|
Випуск 47, 13 липня 2011 р. |
ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
ВОНА ЗРОБИЛА ТЕ, ЩО ОБІЦЯЛАПРО ДІЯЛЬНІСТЬ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ
Олексій Петруня, «Київська правда», 12.07.2011
Вона— це Верховна Рада.КТО ИЗ ЖИТОМИРСКИХ НАРДЕПОВ "РОДИЛ" ПЕНСИОННУЮ РЕФОРМУ
Житомир.info, 11.07.2011
Результаты голосования.
БЕЗ ЗАБОРОНЕНИХ ТЕМРЕГІОНАЛЬНА ВЛАДА
Валентин Ковальський, «Київська правда», 12.07.2011
Напередодні свого дня народження Віктор Янукович зустрівся майже з півтисячною армією журналістів.
ПОД МАРИУПОЛЕМ НАЧАЛИ ДЕЛАТЬ ДЕНЬГИ ИЗ ВЕТРАСИТУАЦІЯ В КРИМУ
Виктория Гончарова, «Донбасс», 12.07.2011, Донецкая обл.
Вчера в районе хутора Веселое (между Мариуполем и Новоазовском) был презентован уникальный для Украины проект - «Ветряной парк Новоазовский».СІЛЬСЬКИМ ТЕРИТОРІЯМ – СТАЛИЙ РОЗВИТОК
Людмила Даценко, «Зоря Полтавщини», 12.07.2011
Реформування агропромислового комплексу області та розвиток соціальної сфери сільських територій.ДЕПУТАТСЬКІ СУПЕРЕЧКИ ЗАКІНЧИЛИСЯ РЕЗУЛЬТАТИВНО
Сергій Наумук, «Волинь», 12.07.2011
Сесія обласної ради проходила бурхливо, але вирішила усі питання.КРЫМСКИЙ ОПЫТ - ХАРЬКОВЧАНАМ
Николай Филиппов, «Крымская правда», 09.07.2011
Успехи крымской власти, неоднократно отмеченные президентом, принесли свои дивиденды.
ЗАКОН О СОВМИНЕ АРК: КОММЕНТАРИИ БЕЗ ДОМЫСЛОВ И ПОДВОХОВПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ ТА БЛОКИ
Л.Радева, «Крымские известия», 09.07.2011
Президент Украины Виктор Янукович подписал принятый народными депутатами 16 июня 2011 года Закон «О Совете министров Автономной Республики Крым».
ОПОЗИЦІЯ ОБ’ЄДНАЛАСЯ ДОВКОЛА ЗАХИСТУ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИБОРІВОБГОВОРЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА
«Сіверщина», 12.07.2011, Чернігівська обл.
Сьогодні відбулася перша робоча зустріч представників опозиційних політичних сил, а також громадських організацій задля захисту вільного волевиявлення громадян України на виборах народних депутатів України у 2012 році.РЕГІОНАЛИ ВЖЕ ПОДІЛИЛИ МІСЦЯ У ВИБОРЧИХ СПИСКАХ. АЛЕ МОЖУТЬ І ПЕРЕДІЛИТИ
Олександра Тамкова, «Експрес», 11.07.2011, Львівська обл.
Найактивніше до парламентських виборів почали готуватися регіонали.
ПОДОЛАННЯ ДИСПРОПОРЦІЙЕКОНОМІКА
Володимир Криворучко, «Галичина», 12.07.2011, Івано-Франківська обл.
Петро Данилюк: У пенсійній реформі настав час конкретних дій.«ПРОДАТИ ЗЕМЛЮ… І УКРАЇНУ?»
Петро Антоненко, «Сіверщина», 11.07.2011, Чернігівська обл.
Земельне «Євро-2012» може настати в Україні значно раніше, ніж рекламований чемпіонат континенту з футболу.АЛЬТЕРНАТИВНІ ДЖЕРЕЛА ЕНЕРГІЇ — ЦЕ ПРОГРЕСИВНО І ВИГІДНО
Сергій Орлов, «Волинь», 09.07.2011
Про майбутні вигоди і перспективи, а також про теперішні труднощі.ДВОЄ НАРДЕПІВ ВІД ХМЕЛЬНИЧЧИНИ ПРОГОЛОСУВАЛИ «ЗА» ПЕНСІЙНУ РЕФОРМУ
Сергій Підкопаєв, «Є Народна Газета», 09.07.2011, Хмельницька обл.
«Литвинівець» Шпак та колишній «тимошенківець» Буджерак підтримали пенсійну реформу, запропоновану Сергієм Тігіпко.
ХАРКІВСЬКА КАРТОПЛЯ МОЖЕ ПІТИ НА ЕКСПОРТТОЧКА ЗОРУ
Юлія Горобець, «Слобідський край», 12.07.2011, Харківська обл.
План з вирощування картоплі перевиконано.
ЗЕМЛЯ - НАРОДУ! НО КАКОМУ?РІВЕНЬ І ЯКІСТЬ ЖИТТЯ
Александр Разумный, «Днепр вечерний», 12.07.2011, Днепропетровская обл.
Круглый стол на тему: «Земельная реформа: «за и против».ЛЮСТРАЦИЯ ИЛИ ВИЛЫ?
А.Мальцев, «Главное», 09.07.2011, Харьковская обл.
Письмо в номер.
ПОКРАЩЕННЯ ЖИТТЯ ВЖЕ СЬОГОДНІ. ОРДЕН ЗА… ХЛІБ?ОХОРОНА ЗДОРОВ'Я
Наталія Брянська, «Час», 11.07.2011, Чернівецька обл.
Губернатор Чернівецької області Михайло Папієв отримав державну нагороду – орден «За заслуги ІІ ступеня».
РЕАНІМАЦІЯ ВІТЧИЗНЯНОЇ МЕДИЦИНИ
Юлія Сокирка, «Поступ», 11.07.2011, Львівська обл.
Верховна Рада внесла зміни до Закону «Про охорону здоров’я».ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
ВОНА ЗРОБИЛА ТЕ, ЩО ОБІЦЯЛА
Олексій Петруня, «Київська правда», 12.07.2011
Вона— це Верховна Рада.Те, про що так довго говорили «більшовики», сталося. Мова, звичайно, про парламентську більшість і прийняття Верховною Радою дуже важливих законів, зокрема, стосовно пенсійної реформи.
Це було зроблено, як кажуть, «під завісу» пленарних засідань, а також під шаленим тиском на «слуг народу» з боку тих, хто, пікетуючи парламент, висловлював як підтримку реформі, так і її осудження.
Але справу зроблено. Як ми вже писали, парламентарії були налаштовані працювати навіть уночі. Вони бажали і вони змогли. Зараз депутати можуть відчувати себе впевнено. Реформи ніде і ніколи не були простими і безболісними. Так було в США, Європі. У Польщі, Угорщині, деяких країнах колишнього Союзу. Ми дуже довго тягнули з реформуванням. Тому що вибори змінювали інші вибори. Але час вимагає рішучих, кардинальних дій. Нехай непопулярних. Адже саме вони врятують країну.
А яку оцінку дають власному доробку на VIII сесії Верховної Ради самі народні депутати? Послухаємо представників різних політичних сил.
Андрій Павловський, член фракції «БЮТ – Батьківщина»:
- Я взагалі вважаю цю сесію такою, на якій було прийнято найбільшу кількість антисоціальних законів, що суттєво зменшила соціальні права і гарантії наших громадян. Вже мовчу про пенсійну реформу і про ряд інших законів. На жаль, зараз така тенденція, коли влада намагається вирішувати всі проблеми саме за рахунок малозабезпечених людей. Чомусь влада не каже: давайте всі разом затягнімо пояси, бо дійсно є дуже серйозні проблеми, але ми вам покажемо приклад. Ні, вони зневажають інтереси основної маси населення.
- А що ж робить опозиція, зокрема, в парламенті? Чи є об’єднана опозиція чи це тільки міф?
- Це черговий міф влади про опозицію, що вона чомусь повинна бути одна. Як можуть бути в одній команді люди, які мають ліві і праві погляди, але виступають опонентами влади? В таких питаннях, як політичні репресії, звуження прав громадян ми підтримуємо одне одного і будемо виступати єдиним фронтом. Як в залі Верховної Ради, так і під час масових акцій непокори. Наша політична сила в парламенті йшла спокійним регламентним шляхом, щоб відстояти права і соціальні гарантії наших громадян. Наприклад, до законопроекту про пенсійну реформу 90 відсотків поправок було подано саме фракцією «БЮТ – Батьківщина». Я особисто подав 100 поправок. Але іноді, коли не бачили іншого шляху, навіть блокували трибуну. Це – демократія, це прояв бажання не дати прийняті антисоціальні, антинародні закони. Тому будемо, як крайній засіб, застосовувати і цю форму боротьби. Які ще? Не буду розкривати секрети, бо влада, так склалося, завжди йде на півкроку попереду нас.
Ярослав Сухий, член фракції Партії регіонів:
- В цілому, ця сесія – знову сесія невикористаних, втрачених, змарнованих потенційних можливостей 450 народних депутатів України. Одна з причин такого марнотратства часу – це якась незрозуміла, деструктивна позиція опозиції. Здавалося, дії уряду, дії влади є, їх можна не тільки критикувати і відкидати, але, критикуючи, пропонувати щось своє. Замість цього з боку опозиції суцільне протистояння в залі, постійне політичне критиканство. З другого боку, задеклароване Президентом України реформування на шляху модернізації країни наповнюється не так швидко, як нам хотілося б, але наповнюється з кожним днем все більш законодавчим змістом. Що стосується реформування економіки, соціальної і судової сфери, це здійснюється.
- Але чи не надто повільно?
- Ми, звичайно, повинні ще прискоритися, тому що багато втратили з 2005 року. Заговорили, забалакали економіку. А вона цього дуже не любить. Я дуже задоволений, що ми прийняли нарешті пенсійну реформу. Що б ми не говорили, не розповідали, все одно є певна частина суспільства, яка так і не зрозуміла зміст цієї реформи. Є й такі, кому вона, як кажуть, до лампочки. Але треба бути послідовними, сказавши «а», говорити «б», і люди нас оцінять. Нехай потім. На превеликий жаль, так буває. Бальцеровича з його реформами у Польщі люди просто вбити хотіли. А зараз на нього моляться. Ми теж починали реформування соціальної сфери в 2003 році, коли прийняли Закон про обов’язково пенсійне страхування. Де б ми без цих фондів зараз взяли 200 мільйонів гривень на пенсії, 7 мільйонів на безробітних? Тому я ще раз переконався в тому, що, ставши на шлях реформування, зупинятися не можна. Інакше це тягне за собою тяжкі наслідки. Я не один раз спілкувався з людьми під час різних мітингів. І сьогодні мені приємно бачити розумні очі людей, які усвідомлюють, що ми, нарешті, починаємо реформувати Україну. Я переконаний, люди у переважній більшості розуміють, що опозиція просто паразитує на пенсійній реформі. Адже її проведенню немає альтернативи. Якщо ми не зробимо цього кроку зараз, на наших нащадків чекає горе. Коли зрівняється кількість працюючих і пенсіонерів – ми могли б отримати справжній колапс. Позитивним я вважаю прийняття на цій сесії і низки дуже важливих і актуальних законопроектів, зокрема, стосовно міжнародних відносин. Ми показали всьому світу, що є країною передбачуваною, з прозорою політикою, з нами можна співпрацювати, і це дає підстави сподіватися, що до нас прийде інвестор. Взагалі, вважаю, що було більше плюсів, ніж мінусів. Головне - вдалося подолати дестабілізацію, не допустити розколу країни.
Коли ж ми знову побачимо наших обранців в залі Верховної Ради? Аж 6 вересня. Наступна, IX сесія VI скликання, буде ще важча, ніж ця. Бо проходитиме під час кардинальних реформ і напередодні чергових парламентських виборів. Тому розум, натхнення та наполегливість стануть народним депутатам дуже в нагоді.
http://www.kiev-pravda.info/67-22703/vona-zrobila-te-scho-ob%D1%96tsyalaКТО ИЗ ЖИТОМИРСКИХ НАРДЕПОВ "РОДИЛ" ПЕНСИОННУЮ РЕФОРМУ
Житомир.info, 11.07.2011
Результаты голосования.Кто из «житомирских» нардепов поддержал законопроект "О мероприятиях по законодательному обеспечению реформирования пенсионной системы" (№7455) в ночь на пятницу 8 июля, а кто предпочел остаться в стороне?
Ответ можно найти на персональных страницах депутатов на сайте Верховной Рады, где фиксируются результаты голосований за всю каденцию народных избранников.
Итак: Павел Жебривский (фракция НУНС) – отсутствовал, спикер Владимир Литвин за законопроект почему-то не голосовал, хотя вся его фракция дружно поддержала пенсионную реформу, в том числе и руководитель Житомирской областной организации Народной партии Николай Рудченко нажал кнопку «за».
«За» проголосовал и внефракционный Олег Черпицкий (в Раду прошел по спискам БЮТ).
Руководитель Житомирской «Батьківщины» Сергей Пашинский (фракция БЮТ в Раде) на заседании отсутствовал.
Вице-спикер Николай Томенко прокомментировал ночное голосование (комментарий размещен на сайте Верховной Рады):
В соответствии с официальной регистрации из 248 народных депутатов, которые якобы проголосовали за пенсионную реформу (Партия регионов - 188, Народная партия - 20, Реформы ради будущего - 18, внефракционные - 11, НУНС - 11) были зарегистрированы и реально присутствуют в сессионном зале только 143 народных депутата.
Он сообщил, что, если проанализировать этих 248 народных депутатов, которые проголосовали, то физически присутствовать в сессионном зале из 248 были 143 народных депутата (Партия регионов - 108, Народная партия - 16, Реформы ради будущего - 13, внефракционные - 4, НУНС - 2).«Таким образом за пенсионную реформу проголосовало менее трети народных депутатов», - подчеркнул вице-спикер.
Отдельно Томенко подчеркнул, что за принятие реформы не голосовала весь президиум Верховной Рады. При этом Председатель ВР В.Литвин - не голосовал, а первый заместитель Мартынюк и сам Томенко - голосовали «против».
http://www.zhitomir.info/news_89827.htmlПРО ДІЯЛЬНІСТЬ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ
БЕЗ ЗАБОРОНЕНИХ ТЕМ
Валентин Ковальський, «Київська правда», 12.07.2011
Напередодні свого дня народження Віктор Янукович зустрівся майже з півтисячною армією журналістів.Провокації “стоп-цензурників”
Вперше за останній рік Президент вирішив зустрітися з представниками ЗМІ в такому широкому форматі. Час для розмови (8 липня) співпав із завершенням літньої парламентської сесії, а дев'ятого – Віктор Федорович святкував свій день народження. Протягом двогодинної зустрічі він устиг розповісти і про неминучість реформ, і про російський газ, і про справу Тимошенко, і про подарунки на своє 61-річчя, і навіть висловив своє негативне ставлення до випадку з сином нардепа Ландика (тим самим, який відлупцював дівчину в луганському ресторані).
