|
Випуск 30, 29 квітня 2011 р. |
ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ
ПРЕЗИДЕНТ СКАЗАВ, ГУБЕРНАТОР ЗРОБИВСИТУАЦІЯ В КРИМУ
Юлія Фомічова, «Вечірні Черкаси», 27.04.2011
Заявлене рік тому відкриття дитячої обласної лікарні відбулося. Але запрацює вона влітку.
ЕВРОПЕЙЦЫ ГОТОВЫ ПОДДЕРЖАТЬ КРЫМСКИЙ ТУРИЗМ... НА ПЯТЬ МИЛЛИОНОВОБГОВОРЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА
В.Владимирова, «Крымские известия», 28.04.2011
Европейский Союз планирует реализовать в Крыму проект по поддержке развития туризма на сумму 5 млн евро.
АЖІОТАЖУ НА РИНКУ ЗЕМЛІ НЕ БУДЕЕКОНОМІКА
Сергій Наумук, «Волинь», 28.04.2011
Високопосадовці вже неодноразово оприлюднювали терміни зняття мораторію на продаж сільськогосподарських земель.ЧЕРНОБЫЛЬ. 25 ЛЕТ СПУСТЯ
Татьяна Жакова, «Вечерняя Одесса», 28.04.2011
«Государство не в состоянии обеспечить выполнение законов, гарантирующих социальные гарантии для ликвидаторов аварии на Чернобыльской АЭС».ПОДАТКОВИЙ КОДЕКС ЗАГНАВ ДРІБНИЙ БІЗНЕС У КУТ, А «БІЛІ» ЗАРПЛАТИ ЙОГО ДОБ’ЮТЬ
Жанна Попович, «Номер один», 27.04.2011, Тернопільська обл.
«Чому знову під удар потрапив дрібний бізнес?»СТУДЕНТОВ - ПОД СУД?
Ксения Чубук, «Лица», 26.04.2011, Днепропетровская обл.
Кто из бюджетников не отработал три года на государство - вернет деньги за обучение.ПАРТІЇ-СКОРОСПІЛКИ – ЯК КИТАЙСЬКІ ПІДРОБКИ: ЗАМІСТЬ «ПАНАСОНІКІВ» – «ПАТАСОНІКИ»
Іван Фаріон, «Високий замок», 22.04.2011, Львівська обл.
Член Центрвиборчкому Ігор Жиденко – про виборчі лазівки у новому законопроекті.
ГРОМАДСЬКІСТЬ СУМНІВАЄТЬСЯ, ЧИ ВАРТО БУДУВАТИ НОВІ БЛОКИ НА ХМЕЛЬНИЦЬКІЙ АЕСТОЧКА ЗОРУ
Світлана Федас, «Рівне вечірнє», 28.04.2011
«І як можна будувати нові реактори, якщо в країні немає ні програми виведення з експлуатації старих енергоблоків, ні грошей на ці програми?»ЧЕРНЫЙ МИТТАЛ
Валерий Захаров, «Днепр вечерний», 27.04.2011, Днепропетровская обл.
Приход иностранного инвестора на «Криворожсталь» принес сокращение штатов и социальных программ.ФІРМА «ВЕРЕС» І ТОРГУЄ, І БУДУЄ
Наталка Човник, «Волинь», 23.04.2011
Багато років поспіль лідером ковельського бізнесу незмінно виступає ТзоВ «КП Верес». Крім комерційних успіхів, підприємство відоме також як щедрий меценат.
АЛЕКСЕЙ ВАДАТУРСКИЙ: КОГДА ЧИНОВНИК НЕ В СОСТОЯНИИ…ПЕРЕДІЛ ВЛАСНОСТІ
А.Романюк, «Южная правда», 28.04.2011, Николаевская обл.
…обеспечить продовольственную безопасность страны, всех собак вешают на зернотрейдеров.АЛЕКСАНДР КЕНДЮХОВ: «БЕЗ ПРЕОБРАЗОВАНИЙ В ЭКОНОМИКЕ УКРАИНА ОСТАНЕТСЯ НА ЗАДВОРКАХ»
Юрий Сагань, «Донецкий кряж», 22.04.20011
Визит в Киев премьер-министра Российской Федерации Владимира Путина не внес ясности в вопрос вступления Украины в Таможенный союз с Россией, Беларусью и Казахстаном.ВЛАДИМИР ЖАРИХИН: «РОССИЙСКИЕ ТАМОЖЕННИКИ НАЙДУТ РАБОТУ НА УКРАИНСКОЙ ГРАНИЦЕ»
Игорь Сычев, «Донецкий кряж», 22.04.20011
«Было бы очень обидно, если бы действующая власть сама упустила шанс остаться у руля государства всерьез и надолго».
«КНЯГИНИН» ЗБУНТУВАВСЯОХОРОНА ЗДОРОВ'Я
Ігор Лазоришин, «Галичина», 28.04.2011, Івано-Франківська обл.
Колектив вважає «тихим рейдерством» кадрову політику «Укрспирту».
ЛЮДМИЛА ГРАБОВИЧ: "МЕДИЦИНА НЕ ЗМІНИТЬСЯ, КОЛИ ДЗВІНКИ БУДУТЬ АНОНІМНИМИ"
Ірина Купецька, «Місто», 27.04.2011, Вінницька обл.
Новий начальник управління охорони здоров'я міськради "про медсестер за викликом", аптечні відкати лікарям, муніципальну страхову компанію…ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ
ПРЕЗИДЕНТ СКАЗАВ, ГУБЕРНАТОР ЗРОБИВ
Юлія Фомічова, «Вечірні Черкаси», 27.04.2011
Заявлене рік тому відкриття дитячої обласної лікарні відбулося. Але запрацює вона влітку.Черкащанам візит Президента запам'ятався небаченими в обласному центрі заторами, підбіленими деревами, підлатаними дорогами, появою розмітки. Якщо обіцянки Президента вирішити проблеми з дорогами на Монастирищині і встановити опіку над черкаською обласною дитячою лікарнею Міністерством охорони здоров'я виконаються, то це того варте – зустрічати з розмахом Президента.
21 квітня лікарі області чекали на сонці під дитячою обласною лікарнею приїзду Президента. Очікування тривало 4 години: один із них навіть отримав сонячний опік. Тепер у нього облазить шкіра з обличчя. Але, попри цю невелику неприємність, приїзд Президента приніс дуже багато позитивних моментів як Черкасам, так і області в цілому.
Дорогою до дитячої обласної лікарні Президент мав розмову з черкаським міським головою Сергієм Одаричем.
– Я їхав зараз з Одаричем. Поставив йому кілька запитань. Він каже: «погано». І я це знаю, – сказав у своїй промові Президент України Віктор Янукович.
Запитуємо в Сергія Одарича, на що ж скаржився Президентові.
– Ми не обговорювали проблем Черкас, ми обговорювали стан населених пунктів, тому що в Черкас немає ніяких унікальних проблем, яких би не було в інших містах. Я доповів Президенту про те, що в усіх містах України працівники охорони здоров'я та освіти не забезпечені зарплатою на три місяці і що міські бюджети не мають ні копійки коштів на ремонт і утримання доріг у межах населених пунктів. У мене склалося враження, що президент узагалі не був інформований про ці проблеми. Він пообіцяв, що найближчим часом вони скличуть позачергову раду регіонів саме з цих питань. На жаль, поїздка тривала 5 хвилин, тому детально поговорити не вдалося.
Під час зустрічі з жителями Черкас Янукович під дружні вигуки захвату студенток медколеджу вручав ордери на квартири і ключі від автівок інвалідам, ветеранам та пільговикам. Серед щасливчиків-автомобілістів – Григорій Цисько. Він та його дружина – інваліди першої групи. У чергу на автівку стали п'ять років тому – і дочекалися: ключі від синенької «Славути» вручив сам Президент.
– Як вам новенька автівка? – цікавимося.
– Та хіба ж вона нова? – відповідає.
– А що – не нова?
– А ви що, не бачите, що вона старенька та підлампічена.
– Але все ж раді машині?
– Звичайно, радий. Спочатку сам водитиму, а потім – мої особисті водії (посміхається). Буду через день їздити з дому на базар і з базару додому. По півтора кілометра щоразу. А як машиною не схочеться їхати, то пішки прийду.
Григорій Степанович безмежно вдячний Президенту за авто: стверджує, що голосував за нього на виборах і Тулуба підтримував. У тому, що Президенту закривають очі на багато важливих речей, упевнена й опозиція.
– Питання ж не до Президента, що його підставляє голова Черкаської ОДА Сергій Тулуб, організовуючи відкриття обласної дитячої лікарні. Відомо ж, що вона ще не готова до цього, – припускає голова опозиційної обласної адміністрації Леонід Даценко. – У Монастирищенському районі Президент, мабуть, добру справу робить щодо підтримки фермерського руху. Але ж перед цим там будували потьомкінські села, де змушували виставляти на продаж гречку по 3,4 грн., пустивши таким чином пилюку в очі. Чесно кажучи, сьогоднішня програма, яку готує обласна влада на чолі з Тулубом, покликана просто набрехати Президенту про справжній стан справ на Черкащині і в державі. Я побажав би, щоб Віктор Янукович щодня приїздив на Черкащину, у найбільш забиті села, тоді там трохи почнуть наводити порядок, підлампічувати дороги.
Сквер поблизу дитячої обласної лікарні порадував мешканців міста лавочками та ліхтарями, яких там чекали років двадцять. У принципі – стільки ж чекали і відкриття нової обласної лікарні.
– Це обласна лікарня, і я сказав би так: її можна назвати лікарнею державного рівня. Ми будемо виходити з того, що цією лікарнею опікуватиметься Міністерство охорони здоров'я, щоб усі питання належним чином і на належному рівні були вирішені, – запевнив Президент України Віктор Янукович.
Обласна дитяча лікарня розрахована на 300 ліжок. У її складі медико-генетичний центр, центр перинатальної діагностики, обласний центр планування сім'ї та репродуктивного здоров'я, центр неонатології, високоспеціалізовані відділення хірургічного та соматичного профілю для дітей, відділення реабілітації, в якому запобігатимуть інвалідизації дітей із різними патологіями. І хоча, за словами головного лікаря Черкаської дитячої обласної лікарні Сергія Маркова, лікарня запрацює лише влітку, штат іще узагалі не укомплектований.
– Вам подобається приміщення? То як у ньому можна погано працювати? – запитав у журналістів Сергій Марков.
І нехай усе зроблено під політичними гаслами і перерізана стрічка, як і оформлення кульками, мала партійні кольори, але якщо награна показуха несе користь для людей, то чому б і не чекати візиту Президента щодня?
http://vechirka.ck.ua/novini/prezident-skazav-gubernator-zrobiv/СИТУАЦІЯ В КРИМУ
ЕВРОПЕЙЦЫ ГОТОВЫ ПОДДЕРЖАТЬ КРЫМСКИЙ ТУРИЗМ... НА ПЯТЬ МИЛЛИОНОВ
В.Владимирова, «Крымские известия», 28.04.2011
Европейский Союз планирует реализовать в Крыму проект по поддержке развития туризма на сумму 5 млн евро.Рассчитанный на три года, он предусматривает финансирование модернизации и развития различных направлений с целью содействия диверсификации туризма в АРК и Севастополе, создания привлекательного турпродукта, основанного на использовании уникального потенциала территории.
Как было сказано на презентации проекта, которую в Агентстве регионального развития Крыма провели эксперты Филип Джонсон и Светлана Копылова, речь идет о трех блоках мероприятий.
Так, в рамках первого из них Евросоюз совместно с Министерством курортов и туризма АРК планирует создать единый, регулярно обновляемый он-лайн-каталог достопримечательностей полуострова, турпродуктов и услуг, объектов размещения. Также ЕС намерен оказать содействие в разработке как минимум 4-х комплексных планов развития туризма для городов с населением менее 100 тысяч жителей; поддержать создание Крымского альянса туристических ассоциаций, уже существующие ассоциации и бизнес-кластеры. Кроме того, первый блок предполагает проведение анализа и, при необходимости, совершенствование Стратегии развития туризма в Крыму, изучение возможности создания Совета по развитию туризма.
В рамках второго блока предусмотрено открыть Центр разработки учебных программ и координации учебных мероприятий для работников туристического сектора и смежных отраслей. Третий, наиболее обширный, направлен на повышение качества крымского турпродукта. В частности, ЕС окажет содействие в подготовке 10-летнего плана реформирования рекреационной отрасли, в создании не менее 4-х привлекательных туристических пакетов, в разработке 5-летнего плана оснащения Крыма туристическими указателями. Кроме того, Евросоюз рассмотрит возможность учреждения Фонда малых грантов для поддержки предприятий малого бизнеса.
Как сообщает Курортно-инфор¬мационный центр АРК, в рамках презентации технического задания к проекту первый советник по вопросам экономического сотрудничества, социального и регионального развития Представительства Европейского Союза в Украине Хосе Роман Леон Лора отметил, что этот документ — один из разделов программы «Объединенная инициатива в поддержку развития Крыма», финансируемой ЕС. «Туризм — сложный сектор экономики. Сегодня уже нельзя сосредотачиваться на местных маршрутах, нужно думать глобально, как конкурировать с другими регионами. Власти Украины и Крыма понимают это. Надеюсь, в ближайшее время мы увидим результаты этого проекта», — сказал эксперт. Первый заместитель министра курортов и туризма АРК Александр Лиев, в свою очередь, подчеркнул: «Мы стремимся к европейским стандартам и осознаем роль Крыма в Причерноморском пространстве. Мы также понимаем, что она будет ничтожной, если не перейдем на мировые стандарты. В этой связи приветствуем инициативу Европейского Союза и благодарны ООН за поддержку наших начинаний».
