|
Випуск 50, 22 липня 2011 р. |
ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ
ГОСТРІ ПИТАННЯ ДЛЯ МІНІСТРААДМІНІСТРАТИВНА РЕФОРМА
Степан Сербінов, «Одеські вісті», 21.07.2011
«Конкретна відповідь на це запитання в залі не прозвучала».ТАБАЧНИК ГОТУЄТЬСЯ ВЛІТКУ
Віталій Непомнящий, «Лицо», 20.07.2011, Дніпропетровська обл.
Найпрестижніші вузи країни залишили без держзамовлень. На черзі школи, які можуть залишитись без фінансування.
АДМИНИСТРАТИВНАЯ РЕФОРМА: ЭТАПЫ БОЛЬШОГО ПУТИРЕГІОНАЛЬНА ВЛАДА
Аркадий Генкин, «Время»,20.07.2011, Харьковская обл.
Итоги первого этапа административной реформы и ее второй этап обсудили Президент и министр.ТЕРНОПІЛЬЩИНУ НЕ РОЗФОРМУЮТЬ, АЛЕ ЛИШИТЬСЯ 3 РАЙОНИ
Жанна Попович, «Номер один», 20.07.2011, Тернопільська обл.
Дорадча рада прийняла заяву щодо концепції реформ адміністративно-територіального устрою та місцевого самоврядування.
СВЯЗИ СТАРЫЕ, А ВОЗМОЖНОСТИ — НОВЫЕСИТУАЦІЯ В КРИМУ
Л.Богданова, «Крымские известия», 20.07.2011
Нынешнее правительство автономии одним из первых заключило соглашение о международном межрегиональном сотрудничестве с Бургасской областью Республики Болгарии.«СДЕЛАТЬ ДОHЕЦКУЮ ОБЛАСТЬ КОМФОРТHОЙ ДЛЯ ПРОЖИВАHИЯ И ТРУДОВОЙ АКТИВHОСТИ» - ГЛАВHАЯ ЗАДАЧА ГУБЕРHАТОРА АHДРЕЯ ШИШАЦКОГО
«Приазовский рабочий», 20.07.2011, Донецкая обл.
Встреча губернатора с представителя СМИ.У ЦЕНТРІ УВАГИ – ЗЕМЕЛЬНА РЕФОРМА
«Зоря Полтавщини», 20.07.2011
Підсумки роботи за перше півріччя 2011 року.
«СТАБИЛЬНОСТЬ УЖЕ ЕСТЬ, НО ПРОБЛЕМ ЕЩЁ МНОГО»ОБГОВОРЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА
Николай Филиппов, «Крымская правда», 20.07.2011
Интервью спикера парламента АР Крым Владимира Константинова.
ГЕННАДІЙ ЗУБКО: «ЖИТОМИРЩИНІ ПОТРІБНА РЕФОРМА, А НЕ СКОРОЧЕННЯ ЛІКАРІВ ТА ЛІКАРЕНЬ»ЕКОНОМІКА
«Житомир Ньюс», 21.07.2011
Мова йде про ухвалені в другому читанні Верховною Радою України законопроекти про охорону здоров'я.ГРИГОРІЙ ШАРИЙ: «РИНОК ЗЕМЛІ ОСТАТОЧНО ПОВЕРНЕ СЕЛЯНИНА ДО ЗЕМЛІ Й ДОЗВОЛИТЬ ЙОМУ ВІДЧУТИ СЕБЕ ЇЇ ПОВНОЦІННИМ ВЛАСНИКОМ»
Надія Діденко, «Вечірня Полтава», 20.07.2011
«Якщо закон «Про ринок землі» виконуватиметься у тих положеннях, які на сьогодні є в проекті, він діятиме на користь селян».«ПЕНСИОННОЙ РЕФОРМЫ В УКРАИНЕ НЕТ»
А.Белый, «Днепр вечерний», 20.07.2011, Днепропетровская обл.
Народный депутат Украины Наталия Королевская ответила на вопросы журналистов.
СЕЛО ЗАЧЕКАЛОСЯ НА ІННОВАЦІЇТОЧКА ЗОРУ
Іван Гаврилович, «Галичина», 21.07.2011, Івано-Франківська обл.
На порядку денному — здійснення земельної реформи.ХАРКІВЩИНА ЗБИРАЄ НАЙКРАЩЕ В УКРАЇНІ ЗЕРНО
Тетяна Огородня, «Слобідський край», 21.07.2011, Харківська обл.
Аграрії Харківської області подолали рубіж в 1 мільйон тонн урожаю озимих зернових.
КОМУ НУЖНЫ ПРОВОКАЦИИ С РУССКИМ ЯЗЫКОМ?ПЕРСОНАЛІЇ В ПОЛІТИЦІ
Виктор Вереникин, «Вечерний Мариуполь», 20.07.2011, Донецкая обл.
«Оптимальным решением в настоящее время является признание русского языка вторым государственным».
МУСТАФА ДЖЕМІЛЄВ: «ВІКТОР ЯНУКОВИЧ КЛИКАВ МЕНЕ В КОАЛІЦІЮ В ОБМІН НА ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМ КРИМСЬКИХ ТАТАР»
Ольга Читайло, «Високий замок», 20.07.2011, Львівська обл.
Інтерв’ю голови кримського Меджлісу.
ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ
ГОСТРІ ПИТАННЯ ДЛЯ МІНІСТРА
Степан Сербінов, «Одеські вісті», 21.07.2011
«Конкретна відповідь на це запитання в залі не прозвучала».Минулого вівторка Одеську область відвідав міністр аграрної політики і продовольства України Микола Володимирович Присяжнюк.
У супроводі виконувачки обов’язків голови облдержадміністрації Наталі Чегодар і начальника Головного управління агропромислового розвитку ОДА Анатолія Новаковського міністр ознайомився з особливостями технологічного процесу з виготовлення устаткування для ветеринарної медицини у ТОВ «Ветприлад», побував на збиранні ранніх зернових культур у дослідному господарстві «Покровське» Біляївського району.
Микола Присяжнюк також ознайомився з організацією процесу приймання і обробки зерна нового врожаю на одному з підприємств «Укрелеваторпрому».
Але головною метою візиту міністра була зустріч із аграріями області, обмін думками за найактуальнішими проблемами сьогоднішнього села. З них Микола Присяжнюк виділив дві: завершення земельної реформи і перебіг збирання ранніх зернових і зернобобових культур цьо¬го року.
На нараді було оголошено вітання Президента України Віктора Януковича хліборобам Одеської області з намолотом другого мільйона тонн зерна.
У ньому говориться, що, «незважаючи на складні природні умови, досягнення цього результату є свідченням умілої організації праці й повної самовіддачі».
А от і реальні факти, що підтверджують цю високу оцінку. Хлібороби області цього року мали забрати врожай ранніх зернових і зернобобових культур із площі 947,1 тис. гектарів. 156 тис. гектарів було відведено під ріпак. Незважаючи на тривалі опади, що подекуди супроводжувалися градом і ураганним вітром, жнива наближаються до завершення. І, за словами Анатолія Новаковського, будуть завершені вже до кінця цьо¬го тижня.
А у вівторок до фінішу підійшли одинадцять районів. За оперативним даними, найвищої врожайності зернових домоглися аграрії Арцизького ра¬йону – 35,4 центнера з гектара. По 34,8 центнера одержують у Кілійському районі, по 33 центнери – у Саратському.
А в середньому по області цей показник становить 27,4 центнера, зокрема озимої пшениці 31,4, озимого ячменю – 27,8. Середня врожайність на 2,2 центнера перевищує торішні результати. Саратці встановили і другий, рекордний показник: намолотили понад 200 тис. тонн зерна. Наближаються до такого намолоту і у Білгород-дністровському районі.
Погода могла згубно вплинути не тільки на терміни жнив, але й на якість зерна. Але селяни витримали й це випробування. Лабораторні аналізи показали, що 55 відсотків зібраної озимої пшениці відповідають вимогам стандарту для продовольчого зерна.
Чи міг бути врожай вищим? Виявляється, міг, навіть всупереч стихійному лиху. Але для цього, по-перше, треба було вести сівбу тільки високоякісним насінням. Працюючі в області понад сто насінницьких господарств виробляють майже 250 тис. тонн цієї продукції, що вдвічі перевищує потреби аграріїв Одещини. Але біда в тому, що фінансові затруднення не дають сільгоспвиробникам змоги закуповувати насіння в достатній кількості.
Друга проблема – недотримання сівозмін. Про це сказав і міністр, вказавши на те, що до порад учених в області не завжди прислухаються. Відповідь на питання лежить на поверхні: тактику диктують не наукові розробки, а ціни на зерно й іншу продукцію рослинництва. Поки що потреби ринку змушують хліборобів розширювати площі під ріпак і соняшник.
На зустрічі говорили про продовольчу безпеку країни, про необхідність придбання достатньої кількості зерна Аграрним фондом, якому з цією метою виділена величезна сума бюджетних коштів. Але закупівля йде повільно, є підстави для занепокоєння щодо виконання доведених завдань.
Гостра критика на нараді прозвучала на адресу начальника Одеського відділку Аграрного фонду Віталія Арикова, який виконав доручене лише наполовину.
– Нам треба припинити лиху славу, яка склалася навколо цьо¬го фонду, – зауважив міністр. – Доведені завдання мусять бути неодмінно виконані.
Про наявні проблеми в аграрному секторі говорили у своїх виступах директор ТОВ АФ «Кодима» Кодимського ра¬йону Микола Сорочан, його колега з господарства «Перемога» Овідіопольського району Олексій Яковенко та інші.
Головна тривога селян – формування цін на озиму пшеницю та інші продовольчі культури, наведення ладу із квотами щодо експорту зерна за кордон.
Ще більше питань викликала тема завершення земельної реформи. Нинішні її результати мало кого задовольняють. Аграрії говорять відверто: ця так звана реформа призвела до руйнування села. Люди полишають свої домівки в пошуках заробітку. Найчастіше вони рушають до далекого зарубіжжя. І що ж у підсумку?
– Щорічно з карти країни зникає 15 – 18 населених пунктів, – констатував Микола Присяжнюк.
Питання стоїть і про порятунок української нації. Це величезна політична й соціальна проблема. Чи допоможе її розв’язати Закон «Про ринок землі»? Багато жителів області дають негативну відповідь. Прозвучала вона і в низці виступів. За словами міністра, усі заперечення будуть вивчені і, в разі потреби, внесені вготовані законопроекти щодо вдосконалення землекористування в країні.
Але одну пораду присутні сприйняли з розумінням. Це рекомендація не поспішати селянам розставатися зі своїми земельними паями. З роками вони дуже стрімко підвищаться в ціні. А з іншого боку, люди просто бояться, що на їхніх полях з’явиться закордонний господар. Згідно зі згаданим законом, земля сільськогосподарського призначення продаватися іноземцям не буде. Але представники села до наради й після її закінчення розповідали, що по північних ра¬йонах області вже роз’їжджають емісари закордонних покупців з великими сумами грошей, які пропонують здійснити операцію. Вони запевняють, що юридичний бік придбання землі «беруть на себе». Ось так!
Тож потрібна особлива пильність. Розрахунок ділків на те, що господарями земельних паїв здебільшого є люди літнього віку, – мовляв, їх легше обдурити, – не мусить виправдатися. У цьому питанні селяни сподіваються на захист сільських рад, інших органів місцевого самоврядування, виконавчої влади.
Зняття ембарго на продаж землі сільгосппризначення з початку майбутнього року може погіршити ситуацію на селі. Адже нові господарі, цілком імовірно, цілком відійдуть від розв’язання соціальних проблем. Що ж діяти далі? Конкретна відповідь на це запитання в залі не прозвучала.
http://izvestiya.odessa.gov.ua/index.php?go=Newspaper&in=view&id=22142ТАБАЧНИК ГОТУЄТЬСЯ ВЛІТКУ
Віталій Непомнящий, «Лицо», 20.07.2011, Дніпропетровська обл.
Найпрестижніші вузи країни залишили без держзамовлень. На черзі школи, які можуть залишитись без фінансування.Декілька днів тому речники Міносвіти повідомили, що, зокрема, держзамовлення на журналістів зменшено в Дніпропетровському НУ імені Гончара, Київському нац. університеті імені Шевченка, Східноукраїнському НУ імені Даля, Львівському НУ імені Франка, Харківському НУ імені Каразіна, Донецькому, Запорізькому та Ужгородському національних університетах. На десерт відомство Табачника скоротило бюджет і для традиційно «нелюбих» Табачнику «вишів». Серед них – Острозька академія, Київський політехнічний інститут. І нарешті Школа журналістики Національного університету «Києво-Могилянська академія».
За словами директора Могилянської школи журналістики Євгена Федченка, могилянська та інші магістерські програми НаУКМА повністю залишилися без держзамовлення! «Про припинення фінансування міністерство повідомило вже після завершення прийому документів від абітурієнтів»,– зауважив Євген Федченко.
«Нам надіслали рівно 0 місць. При тому, що подалося на програму 60 людей і тепер багато хто з них навряд чи зможе платити 19 тисяч гривень на рік», – додав директор Могилянської школи журналістики.
Відомство Табачника, чомусь, назвало діяльність Могилянки заангажованою та зазначило, що академія – єдиний в Україні вищий навчальний заклад, який майже не здійснює й не здійснював підготовку фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста. І дарма, що дипломи «Могилянки», чи нє єдині українські, що високо котуються в США та Європі. Тепер вузу, що працює за системою, прийнятою у США та Західній Європі, пропонують перейти на самофінансування...
У Дмитра Табачника є ще одне ноу-хау – зробити загальноосвітні школи повноправними розпорядниками власних коштів. Але освітяни ставляться до таких ідей без особливого оптимізму. Значна частина шкіл вже мають власні бухгалтерії та рахунки, але від цього краще в школах не стає.
«Все робиться за рахунок батьків: ремонт приміщення, купівля гардин для класів, підручники... – тому всі розмови про самостійність шкіл переслідують дві цілі. Перша – це піар на голому місці. І друга – замаскована спроба урізати і без того мізерне фінансування шкіл, – вважає екс-директор 102 школи в Краснопіллі Олексій Шепель. – Школа – це державна установа і головним спонсором повинна бути дер-жа-ва».