Охочих поспілкуватися виявилося майже вдвічі більше, аніж планувалося. За даними президентської прес-служби, “акредитувалось 440 журналістів, а розраховували на 250”. Журналісти повністю заполонили чотири сектори: два – для регіональних ЗМІ, один – для загальноукраїнських і ще один – для зарубіжних.
За традицією, Президент спочатку зробив невеличкий вступ: “Сьогодні влада як ніколи за 20 років незалежності діє спільно, злагоджено і відповідально. Є прорахунки, помилки – від цього ніхто не застрахований. І я ніколи від цього не відмовлявся. Я завжди погоджувався, коли була критика чи зауваження. На них треба реагувати своєчасно, своєчасно виправляти, якщо є помилки, і більше не повторювати…”.
Не оминув Віктор Янукович і тему про економічні перспективи співпраці з Росією: “Минулого року ми вийшли майже на 42 мільярди доларів товарообігу, цього року у нас буде близько 50 мільярдів”. При цьому Віктор Федорович пообіцяв добитися зниження ціни на газ і не зливати “Нафтогаз” з “Газпромом”. На запитання про долю України як “житниці Європи” він відзвітував про становлення ринку землі та ухвалення земельного кадастру.
Не обійшлося і без провокаційних запитань з боку представників так званої “Стоп цензурі!“ Дехто з них намагався виступити навіть в ролі прокурора. На це Президент реагував досить стримано.
Очевидно, така реакція не вельми задовольнила “антицензурників”. Незважаючи на те, що слово для запитання було надано “Комсомольській правді“, вони зчинили галас у своєму секторі. Одна з активісток, не дочекавшись мікрофонної черги, поспішила заявити про якісь утиски проти ЗМІ, та ще й запропонувала… вплинути на президентського сина-депутата (який начебто голосує не так, як треба). “У вас є діти? – поцікавився у свою чергу Президент. – Я бажаю, щоб у вас було багато дітей… Коли станете матір'ю, зрозумієте, що таке дитина. Коли чіпають дітей – це зовсім інше. Я вас запевняю, що мені не соромно за моїх дітей і онуків. Я хочу, щоб ваші діти були не гірші, ніж мої. Коли дітей втягують у той бруд, у який ви намагаєтесь втягнути моїх дітей, мою сім’ю… Ви ще зачепіть онуків, старшому онуку 11 років, давайте, поганяйтеся ще за ними“.
“Вона” нервує, але гривню не турбує
Від доморощених “антицензурників” намагалися не відставати і зарубіжні “акули пера“, які декілька разів перепитували про “сердечного” екс-прем`єра. У відповідь Президент запевнив, що суд проходить абсолютно законно. При цьому він висловив своє ставлення до підсудної: "Я ніколи не дозволив собі образити Тимошенко – як людина, як чоловік, як Президент. Я не бажаю зла або чогось поганого цій людині. Все, що вона має, як кажуть, це питання її. Вона краще знає, де і в чому вона винна, і якщо вона порушила закон – значить порушила. Я навіть її не осуджую за цей спосіб, в який вона захищається в суді. Вона захищається так, як вона вважає це за потрібне. І ви бачите, я в цьому їй не перешкоджаю. Вона, напевно, так сказати, в історії не лише України, але й світу – вона стала в цьому плані зіркою".
Коли пролунало чергове запитання про Тимошенко, Янукович ще раз наголосив на тому, що він не має права втручатися в судовий процес: "З точки зору права, як ви собі уявляєте — я повинен зняти слухавку, зателефонувати судді, прокурору, і сказати: ти роби так? Ви уявляєте собі це? І ви хочете, щоб я так зробив? Ви добре розумієте, що в мене немає таких прав, я і не хотів би їх мати. Я не хотів би заміняти прокурора чи суддю. Є Кримінально-процесуальний кодекс, за яким сьогодні працює судова система. Судовий процес виписаний в законі, і суддя ним користується".
Зняти певну напругу в журналістському залі вдалося завдяки регіональним ЗМІ, які намагалися перевести розмову в більш-менш конструктивне русло. Окрім реформ і боротьби з корупцією, місцеві журналісти цікавилися й іншими загальноукраїнськими проблемами. Зокрема подальшою долею гривні. “Немає ніяких підстав вважати, що у нас буде коливання курсу національної валюти“, – запевнив Віктор Федорович. Якщо торік, за його словами, золотовалютні резерви Нацбанку сягали близько 26 мільярдів доларів, то до кінця 2011 року “ми будемо мати близько 40 мільярдів“.
Про неможливість обвалу курсу валюти свідчить ще один момент: у державному бюджеті-2011 зафіксовано, що валютний курс може коливатися в межах восьми гривень за долар. На жаль, у тимошенківсько-ющенківські часи цей показник до держбюджету не вносили і таким чином давали зелене світло нечистим на руку банкірам. Згадаймо, наприклад, про сумну осінь-2008, коли кредити були вигідні лише в іноземній валюті: тоді ставки у гривні зробили на рівні 15-18% річних, у доларах — 10-12%, в євро — близько 10%. А потім настала економічна криза і гривнева девальвація. До 1 січня 2009 року долар підскочив до 8 гривень, а в деяких областях аж до 10. Банкіри взялися за калькулятори і перерахували вартість валютних кредитів. Підприємствам до наявних 160,7 млрд. грн. дописали ще 74,6 млрд. Населенню — до наявних 130 млрд "домалювали" ще 68,2 млрд. Чому ж панове Тимошенко і Ющенко не понесли покарання за це?
Здається, до таких питань журналістська братія ще не дозріла. Воно й зрозуміло: декому простіше поставити Президенту якесь провокаційне запитання, аніж проаналізувати дивні, м'яко кажучи, діяння його опонентів...
http://www.kiev-pravda.info/67-22703/bez-zaboronenih-temРЕГІОНАЛЬНА ВЛАДА
ПОД МАРИУПОЛЕМ НАЧАЛИ ДЕЛАТЬ ДЕНЬГИ ИЗ ВЕТРА
Виктория Гончарова, «Донбасс», 12.07.2011, Донецкая обл.
Вчера в районе хутора Веселое (между Мариуполем и Новоазовском) был презентован уникальный для Украины проект - «Ветряной парк Новоазовский».Гостям и журналистам представили первую очередь парка в 10 ветряков - более мощных, нежели те, что уже имелись на территории Донецкой области, да и страны в целом: 100 метров в высоту с лопастями 10 тонн. Они расположены на наиболее удобном для «поимки» ветра месте - об этом позаботились иностранные специалисты.
Доверие, ветер и умные люди
Проект «Ветряной парк Новоазовский» имеет зарубежных инвесторов, в частности, на торжественное собрание и открытие ноу-хау приехал президент компании «Фурлендер АГ» и технический инвестор проекта Йоахим Фурлендер, который и рассказал, почему именно наша страна и Донецкая область были выбраны для дислокации парка. Но прежде очень тепло сказал о людях, которые воплощали идею в жизнь: «Я хочу поблагодарить всех рабочих, монтажников, сварщиков, тех, кто мешал бетон и проливал пот, но построил эти ветряки. Два года назад Максим Ефимов (генеральный директор компании «Энергомашспецсталь») был у меня в Германии и сказал, что хочет изготавливать ветросиловые установки в Украине. Я спросил, почему именно там. И он кратко перечислил: там есть доверие, ветер, хороший «зеленый» закон, самый лучший губернатор в мире и очень много умных, интеллигентных и старательных людей. Я проверил, все так. Кроме того, Украина позволяет следовать философии компании: там, где стоят ветряки, люди должны получить рабочие места, изготавливать оборудование тоже нужно на месте».
Создадут рабочие места
«Всего под Новоазовском планируется установить к концу 2013 года 43 ветряка - объема вырабатываемой ими энергии может хватить для четырех районов: Новоазовского, Першотравневого, Володарского и Волновахского, или на половину Мариуполя», - отметил губернатор Анатолий Близнюк, презентуя проект почетным гостям и гордясь тем, что его месторасположение - именно в Донецкой области. Кроме того, для расширения ветряного парка планируется задействовать Краматорск - машиностроительный оазис, четыре предприятия которого инвестор хочет загрузить работой по изготовлению лопастей и других элементов ветряных установок, чтобы не везти их из-за рубежа. И, что немаловажно, в процессе реализации этих планов будет создано более 2000 рабочих мест.
- С запуском этого парка мы решаем два вопроса: экологический и энергозависимости. Это сотрудничество дает нам надежду, что благодаря поддержке наших партнеров Донецкая область будет пионером в развитии ветроэнергетики в Украине, - отметил на встрече председатель областного совета Андрей Шишацкий. В продолжение встречи председатель Национального агентства по вопросам обеспечения эффективного использования энергоресурсов Николай Пашкевич обратился к присутствующим от имени первого вице-премьер-министра - министра экономического развития и торговли Андрея Клюева: «Вопрос рационального использования энергоресурсов, внедрение новейших технологий, использование возобновляемых источников - требование времени. Приятно, что именно Донетчина, которая является наибольшим потребителем энергоресурсов, взяла на себя роль лидера во внедрении новой стратегии энергоэффективности. Хочу выразить благодарность иноземным инвесторам, которые делают значительный вклад в строительство энергетической системы независимой Украины».
Общая стоимость проекта составляет 1,8 миллиарда гривен. Владельцы парка надеются, что затраты окупятся в течение 7-8 лет. Йоахим Фурлендер строит перспективные планы - покрыть энергией ветра весь регион, а инициатор проекта Максим Ефимов считает, что развитие отрасли выгодно для всех: «Мы будем стремиться к развитию, и надеемся, что вместе с нами пойдет вперед и другое украинское производство, изготавливая продукцию, необходимую ветростанции. Ведь ветряк - сложнее, чем «Мерседес», и нужно будет много деталей, которые смогут производить украинские предприятия».
http://donbass.ua/news/region/2011/07/12/pod-mariupolem-nachali-delat-dengi-iz-vetra.htmlСІЛЬСЬКИМ ТЕРИТОРІЯМ – СТАЛИЙ РОЗВИТОК
Людмила Даценко, «Зоря Полтавщини», 12.07.2011
Реформування агропромислового комплексу області та розвиток соціальної сфери сільських територій.Реформування агропромислового комплексу області та розвиток соціальної сфери сільських територій – це питання було головним на порядку денному розширеного засідання обласного комітету з економічних реформ, яке провів голова обласної державної адміністрації Олександр Удовіченко. Керівник області перш за все наголосив на необхідності поглиблення інноваційно-інвестиційного підходу до виробництва, адже тільки таким чином можна виконати ті соціальні завдання, які нині стоять перед владою.
Зрозуміло, що, займаючись економікою, можна розраховувати на збільшення доходів і до державної, і до місцевої казни та на підняття соціальних стандартів. Одним із пріоритетів Полтавщини є подальший розвиток агровиробництва через відродження галузі тваринництва. І тут маємо як певні напрацювання, так і певний потенціал, зазначив Олександр Удовіченко.
Про підсумки реалізації обласної програми ринкових реформ у І півріччі 2011 року поінформувала заступник голови облдержадміністрації Олена Адамович. Вона, зокрема, зупинилася на питаннях реформування охорони здоров’я, зазначивши, що в області сформовано комплексний підхід до реформи всіх рівнів надання медичної допомоги населенню, майже 80% населення користуються послугами сімейних лікарів. Реформування житлово-комунальної сфери здійснюється в напрямку переоснащення підприємств ЖКГ, зменшення енерговитратності виробництва житлово-комунальних послуг, розширення мережі ОСББ. Розпочато реалізацію проекту щодо створення єдиного інформаційно-розрахункового центру в системі ЖКГ.
Про напрями вирішення соціально-економічних проблем сільських територій доповідав заступник голови облдержадміністрації Володимир Замикула, який, підбивши підсумки роботи агропромислового комплексу області, наголосив на проблемах галузі, серед яких перш за все – зайнятість сільського населення. Адже близько 300 тисяч селян не мають робочих місць. І тут, за словами доповідача, – поле діяльності дорадчої служби, зокрема в питаннях створення сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів. Наголошувалося також на необхідності розвитку таких потенційно привабливих галузей, як овочівництво, картоплярство, тепличне й рибне господарства, вирощування лікарських рослин тощо.
Нині дорадчі служби працюють тільки в 6 районах області. На необхідності їх створення у кожному районі акцентував увагу Олександр Удовіченко. Він дав завдання протягом наступного кварталу вирішити це питання. Керівник області також звернув увагу присутніх на результати діяльності молочарського кооперативу в Семенівському районі, зазначивши, що закупівельна ціна на молоко там становить понад 3 гривні за кілограм, у той час як нині населенню заготівельники платять від 1,7 до 2 гривень за кілограм. Тож потрібно підняти ціну на молокосировину, прийняту з особистих селянських господарств, переконаний керівник області.
Віднайдення реального господаря на землі, введення її в економічний обіг та виведення державних установ на рівень рівноцінних гравців цього ринку неможливе без проведення грошової оцінки земель, і це головне завдання, яким сьогодні опікуються і Верховна Рада, й державні служби, зазначив начальник головного управління Держкомзему в Полтавській області Григорій Шарий. Між тим, 426 населених пунктів області потребують змін меж. Керівник управління наголосив на строкатості розміру оплати за оренду землі в різних регіонах області, закликав до відповідальності сторін при підписанні договорів оренди, аби запобігти надмірному виснаженню земель та їх нецільовому використанню.
Про реформування системи ветеринарної медицини поінформував начальник головного управління ветеринарної медицини в Полтавській області Сергій Аранчій, який зазначив, що на території кожної сільради має функціонувати сервісний центр із надання відповідних послуг фахівцями зазначеної галузі.
Досвідом роботи з питань розвитку соціальної сфери сільських територій із присутніми на зібранні поділилися сільські голови, керівники районів. Зокрема Герой України, голова Котелевської РДА Тетяна Корост висловила думку про те, що, ставлячи завдання перед керівниками місцевого рівня, держава теж має виконувати задекларовані програми, надто в питаннях фінансової підтримки сільгосптоваровиробників. А голова Семенівської райдержадміністрації Валерій Книш зазначив, що сільські території можна розвивати лише спільними зусиллями всієї громади і за умов створення мотивації до праці, коли люди на селі отримуватимуть задоволення від того, що роблять.
