встановлено підзаконний характер постанов вищого законодавчого органу. На основі проведеного порівняльно-правового аналізу зроблено висновок про місце постанов ВР України в ієрархічній системі нормативно-правових актів. Текст: http://journals.nubip.edu.ua/index.php/Pravo/article/view/law2019.01.005/11038
9. Качан Я.В.  Сучасні вимоги до підвищення якості проходження публічної служби / Я. В. Качан // Сучасні проблеми державного управління в умовах системних змін : Зб. наук. праць Донецького держ. ун-ту управління. – Маріуполь : ДонДУУ, 2019. – Т.ХХ, вип. 310. – С. 161-173. – (Державне управління). – К-2 [34С3]. Текст: У статті визначено сутність понять "якість" та "якість управління". Встановлено, що під управлінням якістю публічної служби варто вважати налагоджені управлінські дії, які мають на меті забезпечення оптимального рівня якості і ефективності публічної служби за рахунок розробки державної політики у даній сфері.
10. Кондратюк О. Чи стане парламент прикладом для покоління рівності? [Електронний ресурс] / Олена Кондратюк, Дафіна Герчева // Голос України. — 2020. — 27 жовт. (№ 197). — Електрон. дані.  У спільній статті Постійної представниці Програми розвитку Організації Об’єднаних Націй (ООН) в Україні Дафіни Герчевої та заступниці Голови Верховної Ради України (ВР України) Олени Кондратюк йдеться про проблему гендерної рівності, яка є ціллю номер п’ять із сімнадцяти Цілей сталого розвитку. Відзначено, що завдяки спільним зусиллям багатьох організацій та рухів за рівні права чоловіків і жінок за останні роки значно збільшилось представництво жінок в українському парламенті. Вказано на важливий крок України на шляху досягнення цілі сталого розвитку – запровадження 40-відсоткової квоти для осіб однієї статі на місцевих виборах в Україні 25 жовтня 2020 року, що дає можливість збільшити представництво жінок в місцевих та обласних радах і підвищити їх участь та роль у житті громад. Надано інформацію про діяльність створеного за підтримки Європейського Союзу (ЄС), Програми розвитку ООН та керівництва ВР України Офісу парламентської реформи, який розробив та затвердив Стратегію розбудови кадрового потенціалу Апарату ВР України до 2022 року, де передбачено запровадження в Апараті стандартів ґендерної рівності. Висловлено думку, що нормою законотворчості в Україні має стати ґендерно-правова експертиза законопроектів, яка має складатися з трьох етапів: на етапі підготовки до першого читання законопроект надсилається на експертизу щодо відповідності принципу рівних прав та можливостей жінок і чоловіків до Головного науково-експертного управління Апарату ВР України; експертизу законопроекту здійснює визначений головний комітет, в секретаріаті якого за ґендерно-правову експертизу законодавства буде відповідати призначений фахівець; під час підготовки законопроекту до другого читання експертизу законопроекту здійснює Головне юридичне управління Апарату ВР України. Констатовано, що гендерний паритет, ґендерно-орієнтоване бюджетування на всіх рівнях та ґендерна експертиза в законодавчому процесі є нормою життя й запорукою ефективності та успішності багатьох європейських країн. Резюмовано, що ”Україна має величезний невикористаний потенціал, який може бути розкритий на повну завдяки впровадженню кращих практик досягнення рівних прав і можливостей чоловіків та жінок в усіх сферах життя”.  Текст: http://www.golos.com.ua/article/337488
11. Костицька І. О. Теоретико-правові питання визначення ролі парламентарія в суспільстві / І. О. Костицька // Право і сусп-во. — 2020. — № 2. — С. 68-74. Розглянуто питання визначення ролі та місця парламентарія в системі влади. Зазначено, що парламентарій грає ключову роль у суспільстві та в державі, опосередковуючи систему багатоманітних відносин, що мають місце між органами державної влади і місцевого самоврядування, суб’єктами громадянського суспільства та народом у цілому. Встановлено, що парламентарій виступає суб’єктом персоналізації функціонування механізму влади, звичайно, перш за все, законодавчої влади, а також виконує низку інших притаманних йому функцій, що мають конститутивне значення як для системи народного представництва, так і для організації і функціонування парламенту як органу законодавчої влади в державі. Текст: http://www.pravoisuspilstvo.org.ua/archive/2020/2_2020/part_1/14.pdf
