Огляд реґіональної преси 

Випуск 63,  17 вересня 2010 р.

ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ

ВИЗИТ С ПЕРСПЕКТИВАМИ
Елена Довженко, "Жизнь", 16.09.2010, Донецкая обл.
В рамках официального двухдневного визита в Украину президент Казахстана Нурсултан Назарбаев провел переговоры с главой украинского государства Виктором Януковичем.

НА ПОКУПКУ ВАКЦИН МИНЗДРАВУ ВЫДЕЛИЛИ БОЛЕЕ 70 МИЛЛИОНОВ ГРИВЕН
Евгения Дашкевич, "Объектив", 16.09.2010, Харьковская обл.
Кабинет Министров выделил 71,91 млн. гривен на закупку вакцин для проведения обязательных прививок детям.

РЕГІОНАЛЬНА ВЛАДА
МИКОЛА ДЖИГА ЙДЕ У ДЕПУТАТИ
Ірина Жук, "Місто", 15.09.2010, Вінницька обл.
Губернатор Микола Джига звітував за свої 100 днів роботи на Вінниччині.

ГОЛОВА ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛРАДИ НЕ ХОЧЕ БУДУВАТИ "ТАК ЗВАНУ НОВУ КРАЇНУ"
"Поступ", 16.09.2010, Львівська обл.
Голова Львівської облради Мирослав Сеник заявив, що події "пацифікації", які відбулися у 30-х роках, мають великі паралелі із сьогоднішнім часом.

ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ ТА БЛОКИ
ВЛАДИМИР ЛИТВИН: "КОНФРОНТАЦИЮ ПОРА ЗАМЕНИТЬ РАБОТОЙ"
Александр Мирошниченко, "Южная правда", 16.09.2010, Николаевская обл.
Это один из основных тезисов, прозвучавших на XI съезде Народной Партии, второй этап которого завершился в Киеве.

"НЕ ЙДЕШ У ДЕПУТАТИ ВІД "РЕГІОНІВ" - МАТИМЕШ ПРОБЛЕМИ…"
Іван Фаріон, "Високий замок", 16.09.2010, Львівська обл.
За словами опозиції, партія влади шантажем намагається сформувати "під себе" нові представницькі органи у регіонах.

ОРЕСТ МУЦ: "ПРЕДСТАВЛЯТИ НА ВИБОРАХ ПАРТІЮ РЕГІОНІВ - ВЕЛИКА ЧЕСТЬ. МИ НЕ ПРИЙМАЄМО КОГО ПОПАЛО…"
Іван Фаріон, "Високий замок", 16.09.2010, Львівська обл.
Голова Тернопільської облорганізації Партії регіонів, член парламентської Комісії з питань свободи слова та інформації О. Муц відповідає на закиди голови Тернопільської облради О. Кайди.

ТІНЬ БЕРІЇ НАД "БАТЬКІВЩИНОЮ"
Валентин Ковальський, "Київська правда", 16.09.2010
Фактично в "сердечних" лавах відбувся політичний переворот місцевого масштабу.

ОПОЗИЦІЙНИЙ ЛОКОМОТИВ СВОБОДИ
Анна Новик, "Поступ", 16.09.2010, Львівська обл.
«ВО «Свобода» - не статисти, з нами треба рахуватися», - Олег Тягнибок в коментарі «Поступу».

КРИВОРІЗЬКІ РЕГІОНАЛИ ЗАБУЛИ, ЩО РОБИЛИ 4 РОКИ
Любов Іванова, "Вестник Кривбасса", 15.09.2010, Дніпропетровська обл.
Передвиборча кампанія стартувала.

ОБГОВОРЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА
АНАТОЛИЙ БОЙКО: "НОВЫЙ ЗАКОН О ВЫБОРАХ НЕ СООТВЕТСТВУЕТ МЕЖДУНАРОДНЫМ СТАНДАРТАМ"
Дора Дукова, "Вечерняя Одесса", 16.09.2010
Об этом констатирует областная организация Комитета избирателей Украины после проведенного мониторинга.

"ПОДРЕЖЕМ КРЫЛЬЯ "СОЛОВ'ЇНІЙ" ВЕЛИКИМ И МОГУЧИМ ЯЗЫКОМ…"
Інна Пукіш-Юнко, "Високий замок", 16.09.2010, Львівська обл.
Чому мовний законопроект "Регіонів" охрестили законом "Про знищення української мови"?

УЧЕНЫЕ ПРОТИВ ПРИНЯТИЯ ЗАКОНА О ЯЗЫКАХ
Анна Долгаева, "Днепр вечерний", 15.09.2010, Днепропетровская обл.
Вопрос о языке всплывает всякий раз, как только в Украине приближаются выборы.

ЕКОНОМІКА
ВРЯТОВАНИЙ ЗАВОД
Вікторія Ляховець, "Київська правда", 16.09.2010
Після двох років простою на Миронівському цукровому заводі знову розпочався виробничий сезон.

КЛИЧУТЬ МІНІСТРА ОБОРОНИ В РІВНЕ
Денис Булгак, "Рівне вечірнє", 16.09.2010
Рівненський "Авторемзавод", який належить оборонному відомству, вже кілька років має понад 3 мільйони боргів з виплати зарплатні своїм працівникам.

ЛІКВІДУВАТИ, ЩОБ... ПІДТРИМАТИ?
Микола Петричук, "Галичина", 16.09.2010, Івано-Франківська обл.
Прем'єр-міністр України М. Азаров і голова Держкомпідприємництва М. Бродський для підтримки вітчизняної легкої промисловості пропонують заборонити ввезення секонд-хенду.

ТАМОЖНЯ ДОБРО НЕ ДАЕТ
Сергей Капустин, "Вестник Кривбасса", 15.09.2010, Дніпропетровська обл.
АМКР, похоже, снова хотят принудить к любви не по расчету.

КАРТОФЕЛЬ ДОГОНЯЕТ ГРЕЧКУ
Наталия Гончарова, "Крымская правда", 15.09.2010
На смену гречневой лихорадке пришла картофельная: с начала сентября картофель подорожал вдвое во всех регионах Украины, в том числе в Крыму.

ТОЧКА ЗОРУ
ПІДРАХУЙ-2, АБО "ДОНБАСС РУЛИТ"
Ігор Буркут, "Час", 16.09.2010, Чернівецька обл.
Правляча каста "донецьких" полюбляє тост "Донбасс рулит!".

МИХАИЛ ПОГРЕБИНСКИЙ: НА ПОЛИТИЧЕСКУЮ СТАБИЛЬНОСТЬ РАССЧИТЫВАТЬ НЕ ПРИХОДИТСЯ
Сергей Мальнев, "Крымская правда", 15.09.2010
Украинский политолог Михаил Погребинский о предстоящих выборах в местные органы самоуправления.

РІВЕНЬ І ЯКІСТЬ ЖИТТЯ
ЗА ДЕРЖАВНІ ГРОШІ НЕ НАЇСИШСЯ
Дарина Гузенкова, "Рівне вечірнє", 16.09.2010
За дві гривні на день умудряються годувати пацієнтів лікарень та учнів молодших класів рівненських шкіл.

ПРИБОРКУВАННЯ ЦІН ТРИВАЄ
Лана Воліна, "Одеські вісті", 16.09.2010
Ситуація на регіональному ринку продовольчих товарів у серпні характеризувалася відносною стабільністю цін.

ЗАКОННІСТЬ І ПРАВОПОРУШЕННЯ
НА ТЕРЕБОВЛЯНЩИНІ ЧИНОВНИК РДА ВИМАГАВ 300 ДОЛАРІВ ХАБАРА
Леся Долішна, "Нова ера", 16.09.2010, Тернопільська обл.
Прокуратурою Теребовлянського району порушено кримінальну справу стосовно начальника одного з відділів районної державної адміністрації.
СКАНДАЛИ
НА "БУКОВЕЛІ" ЗГОРТАЮТЬ ПЛАНИ?
Василь Галичанин, "Галичина", 16.09.2010, Івано-Франківська обл. 39
БЮТ Івано-Франківщини протестує проти захоплення карпатських земель.
ЗБЕРЕЖЕННЯ ДОВКІЛЛЯ
"РАВНОДУШИЕ ЧРЕВАТО ЭКОЛОГИЧЕСКОЙ КАТАСТРОФОЙ..."
"Жизнь", 16.09.2010, Донецкая обл.
Катастрофическое положение на шахте, в общем-то, характерно для многих объектов подобного рода.

ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ

ВИЗИТ С ПЕРСПЕКТИВАМИ
Елена Довженко, "Жизнь", 16.09.2010, Донецкая обл.
В рамках официального двухдневного визита в Украину президент Казахстана Нурсултан Назарбаев провел переговоры с главой украинского государства Виктором Януковичем.

 По итогам встречи руководители стран подписали ряд двусторонних соглашений.
В частности, было заключено соглашение о создании благоприятных тарифных условий перевозки грузов железнодорожным транспортом, а также подписан меморандум между Государственным комитетом финансового мониторинга Украины и министерством финансов Казахстана о сотрудничестве в сфере противодействия легализации доходов, полученных преступным путем. Но главным достижением переговоров стало возобновление транзита казахской нефти в Европу через украинскую территорию.
Украина - ключевой партнер
В последнее время украинско-казахское сотрудничество сократилось до минимума. Причем украинские поставки продукции металлургии, машиностроения, деревообрабатывающей и пищевой промышленности, по оценкам специалистов, постепенно вытеснялись российскими и белорусскими. Объемы поставок в традиционных отраслях сотрудничества снизились в полтора - два раза за год.
Ввиду этого заявленная цель официального визита в Украину президента Казахстана Нурсултана Назарбаева - повышение уровня двусторонних торгово-экономических отношений - прозвучала для нас многообещающе.
Уже находясь в Украине, президент Казахстана выразил заинтересованность своей страны в сотрудничестве с Украиной в области металлургической промышленности, сельскохозяйственного машиностроения, а также добавил, что наличие в Казахстане 247 совместных предприятий с участием украинских компаний - это слишком маленькая цифра. Назарбаев сообщил, что программа индустриального развития республики до 2020 года предусматривает строительство 270 предприятий. В проект планируется вложить $50 млрд.
"Мы приглашаем компании Украины принять участие в этих больших вопросах - и в строительстве, и в поставках металла и стройматериалов", - отметил президент Казахстана.
По его словам, существующий уровень товарооборота между нашими странами в 3,4 миллиарда долларов является снижением на 30%, и "это не то, что нам необходимо". Также Назарбаев сказал, что Казахстан в большом количестве закупает сельхозтехнику в Украине и заинтересован в создании совместных предприятий на своей территории - сначала для сборки, а затем и для производства украинской сельхозтехники.
Нурсултан Назарбаев признал, что после прихода к власти Виктора Януковича украинско-казахские отношения заметно улучшились, и назвал Украину ключевым партнером на постсоветском пространстве.
О чем договорились президенты
Состоявшееся подписание украинско-казахских соглашений стало промежуточным итогом усилий сторон по нормализации отношений. В первый день визита главы Казахстана в Украину Янукович и Назарбаев договорились о плане действий на 2011 год и подписали семь соглашений и договоров. В ходе переговоров президентами обсуждались планы о создании совместных украинско-казахских предприятий по производству самолетов, возможности сотрудничества в космической отрасли, перспективы украинского участия в разработке месторождений нефти и газа на территории Казахстана, а также участие Украины в планируемом строительстве предприятия по изготовлению ядерного топлива наравне с Россией и Казахстаном.
Одним из наиболее значимых для обоих государств, разумеется, стало соглашение об увеличении на 8 миллионов тонн объема транзита казахской нефти через украинскую территорию, о чем Виктор Янукович сообщил журналистам сразу же после завершения переговоров со своим коллегой из Казахстана.
В свою очередь, президент Назарбаев тоже положительно оценил результаты переговоров в энергетической отрасли.
- До вмешательства Виктора Федоровича транспортировка казахской нефти через территорию Украины была приостановлена. Сейчас эти запреты отменены, и такая транспортировка возобновилась, - заявил Назарбаев.
Кроме всего прочего, были достигнуты договоренности в сфере образования - министры образования подписали отдельный документ об обмене студентами, причем казахская сторона сделала акцент на обучении своей молодежи в украинских технических вузах, а также в военно-технической отрасли.
Трехстороннее сотрудничество
Уже в первый день пребывания в Украине часть казахской делегации побывала на предприятиях оборонно-промышленного комплекса нашей страны - на Киевском ремонтно-механическом заводе, в научно-производственной фирме "Адрон", а также на танкостроительном заводе им. Малышева и Харьковском авиазаводе.
Кстати, по оценкам экспертов, это направление очень перспективно для сотрудничества наших стран, поскольку Казахстан, чья экономика быстрее остальных реабилитируется после кризиса, сегодня очень заинтересован в модернизации и новых поставках бронетехники, средств ПВО.
Правда, учитывая существующую в настоящее время на этом рынке конкуренцию, эксперты считают необходимым для Украины в сфере военно-технического сотрудничества с Казахстаном объединить усилия с Россией.
Впрочем, перспективы трехстороннего сотрудничества Украины, России и Казахстана так или иначе касаются всех проектов, обсуждавшихся в Киеве. То же сотрудничество в авиастроении обсуждалось именно в ключе будущего трехстороннего формата, ведь на сегодня украинские и российские предприятия тесно связаны в производственных циклах. Равно как и при обсуждении вопроса о создании транспортных коридоров, которые могли бы связать Европу и Азию, президент Назарбаев подчеркнул, что "для них очень важным партнером является еще и Россия".
Таким образом, можно сказать, что влияние российской стороны на энергетический сектор украинско-казахских переговоров является определяющим. Ранее эксперты говорили о том, что и вопрос о возобновлении транзита казахской нефти по территории Украины в Европу, и перспектива поставок в Украину казахского газа зависят от тарифной политики Москвы. Кстати, еще накануне визита главы государства посол Казахстана в Украине Амангельды Жумабаев, комментируя украинским журналистам вопрос о перспективах поставок казахского газа, сказал, что "газ - такая продукция, которая без России не поставляется", и в этом вопросе все будет зависеть от того, как украинская сторона "договорится с Россией".
Глава украинского государства, заметим, подтвердил существование трехсторонних договоренностей относительно сотрудничества в области ядерной энергетики. По словам президента Януковича, действительно существуют предварительные договоренности с президентом России Дмитрием Медведевым, что Россия, Казахстан и Украина на равных, 33% каждая страна, будут участвовать в проекте строительства завода по производству ядерного топлива.
http://lifedon.com.ua/nportal/news/4647

НА ПОКУПКУ ВАКЦИН МИНЗДРАВУ ВЫДЕЛИЛИ БОЛЕЕ 70 МИЛЛИОНОВ ГРИВЕН
Евгения Дашкевич, "Объектив", 16.09.2010, Харьковская обл.
Кабинет Министров выделил 71,91 млн. гривен на закупку вакцин для проведения обязательных прививок детям.

 В Кабмине отмечают, что реализация этого решения позволит закупить вакцины для проведения обязательных прививок детям, уменьшит количество случаев инфекций у детей и будет способствовать формированию у них достаточного уровня иммунитета против инфекционных болезней, передает ТСН.
Еще в августе Президент Виктор Янукович поручил Премьер-министру Николаю Азарову усилить контроль за эффективностью реализации программы иммунопрофилактики и защиты населения от инфекционных болезней на 2009-2015 годы.
http://www.objectiv.tv/160910/46786.html

РЕГІОНАЛЬНА ВЛАДА

МИКОЛА ДЖИГА ЙДЕ У ДЕПУТАТИ
Ірина Жук, "Місто", 15.09.2010, Вінницька обл.
Губернатор Микола Джига звітував за свої 100 днів роботи на Вінниччині.

 Рейтинг губернаторів від столичних ЗМІ, який поставив Миколу Джигу і Вінницьку область на 15 місце, керівнику області не сподобався. Каже, що Вінниччина заслуговує на місце у першій п"ятірці. "Ми замовимо інший рейтинг, там краще напишуть", - сказав він. А от про свої перші три місяці роботи зазначив: "100-днівка вдалась!"
У понеділок губернатор  Микола Джига звітував за свої 100 днів роботи на Вінниччині. А напередодні свій рейтинг губернаторів оприлюднив щотижневик "Коментарі". Прізвище Миколи Джиги як керівника Вінниччини значиться на 16 місці, і порівняно з попереднім рейтингом наш регіон опустився на одну позицію, поступившись Харківщині. Тепер Михайло Добкін і Харківська область на 15 місці, а нижче по списку Михайло Вишиванюк, Івано-Франківська область. Попереду нас, зокрема, Житомирщина, Кіровоградщина, Рівненщина.
"Попередній рейтинг губернаторів, складений у червні, зафіксував стартові позиції регіональних керівників, - відзначає видання. - І на той момент характеризували головним чином спадок, який дістався новим губернаторам від старих. Нинішній же рейтинг дозволяє оцінити досягнення нової влади. Рейтинг опирається на офіційні дані Держкомстату".
При найнижчому балі -13 Вінниччина у рейтингу за приріст промислового виробництва отримала -11, а за приріст сільськогосподарського виробництва -12. Зате у губернатора Джиги - найкращий порівняно з іншими губернаторами бал у графі інфляція 13 з 13 можливих, і 12 - за приріст кількості працюючих.
Сам Микола Васильович каже, що такі рейтинги до уваги не бере, бо знає, як вони робляться.
- Думаю, ми входимо навіть у першу п'ятірку, - зазначив губернатор. - Ми замовимо інший рейтинг, там краще напишуть.
Загалом про свою 100-днівку керівник області каже, що вона вдалась. Відзначає, що вдалось зупинити спад економіки, і порівняно з серпнем місяцем у цьому показнику, за його словами, маємо +2,2% росту.
- З ринку молока витіснили посередників, - зазначає губернатор. - І з 1,5 грн. за літр ціна молока збільшилась до 2,2-3 грн. Нам вдалось створити більше 100 молокоприймальних пунктів, там і якість молока буде кращою. Від власників елеваторів домоглися зниження розцінок на послуги з понад 20 грн. до 15 грн. за тонну.
А от що не вдалося? За словами Миколи Джиги, йому б хотілося, аби і зарплата у людей була більшою, і об'їзну дорогу навколо Калинівки завершити, і лікарню Пирогова добудувати. Однак, як він відзначає, і тут є прогрес.
- Вже бачу, що нам вдасться у листопаді чи грудні цього року ці роботи завершити, - каже губернатор. - Каменем спотикання був газопровід високого тиску, 7,5 кілометра потрібно було переносити. Із 20 вересня вже почнеться асфальтування дороги.
Щодо будівництва Пироговки, яка знову вперлось у нестачу фінансування, то за словами Миколи Джиги, 3 млн. грн. з бюджету вже надійшло, ще 3 млн. грн. очікують невдовзі.
- Думаю, ці гроші підуть на встановлення опалення, вікон, словом, підготовку до зими, - зауважив він.
Однак в більшості за свою першу стоднівку губернатор Микола Джига дотягує справи, розпочаті своїми попередниками на цій посаді. А з досвіду минулих років Київ перед виборами і під час виборів, поряд з показниками розвитку регіонів, дуже цікавлять інші - стратегічні питання. Офіційно ж виборча кампанія стартувала 11 вересня. У депутати обласної ради від партії Регіонів буде балотуватись і Микола Васильович. Він голова Вінницької обласної організації Партії Регіонів і вочевидь буде стояти першим у списку.
Чи піде у відпустку на час виборів, аби підлеглі не сприймали його як втілення адмінресурсу? Сам же наголошує, що майбутні вибори мають пройти чесно і демократично, як того і вимагає законодавство.
http://www.misto.vn.ua/ua/home/main/2218

ГОЛОВА ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛРАДИ НЕ ХОЧЕ БУДУВАТИ "ТАК ЗВАНУ НОВУ КРАЇНУ"
"Поступ", 16.09.2010, Львівська обл.
Голова Львівської облради Мирослав Сеник заявив, що події "пацифікації", які відбулися у 30-х роках минулого століття, мають великі паралелі із сьогоднішнім часом.

