|
|
ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ
КОЛЕСНИКОВ ДОВОЛЕН ДОНЕЦКОМ И ГРЕЗИТ О ЛЕТНОЙ ШКОЛЕРЕГІОНАЛЬНА ВЛАДА
Анна Курцановская, «Вечерний Донецк», 29.07.2010
Донецк к чемпионату Европы по футболу в 2012 году успевает построить необходимые объекты, впрочем, проблема все же есть - обучение персонала.ЮРИЙ БОЙКО: «ОСНОВНЫЕ ЗАПАСЫ ГАЗА НАХОДЯТСЯ В РАЙОНЕ ЧЕРНОГО И АЗОВСКОГО МОРЕЙ, И МЫ БУДЕМ ИХ РАЗРАБАТЫВАТЬ»
Дора Дукова, «Вечерняя Одесса», 29.07.2010
С докладом «Многосторонние политические подходы к энергетическим задачам в Черноморском регионе» выступил на конференции министр топлива и энергетики Украины.ВСТУПНА КАМПАНІЯ ЧИ DDOS-АТАКА?
Наталя Шишка, «Вестник Кривбасса», 28.07.2010, Дніпропетровська обл.
Молоді люди сплять на лавочках, перекушують, сидячи на травичці, та скаржаться, що вже котрий день не можуть здати документи до омріяного вузу.
ЮХИМЕНКО РОЗСЕРДИВ АЗАРОВАСИТУАЦІЯ В КРИМУ
Денис Булгак, «Рівне Вечірнє», 29.07.2010
У розпал спеки чиновники не забувають про майбутні морози.ПРО ПРОМИСЛОВІСТЬ І ЄВРО—2012, ГЕОЛОГОРОЗВІДКУ, КОМУНАЛЬНІ ТАРИФИ І ПОЛТАВСЬКИЙ ТРАНСПОРТ
Надія Діденко, «Вечірня Полтава», 28.07.2010
Говорив на прес-конференції у інформагенції «Новини Полтавщини» заступник голови Полтавської облдержадміністрації Борис Галушко.ЖИТЬ СТАЛО ЛУЧШЕ!
Екатерина Заславская, «Вечерний Мариуполь», 28.07.2010, Донецкая обл.
Пикеты у здания Мариупольской горадминистрации в день заседания сессии горсовета – не редкость.«ПАРТИЯ СКАЗАЛА: «НАДО!» КОМСОМОЛ ОТВЕТИЛ: «ЕСТЬ!»
Тетяна Єщенко, «Вечірні Черкаси», 27.07.2010
Підхопивши естафету обласної ради, райради Черкащини швидко змінюють політичний «дах», створюючи прогубернаторські коаліції.
АВТОНОМНОСТЬ ПО ЭНЕРГЕТИЧЕСКОМУ ПРИЗНАКУПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ ТА БЛОКИ
Елена Манина, «Крымская правда», 28.07.2010
Реальные проблемы топливо-энергетической отрасли АР Крым.
КОМУНІСТУ СИМОНЕНКУ ЗДАЄТЬСЯ, ЩО ЙОГО ПАРТІЯ – «НАЙ-НАЙ»…ОПОЗИЦІЙНІШАОБГОВОРЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА
Іван Фаріон, «Високий замок», 28.07.2010, Львівська обл.
Серед літнього політичного затишшя бурю зчинив своїми заявами лідер комуністів Петро Симоненко.
ЗАКОН ПРО МІСЦЕВІ ВИБОРИ – ДЛЯ ВЛАДНОЇ КОАЛІЦІЇЕКОНОМІКА
Ольга Гнідан, «Молодий буковинець», 29.07.2010, Чернівецька обл.
Президент Віктор Янукович у вівторок підписав закон про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів.ПОДАТКОВА – ПРОТИ «ДУТОГО» ПДВ
Анатолій Михайленко, «Одеські вісті», 29.07.2010
Ухвалений у першому читанні новий Податковий кодекс викликав неоднозначну реакцію як серед народних депутатів, так і серед роботодавців.ЗАКОНОДАВЦІ З ПСИХОЛОГІЄЮ МАЛОРОСА
Мирон Іванків, «Високий замок», 28.07.2010, Львівська обл.
Про підступність «Базового закону» «Про мови України» від Партії регіонів.
РАСПРОДАЖА ПО-КРУПНОМУ И ПО МЕЛОЧАМТОЧКА ЗОРУ
Евгений Новиков, «Жизнь», 28.07.2010, Донецкая обл.
В ближайшие четыре года государство собирается заработать на приватизации 50-70 млрд. грн.
ЧАС СТРАТЕГІЧНИХ РІШЕНЬПЕРСОНАЛІЇ В ПОЛІТИЦІ
Михайло Дмитрієв, «Одеські вісті», 29.07.2010
Україна сьогодні переживає, мабуть, один із найцікавіших періодів своєї новітньої історії.ПОІНФОРМОВАНІСТЬ — ЛІКИ ВІД ЗОМБУВАННЯ
Володимир Курганський, «Галичина», 29.07.2010, Івано-Франківська обл.
«Масштаб питання колосальний і вартий того, щоб окрема комісія належно вивчила ситуацію і прийняла зважене рішення».ВЕЛИКИЙ БІЗНЕС ВЖЕ СФОРМУВАВСЯ, ДРІБНИЙ – ВОРОГУЄ ІЗ СУСПІЛЬСТВОМ
Жанна Попович, «Номер один», 28.07.2010, Тернопільська обл.
Тернопільські заробітчани «годують» дніпропетровсько-донецький клан.
ПАТРИОТЫ ОТДЫХАЮТ...РІВЕНЬ І ЯКІСТЬ ЖИТТЯ
Никита Полько, «Крымская правда», 28.07.2010
Президент Украины Виктор Янукович призвал министров и депутатов последовать его примеру и отдыхать не за границей, а в Крыму.
ПРОГРАМА СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ПРИ СПЛАТІ КОМУНАЛЬНИХ ПЛАТЕЖІВЗАКОННІСТЬ І ПРАВОПОРУШЕННЯ
Сергій Александров, «Слобідський край», 29.07.2010, Харьківська обл.
Міністерство праці та соціальної політики України прийняло рішення про збільшення розмірів та спрощення системи отримання житлових субсидій.ОСМД ИДЕТ НА СМЕНУ ЖЭКАМ
Ирина Стрельник, «Вечерний Харьков» 28.07.2010
К 2015 году правительство планирует ликвидировать государственные ЖЭКи, заметив их объединениями совладельцев многоквартирных домов.СЕКОНД-ХЕНД ЯК БРЕНД
Анна Сергєєва, «Вечірні Черкаси», 27.07.2010
Власники секонд-хендів розширюють мережу та прибуток, бо серед черкащан зростає попит на дешевий одяг із Європи.
ПРО НАРКОТИКИ, НАРКОМАНІВ, НАРКОТОРГІВЛЮ НА ЗАКАРПАТТІОХОРОНА ЗДОРОВ'Я
«Rionews», 28.07.2010, Закарпатська обл.
Проблемі боротьби міліції з наркозлочинністю був присвячений брифінг для представників ЗМІ.ПРОКУРОРА ШПОЛЯНСЬКОГО РАЙОНУ ЗАТРИМАЛИ ЗА ХАБАР
Юлія Фомічова, «Вечірні Черкаси», 27.07.2010
«Справжні мотиви, обставини та причини дачі хабара з'ясує слідство та суд. Бо в історії викриття черкаських посадовців-хабарників немало як реальних випадків, так і відвертих провокацій».
СЕРГІЙ КІНДЗЕРСЬКИЙ: “НАША РОБОТА — ВАЖЛИВА СКЛАДОВА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ ДЕРЖАВИ”ЗБЕРЕЖЕННЯ ДОВКІЛЛЯ
М.Шевчук, «Проскурів», 29.07.2010, Хмельницька обл.
Всеукраїнський семінар з питань контролю за станом експертизи тимчасової непрацездатності відбувся у Хмельницькому.
«ЗОЛОТИЙ ПІСОК» НА ТЕРЕЗАХ ЗАКОНУ
Валентин Ковальський, «Київська правда», 29.07.2010
На Десні орудує... «гідра намивів»! Річкові береги можуть обвалитися в будь-яку мить.ЗЕМЛЯМ ГОСПОДАРСТВА «АГРОЕКОЛОГІЯ» МОЖУТЬ ПРИСВОЇТИ СТАТУС ЕКОЛОГІЧНО ЧИСТИХ
Надія Діденко, «Вечірня Полтава», 28.07.2010
Принаймні, прийняття такого рішення вітчизняним парламентом лобіюватиме народний депутат України Павло Жебрівський.ДО РАЗРАБОТКИ СТАНДАРТОВ МЫ НИКУДА НЕ ПРОВАЛИМСЯ
Олег Павлов, «Вестник Кривбасса», 28.07.2010, Днепропетровская обл.
Серию традиционных пресс-конференций в исполкоме горсовета Кривого Рога вчера закрывал начальник управления экологии Виталий Филимонов.ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ
КОЛЕСНИКОВ ДОВОЛЕН ДОНЕЦКОМ И ГРЕЗИТ О ЛЕТНОЙ ШКОЛЕ
Анна Курцановская, «Вечерний Донецк», 29.07.2010
Донецк к чемпионату Европы по футболу в 2012 году успевает построить необходимые объекты, впрочем, проблема все же есть - обучение персонала.Чтобы достойно встретить гостей еврочемпионата, Украине необходимо 120 тыс. человек со знанием английского языка.
До недавнего времени коммунальное предприятие "Международный аэропорт "Донецк" было в зоне риска в контексте подготовки украинских городов к "Евро-2012". Сейчас же строительные работы здесь не останавливаются ни на минуту. На объекте в три смены работают по 200 человек. Практически завершено строительство взлетно-посадочной полосы, продолжается возведение диспетчерской башни и первого этажа нового аэровокзального комплекса. Уже известно, что будущий аэровокзал будет трехэтажным, а общая площадь составит более 50 тыс. квадратных метров. Если финансирование будет стабильным, то уже к 20 августа 2010 года закончится монтаж первого этажа терминала, а осенью 2011 года донецкий аэродром примет первых пассажиров.
"В плане бетонных работ по донецкому аэропорту даже этот самый длинный хвост удалось подтянуть. Так что Украина в графике. То, что все будет построено, в этом нет сомнений", - заявил вице-премьер по вопросам "Евро-2012" Борис Колесников.
Что касается строго здания аэропорта, который был построен в 1964 году, то там, по словам чиновника, планируют развивать административно-деловую авиацию, а на базе Славянского авиационно-технического училища вести подготовку пилотов, персонала и стюардесс. "Донецк получит летную школу. Я думаю, что мы найдем возможность, чтобы все дети до 18 лет занимались там бесплатно", - сказал вице-премьер, пояснив, что там молодежь сможет получить права пилота, налетав необходимые 150 часов.
Строительство аэропорта давно перестало быть проблемным моментом, а вот недостача отельных номеров высокой звездности до сих пор беспокоит. В шахтерской столице активно ведется реконструкция старых и строительство новых объектов. Всего же к футбольному празднику европейского масштаба задействуют номерной фонд 52 донецких отелей, из них 15 - нововозведенных.
Среди строящихся гостиниц есть проблемные объекты, и мэр Донецка Александр Лукьянченко попросил вице-премьер-министра помочь городу разрешить возникшую ситуацию. "Я буду просить Бориса Викторовича, чтобы он оказал помощь по двум гостиницам. Это реконструкция гостиницы "Украина" и окончание реконструкции "Централи", - сказал Лукьянченко. Также в программе подготовки к "Евро-2012" гостиница "Киев", и рабочие уже приступили к демонтажным работам в ней. По словам же Колесникова, к 2012 году на месте этой гостиницы будет 3-4-звездочный отель знаменитой сети Hilton. "Там вообще нет никаких сомнений, что все будет завершено", - отметил он. Отметим, что в начале мая текущего года одна из структур Рината Ахметова приобрела эту гостиницу.
Полным ходом идет и реконструкция отеля "Шахтер", расположенного в 200 м от стадиона "Донбасс Арена". От стиля соцреализма не останется и следа: полностью изменятся фасад здания, внутренние коммуникации и апартаменты. Возле главной спортивной арены угольной столицы до конца года будет возвышаться двенадцатиэтажный четырехзвездочный отель цвета "синий металлик" с 320 номерами. "Внутренние работы в самом разгаре, а вот отделочные работы практически закончены. Остаются шпаклевка, плиточные работы и обустройство внутренних сетей… На первых четырех этажах отеля будут рестораны, спа-салон, парикмахерская, конференц-зал", - рассказал инженер технадзора компании-застройщика Максим Калачников.
Реконструкции подверглась и гостиница "Олимп", расположенная по проспекту Богдана Хмельницкого. Здесь достроят два этажа, и на выходе отелю будет присвоено 4 звезды.
Если строительство объектов к "Евро-2012" в Украине и в Донецке, в частности, идет по графику, то подготовка персонала оставляет желать лучшего. Сейчас, по словам Бориса Колесникова, совместно с Министерством образования и науки разрабатываются специальные программы по подготовке персонала, который будет обслуживать футбольный чемпионат. "Нам нужно 120 тыс. людей, знающих язык. Их необходимо не только учить языку сегодня, но нужно, чтобы они его не забыли к 1 июня 2012 года", - с улыбкой сказал вице-премьер.
Впрочем, замечет Колесников, еще есть время, чтобы проблему ликвидировать. Тем более что все предпосылки для этого есть. А вот опыт проведения масштабных футбольных праздников Украина будет перенимать у ЮАР, которая принимала чемпионат мира этим летом. "Все просто: ЮАР - капиталистическая страна с рыночной экономикой, поэтому проблем, подобных нашим, там никогда не было. Они всегда знали, что такое качество и конкуренция. В этом их огромное преимущество перед нами", - подчеркнул Борис Колесников.
http://www.vecherka.donetsk.ua/index.php?id=4647&show=news&newsid=65445ЮРИЙ БОЙКО: «ОСНОВНЫЕ ЗАПАСЫ ГАЗА НАХОДЯТСЯ В РАЙОНЕ ЧЕРНОГО И АЗОВСКОГО МОРЕЙ, И МЫ БУДЕМ ИХ РАЗРАБАТЫВАТЬ»
Дора Дукова, «Вечерняя Одесса», 29.07.2010
С докладом «Многосторонние политические подходы к энергетическим задачам в Черноморском регионе» выступил на конференции министр топлива и энергетики Украины.Во вторник Одесса была местом проведения энергетического форума - международной конференции «Содействие энергетической безопасности и инвестициям в Черноморском регионе: роль многостороннего сотрудничества», организованной и проведенной фондом Конрада Аденауэра в Украине, секретариатом Энергетической хартии, Организацией черноморского экономического сотрудничества, Минтопэнерго Украины совместно с Одесским горсоветом.
В конференции приняли участие министр топлива и энергетики Украины Юрий Бойко, комиссар ЕС по энергетике Гюнтер Оттингер, министры энергетики стран Черноморского бассейна, представители секретариата Энергетической хартии.
Основной темой состоявшегося форума было рассмотрение путей реализации полного энергетического потенциала Черного моря. Дискуссия проходила в рамках двух взаимосвязанных вопросов — энергетическая безопасность и инвестирование в энергетические проекты.
— Без инвестиций Украина не сможет развивать свои энергоресурсы, — подчеркнул руководитель программ по России и Евразии Королевского института международных отношений (Великобритания) Джеймс Шелл. По его мнению, проблемы между Украиной и Россией в области энергетики будут обостряться, и без участия Евросоюза ситуация не изменится — политический контекст в энергетических проблемах неизбежен. Он заметил также, что ЕС еще не до конца определился относительно участия в модернизации энергетического сектора Украины. Нужно проанализировать перспективы, определить свой финансовый вклад, а также составить «список ожиданий» от Украины, касающийся реформ в стране.
О том, что в Черноморском регионе можно наладить добычу природного газа, говорил директор по энергетической эффективности и инвестициям секретариата Энергетической хартии Дарио Келло. Но, отметил он, это требует крупных финансовых вложений. Сегодня Евросоюзу нужно диверсифицировать коридоры поставки энергии из России и реализовать проекты по строительству трубопроводов. Задача Энергетической хартии — анализ ситуации в регионе и поиск инвесторов для участия в этих проектах.
С докладом «Многосторонние политические подходы к энергетическим задачам в Черноморском регионе» выступил на конференции министр топлива и энергетики Украины Юрий Бойко. Рассказывая о состоянии энергетического сектора страны, он сообщил, что в Украине работают 15 ядерных блоков, запланировано строительство еще двух на Хмельницкой АЭС. До 2016—2018 гг. Украина будет производить 6,5 тысячи тонн урана. Занимая первое место в мире по объему транзита газа через свою территорию, страна добывает сегодня 20 млрд. кубометров газа. С 2007 года, сообщил министр, идет поиск возможностей для поставки в Украину сжиженного газа — «отрабатываем место для терминала».
— В районе Черного и Азовского морей находятся наши основные запасы газа, и мы будем их разрабатывать, — сказал Юрий Бойко, особо подчеркнув готовность «быть участниками всех проектов, которые разрабатывают зарубежные партнеры».
Большей конкретики от министра топлива и энергетики, в том числе и по поводу перспектив нашего региона, журналистам получить не удалось — запланированный брифинг с Юрием Бойко так и не состоялся.
http://vo.od.ua/rubrics/tema-dnya/14852.phpВСТУПНА КАМПАНІЯ ЧИ DDOS-АТАКА?
Наталя Шишка, «Вестник Кривбасса», 28.07.2010, Дніпропетровська обл.
Молоді люди сплять на лавочках, перекушують, сидячи на травичці, та скаржаться, що вже котрий день не можуть здати документи до омріяного вузу.Такими інформаційними картинками супроводжувалася цьогорічна вступна кампанія до вищих навчальних закладів — третя з початку запровадження в Україні зовнішнього незалежного оцінювання. Потім в телевізорі з’явилася картинка з грізним прем’єр-міністром, який вимагав продовжити кампанію на два тижні. Потім — із сумним міністром освіти, який повідомив про подовження кампанії на 5 днів. Для приймальної комісії Криворізького державного педагогічного університету це стало лише нагодою не порушувати більше трудове законодавство, працюючи у неділю. Про нюанси нестоличної вступної кампанії ми говоримо з кандидатом філологічних наук Ганною Віняр, яка вже другий рік поспіль виконує місію відповідального секретаря приймальної комісії.
— Якщо порівняти цьогорічну і минулорічну кампанію, яка з них більш організована, яка — більш ажіотажна?
— Якщо в перший рік запровадження зовнішнього незалежного оцінювання було багато незрозумілого, а створена з метою оперативного інформування абітурієнтів інформаційно-пошукова система «Конкурс» не спрацювала, то в минулому році все це було підлагоджено. На мій погляд, минулорічна, тобто друга вступна кампанія на основі ЗНО, більш-менш досягла свого ідеалу.
Тому цьогорічне скорочення терміну подачі заяв, який починався не з 1-го, а з 15-го липня, було не зовсім вдалим рішенням. Це і спричинило першу хвилю обурення, адже вже з 1-го липня у абітурієнтів були на руках результати тестування, які тепер значно легше отримати, ніж в попередні роки. Варто було лише за персональним кодом доступу знайти відповідну інформацію в мережі Інтернет, роздрукувати її і йти подавати документи.
Що ж до кількості абітурієнтів, то їх не стає більше. Тому якби ми приймали заяви місяць, так само прийняли б ті самі 3 тисячі заяв, але в більш спокійному режимі, без напруження. Оскільки ж кампанію продовжили, ми тепер не будемо всупереч законодавству працювати в неділю, а в суботу трудитимемося за скороченим робочим днем.
— Давайте поговоримо про головні проблемні точки кампанії. Минулого року, пам’ятаю, хапалися за голову від навали пільговиків…
— Цю проблему вирішити не вдалося. Хоча було прийнято рішення, що пільговики можуть розраховувати тільки на 25% державного замовлення на кожен напрям підготовки. Це їх дещо роззосередило. Тому що в минулому році вони кидалися в престижні вузи, на престижні напрями підготовки, зайняли місця, але через низький рівень знань, особливо у сиріт, потім були відраховані.
Під час цієї кампанії пільговики, як і всі, мали вибір. Але право на пільгу зберігалося за ними лише там, куди вони здавали оригінали документів. Та справа в тім, що той же пільговик міг подати оригінали не зразу, і не завтра, а в останній день. Тобто, подавши оригінали, пільговики також були не певні своїх місць, бо, як шило в мішку, раптом міг з’явитися ще один пільговик з більшою кількістю балів — і хтось обов’язково мав вилетіти. Тож, якщо дитина дійсно має право на позаконкурсне зарахування, чи реалізується воно за такої ситуації? Тому ми в себе намагаємося роззосередити пільговиків по факультетах, з цілком гуманних міркувань, але це надзвичайно складно.
— Що скажете про цьогорічне обмеження права вибору 5-ма вузами та 3-ма факультетами в кожному з них?
— Таке обмеження нічого не вирішує, бо якщо подають і на 10, і на 15 факультетів, то що можна зрозуміти по тому рейтингу щодо шансів? Треба ділити на 10. А нервовості кампанії додає те, система «Конкурс» в частині оперативного інформування вступників просто не працює. В минулому році списки в режимі он-лайн в мережі були, а зараз — проблема. А так можна було б відстежити, що, скажімо, бюджетних місць 20, оригіналів документів подано 20 з вищими балами, ніж у мене, значить, слід готувати гроші для платного навчання. Або вчасно перекласти документи туди, де картина інша.
Є така річ, як рекомендування до зарахування перших у списку-рейтингу на навчання за кошти бюджету. Це неабиякий головний біль. Ми рекомендуємо ,а вони протягом 5-ти днів мають подати оригінали документів, а хто не подав, то ввечері 5-го дня ми ліквідовуємо рекомендацію на їхнє зарахування. А на звільнені місця рекомендуємо тих, хто подав оригінали. А як оцінити свої шанси тим, хто по рейтингу нижче, щоб подати оригінали? Ми ж не можемо знову рекомендувати тих, що подали копії, бо це буде безкінечний процес — до Нового року. Тут і починається оця «товарна біржа». Тобто вони на 5-й день стоять і випитують: «А я пройду у вас?», «А у вас?», «А можна, я до вас подам документи?» Це складність, безумовно.
