|
Випуск 93, 23 грудня 2011 р. |
ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
ВЕРХОВHАЯ РАДА УСТАHОВИЛА ГРАHИЦЫ МАРИУПОЛЯ И ВОЛОДАРСКОГО, НОВОАЗОВСКОГО, ПЕРШОТРАВHЕГО РАЙОHОВРЕГІОНАЛЬНА ВЛАДА
«Приазовский рабочий», 22.12.2011, Донецкая обл.
В соответствии с постановлением территория города увеличена на 1077 гектаров.
БЕРТАШ ХОЧЕ БУДУВАТИ ДОРОГИ, А НЕ СИДІТИ В ПАРЛАМЕНТІОБГОВОРЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА
Світлана Федас, «Рівне вечірнє», 22.12.2011
Голова облдержадміністрації Василь Берташ своєю цьогорічною роботою задоволений.ДРАМА НА ОХОТЕ
Елена Манина, Николай Филиппов, «Крымская правда», 22.12.2011
Последнее в уходящем году очередное заседание Верховного Совета Крыма прошло согласно классическим канонам драматургии.У НОВИЙ РІК – БЕЗ БОРГІВ ІЗ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ
Тетяна Огородня, «Слобідський край», 22.12.2011, Харківська обл.
Про цьогорічні здобутки та плани місцевої влади на наступний рік під час прес-конференції розповів голова Харківської облради Сергій Чернов.ЄВГЕН УДОД ПІДБИВ ПІДСУМКИ 2011 РОКУ
«Зоря», 21.12.2011, Дніпропетровська обл.
Голова Дніпропетровської обласної ради Євген Удод провів прес-конференцію для журналістів, в ході якої проаналізував розвиток регіону за 2011 рік.ЯКИМ БУВ 2011 РІК ДЛЯ ПОЛТАВЩИНИ
Надія Діденко, «Вечірня Полтава», 21.12.2011
Прес-конференція голови Полтавської облдержадміністрації Олександра Удовіченка.
ДЕПУТАТ ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛРАДИ ЗУБКО: ВЛАДА СТВОРЮЄ ЗАКОНОДАВЧІ ПЕРЕДУМОВИ ДЛЯ СПЕКУЛЯЦІЙ ЗЕМЛЕЮЕКОНОМІКА
«Житомир.info», 22.12.2011
Прес-конференція голови Житомирської обласної організації «Фронту Змін» Геннадія Зубка.НАЦИОНАЛЬНЫЕ ОСОБЕННОСТИ «КОЛЛЕКТОРСТВА»
Оскар Таран, «Київська правда», 22.12.2011
Накануне очередной предвыборной кампании депутаты украинского парламента неожиданно вспомнили о проблемах неплатежеспособных заемщиков банков.РИЗИКИ ЩЕ НАДТО ВИСОКІ
Василь Мороз, «Галичина», 22.12.2011, Івано-Франківська обл.
Прикарпатські депутати й журналісти «перемили кісточки» законопроектові «Про ринок земель».
АМЕРИКАНСКИЕ ТЕХНОЛОГИИ НА РОДНОЙ ЗЕМЛЕТОЧКА ЗОРУ
Ольга Степанова, «Украина - Центр», 21.12.2011, Кировоградская обл.
«Главные составляющие успеха животноводческой фермы – подход к работе и принципы руководства».НАМ БЫ ОФФШОРЫ ВЗЯТЬ И ЗАПРЕТИТЬ
Валерий Ткаченко, «Днепр вечерний», 21.12.2011, Днепропетровская обл.
Главной проблемой независимой Украины является тотальная коррупция.
ВАСИЛЬ ЧУДНОВ: «Є МЕЖІ ПОСТУПЛИВОСТІ НАВІТЬ ПЕРЕД ПАРТІЙНИМИ КАНОНАМИ»РІВЕНЬ І ЯКІСТЬ ЖИТТЯ
Василь Стефанчук, «Західний кур’єр», 22.12.2011, Івано-Франківська обл.
Інтерв’ю народного депутата України, голови обласної організації Партії регіонів Василя Чуднова.ЕВРОПА. АССОЦИАЦИИ…
Елена Зеленина, «Время», 21.12.2011, Харьковская обл.
Не сбылась «вековая» мечта украинских элит — Соглашение об ассоциации с Европейским союзом, включающее и зону свободной торговли.СТРАНА ХОРОШАЯ, НО ЛЮДИ...
Владислав Ивченко, «Данкор», 21.12.2011, Сумская обл.
Глава городской парторганизации «Сильной Украины» бизнесмен Игорь Збукарев рассказал «Данкору», каково объединяться с партией власти.
НОВИЙ СПОЖИВЧИЙ КОШИК – ІЗ НОУТБУКОМ І ФЛЕШКОЮАВАРІЇ
Галина Баран, «Віче»,21.12.2011, Волинська обл.
Склад споживчого кошика України був затверджений у 1992 р. й відтоді суттєво не переглядався.
ЧТО ЖЕ ПРОИСХОДИТ НА ТЭС В ЭНЕРГОДАРЕ?
«Миг», 22.12.2011, Запорожская обл.
«Днепроэнерго» проводит восстановительные мероприятия на Запорожской ТЭС.
ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
ВЕРХОВHАЯ РАДА УСТАHОВИЛА ГРАHИЦЫ МАРИУПОЛЯ И ВОЛОДАРСКОГО, НОВОАЗОВСКОГО, ПЕРШОТРАВHЕГО РАЙОHОВ
«Приазовский рабочий», 22.12.2011, Донецкая обл.
В соответствии с постановлением территория города увеличена на 1077 гектаров.В том числе за счет 207,1 гектара земель, которые находятся в ведении Виноградненского сельского совета, и 487 гектаров земель – Лебединского сельского совета Новоазовского района, 79 гектаров земель, которые находятся в ведении Новоазовского районного совета. А также 136,7 гектара земель, которые находятся в ведении Бердянского сельского совета, и 167,2 гектара земель – Ильичевского сельского совета Першотравневого района.
Одновременно передаются из 573,1 гектара земель Мариупольского городского совета 10,1 гектара в ведение Касьяновского сельского совета Володарского района. А также 559,7 гектара – в ведение Бердянского сельского совета и 3,3 гектара – Ильичевского сельского совета Першотравневого района.
Утверждена территория города Мариуполя общей площадью 18113,7 гектара. Территория Володарского района общей площадью 122156,1 гектара. Территория Новоазовского района - 99266,9 гектара. И территория Першотравневого района - 79470,1 гектара.
«Значение для Мариуполя этого постановления Верховной Рады Украины трудно переоценить, - заявил в комментарии для «Приазовского рабочего» секретарь Мариупольского городского совета Андрей Федай. – Прежде всего, в территорию города наконец вошли земли микрорайонов «Восточный»-1, 2, 3, которые ранее относились к Новоазовскому району, а жители большинства домов, по сути, мариупольцы, работающие на мариупольских предприятиях, пользующиеся инфраструктурой города, находились за его территорией. Это доставляло массу неудобств жителям и вносило дополнительные сложности для городской власти в решении ряда вопросов. Так, например: мы не могли принять действенных мер к незаконно установленным торговым объектам, поскольку территория и рычаги влияния были у соседнего района.
Кроме того, несомненным плюсом принятого парламентом постановления является тот факт, что территория города увеличилась на 1077 гектаров. Это означает, что возрастут доходы городского бюджета от платы за землю.
Хотелось бы напомнить, что городской совет и его исполнительные органы занимались вопросом установления границ города на протяжении пяти лет. В первую очередь городской голова Юрий Юрьевич Хотлубей, а также Геннадий Владимирович Митрофанов, Дмитрий Викторович Титов, Роман Валериевич Челпан. И наконец вопрос, столь актуальный для жизни города и горожан, решен. Особую роль в этом сыграли народный депутат Украины Алексей Петрович Белый и председатель Государственного фонда поддержки и развития местного самоуправления в Украине Сергей Валериевич Маликов, которые помогли продвижению проекта документа в Киеве».
Напомним, принятию постановления Верховной Рады об установлении границ Мариуполя и ближних сельскохозяйственных районов предшествовали переговоры, которые провел городской голова Мариуполя с руководством районных государственных администраций, соответствующие решения местных советов и ходатайство Донецкого областного совета в Верховную Раду Украины.
http://www.pr.ua/news.php?new=16061РЕГІОНАЛЬНА ВЛАДА
БЕРТАШ ХОЧЕ БУДУВАТИ ДОРОГИ, А НЕ СИДІТИ В ПАРЛАМЕНТІ
Світлана Федас, «Рівне вечірнє», 22.12.2011
Голова облдержадміністрації Василь Берташ своєю цьогорічною роботою задоволений.Каже, що вивчив проблеми чи не кожного села, тому й будували для них, для селян: 300 кілометрів доріг, 5 нових сільських шкіл, 9 нових медичних амбулаторій, спортивні зали в селах. Пишається пан голова тим, що в Рівному нарешті відкрили соціальний гуртожиток для сиріт, яким не можуть дати гарантованих державою квартир, збудували і будуватимуть нові товарно-молочні комплекси, а також почали вирощувати енергетичну вербу, щоб від газу менш залежати. Та не було б багатьох досягнень керівника області, якби не його гарні стосунки з Президентом та прем’єр-міністром: за рік область отримала з держбюджету 250 мільйонів гривень. Стільки з держбюджету за останні 20 років для потреб мешканців Рівненщини ще не виділяли.
Інвестицій не перестають очікувати
Цього року головним нашим інвестором була держава. Значно скромніше виглядає сума іноземних інвестицій в економіку області — близько 18 млн. доларів, переважно на ті проекти, які уже працюють. Наступного року іноземних інвестицій очікується аж на 310 мільйонів доларів.
Однак в цьому питанні, зі слів начальника головного управління економіки та інвестицій Рівненської обладміністрації Ігоря Тимошенка, не все залежить від облдержадміністрації, тобто є проблеми, які можуть бути вирішені лише на державному рівні. Приміром, наступного року на одному з майданчиків індустріального парку біля Рівного одна з австрійських компаній планує розпочати великий інвестиційний проект з переробки деревини. Те, чи буде він реалізований, залежить від можливостей забезпечення нового підприємства деревиною в один мільйон кубометрів на рік. Наша область стільки дати не може, тому сировинне питання — чи зможуть й інші області постачати деревину — вирішується у Державному агентстві лісових ресурсів.
Крім того, компанія Dyckerhoff Zement International має намір інвестувати у подальше розширення виробництва на «Волинь-Цементі» в Здолбунові. Але потрібен спеціальний дозвіл Кабміну на розширення декількох кар’єрів з видобутку глини, а без сировини розширення неможливе.
Уже років чотири «висить» проект данської компанії «Н+Н» з будівництва у селі Вельбівне Острозького району заводу, який вироблятиме газобетонні блоки, — там також очікують спеціального розпорядження Кабміну на розробку родовища піску. Вартість лише цього проекту становить близько 40 мільйонів євро.
— Якщо Кабмін та Державне агентство лісових ресурсів ці питання вирішать позитивно, то цілком реально залучити кошти, які ми плануємо, й запустити усі ці проекти, — резюмував Ігор Тимошенко.
Провели воду, де її не було 40 років
Окремо згадав п. Берташ і про те, як вирішив проблему 600 мешканців села Пугач Сарненського району, які останні 40 років не мали води ні в криницях, ні у водогонах. Водопровід нарешті відкрили, і пан голова особисто привітав селян з цим святом. Загалом на проведення водопроводу до села було витрачено понад два мільйони гривень, до централізованого водопостачання вже підключилися 80% селян.
Проклали до Пугача і газопровід, що обійшлося в понад 700 тисяч гривень. Щоправда, підводити газ до кожної окремої хати тепер стало дорого, приблизно 5-7 тисяч гривень з сім’ї, тому газ у домівках мешканців Пугача, та й інших сіл, тепер з’являється не так швидко навіть при наявності підвідного газопроводу.
Для багатьох сіл питання газу, на думку першого заступника голова ОДА Анатолія Юхименка, може бути взагалі зняте, але знов-таки на рівні держави, — коли буде прийнято закон, що стосується мешканців 30-кілометрової зони АЕС, який дозволить використовувати замість газу електроенергію за зниженим тарифом, адже потужності Рівненської атомної станції уже не перший рік не використовуються сповна.
Берташ у депутати не збирається
А ось увійти знову до сесійної зали Верховної Ради як народний депутат Василь Берташ, незважаючи на свої, як дехто каже, високі рейтинги у північних районах, не збирається.
— Іти на вибори я не збираюся, - однозначно заявив п.Берташ, — мене призначено головою облдержадміністрації, і я знаю, що маю робити на цій посаді. З парламентською роботою я знайомий, цей етап у житті я вже пройшов.
http://www.rivnepost.rv.ua/showarticle.php?art=030008ДРАМА НА ОХОТЕ
Елена Манина, Николай Филиппов, «Крымская правда», 22.12.2011
Последнее в уходящем году очередное заседание Верховного Совета Крыма прошло согласно классическим канонам драматургии.После первого перерыва депутаты настолько охладели к повестке дня, что председатель Владимир Константинов вынужден был сделать замечание по поводу шума в зале. Казалось бы, непредвиденных эксцессов ничто не предвещало. Но вот спикер вынес на рассмотрение вопрос о внесении изменений в принятое ранее постановление о предоставлении в долгосрочное пользование охотничьих угодий, и - понеслось!
