Огляд реґіональної преси  Випуск 75, 21 жовтня 2011 р.

НАМ ВЕРНУЛИ НОРМАЛЬНОЕ ВРЕМЯ! ПОБЕДИЛ ЗДРАВЫЙ СМЫСЛ. ИЛИ ОБСТОЯТЕЛЬСТВА?
Людмила Гипфрих, «Вечерняя Одесса», 20.10.2011
«Как бы там ни было — будем считать, что сейчас наши избранники и впрямь поступили «по многочисленным просьбам трудящихся».

ЧЕРГОВА «ЧЕЧЕТОВЩИНА»: ДАЙОШ «ВРЕМЯ» ЗАМІСТЬ ЧАСУ
Сергій Соломаха, «Сіверщина», 20.10.2011, Чернігівська обл.
18 жовтня 2011 року Верховна Рада України відмінила прийняту нею ж 20 вересня цього року постанову про зміну порядку обчислення часу на території України.

ЧЕХИИ - РЫНОК, КРЫМУ – ИНВЕСТИЦИИ
Елена Манина, «Крымская правда», 20.10.2011
В Симферополе прошел Чешско-Крымский бизнес-форум, на который прибыли не только официальные лица, но и представители чешского бизнеса.

НЕ НАДО ЮЛИТЬ
Владислав Ивченко, «Данкор», 19.10.2011, Сумская обл.
Руководство Сумской «Батьківщини» пообещало очистить ряды партии от предателей и поддерживать своего лидера Юлию Тимошенко.

РЫНОК ЗЕМЛИ: ВСЕ БЛИЖЕ И БЛИЖЕ
Геннадий Рыбченков, «Украина - Центр», 19.10.2011, Кировоградская обл.
Грядущая с нового года свободная продажа земли-кормилицы в последние месяцы находится в эпицентре всеобщего внимания не только селян.

НА ХАРЬКОВЩИНЕ ПОТЕРЯНО СВЫШЕ 500 МИЛЛИОНОВ ЕВРО. НАШЕДШЕМУ ПРОСЬБА: ВЕРНУТЬ…
Елена Зеленина, «Время», 20.10.2011, Харьковская обл.
Результаты пилотного проекта «Рейтинг энергоэффективности областей Украины».

СТАРТУВАЛА ПРИВАТИЗАЦІЯ «ЗАХІДЕНЕРГО»
Лариса Грицик, «Галичина», 20.10.2011, Івано-Франківська обл.
Основні вимоги — висока ціна, українське вугілля та захист інтересів працівників.

ОБМАНЫВАТЬ НЕХОРОШО
Валерий Захаров, «Днепр вечерний», 19.10.2011, Днепропетровская обл.
Украина еще три года назад получила деньги, которые  и зарабатывать не пришлось.

ДЕНИС БОГУШ: «КОЛИ ТІЛЬКИ УВ’ЯЗНИЛИ ТИМОШЕНКО, ДОСТАТНЬО БУЛО ВИПУСТИТИ ЇЇ. ТЕПЕР ЦЬОГО ЄВРОПІ ЗАМАЛО…»
Інна Пукіш-Юнко, «Високий замок», 19.10.2011, Львівська обл.
Істинне обличчя країнської влади шокувало Захід, каже експерт.

АНАТОЛІЙ ГРИЦЕНКО: «Я НЕ СТАВ «ТУШКОЮ» У ПАРЛАМЕНТІ, НЕ ПІДДАВСЯ СПОКУСАМ І НЕ ЗЛЯКАВСЯ ПОГРОЗ...»
Олександр Брусенський, «Вечірня Полтава», 19.10.2011
У Полтаві перебував голова комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки та оборони, лідер політичної партії «Громадянська позиція» А.Гриценко.

КВАРТИРА ЗА БОРГИ: ЦЕ РЕАЛЬНО?!
Марія Філатова, «Київська правда», 20.10.2011
Житлове законодавство дає підстави, що можуть стати приводом для виселення громадянина без надання іншого житлового приміщення.

ПОЛТАВЩИНА БОРОТИМЕТЬСЯ ПРОТИ ТУБЕРКУЛЬОЗУ РАЗОМ ІЗ ФОНДОМ РІНАТА АХМЕТОВА
Надія Діденко, «Вечірня Полтава», 19.10.2011
Минулої п’ятниці, на Покрову, влада Полтавської області підписала меморандум про співпрацю з Благодійним фондом «Розвиток України» Ріната Ахметова.
 
 

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

НАМ ВЕРНУЛИ НОРМАЛЬНОЕ ВРЕМЯ! ПОБЕДИЛ ЗДРАВЫЙ СМЫСЛ. ИЛИ ОБСТОЯТЕЛЬСТВА?
Людмила Гипфрих, «Вечерняя Одесса», 20.10.2011
«Как бы там ни было — будем считать, что сейчас наши избранники и впрямь поступили «по многочисленным просьбам трудящихся».

Итак, во вторник Верховная Рада вернула Украине «зимнее» — астрономическое — время. В конце концов, за это решение проголосовали 295 депутатов.
Своим решением депутаты признали утратившим силу постановление Верховной Рады Украины «Об изменении порядка исчисления времени на территории Украины», принятое теми же депутатами 20 сентября сего года. Постановление вступает в силу со дня его опубликования. То есть 30 октября Украина должна перейти на «зимнее» время.
Кабинету Министров Украины предложено в течение одного месяца со дня вступления в силу постановления внести на рассмотрение Верховной Рады Украины проект Закона о порядке исчисления времени на территории Украины.
То есть многочисленные обращения ученых, руководства отдельных областей, простых граждан, публикации в прессе (в том числе в нашей газете) возымели действие. Непонятным осталось одно: почему все эти мнения нельзя было изучить и учесть «до того», почему не были учтены результаты консультаций с учеными?... Как известно, предыдущее решение принималось спешно, вслед за аналогичным решением России, хотя и там возражений против такого распоряжения временем было предостаточно.
И главное, здесь достаточно было простой логики. Ведь с переходом на сезонное время был введен переход на «летнее», а не «зимнее» время. Осенью мы просто возвращались к обычному для нашего часового пояса времени. Собственно, делалось это, как и сегодня делается во многих странах, с единственной целью: привести наш рабочий день в большее соответствие светлому времени суток. Но для многих людей это «дергание» дважды в год с прибавлением-убавлением утреннего часа оказалось некомфортным, а то и просто вредным для здоровья, их поддержали медики, ученые — вот на чем основывались «просьбы населения» отменить переходы на «летнее» время. Парламентарии поступили с точностью «до наоборот»: отменили время «зимнее», нарушив соответствие часовому поясу. А теперь так же вдруг — опомнились, спасибо им.
Но любопытна «история вопроса»: как принималось это решение. А принято оно было с третьей попытки. На утреннем заседании фракция Партии регионов отказалась голосовать за данный проект постановления. «За» было 216 голосов (при необходимых 226), и среди них — лишь один голос от регионалов. Предложение внести этот вопрос для повторного голосования поддержали 218 депутатов. После перерыва, объявленного спикером В.Литвиным «для консультаций», решение все же было поставлено на повторное голосование — и набрало лишь 106 голосов. «Видит Бог, я сделал все, что мог», — сказал Литвин...
А вечером пришло сообщение: Верховная Рада с третьей попытки поддержала проект постановления № 9297 от 17 октября 2011 года, поданный спикером Владимиром Литвиным, о признании утратившим силу постановления «О смене порядка исчисления времени на территории Украины». За соответствующее решение проголосовали 295 депутатов!
После этого не может не возникнуть мысль, что такая перемена в настроении депутатов из фракции большинства не могла произойти сама по себе. Необходима была некая новая информация, так сказать, «по вновь открывшимся обстоятельствам...». Почему-то очень кажется, что такими обстоятельствами стала полученная информация о том, что и в России намерены пересмотреть свое волюнтаристское решение о переходе на круглогодичное «летнее время». Ведь и там дискуссия по этому поводу не утихает.
Как бы там ни было — будем считать, что сейчас наши избранники и впрямь поступили «по многочисленным просьбам трудящихся». И порадуемся прибавляемому с 30 октября утреннему часу. И будем надеяться, что проект Закона об исчислении времени на территории Украины, который подготовит правительство, на этот раз будет таки взвешенным и научно обоснованным.
http://vo.od.ua/rubrics/politika/19148.php

ЧЕРГОВА «ЧЕЧЕТОВЩИНА»: ДАЙОШ «ВРЕМЯ» ЗАМІСТЬ ЧАСУ
Сергій Соломаха, «Сіверщина», 20.10.2011, Чернігівська обл.
18 жовтня 2011 року Верховна Рада України відмінила прийняту нею ж 20 вересня цього року постанову про зміну порядку обчислення часу на території України.