Якщо абітурієнт подавав у нас на три факультети, то, прийнявши оригінали на одному, на інших ми його повикреслювали. Телефонуємо наступним у рейтингу — приносьте оригінали, можете пройти. По телефону хтось може сказати, що пройшов, скажімо, в Одеську академію. Але це ще не підстава просувати наступного. Тут все залежить від чесності приймальної комісії. Можна ж сказати, щоб приносили оригінали, а потім заявити, що щойно, буквально перед носом, хтось вже подав, і тепер залишився лише варіант навчання на контрактній основі. Взяти на навчання платників зацікавлені всі. Так що я не раз чую, як батьки нарікають, що їм обіцяли, дзвонили, запрошували, але вони не пройшли. Бо насправді ніхто не може сказати точно і гарантувати, що ти пройдеш.
Оцей відбір — доволі складний процес. Може, з часом заяви будуть подаватися в електронному вигляді, а сьогодні це все вручну. Ми ті 5 днів дзвонимо всім. До речі, номери мобільних телефонів подавалися в систему «Конкурс», але і сама система не працює, і домовленості з операторами нема, тому це поки що не діє. Або, в разі рекомендації до зарахування, мало б бути автоматичне повідомлення на електронну адресу.
Скажу по правді, на сьогодні найбільшим переговорним пунктом є ми самі. А за відсутності доступу до «Вступ.ІНФО» необхідну інформацію подає наш сайт. От, скажімо, 15 місць за державний кошт, а оригіналів документів подано 27. Значить, вступники з нижчими балами та їхні батьки свідомі того, що доведеться оплачувати навчання.
Процес зарахування абітурієнтів, якщо хочеш отримати якісний набір, все-таки вимагає оперативності, бо ми в місті маємо конкурентів. Хто знає математику, йдуть на економічні, технічні спеціальності, тому треба вчасно сказати дітям, що в них тут є шанс. Наші 90 місць за державний кошт — це немало.
— Як Ви загалом ставитеся до зміни правил і умов прийому практично напередодні вступної кампанії?
— На мій погляд, не можна нічого змінювати серед навчального року. Це дезорганізує. Не можна вводити не апробовані речі. Завжди будуть проблеми, враховуючи те, що одні мають гарну підготовку, інші слабку. Одні мають гроші на навчання, інші не мають. Тобто справедливість не може бути абсолютною. Але на сьогодні, я вважаю, можливість навчання за державний кошт є цілком реальною. Я кажу вступникам: якщо ви не орієнтовані на платне навчання, подивіться, до якого столика менша черга, і подайте документи туди про запас. Вони не дуже дослухаються, думають, мабуть, що це не щире бажання допомогти, а якась маніпуляція. Але якщо бачиш, як стоять і мало не плачуть — того батько виховує сам, той з багатодітної сім’ї і, до речі, не має ніяких пільг, — то щиро хочеться дати пораду.
— А як вплинуло на ситуацію нововведення, згідно з яким при складанні рейтингу враховується бал атестата?
— Дуже добре було в минулому році, коли атестат враховувався за 12-бальною системою, і то лише тоді, коли треба було визначитися з абітурієнтами, які мали однакову кількість балів за сертифікатами. Все-таки школи різні, вчителі й регіони різні. А ЗНО, на мій погляд, дає більш об’єктивну оцінку знань. Я чула і від директорів шкіл, що в престижні загальноосвітні заклади, які дають високий рівень знань, стали йти, щоб добре скласти ЗНО, а інші через низький рівень підготовки стали порожніти. Тепер же є побоювання, що вибиратимуть школи не заради знань, а заради балу атестата.
Взагалі як секретар приймальної комісії я не повинна цього оцінювати. Це привід для роздумів і директорам шкіл, і вчителям. Знаю, що в хороших школах вчителі проти врахування атестата за 200-бальною системою. Якщо школа дала випускникові міцні знання, то результати ЗНО завжди вищі, ніж бал атестата. А якщо я спостерігаю, як масово приходять ті, у кого бал атестата десь на 20 балів вищий, ніж ЗНО, то ми всі добре розуміємо, про що це свідчить.
— Сьогодні вже неможливо уявити вступну кампанію без новітніх інформаційних технологій. Наскільки вони сприяють роботі?
— Сприяють, коли працюють. Торік як працювали, то сприяли. Ми ж не знали, що система «Конкурс» для абітурієнтів працювати не буде, давали їм всім адресу «Вступ.ІНФО» і казали, що на другий день після подачі документів вони зможуть знайти там себе у списках-рейтингах. А якщо, не дай Боже, щось не те, то щоб прийшли і сказали. Так от вони прибігали і питали: «А нас там нема. Може, ви нас і не подавали?». Якби ми знали наперед, що міністерська система не працюватиме, то писали б абітурієнтам на дошці адресу нашого університетського сайту, де є вся необхідна інформація.
— І, певно, це не єдина причина ажіотажного перебігу вступної кампанії?
— Було б добре, якби хоч вчителі вивчали правила вступу. Є випадки, коли класний керівник не сказав, що другий обов’язковий сертифікат — це з історії чи математики. Як результат — вступники, пройшовши 2 і 3 непотрібних тестування, не мають сертифікатів з цих предметів. Та й вступники є дуже різні. Деякі заяви пишуть мало не годину, а ми думаємо: які ж з них будуть студенти? Маючи нормальні бали в сертифікатах, вони не розуміють, що читати, що писати.
— Чи багато маєте немісцевих вступників?
— Є навіть цільовий прийом випускників з сільської місцевості за міністерською квотою на замовлення облдержадміністрації, понад 100 місць. На значно менший обсяг, але маємо також угоди з Миколаївською і Кіровоградською облдержадміністраціями. У цих вступників окремий конкурс.
А взагалі зараз серед батьків побутує думка, що простіше на платному навчати дитину, тримаючи її в сім’ї, ніж на безкоштовному в Дніпропетровську, Києві чи Одесі. Тому нерідко, пройшовши на бюджет в вузах цих міст, врешті-решт обирають місцевий вуз.
— Так ви потребували продовження терміну подачі документів?
— Ні. Більше того — на селекторній нараді всі ректори нашого регіону сказали, що такої потреби нема. Але, сприймаючи все виключно через позитив, не дуже від цього потерпаємо. А от абітурієнти будуть чекати тепер результатів на 5 днів довше.
Абітурієнти влаштували міністерству справжню DDоS-атаку
Щодо новітніх інформаційних технологій, без яких сьогодні неможливо уявити собі вступну кампанію, своїми міркуваннями з «Вестником» поділився також проректор педуніверситету з інформаційних технологій, доктор технічних наук Ігор Шелевицький.
Повідомивши про те, що комп’ютерні технології у вступній кампанії застосовуються вже третій рік поспіль, він зазначив, що у 2008-му році університет працював із власною програмою, а в 2009-му запрацювала міністерська програма «Конкурс». І в частині перевірки секретарями приймальної комісії достовірності сертифікатів проблем і якихось збоїв практично не було. Що ж до «Вступ.ІНФО», тобто тієї частини програми, яка розрахована безпосередньо на вступників, то цей ресурс просто не справлявся з величезною кількістю запитів з боку абітурієнтів.
— Торік «Вступ.ІНФО» працювала. А в цю вступну кампанію, очевидно, через більший попит на цей ресурс, або через зменшення можливості доступу, виникли реальні проблеми, які додали нервовості та ажіотажу. Саме до цього ресурсу ми, як і інші вузи, в кінці кожного дня мали надсилати звіт про кількість прийнятих заяв, максимальний, мінімальний бал та інше. Саме на «Вступ.ІНФО» абітурієнти мали б відслідковувати, як іде процес набору, але вхідний канал просто не справлявся з кількістю запитів від абітурієнтів. Тобто фактично виникла ситуація, яка називається DDoS-атака. Так само, як на один телефон дзвонить дуже багато людей і ніхто не може додзвонитися. Це проблема технічного плану міністерського рівня, для вирішення якої потрібен фінансовий ресурс. Тому через кілька днів від початку кампанії ми стали розміщувати списки-рейтинги вступників на своєму сайті. Окрім прізвищ та суми балів, там є дані про пільговиків, навпроти тих, хто подав оригінали документів, стоять плюсики. Є дані про кількість навчальних місць згідно з ліцензією, в тому числі за державним замовленням. Тобто, кожен може зорієнтуватися і оцінити свої шанси, — розповів Ігор Шелевицький.
Що ж до проблеми черг до приймальних комісій, які стали характерною рисою нинішньої вступної кампанії, то цьогорічне обмеження права вибору вступників 5-ма вузами та 3-ма факультетами в кожному з них аж ніяк не вплинуло на її вирішення.
З моєї точки зору, вирішити проблему черг можливо лише тоді, якщо Міністерство удосконалить і розвине систему «Конкурс» таким чином, щоб абітурієнт міг зареєструватися в ній дистанційно, не їдучи до вузу. А після попередньої реєстрації, ознайомившись із рейтингом, можна було б уже їхати в університет і подавати документи. Ось, приміром, у нас на спеціальність «інформатика» за наявності 30 місць прийнято 118 заяв, тобто очевидно, що дві третіх зусиль витрачені намарно. Їх ніхто не рахує, але це час батьків, абітурієнтів, наших секретарів, купа паперів, інші витрати. Тобто, по суті, документообіг вступної кампанії забитий паперовими спамами. Реалізувати дистанційне реєстрування вступників не так уже й складно. Є список спеціальностей в системі «Вступ.ІНФО», є оцінки абітурієнтів в центрі тестового контролю, залишається дати абітурієнтам, які проходили тестування, індивідуальний пароль, під яким вони могли б зайти і вибрати вузи чи спеціальності. Таким чином, без усяких поїздок віртуально сформувався б конкурс. В певний момент вибір завершується, і абітурієнт, дистанційно обравши вуз, до якого саме він буде вступати, їде туди і подає паперові документи. Це унеможливило б той ажіотаж, який ми спостерігали, та дозволило б сім’ям уникнути зайвих витрат, — сказав Ігор Шелевицький.
Але такий варіант, знову ж таки, може стати реальністю лише за умови, якщо спрацьовуватимуть комп’ютерні технології, і спроби вступників реєструватися не обернуться черговою DDoS-атакою, якої інформаційна систему просто не витримає.
Та, попри усі складнощі і проблеми, наш співбесідник вважає вступ до вищих навчальних закладів на основі результатів зовнішнього незалежного оцінювання великим позитивом порівняно з тими вступними кампаніями, коли всі абітурієнти здавали іспити.
— Іноді навіть у пресі створюється хибне враження, ніби причиною ажіотажу є тести. Але при цьому чомусь забувають, що при здачі іспитів, коли можна було подавати документи лише у два вузи одночасно, та й то за умови, якщо іспити в них відбуваються в різний час, витрачати часу та інших ресурсів доводилося значно більше. Але таку чудову річ, як право вибору, слід забезпечити реальною технічною можливістю. Тому треба зробити наступний урок — ввести дистанційну реєстрацію вступників, і таким чином максимально спростити ситуацію. Але, на жаль, мова йде про те, що в наступному році будуть введені ще й іспити, — каже Ігор Шелевицький.
Отож, причиною перетворення вступної кампанії на стихійне лихо, на думку нашого співрозмовника, є саме недосконалість технологій по забезпеченню вступної кампанії. Але замість того, щоб їх з року в рік відшліфовувати та вдосконалювати, цього року всі зіткнулися з тим, що правила гри міняються тоді, коли «матч із футболу» фактично уже розпочався. Що буде ще через рік — у вузах просто не знають. Можливо, існуюче програмне забезпечення треба буде не тільки допрацьовувати на ходу, а доведеться викинути геть?
http://www.krivbass.in.ua/content/view/3495/1/РЕГІОНАЛЬНА ВЛАДА
ЮХИМЕНКО РОЗСЕРДИВ АЗАРОВА
Денис Булгак, «Рівне вечірнє», 29.07.2010
У розпал спеки чиновники не забувають про майбутні морози.Минулого тижня на нараді в Кабміні виявилось, що на Рівненщині готуються до зими вкрай погано. А цього вівторка до Рівного приїхав міністр регіонального розвитку та будівництва України Володимир Яцуба, щоб послухати, чим пояснюють таку незадовільну роботу місцеві чиновники. Поїхав міністр з вказівкою знайти крайніх.
Таким може виявитись перший заступник голови ОДА Анатолій Юхименко. Адже вчора, під час чергової наради в Кабміні, прем’єр знову згадав про Рівненщину:
— Під час наради з питань підготовки до зими був дуже прикрий випадок, коли я підняв одного першого заступника голови ОДА і поставив йому прості запитання у сфері його компетенції. Керівник не зміг назвати жодної конкретної цифри, намагався відбутися порожніми запевненнями: «Миколо Яновичу, не хвилюйтесь, все буде гаразд». Так, все має бути гаразд. Але я попередив голову ОДА про некомпетентність його першого заступника, і сьогодні в кадрових питаннях уряд розгляне питання про відповідальність цього чиновника.
Рішення не забарилось — того ж дня Анатолію Юхименку прем’єр оголосив догану. Причому з таким формулюванням: за непідготовленість до засідання, яке проводив прем’єр-міністр України з питань підготовки країни до осінньо-зимового періоду.
Втім, не дивно, що п. Юхименко не міг на нараді в Кабміні «назвати жодної конкретної цифри», адже виявилось, що цифри ці дуже різні. У Кабміні звітували, що станом на 15 липня підготовлено лише 36% житлових будинків, а школи, садки та лікарні готові менше, ніж на 30%, менше половини котелень здатні розпочати роботу. А у вівторок на нараді в Рівному міністру Яцубі наводили вже інші цифри — так, ніби за 10 днів темпи підготовки до зими подвоїлися.
Заступник голови облдержадміністрації Володимир Новак розбіжності у цифрах пояснив тим, що чиновники райдержадміністрацій «свідомо занижували звітні дані». А Василь Берташ уточнив, що деякі управління житлово-комунального господарства у районах, не обтяжуючи себе роботою, надали минулорічні статистичні показники. Їхнім керівникам та головам райдержадміністрацій голова ОДА пообіцяв оголосити догани.
— Призначаючи керівників області, ми говорили, що прийшли найдосвідченіші професіонали, — згадує міністр «регіонбуду» Володимир Яцуба. — Але на нараді у прем’єр-міністра мені було соромно дивитися на показники Рівненської області. Або ви не управляєте процесом підготовки до зими, або працівники в районах вас не розуміють чи не знають що робити. Так вийшло, що заміна керівництва поставила Рівненщину на рівень нижчий від усіх інших областей в Україні. Що ж відбувається?
У відповідь Василь Берташ та Володимир Новак в один голос запевнили урядовця, що до 1 вересня всі школи, дитячі садки та лікарні будуть готові до зими, а теплопостачальні підприємства усі підготовчі роботи завершать до початку опалювального сезону.
Довідка «РВ»
На підготовку об’єктів теплопостачання Рівненської області до опалювального сезону передбачено майже 30 мільйонів гривень.
http://www.rivnepost.rv.ua/showarticle.php?art=024872ПРО ПРОМИСЛОВІСТЬ І ЄВРО—2012, ГЕОЛОГОРОЗВІДКУ, КОМУНАЛЬНІ ТАРИФИ І ПОЛТАВСЬКИЙ ТРАНСПОРТ
Надія Діденко, «Вечірня Полтава», 28.07.2010
Говорив на прес-конференції у інформагенції «Новини Полтавщини» заступник голови Полтавської облдержадміністрації Борис Галушко.Держава може замовити Крюківському вагонобудівному заводу вагонний склад, яким потрібно переоснастити залізницю до Євро—2012. Принаймні, є намір укласти таку угоду, — про це минулого тижня на своїй прес-конференції у інформагенції «Новини Полтавщини» говорив заступник голови Полтавської облдержадміністрації Борис Галушко, який курирує питання промисловості, роботи паливно-енергетичного комплексу та дороги. Він зауважив, що таких домовленостей вдалося досягти нещодавно після зустрічі у Кременчуці, де обласна влада збирала директорський корпус провідних промислових гігантів області. Запросили на зібрання й представників Міністерства промислової політики на рівні заступника міністра. Після зустрічі було знято питання щодо заборгованості Укрзалізниці перед Крюківським вагонозаводом за поставлену продукцію. До того ж підприємство отримало замовлення на обладнання для двох станцій метро в Києві.
Окрім того, вдалося знайти спільну мову й з вітчизняною митницею щодо вартості розмитнення металу, на якому працює переважна більшість полтавських промислових підприємств. За словами віце-губернатора, митниця відреагувала на проблеми виробників, тісно співпрацює з підприємствами, всі питання вирішуються у робочому порядку. А це дуже важливо нині, коли промисловим гігантам потрібно нарощувати обсяги виробництва, аби вийти з кризи.
Дорогу до Євро—2012 відремонтують за будь-яких обставин
При згадці про Євро—2012 журналісти поцікавилися, як просувається підготовка до реконструкції дороги Київ — Харків від Лубен до Полтави і чи встигнуть до чемпіонату виконати всі роботи.
— Ми не просто встигнемо, а зробимо все можливе. По-іншому не буде, — упевнено прокоментував Борис Галушко. — Будуть задіяні всі потужності, щоб ми вчасно використали кошти. Уже створені групи облавтодору, які зараз їздять населеними пунктами, на території яких проходитиме дорога. Зібрана інформація доводиться до відома сільським радам — що та як необхідно робити. Проектна документація буде готова, зараз вона на стадії розробки.
Підготовкою до реконструкції дороги полтавські шляховики поки що займаються без керівника — голову Служби автомобільних доріг у Полтавській області ще не призначили. Чи буде керівником облавтодору полтавець?
— Я б дуже хотів, щоб керівником на цій посаді був висококваліфікований спеціаліст, — говорить Борис Галушко. — Не хочеться повторяти помилок попередньої влади: призначати на серйозну посаду істинного партійця — і помилитися. Для нас важливо згуртувати гарну команду людей, які люблять Полтавщину і хочуть зробити для регіону щось корисне.
Геологорозвідкою займатиметься держава
За останні кілька років в Україні різко зменшилися обсяги видобутку вуглеводнів. Не краща ситуація і в Полтавській області. Для того, аби збільшити обсяги видобутку нафти й газу, області потрібні нові родовища. А вони з’являться лише тоді, коли нормально запрацює геологорозвідка.
— Розвідка ведеться, але не так, як це мало б бути. За останні 5 років геологічна розвідка на рівні держави фактично не працювала й не фінансувалася, — говорить Борис Галушко. — Щоправда, за перше півріччя 2010 року в цю галузь було вкладено майже 2 мільярди гривень. Проте йдеться переважно не про державні гроші, а про приватний капітал. Влада планує дещо перепрофілювати проведення геологорозвідувальних робіт — тепер цим здебільшого займатиметься державне підприємство НАК «Надра України». Уже надійшли перші кошти для цих робіт — виділено майже 120 мільйонів. Звісно, це невеликі кошти, бо на облаштування однієї свердловини потрібно від 40 до 80 мільйонів гривень, та все ж це певний початок.
Що ж стосується проблеми ДП «Полтаванафтогазгеологія», то обласна влада зараз переймається погашенням заборгованості із заробітної плати перед його працівниками. Борис Галушко нагадав, що наприкінці 2009 року була підписана постанова Кабміну, котрою розпочато справу про банкрутство і ліквідацію підприємства. Керівники області направили кілька листів на ім’я Прем’єр-міністра Миколи Азарова та в Адміністрацію Президента щодо того, що дії з банкрутства не виконуються відповідно до чинного законодавства: заборгованість із зарплати не гаситься, натомість «закривають» заборгованості між підприємствами.
— Було б добре, коли б усі підприємства в області нормально працювали, — додав Борис Павлович. — Проте та невизначеність, яка існує в питанні банкрутства ДП «Полтаванафтогазгеологія», ускладнює ситуацію. Можливо, правильніше було б узагалі закінчити цю процедуру. Нині справа знаходиться в судах, куди адміністрація не має права втручатися. Правильніше було б після завершення процедури утворити нове підприємство на тій матеріальній базі, що є, щоб воно могло працювати з чистого аркуша. Однак спочатку необхідно погасити заробітну плату.
Чому кияни платять менше за «комуналку», і коли водії перестануть ображати пасажирів
А от користувачів Інтернету більше цікавили питання не на перспективу, а проблеми, з якими доводиться стикатись щодня. Наприклад, чому комунальні тарифи в Києві майже у 2 рази нижчі, ніж у Полтаві. Нині у столиці за обігрів квадратного метра площі мешканці платять 1,6 гривні, а в Полтаві — 2,76 грн.
— Ми розуміємо, що у Києві тариф політичний, а у нас — відповідає дійсності, — відповів Борис Павлович. — До того ж бюджет Києва на сьогодні значно більший за бюджет усієї Полтавської області. За його рахунок столиця має можливість надавати субсидії комунальним підприємствам, щоб погасити цей розрив. У нас такої можливості немає. Те ж стосується й води: Київ користується водою з Дніпра, ми — переважно з артезіанських свердловин, тому тарифи різняться через електроенергію, за рахунок якої потрібно добути воду з-під землі та подати у міські мережі. І ще один нюанс — якщо у Києві 3 мільйони споживачів, які отримують комунальні послуги, то у нас значно менше. Зрозуміло, що чим більше споживачів, тим дешевше обходяться їм послуги.
Ще один відвідувач сайту висловив незадоволення з приводу транспортного обслуговування й роботи перевізників. Зауважив, що маршрути продаються й усі перевізники знають «розцінки»: приміський маршрут коштує від 10 до 20 тисяч гривень, міжміський — до 20 тисяч доларів. При цьому конкурси від порушень аж ніяк не рятують: під час перевірок постійно фіксують відхилення від встановленого маршруту, відсутність квитків, страховки пасажирів, квитково-касових книг у водіїв, порушення правил пожежної безпеки, паління водіїв у салонах тощо. Про хамство узагалі годі й говорити.
— Питанням перевезення займається перший заступник голови облдержадміністрації Володимир Оніщенко, — зауважив Борис Галушко. — Він — досвідчена людина і правильно зробив, змінивши конкурсний комітет. Нині він на 50% складається зі спеціалістів адміністрації та на 50% — з представників громадськості, — зокрема й громадських організацій перевізників, які беруть участь у конкурсі. Щоб було зовсім прозоро, на кожен конкурсний комітет запрошують представників ЗМІ.
Що ж стосується надання послуг, постійно працює інспекція, котра провела майже 1,5 тисячі перевірок та накладала до 400 тисяч штрафів. Проте багато залежить не стільки від власника транспорту, скільки від ментальності наших водіїв. Доки свідомість наших людей не зміниться, доти так і буде. Ти працюєш водієм, тебе найняли — ти повинен надавати якісні послуги. Цікаво, якому водієві сподобається, коли його почнуть ображати у перукарні чи хімчистці, нагрублять у магазині? Потрібно ставитися з повагою до тих людей, яких перевозиш.
http://www.vechirka.pl.ua/articles/2010/7/28/66984407/ЖИТЬ СТАЛО ЛУЧШЕ!