Экспозиция
Признаться, журналисты, присутствовавшие на сессии, ожидали если не скандала, то по меньшей мере разрешения интриги. Но совсем по другому поводу. Ходили слухи, что министры и председатели комитетов Совмина, чьи доклады об итогах работы за год внесены в повестку дня, лишатся своих должностей. Но в итоге турнули лишь одного - главу Рескома по охране культурного наследия Сергея Тура, причём без всякого отчёта. На должность министра здравоохранения утвердили Александра Каневского, на пост главы постоянной комиссии по нормотворческой деятельности, организации работы Верховного Совета АРК и связям с общественностью - Константина Бахарева, освободив его от должности первого вице-спикера, на его место утверждён Сергей Донич.
Завязка
Впрочем, представители СМИ разочарованы не были, так как, прежде чем принять к сведению отчёт министра образования и науки, молодёжи и спорта АРК Виталины Дзоз, парламентарии около часа с пристрастием «штормили» и докладчицу, и самоё ведомство. Затем, видимо, истощив свои эмоциональные ресурсы, в состоянии тихой апатии приняли три республиканские программы: инвестиционной деятельности, развития рекреационного комплекса, а также развития образования, спорта и поддержки семьи.
Без докладов и обсуждения проскочили и отчёты якобы опальных ведомств: двух министерств - финансов и культуры, комитетов по лесному и охотничьему хозяйству и информации.
Развитие действия
После перерыва мирно проголосовали и за отчёт об исполнении бюджета автономии за 9 месяцев. Как пояснил нам министр финансов АРК Николай Скорик, поступления в республиканскую казну в целом перевыполнены на 2%, в частности от налогов и сборов - на 8%. Поэтому долгов по зарплате бюджетникам и социальным выплатам у правительства Крыма нет.
Учитывая, что после каждого оглашения спикером очередного вопроса повестки дня из зала звучало предложение «принять за основу», парламентарии окончательно расслабились и в автоматическом режиме проголосовали бы и за изменения в постановление о пользовании охотничьими угодьями, если бы слово не взяла депутат Александра Кужель.
Она заявила, что общество охотников и рыболовов «Кедр» получает в аренду на 25 лет охотничьи угодья площадью 8,8 гектара под Алуштой без всякого конкурса и инвестиционных обязательств. Кроме того, это - общественная организация, а значит, налогов от неё местные громады не дождутся. И вообще, по её словам, это - явное лоббирование чьих-то интересов, так как земля находится в непосредственной близости от моря.
Кульминация
Для комментариев на трибуну вышел глава профильного комитета Игорь Кацай. Но вместо того, чтобы предотвратить скандал и прояснить ситуацию, он её ещё более накалил. На вопрос, где зарегистрирован «Кедр», чиновник ответил: «В Вышгородском районе Киевской области».
- Так это там же, где и Межигорье! - взвилась Кужель, имея в виду, что президентская резиденция и «Кедр» зарегистрированы по одному почтовому адресу.
- Сегодня это бесхозная земля, и есть инвестор, который наведёт на ней порядок, - попытался встать на защиту коллеги по фракции Олег Русецкий.
Но Кужель не унималась и потребовала поимёнки. Депутаты, видимо, оглушённые зловещим прозрением, на это не пошли, а затем неожиданно для самих себя прокатили и само решение.
Константинов предложил переголосовать. Переголосовали. Большинство снова нажали кнопки «против». Реакция спикера была мгновенной.
- Перерыв на полчаса. Члены фракции - в кабинет 609! - скомандовал он.
- Возьмите клизмы! - крикнула вслед послушно удаляющимся регионалам Кужель, видимо, поднаторевшая в парламентских разборках.
Развязка
Заседание продолжилось через двадцать минут. Ещё через пять минут дело было сделано, и «Кедр» получил свои гектары.
- Сколько же «семье» нужно, чтобы отдать ей целый заповедник! - от возмущения путаясь в словах, закричала Кужель, но её уже никто не слушал. И тем более не вникал в смысл красноречивых намёков.
После закрытия пленарного заседания Владимир Константинов рассказал журналистам, какие слова он нашёл для коллег по фракции, чтобы убедить их нажать «правильные» кнопки:
- Слова благодарности за работу в прошедшем году. Мы подвели итоги, настроили депутатов на лирический лад. Дело в том, что, когда на пленарном заседании рассматривается очень много вопросов, депутаты расхолаживаются, начинают разговаривать, выходить из зала. И забывают, что есть партийная дисциплина. По этому постановлению ни на заседании фракции, ни в перерыве ни у кого не было вопросов, поэтому я считаю происшедшее чисто технической проблемой.
И она была быстро устранена.
Проявив терпимость к инакомыслию, Константинов, впрочем, остался недоволен поведением Александры Кужель.
- Не доверяю киевским политикам, которые приезжают сюда заботиться о Крыме. Напомню, угодья даются во временное пользование. Власть - всегда рядом. Если что-то пойдёт не так у этой организации и она окажется не в состоянии навести порядок, всё очень быстро можно изменить, - заверил спикер.
Эпилог
Перестановки и изменения в структуре власти, по словам главы парламента автономии, ещё не завершены.
- Кадровые вопросы ставит перед нами жизнь, - сказал Константинов. - В следующем году мы входим в сложный период, это период предвыборный, безусловно, будут стоять новые задачи. Под решение этих задач и будет формироваться команда. Не со всеми в правительстве новый премьер успел разобраться до конца. Я думаю, кадровые вопросы ещё будут.
Замену Константина Бахарева Сергеем Доничем на посту первого заместителя председателя Верховного Совета Константинов назвал «политическим решением».
- Идёт перегруппировка в Партии регионов, так сказать, для более эффективной работы. Мы этот вопрос обсуждали публично на фракции. Единодушно все, в том числе сам Бахарев, поддержали эту идею, - сказал спикер. - Бахареву поручается серьёзный сектор работы, состояние дел в котором не вполне удовлетворяет руководство партии. Он будет координировать всю работу с Советом министров. Это очень большой участок работы.
http://www.kp.crimea.ua/newspapers/2011/12/22/drama-na-okhoteУ НОВИЙ РІК – БЕЗ БОРГІВ ІЗ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ
Тетяна Огородня, «Слобідський край», 22.12.2011, Харківська обл.
Про цьогорічні здобутки та плани місцевої влади на наступний рік під час прес-конференції розповів голова Харківської облради Сергій Чернов.2011 рік видався для Харківщини достатньо вдалим: бюджет області виконано, коштів вистачало не лише для того, щоб виконувати захищені статті, а й на соціальний розвиток регіону, зокрема, його медичної галузі.
Про цьогорічні здобутки та плани місцевої влади на наступний рік під час прес-конференції журналістам розповів голова Харківської обласної ради Сергій Чернов.
Економіка регіону набирає обертів
Підводячи підсумки 2011 року, Сергій Чернов наголосив, що динамічний розвиток області став можливим не в останню чергу завдяки тому, що представники всіх гілок влади працювали єдиною командою однодумців. «І депутатський корпус, і облдержадміністрація, і представницька та виконавча районні та міські влади – усі продуктивно вирішували проблеми громади, не витрачаючи часу на з’ясування стосунків, – підкреслив голова обласної ради. – У результаті цього року темпи розвитку Харківської області до загальноукраїнських складатимуть близько 106–107 %».
За словами Сергія Чернова, у 2011 році обласний бюджет буде виконано в повному обсязі. Він складе 4,7 млрд. грн., що майже на 900 млн. грн.. більше, ніж минулого року. Завдяки цьому обласна рада на 30 млн. грн.. збільшила бюджет розвитку області, кошти з якого виділяються, у першу чергу, на реалізацію соціальних програм. Так, цього року половину коштів з бюджету розвитку було спрямовано на розвиток медичної сфери регіону. «Збільшення надходжень до обласного бюджету свідчить про те, що економіка Харківщини розвивається. Важливо, що успішно завершують рік базові галузі: наприклад, машинобудування працює з темпами зростання близько 20–22 %, легка промисловість – 25 %, – повідомив голова облради. – Головне, що додаткові надходження ми не «проїдаємо», ці кошти вкладаються в будівництво лікарень, шкіл, доріг тощо».
Дитячих садків вистачить на всіх
Розповідаючи про плани щодо розвитку соціальної сфери на наступний рік, Сергій Чернов зазначив, що пріоритети визначаються виходячи з досліджень фахівців і всіляких соцопитувань. Згідно з ними, саме сфера охорони здоров’я сьогодні найбільше цікавить жителів Харківської області. Крім того, за словами голови обласної ради, серед питань найпершої важливості – вирішення проблеми нестачі дитячих садків у сільській місцевості. «Можливо, уже наступного року, а максимум за два роки ми назавжди знімемо питання з чергою в дитячі дошкільні заклади, – повідомив Сергій Чернов. – Уже в цьому році в сільській місцевості вперше за багато років було введено в роботу 25 нових садочків, ще 15 закладів відкрилося в Харкові. Ми, звичайно, й далі вестимемо цю роботу. Крім того, ми маємо створювати сучасні умови в школах. Неприпустимо, щоб санвузли були за кількасот метрів від приміщення, де проходять заняття, щоб у школах не було спортивних залів».
Ці питання, за словами Сергія Чернова, вирішуватимуться не лише за рахунок бюджетних коштів. У 2011 році 102 млн. грн. у розвиток області було вкладено НАК «Нафтогаз України»: 60 % цих коштів пішли на газифікацію Харківщини, 40 % було спрямовано на будівництво сучасних спортивних комплексів у Балаклійському, Борівському, Дергачівському та Золочівському районах. «Якщо ми будемо й надалі так плідно співпрацювати з НАК «Нафтогаз України», за кілька років ми зможемо кардинально змінити ситуацію», – зазначив голова обласної ради.
Сергій Чернов також повідомив, що завдяки виконанню бюджету новий рік Харківська область зустріне без заборгованостей із заробітної плати в бюджетній сфері. «Ми вже спрямували в усі без винятку райони та міста області субвенції у розмірі 107 млн. грн. на захищені статті – заробітну плату та оплату енергоносіїв. На сесії облради ми приймемо рішення про виділення на це ще 50,5 млн. грн. Крім того, Кабінет Міністрів планує направити нам субвенцію на захищені статті у розмірі 25 млн. грн. У сумі ці кошти дозволять нам у повному обсязі розрахуватися з бюджетниками.
Щодо бюджету на наступний рік, голова обласної ради зазначив: його прийняття залежатиме від того, коли Верховна Ради затвердить державний бюджет. «Наскільки мені відомо, депутати планують до кінця цього тижня розглянути бюджет 2012 року, тоді всі місцеві ради повинні будуть прийняти свої бюджети протягом 14 днів. Я вважаю, ми зробимо перерву в засіданні сесії Харківської обласної ради, щоб прийняти бюджет 2012 року вже в цьому році, щоб наступний починати повноцінно, маючи можливість у повному обсязі фінансувати бюджетну сферу», – пояснив Сергій Чернов.
Відкриваємося для інвестицій
Розповідаючи про здобутки року, що минає, Сергій Чернов зазначив, що обласній владі вдалося активізувати роботу з налагодження міжрегіональних і міждержавних зв’язків. «Ми підписали низку договорів, за якими вже є конкретні результати: укладено контракти, створено спільні підприємства, плідно співпрацюють виші та науковці», – розповів голова облради. Він також підкреслив, що Харківщина гідно впоралася з підготовкою до проведення Євро–2012. Завдяки цьому, на його думку, Харків і стане приймаючим містом Чемпіонату Європи з баскетболу 2015 року. «З кожним роком ми будемо більш відкритими, про нас будуть більше дізнаватися, і потік інвестицій у регіон збільшуватиметься», – наголосив Сергій Чернов.
Він також підкреслив, що в цьому році Харківщина зробила великий крок уперед у галузі сільського господарства, і тепер завдання – закріпити успіхи. «Уперше за багато років ми повністю забезпечили область цукром власного виробництва, виростили в півтора раза більше овочів. Ми маємо стати основними експортерами сільгосппродукції в Україні, і в нас є такі можливості», – акцентував голова обласної ради.
На старті реформи місцевого самоврядування
Відповідаючи на запитання щодо наступної сесії обласної ради, її голова повідомив, що депутати планують розглянути 45 питань: вони вноситимуть зміни до обласного бюджету, прийматимуть низку нових програм і контролюватимуть виконання наявних. Серед програм, які планується прийняти, – регіональна Програма розвитку місцевого самоврядування на 2012–2016 роки. За словами Сергія Чернова, її головне завдання – підняти рівень престижу роботи в органах місцевого самоврядування та активізувати територіальні громади. Один з розділів Програми присвячено навчанню працівників органів місцевого самоврядування. «Коли ми проаналізували результати останніх виборів до місцевих рад, то з’ясували, що більш ніж наполовину оновлено кадровий склад голів сільських, селищних, районних і міських рад і адміністрацій. І всіх цих людей треба навчити, – пояснив голова облради. – Така діяльність уже ведеться: на місцях, без відриву від роботи».