Тою постановою країну було переведено у третій часовий пояс, в той час як Україна завжди (95% території) перебувала у другому часовому поясі. На жаль, зробити це вдалося тільки з третьої спроби о 17 годині 18 хвилин. Два поспіль ранкових голосування за підтримки опозиції виправити це «помилкове» рішення парламенту виявилися невдалими.
Найрезультативніша з цих спроб отримала підтримку тільки у 218 карток-голосів нардепів. Це - 1 картка з 193 від загального складу фракції Партії регіонів, 85 карток з 103 – фракції БЮТ (Б); 57 з 66 – НУ-НС, 24 з 27 – КПУ, 20 з 20 – фракції блоку Литвина; 20 з 20 – групи «Реформи за ради майбутнього»; 11 голосів з 23 – так званих позафракційних депутатів.
Отже через бойкот цього голосування Партією регіонів та не участі в голосуванні 18 (а підчас першої спроби голосування з цього питання аж 30 карток !?) фракції БЮТ - «Батьківщина» це питання було провалено.
Варто навести мовою оригіналу текст виступу у парламенті, який передував провальному голосуванню, Михайла Чечетова - кандидата економічних наук, доктора наук з державного управління, професора та, до речі, куратора Партії регіонів Городнянського, Ріпкинського, Чернігівського районів Чернігівської області (фактично кандидата по мажоритарному округу в цих районах та частині міста Чернігова на виборах 2012 року).
«Уважаемые коллеги, если вернуться в историю, то, наверное, никаких проблем у нас не было, когда ни Западная Украина, ни Восточная не разделялись на две части, когда у нас в Киеве было одно время с Москвой.
...Сегодня здесь очень много политической пыли, политической пены на этом вопросе. Сегодня в Донецке встречаются два президента: президент России и президент Украины. В синхрон этому, никогда такого не было, в Санкт-Петербурге встречаются два премьер-министра – России и Украины.
То есть на сегодня появляется возможность найти реальные развязки по самым сложным запутанным экономическим проблемам. И тут, как удар в спину…
Как удар в спину, предлагается отменить это постановление, а там уже готовится новое постановление, где предлагается оторвать от времени на два часа от Москвы. Это как специально, это как провокация!
Поэтому правильно будет, если мы еще раз запросим профессиональные оценки всех государственных институций, которые могут профессионально дать этому оценку, когда политическая пена сойдет с этого вопроса, и потом уже вернуться еще раз и рассмотреть этот вопрос. Но сегодня в такой политической истерии…
Я еще раз повторяю, как удар в спину двум встречам – в Санкт-Петербурге и в Донецке – для того, чтобы не дать развязать проблемы по газу, для того, чтобы не дать возможность поднять нашу экономику и прочее, делается этот шаг.
Мы голосовать не будем, и всех, кто желает добра Украине, призываем не голосовать».
Отже, за Чечетовим повернення до наукового обрахунку часу на території України – це зрада, це удар у спину, це провокація, це спроба принести зло Україні.
Водночас третя спроба тепер вже під патронатом партії влади відмінити скандальну постанову від 20 вересня про зміну порядку обчислення часу на території України була результативною. Аж у 295 карток-голосів нардепів проголосували «за»: Партія регіонів - 185 карток, в т. ч. Михайла Чечетова(!), БЮТ (Б) – 12, НУ-НС – 24, КПУ – 24, блок Литвина - 20, група «Реформи за ради майбутнього» - 20, позафракційні - 10.
Тож може досить українському парламенту плутати "чечетовщину" з "чортовщиною"?
А Україна в ніч з 29 на 30 жовтня традиційно, сподіваємось без проблем, перейде на зимовий час.
P.S. Проект Постанови про зміну порядку обчислення часу на території України (№ 3755-VІ від 20.09.11 р.) подав 1 квітня 2011 р. член фракції Партії регіонів О.В.Надоша.
Комітет з питань науки і освіти 07.09.11 року рекомендував Верховній Раді України прийняти цю постанову за основу і в цілому.
Підсумки голосування у ВРУ за цю постанову 20 вересня 2011 року: 266 карток-голосів нардепів, а саме: 189 карток з 193 від загального складу фракції Партії регіонів, 0 карток з 104 – фракції БЮТ (Б); 10 з 67 – НУ-НС, 25 з 25 – КПУ, 20 з 20 – фракції блоку Литвина; 14 з 20 – групи «Реформи за ради майбутнього»; 8 голосів з 21 – позафракційних депутатів.
http://siver.com.ua/news/chergova_chechetovshhina_dajosh_vremja_zamist_chasu/2011-10-20-8891

РЕГІОНАЛЬНА ВЛАДА

ЧЕХИИ - РЫНОК, КРЫМУ – ИНВЕСТИЦИИ
Елена Манина, «Крымская правда», 20.10.2011
В Симферополе прошел Чешско-Крымский бизнес-форум, на который прибыли не только официальные лица, но и представители чешского бизнеса.

На столах, поставленных в несколько рядов в одном из залов симферопольской гостиницы «Москва», - флажки с символикой Крымской автономии и Чешской Республики. За столами напротив друг друга сидят люди весьма представительного вида и что-то активно обсуждают. Для того, чтобы они могли встретиться, как говорится, лицом к лицу, был организован Чешско-Крымский бизнес-форум, на который прибыли не только официальные лица, но и представители чешского бизнеса.
Как пояснил нам исполнительный директор Торгово-промышленной палаты по странам СНГ Франтишек Масопуст, инициатива подобного форума возникла ещё год назад, когда Крым посетил министр иностранных дел Чехии Карл Шварценберг. При поддержке МИД и торгово-промышленных палат двух стран эту идею удалось реализовать. В Крым приехали 16 чешских предпринимателей, чтобы напрямую наладить контакты со своими крымскими коллегами.
Как пояснил Масопуст, основной интерес Чехии состоит в сбыте своей машиностроительной продукции, так как именно она является основой экспортной торговли страны. Сегодня, пояснил наш собеседник, профильный рынок Европы переполнен, поэтому приходится искать новые ниши «по всему миру». Впрочем, интересует чешских предпринимателей и курортно-туристический аспект сотрудничества.
- Мы ищем партнёров, с которыми будем сотрудничать, причём не только в сфере торговли, но и реального производства, - пояснил представитель чешской делегации.
Что в данном контексте может заинтересовать непосредственно крымскую сторону, рассказала вице-премьер Крыма Екатерина Юрченко. По её словам, весьма перспективным может стать сотрудничество Крыма и Чехии в агропромышленном секторе, в частности в сфере молочного животноводства, овцеводства, виноградарства и виноделия. Она также отметила, что на январь 2012 года запланировано открытие информационного центра Вышеградского фонда в столице автономии.
Напомним, договорённость о создании в Крыму Вышеградского дома была достигнута ещё в декабре 2010 года во время встречи крымского руководства с министром иностранных дел Чехии. Он должен стать представительством государств так называемой Вышеградской группы - Польши, Чехии, Словакии и Венгрии и способствовать реализации конкретных программ и проектов этих стран в Крыму.
- Для Совета министров очень важны такие международные встречи. Мы укрепляем двусторонние отношения с Чехией, но пока не слишком тесно взаимодействуем в сфере экономики. Нынешний форум, предстоящее открытие представительства Вышеградского фонда, культурный обмен должны стать новым витком наших отношений. Мы стремимся стать приоритетным регионом развития Украины, площадкой выхода нашей страны в черноморский экономический регион, лидером по привлечению инвестиций, - заявила Юрченко.
Не менее солидные планы у заместителя министра иностранных дел Чешской Республики Томаша Дуба. Он выступил с инициативой открытия генерального консульства Чехии в Крыму. А ещё стороны обсудили перспективу заключения договора о сотрудничестве между автономией и Карловарским краем. Этот шаг, по мнению дипломата, может значительно ускорить процесс привлечения в Крым чешского капитала и туристов.
В том, что власти Крыма активно работают над созданием в автономии благоприятного инвестиционного климата, заверил накануне и первый вице-спикер АРК Константин Бахарев.
- Разрабатывается ряд законопроектов, касающихся АРК, принятие которых позволит создать в автономии особый экономический режим, благоприятный для инвестиций и ведения бизнеса, - рассказал он на встрече с представителями чешской делегации в крымском парламенте.
Справка
Карловарский край - административная единица Чехии, расположен на западе Богемии. Административный центр - город Карловы Вары, население края составляет 316 тысяч человек.
http://www.kp.crimea.ua/newspapers/2011/10/20/chekhii---rynok-krymu---investicii

ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ ТА БЛОКИ

НЕ НАДО ЮЛИТЬ
Владислав Ивченко, «Данкор», 19.10.2011, Сумская обл.
Руководство Сумской «Батьківщини» пообещало очистить ряды партии от предателей и поддерживать своего лидера Юлию Тимошенко.

Вне зависимости от хода судебного дела. В рядах руководства вновь оказался Александр Волков, конфликтовавший с бывшим председателем облорганизации Геннадием Дорошенко, а с его уходом восстановивший свое влияние.
Им же хуже
Г-н Волков и стал главным спикером пресс-конференции 12 октября. Он пояснил, что приговор г-же Тимошенко абсурден.
— Я и справа крутил, и слева крутил, проигрывал их мысли в голове — не нашел ни одного логичного документа, чтобы ее засудить. Этим приговором власть полностью рассорилась и с Европой, и с Россией, — считает г-н Волков.
Он дал понять, что в его политической силе готовы и к плохому исходу процесса над г-жой Тимошенко.
— Пошли разговоры: кто теперь будет главой партии? Лидером была, есть и будет Юлия Владимировна Тимошенко. И это независимо от того, чем закончится суд. Даже если, не дай Бог, она останется за решеткой, то будет лидером партии, — уверен г-н Волков.
Предателей — вон
И г-н Волков, и и.о. главы областной парторганизации «Батьківщини» Александр Лысенко заявили, что будут очищать ряды от предателей:
— «Тушки» есть — как в горсовете, так и в облсовете. Люди, которые прошли по списку и округам, их же поддержали как представителей «Батьківщини», — посетовал г-н Лысенко. — А теперь они пошли в сторону Партии регионов, в Сумах — в сторону «Рідного міста». Эти люди предали в такой момент, когда наш лидер сидит в тюрьме!
Г-н Волков признал, что информация о расколе фракции в Сумском облсовете (там ряды фракции покинули 10 депутатов) вызвала отрицательную реакцию в Киеве, где потребовали принять меры.
— Эти люди подленько утром еще молчали, а потом зачитали о создании группы, даже заявления представили. Сделали исподтишка, как крысы, — возмущался г-н Волков. — Я считаю: пусть во фракции лучше останется меньше, но таких, что не воткнут нож в спину.
— Мы принимаем меры. Сейчас введены рекомендации для поступления в партию. А когда ситуация поменяется, то есть мы придем к власти, думаю, прием в партию будет прекращен, — сообщил г-н Лысенко.
http://www.dancor.sumy.ua/articles/politics/71391

ОБГОВОРЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА

РЫНОК ЗЕМЛИ: ВСЕ БЛИЖЕ И БЛИЖЕ
Геннадий Рыбченков, «Украина - Центр», 19.10.2011, Кировоградская обл.
Грядущая с нового года свободная продажа земли-кормилицы в последние месяцы находится в эпицентре всеобщего внимания не только селян.

