Випуск 57, 27 серпня 2010 р. |
ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ
ВЛАДИМИР ЯЦУБА:
О ВАЖНОМ - БЕЗ ПОЛИТИКИ
Елена Манина,
"Крымская правда", 26.08.2010
Министр регионального развития и строительства Украины Владимир Яцуба
- о первых результатах работы отрасли при новой власти.
ЯНУКОВИЧ
ОБЕЩАЕТ ДИАЛОГ, ТИМОШЕНКО - ЗАБАСТОВКУ
Юрий
Данилов, "Донбасс", 25.08.10, Донецкая обл.
День Независимости Украины власть и оппозиция праздновали порознь,
но получилось у них очень похоже - грустно и смешно.
НА ДЕНЬ НЕЗАЛЕЖНОСТІ
ЯНУКОВИЧ ОРГАНІЗУВАВ "ОРДЕНОПАД"
Іван Фаріон,
"Високий замок", 24.08.2010, Львівська обл.
Україна відзначила 19-ту річницю незалежності. Цього разу урочистості
не мали такого великого розмаху, як у попередні роки.
НЕЗАВИСИМОСТЬ И ЧЕТЫРЕ
ПРЕЗИДЕНТА
Кирилл Сазонов, "Донбасс",
24.08.10, Донецкая обл.
С 1992-го мы празднуем независимость ежегодно. С различной степенью
накала и искренности.
СУМСКАЯ
ОППОЗИЦИЯ ОТПРАЗДНОВАЛА ДЕНЬ НЕЗАВИСИМОСТИ АЛЬТЕРНАТИВНО
Юлия
Карпенко, "Панорама", 25.08.2010, Сумская обл.
В Сумах около 300 представителей партий собрались, чтобы отметить главный
праздник страны независимо от официальных мероприятий.
СУДДІВ НА МИЛО?
Олександра Веснич, "Вечірні Черкаси",
25.08.2010
Як замість кращого підбору та виховання суддів їх роблять залежними
від влади.
МОРСКАЯ АЛЬТЕРНАТИВА
ГАЗОПРОВОДУ
Александр Мирошниченко,
"Южная правда", 26.08.2010, Николаевская обл.
Чтобы избавиться от монополии "Газпрома" и импортировать газ по экономически
обоснованной цене, Украине необходимы альтернативные пути газоснабжения.
КАК УМИРАЛА "ЮВЕЛИРКА"
Олег Суслов, "Вечерняя Одесса",
26.08.2010
В производственных помещениях одесского ювелирного завода - кладбищенская
тишина и аномальное спокойствие.
ОЛЕКСІЙ
ВАДАТУРСЬКИЙ:ВІТЧИЗНЯНІ АГРАРІЇ МОЖУТЬ КОМПЕНСУВАТИ ВТРАТИ ВАЛОВОГО ЗБОРУ
ОЗИМИХ…
Надія
Діденко, "Вечірня Полтава", 25.08.2010
за рахунок зростання ціни на світовому ринку.
ОЧЕРЕДНОЙ КРЕДИТ
"ЗАКОПАЮТ" В ДОНБАССЕ
Елена Бутенко, "Салон
Дона и Баса", 24.08.2010, Донецкая обл.
Следующий заем в $8 миллиардов может прийти в Украину с Востока.
УКРАЇНСЬКИЙ ДОВГОБУД
Василь Мороз, "Галичина", 25.08.2010,
Івано-Франківська обл.
На якому етапі будівництва Української держави перебуваємо нині?
У ЯНУКОВИЧА
Є ДВА СЦЕНАРІЇ КОНСТИТУЦІЙНИХ ЗМІН
"Rionews",
25.08.2010, Закарпатська обл.
«Якщо Партія регіонів на місцевих виборах підтвердить свій статус партії
влади, це може посилити шанси проведення конституційної реформи».
19 ЛЕТ ГРЕЗ О СВЕТЛОМ БУДУЩЕМ
Максим Газизов, "Салон
Дона и Баса", 24.08.2010, Донецкая обл.
К двадцатому году независимости украинцы должны ощутить себя нацией.
ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ
ЯНУКОВИЧ ВІДКРИВ МУЗЕЙ
ШЕВЧЕНКА
Катерина Лебєдєва, "Вечірні Черкаси", 25.08.2010
Влада вирішила подарувати українцям новий образ поета.
Уперше за 7 років від початку реставрації до будинку-музею Тараса
Шевченка потрапили звичайні відвідувачі. Напередодні Дня незалежності Президент
Віктор Янукович відкрив найбільш неоднозначну пам'ятку української культури.
Для нинішньої влади музей став способом продемонструвати свій основний
принцип роботи - діяти, а не говорити. А також своє уявлення про стиль
- лаконічний і жорсткий, без зайвих прикрас.
Будинок-музей Тараса Шевченка ризикує стати чи не найдорожчою пам'яткою
архітектури в українській культурі - тільки на 1 січня цього року за даними
облдерж-адміністрації на музей було витрачено майже 67 млн. грн. Загальна
ж вартість реконструкції музею оцінюється у 96 млн. грн.
Поки що ж музей є чи не найскандальнішою пам'яткою архітектури. У 2005-2010
роках прокуратура Черкаської області порушила 6 кримінальних справ проти
колишніх керівників Шевченківського національного заповідника в Каневі.
Зі встановлених Генпрокуратурою збитків державному музеєві поки що офіційно
фігурує тільки цифра у 2,6 млн. грн. Цього року музей уже коштував посад
колишньому губернаторові Олександрові Черевку і директорові закладу Мар'яну
Піняку - після першого візиту Віктора Януковича у якості Президента на
Черкащину.
Тільки з цього огляду музей є благодатним грунтом для того, щоб продемонструвати
"сильну президентську руку". Чим, власне, нова влада і скористалась - хай
і викликаючи обурення у хранителів музею, але будівлю таки завершили, закривши
у подальшому бездонну діру у державному й обласному бюджетах.
- Сім довгих років музей був вилучений із культурного і духовного життя
України й аж до березня цього року - ми з вами бачили це у Шевченкові дні...
Дивитися на це не можна було далі... Тоді я і прийняв саме тут, на
цьому місці, рішення про невідкладне завершення робіт і відкриття музею
саме до Дня незалежності України, - сказав Президент у своїй промові на
Чернечій горі.
- Коли 9 березня цього року ми приїхали на цілковиту руїну і Президент
сказав, що відкриє оновлений музей, я подумала: "Що ми скажемо 24 серпня?"
Але, коли ми за тиждень до відкриття побували тут із віце-прем'єром Борисом
Колєсніковим, я переконалась, наскільки президентське слово є твердим.
Це перша його майже завершена обіцянка, - говорить заступниця голови Адміністрації
Президента Ганна Герман.
За її словами, на черзі укріплення схилів Чернечої гори, благоустрій
тутешнього парку, готель, який був переданий меморіальному комплексові.
Нині небагата експозиція будинку-музею Тараса Шевченка незабаром може
поповнитися завдяки фондам російських музеїв. Зокрема, про передачу речей,
які належали поетові і які зараз перебувають у фондах російських музеїв,
уже вели переговори український та російський президенти у рамках відзначення
200-річчя із дня народження поета у 2014 році. Україна і Росія збираються
відзначити ювілей Кобзаря спільно. Цього ж року на проектування та
створення експозиції будинку-музею Шевченка уряд уже виділив 5,6 млн. грн.
Начальник управління культури та туризму облдержадміністрації Лідія
Нікітенко повідомила, що від цього дня музей буде відкритий і для відвідувачів.
І експозиція, яка нині створена у музеї, вся за рахунок власних фондів
музею. Після завершення Шевченківського музею - на реконструкцію очікують
Корсунь-Шевченківський заповідник та Чигиринський музей.
Суперечки довкола музею
Літературно-меморіальний музей на могилі Т. Шевченка на Чернечій горі
у Каневі було побудовано у 1934-1940 роках за проектом відомого українського
художника й архітектора Василя Григоровича Кричевського.
Зокрема, новій команді реставраторів, яку очолила архітектор Лариса
Скорик, закидали відмову від використання вітражів, розписів на стелі,
які були зроблені самим Кричевським.
Лариса Скорик стверджує, що сам архітектор будинку-музею Шевченка опинився
у тенетах забаганок і примх Сталіна та тодішніх вимог до архітектури. З
одного боку, будівля на догоду Сталіну мала нагадувати грецький храм, а
з іншого - бути "національною за змістом".
- Мені розповів його онук, що дід не знав, що йому скажуть завтра,
бо тут постійно були куратори від партії. І він робив безліч ескізів оздоблення,
- розповіла Лариса Скорик. - Ми повернули цій споруді характер меморіального
музею, характер її відповідності до самої архітектури. Ми хотіли зробити
музей, який відповідав би модерній постаті Шевченка. Коли онук Василя Кричевського
побував на реконструкції музею, то він сказав: "Ви знаєте, мій дід би зробив
би, певне, так само".
- Цей музей - одна з перших спроб говорити про Шевченка як про людину
модерну. Як про людину, яка любила Шопена, а не тільки українські народні
пісні, - говорить Ганна Герман. - Й увесь час його прив'язувати лише до
пластів народної творчості - це збіднювати Шевченка. Усі, хто хотів, щоб
українська культура сприймалась лише як селянська культура, щоб Шевченка
сприймали лише як старого діда у кожусі й кучмі, вбивав у голову людям
такий образ... Але Шевченко - це не тільки вишиванка, і ми повинні про
це знати. Ми сьогодні живемо в незалежній Україні, тому відкриваємо для
себе нового, сучасного та молодого Шевченка.
http://vechirka.ck.ua/novini/politika/yanu%c2%adko%c2%advich-vid%c2%adkriv-mu%c2%adzej-shev%c2%adchen%c2%adka/
ВЛАДИМИР ЯЦУБА:
О ВАЖНОМ - БЕЗ ПОЛИТИКИ
Елена Манина, "Крымская правда", 26.08.2010
Министр регионального развития и строительства Украины Владимир
Яцуба - о первых результатах работы отрасли при новой власти.
Так сложилось, что Министерство регионального развития и строительства
Украины, которое по направлению своей деятельности отвечает за ряд социально
важных инициатив, часто становится заложником политических манипуляций.
Ни политические партии, ни рядовые граждане не могут оставаться равнодушными
к таким вопросам, как, например, жилищное строительство или административно-территориальная
реформа. Но чем масштабнее проблема, тем больших усилий и ресурсов требует
её решение. Соответственно и действия власти подвергаются большей критике.
Насколько обоснованной она является и каковы первые результаты работы отрасли
при новой власти - первый вопрос профильному министру Владимиру Яцубе.
- Я не сторонник поверхностной критики, которая не содержит альтернативу.
Нельзя все неудачи экономического развития перекладывать на плечи отрасли,
которая является инвестиционно зависимой. Сегодня в строительстве в масштабах
Украины работает шестьдесят тысяч предприятий, на которых занято семьсот
тысяч человек. Невзирая на объективные и субъективные факторы, которые
имеют существенное влияние на развитие отрасли, сегодня в строительном
комплексе наблюдается постепенное оживление производственной активности.
В первом полугодии строительными предприятиями выполнены работы более чем
на четырнадцать миллиардов гривен. Снизились и темпы падения объёмов строительных
работ по сравнению с аналогичными периодами 2009 года: в январе-марте рост
составил 78,6%, в январе-июне - уже 80,7%.
Только за первый квартал объёмы введённого в эксплуатацию жилья превысили
четырнадцать процентов по сравнению с соответствующим периодом прошлого
года и составили полтора миллиона квадратных метров. Кроме того, в мае
заработная плата одного штатного работника в строительстве выросла на 21,1%
против соответствующего показателя прошлого года.
- Как удалось достичь таких показателей в период довольно острого инвестиционного
голода?
- Низкий уровень финансовых возможностей государства, территориальных
громад, субъектов предпринимательской деятельности и банковской сферы,
частных инвесторов действительно остаётся для нас проблемой. Тем не менее
строительные организации сохранили свой производственный и трудовой потенциал
для наращивания темпов освоения инвестиций в основной капитал и увеличения
объёмов выполняемых работ. Крайне важным является тот факт, что мы уже
имеем положительные изменения как следствие стабилизации политической ситуации
и активных действий президента Украины и правительства.
Несмотря на то, что капитальные вложения в строительство снизились
на двенадцать с половиной процентов, капиталовложения в строительство жилья,
напротив, выросли на 15,3%. Однако для обновления строительной отрасли
и выхода её на докризисные показатели необходимо обеспечить не только приток
инвестиций, но и возобновить спрос на рынке жилья, сформировать строительный
задел. В конце июня на пленарном заседании Верховного Совета Украины принят
в первом чтении Градостроительный кодекс Украины, который аккумулирует
в себе положения основных действующих законов Украины в сфере градостроения.
Он дополнен положениями, которые вносят существенные изменения в систему
законодательства относительно разрешительно-согласительных процедур. Урегулирован
и ряд других вопросов, направленных на создание благоприятных инвестиционных
условий.
- Расскажите об этом подробнее.
- Из перечня видов градостроительной документации исключено градостроительное
обоснование - документ, применение которого органами местного самоуправления
по собственному усмотрению привело к хаотической застройке населённых пунктов
без учёта общественного мнения. Уверен, что эта инициатива позволит решить
широкий круг проблемных вопросов, в том числе для частного сектора. А тот
в свою очередь получит единую и понятную упрощённую процедуру оформления
документации на строительство частных жилых домов и хозяйственных сооружений,
благодаря внедрению строительных паспортов застройки земельных участков.
Акцентировано внимание и на генеральных планах населённых пунктов как
основном документе по развитию их территорий. При этом министерством использован
зарубежный опыт: мы предложили внедрить дифференцированный подход к согласительной
планировочной документации. Его цель - контроль со стороны государства
над содержанием и качеством воплощения в жизнь генеральных планов.
- Одним из наиболее важных направлений деятельности министерства заявлено
разворачивание строительства доступного жилья. Что сделано в этом направлении?
- Сегодня законодательно определено, что доступное жильё - это недорогое
по ценовым параметрам жильё, которое строится при поддержке государства.
Она может предоставляться гражданам в виде льготного ипотечного жилищного
кредита, компенсации тридцати процентов стоимости жилья. Для этого в стабилизационном
фонде госбюджета предусмотрено триста девяносто миллионов гривен для компенсации
тридцати процентов стоимости жилья. Благодаря этому в жилищное строительство
можно дополнительно привлечь более девятисот миллионов гривен средств населения
и приобрести более трёх тысяч квартир общей площадью около 203,1 тысячи
квадратных метров.
- Как при этом планируете решить земельный вопрос?
- С этой целью может быть использован опыт наших российских коллег,
с которым специалисты министерства ознакомились во время рабочей поездки
в Белгородскую область. Развитие массового жилищного строительства там
осуществляется за счёт стабильной реализации четырёх основных задач: выделение
земельных участков застройщикам на льготных условиях; инженерное обеспечение
микрорайонов массовой индивидуальной застройки; обеспечение автомобильными
дорогами новых микрорайонов, финансово-кредитная поддержка застройщиков.
Такое направление является перспективным и на Украине. При этом строительство
инженерных сетей и дорог нужно осуществлять за счёт государственных средств,
а строительство объектов социально-бытового назначения - за счёт инвесторов,
которые будут возводить многоэтажное жильё.
Кроме того, при подготовке проекта Налогового кодекса министерство
выступило с важной инициативой освобождения от налога на добавленную стоимость
работ при возведении жилья. По нашим подсчётам, исходя из прогнозного объёма
введения жилья в 2010 году при условии освобождения от этого налога, стоимость
строительства одного квадратного метра жилья может уменьшиться приблизительно
на пять с половиной процентов.
- Работает ли господдержка обеспечения жильём тех, кто не в состоянии
сделать это самостоятельно?
- В этом году министерство занимается приобретением жилья для инвалидов
Отечественной войны первой группы, которые продолжительное время состоят
на квартирном учёте. Должны приобрести более шестисот пятидесяти квартир
в 127 населённых пунктах Украины. Сегодня мы также разрабатываем и утверждаем
техническое обоснование для определения стоимости жилья по госпрограммам
обеспечения жильём отдельных категорий граждан.
- И всё же разрешительная система, действующая в отрасли, остаётся
слишком сложной.
- Министерство настойчиво работает в направлении упрощения разрешительных
процедур, понимая, что такие шаги обеспечат благоприятные условия для развития
бизнеса и будут способствовать преодолению последствий мирового финансового
кризиса в строительной отрасли. Предусматривается также отменить нормы
обязательной подачи проектной декларации для получения разрешения на выполнение
строительных работ. Уверен, существуют все основания для сокращения сегмента
объектов, для строительства которых необходима разработка градостроительных
условий и ограничений застройки земельного участка.
- Выступило ли ваше министерство с законодательными инициативами, регулирующими
проектирование и строительство спортивных объектов и объектов социальной
и транспортной инфраструктуры к "Евро-2012"?
- Отечественная нормативная база проектирования спортивных и физкультурно-оздоровительных
сооружений, в частности футбольных стадионов, приведена в соответствие
с международными требованиями. Для этого Минрегионстрой ещё в 2008 году
принял соответствующие государственные строительные нормы. Кроме того,
в 2010 году начали действовать новые государственные строительные нормы
по проектированию предприятий торговли и общественного питания. Таким образом,
мы уже сегодня можем говорить о существенном прямом и непосредственном
эффекте от проведения чемпионата на Украине.
- Насколько эффективно, на ваш взгляд, расходуются средства, поступающие
в отрасль?
- Часто местные органы исполнительной власти не придерживаются законодательно
определённой процедуры подготовки соответствующих обоснований для выделения
средств из резервного фонда госбюджета при подаче обращений в правительство.
Эта ситуация ухудшается ещё и тем, что подготовку обоснований осуществляют
подразделения, которые не занимаются вопросами строительства и не имеют
специалистов соответствующих квалификаций. В течение первого полугодия
Минрегионстрой выявил ряд необоснованно завышеных показателей, что дало
возможность предотвратить нецелевое использование более двухсот миллионов
гривен.
- Жители страны часто пеняют строителям, что те, гонясь за прибылью,
игнорируют экологическую и историко-архитектурную составляющие. Занимается
ли ваше ведомство и этой проблемой?
- Важным направлением нашей работы являются сохранение традиционного
характера окружающей среды и осуществление комплекса мер, касающихся сохранения
памятников архитектуры и градостроения. На госучёте в стране состоит более
шестнадцати тысяч памятников архитектуры, градостроения, садово-паркового
искусства, из них три с половиной тысячи - национального значения. Более
четырёхсот населённых пунктов имеют статус исторических населённых мест
Украины.
Но для застройки исторических центров Украины характерно физическое
старение. От пятидесяти до семидесяти процентов памятников архитектуры
пребывают в неудовлетворительном, а десять процентов - в аварийном состоянии.
В то же время существует ряд факторов, которые замедляют процесс сохранения
архитектурно-градостроительного наследия. Главные из них - финансовая несостоятельность
собственников памятников, недофинансирование из госбюджета, недостаточный
объём средств из местных бюджетов и почти полное отсутствие негосударственных
инвестиций. Для предотвращения неотвратимого процесса разрушения памятников
архитектуры национального значения минимальный уровень финансирования в
следующем году должен быть не менее ста пятидесяти миллионов гривен.
- Ещё одна весьма болезненная тема - самовольная застройка.
- Государственная архитектурно-строительная инспекция сделала реальные
шаги в наведении порядка в вопросах самовольного строительства. Первым
и очень важным шагом в этом направлении стало принятие правительством соответствующего
решения, которым утверждён временный порядок принятия в эксплуатацию законченных
строительством частных жилых домов усадебного типа, дачных и садовых домиков
с хозяйственными постройками и строениями, сооружённых без разрешения на
выполнение строительных работ. Это позволило большому количеству граждан
оформить права собственности на них. В течение первого квартала принято
в эксплуатацию почти восемь тысяч частных жилых домов усадебного типа.