Програма розвитку місцевого самоврядування передбачає роботу з прикордонного та транскордонного співробітництва. Також вона покликана активізувати громади в плані підготовки інвестиційних проектів. «Крім того, ми плануємо бути активними щодо законодавчих ініціатив, хочемо брати участь у конституційній асамблеї тощо, – повідомив Сергій Чернов. – Саме всі ці питання і об’єднує Програма».
Однією ногою в наступному році
Запитання журналістів до голови обласної ради стосувалися найрізноманітніших сфер життя регіону. Зокрема, Сергій Чернов розповів про плани щодо реконструкції Харківського історичного музею. «Обласна рада вже виділила в жовтні 11,5 млн. грн. на реконструкцію. Ми сподіваємося на співфінансування з бюджету Харкова та на державні субвенції. Разом ми зможемо реалізувати цей проект», – наголосив голова облради.
Він розповів про те, що в Дергачівському районі вже виділено майданчик під будівництво довгоочікуваної оптової овочевої бази, і з початку наступного року проект почне реалізовуватися. Також Сергій Чернов повідомив, що до кінця року всі непридатні до використання пестициди, які зберігалися на території Харківщини, буде утилізовано. Він підкреслив: «На це виділено достатньо коштів з екологічного фонду області, утилізацією сьогодні займаються дві компанії, які зобов’язалися виконати роботи до кінця року».
Голова обласної ради розповів також про те, що у п’ятницю братиме участь у церемонії передачі навчально-методичної, довідкової та художньої літератури бібліотекам області для створення кабінетів «Русский мир». «Реалізація цього проекту розпочалась у 2008 році, після прийняття обласною радою комплексної програми гуманітарного розвитку регіону, – розповів Сергій Чернов. – За допомогою консульства Російської Федерації та фонду «Русский мир» у Харкові, на базі Народної української академії започатковано Центр російської культури. Ця робота триває, і до кінця року філії цього центру буде створено в бібліотеках Балаклійського, Валківського, Вовчанського, Золочівського районів та міста Ізюма, вони отримають комплекти зі 170 книжок, довідників і дисків. Це навчальні видання та класика російської художньої літератури, яка буде корисною під час вивченні шкільної програми, особливо для мешканців сільської місцевості, де не завжди можна знайти потрібну книжку».
http://www.slk.kh.ua/view_post.php?id=9334ЄВГЕН УДОД ПІДБИВ ПІДСУМКИ 2011 РОКУ
«Зоря», 21.12.2011, Дніпропетровська обл.
Голова Дніпропетровської обласної ради Євген Удод провів прес-конференцію для журналістів, в ході якої проаналізував розвиток регіону за 2011 рік.Головним підсумком року Євген Удод вважає високі економічні результати та лідерські позиції Дніпропетровщини, які наша область досягла завдяки підтримці Президента України Віктора Януковича, системній співпраці усіх гілок влади на чолі з губернатором Олександром Вілкулом та вагомого внеску у розбудову регіону кожного його жителя.
2011 рік став періодом ефективної реалізації напрямків Комплексної стратегії розвитку області. Впроваджуються у життя масштабні інфраструктурні проекти – будівництво об’їзної дороги та правобережного з’їзду з Кайдацького мосту. Відновлено роботи на будівництві другої черги Дніпропетровського метрополітену. А в цілому протягом року проведено ремонт та будівництво майже 1,75 млн. м? автошляхів.
У рамках регіональної Програми реформування та розвитку житлово-комунального господарства створено інформаційно-розрахункові центри у великих містах регіону: Дніпропетровську, Дніпродзержинську, Кривому Розі, Павлограді, Нікополі та Марганці. На підприємствах теплоенергетики та водопровідного господарства встановлено 670 приладів обліку-відпуску теплової енергії, понад 1000 – електроенергії, 143 – води. Реконструйовано 39 км аварійних дільниць водоводів.
На виконання обласної програми „Питна вода” у 133 школах, 401 дитячому садку та у 3 лікарнях встановлено станції доочистки води.
Ефективно виконуються в області регіональні програми екологічного спрямування, завдяки яким на 70% зменшено обсяги шкідливих викидів у р. Дніпро та на 15% – в атмосферу.
У рамках Регіональної програми будівництва (придбання) доступного житла в області розпочато будівництво житлового комплексу на Лівобережному-3. Перший будинок планується ввести в експлуатацію вже у серпні наступного року.
- Усі наші дії, повинні бути зорієнтовані на конкретний результат для людей. Наша головна мета, визначена Президентом – створення нової якості життя громадян, - підкреслив Євген Удод. - Тому такі реальні справи будуть продовжені і у наступному 2012 році.
http://www.zorya-gazeta.dp.ua/?News=2630ЯКИМ БУВ 2011 РІК ДЛЯ ПОЛТАВЩИНИ
Надія Діденко, «Вечірня Полтава», 21.12.2011
Прес-конференція голови Полтавської облдержадміністрації Олександра Удовіченка.Полтавська область у році, що минає, посіла чільне місце у п'ятірці найбільш успішних регіонів України за економічними показниками. А за рейтингом оцінки розвитку регіонів у інвестиційній, науковій та інноваційній діяльності Полтавщина посідає 3-тє місце, поступаючись лише Києву та Автономній Республіці Крим. Про це на своїй прес-конференції повідомив голова Полтавської облдержадміністрації Олександр Удовіченко, підбиваючи підсумки 2011 року. А також намітив кілька пріоритетних напрямків роботи на рік наступний.
Промисловість у «плюсі», окрім НПЗ
Губернатор вкотре наголосив, що Полтавська область на власній шкірі ще торік відчула прагматичний підхід керівництва держави у питаннях стосунків та співробітництва з Російською Федерацією. У 2010-ому після кризи нарешті запрацювала промисловість Кременчука. Із «плюсом» у прибутках промислові гіганти області й цього року. Насамперед ідеться про підприємства машинобудування, металургії, гірничодобувної галузі, хімічної та харчової промисловості.
А от у нафтопереробці цього року зафіксовано спад на 18%. Це пов'язане зі спадом виробництва на Кременчуцькому нафтопереробному заводі. За словами Олександра Удовіченка, підприємство є неконкурентоспроможним на ринку готових нафтопродуктів. Причина в тому, що імпортери світлих нафтопродуктів звільнені від сплати ввізного мита. Тож зараз дешевше завозити світлі нафтопродукти з-за кордону, ніж переробляти нафту в Україні. Тому Кременчуцький НПЗ на сьогодні залишається єдиним вітчизняним нафтопереробним підприємством, яке ще працює, решта простоюють. Губернатор зауважив, що обласна влада неодноразово зверталася до уряду з проханням створити рівні конкурентні умови для вітчизняних виробників та імпортерів. Розв'язання цієї проблеми переноситься на наступний рік.
Чому держава заборгувала вагонобудівникам
Ще одне підприємство, перед яким, за словами керівника області, «держава заборгувала», — це Крюківський вагонобудівний завод. Заборгувала не гроші, а державну підтримку. Торік крюківці встановили рекорд, випустивши 10 тисяч вагонів. І цього року цифра обіцяє бути не менш вражаючою: за 11 місяців цього року з конвеєра вже зійшло 9 500 вагонів. Проте обіцяних суттєвих державних замовлень щодо закупівлі вагонів підприємство так і не отримало: два потяги, які закупила Укрзалізниця, — оце і вся державна підтримка вітчизняних вагонобудівників. Натомість до «Євро—2012» український уряд вирішив придбати 6 електропотягів корейської фірми «Хюндай» і лише два — Крюківського вагонобудівного заводу, хоча останні — не гірші за імпортні.
— Обласна влада докладе всіх зусиль, щоб держава придбала ці обіцяні два електропотяги, — наголосив Олександр Удовіченко. — І надалі захищатимемо інтереси нашого підприємства, котре стає жертвою нечесної конкурентної боротьби на тому ж російському ринку. Так, місяць тому було призупинено роботу на сталеливарному заводі, що виготовляє литво, на основі якого робляться візки для вагонів. Було призупинено дію сертифіката. Нині роботу підприємства вже відновлено.
Про прорив у рослинництві й інвестиції в тваринництво
Не обійшов увагою очільник області й рекордний урожай аграріїв. Зауважив, що цього року полтавські хлібороби сперечалися за пальму першості в рослинництві з аграріями Вінницької області. Зібраний агропідприємствами урожай — а це 5 мільйонів 100 тисяч тонн зернових — став рекордним за всі роки землеробства на Полтавщині. І це не просто збіг обставин, а результат напруженої праці хліборобів. Цього року всі рекорди побив урожай кукурудзи — аграрії зібрали 3,5 мільйона тонн цієї культури (у понад два рази більше, ніж торік); порадував цукровий буряк — дав урожай 2,7 мільйона тонн, що у півтора рази більше проти минулого року.
А от на наступний рік актуальним залишається питання подолання дисбалансу між рослинництвом і тваринництвом. Бо продаючи зібране збіжжя трейдерам і не пропускаючи його через тваринництво, полтавські аграрії втрачають чималі прибутки. Тому губернатор знову згадав про інвестиційні проекти у тваринництві, котрі нині реалізуються в області. Так, вже цього року введено другу чергу молочно-товарного комплексу ПП «Білоцерківська агропромислова група» та другу чергу молочного комплексу ТОВ «Агрофірма імені Довженка» Шишацького району. Розбудовується найбільший в Україні м'ясокомбінат — ТОВ «НВП «Глобинський свинокомплекс». Цього року завершилася реалізація російського інвестиційного проекту — реконструкція тваринницького комплексу агрохолдингом «БЕЗРК—Бєлгранкорм» в селі Білики Кобеляцького району. Наступного року ТОВ «Агрофірма «Маяк» має запустити в експлуатацію в Котелевському районі другий за ліком молочнотоварний комплекс «Годувальниця».
Загалом же в області протягом року впроваджувалися 19 інвестиційних проектів щодо будівництва та реконструкції тваринницьких об'єктів загальною вартістю майже 1 мільярд гривень.
Будинки будують, квартири пустують
Незважаючи на спад у будівельній галузі, Полтавська область все ж посіла 5-те місце серед регіонів країни за темпами будівництва. Порівняно з 2010 роком обсяги у будівництві зросли на 5%, будівельних робіт виконали на 2,6 мільярда гривень. І все ж, за словами Олександра Удовіченка, полтавці не добрали квадратних метрів житла через відчутний спад будівництва у Кременчуці. Проте у медалі є й інший бік: як прокоментував губернатор, нині в області пустують кількасот квартир у новобудовах. Йдеться переважно про Кременчук та Полтаву. Собівартість квадратного метра житла така, що більшість жителів області не спроможні його придбати. Вихід керівник регіону бачить у програмі «Доступне житло», коли держава сплачує хоча б 30 відсотків вартості житла.
Про борги й ціни на хліб
Цього року полтавські підприємства на 10 мільйонів гривень погасили заборгованість із зарплати, а це майже 60%. Невиправними боржниками й цього року залишалися чотири підприємства-банкрути — ВО «Знамено», «Полтаванафтогазгеологія» та Карлівський і Лохвицький спиртокомбінати. І якщо цього року вдалося виплатити 1,5 мільйона гривень заборгованості із зар-плати заводу «Знамено», то з «Полтаванафтогазгеологією» ситуація значно складніша.
— Колись найпотужніше геологорозвідувальне підприємство Радянського Союзу просто розтягли, — прокоментував Олександр Удовіченко. — Тому зараз намагаємося відшукати хоч якісь активи, які можна було б продати, щоб заплатити людям борг із заробітної плати. До розв'язання цієї проблеми підключили НАК «Надра України».
І якщо всі борги із зарплати погасити не вдалося, то ціни на хліб в області цього року таки втримали. В області не просто підписали меморандум про формування регіонального ресурсу продовольчого зерна, а вперше хлібопекарські підприємства за власні кошти закупили понад
40 тисяч тонн продовольчої пшениці для власних потреб за фіксованими цінами. Таким чином в регіоні забезпечили сталу ціну на хліб масового вжитку до кінця маркетингового року.
Про дитсадки і перинатальний центр
Одним із досягнень року, що минає, Олександр Удовіченко назвав відкриття дитячих дошкільних закладів. Зауважив, що це ініціатива територіальних громад, а відкривалися вони за фінансової співучасті як влади, так і місцевих підприємств-спонсорів. Таким чином у Полтавській області до кінця року відкриють 53 дитсадки, з них 10 — у грудні. Зокрема у Решетилівці відкриють відразу 4 дитсадочки.
Що ж до пріоритетів на рік наступний, то одним із них залишається охорона здоров'я. У Полтаві триватиме будівництво обласного протитуберкульозного диспансеру. А ще у 2012 році в місті мають звести обласний перинатальний центр.