Немалую часть общества волнует, чем это все обернется. Власть убеждает всеми способами, что страна, и в первую очередь аграрный сектор, от свободного рынка земли только выиграют. Но опасений у селян меньше не становится. На днях в Кировограде побывала солидная команда не посторонних земельной тематике людей – Григорий Калетник, глава Комитета Верховной Рады по аграрной политике и земельным вопросам, зам главы Госагентства по земельным ресурсам Николай Калюжный, глава Ассоциации фермеров и частных землевладельцев Николай Миркевич. Они встретились с двумя наиболее заинтересованными сторонами и действующими силами процесса – фермерами и властью. Выслушали всех.
На встрече с фермерами уже ничего нового услышать не довелось. Как и раньше, практически ни один из обрабатывающих землю арендаторов не поддерживает наступление свободного рынка купли-продажи земли. Аргументов против немало, мы не раз их цитировали в нашей газете в репортажах с других земельных событий: в первую очередь фермеры опасаются, что землю массово скупят мощные агрокорпорации и агрохолдинги, и это убьет не только фермерство как вид предпринимательства, но приведет и к угасанию сел, из которых уйдет жизнь. Село, колыбель украинской нации, окажется под угрозой вымирания. Как всегда ярко вступали известные бобринецкие фермеры Виктор Чмиленко и Алексей Цокалов, сам глава аграрного земельного Комитета ВР Григорий Калетник с ними уже лично знаком – они частые гости на всех открытых слушаниях и заседаниях этого комитета.
Григорий Калетник как главное действующее лицо процесса во многом соглашается с фермерами. Признает, что ныне рассматриваемый законопроект несовершенен. Именно для того, чтобы его улучшить, такая представительная компания и ездит по регионам, встречается со всеми заинтересованными сторонами, выслушивает, принимает предложения. Григорий Николаевич сам с опаской относится к агрохолдингам и с сожалением констатирует, что их собственники на заседания его комитета не ходят. На реплику из зала «да потому что они сами в комитете и сидят» Калетник даже перешел на личности: «Кто? Ни Порошенко, ни Косюка, ни Бахматюка у нас в комитете нет» (это фамилии людей, действительно контролирующих самые большие посевные площади в Украине).
В законе, по словам Калетника, есть множество ограничителей, которые не позволят «монстрам» от сельского хозяйства прибрать к рукам всю землю и хозяйствовать, сидя в офисе на Крещатике, не обращая внимания на проблемы и нужды простых селян «внизу». Самое главное ограничение – запрет на покупку земли юридическими лицами. Ее могут покупать только собственно люди, фермерские хозяйства и территориальные громады. Холдингам – зась. Кстати, нам, жителям степи, закон дает право купить больше всего земли, если кто захочет. В Карпатах, к примеру, никто не может владеть более чем 900 гектарами земли, а у нас разрешено аж 2100 гектаров.
А самым, вероятно, сильным аргументом Григория Калетника на встрече с фермерами – противниками купли-продажи земли – был такой: а среди вас собственники земли-то есть? Были. Но немного. Фермеры всю землю арендуют у других, при этом у части даже собственных пары гектаров нет. «Так почему вы претендуете на то, чтобы представлять интересы абсолютно всех землевладельцев?»…
Большинство фермеров ратуют за то, чтобы провести всеукраинский референдум по вопросу: можно ли продавать землю? Григорий Николаевич отвечал: «А вы уверены, что народ проголосует против? А я владею информацией нескольких соцопросов, и там все так неоднозначно… Большинству горожан тема вообще не очень интересна, а ведь в городах живет 70% украинцев, и если кто-то из них и имеет пай, то он его с удовольствием продаст. Так что с референдумом я бы подумал». Слово в защиту крупных аграрных формирований, пресловутых агрохолдингов и агрокорпораций взял Анатолий Кузьменко, депутат облсовета, представитель именно такого формирования, корпорации «УкрАгроКом», контролирующей наибольшее количество гектаров на Кировоградщине – 130 тысяч примерно.
– Вот говорят, что если крупное предприятие работает на земле, то оно старой бабушке- пайщице ни огород не вспашет по весне, ни дорогу не отремонтирует, ни банку краски, чтобы школьный забор подкрасить, не даст, крышу в клубе не перекроет и т.д. Но все, кто знает, как ведем хозяйство мы, скажут, что все с точностью до наоборот. Мы не только помогаем всем своим людям, чем можем. Кто из фермеров может осилить строительство такого стадиона для людей, как мы построили в Головковке? Кто из небольших фермеров сможет так строить дороги, как мы? Сможет один фермер или даже несколько фермеров привести в село газ? А мы вложили несколько миллионов гривен и подвели к Головковке газ. Так что агрокорпорации разные бывают, и не стоит считать, что они враги своей земле…
По новому закону, крупные агроформирования должны провести разукрупнение, зарегистрироваться в каждом районе, где работают. Это делается для того, чтобы налоги они платили не в Киев в головном офисе, а чтобы деньги шли и в бюджеты районов, на землях которых крупные компании работают. «А у нас сразу так сделано, – говорил Анатолий Кузьменко. – Мы изначально так работаем, у нас много подразделений с отдельным юридическим лицом».
Не менее весомо и близко к жизни прозвучали на обсуждении слова Федора Згривца, довольно крупного фермера из Кировоградского района, известного в области человека, всю жизнь посвятившего сельскому хозяйству: «Многие отдельные положения новых законов о земле некоторым из нас не нравятся. Но мы должны понимать, что процесс этот уже неотвратим, и с этим надо мириться. Пока мы еще можем вносить свои правки, предлагать свои изменения в эти законы, надо этим пользоваться, а не огульно критиковать все и вся. Я сам за то, чтобы еще подождать пару лет с введением рынка, лучше подготовиться. Но давайте будем реалистами и делать то, что можем, сейчас».
Глава облгосадминистрации Сергей Ларин отметил, что на его «Горячую линию» поступает немало звонков на земельную тематику. Он рад, что такие авторитетные люди приезжают к нам разъяснять все детали земельной реформы. В самой ее реализации он не сомневается: «Президент поставил задание ввести рынок земли в следующем году, и он будет».

ЕКОНОМІКА

НА ХАРЬКОВЩИНЕ ПОТЕРЯНО СВЫШЕ 500 МИЛЛИОНОВ ЕВРО. НАШЕДШЕМУ ПРОСЬБА: ВЕРНУТЬ…
Елена Зеленина, «Время», 20.10.2011, Харьковская обл.
Результаты пилотного проекта «Рейтинг энергоэффективности областей Украины».

Свыше 500 миллионов евро (в ценах 2010 года) — таков в денежном выражении пока что нереализованный потенциал энерго¬сбережения в Харьковской области. А в целом ежегодно вся Украина теряет порядка 12 миллиардов евро!
Об этом свидетельствуют результаты пилотного проекта «Рейтинг энергоэффективности областей Украины». Составителем рейтинга выступил Аналитический Центр «Бюро экономических и социальных технологий» (БЭСТ). А спонсором — Группа СКМ Рината Ахметова, вложившая в его разработку 100 тысяч долларов.
Рейтинг отражает эффективность использования энергоресурсов в каждой области Украины при существующем уровне развития экономики региона. Впервые была посчитана энергоэффективность украинской экономики с учетом ее структуры: оценка проведена на основании сопоставления энергозатрат с аналогичными показателями стран Европейского союза. Для каждого сектора или отрасли промышленности в качестве эталона бралась соответствующая энергоемкость сектора или отрасли промышленности в Европейском союзе.
В рамках исследования были названы самые энергоэффективные области Украины. Так, в суммарном рейтинге в тройку лидеров вошли Винницкая, Черновицкая и Одесская области. В секторе «Промышленность» лидируют Киевская, Одесская и Закарпатская области, в секторе «Услуги» — Днепропетровская, Харьковская и Донецкая, в секторе «Сельское хозяйство» — Закарпатская, Житомирская и Ивано-Франковская. Наиболее же энергоэффективными в сфере жилищно-коммунального хозяйства признаны Винницкая, Кировоградская и Херсонская области Украины.
Любопытно, что показатель энергоэффективности существенно варьируется среди регионов Украины. Разница между лидерами и областями в конце рейтинга составляет примерно два раза.
Парадоксы украинского менталитета
В первую десятку UEI ожидаемо вошли неиндустриальные регионы, за исключением Одесской области. Замкнули рейтинг регионы с преобладанием тяжелой индустрии, что для составителей тоже было изначально предсказуемо.
— Хочу добавить, что мы вынуждены были исключить из суммарного рейтинга Киев, — поясняет один из координаторов проекта Наталья Емченко. — По этому поводу были дискуссии на экспертном совете. Поскольку Киев является отдельной административной единицей, мы предполагали включить его отдельной строкой. Но оказалось, что картина по Киеву очень деформирована. В столице зарегистрированы головные конторы предприятий, работающих по всей Украине. И таким образом, производственные результаты учитываются в центре, а энергопотребление происходит в регионах. И вышло, что у Киева просто фантастическая энергоэффективность! На 200—300% выше, чем в Европе. Характерный пример — банковская сфера. Отделения украинских банков работают в регионах, а результаты учитываются по Киеву, и в сфере услуг столица добилась невероятных результатов. Но реальную картину мы увидели только в ЖКХ, поэтому строка «Киев» в этом секторе осталась для того, чтобы продемонстрировать, как обстоят дела на самом деле. По остальным секторам от публикации столичных данных воздержались, иначе бы коллеги из Европы стали ехать к нам перенимать опыт.
Кстати, в сфере ЖКХ Киев, Харьков и Днепропетровск с высокими для Украины показателями доходов на душу населения оказались в конце рейтинга. Чем больше потребляют, тем ниже эффективность потребления. Парадокс! В Украине, похоже, никакой роли не играют правила экономии энергоресурсов, распространенные в Европе. В Евросоюзе, чем выше доход на душу населения, тем больше экономия. Люди больше вкладывают личных средств в энергосберегающую бытовую технику, покупку альтернативных источников энергии. В Украине, чем больше зарабатывают, тем меньше экономят. Как правило, у нас любят приобретать огромные холодильники, самые мощные стиральные машины и даже утюги и фены пользуются спросом такие, какие работают на предельных мощностях. Вот такой менталитет!
А взглянув на плоды этого менталитета в цифрах, можно даже прослезиться. В сфере энергоэффективности ЖКХ Харьковщина занимает предпоследнее 25 место среди областей Украины с показателем 48,9% от уровня ЕС. Это на 13,4 процента ниже среднего по Украине. Жилой сектор потребляет 48,2% энергоносителей в области. На содержание 1 кв. метра жилой площади расходуется 28,2 кг нефтяного эквивалента энергоносителей. Потенциал сбережений жилого сектора Харьковской области за счет повышения энергоэффективности до уровня ЕС оценивается в € 359,6 млн. ежегодно.
Хотя, как отмечает Наталья Емченко, возможно, есть еще разница в качестве услуг ЖКХ по регионам. В будущем составители планируют ввести индикатор оценки качества услуг ЖКХ при оценке энергоэффективности. Чтобы не появился у кого-то соблазн повышать эффективность за счет веерного отключения горячей воды и других цивилизованных коммунальных сервисов.
Ведь в стране есть города, где нет горячего водоснабжения или горячая вода подается только зимой и по графику.
Где считают деньги?
Харьковская область в целом в рейтинге энергоэффективности занимает 19 место и составляет 50,9% от уровня Евросоюза. Это означает, что в нашем регионе 49,1% потенциала энергосбережения. И свидетельствует о том, что при существующей структуре экономики у региона есть возможность улучшить качество энергопотребления в два раза и таким образом достичь европейских стандартов.
Промышленность Харьковской области по энергоэффективности занимает 9 место среди областей Украины (51,2% от уровня ЕС). Это на 7,7 процентного пункта выше среднего по Украине. Место этого сектора обусловлено низкой энергоэффективностью производства неметаллических минеральных изделий (цемента, стекла и т.п.) и высокой сравнительно с другими регионами эффективностью других отраслей, за исключением пищевой промышленности. Крупнейшим потребителем энергоресурсов в промышленности является ОАО «Балцем», доля которого в совокупном производстве цемента в Украине составляет 17,7%. Потенциал сбережений перерабатывающей промышленности Харьковской области за счет повышения энергоэффективности до уровня ЕС оценивается в € 145,0 млн. ежегодно.
Энергоэффективность добывающей промышленности Харьковской области составляет 66,8% от уровня ЕС. Это на 45,5 процентных пунктов выше среднего по Украине.
Энергоэффективность в сельском хозяйстве Харьковской области составляет 32,9% от уровня ЕС. Это на 0,4 процентного пункта ниже среднего по Украине.
В сфере услуг все достаточно просто. Доля в энергопотреблении и сбережении в целом по стране не превышает 4%. А лидеры — Днепропетровск, Харьков и Одесса. То есть в этой отрасли работает европейское правило: чем выше доход на душу населения, тем энергоэффективнее услуги. Это единственный сектор, где украинцы следуют примеру Европы. По всей видимости, в этом секторе экономики бизнес уже научился считать деньги.
Глаза боятся, руки делают…
Что такое 12 миллиардов евро потенциальной экономии в целом по Украине? Это сотни миллионов тонн в нефтяном эквиваленте и миллиарды кубов газа. Это огромные объемы энергоносителей.
Устаревшие фонды нашей старушки-промышленности введут в уныние кого угодно. Тем не менее, высокое место в рейтинге Одесской области показывает, что никакой магии в наиболее эффективном потреблении энергоресурсов нет. Энергосберегающие меры в промышленности и в ЖКХ дают фантастические результаты. Причем, в Одессе промышленность не так мощно представлена, как, скажем в Запорожье, но достаточно было провести модернизацию на одном большом предприятии, таком как Одесский припортовый завод, чтобы это тут же сказалось в лучшую сторону на ситуации во всем регионе. Добиваться экономии оказывается не так сложно, страшно и непосильно, как кажется. Исследования показали: когда небольшие города начинают реализовывать программы энергосбережения на муниципальном уровне, разительно меняются и показатели областей.
Интересно, что в Украине уже появилась своя Ассоциация энергоэффективных городов. Власти здесь берутся решать свои проблемы, что называется «снизу», не дожидаясь указаний «сверху», смотрят, что можно сделать здесь и сейчас и оценивают будущий результат. Очень постепенно и очень сфокусированно меняют ситуацию. Опыт черпают у Европейской ассоциации энергоэффективных городов.
— Мы участвовали в обсуждении результатов рейтинга. И наша оценка — очень высокая, — говорит председатель Государственного агентства по энергоэффективности и энергосбережению Украины Николай Пашкевич. — Для нас это дополнительный материал для принятия решений на уровне правительства. Это возможность включить этот материал в наш ежегодный отчет правительству о том, что происходит в сфере энергопотребления. Тем более, что сейчас готовится Национальный план действий в области энергосбережения и данные рейтинга послужат отправной точкой в моделировании ситуации и помогут нам правильно расставить акценты в нашей работе.
http://timeua.info/201011/49281.html

