|
|
ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
ПОСЛЕДНИЙ АККОРДПРО ДІЯЛЬНІСТЬ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ
Наталья Киреева, «Крымская правда», 13.07.2010
Верховная Рада Украины утвердила во втором чтении подготовленный Партией регионов проект закона о местных выборах.ЦЕНА ВОПРОСА В МИЛЛИАРД
Дмитрий Желнин, «Слава Севастополя», 13.07.2010, АР Крым
В субботу Верховная Рада Украины приняла закон о местных выборах.ПЕРЕДКАНІКУЛЬНИЙ ПОСПІХ В ПАРЛАМЕНТІ: ПІДСУМКИ
Леся Балуцька, «Поступ», 12.07.2010, Львівська обл.
«Антимагдебурзьке» право: обмежити не можна дозволити.СУСПІЛЬСТВО СТАЄ ЖОРСТОКІШИМ ДО ТВАРИН
Ярослав Іваночко, «Львівська пошта», 10.07.2010
«Від початку незалежності у народних обранців ніяк не доходили руки врегулювати питання відповідальності власників тварин».
ПРЕЗИДЕНТЫ В КРЫМУ ПУТАЛИ СЛЕДЫПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ ТА БЛОКИ
Алексей Вакуленко, «Крымская правда», 13.07.2010
В Ливадийском дворце в Ялте по инициативе президента Украины Виктора Януковича состоялась неофициальная встреча глав государств СНГ.КООРДИНАЦІЯ РЕФОРМ – ЗАПОРУКА УСПІХУ
Микола Саєнко, «Слобідський край», 10.07.2010, Харківська обл.
Програма реформ, проголошена Віктором Януковичем, викликає значний суспільний інтерес.100 ДНЕЙ: ОТ «АЗАРОВЩИНЫ» ДО «ТИГИПКОВЩИНЫ»
Юрий Панченко, «Днепропетровская правда», 09.07.2010
Исполнилось сто дней правления Премьера Николая Азарова и его «главного по экономике» вице-премьера Сергея Тигипко.
"СИЛЬНАЯ УКРАИНА" ОБЪЯВЛЯЕТ НАЦИОНАЛЬНЫЙ ПРАЙМЕРИЗ - РЕЙТИНГОВЫЙ ОТБОР КАНДИДАТОВ НА ВЫБОРЫОБГОВОРЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА
«Донбасс», 12.07.2010, Донецкая обл.
Списки кандидатов от партии «Сильная Украина» будут сформированы с учетом результатов предварительного партийного голосования.
МЕСТНЫЕ ВЫБОРЫ. ПРАВИЛА МЕНЯЮТСЯЕКОНОМІКА
Иван Бухтияров, «Жизнь», 13.07.2010, Донецкая обл.
В начале июля Верховная Рада назначила местные выборы на 31 октября, а в эту субботу парламент определился и с правилами игры.ПЕСНЯ ПРО ЗАЙЦА… И КОНСТИТУЦИЮ АРК
Наталья Киселёва, «Крымская правда», 10.07.2010
«Согласно поправке Зайца, наша нормативно-правовая база не должна противоречить украинскому законодательству. Что же в этом крамольного?»
В РАСЦВЕТЕ СИЛТОЧКА ЗОРУ
Зоя Путренко, «Наша газета», 13.07.2010, Луганская обл.
В эти дни на ОАО «Стахановский вагоностроительный завод» отмечают 45-летие своего предприятия.ВIКТОР ЛИСИЦЬКИЙ: "НАША ЕКОНОМIКА ВIДМОВИТИСЯ ВIД "ЗЕЛЕНОГО" ПРОСТО НЕ ЗМОЖЕ"
Євгенiя Романiв, «Експрес», 12.07.2010, Львівська обл.
ООН закликає свiт вiдмовитися вiд долара як основної глобальної резервної валюти.МАШИНОСТРОЕНИЕ В ПРИМЕРАХ И АНТИРЕКОРДАХ
Эдуард Сумароков, «Главное», 12.07.2010, Харьковская обл.
Что было, что будет. Что сделали, что сулят.МОЛОЧНІ РІКИ АГРОФІРМИ ІМЕНІ ДОВЖЕНКА
Євген Лопушинський, “Зоря Полтавщини”, 08.07.2010
«Скептикам, які стверджують, що займатися тваринництвом в Україні – річ невдячна і неприбуткова…»
ДВАДЦАТЬ ПЯТЬ УКРАИНПЕРСОНАЛІЇ В ПОЛІТИЦІ
Елена Довженко, «Жизнь», 13.07.2010, Донецкая обл.
Последние полгода в политической жизни нашей страны были крайне насыщены событиями.ЧОМУ ПОКАЗУВАТИ, ГОВОРИТИ ТА ПИСАТИ ПРО ВЛАДУ ВАРТО ТІЛЬКИ ХОРОШЕ
Анна Новик, «Поступ», 12.07.2010, Львівська обл.
Пошепки про владу - або добре, або нічого.
ВЧОРА ЧЕТВЕРТОМУ ПРЕЗИДЕНТУ УКРАЇНИ ВИПОВНИЛОСЯ 60 РОКІВПЕРЕДІЛ ВЛАСНОСТІ
Олег Базак, «Одеські вісті», 10.07.2010
Напередодні ювілею до кабінету відділу внутрішньої політики Єнакіївської міськради було не протовпитися.
ПІКЕТ БІЛЯ ТРАСИ ВЖЕ ЗНЯТООХОРОНА ЗДОРОВ'Я
Тамара Бабич, «Київська правда», 13.07.2010
«З того часу, як земля набула реальної вартості, ситуація у сфері земельних відносин на Київщині різко ускладнилася».
МЕДИЦИНА - ВСУПЕРЕЧ КРИЗІЗБЕРЕЖЕННЯ ДОВКІЛЛЯ
Світлана Комісаренко, Олександр Галяс, «Одеські вісті», 10.07.2010
Інтерв’ю заступника начальника управління охорони здоров’я та медицини катастроф Одеської облдержадміністрації.
ЛЕТНЕЕ ПОЛОВОДЬЕ В ДЕЛЬТЕ ДНЕСТРА В РАЗГАРЕСТИХІЙНІ ЛИХА
Иван Русев, «Вечерняя Одесса», 13.07.2010
Нынешний летний паводок на Днестре — очередной урок всем.
НАДЗВИЧАЙНА СИТУАЦІЯ РЕГІОНАЛЬНОГО РІВНЯ
Ігор Никорович, «Галичина», 10.07.2010, Івано-Франківська обл.
За ці кілька днів я не раз чув від різних людей одну й ту ж фразу: «Бог гнівається». Від дощів потерпають старі і малі, бідні і багаті.
ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
ПОСЛЕДНИЙ АККОРД
Наталья Киреева, «Крымская правда», 13.07.2010
Верховная Рада Украины утвердила во втором чтении подготовленный Партией регионов проект закона о местных выборах.Кроме того, на минувшей неделе депутаты "тасовали" состав Кабмина, причём делали это весьма избирательно - отправили в отставку одних чиновников, отказавшись увольнять других. После чего с чистой совестью ушли на летние каникулы - готовиться к выборам.
Правила игры
В ходе голосования законопроект № 6601 "О выборах депутатов Верховного Совета Автономной Республики Крым, местных Советов и сельских, поселковых, городских председателей" поддержали 259 депутатов при необходимых 226. Регионалы могут праздновать победу ещё и потому, что им удалось сохранить в окончательной редакции закона принципиально важные для них нормы, вызывавшие протесты оппозиции и даже союзников по коалиции.
Как и ожидалось, выборы 31 октября пройдут по мажоритарно-пропорциональной системе. Закон предусматривает запрет на участие в избирательной кампании политических блоков. В нём остался также пункт, согласно которому выдвигать кандидатов в депутаты могут только местные партийные организации, зарегистрированные не позже чем за год до проведения выборов (самовыдвижение разрешается только на выборах сельских и поселковых голов).
Выборы сельских, поселковых, городских голов будут проводиться по системе относительного большинства - избранным считается кандидат, получивший более половины голосов избирателей, принявших участие в выборах. При этом каждая партия может выдвинуть лишь одного кандидата. Территориальные избирательные комиссии отныне будут формироваться по представлениям местных организаций партий, представленных в текущем созыве украинского парламента. Они же сформируют участковые избиркомы.
К законопроекту было внесено более тысячи (!) поправок, на рассмотрение которых парламентарии потратили шесть часов. При этом фракция БЮТ покинула сессионный зал в знак протеста против того, что поправки оппозиции не были учтены. Впрочем, на некоторые уступки регионалам всё же пришлось пойти. Они согласились изъять из проекта требование о внесении кандидатами в депутаты и сельские, поселковые, городские головы денежного залога при баллотировании. Изъято также положение об одновременном проведении с местными выборами выборов в украинский парламент.
Тем не менее к документу по-прежнему есть масса претензий, в частности со стороны Комитета избирателей Украины. По мнению главы КИУ Александра Черненко, сохранение в законе нормы о том, что выдвигать кандидатов в местные Советы и на должности мэров смогут только местные ячейки партий, существенно ограничивает права тех граждан, которые не хотят быть членами партий, но претендуют на вхождение в местные органы власти. "Эта норма противоречит Конституции, по которой каждому гражданину гарантируется право быть избранным", - считает он. "Такая норма очень сильно бьёт по местным элитам, местным политикам, которые работали с избирателями не один год, образовывали локальные общественные объединения, - говорит Черненко. - Теперь им надо искать партийную ячейку, которая выдвинет их в кандидаты".
Впрочем, не все эксперты с этим согласны. "Новация, связанная с запретом на образование довыборных коалиций, и введение нормы на выдвижение кандидатов только от партий, независимо от того, кому это конкретно выгодно или невыгодно, - правильный шаг, - полагает директор Института глобальных стратегий Вадим Карасёв.
Таким образом укрепляется партийность как институт выборной демократии. Это может способствовать тому, что выборы будут деперсонализированы. Избиратель будет ориентироваться не на вождей, а на программы партий и партийную репутацию как на местном, так и на центральном уровне". По его мнению, новый закон создаст проблемы "тем, кто привык быть в политике только за счёт персонального харизматического ресурса": теперь эти политики должны будут привлекать избирателей не эмоциями, а рациональными аргументами.
Кадровые сюрпризы
Перед уходом на летние каникулы депутаты успели провести ротацию в правительстве Азарова, уволив вице-премьера по гуманитарным вопросам Владимира Семиноженко и главу МЧС Нестора Шуфрича. Примечательно, что за отставку обоих голосовала как оппозиция, так и представители коалиции.
Оппозиционеры припомнили Семиноженко заявление о том, что украинцы хотят союзного государства с Россией и Белоруссией. В коалиции его назвали "неэффективным менеджером". Ещё одной причиной отставки вице-премьера называют фактический саботаж им положений гуманитарного блока предвыборной программы Януковича. В частности за четыре месяца он так и не смог решить вопрос возвращения русского дубляжа в кинотеатры. Для этого нужен был всего лишь один циркуляр, отменяющий приказ экс-министра культуры Вовкуна об обязательном дублировании фильмов на "мову". Тем не менее Семиноженко пальцем о палец не ударил, чтобы решить проблему, оставленную "оранжевыми" в наследство нынешней власти. По одной из версий, всё дело в материальной заинтересованности чиновника, которого "прикормили" компании, занимающиеся дубляжем фильмов на украинский язык. Ходят также слухи, что Семиноженко хотел монополизировать гуманитарную сферу и дирижировать всеми финансовыми потоками. Как бы там ни было, эксперты сходятся во мнении, что его отставка могла состояться только с ведома и согласия президента, которому, скорее всего, положили на стол компромат на вице-премьера. Сам же Семиноженко особо не распространяется о возможных причинах своей отставки.
В отличие от него Нестор Шуфрич, которого "ушли" с поста главы МЧС в минувшую субботу, публично назвал виновника своего увольнения: по его словам, это - глава Администрации президента Сергей Лёвочкин.
"Я уже ранее говорил, что Лёвочкин для меня - это придорожная пыль, недоразумение в Партии регионов. Все сложности во власти в той или иной мере касаются его деятельности", - заявил после своей отставки Шуфрич.
Ни для кого не секрет, что отношения между ними всегда были натянутыми. В июле прошлого года дело дошло до рукоприкладства: после заседания фракции Партии регионов в киевском кинотеатре "Зоряный" Шуфрич ударил Лёвочкина по лицу.
Впрочем, в Кабмине отрицают, что министр лишился кресла из-за конфликта с главой президентской администрации, и говорят, что у премьера имелись претензии к Шуфричу, связанные с ликвидацией последствий наводнений на западе и юге Украины. Кроме того, были вскрыты серьёзные злоупотребления со стороны близких к главе МЧС персон: в их числе называют экс-замглавы Гостаможслужбы Тараса Козака, уволенного 18 июня.
В то же время представители парламентского большинства не поддержали отставку министра топлива и энергетики Юрия Бойко и главы СБУ Валерия Хорошковского: "за" проголосовали лишь бютовцы и нунсовцы (всего - 157 депутатов). А внесённые БЮТ проекты постановлений об увольнении вице-премьера Сергея Тигипко и министра экономики Василия Цушко даже не были поставлены на голосование.
Прокомментировать ситуацию мы попросили эксперта Центра Разумкова (Киев) Юрия Якименко.
- Как вы расцениваете принятые парламентом кадровые решения?
- Процесс ротации имеет различные причины, поэтому нужно рассматривать каждую персону в отдельности. Конечно, оппозиция настроена на увольнение всех министров. Но за отставку Семиноженко проголосовала и часть коалиции. Это указывает на то, что внутри парламентского большинства, в том числе и в самой Партии регионов, существуют группы с разными интересами. Возможной причиной может быть не только выполнение или невыполнение чиновником своих обязанностей, но и конкуренция за ресурсы в разных сферах: здравоохранение, образование, дубляж фильмов. Не исключено, что это место оставят "пустым", потому что у нас и так много вице-премьеров, усилив таким образом профильных министров.
- Возможна ли в ближайшее время отставка Сергея Тигипко?
- Тигипко не является членом политической команды Януковича. Перед ним стоит серьёзная дилемма: когда покинуть Кабмин - до выборов в местные органы власти или после них? В первом случае он может лишиться властных полномочий и соответственно админресурса. Во втором - рискует слишком связать себя с властью, потерять самостоятельность, а с нею - и уровень электоральной поддержки его политической силы. Подобный пример уже есть - Блок Литвина. Тигипко необходимо накопить "оправдательный потенциал" для своего возможного выхода из власти: "Я хотел - мне мешали". По некоторым резонансным вопросам он делал противоречивые заявления, например, в оценках Налогового кодекса. Для политического руководства страны сегодня невыгодно отстранять его от должности ещё и потому, что Тигипко является основным переговорщиком с Международным валютным фондом.
http://www.kp.crimea.ua/newspaper_details.php?newspaper_id=3139ЦЕНА ВОПРОСА В МИЛЛИАРД
Дмитрий Желнин, «Слава Севастополя», 13.07.2010, АР Крым
В субботу Верховная Рада Украины приняла закон о местных выборах.На часах было без пяти десять вечера, когда спикер парламента Владимир Литвин закрыл шестую сессию парламента шестого созыва. Рада потрудилась на славу: за 51 день пленарной работы (72 утренних и вечерних пленарных заседания) обсудила и приняла соответствующие решения по 771 вопросу, приняла в целом 135 законов и вскоре сможет как следует отдохнуть аж до 7 сентября. Правда, в соответствии с календарным планом, еще неделю до начала парламентских каникул депутаты должны отработать в округах, а 16 июля состоится торжественное заседание ВРУ, посвященное 20-летию со дня принятия Декларации независимости Украины. Ко времени выхода депутатов из каникулярного состояния страна будет готова к предвыборной лихорадке.
На проведение местных выборов Верховная Рада еще в четверг выделила 1 млрд. гривен. В субботу же, рассмотрев свыше 1300 поправок, депутаты приняли в таки закон N 6601 "О выборах депутатов Верховной Рады Автономной Республики Крым, местных советов и сельских, поселковых, городских голов". Впрочем, в обсуждении этого закона принимали участие далеко не все депутаты. Так, фракция БЮТ была категорически против принятия данного законопроекта в его нынешней редакции, поскольку, по словам лидера фракции Ивана Кириленко, ни одно предложение оппозиции не учтено. БЮТ покинул сессионный зал.
Лидер "Фронта перемен" Арсений Яценюк так оценил поведение бютовцев: "Досадно, но фракция Блока Тимошенко, которая якобы представляет демократический лагерь, покинула поле боя - сессионный зал парламента, тем самым сдав демократические ценности как таковые".
Итак, 259 голосами закон N 6601 принят, дата выборов назначена - 31 октября 2010 года (впрочем, вчера по дате выборов должна была высказаться ЦИК). Правила новой игры приняты, часть — забракована. Например, при рассмотрении законопроекта во втором чтении депутаты не поддержали поправку, которой предлагалось разрешить самовыдвижение на должность мэра. В силе осталась редакция первого чтения, согласно которой кандидата на должность мэра может выдвигать только политическая партия. Собственно, Севастополю от этой поправки ни холодно, ни жарко: выборы мэра для нас - понятие из области фантастики.