Екатерина Заславская, «Вечерний Мариуполь», 28.07.2010, Донецкая обл.
Пикеты у здания Мариупольской горадминистрации в день заседания сессии горсовета – не редкость.Власти и избранники на них особого внимания не обращают, чего не скажешь о простых мариупольцах. Вчера любопытство пассажиров иномарки, следующей на траверсе белого дома к центру, едва не стало причиной аварии. Водитель резко затормозил, чтобы разобрать надписи на плакатах, и следующее за легковухой маршрутное такси чудом успело избежать столкновения с ней и обгонявшим его джипом.
Что же до пикетов, то на этот раз они были проведены сразу тремя организациями: молодежной «Искренностью», требующей прекратить продажу алкоголя детям, компартией, выступавшей против ликвидации Ильичевского райсовета, и представителями территориальной громады Мариуполя, протестующей против повышения цен на газ и тарифы на жилищно-коммунальные услуги. Комментариев по этому поводу в сессионном зале, как и предполагалось, не было. Однако заявления пикетчиков (кроме «Искренности») были доставлены вовремя, зачитаны и приняты депкорпусом к сведению. После сессии городской голова Юрий Хотлубей сказал по поводу пикетов, что это признаки начинающейся выборной кампании в местные органы власти. К слову, сам мэр еще не принял решение баллотироваться на следующую каденцию: «Выбор сделает партия на городской конференции».
Повышения тарифов на услуги ЖКХ не будет?
Представители территориальной громады выразили «решительный протест очередному необоснованному повышению цены на газ, влекущему рост тарифов на услуги ЖКХ», и выдвинули ряд требований. В частности, потребовали от государственной власти отменить постановление НКРЭ о розничных ценах на газ для населения. От горвласти – рассмотреть на очередной сессии вопрос о состоянии жилфонда и организации работы ЖКП. А также заявили о создании Мариупольской городской общественной организации «Барьер», выступающей в защиту прав жителей города на получение качественных коммунальных услуг и содержания жилья, против повышения цен и тарифов.
Данное заявление городской голова назвал «однобоким», не учитывающим интересы предприятий жилищно-коммунального комплекса. Мэр считает, что отношения между потребителями и поставщиками услуг ЖКХ должны быть партнерскими, что пока невозможно в условиях низкой платежной дисциплины. Впрочем, на постсессионной пресс-конференции Юрий Хотлубей выразил сомнение в том, что тарифы на услуги ЖКХ будут повышены. В качестве аргумента сообщил, что сам министр ЖКХ Юрий Хиврич против поднятия коммунальных цен и имеет по данному вопросу довольно жесткую позицию.
Райсовет сдали без боя
Предположения о том, что битва за Ильичевский райсовет будет жаркой, не оправдались. В его защиту выступили всего три депутата плюс заявление горкома партии. Но избранников не убедили ни доводы о том, что ежегодно в совет обращались 5 тысяч мариупольцев, ни о том, что его ликвидация – это полная концентрация власти в одних руках, что не имеет ничего общего с развитием местного самоуправления и демократии. Оппоненты разделили удивление: как, будучи нелегитимным, совет проработал на протяжении 13-ти лет. «Как же мы жили, если нарушали закон?» - спросил коммунист Евгений Жарков, настаивая на законности деятельности органа все эти годы. И с ним согласилась Светлана Маликова: «Действительно, как же мы жили? Молчали, боялись накатов помаранчевой власти. Но сегодня у руля наша партия. И ликвидировать райсовет - это очень правильное решение: все районные советы становятся одинаково значимыми для города».
К мудрости призвала коллег Галина Лихачева, в очередной раз призвав не вносить в сессионный зал партийную риторику. Она также расставила все по местам, заметив, что в свое время у Ильичевского райсовета отобрали полномочия и в таком виде он не нужен. Со счетом 42 «за», 3 «против» и 9 воздержавшихся депутаты проголосовали за решение вопроса «О не создании Ильичевского районного в городе Мариуполе совета». Почему он стал актуальным только сегодня? Как позже пояснил мэр, «в какой-то мере это решение было принято, чтобы не плодить лишние бюллетени».
Напомним, в 1997 году другие районные советы Мариуполя на основании решения горсовета самораспустились, а Ильичевский себя отстоял. Теперь пришел и его черед.
Появились предпосылки для новых стратегий
Основным вопросом повестки дня сессии был доклад городского головы о выполнении Программы социально-экономического развития за первое полугодие и внесение в нее дополнений. Из доклада следует, что Мариуполь понемногу оправляется от кризиса. Так, объемы реализованной продукции достигли уровня 2008 года. ФОТ вырос на 10% (напомним, задача поставлена повысить ФОТ на 25%). Средняя зарплата достигла 2380 грн. Кстати, Мариупольский торговый порт поднял зарплату своим трудящимся на 40%. Средний размер пенсионных пособий - 1414 грн. Уровень официально зарегистрированных безработных сократился на 0,7% и составляет около 3 тысяч.
На развитие социальной сферы затрачено 16,6 млн. грн., 46,5 млн. грн. – на выполнение мероприятий по ЖКХ, из них 18,6 млн. грн. из горбюджета. 16,7 млн. грн. средств предприятий израсходовано на текущий ремонт жилфонда. 75 млн. грн. освоено предприятиями на реализацию природоохранных мероприятий. 12 млн. грн. затрачено на внедрение инновационных технологий, эффект получен в размере 1,2 млн. грн.
Принято решение дополнить Программу разделом «Стратегия экономических преобразований в Мариуполе». Он предполагает развитие в сферах инвестиционной и инновационной политики и энергосбережении, реформы в налогово-бюджетной политике, технологическую модернизацию экономики и развитие инфраструктуры города, повышение уровня жизни населения и развитие международного сотрудничества и информационного пространства.
За казну город спокоен
Впервые за последние годы у Мариуполя появилась возможность (тем более в середине года) выделить на дополнительные расходы свыше 35 млн. грн. Средства пойдут на актуальные жилищно-коммунальные и социальные проекты. 2,9 млн. грн. планируется выделить на ремонт зданий учреждений образования. Сегодня в Мариуполе 21 аварийная школа против 18 в прошлом году и в 25 школах текут крыши. К слову, как сообщила Галина Лихачева, в этом году на ремонт учреждений образования предприятия города выделили 1,5 млн. грн., а родители собрали 1 млн. грн.
Раскошелиться Мариуполю стало возможным в том числе благодаря доходам от выплаты паев арендаторам комбината им. Ильича. Согласно информации Ю. Хотлубея, город уже получил 12 млн. грн. и еще «ожидает значительного поступления средств». «И несмотря на то, что в целом по городу не выполняется задание по росту ФОТ, в связи с разовой выплатой пайщикам-арендаторам комбината мы рассчитываем не только перекрыть дефицит горбюджета, но и значительно перевыполнить его доходную часть» - сообщил городской голова.
В конце сессии по просьбам депутатов экологическую обстановку в городе прокомментировал начальник отдела экологии горсовета Георгий Корнев. Не вдаваясь в подробности, сколько средств затратили мариупольские комбинаты на внедрение природоохранных технологий, спешим порадовать горожан впечатлившими нас цифрами: на каждого мариупольца в год приходится 600 кг вредных выбросов, а на жителя, например, Курахово и Нового Света – 6 тонн.
http://www.vecherka.com.ua/news.php?full=2280«ПАРТИЯ СКАЗАЛА: «НАДО!» КОМСОМОЛ ОТВЕТИЛ: «ЕСТЬ!»
Тетяна Єщенко, «Вечірні Черкаси», 27.07.2010
Підхопивши естафету обласної ради, райради Черкащини швидко змінюють політичний «дах», створюючи прогубернаторські коаліції.Нібито волелюбна і норовлива Черкащина швидко підхопила темп побудови комунізму, вибачте, вертикалі Президента Віктора Януковича в окремо взятому регіоні. Ще не стихли аплодисменти на адресу депутатів Черкаської обласної ради, що утворили провладну коаліцію «За майбутнє Черкащини», як прикладу обласної ради послідували депутати в районних радах Драбова, Корсуня-Шевченківського, Сміли, Лисянки, Умані, Катеринополя, Чорнобая, Монастирища і Канева. Майже за помахом чарівної палички там створилися провладні коаліції, більшість із назв яких починається практично як тост: «За майбутнє», а в кінці – назва відповідної території.
Що є характерним, складовою частиною всіх провладних коаліцій стають фракції «Нашої України». Голова обласної «Нашої України», екс-губернатор Олександр Черевко, стримано коментує процеси, в яких беруть участь представники політичної сили Віктора Ющенка. Мовляв, час припинити балаканину, вкрай важлива системна робота інститутів влади, черкащани чекають від нас результату, а не утвердження партійних кольорів. Показово, що нашоукраїнці та екс-підлеглі Ющенка не випали з політичних процесів сьогодення, а беруть у них активну участь. Знаковою обставиною стало те, що нову коаліцію «За майбутнє Лисянщини», куди увійшли частина нашоукраїнців, регіонали та двоє б’ютівців, очолив екс-голова Лисянської райдержадміністрації В’ячеслав Бабенко. У коаліції, що створена в Драбівській райраді, також узяли участь 5 нашоукраїнців. Аналогічно – в Смілянській, Золотоніській та Чорнобаївській райрадах.
Натомість головний б’ютівець Черкащини Анатолій Бондаренко вбачає в цьому процесі логічне продовження тих стосунків, що були в середині так званого демократичного табору:
– Своїми діями Президент Ющенко робив усе, щоб новим Президентом став Віктор Янукович. А «Наша Україна» тепер допомагає Януковичу встановлювати свою владу на Черкащині. Вважаю, що це безславний кінець тих сподівань, які черкащани колись так покладали і на Ющенка, і на «Нашу Україну». Вони не витримали випробування владою, а тепер не витримали випробування опозицією, – зазначив Анатолій Бондаренко.
Утім, останнє має стосунок і до однопартійців самого Анатолія Бондаренка. У Золотоніській райраді до коаліції «За майбутнє Золотоніщини» увійшли всі присутні на той час на сесії представники Блоку Юлії Тимошенко. Так само двоє б’ютівців скріпили своєю присутністю коаліцію «За стабільність та економічний розвиток Катеринопільського району».
Черговою солодкою пігулкою для 100-денного звіту губернатора стала телефоно-грама про створення нової коаліції в Канівській районній раді. Нове політичне утворення, що складається з 36-и депутатів практично всіх фракцій, має свою «унікальну» назву: «За майбутнє Канівщини». Проте справді унікальна ситуація склалася в Чорнобаївській райраді, де до коаліції «За економічний розвиток Чорнобаївщини» увійшло 15 б’ютівців і – жодного представника регіонів. Воістину, партійні конфігурації в провінції інколи схожі на справжні чудеса, міркуючи над якими, можуть зламати собі мізки маститі київські політологи.
Як коментує ситуацію Анатолій Бондаренко, основною причиною участі б’ютівських депутатів у провладних коаліціях, як правило, є їхня робота в бюджетних установах чи на значущих посадах у райдержадміністраціях. Враховуючи ступінь залежності цих людей від думок начальства вищого рангу про їхню роботу, коаліційний процес зупинити практично неможливо. Бо політики приходять і йдуть, а робота потрібна всім.
«Придумуванням» нових коаліцій справа не обмежується. Хмари нависли над б’ютівськими головами райрад і головою облради Володимиром Гресем. Кажуть, що тільки фізична відсутність самого Володимира Греся на позачерговій сесії врятувала його від відставки з посади голови облради. Те ж саме стосується і друга Греся – голови Звенигородської райради Сергія Пащенка. Хмари нібито розступилися, але чи надовго? Зовні теперішні події мають логічний вигляд. Прийшла нова влада, тож треба визначатися – чи ви з владою, чи ви проти неї. І нелогічно бути і в опозиції до влади, і водночас отримувати зарплату з кишені платників податків.
Новий губернатор, схоже, і справді вірить у щирість депутатських сердець та міцність рукостискань нових коаліціянтів. На цій самій «міні» підірвалася і Юлія Тимошенко, коли вважала, що за один повітряний поцілунок її місцеві «воїни світла» кинуться в бій і почнуть голосувати так, як вона їм скаже. Але місцеві ради Черкащини не захотіли влазити в політичний конфлікт Ющенка і Тимошенко.
Це був гіркий урок для центральних вождів – кількість нібито підконтрольних депутатів місцевих рад не обов'язково переходить у якість їхньої слухняності, і це стає явним при першому ж серйозному випробуванні. Бо для місцевих депутатів партійні значки скоріше є кольоровими додатками до депутатських посвідчень, ніж символом їхнього відданого служіння світлим ідеалам партійних вождів. Більшість місцевих депутатів – не наївні новобранці, а бувалі та досить цинічні воїни, які в різні часи носили і комсомольські значки, і соціал-демократичні троянди, і нашоукраїнські підкови з б’ютівськими сердечками. А в «загашнику» обов’язково тримають про всяк випадок і кашкет воїна УПА, і червоноармійську будьонівку, аби залишатися при ділах при першому ж сигналі про те, що «власть меняется».
http://vechirka.ck.ua/novini/politika/partiya-skazala-nado-komsomol-otvetil-est/СИТУАЦІЯ В КРИМУ
АВТОНОМНОСТЬ ПО ЭНЕРГЕТИЧЕСКОМУ ПРИЗНАКУ
Елена Манина, «Крымская правда», 28.07.2010
Реальные проблемы топливо-энергетической отрасли АР Крым.По распоряжению премьер-министра Крыма Василия Джарты каждое республиканское министерство должно не менее раза в месяц рапортовать широкой общественности о результатах своей работы. Вчера на пресс-конференции в Симферополе в роли основного докладчика выступил глава Министерства топлива и энергетики АРК Виктор Плакида, который приурочил встречу с прессой к итогам первой стодневки новой крымской власти. Но накануне мы встретились с министром не потому, что эти итоги заслуживают особого внимания, а чтобы поговорить о реальных проблемах курируемой им отрасли.
- Крым - хронически дотационный регион не только с точки зрения его зависимости от финансовых вливаний из центра. Зависит его экономика и от поставок с материка газа, электроэнергии, воды. О том, что энергозависимость полуострова пора снижать, чиновники разных уровней говорят давно и упорно, но принимаемые отраслевые программы работают в лучшем случае в полсилы, а Киев зачастую отказывает автономии в финансировании без объяснения причин. Появился ли у крымского правительства шанс изменить ситуацию к лучшему в связи со сменой власти на Украине?
- То, что в последние два года Киев держал Крым, что называется, "в чёрном теле", было политикой не государства, а отдельных высокопоставленных чиновников. Именно поэтому у руководства автономии не было возможности реализовывать инфраструктурные проекты, разрабатывать бизнес-планы, способные привлечь крупных иностранных инвесторов, в первую очередь российских. Теперь благодаря тому, что политические отношения между Россией и Украиной наладились, а тому способствует непрекращающаяся череда знаковых для наших государств событий, существовавшие ранее барьеры практически сняты.
В том, что россияне возвращаются в Крым, сомнений нет. И свидетельство тому - не только русская речь, которая превалирует и на пляжах, и в гостиницах, и в пансионатах. Крымское правительство активно ищет новые формы организации работы по поиску инвестора с российскими корнями, и то, что сегодня оно пошло по пути создания законодательной базы для будущих реформ в автономии, представляется единственно правильным. Надеюсь, что и выполнение уже существующих рамочных соглашений с российскими регионами станет более качественным и плодотворным.
- Появились ли конкретные инвесторы, которые хотели бы работать в энергетической сфере автономии?
- В апреле прошлого года на Украине принят закон о "зелёном" тарифе, что, конечно же, послужило экономическим стимулом к активизации работы на этом рынке. Для инвесторов использование этого тарифа гораздо выгоднее, чем ценовые преференции по продаже электроэнергии. Сегодня мы имеем пятнадцать бизнес-предложений в сфере ветроэнергетики, которые находятся в разной стадии подготовки. Мачты измерения скорости ветра можно встретить практически во всех крымских регионах, отличающихся высокими ветровыми нагрузками. Традиционно - это север и запад Крыма, где работают две государственные ветроэлектростанции, восток, где расположено ещё два таких предприятия. Интересными для инвесторов оказались Белогорский и Бахчисарайский районы.
Помимо этого компания Krimea Solar начинает в Симферопольском районе реализацию первого на Украине пилотного проекта строительства солнечной станции на фотоэлектрических панелях мощностью восемь с половиной мегаватт.
- Те, кто предлагает крымскому правительству свои проекты в сфере альтернативных источников энергии, действительно инвесторы с деньгами или всего лишь посредники?
- Действительно, есть девелоперы, которые занимаются лишь подготовкой необходимого пакета документов, чтобы затем предложить его предполагаемому инвестору или просто продать. Есть посредники, которые хотели бы принять участие в непосредственной реализации проекта. Есть и предприятия, которые имеют большой опыт работы на этом рынке и готовы вложить собственные деньги. Конечно, хотелось бы большего присутствия настоящих игроков, а не тех, кто просто пытается сбыть технологии вчерашнего дня, которые сегодня уже не востребованы в цивилизованных странах. Наш закон оказался одним из самых интересных в Европе, но он нуждается в дальнейшем государственном сопровождении, потому что механизм внедрения "зелёного" тарифа требует серьёзных законотворческих новшеств. Например, законом прописано, что с 2012 года на Украине должно производиться не менее тридцати процентов отечественного оборудования для производства экологически чистой энергии, а в 2015 году - половина. К этому надо готовиться уже сейчас.
Мы обратились в Кабмин с инициативой объединить четыре госпредприятия, которые работают в сфере ветроэнергетики на территории Крымского полуострова и сегодня подчинены различным ведомствам. Было бы целесообразно передать координацию их деятельности правительству Крыма с тем, чтобы мы искали инвесторов. Ведь это производство требует вложения средств, которые не всегда должны быть бюджетными.
- Так или иначе, а альтернативная энергетика на нашем полуострове - вопрос будущего. А в настоящем мы имеем сокращение добычи традиционных источников энергии.
- То, что в Крыму добыча углеводородов в последние три года сократилась, связано с введением серьёзных экономических ограничений для предприятия "Черноморнефтегаз". Это и повышение рентных платежей, и отказ в получении части финансовых средств за транспортировку газа и возможности продавать его промышленным предприятиям. Средства на разработку месторождений не выделялись, а своих у компании не было. А ведь для рентабельной работы газодобывающей компании количество скважин, которые разведываются и готовятся к эксплуатации, должно быть больше, чем действующих, в противном случае динамика добычи газа отрицательная.
В понедельник в Крыму состоялось совещание с участием министра топлива и энергетики Украины Юрия Бойко. Были обсуждены вопросы финансирования объектов, согласования выделения земли под строительство сетей газопроводов и погашения задолженности предприятий. Важным моментом для развития энергетической отрасли Крыма должно стать соглашение о сотрудничестве между "Нефтегазом" и Советом министров, которое предусматривает финансирование "Нефтегазом" завершения строительства крымских газопроводов.
- Несколько лет назад "Черноморнефтегаз" заявлял о начале разработки трёх крупных месторождений - Одесского, Безымянного и Субботинского. Но эти работы так и не были начаты.
- На это просто не выделялись деньги. Сегодня утверждён финансовый план продолжения разработки Одесского и Безымянного газовых месторождений. Очень перспективно для Украины и Крыма Субботинское месторождение по добыче нефти, что позволит и экономику поднять, и бюджет наполнить. Но для этого требуются ряд серьёзных согласований, экспертные заключения.
Что касается транспортировки полученного топлива с морских месторождений на материк, то в планах этого года - строительство газопровода Очеретай - Глебовка. Надеемся, что продолжится и проект второй нитки газопровода Глебовка - Симферополь. В прошлом году, невзирая на финансовые сложности, "Черноморнефтегазу" удалось завершить строительство газопровода до посёлка Каменка в направлении Хошкельды - Белое. Это позволило подготовить к газификации большой жилой массив, где проживает более двадцати тысяч человек. В этом году хотели бы реконструировать ГРС-2, что позволит не только поднять давление газа в пригороде Симферополя, но и выровнять давление в столице автономии и повысить качество теплоснабжения в зимний период.
- В 2006 году "Черноморнефтегаз" активно занимался строительством газопровода Ялта - Форос - Севастополь, но закончен он не был из-за проблем землеотвода на плато Ай-Петри. Удастся ли разморозить этот проект?
- Земельный вопрос требует разрешения на высоком уровне. Мы подготовили обращение в Министерство экологии Украины, чтобы пройти спорный участок без ущерба для окружающей среды. Без этого мы не сможем газифицировать этот регион. Уверены, что политической воли хватит, чтобы решить эту сугубо техническую проблему.
- В прошлом году газификация Крыма проходила исключительно за деньги республиканской казны. Готов ли сегодня Киев финансово участвовать в этом важном для полуострова деле?
- Уже подготовлен совместный протокол министерств топлива и энергетики Украины и Крыма, детали которого были обсуждены во время приезда в Крым Юрия Бойко. В нём профильное министерство взяло на себя основные обязательства по газификации и реконструкции крымских объектов. В этом году из бюджета "Нефтегаза" будет выделено пятьдесят миллионов гривен на строительство газопроводов среднего давления объектов. Хотя, отмечу, мы подавали заявку на 119 миллионов. В прошлый вторник на заседании Совмина было принято решение о закреплении земельного участка и подготовке проекта землеотвода для продолжения строительства этого газопровода.
- Не могу не спросить о судьбе Белогорского района - единственного в Крыму, где до сих пор нет газа.
- Работа, которая была начата в 2007 году, возобновлена, проложено более двадцати километров магистральной трубы. Работы планируется завершить в 2011 году строительством газораспределительной станции.
- Магистральную трубу проложат, а что дальше, ведь чтобы газ попал в дома жителей района, нужно построить газопроводы среднего и низкого давления.
- Общий объём средств, необходимых для газификации Белогорского района, включая строительство межпоселковых трасс, составляет около трёхсот миллионов гривен. Стоимость работ, связанных с прокладкой сетей низкого давления непосредственно к жилым домам, составит около девятисот миллионов гривен. Деньги, конечно, большие, поэтому необходимо всё тщательно учесть, определить круг финансовых участников проекта.
- В начале июля министр жилищно-коммунального хозяйства Украины Юрий Хиврич заявил, что его министерство разработало программу энергосбережения, которая позволит за пять лет снизить потребление энергоресурсов на треть. Насколько это реально?
- В первую очередь необходимы законы об энергоэффективности и энергоаудите. Следует разработать чёткий механизм, который будет стимулировать внедрение энергоэффективных технологий в тех отраслях, где это действительно необходимо. Не нужно изобретать велосипед и придумывать то, чего нет в Европе, где энергоёмкость на порядок ниже, чем у нас. Для этого необходимо либо купить технологии, либо разрабатывать свои. Но, к сожалению, застой в экономике напрямую влияет на внедрение инновационных технологий. Сегодня их нет не только в энергетической отрасли.