СТАРТУВАЛА ПРИВАТИЗАЦІЯ «ЗАХІДЕНЕРГО»
Лариса Грицик, «Галичина», 20.10.2011, Івано-Франківська обл.
Основні вимоги — висока ціна, українське вугілля та захист інтересів працівників.

Найголовнішою проблемою компанії є дуже велика потреба в інвестиціях — модернізація енергоблоків компанії вимагає, за різними оцінками, від п’яти до восьми мільярдів доларів упродовж десяти найближчих років. Це свідчить, що викупити акції в держави під силу лише серйозній компанії, яка розраховуватиме не на перепродаж пакета і швидкий прибуток, а зможе залучити необхідні ресурси і вивести її на вищі показники рентабельності.
Нижча ціна компанії, звичайно, могла розширити круг претендентів на акції компанії. Але навряд чи гарантувала б, що пакети зрештою не виявилися б у руках портфельних інвесторів, не готових чекати десять років для того, щоб довести компанію до прийнятних фінансових показників, і здатних інвестувати необхідні засоби.
У цьому разі не можна було б розраховувати на проведення модернізації, а отже, потрібно було поставити хрест не лише на цих генераціях, але й відмовитися від довгострокових планів України в енергетичній сфері.
Мета приватизації — інвестиції та модернізація
Експерти справедливо відзначають, що оголошена ціна акцій ПАТ «Західенерго» вища за ринкову капіталізацію компанії, що свідчить про те, що Фонд державного майна поставив високу планку.
Як відзначають в інвестиційній компанії «Конкорд Капітал», сьогоднішні показники ПАТ «Західенерго» виглядають не особливо привабливо. Аналітики компанії вказують, що компанія несе дуже високі витрати на придбання і транспортування енергоресурсів, оскільки енергоблоки «Західенерго» дуже віддалені від джерел енергетичного вугілля.
Адам Енджєєвськи, виконавчий директор польського Institute for Public-private Partnership, говорить, що, якщо Україна прагне до Євросоюзу, вона просто повинна здійснити приватизацію генеруючих компаній і добитися того, щоб вони понизили втрати електроенергії, поліпшили свою екологію і почали пропонувати якісніший продукт споживачеві. «Коли компанії перебувають у ситуації глибокої стагнації, як українські генерації, то приватизація — це єдиний вихід. Це кращий варіант як для держави, так і для споживача», — говорить він.
Умова, що відсікає від участі в приватизації української енергетики компаній з держчасткою більше 25%, — це дуже правильне рішення, вважає член Спеціальної контрольної комісії Верховної ради з питань приватизації Юрій Мірошніченко. «Державна компанія в процесі приватизації повинна стати приватною. У разі ж придбання компанії, що приватизовується, іншою державною компанією власне сама приватизація і не відбудеться», — відзначив він. Окрім цього, на думку Мірошніченка, це обмеження дозволить застрахувати українську енергетику від поглинання державними компаніями інших країн і подальшого їх використання в політичних цілях.
«Також захистити український ринок від недобросовісних гравців і всіляких спекулянтів покликана норма, згідно з якою до приватизаційних конкурсів не будуть допущені офшорні компанії або компанії, які входять до чорного списку Міжурядової комісії з боротьби з відмиванням кримінальних капіталів (Financial Action Task Force on Money Laundering — FATF)», — вважає він.
Умова приватизації — українське вугілля
Приватизація української енергетики забезпечить розвиток вугільної галузі. Про це заявив член комітету Верховної ради з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики і ядерної безпеки Віктор Турманов.
«Умова приватизаційних конкурсів, що зобов’язала покупця українських ТЕС забезпечувати підприємства постачанням вугілля з українських шахт, дозволить зберегти і забезпечить розвиток вугільної галузі України», — вважає він. На його думку, в довгостроковій перспективі це стимулюватиме власників ТЕС виступати інвесторами українських шахт при приватизації вугільної галузі.
Як повідомив голова Фонду держмайна Олександр Рябченко, 21 вересня Кабінет Міністрів затвердив умови приватизації 45,103% акцій «Західенерго» і 25% акцій «Київенерго». Таким чином, за його словами, в Україні дано старт приватизації теплової енергетики. Протягом 2011-2012 років уряд планує приватизувати всі теплові генерації і обленерго. Причому умови приватизації для них будуть такими ж.
За основу взято умови продажу обленерго в 2001 році, які було високо оцінено міжнародними експертами. У конкурсах зможуть брати участь лише інвестори, що працюють у сфері енергетики. Причому потужності компаній-претендентів повинні становити не менше 30% потужностей компаній, що приватизуються.
Крім того, покупець генерації зобов’язаний забезпечити підприємства постачанням вугілля, не менше 70% якого — з українських шахт. У результаті, за підрахунками ФДМ, взяти участь у приватизації генерацій зможуть не менше 13 українських і зарубіжних компаній, а обленерго — 23.
Основною метою приватизації підприємств теплової генерації і обленерго має стати підвищення енергетичної безпеки країни із забезпеченням споживачів якісною і конкурентоспроможною електроенергією. Так вважає начальник аналітичного відділу інвесткомпанії «Проспект інвестментс» Олена Євдоченко.
«Оголошені умови приватизації генерації і обленерго повинні стимулювати інвесторів проводити модернізацію і розвиток підприємств, тим більше, з урахуванням перспективи зростання попиту на електроенергію в Україні і за кордоном найближчими роками і в тривалій перспективі», — говорить вона.
На думку Євдоченко, те, що в конкурсах зможуть брати участь лише інвестори, які працюють у сфері енергетики, дозволить забезпечити залучення широкого кола потенційних інвесторів з числа найбільших компаній як в Україні, так і за кордоном. «Це дозволить уникнути участі в приватизації офшорних фірм з незрозумілим походженням і структурою власників», — вважає експерт.
Враховано інтереси колективів
Важливою складовою умов приватизації теплової генерації в Україні є соціальні зобов’язання. Таку думку висловив голова профспілки працівників енергетики і електротехнічної промисловості Сергій Шишов.
За його словами, умови приватизації відповідають побажанням Укрелектропрофспілки. У їх числі — недопущення утворення простроченої заборгованості перед працівниками із заробітної плати, а також її підвищення з урахуванням інфляції.
«Крім того, протягом трьох років з дати переходу до покупця права власності на пакет акцій йому заборонено без узгодження з профспілковою організацією скорочення працівників», — повідомив він.
Уряд повинен приділити велику увагу охороні праці й екології, вважає глава профспілки. «Потрібно зобов’язати інвестора впроваджувати системи охорони праці і екологічної політики відповідно до міжнародних стандартів. Це захистить як самих працівників, для яких створюватимуться безпечні умови праці, так і суспільство стосовно охорони довкілля», — відзначив Шишов.
Станціям потрібне нове життя
Добротвірська ТЕС, котра є підрозділом ПАТ «Західенерго», — найстаріша в регіоні і має уже 56 років, а деякі турбіни та блоки були встановлені ще на початку 60-х років минулого століття. Сьогодні обладнання відпрацювало свій ресурс, і треба витрачати величезні кошти на його підтримку в робочому стані. Лише торік на проведення ремонтів обладнання було витрачено близько 90 млн. грн. За словами головного інженера Добротвірської ТЕС Юрія Купровського, через застарілість обладнання станція зменшує об’єми свого виробництва.
У «Західенерго» вже розробили план розвитку Добротвірської ТЕС, який передбачає інвестиції в реконструкцію та закупівлю нових потужностей.
«План розвитку розроблено до 2030 року, — зазначив директор Добротвірської ТЕС Андрій Шувар. — Сама програма інвестицій включає в себе до 14 млрд. грн. Це  добудова блоків, тобто четвертої черги Добротвірської ТЕС, реконструкції існуючого обладнання блоків 7 і 8». За його словами, завдяки новому обладнанню продукція стане конкурентоспроможною не лише на українському ринку, окрім цього, станція зможе збільшити випуск електроенергії та поновити експорт, адже попит на українську електроенергію в Європі щороку зростає.
Аналогічна ситуація на Бурштинській станції — обладнання потребує заміни, оскільки вже відпрацювало свій ресурс, але через відсутність фінансування з боку держави жодна модернізація не проводиться.
«Обладнання у нас працює з 1965 року. Саме тоді було запущено перший енергоблок з 12-ти, які працюють на ТЕС. інші енергоблоки запущено до 1969 року. Попри те, що вони сьогодні досі працюють, також відпрацювали свій парковий ресурс і потребують повної заміни», — вважає керівник виробничо-технічного відділу станції Ярослав Сторожук.
У 2010 році Україна приєдналася до Європейського енергетичного співтовариства. Це означає, що ми зобов’язані дотримуватися екологічних стандартів країн ЄС. Для цього потрібні чималі інвестиції, кажуть енергетики. Йдеться навіть не про не мільйони, а мільярди гривень, яких держава не має.
«Сьогодні все наше обладнання працює. Триває реконструкція сьомого енергетичного блоку, в листопаді введемо його в експлуатацію. Також четвертий блок у середньому ремонті, незабаром і його буде введено в роботу. Готові до опалювального сезону. Але обладнання старе, довго працювати не може. Воно відпрацювало вже по 45-46 років, деякі котли, генератори, турбіни мають відпрацювання по 270-280 тис. годин (при нормі 170 тис.), тобто ресурс вже відпрацьовано, — вважає директор Бурштинської ТЕС Мирон Романів. — Щоб наша електроенергія конкурувала з європейською, собівартість її має бути низькою. На жаль, у нас вона нині висока: на старому обладнанні якщо працюєш надійно, то не економічно».
Мирон Романів нагадав, що домовленості державної влади в Україні з Європою передбачають екологічно чисте виробництво електроенергії.
«Як бачите, у нас з труб іде дим, а він не має йти, як це є на Заході. Для цього потрібні надзвичайно великі кошти. Таких коштів ні в компанії (ПАТ «Західенерго», — ред.), ні в нас на підприємстві, на жаль, немає. Думаю, таких коштів немає і в державі. Тому потрібні інвестиції, які може дати тільки приватний капітал. Тут ми нікуди не подінемось, приватний капітал треба залучати і тоді займатися реконструкцією, заміною або побудовою нових блоків. Такі плани в нас є. Майданчик під нові блоки обрано, плануємо збудувати там два нові енергоблоки потужність 600 МВт. Електроенергія з них буде дешева і конкурентоспроможна», — запевнив Роман Миронів.
Він сказав: «Щодо коштів, все залежить від планів: реконструкція — це одні кошти, заміна обладнання і будівництво нових блоків — інші. Потрібні не мільйони, а мільярди. Щоб збудувати очисні споруди, як показує міжнародний досвід, на одному енергоблоці, потрібна сума, що становить близько 70% вартості цього енергоблоку. Після залучення інвестицій будуть нові блоки, чисте повітря, наші діти будуть здорові».
http://www.galychyna.if.ua/index.php?id=single&tx_ttnews[tt_news]=17176&tx_ttnews[backPid]=24&cHash=29a559bc5e