 Під час заходів, приурочених до 80-річчя каральної операції "пацифікації" в Галичині, у Львові голова Львівської обласної ради Мирослав Сеник заявив, що події "пацифікації", які відбулися у 30-х роках минулого століття, мають великі паралелі із сьогоднішнім часом. Про це повідомила прес-служба Львівської облради.
Мирослав Сеник розповів, що він вивчав документи з історії свого рідного села того часу. Тоді у селі була українська школа, яку намагалися закрити, щоб не забезпечити право титульної нації на своїй землі навчатися розмовляти своєю рідною мовою і жити в своїй рідній культурі. Це дуже нагадує сьогодення. Нині ще гірша ситуація, бо нині ми маємо свою незалежну державу, а хочемо будувати так звану нову країну. Тут Мирослав Сеник додав ще приклад, який він наводить неодноразово - приклад Америки і долі її корінного населення. Яке ж місце матимуть українці у цій "новій" державі?
Нагадаємо, голова Львівської обласної ради Мирослав Сеник, перший заступник голови Львівської обласної ради Роман Ілик, секретар Львівської міської ради Володимир Квурт, депутати Львівської обласної ради сьогодні, 16 вересня, взяли участь у заходах, приурочених до 80-річчя каральної операції "пацифікації" в Галичині. Про це повідомила прес-служба Львівської облради.
Мирослав Сеник та Володимир Квурт поклали траурний вінок до пам'ятної таблиці жертвам спецслужб тоталітарних режимів (вул.Ст. Бандери, 1). Священики відслужили у внутрішньому дворику "Тюрми на Лонцького" (вул.Ст. Бандери, 1) панахиду, а потім присутні представники влади та громадськості запалили свічки пам'яті.
Також додамо, що на національних зборах Партії регіонів було ухвалено проект нової національної загальнопартійної програми "Будуємо нову країну!".
Як йдеться в резолюції зборів, ця програма "спрямована на забезпечення нового, кращого життя для кожного громадянина нашої держави, розвиток місцевого самоврядування, налагодження соціального партнерства органів державної влади та територіальних громад".
За матеріалами Гал-інфо.
http://postup.brama.com/usual.php?what=68766

ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ ТА БЛОКИ

ВЛАДИМИР ЛИТВИН: "КОНФРОНТАЦИЮ ПОРА ЗАМЕНИТЬ РАБОТОЙ"
Александр Мирошниченко, "Южная правда", 16.09.2010, Николаевская обл.
Это один из основных тезисов, прозвучавших на XI съезде Народной Партии, второй этап которого завершился в Киеве.

 Прекратить нагнетание напряжения в обществе и конфронтацию, дать украинцам возможность жить нормальной человеческой жизнью - это одни из основных тезисов, прозвучавших на XI съезде Народной Партии, второй этап которого завершился в Киеве в минувшую пятницу.
На съезде выступил вице-премьер Андрей Клюев, который поздравил Народную Партию с праздником, поскольку "для любой партии съезд - это большой праздник". "Мы уже больше чем полгода работаем в одной коалиции, и я вам скажу так: нам с вами комфортно. Мы видим в вас партнеров. У вас очень сильный и почтенный лидер, который может вывести вашу партию из любого политического шторма сильными и невредимыми", - добавил он.
В свою очередь Владимир Литвин поддержал идею Клюева о создании коалиции. "Нам надо так активно и вместе работать, чтобы мы имели возможность на местном уровне не играть в эти войны - власть - оппозиция, а чтобы мы обеспечили спокойную жизнь страны", - заявил он.
"Украина устала от бесконечных политических баталий, стране нужна определенность и уверенность в завтрашнем дне. Наши люди должны увидеть перспективу. Необходимо прекратить вечную борьбу и поиск врагов. Именно с учетом этих обстоятельств наша политическая сила должна не только принять участие в будущих выборах, но и получить результат", - заявил председатель Народной Партии, спикер Верховной Рады Украины Владимир Литвин.
Последнее время в украинском политикуме взаимные обвинения и агрессия стали нормой, а блокирование трибуны и мордобой в стенах Верховной Рады выдаются за "высший класс". Такие методы отучили общество от ведения серьезной дискуссии, обсуждения путей решения назревших проблем. В то же время любой руководитель, да и просто имеющий жизненный опыт разумный человек, знает, что у сложных вопросов не может быть простых решений.
"Мы нормальная партия, мы никогда не воевали, а жили и работали. Мы не игрались в оппозицию. Когда у нас на любом уровне была власть, мы занимались конкретной работой и добивались результатов. Воевать, формировать образ врага всегда проще, чем найти то, что объединяет. Мы уверены, что старый, классовый подход "кто не с нами, тот против нас" сегодня недопустим. Нельзя уничтожать страну разыгрыванием противостояния. Возможности и ресурсы для политических игрищ подходят к концу. Украина не может позволить себе роскошь продолжать в том же духе", - подчеркивает Владимир Литвин.
В ходе съезда был обнародован "Манифест Народной Партии". По словам заместителя председателя Народной Партии Олега Зарубинского, в первую очередь он обращен к тем, кто устал от дешевого популизма, кто не отдаст право думать за себя, кто, несмотря на все трудности, остается патриотом Украины.
В Манифесте идет речь о том, что интересы обычного человека должны быть в центре государственной политики. И это, вместе с прекращением культивирования в обществе ненависти и противостояния, является приоритетом Народной Партии. Концепции, предлагаемые политическими лидерами, должны объединять общество и стать новой стратегией государства. Нужно преодолеть эпидемию безответственности, а агрессию заменить работой. Народная Партия за конкуренцию программ, но против конфронтации. Она предлагает реальные действия, а не набор популистских обещаний и первомайских лозунгов.
Экономическая ситуация в стране остается тяжелой. И один из шагов на пути выхода из кризиса - отказ от уравниловки в оплате труда. В погоне за прожиточным минимумом государство забыло о миллионах профессионалов. Каждый должен получать в соответствии с эффективностью его труда. Всякую уравниловку нужно искоренить.
По мнению Олега Зарубинского, еще одним важным направлением в экономической политике должно стать увеличение доли зарплаты в цене продукции. Без этого невозможно проведение эффективных экономических реформ. Смысл не в том, чтобы замораживать тарифы на газ и ЖКХ. Это бесперспективно, ведь цены на энергоносители растут во всем мире. Нужно идти по пути реального увеличения доходов населения, чтобы люди могли платить по новым тарифам. На сегодня зарплата в Украине занижена, как минимум, втрое. В то же время 80% экономики находится в тени. А дорога, которой Украина идет сегодня, уже привела к тому, что полстраны выживает только за счет льгот.
Кроме того, всем ветвям власти на разных уровнях необходим прагматизм. Только ориентация на системную работу, а не популистские лозунги могут вывести Украину из кризиса. Инвестиции в прогресс должны стать ключевым элементом государственной политики во всех сферах. Решение этих вопросов неизбежно приведет к тому, что каждый гражданин Украины сможет стать обеспеченным человеком.
Для искоренения или хотя бы заметного уменьшения коррупции необходимо защитить обычного человека от диктатуры подзаконных актов и произвола контролирующих и разрешительных органов. Важным шагом власти должно стать возвращение страны в правовое поле. Необходимо прекратить практику, когда "законы пишутся для дураков, а для умных примечания". Народная Партия также настаивает на введении справедливой, прозрачной и понятной системы налогообложения.
Что касается бюджета, то для народников приоритеты остаются неизменными: образование, здравоохранение, жилищно-коммунальная сфера, село. Еще один насущный шаг государственной политики - децентрализация власти и ресурсов. Нынешняя практика "все в Киев, там поделят и немного вернут" - порочна и бесперспективна. Такая система ведет к обнищанию и коррупции. 70% собранных средств должны оставаться на местах.
Народная Партия также выступает за жизненный принцип: лучше учусь, лучше работаю, лучше зарабатываю. Гражданин Украины должен чувствовать себя хозяином в своей стране.
Говоря о внутрипартийных делах, Владимир Литвин заметил, что с переходом от пропорциональной системы выборов к смешанной "рейтингоносные" партии столкнулись с дефицитом авторитетных, узнаваемых людей на местах. "В результате сегодня ведущие партии не против того, чтобы пополнить свои ряды за счет наших однопартийцев. И небольшой отток людей действительно имел место. Но, несмотря на это, кадровых проблем Народная Партия не испытывает. Костяк сохранился, более того, в последнее время наблюдается приход молодых людей, которые хотят работать в стабильной, прогнозируемой политической силе", - утверждает Владимир Литвин.
На съезде неоднократно подчеркивалось, что предстоящие выборы в местные органы власти будут характеризоваться жесткой политической борьбой: "во время выборов все дружат друг против друга". И это объективный процесс. Для Народной Партии крайне важно укрепить свои позиции в городах, ведь ее корни в селе.
Народная Партия ориентируется на тех, кто думает, кто понимает, что путь к процветанию сложнее, чем дорога в пропасть. В обществе необходимо возродить справедливость: работающий человек должен на себе ощущать результаты своего труда. Эта политическая сила всегда защищала и будет защищать тех, кого называют "маленькими украинцами".
http://www.up.mk.ua/cgi-bin/page2st.php?param=2210

"НЕ ЙДЕШ У ДЕПУТАТИ ВІД "РЕГІОНІВ" - МАТИМЕШ ПРОБЛЕМИ…"
Іван Фаріон, "Високий замок", 16.09.2010, Львівська обл.
За словами опозиції, партія влади шантажем намагається сформувати "під себе" нові представницькі органи у регіонах.

 Чим ближче місцеві вибори, тим більше на місцях проблем немісцевого значення. У діях органів державної влади щораз очевидніше проглядається нехтування демократичними правами громадян, повертаються "на круги своя" адміністративний тиск, політика викручування рук, залякування - все те, через що, власне, п'ять років тому українці вийшли на Майдан. Про безцеремонний пресинг Партії регіонів заявив голова Тернопільської облради Олексій Кайда. І пообіцяв "власть імущим" радикальну відповідь.
У розмові з кореспондентом "Високого Замку" керівник тернопільського обласного "парламенту" повідомив, що його колег-депутатів з різних фракцій останнім часом активно піддають ідейно-психологічній обробці. Схиляють до того, щоб вони увійшли у міжфракційне об'єднання "Стабільність і реформи" (таку саму назву носить коаліція у Верховній Раді). Робиться це для того, щоб завоювати більшість в облраді, диктувати правила гри у роботі ради, виконувати вказівки з владного центру.
І цей тиск уже дав наслідки - у "Стабільність…" переметнулася повним складом фракція Блоку Литвина (шість депутатів), 12 представників "Єдиного Центру", один "нашоукраїнець". Були спроби "навернути у свою віру" депутатів від "Свободи", але жоден з них наразі не піддався.
Олексій Кайда повідомив, що "виховна робота" проводиться з авторитетними на Тернопільщині людьми у кожному районі. До райдержадміністрацій викликають голів сільських рад, місцевих підприємців, фермерів, представників інтелігенції і змушують їх балотуватися у депутати по мажоритарних округах від Партії регіонів. При цьому застерігають: відмовитеся - будете мати проблеми. Позбудетеся роботи, з'явиться підвищена увага до вашого бізнесу з боку фіскальних органів, неприємності матимуть і родичі…
Ситуацію обговорили на сесії обласної ради, прийняли звернення до президента, Верховної Ради, уряду, Генеральної прокуратури, де закликали можновладців зупинити політичні переслідування, забезпечити конституційні права громадян Тернопільщини.
- Під час засідання Ради регіонів у місті Бучі Київської області, - розповідає Олексій Кайда, - я особисто вручив Віктору Януковичу це звернення. Але не вірю у казочки про доброго царя, який начебто не відає, які неподобства чинять його підлеглі на місцях. Окремо звернувся до надзбручанців - щоб не корилися політичному тискові, не мовчали. Про всі факти адмінресурсу попросив повідомляти мені, на "гарячу лінію", яка відкрита у виконавчому апараті облради.
У протиправних діях проти своїх краян голова облради прямо звинувачує членів провладної Партії регіонів, зокрема народного депутата Ореста Муца.
Ми запитали в Олексія Кайди, які стосунки у нього з новим головою Тернопільської облдержадміністрації Михайлом Цимбалюком.
- Робочі. Він займається господарськими питаннями. Про якийсь політичний тиск з його боку мені невідомо. Його чинять заступники голів райдержадміністрацій або самі керівники РДА.
Звернення до президента - перший, превентивний крок обласної представницької влади. Якщо політичні репресії триватимуть, тернопільські депутати та їхній керманич готові влаштувати акції протесту.
- Кілька років тому, - каже Олексій Кайда, - у місті Раві-Руській на Львівщині, протестуючи проти невирішених соціальних проблем тамтешніх жителів, ми влаштували законне блокування вулиць - безперестанку ходили вперед-назад по пішохідному переходу (заборонити цього не може ніхто). І у такий спосіб привернули увагу до проблем людей. Обіцяємо ефективні протести і цього разу…
http://www.wz.lviv.ua/pages.php?atid=86091

ОРЕСТ МУЦ: "ПРЕДСТАВЛЯТИ НА ВИБОРАХ ПАРТІЮ РЕГІОНІВ - ВЕЛИКА ЧЕСТЬ. МИ НЕ ПРИЙМАЄМО КОГО ПОПАЛО…"
Іван Фаріон, "Високий замок", 16.09.2010, Львівська обл.
Голова Тернопільської облорганізації Партії регіонів, член парламентської Комісії з питань свободи слова та інформації О. Муц відповідає на закиди голови Тернопільської облради О.Кайди.

  - Як оцінюєте звинувачення у політичному тиску, які лунають на адресу Партії регіонів і вас особисто?
- Знаєте, "варягів", у тому числі голову обласної ради Кайду, не визнають. Хлоп приїхав з Бердянська, вибрали його випадково, вулиць не знає - і ще буде звинувачувати…
А тепер - по суті. Заступник прокурора області на таке ж питання, що задаєте його ви, відповів: "На сьогоднішній день нема ні одної заяви про тиск". Натомість нагадаю таке. Січень-лютий 2010 року, період між першим і другим туром президентських виборів. У Бережанському районі заступник голови районної ради і працівник юстиції нашого активіста вивезли в ліс і змусили копати яму. Про це є відповідна заява, кримінальна справа, людина дала прес-конференцію. Є факти, коли у той час викликали наших членів дільничних комісій і допитували. Є десятки таких заяв. Оце був тиск на нас! На обласній раді я сказав: "Схаменіться! Що ви робите?". У відповідь чув сміх…
Представляти на виборах Партію регіонів - це велика честь. Ми не приймаємо кого попало і як попало. А те, що там кажуть про якийсь тиск, - потрібно мати факти. Якщо людина працює начальником управління райдержадміністрації або заступником голови РДА і їй робиться пропозиція підтримати курс президента, курс нової влади, - то хіба це тиск? Хочеш - підтримай, хочеш - ні. Але є запитання: як людина, працюючи у виконавчих структурах, представляє владу - і при цьому хоче бути в опозиції сама до себе?
- Але йдеться про погрози. Кажуть: йди у депутати - інакше потерпить твій бізнес, твоя сім'я…
- Наш голова обласної ради скотився до рівня баби Параски. Він заявляє про якісь погрози, не маючи для цього жодних підстав. Я казав депутатам: ви звернулися до шановного нашого президента - цей документ має авторів? Нічого не кажуть, очі поопускали. Як такі люди можуть представляти нашу громаду?
- Хто ті люди, які будуть у виборчих списках Партії регіонів на Тернопільщині?
- Це найбільш успішні люди області. Кандидатом у міські голови Тернополя ми будемо висувати заступника голови обласної адміністрації Петра Гоча. Йому 34 роки, відповідає за гуманітарний блок. Був керівником виборчої кампанії на президентських перегонах, довіреною особою Віктора Федоровича. Його довірені особи - ректори всіх вищих навчальних закладів Тернополя: медичного, політехнічного, фінансового університетів. Вони дали згоду представляти нашого кандидата, кандидата від партії влади. Думаю, ректор педагогічного також дасть згоду. Скажіть, будь ласка, це - показник? 17 голів райдержадміністрацій очолюють виборчі списки у районах. Вони не соромляться цього. Від Партії регіонів у кожному селі, у кожному районі, місті, повністю всі квоти заповнені. Тисячі людей до нас ідуть. На попередніх виборах за нашу політичну силу в області проголосувало 65 тисяч людей! А ви знаєте, у нашому регіоні Партія регіонів не така аж-аж сильно популярна. Зараз вона стає популярнішою.
- Отже, ви заперечуєте будь-який адмінресурс з боку своїх однопартійців?
- Заперечують факти, а їх нема. Я вам покажу сотні заяв про те, як наших людей допитували, палили їхні стодоли. І ми не скиглили. Ми йшли до своєї мети. Коли мене як депутата стягували з трибуни, я піднімався і відстоював свою думку. А тепер 50 чоловік в обласній раді мають свого голову - і бояться сказати, хто готував звернення до президента. Відкривають "гарячу лінію", не маючи жодного факту. Як кажуть: на злодієві шапка горить! Це опозиціонери? Мені соромно за голову обласної ради. Думаю, ми скоро відправимо його туди, звідки приїхав…
http://www.wz.lviv.ua/pages.php?atid=86092

ТІНЬ БЕРІЇ НАД "БАТЬКІВЩИНОЮ"
Валентин Ковальський, "Київська правда", 16.09.2010
Фактично в "сердечних" лавах відбувся політичний переворот місцевого масштабу.