Правда, ожидаемого подписания совместной декларации о реализации проекта представителями Европейской комиссии и Министерства курортов и туризма АРК пока не последовало. При обсуждении технического задания выяснилось, что некоторые вопросы еще требуют доработки. Очевидно, официальное утверждение документа может произойти в мае, а начало его реализации намечено на конец 2011—начало 2012 года.
http://www-ki.rada.crimea.ua/index.php/2011-03-13-11-55-50/222-2011-04-28-10-46-42ОБГОВОРЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА
АЖІОТАЖУ НА РИНКУ ЗЕМЛІ НЕ БУДЕ
Сергій Наумук, «Волинь», 28.04.2011
Високопосадовці вже неодноразово оприлюднювали терміни зняття мораторію на продаж сільськогосподарських земель.Про перспективи впровадження вільного продажу сільськогосподарських земель, про те, що дасть майбутній закон «Про ринок землі», ми розпитали начальника Головного управління Держкомзему в Волинській області Василя Василенка..
- Очевидно, що землі сільськогосподарського призначення раніше чи пізніше стануть предметом купівлі-продажу. Нині триває обговорення проекту Закону України «Про ринок землі». На вашу думку, наскільки цей законопроект досконалий?
- У цьому законопроекті прописано основні механізми (вони ще уточнюватимуться постановами Кабміну та іншими підзаконними актами), що зводять до мінімуму ризики, пов'язані із запровадженням ринку земель сільськогосподарського призначення. Йдеться про те, щоб не було спекуляції та перепродажу земель (передбачено великі суми мита і тривалу заборону зміни цільового призначення), ситуацій, коли беруть землю сільськогосподарського призначення, а через рік на ній виростає автосервіс чи заправка. Також визначено максимальну площу земель, які можуть бути в одного власника, - сто гектарів. Аби звести до мінімуму ризик обману селян, уникнути зменшення вартості сільськогосподарських земель нижче ринкової, в законопроекті прописані механізми, що вартість ділянки визначатимуть ліцензовані експерти. Крім того, як у деяких інших країнах, передбачено створення державного посередника - Державного земельного фонду.
- Які він матиме функції?
- У розпорядження Державного земельного фонду мають перейти всі державні землі. Він надаватиме їх в оренду, продаватиме тощо. Упорядковуватиме й невитребувані земельні паї. Напевно, буде і функція посередництва між покупцями і продавцями. Це - моя власна думка. Принаймні в законі передбачено створення такого органу, а відтак -й ухвалення положення про фонд, де докладно будуть розписані його функції.
- Заступник голови Державного агентства земельних ресурсів Микола Калюжний нещодавно сказав, що має бути проведене соціологічне опитування стосовно запровадження ринку землі сільськогосподарського призначення. Чи є детальніша інформація, коли його проводитимуть?
- Держкомзем вимагає, щоб поінформований був кожний власник земельної частки (паю). Цю роботу ми почали з обласних та районних засобів масової інформації. Крім того, на всіх нарадах інформуватимемо сільських голів, братимемо участь у сходах селян. Оскільки на ці зібрання ходить значна кількість людей, підготуємо пам'ятки, аби люди могли прочитати інформацію у зручний для них час.
- Вартість землі мають визначати експерти. На Полтавщині цьогоріч беруться переоцінити нормативну вартість землі. А у нас?
- Нормативна вартість землі особливого впливу на продаж не матиме, її використовують для визначення мита, податків, плати за землю. Перед розпаюванням проводили інвентаризацію, оцінювання, і лише тоді її розподіляли. Тому на всі паї є нормативна оцінка, вона індексується. Проте це не та ціна, що буде у разі продажу. Про неї навіть не варто говорити, щоб не заплутувати людей. Експертна оцінка буде індивідуальною для кожної ділянки, враховуватиметься родючість ґрунту (бали бонітету), капіталовкладення в землю, місце розташування, інше. На кожну ділянку буде своя ціна.
- На Волині немає господарств, які мають по сто тисяч гектарів в оренді, але є такі, що мають по десять тисяч гектарів. Закон передбачає обмеження площі для одного власника. Ті господарства, які орендують багато землі, вони знову продовжать оренду?
- Так. Гадаю, кардинальних змін і величезного руху землі після запровадження ринку не буде. Господарства взяли в оренду землю на 10-20 років. Договір оренди не розривається, бо законодавство передбачає, що зміна власника не є підставою для розірвання такого договору. Скажімо, у Польщі фермер орендує 800 гектарів і, залежно від прибутку, щороку викупляє по одному-п'ять гектарів. Не так це дешево - скуповувати землю. Більший попит буде на ділянки під господарськими дворами та іншими будівлями, тобто те, що якнайшвидше окупиться.
- Тобто хвилі скуповування землі не буде?
- Думаю, що не буде. Оренда захищена на рівні права власності. Різниця між орендою та правом власності лише в тому, що власність постійна, а оренда обмежена певним терміном. То навіщо господарству витрачати кошти, аби купити сотні тисяч гектарів землі? Єдине, що будуть задіяні механізми іпотеки, бо оренда не передбачає права розпоряджатися землею, тобто віддавати в заставу. Хоча на сьогодні розглядають питання, щоб право оренди можна було заставляти. Цей механізм дієвіший, тому, на мою думку, іпотека буде більш поширена, ніж купівля-продаж. Зрештою, є досвід Польщі, де не спостерігалося масової купівлі-продажу землі. Та й після зняття мораторію буде більше можливостей інвестувати в село.
- Чим після впровадження цього закону село стане інвестиційно привабливішим?
- Ось такий приклад. Може бути поле зі ста паїв, з них десять - не в оренді, і тому поле розірване і менш привабливе для інвестицій. Завдяки закону ситуацію можна буде врегульовувати викупом і сформувати цілісний масив. А найбільше коштів у сільське господарство піде через кредитування під заставу прав оренди.
- А орендна плата? Чи зміниться вона після впровадження ринку землі?
Гадаю, що плата збільшиться, бо на місце окремих малоефективних господарств, які самі мучаться і людей мучать, прийдуть серйозні інвестори. Відповідно зросте ефективність господарювання, а отже, й орендна плата. Однак, необхідно ставити питання, аби кошти вкладали передусім місцеві інвестори.
- У Польщі законодавчо прописано, що право придбати сільськогосподарські землі мають передусім жителі гміни, тоді - повіту, далі - воєводства. І лише коли немає покупців з воєводства, тоді призначають загальнодержавний аукціон. Який механізм застосовуватимуть у нас?
- Власне кажучи, частково він уже є. Нині діє норма, що першочергове право оренди чи купівлі має господарство, яке працює на цій території. У проекті згадуваного закону це теж передбачено, і небезпідставно: таке господарство дає робочі місця, поповнює місцеві бюджети. А є інвестори, що мають базу в іншій області, приганяють техніку на кілька днів, аби обробити поле. І ні платежів тобі, ні робочих місць.
- І як відсіюватимуть таких інвесторів?
- Закон про ринок землі повертає таке поняття, як конкурси. І це, як на мене, виправдано: у сільському господарстві треба враховувати багато факторів, а не тільки ціну, що її пропонує інвестор. А конкурс якраз і дасть змогу з'ясувати, скільки покупець перераховує до бюджетів різних рівнів, чи, наприклад, має він місцеву реєстрацію, скільки у нього робочих місць. Для сільськогосподарських земель - це оптимальний варіант.
- Але ж ті, хто працює на землі, не мають грошей для її купівлі. Вони не можуть «тягатися» в цьому питанні з багатими дядями.
- По-перше, згідно із статтею 121 Земельного кодексу можна безплатно взяти землю для ведення фермерського господарства в розмірі частки паю на кожного члена господарства. Тобто, можуть об'єднатися навіть далекі родичі, чоловік п'ять-десять і взяти стільки ж паїв у безплатну власність. А це не мало - не багато 100-200 гектарів, якщо пай від 10 до 20 гектарів. Для старту господарства це достатньо. Тоді фермер сплачуватиме лише податок за землю. Крім того, якщо хтось не має грошей, то можна взяти землю в оренду, бо так набагато дешевше. Викуп землі наразі не планують навіть великі господарства. Бо прибутки від цього не зростуть, а оренда захищена так само, як і приватна власність.
http://www.volyn.com.ua/printver.php?rub=2&article=0&arch=ЧЕРНОБЫЛЬ. 25 ЛЕТ СПУСТЯ
Татьяна Жакова, «Вечерняя Одесса», 28.04.2011
«Государство не в состоянии обеспечить выполнение законов, гарантирующих социальные гарантии для ликвидаторов аварии на Чернобыльской АЭС».На очередном заседании медиа-клуба «На власний погляд» Украинского журналистского фонда одной из тем обсуждения было 25-летие Чернобыльской аварии. О том, что сегодня предпринимается для защиты людей, пострадавших от Чернобыля, минимизации последствий техногенной катастрофы, рассказали заместитель председателя Федерации профсоюзов Украины Сергей Украинец, заместитель председателя ЦК атомпрофсоюза Алексей Лыч, председатель государственного агентства Украины по управлению зоной отчуждения Владимир Холоша и руководитель управления по вопросам социальной защиты ФПУ Галина Голеусова.
Сергей Украинец напомнил, что когда случилась авария на Чернобыльской АЭС, на ликвидацию ее последствий были мобилизованы тысячи и тысячи пожарных, энергетиков, шахтеров, строителей, водителей, медиков, военнослужащих, которые проявили образцы мужества и героизма. Одним это стоило жизни, многим — подорванного здоровья. В числе тех, кто находился в опасной зоне, были и профсоюзные активисты. Они выезжали в Чернобыльскую зону, чтобы организовывать быт ликвидаторов, на местах принимать решения об оплате труда тех, кто привлекался к работе, в срочном порядке решать вопросы об отселении людей, заниматься вывозом детей и размещением их в пионерских лагерях.
Но сегодня горько осознавать, считает Сергей Украинец, что государство не проявляет должного внимания к проблемам чернобыльцев. В первые годы после аварии на законодательном уровне были приняты серьезные и значительные социальные льготы, компенсации для тех, кто пострадал в результате Чернобыльской трагедии, но с каждым годом уровень их защиты снижается. Чиновники это объясняют одним — сложной финансовой ситуацией в стране. И вот очередной «подарок» от власти.
— Бурю негодования в профсоюзах, в чернобыльских организациях вызвал законопроект, который накануне 25-летия аварии на Чернобыльской АЭС был подан в Верховную Раду, — говорит Сергей Украинец. — Он не красит ни власть, ни того, кто его вынес на рассмотрение. Зарегистрирован он под № 7562 и носит название «О гарантии государства по выполнению решений суда». Понятно, что власть очень обеспокоена тем, что все больше и больше украинских граждан обращается в Европейский суд по правам человека, отстаивая свое право на получение компенсаций и гарантий, установленных законом, которые государство не может обеспечить. Суть законопроекта сводится к тому, что теперь Кабмин будет устанавливать уровень льгот для тех же чернобыльцев, «афганцев», ветеранов войны и для других категорий социально незащищенных людей, которых лишают права обращаться в суды. Реакцию на подобный законопроект уже высказывают многие общественные организации и профсоюзы. На днях получили телеграмму от конфедерации профсоюзов России. Наши коллеги пишут: «Прискорбно, что такая законодательная инициатива исполнительной власти внесена в преддверии 25-летия техногенной и социальной катастрофы, когда мировое сообщество ищет пути возрождения загрязненных территорий и помощи пострадавшим людям. Надеемся, что активный протест украинских профсоюзов, общественных организаций чернобыльцев будет услышан властью, и прежде всего народными депутатами Украины».
Как уже знаем, протестные акции начались. На днях под стены Верховной Рады пришли сотни чернобыльцев, «афганцев», ветеранов войны, требующих от народных избранников не принимать законопроект, который существенно ограничит выплату льготных компенсаций и лишит их права через судебные инстанции добиваться выполнения закона.
К сожалению, государство сегодня не в состоянии обеспечить выполнение законов, гарантирующих социальные льготы и гарантии для тех, кто принимал участие в ликвидации аварии на Чернобыльской АЭС, подчеркнул Алексей Лыч. И высказал мнение, которое уже давно обсуждается в обществе: в этом вопросе нужно определить приоритеты. То есть разобраться с многочисленными категориями льготников и пойти на их сокращение, определив людей, которые занимались ликвидацией аварии, и тех, кто приезжал в зону в качестве «заробитчан», знающих, куда едут и в каких опасных условиях им придется работать.
По убеждению Алексея Лыча, в нынешней крайне тяжелой финансовой ситуации есть смысл сохранить только две льготные категории — пенсионеры и дети, которые пострадали вследствие аварии на Чернобыльской АЭС.
Абсолютно не согласна с этим мнением Галина Голеусова:
— Мне грустно и горько слышать моего коллегу, профсоюзного работника... Определять приоритеты, кому помогать, а кому нет, по-моему, безнравственно. А то, как наше государство подходит к системе социальной защиты людей, которые причастны к этой катастрофе, иначе, как издевательством, не назову. В первые годы после трагедии ряд законов, гарантирующих ликвидаторам и пострадавшему населению размеры льгот и компенсаций, были справедливыми.
А что сегодня имеем? Например, ежемесячная выплата населению на детей, которые были эвакуированы с родителями из пострадавших районов, гарантирует 50% минимальной заработной платы. Сегодня эти люди фактически получают 16 грн. 50 коп. Вторая ежемесячная выплата на каждого ребенка, который стал инвалидом в результате Чернобыльской аварии, законодательством установлена в размере 960 гривен. Фактически же выплачивается всего лишь 32 гривны. Значительные суммы предусмотрены законом на оздоровление инвалидов-чернобыльцев. Реальная сумма — в сорок раз меньшая. Еще одна выплата, которая не выдерживает никакой критики: те, кто проживает на территории радиоактивных загрязнений, вместо 280—480 гривен в месяц получают 1,60 — 2,60 гривны... Правительство заявляет, что в государственном бюджете на нынешний год на чернобыльские выплаты выделено на 332 миллиона гривен больше, чем в прошлом. Но все эти деньги съест инфляция.
