Огляд реґіональної преси  Випуск 73, 14 жовтня 2011 р.

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

ВОЛОДИМИР ЛИТВИН У ЛЬВОВІ ПРОЙШОВСЯ ПО ЧЕРВОНІЙ ДОРІЖЦІ
Інна Гончарук, «Високий замок», 11.10.2011, Львівська обл.
З нагоди святкування 350-річного ювілею Франкового університету у Львові побував голова Верховної Ради.

ЖИТОМИРСЬКА ВЛАДА ПРОВЕЛА ЗУСТРІЧ З ПОСЛОМ РЕСПУБЛІКИ БІЛОРУСЬ
«Рупор Житомира», 13.10.2011
Підписані угоди про співпрацю.

ЗАЯВЛЕНИЕ ГЛАВЫ НИКОЛАЕВСКОЙ ОБЛАСТНОЙ ОРГАНИЗАЦИИ ПОЛИТИЧЕСКОЙ ПАРТИИ «ФРОНТ ЗМIН», РУКОВОДИТЕЛЯ ФРАКЦИИ «ФРОНТ ЗМIН» В НИКОЛАЕВСКОМ ОБЛАСТНОМ СОВЕТЕ ВАДИМА МЕРИКОВА
«Южная правда», 13.10.2011, Николаевская обл.
По поводу приговора Ю.В.Тимошенко.

ЯК ЗАКАРПАТЦЯМ КОНТРОЛЮВАТИ ДІЇ ВЛАДИ?
«Rionews», 13.10.2011, Закарпатська обл.
Запроваджено Закон України "Про доступ до публічної інформації".

КТО Ж ЕГО ПОСАДИТ?
Ефим Мармер, «Украина - Центр», 12.10.2011, Кировоградская обл.
«Закон, который застрахует многих, от тюремной камеры за финансово-экономические шалости...»

ПАСПОРТ С ЧИПОМ: БЛАГО, ЗЛО ИЛИ ШУМ ИЗ НИЧЕГО?
Людмила Радева, «Крымские известия», 12.10.2011
23 сентября 2011 года Верховная Рада Украины приняла закон «О документах, удостоверяющих личность и подтверждающих гражданство Украины».

КРАХ УКРАЇНСЬКОГО ДЕТРОЙТА
Юлія Фомічова, «Вечірні Черкаси», 12.10.2011
Черкащина втратила одного з найбільших інвесторів – корпорацію «Богдан».

ЖИТОМИРЩИНА РОЗПОЧИНАЄ АКЦІЮ «УКРАЇНА ПРОТИ ЯНУКОВИЧА!»
«Рупор Житомира», 12.10.2011
Політична партія «Фронт Змін» ініціює всеукраїнську акцію «Україна проти Януковича!»

Ю.ТИМОШЕНКО – ПІАР-ТЕХНОЛОГІЯ ПАРТІЇ ВЛАДИ
Сергій Соломаха, «Сіверщина», 12.10.2011, Чернігівська обл.
Роздуми журналіста.

МИХАЙЛО ВИШИВАНЮК: ПРЕЗИДЕНТ НЕ БОЇТЬСЯ КРИТИКИ
Антін Тимур, «Західний кур’єр», 13.10.2011, Івано-Франківська обл.
Інтерв’ю Голови Івано-Франківської обласної державної адміністрації.

«СТРАНА ДЛЯ НИХ — БОЛЬШАЯ ЧАСТНАЯ КОМПАНИЯ»
Ольга Кологрёва, «Юг», 13.10.2011, Одесская обл.
В прошлую субботу Одессу посетил народный депутат Украины, лидер партии «Фронт змін» Арсений Яценюк.

«В УКРАЇНСЬКОЇ АРМІЇ НЕМАЄ ЖОДНОЇ БОЄЗДАТНОЇ ЕСКАДРИЛЬЇ АБО БАТАЛЬЙОНУ»
Олександр Брусенський, «Вечірня Полтава», 12.10.2011
Прес-конференція лідера партії «Громадянська позиція» Анатолія Гриценка.

СВЯТОСЛАВ ОЛЕЙНИК: «ПОКА У ОБЩЕСТВА НЕТ ДОВЕРИЯ К ГОСУДАРСТВУ, НИ ОДНА РЕФОРМА НЕ ПРОЙДЕТ»
Юрий Соколов, «Время», 12.10.2011, Харьковская обл.
8 октября лидер партии «Україна Майбутнього», народный депутат Украины Святослав Олейник посетил Харьков.

МИРОН РОМАНІВ: ПРИВАТИЗАЦІЯ НАДАСТЬ ДРУГЕ ЖИТТЯ БУРШТИНСЬКІЙ ТЕС
Микола Петричук, «Галичина», 13.10.2011, Івано-Франківська обл.
Якщо не інвестувати кошти в Бурштинську ТЕС, переконані фахівці, то теплоелектростанція через декілька років може зупинитися.

СІМ КІЛ ПЕКЛА ДЛЯ ЮЛІЇ ТИМОШЕНКО
Іван Фаріон, «Високий замок», 11.10.2011 Львівська обл.
Учорашній день почав відлік нового політичного періоду в житті України.

ОДЕССИТЫ ЖАЛЕЮТ ТИМОШЕНКО, НО СЧИТАЮТ, ЧТО ОНА ВИНОВАТА
Ната Чернецкая, «Вечерняя Одесса», 13.10.2011
Опрос на «горячей линии».

«ПУСТЬ БУДЕТ ДВОЙНОЕ ГРАЖДАНСТВО»
Наталья Пупкова, «Крымская правда», 12.10.2011
Газета поинтересовалась мнением крымчан.
 

ВОЛОДИМИР ЛИТВИН У ЛЬВОВІ ПРОЙШОВСЯ ПО ЧЕРВОНІЙ ДОРІЖЦІ
Інна Гончарук, «Високий замок», 11.10.2011, Львівська обл.
З нагоди святкування 350-річного ювілею Франкового університету у Львові побував голова Верховної Ради.

Голову Верховної Ради Володимира Литвина учора у Львові зустрічали з усіма почестями. Після обіду у центральній частині міста усюди групками стояли правоохоронці. Вулиця Коперника перекрита. На подвір’ї палацу Потоцьких – охорона. Перед входом усіх перевіряють металошукачами. За кілька хвилин до прибуття спікера прибиральниця похапцем пилососить і без того чисту червону доріжку. Сек’юріті радить усім на неї не ступати.
На зустріч із журналістами Володимир Литвин прибув вчасно. Відповідав на запитання спокійно, без зайвого пафосу.
Долю Юлії Тимошенко, якій суд виніс вирок, голова ВР оцінив так: усе залежить від того, чи знайдуть у Раді компроміс. «Цей вирок – неочікувана очікуваність. У парламенті є відповідний законопроект, який стосується гуманізації покарань за економічні правопорушення. Також вносилися законопроекти у частині декриміналізації статті 365, які не отримали підтримки на стадії розгляду питання про включення до порядку денного. Як будуть відбуватися далі події – все буде залежати від того, чи знайдуть політичні фракції компромісне рішення з цього приводу», – наголосив Володимир Литвин.
На актуальне нині питання про не переведення годинника на зимовий час Володимир Литвин зазначив, що головне – прислухатися до думки фахівців: «Зараз посипалася маса докорів, застережень, пропозицій. Треба прийняти зважене рішення, прислухатися до думки спеціалістів. Нічого немає страшного у тому, якщо прийняли неправильне рішення. Ще можна його переглянути».
Не забув Володимир Михайлович згадати добрим словом Львівський національний університет, який відзначає 350-річчя. «Для мене Львівський університет – це український дух. Він демонструє велику історію, європейські цінності. У такому університеті тримаються люди думаючі».
Під час візиту Володимир Литвин на власні очі оцінив реконструкцію аеродрому та будівництво нового пасажирського аеровокзалу. Поспілкувався з будівельниками. «Ми не можемо не встигнути – ми завжди встигнемо. Головне, щоб не довелося переробляти», – підсумував побачене пан Литвин.
Володимир Литвин також зустрівся із маршалком Сейму Республіки Польща Гжегожем Схетиною. Після чого взяв участь в Урочистій академії з нагоди 350-річчя Львівського національного університету імені Івана Франка у Львівському національному академічному театрі опери та балету імені Соломії Крушельницької.
http://www.wz.lviv.ua/articles/99128

РЕГІОНАЛЬНА ВЛАДА

ЖИТОМИРСЬКА ВЛАДА ПРОВЕЛА ЗУСТРІЧ З ПОСЛОМ РЕСПУБЛІКИ БІЛОРУСЬ
«Рупор Житомира», 13.10.2011
Підписані угоди про співпрацю.

Про розширення українсько-білоруського співробітництва в економічній, культурній та інших сферах говорили голова Житомирської облдержадміністрації Сергій Рижук, його заступник Віктор Балюрко, голова облради Йосип Запаловський і Надзвичайний та Повноважний Посол Республіки Білорусь в Україні Валентин Величко.
Як повідомили Інтернет-виданню Рупор Житомира в облдержадміністрації, також під час зустрічі 11 жовтня посадовці шукали шляхи поглиблення міжрегіональних взаємовідносин та інвестиційного співробітництва.
Плідна співпраця України та Республіки Білорусь вже давно стала впливовим фактором регіональної і міжрегіональної політики. Для Житомирського регіону Білорусь є дуже важливим політичним, економічним і соціальним партнером.
З метою активізації та динамічного розвитку взаємовідносин між областями двох держав укладені угоди «Про міжрегіональне співробітництво між Житомирською обласною державною адміністрацією України та Брестським обласним виконавчим комітетом Республіки Білорусь» (24.12.02); «Про торгово-економічне, науково-технічне і культурне співробітництво між Гомельським обласним виконавчим комітетом Республіки Білорусь та Житомирською обласною державною адміністрацією України» (25.02.04).
Житомирська область та області Республіки Білорусь також підписали угоди: «Про творчу співпрацю між управліннями культури Житомирської та Гомельської областей», «Про співробітництво у сфері екології і охорони навколишнього природного середовища між Житомирською та Гомельською службами навколишнього природного середовища», «Про співробітництво між містом Новоградом-Волинським Житомирської області та містом Рогачовим і Рогачовським районом Гомельської області Республіки Білорусь», «Про співпрацю між Мозирською міською радою Республіки Білорусь та Коростенською міською радою», «Про партнерство і співробітництво між м. Мозир Республіки Білорусь та м. Овруч Житомирської області».
У галузі інвестиційного співробітництва серед партнерів Житомирщини Білорусь нині посідає тринадцяте місце. Загальний обсяг капіталу з Білорусії станом на 01.07.11 становить 4,1 млн. дол. США, що складає 1,5% від загальних обсягів. Майже всі вони – 96,3% спрямовані в розвиток добувної промисловості регіону, 2,4% – у розвиток оптової торгівлі і посередництва в ній.
Житомирська область і Білорусь проводять спільні заходи у сфері освіти, культури, охорони здоров’я, економічної співпраці, спорту та молодіжної політики. Зустрічі представників сторін свідчать про безперервний діалог між ними.
Нагадуємо, що 14 вересня цього року делегація Гомельської області Республіки Білорусь на чолі з першим заступником голови облвиконкому взяла участь у презентації інвестиційного потенціалу Житомирської області під гаслом «Житомирщина інвестиційна» у м. Києві. Під час заходу було підписано План заходів на 2011-2012 роки щодо реалізації Угоди між Житомирською обласною державною адміністрацією України і Гомельським обласним виконавчим комітетом Республіки Білорусь про торгово-економічну, науково-технічну і культурну співпрацю.
http://ruporzt.com.ua/vlada/32505-zhitomirska-vlada-provela-zustrch-z-poslom-respublki-blorus.html

ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ ТА БЛОКИ

ЗАЯВЛЕНИЕ ГЛАВЫ НИКОЛАЕВСКОЙ ОБЛАСТНОЙ ОРГАНИЗАЦИИ ПОЛИТИЧЕСКОЙ ПАРТИИ «ФРОНТ ЗМIН», РУКОВОДИТЕЛЯ ФРАКЦИИ «ФРОНТ ЗМIН» В НИКОЛАЕВСКОМ ОБЛАСТНОМ СОВЕТЕ ВАДИМА МЕРИКОВА
«Южная правда», 13.10.2011, Николаевская обл.
По поводу приговора Ю.В.Тимошенко.

В Печерском суде не просто был оглашен приговор бывшему Премьер-министру Украины Ю.В.Тимошенко. От приговора, вынесенного судьей Киреевым, зависело, останется ли Украина страной, где можно свободно высказывать свою позицию, заниматься политической деятельностью, не бояться власти, или она станет страной, где власть определяет, кому быть на свободе, кому в тюрьме, кому участвовать в выборах, а кому нет, кто будет жить, а кто существовать.
Правительство Украины держало перед мировым сообществом не просто экзамен на демократию. Это был экзамен на право считаться цивилизованной страной. И это правительство его с треском провалило.
Приняв решение вынести Ю.В.Тимошенко обвинительный приговор, власть фактически вынесла приговор сама себе. Горько только, что таким образом эта власть подписала и приговор Украине. Ведь совершенно очевидно, что если после приговора, вынесенного Юлии Тимошенко этим так называемым судом, Европейский Союз не подпишет с Украиной Соглашение об ассоциации, конгресс США однозначно примет резолюцию против Украины и Украина станет чем-то вроде Белоруссии, только еще с худшими последствиями и для ее политиков, и, увы, для ее экономики.
Сегодня не только Украина, но весь мир ясно осознают: приговор бывшему Премьер-министру Юлии Тимошенко - приговор этой власти надеждам миллионов украинцев, которые хотят жить в свободной стране.
Но этот приговор - еще и диагноз власти. Она не смогла преодолеть страх перед своими политическими оппонентами и поэтому решила закрыть этот страх в тюрьму.
Я общался со многими своими коллегами по депутатскому корпусу, в том числе - членами фракции Партии регионов в облсовете. Практически все они потрясены случившимся. До последнего момента у них сохранялась надежда если не на благоразумие власти, то хотя бы на ее инстинкт самосохранения. Сегодня они понимают: санкционировав этот приговор, власть решила не только поставить жирный крест на своем политическом будущем, но и утянуть с собой на дно тех, кто связан с ней обязательствами или просто партбилетами.
Сегодня власть окончательно стала режимом. Но, ни один режим, сколь страшным он бы ни был, никогда не существовал достаточно долго. Это исторический закон. И этот режим тоже обязательно падет!
http://www.up.mk.ua/cgi-bin/page2st.php?param=4395

ОБГОВОРЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА

ЯК ЗАКАРПАТЦЯМ КОНТРОЛЮВАТИ ДІЇ ВЛАДИ?
«Rionews», 13.10.2011, Закарпатська обл.
Запроваджено Закон України "Про доступ до публічної інформації".