Не так давно Госархстройинспекция разработала единую систему регистрации
разрешений на выполнение подготовительных и строительных работ. Одновременно
Минрегионстрой постоянно проводит работу по усовершенствованию этой отрасли
законодательства, в том числе по вопросам осуществления государственного
архитектурно-строительного контроля.
- Как быстро, по-вашему, эти новшества могут дать долгосрочный эффект?
- В строительном деле ничего не достигается легко и без серьёзных вложений.
Поэтому на быстрый эффект рассчитывать не приходится. Но сегодня у нас
есть все основания для того, чтобы уверенно смотреть в будущее. С начала
года сделано немало, благодаря чему мы получили определённую стабилизацию
в отрасли. Впрочем, эта стабильность - скорее поощрение к труду, нежели
достижения.
Строительство на Украине движется по пути глобальных перемен и революционных
преобразований на научно-техническом уровне. Украина должна использовать
эти возможности для реализации своих стратегических интересов и решения
наболевших вопросов социального, административного, научного и кадрового
характера.
http://www.kp.crimea.ua/newspaper_details.php?newspaper_id=3168
ЯНУКОВИЧ
ОБЕЩАЕТ ДИАЛОГ, ТИМОШЕНКО - ЗАБАСТОВКУ
Юрий Данилов, "Донбасс", 25.08.10, Донецкая обл.
День Независимости Украины власть и оппозиция праздновали порознь,
но получилось у них очень похоже - грустно и смешно.
Наверное, потому, что первая всё сильнее отрывается от реальности,
а вторая ходит по кругу, реанимируя старые схемы и лозунги.
Президент бодро выступал на Майдане. "Особенностью сегодняшнего времени,
когда мы переходим уже в 20-й год независимости, является то, что власть
делает всё для обретения Украиной экономической независимости, ибо настоящая
независимость основывается именно на этом фундаменте", - отметил, не выходя
из роли сильного хозяйственника, Виктор Янукович.
На фоне нашей патологической зависимости от цен на газ, спроса за границей
на наш металл и тяги к кредитам (Украина вышла на второе место по размеру
долга перед МВФ) заявление смотрелось несколько странно.
Возможно, всё прояснится, когда президент объяснит суть реформ не только
зависящим от него чиновникам, которые в случае несогласия с тем или иным
постулатом могут запросто лишиться поста. "В течение следующих нескольких
недель я начну широкий диалог с народом Украины, чтобы помочь людям понять
цель нашей работы и какие преимущества принесут наши реформы каждому",
- пообещал Янукович, намеревающийся в ближайшее время посетить все регионы,
"чтобы объяснять и, безусловно, слушать".
Лидер БЮТ Юлия Тимошенко вышла из отпуска - да сразу на митинг. У памятника
Шевченко она рассказывала о падении рейтинга Януковича (умалчивая, что
рейтинг БЮТ тоже не растет), призывала разработать новый проект Конституции
и создать мощную и единую общенациональную газету. Естественно, независимую.
Интересно, от кого? А на 7 сентября, когда начинает работу парламент, назначила
всеукраинскую забастовку. В общем, ничего нового - присущий Юлии Владимировне
деструктивный стиль во всей красе. Который всей душой поддерживает писатель
Дмитрий Павлычко, призывающий, в частности, "готовиться к Майдану, так
как у нас нет другого выхода", и "показать свою силу".
http://donbass.ua/news/politics/2010/08/25/janukovich-obeschaet-dialog-timoshenko-zabastovku.html
НА ДЕНЬ НЕЗАЛЕЖНОСТІ
ЯНУКОВИЧ ОРГАНІЗУВАВ "ОРДЕНОПАД"
Іван Фаріон, "Високий замок", 24.08.2010, Львівська обл.
Україна відзначила 19-ту річницю незалежності. Цього разу урочистості
не мали такого великого розмаху, як у попередні роки.
Зокрема, у Києві не було військового параду. Зате був "парад орденів",
пафосні промови-рапорти представників нинішньої влади…
У першому своєму нагородному указі до Дня Незалежності Віктор Янукович
сповна віддячив соратникам. Ордена Ярослава Мудрого п'ятого ступеня удостоєно
найбагатшу людину України - нардепа, футбольного магната Рината Ахметова,
голову фракції Партії регіонів у парламенті Олександра Єфремова, ще одного
члена коаліції - "литвинівця" Ігоря Шарова. З представників парламенту
високими державними відзнаками нагороджено також "нунсівця" Володимира
Стретовича (останнім часом "нерівно дихає" до провладної більшості), членів
Блоку Литвина Ігоря Зарубінського, Миколу Деркача, комуністів Валерія Бевза,
Сергія Храпова, "регіоналів" Івана Попеску, Ігоря Прасолова, "бютівця"
Валентина Зубова (голосував за харківський пакт Януковича-Медведєва).
Віктор Янукович не забув і про інших парламентських "тушок". Звання
"заслужений юрист України" отримали колишні "народносамооборонці" Олег
Новіков та Віктор Шемчук, які також увійшли до коаліції.
Іменинниками почувалися й артисти, які їздили співати у виборчих турах
за Януковича. Тетяні Нєдєльській, дружині регіонального депутата-акордеоніста
Яна Табачника, присвоєно звання народної артистки. А Ігор Ліхута, чоловік
Таїсії Повалій, став заслуженим діячем мистецтв України.
Найбільший резонанс викликало нагородження орденом Ярослава Мудрого
IV ступеня керівника Одеської єпархії УПЦ Московського патріархату, митрополита
Одеського та Ізмаїльського Агафангела (депутат Одеської облради від Партії
регіонів). Його знають як різкого противника автокефалії Української православної
церкви. З благословення Агафангела на півдні України діє багато політико-релігійних
організацій, які агітують за єдність "братських народів" у межах "святої
Русі". Агафангел освячував в Одесі пам'ятник імператриці Катерині Другій.
Недавно він написав відкритого листа Віктору Януковичу, в якому закликав
перенести Інститут Сухопутних військ із "греко-католицького" Львова до
"православної Одеси", бо, мовляв, у Західній Україні на майбутніх захисників
Вітчизни чинять "не той" вплив…
З нагоди Дня Незалежності до співвітчизників звернувся Віктор Янукович.
Сказав, що разом зі своєю командою робить усе, щоб Україна домоглася економічної
незалежності. Запевнив, що вдосконалить Конституцію, яка передбачала б
стабільну політичну систему. У ній, на думку Януковича, має бути сильний
президент з важелями координації і контролю, сильна коаліція і впливова
опозиція. Президент запевнив, що здійснить судову реформу, яка допоможе
шукати правду, полегшить життя малому і середньому бізнесу, іноземним інвесторам,
а також встановить високі соціальні стандарти. Зокрема пообіцяв українцям
такі ж пенсії, які отримують громадяни Європейського Союзу.
Після того, як президент закінчив виступ, група людей, які називають
себе членами "Коаліції учасників Помаранчевої революції", стали вигукувати
"Ганьба!". Але їх тут же "згребли" представники СБУ, "люди у цивільному"
здерли прапор, який намагалися розгорнути протестанти…
У день свята нагадала про себе і опозиція. Лідер БЮТ Юлія Тимошенко
взяла участь у молитві за Україну у Володимирському кафедральному соборі
за участю глави УПЦ КП Філарета. По обіді Тимошенко виступила у сквері
перед університетом ім. Т. Шевченка, де жорстко розкритикувала дії нинішньої
влади, які ведуть до втрати незалежності, оприлюднила план "боротьби за
Україну".
Більшість киян і гостей столиці День незалежності відзначали далеко
від трибун. Їх приваблювали вітрильна регата, акція Олега Скрипки "Ріка
вишиванок", конкурси для дітей, виставки квітів, виступи на відкритих майданчиках
духових оркестрів, концерти відомих солістів, каскадерів у козацьких строях,
20-залповий феєрверк. Великий інтерес викликала виставка дев'яти дідухів
із житнього колосся, у центрі якої був дідух-велетень висотою 7 метрів
50 сантиметрів…
http://www.wz.lviv.ua/pages.php?atid=85521
НЕЗАВИСИМОСТЬ И ЧЕТЫРЕ
ПРЕЗИДЕНТА
Кирилл Сазонов, "Донбасс", 24.08.10, Донецкая обл.
С 1992-го мы празднуем независимость ежегодно. С различной степенью
накала и искренности.
К решению провозгласить независимость 24 августа 1991 года украинскую
верхушку подтолкнул путч в Москве. А в июне 1992-го наш парламент принял
решение о том, что этот день получает статус государственного праздника.
С тех пор мы празднуем независимость ежегодно. С различной степенью накала
и искренности. Некоторые политики до сих пор считают, что 24 августа стал
самым важным днем в истории, другие убеждают, что в составе обновленного
Союза нам бы было лучше. А скептики акцентируют внимание на упущенных возможностях.
За эти 19 лет Украиной успели "порулить" четыре президента. Их усилия
дали определенный результат. Страну признали в мире, у нас своя валюта
и прочие атрибуты. Однако приходится признать, что "синдром младшего брата"
оказался трудноизлечимой болезнью для украинской элиты. Попытки понравиться
Евросоюзу, Америке или России для нас - нормальное состояние. А тут еще
наше государство вышло на второе место по размерам долга перед МВФ. Так
что говорить о полноценной независимости, имея большие долги
- очень наивно.
Конечно, по уровню демократичности и свободы слова мы, несмотря на
все проблемы, далеко опередили большинство наших вчерашних "республик-сестер".
Сумели встать на ноги без серьезных внутренних конфликтов. Но и упустили
многое.
За девятнадцать лет ни один президент так и не решился на серьезные
радикальные реформы. Разрыв между богатыми и бедными невероятно велик,
по уровню свободы предпринимательства и коррупции Украина занимает худшие
строчки в мировых рейтингах. Хочется верить, что это болезни роста, а не
результат неверно выбранного курса. Независимость для власти - не абстрактная
ценность, а ответственность за жизнь соотечественников. Особенно важно
задуматься об этом в канун местных выборов.
http://donbass.ua/news/politics/2010/08/24/nezavisimost-i-chetyre-prezidenta.html
РЕГІОНАЛЬНА ВЛАДА
ОЛЕКСАНДР
УДОВІЧЕНКО: ПРО ЗАРПЛАТИ ЧИНОВНИКІВ, ПОДОРОЖЧАННЯ ГАЗУ, ТАРИФИ Й ПОДАРУНОК
ВІД ПРЕЗИДЕНТА
Надія Діденко, "Вечірня Полтава", 25.08.2010
Голова Полтавської облдержадміністрації - про актуальні проблеми
та підсумки того, як область прожила ці півроку.
Напередодні святкування 19-ї річниці Незалежності України голова
Полтавської облдержадміністрації Олександр Удовіченко дав прес-конференцію
в інформагенції "Новини Полтавщини". Губернатор вирішив поговорити про
актуальні проблеми та підвести підсумки того, як область прожила ці півроку.
Прес-конференцію Олександр Васильович розпочав з відповіді на найрейтинговіше
запитання користувачів Інтернету. Як виявилося, полтавців більше за все
цікавило не подорожчання газу, субсидії чи майбутнє підвищення тарифів
за комунальні послуги, а те, скільки заробляє Олександр Удовіченко на посаді
керманича області.
- Зарплата голови обласної адміністрації - 9 тисяч гривень "на фініші",
- відповів Олександр Васильович. - А без відрахувань, так би мовити "брудними",
зарплата становить майже 10 тисяч гривень. Заступники отримують від 5300
до 7 тисяч гривень. Наприклад, Валерій Пархоменко серед заступників отримує
найменшу зарплату, оскільки не має стажу державної служби, а найбільше
- перший заступник голови облдержадміністрації Володимир Онищенко - 7125
гривень, адже має чималий стаж роботи.
За словами Олександра Удовіченка, начальник Головного управління адміністрації
отримує 3200 гривень, начальник відділу - 2 тисячі, а спеціалісти - 1700
-1800 гривень зарплати. Востаннє їм підвищували її ще на початку 2008 року.
Промисловість нарощує обсяги, а аграрії втрачають прибутки через аномальну
погоду
- Ми маємо непогані результати за півріччя, - зауважив Олександр Удовіченко,
перейшовши до аналізу економічного стану області. - Учергове наголошу -
усе це завдяки роботі наших попередників. Ми намагалися займатися соціальними
проблемами, які є найболючішими для мешканців області. Так, з початку року
зарплата в області зросла на 12%. Це мало, проте показник доволі солідний
на фоні України, де зарплата зросла лише на 8,6%.
Вдалося також зменшити й борги із зарплати. За словами Олександра Удовіченка,
у березні, на момент призначення нової адміністрації, Полтавщина мала 48
мільйонів таких боргів. На кінець липня залишилися 31,6 мільйона. Причому,
понад 12 з них - це "вклад" підприємств-банкрутів. Йдеться про підприємство
"Полтаванафтогазгеологія", завод "Знамено", Лохвицький і Карлівський спиртзаводи.
Губернатор вважає стан цих підприємств державною проблемою. А тому влада
області намагається "достукатися" до Кабміну, профільних міністерств
та Фонду держмайна, аби якось її вирішити. Так, що стосується заводу
"Знамено", то на продаж виставили цілісний майновий комплекс підприємства
і запросили за нього 140 мільйонів гривень.
- Зрозуміло, що таку ціну за нього ніхто не дасть ні на Полтавщині,
ні в Україні, - коментує Олександр Удовіченко. - Ми пропонуємо роздробити
цей комплекс і таким чином вирішити питання.
Незважаючи на кризу, промислове виробництво в області за останні 6
місяців зросло на 23% - Полтавщина третя в Україні за цим показником. А
от сільське господарство цього року втрачає прибутки через аномальні погодні
умови. Спочатку через зимову негоду аграрії втратили на озимих, зібравши
уполовину менше ранніх зернових, ніж торік. Не радує й ситуація з пізніми
культурами: через спеку зерно кукурудзи не наливається. Підприємства,
котрі вже почали збирати кукурудзу, фіксують урожайність на рівні 50 центнерів
з гектару, хоча планували взяти 100.
- Росія практично заборонила експорт зерна, до 40% зменшила прогноз
на цьогорічний урожай, - говорить губернатор Полтавщини. - В Україні також
є області, котрі взагалі втратили ранні зернові - наприклад, Харківська.
Щоб забезпечити продовольчу безпеку власного регіону, ми створюємо запас
продовольчого зерна. Він дозволить не підвищувати ціни на соціальні сорти
хліба. 87% із запланованих 60 тисяч тонн продовольчого зерна уже законтрактовано
агропідприємствами та зернотрейдерами, котрі підписали меморандум про співпрацю
з обласною владою.
Тарифи на тепло та гарячу воду зростуть не раніше Нового року?
Не обминув Олександр Удовіченко й питання про підвищення ціни на газ,
за яке нині критикують діючу владу. За його словами, рано чи пізно це мав
хтось зробити. За останні 5 років ціна на газ для населення в середньому
зросла в 2,8 раза, а затрати газовидобувних підприємств - майже уп'ятеро.
Борючись за прихильність виборців, попередня влада стримувала зростання
цін на блакитне паливо для населення. У результаті газодобувні підприємства
змушені були віддавати газ державі у кращому випадку за собівартістю. Через
нестачу коштів підприємства нафтогазової галузі відчутно скоротили видобуток.
Ще два-три роки такої політики - і держава просто втратила б цю галузь.
Природно, що з підвищенням вартості газу зростуть і комунальні послуги.
За словами Олександра Удовіченка, цю процедуру стосовно "Полтаватеплоенерго"
вже розпочато. Підприємство мало надати економічно обґрунтовані пропозиції
на розгляд інспекції з контролю за цінами, які далі направлять до НКРЕ
(національної комісії регулювання електроенергетики).
- Думаю, що тарифи на послуги теплоенерго зростуть не раніше Нового
року, - прокоментував Олександр Васильович. - Адже ще ніхто не відміняв
процедуру затвердження тарифів. Слід зважати й на те, що депутати міських
рад не люблять приймати непопулярні рішення. Наприклад, у Полтаві завжди
існували проблеми щодо затвердження тарифів на послуги теплоенерго.
А в Кременчуці такої проблеми не існує. Там міськвиконком збирається й
приймає рішення. А ми по три-чотири місяці ходимо, обмірковуємо це рішення…
Проте тарифи, за умови підняття вартості складових, слід оперативно
коригувати, інакше житлово-комунальне господарство просто збанкрутує.
У питанні енергопостачання є в області й ще одна проблема. Як повідомив
губернатор, "Полтаватеплоенерго" переплатило за газ 8 мільйонів гривень
по бюджетних установах. Водночас, населення заборгувало майже таку
ж суму. А в ДК "Газ України" область змушують зробити взаємозалік, щоб
покрити борг. Справа в тому, що провівши взаємозалік, область не отримає
від держави відшкодування за невідповідність у тарифах. Тому полтавці ведуть
переговори, аби не проводити взаємозалік і таки отримати відшкодування.
Гроші планують витратити на модернізацію тепломереж, закупівлю обладнання
- тобто на те, на чому завжди доводилося економити, аби добросовісно розплатитися
з постачальниками газу. "Є області, котрі заборгували енергогенеруючій
компанії по 100 і більше мільйонів через різницю у тарифі, - говорить губернатор.
- Держава робить заліки, компенсує регіонам кошти. Тому бути добросовісними
платниками, як ми, в цій ситуації буває доволі збитково".
На ярмарку губернатор лобіював інтереси вагонобудівників
Не втрималися журналісти й від того, аби не поцікавитися, який подарунок
Олександр Удовіченко отримав від Президента Віктора Януковича на День народження.
Адже припав той на 18 серпня - день відкриття Сорочинського ярмарку. Не
міг же Глава Держави, відвідуючи знамените торжище, залишити його господаря
без подарунка в такий знаменний день.
- Ніхто не підганяв дату відкриття ярмарку на 18 серпня - так склалося,
- зауважив Олександр Васильович. - Звісно, я запросив Президента
на обід. Частувати гостей на самому ярмарку неможливо, бо є певна процедура
прийому перших осіб, протокол і вимоги служби безпеки. Так що борщу на
самому ярмарку не насипали - посиділи цивільно, в іншому місці. Президент
привітав і подарував ікону Миколи Чудотворця.
Щоправда, під шумок, губернатор Полтавщини встиг пролобіювати й інтереси
одного із флагманів промисловості - Крюківського вагонзаводу.
- Що стосується вантажних вагонів, проблем у підприємства немає
- портфель замовлень заповнено майже повністю, - пояснив Олександр
Удовіченко. - А от на пасажирські вагони немає жодного замовлення
з боку Укрзалізниці та Міністерства промислової політики. Це питання й
обговорювали з Президентом на Сорочинському ярмарку. Тим паче, що кілька
потягів виробництва Крюківського вагонзаводу успішно експлуатуються в Україні.
Президент поставив профільному міністру завдання вирішити цю проблему.
Отже, розраховуватимемо на допомогу держави.
http://www.vechirka.pl.ua/articles/2010/8/25/17904824/
ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ ТА БЛОКИ
ПАРТІЙНИЙ ВУЗОЛ
Володимир Марчук, "Волинь", 26.08.2010
Далеко не всі місцеві партійні осередки зможуть взяти повноцінну
участь у виборах.
Вже за два місяці в Україні відбудуться довгоочікувані місцеві
вибори. І одночасно раптові, - як перший сніг для луцьких комунальників.
Відтермінування дати місцевих виборів на невизначений час, а потім рішення
коаліції провести їх цьогоріч та ще й за новими правилами, повністю дезорієнтували
партійні структури регіону. Як розповів автору цих рядків штабний функціонер
місцевого осередку всеукраїнської партії, після скасування запланованих
на травень виборів усі партійні структури впали в сплячку. Більшість -
втомлені справді виснажливими президентськими перегонами, зробили це з
великим задоволенням. Хоча вже розгортали роботу: готували бюджети, визначалися
з напрямками агітації.