Также парламент не поддержал поправку, которая предусматривала, что в выборах могут принимать участие не только те местные организации политических партий, которые зарегистрированы за год до выборов, но и другие местные организации, зарегистрированные в установленном законом порядке. В то же время депутаты отказались от идеи вносить денежный залог.
Верховная Рада отказалась уменьшать количество депутатов местных советов. При этом закон устанавливает смешанную систему выборов: половина от общего количества депутатского корпуса местного совета избирается по спискам политпартий в многомандатном избирательном округе, а другая половина - по мажоритарной системе в одномандатных избирательных округах. Можно предположить, что уменьшать количество мест в горсовете на одно никто из наших избранников не захочет, следовательно, в Севгорсовете в 2010 будет 76 мест.
Лидер парламентской фракции ПР Александр Ефремов рассказал, почему "регионалы" ввели смешанную систему на местных выборах. Это - выполнение одного из обязательств Партии регионов перед избирателями. "Мы обещали своим избирателям "открытые списки", и мы настаиваем на том, что половина списков должна формироваться по мажоритарным округам, а половина—по пропорциональным. То, что мы обещали людям, мы выполним", - цитирует политика пресс-служба партии.
Участие блоков политических партий в местных выборах документом не предусмотрено. Первый заместитель председателя парламентской фракции Партии регионов Михаил Чечетов убежден, что этот документ позволит выстроить избирательную систему Украины по европейскому образцу. "Среди тех изменений, против которых особенно выступала оппозиция, - запрет на участие в выборах политическим блокам. Оппозиция пыталась многочисленными поправками "протолкнуть" название "блоки" в закон. Все это делалось для того, чтобы продолжилась практика обмана людей, невыполнения предвыборных обещаний", - отметил он. По мнению Чечетова, запрет на участие в выборах блоков обеспечит ответственность партий перед своими избирателями: "Теперь не удастся уйти от ответственности, прикрываясь многопартийностью блока, с принятием закона каждая партия становится ответственной за все то, что обещала своим избирателям в ходе предвыборной кампании".
Понятно, что новые правила игры не могут нравиться всем одновременно. Ведь принятие закона поставит крест на многочисленных карликовых партиях. А их в Украине, по утверждению Чечетова, сейчас более 170. Тот же Яценюк уже пожаловался, что его "Фронт..." исключили из избирательного процесса, а потому намерен обратиться в Конституционный суд относительно Закона о местных выборах.
А представитель "Народной самообороны" Олесь Доний заявляет, что этот закон ставит крест на местном самоуправлении и демократических выборах, дискриминирует внепарламентские политические партии и политические альтернативы. "Согласно законопроекту, право выдвигать кандидатов в депутаты и на должность городских голов имеют исключительно партии. На этот момент партии объединяют лишь около 3% населения, а это значит, что подавляющее большинство украинцев будет лишено возможности выдвигать кандидатов в депутаты и кандидатов в городские головы", - объяснил парламентарий.
Дал свою оценку и Комитет избирателей Украины. По мнению главы КИУ Александра Черненко, новые правила местных выборов противоречат Конституции и приняты в интересах действующей власти и тех политических сил, которые входят в правящую коалицию.
Например, норма о выдвижении кандидатов в районные, городские, областные советы и на должность мэров городов лишь местными ячейками партий существенно ограничивает права тех граждан, которые не хотят быть членами партий, но претендуют на вхождение в местные органы власти. "Эта норма противоречит Конституции, по которой каждому гражданину гарантируется право быть избранным. Это противоречит международным соглашениям, которые подписывала Украина", - уверен Черненко.
Относительно нормы о том, что принимать участие в выборах могут лишь партии, которые на день выборов были зарегистрированы не менее чем за 365 дней, по убеждению председателя КИУ, она "очень сильно бьет по местным элитам, местным популярным личностям, которые работали с избирателями не один год, образовывали локальные общественные объединения, но сейчас фактически им нужно искать какую в то партийную ячейку, которая их выдвинет в кандидаты".
Заместитель председателя Центральной избирательной комиссии Украины Андрей Магера заявил, что пока не готов комментировать новый закон о местных выборах, так как не видел его текста, принятого в окончательном варианте. В то же время он считает, что срок избирательной кампании 50 дней является очень сжатым для надлежащей подготовки и организации избирательного процесса.
Согласно закону, очередные местные выборы назначаются не позднее, чем за 60 дней до дня выборов, а избирательный процесс начинается за 50 дней до дня очередных местных выборов. Согласно постановлению Верховной Рады, принятому еще 1 июля, очередные местные выборы в Украине назначены на 31 октября. Исходя из этого, избирательная кампания стартует предположительно 11 сентября. А за четыре дня до этого посвежевшие и отдохнувшие народные депутаты выйдут из отпуска и начнут новую сессию, но которой, может быть, в правила игры будут внесены последние изменения.
http://www.slava.sebastopol.ua/media/?cnt=staty_show&yr=2010&mnt=7&day=13&id=22544ПЕРЕДКАНІКУЛЬНИЙ ПОСПІХ В ПАРЛАМЕНТІ: ПІДСУМКИ
Леся Балуцька, «Поступ», 12.07.2010, Львівська обл.
«Антимагдебурзьке» право: обмежити не можна дозволити.
Робота в українському парламенті останніми днями просто кипить. Народні обранці квапляться прийняти якомога більше законопроектів, бодай у першому читанні, внести відповідні поправки та чітко дотримуватися порядку денного, що часто стає порядком нічним. Затримуючись понаднормово на своїх робочих місцях, парламентарі хоч і нарікають на понадурочний графік, проте, стимулу до праці надають довгождані та близькі вже канікули, тривалістю у два місяці. Чи вдалося нардепам надолужити втрачений раніше час і чи плодотворною була їхня передвідпусткова праця?
Подарунком до дня народження Глави держави мав стати закон про референдум, прийнятий Верховною Радою у новій редакції. До нього мали бути внесені близько тисячі поправок, основною з яких – можливість обійти парламент у прийнятті законів та зміни Основного Закону, шляхом винесення відповідних питань на Всеукраїнський референдум. Таким чином, Віктору Януковичу мали повернути повноваження його передпопередника Леоніда Кучми, а Україна мала знову стати державою з президентсько-парламентською формою правління, а не навпаки. Згідно із внесеними поправками до закону, на Всеукраїнському референдумі мали бути поставлені питання про скасування Конституційної реформи 2004 року, за якої парламент отримав значно ширші повноваження ніж президент й відтоді Україна іменується парламентсько-президентською республікою.
В рамках цього законопроекту спікер Верховної Ради Володимир Литвин вже взявся прогнозувати, що в Україні слід очікувати дострокових парламентських виборів, позаяк, у редакції Конституції до 2004 року йдеться: «Чергові вибори до Верховної Ради України відбуваються в останню неділю березня четвертого року повноважень Верховної Ради України» (ст. 77). Тож за Конституцією вибори мали би бути черговими, а для депутатів, що обиралися згідно внесених змін на п’ять років – достроковими.
Таких оптимістичних заявок спікера ніхто особливо не брався коментувати. Буква закону для всіх одна, а для депутатів різна кожного разу. Тож, якщо в обхід Конституції України вдалося продовжити термін повноважень депутатів місцевих рад, то, зрозуміло, задля простої формальності, ніхто не буде врізати терміну повноважень всенародних обранців.
Як не дивно, але дискусії з приводу відміни Конституційної реформи 2004 року були присічені депутатом від НУНС Юрієм Ключковським. Парламент підтримав його поправку щодо виключення із тексту законопроекту «Про всеукраїнський референдум» норми, згідно з якою на референдумі можна скасовувати зміни до Конституції або визнавати таким, що втратив чинність закон про внесення змін до Конституції України. Цю поправку також підтримали Блок Литвина та КПУ. Тож розгляд законопроекту довелося відкласти на осінь до другого читання. А там, очевидно, й коаліція поповниться новими тушками і законопроект проголосують більш одностайно.
Натомість, не перестають наростати пристрасті й точитися дискусії з приводу іншого, прийнятого вже на сьогодні закону про місцеві вибори, офіційна назва якого звучить так: «Про вибори депутатів Верховної Ради Криму, місцевих рад і сільських, селищних, міських голів». Вперше, з часу одіозної Конституційної реформи 2004 року народні депутати, чисельністю у 396 осіб (чи карток) проголосували за зміни до Конституції, у пункті, що стосується зрівняння терміну повноважень міських голів та місцевих депутатів. Проте, ці зміни має ухвалити ще Конституційний суд і повторно прийняти Верховна Рада, щоправда, вже на осінній сесії.
Свого часу, зміни до Основного Закону приймалися таким поспіхом, що про важливу деталь, як рівність терміну повноважень мерів та депутатів місцевих рад, очевидно, забули. Як наслідок, перманентний виборчий процес в Україні отримав ще й юридичне закріплення. Тепер же, з метою економії державних коштів, виділених на проведення виборів, відповідні зміни одноголосно були прийняті. Зрештою, відміна місцевих виборів у травні цього року також пояснювалася дірками в бюджеті, що як і виборчий процес, стають сьогодні незмінною складовою українських реалій. Окрім недостатності коштів, наголос робився на необхідності вдосконалення виборчого законодавства, розширення прав місцевого самоврядування. Словом, мали бути внесені достойні зміни до закону про місцеві вибори, які б гарантували прихід на місця достойної влади.
Відтак, оголошена дата проведення місцевих виборів – 31 жовтня. Тому і причин поквапитися народним депутатам із поправками до закону про місцеві вибори предостатньо. Тож, спершу відповідні зміни на скору руку прийняли, а далі, подивившись на результат своєї праці – вжахнулися. Однак далеко не всі. Хтось у передчутті відпустки, навіть не зауважив, що приймав, а комусь і справді байдуже до місцевих виборів в Україні. Інші ж намагалися певним чином згладити резонанс довкола закону. Приміром, Володимир Литвин, так наче виправдовуючись за прорахунки у внесених поправках, обіцяв, що закон буде переглянуто у другому читанні та всі існуючі ляпи буде виправлено. А ляпів виявилося чимало. Та, незважаючи на них, закон таки прийняли.
Не новиною, а швидше даниною наївному українському виборцю стало збереження закритих списків. Дарма, що виборча система пропонується змішана – 50% депутатів обиратимуться по мажоритарних виборчих округах, інших 50% - пропорційно, за партійними списками. І хоч мажоритарна виборча система, як правило, передбачає відповідальність депутата перед виборцем і здатна представляти інтереси виборця, а не партії, однак, містить ряд недоліків. Серед основних – похибка при врахуванні інтересів виборців, коли, приміром, в окрузі балотується 10 – 15 кандидатів, а перемогу отримує тільки один. Або ж, коли йдеться про купівлю округу.
Що ж до такого недоліку пропорційної виборчої системи як реєстрація великої кількості партій, то він унеможливлюється, з огляду на ще одну поправку, внесену до закону про вибори: участь у виборах можуть брати тільки ті партії, які зареєстровані не пізніше ніж за 365 днів до виборів. Таким чином, вже звичний для українського виборчого процесу майновий ценз, що і сьогодні себе підтверджує у відповідному законі, доповнюється ще й «віковим» цензом. Норма в цілому прийнятна і дозволяє запобігти участі у виборах різноманітних сумнівних та «кишенькових» політичних партій. Але вона варта життя в разі, якщо б зміни до закону про місцеві вибори вносилися раніше, а не за кілька місяців до самих виборів. Бо тепер це вже дискримінація партій, плюс – іменних блоків. Останні, згідно з внесеними поправками, також опиняються в аутсайдерах місцевих виборів.
На додачу до всього прийнято ще й партійний ценз. Маю на увазі норму, яка передбачає висунення кандидата на місцевого голову виключно від партії. Мер, відтак, автоматично може стати виразником інтересів своєї партії, а не представником територіальної громади. Хоча це питання спірне, як і ряд інших. Адже, до прикладу, чинний міський голова Львова Андрій Садовий – член партії «Народний Союз «Наша Україна». Але не можна сказати, щоб його партійна приналежність негативним чином відбилося на благоустрої міста. Навіть більше, вважається, що виходець із партійної організації, а не самовисуванець, отримавши перемогу на виборах, згодом матиме більшу підтримку у своїй діяльності через допомогу однопартійців та здатності до консенсусу із своїми опонентами.
Та чи не найбільшим каменем в город демократичного волевиявлення громадян стала законодавча норма щодо формування виборчих комісій тільки з тих партій, які представлені на даний час у парламенті. Окрім цього, виборчі комісії можуть приймати рішення в день голосування і без кворуму. Це прямий шлях до фальсифікації, коли результат виборів буде залежати не від виборця, що, прийшовши на виборчу дільницю в день голосування, виконав свій громадянський обов’язок і поставив «хрестик» у бюлетені. А напряму від членів комісій, що проводитимуть підрахунок голосів і можуть поставити інший «хрестик» на вільному виборі, а отже на місцевому самоврядуванні як такому. Щось на зразок усучасненого «антимагдебурзького» права.
Проти нового виборчого закону вже виступили у Комітеті виборців України. Своє незадоволення окремими законодавчими нормами висловив, зокрема, віце-прем’єр міністр лідер партії «Сильна Україна» Сергій Тігіпко, назвавши закон в цілому антидемократичним. Народний депутат лідер «Фронту змін» Арсеній Яценюк звернувся із закликом до демократичних сил українського парламенту, з метою підтримки у зверненні до Конституційного Суду щодо відповідності прийнятого Верховною Радою закону про місцеві вибори Конституції України. Лідер БЮТ Юлія Тимошенко також заявила, що її політична сила в жодному разі не підтримає зміни до закону про місцеві вибори. Так, під час голосування законопроекту депутати від БЮТ, в знак протесту покинули сесійну залу. Не допомогло...
VI сесія Верховної Ради VI скликання таки завершилася. Пленарні засідання кількох останніх тижнів були напруженими та результативними, в тому плані, що хоч якийсь результат не завжди означає позитивний результат: ухвала бюджетного кодексу, прийняття у першому читанні податкового кодексу, ухвала судової реформи та прийнятий закон про місцеві вибори. Залишається сподіватися, що добре відпочивши від законодавчих гонок, депутати, повернувшись із заслужених канікул, розпочнуть сесію з більш мудрого та зосередженого підходу до розгляду як виборчого законодавства так і інших поспіхом прийнятих законів й по-новому, де ще можливо, поправлять свої власні поправки.
http://postup.brama.com/usual.php?what=68199СУСПІЛЬСТВО СТАЄ ЖОРСТОКІШИМ ДО ТВАРИН
Ярослав Іваночко, «Львівська пошта», 10.07.2010
«Від початку незалежності у народних обранців ніяк не доходили руки врегулювати питання відповідальності власників тварин».Ірина Геращенко, народний депутат України фракції НУ-НС, автор законопроекту щодо посилення відповідальності власників собак, про причини написання такого документа та його виконання
Мабуть, серед читачів “Пошти” не знайдеться людини, яка б не мала знайомих, друзів чи близьких, які постраждали від укусу собаки. Проблема належного виховання та утримання собак бійцівських порід, які є найагресивнішими і найнебезпечнішими у своєму виді, сьогодні дуже гостро стоїть на порядку денному в суспільстві. Заводити бійцівського пса зараз модно і престижно. Утім, у гонитві за модою власники таких собак забувають про те, що чотириногого друга треба виховувати ретельніше від дитини. В іншому випадку наслідки можуть бути фатальними. Від початку незалежності у народних обранців ніяк не доходили руки врегулювати питання відповідальності власників тварин.
Тільки тепер двоє депутатів із групи “За Україну” Ірина Геращенко та Ольга Герасим’юк вирішили внести на розгляд парламенту законопроект зі змінами до Кримінального кодексу України щодо відповідальності власників собак. Проект уже успішно пройшов перше читання у Раді і має усі шанси бути прийнятим. Якщо це станеться, то в країні буде введена кримінальна відповідальність за порушення правил вигулу собак, якщо це призвело до тілесних ушкоджень або смерті потерпілого. Відповідний документ передбачає для власників таких собак кримінальну відповідальність до 10 років в’язниці. “Пошта” звернулася безпосередньо до одного із авторів цього документа Ірини Геращенко, аби та розтлумачила, як саме діятимуть ці зміни.
– Що це за документ і яке його завдання?
– Це внесення змін до Кримінального кодексу України з метою посилити відповідальність власників тварини. Наш законопроект не є спрямованим проти тварин, радше, на власників тварин, які сьогодні дуже часто займають абсолютно безвідповідальну позицію щодо утримання своїх домашніх улюбленців.
– Що стало причиною для таких законодавчих ініціатив?
– Насамперед це те, що дуже різко почастішали випадки нападів тварин на людей. У Києві за 10 місяців минулого року більше трьох тисяч громадян постраждали від нападів собак. І, як правило, це були не вуличні пси, а саме тварини, які мають господарів. Кінологи вважають, що дуже часто причиною агресії собаки є неправильне виховання або порушення норм вигулу, коли господарі виводять велику агресивну псину без намордника, нашийника і повідка. Або є навіть такі господарі, які розважаються тим, що натравлюють свого собаку або на цуценят, або на собак менших порід, а потім і на людей. І такі зовсім не безневинні жарти стають потім поштовхом для нещасних випадків. Досі, якщо траплялася така жахлива історія, прикладами якої наповнені наші медіа, собаку, який напав на людину за рішенням суду присипляли. А власник до сьогодні обме¬жувався символічним штрафом на суму трохи більше 130 гривень. Звичайно, це не нормально. Тому ми, враховуючи європейський досвід, вирішили, що з такою ситуацією потрібно щось робити. Бо якщо, наприклад, власник автотранспорту має машину, яка є несправною, і ця машина потрапляє в ДТП, у якій гинуть люди, то цей водій несе кримінальну відповідальність. Так само ми вважаємо треба зробити із домашніми тваринами.