Це стало можливим завдяки тому, що 13 січня 2011 року було прийнято Закон України «Про доступ до публічної інформації».
Про це розповіли під час прес-конференції у прес-центрі "Закарпаття" Голова правління "Центру Громадянських Свобод" Олександра Матвійчук та експерт Інституту Політичної Освіти, співкоординатор Закарпатського "Громадського центру" Олександр Солонтай. Вони презентували учасникам цікаве і корисне видання (як не дивно, і для громадськості, і для представників влади) під назвою "Методичні рекомендації щодо практичного запровадження Закону України "Про доступ до публічної інформації". Крім, власне, пояснення Закону, у посібнику подані зразки документів, приклади заяв та інша інформація довідкового плану, що може стати в нагоді будь-кому. Як наголосив Олександр Солонтай, це — унікальне видання, наполеглива праця величезної кількості авторів, в якому "розжовується сухий закон". Він зазначив, що в Україні уже багато разів приймали подібні документи, однак жоден з них не зміг втілитися належним чином. В свою чергу, Закон "Про доступ..." актуальний і для службовців, котрі відтепер відповідатимуть на інформаційні запити, і для журналістів, котрим часто необхідна різнопланова інформація, і для простих громадян, котрі до прийняття Закону взагалі не мали доступу до суспільнозначимих відомостей.
"Демократичні країни зацікавлені відкривати інформацію про свою діяльність, щоб більше громадян могли брати участь в управлінні державними справами, однак авторитарні країни, чи перехідні, як люблять називати Україну, не звикли відкривати інформацію, оскільки, таким чином, приховують корупційні діяння, непрофесіоналізм або ж грубі порушення прав людини", — розповіла Олександра Матвійчук. Говорячи про "Методичні рекомендації", Олександра відзначила, що в даному Законі чітко прописується ряд важливих понять, зокрема, що таке службова інформація. Це означає, що тепер кожен окремий орган або ж чиновник не має права особисто визначати, що засекречувати, а що робити доступним для аудиторії.
До речі, вищезгаданий Закон значно спрощує процес одержання інформації. Наприклад, тепер запити на її отримання можна подавати за допомогою електронної пошти. "Коментуючи ЗУ "Про доступ до інформації", мало хто звертає увагу на дуже важливу деталь, а саме на те, що тепер жоден орган місцевого самоврядування не може прийняти рішення, не представивши його громадськості", — продовжує Олександр Солонтай. Наприклад, нові тарифи не мають права приймати, допоки люди не ознайомляться із ними. Це ж стосується різноманітних рішень та запроваджень нових правил. Більше того, громадяни мають право оскаржити прийняте рішення, якщо їх про це не попередили.
Учасники прес-конференції зазначили, що деякі моменти досить складно втілити в життя, та все ж, як показує практика, це можливо. Аби донести до загалу конкретні методичні рекомендації, ініціюватимуться семінари та проводитимуться тренінги. На сьогодні, крім презентації "методичних рекомендацій", було проведено безкоштовний тренінг для журналістів та представників органів місцевого самоврядування області. Більше того, наразі посібник доступний кожному громадянину, оскільки його електронний варіант можна вільно скачати з інтернету.
Прес-центр "Закарпаття".
http://rionews.com.ua/mixed/politic/now/n1128511517

КТО Ж ЕГО ПОСАДИТ?
Ефим Мармер, «Украина - Центр», 12.10.2011, Кировоградская обл.
«Закон, который застрахует многих, от тюремной камеры за финансово-экономические шалости...»

Вот ведь странно: и народ наш в массе своей все еще полусоветский, и власть, соответственно, – «напіврадянська», а коллективные письма в поддержку так называемой декриминализации до сих пор в прессе не появились. А ведь должны! Может, слово сильно мудреное и по-трезвой его не каждый осилит? Кстати, законопроект, поданный Виктором Януковичем, имеет вполне доступный и легкопроизносимый подзаголовок – «Относительно гуманизации ответственности за правонарушения в сфере хозяйственной деятельности».
Среди авторов коллективного «одобрямса» вполне могли бы оказаться многотысячные коллективы рынка «Барабашовский» и одесского «7 километра», а также сотни тысяч их коллег со всей Украины. Да разве только рынки? По разным оценкам, до 60% украинской экономики имеют оборотную (теневую) сторону, а значит, участники этого процесса постоянно рискуют оказаться в тюрьме. Как жить под таким прессом – тема отдельного разговора. А тут Президент решил изменить правила игры и предложил в качестве наказания за преступления экономического характера применять исключительно финансовые санкции. «Посадки» не будет даже на этапе следствия – мерой пресечения для подозреваемых в совершении экономических преступлений должен быть залог. Впрочем, суд будет иметь возможность заменить финансовое наказание на лишение свободы, если осужденный не оплатит штраф или не внесет залог вовремя.
Всего предполается сделать «беспосадочными» 17 статей УК. Большинство из них касается незаконной финансово-хозяйственной деятельности, валютных операций, фиктивного банкротства и мошенничества.
Под маркой «экопреступлений» практически будет декриминализирована вся контрабанда (понятно, кроме незаконной перевозки оружия, наркотиков, радиоактивных веществ и т.п.). Если вас поймают с «контрабасом», то товар просто отберут и оштрафуют, но сажать уже не будут. Ну а не поймают – ваше счастье…
Большинство политиков уверены, что этот законопроект готовился в Администрации Президента под сильнейшим давлением политиков Евросоюза исключительно «под Тимошенко». Думаю, это было бы слишком просто. Скорее всего, это тот случай, когда «не было бы счастья, да несчастье помогло». «Несчастье» – это тупиковая ситуация с судом над Тимошенко, а «счастье» – закон, который застрахует многих, в том числе и самих законодателей (депутатство не вечно), от тюремной камеры за финансово-экономические шалости.
Гуманизм в деле исполнения наказаний – это хорошо и правильно. Сотни примеров, когда за попытку по мелочи обмануть государство люди месяцами и даже годами «закрыты» в СИЗО, по сути наказаны еще до вынесения приговора. Они давно уже истратили наворованное на адвокатов, взятки, лекарства, но сидят и сидеть будут. Этих действительно жалко. Но преступление преступлению рознь! И сколько же тысяч разного жулья скоро почувствует себя безнаказанными – от примитивных кидал в виде фирм-однодневок до строителей финансовых пирамид и рейдеров всех уровней. Вместо реального срока и конфискации имущества – штраф, размер которого, как вы понимаете, обсуждается. Торг уместен!
Все это уже было в истории: если не получается бороться с экономическими преступлениями жесткими методами, государство пытается обложить нарушителей закона штрафными поборами. Реального снижения криминализации общества добиться вряд ли удастся, но сэкономить бюджетные деньги на содержание заключенных – вполне реально. Ну, хоть так…
Конец 20-х годов. Звонок в ВЧК:
- У нашего соседа много денег!
- Выезжаем.
Конец 70-х годов. Звонок в КГБ:
- У нашего соседа много денег!
- Ну и что?
- Он их украл у государства.
- Выезжаем.
2011 год. Звонок в СБУ:
- У нашего соседа много денег!
- Ну и что?
- Он их украл у государства.
- Ну и что?
- Он с них налоги не платит.
- Завидуем вместе с вами.
http://uc.kr.ua/%d0%ba%d1%82%d0%be-%d0%b6-%d0%b5%d0%b3%d0%be-%d0%bf%d0%be%d1%81%d0%b0%d0%b4%d0%b8%d1%82/

ПАСПОРТ С ЧИПОМ: БЛАГО, ЗЛО ИЛИ ШУМ ИЗ НИЧЕГО?
Людмила Радева, «Крымские известия», 12.10.2011
23 сентября 2011 года Верховная Рада Украины приняла закон «О документах, удостоверяющих личность и подтверждающих гражданство Украины».

И хотя он все еще не подписан Президентом и не вступил в силу, не прекращается спор: паспорта с биометрическими данными, которые согласно этому нормативному акту предполагается ввести, — благо для нас и шаг в сторону Европы или зло, ущемляющее права, загоняющее в лишние траты? Мнения кардинально разделились.
Причем не по принципу «власть и оппозиция». (Кстати, и среди авторов законопроекта есть сторонники различных политических сил: два регионала, по одному представителю БЮТ, НУ-НС и Народной партии).
Начнем с аргументов противников биометрических паспортов. Первыми еще в феврале забили тревогу верующие. С тех пор они неоднократно выходили протестовать под стены Верховной Рады Украины с плакатами примерно такого содержания: «Не дадим поставить на себе печать дьявола!»
Правозащитники, отстаивая свободы украинцев, в свою очередь, договорились до того, что наш народ «загоняют в электронный концлагерь». Мол, биометрические паспорта делают нас уязвимыми и перед силовыми структурами, которые будут «читать» нашу жизнь, как по раскрытой книге, и перед всякого рода злоумышленниками, которые смогут воспользоваться не просто конфиденциальной, а еще и биометрической информацией, поэтому каждый украинец рискует стать потенциальным преступником.
Оппоненты действующей власти, ра¬зумеется, не упустили случая, чтобы обвинить ее в желании заработать на гражданах, навязывая им недешевые биометрические паспорта.
И, наконец, с критикой закона, не оставляющей в нем камня на камне, выступило, как ни странно, Министерство юстиции. Оказывается, закон, ни много ни мало, «нарушает основные конституционные принципы развития государства». Каким образом?! А тем, что «определяя безальтернативную технологию изготовления документов, удостоверяющих личность, закрепляет существующую монополию в этой сфере... К тому же применение предусмотренной законом технологии изготовления указанных документов приведет к удорожанию и увеличению расходов из государственного бюджета, а соответственно и каждого гражданина».
Последней каплей стала, пожалуй, реакция зарубежных партнеров. Региональное представительство Управления Верховного комиссара по делам беженцев ООН в Киеве, комментируя Закон Украины «О документах, удостоверяющих личность и подтверждающих гражданство Украины», отметило, что его ключевые положения не соответствуют европейским и международным стандартам, поскольку он содержит дискриминационные нормы, ущемляющие права беженцев и изолирующие их от общества в Украине.
Прежде чем перейти к аргументам «за», попробуем разобраться, что же все-таки представляет собой Закон «О документах, удостоверяющих личность и подтверждающих гражданство Украины».
В первую очередь, этот нормативный акт призван урегулировать правовые отношения, связанные с установлением единого порядка изготовления, выдачи и обмена документов, подтверждающих гражданство Украины. И четко определяет список документов, удостоверяющих личность гражданина Украины. На первом месте в нем паспортная карточка и паспорт для выезда за рубеж, которые, кроме обычного текста, будут содержать и вмонтированный бесконтактный электронный носитель информации (чип). То есть это удостоверения нового поколения, соответствующие мировым стандартам. Но речь не идет о том, что на следующий же день после вступления закона в силу всех граждан заставят их получать. В обязательном порядке паспортная карточка будет выдаваться только рожденным после 31 декабря 2011 года, что должно стать дополнительной защитой прав детей и исключить возможность их незаконного вывоза за границу. Вместе с тем паспорта старого образца и другие удостоверения личности, выданные до вступления в силу этого закона, помимо водительских прав (эти документы советского образца легитимны только до 1 января 2014 года), будут действительными до окончания срока и не подлежат обязательной замене.
Желающие вместо нынешнего внутреннего паспорта в виде книжицы получить гораздо более привычную в мировой практике паспортную карточку смогут сделать это в первый раз бесплатно (платить придется, скажем, в случае утери документа). Информация в нее и загранпаспорт будет вноситься вполне привычная: название и код страны; тип и номер документа; имя; гражданство; дата рождения; порядковый номер записи в Государственной информационной системе (ГИС); пол; место рождения; дата выдачи документа; орган, который его выдал (код); дата завершения срока действия документа; фотография и подпись, обработанные с использованием цифровых технологий. Ни отпечатков пальцев, ни снимка радужки глаза в этом перечне нет. Наши законодатели ограничились цифровым изображением снимка гражданина и его подписи. Правда, решение о других биометрических данных оставлено на усмотрение Кабинета Министров Украины, принимать которое он должен на основании документов Международной организации гражданской авиации (ICAO).
Перед вторым чтением в законопроекте появилось дополнение об определении Кабмином особого порядка оформления и выдачи паспортов лицам, отказывающимся по религиозным убеждениям от внесения информации в электронном виде. Так что протест верующих услышан.
А как насчет опасений, что паспортные данные смогут попасть в чужие руки? В законе целый раздел регламентирует деятельность Государственной информационной системы регистрационного учета физических лиц и его документирования. В нем четко прописано все, начиная от структуры ГИС, порядка его ведения, до гарантий защиты и безопасности информации, а также ответственности (вплоть до уголовной) за нарушение этих норм.
Сомневающимся, смогут ли в нашей стране обеспечить выполнение мер защиты, хотелось бы напомнить, что биометрическими паспортами пользуются уже в 118(!) странах мира, в том числе и постсоветских: России, Казахстане, Узбекистане, Молдове, Туркменистане. Так неужели наша страна хуже?! Собственно, биометрические паспорта и стали вводиться в целях повышения международной бе¬зопасности еще в 2001 году, после трагических событий 11 сентября в США. Но везде в мире наряду с паспортами нового типа, имеющими электронный чип с информацией, продолжают действовать и привычные нам бумажные удостоверения личности. Единого биометрического стандарта не существует. В каждой стране на свое усмотрение решают, какие биометрические данные включить в паспорт. В Австрии, Германии, Швеции, Болгарии, Эстонии, например, это отпечатки пальцев. Где-то решили взять за основу снимок радужной оболочки глаза или расстояние между глазами.
Выходит, Украина тоже может ввести такого рода данные, но вправе ограничиться цифровым фото лица и подписи. Именно фотография считается основным идентифицирующим элементом паспорта и соответственно признается в качестве основной биометрики, используемой при автоматическом распознавании лиц.
Украинцы, имеющие заграничный паспорт, оснащенный электронным носителем информации, получат главный плюс — удобство при выезде за границу. В зарубежных аэропортах, например, регистрация пассажиров почти полностью переведена в автоматический режим, и только обладателям паспортов старого типа приходится выстаивать очередь для регистрации у операторов.
Стоит ли напоминать, что, заявив о европейском выборе и стремясь добиться безвизового режима с ЕС, Украина взяла на себя обязательство ввести биометрические паспорта? Есть ли этому альтернатива? Вопрос риторический.
Осталось выяснить, сколько придется заплатить за новый документ для выезда за границу каждому из нас. Но точной информации на эту тему пока нет, одни предположения да домыслы. Как нам сообщили в Центре общественных связей ГУ МВД Украины в Крыму, ни инструкций, ни должностных указаний начальникам паспортных столов пока не поступало. А иначе и быть не могло, если закон в силу еще не вступил. Даже комментировать тему биометрических паспортов официальные лица считают преждевременным. А вот какие мнения мы услышали, пообщавшись на эту тему с людьми в центре Симферополя.
Иван и Наталья (бармен и студентка):
— Паспорт с электронным чипом — это, должно быть, удобно. В таком виде информацию хранить надежнее. При утере паспорта не придется ходить по кругу, чтобы ее восстанавливать, — все будет в базе данных. А о преимуществах при выезде за границу и говорить не приходится: там же все автоматизировано и не надо стоять в очереди.
Нам непонятны страхи и протесты верующих людей. Паспорт — обязательный для каждого гражданина документ, и вопросы религии тут ни при чем. Многие склонны думать, что введение биометрических паспортов вызовет какие-то проблемы, а нам кажется — наоборот: все будет гораздо лучше, чем сейчас. С какой стороны ни посмотреть, такие паспорта — плюс. Опасения, что платить за них придется больше, не пугают. Но хотелось бы все-таки, чтобы цена была доступной для всех, потому что иметь паспорт — не роскошь, а необходимость.
Мы за границей пока еще не были, но собираемся. Возможно, поедем, получив уже паспорта нового типа. Европейский Союз пообещал Украине безвизовый режим при условии, что у нас введут паспорта с чипами. Что ж, надо — значит надо! Когда-то ведь мобильных телефонов не было, а сейчас мы без них, как без рук, хотя и это удовольствие не из дешевых, да и для организма не безвредно. Но прогресс есть прогресс. Разве можно от него отказаться?!
Юрий Седых, главный бухгалтер пансионата «Энергетик»:
— Наверное, мы уже действительно созрели для введения биометрических паспортов, которыми пользуются во многих странах мира. Думаю, Украина когда-то все-таки войдет в Европейский Союз. Хотя уже сейчас они нам необходимы для получения безвизового режима с ЕС. Для молодого поколения такие возможности очень важны. Я в Европе бываю регулярно. Пока и с обычным паспортом преград особых не ощущал.
Знаю, что паспорта с чипом у многих вызывают недоверие. А не станут ли за нами следить с их помощью? Думаю, и сегодня собрать о нас информацию для тех, кому это надо, — не проблема. Местонахождение каждого легко определяется по мобильному телефону, который все носят с собой постоянно. А набери любое имя в интернет-поисковике и, как правило, узнаешь о человеке достаточно много. Причем большую часть этой информации о себе мы сами же и размещаем, регистрируясь в социальных сетях, на разных сайтах. По-моему, ничего плохого в этом нет.
Нина Савельевна, старший научный сотрудник Крымской астрофизической обсерватории, кандидат наук:
— Я не приветствую введение биометрических паспортов. С нас хватит того, что все мы опутаны всемирной «паутиной». Сколько людей пострадало от Интернета?! Скольким взломали почтовые ящики, сколько информации украли!
Чем новые паспорта вводить, лучше бы навели порядок в стране. А Европа нам не нужна. Нам надо жить так, как мы всегда жили, и с Россией дружить. Поглядите, что творится в Евросоюзе: во Франции, Испании, Италии, Португалии, Греции, в конце концов. Стоит ли нам ждать от него чего-то хорошего? А если еще и в НАТО придется войти, то наших ребят начнут отправлять в «горячие точки». Зачем нам это?! Вот Россия правильно делает: она с ЕС дружит, но развивается самостоятельно. Так и каждый человек должен быть индивидуальностью. И не надо давать кому-то возможность копаться в твоей жизни, иметь доступ к информации о тебе. А нас всех хотят причесать под одну гребенку.
Я в Европу езжу на научные конференции, совещания. Как правило, по приглашению друзей, и проблем с документами у меня не бывает. Мне нравится, как они живут: все правильно, красиво, но они этого добились сами. У каждой страны свой путь. И нам также следует достойно пройти свой. А мы все пытаемся к кому-то прилепиться, чьими-то достижениями воспользоваться, что-то перенять…
Валерий, пенсионер из России, гостит в Крыму:
— У нас в России паспорта с биометрическими данными стали вводить еще два года назад, но я остался со своим старым и, думаю, до конца жизни мне его хватит. Во всяком случае, менять его на новый меня никто не заставляет. Каждый сам решает, надо ему это или нет. Я даже не знаю, как это происходит: отпечатки пальцев берут или радужную оболочку глаз фотографируют. И сколько это стоит, тоже не интересовался. Решил для себя, что мне, деду, это ни к чему, — и все. А молодежь и люди среднего возраста оформляют такие паспорта. И, честно говоря, не помню большого шума в обществе по поводу того, что их стали вводить.
http://www-ki.rada.crimea.ua/index.php/2011-03-13-12-04-23/2401-2011-10-12-13-01-15