Звістка про вибори 31 жовтня стала неприємною несподіванкою. Навіть...
для провладних партій. А тут ще й новий закон, який перевернув плани політиків
з ніг на голову. Ще з кандидатами в мери Луцька та великих міст області
партії якось розібралися. Та коли справа дійшла до рад... Як пожартував
усе той же знайомий партійний функціонер: "Залишається сподіватися, що
"спонсори" депутатських місць не помітять, що їх місце продали ще трьом
колегам". А все через запровадження змішаної системи виборів. Тобто, через
партійні списки в обласні та міські ради потраплять наполовину менше людей.
А відтак, зменшується можливість для "великих" та "провладних" партій напаковувати
виборчі списки зацікавленими бізнесменами.
Куди йдемо?
Усім зрозуміло, що найбільш радикальні норми нового закону про місцеві
вибори були спрямовані проти БЮТ. Заборона на участь у виборах партійних
блоків, змусить партії Юлії Тимошенко йти на вибори самостійно. Та, як
виявилося, реально в місцевих виборах, принаймні на Волині, готові взяти
участь дві організації. Звісно "Батьківщина", яку очолюють не бідні і достатньо
впливові в регіоні люди. А ще "Реформи і Порядок". Місцева організація
цієї партії зуміла зберегти в "живому" стані обласний, міські і навіть
більшість районних осередків. Тож готові висунути до рад усіх рівнів доволі
пристойний список кандидатів. "Батьківщина" та ПРП вже помітно активізувалися,
тож ясно, що на електорат Юлії Тимошенко в області претендуватимуть саме
ці частини Блоку Юлії Тимошенко. Звісно, провідну скрипку гратиме "Батьківщина",
але й ПРП має непогані шанси здобути прихильність виборців.
Якщо вже говорити про зруйновані рішенням коаліції партійні блоки,
то в найбільш незавидне становище потрапили партії, які формально входили
до НУНСу. Насправді, Блоку "Наша Україна- Народна самооборона" вже й не
існувало. Як і пішли в історію, разом з Віктором Ющенком, відсотки електоральної
підтримки тієї ж "Самооборони", "Нашої України", "Руху" та УНП. Але в партійних
лавах цих організацій залишилося немало впливових політиків. Особистий
рейтинг яких, як у випадку з екс-губернатором Миколою Романюком, значно
перевищує рейтинг самих партій. Усі кандидати - чи в мери, чи то в ради
- формально мають висуватися від партій. І їм доведеться змиритися з тим,
що малопопулярна партія знизить рівень особистої підтримки людей. Ще один
приклад - Володимир Бондар. Очолюваний ним в області "Єдиний центр", тримається
на електоральному плаву лише завдяки його особистій харизмі та запасі популярності
часів губернаторства.
А от у "Свободи" дзеркально протилежна ситуація. Потенційно цю партію
готові підтримати до 7 відсотків виборців. Що більш ніж достатньо для проходження
в ради усіх рівнів. Та, на жаль, для усієї тягнибоківської партії місцеві
"свободівці" навряд чи зможуть запропонувати яскравих кандидатів.
Та найцікавіший вибір шляхів чекатиме на, так звані, провладні партії
краю. З одного боку, після залучення Бориса Климчука на посаду губернатора,
навіть малорейтингова в нас Партія регіонів значно збільшує свої шанси.
Але й самому Борису Петровичу доведеться посушити голову над тим, в які
партійні списки поставити своїх "зірок". А їх, як відомо, немало. Думається,
волинський губернатор як завжди мудро і навіть творчо підійде до цієї справи.
І "люди Климчука" неминуче засвітяться одразу в 4-5 партійних списках.
Від, зрозуміло ж, Партії регіонів і до... "Нашої України"!?
...Що скажемо?
У більшості осередків партій на Волині панує розгубленість не тільки
через нові правила виборів, а й через потребу швидко та якісно змінити
ідеологію. Раніше носіями ідеології були лідери блоку партій. Тепер кожному
осередку доведеться згадати, як саме працювати з людьми, аби ті проголосували,
а не кивати, як раніше, на причетність до відомих українських політиків.
Знову ж таки "Батьківщина" може спати спокійно, бо прямо асоціюється
з Юлією Тимошенко. Непогано почувається у цьому контексті і ПРП. Бо усі
найяскравіші спікери тієї ж Тимошенко (Сергій Соболєв, Володимир Філенко,
Володимир Бондаренко) якраз і очолюють провід партії "Реформи і Порядок".
А в нашому регіоні, який попри все демонструє чи не найвищий рівень пітримки
Юлії Тимошенко, це дуже вагомий фактор.
А от колишні "проющенківські" партії: "Наша Україна", НРУ, УНР, зрештою
"Єдиний центр" зіткнулися з кризою ідеологій. Часу на те, аби змінити переконання
розчарованих у них виборців, залишилося надто мало.
Якраз отут непогані перспективи в так званих правлячих партій. Але
тільки перспективи. Бо на фоні погіршення соціальних показників (збільшення
комунальних платежів, повільний ріст пенсій, заборгованість по зарплатах)
та посилення податкового тиску на підприємців, буде важко агітувати за
регіоналів чи "литвинівців". І знову ж таки доведеться розраховувати виключно
на політичний талант Бориса Климчука.
Найлегше "Свободі". Національно-патріотична риторика і тут стане у
пригоді. Та, як відомо, радикальних патріотів на Волині стає усе менше...
А що отримаємо?
Очевидно, що найбільшу кількість голосів отримає "Батьківщина". Якщо
правильно спозиціонує себе волинський осередок партій "Реформи і Порядок",
- теж отримають непоганий результат. Знову ж таки завдяки зусиллям та харизмі
нинішнього губернатора -результат покажуть "регіонали". І звісно ж, якщо
вдасться реформувати партійну структуру місцевому "Фронту змін" та "Сильній
Укораїні" Тигіпка, і ці осередки отримають пристойний загін депутатських
"штиків".
Та, звісно ж, курчат восени рахують. І тільки самі волиняни визначать,
наскільки правдиві прогнози аналітиків.
http://www.volyn.com.ua/?rub=4&article=0&arch=1126
СУМСКАЯ
ОППОЗИЦИЯ ОТПРАЗДНОВАЛА ДЕНЬ НЕЗАВИСИМОСТИ АЛЬТЕРНАТИВНО
Юлия Карпенко, "Панорама", 25.08.2010, Сумская обл.
В Сумах около 300 представителей партий собрались, чтобы отметить
главный праздник страны независимо от официальных мероприятий.
В День Независимости, 24 августа, около 300 представителей партий
"За Україну!", "Батьківщина", ВО "Свобода", "Фронт змін" и патриотических
общественных организаций собрались на пл. Независимости, чтобы отметить
главный праздник страны независимо от официальных мероприятий.
"Мы сегодня не празднуем с властью, потому что считаем, что нынешняя
власть является антиукраинской по своей сути. Это мероприятие подтверждает,
что политика власти не имеет поддержки у политических сил, которые составляют
большинство в нашей области", - объяснил свое участие в митинге общественный
деятель Олег Медуница.
В рамках празднования состоялся молебен в Свято-Воскресенском кафедральном
соборе и возложение цветов к памятнику Тарасу Шевченко.
http://rama.com.ua/news+article.storyid+4119.htm
ОБГОВОРЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА
МЕЖДУ ПЕРВЫМ И ВТОРЫМ
Вадим Лукьянов, "Крымская правда", 26.08.2010
Близится к финалу всенародное обсуждение проекта Налогового кодекса
Украины, прошедшего в начале лета первое чтение в Верховном Совете Украины.
За это время в него предложено внести более двух с половиной тысяч
изменений и дополнений, свыше ста пятидесяти из которых поступило от крымчан.
Об этих инициативах и их шансах попасть в окончательную редакцию главного
фискального документа Украины шла речь в Совете министров автономии на
итоговом общественном обсуждении проекта представителями южных регионов
Украины.
Налоговый кодекс заменит собой двадцать законов и более пятидесяти
подзаконных нормативно-правовых актов. Это очень важно - собрать налоговое
законодательство воедино, заявила заместитель министра финансов Украины
Татьяна Ефименко.
Кроме этого, преимуществом документа специалисты называют приближение
налогового учёта к бухгалтерскому, что сократит время, затраченное на оформление
документации. И, конечно же, уменьшение количества налогов и ставок, о
чём уже писала наша газета.
Документ предусматривает и ускоренную амортизацию основных фондов производителей,
нулевую ставку налога на прибыль для новых предприятий.
Позитивные перемены ждут и физлиц: законодатели всё же решили отказаться
от идеи обложить подоходным налогом банковские депозиты. Кроме этого, налог
с дивидендов, которые получают граждане от инвестиционной деятельности
и торговли ценными бумагами, уменьшится с пятнадцати до пяти процентов.
Снизится и ставка налога на выигрыш - с тридцати до пятнадцати процентов,
не будут подлежать налогообложению полученные по наследству обесцененные
вклады. Изменения претерпит и социальная льгота по налогу с доходов физлиц
родителям: раньше она распространялась на тех, кто имеет трёх и более детей,
теперь - двух и более.
А вот автолюбителям, желающим сэкономить, придётся пересаживаться на
маленькие авто, ведь налог с владельцев транспортных средств будет дифференцирован
в зависимости от объёма двигателя и подлежать ежегодной индексации.
Набивший оскомину налог на недвижимость, который предполагал, что собственники
домов и квартир площадью более трёхсот квадратных метров должны уплачивать
налог, в процессе первого прохождения через украинский парламент из документа
"улетучился". Но народное недовольство возымело действие: администрация
президента внесла предложение о возврате этой нормы, рассказала Татьяна
Ефименко. Размер налога будет зависеть от размера жилья: владельцы недвижимости
площадью более ста квадратных метров будут платить по десять гривен за
квадратный метр в год.
- Хотя, на мой взгляд, налог надо привязывать не к квадратным метрам,
а к стоимости объекта собственности, - говорит она. - И он должен зависеть
не от того, из каких кирпичей сложен дом, а где он находится: то ли стоит
на берегу моря, на дорогой земле, то ли в какой-то деревне, где нет ни
воды, ни дорог.
Споткнулась эта система расчёта об отсутствие единого реестра недвижимости:
использовать имеющиеся базы данных БТИ или Министерства юстиции не представляется
возможным, потому что они неисчерпывающи и разрозненны. Поэтому в обозримом
будущем, если верить чиновникам, в стране начнут создавать единый для всех
регионов реестр недвижимого имущества, который увяжут с земельным кадастром.
Ну а до тех пор рассчитывать налог будут исходя из площади строения, ведь
его введение принесёт существенный доход местным бюджетам.
Не исключено, что благодаря всенародному обсуждению в Налоговом кодексе
появятся и другие "сюрпризы". Председатель Николаевского областного профсоюза
работников малого и среднего бизнеса Елена Герасимчук, которая, судя по
поддержке зала, выразила общие настроения украинских предпринимателей,
предложила не вводить обязательное использование кассовых аппаратов или
на крайний случай использовать их исключительно для контроля выручки. Кроме
этого, по её словам, проект Налогового кодекса не способствует созданию
новых рабочих мест, а чтобы изменить ситуацию, нужно поднять граничные
ставки дохода предпринимателей в расчёте на каждого работающего.
Впрочем, авторы проекта и не отрицают, что в нынешнем виде он ещё далек
от совершенства, да и не станет идеальным даже после внесения предложенных
народом и депутатами изменений.
- Главный минус в том, что мы вынуждены, теряя в качестве, идти на
политические компромиссы. В Крыму мы видим одно сочетание и совокупность
мнений и интересов, в Донецке - другое, потому что там в основном крупная
промышленность. Мы постарались соединить их, но документ не подошёл в первом
чтении к той совокупности интересов, которые существуют в обществе, - призналась
заместитель министра финансов Украины.
http://www.kp.crimea.ua/newspaper_details.php?newspaper_id=3168
СУДДІВ НА МИЛО?
Олександра Веснич, "Вечірні Черкаси", 25.08.2010
Як замість кращого підбору та виховання суддів їх роблять залежними
від влади.
Два десятки величезних полотен, красиві вази, мішки з книгами.
Таким журналісти побачили виїзд Олега Бачуна з Окружного адміністративного
суду Києва. Верховна Рада звільнила його лише наступного дня. Але для голови
суду, який вирішує суперечки з центральною владою, уже все було очевидно.
Бачуна вперше в історії права України звільнили через порушення морально-етичних
принципів. Усю минулу осінь в Інтернеті випливала інформація про його BMW
X6 за 1,7 млн. гривень, побудований на місці дитячого табору маєток, золоті
мобільні телефони. У Вищій раді юстиції, яка рекомендувала парламенту його
звільнити, обговорювали перельоти голови суду. За даними членів парламентського
комітету з правосуддя, за останні 5 років Бачун витратив на чартерні літаки
більше 1 млн. доларів.
Ініціював звільнення Бачуна заступник голови Адміністрації Президента
Андрій Портнов. До останніх президентських виборів він був головною юридичною
зброєю Юлії Тимошенко, а після її поразки перейшов у стан переможця. Очолює
управління з питань судової реформи.
Браво? Судді-хабарники нарешті отримають покарання? В Україні створюється
правосуддя? Усі зрівняються перед законом? Кожен зможе відстояти свої права,
якщо закон на його боці?
Проаналізуйте спочатку ось що.
Чи це добре?
Те, що суддів тепер карають, - це вже факт. Але чи карають усіх однаково?
Чи карають за порушення, чи за принципом "свій-чужий"? Вирішуйте самі.
Волкову інкримінували одруження на сестрі іншого судді - Ігоря Бараненка.
Разом із Бачуном з Окружного адміністративного суду Києва звільнили суддю
Петра Ковзеля - брата депутата БЮТ.
Але при цьому в суді, який розглядає позови проти Президента, парламенту,
уряду, Фонду держмайна, Центрвиборчкому - продовжують працювати екс-помічник
депутата-регіонала Сергія Ківалова Павло Вовк та діти прокурорів Костянтин
Винокуров та Наталя Блажівська. Наталія - донька нинішнього замгенпрокурора
- забрала право мовити в десятках містах у непідконтрольних новій владі
TVi та "5 каналу".
"З'явилася можливість "нагнути" суддів через Вищу раду юстиції", -
прокоментував "Свідомо" роботу цього органу його член Сергій Сафулько.
"Вищою радою юстиції суддям і раніше погрожували, особливо у справах політичних.
А справжній тиск чинять саме тепер. Є всі підстави стверджувати, що він
носить безпрецедентний характер і має на меті вибити з суддівських чинів
дух вільнолюбства, аби вирішували справи "як треба".
"У країні з'явився реальний механізм звільнення суддів, які порушили
присягу", - парирував в останньому інтерв'ю "Коммерсанту-Украина" головний
юрист Адміністрації Януковича Андрій Портнов. Він говорив не лише про останні
кари від Вищої ради юстиції. Але й про закон "Про судоустрій та статус
суддів". Ці нові правила гри для суддів набули чинності минулого тижня.
Узагалі проект закону було розроблено ще за Президента Ющенка. Провідна
в Європі установа з оцінки законодавства - Венеціанська комісія - колись
вітала його ідеї і називала зробленим за європейськими стандартами. Але
тепер десятки правозахисних організацій закликали Президента Януковича
ветувати закон.
Що не так із правилами для суддів?
"Посади суддів продаються хабарникам або розподіляються між "своїми"
людьми", - констатувала група юристів, яка розробляла першу редакцію закону
ще 2005 року. Чому? Тому що ніяких критеріїв добору немає. "На тракториста
треба вчитися, а на суддю - ні", - зауважив голова тієї групи Сергій Головатий.
Група запропонувала вчити кандидатів у спеціальній Академії суддів
і призначати на посади лише за конкурсом - за результатами екзамену. Той,
хто отримує найбільше балів, іде у суд із найбільшою складністю рішень.
При цьому суддям законом мали встановити високу зарплатню і зобов'язати
усіх - включно з родичами - декларувати видатки. Для більшого контролю
мала бути створена спеціальна Дисциплінарна комісія. До неї мали входити
колишні судді з бездоганною репутацію, які і розбирали б скарги на колег.
До групи, що змінювала правила за нової влади, Головатого не покликали.
Цим займався новий міністр юстиції Олександр Лавринович.
Що він залишив із документів, які були ухвалені Партією регіонів, Компартією
та Блоком Литвина?
Майно та витрати будуть декларувати лише судді та їхні найближчі родичі,
не включаючи дядька, тітку чи племінника.
За конкурсом призначатимуть теж лише простих суддів. А ось до апеляційних
і вищих судів, голів суду буде призначати та сама Вища рада юстиції, яка
складається з підлеглих Президента і депутатів його партії. Вона ж буде
розбирати їхні помилки та рекомендувати звільнити.
"У разі підписання Вами Закону "Про судоустрій і статус суддів" у прийнятій
редакції громадяни отримають швидке, але несправедливе правосуддя від залежних
суддів", - написала Януковичу Гельсинська група з прав людини.
Навіть навчати суддів новий закон дозволяє не в Академії суддів. Це
право отримав будь-який факультет із підготовки суддів при вищому національному
навчальному закладі IV рівня акредитації. Наприклад, ця норма дозволить
набирати студентів Одеській юридичній академії - дітищу Сергія Ківалова.
Депутат-регіонал ще при минулому Президенті зізнавався "Свідомо", що просить
колег-депутатів пролобіювати таке правило.
"Свідомо" надіслало головному розробнику такого закону запитання -
чому змінили схвалені Європою ідеї? Олександр Лавринович написав на запиті:
"Я у відпустці".
А Віктор Янукович закон підписав.
http://vechirka.ck.ua/novini/sud%c2%addiv-na-mi%c2%adlo/
ЕКОНОМІКА
"СТИРОЛ". ИГРА В ПРЯТКИ
Леонид Николаенко, "Жизнь", 26.08.2010, Донецкая обл.
В конце минувшей недели стало известно о том, что один из крупнейших
отечественных химических заводов - Горловский "Стирол" - был продан неизвестному
инвестору.
Прошедшие с момента появления информации о сделке несколько дней
так и не внесли ясность в вопрос о конечном покупателе. Однако, по мнению
экспертов, здесь не обошлось без российского бизнеса.
Первые сообщения о том, что в ОАО "Концерн "Стирол" прибыли представители
новых акционеров, появились 18 августа, когда об этом заявил мэр Горловки
Иван Сахарчук. Ряд информагентств со ссылкой на него распространил сообщение
о том, что "Стирол" посетили новые акционеры из России и Украины.
"Кто именно выкупил акции "Стирола", пока не знаю. Известно лишь, что
четыре представителя российских фирм, и два - украинских", - так цитировали
мэра в украинских СМИ.
Уже 20 августа глава правления "Стирола" Сергей Павлючук, выступая
на
сессии Горловского горсовета, заверил власти города в том, что акции предприятия
приобрел украинский инвестор, который планирует еще в текущем году возобновить
работу ряда производственных подразделений завода.
Комментировать информацию о сделке по продаже "Стирола" отказался и
совладелец предприятия народный депутат Николай Янковский, ссылаясь на
то, что он находится в отпуске. Примерно столько же информации об участниках
сделки согласились сообщить в Антимонопольном комитете Украины, который
в обязательном порядке принимает заявки на концентрацию акций предприятий.
"Комитет, к сожалению, не может огласить информацию по данному поводу,
так как стороны, воспользовавшись предоставленным законодательством правом,
обозначили все данные как конфиденциальные", - сообщили в АМК.
