Огляд реґіональної преси 

Випуск 59, 26 серпня 2011 р.

ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ

ЧЕРВОНОАРМІЙЩИНА СВЯТКУЄ 20-ТУ РІЧНИЦЮ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ
"Рупор Житомиру", 23.08.2011
Голова Верховної Ради України Володимир Литвин відвідав Червоноармійський район Житомирської області.

ВОЛОДИМИР СТРЕТОВИЧ: СУД НАД ТИМОШЕНКО ДИСКРЕДИТУЄ УКРАЇНСЬКУ СУДОВУ СИСТЕМУ
"Рупор Житомиру", 23.08.2011
Про це заявив народний депутат України, член Колегії Християнсько-Демократичного Союзу Володимир Стретович.

РЕГІОНАЛЬНА ВЛАДА
ГУБЕРНАТОР ПАПІЄВ ВВАЖАЄ БУКОВИНУ ВОРОТАМИ УКРАЇНИ В ЄВРОСОЮЗ
"Молодий буковинець", 23.08.2011, Чернівецька обл.
Михайло Папієв переконаний, що Буковина може бути цікавою світові.

МОГИЛЬОВ НА БУКОВИНІ ДЯКУВАВ ПАПІЄВУ І ...СІДЛЯРУ
"Час", 22.08.2011, Чернівецька обл.
Міністр внутрішніх справ генерал-лейтенант міліції Анатолій Могильов відвідав Чернівецьку область.

ОПОЗИЦІЯ ВИСУВАТИМЕ ЄДИНОГО КАНДИДАТА НА ГОЛОВУ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛРАДИ
"Час", 22.08.2011, Чернівецька обл.
Опозиційні сили у Чернівецькій обласній раді мають на меті висунути єдиного кандидата на голову крайового парламенту.

У ДОБКИНА ДОГОВОРИЛИСЬ О СОТРУДНИЧЕСТВЕ С ФОНДОМ АХМЕТОВА
Ольга Корастилева, "Объектив", 22.08.2011, Харьковская обл.
Благотворительный фонд Рината Ахметова "Развитие Украины" готов оказать помощь фтизиатрической службе Харьковской области.

ОБГОВОРЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА
ЧЕРЕЗ НОВИЙ ЗАКОН НЕ МОЖНА РЕМОНТУВАТИ
Мирослава Шершень, "Рівне вечірнє", 25.08.2011
Однією з найбільших нинішніх проблем міський голова Рівного Володимир Хомко називає новий закон про основи містобудівної діяльності.
ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ ТА БЛОКИ
УЖГОРОДЦІВ ОБУРИЛО, ЩО В ЦЕНТРІ МІСТА ПОКЛАЛИ СВІЙ ВІДБИТОК "РЕГІОНАЛИ"
Ганна Тарканій, "Rionews", 25.08.2011, Закарпатська обл.
У землю закопали "капсулу часу" з посланням, яке повинно бути відкритим у 2031 році.

ЖИТОМИРСЬКИЙ НАРОДНИК РУДЧЕНКО: ОБ'ЄДНАННЯ НАРОДНОЇ ПАРТІЇ ТА ПР, МОЖЛИВО, БУДЕ СХОЖЕ НА "ЄДИНУ РОСІЮ"
"Житомир.info", 23.08.2011
Народний депутат України керівник обласної організації Народної партії Микола Рудченко зазначає, що об'єднання Народної партії та Партії регіонів не буде злиттям цих партій.

ЕКОНОМІКА
МИКОЛА ПРИСЯЖНЮК: КИТАЙСЬКИЙ ЕКСІМБАНК ГОТОВИЙ КРЕДИТУВАТИ ПРОЕКТИ В АГРОСЕКТОРІ УКРАЇНИ
"Рупор Житомиру", 25.08.2011
Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Присяжнюк підписав з представниками КНР Меморандум щодо співпраці.

КУДА ИДЁМ МЫ С ВВП?
Алексей Ермолин, "Крымская правда", 25.08.2011
Украина может попросту очутиться в своеобразной газотранспортной блокаде России.

КОГО ГОДУЮТЬ ЖНИВА
Леонид Логвиненко, "Главное", 22.08.2011, Харьковская обл.
Дешевий хліб дорогою ціною.

ПОЛІТТЕХНОЛОГІЇ
ВИБОРИ БЕЗ ВИБОРУ
"Номер один", 24.08.2011, Тернопільська обл.
Парламентські вибори-2012 на Тернопільщині пройдуть під домінантою "парашутистів".
ТОЧКА ЗОРУ
ПОЧЕМУ Я ВЕРЮ В УКРАИНУ
Арсений Яценюк, "Слава Севастополя", 23.08.2011, АР Крым
«Украинцам независимость не досталась «даром». Миф о «даром» - чуть ли не самый подлый из антиукраинских мифов.»

ДЕПУТАТ ГРИГОРІЙ МАНЬКОВСЬКИЙ: "НАЦІОНАЛЬНА ІДЕЯ НЕ ПАДАЄ В МАСИ, ЯК ПЕРЕЗРІЛЕ ЯБЛУКО"
Олег Головатенко, "Високий вал", 22.08.2011, Чернігівська обл.
Думки народного депутата України від Партії Регіонів Григорія Маньковського щодо реформування українського суспільства за останні 20 років.

МИКОЛА КРУГЛОВ: "ЗА 20 РОКІВ НАМ УДАЛОСЯ ВЗРОСТИТИ ЛЮДЕЙ, ЯКІ СТАЛИ ГОРДІСТЮ МИКОЛАЇВЩИНИ"
Тетяна Миколаєва, "Рідне Прибужжя", 23.08.2011, Миколаївська обл.
У сесійній залі обласної ради відбулася прес-конференція голови облдержадміністрації Миколи Круглова, присвячена 20-й річниці Незалежності України.

З ПОЗИЦІЇ ОСТАННЬОГО КРОКУ
"Галичина", 23.08.2011, Івано-Франківська обл.
Нині в Україні триває відкочування від завойованих за двадцять років позицій. Інтерв'ю голови Івано-Франківської обласної ради Олександра Сича.

НА ВСЕ ПОТРІБЕН ЧАС
Оксана Процюк, "Галичина", 23.08.2011, Івано-Франківська обл.
Голова Івано-Франківської облдержадміністрації Михайло Вишиванюк: "Кожен рік додає твердості українській незалежності".

"НЕЗАЛЕЖНІСТЬ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД КОЖНОГО"
Cвітлана Задорожна, "Волинь", 20.08.2011
Так вважає перший заступник голови Волинської облдержадміністрації, голова обласної організації Партії регіонів Олександр Башкаленко.

УКРАЇНІ ГОТУЮТЬ "БІЛОРУСЬКИЙ ВАРІАНТ"?
Валентина Блінова, "Волинь", 20.08.2011
На думку народного депутата України (фракція "БЮТ - "Батьківщина") Сергія Шевчука, судовий процес над екс-прем'єр-міністром Юлією Тимошенко має не тільки політичне, а й бізнесове підґрунтя.

ПЕРСОНАЛІЇ В ПОЛІТИЦІ
МЕРТВІ БДЖОЛИ НЕ ГУДУТЬ…
Юлія Сокирка, "Поступ", 22.08.2011, Львівська обл.
Вже котрий місяць вся увага громадськості прикута до судового розгляду справи Тимошенко.
РІВЕНЬ І ЯКІСТЬ ЖИТТЯ
ЕВРО-2012 ДАЕТ ЗАРАБОТОК СТРОИТЕЛЯМ, А ДЕМОГРАФИЯ И ЭКОЛОГИЯ ВЫВОДЯТ РЕГИОН В АУТСАЙДЕРЫ
Виктория Гончарова, "Донбасс", 20.08.2011, Донецкая обл.
Донецкая область - в лидерах по уровню материального достатка и ситуации на рынке труда. Но...
ЗБЕРЕЖЕННЯ ДОВКІЛЛЯ
ДНЕПРОДЗЕРЖИНСК ГОТОВЯТ К "МАСШТАБНОМУ" ЭКОЛОГИЧЕСКОМУ СПАСЕНИЮ
"Лица", 22.08.2011, Днепропетровская обл.
В 2012 году начнет работу система комплексного экологического мониторинга города Днепродзержинск.
ДЕМОГРАФІЯ
НАСЕЛЕННЯ ХМЕЛЬНИЧЧИНИ ПРОДОВЖУЄ СКОРОЧУВАТИСЯ
Анастасія Бережна, "Є народна газета", 22.08.2011, Хмельницька обл.
Станом на 1 липня чисельність населення Хмельницької області становила один мільйон 324 тисячі осіб.

ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ

ЧЕРВОНОАРМІЙЩИНА СВЯТКУЄ 20-ТУ РІЧНИЦЮ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ
"Рупор Житомиру", 23.08.2011
Голова Верховної Ради України Володимир Литвин відвідав Червоноармійський район Житомирської області.

 В ході робочої поїздки 21 серпня 2011 року його супроводжували голова облдержадміністрації Сергій Рижук, голова обласної ради Йосип Запаловський, народний депутат України Микола Рудченко, керівники району.
У селищі Червоноармійську Голова Верховної Ради і керівники області взяли участь у святкуванні Дня району: оглянули виставку народних умільців, сільськогосподарські досягнення району. Кожна селищна і сільська рада Червоноармійщини представила свої здобутки. Високим гостям вручили короваї з борошна нового врожаю.
Під час урочистостей, присвячених 20-річчю Незалежності України, двом мешканцям району - Францу Миколайовичу Маліновському і Леоніду Остаповичу Борецькому - вручили відзнаки "Почесний громадянин району". Прізвища 27 почесних працівників району та назви 4 колективів - СПГ "Лана", Мартинівська ЗОШ І-ІІІ ступенів, міжрайонне управління водного господарства, Червоноармійський РЕМ - були занесені на районну Дошку Пошани. На святі трьом жінкам урочисто вручили посвідчення "Мати-героїня", а шістьом ровесникам Незалежності України, що народилися у святкові дні, - паспорти. У номінаціях "Золоте весілля" і "Молоде подружжя" відзначили сімейні пари.
Під час прес-конференції для представників засобів масової інформації Володимир Литвин зазначив, що ключові питання, які потрібно вирішувати в Червоноармійському районі, - газифікація і дороги. Головне, вважає він, що в районі між гілками влади є порозуміння, тут відбувається плідна співпраця. Адже можна вкласти чималі кошти, які будуть змарновані.
Говорячи про дев'яту сесію Верховної Ради, які відбудеться у вересні, спікер парламенту зауважив, що виходячи з обсягу завдань, які стоять перед державою у плані реформування багатьох сфер життя, на ній розглядатимуться важливі питання: проект Закону "Про ринок землі", завершення роботи над законом про пенсійне забезпечення. Протягом сесії має бути прийнятий закон про вибори народних депутатів.
Володимир Литвин заявив: "Сьогодні потрібно консолідувати політичні партії в Україні". За його словами, Народна партія веде діалог з Партією регіонів з 2007 року. У процесі співпраці буде прийнято рішення, яке співпадатиме з потребами країни.
Голова Верховної Ради України, керівники області відвідали фермерське господарство "Регіна" у с. Сколобові Черняхівського району. Очільник області Сергій Рижук під час ознайомлення з господарством зауважив, що такий селянський уклад фермерського способу життя заслуговує на увагу. Працює злагоджений колектив, впроваджуються передові прогресивні технології. "Такому господарству хочеться допомагати", - зазначив очільник області.
За його словами, кошти з обласного бюджету на підтримку таких агроформувань виділяються тільки після ретельної перевірки. "Регіна" - одне з 8 господарств, яке отримало кошти, планується допомогти ще 10-15 фермерам. На глибоке переконання Сергія Рижука, розвиток фермерського руху залежить не від коштів, а від селян, які ефективно змогли їх освоїти.
Довідково: у ФГ " Реґіна" 15 працівників, обробляється 176 га землі, на якій вирощують жито, пшеницю, ячмінь, овес. Утримується на відгодівлі 100 голів, молочне стадо - 20 голів, а також 60 свиней і 80 овець.
RuporZT
http://ruporzt.com.ua/fotoreportazhi/30814-chervonoarmyschina-svyatkuye-20-tu-rchnicyu-nezalezhnost-ukrayini-foto.html

ВОЛОДИМИР СТРЕТОВИЧ: СУД НАД ТИМОШЕНКО ДИСКРЕДИТУЄ УКРАЇНСЬКУ СУДОВУ СИСТЕМУ
"Рупор Житомиру", 23.08.2011
Про це заявив народний депутат України, член Колегії Християнсько-Демократичного Союзу Володимир Стретович.

 Як повідомили Інтернет-виданню Рупор Житомира в Прес-службі народного депутата, судовий процес над екс-прем'єр-міністром України, лідером опозиційної партії "Батьківщина" Юлією Тимошенко дискредитує всю судову гілку влади, демонструючи всім, наскільки несправедливі та залежні суди в Україні і як нехтуються норми правової поведінки обома сторонами. Про це заявив народний депутат України, член Колегії Християнсько-Демократичного Союзу Володимир Стретович, коментуючи останні події навколо суду над головною опоненткою влади. Нагадаємо, що екс-прем'єра судять за перевищення службових повноважень під час підписання газових контрактів з Росією у січні 2009 р.
За словами християнського демократа, нестримне бажання влади засудити і покарати Тимошенко має вкрай негативні наслідки для країни. "У результаті таких дій не лише нівелюється призначення суду - встановлювати справедливість і захищати права та свободи громадян, гарантовані Конституцією та законами України, а й надовго віддаляється перспектива членства України у ЄС", - переконаний Володимир Стретович.
Депутат каже, що в європейській сім'ї не місце авторитарним неправовим державам, а на шпальтах провідних європейських країн за останній тиждень Україна активно порівнюється з Білоруссю. "Тепер не доводиться розраховувати на вигідний для України текст Угоди про асоціацію та зону вільною торгівлі з ЄС наприкінці року, - говорить Стретович, - і виною тому є відсутність верховенства права, "право сили", а не "сила права", тотальна корупція, правовий нігілізм, порушення прав і свобод громадян та провладний бандитизм".
"Світ активно спостерігає за судилищем над українськими опозиціонерами, робить висновки не на користь нашої держави, висловлює свої протести, тільки теперішня українська влада на них не зважає і вперто гне свою лінію", - зазначає Володимир Стретович. Тим самим, на думку народного депутата, нинішня влада працює проти себе, своїми руками збільшуючи прихильність до Ю.Тимошенко.
Крім того, християнський демократ вважає, що у влади закінчились аргументи для російської сторони, щоб домогтися перегляду невигідних для України газових контрактів, тому останнім шансом є визнання підписаних угод у 2009 р. недійсними через невідповідні дії української сторони під час підписання. "Знову виходить, що в черговий раз застосовується принцип "бий своїх, щоб чужі боялися", - сказав парламентар.
RuporZT
http://ruporzt.com.ua/politica/30833-volodimir-stretovich-sud-nad-timoshenko-diskredituye-ukrayinsku-sudovu-sistemu.html

РЕГІОНАЛЬНА ВЛАДА

ГУБЕРНАТОР ПАПІЄВ ВВАЖАЄ БУКОВИНУ ВОРОТАМИ УКРАЇНИ В ЄВРОСОЮЗ
"Молодий буковинець", 23.08.2011, Чернівецька обл.
Михайло Папієв переконаний, що Буковина може бути цікавою світові.

 Воротами України в Євросоюз назвав Буковину голова Чернівецької облдержадміністрації Михайло Папієв.
"Потенційні транспортні можливості регіону дозволяють з транзиту зробити товар, - сказав губернатор на урочистій академії з нагоди святкування 20-ої річниці незалежності України. - Водночас, реалізація транзитного потенціалу як товару забезпечить прорив у цілій низці ключових для краю сфер життєдіяльності".
Також область може позиціонуватися як технологічно розвинутий індустріальний енергетичний регіон. Адже якщо впродовж трьох років буде введено в дію три гідроагрегати, Дністровська ГАЕС стане найбільшою в Європі, після зведення всіх семи агрегатів - найбільшою гідроакумулючою станцією світу.
Михайло Папієв переконаний, що Буковина може бути цікавою світові. Яскравий приклад цьому - включення до всесвітньої спадщини ЮНЕСКО головного корпусу Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, колишньої резиденції митрополитів Буковини і Далмації.
"Компонентами успіху Буковини є чисте довкілля, органічна сільгосппродукція, екологічно безпечні високотехнологічні виробництва, сучасні інформаційні технології, - підкреслив голова облдержадміністрації. - Це край, в якому створені найкращі умови для життя з точки зору комфорту, екології, безпеки".
http://www.molbuk.com/chernovtsy_news/40003-gubernator-papiyev-vvazhaye-bukovinu-vorotami.html

МОГИЛЬОВ НА БУКОВИНІ ДЯКУВАВ ПАПІЄВУ І ...СІДЛЯРУ
"Час", 22.08.2011, Чернівецька обл.
Міністр внутрішніх справ генерал-лейтенант міліції Анатолій Могильов відвідав Чернівецьку область.