Тому, згідно з нашим законопроектом, якщо собака покусав людину і наніс їй середньої тяжкості ушкодження, то власник пса карається штрафом до п’ятисот неоподаткованих мінімумів. Якщо ж це важкі наслідки і навіть летальні, то мова може йти не лише про виправні роботи, але й про кримінальну відповідальність із позбавленням волі терміном від 3 до 8 років.
Але це лише один бік проблеми. Проблема собак для українських міст стає комплексною, великою і системною. Велика проблема є із бездомними собаками, якими ніхто не опікується, вони збираються у зграї і бігають містом… Якщо їх знищують, то це зовсім не цивілізований підхід. Друга проблема – це те, що власники тварин, особливо бійцівських порід, часто безвідповідально ставляться до вигулу своїх улюбленців. Знаєте, у нас можна побачити таких собак без намордників і повідків. Також цих собак вигулюють на дитячих майданчиках. Тому наша ініціатива має характер безумовної відповідальності власників.
– Вочевидь, Ви не маєте наміру зупинятися на цьому одному законопроекті?
– Зараз ми з Ольгою Герасим’юк маємо намір підготувати ще один законопроект щодо відповідальності за утримання тварин. У ньому, враховуючи європейський досвід, ми хочемо передбачити створення реєстру порід бійцівських собак, які є особливо небезпечними і утримання яких має регламентуватися спеціальними нормами. Тобто, такі собаки мають мати спеціальні чипи, де буде вказана інформація про їх господарів, місце їхнього проживання чи зареєстрована ця собака. Такі собаки можуть виводитися на вулицю тільки в намордниках і нашийниках з пристебнутим повідком, їх мають правильно виховувати і вигулювати без намордників та нашийників тільки в спеціальних місцях, які теж мають бути в українських містах передбаченими.
– От, власне, Ви самі зачепили цю дуже важливу тему, адже сьогодні в містах зон для вигулу собак майже не існує. Відтак усі собаководи є порушниками.
– Звичайно, місць для вигулу собак недостатньо. Я знаю, що це комплексна проблема, і ми нею ретельно займаємося.
– Відомо, що причинами укусу собаки є неналежне її виховання, жорстоке, грубе поводження з твариною. Чи буде на законодавчому рівні передбачено покарання власників за це?
– Є така норма. Нещодавно перший Президент України Леонід Кравчук звернувся до чинного Президента Віктора Януковича і звернув його увагу на проблему грубого поводження з тваринами. Він мав на увазі трохи інше. А саме, як поводяться у нас із бездомними тваринами. У нас є і така проблема. Суспільство стає жорстокішим і до домашніх тварин, і до бездомних. Цю традицію треба змінювати. Ми вивчаємо зараз європейський досвід, аби усі відповідні норми ввести до нашого законодавства.
– А чи можливо, наприклад, заборонити утримувати собак бійцівських порід у багатоквартирних будинках?
– Я не думаю, що це можливо, бо насправді це є порушенням прав людини. Інше питання, що це утримання у квартирі має бути цивілізованим. Ти можеш утримувати у квартирі собаку, але це має бути оподаткування певних порід, можливо, такого собаку треба виводити через сходові майданчики, а не ліфтом і тільки в намордниках. Тут дійсно є багато питань, які дуже турбують людей, більше, ніж політика, бо це дуже цікаво. Ми самі не очікували такої реакції від людей і підтримки від журналістів. Багато громадян ділиться своїми думками з нами, хтось дякує, хтось запитує, як діятимуть ці зміни, дуже багато випадків, коли люди чи діти, які постраждали від собак, телефонують і кажуть, що такі зміни давно треба було зробити…
– Спілкуючись із експертами стосовно цих змін до Кримінального кодексу України, ми зіштовхнулися із скептичним ставленням до них. Експерти вказують на те, що для ефективної дії цього документа сьогодні не створено системи контролю за його виконанням. Відтак зміни, які Ви пропонуєте, будуть виконуватися так само, як і закон про заборону куріння в громадських місцях.
– Насправді у нас багато законів не виконується. Але курити у громадських місцях стали менше. Принаймні у ресторанах можна замовити столик для тих, хто не курить. Сьогодні у Києві в парках міліція ганяє хлопців, які з пляшкою пива розгулюють. Не знаю, як і з цим у Львові…
– У Львові не поспішають виконувати цей закон.
– Ну то беріть приклад з Києва. Тому, я думаю, що закони треба приймати. Інше питання, як стимулювати суспільство виконувати ці закони.
http://www.lvivpost.net/content/view/7466/375/ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ
ПРЕЗИДЕНТЫ В КРЫМУ ПУТАЛИ СЛЕДЫ
Алексей Вакуленко, «Крымская правда», 13.07.2010
В Ливадийском дворце в Ялте по инициативе президента Украины Виктора Януковича состоялась неофициальная встреча глав государств СНГ.По мнению экспертов, основным результатом саммита можно считать "возвращение" Украины в Содружество. После непродолжительных переговоров президенты перешли к неофициальной части, благо повод для этого был более чем весомый - 60-летний юбилей Януковича. Причём вопреки ранее появившейся информации основные торжества состоялись не на горбачёвской "Заре" в Форосе, а на госдаче в Массандре.
В Ялту съехались президенты шести из одиннадцати государств СНГ: глава Азербайджана Ильхам Алиев, Армении - Серж Саргсян, Белоруссии - Александр Лукашенко, Казахстана - Нурсултан Назарбаев и России - Дмитрий Медведев. Именно в такой последовательности (в алфавитном порядке по названиям государств) президенты прибывали в Ливадийский дворец, где на крыльце их встречал Янукович.
Открывая встречу, Янукович в первую очередь поблагодарил коллег, поддержавших его инициативу собраться в Крыму "за круглом столом, у которого нет острых углов".
- Убеждён, что такое общение в непринуждённой обстановке, которое стало доброй традицией, даёт нам прекрасную возможность представить друг другу видение дальнейшего сотрудничества в формате стран СНГ, высказаться по наиболее важным вопросам, а также постараться прийти к общему знаменателю, - заявил президент Украины.
После этого он предложил участникам саммита "обсудить механизмы активизации экономического сотрудничества в рамках Содружества и планы реализации совместных проектов развития транспортной и туристической инфраструктуры", а также согласовать приоритеты в сфере экономического взаимодействия, поскольку именно экономическое сотрудничество определено участниками в качестве базового направления деятельности Содружества независимых государств.
Кроме того, Янукович выразил надежду на то, что, поскольку встреча проходит на крымской земле, в ходе дискуссии главам государств удастся уделить "немножко внимания" вопросам, касающимся Крыма.
Затем к участникам саммита обратился Дмитрий Медведев, который отметил, что повод для встречи "действительно неплохой и не такой драматический, как у ряда наших предшественников, которые тоже собирались в этом зале", очевидно, имея в виду Ялтинскую конференцию глав государств антигитлеровской коалиции в 1945 году. После чего он от имени России и всех стран - участников встречи поздравил Януковича с юбилеем.
- Ещё до начала работы, до обсуждения - и относительно формального, потому что в галстуках, и неформального, надеюсь, без галстуков, потому что сидеть в галстуке просто мучение, - я хотел бы искренне от всех нас поздравить Виктора Фёдоровича Януковича с юбилеем и пожелать здоровья, успехов в очень нелёгкой работе президента, - сказал он. - Я надеюсь, что под вашим руководством Украина будет развиваться как стабильное, процветающее, сильное государство, имеющее надёжных партнёров, таких, как все присутствующие за этим столом.
Сами переговоры прошли за закрытыми дверями. По их результатам было принято совместное заявление, в котором в частности отмечена целесообразность совместного участия заинтересованных сторон в строительстве и модернизации стадионов, спортивных сооружений и необходимой инфраструктуры в ходе подготовки к "Евро-2012" на Украине и зимних Олимпийских игр в Сочи в 2014 году. Президенты также договорились продолжать работу над новым Договором о зоне свободной торговли. При этом они подтвердили "намерение принимать активное участие в реализации важных инфраструктурных проектов" и отметили "целесообразность совместной реализации инвестиционных проектов развития, направленных на расширение сети курортно-оздоровительных, лечебных и других объектов стран Содружества".
Комментируя итоги саммита, глава администрации президента Украины Сергей Лёвочкин отметил, что в ходе встречи главы государств СНГ говорили о развитии Крыма как уникального туристического рекреационного региона. При этом он не уточнил, были ли приняты какие-либо конкретные решения на этот счёт.
По завершении встречи президенты, сфотографировавшись в Итальянском дворике дворца, отправились на неофициальную часть мероприятия в Массандру, на госдачу "Шатёр", которая была построена при Сталине в 1948 году. Ранее предполагалось, что основные торжества по случаю юбилея Януковича пройдут на госдаче "Заря" в Форосе, но, видимо, это место до сих пор вызывает слишком стойкие ассоциации с событиями августовского путча 91-го. По другой версии, слух о праздновании юбилея в "Заре" был пущен, чтобы запутать журналистов.
Президенты гуляли в Массандре до позднего вечера. Их развлекали участники фестиваля "Новая волна" и ребята из "95 квартала". На столах была представлена преимущественно украинская кухня. В тот же день Дмитрий Медведев и Нурсултан Назарбаев отбыли домой. Алиев, Саргсян и Лукашенко уехали в воскресенье. А сам виновник торжества остался в Крыму, где он планирует провести свой отпуск.
http://www.kp.crimea.ua/newspaper_details.php?newspaper_id=3139КООРДИНАЦІЯ РЕФОРМ – ЗАПОРУКА УСПІХУ
Микола Саєнко, «Слобідський край», 10.07.2010, Харківська обл.
Програма реформ, проголошена Віктором Януковичем, викликає значний суспільний інтерес.Вперше за багато років державна влада пропонує не балачки та ілюзії, а конкретні справи, спрямовані на посилення позицій України у світі та покращення добробуту українців.
Президент Янукович – досвідчений політик, який добре знає проблеми країни. Йому відомо, що спроби реформування країни здійснювалися і раніше, проте добрі наміри влади виявлялися похованими бюрократичним апаратом. Цілком очевидно, що радикальні реформи не відповідають інтересам бюрократії, і її представники чинитимуть опір, саботуватимуть позитивні перетворення в житті країни. У цьому є певна логіка, адже в Україні сформувалася ціла каста чиновників, що не уявляють собі життя без доступу до державної годівнички.
Саме тому Україні потрібні ефективні та рішучі дії. Указ Президента про створення Координаційного центру з упровадження економічних реформ належить до числа саме таких кроків державної влади. Це – серйозний удар по бюрократії, оскільки ним створюється ефективний дорадчий орган, який сприятиме впровадженню проголошеної Віктором Януковичем Програми реформ «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна влада». Ця програма є дороговказом на шляху розвитку України, а Координаційний центр – справжнім регулювальником, спроможним оптимізувати рух нашої країни вперед, продемонструвати, що реформи – не лише слова, а реальні перетворення, що здійснюються в інтересах мільйонів українців.
Основні завдання Центру – аналіз та моніторинг реалізації реформ, підготовка звітів про ефективність виконання програми реформ, здійснення із залученням вітчизняних та закордонних фахівців експертизи нормативних актів на предмет їх відповідності Програмі реформ. Сьогодні не викликає сумніву той факт, що українці повірили у спроможність державної влади змінити ситуацію в Україні на краще, тому основне завдання урядовців – реальними діями виправдати довіру співгромадян, прискорити та зробити більш ефективним процес реформування.
Добре розуміючи, наскільки глибоко бюрократія пустила коріння в системі державного управління, Президент особливу увагу приділив оптимізації структури Координаційного центру. Керівництво ним здійснюватиме Колегія, співголовами якої стануть глава уряду та спікер парламенту. До складу Колегії також увійдуть глава Адміністрації Президента та його перший заступник, що є виконавчим секретарем Комітету з економічних реформ, віце-прем’єр із питань економічних реформ та представник коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді, на якого буде покладено обов’язки секретаря Колегії. Ця структура дозволить не лише поєднати зусилля законодавчої та виконавчої влади, а й мінімізувати бюрократичну складову Координаційного центру. Президент установив його граничну чисельність – 35 осіб, скоротивши на відповідну кількість штатний розклад Національного інституту стратегічних досліджень.
У багатьох сферах економіки наявність незалежного регулятора дозволяє більш ефективно використовувати потенціал тієї чи іншої галузі, не допускати надмірної монополізації в інтересах зацікавлених осіб. Запропонований Президентом Віктором Януковичем Координаційний центр зі впровадження економічних реформ є справжнім незалежним регулятором, який може позитивно вплинути на динаміку реформування країни, визначити слабкі місця та дозволити сконцентруватися на ключових діях. Його створення переконливо свідчить, що боротьба з бюрократією та корупцією є головним завданням державної влади. Завдяки політичній волі Віктора Януковича Україна отримала реальний шанс наздогнати наших сусідів та партнерів з Центральної Європи та країн Балтії за рівнем розвитку. Власне, підвищення добробуту українців і є головним завданням запропонованих Главою Держави перетворень.
http://www.slk.kh.ua/view_post.php?id=4992100 ДНЕЙ: ОТ «АЗАРОВЩИНЫ» ДО «ТИГИПКОВЩИНЫ»
Юрий Панченко, «Днепропетровская правда», 09.07.2010
Исполнилось сто дней правления Премьера Николая Азарова и его «главного по экономике» вице-премьера Сергея Тигипко.Промышленное производство в стране падает, новый Налоговый кодекс, написанный Азаровым и Тигипко, по мнению оппозиции, уничтожает малый и средний бизнес, восстанавливая печально известную «азаровщину».
Впрочем, учитывая участие в создании этого кодекса главного «реформатора» нынешнего правительства — Сергея Тигипко, наступление на малый и средний бизнес уже можно характеризовать как «тигипковщину».
Падение промышленного производства в апреле составляло 1,2%, а в мае — уже 2,1%. И едва ли производство будет прирастать в дальнейшем, благодаря развитию малого и среднего бизнеса. Ведь принятие в Верховной Раде проекта Налогового кодекса Азарова-Тигипко обещает предпринимателям тяжелые времена.
Налоговые репрессии
Как известно, 17 июня Верховная Рада Украины приняла в первом чтении проект Налогового кодекса, внесенный Кабинетом Министров. Этот документ представляет угрозу для ведения бизнеса в Украине и нарушает целый ряд конституционных прав и свобод граждан, подчеркивают в оппозиции. Группа народных депутатов уже подала в Высший админсуд обжалование решения Верховной Рады о рассмотрении проекта этого кодекса.
Проект Налогового кодекса не вполне соответствует определению «азаровщина», поскольку «появился второй полноценный автор налогового кодекса — Сергей Тигипко, и сегодня это кодекс Азарова-Тигипко»,— отмечает министр финансов оппозиционного правительства Андрей Сенченко. При этом следует напомнить, что Тигипко — тот человек, который рассказывал, что идет в правительство Партии регионов, чтобы «делать реформы». Приступив к этим «реформам», господин Тигипко для начала в своем кодексе просто «забыл» об обещанных малому и среднему бизнесу налоговых каникулах. «Реформы по Тигипко», как выяснилось, состоят еще и в том, что миллионы граждан, которые ныне платят налоги по упрощенной системе, будут вынуждены либо покинуть бизнес, либо сделаться наемными работниками. Лидер БЮТ Юлия Тимошенко подчеркивает: «В сущности, ликвидируется упрощенная система налогообложения для трех миллионов малых предпринимателей, которые торгуют на рынках, а для больших корпораций — налог снижается».
Глава Комитета Верховной Рады по вопросам налоговой и таможенной политики Сергей Терехин назвал этот документ «кодексом богатых». У нового Кодекса, детища Азарова-Тигипко, «простая философия», как говорит Терехин, «эта власть хочет построить государство с небольшим количеством корпораций и с миллионами наемных работников, и это — откровенное наступление на любую возможность создания среднего класса в стране».
Зампред Верховной Рады Николай Томенко, в свою очередь, назвал новации Налогового кодекса, которые могут «превратить Украину в «полицейское государство» в худшем понимании этого слова». В частности, кроме налоговой администрации и милиции, во главе этого полицейского государства будет поставлена новая структура — «специализированная государственная налоговая инспекция», сказал он. Предоставленные этой структуре полномочия в свое время имели НКВД и ЧК, поэтому «если в конце концов структура с такими полномочиями останется, то надо будет присвоить новой государственной налоговой инспекции имя Лаврентия Берии», как заметил Томенко.
Администрирование налогов, по замыслу Азарова-Тигипко, превращает налоговую в некое «налоговое гестапо», такое сравнение привел министр оппозиционного правительства Андрей Сенченко. В частности, Азаров и Тигипко разрешили налоговым органам заходить в любые помещения, в том числе — в квартиры, по адресу которых зарегистрирован налогоплательщик. Налоговый инспектор отныне единолично принимает решение о проведении проверки и донасчитывает налоги, пользуясь только косвенным методом — без какого-либо решения суда. В налоговую смогут вызвать для «опроса» любого сотрудника предприятия. Присутствие адвоката при таком «опросе», а прямо говоря — допросе, не предусмотрено.
