Огляд реґіональної преси  Випуск 56, 21 серпня 2010 р.

РЕГІОНАЛЬНА ВЛАДА

АНАТОЛІЙ ПРИСЯЖНЮК: "НЕ ЛЮДИ ДО ВЛАДИ - ВЛАДА ДО ЛЮДЕЙ!"
Вадим Долганов, "Київська правда", 20.08.2010
Непарадна розмова напередодні свята - інтервью з керівником Київської обласної державної адміністрації А. Присяжнюком.

АКЦЕНТИ СЕРГІЯ ЛАРІНА
Людмила Макей, "Народне слово", 19.08.2010, Кіровоградська обл.
Апаратну нараду керівників структурних підрозділів облдержадміністрації,  голова Сергій Ларін розпочав із висновків селекторної наради з президентом України.

ЗАЗИРНІМО В ДЕПУТАТСЬКІ КИШЕНІ
Олександр Сирцов, "Львівська газета", 19.08.2010
Громада має розуміти, за рахунок чого депутати можуть доволі безбідно жити.

МИ РАЗОМ - В УКРАЇНСЬКІЙ НАРОДНІЙ ПАРТІЇ
"Час", 19.08.2010, Чернівецька обл.
В офісі Чернівецької обласної організації УНП відбулася прес-конференція, на якій оприлюднено рішення йти на вибори однією партією.

ЛАС-ВЕГАСИ ПО-УКРАЇНСЬКИ
Лілія Поліщук, "Львівська пошта", 19.08.2010
Буковель і Славсько готові надати притулок гральному бізнесу.

ВСЕНАРОДНО ОБСУЖДАЕМЫЙ
Максим Стрелецкий, "Жизнь", 18.08.2010, Донецкая обл.
На несколько дней Донецк стал центром передовой налоговой мысли.

ПЛАТИ АБО ВМИРАЙ
Сергій Рожин, "Львівська пошта", 19.08.2010
Із 1 серпня борги за житлово-комунальні послуги стягуватимуться в наказовому порядку.

СТАБИЛЬНОСТЬ КАК ПОКАЗАТЕЛЬ
Наталья Пилипенко, "Жизнь", 20.08.2010, Донецкая обл.
Позитивные изменения наблюдаются практически во всех отраслях экономики Донбасса, кроме угольной.

У ЦЕН НА САХАР ВЫРОСЛИ ЗУБЫ
Мария Ковалева, "Время", 20.08.2010, Харьковская обл.
В августе зафиксирован резкий скачок цен на сахар.

УКРАЇНА - КРЕДИТНИЙ НАРКОМАН
Зіновія Воронович, "Високий замок", 19.06.2010, Львівська обл.
До кінця року загальна сума державного та гарантованого державою боргу перевищить річний дохід країни вдвічі.

ПРОБЛЕМИ ТРАНСКОРДОННОЇ ЛОГІСТИКИ ВИРІШУВАЛИ В ХАРКОВІ
"Слобідський край", 19.08.2010, Харківська обл.
Прикордонні області України й Росії намагаються розробити концепцію транскордонної логістики для розвитку економічної кооперації за участі європейських партнерів.

ЖЕНЩИНАМ ДАЛИ ПОЖИЗНЕННОЕ
Людмила Пашук, "Днепр вечерний", 20.08.2010, Днепропетровская обл.
Что же действительно стоит за повышением пенсионного возраста для женщин?

НАЦІОНАЛЬНА ПАМ'ЯТЬ ЧИ НАЦІОНАЛЬНЕ БЕЗПАМ'ЯТСТВО?
Ігор Буркут, "Час", 19.08.2010, Чернівецька обл.
"Українська "національна пам'ять"- якщо мовчки ковтатимемо знущання над нею, через своє безпам'ятство знов опинимося під гнітом тоталітаризму".

ПУТЬ В КУРОРТНОЕ ЗАВТРА
Татьяна Владова, "Крымская правда", 18.08.2010
Народный депутат Украины Борис Дейч об экономическом и социальном развитии Автономной Республики Крым.

ЮЛКРЕЙН, ЯКУ МИ ВТРАТИЛИ
Юрій Іванович, "Київська правда", 20.08.2010
Аналіз характеру Юлії Тимошенко і її можливих дій у якості гаранта.

ПОЧЕМ СОГРЕЕМСЯ? НАДО РАЗОБРАТЬСЯ...
Владимир Ханин, "Украина - Центр", 18.08.2010, Кировоградская обл.
О том, как в действительности повышение на газ скажется на семейных бюджетах, среди населения нет абсолютно никакой ясности.

ДО 27 УГОЛОВНЫХ ДЕЛ ДОВЕЛИ ИГРЫ С ЗЕМЛЕЙ
Андрей Питонов, "Донбасс", 20.08.2010, Донецкая обл.
Именно столько возбуждено их с начала года, сообщил "Донбассу" пресс-секретарь прокурора области Павел Зоря.

СІЛЬРАДА ВИДІЛИЛА ШІСТЬ ГЕКТАРІВ ЛІСУ БЕЗ ДОКУМЕНТІВ
"Молодий буковинець", 19.08.2010, Чернівецька обл.
В Чернівецькій області задокументовані факти перевищення службових повноважень посадовими особами однієї із сільських рад.

ХУЖЕ, ЧЕМ ВО ВРЕМЕНА КРЕПОСТНИЧЕСТВА
Алексей Белкин, "Украина - Центр", 18.08.2010, Кировоградская обл.
Агрофирма оказалась во власти новоявленных "помещиков".

БІЗНЕС НА КОПАЛИНАХ ПІД ПРИКРИТТЯМ
Андрій Кучерук, "Номер один", 18.08.2010, Тернопільська обл.
Корисні копалини на Тернопільщині хаотично і безконтрольно розробляють.

ЛІКАРІ СТОГНУТЬ, БАТЬКИ ПСИХУЮТЬ, ДІТИ МЛІЮТЬ…
Ірина Кушинська, "Високий замок", 19.08.2010, Львівська обл.
У поліклініках - переаншлаг. Знервовані батьки вмлівають у задушливих коридорах, вистоюючи з дітьми кілометрові черги до лікарів.

НОВОЕ, СОВРЕМЕННОЕ И ТАКОЕ НУЖНОЕ
"Южная правда", 19.08.2010, Николаевская обл.
17 августа, благодаря государственной поддержке медицинские учреждения Николаевской области получили современное оборудование.

РОЗОВЫЙ ПЕЛИКАН НА ДАЧЕ
Евгений Мирошниченко, "Южная правда", 19.08.2010, Николаевская обл.
Быть или не быть национальному природному парку, названному "Белобережьем Святослава"?

РЕГІОНАЛЬНА ВЛАДА

АНАТОЛІЙ ПРИСЯЖНЮК: "НЕ ЛЮДИ ДО ВЛАДИ - ВЛАДА ДО ЛЮДЕЙ!"
Вадим Долганов, "Київська правда", 20.08.2010
Непарадна розмова напередодні свята - інтервью з керівником Київської обласної державної адміністрації А. Присяжнюком.

"Я здобутками не пишаюсь"
- Давайте розпочнемо з особистого. Який з Днів незалежності вам запам'ятався особливо?
- Той день, коли мені у свято урочисто вручили погони генерала. Запам`ятався ще й тому, що мені від нагороджених офіцерів та генералів було надано слово у Маріїнському палаці перед керівництвом держави. Й те свято мені запам'яталося найбільше, бо Україна мене відзначила.
- Тепер ви, так би мовити, головний генерал Київської області. Зустрічаєте День незалежності на посаді голови облдержадміністрації. Звичайно, підбиваєте підсумки того, що вже зроблено.
- Ви знаєте, сьогодні я здобутками не пишаюсь, бо зробити ще треба дуже-дуже багато. На жаль, у вкрай складній ситуації опинилася область. Потрібно налагоджувати життя, платити борги попереднього керівництва. Й, звісно, думати, як жити у майбутньому. Ми обрали для себе пріоритети, стабілізували ситуацію як у виконавчих органах влади, так й у взаєминах із депутатським корпусом. Прийняли бюджет, разом з усіма жителями, керівниками підприємств працювали над вирішенням найважливіших соціально-економічних проблем. У цей складний спекотний час ми вже зібрали більш ніж мільйон тонн ранніх зернових. Причому  більш як сімдесят відсотків - зерно високої якості. Це свідчення: сільські трударі попрацювали на славу, забезпечили жителів Київської та інших областей  хлібом. Очікуємо також на непоганий врожай цукрових буряків, кукурудзи. За перше півріччя нинішнього року також значно підвищилися показники розвитку промисловості, скоротилося безробіття, покращився стан задоволення соціальних потреб населення. Значну увагу приділили цього року ветеранам Великої Вітчизняної війни. Не обмежилися лише святкуванням 65-ї річниці Перемоги. Створена й здійснюється спеціальна програма допомоги ветеранам - й у питаннях соціальних, й щодо надання необхідної медичної допомоги, оздоровлення, відпочинку. Серед найактуальніших для Київщини питань - земельні. Звичайно, не повністю вони вирішені, проте  люди повірили владі, звертаються до нас, разом беруть участь у вирішенні й цих проблем.
"Зловживання йдуть знизу!"
- Анатолію Йосиповичу, Вам, як більшості нинішніх керівників, залишилася у спадок від попередньої влади вщент зруйнована система державного управління. Чи можна вже зараз говорити, що її відновлено, що механізми держуправління почали ефективно діяти?
- На жаль, не повною мірою, оскільки попередня влада внесла такі зміни до законодавства, що сьогодні зусиль не лише керівника регіону, але й Президента недостатньо. Треба вносити корективи до законів. Та ж, до речі, наболіла тема земельних відносин - яскравий приклад. Дивіться ситуацію довкола Держкомзему. Сьогодні його керівники на місцях напряму призначаються та підпорядковуються цьому комітету. Обладміністрація практично жодного впливу на це не має, а жителі вимагають саме від нас вирішення гострих земельних проблем. Як тут можна говорити про імідж місцевої влади!
- Мабуть, це стосується й діяльності керівників сільських рад, бо саме вони доволі часто приймають, м'яко кажучи, суперечливі рішення щодо права власності на земельні ділянки.
- Так, звичайно. Якщо нам абсолютно зрозумілі позиції та рішення керівників райдержадміністрацій, то керівники сільрад, яким залишилося працювати усього по три місяці, іноді відверто ігнорують справедливі вимоги керівництва області. Вони проводять через свої сесії рішення щодо виділення тієї чи іншої землі, хоча рішення може йти проти інтересів громади й загалом всупереч інтересам області. На жаль, на сьогоднішній день це так. Зі своєї сторони, я вніс пропозицію до Адміністрації Президента щодо реформування системи місцевого самоврядування. Це необхідно, бо громада, суспільство мають право контролювати діяльність тих, кого обрали, зокрема, й до сільських рад. Бо що виходить: на низах "крутять", а люди думають, що в усьому винна вища влада, починаючи від Президента й закінчуючи губернатором. А насправді маленький чиновничок усе вирішує, й від нього залежить доля людей. Зловживання йдуть знизу! Це підтверджується принаймні тим, що зараз порушено більше сотні кримінальних справ проти голів сільських рад, інспекторів по земельних ресурсах. Тільки за останній місяць порушено десять кримінальних справ та затримано сільських голів за зловживання своїм службовим становищем. Це стосується виділення землі у недозволених місцях, за хабарі. Тому у цьому напрямку нам доведеться ще багато працювати, й я щиро сподіваюся, що наступні осінні вибори дадуть потужний імпульс реформуванню сільських рад, приведуть до місцевого самоврядування чесних професійних людей, для яких інтереси громади вищі за свої особисті. Сподіваюсь, що прийдуть більш відповідальні керівники.
"Це - борги попередньої влади"
- Реально після Дня незалежності у нас починаються політичні кампанії. Опозиція кинеться критикувати владу, тим більше, що зросли ціни на газ, спека не дала можливості виростити рекордний врожай. Що у такій ситуації робитиме обласна влада?
- Ситуація, дійсно, непроста. Хоч попередня влада давно констатувала: криза закінчилася, проте це не відповідає дійсності. Коли ми проаналізували, побачили: Київщина теж знаходилася у глибокій кризі. Додамо до того, що попередня влада залишила негативні спадки у всіх галузях: й озимих менше посіяли, й боргів у бюджетній сфері, як вже казав, наробили. Ми із проблемами впоралися. А щодо рішення уряду про підвищення ціни на газ, ми пояснюємо громадянам: заходи ці були вимушені. Ми отримали державу, яка лідирує у Європі за вкрай негативним показником: по боргах. Сьогодні маємо майже 350 мільярдів гривень боргів! Це - борги попередньої влади, але їх доводиться віддавати. Уявіть собі: кожного місяця майже 6 мільярдів гривень йде на погашення боргу! Це по-перше. А по-друге, ми знаємо, що попередня влада купувала в Росії газ по 350 доларів за тисячу кубометрів, а продавала на внутрішньому ринку по 220. Компенсувалася різниця за рахунок коштів Міжнародного валютного фонду, перед яким й виник велетенський борг. Тому рішення про підвищення ціни на газ, повторюю, було вимушеним.
Ми маємо вийти на обґрунтовані економічні показники, а отримані додаткові кошти вкласти у модернізацію газового та іншого комунального господарства. Кошти МВФ - найдешевші, брати кредити там вигідно. Але попередній уряд залатував ними свої ж економічні дірки. Ми ж говоримо про залучення кредитів МВФ на розвиток, реконструкцію народного господарства, тобто мова йде про доволі вигідні інвестиції. У такій економічній ситуації Президент поставив завдання, яке є для нас головним: допомогти малозахищеним верствам населення, надати їм дієву адресну підтримку. Ми не лише декларуємо гасло "Багаті заплатять за бідних", але втілюємо його у життя. Якщо люди могли побудувати величезні споруди, то мають платити за енергоресурси сповна. Якщо ж мова йде про пенсіонерів, про тих, у кого немає великих прибутків, тут на допомогу приходить держава, яка встановила відповідні субсидії. Й практично ця категорія громадян не буде платити більше, ніж минулого року. Це - заслуга уряду, а ми,  у свою чергу,  теж усе зробимо, аби захистити людину, її сімейний бюджет.
"Будемо давати по руках…"
- Ми говорили здебільшого про аграрні, енергетичні проблеми. Але Київщина - це столична область, доволі специфічна. Крім того, тут була потужна промисловість. Давайте звернемося до цього.
- Останніми роками багато чого змінилося, доволі велика кількість підприємств перейшла у приватну власність. Звичайно, господар, директор самі планують, як їм жити. Проте  влада не має права відсторонюватися від економічних процесів взагалі, й у промисловості  зокрема, бо мова йде про сотні тисяч жителів області, задіяних на підприємствах різних форм власності. Й ми осторонь не залишаємося. Наприклад, якщо взяти потужне підприємство "Росава", то ми неодноразово вже зустрічалися з керівництвом, обговорювали конкретні кроки щодо погашення заборгованості. Жорстко втручаємося, коли місцеві чиновники намагаються поставити керівника на коліна. Я, як губернатор, відверто заявив: будемо давати по руках тим, хто заважає малому, середньому бізнесу, діяльності підприємств. Наведу ще приклад, пов'язаний з роботою "Кока-Коли". Колишня інспекція зайшла до цього підприємства, побачила свердловини води, що на той час знаходилися в оформленні, - й опечатала завод. Не узяли до уваги не лише той факт, що зупинили роботу багатотисячного колективу, але й те, що завод - бюджетоутворююче підприємство. Доводилося втручатися, наводити порядок. Таких прикладів можна навести багато. Але головне для влади - модернізація економіки, підвищення ефективності діяльності усіх галузей господарства.
Саме  досягненню цієї мети присвячено великий інвестиційний форум. Він відбудеться вже невдовзі, у перших числах вересня. Ми запросили до участі у ньому представників багатьох держав. Так, звісно, нам потрібні інвестиційні кошти для розвитку підприємств. На форум виставляємо потужні проекти у галузі агропромислового комплексу, будівництва, промисловості. Очікуємо на активну участь інвесторів з Європи, країн СНД. Наша область дуже приваблива, бо знаходиться у центрі держави. Й сама Україна зараз дуже приваблива, бо Президент не лише задекларував, а проводить економічні реформи, а це, звичайно, викликає інтерес у наших партнерів. Ми в області створили координаційний інвестиційний центр, який я особисто очолив. Тобто керівник облдержадміністрації контролює процес входження кожної інвестиції, а наші фахівці опікуються проходженням проектів, аби на їхньому шляху не виникало бюрократичних та корупційних перепонів. Ви ж знаєте, що інвестори бояться багаторічних ходінь по інстанціях та всіляких погоджень. А чиновники відверто вимагають хабарів за свої дії. Таку ганебну практику зараз жорстко ламаємо. По-друге, якщо заходить серйозний інвестор та бере в оренду землю, він буде платити за це мінімально, до одного відсотка. Коли підприємство стає на ноги, платитиме п'ять відсотків - для того, аби дати надходження до місцевих бюджетів, але водночас дати можливість розвиватися цьому підприємству. Разом із керівництвом районів вивчили їхні можливості й зараз запропонували більше трьох десятків великих інвестиційних проектів. Сподіваюсь, що під час форуму укладемо угод на мільярд доларів. Говорю це відповідально, бо вже є певні наробки.
"Бачу перспективу у створенні технопарку"
- Більше конкретно говорити можете, чи поки що це комерційна таємниця?
- Ми приділяємо велику увагу Іванківському, Поліському районам. Та й іншим також. Ось у Переяслав-Хмельницькому порту починаємо будувати елеватор, який закінчимо буквально за три-чотири місяці. А це, у свою чергу, дасть можливість реанімувати галузь річкового транспорту, доставляти зерно найдешевшим шляхом. Такі елеватори будуватимуться у Ржищеві, інших місцях. Цього року запускаємо також цукрові заводи, які стояли роками. Деякі навіть по десять років не працювали!
- Наша газета неодноразово писала про те, що у десятки разів зменшилася кількість цукрових заводів...
- На жаль, це так, й ми вирішуємо цю проблему. Туди вкладаються інвестиційні кошти, з 1 вересня такі заводи будуть вводитися до ладу у Рокитнянському, Кагарлицькому, інших районах.
- Київська область унікальна й тим, що єдина в країні не має свого адміністративного центру. З вашим приходом почалася активна дискусія щодо перенесення адмінцентру до одного з наших обласних міст. У якому стані зараз ця проблема? Чи, може, це вже не актуально?
- Знаєте, актуально, але одними дискусіями проблеми не вирішиш. Дійсно, я добре розумію: сьогодні немає коштів. Тому просто так заявити про перенесення центру Київської області було б абсурдно. Ясно й інше: ніхто одноосібно подібні рішення не приймає. Продовжимо обговорення теми на сесіях рад. Але врахуйте: ми нічого свого не маємо, адміністративний центр розкидано по усьому Києву, усе перебуває в нас у тимчасовому управлінні, відсутні сучасні обласні соціальні, культурні, спортивні об'єкти. Врахуйте й те, що на території Київської області одинадцять міст обласного значення, кожне з них може претендувати на роль центру. Це дасть можливість потужного розвитку області. Я особисто бачу перспективу у створенні технопарку. Готую зараз пропозиції Президенту з цього питання. У нас є указ Президента щодо розвитку технопарків. Якщо ми аргументовано висловимо свої пропозиції, й нам дадуть можливість провести експеримент, відкриється перспектива з розвитком технопарку розвивати й адміністративний центр. Але це - дуже великі не бюджетні, а саме інвестиційні кошти. Їх потрібно залучати. Ми зараз ведемо переговори з європейськими інвесторами щодо можливості створення технопарку. Там мають розташовуватися два-три інститути, великі соціально-культурні заклади, місце під житло на тисяч п'ятнадцять-двадцять людей. Й довкола цього розвиватиметься у перспективі інфраструктура. Це буде велика програма. У мене й у думках немає, що то будуть бюджетні кошти. Мовляв, виділіть, а ми побудуємо. Саме залучаючи інвесторів вигідними проектами, формуючи відповідні економічні, організаційні умови, ми повинні розвивати область. А це, у першу чергу,-  створення добрих умов для життя та діяльності наших людей. За європейськими стандартами.
"Сьогодні є з ким розмовляти"
- А як зараз складаються відносини з керівництвом міста Києва після суттєвих змін у міськдержадміністрації?
- Так скажу: сьогодні є з ким розмовляти. Ми провели ґрунтовну зустріч із першим заступником голови міської державної адміністрації Олександром Поповим. Він погодився із моїми пропозиціями, зараз створені спільні робочі групи фахівців, що готують конкретні пропозиції. Наступна наша зустріч відбудеться вже цього тижня. Предметом обговорення стане Бортницька станція аерації, звалища, що загрожують екології регіону. Це не тільки місцеві, але й загальнодержавні проблеми, до яких ми залучилися доволі активно. Впевнений, ми знайдемо порозуміння, бо Олександр Попов - людина державницька.
- Ви вже запланували, як святкуватимете День незалежності?
- Я особисто?
-Так.
- Однозначно, буду й у роботі, й святкуватиму. Вчора, як ви знаєте, відбулося яскраве обласне святкування в Обухові. Воно запам'ятається тисячам людей надовго. Ми відзначили роботу кращих, дали можливість відпочити, бо ж не хлібом єдиним живемо. Подібні свята пройдуть у багатьох районних центрах. Планую також узяти участь у загальнодержавному святкуванні Дня незалежності. Але зараз дуже відповідальна пора: тривають польові роботи, існує велика пожежна небезпека. Крім того, безупинно ведемо підготовку до нового навчального року. Будуть відкриті нові школи, зокрема  у Білоцерківському районі, відремонтовані діючі. Більше 100 мільйонів на це витрачено з консолідованих бюджетів. До 10 вересня здамо поліклініку в Броварах, будівництво якої розпочиналося ще десять років тому. На 15 вересня завершимо підготовку до опалювального сезону - це значно раніше за минулі роки. У багатьох районах реконструйовано котельні. Тож буду всі дні на роботі, так само, як й голови райдержадміністрацій, мери міст, аби забезпечувати нормальне функціонування усіх механізмів управління області.
"Ми стали доступнішими"
- Свята приходять, та швидко минають. Чим ще, крім того, що Ви розповіли, опікуватиметься обласна влада найближчим часом?
- Нещодавно підписав розпорядження й дав доручення начальнику головного управління охорони здоров`я забезпечити проведення масової безкоштовної диспансеризації сільського населення. У кожному районі виїжджають амбулаторії, якщо потрібно - направляють людей на стаціонарне лікування. Уклали угоди з національними аграрним та педагогічним університетами на підготовку фахівців для сільської місцевості. Зараз ці юнаки та дівчата вже розпочнуть навчання, а ми маємо згодом забезпечити їх першим робочим місцем. Ми примусили чиновників, щоб вони йшли до людей. Тобто: не люди до влади - влада до людей! Ми стали доступнішими. Можу навести лише один з прикладів: Бориспільська траса. Багато хто роками бачив там пікети, жителі на вищому рівні піднімали свої проблеми, однак за попередньої влади нічого не вирішувалося. Лише обіцяли. Ми вирішили, я так обіцяв при першій зустрічі з людьми, й слово виконав. Це лише один приклад. Повірте, кожного дня до мене звертається багато жителів області - намагаємося кожному допомогти. На прийом приходять сотні людей. Серед важливих напрямків - діяльність Центру законодавчих ініціатив. РНБО дала доручення створити такі центри в усіх областях. Ми говоримо про те, що не всі закони діють. Є багато пропозицій знизу. Саме вони реалізуються через цей Центр. Ми узагальнюємо пропозиції, відпрацьовуємо їх з нашими юристами та передаємо до Адміністрації Президента. Яскравим прикладом цього є Податковий кодекс. Президент не погодився з багатьма формулюваннями, йде всенародне обговорення. Пропонується багато корисного від бізнесменів, й ми надали більше ста пропозицій Міністерству фінансів для узагальнення та врахування під час доробки кодексу.
Вже напрацьована програма соціально-економічного розвитку Київщини до 2015 року. Це - справжня стратегія розвитку нашого краю.  Згідно з перспективними генеральними планами  у кожному місті, районі виділяються земельні ділянки під майбутні школи, дитсадки, медичні установи, соціальне житло. Формуємо бюджет на 2011 рік, у ньому закладаємо 350 мільйонів під будівництво. Це - лише невеличка частина роботи, яку нам належить виконати. Будьте впевнені, впораємося!
http://www.kiev-pravda.kiev.ua/index.php?article=3898&PHPSESSID=1d282bcc8b9f383938189ff23132168d