За текущий год уже почти вошло в привычку при появлении информации
о покупке крупнейших предприятий в различных отраслях экономики Украины
искать русский след. Для химической отрасли это актуально вдвойне. Как
известно, ключевыми предприятиями украинского химпрома являются шесть заводов-производителей:
ОАО "Концерн "Стирол", Одесский припортовый завод, Черкасский "Азот", Северодонецкий
"Азот", ОАО "Дніпроазот" (г. Днепродзержинск, Днепропетровская обл.) и
ОАО "Рівнеазот". При этом на первую тройку приходится 15-30% общего объема
производства отдельных видов азотных удобрений. До недавнего времени, когда
цены на основной вид сырья для химпрома - природный газ - были сравнительно
невысокими, конъюнктура внешних рынков - достаточно благоприятной, а о
глобальном кризисе никто и не помышлял, все шесть предприятий были весьма
рентабельными.
Перелом произошел в 2007 году, когда рентабельность украинских компаний
по производству минеральных удобрений упала почти до нулевой отметки. Накануне
кризиса-2008, вследствие стремительного роста цен на удобрения на мировом
рынке, большинство предприятий отечественного химпрома работали с невысокой
прибылью. И, наконец, с 2009-го положение в отрасли "балансирует на грани".
Состоявшееся же 1 августа нынешнего года повышение цен на газ, по мнению
экспертов, станет колоссальным толчком для давно назревавшего передела
собственности на рынке химиче-ских активов. При этом конечным покупателем
так или иначе должна выступать компания, имеющая доступ к сырьевой базе
химпрома - дешевому газу. Поскольку отечественные компании таковыми запасами
не располагают, ближайшим наиболее вероятным кандидатом на покупку химпредприятий
являются россияне.
Интересно, что в конце июня - начале августа о якобы ведущихся переговорах
по продаже "Стирола" сообщали представители украинских инвестиционных компаний,
называя в качестве возможных покупателей обладающие доступом к природному
газу российские компании и украинского бизнесмена Дмитрия Фирташа, совладельца
газотрейдера RosUkrEnergo, которому "Нафтогаз Украины" должен 12,1 млрд.
куб. м газа по решению Стокгольмского арбитража. При этом ряд экспертов
не исключает возможности дальнейшей перепродажи "Стирола" российскому "Сибур-холдингу".
http://www.life.donbass.com/nportal/news/4437
МОРСКАЯ АЛЬТЕРНАТИВА
ГАЗОПРОВОДУ
Александр Мирошниченко, "Южная правда", 26.08.2010, Николаевская
обл.
Чтобы избавиться от монополии "Газпрома" и импортировать газ по
экономически обоснованной цене, Украине необходимы альтернативные пути
газоснабжения.
Необходимо учитывать и то, что в силу нашего географического положения
весь поставляемый в Украину по сухопутным трубопроводам газ будет кон тролироваться
Россией. В таких условиях единственным противовесом российской энергетической
монополии являются поставки природного газа морем. Диверсификация поставки
газа в Украину имеет несколько вариантов. По мнению аналитиков, наиболее
перспективна транспортировка "голубого топлива" в сжиженном (LNG) и в сжатом
состоянии (CNG). Как раз с транспортировкой CNG-газа и связана новая уникальная
разработка николаевских ученых из Национального университета кораблестроения
имени адмирала Макарова (НУК).
Гипноз устаревших идей
Перевозка природного газа в сжиженном состоянии несмотря на высокую
стоимость судов-газовозов и затраты на сжижение и разжижение газа уже давно
и успешно используется различными странами. В последние годы в ряде случаев
сжиженный газ обходится даже дешевле трубопроводного. Для Украины схема
транспортировки сжиженного газа выглядела бы примерно так: в портах Грузии
(Ливии или Алжира) природный газ сжижается, закачивается на судно-газовоз
и перевозится в Украину. В нашем порту газ переводится в газообразное состояние
и подается в газотранспортную систему Украины. Отечественные специалисты
неоднократно рекомендовали эту схему еще с середины 90-х годов. Но только
сейчас наше государство прониклось этой идеей: этим летом "Нафтогаз" объявил
о намерении построить терминал сжиженного газа в Украине. Стоимость реализации
этого проекта - 1 миллиард долларов. Но...
За полтора десятка лет, пока наши правительства раздумывали над целесообразностью
доставки в Украину природного газа в сжиженном состоянии, в мире разработан
новый, более экономичный и безопасный вид транспортировки "голубого топлива".
Идея заключается в транспортировке газа в сжатом состоянии. В таких странах,
как США, Канада, Франция, сегодня активно идет процесс проектирования и
строительства судов для перевозки сжатого природного газа и портовой инфраструктуры.
Уже с 2012 года планируется сдать в эксплуатацию первые такие суда.
Разработкой проекта перевозки "голубого топлива" в сжатом состоянии
занимаются и наши ученые из НУКа. Совместно с учеными Ивано-Франковского
Национального технического университета нефти и газа они разработали уникальный
проект нового вида транспортировки природного газа морским путем. Суть
предложения проста, как все гениальное: природный газ перевозится в сжатом
состоянии на специально переоборудованных судах-контейнеровозах.
Сжимать выгоднее
В Николаеве руководит этими разработками заведующий кафедрой морских
технологий, доктор технических наук, профессор Владимир Зайцев. В рабочую
группу также входят его сыновья - научный сотрудник НУК Дмитрий Зайцев
и кандидат технических наук доцент Валерий Зайцев, который сегодня является
докторантом Ивано-Франковского Национального технического университета
нефти и газа (ИФНТУНГ). Не удивительно, что николаевские ученые координируют
свою работу в этом направлении с Ивано-Франковскими коллегами, где ее возглавляет
ректор университета, член-корреспондент Национальной Академии Наук Украины,
доктор технических наук, профессор Евстахий Крыжановский.
Суть предложения наших ученых сводится к следующему: в порту страны-экспортера
или транзитера природный газ сжимается до давления 250 атмосфер и закачивается
на судно. При этом затраты на оборудование и процесс сжатия газа намного
ниже по сравнению со сжижением "голубого топлива". Кроме того, нет необходимости
строить специальные суда, ибо перевозить сжатый газ можно, например, на
контейнеровозах, после проведения небольшой их модернизации.
"Начиная с 2006 года, на рынке контейнерных перевозок наступил спад,
который впоследствии еще больше усугубился финансовым кризисом. Поэтому
зафрахтовать или приобрести контейнеровозы сегодня можно по относительно
низкой цене. Последующее переоборудование этих судов также не требует значительных
средств. Но даже если пришлось бы строить такие суда заново, это все равно
намного дешевле постройки газовоза", - рассказывает профессор Зайцев. Есть
два варианта компоновки таких судов. Первый: оборудование для сжатия газа
устанавливается непосредственно на контейнеровозе - тогда судно может обслуживать
небольшие морские месторождения газа. Второй вариант - оборудование устанавливается
на терминале - более экономичен: нужен только один его комплект для порта,
а не для каждого судна.
"Проект предусматривает, что на судне сжатый газ загружается в специальные
контейнеры. Мы выбрали вариант c четырьмя основными баллонами высокого
давления и пятью дополнительными. Предусматривается, что все баллоны, находящиеся
на судне, на момент погрузки и выгрузки будут объединены в одну систему,
что максимально сократит время на эти операции. На переходе морем, в целях
безопасности, контейнеры будут отключены друг от друга. После прихода в
порт газ перекачивается либо в хранилище, либо непосредственно в газопровод",
- присоединяется к разговору Валерий Зайцев. Выбранный нашими специалистами
тип баллона гарантирует защиту от взрыва газа, в случае пожара. Конструктивно
он состоит из двух оболочек. Наружная выполнена из стеклопластика, внутренняя
из полиэтилена. Они обеспечивают выгорание газа без взрыва.
Есть и другой способ использования такого судна - по прибытии в порт
происходит стандартная выгрузка контейнеров. Далее они могут перевозиться
автотранспортом или по железной дороге. При этом газа в одном контейнере
будет достаточно для обеспечения одноподъездного девятиэтажного жилого
дома в течение отопительного сезона. Такой вариант хорошо использовать
в негазифицированных населенных пунктах.
Более того, на начальном этапе импорт сжатого природного газа можно
осуществлять и без постройки нового терминала. Дело в том, что у Крымского
побережья от морских газодобывавющих платформ проложены трубопроводы к
Глебовскому подземному хранилищу газа (ПХГ). Достаточно месторождения оборудовать
специальными беспричальными буями, и здесь смогут разгружаться контейнеровозы-газовозы,
утверждает Владимир Васильевич.
В рамках этого проекта николаевские и ивано-франковские ученые получили
четыре патента на свои разработки. На сегодняшний день уже проведены компьютерные
исследования. Планируется начать натурные испытания, но здесь, как всегда,
вопрос упирается в финансирование. Без государственной поддержки работу
продолжать трудно. В то же время, реализация этого проекта сулит Украине
огромные выгоды.
Тысяча кубов газа за полторы сотни долларов - реальность
Ориентируясь только на морские перевозки сжиженного газа, Украина обрекает
себя на отставание в вопросах энергетической безопасности. Расчеты специалистов
свидетельствует о том, что сжиженный газ экономически эффективно перевозить
на большие расстояния. На средние - газ выгоднее транспортировать в сжатом
виде. Как раз к таким и относятся маршруты Грузия - Украина, Северная Африка
- Украина.
Есть еще один нюанс. В случае транспортировки в Украину LNG-газа из
портов, находящихся за пределами черноморского бассейна, всплывает проблема
прохода через пролив Босфор. Турция, как известно, резко ограничивает движение
танкеров этим проливом, это же может ожидать и LNG-газовозы. Всех этих
проблем можно избежать при поставках сжатого газа.
"В то же время возрастает перспектива импорта газа из североафриканских
портов. Сегодня здесь цена газа (без транспортировки) может быть менее
100 долларов за 1000 кубов. Более того, Украина имеет реальную возможность
начать освоение месторождений газа в Северной Африке, например, в Алжире.
Алжирцы заинтересованы, чтобы другие страны сами у них добывали газ. Понятно,
что в вопросах цены газа тесно перемешались политика и экономика. Но в
любом случае, для тех, кто сам добывает в Алжире газ, "голубое топливо"
обходится намного дешевле", - информирует Дмитрий Зайцев. Интересный факт,
сегодня Китай приобретает в Австралии природный газ по цене 20 долларов
за 1000 кубов (без учета стоимости перевозки).
Что касается транспортировки, то расчеты николаевских ученых показывают,
что стоимость перевозки контейнеровозами 1000 кубов газа в сжатом состоянии
на 100 км составляет 2,5 доллара. Таким образом, транспортировка газа из
Алжира в Украину составит порядка 60 долларов за 1000 кубов. Использовать
суда для перевозки сжатого газа можно не только при его импорте из других
стран, но при перевозке от морских месторождений на берег. При этом нужно
учесть, что природный газ на месторождении уже имеет давление порядка 15
МПа, и требуется только "дожать" его до 25 МПа.
Проект николаевских ученых предусматривает, что контейнеровоз для перевозки
сжатого газа сможет принять на борт порядка 4,5 тысяч контейнеров, в каждый
из которых закачивается 5900 кубометров газа. Это означает, что 7 - 10
таких судов смогли бы за год перевозить 15 - 20 процентов газа, который
необходимо импортировать в Украину.
Это серьезная альтернатива российскому газу. Вполне возможно, что такое
количество контейнеровозов и не понадобится - увидев серьезную конкуренцию,
Россия вряд ли будет удерживать стоимость газа у верхней ценовой планки.
http://www.up.mk.ua/cgi-bin/page2st.php?param=2125
КАК УМИРАЛА "ЮВЕЛИРКА"
Олег Суслов, "Вечерняя Одесса", 26.08.2010
В производственных помещениях одесского ювелирного завода - кладбищенская
тишина и аномальное спокойствие.
С февраля 2009 года предприятие не работает. Трудовой коллектив
"гуляет", но, правда, налегке: всем, кого уволили в январе нынешнего года
по статье 40 пункт 1 КЗоТ Украины (сокращение численности работающих),
ни зарплату, ни предусмотренные законом денежные компенсации так и не выплатили.
На сегодня задолженность по оплате труда на ЗАО "Аурум" - так сейчас называется
Одесский ювелирный завод - превышает 1 миллион гривен.
Все попытки профсоюзного комитета завода, за который заступился областной
комитет профсоюза машиностроителей и приборостроителей Украины, встретиться
с руководством предприятия, дабы разобраться в причинах такого беспросветного
безденежья, успеха не принесли. Даже поддержка правоохранительных органов
ситуации не изменила: на предприятие никого не пускают, а руководство ЗАО
"Аурум" теперь на заводе бывает крайне редко.
Подробно о ситуации на ювелирном заводе "Вечерняя Одесса" рассказывала
в статье "А что, золота для расчета с работниками не хватило?" от 14 августа
2010 г. Публикация завершалась обещанием рассказать о том, чем же завершится
встреча представителей контролирующих структур (территориальной инспекции
труда в Одесской области, главного управления труда и социальной политики,
управления экономики облгосадминистрации, обкома профсоюза) и правоохранительных
органов с руководством предприятия. Прошло две недели. Встреча пока не
состоялась.
Вернемся к истоку конфликтной ситуации, а именно, попробуем понять,
каким образом Одесский ювелирный завод дошел до такой жизни. И это во времена
тотального "наступления" магазинов золотых, серебряных и прочих драгоценных
изделий на центр города. Ведь почему-то именно в кризисное время в Одессе
открылось громадное количество фешенебельных торговых точек, торгующих
"ювелиркой".
Почему ЗАО "Аурум" не вписался в эту тенденцию - загадка. Из отклика,
пришедшего в редакцию на предыдущую статью, который, судя по стилю изложения
и по приведенным фактам, подготовил кто-то из руководства предприятия,
завод испытывал трудности еще в докризисном 2008 году, тогда он стал работать
в убыток. Из-за этого, мол, даже пришлось переводить персонал на сокращенный
рабочий день.
А вот по мнению членов трудового коллектива предприятия, отправивших
недавно письмо в Генеральную прокуратуру Украины с копией прокурору Одесской
области, никакой загадки в умирании ювелирного завода нет. А есть два взаимосвязанных
события, которые и привели предприятие к такому печальному финалу: трансформация
завода в закрытое акционерное общество с последующим изменением состава
собственников и неудавшаяся попытка банкротства.
Приватизация предприятия прошла в начале 90-х. Акции созданного ЗАО
"Аурум" поделили по-честному: каждому члену трудового коллектива, в зависимости
от его трудового стажа и производственного вклада. Собственниками стали
даже члены семей работников завода.
Сегодня же трудовому коллективу принадлежит всего около 30 процентов
ценных бумаг. Изменение состава учредителей произошло пять лет назад, когда
тогдашнее руководство завода и акционерного общества предложило увеличить
в два раза уставный фонд путем дополнительной эмиссии акций, объясняя это
необходимостью получить денежные средства для развития предприятия.
Вначале акции скупали по номинальной цене - 10,5 гривни за штуку. Потом,
когда, по всей видимости, необходимый пакет ценных бумаг был собран, акции
стоили уже по 5,5 - 6,3 гривни за штуку. Новым акционером, владеющим контрольным
пакетом акций, стала частная компания, зарегистрированная в Голландии.
Понятно, что при таком раскладе трудовой коллектив спокойно и на вполне
законных основаниях отстранился от принятия каких-либо решений по судьбе
родного предприятия.
В апреле прошлого года в ЗАО "Аурум" произошла смена на капитанском
мостике. Решением общего собрания акционеров генеральным директором-председателем
правления вместо Юрия Кондрашова стал Родион Лефтерьев. Однако перед своим
уходом прежний руководитель заложил под предприятие мину замедленного действия.
3 февраля 2009 года ЗАО "Аурум" заключило договор купли-продажи ценных
бумаг с ЧП "Фирма-Нико" о приобретении восьми простых векселей на общую
сумму почти 80 миллионов гривен. Рассчитаться за покупку следовало через
месяц, 3 марта. Примечательно, что погашение векселей должно было произойти
в... 2011 году.
То есть, предприятие, испытывающее определенное время серьезные финансовые
и экономические трудности, работающее фактически в минус, не зная, как
наскрести денег на выплату зарплаты, соглашается приобрести векселя на
сумму, превышающую, как утверждают миноритарные акционеры ЗАО "Аурум",
уставный фонд предприятия, с погашением через два года. "Указанная покупка
не могла быть оплачена, - пишут в Генеральную прокуратуру работники предприятия,
- поскольку в этот период ЗАО "Аурум" находилось в тяжелом финансовом положении,
так как вынуждено было тратить значительные средства на уплату процентов
по нескольким кредитам".
В общем, векселя завод не оплатил. Продавец подал на ЗАО "Аурум" в
суд о признании его банкротом. Предприятие долг признало, против процедуры
банкротства не возражало. Определением хозяйственного суда Одесской области
от 23 июля 2009 года распорядителем имущества должника был назначен арбитражный
управляющий.
Напомним, что 17 февраля 2009 года, спустя две недели после покупки
злосчастных векселей, бывший руководитель предприятия Ю. Кондрашов издал
приказ, в соответствии с которым большая часть коллектива была отправлена
в отпуск, который людям также не оплатили. Правда, причиной остановки производства
тогда была названа необходимость проведения реконструкции завода.
Из письма членов трудового коллектива ЗАО "Аурум":
"В действительности, прекращение работы предприятия не было вызвано
производственной необходимостью, отсутствие сотрудников дало возможность
заинтересованным лицам подготовиться к последующему банкротству, соответствующим
образом распорядиться имеющимися материальными ценностями. Полагаем, что
такие действия являются частью мошеннического плана руководства ЗАО по
искусственному доведению предприятия до банкротства с последующей продажей
его имущества за бесценок заинтересованным лицам. У нас есть основания
делать такой вывод, поскольку ранее по аналогичной схеме были доведены
до банкротства и уничтожены другие предприятия в Одессе".
Новый председатель правления ЗАО "Аурум" Р. Лефтерьев сделку с векселями
не оспаривал, хотя имел все основания обратиться в суд с иском о признании
договора купли-продажи ценных бумаг недействительным. Вместо этого он уже
в августе прошлого года издает приказ о ликвидации предприятия в связи
с банкротством (хотя суд еще не вынес окончательного вердикта) и увольнении
по этой причине сотрудников. Увольнение в итоге состоялось, но чуть позже,
в январе 2010 года.
А дальше в плане доведения ювелирного завода до банкротства - если
такой план, конечно, существовал - произошел сбой. Постановлением Высшего
xозяйственного суда Украины от 19.05.2010 г. упоминавшееся выше определение
xозяйственного суда Одесской области было отменено. Дело было направлено
на новое рассмотрение, потому что кредитор не смог предъявить оригиналы
векселей, а также доказательства того, что векселя были опротестованы нотариусом,
как этого требует действующее законодательство.
Новый судья хозяйственного суда, изучив исковые требования продавца
векселей и убедившись в правоте выводов ВСХУ, вынес 28 июля 2010 года определение,
которым производство в деле № 32-1-7/221-09-2689 о признании ЗАО "Аурум"
банкротом приостановил. Кредитор вновь не сумел предъявить оригиналы ценных
бумаг. Исполнительное производство по векселям не открывалось.
Тогда закрадывается вопрос: как теперь объяснять закрытие производства
и изгнание большей части трудового коллектива, если выяснилось, что банкротство
ювелирного завода оказалось, как говорится, с "душком"?
http://vo.od.ua/rubrics/problemy-i-konflikty/15125.php
ОЛЕКСІЙ
ВАДАТУРСЬКИЙ:ВІТЧИЗНЯНІ АГРАРІЇ МОЖУТЬ КОМПЕНСУВАТИ ВТРАТИ ВАЛОВОГО ЗБОРУ
ОЗИМИХ…
Надія Діденко, "Вечірня Полтава", 25.08.2010
…за рахунок зростання ціни на світовому ринку.