Лідер БЮТ вимагає кари "за зраду України"
15 вересня глава БЮТ завітала до Брюсселя, щоб поскаржитися на порушення прав і свобод української опозиції. Слухаючи критичні заяви Юлії Володимирівни, лідери Європейської народної партії, напевно, навіть не підозрювали, що її "Батьківщина" підтримує звинувачення у дусі Лаврентія Берії - "за зраду України та її народу" (!). Саме так і написано у відкритому листі до Центрвиборчкому, опублікованому на сайті Тимошенко.
 Азарова "названо" Януковичем
Сезон полювання на "ворогів народу" у БЮТ відкрили після того, як Юлія Володимирівна програла зимову (президентську) гонку. В числі перших "під роздачу" потрапив голова обласної парторганізації Володимир Майбоженко. Його звинуватили в тому, що в першому турі (17 січня) кандидатуру Тимошенко підтримали тільки 42 відсотки виборців Київщини. Тоді як на позачергових парламентських виборах-2007 у нашій області БЮТ отримав понад 53 відсотки голосів.
Даремно Володимир Володимирович намагався довести, що низькі результати виборів викликані низькою явкою виборців. Весною-2010 обласні бютівці "допомогли" йому покинути головне крісло облради, а влітку - керівну посаду в "Батьківщині". Фактично в "сердечних" лавах відбувся політичний переворот місцевого масштабу. Майбоженка навіть виключили з партійних лав, а замість нього обрали новоспеченого члена БЮТ Костянтина Бондарєва.
Чому Фортуна спочатку посміхнулась Костянтину Анатолійовичу, ми повідомляли ще понад місяць тому. Він, як з`ясувалося, депутат не простий, а "золотий". Достатньо сказати, що з прізвищем Бондарєва дехто пов'язує однойменну алкогольну марку і банк "Велес". А з Майбоженка що взяти? Проте спритні партійці не врахували, що сила закону інколи буває більшою, аніж сила грошей. Всупереч "сердечним" сподіванням Феміда винесла інший вердикт: заборонити внесення змін до реєстраційних документів обласної організації (в частині зміни партійного керівництва).
Після того, як Майбоженко виграв цивільний позов до "Батьківщини", прихильники Бондарєва звернулися до Віктора Януковича з досить цікавою вимогою: "Пане Президенте, ми звертаємось до Вас і вимагаємо - заборонити втручання Печерського районного суду міста Києва у внутрішні справи політичної партії "Батьківщина"... Хто б міг подумати, що ті ж самі бютівці, які дружно звинувачували господаря Банкової в тиску на судову гілку, так само дружно почнуть від нього вимагати... порушення Закону "Про судоустрій"?!
Проте на цьому політична битва не закінчилася. Дев`ятого вересня заговорила "важка артилерія". На сайті Тимошенко з`явився відкритий лист Юлії Володимирівни... "Лідеру Партії регіонів В.Ф. Януковичу". Йому було приписано "нову креативну ідею крадіжки партії "ВО "Батьківщина". При цьому на горіхи дісталося і главі президентської Адміністрації, і міністру юстиції, і міністру внутрішніх справ, і, звичайно ж, Печерському райсуду (як співучасникам "колективного злочину").
До публічних (і бездоказових) заяв Юлії Володимирівни наше суспільство вже давно звикло. Але, здається, цього разу вона сама себе перевершила. Захопившись гучними обвинуваченнями на адресу команди Януковича, пані Тимошенко знехтувала вимогами Конституції: згідно із 103 статтею, Президент України не може мати представницького мандата ні в яких об'єднаннях громадян (у тому числі й політичних). Очевидно, так само вона "не помітила", що після зимових виборів новим лідером Партії регіонів вибрали Миколу Азарова. Таке враження, що главу Кабміну переплутали з главою держави...
Критика "знизу": не можеш - злізай
14 вересня глава БЮТ потішила український електорат новим юридичним "досягненням": сайт Юлії Тимошенко опублікував ще один відкритий лист. Цього разу - до Центрвиборчкому. Щоб не втомлювати читача довгим і нудним текстом, процитуємо лише невеличкий уривок: "Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" заявляє про наступне: Денькович Іван Васильович та Майбоженко Володимир Володимирович за зраду України та її народу... виключені із членів ВО "Батьківщина" та звільнені з посад голів відповідно Львівської та Київської обласних організацій партії ВО "Батьківщина"...
Очевидно, свій наступний відкритий лист Юлія Володимирівна присвятить Верховній Раді. На парламентському сайті бютівці вже "засвітили" проект №7119: "Про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування фактів блокування державними установами участі у виборчому процесі політичної опозиції". А тепер угадайте: хто повинен її очолити? Правильно: той самий депутат, який воює з Майбоженком за головне крісло обласної парторганізації. У третьому пункті проекту так і написано: "Обрати головою Тимчасової слідчої комісії народного депутата України Бондарєва Костянтина Анатолійовича"...
У пояснювальній записці бютівець Власенко скаржиться на активну підготовку прихильників Майбоженка до місцевих виборів: "Так, 14.08.2010 р. було оформлено протокол ІХ звітно-виборчої конференції Броварської міської партійної організації ВО "Батьківщина" про обрання голови та заступника голови Броварської міської партійної організації ВО "Батьківщина"... Далі йдеться про засідання обласного бюро партії, надання необхідних документів до Броварського міськрайонного управління юстиції і внесення змін щодо керівництва міської парторганізації в реєстраційні документи.
Очевидно, команда Володимира Майбоженка братиме активну участь у боротьбі за владу в облраді. Як це і передбачено Законом "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів". Йдеться, насамперед, про зареєстровані (у відповідній адміністративно-територіальній одиниці) місцеві організації тих партій, що входять до парламентських фракцій. Оскільки обласна парторганізація "Батьківщини" належить до БЮТ, вона має право висувати своїх представників до складу територіальних виборчих комісій. Чи не тому, бува, "сердечники" залякують "людей Майбоженка" зверненням до Генпрокурора?
Як бачимо, найближче оточення Тимошенко (і Бондарєва) виявилося не готовим до юридичної боротьби зі своїми колишніми однодумцями. У кулуарах парламенту вже мусується тема розпаду фракції БЮТ ще задовго до завершення місцевих виборів. Серед потенційних "бігунів" називають імена "грошових мішків" партії. Найголовніша проблема полягає в тому, що долю Київської та Львівської обласних організацій, в яких де-факто є дві партструктури (протимошенківська і антитимошенківська), можуть повторити ще 7-8 областей України. За неофіційними даними, на місцях критично налаштовані "низи" планують провести "тихі спецоперації" проти своїх "верхів", які, можливо, доживають останні дні на столичній вулиці Туровська (центральний офіс "Батьківщини"). Все згідно з гаслом БЮТ: якщо справедливість є, то чому б за неї і не поборотися?
http://www.kiev-pravda.kiev.ua/index.php?article=4030

ОПОЗИЦІЙНИЙ ЛОКОМОТИВ СВОБОДИ
Анна Новик, "Поступ", 16.09.2010, Львівська обл.
"ВО "Свобода" - не статисти, з нами треба рахуватися", -Олег Тягнибок в коментарі Поступу.

 Якщо одразу після президентських виборів опозиція іще серйозно задумалась над тим, хто повинен бути лідером, то зараз політичні сили, які перебувають у відвертій конфронтації із владою, таким не переймаються. Координувати свої дії з усіма, як це пробували робити спочатку лідери найбільших опозиційних партій, чомусь не вдалося. Тому, вони твердо вирішили, що кожен триматиме свій партійний прапор на своєму персональному мітингу.
Чому не склалося в опозиції стосунки - питання риторичне. Але експерти всі як один переконані, що справа саме в питанні лідерства. Занадто багато політичних сил на одне лідерське крісло. Не врятував в цьому випадку і Комітет порятунку про діяльність якого політологи та експерти навіть не проінформовані. Звичайно, БЮТ волів би перебрати всю повноту лідерства на себе, але поруч із ними стоять не менш гідні та амбітні кандидати. Як правило, жінок варто пропускати вперед, але чоловіки-опозиціонери думають інакше. Склад опозиційних сил дійсно рясніє політичними барвами, тут можна побачити й смугастого Яценюка, червоні серця з написами "Юля", сині кольори "За Україну" та золоті тризуби Тягнибока. І хоч ділити лідерство вони вирішили по черзі, об'єднатись під одним жовто-блакитним прапором опозиція ще не готова. Зрештою, акції протесту - це непоганий піар для власної політичної сили. А щоб всім було зрозуміло, хто перебуває в статусі "хороших" кожен й використовує свої стяги.
З приходом "нової влади" Україні розпочалася нова мода - влаштовувати всенародні Віче. Люди приходять послухати як політики, прискаючи слиною та досягаючи піку максимального задоволення, впиваючись власними голосами, розповідають народу про гірку долю Україні. І оскільки найбільше серед усіх говорила Тимошенко, тому влада й вирішила подарувати їй непогашену судимість. Всі ми пам'ятаємо той день, коли вона перед телекамерами розмахувала запрошенням на розмову з прокурором. Якби ця справа набула обертів, то Тимошенко вже не змогла б брати участь у виборах до Верховної Ради. Окрім того, Тимошенко не могла б й вільно пересуватися по країні, а опозиція повернулася б до того, з чого починали. Хоча в кінцевому результаті з Тимошенко чи без неї в опозиціонерів і так нічого не клеїться. Ідея піднімати народ на повстання, мандруючи регіонами, потребувала б такого ж харизматичного лідера і тут на головну сцену міг би вийти лідер ВО "Свободи" Олег Тягнибок.
Ні для кого не є секретом те, що його політична риторика скерована переважно на національно стурбований електорат. На відміну від решти опозиціонерів Тягнибок знає, що Західна Україна готова прийняти його та вислухати. Людям подобається, коли Тягнибок розповідає про те, обличчя яких народних депутатів варто розвішати на кожному стовпі. І якби йому дали волю, обличчями справа не завершилась. Люди сприймають його епатажність, тому що він не боїться називати речі своїми іменами. Ніхто не знає його програми, але всі знають, що Тягнибок українець, виступає за незалежність, українську мову, Кримську область, ядерний статус та проти москалів. Як не дивно пан Тягнибок на все має відповідь, ніколи не забуваючи про український інтерес. Звісно, навіть не зважаючи на те, що Тягнибок є лідером "вуличної" опозиції, яка є значно потужнішої ніж парламентська, йому все ж забракне рейтингів стати лідером опозиції об'єднаної, хоча перебування в цій опозиції додасться йому рейтингів для проходження до ВР. Та будьмо відверті, про об'єднану опозицію мова навіть не йде. Тимошенко, очевидно, в деякій мірі відчуває тиск Тягнибока, а тому на останньому спільному пікеті під стінами Верховної Ради Тягнибоку не дали слова.
Він люб'язно погодився прокоментувати "Поступу" цю ситуацію: "Це є не дуже приємна ситуація. Ви знаєте, що створений Національний комітет порятунку України, який очолює Дмитро Павличко. Пані Тимошенко на кожному кроці декларує, що всі ці акції біля ВР робить не "Батьківщина", а Комітет порятунку. Єдиною політичною яка не входить в оточення Тимошенко є "Свобода". Ми чітко заявили, що готові співпрацювати з усіма політичними силами, які борються з режимом Януковича. В п'ятницю відбулося засіданя комітету під головуванням Павличка де було чітко визначено, як буде відбуватися акція протесту 7 вересня. Там була прийнята заява комітету з переліком виступаючим, адже часу було вдосталь. Перших три години людей просто "маринували", бо всі чекали приїзду Тимошенко. До мікрофонів охорона Тимошенко не підпускала, бо пані Тимошенко мала виступити першою. Після цього всього Турчинов заявив, що від "Свободи" виступатиме лише одна людина. Для чого тоді було нас запрошувати. Площа на 2/3 була заповнена представниками "Свободи". Коли виступає Луценко, а люди вимагають щоб виступав я, він заявляє, мовляв Тягнибока тут немає. Я в цей час стояв 30 метрів перед ним в натовпі серед людей. Це є намагання БЮТу перебрати головування на себе. "Свобода" - не статисти. Вони продемонстрували, що Комітет порятунку - це ширма для задоволення їх особистих потреб".
На електоральному полі Західної України Тимошенко та Тягнибок продовжують бути головними конкурентами, після того, як Віктор Ющенко зробив усе можливе, щоб зійти з дистанції. До прикладу, показовими є результати соціологічної групи "Рейтинг" по Львівській області. Судячи із результатів досліджень мешканці Львівщини досить песимістично оцінюють загальну ситуацію в державі, тому, можна припустити, що вони позитивніше налаштовані саме до радикальних методів боротьби.
Опитування показали, що найвпевненіше почувають себе прихильники провладних партій, зокрема Партії регіонів. Прихильники д опозиційних сил, які до того ж є переважною більшістю населення Львівщини почувають себе непевними та розчарованими, мова йде про електорат Громадянської позиції А.Гриценка, БЮТ, "Нашої України" та ВО "Свобода". Беззаперечними лідерами симпатій на Львівщині так і залишаються опозиційні політичні сили. Симпатії на виборах до Львівської обласної ради розділилися наступним чином: БЮТ (22,5%), ВО Свобода (16,3%), Фронт змін (7,2%) та Наша Україна (7,1%). Партія регіонів гіпотетично теж зможе провести кілька своїх депутатів до облради з позиціями 4,8% відповідно, Сильна Україна (2,6%) та Громадянська позиція А.Гриценка (2%). Близько 1% прихильників мають партія За Україну! В.Кириленка, Народний Рух та Блок Литвина.
І тут найцікавіше, експерти соціологи вважають, що порівняно з парламентськими виборами, на місцевих втрачають прихильників майже усі політичні сили, крім ВО "Свобода", "Нашої України", "Сильної України", Народного Руху України та партії За Україну! В.Кириленка. Це є яскравою демонстрацією того, що "Галицький вулкан" готовий співпрацювати із опозиційними силами. Хоча, одночасно й зростає кількість електорату невизначених.
Варто зазначити, що особистий рейтинг Тягнибока в позитивному балансі довіри піднявся на шість пунктів. Тож, через трохи часу пан Олег може стати хедлайнером політичних рейтингів у Львові та області. Не варто забувати й про те, що Східна Україні стала так само частіше дослухатися до пропозицій Тягнибока завдяки постійно зростаючій кількості нелегалів з країн Азії. Та програма, яку пропагує Тягнибок з точністю повторює програми, з якими радикальні партії інших європейських країн не лише проходили до парламентів, але отримували право формувати уряд.
Ніша ВО "Свобода"в теперішній політичній боротьбі є крайньо-правою. Об'єднання їх із іншими політичними силами, очевидно, не можливе. Львів'яни ще пам'ятають милі листівки, розповсюджувані свободівцями перед виборами, які розповідали про те, що БЮТ - це та ж таки п'ята колона Московії. ВО "Свобода", фактично, є опозиційним локомотивом акцій протесту, що мали і, швидше за все, матимуть місце в Києві. Політичне об'єднання Олега Тягнибока є нічим іншим, як вкрапленням новизни чи припливом свіжої крові, якщо комусь так більше подобається, у ветеранській рух героїв Майдану, адже всі ті, хто сьогодні записав себе в опозиціонери, свого часу записували себе і в революціонери. Тягнибоку ж, можна сказати, пощастило вчасно зійти з літака, який з перших днів польоту був запрограмований на падіння. Цього разу знову повторився сценарій, коли різношерсті за своєю ідеологією політичні партії прагнули об'єднатися в опозиційний рух і знову спроба завершилася провалом. Люди більше не вірять в те, що опозиція колись прийде до влади. Судячи з усього пан Олег швидше за все не має наміру займати принципову позицію відносно ведучих партій опозиційного руху. Він, як справжній український націоналіст, натхненний ідеєю любові до всього українського, щиро визнав, що підтримає будь-яку політичну силу, яка виступатиме за захист національного інтересу, хоча власних амбіцій Тягнибок не приховує.
Наразі питання об'єднання всіх видів опозиційних сил в політичний союз є закритим. Коли знову зайде мова про те, що опозиції варто об'єднатися під національним стягом взнаки дасться найбільша проблема українців. Адже ні для кого не є секретом те, що в нас усі хочуть бути лідерами і ніхто не здатен поступитися власними амбіціями навіть в ім'я України. Як стверджує народна мудрість, яка точно передає ментальний тип українців: де два українця - там три гетьмана. В будь-якому випадку опозиціонерам варто таки почати координувати свої сили та поспішати в своїх перемовинах, адже сьогодні герої перестали бути героями, українська мова стає не обов'язковою для вивчення, Голодомор вже не прийнято називати Голодомором, а Україна скоро перестане бути Україною і перетвориться на сировинний придаток нового "совка".
http://postup.brama.com/usual.php?what=68733

КРИВОРІЗЬКІ РЕГІОНАЛИ ЗАБУЛИ, ЩО РОБИЛИ 4 РОКИ
Любов Іванова, "Вестник Кривбасса", 15.09.2010, Дніпропетровська обл.
Передвиборча кампанія стартувала.

 Зі старанністю, гідною кращого застосування, листоноші поспішають доставити кожному адресату Народну програму Дніпропетровської обласної організації Партії регіонів. Хоч не хоч, а адресати ми всі - мешканці Дніпропетровщини. Хоча в Кривому Розі доцільніше було б розносити по домівках Звіт про роботу Партії регіонів у міській та районних радах Кривого Рогу нинішнього скликання. Промовистішої агітації годі було б шукати.
Бо ж протягом усіх 4-х попередніх років із сьогоднішнім днем включно реальною владою в Кривому Розі є саме Партія регіонів. Саме вона у 2006-му році взяла абсолютну більшість у міській та районних радах та здобула виключне право на формування виконавчих органів, яким скористалася сповна, благополучно розставивши своїх людей. Саме ця політична сила протягом 4-х років "розподіляла і владарювала" разом із міським головою Юрієм Любоненком - цей тандем і є відповідальним за все, що відбувалось у місті впродовж останніх 4 років, за ту якість і вартість життя, яку реально, а не на сторінках "Червоного гірника", отримали криворіжці. Гадаємо, нагадати цей факт є незайвим. А то Регіони поводяться так, начебто сватаються до криворізької громади вперше.
Де ж можна ознайомитись зі звітом цієї політичної сили по виконанню передвиборчої програми 2006-го року саме через реалізацію повноважень органів місцевого самоврядування? Усякі там "города без окраин", "европейские пляжи", "светодинамические фонтаны", "первый этап реконструкции улицы Мусоргского", а також численні "детские площадки" тут до уваги не беруться. Як і "часы памяти", про які криворіжці вже склали цілком пристойний анекдот:
- Ти знаєш, навіщо Партія регіонів будує годинник на кільці Артема?
- Щоб жінки 55-60-річного віку не запізнювались на роботу!
Задля реалізації усіх цих проектів зовсім не потрібно бути здатними реалізувати свої владні повноваження на користь територіальної громади. Не потрібно уміти приймати ефективні рішення на управлінському рівні та вирішувати накопичені впродовж десятиліть міські проблеми системно. Тут якщо що й треба, так це витратити взяті на підконтрольних комбінатах і зароблені їх трудовими колективами кошти. А потім за ті ж гроші довго і до самозабуття себе славословити.
Та весь прикол у тому, що поява окремих острівців "ландшафтного дизайну" чомусь не перетворює місто на квітучий сад. А "светодинамический фонтан на 44-ом" ніяк не тішить мешканців Дзержинки, де у центрі площі Дзержинського прописався воістину пам'ятник владі Регіонів у Кривому Розі - розкурочений, занедбаний, але "успішно" приватизований дружним голосуванням у сесійній залі фонтан. Так само владною спроможністю Регіонів, матеріалізованою у всій красі, - є парк на 44-му. Стан, у якому перебуває це колись достойне місце відпочинку трудящих, де стоїть пам'ятник солдату-переможцю, навіває думку про жахи, які мали б переслідувати переможених нами німців від споглядання краєвидів цього, з дозволу сказати, парку.
Що ж до того, де, коли і в який спосіб регіонали збираються звітувати за 4 роки свого перебування при владі, чесно, не знаємо. Відомо інше. Те, що планом роботи міської ради на 2010-й рік було передбачено звіти профільних депутатських комісій міськради. Однак ні відданий регіонал Анатолій Лушпій (комісія з питань транспорту і зв'язку), ні спочатку литвинівець, а тепер "сильний українець" і ахметівський топ-менеджер Микола Іщенко (комісія з питань комунальної власності) свої звіти у сесійній залі так і не озвучили. Та, власне, за тим і жалкувати нічого. Бо, окрім статистичних даних про протяжність доріг, кількість автомобільних маршрутів та балансову вартість комунального майна, годі було щось почути. Відповідати ж на питання, особливо по суті, а надто прислуховуватись до нечисленних опонентів, у нас не прийнято.
Водночас ми далекі від думки, що результату 4-річного перебування регіоналів при владі нема. Переконані: попроси озвучити їх самих, почули б і про діагностичний центр, і про тролейбусну лінію до залізничного вокзалу, і про пологовий будинок з реанімацією. Тобто про ті об'єкти, поява яких взагалі стала можливою завдяки "гурівському" 1% коштів від тієї самої приватизації "Криворіжсталі", яку здійснили ненависні регіоналам помаранчеві і до якої приклалась розпроклята ними Юлька.
А не будь цих коштів, панове регіонали, про що б звітували? Невже про перманентне підвищення комунальних тарифів - всупереч власній обіцянці - на фоні погіршення якості послуг? Незайве буде згадати, як відбувалося перше ж після перемоги на виборах 2006-го року голосування міського виконавчого комітету з питання підвищення тарифів. Коли міський голова озвучив "Приймається? Голосуємо? Хто за?", руку "проти" підняв один: не хто інший, як тато нинішнього голови облдержадміністрації і (ще до обрання головою облради) член міського виконавчого комітету Юрій Вілкул. У цей момент одразу прояснилося, навіщо партійні піарщики регіоналів притягнули у зал засідань відеокамеру. Як, власне, і те, що на цьому Партія регіонів (всі "за", один "проти") вважає свою передвиборчу обіцянку виконаною.
Та оскільки соціальне напруження у зв'язку з підвищенням тарифів ще деякий час відчутно давалося взнаки, у сесійній залі було втілено "геніальний" спосіб спустити проблему на гальмах, створивши… комісію. Комісію по оптимізації тарифів, яку очолив, звісно ж, регіонал Павло Левандовський. Ця комісія у глибокому підпіллі дооптимізувалася до того, що згодом із трибуни сесійної зали заявила, що населення мало б ще дякувати, що не платить по тарифах для промислових підприємств, та й розсосалася сама по собі. Але будь-кому, хто хоч трохи щось шурупає в нинішньому стані житлово-комунального господарства та тенденціях вітчизняної і світової економіки, зрозуміло: якби та комісія і справді щось прагнула оптимізувати, неодмінно дійшла б висновку щодо негайного початку системного запровадження енергозберігаючих технологій. А владна партія мала б негайно розробити та затвердити відповідну програму і крок за кроком системно взятись втілювати її в життя. Та цьому всьому, ясна річ, завадила клята Юлька.
І все ж результат перебування регіоналів при владі є .Перелічимо головне: у міста немає генерального плану розвитку; у міста немає Статуту криворізької громади; у міста немає оптимізованої схеми теплопостачання. Роботу над генеральним планом було розпочато, у сесійній залі навіть презентовано його опорний проект, але обіцяні терміни завершення цієї роботи вже минули. Втім, критики відсутності генплану мусили заткнутися (план же в роботі!), а тим часом можна на власний розсуд і смак "розвивати" місто мертвонародженими котлованами замість парку (як біля педуніверситету) та заборами на місці скверів (як на Мелешкіна), де єпархія по-злочинному захопила землю. При цьому всі, хто ратує за закон, ризикують зажити у можновладців слави іновірців.
Немає Статуту громади - значить, немає порядку проведення громадських слухань і громадських зборів та реалізації місцевих ініціатив. Значить, всупереч Закону про місцеве самоврядування, криворізька громада позбавлена реальних важелів участі у здійсненні місцевого самоврядування та вирішенні питань місцевого значення. Результат - свавілля чиновників, які що хочуть, те і чинять.
Ну а відсутність оптимізованої схеми теплопостачання міста - це свідчення того, що 4 роки комунальна сфера жила за принципом "нам би ніч протриматися та день простояти", а чиновники не відзначились нічим, окрім комунального терору по вибиванню платежів, який, однак, і на крок не наблизив криворіжців до комунального раю. Чотири роки виявилося замало, щоб покласти хоча б початок системним змінам у житлово-комунальному господарстві. Тому знову "іншого виходу не буде" - тільки підвищувати тарифи.
Правда, тут днями Микола Янович прямо на Кабміні заговорились, що ніяких підстав для підвищення тарифів нема, бо, мовляв, НКРЕ прийняла тільки одне рішення: про підвищення вартості газу (в тому числі для підприємств теплокомуненергетики). А МінЖКГ, напевно, тоді пожартувало, заявивши, що у зв'язку з цим підвищенням вартості газу ціни на тепло зростуть як мінімум на 30%. І хоча у нас Кривому Розі навіть без МінЖКГ будь-який навіть малограмотний пенсіонер знає, що здорожчання газу неминуче тягне за собою підвищення тарифів на тепло, Микола Янович сказали, що підстав нема, значить - нема.
Але ж вони не гарантували, що на другий день після виборів ці підстави не з'являться.
http://www.krivbass.in.ua/content/view/3645/1/

ОБГОВОРЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА

АНАТОЛИЙ БОЙКО: "НОВЫЙ ЗАКОН О ВЫБОРАХ НЕ СООТВЕТСТВУЕТ МЕЖДУНАРОДНЫМ СТАНДАРТАМ"
Дора Дукова, "Вечерняя Одесса", 16.09.2010
Об этом констатирует областная организация Комитета избирателей Украины после проведенного мониторинга.

 Ни международным стандартам, ни традиции проведения избирательных кампаний в Украине принятый Верховной Радой Закон о местных выборах не соответствует - констатирует Одесская областная организация Комитета избирателей Украины после проведенного мониторинга.
- Изменения, внесенные в закон 30 августа, сняли только часть противоречий, - сказал на недавней пресс-конференции глава областной организации КИУ Анатолий Бойко. Он назвал ряд проблем, которые остались нерешенными.
- Комбинированная пропорционально-мажоритарная избирательная система ограничила большие группы местных активистов, непартийных общественных движений в возможности участвовать в избирательном процессе. "Партизация" местных советов - однозначно недемократическая практика, так как их деятельность не должна носить ярко выраженный политический характер, а должна быть направлена на решение повседневных проблем громады. Доминирование политических партий негативно повлияет на избирательный процесс уже тем, что лишит возможности участвовать в выборах граждан, не желающих баллотироваться от партий.
По результатам мониторинга стало ясно, что закон устанавливает неравные условия для субъектов избирательного процесса в плане формирования избиркомов, в которых и сосредоточены главные рычаги влияния на выборы. Нивелируются принципы пропорциональности представительства политсил и принципы коллегиальности принятия решений - парламентские силы в явном преимуществе при формировании территориальных комиссий. В итоге в большинстве комиссий, а то и во всех, руководство может остаться за одним из политических лагерей.
На организацию местных выборов, отметил Анатолий Бойко, отведено невероятно мало времени, что не может не повлиять на качество их подготовки и проведения. Прозрачности информации о кандидатах закон также не обеспечивает. Он даже не обязывает кандидатов предоставлять в избирательные комиссии свои предвыборные программы. Так что, скорее всего, придя на участки в день выборов, избиратели не увидят традиционных плакатов, чтобы "познакомиться" с претендентами на их голоса.
Что касается участия общественных организаций в наблюдении за избирательным процессом, то их возможности закон сильно ограничивает. Во-первых, допущены будут только всеукраинские общественные организации (хотя выборы - местные!), во-вторых, они не наделены правом составлять акты о нарушениях, получать протоколы о результатах голосования на участках.
По оценкам КИУ, нынешняя избирательная кампания будет более субъективной, чем предыдущие. И более острой - в особенности там, где уже наметилось политическое противостояние: в Одессе, Измаиле, Белгороде-Днестровском.
Все этапы избирательной кампании расписаны по срокам, официальное выдвижение кандидатов, а затем и регистрация, - с 27 сентября. Но выдвижение уже идет, называются фамилии. Это, скорее, политические шаги, прокомментировал Анатолий Бойко. Активно идет и агитация - палатки, детские площадки, биг-борды, встречи с избирателями... Оказывается, за агитационный фальстарт кандидатов в депутаты наказать сложно - по закону, наказывать можно субъектов избирательного процесса, а до даты регистрации они таковыми не являются.
Функции КИУ - не только мониторинг, но и помощь. Ее окажут избирателям во второй половине сентября, сказал Анатолий Бойко, когда будут подведены итоги проекта "Обещали сделать - отчитайтесь", что даст возможность узнать, как справились политические силы с обещаниями, данными в 2006 году. Избиратели, как всегда, могут рассчитывать на юридическую помощь в случае, если их права будут нарушены.
Намерена областная организация КИУ содействовать подготовке членов избирательных комиссий и наблюдателей - этим готов заняться тренерский коллектив, имеющий сертификацию ЦИК. В полной мере во время избирательного процесса будет задействован информационный ресурс организации - газета и сайт "ИзбирКом".
При всем несовершенстве закона и грядущих сложностях избирательного процесса, а также отнюдь не радужных прогнозах по поводу объективности и прозрачности нынешних выборов, самый эффективный способ противодействия возможным фальсификациям - максимальная явка избирателей. Такова рекомендация Комитета избирателей, главным образом - всем разочаровавшимся и сомневающимся.
http://vo.od.ua/rubrics/politika/15317.php

"ПОДРЕЖЕМ КРЫЛЬЯ "СОЛОВ'ЇНІЙ" ВЕЛИКИМ И МОГУЧИМ ЯЗЫКОМ…"
Інна Пукіш-Юнко, "Високий замок", 16.09.2010, Львівська обл.
Чому мовний законопроект "Регіонів" охрестили законом "Про знищення української мови"?

 Історики, аналітики, експерти роками ламають голову над питанням, що об'єднує Україну, яку політики усе норовлять поділити на "свою" і "чужу". Поки мислителі сперечаються, Партія регіонів поспішає "запатентувати" на законодавчому рівні своє геніальне відкриття. Виявляється, "потужним чинником консолідації українського суспільства" є… українсько-російська двомовність(!). Вона ж, за теорією "регіоналів", - "важливе надбання українського народу". Відтак "Регіони" взялися підтягувати російську до статусу української. Якщо голосами коаліції протягнуть вже нашумілий законопроект "Про мови в Україні", "великий и могучий" тільки офіційно не називатиметься другою державною мовою…
Хоча у причетності до "батьківства" мовного проекту розписалися усією коаліцією (у ВР документ зареєстрували від ініціативної групи - "регіонала" Олександра Єфремова, комуніста Петра Симоненка та "литвинівця" Сергія Гриневецького), зрозуміло, хто тут "батя". "Регіони" б'ються у груди: бачите, мовляв, пацани сказали - пацани роблять. Обіцяли "обласкати" російську мову - не забули. Тільки за "ласки" взялися із відстрочкою - поближче до місцевих виборів. Опозиціонери кажуть: це "Регіони" знову влаштовують показове окозамилювання електоратові, щоб відволікти увагу від владного "посліду" у ціновій, податковій, тарифній політиці. Проте цього разу окозамилювальне дійство "регіоналів" має усі шанси закінчитися не черговою мильною бульбашкою навколо мовного питання, а "хепі ендом". Надто вже "біло-блакитні" впевнені, що проблем із голосами за ухвалення скандального законопроекту "Про мови в Україні" у коаліції не буде. Навіть якщо у "литвинівців" рука не підніметься натиснути кнопку "за" чи у когось з "тушок" щось всередині "йокне".
А "йокати" є від чого. Вже з перших сторінок мовного законопроекту зрозуміло, що писали його не з думкою про захист і розвиток регіональних мов і мов нацменшин в Україні (ними лише прикриваються), а з ідеєю-фікс: утвердити особливий статус російської в Україні. Те, про що відверто заявив "регіонал" Вадим Колесніченко. "Для російської мови знімаються обмеження у вільному використанні в усіх головних сферах суспільного життя - телебаченні, рекламі, кінематографі, місцевому самоуправлінні, судах й освіті. Люди отримають можливість вчитися на рідній мові - від дитсадка до вузу", - смакував "русcкоязычные вольности" нардеп.
"Великому и могучему" навіть окрему статтю у законопроекті "Про мови" відвели. "В Україні, відповідно до Конституції, гарантується вільний розвиток, використання і захист російської мови з урахуванням того, що російська мова є рідною або такою, якою повсякденно користується більшість громадян України, загальноприйнятою, поряд з українською, мовою міжособового спілкування на всій території України, однією з офіційних і робочих мов Генеральної Асамблеї ООН, ЮНЕСКО та інших міжнародних організацій. Володіння російською мовою забезпечує громадянам України широкий доступ до здобутків світової науки і культури". Тут законописаки не лише з дифірамбами переборщили, а й видали бажане за реальне, запевняючи, що більшість громадян України і дня прожити не можуть без "языка". "Таке положення прямо суперечить даним останнього перепису населення України 2001 року, згідно з яким, майже для двох третин громадян України рідною є українська мова, - каже віце-президент Академії наук вищої школи України (громадська організація, яка об'єднує понад 300 провідних науковців, докторів наук і професорів українських вузів), екс-заступник міністра освіти і науки Максим Стріха. - Щодо необхідності підвищити статус російської мови, якою начебто "повсякденно користується" більшість громадян (ким і коли визначена?), то таким записом самостійна українська держава фактично легітимізує століття політики русифікації, здійснюваної спершу царським, а потім комуністичним режимом".
"Фальшивкою" називають експерти і намагання авторів скандального законопроекту подати російську мову як "ключик" для українців до дверей світової науки і культури. "По-перше, понад 98 відсотків науково-технічної інформації у світі з'являється англійською мовою. На російську припадає менше 0,1 відсотка, а тому вона ніяк не може вирішити питання доступу до світових наукових здобутків. По-друге, в Україні сформовано одну з найпотужніших шкіл художнього перекладу, й українці мають усі можливості долучатися до класики світової культури - від поем Гомера і до сучасних кінофільмів - рідною мовою", - йдеться у заяві президії Академії наук вищої школи України.
Принцип Європейської мовної хартії "Регіони" взагалі перевернули з ніг на голову. У хартії передбачено, що захист регіональних мов і мов нацменшин не може відбуватися на шкоду офіційній мові. "Регіонали" ж викрутили це положення по-своєму. "Обов'язковість застосування державної мови чи сприяння її використанню у тій чи інший сфері суспільного життя не повинні тлумачитися як заперечення або применшення права на користування російською мовою та іншими регіональними мовами або мовами меншин у відповідній сфері", - прописано у мовному законопроекті.
Одне слово: "Языку везде у нас дорога, языку везде у нас почёт". Як спрогнозував нардеп Колесніченко, у разі ухвалення мовного законопроекту у нинішній редакції російська процвітатиме на відсотках 60 української території - у статусі регіональної. Цей статус означає, що "язык" функціонуватиме нарівні із українською мовою в органах державної влади і місцевого самоврядування, закладах освіти і так далі. Мову викладання визначатимуть за бажанням школярів, студентів і їхніх батьків. Без володіння російською на держслужбу нічого буде потикатися. Навіть бюлетені на вибори чи референдуми можна буде друкувати неукраїнською (для цього знадобиться лише рішення тервиборчкому).
Підріжуть крила державній мові й у телерадіопросторі. У мовному законопроекті пропонують не лише скоротити з 75 до 60 відсотків частку україномовних програм для загальнонаціональних каналів, а ще й запровадити обов'язковий мінімум для російськомовних - 20 відсотків від загального обсягу добового мовлення…
З такою "язичною" політикою державна мова приречена, застерігають критики мовного законопроекту, називаючи його "Законом про знищення української мови". Без мотивації до вивчення і обов'язкових "квот" на використання у різних сферах через кілька поколінь українська може перетворитися на мертву мову, прогнозує автор дослідження "Мовний баланс України", політтехнолог Олег Медведєв. Його побоювання поділяє й науковець Віктор Кубайчук. "Коли я вчився в школі, не знати українську мову було соромно, - каже він. - Усе це закінчилося у 64-му році, коли було введено необов'язковість вивчення української мови. За 10-15 років з'явилися люди, які не знали української". То що - вперед у минуле, панове, пардон, "товарищи" "регіонали"?..
Коментарі для "ВЗ"
Михайло Косів, народний депутат (БЮТ)
- Російська мова заполонить діловодство, судочинство, інші сфери по всій Україні, крім хіба що заходу. Не потрібно буде навіть змін до Конституції вносити… До "язичної" політики підключиться і Церква. Відомий же проект Патріарха Кирила "о создании союза стран русского мира". Московська церква і російська мова - два основні положення цього проекту. Для застосування української мови залишиться обмежене поле. Якщо у навчальних закладах викладатимуть російською, якщо не потрібно буде дублювати фільми українською і так далі, то державна мова функціонуватиме на побутовому рівні (перетворюючись на мову, якою розмовляють на кухні) і на окремих територіях…
- Опозиція готується протистояти ухваленню "мовного" законопроекту?
- Звичайно. Але відомо, чим закінчилося протистояння ратифікації Верховною Радою так званих харківських угод. "Регіони" мають можливість зробити те, що хочуть зробити, використовуючи тиск, інші засоби…
Олександр Голуб, народний депутат (КПУ)
- У разі ухвалення закону (а я не сумніваюся, що він буде ухвалений) російська мова де-факто буде другою офіційною. Але цим законом не скасовується обов'язкове знання і вивчення української мови як єдиної державної мови в Україні.
- Але прибирається мотивація для її вивчення…
- Навіть якщо б російська була другою державною, то треба було обов'язково вивчати дві державні мови. Щодо мотивації, то я з цим не згідний. Свого часу Україна пережила і більш складну як для мови, так і для культури історію, і мова та культура довели свою життєздатність. Впевнений, що цей закон не нашкодить українській мові. Навпаки, його ухвалення унеможливить спекуляції навколо мовної політики у державі.
http://www.wz.lviv.ua/pages.php?atid=86080

УЧЕНЫЕ ПРОТИВ ПРИНЯТИЯ ЗАКОНА О ЯЗЫКАХ
Анна Долгаева, "Днепр вечерний", 15.09.2010, Днепропетровская обл.
Вопрос о языке всплывает всякий раз, как только в Украине приближаются выборы.

 Не исключение и нынешняя предвыборная кампания. Зарегистрированный в парламенте проект закона "О языках в Украине", как и ожидалось,  не оставил равнодушной общественность.
Президиум Академии наук высшей школы Украины выступил с протестом,  аргументируя его тем, что принятие  закона  снимет мотивацию к изучению украинского языка и усилит языковое разделение в обществе.
Ученые считают, что авторы проекта преследуют цель сделать применение государственного украинского языка необязательным, вместо этого создать легальную ситуацию, при которой во всех сферах общественной жизни может безраздельно властвовать русский язык.
http://dv-gazeta.info/obschestvo/uchenye-protiv-prinjatija-zakona-o-jazykax.html

ЕКОНОМІКА

ВРЯТОВАНИЙ ЗАВОД
Вікторія Ляховець, "Київська правда", 16.09.2010
Після двох років простою на Миронівському цукровому заводі знову розпочався виробничий сезон.