«Достойная» школа
Итак, при активном участии «реформатора» Тигипко, Украину отбрасывают назад — к «веселым» 90-м. Налоговая превращается в инструмент политических расправ и тотального контроля за всеми жителями Украины. Но стоило ли вообще надеяться на какие-то реальные, стимулирующие развитие экономики, реформы «от Тигипко»? «Это большая наивность — считать Тигипко какой-то новой кровью в политике»,— отмечает политолог Игорь Лосев. Он подчеркивает, что не случайно Тигипко руководил избирательным штабом Януковича в 2004 году. Так же не случайно он пошел работать к Азарову-Януковичу — потому, что «принадлежит к этому политическому сообществу, является его частью и ничем принципиально не отличается от них».
Пока не будет сломлена кланово-олигархическая система, никаких реформ в стране не будет, будут только псевдореформы, говорит эксперт и подводит итог: «Тигипко никогда не пойдет, как говорили большевики, против своего класса, против своего окружения». Остается только удивляться тому, что кто-то до сих пор надеется, что Тигипко предложит и проведет хоть какие-то реформы.
http://dneprovka.dp.ua/t9831/ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ ТА БЛОКИ
"СИЛЬНАЯ УКРАИНА" ОБЪЯВЛЯЕТ НАЦИОНАЛЬНЫЙ ПРАЙМЕРИЗ - РЕЙТИНГОВЫЙ ОТБОР КАНДИДАТОВ НА ВЫБОРЫ
«Донбасс», 12.07.2010, Донецкая обл.
Списки кандидатов от партии «Сильная Украина» будут сформированы с учетом результатов предварительного партийного голосования.
Праймериз – это рейтинговый отбор кандидатов на выборные должности среди представителей одной партии. Он бывает открытым, когда голосовать может любой гражданин, и закрытым, когда право голоса имеют только члены партии, проводящей предварительные выборы.
«Праймериз - это возможность для каждого члена партии стать кандидатом от «Сильной Украины» на выборах в местные органы власти 31 октября 2010 года. Это открытый, демократичный отбор, который позволит определить лучших из лучших. «Сильная Украина» предоставляет реальный шанс каждому партийцу продвинуться в карьере, реализовать свои идеи», - сообщил Сергей Витер, руководитель Национального секретариата партии.
Для участия в предварительных выборах кандидату необходимо подать заявку в местное отделение партии. Заявления будут приниматься в региональных, городских и районных организациях «Сильной Украины» с 20 по 31 июля. Всю информацию о порядке проведения предварительных выборов можно будет получить в отделениях партии на местах и на партийном сайте.
Внутрипартийное голосование стартует уже 10 августа. За кандидатов из списка праймериз своего района, города, области члены партии смогут проголосовать на сайте «Сильной Украины». Параллельно с интернет-выборами, с 10 по 31 августа, пройдет открытый, всенародный праймериз. Граждане смогут голосовать в мобильных пунктах «Народный праймериз», которые будут расположены на центральных улицах населенных пунктов. На народное голосование выносится тот же список, что и на внутрипартийное.
«Проводя предварительные партийные выборы, мы хотим оценить потенциал кандидатов от нашей партии. Дело ведь не в том, чтобы поставить в список «нужных» людей. Мы хотим знать, кто сегодня пользуется реальным доверием на местах. Мы ищем новых лидеров», - отметил председатель партии «Сильная Украина» Сергей Тигипко.
Результаты внутрипартийного голосования и народного праймериз будут опубликованы на сайте партии в начале сентября, сообщает пресс-служба "Сильной Украины".
http://donbass.ua/news/politics/2010/07/12/silnaja-ukraina-objavljaet-nacionalnyi-praimeriz-reitingovyi-otbor-kandidatov-na-vybory.htmlОБГОВОРЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА
МЕСТНЫЕ ВЫБОРЫ. ПРАВИЛА МЕНЯЮТСЯ
Иван Бухтияров, «Жизнь», 13.07.2010, Донецкая обл.
В начале июля Верховная Рада назначила местные выборы на 31 октября, а в эту субботу парламент определился и с правилами игры.Основным нововведением кампании станет смешанная система выборов в органы местной власти, кроме сельских и поселковых советов, где волеизъявления пройдут исключительно на мажоритарной основе.
Становление украинской избирательной системы проходило в несколько этапов. Первые парламентские выборы в 1994 году состоялись по мажоритарной системе, то есть Украина была разделена на 450 округов, в каждом из которых кандидаты (как от партий, так и самовыдвиженцы) боролись за 50% голосов избирателей. Если никто из кандидатов не достигал этой планки, проходил второй тур, куда выходили два кандидата, набравшие наибольшее количество голосов. Уже следующая кампания проходила по смешанной системе: 225 депутатов были избраны по партийным спискам, еще 250 - по округам. Так же прошла и следующая кампания в 2002 году.
Все это время выборы депутатов местных советов проходили по мажоритарной системе. В 2006-м выборы в парламент и местные советы всех уровней впервые состоялись исключительно на пропорциональной основе. Но если на всеукраинском уровне долгое время существовала переходная система, призванная подготовить почву для партийных выборов, то на местном ничего подобного не было. Это привело к низкому качеству партийных списков на местах и уменьшению количества депутатов, работающих с людьми в своих округах.
Переход от мажоритарной к пропорциональной системе аргументировали тем, что должна развиваться партийная система, среди плюсов которой - "персонализация" ответственности за развитие страны. Однако оказалось, что система введена преждевременно: люди утратили контакт со своими избранниками, поскольку те становились обязаны не избирателям, которые за них проголосовали, а партиям. Таким образом, начиная с 2006 года, накапливался негатив от непродуманной избирательной системы, которую все критиковали, однако никто не пытался изменить. Частично это было связано с фактическим отсутствием большинства, частично - с очевидной выгодой для парламентских партий, имевших огромное влияние на своих выдвиженцев.
Новый закон учитывает как интересы граждан, заинтересованных в прямом контакте со своими представителями в органах власти, так и интересы строительства демократической системы, базирующейся на партиях. Также в законе предполагается, что выдвигать кандидатов на пост мэра могут только партии. Очевидно, что эта норма призвана обеспечить дополнительный сдерживающий механизм в деятельности мэров.
Кроме того, на местных выборах партии не смогут объединяться в блоки, поэтому "бютовцы", "нунсовцы", "литвиновцы" и представители других партий, входящих в блоки политических сил, либо будут бороться за муниципальную власть самостоятельно, либо откажутся от выдвижения своих партий, предпочтя мажоритарную квоту. Эта норма вызвала наибольшую дискуссию в Верховной Раде. Депутаты, прошедшие в законодательный орган по спискам блоков, выступили с резкой критикой данной нормы. Стоит отметить, что в мире нет единого подхода к объединениям партий. Во многих странах они запрещены, что мотивируется необходимостью партийного развития, в других установлены повышенные проходные барьеры.
Также к нововведениям относится то, что принимать участие в местных выборах могут только партии, чьи местные ячейки были зарегистрированы не менее чем за год до выборов. Лидер одной из "молодых" партий, многие местные организации которой были созданы позже, чем того требует закон, уже пообещал обжаловать эту норму в Конституционном суде. Аналогичная норма, впрочем, содержится и в законе о выборах в Верховную Раду Украины, согласно которому право принимать участие в выборах могут только политические партии, зарегистрированные не ранее, чем за 365 дней до даты выборов.
Проходной барьер, как и на парламентских выборах, составит 3%. Это традиционная европейская практика, призванная не допустить в органы власти радикальные политические силы и избежать чрезмерной фрагментированности.
Так или иначе, но эффективность новой избирательной системы покажет время, поскольку в украинских условиях любой документ может быть не таким действенным, как предполагали его авторы, из-за чего избирательное законодательство изменяется практически перед каждыми новыми выборами. В любом случае, оценить правильность закона люди смогут в ходе работы муниципалитетов в 2010-2015 гг.
http://www.life.donbass.com/nportal/news/4095ПЕСНЯ ПРО ЗАЙЦА… И КОНСТИТУЦИЮ АРК
Наталья Киселёва, «Крымская правда», 10.07.2010
«Согласно поправке Зайца, наша нормативно-правовая база не должна противоречить украинскому законодательству. Что же в этом крамольного?»Никогда не думала, что придётся выступать «адвокатом» нардепа-нунсовца Ивана Зайца, известного своей ненавистью к России и крымофобией. Но приходится, потому что в информационном пространстве уже в который раз всплыла пресловутая «поправка Зайца», внесённая им в текст Конституции Автономной Республики Крым при её утверждении в 1998 году украинским парламентом.
Националист Иван Заяц известен своей прыткостью и «поправочной» плодовитостью. Первое его качество занёс в копилку политических афоризмов экс-спикер Иван Плющ, когда прокомментировал поведение народного депутата в парламенте: «Депутат Заяц, не прыгайте по залу! Вы же не в лесу!». А свою политическую плодовитость нардеп демонстрирует постоянно, внося десятки поправок в обсуждаемые законопроекты. Так, например, к законопроекту о президентских выборах он зарегистрировал пятьдесят три поправки, к Водному кодексу - шестнадцать, а к тексту закона «Об основах внутренней и внешней политики» - девяносто восемь! Затягивая время, Заяц пытался помешать коалициантам исключить из украинского законодательства перспективу вступления страны в НАТО. Правда, безуспешно - ни одна из его поправок не получила поддержки депутатского корпуса.
Что же касается событий двенадцатилетней давности, когда принималась Конституция автономии, то следует отметить, что Заяц и в ней «наследил», дав повод крымским политикам постоянно его вспоминать и ругать. Вот и на прошлой неделе они опять заговорили о «поправке Зайца». Особого повода для этого не было, и, похоже, всё дело в предстоящих местных выборах, накануне которых можно поплакаться в жилетку электората: из обещанного в предыдущую избирательную кампанию ничего не выполнено, и виноваты в этом не они, местные депутаты, а украинский нардеп Заяц, который лишил их возможности улучшать нашу с вами жизнь. Об этом любят порассуждать многие народные избранники, при любой возможности заявляя, что «поправка Зайца» не позволяет в полной мере реализовать полномочия автономии. Что же сотворил этот Заяц? Какую такую ужасную поправку внёс? Процитируем её дословно: «В случае противоречия положений нормативно-правовых актов Верховной Рады Автономной Республики Крым и актов Совета министров Автономной Республики Крым Конституции Украины, законам Украины действуют положения Конституции Украины, законов Украины».
То есть, согласно поправке Зайца, наша нормативно-правовая база не должна противоречить украинскому законодательству. Что же в этом крамольного? Ничего. Потому что такая норма соответствует европейской практике. В Европе ни в одной стране центральная власть не допускает, чтобы конституции, законы и правовые акты регионов (субъектов федерации или автономий) противоречили Основному Закону государства. Конституция Баварии, к примеру, должна соответствовать Основному Закону ФРГ, а Конституция Каталонии - Основному Закону Испании.
Другое дело, что регионы могут бороться за расширение своих прав, но только в рамках действующего законодательства, чем они и пользуются. Вот, например, упомянутая Каталония проголосовала на референдуме за новую Конституцию, текст которой не понравился местной Народной партии (кстати, Иван Заяц тоже является членом Народной партии, только Украинской - УНП). В связи с этим испанские «народники» подали судебный иск, в котором потребовали признать антиконституционными сто восемьдесят положений Основного Закона Каталонии.
И вот на днях Конституционный суд в Мадриде вынес вердикт, признав таковыми лишь четырнадцать пунктов каталонской Конституции. Например, суд отказал в предоставлении каталонскому языку статуса «предпочтительного» на территории автономии, подчеркнув его равенство с испанским языком. Зато Барселоне не было отказано в признании каталонского народа в качестве отдельной нации.
Но вернёмся к нашим «зайцам». Как видим, ничего крамольного в поправке Зайца нет. Мало того, политики, выступающие с лозунгами убрать из крымской Конституции эту поправку и заявляющие, что в этом случае полномочия автономии сразу расширятся, по всей видимости, вообще мало знакомы не только с текстом Конституции АРК, но и с текстом украинской Конституции.
Дело в том, что Иван Заяц оказался менее «кровожадным», чем остальные украинские нардепы: ничего нового в законодательное поле его поправка не привнесла. Она была и есть в тексте Конституции Украины, где не просто дублируется, а даже выписана в расширенном варианте. Читаем 2 пункт 135 статьи Х раздела: «Нормативно-правовые акты Верховной Рады Автономной Республики Крым и решения Совета министров Автономной Республики Крым не могут противоречить Конституции Украины и законам Украины и принимаются в соответствии с Конституцией Украины, законами Украины, актами президента Украины и Кабинета министров Украины». То есть если поправка Зайца требует от нормативно-правовых актов автономии всего лишь соответствовать Основному Закону страны и украинскому законодательству, то Конституция Украины «опускает» Конституцию Крыма даже ниже президентских и правительственных директив.
А уж с текстами их антиконституционных и противозаконных предписаний мы знакомы не понаслышке. Вспомните хотя бы инструкцию Кабмина Юлии Тимошенко, приказывающую школьным работникам разговаривать только на украинском языке, или «вказiвки» Виктора Ющенко считать Героями Украины нацистских пособников.
Выходит, политики-невежды в очередной раз пудрят крымским избирателям мозги, прикрывая свою политическую импотенцию необходимостью убрать из Конституции АРК пресловутую «поправку Зайца». Её ликвидация проблему расширения полномочий автономии не решит хотя бы потому, что в тексте украинской Конституции останется процитированный выше пункт. Против которого, как ни странно, никто из крымских политиков почему-то не возражает.
http://www.kp.crimea.ua/newspaper_details.php?newspaper_id=3138ЕКОНОМІКА
В РАСЦВЕТЕ СИЛ
Зоя Путренко, «Наша газета», 13.07.2010, Луганская обл.
В эти дни на ОАО «Стахановский вагоностроительный завод» отмечают 45-летие своего предприятия.Случись эта круглая дата год назад, совсем другое настроение было бы у коллектива. А сегодня здесь уже говорят о реальном выходе из кризиса и с оптимизмом смотрят в будущее.
По словам председателя правления ОАО «СВЗ» Виталия Касинова, второе рождение завода произошло девять лет назад, когда едва дышавшее после экономического кризиса 90-х годов предприятие возродил к жизни российский инвестор. Затем, с приходом украинского собственника, завод сумел в короткий срок набрать высокий производственный темп. Так, в наиболее успешных 2007 — 2008 годах здесь выпускали почти вдвое больше вагонов, чем в лучшие годы при Союзе.
И тут снова кризис, на этот раз не постсоветский, а мировой. Осенью 2008 года в течение трех дней вагоностроительный фактически остановили: инвестиционная деятельность была свернута, производство почти прекратилось.
— До октября 2009 года мы больше стояли, чем работали. Потеряли большое количество людей, но все-таки сохранили завод, его основной производственно-технический потенциал и основной производственный персонал, инженерный состав, управленцев. И вот начиная с октября прошлого года мы буквально за два-три месяца вышли на докризисный объем производства, прирастили численность работающих. Правда, пока не до того количества, что было два года назад. Сейчас на заводе трудится немногим более 4,5 тысячи человек. По объему производства в натуральной величине мы вышли на докризисный уровень, а в денежном выражении даже превзошли 2007 — 2008 годы.
Это все Виталий Касинов рассказал журналистам на пресс-конференции в канун празднования 45-летия завода. Его руководитель сообщил также, что за полгода на СВЗ произвели более 3600 вагонов. «По товарному выпуску среди машиностроительных предприятий Луганщины занимаем лидирующее место. Заработная плата у нас самая высокая среди этих предприятий. Выплачиваем ее два раза в месяц. Задолженности по заработной плате, по оплате энергоресурсов и платежам в бюджет нет. За пять месяцев балансовая прибыль составила 114 миллионов — больше, чем за весь 2008 год», — продолжил председатель правления.
Что ж, можно только порадоваться за наших земляков, которые имеют все основания встречать день рождения своего предприятия с хорошим настроением. Работа здесь ныне кипит вовсю, как и в докризисные годы. Всюду чистота, порядок, у производственных корпусов зеленые коврики газонов, клумбы, фирменные декоративные скамейки и ограждения, созданные заводскими мастерами.
Стахановский вагоностроительный, сообщил Виталий Касинов, по-прежнему на рынке этой продукции СНГ среди всех вагоностроительных заводов занимает пятое-шестое место, удерживая 9 — 10-процентный сегмент этого рынка.
— Кризис, в общем-то, вещь не очень интересная и не очень приятная, — заметил руководитель передового предприятия. — Тем не менее за этот год мы сумели переосмыслить свою работу, освоили или заканчиваем освоение целой гаммы новой техники, которая сейчас готовится к испытаниям. Провели также серьезную реорганизацию системы управления и структуры предприятия. То есть вышли из кризиса как бы очищенными, обновленными, осознав все те тяжелые последствия, которые могут быть в подобных ситуациях.