- Вероятно, потому, что это невыгодно государству, вернее, чиновникам, которые на реэкспорте газа зарабатывают большие деньги. Скажем, почему бы не оставлять у предприятий, которые внедряют энергоэффективные технологии, двадцать процентов налога на прибыль? Вместо этого их штрафуют за то, что они снижают лимиты потребления газа.
- Мы вносили в Кабмин предложение о создании специального фонда по финансированию таких мероприятий. Думаю, что вопрос будет решаться, как только мы подлечим экономику. Это могут быть государственные или республиканские программы поддержки предприятий либо преференции в виде отмены таможенной пошлины на ввоз энергоэффективного оборудования.
- Крым обеспечен собственной генерацией электроэнергии лишь на десять процентов. А для того, чтобы получать электроэнергию с материка, ему необходимо повысить пропускную способность линий электропередачи. Есть ли у Совмина планы и на этот счёт?
- Мы пришли к выводу: чтобы принять энергию из тех альтернативных источников, которые сегодня заявлены к реализации, нужно около двух тысяч мегаватт. Крым к этому не готов. Но лишь пока. С 2004 года НЭК "Укрэнерго" реализует на полуострове амбициозный проект. За это время удалось реконструировать "энергетические ворота" Крыма - подстанцию "Джанкой", что позволило на пятьдесят мегаватт увеличить пропускную способность крымских магистральных сетей. Если сегодня мы потребляет 1250 мегаватт, то пятьдесят из них получили за счёт этой реконструкции. На нынешний год в программе Национального агентства по эффективному использованию энергоресурсов (НАЭР) на реконструкцию энергосетей Крыма заложено девятьсот миллионов гривен, сто пятьдесят уже выделено.
- Что на эти деньги будет сделано в первую очередь?
- На участке Симферополь - Бахчисарай - Севастополь линия напряжением 220 киловольт должна быть переведена на напряжение в 330 киловольт, что позволит увеличить пропускную способность примерно на пятьдесят мегаватт. Также в планах - реконструкция подстанции "Севастополь" - это опорный узел, который полностью снабжает город-герой электроэнергией и отвечает за надёжное электроснабжение Южного берега Крыма.
- Сколько вообще денег нужно Крыму, чтобы решить все проблемы, связанные с энергоснабжением?
- То, что мы начали и продолжаем делать, составляет, наверное, процентов двадцать пять от необходимого. Существует насущная потребность строительства ещё одной линии электропередачи с материка - от Запорожской атомной электростанции транзитом через Херсон на подстанцию "Западнокрымская". Необходимо закольцевать магистральные линии для повышения надёжности и устойчивости электроснабжения.
Если переход через Керченский пролив действительно будет построен, вероятнее всего, это будет инфраструктурный проект, предусматривающий и газовые сети, и сети электроснабжения.
У министерства топлива и энергетики Крыма амбициозные планы. Необходимо реконструировать теплоэлектростанции с увеличением их мощности до пятисот мегаватт. Выполнить значительный объём реконструкции электрических сетей для подключения всех видов возобновляемых источников энергии.
Таким образом топливно-энергетический комплекс автономии будет готов к реализации самых масштабных проектов в Крыму и сможет предложить крупные бизнес-проекты системным инвесторам.
http://www.kp.crimea.ua/newspaper_details.php?newspaper_id=3150ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ ТА БЛОКИ
КОМУНІСТУ СИМОНЕНКУ ЗДАЄТЬСЯ, ЩО ЙОГО ПАРТІЯ – «НАЙ-НАЙ»…ОПОЗИЦІЙНІША
Іван Фаріон, «Високий замок», 28.07.2010, Львівська обл.
Серед літнього політичного затишшя бурю зчинив своїми заявами лідер комуністів Петро Симоненко.Вона не тільки здивувала аналітиків, а й приголомшила союзників по парламентській коаліції. Петро Миколайович каже, що очолювана ним Компартія - справжня опозиція до влади. Попри те, що КПУ є частиною цієї влади…
Аргументація Симоненка така: ми, комуністи, хочемо змінити не окремих людей на посадах, а соціальний устрій держави. А це, мовляв, класика політичної боротьби. «Ми відстоюємо інтереси трудящих, а значить, знаходимося у конфронтації з партіями олігархів», - сказав він і продовжив: «Саме всередині коаліції Компартія відстоює інтереси народу, відмінні від інтересів олігархів».
Однак демонстративно розривати зв’язки з «проклятими капіталістами» керманич КПУ не збирається, бо це було би… безвідповідальним кроком по відношенню до людей. З одного боку, на думку Симоненка, посилило би протистояння у Верховній Раді, повернуло б її в епоху блокувань трибуни, бійок. А з другого, «на радість» конкурентам, віддало б процес ухвалення рішень у руки тих самих олігархів…
Туманне пояснення. Ще донедавна союзництво з Партією регіонів цілком влаштовувало комуністів. З рук «капіталістів» вони радо приймали призначення своїх людей заступниками міністрів, керівниками Держмитниці, Держархіву, Інституту національної пам’яті. Вочевидь, йдеться про гру на публіку. Перед майбутніми виборами комуністам доведеться пояснювати своїм виборцям-пролетарям, чому всупереч ідеологічним постулатам вони пішли в обнімку з представниками великого капіталу. «Винищувальна» критика на адресу «регіоналів» могла би дещо реабілітувати Симоненка. Може бути й інша причина. Не виключено, що восени коаліція, розгодована «тушками», захоче позбутися комуністів. Здогадуючись про це, лідер КПУ вирішив зіграти на випередження, імітувавши боротьбу «за інтереси трудящих». А після цього може бути заява про вихід із «олігархічної» коаліції…
Коментар для «ВЗ»
Юрій Якименко, директор політико-правових програм Центру Разумкова
Пояснення Петра Симоненка про те, що КПУ, входячи у коаліцію, розкладає її зсередини, виглядає анекдотичним. Адже згідно з практикою будь-якої демократичної країни, та політична сила, яка входить у більшість, розділяє відповідальність за результати її політики і дій. Заяви комуністів схожі на намір відбілити обличчя на фоні тих непопулярних рішень, які приймає нинішня влада. Вони робляться з розрахунком на місцеві вибори восени.
Чи пов’язані заяви Симоненка зі зменшенням ваги комуністів у парламентській більшості? Думаю, такими діями вони ускладнюють для себе ситуацію. Виходити з коаліції зараз не в їхніх інтересах. У такий спосіб вони можуть отримати певні іміджеві позитиви, проте при цьому залишаться без адміністративного ресурсу, який мали, перебуваючи при владі. Отож комуністи балансують між одним й іншим, намагаючись зробити гарний вигляд при поганій грі.
http://www.wz.lviv.ua/pages.php?atid=84842ОБГОВОРЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА
ЗАКОН ПРО МІСЦЕВІ ВИБОРИ – ДЛЯ ВЛАДНОЇ КОАЛІЦІЇ
Ольга Гнідан, «Молодий буковинець», 29.07.2010, Чернівецька обл.
Президент Віктор Янукович у вівторок підписав закон про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів.Вибори депутатів сільських, селищних рад проводитимуть за мажоритарною системою. Вибори депутатів обласних, районних, міських, районних у містах рад проводитимуть за мажоритарно-пропорційною системою. Місцеві організації партій зможуть висувати кандидатів на місцевих виборах за умови, якщо вони зареєстровані не пізніше, ніж за 365 днів до дня виборів. На проведення виборчої кампанії законом відведено 50 днів.
Проблеми проведення місцевих виборів саме у день, коли президент підписав закон, обговорювали на засіданні круглого столу в Чернівцях, організованому обласною організацією Комітету виборців України.
– Законом потопталися по місцевому самоврядуванню, – вважає Ігор Баб’юк, директор Буковинського центру виборчих технологій. – Що робити з тими сільськими і міськими головами? Тобто що робити з міським головою Кіцманя, якого обрали 20 червня? Через недосконалість закону існує загроза, що представники деяких політичних партій не увійдуть до складу виборчих комісій, адже членів обласних, районних і міських територіальних комісій буде обирати ЦВК за поданням місцевих організацій політичних партій.
Заслужений юрист України, експерт із виборчого права Борис Руснак каже, що такої «абракадабри», як новий закон про місцеві вибори, за часи незалежності ще не бачив.
– У нас уже стало поганою традицією кожні вибори проводити за новим законом. У Європі, наприклад, зміни до закону про вибори не вносять пізніше, ніж за рік до виборів, – говорить експерт. – Найбільше здивувало те, що перекреслено цілу низку засад та принципів. Наприклад, ми знаємо, що у нас немає радянської влади, а є місцеве самоврядування, яке не передбачає вертикалі рад. Але цим законом її поступово відновлюють. Територіальні виборчі комісії, які раніше формували ради, тепер будуть формувати від верху до низу. Їх сформує ЦВК. А відомо, яка політична сила має більшість у ЦВК. Обласна рада має визначити кількість не лише своїх депутатів для наступного скликання, але й кількість у районних радах, у Чернівцях та Новодністровську. Половину депутатів обиратимуть у мажоритарних округах. Її формуватимуть залежно від кількості територіальних громад. Як це реально зробити, не знаю, – підсумовує юрист.
Думки політиків
Ярослав Кушнірик, заступник голови міської організації Партії регіонів:
– Змішана система виборів – найкраща для міських рад. Ми готові до виборів. У нас є кандидати, які будуть іти за списками і на мажоритарні округи. Є й люди, які будуть працювати у дільничних комісіях.
Сільвія Віщук, керівник виконавчого секретаріату обласної організації партії «Батьківщина»:
– У законі надзвичайно великі повноваження надано ЦВК. Виходить, що ЦВК за власної ініціативи може виправити дії будь-якої ТВК. Ймовірно, що фальсифікації будуть такі великі, що на них не зможе вплинути жодна політична сила.
Максим Бурбак, голова обласної організації «Фронт змін»:
– Закон виписаний проти нових політичних сил. Але, незважаючи на такі жорсткі умови, ми готові до виборів. Будемо брати участь у виборах до обласної ради на мажоритарних округах та за списком.
Віталій Темерівський, голова облорганізації «Сильна Україна»:
– Закон прийнято правлячою коаліцією для правлячої коаліції. Порушено основний принцип демократії – принцип рівності. «Сильна Україна» зареєстрована в області 10 років тому, в місті – п’ять. Але є проблеми з районними організаціями, які підпадають під норму 365 днів.
http://www.molbuk.com/vnomer/politic/29404-zakon-pro-miscevi-vibori-dlja-vladnoyi-koaliciyi.htmlПОДАТКОВА – ПРОТИ «ДУТОГО» ПДВ
Анатолій Михайленко, «Одеські вісті», 29.07.2010
Ухвалений у першому читанні новий Податковий кодекс викликав неоднозначну реакцію як серед народних депутатів, так і серед роботодавців.Зрештою, цей документ був винесений на всенародне обговорення, хоча це, як стверджують фахівці, суперечить чинній Конституції.
Однак спочатку необхідно з’ясувати, що ж це за податок як такий у своєму класичному вигляді? Це, відповідно до економічної науки, обов'язковий безоплатний платіж, що стягується органами державної влади різних рівнів з організацій та фізичних осіб з метою фінансового забезпечення діяльності держави, обласних, районних та муніципальних утворень. Або, іншими словами, примусове вилучення державою або місцевою владою коштів з фізичних і юридичних осіб, необхідних для здійснення своїх функцій. Їхня сплата регулюється податковим законодавством.
Дещо осібно стоїть податок на додану вартість (ПДВ). На думку великих роботодавців, цей податок впровадився державою з метою накопичення коштів підприємствами для подальшого розвитку виробництва і розширення відтворення. Інший погляд на ПДВ у податкових органів, які вбачають у ньому ще одне джерело поповнення скарбниці.
Незважаючи на кризові явища, за даними ДПА в Одеській області, суб'єкти регіону, що господарюють, здійснювали у цей важкий період зовнішньоекономічні операції з 151 країною світу. Таким чином, протягом минулого і поточного року в області збільшувалися залишки невідшкодованих сум ПДВ. У результаті зростання обсягів експорту товарів і послуг, лише цього року число заявок щодо відшкодування ПДВ зросло на 10,9 відсотка.
Виступаючи на раді керівників підприємств регіону, голова Державної податкової адміністрації в Одеській області Олександр Чернобай навів такі дані: якщо за станом на перше липня 2009 року залишки невідшкодованих сум ПДВ становили 982,6 мільйона гривень, то на 1 січня 2010 року – уже 1 мільярд 420 мільйонів 600 тисяч гривень, а на 1 липня – 1 мільярд 756 мільйонів гривень.
Однак, озвучуючи ці цифри, він заявив, що на певному етапі податок на додану вартість перестав бути джерелом поповнення державного бюджету. І це відбувається тому, що для деяких суб'єктів господарювання ПДВ – один з видів підприємницької діяльності...
– «Надув» податку на додану вартість з повітря – це дуже рентабельний бізнес, – підкреслив Олександр Чернобай. – І такий, з дозволу сказати, вид діяльності рентабельніший, напевно, за будь-яке інше виробництво і підприємництво.
Для цього використовуються різні підозрілі схеми, які, до честі податківців, розкриваються без особливих труднощів. Досить сказати, що тільки до 7 липня в межах операції «Курорт» працівниками підрозділу податкової міліції Одеської області попереджено 21 факт незаконного відшкодування ПДВ на суму близько 44 мільйони гривень. А всього у першому півріччі попереджено незаконно заявлене відшкодування ПДВ на суму 297,9 мільйона гривень.
Характерним, за словами О. Чернобая, став так званий нетиповий експорт, коли підприємства, основним видом діяльності яких є передача електроенергії або інші операції, зокрема пов'язані з реалізацією вугілля, експортують за договорами комісії зерно. При цьому мета їх полягає далеко не в одержанні прибутку. Тому тільки у другому кварталі поточного року щодо шести компаній, що використовують нетиповий експорт для мінімізації зобов'язань щодо ПДВ, складено акти перевірок зменшеного податкового кредиту на суму 21 мільйон гривень.
Питання повернення ПДВ виникло давно. Але сьогодні воно набуло загальноукраїнського масштабу. Тому положення, що створилося, не могло не звернути на себе увагу керівників країни. Виступаючи на нещодавньому розширеному засіданні регіонального комітету з економічних реформ у Запоріжжі, Президент України Віктор Янукович проблему повернення ПДВ назвав однією з найгостріших для розвитку національної економіки. Вона, на його переконання, погіршує умови ведення бізнесу та інвестиційний клімат. Крім того, говорячи про суми неповернутого залишку ПДВ, він відзначив, що близько 30 відсотків з них вигадані. І на завершення додав, що шахраї, які малюють ПДВ з повітря, ані копійки не одержать. Грабувати державу нікому не буде дозволено.
У зв'язку із цим слід нагадати, що з ініціативи уряду України передбачено погашення заборгованості сум ПДВ перед підприємствами шляхом видачі облігацій внутрішньої державної позики. Це, на нашу думку, пов'язано з тією ситуацією, у якій опинилася наша держава в результаті світової фінансово-економічної кризи. А друга причина – зростання віртуальних сум ПДВ, які малюють із повітря деякі трейдери. І контролюючі органи будуть досить пильно стежити за сплатою і відшкодуванням податку на додану вартість, виконуючи завдання, поставлені перед ними державою. А саме: забезпечення необхідних обсягів надходжень до державного і місцевого бюджетів і вирішення питань фінансування усіх соціальних та інвестиційних програм, які визначені Президентом і урядом як пріоритетні. Тому сьогодні стає досить актуальним давнє прислів'я: «Сплати податки і спи спокійно».
http://izvestiya.odessa.gov.ua/index.php?go=Newspaper&in=view&id=19284ЗАКОНОДАВЦІ З ПСИХОЛОГІЄЮ МАЛОРОСА
Мирон Іванків, «Високий замок», 28.07.2010, Львівська обл.
Про підступність «Базового закону» «Про мови України» від Партії регіонів.Підступність пропозиції міститься в ст.5 законопроекту: «Українська мова обов’язково застосовуватиметься на всій території України при здійсненні повноважень органами влади, у навчальному процесі у межах і порядку, визначених законопроектом». Тобто не Конституцією, не Європейською хартією, а спеціально підготовленим законом, про який тут мова. «Обов’язковість застосування державної мови чи сприяння її використанню у тій чи іншій сфері суспільного життя не повинні тлумачитись як заперечення або применшення права на користування регіональними мовами у цій сфері». А це вже суперечить ідеям, закріпленим у Європейській хартії регіональних мов, в якій зазначено, що розвиток регіональних мов не повинен заважати розвитку державної мови, в нашому випадку - української.
Таким чином, наведена вище норма регіональним мовам (а фактично йдеться про одну російську) надає пріоритет у використанні в усіх сферах суспільного життя.
Отже, будь-які спроби розширити сферу застосування державної мови, що в цивілізованих країнах є нормою, можуть тлумачитись (а окремими нашими політиками уже так і тлумачаться) як «применшення права на користування регіональними мовами».
Далі в законопроекті у ряді інших статей принцип витіснення державної мови на користь регіональних розвивається. Як не прикро це визнавати, але в Україні витає реакційний дух «валуєвщини» і таємного Емського указу царя Олександра II щодо української мови. Наприклад, у ст.9 законопроекту поряд з підтримкою державної мови введено суттєві застереження, які перекреслюють цю підтримку. Наприклад, якщо промовець у Верховній Раді недостатньо володіє державною мовою, він може виступати іншою мовою. А це суперечить рішенню Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року щодо ст.10 Конституції України, яким зазначається, що українська мова як державна є обов’язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органів місцевого самоврядування. Далі у 9 статті записано: «Переклад його виступу на державну мову - у разі необхідності (як бачите, навіть не обов’язково) забезпечує апарат Верховної Ради». Що ж виходить? В апараті Верховної Ради ще потрібно утримувати перекладачів? А може, все робити простіше і дешевше - не допускати до влади осіб, які не спроможні вивчити державну мову? Якщо вони не можуть її вивчити, то що вони можуть доброго зробити для держави? В цій же ст.9 проекту в пункті 1 закладено таку норму: «Вищі органи державної влади забезпечують опублікування найбільш важливих актів російською мовою». А це чому такий виняток?
За зовні привабливим принципом, що основною мовою є державна, а також вільно використовуються російська та інші регіональні мови, в проекті все передбачено для звуження сфери вживання української мови. Наприклад, щодо дублювання фільмів іноземного виробництва. Щойно домоглися, попри певний спротив нелюбів української мови, дублювання таких фільмів державною мовою, як у згаданому проекті уже закладено дозвіл на дублювання російською мовою (ніби в кінопрокаті її мало) та іншими регіональними мовами на замовлення дистрибюторів і прокатників. Ще одне звуження вживання української мови. Рекламодавцям в проекті дозволяється самостійно вибирати мову реклами на радіо і телебаченні і візуальної реклами. Громадянам пропонується надати дозвіл вписувати свої прізвища та імена в паспортах у будь- якій транскрипції, видавати їм довідки і посвідчення регіональними мовами. Де ж тут пріоритет державної мови, який однозначно передбачає Європейська хартія?
Яка і від кого загроза російській мові в Україні? Російська меншина має в десятки разів більше друкованих засобів масової інформації, всі телеканали поряд з державною мовою ведуть передачі російською. При цьому українці не мають жодного телеканалу у своїй державі, який би здійснював передачі виключно державною мовою! В якій країні ще таке можливе? А як розцінити те, що запровадили на Першому національному телеканалі при транслюванні футбольних матчів світової першості? Тут на одного україномовного ведучого призначили відразу двох російськомовних, в т.ч. Савика Шустера, який від часу прибуття в Україну успішно продовжує в ній справу зросійщення. Виникає питання - для чого так роблять? Найперше, думається, для забезпечення справедливості. Тоді виникає друге питання — для кого ця справедливість, для російськомовних?
Третя стаття законопроекту підводить риску: «Особливості використання мов в різних сферах суспільного життя можуть визначатися іншими законодавчими актами, які повинні базуватися на нормах цього закону». А чому не Конституцією України?
Російській мові в Україні нічого не загрожує, бо за нею горою стоїть велика держава Російська Федерація. А для нашої рідної української загроза цілком реальна. Бо є у нашому політикумі і суспільстві і п‘ята колона, і новітні яничари, і українці з психологією малороса.
Автор - Голова Львівської обласної організації профспілки працівників держустанов
http://www.wz.lviv.ua/pages.php?atid=84862ЕКОНОМІКА
РАСПРОДАЖА ПО-КРУПНОМУ И ПО МЕЛОЧАМ
Евгений Новиков, «Жизнь», 28.07.2010, Донецкая обл.
В ближайшие четыре года государство собирается заработать на приватизации 50-70 млрд. грн.Это следует из проекта Программы приватизации на 2010-2014 гг., переданной на минувшей неделе Фондом госимущества на рассмотрение правительства.
ФГИ все еще надеется заработать максимум на стратегических предприятиях, а вот от небольших неприбыльных активов, вымывающих государственные средства, возможно, будут избавляться максимально быстро.
"Купи слона"
Из запланированной суммы львиную долю средств должна принести продажа нескольких десятков объектов. По оценкам экспертов, до 15 млрд. грн. могут стоить госпакеты четырех генераций: "Центр-", "Запад-", "Донбасс-" и "Днепроэнерго".
Еще 10 млрд. грн. способна принести приватизация около полутора десятков облэнерго, примерно 10-15 млрд. грн. - "Укртелекома" и Одесского припортового завода, 15 млрд. грн. - оценочная стоимость государственных шахт. Интересно, что в перечне предприятий, которые предполагается готовить к продаже в нынешнем году, в Донецкой области, по данным областного представительства ФГИ, из восьми предприятий 7 относятся к Минуглепрому. Правда, ожидать в текущем году массовой распродажи угольных ГП не стоит. Поскольку в перечне на приватизацию, которым располагает газета "Жизнь", прописаны в основном шахтостроительные организации, уже долгое время финансирующиеся преимущественно по остаточному признаку, да и сами горняки нередко предпочитают рассчитываться со своими коллегами - шахтостроителями весьма нерегулярно. И такая практика заставляет задуматься, как будут строиться отношения между государственными шахтами и частным шахтостроем в случае его успешной приватизации…
Говоря о перспективах приватизации по-крупному эксперты отмечают, что окончательная цена продажи может отличаться. Например, то, за сколько инвесторы согласятся выкупить ту же генерацию и облэнерго, будет зависеть от проведения коммунальной реформы, повышения тарифов, погашения долгов перед приватизируемыми компаниями. Дополнительные приватизационные средства может принести продажа портов, предприятий авиационной промышленности и национализированных банков. Однако правительство пока не приняло окончательного решения относительно возможности продажи упомянутых активов.