Возможно, сегодня и нужно разбираться, действительно ли все имеют право на получение льгот, считает Галина Голеусова. Но однозначно: государство обязано помогать пострадавшим от техногенной катастрофы и изыскивать для этого необходимые средства.
Обсуждение чернобыльской темы все же закончилось на оптимистической ноте. По словам Владимира Холоши, в зоне отчуждения, где работают коллективы, занимающиеся минимизацией последствий Чернобыльской катастрофы, стабильная ситуация. Сейчас пройден пик весеннего половодья, и анализы показывают, что в реках Днепр, Припять вода чистая. Радиологические показатели в 20 раз меньше европейских нормативов. Этого удалось достичь благодаря реализации научно обоснованных мероприятий по противорадиационной защите. И, в первую очередь, тех коллективов, которые работают в зоне отчуждения и поддерживают там безопасность.
К слову, треть работающих в зоне отчуждения — бывшие ликвидаторы, люди опытные, высокие профессионалы.
Также Владимир Холоша сообщил, что паспортизация почти 2300 пострадавших населенных пунктов, которая была проведена несколько лет назад, показала, что тысяча из них уже чистые, люди могут жить в них без всяких ограничений. Хотя на Ривненщине, Волыни до сих пор есть села, где люди потребляют «грязные» продукты.
Что касается строительства нового безопасного укрытия над четвертым реактором, то оно будет завершено в 2015 году, заверил Владимир Холоша. Из 22 заданий, намеченных фондом «Укрытие», главным администратором которого является Европейский банк реконструкции и развития, 16 уже выполнены. Как уже известно, на Чернобыльской конференции, прошедшей в Киеве, страны-доноры на достройку саркофага выделили рекордно большую сумму — 550 миллионов евро из необходимых 740 миллионов.
http://vo.od.ua/rubrics/raznoe/17462.phpПОДАТКОВИЙ КОДЕКС ЗАГНАВ ДРІБНИЙ БІЗНЕС У КУТ, А «БІЛІ» ЗАРПЛАТИ ЙОГО ДОБ’ЮТЬ
Жанна Попович, «Номер один», 27.04.2011, Тернопільська обл.
«Чому знову під удар потрапив дрібний бізнес?»Сергій Тігіпко пропонує штрафувати і відправляти бізнесменів у тюрму «за зарплати в конвертах»
Поки представники малого і середнього бізнесу розбираються у хитросплетіннях Податкового кодексу, що почав діяти з 1 квітня ц.р., минулого тижня віце-прем’єр-міністр Сергій Тігіпко підготував новий і більш потужний удар – законопроект із легалізації зарплат і робочих місць, при цьому методи впливу пропонує просто драконівські: за виплату зарплат «у конвертах» власників фірм хочуть відправляти за ґрати до 5 років, за кожного «чорного» працівника штрафувати на 34 тис. грн., а за «сірого» – на 2250 грн.
Та практично в усіх випадках за виявлені порушення трудового законодавства бізнесменам хочуть забороняти займатись підприємницькою діяльністю на певну кількість років – залежно від тяжкості порушень (аналогічно нині Кримінальний кодекс забороняє держчиновникам-хабарникам певну кількість років займати керівні посади, а покараним водіям – сідати за кермо). Таке враження, що недарма Президент підготував масову амністію для ув’язнених: «святе місце» (тобто тюрми) порожнім бути не повинно?
При цьому, виходячи з положень законопроекту, виконання трудового законодавства ретельно перевірятимуть податкова, КРУ, Пенсійний фонд, органи ліцензування та, ясна річ, інспекція з охорони праці. Чи не забагато?
Підприємців – на «чорні дошки ганьби»?
Чому знову під удар потрапив дрібний бізнес? Сергій Тігіпко навів такі дані: за оцінками українських і зарубіжних експертів, загальний щорічний обсяг виплат заробітних плат у конвертах сягає приблизно 145 млрд. грн. при офіційному фонді заробітних плат на рівні 346 млрд. грн. (за 2010 рік). Відтак легалізація тіньових зарплат додасть державному бюджету щонайменше 50 млрд. грн., прогнозує віце-прем'єр.
А щоб комерсанти швидше рахували, вже навіть знайшли «заходи впливу», точніше, їх підказали владі «товариші» з Харкова, пригадавши відомий з 1930-х років так званий громадський суд. Минулого тижня в цьому обласному центрі з дозволу облдержадміністрації з'явилися біл-борди зі списками підприємств, де виплачують зарплату у конвертах. Таке собі дежавю періоду сталінізму. Не дарма історики одразу згадали про горезвісні «дошки ганьби» (в народі охрещені «чорними») з прізвищами ворогів радянської влади, що у моторошні 30-ті роки вивішували у людних місцях. У Харкові для більшого ефекту ці списки підприємців ще й крутять по обласному телебаченню в рухомому рядку. За словами віце-губернатора області Юрія Сапронова, перелік складають за дзвінками інформаторів, які «стукають» про фірми, де платять низькі зарплати або видають зароблене у конвертах.
- Люди змушені нелегально працювати й отримувати зарплати в конвертах тільки тому, що не можуть знайти легальної роботи з гідною зарплатою. Сьогодні немає достатньої пропозиції робочих місць із гідною легальною зарплатою, тому будь-які методи репресій чи тиску викличуть зворотну реакцію – ще більшу тінізацію ринку зарплат. Ми це вже проходили з Податковим кодексом – розширили повноваження податкових органів й отримали збільшення безробіття, зростання заборгованості по зарплаті і стрибки цін на основні товари, – нагадала у телеефірі народний депутат, голова комітету ВР з питань підприємництва і промполітики Наталія Королевська.
На її думку, «сьогодні все робиться для того, щоб остаточно завести економіку в тінь, тому що в тіньовій економіці люди працюють поза правовим полем і стають злочинцями. Все це робиться з однією метою – жебраками та безправними легше керувати. Тому замість боротьби із зарплатами «у конвертах» йде боротьба за «конверти». Репресивні заходи, закладені у законопроектах по легалізації ринку праці С. Тігіпка, обернуться зниженням реальних заробітних плат і скороченням робочих місць. При цьому зростуть ціни на продукцію, адже роботодавці змушені будуть платити державі більше податків і штрафів.
- Ми чудово розуміємо, що роботодавці перекладуть навантаження або на найманого працівника, або на собівартість продукції. Таки чином буде черговий виток росту цін. Це абсолютно антиекономічний варварський крок, – підкреслила політик.
Хочуть стригти одну вівцю щомісяця, і побільше
Тіньова економіка – явище ганебне, але чомусь розглядається владою надзвичайно вузько, лише як вперте небажання насамперед дрібних підприємців сплачувати легально всі податки, виплати, в тому числі – зарплати. Звідси посилення адміністративного і податкового тиску з боку нинішнього уряду та намагання закріпити «білі» зарплати та працевлаштування ледь не кримінальною відповідальністю. Необхідність прийняття розроблених законопроектів автори обґрунтовують тим, що до 50% зарплати виплачуються за різними тіньовими схемами. Що з метою мінімізації витрат і одержання максимального прибутку з багатьма працівниками взагалі не укладаються трудові договори. Що, мовляв, в європейських державах давно посилено контрольні функції інспекції праці, що дозволило стабілізувати і скоротити приховані форми оплати праці та збільшити надходження до соціальних фондів.
При цьому Кабінет Міністрів «забув», що у цивілізованих країнах податкове навантаження на фонд зарплати становить приблизно 20%, а у нас – 40%.
Зрештою, не секрет, що практика виплачувати зарплати у конвертах почалася саме на Донеччині. Тож, може, нехай близькі до Партії регіонів олігархи й подадуть приклад, почавши прозоро оплачувати працю найманих працівників. При чому прозоро платити повинні всі і за все, радить Наталія Королевська.
– Цей уряд хоче стригти одну вівцю, але не раз у рік, а кожного місяця і побільше, – зазначив тернопільський підприємець Анатолій Масаєв. – Вони просто не хочуть зрозуміти: розорений сьогодні дрібний підприємець завтра піде на біржу, і уряду доведеться хоча би мізерну, але платити йому соціальну допомогу, давати субсидію на житло, якусь матеріальну допомогу. Та основне – підприємець піде не один, а разом зі своїми працівниками, яких він змушений буде звільнити. Вже зараз більшість моїх знайомих власників крамниць звільнили одного-двох продавців і самі стали за прилавки, щоб зекономити на зарплаті та сплатах у пенсійний, податкову. Кому від цього буде краще? Так, у першому кварталі податкова зібрала більше податків, так би мовити, «зістригла купони», проте за цей час скільки дрібних підприємств або закрилось, або «пішло у тінь»? Цю статистику держава ніколи не оприлюднить. Свої дії влада прикриває боротьбою з підприємцями-перекупниками, мовляв, це не комерційна діяльність, а звичайний перепродаж, спекуляція. Але ж у даному випадку під урядову чистку підпадають усі бізнесмени!
– Знаєте, мене не дивує новий законопроект, – підтримала чоловіка голова громадської організації «Громадська альтернатива» Ольга Александрова. – При існуючій системі саме порядному підприємцю важче працювати: я чесно і вчасно кожного місяця плачу податки, ринковий збір, маю ліцензію та всі потрібні дозвільні документи, проте все більше переконуюсь, що вигідніше працювати «у тіні». Так навіть менше довелось би платити.
– От зважте, – продовжує пані Ольга, – спочатку нас притиснули, підвищивши пенсійний збір та відмінивши спрощену систему оподаткування, кардинально змінили податкову базу – і це все під гарною вивіскою наповнювати державну казну, легалізувати зарплати. Зрештою, мені все одно, кому платити – податковій, у соціальні фонди чи своїм працівникам, от тільки у даному випадку виграє державна казна, бо забирає найбільше, та аж ніяк не робітник. Вже не вперше цей уряд приймає юридично необґрунтовані закони, що суперечать Конституції, а ми повинні виконувати їх не лише собі на збиток, але й на повне винищення?
Гріх ображати маленьких
– Насамперед треба зменшити ставку оподаткування фонду зарплати до такого рівня, при якому людям буде вигідно отримувати легальну зарплату, а роботодавцям – платити з неї податки і легально працевлаштовувати своїх працівників, – підкреслив тернопільський експерт Андрій Газилишин.
Зокрема, у Сполучених Штатах обов'язкові внески на пенсійне забезпечення складають 12,4%, у Швеції – 17,2%. Тим часом в України обов'язковий внесок доходить до 50%! Арифметика проста: якщо роботодавець нарахував 1000 грн. зарплати, то на руки працівник отримує трохи більше половини від цієї суми, бо 500 грн. забере держава у вигляді податків. Якби в нашій країні існувала ставка внеску, як у США, то працюючий отримував би 880 грн. Як кажуть, відчуйте різницю.
Наступне: чому в нашій країні рівень мінімальної зарплати постійно відстає від економічних реалій? «Наприклад, сьогодні він становить 960 грн., а повинен бути хоча б 1400 грн.», – запитує Наталія Королевська.
Крім того, зазначила політик, необхідно запровадити прогресивну шкалу оподаткування заробітної плати. «Людям, в яких заробітна платня менша за мінімальну, необхідно дати можливість отримувати на руки більше за рахунок зниження податкової ставки», – вважає голова парламентського комітету. Водночас необхідно скасувати сплату інвалідами і пенсіонерами єдиного соціального внеску, який набрав чинності з 1 січня ц.р.
Щодо нового законопроекту, то і прості підприємці, яких насамперед буде стосуватись нововведення, й експерти переконані: штрафуючи роботодавців, влада не вирішить проблеми тіньових зарплат, а от постраждають прості українці-роботяги.
http://www.numberone.te.ua/?page=consult&consultid=1213&sub=0СТУДЕНТОВ - ПОД СУД?
Ксения Чубук, «Лица», 26.04.2011, Днепропетровская обл.
Кто из бюджетников не отработал три года на государство - вернет деньги за обучение.Когда я читаю ленту новостей и вижу слова «инициатива Кабмина», у меня тут же возникает какое-то нехорошее предчувствие. И в этот раз оно меня не обмануло: до сентября планируется разработка механизма, согласно которому бюджетники, не «оттрубившие» три года на госпредприятиях … обязаны возместить стоимость обучения.
Смерть госзаказа
Таким образом министр Табачник хочет не напрягаясь собрать «дань» в госбюджет. Ведь выгодно: при нынешних ценах на обучение – это примерно по 50.000 с выпускника, в зависимости от степени престижности вуза. Посчитаю на примере своей специальности. Бюджетников – около двадцати. Отбросим отчисленных и «академотпускующих». В среднем – пятнадцать на специальности. Пусть пять устроятся-таки по госзаказу. Полмиллиона гривен со специальности – неплохо.
Причина драмы ясна – кому-то в министерстве образования очень хочется создать видимость того, что система последипломного распределения молодых специалистов работает. «Ясное дело: молодого специалиста загнать на госдолжность сложно, он стремится «улизнуть» в ЧП, где, как ни странно, платят лучше. Вот и пытаются принять драконовские санкции. Меня саму пытались нежно принудить три года преподавать в каком-то техникуме. Но мне повезло: полной ставки там не оказалось. На четверть ставки я проработала полгода и меня «отпустили с миром»», – рассказывает магистр-филолог Виктория.