ЕКОНОМІКА

КРАХ УКРАЇНСЬКОГО ДЕТРОЙТА
Юлія Фомічова, «Вечірні Черкаси», 12.10.2011
Черкащина втратила одного з найбільших інвесторів – корпорацію «Богдан».

Процедуру банкрутства Автоскладального заводу №3 корпорації «Богдан» минулого тижня розпочав Господарський суд Черкаської області. Тож на Черкащині з кількох заводів, які виробляли легкові та вантажні автомобілі, а також автобуси і тролейбуси, залишається працювати лише цех зі складання вантажівок. Очевидно, що українським Детройтом, як обіцялося, коли «Богдан» входив на нашу землю, Черкаси не будуть.
Юрій Кузьменко два роки працював на «Богдані» слюсарем контрольно-вимірювальних приладів.
– Я навмисно переїхав із Катеринополя до Черкас, аби працювати на цьому підприємстві. Тоді ми мали соцпакет, розвезення працівників на роботу і з роботи, гарну зарплату та перспективу, – згадує колишній працівник «Богдану» Юрій Кузьменко. – Потім абсолютно раптово нам почали радити звільнятися. Залишили мінімум працівників. Хто залишиться, визначав начальник відділу. По черзі ходили у відпустку за свій рахунок. Нас не скорочували, пропонували відпускні замість вихідної допомоги під час скорочення. Особисто я на облік у центр зайнятості не ставав, як і більшість. Ми шукали роботу самі.
Хоча опозиція і звинувачує обласну владу в створенні нестерпних для роботи інвесторів умов, у корпорації говорять, що з політикою виведення заводів із Черкас не пов'язане.
– Ми перевели виробництво з Черкас на інші майданчики. Процедура банкрутства зумовлена тим, що треба ліквідувати юридичні одиниці, аби позбутися адміністративних посад та сплати податків. Цей процес відбувається задля скорочення витрат. На підприємстві вже ніхто не працює: всіх звільнили ще раніше. Навесні цього року ми вивели з корпорації ВАТ «Черкасиавтобус», тепер ліквідовуємо Автоскладальний завод № 3, залишаючи працювати один цех. Це пов'язано з тим, що впав ринок автомобілів і зараз тримати та опалювати величезні площі економічно недоцільно. Потужності заводів були не завантажені, а тому корпорація й прийняла таке рішення, – запевняє прес-секретар корпорації «Богдан» Сергій Красоля.
Корпорація «Богдан» була створена в лютому 2005 року. Автоскладальний завод № 3, процедуру банкрутства якого нещодавно розпочато, був запущений на Черкащині 9 вересня 2008 року та спеціалізувався на виробництві вантажних автомобілів. Інвестиції в нього становили близько 100 мільйонів гривень, у рік він випускав 15 тисяч автомобілів трьох моделей.
– Я не чув закидів від «Богдану», ніби обласна влада винна в тому, що вони не працюватимуть у Черкасах, бо не зустрічався ні з ким із його нового керівництва. Якщо щось зміниться в обсягах виробництва, ми осторонь стояти не будемо, а якщо через це впаде ринок праці у Черкасах, будемо впливати на це своїми методами, – сказав голова Черкаської ОДА Сергій Тулуб. – Водночас в області щодня створюється 12 робочих місць.
Хоча на ринок праці із заводу пішло 1700 висококваліфікованих спеціалістів, в обласному центрі зайнятості запевняють, що особливих змін не відбулося. – За тими даними, які маємо на сьогодні, я не бачу змін, до нас останнім часом не зверталися колишні працівники «Богдану». Масових звільнень не було. Вони всі по звільнялися набагато раніше, – не вбачає проблеми директор Черкаського обласного центру зайнятості Володимир Вовченко. Хоча ще чотири роки тому відкриття «Богдану» обіцяло черкащанам 6 тисяч нових робочих місць та збільшення надходжень до бюджетів різних рівнів.
Наприкінці цьогорічної весни директор зі стратегічного маркетингу та розвитку бізнесу корпорації «Богдан» Михайло Сокіл ще заявляв, що корпорація планує цього року виробити на черкаському заводі не менше 30 тисяч легкових автівок, а наступного – збільшити об'єм удвічі.
– Ми плануємо протягом трьох років повністю завантажити завод і вивести його на планову потужність 120 тисяч автомобілів на рік. Для черкащан це означатиме також нові робочі місця – завод працюватиме у дві зміни, – обіцяв Михайло Сокіл.
Після закриття заводів «Богдану» на Черкащині, один із яких згорнув діяльність минулого року, сьогодні на ринку праці залишилось 3100 його працівників, куди до того вже вийшло 500 робітників тютюнової фабрики і 3,5 тисячі – «Хімволокна». Будь-якої миті кожен із нас може опинитися серед працівників, які шукають роботу.
Шлях «Богдана» Черкащиною
АП «Автоскладальний завод №3» було створено в рамках інвестиційного проекту корпорації «Богдан», розпочатого у 2005 році, зі створення в Україні потужностей для випуску автотранспортних засобів усіх типів. У 2010 році завод отримав чистий дохід у розмірі 6 млн. грн. (2008 року – 37,8 млн. грн.). Кредиторська заборгованість підприємства на кінець 2010 року становила близько 2 млн. грн., дебіторська – понад 33 млн. грн. Автоскладальний завод № 3 займає земельну ділянку площею 6 630 га. Загальна площа виробничих приміщень – 16 860 квадратних метрів.
Інвестори залишають Черкащину із кількох причин, серед яких – економічна ситуація в країні, падіння споживчого попиту, а також виведення інвестицій з України іноземними капіталовкладниками. Не можна звинувачувати в цьому лише регіональну владу. Черкащина перетворюється на те, чим була у 90-х роках, – периферію, де працювало лише кілька підприємств, значна частина з яких зараз уже закрита.
http://vechirka.ck.ua/novini/krax-ukra%d1%97nskogo-detrojta/

ПОЛІТТЕХНОЛОГІЇ

ЖИТОМИРЩИНА РОЗПОЧИНАЄ АКЦІЮ «УКРАЇНА ПРОТИ ЯНУКОВИЧА!»
«Рупор Житомира», 12.10.2011
Політична партія «Фронт Змін» ініціює всеукраїнську акцію «Україна проти Януковича!»

Про початок акції оголосив на прес-конференції 12 жовтня в Києві лідер «Фронту Змін» Арсеній Яценюк.
Він зазначив, що вирок колишньому екс-прем’єру України Юлії Тимошенко став апогеєм дій сьогоднішньої влади, яка почала з неконституційної зміни Конституції України, неконституційного формування коаліції у Верховній Раді. Ця влада віддала частину території України іншій державі, закрила школи, ліквідувала лікарні, продовжила пенсійний вік, знищила підприємництво. «Апогеєм цих подій стало знищення демократії, політичне переслідування і ув’язнення політичних опонентів. Немає жодного сумніву в тому, що влада на цьому не зупиниться», - зазначив Арсеній Яценюк.
«Українським питанням», за його словами, наразі займаються всі: президент США, федеральний канцлер Німеччини, весь склад ЄС, майбутній і чинний президенти Росії. «Українським питанням повинні займатися в першу чергу українці. Тільки в наших силах зупинити наступ сьогоднішньої влади й змінити свою державу», - заявив він.
«Акція «Україна проти Януковича!» - це перший крок, який мають зробити українці: висловити свою позицію по відношенню до чинного президента. Я прошу українців подолати страх. Я звертаюсь до українців із закликом: не бійтеся, скажіть «НІ» цьому президенту. Скажіть президенту правду про те, що було зроблено ним і його владою за останніх два роки. Скажіть президенту, що ви не віддасте свою землю, не дасте владі закривати лікарні, школи, що вони не заберуть вашу роботу, не зменшать вашу пенсію, не відберуть ваше майбутнє», - підкреслив лідер «Фронту Змін».
Арсеній Яценюк повідомив, що акція триватиме в усіх регіонах України. На головних вулицях площах міст всі громадяни зможуть прийти до наметів акції і поставити свій підпис під зверненням до президента, яке закінчується словами «Я голосую ПРОТИ Вас!»
Лідер «Фронту Змін» закликав усі опозиційні сили приєднатися до акції: «Це наше спільне завдання - підняти дух і віру людей. Наше завдання - сказати людям, що далеко не все втрачено і в наших руках змінити долю нашої країни, змінити цю владу. Ми повинні сказати владі «Я вас не боюсь. Я - громадянин України. І в цій країні буде так, як вирішили громадяни України, а не так, як вирішила купка людей!»
Він вважає, що це буде перше народне волевиявлення і доказ того, що люди боротимуться за себе, що це не просто політична боротьба двох-трьох політиків, це боротьба мільйонів українців за своє майбутнє, за Україну, в якій вони хочуть жити.
Арсеній Яценюк першим поставив свій підпис на листівці «Україна проти Януковича». «Це перша листівка, яких буде мільйони в країні», - сказав він.
«У листівці виписане завдання опозиції. Ми повернемо людям роботу. Ми відновимо ліквідовані школи й лікарні. Ми змінимо пенсійний закон. Люди не будуть боятися своєї влади. Влада буде боятися людей. І з такими завданнями опозиція виходить до людей. Тільки там наша підтримка і енергія», - заявив він.
http://ruporzt.com.ua/politica/32500-zhitomirschina-rozpochinaye-akcyu-ukrayina-proti-yanukovicha.html

ТОЧКА ЗОРУ

Ю.ТИМОШЕНКО – ПІАР-ТЕХНОЛОГІЯ ПАРТІЇ ВЛАДИ
Сергій Соломаха, «Сіверщина», 12.10.2011, Чернігівська обл.
Роздуми журналіста.

Надзвичайна активність усіх без винятку засобів масової інформації у висвітленні проміжного вироку Печерського районного суду по «газовій» справі Ю. Тимошенко від 11 жовтня 2011 року та реакції на це міжнародної спільноти наштовхує на деякі роздуми:
1. Партія влади показала своєму електорату, що їх вибір був правильний – до влади прийшли справді «круті хлопці», які на вітер слів не кидають.
2. Проросійськи налаштований електорат Партії регіонів через тотальну критику в Європі дій влади за переслідування опозиції в Україні переконався, що Президент не такий вже «проєвропейський».
3. Президент і його оточення конкретно натякнули дуже «непонятлівим» представникам вітчизняного бізнесу, що їх спроби підтримки опозиції є небезпечними не тільки для їх бізнесу, але й їм і їхнім родинам особисто.
4. Опозиція замість захисту прав та інтересів простих українців на тлі погіршення економічної ситуації в країні і непопулярності реформ влади в українців вимушена займатися виключно захистом Ю. Тимошенко, що звісно не підвищує її рейтинг.
5. Президент нарешті отримав на міжнародній арені «козирну карту» у діалозі як з Європою, так і Росією.
http://siver.com.ua/news/sprava_ju_timoshenko_piar_tekhnologija_partiji_vladi/2011-10-12-8845

ПЕРСОНАЛІЇ В ПОЛІТИЦІ

МИХАЙЛО ВИШИВАНЮК: ПРЕЗИДЕНТ НЕ БОЇТЬСЯ КРИТИКИ
Антін Тимур, «Західний кур’єр», 13.10.2011, Івано-Франківська обл.
Інтерв’ю Голови Івано-Франківської обласної державної адміністрації.