Учасники розширеного засідання обласного комітету з економічних реформ, у якому взяли участь голова обласної ради Іван Момот та перший заступник голови обласної ради Володимир Онищенко, також оглянули виставку “Полтавщина аграрна”, де райони області й установи та організації, причетні до агровиробництва, презентували свої досягнення за останні роки роботи і власні програми розвитку регіонів чи конкретних виробництв у 2011 році. Коментуючи побачене на експозиційних стендах, голова облдержадміністрації Олександр Удовіченко наголосив, що питання розвитку сільських населених пунктів та агровиробництва є пріоритетними, бо саме вони мають значний вплив на вирішення соціальних проблем сільської місцевості. Райони працюють, сільгосппідприємства не лише займаються виробничими питаннями, а й вкладають певні кошти у розвиток полтавського села. Хоча, скажімо, сьогодні в розвитку тваринницької галузі зроблено тільки перші кроки. Адже маємо лише десятки прикладів ефективного використання вирощеного через тваринництво, а це серйозна додана вартість, економічний і фінансовий результат роботи наших сільгосптоваровиробників. Тож на нас чекає серйозна робота для того, щоб підняти загальний рівень сільгосппідприємств і, відповідно, підвищити рівень розвитку соціальної сфери сільських територій.
http://www.zorya.poltava.ua/index.php?rozd=&nomst=3653ДЕПУТАТСЬКІ СУПЕРЕЧКИ ЗАКІНЧИЛИСЯ РЕЗУЛЬТАТИВНО
Сергій Наумук, «Волинь», 12.07.2011
Сесія обласної ради проходила бурхливо, але вирішила усі питанняЧергова п'ята сесія обласної ради розглянула чимало питань стосовно економічного розвитку області і попри очікування чимало питань депутати обговорювали дуже бурхливо. Усього на сесію було внесено вісімнадцять питань, хоча зазвичай їх буває більше тридцяти. На самому початку голова обласної ради Володимир Войтович оголосив про створення депутатської групи «Полісся», куди увійшло п'ять депутатів (уповноважений - Ігор Гузь)
Відтак розглянули депутатські запити та запитання. Сергій Слабенко запитав, чому не отримав вчасно інформації щодо ліквідації підприємства «Волиньагроліс». На це голова обласної державної адміністрації Борис Климчук запевнив, що інформацію депутату було надіслано із затримкою всього на один день. Богдан Дівнич цікавився, чи прокуратура області збирається дати правову оцінку розпорядженню голови облдержадміністрації щодо того ж «Волиньагролісу» та чому при перерозподілі бюджету області не враховується рішення облради про депутатські фонди. Сергій Іванюк (ВО «Батьківщина») питав, коли можна буде відремонтувати дорогу до сіл Федорівка та Заріччя Володимир-Волинського району. Запитання Анатолія Грицюка стосувалося лісу, мовляв, чому Звірівське мисливське господарство відмовляється від 8,32 тисячі гектарів лісових угідь в самісінькому центрі національного парку «Цуманська пуща» на користь приватного підприємства. Були озвучені й інші запити та запитання: щодо формування тарифів на газ для населення, щодо використання торгової марки «Волинь» при виготовленні туалетного паперу тощо.
Відведеного регламентом часу для виголошення усіх депутатських запитів і запитань знову не вистачило. Тоді голова обласної ради запропонував підтримати усі заявлені до виголошення запити, не заслуховуючи їх. Така пропозиція викликала шквал протестів опозиційних депутатів. На їхню думку, це була спроба закрити їм рота і не дати можливості виступити. Володимир Войтович переконував, що це не так і поставив на голосування решту депутатських запитів, які й були підтримані. З цим не погодився Ігор Гузь, який вийшов до трибуни і почав зачитувати свій запит.
У такій какофонії депутати почали приймати порядок денний. Інформацію Ігоря Гузя та й слова Володимира Войтовича подекуди годі було почути, бо деякі провладні депутати та запрошені галасували та тупотіли ногами. Хоча деякі зауваження пана Гузя дуже вагомі.
І справді, як можна голосувати за запити, навіть тема яких не озвучувалася? Те, що волинські депутати успішно перейняли досвід Верховної Ради і справно голосують за себе і «за того хлопця» - відомо всім, хіба крім керівництва облради. Проте, бачиться, у дечому навіть перевершили колег. Може, і питання не варто озвучувати? Все буде гладко, а депутати не витрачатимуть зайвого часу.
Намагання Сергія Слабенка внести на розгляд сесії питання про пенсійну реформу не увінчалися успіхом, але поновили дискусії щодо повноважень обласної ради та її голови.
- На наших очах руйнується обласна рада, - Богдан Дівнич був категоричним. - По-перше, ми маємо право приймати звернення від фракцій. По-друге, нас позбавляють права негайно реагувати на події, які відбуваються в країні. По-третє, голова облдержадміністрації заявив, що ми не маємо права звертатися до вищих органів державної влади - це взагалі абсурд. Робиться те, що було коли тільки прийшла ця влада. Голова обласної ради повністю йде у руслі політики голови обласної державної адміністрації - це неприпустимо.
Врешті депутати перейшли до розгляду першого питання - про внесення змін до обласного бюджету. Було висловлено чимало зауважень. Скажімо, Борис Загрева, який зауважив, що було б добре залучити до співфінансування ремонту комунальних доріг власників великовагових автомобілів, які чимало й руйнують покриття. Проте дискусії щодо бюджетних коштів були коротші і конструктивніші. Затим депутати затвердили запропоновані зміни. Зокрема, було виділено 213 тисяч гривень на здешевлення штучного осіменіння в особистих селянських господарствах, 50 тисяч гривень на виготовлення технічної документації на реконструкцію приміщення під Музей етнографії та народних промислів Волині, 528 тисяч гривень на добудову перинатального центру в Луцьку, 150 тисяч гривень на добудову школи в селі Гряди Іваничівського району, 280 тисяч гривень на реконструкцію бокового входу в приміщення обласної ради. Останнє, до речі, здійснюється здебільшого за рахунок позабюджетних коштів. Бюджетні видатки, за словами Бориса Климчука, становлять третину або й менше. Отож, нові гранітні сходи для можновладців потягнули приблизно на мільйон гривень.
Потім сесія заслухала інформацію прокурора області Андрія Гіля про стан законності, заходів щодо її зміцнення та результати діяльності на території області за перше півріччя цього року.
Бурхливо обговорювали і питання надання в оренду водних об'єктів. Валентина Блінова (ВО «Батьківщина») запропонувала відхилити це питання, але її не підтримали. Ще більше обговорення прогнозовано викликало питання скасування рішень обласної ради щодо оренди ставків та озер. Вже неодноразово йшлося про те, що ряд орендарів протягом кількох років навіть не уклали договорів, не кажучи вже про дотримання умов оренди. Тому на розгляд сесії представили 18 підприємців, з якими пропонувалося розірвати договори. Дискусії щодо доцільності такого кроку були хоч і гарячі, але хоча б стосувалися питання і не виходили за рамки регламенту. Серед інших пропонувалося розірвати договір з Олегом Поліщуком, який орендує ставок на території Холоневичівської сільради Горохівського району.
- Цей підприємець надав мені документи, які підтверджують правильність оформлення договірних відносин, - заявив Віктор Коротун (ВО «Батьківщина») і навів перелік документів: завірений договір, довідку про сплату податків, дозвіл на спуск води. - Виникає запитання: чому це питання було знову внесено на розгляд, якщо його вже розглядали на минулій сесії, у ньому розбирався особисто перший заступник голови обласної ради Олександр Башкаленко і пропонував зняти всі претензії до Поліщука?
- Прошу підтримати пропозицію депутата Коротуна і поставити крапку в цій справі, - втрутився в обговорення голова обласної державної адміністрації Борис Климчук.
Зрештою, депутати підтримали пропозицію і виключили пана Поліщука зі списку підприємців-порушників. А з рештою договори розірвали. Решта питань вже не викликали надто гарячих суперечок і були підтримані депутатами.
Взагалі цього разу опозиції та провладній більшості важко було порозумітися. Перша почала намагатися приліпити політичні звернення у формі правок до першого-ліпшого запитання або заперечувала все, що пропонувала більшість (скажімо, Сергій Слабенко навіть пропонував прийняти протест волинського міжрайонного природоохоронного прокурора, який рада все-таки відхилила). Провладна більшість у свою чергу усіма способами не допускала навіть постановки на голосування питань, хоч якось наближених до політики.
http://www.volyn.com.ua/?rub=2&article=0&arch=КРЫМСКИЙ ОПЫТ - ХАРЬКОВЧАНАМ
Николай Филиппов, «Крымская правда», 09.07.2011
Успехи крымской власти, неоднократно отмеченные президентом, принесли свои дивиденды.Вчера председатель Совета министров Автономной Республики Крым Василий Джарты и глава Харьковской облгосадминистрации Михаил Добкин подписали соглашение о торгово-экономическом, научно-техническом и культурном сотрудничестве. Как отметил харьковский губернатор, его региону есть чему поучиться у Крыма.
Харьковчане намерены перенять и внедрить у себя положительный опыт крымчан и согласны поделиться секретами собственных успехов.
- Есть позиция президента Украины: наши регионы должны выстраивать между собой горизонтальные связи, строить договорные отношения, общаться, использовать опыт друг друга, - сказал журналистам Василий Джарты. - Тем самым мы укрепляем регионы и тем самым укрепляем наше государство.
Соглашение между регионами пустой декларацией о намерениях не останется, пообещал Добкин.
- Для нас это не формальный документ. Сегодня руководство Совета министров Республики Крым признано одним из лучших в стране. Нам будет интересно перенять тот позитивный опыт, который у него есть. Проблемы у людей что в Харьковской области, что в Крыму практически одинаковы. Умение решать эти проблемы быстро и качественно - основной критерий оценки работы любой власти, - сказал Добкин.
По словам главы крымского правительства, соглашение позволит в будущем увеличить поток отдыхающих из Харькова.
Осенью главы Крыма и Харьковской области намерены организовать межрегиональную встречу с участием руководителей учебных заведений, представителей разных ветвей власти и бизнес-кругов для обмена опытом и налаживания контактов.
- Наша задача - создать условия, а бизнес уже будет договариваться сам, - сказал Добкин.
В области инвестиций Крым также вырвался далеко вперёд, признал Михаил Добкин, отметив, что по сравнению с аналогичным периодом прошлого года в Крыму прямые инвестиции в экономику выросли в 12,5 раза, а в Харьковской области - всего в полтора. Отвечая на вопросы журналистов, Василий Джарты сообщил, что это первое соглашение такого характера, заключённое его правительством. До прихода его команды Крым заключил шесть соглашений о сотрудничестве с регионами Украины. Однако правильнее будет считать документ, подписанный с харьковчанами, не седьмым, а первым.
- Я хотел бы перевернуть страницу и начать с чистого листа, - сказал Джарты. - Потому что сегодня другие задачи, другие возможности и другие требования. Для нас сегодня это первое соглашение.
http://www.kp.crimea.ua/newspapers/2011/07/09/krymskijj-opyt---kharkovchanamСИТУАЦІЯ В КРИМУ
ЗАКОН О СОВМИНЕ АРК: КОММЕНТАРИИ БЕЗ ДОМЫСЛОВ И ПОДВОХОВ
Л.Радева, «Крымские известия», 09.07.2011
Президент Украины Виктор Янукович подписал принятый народными депутатами 16 июня 2011 года Закон «О Совете министров Автономной Республики Крым».Крымский премьер Василий Джарты считает это «очередным шагом к укреплению и усилению автономии как неотъемлемой части Украины».
По его мнению, такая поддержка президента и парламента дает Крыму возможность реализоваться как экономически сильному и успешному региону за счет максимально эффективного использования потенциала исполнительной власти. А как же власть представительная? В ходе обсуждения проекта закона звучали опасения, что Верховный Совет Крыма останется на втором плане, а автономия даже лишится части своих полномочий. Противники нынешней власти пытались найти в законе подвох. А вот что думают об уже вступившем в силу документе депутаты Верховного Совета Крыма — представители различных политических сил?
Рустам Темиргалиев, председатель Постоянной комиссии Верховного Совета АРК по санаторно-курортному комплексу и туризму (фракция «Регионы Крыма»):
— Закон о Совете министров АРК — логичный шаг к укреплению полномочий автономии, потому что теперь деятельность крымского правительства регламентирована на законодательном уровне в масштабах всей страны. Прогрессивно, что, наконец, урегулированы взаимоотношения между Советом министров Крыма и Кабинетом Министров Украины. Это новшество закона. Кроме того, создана вертикаль исполнительной власти от Совмина автономии к райгосадминистрациям.
В необходимом объеме, в соответствии с Конституцией АРК, сохранены взаимоотношения между Верховным Советом и Советом министров республики. И безосновательными оказались утверждения, что роль Верховного Совета Крыма умаляется, а центр тяжести с принятием закона переносится в Совет министров. Не подтвердились и опасения, что будут урезаны полномочия Крымской автономии. Одним словом, негативных тенденций в этом законе я не увидел. Теперь на государственном уровне прописано то, что до сих пор фиксировалось лишь нашими внутренними документами: структура Совета министров АРК, процедура назначений и отставок. И все это по-прежнему будет согласовываться с Верховным Советом Крыма. Закон о Совете министров не сделал его независимым от парламента автономии, как утверждали противники.
Леонид Пилунский, депутат Верховного Совета АРК (фракция «Рух-Курултай»):
— Закон о Совете министров АРК должен был быть принят, и опасения, что таким образом у Крыма отнимут какие-то полномочия, не оправдались, хотя время покажет. Что толку, что у нас при Мешкове была почти полная независимость, если мы потом попали в глубокую «яму»? Считаю, дело не в законах, а в людях, которые их исполняют. Сегодня в Крыму не все в порядке, и усиление исполнительной власти очевидно. На этой почве и возникают опасения, что Крым может что-то потерять, но в конечном итоге все поправляется, корректируется, притирается. И слава Богу, что такой закон теперь есть. Прежде чем рассуждать, что мы потеряем, давайте сделаем Крым самодостаточным. Но ведь сегодня автономия обеспечивает себя всего на 40%, а мы при этом не перестаем рассказывать, как нам необходима самостоятельность. Какая?! Давайте начнем работать так, чтобы обеспечивать себя на 100% и не зависеть от госбюджета, а потом будем требовать какие-то дополнительные льготы, возможности.
Был недавно в Каталонии. В этой испанской автономии постоянно выражают недовольство, что у нее забирают в госбюджет половину заработанного. Каталонцы много работают, имеют самые большие доходы и, естественно, хотели, чтобы основная их часть оставалась им, а не перераспределялась дотационным областям. У нас же в Крыму все наоборот.
Мы должны давать себе отчет, что Украина все-таки унитарное государство и мы должны распоряжаться своими финансами на уровне любой области. Закон о Совете министров точно регламентирует деятельность крымского правительства и направлен на то, чтобы сделать автономию самодостаточным регионом. Если же этого не случится, то грош цена такому закону. Но я все-таки надеюсь, что он себя оправдает.