Выставляемые на приватизацию компании потенциально интересны инвесторам. Но их пыл могут охладить два обстоятельства: непрозрачные условия приватизации и допускаемая государством возможность реприватизации. В соответствии с проектом программы приватизации в договорах купли-продажи должен быть прописан исчерпывающий перечень причин, по которым государство может вернуть себе в собственность уже проданный объект.
Условия подготовки и проведения приватизации стратегических объектов будут определяться с учетом планов развития соответствующих отраслей, уровня значимости таких объектов для государства и необходимости проведения на них природоохранных мероприятий. Что, по сути, означает возможность прописать в условиях продажи наиболее интересных объектов специальные условия под конкретных покупателей. Исходя из положений программы при выборе победителя конкурса бизнес-план развития приобретаемого предприятия может сыграть гораздо большую роль, чем предложенная за него цена. Хотя эксперты отмечают, что это не всегда может привести к злоупотреблениям. К примеру, в модернизацию энергогенерирующих и угледобывающих компаний нужно вложить вдвое больше, чем составляет их рыночная стоимость. При этом обеспечение энергобезопасности играет очень важную роль для государства. В данном случае, возможно, стоит отказаться от части прибыли в пользу эффективного обновления оборудования и надежности его работы.
Оптом и в розницу
Зато условия расставания с неинтересными государству активами ФГИ постарался максимально упростить. Во-первых, их будут продавать целиком (государству не должно остаться ни одной акции). Во-вторых, при продаже может быть использован механизм понижения цены, т. е. Фонд может без ограничений уменьшать первоначальную стоимость, пока не найдутся желающие приобрести объект. Кстати исследования показывают, что как аукцион, так и редукцион приносят в казну приблизительно равное количество денег. Государство изначально не знает, сколько реально будет стоить тот или иной лот. Например, "Лугансктепловоз" оценили в 400 млн. грн., а реализовали за 410 млн. грн. Но если бы опускали цену с 2 млрд. грн., возможно, продали бы гораздо дороже.
В-третьих, покупателям предприятий, не относящихся к группе стратегических, разрешат не сохранять их профиль после приватизации. Другими словами, убыточное предприятие в центре города может быть куплено инвестором вместе с земельным участком, затем снесено, и на его месте уже будут строиться инфраструктурные объекты, которые принесут больше прибыли. По мнению аналитиков, получение доступа инвесткомпаний к приватизируемым объектам будет способствовать более объективному ценообразованию и позволит активизировать фондовый рынок. В частности, положительные ожидания у фондовиков вызывает инициатива дробить на части пакеты акций, составляющие менее 25% уставного капитала, и продавать их на биржах в случае отсутствия спроса.
http://www.life.donbass.com/nportal/news/4246ТОЧКА ЗОРУ
ЧАС СТРАТЕГІЧНИХ РІШЕНЬ
Михайло Дмитрієв, «Одеські вісті», 29.07.2010
Україна сьогодні переживає, мабуть, один із найцікавіших періодів своєї новітньої історії.На зміну розгнузданій камарильї «жовтогарячих», що руйнували основи Української державності, прийшла відповідальна політична команда Віктора Януковича, яка ставить перед собою амбіційні завдання.
На першому плані у Президента Януковича – розв’язання економічних проблем країни. Нічого дивного, адже Віктор Федорович пройшов чудову школу державного керівника і чудово знає, як функціонує не лише вся країна, але й окреме господарство, і обласна економіка. Багато в чому саме тому Янукович визначив стратегічну мету свого перебування на посту Глави держави – входження України до двадцятки найбільш економічно розвинених країн світу.
Рецепт реалізації цього плану простий – необхідно ефективно працювати, викорінити корупцію та хабарництво, підтримати приватну ініціативу і залучати інвестиції. Хоча Україна залишається парламентсько-президентською республікою, у якій повноваження Глави держави не дозволяють самостійно вирішувати економічні питання, Віктору Федоровичу це не заважає діяти рішуче. Він особисто очолив Комітет з економічних реформ і приділяє підвищену увагу перетворенням у суспільстві. Є підстави вважати, що більшість перетворень буде розпочато вже цього року.
Радикальні зміни в економічній політиці Україні життєво необхідні. На жаль, не вдається обійтися без непопулярних рішень, але реформи вимагають від влади вміння їх ухвалювати, а від співгромадян – ставитися із розумінням до необхідності затягти паски. З 1 серпня 2010 року підвищиться на 50% ціна газу для населення – така вимога Міжнародного валютного фонду. Втім, 80% громадян України зможуть одержати субсидії та компенсації на подорожчання «блакитного золота». Соціально незахищені верстви населення не постраждають, натомість додаткові кошти будуть спрямовані на спорудження інфраструктури транспортування та видобутку газу, забезпечення фінансової незалежності НАК «Нафтогаз України».
Відзначимо, що підвищення ціни на газ буде мати і позитивні наслідки. МВФ 28 липня ухвалить рішення щодо розміру першого траншу з кредиту загальною сумою у 14,9 мільярда доларів. Крім того, після поновлення кредитування України Фондом свої фінансові ресурси нададуть Європейський союз та Всесвітній банк, що вже асигнували значні кошти з цією метою. Мільярди доларів стануть живлющим дощем, який буде сприяти виходу України із кризи.
Потрібно відзначити, що Віктор Янукович уважно стежить за ситуацією в економіці країни. Саме завдяки активній позиції Президента парламент ухвалив рішення винести на обговорення проект Податкового кодексу, який уряд намагався протягти через сесійну залу Верховної Ради. Про невисоку якість цього масштабного документа сказано вже чимало. Важливіше інше – українці зможуть взяти участь в обговоренні зводу фіскальних правил, після чого за остаточне його затвердження візьмуться законодавці.
Тим часом Глава держави виступив із ще однією важливою ініціативою – він запропонував спорудження нового газопроводу територією України. Ця «нитка» могла б забезпечити зростаючі потреби європейських споживачів у російському газі і стати серйозною альтернативою планованому «Південному потоку». Наша країна останнім часом перестала бути у центрі скандалів, пов'язаних із транзитом енергетичних ресурсів, і має усі підстави виступати надійним транзитером.
Можна констатувати, що разом із політичною стабілізацією в Україні змінюються підходи до реалізації державою економічної політики – вона стає прагматичною, зваженою та спрямованою на інтереси простої людини. Власне кажучи, на такі зміни і чекали українці, голосуючи на президентських виборах за Віктора Януковича.
http://izvestiya.odessa.gov.ua/index.php?go=Newspaper&in=view&id=19277ПОІНФОРМОВАНІСТЬ — ЛІКИ ВІД ЗОМБУВАННЯ
Володимир Курганський, «Галичина», 29.07.2010, Івано-Франківська обл.
«Масштаб питання колосальний і вартий того, щоб окрема комісія належно вивчила ситуацію і прийняла зважене рішення».Ситуація на Рожнятівщині, зокрема в селі Верхньому Струтині, нині досить напружена — громада села занепокоєна інтересами калуського ТОВ «Карпатнафтохім» до родовища кам’яної солі, де за проектом підприємців планується будівництво розсолопромислу для забезпечення сировиною виробництва хлору і каустичної соди мембранним методом. Хтось вважає, що це добрі й необхідні інвестиції в соціально-економічний розвиток району, а дехто, навпаки, переконаний, що плани нафтохіміків загрожують екологічною небезпекою і довкіллю, і людям. Тож кандидат хімічних наук Володимир Курганський, а одночасно й директор ЗАТ «Поліком» та голова Ради промисловців і підприємців Рожнятівського району, викладає свою точку зору на цю проблему та закликає районну й обласну влади не займати позицію «проштовхування» потрібних рішень, а розібратися в ситуації і разом з громадою Рожнятівщини знайти правильне й виважене рішення...
В чому інтерес?
Питання розробки покладів солі Верхньострутинського родовища впродовж року є значущим у житті Рожнятівщини. І недооцінювати цю проблему злочинно, оскільки можемо мати велику екологічну біду. З другого боку, треба зрозуміти, якого масштабу ресурс маємо на власній землі і як ним розпорядитися.
До недавнього часу, мабуть, мало хто знав, що в районі є такий скарб. Проте інтерес калуських хіміків до покладів кам’яної солі не теперішній. Ще 20 років тому ВО «Хлорвініл» розглядало питання використання її як сировини для виробництва каустичної соди. Тож, як бачимо, ідея не нова, а інтереси ТОВ «Карпатнафтохім», за яким стоїть російський «Лукойл», до Верхньострутинського родовища кам’яної солі закономірні. Але дозвольте запитати: з якого дива громада села Верхнього Струтина та держава Україна повинні піднести подарунок російській приватній компанії у вигляді власних корисних копалин вартістю кілька десятків мільярдів гривень? Для одержання компанією додаткових прибутків?
Чи відомо комусь, щоб хоч якась українська компанія на території Росії одержала ліцензію на розробку корисних копалин — нафти, газу, солі, руди тощо. Позиція російської влади у таких питаннях відома.
Бізнес працює заради прибутків, тож його інтереси можна вирахувати у цифрах. За інформацією ТОВ «Карпатнафтохім», відомо що установка в Калуші буде виробляти 200 тис. тонн каустичної соди на рік у перерахунку на 100% NaOH. Це означає, що в такому разі потрібно 300 тис. тонн солі на рік. Нині ціна однієї тонни, доставленої з Артемівського родовища Донецької області до міста Калуша, — 400 грн. Тож для закупівлі сировини на рік ТОВ «Карпатнафтохім» витратить 120 млн. грн. Оскільки йдеться про десятки років, то цифра ця перетвориться у мільярди гривень. Абсолютно очевидно, що видобуток солі за дешевою технологією підземного розчинення-вилуговування у кілька разів зменшить видатки «Карпатнафтохіму» на сировину. Тому заявлена товариством цифра 15 млн. грн. як благодійна допомога на розвиток інфраструктури Рожнятівського району, зокрема і села Верхнього Струтина, звучить як насміхання. І є свідченням того, як «чесно й прозоро» хочуть співпрацювати з громадою теперішні власники калуської хімії. Пересвідчитись у їх «чеснотах» громада району вже мала змогу в ситуації з Рожнятівським водосховищем — оформлення оренди земель стало реальністю тільки рік тому після ультиматимуму райдержадміністрації та райради. А про те, що безплатно використовують водні ресурси краю, які ТОВ «Карпатнафтохім» успішно продає на проммайданчику в Калуші, ми, рожнятівці, взагалі мовчимо.
Що знаємо про родовище?
Характеристику родовища в одній зі своїх статей описав гендиректор ТОВ «Карпатнафтохім» Григорій Кунєв. Не буду повторюватися — зупинюся на тому, що не було викладено. По-перше, не представлено найголовнішого параметру родовища — потужності. Сказано тільки, що промисловий пласт, який, очевидно, й цікавить підприємців, простягається на 1,7 км і має площу понад 30 га.
Історія відкриття Верхньострутинського родовища пов’язана з пошуком калійних солей у прикарпатському прогині силами Моршинської партії Львівської геологорозвідувальної експедиції у 1968—1973 роках. У смузі Струтин—Ланчин—Березів виявили потужні поклади кам’яної солі. А в 1972-1974 рр. проводилися геологорозвідувальні роботи для створення на цій ділянці сховища газу для ВО «Хлорвініл». Дані про будову соленосних відкладень, таким чином, отримані в підсумку декількох етапів розвідувальних робіт 70—80-х років минулого століття. Зокрема, у 70-х роках на замовлення «Укрголовсолі» Міністерства харчової промисловості УРСР встановлено, що за якістю кам’яна сіль Верхньострутинського родовища придатна для отримання харчової солі і може бути використана як сировина для Волинського солевиварювального комбінату та Дрогобицького солезаводу. Розвідані запаси, придатні для промислової експлуатації, становлять 100 млн. тонн, а прогнозовані — ще понад 700 млн. тонн. Товарна вартість цього скарбу — не менше 160 млрд. грн. — якщо сіль використовувати як технічну для хімічної промисловості, і до 800 млрд. грн. — якщо як харчову. Не менше ніж на 100 років на Верхньострутинському родовищі можна базувати промисловий потенціал. і, звичайно, харчовий напрям, а не хімічний, є привабливішим — і економічно, й екологічно.
Технологія та екологія
Для промислового добування солей використовують два методи: шахтний та підземного розчинення, чи вилуговування. При шахтному, який, наприклад, використовують на Артемівському родовищі, витяг корисних копалин не перевищує 45%, а при вилуговуванні — 20-25%. Тобто шахтний метод майже вдвоє ефективніший. Звичайно, будівництво шахти обійдеться дорожче, ніж облаштування свердловин. Разом з тим відпрацьовану соляну шахту можна раціонально використати як склад чи сховище, або як лікувально-профілактичний заклад, як це зробили у Солотвині.
Але за низької ефективності сучасних технологій найправильніше, на наш погляд, було б родовище сьогодні не розробляти. Мине час — удосконалиться, стане безпечнішою технологія, і нащадки розпорядяться цим скарбом. Окрім цього, не на користь запровадження розробки свідчить і надзвичайно складна будова покладів солі. Пласти солей чергуються з пластами глини і пісковиків, пласти зім’яті у круто залягаючі складки, аж до вертикального положення. Тому технологія підземного вилуговування, яка розроблена для горизонтального залягання пластів солей, не буде працювати так ідеально, як стверджують нам спеціалісти ТОВ «Карпатнафтохім». Можна передбачити, що після вилуговування на території родовища почнуться процеси просідання поверхні, карстоутворення та міграції розсолів. Це може завдати такої шкоди довкіллю, що її не покрити вартістю видобутої солі.
При запланованій 50-річній експлуатації родовища хімікам потрібно буде 15 млн. тонн солі. Якщо врахувати малоефективну технологію вилуговування, у розробку буде задіяно 75 млн. тонн. Ресурс родовища значно більший — 800 млн. тонн. Скажете, вистачить на всіх? Але ж хто захоче після хіміків чи паралельно з ними розробляти родовище, знаючи, що легкоплинні горизонти заповнені відпрацьованими розсолами хімічного виробництва? Таким чином і потужний скарб надр не використаємо, а тільки скапаримо його.
Спробуймо зрозуміти, які потенційні ризики небезпеки можуть виникнути. По-перше, в разі розгерметизації під тиском одного з двох розсолопроводів протяжністю 30 кілометрів — від Верхнього Струтина до Калуша — існує ймовірність засолення земель та річок Сівки, Чечви, Лімниці; по-друге, у зв’язку з надзвичайною складністю залягання покладів солі технологія вилуговування не гарантує утворення симетричних камер, тож їх непрогнозована геометрія може призвести до міграції розсолів, а у випадках форсмажорних обставин, наприклад, землетрусу, — загрожувати глобальним витіканням розсолів; по-третє, камери, заповнені розсолами, кваліфікуються як порожнини, тож заболочення поверхні і просідання грунту гарантоване. Як, наприклад, у Калуші. Чому ж ТОВ «Карпатнафтохім» хоче провадити розробку поблизу села Верхнього Струтина, адже є безпечніші місця подалі від села. Можна хіба здогадуватися, що саме цей район уже детально розвідано, доведено можливість промислового видобутку. А для вивчення інших ділянок потрібні додаткові кошти і час; по-четверте, відпрацьовані камери планують заповнювати розсолами з домішками речовин, що утворюються в побічних реакціях процесу електролізу солі, наприклад, хлоратами. А пояснень стосовно цього калуські нафтохіміки не дають; по-п’яте, під час консервування відпрацьованих камер є небезпека непрогнозованого викиду хімічних речовин і відходів з проммайданчика міста Калуша. Хто гарантує безпеку і належний контроль?
Таким чином, у цій темі питань і проблемних місць більше, ніж відповідей. Тож закликаю владу — районну й обласну — не «проштовхувати» потрібні рішення, а розібратися самим у цій проблемі і разом з громадою Рожнятівського району знайти правильне рішення. Без поспіху. Масштаб питання колосальний і вартий того, щоб окрема комісія належно вивчила ситуацію і прийняла зважене рішення.
http://www.galychyna.if.ua/index.php?id=single&no_cache=1&tx_ttnews[tt_news]=11558&tx_ttnews[backPid]=24ВЕЛИКИЙ БІЗНЕС ВЖЕ СФОРМУВАВСЯ, ДРІБНИЙ – ВОРОГУЄ ІЗ СУСПІЛЬСТВОМ
Жанна Попович, «Номер один», 28.07.2010, Тернопільська обл.
Тернопільські заробітчани «годують» дніпропетровсько-донецький клан.«О, гендлярі страйкують, – зневажливо кинув гарно вбраний молодик, побачивши минулого тижня під стінами «білого дому» представників дрібного бізнесу. «Та їх уряд перевірками замучив, а тут ще збільшили єдиний податок», – спробували заступитися. «Які вони підприємці? Так, купи-продай, причому продають щоразу дорожче», – махнув він рукою. Насправді підстав поважати підприємців не багато: мало хто із них започаткував власну справу, більшість зайняті у сфері обслуговування, торгівлі, а нарікань і скарг на них лише більшає.
– У чому проблема малого і середнього бізнесу? – вирішила поцікавитись у завідувача кафедри економіки підприємств і корпорацій ТНЕУ, доктора економічних наук, професора Віталія Гринчуцького.
– Вони багатоаспектні, однозначно не оціниш. У першу чергу, це ментальність нашої влади, яка за будь-якого керівництва розглядає малий і середній бізнес як своєрідне джерело доходів: починаючи від поступлень у держбюджет і закінчуючи хабарами, різними корупційними схемами. Це закономірно, – зауважив професор. – З іншого боку, сам малий і середній бізнес не вміє організовуватись, самовдосконалюватись. Але бізнес є бізнес, особливо в таких економіках, як наша. Варто наголосити, що в Україні сформувався чисто кланово-олігархічний тип економіки, так званий латиноамериканський. При таких типах економіки бізнес перебуває в антагонізмі до суспільства. Я поясню свою точку зору: достатньо невеликих коливань ціни на валюту, як малий і середній бізнес, як-от на базарі, моментально реагує ціною. У цьому проявляється його агресивність і антагонізм до суспільства. Кожне нове підвищення ціни вони чомусь схильні «прив’язувати» до бензину. Питаєш: чому яйця чи кріп подорожчав, а бабця у відповідь: «Гривня впала, доляр виріс». Ніби її господарка прив’язана до міжнародного ринку. Аналогічно з дрібним бізнесом. Це природно, тож треба враховувати.
– Можливо, наші підприємці просто не досвідчені і таке ставлення можна змінити?
– Можна, у Туреччині це зробили протягом кількох місяців, коли до влади прийшли військові і пересадили всіх олігархів. Дивіться, якими темпами зараз Туреччина розвивається. На жаль, в Україні цього нема. У нас нема таких полковників і генералів, які були в Туреччині чи у Чилі. Яскравий приклад – Піночет. При ньому в Чилі запрацювали закони, він ввів порядок, і все пішло добре.
– Але ж саме Піночет наказав перетворити на величезну тюрму центральний стадіон у Сант-Яго – столиці країни, куди привозили арештованих, хто був незгодний з його політикою. Там людей катували, знущались.
– А Франція чи у Німеччина ХVІІІ–ХІХ ст.? Скільки там відбулось революцій, скільки пролилося крові, поки країни прийшли до сучасного економічного розвитку? Ми ніколи не примусимо олігарха працювати у ринкових умовах. Це не моя ідея. На Заході вчені прийшла до висновку: олігархи завжди проти демократії, олігархічна країна не може бути демократичною. Коли ви економічно незалежні, тоді можете бути демократом. Але коли ти залежиш від директора заводу, особливо це простежується під час виборів… На Заході насправді вільні профспілки, у нас профспілки лишились школою комунізму. Часто бачиш: голова профкому і директор заводу сидять поряд і звертаються до членів профспілки. Натомість голова профспілок повинен сидіти напроти директора і казати: «Не можна зменшувати зарплату чи працювати на годину більше».
– Віталію Івановичу, як пояснити «феномен» вітчизняного бізнесу, коли перед святами у нас ціни піднімаються у декілька разів, хоча в усьому світі навпаки? Навіть якщо ринок перенасичений товарами, продавець нестиме збитки, викине половину продукції, але ціну не спустить.
– Це образ мислення. Вони не вміють економічно мислити. Інша проблема, що в процесі переходу до капіталізму ми отримали досить специфічну форму бізнесу: так званий банківсько-орендований бізнес чи орієнтований (спрямований) здавати приміщення в оренду. Ви ж подивіться, деякі директори підприємств живуть за рахунок оренди, в державі створився досить великий клас рантьє – людей, які здають приміщення в оренду або живуть на відсотки, нічого не виробляючи.
– Незважаючи на низькі зарплати, Тернопільщина лідирує за кількістю заробітчан, отже, і за обсягом валюти, котру легально вони перераховують через банки. Плюс нелегально передані кошти. Водночас, повернувшись додому, на власні очі побачивши закони капіталізму, саме наші земляки (на відміну від львівських чи з Центральної України, є ж статистика), вкладають гроші у нерухомість, авто, освіту дітей, можуть ризикнути, позичивши гроші під відсотки – тільки не в бізнес!
– Це один з недоліків нашої області, він насамперед стосується влади обласного рівня. Влада не вміє відрегулювати потік коштів з-за кордону. Навіть за заниженими даними, протягом року наша область отримує 250 млн. доларів, надісланих заробітчанами! Але влада не вміє їх використати. Багато людей до кризи здавали гроші банкам під відсотки, але ці кошти не використовувались у межах області. Кажуть, що Схід годує Захід. Це не так. Якщо встановити паритет цін – сільськогосподарських і промислових, співставити надходження валюти від нас у східні області (банки ж у нас в основному чужі, центральні офіси знаходяться у Києві, Дніпропетровську, Донецьку), то ще треба подивитися, хто кого годує. Механізм відкачки цих валют, якщо навіть з 250 млн. доларів на рахунках залишається тільки 100, можна вкласти у розвиток середнього і малого бізнесу, промисловості і агросектору, це десятки тисяч робочих місць. Завдання влади – запустити цей механізм.
На Івано-Франківщині колишній губернатор спрямував діяльність жителів області на розвиток туризму, відкрились курорти в Буковелі, Долині, Яремчі, все робиться для відпочинку, область процвітає. Другим регіональним аспектом є те, що бізнес зареєстрований у Києві, а діє в регіонах і податки всі йдуть у столицю. У Сваляві декілька підприємств качають мінеральну воду, але Свалява з того копійки не має. Хоча логічно, щоб увесь прибуток залишався в них на розвиток інфраструктур, будівництво доріг, а не спрямовувався до Києва.
