Парламентаризм: сучасний стан і тенденції розвитку  (вересень 2020 року).

1. Актуальні проблеми юридичної науки : зб. тез Міжнар. наук. конф. ”Вісімнадцяті осін. юрид. читання”,  м. Хмельницький, 25 жовт. 2019 р. / НАПрН України, Хмельниц. ун-т упр. та права ім. Л. Юзькова, Євраз. асоц. правн. шкіл та правників. — Хмельницький : Хмельниц.  ун-т упр. та права ім. Л. Юзькова, 2019. — 577 с. – Шифр зберігання в Бібліотеці:  А804416 Зі змісту: Эволюция парламентаризма в ФРГ / П. В. Башкова. – С. 89-91; До питання про теоретико-правовий зміст юридичної відповідальності парламентарія / І. О. Костицька. – С. 140-142; Співвідношення конституційно-правової та політичної відповідальності парламентаріїв / І. В. Рижук. – С. 175-178.
2. Актуальні шляхи удосконалення українського законодавства : зб. тез наук. доп. і повідомл. XI Всеукр. наук.-практ. конф. науковців, практ. юристів, аспірантів та студентів, м. Харків, 16 трав. 2020 р. / Нац. юрид. ун-т ім. Ярослава Мудрого, Юрид. клініка ; [редкол.: В. П. Янишен, Я. О. Токарь, М. Р. Рудковська]. — Харків : Право, 2020. — 244 с. – Шифр зберігання в Бібліотеці:  А807273 Зі змісту: Питання неналежного виконання народним депутатом обов’язків / К. А. Чала. – С. 33-37.
3. Аліксійчук О.  Парламентаризм як новий напрям науки державного управління / О. Аліксійчук // Голос України. – 2020. – № 161. - 4 верес. – С. 3. Питання, зокрема про зарубіжний досвід та українські реалії парламентаризму, вдосконалення законотворчого та законодавчого процесів, запобігання проявам політичної корупції у парламентській діяльності, впливу державного фінансування на якісне оновлення політичних партій, забезпечення гендерної рівності у Верховній Раді України, розбудови стратегії кадрового потенціалу апарату Верховної Ради тощо  знайшли своє відображення в оновленому і розширеному підручнику авторів — «Парламентаризм» (Парламентаризм: підручник. 2-ге вид., допов. й розшир. / В.А. Гошовська та ін.; за ред. В.А. Гошовської. Київ : НАДУ, 2019. 704 с.). Текст:  http://www.golos.com.ua/article/335348.
4. Вітович  І. Секвестр парламенту / ІгорВітович // Україна молода. — 2020. — 22 верес. (№ 90). — С. 5.  Йдеться про проведений в Італії дводенний всенародний референдум з питанняскорочення на третину числа парламентаріїв. Зазначено, що реформа щодо скорочення членів Сенату з теперішніх 315 до 200 та Палати депутатів із 630 до 400 схвалена обома палатами парламенту в жовтні 2019 року, і таким чином кількість парламентаріїв має бути зменшена з 945 до 600.  Текст: https://www.umoloda.kiev.ua/number/3640/2006/150225/
5. Горбунова О.  Канікули не завадили активній роботі / О. Горбунова // Голос України. – 2020. – № 161. - 4 верес. – С. 4.  Серпень, попри парламентські канікули, виявився дуже насиченим на події за участю керівництва Верховної Ради та народних депутатів. Голова Верховної Ради Дмитро Разумков, зокрема, відвідав із робочою поїздкою низку регіонів України, провів зустріч із Надзвичайним і Повноважним Послом Латвійської Республіки в Україні Юрісом Пойкансом. Крім того, глава парламенту разом із своїм Першим заступником Русланом Стефанчуком, народними депутатами та членами уряду взяв участь в урочистих заходах з нагоди Дня Державного прапора та Дня Незалежності України. Текст: http://www.golos.com.ua/article/335341.