12. Кунець І. Ю. Компетенція парламентських комітетів: теоретико-правовий аналіз / І. Ю. Кунець // Вчені зап. Тавр. нац. ун-ту ім. В. І. Вернадського. Серія : Юрид. науки. — 2020. — Т. 31 (70), № 2, ч. 1. — С. 47-51. Проаналізовано сучасні підходи щодо доктринального тлумачення змісту поняття компетенції органу державної влади чи його структурного органу та співвідношення понять "компетенція" і "повноваження", "компетенція" та "функція".  Текст: http://www.juris.vernadskyjournals.in.ua/journals/2020/2_2020/part_1/11.pdf
13. Місюкевич Л. О.    Основні засади реалізації контрольних функцій Рахункової палати у фінансовій сфері в Україні / Л. О. Місюкевич // Публіч. упр. і адміністрування в Україні. – 2019. – Вип. 15. — С. 16-21. Досліджено роль та повноваження вищого аудиторського органу країни – Рахункової палати України. Зазначено, що однією з найбільш важливих умов ефективної діяльності держави є реалізація усього комплексу контрольних функцій, які взаємопов’язані між собою і становлять єдину цілісну систему. Текст: http://www.pag-journal.iei.od.ua/archives/2020/15-2020/4.pdf
14. Писанська Н. Німеччина: Правила проведення виборів на всі випадки життя … [Електронний ресурс] / Наталія Писанська // Голос України. — 2020. — 13 жовт. (№ 189). — Електрон. дані.  Йдеться про зміни до виборчого законодавства, в тому числі і стосовно виборів до парламенту, ухвалені Бундестагом Німеччини в зв’язку з пандемією коронавірусу. Зокрема, схвалено надзвичайний механізм на випадок, якщо політичні сили не зможуть провести свої партійні з’їзди для висування кандидатів на парламентських виборах у ФРН у традиційних форматах через пандемію COVID-19.   Текст: http://www.golos.com.ua/article/336973
15. Прозорість парламенту сприятиме його ефективності [Електронний ресурс] / Інформ. упр. Апарату Верхов. Ради України // Голос України. — 2020. — 7 жовт. (№ 185). — Електрон. дані.  Йдеться про презентацію посібника ”Ефективні комунікації”, підготовленого проектом ЄС – ПРООН з парламентської реформи спільно з громадською організацією ”Інтерньюз-Україна” з метою сприяння впровадженню комунікаційної стратегії Верховної Ради України (ВР України). За словами в. о. керівника Апарату ВР України Михайла Теплюка ”комунікація із суспільством робить парламент більш доступним і зрозумілим”, а посилення прозорості парламенту сприятиме підвищенню його ефективності та дасть можливість громадянам побачити ”реальні плюси і мінуси роботи Верховної Ради та народних депутатів”. Успішним досвідом розвитку комунікаційного напряму поділилася керівниця секретаріату Комітету ВР України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Анжела Малюга, яка зауважила, що нині розширився діапазон інструментів, що використовуються для комунікації та підвищення правової культури громадян.  Текст: http://www.golos.com.ua/article/336799
16. Реформування парламенту неможливе без посилення інституційної спроможності його апарату [Електронний ресурс] / Cекретаріат Першого заст. Голови Верхов. Ради України // Голос України. — 2020. — 29 жовт. (№ 199). — Електрон. дані.  Подано тези виступу Першого заступника Голови Верховної Ради України (ВР України) Руслана Стефанчука під час онлайн-установчої сесії програми підвищення кваліфікації за освітньо-професійною програмою ”Публічне управління та адміністрування”. Руслан Стефанчук розповів про пріоритетні напрями діяльності парламенту та професійну підготовку основних парламентських стейкхолдерів, а також окреслив умови, за яких можливе належне забезпечення виконання множинних функцій ВР України. Перший заступник глави парламенту наголосив на необхідності ”посилення інституційної спроможності Апарату Верховної Ради України, який забезпечує його життєдіяльність”, та нагадав, що завдання удосконалення діяльності Апарату ВР України передбачені в ”Дорожній карті реформ щодо внутрішньої