Ще важче уявити собі сільську школу, яка сама заробляє кошти, і повноправно ними розпоряджається. «Звісно в різних селах може бути різна ситуація. Але якщо підвести до загального знаменника, то все виглядає приблизно так: зарплата у вчителів мізерна, бібліотек давно немає, а для педагога єдина можливість отримати додаткові кошти – це власні городи», – розповідає колишній сільський вчитель, математик Світлана Денисюк. Тож замість того, щоб сіяти вічне – вчителі на селі сіють, а вірніше – саджають городи.
І сільський директор з сапкою та вилами – видовище вже звичне.
Цифра
На 30% скоротилася чисельність бюджетних місць у дніпропетровських вузах. Найбільше – в Метакадемії: чисельність майбутніх металургів зменшилась на 74 бюджетника.
В селах освітяни Табачнику давно не вірять. Благочинний Солонянського району священик УПЦ КП Микола Марчук, який 10 років очолював Наглядову раду 2-ї Солонянської школи, припускає: суть фінансових «реформ» Табачника може бути спрямована ще й на те, щоб менші школи позакривати. Щоб вони самоліквідувалися. «Очевидно в селах, де мало дітей і немає підприємств, школи живуть за рахунок сільрад, то звичайно в умовах самофінансування вони будуть поставлені на грань виживання. А от для міських, приватних шкіл, ліцеїв з їх більшими можливостями відкриття особистих рахунків – це вихід», – вважає Микола Марчук.
Всі без виключення співрозмовники погоджуються в головному – так звані реформи Табачника у своїй суті мають совковий підхід до проблем навчання і виховання. І все позитивне, що починалося в освіті, наприклад, тести – завдяки новаціям Табачника «щасливо» йде в небуття – на власному досвіді переконуються педагоги. Тож поступове скасування тестів знову дає можливість процвітати хабарникам і всім, хто з ними зв'язаний.
Священик, (до речі колишній вчитель) говорить, що на хабарництві побудована вся система освіти, яку очолює Табачник. І що в школах, нарешті, треба ввести уроки християнської етики, уроки патріотичного виховання... «Але при міністрі Табачнику цього бути не може – бо він за своїми поглядами закостенілий комуніст, ненависник всього українського, українофоб і україножер...Табачником проводиться людиноненависницька політика, він людей не любить, чоловік виріс в не любові, так його виховали», – стверджує отець Микола.
Не знаю, як вам, шановні читачі, а особисто мені сьогодні антиутопія у стилі Оруелла виглядає реальною як ніколи. Вчителі мовчки спостерігають, як відомство Табачника нищить освіту, діячі культури прекрасно розуміють, що їх «культурне» міністерство системно нищить культуру. А кожен дніпропетровець на власні очі бачить лікарні, які «дихають на ладан» і неважко здогадатися ким і навіщо «оптимізується» система охорони здоров'я.
Кстати
С 3 по 5 июля 2011 г. институт имени Горшенина провел опрос на тему: «Проблемы школьного образования».
Как показали результаты, более половины украинцев считают, что сегодня в сфере образования наиболее остро ощутимы нестабильность и недостаточная проработка учебных программ и учебников (58,1%), а также изменение системы оценки знаний учащихся и введение тестирования (55,3%). Слабая материально-техническая база школ беспокоит 43,2% опрошенных. 39,4% полагают, что слабыми местами украинского образования являются материальные проблемы педагогов. 36,3% среди проблем назвали недостаточное внимание воспитанию учащихся, низкую квалификацию педагогов (31,8%), несоответствие образования потребностям общества, работодателя (30,2%). 29,6% считают основной проблемой школы низкое качество образования, взятки, коррупцию (26,9%), недостаток кадров (25,8%), недоступность образования (24,3%). Отсутствием мотивации у педагогов и учащихся взволнованы 8,9% украинцев. Только 2,6% опрошенных полагают, что сегодня в сфере украинского образования проблем нет.
Высокое качество образования, по мнению 73,2%, – главное требование к хорошей школе. 55,2% респондентов назвали главными критериями хорошей школы высококвалифицированный педсостав и хорошее материально-техническое оснащение (50,1%). Бесплатное обучение – важный критерий для 42,8% опрошенных. Гарантия поступления выпускников данной школы в ВУЗ является главным требованием к школе у 41,3%, возможность дополнительных развивающих занятий – у 30,2%, хорошо поставленная в школе воспитательная работа – у 27,4% респондентов, уважительное отношение к ученикам – у 26,8%. Для 25,3% крайне важна безопасность в школе. Требования к качеству спортзала и наличию спортивных секций выдвигают 8,3% украинцев.
42,8% при выборе школы наиболее важным считает отзывы о преподавателях этой школы от соседей, знакомых, родственников. На специализацию школы или наличие в ней специализированных классов обращают внимание 40,2%. 33,4% ориентируются на удобное расположение школы. Высокий процент поступающих в ВУЗы, как критерий, важен для 29,2%, а 29,0% придают значение авторитету школы. 28,1% привлекает дешевизна обучения. Отдать ребенка в школу, в которой раньше учились сами, предпочитают 8,2%.
53,9% считают, что при принятии изменений в сфере школьного образования государство руководствуется экономическими факторами. 42,3% полагает, что влияют местные условия и внедрение прогрессивных методик образования (41,4%).
По мнению 34,1%, государством учитывается соответствие получаемого образования международным стандартам, кроме того, материально-техническая база школ – по мнению 32,2%, наличие квалифицированного педсостава и учебных программ – по мнению 29,2% респондентов. 19,6% полагает, что государство учитывает общественное мнение и мнение родителей, а 17,2% считают, что психологическую готовность детей к школе.
http://www.litsa.com.ua/articles/3276/tabachnik-gotuietsya-vlitku.htmАДМІНІСТРАТИВНА РЕФОРМА
АДМИНИСТРАТИВНАЯ РЕФОРМА: ЭТАПЫ БОЛЬШОГО ПУТИ
Аркадий Генкин, «Время»,20.07.2011, Харьковская обл.
Итоги первого этапа администра¬тивной реформы и ее второй этап обсудили Президент и министр.Несколько дней назад в Крыму прошла встреча президента Украины Виктора Януковича и министра юстиции Александра Лавриновича. На встрече были подведены итоги первого этапа администра¬тивной реформы и обсуждался ее второй этап — реорганизация работы территориальных органов исполнительной власти.
По словам Александра Лавриновича, разработка предложений по второму этапу реформы будет завершена осенью. «И на следующий год в государстве должны действовать уже четко определенные направления реализации полномочий всех центральных органов власти, их территориальных органов и местных государственных администраций. 2012 год будет посвящен анализу того, каким образом будут функционировать вновь или реорганизованы органы исполнительной власти», — сообщил министр юстиции. Как известно, он возглавляет рабочую группу по законодательному и институциональному обеспечению реформ, которая указом главы государства от 26 февраля 2010 года была образована при Комитете по экономическим реформам.
Посильное участие в этом процессе реформ решила принять Европейская комиссия, которая в конце прошлого года дала согласие на финансирование нашей административной реформы. В рамках этого проекта в течение 2011—2013 гг. в государственный бюджет Украины должны поступить 70 миллионов евро. Так что первые результаты эта реформа уже принесла.
Сокращение штатов
Старт админреформе Виктор Янукович дал в начале декабря 2010-го. При этом, по мнению президента Союза налоговых консультантов Украины Леонида Рубаненко, относительно отчетливо видели ближайшие шаги преобразований только трое — сам Виктор Янукович, Александр Лавринович и глава Администрации президента Сергей Левочкин. Плюс еще, возможно, премьер-министр Николай Азаров. Потому решение президента ликвидировать ряд министерств и объединение нескольких других даже высших чиновников застало чуть ли не врасплох. После этого в центральных органах исполнительной власти осталось 12 министерств, 27 государственных служб, 13 агентств, семь инспекций, две госадминистрации, одно национальное агентство и одна государственная комиссия, а также два комитета и два фонда. В январе 2011 г. настала очередь реформировать Кабмин. Здесь с 42 до 15 было сокращено количество входящих в структуру аппарата правительства подразделений. В частности, ликвидировали службы премьер-министров, упразднили должности представителей Кабмина в Верховной Раде и Конституционном суде. Не нашлось места в обновленной структуре и ряду отраслевых управлений. Тогда же Виктор Янукович предложил «концентрировать дискуссию вокруг вопроса о том, какой должна быть новая система управления региональным развитием в условиях рыночной экономики, когда большинство экономики находится в частных руках, а экономический рост зависит от инициативы на местах и инвестиционной привлекательности территорий». Президента также интересовало, отвечает ли будущая модель регионального развития стратегической цели Украины вступить в Европейский Союз? Государственному агентству по инвестициям и управлению национальными проектами было поручено определить две-три пилотные области, чтобы в них «отработать модели комплексного экономического развития с использованием механизмов государственного и частного партнерства». Новая модель регионального управления должна быть создана на основе изучения и внедрения в Украине европейского опыта регионального сотрудничества.
«Наша с вами цель — не просто резать по живому, — подчеркнул президент. — Наша с вами цель — создать эффективную систему государственного управления, которая отвечала бы требованиям времени, эффективную вертикаль власти и в центре, и на местах». В то же время глава государства предостерег от перегибов во время проведения реформ. По мнению Виктора Федоровича, реформы в различных сферах могут быть многоступенчатыми и разноскоростными. Однако при этом нельзя допускать отставаний от графика по определенным направлениям. Увы, этот график (если он имеется) известен немногим. Так что трудно сказать, соблюдается ли он. Во всяком случае, ожидалось, что к началу апреля этого года полностью завершится этап реформирования министерств. А уже к маю сложится чёткое понимание структуры облгосадминистраций. Пока что известно, что в типовой структуре ОГА предусмотрено наличие трёх замов председателя — первый заместитель, заместитель и заместитель-руководитель аппарата. «Но это будет компенсировано более высоким статусом директоров департаментов, — сообщил член рабочей группы, губернатор Харьковской области Михаил Добкин, — Эти департаменты планируется создать вместо главных управлений».
В апреле Виктор Янукович подписал указы о сокращении аппарата Администрации президента и Совета национальной безопасности и обороны. Суммарно штаты здесь уменьшились с 740 до 604 человек.
26 мая в Администрации президента состоялось очередное заседание рабочей группы по законодательному и институционному обеспечению реформ. Рассматривались вопросы реформирования территориальных органов исполнительной власти, что, как напомнил Александр Лавринович, станет вторым этапом админреформы. Но, судя по всему, рабочая группа еще не выработала предложений относительно оптимизации системы местных органов исполнительной власти. 31 мая первый заместитель главы Администрации президента Ирина Акимова сообщила, что административная реформа требует «значительных дискуссий… в регионах и, прежде всего, с представителями региональных органов власти и общественных организаций». В общем, «это тема не одного дня».
Быстро такие вещи не делаются
21 июня президент Украины Виктор Янукович выразил уверенность в том, что в Украине уже удалось преодолеть сопротивление проведению админреформы со стороны бюрократов. Президент считает, что эта реформа реализуется успешно. «Уже упорядочены функции ряда министерств и ведомств, убрано их дублирование, состоялось сокращение штатов… Целый ряд полномочий делегируется в регионы».
— Бесспорно, давно уже перезрел вопрос взаимоотношений центра и регионов страны, — говорит Леонид Рубаненко. — Здесь достаточно вспомнить хотя бы давний повод для конфликтов мэров крупных городов и губернаторов соответствующих областей. Нет сомнений в том, что областной центр должен иметь непосредственный выход на Кабмин. Но сегодня это возможно только через облгосадминистрации. В этом смысле, скажем, Харьков ничем не отличается от Чугуева. Но вообще-то губернаторам нужно дать самостоятельности побольше…
Того же мнения яв¬но придерживается и гла¬ва государства. «Новый подход к государственной региональной политике Украины основывается на таких важных моментах, как предоставление местным властям и территориальным общинам права и возможности осуществлять реформы на региональном уровне», — говорит Виктор Янукович, ожидая предложений по оптимизации распределения функций между органами исполнительной власти с ликвидацией «отдельных территориальных органов». Но на данном этапе продолжает существовать некий гибрид бывшей советской системы и созданных за годы независимости структур (как и гибрид экономики, где государственный сектор уже не является основным, но с сохранившимся вмешательством госуправления). В течение оставшихся до августа дней рабочая группа при президенте Украины должна подготовить предложения по реализации второго этапа административной реформы в стране, пересмотру избыточных и дублирующих функций центральной власти. Но всем уже стало понятно, что построение и реализация новой системы государственного управления может занять несколько лет. Впрочем, по мнению одного из самых авторитетных харьковских ученых-юристов, это хорошо. Иначе вся система власти может быть разбалансирована, что чревато большими неприятностями.
http://timeua.info/200711/43867.htmlТЕРНОПІЛЬЩИНУ НЕ РОЗФОРМУЮТЬ, АЛЕ ЛИШИТЬСЯ 3 РАЙОНИ
Жанна Попович, «Номер один», 20.07.2011, Тернопільська обл.
Дорадча рада прийняла заяву щодо концепції реформ адміністративно-територіального устрою та місцевого самоврядування.Минулого тижня у Тернополі під час розширеного засідання Дорадчої ради з питань взаємодії органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади, членів Асоціації органів місцевого самоврядування «Рада Тернопільщини» та регіонального відділення Асоціації міст України прискіпливо, з олівцями у руках обговорили концепцію реформ адміністративно-територіального устрою та місцевого самоврядування.
Перерозподіл областей ¬ від лукавого
– Про роль органів місцевого самоврядування як однієї з найголовніших інституцій демократичного суспільства перед кожними виборами говорять політики, – зазначив голова Тернопільської обласної ради Олексій Кайда. –Та, прийшовши до влади, створюють всі умови, щоб пряме державне управління превалювало над місцевим самоврядуванням, представниками влади, яких обрав народ. На практиці залишається та сама радянська система, президентська вертикаль, надмірна централізація державної влади, яка негативно позначається на розвитку регіонів, є одним із суттєвих проявів суперечливості та недосконалості існуючої територіальної організації влади в Україні.
Країні потрібні реформи у системі місцевого самоврядування, підкреслив політик.
Серед країн колишнього соцтабору першими це зрозуміли поляки і ще у 1999 році провели реформи, з 49 воєводств зробили шістнадцять. І зараз Євросоюз працює безпосередньо з регіонами, зокрема, виділяє гроші на різні соціально-економічні проекти, не питаючи дозволу у Варшави.