- Сьогодні проблеми з зерном та ресурсами, щоб забезпечити Україну
хлібом, не існує, - переконаний генеральний директор ТОВ СП "НІБУЛОН",
Герой України Олексій Вадатурський. - Вітчизняні аграрії виростили
достатньо хліба, аби ще й експортувати його за кордон. Сьогодні існує лише
одна проблема: як зробити так, щоб сільгоспвиробники отримали за вирощене
збіжжя достойну ціну, і щоб хліб не дорожчав.
Аби допомогти вирішити цю проблему в нашому регіоні, Олексій Вадатурський
минулого тижня зустрічався з головою Полтавської облдержадміністрації Олександром
Удовіченком. І підписав разом з іншими сільгоспвиробниками та хлібопекарями
меморандум про співпрацю. Відома компанія-виробник та експортер українського
зерна на світові ринки вирішила підтримати свого партнера в особі обласної
влади та зобов'язалася допомогти із сировиною для хлібопекарських підприємств,
аби протягом року ціни на соціальні сорти хліба в області не підвищувалися.
Згідно з меморандумом, "НІБУЛОН" продасть хлібокомбінату "Кулінічі" продовольчу
пшеницю за ціною 1300 гривень за тонну для виробництва борошна та випікання
соціальних сортів хліба. Проте Олексій Вадатурський наголосив, що у випадку
звернення обласної влади компанія готова зарезервувати для полтавських
хлібопекарів необхідні обсяги зерна - у компанії є такі можливості.
Уже після підписання меморандуму полтавські журналісти поцікавилися
думкою Олексія Опанасовича щодо ажіотажу навколо нестачі борошна.
Адже саме відсутність сировини хлібопекарі наводять як головний аргумент
на користь підняття ціни на свою продукцію. Невже увесь цей галас надуманий?
- Так, і я наведу кілька цифр, щоб довести це, - зауважив Олексій Вадатурський.
- Україна у часи, коли споживала багато хліба та пшениці на внутрішньому
ринку, "з'їдала" приблизно
12 мільйонів тонн пшениці на рік. Сьогодні у країні зібрано вже 18
мільйонів тонн, є ще перехідний залишок 2,5 мільйона тонн. Таким чином,
Україна має ресурс, аби забезпечити і внутрішнє споживання, і займатися
повноцінним експортом. Тим паче, що нині українці стали менше їсти хліба.
Й сьогодні для забезпечення українців "продуктом номер один" потрібно 6
мільйонів тонн.
- Звідки ж тоді з'явилися усі ці розмови про нестачу продовольчого
зерна в країні й необхідність заборонити експорт хліба за кордон?
- У нашій країні люблять звинувачувати компанії-експортерів зерна у
всіх гріхах. Звинувачення на нашу адресу лунають, коли через низькі ціни
на світовому ринку ми в Україні не можемо дорого закуповувати зерно у виробників.
Мовляв, змовилися між собою й демпінгуємо ціни на пшеницю. А в ті роки,
коли маємо змогу платити справедливу ціну за вирощене зерно, говорять,
що винуватці зростання ціни на хліб - експортери, бо все зерно вивозять
з України. Насправді, це - елементарна інформаційна війна проти таких компаній,
як наша. Нею прикривається бездіяльність держави на ринку зерна. Адже у
країні створено та діє Аграрний фонд України, котрий має 2 мільйони тонн
зерна у резерві. Його завдання - виходити з інтервенціями хліба та борошна
на внутрішній ринок, щоб населення не відчуло коливання цін на хліб. А
коли зернотрейдери не можуть платити високі ціни за збіжжя, бо цього
не дозволяє вартість зерна на світовому ринку, саме Аграрний фонд у період
збирання врожаю повинен виходити на ринок і платити виробникам більше,
ніж ми, закуповуючи зерно. Коли ж ціна вирівнюється - викидати цей ресурс
на внутрішній ринок. Оце і є діяльність держави в умовах ринкової економіки
ринковими методами. Заборонами, встановленням шлагбаумів, забороною на
відвантаження суден бажаного результату не досягнеш.
- Експерти говорять, що цього року в Полтавській області зібрали надзвичайно
якісну пшеницю.
- Дійсно, у попередні роки у вашому регіоні складно було отримати урожай
пшениці такої високої якості, оскільки не вистачало сонячних днів. Цього
ж літа у період дозрівання зерна трималася висока температура, відтак -
сформувалося зерно надзвичайно високої якості. Це справді унікальна ситуація.
Пшеницю високої якості отримали не лише в Полтавській області, а й Черкаській,
Сумській, Чернігівській, які знаходяться значно північніше. Історично склалося,
що південні області давали якісне зерно, а центральні та північні брали
великим валом із нижчою якістю. Цього року, як ніколи, агровиробники мають
унікальну можливість заробити на вирощеному збіжжі. Компенсувати втрати
валового збору озимих вони можуть за рахунок зростання ціни на світовому
ринку. І цим варто скористатися. Та коли будуть задіяні неринкові важелі
впливу, аграрії не зможуть заробити на якісній пшениці.
- Олексію Опанасовичу, а чи правда, що поблизу Чернечої гори на Канівських
кручах буде збудовано новий перевантажувальний термінал "НІБУЛОНу"?
- І до вас уже ці чутки дійшли (посміхається)? Ми не тільки будуватимемо
термінал у районі Канева, якщо пощастить, а й ще - 7 елеваторних комплексів
на річках Дніпро та Південний Буг. Як правило, працюючи в історичних та
дуже мальовничих місцях, намагаємося зробити все, аби комплекси та термінали
"НІБУЛОНу" гармонійно вписалися у пейзаж, стали його невід'ємною частиною,
окрасою і місцем для екскурсій. Окрім того, у нас є мрія відродити пасажирське
судноплавство на Дніпрі. І, певно, наступного року ми й займемося реалізацією
цієї цікавої та патріотичної ідеї.
- А коли "НІБУЛОН" розпочне будівництво найбільшого річкового терміналу
в Полтавській області в Кременчуці?
- Ми з Олександром Васильовичем (Удовіченком. - Авт.) домовилися, що
за тиждень урочисто закладемо капсулу на будівництві елеваторного комплексу
в селі Мар'янівка Гребінківського району. А ще через тиждень почнеться
будівництво річкового терміналу в Кременчуці. Обидва ці підприємства ми
плануємо ввести в експлуатацію до кінця жовтня.
http://www.vechirka.pl.ua/articles/2010/8/25/10053669/
ОЧЕРЕДНОЙ КРЕДИТ
"ЗАКОПАЮТ" В ДОНБАССЕ
Елена Бутенко, "Салон Дона и Баса", 24.08.2010, Донецкая обл.
Следующий заем в $8 миллиардов может прийти в Украину с Востока.
Посол в Китайской Народной Республике Юрий Костенко заявил, что
в ближайшее время Украина рассчитывает получить от Китая кредит в восемь
миллиардов долларов.
Основную часть "восточного" займа в правительстве обещают направить
на развитие и техническое переоснащение государственного угледобывающего
комплекса.
Деньги в землю
Речь о китайском займе шла еще в апреле этого года. Именно тогда министр
угольной промышленности Украины Юрий Ященко сообщил журналистам, что целевые
кредиты будут направлены на развитие и техническое переоснащение государственного
угледобывающего комплекса. По словам Ященко, пилотные кредиты в сумме до
100 млн. долларов, которые министерство рассчитывало привлечь еще в первом
полугодии, собирались реализовать на шахтах им. Димитрова ГП "Красноармейскуголь"
и "Новогродовской" ГП "Селидовуголь".
Несколько месяцев назад чиновники называли сумму в один миллиард. Как
оказалось, размер займа за это время вырос в восемь раз. Сейчас, в преддверии
визита Виктора Януковича в Китай (поездку президент Украины планирует на
2-5 сентября - ред.) тема очередного кредита снова актуальна. Однако отдадут
ли очередной заем угольщикам Донбасса пока неизвестно - про апрельские
обещания чиновники не вспоминают. "Да, мы рассчитываем на китайские кредиты.
Сегодня наработанный сторонами кредитный портфель составляет около восьми
миллиардов долларов США. Переговоры по некоторым направлениям ведутся уже
не первый год, - заявил Юрий Костенко. - Китайская сторона готова к значительным
инвестициям в украинскую экономику. Конечно, при определенных условиях.
И главным из них является гарантия политической, а, следовательно, и экономической
стабильности в нашем государстве".
Открыть границы
По словам экономистов, Китай озаботился взаимоотношениями с Украиной
всерьез. Помимо кредитов, восточные партнеры еще и открывают границы. Так,
Поднебесная еще и выступает за упрощение визового режима с Украиной. "При
упрощении визового режима Китай выигрывает намного больше, потому что Украина
- одна из немногих стран Восточной Европы, где китайский бизнес еще не
получил должного развития. В стратегических приоритетах тесная дружба экономически
выгодна для Китая, ведь Украина - отличный рынок сбыта", - считают донецкие
экономисты.
При этом посол Китая в Украине Чжан Сиюнь в интервью "Газете 2000"
подчеркнул, что изменение визового режима - вопрос двусторонний, и какие-либо
действия в этом направлении могут предприниматься только обеими странами.
Вечный должник
Сначала кредиты МВФ, а позже китайские займы могут сделать страну "хроническим
должником", об этом "Салону" сообщили во "Всеукраинском союзе ученых-экономистов".
"Украина превратилась в своеобразный инкубатор, куда предоставляются
деньги с расчетом вернуть уже предоставленные кредиты, хотя, с точки зрения
МВФ и доноров этого фонда, они небольшие. Будет ли стране лучше от того,
что она не имеет эффективной экономики и превращается в хронического должника?
Четверть ВВП на обслуживание внешнего долга - это, фактически, катастрофа",
- заявил замдиректора Института мировой экономики и международных отношений
НАНУ Валерий Новицкий.
По мнению Новицкого, сегодня Украине навязывается политика двойных
стандартов, которая отличается от той, которую проводят развитые страны.
"Мнение, что иностранные инвестиции являются двигателем прогресса, - ошибочное.
Локомотивом прогресса являются, прежде всего, внутренние инвестиции, направленные
на развитие технологических секторов экономики", - резюмировал эксперт.
Справка
Мнение
Александр Кендюхов, председатель Всеукраинского союза ученых-экономистов
Китай готов выдавать многомиллиардные кредиты кому угодно, потому что
у этой страны наблюдается перенакопление доллара. Они скупают весь доллар
на своей территории для того, чтобы сдерживать курс своего юаня. Украине
это грозит тем, что экономическая мощь Китая, как утверждают практически
все мировые эксперты, с каждым годом будет только усиливаться. Когда случится
следующий экономический кризис, а прогнозируются две даты - 2013 по природным
причинам и 2017 год - очередной кризис перепотребления, у Украины, вероятнее
всего, структура производства к этому времени останется такой же, какая
есть сегодня: крайне неэффективная, энергоемкая, материально затратная
и т.д.
В такой ситуации во время очередного кризиса страна вынуждена будет
объявить дефолт. И тогда, тем кому должны будут, будут отдавать все возможное
(не рассматривая пункт, что последующие займы будут гасить очередными кредитами
под соответствующий государственный залог). Я думаю, что для Китая будет
очень интересно оказать Украине финансовую помощь в обмен на украинские
сельскохозяйственные земли. Такой сценарий может стать вполне вероятным,
исходя из глобальных мировых тенденций и из того, что происходит с нашей
структурой национального производства.
А что касается денег на развитие угольного комплекса, то китайцам абсолютно
все равно на что давать деньги. В Украине добыча угля имеет скорее политическую
ценность, чем экономическую. Конечно, "закопать" очередной заем в угольную
промышленность - это очень выгодное мероприятие. Эти деньги никогда не
вернутся! При этом нашу угольную промышленность это не сделает конкурентоспособной.
Те, кто дают нам кредиты (МВФ, Китай), ставят определенные условия, при
этом оздоровление финансовой системы, как одно из условий, - эфемерная
вещь, как и поддержка угольной промышленности! Никто не дает деньги под
создание новых высокотехнологичных производств, потому что никому не нужны
конкуренты на мировом рынке.
http://www.salon.donetsk.ua/rubrics/11455.php
ТОЧКА ЗОРУ
УТРОМ МАЖУ БУТЕРБРОД...
Л. Дёмина, "Крымская правда", 26.08.2010
"Создаётся впечатление, что основной задачей власти является уничтожение
собственного народа".
Сказке "Про Федота-стрельца" Леонида Филатова много лет. Уже,
увы, нет в живых автора, но саркастические строки актуальны, как никогда:
"Утром мажу бутерброд -/ Сразу мысль: а как народ?/ И икра не лезет в горло,/
И компот не льётся в рот". Это о наших власть имущих, готовящихся в очередной
раз перед выборами начать месячник любви к народу. Понимаю, что письмо
не является одой власти, но всё же надеюсь на публикацию. Возможно, партии,
участвующие в предвыборной гонке, вспомнят об истинной роли депутата и
представят нам порядочных людей, по-настоящему озабоченных судьбой народа,
а избиратели более ответственно отнесутся к выбору.
Готовится очередное шоу: партии начинают своё представление, броско
и ярко говорят о программах, в которых море сладостей и приятностей. С
одного митинга народ спешит на другой в тайной надежде выбрать своего радетеля.
Ведь уже победили, вроде бы выставили из высших властных апартаментов
"оранжевых". Теперь осталось совсем немного, ещё чуть-чуть, и жизнь станет
нормальной. Неважно, что с приходом новой власти обещанными повышениями
пенсий только поманили. Шутка ли, повышение пенсии на восемь-десять гривен!
Мы же не народные избранники, которых сами посадили себе на шею с запредельными
зарплатами, пенсиями и всевозможными льготами. Сразу замечу, что я и мои
единомышленники - не любители считать чужие деньги, но в данном случае
деньги-то народные. Слезами стариков омываются эти унизительные копейки
к пенсиям. Это как нужно презирать народ, чтобы осчастливить таким повышением
при взбесившихся ценах! Но, оказывается, и это не предел. В газете читаем
ироничное, как нам показалось, пояснение министра экономики Украины: "Реформы
- это когда сначала туго затягиваются пояса, а потом все начинают жить
комфортно". Так сколько лет нам нужно затягивать пояса, не пора ли, господа
власть имущие, подключиться к этому спасительному процессу?
Нам не очень понятно, куда уходят многомиллионные транши, занимаемые
у различных международных организаций. Одно ясно: не на простой народ,
то бишь электорат. Кому транши, а с много раз ограбленного народа снимают
шкуру. И думают чинуши, наверное, что электорат какой-то странный пошёл,
всё ещё надеется. Пишет жалобы, ходит по кабинетам зажравшихся чиновников
и мыслит: "Вот приедет барин, то есть президент, он нас всех рассудит".
Жалобы пишутся годами по самым разным вопросам, решение которых до стыдного
простое. Пример нашего беспокойства о сохранности дома знаком многим жильцам
многоквартирных домов. Когда крупные фигуры рвали на части государство,
фигуры поменьше взялись за наши дома, дворы. Так, в нашем доме на улице
Киевской для удобства распродажи первого этажа по кускам прорублено восемь
дверей в несущих стенах, потом ребятки замахнулись на целый комплекс каких-то
подвальных развлечений. Даже не ставя в известность жильцов. Разобрали
фундамент, вывезли около сотни кубов грунта из-под дома, прорубив дополнительный
выход прямо на тротуар, наткнувшись на который, двое жильцов уже получили
серьёзные травмы. Для ликвидации этого беспредела вот уже три года жильцы
дома - ветераны труда, участники войны, пенсионеры - пишут жалобы во все
соответствующие органы. Мытарствует по кабинетам избранников и чиновников
женщина, которой за семьдесят, ветеран труда, участница войны, ей часто
бывает физически очень трудно это делать, но стремление к справедливости
заставляет снова и снова идти по кабинетам. Лидия Никифоровна прошла все
круги власти, три суда. Добилась справедливого решения о неправомерности
подкопа, но вот беда - "вся королевская конница и вся королевская рать
не могут достать": симферопольский парень словно стал невидимкой. Власти
только руками разводят: вот был тут и весь куда-то вышел. Некому восстановить
разрушенный фундамент и засыпать опасный подкоп. Смотреть в глаза пожилой
женщины, отстаивающей своё право на жизнь, им не стыдно.
Отбираются у людей не только подвалы, но и каждый метр придомовой территории,
где устраиваются стоянки автомашин. Вырубаются деревья и кустарники. Жильцы
лишены возможности выйти из квартиры и просто посидеть под деревом. У детей
отбираются последние метры для игр. В четырёх метрах от балконов соорудили
ларьки, вырубив два больших ореха и красивейший кедр. В одном ларьке продают
напитки, каждый день к нему подъезжает большегрузная машина, преодолевает
бордюр, установленный со времён постройки дома, и заезжает на бывшую клумбу,
вывозя оттуда грунт на огромных колёсах, загрязняя придомовую территорию.
Но дело даже не в этом. На бывшей клумбе рядом с деревом был уложен электрокабель
и установлен щит с надписью об опасности. Сейчас в результате варварских
наездов оголяется кабель.
Жильцы, обеспокоенные возможным смертельным исходом для любого прохожего,
ходили в "Крымэнерго", обращались в жэк, ставили в известность мэра города,
который даже удивился, что как-то не так жаловались, назвал номер телефона:
позвоните, и проблема решится в один момент. Звонили. А кабель по-прежнему
поджидает жертву. Оказывается, хозяину ларька, кстати, депутату, так удобнее,
чтобы товар подвозили. Так кого мы выбираем: депутатов или людей, походя
рискующих нашими жизнями, отбирающих у нас собственность и здоровье? Создаётся
впечатление, что основной задачей власти является уничтожение собственного
народа. Уже сколько лет живём, затягивая пояса всё туже. Для кого будет
светить то обещаемое счастье, если мы продолжим вымирать такими темпами?
Но мы молчим, мы терпим унижения, грабёж и обман. Мы помогаем строить некое
общество, где для нас места не предусмотрены.
Справедливости ради надо отметить, что есть ещё порядочные люди среди
депутатов любого уровня, для которых честь и достоинство что-то значат.
Только с каждым годом их становится всё меньше. Так что с выборами наступающими
вас, ненужные граждане, выбираем очередное ярмо на шею. Или, следуя совету
Булата Окуджавы, всё же "возьмёмся за руки, друзья, чтоб не пропасть поодиночке"?
http://www.kp.crimea.ua/newspaper_details.php?newspaper_id=3168
УКРАЇНСЬКИЙ ДОВГОБУД
Василь Мороз, "Галичина", 25.08.2010, Івано-Франківська обл.
На якому етапі будівництва Української держави перебуваємо нині?
Приблизно так, ніби, на перший погляд, і пишномовно, запитували
мене десь із середини 90-х минулого століття й донедавна колишні колгоспні
трактористи, їздові, столяри з мого рідного села. Оскільки відколи живу
в Івано-Франківську, відвідую свою малу вітчизну в сільській глибинці майже
щосуботи, то принаймні раз на тиждень і зверталися до мене односельці з
тим запитанням. Начебто й безневинне, воно щоразу звучало напівжартома
й напівсерйозно і завше вгадувався в ньому відомий підтекст і супроводжував
його як не іронічний усміх, то саркастичний тон…
Причому односельці вимагали роз'яснити їм усе, як мовиться, на
хлопський розум. Зокрема на такому прикладі, як будівництво хати. "Скажи,
Василю, - особливо доскіпувалися дядьки тоді, коли надто часто по радіо
й телевізії звучала патетична риторика на ту тему, - чи то вже хоч звели
стіни Української держави, чи все ще фундамент закладають"?