Чому на Заході більшість регіонів намагаються заманити до себе підприємців за рахунок низьких податків? Бо там знають, що у провінції підприємець перші 15 років діяльності платитиме менші податки, ніж, скажімо, у Мюнхені, адже у великих містах підприємці платять вищі податки. Розумієте, в Україні немає такої ідеї, яку б не споганили, в тому числі вільні економічні зони. Замість того, щоб залучити іноземні інвестиції, ми зробили окремі області зонами, сприятливими для контрабанди, де імпортні товари звільнялись від оподаткування. Це вже відомо: у 90-і роки через Донецьк проходило контрабандою десь 60% курятини. Якось дорогою з Закарпаття я бачив, як звідти вели в сторону Києва яхту. Що, по Закарпаттю збиралися плавати? Зрозуміло, якби перевозили через Одесу, довелось би заплатити за розмитнення.
Дивіться, 20 років незалежності, а ми не спромоглися прийняти елементарні закони, що регулюють стосунки: прийняли лише закон про доходи, а потрібно ще про декларування витрат. Адже якщо порівняти декларації про доходи і витрати, як є у всьому світі, одразу виникне питання: звідки у чиновника, який має 2-3 тис. грн. зарплати, іномарка, на яку йому треба все життя працювати? Оформив на родичів? Нехай родичі пояснять, звідки прибутки. Так само за такий великий термін не можемо прийняти закону про корупцію.
– Більшість дрібних підприємців підтримали на виборах Партію регіонів, очікуючи, що введуть обіцяні податкові канікули.
– Податкові канікули – добра справа, але не для України. Не треба нічого вигадувати. У всьому світі встановлено нормальні правила, і підприємці їх дотримуються. У нас є характерна риса: тільки закон приймається, одразу з’являється група людей, а то й фірми, які заробляють гроші, виробляючи рекомендації, як обійти цей закон.
Наприклад, повернення ПДВ. В усьому світі цей закон вводять, щоб стимулювати експорт, оскільки внутрішній ринок перенасичений, і ринок не може стільки спожити, скажімо, металу. Держава компенсує витрати підприємству, щоб зберегти виробництво, робочі місця – цілий комплекс соціальної політики. Парадокс – у нас не купиш лісу чи металу, бо весь вивезли за кордон. Водночас за це підприємствам держава ще й повертає кошти! Це ж кримінальна схема і у цивілізованій країні за це бізнесменів садять у тюрму, а не стимулюють. Чому сьогодні виготовлений у Дніпропетровську кутник чи трубу дешевше купити в Польщі, ніж у Тернополі? Хіба вітчизняний ринок не насичений металом? У Тернополі декілька фірм реалізують метал, однак ціни у них однакові, ніхто ні копійки не знизить, панує монополія. Отож поки не сформовано внутрішній ринок, не можна вводити повернення ПДВ, і зараз насамперед потрібно його ліквідувати. Хочеш експортувати – експортуй, це твоя справа, але держава нічого тобі повертати не буде.
– Тоді з України підуть окремі іноземні інвестори, до речі, та ж фірма «Бортнетце» орієнтована виключно на експорт.
– То чому так повинно бути? Вони використовують нашу дешеву енергію та робочу силу, нехай своїм німцям заплатять ту зарплату за шкідливість та інтенсивність, що платять у нас. Під час непу було створено цікаву систему тантьєм – це відрахування відсотків від прибутку на утримання адміністрації. Тобто якщо підприємство працювало з прибутком, сплачувало всі податки, прибуток йшов державі, а керівник мав тантьєм – зарплату, залежно від розміру прибутку. Інша ситуація, що тоді всі директори були комуністами, а відповідно до запровадженої системи партмінімуму, вони повинні були отримували мінімальну зарплату. Комуніст мав бути бідним, хоча поряд його підлеглі отримували вдвічі більше. Уявляєте, якщо б таку систему ввести хоча б для окремої категорії керівників?
http://www.numberone.te.ua/?page=news&newsid=919ПЕРСОНАЛІЇ В ПОЛІТИЦІ
ПАТРИОТЫ ОТДЫХАЮТ...
Никита Полько, «Крымская правда», 28.07.2010
Президент Украины Виктор Янукович призвал министров и депутатов последовать его примеру и отдыхать не за границей, а в Крыму.Наш корреспондент выяснял, как украинские и крымские чиновники исполнили наказ главы государства.
"ВИП"-нашествие
Глава государства упрекнул своих подчинённых в отсутствии патриотизма: его возмущает, что большинство из них, на словах расписываясь в любви к полуострову, едут отдыхать не в Крым, а за границу. "Справку такую можно сделать. А надо ехать в Крым отдыхать, уважаемые коллеги, и вкладывать в Крым душу и сердце, чтобы не стыдно было туда ездить", - сказал Янукович, пригрозив наказать чиновников, которые нынешним летом проведут отпуск на зарубежных курортах.
Ослушаться президента рискнули немногие. Из высших чиновников Кабинета Министров лишь три вице-премьера планируют провести отпуск за пределами Украины: Андрей Клюев - в Италии, Сергей Тигипко - во Франции, Владимир Сивкович - в Германии. Кроме того, министр Кабмина Анатолий Толстоухов собирается в Грузию.
В то же время шестнадцать руководителей Украины в точном соответствии с президентской директивой проведут (или уже проводят) отпуск в Крыму, чего не бывало очень давно.
Уже отдыхают на полуострове глава президентской администрации Сергей Лёвочкин, вице-премьер Виктор Тихонов, министр юстиции Александр Лавринович, министр культуры Михаил Кулиняк. В ближайшие дни в автономию на отдых прибудет премьер-министр Николай Азаров. Следом за ним на крымскую землю подтянутся и другие чиновники правительства. Министр промышленной политики Дмитрий Колесников будет отдыхать в Ялте, глава Минрегионстроя Владимир Яцуба - в Алуште, а министр внутренних дел Анатолий Могилёв отпуск проведёт в ведомственном санатории МВД в посёлке Бекетово под Ялтой.
Спикер Владимир Литвин отдыхает в принадлежащем Верховному Совету Украины санатории "Нижняя Ореанда" в Ливадии. Там же планируют провести отпуск многие парламентарии. Кстати, каждому из них полагается около тридцати восьми тысяч гривен отпускных. Умножив эти деньги на количество народных избранников, получим семнадцать миллионов гривен.
А если добавить к ним правительственных и прочих чиновников, которые поедут в Крым следом за главой государства, получается, что автономия может неплохо заработать на "випах". Ведь на отдыхе они оставляют гораздо больше денег, чем среднестатистические туристы.
Перед выборами не до отпуска
Если уж украинские чиновники, отдыхающие за границей, навлекли на себя президентский гнев, что тогда говорить о крымских? Руководители парламента автономии, которых мы расспросили об их планах на отпуск, не дают повода для обвинений в отсутствии патриотизма - почти все они планируют отдыхать в Крыму. А спикер Владимир Константинов и его первый заместитель Сергей Цеков и вовсе намерены работать всё лето. Лишь вице-спикер Михаил Бахарев и глава парламентской комиссии по СМИ Григорий Иоффе честно признались, что крымскому берегу во время отпуска предпочли турецкий.
В отличие от парламентариев у крымских министров нет времени не то что на заграницу, но и на отдых в родных пенатах. Большинство из них решило последовать примеру премьера Василия Джарты, отложившего свой отпуск до декабря.
- Всегда отдыхаю в Крыму, предпочитаю горную и степную зоны полуострова, - рассказал нашему корреспонденту министр курортов и туризма АРК Сергей Кириленко, - часто отпуск провожу и в Судаке, Алуште, Севастополе. В этом году в связи с выборами отдыхать буду не раньше октября.
Министр культуры и искусств АРК Александр Ермачков также планирует уйти в отпуск осенью и провести его "дома с любимыми внуками".
Из-за выборов остался без отпуска министр промышленной политики Николай Кирильчук.
- Сейчас слишком много работы и новых задач, так что отдыхать буду в следующем году, - говорит он. - Обычно отдыхаю в Канаде, на Мальдивах и в Европе, но моя семья предпочитает Крым. Кстати, сам его тоже очень люблю.
Министр аграрной политики Анатолий Корнейчук в отпуск собирается зимой.
- Поеду поправлять здоровье в Трускавец, - сказал он. - В прошлом году не получилось съездить, теперь вот хочу наверстать упущенное.
Из тех немногих, кто планирует отдохнуть летом, - министр финансов Павел Токарев (свой отпуск он проведёт в Ялте) и министр промышленной политики и транспорта Николай Черевков.
- Я всегда отдыхаю в Крыму, - говорит Черевков. - В этом году ко мне приедут друзья из Санкт-Петербурга, и мы хотим посетить Евпаторию, Керчь, Долину привидений на Демерджи и Большой Каньон.
Не планируют идти в отпуск в этом году вице-премьеры Георгий Псарёв и Эдуард Гривковский, а также министр здравоохранения Сергей Донич. Последний, кстати, предпочитает отдыхать летом в Крыму, а зимой - в Карпатах.
У тех чиновников, кто не успеет отдохнуть летом, будет шанс наверстать упущенное после выборов. Президент к этому времени уже вернётся к своим обязанностям и вряд ли сможет следить за тем, кто и где проводит свой отпуск. Тогда-то и узнаем, кто и насколько любит Крым.
http://www.kp.crimea.ua/newspaper_details.php?newspaper_id=3150РІВЕНЬ І ЯКІСТЬ ЖИТТЯ
ПРОГРАМА СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ПРИ СПЛАТІ КОМУНАЛЬНИХ ПЛАТЕЖІВ
Сергій Александров, «Слобідський край», 29.07.2010, Харьківська обл.
Міністерство праці та соціальної політики України прийняло рішення про збільшення розмірів та спрощення системи отримання житлових субсидій.Його основна мета ? убезпечити широкі верстви населення від преса нових тарифних навантажень.
Саме для цього уряд розвернув масштабну програму широкої соціальної підтримки, подібної до якої в країні раніше ще не було. Її не випадково вже зараз називають соціальною парасолькою, яка зможе захистити всіх, хто потребує такої підтримки.
Якою буде ця програма, в чому її особливості і що вона дасть у перспективі?
Чому повинні були вирости тарифи?
Сьогодні, коли ми констатуємо факт підвищення тарифів на газ і на всі послуги, де є газова складова, у кожного виникає природне запитання ? чому? Невже не можна було обійтися без підвищення, адже ціни і так «тиснуть»? Це правда, як і те, що ні суспільство, ні економіка не в змозі довгий час існувати в умовах подвійних стандартів і диспропорцій. А те, що цінова політика на ринку газу у нас довгий час велася підкилимно, договори прописувалися вельми «непрозоро», та й взагалі, питання ціни на газ залишалося, в основному, питанням політичної кон’юнктури, неминуче мало негативно позначитися на економіці. Довго «заговорювати» такі проблеми економіка не дозволяє, тому і все одно непопулярні для населення цінові регулятори неминуче повинні були включитися для вирівнювання існуючих перекосів в ціні на газ. Адже, рано чи пізно, але людям треба говорити правду. А вона така, що країна споживає 60 млрд. кубометрів газу на рік, з яких всього лише 20 млрд. ? газ власного видобутку. При цьому, 30 млрд. кубів газу в рік витрачають промислові підприємства, а 10?15 ? підприємства теплокомуненерго. Як бачимо, свого газу явно не достатньо. Ціна на вітчизняний і дорогий імпортний газ різна. Наш газ досі коштував 872,78 грн. (близько 90 доларів), і для підприємств теплоенергетики ця цифра не переглядалася з 2008 року. При цьому його собівартість становила 130 доларів. Ось, власне, в цьому й проблема, в тому, що різницю в 40 доларів за кожну тисячу кубів використаного споживачами газу доплачує держава. Причому, вона компенсувала різницю в ціні на газ на рівних для всіх умовах ? і мільйонерові і бідному пенсіонерові. Мимоволі напрошується питання: а, власне, чому? Хіба однаковий вміст гаманця старенької бабусі і власника «Мерседеса»? Хіба мільйонери в Конча-Заспі і бідні пенсіонери перебувають у нас в абсолютно рівних перед державою умовах? Крім того, у суспільстві вже склався і середній бізнес-клас доволі заможних людей, які цілком здатні платити за себе самостійно, а не жити за рахунок держави. Чому в таких умовах, та ще й у економічно складний час, держава повинна дотувати споживання газу всім? Невже в цьому полягає соціальна справедливість?
Тому прийняте рішення уряду про те, що слід диференціювати оплату ціни газу в залежності від рівня доходів сімей і, у зв’язку з цим, використовувати програму субсидій, що є цілком соціально та економічно обґрунтованим.
Та й в усьому світі система субсидій, як вважається, має більш справедливий характер, ніж система безадресних дотацій.
Правда, дехто каже: а де ж логіка, якщо однією рукою уряд дає соціальну допомогу, а іншою забиратиме її у вигляді підвищених тарифів на житлово-комунальні послуги? Як раз логіка в цьому є, і вона полягає в тому, що такий підхід дозволить захистити житловими субсидіями небагатих і одночасно змусить небідних обходитися без дотацій держави.
Звичайно, таке рішення подобається далеко не всім, особливо обурюється опозиція: Юлія Володимирівна гнівається, екс-міністр з питань ЖКГ Олексій Кучеренко висловився критично... Забули, напевно, як голосно кричали про реформи і прориви в усіх напрямках, а в результаті після себе залишили лише борги?
В опозиції кажуть, що це рішення прийнято на догоду вимогам МВФ. Але ж при цьому добре знають, що МВФ ніколи не був суб’єктом домовленостей, ця організація може тільки за допомогою своїх фахівців вивчати ситуацію, аналізувати і давати виключно рекомендації. Не більше. Хоча... висновки МВФ завжди такі, що над ними варто замислитися.
Як держава зможе захистити населення?
Відповідно до рішення уряду, з 1 серпня цього року майже мільйон українських сімей оплачуватиме за житлово-комунальні послуги в межах, встановлених програмою субсидій. Для сімей, в яких є працездатні особи, поріг для надання субсидій знижено з 20 % до 15 %, а для таких, які складаються з непрацездатних (пенсіонери, інваліди, діти) ? з 15 % до 10 %. Таким чином, ніхто в країні не буде платити по рахунках за газ, тепло і електроенергію більше 15 % і, відповідно, 10 % від свого сімейного доходу.
Але чи зможуть державні субсидії адекватно захистити людей ? це питання сьогодні хвилює багатьох. Згідно з отриманими даними, правом на субсидію при оплаті послуг ЖКГ на сьогодні користується лише близько 200 тисяч сімей. Тепер кількість учасників програми субсидій істотно збільшиться, і таких сімей у країні буде більше мільйона.
При цьому право на отримання субсидій поширюватиметься не тільки на сім’ї з мінімальними доходами до рівня прожиткового мінімуму, але охопить і громадян з доходами до 2500 грн. Практично близько півтора мільйонів сімей в Україні матимуть право на отримання субсидій у різних розмірах. А якщо до них додати ще 4 млн. сімей, у складі яких є пільговики, які мають право на зниження оплати за комунальні послуги, то це майже 32 % від 17,1 млн. сімей в Україні.
Таким чином, як вважає Міністр праці та соціальної політики України Василь Надрага, можна сказати, що сьогодні в Україні розгортається серйозна програма в системі соціального захисту при підвищенні тарифів.
Умови надання субсидій будуть покращені
Перше, чим відрізняється ця програма, ? це поліпшення умов надання субсидій. Буде знижений поріг надання субсидій. На їх отримання можуть розраховувати широкі верстви наших громадян. Наприклад, якщо сім’я з двох пенсіонерів має сімейний дохід у вигляді пенсії на рівні 2 тисяч гривень, то така сім’я не буде платити більше 200 грн. за комунальні послуги. Якщо, приміром, до 1 серпня 2010 року, при зарплаті 2500 грн. за газ, тепло і світло людина платила не менше 500 грн., то сьогодні вона матиме право сплатити 375 грн. і т. д. Як результат, субсидіями будуть охоплені додатково ще і ті сім’ї, які раніше не потрапляли до програми субсидій. До речі, на отримання субсидії мають право і ті сім’ї, у яких є заборгованість з квартплати.
Умови отримання субсидій будуть спрощені
У попередні роки для отримання субсидій громадянам потрібно було зібрати близько 7 різних видів довідок: з водоканалу, міськгазу і так далі. Тепер ці дані надаватимуть підприємства комунальної сфери за запитами управлінь соціального захисту, тобто, схема серйозно спрощується. Перелік основних документів, необхідних для надання субсидії, буде невеликий:
1. Заява на субсидію;
2. Декларація про доходи;
3. Працюючим треба буде ще принести довідку про доходи.
Таким чином, виходить, що для отримання субсидії будуть потрібні всього три документи. А для родин, які складаються з непрацездатних громадян (пенсіонерів), ? тільки два: заява та декларація про доходи. Як бачимо, уряд прийняв досить значне рішення в плані мінімізації всіх бюрократичних процедур. Приміром, якщо раніше анкета, яку треба було заповнити при оформленні субсидії, складалася з 4 сторінок, то тепер це буде всього 5 питань на одній сторінці. Більш того, з метою максимального спрощення та скорочення термінів для реалізації програми з субсидій, бланки анкет будуть вже в серпні розіслані по 7 мільйонам адрес, за якими проживають наші пенсіонери і люди, які отримують соціальну підтримку держави. Всі вони можуть скористатися своїм правом на житлові субсидії. При цьому суми за оплату тарифів ЖКГ будуть не збільшені, а скорочені. Одночасно буде спрощено процес оформлення субсидій. До речі, Василь Надрага поставив завдання перед працівниками соціальних служб максимально допомагати в оформленні документів, якщо люди до них звернуться з таким проханням. Крім того, співробітники соціальних служб будуть приходити, допомагаючи в оформленні субсидій, до тих, хто не в змозі пересуватися, хто хворий і т. д.
Уряд поставив завдання до вересня, коли люди почнуть отримувати перші платіжки за серпень з новими тарифами, надати державну підтримку всім, хто її потребує. Часу зовсім небагато, особливо з огляду на гарячу пору відпусток. Але, тим не менш, важливо, як каже Прем’єр-міністр Микола Азаров, дійти до кожної квартири в місті, до кожного будинку в селі, до кожної конкретної людини, все пояснити людям, спростити до мінімуму всі зайві бюрократичні процедури і допомогти громадянам оформити субсидії . Саме для цього сьогодні суспільство широко і відкрито інформується про всі умови отримання субсидій.
Ця програма, вперше в Україні, стане такою доступною та всеохоплюючою.
Що ми отримаємо в результаті?
Головний результат від реалізації програми субсидій ? те, що будуть збалансовані колосальні цінові та економічні перекоси, допущені владою попередників.
Буде надано соціальний щит людям, для яких підвищення ціни на газ стане відчутним.
Відкривається можливість проведення назрілих реформ всієї системи житлово-комунального господарства. Варто припустити, що реформа ЖКГ, про яку так багато і довго говорять і яка до цих пір «топчеться» на місці, знайде динаміку реалізації. І тарифи в цьому відношенні ? лише один з інструментів загальної реформи.
Ніхто з соціально незахищених верств населення, а також із сімей із середніми статками не повинен постраждати.
Фактично, за рахунок зваженого і раціонального рішення держава отримає можливість одночасно і економити фінансові ресурси, і виплачувати ефективну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям, створюючи надійний фундамент для реформування житлового господарства.
http://www.slk.kh.ua/view_post.php?id=5164ОСМД ИДЕТ НА СМЕНУ ЖЭКАМ
Ирина Стрельник, «Вечерний Харьков» 28.07.2010 .
К 2015 году правительство планирует ликвидировать государственные ЖЭКи, заметив их объединениями совладельцев многоквартирных домов.С 2011 по 2014 год будет проводиться разъяснительная работа. Убеждать жильцов создавать ОСМД будут в том числе и с помощью «пряника».
– Так, на ОСМД в бюджете МинЖКХ на этот год заложено 100 тыс. грн., чтобы люди отремонтировали кровлю, стояки, подвалы; 45 млн. мы выделили на ремонт лифтов. На следующий год на дотации ОСМД заложено 1,5 млрд. грн. Государство будет поощрять тех, кто взял на себя эту ношу, – говорит министр по вопросам жилищно-коммунального хозяйства Украины Юрий Хиврич.
Он подчеркнул, что государство не сможет содержать и ремонтировать дома и пообещал создать условия, дабы жильцы могли их содержать сами.
– ЖЭК проедает 70% денег, сданных жильцами в виде квартплаты, 10% тратит на энергоресурсы – обслуживание лифтов, освещение подъездов, 15% – на вывоз мусора и лишь 5% идет на обслуживание и текущий ремонт дома, – говорит Юрий Хиврич. – Этого мало, чтобы подготовить дом к отопительному сезону, отремонтировать кровлю, подъезды. ОСМД распоряжается деньгами самостоятельно. К тому же оно не платит НДС – а это уже 20% экономии. Все деньги, которые собираются в доме, идут на этот дом.
Жильцы боятся ответственности
Объединение жильцов многоквартирного дома в общество значительно упрощает им жизнь, уверяет главный специалист Ассоциации поддержки ЖК, ЖСК и ОСМД Галина Волошина.
– Жильцы сами устанавливают квартплату, причем она может оказаться как ниже, так и выше той, которую платят другие горожане (в зависимости от количества расходных статей, включенных в тариф), но при этом жильцы видят, куда идут их деньги, – рассказывает о плюсах ОСМД Галина Волошина. – На эти средства убираются подъезды и дворы, ремонтируются канализация и водопровод, благоустраивается территория около дома. Набирается свой штат специалистов – слесарь, электрик, дворник – зачастую сформированной из жильцов этого же дома. У них болит душа о своем жилище, поэтому они стараются выполнить работу качественно.
Однако основная проблема, по словам Галины Волошиной, заключается в том, что людей очень сложно организовать, объяснить им, что от вступления в ОСМД они только выиграют.
– Многие относятся к такому предложению с опаской, не хотят что-то менять в своей жизни, брать на себя ответственность в принятии решений или попросту проявляют безразличие, – сетует она. – Например, на улице Героев труда есть большой красивый дом. Сколько раз активисты пытались преобразовать его в ОСМД, но убедить жильцов не получается. Та же история в 520-м микрорайоне Салтовки – несмотря на агитационную работу среди жильцов, ОСМД до сих пор не организовано. Между тем, чтобы перейти из коммунальной собственности в объединение совладельцев многоквартирных домов, необходимо 100%-ное согласие жильцов.
Причем процесс оформления документов занимает минимум времени, так как городские власти Харькова поддерживают создание ОСМД и максимально освобождают такие объединения от бюрократических проволочек.