Сергей Аксенов, депутат Верховного Совета АРК (фракция «Русское единство»):
— Относительно законодательства, касающегося работы Совета министров АРК, я настраивался в первую очередь на предоставление реальных экономических полномочий для автономии. Меня интересует не столько формирование структуры, сколько ее наполнение. Хотя я согласен, что важно, кто кого будет назначать, но для меня сегодня первоочередной вопрос связан с экономикой. Поэтому закон, на мой взгляд, актуален и с точки зрения кадровых ротаций, и в плане предоставления реальных возможностей на экономическом поле. Чтобы при необходимости автономия могла быстро перестраиваться и реагировать на вызовы рынка. Если нам доверят это и предоставят Крыму приоритеты по сравнению с другими регионами Украины (наш полуостров с трех сторон омывается морем, это уникальное место), то тогда можно надеяться на конкретные результаты. Мы вносим такие предложения, делимся своим видением ситуации. В рамках депутатской группы крымского парламента, избранной для взаимодействия с Верховной Радой Украины, хотим максимально изучить возможности по лоббированию интересов автономии.
Что же касается распределения полномочий между исполнительной и представительной властями Крыма, то, по моему глубокому убеждению, основным органом должен быть Верховный Совет, поскольку он избирается всеми крымчанами. Прочитав внимательно закон, никаких изменений в этом отношении не обнаружил. Президент имеет приоритет при формировании правительства автономии. Никто с этим не спорит и спорить не собирается. Теперь и Кабинет Министров получил право инициировать назначение или отставку руководителя крымского правительства. Но это не те глобальные изменения, которых опасались. Ничего революционного в принятом Законе о Совмине нет. А основные мои ожидания связаны с законодательством, которое даст автономии экономические преференции. Такой проект внесен и, насколько я понимаю, должен быть проголосован народными депутатами если не до летних «каникул», то осенью.
Петр Запорожец, председатель Постоянной комиссии Верховного Совета АРК по социальным вопросам, здравоохранению и делам ветеранов (фракция «Регионы Крыма»):
— Прежде на законодательном уровне Украины положение о Совете министров АРК не оговаривалось вовсе. Были соответствующие статьи в Конституции Крыма — и все. Теперь, когда эти нормы закреплены Законом о Совмине, органы центральной власти смогут давать поручения крымскому правительству напрямую.
С политической точки зрения Закон о Совете министров АРК ничего не меняет. Паритет между Верховным Советом и Советом министров не нарушен, но за счет того, что эти отношения закреплены на уровне закона Украины, их статус поднят. Прежде для урегулирования различных вопросов, в том числе и имущественных, мы должны были писать в Киев письма, обращаться к президенту, а он, в свою очередь, давал указания Совету министров Крыма и Фонду имущества АРК, глава которого по доверенности получал право решать эти вопросы. Теперь все, как говорится, расставлено на свои места.
Нельзя сказать, что отныне кто-то освобождается от ответственности или ликвидируется какая-то отчетность. И полномочий у Совета министров не стало ни больше, ни меньше. Просто они теперь более четко выписаны, так же, как и структура правительства, и порядок управления. Однако не стоит ожидать от этого экономического эффекта. Документ лишь регулирует функции республиканских структур. То есть теперь для менеджеров, работающих в правительстве, более четко, ясно и понятно прописаны обязанности и права уже на законодательном, а не нормативном уровне, как было раньше. При этом принятие Закона о Совете министров никого не «подвинуло», никакие функции не перераспределило. Просто более четко расставлены приоритеты, прописаны права и обязанности государственных структур и работающих в них менеджеров.
А шум вокруг этого, поднимаемый некоторыми политиками, журналистами, — лишь желание попиариться или найти что-то «жареное». Те, кто пытается найти подвох и негатив, явно нам не попутчики, они не созидатели и не стремятся сделать что-то полезное для Крыма.
http://www-ki.rada.crimea.ua/index.php/2011-03-13-11-25-30/1154-2011-07-11-08-11-35ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ ТА БЛОКИ
ОПОЗИЦІЯ ОБ’ЄДНАЛАСЯ ДОВКОЛА ЗАХИСТУ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИБОРІВ
«Сіверщина», 12.07.2011, Чернігівська обл.
Сьогодні відбулася перша робоча зустріч представників опозиційних політичних сил, а також громадських організацій задля захисту вільного волевиявлення громадян України на виборах народних депутатів України у 2012 році.Участь у зустрічі взяли представники Політичної партії «Наша Україна», Української Народної Партії, Конгресу Українських Націоналістів, Всеукраїнського об’єднання «Свобода», Партії Захисників Вітчизни, Української партії, УРП «Собор», РХП та Української соціал-демократичної партії.
«Ми стоїмо перед загрозою нав’язування Україні такого виборчого законодавства, яке підмінить і спотворить вибір співвітчизників. Щоб зупинити таку загрозу, закликаємо всі опозиційні сили та громадські організації переступити через взаємну недовіру та зосередитись на конкретній роботі в інтересах української демократії», - наголосив Координатор ГІ «Оновлення країни», голова політради «Нашої України» Валентин Наливайченко.
Він підкреслив, що жодна з партій не претендує на монополію у цій роботі і вітатиме всі конструктивні зусилля, які слугуватимуть з користю єдиній справі. «Ми поділяємо стурбованість, що ті, хто дискредитують такі наміри, свідомо або несвідомо працюють в інтересах владного режиму, поглиблюють протиріччя між патріотичними силами і готують ґрунт для закріплення позицій владної більшості», - зазначив Наливайченко.
«Жодним чином не обмежуючи ініціативи, пропозиції і бачення інших політичних сил, закликаємо всіх партнерів скоординувати свої дії з таких принципово важливих питань, як підготовка нового виборчого законодавства та забезпечення ефективного спостереження за виборчим процесом і захисту чесних результатів виборів», - додав він.
Наливайченко запропонував перетворити «ініціативу 12 липня» на регулярний форум опозиційних сил, який зумів би продемонструвати людям реальність нашої спільної здатності діяти разом.
«Ми пропонуємо сформувати з повноважних представників наших політичних сил міжпартійний Комітет захисту чесних виборів, членство в якому було б відкритим для усіх бажаючих, в тому числі громадських організацій», - сказав він. За спільним рішенням учасників зустрічі, у рамках такого комітету було створено дві експертні групи, які працюватимуть у постійному режимі. Перша група – з координації дій опозиції у Верховній Раді України стосовно підготовки законопроекту «Про вибори народних депутатів України». Друга група займеться «польовою діяльністю» з організації якісного процесу спостереження супроти можливих махінацій, а також налагодження дієвого діалогу з міжнародними організаціями, які здійснюють спостереження за виборчим процесом.
Наливайченко наголосив на важливості координації дій у контексті формування виборчих комісій, роботи національних спостерігачів, а також співпраці з міжнародними організаціями, які здійснюватимуть спостереження за виборчим процесом. Він також зауважив, що «Наша Україна» вже активно співпрацює з представниками міжнародних організацій у справі захисту вільних виборів і запропонував присутнім сформувати експертну групу з координації роботи у спостереженні за виборчим процесом і співпраці з міжнародними організаціями.
Наливайченко підкреслив, що дуже важливою справою є можливе узгодження принципів участі представників опозиційних політичних сил у виборах. Для досягнення політичного порозуміння він запропонував у найближчій перспективі провести зустріч представників опозиційних політичних сил на високому рівні, щоб узгодити принципи і підходи, які сприятимуть консолідації демократичних сил в інтересах громадян і держави. Наступну робочу зустріч вирішено провести 12 вересня 2011 року.
Нагадуємо, що ініціативу по координації опозиційних сил підтримали громадські організації м. Києва, Харківщини, Одещини, Запоріжжя, Івано-Франківщини, Чернігівщини, Кіровоградщини, Сумщини, м. Маріуполя, Хмельниччини та Тернопільщини.
Звернення підписали: ВО «Тризуб» імені Степана Бандери, ВГО «Коаліція Учасників Помаранчевої Революції», ВМГО «Молодіжний Націоналістичний Конгрес», ГО «Покоління Майдану», Громадянська ініціатива «Оновлення країни», Громадянська ініціатива «Наша Справа», Мережа громадянської дії «Опір», КОГО «Серце матері», КО ОУМ «Сокіл», Фонд «Демократична хвиля» , ХОО ВМГО «Молода Просвіта», Харківський крайовий Народний Рух, ГО «Чорноморське Гайдамацьке З’єднання», ГО «Чорноморське Козацьке Військо», МГО «Козацтво Запорожське», ЗОМГО «Молодіжна антикорупційна ліга», ГІ «Національна пам’ять», «Комітет моніторингу діяльності органів виконавчої влади та місцевого самоврядування», Профспілка захисту підприємництва м. Хмельницького, Хмельницьке міське відділення Всеукраїнської громадської організації «Громадський контроль», Хмельницька обласна молодіжна громадська організація «Пластовий Рух «Сокіл», Жіноча молодіжна організація «Нова Етика», Профспілка працівників вільного підприємництва Хмельницької області, ГО "Центр психологічного розвитку" (м. Калуш), ГР "Молодь за зміни", ОО «Фронт Змін», ММБО «Вітчизна», Гражданское объединение «СОВЕСТЬ», ОО «Возрождение Мариуполя», ОО предпринимателей «Приазовье», Союз казаков Донбасса «Вільність», «Мариупольский Союз Украинок», «За демократию и справедливость», ОО «За Справедливость», Чернігівське обласне товариство «Просвіта» ім. Т. Шевченка, Чернігівська обласна організація «Наша Русь», Чернігівська обласна організація Українська Студентська Спілка, Чернігівська обласна організація «Суспільна служба України», Центр національного відродження ім. Степана Бандери, Ліга Українських жінок Тернопільщини, ГО "Івано-Франківська обласна громадська рада", ГО "Школа лідерів", ГО "Молодіжна ініціатива", ГО "Український вектор", ІФОО "Центр політичних студій", ІФОО "Демократичний альянс" та інші.
http://siver.com.ua/news/opozicija_ob_ednalasja_dovkola_zakhistu_rezultativ_viboriv/2011-07-12-8351РЕГІОНАЛИ ВЖЕ ПОДІЛИЛИ МІСЦЯ У ВИБОРЧИХ СПИСКАХ. АЛЕ МОЖУТЬ І ПЕРЕДІЛИТИ
Олександра Тамкова, «Експрес», 11.07.2011, Львівська обл.
Найактивніше до парламентських виборів почали готуватися регіонали.У них уже навіть затверджений попередній список кандидатів на мандати до Верховної Ради наступного скликання.
У кулуарах парламенту неофiцiйно можна дізнатися, що "достойників" відбирав перший вiце-прем'єр-мiнiстр Андрій Клюєв. Поруч iз прізвищем кожного, хто виявив бажання балотуватися в депутати з командою Януковича, він ставив "+" або "-". Як наслідок, до переліку ймовірних кандидатів потрапили далеко не всі члени нинішньої парламентської фракції Партії регiонiв, частину місць у списку віддадуть, зокрема, колишнім бютiвцям. Це з одного боку.
З іншого -- команда Януковича не визначилася остаточно, як відбуватимуться вибори 2012 року. З цієї причини, за словами експертів, "Регіони" уже вдруге перенесла свій з'їзд. Янукович ніяк не може вибрати спосіб, у який йому буде зручніше формувати "свій" парламент.
Про те, з чим пов’язані вагання Президента, i як його рішення може вплинути на перебіг виборчої кампанії, "Експрес" спілкувався з керівником проекту "Polittech" Ярославом Макiтрою.
-- Чи правда, що Партія регiонiв другий раз переносить свій з'їзд, бо Президент ще не вирішив, як діяти на виборах 2012 року?
-- Це так. На з’їзді Янукович мав би оголосити виборчу стратегію партії. Але він наразі не знає, яка формула голосування дозволить "Регіонам" отримати бiльшiсть у Верховній Раді наступного скликання. Найiмовiрнiше, регіонали захочуть проводити вибори за змішаною системою. Мiнiстр юстиції Олександр Лавринович уже навiть пiдготував вiдповiдний проект змін до виборчого законодавства.
За їхніми розрахунками, мажоритарно-пропорцiйний варiант дозволить регiоналам 2012 року провести в парламент близько 80 депутатів за виборчим списком, ще понад сотню Янукович розраховує провести за округами. Найiмовiрнiше, ситуація стане зрозумілою уже восени.
-- А в чому наразі проблема?
-- Перехiд до змiшаної системи зумовлює запеклу боротьбу за депутатськi крiсла мiж самими регiоналами. Мiсць у виборчому списку на всiх нинiшнiх членiв парламентської фракцiї Партiї регiонiв, включаючи "тушок", не вистачить. Бiльшостi доведеться виборювати своє крiсло в округах. I значна частина регiоналiв хоче отримати округ у пiвденно-схiдних областях, звiдки вони походять. Але ж комусь доведеться їхати в центральнi та захiднi регiони... Аби задовго до виборiв у партiї не вiдбулося розколу, керiвництво й не поспiшає оголошувати своє остаточне бачення стратегiї на 2012 рiк.
-- Як вiдбиратимуть кандидатiв, котрим гарантують мiсце в наступному парламентi за виборчим списком?
-- До формування виборчого списку в наших політичних сил традицiйно є два пiдходи. По-перше, туди включають осiб, якi мають особливi заслуги перед партiєю, є вiдомими її дiячами. Оскiльки таких у Партiї регiонiв вистачає, Янукович нинi дав час своїм соратникам попрацювати в округах i показати до кiнця лiта, хто на що здатен.
По-друге, у список потраплять "платоспроможнi" люди, котрi можуть забезпечити мiсце завдяки своїм матерiальним статкам. Простiше кажучи, це тi, хто купить собi мiсце. Виходячи з того, що на роботу в округах, аби отримати позитивний результат (тобто крiсло в парламентi), кандидат має витратити приблизно 5 мiльйонiв доларiв, гарантоване мiсце у списку Партiї регiонiв коштуватиме десь удвiчi бiльше.
http://www.expres.ua/main/2011/07/11/47556ОБГОВОРЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА
ПОДОЛАННЯ ДИСПРОПОРЦІЙ
Володимир Криворучко, «Галичина», 12.07.2011, Івано-Франківська обл.
Петро Данилюк: У пенсійній реформі настав час конкретних дій.Сьогодні вже і скептикам зрозуміло, що пенсійна система України з її разючими диспропорціями, коли мільйони пенсіонерів отримують жалюгідну пенсію до тисячі гривень, а окремі колишні високопосадовці — в десятки разів більше, коли проблема наповнення скарбниці Пенсійного фонду вже є більш ніж очевидною, коли велика частина економічного середовища ховається із зарплатами, а значить і пенсійними внесками, в «тіні», вимагає реформи. В інтерв’ю газеті «Галичина» начальник головного управління ПФУ в області Петро Данилюк веде мову про заходи, що дозволять забезпечити належні виплати пенсіонерам вчасно і в повному обсязі.
Власні доходи Фонду зростають
- Петре Васильовичу, яка нині ситуація з надходженням коштів до Пенсійного фонду?
— Нагадаю, що наповнення бюджету Пенсійного фонду залежить від двох основних чинників — обсягу фонду оплати праці, що є базою для нарахування страхових внесків, і своєчасності сплати цих внесків. За перше півріччя нинішнього року до бюджету ПФУ надійшло власних коштів на суму 1 208,4 млн. грн. План виконано на 101,9%. А порівняно з відповідним періодом минулого року власні доходи зросли на 212,1 млн. грн., або на 21,3%.