В беседах с днепропетровскими выпускниками проскальзывала информация, что некоторым из них приходили письма из университета, откуда они выпускались, с требованием направиться на госпредприятие. Но всё, как всегда: нашу страну спасает то, что плохие законы плохо исполняются, и бывшие студенты благополучно спускали дело на тормозах. Руководство вузов элемент принуждения отрицает, мотивируя все свои действия интересами последу¬ющего трудоустройства студентов. В пресс-службе Минобразования наш вопрос о принудительном распределении выпускников вузов посоветовали «ждать оглашения официальной политики по этому вопросу».
В стране нарушенного права
Пока «официальная политика» Минобразования выражается в этом самом законопроекте №7486-1, который предлагает абсолютно убийственные изменения в системе образования. К примеру, плата за обучение теперь может меняться в течение учёбы. Поступил студент Вася на контракт за 10.000 гривен в год, а выпустился за 20.000. Много? Так инфляция! Раньше такие проблемы носили единичный характер и быстро пресекались – спор решался в пользу студента. Также на горизонте маячит перспектива уничтожения аппарата студенческого самоуправления. В одном из своих интервью депутат Верховной Рады Леся Оробец высказалась по данной проблеме так: «В Кабмине не подозревают ни о ратификации Украиной конвенции Международной организации труда «Об упразднении принудительного труда», ни о конституционном праве граждан на бесплатное получение высшего образования». Кроме того, часто можно услышать рассказ о том, что выпускающиеся специалисты обязаны предоставить справку с места работы в госструктуре иначе не выдадут/аннулируют диплом. Спешим обрадовать: диплом – собственность выпускающегося и совершать вышеперечисленные действия ни декан, ни даже ректор не имеют права. Это – превышение служебных полномочий. В случае подобных угроз – просьбу выдать диплом на руки, и в случае отказа – повторную просьбу, если не поможет – жалоба в прокуратуру и подача иска в районный суд.
Единственный вариант, при котором со студента таки могут взыскать деньги – это в случае нарушения трёхстороннего договора студент-вуз-конкретное предприятие. В других случаях требования принести справку о трудоустройстве надуманны. Может, кто-то по окончании университета выходит замуж, рожает детей и сидит дома? Это их право и не обязаны они объясняться в своих планах университету, если даже отучились на бюджете.
Ах, на них государство потратилось. Так оно и обязано. К тому же, бюджетное отделение совсем не равно госзаказу. Госзаказ на студента был бы, если бы оный поступал по квоте госучреждения. Ближайший пример: юракадемии и факультеты прокуратуры. Много ли сейчас вакансий в госструктурах? Даже на практику раскидать студентов целая проблема – никому не нужны оторванные от реалий профессии студенты, которые кроме конспектов ничего не видели.
Смешнее этого выглядит только «необходимость» предоставления в школу справки о поступлении в вуз, дабы можно было похвастаться успешными выпускниками. Автор этих строк – сам студент последних курсов. Вот на мне и проверим, не придёт ли мне бумага с «а-та-та!» за нежелание работать на госпредприятии и следующая за ней повесточка.
http://www.litsa.com.ua/articles/3177/studentov---pod-sud.htmПАРТІЇ-СКОРОСПІЛКИ – ЯК КИТАЙСЬКІ ПІДРОБКИ: ЗАМІСТЬ «ПАНАСОНІКІВ» – «ПАТАСОНІКИ»
Іван Фаріон, «Високий замок», 22.04.2011, Львівська обл.
Член Центрвиборчкому Ігор Жиденко – про виборчі лазівки у новому законопроекті.Великий інтерес спостерігається до проекту нових виборчих правил, які збирається внести на розгляд парламенту президент. Одні політичні сили оцінюють його як нове слово у розвитку демократії, інші називають відступом від неї. До останніх схиляється і член Центрвиборчкому Ігор Жиденко.
– Я не є членом робочої групи, яка працює над законопроектом, – каже Ігор Жиденко, – але, ознайомившись з його положеннями, дійшов висновку, що вони не свідчать про намір проводити наступні вибори демократично і прозоро. Взяти хоча б відміну графи «проти всіх». Коли виборець ставить позначку у цій графі, то теж виявляє позицію. Якщо цієї графи не буде у бюлетені, то такий виборець, скоріш за все, не піде голосувати. Буде штучно створено резерв невикористаних бюлетенів. Згідно з останнім опитуванням Центру Разумкова, виборців такої категорії – 7%. Якщо ці бюлетені використати не за призначенням, вкинути їх за певну політичну силу, то навіть при виборчому бар’єрі 5% буде змога провести у парламент якусь «кишенькову партію».
– А як вам заборона суб’єктам подання відкликати своїх членів з виборчих комісій?
– Це начебто робиться, щоб запобігти зриву кворуму. Не вірю у ці наміри. Можна було б зробити по-іншому. Передбачити, що разом з відкликанням члена комісії суб’єкт подання одночасно подає іншу кандидатуру. Все стало б на свої місця. Можлива така ситуація: з певними членами комісії дехто «попрацює». Знаючи про те, що його представник перебуває під тиском, суб’єкт подання не зможе його відкликати.
– Як оцінюєте положення про участь у виборах всіх партій, незалежно від часу їх реєстрації?
– Тут теж криється технологія. Уявіть, що за два тижні до завершення реєстрації кандидатів створюється якась партія зі знайомою назвою. Пригадуєте, як з’являлися китайські магнітофони-підробки – не «Панасонік», а «Патасонік», не «Соні», а «Сані». Виборці будуть дезорієнтовані. За два тижні справжній партії, проти якої застосують цю технологію, неможливо буде пояснити своїм прихильникам, що йдеться про клон.
– Ваша думка щодо нового виборчого бар’єра…
– Його не треба піднімати, але і не слід знижувати. Гадаю, ті 3%, які існують сьогодні, є оптимальними. Колись на радіо Бі-бі-сі ведучий Сєва Новгородцев виступав проти пониження виборчого порогу. Наводив приклад: у Великій Британії є партії, назви яких у перекладі звучатимуть приблизно як «Партія войовничих придурків». Ці «партійці» висувають своїх кандидатів, хтось заради сміху дає їм якісь голоси. Тепер уявіть, що нема жодного виборчого бар’єра або він символічний. Представники такої «придуркуватої» партії проходять у парламент. Чи зросте від цього якість законодавчого органу?
– Пропонується відмовитися від агітації за державний рахунок…
– Це мене теж турбує. Раніше шляхом жеребкування було визначено, що партії приблизно в один і той же час, на рівних умовах можуть довести до виборців свою програму. Якщо не буде такого механізму, то певна партія прийде до засобу масової інформації укладати угоду про надання їй для агітації ефіру чи друкованої площі, а їй скажуть: «Вже немає часу, немає площі – все зайнято. Така-то політична сила вже уклала угоду на прайм-тайм (кращий час), а вам можемо надати ефір лише вночі…».
http://www.wz.lviv.ua/articles/print/92511ЕКОНОМІКА
ГРОМАДСЬКІСТЬ СУМНІВАЄТЬСЯ, ЧИ ВАРТО БУДУВАТИ НОВІ БЛОКИ НА ХМЕЛЬНИЦЬКІЙ АЕС
Світлана Федас, «Рівне вечірнє», 28.04.2011
«І як можна будувати нові реактори, якщо в країні немає ні програми виведення з експлуатації старих енергоблоків, ні грошей на ці програми?»Молодіжна громадська організація «Екоклуб», а також і деякі політичні партії усе активніше висловлюють занепокоєння з приводу добудови двох енергоблоків на Хмельницькій АЕС та продовження термінів експлуатації у понадпроектний період двох блоків на Рівненській АЕС (про це «РВ» писала 16 грудня 2010 року). Приводів для заяв знайшлося одразу кілька: річниця Чорнобильської катастрофи, аварія на АЕС в Японії і громадське обговорення проекту добудови блоків на ХАЕС, яке саме зараз розпочалось.
Керівник Рівненської організації «Екоклуб» Андрій Мартинюк, зокрема, висловлює занепокоєння з приводу того, що будівельні конструкції двох майбутніх блоків були зведені у 80-х роках, і тепер їхня міцність та надійність викликають сумнів. До того ж, реактори, які планується тут поставити, нібито не відповідають конфігурації конструкцій, що є додатковим фактором ризику такого енергоблоку.
— І як можна будувати нові реактори, якщо в країні немає ні програми виведення з експлуатації старих енергоблоків, ні грошей на ці програми? — запитує п. Мартинюк. — Немає також рішення про поводження з відпрацьованим ядерним паливом та радіоактивними відходами.
Зрештою, чітких висновків про можливості подальшого використання палива ще не зробила жодна країна.
Що стосується конструкцій 3-го і 4-го блоків ХАЕС, то зі слів заступника генерального директора ХАЕС Олега Рахлінського, експертиза цих конструкцій в цілому їхнім станом залишилася задоволена, 55 років роботи вони витримають. Зі слів начальника Північно-Західної державної інспекції з ядерної та радіаційної безпеки Володимира Хабарова, конструкції станції справді розраховані на інший проект. Такі проблеми були на двох атомних станціях, російській та болгарській, і там прийняли рішення про руйнування старих конструкцій, оскільки вирішили, що пристосовувати їх було б небезпечно. Проте російська сторона угоди про добудову енергоблоків підтвердила, що реакторні установки можуть бути інтегровані під старі конструкції.
Активні консультації з громадськістю щодо будівництва двох нових енергоблоків на Хмельницькій АЕС триватимуть до кінця липня цього року. Вони пройдуть у 7 містах Рівненської та 7 містах Хмельницької областей. Нагадаємо, що згідно з діючою Енергетичною стратегією України на період до 2030 року, нові блоки на ХАЕС передбачається ввести в експлуатацію до 2016 року. Вочевидь, до того часу мають нарешті збудувати й лінію електропередач РАЕС — підстанція Київська для видачі потужностей в енергодефіцитні області. Якби гроші на будівництво надходили вчасно, лінію уже б здали в експлуатацію. Зі слів Олега Рахлінського, на будівництво потрібно не більше двох років. Тим часом у 2009-2010 роках фінансування не було, грошей, передбачених на цей рік для виконання робіт в частині ХАЕС та РАЕС, поки що теж немає. Кілька років тому на це потрібно було близько 95 мільйонів гривень, але за час, що минув після проведення розрахунків, ціни зросли в 1,4 раза.
Чи може насправді в нашій країні думка громадськості вплинути на те, будувати чи ні нові атомні енергоблоки, залишається зі знаком питання. У відповідь на такі запитання працівники станції завжди відповідають однаково: що вони також живуть зі своїми сім’ями біля АЕС, і тому теж хочуть спати спокійно.
http://www.rivnepost.rv.ua/showarticle.php?art=027647ЧЕРНЫЙ МИТТАЛ
Валерий Захаров, «Днепр вечерний», 27.04.2011, Днепропетровская обл.
Приход иностранного инвестора на «Криворожсталь» принес сокращение штатов и социальных программ.Практически на всех уровнях говорят о необходимости привлечения иностранных инвесторов.
Ведь они привыкли работать по-честному, дисциплинированно платят налоги, и рабочие у них живут хорошо. Когда наш комбинат «Криворожсталь» приобрел иностранец, появилась надежда, что и в нашей стране будут пущены ростки цивилизованных отношений наемных работников и работодателей. Приятно было узнать, что новый собственник даже строит жилье для своих трудящихся, о чем после развала СССР все и думать перестали - это раньше каждое крупное предприятие давало квартиры своим сотрудникам бесплатно.
И вот судьба подарила мне шанс пообщаться с менеджером европейской формации. Генеральный директор ОАО «АрселорМиттал Кривой Рог» Ринат Старков побывал в Днепропетровске и встретился с руководством области и журналистами.
Напомним, что Ринат Анверович Старков родился в 1969 году в Москве. В 1993 году окончил Московский государственный институт международных отношений по специальности «Экономист по международным экономическим отношениям». В 1994 году получил степень магистра делового администрирования в США. Карьеру начинал в Москве. До приезда в Кривой Рог работал директором по странам СНГ, закупкам и логистике Mondi Europe & International (Вена, Австрия).
Он сообщил, что работать в Украине достаточно сложно. Следует напомнить, что новый собственник комбината взял на себя определенные инвестобязательства, обозначенные договором купли-продажи комбината. Но этой осенью срок соблюдения этих обязательств заканчивается, и собственник сможет вести работу исключительно по своему усмотрению. Например, сокращать штат и прекратить строительство жилья, которое с помпой открывали на АМКР. И Ринат Старков не стал скрывать, что в текущем году будет сдан последний жилой дом и на этом строительство жилья закончится. Отвечая на наш вопрос о том, будет ли продолжаться на комбинате сокращение штатов, генеральный директор сказал следующее:
- Сокращение – это объективная реальность, нам от нее никуда не деться.
- Какой штат, по вашему мнению, оптимальный для вашего предприятия?
- Трудный вопрос. Часто называемые мною цифры вырываются из контекста и используются не по назначению. Мировой стандарт – это 1 тыс. человек на 1 млн. тонн продукции в год, поэтому у нас останется только металлургическое производство. На Западе, например, нет у предприятий своей ТЭЦ, переработкой металлолома занимаются отдельно, есть масса подрядчиков, а у нашего комбината - и карьеры, и рудники, и коксохим.
- Можно ли предполагать, что когда вы доведете штат комбината до оптимального, проведете модернизацию производства, то оставшимся работникам будете платить столько же, сколько платят металлургам в европейских странах?
- Думаю, это неправильное понимание. Это большая иллюзия, что в ближайшем будущем здесь будут получать, как, например, в Германии. Для этого гражданам необходимо и налоги платить, как в Германии, т.е. процентов 50, платить за газ - 1 тыс. долларов за 1 тыс. куб. м., за бензин - порядка 45 евро и т.д.