Управлять домом должен профессионал
Город даже выделяет средства на подготовку и обучение председателей объединений многоквартирных домов. Эти функции взял на себя факультет повышения квалификации Харьковской национальной академии городского хозяйства. По словам декана факультета Валентины Прасол, слушатели от 25 до 60 лет «грызут гранит науки» с небывалым энтузиазмом. За год курс обучения здесь прошли уже 80 человек.
– Мы разработали специальную 72-часовую программу обучения, куда входят курсы по финансам и технической эксплуатации дома, – рассказывает Валентина Прасол. – Люди занимаются по 6-8 часов в день. Практикуются и выездные занятия, когда слушатели набираются опыта в уже существующих ОСМД. Выпускники получают сертификат о том, что они прошли такое обучение.
По словам Валентины Прасол, дом – это сложное инженерно-техническое сооружение, и следить за порядком в нем должны профессионалы.
– Но пока что в нашем вузе управителей дома не обучают, потому что в классификаторе специальностей такого понятия нет. Сейчас мы вплотную занимаемся этим вопросом. И я уверена – будем их обучать, – говорит она.
– Мы заинтересованы создать ОСМД, чтобы в каждом доме появился управдом, чтобы мы могли работать с ним, а он мог работать с нашими коммунальными предприятиями, – объясняет и.о. харьковского городского головы Геннадий Кернес. – Тогда у нас восстанавливается контакт между людьми, потому что вы сами лучше знаете, что у вас в доме происходит и где необходимо быстрое реагирование на существующие проблемы.
Сейчас в городе насчитывается более 700 жилищных кооперативов и объединений совладельцев многоквартирных домов (ОСМД).
http://vecherniy.kharkov.ua/news/42174/СЕКОНД-ХЕНД ЯК БРЕНД
Анна Сергєєва, «Вечірні Черкаси», 27.07.2010
Власники секонд-хендів розширюють мережу та прибуток, бо серед черкащан зростає попит на дешевий одяг із Європи.Попит населення на купівлю товарів із секонд-хендів за останні роки збільшився в декілька разів. Незважаючи на прогнози економістів про неперспективність цього бізнесу, нові секонд-хенди в Черкасах відкривають мало не щотижня.
Житель Черкас Максим Верещагін раніше вважав принизливим носити речі з секонд-хенду, доки біля його дому минулого місяця не відкрили три такі магазини.
– Тепер розумію, що це зручно і дешево: купувати одяг відомих брендів гривень за 50. Уся молодь за кордоном одягається так, особливо студенти, – говорить Максим.
За словами завідувача сектора торгівлі департаменту економічної політики та розвитку Черкаського міськвиконкому Людмили Слабко, збільшення кількості торговельних точок секондів видно неозброєним оком, однак прослідкувати, скільки їх, неможливо, оскільки кожен секонд-хенд реєструють просто як приватне підприємство.
Стереотип, що секонд-хенд – це нікому не потрібне дрантя, зламався. Багатьом черкащанам подобається доступний шик із Європи, який приваблює не лише дешевизною, а й якісними речами.
– До нас постійно звертаються люди і з великими доходами. Приходять дами в золоті, дружини депутатів у пошуках ексклюзивного одягу. Адже нам привозять справжню якісну продукцію відомих брендів типу Naf Naf, Mango, D&G, Wrangler, Lee, Marks&Spen-cer, Hugo Boss тощо. Під час знижок тут постійно скуповуються пенсіонери, купуючи одяг до 30 грн., – зауважує продавець «Планети секонд-хенд», що навпроти ПК “Дружба народів” Дарина.
Про якість і ексклюзивність одягу наголошує і модельєр-технолог Марина Старкова. Вона пояснює, що секондівські вироби мають тканини високого ґатунку, які довго носяться і добре перуться. Власниця «Second Hand» Ірина Коваль говорить, що товар привозять з Англії, Франції, Італії, Голландії, Німеччини та Швейцарії. На вішалках у секонд-хенді не лише ношений, а й новий одяг. Великі фабрики за безцінь віддають нерозпродану продукцію, яку їм дорого зберігати в міжсезоння. За кордоном речі проходять санітарно-хімічну обробку, їх запаковують і везуть в Україну. Основна поставка товарів до нас із Рівного, де речі вдруге проходять санстанцію та отримують сертифікат якості. У Черкасах одяг ділять на жіночий, чоловічий і дитячий.
Черкащанам із незначними статками зручно купувати дешевий та якісний одяг. І поки на нього є попит, у місті продовжуватимуть з’являтися магазини секонд-хенд.
http://vechirka.ck.ua/groshi/spozhivach/sekond-xend-yak-brend/ЗАКОННІСТЬ І ПРАВОПОРУШЕННЯ
ПРО НАРКОТИКИ, НАРКОМАНІВ, НАРКОТОРГІВЛЮ НА ЗАКАРПАТТІ
«Rionews», 28.07.2010, Закарпатська обл.
Проблемі боротьби міліції з наркозлочинністю був присвячений брифінг для представників ЗМІ.У брифінгу взяв участь та виступив заступник начальника відділу по боротьбі з незаконним обігом наркотиків (ВБНОН) ГУМВС України в Закарпатській області капітан міліції Олександр Маслюк.
--Проблема наркотиків існує в усьому світі, характерна вона й для України та Закарпаття зокрема,--розпочав свою розповідь капітан Маслюк.--І хоча наш край, в першу чергу завдяки високій релігійності та моральності населення, не так уражений цією бідою, як, скажімо, східні області України (на офіційному обліку в міліції у нас перебуває лише близько тисячі осіб, які вживають наркотики), усе ж наркоманія прогресує і на Закарпатті. Прикордонне розташування Закарпатської області робить її перевалочною базою у міжнародному наркотрафіку, скажімо, у так званому Балканському шляху постачання героїну. Через наш край наркотики йдуть із країн Західної Європи по всій Україні. Наркоторгівля є третім найбільшим джерелом заробітків для міжнародної мафії після торгівлі зброєю та людьми.
Якщо брати споживання наркотиків власне закарпатцями, то тут, за словами міліціонера, переважає не “синтетика” (вона дорога), а наркотики природного походження--марихуана та, в меншій мірі, опійний мак. Ін’єкційних наркоманів (ті, що коляться й, відповідно, є переносниками СНІДу та інших інфекцій) у нас відносно небагато. Такі люди настільки залежні від наркотиків, що задля чергової дози не зупиняться навіть перед вбивством.
У краї триває операція “Мак-2010”. Кримінальна відповідальність настає за посів 100 і більше рослин маку та за 10--коноплі. А буває, що міліціонери нараховують на городах селян і по кількасот стебел. В результаті цьогорічної спецоперації порушено вже понад сорок кримінальних справ.
--Кожний такий випадок ми розглядаємо окремо, залежно від ситуації,--запевняє заступник начальника ВБНОН ГУМВС.--Звісно, ніхто не збирається застосовувати каральні санкції щодо сільських бабусь, які посадили для власних потреб 10-20 стебел маку--на пиріжки з маком для онуків. Але трапляються випадки, коли такими особами похилого віку прикриваються справжні наркоділки, висіваючи на городах пенсіонерів цілі наркоплантації. До них міліція підходитиме з усією суворістю закону. Адже питання боротьби з розповсюджувачами наркотиків узяв на особистий контроль Президент України Віктор Янукович, на доцільності взяття під арешт затриманих наркоділків постійно наголошує і міністр внутрішніх справ України Анатолій Могильов. І наше головне завдання--знешкоджувати розповсюджувачів наркотиків, перекривати міжнародні канали, вилучати наркотики в особливо великих розмірах.
І міліція це успішно робить. З початку року з незаконного обігу вилучено загалом 496 кілограмів наркотичних засобів. Зокрема, на Свалявщині знешкоджено злочинну групу, яка займалася розповсюдженням психотропної речовини “екстезі” у великих розмірах. Справа ця вже на розгляді в суді. В Ужгороді затримали злочинну групу, яка займалася розповсюдженням штучно вирощеної марихуани, так званої “гідропоніки”.
--Користуючись нагодою, хочу застерегти бажаючих заробити на біді, яка зветься наркоманією,--каже Олександр Маслюк.--Чимало закарпатців працюють за кордоном. Роботи там тепер теж обмаль, багато підприємств припинило свою діяльність, тож дехто із заробітчан намагається привозити з країн Західної Європи з метою перепродажу в Україні наркотичні речовини. Застерігаю від такого “бізнесу”: повірте, це лише призведе до плачевних результатів, а зароблені таким чином гроші добра нікому не принесуть.
По матеріалам ВЗГ ГУМВС України в Закарпатській області.
http://rionews.com.ua/newspaper/all/now/n102087212ПРОКУРОРА ШПОЛЯНСЬКОГО РАЙОНУ ЗАТРИМАЛИ ЗА ХАБАР
Юлія Фомічова, «Вечірні Черкаси», 27.07.2010
«Справжні мотиви, обставини та причини дачі хабара з'ясує слідство та суд. Бо в історії викриття черкаських посадовців-хабарників немало як реальних випадків, так і відвертих провокацій».26 липня одна з найдорожчих автівок Шполи, на якій їздить місцевий прокурор Олександр Яценко, під стінами районної прокуратури так і не з'явилася. Двері приміщення були опечатані. У другій половині дня в установі робота не розпочалася: люди, що активно перебирали папери у приймальні прокурора, казали лише: «Добрий день», «ніхто», «немає й не буде», бо, певно, боялися, що усе сказане ними може бути використане проти них.
Впіймали на гарячому
Головним управлінням з розслідування особливо важливих справ Генеральної прокуратури України спільно з працівниками СБУ 24 липня за вимагання і отримання хабара у особливо великому розмірі затримано прокурора Шполянського району Олександра Яценка.
– Встановлено, що чиновник вимагав і одержав хабар від приватного підприємця, який звернувся до нього із проханням порушити кримінальну справу проти іншої людини, яка шляхом обману, маючи рішення суду, заволоділа його майном, – говорить представник Головного управління з розслідування особливо важливих справ Генеральної прокуратури України Петро Коваль. – Натомість у ображеного підприємця зажадали хабар у фантастичній, як для Шполянського району, сумі у доларах США. Щоправда, прокурор не погребував грішми й у гривнях і попався на гарячому.
На час виходу газети точну суму хабара з'ясувати не вдалося, але його розмір нібито відповідає еквіваленту сто тисяч доларів. Вірменин, який буцімто дав хабар, не має гарної репутації навіть серед своїх земляків. Місцеві вірмени його так і не прийняли до своєї громади.
Корупційна зачистка
У Черкаській облдержадміністрації переконані: факт затримання прокурора – це результат роботи нової влади. Менше двох місяців тому під час представлення нового голови Шполянської райдержадміністрації заступник губернатора Вадим Льошенко сказав:
– Робота працівників виконавчої влади цього району де в чому нагадує діяльність злочинного угрупування. Ми поборемо корупцію в державних органах влади.
Жіночка, що показує нам дорогу до прокуратури, переконана: як обласна влада пообіцяла, що «голови посадовців полетять», так і робить, а не минуло й двох місяців.
– Хоч хтось буде порядок наводити у Шполі, окрім прибиральників, – жартує вона.
Олександр Яценко може стати другим посадовцем, який втратить крісло після голови Шполянського суду Тетяни Кисельової. Її на початку літа звільнено з офіційним формулюванням «за порушення присяги». Схоже, що у Шполі серед високопосадовців завівся агент Тюльпан, який напряму зливає інформацію в Генеральну прокуратуру.
Продавець магазину поблизу прокуратури продає підліткові цигарки:
– Що, так і не можеш кинути? Бери, щоб я тебе тут більше не бачила!
«А не страшно?», – запитую.
– Прокурора вже спіймали, тепер нема кому ловити. Він понабирався, хай і іншим дасть підзаробити.
Підозрюваний у хабарництві прокурор належить до сім'ї професійних борців із хабарництвом, впливової в області династії юристів. Його батько Семен Яценко – голова Смілянського міськрайонного суду, а брат – Володимир Яценко очолює прокуратуру Корсунь-Шевченківського району.
Вірус корупції на Шполянщину, видно, перекинувся з Голованівського району сусідньої Кіровоградської області, де разом із місцевим колишнім прокурором Євгеном Горбенком Віктор Лозінський полював на людей. Проте справжні мотиви, обставини та причини дачі хабара з'ясує слідство та суд. Бо в історії викриття черкаських посадовців-хабарників немало як реальних випадків, так і відвертих провокацій.
http://vechirka.ck.ua/novini/podi%d1%97-tizhnya/prokurora-shpolyanskogo-rajonu-zatrimali-za-xabar/ОХОРОНА ЗДОРОВ'Я
СЕРГІЙ КІНДЗЕРСЬКИЙ: “НАША РОБОТА — ВАЖЛИВА СКЛАДОВА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ ДЕРЖАВИ”
М.Шевчук, «Проскурів», 29.07.2010, Хмельницька обл.
Всеукраїнський семінар з питань контролю за станом експертизи тимчасової непрацездатності відбувся у Хмельницькому.Нещодавно на базі Хмельницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності пройшов Всеукраїнський семінар з питань контролю за станом експертизи тимчасової непрацездатності в закладах охорони здоров’я та відбором хворих на лікування у реабілітаційні відділення санаторно-курортних закладів. Керівники та фахівці відділення Фонду поділилися своїми напрацюваннями з питань зниження захворюваності серед працівників області, а також познайомилися з досвідом роботи представників інших відділень Фонду України. Своїми враженнями від семінару поділився з нами директор виконавчої дирекції обласного відділення Фонду Сергій Кіндзерський.
— Сергію Анатолійовичу, чому саме у нашій області проходив такий семінар?
— Проведення такого семінару є почесною, а заразом і відповідальною місією. В нашій області створена чітка система співпраці органів Фонду охорони здоров’я та медико-соціальної експертизи, що дає позитивні результати, які були цікаві і нашим колегам. Адже маємо позитивну динаміку у зменшенні захворюваності серед працівників. Так, у 2007 році показник захворюваності становив 384 дні на 100 працівників, у 2008 році — 388, а у 2009 році — 366 днів, є й інші напрацювання. Розцінюємо їх, як результат злагодженої діяльності правління обласного відділення Фонду та тристороннього партнерства держави, роботодавців та профспілок, про що відзначив у своєму виступі голова правління обласного відділення Фонду Віталій Урбан. Керівники підприємств та профспілки підтримують ініціативи працівників відділення Фонду щодо зниження рівня захворюваності. Так, за нашою участю проводяться наради на підприємствах з підвищеним рівнем захворюваності. Велике значення для відновлення здоров’я має видача путівок до реабілітаційних відділень санаторіїв, що здійснюють відбіркові комісії при спеціалізованих лікувально-профілактичних закладах. Путівки надаються хворим безкоштовно за рахунок коштів Фонду.
— До речі, скільки коштів витрачає Фонд на оплату листків непрацездатності і які резерви ще є у зменшенні захворюваності серед працівників?
— Ці питання актуально висвітлювалися учасниками семінару. Так, у бюджеті нашого Фонду у структурі всіх витрат якраз витрати з тимчасової непрацездатності у 2009 році складали 52%, а в структурі всіх видів допомог — 72%. Із 7,5 млрд. грн. на виплати допомоги з тимчасової непрацездатності в Україні витрачено 5,4 млрд. грн. В нашій області на оплату листків непрацездатності використано майже 74 млн. грн. Така ж сума запланована на 2010 рік.
Хоча резерви зі зниження захворюваності звичайно є. Так, у цілому по Україні 4% виданих лікарями листків непрацездатності у 2009 році визнано необґрунтованими. В нашій області у минулому році, не зважаючи на проведення широкої роз’яснювальної роботи, виявлено 332 порушення порядку видачі, продовження та заповнення листків непрацездатності. За результатами перевірок 77 лікувально-профілактичних закладів до бюджету Фонду повернуто 13 тис. грн., попереджено виплат майже на 21 тис. грн. У цьому році за результатами перевірок 1800 листків непрацездатності виявлено 60 випадків порушень чинного законодавства, а до бюджету Фонду повернуто 5510 грн. І це при тому, що три лікарі обласної дирекції перевірили лише 7% усіх листків непрацездатності. В цілому ж по Україні штрафні санкції за претензіями до лікувально-профілактичних закладів склали 545 тис. грн.
На семінарі було окреслено окремі перспективи посилення контролю за станом експертизи, в тому числі внесено зміни до основних інструкцій з цих питань, можливе розширення штату відповідних відділів.
Великим підґрунтям у нашій роботі має стати запровадження у лікувально-профілактичних закладах єдиного реєстру листків непрацездатності (єдиного реєстру пацієнтів). Одним із резервів зі зниження захворюваності залишається боротьба з приховуванням випадків виробничого травматизму. Учасники семінару підтримали ініціативу нашого обласного відділення Фонду про внесення змін до порядку розслідування нещасних випадків на виробництві. З нетерпінням очікуємо рішення уряду щодо введення спеціалістів Фонду з тимчасової втрати працездатності до складу комісій на підприємствах з розслідування випадків виробничих травм. Активну підтримку з цих питань відчуваємо профспілок, про що повідав учасникам семінару голова Федерації профспілок області, заступник голови правління обласного відділення Фоду Геннадій Харьковський. До речі, на нещодавно проведеному засіданні президії Федерації профспілок області затверджено звернення з цього питання на адресу Прем’єр-міністра України.
— А що нового передбачається у системі медико-соціальної експертизи?
— Наші партнери з управління охорони здоров’я, центру медико-соціальної експертизи погоджуються з тим, аби спеціалісти Фонду брали участь у засіданнях ЛКК, необхідно відновити посади реабілітологів у лікарнях, підвищувати рівень підготовки лікарів. Адже нині лише одна кафедра Дніпропетровської державної медичної академії проводить навчання з питань експертизи. Недостатньою є і мережа МСЕКів, необхідне створення центральної комісії в м. Києві. Потрібно переглянути й Інструкції про встановлення групи інвалідності. Словом, тут роботи ще дуже багато.
— Як оцінюєте результати обміну досвідом роботи з колегами?
— Напрацювань в інших дирекціях є дуже багато. Так, наприклад, у Тернопільській області відпрацьовані питання перевірки дотримання хворими режиму на дому, широкого інформування порушень видачі та продовження листків непрацездатності, що призвело до значного зменшення кількості листків непрацездатності. Колега із виконавчої дирекції Одеського обласного відділення Фонду розповів про механізм відшкодування Фонду коштів за незаконно виданими та продовженими листками непрацездатності. В Кіровоградській області запроваджений чіткий механізм участі лікарів відділення у засіданнях ЛКК, проведений розрахунок економії коштів на виплати допомоги при зменшенні захворюваності. Донецькі колеги поділилися досвідом роботи щодо розслідування випадків виробничого травматизму та профзахворювань.
— Як можна підсумувати результати роботи семінару? І чи встигли його учасники оглянути лікувальні заклади області?
— Було узагальнено багато важливих питань. Основне — це необхідність внесення змін до законодавчих актів. Взагалі для реформування галузі охорони здоров’я, як прозвучало з вуст представників Міністерства охорони здоров’я України, необхідно прийняти десять нових законів з питань експертизи тимчасової непрацездатності та оздоровлення застрахованих осіб. Були порушені питання оновлення наказів щодо штатних розкладів, функціональних обов’язків лікарів, внесення до програми підготовки у медичних вузах та атестаційних програмах вищевказаних питань.
Важливе місце займали питання приведення у відповідність вимог різних законодавчих документів, в тому числі направлення хворих до реабілітаційних відділень санаторіїв та можливості видачі листків непрацездатності на лікування у Солотвинській алергологічній лікарні. Було порушено було питання щодо збільшення кількості виділених путівок до чотирьох санаторіїв нашої області.
Учасники семінару ознайомилися з роботою санаторію “Україна”, що в селищі Маків Дунаєвецького району.
Про роботу закладів охорони здоров’я та співпрацю з органами Фонду у місті Кам’янці-Подільському, де проводився семінар, розповів міський голова Анатолій Нестерук. Кам’янчани поділилися досвідом роботи зі зниження захворюваності на Кам’янець-Подільському цементному заводі. Завдяки покращенню умов праці та посиленню контролю за станом експертизи на заводі захворюваність знизилась на 163 дні на 100 працівників. Словом, семінар пройшов на високому рівні, що було відзначено і на обласному, і на загальнодержавному рівнях.
Тож сподіваємося на результативність навчання у подальшій діяльності працівників Фонду та його партнерів, адже усвідомлюємо, що наша робота є важливою складовою соціальної політики держави.
— Дякуємо, Сергію Анатолійовичу, за таку змістовну інформацію, яка, не сумніваємося, буде цікавою і нашим читачам, адже порушені на семінарі проблеми так чи інакше торкаються всіх нас.ЗБЕРЕЖЕННЯ ДОВКІЛЛЯ
«ЗОЛОТИЙ ПІСОК» НА ТЕРЕЗАХ ЗАКОНУ
Валентин Ковальський, «Київська правда», 29.07.2010
На Десні орудує... «гідра намивів»! Річкові береги можуть обвалитися в будь-яку мить.Гирлу Десни "світять" небезпечні процеси, пов`язані зі штучною зміною її русла. Річкові береги можуть обвалитися в будь-яку мить. Під загрозою підтоплення вже опинилися два райони Київщини — Броварський і Вишгородський. Підстави для цієї екологічної "надзвичайщини", на превеликий жаль, досить серйозні: на двометровому фарватері річки раптом з`явилися величезні ямища, глибина яких перевищує нормативну в 4-6 разів! Ці "чудеса" творяться внаслідок так званого "гідронамиву" (намивання грунту з допомогою земснарядів). Чому так званого? Та тому, що раніше під цим поняттям розуміли очищення дна від намулів, а сьогодні "гідра намивів" свідчить лише про банальне "відмивання грошей"…
Оце так "Кий" у Паладія
Ще на початку літа в набат ударили представники державного підприємства (ДП) "Укрводшлях", які відповідають за безпеку судноплавства. Під час виконання своїх повноважень вони засікли гідропісконавантажувач (ГПН) "Кий" у самому гирлі Десни.
Відразу виникло питання: чому "Кий" наважився на такий зухвалий вчинок? Адже йдеться не про звичайне "катання на воді", а про грубе порушення нормативно-правових актів — правил користування внутрішніми водними шляхами України і положення про навігаційне забезпечення судноплавства. У зв`язку з цим в.о. начальника ДП "Укрводшлях" Медведєв був змушений звернутися до пана Крижанівського — прокурора з питань нагляду за додержанням і застосуванням законів на транспорті Київської області.