АКЦЕНТИ СЕРГІЯ ЛАРІНА
Людмила Макей, "Народне слово", 19.08.2010, Кіровоградська обл.
Апаратну нараду керівників структурних підрозділів облдержадміністрації,  голова Сергій Ларін розпочав із висновків селекторної наради з президентом України.

 Тема - найсуворіші протипожежні заходи, яких мають дотримуватися всі мешканці області. Особлива роль у справі збереження національного багатства від вогню відводиться засобам масової інформації, які невтомно роз'яснюють усі нюанси поведінки в умовах аномальної спеки.
- Президент також загострив увагу на підготовці шкіл до нового навчального року та комунального господарства до зими, - акцентував Сергій Ларін. - Якщо хоч один навчальний заклад не "запуститься" до першого вересня - будуть рішучі кадрові висновки.
Втім, в управлінні освіти облдержадміністрації та на місцях проблему розуміють, а тому й готовність кожного закладу освіти до нового навчального року по всіх напрямках перевіряється по декілька разів на тиждень. Про це повідомила начальник управління освіти облдержадміністрації Ельза Лещенко.
У питанні підготовки житлово-комунального господарства до холодів, наголосив очільник області, також не може бути компромісів. І процитував для більшої переконливості висловлювання Віктора Януковича про те, що "поблажок не буде нікому, "жирок" потрусять і запитають жорстко по кожній позиції: борги по зарплаті, школи, підготовка до зими".
На апаратній нараді - вперше за останні десятиріччя - було оприлюднено результати соціологічних опитувань щодо діяльності органів влади в області. Кандидат соціологічних наук, керівник Центрально-української соціологічної лабораторії прикладних досліджень Едуард Клюєнко повідомив, що рівень довіри населення області до голови Кіровоградської ОДА Сергія Ларіна становить понад 25 відсотків. На думку науковця, цей показник є найбільшим порівняно із рівнем довіри до попередників нинішнього голови облдержадміністрації. Позитивна оцінка діяльності на рівні більше 30 відсотків і великий відсоток тих, хто не визначився щодо неї, свідчать про великий кредит довіри до Сергія Ларіна, вважає Едуард Клюєнко. Цей показник красномовно свідчить про те, що народ не втратив віри у своїх керманичів і пов'язує надії на позитивні зрушення саме з нинішньою командою обласної влади.
Водночас рівень недовіри мешканців Кіровограда до міського голови Володимира Пузакова, згідно з результатами опитування, становить 70 відсотків.
http://www.n-slovo.com.ua/arhiv/19_08_2010_4.html

ЗАЗИРНІМО В ДЕПУТАТСЬКІ КИШЕНІ
Олександр Сирцов, "Львівська газета", 19.08.2010
Громада має розуміти, за рахунок чого депутати можуть доволі безбідно жити.

 "Дружина Цезаря повинна бути поза підозрою", - так пояснив своє розлучення римський імператор після того, як його дружину запідозрили в зраді. Або інший приклад: свого часу американці викрили російського шпигуна лише через те, що він працював під легендою державного службовця, однак його витрати значно перевищували доходи. І саме це викликало підозри щодо нього.
Депутати міської ради працюють на громадських засадах, отож ніякої платні не отримують. При цьому, оскільки певною мірою розпоряджаються громадським майном, вона мають бути людьми публічними. Принаймні громада має розуміти, за рахунок чого депутати можуть доволі безбідно жити.
І з цієї обставини постають закономірні запитання: з чого депутати живуть? І якщо вони займаються бізнесом, то наскільки прозоро це роблять?
Зрештою, нічого дивного в цих запитаннях немає, адже бізнес у Львові - це або приміщення, або земельна ділянка, або й те, й інше одночасно. Обійтися тут без підтримки влади, зазвичай, доволі складно.
Загалом депутатський бізнес є певним віддзеркаленням загальних бізнесових тенденцій: частина депутатів-підприємців за час своєї каденції в міській раді змогла не лише зберегти свій бізнес, а й розширити його. Натомість інша, передусім у будівельній галузі, мусила перейматися тим, як бодай зберегти свої підприємства.
Варто зазначити, що депутати-підприємці доволі охоче розповідають про свій бізнес. Щоправда, якщо що­до них усе цілком зрозуміло, то збагнути, з чого живе інша частина депутатів, які під­приємцями не є, - справж­ня загадка. Відповіді на це запитання для себе не може знайти навіть частина їхніх колег. "Є депутати, які фактично ніде не працюють", - розповів "Газеті" один із депутатів-підприємців.
http://www.gazeta.lviv.ua/articles/2010/08/19/41740/

ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ ТА БЛОКИ

МИ РАЗОМ - В УКРАЇНСЬКІЙ НАРОДНІЙ ПАРТІЇ
"Час", 19.08.2010, Чернівецька обл.
В офісі Чернівецької обласної організації УНП відбулася прес-конференція, на якій оприлюднено рішення йти на вибори однією партією.

 Цією партією на теренах Буковини стала Українська народна партія. Створено обласний виборчий штаб, який очолив голова обласної організації УНП Іван Антонюк (на фото). Він і розповів журналістам про історичну подію, яка заперечує негативне прислів'я стосовно українців про дві партії та три гетьмани.
Буковина стає позитивним прикладом для політичної еліти України. Саме тут майже 4 роки тому зародилася могутня структура, яка об'єднала в одне ціле партії та громадські організації національно-патріотичного спрямування. Так виник Блок Національних Сил Буковини. За прикладом буковинських політиків, котрі зуміли пріоритетом виставити українські національні інтереси і українську ідею, а не дрібний популізм та власну амбіцію, подібні об'єднання почали створюватися в інших реґіонах України. Зокрема, на Галичині, у Вінницькій, Черкаській, Луганській та інших областях держави.
Влада донецьких, яка за кількамісячний період гноблення України стала виразником інтересів Росії, а керівники перетворилися у справжніх і аґресивних російських (не українських) націоналістів, наступає на всіх фронтах проти нашої держави. Вони ненавидять українських патріотів. Тому роблять усе, аби на виборах 31 жовтня ніхто з них не зміг пройти до місцевих рад, стати мером чи сільським головою. Закон про вибори партія реґіонів підпорядкувала собі і під себе. Вони зробили спробу позбавити українські патріотичні сили можливостей об'єднатися. Законом заборонена участь у виборах блоків та об'єднань. У такий спосіб партія реґіонів хотіла звести нанівець поступ Блоку Національних Сил Буковини. Але їй це не вдалося: завдяки високій відповідальності перед історією і нацією, розуму і мудрості членів ради БНСБ амбіції подолано - всі партії БНСБ змогли об'єднатися під прапором однієї. І могутнім єдиним патріотичним кулаком перемогти партію реґіонів. Блок Національних Сил йде на вибори разом у складі Української Народної партії. Нині під її прапори стали УРП "Собор", КУН, ДемПУ, УНА-УНСО. Днями приєдналася до УНП і партія "За Україну", а також більше 20 громадських організацій. Це велика потуга, яка зможе протистояти наступу донецьких на Буковину. У її лавах налічуються десятки тисяч членів партії та її прихильників.
У нас є структури у всіх районах області, у містах і селах. Серед майбутніх кандидатів у депутати різних рівнів - доктори та кандидати наук, заслужені люди України, керівники підприємств, підприємці, прості буковинці, яким болить Україна, які хочу добра своїй Буковині та своїй Державі.
Недарма передвиборчим гаслом Блоку, який іде на вибори під прапором УНП, є "Сильна Буковина! Заможні люди! Квітучий край!".
Уже створено обласний штаб, який очолює голова обласної організації УНП Іван Антонюк. Його заступники - Василь Бойчук, Василь Паламар, Петро Кобевко. Передвиборчі штаби створені у всіх районах області та в місті Новодністровськ.
Ми сподіваємося, що об'єд-нання патріотичних сил Буковини під прапором УНП знайде підтримку серед буковинців.
Разом ми - сила!
Разом ми переможемо!
Блок Національних Сил Буковини: Ми разом - в УНП!
http://www.chas.cv.ua/34_10/2.html

ОБГОВОРЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА

ЛАС-ВЕГАСИ ПО-УКРАЇНСЬКИ
Лілія Поліщук, "Львівська пошта", 19.08.2010
Буковель і Славсько готові надати притулок гральному бізнесу.

 Держкомпідприємництво України готує законопроект, який відновить гральний бізнес. Щоправда, йдеться лише про поновлення діяльності казино в курортних містах, п'ятизіркових готелях по всій Україні та три - і чотиризіркових готелях у Криму. У західному регіоні готові будувати в себе казино курорти Буковель та Славсько.
Як розповіла "Пошті" Ольга Кашуба, голова представництва Держкомпідприємницва у Львівській області, наразі законопроект на стадії опрацювання.
- Зараз іде погодження зон, де дозволять працювати гральному бізнесу. Їх мають погодити віце-прем'єр-міністр України Борис Колесніков та губернатори областей, - каже Ольга Кашуба.
Дізнатись, весь перелік міст Львівщини, що можуть отримати статус гральної зони, "Пошті" не вдалось. Як зазначили в прес-службі Львівської облдержадміністрації, "відповідні посадовці наразі ознайомлюються з матеріалом", а потім взагалі відмовились коментувати це питання.
Натомість Григорій Трипульський, президент Асоціації грального бізнесу України, зазначив "Пошті", що зі Західної України бажання збудувати в себе казино виявили карпатські курорти Буковель та Славсько. Львів наразі утримується. За словами Олега Синютки, заступника міського голови Львова, відновлення грального бізнесу - винятково колегіальне рішення Львівської міської ради і наразі про це не йдеться.
- Недоліком законопроекту є те, що він практично не вирішує питання законного існування грального бізнесу. Йдеться про узаконення лише великих казино у курортних містах та великих готелях. Однак гральні автомати й надалі залишаються поза законом, - резюмував Григорій Трипульський.
Експерти стверджують, що легалізація грального бізнесу суттєво допоможе державному бюджету. Як прокоментував "Німецькій хвилі" голова Інституту підтримки регуляторної реформи в Україні Володимир Дорош, цей крок дозволить поповнювати державну казну на 2 млрд грн щорічно. Адже за видання ліцензії терміном на 7 років пропонується брати 5 мільйонів доларів. При цьому збережуться торгові патенти на кожну гральну одиницю. Також законопроект передбачає жорсткіші вимоги до організації бізнесу і до грального залу. Втім інтерактивні гральні автомати пропонують ліквідувати.
Нагадаємо Закон "Про заборону грального бізнесу в Україні", набув чинності 25 червня 2009 року. Він передбачав підготовку впродовж трьох місяців спеціального закону про гральний бізнес в Україні й спеціальні території, де буде дозволена така діяльність. Водночас досі жодного законопроекту Кабмін не запропонував. Тож тимчасовий мораторій на ведення грального бізнесу виявився безстроковим.
http://www.lvivpost.net/content/view/7848/376/

ВСЕНАРОДНО ОБСУЖДАЕМЫЙ
Максим Стрелецкий, "Жизнь", 18.08.2010, Донецкая обл.
На несколько дней Донецк стал центром передовой налоговой мысли.