– У нас 79% сільських рад глибоко дотаційні, 80% – просто дотаційні, на ногах більш-менш стоять лише обласні центри, всі решта ради виживають, – навів статистику один із розробників концепції адміністративно-територіальної реформи (надалі – АТР), експерт з питань управління територіями Юрій Ганущак (м. Київ).
Площа району має бути така, каже науковець, щоб за 20 хвилин у село приїхали за викликом «швидка» або міліція (рятувальна служба повинна дістатися швидше), дитина добралася до школи.
В Європі давно розроблено та обґрунтовано систему комфортного проживання та компетентного адміністрування – NUTS (коли йдеться про масштаби всієї держави). В Україні всі області, за винятком однієї, підходять під стандарти NUTS-2 (тобто стандарти для регіонів): мають населення від 800 тисяч до 3 мільйонів осіб, лише в одній проживає трохи більше.
– Отож коли ви чуєте, що Тернопільську область потрібно буде розподілити між іншими областями, знайте: це все від лихого. Таке говорять недруги України, які не хочуть, щоб ми увійшли в Європейський Союз. Євросоюз не прийме нас із великими регіонами. Він буде вважати, що це є загроза країні. Відтак перерозподіл на регіональному рівні навіть не розглядається, – зазначив Юрій Іванович.
Адмінреформу планував ще Ющенко?
Насправді ще 29 липня 2009 р. Кабінет Міністрів розглянув та затвердив постанову №900, що містила концепцію «Реформ місцевого самоврядування». І вже на початок 2010 року на сайті Інституту громадянського суспільства було розміщено проекти законів «Про територіальний устрій України», «Про місцеве самоврядування», «Про місцеві держадміністрації» і навіть – зміни до Конституції. Тобто вся нормативна база, щоб розпочати реформи, є, і якби результати виборів були іншими, вважає столичний експерт, вже наступні місцеві вибори провели б на новій основі.
– Має бути реформа територіальної влади, в першу чергу, місцевого самоврядування, а адміністративно-територіальна реформа її складовою. Тобто неможливо внести зміни у місцеве самоврядування, якщо не зроблено змін у територіальному устрої, – каже Ю.Ганущак. – Кожна епоха, кожне суспільство вимагають свій адміністративно-територіальний устрій. У Радянському Союзі він мінявся разів двісті, кардинально – чотири рази, останній за часів Хрущова. Адмінтерустрій – це хребет держави, а у нас він рахітний.
У селах і селищах повинні бути школи, ФАПи, амбулаторії, травмпункти, але лікарні – ні, бо вони належать до значно вищого рівня компетенції утримання. Лікарні повинні розміщуватись на територіях, де проживає не менше 150 тисяч жителів, щоб ті ж хірурги не втрачали кваліфікації.
Без реформ село занепадає
Пояснюючи розроблену концепцію, науковець, мов із рогу достатку, сипав цифрами. Отже, підкреслив він, адміністративні кордони перешкоджають бізнесу розвиватись, мовляв, доведено: саме на території невеликих сільських рад вкрай рідко розміщується дрібний бізнес. Відтак податки платять лише самі працівники сільради – із власних зарплат, адже практично на території жодного села не зареєстровано приватного підприємства чи фірми. «Тільки там, де населення становить понад три з половиною тисячі, тобто знімаються адміністративні бар’єри, бізнес стає рентабельним і з’являються доходи», – зазначив пан Юрій.
Наступне – структура капітальних видатків: тільки у великих селищних радах є гроші на утримання комунального господарства. До речі, за європейськими стандартами, якщо з місцевого бюджету на це виділяється менше 10%, цей бюджет є деградаційним. Тим часом в Україні фактично 95% бюджету йде на зарплату працівникам невеликих сільських рад, відтак про який розвиток можна вести мову.
Щодо інфраструктури села, тільки у населених пунктах із населенням 5 і більше тисяч людей є школа і дитячий садок, якщо менше – чогось одного немає. Більш-менш рівномірно влаштовані заклади культури та здоров’я.
У селах обиратимуть старост
Зараз в Україні налічується 27 тисяч поселень, де немає жодного представника влади, 11 тисяч сільрад, 488 районів та 24 області плюс автономний Крим, міста Київ і Севастополь.
Тим часом розробники концепції реформування пропонують створити 1300–1400 громад і у кожному селі, де живе понад 50 чоловік, вибирати старосту, тобто представника влади. «Він не буде держслужбовцем, тому зможе працювати ще десь, але укладатиме контракт із головою громади і буде отримувати чверть ставки працівника сільради. Староста буде слідкувати, щоб сміття не викидали де не можна, не билися, не займали чужий город, вести первинну обробку документів, наприклад, збиратиме документи у пенсіонерів і везти їх у район. Він є представником громади у селі і села – у громаді, тобто в районі», – пояснює експерт.
Усі сільські старости об’єднуються в раду старост і матимуть дорадчий голос. Рада є допоміжним органом при виконкомі. У разі прийняття щонайменше трьох питань депутати і голова району повинні будуть з ними рахуватись: у разі розгляду питань про землю, бюджет і соціально-економічний розвиток. Розробники впевнені: тоді депутатам не так легко буде розбазарювати землю.
Реформа зруйнує президентську вертикаль
Кількість областей не зміниться, а от районів ледь не вп’ятеро поменшає: планується, що в країні їх повинно буде залишитися не більше ста, однак які розформовувати та яким чином укрупнювати, кожна область вирішить сама.
– Сьогодні закон про органи місцевого самоврядування накладається на закон про місцеві адміністрації, перебирає повноваження і заважає працювати, – зазначив Юрій Ганущак. – Натомість після прийняття концепції кожна бюджетна установа буде фінансуватись виключно з одного бюджету, і тоді у нас не буде, скажімо, об’єднаних податкових інспекцій.
Пояснюючи, як розподілятимуться повноваження між державою та органами місцевого самоврядування, експерт наголосив: «Районні й обласні державні адміністрації матимуть виключно контрольні функції щодо органів самоврядування, але вже не зможуть управляти бюджетом. Натомість обласні і районні ради матимуть свої виконавчі органи. Максимальне бюджетне фінансування передбачено на середню освіту та дитячі садочки, а от кошти на профтехучилища йтимуть зі скарбниці області. Аналогічно з охороною здоров’я: кошти на амбулаторії виділятимуть сільські громади, відтак сільський голова буде зацікавлений, щоб люди не хворіли. А от лікарні й надалі будуть у підпорядковані районів, ніхто нічого закривати не буде, запевнив пан Ганущак, хіба самі райадміністрації. До речі, щодо райадміністрацій. На території кожної громади лишаться тільки осередки, пару робочих місць або філії без статусу юридичної особи, та не органи державної влади. Наприклад, лишиться міліцейська дільниця, але міліціонер не матиме права порушувати кримінальну справу.
Відновлять старі райони – Кременецький, Чортківський, Тернопільський
За новою концепції, на Тернопільщині відновлять райони у колишніх історичних кордонах. «Пам’ятає, як раніше було: райцентр створювали від одного місця ночівлі подорожнього до іншого. Відтак деякі райони будуть лопатися, насамперед ті, що за Союзу створені штучно. Ми пропонуємо не об’єднання сільрад, а розукрупнення районів», – наголосив Юрій Ганущак.
Попередньо на Тернопільщині лишиться тільки три райони – Кременецький, Чортківський і Тернопільський, 38 сільських і селищних громад. Хоча це не остаточно, науковці чекають пропозицій.
– Однак уже не вийде, як цього року: держава забрала півтора мільярди транспортного збору, натомість областям виділила вдвічі менші субвенції, причому її більшу частину віддала на Луганськ, Донецьк – понад 300 млн. грн., – констатує столичний експерт. – Тому у вас і розбиті дороги.
На завершення Дорадча рада прийняла заяву щодо концепції реформ адміністративно-територіального устрою та місцевого самоврядування.
http://www.numberone.te.ua/?page=consult&consultid=1287&sub=0РЕГІОНАЛЬНА ВЛАДА
СВЯЗИ СТАРЫЕ, А ВОЗМОЖНОСТИ — НОВЫЕ
Л.Богданова, «Крымские известия», 20.07.2011
Нынешнее правительство автономии одним из первых заключило соглашение о международном межрегиональном сотрудничестве с Бургасской областью Республики Болгарии.Кроме исторически сложившихся дружеских отношений между нашими регионами, схожести их экономик, ориентированных на курортную и туристическую отрасль, этому способствовала еще и активная позиция Крымского республиканского общества болгар им. П.Хилендарского во главе с его председателем Иваном Абажером.
С октября прошлого года, когда в рамках І Черноморского экономического форума первый заместитель Председателя Совета министров АРК Павел Бурлаков и областной управитель Бургасской области Константин Гребенаров поставили подписи под соглашением о сотрудничестве, не прекращало наполнение этого документа реальным смыслом, реальными делами.
Недавно Бургасскую область посетила сформированная Советом министров АРК и Крымским республиканским обществом болгар им. Паисия Хилендарского делегация в составе 49 человек. Среди них представители Главного управления внешних связей и межрегионального сотрудничества Совета министров АРК, Торгово-промышленной палаты и Союза архитекторов Крыма, Республиканского центра «Спорт для всех», а также ряда известных предприятий автономии: ПАО «Партизан» (Симферопольский район), АО «Электромашиностроительный завод «Фирма СЭЛМА», АО «Пневматика», завод шампанских вин «Новый Свет».
При подведении итогов поездки Павел Бурлаков отметил, что она получилась очень продуктивной. Выполнена главная задача, поставленная Председателем Совета министров АРК Василием Джарты, — определены конкретные направления сотрудничества с Бургасской областью.
Основной итог деловых встреч — возобновление старых связей, но с использованием уже новых возможностей. Для крымских предприятий становится реальным участие вместе с болгарскими партнерами в европейских программах. Вступив четыре года назад в Европейский Союз, Болгария активно пользуется грантовой международной помощью и готова разрабатывать и реализовывать с крымскими коллегами совместные проекты.
Большой интерес для Крыма представляет опыт Болгарии в туристической сфере, а также обустройстве прибрежной территории. В октябре 2011 года в Софии пройдет Международная встреча архитекторов Черноморского региона, на которую получили приглашение и представители автономии, чтобы рассказать о проекте развития Крыма. Кроме того, председатель Палаты архитекторов г. Бургаса Петко Йович предложил помощь в изучении законодательных документов в области архитектуры и градостроительства по модели ЕС.
Вошедшие в крымскую делегацию руководители крупных промышленных предприятий успели наметить план дальнейших шагов по межотраслевому взаимодействию. Например, на «Пневматике» еще с советских времен работают станки с числовым программным управлением, комплектующие для которых поставляла Болгария. К счастью, предприятие это сохранилось, и, как заявил генеральный директор «Пневматики» Николай Васильев, в ходе нынешнего визита он успел договориться о возобновлении поставок, которые позволят восстановить станкостроительный парк.
Болгария известна успехами в области сельского хозяйства. Взаимодействие аграриев — еще одно направление сотрудничества наших регионов.
Интересен также опыт развития в Болгарии малого и среднего бизнеса. Налоговые каникулы и возможность получить безвозвратный грант на реализацию интересного проекта — реалии, в которых работают предприниматели этой страны.
На фоне разговоров, с одной стороны, об европейской интеграции, а с другой — о вступлении в Таможенный союз с Россией, Белоруссией и Казахстаном крымские специалисты с интересом оценивали ситуацию в стране, сделавшей европейский выбор.
Симферополь и Бургас чем-то похожи. Они приблизительно одинаковы по размерам, инфраструктуре. На крымчан произвели впечатление объемы строительства в этом черноморском городе, да и на всем болгарском побережье. А это стало возможно благодаря европейским инвестициям.
Наработки, которые привезла делегация, изучаются Главным управлением внешних связей, министерствами и ведомствами, сообщил журналистам Павел Бурлаков. Коэффициент полезного действия этой поездки, по его мнению, очень высок.
— Достигнута договоренность о подписании уже в этом году (в рамках Международного фестиваля болгарской культуры 23—25 сентября в Судаке, или на ІІ Черноморском экономическом форуме в Ялте в октябре) протокола к Соглашению о межрегиональном сотрудничестве между Советом министров АРК и Администрацией Бургасской области, — сказал он. — Думаю, это позитивно отразится на развитии автономии и позволит ей приобрести необходимый опыт европейского сотрудничества.
Кроме того, Павел Бурлаков отметил роль болгарской общины Крыма в налаживании связей с Болгарией:
— Крым многонационален, и правительство уделяет внимание всем общинам, — сказал первый вице-премьер. — Каждая из них важна и придает многогранность культуре полуострова. Самобытность их не просто должна быть сохранена, но и обязательно развиваться. И, конечно, ценна инициатива болгарского общества, которое активно способствует налаживанию международных связей, развитию экономического, культурного обмена. Мы это поддерживаем и будем поддерживать.
http://www-ki.rada.crimea.ua/index.php/2011-03-13-12-03-27/1312-2011-07-20-08-18-35«СДЕЛАТЬ ДОHЕЦКУЮ ОБЛАСТЬ КОМФОРТHОЙ ДЛЯ ПРОЖИВАHИЯ И ТРУДОВОЙ АКТИВHОСТИ» - ГЛАВHАЯ ЗАДАЧА ГУБЕРHАТОРА АHДРЕЯ ШИШАЦКОГО
«Приазовский рабочий», 20.07.2011, Донецкая обл.
Встреча губернатора с представителя СМИ.В минувший понедельник председатель Донецкой областной государственной администрации Андрей Шишацкий провел свою первую после назначения пресс-конференцию для всеукраинских и региональных средств массовой информации.
Ответственность и приоритеты
Характеризуя социально-экономическую ситуацию, Андрей Шишацкий отметил, что экономика Донецкой области находится на подъеме и опережает всеукраинские показатели. Рост ВВП составляет 16%. Почти на 5 миллиардов долларов экспорт продукции превышает импорт.
Реализован целый ряд серьезных проектов, в числе которых губернатор назвал закрытие мартена на «Азовстали». Объем инвестиций в экономику региона вырос в 1,9 раза.
Председатель ОГА подчеркнул, что считает своей главной задачей «сделать Донецкую область комфортной для проживания и трудовой активности». В связи с этим он обратился к журналистам: «Учитывая то, что средства массовой информации, с одной стороны, являются партнерами, а с другой – критиками власти, я надеюсь, что вы, уважаемые коллеги, будете своевременно информировать власть обо всех процессах, в том числе и негативных, которые происходят в области. Это поможет нам принимать правильные решения».