У своєму листі до Крижанівського Медведєв просив звернути увагу на можливі небезпечні наслідки: "Безконтрольна закладка якорів ГПН "Кий" на судноплавній частині несе загрозу для судноплавства та підводних інженерних комунікацій"… Але це, як-то кажуть, лише "квіточки". Попереду — "ягідки", які також описані керівником ДП "Укрводшляху": "Робота ГПН "Кий" на гирловій частині р. Десна несе в собі загрозу деформації русла, посадки рівнів води вгору по течії та небажані руслові процеси"…
Свої висновки Крижанівський підкріпив матеріалами підводних знімків, проведених пошуково-русловою партією ДП у гирлі Десни-3 (номер річкової ділянки): "Відповідно до матеріалів зйомки, роботи ведуться хаотично, без всіляких додержань інструкцій та рекомендацій щодо днопоглиблення…
Окремі ділянки фарватеру поглиблено на 8-11 м при гарантованих глибинах на перекаті гирла Десни-3 — 230 см…". Ясна річ, після отримання такого листа обласна прокуратура повинна була "притягнути до відповідальності осіб, що порушують законні вимоги і правила користування внутрішніми водними шляхами" (як і просив пан Медведєв).
Теоретично так і має бути, а практично? Очевидно, що розібратися з "Києм" — задача непроста. Навіть для обласної прокуратури. Під час журналістського розслідування вдалося встановити, що в цій справі замішані ще два відомства — відкрите акціонерне товариство (ВАТ) "Київський річковий порт" і Міністерство охорони навколишнього природного середовища. Саме вони й посприяли тому, щоб ГПН "Кий" орудував під керівництвом пана Паладія — директора ТОВ "Гідробудшлях".
Схема цієї "гідронамивної" гри виглядає наступним чином: ВАТ "Київський річковий порт" на правах судновласника передає свій гідропісконавантажувач в оренду ТОВ "Гідробудшляху". При цьому керівництво ВАТ чомусь "забуває" надати "Укрводшляху" необхідні документи, пов`язані з піскодобувними роботами і місцезнаходженням "Кия" в гирлі Десни. У свою чергу, Мінприроди "підключає" до цього процесу своє підприємство — Північне державне регіональне геологічне підприємство, котре й надає пану Паладію (увага!) дозвіл на… "днопоглиблення і розчищення р. Десна на 0-11 км".
Тільки подумати: природоохоронна структура сприяє… варварському нападу на гирло річки?! Як таке може бути? Якщо вірити "мінприродникам" і "гідробудшляхтичам", то все буцімто виглядає законно: мовляв, гідронамивні роботи проводяться "для забезпечення безпеки судноплавства, забезпечення пропуску водопілля, поліпшення якості питної води і умов водозабору, закріплення берегів шляхом пляжного намивання, створення умов для зимівлі риби"… При цьому вони дружно кивають на урядову постанову №557 (від 12.07.2005 р.): "Про затвердження Порядку видачі дозволів на проведення робіт на землях водного фонду".
Саме за допомогою цієї постанови підлеглі пана Паладія й намагалися відбитися від телеканалів і "акул пера", які ще на початку липня підняли лемент навколо гідронамивних робіт. Але на цьому історія з Десною не закінчується.
Водні ігри на мільйони
Згадана постанова №557 з`явилася ще в часи "першого пришестя" Юлії Володимирівни в Кабінет Міністрів. Тоді ж і був ухвалений додаток — "Порядок видачі дозволів на проведення робіт на землях водного фонду".
У другому пункті Порядку зазначено, що його дія не поширюється на роботи, пов`язані з "безпекою судноплавства на внутрішніх водних шляхах України". Чому ж тоді "мінприродники" й "гідробудшляхтичі" посилаються на урядову постанову №557? Здається, вони по-своєму розтлумачили третій пункт Порядку: в ньому сказано, що Мінприроди (разом з Мінбудівництва і Держводгоспом) може надавати дозволи для проведення "на землях водного фонду робіт з будівництва об`єктів гідротехнічного, гідрометричного та лінійного призначення".
Таким чином, вимальовується цікава картина: заплющивши очі на заборону видобутку піску в районах судноплавства, новоспечені "гідронамивачі" акцентують увагу лише на самому факті "дозвільного права" Мінприроди. Тобто, можна сказати, керуються сумнозвісним підходом сектантів, які маніпулюють біблійними цитатами заради власного "тлумачення" Священного Письма.
Також потрібно віддати належне тимошенківським юристам, які створили підґрунтя для "різновекторного" трактування "видачі дозволу на будівельні, днопоглиблювальні роботи, видобування піску і гравію". Чому в "дозвільному" праві жодним словом не згадали про обов`язки і повноваження "Укрводшляху"?
Очевидно, сприймати урядову постанову №557 потрібно з урахуванням вимог ще двох важливих документів — статуту ДП "Укрводшляху" і "Положення про навігаційне забезпечення судноплавства на внутрішніх водних шляхах України". Адже на ДП покладено обов`язок проводити заходи, пов`язані з безпекою судноплавства. А саме: надавати погодження на проведення днопоглиблювальних, дноочисних, промірних та інших робіт на українських річках та озерах.
Чому ж Мінприроди і Київський річковий порт, проігнорувавши вимоги "Укрводшляху", так боляче ударили "Києм" по Десні? Таке враження, що норми права безсилі перед владою грошей. Причому, грошей дуже великих. Не хотілося б заглядати до кишені ТОВ "Гідробудшляху", але журналістський обов'язок вимагає оприлюднити дані про його "пісочну бухгалтерію".
Як вдалося з'ясувати нашому кореспондентові, одна тонна намитого піску коштує 35 гривень, а гідропісконавантажувач типу "Кий" щогодини видобуває тисячу "пісочних" тонн. Тобто за кожні 60 хвилин "намивається" 35 тисяч гривень. А скільки можна "намити" за один літній (15-годинний) день? Щонайменше півмільйона! Навіть якщо відкинути всі витрати, пов`язані з видобутком і транспортуванням піску, за місяць набігає не один мільйон чистого прибутку. І ясна річ, при такому скаженому збагаченні можна "придбати" будь-який "дозвіл" і прикритися будь-якою урядовою постановою. Бо ж ідеться не про дотримання природоохоронних норм і законів, а про загальновідомий принцип: мета виправдовує засоби.
Чи ж варто дивуватися, що ця "гідра намивів" вже добралась і до водозабірних станцій, що забезпечують Київ прісною водою. Одна з газет нещодавно підняла шум навколо загрози забруднення питної води. Причин для хвилювання більш ніж достатньо. За офіційними даними, кияни щодня споживають близько 1350 тисяч тонн води, з яких — майже 800 тисяч кубометрів закачують з Десни. На жаль, далі газетних публікацій справа так і не пішла. Підлеглі пана Паладія відповіли "акулам пера" з олімпійським спокоєм: "Видобуваємо пісок і видобуватимемо. Наша фірма знаходиться в Броварах. У нас дозвіл до 2016 року…". Крапка!
Новий «рай» для можновладців
Як показало розслідування "гідронамивної" справи, на Десні спокійно розгулює ціла піратська ескадра (!). Разом з "флагманом" ГПН "Кий" річкові простори ударно "опрацьовують" три теплоходи — "Ілля Муромець", "Кавіцький" і "БМ-16 (з баржею). На вимоги і звернення "Укрводшляху" вони реагують, як… алігатори на мух.
Для прикладу: третього червня 2010 року начальник Канівської дільниці водних шляхів Шиндерук "тормознув" ГНП "Кий" у гирлі Десни-3. У вахтовому журналі гідропісконавантажувача було зроблено "запис від 03.06.2010 року з вимогою припинити порушення та звільнити судновий хід". Через три дні попався на гарячому й "Ілля Муромець": представники "Укрводшляху" затримали його під час огляду судноплавної обстановки на ділянці Київ-Хотянівка. Згідно з даними "Укрводшляху", капітан теплохода "отримав вимогу звільнити навігаційний знак" (тобто припинити свою незаконну діяльність).
На жаль, від цього апетити "гідронамивачів" аж ніяк не зменшилися. Швидше навпаки. Про це свідчить лист начальника ДП "Укрводшляху" Верещака до прокурора Київської транспортної прокуратури Берікашвілі: "12.06.2010 року при проведенні чергового огляду судноплавної обстановки та берегової обстановки на ділянці шляху гирла р. Десна ДП "Укрводшлях" було виявлено… караван суден у складі: ГПН "Кий", т/х "Кавіцький", т/х "БМ-16" з баржею на штовхання, т/х "І.Муромець", які займалися видобуванням піску з порушенням наказу Мінтрансзв`язку (№91 від 16.02.2004р.) та без відповідних погоджень на дані роботи…".
Далі у своєму зверненні Верещак скаржиться на відверту зухвалість "гідронамивачів": за його даними, зауваження "Укрводшляху" про загрозу безпеці судноплавства "командним складом суден повністю ігноруються, видобуток піску не припиняється…".
Кому і для чого потрібен річковий пісок? За неофіційними даними, його використовують для зведення чергової "Кончі-Заспи". Як відомо, в газетах вже повідомлялося про незаконне будівництво котеджного містечка на березі Десни. Місце для майбутнього "раю" обрано поблизу села Соболівка Броварського району. Незважаючи на заборони водного Кодексу, можновладці хочуть отримати… власні канали для проходу своїх яхт (!). Вже спотворено велику ділянку природної заплави, незаконно збудовано так звану "захисну споруду" для входу в канал і навіть розпочато риття самого каналу.
На жаль, таких прикладів сьогодні чимало. Численні факти незаконного гідронамиву і видобутку піску під будівництво зафіксовані не тільки у Вишгородському і Броварському районах. "Гідра намивів" характерна не лише для Десни, а й для всього Дніпровського каскаду. Свого часу "помаранчеве" керівництво Київщини (при губернаторові Жовтякові) намагалося приборкати порушників за допомогою вертолітних рейдів. Проте гучний піар завершився тихим пшиком.
Насправді проблеми гідронамивів найбільше турбують простих жителів Київської області: саме від них найчастіше надходять звернення до владних органів щодо незаконного видобування піску на водних об'єктах. Очевидно, потрібно вжити більш жорсткі методи. Скажімо, притягнути порушників до кримінальної відповідальності. А не залякувати штрафами (розміром в кілька неоподатковуваних мінімумів) тих, хто зводить свої вілли за мільйони доларів.
Відновити втрачені природні багатства, скоріше за все, вже неможливо. Дав би Бог врятувати те, що залишилося, а також спитати за це у порушників закону. Хтось має зупинити руйнівну стихію і хтось має відповісти за перетворення річок на стічні канави. Вода, як і земля, повинна належати народу. Так записано в нашій Конституції.
"Робота ГПН "Кий" на гирловій частині р. Десна несе в собі загрозу деформації русла, посадки рівнів води вгору по течії та небажані руслові процеси"…
Після отримання такого листа обласна прокуратура повинна була "притягнути до відповідальності осіб, що порушують законні вимоги і правила користування внутрішніми водними шляхами". Але…
http://www.kiev-pravda.kiev.ua/index.php?article=3766&PHPSESSID=1063f54c2226de5fb1550bdd4f6c3715ЗЕМЛЯМ ГОСПОДАРСТВА «АГРОЕКОЛОГІЯ» МОЖУТЬ ПРИСВОЇТИ СТАТУС ЕКОЛОГІЧНО ЧИСТИХ
Надія Діденко, «Вечірня Полтава», 28.07.2010
Принаймні, прийняття такого рішення вітчизняним парламентом лобіюватиме народний депутат України Павло Жебрівський.Про це очільник партії «Українська платформа» оголосив під час нещодавнього візиту до Полтави. Він побував у гостях у Семена Антонця, в його знаменитій «Агроекології», де Герой України вже понад 30 років господарює на землі без застосування мінеральних добрив та хімікатів. Говорив Павло Жебрівський про це й під час зустрічі з головою Полтавської облдержадміністрації Олександром Удовіченком.
— Ми домовилися, що я зініціюю розгляд цього питання у Верховній Раді, долучу до його вирішення представників різних фракцій парламенту, — розповів народний депутат під час прес-конференції в інформагенції «Новини України». — Бо споживати екологічно чисту продукцію мають усі українці. А для цього потрібна державна підтримка й законодавчо затверджена державна програма.
У рамках розробки такої програми завданням номер один нардеп вважає закріплення за 8 тисячами гектарів землі «Агроекології» статусу екологічно чистих.
— До речі, Семен Свиридонович не бажає, аби ці землі закріплювали за його господарством, — зауважив Павло Жебрівський. — Людина не переслідує меркантильні цілі й хоче, аби справа, в яку він уклав душу і все своє життя, не пропала. Щоб у цьому напрямку працювали й інші. І на той випадок, якщо земля, скажімо, перейде в оренду до іншого фермера, той зобов’язаний буде не використовувати хімікати для вирощування сільськогосподарської продукції, а застосовувати ту технологію, за якою «Агроекологія» працює вже понад 30 років.
А вже після цього варто було б прийняти й саму програму, законодавчо закріпивши в ній забезпечення дитсадків, шкіл та лікарень екологічно чистими продуктами. Задля того, аби українські аграрії охочіше переходили на екологічно чисті технології Семена Антонця, Павло Жебрівський пропонує на державному рівні встановити вищі ціни на таку продукцію — насичена хімікатами земля дає значно більші врожаї, ніж земля, яка обробляється органікою. Окрім того, має бути державна дотація для тих, хто вирощує екологічно чисту продукцію.
http://www.vechirka.pl.ua/articles/2010/7/28/59280913/ДО РАЗРАБОТКИ СТАНДАРТОВ МЫ НИКУДА НЕ ПРОВАЛИМСЯ
Олег Павлов, «Вестник Кривбасса», 28.07.2010, Днепропетровская обл.
Серию традиционных пресс-конференций в исполкоме горсовета Кривого Рога вчера закрывал начальник управления экологии Виталий Филимонов.Несмотря на удушающую июльскую жару, которая не располагала к продолжительной беседе, журналисты терпеливо выслушали отчет главного эколога города и задали ему немало вопросов. И не на все Виталий Иванович смог дать убедительные ответы.
Что до отчета, то в нем не было каких-либо неожиданностей. Самым мощным загрязнителем атмосферного воздуха остается «АрселорМиттал Кривой Рог», на долю которого приходится 82 процента выбросов (в первом квартале — 89,2). ЮГОК дает 12 процентов вредных выбросов (14,6), СевГОК 4 процента (4,2), ЦГОК 1 процент (было 0,8). На уровне 0,5 процента остается ИнГОК. Подрос также «ХайдельбергЦемент Украина» — с 0,3 до 0,4 процента.
— Почему, на ваш взгляд, «АрселорМиттал Кривой Рог» до сих пор остается лидером среди предприятий-загрязнителей?
— Это происходит потому, — делится мнением Виталий Филимонов, — что основной загрязнитель — устаревшая аглофабрика — не оснащена никакими фильтрами. В отличие от тех предприятий, где проведена модернизация или построены новые производственные мощности.
— А почему больше выбросов происходит ночью? — интересуются журналисты.
По мнению Виталия Филимонова, это происходит (если происходит) оттого, что существуют льготные ночные тарифы на электроэнергию, и предприятия именно ночью увеличивают свои мощности.
— Выбросы уменьшились, но они по-прежнему превышают предельно-допустимые концентрации?
— По сравнению с 2009 годом, — говорит начальник управления, — ориентировочное уменьшение — на 100 с лишним тонн месячного производства. А вот выбросы еще одного мощного отравителя городского воздуха — автотранспорта — за четыре года снизились почти на 3 тыс. тонн, до 39,5 тыс. тонн.
Виталий Филимонов считает, что очистка шахтных вод является одной из самых острых экологических проблем, но на сегодня не решается из-за… отсутствия экономически выгодных способов очистки. Такая позиция начальника управления экологии весьма удивила «Вестник»:
— Виталий Иванович, вы сказали, что очистка шахтных вод «экономически нецелесообразна». При этом на промывку реки Ингулец затрачено 17,5 млн. гривен, понадобится еще столько же. Вы также сослались на заседание исполкома горсовета, где прозвучало требование неукоснительно соблюдать природоохранное законодательство. Почему управление экологии так спокойно относится к тому, что из-за экономической нецелесообразности не очищаются шахтные воды, а потом из бюджета тратится почти 18 млн. гривен на промывку? Разве это не растрата бюджетных средств?
— Шахтные воды имеют колоссальное содержание сухого остатка и колоссальное содержание солей, — разъясняет непонятливым Филимонов. — Если даже есть какой-то соответствующий проект, все эти отходы, то есть очищенная вода, развернута к нам в питьевое или техническое водоснабжение, то возникает вопрос: куда же девать этот остаток, куда девать отфильтрованные материалы? Сегодня мы, в общем-то, дали заказ, чтобы предприятия стремились разработать данный вопрос. Если мы не будем заниматься расчисткой русла реки Ингулец, то погибнет фактически вся фауна. Нам необходимо с производственной точки зрения куда-то сбрасывать эти шахтные воды.
— Виталий Иванович, я говорю о том, что если так строго, как рассказывается, спрашивают с шахт и ГОКов, то почему они шахтные воды не очищают и сбрасывают? Чтобы потом русло нашей реки жизни промывать? Целую выездную коллегию по этому поводу проводили — и что? Шахты деньги экономят, а мы бюджетные деньги тратим. Почему?
— Шахты деньги не экономят. Они занимаются разработкой этих проектов. По сути, Кривой Рог не загрязняется. Мы сбрасываем эти воды за городом.
Как раз к нашим соседям — херсонцам и николаевцам — и попадают неочищенные шахтные воды.
В общем, загрязняем, промываем — так «экономически целесообразно»? Да еще и технологию свою придумали. Например, из пруда-накопителя балки Свистунова с ноября прошлого года по февраль нынешнего сброшено почти 12 млн. кубометров «воды». При этом на разбавление этого сброса подано 43 млн. кубометров речной воды из Карачуновского водохранилища. А потом после разбавленной воды реку промыли потоком в 76,6 млн. кубометров из тех же Карачунов. А балкой Свистунова занимается, причем за бюджетные деньги, печально известное предприятие «Кривбассшахтозакрытие».
После загрязнения-промывки вопрос о том, почему у нас вода такого низкого качества, звучит как издевательство. Тем не менее, Виталий Филимонов попытался ответить и на него:
— На сегодня, после промывки Карачуновского водохранилища, качество питьевой воды улучшилось. Хотелось бы, конечно, иметь более чистую воду, но надо менять водопроводы, трубы и т.п.
— А ваше управление занимается борьбой с самовольным захватом или приватизацией участков в природоохранной зоне на берегах рек?
— Природоохранная зона — не ближе 50 метров до реки. Исторически сложившиеся усадьбы возле реки… этим занимается Укрводхоз.
О прямом запрете на новостройки в заповедной и рекреационной зоне со стороны его ведомства Виталий Филимонов не говорил.
Рассказывая еще об одной криворожской проблеме — твердых бытовых отходах и стихийных свалках, экологический чиновник сообщил, что исполкомы райсоветов ежемесячно информируют о ликвидации почти 200 несанкционированных свалок твердых бытовых отходов, и что за полгода ликвидировано более полутора тысяч таковых. Причем, за это же время взыскано штрафов на более чем полмиллиона гривен, которые поступили в городской бюджет.
— А в отчеты исполкомов входит стихийная свалка, о которой «Вестник» писал еще весной, после всеукраинского субботника?
— Я думаю, что входит.
— То есть, они регулярно отчитываются, а свалка как была, так и остается?
— Не регулярно отчитываются, а регулярно убирают, а она снова вырастает.
— Нет, она разрастается с того времени, как мы опубликовали фото. Наверное, хорошую рекламу ей сделали. За ее ростом я наблюдаю уже четыре месяца.
— Я вам верю, я проконтролирую.
Говоря о «цивилизованных» свалках, то есть о полигонах для твердых бытовых отходов, Виталий Филимонов сообщил, что в Терновском районе будет строиться новый полигон. А вот на полигоне для Центрально-Городского, Ингулецкого и Долгинцевского районов объемов вполне достаточно. И в перспективе (далекой ли, близкой ли?) будет пущен цех по сортировке и переработке мусора.
Журналисты поинтересовались также, почему в Кривом Роге в последние годы гибнут березы? Что происходит у нас в атмосфере?
— Не у нас в атмосфере. Мы интересовались этой проблемой. Береза — растение не южное, она не для нашего климата. Как нам объяснили наши ботаники, период вегетации у нее очень мал. Береза просто не просыпается после зимы. Вот и вся причина.
— А что делается для того, чтобы уменьшить загрязнение от выгребных ям в частном секторе?
— Будем прокладывать канализацию. Однако вы понимаете, что существующая канализация требует больших средств на ремонт. Мы, кстати, с 2004 года предотвратили сбросы канализационных стоков в реку. Но у нас магистрали настолько устаревшие, что надо сначала отремонтировать существующие (чтобы не было такого, как на площади Освобождения, когда произошел провал канализационного коллектора), а потом уже прокладывать новые.
«Вестник» не мог обойти тему, которая сегодня волнует каждого жителя Кривого Рога:
— После аварии на шахте имени Орджоникидзе стало ясно, что ни на одном предприятии не занимаются замещением пустот после добычи руды. Как управление экологи оценивает такую ситуацию, когда опасность над городом не нависла, а буквально подкралась снизу, из недр? Да, понятно, что замещение пустот увеличит себестоимость продукции на 20-25 процентов, но ведь и в нынешнем состоянии пустоты оставлять нельзя.
— Не всегда, скажем так, жизни людей рассматриваются в денежном выражении, — размышлял начальник управления. — Сегодня управление экологии вместе со Стандартметрологией занимается разработкой стандартов для подземных взрывов. В 2007-2008 годах такой стандарт разработан по карьерам. В нем учитывались и пустоты, и сейсмическая нагрузка на грунты. Предприятия, занимающиеся подземной добычей руды, также готовы разработать такие стандарты, которые будут учитывать и пустоты.
— Будут взрывать осторожнее, но пустоты-то останутся.
— Пустоты по технологии должны закладываться.
— Должны, но не закладываются — об этом речь.
— Я же сказал: когда будет разработан стандарт, тогда и эта проблема будет решена.
В общем, остается уповать на то, что до окончательной разработки стандартов мы никуда с вами не провалимся.
http://www.krivbass.in.ua/content/view/3494/1/
* * * Повнотекстовий огляд регіональної преси. До випуску ввійшли матеріали, які з’явилися на шпальтах та в інтернет-версіях обласних та міських газет України по 29 липня 2010 року включно.
Заявки на отримання друкованих версій, а також зауваження та пропозиції можна надсилати за адресою:
demchenko_o@rada.gov.ua
або телефоном: 255-25-43,
Некрасовій Олені Станіславівні.