- А завдяки чому вдалося досягти такого збільшення?
— Я б назвав кілька факторів. Передусім це збільшення фонду заробітної плати на 387 млн. грн. за січень—травень 2011 року, внаслідок чого страхові внески зросли на 143,2 млн. грн. Другий позитивний фактор — запровадження обов’язкової щомісячної сплати єдиного соціального внеску фізичними особами — підприємцями, що перебувають на спрощеній системі оподаткування. Надходження від страхувальників цієї категорії зросли в чотири рази.
За єдиним соціальним внеском
- Як ви вважаєте, перехід на єдиний соціальний внесок виправдав себе?
— Звичайно. Адже страхувальники замість платежів у чотири соцстрахівські фонди почали платити єдиний внесок. Відбулася консолідація в одному органі (ПФУ) таких функцій, як облік платників, збір та облік страхових коштів, контроль за нарахуванням і сплатою єдиного внеску, подання єдиної звітності. А вже Державне казначейство автоматично розподіляє єдиний внесок між фондами відповідно до встановлених законом пропорцій.
Нині в Пенсійному фонді створено Державний реєстр страхувальників та застрахованих осіб, доступ до якого мають усі фонди соціального страхування. Словом, удосконалення й посилення контролю за сплатою єдиного внеску, розширення бази для його справляння позитивно вплинули на стан надходження коштів у всі без винятку фонди.
Тим часом навантаження на працівників органів Пенсійного фонду в області та й відповідальність, безумовно, збільшилися. Проте ми намагаємося максимально оптимізувати робочий процес: удосконалюємо програмне забезпечення, впроваджуємо електронну форму звітності, проводимо роз’яснювальну роботу з платниками. Окрім того, зменшили кількість планових перевірок, якщо для цього немає вагомих підстав. А навіщо йти на підприємство, котре своєчасно сплачує єдиний внесок і подає звітність?!
Пенсійне забезпечення
- Як ви гадаєте, наше суспільство готове до змін, які пропонує пенсійна реформа?
— Я переконаний, що зволікати з наведенням ладу в пенсійній системі далі не можна. Якщо йдеться про те, що загалом в Україні нині 100 працюючих годує 80—90 пенсіонерів, то в нашій області ситуація зовсім катастрофічна — на 100 працюючих припадає 107 пенсіонерів. Середній рівень пенсійної виплати в області постійно збільшується. На 1 липня 2011 року він сягнув 1 040,26 грн., що на 83,36 грн. більше, ніж торік. Проте кількість літніх людей, котрі отримують виплати на рівні менше тисячі гривень, доволі значна і становить 186 тис. осіб, тобто більше половини всіх пенсіонерів області. А це означає, що чимало наших батьків, дідусів і бабусь ледве зводять кінці з кінцями. Тому потрібно вживати кардинальних кроків і не розтягувати реформу на десятиліття.
Манни з неба годі сподіватися
- Як спонукати працівників платити внески до Пенсійного фонду з усієї зарплати, адже значна їх кількість одержує зарплату в «конвертах»? А є такі, що взагалі не сплачують внесків і, досягнувши пенсійного віку, звертаються по пенсію до Пенсійного фонду. Як ви працюєте з таким контингентом?
— У законі визначено, що для призначення пенсії в мінімальному розмірі потрібно мати не менше 15 років страхового стажу. Якщо навіть такого стажу немає, буде призначено державну соціальну допомогу відповідно до Закону «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам», але за збільшеного пенсійного віку.
Кошти взагалі не можуть падати, як манна небесна. Їх має заробляти економіка. Зменшення чисельності працюючих порівняно з початком року в 14 районах і містах області уповільнює темпи надходження коштів до фонду.
Зарплата в «конвертах» — пошесть, про боротьбу з якою розмов багато. Пенсійний фонд вимушений підключатися до здійснення дій реальних. Адже порівняно з початком року більш як на три тисячі зросла кількість застрахованих осіб, які отримують мінімальну заробітну плату. Їх чисельність залишається значною і становить 28,6 % усіх працюючих.
Проте легалізація заробітної плати має відбуватись одночасно з підвищенням вартості робочої сили. Нам потрібно підвищувати ціну робочої сили, бо вона у нас надто низька. і обов’язкова умова — своєчасність виплати заробітної плати, від якої залежать сьогоднішні виплати пенсій. Лише за такої умови реформування заробітної плати буде результативним і матиме позитивні наслідки для фінансової стабільності пенсійної системи. На цьому, зокрема, наполягає Федерація профспілок України.
На 1 липня ц. р. заборгованість зі сплати єдиного внеску становить 6,3 млн. грн. Найбільше — близько мільйона гривень заборгували підприємства житлово-комунальної сфери області. Повільними темпами скорочується заборгованість зі страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що виникла до 1.01.2011 року. Зменшення її порівняно з початком року становило 4 842,5 тис. грн., або 85,7%. Найбільші суми заборгованості зі страхових внесків у Галицькому, Долинському, Тисменицькому районах, а також у містах Івано-Франківську, Калуші, Коломиї. Нарощено заборгованість зі страхових внесків у Богородчанському, Верховинському, Долинському, Косівському, Рогатинському, Рожнятівському, Снятинському, Тлумацькому районах та в місті Яремчі.
На 1 липня цього року не погашено 28,2 млн. грн. недоїмки зі сплати страхових внесків. Причому 43,2% заборгованості — за підприємствами-банкрутами й тими, хто не має активів для її погашення.
Аби впливати на ситуацію, Пенсійний фонд надіслав вимоги на суму 14 млн. грн. до Державної виконавчої служби для примусового стягнення, а також позовні заяви до суду про стягнення заборгованості на суму 3,9 млн. грн. До адміністративної відповідальності притягнуто 312 керівників і накладено штрафи на 164 тис. грн.
Аспекти накопичувальної системи
- Законопроект «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» передбачає прискорення запровадження другого рівня пенсійної системи. Яким буде механізм і наскільки готові органи ПФУ взяти на себе виконання цієї доволі непростої функції?
— Насамперед зазначимо, що накопичувальну систему буде запроваджено тоді, коли вдасться досягти бездефіцитності бюджету Пенсійного фонду України. За попередніми розрахунками, це може статися в 2013—2014 роках.
Частина пенсійних внесків від працівників надходитиме до накопичувального фонду — одночасно із зменшенням як надходжень до солідарної системи, так і вартості одного року страхового стажу в солідарній системі для учасників другого рівня. Це зменшення буде компенсовано тим, що учасники другого рівня отримуватимуть дві пенсії: одну — із солідарної системи відповідно до страхового стажу та заробітної плати, з якої сплачено внески (єдиний внесок), а другу — за рахунок накопичень на другому рівні.
Обов’язок сплати внесків до солідарної системи, яка так і залишиться базовою, зберігатиметься: учасник другого рівня сплачуватиме внески і до солідарної системи у складі єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Ми вже не один рік проводимо підготовку до цієї масштабної роботи. Відомо, що базовим елементом для адміністрування накопичених коштів має стати система персоніфікованого обліку, яку було запроваджено в Україні ще 1998 року. Вже нині пенсії в солідарній системі призначають відповідно до заробітної плати, зазначеної в системі персоніфікованого обліку за період із 1 липня 2000 року.
З початку 2010 року цю систему реорганізовано й запроваджено щомісячну персоніфікацію. Система персоніфікованого обліку вже здатна зберігати дані індивідуальних накопичувальних рахунків.
Також розроблено технологію обліку інвестиційного доходу та його розподілу на індивідуальні накопичувальні рахунки. Нині триває робота над відпрацюванням схеми проходження коштів і взаємодії Пенсійного фонду України з іншими суб’єктами накопичувальної системи. Завершено централізацію основних інформаційних систем і створено корпоративну мережу, що надасть доступ в он-лайн-режимі до системи Накопичувального фонду з будь-якого районного управління Пенсійного фонду. Словом, часу для «розкачки» нема. Настав час для конкретних дій.
http://www.galychyna.if.ua/index.php?id=single&tx_ttnews[tt_news]=15918&tx_ttnews[backPid]=24&cHash=49a91037d5«ПРОДАТИ ЗЕМЛЮ… І УКРАЇНУ?»
Петро Антоненко, «Сіверщина», 11.07.2011, Чернігівська обл.
Земельне «Євро-2012» може настати в Україні значно раніше, ніж рекламований чемпіонат континенту з футболу.Уже 1 січня 2012 року в державі завершується мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення. Якщо парламент не продовжить дію цієї заборони, нас чекає величезне економічне, політичне, соціальне потрясіння під назвою «вільний ринок землі». Те, що є цілком нормальним для більшості розвинених демократичних країн, для нас чомусь поки що є неприйнятним. Чому? Тому що перехід від тоталітарного до демократичного суспільства у нас вилився у надто вже затяжну стадію “дикого капіталізму”? Що замість нормальної приватизації ми збагатили світ поняттям “прихватизація”?
Мабуть, усього потроху. Але справді, маючи вже перед очима приклад цієї “приватизації”, бачачи не просто недосконалість нашого законодавства в економіці, а й навмисне його спотворення на догоду олігархократії, доводиться сто разів подумати, перш ніж переходити до вільного продажу землі. Тим паче, що все це може перетворитися на остаточну руйнацію українського села — основи й колиски нації.
Між тим, нинішня влада поспішає. Яскрава паралель — похапливе протягування пенсійної реформи, проти якої і фахівці, і переважна більшість населення. У чому ж ризики похапливого введення ринку землі?
Наш співрозмовник — людина компетентна. Іван Томич понад десятиліття очолював фермерський рух України, будучи керівником Асоціації фермерів і приватних землевласників, нині він почесний президент цієї організації. А ще — голова Всеукраїнського союзу сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів. Депутат Верховної Ради четвертого скликання, був головою профільного аграрного комітету парламенту, чимало попрацював на законодавчому полі.
В руках ділків
— Іване Федоровичу, ситуація зі впровадженням вільного продажу землі в Україні справді така тривожна? І в чому саме ризики?
— 1 січня 2012 року — це той термін, який нинішня влада визначила як початок ринку землі в Україні. Для цього залишилося ухвалити лише два закони: про земельний кадастр (уже ухвалено в першому читанні) та про ринок землі. Ухвалити ці закони можуть уже восени, а продаж землі може розпочатися із січня.
Це історичний виклик для всієї української нації, бо якими є сьогоднішні соціально-економічні обставини? Нема потенційного покупця землі в сільській місцевості: ні фермери, ні керівники сільгосппідприємств, ні селянин не мають коштів для купівлі земель, необхідних для аграрного виробництва. В селі величезний дефіцит коштів, навіть перед жнивами, зокрема й на пальне, на добрива, які не тільки подорожчали, а й стали дефіцитом, на запчастини.
У нас дуже небезпечна ситуація з деякими продуктами харчування. Досить згадати нинішні продовольчі кризи, які змінюють одна одну, — чи то стосується круп’яних культур, чи цукру, чи хліба. За цих обставин ринок землі серйозно підірве виробництво сільгосппродукції, особливо трудомістких культур.
— У нас земельна реформа триває вже друге десятиліття. Але кому реально нині належить земля, навіть ще до впровадження вільного ринку?
— Уже сьогодні 11 мільйонів гектарів землі сконцентровані в руках кількох десятків олігархічних компаній, агрохолдингів. І ці гектари можуть дуже швидко опинитися в чужих, не українських, руках. Сьогодні більше 7 мільйонів гектарів наших родючих земель без відома їх первинних власників через корпоративні права перейшли до рук земельних ділків. Понад 15 мільйонів гектарів земельних паїв шляхом договірних зобов’язань стали практично безперспективними щодо повернення їх власникам.
Усім відомо, яка в нас судова влада, який рівень корупції, а саме ці фактори містять основну небезпеку при впровадженні ринку землі. Україна протягом кількох років може втратити будь-яку перспективу щодо збереження села.
При впровадженні ринку землі можна очікувати різкого (у два-три рази) збільшення безробіття в селах уже 2012 року, а протягом наступних кількох років може залишитися лише 250–300 тисяч робочих місць. І це при тому, що в сільській місцевості мешкає близько шести мільйонів працездатного населення.
«Вигідна» непрозорість
— Але ж ми, покінчивши з так званою соціалістичною економікою, задекларували перехід до ринкової, що передбачає і ринок землі.
— Ми маємо цілий пакет пропозицій, насамперед, законодавчих, для цивілізованого переходу до ринку землі. Дуже шкода, що свого часу не вдалося ухвалити всі закони, необхідні для переходу до ринку землі. Коли я був депутатом парламенту четвертого скликання, то ініціював ухвалення 12 таких законів, і вони були проголосовані. Але це лише частина необхідного. Так, і досі немає закону про Державний Земельний іпотечний банк. А як тоді говорити про нормальне кредитування села? Хіба нині це кредитування — при двадцяти і більше відсотках на рік, за таких умов застави під кредити, при такій процедурі їх оформлення? А саме Земельний банк міг би стати дієвим інструментом кредитування, що засвідчує досвід Польщі, Чехії.
Ще одна суттєва прогалина в законодавстві — відсутність земельного кадастру, тобто реальної оцінки кожного клаптика землі. А все тому, що ті, хто зміг, скупили землю незаконно, за безцінь. І мова не тільки про землі сільськогосподарського призначення. Наприклад, у 70-кілометровій зоні довкола Києва вибудувана “кількаповерхова” система власності на певні земельні ділянки.
— Спробуй розібратися, кому насправді належать ті чи інші ласі шматки…
— Добитися прозорості тут важко. Ніхто не хоче відкривати карти, зокрема й депутати парламенту, які не бажають приймати земельний кадастр.
Так само не поспішають ухвалювати цілу низку економічних законів, дотичних до ринку землі. Зокрема, про ринок зерна, ринок тваринницької продукції, при тому, що тваринництво в нас майже знищене, якщо говорити про реальне забезпечення країни власним продовольством. Такі закони просто необхідні, щоб захистити українського селянина, якого зараз просто обкрадають за рахунок цінової політики. Такого ще ніколи не було, щоб літр молока купували в селянина по 1 гривні 80 копійок, а літр дизельного пального для села коштував 10 гривень. Такого дивного “паритету” цін не пригадати за всі 20 років незалежності.
— Прихильники негайного впровадження ринку землі посилаються на колишні соціалістичні країни (Чехію, Болгарію, врешті й Росію), де такий ринок уже запровадили.