 В конце прошлой недели на недочеты в проекте Налогового кодекса Украины его разработчикам имели возможность указать представители крупного бизнеса, а уже во вторник представители Днепропетровской, Запорожской, Луганской и Донецкой областей собрались здесь, чтобы донести свое видение будущей Налоговой конституции государства непосредственно до министра финансов и главы Налоговой администрации Украины.
Проект Налогового кодекса, пройдя через стадию полного неприятия обществом, ставший следствием резкой критики положений документа, принятого Верховной Радой в первом чтении, в последние несколько недель стал своего рода бестселлером в экспертных и предпринимательских кругах. Тот факт, что впервые за всю историю независимости столь значимый и масштабный налоговый документ стал предметом общественного обсуждения, заставил бизнесменов серьезно задуматься над тем, что бы они хотели видеть в его итоговой редакции.
Накануне приезда в Донецк министра финансов Украины Федора Ярошенко областная налоговая собрала для обсуждения необходимых изменений в Налоговый кодекс представителей крупного бизнеса Донецкой области. Интересно, что несмотря на продолжающуюся борьбу с кризисом и экономию ресурсов на государственном уровне, для проведения этой встречи был выбран лучший зал пятизвездочного отеля "Донбасс Палас". Видимо, для создания доверительной атмосферы мытари решили провести встречу вне стен своего офиса на территории более привычной бизнесменам. Примечательно, что интерес к подобному диалогу со стороны представителей владельцев заводов, газет пароходов оказался весьма высоким. На встречу прибыли руководители и ведущие специалисты большинства крупных предприятий банковской сферы, металлургии, угольной промышленности и других секторов экономики региона.
После того как первый заместитель председателя ГНА в Донецкой области Александр Клименко кратко озвучил, какие изменения планируется внести в проект Налогового кодекса, представители бизнеса понемногу начали проявлять активность по внесению предложений. Помимо сугубо отраслевых изменений к налоговому законодательству, учитывающих интересы банковских учреждений, угольных предприятий, на рассмотрение были вынесены также вопросы приведения в соответствие положений Налогового кодекса и бухгалтерского учета, а также бизнес настаивал на ответственности госчиновников за несвоевременное возмещение НДС. В целом дискуссия получилась достаточно оживленной. При этом первый заместитель губернатора Донецкой области Сергей Дергунов отметил, что это далеко не последняя возможность внесения изменений в кодекс, поскольку при Донецкой облгосадминистрации создана рабочая группа по обсуждению Налогового кодекса, которая готова принимать от бизнеса наработки по его усовершенствованию. В свою очередь, Александр Клименко добавил, что чиновники будут искать баланс в отношении нюансов и дискуссионных вопросов, которые возникают при обсуждении кодекса. "Это нормальный эволюционный процесс. Мы фиксируем все пожелания, подаем свои предложения и в конечном итоге должны выработать баланс интересов предпринимателей и государства", - сказал он.
А уже во вторник в сессионном зале Донецкого областного совета состоялось межрегиональное обсуждение проекта Налогового кодекса. Большинство выступающих из четырех областей Украины были едины во мнении, что главное достоинство данного документа - сам факт его существования, поскольку в настоящее время сбор и администрирование налогов у нас регулируются сотнями различных законов и подзаконных актов. Сведение их в один кодекс сделает этот процесс более понятным и прозрачным и позволит избежать разночтений. По словам члена парламентского комитета по вопросам налоговой и таможенной политики ВР Олега Царева, в профильном комитете за день регистрируется несколько сотен поправок к налоговому законодательству, поэтому насущность принятия Налогового кодекса не вызывает сомнений ни у кого. С этим согласен и председатель Донецкой областной государственной администрации Анатолий Близнюк. "Этот документ должен содержать базовые принципы, которые станут основой развития экономики государства на много лет вперед", - отметил он. В процессе двухчасового обсуждения выступающими из различных регионов неоднократно поднимались вопросы о необходимости введения ответственности государственных чиновников за нарушения требований налогового законодательства, необходимости увеличения предельных сумм оборота для льготного режима налогообложения физических и юридических лиц и в то же время ужесточения требований к единоналожникам, занимающимся лицензионными видами деятельности. Дискуссионными остаются вопросы введения кассовых аппаратов на рынках и в киосках и многие другие аспекты. Министр финансов, подводя итог, отметил, что, без сомнения, создать Налоговый кодекс, который бы удовлетворил всех без исключения, не удастся. Однако при его разработке необходимо максимально сблизить интересы государства и бизнеса, что позволит работать эффективно стране в целом. Кроме того, он отметил, что Минфин открыт для любых предложений как в отношении Налогового кодекса, так и по другим аспектам своей работы. Итогом всеукраинского обсуждения в ближайшие месяцы должен стать проект Налогового кодекса, учитывающий максимум озвученных изменений, который будет вынесен на рассмотрение Верховной Рады этой осенью.
http://www.life.donbass.com/nportal/news/4393

ПЛАТИ АБО ВМИРАЙ
Сергій Рожин, "Львівська пошта", 19.08.2010
Із 1 серпня борги за житлово-комунальні послуги стягуватимуться в наказовому порядку.

 Боротьба влади за подолання суцільного дефіциту в бюджетах різного рівня, схоже, вступила у кульмінаційну фазу. А оскільки головним джерелом наповнення державної скарбниці, як не крути, є все ж таки пересічні українці, саме з них чинний уряд намагається витягнути якомога більше.
Останні кроки законодавчо-виконавчої влади чітко засвідчили нову тенденцію: відтепер головним ворогом для неї є кожний українець, котрий з тих чи інших причин має борги за комунальні послуги.
Платити мусять усі
В уряді чітко усвідомили - гроші в народу є. Отож - народ мусить платити. А для того, аби народ із більшим задоволенням віддавав зайві, на думку уряду, грошові знаки, все це подається під виглядом реформ, що вже ніби відбуваються чи ось-ось розпочнуться.
Дивує, щоправда, що всі ці реформаторські дії починаються чомусь з банального підвищення цін. Треба реформувати газову сферу - піднімемо ціну на газ для населення. Знову ж таки, виконаємо при цьому одну з вимог МВФ, котрий нам за це щедро відплатить кредитуванням. Ніби для проведення тих же реформ.
Така ж ситуація і зі збільшенням пенсійного віку - поки для жінок - і з пропозиціями запровадити пеню при несплаті за житлово-комунальні послуги. Щоправда, відповідні законодавчі пропозиції уряду ще має розглянути парламент. Проте неважко припустити, що у вересні, на початку чергової сесії, народні обранці після шикарного відпочинку, з новими силами почнуть чергову боротьбу за покращення життя свого народу і ухвалять відповідні новації без зайвих вагань. А щоб ні в кого не виникало ані краплі сумніву, що за все в тій державі треба платити, міцний фундамент для цього вони заклали ще перед вакаціями.
З 1 серпня набув чинності новий Закон "Про судоустрій і статус суддів". А з ним і зміни до II розділу Цивільного процесуального кодексу ("Наказне провадження"), що регулює процедуру спрощеного (не в позовному порядку) вирішення питання про стягнення боргів.
Тягни з нього, тягни…
Наприкінці минулого тижня видання "Дзеркало тижня" приголомшило своїх читачів новинами про внесення змін до ЦПК. Зокрема, у ст. 96 ЦПК з'явилося кілька нових пунктів, які дозволяють суду видати наказ, якщо, наприклад, заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних, телекомунікаційних, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Механізм отримання судового наказу дуже простий: звернення в місцевий суд за місцезнаходженням (проживанням) боржника. На розгляд питання дається три дні, без судового засідання та виклику сторін. Потім копію судового наказу надсилають боржникові рекомендованим листом. Навіть якщо його не було за цією адресою, днем отримання копії наказу вважатимуть дату на відмітці пошти про відсутність боржника за цією адресою або дату, зазначену в поштовому повідомленні про вручення чи відмову від отримання. Від цих дат у боржника є 10 днів на те, щоб подати до суду заяву про скасування зазначеного наказу (у разі незгоди з ним).
Якщо раніше було достатньо подати до суду заяву про скасування, щоб наказ був скасований майже автоматично, то тепер ця процедура трохи ускладнилася, і вирішуватися доля такої заяви, на мій погляд, має більше на розгляд суду, ніж на норми права. Причому якщо судовий наказ видають без виклику сторін та судового засідання, то розгляд заяви про скасування такого наказу - навпаки: в судовому засіданні за участю стягувача та боржника. Цей момент, як кажуть юристи, порушує рівновагу процесу, оскільки отримати судовий наказ значно простіше, ніж його скасувати.
Але, якщо так сталося і суд не отримав упродовж 13 діб (з урахуванням десятиденного терміну на подання боржником) заяви на скасування судового наказу, то цей документ набирає законної сили і суд видає його стягувачу для пред'явлення до виконання. Що це означає? Що з ним можна йти до Державної виконавчої служби з усіма поганими для боржника наслідками. Оскаржити ж зазначений документ уже дуже малоймовірно.
Як жити далі?
Не знаю як кому, але мені особисто було страшно читати ці рядки. Адже закон насправді може стати зашморгом для багатьох українців. Якою буде подальша боротьба із боржниками, побачимо згодом.
Наразі народна депутатка Наталія Королевська не заперечує, що у разі запровадження пені за невчасну сплату за компослуги у населення відбиратимуть квартири, інформує УНІАН. За її словами, запровадження пені для неплатників за послуги ЖКГ не матиме якогось серйозного економічного ефекту, але водночас є антисоціальним кроком: "Сьогодні на фоні майбутнього осіннього подорожчання продуктів харчування, підвищення тарифів і високого рівня прихованого безробіття введення пені призведе лише до масового переходу українців за межу бідності, - зазначає вона. На думку депутатки, доти, доки не відбудеться реформа житлово-комунального господарства, яка дозволить підвищити якість послуг, говорити про якісь штрафні санкції щодо споживачів цинічно.
До теми:
Закон України  "Про виконавче провадження"
Стаття 46. Виконавчий збір
У разі невиконання рішення у строк, установлений для добровільного його виконання, з боржника постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від фактично стягненої суми або вартості майна боржника, яке передане стягувачу за виконавчим документом.
Цивільний процесуальний кодекс України
Розділ II
Наказне провадження
Стаття 96. Вимоги, за якими може бути видано судовий наказ…
…3) заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків  річних, нарахованих заявником на суму заборгованості…
Олег Мицик, адвокат:
- Наказне провадження не є новизною у вітчизняному законодавстві. Такий порядок захисту прав, законних інтересів був передбачений ще до змін 2010 року. Держава має дотримуватись паритету між інтересами надавачів комунальних послуг та їх споживачів. До прийняття змін у ЦПК України цивільний процес був надто формалізований, оскільки однакові вимоги закон ставив як щодо розгляду складних справ (майнових спорів), так і щодо стягнення незначних сум, як-то заборгованості з комунальних послуг.
Змінами в законодавстві лише чіткіше прописали та розширили перелік питань, стосовно яких можливе звернення стягувача за видачею наказу, зокрема, прямо прописали можливість стягнення у такий спосіб аліментів, заборгованості з житлово-комунальних послуг, повернення товарів неналежної якості. Така можливість була й раніше, але ховалася за словами  "у інших випадках". У порядку наказного провадження підлягають розгляду випадки, коли із поданих письмових документів не вбачається спору про право і, навпаки, вбачається зобов'язання однієї сторони перед іншою. Ця процедура дає можливість оперативно, без зайвої тяганини повернути заборгованість. Ба більше, розвантажити суд і зменшити судові витрати, які покладають на самих боржників. Практика свідчить, що більшість боржників не оплачує послуг не через те, що не отримували цих послуг чи не задоволені їх якістю, а у зв'язку з загальними настроями населення "не платити", "може, хтось спише" чи з власної неорганізованості. Зазвичай вони не тільки визнають борг у суді, а й, будучи законослухняними і вперше вступивши в конфлікт, оплачують борг негайно.
Спрощення системи стягнення  заборгованості не має нічого спільного з порушенням  прав споживачів, оскільки спір з приводу якості наданих послуг лежить зовсім у іншій  площині, ніж оплата цих, навіть неякісних послуг. Платити за послуги потрібно. Інша річ, коли копію судового наказу отримує особа, яка не була споживачем чи відмовилась від цих послуг або систематично скаржилась на їх низьку якість і має з цього приводу належні докази. У такому  випадку вона не позбавлена права звернутись до суду із заявою про скасування судового наказу, і такий наказ скасовується, а далі справа розглядатиметься в порядку позовного провадження.
Уляна Горбата, прес-секретар "Львівводоканалу":
- Є швидкий метод ліквідувати заборгованість - полтавський "Спрут", який перекриває каналізацію. Натомість тривалішим є процес подання до суду. Такі справи можуть тривати роками. В нас був випадок, коли одну й ту ж справу в суді розглядали тричі й кожного разу виносили рішення на користь підприємства. Біда в тім, що механізм стягнення боргу виконавчими службами є недосконалим. Переважно ми подаємо до суду, якщо людина півроку взагалі не платить за водопостачання. З юридичними особами в нас немає проблем: не платять - відразу відключаємо, тож боргів вони не нарощують.
http://www.lvivpost.net/content/view/7833/333/

ЕКОНОМІКА

СТАБИЛЬНОСТЬ КАК ПОКАЗАТЕЛЬ
Наталья Пилипенко, "Жизнь", 20.08.2010, Донецкая обл.
Позитивные изменения наблюдаются практически во всех отраслях экономики Донбасса, кроме угольной.

 В Донецке состоялось совместное заседание коллегии областной государственной администрации и областного совета. В этот раз в ее работе кроме Андрея Шишацкого и Анатолия Близнюка принял участие и министр угольной промышленности Украины Юрий Ященко.
Присутствие угольного министра было неслучайным. При рассмотрении главного вопроса - о выполнении в первом полугодии Программы экономического и социального развития области на 2010 год, на коллегии было отмечено, что позитивные изменения наблюдаются практически во всех отраслях экономики, кроме угольной.
Скажем, за первые шесть месяцев металлурги обеспечили прирост объемов производства на 22,7 %, машиностроители - на 34,3%, а вот угольщики государственных шахт сократили его на 2,7%, наращивая убытки и задолженность по зарплате. Такая ситуация способствует тому, что проблема переходит в плоскость энергетической безопасности государства.
Выступая перед участниками коллегии, министр угольной промышленности Юрий Ященко сказал, что резкое снижение угледобычи на ряде государственных шахт является результатом халатного отношения к ней в последние годы. Однако с приходом новой власти удалось победить пессимистичное настроение в шахтных коллективах и заставить мобилизовать силы. В частности, был сделан упор на повышение добычи и уже в июле ее объем вырос. По словам Юрия Ященко, дальнейший рост на государственных шахтах ожидают и в августе. Но, надо признать, что достигнутое равновесие еще неустойчивое. Чтобы достичь очевидной стабильности, в Минуглепроме взяли курс на преодоление инвестиционного голода на ряде шахт и их дальнейшее разгосударствление.
К слову, в этом году на модернизацию и реконструкцию шахт региона Минуглепромом предусмотрено более 320 млн. грн. К тому же принято решение о выделении 350 млн. грн. господдержки, которые направят на выплату заработной платы горнякам.
В ходе коллегии было отмечено, что президент Виктор Янукович инициировал процессы реформирования экономики и 2010 год - стартовый для этого важного процесса. Потому что сейчас закладывается мощный фундамент долгосрочных позитивных перемен. И то, что они уже осуществляются, подтверждает рост в первом полугодии объема промышленного производства, увеличение реализации промышленной продукции в действующих ценах.
http://www.life.donbass.com/nportal/news/4417

У ЦЕН НА САХАР ВЫРОСЛИ ЗУБЫ
Мария Ковалева, "Время", 20.08.2010, Харьковская обл.
В августе зафиксирован резкий скачок цен на сахар.

 Только недавно в одной из наших публикаций об ожидаемом осенью росте цен на продовольствие мы приводили мнение одного из экспертов о том, что подорожает все, кроме сахара. Более того, стоимость его может даже снизиться. Этим утверждением, причем обоснованным, с цифрами и фактами "в руках", специалист действительно подсластил горькую пилюлю: хоть что-то да подешевеет. Однако радость была преждевременной.
Вопреки ожиданиям, уже в августе зафиксирован резкий скачок цен на сахар. За последнюю неделю оптовая стоимость сладкого продукта перешагнула 9 грн. за кг и, как отмечают аналитики, с учетом того, что запасы как у производителей, так и у оптовиков невелики, цена на сахар будет расти и дальше.
Аномальная жара в Украине негативно повлияла на рост сахарной свеклы: высокая среднесуточная температура и отсутствие влаги отрицательно сказываются на урожайности сахарной свеклы, снижая урожай корнеплодов и их сахаристость. Как отмечают аналитики, в результате того, что часть посевов на востоке и на юге страны находится в критическом состоянии, аграрии, скорее всего, откажутся проводить на них уборочные работы.
Кроме проблем с урожаем, существует также проблема и с его сохранением. В Украине отсутствует достаточное количество складских помещений, которые позволяли бы хранить урожай в нормальных условиях. В результате - значительная часть урожая очень скоро придет в негодность.
В итоге, при объеме посевных площадей на уровне не более 427,0 тыс. га под уборку пойдет около 400,0 тысяч га. С учетом потерь при транспортировке и хранении в переработку на сахар будет направлено около 10,0 - 13,6 млн. тонн. При стандартном выходе 13,5% - 13,8% сахара будет сварено не более 1,65 - 1,85 млн. тонн белого сахара. А согласно данным сельхозпроизводителей, валовой сбор сахарной свеклы урожая 2010 года будет снижен на 10 - 40% по сравнению с прежними прог­нозами.
Кроме того, поскольку растут цены на сахар на внешнем рынке, Украина неизбежно столкнется с ее ростом и на внутреннем рынке. Ведь производитель не будет себе в убыток поставлять сахар на внутренний рынок по низким ценам.
Вот и верь после этого прогнозам экспертов!
http://timeua.info/200810/24682.html

УКРАЇНА - КРЕДИТНИЙ НАРКОМАН
Зіновія Воронович, "Високий замок", 19.06.2010, Львівська обл.
До кінця року загальна сума державного та гарантованого державою боргу перевищить річний дохід країни вдвічі.