Говоря о серьезной ответственности, которую возложил на него Президент Украины, доверив Донецкую область – регион, дающий более одной пятой ВВП Украины и каждую вторую тонну чугуна, стали и кокса, - Андрей Шишацкий отметил: «Моя семья, мои дети и родители живут в этой области. И я буду соизмерять свою работу с тем, как живется моим близким, их соседям. Я привык получать информацию из различных источников, и для меня очень важно, как изнутри оценивают работу руководства предприятий, мэров городов, чиновников районов и области».
В своей работе губернатор выделил шесть основных приоритетов и первое место среди них отдал экологии, потому что именно эта проблема «не позволяет области подняться с последних мест в Украине по индексу человеческого развития». Он выделил такие направления, как утилизация отходов, уменьшение выбросов, реконструкция канализационных коллекторов, расчистка рек Северский Донец, Кальмиус и Кальчик, которые, по его словам, «больше похожи на большие коллекторы».
«Нельзя не замечать слона, который находится в комнате. И «слонов» таких у нас много», - процитировал губернатор Барака Обаму, говоря о проблемах, решение которых считает приоритетным. На втором месте после экологии – негативные демографические тенденции. На третьем – реформа ЖКХ, строительство и ремонт дорог. На четвертом – погашение задолженности по заработной плате: если в Украине она снизилась на 32%, то в Донецкой области – на 21% за последние полтора года и составляет сегодня 128 миллионов гривен на экономически активных предприятиях. На пятом месте – решение проблем угольной промышленности и переориентирование денежных потоков с поддержания проблемных шахт на их закрытие. Шестой приоритет – создание новых высокооплачиваемых рабочих мест и привлечение инвестиций: «Без этого мы не обеспечим прироста бюджетов разных уровней, а значит, и достижение всех вышеперечисленных приоритетов».
Сокращать врачей в Мариуполе – глупость
В ходе пресс-конференции Андрей Шишацкий рассказал о планах «поднять на областной уровень специализированную медицину. Больницы областного уровня все-таки выглядят и функционируют лучше, чем больницы в городах и районах».
В связи с этим «Приазовский рабочий» задал вопрос, который сейчас волнует наших врачей: будут ли сокращаться точки узких специалистов в Мариуполе, в результате чего мариупольским пациентам придется ездить в Донецк?
Андрей Шишацкий ответил: «Это абсолютная неправда. Мариуполь – практически полумиллионный город. Что-то уводить оттуда на уровень Донецка – это, по меньшей мере, глупо».
Закрытие школ
Губернатор отметил, что этот вопрос связан с выполнением местных бюджетов, а также с демографией. Например, в Краснолиманском районе 20 лет назад было 300 тысяч учащихся, а сейчас 4 тысячи 300. «До каких же школ мы дойдем, если будем поддерживать ту же сеть, с тем же финансированием, если учеников стало меньше? Я буду взвешенно подходить к этим вопросам и, в дальнейшем, закрытие каждой школы буду рассматривать лично как глава облгосадминистрации».
«Кадровые изменения будут, но не сразу»
Так ответил Андрей Шишацкий на вопрос журналистов о перестановках в аппарате ОГА. Сейчас, согласно закону, все замы бывшего губернатора написали заявления и работают в качестве «и. о.». А новый губернатор считает: «Обладминистрация работает в довольно высоком темпе. Я буду менять людей и функции взвешенно, сначала вникнув в ситуацию».
Претенденты на пост председателя областного совета
Андрей Шишацкий считает, что претендентами на пост председателя областного совета могут стать оба его бывших зама – Коваль и Федорук, а также целый ряд имеющих опыт работы председателей постоянных комиссий областного совета.
О купленном доме и пресс-туре на дачу губернатора
«Я буду пытаться быть доступным», - заявил Андрей Шишацкий и пообещал в дальнейшем проводить пресс-конференции в прямом эфире еженедельно. Новый губернатор еще в прежней своей должности председателя областного совета показал умение уравновешенно, без обид на неприятные вопросы, общаться с прессой. Вот и на этот раз, отвечая на вопрос, правда ли, что он купил дом, и когда намерен в него переезжать, Андрей Шишацкий рассказал: «Дом купил мой сын, он является сотрудником ФК «Шахтер». Переезжать я туда не планирую».
Журналисты не угомонились и напомнили губернатору о его обещании показать свою дачу. Андрей Шишацкий не стал скрывать: «Моя жена как-то отреагировала так, что кто-то будет ходить по дому и заглядывать под кровати – убрано или не убрано. Но я все же приглашу журналистов – при условии не снимать спальню, если она не будет представлять интерес».
До и после «Евро-2012»
До чемпионата Европы по футболу, который будет принимать Донецк, осталось меньше года. Будут ли вовремя выполнены все работы, и что изменится в жизни города после чемпионата? Отвечая на этот вопрос, Андрей Шишацкий подчеркнул, что будет сделано все, что необходимо: стадион, аэропорт, дороги «подтянут». Пока остается вопрос по гостиницам трех- и четырехзвездочным, их недостаточно, поэтому не исключено, что болельщики будут отправляться на проживание в другие города.
«А после «Евро-2012» в Донецке уже запланирован чемпионат мира среди юношей по легкой атлетике, и мы уже практически включились в его подготовку. Это реконструкция Олимпийского стадиона и другие работы. Я думаю, что Борис Викторович (Колесников, вице-премьер-министр Украины – Ред.) задаст темп, и я вижу, что это обязательно нужно и области, и городу Донецку – какие-то крупные спортивные мероприятия для использования аэропорта и гостиниц».
http://www.pr.ua/news.php?new=12994У ЦЕНТРІ УВАГИ – ЗЕМЕЛЬНА РЕФОРМА
«Зоря Полтавщини», 20.07.2011
Підсумки роботи за перше півріччя 2011 рокуНа щотижневій нараді у голови облдержадміністрації Олександра Удовіченка підбивали підсумки роботи головного управління Держкомзему області та роботи галузі тваринництва Полтавщини за перше півріччя 2011 року.
Як доповів начальник головного управління Держкомзему в Полтавській області Григорій Шарий, станом на 18 липня ц.р. площа проінвентаризованих земель населених пунктів складає 200,9 тис. га, або 47,7% до їх загальної площі – 421,1 тис. га. Площа земель несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів складає 288,2 тис. га, з них проінвентаризовано 186,9 тис. га, або 64,9% до їх загальної площі.
Станом на 1.07.2011 р. із загальної кількості населених пунктів області (1850) проведено нормативну грошову оцінку земель 1765, що складає 95,4%.
Щодо видачі державних актів на право власності на земельну ділянку, то станом на 25.06.2011 р. із 346,7 тис. громадян, що отримали сертифікати, 344,3 тис. (99%) оформили державні акти на право власності.
Голова облдержадміністрації Олександр Удовіченко доручив відповідним службам розробити план заходів інформування населення щодо земельної реформи і залучити до цього місцеві засоби масової інформації.
Виконуючий обов’язки начальника головного управління агропромислового розвитку Семен Москаленко доповів, що за січень – червень 2011 року приріст валової продукції тваринництва в усіх категоріях господарств склав 0,1% до показника минулого року. За 6 місяців поточного року в усіх категоріях господарств вироблено молока – 344,1 тис. тонн (обсяги виробництва збільшені на 1,7%), яєць – 311,9 млн. штук (обсяги виробництва збільшені на 4,0%); м’яса реалізовано у живій вазі – 38,2 тис. тонн (приріст до відповідного показника минулого року склав 21,7%). Однак спостерігається певне зменшення поголів’я великої рогатої худоби, свиней та птиці, що утримуються у сільгосппідприємствах та у приватних господарствах. Олександр Удовіченко доручив головному управлінню агропромислового розвитку ОДА постійно вживати заходів щодо недопущення зменшення поголів’я великої рогатої худоби та свиней, а також реалізувати комплекс організаційних заходів, спрямованих на забезпечення стабільних обґрунтованих закупівельних цін на молоко.
У роботі наради взяв участь перший заступник голови обласної ради Володимир Онищенко.
Прес-служба облдержадміністрації.
http://www.zorya.poltava.ua/index.php?rozd=&nomst=3685СИТУАЦІЯ В КРИМУ
«СТАБИЛЬНОСТЬ УЖЕ ЕСТЬ, НО ПРОБЛЕМ ЕЩЁ МНОГО»
Николай Филиппов, «Крымская правда», 20.07.2011
Интервью спикера парламента АР Крым Владимира Константинова.В следующий раз депутаты соберутся в сессионном зале уже осенью. Впрочем, работа в стенах крымского Белого дома продолжается и сейчас. Председатель Верховного Совета автономии Владимир Константинов, отвечая на вопросы «Крымской правды», подвёл итоги прошедшего сезона и поделился планами на будущее.
- Что выполнено из запланированного и чего сделать, не удалось?
- Главную оценку нам дал президент, который на днях похвалил нашу работу. Главное достижение, на мой взгляд, в том, что удалось не просто принять несколько позитивных решений, но и на некоторых направлениях совершить определённый прорыв. На средства, полученные по Киотскому протоколу, идёт утепление фасадов и замена окон стеклопакетами более чем на 150 объектах образования и здравоохранения. В Крыму строится пять новых детских садов, скоро будет введена в эксплуатацию новая школа в посёлке Ленино. И это в то время, когда на Украине давно ничего подобного не строится. Безусловно, это успех всей команды.
Значительно увеличилась доходная база бюджетов всех уровней. В первом полугодии 2011 года мы получили налогов и сборов на 232 миллиона гривен, или на 16%, больше по сравнению с аналогичным периодом прошлого года.
Все защищённые статьи бюджета профинансированы в полном объёме. То есть то, к чему мы давно стремились - к стабильности в финансовой сфере, - нами достигнуто. За шесть месяцев текущего года в промышленной сфере автономии по сравнению с аналогичным периодом 2010 года отмечен рост объёма продукции на 7,6 %. Особенно впечатляющие результаты в строительной сфере Крыма: рост составил 25%.
Следующий позитивный результат - удалось преодолеть основные кризисные явления в экономике. Это подтверждено не только нами, это признаёт и оппозиция, отмечают международные эксперты.
Сегодня в масштабах Украины мы занимаем первые ступеньки по всем показателям. Ещё одно важное достижение - заметное увеличение объёма иностранных инвестиций.
- То есть нам до всеобщего благоденствия уже рукой подать?
- Конечно, нет иллюзий, что счастье уже наступило. Хотя у нас реализовано большое количество социально ориентированных программ, на финансирование которых будет выделено более двух миллиардов гривен.
Практически все переговоры, которые мы ведём с центральной властью, направлены на привлечение дополнительных ассигнований, для решения самых насущных проблем, которых нам в наследство досталось очень много. Решить их быстро, к сожалению, не удаётся.
- Притом, что экономика Украины переживает не лучшие времена.
- Главная проблема - мировая тенденция увеличения цен на энергоносители. И административными методами, приказами эту проблему не решить. Правительство автономии принимает защитные меры.
Безусловно, продолжающийся кризис способствует и достаточно высокому уровню безработицы. Но в этом направлении нужно действовать и местным властям в координации с властями автономии.
- В прежние годы не раз приходилось слышать о «трудностях диалога» между республиканскими и местными властями. Теперь удаётся находить общий язык?
- Верховный Совет организовал взаимодействие с местными Советами в рамках Ассоциации органов местного самоуправления и Севастополя. Общее поле деятельности для местных и республиканских властей - формирование социальных программ, в том числе и региональных. Например, стратегия социально-экономического развития автономии до 2020 года касается властей всех уровней. Сегодня каждый регион составил аналогичную стратегию. Главное, что мы их втянули в эту работу, показали, что реальное улучшение условий жизни - в их руках.
Да, стабильность уже есть, но это не означает, что решены все вопросы и больше не нужно ничего делать. У нас скопилось море проблем, решать которые можно только с помощью долгосрочных программ, рассчитанных на 5-10 лет. Например, ситуацию с водой нельзя изменить мгновенно. Вопросы ремонта кровель тоже стоят очень остро. Есть многолетние проблемы с дорогами, с мелиорацией, с детскими садами, с домами культуры.
После рабочих поездок по регионам премьер-министр Крыма Василий Джарты предложил создать специальную программу по возрождению домов культуры. В следующем году деньги на неё уже могут быть выделены. Но, повторяю, регионы должны очень многое делать сами. Таким образом, налаживается скоординированная работа региональной власти и власти автономии, суммарный эффект которой уже начинают чувствовать крымчане.
- Экономическая стабильность - это хорошо. Но мы видим и начало нового этапа политической борьбы - до выборов не так далеко, и «подготовительные» акции трудно не заметить: дебош вокруг вырубки деревьев, история с установкой креста под Феодосией, визит Мешкова. Политтехнологами используются любые поводы для скандалов в прессе. Но существует ли в автономии оппозиция?
- Сегодня альтернативы Партии регионов не существует. Это объективно. Упомянутые скандалы - мелкие политические проекты. Они были, есть и будут.
У нас свободная страна, каждый может демонстрировать свою позицию и собственное мнение. Но необходимая «протестная база» отсутствует. И мы приложим все усилия, чтобы она не появилась. Мы постоянно ощущаем груз ответственности власти, который несёт Партия регионов. Мы эту власть хотели, мы к ней стремились, мы её получили. И бороться нам надо в первую очередь с проблемами, а не с мелкими группами так называемой оппозиции.
- Больше всего проблем накопилось именно в регионах?
- Сегодня работа с регионами ведётся очень активно. Председатели парламентских комиссий много работают на местах, мы с заместителями регулярно выезжаем - проводим заседания, приёмы граждан. На них бывает до 400 человек. Люди с пониманием относятся к нам, они видят, что мы не упиваемся властью, а реально работаем. Не прячемся от избирателя, не даём пустых обещаний.
С одной стороны, люди таким обещаниям уже не верят, потому что их много раз обманывали в прошлом, а с другой - требовательность по отношению к власти обостряется. Цифры и проценты граждан мало интересуют, они требуют от нас решения конкретных проблем в каждом регионе.
- Вопрос межнациональных отношений - прекрасная почва для спекуляций. Мустафа Джемилев недавно заявил о необходимости привезти в Крым ещё 100 тысяч крымских татар, чтобы «остановить русификацию». Это заявка на оппозиционность?