ОБМАНЫВАТЬ НЕХОРОШО
Валерий Захаров, «Днепр вечерний», 19.10.2011, Днепропетровская обл.
Украина еще три года назад получила деньги, которые  и зарабатывать не пришлось.

А помог в этом нам Киотский протокол, принятый в Киото (Япония) в декабре 1997 года. Он обязывает развитые страны и страны с переходной экономикой сократить или стабилизировать выбросы парниковых газов в 2008-2012 годах по сравнению с 1990 годом. Для внедрения Киотского протокола ЕС и другие страны разработали систему ограничения промышленных выбросов с помощью квот.
Украину вряд ли можно считать страной, которая строго следит за вредными выбросами своих предприятий. Такие регионы, как Днепропетровский, и в прошлом веке не считались экологически чистым, и его жители вряд ли поверят, что за годы независимости было сделано что-то масштабное для улучшения ситуации, ведь дышать легче не стало. У предприятий не было средств, чтобы этим заниматься. Тем не менее, в Украине могли превратить этот недостаток в преимущество. Причем, сильно не напрягаясь. Просто из-за того, что многие промышленные предприятия намного сократили свое производство, а некоторые и вовсе остановились, Украина стала одной из немногих стран мира, которые с 1990 по 2000 год резко сократили выбросы парниковых газов. Поэтому у нас и появился огромный запас неиспользованных квот, которые можно продавать тем странам, где производство не падало, и выбросы углекислого газа даже наращивались.
Начиная с 2008 года, частные украинские компании и Кабмин от имени государства начали продавать «излишки». Благодаря этому Украина и получила аж 2,5 млрд. долларов. А раз это приносит деньги, то можно подготовить любой отчет. Иностранные специалисты, наверное, плохо знают,  как выводятся среднепотолочные показатели. У наших же чиновников это в крови. Надо уменьшить выбросы? Пожалуйста, – одним росчерком пера, кто там проверит?
Оказалось, проверили. Участие Украины в международной торговле квотами на выброс углекислого газа (СО2) было приостановлено за нарушение правил предоставления отчетности. Такое решение принял 12 октября Комитет Секретариата Рамочной конвенции ООН по изменениям климата (РКИК ООН) в Бонне. Как сообщает ИА УНИАН, еще весной этого года эксперты РКИК ООН были не удовлетворены отчетом Украины о ведении кадастра выбросов парниковых газов.
Координатор по вопросам изменения климата Национального экологического центра Украины Ирина Ставчук так прокомментировала это сообщение:
- Решение о запрете Украине торговать квотами было справедливым. К украинским отчетам о ведении кадастра выбросов парниковых газов возникали вполне конкретные претензии. К примеру, некоторые свои территории Украина учитывала в отчетах как леса, тогда как экспертам РКИК было известно, что никаких лесов там уже давно нет.
По словам координатора, отдельные предприятия заявляют о том, что используют для учета выброса парниковых газов собственную методологию. В результате оказывается, что у них выбросы заметно ниже, чем на аналогичных предприятиях, пользующихся стандартной методикой учета. И такая ситуация устраивала Госкомстат, который не пытался проверять данные по выбросам.
Особое недоумение, как подчеркивает Ирина Ставчук, вызывает у зарубежных экспертов тот факт, что в украинском отчете данные по 17 секторам промышленности были указаны как конфиденциальная информация. Почему-то не предоставили данных по выбросам, к примеру, асфальтовые и стекольные заводы. То есть, те предприятия, информация по которым в других странах конфиденциальной не считается.
К тому же огромный сегмент украинской экономики остается в тени. По сообщению ИА УНИАН даже эксперты по энергетическим вопросам определяют реальные объемы потребления электроэнергии украинской промышленностью по косвенным признакам, а не основываясь на данных НКРЭ или Госкомстата.
Тем не менее, за последние полтора месяца Украина продала квот общим объемом приблизительно 20 млн. тонн углекислого газа, якобы сгенерированных за счет проектов по снижению выбросов, реализованных еще до 2008 года.
- Однако когда мы рассмотрели эти проекты, оказалось, что часть из них была реализована еще до того, как Украина ратифицировала Киотский протокол - в 2001 году и ранее. Сегодня некоторые украинские компании находят проекты, которые были реализованы много лет назад. Оформляют их как проекты совместного осуществления и получают деньги за снижение выброса парниковых газов… Т.е., проект реализован 10 лет назад, кредиты за оборудование давно выплачены, а теперь его поднимают из архивов и пытаются заработать на продаже квот, - пояснила Ирина Ставчук.
Относительно вины бывшего правительства она подчеркнула, что в марте 2010 года, за неделю до того, как Юлию Тимошенко обвинили в нецелевом использовании этих средств, Национальный экологический комитет получил официальный ответ из Кабмина о том, что все деньги лежат на счету Госказначейства. И все это было уже при новой власти.
Недавно группа международных экспертов Секретариата Рамочной конвенции ООН по вопросам изменения климата завершила исследование обновленного национального кадастра выбросов парниковых газов Украины за 1990-2009 годы. Об этом сообщил Сергей Орленко, глава Государственного агентства экологических инвестиций Украины. По его информации, предварительные выводы экспертов «носят позитивный характер», что дает основания для восстановления Украины в системе международной торговли квотами на выбросы парниковых газов. Но, видимо, «шара» больше не пройдет. Может быть, теперь все наши чиновники и бизнесмены прекратят, наконец, вешать лапшу на уши иностранным экспертам и на деле возьмутся за уменьшение выбросов парниковых газов на вверенной территории и предприятиях.
http://dv-gazeta.info/ekonomika/obmanyvat-nexorosho.html

ТОЧКА ЗОРУ

ДЕНИС БОГУШ: «КОЛИ ТІЛЬКИ УВ’ЯЗНИЛИ ТИМОШЕНКО, ДОСТАТНЬО БУЛО ВИПУСТИТИ ЇЇ. ТЕПЕР ЦЬОГО ЄВРОПІ ЗАМАЛО…»
Інна Пукіш-Юнко, «Високий замок», 19.10.2011, Львівська обл.
Істинне обличчя країнської влади шокувало Захід, каже експерт.