 В залі колегії УМВС Анатолій Могильов 20 серпням нагородив ряд присутніх міністерськими відзнаками. Губернатора краю Михайла Папієва було нагороджено відзнакою МВС за вагомий особистий внесок у вирішенні складних соціальних проблем працівників органів внутрішніх справ. Очільника обласної міліції Миколу Харабару було удостоєно іменним кортиком, а генерального директора ТОВ "Машзавод" нагородили за надання ефективної фінансової допомоги органам внутрішніх справ Буковини. Ще двоє представників ЗМІ Буковини отримали від міністра почесні грамоти за плідну співпрацю з міліцією краю, повідомляє Сектор зв'язків з громадськістю УМВС України в Чернівецькій області.
Після прильоту Міністр внутрішніх справ разом із головним міліціонером області, генерал-майором Миколою Харабарою, членами колегії УМВС та присутніми членами родин загиблих працівників міліції, взяв участь у закладені капсули біля обеліску майбутнього пам'ятника працівникам міліції, які загинули під час виконання службових обов'язків. У своїй промові міністр зазначив, що за роки незалежності України загинуло більше 1000 міліціонерів, зокрема 34 співробітники міліції Буковини. Це наша непоправна втрата, біль для близьких та родичів сімей загиблих і наш обов'язок, завжди в серцях берегти пам'ять про таких людей, про те, що вони залишились вірні своїй справі, виконали присягу і захистили честь української міліції.
У подальшому на Соборній площі обласного центру Анатолій Могильов особисто в урочистій обстановці вручив ключі від 28 службових автомобілів та зазначив, що отримані автомобілі будуть служити для укріплення правопорядку на території області. Голова обласної адміністрації Михайло Папієв в свою чергу відмітив, що за усю історію незалежності України область не отримувала такої кількості службового транспорту.
Крім цього, Анатолій Могильов провів робочу нараду із керівниками органів та підрозділів УМВС під час якої наголосив на основні напрямки роботи правоохоронців. Вкотре міністр зауважив на необхідності реєстрації усіх заяв та повідомлень від громадян та оперативного реагування на них. Далі Анатолій Могильов наголосив на звітності яку необхідно звести до мінімуму та необхідності в веденні соціальних пільг для правоохоронців.
Також Міністр внутрішніх справ прийняв участь у відкритті нового приміщення Сторожинецького райвідділу УМВС України в Чернівецькій області. Нове приміщення райвідділу нараховує 39 службових кабінетів, які повністю мебльовані та оснащені сучасною оргтехнікою. Перед від'їздом, під час запитань журналістів, Анатолій Могильов дав високу оцінку роботі буковинської міліції та зокрема її керівнику генерал-майору Миколі Харабарі, відзначивши, що вважає його одним з найкращих начальників управлінь в системі МВС.
http://www.chas.cv.ua/index.php?newsid=858

ОПОЗИЦІЯ ВИСУВАТИМЕ ЄДИНОГО КАНДИДАТА НА ГОЛОВУ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛРАДИ
"Час", 22.08.2011, Чернівецька обл.
Опозиційні сили у Чернівецькій обласній раді мають на меті висунути єдиного кандидата на голову крайового парламенту.

 До такого рішення прийшли депутати опозиційних сил напередодні сьомої сесії Чернівецької облради. Про це повідомив керівник фракції ВО "Свобода" у Чернівецькій облраді Назар Горук.
"Переконаний, що провладна більшість злякалася єдності опозиції і знову відтермінувала дане питання", - зазначив Назар Горук. Він припустив, що наразі єдності щодо кандидатури на голову облради серед регіоналів нема. Саме цим зумовлено тривале небажання більшості вносити це питання у порядок денний.
Нагадаємо, що 19 листопада 2010 року єдиною альтернативою провладному кандидатові на голову облради, було висунуто представника ВО "Свобода" Назара Горука. Через пасивність інших "демократичних" сил головою облради став представник Партії регіонів. Після передчасної смерті попереднього голови Василя Ватаманюка, у лютому 2011 року, посада голови Чернівецької облради залишається вакантною. Наразі обов'язки голови виконує псевдо-бютівець.
http://www.chas.cv.ua/index.php?newsid=844

У ДОБКИНА ДОГОВОРИЛИСЬ О СОТРУДНИЧЕСТВЕ С ФОНДОМ АХМЕТОВА
Ольга Корастилева, "Объектив", 22.08.2011, Харьковская обл.
Благотворительный фонд Рината Ахметова "Развитие Украины" готов оказать помощь фтизиатрической службе Харьковской области.

Как сообщает официальный сайт облгосадминистрации, вице-губернатор Игорь Шурма провел переговоры с директором благотворительного фонда Рината Ахметова "Развитие Украины" Анатолием Заболотным. В начале сентября в Киеве состоится еще одна встреча, в ходе которой обсудят особенности совместной работы в борьбе с заболеваемостью туберкулезом. Фонд может помочь в покупке лабораторного и диагностического оборудования.
http://www.objectiv.tv/220811/59606.html

ОБГОВОРЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА

ЧЕРЕЗ НОВИЙ ЗАКОН НЕ МОЖНА РЕМОНТУВАТИ
Мирослава Шершень, "Рівне вечірнє", 25.08.2011
Однією з найбільших нинішніх проблем міський голова Рівного Володимир Хомко називає новий закон про основи містобудівної діяльності.

 Він передбачає обов'язкове оформлення землі за об'єктами, які капітально ремонтуються. У Рівному за чималою кількістю таких об'єктів ділянки не закріплені. Отже, кошти на їхні капітальні ремонти не можна виділяти.
- У нас заблоковано практично усі ремонтні роботи, - бідкається міський голова. - Лише зараз завершуємо оформлення землі за об'єктами. Це величезний прокол народних депутатів, що вони за таке проголосували. Зараз запропоновано зміни до цього закону. Але поки вони пройдуть процедуру у Верховній Раді, рік буде втрачено, і не лише для нас, а й для всіх інших міст України. Дуже шкода, бо ми маємо гроші на ремонти, але фізично не встигаємо провести всі процедури з оформлення землі. А якщо ми закон порушимо і без виділення землі виділимо кошти на ремонти, нас можуть притягнути до відповідальності.
http://www.rivnepost.rv.ua/showarticle.php?art=028726

ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ ТА БЛОКИ

УЖГОРОДЦІВ ОБУРИЛО, ЩО В ЦЕНТРІ МІСТА ПОКЛАЛИ СВІЙ ВІДБИТОК "РЕГІОНАЛИ"
Ганна Тарканій, "Rionews", 25.08.2011, Закарпатська обл.
У землю закопали "капсулу часу" з посланням, яке повинно бути відкритим у 2031 році.

 Закарпатська молодіжна організація "Молоді регіони" у День незалежності України провела акцію в Ужгороді - у землю закопали "капсулу часу" з посланням, яке повинно бути відкритим у 2031 році. Об'ємний контейнер, закопаний в землю, зверху накрили металевою плитою, на якій вигравіювано надпис про призначення капсули, а також логотип "Молоді регіони" (із зображенням контурів карти України). В ужгородців така подія викликала неоднозначну реакцію.
Ростислав Буланов, депутат Ужгородської міської ради від партії "Удар":
"Ця подія категорично не подобається. І мені особисто не відомо, хто видавав дозвіл на такі дії і скільки ця організація платитиме за таку рекламу у центрі міста. Тому вже завтра подаватиму запит щодо того, хто отримав на це дозвіл і хто узгоджував макет цієї плити, вкопаної посеред Ужгорода, та ще й з політичною рекламою на 20 років".
Федір Шандор, завідувач кафедри туризму Ужгородського національного університету:
"Сама ідея акції дуже хороша, проте, жаль, знову заполітизована. Партія влаштувала собі безкоштовну рекламу на найближчі два десятиліття. І взагалі, центр міста Ужгорода належить ужгородцям, а не політичній партії".
Павло Чучка, голова комісії з питань розвитку туризму і міжнародного співробітництва Ужгородської міськради:
"Почався відлік часу молодіжного крила чергової партії. Напевно, молодь іде на рекорд тривалості, наприклад, молодіжного осередку СДПУ(о), яка починала так само впевнено, проте до цього часу не дожила. Мене в День незалежності більше цікавить, якою мовою сучасні ужгородці звертаються до тих, хто відкриє капсулу через 20 років: українською, російською, китайською чи суржиком Вєрки Сердючки? Бо політика, яку проводять "немолоді регіони", - це не українська політика".
Іван Колодій, депутат Ужгородської міської ради, в.о. голови Ужгородської міської організації партії ВО "Батьківщина":
"Це дуже негативний приклад для інших політичних сил, які згодом прийдуть до влади. В Ужгороді може не стати бруківки, замість якої з'являться суцільні капсули часу, що з згодом перетворяться на "часові бомби". Якщо "Молоді регіони" хотіли залишити нащадкам послання, то слід починати з позитивних дій для країни і громади, а не піаритися в центрі міста дешевими трюками".
Натомість Віктор Ледіда, голова ЗО ВМГО "Молоді регіони" у інтерв'ю сайту "Karpatnews.in.ua" зауважив:
 "Цю ідею ми виношували вже давно, однак побоювалися, що нам не дозволять закласти капсулу в історичній частині міста. Втім, міський голова Віктор Погорєлов пішов нам назустріч та особисто допоміг вибрати місце на перехресті двох центральних вулиць обласного центру. Чимало людей зголосилося написати своє звернення до майбутніх поколінь та пофантазувати, яке місто воліли б бачити за 20 років. Вже завтра як кожен ужгорордець, так і представники влади можуть долучитися до відбудови Ужгорода та перетворення його на місто мрії завдяки ефективному вирішенню його проблем".
Щодо звинувачень у політичній рекламі, Віктор Ледіда у розмові із власкором ЗІКу прокоментував: "Ми розмістили надпис "Молоді регіони", оскільки сама ця організація ініціювала та профінансувала акцію, взявши на себе усі витрати з виготовлення капсули, організації заходу, інформаційного забезпечення. Наша молодіжна організація і політична Партія регіонів - це різні структури".
ЗІК
http://rionews.com.ua/mixed/politic/now/n11236115610

ЖИТОМИРСЬКИЙ НАРОДНИК РУДЧЕНКО: ОБ'ЄДНАННЯ НАРОДНОЇ ПАРТІЇ ТА ПР, МОЖЛИВО, БУДЕ СХОЖЕ НА "ЄДИНУ РОСІЮ"
"Житомир.info", 23.08.2011
Народний депутат України керівник обласної організації Народної партії Микола Рудченко зазначає, що об'єднання Народної партії та Партії регіонів не буде злиттям цих партій.

 Про це депутат розповів журналісту Житомир.info.
"Якщо б політичні сили ще 20 років назад об'єдналися і подумали не про свій імідж та авторитет, а про те, як житиме Україна, то ми уже давно мали би стабільність. Те, що сьогодні відбуваються об'єднання (ред. партій) - це закономірно. Давайте подивимось на Польщу чи Латвію, Литву, де серед 200 партій є 3-4 сильних. Нормальне явище, коли сильні політичні сили беруть на себе відповідальність. Я думаю, що часи "моя хата з краю" завершились і тепер не треба дивитися на рейтинги, а необхідно зважати на результати. Я не кажу про те, що вся влада має бути в руках Партії регіонів, Сильної України та Народної Партії. Але якщо на рівні держави і на місцях об'єднаються крупні партії то ми зможемо в Україні, у Житомирі та області навести порядок, - сказав Рудченко.
Крім того, депутат зазначив, що народники не збираються вливатися, а це буде лише об'єднання, яке за формою буде схоже на російську партію "Єдина Росія".
"Буде і Народна Партія, і Партія регіонів, але це об'єднання, можливо, буде виглядати, як наприклад, "Єдина Росія" або інші європейські об'єднання партій. Але такого, що народники ввійдуть у регіональну структуру (ред. Партії Регіонів) - цього не буде. У них своє бачення, але в 90% думки наші сходяться. І для прийняття рішень потрібні голоси і у Верховній, і обласній та міській радах. Тому я повторюсь, що об'єднання може бути, але це не буде злиттям", - сказав Рудченко.
Житомир.info
http://www.zhitomir.info/news_92909.html

ЕКОНОМІКА

МИКОЛА ПРИСЯЖНЮК: КИТАЙСЬКИЙ ЕКСІМБАНК ГОТОВИЙ КРЕДИТУВАТИ ПРОЕКТИ В АГРОСЕКТОРІ УКРАЇНИ
"Рупор Житомиру", 25.08.2011
Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Присяжнюк підписав з представниками КНР Меморандум щодо співпраці.

 Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Присяжнюк підписав з Експортно-імпортним банком Китайської Народної Республіки та Китайською національною корпорацією машинної індустрії та генеральних підрядів (СМСЕС) Меморандум щодо співпраці з питань розвитку сільського господарства в Україні. Підписання відбулося під час офіційного візиту Миколи Присяжнюка до КНР.
Під час зустрічі очільника Мінагрополітики з Віце-президентом Ексімбанку КНР Чжу Сіньціном китайська сторона поінформувала, що Ексімбанк зацікавлений у наданні кредитів під проекти в аграрному секторі України. "При цьому банк сьогодні готовий надавати фінансування не лише під держгарантії, але й під гарантії українського або європейського банків", - зазначив Микола Присяжнюк.
Міністр та Віце-президент Ексімбанку домовилися створити робочу групу у складі ДП "Державна продовольчо-зернова корпорація України", ПАТ "Акціонерний комерційний банк "Київ" та Китайської національної корпорації машинної індустрії та генеральних підрядів (СМСЕС), які мають у вересні поточного року надати на розгляд Ексімбанку КНР перелік інвестпроектів з попереднім техніко-економічним обґрунтуванням.
Як повідомив Микола Присяжнюк, Ексімбанк КНР зацікавлений кредитувати такі проекти, як будівництво в Україні тваринницьких комплексів і свинокомплексів, створення спільних підприємств для вирощування сої та пшениці для подальшої реалізації за кордоном, будівництво сучасних елеваторів та зерносховищ, будівництво парників для вирощування овочів та створення низки крупнооптових овочевих ринків на території України.
Прес-служба
RuporZT
http://ruporzt.com.ua/vlada/30898-mikola-prisyazhnyuk-kitayskiy-eksmbank-gotoviy-kredituvati-proekti-v-agrosektor-ukrayini.html

КУДА ИДЁМ МЫ С ВВП?
Алексей Ермолин, "Крымская правда", 25.08.2011
Украина может попросту очутиться в своеобразной газотранспортной блокаде России.