Голова Івано-Франківської ОДА Михайло Вишиванюк впевнений, що до 2015 року (коли мають відбутися чергові президентські вибори) Україна досягне політичної та економічної стабільності. А все тому, що Віктор Янукович «вирішив відійти від популістських рішень, а робити реальну реформу».
Про плюси і мінуси реформування та його наслідки для держави і нашої області – в інтерв’ю Михайла Вишиванюка «Західному кур’єру», яке він дав минулого тижня, повернувшись з аудієнції у Президента.
– Михайле Васильовичу, ви повернулися з аудієнції у Президента Віктора Януковича. Які порушувалися питання? Це була планова, чи позапланова зустріч?
– Це була планова зустріч. Є графік прийому Президентом голів обласних державних адміністрацій і якраз підійшла моя черга. Я доповідав Президенту про роботу області за три квартали з розвитку економіки, готовності до зими, проведення осінньо-польових  робіт. Крім того, обговорювали можливість повернення в Україну Галицького Євангелія.  Президент дав доручення мені і міністру культури опрацювати це питання. Програма мінімум – взяти оригінал і надрукувати копію. Програма максимум – отримати оригінал.
– В чому схожість і відмінність стилю роботи Віктора Януковича і Леоніда Кучми?
– Відмінності немає. І в одного і в другого – системна робота і бачення перспективи.  Різниця лише в тому, що в період Леоніда Кучми перед державою стояли одні завдання, а зараз зовсім інші. Зовсім інші! Тепер основне завдання, яке стоїть перед державою (і Віктор Федорович взяв на себе таку невдячну місію), – провести економічні реформи.  Економічні реформи, як правило, на першому етапі не подобаються людям, зачіпають певні інтереси, починається критика. Але Президент проявив велику сміливість – він не боїться критики. Віктор Янукович вирішив відійти від популістських заяв, рішень, а робити реальну реформу.
– А стосовно Івано-Франківщини. Пригадується, за часів Кучми в нашу область ішли серйозні вливання, реконструювалися обласний центр і райцентри. Тепер, за твердженням опозиціонерів, область навіть недофінансовується.
– Та ні. Однакове відношення! То неправда, що тепер Івано-Франківська область, порівняно з іншими, фінансується найменше. Ми, наприклад, коли починали реконструкцію м. Коломиї, то не мали на це жодної копійки в бюджеті – ні в обласному, ні в державному. Не мали грошей, але приступали до реконструкції. І ми її зробили! Пам’ятаю, лист Президента Кучми до виконання Прем’єр-міністру Ющенку: «прошу виділити на реконструкцію м. Коломиї 3 млн. грн.». І що? Ющенко був в Коломиї, але не дав ні копійки з державного бюджету. Так що правда така… Можна підняти архіви і це побачити. Це по-перше.
А по-друге, Віктор Янукович до всіх областей ставиться однаково. Немає областей, які би були «в загоні». Бюджети формуються із застосуванням однакових коефіцієнтів до всіх регіонів. Хоча по окремих коефіцієнтах я би змінив коефіцієнт не на користь Івано-Франківщини, Львівщини, Закарпаття, Чернівецької області, адже ми живемо в курортній зоні, а ось там, де люди живуть в жахливих умовах, де повітря загазоване, отам потрібно збільшувати бюджетне фінансування на екологічні проблеми.
– Але і ми маємо шкідливі виробництва. Навіть взяти озвучену на одній із сесій проблему доріг в Долинському районі, яка є наслідком роботи ВАТ «Укрнафта»…
– Ради Бога, ви не бачили розбитих доріг. З ВАТ «Укрнафта» ми дійсно мали серйозні проблеми. Але все-таки «Укрнафта» договір з нами про участь в соціальних проектах  підписала. Наступного тижня ми повинні отримати кошти від «Укрнафти» на ряд об’єктів соціально-культурного призначення нашої області.
– Як ви як керівник області сприйняли лист ДПА України, яким великим платникам податків Прикарпаття рекомендується реєструватися у Львівській ДПА?
– Нормально сприйняв. Вони будуть звітувати у Львові, а податки як платили в Івано-Франківській області, так і будуть платити. Це  буде серйозний фільтр для правильності, чесності сплати податкових платежів. В нас як була податкова адміністрація, так і буде. ДПА в Івано-Франківській області як контролювала ці підприємства, так і буде контролювати. А у Львові буде центр з перевірки  правильності нарахування всіх платежів.
– Та чи не станеться так, як свого часу з Бурштинською ТЕЦ, яка стала структурним підрозділом «Західенерго» (Львів)? Пригадується, минулої каденції ви робили спроби повернути підприємству статус юридичної особи, мовляв, від них добитися платежів у нашу область – все одно, що виривати від пса кістку.
– Все залежить від того, наскільки співпрацює ОДА не з «Західенерго», а з «Укренерго», бо всі кошти акумулюються там – в центрі. Є співпраця – є кошти від «Укренерго», від Бурштинської ТЕЦ в обласний бюджет. Справа в тому, що цей поїзд пішов давним-давно.  Ще в 1993-94 рр., коли було створено «Західенерго», і вже вирвати його звідти стало  практично неможливо.
– З київських кабінетів просочується інформація, що в результаті адмінреформи нашу область взагалі можуть приєднати до Львівської?
– Все це від лукавого. Жодної інформації про це нема і не могло бути. Яка ситуація навколо адміністративної реформи, я знаю. Адмінреформою не передбачена ліквідація жодної області України. Так, буде адміністративна реформа, будуть мінятися окремі території районів, можливо, в нас будуть мінятися окремі кордони, об’єднуватися служби. От, наприклад, колись була у Коломиї районна прокуратура і міська. Що, не може бути одна міськрайонна прокуратура? Колись як експеримент ми з Анатолієм Французом об’єднали дві міліції – міську й районну. І нічого. Як ловили злодіїв, так і ловлять. Архітектура міська, архітектура районна, суд міський, суд районний, пенсійний фонд районний, пенсійний фонд міський. Воно потрібно? Це ж дублювання функцій! Ми наплодили тих кантор, чиновників цілу купу.
– Кажуть, призначення нового прокурора області Олександра Каліфіцького навіть для перших осіб «білого дому» було певною несподіванкою. Яка мета відрядження на Прикарпаття такого «зубра» Генпрокуратури, у віданні якого ще донедавна були справи Тимошенко, Луценка, Кучми?..
– Відбулася звичайна ротація кадрів. У прокуратурі є положення, що прокурор п’ять років пропрацював в області і переходить на роботу в іншу область. Микола Гошовський перейшов на роботу в Київ, у Генеральну прокуратуру. З приходом нової людини, незаангажованої, ні з ким не пов’язаної, буде продовжуватися робота з дотримання законодавства на території нашої області і повернення віри у людей до влади. Це основне завдання, яке поставив Президент перед обласною державною адміністрацією і перед правоохоронними органами.
– Це дзвіночок для опозиції?
– А при чому тут опозиція?
– Парламентські вибори через рік…
– Та ні! Це абсолютно ніякого відношення немає, а для наведення порядку – має. Скажіть, будь ласка, як народ міг вірити владі, наприклад, Богородчанського району, коли тодішній голова Богородчанської РДА разом з прокурором, начальником міліції, начальником СБУ і головним лікарем району забрали територію в районної лікарні і відвели собі під план?!  Коли я прийшов на посаду голови ОДА, люди зразу написали листа про цю кричущу несправедливість.
– І все-таки, наприклад, недавню виїмку документів податковою міліцією у фірмі «Екстім», власником якої є депутат міськради Роман Тимків, пов’язують з нещодавнім об’єднанням «Громадського форуму» і партії «УДАР» Віталія Кличка…
– Та про що ви говорите?! Скажіть, на кого я маю спихати, на яку опозицію, коли перевіряють управління ОДА. От прийшов до мене начальник управління капітального будівництва Петро Гречанюк. Каже: не можу працювати, перевірки замучили – СБУ, прокуратура, міліція. З початку року 56 перевірок в управлінні капітального будівництва ОДА. То я на кого повинен спихати ці перевірки, на яку опозицію? Є питання – перевіряють. Зловживання знайшли? Ні! То чого ти бігаєш?..
– А взагалі, на вашу думку, чи є в області опозиція, скажімо, до вас?
– Звичайно, є. Ви що не бачите, які на сесії баталії.
– Баталії політичні…
– Так, з економічних питань розбіжностей в нас практично немає.
– Пригадується, минулого року з ініціативи ОДА в Івано-Франківську презентували  програму реформування ЖКГ. Сьогодні «свободівська» більшість у міськраді втілює у життя свою програму реформування житлово-комунальної галузі. Отже, принаймні в облцентрі розходження не лише політичні?
– Хай втілює. Прапор в руки, барабан на шию і вперед! Чекаємо результатів.
– Сварять вас у Києві за такий політичний розклад?
– Якщо Президент чи Прем’єр-міністр до цього відносяться з розумінням, то окремі клерки можуть шепотіти своє, робити свої пропозиції… Але ставлення до мене як до голови ІФОДА таке ж, як до голів Донецької, Сумської чи Полтавської областей. Жодного утиску не відчуваю! Тим більше, слава Богу, не новачок на тому Олімпі. Почуваю себе дуже спокійно.
– Що вам каже Віктор Янукович на ваші пророцтва спільної роботи з ним до 2020 року?
– А я йому це не казав. Не знаю, чи він це знає.
– Шептуни, напевне, донесли…
– Не все доносять. Неможливо донести все. Настільки там величезний об’єм роботи. Крім внутрішніх питань, економіки, зовнішньоекономічні питання. Подивіться, скільки Президент останнім часом робить вояжів за кордон, щоб повирішувати інвестиційні питання, залучення інвестицій, взагалі налагодити стосунки з іншими державами. Це не так просто. Я тут від ранку до вечора і не видно просвітку, а там уявляєте, яке пекло.
– Отже, Галичина в 2015 році віддасть за Януковича 70%?
– Віддасть. Західна Україна до того часу переконається на всі 200%, що має українського Президента, що Президент стояв, стоїть і буде стояти на захисті національних інтересів України. Я в цьому глибоко переконаний! Інакше я б ці речі не говорив. Україна має українського Президента. До нових президентських виборів люди в цьому переконаються.  До того часу зросте економіка держави. У 2015 році буде зовсім інший рівень заробітних плат, пенсій, а відповідно  буде вищий рівень життя в державі. Вже в наступному році бюджетники (вчителі, лікарі) отримають на 25% більшу заробітну плату.
– Але ж й інфляція очікується немала?
– Аж такої інфляції не буде. Нехай 7-8% – не більше. А порівняно з 25% росту заробітної плати – це величезний приріст. І це при тому, що ми ще не повністю вилізли з ями. Ще в нас руки зв’язані тими кредитами, які набрала пані Юля. Так що ріст зарплат і пенсій буде великий. І третє. У 2015 році у державі буде політична стабільність. Оті всі популісти, ота вся брехня  вже людям надоїли. Люди хочуть стабільності, і ця стабільність настане. 20 років Україна жила в політичній нестабільності, самоїдстві, протистоянні. Всі боролись за Україну, але в свої кишені. Так що повірте – у 2015 році буде той результат, який я спрогнозував.
– Але сьогодні бачимо, що реформи в народі не сприймаються. Акції протесту чорнобильців, афганців…
– По окремих пунктах, дійсно, є зауваження, але в більшості вони абсолютно безпідставні. Назву вам цифру. На сьогодні в державі 13 млн. 200 тис. пільговиків. Тобто, кожна третя людина має пільги. Чимало посвідчень – липові. Люди, народжені 1985 року, є учасниками ліквідації Чорнобильської катастрофи. Дуже багато посвідчень учасників бойових дій. Окремі люди втратили почуття совісті, відповідальності. Мало того, що мають пенсію по 15-20 тисяч, ще й собі пооформляли різні пільги. А страждають ті, кому найбільше потрібно – справжні учасники бойових дій чи ліквідації наслідків Чорнобильської трагедії. Якщо порахувати всіх пільговиків і ті кошти, що потрібні для виплати пільг, які наприймали в результаті популістських рішень перед кожними виборами, то на сьогодні потрібно 300 млрд. грн. на одні пільги. Це майже цілий бюджет України!
Наприклад, прокурор м. Івано-Франківська, Коломиї чи Калуша має пільги на 50% сплати комунальних послуг і 50% на оплату телефону. Вони такі бідні, що їм пільги потрібні? І те, що з пільгами наводиться порядок, – правильно. Ви знаєте, хто очолив акцію чорнобильців? Людина, яка не має жодного відношення до Чорнобиля, ніколи там не була. Але пільги має. Єдиний недолік Уряду. Перед тим, як приймати якісь рішення, треба було цю програму реформ винести на всенародне обговорення. І нехай би народ сказав, кому пільги залишити, кому зняти, які повинні бути пенсії. А ми знову стали на ті самі граблі. Але, зауважу, закон не підписаний Президентом. Я переконаний, що Президент такий закон, який вносився на розгляд Верховної Ради, ніколи б не підписав.
– Михайле Васильовичу, коли вийде це інтерв’ю, 13 жовтня, ви будете святкувати  день народження. Побажань, напевно, буде чимало: хтось вітатиме вас як  людину, яку поважає, хтось – як першу особу в краї, віддаючи поклін вашому кріслу. А що ви самі собі побажаєте в цей день. І яким є день народження Михайла Вишиванюка у владі і поза нею?
– В цей день до крісла ніхто не доступить, бо в кабінеті не буде нікого. Я одного разу допустив помилку через свою недосвідченість. Перший раз, коли відзначав день народження на цій посаді. Я ще тоді всіх керівників в області не знав, ще не вспів перезнайомитися, а тут ідуть до крісла, приходять люди, з якими я незнайомий, а вони розказують, який я мудрий керівник, який я хороший. Стоїш, як обпльований, не знаєш, де себе подіти, і людей не виженеш з їхніми піснями. Тоді я вирішив, що це було перший і останній раз. Так що я не дам людям можливості іти до крісла,  турбуватися, який дарунок купити. Хай вони спокійно займаються своєю роботою.
А бажаю собі, як і кожному, одного – здоров’я.
http://zk.at.ua/news/tet_a_tet/2011-10-13-1352

«СТРАНА ДЛЯ НИХ — БОЛЬШАЯ ЧАСТНАЯ КОМПАНИЯ»
Ольга Кологрёва, «Юг», 13.10.2011, Одесская обл.
В прошлую субботу Одессу посетил народный депутат Украины, лидер партии «Фронт змін» Арсений Яценюк.