6. Горбунова О.  Один референдум — одне запитання Такий принцип закладено у законопроекті про народовладдя / О. Горбунова // Голос України. – 2020. – № 171. - 18 верес. – С. 3. Комітет Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування рекомендуватиме парламенту ухвалити у другому читанні та в цілому проект закону «Про народовладдя через всеукраїнський референдум» (№ 3612). Відповідне рішення було ухвалено на засіданні комітету, участь в якому узяв Перший заступник Голови Верховної Ради Руслан Стефанчук. Текст:  http://www.golos.com.ua/article/335949.
7. Горбунова о.  Робоча група проаналізує звернення Леоніда Кравчука щодо виборів / о. Горбунова // Голос України. – 2020. – № 154. - 27 серп. – С. 1-2.  Учора Комітет Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування зібрався на засідання, аби заслухати позицію голови Тристоронньої контактної групи Леоніда Кравчука й обговорити питання постанови щодо місцевих виборів. Сам Леонід Кравчук у коментарі під стінами парламенту повідомив, що не ставить за мету, аби Верховна Рада внесла якісь зміни до постанови. «Я кажу: прошу вас розглянути моє звернення і визначити відповідність прийнятих у Мінську документів і у Верховній Раді», — сказав він. Текст:  http://www.golos.com.ua/article/335009.
8. Горбунова О. Парламент має стати більш ефективним, підзвітним та прозорим у виконанні своїх конституційних функцій [Електронний ресурс] / Олена Горбунова // Голос України. — 2020. — 23 верес. (№ 175). — Електрон. дані.  Йдеться про проведену в межах реалізації проекту ЄС-ПРООН з парламентської реформи Дискусію високого рівня щодо посилення ролі Верховної Ради України (ВР України) у досягненні Цілей сталого розвитку (ЦСР) за участі Першого заступника Голови ВР України Руслана Стефанчука, віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанішиної, Постійної представниці Програми розвитку ООН в Україні Дафіни Ґерчевої, народних депутатів, урядовців, працівників Апарату ВР України та секретаріатів парламентських комітетів, неурядових організацій та міжнародного науково-експертного середовища. У своєму виступі Руслан Стефанчук зазначив, що ”Цілі сталого розвитку” є основою для досягнення кращого та стабільнішого майбутнього”, та нагадав, що Президент України Володимир Зеленський 30 вересня 2019 року підписав відповідний указ щодо імплементації до 2030 року ЦСР в Україні. Перший заступник Голови ВР України наголосив, що реалізація завдань із забезпечення сталого розвитку потребує комплексного підходу та об’єднання зусиль парламенту, уряду та всіх фахівців у цій сфері. Політик назвав дуже цінними презентовані під час Дискусії дослідження щодо реалізації ЦСР національними парламентами держав – членів Європейського Союзу (ЄС) і рекомендації для ВР України та зауважив, що цей досвід потрібно зіставляти з тими реаліями та традиціями, які є в українському парламенті. У свою чергу постійна представниця Програми розвитку ООН в Україні Дафіна Ґерчева запевнила, що ПРООН та інші агенції ООН продовжуватимуть допомагати Україні з реалізацією ЦСР та висловила сподівання на ”посилене та продовжене партнерство з парламентом щодо Цілей сталого розвитку, адже вони дуже важливі”.  Текст: http://www.golos.com.ua/article/336128
9. Гошовська В.  Посилення інституційної спроможності Верховної Ради України як умова подолання кризи вітчизняного парламентаризму / В. Гошовська, Л. Пашко, Л. Даниленко // Збірник наукових праць Національної Академії державного управління при Президентові України / За заг. ред. А.П.Савкова; НАДУ при Президентові України. – К. : Вид-во НАДУ, 2019. – Вип.1. – С. 31-43.  Посилення інституційної спроможності Верховної Ради України аналізується як динамічний процес її державницької кристалізації та постійного вдосконалення з притаманними не лише внутрішніми (комплексність, узгодженість між компонентами тощо), а й зовнішніми (уміння адаптуватися, диференціюватися тощо) ознаками як основи формування парламентських цінностей та його стабільності. Наголошено, що динамічний характер процесу посилення інституціоналізації парламенту передбачає його подальший розвиток, результатом якого є роз-гортання чи продовження відповідних парламентських інституціоналізаційних процесів.