- Нет, безусловно. С членами фракции «Курултай-рух» у нас сложились нормальные взаимоотношения. Те вопросы, которые они ставят в Верховном Совете Крыма, логичны и правильны. Мы приняли решение о выделении дополнительных ассигнований на поддержку национальных сообществ, их мероприятий и культурных программ по итогам исполнения республиканского бюджета за 9 месяцев текущего года. Это - конкретная работа. Нельзя забывать, что в 90-е годы Украина взяла на себя политическую ответственность и в одиночку переселила целый народ! И все проблемы легли и на автономию, и на центральные органы власти. Сегодня президент занимает жёсткую позицию в этом вопросе: проблемы депортированных нужно решать. А политизация этого процесса ни к чему хорошему не приводит.
- Можно ли предположить, что крымские татары на следующих выборах поддержат Партию регионов?
- Значительная их часть поддержала нас уже на прошлогодних выборах. Сегодня в парламенте есть представители крымских татар от Партии регионов. Они победили в честной борьбе на мажоритарных округах. В крымскотатарской среде начинают рассматривать сотрудничество с властью как главный способ решения своих проблем. Нужно не только бороться, но и созидать. Именно на стремлении к созиданию формируется новая национальная элита, которая нацелена на развитие, а не на консервацию проблем своего народа.
- Русскую идею в Киеве предпочитали называть «пророссийской», обвиняя при этом крымчан в «сепаратизме». Вместе с тем «пророссийские» организации разобщены и слабы. Однако сама идея не исчезла. Не планирует ли Партия регионов, по крайней мере крымская её организация, взять русскую идею на вооружение? Ведь это идея базового электората партии в Крыму, и у ПР есть власть и реальные возможности оправдать доверие русского населения.
- Закрепление позиций русского языка как языка общения - наше достижение. Та поддержка, которая сегодня оказывается автономии Виктором Януковичем, - финансовая и моральная - вселяет уверенность, что наши проблемы будут решаться, в том числе и гуманитарные.
Мы с успехом провели фестиваль «Великое русское слово» - праздник русской культуры. Когда на фестивале выступал хор имени Пятницкого, люди аплодировали стоя. Потому что это культура, великая культура!
При этом нужно учитывать, что мы - уникальный регион Украины по количеству мирно сосуществующих национальных культур.
У нас во многих сёлах разговаривают на украинском, развивается крымскотатарский язык. Задача властей - поддерживать развитие культур, но многое зависит от того, насколько активны сами национальные сообщества.
Для Партии регионов поддержка крымской многонациональной культуры - один из тех постулатов, с которыми мы шли на выборы. Мы от своих намерений не отказываемся.
Мы приняли ряд решений по использованию русского языка. Мне очень нравится, что в сельских школах и детских садах организовываются небольшие музеи, в которых детей знакомят с теми национальными культурами, которые представлены в конкретном населённом пункте. Причём делают это энтузиасты без приказов и инструкций. Как правило, это русские, украинцы и крымские татары. Иногда - армяне, болгары.
И дети начинают с раннего возраста изучать не только свою, но и другие культуры, чтобы лучше их понимать. Вот путь, по которому нужно идти.
- Типичный страх преследует Киев уже 20 лет: если дать «этим крымчанам» чуть больше полномочий, они тут же «перероют перешеек и уплывут в Россию».
- Для этой нелепости нет ни экономических, ни политических, ни геополитических оснований. «Страшилка», что Крым отойдёт России, срабатывала в середине девяностых. Но с тех пор в автономии выросло целое поколение. Я порекомендовал бы любителям подобных домыслов задуматься о решении реальных проблем, в том числе и молодого поколения. Это куда сложнее.
- С чего начнётся новый парламентский сезон, и что, на ваш взгляд, будет самым важным?
- Мы уже решили, что на сентябрьском заседании президиума выработаем своего рода стратегию до конца года с планом работы. Разумеется, будем составлять этот план с учётом результатов полугодия и работы комиссий. Мы входим в предбюджетный период. Очень важно собрать все пожелания из регионов, ничего не пропустить, отработать и аккумулировать наши наработки в бюджете 2012 года. Это - одно из ключевых заданий.
http://www.kp.crimea.ua/newspapers/2011/07/20/stabilnost-uzhe-est-no-problem-eshhjo-mnogoОБГОВОРЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА
ГЕННАДІЙ ЗУБКО: «ЖИТОМИРЩИНІ ПОТРІБНА РЕФОРМА, А НЕ СКОРОЧЕННЯ ЛІКАРІВ ТА ЛІКАРЕНЬ»
«Житомир Ньюс», 21.07.2011
Мова йде про ухвалені в другому читанні Верховною Радою України законопроекти про охорону здоров'я.«Фронт Змін» Житомирщини звертається до Президента України з вимогою ветувати два закони щодо охорони здоров’я ( N 8602 та N 8603), у разі їх ухвалення Верховною Радою України. Відповідне Звернення до Президента вже взяла на розгляд у профільній комісії Андрушівська районна рада Житомирщини.
«Галузь медицини потребує реформ, а не банального скорочення лікарень та лікарів. Ухвалені в другому читанні законопроекти не передбачають кошти на фінансування реформи закладів охорони здоров’я в пілотних регіонах. Тому, при скороченні кількості лікарень автоматично скоротиться і бюджетне фінансування медичних закладів, що залишились. Це означає, що медзакладам не бачити нового обладнання та висококласних фахівців. Якщо не протидіяти, з часом це чекає Житомирщину і всі регіони України», - акцентує увагу голова обласної організації «Фронт Змін» Геннадій Зубко.
Висловлюючи бачення ситуації представниками охорони здоров’я Житомирщини та позицію однопартійців, Геннадій Зубко зазначив, що згаданими законами навіть не ввели поняття «госпітальний округ», навколо якого побудована майбутня система надання спеціалізованої медичної допомоги.
«Запропоновані законодавчі зміни не мають чітких критеріїв визначення успішності чи не успішності реформ в медицині. Також, відсутній механізм громадського контролю над проведенням реформи. Реформа для громади. Отже, громада повинна контролювати її впровадження, а місцеві фахівці мати вплив на хід реформи. В законах цього нема. Тому, ми вважаємо, що Президент повинен накласти вето на згадані закони й дати доручення допрацювати їх або розробити нові, з урахуванням пропозицій громад й пропозицій місцевих лікарів», - підсумував сказане Геннадій Зубко.
Довідково: мова йде про ухвалені в другому читанні Верховною Радою України законопроекти про охорону здоров'я "Про внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров'я щодо удосконалення надання медичної допомоги" N 8602 та "Про порядок проведення реформування системи охорони здоров'я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та м. Києві" N 8603 від 7 липня 2011 року.
http://www.zhitomirnews.com/novini/13220-gennadijj-zubko-zhitomirshhini-potribna-reforma-a.htmlГРИГОРІЙ ШАРИЙ: «РИНОК ЗЕМЛІ ОСТАТОЧНО ПОВЕРНЕ СЕЛЯНИНА ДО ЗЕМЛІ Й ДОЗВОЛИТЬ ЙОМУ ВІДЧУТИ СЕБЕ ЇЇ ПОВНОЦІННИМ ВЛАСНИКОМ»
Надія Діденко, «Вечірня Полтава», 20.07.2011
«Якщо закон «Про ринок землі» виконуватиметься у тих положеннях, які на сьогодні є в проекті, він діятиме на користь селян».Проект закону «Про ринок земель», який має дати зелене світло продажу землі в Україні, знімає багато ризиків й робить ринок землі прозорим та цивілізованим — у цьому переконаний начальник Головного управління Держкомзему в Полтавській області Григорій Шарий. Про це він говорив і на своїй прес-конференції, що відбулася в інформагенції «Новини Полтавщини». Адже земля була об’єктом купівлі-продажу завжди, навіть у радянські часи, коли говорили, що земля не купується і не продається. На підтвердження цього Григорій Шарий завжди наводить один і той же, вже класичний приклад: коли в 1983 році у центрі Полтави купували металевий гараж за 12 тисяч доларів, насправді платили не за метал, а за 60 квадратних метрів землі. Тож, ховаючись за мораторієм на продаж землі, держава просто відмовлялася бачити те, про що знали всі.
— У мене складається таке враження, що наші можновладці, особливо депутати, живуть і приймають закони не в Україні, а десь у Бразилії, — прокоментував Григорій Шарий. — Мораторій наклали — не проводяться земельні торги й аукціони. А як можна виділити земельну ділянку під… під усе — під будівництво заводу, фабрики, будь-якого об’єкта, якщо ми не проведемо торгів?! Найлегше заховатися, накладати мораторій, політизувати земельні відносини. Ну і що хорошого в тому, що в Полтавській області за 30 років не збудували жодного промислового підприємства?.. Позиція страуса, що заховав голову в пісок для держави більше неприйнятна — потрібно включати землі у повноцінний економічний обіг. Економічний обіг землі через паї повернув людей обличчям до землі, а ринок землі остаточно поверне селянина до землі й дозволить йому відчути себе повноцінним власником. Що насправді вкладається у значення слова «власність»? Це здатність розпорядитися землею, тобто продати її, подарувати, обміняти, віддати у спадок. А в нас власник паю може його лише в оренду здати чи передати у спадок після власної смерті. Та й то ніхто не гарантує, що після смерті земля дійсно перейде до дітей.
Що на вашу думку чекає на селян після зняття мораторію на продаж сільгосп-земель?
— Зняття мораторію на продаж сільськогосподарських земель — реальна можливість селянина повністю реалізувати своє право власності на земельну ділянку. Проектом Закону України «Про ринок земель» передбачено, що купувати
вітчизняні чорноземи матимуть право громадяни України, держава та фермерські господарства. За інформацією Міністерства аграрної політики та продовольства, земельна ділянка коштуватиме щонайменше 20 тисяч гривень за 1 гектар. Здавати землі в оренду буде набагато вигідніше, адже орендна вартість гектара землі зросте до 700 грн. А це майже вдвічі більше, ніж зараз. Таким чином люди матимуть постійні прибутки. Таким чином держава намагається зробити неможливим швидкий продаж землі й дати фінансові гарантії людям, які проживають у сільській місцевості, що за рахунок оренди вони матимуть прибуток.
Я хочу, щоб цей закон був прийнятий, щоб у державі були сформовані ринкові інституції, і ми ввійшли у цивілізований нормальний обіг землі. Щоб людина, яка не має спадкоємця, могла продати землю чи подарувати її.
Скептики пророкують, що заборона продавати землю іноземцям призведе до того, що український аграрний сектор втратить свою інвестиційну привабливість.
— У проекті іноземцям відмовлено лише у викупі земель. Ця заборона, до речі, діє у 90% країн світу. У Китаї ніхто землі не купує, проте вона залишається найбільш інвестиційно привабливою у світі: всі сучасні технопарки, всі філії корпорацій знаходяться у Китаї. Проте іноземці не придбали й квадратного метра китайської землі. Тому твердження про втрату інвестиційної привабливості алогічне в економічному сенсі: власність на землю, як власність на «запорожець», на швидкість не впливає. Головне — не купити землю чи нею володіти, а її використати.
Цим законом відбивається бажання не в інвесторів, а у спекулянтів. Бо первинна скупка землі направлена на те, щоб її потім перепродати на порядок дорожче тим же закордонним корпораціям чи великому капіталу. Для тих, хто бажає реалізувати інвестиційні проекти, оренди на 49 років цілком достатньо. Насправді скуповувати землю невигідно. У Європі 90% земель знаходяться в оренді. Там землю невигідно продавати, бо ти втрачаєш свій стабільний щорічний доход, та й ціна на землю не така вже й висока. І невигідно її купувати, бо доводиться відволікати обіговий капітал на скупку землі, замість того, щоб придбати насіння, пальне чи техніку.
У зв’язку із реформуванням земельних відносин нині активно мусується питання про відміну державних актів на землю. Вони дійсно втратять свою чинність?
— У законі «Про земельний кадастр» немає навіть перехідної норми, котра б відміняла державні акти на землю. Будь-який правочин, титулярне посвідчення права власності не відміняється — закон не має зворотної сили. Всі титули, видані громадянам на право власності на земельну ділянку, дійсні. В обіг дійсно вступить новий титул — витяг з поземельної книги. Проте ми й надалі оформляємо й видаємо земельні акти людям.
Як на мене, то найбільш цивілізованим є реєстр, в основі котрого лежить поземельна книга. Нині такі книги формуються на всі державні акти, що існують. Це своєрідна історія земельної ділянки. Щоб виготовити поземельні книги на всі земельні ділянки, державі знадобиться майже 5 років. У області майже 2 мільйони облікових одиниць. А на сьогодні видано 600 тисяч державних актів. Виготовити ще 1,5 мільйона поземельних книг за місяць неможливо.
Виготовляти їх слід державним коштом, без фінансової участі громадян. Після того, як у дію вступлять поземельні книги, власнику паю не потрібно буде більше переоформляти державний акт — всі зміни вноситимуться у книгу. Змінився власник — вписують нового, змінено призначення ділянки — теж зазначається в книзі. А ми що робимо? Державний акт виготовили на батька, потім на матір, потім на доньку, потім на внука … Навіщо це робити й марно витрачати кошти та нерви громадян? Тому прийнятий новий порядок зніме всі проблеми. Тоді й затримки із виготовленням державних актів на рівні інститутів, кадастру, державних адміністрацій не буде. І суто суб’єктивні фактори теж не впливатимуть. А то не погоджує сусід межу — і людина не може виготовити акт, доки не буде прийнято рішення в судовому порядку. І таких випадків у області чимало. Бо сусідські межі — це особливий менталітет нашого народу, майже національний спорт....
Скільки сьогодні доводиться чекати на виготовлення державного земельного акта на землю?
— Ми щороку видаємо державних актів у межах 60 тисяч. З них нової приватизації — майже 30 тисяч. Це чимала робота. Тоді як одномоментна потреба громадян — майже 600 тисяч. Тобто, якби в один день всі написали заяви на оформлення державних актів, комусь із власників паїв довелося чекати 10 років. До речі, Швеція вводила реєстр всіх земельних ділянок протягом 80 років. І які б постанови не приймав уряд з метою піару, фізично ніхто не видасть державні акти за місяць. Щоб видати цей документ спочатку потрібно виготовити обмінний файл у єдиній системі координат, внести земельну ділянку в державний реєстр, зареєструвати її в електронному вигляді та на паперових носіях — і вже потім виготовити сам державний акт, вказавши кадастровий номер, який не повторяється.