 Для жителів райцентру, навколишніх сіл і навіть мешканців сусідніх областей це непересічна подія. Взяти участь в урочистостях із цієї нагоди прибув того дня голова Київської облдержадміністрації Анатолій Присяжнюк.
До останньої хвилини колишні працівники підприємства не вірили, що колись потужний завод відновить виробництво продукції. І навіть поспішаючи на свято, додавали, що у чаклунів давно не вірять, а тому і сумнівалися, що вдасться реанімувати його роботу. Новий власник і сам не приховує, що існували ризики із пуском, адже придбали його лише  наприкінці липня. За словами Михайла  Вугмана, лише за місяць інженерній службі, яка працювала майже у цілодобовому режимі, вдалося зробити неможливе: поставити на ноги виробництво, на яке вже встигли махнути рукою. Зробити це було не так і просто: аби відремонтувати дільниці, придбати розтягнуті деталі, довелося  вкласти 20 мільйонів гривень.
Однак пуск такого складного підприємства залежить не лише від його готовності і наявності кадрів. Питання не меншої ваги - забезпеченість солодкими коренями для переробки.  Саме з його вирішення і розпочали ще у травні налагоджувати ланцюжки сировинної зони. Вибрали перевірений спосіб: надали бурякосіючим господарствам навесні 20 мільйонів гривень безпроцентної позики в обмін на подальшу співпрацю. Селяни у результаті виграли двічі: мали кошти для закупівлі насіння і добрив і паралельно близький ринок збуту урожаю. Прийматимуть на переробку буряки і у фермерів, власників індивідуальних наділів і паїв не лише з Київщини, а й із Черкаської області.
У нинішньому році запланували переробити 200 тис. тонн буряків і виробити 25 тис. тонн цукру. Виконати цю виробничу програму планують упродовж 100 днів роботи. Для ТОВ "ВІК - Р.С.Ф" це не нова справа: у Вінницькій і Черкаській областях товариство вже має цукрові заводи.
У тому, що прийшли сюди інвестори не на день і не на рік - жодних сумнівів. Після цьогорічного сезону цукроваріння планують взятися за модернізацію процесів. Починатимуть із зменшення затрат газу при виробництві цукру. Сьогодні на виготовлення тонни солодкої продукції його необхідно витратити 65 кубів.  У Європі вже навіть 10 кубів - катастрофа, що лягає тягарем на собівартість і відпускну ціну.
А ще власники налаштовані серйозно відпрацювати позиції із сировиною: підрахували, що  на 10-12 тисячах  гектарів змогли б самостійно вирощувати цукрові буряки. А це ще один аргумент для тих, хто і досі не повірив інвесторам.
  Гіркий присмак у солодкій галузі на жаль вдасться викоренити не скрізь. У цілому по Україні із 190 заводів працюватиме лише 70. Яка доля 120 переробників здогадатися нескладно..
…Ще пахне нова фарба на воротах прохідної, підстрижені дерева, підметені дороги - тут з'явився власник. Усі, хто у 2007-му відпрацював останній сезон і опинився за прохідною, сьогодні знову поспішають на свої робочі місця. Тут уже працевлаштовано понад 440 спеціалістів і робочих. Проте, у планах керівництва збільшити кількість робочих місць щонайменше вдвічі. Звісно, усім хотілося побувати на урочистостях, проте технологія виробництва змусила багатьох залишатися на місцях : перші тонни цукру саме того дня отримали на врятованому заводі.
Не порушуючи традицій, гостей свята зустріли короваєм. І запросили до слова.
- Одне із найбільших досягнень влади є саме те, що  вдалося зупинити розкрадання і вирізання заводів і фабрик,- наголосив Анатолій Присяжнюк. - Саме цей шлях було обрано для побудови нової країни.
Губернатор прибув на свято із грамотами, аби відзначити роботу тих, хто найбільше зробив для вчасного запуску  заводу.
Не має таємниць від колективу і власник, а тому і поділився планами на перспективу.  За словами Михайла Ароновича, тут планують виробляти солодку продукцію також і з імпортної тростини. Уже вивчається зарубіжний досвід переробки жому у … біогаз.  Власник намагається  не стояти осторонь вирішення соціальних питань. У них є сотні прикладів допомоги будинкам дитини, інтернатним  і медичним закладам. А тому і цього разу вони прийняли рішення про виділення 10 тонн цукру закладам соціальної сфери. Почули від очільника області про проблеми у забезпеченні "Шкільними автобусами" і без усіляких нарад і роздумів повідомили, що днями придбають необхідний транспорт у район. Ось ще один приклад тісної співпраці влади і бізнесу, які стали партнерами у розв'язанні проблем району.
До речі, в цілому по області вже відкрито або поновлено роботу понад 10 підприємств.
Це уже третя робоча поїздка А.Присяжнюка у Миронівський район. Цього разу він не обмежився перебуванням на цукровому заводі, а також ознайомився з роботою підприємств, які виробляють продукцію європейської якості і є візитівкою Київщини.  На Миронівському заводі з виробництва круп та комбікормів, а також  м'ясопереробному заводі "Легко!", губернатор цікавився досягненнями колективів і планами на майбутнє.
Уже через місяць ще одне новосілля збере громаду району на урочисту подію: за словами голови райдержадміністрації Валентини Усик у селі Польове відкриватиметься дитячий садок.
http://www.kiev-pravda.kiev.ua/index.php?article=4031

КЛИЧУТЬ МІНІСТРА ОБОРОНИ В РІВНЕ
Денис Булгак, "Рівне вечірнє", 16.09.2010
Рівненський "Авторемзавод", який належить оборонному відомству, вже кілька років має понад 3 мільйони боргів з виплати зарплатні своїм працівникам.

 Попросив, щоб у Рівне приїхав міністр оборони України Михайло Єжель, голова Рівненської облдержадміністрації Василь Берташ на зустрічі з першим віце-прем'єром Андрієм Клюєвим. Для того, щоб вирішити, що робити з "Авторемзаводом", який є найбільшим місцевим боржником.
Рівненський "Авторемзавод", який належить оборонному відомству, вже кілька років має понад 3 мільйони боргів з виплати зарплатні своїм працівникам.
Як розповів Анатолій Юхименко, перший заступник голови Рівненської облдержадміністрації, незважаючи на численні звернення до Міністерства оборони, від них немає жодної реакції на рівненську проблему. Більше того, якщо відбудеться заплановане звільнення усіх працівників підприємства (майже 150 осіб), борги "Авторемзаводу" зростуть до 8 мільйонів гривень.
А поки чиновники чекають на приїзд міністра оборони, міський голова Володимир Хомко сподівається вирішити проблему без допомоги військових:
- Я з керівництвом "Авторемзаводу" домовився, що вони відтермінують скорочення персоналу, а ми тим часом на торгах продамо майно заводу, оціночна вартість якого понад 6 мільйонів гривень. Іншого шляху немає.
Втім, запланований аукціон не відбувся. Як розповів т.в.о. начальника "Авторемзаводу" Сергій Лизін, не виявилося бажаючих взяти участь у торгах:
- Сьомого вересня ми разом з виконавчою службою не змогли продати адмінбудівлю, вартість якої становить 6,5 мільйона гривень. Незабаром відбудеться чергова спроба торгів, на яких намагатимемося продати гаражі. На них уже є претенденти, тож прогнозую, що наступний аукціон відбудеться вдало. Продаж гаражів дозволить погасити 60% боргів перед працівниками. Доведеться все ж звільнити близько 60 працівників, а частину перевести на скорочений графік роботи. Нині основним їхнім заняттям є проведення інвентаризації майна "Авторемзаводу".
Як відомо, торік з торгів "пішла" прохідна підприємства. За словами п. Лизіна, поки що новий власник дозволяє працівникам нею користуватися. Невдовзі вхід на територію заводу перенесуть в інше місце.
http://www.rivnepost.rv.ua/showarticle.php?art=025357

ЛІКВІДУВАТИ, ЩОБ... ПІДТРИМАТИ?
Микола Петричук, "Галичина", 16.09.2010, Івано-Франківська обл.
Прем'єр-міністр України М. Азаров і голова Держкомпідприємництва М. Бродський для підтримки вітчизняної легкої промисловості пропонують заборонити ввезення секонд-хенду.

Вражаючі аргументи М. Бродського
Ініціатива Миколи Азарова підтримати підприємства легкої промисловості України, звільнивши їх, як це передбачено в новій версії проекту Податкового кодексу, на 10 років від сплати податку на прибуток, викликала б лише повагу до глави уряду. Власне, у цій чи іншій формі таке рішення, на наш погляд, мали б прийняти його попередники ще 17-18 років тому. Тоді, коли гинула через брак замовлень ще майже геть нова Долинська бавовнопрядильна фабрика з багатотисячним трудовим колективом. Коли втрачала свої представництва і, відповідно, майнові комплекси у практично всіх республіках колишнього СРСР хутрофірма "Тисмениця", вироби якої з благоговійною любов'ю одягали навіть дружини членів Політбюро ЦК КПРС та Політбюро ЦК КПУ. Тоді, коли на економічно невигідні давальницькі схеми вимушений був погоджуватися, щоб вижити, один із найпрофесійніших колективів галузі - ВАТ "Івано-Франківська швейна виробничо-торговельна фірма "Галичина"...
Звісна річ, М. Азаров не може відповідати за очевидні помилки своїх попередників. До того ж проблема реанімації української легкої промисловості і нині залишається одним із найгостріших питань економічного відродження держави. Тобто, нехай із багаторічним запізненням, але цю проблему все ж треба розв'язувати, і, повторимось, суто ринковий крок, що передбачає десятирічні податкові канікули для підприємств галузі, міг би викликати однозначну підтримку позиції прем'єр-міністра, якби не один нюанс. Чомусь цей, образно кажучи, "вагончик" йде в одному зчепленні зі ще одним "вагончиком" - водночас пропонуєтьсяѕ взагалі заборонити ввезення в Україну вживаного одягу. І вже геть дивним виглядає те, що ідею М. Азарова одразу ж і, так би мовити, аж двома руками підтримав голова Держкомпідприємництва України Михайло Бродський, який має досвід дуже проблемного і конфліктного розвитку власного бізнесу в часи президентства Л. Кучми. Проте для цього випадку він навіть знайшов  просто вражаючі аргументи: "Щорічно в Україну завозиться по два кілограми секонд-хенду на людину. Якби ця продукція вироблялася в Україні, ми отримали б ринок у 22 млрд. гривень на рік і мільйон робочих місць. І це без врахування того, що секонд-хенд часто містить загрозу для життя громадян".
До аргументів М. Бродського ми ще повернемося. Наразі ж зауважимо, що оце зчеплення, в якому підтримка підприємств легкої промисловості передбачає неодмінну ліквідацію торгівлі секонд-хендом, дуже вже нагадує один із найвідоміших слоганів раннього більшовизму: весь світ до основи зруйнуємо, а потім відбудуємо його наново. Здавалося б, українська еліта вже давно виросла до розуміння того, що на внутрішньому ринку держави з 46-мільйонним населенням є достатній простір для всіх - і для продавців розкішних "Мерседесів" та ексклюзивних костюмів від Бріоні, і для продавців вживаного одягу, що перекочовує до українців із плеча західних європейців.
Більше того, як це не прикро констатувати, та головна проблема сьогодні не в тому, що у нас замало сорочок чи костюмів шиють (приміром, київська фабрика "Каштан" чи підприємства відомого українського метра чоловічого одягу Михаїла Вороніна), а в тому, що багатьом співвітчизникам з невеликими, а то й просто злиденними зарплатами й пенсіями новий одяг від вітчизняного виробника просто не по кишені.
Секонд-хенд: по цей бік прилавка
- Ціни неймовірні... Оце допомагала своєму онукові збирати правнука до першого класу, бо так собі вирішила і дитині пообіцяла, що від прабабці буде костюм, сорочка і портфель. За новий костюмчик віддала 300 гривень, ще 70 - за сорочечку. А за портфелик для дитини - 115 гривень, - розповідала мені оце днями 77-річна пенсіонерка з мого рідного села Соколівки.
Для жінки, яка колись понад два десятки літ ткала килими в Косівському виробничо-художньому об'єднанні "Гуцульщина", а нині отримує трохи більше 900 гривень пенсії разом із "гірськими", 485 гривень за три предмети для першокласника - це велика сума. Для себе особисто вона вже давно не купує новий одяг у магазинах - лише найнеобхідніші та найдешевші речі на ринку. Бо ледь не  вся пенсія йде на хліб й інші продукти, а особливо - на ліки. Її зламана нога так і не зрослася добре, і жінка через обірвані зв'язки без спеціального бандажу взагалі не може ходити. А як походить трохи - мусить пити ліки, щоб вгамувати нестерпний біль.
Та її ситуація ще не найкритичніша. Бо і дочка з зятем, і двоє онуків мають власний заробіток. Проте якщо пройтися прикарпатськими селами, а особливо - верховинськими, де чи не кожна сім'я - багатодітна, то скільки знайдемо прикладів, коли на дідову-бабину, а то й лишень одну бабину пенсію живе ще й молоде подружжя з малолітніми дітьми. Бо власної роботи у них, на жаль, немає...
Секонд-хенд: по той бік прилавка
Буквально кілька тижнів нам, працівникам редакції, довелося стати свідками незвичного для нас новосілля. Наш сусід - ТзОВ "Екстім", одна з відомих в Івано-Франківську фірм, яка ще два роки тому успішно розвивала серйозний будівельний бізнес, у своєму новому офісному будинку здала просторі підвальні приміщення в оренду під магазин "Євросеконд-хенд".
Віддала, зауважимо, знову ж таки не від доброго життя. Ще донедавна тут працював відділ із продажу нерухомості ТзОВ "Екстім" та власний магазин вікон і дверей. Їх вивіска, до речі, так і залишилася. На жаль, після фінансової кризи багатьом, навіть таким потужним гравцям будівельного ринку обласного центру, як фірма "Екстім", довелося згорнути свої проекти. Нове будівництво житла, магазинів та офісів майже завмерло. і якщо у 2008 році, за даними голови правління обласного об'єднання "Громадський форум Івано-Франківська" Ю. Соловея, в цій галузі працювало орієнтовно 30 тисяч робітників і спеціалістів, то сьогодні на будмайданчиках змогло утриматися лишень дев'ять тисяч. Тож на цьому тлі кожне робоче місце, а особливо - нове, нехай навіть і в такому сегменті економіки, як торгівля вживаним одягом, це, без перебільшення, порятунок і для сімей, і для уряду. Бо безробітним держава мусила б справно виплачувати допомогу з безробіття, а ще - субсидії тим, у кого реальні доходи не збігаються з прожитковим мінімумом.
Мені особисто також впадає у вічі специфічне засилля однотипних вивісок: сучасний Івано-Франківськ, на превеликий жаль, - це переважно магазини секонд-хенду, аптеки, філії банків, а ще, як образно висловився нещодавно один із підприємців, - суцільний пивний шатер в історичному центрі міста. Впадає, безумовно, у вічі і те, що в багатьох, навіть  солідних магазинах і супермаркетах в обласному центрі значно обмеженішим став вибір побутової техніки, комп'ютерів і навіть мобільних телефонів. Їх не завозять насамперед через тотальне зубожіння населення - бо люди шукають насамперед те, що дешевше.
Отож це може подобатися чи ні, але наразі мусимо рахуватися із тим, що торгівля секонд-хендом дає роботу тисячам прикарпатців. По-своєму це дуже організований і структурований бізнес. Хоча, якщо казати чесно, то більшості зайнятих у ньому працівників він приносить скромні заробітки за, подекуди, на відкритих ринках у спеку і холод важку щоденну працю. Звичайно, можна одним махом і його зруйнувати, заколисуючи себе міфом про те, що всі кинуться купувати виключно нові одяг і взуття. і то лишень українські...
Надто спокусливо, щоб бути правдою?
Наведені головою Держкомпідприємства України М. Бродським цифри - мільйон робочих місць та 22 мільярди гривень доходів щороку - надзвичайно спокусливі. Спокусливі настільки, що, мабуть, багатьох справді здатні переконати в доцільності заплатити визначену урядом ціну - ліквідувати торгівлю секонд-хендом.
Але, як наголошують експерти, одяг тих окремих українських швейних фабрик, що мають потужні іноземні інвестиції, в їх фірмових магазинах коштує чомусь втроє дорожче за аналогічні нові вироби турецьких і китайських виробників. Це один із парадоксів, що гальмує розвиток вітчизняної економіки: Україна, маючи власні сировинні ресурси і чи не найдешевшу в Європі робочу силу, не спроможна шити одяг чи, як у випадку з Бурштинською ТЕС, виробляти електроенергію за прийнятною ціною - не лише для внутрішнього ринку, а й навіть для наших сусідів. Як відомо, Угорщина нинішнього року припинила купувати електроенергію в енергетиків Бурштина, бо вона просто надто дорога.
- Якщо влада хоче підтримати легку промисловість - нехай підтримує. Вживаний одяг не є конкурентом новим речам. Хай би краще навели лад із дешевим китайським одягом, який потрапляє в Україну контрабандою. Щодо секонд-хенду, то заяви про те, що його ввозять як давальницьку сировину, - неправда. Ми купуємо його за кордоном. Далі цей одяг проходить хімічну обробку. Коли ввозимо в Україну, його розмитнюють. Тобто кошти до бюджету йдуть. Тут ми отримуємо сертифікат із санстанції, який свідчить про те, що він безпечний, - розповів в інтерв'ю одній із львівських газет президент громадської організації "Асоціація секонд-хенду" Магер Таббаха. - Азаров заявив, що Україна не смітник, аби сюди ввозили непотріб типу секонд-хенду. Але у всіх європейських країнах є крамниці вживаного одягу, навіть у Британії чи Франції. То чому їх не може бути в Україні? Якщо людина має змогу придбати добротні нові речі, то вона не купуватиме вживаних. Але має бути вибір. Покупець повинен сам вирішувати, що він може купити нове, а що - на секонд-хенді. Якщо ви їдете на дачу, вам вистачить футболки і за дві гривні. Не всі ж можуть собі дозволити купувати костюми від Вороніна. До речі, наші депутати та міністри чомусь частіше ходять у костюмах від Бріоні, а не  у вітчизняних.
М. Таббаха також додав, що коли добробут зросте, то цей бізнес сам собою стане не таким вигідним, оскільки люди купуватимуть більше нових речей. А ще - що сьогодні сектор торгівлі вживаним одягом дає роботу понад двом мільйонам українців. Тобто вдвоє більше, ніж колись, у невизначеному майбутньому, за розрахунками
М. Бродського, можна було б створити робочих місць на підприємствах легкої промисловості.
Подейкують про те, що заборону ввезення секонд-хенду лобіюють не стільки швейні "магнати", скільки імпортери нового одягу низького і середнього цінових діапазонів. Саме їм начебто і стоять поперек горла магазини вживаного одягу, який, до речі, буває не такий уже й зношений. Серед "секонду" можна "нарити" і цілком нові речі. Люди, які орієнтуються, що, куди і в які дні завозять, часом одягнені стильніше за завсідників дорогих бутиків, у яких одяг - все те ж "made in China".
І. Гаврилюк: Спеціальний контроль - можливо... Але не заборона
За коментарем з цього приводу ми звернулися до президента компанії "Євромодуль" Ігоря Гаврилюка. Він відомий тим, що практично в полі на околиці Снятина з нуля спорудив одне із найсучасніших високотехнологічних підприємств області - завод покрівельних матеріалів. Але сам педагог за освітою, на початку 90-х років минулого століття він вимушено, через невелику вчительську зарплату, пішов у бізнес і починав його, як і багато наших краян, з торгівлі побутовими товарами і будівельними матеріалами, які привозив з Польщі. А далі торгував вживаним одягом. і цей сегмент бізнесу він зберіг дотепер, хоча особисто ним уже не керує, - на його гуртівню щотижня привозять партії вживаного одягу з Німеччини, який далі закуповують роздрібні торговці практично з усієї України - Буковини, Хмельниччини, навіть Дніпропетровщини.
- Почну, мабуть, з найочевиднішого, - сказав у коментарі "Галичині" Ігор Гаврилюк. - Заборона торгівлі секонд-хендом насамперед призведе до того, що величезна кількість наших краян втратить роботу. Це не лише продавці на ринках, яких, звісно, найбільше. Це також і водії, в тому числі далекобійники, і вантажники, і робітники гуртівень. А якщо взяти лишень Прикарпаття, то потужна гуртівня вживаного одягу є, як відомо, в Долині, свої гуртівні мають Калуш та Івано-Франківськ, декілька підприємців займаються оптовим постачанням вживаного одягу з Європи у нас в Снятині. Водночас від закриття кордонів для секонд-хенду вітчизняні підприємства легкої промисловості нічого не виграють.
Люди, я в цьому переконаний, наразі не стануть більше купувати нових речей українського виробництва насамперед з двох причин. По-перше, тому, що справді високоякісний одяг вітчизняних брендів дорогий. Принаймні порівняно з середніми зарплатами і пенсіями. А якщо брати нові речі, які наші виробники пропонують за доступними цінами, то, як правило, постає друга проблема - вкрай низька якість. Вона не витримує жодної критики і, як не прикро це казати, конкуренції з навіть вживаними виробами з Європи. Бо коли беремо в руки нову блузку, спідницю чи чоловічі майку або ж "гольф" і бачимо, як торочаться необрізані нитки, зауважуємо криві шви й нерідко знаходимо навіть дірки, бо дві частини викрійки неакуратно зшили, то мимоволі вирішуємо, що краще вже купити річ із чужого плеча. Вона служитиме значно довше, ніж нова.
Безперечно, стежачи за висвітленням цієї теми у пресі, я читав коментарі, зокрема і тих керівників українських підприємств легкої промисловості, котрі акцентують увагу на тому, що під виглядом секонд-хенду відкривають магазини, в яких продають не вживані, а нові речі з колишніх колекцій. Та про те, що майже весь цей одяг потрапляє до нас контрабандою, бо якби за нього сплатили всі податки і мита, то він коштував би так само, як новий.
І цілком погоджуюся з тим, що магазини секонд-хенду мають торгувати виключно вживаними речами. Тобто цілком можливо, що в сфері торгівлі вживаним одягом має бути спеціальний контроль. Однак для цього у держави, починаючи від Держмитниці і закінчуючи службами, котрі так чи інакше контролюють заклади торгівлі безпосередньо на місцях, є достатньо інституцій, щоб налагодити цивілізований нагляд за цим сегментом бізнесу. І не вдаватися до заборони, через яку всі ми будемо позбавлені права вибирати, що нам купувати, - новий одяг, чи, можливо, через скруту, недорогий вживаний... Та водночас збережемо ті робочі місця, котрі створювалися важкою щоденною працею наших краян.
http://www.galychyna.if.ua/index.php?id=single&no_cache=1&tx_ttnews[tt_news]=12231&tx_ttnews[backPid]=14

ТАМОЖНЯ ДОБРО НЕ ДАЕТ
Сергей Капустин, "Вестник Кривбасса", 15.09.2010, Дніпропетровська обл.
АМКР, похоже, снова хотят принудить к любви не по расчету.