— І стикнулися із численними проблемами. Але треба зазначити: Україна — не Росія і не Болгарія чи Чехія. Це особлива країна. У нас зосереджена чверть світових запасів чорнозему. І тому давно вже йде битва світового капіталу за українську землю. У ХVІ—ХVІІ століттях і пізніше це були воєнні навали, в Другу світову війну окупанти просто вивозили наші чорноземи вагонами. Сьогодні битва йде через фінансові ресурси. І не один десяток країн світу веде планомірну політику щодо купівлі українських чорноземів. Тож ідуть відверті спроби руйнування українського аграрного сектора. І, на превеликий жаль, дії нашої державної влади сприяють цим потугам.
http://siver.com.ua/news/prodati_zemlju_i_ukrajinu/2011-07-11-8341АЛЬТЕРНАТИВНІ ДЖЕРЕЛА ЕНЕРГІЇ — ЦЕ ПРОГРЕСИВНО І ВИГІДНО
Сергій Орлов, «Волинь», 09.07.2011
Про майбутні вигоди і перспективи, а також про теперішні труднощі.Президентом України Віктором Януковичем внесені зміни до Закону України «Про електроенергетику» щодо гарантування зобов'язань держави у порядку стимулювання використання альтернативних джерел енергії. Про майбутні вигоди і перспективи, а також про теперішні труднощі залучення відновлювальних джерел енергії наша розмова з першим заступником голови облдержадміністрації Олександром Башкаленком.
- Олександре Костянтиновичу, Закон про використання альтернативних джерел енергії в Україні існує ледь не десять років. Наскільки він змінив ситуацію в державі?
- На жаль, за увесь цей час майже нічого не змінилося. Згідно з переліком Національної комісії регулювання електроенергетики енергію з відновлювальних джерел продукують менше сотні підприємств на всю країну. Причому про різноманітність альтернативних джерел говорити не доводиться. Оскільки у переліку - переважна більшість підприємств виробляють електрику на малих гідроелектростанціях (потужністю до 10 мегават), ще кілька компаній перетворюють на струм енергію вітру. І, здається, лише одна станція використовує енергію біомаси - відходів олійної промисловості. Тому залежність від традиційних енергоносіїв за ці роки практично не зменшилася.
Окрім того, у нашій державі спостерігаються перекоси в енергетичному балансі. Українці і на душу населення, і на одиницю внутрішнього валового продукту використовують майже у 4 рази більше газу, ніж європейці, при тому, що він дорожчає. Одночасно частка електроенергії в загальному балансі енергоносіїв у нас в 5 разів менша, ніж у країнах Європи. При цьому вся Європа активно впроваджує альтернативні джерела генерування електроенергії, і до 2020 року планує довести обсяг такої електроенергії до 20%. В Україні ж на сьогодні на альтернативні джерела припадає менше одного відсотка.
- Україна перейняла досвід країн ЄС і ще у 2008 році законодавчо запровадила так званий «зелений тариф», який мав би простимулювати інвестиції в альтернативні джерела енергії. Чому у нас так мляво іде цей процес?
- Треба сказати, що виробництво енергії з альтернативних джерел у будь-яких державах не є дешевим. Але більшість країн іде на запровадження спеціальних програм підтримки цього виду виробництва доти, поки вони знайдуть своє місце на ринку.
І в Україні існує закон, який передбачає, що електроенергія, вироблена за допомогою вітру або сонця, має купуватися «Енергоринком» за вищим тарифом, ніж електроенергія із традиційних джерел. Адже величина «зеленого» тарифу має бути конкурентною і привабливою як для внутрішнього, так і для зовнішнього інвестора. Закон сподобався усім, але виявився малодієвим, оскільки, як говориться у приказці, диявол криється в деталях. Назву кілька з них.
Визначено, що у всіх підприємств-виробників електроенергії з альтернативних джерел оптовий ринок електроенергії України в особі державного підприємства «Енергоринок» має гарантовано купити 100% виробленої ними енергії за фіксованим, тобто «зеленим» тарифом. Закон також передбачав можливість продажу такої енергії за «зеленим» тарифом безпосередньо споживачам. Але реальних економічних, а також адміністративних стимулів для того, щоб безпосередньо споживачі купували енергію за «зеленим» тарифом створено не було.
Наведу приклад. Кілька років тому «Східноєвропейською енергетичною компанією» було придбано когенераційну установку. Використовуючи технологічну пару, яка, грубо кажучи, випускалася у повітря, можна було б виготовляти електроенергію потужністю до 20 мегават. Такий обсяг міг би забезпечити третину потреб Луцька в електрострумі. Але муніципалітет не знайшов з інвестором порозуміння щодо ціни, а у держави не знайшлося механізмів врегулювати ситуацію. У результаті - інвестор втратив, а з прогресивної справи вийшов, даруйте, пшик.
Зміни, санкціоновані Президентом України Віктором Януковичем до Закону «Про електроенергетику», попереджатимуть такі ситуації. Оскільки різницю між «зеленим» тарифом і договірною ціною безпосередньому споживачеві держава компенсовуватиме у вигляді цільової дотації. Зміни до згаданого закону також посилюють гарантії щодо розрахунків за таку електроенергію у повному обсязі, у встановлені строки та фінансами.
- Який очікуваний результат від усіх цих змін і напрацювань?
- Прогнозні розрахунки, звісно, існують: і щодо відсоткової диференціації за видами джерел виробництва альтернативної енергії, і щодо питомої ваги вітчизняної сировини, матеріалів, робіт і послуг у вартості створення електростанцій на відновлювальних джерелах. І якщо до 2020 року Україна вийде на 10% альтернативної електроенергії в загальному балансі споживання, це, на мою думку, буде колосальним проривом.
- Олександре Костянтиновичу, хотілось би з'ясувати стан справ з альтернативним виробництвом енергії на Волині. У чому ви вбачаєте потенціал області у цьому напрямку?
- Підприємств, які б, так би мовити, професійно займалися виробництвом електроенергії з відновлювальних джерел і були учасниками енергетичного ринку, в області, на жаль, немає. Існує єдина компанія. Це - торговий дім «ВО Електрик», де встановлено сонячні батареї та роторну вітрову електростанцію. Вироблену електроенергію підприємство використовує для власних потреб. Компанія спеціалізується на реалізації електротехнічної продукції, а ще пропагує енергозберігаючі технології в регіоні. Також є чимало прикладів, хоч масовим цей процес не назвеш, використання альтернативних джерел енергії для побутових потреб домогосподарств, тобто просто фізичними особами.
Що ж до потенціалу, то Волинь має значні запаси підземних вод, у нас достатньо і сонячних, і вітряних днів, щоб забезпечити виробництво енергії. Залишається актуальною і переробка побутових відходів на ці потреби. Переконаний, що зі змінами у законодавстві, його оптимізацією справа зрушить з місця.
- Свого часу, як панацея, пропагувалося виробництво альтернативної енергії з гною свійської худоби і птиці. А Волинь - аграрний регіон. Чому ви не згадали у переліку перспективних джерел виробництво електроенергії з біогазу?
- Бо я - реаліст. Справді, експерти вважають послід свиней і великої рогатої худоби найбільш швидкоокупною сировиною для виробництва альтернативних видів палива. Оскільки більше, ніж на електриці, можна заробити на біодобривах з гною, які є побічним продуктом її виробництва. Саме великий вихід добрив робить виробництво біогазу з гною найбільш прибутковим порівняно з іншою сировиною.
Але... Для роботи установки найменшої потужності - всього лиш у півмегавата - потрібно на добу 100 тонн гною. Для цього треба мати щонайменше дві тисячі корів або 25 тисяч свиней. Господарств такого масштабу на Волині немає, а в Україні лише кілька десятків. До того ж потрібні великі інвестиції: аби налагодити виробництво на заводі потужністю в 1 мегават треба у перший рік вкласти майже 26 мільйонів гривень. У наступні роки треба буде вкладати по 11-12 мільйонів. Думаю, не варто винаходити велосипед, аби не меншого ефекту досягти меншими зусиллями і ресурсами. У будь-якому випадку рішення щодо вибору джерела альтернативної енергії прийматиме інвестор.
- Але визначальна роль у розвитку згаданої галузі належатиме усе-таки державі?
- І це - закономірно, оскільки наразі саме держава є власником більшості енергогенеруючих підприємств. Тому й за наслідки усіх змін, негативних та позитивних, відповідальність повинна нести держава. І сьогодні в особі Президента та уряду держава бере на себе цю відповідальність.
Незаперечним є й те, що для реалізації визначеної мети має бути чітка координація дій органів законодавчої та виконавчої влади за безпосередньої участі суб'єктів господарювання. Тільки тоді матимемо бажаний результат.
http://www.volyn.com.ua/?rub=3&article=0&arch=1254ДВОЄ НАРДЕПІВ ВІД ХМЕЛЬНИЧЧИНИ ПРОГОЛОСУВАЛИ «ЗА» ПЕНСІЙНУ РЕФОРМУ
Сергій Підкопаєв, «Є народна газета», 09.07.2011, Хмельницька обл.
«Литвинівець» Шпак та колишній «тимошенківець» Буджерак підтримали пенсійну реформу, запропоновану Сергієм Тігіпко.Сьогодні вночі Верховна Рада України ухвалила в цілому Закон України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи». «За» проголосували 248 із 328 народних депутатів, зареєстрованих у сесійній залі.
І двоє з п’яти депутатів-подолян підтримали реформу. Це Василь Шпак з фракції «Народної партії» та Олександр Буджерак з групи «Реформи заради майбутнього». А ось «БЮТівці» Лев Бірюк та Олег Лукашук були відсутні під час голосування. А їх колега по фракції «Блок Юлії Тимошенко – «Батьківщина» Василь Кравчук не голосував.
Законом передбачається обмежити максимальний розмір пенсії на рівні 10 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність (з 1 квітня 2011 року – 7,64 тис. грн.); зменшити розмір пенсії з 90 до 80% зарплати держслужбовців; виплату дострокової (за півтора роки) пенсії держслужбовцям, депутатам, прокурорам, суддям проводити лише для непрацюючих пенсіонерів; обмежити заробіток для призначення пенсії народним депутатам, суддям, прокурорам, військовослужбовцям сумою заробітної плати, на яку нараховується єдиний соцвнесок, як для інших категорій пенсіонерів.
Крім того, законом передбачається підвищити пенсійний вік для чоловіків-держслужбовців до 62 років, починаючи з 2013 року, поступово протягом 4 років цей вік буде граничним, інститут продовження перебування на держслужбі буде скасовано. Також передбачено призначення дострокових пенсій народним депутатам у разі закінчення їхніх депутатських повноважень не за два роки до досягнення пенсійного віку, а за півтора.
З метою покращення умов пенсійного забезпечення працівників бюджетної сфери при виході на пенсію пропонується ввести одноразову допомогу в розмірі 10 призначених їм пенсій.
Передбачається також поступово, впродовж 10 років, збільшити необхідну вислугу для призначення пенсії військовослужбовцям і деяким іншим особам із 20 до 25 років, упровадивши при цьому її календарне обчислення.
Для зацікавленості осіб у тривалішому трудовому житті передбачається спростити механізм збільшення розміру пенсії за вибором особи при відстроченні терміну виходу на пенсію, в межах перших 5 років підвищувати пенсії на 0,5% за кожен місяць пізнішого виходу на пенсію, в разі роботи понад 5 років – збільшувати на 0,75% при виході на пенсію. При цьому, досягши пенсійного віку, від особи не буде потрібне звернення до пенсійних органів про відстрочення призначення пенсії.
Передбачається також підвищити мінімально необхідний страховий стаж для отримання пенсії за віком із 5 до 15 років, а для новопризначених пенсій – підвищити нормативну тривалість страхового стажу для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі для жінок із 20 до 30 років і для чоловіків із 25 до 35 років.
Крім того, передбачено, що пенсійний вік для жінок, які отримують пенсію, згідно із загальним законом, буде підвищено із 55 до 60 років, починаючи з 1 вересня 2011 року, з поступовим збільшенням його на 6 місяців щорічно впродовж 10 років. Вік для жінок для отримання державної соціальної допомоги буде підвищено з 58 до 63 років.
Законопроектом передбачені компенсатори у зв’язку з підвищенням пенсійного віку для жінок: за кожні півроку пізнішого виходу на пенсію жінка отримає збільшену на 2,5% пенсію (за 5 років відстрочення пенсія збільшиться на 25%); упродовж 3 років пропонується надати можливість добровільного виходу на пенсію непрацюючим жінкам після досягнення 55 років.
Для зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених у різні роки, пропонується переглянути порядок призначення, перерахунку пенсій: для призначення пенсії брати розмір середньої зарплати за 3 календарних роки, які передують року звернення за призначенням пенсії, а перерахунок пенсії проводити з середньої зарплати, за якою призначена (перерахована) пенсія; проводити перерахунок пенсій працюючим пенсіонерам, які отримують пенсію за вислугу років, тільки після досягнення пенсійного віку; проводити призначення пенсій за зарплатою лише за даними персоніфікованого обліку, а за бажанням особи з урахуванням заробітної плати за 60 місяців до впровадження персоніфікованого обліку – до 1 липня 2000 року; вдосконалити механізм обчислення коефіцієнта зарплати для осіб, які отримували допомогу з безробіття, або здійснювали догляд за дитиною до 3 років, дитиною-інвалідом.
Законом визначаються параметри функціонування ІІ рівня (накопичувального) пенсійної системи. Перелік страхових внесків до накопичувального пенсійного фонду пропонується впровадити, починаючи з року, в якому буде забезпечена бездефіцитність бюджету Пенсійного фонду (ПФ). Передбачається, що другий рівень буде заснований на таких параметрах: учасниками цієї системи будуть особи, яким на дату впровадження системи виповнилося не більше 35 років; розмір страхового внеску становитиме 2% із подальшим його щорічним підвищенням на 1% до досягнення 7%; адміністрування страхових внесків накопичувальної системи здійснюватиме ПФ.
Через 2 роки після початку сплати страхових внесків за накопичувальною системою її учасники матимуть право вибрати недержавні пенсійні фонди для накопичення пенсійних коштів.
http://ye.ua/news_5706.htmlЕКОНОМІКА
ХАРКІВСЬКА КАРТОПЛЯ МОЖЕ ПІТИ НА ЕКСПОРТ
Юлія Горобець, «Слобідський край», 12.07.2011, Харківська обл.
План з вирощування картоплі перевиконаноТих, хто вирощує картоплю, на Харківщині має стати більше – таке завдання під час останньої селекторної наради озвучив заступник голови Харківської облдержадміністрації Віталій Алексейчук.
Учені давно б’ють на сполох: українці катастрофічно «не доїдають» овочів. У цьому переконаний директор Інституту рослинництва ім. В.Я.Юр’єва НААН України Віктор Кириченко: «Сьогодні овочівництво в Україні – вкрай занедбана галузь. Ми не маємо спеціалізованих господарств, насіннєвий матеріал завозиться з-за кордону. Напевно, найбільша проблема – відсутність зрошувальних систем, адже без зрошування не буде ні помідорів, ні огірків, ні кабачків...»