- Но, тем не менее, у немецкого металлурга платежеспособность гораздо выше, чем у украинского…
- Это очень сложный макроэкономический вопрос, но у меня к нему очень простое отношение. Чтобы в Украине была жизнь такая же, как в Германии, то здесь должно быть так же, как там, с правопорядком, законодательством, количеством проверок, автоматическим возвратом НДС, качеством дорог, экологией и т.д. Тогда и у украинского металлурга будет такая же зарплата.
- Получается, нельзя сделать Европу на отдельно взятом предприятии?
- Невозможно.
- Но вы же пришли сюда работать…
- Здесь выше прибыль, чем в Европе, но есть риски. На сегодня рост ВВП в Украине недостаточен, чтобы привлечь большие инвестиции. Инвесторам все равно, как называется страна – Китай, Украина, Бразилия или Канада. Они смотрят, где можно заработать деньги и сопоставляют риски, а они здесь существенны. Эти риски должны оправдываться высокими доходами, в противном случае никто деньги не вложит. Если люди не готовы рисковать, они вложат в Европу, получат 2% годовых, и будут счастливы, как слоны. А хотят больше - нужно рисковать.
- А какие это риски?
- Не хотел бы как-то критиковать правительство, тем более, что определенные шаги делаются. Нужно время, чтоб выправить ситуацию. А пока, как там, в русском языке? Закон как дышло… (Ринат Анверович уже явно подзабыл пословицы, сказалось долгое проживание в Австрии). А в Европе устоявшиеся законы.
Вопрос ребром
Тогда напрашивается вопрос: зачем же нам в таком случае иностранные инвесторы. Наверное, они призваны были наладить у нас работу по европейскому образцу. Оказывается, чтоб получать, как в Европе, нужно сначала сделать дороги, платить еще больше за коммуналку и т.д., и только потом (возможно, хотя не факт) европейский собственник будет платить нашим людям так же, как в Европе.
Но дороги, думается, сделают без металлургов. А вот сами металлурги наверняка будут не против платить и за коммуналку, и за бензин, как в Германии, если у них будет такая же, как там, зарплата. Интересная получается экономика - как дышло. Для европейцев она одна, а для украинцев - другая. И Украина привлекательна для инвесторов тем, что здесь больше прибыль и практически дармовая рабочая сила.
http://dv-gazeta.info/obschestvo/chernyj-mittal.htmlФІРМА «ВЕРЕС» І ТОРГУЄ, І БУДУЄ
Наталка Човник, «Волинь», 23.04.2011
Багато років поспіль лідером ковельського бізнесу незмінно виступає ТзоВ «КП Верес». Крім комерційних успіхів, підприємство відоме також як щедрий меценат.Товариство «КП Верес» добре знане не лише на Волині, а й за межами України. Одна із найуспішніших фірм Ковеля працює одразу в кількох напрямках - займається переробкою та експортом деревини, будівництвом, виробництвом будівельних матеріалів. Але пріоритетним видом діяльності є все ж таки торгівля. За п'ятнадцять років роботи підприємство створило велику мережу магазинів будматеріалів, відкрило першу у Ковелі гуртівню та супермаркет господарських товарів, філії яких працюють нині у Голобах та Маневичах.
Історія становлення ТзоВ «КП Верес» підтверджує справедливість арабського вислову: «Торгівля ще не розорила жодного народу, зате збагатила багатьох». До кризи, яку тут відчули лише на початку 2011 року, оборот підприємства становив 10 мільйонів гривень. Досягти цієї цифри вдалося завдяки продажу найрізноманітнішої продукції відомих вітчизняних та зарубіжних фірм-виробників, дистриб'ютором яких виступає «КП Верес».
Успішні торговельні операції згодом дали можливість розвинути власне виробництво. Останніми роками асортиментний ряд товарів «КП Верес» зріс на 18 найменувань. Зараз на підприємстві виробляють бруківку пресовану і литу, бетон товарний, залізобетонні секційні огорожі та стовпчики, фундаментні блоки та бордюри, фрезу, дошки та ін. Доки криза не паралізувала будівельну галузь, фірма займалася також проектуванням об'єктів будівництва та ремонтно-будівельними роботами.
Виробнича база підприємства охоплює площу понад 12 гектарів, на якій розташовано три залізничні колії, криті складські та виробничі приміщення - гаражі, майстерні, цехи, пилорами та інші об'єкти. Функціонують тут два великовантажних крани, автотракторний парк нараховує понад 30 одиниць техніки. Проблему енергоносіїв вирішено завдяки двом потужним твердопаливним котлам, що працюють на відходах деревини і дають змогу щомісяця економити на опаленні півмільйона гривень.
Запорукою комерційного успіху підприємства стало прикордонне розташування міста залізничників. Завдяки йому значною мірою налагоджена тісна співпраця із фірмами Польщі, Прибалтики, Іспанії, Італії. Залізничні колії на виробничій території дають змогу приймати щороку з-за кордону 1000 вагонів вантажів, сплачуючи до бюджету десятки мільйонів гривень митних зборів. Ці та інші показники вивели свого часу «КП Верес» на восьме місце в країні за обсягами імпорту. Цей факт засвідчує диплом «Імпортер року». Крім нього, успішна зовнішня економічна діяльність підприємства відзначена також орденом Архистратига Михаїла, орденом Луки Пачіолі, званнями «Кращий роботодавець року», «Лідер року», «Підприємство року» та багатьма іншими заслуженими нагородами.
З моменту створення у 1996 році ТзоВ «КП Верес» очолює відомий у місті бізнесмен Юрій Шлюєв. Особисті та ділові якості керівника значною мірою сприяють процвітанню фірми, яка стабільно працює з прибутками, вчасно виплачує заробітну плату, не забуває про тих, хто живе поруч і потребує допомоги. Грошову підтримку від «Вереса» отримують дитячі заклади, церковні громади, лікувальні установи, окремі громадяни. П'ять років тому «Верес» взяв під свою опіку громадську організацію інвалідів «Реабілітаційний центр» і по цей час надає їм допомогу.
http://www.volyn.com.ua/?rub=2&article=0&arch=ТОЧКА ЗОРУ
АЛЕКСЕЙ ВАДАТУРСКИЙ: КОГДА ЧИНОВНИК НЕ В СОСТОЯНИИ…
А.Романюк, «Южная правда», 28.04.2011, Николаевская обл.
…обеспечить продовольственную безопасность страны, всех собак вешают на зернотрейдеров.О сколько нам открытий чудных... До недавнего времени было абсолютно понятно: чтобы пройти на мировой рынок зерна, удержаться и закрепиться на нем, нужно сделать ряд классических шагов. А именно: на основе соблюдения технологий повысить урожайность и качество зерна, довести его до экспортных кондиций, расширить инфраструктуру, модернизировать базу хранения урожая, усовершенствовать логистику, дать производителям справедливую цену за продукцию...
Отечественный зернотрейдер и сельхозтоваропроизводитель - компания «НИБУЛОН» в этом направлении и движется, заняв в зерновом экспорте свою солидную нишу (например, конкурируя с американскими и аргентинскими трейдерами на крупнейшем рынке кукурузы - египетском). Уже в привычку новые нибулоновские элеваторы и речные терминалы, построенные на «Океане» суда, оживление Днепра и Южного Буга, реальные надежды на эффективного инвестора в селах и поселках разных регионов...
И вдруг... прошла мода на классику? То, что сегодня происходит в агрокомплексе Украины, в его зерновом секторе, впрочем, и модерном нельзя назвать - не та степень экономической и правовой культуры. Введение квотирования экспорта зерна осенью прошлого года можно было вначале принять за бзик регуляторной политики государства (подобные ограничения существовали и прежде). Но когда в январе ведущим зернотрейдерам «не успели» или «забыли» дать подтверждение наличия у них зерна (хотя у «НИБУЛОНа» забиты элеваторы) для подачи заявки, а «новорожденной» компании Минагрополитики щедрой рукой отвесило половину квот на экспорт пшеницы и треть - на экспорт кукурузы, субъекты украинского рынка начали понимать: это уже желтая карточка.
Тональность, возможно, и не та, не вполне серьезная... Но, рассудим, зачем понадобилось за три дня между праздниками способом непредоставления документов, подтверждающих наличие зерна, отсечь от рыночного процесса ряд крупных, опытных трейдеров? Неувязка, промашка? Было бы допустимо, если бы не идеологическое сопровождение действа: дескать, эти полтора десятка «акул» монополизировали украинский рынок зерна, диктуют производителям невыгодные ценовые условия, уклоняются от инвестирования в производство и, в общем итоге, подрывают продовольственную безопасность страны. Нардеп Инна Богословская заявила без обиняков: трейдеры получают на этом «рвачестве» 150 процентов рентабельности! Более компетентные эксперты, аналитики зернового рынка поправили коллегу, объяснив, что в отличие от «Шустер Live», здесь нужно оперировать точными категориями и фактами: прибыль на тонне не может превышать 5 - 10 долларов, поскольку цены на внутреннем рынке привязаны к международным. И потом, затраты по хранению продукции, логистике, другие статьи...
Один мой знакомый, разложисто развивая любую, даже очень серьезную тему, обязательно заканчивает фразой: «Но не в этом дело» - и тут же переходит к другому предмету разговора. А в чем? Допустим, осенью нужно было разобраться с зерновым балансом в Украине. Квотирование должны уже отменить, но... его продлили аж до конца маркетингового года, до 1 июля. Несмотря на то что Президент Украины однозначно определил приоритет: нужные не квоты, а таможенные пошлины. Даже в условиях жесткой вертикали власти не сработал принцип: «Батько сказав!»
Дальше - больше. Подготовлены законопроекты, которые, по сути, вводят прямое государственное администрирование рынка зерна, монополию на нем, действительно, узкого круга компаний (а на слуху одна - ООО «Хлебинвестбуд» Государственной продовольственно-зерновой корпорации), провоцируют сокращение, а то и свертывание инвестиций в АПК, падение доходов сельхозпроизводителей и другие негативные последствия для агропроизводства.
Это - резонанс. Такова реакция украинского делового сообщества - Украинского союза промышленников и предпринимателей, Украинской аграрной конфедерации, Украинской зерновой ассоциации, других организаций. О несоответствии этих документов украинскому законодательству говорят юристы Верховной Рады. Попытки монополизировать рынок зерна в Украине встревожили и зарубежные политические и деловые круги, финансовые институты, негативную позицию высказали представители Мирового банка, Европейского банка реконструкции и развития, послы Великобритании и Франции...
Наше дело правое, утверждают украинские чиновники и предлагают... поделиться с государством. Государственная (ой ли!) доля в вашем бизнесе 25 процентов - и торгуйте себе на здоровье, а нам на прибыль. Как сказал один киногерой: «Надо быть круглым идиотом, чтобы не понять значение слова «такси». Даже если по-французски сказанное. Потому пошла молва: «Это правда, что Вадатурский поделился компанией?», «А что, кусок «НИБУЛОНа» уже скушали? Тут как взялись - не отпустят!» и т. п.
Генеральный директор ООО СП «НИБУЛОН» Герой Украины Алексей Вадатурский долго хранил молчание, не комментировал стремительно нарастающие события, но так или иначе ситуация заставляет высказать публично свою позицию. Ответил он и на вопросы «Южной правды».
- Алексей Афанасьевич, что бы вы хотели в первую очередь сказать о курсе на переформатирование рынка зерна в Украине, о попытках сменить систему, принципы взаимоотношений на нем, как это отражается на сегодняшней деятельности и перспективах компании «НИБУЛОН»?
- Тут с какого конца ни начинай... Всякий раз, когда меняется власть в Украине, внимание к нашей компании усиливается, в специфическом, конечно, смысле. Впрочем, с самого начала деятельности «НИБУЛОНа», с 1991 года, недостатка в «неравнодушных» не наблюдалось. И чем больше развивалось предприятие, тем интереснее оно становилось для определенных кругов. Следовательно, то прокуратура, то СБУ, то КРУ, то милиция. Ничего крамольного не найдя, идут по новому кругу. Все всё понимают, но... солдат всегда - солдат.
По отношению к власти, к государству у нашей частной компании позиция одна - сотрудничество. В той сфере, где речь идет об укреплении экономики АПК, эффективности взаимодействия бизнеса и государства, в улучшении социальной сферы. Я поддерживаю Президента Украины Виктора Федоровича Януковича, его Программу экономических реформ на 2010-2014 годы. Дабы это не воспринималось как «придворный книксен», просто процитирую. О причинах неэффективного использования отечественного АПК, в частности, говорится: «...из-за непредсказуемости административного регулирования цен и ограничения экспорта». Абсолютно верно. Задачи тоже понятны. «Необходимо создать условия для привлечения инвестиций, которые позволят повысить эффективность сельскохозяйственного производства. В частности, следует решить такие задачи... отказаться от любых ограничений экспорта сельскохозяйственной продукции. На I этапе (к концу 2010 г.) - обеспечить предсказуемость государственной политики, объявив о гарантии невмешательства государства в регулирование цен на сельхозпродукцию и об отсутствии ограничений на экспорт». Понятнее быть не может. Но сами видите, что сегодня делают чиновники, депутатские группы, какие-то приближенные люди - попытки монополизации зернового рынка, устранения с него эффективных, опытных экспортеров, что может иметь один результат: производители зерна останутся один на один с монополистом. А уж он-то своим положением воспользуется на полную катушку, простите за просторечие. С ним не поторгуешься - выхода нет. Я уже устал говорить об этом абсурде: демонополизация - это один государственный агент, а монополизм - 15 крупных зернотрейдеров, конкурирующих между собой во благо того же фермера. Какой-то перевернутый мир...
Моя позиция: я за то, чтобы у государства была не одна компания «Хлеб Инвестбуд», а несколько компаний-операторов. От усиления конкуренции выиграет рынок, в выигрыше будут производители зерна. Но есть ключевой момент: уполномоченные государством компании должны действовать рыночными методами, действовать в правовом поле, без особых, эксклюзивных прав, преимуществ и преференций. А курс на монополизацию - тупик, откат назад, уничтожение украинского зернового рынка.