 Україна потопає у боргах. Отримавши чергову порцію кредиту від МВФ, Україна стала одним з найбільших боржників Фонду. Наразі ми винні МВФ близько 12,66 мільярда доларів. Тобто на кожного українця уже зараз припадає 275 доларів боргу. Більше за Україну заборгувала лише Румунія - 9,03 мільярда SDR (один SDR дорівнює приблизно1,5 долара США). Та МВФ не єдиний, у кого влада вирішила взяти в борг. Ми також входимо у десятку країн-найбільших боржників перед Світовим банком. Йому ми винні 3,22 мільярда доларів.
Позики цих міжнародних організацій нерідко називають "допомогою", "підтримкою", хоча ніхто ніколи нікому не дасть грошей просто так. Той же МВФ - не благочинна організація, і позику рано чи пізно доведеться повертати з відсотками. Якщо влада виконає взяті на себе зобов'язання і Фонд виділить усі кошти у повному обсязі, то до кінця 2012 року наш борг перед МВФ сягне 14, 77 мільярда SDR (близько 22 мільярдів доларів). До порівняння - загальні доходи бюджету України на 2010 рік заплановані на рівні 33 мільярди доларів. То чи зможе країна розрахуватись з боргами?
Уже зараз частину першого траншу МВФ скерували на обслуговування зовнішніх зобов'язань. Позичили, щоб було чим платити відсотки за позиками, взятими раніше. До 2013 року, коли доведеться повертати МВФ не лише відсотки, а й тіло кредиту, у нас уже не буде жодної власної гривні. Так виглядає, що країна - банкрут? Лишилось тільки оголосити це офіційно... Сергій Тігіпко нещодавно визнав - співпраця з МВФ гарантує нам стабільність фінансів до 2012 року. Може, наша влада живе за календарем майя? Індіанці прогнозували у 2012 році кінець світу... Схоже, кінець світу - єдиний спосіб врятувати країну від дефолту.
"Те, що МВФ взявся допомагати Україні, уже само по собі є свідченням, що ситуація з платіжним балансом країни є загрозливою. Борг країни великий, його потрібно повертати, для цього потрібні резерви, тому підтримка МВФ потрібна. Щодо вимог МВФ стосовно підвищення тарифів, збалансування дефіциту бюджету, підвищення пенсійного віку, їх треба виконувати у будь-якому разі, - каже експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Ільдар Газізулін. - Будемо сподіватися, що до 2013 р. економіка зросте, збалансують бюджет, і уряд зможе повертати ці запозичення. Але зараз така ситуація, що можуть виникнути проблеми з обмінним курсом, з дефолтом окремих компаній. Якщо б довелося зараз повертати - можливі проблеми".
За словами аналітика Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Олександри Бетлій, бити в дзвони можна буде, якщо ми отримаємо увесь кредит, обіцяний МВФ. Сама економіст у тому, що наша сторона виконає усі вимоги Фонду і отримає повну суму, сумнівається. "За міжнародними стандартами державний борг України є одним з найнижчих", - каже експерт. Але не варто і тішитись тим, що розмір державного боргу України менший, аніж в інших країнах. Адже є різниця, коли тисячу доларів позичає безробітний, який їх проїсть, і коли 10 тисяч позичає бізнесмен і пускає в діло…
"Заграниця" не поможе
Поки в Україні на МВФ та СБ дивляться, як на Боже змилування, закордонні економісти застерігають - це структури, які відстоюють інтереси транснаціональних компаній, допомагаючи їм вторгатися у національні економіки. Країни змушують віддавати у приватну власність навіть такі стратегічні об'єкти, як залізниці чи електростанції. Чимало країн, яким допомагав МВФ, закінчували дефолтами, стихійними бунтами і навіть громадянською війною.
Югославія. Ця країна почала перебудовувати свою економіку за рецептами МВФ ще у 1980 році. Як наслідок, бідне Косово позбавили державних дотацій, Албанія використала незадоволення місцевого населення новою політикою для створення в Косові албанського підпілля. Далі відмова від "вирівнювання" регіонів спричинила незадоволення сербів, які почали відставати від промислово розвинених Хорватії та Словенії. Закінчилось усе війною на Балканах та розпадом Югославії на кілька республік.
Руанда. Після того, як ця агарна країна пережила два неврожайні роки наприкінці 80-х, вона отримала величезну позику в МВФ. Знову ж таки Фонд змусив Руанду відійти від традиційної моделі економіки, відмовитись від державної підтримки фермерів та девальвувати національну валюту. Це призвело до страшенної інфляції, зубожіння місцевого населення та загострення протистояння між різними племенами. Нині це одна з найбідніших африканських країн, яка працює лише на те, щоб платити відсотки за боргами.
Південна Америка. Співпраця Аргентини з МВФ, у рамках якої президент Домінго Кавалло залучив у країну 40 мільярдів доларів позики, закінчилася дефолтом та голодними бунтами у 1989 та 1996 роках. В Еквадорі за порадою МВФ замість національної валюти намагались ввести долар США, що викликало масове зубожіння населення, стихійні бунти та повалення влади.
http://www.wz.lviv.ua/pages.php?atid=85452

ПРОБЛЕМИ ТРАНСКОРДОННОЇ ЛОГІСТИКИ ВИРІШУВАЛИ В ХАРКОВІ
"Слобідський край", 19.08.2010, Харківська обл.
Прикордонні області України й Росії намагаються розробити концепцію транскордонної логістики для розвитку економічної кооперації за участі європейських партнерів.

 Днями у Харкові пройшов "круглий стіл", присвячений цій проблемі. Голова Харківської обласної ради Сергій Чернов дав оцінку перспективам такої кооперації.
"Безумовно, позитивно. Весь світ кооперується, є спеціалізація виробництва, напрацьований вже великий позитивний досвід. Ми маємо лише їм скористатися, пристосовуючи до своїх умов.
У Харківської області дружні, братерські стосунки з сусідами, зокрема, з Бєлгородською областю Російської Федерації. Працює виконавча дирекція прикордонних областей, підписано багато угод про співпрацю, які є не лише на папері, а реально діють.
Зараз, я знаю, триває підготовча робота з тим, щоб орієнтовно у першій декаді вересня у місті Харкові провести "круглий стіл", на якому підбити підсумки цієї роботи та затвердити Концепцію інтегрованої логістичної системи для російсько-українського прикордоння. У розробці такої концепції нам допомагають сьогодні також фахівці з Фінляндії, ми використовуємо їхній досвід.
Ми маємо підтримувати ініціативи, які надходять із прикордонних територій, оскільки саме вони на собі відчувають, які проблеми необхідно вирішувати в першу чергу. Про це говорили й Президенти двох наших держав, й Прем'єр-міністри, й міністри закордонних справ під час заходів, які проходили у тому числі й у місті Харкові.
Потрібно вже переходити від меморандумів, намірів та пропозицій до реальних документів, а саме головне - до їх реалізації".
http://www.slk.kh.ua/view_post.php?id=5335

ТОЧКА ЗОРУ

ЖЕНЩИНАМ ДАЛИ ПОЖИЗНЕННОЕ
Людмила Пашук, "Днепр вечерний", 20.08.2010, Днепропетровская обл.
Что же действительно стоит за повышением пенсионного возраста для женщин?

 В пресс-центре "ДВ" состоялась пресс-конференция депутата областного совета от БЮТ Галины Булавки на тему: "Повышение пенсионного возраста для женщин. Что за этим стоит?"
О том, что правительство приняло решение поднять пенсионный возраст для женщин до 60 лет, говорят даже молодые.
Как ни странно, их это тоже касается. И не потому, что они считают свои годы до ухода на пенсию. Просто бабушка-пенсионерка всегда была палочкой-выручалочкой - забирала внуков из школы, отводила на музыку или на английский. Теперь во многих семьях возникла проблема с детьми. Но, наверное, не это главное. А то, что власть обещала одно, а народ получил другое. Обманули и не извинились.
Так что же действительно стоит за повышением пенсионного возраста для женщин? Неужели оно решит финансовый вопрос? Или это выгодно женщинам, которые будут уходить на заслуженный отдых в 60 лет? Или они в нашей стране такие уж долгожители?
- То, что в Украине следует провести пенсионную реформу, ясно каждому, - сказала депутат областного совета Галина Булавка. - Во всех цивилизованных странах существует несколько накопительных уровней. И государство выплачивает пенсионеру лишь часть пенсии, остальное человек на протяжении своего трудового периода жизни отчисляет сам, чтобы, когда придет время уходить на отдых, на его счету были средства. Но ведь реформа начинается не с того, что повышается возраст выхода на пенсию.
Предыдущее правительство планировало реформировать пенсионную систему, но для этого надо было провести ряд подготовительных мероприятий. И об этом шла речь с представителями Международного валютного фонда. Тем более, вызывает у людей недоумение то, что нынешнее повышение пенсионного возраста полностью объясняется требованием МВФ, как будто нынешнее правительство в своей стране не хозяин.
Чтобы выплатить пенсии, Днепропетровщине надо свыше 1 млрд. грн. Наш Пенсионный фонд собирает лишь 900 млн. грн. Пенсионеров у нас 1 млн. 30 тысяч, из них лишь 220 тысяч работающих. Чуть больше 1 млн.трудоспособного населения, которое не в состоянии содержать людей пенсионного возраста. И главная причина в том, что у нас в стране люди получают маленькую зарплату. Взять хотя бы наших учителей, врачей, работников культуры. Могут ли их зарплаты и отчисления из нее решить проблему наполнения Пенсионного фонда? А если учесть, что у нас немало молодых людей трудится без записи в трудовой книжке?
Средняя зарплата по области - 2200 грн., а чтобы бюджет пенсионного фонда области стал бездефицитным, зарплата должна равняться 3300 грн.
Почему правительство не делает никаких шагов по реформированию пенсионной системы? Ответ краток - бедными людьми проще управлять. Их можно купить за килограмм гречки, расположить к себе после оборудования детской площадки на массиве, который запущен и плохо убирается.
На Днепропетровщине, как прозвучало на пресс-конференции, 300 тысяч пенсионеров, которые получают чуть больше 800 грн. Как можно жить на такую пенсию? И в то же время возникает вопрос: а есть ли у нас надежные страховые компании?
Социальные вопросы, в том числе и такие важные, как увеличение возраста выхода на пенсию для женщин, наверное, нельзя рассматривать без предвыборных обещаний нынешнего Президента. О них люди помнят. И то, что происходит сейчас, вызывает разочарование.
А в это время
"Я не разучилась сопереживать"
Зная, что Галина Булавка - человек государственный, депутат облсовета, представляющий Блок Юлии Тимошенко, ей задавали вопросы и о предстоящих выборах в местные советы. И о том, будет ли она баллотироваться на должность мэра Днепропетровска.
- Если меня выдвинут, то буду, - искренне ответила Галина Ильинична. - Я уважаю всех кандидатов на должность мэра. Но я от них отличаюсь тем, что не потеряла за многие годы чувства сопереживания простому человеку. Научиться быть мэром можно. Но если не понимать, что в основе всей его деятельности находится человек, ради него следует трудиться, тогда на выборы идти просто аморально.
Что касается пенсионных вопросов, то Галина Ильинична знакома с ними не понаслышке, сама возглавляла некоторое время областной Пенсионный фонд. И готова предложить проект создания накопительного фонда в нашей области.
- Никто из кандидатов на кресло мэра, - продолжила Галина Ильинична, - в случае победы на выборах не предложит соперникам-кандидатам работать дальше вместе. А я предложу, потому что это сотрудничество будет горожанам на пользу.
Экспресс-опрос
Что вы думаете о повышении пенсионного возраста?
Анна Нестеренко, экономист:
- Я человек здравомыслящий, спокойный и рассудительный, поэтому стараюсь раньше времени не паниковать. Буду решать проблемы по мере их поступления. т.е. по достижении мной пенсионного возраста. До этих пор все еще может десять раз измениться. Хотя, конечно, до глубокой старости работать не хочется. В идеале человеку все должно быть в радость - и работа, и пенсия.
Валерия Цеховская, руководитель call-центра:
- Честно говоря, я от этой новости в шоке! У украинцев и так были смешные пенсии, а теперь для того, чтобы получать эти несчастные несколько сот гривен, надо еще чуть ли не до самой смерти работать, ведь средняя продолжительность жизни у нас 67 лет. Лучше бы наши власть имущие, вместо того, чтобы зарабатывать на бедных украинских женщинах, урезали бы свои безразмерные депутатские зарплаты и льготы - тогда и кредит от МВФ бы не понадобился.
Лично я считаю, что в вопросе пенсии не стоит особо рассчитывать на государство - нужно надеяться только на себя!
Тамара Кравченко, бухгалтер на пенсии:
- Меня, казалось бы, этот вопрос волновать не должен, ведь я уже на заслуженном отдыхе. Но у меня есть дочка, поэтому хочу высказать свое мнение. Приведу в пример себя: я свою профессию всегда любила, тем не менее, дорабатывать до 60 лет мне было бы тяжело, ведь уже после полувекового юбилея и здоровье стало не то, и память, и внимание. Опять же, у женщин в этом возрасте, как правило, появляются внуки - хочется и с ними успеть понянчиться. Короче говоря, жалко мне нынешнюю молодежь, которая вынуждена будет работать до 60...
Юрий Шеремет, врач скорой помощи, кандидат медицинских наук:
- Как медик могу сказать, что в возрасте 55-60 лет у женщин появляется множество проблем со здоровьем, обостряются хронические заболевания. Как правило, пациентки этого возраста страдают от остеопороза, невроза, мигрени, атеросклероза, ишемической болезни сердца и т.д. Конечно, плодотворно работать им, мягко говоря, нелегко.
Кроме того, надо учитывать психоэмоциональный фактор: миллионы женщин предпенсионного возраста, узнавшие такую новость, испытали огромный стресс, что тоже не добавило им здоровья. Поэтому я не одобряю пенсионное нововведение ни как врач, ни как гражданин. Считаю, что государство должно не ужесточать пенсионные нормы, а, наоборот, обеспечивать социальные гарантии, чтобы человек после 25-30 лет добросовестного труда уже имел право на определенные выплаты и мог сам решать, работать ему дальше или нет.
Анастасия Поливода, студентка 4-го курса Днепропетровского государственного химико-технологического университета:
- Хотя я в свои 19 о пенсии пока не задумываюсь, мама у меня - уже предпенсионного возраста. Конечно, жаль, что ей теперь придется работать лишних 5 лет. Да и за наше поколение обидно - с такой экологией, как сейчас, еще попробуй доживи до 60...
http://dv-gazeta.info/gost-vecherki/zhenschinam-dali-pozhiznennoe.html

НАЦІОНАЛЬНА ПАМ'ЯТЬ ЧИ НАЦІОНАЛЬНЕ БЕЗПАМ'ЯТСТВО?
Ігор Буркут, "Час", 19.08.2010, Чернівецька обл.
"Українська "національна пам'ять"- якщо мовчки ковтатимемо знущання над нею, через своє безпам'ятство знов опинимося під гнітом тоталітаризму".

 За часів президентства Ющенка створено Український інститут національної пам'яті. Подібні дослідницькі заклади існують у різних країнах, народи яких пережили страшні історичні трагедії ХХ століття. Наприклад, в Ізраїлі діє інститут Яд Вашем (у перекладі з івриту - "Пам'ять та ім'я"), завданням якого є дослідження жахливої сторінки єврейської історії - Голокосту. Вивчати, щоб безкомпромісно засудити всіх винних у масовому знищенні цілого народу та зберегти пам'ять про загиблих і тих "Праведників світу", які з ризиком для життя рятували невинних людей. Нацизм треба знищити назавжди. Мудрі євреї чудово розуміють: якщо з історії не зробити практичних висновків, старі трагедії неминуче повторюватимуться знов.
Цю істину зрозуміли і поляки, створивши власний Інститут національної пам'яті. Його співробітники прагнуть детально розібратися і в причинах знищення тисяч польських офіцерів співробітниками НКВД у Катині, і в кривавій Волинській трагедії 1943 р., і в масштабах комуністичного терору в Польській Народній Республіці. Адже доки тоталітаризм не вивчений досконало і не засуджений рішуче й остаточно, існує небезпека його повернення.
Українська історія не менш трагічна, до того ж, вона перетинається з трагедіями євреїв і поляків у роки Другої світової війни. Ще українцям випало пережити страшний Голодомор. Потребують уважного дослідження також повстанські рухи в Україні ХХ століття. Тоді наш народ зазнав великих втрат, наслідки яких відчуваються дотепер. А народна пам'ять про повстанців залишається і передається з покоління в покоління. Професійні історики мають зрозуміти, які події зі збережених пам'яттю людей відповідають історичній правді, а що є народними леґендами, котрі також потребують вивчення.
Інститут національної пам'яті для нас має особливе значення. Українці роз'єднані різним сприйняттям історичних подій і не мають спільної національної міфології, без якої неможливе повноцінне відчуття єдності нації. А в його формуванні зовсім не зацікавлені ті, хто вбачає в нас лише сировину для власного росту. Нам нав'язують ідею "Русского мира", яка не визнає самостійного буття українського та білоруського етносів, - є лише "единый русский народ, состоящий из великороссов, малороссов и белорусов". Особливу активність проявляє московська церква, яка переконує українців у наявності єдиної духовної основи всіх "русских людей" - "канонического православия". От-от проголосять старорежимну формулу: "Православие, самодержавие, народность". Крім самодержавства, всі складові вже наявні. Мабуть, невдовзі відродиться й воно.
Наступ на українство розгортається. Дошкульного удару завдано по Інституту національної пам'яті, на чолі якого нова влада поставила Валерія Солдатенка, члена КПУ і колишнього співробітника Інституту історії партії при ЦК Компартії України - філії Інституту марксизму-ленінізму при ЦК КПСС. Вдумаймося тільки: керівником установи, яка на основі історичних фактів повинна засудити тота-літаризм, призначено члена партії-спадкоємиці політичної сили, що тоталітарний режим створила!
Академік Ігор Юхновський, перший керівник інституту, звільнив кабінет для Валерія Солдатенка. На місце уродженця Рівненщини прийшов виходець з Донбасу, і в цьому є певна символіка. Адже історія сприймається по-різному мешканцями різних реґіонів України: всюди своя пам'ять. В одному з перших інтерв'ю новий директор заявив, що його інститут не повинен займатися лише проблемами ХХ століття, адже національна пам'ять формувалася й раніше. Типова підміна понять: замість вивчення проблем тоталітаризму дослідницькій установі будуть нав'язувати щось зовсім інше, відбираючи хліб у співробітників академічного Інституту історії України. А потім скажуть: для чого дублювати дослідження, давайте ліквідуємо зайву установу. Відомо, яку.
Засудив новий "начальник національної пам'яті" надання геройського звання Бандері й Шухевичу, іншого від нього й не чекали. Не визнав він і Голодомор свідомим знищенням ук-раїнського етносу. Арґумент навів класичний: де, мовляв, той документ, яким совєтське керівництво наказувало фізично знищувати українців? До речі, точно такий арґумент уже багато десятиліть поспіль наводять турки, коли їх звинувачують у геноциді вірменів 1915 року. Документа такого і справді немає - ні у Стамбулі, ні у Москві. Але є результат політики: гори людських трупів. Півтора мільйона вірменів, яких без води і їжі гнали в Месопотамію, "рятуючи" від наступаючих російських військ. Мільйони мешканців українських сіл, які конали в голодних муках, бо їхній хліб кремлівські небожителі поміняли на американські та німецькі верстати і турбіни. Для чого Сталіну було віддавати письмовий наказ про знищення українських селян, коли досить було вилучити у них все продовольство? А голод своє зробив і без паперів.
Отака у нас "національна пам'ять". Якщо мовчки ковтатимемо знущання над нею, через своє безпам'ятство знов опинимося під гнітом тоталітаризму. Зло не має залишатися незасудженим - інакше воно неминуче повернеться.
Автор - політолог, кандидат історичних наук
http://www.chas.cv.ua/34_10/5.html

ПУТЬ В КУРОРТНОЕ ЗАВТРА
Татьяна Владова, "Крымская правда", 18.08.2010
Народный депутат Украины Борис Дейч об экономическом и социальном развитии Автономной Республики Крым.