Цель визита — провести региональное совещание с представителями четырех областных парторганизаций юга Украины и Автономной Республики Крым.
Арсений Яценюк также встретился с одесскими журналистами в ИА «Контекст-Причерноморье». Вместе с ним в пресс-конференции приняли участие Николай Мартыненко, глава парламентской фракции «Наша Украина — Народная самооборона», и Владимир Немировский, руководитель Одесской областной организации партии «Фронт змін». В субботу вечером Арсений Яценюк выступил в прямом эфире телекомпании «Новая Одесса» в спецвыпуске программы «Нон-стоп», ответил на вопросы одесситов.
В начале пресс-конференции Арсений Яценюк объяснил цель своего визита:
— Все, кто шел на местные выборы, а затем получил мандат, подписывали соглашение о политической ответственности. Теперь пришло время «собирать камни». Вот я и приехал проконтролировать, как, собственно, собирают «камни», с чем и как пойдем на избирательную парламентскую кампанию в 2012 году.
Что касается одесских вопросов, то, как известно, мы начали процедуру референдума по отставке городского головы господина Костусева. Третьего октября в горсовет переданы все материалы по этому поводу. Срок, чтобы проверить подписные листы, — тринадцатое октября. После этого мы должны получить документы, которые дадут возможность нам начать процедуру по отставке городского головы.
Арсений Яценюк предупредил: в том случае если городская власть будет препятствовать в проведении референдума, «фронтовики» обратятся в административный суд, «потому что налицо все законные основания для проведения такого референдума»:
— Я думаю, если власть очень много сделала для Одессы, то ей нечего бояться. Наоборот, она должна пойти на референдум и показать, каков реальный результат ее деятельности. Мы тогда увидим в бюллетенях: поддерживают одесситы действующую власть и персонально городского голову или не поддерживают.
А еще я хочу посмотреть на гостиницу, которую разбомбили бойцы МВД, СБУ. То, что произошло в Одессе, свидетельство отсутствия не то, что боеспособности, а элементарных знаний, элементарной защищенности граждан Украины. Я с ужасом думаю (не дай Бог!), что бы случилось в нашей стране, если бы действительно существовала террористическая угроза, если бы мы столкнулись с до зубов вооруженным бандформированием?
В программе «Нон-стоп» Арсений Яценюк сообщил, что в прошлом и нынешнем годах было увеличено материальное содержание органов внутренних дел по показателям каждого года плюс миллиард двести миллионов гривен:
— На что пошли деньги, куда они их дели? На эти деньги покупают машины для центрального аппарата МВД, автозаки покупают — оппозицию ведь надо куда-то сажать! Строят какие-то непонятные здания… Разве уже обеспечили всех милиционеров квартирами? Сильно им повысили зарплату? Поэтому у нас очень серьезный вопрос к руководству всей правоохранительной системы: вы куда деньги деваете, которые платят налогоплательщики и которые вам из бюджета выделяют? Произошедшее в Одессе — образец полной неэффективности работы правоохранительной системы страны.
Журналисты спросили лидера партии «Фронт змін», как бы он прокомментировал одесский коррупционный скандал, ведущий в мэрию? И что должна сделать центральная власть, чтобы остановить череду взяточничества, в том числе высокопоставленными одесскими чиновниками?
— Как бы я прокомментировал происходящее? Воруют. Что должна делать центральная власть? Не воровать. Тут очень простой рецепт. Как делают наверху, точно так же делают внизу. Вот это и есть вертикаль власти. Все по вертикали грабят: мелкий чиновник — мало ворует, большой чиновник — много ворует. Вот это достижение действующей власти, у них это получилось…
Эти, наверное, с кем-то не поделились, то есть не вошли в общую систему координат, поэтому сидят в тюрьме. Другие, которые делятся, не сидят, мы о них ничего не знаем.
Зато власть «хороша», например, в политических преследованиях бывших премьера, министра внутренних дел и членов бывшего Кабмина. Это у них тоже хорошо получается.
Реальная борьба с коррупцией в стране не ведется, все это единичные факты. Если бы эти единичные факты приводили действительно к снижению уровня коррупции… Но думаю, все происходит с точностью до наоборот.
В Одессе это не более чем «показательные выступления», дабы засвидетельствовать: власть сильна и борется не только с прошлой властью, но и с представителями нынешней.
В телеэфире «Новой Одессы» Арсений Яценюк, продолжая тему коррупции, воровства и взяточничества, сказал:
— Воруют — это когда было сто рублей и десять украли. А когда было сто рублей и девяносто украли да еще долгов на пятьдесят навесили, это называется грабежом. Парадокс в том, что чем больше говорят о борьбе с коррупцией, тем больше ее и становится. За любое разрешение, за любую справку из ЖЭКа нужно заплатить. Устроить ребенка в детский сад — заплати, за лечение в бесплатном медицинском учреждении — заплати. И так далее.
Я уже не говорю о масштабах коррупции, касающейся вопросов выделения земли, доступа к бюджетному ресурсу, возмещения налога на добавленную стоимость, получения тех или иных судебных решений. Получается, что страна превращена в огромный механизм высасывания денег. А теперь еще высасывают и собственность.
Власть построила для себя политическую и экономическую монополию, чтобы получить полный контроль над страной. Любой, кто еще не отдал «долю» действующей власти, обязан попасть под ее влияние и отдать. Если ты этого не сделал, порвут на мелкие части. Это и есть результат построения так называемой вертикали власти.
Возвращаясь к вопросу об отставке одесского городского головы Костусева, Арсений Яценюк на пресс-конференции в ИА «Контекст-Причерноморье» сказал, что коррупционный скандал в мэрии должен стать еще одним очень серьезным основанием для проведения референдума:
— Лучший вариант — уйти с поста, нежели попасть в тюрьму.
Поинтересовались журналисты и шансами партии «Фронт змін» на предстоящих парламентских выборах. По мнению Арсения Петровича, шансы очень высокие. Совещание с однопартийцами в Одессе — не первое региональное, четвертое по стране.
— В течение года была проделана огромная работа, — сказал Яценюк. — Ведь это не так: получили депутатские мандаты и забыли, что шли на выборы под флагами «Фронту змін». И не только под флагами, но еще и с конкретными обещаниями.
К огромному сожалению, со ста двадцатью депутатами всех уровней мы уже расстались, они исключены из партии. За то, что сотрудничали с властью, ничего не делали из обещанного избирателям. Они перепутали: депутатский мандат — это ответственность, а не просто право решать свои вопросы. Думаю, что по результатам сегодняшнего совещания будут также сделаны серьезные организационные выводы.
Самое главное — это вопрос, какую партию мы строим, новое качество политической элиты. Наша задача — выиграть избирательную кампанию, это тактическая задача. А стратегическая — изменить страну.
Журналисты снова вернулись к одесской тематике, напомнив о «наездах» нынешней городской власти на благотворительные столовые «Ветеран», о приватизации Одесского международного аэропорта. Арсений Яценюк был, что называется, «в курсе»:
— Столовые «Ветеран» входили в социальную программу помощи малообеспеченным одесситам, ветеранам бывшего мэра Эдуарда Гурвица. И эта программа в значительной степени финансировалась из городского бюджета. Когда пришла новая власть, она свернула большинство социальных программ, в том числе и по столовым «Ветеран». При формировании городского бюджета на 2012 год мы будем требовать включение отдельной строкой финансирования этой социальной программы. И возобновления всех остальных социальных программ, которые были при Эдуарде Гурвице.
— По аэропорту решение было принято большинством голосов депутатов горсовета, — сказал Владимир Немировский. — К сожалению, за отчуждение аэропорта из городской собственности проголосовали два члена нашей фракции. Как известно, они уже исключены за подобное сотрудничество с властью из фракции.
Насколько я знаю, на сегодняшний день решение по аэропорту не реализовано, он по-прежнему является городской собственностью, процесс остановился. Я так понимаю: это внутриклановые противоречия — еще не все поделили.
Что касается благотворительных столовых «Ветеран», депутатские запросы, мнение фракции партии «Фронт змін» в горсовете не были поддержаны провластным большинством. Горожане избрали власть, которая их обездолила.
Арсений Яценюк пообещал направить запрос генеральному прокурору Украины о законности принятия решения о приватизации Одесского аэропорта, а также о приостановке его действия.
Вопрос представителя одной из одесских телекомпаний прозвучал так: городская власть продолжает укреплять монопольное положение на мусорном рынке Одессы компании Игоря Маркова. На этот раз его фирма выиграла конкурс на строительство мусороперерабатывающего завода, в котором якобы участвовали две компании: марковская «Союз» и греческая «Миханики-Украина».
По словам журналиста, он общался с директором греческой компании (этот сюжет был показан в новостийной телепрограмме. — О.К.) и тот был очень удивлен «своим участием». Он сообщил, что его фирма «не занимается мусороперерабатывающим заводом, этого нет в планах».
— Я вас могу только поблагодарить за эту информацию, — сказал Арсений Яценюк. — Тогда уже будет не один, а два запроса генеральному прокурору. Второй будет касаться того, как проводился этот тендер.
Хочу сказать, что нынешняя власть всю страну расценивает как свою частную собственность. Я попрошу вспомнить местную избирательную кампанию прошлой осенью. В этом зале почти в этом же составе журналистов я всех предупреждал: дорогие одесситы, если кто-то хочет быть районом города Донецка — голосуйте! Многие думали, что это шутка, такая себе политическая технология. Нет, не технология. Теперь это стало реальностью жизни. Даже не район Донецка — маленькая улица, микрорайончик. А прошлогодние выборы в Одессе были полностью сфальсифицированы. Это не вызывает сомнений.
Отвечая на вопросы одесситов в прямом эфире спецвыпуска телепрограммы «Нон-стоп», Арсений Яценюк назвал нынешнюю украинскую власть «последней советской властью»:
— У них советский менталитет, только в худшем варианте, он никуда не делся. Если при Советах ездили на черных «Волгах», то сегодня вместо «Волги» черные «Мерседесы». Они почувствовали вкус капитализма. Страна для них — большая частная компания. Народ для них — часть частной собственности. Они отдали страну на разграбление.
Что касается экономической ситуации, то, по мнению лидера партии «Фронт змін», все «идет к тому, что через несколько месяцев возникнут существенные социально-экономические проблемы, начиная с курса гривны и заканчивая безработицей, заработной платой, социальными выплатами, погашением долгов страны»:
— У ЕС есть хотя бы план выхода из кризисной ситуации, а у нынешнего украинского руководства — нет.
Президент общаться с оппозицией не хочет, партия власти не желает слушать предложения оппозиции. Ни один законопроект, а их уже несколько десятков, внесенных мною и партией «Фронт змін», не голосуется. Я уже им предлагал: ну не хотите, чтобы это был наш законопроект, я готов снять свою фамилию, проголосуйте от партии власти. Нет…
Поэтому я внес в парламент проект постановления о специальном заседании Верховной Рады с приглашением президента, премьера, всего состава правительства. Я думаю, что президенту необходимо прийти в парламент с посланием и очень четко ответить на вопросы: что было сделано почти за два года и что будет сделано в ближайшие три.
У нас масса вопросов: по государственному бюджету на следующий год, по программе социально-экономического развития, по выборам 2012 года. Какое право имеет эта власть говорить, что необходимо сократить социальные расходы, что необходимо поднять пенсионный возраст? И при этом увеличивать расходы государственного бюджета на содержание президента и его администрации, Кабмина, парламента, на правоохранительные органы (за последние два года на десять миллиардов гривен)?! Они обязаны начать с себя.
Я внес соответствующие поправки в Закон Украины о госбюджете и в программу социально-экономического развития. Мы требуем уменьшить расходы на содержание государственного управленческого аппарата, продать государственные резиденции, сократить автопарк руководства страны и направить эти деньги на зарплаты учителям и врачам.
Возможны ли протестные акции? А.Яценюк уверен, что они будут. Поскольку то, что сегодня вытягивают из карманов людей, переходит в карманы власти. Тот, кто говорит, что украинцы — очень спокойная нация, глубоко ошибается:
— Хотя бы потому, что он не читал историю Украины — ни восточной, ни западной. Эта нация боролось за себя. И особенно это происходит тогда, когда к тебе приходят в дом и говорят: здравствуй, теперь этот дом будет нашим.
Но готовы ли люди именно сегодня выйти на улицы? Я вам честно скажу: нет, не готовы. Меня, кстати, это не удивляет. Пока они до конца еще не понимают — зачем выходить на улицы, за что и за кого выходить? Когда совсем станет тяжело, они обязательно выйдут.
Арсений Яценюк считает, что без изменения состава парламента, который не будет подконтролен действующему президенту, «мы не сможем восстановить баланс власти». В этом одна из главнейших задач выборов 2012 года:
— Чем беднее люди, тем легче их купить. Допустим, в каком-то селе человек думает: ну, эти придут к власти, они, наверное, точно такие же, как и те… А тут принесли сто гривен. Эти деньги человек потратит за пару дней. Но самое страшное то, что потом те, кто получил голос благодаря его покупке за сто гривен, вытащат из кармана этого избирателя уже не сто гривен, а несколько тысяч. Я уверен, пройдет время, и каждый человек над этим задумается.
По поводу нового закона о выборах народных депутатов на пресс-конференции Арсений Яценюк сказал:
— Президент отказался лично его вносить в Верховную Раду. С той целью, чтобы переложить ответственность на парламент и руководителей фракций.
Он четко заявил, что законопроект должен быть внесен главами парламентских фракций. Свои подписи поставили регионалы и «литвиновцы». Блок Юлии Тимошенко, блок «Наша Украина — Народная самооборона» под этим законом не подписались. Для нас это четкое свидетельство того, что закон пишется под власть.
По словам Яценюка, перед Верховной Радой было поставлено техническое задание: быстро отклонить все оппозиционные законопроекты. И связано это только с одним — с катастрофическим падением рейтинга Партии регионов:
— Им невыгодно проводить выборы по пропорциональной системе (оппозиционные партии высказали требование провести выборы в 2012 году на базе действующего избирательного закона), а именно по пропорциональной системе регионалы получили в 2006-м и 2007 годах самую большую фракцию в парламенте как оппозиционная на то время партия. И эти выборы были признаны мировым сообществом демократическими.
Исходя из этого, они приняли решение изменить избирательную систему, взять под контроль мажоритарные округа и повторить «подвиг» партии «За единую Украину». Помните, была такая партия, которая набрала по пропорциональной части списка одиннадцать процентов, а в результате они получили более пятидесяти процентов в парламенте благодаря тому, что депутаты-мажоритарщики недорого продавались действующей на тот момент власти.
Позиция оппозиционных партий очень четкая, последовательная и, самое главное, объединенная. Изменения в законе не должны подстраивать под ситуацию, под каждую избирательную кампанию и под желание партии власти получить триста голосов в будущем парламенте.
Ошибка современной так называемой политической элиты, сказал А.Яценюк во время прямого эфира телепрограммы «Нон-стоп», в том, что они считают: люди чего-то не понимают, люди необразованные:
— Может, кто-то не имеет два высших образования, но люди хорошо понимают: кто говорит правду, а кто врет, кому можно верить, а кому ни в коем случае, за кого стоит голосовать.
Главу парламентской фракции «Наша Украина — Народная самооборона» Николая Мартыненко, члена партии «Фронт змін», спросили на пресс-конференции: возможен ли единый список оппозиции на выборах?
— Нет, его не будет. Это нецелесообразно. Начнем с законодательных вопросов. На сегодняшний день законодательство не позволяет слияние партий в блоки. То есть какие-то партии должны самораспуститься, а их члены вступить, скажем, так, в основную партию. Это просто невозможно. Из-за этого, кстати, происходят некие процессы, в том числе и в нашей фракции. Речь идет об амбициях некоторых руководителей маленьких партий.
Мое мнение: есть две основные рейтинговые оппозиционные силы — «Фронт змін» и «БЮТ — Батьківщина», они должны самостоятельно идти на выборы. По мажоритарным округам, если они, в случае принятия закона, будут созданы, мы должны договариваться в обязательном порядке. Чтобы получить максимальную электоральную поддержку.
Лидер партии «Фронт змін» Арсений Яценюк сообщил: на 20 октября назначено первое заседание окружного административного суда Киева по его иску с требованием признать противоправным и отменить постановление Нацбанка № 278 об осуществлении валютнообменных операций при условии предъявления документа, удостоверяющего личность.
А.Яценюк считает, что постановление грубо нарушает права граждан Украины и должно быть отменено в судебном порядке. Уже около трехсот человек обратились с заявлением о вступлении в дело на стороне истца.
— Если вы сейчас зайдете в Интернет, в социальные сети, то легко сможете обменять любую сумму валюты, — сказал А.Яценюк, — без какого-либо документа. Напишите: хочу поменять валюту без паспорта. Вам поменяют. Правда, там чуть другой курс.
Власть создала две проблемы: загнали валютообменный рынок в тень, это первое. Второе — вы пришли обменять валюту, предъявили паспорт, поставили свою подпись. К кому данные о вашем местопроживании могут попасть в конце операционного дня?
Принятие такого решения должно иметь какую-то цель. От Нацбанка мы этого не услышали, кроме абсолютно бредового заявления о том, что за один день у них объемы приобретения валюты упали. Если закрыть все обменники, так вообще не будет объемов приобретения валюты официально. Это постановление — плохой предвестник. Предвестник того, что через некоторое время курс может пасть. То, что за последний месяц Национальный банк потерял три миллиарда долларов золотовалютных резервов, в принципе, тому свидетельство.
Поэтому для Нацбанка очень важно не вести себя сегодня, как слон в посудной лавке, не будоражить рынок, наоборот, успокоить его. И срочно принять меры по накоплению золотовалютных резервов страны, по закрытию «серого» и «черного» рынка валютообменных операций, по финансовой стабилизации банковской системы.
Отвечая на вопросы одесситов в прямом телеэфире, Арсений Яценюк привел такой пример:
— В парламенте голосовался внесенный мною законопроект, который не давал бы возможности изымать личное имущество граждан за долги за жилищно-коммунальные услуги. Моя логика была крайне проста: как можно без суда приходить в дома людей и описывать имущество? У кого-то забирают старый телевизор, у кого-то из квартиры выносят мебель… А если вам ЖЭК не предоставил надлежащие услуги, то вы не можете без суда пойти и вытянуть из ЖЭКа точно так же имущество и все остальное.
Партия регионов не дала ни одного голоса за этот законопроект.
Та же ситуация и по взысканию имущества по любым просроченным кредитам. Конечно, мы будем это опротестовывать в Конституционном суде. Потому что и заемщик, и банк должны находиться в равных условиях. На сегодняшний день вся финансовая система фактически принадлежит власти. То есть это власть хочет зайти в каждый дом и отобрать имущество у людей, которым нечем платить.
А почему нечем? Потому что у них нет работы, нет зарплаты, потому что курс доллара был пять гривен, а стал восемь.
Комментируя появившуюся в СМИ информацию о том, что «политический проект Яценюка собирается купить Ринат Ахметов», Арсений Петрович сказал:
— Проект продан. Собственниками являются несколько миллионов граждан, которые проголосовали за политическую партию «Фронт змін». Партия не продается.
Кстати
Проект Закона «О выборах народных депутатов Украины», который по инициативе президента Виктора Януковича с ноября 2010 года готовила рабочая группа под руководством министра юстиции Александра Лавриновича, в понедельник был зарегистрирован в Верховной Раде. Авторами документа выступили народные депутаты: председатель фракции Партии регионов Александр Ефремов, Владимир Олийнык, Александр Козуб (все — Партия регионов), Игорь Шаров (глава фракции Народной партии), Адам Мартынюк (первый вице-спикер, Компартия), Игорь Рыбаков (глава депутатской группы «Реформы ради будущего»).
Владимир Олийнык сообщил: «Основные положения закона остались неизменными — смешанная избирательная система, пятипроцентный проходной барьер для партий и запрет на участие в выборах блокам партий».
Совсем недавно в Министерстве юстиции заявляли, что итоговый вариант закона о выборах Виктор Янукович направит в парламент в сентябре. 4 октября парламентское большинство расчистило дорогу этому документу, отклонив остальные законопроекты о выборах. А вечером того же дня президент на встрече с руководством парламента и лидерами фракций заявил: «Я принял предложение председателя Верховной Рады Владимира Литвина, чтобы дальнейшая работа над законопроектом шла в парламенте, и согласованный законопроект выносился лидерами депутатских фракций».
Из пяти лидеров фракций законопроект подписали двое — главы фракций Партии регионов и Народной партии Александр Ефремов и Игорь Шаров. Во фракции Компартии сообщили, что лидер коммунистов Петр Симоненко также поставил бы свою подпись, если бы с 7 октября не находился в командировке во Вьетнаме.
В оппозиции заявляют, что поддерживать новые правила проведения выборов не собираются. «Для Украины этот закон неприемлем. В условиях нынешней концентрации власти всем понятно, как будут проходить выборы в мажоритарных округах. Мы уже испытали это на себе во время выборов в местные советы. Поэтому мы категорически против таких подходов (перехода на смешанную систему выборов. — Ред.)», — цитирует «КоммерсантЪ-Украина» лидера фракции «БЮТ-Батькивщина» Ивана Кириленко.
«Конечно, у законопроекта высокие шансы быть принятым, но я его поддерживать не буду. Повышение проходного барьера и проведение выборов в одномандатных округах работают на одно — увеличение представительства партии власти в будущем парламенте», — сказал заместитель главы парламентского Комитета по вопросам государственного строительства и местного самоуправления Юрий Ключковский (НУНС).
«Регистрация этого законопроекта свидетельствует о том, что власть прекрасно понимает, что в условиях сохранения пропорциональной системы те партии от власти, которые пройдут в Верховную Раду, не смогут сформировать большинство», — считает заместитель председателя парламента Николай Томенко.
По его словам, социологические исследования, которые проводились в последнее время, зафиксировали падение рейтинга пропрезидентских фракций и партий и рост рейтинга оппозиции: «Идет стремление, независимо от того, как проголосует общество, сохраниться при власти с помощью привлечения денег и админресурса в мажоритарных округах».
Томенко убежден, что в случае принятия Закона о выборах народных депутатов по смешанной системе проведение выборов в Украине не будет иметь смысла, поскольку за счет мажоритарной составляющей позиция общества будет фактически ревизована.
http://yug.odessa.ua/index.php/home/arc/1844.html