- В чем читается смысл квотирования, других методов ограничения экспорта зерна на протяжении почти всего маркетингового года?
- Да в том-то и дело, что здравого смысла в том нет! Судите сами, для производства хлеба социальных сортов необходимо 700 тысяч тонн зерна. Украина производит 20 миллионов тонн пшеницы. Вот и весь баланс!
Любое государство должно обеспечивать продовольственную безопасность, защищать население. Но - прозрачно, открыто, в правовом поле, все участники рынка должны быть равны. А у нас нет четкой государственной линии, в этой сфере делами заправляют заинтересованные и приближенные к ним люди. Поэтому «НИБУЛОН» и лишен квот - несправедливо, как-то втемную. Что касается управления ситуацией... Вот, мол, разберемся, посмотрим, какой урожай будет с 1 июля... Никто не знает, не то, что делать с зерном нового урожая, но и что будет завтра. Мы, в условиях рынка, сняли остатки зерна в период уборки урожая, дали хозяйствам убрать урожай, посеять, закончить сельскохозяйственный год. А вот распорядиться зерном, по известным причинам, не смогли.
Нас в этой позиции поддерживают и отечественные, и иностранные партнеры (они ведь по нашей компании судят об экономическом, инвестиционном климате в стране), указывают правительству на дискриминацию на зерновом рынке Украины. И я буквально ежедневно объясняю мировым финансовым институтам, что у нас происходит...
- Обеспечение продовольственной безопасности страны - обязанность государства. Какими механизмами это делается в условиях свободных рыночных отношений?
- Люди должны быть уверены, что цена на хлеб останется стабильной. Зернопроизводители должны получить справедливые цены на свою продукцию. А что мы наблюдаем? Дефицит гречки, ажиотаж вокруг круп, сахара, муки... Есть Аграрный фонд! Он обязан в периоды ажиотажного спроса, прыжков цен проводить интервенцию, выброс зерна по стабильным ценам и таким образом стабилизировать ценовую ситуацию. К сожалению, в прошлом году он этого не сделал. В нынешнем - с опозданием... И тогда всех собак начинают вешать на зернотрейдеров, применяют запретительные рычаги.
В компанию «НИБУЛОН» обратился глава облгосадминистрации с просьбой продать пшеницу по цене, которая сохранит стабильность цен на социальный хлеб. Мы реализовали тысячу тонн, цены на Николаевщине были самыми низкими в Украине. Это правильно, хотя «НИБУЛОН» закупил зерно в период уборки, понес затраты на хранение, обслуживание кредитных линий - это убыток компании. А теперь - «спасибо» в виде квот.
- И это «спасибо» отразилось на реализации инвестпроекта «НИБУЛОНа», на строительстве терминалов, флота. Насколько глубокой может быть такая «заморозка»?
- В такой ситуации тот же Новоодесский терминал может стать невостребованным. Как и другие объекты, суда. Где сегодня смысл в расширении инфраструктуры, в улучшении логистики? Опять находиться под колпаком «темного» квотирования? Мы планировали к шести построить на «Океане» еще 12 буксиров и 12 несамоходных судов, катамараны для пассажирских перевозок по Южному Бугу. Но вынуждены перенести сроки реализации планов.
Долго будет перечислять все потери. Несостоявшиеся планы загрузки работой строителей, судостроителей, других предприятий, потери рабочих мест, недополученные средства в различные бюджеты, ограничение деятельности компании в социальной сфере... И все это из-за группы людей с далеко не государственными интересами.
Но должен сказать: только ситуация нормализуется, «НИБУЛОН» возобновит реализацию инвестпрограммы в полном объеме.
- Вы никогда особо не развивали тему нападок на компанию «НИБУЛОН». Но сегодня разве что очень ленивый не говорит на тему «лакомого куска». Вы до сих пор ограничиваете сферу этой специфической, связанной с «наездами» информации?
- Да нет, какие там ограничения... Я всегда говорил, что со времен основания «НИБУЛОНа» наш бизнес провоцировал у некоторых глотательные рефлексы. Когда же предприятие разрослось, стали «солиднее» и разнообразнее методы давления. «Поучаствовать» многим хочется. Но у нас есть твердое желание оставить все как есть.
А факты, примеры... Вот Лидиевка - первый из них. Там уже не раз появлялись «борцы за права». Осенью прошлого года высадился целый «десант» на дорогих автомобилях - из общественной организации «Взаємодія та успіх», пытались провести массовые акции против «НИБУЛОНа». Лидиевцы дали им настоящий отпор.
Недавно из моего родного села Бендзари Балтского района на Одесщине пришло приглашение на собрание собственников земельных участков. Какое-то ООО «Грос-Грейн» от имени «НИБУЛОНа» развернуло кампанию по договорам на аренду земли в этом сельсовете. До этого жители моего родного села дважды просились под крыло «НИБУЛОНа», так не дали... Местная власть буквально затерроризировала активистов.
К сожалению, провокации в нашем случае - вещь обычная. Вот такая комедия: будто бы здорового, крепкого мужика схватили, скрутили, заставили в «НИБУЛОНе» подписать какие-то документы. Приходит проверяющий, вожу его по кабинетам, где сидят «преступники» - девушки, вчерашние выпускницы вузов: «Это они того парня в наручники заковали?» - спрашиваю. Мелко, грязно и противно получается.
Нет, не секрет: и подъездные пути для нашего транспорта разбирали, и пытались столкнуть с «НИБУЛОНом» коллективы ЧСЗ и морпорта. Сегодня появились какие-то клоны - Всеукраинская аграрная конфедерация и Альянс аграриев Украины, пишут пасквили по поводу «НИБУЛОНа». Нередки звонки с призывом «поделиться». Но мы стоим.
- Компания «НИБУЛОН» призвала журналистов воздержаться от применения методов клеветы и лжи, отметив при этом, что идет хорошо спланированная информационная атака на предприятие. В частности, упоминается публикация на одном из сайтов - «Алексей Вадатурский - как зеркало эпохи». Может, сделаете исключение из принципа: не комментируем?
- Комментировать ложь и просто, и сложно. Просто - потому что клевета опирается на... воздух, на ничто. Сложно - потому что надо доказывать общеизвестное.
Догадываюсь, кто автор - из времен вынужденного простоя судна «Preventer». Грехи «НИБУЛОНу» вменяются ужасные. Ему, первому в Украине, Всемирный банк предоставил кредит в размере 5 млн. долларов. Безобразие, вперед - на хутор! «НИБУЛОН» жиреет, видите ли. Пробил дорогу украинскому зерну на зарубежные рынки, строит объекты для хранения зерна, флот для его перевозки (в Украине при сборе зерна в объеме 50 млн. тонн сертифицированных хранилищ - на 30 млн. тонн. Проблема?).
Еще ложь: Вадатурский собирается по решению суда взыскать с Николаевского морпорта 120 млн. гривен - за убытки. Да никогда мы так не поступим с государственным предприятием! Это очередная попытка настроить коллектив порта против «НИБУЛОНа» и попытка бывшего менеджмента порта прикрыть свои антигосударственные деяния.
Правление братьев Чуркиных оставило в городе, в коллективе ЧСЗ недобрую память на долгие годы. А автор упрекает «НИБУЛОН» в отказе стать «партнером» этих аферистов.
Пожалуй, достаточно. Единственное, что скажу тем, кому муляет моя Звезда Героя Украины: если они попробуют пройти тот путь, который я прошел за 20 лет с коллективом «НИБУЛОНа» и им удастся сделать для государства, для украинцев то, что сделали мы, я буду радоваться и рукоплескать.
http://www.up.mk.ua/cgi-bin/page2st.php?param=3570АЛЕКСАНДР КЕНДЮХОВ: «БЕЗ ПРЕОБРАЗОВАНИЙ В ЭКОНОМИКЕ УКРАИНА ОСТАНЕТСЯ НА ЗАДВОРКАХ»
Юрий Сагань, «Донецкий кряж», 22.04.20011
Визит в Киев премьер-министра Российской Федерации Владимира Путина не внес ясности в вопрос вступления Украины в Таможенный союз с Россией, Беларусью и Казахстаном.Высшие должностные лица Украины так и не сказали ничего определенного, хотя Президент Виктор Янукович все же высказался за сближение с Евросоюзом, одновременно сохраняя возможность участия в Таможенном союзе по загадочной формуле 3 плюс 1.
Что же реально ждет нашу страну в ближайшем будущем? Какой экономический союз окажется предпочтительней? Поможет ли вообще какая-либо интеграция украинской экономики ее развитию? С этими вопросами редакция "ДК" обратилась к заведующему кафедрой экономики и маркетинга Донецкого национального технического университета, председателю Всеукраинского союза ученых-экономистов, доктору экономических наук, профессору Александру Кендюхову.
- Насколько реально, на ваш взгляд, присоединение Украины к Таможенному союзу?
- Если рассматривать перспективы вступления Украины в Таможенный союз, то необходимо отталкиваться, с одной стороны, от получения возможных выгод в случае, когда такой шаг будет сделан. С другой стороны, необходимо учитывать и те санкции, которые могут быть выставлены нашей стране Всемирной организацией торговли, членом которой мы уже стали. Это неизбежно, потому что страны Таможенного союза входят в противоречие по ряду положений, которые прописаны относительно правил ведения бизнеса в рамках ВТО. Во время визита Владимира Путина на Украину со стороны российского премьер-министра прозвучала фраза о том, что вступление нашей страны в Таможенный союз является однозначно выигрышным и экономически целесообразным шагом. Было подчеркнуто, в частности, что украинский ВВП увеличится на 1,5 - 2%, а экономическую выгоду ощутят такие ведущие отрасли, как машиностроение, сельское хозяйство, металлургия, химическая промышленность. В результате этого Украина будет получать, по оценкам российских экспертов, дополнительно от 6,5 до 9 млрд. долларов ежегодно.
- Вас смущают названные показатели, поскольку они ближе к фантастике, чем к реальности?
- Прежде всего вызывает сомнение обоснованность названных цифр. Во-первых, полтора или два процента к ВВП никак не связываются со вступлением в Таможенный союз, и не понятно, каким образом вообще были получены такие данные. Во-вторых, вопрос в том, что именно наша страна станет поставлять в Россию и что в значительно увеличенных объемах будет покупать. Но еще большие сомнения вызывают цифры 6,5 - 9 млрд. долларов прямой финансовой выгоды от вступления в ТС. Дело в том, что Таможенный союз - это ограниченное количество стран. Вместе с Украиной, в случае ее вступления, - всего четыре. Причем страны эти экономически не настолько сильны, как европейские государства. Если Украина получит экономическую выгоду в размере 9 млрд. долларов в год, то деньги эти кто-то из стран-участниц должен будет потерять. Об этом речи не шло. Может быть, Россия готова отказаться от 9 млрд. долларов в пользу Украины? Но такая благотворительность не совсем понятна. Или от этих денег откажутся Казахстан, Беларусь? Или эти страны просто сбросятся на украинскую бедность? Я лично так не думаю. Поэтому возникает большой вопрос в искренности намерений. Например, при установлении цены на импортируемый из РФ газ мы особой благотворительности не видели, цена на газ для Украины на сегодняшний день намного выше, чем для Европы.
- Вы не думаете, что Украина несколько поспешила со вступлением в ВТО. Может быть, следовало бы выторговать и более выгодные для нашей страны условия?
- Поспешили - это теперь понятно. Никаких особых экономических выгод Украине вступление в ВТО не принесло. Мы видим только засилье импортного конечного продукта на территории Украины, а структура наших поставок за рубеж нисколько не изменилась. То, что поставляли раньше, отправляем и поныне, а это сырье и материалы первичной обработки. Положение это никак не может измениться к лучшему в ближайшей перспективе, потому что нельзя за короткий срок - за два-три года - изменить структуру национального производства и вывести его на новые, более высокие технологические уклады.
- В таком случае, может быть, Таможенный союз и мог бы стать своеобразной палочкой-выручалочкой для украинской экономики?
- Нельзя утверждать однозначно, что шаг этот окажется выгодным для нашей страны в экономическим отношении, но нельзя говорить и о том, что вступление в Таможенный союз абсолютно невыгодно. Ясно одно: зависимость украинской экономики от российской станет еще больше. В этом не может быть сомнений. Для того чтобы Украина наравне с другими участвовала в интеграционных процессах, необходимы существенные структурные сдвиги в сфере национального производства. До тех пор, пока мы не создадим новых высокотехнологичных, конкурентоспособных и высокорентабельных производств, мы не сможем разговаривать на равных ни с Российской Федерацией, ни со странами Европейского союза. В любом случае, при решении вопросов о снятии каких-либо торговых барьеров, импортно ориентируемая экономика Украины будет больше в проигрыше, чем в выигрыше, потому что ввозить товаров мы будем больше, чем вывозить.
- Если речь вести о странах Евросоюза, то налаживание более тесных экономических отношений с ними позволит, вероятно, хотя бы насытить внутренний украинский рынок качественными европейскими товарами...
- Этого тоже не произойдет, потому что украинский потребительский рынок уже насыщен товарами массового спроса, продуктами питания, причем насыщен импортной продукцией. Больше, чем сегодня, человек не купит ни компьютеров, ни костюмов, ни стиральных машин, ни пылесосов, потому что на Украине крайне низка покупательская способность населения, и выше она в ближайшее время не станет. Поэтому всплеска продаж ожидать не следует.
- А как отразятся на украинской экономике так называемые "защитные меры" России, если наша страна начнет сближение с Евросоюзом? Те меры, на которые прозрачно намекал Владимир Путин во время киевских встреч.