 На минувшей неделе наиболее знаковым событием мировой экономики стало продолжающееся бегство инвесторов с рынка облигаций госказначейства США. В Европе Италия и Греция просили финансовую помощь в ликвидации бюджетных долгов у "локомотива" еврозоны - Германии и Франции - путём выпуска совместных евробондов под гарантии доноров стран ЕС. Тем временем Кремль окочательно скупил у "бацьки" Лукашенко газотранспортную систему и тут же предложил Киеву сотрудничество по белорусской схеме. В Администрации президента Украины призвали к экономии бензина для ведомственных автомобилей и заговорили о росте цен на коммунальные услуги.
Предсказание бородатого классика
Бывший советник по экономическим вопросам администрации Белого дома времён Билла Клинтона экономист Нуриэль Рубини в интервью The Wall Street Journal заявил, что расценивает шансы глобальной экономической рецессии как более чем 50%-ные. Известный своими негативными прогнозами Рубини констатировал: "Карл Маркс был прав! Капитализм действительно может разрушить сам себя".
Аналитики международного рейтингового агентства Moody's ухудшили прогноз роста реального ВВП США во втором полугодии с 3,5% до почти 2%. "Полоса потрясений весной и летом пошатнула доверие потребителей и инвесторов к экономике США", - отмечается в заявлении агентства. А Standard & Poor's вообще впервые с 1917 года понизило кредитный рейтинг США в сторону негативного.
Несмотря на снижение американского суверенного рейтинга, США являются более надёжным должником, чем Европа, считает глава крупнейшего в мире хедж-фонда FX Concepts Джон Тэйлор. "США не могут рухнуть, страна может обслуживать свои долги лучше, чем европейские страны, за исключением Швейцарии", - считает он.
Тем временем правительство Италии сообщило о сокращении госрасходов на 64 миллиарда евро. Правительство Испании тоже приняло пакет антикризисных мер, чтобы страна смогла выполнить обязательства по сокращению бюджетного дефицита. Ожидается, что это позволит властям королевства сэкономить около пяти миллиардов евро.
Однако вывести всю еврозону из кризиса долгов способен лишь выпуск единых еврооблигаций, заявил эксперт по ценным бумагам одного из крупнейших французских корпоративных и инвестиционных банков Natixis Рене Дефоссе. Германия и Франция отказались принять идею еврооблигаций, активно лоббируемую Грецией, сочтя её "слишком дорогой". Вместо этого лидеры стран-"локомотивов" зоны евро высказались в поддержку введения дополнительных налогов на финансовые операции.
- Откроем глаза: евро и Европа находятся на краю пропасти. И чтобы не упасть, выбор, как мне представляется, прост: либо государства-члены соглашаются с более тесным экономическим сотрудничеством, либо передают дополнительные полномочия Евросоюзу. Второй вариант отвергнут большинством, остаётся первый, - заявил в интервью бельгийской Le Soir экс-председатель Еврокомиссии Жак Делор.
"У и Б сидели на трубе"
Пока в Брюсселе "открывают глаза", Москва ведёт активную экономическую политику в отношении ближайших соседей в области транспортировки газа. И так успешно, что имеет шанс претендовать на звание хозяйки европейской газовой трубы. На встрече с президентом Российской Федерации Дмитрием Медведевым глава ОАО "Газпром" Алексей Миллер сообщил, что проект межправительственного соглашения о покупке второй половины акций "Белтрансгаза" уже почти готов.
- По мнению "Газпрома", развитие сотрудничества в газовой сфере с Украиной могло бы строиться по той же модели, по которой мы работаем с нашими белорусскими друзьями, - сказал Миллер по итогам переговоров с министром энергетики и угольной промышленности Украины Юрием Бойко. В свою очередь премьер-министр Украины Николай Азаров заявил, что Украина не согласится на белорусский сценарий.
- Сейчас мы думаем над тем, что можем предложить российской стороне для переговоров, - сказал он.
По мнению бывшего пресс-секретаря НАК "Нефтегаз Украины" Валентина Землянского, в случае прихода "Газпрома" на внутренний рынок Украины, а поглощение "Нефтегаза" предусматривает именно такой сценарий, вслед за ним в страну придут российские финансово-промышленные группы, которые составят серьёзную конкуренцию украинским. Именно поэтому украинские власти не согласятся на реализацию "белорусского" сценария", уверен эксперт.
Тем временем немецкая энергетическая компания E.ON ищет покупателя газовой сети в 12 тысяч километров концерна "Рургаз". Ранее E.ON объявила о масштабной реструктуризации, в том числе увольнении до 11 тысяч сотрудников после решения властей Германии закрыть АЭС страны. А "Газпром" заявил, что рассматривает возможности для инвестиций или партнёрства с E.ON или "Рургаз". Так что в итоге Украина может попросту очутиться в своеобразной газотранспортной блокаде России.
"Мерины" - только для дипломатов
Правительство Бельгии отказалось санкционировать повышение зарплат в 2011-2012 годах, несмотря на то, что объединения профсоюзов и работодателей ранее договорились об индексации выплат на 1%. По словам председателя Льежского отделения Всеобщей конфедерации бельгийских трудящихся Марка Гобле, "профсоюзам придётся вести переговоры с администрацией каждого предприятия о повышении зарплаты каждому работнику". При этом Гобле опасается, что поскольку руководители предприятий в курсе позиции правительства, они могут отказать в индексации выплат, что сопряжено с угрозой социального взрыва.
Установить заниженный размер минимальной зарплаты работникам бюджетной сферы на 2012 год предлагает и Кабмин. Вероятнее всего, эта инициатива тоже наткнётся на противодействие украинских профсоюзов.
- Все несогласованности по минимальной зарплате, прожиточному минимуму и другим социальным стандартам должны быть предметом переговоров между правительством и профсоюзами при заключении Генерального трёхстороннего соглашения, - заявил заместитель председателя парламентского комитета по вопросам социальной политики и труда Ярослав Сухой.
Тем временем глава администрации президента Сергей Лёвочкин и советник главы государства Андрей Портнов пошли по пути экономии бюджетных средств. Они не пользуются служебными автомобилями, остальные сотрудники ведомства пересели на машины эконом-класса, сообщил начальник Главного управления по обеспечению доступа к публичной информации администрации президента Денис Иванеско.
По словам Иванеско, автомобили "Мерседес", ранее закреплённые за руководством администрации, остались в распоряжении Госуправления делами и теперь будут обслуживать иностранные делегации.
- Таким образом, эти представительские автомобили используются меньше, а это означает экономию бензина, - пояснил он.
Вместе с тем повышение цен на коммунальные услуги к началу отопительного сезона не исключается, заявила заместитель главы администрации президента Ирина Акимова. Она объяснила это процессами инфляции, что "происходят в любой стране".
- Сегодня делается всё, чтобы убрать из тарифа составляющую, которую можно назвать составляющей безответственности, - сказала Акимова.
Возможно, именно инфляционными процессами вызван и рост валового внутреннего продукта Украины. По итогам января-июля 2011 года, по сравнению с аналогичным периодом 2010 года, он ускорился до 5%, сообщил премьер-министр Николай Азаров. По его мнению, "мы неплохо идём". Вот только куда именно премьер не уточнил.
http://www.kp.crimea.ua/newspapers/2011/08/23/kuda-idjom-my-s-vvp

КОГО ГОДУЮТЬ ЖНИВА
Леонид Логвиненко, "Главное", 22.08.2011, Харьковская обл.
Дешевий хліб дорогою ціною.

 Із зібраних 2,2 млн тонн ранніх зернових 66% - це продовольче зерно. Кращого врожаю в області не було за останні 10 років, а з урахуванням кукурудзи і круп'яних культур область розраховує на всі 3 млн тонн зерна врожаю 2011 року. Цим похвалився на семінарі-нараді з питань овочівництва голова Харківської облдержадміністрації Михайло Добкін.
Звісно, що чиновники також "орали". І, звісно, не менше за аграріїв. Бо, як зазначив губернатор, небувалий урожай визрів "тільки завдяки системній та цілеспрямованій роботі обласної влади - проведенню нарад з весняних польових робіт, з розвитку буряко-цукрової галузі, семінарів з підготовки до збирання ранніх зернових, засідань колегії облдержадміністрації щодо стану справ у тваринництві, завдяки розробці та затвердженню обласною радою Програми раціонального використання та охорони земель в Харківській області та Програми розвитку тваринництва в господарствах області до 2015 року і наполегливому труду аграріїв стан сільськогосподарської галузі в регіоні помітно змінився, доказом чому служить хороший урожай зернових культур цього року".
Нагадаємо: згідно з рейтингом Кабміну у минулому році в сільгоспвиробництві область посідала в Україні одне з останніх місць. Тепер от нібито небувалі успіхи. Особливо вражає величезний відсоток продовольчого зерна, за яким обігнали найурожайніший для Слобожанщини 2008-й рік. Щоправда, телефонні дзвінки до Краснокутського, Коломацького та Балаклійського районів дещо зіпсували моє враження. У деяких господарствах сказали, що продовольчого зерна у них взагалі немає, інші стверджують, що мають пшениці 3-го класу близько 10%. Якщо це так, то високий показник на рівні 66% продовольчого зерна може бути лише тоді, коли в зернових районах уся пшениця - продовольча. А це майже неможливо. Однак попри деякі сумніви, я радий таким небувалим економічним успіхам.
До речі, про економіку. Добре, що керівництво проводило семінари та різні наради, та краще б влада допомогла аграріям дешевими кредитами, пальним та міндобривами.
А з цим не все гаразд. Порівняно з 2008 роком, коли правила "гірша" влада, ціна солярки була не 9, а 4,5 грн, тонна міндобрив, зокрема, аміачної селітри коштувала майже втричі дешевше. А ще засоби захисту рослин, транспортні перевезення, зберігання на елеваторах. Тобто за все сьогодні деруть втридорога. Я вже не кажу про затрати, у які виливаються візити правоохоронних та різних фіскальних органів.
А тепер порахуємо: урожай буде майже таким, як у 2008 році, проте собівартість тонни пшениці набагато більша. Що селяни отримають? Звиняйте, дулю в кишеню. Звісно, ситуація була б іншою, якби купували хліб за ціною, вищою за собівартість, проте ціна пшениці зараз не доросла до пікової ціни збіжжя у 2008 році.
За словами президента "Аграрної конфедерації" Леоніда Козаченка, сьогодні аграрії втрачають близько 300-400 гривень на тонні, якщо погоджуються продавати зерно перекупникам чи зернотрейдерам. І це не межа. На думку цього аграрія-експерта, ціна зернових ще знизиться на 10-15 відсотків і пожвавлення зернового ринку найближчим часом не передбачається.
Влада традиційно закликає: не поспішайте продавати хліб, чекайте, коли буде добра ціна. Але чекання також коштує грошей. Можна зберігати в себе на току чи в коморі. Тоді це не так і дорого. Утім, далеко не кожен сільгоспвиробник має такі потужності для зберігання збіжжя, щоб зерно не з'їли миші. Можна звернутися до ХПП, але зберігання зерна там - недешеве задоволення. Може статися так: що вторгуєш весною, те потратиш на зберігання.
Окрім того, не кожен може чекати до кращих часів. Сотні мільйонів кредитів, які харківські аграрії взяли, щоб виростити цей урожай, потрібно повертати. Зокрема, і банку родини Добкіних "Золоті ворота", котрий неодноразово рекламувався під час пресконференцій в адміністрації як такий, що кредитує аграрний сектор.
- На мені висить банківський кредит, а я не продав ще й тонни зерна нового урожаю, - говорить директор одного з кращих на Балаклійщині СТОВ "Гусарівське" Віктор Вовченко.
Віце-губернатор Віталій Алексейчук каже, що нині - ринок, і ніхто не змушує продавати дешево. Утім, фермерам, окрім повернення кредитів, потрібно платити зарплату хліборобам, за яку ті будуть споряджати восени дітей до школи чи навчати їх у вузі, розрахуватися з власниками паїв... А ще потрібно завершити жнива і думати про посівну. Звісно, якісь залишки в коморах та складах у сільгоспвиробників є, але чи достатньо їх для всього цього?
Звісно, держава могла б допомогти аграріям області через Держрезерв чи Аграрний фонд, який тепер має право закуповувати збіжжя без проведення тендерів. Але його робота як була,так і залишається млявою. Словом, хочеш чи ні, а мусиш продавати хліб за невигідною ціною.
До речі, не лише якимсь там заморським трейдерам, а й покупцям, яким влада складає протекцію. ТОВ "Хлібопекарський комплекс "Кулиничівський", що задіяний у формуванні державного інтервенційного фонду та регіональних запасів продовольчого зерна в Харківській області, пропонує аграріям за тонну пшениці другого класу (з урахуванням ПДВ) 1550 грн, третього - 1500 грн, тоді як збіжжя можна продати на 200-300 грн дорожче. Це при тому, що селяни повинні самі привезти вирощене, а за необхідності - зберігати його власним коштом. На аналізи також повинні розкошелитися "продавці".
Запитаєте, який дурень на таких умовах продаватиме зерно? Власне, сільгоспвиробники і не бажають за нинішніх умов розлучатися зі збіжжям. Це опосередковано підтверджує і Михайло Добкін. За його словами, з різних причин 5 районів області за регіональним контрактом не здали жодної тонни зерна. Очільник Харківської області пригрозив: мовляв, у них ще є час до 18 серпня, коли будуть підбиті підсумки збиральної кампанії і підписаний Меморандум з пекарями. "Якщо не буде виконаний регіональний контракт, то будуть зроблені серйозні оргвисновки", - застеріг він. Також Михайло Добкін зазначив, що поки не буде виконано регіональний контракт, вивіз зерна за межі області також потрібно обмежити. Це, напевно, вплине на зниження ціни.
Але тут вже не економіка, а політика, котра в нас визначається дешевим хлібом. Власне, чого не зробиш заради того, щоб отримати від аграріїв дешеве зерно, з якого пектимуть дешеві сорти "соціального хліба". Завдяки цьому надія і опора Партії регіонів ТОВ "Хлібопекарський комплекс "Кулиничівський" підтримуватиме не лише реноме влади, а й завойовуватиме ринок без ризику втратити прибутки. Але чому це робиться за рахунок селян?
http://glavnoe.ua/articles/a5540

ПОЛІТТЕХНОЛОГІЇ

ВИБОРИ БЕЗ ВИБОРУ
"Номер один", 24.08.2011, Тернопільська обл.
Парламентські вибори-2012 на Тернопільщині пройдуть під домінантою "парашутистів".

 Хоча до парламентських виборів в Україні ще більше року, але вже нині можна говорити, що політичний сезон розпочався як в Україні (з затримання Юлії Тимошенко), так і на теренах Тернопільщини. Стартові розклади журналісти "Номер один" спробували проаналізувати разом з незалежним політичним експертом, керівником "Тернопільської експертної групи" Ярославом Чорнозубом.
Як виявилось, основі фігуранти виборчих перегонів або вже відомі і їх потіснити за рік часу практично нікому не вдасться, або ж це будуть "парашутисти" з інших регіонів, які "переб'ють" місцевих грішми та авторитетом.
Нового Закону про вибори, а разом з ним і те, за якою системою будуть проводитися вибори до Верховної Ради, ще не прийнято (очікується, що це оперативно станеться наприкінці вересня -  на початку жовтня), але серед політичного бомонду ніхто навіть не сперечається, що вони відбудуться за змішаною мажоритарно-пропорційною системою.
- Партія влади пішла дуже вдалим шляхом. Новий закон про вибори проконсультований з Вініціанською комісією, з багатьма європейськими інституціями, відповідно вибори за змішаною системою не викликають спротиву, в тому числі і серед опозиції, а тому його прийняття - справа часу, - зауважив Ярослав Чорнозуб.
Разом з тим сьогодні можна говорити тільки гіпотетично про те, як ЦВК поділить виборчі округи на Тернопільщині, але й тут політики схиляються до думки, що їх буде п'ять, при цьому три з них фактично вже визначені - перший з центром у Тернополі, другий - північний (Кременецький, Шумський, Лановецький, Збаразькоий райони), південний (Чортківський, Борщівський, Заліщицький райони). Що ж до інших двох, то по них йдуть торги, але однозначно, що ключовими на заході будуть Бережанський та Бучацький, на сході - Гусятинський та Підволочиський райони.
Отож аналіз розпочнемо з мажоритарних округів. Нині ми бачимо, що вертикаль влади досить зміцнена, відповідно на округах це сприятиме перемозі кандидатів, які щонайменше будуть лояльні до влади, а щонайбільше - будуть представниками цієї самої влади.
На півночі переможе "регіонал" або союзник ПР
До заяви Сергія Тігіпка про злиття його партії "Сильна Україна" з Партією регіонів ніщо не передвіщувало хмаринок на електоральному небі нардепа-"регіонала" Ореста Муца. Він розглядався як фаворит на "червоному" окрузі, позаяк значна частина виборців цього округу є прихожанами УПЦ Московського патріархату. Але ситуація не така вже й проста, як може здатися…
- З неофіційних, але достовірних джерел, наближених до перший осіб "Сильної України", відомо, що розглядається можливість балотування по цьому округу дуже потужної і відомої в Україні людини з Києва з команди С. Тігіпка. Як буде за цієї ситуації і на кого буде зроблена ставка - вирішиться під час переговорів. З іншої сторони, ми розуміємо, що місцеві "регіонали" не дуже хочуть чужаків, тому цей процес буде складним, - зазначив незалежний експерт.
Значна частина відомих людей від БЮТу, зважаючи, що в Центрі, і тим більше на Сході чи Півдні їм нічого "хапати", будуть йти по округах Тернопільщини. Тому не виключаємо можливості, що там буде балотуватися досить відома, знакова людина з БЮТу, яка буде з фінансовою підтримкою відповідно матиме шанс створити серйозну конкуренцію представникам влади. Натомість однозначно можна говорити, щоб будь-який представник БЮТу з місцевих приречений на поразку. Все сказане вище стосується і кандидатів від "Фронту змін". Обласна організація ФЗ не показала людей, які можуть поборотися за такий значний приз, як "нардепство", тому від них очікується "парашутист".
Практично вирішено, що кандидатом від ВО "Свобода" по цьому округу буде керівник Тернопільської міської організації Михайло Головко.
- У нього є перспективи забрати голоси від кандидатів з БЮТу і ФЗ, натомість він не забере голосів ні від одного, ні від іншого кандидата від партії влади. Але поки що я не бачу можливості виграти по цьому округу у "свободівського" кандидата, - прогнозує політичний експерт.
На сьогодні вже прозвучала позиція про узгодженість кандидатів від опозиції по мажоритарних округах, але чи знайдуть спільну мову БЮТ, ФЗ і гіпотетично третій об'єднаний гравець від опозиції (Гриценко, Кирилинеко тощо), - важко сказати. Очевидно, що знову відбудеться взаємопоборення і на цьому виграє кандидат від влади.
http://www.numberone.te.ua/?page=consult&consultid=1319&sub=0

ТОЧКА ЗОРУ

ПОЧЕМУ Я ВЕРЮ В УКРАИНУ
Арсений Яценюк, "Слава Севастополя", 23.08.2011, АР Крым
«Украинцам независимость не досталась «даром». Миф о «даром» - чуть ли не самый подлый из антиукраинских мифов.»