Вирок у справі Юлії Тимошенко і виклична поведінка українського президента у відповідь на застереження Заходу поставили жирний хрест на іміджі Януковича у цивілізованому демократичному світі, вважає спеціаліст зі стратегічних комунікацій та піару у політиці і бізнесі Денис Богуш. Істинне обличчя країнської влади шокувало Захід, каже експерт.
– Чому президент Янукович вирішив піти ва-банк, причому з завідомо прогнозованим для себе програшем?
– Янукович настільки боїться опонентів, зокрема Юлію Тимошенко, що цей страх керує усіма його діями. У партії влади тепер самі не знають, що далі робити.
– Бажання запроторити Тимошенко за ґрати перемогло навіть інстинкт політичного самозбереження?
– Однозначно.
– Але ж Янукович, очевидно, усвідомлював, що йому це не минеться?
– Думаю, Янукович до кінця не зрозумів тих принципів, які діють в Європі, принципів демократії, свободи слова, незаангажованого суду. Через таку різницю у баченні світу недооцінив реакції Заходу. Є стандарти, якими керуються європейські лідери. На Заході чиновники розуміють, що їх наймає народ, що вони витрачають кошти платників податків, і усе, що вони роблять, – під прицілом громадськості. Для Януковича це – чуже. Він думає, що може робити у цій країні будь-що, і дивується, чому європейські лідери так занепокоєні його діями.
– Якими будуть наслідки президентських віражів на європейському шляху для України?
– Найгірший варіант – європейські лідери перестануть зустрічатися з Януковичем і взагалі з керівництвом України. Буде відкладено підписання угод про асоціацію і зону вільної торгівлі, погіршиться ситуація з візами (процедура буде ускладнена і для простих громадян)… Найкращий варіант – якщо команда президента і консультанти, які його обслуговують, підкажуть йому, що треба якнайшвидше звільнити Тимошенко і спробувати провести промокампанію в Європі: ми, мовляв, усе зрозуміли і можемо відповідати європейським стандартам. Тоді є надія, що угоди про асоціацію і зону вільної торгівлі таки підпишуть. Але у будь-якому разі з ратифікацією договору про асоціацію будуть проблеми у країнах типу Франції, Німеччини. Процедура ж складна. Перший етап – угоду підписує Європарламент, а потім її мають ратифікувати парламенти усіх країн – членів ЄС. Щодо Януковича, то, як би він не старався, що б не робив, у нього вже не буде позитивного іміджу на Заході.
– Дехто вважає, що після лукашенківських замашок Януковича Європа вже навіть звільненням Тимошенко не задовольниться…
– Звичайно, і вони дали це зрозуміти. Якщо на початку, коли тільки ув’язнили Тимошенко, достатньо було випустити її, то тепер цього замало. Треба ще й придумати аргументацію, чому так було. І таку, щоб Європа повірила. Якщо цього не буде, то звільнення Тимошенко дасть невеликий ефект.
Європа побачила інше обличчя української влади. Раніше вони бачили європейське обличчя і, здається, навіть повірили у цей образ. Усе йшло добре, з Януковичем зустрічалися на вищому рівні, заплющуючи очі навіть на деякі його «неєвропейські» дії. Тепер коли маски зняті, всі побачили істинне обличчя. Повідомлення щодо вироку Тимошенко і подій, пов’язаних з її справою, були на перших шпальтах у світових ЗМІ (востаннє таке було під час скандалу з димовими шашками і метанням яєць у Верховній Раді). Тепер усі розуміють, що в Україні – серйозні проблеми з демократією. Для іміджу України не кращі часи. Те, що будувалося роками, зруйнували одним махом. Тепер роками доведеться відмиватися.
– Чи вплине реакція Заходу на вирок Тимошенко на плани щодо процесу над Луценком? Можливо, раз обпікшись, діятимуть не так «сокирно»?
– Тимошенко і Луценко – політики різних вагових категорій. Якщо у Тимошенко багато європейських зв’язків, зокрема з Європейською народною партією, яка є правлячою в Євросоюзі, то Луценко – просто опозиціонер, який сидить у СІЗО за дурними обвинуваченнями. Його не розцінюють як серйозного гравця на міжнародній арені. Для Заходу справа Луценка – ще одне підтвердження вибіркового правосуддя в Україні.
– Тобто якщо Луценка посадять, такої реакції Заходу, як на вирок Тимошенко, не буде?
– Реакція буде, але не така. Ув’язнення Тимошенко викликало реальний шок. У жодній західній країні навіть не підозрювали, що українська влада може зайти так далеко. Думали, внутрішні розбірки, полякають Тимошенко, і на тому скінчиться. Те, що відбувається в українських судах, не було для європейців відкриттям. Інвестори, які мають справу з Україною і стикалися з нашою судовою системою, розуміли, як ухвалюються судові рішення. Ми ж не за парканом живемо, що ніхто нічого не бачить. Та навіть, попри все це, такого вироку Тимошенко, лідеру опозиції, за яку проголосували 12 мільйонів людей, на Заході не очікували. І влада навіть не змогла пояснити, чому її посадили. Те, що прозвучало, для Заходу – не аргумент.
– Чи не ополчить позиція Януковича проти нього бізнес-акул Партії регіонів, які особисто зацікавлені в європейських ринках? Того ж Рината Ахметова…
– Судячи зі ситуації у «Регіонах», Янукович одноосібно приймає головні рішення. Наразі ми не бачили жодної дії Партії регіонів, яка б не стикувалася з Януковичем. Не думаю, що в середині ПР будуть якісь різночитання, принаймні публічні. З іншого боку, олігархи почнуть задумуватися над альтернативою (партіями, рухами), бо Янукович вже не вписується у багато їхніх міжнародних планів. Але усе відбуватиметься не так швидко.
– Можна стверджувати, що зовнішньополітична багатовекторність України хитнулася у бік Росії?
– Вона хитнулася у бік слабкості. Чим слабша Україна, чим гіршою є її репутація, тим гірші у нас переговорні позиції як з Європою, так і з Росією. Але з послабленням наших позицій Росії буде простіше диктувати свої умови.
– Чи означає це, що Україну врешті-решт зможуть «заарканити» у Митний союз?
– Перед тим, як затягти Україну у Митний союз, треба, щоб вона вийшла зі СОТ (перебувати у цих двох організаціях одночасно неможливо). Таких прецедентів ще не було. Тому думаю, цього не станеться. Хоча після вироку у справі Тимошенко можна всього очікувати. Але якщо раптом Януковича переконають, що треба вийти зі СОТ і вступити у Митний союз, це буде найбільшою дурістю влади. Тоді проблеми з незалежністю, національними інтересами і безпекою гарантовані.
http://www.wz.lviv.ua/articles/99457

ПЕРСОНАЛІЇ В ПОЛІТИЦІ

АНАТОЛІЙ ГРИЦЕНКО: «Я НЕ СТАВ «ТУШКОЮ» У ПАРЛАМЕНТІ, НЕ ПІДДАВСЯ СПОКУСАМ І НЕ ЗЛЯКАВСЯ ПОГРОЗ...»
Олександр Брусенський, «Вечірня Полтава», 19.10.2011
У Полтаві перебував голова комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки та оборони, лідер політичної партії «Громадянська позиція» А.Гриценко.

