Огляд реґіональної преси

Випуск 35, 4 червня2010 р.

 

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

ВАЖНЫ ДЕЛА, А НЕ СЛОВА
"Время", 03.06.2010, Харьковская обл.
Президент Виктор Янукович внес в Верховную Раду законопроект "Об основах внутренней и внешней политики".

ІВАН ВАСИЛЬОВИЧ ЗМІНЮЄ ПОЛІТИЧНУ ПРИНАЛЕЖНІСТЬ
Юлія Сокирка, "Поступ", 03.06.2010, Львівська обл.
Такого політичного курйозу стіни Верховної Ради не пам'ятають - в один день нардеп Іван Денькович встиг двічі змінити політичну орієнтацію…

ЗНОВУ ПІДЕМО ТУДИ, ЧОГО НЕМАЄ?
Аскольд Єрьомін, "Високий замок", 02.06.2010, Львівська обл.
Законопроект президента Віктора Януковича про засади внутрішньої і зовнішньої політики України, схвалений учора РНБО, був учора ж зареєстрований у парламенті.

ПАРЛАМЕНТАРИИ ТРЕБУЮТ ВЫЗВАТЬ В ВР МОГИЛЕВА, ДОБКИНА И КЕРНЕСА
"Главное", 02.06.2010, Харьковская обл.
Это заявление принято на заседании фракции БЮТ в ответ на события, которые произошли в Харькове - незаконная вырубка деревьев в парке Горького.


ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ

100 ДНІВ ЯНУКОВИЧА
Юлія Сокирка, "Поступ", 03.06.2010, Львівська обл.
4 червня Віктор Янукович в стилі найкращих радянських часів планує відсвяткувати перші 100 днів свого президентства.

"ПЕДЧЕНКО БУДЕ ПРАВИЛЬНИМ ВОЄНАЧАЛЬНИКОМ"
Іван Фаріон, "Високий замок", 02.06.2010, Львівська обл.
"Своя людина" Віктора Януковича очолює відтепер Генеральний штаб Збройних сил України.

РЕГІОНАЛЬНА ВЛАДА
ЗАПОРОЖСКАЯ МЭРИЯ ГОТОВИТ ОЧЕРЕДНОЕ ОБРАЩЕНИЕ К НАРОДНЫМ ДЕПУТАТАМ УКРАИНЫ…
"Миг", 02.06.2010, Запорожская обл.
…по поводу ситуации с финансированием строительства мостов через Днепр.
ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ ТА БЛОКИ
ВАСИЛЬ ДЕРЕВЛЯНИЙ: "ДОПОКИ Я ГОЛОВА ПАРТІЙНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ - ВИМАГАТИМУ АКТИВНОЇ РОБОТИ ВІД КОЖНОГО ЧЛЕНА ПАРТІЇ"
Андрій Кучерук, "Номер один", 02.06.2010, Тернопільська обл.
Головою обласної організації ВО "Батьківщина" переобрано народного депутата Василя Деревляного.
ОБГОВОРЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА
КУРСОВАЯ ПРЯМАЯ ЯНУКОВИЧА
Клим Костнер, "Слава Севастополя", 03.06.2010, АР Крым
Усилиями Президента Украина, пожалуй, определилась с векторами своего развития и окончательно отказывается от НАТО.

ТРУДАРЯМ - ЗАКОН, КАПІТАЛІСТАМ - ПРАВА?
Жанна Попович, "Номер один", 02.06.2010, Тернопільська обл.
Новий Трудовий кодекс насправді такий страшний чи громадськість перебільшує?

ЕКОНОМІКА
ЗНОВУ ПОДОРОЖЧАЄ ХЛІБ?
"Рівне вечірнє", 03.06.2010
Нараду з пекарями провів віце-прем`єр з питань АПК Віктор Слаута.

ИННОВАЦИИ ОБХОДЯТ МЕТАЛЛУРГИЮ СТОРОНОЙ
Максим Стрелецкий, "Жизнь", 02.06.2010, Донецкая обл.
Внедрение инновационных технологий и модернизация производства являются залогом не только успешной работы, но и существования украинской металлургии.