Сегодня по объему имеющихся заказов завод вышел на уровень 2007 года. Более 90 процентов продукции стахановчан идет на экспорт. Как и раньше, основные ее потребители — компании Российской Федерации. Незначительная часть вагонов идет также в Казахстан и прибалтийские страны. Как ни странно, за все годы независимости Украины «Укрзалізниця» не купила здесь ни одного вагона! Не за что, хотя износ вагонного парка у нее очень велик — более 80 процентов. В этих условиях добрые партнерские отношения с российскими заказчиками жизненно важны как для Стахановского вагонзавода, так и для других родственных предприятий страны. Их, кстати, в Украине четыре — еще «Азовмаш» (Мариуполь), «Крюковский вагоностроительный завод» (Кременчуг) и «Днепровагонмаш» (Днепродзержинск).
— Без российских заказчиков и без тесного партнерства с российскими железными дорогами и перевозчиками «гаплык» настанет всем четырем вагоностроительным заводам Украины, которые, по сути дела, дают половину всего объема вагонов, потребляемых странами СНГ.
Эту реплику Виталий Иванович произнес, отвечая на вопрос о влиянии политики на экономику. По его мнению, это влияние есть всегда. И когда его спросили о ныне существующих проблемах, он ответил:
— Проблема одна — нужна стабильная политическая и экономическая обстановка в стране. Не может страна определять стратегию своего развития пять раз в течение трех лет. Вот в чем беда. Когда начались все эти раздраи между Украиной и Россией, знаете, что в России сделали? Они просто-напросто решили: в Украине покупать как можно меньше, развивая внутренний рынок, свое производство. И это было сделано. И никто не мог купить вагон у нас. Россия работала, а наши заводы простаивали.
Не знаю, как с остальными составляющими многогранного понятия «национальные интересы», однако нормальная работа отечественных предприятий, люди, зарабатывающие на них средства для жизни своих семей, нормальное социально-экономическое самочувствие территориальных громад, получающих в свои бюджеты приличные отчисления от зарплат этих людей, да и наполнение государственного бюджета успешно работающими предприятиями — разве это противоречит национальным интересам украинского народа? И если все перечисленное зависит от отношений с соседним государством, экономические связи с которым были, есть и будут, значит, эти отношения должны быть хорошими. Не говоря о том, что вообще с соседями никто умный не ссорится.
Кстати, примерно 40 процентов городского бюджета Стаханова формируется поступлениями с вагоностроительного. Родина стахановского движения, лишившаяся всех своих шахт, возлагает надежды сейчас на местные заводы. А к приближающемуся 75-летию стахановского движения коллектив вагоностроителей готовит родному городу серьезный подарок. Какой? Пока это не рассекречивают.
Если уж речь зашла о знаменательных датах, то где-то на середине летописи СВЗ, на рубеже 80-х и 90-х, в его биографии случилось событие, которое всегда будет источником гордости наших вагоностроителей. Предприятию было поручено изготовить 40 тысяч тонн металлоконструкций для строительства туннеля под проливом Ла-Манш, и оно в течение четырех лет с честью справилось с этим ответственным заданием, завоевав себе высокую международную репутацию. «Среди фирм, участвующих в данном проекте, наш завод по объемам поставок был третьим, — сообщает официальный сайт СВЗ. — Участие в проекте поставило наш завод в ряд лучших предприятий Европы».
Самые сложные задачи и сегодня по плечу коллективу ОАО «Стахановский вагоностроительный завод». Но последствия кризиса, еще, собственно говоря, и не закончившегося, дают о себе знать. Например, остается приостановленной программа производства металлоконструкций. Подготовленный под это цех пока стоит пустым всей своей огромной площадью. Хотя можно не сомневаться: и там вскоре появится оборудование, зашумят, загрохочут механизмы, производя необходимую продукцию.
После спада всегда наступает подъем. А когда тебе 45 лет, ты в самом расцвете сил. Уже есть опыт, умение, мудрость, еще не ослабли желания что-то менять к лучшему, а энергии по-прежнему — через край. Так по человеческим меркам. Почему бы не отнести это и к заводу? Тем более такому закаленному, жизнестойкому и развивающемуся, как Стахановский вагоностроительный.
http://nashagazeta.com.ua/modules.php?name=News&file=article&sid=1934ВIКТОР ЛИСИЦЬКИЙ: "НАША ЕКОНОМIКА ВIДМОВИТИСЯ ВIД "ЗЕЛЕНОГО" ПРОСТО НЕ ЗМОЖЕ"
Євгенiя Романiв, «Експрес», 12.07.2010, Львівська обл.
ООН закликає свiт вiдмовитися вiд долара як основної глобальної резервної валюти.
Органiзацiя Об'єднаних Нацiй оприлюднила нову доповiдь "World Economic and Social Survey -- 2010", в якiй не дуже гречно вiдгукнулася про американську валюту: "Долар продемонстрував, що вiн не є стабiльним засобом збереження вартостi, а саме це є чи не найнеобхiднiшим елементом надiйностi резервної валюти".
Яку ж резервну систему ООН пропонує натомiсть? Чи дослухається свiт до її рекомендацiй? А що думають з цього приводу українськi фiнансисти? Варто вiдмовлятися вiд долара чи нi? Про це "Експрес" розмовляв з фiнансовим експертом Вiктором Лисицьким.
- Чим аргументують автори доповiдi своє розчарування американським доларом?
- Вони зазначають: фактично всi країни, що розвиваються, потерпiли вiд падiння вартостi долара. Чому? А тому, що акумулювали значнi доларовi резерви для того, аби застрахуватися вiд нестабiльностi товарних ринкiв i фiнансових потокiв. А долар узяв i впав.
- Щось незрозумiло. В Українi та й у багатьох iнших державах, особливо бiдних, падала вартiсть нацiональних валют, а долар зростав. У нас, як бачимо, вiн так i не повернувся до своєї попередньої значно дешевшої вартостi...
- Це на внутрiшньому ринку, де курс формує якщо не економiка, то Нацiональний банк. А на зовнiшньому, як ми це бачили протягом усього перiоду фiнансової кризи, долар постiйно втрачав свою вартiсть. I чимало країн, зокрема Китай, розглядали можливiсть вiдмовитися вiд долара як резервної одиницi. Деякi країни, наприклад, блок БРIК (Бразилiя, Росiя, Iндiя, Китай), хотiли навiть створити свою валюту для резервування коштiв, зовнiшньоекономiчних розрахункiв. Бо мали великi збитки через падiння курсу долара.
- Що пропонує ООН замiсть долара?
- Автори доповiдi пропонують замiнити долар спецiальними правами запозичення (СПР) МВФ, а також мiжнародним резервним активом, який складається з кошика валют. Це, на їхню думку, допоможе створити нову глобальну резервну систему, яка не буде заснована на доларi як єдинiй головнiй резервнiй валютi.
I ця система взагалi не повинна грунтуватись на однiй валютi або навiть кiлькох нацiональних, а може дозволяти емiсiю мiжнародної лiквiдностi (наприклад, СПР) для того, щоб створити стабiльнiшу глобальну фiнансову систему. Такi емiсiї мiжнародної лiквiдностi можуть також сприяти фiнансуванню iнвестицiй у довгостроковий стiйкий розвиток.
- Чи готовий свiт пiдтримати iдею ООН i вiдмовитися вiд долара?
- Чесно скажу, я не думаю, що вiн до цього готовий. Криза минула, долар оговтався й знову повертає свою колишню силу та славу. До того ж, якщо на iншому кiнцi свiту є альтернатива -- єна, юань, то на цьому що? Євро поводиться дуже нестабiльно, йому взагалi пророкують зникнення з кошика валют. Станеться це чи нi, не вiдомо, але ризик лишається. А у свiтi нема нiчого консервативнiшого за фiнансову систему, яка дуже не любить ризикувати. Нам, європейцям, наразi нiчим замiнити долар.
I це вплине навiть на пропозицiю ООН замiнити долар спецiальними правами запозичення, бо не всi розумiють, як це працюватиме, недостатньо досвiду. А ось кошик валют - це стара гарна iдея. I країни, якi тримали свої золотовалютнi резерви в кiлькох валютах, менше потерпiли вiд кризи.
- Який варiант найбiльше пiдходить Українi й буде нею адаптований?
- Наразi наша економiка дуже доларизована i тому вiдмовитися вiд "зеленого" просто не зможе. Але ми нiчого б не втратили, якби частину резервiв тримали i в кошику валют, а частину - у СПР. До речi, у наших резервах є часточка спецiальних прав запозичень. I Нацiональному банку, напевно, вiдомо, як вона працює, наскiльки вигiдна. Якщо справа варта уваги, то чому б не дослухатися до порад експертiв ООН? Треба комбiнувати, пробувати, шукати найбiльш оптимальнi варiанти, аби наступна фiнансова криза знову не застала нас зненацька.
http://www.expres.ua/main/2010/07/12/38574МАШИНОСТРОЕНИЕ В ПРИМЕРАХ И АНТИРЕКОРДАХ
Эдуард Сумароков, «Главное», 12.07.2010, Харьковская обл.
Что было, что будет. Что сделали, что сулят.Обычными приемами слабого, «некачественного» руководства всегда были нескончаемые попытки свалить все огрехи на предшественников. Какое-то время подобная тактика приносит новым руководителям успех. Но вдруг окружающие, устав ждать улучшений, начинают понимать, что их обвели вокруг пальца и что они имеют дело с пустопорожней болтовней чиновных «изобличителей», которым нечего предложить людям, кроме воздушных замков. Обманутый человек чувствует себя разочарованным, и это плохо. Однако еще хуже, когда обман касается не одного человека, а тысяч, миллионов людей. Когда обман касается не тебя и меня лично, а целых городов, сел, заводов, отраслей.
Анализ экономического состояния промышленных предприятий, а также обоснованность прогнозов их развития в 2010 году осуществлялись на основании показателей деятельности этих предприятий. Общее впечатление - при оценке деятельности заводов и перспектив вызывает сомнение корректность прогноза нынешней областной государственной администрации. Сплошь и рядом показатели не имеют экономической обоснованности и логики, а также нарушают все принципы экономических расчетов. К такому выводу приходит любой специалист, и доказать это утверждение несложно на примерах конкретных заводов.
Электромеханический
Отсутствие понимания руководством ОГА экономических процессов в промышленном комплексе уже привело к тому, что объемы производства данного предприятия за январь-май составили всего лишь 540 тыс. грн. При этом возросла кредиторская задолженность завода и в 2,5 раза увеличилась задолженность за энергоносители.
Специально для тех, кто любит валить вину на предшественников, стоит напомнить, что в 2009 году, в условиях жестокого кризиса, объем производства составлял 20 млн. грн, а в 2008 году - 64 млн. грн. Сравнение явно не в пользу новой власти. Что же касается обещаний, то на 2010 год ОГА и электромеханический завод планируют объем производства в 60 млн. грн, хотя портфель заказов на год сформирован едва ли на треть. Неясно, за счет чего произойдет трехкратный скачок производства!
Но если все же ожидать увеличения объемов производства по сравнению с 2009 годом на 267%, то можно полагать, что предприятие, во-первых, значительно улучшит расчеты с бюджетом, а во-вторых, погасит задолженность по зарплате и, возможно, ее повысит.
Но технико-экономические показатели говорят об ином. Долг перед бюджетом, наоборот, «планировщики» из ОГА хотят нарастить за год и довести до 36 млн. грн. Долг по зарплате они таки намереваются погасить. А что касается роста зарплаты, то он предусмотрен лишь на 40 грн, что выглядит более, чем странно при предполагаемом росте выпуска продукции на 267%. Согласитесь, «увеличение» заработной платы работников с 1655 грн до 1695 грн (+ 2,5%) при стремительном рывке производства выглядит насмешкой. Это свидетельствует о том, что планы ОГА в отношении электромеханического завода совершенно разбалансированы.
Очень опасным для дальнейшей судьбы предприятия является уменьшение доли экспорта в общем объеме реализации продукции предприятия. Если в 2007-2009 годах, которые так любит критиковать нынешняя власть, доля экспорта в среднем составляла 18%, то в 2010 году экспорт планируется на уровне 10%. Выводы очевидны.
Шевченко
Здесь тоже наблюдается сокращение производства по сравнению с 2008 и даже 2009 годом - разгаром мирового финансового кризиса. За 5 месяцев произведено продукции на 4,2 млн. грн (2009 г. - 20 млн. грн). Критическим для предприятия является уменьшение экспорта: если в 2009 году его доля составляла 56%, то деятельность нынешних органов госуправления повлечет уменьшение доли экспорта в 2010 году до 30%.
До марта 2010 года убытки предприятия составляли 3,1 млн. грн, а до конца года прогнозируется увеличение убытков более чем в 2 раза. Учитывая такие тенденции, по итогам 2010 года можно прогнозировать рост практически всех долгов:
- задолженность перед бюджетом по сравнению с 2009 годом увеличится на 60%;
- задолженность перед Пенсионом фондом за первое полугодие 2010 года по сравнению с началом года уже увеличилась на 40% и достигла 11 млн. грн, а до конца года увеличится на 70% по сравнению с началом года);
- задолженность по зарплате за первое полугодие увеличилась и достигла рекордного для предприятия уровня в 20 млн. грн;
- кредиторская задолженность увеличилась более чем на 9 млн. грн, а по итогам года снова увеличится и достигнет 70 млн. грн, что тоже печальный рекорд.
Плюс ко всему планируется сократить численность работников.
Малышева
В 2007-2009 гг. на предприятии обеспечивался рост производства и реализации продукции (до 252 млн. грн и 243 млн. грн соответственно за прошлый год). В кризисном 2009 г. руководству области и страны удалось резко уменьшились задолженность перед бюджетом (с 44 до 21 млн. грн), перед Пенсионным фондом (с 68 до 16 млн. грн), а также задолженность по заработной плате (с 14 до 6 млн. грн). Среднемесячная зарплата выросла с 881 грн за 2007 г. до 1662 грн за 2009 г.
Что касается прогноза на 2010 г., то предполагается резко увеличить объем производства (до 742 млн. грн) и особенно реализации (до 943 млн. грн). Если сопоставить эти данные со сведениями о формировании портфеля заказов, то выяснится, что за 2010 г. планируется «опустошить» больше половины его. А ведь контракты на поставку доминирующей спецпродукции и по дизельной продукции заключаются не на год, а на трехлетний срок, охватывая период 2010-2012 гг. Да и текущая динамика не дает оснований для оптимистичных прогнозов: за первые пять месяцев объем производства составил 113 млн. грн, а реализации - лишь 86 млн. грн.
Непонятен прогноз удельного веса экспорта в объеме реализации продукции. Этот показатель на 2010 г. прогнозируется на уровне 80,7%. Между тем, в портфеле заказов максимальный размер этого показателя составляет 31%. То есть, имеем дело с очевидным экономическим хаосом и сумятицей.
По итогам первого квартала 2010 года резко возросла задолженность по зарплате - она достигла величины в 17 млн грн. Прогнозируется огромный убыток в 23 млн грн по итогам года. Да и кредиторская задолженность возрастет до 385 млн грн! Возможно резкое увеличение дебиторской задолженности до 230 млн грн, что является антирекордом для предприятия за последние годы.
Как согласуется прогноз «бурного роста» производства при одновременном рекордном скачке задолженности, может объяснить только нынешняя ОГА.
Авиазавод. И резюме
На авиапредприятии в 2009 г. было обеспечено троекратное увеличение производства и реализации продукции: объем производства составил в 2009 г. - 297 млн. грн, в 2008 г. - 96 млн. грн, в 2007 г.- 85 млн. грн, реализация - 288, 95 и 86 млн. грн. Тридцатимиллионный долг по заработной плате к началу 2010 г. был полностью погашен, кредиторская задолженность и задолженность за потребленные энергоносители - резко снижены (в 3-6 раз). Зарплата на заводе возросла с 1149 грн в 2007 г. и 1979 грн за 2009 г. Такая похвальная динамика несомненно может быть поставлена в заслугу руководству предприятия, области и страны.
Теперь же, в соответствии со «смелым» прогнозом, объемы производства и реализации в 2010 г. планируется увеличить почти в два раза по сравнению с 2009 г., доведя их до 510 млн. грн. Однако динамика первых 5 месяцев этого года демонстрирует, что произведено продукции лишь 30% от плана. Долг по зарплате вновь появился и достиг угрожающей величины - 24 млн. грн. Наблюдается резкий рост задолженности перед бюджетом и Пенсионным фондом.
Анализ работы промышленных предприятий Харьковской области позволяет выявить определенные тенденции:
- резкое уменьшение производства;
- ухудшение финансово-экономического состояния предприятий и социальных условий работы;
- уменьшение доли экспорта, что противоречит мировым тенденциям и является критичным для отечественных промышленных предприятий;
- некорректность и экономическая некомпетентность представителей государственной власти области при расчетах технико-экономических показателей деятельности предприятий, что влечет за собой неверный путь развития и прямой обман населения, а в ряде случаев и руководства страны;
- при ожидаемом росте производства планируется ухудшение расчетов с бюджетом и, наоборот, не планируется адекватный рост заработной платы, что подтверждает недостоверность экономических расчетов или заведомый обман.