— Відповідно до державної програми такий сучасний перинатальний центр повинен з'явитися у кожному обласному центрі, — додав Олександр Удовіченко. — Медичний заклад має опікуватися як жінками з нормальним перебігом вагітності, так із патологіями, виходжувати недоношених новонароджених вагою від 500 грамів. Держава фінансує левову частку будівництва таких центрів. І наш регіон потрапив до третьої черги програми — на 2013 рік. Проте ми маємо намір потрапити до цього проекту вже наступного року. Обласна влада готова виділити 30 відсотків коштів на його будівництво і знайшла приміщення діагностичного центру біля 4-ї міської лікарні у провулку Залізний. Приміщення фактично повноцінно не використовувалося, хоча було збудоване за ініціативи колишнього міського голови Анатолія Кукоби із залученням державної субвенції. Ми домовилися із міською владою Полтави, котра передала на баланс області цю споруду, тепер головне — отримати державне фінансування на створення центру.
http://www.vechirka.pl.ua/articles/2011/12/21/34688876/ОБГОВОРЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА
ДЕПУТАТ ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛРАДИ ЗУБКО: ВЛАДА СТВОРЮЄ ЗАКОНОДАВЧІ ПЕРЕДУМОВИ ДЛЯ СПЕКУЛЯЦІЙ ЗЕМЛЕЮ
«Житомир.info», 22.12.2011
Прес-конференція голови Житомирської обласної організації «Фронту Змін» Геннадія Зубка.Про вимогу до провладної більшості не проштовхувати псевдо реформу земельного законодавства, а провести повну інвентаризацію земель та прийняти закон про загальнодержавну програму розвитку сільських місцевостей заявив 22 грудня на своїй прес-конференції голова Житомирської обласної організації «Фронту Змін» Геннадій Зубко.
«Єдиними доцільними змінами в земельному законодавстві є продовження мораторію на продаж сільськогосподарських угідь до 2014 року. До цього часу потрібно провести повну інвентаризацію земель та прийняти закон про загальнодержавну програму соціально-економічного та культурного розвитку сільських місцевостей», - сказав Геннадій Зубко з приводу ухвалення в першому читанні провладною більшістю в парламенті законопроекту про ринок землі.
За словами депутата обласної ради, завданнями справжньої земельної реформи в Україні мають стати не розпродаж земель сільськогосподарського призначення, як того прагне влада, а підвищення продуктивності сільськогосподарського виробництва та конкурентоспроможності продукції на світовому ринку.
«Влада під гаслами земельної реформи хоче створити законодавчі передумови для мільярдних спекуляцій національним добром - землею. Результатом цього буде повна руйнація інфраструктури та зубожіння в селах, і, як наслідок, стрімка урбанізація населення в державі», - сказав Геннадій Зубко.
За його словами, у «Фронті Змін» напрацювали законодавчі пропозиції, які забезпечать проведення земельної реформи в інтересах українського народу. Проте, провладну парламентську більшість реформа в інтересах українських аграріїв не цікавить.
«Фронт Змін» виступає проти урядового законопроекту «Про ринок земель», який намагається протягнути через парламент влада. Арсеній Яценюк ініціював ряд пропозицій до другого читання закону про ринок земель і ми вимагаємо, щоб їх врахувала Верховна Рада»,- підсумував сказане Геннадій Зубко.
http://www.zhitomir.info/news_101054.htmlНАЦИОНАЛЬНЫЕ ОСОБЕННОСТИ «КОЛЛЕКТОРСТВА»
Оскар Таран, «Київська правда», 22.12.2011
Накануне очередной пред¬выборной кампании депутаты ук¬раинского парламента неожиданно вспомнили о проблемах неплатежеспособных заемщиков банков.Депутат фракции Партии регионов Юрий Полунеев зарегистрировал в парламенте два законопроекта, способных, на первый взгляд значительно облегчить им жизнь. Проект №9379 инициирует полный запрет коллекторским компаниям работать с долгами физических лиц. Второй законопроект - №9380 - дает отсрочку оплаты ипотечного кредита заемщикам, потерявшим работу. Смогут ли данные законопроекты, в случае их принятия, реально помочь неплатежеспособным клиентам банков, весьма большой вопрос, но повлиять на состояние банковской системы, и без того находящейся далеко не в лучшей форме, похоже, способен.
Национальные особенности "коллекторства"
Клубок проблем, который затронули законодатели, очень непростой. Сегодня каждый шестой наш соотечественник - заемщик финансовой струк¬туры, а проблемы с уплатой долга имеют свыше 3 млн. граждан Украины. Общая сумма проблемных кредитов достигла 180 млрд. грн. Столь плачевную ситуацию частично можно объяснить финансовым кризисом, частично - непродуманной, а иногда и авантюрной кредитной политикой самих банков. В любом случае проблема реальна, затрагивает очень многих и требует решения.
Низкая эффективность механизмов взыскания долгов в условиях экономической нестабильности спровоцировала появление коллекторских агентств (от английского collect - "собирать", "взимать", "взыскивать"). В Украине компании по "собиранию" долгов начали появляться лет пять назад. Перво¬начально эти структуры создавали сами банки. Но коллекторский бизнес дело хлопотное и дорогостоящее: сall-центр, специальное программное обеспечение, региональные под¬разделения, персонал… Исклю¬чительно для внутреннего пользования коллекторские под¬разделения банкам держать было невыгодно, и их стали переводить на коммерческие рельсы.
Сегодня коллекторские фир¬мы работают с банками либо за комиссию (10-35% от суммы долга), либо на условиях выкупа долговых обязательств. В нашей стране, по разным оценкам, работают от 100 до 200 таких компаний. Столь значительный разброс данных объясняется тем, что многие из них работают на нелегальной или полулегальной основе. Этим нехитрым бизнесом пытаются заниматься юридические фирмы, охранные структуры и даже некоторые частные предприниматели.
Ассоциация участников коллекторского бизнеса объединяет лишь 12 компаний, работающих (как они постоянно подчеркивают) "щадящими методами", то есть путем убеждения в неотвратимости наказания за неуплату долга в рамках отечественного законодательства. "Взыскание" долгов при этом отличается от рэкета тем, что коллекторы работают в рамках правового поля. Конкретнее - должнику всячески "портят нервы": пишут письма, звонят на все телефоны, напоминая о долге, затем встречаются с клиентом и проводят "разъяснительную" работу. Опыт коллекторов показывает, что в 90% случаях заемщики в результате такой обработки находят средства для погашения долга, и все решается в досудебном порядке. Когда же дело доходит до суда, у крупных коллекторов оказываются хорошо налаженные контакты с представителями Фе¬миды. Долговые дела, передаваемые в суд, в большинстве случаев рассматриваются почти автоматически и, разумеется, с неутешительным для недобросовестного заемщика результатом. Данное положение дел привело к созданию "антиколлекторских" компаний, специализирующихся на защите заемщиков от "сборщиков" долгов.
Однако, кроме законных методов воздействия, некоторые компании, называемые "чер¬ными коллекторами", применяют и физическое насилие, и жесткое психологическое давление, и откровенные угрозы. Именно они создали резко негативный имидж коллектора в нашей стране. Существование таких фирм обусловлено, преж¬де всего, недостаточной цивилизованностью коллекторского рынка. Кроме того, эти компании, не имея в большинстве случаев официального статуса, берут за свои услуги меньше "белых коллекторов" - 8-10% от суммы долга, и их услуги также пользуются хорошим спросом у кредиторов. Защитить заемщиков от произвола подобных компаний - святая обязанность власти. Однако решить проблему запретом коллекторс¬кой деятельности нереально.
Забота или популизм?
Одним из ключевых тезисов, которым оперирует автор законопроекта, - временность нововведений. Мораторий должен будет действовать до вступления в силу закона, регулирующего коллекторскую деятельность. Правительству пред¬лагается дать шесть месяцев на его разработку. Необхо¬димость в принятии профильного закона созрела давно. Более того - он уже давно готов. Его разработкой занимался Минюст совместно с Ассоциа¬цией коллекторского бизнеса. Законопроект нужно лишь зарегистрировать и проголосовать. Непонятно только, зачем при этом на шесть месяцев прекращать работу отрасли.
Временный запрет коллекторской деятельности никак не отразится на должниках, просто этим снова станут заниматься банки. В законо¬проекте №9379 под коллекторской услугой подразумевается предоставление услуг юридическими лицами по возвращению проблемных долгов, используя психологические методы влияния на должника и его близкое окружение. То есть работа службы внутренней безопасности самого банка не будет считаться коллекторской. При этом, скорее всего, писать, звонить и приходить к должникам домой будут те же люди. К тому же кажущаяся "свобода" для должника, которую обещает законопроект, не более чем иллюзия. Сами долги никуда не денутся. Более того, на них по-прежнему будут начисляться штрафные санкции - в зависимости от банка от 0,05 до 1% в день! То есть только за время действия моратория долги могут увеличиться вдвое.
Учитывая же то, что все риски и дополнительные расходы банкиры закладывают в размер кредитных ставок, с принятием данного законопроекта стоит ожидать очередного их повышения. Что неминуемо отразится не только на банковской системе, и так практически свернувшей кредитование населения, но и на всей экономике. И последнее. Запретив официальным коллекторам работать с населением, невозможно запретить их "черным" коллегам выполнять то же самое. Да и под определение "психологические методы влияния" их деятельность не всегда подходит.
http://www.kiev-pravda.info/pol%D1%96tika/natsionalnye-osobennosti-%C2%ABkollektorstva%C2%BBРИЗИКИ ЩЕ НАДТО ВИСОКІ
Василь Мороз, «Галичина», 22.12.2011, Івано-Франківська обл.
Прикарпатські депутати й журналісти «перемили кісточки» законопроектові «Про ринок земель».20 грудня Верховна Рада ухвалила Закон «Про внесення змін до розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України щодо заборони на відчуження та зміну цільового призначення земель сільськогосподарського призначення». Відповідні зміни депутати внесли з тим, аби продовжити дію мораторію на продаж наділів орної землі та інші ринкові процедури з ними, термін якого закінчувався 1 січня 2012 р., до 1 січня 2013-го. Отже, вони запобігли виникненню певного правового прецеденту, який міг постати з початком нового року. Адже, як писала «Галичина» за 13 грудня, законопроект «Про ринок земель», який парламент прийняв у першому читанні і який передбачає старт ринку продуктивних земель саме з 2013-го, буде ухвалено не раніше середини січня. Тож якби ВР не вдалася до такого кроку, то з наступного місяця й доти, доки Президент не підписав би ухвалений парламентом закон «Про ринок землі», в Україні й офіційно не діяли б жодні заборони на продаж продуктивних земель.
Земельні відносини в нашому суспільстві мають бути законодавчо врегульовані. Якщо ж цього не зробити, то в Україні й далі процвітатиме «тіньова» торгівля орною землею. Проте той варіант законопроекту «Про ринок землі», який запропонував голова профільного комітету Верховної Ради «регіонал» Григорій Калєтнік і який парламент 9 грудня прийняв у першому читанні, щоби ухвалити його до середини січня, наразі не відповідає потребі хліборобів і держави у створенні правового поля для цивілізованих продажу-купівлі продуктивних наділів. Він потребує істотного вдосконалення. Втім, і в тому разі цей документ лиш якоюсь мірою посприяє впорядкуванню земельних питань, а до чого в підсумку приведе втілення в життя його приписів — передбачити неможливо. Про це та інше йшла мова під час зустрічі з журналістами народних депутатів наших краян Василя Чуднова та Романа Ткача й директора Прикарпатського земельного центру Дмитра Стефінка, яка відбулася в редакції газети «Галицький кореспондент». Насамперед парламентарі, хоча вони й належать до різних політичних таборів, висловились однозначно на користь запровадження ринку землі сільськогосподарського призначення.
— Погоджуюся з В.Чудновим, що врешті-решт потрібно ставити крапку на земельній реформі, — зазначив Р.Ткач. — Час нашим селянам, які одержали земельні наділи, набути справжнього права власності на ті паї. На чому ж воно ґрунтується? На триєдиній основі — володіння, користування й вільне розпоряджання майном. Коли ж немає найголовнішого — права розпоряджатися майном, то про яку власність можна говорити? Це перший чинник, який свідчить, що ідея назріла. І другий, який може слугувати відповіддю тим, хто нині стверджує, що землю, як душу, продавати не можна, якщо, мовляв, не хочемо позбутися держави, — нині 74 відсотки сільськогосподарських угідь у країні перебуває у приватній власності. Які ще потрібні аргументи на користь запровадження ринку землі?!
За словами В.Чуднова, про цю нагальну необхідність свідчить і те, що протягом усього періоду дії мораторію на продаж продуктивних ділянок процвітала «підпільна торгівля землею». Нардеп навіть навів приклад «патріота пана Г.», котрий, за неофіційними джерелами, володіє вже мільйоном аграрних гектарів. Якщо й далі так триватиме, сказав він, то невдовзі кількадесят сімей заграбастає всю орну землю в Україні.