10. Довіра до парламенту як інституції – це основна місія брендингової стратегії Верховної Ради [Електронний ресурс] / Прес-служба Апарату Верхов. Ради України // Голос України. — 2020. — 26 верес. (№ 178). — Електрон. дані.  Йдеться про прес-конференцію заступниці Голови Верховної Ради України (ВР України) Олени Кондратюк, яка з робочим візитом перебувала на Львівщині. Парламентарій проінформувала про нову брендингову стратегію ВР України, мета якої створити сучасний образ парламенту, що відповідає євроінтеграційному курсу держави, і в той же час відображає ”його особливу історичну роль в розбудові незалежної України”. Олена Кондратюк зауважила, що останнім часом провідні парламенти Європи та світу також оновили свої брендингові стратегії та відповідну символіку, зокрема, це зробив парламент Великої Британії. Коментуючи питання участі жінок в політичному житті, заступниця глави парламенту наголосила, що українські жінки не бояться брати на себе відповідальність, і серед них є багато фахівців в економіці, бюджетній та соціальній сферах. Олена Кондратюк висловила думку, що гендерні квоти на виборах дозволять привнести нову якість політики в життя громад, а жінок закликала активно впливати на найважливіші рішення та процеси: ”Нам уже мало просто бути присутніми у політиці. Ми повинні впливати на бюджетні рішення та процеси”.  Текст: http://www.golos.com.ua/article/336304
11. Матеріали XXII науково-практичної конференції ”Теорія та практика сучасної юриспруденції”, 15 груд. 2019 р. (м. Харків) / Нац. юрид. ун-т ім. Ярослава Мудрого, Асоц. випускників Нац. юрид. ун-ту ім. Ярослава Мудрого. — Харків : Бровін О. В., 2019. – Т. 1. — 325 с. – Шифр зберігання в Бібліотеці:  А806432-1 Зі змісту:  Скасування депутатської недоторканності: зарубіжний досвід та перспективи в Україні / Г. М. Мартиненко. – С. 117-119;
12. Піддубний І.А.  Партії, парламент, король та уряд. Розвиток і взаємодія елементів політичної системи Румунії у 1918-1940 рр. : Монографія / І. А. Піддубний ; І. А. Піддубний ; наук. ред. д-р іст. наук, проф. О. І. Сич ; Чернівец. нац. ун-т ім. Юрія Федьковича. – Чернів. : Друк Арт, 2019. – 912 с. – К-2 [9М / П32]. У монографії розглядається еволюція елементів політичної системи Румунії та їх взаємодія в міжвоєний перод. Описано процес утворення "Великої Румунії" як основу наступних змін у політичній системі країни.Розкривається діяльність політичних буржуазних партй.
13. Правові засади організації та здійснення публічної влади : зб. тез III Міжнар. наук.-практ. інтернет-конф., присвяч. Світлій пам’яті д-ра юрид. наук, професора, першого Голови Конституц. Суду України Л. П. Юзькова, м. Хмельницький, 28 лют. – 2 берез. 2020 р. / Хмельниц. облрада, Хмельниц. ун-т упр. та права ім. Л. Юзькова [та ін.]. — Хмельницький : Хмельниц. ун-т упр. та права ім. Л. Юзькова, 2020. — 461 с. – Шифр зберігання в Бібліотеці: А807271 Зі змісту: Зарубіжний досвід конституційно-правової відповідальності парламентаріїв / С. Р. Станік. – С. 372-375.
14. Проблеми конституційно-правового забезпечення недоторканності народних депутатів: зарубіжний досвід та українські реалії / В. С. Олійник, В. В. Олійник, А. О. Шумний, Д. Ю. Чабанюк // Право і сусп-во. — 2019. — № 4. — С. 17-28. Розглянуто досвід деяких зарубіжних країн та США щодо питання конституційного закріплення недоторканності депутатів. Визначено співвідношення вітчизняних обсягів недоторканності депутатів з обсягом недоторканності зарубіжних парламентаріїв.