Звичайно, я відбивався від такої настійливості. Мовляв, дайте спокій,
не морочте голову, бо хто я такий, аби філософствувати. Тим паче, що і
в самій столиці навряд чи знайдеться хтось, аби дав вичерпну відповідь
на те. "Е ні, - наполягали невгамовні. - Ти обертаєшся у високих сферах,
маєш доступ до київської преси, тобі легше робити якісь висновки. Думай,
отже. А як не знаєш, що сказати, то запитай когось нагорі ...".
Отак наші перепалки тривали від суботи до суботи. Іноді залежно від
настрою я давав втягти себе в дискусію й намагався щось імпровізувати.
"Батьки вельмишановні, - казав їм, - як можна сумніватися в тому, чи вивершена
держава, якщо дах уже є. Адже маємо Конституцію, тризуб, наш синьо-жовтий
двоколір, Верховну Раду ... Чого ще хотіти?". "Хату, може, й накрили, -
не здавалися старійшини, - а стін нема. Не оселя, а наче оборіг для сіна.
Незатишно в такій споруді живим людям".
У глибині душі я розумів співбесідників. Вони намагалися розмовляти
з притаманним селянам гумором. Але в їхніх сумовитих очах читалось одне.
Про яку державу, про який її фундамент можна говорити, коли на тій землі,
на якій вони проживають від самого народження, вже немає колгоспу, що колись
був мільйонером і годував усе село? Немає й іншої господарки, тобто економічної
основи для соціокультурного поступу сільської території.
Про що можна мріяти, коли вже добре десятиліття корівники на колишній
фермі зяють вікнами, з яких вибрали шибки, а на місці тракторної бригади
молоді спритники, котрі ніколи й не працювали тут, визбирують останнє залізяччя,
аби здати його на брухт? На що можна сподіватись, якщо лишки того, що вирощуєш
на своїх городах і паях, немає змоги вигідно й без зайвого клопоту реалізувати,
а молоко та м'ясо від домашньої живності доводиться продавати за безцінь?
Які надії можна плекати, якщо ...
Десятки таких невисловлених риторичних запитань я прочитував "між рядками"
в наших бесідах. Правда, останніми роками, десь із середини "епохи Ющенка",
вже ніхто з односельців не пристає до мене з отією сакраментальною вимогою.
Одні з тих, котрі на зорі незалежності щиро вітали появу України, повмирали,
не дочекавшись відповіді на те запитання, так і не дізнавшись, де ми, українці,
є й куди йдемо. Другі, схоже, втратили інтерес до абстрактних роздумів,
занурившись у щоденні клопоти задля виживання. Треті, перефразовуючи поета,
"пішли з політики в пиятику" ...
Натомість я вже нерідко сам запитую себе: а що маємо в результаті 19-річного
державного будівництва? І чим більше думаю над цим, тим чіткіше в "потоці
свідомості" виступають асоціації з будівництвом соціалізму в СРСР. Про
той довгобуд добре написала відома поетеса Ліна Костенко в баладі про Вернигору,
Верниводу й Вернидуба. Запам'ятався спільний речитатив цього тріо наприкінці
твору, в якому велетні нарікали, мовляв, "усе вернем, вернем, вернем, вернем,
а вже пора було й перевернути". Інакше кажучи, все будуємо й будуємо, а
вже ж могли щось і звести за стільки літ. Проте вийшло навпаки - так "будували
й пребудовували", аж Союз розпався ...
Схоже, майже аналогічні "досягнення" маємо і в Україні.
- Раніше працювалося легше, - заявив якось в одному зі своїх недавніх
інтерв'ю голова облдержадміністрації Михайло Вишиванюк. - Була струнка
вертикаль влади, чітка виконавська дисципліна. Тепер же мене найбільше
болить розбалансованість системи, яку Віктор Янукович намагається відновити.
Президент вимагає від нас персональної відповідальності за все. Лише таким
чином люди повірять, що ми працюємо задля них і держави.
А втрачена довіра людей до всіх гілок влади, що вкрай небезпечно, насамперед
через корупцію і хабарництво. Нині в області розпочалася жорстока боротьба
з цим явищем. Важко даються перші кроки, але за день тут зрушень не досягнеш
...
Ми сидимо в ямі, до якої нас вели п'ять років популісти різних мастей.
Такої шкоди, якби й хотів, важко було б завдати. Ми навіть не тупцювали,
а йшли назад. Нас відкинули на десять років! Кажу це абсолютно відповідально.
За всіма соціально-економічними показниками для мене нинішній рік - нульовий.
Лише наступний, сподіваюся, назвемо стартовим.
Отже, попередніми роками так "добудувалися", що зруйнували вже зведене
і врешті опинилися на дні свіжовиритого котловану, який може стати й могилою
для української самостійності!.. Втім, хоч як, а треба починати все спочатку?
Проте, як виглядає, стартувати в багатьох випадках доведеться не з "нуля",
а від "мінусів". Бо яку сферу життєдіяльності українського суспільства
не візьми, а стільки розвелося всюди негативу, що подекуди він зашкалює
й до "абсолютного нуля" - до мінус 273 градуси за Цельсієм.
Напевно, найбільший недолік той, що рівень життя в Україні один із
найнижчих в СНД й в Європі. Натомість захворюваність, смертність українців,
поширення епідемій СНіДу, туберкульозу й інших - одні з найвищих у світі.
Тим часом медицина, на якій лежить головний тягар відповідальності за здоров'я
й життя нації, постійно терпить від браку фінансування. За Конституцією,
держава гарантує безоплатне лікування кожному громадянинові. Натомість
медицина давно перетворилася на засіб викачування грошей із населення.
Не минає й тижня, щоби до редакції не звернувся черговий читач і не поскаржився
на медиків, розповівши приблизно таке: "Коли хірург вийшов з операційної,
то без передмов зажадав од нас дві з половиною тисячі гривень для бригади
та ще 200 грн. окремо для анестезіолога. Хоча добре відав, що ми
вже заплатили в лікарняну касу й вагомий так званий благодійний внесок,
і за саме хірургічне втручання ... При тому лікар не дав жодних гарантій,
що після такої складної операції наш батько житиме".
Звичайно, далеко не всі медики такі захланні. Але ... 90 відсотків
доходів медичного персоналу в Україні - це платня, яку лікарі одержують
від пацієнтів як неофіційну винагороду. Такі попередні результати так званого
ASSPRO CEE 2007-2012 - дослідження проблеми неформальних платежів у кількох
країнах Східної Європи, в тому числі і в нашій, яку проводять експерти
Єврокомісії коштом ЄС. "інакше кажучи, лікар, який отримує 500 гривень
офіційної зарплати, з конверта "вдячних" пацієнтів виймає ще 5 000
грн., - прокоментувала ті висновки для "Дзеркала тижня" керівник Школи
охорони здоров'я Києво-Могилянської академії Ірена Грига. А науковий керівник
ASSPRO CEE 2007-2012 голландець Вім Грот узагалі переконаний: "Проаналізувавши
фінансові потоки в українській медицині, можна виснувати, що систему охорони
здоров'я в цій державі вже приватизували". І хто нині в Україні може щось
удіяти з грабежем пацієнтів у медустановах? А він за сукупним обсягом далеко
перевищує хабарництво сільських голів та чиновників земельних управлінь,
яким в Україні оголосили війну.
Це лише один приклад. Але можна говорити про аналогічні великі й менші
"мінуси" і в інших важливих сферах життя суспільства, що безпосередньо
торкаються людських доль - зокрема в системі судочинства і прокурорського
нагляду, в роботі міліції. А чого варті експерименти чи то пак реформи
в освітянській сфері? Всюдисущі ринкові відносини проникли і в університетські
стіни ... Які там знання, коли можна заплатити гроші й отримати потрібну
оцінку! Власне, навряд чи є хоч якась одна сфера життєдіяльності в Україні,
яку б не роз'їдали хабарництво і корупція, де б панував державницький лад
і були налагоджені такі стосунки між народом та державою, покликаною захищати
людей від зовнішніх і внутрішніх небезпек, щоби можновладці справді служили
загалові, а не навпаки.
Уже й не кажу, що в жодній іншій країні немає таких дорогих споживчих
кредитів - із 28-30-відсотковими банківськими ставками. Ніде не коштують
так дорого вживані іномарки через найвищу у світі ставку розмитнення імпортованих
авто. Скажімо, в сусідній Білорусі можна за $ 500 купити таке саме авто,
за яке в самостійній Україні треба викласти кілька тисяч доларів ... Хіба
держава, де узаконено такий порядок речей, для людей?
Зрештою, що й казати, якщо певний прошарок сільських жителів у самостійній
Україні, принаймні в галицькій глибинці, взагалі живе в умовах бездержав'я,
точніше - поза межами своєї держави у прямому й переносному значенні цих
слів. Маю на увазі переважно 25-50-річних людей. Більшість із них - безробітні,
котрі перебиваються випадковими заробітками на будовах чи в інших сферах
зайнятості в Польщі, Росії, Чехії. Вони мають паспорти, в яких занотовано,
що їхні власники - громадяни України. Та більше нічим ці люди не пов'язані
зі своєю Батьківщиною - ні податки не платять, ні соціальних виплат не
одержують. Вони мовби не існують ... В багатьох із них, навіть уже 30-ти
й 40-річних, навіть трудових книжок немає. Як нелегали за кордоном вони
не шукають захисту в українських посольствах від свавілля роботодавців,
бо знають, що не знайдуть його. А чимало хто з працездатних прикарпатців,
і досі зареєстрованих за місцем народження-проживання, давно осів в Італії,
Іспанії, США, Канаді й не збирається повертатися звідти...
Мало того, майже 40 відсотків українців, які ще нікуди не емігрували,
зголосилися назавжди залишити територію України за мільйон гривень, свідчить
опитування, яке провела компанія VOX Ukraine. Правда, згідно з висновками
Світового дослідницького агентства Gallup, кожен шостий українець виїхав
би за кордон назавше й без доплати. Нічого дивного, кажуть експерти, люди
не вірять, що в Україні колись може бути все гаразд.
Словом, маємо наразі таку державу, в якій, мабуть, не захотіли б жити
й папуаси. Вона не захищає середньостатистичного громадянина, а служить
і без того "сильним світу цього". Чи за таку незалежність боролися січові
стрільці, вояки УПА, запорожці й гайдамаки? Чи за таку державу вони гинули?
Годі й балакати. Ще драматичніше це виглядає на тлі безкровного здобуття
українцями самостійності наприкінці XX століття - отримати такий подарунок
і не спромогтися скористатися тим, як належить. А Помаранчева революція
тепер узагалі нагадує лише останній спалах зорі, що гасне ... Наше національне
сьогодення настільки безрадісне, аж починаєш вірити, що й справді Україна
таки ввійде через десять років у двадцятку країн - лідерів цивілізації,
та радше не як суверенна держава, а як чиясь автономія.
Що такий розвиток подій вельми ймовірний, свідчить величезний зовнішній
борг України. Він сягає 316 мільярдів гривень, але й далі постійно зростає,
заявив віце-прем'єр з економічних питань Сергій Тігіпко. "Ця цифра для
нас критична", - зізнався він. За його словами, якщо найближчим часом ситуація
в державі не зміниться, якщо влада не впорається з виплатами за зовнішніми
запозиченнями, то нас чекає перспектива Греції - зростання цін і девальвація
національної валюти.
Але що може змінитися? Біло-блакитна команда вже підписала новий меморандум
з МВФ про відновлення так званого кредитного співробітництва з ним, у рамках
якого Фонд планує виділити Україні $ 15,3 млрд. протягом 29 місяців. Заради
одержання цієї позики уряд Азарова погодився виконати вимоги закордонних
товстосумів - вдався й до підвищення з серпня цього року і з травня наступного
цін за спожитий природний газ для населення та до поступового збільшення
пенсійного віку для жінок - до 60 років. Який, до речі, чудовий подарунок
українцям напередодні 19-ї річниці незалежності!..
Правда, "виконання вимог МВФ в частині реформування пенсійної системи
в Україні необхідне, щоб уникнути банкрутства держави, - заявив той же
С. Тігіпко на брифінгу 11 серпня. - Бо проблема дефіциту Пенсійного фонду
досить гостра. Цього року вона сягнула 26 млрд. грн., а наступного, якщо
нічого не зможемо вдіяти, матимемо й 37 млрд. Виходу немає".
Інакше кажучи, українці приречені перебувати у вічному боргу перед
кредиторами? І за рахунок свіжих позик розраховуватися з попередніми? Але
так не може тривати нескінченно. Цим шляхом од банкрутства не втекти. Рано
чи пізно позичальники приберуть до рук Українську державу. Так само, як
нині банки арештовують за борги оселі, авто й інше майно своїх позичальників-боржників.
Тим паче, що маємо справу з такими акулами, як МВФ, Світовий банк та інші
транснаціональні корпорації, які правлять світом, принаймні так званим
західним.
Нині мало кому невідомо, що це за структури. Однією рукою вони нібито
й допомагають країнам "третього світу" долати кризові тенденції, а другою
- душать їх. Ті, хто за ними стоїть, мають одну глобальну мету - зруйнувати
національні держави, точніше "злити" знеособлені народи в одну уніфіковану
політико-економічну зону типу Шенгенської - прообразу поліцейської наддержави
з тотальним комп'ютерно-супутниковим контролем за кожним ... Хіба цього
не розуміють теперішні й колишні керманичі нашої держави? Більш ніж очевидно,
що Україна з тим боргом на шиї вже нагадує кролика, якого наполовину проковтнув
удав. Недарма ідеолог українського націоналізму Дмитро Донцов заповідав
остерігатися не лише "московської орди", а й напастей "інтернаціональних
конспіраторів".
Звісно, може, комусь та картина не така вже й трагічна. Але щирим українцям,
які шукають хоч би промінчика в тому тунельному лабіринті, в якому відколи
вже блукаємо, залишається хіба що прислухатися до думки київських етнофутурологів,
об'єднаних навколо інституту метафізичних досліджень, який очолює знаний
нашим читачам Ігор Каганець. Все лихо в тому, кажуть ці науковці, що ще
триває доба занепаду Козацької держави, яка розпочалася по смерті Богдана
Хмельницького. Це об'єктивний процес і він неминуче має добігти свого кінця.
Незалежно від того, який Президент і уряд що робитимуть задля виходу країни
з піке, Україна має пройти "долину тіні смертної", якою, власне, і йде,
до кінця.
Такий висновок випливає з досліджень видатного українського вченого,
професора Києво-Могилянської академії Миколи Чмихова (1953-1994). Він довів,
що на території Північно-Причорноморського регіону - від Карпат до Дону
- як ніде більше у світі спостерігаються так звані народотворчі цикли:
кожні 532 роки на цій землі народжується новий етнос, який формує свою
державу. З незапам'ятних часів тут з'являються і зникають нібито й різні
народи, та кожен наступний з них насправді лише трансформація попередника.
Приміром, були скіфи-сколоти, відтак - сармати, анти, руси. Назва нинішньої
нації, яка вже сходить із цивілізаційного подіуму, - козаки.
Легко пересвідчитися, що роки існування - від зародження до піку розвитку
й розпаду - чи то могутнього Антського союзу, чи його правонаступниці Київської
Руси, що мала славу великої європейської держави, добре вкладаються в періодичну
532-річну схему. Слово ж "Україна" якраз і з'являється вперше в літописах
саме як назва лише проміжної між тими державницькими утвореннями суспільно-політичної
формації. Відтак же воно виринає ще раз - під час "великої руїни руської"
й перед новим державницьким піднесенням українства в 1648-1654 рр.
Скидається на те, нині маємо за тією аналогією таке саме проміжне утворення,
що виникло після падіння СРСР - new-УРСР, уламок імперії, а не державу.
Тож усі наші теперішні проблеми від того, твердять столичні метафізики,
що переживаємо перехідний період, живемо в епоху перемін. Правда, за їхніми
словами, це триватиме вже недовго - до 2015 року. А відтак на наших землях
нібито стартує формування зі старого етносу нової, спорідненої з ним нації,
котра започаткує справдешню потужну державу, внутрішньо цілісну, що успішно
протистоятиме деструктивним впливам зі Сходу й Заходу...
Нам зостається лише вірити.
http://www.galychyna.if.ua/index.php?id=single&no_cache=1&tx_ttnews[tt_news]=11899&tx_ttnews[backPid]=24
У ЯНУКОВИЧА
Є ДВА СЦЕНАРІЇ КОНСТИТУЦІЙНИХ ЗМІН
"Rionews", 25.08.2010, Закарпатська обл.
«Якщо Партія регіонів на місцевих виборах підтвердить свій статус
партії влади, це може посилити шанси проведення конституційної реформи».
Про це заявив директор Київського інституту проблем управління
ім. Горшеніна Володимир Фесенко.
"Бажання і інтерес президента не просто змінити Конституцію, а підкоригувати
Основний закон таким чином, щоб посилити свій вплив на систему державного
управління - цілком виправдано і закономірно", - сказав Фесенко, повідомляє
Інтерфакс-Україна.
На думку Фесенка, є два можливі сценарії юридичної легалізації президентсько-парламентської
системи.
"Перший сценарій - це скасування конституційної реформи 2004 року через
Конституційний Суд", - сказав він.
При цьому Фесенко нагадав, що конституційна реформа вже 5 років діє,
і по суті справи вже немає конституційного законопроекту N2222, а є нова
редакція Конституції.
Тому, за його словами, просто так скасувати конституційну реформу означає
створити "суперечливий юридичний прецедент, який може неоднозначно сприйматися
не тільки в Україні, але і за кордоном".
Політолог припустив, що саме ця обставина підштовхнула до пошуку іншого
сценарію конституційної реформи.
"Судячи з чуток, якихось витоків інформації, можливо, готується і інший
сценарій конституційних змін - мова йде про класичну схему внесення змін
до Основного закону", - сказав він.
"Цей сценарій теж цілком можливий, але його реалізація пов'язана з
іншими проблемами. По-перше, потрібен певний час", - заявив експерт.
"Якщо конституційний законопроект буде проголосований вже восени в
першому читанні, що в кращому випадку остаточне його прийняття буде можливо
вже в наступному році - в лютому або в березні", - зазначив Фесенко.
"Може бути, знадобиться і проведення референдуму для затвердження змін
до Конституції, якщо вони торкнуться 1, 3, 13 розділів Основного закону.
Знову-таки - це час", - зазначив він.
Але, підкреслив Фесенко, "може бути, найголовніша проблема - чи буде
300 голосів для того, щоб підтримати президентські конституційні ініціативи".
Він підкреслив, що навіть всередині коаліції "далеко не всі в захваті від
повернення до президентсько-парламентської системи".
"Може бути, саме тому...будуть пропонувати продовження повноважень
для Верховної Ради - для того, щоб мотивувати депутатів проголосувати за
президентський законопроект", - зазначив політолог.
http://rionews.com.ua/mixed/politic/now/n102366133
19 ЛЕТ ГРЕЗ О СВЕТЛОМ
БУДУЩЕМ
Максим Газизов, "Салон Дона и Баса", 24.08.2010, Донецкая обл.
К двадцатому году независимости украинцы должны ощутить себя нацией.
Девятнадцать лет - дата не юбилейная. Однако, вдумываясь в количество
лет независимого существования Украинского государства, понимаешь - позади
целая эпоха.
Что же принесли эти годы народу, почти два десятка лет назад очутившемуся
вдруг в совсем другой стране? Конечно, изначально образы преподносились
самые идеалистические. Но впоследствии все более ясными становились древние
слова философов о кардинальном несовпадении идеального и действительного
миров.
Быть может, отчасти учитывая тяжесть ушедших лет и принимая во внимание
неюбилейность даты, как уже писал "Салон", ссылаясь на заявление Министерства
обороны, военного парада вчера не было. Виктор Янукович ограничился тем,
что на центральной улице Киева 24 августа были выстроены военные оркестры
и почетный караул. Этим, естественно, были несколько изменены приоритеты,
утвержденные предыдущей властью. В прошлом году в столице проходил военный
парад по случаю Дня независимости Украины, но не было парада по случаю
Победы в Великой Отечественной войне. В мае же этого года праздничный парад
по случаю 65-й годовщины Победы все-таки состоялся.