Середня норма виконання робіт щодо посвідчення права на землю скоротилася до 4 місяців. У деяких випадках займає півроку, а то й рік.
Як визначається вартість земельної ділянки? І скільки в області коштує 1 квадратний метр землі?
— Відповідно до абзацу 4 статті 5 Закону України «Про оцінку земель» грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при обміні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом; орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності; втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель. Експертна грошова оцінка земельних ділянок та прав на них проводиться з метою визначення вартості об’єкта оцінки. Експертна грошова оцінка земельних ділянок використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок та прав на них.
При нормативній оцінці враховується поліпшення земельної ділянки, наявність інфраструктури (дороги з твердим покриттям, газифікація конкретної сільської ради, пішохідної та транспортної доступності до ділянки, економіко-планувальної зони тощо). Вартість по сільській поселенській мережі сформувалася на рівні 37 гривень за квадратний метр, для центральних садиб — 50—60 гривень, для селищ — 65-85 грн., для міст — понад 200 гривень за квадратний метр. У деяких оціночних зонах сягає 1200—1500 грн. за 1 кв. м (наприклад, у центральній частині Полтави та Кременчука). Середня ринкова ціна для земель комерційного значення тримається на рівні 300—500 гривень за квадратний метр, у містах сягає 1000—1200 гривень. У промисловості — від 17 до 45 гривень за 1 кв. м.
Проте я вважаю, що ціна на землю у нас була суттєво завищена. Це дуже дорога земля для реалізації інвестиційних проектів, особливо в промисловості. Тому що на Заході під інвестиційні проекти 1 кв. м землі коштує 1 долар — це для того, щоб не злякати, а привабити інвестора, котрий створить нові робочі місця.
Григорію Івановичу, на зібранні Асоціації фермерів у Машівському районі нещодавно йшлося про проблеми, з якими доводиться мати справу людям, які хочуть господарювати на землі. Наприклад, молодий чоловік, агроном за фахом, хотів би займатися фермерством. Він подає запит, щоб отримати в сільській раді землі запасу. Йому повідомляють, що землі вже орендуються. А в райдержадміністрації, куди він звертається, вчорашньому випускникові пропонують взяти участь в аукціоні, щоб придбати земельну ділянку в іншому кінці району. Що робити такій людині?
— Створення фермерських господарств не потребує проведення аукціонів — це передбачено змінами до Земельного кодексу. Якщо людину відправили на аукціон — це незаконно. Районна влада повинна надати земельну ділянку за нормами безоплатної приватизації. За законом землі запасу були виділені саме для створення нових фермерських господарств та ведення особистого селянського господарства. Влада на місцях повинна надавати таким формам господарювання на землі переважаюче право над правом оренди. Якщо землі запасу знаходяться в оренді, місцева влада має розірвати ці угоди.
Якщо районна влада відмовляє людині в реалізації її законного права, вона може звернутися до суду і в судовому порядку отримати цю ділянку. Наша служба підтримає цей позов, як третя сторона.
Острів Орівщина поблизу села Погребняки Семенівського району визнано національним заказником. Проте вже не один рік там триває будівництво: якщо раніше встановлювали вагончики, то зараз там уже мисливські будиночки виросли. І сільська рада нібито розширила межі села, приєднавши до території острів, аби видавати дозволи на будівництво. Хто може зупинити цей «безпрєдєл» — це ж заповідна територія?
— У Польщі існує Агентство земельних ресурсів, котре опікується всіма державними землями. А в нас в державі цими землями розпоряджаються райдержадміністрації. У Полтавському районі земель запасу вже не залишилося. Бо голови змінюються, кожен свою частку розбазарив — і пішов. Попередній керівник Семенівського району говорив про те, що потрібно звільнити острів і при цьому паралельно передавав в оренду землю острова під гусятники. Хіба можна в центрі національного парку чи то заказника тримати птицю? Якщо ми створили національний парк, то слід створити і його дирекцію — землею має хтось опікуватися, повинна бути юридична особа, котра вимагатиме звільнення земельних ділянок.
Щодо зміни меж, то такі рішення не приймалися. Бо сільська рада жодного відношення до розширення меж населеного пункту не має. Це не її компетенція. Зміна меж населеного пункту проводиться рішенням обласної ради за погодженням сесії районної ради. І рішення приймається в два етапи: спочатку дається згода на виготовлення технічної документації щодо зміни меж, а потім затверджуються нові межі. Документ передбачає техніко-економічне обґрунтування зміни меж населеного пункту. Рішення про включення острова Орівщина в межі села не має логіки й здорового глузду й не є чинним. Я вважаю, що острів Орівщина — це державна проблема. І державне екологічне управління повинне цим зайнятися — звільненням земельних ділянок, стягненням компенсації за використання території. Мені говорили, що місцеві ділки навіть далі пішли — нерухомість зареєстрували в БТІ. Цікаво, яку адресу вказали? Служби архітектури, археології, БТІ, прокуратура мають більше, ніж ми, опікуватися цією проблемою. Це їхня зона впливу. І проблему цю потрібно врегульовувати.
Аби не виникало таких проблем, які мають бути важелі впливу при вирішенні земельних питань та прийнятті рішень щодо виділення земельних ділянок?
— На прийняття земельних рішень однозначно має впливати громада. У Трускавці чи то іншому місті Західної України в середу об 11-й годині проводяться громадські слухання щодо прийняття земельних рішень на сесії міської ради. 90% присутніх — власники земельних ділянок, які прилягають до тієї території, що мають виділити. Без схвалення громади і проведення слухань земельні питання на засідання сесії навіть не виносять.
У Європі громадські інспектори та громадські інституції наділені взагалі необмеженими правами. Наприклад, рішення земельної палати ратифікується рішенням вуличного комітету. Завжди наводжу такий приклад. Якось прима «Мулен-Ружу», котра виступала на сцені понад 20 років, захотіла придбати житло в Парижі. Проте зробити цього так і не змогла, незважаючи на те, що тисячі порожніх квартир у столиці Франції здаються в оренду. Бо жоден вуличний комітет не дав їй дозволу на купівлю житла. Там потрібно довести, ким ти працюєш, чи приносиш користь суспільству, скільки в тебе діточок, які стосунки в родині. Бажання власника продати свою квартиру ще нічого не значить. Немає абсолютного права приватної власності навіть на квартиру. Про землю годі й говорити.
От ще такий приклад. У Німеччині будь-яка угода щодо продажу землі, навіть нотаріально посвідчена, не є легітимною, доки не ратифікується відповідною громадською радою і земельною палатою. Якщо громада побачить, що ціна на землю занижена, а дана ділянка має суспільне значення, то приймається рішення про викуп землі до муніципалітету чи земель території. А вам дякують — і викуплять землю за тією ж ціною, що задекларована у вашій угоді.. У деяких містах Німеччини 86% землі належить муніципалітетам: у Європі органи місцевого самоврядування активно скуповують землі, а не продають їх. Вони ринок бачать таким.
У жодній країні Європи купувати землі сільгосппризначення не мають права юридичні особи — лише громадяни, котрі прожили не менше 8 років у даній місцевості та займаються сільськогосподарським виробництвом. Там сільським господарством займаються виключно фермери, у крупного капіталу такого права немає. Фірма КВС, котра займається насінництвом, має 980 гектарів землі. І то кажуть, що землі в неї багато. Всі інші землі вона використовує на умові спільних договорів із фермерами. Так європейські країни попри все зберігають поселенську мережу, систему зайнятості й соціальну інфраструктуру, а не керуються економічною вигодою крупних латифундистів чи то кланів. Тобто держава має діяти на користь великих соціальних мас — селян, а не великого капіталу. Оце головна причина всіх соціально-економічних проблем у нашій державі. Якщо закон «Про ринок землі» виконуватиметься у тих положеннях, які на сьогодні є в проекті, він діятиме на користь селян. Попри всі закони, котрі досі приймалися. Але для цього потрібно прийняти закон «Про сільськогосподарську діяльність» і жорстко обмежити права орендарів і сільгоспвиробників у частині використання земель задля збереження їх родючості та в частині збереження соціальної інфраструктури на селі.
http://www.vechirka.pl.ua/articles/2011/7/20/34873784/«ПЕНСИОННОЙ РЕФОРМЫ В УКРАИНЕ НЕТ»
А.Белый, «Днепр вечерний», 20.07.2011, Днепропетровская обл.
Народный депутат Украины Наталия Королевская ответила на вопросы журналистов.Оценку провластным реформаторам дала глава комитета ВР по вопросам промышленной и регуляторной политики и предпринимательства Наталия Королевская.
- Действующая на протяжении десятилетий солидарная модель была хорошей, но сейчас безнадежно устарела, - считает Наталия Королевская.
- Она не в состоянии обеспечить людей достойной пенсией и неспособна в будущем гарантировать справедливое денежное обеспечение на заслуженном отдыхе.
Проводить пенсионную реформу, однозначно, нужно. Но то, как она реально осуществляется, не вызывает оптимизма.
- Вариант, предложенный Сергеем Тигипко, абсолютно банальный антисоциальный закон, цель которого получить кредит МВФ и привести Пенсионный фонд в солидарную систему. Т.е. построить очередную финансовую пирамиду на деньгах пенсионного фонда, - констатирует «Вечерке» народный депутат. - Сегодня есть шанс исправить ситуацию. С соответствующей инициативой мы выступили на первом съезде предпринимателей Днепропетровщины. Мы призываем граждан Украины подготовить обращение в Конституционный суд. Со своей стороны, мы направим обращение депутатов в КС. После подписания закона Президентом, дадим делу ход. Надеемся на адекватную реакцию.
Какой должна быть пенсионная реформа?
- Это должен быть комплекс солидарной и накопительной систем, - считает Наталия Королевская. - Солидарная должна обеспечить пенсией действующих пенсионеров. Она также должна сохраниться с целью обеспечения выплат минимальных пенсий. Это своего рода государственная обязанность. Также должна быть и накопительная система. Те, кто претендует на большую пенсию, должны накапливать средства заранее. Такая система работает в Израиле и многих европейских странах. Но она должна быть максимально прозрачна. Необходимо, чтобы человек знал, где и на каких счетах находятся его средства. Он должен иметь возможность пользоваться ими, размещать на различных вкладах – инвестиционных, депозитных и т.д. В случае, если человек не доживает до пенсии, его деньги переходят наследникам. Нужно также предусмотреть, чтобы человек имел возможность воспользоваться своими деньгами в случае необходимости еще до выхода на заслуженный отдых.
Тогда в комплексе двух этих систем появится шанс адаптировать его под нынешние экономические реалии, видя демографическую ситуацию. Это и будет настоящая пенсионная реформа.
http://dv-gazeta.info/obschestvo/pensionnoj-reformy-v-ukraine-net.htmlЕКОНОМІКА
СЕЛО ЗАЧЕКАЛОСЯ НА ІННОВАЦІЇ
Іван Гаврилович, «Галичина», 21.07.2011, Івано-Франківська обл.
На порядку денному — здійснення земельної реформи.Круглий стіл на тему «Інноваційний розвиток агропромислового комплексу України» провели в Івано-Франківську Український союз промисловців і підприємців спільно з облдержадміністрацією з участю Асоціації «Інноваційна аграрно-промислова група» та інших організацій.
Голова облдержадміністрації Михайло Вишиванюк, заступник голови ОДА Василь Брус, голова обласної ради Олександр Сич привітали учасників цього поважного зібрання, серед яких були гості зі столиці, з інших регіонів, привернули їхню увагу до невідкладних для вирішення проблем у вітчизняному АПК. Вступним словом відкрив і вів круглий стіл радник Президента України, президент УСПП, народний депутат України Анатолій Кінах.
Доповідач — Віктор Тонкоголосюк, який очолює згадану асоціацію, конкретизував її роль як інструменту реалізації ефективної інноваційної агропромислової політики в Україні. Поділилися своїм баченням шляхів інноваційного розвитку АПК також президент ще однієї асоціації — підприємств-виробників сільськогосподарської техніки «Виробник» Володимир Саченко, президент Міжнародної академії наук та інноваційних технологій Микола Тернюк і, звичайно, господарі. Генеральний директор міжрегіонального відділення «Захід» Асоціації «інноваційна аграрно-промислова група» Богдан Чорнописький підкреслив, що сьогодні важливо не лише виробити доброякісну, екологічно чисту продукцію полів і ферм, а й мати відрегульовані канали її збуту. Виконавчий директор громадської організації «Івано-Франківська обласна сільськогосподарська дорадча служба» Василь Довбня занепокоєний тим, що держава перестала фінансувати надання селянам дорадчих послуг. Цілий «букет» проблем, від розв’язання яких залежить продовольча безпека держави, порушив директор Івано-Франківського інституту агропромислового виробництва Михайло Абрамик. Його турбує те, що аж 96% вирощеного в Україні насіння ріпаку йде на експорт, у нас же немає бодай одного нормального заводу з виробництва ріпакової олії, з якої за кордоном виготовляють дизельне біопаливо. А на це альтернативне звичайній солярці паливо можна було би перевести всю сільгосптехніку в Україні. Назріла необхідність збудувати на Прикарпатті оптовий ринок рослинницької і тваринницької продукції (на зразок львівського «Шувара»), що дало б змогу відчутно здешевити її для споживача. Запроваджене в державі експортне мито на зернові культури, на думку промовця, мало б якийсь резон, якби ці кошти цільовим призначенням інвестували в аграрну галузь.
Конче необхідно, наголошували учасники круглого столу, захистити на державному рівні внутрішній ринок як рослинницької і тваринницької продукції, так і техніки для села. Навіть елементарні знаряддя праці — лопати і граблі — тепер завозять із Китаю, немовби для виготовлення цього нехитрого інструменту в Україні бракує металу і вмілих робочих рук. «Демпінгові ціни на закордонну продукцію знищують нашого виробника», — переконаний голова правління регіонального відділення УСПП Василь Дутчак.