Своєрідну ж дискусію викликало питання, яке найдужче хвилювало представників ЗМІ. Чи достатньо ґрунтовно виписано заборону на продаж землі іноземцям у тому проекті, котрий цілком імовірно стане в січні законом «Про ринок землі»? «Ця норма закону діятиме чітко. Адже абсолютно всі політичні сили виступають за те, щоб наші чорноземи можна було продавати тільки громадянам України», — запевнив В.Чуднов. Однак що буде, коли, скажімо, той чи інший господар візьме кредит у філії іноземного банку під заставу власної землі й не поверне ту позику? В чиїх руках тоді опиниться застава? Ясна річ, що вона машинально стане майном закордонного власника банку. «Закон передбачає, що в такому разів іноземець зобов’язаний відчужити протягом року одержану землю», — зауважив Д.Стефінко. Проте, за словами Р. Ткача, це все одно не дає гарантії, що наша земля за різними схемами не «відпливатиме за кордон». З огляду на нинішні українські реалії, доволі сумнівно, щоби хтось на практиці контролював, чи дотримуються іноземці тієї повинності, чи нехтують нею, хоча теоретично це й справді передбачено.
Власне, Р.Ткач як секретар профільного комітету ВР другого скликання поспіль і, за словами В.Чуднова, найкращий фахівець із земельних питань, дав вичерпну характеристику законопроектові «Про ринок землі». Передусім, сказав він, це вже третій документ з цієї теми після відхилених двох попередніх, співавтором яких він був. І добре, що до нього таки перетягли дещо з тих документів, які не пройшли крізь парламентське сито. Позитив його і в тому, що відсуває дату старту ринкових відносин у земельній сфері з 2012-го, до чого йшло, на 2013-й. Отже, є час, аби підготувати країну до такої важливої новації. Та заразом проект абсолютно недосконалий, з чим погодився і В.Чуднов.
— У ньому достатньо таких вагомих недоліків — і я дуже боюся, чи вдасться їх виправити до його розгляду в другому читанні, — через які може статися те, чого всі остерігаються: концентрація землі в одних руках і, відтак, і в іноземному володінні, — наголосив Р. ТКАЧ. — Я спинюся лише на кількох, як на мене, найприкметніших. Але передусім і загалом норми цього проекту в разі їхнього збереження в ранзі законодавчих актів діятимуть проти селян-одноосібників, фермерів, агрофірм і навіть проти агрохолдингів. Вони вигідні лише чиновникам, тобто працюватимуть на владу через ті структури, які може бути створено внаслідок його вступу в дію.
Одна з найбільших таких проблем у тому, що законопроект вводить поняття «державний оператор», який «опікуватиметься» всіма земельними процедурами: продажем, орендними й заставними операціями тощо (детальніше про роль цього органу читайте в «Галичині» за 13 грудня. — В.М.). Його має створити уряд при держагенції земресурсів. Та це, як бачу, за задумом авторів проекту буде в підсумку такий самий монстр, як Тендерна палата, лише за номером два.
Ще одним «чудовиськом» може стати Державний земельний іпотечний банк (ДЗІБ), створення якого передбачає законопроект. Узагалі в основі такої норми — добра ідея. Вона полягає в тому, щоби зосередити в одній установі інформацію з характеристикою всіх земельних наділів, які підлягають продажу, — як щодо якості ґрунтів, так і щодо ціни на них, котра в кожному селі може бути різною. Проте в цьому законопроекті ДЗіБ наділено й винятковим правом тримача заставних земель. І зроблено це, як виглядає, з далекоглядним прицілом. Такий банк створять, повторюю, як спеціалізовану держустанову. Та де гарантія, що, скажімо, через п’ять – вісім років, коли ДЗіБ «назбирає» мільйони гектарів земель, комусь на владному Олімпі не «стрибне» в голову думка «пустити» цю держустанову на роздержавлення-приватизацію, перетворити її на акціонерне товариство?
А якщо рішення про це приймуть, то комусь, охочому розжитися на землю, вже не треба буде ходити хата в хату, село в село районами й областями, скуповуючи дрібні паї. Достатньо буде, накопичивши певний капітал, купити відразу гуртом — ДЗіБ з його мільйонами га. Підозри щодо таких імовірних намірів навіює й малопомітний «штришок» наприкінці тексту законопроекту, який зобов’язує Кабмін забезпечити передачу 3,2 млн. га земель сільгоспризначення, які ще перебувають у державній власності, до статутного капіталу ДЗІБ. Отак.
Ще одна страшна річ у законопроекті — та, що вносить зміну в порядок оренди землі. Вона, зокрема, дозволяє відчужувати орендовані комунальні чи державні землі. А це ж сукупно 10 млн. га сільськогосподарських угідь! І механізм можливих дій тут приблизно такий самий, як і наведений вище. Приміром, взяв фермер в оренду 10 га земель запасу сільради, віддав їх у заставу під банківську позику, а сам збанкрутував. Сільрада ж позбулася землі. Це теж одна з лазівок, через яку можна забирати у приватне володіння комунальні й державні землі.
Ми старатимемося, звісно, щоби ці й інші схожі норми виправити. Але, як виглядає, надто багато поправок доведеться внести. Тим часом насторожує й те, що на відміну від усіх законопроектів, які виносяться на розгляд парламенту, в документі, про який ведемо мову, немає найголовнішого — визначення термінології. Що таке «ринок землі», яке його формулювання? Цього немає. Раніше, коли ще тільки розпочиналася дискусія щодо запровадження ринку землі, я виступав проти того, щоби виписувати закон «Про ринок землі». Виступав за те, щоб ухвалити законодавство про обіг продуктивних земель, бездоганно відрегулювати схему орендних відносин в аграрному виробництві та ухвалити закон про аукціони з продажу земель несільськогосподарського призначення. Цього мало бути достатньо для впорядкування земельних відносин і скасування відомого мораторію. Проте провладні сили пішли іншим шляхом. І нині важко спрогнозувати, що з того вийде.
http://www.galychyna.if.ua/index.php?id=single&tx_ttnews[tt_news]=17961&tx_ttnews[backPid]=14&cHash=7d0c3b90c3ЕКОНОМІКА
АМЕРИКАНСКИЕ ТЕХНОЛОГИИ НА РОДНОЙ ЗЕМЛЕ
Ольга Степанова, «Украина - Центр», 21.12.2011, Кировоградская обл.
«Главные составляющие успеха животноводческой фермы – подход к работе и принципы руководства».Заместитель директора фермерского хозяйства ЧП «Влад», расположенного в Кировоградском районе, Александр Демченко окончил Белоцерковский национальный аграрный университет, стажировался на ферме в США по обмену, параллельно учился в техническом колледже Кентукки.
Организация фермерского хозяйства в Америке и у нас, по словам Александра, существенно отличается – причем не только уровнем автоматизации, но и степенью участия государства в организации работы хозяйств. Тем не менее, многие принципы работы фермера Кита Элиота из Кентукки Александр Демченко успешно применяет здесь, в Кировоградском районе.
- Когда я учился в университете, оттуда ездили стажироваться в Англию, но я в группу не попал, – рассказывает Александр Демченко. – Стажировку в Америке я нашел сам и проходил собеседование непосредственно в американском посольстве. Для того чтобы попасть на годичную стажировку, нужно было знать язык – и разговорный, и технический (эта программа предполагала параллельное заочное обучение в колледже) и действительно хотеть работать на ферме. Кит Элиот, у которого я стажировался, выращивает табак и имеет небольшую молочную ферму. Мы – я и такой же студент по обмену из Румынии – работали в коровнике на 110 голов. Там все автоматизировано, и мы вдвоем вполне справлялись с этой работой.
- Приходилось слышать, что стажировки в сельском хозяйстве для наших студентов – это, скорее, рабский труд, чем возможность чему-то научиться. Да и многие студенты не спешат использовать полученный опыт в родной стране, а ищут любую возможность остаться работать в Америке, Европе…
- Я бы не назвал это рабским трудом. Мы жили в нормальном доме со всеми удобствами, кухней и даже спортзалом. Кит выделил нам на двоих автомобиль. Мы всегда могли позвонить американскому руководителю программы, он дважды приезжал на ферму, чтобы проверить, как мы живем и работаем. Мы получали нормальную зарплату – $1000-1500 в месяц (в зависимости от количества рабочих часов), правда, мы сами покупали продукты и готовили, но это обходилось не дороже $100, так что я за год практически заработал себе на квартиру в Кировограде. Работали мы действительно много: с четырех утра до шести вечера с небольшими перерывами в течение дня. Но и сам Кит работал не меньше (вообще у меня сложилось впечатление, что все американские фермеры – трудоголики). А что касается того, чтобы остаться в Америке… Да, многие к этому стремятся. Но я не вижу причин, которые помешали бы мне нормально жить и работать на родной земле рядом со своими родителями.
Главные отличия американского сельского хозяйства от украинского, по словам Александра Демченко, – государственный контроль и возможность долгосрочного планирования.
- Там еще до посева озимых власти уже знают, на какие культуры будет спрос в следующем году, и даже могут рассчитать примерную цену на сельхозпродукцию, – объясняет он. – И, в соответствии с этим, рекомендуют фермерам, какие культуры в каком объеме сажать. Более того, фермер получает фактически готовый план, какие технологии использовать, чем удобрять, чем опрыскивать. И никто этих рекомендаций не нарушает: во-первых, потому что следовать им действительно выгодно, а во-вторых, потому что на все фермы время от времени без предупреждения приезжают государственные проверяющие с выездными лабораториями, берут пробы грунта, растений (за год, например, дважды приезжали проверять, как выполняются рекомендации по выращиванию табака). Если фермер нарушает технологию, в следующем году ему не разрешат сажать табак или он не получит льготных государственных кредитов. Если же будут обнаружены какие-то нарушения санитарных норм на молочной ферме, то молокозавод просто не возьмет продукцию. На молочных фермах там все белого цвета: стены из белой вагонки, пол – бетонный или из белого кафеля, поэтому любая грязь сразу же видна.
Если бы мы могли здесь построить такой коровник! Но для этого в нашей стране нужен большой первоначальный капитал. Судите сами: современный коровник на 300 голов стоит около одного миллиона евро. Взять кредит на такую сумму или привлечь инвесторов нереально – никто не может сказать, за сколько окупятся и окупятся ли вообще эти вложения. Я приведу пример по свинине (у ЧП «Влад» есть и свиноферма): в 2009-м, когда я начинал работать, свинина (живой вес) стоила 22 грн. за кг, в 2010 – 15 грн., в начале 2011 – 11 грн., потом в августе цена поднялась до 21 грн. за кг, сейчас опять упала до 15,5 грн. И эти колебания обусловлены не естественными причинами, а завозом дешевой китайской или индийской свинины. Примерно такая же ситуация с молоком. Невозможность долгосрочного планирования очень тормозит развитие животноводства в Украине.
Но многие принципы работы можно использовать и у нас, и даже без больших вложений. Что я взял для себя? Во-первых, я понял, что 60% успеха животноводческой фермы зависит от грамотного менеджмента. За два года нам в ЧП «Влад» удалось увеличить поголовье на свиноферме с 1800 до 2500 голов, а доходы возросли более чем в два раза. Причем не только у фермера – зарплата работников свинофермы только за последний год выросла на 50-60%. Это еще одно важное условие: менеджер должен сделать так, чтобы все работники были заинтересованы в работе, хотели учиться, четко видели цель. Сейчас для наших работников читают лекции представители голландской фирмы «ЦХВ», у которой мы покупаем добавки к кормам. Они помогают нам с технологиями, обучают ветеринаров. Это нормальный, принятый во всем мире порядок, когда фирма-поставщик кормов «ведет» фермера, никаких отдельных вложений это не требует, зато дает очень хорошие результаты.
Если же говорить о технической стороне, то мы оборудовали автоматизированный роддом в свинарнике с отдельными отсеками для поросят и свиноматок, в коровнике поставили индивидуальные станочки для телят. Я сам обучал доярок правильно использовать автоматическое оборудование и читал лекции. И если в 2009-м году мы получали две тысячи литров молока от коровы в год, то сейчас – 4,5 тысячи. Кит Элиот, конечно, имел намного больше – 9,1 тысячи в год. Но для нашего старого коровника с теми технологиями, которые мы используем, 4,5 тысячи – это очень хороший результат.
Главные составляющие успеха животноводческой фермы, по мнению Александра Демченко, – подход к работе и принципы руководства. Как и Кит Элиот, которого Александр называет своим учителем, он приезжает на работу перед утренней дойкой и уезжает поздно вечером, четко ставит перед собой цели и старается заразить своим энтузиазмом всех работников фермы.
http://uc.kr.ua/usahere/НАМ БЫ ОФФШОРЫ ВЗЯТЬ И ЗАПРЕТИТЬ
Валерий Ткаченко, «Днепр вечерний», 21.12.2011, Днепропетровская обл.
Главной проблемой независимой Украины является тотальная коррупция.Делаем выводы
Главной проблемой независимой Украины является тотальная коррупция.
Эту беду усугубляет еще и то, что различного рода коррупционеры не складывают свои деньги на счета в отечественных банках, а быстро вывозят их за границу. Если б деньги оставались в стране, то хотя бы работали на нашу экономику. А деньги эти немаленькие. Только в 2009 году из Украины было выведено 9,8 миллиарда долларов. А за последние 10 лет - 95,8 миллиарда долларов, причем, незаконно. Такие данные получены в результате исследования Мирового финансового сообщества (GFI), вашингтонской исследовательской и правозащитной организации. Большинство средств вывозится в оффшорные зоны.