Рядом с Украиной
Отметим, что первыми Украину с независимостью вчера поздравили именно
главы Российской Федерации. "Россию и Украину связывают многовековые традиции
добрососедства, общие духовные корни, славные страницы совместной истории",
- говорится в поздравлении Дмитрия Медведева. Также премьер России Владимир
Путин "искренне рад тому, что Украина встречает свой праздник в обстановке
политической стабильности и экономического роста". От России не отстают
и Штаты. Государственный секретарь США Хиллари Клинтон заявила, что "Соединенные
Штаты были рядом с Украиной и ее народом с момента обретения независимости
и продолжат поддержку".
Самоизоляция
Что касается нашего правительства, то вчера украинский народ поздравили
с праздником представители всех трех ветвей власти. Президент Украины Виктор
Янукович заявил, что власть делает все, чтобы Украина стала прежде всего
экономически независимой. Именно этот аспект независимости в своем обращении
несколько раз подчеркивал президент: "Я знаю, что для этого придется приложить
огромные усилия и ресурсы, чтобы достичь настоящей экономической независимости".
Пояснить термин "экономическая независимость" нам помог директор украинского
института стран СНГ Владимир Корнилов: "Экономическая независимость - достаточно
абстрактное понятие. Оно еще более абстрактно, чем независимость политическая.
Оно уже не раз звучало в истории и за этим всегда скрывалась на самом деле
экономическая самоизоляция. В свое время это всегда заканчивалось тем,
что экономика государства переходила на замкнутый цикл, при этом продолжая
зависеть от внешних ресурсов. То есть в действительности зависимость не
ликвидировалась. Конечно, можно помечтать о том, что благодаря альтернативным
источникам энергии Украина когда-нибудь не будет зависеть от нефти и газа.
Однако, на мой взгляд, лучше украинским политикам поменьше употреблять
подобную терминологию и вместо этого - думать о стратегии в современных
глобальных экономических реалиях".
Светлое будущее
Премьер-министр Николай Азаров, в свою очередь, отметил, что "государственная
независимость - это не случайный подарок судьбы и не амбиции властной элиты.
Это большая ответственность и тяжелая работа". О надеждах на "светлое и
комфортное будущее" говорил спикер Владимир Литвин: "Все мы с большой надеждой
смотрим в будущее, в котором непременно должны господствовать общественный
мир и согласие, покой и стабильность, взаимопонимание и безопасная, комфортная
жизнь".
Идеалистическую картину, рисуемую спикером, еще до празднования жестко
опроверг первый президент Украины Леонид Кравчук: "Хватит издеваться над
людьми, над независимостью, над Украиной!" - восклицал он. Леонид Кравчук
считает, что сейчас Украина значительно уступает в развитии Российской
Федерации, и выразил уверенность, что "в Украине до сих пор нет украинской
элиты, а вместо нее - мощные политические корпорации".
Настороженно отнеслись к поздравительным словам представителей власти
и в оппозиции. Депутат БЮТ Ворошиловского райсовета Донецка, директор института
информации Алексей Мацука в интервью "Салону" сказал следующее: "Виктор
Янукович сейчас все делает, чтобы выстроить модель государства под себя.
Он постоянно говорит о сильной власти, однако для демократического общества
это противоестественно. Власть должна быть вторична, ее цели - сугубо охранительные.
Конечно, сейчас многие соскучились по "сильной руке", но в будущем так
быть не должно. Подобная риторика Януковича ведет к тоталитаризму. Что
же касается отсутствия военного парада - абсолютно поддерживаю. Он необходим
либо на круглые даты, либо если стране угрожает военная агрессия. А так
- это ненужный советский рудимент".
Цена свободы
Многократно повторил свое любимое слово "свобода" в поздравлении экс-президент
Украины Виктор Ющенко: "Я уверен, что Украине быть, если у всех будет свобода
- свобода выбора, свобода слова, свобода мнения, свобода предпринимательства.
Верю, что присущее украинцам стремление к свободе - залог того, что свободная,
европейская и зажиточная Украина преодолеет испытания и займет достойное
место среди стран мира". Между тем вспоминается знаменитое высказывание
философа Василия Розанова, в котором он отождествлял "свободу" с "незанятостью":
"Свободная женщина - это разведенная жена, свободный рабочий - это уволенный
рабочий".
К тому же, согласно последнему опросу, проведенному институтом Горшенина,
только 43,8% граждан готовы защищать Украину с оружием в руках в случае
вооруженного конфликта, угрожающего ее независимости. А больше платить
за газ и энергоносители ради независимости Украины готов только каждый
шестой гражданин.
Таким образом, можно сказать, что у народа осталась самая последняя
надежда. К юбилейному двадцатому году независимости украинцы должны ощутить
хотя бы частичное приближение тех светлых образов, которые перед ними сегодня
рисуют. И ответственность за это полностью ложится на нынешнюю власть.
В противном же случае очень скоро совсем не останется желающих защищать
независимость этого государства с оружием в руках.
http://www.salon.donetsk.ua/rubrics/11457.php
РІВЕНЬ І ЯКІСТЬ ЖИТТЯ
САХАР
И ГРЕЧКА "ПОДЛОЖИЛИ СВИНЬЮ" ХАРЬКОВЧАНАМ
Ирина Стрельник, "Вечерний Харьков", 25.08.2010
Сахар, гречка, алкоголь, табак и отдых подорожали; яйца, сало, молоко,
овощи и услуги здравоохранения подешевели.
В целом же ценовая ситуация на потребительском рынке области в
июле-августе стабильная, отмечает заместитель председателя ХОГА Юрий Сапронов.
По словам вице-губернатора, за два последних летних месяца розничные
цены на продукты питания снизились на 1,6% (тогда как по Украине - на 0,8%),
на услуги транспорта - на 0,9%, услуги здравоохранения - на 1%, связи -
на 0,2%, гостиниц и ресторанов - на 0,1%.
Незначительное повышение цен произошло на алкоголь и сигареты - на
0,4%, услуги отдыха и культуры - на 1,6%, за счет сезонного роста цен на
туристические услуги - на 8,4%.
Что касается состояния розничных цен на основные продукты питания,
то здесь ценовая ситуация сохранена стабильной, но при наличии факторов
риска по таким продуктам питания, как сахар-песок, удорожание которого
за июль-август 2010 составило 3,9% и крупа гречневая, подскочившая в цене
на 12,2-15,%.
- В то же время снизились розничные цены на рис - на 4,3%, яйца куриные
- на 10%, масло подсолнечное - на 1%, сало - на 6%, молоко - на 4,6%, сметану
- на 3,7%, сыр кисло-молочный - на 2,3%, картофель - на 6,3%, овощи на
14,1% - 37,1%, яблоки - на 26,7%, - говорит Юрий Сапронов.
С начала 2010 года уровень инфляции составил 2,9%, что в 3,2 раза меньше
уровня инфляции за аналогичный период 2009 года (109,2%).
http://vecherniy.kharkov.ua/news/43163/
СКАНДАЛИ
ЛІКАР ВВАЖАЄ ЧИНОВНИКІВ
РЕЙДЕРАМИ
Денис Булгак, "Рівне вечірнє", 26.08.2010
Необхідність реорганізації медичних закладів сприймається як рейдерська
атака.
Минулого тижня лікарі поліклініки "Північна" вислуховували аргументи
"за" і "проти" об'єднання їхньої установи з поліклінікою №2, що на вул.
Драгоманова. Виступи начальника міського управління охорони здоров'я Михайла
Стичишина та головного лікаря поліклініки "Північна" вони вислухали мовчки.
Напередодні цієї зустрічі уже підготовлений проект рішення про об'єднання
цих медичних установ було знято з розгляду міськради. Однак, схоже, остаточно
від цих намірів не відмовились.
Доводячи необхідність реорганізації, Михайло Стичишин навів приклади,
як це вже було зроблено в Полтаві, Харкові, Донецьку. При цьому він запевняв
лікарів, що про скорочення їхніх посад не йдеться:
- Ви будете сидіти на своїх місцях, просто буде вивіска інша. Буде
об'єднано матеріальний ресурс і кадровий потенціал двох поліклінік. Більше
того, штат поліклініки має бути збільшений на 25 посад. Йдеться про те,
щоб населення отримувало більш кваліфіковану допомогу. Цей проект рішення
міський голова Рівного зняв з розгляду, оскільки має бути проведено аудит
медичного закладу, аби детально вивчити ситуацію у поліклініці.
Натомість головний лікар поліклініки "Північна" Анатолій Бичков нічого,
крім рейдерської атаки на свій заклад, у цій реорганізації не бачить:
- На комісії з питань охорони здоров'я, на якій обговорювалось питання
про об'єднання поліклінік, нашому закладу закидали, що нібито ми погано
працюємо, а тому слід провести реорганізацію. Мене як головного лікаря
туди навіть не запросили.
За нормативами наша поліклініка має приймати 400 осіб в день, ми ж
обслуговуємо щодня понад 800 громадян. За сім місяців минулого року ми
прийняли 123,5 тисячі осіб, в цьому році - 124,5 тисячі осіб, провели 100,4
тисячі аналізів. То що, хіба ми погано працюємо?
Щодо скорочень, яких нібито не буде, то п. Стичишин говорить неправду.
Тому що скоротиться моя посада як головного лікаря, заступника з медчастини,
звільнять бухгалтерію, відділ кадрів.
Цю поліклініка була створена за підтримки Віктора Чайки. Я, будучи
на той час депутатом міськради, сам, по суті, її зробив. А тепер таку "подяку"
отримав. Все, що треба для нашої поліклініки, - це просто збільшити фінансування.
Сьогодні 80% грошей іде на стаціонар, на поліклініку лишається 20%, а я
вважаю, що розподіл має бути 50% на 50%. Зрештою, слід провести анонімне
опитування лікарів, хочуть вони об'єднуватися чи ні. Та й взагалі, навіщо
тоді ми у 2005 році добилися статусу юридичної особи, отримували свідоцтва
і ліцензії? Це іде звичайна рейдерська атака.
У міському управлінні охорони здоров'я запевняють: ні про яке рейдерство
не йдеться. Кажуть, є відповідна постанова Кабміну, яка зобов'язує об'єднувати
поліклініки. В той же час п. Бичков вважає, що чиновники неправильно трактують
урядовий документ, в якому насправді йдеться лише про підвищення ролі первинної
медико-санітарної допомоги.
http://www.rivnepost.rv.ua/showarticle.php?art=025096
ОХОРОНА ЗДОРОВ'Я
ВАКЦИНИ
НЕ БУЛО, НЕМАЄ І, ШВИДШЕ ЗА ВСЕ, НЕ БУДЕ
Зоряна Гарасимів, "Номер один", 25.08.2010, Тернопільська обл.
Ситуація з вакцинацією в Тернопільській області та й в країні загалом
катастрофічна.
Згідно з календарем щеплень, на серпень припадає вакцинація дітей,
які вперше переступлять поріг школи. Їм повинні зробити щеплення проти
кору, паротиту, краснухи, поліомієліту, дифтерії та правця. На сьогодні
в резервах медичних закладів залишилась лише оральна поліомієлітна вакцина.
Вакциною проти кору, паротиту та краснухи щеплено тільки 27% дітей. Міністерство
охорони здоров'я обіцяє до кінця року надіслати всю необхідну кількість
вакцини і в процесі навчання зробити щеплення усім новоспеченим школярам.
Проте ситуація з забезпеченням вакциною в країні ставить під сумнів спроможність
Міністерства виконати свою обіцянку.
Вакцинацію від краснухи отримали тільки 3,9% населення
Загалом ситуація з вакцинацією в області та й в країні в цілому катастрофічна.
Загальний імунітет населення виробляється тільки в тому випадку,
коли щеплення від будь-якого інфекційного захворювання зробило близько
80% громадян. Натомість вакцинами, які централізовано надходять у медичні
заклади області, забезпечено незначну частину населення. Ця цифра доволі
строката і становить від 1,9% до 54% - в залежності від препарату.
- Згідно з календарем профілактичних щеплень, вакцини надходять централізовано
в регіони з державного підприємства "Укрвакцина", - розповідає лікар-епідеміолог
обласної СЕС Марія Павельєва. - Вони закуплені за кошти державного бюджету.
Уже другий рік поспіль вакцини надходять нерегулярно та у незначній кількості,
тому область недостатньо забезпечена імунобіологічними препаратами. Як
наслідок, охопити запланований обсяг імунізації не можливо. Так як забезпечення
різними видами вакцин доволі строкате, є вікові категорії, які щепленням
охоплені надзвичайно мало. Це стосується вакцинації проти дифтерії серед
підлітків та дорослого населення. Препарати анатоксин дифтерійно- правцевий
та анатоксин дифтерійний (вакцина від цієї недуги) цього року не надходили
взагалі, тому й щеплення відповідно не проводилось. Аналогічна ситуація
з паразитною та краснушною вакцинами, якою проводять щеплення підліткам
у 15 років. Дівчаткам роблять вакцинацію проти краснухи, а хлопчикам -
від паратиту. Цього року надійшло всього 1,9% від річної потреби
паратитної вакцини та 2,7% краснушної. Дещо краща ситуація із щепленням
дітей, які розпочинають вакцинальний комплекс проти дифтерії, правця, кашлюка,
гемофільної інфекції поліомієліту. Її поступило 53% від річної потреби.
Проблема в тому, що ми розпочинаємо комплекс щеплень, але завершити його
не можемо. Скажімо, якщо комбінованою вакциною "Пентаксим" ми більш-менш
забезпечені, то вакцини "Інфанрікс", якою проводять щеплення проти дифтерії,
правця та кашлюка, нам надійшло всього 11,7% від річної потреби.
До того ж мізерним можна назвати забезпечення вакциною проти туберкульозу
та гепатиту В. Стосовно останньої, то її цього року обласна СЕС не отримувала
взагалі. Медичні заклади тримаються на минулорічних залишках, тому більшість
новонароджених з пологового будинку виписуються не щепленими.
Вакцин у вільному продажі немає
Частину препаратів виготовляють за кордоном, тому коштують вони чимало.
Скажімо, вартість однієї дози "Пентаксиму" становить 240 грн. Раніше
були аналоги вітчизняного виробництва. Їх виробляло ЗАТ "Біолік" (Харків).
Зараз, згідно з календарем, дитину в тримісячному віці потрібно щепити
від дифтерії, правця, кашлюку, поліомієліту та гемофільної інфекції. Для
цього створена комбінована вакцина. Її привозять з Європи. За словами Марії
Миколаївни, вона дуже ефективна.
- В одному препараті є всі складові. Дитину не потрібно колоти тричі.
Тобто зменшується кількість ін'єкції, а разом з тим - стресових ситуації
для маляти. Від цієї вакцини значно менше побічних ефектів, ніж після введення
кожної з них окремо. В усьому світі стараються використовувати більше комбінованих
вакцин, - пояснює лікар.
Більшість вакцини від важких інфекційних захворювань надходять централізовано
і придбати їх в аптечній мережі практично не можливо, за винятком шестикомпонентної
вакцини інфанрікс гекса. Вона включає в себе препарати проти дифтерії,
кашлюка, правця, гемофільної інфекції, поліомієліту та гепатиту В.
Так як забезпечення вакцинами бажало би бути кращим, то й кількість
відмов від щеплення останнім часом зменшилась. Втім, батьки дедалі частіше
проявляють цікавість до вакцинації. Частково це пов'язано з реєстрацією
в Казахстані та Росії випадків в'ялих паралічів та циркуляцією "дикого"
поліовірусу. Наразі в області теж реєструються випадки гострих в'ялих паралічів.
- У кожної хворої дитини відбирався матеріал та відправлявся на дослідження
у вірусологічну лабораторію Центральної санітарно-епідеміологічної станції.
На сьогодні на всі випадки в'ялих паралічів, зареєстрованих в області,
прийшли негативні результати, тобто поліовірусу у пробах не виявлено,-
наголошує Марія Миколаївна.
Аби попередити захворювання, обласна СЕС отримала 50% річної
норми полімієлітної вакцини. Зараз проводяться щеплення всіх вікових категорій,
які підлягають вакцинації.
http://www.numberone.te.ua/?page=consult&consultid=1007&sub=0
ЗБЕРЕЖЕННЯ ДОВКІЛЛЯ
ЧОМУ МОРЕ БРУДНЕ?
Ольга Кривошеєва, "Одеські вісті", 26.08.2010
Тому що є нештатні ситуації, коли забруднюючі речовини попадають
у водне середовище.
А ще гірше те, що є підприємства, які не бережуть його чистоту.
Тут і починається робота Державної екологічної інспекції з охорони довкілля
Північно-Західного регіону Чорного моря. Ось декілька випадків, що трапились
за останній час.
4.07.2010 р., о 14 год. 30 хв., виявлені строкаті плями нафтопродукту
на акваторії ДП "МТП Южний". Вони були помічені між плавмайстернею ПСМ-665
та причалом № 5Б (північна сторона ТОВ "Трансбункер-Южний"). Обстеження
показали, що по лівому борту майстерні нижче поверхні води відбувся скид
вод з залишками нафтопродукту. Це робилося неперіодично, тому не зразу
було помічено.
Начальнику порту було надано припис щодо проведення відомчого розслідування.
У відповіді на нього було сказано, що мало місце аварійне переливання зливових
стоків у відстійнику плавмайстерні. Ці обставини портовики класифікують
як форс-мажорні, посилаючись на те, що кількість опадів тоді перевисла
за 3 години стандартну місячну норму.
Але відповідальності це не знімає. За фактом порушення законодавства
про охорону навколишнього природного середовища України відповідальну особу
притягнуто до адмінвідповідальності. Штраф в сумі 136 гривень сплачено
у повному обсязі. Забруднення ліквідовано силами порту. Та це ще, на жаль,
не все.
19.07.2010 р. надійшов сигнал з 85-го кілометра річки Дунай. В районі
Ізмаїльського порту течію було забруднено аглорудою, яка потрапила в воду
в результаті перевернення двох барж. Було скинуто 4075 тонн, збитки від
цього склали суму 297 тис. гривень. Інспекція мусила передати матеріали
до Дунайської транспортної прокуратури. Проти судновласника АСК "Укррічфлот"
порушена кримінальна справа.
Ще випадок: 04.08.2010 р. виявлено забруднення нафтопродуктами акваторії
ДП "Одеський МТП" в районі причалу 15-з. Там сталася аварія плавучого дока
№ 4 судноверфі ДП "ОМТП". Для ліквідації забруднення адміністрацією порту
задіяні бонові загорожі, нафтосміттєзбирачи та буксири.
Щоденно складається схема забруднення, провадиться відбір проб морської
води. Розслідується аварія доку.
http://izvestiya.odessa.gov.ua/index.php?go=Newspaper&in=view&id=19523
УКРАЇНА INKOGNITA
СОРОЧИНСЬКИЙ
РОЗМАЙ - ПОЯРМАРКУВАЛИ ЗНОВУ!
Світлана Піскова, "Вечірня Полтава", 25.08.2010
Протягом шести століть, кілька днів на рік, вирує у Великих Сорочинцях
на Полтавщині ярмарок.
Дійство то завмирало, то переживало підйом, та до сьогодні зберегло
національний колорит, щирість і розлогість української душі. Те, що свого
часу помітив Микола Гоголь, а потім закарбував на сторінках своїх безсмертних
творів.
Сорочинський ярмарок - це візитівка не тільки Полтавщини, а й усієї
держави. Це не лише торгівля й культурно-мистецьке свято. Тут підписують
контракти, розширюють міжнародне співробітництво, знайомляться з особливостями
традицій інших народів, вітаються й прощаються, аби зустрітися знову. Тут
споконвіку закладається підґрунтя співпраці у діловій сфері. Це одне з
місць в Україні, де збагачуються народні традиції й належним чином оцінюються
власні здобутки.