Дещо різнопланові — через комплексний характер, багатоаспектність обговорюваної теми — виступи учасників круглого столу узагальнив, чітко «розклавши по полицях» пріоритетні завдання інноваційного розвитку АПК, Михайло Вишиванюк:
— Продовольча безпека нині стала для землян питанням номер один. То в одній, то в іншій країні виникають «голодні бунти», які подекуди навіть переростають у революції. Проблема дефіциту продовольства тривожно витає над уже майже семимільярдним населенням планети, загострилась вона навіть для деяких багатих держав. і за таких обставин, як не парадоксально це звучить на перший погляд, Україна з її вельми сприятливими для вирощування сільськогосподарських культур чорноземами та кліматом опиняється в дуже вигідному становищі — ми можемо і повинні ввійти до числа основних гравців на світовому продовольчому ринку.
З цього погляду надзвичайно важливо забезпечити інноваційний розвиток вітчизняного агрокомплексу. На жаль, про інновації в АПК наразі доводиться говорити лише в майбутньому часі — нам до них ще так далеко, як до Марса. Тож саме тому не маємо права зволікати, залишатися в цій царині на узбіччі світового прогресу. Найперше треба працювати над тим, щоб усі зайняті у вітчизняній аграрній галузі орієнтувалися на сучасні технології виробництва сільгосппродукції і діяльно освоювали їх. Скажімо, збирати на круг по 100 центнерів пшениці — цілком реально для України. По-друге, маємо активно шукати по всьому світу, збирати, вивчати і впроваджувати у себе найкращий досвід інновацій. По-третє, необхідно забезпечити нормальні умови для реалізації сільгоспвиробниками вирощеного й виробленого. Якщо порівняти середні ціни на сільгосппродукцію по українських регіонах, то вони різняться зовсім мало — на п’ять—десять відсотків. Про що це свідчить? Про цінову змову приватних власників великих ринків між собою і з посередниками, різного роду перекупниками. А безпосереднього виробника картоплі, овочів чи м’яса на ринки як не пускали, так і не пускають. Скажімо, у селянки купили капусту по 50 коп. за кілограм, а продають у місті в чотири-п’ять разів дорожче.
Тож конче необхідно від багаторічних балачок переходити нарешті до діла і створювати в селах заготівельно-збутові кооперативи, куди людина могла б здати для продажу вирощене на своєму городі чи м’ясо відгодованого бичка, свині. Йдеться, звісна річ, про те, щоб такі кооперативи мали овочесховища, холодильники.
Ще хотів би підкреслити, що, без різниці, і велике товарне сільськогосподарське виробництво — як-от у нашій області на Городенківщині чи Снятинщині, і дрібнотоварне — у Надвірнянському, Рожнятівському, інших передгірських і гірських районах — має право на життя, тож його розвиток повинна підтримувати влада на місцях. Запроваджувати аграрні інновації потрібно і в тому, і в іншому разі.
Під час перерви прокоментувати мету круглого столу журналісти попросили Анатолія Кінаха.
— Він має прислужитися, — сказав столичний гість, — започаткуванню реальної інноваційної політики в українському АПК. Політики, яку повинні здійснювати центральні і місцеві органи влади на засадах і через механізм державно-приватного партнерства. Серед інновацій, на яких зробили акцент учасники круглого столу, — передусім зменшення енергоємності сільськогосподарської продукції, адже у нас вона вдвоє-втроє вища, ніж навіть у сусідніх державах Східної Європи. Через дуже низький коефіцієнт переробки цієї продукції Україна, по суті, залишається на сьогодні сировинним придатком розвинених країн. Модернізація ж переробної галузі загалом неможлива без організаційної і фінансової підтримки з боку держави, яка полягатиме в наданні підприємствам доступу до передових технологій та новітнього обладнання, інвестуванні відповідних програм.
І, безумовно, дуже важливо, щоб АПК розвивався в умовах сучасних земельних відносин, тобто щоб можна було запровадити систему іпотеки, залучення кредитних ресурсів, інвестицій. На порядку денному — здійснення земельної реформи. Вона має на меті не просто забезпечити юридичні умови для купівлі-продажу ділянок, не думаючи про те, що ж потім передамо нашим дітям, а підвищити ефективність використання українських земель. Хоча реформа відбувається в ринкових умовах, вона передбачає жорсткий контроль на державному рівні за таким першорядним параметром землі, як її родючість, а втрати в цьому аспекті, яких останніми роками зазнала Україна, вже чималі і вони є ударом по майбутніх поколіннях. Власник землі повинен нести відповідальність і дбати про те, щоб не знижувалась, а, навпаки, підвищувалась її якість, дотримуватися сівозмін, інших вимог агротехніки.
http://www.galychyna.if.ua/index.php?id=single&tx_ttnews[tt_news]=16068&tx_ttnews[backPid]=24&cHash=ebb4fe3afeХАРКІВЩИНА ЗБИРАЄ НАЙКРАЩЕ В УКРАЇНІ ЗЕРНО
Тетяна Огородня, «Слобідський край», 21.07.2011, Харківська обл.
Аграрії Харківської області подолали рубіж в 1 мільйон тонн урожаю озимих зернових.Наскільки стрімко господарства наближаються до другого мільйону, перевірив заступник голови Харківської облдержадміністрації Віталій Алексейчук, відвідавши поля Золочівського та Богодухівського районів.
Сучасні технології – запорука високого врожаю
Господарства Золочівського району розпочали жнива пізніше, ніж більшість районів Харківщини: рясні дощі ще й досі не пускають техніку в деякі поля. Тим не менш, у районі вже зібрали врожай на третині посівних площ озимих. «Усього в районі до збирання – 19,5 тис. га озимих: з них близько 14 тис. га пшениці, 4 тис. га ячменю, – розповідає голова Золочівської райдержадміністрації Ігор Горишний. – Ми створили районний штаб із підготовки до збирання врожаю. До нього входять представники СЕС, МНС, головний лікар району. Ми спільними зусиллями вирішуємо питання медичного, санітарного, протипожежного забезпечення жнив. Крім того, господарства залучають до роботи спеціалістів районних відділів і управлінь. Все це дозволяє оперативно вирішувати будь-які проблеми. Золочівське КПП уже приймає зерно від господарств, які уклали договори з Аграрним фондом України».
За словами Ігоря Горишного, середня урожайність зернових по району – 30 центнерів з га. У минулому році вона була майже в два рази меншою. «Площі посіву в цьому році такі ж, як і в минулому, але за рахунок більшої урожайності валовий урожай ми отримаємо набагато вищим, – наголошує голова району. – Крім того, значну частину зібраного зерна становить пшениця 2–3 класу: якісний урожай отримують господарства, які дотримуються всіх технологій».
Усього в районі планують зібрати близько 100 тис. тонн зернових. «Важко сказати, коли саме ми завершимо жнива, адже дощі йдуть ще й досі. За сприятливих погодних умов ми зберемо урожай протягом найближчих 10 днів», – сподівається Ігор Горишний.
На полях Золочівщини зараз працюють 92 комбайни, частина з них – сучасна високотехнологічна техніка, яка обробляє не менше 80 га за зміну. За словами Ігоря Горишного, цієї техніки достатньо для того, щоб зібрати врожай у визначені терміни. Якість техніки Віталій Алексейчук перевірив власноруч: за кермом німецького комбайну «Klaas» він уніс свою лепту у жнива на Золочівщині, зібравши пшеницю з частини поля. Комбайном віце-губернатор залишився задоволений: тут і підвищений комфорт, і бортовий комп’ютер, і кондиціонер, і музика.
Даєш 2 тисячі за продовольчу пшеницю!
Віталій Алексейчук оглянув, як просувається робота на полях одного з найбільших фермерських господарств Золочівського району – агрофірми «Альфа». Як розповів директор господарства Віктор Белинський, урожайність пшениці тут становить 50–60 центнерів з га, все зерно – продовольче, 2–3 класу. Таких результатів досягли завдяки дотриманню технологій, що вимагає значних укладень. Тому собівартість такої пшениці – близько 1,5 тис. грн. за тонну. «Держава задекларувала ціну на пшеницю 3 го класу – майже 1,7 тис. грн. Хотілося б розглядати її як мінімальну, але ринок сьогодні дає 1,5 тис. грн. За таким умов ми працюємо збитково, – каже фермер. – Взагалі ціну на зерно спрогнозувати дуже важко. Ще нещодавно вона становила 2,2–2,3 тис. грн. Під час жнив зерно зазвичай дешевшає, хоча на вартості хліба для населення це чомусь не позначається. На жаль, на ринку відбуваються спекуляції, і хотілося б, щоб держава взяла ситуацію під контроль». На думку Віктора Белинського, чесною була б ціна на продовольчу пшеницю – не менше 2 тис. грн.
Один з основних напрямів роботи господарства – вирощування кукурудзи, тут її 1800 га. На полях «Альфи» вона виростає мало не вдвічі вищою за людський зріст. За словами головного агронома господарства Юрія Белинського, зараз у виробництві 8 сортів, але на дослідному полі агрофірми вирощують кілька десятків гібридів вітчизняної та іноземної селекції. «Ми з’ясовуємо, які сорти дають найкращий урожай у наших умовах: ми знаходимося в особливій зоні, клімат тут відрізняється від усієї області», – пояснює агроном. У цьому році господарство сподівається на добрий урожай кукурудзи: запасів вологи достатньо, погодні умови поки що є ідеальними.
«Стахановці» у полі
Відвідуючи поля «Агрофірми ім. Г. С. Сковороди», Віталій Алексейчук вручив почесні нагороди бригаді комбайнерів, яка першою в Харківській області намолотила 1000 тонн зерна. Віталій Зірка та його син Євген працюють на купленому в цьому році комбайні «New Holand», який дозволяє їм збирати понад 300 тонн зерна за зміну. Втім, за словами голови правління агрофірми Миколи Куценка, техніка вирішує не все, головне – професіоналізм і відповідальність робітників.
Господарство планує зібрати близько 5,5 тис. тонн зерна. Поки що весь урожай – фуражна пшениця, урожайність – 30 центнерів з га. Микола Куценко пояснює не надто добрий результат засушливими погодними умовами. Ціною на зерно в «Агрофірмі ім. Г. С. Сковороди» також не задоволені, тому продавати його відразу не збираються. «У господарства є обігові кошти, тому ми притримаємо новий урожай, щоб згодом отримати за нього справедливу ціну», – роз’яснює директор сільгосппідприємства.
Без «людського фактора» – нікуди
У Богодухівському районі площі збирання ранніх зернових становлять 26 тис. га. За словами першого заступника голови райдержадміністрації Олександра Кириченка, господарства вже зібрали врожай на третині площ. «На полях працюють 106 комбайнів наших господарств, ще 16 ми залучили з інших районів. Але головне – це люди, які працюють на цих комбайнах. Ми залучили до жнив професійних і відповідальних людей, які повністю віддають себе роботі, – каже Олександр Кириченко. – Щодня ми збираємо урожай на площі більше 2 тис. га. Такими темпами ми завершимо жнива через 8–10 днів». Урожайність зернових на Богодухівщині варіює від 28 до 50 центнерів з га.
Високі показники – 40–50 центнерів з га – в одного з найкращих господарств Богодухівського району, ПСП «Родіна». За словами директора господарства Олександра Кондратенка, добрі результати – наслідок дотримання вимог і використання сучасних технологій. Так, через рясні дощі зерно має підвищену вологість, через що не придатне для зберігання. Але господарство має власну сушильню, завдяки якій вологість пшениці доводять до норми.
Комбайнів багато не буває
Підводячи підсумки поїздки, Віталій Алексейчук зазначив, що в Харківській області збирають найякісніше зерно в Україні. «Урожай зібрано трохи менше, ніж з половини посівних площ. На сьогоднішній день наші господарства збирають найбільше продовольчого зерна 2–3 класу – 60 % від загального врожаю. Наприклад, у 2008 році ми отримали рекордний урожай, але продовольчої пшениці практично не було, здебільшого це було фуражне зерно, – зазначив Віталій Алексейчук. – Якість зерна свідчить про правильно проведену підготовчу роботу: наші аграрії захистили свій урожай від шкідників і внесли достатню кількість добрив, що дозволить забезпечити регіон якісним хлібом».
Віце-губернатор підкреслив: для того щоб зібрати зернові в оптимальні строки, необхідно залучати до роботи на Харківщині комбайни, які збирають урожай у південних регіонах країни. «Оптимальні терміни для жнив – три дні, – зазначив Віталій Алексейчук. – З кожним зайвим днем збирання ми втрачатимемо урожай: до 5 центнерів з га, оскільки перестигле зерно осипатиметься». Він закликав аграріїв звертатися за допомогою до своїх колег, які мають достатньо техніки. Зараз в області працюють 2 642 комбайни при потребі в 3 068 одиниць техніки.
Відправлятимемо гречку в Китай
Оглядаючи поля, на яких кипить робота, Віталій Алексейчук зупинився на поки що спокійному білосніжному полі з гречкою. Він повідомив, що в цьому році в області планується зібрати 30 тис. тонн гречки – це вшестеро більше, ніж потрібно Харківщині. «Потреба нашого регіону в гречці становить 5,6 тис. тонн. У минулому році ми зібрали понад 8 тис. тонн. Для того щоб не повторилася ситуація минулого року, коли навколо гречки виник великий ажіотаж, ми збільшили посівні площі цієї культури з 15,3 тис. га до 25,8 тис. га, – зазначив Віталій Алексейчук. – Крім того, ми очікуємо на набагато вищу врожайність. Якщо в минулому році середня врожайність гречки по області становила 5,7 центнерів з га, то зараз ми плануємо збирати близько 10 центнерів з га». За словами віце-губернатора, посівні площі гречки збільшено за рахунок скорочення посівів соняшника та ячменю. Великий урожай, на думку Віталія Алексейчука, дозволить знизити роздрібну ціну на гречку до 10–12 грн.
А незрівнянний аромат білосніжних полів обіцяє, що в цьому році пасічники Харківщини зберуть багато гречаного меду.
http://www.slk.kh.ua/view_post.php?id=7709ТОЧКА ЗОРУ
КОМУ НУЖНЫ ПРОВОКАЦИИ С РУССКИМ ЯЗЫКОМ?
Виктор Вереникин, «Вечерний Мариуполь», 20.07.2011, Донецкая обл.
«Оптимальным решением в настоящее время является признание русского языка вторым государственным».В одной из мариупольских газет в декабре 2010 года было опубликовано явно провокационное письмо В.М.Бондаря «Достали со своим языковым вопросом!». В подтверждении провокационности его приведу цитату из этого письма.