Політик, а в недалекому минулому міністр оборони України,  зустрівся з виборцями, активістами своєї партії, журналістами. Столичний гість коментував останні події в парламенті, висловлював своє ставлення до політичних процесів в Україні тощо.
Відвідав Анатолій Гриценко і редакцію газети «Вечірня Полтава», де відповів на запитання журналістів.
— Анатолію Степановичу, Верховна Рада готується ухвалити закон про ринок землі. Вам, як народному депутату і політику, відомо, як у суспільстві ставляться до скасування мораторію на продаж землі?
— Знаю, що неоднозначно. І я вважаю, що найбільшою проблемою, яка розколе наше суспільство і яка має стратегічне значення для України, стане намагання команди Януковича запровадити ринок землі. У парламенті вже зареєстрований відповідний законопроект, і якщо більшість його прийме, він матиме для країни катастрофічні наслідки. Чому зараз не можна впроваджувати ринок землі? По-перше, ніхто цього не обіцяв перед виборами. Якби Янукович замість плакатів «Покращення життя вже сьогодні» розвісив плакати про впровадження ринку землі, гарантую, що його не обрали б Президентом. Тож йому треба робити те, що обіцяв, і не робити того, чого не обіцяв. По-друге: у всіх регіонах понад 70% наших громадян заперечують цю ідею. За цим стоїть недовіра до влади. Люди ще добре пам’ятають, як провели приватизацію промислових підприємств. Тоді теж обіцяли, що всі стануть власниками, всі матимуть акції і житимуть на дивіденди. Обдурили і «кинули» всіх...
15 березня вони взяли під контроль Українську академію аграрних наук, звільнивши її керівника і призначивши першого заступника міністра АПК. Чому? Він сам латифундист, який має дослідне господарство 40 тис. гектарів. А головне те, що академія буде визначати методику оцінки вартості землі. Приміром, 5 чи 50 тисяч гривень за один гектар. 23 березня провели парламентські слухання, де виступило 40 чоловік. І не лише депутати, але й фермери, сільські голови, вчені тощо. 39 осіб висловилися категорично проти ринку землі, і лише один — «за». Той самий замміністра АПК і теперішній керівник академії. Люди заперечують ринок землі, бо небезпідставно вважають, що їх ця влада обдурить. Образно кажучи, хлопці вже закупили паяльники, праски, спортивні костюми і готові йти до бабусі, яка має земельний пай: от тобі, бабусю, 1000 гривень — і віддай нам пай або пальці у двері... Це — афера тисячоліття!
— Іноді складається враження, що народні обранці дуже далеко від тих, хто їх обрав, адже ухвалюють закони, які не об’єднують суспільство, а роз’єднують. Приміром, про Пенсійну реформу...
— Пенсійна реформа — іще один обман людей! Тігіпко назвав дві причини Пенсійної реформи: перша — потрібно отримати кредит МВФ, друга — збалансувати бюджет Пенсійного фонду, тобто скоротити видатки на Пенсійний фонд. А якщо ще простіше, то платити менші пенсії. Жодних інших цілей він не переслідував. Україна проживе й без кредитів МВФ! Реформу можна було здійснити, якби люди її підтримали й переконалися в щирості влади. Приміром, усунути кричущу несправедливість, коли максимальна пенсія перевищує мінімальну в 75 разів. Пенсія має залежати від трьох факторів. Перший — трудовий стаж: хто довше працював, у того більша пенсія. Другий — розмір зарплати: хто більше отримував і більше перераховував до Пенсійного фонду, у того вища пенсія. Третій — десятивідсоткова надбавка до пенсії за особливі умови праці для тих, хто втрачав здоров’я швидше, ніж інші — у шахтах, біля реактора тощо.
 Влада ламає через коліно тих людей, які мали вийти на пенсію, але тепер не зможуть, бо збільшено пенсійний вік. А для них не створили робочих місць. Де людина, якій за 50 років, нині знайде роботу? У Києві не знайдеш, не кажучи вже про Полтаву або райцентри. От чому Пенсійна реформа — це удар кувалдою! Вона абсолютно не прорахована і не продумана. Пенсійна реформа, якщо її проводити в інтересах людей, має усунути велике розшарування в суспільстві, де одні, і часто незаслужено, отримують захмарні пенсії, а інші такі, що ледь животіють...
— Сьогодні не лише поза межами України, але й усередині, все частіше говорять про згортання в нас демократії, використання проти народу силових структур...
— Є проблема системна, є проблема точкова. Системна полягає в тому, що в нас чимало силових структур — Збройні сили, СБУ, Внутрішні війська, міліція, Прикордонна служба, Управління державної охорони тощо, загальна чисельність яких 715 тисяч осіб. Яка спрямованість цієї системи? Є закон про засади національної безпеки України, в якому чітко визначено, кого повинна захищати держава. На першому місці — людина, громадянин. На другому — суспільство. А держава — лише на третьому місці. Але ця структура — 715 тисяч осіб — зорієнтована абсолютно навпаки. Країну від загрози захищають лише 184 тисячі військових. Решта захищає владу від своїх людей. Це ознака не демократичної, а поліцейської держави. Цю ситуацію треба змінювати кардинально. В міліції мають бути «менти», а не «мусори», які повинні захищати людей від банд, а не владу від людей. В Одесі ми побачили абсолютну непрофесійність міліцейського керівництва. Фактично серед півмільйона міліціонерів немає й двохсот по-справжньому боєздатних професіоналів. Люди побачили, що від бандитів міліція захистити суспільство не може. І це не тільки міліція. Такий же рівень підготовки у всіх силових структурах, адже їх використовують для зведення рахунків із бізнесом, для рейдерських атак на бізнес, протидії мирним акціям, для розгону яких Загін міліції особового призначення екіпірують як слід, хоча говорять, що для боротьби з бандитами у них немає навіть бронежилетів. Таке ж і в Збройних силах, де немає жодної боєздатної ескадрильї або батальйону. Потрібні кардинальні зміни. Але вони можливі тільки тоді, коли Віктор Янукович усвідомить, що він є Верховним головнокомандувачем Збройних сил, а не СБУ, податкової міліції тощо. І коли уряд повернеться обличчям до силових структур з точки зору матеріального й фінансового забезпечення.
— Наші реформатори йдуть дуже складним шляхом, який часто заводить у тупик. Можливо, не варто вигадувати власний велосипед, а взяти за приклад інші країни, де реформи схвалюються більшістю народу. Приміром, як у Грузії, де люди вже відчули наслідки перемін і підтримують те, що робить президент...
— Із Саакашвілі глузували, що, мовляв, на посаду президента прийшов артист, не фахівець... Президент має бути мудрою людиною, яка вміє слухати, чути й приймати правильні рішення. Є власний досвід, але він негативний. Є досвід інших країн — позитивний і негативний. Негативний теж треба вивчати, щоб не наступити на ті ж самі граблі. Беріть позитивний досвід, який себе виправдав, дав позитивний результат, і не треба вигадувати свого колеса. Якщо є бажання, шукають шляхи, якщо бажання немає, шукають причини, щоб не робити. Якщо Саакашвілі вирішив зробити так, щоб реєстрація права власності в БТІ проводилася через електронну базу і без контакту з чиновником — у вікно здав папери, через три дні забрав, то він це зробив. Або він вирішив, що поліція Грузії хабарів брати не буде. І в них не беруть хабарів! Я тричі вносив законопроект про скасування техогляду, бо це дуже корумпований механізм. Його тричі відхиляли — регіонали, фракції Литвина і КПУ. Розповідали, що якщо скасувати техогляд, то зруйнується вся система ДАІ, на дорогах валятимуться трупи тощо. Через місяць такий же законопроект вносить Віктор Янукович. Я не кажу про плагіат... Але ті ж самі люди тепер розповідають, який мудрий наш Президент, що запропонував скасувати техогляд. І вже все гаразд буде з ДАІ, не буде трупів на дорогах... Але я пропонував скасувати техогляд і крапка! А Янукович запропонував скасувати техогляд і одночасно розширити повноваження інспекторів ДАІ на дорогах. І в закон записав ще вісім причин, котрі дають право сержанту Петренкові зупиняти будь-яку машину. Отже, з одного боку, Президент нібито хоче, щоб не було корупції, і одночасно створює для неї нові умови. У Грузії поліція допомагає людям, а у нас карає...
— Нині багато говорять про боротьбу з корупцією. А в Україні залишилися сили, які можуть її подолати? Іноді здається, що поміж тих, хто має приборкати корупцію, практично немає незаплямованих людей...
— Дуже слушне запитання! Боротися з корупцією, насправді, легко. Якщо хтось скаже, що важко, то — це людина, яка не хоче з нею боротися. Боротьба повинна починатися з першого крісла: якщо ми хочемо подолати корупцію в міністерстві, це має зробити міністр, якщо в державі — Президент. І тут важливий власний приклад, бо чиновники дуже чутливі до настрою начальства. Вони за виразом обличчя і тоном розмови відчувають — це пусті погрози, або буде так, як говорить начальник. Якщо у 2005 році після перемоги на виборах Ющенко не пішов би на пасіку, а діяв рішуче, все стало б на свої місця — і ми жили б уже в іншій державі. Тоді була ситуація, коли олігархи думали: заберуть усе чи трохи залишать; а чиновники: посадять усіх чи когось випустять? Але шанс не було використано. Вони чекали рішучих дій і були готові до них. І чиновники знову зрозуміли, що можна вкрасти мільярд, заплатити мільйон до «Мистецького арсеналу» і красти далі.
Як боротися з корупцією? Президент має використовувати свої повноваження. Не треба нікому нічого говорити! Треба суворо питати та контролювати своїх підлеглих. Ключове питання: чи є моральне право в Президента так учиняти? Янукович не має такого морального права. Чому? Приміром, коли подивишся декларацію Президента, плакати хочеться. У Віктора Януковича, виявляється, немає жодного автомобіля! Навіть старої «копійки». І в дружини теж. Це питання національної безпеки, коли Президент жебракує. Як же він виживає? Чи може таке бути? Хтось бачив, щоб Янукович пішки ходив? Ні. Оця неправда одразу пішла по всій вертикалі. А якби він задекларував усе, легалізував свої статки, і решта посадовців зробила б так само. А якщо його Межигір’я зареєстроване на офшор, навіть вертоліт, який він орендує, зареєстрований на офшор... Жодної боротьби з корупцією він починати не хоче. У 2009 році було прийнято пакет антикорупційних законів, які мали набрати чинності з 1 січня 2010 року. Янукович їх спочатку відтермінував на рік, дозволивши красти ще рік, а потім взагалі скасував і вніс свій, у якому немає головного — вимоги декларувати статки й витрати членів сім’ї посадовців. Отже, тепер Президент, Прем’єр-міністр, міністри, губернатори, мери будуть і надалі залишатися бідними, як церковні миші, а їхні діти можуть бути мільйонерами й мільярдерами...
— Сьогодні в гостях «Вечірньої Полтави» не лише голова комітету Верховної Ради, але й лідер партії «Громадянська позиція»...
— Ще і батько чотирьох дітей! З приблизно 180 партій наша за рейтингом посідає сьоме місце. І це при тому, що є партії, яким по 20—10 років, але які ніхто не знає. «Громадянській позиції» зараз дають мінімум 2,5% на виборах, максимум — 3,6%. Це при тому, що до виборів ще далеко. Це тому, що до людей приходить усвідомлення — хто такий Ющенко, хто такий Тігіпко тощо. Ми нікого не зрадили. Це — ключовий момент. Анатолій Гриценко не став «тушкою» у парламенті, не піддався спокусам і не злякався погроз... Я голосую чесно, як вважаю правильним, відкрито пояснюючи свою позицію, висловлююсь з кожного ключового питання, послідовний і завжди пропоную, що треба робити. Я не став Президентом, але я виконую свою передвиборчу програму. Депутати від нашої партії в місцевих радах теж не стали «тушками». Так само, як і я, вони не змінюють номер мобільного телефону. До речі, він у мене не змінюється вже 12 років. Я завжди говорю: якщо ви хочете обирати тих, за ким мільярди, олігархи тощо, — обирайте! Це вже було. І ви вже побачили, чим це обертається. Нам треба, щоб найсильніші, найчесніші та найморальніші з нас могли зайняти ті посади, на які заслуговують. Включно до Президента. Якщо такого не станеться, у керма опиняться знову найдурніші, найзлодійкуватіші, нечесні — ті, за ким стоять олігархи. Людей необхідно оцінювати за справами. І зараз така можливість є. Ми бачимо, як голосує Верховна Рада. Ви не сприймаєте Пенсійну реформу? Подивіться, хто і як за неї голосував. Складіть список і забудьте їх...
— Ви не розчарувалися в політиці?
— Слово «розчарування» на думку не спадає, тому що я не зачаровувався. Я вірю в Бога і не створюю кумира. Я в політиці недавно — 25 жовтня мені виповниться 54 роки, і я четвертий рік у парламенті. До того там не був — і нормально почувався. Завдяки Богу, батькам, вчителям я отримав нормальні професії, нормальну освіту. Без протекції став міністром, головою комітету Верховної Ради, побачив світ, виступав на поважних форумах без папірця і різними мовами. Я відбувся в цьому житті. І для мене не проблема — пройду чи не пройду знову до парламенту. Я реаліст і завжди шукаю рішення з того, що маю. Яка є країна, які в ній люди... Ми із сім’єю визначилися, що нікуди звідси не поїдемо, будемо жити тут. Значить, необхідно боротися за те, щоб Україна стала нормальною цивілізованою країною, де добре житиметься і нам, і нашим дітям. Причому, не в майбутньому, а вже сьогодні. За це я боротимусь!
http://www.vechirka.pl.ua/articles/2011/10/19/42547853/

РІВЕНЬ І ЯКІСТЬ ЖИТТЯ

КВАРТИРА ЗА БОРГИ: ЦЕ РЕАЛЬНО?!
Марія Філатова, «Київська правда», 20.10.2011
Житлове законодавство дає підстави, що можуть стати приводом для виселення громадянина без надання іншого житлового приміщення.