 У Крыма, подрастерявшего за годы независимости Украины былую славу Всесоюзной здравницы, похоже, появился шанс возродить, а возможно, и приумножить утраченное. Подтверждение тому - решительные действия президента Украины Виктора Януковича по разработке стратегии экономического и социального развития Автономной Республики Крым на 2011-2020 годы. Неужели и впрямь падчерице Золушке, каковой по сути пребывала все эти годы автономия, суждено таки стать любимым чадом, "жемчужиной Украины"? - спрашиваю у народного депутата Украины от Крыма Бориса Дейча.
- Далеко не случайно и не для галочки президент Украины Виктор Фёдорович Янукович провёл 3 августа совещание в Крыму по вопросу стратегии его развития. Глубоко ошибочна позиция некоторых оппозиционных депутатов и политиков о том, что это некая дань благодарности региону, который его поддержал. Именно понимание президентом необходимости создания в Крыму условий для политической стабильности в интересах цементирования целостности государства и стало основным лейтмотивом проведения такого совещания.
Давайте вспомним те недалёкие времена, когда Крым был Всесоюзной здравницей, областью садов и виноградников. Как сейчас принято говорить, к нам шли инвестиции по всем каналам: от государства, министерств, ведомств, союзных республик, крупных предприятий. За счёт этих средств строились не только здравницы, крупные промышленные предприятия, но и вся инфраструктура: дороги, больницы, детсады, очистные сооружения, жильё и многое другое. Не было обойдено вниманием и сельское хозяйство. Не говоря о таком крупнейшем проекте, как Северо-Крымский канал, вводились перерабатывающие мощности, активно развивались садоводство и виноградарство, овощеводство, рисоводство. Как грибы росли совхозы и колхозы-миллионеры, поставлявшие свою продукцию во все уголки Союза - от Мурманска до Владивостока.
Именно в последние годы Союза, в связи с активным ростом курорта и притоком отдыхающих, который составлял до восьми миллионов человек, было начато или запланировано строительство большого количества инфраструктурных объектов. Это и энергетика, и водоснабжение, и очистные сооружения, и дороги, и многое другое. Жить в Крыму в то время считалось верхом удачи и престижа.
С развалом Союза всё рухнуло буквально в одночасье. Прекратилось строительство уже начатых объектов. Эти недостроенные монументы той эпохи сегодня можно встретить практически по всему Крыму. Резко сократились поток отдыхающих и финансирование большинства здравниц, бывших на балансе разных союзных министерств и ведомств. Стало невозможным вывозить продукцию на уже сложившиеся рынки за пределы Украины. Без заказов остались десятки крупных предприятий Крыма, заводы военно-промышленного комплекса, машиностроения, стройиндустрии.
 Именно в тот период Крым и Украина потеряли крупнейший рыболовецкий флот в Севастополе и Керчи, состоящий из сотен судов, на которых работало и обслуживало их на берегу до десяти тысяч специалистов. Не говорю уже о потерянных для государства огромных и по тем, и по нынешним меркам доходах от реализации их продукции.
Шоковое состояние, в котором оказались экономика и общественно-политическая ситуация в Крыму, усложнилось практически одномоментным возвращением на родину репатриантов. Централизованного финансирования, которое предусматривалось из союзного бюджета, уже не было, а молодое украинское государство, оказавшееся в не менее сложной обстановке, его обеспечить просто не могло. Я хотел бы заострить внимание на том, что обустроить в одночасье сотни тысяч человек, обеспечить их жильём, работой - это тяжёлая ноша для богатого государства, требующая огромных ресурсов.
А Крым практически оказался с ней один на один.
- Многонациональный Крым, которому вместо реальной помощи и поддержки навесили ярлык сепаратистов.
- "Крымский сепаратизм" - это миф, но, увы, для многих политиков в последнее десятилетие он стал не просто "красной тряпкой на корриде" и пугалом для избирателей, а образом мышления, не допускающим никаких контраргументов об обратном.
Взглянув на Крым пристально, мы увидим, по сути, срез настроений и процессов, протекающих в стране. А Крым - её частица и поэтому болеет теми же болезнями, может быть, только с различными симптомами.
Настоящий государственник прекрасно отдаёт себе отчёт в том, что Украине не нужен вариант Приднестровья, Чечни, Южной Осетии и Абхазии. Со скрипом, не без шараханий автономии удалось пройти период анархических 90-х годов. Сегодня крымские органы власти - неотъемлемая часть общегосударственной системы. Соответственно интегрирована вся политическая и общественная деятельность в Крыму.
То же касается и информационного пространства. Мне и смешно, и грустно слышать заявления отдельных политиков о каком-то особом положении украинской прессы или телевидения в Крыму. Житель Ровно, Сум или Черновцов на отдыхе в Крыму найдёт весь перечень центральных изданий и радио-телевизионных каналов, как у себя дома.
Любой крымчанин с усмешкой слушает заявления о массовом получении паспортов России, Турции, какой-либо ещё страны. Да, такие случаи есть, но они единичны и носят специфический характер: бизнесовый, семейный, либо желание уклониться от возможного уголовного преследования. Этот процесс в Крыму в процентном соотношении находится в рамках среднестатистических показателей по Украине.
 Тогда в чём же проблема и есть ли она вообще? Зная положение не понаслышке, могу утверждать: проблемы сепаратизма в Крыму как таковой не существует. Она создана искусственно и существует только в головах политиканов, которые, сами того не подозревая, своим "плачем" подливают масло в огонь для немногочисленных маргинальных деятелей в Крыму, представляющих только самих себя.
- Однако согласитесь, Борис Давидович, у крымчан за годы независимости, а особенно во времена правления "оранжевой" команды сформировалось жёсткое недоверие и недовольство действиями киевской власти.
- Да, это так. Особое недовольство вызывали два направления деятельности центральных властей - гуманитарная политика и экономика.
В Крыму нет проблемы одного языка - есть проблема русского, украинского и крымскотатарского языков. При этом каждая из общин недовольна тем, как государство реализует языковую проблему в Крыму. Если рассматривать политику предыдущей власти в этом вопросе как реализацию лозунга небезызвестного политического деятеля, заявившего, что Крым будет украинский или безлюдный, то это не просто путь в никуда - это путь к катастрофе.
Достаточно осознать простую вещь: в Крыму проживают три крупные национальные общины. А значит, и языковая политика, подчёркиваю, в автономии должна это учитывать и носить более толерантный, сбалансированный характер.
В качестве примера хочу привести следующее. В одном из городов Крыма, не имея возможности построить новую крымскотатарскую школу, его руководство пошло на то, чтобы передать под школу здание строящегося детского сада, и это несмотря на то, что вопрос очерёдности в детские сады в городе остался.
В Симферополе, Белогорске, Старом Крыму построили новые школы для обучения крымскотатарских детей. Это не единичные примеры. Безусловно, проблема полностью с повестки не снята, но шаг за шагом мы движемся вперед к её решению.
Не могу не сказать, как непросто решался вопрос с украинской гимназией в Симферополе. Первоначально школе было выделено старое неприспособленное здание, что ставило существование украинской гимназии в унизительное положение. Руководство автономной республики неоднократно обращалось в Кабинет министров Украины, Министерство образования с просьбой о выделении денег на строительство новой гимназии. Не получив положительного ответа, депутаты Верховного Совета Крыма приняли решение продать элитную здравницу, и на эти средства мы построили, не побоюсь этого слова, лучшую украинскую гимназию на Украине.
Решили ли мы этим проблему обучения на украинском языке? Безусловно, нет. Но, честно говоря, очень бы хотелось услышать, что где-то в Тернополе или Ивано-Франковске депутатский корпус нашёл местный ресурс и построил современную русскую гимназию, во Львове - польскую, в Закарпатье - венгерскую, а в Одессе - молдавскую.
- Наш курорт оказался, что называется, у разбитого корыта. Вы верите в то, что разрабатываемая стратегия развития полуострова поможет возрождению былой известности Крыма?
- Сегодня Крыму как воздух нужна конкретная программа развития. Крымский курорт развивается хаотично, всё больше уступая в конкурентоспособности не только туркам, но и болгарам, и даже россиянам. То, что подобная программа принимается за несколько месяцев до местных выборов, накладывает и на её авторов, и на тех, кто будет её реализовывать, дополнительную политическую ответственность.
С одной стороны, никому не нужна программа ради программы, как это произошло в своё время с разрекламированной презентацией на выездном заседании Кабинета министров Украины, возглавляемого Юлией Тимошенко, программы "Морской берег". Главной концептуальной ошибкой её разработчиков был посыл на привлечение огромных ресурсов из государственного бюджета. Опыт показывает, что у государства всегда найдутся более важные и неотложные проблемы, чем финансирование региональных программ развития. И это не свидетельство того, что государство у нас плохое. Просто сама природа государственного строительства состоит в том, чтобы решать прежде всего общегосударственные проблемы. А их у нас достаточно.
Именно поэтому считаю очень важным, чтобы при обсуждении концепции развития Автономной Республики Крым основной акцент был сделан на использование внутренних резервов.
- Но откуда же возьмутся эти резервы, если Крым и без того едва-едва сводит концы с концами?
- В том, что они у нас имеются, я абсолютно убеждён. Даже наведения элементарного порядка в земельных отношениях, координации деятельности органов самоуправления, проведения прозрачной и предсказуемой инвестиционной политики, борьбы с теневой экономикой достаточно для того, чтобы бюджеты местных Советов почувствовали существенную прибавку.
Но наряду с включением дополнительных возможностей развития транспортной инфраструктуры, сельского хозяйства, промышленности, курортов мы не должны забывать о том, что у нас есть огромный человеческий потенциал. Начиная с преподавателей и студенчества и заканчивая профессионалами во всех отраслях.
 Реальное подключение такого потенциала к практической реализации программы развития Автономной Республики Крым может дать эффект, сопоставимый с привлечением многомиллионных инвестиций.
Именно поэтому предстоящие выборы в местные Советы должны стать не просто ответом на вопрос о доверии той или иной политической силе, а привлечь в депутатский корпус и органы местного самоуправления людей инициативных, ищущих, творческих, болеющих за дело. И такие люди у нас есть.
Там, где удаётся подобрать подобную команду, успешно решаются проблемы территориальных громад. А как следствие, проведя в местные Советы людей подобного склада, мы можем рассчитывать на их профессионализм и ответственность при реализации программы президента Украины Виктора Януковича и стратегии развития Крыма.
Сегодня сотни тысяч крымчан связывают свои надежды на будущее с нынешним украинским президентом, его правительством. А это означает, что президент нашёл государственный подход к решению "крымского вопроса". И Перекопский перешеек, который ранее разве что не перекопали, превращается в широкую дорогу с двусторонним движением.
http://www.kp.crimea.ua/newspaper_details.php?newspaper_id=3164

ПЕРСОНАЛІЇ В ПОЛІТИЦІ

ЮЛКРЕЙН, ЯКУ МИ ВТРАТИЛИ
Юрій Іванович, "Київська правда", 20.08.2010
Аналіз характеру Юлії Тимошенко і її можливих дій у якості гаранта.