Все это позволяет сделать вывод об отсутствии у ОГА реального плана работы предприятий в 2010 году и конкретных действий по развитию заводов. В избытке имеются только пафосные заявления и перманентное ожидание помощи от центральных органов власти.
http://glavnoe.ua/articles/a3785МОЛОЧНІ РІКИ АГРОФІРМИ ІМЕНІ ДОВЖЕНКА
Євген Лопушинський, “Зоря Полтавщини”, 08.07.2010
«Скептикам, які стверджують, що займатися тваринництвом в Україні – річ невдячна і неприбуткова…»За участю віце-прем'єр-міністра України Віктора Слаути, голови обласної державної адміністрації Олександра Удовіченка в селі Гоголевому Шишацького району урочисто ввели в дію першу чергу молочнотоварного комплексу агрофірми імені Довженка, що входить до агропромхолдингу "Астарта-Київ".
Скептикам, які стверджують, що займатися тваринництвом в Україні – річ невдячна і неприбуткова, варто хоча б один раз побувати у ТОВ "Агрофірма імені Довженка". Господарство, яке має в обробітку 45 тисяч гектарів орної землі, спеціалізується на буряківництві та цукроварінні, паралельно успішно розвиває тваринницьку галузь. Нині в агрофірмі утримують 13500 голів ВРХ, із яких 6400 – дійне стадо. У середньому на день у господарстві виробляють 105 тонн молока, а за рік – понад 26 тисяч тонн (це приблизно 10-та частина молока, виробленого усіма сільгосппідприємствами Полтавщини).
У травні 2009 року в агрофірмі імені Довженка розпочали будівництво молочнотоварного комплексу сучасного типу. Перша черга, розрахована на 500 голів корів, уже введена в дію. На її будівництво витрачено 21 мільйон гривень. Утім, ці кошти в агрофірмі розраховують повернути максимум за п'ять років: нині продуктивність виробництва на фермі на 35% вища, ніж у цілому по господарству.
– У новому комплексі для корів створено такі комфортні умови, за яких вони можуть реалізувати увесь генетичний потенціал: 24 години на добу – свіжий корм у годівниці, джерельна вода, а взимку – із підігрівом, чудовий мікроклімат, який забезпечує сучасна вентиляційна система, – розповідає про нововведення генеральний директор ТОВ "Агрофірма імені Довженка" Віктор Скочко.
Саме шляхом сучасних технологій радять іти аграріям і в профільному міністерстві.
Віце-прем'єр-міністр України Віктор Слаута висловив переконання, що держава повинна підтримувати подібні інноваційно-інвестиційні проекти, спрямовані на захист вітчизняного сільгосптоваровиробника, які дозволять виробляти якісну і конкурентоспроможну продукцію, просувати її на зовнішні ринки, підтверджуючи тим самим імідж України як провідної аграрної держави. "Це позиція і уряду, і Президента України", – наголосив Віктор Слаута.
Водночас він запевнив аграріїв, що в 2011 році всі урядові програми будуть спрямовані на підтримку підприємств, які займаються інтенсифікацією сільського господарства.
Аналогічна позиція і обласної влади, яка визначила тваринницьку галузь як один із двох головних пріоритетів економічної політики.
– Настав час говорити про зовсім інший економічний і фінансовий результат від роботи на землі. Тому ті, хто для себе зрозумів цю ситуацію, сьогодні йдуть шляхом розвитку тваринництва. Це наш пріоритет, і влада, як виконавча, так і представницька, робитиме все для того, щоб підтримати відповідну ініціативу: створювати умови і знімати перешкоди, зокрема у процесі оформлення необхідних дозвільних документів та залучення інвестиційних коштів, – запевнив голова облдержадміністрації Олександр Удовіченко.
Генеральний директор агропромхолдингу "Астарта-Київ" Віктор Іванчик зазначив, що згідно із перспективним планом розвитку тваринництва компанії найближчим часом передбачено другу чергу будівництва молочнотоварного комплексу, з тим, щоб до 2015 року майже вдвічі збільшити виробництво молока в агрофірмі імені Довженка.
Віце-прем'єр-міністр України Віктор Слаута разом із головою обласної державної адміністрації Олександром Удовіченком провели нараду із сільгоспвиробниками Полтавщини, присвячену перспективам розвитку тваринницької галузі, а також поклали квіти до пам'ятника Миколі Гоголю на території його родинної садиби.
http://www.zorya.poltava.ua/index.php?rozd=&nomst=2359ТОЧКА ЗОРУ
ДВАДЦАТЬ ПЯТЬ УКРАИН
Елена Довженко, «Жизнь», 13.07.2010, Донецкая обл.
Последние полгода в политической жизни нашей страны были крайне насыщены событиями.Смена власти повлекла за собой кардинальные перемены. Работа нового президента, правительства и парламентариев у кого-то вызывает одобрение, иные критикуют действие власти.
"Жизнь" уже неоднократно анализировала действия президента, выделяя плюсы и минусы в его работе. Теперь, после окончания работы 6-й сессии Верховной Рады Украины, настал черед подвести промежуточный итог работы народных избранников.
Чтобы объективно оценить работу отечественных парламентариев, мы обратились к директору социологической компании Research&Branding Group Евгению Копатько с просьбой высказать свое экспертное мнение этому вопросу.
Евгений Эдуардович, назовите, пожалуйста, самое главное достижение нового руководства нашей страны?
Прошло уже без малого полгода работы этой власти, и первый положительный результат, который бросается в глаза, - это отсутствие конфликта между ветвями власти. Во всяком случае, нет того публичного выяснения отношений, которое было у прошлой власти, всех этих конфликтов между премьером, президентом, председателем Верховной Рады. Очень приятно, что нынешнее руководство демонстрирует консолидированность действий.
А как вы оцениваете эффективность работы Верховной Рады. Что, на ваш взгляд, сделано правильно, а где были допущены ошибки?
Один из главных положительных результатов, о котором нужно сказать в первую очередь, - это то, что был проголосован и принят бюджет. На мой взгляд, это очень важно. Еще одно немаловажное достижение - подписание харьковских соглашений с Россией. Но самое главное, как вы понимаете, системность и слаженность работы. Так вот, важно то, что в работе парламентариев наблюдается некая динамика в принятии решений - на это обязательно нужно обратить внимание. Что касается негативных моментов работы депутатского корпуса, я думаю, все покажет ближайшее время. Скорее всего, те ошибки, которые были допущены, будут проявлены ближе к осени.
Почему никак не удается принять новый Налоговый кодекс? Что, на ваш взгляд, является главной помехой?
Я думаю, что здесь есть ряд моментов, на которые следует обратить внимание. Если налоговый кодекс не принят, значит, есть внутренняя борьба, какие-то противоречия, которые всегда должны решаться путем поиска компромиссов либо путем предложения каких-либо других альтернатив. Я считаю вполне нормальным то, что подготовленный проект закона кого-то не устраивает, ведь есть разные точки зрения. Главное, что идет дискуссия, которая в итоге и поможет найти компромисс.
Как, на ваш взгляд, будет проходить подготовка к местным выборам, учитывая то, что в этот раз они пройдут по смешанной (мажоритарно-пропорциональной) системе?
Во-первых, подготовка будет проходить в соответствии с новым законодательством. Очевидно, что эти выборы отличаются от выборов в Верховную Раду. А знаете, какое главное отличие? Если во время недавних выборов у нас, условно говоря, была одна Украина, то осенью мы будем иметь как минимум двадцать пять Украин. Ведь, если посмотреть на каждый отдельно взятый регион, мы увидим, что там везде своя жизнь, свои конфигурации, которые могут в корне отличаться от других. Так что, в результате предстоящих выборов, я полагаю, расстановка политических сил в городах будет существенно отличаться от расклада, который присутствует в парламенте, поскольку сейчас у новых игроков на политической арене появилась возможность каким-то образом поучаствовать и проявить свои способности.
В свете последних событий в отечественном политикуме хочется вернуться к правительственным делам. Ввиду того, что за довольно короткое время своих кресел лишились вице-премьер по гуманитарным вопросам и несколько министров, хотелось бы услышать ваше мнение по поводу причин этих "перекадровок"?
Не мне судить кадровые перестановки в Кабмине, но, я думаю, что они не несут никакого решающего эффекта. Мне кажется, что всегда по прохождении определенного промежутка времени наступает необходимость в некоторой кадровой ротации. Я не думаю, что эта ситуация критична и что она каким-то образом ломает работу Кабмина, либо создает жесткую внутреннюю конфликтную ситуацию. Во всяком случае, пока этого не заметно.
http://www.life.donbass.com/nportal/news/4099ЧОМУ ПОКАЗУВАТИ, ГОВОРИТИ ТА ПИСАТИ ПРО ВЛАДУ ВАРТО ТІЛЬКИ ХОРОШЕ
Анна Новик, «Поступ», 12.07.2010, Львівська обл.
Пошепки про владу - або добре, або нічого.
В Україні немає реальності. У нас вся реальність завжди більше віртуальна. Всі живуть за простим принципом: дозволено все, що не заборонено. Зважаючи на кульгаве законодавство та слабку Конституцію, напрошується висновок, що дозволено у нас усе. А те, що недозволено, при потребі можна обійти, поміняти, викреслити чи переписати, це вже що кому більше подобається. Так було завжди і, що найприкріше, так воно й буде.
Останнім часом про владу можна говорити тільки пошепки і тільки хороше. Це не тому, що нічого говорити і не тому, що говорити страшно. Це тому, що влада прагне того, щоб про неї саме так і говорили. От тільки авторитарності, та й авторитетності, цій владі бракує. Політика силової держави в українському варіанті не викликає боязні, а швидше, викликає сміх. Хоча, сміється той – хто сміється останнім. Ну яка у нас силова держава? В Росії – інша справа, там іншої й бути не може. Ментальність росіян сприяє тому, щоб ними керував «цар», або ж вождь. У нас усе інакше, надто вже українці люблять протестувати.
З приходом до влади команди Януковича більшість телеканалів стали обережнішими і перебірливими в інформаційних потоках. Те ж саме відбувається в друкованих ЗМІ. Це свідчить про те, що і журналісти, і силовики наразі «прощупують» грунт, приміряються до нових порядків. Хоча це не зовсім те, чого прагне сила при владі. Адже, вони б воліли, щоб про них говорили або добре, або нічого. Хоча з таким правилом асоціюється дещо інше. І все ж пошепки про владу не виходить. Журналістам хочеться кричати, особливо зважаючи на те, як нахабно себе поводить нинішня влада. І двозначний жарт від Віктора Федоровича, який звучав в якості інформативного повідомлення до СБУ: «Розберіться там з журналістами», у нашій з вами віртуальній реальності є дуже навіть не віртуальним. Звісно ж, Януковичу хотілося б, щоб у нас було як в Білорусії чи Росії. Там цілодобово показують лідерів нації. Якби тільки так можна було б зробити в Україні, тоді б в перервах між показом Віктора Федоровича транслювали б ще й балет Лебедине озеро, як в добрі старі часи. На жаль, в нас все трохи інакше, наша віртуальна реальність складніша від російської чи білоруської.
Янукович, прагнучи вибудувати «свою» Україну, не лінується запозичувати попередню практику східних колег. Там, як відомо все відбувається досить чітко, а тому ніяких питань не виникає. Чому сучасна влада так прагне побудувати силову державу? І чому останнім часом все частіше намагаються викривити і без того покалічену хворобливу українську реальність?
Проблема Януковича в тому, що він не намагається співпрацювати з громадськістю, він намагається з нею боротися. Звідси постійне протистояння та тиск на пресу. Модель України Януковича – це міні версія Росії Путіна. От тільки влада Путіна стала сильною одразу. Влада ж Януковича свою силу намагається здобути в боротьбі. Запровадженню жорсткої цензури в Росії не чинили опору, в той час, як в Україні журналісти готові опиратися новим порядкам. Спробуємо знайти точки дотики та простежити ті моменти, які намагаються запозичити українські очільники у своїх східних колег.
Момент перший. Політична піраміда
Тимошенко вважала своєю силою слабкість. Янукович вважає навпаки. Свою силу він бачить в вертикалі влади. За зразком російської влади, влада українська намагається вибудувати сильну владну піраміду. В такій піраміді немає місця проявам слабкості, тому вона передбачає періодичні кадрові чистки та часті переформатування. Українська влада навіть запозичила в російських колег методи позитивної презентації. Ці методи полягають в тому, щоб періодично демонструвати громадянам хто в домі господар. В Росії це виглядає приблизно так: на зустрічі до Путіна приходять керівники різних міністерств та відомств, де вони перед камерами звітуються прем’єру за пророблену роботу, а він в свою чергу роздає їм вказівки. Зустрічі формату Путін – Медвєдєв проходять дещо інакше. Звісно ж хто ж в тандемі є головним. Що стосується українських очільників, то у нас зустрічі президента та прем’єра відбуваються геть інакше. Питання хто головний не виникає, адже головним від самого початку був Віктор Федорович, хоча в нашій країні все мало б бути навпаки. Але добра традиція висвітлювання всієї політики на камеру в Україні прижилася ще не так міцно, як Росії. Для того, щоб збудувати таку піраміду, потрібно сконструювати надійний фундамент.
Момент другий. Надійний фундамент
Таким фундаментом є силові структури. Якщо вже назвав свою країну «країною порядку», то будь сильним лідером. Янукович ніби й прагне таким бути, але одночасно й боїться. То він просить вирішити питання з журналістами, то дає сигнал силовикам провести виховні бесіди з тими, хто пошепки про владу говорити не бажає. Він ніби вагається в який бік йому рухатись. Адже авторитарний порядок російського типу передбачає сильного і вольового лідера, а не лідера, який то забирає, то розширяє права. Так, нещодавно Янукович запевнив пресу, що тиску на неї не чинитимуть, але розбиратися з винуватцями хибної тривоги він не поспішає. Янукович вибудовує свій фундамент із силовиків, так як це свого часу робив Леонід Кучма. Він постійно намагається виправдати дії міліції стосовно опозиції чи журналістів, а ті тим часом, відчуваючи президентську підтримку згори, дозволяють собі викручувати руки журналістам на очах телекамер.
Момент третій. Пошуки розумних пояснень
Всьому повинно бути пояснення. Інколи влада навіть не поспішає його шукати. На питання про те, чому опозиції не можна збиратися, студентам мітингувати чи щось подібне, існує просте пояснення – президента хочуть вбити. Якщо прислухатись до звітів спецслужб, то на Віктора Федоровича відкрито сезон полювання. Постійні зміни маршрутів, збільшення числа охорони, перевірка підозрілих осіб – це нагадує тотальну параною, коли в кожному мітингувальнику, який не тримає в руках прапор Партії Регіонів схильні вбачати мисливця на президента.
Якщо всі ці моменти реально діють в Росії, то в нашій державі вони не мають майбутнього. Такі спроби наслідувати політику східних партнерів та примусити журналістів говорити про себе пошепки призведуть до наростання атмосфери несвободи. На жаль для влади пасивними та апатичними громадяни не стануть. Та, як показує практика РФ, відтік мозкового потенціалу за кордон гарантовано. Але кому ж в такому випадку буде потрібна «Україна для людей»? До того ж Янукович вже й сам встиг переконатися, що не силою, а креативністю потрібно брати Україну, не обіцянками, а реформами варто піднімати економіку. В такому випадку при успішній кампанії про владу не будуть шепотіти про владу будуть співати.
Запозичена практика принесла вже чимало незручностей президенту. Чи чули ви про те, що Лукашенко вибачався перед опозиційними виданнями? Можливо, Путін обіцяв своїм західним партнерам не тиснути на пресу? І в цьому випливає найбільша різниця між Януковичем, Лукашенком та Путіним. Останнім вибачатися не потрібно, тому що їхні режими вони здатні контролювати і думка Заходу їм не цікава. В той час, коли Янукович є доволі залежним від того, що скажуть його західні колеги, адже вся успішність його політики тримається на грошах, які йому повинні дати за хорошу поведінку.
Українські ж журналісти не поспішають засвоювати найголовніший урок: про владу писати, говорити та показувати можна тільки хороше. Натомість вони не пропускають нагоди пожалітися за кордон на всі ті незручності, що їм доводиться переживати від часу правління Януковича. Тому, коли в Україну з візитом завітала Гіларі Клінтон, активісти національного руху «Стоп цензурі!» не пропустили нагоди розповісти про те, як в Україні згортається демократія. Пані Гіларі їх вислухала та пообіцяла присоромити всіх, хто причетний до цього. Якби не хотілося цього українській владі, але ЗМІ її не бояться. Можна навіть сказати навпаки – вони радо з неї знущаються. Часто навіть провокують президента та випробовують його нерви на міцність, даруючи йому то опозиційну футболку, то велосипед на День народження. Тож, говорити пошепки про владу, поки що, немає потреби.
http://postup.brama.com/usual.php?what=68201ПЕРСОНАЛІЇ В ПОЛІТИЦІ
ВЧОРА ЧЕТВЕРТОМУ ПРЕЗИДЕНТУ УКРАЇНИ ВИПОВНИЛОСЯ 60 РОКІВ
Олег Базак, «Одеські вісті», 10.07.2010
Напередодні ювілею до кабінету відділу внутрішньої політики Єнакіївської міськради було не протовпитися.Журналістів, які бажали вивідати щось таке ексклюзивне про дитячі/юнацькі/молоді роки В. Януковича на його малій батьківщині, спостерігалася незліченна кількість. Як довірчо повідали «ОВ» у приймальні мера, історіями з минулого нашого Президента досить прискіпливо займалася також значна бригада телевізійників з Німеччини.