 В английском языке безгосударственные народы определяются как "непредставленные". Не представленные на политической карте, не представленные в истории... Жестко, но метко. Более трехсот народов современного мира являются "непредставленными"; многие из них борются за свою государственность, часто -- с оружием в руках.
Украинцам независимость не досталась "даром". Миф о "даром" - чуть ли не самый подлый из антиукраинских мифов. Он сконструирован, чтобы вычеркнуть из коллективной памяти украинскую освободительную борьбу 1917 - 1921 годов, массовые выступления крестьян против белых и красных, сожженные крестьянские республики, отчаянное сопротивление коллективизации, придавленное Голодомором, повстанческое движение 1940-х, уничтоженных в лагерях диссидентов, шестидесятников... Но той одержимости, за которую нас насмешливо обозвали "самостийниками", того стремления принимать непосредственное участие в делах мира, а не быть поставщиком ресурсов для других, занимать место в истории, а не только на карте,-всего этого из нас так и не вытравили. Даже ценой миллионов выморенных голодом, убитых на гражданских и мировых войнах, на порогах своих домов и на чужбине, замученных и исчезнувших бесследно в геноцидном ХХ столетии. Не вытравили, и это первое, почему я верю в Украину.
Так, СССР надорвался, проиграл глобальное соревнование и начал разлагаться. Но если бы Украина не начала движение, он гнил бы еще неизвестно сколько, отравляя все вокруг себя. Украина сыграла огромную роль в относительно мирном демонтаже Советского Союза; она предотвратила так уверенно предсказываемые ей войны на религиозном и этническом грунте, вооруженные столкновения и массовые беспорядки. Даже во время наиболее массовых и решительных протестов мы не били витрины, не жгли автомобили и не грабили магазины. Вопреки всему, мы доказали свою способность к самосохранению и самоорганизации. И это второе, почему я верю в Украину.
Вне сомнения, поколения мечтавших об украинском государстве и 29 миллионов сказавших "да" независимости на референдуме 1 декабря 1991 года представляли себе это государство принципиально иным. В тех мечтах не было алчной коррупции, политических репрессий, позорной бедности, неприлично глубокого социального расслоения, ужасного властного беспредела... Многого из того, что мы ощущаем на себе повсеместно и каждый день, в тех мечтах не было и быть не могло. Тяжело было себе представить, что через 20 лет после обретения независимости из Украины будут стараться лепить ухудшенную и уменьшенную копию СССР.
Но, убежден, это уже последнее контрнаступление прошлых призраков. Это-последний советский режим. Не только потому, что мы исчерпали отпущенный нам историей лимит ошибок, некомпетентности и мерзавцев у власти. Просто советское наследие разворовано уже почти полностью, а для того, чтобы не растягивать, а создавать и строить, необходимы иные мозги, иные привычки и другое воспитание.
Украине, в которую я верю, нужна общая работа и общая ответственность. Каждый начинает с себя, со своего рабочего места, со своего бизнеса и образования, со своего долга перед родными и целой страной. Но прежде всего начать с себя должна власть. Банально, но ее нужно воспитывать и принуждать. Либо власть будет бояться людей, либо люди будут бояться власти.
По большому счету, все страны мира делятся на две категории - те, в которых власть служит людям, и те, где люди служат власти. Попросту говоря, если не хватает на детские прививки, нужно продавать депутатский автопарк, вертолеты и правительственные санатории. Иначе власть становится преступной, а все, кто это проглотит,-соучастниками преступления. Когда люди у власти поймут, что обдирать детей и пенсионеров, одновременно устраивая банкеты стоимостью в три городских бюджета, и аморально, и опасно для них самих, тогда, поверьте, вопросы образования и здравоохранения, инвестиций и доступности жилья будут решаться во много раз эффективнее. Когда правило, согласно которому темпы обогащения миллионеров прямо пропорциональны падению уровня жизни в стране, потеряет свою безотказность, проблемы земли, судопроизводства, избирательного законодательства не будут казаться такими непреодолимыми.
Главная реформа, без которой Украине не прорваться, не взлететь, не стать успешной,-перевернуть всю государственную машину с головы на ноги, с обслуживания себя самой на служение человеку. Без этого все остальные реформы вредны, по меньшей мере-бессмысленны. Без этого налоговая реформа сводится к уничтожению среднего класса, пенсионная-к увеличению пенсионного возраста, административная-к переименованию комитетов в службы, а образовательная-на узаконивание коррупции.
Возможно, как любят повторять политологи за французским аристократом Жозефом де Местром, у каждого народа и есть то правительство, которое он заслуживает. Но для меня является очевидным, что украинцы заслуживают принципиально иного правления и неизмеримо более достойной жизни. Оставим в стороне штампы о работящих руках и мудрых головах. Наверное, мы не самые трудолюбивые и не самые мудрые, хотя за границей наши очень продуктивны в научных изобретениях, художественных свершениях и создании иностранных экономических чудес. Дело сейчас в другом: в более глубоком понимании украинцами неразрывности связи между свободой и благосостоянием, в меньшей надежде на членов правительства и большей-на собственные силы и осознание своей, а не чьей - то ответственности.
Каждый день мне приходится встречаться с людьми из разных регионов, разных социальных слоев, разного возраста и специальностей, которые не хотят отдавать свой бизнес "дядям", врать, давать взятки, бояться чиновников, выезжать в поисках работы за границу, выживать, вместо того чтобы жить. Не хотят и не будут. Встречаюсь с талантливой и смелой молодежью, которую не загонишь в прошлое и которая не отделяет себя от своей страны.
Заметьте: вопреки всем разочарованиям и тотальному недоверию к правящей верхушке, в случае повторения референдума 1991 года более половины украинцев снова проголосовали бы за независимость. Более трех четвертей считают себя патриотами Украины. И даже среди молодежи, которую власть буквально выдавливает из страны, патриотов-подавляющее большинство. Потому что четко понимают, где Родина, а где-режим.
И поэтому я верю в Украину.
Автор - народный депутат Украины, лидер политической партии "Фронт змiн".
http://www.slava.sebastopol.ua/media/?cnt=staty_show&yr=2011&mnt=8&day=23&id=26613

ДЕПУТАТ ГРИГОРІЙ МАНЬКОВСЬКИЙ: "НАЦІОНАЛЬНА ІДЕЯ НЕ ПАДАЄ В МАСИ, ЯК ПЕРЕЗРІЛЕ ЯБЛУКО"
Олег Головатенко, "Високий вал", 22.08.2011, Чернігівська обл.
Думки народного депутата України від Партії Регіонів Григорія Маньковського щодо реформування українського суспільства за останні 20 років.

 Народний депутат України 5-го і 6-го скликань від Партії Регіонів, голова Підкомітету Верховної Ради з питань розвитку і зміцнення матеріально-технічної бази охорони здоров'я Григорій Маньковський не потребує детального представлення для широкого загалу.
Народився 24 березня 1954 року у Новгороді-Сіверському, закінчив Львівський лісотехнічний інститут за спеціальністю "Технологія деревообробки".
Пройшов кар'єрний шлях від пакувальника на Новгород-Сіверському харчокомбінаті до керівника Чернігівської фабрики музичних інструментів і заступника голови правління концерну "Укрмузпром". Працював на відповідальних посадах у Чернігівській облдержадміністрації...
- Наше інтерв'ю вийде напередодні 20-ї річниці Незалежності і присвячене цій річниці. Тому традиційне запитання. Де були і що робили з 19-го по 24 серпня 1991 року?  Чим запам'ятався день проголошення Акту про Незалежність? Яку посаду Ви на той час обіймали і як особисто сприйняли ці події?
-  Буду відвертим, саме така постановка питання спонукає до певних історичних аналогій. Ну, наприклад, приблизно таке питання звучало майже століття тому, коли людей запитували, ким вони були і чим займалися до жовтня 1917 року…
Та не буду іронізувати, бо якесь політичне алібі мені й не потрібне - в серпні 1991 року я був директором Чернігівської фабрики музичних інструментів  і мене найбільш і над усе хвилювало питання як забезпечити належний виробничий ритм підприємства, яке, як і більшість підприємств Чернігова і області, вже відчувало на собі дошкульні удари горбачовської перебудови, її так званого "прискорення" і т.д., і т.п.
Отож, клопотів і головного болю у тому далекому серпні мені, як керівникові відомого далеко за межами області підприємства, вистачало і я в конкретному контексті реалій виробництва сприймав політичні події того часу - "полон" Горбачова, потім його "визволення", колотнечу ГКЧП і тому подібне.
Що ж до дня проголошення Акту про державний суверенітет, то я цілком усвідомлював, наскільки це велика і значуща подія для України. Я, звичайно ж, не вірив ані на мізинець верхоглядним запевненням тодішніх рухівців, що відтепер заживемо, як у Франції, бо, мовляв, Україна має найпотужнішу промисловість і найефективніше сільгоспвиробництво. Має то має, але ж всі галузі економіки були і найбільш скооперованими з усіма республіками колишньої держави. Ці зв'язки рвалися по живому і на очах мільйонів людей, яких, як потім і сталося, чекало не життя як у Франції, а сумнозвісні "кравчучки", галопуюча гіперінфляція, безробіття…
Отож, в цей день мої думки зосереджувалися навколо соціальних і економічних прогнозів майбутнього.
- Ваш особистий погляд на останні 20 років. Що можливо від самого початку пішло не так? Що б Ви самі особисто змінили зараз? Якими Ви особисто бачите шляхи реформування і модернізації українського суспільства?
- Погодьтеся з тим, що для держави 20 років - це, як каже українське радіо, "двадцять миттєвостей". Це для людини - майже третина життєвого віку і, звичайно ж, кожний житель Чернігівщини, а особливо ті люди, які вже в літах, хочуть, щоб вже в наступний після ювілею рік життя стало відчутно кращим і легшим. Це закономірно і зрозуміло.
А от щодо того, "що з самого початку пішло не так", то, на мою думку, "не так" пішло ставлення центральної влади до життя регіонів - вони, як і раніше, при Союзі залишалися безвідмовними донорами державного бюджету, несучи на собі всі негаразди перехідного періоду від планової до ринкової економіки. До того ж, ринкові можливості економіки (не без зусиль закордонних радників) тодішніми президентами і всіма урядами стали вважатися ледь не чудодійною панацеєю від усіх соціальних, економічних і фінансових "хвороб" молодої держави, такою собі "священною коровою", яку, не дай Боже, зачепити якимись регуляторними засобами. І ринкові можливості хутко перетворилися в квазіринкові, породжуючи тіньову економіку, а з нею і найбільш зловісні наслідки її - вивезення капіталу в офшори, незаконну приватизацію, рейдерство, корупцію.
Чому ж пішло оце "не так"? На мою думку, тому, що перші керівники держави, прем'єри також не мали досвіду регіонального управління економічними, соціальними і гуманітарними процесами, коли саме керівник регіону стоїть найближче до людей, виробництва та соціальних проблем і, що найголовніше, несе за свої ті чи інші рішення відповідальність як перед регіоном, так і центром. Що ж до шляхів реформування і модернізації суспільства, то вони чітко і оптимально визначені програмою Президента України Віктора Януковича: "Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава".
Хочу наголосити, що лише після президентських виборів 2010 року Україна взяла курс на модернізацію усіх сфер життя. Чому не раніше? А тому, і я в цьому переконаний, усі попередні очільники держави, прямо скажу, боялися й підступитися до назрілих реформ. Бо реформи - це завжди нелегко, це й своєрідний злам стереотипів і усталених, нехай сяк-так,але відрегульованих відносин в усіх сферах життя. І, насамперед, політичній.
Задля енергійних кроків по шляху реформ потрібні не лише особиста сміливість і політична воля, але й глибокі переконання лідера, що він має для цього високопрофесійну команду однодумців, достатню сукупність чесних соратників задля реалізації того, що відкладати вже неможливо. При цьому, як голова обласної організації Партії Регіонів, як член депутатської фракції Партії Регіонів у парламенті дозволю собі висловити позицію однопартійців області і депутатів усіх рівнів рад від Партії Регіонів:  президентський курс реформ - це передусім невідворотний курс для підвищення добробуту людей вже в найближчий час. І ми, регіонали, докладемо всіх зусиль, усіх можливостей свого професійного і організаторського хисту, щоб жителі нашої області не на словах і не в обіцянках, а в реальних практичних змінах на краще переконувалися в цьому щодня, щомісяця, щороку.
- Хто, на вашу думку, несе відповідальність за стан речей у країні? Колишня партноменклатура і комсомольська еліта, яка на думку багатьох забальзамувала себе на ці 20-ть років Актом про Незалежність? Чи все-таки представники національно-демократичного табору?
- Отже, вважаєте, що без класичного "хто винен?" нам не обійтися…
В цьому зв'язку хотів би нагадати вам вислів мудрого китайця і великого реформатора Ден Сяо Піна про те, що марно шукати в темній кімнаті чорну кішку, особливо тоді, коли її там нема… Але це, так би мовити, до слова… Що ж до конкретної відповіді про відповідальність за ситуацію, то ця ситуація формувалася не вчора - вона "проростала" з перших років нашої незалежності і до її десятирічного ювілею не "розсмокталася" і до п'ятнадцятирічного - теж. І на порозі її двадцятиріччя вона нарешті почала позбуватися ознак стагнації, "розладу і хитань" і внаслідок перших кроків по шляху реформ набувати позитивних змін, про що свідчать конкретні результати зростання ВВП, значно більших асигнувань з бюджету в соціальну сферу, в освіту, медицину, агропромисловий комплекс і так далі. На моє тверде переконання, ці позитивні зміни могли б статися значно раніше, а головне - до початку світової кризи, коли б результати президентських виборів 2004 року за підтримки так званої європейської, а особливо американської "спільноти" не були нарочито піддані сумніву. А всі ми знаємо, що Віктор Янукович тоді був законно обраним Президентом. П'ять років було фактично викреслено із соціально-економічного розвитку держави. І це ще не все. Були нахабно обдурені ті, хто виходив на Майдан з бажанням підтримати необхідність кардинальних реформ. Та замість обіцяного "помаранчевою владою" було "запропоновано" колотнечу поміж президентом і прем?єркою, погіршення стосунків з Росією, які перед цим називались партнерськими, взаємовигідними і стратегічними і, головне, тодішнє керівництво України почало вимагати (!) від Росії саме ринкової і ніякої іншої ціни на газ та анулювання попередніх домовленостей. В оті "химині кури", які "плели" людям "помаранчеві лідери", на жаль, багато хто повірив і вірить дотепер, незважаючи ні нащо. Що ж, як мовиться, бачили очі, що купували.
Тепер щодо колишньої партійної і комсомольської номенклатури, яка, мовляв, забальзамувала себе Актом про незалежність
По-перше, серед цієї , як ви кажете, номенклатури, є люди, які і в нинішній Україні стали прекрасними господарниками і управлінцями, проявляючи при цьому справжню турботу про людей праці, ветеранів війни, соціальних потреб молоді. А, по-друге, хіба в колишній "помаранчевій команді" не було колишніх представників партійного чи комсомольського активу? Хто сумнівається, хай ґрунтовніше ознайомиться з їхніми біографіями. Те саме стосується і представників, як ви кажете, національно-демократичного табору. Згадаймо заповідь Божу: "Судіть їх по ділах їхніх…" - вона вичерпна для вашого запитання.
- Як би розгорнулися події в країні, якщо б на початку 90-х відбулася люстрація за зразком деяких країн Східної Європи? Нагадаю, що колишній компартійній еліті і працівникам спецслужб там було заборонено обіймати керівні посади. Щось подібне зараз відбувається у Грузії. Чи має переймати Україна грузинський досвід зараз?
- Я однозначно був, є і буду проти люстрації, "пошуку відьом" в будь-якій формі і навішування ярликів, які "розхитують" суспільство, вносять в нього розбрат, підозрілість, чвари і культивують тим самим серед окремих людей найпідступніші, далеко не християнські вчинки. Що ж до прикладів держав Східної Європи, то ці держави подекуди менші за територією від нашої області, та ще й не мають вони такого гіркого "досвіду", якого ми набули у далекі тридцяті роки минулого століття. Що ж до Грузії і так званого грузинського досвіду, то я б хотів звернути увагу на нинішню політичну ситуацію, що здобув грузинській народ внаслідок "сильної руки" тамтешнього президента. Ні, в своїй хаті має бути і своя правда, як говорив наш український геній Тарас Шевченко.
- Як оцінюєте геополітичну ситуацію і рівень стосунків з Росією? Чи принесло очікуване потепління стосунків користь Україні? Нещодавно ЗМІ поширили повідомлення, що "Григорій Маньковський не зміг навести прикладів успішної співпраці Києва і Москви за останні півтора року". Чи відповідає це дійсності? Ваша оцінка угод по газу, флоту і Севастополю. Чи не призведе чергова гонитва за економічними вигодами до здачі національного інтересу?
- Я родом із північної частини області, з міста Новгород-Сіверський, яке уславилось "віщим Бояном" і безсмертним "Словом о полку Ігоревім", яким вперше засуджено міжкнязівські чвари та проголошено заклик до єднання як запоруки миру і злагоди ще за часів Київської Русі і тому особисто для мене російсько-українські відносини завжди були і будуть найважливішою складовою в зовнішній політиці нашої держави. Та й чи може бути інакше, коли таким зв'язкам вже цілі століття, коли я пам'ятаю й понині як дружно і по-братерському взаємокорисно вирішували нагальні життєві проблеми сусідні з Новогород-Сіверським російські і білоруські райони, села і міста. А ще ж додайте до цього родинні зв'язки між українцями, росіянами та білорусами. Це справді кровні зв'язки і розірвати їх просто неможливо і не під силу будь-яким інспірованим чинникам. Отож і рівень стосунків з Росією, особливо в контексті нинішньої геополітичної ситуації оцінюю позитивно і вважаю, що, як ви сказали, потепління стосунків з Росією, безумовно, вже принесло і ще обов'язково принесе користь Україні. Бо що б там хто не плів про "руку Москви", "імперські" плани Росії щодо України - все це не більше ніж політичні "страшилки", які використовуються з метою знову вбити клин поміж стратегічними партнерами і державами-сусідами і тим самим зашкодити розвитку цих взаємокорисних і взаємовигідних для обох держав взаємовідносин. Що вони саме такі свідчать і результати зростання торговельного обороту на десятки мільярдів, значні інвестиції Росії в нашу економіку. Чи можуть похвалитися цим держави як Східної, так і Західної Європи? Далеко ні. А ще більша кооперація з Росією в авіабудівництві, інших високотехнічних галузях - це одна із складових проголошеної Президентом України модернізації її економіки. Особливе значення в площині тіснішої співпраці набуває і розвиток нашого агропромислового комплексу. Прикладів успішної співпраці Києва і Москви я можу навести десятки, а те, що поширили відносно мене ЗМІ, нехай залишиться на совісті журналіста, який, очевидно, так поспішав з підготовкою "потрібної" йому публікації, що не посоромився видати бажане ним за дійсне.
Чому я так відкрито заявляю про це? Тому що на сьогодні Росія посідає перше місце за обсягами зовнішньої торгівлі з Україною та четверте - за розміром прямих іноземних інвестицій. У цьому зв'язку важливими є Харківські угоди квітня 2010 року, якими вдалося зняти напруження, характерне для попередніх років і розпочати конструктивний діалог із вирішення проблемних питань двосторонніх відносин. Зазначу, що для України нормалізація відносин з РФ стала невід'ємною складовою її європейського вибору.
- Розвивається чи ні прикордонна співпраця з Росією і що корисного вона дає Чернігівській області?
Звичайно так. Причини такої співпраці я вже назвав - це кровні столітні зв'язки наших народів. На підтвердження своїх слів наведу кілька прикладів успішної роботи місцевої влади на чолі з головою Чернігівської ОДА Володимиром Хоменко. Договірна база Чернігівської області з адміністративними територіями Російської Федерації складає 43 угоди. З них 32 двосторонні угоди на регіональному рівні; 6 - на районному; 3 - на рівні муніципалітетів; 2 - на тристоронньому, Російська Федерація є одним із стратегічних торговельно-економічних партнерів Чернігівської області, стабільно посідаючи перше місце за обсягами зовнішньої торгівлі товарами, Зросли інвестиції з Російської Федерації в економіку Чернігівщини.  Станом цей час зафіксовано їх максимальний обсяг в сумі 2,9 млн.дол.США. Думаю я дав вичерпну відповідь на ваше питання.
- В кожній країні і в кожній прогресивній спільноті говорять про національну ідею. В США це "американська мрія" і "просування демократії" скрізь у світі, навіть там, де її особливо не чекають. В Китаї це новації. У росіян - "велика неподільна Росія", навіть якщо за рахунок сусідів. Сформулюйте, будь ласка, коротко і чітко українську універсальну національну ідею. Які невикористані шанси є у України? В чому ми можемо здійснити прорив і бути першими в світі? Адже Македонський колись струсив світом за якихось неповних 12 років з тим рівнем комунікацій. А сучасній Україні вже 20 років.
- Серйозне це питання. І дуже вразливе, адже національна, та ще й універсальна ідея не падає в будь-яку спільноту, як перезріле яблуко, а має викристалізовуватися з усіх соціальних верств, від усієї сукупності усіх поколінь, громадян різних національностей, різних релігійних конфесій, партійних уподобань - одним словом до спільного знаменника має бути приведена сила силенна економічних, соціальних, культурних і багатьох інших потреб людей, які складають родину, націю, суспільство. Один з відомих політиків минулого століття сказав, що ідеї стають матеріальною силою тоді, коли вони заволодівають свідомістю мас. І національна ідея теж може визначитися як така, якщо її сприймуть і розумом, і серцем усі громадяни України. Якщо ж коротко і чітко, як ви хочете, сформулювати нашу національну ідею, то для цього найбільше підходить формула, яка випливає з програми Партії регіонів, а саме: "Сильні регіони - міцна держава -заможні люди". Кожна із складових цієї формули має, звичайно, додаткові конкретні компоненти, але в цілому саме така національна ідея найтісніше об'єднуватиме інтереси регіонів, держави і суспільства. Напередодні двадцятиріччя незалежності саме такою я і бачу національну ідею країни.
- Які першочергові задачі Ви як депутат і як голова підкомітету ВР з питань розвитку і зміцнення матеріально-технічної бази охорони здоров'я зараз вирішуєте? Які програми вдалося вже реалізувати для Чернігівської області? Які труднощі виникають на цьому шляху? Ким ви себе відчуваєте більше під час проведення цієї конкретної роботи - депутатом ВР чи членом Партії регіонів? І чому?
- Сьогодні Комітет з питань охорони здоров'я працює над багатьма питаннями, які необхідно вирішити для реформування медичної галузі країни. Проведення реформи системи охорони здоров`я в будь-якій країні є дуже болісним процесом, який часто має багато противників.  Важливим на цьому етапі було прийняття Закону України "Про внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров'я щодо удосконалення надання медичної допомоги". Закон був розглянутий на комітеті і підтриманий одноголосно. Це говорить про те, що незалежно від політичних поглядів і мотивів, для всіх є очевидною необхідність реформування галузі охорони здоров`я.
Я переконаний, що прийняття законопроекту дозволить зробити перші кроки у реформі охорони здоров`я, зокрема підвищить ефективність роботи лікувальних установ, зробить більш доступною і якіснішою  медичну допомоги. Що стосується Чернігівщини, то на сьогодні  в нашій області центральні лікувальні заклади забезпечуються високотехнологічним діагностичним обладнанням. Вважаю, що чимало вдалося зробити по забезпеченню новим обладнанням нашої сільської медичної служби, зокрема, дільничних лікарень та ФАПів.
Щодо того, ким я себе при цьому більше відчуваю - депутатом ВР чи членом Партії Регіонів, то скажу так: однаковою мірою і депутатом ВР, і членом Партії Регіонів.
Чому? Та тому, що я обраний депутатом ВР від Партії Регіонів і є членом фракції ПР у парламенті. Отож для мене така приналежність і невіддільна, і неподільна.
- Дякуємо за інтерв'ю…
"Главная черниговская газета"
http://newvv.net/politics/region/212308.html