 На прошлой неделе пресс-служба Государственной таможенной службы распространила информацию о том, что ведомство возбудило уголовное дело по факту попытки контрабанды 67,6 тысяч тонн угля на сумму 203 млн. грн. Как сказано в сообщении, в адрес одного из украинских предприятий из-за границы поступал груз "коксующийся уголь" и в документах, поданных к таможенному оформлению, стоимость груза согласно контракта составила 107,5 млн. грн. При осуществлении таможенного контроля в соответствии с требованиями ст.74 Таможенного кодекса Украины, были отобраны образцы товара и отправлены на экспертизу. Проведенные анализы и выводы экспертов говорили о том, что исследованный уголь отличался от заявленного в документах. Из чего таможенники сделали вывод, что данная партия угля подпадает под совсем другой код УКТВЭД и ее таможенная стоимость составляет около 203 млн. грн. Недолго думая, гостаможня возбуждает уголовное дело по ч. 2 ст. 15 УК ("попытка контрабанды") и ч. 1 ст. 201 УК ("контрабанда"), где предусмотрены санкции в виде лишения свободы от трех до семи лет с конфискацией товара…
Этим "одним из украинских предприятий", как вы догадались, оказалось ОАО "АрселорМиттал Кривой Рог". На меткомбинате приняли во внимание сообщение Государственной таможенной службы и заявили, что готовы сотрудничать с ее руководством для того, чтобы разобраться в сложившейся ситуации. "Мы готовы предоставить для этого все необходимые документы. Уголь - сырье, которое в больших объемах продается как в пределах Украины, так и между странами СНГ, и доказать рыночный уровень цены на него не составит труда", - говорится в сообщении предприятия.
Там недоумевают, почему вообще возник этот вопрос. ОАО "АрселорМиттал Кривой Рог" завозит уголь в Украину через крупного международного трейдера по долгосрочному контракту, и цены по нему могут несколько отличаться от цен на спотовом рынке. По этому контракту в текущем году уже были осуществлены поставки сырья на комбинат, причем без каких-либо замечаний и претензий cо стороны таможенной службы. С тех пор, сообщает пресс-служба АМКР, не меняли ни поставщика, ни марку угля, и компания продолжает работать по тому же контракту. Почему один и тот же товар с теми же качественными характеристиками ранее проходил по одному таможенному коду, а сейчас его классифицируют по другому, это вопрос к таможне. И вообще, говорят на комбинате, "АрселорМиттал Кривой Рог" как часть крупнейшего мирового производителя стали и крупнейший иностранный инвестор в Украине, работает прозрачно и в рамках действующего законодательства. Нарушать установленные правила и нормы совсем не в их интересах.
На комбинате не комментируют заявления некоторых экспертов о том, что данная проблемная ситуация негативно отразится на производственных показателях работы в сентябре. По мнению экспертов, из-за нехватки коксующегося угля АМКР не сможет выйти на запланированный объем производства чугуна (454 тыс. тонн), а его падение может составить 20-25% от августовского уровня. Некоторые наблюдатели высказывают сомнения в том, что комбинату удастся в оперативном порядке найти альтернативного поставщика коксующегося угля как внутри страны, так и за ее пределами. На его поиски (так же, как и на урегулирование вопроса с таможней) уйдет несколько недель, а резерва на складских запасах до конца месяца может не хватить.
Это дало лишний повод говорить о продолжающемся давлении на собственников криворожского меткомбината со стороны нынешней власти. Теперь, мол, решили подключить и таможню. Ведь без указания или одобрения "сверху" уголовные дела против транснациональных компаний такого уровня возбуждать не будут. Это - международный скандал!
Не исключено также, что в этом деле замешаны и внутренние, украинские производители кокса или того же коксующегося угля с целью принуждения собственников АМКР закупать сырье у них и по их правилам. Помнится, в декабре 2005-го, через месяц после того, как Миттал зашел на Криворожсталь, на предприятии "Донецккокс" начались забастовки, связанные с невыплатой зарплаты работникам. Руководство донецкого предприятия списывало внезапно возникшие финансовые проблемы на новых собственников "Криворожстали", якобы те отказались от поставок кокса и тем самым лишили завод заказов. "Вестник" поинтересовался у тогдашнего заместителя генерального директора криворожского меткомбината, небезызвестного Франка Паннира о причинах отказа от сотрудничества с Донецккоксом. Ответ был прост: "Нас не удовлетворило соотношение цена/качество". Другими словами, на "Криворожсталь" поставлялось сырье низкого качества, но по ценам выше мировых. Когда комбинат находился в госсобственности, это почему-то считалось нормой, частный же владелец посчитал такое положение вещей недопустимым. И его можно понять.
Сегодня же АМКР импортирует коксующегося угля около 75% от необходимого количества. Оставшуюся потребность компания закрывает за счет закупок на внутреннем рынке, в том числе у "Донецкстали" (доменный кокс) и предприятий Минуглепрома (к примеру, у шахты им. Засядько). Но, похоже, кто-то захотел увеличить свою долю поставок угля или кокса на АМКР и решил воздействовать на топ-менеджеров криворожского меткомбината через таможню. Если это действительно так, то остается только сказать словами Верещагина: "За державу обидно".
В любом случае, данный эпизод не красит нашу страну. От нее и так уже чуть ли не окончательно отвернулись иностранные инвесторы (российские не в счет), а здесь еще и Гостаможня своими нелогичными действиями баллов имиджу Украины не прибавляет. Обидно.
И в качестве справки. В августе-сентябре стоимость коксующихся углей (концентрата) на внутреннем украинском рынке составляла около $140/т, мировая цена (к примеру, на условиях поставки FOB Австралия), - $200-220/т. Несложные вычисления показывают, что спорный уголь закупался криворожскими металлургами по цене около 201 доллара за тонну, что вполне сопоставимо с мировой. Так вот, таможня исходя из своих внутренних правил, посчитала, что его стоимость должна быть никак не меньше 380 долл. за тонну. Но это абсурд, таких цен нигде в мире нет. Отсюда вывод: или меняйте циркуляры, или не говорите о необходимости привлечения в страну инвесторов.
http://www.krivbass.in.ua/content/view/3641/1/

КАРТОФЕЛЬ ДОГОНЯЕТ ГРЕЧКУ
Наталия Гончарова, "Крымская правда", 15.09.2010
На смену гречневой лихорадке пришла картофельная: с начала сентября картофель подорожал вдвое во всех регионах Украины, в том числе в Крыму.

 Однако если цены на гречневую крупу взлетели из-за её нехватки, то в ситуации с картофелем не всё столь однозначно. Помимо неурожая на его стоимость влияют действия спекулянтов: они вывозят свой товар в пострадавшие от наводнений области Западной Украины и в приграничные регионы России - там его можно реализовать втридорога.
В первых числах сентября за килограмм картофеля на симферопольском "Привозе" просили две гривны, в магазинах и на продуктовых рынках он стоил около трёх. Но затем цены пошли вверх: сегодня картофель стоит пять-шесть гривен за килограмм оптом и девять-десять гривен - в розницу. В ответ на возмущение покупателей продавцы заявляют, что к зиме он подорожает до двенадцати гривен, так как большая часть посадок на западе Украины вымокла и возник дефицит этого продукта.
Эксперты продовольственного рынка признают, что урожай картофеля в этом году оказался меньше, чем в прошлом. Причина тому - подтопление западных областей и засуха на востоке и юге страны. Однако нынешнее подорожание картофеля связано не только с природными неурядицами. Паника возникла из-за того, что в России в этом году картофель, как и гречка, в дефиците (по причине всё того же неурожая), и оптовики-перекупщики сделали заявки на его поставку украинским хозяйствам. Поскольку у наших соседей закупочные цены намного выше, украинский картофель массово вывозят в приграничные регионы России. А некоторые торговцы и вовсе решили придержать товар, который, как известно, не является скоропортящимся, в надежде на дальнейший рост цен.
Как рассказал нашей газете посетивший на днях автономию министр аграрной политики Украины Николай Присяжнюк, дефицита картофеля, как и других сельскохозяйственных культур, в этом году на Украине нет. По его словам, аграрии вырастили и собрали сто восемьдесят миллионов тонн картофеля, что только на пять процентов меньше показателя прошлого года. Весной его посадили больше, чем год назад, поэтому взяли количеством гектаров, а не урожаем, который действительно хуже прошлогоднего из-за природных неурядиц.
- Нет причин для ажиотажа и по поводу гречки: сегодня с полей убрано 125 тысяч тонн гречихи, по прогнозу должны получить около ста восьмидесяти тысяч тонн продукта. Если учесть, что в среднем на одного жителя Украины в год требуется два килограмма гречневой крупы, то нетрудно подсчитать, что для собственных нужд нам понадобится половина полученного урожая - девяносто тысяч тонн. Беда в том, что большие объёмы популярных продуктов скупает посредник и придерживает их, создавая тем самым искусственный дефицит. Вот с этим явлением и нужно бороться, - рассказал Присяжнюк.
По его словам, в последние годы на Украине перепутали рыночные отношения со стихийным базаром, поэтому и возникли массовые перекосы, которые выражаются в дисбалансе объёмов производства, истощении плодородия земли и спекуляциях. Ситуация, когда Министерство аграрной политики Украины является лишь органом статистики и не осуществляет планового регулирования работы отрасли, заводит в тупик. По мнению Присяжнюка, проанализировав ошибки, Кабмин взял курс на создание в стране сети оптовых сельскохозяйственных рынков и системы складов, на которых продукцию можно будет сохранить.
А пока львиная доля полученного урожая или скупается за бесценок и перепродаётся втридорога перекупщиками, или попросту гниёт. За примером не нужно далеко ходить: ежегодно на украинских сельскохозяйственных предприятиях производится не менее семи с половиной миллионов тонн овощной продукции, из которых чуть более трёх миллионов доходит до потребителя. Остальные овощи или идут на корм скоту, или утилизируются за ненадобностью. В то же время большинство хозяйств перебивается "с хлеба на воду" из-за низкой рентабельности производства.
- Очевидно, что украинскому агросектору не хватает умения сохранить полученный урожай и быстро доставить его потребителю. Кроме того, государство должно взять на себя регуляторную функцию: помимо централизованной реализации сельскохозяйственной продукции, в каждом сельском Совете должна быть информация о том, что, где и почём продаётся, - отметил министр АПК.
Пока же эксперты советуют не запасаться дорогой картошкой впрок, а подождать, когда цены снизятся до экономически обоснованных. По их мнению, искусственно вызванный ажиотаж спадёт сам собой. Кроме того, в конце сентября - начале октября в крымских сёлах начнут сбор второго урожая картофеля, который и принято укладывать на хранение.
http://www.kp.crimea.ua/newspaper_details.php?newspaper_id=3182

ТОЧКА ЗОРУ

ПІДРАХУЙ-2, АБО "ДОНБАСС РУЛИТ"
Ігор Буркут, "Час", 16.09.2010, Чернівецька обл.
Правляча каста "донецьких" полюбляє тост "Донбасс рулит!".

 Всю владу в країні вона намагається міцно взяти у свої руки. Менш, ніж за два місяці українці обиратимуть владу на місцях, і цей процес "рульові" прагнуть контролювати повністю. Новий Закон про місцеві вибори, прийнятий з їхньої ініціативи, дав їм небачені раніше важелі адміністративного впливу на виборчий процес. Українське суспільство обурилося і почало протестувати. До цих протестів під'єдналася і світова громадськість. А з нею жарти погані: "бацька" Лукашенко свого часу провів президентські вибори в Білорусі так, як подобалося йому, а не як записано в Конституції - і на декілька років опинився у міжнародній ізоляції.
Нова українська влада зробила висновки і погодилася внести до закону деякі зміни. Навіть парламентарів викликали з канікул на тиждень раніше. Зміни прийняли: до виборів допущені молоді партії, збільшено і склад виборчих комісій. Найбільш разючі положення першого варіанту, таким чином, дещо підправлені. Проте в законі так і залишилася норма, яка викликала особливу критику громадськості - міських голів можуть висувати лише політичні партії. Але ж для керівництва роботою комунальними службами партійний квиток зовсім не потрібний. Навпаки, безпартійній мер краще представлятиме інтереси всієї громади, ніж "вірний лєнінець" чи не менш "вірний бандерівець". Інакше члени громади критикуватимуть його більше за політичні погляди, ніж за конкретну роботу.
Чому ж "рульовим" закортіло загнати міських голів у партійне стійло? Так їх легше контролювати. Нині обранці народу звітують перед своїми виборцями, а не перед центральною владою. Їй це не подобається. Недарма за "совка" будь-яке начальство повинно було мати в кишені квиток члена КПСС. Щось не так - і потягли нещасного на обкомівський килим, якщо ж пручається, то позбавляють його "червоної книжечки" разом із керівною посадою. А за батька Сталіна могли позбавити ще й свободи, нерідко разом із життям...
"Совок" у сучасній Україні відроджується стрімко. Іде повзучий наступ на свободу слова, щоб владу боялися критикувати. Навіть перший всенародно обраний президент України Леонід Кравчук попередив українське суспільство про смертельну небезпеку придушення цієї основної свободи. Коли влада ставить себе над критикою, вона втрачає гальма, закушує вудила і ні з ким вже не рахується. Поки що "рульові" побоюються реакції Заходу, бо свої "нажиті непосильною працею" гроші вони тримають у західних банках. Тому економічні санкції, до яких він може вдатися у випадку надто нахабної розправи над демократією в Україні, неминуче вдарять по їхній кишені. Цього правителі бояться значно більше, ніж суворих слів, висловлених представниками світової громадськості - всякими "репортерами без кордонів" й іншими борцями за права людини.
Для "рульових" важливо справляти враження "народних обранців", аби всьому світові пояснювати: їх уповноважив український народ, і діють вони лише в інтересах своїх виборців. Тож місцеві вибори сприймаються ними як серйозна битва. Щоб її не програти, головну увагу нині звертають на формування комісій, де будуть рахувати голоси. Коли все схоплене і під контролем, тоді й результати підрахунку відомі наперед. А методи такого підрахунку українці знають добре. Їх застосували на президентських виборах 2004 р., після чого голова Центральної виборчої комісії отримав від народу почесний титул "Підрахуй". Хоча нині й не прийнято згадувати події п'ятирічної давнини, проте варто думкою ще раз поринути в не таку вже й далеку епоху. Головне - пригадати, чим закінчився підрахунок голосів, з яким не погодилася половина України. Незгідні тоді вийшли на майдани, і країна пережила сильне потрясіння. Забувати таке не варто.
Нинішня влада викидає згадки про "Помаранчеву революцію" зі шкільних підручників, а її лідерів ганить нещадно. Причому, критикує нерідко за діло - не можна безкарно так дурити народ. За бідну бабу Параску доля вже помстилася і "Віті", і "Юлі". Але своїх виборців кинули не лише "помаранчеві" вожді. Через п'ять років інша половина України проголосувала за їхнього опонента, повіривши солодким обіцянкам про великі пенсії й дешевий газ для звичайних людей. Є такий народний вираз: "Бачили очі, що купували". На місцевих виборах люди його обов'язково пригадають, і зроблять у бюлетенях зовсім не ті позначки, які потрібні "міцній і консолідованій владі". Тому їй необхідний новий "Підрахуй".
Схоже, має вона і запасний варіант. Якщо не вдасться забезпечити потрібний розклад голосів, можна буде заявити: з обраними народом кадрами реформи провести неможливо. А суспільство якраз очікує значних змін, покликаних оновити Україну, відкрити їй конче необхідний шлях до швидкого розвитку. Люди готові віддати голоси реформаторам, проте бояться ще раз наразитися на чергове "кидалово". Вірять вони лише справам, а не привабливим обіцянкам. Конкретні справи "реґіоналів" видно вже неозброєним оком: на квитанціях оплати газу і комунальних послуг, на папірцях про відмову у видачі обіцяних владою субсидій, на цінниках хліба, гречки, яєць та багатьох інших продуктів. Висновок народ обов'язково зробить на виборах, а рахувати бюлетені треба примусити чесно.
Автор - політолог, кандидат історичних наук
http://www.chas.cv.ua/37_10/5.html

МИХАИЛ ПОГРЕБИНСКИЙ: НА ПОЛИТИЧЕСКУЮ СТАБИЛЬНОСТЬ РАССЧИТЫВАТЬ НЕ ПРИХОДИТСЯ
Сергей Мальнев, "Крымская правда", 15.09.2010
Украинский политолог Михаил Погребинский о предстоящих выборах в местные органы самоуправления.