Перші радощі
Віктор Янукович – уродженець Нової Жуківки, передмістя шахтарського Єнакієвого. Нині на міській карті це селище вже не значиться. Частину його поглинули шлакові відвали Єнакіївського металургійного заводу, а по другій проходить залізниця від колишнього домобудівного комбінату. Саме селище було невелике: усього дві вулиці – Піскова і Вантажна.
Навчатися майбутній Президент починав у 16-й школі, на той час восьмирічці. Від Нової Жуківки ходити до неї доводилося кілька кілометрів. Втім, для Віті такі відстані були дуже навіть звичні, оскільки дитячий садок він відвідував у Зарудному, що теж «не близький світ». У шкільній Книзі обліку учнів значаться домашня адреса В. Януковича (Нова Жуківка, Піскова, 4) і місце роботи батька (машиніст паровоза транспортного – нині залізничного – цеху Єнакіївського металургійного заводу).
Вітя перші 2 класи у ПСШ № 16 закінчив на «4» і «5», про що свідчать накази по школі №172 від 25 травня 1958 року і № 227 від 30 травня 1959 року, – «про оголошення подяки за добре навчання і відмінну поведінку із занесенням до особової справи».
Завідувач відділу Головного управління комунікацій Адміністрації Президента України Олександр Тернавський, який навчався у тій же школі, на три класи старший за Януковича, згадує, як після уроків школярі часто забігали до їдальні домобудівного комбінату, яка щойно відкрилася. Зголоднілі учні накидалися на хліб, який у ті роки вільно лежав на столах кожного з підприємств громадського харчування. Завсідником тієї їдальні був і Вітя Янукович, оскільки повз неї пролягав щоденний шлях зі школи до Нової Жуківки. Персоналу їдальні були відомо, що хлопчик зростає без матері, тому Вітю намагалися «підгодовувати».
Початок великого шляху
Свої перші гроші Віктор Янукович заробив у Росії підлітком: їздив товарняками в Сальські степи (Ростовська область) пасти коней. За сезон заробляв 250 рублів.
Починав простим газівником металургійного заводу, потім перекваліфікувався на автослюсаря. Завдяки неабияким лідерським якостям увійшов у «резерв на висування». Почав з автобази «Орджонікідзевугілля», керувати якою почав ще будучи студентом-другокурсником заочного відділення Горлівського автодорожного інституту. Остання посада перед переїздом до Києва у 2002 році, – голова Донецької обласної держадміністрації.
З досьє «ОВ»
Зріст Президента України Віктора Януковича становить 192 см, вага 110 кг. Одружений. Виховав двох синів – Олександра і Віктора. Перший, попрацювавши лікарем, пішов у бізнес. Другий – депутат Верховної Ради України.
Захоплюється футболом (улюблена команда – донецький «Шахтар»), автоспортом. Улюблені страви: вареники з вишнями і маком, холодець, котлети.
Долучаючись до багатоголосого хору шанувальників відомого державного діяча сучасної України, «ОВ» пропонують читачам кілька «окремих думок» його земляків.
За пияцтво – звільняв, за охайність – заохочував
Володимир Рибак, депутат ВР України, засновник Партії регіонів:
– Віктора Федоровича знаю три з половиною десятка років. Пам'ятаю, як перетворювався на очах старий кінний двір єнакіївської шахти, його гордо називали «автопідприємством». Дисципліна у середовищі шоферів та механіків ой як кульгала! Я на той час очолював один з райкомів Донецька і був у курсі єнакіївських проблем; попередника Януковича на бюро міськкому недолюблювали. Навіть по двору автобази було пройти проблематично: усюди валялися «лисі» шини, калюжі з мазутом «вилискували» у найнесподіваніших місцях. І раптом через якихось два місяці все змінилося! Територія підприємства за чистотою стала чи не зразковою, персонал якось підтягся, кожен був зайнятий своєю справою, люди вже не тинялися у робочий час у пошуках «опохмелу». Автомобілів на базі додалося ледве чи не удвічі, для них спорудили «свою» автозаправку, мийку. А для людей побудували і обладнали побутівки, їдальню. Увесь простір бази заасфальтували, відгородили. У вихідні на шоферів приємно стало дивитися: усі в новеньких костюмчиках, із дружинами і дітьми поважно гуляють, до Донецька на концерти московських артистів їздять...
«З людьми розмовляв чемно, але вимогливо»
– Мабуть, новий шеф «мізки вправляв» усім, з використанням відповідної лексики?
– Навпаки – навмисно голос ніколи не підвищував, – говорить інженер техвідділу Єнакіївського АТП Галина Морозова. – На оперативках завжди говорив неголосно, але чітко і зрозуміло. По телефону не те що не кричав у слухавку, – ледве чи не пошепки віддавав вказівки, ми не дихали, щосили прислухалися, щоб не перепитувати потім. Віктор Федорович взагалі «ходячий» директор був, у кабінеті, якщо і перебував, то тільки у справі, переважно вранці, з 7.30 до 9.00. Решту часу у цехах пропадав, на території, усе намагався сам контролювати. Дисципліну тримав залізну, інакше не можна було, ми в безперервному режимі забезпечували технологічні перевезення на шахтах. Якось одного разу директора до Донецька викликали; ми, скориставшись нагодою, по крамницях вирушили, ну й на ринок заглянули. Отоварилися, ідемо задоволені такі. А біля воріт автобази директорський «москвич» стоїть, і Віктор Федорович наші покупки мовчки розглядає... Після того випадку ніколи більше без дозволу з роботи не бігли.
У «мерседес» пересідати не поспішав
Одержавши нове призначення, уже до столиці шахтарського краю, Янукович передав автопідприємство, яке розрослося майже удвічі, Сергію Рухадзе, якого до цього врятував від звільнення, і взагалі всіляко опікував, готуючи собі на зміну. Зараз Сергій Жоржевич – міський голова Єнакієвого.
– Віктор Федорович багато чого мене навчив, – розповідає мер «малої батьківщини» Президента. – Насамперед – умінню розмовляти з підлеглими. Він ніколи зайвого не говорив, тільки щодо справи; людям, які старші від нього за віком, не «тикав», а терпляче роз'яснював, чого від них вимагає. Слухалися його беззаперечно, дисципліна була залізною. Після того, як автобаза обзавелася новенькими автомобілями, власною заправкою і обладнаними побутовими приміщеннями, до нас почали багато людей на роботу проситися. Та й заробітки у шоферів піднялися. Віктор Федорович домігся регулярних премій, доплат за роботу у складних умовах у цілодобовому режимі. Для службових роз'їздів користувався малолітражкою. Хоча міг би і «волгу» у начальства «вибити», адже ми для «Орджонікідзевугілля» щоразу відновлювали старі «командирські» машини. У його «москвичі», з урахуванням гренадерського зросту господаря, сидіння було віддалене і «утоплене». Те ж саме проробили і з особистим автомобілем Віктора Федоровича «ВАЗ», яким генеральний директор «Орджонікідзевугілля» Микола Семченко преміював молодого керівника бази за переустаткування підприємства у рекордно короткий термін.
http://izvestiya.odessa.gov.ua/index.php?go=Newspaper&in=view&id=19114ПЕРЕДІЛ ВЛАСНОСТІ
ПІКЕТ БІЛЯ ТРАСИ ВЖЕ ЗНЯТО
Тамара Бабич, «Київська правда», 13.07.2010
«З того часу, як земля набула реальної вартості, ситуація у сфері земельних відносин на Київщині різко ускладнилася.»Наметовий табір колишніх працівників племзаводу "Бортничі" з вимогою припинити рейдерство та повернути людям їх земельні паї за останні три роки став майже невід'ємною деталлю навколишнього пейзажу вздовж траси Київ — Бориспіль при повороті на село Щасливе.
Загалом, про причину конфлікту і без уникнення в його суть, здогадатися було неважко: з того часу, як земля набула реальної вартості, ситуація у сфері земельних відносин на Київщині різко ускладнилася. У тому числі — і через їх правову неврегульованість та свавілля місцевих чиновників. А зважаючи на розташування спірного масиву землі, говорячи мовою військових, на найближчих підступах до столиці, було зрозуміло: місцевим селянам важко доведеться захищати свої, справді "золоті", сотки від загребущих рук сучасних інвесторів.
Чи рахував хтось, скільки поважних осіб з депутатськими мандатами та генеральськими лампасами, при високих посадах та безмежних повноваженнях бралися за ці роки (особливо напередодні виборів) залагодити конфлікт та захистити права селян? Але й після чергових розслідувань та судів чомусь усе лишалося на місці. Хіба що на додачу до наметів одного разу з'явився біля траси й утеплений вагончик, що свідчило: обдурені власники землі готові стояти до останнього...
Вступивши на посаду у березні цього року, новий губернатор Київщини Анатолій Присяжнюк одразу ж запевнив громадськість у своєму намірі, нарешті, зняли всі больові точки — і, перш за все, у земельних питаннях, що набули гучного резонансу. Адже тільки протягом 2009-2010 років 30 тис. гектарів землі було виділено в області з порушенням закону. Тож, за дорученням Президента України, для наведення ладу у цій сфері було створено спеціальну комісію, якій, образно кажучи, і довелося вигрібати ці "авгієві стайні", які заповнювалися не один рік.
Тож повідомлення про згортання пікету на Бориспільській трасі, яке надійшло до редакції наприкінці минулого тижня, пролунало дещо несподівано і було сприйнято з деяким скепсисом. Мовляв, коли ж це вони встигли?
Тим часом пересвідчитись у цій, до певної міри, знаменній події з'їхалося чимало журналістів. І перше, що можна було побачити ще здалеку, — величезний автокран на узбіччі дороги та галасливу юрбу людей на утоптаній галявині поблизу агітвагончика з величезними гаслами на стіні українською та англійською мовами.
Разом з комендантом наметового містечка та місцевим керівництвом народ досить жваво обговорював сьогоднішню ситуацію. Хтось обурювався з приводу малої компенсації, отриманої від інвестора в обмін на державні акти на землю, хтось побоювався несподіваної появи й інших претендентів на свою ділянку (як було вже раніше). А хтось хвилювався, чи не забудуть внести його дані до Державного земельного кадастру... Цих людей вже стільки разів дурили, стільки разів брутально переступали через їх законні права, що сьогодні вони вже не вірять нікому й нічому. "А раптом, — припускає хтось у натовпі, — ми табір згорнемо, а суд крадькома скасує наші акти?..." І ніякі запевнення голови Бориспільської райдержадміністрації Анатолія Ольшанського, що це вже неможливо, людей не заспокоює.
— Сьогодні влада зробила все, аби селяни отримали свої акти на землю, але дехто з них хоче, щоб влада ж знайшла їм й інвестора, який би заплатив за акти гарну ціну, — пояснює журналістам причину невдоволення людей помічник голови райдержадміністрації Наталія Осадча. — Проте це буде вже протизаконно.
Отже, голові облдержадміністрації Анатолію Присяжнюку, який прибув на зустріч трохи пізніше, довелося заспокоювати людей, що напризволяще він нікого не залишить. І що інвестору, який скуповує селянські паї, висунули чітку вимогу: не розрахується належним чином з людьми, не матиме дозволу вести справи на території області.
А голова Держкомзему Олег Кулініч, який також виявився на місці події, додав, що нині замінено керівництво місцевих органів його відомства і стоїть завдання — зробити процедуру оформлення землі гранично прозорою. І щоб все, що незаконно вилучене в селян, було їм повернуто.
Обіцяна ж прес-конференція Анатолія Присяжнюка для мас-медіа розпочалася вже під гуркіт мотора потужного автокрану, який саме наблизився до вагончика та підняв над ним "руку"-стрілу.
— Зрештою, ту проблему, яка упродовж більш як трьох років тримала цих людей у наметовому містечку, ми вже вирішили на 99 відсотків, — повідомив керівник обласної виконавчої влади.
— А чому не на сто? — допитувались журналісти.
З'ясувалося, що, крім 1802 селян, які вже отримали земельні ділянки чи грошову компенсацію за паї, залишилося ще кілька десятків чоловік, чиї проблеми ще слід довести до логічного завершення. З цього приводу кожен з них, пояснив Анатолій Йосипович, подав відповідну заяву до районної держадміністрації — і за місяць-півтора вже має отримати відповідь.
На запитання журналістів стосовно винних у навмисній тяганині із землею та в незаконному вилученні в селян державних актів, він називає, передусім, тодішніх працівників земельного відомства та керівництво району. Через що вже нинішній владній команді довелося предметно і щоденно працювати з усіма сторонами земельного конфлікту, аби вийти, зрештою, на прийнятне рішення.
На жаль, ситуація в селі Щасливому не є для області якимось прикрим винятком — подібні конфлікти, поділився з журналістами Анатолій Присяжнюк, характерні і для інших районів — передусім Васильківського, Вишгородського, Києво-Святошинського, того ж Бориспільського... Починаючи десь з 2005-го, за його словами, маємо справжню вакханалію у земельних питаннях. Люди, отримавши акти на землю, масово їх перепродували, потім судами ці рішення скасовувалися — і в результаті на деякі ділянки сьогодні претендують по дві-три особи, розкриває губернатор механізм земельних оборудок. Свідомо чи несвідомо, за його словами, учасниками таких оборудок нерідко стають і селяни, які, таким чином, на думку очільника області, самі ж собі створюють додаткові проблеми.
Отже, спеціально створеною комісією в області, за його словами, скасовано вже тисячі неправомірних рішень щодо землі, а факти зловживань колишніх посадовців під час оформлення цих справ вивчають нині правоохоронці. Але, з іншого боку, вже новою владною командою тільки протягом двох місяців жителям області видано понад 50 тисяч державних актів на землю, які вони не могли отримати роками.
Ось і рішення земельних проблем жителів Щасливого та їх сусідів із сіл Гора та Проліски було одним з пріоритетних завдань, визначених Анатолієм Присяжнюком керівництву Бориспільського району. І цей надзвичайно складний вузол таки вдалося розв'язати.
...Тим часом помічник кранівника заводить над дахом вагончика стропи — і споруда повільно рушає з місця.
— Нічого, — обіцяє землякам депутат Щасливської сільради Ярослав Годунок. — Якщо хтось з людей залишиться ображеним, обіцяю наступного разу поставити тут вже БТР...
http://www.kiev-pravda.kiev.ua/index.php?article=3678ОХОРОНА ЗДОРОВ'Я
МЕДИЦИНА - ВСУПЕРЕЧ КРИЗІ
Світлана Комісаренко, Олександр Галяс, «Одеські вісті», 10.07.2010
Інтерв’ю заступника начальника управління охорони здоров’я та медицини катастроф Одеської облдержадміністрації.Одним із номінантів проекту «ТОП-100» Національної медичної премії стала Ганна Петрівна Луньова – заступник начальника з питань охорони материнства і дитинства управління охорони здоров’я та медицини катастроф облдержадміністрації, переможець обласного конкурсу «Жінка року» у номінації «Охорона здоров’я».
Ми запропонували Ганні Петрівні розповісти про те, чого вдалося домогтися у непростих умовах кризи. Адже за підсумками 2009 року наша область піднялася на високе 5 рейтингове місце по Україні з 12 – 13, яке посідала у 2007 і 2008 роках. Під час епідемії грипу в Одеській області епідемічний поріг перевищено не було. Далі успішно розвивається система надання як первинної, так і висококваліфікованої медичної допомоги.
– У період епідемії грипу ми не втратили жодної дитини, жодної вагітної жінки, – говорить Ганна Петрівна. – Високий професійний рівень фахівців обласних клінічних лікарень – дитячої і дорослої, з їх потужним кадровим і лабораторно-технічним потенціалом дозволили не допустити смертей вагітних жінок від пандемічного грипу.
Було досягнуто необхідної консолідації зусиль усіх медичних служб території області, коли щодо кожного випадку оперативно ухвалювалося рішення: залишати хворого у районній лікарні чи везти до ОКЛ.
Знижується і малюкова смертність, тобто, смертність дітей першого року життя. У першому кварталі 2010 року вона склала 8,7 проміле (на тисячу народжених живими). Торік цей показник був вищий. За цим – серйозна робота педіатрів, центру екстреної допомоги при дитячій обласній лікарні, фахівці якого допомагають оперативно доставляти малят не лише до обласних лікувальних закладів, але й до столичних: до інституту серцево-судинної хірургії імені Амосова, інституту травматології та ортопедії, клініки «Охмадет».
Ще торік спільно з кафедрою шпитальної педіатрії та неонатології №1 професора Миколи Леонідовича Аряєва з Одеського державного медичного університету ми почали роботу щодо вивчення впровадження стандартів МОС надання допомоги у кожному конкретному випадку. Фахівці кафедри і обласної дитячої клінічної лікарні, виїжджаючи в райони, провадять там заняття із сімейними лікарями, педіатрами, дільничними медсестрами.
– Ганно Петрівно, сьогодні гостро стоїть питання проведення вакцинації дітей. Не секрет, що батьки частенько відмовляються їх прищеплювати. Тому на особливу увагу заслуговує досвід Великомихайлівського району, де первинною вакцинацією вдалося охопити 98,2% малят.