«В УКРАЇНСЬКОЇ АРМІЇ НЕМАЄ ЖОДНОЇ БОЄЗДАТНОЇ ЕСКАДРИЛЬЇ АБО БАТАЛЬЙОНУ»
Олександр Брусенський, «Вечірня Полтава», 12.10.2011
Прес-конференція лідера партії «Громадянська позиція» Анатолія Гриценка.

У цьому переконаний народний депутат, голова комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки та оборони, лідер партії «Громадянська позиція» Анатолій Гриценко. 11 жовтня у Полтаві він провів прес-конференцію, на якій виклав своє бачення процесів, які нині відбуваються в Україні, і відповів на запитання журналістів.
Зокрема політик стурбований намірами Президента Віктора Януковича запровадити в Україні ринок землі. На думку Анатолія Гриценка, це означатиме «катастрофу» для України, адже і країна, і її народ у такому разі втратять найголовніше надбання нації, яке ще не розграбоване верхівкою влади. За словами лідера «Громадянської позиції», понад 70 відсотків українців скептично ставляться до скасування мораторію на продаж землі, бо не довіряють владі та не вірять у її чесні наміри. Люди ще пам’ятають оборудки з ваучерами, акціями тощо, в результаті яких «влада обдурила всіх, крім кількох сімей», у власності яких, врешті-решт, опинилися заводи, фабрики тощо. Саме така оборудка готується і з продажем землі, переконаний нардеп. Більш того, власниками української землі стануть не лише «свої» олігархи, але й представники олігархічних кланів із Росії, Китаю, Англії, Франції тощо, прогнозує Анатолій Гриценко, які скуплять її через підставних осіб. Тому, застерігає він селян, ті не повинні за жодних умов продавати земельні паї. Особливо зараз, коли в світі ще сильна фінансово-економічна криза і щодня друкуються мільйони «паперових» доларів. Обміняти землю – реальний ресурс – на ці папірці, значить позбутися єдиного матеріального статку, який завжди врятує людину за будь яких метаморфоз в економіці.
Стурбований Анатолій Гриценко й тим, що в Україні так званий «силовий блок» виходить з-під контролю громадськості. За його даними, нині в Україні 715 тисяч людей у формі, але тільки 184 тисячі — Збройні сили. Решта — сили внутрішньої безпеки, які влада сповна використовує для боротьби із своїм же народом. Недавні події в Одесі, нагадав політик, довели повну недієздатність міліції, яка не професійно спробувала знешкодити трьох кілерів. Натомість, міліція добре підготовлена для боротьби, приміром, з бабусями, які торгують на вулицях петрушкою тощо. Ми живемо в поліцейській державі, вважає голова комітету Верховної Ради, де силові структури використовують для боротьби з народом. Небоєздатними назвав Анатолій Гриценко і Збройні сили України, де в результаті недалекоглядної політики нинішнього керівництва, і зокрема, Головнокомандувача ЗС Віктора Януковича, також панує непрофесіоналізм. У всій українській армії сьогодні немає жодної боєздатної ескадрильї або батальйону Сухопутних військ, заявив лідер «Громадянської позиції».
— Армія не здатна сьогодні виконувати свою функцію із захисту держави, — резюмував Анатолій Гриценко.
Корені багатьох проблем, які ми нині спостерігаємо в Україні, вважає столичний гість, слід шукати в тому, що «нинішня влада створює інфраструктуру для тотальної корупції. Саме корупцію Анатолій Гриценко вважає найбільшим лихом для країни, бо з нею нині немає кому боротися. Президент Віктор Янукович, наголошував співрозмовник журналістів, який мав би очолити цю боротьбу, сам погруз у корупційних скандалах і не контролює ситуації, а створений ним антикорупційний комітет нічого не робить, щоб її викоренити…
Критично відгукнувся Анатолій Гриценко і про Пенсійну реформу. Він переконаний, що українці ще не встигли по-справжньому оцінити її негативні наслідки, які насправді виявляться через кілька років.
Анатолій Гриценко відповів на запитання щодо своєї партії. За його словами, на «Громадянській позиції» нікому не вдасться заробити, адже її обласні осередки не фінансуються централізовано з Києва. Партія створена для того, щоб допомогти суспільству набути європейських рис та позбутися почуття неповноцінності, яке все ще притаманне частині нашого народу. Лише в такому випадку український народ зможе свідомо обирати владу і наслідувати кращі традиції розвинутих європейських країн.
http://www.vechirka.pl.ua/articles/2011/10/12/51160052/

СВЯТОСЛАВ ОЛЕЙНИК: «ПОКА У ОБЩЕСТВА НЕТ ДОВЕРИЯ К ГОСУДАРСТВУ, НИ ОДНА РЕФОРМА НЕ ПРОЙДЕТ»
Юрий Соколов, «Время», 12.10.2011, Харьковская обл.
8 октября лидер партии «Україна Майбутнього», народный депутат Украины Святослав Олейник посетил Харьков.

В рамках его визита состоялась встреча с предпринимателями и студенческой молодежью Харькова. Обсуждались вопросы, волнующие предпринимателей во всех регионах страны: отсутствие квалифицированных кадров, реформы, геополитическая обстановка в стране и многое другое. Несмотря на плотный график Святослава Васильевича, журналисту нашей газеты удалось взять у него интервью.
— Что вы можете сказать о Харькове и Харьковской области? Какое значение вы придаете этому региону в разрезе будущей избирательной кампании?
— Харьков — это город интеллектуальный. Я около года учился здесь в юридической академии, и ещё тогда меня поражали своим интеллектуальным содержанием разговоры в трамваях. В трамваях ездило гораздо больше людей, которые работали в интеллектуальной сфере, чем я привык у себя дома. Здесь до сих пор сохраняются некоторые научные школы, что в наше время, к сожалению, редкость. И с Харьковом диалог самый лучший, потому что он интеллектуальный. Он самый понятный, самый рациональный, не требует каких-то лишних эмоций, трибунных лозунгов.
— В одном из своих выступлений вы сказали, что власть всегда полностью соответствует народу. Можно ли это отнести и к местной власти?
— Я и сейчас считаю, что, на самом деле, власть полностью соответствует народу на том этапе, когда она формируется. Затем власть становится либо адекватной, либо неадекватной. Общество и власть могут развиваться общим путем, и тогда есть взаимопроникновение, взаимопонимание и, возможно, доверие. Либо же власть развивается своим отдельным путем, а общество — своим.
Для Украины свойственен второй вариант. Предыдущие местные выборы не были идеальными, они были грязными, и поэтому в местных советах сегодня существует большой дисбаланс. Депутатский корпус не соответствует реальным симпатиям и рейтингам партии. Но это временный этап, из этого не нужно делать трагедии. Во всём, что происходит, можно найти позитивные моменты.
Я не считаю, что действующая украинская власть адекватна состоянию общества. Я не могу сказать, что она меня устраивает, но и драматизировать всё это я не склонен. Среди всего, что она делает, есть множество позитивных вещей. Например, увеличивается количество отремонтированных дорог, инфраструктурных объектов. Это все останется после них.
Ведь был же общественный запрос на то, чтобы власть была упорядоченной и вертикально интегрированной, потому что во времена Ющенко власть характеризовали хаос и неконтролируемое спонтанное казнокрадство. Сегодняшнее казнокрадство носит упорядоченный и организованный характер, власть действует более функционально — она более монолитна. Но запрос на авторитаризм был, и «общественный маятник» качнулся от хаоса в сторону авторитаризма. А значит, сейчас важно, чтобы нынешняя власть сделала максимально больше продуктивного: дороги, аэропорты, стадионы, — всё это сейчас развивается. И в тот момент, когда маятник общественных настроений качнется в другую сторону, возникнет новый запрос — либерализм. Тогда мы будем двигаться вперед, пусть и зигзагообразно.
Иными словами, реформы, которые сейчас делает Янукович, в целом правильны. Они не безошибочны, но поправить их завтра будет легче, чем сегодня начинать. То, что реформы начаты — это большое дело.
Проблема Партии регионов в том, что они живут феодальными представлениями, согласно которым власть очень сильно отделена от общества: количеством дорогих машин, охраны и высоких заборов. И со следующим эволюционным шагом нашего общества на смену этому авторитарному правлению придет либеральное, которое не будет нуждаться в охране и заборах. Оно будет простое.
— Харьков долгие годы был одним из крупнейших студенческих и научных центров Советского Союза и независимой Украины. Но сегодня наши вузы не попадают в мировые рейтинги, все больше стран отказываются признавать наши дипломы. Какие, на ваш взгляд, шаги сейчас необходимо предпринять в образовательной сфере?
— Всегда, чтобы предложить решение проблемы, нужно сначала эту проблему четко сформулировать. Проблема украинского образования выглядит таким образом. В Украине сегодня 816 высших учебных заведений, для сравнения в Австралии — 37. Из 37 австралийских 9 вузов входят в двухсотку лучших университетов мира. 37 вузов полностью покрывают потребность Австралии в образовании. Из 816 украинских в 500-ку лучших университетов мира не входит ни один. Здесь можно долго рассуждать о том, что в СССР была другая система рейтингов и оценки. Но это не аргумент, потому что, например, университет Казахстана входит в 200 лучших университетов мира, МГУ занимает 54-е место, СПбГУ— 169-е. То есть, вузы других постсоветских стран в этих рейтингах есть, а украинских — нет. Поэтому не надо прикрываться тем, что у нас другая система оценки знаний.
816 вузов имеют примерно 150 тысяч лицензированных мест абитуриентов — это больше, чем выпускников 11-х классов. Качество у нас подменено количеством. Соответственно, решение проблемы образования находится в этой сфере. На первое место должно выходить качество. В каждом областном центре есть вузы, которые могли бы через несколько лет войти в мировые рейтинги. Эти заведения отличаются тем, что около 80% их выпускников знают, где и по какой специальности они будут работать. В остальных — статистика ужасающая. Мы проводили опрос среди днепропетровских студентов, и выяснилось: больше 60% из них точно знают, что они не будут работать по специальности, еще 20% вообще не любят свою профессию. Ну и зачем тогда люди тратят время, зачем мы тратим деньги? Поэтому второе, не менее важное решение, — это профессиональная ориентация на ранних стадиях. Профессиональная ориентация, совпадающая со стратегией развития государства, должна начинаться еще со школьной скамьи. Если страна аграрная — должны превалировать аграрные дисциплины, если страна металлургическая — соответствующие дисциплины, если технологическая, — а мы имеем возможность быть технологической страной, — тогда это точные науки, которые смогли бы вывести нас из позиции сырьевой страны к состоянию интеллектуальной.
Если мы возьмем эти несколько направлений за основу, дружно их решим, то и наша ключевая проблема будет решена. Та проблема, что сегодня образование не решает проблему трудоустройства. Работа не решает проблему бедности, а образование не решает проблему работы. Люди отдельно имеют образование, отдельно — работу и отдельно — какой-то доход, который позволяет им жить. Это неправильно, это нужно поставить на свои места.
— Успешный опыт либеральных трансформаций в посткоммунистических странах показывает, что их обязательным условием и предпосылкой является проведение полномасштабной правовой реформы. В этой связи какое видение основных направлений правовой реформы в нашей стране у партии «Україна Майбутнього»?
— Давайте все-таки начнем не с правовой реформы. Либеральная идея — это три основополагающие вещи. Первая — это свобода. То есть, высшей ценностью среди тех, кто исповедует либеральную идею, является категория свободы, как возможности и естественной потребности человека развиваться. На самом деле, это не такая очевидная вещь, как кажется, потому что многие в этом не нуждаются. Здесь нужно отдавать себе отчет в том, что большая часть людей живет ожиданием, что их развитием будет заниматься кто-то другой — мама, папа, государство, партия. Свобода же — это развитие на основе собственной индивидуальной ответственности. Вот это вторая безусловная категория либерализма — ответственность. Свобода не может быть абсолютной, потому что неограниченная ничем свобода, не находящаяся ни в каких рамках — это анархия. И эта анархия разрушительна и для общества, и для государства. Поэтому свобода всегда ограничена определенными критериями, такими как совесть и право. И тут уже работает государственная установка, которая базово звучит так: перед законом все равны. Из простого, банального, затасканного, революционного, трибунного тезиса это понятие — верховенства права — должно стать реальностью, но не внешней, а внутренней.
Если мы декларируем, что мы не любим коррупцию, значит, не нужно давать взятки, а не ждать, что накажут милиционера, который их берет. Если мы декларируем, что хотим качественное образование — значит, нужно старательно учиться, даже если сегодня институт еще не обеспечивает этого качества. Существует внутреннее понятие того, что есть право, система отношений между людьми, регулятор этих отношений. У либералов есть четкий критерий этики — нельзя делать по отношению к другому человеку то, чего я не хочу, чтобы делали по отношению ко мне. Все остальное можно. И поэтому мы называем себя свободными людьми. В рамках своего развития человек должен руководствоваться тем, что личная свобода заканчивается там, где начинается свобода другого человека.
Этого сегодня не могут понять руководители государства. Мы видим другой тезис, который работает со времен Древнего Рима — друзьям всё, а врагам закон. В результате у общества к государству доверия нет, а это значит, что не пройдет ни одна реформа. Потому что реформа всегда требует изменения стиля поведения, дружного изменения. И если я не доверяю государству, которое проводит реформу, то я не буду менять стиль поведения — так рассуждает современный украинский гражданин. И это основной тормоз реформ, которые проводит сегодняшняя власть. Она просто не понимает, что в первую очередь нужно самому этому соответствовать.
Если мы говорим о движении в Европу — значит, нужно быть европейскими политиками. Нужно, скажем, на велосипеде ездить на работу, или хотя бы не перекрывать улицы для своих кортежей и не летать на вертолетах. Это второй фундаментальный принцип — верховенство права. Полицейский не может урегулировать комфортность нахождения в обществе. Полицейского не поставишь возле каждого дома, сквера, остановки. Это невозможно. Это будет полицейское государство. Порядок и гармония в отношениях между людьми должны быть на уровне межчеловеческих отношений. И тогда мы будем видеть вокруг улыбающихся людей, а не тех, которые уныло тупят взгляд и не любят встречать своих соотечественников в международных аэропортах.
И, наконец, третья, базисная основа либерализма — это собственность. Человеческая свобода и развитие возможны только тогда, когда они обоснованы собственностью. Собственность — гарантия свободы. Итак, свобода, верховенство права и собственность. Три основные вещи, которые выделяют тот способ отношений в обществе, который называется либеральным в правильном смысле, который дает ему возможность максимально и гармонично развиваться.
— Вы сегодня встречались с харьковскими предпринимателями. Какие у вас впечатления от встречи? Что «Україна Майбутнього», как либеральная партия, предлагает среднему классу?
- Мы предлагаем программу, которая призвана кардинально изменить расстановку приоритетов в отношениях между обществом и государством. Предприниматели — наша базовая общественная основа, это первые люди, которые стремятся к свободе и понимают ее ценность. Для них возможность развития, стартовая равная возможность — обязательное условие реализации.
Либеральная идея зародилась именно в предпринимательской среде, там же она и продолжает развитие. Предпринимательский талант — это природный талант, это не приобретенная вещь, и МВА (Master of Business Administration — магистр бизнес-администрирования — квалификационная степень в менеджменте. — Прим. автора) его не заменит. Уметь организовать и упорядочить процесс и создать что-то новое там, где до тебя ничего не было — вот в чем этот талант. Так вот, эти люди сейчас говорят на одном языке. И в Харькове, и в Днепропетровске, и в Киеве.
Они должны сформироваться как общественный класс, хотя бы в едином понимании своего места в обществе и значимости этого места. Потому что если они свое место не займут, то страна и дальше будет сверхъестественно поляризована на сверхбогатых и нищенски бедных. Тогда отношения в обществе будут выстраиваться по принципу садомазохизма — чем сильнее кнут, тем жестче и охотнее раб входит в вечный круговорот этих отношений. И только свободный человек, который развивается на базе своей собственности, может придать этому иную форму. Это два разных мировоззрения: консервативное и авторитарное, которое подразумевает контроль над человеком, и либеральное, которое выстраивает гармоничное общество свободных и полноценных людей.
Основным языком взаимодействия в либеральном обществе является уважение. Уважение к другому человеку непосредственно следует из факта уважения к себе. Если я не имею внутри себя уважения, то любые разговоры о другом человеке будут блефом или ложью. Поэтому мы должны культивировать внутри себя собственное самоуважение, ощущение своей уникальной идентичности. Тогда из моей идентичности следует: я понимаю, что мое место нельзя занять, я же есть. Значит, и другой человек есть на своем месте. У меня нет по отношению к нему ни зависти, ни злости, ни ненависти, потому что ей неоткуда взяться. Он — хлебороб, я — музыкант, вы — журналист. Я же не могу занять ваше место.
http://timeua.info/121011/48780.html