МИКОЛА КРУГЛОВ: "ЗА 20 РОКІВ НАМ УДАЛОСЯ ВЗРОСТИТИ ЛЮДЕЙ, ЯКІ СТАЛИ ГОРДІСТЮ МИКОЛАЇВЩИНИ"
Тетяна Миколаєва, "Рідне Прибужжя", 23.08.2011, Миколаївська обл.
У сесійній залі обласної ради відбулася прес-конференція голови облдержадміністрації Миколи Круглова, присвячена 20-й річниці Незалежності України.

 На початку прес-конференції 19 серпня губернатор розповів присутнім про основні здобутки Миколаївщини за роки незалежності України. Говорячи про підприємства, котрі сьогодні являються флагманами виробництва, Микола Петрович акцентував увагу на особистостях, завдяки яким країна рухається вперед. Це і хлібороби, і металурги, і працівники переробної промисловості, і спортсмени та багато інших.
- За 20 років нам удалося взростити людей, які стали гордістю Миколаївщини. За вагомі трудові досягнення за двадцяторічний період незалежності України понад 650 миколаївців нагороджені державними нагородами, 450 з них одержали ордени та медалі, 200 особистостям присвоєні почесні звання, в тому числі це і матері-героїні. По суті, це наш золотий фонд, - зазначив Микола Круглов.
Торкнувся губернатор і національного питання, а також духовного розвитку суспільства:
- У Миколаївській області проживають люди 133 національностей і сьогодні влада робить усе можливе для того, щоб кожна людина самостійно визначалася з релігією.
Що стосується бюджетної політики, а також безапеляційної заяви окремих опозиційних депутатів стосовно зменшення надходжень бюджетних коштів, то тут Микола Круглов навів ряд порівняльних цифр, котрі красномовно говорять про протилежне.
- Якщо у 2000 році обласний бюджет сягав 282 тисяч гривень, то у 2010-му він становив понад один мільярд 682 тисячі гривень. Порівняйте, є різниця? - запитав губернатор.
Реформи, які проходять сьогодні у країні, тягнуть за собою пласт застарілих проблемних питань, вирішення яких потребує чимало часу. Адже з історії відомо, що реформи ніколи не проходили гладко. І хтось повинен їх розпочинати.
- Заборгованість із заробітної плати в області на сьогодні становить понад 67 мільйонів гривень, - зазначив Микола Круглов. - Влада робить усе можливе, щоб люди одержали зароблені гроші.
Губернатор відповів на численні запитання журналістів. Зокрема одне з озвучених запитань стосувалось села Трикрати Вознесенського району, де з вини сільського голови селяни залишилися без води. Відповідаючи на це запитання, Микола Круглов відзначив, що він знає ситуацію і тримає її на контролі, а стосовно сільського голови (вже колишнього) правоохоронці завели карну справа. Проблем з водою в цьому селі, пообіцяв губернатор, не буде.
Після закінчення прес-конференції Микола Круглов привітав журналістів з наступаючим державним святом - Днем Незалежності України, побажавши всім міцного здоров'я, щастя, оптимізму, творчих здобутків в ім'я утвердження демократичних принципів у державі і на благо людей.
http://www.rp.mk.ua/2011/08/mikola-kruglov-za-20-rokiv-nam-udalosya-vzrostiti-lyudej-yaki-stali-gordistyu-mikola%d1%97vshhini/

З ПОЗИЦІЇ ОСТАННЬОГО КРОКУ
"Галичина", 23.08.2011, Івано-Франківська обл.
Нині в Україні триває відкочування від завойованих за двадцять років позицій. Інтерв'ю голови Івано-Франківської обласної ради Олександра Сича.