реформи та підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України”. Руслан Стефанчук вказав, що для поліпшення організаційної структури Апарату ВР України важливим є запровадження нових практик управління кадрами та акцентував увагу на такому ключовому напрямку зміцнення спроможності Апарату ВР України як впровадження Стратегії електронного парламентаризму. Руслан Стефанчук зазначив, що кадровій політиці у ВР України мають бути притаманні такі риси, як: системність, наукова обґрунтованість та реалістичність врахування потреб у кадрах; послідовність та поетапність вирішення стратегічних кадрових завдань; єдність та багаторівневість щодо охоплення всього кадрового потенціалу; перспективність; демократичність за цілями, соціальною базою та механізмами розв’язання кадрових проблем; моральність та законодавча забезпеченість. Перший заступник Голови ВР України зауважив, що розроблення та впровадження науково обґрунтованої кадрової політики є найважливішою передумовою успішної реалізації інноваційної стратегії розвитку парламенту України, спрямованої на забезпечення високих темпів його роботи.  Текст: http://www.golos.com.ua/article/337619
17. Руденко В.О.  Скасування депутатської недоторканості: "за" і "проти" / В. О. Руденко // Реформування правової системи України в контексті розбудови правової держави та євроінтеграції : ХІ Всеукраїнська науково-практична конференція: тези доповідей (м. Дніпропетровськ, 23 квітня 2020 р.) / Відп. за вип. В.М.Шкабаро. – Д. : ДУ ім. А. Нобеля, 2020. – С. 48-51. – К-2 [34С1(С2)]. Текст: Розглядються юридичні аспекти відміни  депутатської недоторканості.
18. Савон В. В. Просторово-електоральний аналіз парламентських виборів 2019 року в Республіці Молдова / В. В. Савон, І. О. Гринь // Вісн. Харків. нац. ун-ту ім. В. Н. Каразіна. Серія : Питання політології. – Харків, 2019. — Вип. 36. — С. 47-59. — Шифр зберігання в Бібліотеці : Бп2601-36(2019)пит.пол.  Проаналізовано результати парламентських виборів 2019 року в Республіці Молдова та особливості устрою державної владної вертикалі. Визначено основні детермінанти домінуючих політичних процесів, опорні регіони основних політичних сил, з’ясовано і досліджено загальний політичний ландшафт республіки, визначено головні його закономірності. Визначено специфічні особливості виборчого законодавства країни. Виокремлено деякі особливості перебігу національного виборчого процесу. Встановлено ефективну кількість партій у Парламенті Республіки Молдова та розглянуто конфігурації потенційних парламентських коаліцій. Текст: https://periodicals.karazin.ua/politology/issue/view/967/1225
19. Сміян Н. Не може бути безпечної Європи без безпечної України [Електронний ресурс] / Надія Сміян // Голос України. — 2020. — 24 жовт. (№ 196). — Електрон. дані.  Подано тези виступу заступниці Голови Верховної Ради України (ВР України) Олени Кондратюк на Спеціальному Київському безпековому форумі, в якому взяли участь українські та міжнародні політики, а також представники дипломатичного корпусу. Олена Кондратюк акцентувала увагу на місці України на європейському просторі та висловила думку щодо необхідності створення нового плану для Східної Європи, ключовим елементом якого має стати повноцінне членство України у Європейському Союзі (ЄС) та НАТО. Парламентарій вказала на роль Верховної Ради України (ВР України), яка ”має відігравати визначальну роль – формувати стратегію та здійснювати належний парламентський контроль за процесами європейської та Євроатлантичної інтеграції”, адже ”саме до повноважень парламенту належить визначення засад внутрішньої та зовнішньої політики”. Олена Кондратюк закликала до відповідальності владу, яка ”не має права розкидатися довірою своїх громадян”, та нагадала, що ”лише за рік рівень довіри до всіх владних інститутів впав до критичної позначки”. Також заступниця Голови ВР України наголосила, що неприпустимо недооцінювати загрозу пандемії, та запропонувала ”негайно взятися до розробки та втілення ефектної безпекової стратегії України в умовах нових глобальних біологічних викликів”. Коментуючи питання мирного