15. Формується робоча група для напрацювання змін до закону про доступ до публічної інформації // Голос України. – 2020. – № 164. - 9 верес. – C. 2.  Народних депутатів запрошують долучитися до новоствореної робочої групи, яка працюватиме над змінами до закону про доступ до публічної інформації. На цьому наголосила голова підкомітету з питань інформаційної політики Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук. «Серед учасників, які вже зголосилися, представники нашого комітету та Комітету з питань свободи слова, Міністерства культури та інформаційної політики, представники експертної спільноти, — написала вона на своїй сторінці у Фейсбуці. — Також запрошуємо Комітет з питань цифрової трансформації взяти участь у роботі». Уже на наступному засіданні створення робочої групи обіцяють оформити офіційно. Текст: http://www.golos.com.ua/article/335518.
16. Цифрова трансформація в законотворчому процесі [Електронний ресурс] // Голос України. — 2020. — 23 верес. (№ 175). — Електрон. дані.  Йдеться про проведену за участі законодавчого органу Бразилії онлайн-конференцію ”LegisTechforDemocracy” за участі парламентаріїв, державних службовці та фахівці у сфері цифрової трансформації із понад двадцяти країн, які обговорили питання організації роботи парламенту в умовах карантину та ефективної законотворчої діяльності в онлайн-режимі. Учасник обговорення керівник Управління комп’ютеризованих систем Апарату Верховної Ради України (ВР України) Олексій Сидоренко проінформував про український досвід роботи парламенту під час світової пандемії та карантину в Україні, про законодавчі зміни, ухвалені для забезпечення віддаленої участі народних депутатів у засіданнях комітетів, про організацію віддаленої роботи ВР України у безпечному та захищеному форматі, а також про навчання працівників парламенту основних технічних можливостей для проведення засідань комітетів у режимі відеоконференцій. Посадовець наголосив, що це стало можливим завдяки злагодженій роботі народних депутатів, працівників Апарату та партнерів українського парламенту – Програми USAID Рада і компанії Microsoft-Україна. В свою чергу у Програмі USAID Рада відзначили здобутки ВР України у сфері цифрової трансформації та зазначили, що завдяки співпраці вдалося оперативно підготувати та провести тематичні тренінги, вебінари, створити спеціальні відеоуроки, провести онлайн-сеанси запитань та відповідей для швидкого і комфортного переходу користувачів електронних парламентських систем на нові формати роботи. Текст: http://www.golos.com.ua/article/336129
17. Шевчук Ю.  Парламент потребує мудрості, зваженості й конструктивного діалогу / Ю. Шевчук // Голос України. – 2020. – № 158. - 1 верес. – С. 1-2.  В Україні стартує новий політичний сезон — розпочинає роботу нова, четверта сесія Верховної Ради України дев’ятого скликання. У період пандемії коронавірусу перед народними депутатами постає безліч і старих, і нових викликів — підставити плече державі у боротьбі з епідемією, не допустити колапсу і падіння вітчизняної економіки, зростання безробіття, забезпечити належний соціальний захист тим, хто не здатний самотужки потурбуватися про себе, не забувати про потреби обороноздатності, а також вчасно схвалити реалістичний Державний бюджет України на наступний 2021 рік. Текст:  http://www.golos.com.ua/article/335143.
18. Шевчук Ю.  У державі сильні, потужні, надійні інституції, головною з яких, згідно з Конституцією, є Верховна Рада України / Ю. Шевчук // Голос України. – 2020. – № 159. - 2 верес. – С. 1-2.  На урочистому відкритті нової сесії парламенту були присутні члени Кабінету Міністрів України та посадові особи, яких призначає і звільняє Верховна Рада, керівники іноземних дипломатичних представництв. У сесійній залі зареєструвалися 299 народних депутатів. Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков оголосив четверту сесію парламенту відкритою. У виконанні Національного академічного народного хору імені Г. Верьовки пролунав Державний гімн України. Текст:  http://www.golos.com.ua/article/335182.