– Вакцинація, на жаль, піддавалася незаслуженій дискредитації. Зараз ситуація змінюється. Наші фахівці постійно займаються роз’яснювальною роботою серед батьків і провадять медогляди школярів для визначення групи здоров’я. Робиться це у зв’язку із випадками загибелі дітей на уроках фізкультури. На жаль, позначається відсутність нормальної рухової активності у зростаючого дитячого організму. Замість збирання макулатури, садіння дерев, активних ігор на свіжому повітрі багато школярів годинами просиджують за комп’ютером або дивляться телевізор. Розв’язати цю проблему поодинці – педагогам або батькам – дуже складно.
– Академік Ілля Ємець високо оцінив рівень роботи одеських кардіохірургів. Як взагалі в умовах кризи вдалося налагодити роботу такого складного, витратного хірургічного відділення для надання допомоги дітям?
– Так, відкриттю цього відділення передувала велика організаційна робота. Усі фахівці пройшли спеціальну підготовку. Потім з Києва приїхав чудовий хірург Роман Йосипович Лєкан. І донині тривають стажування, обмін досвідом. Співробітники відділення постійно навчаються. В обласному бюджеті закладено кошти на придбання устаткування експерт-класу для кардіохірургічного відділення обласної дитячої лікарні.
Щороку в хірургічних відділеннях обласної дитячої клінічної лікарні одержують допомогу 6,5 тисячі дітей, майже 18 тисяч звертаються по невідкладну хірургічну допомогу. Зараз голова облдержадміністрації Едуард Матвійчук, голова облради Микола Скорик, депутатський корпус докладають зусиль для того, щоб побудувати новий хірургічний корпус. Хвора дитина, потрапляючи до лікарні, страждає як від хвороби, так і від психологічного стресу, пов’язаного з перебуванням в умовах лікувального закладу. Для оптимального процесу лікування дітей різного віку палати повинні бути затишними, відповідати санітарним вимогам, а відділення і операційні необхідно оснастити найсучаснішим устаткуванням.
– Протягом декількох років провадиться робота щодо переоснащення пологових відділень ЦРЛ. Сьогодні це сучасні, добре оснащені підрозділи.
– Після 2000 року у дитячих відділеннях не було води, світла, опалення. Це був страшний період, але нам вдалося його подолати.
У нашому регіоні успішно працює програма „Репродуктивне здоров’я населення Одеської області до 2015 року”. У ній є великий блок завдань щодо оснащення пологових будинків. Поступово в них провадяться ремонти, вікна замінюються на склопакети для збереження «теплового ланцюжка», закуповується сучасне устаткування, обладнано палати спільного перебування матері і дитини, сімейні пологові зали. Оснащення пологових будинків відбувається як за рахунок державних поставок, так і за рахунок коштів обласного бюджету.
Якщо підучити співробітників, у тій же Великій Михайлівці пологовому відділенню можна присвоювати статус «клініка, дружня дитині», як в обласному перинатальному центрі. В Ізмаїлі, наприклад, фотографували немовлят на грудях не у мами, а у тата. Це так звані спільні пологи. І деякі жінки, бачачи ці фотографії на стенді, обіцяють ще прийти на пологи. І приходять.
– Ганно Петрівно, про необхідність реформування мережі лікувальних закладів, зокрема й через відсутність коштів, говорять багато. Чи не призведе це до закриття пологових відділень у районах?
– Позиція Міністерства охорони здоров’я полягає ось у чому: якщо в районі менше 300 пологів на рік, у ньому не повинно бути пологового відділення, бо лікарі втрачають кваліфікацію. У таких випадках створюються міжрайонні пологові відділення, куди привозять породілей із двох-трьох районів.
Але тут є одна тонкість. Без школи, дитсадка, пологового будинку адміністративно-територіальний центр перестає існувати. Тому органи місцевого самоврядування зацікавлені зберегти, зокрема, пологовий будинок. І там, де пологів небагато, ми намагаємося допомагати фахівцям зберігати свою кваліфікацію завдяки курсам і стажуванням.
http://izvestiya.odessa.gov.ua/index.php?go=Newspaper&in=view&id=19121ЗБЕРЕЖЕННЯ ДОВКІЛЛЯ
ЛЕТНЕЕ ПОЛОВОДЬЕ В ДЕЛЬТЕ ДНЕСТРА В РАЗГАРЕ
Иван Русев, «Вечерняя Одесса», 13.07.2010
Нынешний летний паводок на Днестре — очередной урок всем.В этом году половодье в дельте Днестра реально началось в 20-х числах мая. До этого времени плотина Днестровской ГЭС сдерживала весеннее затопление поймы нижнего Днестра. Поэтому обычного нереста рыбы в конце апреля — начале мая не наблюдалось. Такому ходу экологических событий способствовала и низкая температура воды. И вот после того, как администрация Днестровского управления водных ресурсов официально прекратила искусственный экологический попуск, в верховьях Днестра из-за стремительных дождей стали формироваться большие запасы воды. А с 20 мая ее начали интенсивно сбрасывать с плотины.
Из-за сильных максимальных сбросов вода стала стремительно прибывать в дельту Днестра и заполнять ее пойму. С тех пор и по сегодняшний день вся дельта Днестра фактически затоплена паводковыми водами. Пик затопления поймы, когда уровень воды фактически угрожал подтопить автотрассу Маяки — Паланка, пришелся на 7 июля. Однако в последующие несколько дней из-за сильных северных ветров уровень воды несколько спал, однако все еще оставался довольно высоким.
Такое затяжное летнее половодье стало благоприятным для нереста рыбы, особенно на фоне слабого весеннего попуска из плотины Днестровской ГЭС. Сейчас в акваториях русла, особенно пойменных озер и протоков, сосредоточено огромное количество мальков разных видов рыб, головастиков жаб и лягушек.
Однако если для рыбы это сыграло благотворную роль, то для многих видов птиц половодье оказалось губительным. Особенно пострадали колониальные птицы — мелкие цапли, каравайки, малые бакланы. Ущерб подсчитать трудно, но, по нашим предварительным подсчетам, не менее 40-50% гнезд пострадало. Более 90% гнезд белощеких и светлокрылых крачек было разрушено на озере Белом, Тудорово, Путрино и на озере Сафьяны. И этим птицам снова придется строить свои гнезда, однако не многие успеют повторно вывести потомство. Лысухи же, например, не успевали достраивать гнезда, хотя в целом этот вид птиц, несмотря на такой паводок, находится в благоприятном состоянии. Но для кочующих чаек, больших белых цапель, куликов обширные разливы воды, особенно на немногочисленных мелководьях, создавали уникальные благоприятные условия для природной трапезы.
Огромное количество мелких млекопитающих, в том числе грызунов, землероек, ежей и других зверьков выселялось на редкие островки либо погибало под стремительным потоком воды.
Уровни воды практически по всей дельте держатся вот уже 50 дней выше среднего для этой природной экосистемы. Это создает угрозу выживанию и успешному размножению многих видов птиц и млекопитающих.
Однако, такие уровни создают и опасность подтопления хозяйственно важных объектов, подворий, огородов, домов в прибрежных селах Беляевского района.
При обследовании 9 июля с лодки улиц, прилегающих к плавням в г. Беляевке, установлено, что часть огородов, теплиц и хозяйственных построек подтоплена. В селе Ясски подтопление не столь существенное. Там на протяжении первой декады июля активно работают десятки тяжеловесных механизмов, прибывших из придунайских регионов Одесской области. За это время они соорудили огромную дамбу, протяженностью около 300 м, которая удерживает огромный столб воды от возможного подтопления. Однако никто не расслабляется в ожидании новой волны паводковых вод.
Обследование ряда объектов, построенных незаконно в прибрежной 100-метровой полосе реки Днестр, заповедного урочища «Днестровские плавни» и Нижнеднестровского национального природного парка, показало, что уровень воды на этих участках поднялся более чем на 1 м от природного уровня поймы. Некоторые участки и построенные объекты затоплены, что еще раз свидетельствует о том, что пойменные земли застраивать неразумно и к тому же противозаконно, о чем мы неоднократно писали на страницах «Вечерней Одессы» (ст. 89 Водного кодекса Украины).
Однако, несмотря на очевидность серьезной экологической проблемы, созданной в результате изъятия пойменных земель для коттеджного строительства, а также из-за прямого нарушения многих природоохранных законов, природоохранная прокуратура в ответ на многочисленные обращения экологов и ученых пишет о том, что эти земли вообще-то не относятся к землям водного фонда (?). Вот как! В мучительных поисках нужной формулировки, чтобы экологи не цеплялись, «как мухи», можно и такое придумать: 100-метровая прибрежная полоса одной из крупнейших рек Украины, да и Европы, — Днестра — вообще и не относится к землям водного фонда? Это ли не «козырь» для тех, кто беспредельничает в прибрежных зонах.
Может быть, в словах прокурора есть своя логика: застроив полностью прибрежную зону, отгородившись заборами, подняв отсыпкой грунта природную отметку поймы реки на 1 м и выше, действительно, эти земли уже можно выводить из земель водного фонда. Они-то, по большому счету, в таком виде реке уже и не нужны. Она их заливать не может, птицы, насекомые, лягушки, рыба там жить не могут.
Теперь эти территории могут создавать только проблемы для реки. Периодически с них сливаются канализационные стоки, происходят всевозможные загрязнения. Не за горами возникновение инфекционных, в том числе и особо опасных заболеваний. А река потечет себе в своем узком изуродованном русле. Только, к сожалению, рекой уже ее назвать нельзя будет. Это будет просто канава. Но потеряв свои живительные свойства, эта канава будет в такие периоды половодья, как сегодня, мстить нам всем за непродуманные шаги, безответственность и попустительство. А не будем извлекать уроков — она все равно жестоко отомстит, ведь законы экологии об этом ясно гласят: все со всем связано, за все надо платить, природа знает лучше.
Нынешний летний паводок на Днестре — очередной урок всем, но особенно дорожникам, управлению водного хозяйства, управлению экологии, управлению МЧС: дорогу Маяки — Паланка обязательно надо реконструировать, создав систему водотоков от русла к прилиманным плавням, а пойменные земли, особенно в прибрежной зоне, необходимо оберегать от любых посягательств на застройку и изменение их бесценных природных экологических функций.
Автор - зав. лабораторией экологии Украинского НИПЧИ им. И.И. Мечникова, эксперт по водно-болотным угодьям, кандидат биологических наук.
http://vo.od.ua/rubrics/tema-dnya/14692.phpСТИХІЙНІ ЛИХА
НАДЗВИЧАЙНА СИТУАЦІЯ РЕГІОНАЛЬНОГО РІВНЯ
Ігор Никорович, «Галичина», 10.07. 2010, Івано-Франківська обл.
За ці кілька днів я не раз чув від різних людей одну й ту ж фразу: «Бог гнівається». Від дощів потерпають старі і малі, бідні і багаті.Недавні паводки наробили нам шкоди на суму понад 300 мільйонів гривень, і це не рахуючи збитків, які завдають людям зсуви ґрунтів, котрі не припиняються. У тому ж Верховинському районі позавчора засипало ще сім хат. Щоправда, серйозно потерпіли тільки п’ять осель, звідки змушені були відселитися люди. Та сильні дощі, котрі пролилися над Прикарпаттям 7 та 8 липня, здається, наробили ще більшої шкоди. Потерпіли 13 районів та п’ять міст. По суті — вся область. За даними управління з питань надзвичайних ситуацій ОДА, підтоплено понад дві тисячі житлових будинків, близько дев’яти тисяч присадибних ділянок, чотири з половиною тисячі гектарів сільгоспугідь, які належать агрофірмам та фермерським господарствам, плюс півтори тисячі гектарів людських городів. З небезпечних місць евакуйовано 397 осіб. Наприклад, у селі Джурові Снятинського району людей знімали з дахів. Рятувальники діставалися до них човнами. На ранок 9 липня ще не було автотранспортного сполучення з 40 населеними пунктами області. Вода позносила мости, пошкодила газопроводи, порозмивала дороги, прорвала дамби тощо. Ми не озвучуємо наразі конкретних цифр заподіяної шкоди, бо, як зазначив на оперативній нараді міжвідомчого штабу з ліквідації повені перший заступник голови ОДА Василь Плавюк, щогодини надходять нові дані.
Наведу такий приклад: ми сидимо на нараді, на вулиці сонце, а представник Тисменицької райдержадміністрації доповідає про критичну ситуацію в селі Підліссі. Бистриця Солотвинська ось-ось може прорвати дамбу, і тоді можуть бути підтоплені, якщо не повністю затоплені, майже 300 будинків.
Газовики, своєю чергою, переймаються тим, що відбувається в селі Биткові Надвірнянського району. Там існує реальна небезпека пошкодження газопроводу, внаслідок чого 1300 абонентів можуть залишитися без блакитного палива. До речі, лише 8 липня без газопостачання залишилося п’ять населених пунктів області. Відновлювальним роботам, які проводять газовики, енергетики, дорожники, заважає те, що подекуди до місць пошкоджень неможливо доїхати або через велику воду, або через грубий шар намулу. Хоча все робиться для того, аби якомога швидше область повернулася до нормального життя. Лише за попередніми даними, події на Прикарпатті 7—8 липня можуть бути кваліфіковані, очевидно, так воно й станеться, як надзвичайна ситуація регіонального рівня. У четвер до нас прилетів перший заступник міністра надзвичайних ситуацій України Володимир Антонець, з яким одразу після вже згаданої наради Василь Плавюк на гелікоптері знову облетіли потерпілі райони. В суботу очікуємо й самого міністра Нестора Шуфрича.
Кажуть, що вода змиває всі сліди. У нашому випадку, навпаки, вона ніби оголила чимало проблем, які доведеться розв’язувати в подальшому. За одну з них узялися вже у п’ятницю. Йдеться про утилізацію пестицидів та інших міндобрив, котрі вже непридатні для використання. Чимало їх ще зберігається на території області і в Снятинському районі, до одного зі складів, на якому зберігались пестициди, почала добиратися вода. Аби уникнути небезпеки, їх вирішили перескладувати в інше місце. Щоправда, місцеві жителі, довідавшись, що поблизу них може зберігатися така небезпечна речовина, перекрили дорогу.
На цій темі ми пізніше зупинимося окремо, а наразі зазначимо, що був випадок, коли люди перекрили дорогу і в Івано-Франківську на вул. Коновальця.
Зауважимо, що обласний центр потерпів не так від того, що піднялася вода в річках, як через уже традиційну неспроможність колекторів пропустити таку кількість опадів. А частина будинків на вже згаданій вул. Коновальця виявилася серйозно підтопленою через те, що, як стверджували місцеві жителі, на них «спустив» свою воду аеропорт. До речі, на нього нарікали й мешканці будинків на вул. Довженка та Сухомлинського.
Як розповідала власниця одного з котеджів на вул. Коновальця Галина Василівна, десь близько дев’ятої години ранку вона розмовляла зі своїми рідними з Надвірнянського району по телефону, бо переживала, чи не затопило їх, як раптом у вікно побачила, що на будинок насувається справжній вал води. Чоловік встиг вигнати машину з гаража, але весь цокольний поверх, у якому розташована кухня, виявився затопленим. Серйозно потерпіли і її сусіди, які у підвалі зберігали будівельні матеріали. Автор цих рядків бачив, як вони по пояс у воді намагалися врятувати ще те, що можна було. Хоча цемент, звісно, доведеться купувати вже новий. І, очевидно, вода на своєму шляху десь залила автозаправку, бо на її поверхні чітко виднілася плівка паливно-мастильних матеріалів. і все це осяде у людських оселях...
Через приблизно 100-200 метрів від цих будинків ми зіткнулися з іншою ситуацією. Там в одному місці люди перегородили мішками з піском шлях воді, котра добряче залила їхні подвір’я і навіть стала проникати в житла. Тоді вона почала шкодити сусідам, котрі, зокрема дві жінки, намагалися розібрати цю своєрідну «дамбу». Але інші потерпілі не давали цього їм зробити. «Нічого, зараз наші чоловіки приїдуть з роботи — буде різанина», — пригрозила одна з жінок. Ми про всяк випадок повідомили про цю ситуацію правоохоронні органи.
Наразі немає даних, що внаслідок повені на Прикарпатті є людські жертви. Хоча протягом цих днів утопилися дві жінки. 8 липня в річці знайшли 55-річну жительку Долинського району, яка напередодні пішла пасти корову і додому не повернулася. А зранку 9 липня надійшло повідомлення з Рожнятівського району, що в одній із місцевих річок також виявили утопленицю. Перший заступник голови ОДА Василь Плавюк дав завдання відповідним структурам з’ясувати обставини загибелі людей.
P. S. Поки матеріал готувався до друку, нам повідомили, що в кризовому центрі управління з питань надзвичайних ситуацій ОДА працює міжвідомчий штаб з ліквідації наслідків стихії, куди можуть звернутися жителі Прикарпаття в разі потреби. Телефони для звернень — (0342) 50-26-46, 75-29-95.
http://www.galychyna.if.ua/index.php?id=single&no_cache=1&tx_ttnews[tt_news]=11313&tx_ttnews[backPid]=14
* * * Повнотекстовий огляд регіональної преси. До випуску ввійшли матеріали, які з’явилися на шпальтах та в інтернет-версіях обласних та міських газет України по 13 липня 2010 року включно.
Заявки на отримання друкованих версій, а також зауваження та пропозиції можна надсилати за адресою:
demchenko_o@rada.gov.ua
або телефоном: 255-25-43,
Демченко Олені Анатоліївні.