Идеальная модель оффшора ничего криминального и незаконного в себе не содержит, а действительно помогает ослабить налоговый груз. Привлекательными факторами для бизнесменов и финансовых дельцов являются финансовая стабильность оффшоров и конфиденциальность инвестиций. Причем анонимность инвестиций может быть раскрыта лишь в случае уголовного преследования инвестора или вообще неприкосновенна.
К тому же, при осуществлении внешнеэкономических операций с привлечением оффшорных зон субъектами используются технологии и мошеннические схемы, которые позволяют накапливать и выводить капитал, минимизировать налоги, незаконно возмещать НДС, легализовать преступные доходы, проводить нелегальные товарные операции, в том числе фиктивные. Там можно обдурить свое родное государство, и абсолютно законно. Например, экспортируя товар из Украины через оффшор, надо максимально занизить его стоимость, затем оффшорная компания перепродаст этот товар фактическому покупателю по реальной цене. Таким образом, прибыль остается у оффшорной компании, которая налоги в Украину не заплатит. Приведенная операция так и называется - экспорт прибыли. То есть наши бизнесмены, таким образом, работают на себя и чужие государства, а Украину постоянно оставляют ни с чем, хотя проданная таким образом продукция была произведена у нас. И это лишь один из самых простых способов.
А наши дельцы уже давно в этом поднаторели, дадут фору даже иностранным.
К тому же, у тех, кто сколотил состояние в Украине, видимо, существует боязнь, что они могут его лишиться. Например, из-за того, что поменяется власть и начнется экспроприация экспроприированного. Тем более, что жизнь народа становится все хуже. Или же просто выявятся факты незаконного происхождения этих состояний.
В начале статьи приведены данные о вывезенных из Украины деньгах только за последние десять лет, а ведь начали их вывозить еще в 90-х. Уже тогда власть имущие Украины, лишь пассивно наблюдали за этим процессом, даже говорили, что все простят, только бы новоиспеченные миллионеры вернули деньги в страну, включая и заработанные явно преступным путем. Тем не менее, патриотов Украины среди них не нашлось.
Казалось, власти точно поставят заслон на пути вывоза финансовых средств из страны после того, как резко покинул Украину бывший премьер-министр Павел Лазаренко. Причем, никто этого даже не заметил, пока уже где-то далеко беглеца не задержали с панамским паспортом. Позже в США ему предъявили обвинения в вымогательстве, мошенничестве, отмывании 280 млн.долл. Но денег этих Украина уже наверняка не увидит.
И вот в Кабмине опять заговорили об этой проблеме. Уровень налогов, которые платят украинские предприятия при работе с зонами низкого налогообложения, должен быть повышен до справедливого уровня, считает вице-премьер-министр - министр социальной политики Сергей Тигипко. Но при этом спешит успокоить тех, кого это коснется.
- Я хорошо понимаю, что целый ряд наших бизнесменов, которые работают сегодня с Кипром, беспокоятся прежде всего о защите прав собственности: там очень сильная регистрация и защита прав собственности, английское право – поэтому там удобно делать сделки, весь мир работает через эти зоны. Но весь мир старается, чтобы эти организации заплатили налоги приблизительно такие же, как и в их основной стране, - отметил Сергей Тигипко.
Напомним, что сегодня по нашему законодательству обозначено лишь 36 оффшорных зон. А, например, по законодательству России - их порядка 70, что ближе к истине. Поэтому Кабмин готовит законопроект, которым предусматривается увеличить число таких зон с 36 до 70, установить налог до 12% и увеличить количество операций через оффшорные зоны, которые будут облагаться этим налогом, и даже создать в налоговой администрации специальное подразделение для проверки каждого предприятия, проводящего такие операции.
Но не все так просто, ведь многие эти зоны находятся в странах Европейского союза. Например, всем известный своим благоприятным экономическим (и не только) климатом Кипр также является членом Европейского союза. В 2005 году Украина уже вносила Кипр в перечень оффшорных зон. Но через пару месяцев он был исключен из этого перечня. Кипр пожаловался в Брюссель, и на Украину было оказано давление: мол, не обижайте наших.
- Туда (в перечень оффшорных зон, - ред.) не попадут некоторые кантоны Швейцарии, туда не попадет Кипр, туда не попадет, скажем, тот же Люксембург, - уточнил вице-премьер. - Кипр - страна Европейского союза, и мы не можем отнестись столь жестко к ней, к сожалению. Но есть еще около 30 оффшорных зон. И там, по нашим расчетам, где-то под 2 миллиарда мы можем найти, - заявил Сергей Тигипко.
То есть введение налога даже по некоторым оффшорным зонам позволит получить немалый доход в Пенсионный фонд, ведь Кабмин предполагает вырученные средства направить именно туда.
Даст ли такое нововведение ожидаемый результат, пока сказать сложно. Ведь и новое подразделение в налоговой администрации может оказаться лишь новым хлебным местом для чиновников, с которыми можно будет легко договориться. И самый главный вопрос: поддержит ли такой законопроект Верховная Рада? Ведь там работают депутаты, у многих из которых, если не у всех, деньги также крутятся в оффшорных зонах.
http://dv-gazeta.info/ekonomika/nam-by-offshory-vzjat-i-zapretit.htmlТОЧКА ЗОРУ
ВАСИЛЬ ЧУДНОВ: «Є МЕЖІ ПОСТУПЛИВОСТІ НАВІТЬ ПЕРЕД ПАРТІЙНИМИ КАНОНАМИ»
Василь Стефанчук, «Західний кур’єр», 22.12.2011, Івано-Франківська обл.
Інтерв’ю народного депутата України, голови обласної організації Партії регіонів Василя Чуднова.Цього тижня з'явилася «майже офіційна» інформація, що в ході переговорів з Російською федерацією, на яких Україна намагається домогтися зниження ціни на імпортований російський газ, росіяни обговорюють варіант створення двох СП – «Газпрому» і «Нафтогазу», одне з яких отримало б контроль над газотранспортною системою (ГТС), друге – над внутрішніми українськими газорозподільними мережами. Микола Азаров відмовляється підписувати цю угоду, а тому й заявив про готовність України платити $400 за тисячу кубометрів російського газу у випадку, якщо не вдасться домовитися про вигідніші умови.
Чи стане провал у газових переговорах причиною відставки уряду Миколи Азарова? Де регіонали навічно? А також про владу, «яка не замовчує проблеми», про рейдерів у П’ємонті та майбутні вибори до парламенту – про це та інше йшлося на зустрічі з народним депутатом фракції Партії регіонів, головою обласної організації ПР Василем Чудновим в редакції «Західного кур’єра».
Відставка – ні, ротація – так
Миколу Азарова і його уряд «звільняють» з часу його призначення. Але, як на мене, для відставки мають бути підстави. Хтось скаже: провальні перемовини з Росією щодо ціни на газ… Так, ціна 400 дол. за куб. – кабальна, але вона підйомна для України. За час роботи уряду Азарова зупинено безпрецедентне падіння виробництва, яке раніше спостерігалося під час і після Другої світової війни. Виробництво оживає, збільшуються темпи будівництва, непогані показники в сільському господарстві, в роздрібній торгівлі. Зменшено дефіцит Пенсійного фонду, стабільна гривня. Соціальні стандарти, можливо, не такі, як би хотілося, але вони все одно поступово зростають. Це основний чинник, через який найближчим часом відставки уряду не прогнозую. Чи можуть відбутися в уряді певні ротації? Так. Неодноразово критикувалися міністр освіти Дмитро Табачник, міністр оборони Михайло Єжель, міністр культури Михайло Кулиняк, міністр охорони здоров’я Микола Оніщук.
Ціна на газ і нерозмінна монета
Рано чи пізно про ціну на газ домовляться. Але хочу наголосити, як підкреслив прем’єр-міністр Микола Азаров, незалежність – цінність нерозмінна. Всі перемовини, які ведуться з Росією про зниження ціни на газ, ведуться виключно в інтересах України. Те, що зараз мусується в засобах масової інформації з подачі опозиціонерів, що начебто здано газотранспортну систему України і внутрішні розподільчі мережі, – свідома дезінформація. Уряд ніколи на таке не піде. Газотранспортна система, яка є однією з елементів енергетичної, а значить національної, безпеки України, не стане розмінною монетою в ціні за газ. А переговори тривають, шукаються різні шляхи, аби знайти взаємовигідну складову ціни на газ.
В Космачі регіонали навічно
Я ініціював 12 законопроектів. Це один з найкращих показників серед тих депутатів, які зайшли зі мною у Верховну Раду в 2010 році. Гордий тим, що вніс постанову про святкування на державному рівні 600-річчя мого рідного села Космач Косівського району. Коли я захищав цю постанову в комітеті з питань духовності (а там такі патріархи нашої духовності, як Павло Мовчан, Михайло Косів, Володимир Яворівський), то, представляючи цю постанову, Яворівський сказав: до ганьби нам цю постанову вніс регіонал Василь Чуднов, хоча мали би внести ми – демократи, адже мова про святкування ювілею Космача, колиски довбушівського духу. Користуючись нагодою, я запросив членів комітету приїхати на святкування, на що Яворівський відповів: ми приїдемо в Космач тоді, коли випровадимо звідти регіоналів. Мені шкода, що ви не побуваєте в моєму селі, – відповів я пану Яворівському, – бо регіонали там – навічно.
Крім цього, я вніс постанову про святкування в 2013 році 600-річчя села Микуличин і 950-річчя Тисмениці.
Прогноз – справа невдячна
Прогнозувати результат виборів у 2012 році – справа невдячна. Впевнений в одному: результат буде залежати від того, як спрацює виконавча влада, зокрема, в області. Коли ми ішли на минулі вибори, то, мабуть, вперше в історії політичних партій виборча програма партії писалася не в кабінетах чиновників, а безпосередньо з людьми, в селах, в трудових колективах. Але, на жаль, Партія регіонів на Прикарпатті ще не настільки популярна, як інші політичні сили, і ми не отримали достатньої кількості мандатів, що нам дало би змогу впливати на розподіл місцевих і державних ресурсів. Давайте будемо відверті: виконавча влада на місцях бере інструментарій, який їм надають ради. В жодній раді в нас немає більшості. Хоча ріст довіри до Партії регіонів доволі значний. Якщо порівняти з 2006 роком, Партія регіонів мала на Прикарпатті лише сім депутатів місцевих рад, чотири в Івано-Франківській і три в Коломийській. Тепер у місцевих радах Прикарпаття маємо понад 500 депутатів. Немає жодного села, селища, міста, району, де би не були присутні в органах місцевого самоврядування представники Партії регіонів.
Мажоритарник – більш незалежний
На виборах 2012 року буду балотуватися. І тільки по мажоритарному округу. Більше того, не виключено, що буду іти самовисуванцем. Поясню чому. Спілкуючись зі своїми колегами-депутатами, які вже по три, по чотири скликання у Верховній Раді, я зробив для себе висновок, що депутат-мажоритарник – більш незалежний, набагато більше може самовиразитися у вищому законодавчому органі. Людина, не залежна від політичної партії, незалежна від рішення більшості, може набагато більше зробити як для України в цілому, так і для свого краю зокрема. Хочу бути залежним тільки від своїх виборців, підпорядкованим тільки їм.
Разом з тим, я не вийду з Партії регіонів. Другий висновок, який я зробив, працюючи у Верховній Раді: не маючи потужної команди, один ти також нічого не вартий. Тільки з потужною командою, Партією регіонів, яку представляють президент і уряд, я можу бути корисним для свого краю.
Партійна дисципліна і межі поступливості
Кілька сесій тому на розгляд Верховної Ради України Олена Бондаренко внесла законопроект про обмеження звучання вітчизняних творів на радіо і телебаченні. До цього в ефірі повинно було звучати 50% вітчизняної продукції. Олена Бондаренко внесла 25%. Я підійшов до Олени (ми з нею в добрих приятельських стосунках) і спитав: для чого ти внесла цей законопроект? Яка його суть? Кому від цього краще: людям, партії, уряду, президенту – ну ж має бути якась логіка закону. Закінчилося це тим, що я проголосував проти і мав досить неприємну розмову з керівниками фракції. Звичайно, я підкоряюся більшості, ми збираємося, обговорюємо думки щодо того чи іншого законопроекту, але є межі поступливості навіть перед партійними канонами. Думаю, що і надалі ці межі не переступлю. Я жодним вчинком не зроблю чогось такого, щоб нанесло шкоди моїй рідній мові, моїй культурі чи моїй історії.
Рейдери і в П’ємонті…
Важливо, що чинна влада не замовчує проблеми. Якщо є люди, які ганьблять чи владу, чи партію, їх викривають. Влада не ховає цей чиряк, якщо він є – його ріжуть по живому. І не має значення приналежність до тієї чи іншої партії. В Україні маємо приклад Василя Волги, Володимира Галицького і ще ряду високопоставлених чиновників, які наближені до партії, до влади, але сьогодні сидять під слідством і, думаю, що отримають належну оцінку правосуддя за свої вчинки.