У Первомайську з’явиться тепличний комплекс
Сьогодні керівництво Харківської області налаштоване на відродження галузі овочівництва. І особливу увагу в цьому питанні приділяють саме вирощуванню картоплі. Як повідомив Віталій Алексейчук, у минулі роки на Харківщині працювало 68 господарств, які спеціалізувалися на вирощуванні овочів і картоплі. Зараз таких підприємств близько 25. Тож, на думку віце-губернатора, зараз необхідно збільшувати кількість великих сільгосппідприємств, які вирощуватимуть ці культури.
«Сьогодні ми починаємо відроджувати цю галузь. Вже дуже багато зроблено в області, зокрема, в Чугуївському, Харківському, Зміївському районах. У порівнянні з 2010 роком цього року у десятки разів більше овочів та картоплі вирощується в сільгосппідприємствах», – зауважив у ході обласної селекторної наради Віталій Алексейчук.
Одним із суттєвих кроків до виконання цього завдання є спорудження великого тепличного комплексу в Первомайському районі, яке розпочнеться вже цього року. За словами віце-губернатора, першу черга будівництва буде здано в четвертому кварталі цього року.
План з вирощування картоплі перевиконано
Однак, поряд із районами-передовиками, є й такі, що не змогли виконати встановлені плани. Зокрема, з картоплі найбільше відхилень від завдання має Близнюківський район, де при завданні 1,934 га фактична площа посадки склала лише 75 %. Крім Близнюківського, невиконаним залишилося завдання також у Краснокутському та Зміївському районах. Щодо овочевих культур, то тут із завданнями найгірше впорались Ізюмський і Краснокутський райони.
Та навіть попри відставання окремих районів, у цілому Харківська область перевиконала встановлений на цей рік план.
«Загалом по області завдання щодо площі посадки картоплі виконано на 106 %, а площі вирощування овочів – на 104 %. Зокрема, картоплю посаджено на площі 81,7 тис. га, що порівняно з минулим роком більше на 10 %. А площу вирощування овочів розширено до 36,8 тис. га, що на 27 % більше, ніж у 2010 році», – повідомив заступник начальника Головного управління агропромислового розвитку – начальник управління розвитку галузі рослинництва та інженерно-технічного забезпечення Харківської обласної державної адміністрації Василь Ярошенко.
http://www.slk.kh.ua/view_post.php?id=7616ТОЧКА ЗОРУ
ЗЕМЛЯ - НАРОДУ! НО КАКОМУ?
Александр Разумный, «Днепр вечерний», 12.07.2011, Днепропетровская обл.
Круглый стол на тему: «Земельная реформа: «за и против».Никогда еще со времен знаменитого ленинского Декрета, который отменил частную собственность на землю, провел ее национализацию с полной конфискацией «нетрудовых» властителей – помещиков, буржуазии, церкви, вопрос о главной национальной «недвижимости» не стоял так остро.
Еще весной Президент Украины Виктор Янукович поставил задачу до конца 2012 года создать прозрачный рынок земель сельскохозяйственного назначения. Станет ли это событие вехой для селян? Насколько реальна сама идея создания прозрачного земельного рынка? Можно ли сравнить нынешних реформаторов с Петром Столыпиным, утверждавшим, что прогресс земледелия возможен только в условиях личной земельной собственности, которая развивает у владельца сознание как прав, так и обязанностей? Свое мнение по данному поводу «Вечерке» высказали представители различных политических партий и фермеры.
Председатель Днепропетровской областной организации политической партии «Наша Украина», заместитель председателя областной организации фермеров Украины Виктор Гноевой:
«Рынку земли – да, латифундиям – нет!»
Рассматривая вопрос введения в Украине рынка земель сельскохозяйственного назначения, прежде всего необходимо учитывать, что частная собственность на землю гарантирована Конституцией. И сложилась ситуация, когда миллионы украинских граждан владеют землей, но в то же время из-за моратория на ее продажу не имеют права распоряжаться своей собственностью. Разумеется, это противоречит принципам социальной справедливости и закрывать глаза на проблему, как это делала Верховная Рада последние почти 20 лет, нельзя. Я убежден, что рынок земли должен работать. Но вводить рынок земли государство должно в интересах всех сельских жителей, а не узкой группы латифундистов, которые уже контролируют миллионы гектаров украинской земли. Самое главное: земля должна иметь справедливую стоимость, ее оборот должен жестко контролироваться государством, должны быть созданы надежные механизмы недопущения концентрации земли в одних руках Для того, чтобы рынок земли заработал на пользу государства и каждого гражданина, необходимы политическая воля властей и широкая профессиональная дискуссия. Ни первого, ни второго сегодня мы не имеем. Поэтому рынок земли необходимо вводить после тщательной подготовительной работы, на которую требуется 2-3 года.
Эффективной защитой от махинаций могло бы стать введение профессионального ценза на право покупки земли. Т.е., речь идет о том, чтобы землю покупали только те фермеры и фермерские хозяйства, которые существуют и реально работают на земле последние 3-5 лет и на практике доказали свою эффективность.
Если же продажа земли будет поспешно легализована, мы можем получить в сельском хозяйстве классическую систему латифундий, которую к тому же косвенно будет контролировать в том числе иностранный капитал.
Депутат Томаковского районного совета от Народной Партии, участник парламентских слушаний по вопросу продажи земли Владимир Леперда:
«Необходима продуманная программа долгосрочной аренды земли»
Я логики не могу понять. Зачем нужна реформа? Для того, чтобы сменить собственника земли или для того, чтобы действительно эффективно работало сельское хозяйство? Нас пытаются убедить в том. что у аграриев нет средств, и они не могут закупить новую технику, удобрения и т д. Нам говорят: купите землю и появится возможность приобрести все необходимое. Если человек арендует квартиру и у него нет денег, чтобы купить диван, а ему говорят: купи квартиру, заложишь ее и деньги появятся. Так где здесь логика?
Целью земельной реформы в Украине должна стать не свободная продажа земли, при которой все наделы могут оказаться в одних руках, а усовершенствование института долгосрочной аренды земли. Я также считаю, что условиями успешной работы на земле должны стать доступные удобрения и топливо, прозрачные механизмы закупки урожая и продуманные вывозные пошлины.
Полностью запретить продажу земли неправильно. Человек должен иметь право распоряжаться своей собственностью. Но единственным игроком на земельном рынке Украины должно стать государство. Именно оно должно иметь право покупать землю у тех, кто хочет ее продать.
Что касается реальной ситуации, то я считаю, что осенью 2011 года будет введен рынок земли, но моя позиция - необходимо исключить свободную покупку и продажу украинского чернозема.
Председатель Днепропетровской городской организации партии ВО «Батькiвщина», депутат горсовета Максим Курячий:
«Надо торговать урожаем, а не землей»
Сегодня земельный кодекс необходим. Ведь Украина действительно располагает самыми плодородными землями в мире. А по прогнозам экспертов, к 2020 году около миллиарда жителей планеты будут голодать. В этой связи наша страна может стать мировой житницей. Но если реформа пройдет неэффективно, Украина станет предметом жесткой критики и не сможет претендовать на роль успешной мировой державы.
Отмечу, что в сельской местности проживает каждый шестой наш соотечественник. То есть, земельная реформа очень масштабная. Но самое печальное в том, что власть пытается провести реформирование совсем не так, как это нужно делать. Самый главный вопрос: как можно продавать землю, не зная ее стоимости? Существует ли вообще механизм определения цены на землю? Очевидно, что нет. Потому сегодня Украине нужно торговать урожаем, а не землей.
На этом этапе можно согласиться с тем, что необходимо усовершенствовать механизм передачи земли в долгосрочную аренду. Это позволит инвестору почувствовать себя уверенным и защищенным. А пока данный законопроект преследует цель не реформировать земельные отношения, а скупить за бесценок земли сельскохозяйственного назначения. Подобное уже происходило в начале 90-х годов прошлого века, когда за копейки скупалось право собственности на заводы и фабрики. Потому предлагаемая схема реформирования земельных отношений приведет к большим социальным потрясениям в обществе.
Председатель областной организации партии «Фронт Перемен» Андрей Павелко:
«В Украине за 20 лет пока не раздерибанили только землю»
Земельная реформа призвана забрать у людей последнее - землю. Власти, используя путь приватизации имущества 90-х годов, планируют ее раздерибанить. «Имея большинство в парламенте, власть может сейчас сделать продажу земли по сценарию 90-х годов. Скупить землю, а потом ее перепродать через некоторое время. То есть никто ничего нового не придумывает. Все апробировано в 90-х годах. Где деньги взять? Напечатать. Есть станок, есть Нацбанк - напечатают сколько нужно. Выкупят у людей землю за бумажки, купоны, ну а потом через некоторое время введут изменения в закон и продадут иностранцам или крупным собственникам для того, чтобы на этом заработать. И цифры идут уже даже ни миллиарды, а на значительно большие суммы. Легко манипулировать людьми, которые поставлены на грань выживания. Все сводится к тому, что людям изначально не повышают зарплаты, пенсии и наоборот повышают тарифы на ЖКХ и т. д., власть людям говорит только об одном: сейчас продадим землю и деньги будут, и все пенсии и зарплаты мы повысим. Видимо, увеличат их на какие-то 17-19 грн. и под этим предлогом проведут земельную реформу. Кстати, при работе наших передвижных мобильных приемных, выяснилось: не только крестьяне, но и горожане требовали не допустить продажи земли.
В случае снятия моратория на землю должны быть задействованы защитные механизмы и ограничения. Например, запрет нерезидентов владеть землей, обязательное целевое использование земли (земля сельскохозяйственного назначения должна обрабатываться, если же нет, государство может изъять ее за 24 часа), должно быть ограничение на владение землей в одни руки, введение государственного агента на рынке земли.
Секретарь обкома КПУ, депутат областного совета Андрей Бондаренко:
«Продавать землю – это как продавать мать, которая нас кормит»
Существовавшая в советское время система, когда земля являлась народной собственностью, была достаточно эффективна. Цифры говорят сами за себя. На излете 90-х в Украине насчитывалось более 12400 колхозов, в которых работали свыше 4 миллионов человек. Теперь же количество сельских тружеников не превышает и 700 тысяч. Мне часто приходится видеть заброшенные, полупустые села.
Однозначно можно сказать: в этом вопросе должна быть четкая политика государства. Раздали земельные участки селянам – хорошо. Но если кто-то хочет продать свой пай, пусть продает государству! Земля должна концентрироваться в госсобственности. А правительству необходимо принять соответствующие решения, чтобы эту землю передавать в аренду, обеспечивать сельхозпроизводителей льготными кредитами, предоставлять все необходимое для ведение работ. Речь идет о запчастях, ГСМ, технике. Быть может, стоило бы в помощь фермерам создать государственные машинно-тракторные станции.
Должен быть государственный заказ и на сельхозпродукцию, и на использование земель. Ведь у нас уже сейчас завозят сахар-сырец из Беларуси. А что будет с нашими плодородными землями, если в погоне за прибылью постоянно сеять на них подсолнечник и рапс? Только плановое хозяйство может обеспечить эффективное и рациональное использование сельскохозяйственных земель. Государству, пусть кому-то это и не понравится, надо отдать монополию на право экспортировать сельхозпродукцию.
Что же касается продажи земли частникам, то ни к чему хорошему это не приведет, поскольку продавать землю – это как продавать мать, которая нас кормит.
Политический эксперт Андрей Золотарев:
«На перепродаже земли олигархи хотят заработать миллиарды долларов»
Суть грядущей аферы с землей проста и незатейлива, но «прихватизация» начала 90-х на ее фоне выглядит детской забавой. Дело в том, что украинский капитал имеет паразитическую природу, то есть, основные деньги зарабатываются в форме маклерской посреднической сделки, поэтому ему необходимо создать условия для продажи земель. Сегодня в руках особо приближенных к «семье» структур концентрируются миллиарды долларов, которые в 2012 году будут брошены на скупку земли. Как только мораторий на продажу земли будет снят, «риэлторы-посредники» будут по дешевке скупать паи, но платить будут сразу живые деньги, против такого искушения обнищавшие селяне не устоят. Иностранцев временно отсекут мораторием, а когда дело будет сделано, найдут благовидный повод его отменить. Перепродавая землю иностранцам, резонно рассчитывают получить колоссальные прибыли. Украинские олигархи, которые будут допущены к «прихватизации» земли, рассчитывают наварить на ней 350 миллиардов долларов.
Экономическая практика по формуле земля-товар полностью уничтожает селянина как понятие и уничтожает сельский социум. Фермер - не селянин, а предприниматель-космополит.
Для него главное - бизнес и прибыль. А в довесок к современным технологиям, обеспечивающим рентабельность, - такие вещи, как гормональные добавки, генная модификация, химические удобрения. Фермер в отличие от селянина, не создает ни национальной народной песни, ни музыки, ни культуры. Ему это ни к чему, у него другой менталитет и другой образ жизни. Украинский селянин обречен и исчезнет, как чеховский вишневый сад, если земельные угодья станут товаром на большом базаре.
http://dv-gazeta.info/gost-vecherki/zemlja-narodu-no-kakomu.htmlЛЮСТРАЦИЯ ИЛИ ВИЛЫ?
А.Мальцев, «Главное», 09.07.2011, Харьковская обл.
Письмо в номер.Коммунисты на своем съезде приняли судьбоносное решение – не выходить из правящей коалиции.
И их сложно не понять. Мировая революция, конечно, неизбежна, но пока она придет, ее идеологи за участие в коалиции могут наскирдовать «зелени» за проталкивание нужных решений. Получается, что прав мой приятель, который говорит, мол, кто при немцах жил хорошо, тот и сейчас не бедствует.
А вы обратили внимание, что демократические и бархатные революции периода 80-90-х привели к успеху там, где к власти пришли новые люди, не имевшие отношения к строительству коммунизма на всей планете А в странах, где у власти осталась старая партноменклатура, ничего не изменилось.
«Можновладцы» пробрались во власть по спинам советской интеллигенции, подхватив в нужный момент на баррикадах призывы тех, кто полжизни провел в ¬ГУЛАГе и оставил свое здоровье на стройках Беломорканала «по 58-й без права переписки».
Да и как могла красная партократия, со своей классовой зашоренностью, номенклатурной ограниченностью создать в стране демократические и рыночные механизмы! Только наивный может полагать, что в самом начале перестройки красный директорат искренне желал демократических перемен. Помните, как неумело они пытались импровизировать в управлении экономикой, как довели страну и народ до полной нищеты, при этом проклиная реальных реформаторов за их прозападную политику?
Они и сегодня не оставили красный репертуар, в котором по-прежнему в ходу понятия «мировая буржуазия», «мировой капитал» и «классовая ненависть». Только вот теперь они стали более изощренными.
Легко заметить, как лихо объединились в единую коалицию «красные» и «голубые». Как технично работают с ними в одной связке литвиновцы. Как быстро поменяли партийный окрас так называемые «тушки». Теперь все они откровенно наплевали на народ и принялись откровенно набивать карманы. Для них рыночные отношения – это когда у тебя лежат миллиарды в офшорах, а ты, не рефлексируя по поводу совести и чести, отнимаешь последнее у народа. Их так учили в высших партийных школах, и они усвоили эти постулаты научного коммунизма.