 - 20 років у масштабі державної історії - це дуже маленький відрізок часу, але для людини - добра четвертина життя. Ці 20 років української незалежности мали дуже важливе значення для вас персонально, пане Олександре, адже за цей час ви піднялися на верхній кар'єрний щабель в області. А яким було для вас літо 1991-го? Що із цього 20-річчя залишилося для вас найбільш пам'ятним?
О. Сич: 20 років - час ніби й невеликий, а за плечима ціла суспільна епоха. Розпад Союзу, ера Кравчука, мракобісся Кучми, помаранчевий сплеск й післяпомаранчеве розчарування та сьогоднішня політична реакція... Важко розмежувати власне життя від суспільного, бо, живучи в країні, живеш і її проблемами. Впродовж цього часу я мав успіхи, політичні "кидки", падіння, розчарування, тяжке вставання.
Якщо говорити про особисту участь у політичному житті, то було все: розбудова "Пласту" і КУНу в області, феноменальні виборчі кампанії, де я був керівником, - Слави Стецько з понад 85 відсотками її підтримки, блоку "Національний вибір" - більше 25%, блоку "Наша Україна" 2002 року - найкращий результат в Україні - 75%, моя мерська кампанія в 2006 році. Далі - знайомство з О. Тягнибоком, ВО "Свобода". Боротьба й боротьба... тяжка робота аж до непритомности. Не перебільшую, було й таке... За той час не стало тата, мами й добрячої частки здоров'я.
Поміж тим усім - десяток написаних книг, кандидатська дисертація, звання доцента, робота в університеті, викладання філософії, соціології, політології, посади заступника начальника обласного управління освіти, заступника мера міста Івано-Франківська. Було всякого - робота, приховане безробіття, виживання з сім'єю на тій межі, що називається впроголодь... Сьогодні є там, де є, і тим, ким є, - й не мені про самого себе судити.
Отож 20 років стали цілою епохою як у житті держави, так і в моєму особистому. З найбільш пам'ятного в політиці - проголошення незалежности і "помаранчевий" балкон в Івано-Франківську. З особистого - захист кандидатської дисертації, народження внука. Якщо говорити про сумні речі - смерть матері в 2007 році. Після того якось по-інакшому дивлюся на світ, зникла величезна частка життєвої стимуляції - багато чого я робив задля матері.
Для мене не є самоціллю досягнути якихось вершин, всістися на владному кріслі. По-філософськи дивлюся на життя, на те, як воно минає. Все згадую слова Степана Пушика, що "труна кишень не має". У своїх писаннях, яких раніше зі зрозумілих причин було значно більше, виробляю для себе свої власні філософські максими. Одна з них - чини з позиції останнього кроку, роби так, аби потім, коли настане час звіту перед вічністю, не було важко на душі. Бо ж нічого вже не повернеш і не зміниш! Посада, гроші для мене не мають особливого значення - все це недовговічне. Бо життя занадто швидко минає!..
Літо 1991-го. Завершили перший відновлений "пластовий" табір на горі Соколі біля Підлютого. Комендантом був Василь Іваночко, а я виконував функції бунчужного - це вища виконавча влада в таборі. Опісля поїхав на Рівненщину відвідати батьків на Спаса. Новину про ГКЧП почув з уст людей дорогою до сільської церкви. Вирішив у селі не затримуватися. Був тоді безпартійний, але належав до "пластового" братства дорослих людей, готових на все. Все наше добірне товариство віднайшов на фестивалі патріотичної пісні імені Софії Галечко в Пасічні Надвірнянського району. Радилися, готувалися до найгіршого сценарію розвитку подій. Натомість пролунало проголошення незалежности.
- 20 років тому і ви, як і більшість українців, мабуть, теж були романтиком і так само мріяли, що якщо не в 1993-му, то в 1997-му Україна, як тоді обіцяли політики й астрологи, стане успішною державою. Однак і через 20 років навряд чи повернеться язик назвати Україну успішною. Навпаки, її нині в світі називають filed ...tate, тобто країною-невдахою. Дійшло до того, що її політичний порядок називають цирком. Недавно в "Українському тижні" один відомий українець сказав сакраментальну фразу: краще жити в цирку, ніж за колючим дротом. Але, дивлячись на нинішні політичні судилища, виникає враження, що наш український "цирк" уже поступово обростає колючим дротом. Вам від цього, мабуть, теж невесело?
О. Сич: Я - досі романтик у політиці. Мені все спадають на пам'ять слова нашого земляка Степана Ленкавського, якого я глибоко досліджував. Зацитую дослівно: "Романтики не можуть бути останніми, бо це кінець Великого Льоту людського роду до недосяглих нікому цілей. А чим жити, коли нема за чим недосягальним іти? Чи можна жити для того, щоб мати холодильну шафку в хаті (так він називав холодильник - О. С.), телевізор і ще якийсь сучасний предмет, досягальний за гроші? Факт досягальности вбиває сенс життя, розмах крил, навіть можливість будь-якого льоту. Як добре, що за недосяжними для нас обріями Карпат мерехтять ще дальші верхів'я Ельбрусу, на яких мусить бути застромлений нашими руками наш прапор, і що за таку нікому персонально не потрібну декорацію кавказької гори треба платити не грішми, але своєю власною головою". Я поділяю такий погляд на життя.
Пам'ятаю часи перед референдумом 91-го. Як ми всі зачитувалися газетними обрахунками - скільки й чого Україна виробляє на душу населення й наскільки заможно станемо жити, коли станемо самостійними. Думаю, тодішня провідна верства національного руху (не хочу казати еліта, бо для тої категорії людей це визначення є занадто голосним) зробила помилку, що налаштувала людей, кажучи спортивною термінологією, не на марафон, а на стометрівку - мовляв, буквально завтра будемо все мати. Щоправда, тоді навіть ті, хто тверезо осмислював реалії, не дуже намагалися говорити відверто. Таких, без перебільшення, могли й привселюдно закидати камінням.
Але правду завжди треба сприймати й озвучувати такою, як вона є. Й саме так має чинити справжня еліта. Якби провідники національного руху тоді відверто говорили про труднощі, які слід подолати, і що всі тодішні обставини не дозволяють мати сильну державу ні за три, ні за п'ять, ні за десять років, а натомість треба засукати рукави і готуватися до тривалої й тяжкої праці, може, і суспільство по-інакшому до цього поставилося б.
Тому я вважаю, що такі помилки не треба повторювати сьогодні. Людям треба говорити відверто про труднощі й прорахувати час і здатність долати ці труднощі, налаштовувати людей на довгий державотворчий марафон.
Що стосується колючого дроту і "цирку"... Його - колючий дріт - ще тільки виготовляють. Але чи ним обгородять державу і територію наших душ, залежить від нас самих. Я не втомлююся повторювати тезу, що "ворог настільки сильний, наскільки ми слабкі". Чим більше ми свої поразки, невдачі чи помилки обгрунтовуватимемо силою ворога, тим менше надій на подальші перспективи. Тож станьмо самі сильними, і ворог буде не такий страшний!
Колючий дріт є, звичайно, дотепною ілюстрацією до нинішнього владного режиму. Так, нема чому тішитися. Нині йде відкочування від завойованих упродовж 20 років позицій, повномасштабна денаціоналізація в гуманітарній сфері... Ці тенденції я означую навіть попри абсурдність такого поєднання, як євроросійські. Чому? Залицяючись до Заходу і намагаючись здобути його прихильність, нинішня влада в Україні використовує притаманні йому ліберальні інструменти для денаціоналізації українського суспільства і в той же час намагається запозичити російську систему "керованої демократії" для управління державою. Об'єктивно, процес ліберальної денаціоналізації вигідний проросійському політичному таборові, бо нинішня владна верхівка родом з російської ментальности, і вже цей факт законсервовує на майбутнє можливість повернення нашої держави в російський імперський фарватер.
Але в той же час я завжди протягом цих 20 років говорив, що незалежно від того, хто б у державі не керував, завжди діятиме принцип: краще бути королем у маленькому королівстві, аніж васалом у великому царстві. Будь-хто, хто стає до керівництва Української держави, намагається посилити своє власне управління, бо це його територія впливу. Так було при президентах Л. Кравчуку й Л. Кучмі, точно так діється і нині. В основі цієї закономірности немає жодних сентиментів, а лишень чистий прагматизм. Логіка нинішньої влади така: чому в експлуатації бізнесового проекту під назвою Україна вона має ще з кимось ділитися зисками? А тому цей прагматичний інтерес буде диктувати нинішній владній команді потребу дистанціюватися від російських конкурентів. Правда, в цей інтерес не вписується все те, що не можна поміряти доларами, гектарами землі, тоннами продукції... Скажімо, трактування національних героїв чи української історії... Ці гуманітарні речі не вимірюються такими мірками, а тому їх нинішня влада віддає на відкуп заради того, щоби зберегти для себе тонни, гектари, долари... Але за такого підходу державна структура на підвладній території вигідна лише купці людей - верхівці при владі, зате не вигідна мільйонам українців. Й рано чи пізно ці мільйони знову піднімуться на революцію.
Як на мене, небезпека від денаціоналізації Української держави є значно більшою, аніж її фізична втрата. Бо втрата сутності держави є значно вагомішою й болючішою, а методи, які використовуються для цього, - значно цинічніші. Тому всі зусилля нині треба спрямувати, щоб зберегти національне обличчя держави в усіх сферах суспільного життя, в кожній деталі повсякденного побуту. Це означає - битися за кожен метр нашої духовної території...
- Хоч Галичина відіграла важливу роль у національно-демократичному піднесенні України, однак згодом зійшла фактично на маргінеси української політики. Лише після Помаранчевої революції на столичному владному Олімпі знову на якийсь час зарясніли галицькі обличчя... І попри те, що Західна Україна не є "кузнею кадрів", як Донбас, однак виглядає, що попри відсутність на заході України таких незрівнянних професіоналів узимку в наших містах ніде не замерзали батареї, ніде тижнями, як це нині в багатостраждальному Алчевську на Луганщині, не було проблем із водопостачанням і т.п.
Попри те Івано-Франківщина нині демонструє тверезий державницький приклад співпраці виконавчої і представницької гілок влади, які досить виважено взаємодіють навіть попри ідеологічні і партійні розбіжності. А ви якої думки про владні кадри Галичини і вплив її на українську політику з висоти своєї керівної посади?
О. Сич: Галичині не бракує фахових кадрів. Галицьким кадрам бракує твердого світоглядного стрижня. По всій країні, а особливо в Києві, на високих посадах є дуже багато представників нашого регіону. Якби галичани, приїхавши до столиці, не гендлювали національними принципами задля особистої вигоди, ситуація в країні була б значно кращою.
Абсолютно така ж характеристика стосується галичан і в самій Галичині. Це було помітно й з попереднього, і з нинішнього складу обласної ради з того, як депутати голосували за принципові політичні питання, зокрема щодо "харківських угод" - за попередньої каденції чи оцінки новітніх політичних процесів і тенденцій в Україні - за нинішньої. Професіоналізм - високий, а з рівнем національної принциповости - проблеми... Те саме стосується й управлінців, керівників організацій та установ... Під час виборчого процесу їх використовують як адмінресурс і примушують творити речі, що явно шкодять демократії й цивілізованому розвиткові нашої держави. Кожен з них хоче для себе й для своїх дітей та внуків жити в цивілізованій державі, а все-таки піддається тискові. То хто нам розбудує ту цивілізацію?..
Зрозуміло, якщо люди в умовах нецивілізованого політичного процесу в Україні належать до різних партій, сповідують різні світоглядні цінності й підпорядковані внутріпартійній ієрархії, то їм дуже складно знайти порозуміння під час розв'язання актуальних соціально-економічних проблем. І вже той факт, що Олександр Сич належить до ВО "Свобода", а Михайло Вишиванюк був обраний за списками Партії регіонів, давав підстави провінційним аналітикам будувати прогнози, що після мого обрання головою обласної ради конструктивної співпраці між нами, найімовірніше, не буде, а між обласною радою та ОДА затягнеться тривала війна й політичний процес перетвориться на "цирк". За логікою тої політики, яка сьогодні панує в Україні, я мав би обов'язково опонувати, навіть якби голова обласної адміністрації пропонував щось корисне, а він мав би віддавати мені тією ж монетою...
Але такого абсурду на Прикарпатті ми не допустили. Я на посаді голови обласної ради в нинішніх непростих політичних умовах і за дуже складного законодавчого забезпечення органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади роблю все від мене залежне, щоб взаємодія обласної ради та облдержадміністрації і взагалі органів місцевого самоврядування та виконавчої влади області була якомога конструктивнішою. Всіх, на кого я можу вплинути, я спонукаю керуватися принципом, що розв'язання актуальних проблем жителів краю не повинно залежати від партійної належности того чи іншого чиновника. Не раз я казав, якщо мова йде про те, щоб у якомусь населеному пункті побудувати дитячий садок, поремонтувати Будинок культури чи школу і т. п., то яке це має значення, хто до якої політичної сили належить? Має значення лише те, щоб ця робота була виконана вчасно і доброякісно. Отож треба вміти мудро діяти не лише в комфортних політичних обставинах...
- Наближаються парламентські вибори в Україні. Мабуть, "Свобода" нарешті проб'ється до Верховної Ради, і ви як керівник однієї з провідних обласних організацій партії теж маєте шанс стати народним депутатом. Якщо так станеться, то яку депутатську спеціалізацію оберете для себе?
О. Сич: Сумнівів у парламентських перспективах "Свободи" немає жодних. А якщо Господь подарує мені таку милість, то вважаю, що маю достатньо політичного й професійного досвіду, знань у галузі освіти, науки, державного управління, місцевого самоврядування, молодіжної й загалом гуманітарної політики, аби бути корисним українському суспільству та фахово захищати інтереси свого округу. Хоча не хочу довго розводитися на цю тему. Як мінімум з двох причин. Перша - я сьогодні працюю головою обласної ради і такими розмовами не хочу розхолоджувати ні себе, ані опонентів нинішнього курсу обласної ради. З повною віддачею буду впроваджувати цей курс до останнього дня перебування на посаді. Й причина друга - вибори ще ген де за горами й не відомо, чи відбудуться взагалі...
-Гаразд… Щоправда, замість вас про це активно говорять інші. На завершення розмови цікаво було б знати ваш погляд на майбутнє нашої держави. Як ви вважаєте, скільки ще часу Україні потрібно для подолання розколу і розв'язання нинішніх політичних, соціально-економічних і ментальних проблем? Адже СССР, як показує життя, ще живе у головах багатьох громадян України, особливо на сході й півдні.
О. Сич: Відповідь на це запитання - в останній тезі, що Совєтський Союз, його ментальність живе в головах. Це звідти вже не витравити... Я останнім часом прийшов до висновку, що даремно дискутувати з дорослими людьми і переконувати стати на свій бік. Це люди зі сформованою системою цінностей, кожний має свої переконання, особливо люди похилого віку. Нам залишається біблійний рецепт: ну не те що чекати, а пережити зміну поколінь. За скільки часу це станеться? Мабуть, за одне покоління українців. Адже нема такого, щоб за одну ніч після проголошення незалежности люди тоталітарного суспільства позбулися совєтської ментальности, повально стали демократами, опанували всі механізми демократії і т. п. Потрібен час для того, щоб суспільство поступово звикало до іншого способу життя, щоб люди відчули власну відповідальність за те, що робиться в країні, а не тільки патерналістськи надіялися на державу... А це є зміна ментальности. і це дуже добре видно на дітях. Сьогодні ровесники незалежности мають уже 20 років, спитайте їх, що таке жовтенята, піонерська організація тощо. Вони цього не знають... Вони не заражені бацилою совєтського способу мислення, й саме з них треба формувати нове державницьке покоління українців. Але формувати на основі цілеспрямованої державної політики. Прикро, що її сьогодні немає!..
Аналізуючи те, що робиться сьогодні в Україні, я прийшов до висновку: наприкінці 80-х - на початку 90-х років відбувалася національна революція, яка не завершилася тому, що національна демократія пішла на компроміс з комуністичною верхівкою. Вона мусить колись завершитися! Наступним сплеском національної революції були "помаранчеві" події. І такі сплески продовжуватимуться аж доти, поки національна революція таки не досягне цілі…
Сьогодні Українську державу треба наповнити українським змістом. Бо кожна національна держава передусім створена для того, щоб реалізувати потенціал тієї нації, яка її створила. Допоки Українська держава не набере критичну масу тих рис і цінностей, які характеризуватимуть її як власне Українську національну державу, доти наше суспільство перебуватиме в стані перманентної революції. Завершиться цей процес тоді, коли можна буде сказати, що держава, створена на українській землі, дбає за українську мову, культуру, український спосіб життя, за все українське й загалом дбає за виживання української субстанції. Бо можна скільки завгодно говорити про українські цінності, але якщо зникнуть українці - носії цих цінностей, то який сенс про це взагалі говорити? Тому в сучасному націо- і державотворчому процесі має бути обов'язкове поєднання соціального й національного компонентів.
І поки наша держава не досягне такого націозахисного рівня, доти будуть підстави стверджувати, що вона ще не є національною. На мою думку, це не відбудеться за п'ять чи десять років. Радше за кілька десятиліть, а то й за півстоліття. Тобто в межах цілого покоління. Й то за умови, що це покоління не сидітиме склавши руки та чекаючи манни небесної, а тяжко гаруватиме на політичній, на культурно-духовній і на соціально-економічній ниві! А при цьому рівно триматиме хребет і зброю напоготові! Господи, нам у цьому допоможи!
http://www.galychyna.if.ua/index.php?id=single&tx_ttnews[tt_news]=16492&tx_ttnews[backPid]=24&cHash=8a08ee2b82

НА ВСЕ ПОТРІБЕН ЧАС
Оксана Процюк, "Галичина", 23.08.2011, Івано-Франківська обл.
Голова Івано-Франківської облдержадміністрації Михайло Вишиванюк: "Кожен рік додає твердості українській незалежності".

Пропонуємо увазі читачів "Галичини" інтерв'ю з головою Івано-Франківської облдержадміністрації Михайлом Вишиванюком з нагоди 20-річчя незалежності України.
- В історії 20-річної української незалежності попри чималі втрати було й немало здобутків. Що вам найбільше запам'яталося за цей період?
- Для людини 20 років - це дуже великий період часу. Кожен школяр не може дочекатися, коли закінчить школу і стане дорослим. Старше покоління на святий вечір бажає один одному "в радості й мирі дочекати наступного святого вечора".
А для держави це мить. І за цю коротку мить Україна відбулася. Ми починали з чистого аркуша: створювали інститути влади: Коституцію, армію, банківську, фінансову, податкову, судову, адміністративну системи. У нас не було кордонів, практично не було підготовлених кадрів, які б могли перевести країну від комуністичної системи до демократичної держави. Але ми пройшли цей шлях. і сьогодні свято незалежності по праву стоїть в одному ряду з такими великими святами, як Різдво й Великдень.
Останнім часом я дуже багато думаю про 20-річчя незалежності України. І скажу вам відверто, що маю з цього приводу двояке почуття. Найперше - це гіркота тих втрат, яких зазнала Україна за весь період свого існування. Наш народ століттями боровся за незалежність, і гадаю, що жодна держава в світі так довго її не виборювала, скільки Україна, жодна держава в світі не зазнала стільки горя, скільки зазнала його Україна впродовж свого існування. Але коли уявляю собі, що якби нині піднялися всі ті люди, які віддали своє життя за Україну, то цей сум відразу переходить у радість. Бо я переконаний, що вони були б дуже щасливі, якби побачили, якою тепер є Україна, як ми живемо і що маємо. І це незважаючи на різні негаразди! Адже окремі негаразди - це дріб'язок порівняно з тим, що довелося пережити нашим попередникам. Вони б, мабуть, сміялися з наших проблем і казали б щось на кшталт: "Ви маєте нині державу, Конституцію, кордони, всі інститути влади, унікальну можливість працювати й розвивати свою Українуѕ Та ви в шкіру не можете влізтися, ви іноді самі не знаєте, чого хочете!". Тим більше, що світ нині глобалізується, стає демократичнішим, відкритішим, а це сприяє розбудові власної держави. Я глибоко переконаний в тому, що в нашій державі відбулися необоротні процеси. Тепер нам щодня потрібно по цеглинці докладати в цю будову. На моє переконання, Україна буде однією з найрозвиненіших і найбагатших країн Європи.
Найголовніше, що впродовж 20-річчя незалежності в Україні було створено всі інститути, які потрібні державі, - банківську, фінансову, податкову, судову, адміністративну системи, визначено кордони тощо. Україну вже знають у світі. Згадую 1999 рік, коли я в іспанії проводив переговори з бізнесменами з Арабських Еміратів, а вони запитували, чи Україна розташована в Сибіру і що є на нашій території - пустеля чи течуть ріки. А нині Україну визнано в світі, а це найважливіше. і те, що помаранчевий Майдан був значимою подією в українській історії. Він продемонстрував, що основним джерелом влади в Україні є народ, а також змінив психологію українців, які дещо по-іншому стали дивитися на свою державу і на своє місце в ній.
І коли ми нині говоримо про посилення ролі місцевого самоврядування, то мені дуже імпонує те, що громади активізуються, виявляють власну ініціативу. Днями я взяв участь у відкритті дитячого садка у селі Малій Кам'янці Коломийського району, до створення якого значною мірою приклалася громада. і це тішить.
- Яким вам запам'ятався серпень 91-го?
- Дуже добре пам'ятаю цей час. Я працював тоді головою колгоспу. Для мене це була також гаряча пора. Тоді мене обзивали комунякою, казали в мій бік: "Комуняку - на гіляку" у зв'язку з тим, що я категорично виступав проти розформовування колгоспів. Бо передбачав те, що маємо на селі сьогодні. А ярлик "комуняка" причепили мені тоді за те, що говорив правду. У нас так нерідко буває.
Буду відвертим, тоді не всі процеси сприймав однозначно. Знову ж ми повертаємось до того, що доцільний не революційний перехід, а еволюційні кроки, еволюція психології людини, її свідомості. І така еволюція пройшла і в моїх розумінні, баченні, підходах. На все потрібен час. Так і кожен рік додає твердості українській незалежності.
- Свого часу Черчілль наголошував, що політик, навіть у хорошому розумінні цього слова, завжди орієнтується на наступні вибори, а державний діяч - на наступні покоління. Кого б із представників влади ви зарахували до числа державних діячів за 20 років незалежності України?
- Я мав честь упродовж восьми років працювати з Леонідом Даниловичем Кучмою, який був справжнім державним діячем, дивився вперед і дбав про майбутнє країни. Згадую 99-й рік, коли під завершення ради регіонів Леонід Данилович начебто ненароком запитав у голів облдержадміністрацій: "Хлопці, як там виборча кампанія, які настрої у людей?". Встає один голова адміністрації й каже: "Леоніде Даниловичу, включіть, будь ласка, верстат, аби ми погасили тримісячні борги з пенсій, і ви виграєте вибори в одні ворота". На що Леонід Кучма відповів приблизно таке: "Ні, хлопці, я цього не зроблю. Занадто велику ціну ми вже заплатили за те, аби мати нині стабільну грошову одиницю й аби покінчити з інфляцією. Наші люди вже натерпілися. і навіть заради перемоги на виборах я собі не дозволю розкручувати черговий виток інфляції". Це була державницька позиція президента України. Він не поставив на перший план свої амбіції, а працював в інтересах держави.
Пригадую, коли мені вручали букети будяків, присилали листи зі схемами, де мене начебто мали повісити за те, що я підтримую Кучму, бо, мовляв, він продасть Україну "москалям". Проте Кучма Україну нікому не продав, а навпаки - зцементував її. А те, що проти нього певні спецслужби зробили спецоперацію з приводу гонрадзе - "кучмагейт", то це окрема тема.
Також державним діячем я сміливо можу назвати нині Віктора Федоровича Януковича. Я ж не просто говорив, що Україна має свого Черчілля. Свого часу Черчілль сказав: "В Англії немає вічних друзів, в Англії є вічні інтереси". І всю свою політику він проводив відповідно до інтересів Англії. При тому, що народ Англії був свого часу невдячним йому за це. Адже, як відомо, його знімали з посади, але він знову повертався і ввійшов у світову історію як визначний діяч своєї країни. В особі Віктора Федоровича я теж бачу великого державного діяча і реформатора України. Були і є великі, значимі постаті в науці, мистецтві, літературі. Ними пишається Україна.
- Як ви ставитеся до поширеної думки про балансування України впродовж 20 років, що український корабель повертає то на демократичний Захід, то до авторитарної Росії, тому Україна не йде вперед, а тупцює на місці?
- Україна ніколи не тяжіла до Росії. Ні при Леонідові Кравчуку, ні при Леонідові Кучмі, ні при Вікторові Ющенку, ні нині не тяжіє при Президентові Вікторові Януковичу. Україні було вигідно і так залишається й надалі розглядати Росію як стратегічного партнера в плані економічних відносин. Тому що 40 млрд. доларів товарообігу з цією країною за перше півріччя - це серйозна цифра, за якою стоять наші робочі місця, зарплати й пенсії.
Нас 20-й рік приймають у Європейський союз. І ще невідомо, коли це відбудеться. Але ми таки будемо в ЄС!
Однак ми повинні розуміти, що такий великий світовий гравець, як Росія, абсолютно не зацікавлений у тому, аби Україна була в ЄС. А Західна Європа та США не зацікавлені, щоб сваритися з Росією, бо у них є свої економічні інтереси. Кожен захищає інтереси своєї держави. Отож наразі розклад сил тут очевидно не на користь України. Тому нам треба нарощувати м'язи, ставати багатшими і сильнішими.
- Останнім часом ведуться розмови про те, що перед Україною є серйозні загрози, аж до втрати незалежності. Чи мають вони, на ваш погляд, реальне підррунтя?
- Це стара пісня. А здобуття Україною незалежності - це необоротний процес. Як тільки на носі вибори, то починається: "Вибирайте мене, я врятую Україну, бо її продають". Але, слава Богу, за 20 років ніхто її не продав, не продає і ніколи продати не зможе. Бо українці - вже не той народ, який можна залякати. Україна, в тому числі Донбас, Луганщина, Дніпропетровщина, ніколи не піде проти своєї незалежності. Отож говорити про якісь загрози - це просто від лукавого....
- Чи не сумно вам від того, що у зв'язку з економією коштів 20-річчя незалежності не відзначатимуть так урочисто - військовим парадом?
- Я не є прихильником того, щоб виганяти техніку і гуркотіти по Хрещатику. Ну погуркотіли, і буде, як у "95-му кварталі": "Ти навіщо парад організував? - Сусідів лякав! - Ну то що, налякав? - Ні, бо вони не дивилися!". Поки стягують ту важку техніку, перекривають Київ на два-три дні. Навіщо цього, коли можна зробити красиве дійство? На військовий парад треба витратити близько 50 млн. Що, нема де ці гроші діти? Тим більше військова техніка - це демонстрація сили. Ми що, плануємо на когось нападати? Ми ж мирна держава...
- Що обнадійливого хотіли б ви сказати краянам з нагоди найбільшого державного свята - Дня незалежності України?
- Вірити в те, що пройде буквально кілька років - і Україна стане великою квітучою державою. Нині ми готуємося до "Євро-2012". У 2012 році на Прикарпатті відбудеться чемпіонат Європи з авторалі, в 2013-му проведемо чемпіонат світу з авторалі. А на чемпіонат світу лише з одним французьким гонщиком, який має клуб своїх фанів, приїжджає 20 тисяч уболівальників. Загалом нам потрібно буде прийняти понад 300 тисяч туристів. Із врахуванням того, що економіка держави стабілізується, зростатиме з кожним роком і добробут людей, підвищуватимуться зарплати, пенсії, дедалі більше здаватимемо в експлуатацію об'єктів соціально-культурного призначення. Все йде до кращого - така логіка розвитку Української держави.
http://www.galychyna.if.ua/index.php?id=single&tx_ttnews[tt_news]=16491&tx_ttnews[backPid]=24&cHash=789396c57d