От цими днями віце-прем’єр Андрій Клюєв озвучив інформацію про скарги підприємців на рейдерські захоплення. Це озвучила не опозиція, а влада. Але давайте будемо чесними: коли взагалі в Україні з’явилося таке явище, як рейдерство? При Кучмі цього не було! Тільки після 2005 року, після помаранчевої революції почали з’являтися такі факти. Згадаймо, наприклад, рейдерську атаку на «Прикарпаттяобленерго». І це де? Тут, в нас, де П’ємонт демократії.
У рейдерстві задіяні бандити, чиновники і судді. Та, думаю, як одного-другого покарають, то інші задумаються: варто таким займатися чи ні. Влада має намір побороти це ганебне явище.
Завжди були разом
Що стосується голови ОДА Михайла Васильовича Вишиванюка, то ми знаємося вже понад 20 років. Продуктивно працюємо. Ще в 2004 році я був членом колегії ОДА. І навіть тоді, коли він не був керівником адміністрації (в ті непрості для Михайла Васильовича роки, коли було і переслідування, ця людина пройшла дуже непростий шлях в своєму житті), ми завжди були разом. Не було такого тижня, щоб ми не зустрілися, не обмінялися думками. І це продовжується. Дуже продуктивно працюємо відколи я у Верховній Раді. Вирішуються перш за все питання соціально-економічного розвитку, виділення коштів. Михайло Васильович як, напевно, ніхто вміє використати людей для користі регіону. Останнє – це виділення коштів з Державного бюджету для будівництва перинатального центру в сумі 20 млн. грн.
Тепло для Івано-Франківська
У тому, що Івано-Франківську вчасно включили тепло, є і моя заслуга. В мене склалися досить таки приятельські стосунки з першим віце-прем’єром Андрієм Петровичем Клюєвим, від якого дуже багато залежить в цій країні, особливо в енергетичній сфері. Коли під загрозою стало включення тепла в Івано-Франківську, я зустрівся з Андрієм Клюєвим і попросив: перше, прийняти мера, піти назустріч мешканцям міста і вчасно включити тепло, друге, допомогти в реструктуризації боргу, який мало підприємство «Івано-Франківськтеплокомуненерго» перед НАК «Нафтогаз України». Андрій Клюєв пішов назустріч місту, сказав, що врахує факти, наведені міським головою. Таким чином місто отримало тепло.
http://zk.at.ua/news/gist_redakciji/2011-12-22-1529ЕВРОПА. АССОЦИАЦИИ…
Елена Зеленина, «Время», 21.12.2011, Харьковская обл.
Не сбылась «вековая» мечта украинских элит — Соглашение об ассоциации с Европейским союзом, включающее и зону свободной торговли.На телеэкранах можно было видеть, каким напряженным в ходе завершения переговоров об ассоциации было лицо главы государства. Он ни разу не улыбнулся. Похоже, президент испытал разочарование, ведь последние месяцы ему приходилось неоднократно на всех трибунах заявлять о европейском выборе Украины. Это тот самый случай, когда сколько ни говори «халва»…
В тексте данного документа «приветствуется «европейский выбор» и «экономическая интеграция» Украины, но нигде не сказано о возможностях политической интеграции страны с ЕС. Максимальная интеграционная перспектива ограничена формулировкой, что Украина может рассчитывать на «постепенное сближение в политической, экономической и правовой сферах» с ЕС, поскольку является европейской страной с «европейской идентичностью» и «разделяет общую историю и общие ценности со странами Европейского союза».
В итоге мы остались без зоны свободной торговли с Евросоюзом, без снижения цены на российский газ, зато с собственной газотранспортной системой (которую не в состоянии реконструировать без помощи России и ЕС), то есть остались ни с чем…
Если мы видим в Европе высокие стандарты жизни и совершенную правовую систему, то глупо было бы отрицать, что движение к ним должно составлять суть нашего развития. Но мы говорим о евроинтеграции как о проекте элит или о евроинтеграции как общественном проекте? Это далеко не одно и то же. Потому что евроинтеграция для элиты — это снижение пошлин на вывоз продукции низкотехнологических, сырьевых отраслей, обучение «мажоров» за границей и счета в швейцарском банке. Если это общественный проект, то давайте разъясним простым гражданам Украины, а что им-то даст евроинтеграция?
Еще весной столичные эксперты, собравшиеся в Харькове по случаю годовщины Харьковских соглашений с РФ, в один голос убеждали публику, что интеграция с Европейским союзом — это будущее торжество демократических ценностей, приток инвестиций и новых технологий.
А уже осенью здесь же, в Харькове, на евродебатах, организованных Фондом поддержки демократических инициатив имени Евгения Кушнарева, им же пришлось обсуждать кризис еврозоны.
И хотя основной причиной отложенной ассоциации Украины и ЕС наши европейские партнеры назвали необходимость соблюдения демократических ценностей, в частности, обратили внимание на наше «политически мотивированное» правосудие, думается, уезжали они из Киева с некоторым облегчением. С одной стороны, разумеется, очень хотелось бы приблизить к себе Украину и тем самым указать гордой России ее азиатское место. С другой — нынче ЕС совершенно не нужно расширение во имя политического расширения.
Совокупный госдолг наиболее неустойчивых экономик Европы (Греции, Италии и Испании) составляет почти 5 триллионов долларов.
Прогнозы о судьбе Евросоюза разнятся от неминуемого распада (страны-локомотивы европейской экономики будто бы начнут отсекать слабых новых членов) до укрепления интеграции вплоть до федерации.
Потому что основной причиной кризиса еврозоны стало то, что это монетарный союз с единой денежной единицей, но без единой финансовой и бюджетной политики, с фискальными суверенитетами отдельных стран, которые не выполняют рекомендации европейских экономических институций и не ведут взвешенную, сбалансированную макроэкономическую политику.
Вот и получается, что современная Европа де-факто состоит из бюджетопрофицитных североевропейских государств и бюджетодефицитных южноевропейских стран, которые сегодня столкнулись с проблемой так называемых суверенных долгов.
Вопрос заключается в следующем: будет ли Европа развиваться дальше путем ликвидации фискального суверенитета отдельных стран и превращаться из монетарного союза в финансовый союз с единой бюджетной политикой (своеобразный аналог СССР!) либо ЕС будет некоторое время пребывать в «подвешенном» состоянии с тем, чтобы дальше искать пути решения проблем своих «недоразвитых» членов и их бюджетных долгов. Очень важно в этой связи понять, как дальше будут развиваться события и в Восточной Европе в условиях кризиса и поиска выходов из него?
И трудно не согласиться с ведущим научным сотрудником Института мировой экономики и международных отношений Российской академии наук Ириной Кобринской, что мировой кризис не только финансово-экономический, это кризис системный, ценностный.
По сути, современный капиталистический мир входит в стадию тяжелой ломки. России придется соскальзывать с нефтяной иглы. Украине влезать в новые кабальные долги. Европе предстоит осознать, что заканчивается период 30-летнего расслабленного состояния, в котором она пребывала с 80-х годов, и искать жесткие решения. Безусловно, это будет касаться финансовой, экономической и ценностной сферы.
Очевидно, что в европейских (и не только) странах наступает этап власти технических правительств. Пример подает Италия. Потому что только такие правительства могут реализовать крайне непопулярные программы, которые позволят им выйти из кризиса. Безусловно, все меры, которые будут приняты не только в Италии, но и других европейских странах, вызывают большие вопросы относительно демократичности этих мер. Потому что если мы понимаем под словом демократия «демос» — все, что ни делается, должно быть хорошо для народа, — то рост налогов, повышение пенсионного возраста, эти и другие антикризисные меры для народа — зло.
И это — тупик. Выхода из которого нет без реиндустриализации эко¬номик, излишне вовлеченных в мировые банковские спекуляции. Ведь невозможно бесконечно затягивать пояса граждан, не развивая инфраструктуру, не предоставляя достойно оплачиваемой работы либо благоприятных условий для самозанятости и держать в постоянном страхе за будущее детей и внуков.
http://timeua.info/211211/52972.htmlСТРАНА ХОРОШАЯ, НО ЛЮДИ...
Владислав Ивченко, «Данкор», 21.12.2011, Сумская обл.
Глава городской парторганизации «Сильной Украины» бизнесмен Игорь Збукарев рассказал «Данкору», каково объединяться с партией власти.А также похвалил гибкость мэра Геннадия Минаева и дал прогноз развития ситуации в стране.
Танго с вертикалью
— Вы остаетесь в «Сильной Украине»? Как идет процесс объединения с Партией регионов?
— На сегодняшний день я руководитель городской парторганизации «Сильной Украины». Процесс объединения идет. В области 2 районные парторганизации против объединения, одна воздержалась, остальные поддерживают. Шли непростые дискуссии об объединении. Зачем это нам нужно и зачем это им? Но областная парторганизация решила поддержать инициативу объединения. Дискуссии шли в том числе на съезде партии, который взял паузу. Ждем, когда будут подготовлены технические вопросы, которые вынесут на вторую часть съезда. Нам озвучат формализацию процесса — как именно будет происходить объединение, на каких условиях, каковы кадровые перспективы. Пока этот процесс не состоялся. На местном уровне были встречи с председателем облсовета, звонил губернатор, но дело за решением наверху.
— А Дмитрий Сиденко по-прежнему возглавляет областную парторганизацию?
— Да, руководитель по-прежнему Дмитрий Сиденко. Он поехал работать в другой регион, сложил полномочия депутата, но пока остается главой парторганизации.
— Вы сами видите смысл объединения с «регионалами»?
— Смысл объединения — участие нашего кадрового потенциала в проведении реформ, в том числе на местах. Мы участвовали в прошлых местных выборах, сами организовывали и финансировали процесс, а финансирования из центра не было. По результатам избирательной кампании мы сделали вывод: честная пропаганда и агитация у нас очень слабо работают, отлично действуют лобовая ложь, обман, популизм. Мы не популисты и не вруны. Проделав такую работу на выборах, получили такой результат. Мы понимаем: следующие местные выборы через 5 лет, парламентские ближе, но результаты будут схожими. Поэтому, если Партия регионов выполнит договоренности, которые были на старте, если не потеряется кадровый резерв, объединение оправдано.
Чего ждать
— Каковы, по-Вашему, экономические перспективы страны?
— Ничего особо хорошего нас не ждет. В стране нет денег, а масса бизнеса и благополучий были основаны на розданных, как фантики, в кредит деньгах. В стране образовалась куча должников. Кредиторы боятся применить механизмы возврата долга по кредитам, никто не хочет обрушить рынки, в первую очередь рынок недвижимости, хотя помещения в нашей стране, в том числе квартиры, не должны стоить таких денег. Все завышено в разы. Получается, что в Украине производительность труда низкая, ВВП маленький, а амбиции хорошо жить невероятно завышены. Украинская проблема — миф о трудолюбивом, ответственном и умном украинском народе. Хорошими работниками украинцы могут быть только в жесткой системе координат, желательно с импортным менеджментом. Человеческий фактор — большая проблема для Украины. Сама страна — одна из лучших в мире, но с очень проблемным социумом, который хочет больше взять, чем дать, а так не бывает. Глобальная обстановка в мире тоже неблагоприятная. Будет сложно.
— В Сумах сейчас много говорят о давлении власти на бизнес, вплоть до перераспределения собственности. Это правда или досужие разговоры?
— Ну, во-первых, это фискальное давление. Поэтому всем нужно платить налоги и считать экономику бизнеса с учетом их уплаты и выплаты легальных зарплат работникам. А во-вторых, это давление, преследующее цель перераспределения собственности. Идет поиск эффективного собственника. Нечто подобное, возможно, и происходит сейчас. Мы наблюдали что-то похожее при Щербане, когда перераспределялись плоды первого этапа приватизации в Украине. Грабь награбленное! Он считал, что он более эффективный собственник. Но этот процесс идет с затуханием, то есть если перераспределение собственности и происходит, то не с той амплитудой. Да и нужно смотреть, что за бизнес. Если это бизнес как ремесло, где нужно много работать, то такой бизнес никому не нужен. А если есть устойчивые финансовые потоки, то смена бизнеса на этом потоке представляет интерес. И властный ресурс при этом будет использоваться. Необязательно это будет частный бизнес.
Вот в Сумах и области постоянно создаются новые коммунальные предприятия. Есть стремление на каждом финансовом потоке поставить коммунальное предприятие. И контролировать не столько бизнес, сколько поток, то есть снимать ренту с потока. В этом суть всех смен. Речь идет о перераспределении таких бизнесов, где снимается рента. Такие предприятия неэффективны — посмотрите статистику закрытых подобных коммунальных предприятий. Если эффективное, его приватизируют, так как у коммунальных предприятий нет никакой ответственности. Там, где власть может направлять потоки, она старается направлять, куда ей выгодно. Часто незаконными способами. В результате получается, что городом управляет не горсовет, а мэр, некоторые директора коммунальных предприятий и начальники некоторых управлений. То же и на уровне области. Влияние депутатов на этот процесс минимальное.
Про Минаева
— Мэр Сум Геннадий Минаев затеял дружить с «регионалами» сразу после выборов. Для Вас этот его ход был неожиданным?