- Эти меры будут касаться прежде всего поставок энергоносителей. Наша крайне энергоемкая экономика практически полностью зависит от российских ресурсов. Понятно, что в такой ситуации Украиной легко манипулировать и можно заставить ее согласиться с любым выгодным для России решением. Чтобы избавиться от такой зависимости, необходимо, прежде всего, диверсифицировать структуру украинской энергетики. Соответствующие технологии есть, и их нужно запускать. Нужно переходить на биотопливо, на синтез-газ, получаемый из угля. Запасов угля у нас предостаточно. Тогда цена продукции, выпускаемой с помощью альтернативных энергоносителей, станет намного ниже, чем производимой с использованием импортных нефти и газа, которые мы покупаем в РФ. С этого надо начинать. В противном случае Украине всегда будут диктовать условия или Россия, или Евросоюз, это не важно. Без преобразований в экономике Украина всегда будет оставаться на задворках. В скором времени может случиться так, что и Китай начнет диктовать Украине свои условия. И мы будем вынуждены эти условия принимать, потому что не имеем возможностей отстаивать свою позицию.
Нам надо четко понимать, что если кто-то предлагает Украине что-то, то прежде всего подразумевает выгоду для себя. Если Россия в переговорах по Таможенному союзу говорит о выгоде для Украины, то представители ее должны прямо сказать, что РФ готова снизить цену газа для украинских потребителей, например, в два раза. Этого сказано не было. Зато обсуждаются вопросы о совместной модернизации российской и украинской сторонами газотранспортной системы, о совместной разработке шельфа Черного моря для добычи энергетических ресурсов. Это хорошие перспективные проекты, но осуществлять их можно и при нынешних взаимоотношениях с Россией, без вступления в ТС. Отсюда вывод: Украине сегодня не нужно торопиться ни в объятия России, ни в объятия Евросоюза или каких-либо других стран.
- Эксперты утверждают, что интеграция с Евросоюзом позволит Украине скорее модернизировать производство, есть в этом доля истины?
- Думаю, что незначительная. Украинская власть, прежде всего, должна нацелить свои усилия на модернизацию отечественного производства, изменение его структуры. Когда это будет сделано, возможным станет обсуждение на равных условиях вопросов о вступлении в какие бы то ни было экономические союзы.
- Но кардинальные преобразования требуют вложения огромных средств, где их взять?
- Деньги, между прочим, есть. Например, деньги на руках у населения, от 50 до 80 млрд. долларов. Но граждане не доверяют их ни финансовым институтам, ни отечественному бизнесу, ни государству. И зарубежные инвестиции вполне могли бы пойти в нашу страну.
Для этого необходимо отменить НДС, налог на прибыль и заменить это налогом на покупку, перейти от системы начислений на заработную плату к системе отчислений.
http://www.donkr.dn.ua/index.php/home/2724---l-------rВЛАДИМИР ЖАРИХИН: «РОССИЙСКИЕ ТАМОЖЕННИКИ НАЙДУТ РАБОТУ НА УКРАИНСКОЙ ГРАНИЦЕ»
Игорь Сычев, «Донецкий кряж», 22.04.20011
«Было бы очень обидно, если бы действующая власть сама упустила шанс остаться у руля государства всерьез и надолго».Мнением о том, почему кажущееся спокойствие на Украине вызывает все меньше доверия, с редакцией "ДК" поделился видный российский политолог, заместитель директора Института стран СНГ, обозреватель газеты "Известия" Владимир Жарихин, город Москва.
- Блестяще проведенная президентом и правительством Украины консолидация государственной власти успешно завершена. Но вопрос, для чего это было сделано, так и остался открытым. Не нужно быть выдающимся политиком, чтобы понимать простую вещь: консолидация власти, выстраивание жесткой исполнительной вертикали в любом случае только средство, но никак не цель. Настоящих, стратегически продуманных целей у современной власти Украины, как оказалось, также нет. Переговоры с Россией о дальнейших экономических отношениях провалены. Во время визита Владимира Путина Киев выдвинул план, по меньшей мере, странный: Украина хотела бы иметь зону свободной торговли с Европейским союзом, и только при таком условии согласилась бы вступить в Таможенный союз с Россией, Беларусью и Казахстаном. Российской делегации ничего не оставалось, как разъяснить киевским коллегам, что предлагаемые ими вещи несовместимы. Такими же фантастическими являются рассуждения о том, что Украину устроило бы создание сразу двух зон свободной торговли: одна - со странами Европейского союза, другая - с Российской Федерацией.
России при создании Таможенного союза приходилось сталкиваться с непоследовательностью некоторых партнеров. Полгода назад, когда резко ухудшились отношения Москвы и Минска, президент Беларуси Александр Лукашенко стал было говорить, что он может и не приехать в Санкт-Петербург на подписание документов о создании общего таможенного пространства. Лукашенко дали понять, что граница Таможенного союза может пройти и по российско-белорусской границе. Но тогда здравый смысл и трезвый экономический расчет взяли верх над политическими размолвками. Таможенный союз живет и развивается при участии всех государств, заинтересованных в его существовании, а Украина остается за бортом.
Тем временем в России озаботились более прагматичным вопросом: куда пристроить оставшихся без работы сотрудников таможенной службы? Уже подсчитано, что в результате ликвидации таможен на границе с Казахстаном высвободилось шесть тысяч таможенников, еще две с половиной тысячи - после "растаможивания" границы с Беларусью. Раздаются советы пристроить этих людей на границе России с Украиной. Такие советы небеспочвенны. Если уж Украина ищет какой-то "свободной торговли" с Европой, то у Таможенного союза есть все основания защищать свои интересы. Киеву следовало бы задуматься над тем, способна ли хоть чем-то помочь ему в складывающейся ситуации Европа, куда он так стремится.
Тупик в отношениях с Россией непосредственным образом сказывается на внутреннем положении на Украине. Националисты ловят власть на том, что она любым способом стремится усидеть на двух стульях. Позиции президента и правительства от этого только ослабевают, а выходки разных фашиствующих элементов, наоборот, усиливаются.
- Какой сценарий событий представляется более вероятным: националисты перейдут к более жестким акциям или в показном порядке сделают ставку на парламентские выборы 2012 года, утверждая, что сейчас они сами заинтересованы в мирном развитии политического процесса?
- Власть на Украине делает одну ошибку за другой, и оппозиции это на руку. Ей только и остается, что не мешать власти следовать этим же курсом и дальше. Если в политике руководителей страны ничего не изменится, внутренняя ситуация на Украине продолжит ухудшаться по всем параметрам. До выборов исправить положение вряд ли удастся.
Но, несмотря на очевидные опасности, в руководящих кругах Украины превалируют другие настроения. Один из высокопоставленных чиновников Министерства иностранных дел заявил недавно: "От России мы не дождемся таких сладких ватрушек, которые поставили бы под вопрос наше стремление интегрироваться в Европу". Не верится, что этот ценитель ватрушек ничего не знает о "пирогах", одолевающих сейчас европейские демократии: Португалия и Греция близки к дефолту, скоро к ним может присоединиться Испания, денег для спасения всех неудачников у Брюсселя не хватает, война в Ливии и события в арабских странах обернулись небывалым притоком беженцев. И это происходит в то время, когда лидеры крупнейших европейских государств публично признались в провале попыток построить "мультикультурное" общество. Продолжающийся наплыв эмигрантов привел к резкому росту влияния ультраправых, нередко откровенно националистических партий. Самый свежий пример - итоги парламентских выборов в Финляндии, состоявшихся 17 апреля. Националистическая партия "Истинные финны" увеличила свое представительство в парламенте сразу с трех до тридцати девяти депутатов.
А разве успехи европейских ультра не способны вдохновить националистов на Украине? Известия, приходящие из разных мест Украины, свидетельствуют также о крайне тревожной тенденции: националистические группировки не упускают случая напомнить о себе. Сейчас они, видимо, сознательно взяли курс на весеннее обострение политической ситуации. И будет очень плохо, если власть сделает вид, будто ничего не происходит.
- Антинационалистическими силами Украины по-прежнему декларируются три основных принципа: предоставление русскому языку статуса государственного, преобразование Украины из унитарного в федеративное государство, всесторонняя интеграция Украины с Россией и другими постсоветскими государствами. Может быть, сейчас этого недостаточно?
- У власти реально находится Партия регионов, что гораздо лучше, чем власть "оранжевых". Лучше, в первую очередь, для самой Украины, лучше для ее настоящих друзей. Россия подтверждает свою добрую волю в отношении Украины, которую у нас хотели бы видеть одним из самых близких и дружественных государств. В Москве не скрывают, что рассчитывают найти в этом вопросе взаимопонимание с Партией регионов. Но Партия регионов только бы укрепила свою власть, если бы училась на уже допущенных ошибках и не допускала новых. А власть на Украине снова дудит в одну и ту же дудку: "Мы идем в Европу". На что ответственный секретарь Таможенного союза Сергей Глазьев был вынужден заявить следующее: "Одни только ликвидация таможенных пошлин на нефть и снижение цен на газ дадут Украине суммарную экономию в 5-6 миллиардов долларов в год. Но единственный вариант осуществления этой возможности - полноценное участие Украины в работе Таможенного союза. Потенциал зоны свободной торговли для облегчения кооперации полностью исчерпан, и мы проинформировали об этом Киев".
Скажу в качестве своего личного мнения, что сейчас все, кому небезразлична судьба Украины, обязаны очень внимательно следить за ходом событий, извлекать из происходящего правильные уроки и, оставаясь верными однажды сформулированным принципам, искать ответы на новые вызовы. Было бы очень обидно, если бы действующая власть сама упустила шанс остаться у руля государства всерьез и надолго.
http://www.donkr.dn.ua/index.php/home/2725---l------r-ПЕРЕДІЛ ВЛАСНОСТІ
«КНЯГИНИН» ЗБУНТУВАВСЯ
Ігор Лазоришин, «Галичина», 28.04.2011, Івано-Франківська обл.
Колектив вважає «тихим рейдерством» кадрову політику «Укрспирту».В середу працівники Івано-Франківського обласного державного об’єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості — відомого виробника під торговою маркою «Княгинин» провели на своєму підприємстві в обласному центрі попереджувальну акцію протесту проти тієї кадрової політики, яку «Укрспирт», на думку колективу, пробує запровадити на їх державному горілчаному підприємстві (крім Івано-Франківська, у державній власності ще залишаються горілчані підприємства у Луцьку та Умані). А якщо людей в «Укрспирті» не почують — обіцяють непокору...
— Рішенням загальних зборів колективу об’єднання, — заявила голова профкому Наталія Стефанюк, — люди виявили недовіру т.в.о. гендиректора Любові Сухомлин. Рішення ми надіслали в усі інстанції, зокрема і голові концерну «Укрспирт» з проханням відсторонити її від виконання обов’язків і призначити іншу кандидатуру — компромісну і дбайливу. Ми спочатку пропонували на посаду гендиректора свого кандидата — Тараса Гебуру, на якого було і подання облдержадміністрації.
Та нашою думку в «Укрспирті» знехтували. А Любов Сухомлин з липня минулого року працювала у нас заступником гендиректора з реалізації. Саме її родині належить «Галичина—Табак» — основний дистриб’ютор об’єднання, тобто продавець 80% нашої продукції, який і творив цінову політику підприємства на ринку. Наразі Любов Сухомлин перебуває на лікарняному, а обов’язки гендиректора тимчасово виконує Ніна Гаркава — заступник голови концерну «Укрспирт». І це за наявності восьми заступників, до речі, вже призначених панею Сухомлин, не знайшлося заміни на час лікарняного?
А Ніну Гаркаву прислали з Києва типу у відрядження. До того вона була у нас з перевіркою — приїжджала з ревізорами, але в обстановці реально не розібралася, в проблеми не вникла і навіть з колективом не зустрічалася. До речі, направлення на перевірку чи план перевірки також ніхто не бачив. На нашу думку, це був просто цілеспрямований пошук «компромату» на нашого головного бухгалтера — Тараса Гебуру, якого колектив пропонував на посаду гендиректора. Тоді на збори колективу з участю першого заступника голови Івано-Франківської облдержадміністрації Василя Плавюка, заступника голови обласної ради Остапа Дзеси та голови профспілок працівників харчової промисловості ми запрошували і т.в.о. гендиректора Любов Сухомлин — вона запрошення проігнорувала, прислала своїх заступників.
Складається враження, що відбувається так зване «тихе рейдерство». Адже на відміну від спиртових заводів, за законом горілчані підприємства — такі, як наше — можуть приватизовувати. А час банкрутства дуже «вдалий» для будь-яких реорганізацій. Якщо залишити те керівництво, яке пропонує «Укрспирт», то звільнення працівників будуть невідворотні. Передусім тих, які не погоджувалися з їх кандидатурою. Із 300 працівників — чи й залишиться 50-60...
Нагадаємо, що 14 квітня цього року заступник голови КРУ Микола Гордієнко повідомив, що органи державної контрольно-ревізійної служби під час ревізії фінансово-господарської діяльності Державного концерну спиртової та лікеро-горілчаної промисловості — ДК «Укрспирт» — виявили порушень майже на 1,2 млрд. грн. Більшість — на 902 млн. грн. — під час закупівель за державні кошти товарів, робіт чи послуг без застосування тендерних процедур та з порушенням тендерного законодавства. Зокрема, спиртозаводи Івано-Франківської області здійснили такі закупівлі у 2008-му — жовтні 2010 років на загальну суму понад 260 млн. грн. і саме закупівля сировини за завищеними цінами, на думку КРУ, призвела до збитків на спиртових підприємствах Івано-Франківської, Вінницької, Волинської, Житомирської, Київської, Львівської, Полтавської, Рівненської та Чернігівської областей майже на 14 млн. грн.