"НЕЗАЛЕЖНІСТЬ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД КОЖНОГО"
Cвітлана Задорожна, "Волинь", 20.08.2011
Так вважає перший заступник голови Волинської облдержадміністрації, голова обласної організації Партії регіонів Олександр Башкаленко.

 - Що для вас ознаменовує День Незалежності?
- Найперше - це свято. Як і для кожного, хто вважає себе українцем. А ще - піднесення і гордість, хоч з того часу минуло і 20 років. Коли Україна здобула незалежність, я був уже сформованою особистістю, тому оцінював події з "дорослої" позиції. Їх сенс та значення відтоді не змаліли і не припали пилом. Єдине, що романтизм змінився прагматизмом. Прийш ло розуміння того, що Незалежність, як власний шлях розвитку, не обмежується актом проголошення. Це - процес. Буде він тривалим чи коротким, динамічним чи млявим, і куди вестиме цей шлях - до горизонту чи у глухий кут - залежить найперше від кожного з нас. Я маю на увазі відповідальність за власні рішення і вчинки, судження і наміри, особистий внесок і зацікавлення спільними справами. Це - як новозбудований дім. Чи будуть в нім достаток і злагода, чи щасливо і впевнено вестиметься родині, залежить від членів цієї родини.
- Як збираєтесь святкувати?
- Це не те свято, яке варто відзначати за столом з олів'є і шампанським. Хочеться простору неба над головою і водночас відчуття щільності плеча, потиску руки, спільної молитви, беззастережної загальної щирості. Підемо з родиною на вулиці і площі, будемо серед людей, розділимо їх радість, помножимо свою.
- Що відчуваєте, коли чуєте Гімн України?
- Піднесення і сум, і щем, і трепет заразом. Бо серце тішиться, а на очах з'являються сльози. Гімн - це не просто текст і музика. У нього народ закладає своє минуле, теперішнє і майбутнє. Це - генетична програма, в якій відображається доля цього народу. Наш Гімн має в собі сподівання і надію, а це чинники, які сприяють розвитку держави і нації.
- На вашу думку - досягла Україна чогось вагомого за ці 20 років?
- Без сумніву, хоча попереду - чимало роботи. За ці роки кожен з нас став мудрішим. Ми почали сприймати дійсність не через гасла, а через вчинки, і це я вважаю великим успіхом. Ми втратили наївність і максималізм, але здобули досвід і навчилися аналізувати. А це - ознака дорослості.
- Чого нам не вистачає, щоб досягти рівня хоча б Польщі?
- Остаточно позбутися почуття меншовартості, щоб не порівнювати себе ані з Польщею, ані з будь-ким іншим. У нас свій шлях. До того ж маємо великі можливості і просто колосальні природні і людські ресурси. Ми маємо все, головне - перестати тицяти пальцями один на одного і здіймати бурю в склянці води, а почати працювати, бо, незважаючи на те, що 20 років українці є господарями у власній державі, до належного життя і порядку у цій господі ще далеко.
- Ви часто подорожуєте?
- Колись це був мій спосіб життя, адже в минулому я - військовий. Подорожую і тепер. Я побував практично у всіх країнах пострадянського простору, також відвідав чимало європейських держав, країн Близького Сходу, Африки. Подорожі дають можливість не тільки пізнати чужу культуру, менталітет, суспільний устрій, а й зрозуміти, що в гостях -добре, а вдома - все одно краще. Моя фортеця - це Україна, де почуваюся найкомфортніше. Тут мій дім, тут народилися мої діти, тут мої друзі. Налагоджений побут і екзотика "заморського" життя мене не приваблюють.
- З якої країни нам варто брати приклад?
- З миру по нитці. Ми повинні впроваджувати у себе кращий досвід успішних держав. Я вже казав, що протягом життя встиг побачити світ. Помилково вважати, що у сусіда газон зеленіший. Повірте, часто люди, яким не подобалось жити в Україні, виїхавши за кордон, так і не позбулися внутрішнього невдоволення. Варто нарешті почати жити за принципом: добре там, де ми є. І тоді матимемо успіх!
- Скільки років незалежності має пройти, щоб Україна впевнено стояла на ногах?
- Думаю ще стільки ж. Потрібно позбутися стереотипів, шаблонів і упереджень, які гальмують розвиток.
- Військовий досвід допомагає у нинішній роботі?
- Дуже допомагає. На жаль, у багатьох державних установах ще залишився принцип - "Хай малий малому скаже, хай малий коня прив'яже". Коли я прийшов на посаду, то наштовхнувся на стіну такого бюрократичного деструктиву. На результат сподіватися було годі. Сьогодні система управління працює інакше. Кожен чиновник знає, що є конкретна дата виконання, конкретне завдання і особа, яка несе персональну відповідальність. До того ж, довіряючи, я обов'яз ково перевірю. Мій стиль управління дехто вважає радикальним, але він дає результат, а значить - ефективний.
- Що для Волині зробила Партія регіонів?
- Повернула довіру до влади. І це - головне. Я мислю конкретними категоріями, і коли мене пробують переконати, що чорне - це біле, я не сприймаю таких аргументів. Партія регіонів взяла на себе зобов'язання вивести країну з критичного становища, можливо не всім до душі, як це робиться. Але це - вже екстрена терапія, бо в іншому разі ми могли б втратити пацієнта, тобто країну. Ми послідовно, крок за кроком, втілюємо пункти передвиборчих програм на різних рівнях: від найменшого села до області загалом. Це не тільки масштабні проекти, а й звичайне прибирання парку, відремонтована нашими активістами лавка чи допомога самотній людині. Начебто і дріб'язок, але разом з тим це вказує на нашу зрілість як нації, на те, що ми живемо не лише матеріальним, вважаємо власністю не тільки територію до власного порога, переймаємося долею ближнього. Повірте, для цього потрібні не кошти, а бажання. І у нас воно є!
- Маєте життєве кредо?
- Так, і воно буде актуальним ще років п'ять: "Будуємо нову Україну! Будуємо нову Волинь!"
- Про що мріє Олександр Башкаленко?
- Щоб у людей був лише позитивний привід заходити до владних кабінетів. Знаєте, я вже не раз переконувався, що навіть найнеймовірніша мрія має шанс здійснитися. Головне - вміти не лише мріяти, а й хотіти реалізувати омріяне.
- Хто для вас є взірцем?
- Батьки. Вони дали мені правильні орієнтири в житті.
- Що б хотіли побажати на двадцятирічний ювілей дітям-ровесникам України?
- Достойно оцінити те, що вони мають, і вміло скористатися своїм шансом у житті. Юність - це той вік, коли ще для всього є час. Це вік, коли ще можна помилятися, бо є час встигнути виправити помилки. Головне - це пам'ятати чиїх батьків ви діти, якого роду-племені, яка земля вас зростила. Міцне коріння - буйний цвіт. Сьогодні Україна дуже потребує молодого пагіння, як і воно - стійкої, добротної основи.
http://www.volyn.com.ua/?rub=3&article=0&arch=1272

УКРАЇНІ ГОТУЮТЬ "БІЛОРУСЬКИЙ ВАРІАНТ"?
Валентина Блінова, "Волинь", 20.08.2011
На думку народного депутата України (фракція "БЮТ - "Батьківщина") Сергія Шевчука, судовий процес над екс-прем'єр-міністром Юлією Тимошенко має не тільки політичне, а й бізнесове підґрунтя.

 Про це він сказав під час прес-конференції для журналістів волинських ЗМІ.
Сергій Шевчук неодноразово був присутній на судових засіданнях, де розглядалися справи, порушені проти Юлії Тимошенко та Юрія Луценка.
-Я не юрист, однак коли спостерігав за Кірєєвим: як він слухає прокурорів, свідків, не уточнює обставин, склалося враження, що він виконує роль спікера, а не судді, якому потрібно встановити істину, - сказав Сергій Володимирович. - На мою думку, таке незграбне проведення судового процесу над Тимошенко пояснюється не тільки страхом нинішньої влади, а й бізнесовими інтересами.
Народний обранець вважає, що організовані гучні кримінальні справи над Тимошенко та Луценком - це своєрідне прикриття для передачі частини української газотранспортної системи "Газпрому" Росії. Тобто влада готує Україні "білоруський варіант"; коли половина акцій газотранспортної мережі опинилася у власності "Газпрому". Про це, за словами Сергія Шевчука, було заявлено під час зустрічі президентів України і Росії, а також міністра палива й енергетики Юрія Бойка.
- Верховна Рада попереднього скликання прийняла рішення щодо заборони акціонування та приватизації стратегічно важливого для економічної незалежності України об'єкта - газотранспортної мережі, - наголосив Сергій Володимирович. - Натомість нині мова йде про те, щоб, прикриваючись судовим процесом, домовленостями 2009 року, нібито зменшивши ціну на газ, віддати якусь частину української газотранспортної системи "Газпрому". Тоді, окрім "РосУкрЕнерго", яка є посередником на газовому ринку, ця або інша структура керуватиме частиною нашої газотранспортної системи. Це - основна причина цієї комедії, цього фарсу, - вважає нардеп.
Як представник України в міжпарламентській раді ОБСЄ, Сергій Шевчук вважає, що після тієї реакції, яку викликали судові процеси над Тимошенко та Луценком не тільки в Європі, а в США та Росії, навряд чи можна говорити про євроінтеграцію. Для нинішньої влади держава - це бізнес-середовище, тому вона спрямувала свої бізнес-інтереси на Китай, Гонконг. Дипломати почали говорити про встановлення з цими країнами безвізового режиму.
- Це призведе до того, що наша батьківщина стане місцем праці для найманої дешевої робочої сили з цих азіатських країн, - резюмує політик.
Він також поділився думками про те, що ж дала незалежність українцям, що вони втратили за ці двадцять років, про помилки реформи в медицині, які влада розпочала з економії коштів на охорону здоров'я, а не зі створення інституту страхової медицини.
http://www.volyn.com.ua/?rub=4&article=0&arch=1272

ПЕРСОНАЛІЇ В ПОЛІТИЦІ

МЕРТВІ БДЖОЛИ НЕ ГУДУТЬ…
Юлія Сокирка, "Поступ", 22.08.2011, Львівська обл.
Вже котрий місяць вся увага громадськості прикута до судового розгляду справи Тимошенко.

 Неповага до суду зі сторони підсудної, протистояння між її прибічниками і противниками, допит свідків - ось навколо чого обертався інформаційний простір до того моменту, коли його не витіснила інша новина - Тимошенко отруїли. У багатьох складається відчуття дежавю - здавалось би, ми таке проходили вже у 2004 році із лідером помаранчевої революції. Бютівці стверджують - влада не гребує жодними методами у боротьбі з опозиціонерами, противники екс-прем'єра апелюють до того, що Тимошенко створює приводи для самопіару та шукає способи уникнути покарання.
Нагадаємо, що адвокат Юлії Тимошенко Юрій Сухов заявив, що у його підзахисної виявлені "тривожні" симптоми, які не схожі на симптоми відомих їй хвороб. Олександр Турчинов в свою чергу уточнив, що на всьому тілі Тимошенко "з'явилися синці від лопнувших судин". Проте сама підсудна відмовилася від обстеження, яке їй запропонувала пенітенціарна служба, вимагаючи при цьому допуску свого особистого лікаря для взяття аналізів.
Серед ймовірних версій причин нездужання Юлії Тимошенко, які озвучив бютівець Андрій Павловський, - у камері СІЗО екс-прем'єра на стіни нанесена отрута для паразитів. За словами Павловського, Тимошенко казала адвокатам, що стіни побілені спеціальним розчином проти тарганів й інших паразитів у Лук'янівському СІЗО. Він також повідомив, що до них приходили лікарі з токсикологічного інституту, які вказали на те, що причиною лопання капілярів під шкірою можуть бути токсини, які використовують проти гризунів. Скоріш за все, на думку експертів, мова йде про отруєння зоокумарином - речовиною, якою труять щурів. Юлія Тимошенко могла вдихнути отруйні випари, які й могли спричинили таку специфічну реакцію.
В той же час прес-секретар екс-прем'єра Марина Сорока заявила, що стан здоров'я Юлії Тимошенко продовжує погіршуватися, а відтак існує крайня необхідність того, щоб її терміново оглянув лікар та зробив необхідні аналізи. Сорока наголосила, що якщо у найближчі години цього лікаря не допустять до Тимошенко, "це буде підтвердженням того, що влада щось приховує, а хвороба Юлії Тимошенко не є випадковою".
Прес-секретар зазначила, що влада чомусь продовжує ігнорувати заяви Тимошенко про необхідність термінового медичного огляду тим лікарем, якому вона довіряє, а також досі немає відповіді судді Родіона Кірєєва та влади на лист омбудсмена з цього приводу. "Юлії Володимирівні вистачає того, що держава вже призначила слідчих та суддю, які разом фальшують справу. Тому вона хоче, щоб саме лікар, якому вона довіряє, надав їй об'єктивну інформацію про причини погіршення її здоров'я", - додала вона.
Не виключає спроби фізичного знищення владою Юлії Тимошенко її найближчий соратник Олександр Турчинов. На його думку, президент Віктор Янукович і адміністрація президента поставили завдання провести політичну розправу над лідерами опозиції. За його словами, влада робить усе не лише, щоб дати максимальний термін ув'язнення представникам опозиції, але й щоб повністю прибрати їх з політичної арени, а відтак не можна виключати й спроби фізичного знищення.
Турчинов пояснив, що Юлія Тимошенко спеціально подавала закриті заяви до суду з проханням допустити до неї особистого лікаря, і лише після того, як в такому проханні було відмовлено, вони змушені були публічно звернутися до суду. Він також підкреслив, що Тимошенко ніколи не буде пов'язувати стан свого здоров'я з питанням зміни запобіжного заходу. "Вона ніколи не буде вимагати звільнити її з ув'язнення через стан здоров'я, тому що взагалі вона там незаконно перебуває", - наголосив Турчинов.
Водночас один із суддів Печерського райсуду вважає, що Тимошенко імітує хворобу, щоб "розжалобити публіку". "І чим не варіант - імітувати хворобу, та ще з якимись загадковими синцями від лопнувших судин", - зазначає цей суддя. "Адже незаангажовані медики, обстеживши пацієнтку, дадуть об'єктивну картину. А близький до Юлі лікуючий лікар, пошептавшись, поставить інший, "потрібний" діагноз, робитиме страшні очі і лякатиме народ близькою смертю узниці СІЗО", - йдеться у статті газети "Сегодня".
Омбудсмен Ніна Карпачова закликає суд дозволити медичне обстеження екс-прем'єра Юлії Тимошенко її особистим лікарем. Вона звернулася із відповідним листом до судді Печерського райсуду Києва Родіона Кірєєва, в якому посилаючись на статтю 284 Цивільного кодексу України про право вибору лікаря, попросила про допуск особистого лікаря до Юлії Тимошенко. Якщо судом не буде знайдено підстав для задоволення цього клопотання, омбудсман пропонує включити особистого лікаря Тимошенко на паритетних засадах до складу комісії міністерства охорони здоров'я на чолі з заступником міністра Раїсою Моїсеєнко.
За словами Тимошенко, їй потрібен негайний аналіз крові, який дасть можливість встановити причину погіршення здоров'я, адже у разі обстеження провладними лікарями виникає ризик оприлюднення діагнозу. Крім того, під час зустрічі з представниками омбудсмана екс-прем'єр заявила, що не збирається використовувати результати медичного обстеження як аргумент для зміни запобіжного заходу, а застосує винятково для своєчасного і кваліфікованого лікування.
На думку спікера Володимира Литвина, Юлія Тимошенко має конституційне право на медичне обстеження відповідно до тих норм і правами, які діють в Україні. "Я переконаний, що на перше місце треба ставити здоров'я, а потім вже виходити з тих правил і процедур, які необхідно забезпечити", - зазначив він.
У будь-якому разі влада грає з вогнем, адже лише сам арешт катастрофічно вплинув на міжнародний імідж України. Можна лише припустити, чим обернеться скандал навколо можливого отруєння. Звичайно, другої помаранчевої революції, як це було в 2004 році не буде, як би цього не хотілося Юлії Тимошенко та біло-сердешним загалом. З іншої сторони, як би страшно це не звучало, але мертві герої ще більш небезпечні, ніж живі.
http://postup.brama.com/usual.php?what=72269