 Роль особистості в історії належить до тем, що періодично викрешують іскри зі списів наукових дискусій. Утім, ніхто з дослідників не заперечує, що на пострадянському просторі ця роль набула надзвичайного значення, відповідаючи статусу  прими політичного театру.
Досить пригадати хоча б потужний вплив на формування політичного обличчя сучасної Росії непересічних характерів Єльцина чи Путіна. Або те, якого майже символічного звучання набули в очолюваних ними державах прізвища  Назарбаєва, Лукашенка або Саакашвілі.
Не є винятком і Україна, де широкі владні повноваження й яскрава самобутність її керманичів нерідко підштовхували моїх колег до усталеної помилки відвертих гіперболізацій на кшалт "епоха Кравчука" або "епоха Кучми". І де провідні партії просто зникли б із політичної мапи, пішли в небуття, позбавлені лідерського ореолу й сили тяжіння суто особистісного бренда.
Історія з часом остаточно розкладе по полицях із знаками плюс та мінус дії кожного з президентів незалежної України. Першого всенародно обраного, чий нев'янучий до сьогодні інтелект гартувався під впливом усеперемагаючого марксистсько-ленінського вчення й навдивовижу органічно пристосувався до нових реалій. Другого, чий директорський прагматизм у поєднанні зі справжнім мистецтвом стримувань й противаг  дозволили на тривалий час стабілізувати життя країни. Третього, котрий з амбітною безпосередністю примудрився протягом лічених років розпорошити майже необмежений кредит довіри, пересваритися з великим сусідом й затишно почувався лише у присмерку минулого.
І, нарешті, четвертого, який тільки розпочинає тернистий шлях гаранта, виборовши свою перемогу з доволі незначною відсотковою перевагою. Навіть ця обставина, не кажучи вже про інші, могла б змусити нас подумки озирнутися у весну 2010-го й замислитись: а  що сталося, якби терези долі хитнулися в інший бік і на чолі країни постала зовсім інша особистість?
Цілком зрозуміло, що проекція сильного й не завжди передбачуваного (недарма ж Юлію Володимирівну порівнюють із адронним коллайдером) характеру гіпотетичного президента Тимошенко на політичне життя держави занурить нас у реалії, абсолютно не тотожні з реаліями сьогодення.
То якою ж могла б бути ця зовсім інша країна, яку ми умовно назвемо Юлкрейн?
Вона - не Бальцерович
Існують речі, якими президент Тимошенко не поступилася б за жодних умов, навіть під загрозою позбавлення макіяжу перед виходом у прямий ефір. До них належать, зокрема, питання щодо пенсійної реформи, підвищення тарифів та деякі інші, пов'язані з непопулярними заходами, на які був змушений піти нинішній уряд під тиском вимог МВФ.
Юлія Володимирівна ці вимоги впевнено ігнорувала б (принаймні так вона стверджує зараз), отже, про фінансову допомогу впливових міжнародних інституцій державі під назвою Юлкрейн годі було б мріяти. І воно б нічого, якби не криза, яку ЮВТ спочатку впритул не бажала бачити, та ще зобов'язання мільярдних виплат за попередніми запозиченнями. Додамо до цього фантастичну ціну за російський газ, виправдати яку здатна лише сама Тимошенко з її неперевершеною логікою й неабияким талантом переконувати.
У заяві прес-служби Кабміну, оприлюдненій 10 липня поточного року, про це говориться так: "Уряд Тимошенко купував російський газ по 330 доларів, а продавав, заграючи з населенням перед виборами, по 50. Покриваючи різницю позиченими грішми, вона фактично оплатила свої вибори за рахунок позик МВФ.
...Таким чином, Тимошенко, прагнучи влади будь-якою ціною, увігнала Україну і кожного з нас, у тому числі й ще ненароджених українців, у колосальні борги. З грудня 2007-го по лютий 2010-го державний борг виріс більш  ніж утричі і досяг 316 мільярдів гривень.
...Такого "дорогого" уряду не було ще в жодній країні світу. Кожний рік урядування Тимошенко обходився нашій державі в 100 мільярдів гривень".
До цієї інформації, на спростування якої з боку тіньового кабміну натрапити не довелося, залишається додати, що економічний аналіз і напрацювання оптимальних конкретних дій у цьому сенсі ніколи не були сильною стороною ЮВТ, котра здебільшого віддавала перевагу загальним, переважно популістським деклараціям у відповідних документах. Отже, залишається припустити, що в умовах наближення другої хвилі кризи, яка, за прогнозами фахівців, обіцяє бути ще більш жорсткою, ніж перша, сформований при президентові Тимошенко уряд (звичайно, якщо опозиція  не пригальмувала б цей процес) опинився б перед загрозою дуже серйозних економічних викликів. Чи зміг би він знайти достойну відповідь?
Тут чимало залежало б від персонального складу Кабміну, кваліфікації і досвіду ініційованих президентом кандидатур міністрів. Але не варто забувати, що, як засвідчив час, професіоналів у команді Юлії Володимирівни обмаль, а кадрова лава запасних "Батьківщини" і БЮТ до непристойності коротка. До того ж, маючи подібні владні амбіції, жінка-президент ніколи б не дозволила такого нахабства, аби не вона, а хтось інший міг претендувати на лаври українського Бальцеровича - економічного рятівника нації.
Зрозуміло,  всі ці обставини аж ніяк не стимулювали б економічне процвітання держави Юлкрейн, а поступово й невідворотно підштовхували її до вкрай неприємної реальності, сконцентрованої у короткому і вбивчому, наче контрольний постріл кілера, слові дефолт.
Погодьтеся, на цьому фоні заздалегідь широко прорекламована і поновлена невдовзі після інавгурації жінки-президента виплата так званої "Юлиної тисячі" була б слабкою втіхою для населення, оскільки  національна валюта, міцність якої прямо пов'язана із самопочуттям економіки, на той час вимагала б негайної реанімації.
Вибух у кінці тунелю
Відомий російський гуморист якось висловився на адресу однієї дами: обшири тазу не дозволяли їй здаватися стрімко-витонченою, отже доводилося бути вдумливо-ніжною і навіть душевно-глибокою.
Щось подібне і з нашою героїнею. Схильна  загалом до центристських і ліберальних поглядів, але позбавлена можливості грати на полі, приватизованому іншими політичними силами, Юлія Тимошенко змушена робити ставку на захід країни, усе активніше демонструючи Галичині свої націоналістичні - аж до радикалізму - переконання.
Зрозуміло, подібні вистави не викликають оплесків у глядачів типу Тягнибока, чиї ідейні підвалини живляться місцевою органікою і спонукають до протесту проти нахабного вторгнення кон'юнктурних зайд у давно освоєну електоральну нішу.
Втім,  це мало обходить Юлію Володимирівну, яка, заявивши, що була б серед січових стрільців, якби жила в ті часи, чітко дала зрозуміти, яким ідеологічним цінностям віддає перевагу.
Президент Тимошенко ніколи й ні за яких обставин не пішла б на відміну скандальних указів екс-гаранта про присвоєння звань героїв особам із досить неоднозначним минулим.
Нав'язана ситуацією і обрана нею самою роль просто змушувала б ЮВТ рухатися в ідеологічному тунелі, прокладеному недолугим попередником. Продовжуючи руйнівну практику розколу України на схід та захід і хронічної конфронтації із нашим найбільш  впливовим сусідом.
Цілком очевидно, що реакція Москви не забарилась би, втілившись у заходи, які б швидко позбавили Україну життєво важливих преференцій міжнародної спільноти - з Росією у світі рахуються.
А у внутрішньополітичній площині владні амбіції Тимошенко наштовхнулися б на потужний і чітко скоординований опір опозиції, при якому було б годі вести мову про існуючу нині єдність усіх гілок влади та, відповідно, ефективну діяльність парламенту.
Вірогідно, що, скориставшись конфліктною ситуацією, новообраний президент зробила б спробу довести її до апогею і на переможній хвилі домогтися дострокових перевиборів Верховної Ради. Такі дії, поза всяким сумнівом, додали б  напруги й без того наелектризованому життю суспільства; інтелект нації, як це вже траплялося, зосередився б на сакраментальних питаннях політики, полишивши економіку сам на сам із викликами кризи.
Справжній політичний боєць, котрий почувається, як риба у воді в умовах екстриму, Тимошенко енергійно почала б поширювати в масах тезу, апробовану  ще у роки прем'єрства: "вона хотіла б" - "вони не дозволяють". У ролі ображеної і скривдженої колишня володарка корпорації ЄЕСУ з офіційним обігом у десять мільярдів доларів виглядає напрочуд зворушливо: магістральні шляхи держави під умовною назвою Юлкрейн швидко прикрасили б білборди з портретами ображеного гаранта, а з мільйонів телеекранів на глядачів полився б потік емоційних самозвітів і резонансних звинувачень від найдостойнішого посадовця  країни.
І чим далі погіршувався б стан держави, тим палкішими і переконливішими виглядали б ці монологи жінки-президента, посилюючи з кожним днем ворожнечу між її прихильниками й опонентами.
Загалом аналіз характеру Юлії Тимошенко і її можливих дій у якості гаранта підштовхує до практично безальтернативного висновку: навіть обмежений період рулювання країни  особою, чиї доходи та спосіб життя й досі залишаються безпрецедентно  втаємниченими від народу, у любові до якого вона клянеться з натхненною винахідливістю, здатний спровокувати потужний соціальний вибух із непередбачуваними наслідками.
Отже, підіб'ємо підсумки. У разі обрання Юлії Тимошенко президентом нашої країни і перетворення останньої в Юлкрейн на неї, ймовірно, чекали б:
у політичній площині - протистояння між гілками влади й практично необмежений тиск на опозицію;
у площині економічній - наближення до реальної перспективи дефолту;
у міжнародній - поступова ізольованість від зовнішнього світу й падіння інвестиційного престижу держави;
у суспільно-політичній площині - доведення до вибухово-конфліктного стану розбіжностей  світосприйняття між сходом і заходом України.
Цілком ймовірно, що цією ситуацією могли б скористатися деструктивні сили не лише в Криму.
У будь-якому випадку перед світом постала б дійсно зовсім інша Україна - розіп'ята на хресті протиріч і внутрішніх протистоянь, держава без друзів і з безліччю прихованих ворогів, готових урвати свою частку дивідендів з її здешевілих, але все ще заманливих статків.
Погодьтеся, читачу, вибудувана, на щастя, лише в нашій уяві Юлкрейн - це, як висловився б великий комбінатор, зовсім не Ріо де Жанейро.
Втрата такої країни не спонукає до думки про оголошення загальнонаціональної скорботи.
Дякувати Богові, цього разу пронесло...
http://www.kiev-pravda.kiev.ua/index.php?article=3905

РІВЕНЬ І ЯКІСТЬ ЖИТТЯ

ПОЧЕМ СОГРЕЕМСЯ? НАДО РАЗОБРАТЬСЯ...
Владимир Ханин, "Украина - Центр", 18.08.2010, Кировоградская обл.
О том, как в действительности повышение на газ скажется на семейных бюджетах, среди населения нет абсолютно никакой ясности.

 То, что газ для украинцев снова подорожал, - уже свершившийся факт. По этому поводу за последний месяц много разного было сказано с разных сторон и в разном тоне. Но в том, как в действительности это повышение скажется на наших с вами семейных бюджетах, среди населения нет абсолютно никакой ясности. Об этом легко можно судить по разговорам на кухнях, дворовых лавочках, в очередях - в общем, там, где обычно обсуждаются все жизненно важные дела и события страны и мира. В этой ситуации отделить зерна достоверной информации от плевел домыслов и досужих рассуждений является просто-таки нашим журналистским долгом. Попробуем разобраться.
Газ дорожает неизбежно
Итак, о том, что касается причин подорожания газа. Они просты и практически всем уже известны: в России не видят смысла продавать голубое топливо украинцам дешевле, чем собственному населению. И ничего ненормального в этом, по большому счету, нет. А украинское правительство, в свою очередь, связано обязательствами перед Международным валютным фондом, в числе требований которого по предоставлению Украине очередного транша кредита - повышение коммунальных тарифов для населения до экономически обоснованного уровня.
И здесь нет никакого злого умысла - это чистая экономика, законы которой действуют, несмотря на любые предвыборно-политические расклады в отдельно взятой стране. И то, что, покупая газ у России по 330 долларов за тысячу кубометров, правительство Тимошенко продавало его населению по 50, вряд ли можно записать ему в актив. Ведь разницу в стоимости надо было чем-то компенсировать. А делать это можно либо за счет отнюдь не бездонного госбюджета - то есть, опять-таки, наших с вами денег, уплаченных в виде налогов и сборов, либо за счет денег, одолженных у того же МВФ. Ни для кого уже не секрет, что с декабря 2007-го по февраль 2010-го (то есть перед президентскими выборами) государственный долг Украины вырос более чем в три раза и достиг 316 миллиардов гривен. На что все они были потрачены - не может сказать никто. Зато абсолютно точно можно сказать, что "ноги" у перекосов в украинской экономике растут именно из того затянувшегося предвыборного периода.
Но жить в долг все время нельзя - это хорошо поняли не только государственные мужи, но и рядовые украинцы, потерявшие во время кризиса возможность выплачивать кредиты за машины, квартиры, а то и бытовую технику. А ведь, помимо долгов перед МВФ и прочими международными финансовыми организациями, в наследство новой власти достались и ставший убыточным "Нафтогаз", и миллиардные долги системы ЖКХ за энергоносители, и т.д., и т.п. Волей-неволей приходится согласиться с премьер-министром Азаровым, утверждающим, что повышение цены на газ для населения на 50% (в полтора раза) было решением неизбежным. Не стоит забывать и о том, что повышение было заложено и в последнем все еще действующем газовом соглашении с Россией, подписанном все тем же правительством Тимошенко. А именно: 330 долл. за тысячу кубометров в первом квартале 2010-го, 350 - во втором, 369 - в третьем, 389 - в четвертом. И если бы не снижение цены на 100 долларов по харьковскому соглашению Януковича-Медведева, было бы совсем худо…
Впрочем, то, что цена будет повышаться и далее, - пока не факт. Так, народный депутат от Партии регионов Вадим Колесниченко в одном из интервью отметил, что подписание меморандума с МВФ, который предусматривает повышение цен на газ для населения весной 2011 года, не означает его мгновенное исполнение, а предусматривает переговоры по отсрочке этих требований. По словам парламентария, основным приоритетом для правящей коалиции, Партии регионов и Президента Виктора Януковича является, независимо от наличия любых меморандумов и требований, защита малообеспеченных слоев населения, которых у нас сегодня подавляющее большинство.
Правительство защитило бедных?
В то же время стоит отдать должное Кабмину, принявшему меры для того, чтобы наименее защищенные семьи пострадали от повышения как можно меньше. Во-первых, был снижен порог для получения субсидий на коммунальные услуги. Если раньше на получение компенсаций от государства могли рассчитывать те семьи, кто платил за "коммуналку" больше 20%, то есть пятой части от среднемесячного дохода, то теперь субсидии смогут получить те, кто платит больше 15%. А если семья состоит только из пенсионеров или других нетрудоспособных граждан, то эта цифра для нее опускается до 10%. Что это значит? Это значит, что если, скажем, одинокая бабушка получает 800 гривен пенсии, то платить за жилье, коммунальные услуги и топливо ей придется не больше 80 гривен (раньше - было бы 120). Семье типа "папа, мама, я", имеющей среднемесячный доход, скажем, в полторы тысячи гривен - не больше 225 гривен (раньше - было бы 300). И так далее - это достаточно простая арифметика. То есть, говоря простым языком, тот, кто ездит на "Мерсе", заплатит сполна, а те, кто на троллейбусе или пешком, - даже меньше, чем раньше. Ведь отопление - что центральное, что автономное, - например, в Кировограде и сегодня обходится очень недешево...
Кроме того, в этом году никому уже не придется выстаивать в очередях и заполнять многочисленные документы, чтобы получить положенную скидку при оплате ЖКХ. Все, кто может претендовать на субсидии, получат по почте конверт с заявлением и бланками, которые необходимо заполнить. В частности, нужно будет заполнить декларацию о доходах. Если в составе семьи есть трудоспособные граждане, нужно будет прибавить также справки об их доходах за предыдущие 6 месяцев (или за год в случае обращения за субсидией на твердое топливо). К пакету документов будет даже приложен конверт с обратным адресом. Останется лишь опустить его в ближайший почтовый ящик, об остальном позаботится государство. Это - впервые в Украине.
Работа по изготовлению и рассылке в региональные управления пенсионного фонда комплектов документов, которые получат все семьи, в составе которых есть пенсионеры, уже идет полным ходом. На 10 августа, согласно информации минтруда, таких комплектов уже было разослано 9,5 миллионов. Получить любые разъяснения касательно начисления субсидий можно по бесплатной горячей линии правительства по тел. 0-800-507-309. Туда же или по телефону горячей линии губернатора Сергея Ларина 0-800-500-238 жители Кировоградщины могут сообщать о любых нарушениях в работе по новому порядку назначения субсидий.
К слову, такие сообщения уже начинают поступать. Так, на одном из аппаратных совещаний в Кировоградской ОГА озвучивалась информация из областного центра. Человек, звонивший на горячую линию, сообщил о хамстве со стороны работника одного из районных территориальных центров города, которым тот ответил на просьбу разъяснить особенности нового порядка оформления субсидий. Как отметил по этому поводу сам Ларин, этот человек работать в социальных структурах не должен и не будет. Как и ему подобные. Поэтому если что не так - звоните…
Тарифы еще не приняты
А теперь, наверное, самое главное, на что стоит обратить внимание всем, кто хочет воспользоваться достаточно привлекательными льготами, о которых шла речь выше. Многие сегодня говорят, что "устраивать ажиотаж" по поводу уже сейчас рано - мол, несмотря на то, что газ уже стал дороже (с 1 августа), новые коммунальные тарифы на тепло и горячее водоснабжение на местах, с учетом подорожания, еще должны будут установить органы самоуправления - исполкомы местных советов. И до того, как закончится эта процедура, довольно-таки растянутая во времени, говорить о расчетах субсидий рано - потому что то, сколько процентов от среднемесячного дохода семьи составят расчеты по "коммуналке", можно будет сказать только тогда, когда будет ясно, по каким тарифам будут вестись эти расчеты. Так оно и есть, но это не значит, что с отсылкой документов стоит тянуть. Посылайте их, как только получите на руки, чтобы, пока тарифы появятся, успели обработать, и осталось только с конкретными суммами определиться...
http://www.uc.kr.ua/fresh/6301/

ЗАКОННІСТЬ І ПРАВОПОРУШЕННЯ

ДО 27 УГОЛОВНЫХ ДЕЛ ДОВЕЛИ ИГРЫ С ЗЕМЛЕЙ
Андрей Питонов, "Донбасс", 20.08.2010, Донецкая обл.
Именно столько возбуждено их с начала года, сообщил "Донбассу" пресс-секретарь прокурора области Павел Зоря.

 Так, голова одного из сельсоветов Тельмановского района, который получил "на лапу" более 660 тысяч гривен за выделение земельного участка площадью 0,45 га, теперь будет объясняться в суде, куда дело направил следственный отдел облпрокуратуры.
Краснолиманской межрайонной прокуратурой передано в суд уголовное дело по ч.2 ст. 364 УК Украины "Злоупотребление властью или служебным положением" в отношении головы сельсовета. Тот незаконно передавал в собственность земельные участки, нанеся государству ущерб на сумму более 515 тысяч гривен.
Мариупольским межрайонным природоохранным прокурором расследуется уголовное дело в отношении руководителя одной из общественных организаций, который, превысив служебные полномочия, предоставил свыше 2,2 га земли, входящей в состав лесного фонда, под строительство гаражей. Государство пострадало более чем на 300 тысяч гривен.
http://donbass.ua/news/region/2010/08/20/do-27-ugolovnyh-del-doveli-igry-s-zemlei.html

СІЛЬРАДА ВИДІЛИЛА ШІСТЬ ГЕКТАРІВ ЛІСУ БЕЗ ДОКУМЕНТІВ
"Молодий буковинець", 19.08.2010, Чернівецька обл.
В Чернівецькій області задокументовані факти перевищення службових повноважень посадовими особами однієї із сільських рад.

 Працівниками відділу боротьби зі злочинами у сфері земельних відносин УДСБЕЗ УМВС України в Чернівецькій області спільно з працівниками прокуратури Чернівецької області в ході проведення оперативно розшукових заходів задокументовані факти перевищення службових повноважень посадовими особами однієї із сільських рад Чернівецької області під час надання в оренду земельних ділянок для влаштування нафтогазовидобувних свердловин.
Встановлено, що станом на 15 серпня 2010 року в територіальних межах району з порушенням земельного законодавства, без наявності належним чином зареєстрованих договорів оренди, розміщено три нафтогазовидобувних свердловин ВАТ для обслуговування яких використовується 6,6 гектарів земель лісових угідь. Загальна нормативно грошова оцінка зазначених ділянок складає понад 500 тис.грн.
У ході дослідчої перевірки встановлено, що вказані землі експлуатуються ВАТ на підставі проектів відведення на вказані земельні ділянки, які не пройшли відповідних погоджень та державної землевпорядної експертизи, що є порушенням земельного законодавства в частині самовільного зайняття та незаконного використання земель державної власності. Оскільки технічна документація по нормативно грошовій оцінці зазначених земельних ділянок отримала позитивний висновок державної землевпорядної експертизи і у подальшому була затверджена районною радою, збитки вираховуються виходячи з фактичної вартості землі та становлять більше 500 тис. грн.
Таким чином в порушенні вимог земельного законодавства України службові особи сільської ради, перевищуючи владні повноваження, діючи умисно без будь-яких правових документів, вчинили дії, які явно виходять за межі наданих їм повноважень, що виразилися в укладені договорів оренди землі лісових угідь для облаштування ВАТ нафтогазовидобувних свердловин і цим самим спричинили тяжкі наслідки державним інтересам на суму понад 500 тис. грн.
По зібраних матеріалах прокуратурою відносно посадових осіб сільської ради порушено кримінальну справу за перевищення влади або службових повноважень. Про це повідомляє сектор зв'язків з громадськістю УМВС України в Чернівецькій області.
http://www.molbuk.com/news/30045-silrada-vidilila-shist-gektariv-lisu-bez.html

ХУЖЕ, ЧЕМ ВО ВРЕМЕНА КРЕПОСТНИЧЕСТВА
Алексей Белкин, "Украина - Центр", 18.08.2010, Кировоградская обл.
Агрофирма оказалась во власти новоявленных "помещиков".