Чимало наших співгромадян взяло за правило не платити за комунальні послуги.
Причому, як свідчить статистика, у більшості випадків не у зв’язку з важким матеріальним становищем. І якщо раніше це сходило їм з рук, то зараз вводиться нова практика: виселення і продаж домівки в рахунок погашення боргів.
Розплата за комунальні гріхи
Факти підтверджують, що виселення з квартири за борги – це реально. Днями ЗМІ облетіла звістка, що 84-річну онуку Івана Франка Дарію Тарасівну київська влада погрожує виселити з 6-кімнатної квартири за комунальні борги. Дарина Франко заборгувала 32 тисячі 339 гривень. Вартість комунальних послуг для пенсіонерки складає 500 гривень на місяць, тим часом як її пенсія становить лише 830 гривень…
…За згодою міськради Львова було виставлено на продаж квартиру, власник якої заборгував за послуги ЖКГ 19 тисяч гривень. Горе-власнику комунальники неодноразово пропонували погасити борг, але безрезультатно. Тому його квартиру було вирішено реалізувати на аукціоні. Після того, як житло було виставлено на продаж, власник тут же заплатив 10 тисяч гривень і зобов’язався перед судовим виконавцем погасити весь борг протягом місяця. У Львівській міськраді у дієвості методу переконалися і вже готують документи на продаж семи квартир-боржників.
…І ось донецькі комунальники «радують» своїх земляків. Посилаючись на Закон України «Про виконавче провадження», вони вирішили зламувати двері боржників, які не пускають виконавців у квартиру (навіть за відсутності господарів вдома). Про це повідомив директор КП «Донецькміськтепломережа» Віктор Рогачов: «Наступний візит до боржників, які не впустили наших працівників до квартири, буде з фахівцем з демонтажу дверей. Витрати на нові замки також ляжуть на плечі боржника». За останні два місяці працівники «Донецькміськтепломережі» провели 30 рейдів, відвідали 329 квартир, мешканці яких не оплачують послуги «Міськтепломережі». В результаті у 44 донецьких сімей накладено арешт на все майно, а також описано та арештовано 23 одиниці побутової техніки. Частина арештованого майна зберігається у комунальників, частина – у виконавчій службі. Коли донеччани погасять борг, вони зможуть забрати свої речі. На такі жорсткі заходи комунальники йдуть, якщо борг за тепло перевищує 2,5 тисячі гривень.
Як законно діяти
Юристи кажуть: щоб державний виконавець увійшов до оселі, за законом як мінімум має бути відкрито виконавче провадження. Виконавець повинен надіслати на адресу боржника постанову про його відкриття. Людина має під розпис підтвердити, що листа отримала. У цьому випадку виконавець може зажадати допуску до квартири. Але якщо немає постанови суду, де зазначено право проникнути у приміщення, боржник може не пускати чиновників у свій будинок і перешкоджати виселенню. Лише якщо така постанова суду є – дії виконавця законні.
Якщо ви отримали лист про відкриття виконавчого провадження, відразу оскаржуйте його в суді. Звичайно, треба оскаржити в суді і незаконне проникнення до квартири (як трапляється у Донецьку). І, звичайно, необхідно якомога швидше погасити комунальний борг. Плюс до цього доведеться сплатити витрати держвиконавців – 10% від суми боргу.
Хотілося б ще відзначити кілька моментів. Перший – у статті 8 Конституції України записано: «В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй». А у статті 30 Основного Закону записано: «Кожному гарантується недоторканність житла. Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду». Тобто, допускається тільки проведення огляду та обшуку згідно з рішенням суду, але в присутності господарів. Без хазяїв, понятих, протоколу і, звичайно ж, без рішення суду подібні «проникнення» кваліфікуються як пограбування.
Щодо виселення з квартири
Потрібно уважно розібратися в Житловому кодексі. Згідно з ч. 3 ст. 47 Конституції України, позбавити громадянина житла можна лише на підставах, передбачених у законах, прийнятих ВР, і лише після проголошення про це судового рішення, де в резолютивній частині буде зазначено, що громадянин втрачає суб’єктивне право на проживання в конкретному житловому приміщенні. Відселяти громадянина з житлового приміщення можна лише після набрання рішенням законної сили.
Житлове законодавство дає такі підстави, які можуть стати приводом для ініціювання судового провадження та наступного виселення громадянина без надання іншого житлового приміщення: систематичне руйнування або псування об'єкта нерухомості; використання житла не за призначенням; систематичне порушення загальноприйнятих правил співжиття, коли заходи попередження і громадського впливу виявилися безрезультатними; позбавлення батька і (або) матері батьківських прав і надалі визнане неможливим спільне проживання з дітьми, стосовно яких вони позбавлені батьківських прав; визнання недійсним ордера на житло, на підставі якого отримана квартира (будинок), що відноситься до державної або комунальної власності; самовільне зайняття громадянами приміщення.
Як бачимо, серед підстав для виселення не фігурує така умова, як «заборгованість за комунальні послуги». Але це всього лише означає, що вашу квартиру не будуть продавати (купувати), розуміючи безперспективність подальшої боротьби за квадратні метри. Ні, з одного боку, виконавець зобов'язаний забезпечити виконання судового рішення за правилами ст.62 Закону, в якій визначено дії виконавця щодо звернення стягнення на житлове приміщення боржника. Але тільки в тому випадку, якщо у боржника відсутні достатні кошти та рухоме майно. До того ж сама процедура дуже обтяжлива: спочатку виконавець складає акт опису й арешту квартири (будинку) боржника, який затверджується начальником відповідної державної виконавчої служби, приймає постанову про накладення арешту на житлове приміщення, потім оголошується заборона на його відчуження. Далі житло підлягає оцінці на підставі Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (затверджене наказом Мін'юсту від 02.11.1999г. № 745/4038). Після укладення договору про реалізацію арештованого майна воно передається спеціалізованій організації (як правило «Укрспец'юст») для продажу через систему публічних торгів (що майже відбулося у Львові).
Але все це можливо лише за рішенням суду і тільки у випадку, якщо ви не проживаєте в даній квартирі, тобто – у вас є інше постійне місце проживання. Юристи стверджують, що арешт на ваше майно накласти можуть дуже навіть запросто, і знімати арешт з вашої квартири ніхто не буде. А ті, хто захоче, наприклад, продати (обміняти) свою квартиру або отримати кредит під заставу нерухомості, змушені будуть погасити всі наявні борги.
Заарештувати ваше майно за рішенням суду можна, але вторгатися у вашу квартиру, тим більше, у вашу відсутність – вибачте. На жаль, невігластво і юридична безграмотність не тільки простих громадян, а й державних службовців, зокрема, чиновників виконавчої служби, велика частина з яких має вкрай низький рівень професійної підготовки, впевненість у можливості позбавлення громадян квартир за неоплачені комунальні послуги призводить до подібних «переможних» реляцій комунального господарства.
Ось такі вони, сьогоднішні реалії. Однак, з розумінням ставлячись до фінансових проблем наших земляків і цінуючи толерантність і поміркованість виконавчої служби, все ж хочемо зауважити платникам комунальних послуг – не створюйте собі додаткових проблем, бо навіть тривале відтермінування проплати за комунальні послуги не зменшує її розміру…
http://www.kiev-pravda.info/109-22745/kvartira-za-borgi-tse-realno

ОХОРОНА ЗДОРОВ'Я

ПОЛТАВЩИНА БОРОТИМЕТЬСЯ ПРОТИ ТУБЕРКУЛЬОЗУ РАЗОМ ІЗ ФОНДОМ РІНАТА АХМЕТОВА
Надія Діденко, «Вечірня Полтава», 19.10.2011
Минулої п’ятниці, на Покрову, влада Полтавської області підписала меморандум про співпрацю з Благодійним фондом «Розвиток України» Ріната Ахметова.

Свої підписи під важливим документом поставили голова Полтавської облдержадміністрації Олександр Удовіченко, голова Полтавської обласної ради Іван Момот та директор Фонду Ріната Ахметова «Розвиток України» Анатолій Заболотний. Таким чином, Полтавська область стала частиною програми фонду «Зупинимо туберкульоз в Україні», що реалізується за підтримки Глобального фонду для боротьби з епідемією ВІЛ/СНІДу, туберкульозу та малярії.
Епідемію туберкульозу в Україні офіційно було оголошено 1995 року, проте й сьогодні, незважаючи на те, що ситуацію частково вдалося стабілізувати, рівень захворюваності значно перевищує допустимий епідеміологічний поріг. 10 грудня минулого року Україна підписала офіційну угоду з Глобальним фондом щодо фінансування в нашій державі боротьби з туберкульозом. На цю програму нашій державі виділили 94,8 мільйона доларів. Основним координатором програми подолання недуги й став Фонд Ріната Ахметова.
— Ці кошти Україна отримала після чотирьох відмов, — зауважив директор Фонду «Розвиток України» Анатолій Заболотний. — Зважаючи на досвід фонду в подоланні епідемії в Донецькій області та реалізацію проектів національного масштабу, міжнародне співтовариство довірило Фонду «Розвиток України» здійснення грантової програми. Фонд також вкладає свої кошти.
Фактично фонд продемонстрував всій державі, що може бути, коли влада та благодійники об’єднуються для подолання недуги. Пілотний проект у Донецькій області реалізовується вже не перший рік. Фінансування виділяється як Фондом Ріната Ахметова, так і з обласного бюджету. Коли проект розпочинався, шахтарський край знаходився серед регіонів-лідерів, що подолали епідемпоріг і мав високий рівень смертності від туберкульозу. Нині Донецьк у списку тих, де рівень захворюваності нижчий за епідеміологічний поріг. Завдяки проекту кошти витрачають саме на хворого, його потреби, застосовують нові підходи й сучасні препарати для лікування недуги. Як коментує Анатолій Заболотний, система почала працювати на пацієнта, а не на виживання.
Так повинна запрацювати медицина і в Полтавській області, котра стала п’ятим регіоном, із яким фонд підписав меморандум про співпрацю. Вона розпочнеться вже наступного року. Полтавщині планують виділити 2 мільйони доларів на боротьбу з туберкульозом.
— Кошти насамперед будуть направлені на мережу лабораторій, котрі оснастять за сучасним словом техніки й у відповідності до міжнародних стандартів, — наголосив Анатолій Заболотний. — Усе це задля забезпечення ефективної лабораторної діагностики хвороби, щоб пацієнтам не доводилося по два місяці чекати на діагноз. Окрім того, гроші використають на закупівлю препаратів другого ряду, поліпшення кадрового потенціалу фтизіатричної служби та створення системи моніторингу та оцінки у сфері туберкульозу.
Керівник фонду відзначив, що Полтавщина знаходиться у «благополучній» зоні — серед областей, де захворюваність не перевищила епідемпоріг і де вдається стримувати зростання рівня захворюваності. Як прокоментував начальник Головного управління охорони здоров’я Полтавської облдержадміністрації Віктор Лисак, на сьогодні лише в 11 регіонах області спостерігається зростання рівня захворюваності. Таких результатів вдається досягти, зокрема, й завдяки тому, що обласна влада вже який рік поспіль пріоритетною вважає саме медичну галузь. Діє обласна програма боротьби із туберкульозом. У її рамках на останній сесії обласної ради депутати виділили 3,5 мільйона гривень на будівництво очисних споруд Гадяцького протитуберкульозного санаторію.
— Область протягом 10 років займається поліпшенням бази лікування цієї хвороби, — наголосив голова Полтавської облдержадміністрації Олександр Удовіченко. — 2012 рік стане визначальним для Полтавщини, оскільки ми виходимо на фінішну пряму будівництва протитуберкульозного диспансеру. Перша черга основного корпусу коштує 89 мільйонів гривень. З обласного бюджету ми вже використали 30 мільйонів гривень, цього року держава пішла назустріч полтавській громаді й виділила 24 мільйони гривень, які використаємо до 2012 року. Тож розраховуємо наступного року закінчити будівництво основної частини корпусу.
Що ж до співпраці з Фондом «Розвиток України», то губернатор переконаний, що тепер кошти іноземних спонсорів витрачатимуться більш ефективно: не йтимуть у пісок, як раніше, без помітних результатів, а витрачатимуться під контролем і справедливо розподілятимуться на всі регіони держави.
http://www.vechirka.pl.ua/articles/2011/10/19/66461917/
 

Повнотекстовий огляд регіональної преси. До випуску ввійшли матеріали, які з’явилися на шпальтах і сайтах обласних та міських газет, а також регіональних інтернет-видань України по 20 жовтня 2011 року включно.
Зауваження та пропозиції можна надсилати за адресою:
demchenko_o@rada.gov.ua
або телефоном:  255-25-43,
Демченко Олені Анатоліївні.