врегулювання на Донбасі, політик зауважила, що повернення миру можливе не будь-якою ціною, і суспільство ніколи не дозволить перетнути ”чіткі червоні лінії”. В цьому контексті Олена Кондратюк висловила переконання, що ”війна не завершиться доти, доки Росія в цьому політично та геополітично буде зацікавлена”. Правду український політик назвала підвалиною для нового плану для Східної Європи та парадигмою тісної співпраці, адже саме ”правда, а не маніпуляції, не хитрощі та фейки, має стати зброєю політиків”. ”Розвиваючи взаємовигідні та рівноправні відносини з іншими державами, Україні варто зосередитися на поглибленні регіонального співробітництва. Зокрема, нової політики добросусідства та співпраці, передусім, із Польщею, Словаччиною, Угорщиною та Румунією. Вирішення всіх відкритих питань із сусідами, з ЄС та країнами Євроатлантичного простору значно полегшить нам вступ до цих інституцій!”, – заявила, звертаючись до учасників форуму, заступник Голови ВР України.  Текст: http://www.golos.com.ua/article/337425
20. Спільне Комюніке співголів Парламентського комітету асоціації між Україною та ЄС / Інформаційне управління апарату Верховної Ради України. // Голос України. – 2020. – № 185. - 7 жовт. – С. 1-2.  1 жовтня 2020 року, за декілька днів до 22-го двостороннього саміту Україна — ЄС, відбулось неформальне онлайн-засідання Бюро Парламентського комітету асоціації між Україною та ЄС.Під час засідання відбувся відкритий обмін думками щодо очікувань та пріоритетів майбутнього двостороннього саміту, який повинен принести важливі результати та міцно закріпити зусилля України щодо впровадження реформ на шляху до подальшої європейської інтеграції. Відбувся відвертий обмін інформацією про майбутні місцеві вибори в Україні, оскільки вони є важливим кроком у рамках реформи демократизації та децентралізації в Україні. Текст: http://www.golos.com.ua/article/336736.
21. Стартувало навчання в Українській школі законотворчості [Електронний ресурс] / Інформ. упр. Апарату Верхов. Ради України // Голос України. — 2020. — 30 жовт. (№ 200). — Електрон. дані.  Йдеться про початок навчального процесу в Українській школі законотворчості в Інституті законодавства Верховної Ради України (ВР України). До учасників установчої сесії в онлайн-режимі звернувся Перший заступник Голови ВР України Руслан Стефанчук, який розповів про пріоритетні напрями діяльності парламенту й професійну підготовку основних парламентських стейкхолдерів та наголосив на множинності функцій ВР України, визначивши умови, за яких буде забезпечене їх ефективне виконання. Руслан Стефанчук відзначив важливість посилення інституційної спроможності Апарату ВР України як важливої умови реформування парламенту. Перший заступник глави парламенту зазначив, що розроблення та впровадження науково обґрунтованої кадрової політики є нагальною потребою та найважливішою передумовою успішної реалізації інноваційної стратегії розвитку парламенту України, спрямованої на забезпечення високих темпів його роботи. В. о. директора Інституту законодавства ВР України Євген Бершеда розповів про діяльність Української школи законотворчості, ідея створення якої належить народному депутату, академіку Національної академії наук України (НАН України), керівнику Інституту законодавства протягом тривалого часу Олександру Копиленку. Зокрема, Євген Бершеда проінформував, що Школа за сімнадцять років свого існування надала методологічну та освітню допомогу майже двом тисячам осіб – народним депутатам, їхнім помічникам-консультантам, співробітникам Апарату парламенту, посадовим особам органів місцевого самоврядування. У відеозверненні до учасників сесії заступниця Постійної Представниці ПРООН в Україні Манал Фоуані відзначила, що важливим аспектом імплементації Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом (ЄС) є створення ефективних, підзвітних і прозорих публічних установ та державних органів, та запевнила, що комплексна реформа, яку розпочала ВР України, підтримується міжнародними партнерами з розвитку, зокрема ПРООН у партнерстві з ЄС.  Текст: http://www.golos.com.ua/article/337688