 Накануне официального старта кампании по выборам в местные органы самоуправления наш корреспондент встретился с одним из наиболее авторитетных украинских политологов, директором Киевского центра политических исследований и конфликтологии Михаилом Погребинским.
- Михаил Борисович, в интервью нашей газете между первым и вторым туром президентских выборов вы сказали, что результаты голосования 17 января свидетельствуют о запросе общества "на мирную жизнь, на неконфликтную политическую среду".  И в то же время спрогнозировали, что при любом исходе выборов политическая нестабильность в стране сохранится, поскольку новый глава государства попытается выстроить систему власти без учёта интересов побеждённого. Примерно это сегодня и происходит, вы согласны?
- К сожалению, мой прогноз в смысле попыток победившей команды игнорировать другую часть политического класса и соответственно другую часть страны в какой-то мере оправдывается. Отчасти это объясняется тем, что перед властью сегодня стоят невероятно сложные задачи - ей досталось ужасающее наследство от предшественников. И всё же надеюсь, что со временем она задумается над тем, как собирать, интегрировать страну, не отказываясь от обязательств по отношению к своим избирателям.
- Как вы оцениваете первые полгода президентства Януковича: страна идёт вперёд или же откатилась назад, как говорят оппозиционеры, во времена "кучмовского беспредела"?
- Поскольку во время правления "оранжевых" в команде власти все воевали со всеми, это приводило к стремительной деградации государственных институтов. Толком не работали ни президентская вертикаль с её непрофессиональными губернаторами, ни правительство. Оно просто не могло работать, потому что не могло опереться на парламентское большинство и постоянно испытывало давление со стороны Банковой. Прокуратура и суд были по сути корпорациями, которые функционировали под влиянием отдельных конфликтующих друг с другом групп. Всё это - признаки разваливающегося государства. Не случайно об Украине стали говорить, как о "failed state" - нельзя идти вперёд в разобранном состоянии. Поэтому задачей номер один для новой власти было остановить деградацию государственных институтов. Очень быстро, буквально за полтора-два месяца, Януковичу удалось это сделать. Я знал, что в его команде есть профессиональные менеджеры, но не ожидал, что они справятся с задачей так быстро и эффективно, восстановят хотя бы минимальную управляемость государственными институтами. Это, безусловно, их успех, который признают даже критики действующей власти.
- А что пока не удалось сделать новому руководству страны?
- Мне кажется, Янукович и его команда пока не смогли сформировать ясное представление о том, как они видят будущее страны, хотя бы в общих чертах, эскизно. Как должны быть организованы политическая и экономическая системы? Кто из чиновников отвечает за проведение тех или иных реформ?
В какие сроки и за чей счёт они будут реализованы? Грубо говоря, нужен стратегический план на ближайшие пять-десять лет. Исходя из этого плана, можно предлагать так называемые "национальные проекты". Пока же такой план обществу не предъявлен. Например, не существует ясности в том, как будут проводиться пенсионная реформа или реформа здравоохранения. Для того, чтобы была ясность, нужно как минимум определить, кто ответственен за каждую из реформ. За полгода это можно было сделать. Конкретный чиновник должен был внести в парламент конкретные законопроекты, лоббировать внесение соответствующих статей в проект государственного бюджета для того, чтобы выделили на эту реформу деньги. Сегодня же ограничились тем, что какой-то замминистра отвечает за реформирование соответствующей отрасли. Нужно ясно понимать, что чиновник не будет действовать против своих интересов, а настоящая реформа всегда направлена на усмирение аппетитов бюрократии. То, что за шесть месяцев так и не появилось ясности в планах новой власти, - серьёзное разочарование для тех, кто рассчитывал на реформаторский пыл команды Януковича. Может ли эта команда проявить себя как серьёзная реформаторская сила или все разговоры о реформах уйдут в гудок? Это сегодня большой вопрос.
- В январе вы отмечали, что у нового президента, кто бы им ни стал, не получится на 100% выстроить систему управления государством "под себя любимого", не учитывая интересы других политических сил, - в любом случае придётся договариваться. Тем не менее пока что Партия регионов, выстраивая вертикаль власти в стране, не очень-то считается с мнением других политических игроков. Скорее, она пытается копировать российский вариант однопартийной модели - разница лишь в степени сопротивления системы. Преуспеют ли, по-вашему, регионалы в достижении своей конечной цели - монополизации власти в стране?
- Признаюсь, я переоценил способность украинских элит сопротивляться сильным и целеустремлённым действиям той части команды Януковича, которая, по всей видимости, убедила Виктора Фёдоровича в том, что процесс "собирания власти в одних руках" пройдёт безболезненно, и гарантирует десять лет спокойной жизни на посту президента. По всей видимости, уже принято решение о том, чтобы передать большинство полномочий в руки президента, как это было при Кучме. Это можно сделать путём отмены политреформы 2004 года через Конституционный суд: там есть достаточное количество судей, которые примут необходимое решение. Тем более что на днях трое судей уволились и будут назначены новые - лояльные президенту. То есть если Янукович захочет, он сможет это сделать - соответствующая схема уже разработана. Другой вариант требует наличия конституционного большинства в парламенте, но убедить триста депутатов добровольно отказаться от своих полномочий крайне сложно. Поэтому есть идея такого себе обмена: мол, вы увеличиваете мне полномочия, а я соглашаюсь с тем, чтобы продлить срок вашего пребывания в стенах парламента. Своего рода взятка депутатам.
- А какой вариант развития событий вы считаете наиболее вероятным? И нужны ли вообще в нынешней тяжёлой экономической ситуации Януковичу полномочия Кучмы? Ведь в этом случае ему придётся взять на себя всю ответственность за возможный провал реформ, тогда как сегодня он может спокойно сделать козлом отпущения, скажем, Азарова или любого из вице-премьеров, того же Тигипко.
- Всё уже подготовлено к переводу политической системы Украины в формат чисто президентской, но, мне кажется, Янукович на него не решится. Это опасный путь, в том числе и для него самого. В значительной мере потому, что он, и без того будучи выше всех, таким образом поставит себя на недосягаемую высоту. А это условие, при котором против него консолидируются самые разные политические игроки. Можно понять логику советников Януковича, толкающих его на путь собирания всей власти в одном кабинете на Банковой: не нужно вести долгих и нудных переговоров с партнёрами по коалиции, искать компромисс внутри собственной команды. Слово президента - закон: что хочу, то ворочу и т. п. Конечно, это удобно власти. Но политическая система должна быть организована так, чтобы было удобно не власти, а гражданам. Это даёт им гарантии от каких-то катастрофических ошибок одного человека, когда всё будет решаться в одном кабинете. Система, когда власть распределена между разными субъектами, когда для принятия решения нужно преодолевать известное сопротивление, искать компромиссные варианты, оставляет намного меньше шансов для ошибок, в том числе неисправимых, таких, которые способны привести к краху политической карьеры лидера, сконцентрировавшего в своих руках все или почти все рычаги власти.
- Власть усиливается и без отмены политреформы: например, ей удалось "протащить" в парламенте закон о местных выборах, который никому, кроме Партии регионов, не сулит ничего хорошего.
- Это не совсем так. После внесения поправок этот закон вполне устраивает и Яценюка, и Тигипко. Конечно, когда политическая сила имеет большинство в парламенте, она принимает тот закон, который ей выгоднее. Это обычное дело. Скажем, в Англии избирательный закон удобен для крупных партий: там есть три партии, и закон будет  такой.
У нас же регионалы при поддержке Блока Литвина и коммунистов сделали так, как им удобно. Но есть польза и для избирателей, поскольку теперь, с возвращением к системе одномандатных округов, они будут знать, что конкретный депутат отвечает за их округ, будут знать, к кому обратиться. При этом я всё же считаю, что закон плохой.
- Что именно вас в нём не устраивает?
- Прежде всего схема расчёта мест в Советах по результатам выборов. Например, если по партийному списку партия получила пятьдесят процентов плюс от неё прошла половина мажоритарщиков, по идее это значит, что её поддерживает половина населения. Но мест в Совете они получат семьдесят пять процентов - так записано в законе. Я считаю это несправедливым.
- Каковы, по-вашему, отличия предстоящей избирательной кампании от кампании 2006 года и её ключевые особенности?
- Главное отличие заключается в том, что на этот раз местные выборы впервые проходят отдельно от парламентских и президентских, и избиратели, которые примут в них участие, сознательно придут выбирать себе именно местную власть. Это означает, что политическая мотивация будет выражена не столь сильно. Что касается одномандатных округов, то, как и раньше, когда избирали мажоритарных кандидатов, победят в основном известные люди, связанные либо с властью, либо с большими деньгами. Да, это недостаток, но что поделаешь? Мы проходим все этапы взросления политической системы. И этот этап тоже надо пройти.
- А кто будет главным конкурентом партии власти на этих выборах?
- В разных регионах картина будет сильно отличаться. На востоке и юге, где позиции Тимошенко совсем слабы, оппонировать партии власти будут Тигипко, Яценюк и коммунисты. В итоге все эти политические силы, скорее всего, будут нормально сотрудничать в Советах. В центре, особенно в малых городках и в сельской местности, главным конкурентом Партии регионов будет "Батькивщина" Тимошенко, хотя, возможно, кое-где в их борьбу вмешаются Литвин и социалисты. Ну а на западе страны регионалам будут противостоять разрозненные силы оппозиции, в лагере которой развернётся ожесточённая борьба за лидерство.
- Как отразится работа Тигипко в правительстве Азарова на шансах "Сильной Украины"? Не слишком ли сросся с властью в глазах избирателей её конкурент?
- Работа в Кабмине не отразилась на рейтинге Тигипко, поскольку отношение граждан к правительству пока удерживается на позитивном тренде. И я не рассматриваю "Сильную Украину" как оппозицию - это, скорее, кадровая альтернатива, второй эшелон власти.
- А как смена бренда БЮТ на "Батькивщину" отразится на электоральных шансах последней?
- Тимошенко и её политическая сила переживают кризис жанра: они не нашли соответствующей новой ситуации модели поведения. Старые слова, старые приёмы. Сегодня такая тактика не работает, а новых слов и приёмов у них нет. Но в любом случае Тимошенко будет бороться за лидерство в оппозиции, тем более что по-настоящему серьёзных конкурентов у неё нет.
- Не в лучшей форме подошли к этим выборам и левые силы.
- С левыми силами плохо. Конечно, что-то получат коммунисты и, возможно, социалисты. Но решающих ролей у них не будет. Чтобы изменить ситуацию, должны измениться сами левые. Пока они к этому явно не готовы.
- Насколько значимым в ходе предстоящей кампании будет экономический фактор, который во многом определил результат президентских выборов?
- В обществе сохраняется довольно высокий уровень доверия к партии власти, хотя повышение цены на газ негативно отразилось на нём. Уже нет того огромного рейтинга, который был у регионалов сразу после победы Януковича на президентских выборах, сегодня он вернулся к прошлогодним значениям. Но, как бы там ни было, в большинстве областей Партия регионов будет на первом месте. Важную роль в этом сыграют мажоритарщики: совокупный результат по партийным спискам и одномандатным округам обеспечит регионалам победу.
- Складывается впечатление, что они рассчитывают поднять свой рейтинг накануне выборов за счёт принятия некоторых важных для общества законов, например, о языках, проект которого на днях внесли в парламент представители коалиции. Кстати, как вы оцениваете этот документ?
- Думаю, для Партии регионов было бы электорально выигрышным прежде всего проголосовать за законопроекты, ликвидирующие неоправданные льготы чиновникам и "себе любимым", введение налога на роскошь и т. п., за отмену многих указов предыдущей власти, ущемляющих права граждан - а таких десятки, если не сотни, в том числе по языковому вопросу. Что касается внесённого в Верховный Совет Украины проекта закона о языках, с ним я хорошо знаком. Кстати, этот документ прошёл экспертизу в авторитетных европейских институтах и высоко ими оценён. Их замечания учтены в последней редакции законопроекта. Так что если закон будет принят, большинство проблем русскоязычных граждан и прочих языковых групп будет решено вполне европейским путём.
- Возможно, здесь сказался и так называемый "российский фактор" - величина постоянная в украинском политическом уравнении. На днях Тимошенко обвинила Януковича в том, что он возглавляет на Украине российскую "пятую колонну". И хотя в этом обвинении нет ничего нового, за последние полгода влияние Москвы на политику официального Киева заметно усилилось, с этим никто не спорит. Наверняка проявится оно и в ходе предстоящей кампании.
- После прихода к власти Януковича в Москве, видимо, решили, что Украина перестала быть проблемой. В России и раньше не слишком много внимания уделяли работе с общественным мнением в нашей стране. Точнее, вовсе не уделяли. А сейчас, как мне кажется, и вовсе не обращают внимания на ход предвыборной кампании. Своё слово может сказать разве что российский бизнес, заинтересованный в тех или иных местных Советах.
- Кстати, вы только что вернулись с Валдайского форума (заседания этого международного дискуссионного клуба ежегодно собирают в Великом Новгороде рядом с озером Валдай экспертов из десятков стран мира. - Авт.). На нём звучала тема предстоящих украинских выборов?
- Украина не была темой "Валдая-2010", хотя на форуме обсуждались проблемы отношений России с её соседями - Украиной, Грузией и Польшей. Но это был эпизод, и говорили больше о Грузии в связи с войной 2008-го. От Украины, кроме меня, не было никого.
- Мы начали нашу беседу с вопроса о политической стабильности на Украине, которую, увы, не принесли президентские выборы. Есть ли надежда, что после выборов 31 октября в стране наступит хотя бы относительное политическое затишье?
- Нет, никакого спокойствия не будет. Будет напряжённая ситуация, поскольку у нас нет устойчивой политической системы, нет даже представления, как её сформировать. В оппозиции будет продолжаться борьба за лидерство, причём каждый будет показывать, что именно он - лучший оппозиционер. Власть пока тоже не находит общего языка и модели эффективного сотрудничества с оппозицией. Так что в обозримом будущем на политическую стабильность рассчитывать не приходится. А если Янукович пойдёт по пути сосредоточения всей власти на Банковой, это станет дополнительным основанием для нестабильности.
http://www.kp.crimea.ua/newspaper_details.php?newspaper_id=3182

РІВЕНЬ І ЯКІСТЬ ЖИТТЯ

ЗА ДЕРЖАВНІ ГРОШІ НЕ НАЇСИШСЯ
Дарина Гузенкова, "Рівне вечірнє", 16.09.2010
За дві гривні на день умудряються годувати пацієнтів лікарень та учнів молодших класів рівненських шкіл.

Усі хворі - на дієті. Суворій
Щоденне харчування пацієнтів рівненських обласних, районних та міських лікарень коштує від 2 до 4 гривень. Звісно, від такої "дієти" пацієнти не погладшають, проте головні лікарі лише розводять руками - так лікарняне харчування фінансують міський та обласний бюджети. Іноді навіть самим лікарям доводиться "догодовувати" своїх пацієнтів.
- До мене часом приходить наш кухар і запитує: що кидати в суп, бо картоплі немає, - зізнається головний лікар дитячої обласної лікарні Георгій Думановський. - Наші пацієнти не їли гречки півтора місяця, бо вона подорожчала і не маємо змоги її купити. Подорожчання цін на продукти сильно вплинуло на якість харчування в лікарні. Якимось чином я маю так розпорядитися існуючими коштами, а це 3 грн. 80 коп. в день на одну людину, щоб тричі подавати гаряче, включати в раціон овочі та фрукти. Ми умудряємося навіть масло дітям давати. Із ситуації виходимо по-різному: наприклад, самі печемо хліб і варимо компот з яблук, назбираних в саду при лікарні. Часом наші працівники "спонсорують" харчування пацієнтів. Ось у червні, коли ще не було молодої картоплі, я дав два мішки своєї.
Взагалі цього року нас профінансували на 38% від потреби. Йдеться не лише про харчі, а й ліки та інші витрати. Стосовно збільшення фінансування на харчування ми вже переговорили з начальником обласного управління здоров'я Віталієм Бойком та заступником голови обласної державної адміністрації Юрієм Кічатим. Надіюсь, що наступного року виділять більше коштів.
А ось в центральній міській лікарні грошей на харчування ще менше - лише 2,50 грн. в день, враховуючи позабюджетні кошти. Пацієнти можуть розраховувати на приблизно таке меню: на сніданок - горохове пюре, на обід - овочевий суп, каша перлова з овочами та компот без цукру, на вечерю - ячна каша без салату. Та навіть на таких харчах, як зізнається старша дієтсестра лікарні Людмила Дзелось, до кінця року лікарня може "не протягнути":
- Ціни суттєво зросли. Якщо раніше ячну та пшеничну крупу купували по 1 гривні 80 копійок за кілограм, то сьогодні вона коштує 2 гривні 80 копійок. А ми ще запланували консервування огірків, аличі, інших овочів та фруктів, та коштів цього року немає. При тому, що ми самі вирощуємо зелень і яблука та маємо спонсорську допомогу від агрокорпоративу "Зоря", яка, щоправда, набагато зменшилась, я не знаю, чи довго ми зможемо протягнути.
Проте, за словами п. Дзелось, пацієнти лікарні до такого харчування ставляться з розумінням. Щоправда, деякі скаржаться, а декотрим така "дієта" навіть подобається.
- Жодних претензій до харчування в лікарні не маю, - говорить пацієнт гастроентерологічного відділення міської лікарні Василь. - У мене немає шлунка, тож така їжа мені на користь. Щоправда, дієтою передбачено їсти багато м'яса кролика. Проте я можу купити його за власні кошти.
- Не знаю, як для кого, а для мене лікарняна дієта йде лише на користь, - каже пацієнт лор-відділення Степан. - Я не проти схуднути на 5 кілограмів. Тому рідним я заборонив приносити мені їжу.
Проте враховуючи навіть те, що пацієнтам передбачена дієта, дієтсестри зізнаються, що харчування залишає бажати кращого.
- Особливо не вистачає хворим білків, які містяться в м'ясі, молоці, яйцях і якими ми не маємо можливості їх годувати, - каже лікар-дієтолог Ірина Приходько. - Тому або самі пацієнти, або їхні рідні мусять це купувати.
Трохи краща ситуація у районних лікарнях. Так, на харчування одного пацієнта стаціонару Сарненської райлікарні з районного бюджету виділено 4 грн.
- Лікарні цього вистачає, - стверджує начальник відділу охорони здоров'я Василь Іванюк. - Адже і районна, і дільничні лікарні отримують хорошу спонсорську допомогу від селян. Така традиція у нас склалася завдяки ініціативі сільських рад. Вони посилають підводу по селу, і кожен селянин має можливість допомогти картоплею та городиною. Для нормального функціонування лікарень нам потрібно 53 тонни картоплі, і нам їх вдається зібрати. Таким чином, пацієнти мають можливість з'їсти і голубці, і котлети. Селяни, очевидно, усвідомлюють, що самі можуть стати пацієнтом лікарні і їстимуть те, що там подадуть, а тому й охоче допомагають.
А ось в обласному спеціалізованому диспансері радіаційного захисту населення годують пацієнтів краще - на 10 грн. 28 коп., з яких профінансовано з обласного бюджету 9,16 грн. Чому сума, виділена на харчування в лікарнях, так різниться пояснив начальник міського управління здоров'я Михайло Стичишин:
- Все залежить від різних підходів до фінансування, розроблених Міністерством економіки України. Відповідно до них міські лікарні отримують одну суму, обласні - іншу, районні - ще іншу. На харчування в обласних лікарнях дають більшу суму, мабуть тому, що вважається, що туди потрапляють найбільш тяжкохворі. Хоча це вже давно не так.
У шкільних їдальнях можна купити горішки до пива
Фаст-фуд, чіпси, копчені ковбаси, газовані напої, продукти, які містять барвники, - все це, а також багато іншого, заборонено продавати в шкільних їдальнях. Незважаючи на те, що міська санстанція відтепер перевіряє щомісяця, чи виконується ця заборона, у деяких школах можна придбати заборонені продукти. Проте навіть якщо вилучити їх з раціону школярів, харчування від того не стане повноціннішим. Адже на гарячий обід одного учня молодших класів з міського бюджету виділяють 2 грн., чого вистачає лише на булочку з чаєм.
- Перелік продуктів, заборонених для реалізації в шкільних їдальнях, не є новим, - розповідає завідувачка відділу гігієни дітей та підлітків Рівненської міської СЕС Ірина Ковальчук. - Він щороку міститься в постанові головного санітарного лікаря Рівного і доводиться до відома підприємцям, які організовують шкільне харчування. Проте раніше якість продуктів у шкільних їдальнях перевіряли раз у квартал, а тепер це робитимуть щомісяця. До такого заходу вдалися, бо чимало дітей Рівного хворіють на кишково-шлункові захворювання. До того ж за 8 місяців цього року ми зробили 14 вилучень неякісних або заборонених харчових продуктів зі шкільних їдалень, в той час як за весь минулий рік таких вилучень було 20. Проте передбачені за порушення заборони штрафи, очевидно, не лякають приватних підприємців.
- Мій син навчається у школі №2, - говорить рівнянка, мама учня початкових класів Вікторія. - Коли він приходить додому, я часто витягаю з його кишень обгортки від желатинових цукерок, шоколадних батончиків, "Чупа-чупсів". Я точно знаю, що ці солодощі - шкідливі для його здоров'я. Проте вплинути на те, щоб він не купував їх, не можу. Якщо не даватиму грошей, він взагалі в обід нічого не їстиме. Це питання, наскільки мені відомо, батьки обговорювали з директором, проте він сказав, що не має впливу на приватного підприємця, який забезпечує шкільне харчування.
У їдальні школи №2, та й не тільки тут, можна купити солодощі із забороненими наповнювачами, і навіть солоні горішки до пива. Директор школи №2 Андрій Нагорний запевняє, що шкідливою їжею торгують "за його спиною":
- Я намагаюся контролювати торгівлю в їдальні. Раз в день чи у два дні навідуюсь туди, і скажу чесно, що доводилося особисто знімати такі харчові продукти з прилавка. Мав і неприємні розмови з приватним підприємцем, з яким співпрацюємо, але перервати з ним співпрацю не можу без офіційних зауважень від міської СЕС та управління у справах захисту прав споживачів.
А ось в сусідній із школою №2 Рівненській українській гімназії взагалі немає шкільної їдальні. Зате там є буфет, в якому учні купують на обід вироби фаст-фуду.
Проте навіть якщо небезпечні для здоров'я школярів харчові продукти в шкільних їдальнях не продаватимуть, їхнє харчування не стане повноцінним.
- В бюджеті міста на обов'язкове гаряче харчування учнів 1-4 класів закладено 2 грн. на одного учня в день, - говорить Ірина Ковальчук. - Яка гаряча страва може коштувати 2 грн.? Тому в минулому році гарячий обід фактично отримували 49% школярів. Інші харчувалися в обідню перерву безкоштовними чаєм з булочкою, на які і йдуть бюджетні гроші. А ті, хто обідав гарячою стравою, робили це за додаткові кошти батьків у сумі 3-5 грн.
Окрему проблему становлять школярі, які за станом здоров'я потребують дієтичного харчування. Для них передбачене дієтичне меню №5, проте його в школах фактично немає. Тому що медогляд на наявність захворювання, пов'язаного з травленням, часто проводиться формально, і таких дітей не визначають.
Гарячий обід учня початкових класів не відрізняється особливою різноманітністю. Зазвичай це суп, каша чи вермішель з котлетою, сосискою або рибою, салат з капусти чи буряка, ну й безкоштовні булочка з чаєм. Не всі діти дають на такий обід гроші.
- Торік син їв гарячий обід, а тепер частенько відмовляється і приносить 3 грн. назад, - каже мама Вікторія. - Коли питаю, чому не хоче їсти, каже, що його від цієї їжі нудить і турбує печія. Тож даю йому із собою бутерброди.
http://www.rivnepost.rv.ua/showarticle.php?art=025319

ПРИБОРКУВАННЯ ЦІН ТРИВАЄ
Лана Воліна, "Одеські вісті", 16.09.2010
Ситуація на регіональному ринку продовольчих товарів у серпні характеризувалася відносною стабільністю цін.