«У нас в Мариуполе порой доходит до дикости. Стоит в транспорте, на рынке или в другом людном месте заговорить на украинском языке, как тут же услышишь в свой адрес злобные выражения типа «бандеровец», «националист», «хохол» и т.д. И вот после этого у меня возникает вопрос: почему я, украинец от деда-прадеда, родившийся и проживший всю жизнь в Украине, на двадцатом году независимости вынужден буду «гавкать» на языке соседнего государства, которое к тому же весьма агрессивно настроено к моей стране?» (Выделено мной - В.В.)
Здесь всё фальшиво, всё пропитано ненавистью. Причём никаких объективных оснований для таких заявлений нет. Я живу в Мариуполе более сорока лет и ни разу не слышал, чтобы кто-либо оскорбительно высказывался против украинского языка или против тех, кто им пользуется. Не отмечалось языковых или национальных проблем и на проводимых в наших университетах конференциях и семинарах. Насколько мне известно и правоохранители не фиксировали факты преступлений на языковой основе.
Украинскую речь действительно редко услышишь на улицах, ведь город почти полностью русскоязычный. На украинском говорят в основном приезжие из западных или центральных областей страны. А к гостям у мариупольцев всегда только уважительное отношение. Лично мне приятно слышать украинскую речь. Да и никаких проблем с пониманием нет - русский и украинский языки, как родные братья. Наверняка никто не «доставал» автора письма . Но вот почему-то кипит в нём ненависть к русскому языку. Да такая, что ему на этом языке нельзя говорить, а можно только «гавкать». Похоже В.М.Бондарь хотел спровоцировать скандал, и он этого почти добился. Видимо, автор письма знаком с высказыванием бывшего министра культуры В.Вовкуна, который на заседании Кабинета министров Украины в 2008 году, в бытность премьером Ю.Тимошенко, назвал русский язык собачьим. Удивительно, но за такое хамское бескультурье министр культуры не понёс никакого наказания. Хотя в любой демократической стране оскорбление языка, являющегося родным для половины населения страны, которой он призван служить, привело бы к его немедленной отставке а, возможно, и к отставке всего правительства. А в Украине это прошло практически незамеченным.
Вот и В.М.Бондарь, наверное, решил, что и ему сойдёт с рук такое хамское отношение к якобы чужому языку. Так и было бы, при условии, выступай он на кухне или где-нибудь в подворотне. А вот за растиражированную вопиющую бестактность, которая провоцирует языковую и национальную рознь, ему возможно, придётся отвечать в соответствии с украинским законодательством.
Публичное высказывание В.М.Бондаря вступило в противоречие с Конституцией и законом Украины. Десятая статья Конституции провозглашает: «В Украине гарантируется свободное развитие, использование и защита русского, других языков национальных меньшинств Украины». Автором письма нарушен и ещё действующий (другого-то пока нет) «Закон Украинской Советской Социалистической Республики «О языках в Украинской ССР». Так, в восьмой статье этого закона записано: «Любые привилегии или ограничения прав лица по языковому признаку, языковая дискриминация недопустимы. Публичное унижение или неуважение, умышленное искажение украинского или других языков в официальных документах и текстах, создание препятствий и ограничений в пользовании ими, проповедь вражды на языковой почве влекут ответственность, установленную законом». (Выделено мной – В.В).
Правда, какая именно ответственность наступает, в данном законе не говорится. Наверное, это можно найти в других законах Украины или в международных законах, принятых Украиной.
Но оставим юридические тонкости правоведам. Гораздо важнее разобраться в самой сути языковой проблемы, в происхождении и развитии русского и украинского языков. Повод для такого разговора, помимо письма В.М.Бондаря, дал член общества «Просвита» Иван Бондарь. Он в своей публикации «Открытое письмо редактору «ПР» хотя слегка и пожурил своего однофамильца за «эмоциональный срыв», но всё-таки посчитал, что его замечания «вполне оправданы и справедливы». Более того, Иван Бондарь путём произвольно выхваченных из текстов русофобских цитат пытается доказать, что настоящими славянами являются только малороссийские славяне. А вот те, кто живёт севернее или восточнее линии Двина-Днепр, не славяне, а ославянившиеся финны, татары, туранцы, и характер у них азиатский. Получается, что Новгород, Псков, Москву основали дикие азиаты, а вот Киев – просвещённые славяне, правда… скандинавского происхождения.
А фактически все они русичи, и язык у них был один. Этим единым русским языком были написаны летописи Киева, Новгорода, Пскова, бессмертное «Слово о полку Игореве» и другие произведения того времени. Да и Русь тогда была единой на всём протяжении от Чёрного до Белого морей. Территориальное деление на Малую, Белую и Великую Русь появилось лишь в XIV веке в связи с тем, что южные и западные регионы Руси были присоедены к Польше и Литве. Понятно, что это не могло не отразиться на языке, культуре и обычаях населения «Малой Руси» и «Белой Руси» в дальнейшем ставшими Украиной и Белоруссией.
Конечно, и «Великая Русь» (Московское царство) испытывала влияние татаро-монгольского нашествия почти на протяжении трёх веков. Однако влияние татарского языка и культуры было незначительным. Одержав победу, кочевники возвращались в свои улусы, и их в дальнейшем интересовали только своевременные сборы дани. Об этом, в частности, пишет Л.Н. Гумилёв в книге «Древняя Русь и Великая Степь». Но всё-таки спустя несколько веков различия в языке Малой, Белой и Великой Руси были незначительными. Например, и в начале XVII века в Киеве и в Москве учили русский язык по учебнику Мелетия Смотрицкого: «Грамматики словенския и правильное синтагма». Учебник состоял из четырех частей: орфографии, этимологии, синтаксиса и просодии (ударение и произношение). Правда, в московском издании было добавлено сочинение Максима Грека о пользе грамматики…
На мой взгляд, в нашем городе есть не надуманные и спровоцированные языковые проблемы, а реальные. Речь идёт о катастрофическом сокращении в Мариуполе русскоязычных детских дошкольных учреждений и школ. По данным управления образования горсовета на 1 января 2011 года из 91 дошкольного учреждения 70 являются украиноязычными. Такими же стали и более половины (37 из 70) общеобразовательных школ. И это в городе, где практически всё население является русскоязычным. И при этом за последние годы практически ни одной новой школы не построено, правда, появился один новый детский садик. Значит, украинизация проводится только за счёт уменьшения русскоязычных школ и дошкольных учреждений. Кто ответит, зачем проводится такая поголовная украинизация? Уверен, что в подавляющем большинстве родители соглашаются на это под давлением, им просто некуда деться.
При этом игнорируется право жителей Украины получать образование на своём родном языке. А это право, в частности, предусмотрено решением Конституционного суда Украины № 10 рп / 99 от 14 декабря 1999 года. Решение гласит, что в государственных и коммунальных учебных заведениях наряду с государственным языком могут применяться и языки национальных меньшинств. К таким языкам относится и русский язык, хотя фактически им владеет большинство населения страны.
Упорное стремление властей (особенно постарался бывший президент В.А.Ющенко) заменить язык, к которому уже привыкли все граждане, другим, в котором только формируются терминологические системы, совершенно безответственно. Фактически это преступление против народа, государства, цивилизации и культуры. Запрет русского языка фактически отбрасывает многие научные и культурные направления в Украине на десятки лет назад. Кому это надо, кроме фашиствующих националистов?.
Пора прекратить политику геноцида русского языка. Для развития любому языку, в том числе, и украинскому, нужна свобода. Его нельзя навязывать силой, ничего кроме вреда это не принесёт. Оптимальным решением в настоящее время является признание русского языка вторым государственным. А как первый шаг на этом пути – признание Верховной Радой Европейской Хартии о языках. Этому сегодня ничего не мешает. Коалиция имеет в парламенте стабильной большинство, а этого для принятия Хартии достаточно.
Автор - Председатель Мариупольской городской организации партии «Русский Блок», член Национального союза журналистов Украины.
http://vecherka.com.ua/news.php?full=2904ПЕРСОНАЛІЇ В ПОЛІТИЦІ
МУСТАФА ДЖЕМІЛЄВ: «ВІКТОР ЯНУКОВИЧ КЛИКАВ МЕНЕ В КОАЛІЦІЮ В ОБМІН НА ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМ КРИМСЬКИХ ТАТАР»
Ольга Читайло, «Високий замок», 20.07.2011, Львівська обл.
Інтерв’ю голови кримського Меджлісу.Скільки не говорили про проблеми кримських татар, а віз і далі там. Про ситуацію на півострові, земельні проблеми кримських татар, про можливі бунти у Криму та провокаторів – в ексклюзивному інтерв’ю «Високому Замку» розповів голова кримського меджлісу Мустафа Джемілєв
- Чим, на вашу думку, закінчиться суд над Юлією Тимошенко?
- Думаю, різко підніме її популярність. Якщо людину засуджують незаконно, то вона отримує більшу підтримку. Сподіваюся, до ув’язнення не дійде, але й найгіршого шляху не виключаю. Не ідеалізую Тимошенко, але якщо садити за такі гріхи, то вся адміністрація президента може опинитися за ґратами. Якщо спрацює гірший сценарій, то для України буде погано, престиж держави різко впаде, а президент стане невиїзним.
- Ви залишаєтеся вірним партії «Наша Україна». Чи часто надходять пропозиції перейти в іншу політичну силу?
- Пропозиції надходили і надходять. Напередодні парламентських виборів нам в обмін на підтримку Партії регіонів пропонували більше місць у парламенті. Були переговори з Януковичем. Ми йому казали: «Як ми можемо увійти в коаліцію, якщо у вашій коаліції є комуністи, а в уряді – Могильов, який мало не виправдовує депортацію кримських татар, якщо там є Табачник, який вважає татар п’ятою колоною НАТО, має нас за провокаторів. Янукович почав переконувати, що комуністи у коаліції великої ролі не відіграють. Але… Одне слово, ми так і не домовилися.
- Політичні принципи для вас важливіші, ніж вирішення наболілих проблем?
- Ми повертаємося на батьківщину навічно, і заради тимчасових успіхів не можемо ризикувати престижем. Залишаємося вірними своїм принципам, навіть якщо заздалегідь знаємо, що на цих виборах програємо. Сьогодні навіть дуже шовіністична преса називає кримських татар єдиними серйозними політиками в Криму.
- З Віктором Ющенком останнім часом зустрічалися?
- Про Віктора Андрійовича приємних спогадів немає. Наприкінці минулого року зустрівся зі Збігнєвом Бжезинським. Він запитував, як тут у нас. Я сказав: «Коли був Кучма, багато людей його не любили, ходили з лозунгами «Кучму геть», зробили Помаранчеву революцію, прийшов Ющенко, і багато хто подумав, що Кучма був кращим. Тепер Янукович, і вже дехто ностальгує за Ющенком. Найгірше те, що вже починаємо боятися втратити Януковича, щоб не прийшов ще гірший.
- Чи є якийсь поступ у розвитку земельної проблеми у кримських татар?
- Створено комісію, яка повинна вирішити, чи можна якось узаконити землі, які татари зайняли самовільно. А якщо ні, то яку альтернативу їм можна запропонувати. Кримські татари готові відмовитися від землі, якщо це аргументують, можливо, там якісь комунікації проходять. Але якщо очевидно, що цю землю хочуть просто передати якимось бізнесменам, відсунувши татар на малопридатні землі, то з цим ми не погодимося.
- Ви неодноразово говорили, що у Криму можливі бунти, чи зберігається така ситуація?
- Так, особливо, коли прем’єр-міністр Криму говорить: «Якщо татари не підуть, то ми почнемо застосовувати силу»... Нам довелося підключити парламентську асамблею Ради Європи, я мобілізував діаспору. Він потім виправився, мовляв, вирішуватимемо це питання мирно. І серед кримських татар є авантюристи, які також не зацікавлені у мирному вирішенні проблеми, коли не все гаразд, отримують «дивіденди». Немає гарантій того, що ці люди не працюють на якісь спецслужби. Нас здивувало, коли президент минулого року переформатував раду представників кримських татар, і у новий склад включив саме цих авантюристів. Серед них, наприклад, є людина, яка під час російсько-грузинської війни зверталася до Путіна з проханням захистити татар від геноциду, який чинить Україна. По суті, кликала російські танки та територію України. Ми про це також говорили Януковичу: «Ми не можемо сидіти поряд з ними, увесь народ їх назвав провокаторами». На жаль, нас не почули...
- Коли говоримо про русифікацію, то переважно маємо на увазі утиски української мови, а як почувається у російськомовному Криму кримськотатарська мова?
- Покоління, що народилося після депортації, вивчало мову від батьків. Молоде покоління знає її ще гірше, ніж попереднє. У Криму є лише 15 шкіл з кримськотатарською мовою викладання, та й ті лише трохи поглибленіше вивчають рідну мову, більшість предметів — російською. Якщо цьому не протидіяти, мові загрожує зникнення.
- Під час ЗНО абітурієнти можуть «замовити» тестовий зошит, перекладений кримськотатарською мовою. Чи допомагає це у боротьбі за виживання мови?
- Це нісенітниця. Як вони будуть тестуватися, якщо російську знають у десять разів краще, ніж рідну. Кримські татари мають чітку позицію: в Україні має бути одна державна мова, але у Криму своє місце має знайти мова корінного народу. Щодо української, я вже казав: якщо в парламенті розглядатимуть питання про двомовність, то я доповідатиму кримськотатарською мовою, як-не-як, мова корінного народу. І переклад вимагатиму українською мовою.
- Труднощі не зламали кримських татар, чи є такі, що покидають Україну?
- На заробітки виїздять хто в Туреччину, хто в Італію, але так, щоб покинути — ні. Стількох жертв коштувало це повернення, і через якісь там труднощі ніхто батьківщину покидати не буде. Люди, які сюди їхали, заздалегідь знали, що економічна ситуація буде погіршуватися. І повертаються вони в невідомість. З Туреччини телебачення приїздило, в найбідніші сім’ї заходили, запитували: «Як ви?». Ті відповідали: «Погано, але раді, що нарешті повернулися на батьківщину».
http://www.wz.lviv.ua/articles/95832* * *
Повнотекстовий огляд регіональної преси. До випуску ввійшли матеріали, які з’явилися на шпальтах та в інтернет-версіях обласних та міських газет України по 21 липня 2011 року включно.
Заявки на отримання друкованих версій, а також зауваження та пропозиції можна надсилати за адресою:
demchenko_o@rada.gov.ua
або телефоном: 255-25-43,
Демченко Олені Анатоліївні.