— Нет, не был. Минаев умный и практичный человек, а теперь еще и достаточно опытный руководитель. Он опирается на существенную электоральную поддержку. Его рейтингу особых угроз нет, он у Минаева почти уже тефлоновый. Сейчас мэр умеет балансировать между всеми, реальных конкурентов у него нет, в горсовете он имеет собственную фракцию плюс контроль над многими депутатами из других фракций. В городе у него достаточно большие властные полномочия. Минаев будет делать все, чтобы сохранить свое влияние в городе, поэтому дружба с «регионалами» не является чем-то неожиданным. Это просто работа.
— Как думаете, Минаев пойдет в нардепы?
— Если достанут, то пойдет. А если не пойдет, то сделает депутатом того, кого выберет сам или кого попросят.
http://www.dancor.sumy.ua/articles/politics/73683РІВЕНЬ І ЯКІСТЬ ЖИТТЯ
НОВИЙ СПОЖИВЧИЙ КОШИК – ІЗ НОУТБУКОМ І ФЛЕШКОЮ
Галина Баран, «Віче»,21.12.2011, Волинська обл.
Склад споживчого кошика України був затверджений у 1992 р. й відтоді суттєво не переглядався.Кабінет Міністрів зобов'язався переглянути ще раз споживчий кошик. Про це ще у жовтні пообіцяв віце-прем'єр-міністр – міністр соціальної політики Сергій Тігіпко. Владці переконують, що споживчий кошик українця стане важчим у січні 2012 року. У нього додадуть послуги няні, платну медицину, страхування, оренду житла і навіть купівлю ноутбука і флешки (!). Про це повідомила директор департаменту статистики Держстату Ольга Калабуха. У мінімальному переліку споживчих товарів та послуг замість 296 пунктів стане 335. Та чи вплине це суттєво на добробут громадян?
Склад споживчого кошика України був затверджений у 1992 р. й відтоді суттєво не переглядався. Нагадаємо, що вартість набору продуктів і послуг, що входять до споживчої корзини, є найважливішим показником, виходячи з якого розраховуються прожитковий мінімум і мінімальна зарплата. Одначе, як переконують експерти, існуючий споживчий кошик суттєво відстає від реального прожиткового мінімуму. Вартість стандартного набору споживчого кошика на сьогоднішній день коливається в районі трьох тисяч гривень. А прожитковий мінімум в країні – фактично якась тисяча гривень.
Буде сало, буде все в порядку
«Сало їм, на салі сплю, бо я так його люблю», – співає у своїй колоритній пісні Михайло Поплавський. Дійсно, наш народ полюбляє цей поживний і калорійний продукт. Схоже, що у владі позбирались нещирі українці, бо заклали у споживчий кошик лише два кілограми сала на рік (або п'ять з половиною грамів на день) на одного дорослого й півтора кілограма (трохи більше чотирьох грамів на день) на підлітка. Краще ставлення у посадовців до основної зброї політичної боротьби – яєць. Норма – одне на день на підлітка, пів'яйця на дитину і 0,6 – на дорослого. Також у нормах зразка 2000 року одному працездатному пропонувалося обмежитися в рік 14 кг яловичини, телятини й баранини, а поки — 16 кг, але тільки яловичини (більш як 43 г на день). Свинини пропонується 8 кг на рік (21 г на день). Із кошика на початку цього року виключені кролики, зате додалися два кіло птиці (14 кг на рік, або 38 г на день). Ще одного національного продукту, ковбаси, нам виділяють 9 кг на рік (24,5 г, або один шматочок на день). Із продуктів першої необхідності на рік пропонують 62 кг білого хліба (169,8 г на день, жити можна), 95 кг картоплі (260 г на день). А також 25 кг помідорів і огірків разом (68 г на день), 60 кг фруктів і ягід (164 г на день, півтора яблука). Також дозволяється побалувати себе солоденьким – 13 кг кондитерських виробів на рік. Дітям норма трохи збільшена. Якщо в кошику-2000 тим, кому до шести років, належало з'їсти впродовж року 11,7 кг яловичини, баранини, телятини, а від 6 до 18 років — 18,3 кг, то цього року вже видавали по 12,9 і 20 кг відповідно. Свинини дітям до шести років пропонували 5,8 кг на рік, підліткам — 9,2 кг, а цього року — відповідно 8,1 і 12,7. Раціон для непрацездатних традиційно менш багатий, ніж для працюючих.
Економія має бути економною
Що ж до гардероба, то він урядом розроблений буквально у деталях. Правда є кілька запитань. Норма фактично не зазнала змін із 2000 року. Верхній зимовий одяг, звичайну балоньєву куртку на синтепоні, слід купувати не більше, як одну на чотири роки. Теоретично це можливо. Та на що вона буде схожа вже після перших двох років? Адже не секрет, що нині якісного краму із мінімальними доходами не купиш. Чоловічий костюм слід носити п'ять років, а п'ять сорочок — чотири. Краватку можете купити одну на п'ять років, раніше було десять. А от джинси тепер пропонується носити дві пари сім років. Хай би ще дописали у постанові, де можна купити такі джинси, які б носилися стільки часу! Бо ж ті, що є нині на ринках, уже за півроку стають схожими на лахміття: линяють і протираються…
Плачте, модниці! Жіноче пальто пропонується носити вісім років, жіночу осінню куртку — сім. На такий же термін розраховані дві сукні. А у вовняній спідниці шикуйте п'ять років. Як і у трьох блузках. Чотири роки має прослужити купальник, трусів на ті самі два роки дозволяється придбати не п'ять штук, а вже шість. Також термін носіння однієї пари жіночих зимових чобіт скорочений з п'яти років до трьох. Навіть така поблажка видається справжнім глумом над прекрасною половиною людства. Бо на добротні шкіряні мешти, які б витримали три роки, необхідно виділити щонайменше три місячні зарплатні, пенсії або стипендії.
Молодим мамам також дістається від держави. До прикладу: комплект для новонароджених: шапочка, сорочечка, й дві пелюшки – мають прослужити шість (!) років. Це ніби натяк, що у тих, хто живе на мінімум, діти повинні з'являтися раз на шість років. Памперсів чомусь у дитячу корзинку урядовці забулися покласти. Також малюкам до трьох років рекомендується носити верхній зимовий і демісезонний одяг по два роки, як і сукні для дівчаток та сорочки для хлопчиків. Вихід один – усе купувати на виріст. Що стосується діток від шести до 18, то їм пропонується одяг носити по два, а то й три роки. А білизну міняти – раз на п'ять. На навчальний рік у прожитковий мінімум входять 50 зошитів, 10 ручок і два (!) підручники. Додати нічого. Окремої уваги заслуговують постільна білизна і предмети гігієни. Три ковдри пропонується використовувати 10 років, три подушки — 15. Шість підодіяльників мають прослужити п'ять років, шість простирадл — чотири, так само, як шість наволочок. Не так давно купувала постільну білизну із бязі. На ринку продавчиня клялася, що якість пречудова. Після другого прання викинула на смітник. Цікаво, чи зможе людина із мінімальним доходом придбати білизну із шовку, щоб вона їй прослужила стільки, скільки задекларував Кабмін? Із нового варіанта споживчого кошика чомусь виключені носові хусточки: раніше на рік їх пропонували три штуки. Можна замінити паперовими. Але ці витрати у корзину не входять. Для більшої наочності мінімальний набір предметів санітарії та ліків також перерахуємо на місячні норми. Тоді на середньостатистичну сім'ю на місяць виходить 3,5 шматка туалетного мила та два шматки господарського (у попередньому кошику було три). А також дві пачки прального порошку, півпляшки шампуню та 1,4 тюбика зубної пасти. І три рулончики туалетного паперу. Медикаменти на рік: три пачки вати (було п'ять), п'ять десятиметрових пакетів бинта, п'ять упаковок валідолу/валеріани, три баночки йоду й зеленки, шість упаковок болезаспокійливого/жарознижувального. А також дев'ять пачок вітамінів і одна... пачка гірчичників. Тож хворіти не рекомендується. З 21 до 24,3 збільшилася кількість квадратних метрів житла в розрахунку на одну людину. Норми водопостачання залишилися незмінними, на рівні 3,2 — 5,6 кубометра на людину. Що ж до газопостачання, то цьогоріч перерахунок брався на людину, тоді як старі норми були в розрахунку на сім'ю. Якщо родина складається з трьох чоловік, то вони зменшилися. На жителя міської квартири тепер припадає 9,8 кубометра газу на місяць, тоді як раніше було 31,36… Місячна норма споживання електроенергії — 110 кВт/год. для квартир із газовими плитами, 225 — для квартир з електроплитами. Місячна норма розмов на телефон — 20 хвилин (який тут Інтернет...). Місячна норма отримання друкованих видань за передплатою чи вроздріб — 52 примірники (один тижневик). З 1 до 1,3 збільшена місячна норма відсилання листів. Раз на місяць пропонується відві¬дувати бібліотеку чи купувати книжку. На рік заплановані: одне людиновідвідання лазні, прання двох кілограмів білизни в пральні, чотири стрижки та 0,2 фотографування. А ще — 524 поїздки громадським транспортом (1,4 на день — не кожен повернеться додому)...
Як за кордоном
Який, здавалося б, стосунок до реального життя мають всі ці норми? Так і напрошується висновок – ніякого. У кожній державі – свій порядок формування прожиткового мінімуму. У Великобританії до складу споживчого кошика, який використовується для визначення рівня інфляції в країні, включені витрати навіть на алкогольні напої і тютюн, громадське харчування, обладнання помешкання (меблі та електроприлади), організацію відпочинку (поїздка на курорт будь-якої екзотичної країни) та утримання автомобіля. У Франції не уявляють життя малозабезпеченого громадянина без лаків для волосся, гелів для душу, візитів у перукарню та до стоматолога. До речі абсолютно в усіх європейських країнах у мінімальний споживчий набір включені презервативи. У нас же про них навіть не згадують, попри те що Україна – лідер за темпами поширення ВІЛ/СНІДу.
http://www.viche.lutsk.ua/index/3607АВАРІЇ
ЧТО ЖЕ ПРОИСХОДИТ НА ТЭС В ЭНЕРГОДАРЕ?
«Миг», 22.12.2011, Запорожская обл.
«Днепроэнерго» проводит восстановительные мероприятия на Запорожской ТЭС.Работа станции была остановлена 20 декабря в 17:36 в связи с внештатной ситуацией без тяжелых последствий для прилегающей территории.
Для координации работ по ликвидации последствий аварии, повлекшей за собой останов энергоблоков № 2 и № 4 Запорожской ТЭС, развернут оперативный штаб во главе с Генеральным директором ПАО «Днепроэнерго» Романом Сердюковым при участии МЧС и руководства области.
По предварительной информации, из-за высокой степени износа оборудования произошел порыв на напорном циркуляционном водоводе тепловой электростанции. Это привело к размыву котлована береговой насосной станции и отключению циркуляционных насосов, подающих воду в конденсаторы энергоблоков. Прекращение работы насосов повлекло за собой останов энергоблоков №2 и №4 Запорожской ТЭС, работавших на тот момент на станции.
Потери электроэнергии в Объединенной энергосистеме Украины из-за остановов энергоблоков ЗаТЭС были компенсированы поднятием нагрузки на двух энергоблоках Криворожской ТЭС ПАО «Днепроэнерго».
«На ликвидацию последствий происшествия оперативно были направлены аварийные бригады, со всех станций генкомпании привлечена техника, – говорит Генеральный директор ПАО «Днепроэнерго» Роман Сердюков. – Мы выехали на место происшествия сразу, как только о нем узнали. Ремонтные бригады работали всю ночь, обеспечивая подступы к котловану. Предстоит оценить объем нанесенного оборудованию ущерба и определить сроки ликвидации последствий аварии и возобновления работы станции».
По словам Романа Сердюкова, отработавшее 40 лет оборудование изношено на 80-90%. Поэтому с каждым годом вероятность возникновения аварий растет. Государственное финансирование на его обновление не выделяется. Поэтому для компании жизненно важным является привлечение частных инвестиций, которые помогут внедрить систему производственной безопасности по международным стандартам, провести ревизию аварийно-опасных узлов производства, постепенно их заменить и модернизировать. Это позволит максимально снизить риск возникновения подобных ситуаций в дальнейшем.
Справка:
ПАО "Днепроэнерго" – одна из крупнейших энергогенерирующих компаний Украины. Собственником 50%+1 акция является НАК "Энергетическая компания Украины", 47,55% – ДТЭК, остальных – миноритарные акционеры.
В состав компании входят три ТЭС – Запорожская, Криворожская и Приднепровская – общей установленной мощностью 8185 МВт, что составляет 26,1% общей установленной мощности электростанций Украины. По итогам работы в 2010 году доля ПАО «Днепроэнерго» в тепловой генерации Украины составила 23,3%.
Генеральный директор ПАО «Днепроэнерго» - Роман Сердюков.
http://www.mig.com.ua/news/16213.html
* * *
Повнотекстовий огляд регіональної преси. До випуску ввійшли матеріали, які з’явилися на шпальтах і сайтах обласних та міських газет, а також регіональних інтернет-видань України по 22 грудня 2011 року включно.
Зауваження та пропозиції можна надсилати за адресою:
demchenko_o@rada.gov.ua
або телефоном: 255-25-43,
Демченко Олені Анатоліївні.