 "Ми залишились без роботи на землі, на якій живемо. Та й кормить наша земля не нас, а приїзжих рейдерів, які знищують сільськогосподарське виробництво, порушують наші права, працівників та орендодавців землі". Это выдержка из письма жителей села Петровское, Петровского района, в котором они описывают беды, случившиеся с местным сельскохозяйственным предприятием после того, как агрофирма оказалась во власти новоявленных "помещиков". Предприятие обанкротилось, работники фирмы сидят и без зарплаты, и без арендной платы за земельные паи. А районная администрация, правоохранительные структуры не могут (или не хотят) помочь селянам...
Как пишут в "УЦ" жители Петровского, на начальном этапе сотрудничества в сентябре 2008 года инвесторы обещали прямо-таки молочные реки с кисельными берегами: достойные зарплаты, повышение арендной платы за землю (дополнительно за каждый новый договор аренды в пользу обновленного ООО "Петровское плюс" платили разово по 500 грн.). Но сказка завершилась, даже не начавшись.
Уже в октябре люди не увидели выплаты за земельные паи, еще через месяц на всех объектах предприятия отключили электроэнергию, начались сокращения трудового коллектива. Только в декабре руководство "Петровского плюс" впервые "раскошелилось" на зарплату, да и то лишь в минимальных объемах и только сторожам, работникам столовой. Рабочие элеватора при новых хозяевах вообще ни разу не видели заработанных денег. Когда жители Петровского пришли за объяснениями к одному из директоров агрофирмы, то в ответ услышали, что, если у селян получится, могут попытаться отсудить свои деньги...
"С наступлением весны лучше не стало, - далее пишут жители села. - Земля стояла необработанная до мая 2009 года. Потом нашу землю засеяли, как затем стало известно, агрофирма соседнего района, с которой руководство ООО "Петровское плюс" тайно заключило договор субаренды, без согласия собственников земли".
Дальнейшее развитие событий описывается просто: агрофирма соседнего района забирает себе собранный урожай, а работники петровского сельхозпредприятия снова остаются у разбитого корыта. Кроме этого, из-под носа селян бесследно "исчезли" озимые, засеянные в октябре 2008 года. Этим вопросом занимались уже отдел Службы по борьбе с экономическими преступлениями УМВД в Кировоградской области и Прокуратура Петровского района.
Дело в том, что ООО "Петровское плюс" пребывает в состоянии банкротства, и все имущество предприятия арестовано и описано в пользу кредиторов. В первую очередь агрофирма задолжала своим работникам заработную плату, отчисления в социальные фонды и т.д. А тут правоохранители установили, что представитель руководства предприятия Роман С. (цитата по тексту постановления прокуратуры) "достоверно зная о запрете на отчуждение посевов озимой пшеницы на площади 305,8 га, составил и выдал заведомо неправдивый акт осмотра посевов сельскохозяйственных культур на предмет списания в отдел статистики Петровского района, в котором указал, что растения непригодны к дальнейшей обработке, хотя посевы находились в удовлетворительном состоянии. Таким образом С. списал с учета посевы пшеницы озимой общей площадью 305,8 га без наличия законных оснований, тем самым утаил имущество, на которое наложен арест". Далее следует логичный вывод прокурора Петровского района Л. Займак - возбудить в отношении и.о. директора ООО "Петровское плюс" уголовное дело по признакам преступлений в виде служебного подлога и незаконных действий с арестованным имуществом. Документ датирован 16-м июля 2009 года. КПД прокурорского реагирования на сегодняшний день - 0%.
Сотрудники органов внутренних дел области высчитали, что с якобы "непригодных" посевов было намолочено 633 тонны пшеницы 6-го класса. Если в прошлом году стоимость тонны пшеницы низкого класса достигала 700 грн., то весь урожай можно было продать в лучшем случае за 400 тыс. гривен с хвостиком. Хватило бы, чтобы хотя бы частично рассчитаться с долгами ООО "Петровское плюс"!
Как сообщил арбитражный управляющий Андрей Хащевацкий, агрофирма из села Петровское накопила задолженность перед бюджетом, другими целевыми фондами на сумму свыше 300 тыс. гривен, кроме этого, предприятие должно: Государственному предприятию "Государственный резервный посевной фонд Украины" МинАПК Украины кондиционный посевной материал на 1 млн гривен (это отдельная история, как фирма-банкрот умудрилась получить кредит в государственном учреждении!); нескольким физическим и юридическим лицам - еще примерно 2 млн гривен.
Еще весной 2010 года давнишние махинации представителей дирекции агропредприятия села Петровское с частными кредиторами также стали предметом внимания правоохранительных структур. В частности, следователем Александрийского горотдела милиции возбуждено уголовное дело по признакам мошенничества в крупных размерах, в совершении которого подозревается "серый" деловой партнер бывшего руководителя петровского сельскохозяйственного предприятия, гражданин Российской Федерации по фамилии А. Согласно жалобам двух александрийских предпринимателей, их "кинули" на сделках по поставкам агрофирмой из Петровского горюче-смазочных материалов на суммы примерно 500 тыс. и 680 тыс. гривен.
И в завершение риторический вопрос: как можно было провернуть вышеописанные манипуляции с урожаем и ГСМ, попасть в прицел правоохранительных структур и при этом оставаться совершенно безнаказанным?.. Не зря народная мудрость в таких случаях говорит: украдешь мешок картошки - тебя посадят в тюрьму, а украдешь миллион - тебе ничего не будет...
А тем временем многочисленные обращения жителей села Петровского и арбитражного управляющего в органы прокуратуры начинают приносить хоть какие-то плоды. На прошлой неделе Андрея Хащевацкого вызывали в Прокуратуру Кировоградской области для отбора пояснений по поводу судьбы 633 тонн пшеницы. Впрочем, это пока не повод работникам "Петровского плюс" надеяться на скорую выплату всех причитающихся им задолженностей...
http://www.uc.kr.ua/fresh/6299/

БІЗНЕС НА КОПАЛИНАХ ПІД ПРИКРИТТЯМ
Андрій Кучерук, "Номер один", 18.08.2010, Тернопільська обл.
Корисні копалини на Тернопільщині хаотично і безконтрольно розробляють.

 Такий  висновок напрошується після побаченого під час виїзного засідання робочої групи, яка створена при обласній раді з метою вивчення законності надрокористування в області. Кар'єри, дозволи на яких завершились давно, продовжують розроблятися, з берегів Дністра масово вилучається гравійно-галькова суміш, підлітки з небезпекою для здоров'я кустарними способами видобувають пісок зі штолень…
"Номер один" уже розповідав своїм читачам про незаконні розробки надр на теренах нашої області. І ось чергові, ще більш кричущі факти.
Штольні під Чортковом несуть смерть
У передмісті Чорткова, в селі Горішня Вигнанка, повним ходом іде добування піску молодими людьми, і навіть дітьми, через систему штолень, печер, катакомб. Останні прорили на десятки, а то й сотні метрів так звані штольні і вручну, при допомозі простого реманенту - лопат, шуфель, тачок та ліхтаря або свічки, без врахування норм безпеки вивозять пісок, щосекунди знаходячись під небезпекою обвалу. Зафіксовано сліди внутрішніх обвалів на ріллі, і не факт, що вони не можуть знову повторитися.
- Відсутність впливу на ситуацію з боку компетентних органів, -  зазначив керівник робочої групи з вивчення законності надрокористування в області Леонід Бицюра, - загрожує тим, що внаслідок обвалу можуть загинути люди. І тоді силові та контролюючі структури будуть згадувати, що ж вони робили, або правильніше буде сказати - не робили, щоб цьому завадити. Не дай Бог, щоб трапилась трагедія, але всі передумови для цього є. Також є очевидним недопрацювання районної влади, адже на такому родовищі можливий промисловий видобуток  піску відкритим способом. Але для цього потрібно створити комунальне підприємство чи залучити інвесторів, які, виготовивши документи, проект, отримавши дозволи, легально працювали б та наповнювали бюджет.
Даний метод видобутку піску, додав провідний геолог "Геоінформ України" Василь Кітура, є вкрай небезпечним, оскільки "скриша" (відстань від поверхні землі до початку породи) мала і немає жодного захисту, при цьому повсюди видно тріщини, які при потрапляння води можуть збільшитися, що може призвести до руйнування. Водночас люди, які займаються цим небезпечним бізнесом, схоже, ставлять на перше місце великі гроші (адже один КАМАЗ білого кварцового піску вартує 700 грн.) а не людське життя.
Під'їжджаючи до даного кар'єру, було видно, як молоді хлопці, кидаючи знаряддя праці, тікали хто куди. Також на в'їзді у кар'єр стояв автомобіль, який, очевидно, був власністю так званого наглядача, який найімовірніше найняв дітей до небезпечної роботи.
- Є певна група людей, які, заробляючи таким кримінальним чином гроші, створили цілу систему інформаторів, які попереджають про в'їзд на той чи інших кар'єр робочих та контролюючих груп. У цю мережу інформаторів включаються, як не прикро про це говорити, і представники контролюючих органів, які б мали відстежувати незаконні дії певних осіб на родовищах. Натомість вони їм потурають, щоб ті уникали відповідальності.
Повені на Дністрі - справа рук "чорних" шукачів
Свідомі мешканці села Горигляди, що на Монастирищині, постійно шукають правду в міліції, СБУ, прокуратурі, обласній владі, пишучи їхнім керівникам гнівні листи, в яких розповідають про незаконний видобуток гравійно-галькової суміші на березі Дністра. Це абсолютно незаконний видобуток, який напряму заборонений екологічним та природоохоронним законодавствами, але, тим не менше, ділки, знаючи, який зиск може принести такий видобуток, не зупиняються ні перед чим. Так, в один з вечорів довелось бачити, як на березі Дністра з'явився трактор, і люди, які з нього вийшли, почали лопатами насипати на його кузов гравій. Побачивши працівників екологічної інспекції та СБУ, вони, склавши реманент, втекли…
- Найбільш страшніше те, - зазначив Леонід Бицюра, що такий незаконний видобуток здійснюється у зонах затоплення Дністра. Таким чином створюються передумови для щорічно збільшення зони підтоплення. І жодного дієвого реагування з боку місцевих органів влади немає. Також під сумнів можна поставити ефективність роботи й органів правопорядку. Видобуток здійснюється відкритим способом, застосовується важка техніка, гравій і галька перевозяться великотоннажними автомобілями, рух яких дорогами Тернопільщини прослідковується. Пости ДАІ мали би бачити, що йде перевезення такого виду вантажу, цікавитися природою походження цієї суміші. Але, очевидно, що такого немає, і видобуток далі здійснюється.
Сотні тисяч гривень йдуть у кишені злочинців
Незаконні розробки ведуться у кар'єрах, яких навіть немає у реєстрі відповідних служб, які не є офіційно розвіданими і не мають перспектив для узаконення. Таким чином видобувається пісок у лісі, що в селі Біла Чортківського району, біля "Малинової гори", та поруч з ріллею в селі Маловоди Теребовлянського району. В обох цих випадках розробка кар'єрів є забороненою законом.
- Є очевидне ігнорування своїх обов'язків, у першу чергу контролюючих органів, оскільки не віриться, що, для прикладу, кар'єри на території Маловодівської та Струсівської сільських рад, де здійснюється вивіз піску великотоннажними машинами, здійснюється непомічено, - зауважив депутат обласної ради. - На скарги мешканців, які звертаються до прокуратури та міліції, просячи їх відреагувати відповідним чином на незаконні дії видобувачів надр, належного реагування немає. Подається розмита інформаціє щодо порушення кримінальних справ, водночас немає інформації, чим закінчилась та чи інша справа, чи покарані винні особи, чи припинено незаконний видобуток копалин. Силові структури обмежуються відписками, перекладаючи відповідальність на когось іншого, але фактом залишається те, що кар'єри не припиняють експлуатувати.
Як приклад, товариство "Варваринецьке". Проти керівників господарства порушено кримінальну справу ще минулого року, однак два місяці тому під час рейду робочої групи обласної ради на його території здійснювався видобуток піску з глибини 5-7 м, нині ж - більш як з 10-метрової глибини. За приблизними підрахунками фахівців, втрати видобутого піску в грошовому еквіваленті для громади області в цей період становили від 50 до 100 тис. грн.
Під носом обласного центру "тягнуть" пісок
Незаконно видобувають пісок і на території закинутого кар'єру на території Шляхтинецької сільської ради, що поруч з Тернополем. У кар'єрі в момент перевірки перебував екскаватор, дорогу до місця завантаження піску прогортав бульдозер. За словами державного інспектора управління охорони навколишнього середовища в області Тараса Яворського, кар'єр експлуатується з порушенням, за відсутності будь-яких дозволів та проекту рекультивації. Хоча, як міг, доводив протилежне керівник ТОВ "Україна" Василь Улич. Він спершу говорив, що в нього на руках є дозволи, потім - що має рішення на облаштування у відпрацьованому кар'єрі стоянки, а коли аргументи вичерпались, почав заявляти,що пісок використовує не для будівельних цілей, а на підсипання доріг, а бульдозер працює, щоб очистити дорогу від сміттям за приписом… санстанції. Де у словах пана Василя правда, важко зрозуміти, однак коли наша група залишала територію кар'єру, то на його в'їзді чекав МАЗа. Коли запитали шофера, що він тут робить, той розповів байку, що автомобіль перегрівся і стоїть, щоб охолодитися. Висновок напрошується сам по собі…
До кінця року обласна рада доручила районним радам та адміністраціям на місцях провести інвентаризацію всіх родовищ в області для створення дієвої системи контролю за законністю їх експлуатації. Наскільки вчасно і в якому обсязі його буде виконано - невідомо, однак закрадається сумнів, зважаючи на той безлад, який робиться на місцях у сфері надрокористування.
http://www.numberone.te.ua/?page=consult&consultid=1004&sub=0

ОХОРОНА ЗДОРОВ'Я

ЛІКАРІ СТОГНУТЬ, БАТЬКИ ПСИХУЮТЬ, ДІТИ МЛІЮТЬ…
Ірина Кушинська, "Високий замок", 19.08.2010, Львівська обл.
У поліклініках - переаншлаг. Знервовані батьки вмлівають у задушливих коридорах, вистоюючи з дітьми кілометрові черги до лікарів.

 Учні, які мали би на канікулах оздоровитися, змушені чекати на прийом до лікаря поряд з хворими дітьми - і мало не битися за те, хто ж першим піде на огляд. Медики від цієї ситуації закипають: навалу школярів, які штурмують поліклініки, організували освітяни. Мовляв, що поганого у тому, що дітей зайвий раз обстежать?
- А що доброго? - кажуть медики. - У таких екстремальних умовах ніхто кожну дитину нормально не обстежить, бо температура тіла підвищується вже від того, що у 30-градусну спеку вони змушені вистоювати черги у поліклініках. Ліпше б у школах навантаження на дітей зменшили, щоб учні мали можливість після уроків займатися спортом, а на канікулах - повноцінно відпочити, а не бігати по лікарях.
Усім школярам перед останнім дзвоником роздали карточки з довжелезним списком лікарів, яких треба обійти. У переліку є огляд гінеколога для усіх дівчаток від першого класу (!), флюорографія (!), мазки на дифтерію (!), усі аналізи, вузькоспеціалізовані лікарі.
Зустрічаю знайому маму, дівчинка якої переходить у третій клас. Вона щойно повернулася з поліклініки. Жінка схвильовано розповідає, що її малу брали на гінекологічне крісло, і дитині треба було довго пояснювати, для чого це робиться. Вона пережила стрес... Мама іншої дитини розповіла, що її дев'ятирічна донька зомліла прямо в кабінеті лікаря…
Хіба можна усім без винятку робити рентгенобстеження, мазки на дифтерію, здавати усі аналізи, якщо немає на це підстав? Хто придумав тотальний медогляд? Чи мають право у школах не взяти дитину на навчання, якщо батьки зігнорують це "завдання" на канікули? Кореспондент "ВЗ" звернулася з цими запитаннями до заступника начальника ГУОЗ ЛОДА, заслуженого лікаря України, начальника управління організації медичної допомоги населенню Ірини Микичак.
- Минулого року такий нездоровий ажіотаж підняв Київ. Цього року хвиля накрила Львів і деякі інші міста України. Почалося з того, що в Україні упродовж короткого часу сталося п'ять випадків раптової смерті школярів на уроках фізкультури. Перевірки з'ясували, що діти померли від вродженої патології, яку неможливо діагностувати на профілактичному огляді. Коли є вроджена патологія, а особливо судинна, потрібно провести спеціальні прицільні обстеження, які, до речі, не завжди зразу виявлять цю проблему. Прикро, але такі діагнози інколи встановлюють лише патологоанатоми - як у дитячому, так і в дорослому віці.
Патологія молодшає, з'являються інфаркти, інсульти, виразки шлунка у дітей шкільного віку, вроджені аномалії нирок, легень - те, з чим раніше педіатри стикалися дуже рідко. Але це не діагностується на профмедогляді!
Колись лікар приходив до школи з комісією і проводив медогляд школярів. Лікарі усвідомлювали, що за великим рахунком - це профанація, бо неможливо за день ефективно оглянути 200-300 дітей.
У грудні минулого року була прийнята постанова Кабміну "Про затвердження порядку здійснення медичного обслуговування учнів загальноосвітніх навчальних закладів", згідно з якою визначено порядок здійснення медичного обслуговування учнів загальноосвітніх навчальних закладів, де вказано, що обов'язкові медичні профогляди учнів навчальних закладів проводяться щороку медичними працівниками у присутності батьків. На кожну постанову завжди видається підзаконний акт МОЗ, де обумовлено, які фахівці і коли мають оглядати дітей певної вікової групи. На момент прийняття постанови і до сьогодні діє наказ МОЗ № 434, яким затверджена схема кратності обов'язкових профілактичних медичних оглядів у дітей. Цей наказ, наголошую, чинний до сьогодні, і жоден заклад чи управління освіти не мають права змінювати галузеві документи, що не належать до їхньої компетенції.
Як можуть призначати огляд чи аналізи освітяни, якщо над кожним наказом МОЗ працюють робочі групи, які складаються з професорів Інституту педіатрії, акушерства і гінекології - профільної установи у медицині дитинства, кафедр медичних університетів України. Збирається близько 20 професорів, управлінців і у дискусіях приймають рішення. Скажімо, коли затверджувався протокол догляду за здоровою дитиною, всі сперечалися, робити аналіз сечі дитині першого року життя чи не варто. Кожен аналіз і кожне обстеження повинне мати наукове підґрунтя.
А ми сьогодні так і не зрозуміли, на основі чого освітяни придумали тотальний медогляд для учнів з безпідставними оглядами вузькокваліфікованих спеціалістів, які є не у всіх поліклініках. Медиків поставили перед фактом - маєте провести усім школярам профілактичний медогляд до 1 вересня. Поліклініки не готові до такого потоку школярів, багато хто у відпустках, вузьких дитячих спеціалістів - по одному на поліклініку, працюють на 0,5 окладу. Лікарів-педіатрів взагалі обмаль у поліклініках, бо переважно - це сімейні лікарі.
За словами Ірини Микичак, кожна мама чи тато мають право позапланово обстежити свою дитину, але це має починатися не з папірчика зі школи, а з конкретної підстави для огляду. Насамперед батьки повинні прийти до сімейного лікаря чи педіатра, який знає дитину від народження і порадить, до кого треба звертатися. Причому для медогляду потрібно вибирати зручний для всіх час, хоча школа наполягає, щоб це проводилося упродовж навчального року.
Ніхто не відміняв права пацієнта на конфіденційну інформацію. Якщо мама не хоче розголошувати, які болячки має її дитина, не хоче, щоб про це дізналися у школі, у класі, сусіди і вчителі, - має на це право.
У картках, які роздала школа, призначене ультразвукове обстеження і, що мене найбільше здивувало, посів на дифтерію, який ми проводимо лише при відповідних показах. З точки зору медиків, освіта мала би переглянути навантаження на дітей - як інтелектуальне, так і фізичне, бо має бути відповідний баланс у розвитку дітей. Не треба боятися уроків фізкультури, навпаки - дитина кожен день повинна багато рухатися. А у нас школяр відсиджує уроки з непомірним навантаженням і вирішенням глобальних тригонометричних проблем, далі бере важкий рюкзак на плечі і біжить до репетиторів. Потім сидить вдома і пише до ночі домашні завдання. Нема часу на те, щоб вийти на вулицю, погуляти, переключитися, порухатися. Сидячий спосіб життя, надмірні навантаження, незбалансоване харчування - у результаті маємо дітей-інвалідів. Найбільша біда школярів - це зниження зору, порушення постави, ожиріння і карієс.
Жоден керівник навчального закладу не має права не прийняти дитину до школи без медичного огляду. Ця вимога - безпідставна. Немає жодної вказівки МОЗ України, ніхто не заборонив приймати дітей до школи. Натомість є вимога до кожного вчителя і кожного працівника школи, які мають пройти обов'язковий медичний огляд, передбачений посадовими обов'язками. Оскільки вчителі контактують з дітьми - повинні бути здоровими і регулярно обстеженими, щоб не стати джерелом поширення інфекцій.
Першачки перед вступом до школи, у віці 5-6 років, проходять комплексний медичний огляд: педіатра чи сімейного лікаря, хірурга, ортопеда, офтальмолога, лора, стоматолога, логопеда, психіатра, психолога, ендокринолога і інших спеціалістів за показами. Окрім цього, треба здати клінічний аналіз крові, сечу, кал на яйця глистів, аналіз крові на цукор. Жодних ультразвуків, комп'ютерних томографій, магніто-резонансних обстежень та енцефалограм не потрібно робити!
Наступний комплексний огляд - у 10-11 років. Огляд у тих же лікарів, потрібно здати ті ж аналізи. Тобто через п'ять років огляд проводиться повторно, бо закінчується віковий етап у дитини і відбувається перехід в іншу вікову категорію.
Діти підліткового віку проходять комплексний огляд, бо закінчується молодша вікова група, дитина вступає у підлітковий вік - 15-16-17 років. Тут проводиться ширший медогляд. Для хлопчиків передбачено огляд андролога, для дівчаток - гінеколога. Окрім цього, ортопед-травматолог, ендокринолог, психолог, невролог - ширший огляд і додаткові аналізи: визначається резус-фактор крові і робиться флюорографія.
Решта дітей упродовж навчального року мають оглянути педіатр чи сімейний лікар.
http://www.wz.lviv.ua/pages.php?ac=arch&atid=85444