 Цінова ситуація на регіональному ринку продовольчих товарів у серпні характеризувалася відносною стабільністю споживчих цін на продовольчі товари, зокрема, на борошно пшеничне вищого гатунку, хліб з борошна пшеничного вищого, першого гатунків та із суміші борошна пшеничного та житнього, макаронні вироби, рис, яловичину, свинину, птицю, ковбасу варену 1 гатунку, яйця курячі та соняшникову олію.
- Під впливом сезонного чинника дещо - від 1 до 2,4% підвищилися середні роздрібні ціни на молоко жирністю 2,5%, сметану жирністю 20%, масло вершкове жирністю 72,5%, сир кисломолочний жирністю 9%, - розповідає начальник Держінспекції по контролю за цінами в Одеській області Лілія Круковська. - Також на 1,7% подорожчав цукор (з 8,66 до 8,81 гривні за кілограм), що пов'язано із зростанням оптово-відпускних цін виробників.
- Ліліє Михайлівно, багато питань виникало щодо ціни на крупу гречану.
- Так, протягом серпня середня роздрібна ціна на гречану крупу зросла на 14,5% (з 8,69 до 9,95 гривні за кілограм). Це теж пов'язано із підвищенням оптово-відпускних цін виробниками з інших регіонів.
- Облдержадміністрацією було вжито певних заходів щодо стримання інфляційних процесів?
- З метою стабілізації цінової ситуації на соціально значимі товари облдержадміністрація видала розпорядження, яким знижено граничний рівень торговельної (постачально-збутової) надбавки на основні продовольчі товари (борошно, макаронні вироби, крупи, олія, молочна продукція, ковбаса варена 1 гатунку), м'ясо птиці з 15 до 12% до оптової ціни виробника (митної вартості).
- А чи дотримуються цих вимог підприємці?
- У серпні інспекція перевірила 47 суб'єктів господарювання. У 40 з них (85,1% перевірених) виявлені порушення. За матеріалами перевірок до порушників застосовані економічні санкції на суму 3 171,6 тисячі гривень (з них 2 114,4 тисячі гривень склали штрафи). На 25 посадових осіб, з вини яких скоєні порушення, накладені адміністративні штрафи на суму 4,5 тисячі гривень.
Зокрема, перевіркою ТОВ "Наташа" виявлено: у липні реалізовувався ваговий цукор-пісок за роздрібною ціною 8,55 гривні замість 8,12 гривні за кілограм. Торговельна надбавка склала 21,1% замість встановленого рівня 15% до оптово-відпускної ціни виробника 7,06 гривні (ТОВ "Поділля", Вінницька область). Це призвело до завищення роздрібної ціни на 0,43 гривні за кілограм. До порушника застосовані економічні санкції на суму 1,5 тисячі гривень.
ПП "Темб" реалізовувало борошно пшеничне вищого гатунку торговельної марки "Богуміла", фасоване в пакети по 2 кілограми, за роздрібною ціною 8,9 гривні замість 7,47 гривні за пакет. Торговельна надбавка склала 36,9% замість встановленого граничного рівня 12% до оптово-відпускної ціни виробника. До порушника застосовані економічні санкції на суму 900 гривень.
Порушникам видано приписи щодо термінового приведення рівнів оптових та роздрібних цін на продовольчі товари у відповідність до вимог чинного законодавства.
- Яких заходів вживатимуть для цінової стабілізації у сфері виробництва борошна та хліба масового вжитку?
- Облдержадміністрація ввела в дію розпорядження "Про закупівлю продовольчого зерна врожаю 2010 року". Цим документом передбачено для місцевих сільгоспвиробників дотування з обласного бюджету вартості зерна пшениці II та III класів у розмірі 300 гривень за тонну. Воно буде спрямоване основному оператору на ринку - ДП "Куліндорівський комбінат хлібопродуктів". Борошно, вироблене ДП "Куліндорівський КХП" відпускатиметься хлібопекарським підприємствам винятково для виробництва хліба масового вжитку.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів "Про заходи щодо проведення моніторингу цін і тарифів на споживчому ринку", інспекція здійснює моніторинг цін на основні продовольчі товари, вивчає структуру та динаміку цін і тарифів, узагальнює дані. Ця інформація надається центральним та місцевим органам влади.
31 серпня відбулася нарада під головуванням першого заступника голови облдержадміністрації Наталі Чегодар за участю голів райдержадміністрацій та начальників районних управлінь економіки. Розглядалися проблемні питання щодо недопущення необґрунтованого підвищення цін на борошно та хліб.
Головам райдержадміністрацій запропоновано провести роботу з керівниками хлібопекарських підприємств щодо виробництва хліба масового вжитку за простою рецептурою, що дозволить знизити собівартість продукції на 8%. Спробувати укласти прямі договори з виробниками борошна, щоб виключити посередницькі структури з ланцюга борошно-хліб. Це призведе до економії собівартості борошна більш ніж на 12%.
Крім того, з метою забезпечення об'єктивності моніторингу цін на основні продовольчі товари наші співробітники провели семінар за участю начальників районних управлінь економіки. Ми дали роз'яснення та рекомендації щодо ретельнішого проведення моніторингу цін на основні продовольчі товари.
http://izvestiya.odessa.gov.ua/index.php?go=Newspaper&in=view&id=19683

ЗАКОННІСТЬ І ПРАВОПОРУШЕННЯ

НА ТЕРЕБОВЛЯНЩИНІ ЧИНОВНИК РДА ВИМАГАВ 300 ДОЛАРІВ ХАБАРА
Леся Долішна, "Нова Ера", 16.09.2010, Тернопільська обл.
Прокуратурою Теребовлянського району порушено кримінальну справу стосовно начальника одного з відділів районної державної адміністрації.

 15 вересня 2010 року прокуратурою Теребовлянського району порушено кримінальну справу стосовно начальника одного з відділів районної державної адміністрації за фактом вимагання та одержання хабара за ст.368 Кримінального кодексу України.
Дослідчою перевіркою встановлено, що 10 вересня 2010 року чиновник вимагав від підприємця-тернополянина 300 доларів США. За цю суму начальник відділу пообіцяв посприяти в оформленні документів на земельну ділянку для відкриття на ній пункту приймання металобрухту у районному центрі. 15 вересня 2010 року в приміщенні кафе у м. Теребовля державний службовець отримав від підприємця 300 доларів США та був затриманий правоохоронцями.
Прес-секретар прокурора області
http://novaera.te.ua/news.php?readmore=859

СКАНДАЛИ

НА "БУКОВЕЛІ" ЗГОРТАЮТЬ ПЛАНИ?
Василь Галичанин, "Галичина", 16.09.2010, Івано-Франківська обл.
БЮТ Івано-Франківщини протестує проти захоплення карпатських земель.

 Попри останні резонансні події навколо туристичного комплексу (ТК) "Буковель", про що "Галичина" писала у вівторковому випуску, наразі курорт і далі надаватиме послуги з активного відпочинку, а розпочате будівництво нових об'єктів на його території буде завершено. Але силові акції правоохоронців змушують ТзОВ "Скорзонера", яке є власником цієї перлини туризму в с. Поляниці Яремчанської міськради, переглянути стратегічні плани розвитку найпотужнішого в Україні гірськолижного курорту, що може поставити під загрозу можливість проведення в наших Карпатах Зимових Олімпійських ігор 2022 року, повідомила прес-служба цього підприємства.
За її ж інформацією, за десять років існування туркомплексу інвестори вклали в його розбудову два мільярди гривень. А до кінця 2010-го і протягом 2011-го планували вкласти ще 1,2 млрд., щоб побудувати нові готельні комплекси економ-класу загалом на тисячу номерів, гірськолижні траси довжиною 120 км тощо. Тепер же ці накреслення - під загрозою зриву. Більше того, в разі перегляду планів розвитку "Буковелю" Івано-Франківщина втратить потужного інвестора, а сільські ради Бистриці Надвірнянського району та Чорної Тиси Рахівського району Закарпатської області не зможуть реалізувати свої рішення про залучення "Скорзонери" до побудови на їхній території такого самого туристичного комплексу.
Нагадаємо, що минулого тижня слідчі Генпрокуратури, залучивши спецпідрозділи "Беркут" і "Сокіл", провели обшуки в адмінприміщеннях "Скорзонери", "Буковелю", головного управління земельних ресурсів в області та в нотаріальних конторах, затримали керівника представництва Держкомзему Юрія Добровольського. Правоохоронці вилучали документи про купівлю-продаж ще 2008 року земельних ділянок загальною площею 200 га на території Поляницької сільської ради через їхню нібито занижену вартість. Але, як наголошує названа прес-служба, "Скорзонера" купила ту землю на аукціоні відповідно до чинного законодавства і до розрахунків аукціонної вартості придбаних наділів не має стосунку.
Це ж підтвердив в інтерв'ю радіо Бі-Бі-Сі генеральний директор "Буковелю" Олександр Шевченко: "З того приводу до туркомплексу, як на мене, претензій бути не може. Ми жодним чином не відповідаємо за землевідведення, за експертизи й розподіли, бо ту землю сільрада продавала через аукціон". Він ще раз заявив, що не назвав би той "наїзд" рейдерською атакою. Але, додав, "на кожному етапі різні правоохоронні органи можуть собі щось придумати чи додумати. Особливо коли їхні представники приїжджають на "Буковель", катаються на лижах і думають: а непогано б, якби й я мав тут якусь земельну ділянку. Такі думки з'являються у представників багатьох правоохоронних органів - і УБОЗу, й ГПУ, так само СБУ.... Чи не кожен у нашій державі хоче відірвати шматок від того, що вже комусь належить".
"Не можу повірити, - вкотре заявив керівник "Буковелю", - що це відбувається на державному рівні. Я думаю, це все ж таки якась помилка і її буде виправлено, оскільки ми звернулись з відкритим листом до Президента - адже саме він оголосив Карпати і Буковель пріоритетом для Олімпійських ігор 2022 року. Тому вірю, що як державна машина почала цей процес, так само вона спроможна й зупинити його. Інакше якщо й далі в країні триватиме  безкінечний перерозподіл власності, то ми не дочекаємось жодних інвестицій з інших країн".
Принагідно О. Шевченко також підтвердив високу готовність "Буковелю" до проведення на його базі Зимових Олімпійських ігор: "Того, чого ми досягли за десять років, ще не має ні жодна країна пострадянського простору, ні такі держави, як Польща, Румунія. Якщо взяти гірськолижний спорт, то ми більше, ніж Сочі, і взагалі найкраще у Східній Європі готові до проведення Олімпіади".
Про невідповідність недавніх владних намірів щодо олімпійських ігор-2022 на "Буковелі" нинішній "першій рейдерській атаці на приватну власність компанії на прикарпатській землі" йдеться в оприлюдненій спільній заяві обласної організації партії "ВО "Батьківщина" та фракції "Блок Юлії Тимошенко" в обласній раді, яку підписали голова ОО партії "ВО "Батьківщина", народний депутат Дмитро Шлемко та керівник фракції БЮТ в обласній раді Юрій Романюк. Той випад є "справжнім обличчям правлячої верхівки країни, її окремих осіб", без яких не зроблять і кроку силові структури, сказано в ній. Головна їхня мета - за безцінь прибрати до рук ласий шматок добре розкрученої, і не лише в Україні, власності, залякати підприємців і держслужбовців регіону, всіх краян силовим тиском напередодні виборів до місцевих рад, занотовано в документі.
За словами авторів заяви, "гостра і безмежна жага безконтрольного захоплення та монополізації всієї влади в центрі і на місцях примушує "донецьких" звільняти неугодних та призначати своїх "кишенькових" чиновників у найбільш "хлібних", за їхньою звичкою, установах, зокрема в екологічному та земельному управліннях області, які мають задовольнити їхні апетити та бажання щодо раніше недосяжних для них гірсько-курортних земель та лісів Прикарпаття".
Обласна організація партії "ВО "Батьківщина" та депутатська фракція БЮТ в обласній раді висловили категоричний протест проти дій влади "щодо захоплення активів, приватної власності та земель на Івано-Франківщині, чого не спостерігалось на нашій землі 19 років української незалежності", і вимагають негайно звільнити з-під арешту Ю. Добровольського, припинити антизаконний тиск на бізнес і державні установи регіону, які працюють на інтереси громади, а не обслуговують можновладців.
http://www.galychyna.if.ua/index.php?id=single&no_cache=1&tx_ttnews[tt_news]=12232&tx_ttnews[backPid]=24

ЗБЕРЕЖЕННЯ ДОВКІЛЛЯ

"РАВНОДУШИЕ ЧРЕВАТО ЭКОЛОГИЧЕСКОЙ КАТАСТРОФОЙ..."
"Жизнь", 16.09.2010, Донецкая обл.
Катастрофическое положение на шахте, в общем-то, характерно для многих объектов подобного рода.

 Под председательством заместителя председателя Донецкого облсовета Игоря Коваля прошло совещание, посвященное критической ситуации на горловском предприятии "Шахта № 2-бис". Катастрофическое положение на шахте, в общем-то, характерно для многих объектов подобного рода.
Удивляет другое - полнейшее равнодушие к проблемам, которые грозят экологической бедой всем жителям области.
Но для начала приведем предысторию вопроса. И здесь обратимся к сюжету, который вышел еще 9 ноября 2002 года на телеканале "Интер".
"Чрезвычайная ситуация в Горловке. Коллектив местной шахты №2-бис собирается начать забастовку. Это предприятие было стратегическим объектом Советского Союза, здесь добывали киноварь - сырье для производства ртути. Затем шахту законсервировали. Теперь она работает как водокачка. Ее финансирование заложено в бюджете отдельной строкой. Но с конца 2001 года денег на зарплату и ремонтные работы шахта не получает. Регулярно отключают электричество, не хватает самоспасателей и респираторов, горят электрокабели, истерлись канаты подъемника.
Управление Госнадзорохрантруда уже неоднократно информировало правительство, что условия труда на шахте не отвечают элементарным требованиям техники безопасности.
В октябре здесь произошел подземный пожар. А при высокой температуре киноварь выделяет ртутные пары. В случае разрушения искусственного русла Северского Донца в этом районе ртуть может попасть в питьевую воду. К тому же могут оказаться затопленными несколько угольных шахт.
Юрий Хрюкин, директор шахты №2-бис: " Есть у нас заключения "Артемугля", "Дзержинскугля", что при затоплении около 3 тысяч человек потеряют рабочие места и добычу угля 1 млн. 300 тыс. т в год потеряет государство. Мы сделали расчеты, какие последствия, общие потери государства от затопления шахты - около миллиарда гривен". А шахте нужно всего полтора миллиона гривен в год".
Текст сюжета приведен не столько для того, чтобы очертить ситуацию, сколько для того, чтобы констатировать неутешительный факт: за 8 лет с момента показа его по ТВ на шахте ничего не изменилось! Ровным счетом ничего! Более того, этот сюжет можно и сейчас показать по телевидению. Тот же директор, те же проблемы, только еще более усугубившиеся. Тот же час "Х", когда будет разрушен участок канала и ртутные пары, возможно, попадут в питьевую воду. Имеется лишь два отличия: во-первых, этот час "Х" безнадежно близок, а во-вторых, для спасения шахты необходима сумма не в 1,5 млн., а в 10 раз больше, как минимум.
Но таких денег нет. Более того, нет даже финансирования в 7,75 млн.грн., которое запланировано в государственном бюджете. Половина из этих средств должна была прийти из Стабилизационного фонда. Однако никакие мольбы не могут заставить чиновников выделить данные средства. Поскольку их нет. Ничем не может помочь и Министерство промполитики.
За последнее время на предприятии произошли 3 аварии. Оборудование полностью вышло из строя, оно уже давно изношено. В нарушение всех нормативов шахта работает без резервного трансформатора. Долг шахты за электроэнергию с учетом штрафных санкций составляет 3,6 млн.грн. и выплатить эту сумму не представляется возможным. Сейчас электроэнергия поступает на шахту лишь на уровне экологической брони, при этом утвержденные лимиты такой брони также отсутствуют.
Комментарий Игоря Коваля:
- Наше общество зачастую погружено в какие-то повседневные заботы, и людей, конечно, можно понять. Подорожание хлеба, гречки, картошки - это важно, это вопрос номер один для многих. Я ни в коем случае не хочу умалять данных проблем, отмечу лишь, что власть зачастую на их фоне упускает гораздо более серьезные вещи. Давайте говорить правду: только в Донецкой области существуют ряд очагов вероятной техногенной катастрофы. Шахта №2-бис - один из таких очагов. Равнодушие к ее проблемам приведет к тому, что уже завтра, возможно, мы вынуждены будем остановить подачу воды на всю область в случае, если будет разрушен 6-километровый участок канала "Северский Донец - Донбасс". Государство не нашло 7,75 млн. грн., зато вынуждено будет искать миллиарды гривен на восстановительные работы. А 4 млн. наших граждан останутся без питьевой воды.
И тогда шахта №2-бис прогремит на всю Украину. И о ее существовании узнают все, вплоть до президента. Но нужно ли это?
Надежды на государственный бюджет, на средства Стабилизационного фонда на предприятии нет. Остается надежда на областной бюджет. Я лично буду ходатайствовать о перераспределении средств в бюджете и выделении денег на то, чтобы предотвратить грядущую катастрофу. Цена вопроса - 1,5 млн. грн., предназначенных на закупку резервного трансформатора. Есть вариант приобретения и б/ушного трансформатора, однако он хоть и обойдется дешевле, но вызовет закономерные вопросы у контролирующих органов. Вообще, с учетом количества согласований, отписок, процедур и т.д. у меня складывается впечатление, что наша бюрократическая система специально устроена так, чтобы все "запланированные" и "незапланированные" беды обязательно состоялись. Ведь выбывшая из строя техника не будет бессрочно ожидать, пока на нее обратят свои взоры доморощенные бюрократы.
http://lifedon.com.ua/nportal/news/4646

*                                 *                              *

Повнотекстовий огляд регіональної преси. До випуску ввійшли матеріали, які з’явилися на шпальтах та в інтернет-версіях обласних та міських газет України по 16 вересня 2010 року включно.
Зауваження та пропозиції можна надсилати за адресою:
nekrasova@rada.gov.ua
або телефоном:  /044/255-23-94,
Некрасовій Олені Станіславівні.

© Апарат Верховної Ради України
Інформаційне управління
Відділ інформаційно-бібліотечного забезпечення