В результате получилось не государственное образование, а уродливое сочетание «совка» и неоимперских настроений. Нелепо и бесперспективно. Они выполняют только одну функцию – функцию оккупантов нашей страны. Для них государство – это хорошая возможность отобрать, поработить и обогатиться.
У этого партийно-кланового образования нет официальных опубликованных идеологических установок и планов государственного строительства. Они меряют жизнь периодами от выделения бюджетных средств до их реализации (понимай – «распила» с последующим распихиванием по карманам). Их главная идеология – противопоставление себя государству и закону, который даже воровскими понятиями не заменяется. Ведь ежели бюджет страны используется как воровской общак, то, по «понятиям» его нужно распределять среди тех, кому плохо, а не среди тех, кому всегда хорошо. Вот и живем… Пусть, не как в тюрьме, но как на оккупированной территории.
Им чужды жалость, сострадание. У них нет нормальных судей и суда присяжных. Все эти институты заменил один человек, прикрывшись вывеской партии. Они говорят кто на русском, кто на украинском, а большей частью – на суржике. Ну, с этим тоже ничего не поделаешь. Сказываются огрехи в воспитании и образовании.
Смешно, когда их называют олигархами. Они не предприниматели и никогда ими не были. Они не акулы бизнеса, а «килька», которую в момент падения ЦК КПСС, сверху просто назначили чем-то управлять. И вот теперь эти государственные чиновники примитивно, тупо контролируют бюджетные потоки и распределяют их среди своих.
Секрет жизнеспособности нашего государства-мутанта в том, что часть его создателей формально назначила – или, как модно сейчас говорить, позиционировала себя – бизнесменами, незаслуженно присвоив себе этот почетный статус, прикрывающий им административный ресурс. Это и дает возможность безнаказанно и легально отчуждать в возглавляемые ими и, как правило, хранящиеся за рубежом общаки огромную долю национального богатства. Только посмотрите вокруг! Посмотрите, что вытворяет чиновничья свора, менты, прокуратура! Население для них – просто корм.
Украинский народ лишили главного – мотивации к собственному развитию. Ведь мы должны помнить, что даже в сталинском ¬ГУЛАГе была мотивация – страх смерти в ночном лесу от пули в затылок из нагана НКВДиста или ссылка в лагеря. Народ лишили надежды на будущее, на какие-то социальные «лифты». «Голубые» убрали все мотивации. Оставили в пределах страны только собственный страх – лишиться наворованного и награбленного у собственного народа.
И сегодня у действующей власти все признаки партсоветской номенклатуры. Только теперь это не КПСС, а криминальная корпорация. Различие старых и новых вождей только в одном: старые верили в незыблемость своего владычества и заботились о народе, бросая ему крохи с барского стола. Так хороший хозяин заботится о скотине и рабах.
Нынешние же чувствуют себя временщиками. Им главное – наворовать побольше и побыстрее, перебросить все на Запад и оставить Украину в стадии выжатого лимона. Вот откуда нежелание ликвидировать соглашения об офшорных зонах на Кипре. Как говаривал известный киногерой – «там у них лежбище!»
Все двадцать лет независимости власть в Украине работает на благо «ларечников» и продавцов природной ренты (уголь, металл, газ, лес, рыба), на уничтожение промышленности.
Люстрация, только полнейшая люстрация этой красной ленинско-фашистской элиты – единственное, что может обновить страну и дать ее народу импульс и мотивацию к развитию.
Иначе… Страшно даже подумать про вилы. Да и фонарные столбы вроде стоят еще.
Сегодня власть уже опоздала. Народ, не согласится ни на какие уступки без полной отставки власти с ее последующей эмиграцией. Но только без вещей!
Пора бы народу проснуться и убрать хозяйский сапог с глотки! Иначе придется молча умирать, иначе придется грудь под пули, как в Ливии, подставлять. А не хотелось бы…
http://glavnoe.ua/indexg.php?article_id=5330РІВЕНЬ І ЯКІСТЬ ЖИТТЯ
ПОКРАЩЕННЯ ЖИТТЯ ВЖЕ СЬОГОДНІ. ОРДЕН ЗА… ХЛІБ?
Наталія Брянська, «Час», 11.07.2011, Чернівецька обл.
Губернатор Чернівецької області Михайло Папієв отримав державну нагороду – орден «За заслуги ІІ ступеня».«За значний особистий внесок у соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави… та з нагоди 15-ї річниці Конституції України». І так вже багато «вніс у розвиток» очільник крайової влади, що одразу після Дня Конституції у Чернівцях подорожчав хліб. Найпопулярніший та найуживаніший буковинцями, найнеобхідніший продукт виробництва ПАТ «Чернівецький хлібокомбінат». Причому останнє подорожчання відбувалося всього лишень 4 місяці тому.
— 29 червня, купуючи «Орільський» у хлібному павільйоні на території ринку «Центральний», була до сліз неприємно вражена – буханець вже коштував 3 грн. 60 коп. – розповідає чернівчанка Оксана Олександрович. — Продавець нічого не пояснила – мовляв, претензії слід адресувати аж ніяк не до неї… На запитання «А до кого?» почула відповідь дуже вичерпну: «До влади». Люди ж того дня у магазинах виливали свій гнів один на одного, на продавців та ледь не билися, — про це я довідалася від знайомих…
Отже, найпопулярніші сорти хліба подорожчали на 7%. Відпускна ціна на хліб зросла з 3 гривень до 3 гривень 21 коп. та на батон — з 3 гривень 20 коп. до 3 гривень 30 копійок. Тобто, за буханець «Орільського» та батон «Заводський» буковинцям тепер доводиться викладати з кишень на 20-25 копійок більше. А коли зважити, що родини у нас, як правило, великі, та що тих буханців потрібно декілька на день?
За словами голови ліквідаційної комісії Державної інспекції з контролю за цінами у Чернівецькій області Віктора Лащака, хлібокомбінат попереджав ОДА про чергове підвищення цін на свою продукцію – мовляв, підприємство працює збитково і власник дав доручення піти на такий крок. Представники виконавчої влади, зокрема, заступник губернатора Михайло Гайнічеру, разом з представниками Держінспекції з контролю за цінами провели перемовини з керівництвом хлібокомбінату про відтермінування непопулярного серед пересічних громадян заходу принаймні на місяць. Пропонувалося дочекатися нового врожаю, а тоді зважити всі «за» і «проти». Однак розмова відбулася, а ціни нового зерна, як видно, не хочуть чекати – довго ж-бо…
Як пояснює начальник управління агропромислового комплексу ОДА Микола Олексюк, підстав для підвищення цін на популярні сорти хліба у ПАТ і справді не було:
— Хлібокомбінат отримував борошно з Аграрного фонду за цінами, значно нижчими за комерційні, — каже Микола Васильович, — і мав щомісяця вибирати по 1500 тонн. Насправді брав менше, ось і утворився залишок невибраного борошна – 2 тисячі тонн. У червні ми звернулися до керівника Аграрного фонду з пропозицією включення цього залишку на липень. Влада зробила все можливе…
Крім того, держінспекція з контролю за цінами у області нещодавно вже оштрафувала хлібного монополіста на чверть мільйона гривень і, за словами Віктора Лащака, судові тяжби тривають досі…
Тож ймовірно, тепер комбінат вже перевірятимуть податківці. Але людям від того ні холодно, ні гаряче – треба думати, як виживати. І до голосу буковинського люду нині чомусь не прислухаються ні очільники з ОДА, ані, тим більше, президент. Бо чому тоді вони допускають такі неподобства?
Заступник губернатора Георгій Галиць неабияк пишається нагородою Михайла Папієва. За його словами, цим самим президент дав оцінку загального стану справ на Буковині.
А чи питав він про «оцінку справ на Буковині» у простих людей? Чи знає, як оцінюють ці самі справи земляки на малій батьківщині заступника голови обладміністрації у Глибоцькому районі, у рідній Турятці? Чи відають пан Галиць і пан Папієв, скільки буковинців наразі реально довіряють «соціальному» губернатору та його команді? Бо ж навіть добрі справи голодними очима менше помітні… І якщо майже щоквартально, як зараз, дорожчатиме хліб, щорічно (а може, й частіше) підвищуватимуться тарифи на проїзд у громадському транспорті, «оптимізовуватимуться» на догоду комусь згори, а не людям, медичні й освітні заклади, ліквідовуватимуться надалі осередки культурно-просвітницької діяльності – що чекає найменшу в Україні область? Ще один орден керівнику ОДА? Чи, може, варто було поки що «погодитись на медаль»?
http://www.chas.cv.ua/index.php?newsid=318ОХОРОНА ЗДОРОВ'Я
РЕАНІМАЦІЯ ВІТЧИЗНЯНОЇ МЕДИЦИНИ
Юлія Сокирка, «Поступ», 11.07.2011, Львівська обл.
Верховна Рада внесла зміни до Закону «Про охорону здоров’я».За роки незалежності в Україні склався стереотип в штики сприймати будь-які реформи. І недаремно, адже, як підказує мільйонам українців інтуїція (а насправді суміш знання і досвіду) нічого хорошого вони пересічним громадянам не приносять. І проблема не в тому, що в нас немає кваліфікованих законотворців, які вивчивши весь зарубіжний досвід, готові запропонувати адекватний варіант для України, а в тому, що занадто багато приватних інтересів сильних світу цього при цьому необхідно врахувати.
Нагадаємо, що напередодні парламентських канікул Верховна Рада таки внесла зміни до Закону «Про охорону здоров’я». «За» проголосували 240 народних обранців. Ключовим моментом даної реформи є створення госпітальних округів ( в той час як адміністративна реформа ще не проведена), оптимізація закладів охорони здоров’я ( а де-факто їх скорочення) та поки що відмова від страхової медицини. При цьому народні обранці ні словом не обмовилися про забезпечення лікарень найнеобхіднішими медикаментами та обладнанням і гарантування лікарям достойної оплати праці.
Якщо прийняттю пенсійної реформи передувала широка громадська дискусія і присвячено не одне ток-шоу, то медична реформа на її фоні приймалася нашвидкуруч. Якщо обговорення і велося, то пропонувалося стільки варіантів, що розібратися в їх розмаїтті було складно професіоналам, не те, що пересічним громадянам. Той варіант медичної реформи, який був прийнятий передбачає структуризацію лікарняних установ за видами медичної допомоги на чотири рівні: рівень первинної допомоги, вторинної, третинної і екстреної.
Первинну допомогу мають надавати лікарі загальної практики (так звані сімейні лікарі), вони також виступають свого роду «розпридільниками» пацієнтів між спеціалізованими закладами. Вторинну допомогу надаватимуть багатопрофільні лікарні. На третьому і четвертому рівні медичної «піраміди» знаходяться спеціалізовані і вузькоспеціалізовані клініки. На практиці перепрофілювання лікарень скоріш за все виглядатиме наступним чином: знімуть старі вивіски і повісять нові, оголосять тендер на непотрібне обладнання, а «відкат» покладуть собі в кишеню.
В чому ж основні небезпеки медичної реформи? В першу чергу – це фінансовий голод лікарень найнижчої ланки, які згідно законодавчих новел фінансуватимуться з районних або міських бюджетів. По-друге, так звана оптимізація і перепрофілювання насправді обернеться закриттям ряду лікарень, і першу чергу районних. Це в свою чергу означає зростання смертності, адже хворого з інфарктом, чи породіллю з кровотечею довести живими за 60-80 км по розбитих українських дорогах майже нереально. По-третє, «реформа» обернеться масовим безробіттям серед лікарів, при чому без роботи можуть залишитися не шефові «підлабузники» з купленими дипломами, а талановиті принципові лікарі.
Ніхто не сперечається, що в спадок від радянської медичної системи у нас залишилося величезна кількість лікарень, облаштованих лише ліжками та напіврозваленими тумбочками. Половина з цих лікарень насправді можуть бути закритими не лише через відсутність умов для лікування, скільки через те, що велика кількість стаціонарних хворих можуть успішно лікуватися вдома. Проте це не в інтересах головного лікаря, адже фінансування на лікарню здійснюється по-старинці – за кількістю ліжко-днів, тобто скільки днів у році лікарняне ліжко було зайняте хворим.
В той час, як в усьому цивілізованому світі фінансування медзакладу залежить від кількості успішно вилікуваних пацієнтів. І ключова роль в усій цій системі належить саме так званому сімейному лікарю, який в українських реаліях є невмотивованим. Як правило, в сімейну медицину йдуть ті, кому не вдалося потрапити на решта спеціальностей, не приваблюють навіть «обіцянки» житла, транспорту та облаштованої лабораторії. Спершу необхідно «виховати» кваліфікованих сімейних лікарів і лише тоді закривати лікарні – іншого шляху просто не існує.
Чи виграє від реформи сам пацієнт? Скоріш за все ні, адже й реформою все це назвати складно – так собі «косметичний ремонт». Невирішеними й надалі залишається питання забезпечення лікарень хоча б найнеобхіднішими ліками, адже сьогодні пацієнту доводиться купляти фактично все, починаючи від антибіотиків, і закінчуючи зеленкою і бинтом. Не дає відповіді реформа й на запитання – яким чином лікар вищої категорії має прожити на тисячу гривень в місяць? Гарантувавши лікарю достойну заробітну платню і посиливши антикорупційний контроль, держава змогла б відбілити честь білих халатів. До речі, про халати і халатність - не розвинуте медичне право не дозволяє на сьогоднішній день притягнути до відповідальності лікарів, помилка та безвідповідальне ставлення яких, коштувало життя пацієнту.
Медичну реформу варто розглядати як двосторонній рух, який повинен враховувати як інтереси в першу чергу пацієнтів, так і лікарів. Сказати, що необхідність медичної реформи назріла – означало б нічого не сказати. Законодавство 1992 року не відповідає сучасним реаліям, радянська медична система давно зруйнована, а сучасна українська - так і не збудована. І найгірше, що немає фундаменту – безкорисливої турботи про життя і здоров’я пацієнта. Українська медицина, особливо у вищих ешелонах влади, перетворилася у надприбутковий бізнес, в якому немає місця соціально незахищеному пацієнту. Зрештою кардинальні реформи в медичній галузі для будь-якої влади можуть обернутися непосильними електоральними втратами, проте це той вимушений крок, без якого існування здорової української нації неможливе. І відтягувати нема куди…
http://postup.brama.com/usual.php?what=71823* * *
Повнотекстовий огляд регіональної преси. До випуску ввійшли матеріали, які з’явилися на шпальтах та в інтернет-версіях обласних та міських газет України по 12 липня 2011 року включно.
Заявки на отримання друкованих версій, а також зауваження та пропозиції можна надсилати за адресою:
demchenko_o@rada.gov.ua
або телефоном: 255-25-43,
Демченко Олені Анатоліївні.