ПЕРЕДІЛ ВЛАСНОСТІ

МИРОН РОМАНІВ: ПРИВАТИЗАЦІЯ НАДАСТЬ ДРУГЕ ЖИТТЯ БУРШТИНСЬКІЙ ТЕС
Микола Петричук, «Галичина», 13.10.2011, Івано-Франківська обл.
Якщо не інвестувати кошти в Бурштинську ТЕС, переконані фахівці, то теплоелектростанція через декілька років може зупинитися.

Колектив Бурштинської ТЕС у ці осінні дні працює у звичному режимі — забезпечує електроенергією споживачів частини Івано-Франківської і Львівської областей і всього Закарпаття та 548 мегават «вкидає» Мукачівською високовольтною лінією на експорт в єдину енергосистему Європи. А ще — ретельно готується до зимових пікових навантажень. А тим часом люди в самому місті й навколишніх галицьких селах, чиє життя тісно пов’язане з теплоелектростанцією, жваво обговорюють новину про новий етап приватизації підприємства.
У зиму — за регламентом
Ремонтна кампанія на теплоелектростанції вже майже завершується.
— Залишилося нам відремонтувати всього два енергоблоки, — зазначає директор Бурштинської ТЕС Мирон Романів. — Сьомий, який був у тривалій реконструкції, плануємо ввести в роботу в середині листопада. Ремонт іде за планом, з матеріалами і коштами проблем не виникаєѕ і ще четвертий блок, який перебуває в середньому ремонті. Його плануємо поставити під робоче навантаження вже 14 жовтня. Готуємося отримати акт готовності станції до роботи в осінньо-зимовий період. На ТЕС вже працює комісія з Держтехнагляду і нашої компанії — ПАТ «Західенерго». Сподіваюся, що акт отримаємо і успішно пройдемо зимовий період.
Мирон Степанович при цьому підкреслює, що завдяки підтримці компанії ДТЕК працівники станції цього року, на відміну від попередніх, змогли провести ремонтні роботи в повному обсязі, за технологічними регламентами, дотримання яких забезпечує не лише безперебійну роботу енергоблоків, але й безаварійну та безпечну роботу станції, що надзвичайно важливо.
Загалом на Бурштинській ТЕС до цих питань ставляться з особливою увагою.
— За європейським проектом у нас зроблено реконструкцію центрального щита. Він кращий, ніж на інших станціях України, — зазначає начальник виробничо-технічного відділу Бурштинської ТЕС Ярослав Сторожук. — Реконструйовано також системи управління енергоблоками. Встановлено комутаційні комп’ютери, які дозволяють операторам центрального щита станції підтримувати постійний зв‘язок з центральним диспетчерським пунктом енергетичної системи України, а також енергосистемою ЄС.
Ярослав Васильович додає, що, за наявності коштів, колектив завжди намагається їх вкладати, щоб вчасно ремонтувати зношене обладнання і при цьому ще й поліпшити техніко-економічні параметри роботи блоків, а також зменшити шкідливі для людей і довкілля викиди станції. За його словами, енергетики вже замінили електрофільтри на чотирьох блоках, а на сьомому, п’ятому за рахунком, блоці встановили дуже ефективний електрофільтр, коефіцієнт корисної дії якого — 99,9 відсотка. На жаль, всі вони здатні запобігати викиданню в атмосферу лишень твердих часток, що утворюються при спалюванні вугілля.
«... Але старе є старе»
Та попри належну готовність станції до роботи взимку з її піковими навантаженнями і можливими сильними морозами, енергетики добре усвідомлюють те, що це лише відкладає, але, на жаль, не розв’язує їхньої головної проблеми, яка невідворотно насувається і з кожним роком тільки загострюється. Головна біда колективу — велика зношеність устаткування. Перший енергоблок Бурштинської ТЕС дав струм ще у 1965 році. У 1969-му на станції ввели в експлуатацію останній, дванадцятий, блок станції. З тих пір енергоблоки працюють безперебійно, лише з більшими чи меншими перервами на планові ремонти.
— Деякі котли, генератори, турбіни станції відпрацювали по 270-280 тисяч годин. Тобто давно вичерпали свій парковий ресурс, — зазначає М.Романів. — Тепер, щоб наша електроенергія могла конкурувати з європейською, її собівартість повинна бути низькою. На жаль, у нас вона є високою, бо на старому обладнанні, якщо працюєш надійно, то неекономно. Самі розумієте, що старе є старе. Як би ви його не латали...
Щоб краще передати свою думку, Мирон Степанович навіть проводить аналогію: це — як взяти старий «Запорожець», яким після ремонту пересуватися, звісно, ще можна, але неможливо вгнатися за новим сучасним автомобілем.
Навіть невідкладні ремонти обладнання щорічно потребують значних коштів, а вони, зрозуміло, «лягають» на собівартість електроенергії. До цих видатків додається ще й друга, неодмінна в таких випадках складова, — у застарілих котлах, з низьким, як на сьогоднішні стандарти, ККД, на виробництво кожної кіловат-години струму доводиться витрачати більше палива, яке також є недешевим. Кілька років тому саме з цих міркувань енергетики відмовилися від природного газу та практично такого ж дорогого мазуту і повернулися до вугілля, яке наразі залишається найдоступнішим енергоносієм, — його до Бурштина поставляють з шахт Донецького вугільного басейну по 868 грн. за тонну.
І все ж найбільша небезпека, як зазначають фахівці, криється в тому, що зношене устаткування станції взагалі може зупинитися.
— То так здається, що обладнання працює. Воно працює, працює, а потім настає такий момент, коли виходить з ладу і його потрібно міняти, — говорить директор Бурштинської ТЕС.
Ще один головний біль енергетиків — сучасні вимоги до екологічної безпеки станції.
— Відповідно до домовленостей уряду і Президента України з Європейським союзом, наша електроенергія має бути екологічно чистою, — продовжує розповідь Мирон Степанович. — Наші труби, як бачимо, димлять. А мені пощастило побувати в Англії, Польщі. Там труба є, а диму нема.
Та для цього, за його словами, потрібні надзвичайно великі кошти. Наприклад, вартість будівництва системи сіркоочистки (їх нині застосовують на теплових електростанціях в Європі, щоб запобігти шкідливим викидам у довкілля, але поки що їх немає ні в Україні, ні в інших пострадянських країнах) лише для одного енергоблоку може становити 60-70 відсотків загальної вартості цілого енергоблоку. «Це мільярди гривень. Як би ми не старалися, самі їх не заробимо», — підсумовує директор Бурштинської ТЕС.
У думках — сподівання
До ймовірного продажу великого пакета акцій ПАТ «Західенерго», а отже, і Бурштинської ТЕС, у приватні руки в самому місті ставляться неоднозначно.
— На ТЕС я не працюю, але якщо б 25 відсотків акцій залишилося в держави, а 50 перейшло в приватні руки, думаю, було б непогано, — вважає приватний підприємець Оксана. — Тому що приватний власник — це приватний власник. Порядку буде більше.
А Антоніна, продавець одного з супермаркетів, можливу приватизацію ТЕС сприймає взагалі без будь-яких пересторог. «Сьогодні Бурштин розвивається суто завдяки приватному бізнесу, — розповідає вона. — Це, щоправда, поки що лише торговий бізнес, а не виробничий. Та саме приватні підприємці створюють нові робочі місця і дають людям заробітки». На її думку, так само приватний власник дбатиме і про станцію.
Водночас місцеві люди, які не працюють на теплоелектростанції, скаржаться на шкідливі викиди. Наприклад, Наталія Семенівна каже, що мешканці Бурштина хворіють на астму та часто потерпають від алергій. «Що робити, як держава в нас така, що не може дати ради з таким об’єктом? — говорить жінка. — Може, новий власник принаймні освітлення в місті зробить. Я живу в такому районі Бурштина, де досі нема вуличних ліхтарів. Ввечері страшно кудись вийти. Взимку носимо при собі ліхтарики. То ж курям на сміх — у місті, де є така велика електростанція, досі не освітлено половину вулиць. Сподіваємось, хоч Ахметов допоможе провести світло, як свої не можуть».
«Будуть нові блоки, і місто буде...»
Коштів на швидку заміну зношеного устаткування, а тим паче будівництво нових блоків, про що мріють бурштинські енергетики, немає ні в колективу станції, ні в ПАТ «Західенерго».
— Думаю, що таких коштів немає сьогодні і в держави. інвестиції може дати тільки приватний капітал. Що б не говорили, треба залучати приватний капітал, і тоді займатися або реконструкцією існуючих енергоблоків, або ж їх заміною і будівництвом нових, — переконаний М. Романів. — Плани такі в нас, звичайно, є. Технічна служба ПАТ «Західенерго» і ми опрацювали це питання. Вже вибрано будівельний майданчик — він розміщений неподалік, зі сторони 12-го блоку. Там можемо в майбутньому збудувати два потужні енергоблоки по 600 мегават кожний, які матимуть високий коефіцієнт корисної дії, а отже, електроенергія буде дешева і конкурентоспроможна. Та навіть щоб розробити проект, потрібні великі кошти. А тому, повторюсь, без приватного бізнесу, без інвестицій ми не обійдемося. і не треба боятися приватного бізнесу. Хай люди приходять, вкладають кошти — і будуть нові енергоблоки. А будуть нові блоки — і соціальна сфера буде, і місто буде. А наші молоді спеціалісти матимуть надзвичайно велику перспективу. Переконаний, що приватизація надасть друге життя Бурштинській ТЕС.
На переконання фахівців, визначати долю Бурштинської ТЕС необхідно невідкладно. Поки одна з найбільших теплоелектростанцій західної України не зупинилася і ще є можливість обирати: модернізувати існуючі енергоблоки чи взагалі будувати нові.
А тим часом, як розповів М.Романів, людям пенсійного віку, які відпрацювали по 40 років, запропонували добрі умови, і вони після довготривалої праці вирішили за краще йти на пенсію. «Самі розумієте, що станція — це надзвичайно складне підприємство, а робота вахтами, зі зміни в зміну — надзвичайно відповідальна і важка», — зауважує директор Бурштинської ТЕС. До речі, сьогодні на станції працює майже три тисячі робітників та спеціалістів, а середня зарплата за останні вісім місяців зросла від 4,2 тисячі до п’яти тисяч гривень.
http://www.galychyna.if.ua/index.php?id=single&tx_ttnews[calendarYear]=2011&tx_ttnews[calendarMonth]=10&tx_ttnews[startingPoint]=15&tx_ttnews[recursion]=250&tx_ttnews[tt_news]=17087&tx_ttnews[pointer]=0&tx_ttnews[mode]=1&tx_ttnews[backPid]=24&cHash=052b20fcb

ЗАКОННІСТЬ І ПРАВОПОРУШЕННЯ

СІМ КІЛ ПЕКЛА ДЛЯ ЮЛІЇ ТИМОШЕНКО
Іван Фаріон, «Високий замок», 11.10.2011 Львівська обл.
Учорашній день почав відлік нового політичного періоду в житті України.