Та попри все, керівники деяких спиртозаводів не відкидають і особливу роль контрольно-ревізійного важеля в процесі приватизації державних «останків» горілчаних підприємств України. Бо виявлені «мільйони» здебільшого засвічуються саме тоді і там, коли і де потрібно...
http://www.galychyna.if.ua/index.php?id=single&tx_ttnews[tt_news]=15053&tx_ttnews[backPid]=24&cHash=99ad002a3dОХОРОНА ЗДОРОВ'Я
ЛЮДМИЛА ГРАБОВИЧ: "МЕДИЦИНА НЕ ЗМІНИТЬСЯ, КОЛИ ДЗВІНКИ БУДУТЬ АНОНІМНИМИ"
Ірина Купецька, «Місто», 27.04.2011, Вінницька обл.
Новий начальник управління охорони здоров'я міськради "про медсестер за викликом", аптечні відкати лікарям, муніципальну страхову компанію…Людмила Грабович три місяці тому очолила міське управління охорони здоров'я. У медичних колах нове призначення викликало очікування того, що реформування медичної галузі міста, про яке останнім часом наполегливо говорив міський голова Володимир Гройсман, тепер перейде в активнішу фазу. Тим паче, що пані Грабович, яка свого часу починала звичайним лікарем Замостянської стоматполіклініки, а згодом стала головним лікарем міського стоматологічного центру, провела досить успішне його реформування …
- Ви - нова людина в команді міського голови. Скажіть відверто, коли Вам запропонували очолити медицину міста, чому погодились?
- Пропозиція була для мене несподіваною. Коли міський голова запропонував очолити управління охорони здоров'я, питання було поставлено так: "Реформування необхідне. Завдання не з легких. Чи готові взятись? Впораєтесь?" Я погодилася відразу: люблю вирішувати складні завдання, добиватися результату. Скажі¬мо, у стоматцентрі вдалося перейти на новий господарський механізм. Усі розуміли, що стоматологія не може бути безкоштовною - дорогі технології і матеріали держава не могла профінансувати, а благодійні фонди не покривали витрати. Та й люди розуміли, що за якість треба платити гроші і хотіли бачити тарифи на лікування та гарантійний талон після надання стоматологічних послуг. Тож ми відкрили госпрозрахункове стоматологічне відділення. Багато хто не вірив, що станемо рентабельними, але два заклади успішно працюють третій рік. І надають послуги належної якості...
- Які конкретні завдання ставить міський голова перед людиною, яка відповідає за цей напрямок?
- З того часу, як існує медицина, завдання завжди було єдине - високоякісна, доступна і кваліфікована медична допомога. А зараз вона здебільшого не відповідає жодному з цих трьох критеріїв. Тепер не лікар "веде" пацієнта, а хворий сам вимушений вирішувати, до кого піти. І часто виявляється, що це не той спеціаліст, який потрібен. У стаціонар люди теж приходять часто самі. Йдуть прямо у відділення, шукають знайомого, який вирішує питання з госпіталізацією, операцією. Робота молодшого і середнього персоналу, який має бути весь час в роботі і слідкувати за пацієнтом, теж окрема система.
Медсестри працюють "за викликом" або самі вирішують, до кого і коли треба підійти, а до кого не треба підходити взагалі. Тому, коли у лікарню потрапляють наші рідні, треба просто брати відпустку і там днювати і ночувати, щоб людина отримала належне лікування і догляд... Про це усі знають, і над усіма цими проблемами треба працювати.
- Останнім часом тільки й чути про пілотний проект по реформуванню медицини Вінниччини. Наше місто входить у цей проект?
- Так, але ми маємо свої погляди на реформування медицини. Проект реформи на сайті Міністерства охорони здоров'я може прочитати кожен, внести свої доповнення і пропозиції. Але не на всі питання щодо міської галузі він дає відповіді. Тому шукаємо свої підходи в рамках того проекту, який запроваджується. І ми починаємо не з нуля. Насправді, реформування у місті відбувається принаймні з 2008 року. За останні роки збудований новий травмпункт із 8 новими операційними, створено кардіо-рентген операційний блок, перинатальний центр, від¬ділення для реабілітації інвалідів війни, по-новому побудована організація роботи стан¬ції швидкої медичної допомоги, введений догоспітальний тромболізис. Минулого року запровадили систему публічні конкурси на зайняття вакансій… Тепер потрібно робити наступні кроки.
- У чому вони полягатимуть? Мер неодноразово говорив, що у тому вигляді, як зараз, система охорони здоров'я не задовольняє ані пацієнтів, ані медиків. Як цю ситуацію змінити?
- У Вінниці є 16 лікувальних закладів - на 360 тисяч населення це більше, ніж достатньо. Коштів на їх утримання постійно бракує, сподіватись, що держава збільшить фінансування, ми не можемо. Повинні самі шукати резерви. Щоб ті фінансові, матеріальні і кадрові ресурси, які є, раціонально перерозподілити, аби вони реально запрацювали. А це вимагає аналізу ефективності їх використання і такий аналіз ми уже розпочали у 2010 році і зараз долучаємо до цієї роботи і київських фахівців з аудиту і менеджменту.
Необхідна зміна стереотипів. Чи завжди потрібне стаціонарне лікування? Міська система охорони здоров'я уже декілька років розвивається під пріоритетом первинної ланки. Працюють 9 полік¬лінічних закладів. Тут є чимало непростих питань. Ось зараз обговорюється: лікар загальної практики сімейної медицини - добре це чи погано? З економічної точки зору - це правильно. На Заході, в Америці, в Ізраїлі, у Канаді основне навантаження беруть на себе сімейні лікарі - 75-80%. Вузьких спеціалістів пацієнти відвідують, коли дійсно є необхідність. Не кажу, що зараз скрізь потрібні сімейні лікарі, особливо у місті. Але чому б не працювати педіатрам і терапевтам саме так? Нинішній проект реформ з часом стане законом, і ми все одно повинні будемо переводити їх на лікарів загальної практики сімейної медицини. До цього треба готуватись. А поки що ми за те, щоб дітей до семи років обслуговували саме педіатри. І щоб вони працювали разом з терапевтами…
Ми не розв’яжемо проблеми косметичними кроками, потрібно міняти систему. Але діяти дуже зважено, бо за цим стоять людські долі, колективи.
- Тож чи не призведуть реформи до масових скорочень?
- Перш за все, мова про перерозподіл. Пілотний проект передбачає усунення дублюючих функцій структур і відділень, яких у місті достатньо. Це дозволить концентрувати і кадри, і обладнання. Тому скорочення в одному місці означатиме розширення у іншому. Але проблема перенасиченості медичними кадрами у місті є. Свою роль відіграє те, що тут - медуніверситет, і молодь хоче залишитися у місті. Але вакансії не безкінечні. І люди працюють на пів -, чверть ставки.
За статистикою, в Україні на 100 тисяч населення - 302 лікарі. Тоді як у країнах Євросоюзу їх 261. А у Вінниці на 100 тисяч людей лікарів аж - 439. У нашому місті особливо велика перенасиченість по вузьких спеціальностях. А у пілотному проекті йдеться про те, що основною армією мають бути терапевти, педіатри, дільничні лікарі загальної практики сімейної медицини. А вузьких спеціалістів має бути лише 25 %. У цій ситуації намагатимемось усім, кого зміни зачеплять, надавати можливість перепрофілювання і працевлаштування.
- Анонсована ще одна, суто міська ідея - створення муніципальної страхової компанії, яка має запрацювати вже цього року. Які проблеми вона дозволить розв’язати?
- Страхова медицина - одна з кращих моделей системи охорони здоров'я у світі. Компанія вже придбана. Зараз її представники проводять семінари з головними лікарями і адміністрацією лікарень та поліклінік, обговорюють підходи. І найближчим часом будуть запропоновані послуги медичного страхування. Що це має дати в результаті? На наш погляд, страхування допоможе розв’язати найголовнішу проблему - грошей, які "гуляють" між лікарем і пацієнтом. Пацієнту все одно доводиться платити чи у фонд, чи прямо в кишеню - це знають усі. Страхування дозволить частину цих коштів спрямувати на розвиток галузі. А частину направити на підвищення зарплати медиків (надбавок та преміювання). А пацієнт, маючи страховий поліс, буде абсолютно без будь-якої додаткової оплати отримувати послуги, ним передбачені. Наприклад, безкоштовну діагностику. А після здачі аналізів і постановки діагнозу людина, отримавши перелік медикаментів, отримає їх безоплатно у комунальній аптеці.
- А якщо певного препарату раптом не буде, пацієнт же все одно піде за ним у звичайну аптеку...
- Не думаю, що буде така проблема. Суть сьогодні у іншому. От, наприклад, ацетилсаліцилова кислота - коштує копійки. А вже "ефералган" чи "упсарін-упса", до яких вона входить, набагато дорожчі. Проте акцент буде на головній діючій речовині. Довірений лікар слідкуватиме за тим, щоб після поставленого діагнозу лікування і призначення препаратів відбувалися за протоколами лікування. У недобросовісних лікарів не буде можливості виписувати те, що заманеться і відправляти людей до конкретної аптеки, з якою він домовився і має "відкати". В цьому ще одна перевага страхування - воно дозволить запровадити контроль за якістю тих послу, які отримують пацієнти. Хоча я розумію, що лікарям звикати до нової системи буде непросто, і певний опір буде.
- А як з терміновими операціями? Адже не секрет, що люди платять і лікарям, і медсестрам, щоб все пройшло добре.
- Термінові оперативні втручання належать до невідкладної медичної допомоги і повинні проводитися безкоштовно. Якщо йдеться про планову операцію, то пацієнт у стаціонар має поступати тільки за направленням лікаря і обов'язково через приймальне відділення. І, маючи страховий поліс, не має думати більше ні про що. Як я уже говорила, страхування передбачатиме відрахування і на сам заклад, і на премії лікарів і медперсоналу. Якщо це діятиме, неофіційні "внески" будуть викорінюватися. Інша проблема - людський фактор. Неможливо за день це побороти - це справа не одного року. Але перш за все ми повинні викорінити випадки шантажування пацієнтів і їх родичів, коли у них просто вимагають кошти або примушують купувати ті ліки, які лікарня має в наявності.
- Чи відома вартість страхових полісів?
- Поки що все прораховуємо спільно з страхувальниками. Усі розуміють, що основна частина нашого населення - люди з невеликим достатком. Ми також працюємо над такими варіантами, щоб частину вартості полісу сплачували роботодавці.
- Якщо говорити про якість медичних послуг, то, принаймні на ЖЕКи чи водіїв маршруток - сьогодні є куди поскаржитись. А у міській медицині є зворотній зв'язок із пацієнтами?
- В один день медпрацівники не перестануть брати гроші, персонал не почне доброякісно обслуговувати пацієнтів - тому дійсно такий зв'язок необхідний. Домовились з "Цілодобовою вартою", щоб туди могли звертатися пацієнти, якщо чимось не задоволені. І відпрацьовуємо алгоритм роботи з такими дзвінками. У зворотному зв'язку дуже важливо, щоб люди не боялися називати себе і того медичного працівника, яким не задоволені. Інакше ми не зможемо втрутитись... Наприклад, недавно отримали лист, в якому чоловік написав, що всі акушери-гінекологи хабарники, бо під час пологів дружини з нього взяли чотири тисячі. Але він не вказав ані прізвища породіллі, ані пологовий будинок, ані ім'я лікаря... Якби було хоча б це - можна було б щось з’ясовувати.
Якщо усі ми хочемо, щоб медицина стала кращою, анонімні скарги не допоможуть. Ну поїдемо ми у лікарню, ну зробимо "встряску" - і покарають, можливо, тих, хто ні при чому. Ми хочемо створити дієву систему зворотного зв'язку. І кожне звернення будемо ретельно аналізувати, і в тому числі, щоб і лікар відчував себе захищеним - випадки, коли просто зводять рахунки, теж, на жаль, у нашій практиці зустрічаються.
- У травні планується завершення профоглядів школярів. Цей процес неоднозначно сприймається і діть¬ми, і батьками. Чи не думали про те, щоб підлаштувати профогляди, аби було зручно і дітям, і батьки не турбувалися?
- Згідно з постановою Кабміну, медогляд дитини має проводитись тільки у присутності батьків, чи людини, яка її заміняє. Звісно, освітяни хотіли б, щоб першого вересня до них усі прийшли з довідками про медогляд. Але влітку і у медиків, і у батьків відпустки. Тому медогляди вирішено проводити протягом навчального року - у кожного закладу буде свій графік, щоб не було черг, і щоб усіх дітей спокійно і уважно встигли оглянути.
Я розумію батьків, адже у самої 13-річна донька - незручно відпрошуватися з роботи. Але інакше неможливо: якщо ти хвилюєшся за здоров'я дитини - то знайдеш на це час. Тим паче, що у поліклініках змінено графік роботи, вони стали працювати до восьмої вечора. До речі, після нещодавнього випадку смерті хлопчика з Вінницького району, у якого була аневризма судин мозку, нами будуть закуплено чотири спеціальні діагностичні апарати - до першого вересня вони з'являться у Центрі матері і дитини і трьох дитячих поліклініках. Один коштує 40 тисяч гривень. Зазначу, що уже сьогодні при більш ретельному та сумлінному профогляді частіше почали виявляти у дітей патологію, про яку батьки раніше і не знали. І це ще раз підтверджує, що систему нашої роботи потрібно міняти.
http://www.misto.vn.ua/ua/home/interview/3245* * *
Повнотекстовий огляд регіональної преси. До випуску ввійшли матеріали, які з’явилися на шпальтах та в інтернет-версіях обласних та міських газет України по 28 квітня 2011 року включно.
Заявки на отримання друкованих версій, а також зауваження та пропозиції можна надсилати за адресою:
demchenko_o@rada.gov.ua
або телефоном: 255-25-43,
Демченко Олені Анатоліївні.