НА КОМБИНАТЕ "ЗАПОРОЖСТАЛЬ" СОБЕРУТСЯ ПРОИЗВОДИТЕЛИ И ЭКСПОРТЕРЫ ЧЕРНЫХ МЕТАЛЛОВ СНГ
"Миг", 02.06.2010, Запорожская обл.
В собрании примут участие представители более 20 крупнейших металлургических предприятий из Украины, России, Беларуси и Молдовы.

ТОЧКА ЗОРУ
СХІДНИЙ ФЛЮС
Ігор Буркут, "Час", 03.06.2010, Чернівецька обл.
Особливий резонанс у суспільстві отримують повідомлення з гуманітарної сфери.

ЧЕМУ НЕ УЧАТ УРОКИ ИСТОРИИ?
Елена Зеленина, "Время", 03.06.2010, Харьковская обл.
Общественность взбудоражена слухами о якобы готовящемся совместном украинско-российском учебнике истории для учащихся средней школы.

"БРЕДЯТИНА" ВІД ТАБАЧНИКА
Броніслав Куманський, "Народне слово", 03.06.2010, Кіровоградська обл.
Днями міністр освіти і науки Дмитро Табачник порадував заявою, що в підручниках з історії України Голодомор вже не трактуватиметься як геноцид українського народу.

ПЕРЕДІЛ ВЛАСНОСТІ
КОМБИНАТ СТАЛ ЖЕРТВОЙ КОМБИНАЦИИ
Леонид Николаенко, "Жизнь", 02.06.2010, Донецкая обл.
Вторую неделю одной из наиболее обсуждаемых тем остается продажа Мариупольского металлургического комбината им. Ильича.
РІВЕНЬ І ЯКІСТЬ ЖИТТЯ
ПРИВАТНАЯ КОПИЛКА ДЛЯ ПЕНСИЙ
Виктория Мурава, "Крымская правда", 03.06.2010
В системе пенсионного обеспечения Украины грядут большие перемены.

НА ФИНАНСОВЫХ ПРОТЕЗАХ
Алексей Вакуленко, "Крымская правда", 02.06.2010
Пациенты стационара Симферопольского экспериментального протезно-ортопедического предприятия лишились трёхразового бесплатного питания.

СКАНДАЛИ
ИСПОВЕДЬ НА ЗАДАННУЮ ТЕМУ
Константин Затулин, "Крымская правда", 02.06.2010
В эфире ТРК "Украина" Анна Герман выразила "официальный протест" против того, что депутат Государственной Думы РФ Константин Затулин назвал украинцев русскими, которые живут с краю.
ОХОРОНА ЗДОРОВ'Я
ТАБЛЕТКА ОТ ПОБОЧНЫХ РЕАКЦИЙ
Анастасия Бачинская, "Крымская правда", 03.06.2010
Лекарство, с одной стороны, может излечить болезнь, а с другой - вызвать нежелательные побочные реакции.

"ДИКИЙ" ПОЛИОМИЕЛИТ АТАКУЕТ!
В. Изыльметьева, "Слава Севастополя", 02.06.2010, АР Крым
Агрессивный штамм вируса полиомиелита поражает детей, делая их инвалидами.

ЗАПЛЫВЫ ПОКА ОТМЕНЯЮТСЯ
Елена Викторова, "Донбасс", 02.06.2010, Донецкая обл.
В этом году лишь 24 места отдыха у воды в Донецкой области обзаведутся соответствующим разрешительным документом – паспортом.

ЗБЕРЕЖЕННЯ ДОВКІЛЛЯ
ПО КОМ РУБИМ?
"Пятница", 03.06.2010, Харьковская обл.
О конфликтной ситуации в парке им. Горького - Геннадий Кернес, и. о. городского головы, и Арсен Аваков, экс-губернатор Харьковской области.

ЗАЩИЩАТЬ БОЛЬШЕ НЕЧЕГО
Вера Богданова, Алена Соколинская, "Газета по-харьковски", 02.06.2010
На месте будущей дороги в харьковском парке Горького спилили последние деревья.

НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ
СУНЕ ГОРА
Ігор Лазоришин, "Галичина", 03.06.2010, Івано-Франківська обл.
Зупинити зсув грунтів у селі Тисові можуть 3,4 млн. грн.

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

ВАЖНЫ ДЕЛА, А НЕ СЛОВА
"Время", 03.06.2010, Харьковская обл.
Президент Виктор Янукович внес в Верховную Раду законопроект "Об основах внутренней и внешней политики".

 В основах внешней политики государства президент предлагает закрепить внеблоковый статус Украины, декларируя при этом желание "сотрудничать со всеми заинтересованными партнерами - избегая зависимости от отдельных государств, групп государств или международных структур". Вместе с тем среди приоритетов внешней политики - "обеспечение интеграции Украины в европейское политическое, экономическое и правовое пространство с целью получения членства в Европейском союзе".
Несмотря на то, что перечисление основных принципов внутренней и внешней политики государства занимает большую часть законопроекта, главное его новшество содержится в статье, предполагающей внесение изменений в закон "Об основах национальной безопасности Украины". Президент предлагает исключить любые упоминания о намерении Украины стать полноправным членом Североатлантического альянса.
Как только документ был зарегистрирован в Верховной Раде, а его текст роздан депутатам, Владимир Литвин поставил на голосование вопрос о включении документа в повестку дня сессии с последующим его рассмотрением в четверг - это предложение поддержали 234 депутата. Затем глава комитета по вопросам национальной безопасности и обороны Анатолий Гриценко ("Наша Украина-Народная самооборона") обнародовал заявление двух фракций - БЮТ и НУНС - с жесткой критикой этих планов.
В оппозиции негативно оценили инициативу Виктора Януковича, заявив, что президент осуществляет резкий поворот в сторону России.
Михаил Чечетов, народный депутат Украины от фракции ПР:
- Критиковать горазд каждый. Есть заказ народа. Двадцать лет назад была принята Декларация Независимости Украины. Там ключевым тезисом был записан внеблоковый статус. И только через 20 лет, когда Янукович стал президентом страны, мы выполняем волю народа, законодательно формализируем то, что сказано в Декларации.
Мы отказываемся от убийственной политики Ющенко, который разделил весь мир на своих и врагов. У Америки был образ друга, у России - врага. Мы будем выстраивать нормальные отношения со всеми странами. Эта политика уже сейчас дает нам дивиденды.
Владимир Фесенко, эксперт, политолог, руководитель Центра политического анализа "Пента":
- Справедливости ради надо отметить, что Янукович неоднократно официально подтверждал неизменность курса Украины на европейскую интеграцию. И в указанном законопроекте он также законодательно подтвержден.
Таким образом, нельзя говорить о какой-то односторонней ориентации на Россию.
Все-таки сохраняется определенный баланс интересов и, в частности, в этой внеблоковости на перспективу есть своя положительная сторона.
Если она будет закреплена законодательно, то это означает, что мы отказываемся не только от интеграции в военно-политические образования на Западе - в НАТО. Но и на Востоке - в ОДКБ. И это тоже надо понимать - речь не идет о военно-политическом союзе с Россией.
Плюс внеблоковости еще и в том, что снимается внутриполитическая конфликтная тема, вокруг которой, искусственно повышая ее градус, поломали копья изрядное количество украинских политиков. Я говорю о вступлении в НАТО.
Предложенный законопроект довольно сбалансированный. То есть фактически он провозглашает многовекторность нынешней украинской политики.
Оппозиция постоянно обвиняла Януковича и Грищенко в том, что они провозглашают внеблоковость, что противоречит закону о национальной безопасности, принятому в 2003 году. Сейчас эта проблема снимается. У оппозиции теперь не будет оснований упрекать власть в нарушении закона.
Теперь оппозиция должна заручиться поддержкой населения, убедив его в ненужности внеблоковости и в необходимости вступления в НАТО. Если у нее это получится - ситуация может измениться.
Одним словом, сейчас оппозиции следует не столько продолжать критиковать Януковича - хотя это и является объективной потребностью для нее, сколько работать с общественным мнением.
Андрей Парубий, народный депутат от фракции НУНС:
- Этот законопроект принят лишь с одной целью - завуалировано, сохраняя хорошее лицо перед Америкой и Европой, изъять из внешнеполитической доктрины Украины положения о евроатлантической интеграции, о вступлении в НАТО.
Там говорится о нейтральном статусе. И это выглядит очень странно, поскольку на территории Украины уже расположены иностранные базы, т.е. ЧФ РФ в Крыму. И в таких условиях нейтральный статус является просто удивительным. Данная доктрина используется для того, чтобы удовлетворить требования, которые ставятся перед украинским руководством Кремлем.
Виктор Небоженко, эксперт, политолог, руководитель социологической службы "Украинский барометр":
- Я думаю, ко всем этим "основам внешней и внутренней политики" Януковича нужно относиться с большой долей скепсиса, поскольку такого рода тексты, как правило, не имеют продолжения в жизни. За последние 15 лет мы видели такие "тезисы" в достаточном количестве и от самых разных правительств.
Одним словом, разговоры о нейтральном статусе Украины - это либо большая ошибка, либо нас сознательно хотят ввести в заблуждение.
Между Украиной и Россией существуют очень тесные военно-политические связи, начиная от авиапрома и атома и заканчивая интенсивным слиянием спецслужб.
Так что лучше присматриваться к делам Януковича, нежели прислушиваться к его словам. А что касается возмущения оппозиции: ей давно пора понять, что нынешний президент - крепкий орешек. К нему следует применить нечто более серьезное, чем кавалерийские наскоки в виде критики. И полагаю, пора перестать думать, что сам статус оппозиции делает их умнее власти.
http://timeua.info/030610/20238.html