З подачі влади він, швидше за все, відбуватиметься без участі одного з найбільш яскравих державних діячів – Юлії Тимошенко. У вівторок, 11 жовтня, Печерський суд Києва в особі судді Родіона Кірєєва ізолював її від суспільства наче кримінального злочинця. Суд постановив, що, перебуваючи на посаді прем’єр-міністра, Юлія Тимошенко під час газової кризи 2009 року перевищила свої повноваження при підписанні контрактів з Росією, завдала країні величезних збитків, а відтак повинна понести за це покарання – провести 7 років у в’язниці.
Як випливає із вироку, що його майже чотири години з кількома перервами оголошував головуючий у процесі, крім позбавлення волі на такий тривалий період, колишня глава уряду має відшкодувати НАК «Нафтогазу» півтора мільярда гривень, які начебто ця компанія втратила через домовленості Тимошенко. На додачу екс-прем’єру заборонено протягом трьох років після звільнення з тюрми обіймати державні посади. А ще їй належиться компенсувати 10 тисяч грн. судових витрат...
Копію вироку Тимошенко обіцяли передати у слідчий ізолятор, в якому вона перебуватиме, поки рішення щодо неї не набуде чинності. Протягом найближчих 15 днів адвокати екс-прем’єра мають можливість оскаржити цей вирок в Апеляційному суді. Якщо ж зробити це не вдасться або ж рішення Кірєєва не скасують через депутатські поправки у Кримінальний кодекс чи через президентську амністію, головного опонента Віктора Януковича запроторять за ґрати однієї з виправних колоній на території Київської області.
Коментарі для «ВЗ»
Марчин Войчеховський, публіцист «Газети Виборчої» (Варшава)
МЗС Польщі заявило, що це неприйнятний політичний вирок. У Варшави є роздратування і водночас надія, що справу переглянуть, а з кримінального кодексу України приберуть статті, за якими його винесли. У нас для таких судів є спеціальний трибунал, який судить політиків. Але він виносить вироки, які можуть бути лише осудом для громадської думки, а не кримінальні. Україна мала б чинити схоже. Угоду про асоціацію, ймовірно, парафують і відкладуть. Європарламент не ратифікує Угоду, доки Тимошенко в тюрмі. Ця угода корисна для обох – ЄС і України. У Брюсселі все ще сподіваються, що вдасться знайти компроміс у цій справі. Бо це угода не з українськими політиками, а з суспільством. Уряди і президенти зміняться, а на цій угоді відносини України з ЄС базуватимуться ще довго. Без позитивного вирішення справи Тимошенко інтеграція України з ЄС зупиниться.
Автанділ Цуладзе, оглядач «Щоденного журналу» (Москва)
Щодо громадської думки, то тема Тимошенко тут мало кого цікавить. У Росії свої яскраві події відбуваються. На рівні влади Росія реагуватиме передбачено. Вирок тут сприймається як контрхід України проти тиску «Газпрому» щодо підвищення цін на газ та спроб заволодіти українською «трубою». Саме тому Кремль реагує на справу Тимошенко болісно, хоча й не робить багато галасу.
Ірек Муртазін, оглядач «Нової газети» (Москва)
Схоже, в Україні з’явився свій Ходорковський. А ще вирок у цій справі може бути стартом великої політичної гри, в якій підмочать репутацію і України, і Росії. 29 вересня Тимошенко відкрила свій головний козир, розповівши, що газова криза 2009 року була закладена в 2005-2006 роках: коли «Нафтогаз» і «РосУкрЕнерго» підписали угоду, якою на 25 років встановили фіксовану ціну за транзит газу, але «забули» зафіксувати ціну на газ. Зараз суд Нью-Йорка розглядає позов Тимошенко проти компанії «РосУкрЕнерго» та її співвласника, олігарха Дмитра Фірташа. Цей суд може витягнути на світло корупційні схеми російсько-українських газових відносин і змусити «РосУкрЕнерго» повернути «Нафтогазу» 10 мільярдів доларів. Повістку в цей суд Тимошенко може передати «РосУкрЕнерго» і Фірташу через українські ЗМІ. Леді Ю не поспішала судитися з «РосУкрЕнерго», бо ця справа може викрити надто багато. Але зараз, коли її загнали в глухий кут, ймовірність вибуху політичної бомби на Мангеттені різко зросла.
Ніна Хрущова, правнучка радянського лідера Микити Хрущова, професор міжнародних відносин Нової школи Нью-Йорка, оглядач журналу Newsweek
Відтоді як розвалився СРСР, бізнесмени і політики намагаються вдихнути нове життя в старі радянські практики. Результати, як правило, віддають кітчем, але не шкодять. Інша справа – суд над Тимошенко. Він нагадує чорні дні СРСР. Пострадянська держава повертає до життя одне з нововведень радянської репресивної машини: показовий політичний процес та численні елементи сталінського абсурдного судового фарсу. Для повної схожості бракувало лише «кається підсудна!». Але екс-прем’єр енергійно оборонялася, чим завоювала підтримку опозиції та підштовхнула беззлобний ЄС, аби виступив з рішучим осудом. Оточення Януковича зацікавлене в ратифікації Угоди про вільну торгівлю з ЄС, бо це допоможе їм легалізувати свої статки в ЄС. Але доки Тимошенко за ґратами, цього не буде. Екс-прем’єр, може, й не бездоганно чиста, але інших в пострадянській політиці немає. Україна, на відміну від СРСР чи РФ, – демократія, хоч і хаотична. І, на відміну від Путіна, Янукович свого часу, мабуть, буде голосуванням знятий з посади.
http://www.wz.lviv.ua/articles/99120

ОПИТУВАННЯ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ

ОДЕССИТЫ ЖАЛЕЮТ ТИМОШЕНКО, НО СЧИТАЮТ, ЧТО ОНА ВИНОВАТА
Ната Чернецкая, «Вечерняя Одесса», 13.10.2011
Опрос на «горячей линии».

Редакция газеты «Одесская жизнь» провела небольшой опрос на «горячей линии» по поводу того, как одесситы относятся к тому, что экс-премьер-министра, лидера партии «Батькiвщина» Юлию Тимошенко приговорили к семи годам заключения.
Ольга Сергеевна, 29 лет, юрист:
«Я плохо отношусь к тому, что Юлию Владимировну посадили. Для нас это опасно по двум причинам: во-первых, это надругательство над судебными органами, потому как дело носит явно политический характер. Во-вторых, это чревато финансовыми катаклизмами — вторую волну кризиса «замыливают» резонансным судом».
Алла Викторовна, 45 лет, менеджер предприятия:
«Тимошенко знала, на что шла. Зачем она пошла в эту политику? Все это противно, потому как воруют все, и не она одна виновата в том, в чем ее обвиняют».
Дмитрий Геннадьевич, 61 год, пенсионер:
«Юля сидеть не будет. Уж кто-кто, а она выкрутится. Она хитрый политик, найдет лазейки, как обойти закон».
Ирина Владимировна, 22 года, студентка:
«При старой власти ей все можно было, а теперь и до Тимошенко добрались. Политика — это игра, и сейчас я неплохо отношусь к Тимошенко, но она проиграла».
Алексей Владимирович, 53 года, инженер:
«В том, что экс-премьер-министра осудили, нет ничего страшного. Конечно же, как красивую женщину ее жалко, но она виновата, и это ясно. Так что пусть отсидит свой срок, как полагается».
Наталья Сергеевна, 33 года, учитель:
«Что происходит с Юлией Владимировной, мне абсолютно все равно. Я вообще об этом впервые слышу. Если честно, больше всего меня беспокоит вовремя выплаченная зарплата».
Анастасия Михайловна, 27 лет, фармацевт: «Жалко человека — воруют все, а она отдувается. Еще и Ющенко ее подставил. Подло и низко с ней все получилось, хотя я ее не обеляю, она — далеко не святая».
Виктория Анатольевна, 78 лет, пенсионерка со статусом «дети войны»:
«Может, Юлия Владимировна и получила по заслугам, но этот суд — позор для нашей страны. Почему только сейчас подняли этот вопрос? Это говорит о том, что вся наша власть давно забыла, что такое правда, раз раньше об этом молчали».
Николай Семенович, 49 лет, военный пенсионер:
«В данной ситуации правосудие приняло поистине «соломоново решение». С одной стороны, леди Ю вроде бы строго наказали. Но, с другой, ведь для нее обязательно найдут вариант амнистии. Более того, я думаю, ее допустят к выборам в Верховную Раду. В итоге и волки сыты, и овцы целы».
Сайт «Одесская жизнь».
http://vo.od.ua/rubrics/politika/19070.php

«ПУСТЬ БУДЕТ ДВОЙНОЕ ГРАЖДАНСТВО»
Наталья Пупкова, «Крымская правда», 12.10.2011
Газета поинтересовалась мнением крымчан.

Депутат Государственной Думы России Константин Затулин внёс на рассмотрение российских депутатов законопроект, предусматривающий упрощение порядка предоставления российского гражданства соотечественникам, проживающим за рубежом. В частности предполагается, что соотечественники, проживающие за рубежом, получат право на приобретение российского гражданства, не отказываясь от имеющегося у них гражданства. При этом оформить гражданство России они смогут и за пределами России - в стране проживания. «Крымская правда» поинтересовалась мнением крымчан об этом.
Константин Георгиевич, военный пенсионер:
- Это то, что нужно многим. Думаю, российские депутаты поддержат. Ведь мы когда-то были одной страной, и у многих остались связи - родственные, дружеские, рабочие. Было бы очень удобно всем соотечественникам.
Людмила Николаевна, пенсионерка:
- Мои предки, семь поколений, жили в Симферополе, входившем в состав Российской Империи, РСФСР. Я приветствую эту российскую инициативу. Думаю, теперь ответный шаг должны сделать украинские власти, чтобы разрешить гражданам Украины получать российское гражданство, не теряя украинского. Между нашими странами не должно быть каких-то препонов, гражданство должно быть или единое, или разрешено двойное. Я - с Россией.
Наталья, молодая мама:
- Это было бы замечательно. Думаю, для большинства граждан Украины возможность получить российский паспорт, не лишившись украинского, была бы приемлема. Вообще надо налаживать отношения между нашими странами, как было раньше, при Союзе, когда РСФСР и УССР были братскими республиками.
Арсен, рабочий:
- Я был бы не против получить к имеющемуся украинскому гражданству ещё и российское. А в идеале ещё и узбекское - я из Узбекистана родом. Пусть у наших народов будет общее гражданство, люди от этого только выиграют.
Аня, студентка:
- Хорошая идея. Я бы тоже поучаствовала в этом. Всё-таки наши страны, Россию и Украину, людей, живущих по обе стороны границы, связывает много общего. У меня в России, к примеру, родня. Если бы была возможность получить российское гражданство и не потерять украинское, чтобы беспрепятственно ездить по странам, иметь их паспорт, я бы согласилась.
Вадим, студент:
- Отношусь положительно. Думаю, так скажут многие здесь, в Крыму. Ведь у крымчан в России осталось много родственников, друзей. Да и вообще мы ведь братские народы. Если и Украина, и Россия примут подобные решения, будет только лучше.
Тамара Захаровна, учитель истории:
- Волею судьбы мы оказались по разные стороны границ, но у наших народов много общего. Если станет возможно официально получить к украинскому ещё и российский паспорт, наши страны договорятся о двойном гражданстве, будет хорошо. Ведь тогда появится больше возможностей.
Владислав, журналист:
- Для многих людей такой вариант приемлем. Во-первых, у наших стран всё-таки много общего, и многие семьи сейчас по живому разделены границами. Во-вторых, мне кажется, у России всё-таки больше перспектив для роста, поэтому Украине лучше держать курс на сближение. Если Россия примет такой законопроект, то и Украине надо принять подобный, чтобы наши люди могли иметь двойное гражданство.
Кстати
Согласно федеральному закону «О государственной политике Российской Федерации в отношении соотечественников за рубежом», соотечественниками признаются:
лица и их потомки, проживающие за пределами территории Российской Федерации и относящиеся, как правило, к народам, исторически проживающим на территории Российской Федерации, а также сделавшие свободный выбор в пользу духовной, культурной и правовой связи с Российской Федерацией;
лица, чьи родственники по прямой восходящей линии ранее проживали на территории Российской Федерации, в том числе: состоявшие в гражданстве СССР, проживающие в государствах, входивших в состав СССР, получившие гражданство этих государств или ставшие лицами без гражданства; выходцы (эмигранты) из Российского государства, Российской республики, РСФСР, СССР и Российской Федерации, имевшие соответствующую гражданскую принадлежность и ставшие гражданами иностранного государства или лицами без гражданства.
Однако
Соглашения о двойном гражданстве между Украиной и Россией нет, поэтому сейчас при обращении о приёме в гражданство Российской Федерации от иностранных граждан требуют документ, подтверждающий обращение заявителя об отказе от имеющегося иного гражданства или невозможности такого отказа. По украинскому же законодательству оформить выход из гражданства Украины может только консульство страны за границей. Поэтому в паспортных столах отвечают, что провести процедуру «лишения» невозможно.
В отличие от России на Украине двойное гражданство запрещено законодательством. Согласно статье 4 Конституции «на Украине существует единое гражданство. Основания для получения и прекращения гражданства Украины определяются законом». В статье 19 закона «О гражданстве Украины» говорится: «Основанием для лишения гражданства Украины является добровольное получение гражданином Украины гражданства другого государства». Хотя законом не устанавливается ни обязательство, ни срок, когда гражданин Украины в случае приобретения гражданства другого государства должен известить соответствующие органы о смене гражданства. Поэтому отследить «двойников» практически невозможно. Тем более ни в Уголовном кодексе, ни в Кодексе об административных правонарушениях Украины нет статей об ответственности за двойное гражданство или несообщение о получении гражданства другого государства. В июне 2009 года в Верховном Совете, правда, принят в первом чтении проект закона
«О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины (об ответственности за сокрытие факта пребывания в гражданстве другого государства или обретения такого гражданства)».
В случае его окончательного принятия за сокрытие факта двойного гражданства (сообщить о котором следует в течение 30 дней) будут лишать свободы на срок до пяти лет или штрафовать в размере 10 тысяч не облагаемых налогом минимумов доходов граждан. Впрочем, примут ли когда-нибудь эти нормы окончательно - неизвестно. По мнению крымчан, опрошенных нашей газетой, это было бы нежелательно.
http://www.kp.crimea.ua/newspapers/2011/10/12/pust-budet-dvojjnoe-grazhdanstvo

Повнотекстовий огляд регіональної преси. До випуску ввійшли матеріали, які з’явилися на шпальтах і сайтах обласних та міських газет, а також регіональних інтернет-видань України по 13 жовтня 2011 року включно.
Зауваження та пропозиції можна надсилати за адресою:
demchenko_o@rada.gov.ua
або телефоном:  255-25-43,
Демченко Олені Анатоліївні.