Дванадцятий рік поспіль торжище відкривається як Національний Сорочинський
ярмарок. Протягом усього цього періоду організацією та проведенням дійства
опікується ТОВ "Сорочинський ярмарок". І, як показав один день проведений
у Сорочинцях "Вечірньою Полтавою", цьогоріч свято їм особливо
вдалося. Отож, - замальовки з ярмарку…
…Охайна й яскрава центральна алея Сорочинського ярмарку на певний
час принишкла - дехто з торгівців полишив свої місця та, разом із ярмаркувальниками,
вдивляється у напрям центрального входу: ось-ось тут з'явиться Перша
особа української держави - Віктор Янукович. Серед натовпу виділяються
дві колоритні постаті: Ганна Миколаївна Коцюба та Анастасія Олексіївна
Чабанівська, спираючись на ціпочки, терпляче мружаться від сонця, раз у
раз промовляючи свої зауваження. Кожній - далеко за вісімдесят. Ярмаркують
- скільки пам'ятають торжище. Останнім часом приїздять із рідних Лютеньок,
що під Гадячем, більше подивитися, ніж щось придбати.
- Співають гарно, - крізь товсте скло окулярів до світу посміхається
Ганна Миколаївна, - й танцюють ловко! А як вдало повбирані у народний одяг
люди - мені дуже тут подобається! Купувати нічого не буду, хоч би що й
сподобалося - для мене дорого… А щоб у Президента спитала? Питати мені
у такої людини завстид… Хіба про те, як за пенсію 800 гривень операцію,
що потребую, зробити…
Розмову з милими бабусями доводиться припиняти - на дорозі заметушилися
охоронці, й за кілька секунд ярмарковою алеєю швидко пройшов Президент
Віктор Янукович. За ним - численні представники уряду та органів
державної влади. Фотокори, оператори й журналісти ледь встигали за процесією.
Ярмаркувати Президент не поспішав. Натомість, попрямував до головної сцени.
Звідти звернувся до громадян із вітальним словом.
У промові, разом зі щирими побажаннями, - запевнення у стабілізації
економіки й підвищенні рівня добробуту українського народу. Для тих, хто
не дуже обізнаний, Глава Держави навів і деякі оптимістичні цифри.
За 1 півріччя, приміром, валовий продукт зріс більше, ніж на 6 відсотків,
інфляція виявилася нижче рівня прогнозів й становить нині 3,3 %. Промислове
виробництво зросло на 12 відсотків, а сільське - на 3,5. Ранніх зернових
зібрали аграрії області 1,3 мільйона тонн при середній врожайності понад
23 центнери з гектара. Все це, за словами Віктора Федоровича, й має надати
нам віру й упевненість у завтрашньому дні. А відтак, є підстави для вдалого
ярмаркування. Тому вдався до цього й сам.
А поки люд доносив оповідки про покупки Президента, пройшлися й ми
майданчиками Сорочинського ярмарку. Перше, що впало в око - велика кількість
підприємств громадського харчування й павільйонів виробників харчової промисловості.
Без штовханини й ажіотажу відвідувачі могли випити та закусити. Овочеві
та фруктові полиці ярмарку не тішили цінами, проте приваблювали свіжим
виглядом дарів осені.
Знайшлося місце як місцевим виробникам, так і гостям з інших областей.
Вперше цього року на ярмарок прибули представники з Болгарії та Прибалтики
зі своїми енергозберігаючими технологіями. Разом із вже постійними учасниками
- Грузією, Азербайджаном та Узбекистаном - цього року на ярмарку свої павільйони
поставили й Молдова, Китай та Японія. Остання країна нагадала про себе
програмою, представленою Українсько-японським центром. Відвідувачам ярмарку
викладачі центру показували майстер-клас з орігамі, чайної церемонії, каліграфії
та фуросікі - упакування речей за японським стилем.
- Фуросікі може залюбки прижитися й в Україні, - розповідає викладач
центру, киянин Андрій Грубський, одночасно маніпулюючи звичайною шовковою
хусткою, що за хвилину перетворюється у доволі оригінальну
сумку. - Свідомі японці, піклуючись про екологію, уже давно перейшли на
таке натуральне й довготривале упакування речей - подарунків, предметів
побуту, офісного приладдя. А взагалі, Україну та Японію єднає досить
багато моментів. Серед них - використання однакових продуктів у приготуванні
страв. Ось покуштуйте!
Слідом за паном Мізутані - генеральним директором Українсько-японського
центру, вбраним відповідно до дрес-коду Сорочинського - у вишиванку, смакуємо
манжю - солодкими, зеленого кольору пончиками, виготовленими зі звичайної
квасолі. Екзотика коштувала не мало-не багато, а все ж - 19 гривень один
манжю.
Тим часом, свій імпровізований урок із каліграфії завершив пан Хітоші
Накомура. На замовлення пише усім бажаючим побажання лаконічною мовою ієрогліфів.
- Я у вас вперше, дуже подобається все, - українська мова у виконанні
японця "вбила наповал".- Я був у тридцяти країнах, але таких гарних
жінок ніде не бачив, вашим мужчинам дуже пощастило! - зауважив на
прощання Хітоші-сан.
Подякувавши японцям, вирушили до сусіднього павільйону, де розмістився
полтавський підприємець, якого з Україсько-японським центром пов'язує більше,
ніж фурошіке чи японські солодощі. Микола Дикун із села Горошино Семенівського
району щедро ділився з ярмаркувальниками свіжою запашною й надзвичайно
солодкою… полуницею. Як отримати наприкінці літа такий диво-врожай
розповідав залюбки, ще й саджанці пропонував. У минулому Микола Дикун -
працівник правоохоронних органів, ліквідатор аварії на Чорнобильській АЕС,
а тому добре знає ціну людського життя, наразі - радіє життю, своїм оптимізмом
й енергією "заряджає" усіх, хто поруч. Встиг поділитися своїм аграрним
досвідом і з японськими фермерами, у східній країні побував завдяки Українсько-японському
центру розвитку.
- Японці на вулканах живуть і процвітають, а ми на таких щедрих землях
не можемо собі ради дати! - обурюється Микола Олександрович. - Треба
мізки включати усім нам, а не пливти за течією. Я, наприклад, прагну повернути
людям "чисту ягоду": хочу виростити стільки саджанців, щоб вистачило
усій області, а може й не тільки… А полуничка - вона ж як жіночка -
її плекати треба!
- Розповів підприємець і про те, як збирається у рамках Сорочинського
ярмарку зробити своє демонстраційне поле для впровадження засобів вирощення
екологічно чистої натуральної ягоди й продемонструвати це на Сорочинському
ярмарку 2011 року.
Біля майданчика ТМ "Фарро" ВАТ "Кременчукм'ясо" дізналися, що тут уже
побував Президент України, який придбав ковбаси на 150 гривень і
подивувався витвору кулінарного мистецтва кременчужан - 60-кілограмовому
м'ясному тортові.
- Факт виготовлення такого торту гідний бути зафіксованим у Книзі рекордів
Гіннеса, - розповіла начальник відділу реклами та PR підприємства Олена
Недяк. - Цей витвір зробили на знак нашої останньої виробничої перемоги
- премії "Made in Ukraine-2010" як кращого виробника в Україні у категорії
м'ясних продуктів. Незважаючи на те, що "Кременчукм'ясо" - недешевий
виробник, споживач визнає саме нашу продукцію, а інакше - незалежні експерти
не удостоїли б нас таким званням. Навіть у період кризи ми не знизили якість
товару, аби знизити ціну, й тепер тенденція до натурального продукту. Вирішили
перейти на натуральні оболонки, хоча й втрачаємо на терміні зберігання,
однак ковбаса у білковій оболонці - набагато смачніша й корисніша -
споживач це визнає.
Окрім ковбаси, на Сорочинському ярмарку Глава Держави Віктор Янукович
встиг побачити гігантський коровай від ВАТ "Полтавський хлібокомбінат"
вагою 320 кілограмів, що теж побив минулорічний рекорд, а також придбати
дві вишиванки, сувенірне панно з бурштину та звичайну дерев'яну діжку для
засолу огірків.
- Знаєте, таких, щоб аж хрумтіли! - поділився з журналістами на брифінгу
Віктор Федорович.
Відмінністю цьогорічного ярмарку було й те, що Президент України вирішив
не сідати за стіл на зустрічі з мас-медіа. Останні, за відсутності стільців,
вмостилися долі, а ті, хто особливо втомився, - на лаві по периметру
кімнати. Засиджуватися не довелося - спілкування тривало 9 хвилин.
За цей час Віктор Федорович встиг запевнити журналістів у щирих і партнерських
почуттях до четвертої влади - утиску свободи слова у країні не помічає,
останні прецеденти з центральними телеканалами вважає передвиборчими технологіями…
Щодо питання можливого дефіциту хліба, зауважив про безпідставність
розмов про дефіцит зерна. Зернових у державі цього року заготовлять
на рівні 40 мільйонів тонн, із них майже 17 мільйонів - буде
продовольча пшениця. Країна ж потребує майже 6 мільйонів тонн на рік, зауважив
Президент. А, відповідно, аграріям поставив завдання: закупити до Держрезерву
мільйон тонн продовольчого зерна. Наразі майже 800 тисяч уже є, півтора
мільйона планують закупити через регіональні фонди… Мовляв, будемо з хлібом.
- Закупівельні ціни формуватимемо такі, щоб наш товаровиробник міг
заробити й закласти майбутній врожай, - заявив Віктор Янукович.
- Є у нас два завдання: забезпечити свою країну хлібом, і друге завдання
- вигідно продати цьогорічне збіжжя. Немає підстав вважати, що хліб
буде значно дорожчати, маємо відносну цінову стабільність, робитимемо все
можливе, щоб подорожчання не відбулося - наприклад, інтервенції зерна
на внутрішньому ринку…
На питання щодо ціни на газ гарант так і не відповів - мовляв,
регламент. Ми ж рушили по ярмарку далі. І познайомилися з талановитими
майстринями. Свій напрям у мистецтві Юлія Кашина з Харкова ще остаточно
не визначила - кераміка, декупаж, розпис. Відчувається, що у свої елегантні
й ексклюзивні витвори жінка вкладає душу. Разом із цим, й оцінює свою працю
належним чином: настінний годинник пропонує за сто гривень, таріль - за
80.
- Торгівля триває повільно, - сказала нам, - проте я сюди кожного року
приїжджаю більше для спілкування з цікавими людьми, зі старими знайомими.
Організація ярмарку - на високому рівні. Побажаю лише, щоб наступного року
запровадили електронне бронювання місць через Інтернет, із передоплатою
це було б зручніше.
- Чого саме сюди приїжджаю? Компліменти почути! Й радість людям подарувати,
- це вже говорить із нами заслужений майстер із Кіровограда Олександра
Пренко, яка у Сороченцях уже вп'яте.
Пані Олександра - автор напряму "килимова лялька". Із захопленням розповідає
про свої вироби. На ярмарок майстриня привезла ляльки від двох сантиметрів
до метра завбільшки, кожну фігурку наділила магічною позитивною силою.
- Я вважаю, - говорить пані Олександра, - що нашому народові наразі
не вистачає мудрості. Хочу, щоб задяки моїй ляльці усі дослухалися до
мудрості наших пращурів. Ось, наприклад, лялька - "трипілька", у ній багато
жовтого кольору, який трипільці любили й визнавали запорукою у справах,
а на цій ляльці - багато блакитного, що здавна вважався відвертістю у відносинах.
Візьміть таку - на вдачу у бізнесі!
...Звичайно, дуже хотілося придбати на ярмарку ексклюзивні полотняні
сумочки з розписом чи вишивкою, за які правили від ста гривень. Чи справжнього
грузинського вина по сто п'ятдесят за пляшку… Та ми обмежилися прекрасними
сувенірами з Карпат та цейлонським чаєм. Останній, завдяки тривалому спілкуванню
з продавцем зі Шрі-Ланки, обійшовся значно дешевше, ніж у полтавських крамницях.
- Спекотно, але так класно! - сказав на прощання нам новий знайомий
Саут Гайян - студент луганського університету, а на канікулах - реалізатор
запашного напою своєї батьківщини. А ще, пан Саут на ярмарку надегустувався
досхочу молочної продукції "Гармонія", що пропонували сусіди по майданчику
- виробники ВАТ "Лубенський молочний завод". Наразі лубенчани випускають
нові види продукції у пляшковій тарі. Маркетолог підприємства Таміла Рева
розповіла, як молоковиробники розширюють асортимент продукції, віддаючи
перевагу при виробництві природним складовим. Наголос - на молочнокислі
вироби - біфілайф, біолакт, біойогурт, кефірні напої.
- Тут, на ярмарку, проводимо дегустацію нашої продукції, паралельно
роз'яснюючи людям особливості вживання наших продуктів, - додала спеціаліст.
- Та найбільший попит у ярмаркувальників на наше морозиво!
Вигідно вирізнялася й культурно-мистецька програма цьогорічного Сорочинського
ярмарку. На шістьох майданчиках одночасно тривали виступи колективів Полтавщини
та гостей краю. Вперше цього року на ярмарку вирішили влаштувати
молодіжний квест "Спадок Гоголя" з призовим фондом 3 тисячі гривень.
У рамках фестивалю "Золотий млин" організували конкурс сучасних гуртів,
ді-джеїв та аматорських кінострічок про Україну за участю відомих
продюсерів і шоуменів - Сергія Шишкіна, Олександра Бебешка, Сергія Буковського,
Серго Чантурії.
- Цього року ми вперше зареєстрували туристичну компанію "Сорочинський
ярмарок", - розповіла нам керівник проекту "Сорочинський ярмарок", кавалер
орденів княгині Ольги ІІІ та ІІ ступенів, заступник голови Державного комітету
України з питань регуляторної політики та підприємництва Світлана
Свіщева. - За рік Полтавщину відвідали сто тисяч екскурсантів, і відсотків
30 із них побачили місце проведення Сорочинського ярмарку. Були навіть
гості з Дніпропетровська, які побажали цього року відпочити взимку у Великих
Сорочинцях. Ми організували їм належне харчування, екскурсії, розваги за
участю артистів. Плануємо вдаватися до таких заходів і надалі, адже товариство
"Сорочинський ярмарок" працює не лише протягом роботи ярмарку, а весь рік.
Уперше цього року за нашої ініціативи створюється кластер щодо розвитку
сільських територій: йдеться не тільки про ярмарок, а й про розвиток,
взагалі, села. Є мета створити невеличкий музей і комплекс із кількох об'єктів,
де відтворимо картину минувшини, де могли б, скажімо, пенсіонери прийти
поспілкуватися, повишивати й пісню заспівати.
- Наразі ТОВ "Сорочинський ярмарок" працює з дипломатичним корпусом
25-ти країн світу. Єдине, чого бракує зараз, - підкреслила наостанок Світлана
Свіщева, - стабільності у країні. Йдеться, насамперед, про державну владу
на місцях. Порозуміння з урядом сьогодні - це співпраця лише з Міністерством
культури, а хотілося б, аби більш широко був представлений на ярмарку агропромисловий
комплекс як галузь, люди села, плоди їхньої праці - те, завдяки чому країна
сьогодні сміється, гуляє, споживає й сподівається.
http://www.vechirka.pl.ua/articles/2010/8/25/84157592/
ОПИТУВАННЯ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ
СОЦІОЛОГІЯ
"ГОЛОСУЄ" ЗА ЯНУКОВИЧА І ПАРТІЮ РЕГІОНІВ
Володимир Сидоров, "Слобідський край", 24.08.2010, Харківська обл.
Агентство соціальних досліджень провело опитування на тему: "Електоральні
очікування населення країни і рівень довіри до українських політиків".
Польовий етап всеукраїнського соціологічного дослідження був проведений
9-15 серпня 2010 року. За репрезентативною квотною вибіркою було опитано
2600 осіб у всіх областях України, АРК і Києві.
Основна мета соціологічного дослідження - вивчення електоральних преференцій
і очікувань громадян України, аналіз рівня довіри/недовіри до провідних
українських політиків. Статистична похибка вибірки не перевищує 2,3 %.
Як повідомив керівник агентства доктор філософських наук Валерій Загороднюк,
на запитання: "Якби вибори до Верховної Ради України відбулися в найближчу
неділю, то за яку політичну партію (блок партій) Ви б проголосували?" відповіді
респондентів розподілилися наступним чином (у відсотках серед усіх опитаних):
Партії/блоки партій
Травень 2010 Серпень
2010
Партія регіонів (М. Азаров)
38,3
39,1
БЮТ (Ю. Тимошенко)
14,5
12,3
Блок С. Тігіпка "Сильна Україна" 7,9
8,1
Блок А. Яценюка "Фронт змін"
5,4
3,6
КПУ (П. Симоненко)
2,6
3,1
ВО "Свобода" (О. Тягнибок)
1,6
2,8
Блок В. Литвина
1,2
1,7
Інша партія
5,0
4,3
Не визначилися
12,8
17,2
Голосуватиму проти всіх
8,9
7,8
Що ж ми бачимо? Більш ніж упевнено лідирує Партія регіонів (39,1 %).
Блок Юлії Тимошенко відстає більш ніж утричі (12,3 %). Третє місце займає
блок Тігіпка "Сильна Україна" (8,1 %).
Мають шанси подолати трипроцентний бар'єр блок Яценюка "Фронт змін"
(3,6 %) і Комуністична партія України (3,1 %). Трохи не дотягує до його
подолання ВО "Свобода" (2,8 %).
Тут, до речі, варто звернути увагу на високий відсоток респондентів
(7,8 %), які збираються голосувати проти всіх, що свідчить про негативне
ставлення значної частини електорату до українських політиків.
Таким чином, усі зміни на електоральній мапі України порівняно
з травнем 2010-го знаходяться в межах соціологічної похибки. Трохи зросли
рейтинги Партії регіонів і КПУ, поряд з цим трохи впали рейтинги БЮТ і
"Фронту змін".
Йдемо далі.
На запитання: "Якби вибори Президента України проходили в найближчу
неділю, то за кого Ви б проголосували?" спектр відповідей виглядає так:
Прізвище кандидата
% серед опитаних
Янукович В.
40,8
Тимошенко Ю.
12,7
Тігіпко С.
9,4
Яценюк А.
5,3
Симоненко П.
2,6
Литвин В.
1,2
Тягнибок О.
1,1
Інший кандидат
3,8
Не підтримую жодного кандидата 7,6
Ще не визначився
15,5
Як бачимо, спостерігається пряма кореляція між рейтингами політичних
сил і їх лідерів.
Електоральна дистанція між Януковичем і Тимошенко складає 26,8 %. А
розрив між Партією регіонів і БЮТ досягає 28,1 %.
Серед українських політиків респонденти найбільше довіряють Президенту
України Януковичу (48,1 %), Прем'єр-міністру Азарову (37,7 %) і Тігіпку
(34,2 %). Найменше - Литвину (9,1 %), Симоненку (8,2 %) і Ющенку
(2,4 %). Якщо розглянути динаміку рівня довіри до провідних українських
політиків, то можна констатувати, що порівняно з травневим опитуванням
довіра до Януковича зросла на 5 %, Азарова - на 4 %, Тігіпка - на 3,4 %.
Такі дані соціології. А що покажуть результати виборів - побачимо...
http://www.slk.kh.ua/view_post.php?id=5391
* * * Повнотекстовий огляд регіональної преси. До випуску ввійшли матеріали, які з’явилися на шпальтах та в інтернет-версіях обласних та міських газет України по 26 серпня 2010 року включно.
Заявки на отримання друкованих версій, а також зауваження та пропозиції можна надсилати за адресою:
nekrasova@rada.gov.ua
або телефоном: /044/255-23-94,
Некрасовій Олені Станіславівні.