ІВАН ВАСИЛЬОВИЧ ЗМІНЮЄ ПОЛІТИЧНУ ПРИНАЛЕЖНІСТЬ
Юлія Сокирка, "Поступ", 03.06.2010, Львівська обл.
Такого політичного курйозу стіни Верховної Ради не пам'ятають - в один день нардеп Іван Денькович встиг двічі змінити політичну орієнтацію, то входячи, то виходячи із коаліції.

 Так на ранковому засіданні парламенту спікер Володимр Литвин повідомив, що Іван Денькович разом із Андрієм Веревським та Олександром Шепелевим увійшли до провладної коаліції "Стабільність і реформи", поповнивши її до 250 багнетів. Проте не встиг інформаційний простір зарясніти повідомленнями про чергового "перебіжчика", як довелося подавати інформацію про його вихід із коаліції. На жаль, нічого, окрім іронічної посмішки така поведінка нардепа-галичанина не викликає.
Нагадаємо як це було. Не встиг голова ВР зачитати заяву про входження Івана Деньковича до складу коаліції, як нардеп заявляє, що не давав згоду на її оприлюднення. Більше того, він написав іншу заяву, а саме про свою готовність працювати у складі опозиції.
Напередодні, 28 травня, Денькович скликає прес-конференцію, в ході якої заявляє, що не погоджується з постановою про його звільнення з посади голови Львівської обласної партійної організації ВО "Батьківщина". За словами пана Деньковича, сам він заяви на звільнення не писав, тому він не може бути звільнений "за власним бажанням". Крім того, він вважає, що підпис під постановою насправді не належить Тимошенко.
Нардеп наголосив, що голова ЛОО ВО "Батьківщина" має бути обраний на звітно-виборчій конференції, яка відбудеться 5 червня. На цю конференцію запросили й лідерку БЮТ Юлію Тимошенко, хоча наразі не відомо, чи вона приїде. За його словами, зараз відбувається рейдерське захоплення обласної організації партії "Батьківщина". Як відомо, на посаду керівника обласного осередку партії претендує Роман Ілик.
Крім того, пан Денькович повідомив громадськості, що мав розмову з Юлією Тимошенко за участю Турчинова, і вони запропонували йому йти на підвищення - першим заступником керівника виконавчого секретаріату у центральний апарат партії. Проте, посилаючись на те, що вся його родина живе у Львові, нардеп відмовився.
В свою чергу голова фракції БЮТ у Львівській міськраді Юрій Гудима вважає, що обласній партійній організації "Батьківщини" потрібне оновлення, в тому числі керівництва. Тому він схвалює звільнення Деньковича із займаної посади.
На думку голови фракції БЮТ у Львівській облраді Івана Стецьковича, рішення, яке прийняла Юлія Тимошенко про звільнення Івана Деньковича, є абсолютно адекватним. Більше того, він переконаний, що це мало відбутися набагато раніше.
"Іван Денькович вже років 4-5 увірував у власну незамінність, непогрішність і здійснював керівництво обласною організацією, виходячи не з партійних інтересів, а із власних амбіцій, в тому числі й матеріальних. Рішення Ю. Тимошенко є абсолютно адекватним, бо Денькович перетворився у гальмо політичної партії в нашому регіоні", - наголосив Стецькович.
Доволі цікаво оцінив вчинок пана Деньковича нардеп Степан Курпіль: "Виходить так, що коли немає посади, партія непотрібна. Для нас це очищення. Іван з воза - коням легше", - наголосив він.
Як на мене, причини такої поведінки банально прості - звичайна помста ображеної людини, яку відсторонили від керівництва львівською обласною організацією БЮТ. Денькович затаївши в душі образу на Юлію Тимошенко, вирішив переметнутися у ворожий табір. Таким чином він надумав шантажувати партійне керівництво, щоб воно рахувалося з ним. Скоріш за все пан Денькович просто піддався емоціям, мислячи в той момент не раціонально. Водночас такий вчинок нардепа заставляє нас замислитися над його політичною порядністю і в майбутньому поставить крапку на його політичній кар'єрі.
http://postup.brama.com/usual.php?what=67921