РІВЕНЬ І ЯКІСТЬ ЖИТТЯ

ЕВРО-2012 ДАЕТ ЗАРАБОТОК СТРОИТЕЛЯМ, А ДЕМОГРАФИЯ И ЭКОЛОГИЯ ВЫВОДЯТ РЕГИОН В АУТСАЙДЕРЫ
Виктория Гончарова, "Донбасс", 20.08.2011, Донецкая обл.
Донецкая область - в лидерах по уровню материального достатка и ситуации на рынке труда. Но...

 …При этом пятый раз подряд за последние годы - в откровенных аутсайдерах по уровню человеческого развития в рейтинге всех регионов страны (27-е место). Такую информацию в четверг озвучила зам. начальника Главного управления статистики в Донецкой области Лариса Мишина, подводя итоги полугодия. Тянут вниз: демографическая ситуация, условия проживания населения и состояние окружающей среды.
На человека приходится килограмм выбросов в день
Всего за шесть месяцев донбассовцев стало на 17,5 тысячи меньше.  Причем исключительно из-за превышения числа умерших (36,9 тыс.) над родившимися (19,2 тыс. детей), в то время как на постоянное место жительство к нам приехали почти шесть тысяч человек.
Портит здоровье людей, а значит, и сокращает жизнь, экология. Такую цену мы платим за лидерство в промышленности и металлургии.
- Более чем в полтора раза выросли инвестиции в основной капитал этих комплексов. В финансировании природоохранных мероприятий какие-то подвижки есть, но на фоне общих показателей по загрязнению они мизерные, - отмечает  Лариса Мишина.
В год на одного жителя приходится 357 килограммов выбросов, включая исходящие от транспорта: почти кило в день - это больше, чем потребление людьми, например, того же мяса. Более четверти всех загрязняющих атмосферу веществ приходится на угольную промышленность, 29% - на меткомплекс и 37% - у электроэнергетики. Это  763,5 тысяч тонн, отправленных в воздух за полугодие, или на 12% больше по сравнению с 2010-м. В основном, такие показатели связаны с большей загрузкой предприятий области.
- Вместе  с тем по сравнению с докризисным периодом объем продукции меньше на 9,3%. Нас отбросило на пять лет в развитии. Впервые за последние несколько лет хронического отставания положительная динамика в угольной промышленности - добыча рядового угля больше на 16,6%, - констатирует аналитический обозреватель Главного управления статистики в Донецкой области Лариса Гонтарь.
Зарплата у угольщиков в последние месяцы одна из самых высоких. Но чтобы достойно содержать свою семью, шахтеры идут на неимоверный риск. Годовой уровень производственного травматизма у них в пять раз выше среднего показателя по области (20 пострадавших на 1000 работников). Таких за прошлый год 2908 человек, а еще 74 погибли.
Пенсионеры и бюджетники беднеют
Пятое место в рейтинге регионов Донецкая область занимает по уровню безработицы  - плюс семь процентов к прошлому году, или более 56 тысяч человек, обратившихся в центр занятости с января.На каждое свободное рабочее место, которых 5,6 тысячи, претендуют шесть человек.
- Эта цифра может увеличиться уже осенью. Сейчас время сезонных работ  - на пляжах, в торговле и т. д. Конечно, безработица возросла за время кризиса, но и до этого мы наблюдали тенденцию: процесс создания новых рабочих мест не успевает за потребностями, - отмечает Лариса Гонтарь.
У некоторых сельскохозяйственных (в этом году объем продукции в секторе возрос почти на 10%) работников, представителей образования и здравоохранения заработок не достигает  прожиточного минимума в 960 гривен. В общем, на 11% с учетом инфляции и уплаченных налогов возросла средняя заработная плата за первое полугодие - до 2925 гривен и до 3112 в июне. Но это у чуть менее половины занятого населения.
 - Выросли пенсии  - в среднем до 1448 гривен. Однако, если сравнить их с ростом цен на продукты, получается, что люди стали беднее. Почти половина пенсионеров (623,8 тысячи) получают меньше 1000 гривен. То же касается и работников бюджетной сферы, - отмечает Гонтарь. - Больше всего с начала года выросли цены на гречневую крупу, фрукты, растительное масло, рис, сахар, хлеб. Подешевели молоко, овощи, сыр и творог, сливочное масло.
Евро обеспечивает строителей
Еще одним временным улучшением мы обязаны Евро-2012. Благодаря строительству аэровокзального комплекса шахтерской столицы  увеличились инвестиции в авиационный транспорт и составили  569,2 млн. грн., в строительство взлетно-посадочной полосы Международного аэропорта "Донецк" вложили 385,5 млн., в железнодорожный транспорт - 368,2 млн.  Обновили подвижной состав автомобильного и горэлектротранспорта на 117 млн. На строительство и переоборудование  гостиниц ушло в четыре раза больше средств - 103, 9 млн, на спортивные объекты на 40% больше, чем в 2010-м - почти 113 млн.
 - Пройдет Евро, и многие из фирм могут снова вернуться к отрицательным показателям. И дело не в том, что нет потребности в перевооружении и реконструкции. В этом плане потенциал хороший, но нет платежеспособных заказчиков, - говорят специалисты управления статистики.
Например, инвестиции в жилищное строительство по сравнению с первым полугодием 2010 года уменьшились почти на 30%. А в эксплуатацию введено чуть более 70 тысяч квадратных метров общей площади жилых домов - в 3,6 раза меньше по сравнению с докризисным периодом.
Для России - сладости и металл
Объем экспорта товаров из области за первое полугодие вырос почти на 45%. Самый крупный наш партнер - Российская Федерация. Именно туда направлено 63% областного экспорта кондитерских изделий, 70% машиностроительной продукции и 71% - изделий из черных металлов. Второе место у Италии - туда ушло товаров на 1,2 миллиарда долларов, в основном это полуфабрикаты углеродистой стали и чугун. Значительно потратились на нашу продукцию Турция, Ливан, Индонезия и Польша. Вместе с тем, замедлилась динамика экспорта в азиатские страны.
Тяжелые будни легкой промышленности
Легкая промышленность - самая упадочная из всех в регионе. Производство сократилось на 22,4%. Отрасль продолжает работать на давальческом сырье. Своего мало или вовсе нет. Например, тех же тканей для швейных предприятий - хлопок просто не выращивается. Отрасль теряет производственный потенциал, кадровый, у людей низкая зарплата. А ведь эта сфера с быстрым оборотом капитала, большим количеством мест для женщин могла бы, как и несколько лет ранее, обеспечивать 7% общего объема производства и реализации продукции.
http://donbass.ua/news/economy/2011/08/20/evro-2012-daet-zarabotok-stroiteljam-a-demografija-i-jekologija-vyvodjat-region-v-autsaidery.html

ЗБЕРЕЖЕННЯ ДОВКІЛЛЯ

ДНЕПРОДЗЕРЖИНСК ГОТОВЯТ К "МАСШТАБНОМУ" ЭКОЛОГИЧЕСКОМУ СПАСЕНИЮ
"Лица", 22.08.2011, Днепропетровская обл.
В 2012 году начнет работу система комплексного экологического мониторинга города Днепродзержинск.

 Осенью 2012 года начнет работу система комплексного экологического мониторинга города Днепродзержинск, поселков Таромское и Сухачевка, территории зоны влияния хвостохранилищ бывшего ПО «ПХЗ». Автоматическая современная система позволит четко отслеживать и анализировать выбросы предприятий в атмосферу, сбросы в водные объекты и образование отходов. Такая система - это возможность точного и жесткого контроля за соблюдением норм природоохранного законодательства. Об этом сообщил глава облгосадминистрации Александр Вилкул во время рабочей поездки в Днепродзержинск, информирует сайт Днепропетровской облгосадминистрации.
Реализацию проекта "Создание системы комплексного экологического мониторинга города Днепродзержинск, поселков Таромское и Сухачевка, территории зоны влияния хвостохранилищ" начато в рамках Программы по обеспечению экологической безопасности г. Днепродзержинска и улучшению социальной защиты населения на 2010-12 гг. Программа была принята Правительством по инициативе Александра Вилкула в прошлом году и на ее финансирование в 2011 году утверждено 13 млн грн.
 "Экологическая ситуация в Днепродзержинске - это проблема № 1 для города. Мы ее решаем, объединив усилия центральной, областной и местной власти. В городе будут установлены 6 специальных автоматизированных постов для контроля за воздухом, водными объектами, почвой, радиационной и химической ситуацией. Информация с датчиков-постов будет собираться и передаваться в автоматизированный центр. По этим данным мы сможем оперативно реагировать на изменения в экологической ситуации и определять, какое из предприятий является его причиной. Используются уникальные разработки корпорации "Укратомприбор". Данная система - это возможность точного и жесткого контроля за соблюдением норм природоохранного законодательства", - сказал Александр Вилкул.
Введение Системы в эксплуатацию планируется осенью 2012 года. Стоимость этого проекта - 4,6 млн грн., из которых 1,7 млн грн. потрачено в 2010 году, еще 1,7 млн грн. будет потрачено до конца 2011 года.
Кроме того, в рамках Программы по обеспечению экологической безопасности г. Днепродзержинска и улучшению социальной защиты населения на 2010-12 гг, в этом году будет начата рекультивация шламонакопителя в балке Ясиновая, где находятся отходы предприятия "ДнепрАзот" - зола и сернистые соединения. На работы в 2011 году уже выделено 7,5 млн грн. (всего необходимо 25,3 млн грн). "За два-три года планируется устранения этого источника химического загрязнения и техногенной угрозы подтопления", - отметил Александр Вилкул.
Губернатор Днепропетровщины подчеркнул, что вышеназванная  Программа - одна из двух госпрограмм, которые начали действовать в 2010-м году.
Вторая программа предусматривает приведение в безопасное состояние урановых объектов Приднепровского химического завода. Она предполагает обеспечение физической защиты и охраны объектов, мониторинг состояния внутри и вокруг них, а также частичную рекультивацию хвостохранилищ. На период с 2010 по 2014 год на финансирование Программы запланировано 84 млн грн. из госбюджета. В 2010 году выделено 13,3 млн грн., которые потрачены на мониторинг, охрану и проектирование работ по рекультивации. На 2011 год для продолжения работ предусмотрено в госбюджете 20 млн грн., из которых в соответствии с графиком оплаты уже получено 6 млн грн.
В 2011 году в рамках этой программы запланирована сдача в эксплуатацию первой очереди цеха дезактивации, введение в действие поста мониторинга гидрологического состояния на р. Коноплянка, перепрофилирование 2-й очереди хвостохранилища "Сухачевське" и приобретение 3 метеорологических постов контроля аэрозолей.
 "Проекты и мероприятия, которые с помощью государства начаты в Днепродзержинске, - часть масштабной экологической программы, которая работает в области. Наша задача - получить ощутимый эффект от внедренных программ. Люди должны почувствовать реальное улучшение экологии в регионе", - отметил Александр Вилкул.
Справка
Более 16% общегосударственных вредных выбросов в окружающую среду происходит в Днепропетровской области. Это второе место в Украине после Донецкой области. Около 70% выбросов приходится на Днепропетровск, Днепродзержинск и Кривой Рог. Днепродзержинск занимает второе место среди самых загрязненных промышленных городов Украины (первое место - Мариуполь).
В рамках Региональной экологической программы поставлена задача к 2015 году сократить на 30% объем вредных выбросов в окружающую среду. Основной акцент сделан на 25 крупных предприятий, преимущественно горно-металлургического комплекса и энергетики, суммарный выброс которых в окружающую среду составляет 97% (6 из 25-ти предприятий находятся в Днепродзержинске: "ДМК им. Дзержинского", "ДнепрАзот", "Баглейкокс", "Днепродзержинский коксохимический завод", КПП Днепродзержинского горсовета "Горводоканал").
В рамках реализации данной Программы эти предприятия только за первый квартал текущего года вложили в экологические мероприятия 200 млн грн., что почти в полтора раза больше, чем в первом квартале прошлого года.
По инициативе губернатора Александра Вилкула Днепропетровская область присоединилась к Инициативе Глобального Договора ООН, важнейшими составляющими которой является внедрение европейских экологических стандартов на производстве.
http://www.litsa.com.ua/news/own/2018/dneprodzerzhinsk-gotovyat-k-masshtabnomu-ekologicheskomu-spaseniyu.htm

ДЕМОГРАФІЯ

НАСЕЛЕННЯ ХМЕЛЬНИЧЧИНИ ПРОДОВЖУЄ СКОРОЧУВАТИСЯ
Анастасія Бережна, "Є народна газета", 22.08.2011, Хмельницька обл.
Станом на 1 липня чисельність населення Хмельницької області становила один мільйон 324 тисячі осіб.

 Такі дані наводить Головне управління статистики в Хмельницькій області. Зокрема, за шість місяців цього року чисельність населення скоротилась на 2,9 тисячі осіб, що в розрахунку на 1000 наявного населення становило 4,5 особи.
Зменшення населення відбулось виключно за рахунок природного скорочення - 3614 людей, водночас зафіксовано міграційний приріст населення - 671 особа.
Порівняно з січнем-червнем минулого року обсяг природного скорочення збільшився з 5,3 до 5,5 особи у розрахунку на 1000 наявного населення. Природне скорочення населення спостерігалось в усіх районах області та у містах Славуті і Шепетівці.
Природний рух населення області за шість місяців цього року в порівнянні з відповідним періодом минулого року характеризувався зменшенням народжуваності (з 10,8 народжених на 1000 жителів до 10,2). Рівень смертності також скоротився (з 16,1 померлих на 1000 жителів до 15,7).
http://ye.ua/news_6279.html

*                                 *                              *

Повнотекстовий огляд регіональної преси. До випуску ввійшли матеріали, які з’явилися на шпальтах і сайтах обласних та міських газет, а також регіональних інтернет-видань України по 25 серпня 2011 року включно.
Зауваження та пропозиції можна надсилати за адресою:
nekrasova@rada.gov.ua
або телефоном:  255-23-94,
Некрасовій Олені Станіславівні.


© Апарат Верховної Ради України
Інформаційне управління
Відділ інформаційно-бібліотечного забезпечення