НОВОЕ, СОВРЕМЕННОЕ И ТАКОЕ НУЖНОЕ
"Южная правда", 19.08.2010, Николаевская обл.
17 августа, благодаря государственной поддержке медицинские учреждения Николаевской области получили современное оборудование.

 Событие это торжественное для каждого медработника, болеющего за свое дело, и за то, чтобы улучшить качество медицинского обслуживания.
- Госуда рство подставляет нам свое плечо, и мы должны быть достойными этого доверия, - отметила начальник управления здравоохранения Светлана Хотина, вручая представителям лечебных учреждений сертификаты на оборудование. - Я уверена, что это оборудование будет сразу введено в эксплуатацию, освоено медиками, чтобы работать на улучшение здоровья нашего населения.
Получение нового оборудования стало возможным благодаря реализации инвестиционного проекта "Обеспечение лечебно-профилактических учреждений оборудованием, транспортными средствами, изделиями медицинского назначения и лекарственными средствами". Николаевская область получила 203 единицы медицинского оборудования на общую сумму более 18 млн. грн.
Благодаря проекту каждой районной больнице выделяют аппараты для искусственной вентиляции легких и для анестезии. В учреждения здравоохранения распределены 13 современных аппаратов ультразвуковой диагностики, что поможет своевременно диагностировать заболевания.
Особую радость медиков вызвало новое оборудование для помощи новорожденным. Так, областная детская больница получила 2 новейших аппарата искусственной вентиляции легких для новорожденных и детей "Leon-2", а Вознесенская центральная районная и Первомайская центральная городская многопрофильная больницы - комплекты для транспортировки тяжелых новорожденных детей.
Во время торжественного момента главные врачи отмечали, что им крайне важно ощущение поддержки со стороны государства, и говорили о том, что лучшие результаты всегда достигаются совместными усилиями, сообщили в областном управлении здравоохранения.
http://www.up.mk.ua/cgi-bin/page2st.php?param=2104

ЗБЕРЕЖЕННЯ ДОВКІЛЛЯ

РОЗОВЫЙ ПЕЛИКАН НА ДАЧЕ
Евгений Мирошниченко, "Южная правда", 19.08.2010, Николаевская обл.
Быть или не быть национальному природному парку, названному "Белобережьем Святослава"?

 В передачах центрального вещания, на страницах местной печати активно обсуждается судьба регионального ландшафтного парка "Кинбурнская коса", который в наши дни получил новый статус национального. Речь идет о сохранении уникального природного комплекса территории Николаевской области - Кинбурнского полуострова в акватории Днепро-Бугского лимана, Черного моря и Ягорлыцкого залива. Продолжается дискуссия - быть или не быть национальному природному парку, названному "Белобережьем Святослава"? Напомню: региональный ландшафтный парк (РЛП) "Кинбурнская коса" был создан в 1992 году, это один из первых в Украине проектов ЮНЕСКО сохранения национального биоразнообразия. Уникальны черты причерноморской земли: природный биосферный заповедник, богатые нерестилища рыб, оригинальная растительность с самым большим в Европе полем диких орхидей (60 гектаров), более 30 видов лекарственных растений; здесь обитают тысячи видов водных и наземных беспозвоночных, более 40 видов млекопитающих, встречаются около 300 видов птиц - пеликаны, цапли, гаги, орланы-белохвосты и многие другие.
Сегодня Кинбурнская коса - популярный объект массового посещения. Достопримечательности, отдых на заповедной земле широко рекламируется на сайтах Интернета.
Как оградить, спасти уникальную природу Кинбурна от стихийного паломничества туристов, отдыхающих, от организованного нашествия, когда десятки автобусов доставляют в зеленый массив природного парка сотни любителей природы. Их количество с каждым годом увеличивается в геометрической прогрессии. Авторы пишут об отсутствии дорог, в то же время на косе идет интенсивное строительство баз отдыха, дач, личных коттеджей, тяжелый транспорт - КамАЗы, вездеходы зимой и летом утюжат песчаные барханы, словно соревнуются в автомобильных ралли. О каком покое для птичьего населения причерноморского побережья и людей, его постоянных жителей, может идти речь?
Судьба уникального природного уголка Николаевщины, его экосистемы не стоит особняком в ряду народнохозяйственных и природоохранных проблем, которые приходится решать современному обществу. Обозначенные вопросы широко обсуждались и на международной научной конференции "Региональная культура в условиях глобализации", которая недавно состоялась в областном центре (университет "Украина"). Мы обсуждаем эти проблемы на семинарах в академических курсах "Культурология", "История и теория культуры", "Культура народов региона". Краеугольным блоком этих курсов является тема "Культура и природа". На эту тему написаны десятки научных статей, учебники. Николаевская областная газета "Южная правда" в последние месяцы напечатала несколько увлекательных очерков о природе и людях Кинбурнской косы. А мне помнится одна из первых публикаций о достопримечательностях кинбурнской природы. Она принадлежит николаевскому профессору А. Михайлику. В его интерпретации проблема ресурсосбережения, биоразнообразия, охраны окружающей среды тесно связана с проблемой человеческой культуры, развития цивилизации, он убежденный сторонник той точки зрения, что забота о состоянии природы прививается средствами культуры.
- Сохранение и спасение уникальной природы Кинбурна и его обитателей - это проблема народнохозяйственная, но не в меньшей степени нравственно-этическая и культурологическая, - убежден Анатолий Григорьевич. - До сих пор распространен тезис: цивилизация, урбанизация, - изначально враги природы. Некоторые считают так: там, где много культуры и цивилизации, там нет места природе, она живет своей жизнью, функционирует по своим естественным законам. Культура же создавалась исторически по социальным законам, на основе разума, творчества и активной деятельности человека. В ХХ веке противопоставление культуры и природы достигло своей критической величины в работах философов, которые заявили, что "культура есть то, что не есть природа". Все это привело к тому, что человек возомнил себя властелином природы, стал называть ее "грубой, дикой, слепой силой", предпринимались попытки улучшить природу, повернуть сибирские реки вспять и т. д. На мой взгляд, противопоставление культуры и природы стало алогичным не только с концептуальной точки зрения, но и практически вредным. Аргументами может служить то обстоятельство, что культура возникла в условиях живой природы нашей планеты, развивалась под ее давлением на основе использования сырья, материалов, звуков, красок, света и тени. Поэтому природа - не чуждое явление для культуры, а сотворец культуры, учитель гармонии и красоты. Мое твердое мнение: культура никогда не была врагом природы. Злейший ее враг - человеческое бескультурье, бездумное, варварское и жестокое отношение человека к окружающей среде и ее естественным обитателям.
У некоторых современников сложилось мнение о том, что природа создана только для них. На самом же деле она существует в равной степени для всех живых, особенно тех, кто не уродует окружающую среду, а живет с ней в согласии.
- Как же, по-вашему мнению, следует организовать гармоничное пребывание человека на Кинбурнской косе?
- Прежде всего, здесь необходим информационный центр, активное экологическое просвещение всех, кто приезжает в ландшафтный парк отдыхать, жить или наслаждаться уникальной природой. Мне кажется, что проблема не в том, будет ли на косе национальный парк или он останется в статусе регионального. Пока идут жаркие дискуссии о разделении земли между лесничеством, руководством регионального парка и сельским советом, упускаются вопросы экологического просвещения и воспитания. Отдыхающие, гости Кинбурна, как правило, имеют смутное представление об уникальности края, его растительного и животного мира, о том, как нужно себя вести на территории природного парка. Люди не знают того, что нельзя собирать букеты из редких растений, занесенных в Красную книгу. Природа заповедной земли первозданна, но человека здесь подстерегают и опасности, которые могут исходить от ос, ядовитых пауков-каракуртов, змей, скатов. Каждое лето беспечные туристы попадают в больницу из-за укуса паука-каракурта. Кто окажет первую медицинскую помощь?
Если мы готовы считать Кинбурн национальным достоянием, то почему плохо демонстрируем содержание этого достояния. Когда авторам последнего фотоальбома о Кинбурнской косе (Киев, 2010) понадобилось сфотографировать крупнейшее дикое поле орхидей, они отпечатали на принтере название поляны и на фоне стандартного листа бумаги делали снимки. Кинбурн давно стал популярным центром посещения, а где соответствующая инфраструктура? Фактически в заповеднике отсутствует наглядная информация с картами, схемами туристических маршрутов, автомобильных парковок, описанием уникальных видов животных, птиц, растений. Для энтузиастов, которые с рюкзаком и палаткой отправляются в заповедный край, нужны обозначенные туристские тропы с приспособленными стоянками, правилами поведения в соседстве с уникальным миром животных и растений.
- Я знаю, что вы уже на протяжении трех десятков лет летние месяцы проводиpте на Кинбурнской косе. Исходя из личного опыта, что можете рекомендовать для организации здесь эколого-просветительской работы?
- Совершенно верно ставите вопрос: заповедной территории побережья нужна хорошо отлаженная информационно-экологическая служба. Инициатором широкой разъяснительной работы должен стать региональный парк, его функция организовать и просветительскую деятельность, и вывоз мусора. Попробуйте сегодня найти там контейнер для отходов. Парк должен объединить знающих, неравнодушных к природе людей, разработать систему профилактической, эколого-просветительной и охранной работы. Помощниками могут быть старшеклассники окрестных сел, очаковские ребята. Кстати, в прежние годы Николаевский пединститут организовывал здесь почвоведческую учебную практику для студентов.
В первую очередь, я бы выявил инициативных людей, волонтеров, согласных оказывать безвозмездную помощь на правах внештатных консультантов, общественных защитников уникальной природы. В летний период на песчаной косе можно встретить биологов, представителей творческой интеллигенции, преподавателей, студентов, учителей, бизнесменов. Я думаю, что среди них найдутся спонсоры, верные радетели природы, которые не откажутся заниматься природоохранной работой. Думаю, целесообразно организовать фонд для сохранения природы Кинбурна, восстановления популяции диких животных, птиц, рыб. Уверен, что благодарные земляки, наши гости внесут личный вклад в это благородное дело. Нужно широко использовать средства массовой информации. Кинбурнская коса - уникальная земля не только Украины, но и Европы. Следует напечатать и разместить плакаты познавательного характера, издать цветные буклеты, проспекты, рекламные ролики. Общественные помощники в летнюю пору могут организовать дежурства. Каждый въезжающий на территорию Кинбурнского полуострова должен получить памятку с картой рекомендуемых маршрутов движения, туристских стоянок, адресами первой помощи. Нашим гостям следует напоминать о сбережении леса, сухих трав от огня, просить не оставлять после себя мусор, не рвать целебные травы. Особенно необходима такая работа в пору грибной страды, когда кинбурнские леса кишат приезжими. После них остаются пластиковая тара, целлофановые пакеты, бутылки из-под пива и водки. В выходные дни лес становится похож на мусорную свалку. На заповедной земле расцветает грибной бизнес, в лесных просеках паркуются десятки автобусов с заготовителями белых грибов. Обозначенных мест для стоянок автотранспорта сегодня не существует. Я видел грибников с граблями, они буквально перепахивают подстилочный лесной слой, уничтожая, таким образом, грибницу и растения.
В летний период, когда на косу приезжает много людей с личным автотранспортом, можно организовать патрулирование территории. Я первым буду участвовать в таких мероприятиях на своем автомобиле.
- Как вы относитесь к охоте на Кинбурнской косе?
- Свое охотничье ружье я зачехлил лет пятнадцать назад. В прошлые годы на прибрежных озерах было много диких уток. Сейчас их количство значительно уменьшилось. Не могу смотреть, как на фоне прекрасной природы льется кровь, как дергаются в предсмертных конвульсиях утки. По большому счету на уникальной земле нужно запретить всякую охоту - человека с ружьем там не должно быть.
- Известно, что в этом крае существуют десятки наезженных трасс. Ведутся споры относительно того, нужна ли на территории Кинбурнской косы асфальтированная дорога?
- Убежден, такая дорога необходима. Сегодня владельцы вездеходов прокладывают маршруты там, где им удобно, под колесами гибнет ценный травяной покров. Мотивация отрицания необходимости строительства дороги проста: она увеличит наплыв людей на Кинбурнскую косу. С этим согласиться трудно. Количество людей, стремящихся побывать на полуострове, возрастает с каждым годом. При наличии одной удобной трассы транспорт не будет двигаться стихийно, не будет уничтожать зверобой, бессмертник песчаный, чебрец, мяту. Не будет пугать живущих рядом с дачами розовых пеликанов, цапель, гаг. Будет одна главная дорога, станет легче контролировать транспортный поток. Лет двадцать назад не было дороги с твердым покрытием от села Збруевки до Геройского. Автомобили накатали десятки маршрутов на большой площади. Сегодня эти населенные пункты соединяет асфальтированная дорога, и природа по обеим сторонам трассы восстановила растительность, залечила нанесенные ей раны. Учитывая эти соображения, следовало бы разработать систему защитных мер по сохранению флоры и фауны Кинбурна, нужны серьезные экологические и биологические региональные исследования. Нужны ответы специалистов на такие проблемные вопросы: почему в Днепро-Бугском лимане исчезают традиционные промысловые виды рыб, почему в Ягорлыцком заливе уменьшилось количество мидии, бычка, креветки, почему резко обеднел заповедный животный мир? Еще недавно на Кинбурнском полуострове водились дикие кабаны, косули, еноты, табуны полудиких лошадей. В жаркие летние дни вблизи косы можно было увидеть дельфина - черноморскую афалину. Сейчас в прибрежных лесах тихо - только в ночной тишине иногда доносится завывание голодных волков.
http://www.up.mk.ua/cgi-bin/page2st.php?param=2107

*                                 *                              *

 Повнотекстовий огляд регіональної преси. До випуску ввійшли матеріали, які з’явилися на шпальтах та в інтернет-версіях обласних та міських газет України по 20 серпня 2010 року включно.
Заявки на отримання друкованих версій, а також зауваження та пропозиції можна надсилати за адресою:
nekrasova@rada.gov.ua
або телефоном: /044/255-23-94,
Некрасовій Олені Станіславівні.