ЗНОВУ ПІДЕМО ТУДИ, ЧОГО НЕМАЄ?
Аскольд Єрьомін, "Високий замок", 02.06.2010, Львівська обл.
Законопроект президента Віктора Януковича про засади внутрішньої і зовнішньої політики України, схвалений учора РНБО, був учора ж зареєстрований у парламенті.

 І вже завтра, якщо профільні комітети Верховної Ради виконають прохання її спікера Володимира Литвина, цей важливий документ буде поставлено на голосування - у першому читанні. За словами Литвина, "президент має право вимагати невідкладного розгляду законопроекту, і ми повинні виходити з того, що ми маємо його розглянути, - але ніхто не говорить про те, що будемо гнати і розглядати його за скороченою процедурою". Мовляв, навіть якщо Верховна Рада ухвалить завтра закон у першому читанні (хтось у цьому сумнівається?), то потім буде ще два тижні "для його осмислення" і внесення пропозицій - для другого читання.
Аргументація Литвина парламентську опозицію не переконала. Головний її аргумент - а куди ж так поспішаємо? Мовляв, документ настільки серйозний, що про жодний прискорений розгляд, навіть якщо цього вимагає глава держави, йтися не може. За словами депутата від фракції "НУ-НС" Анатолія Гриценка, перед тим, як ставити законопроект на голосування, необхідно, щоб його обговорили експерти, оцінило суспільство. Адже, зауважив Гриценко, закон діятиме "найближчі 10 років, коли багатьох з нас не буде вже в цій залі", а "правильні, стратегічні закони не приймаються за півтори доби"…
І все-таки - через що такий поспіх? Судячи з інформації про законопроект, яку надали вчора вітчизняні електронні ЗМІ, навряд чи велику спішку спричинили пропоновані засади внутрішньої політики. Там усе "в ажурі", не посперечаєшся: добробут, розвиток, права, свободи, ефективна ринкова економіка тощо. Хтось проти? Усі за... Натомість засади зовнішньої політики потенційно конфліктні аспекти таки містять. Перше, що впадає у вічі, - Україна більше не прагнутиме членства в НАТО (хоча надалі намагатиметься стати повноправним членом Європейського Союзу). Північноатлантичний альянс - це насамперед гарантія збереження в Україні демократії, тому дуже шкода. З іншого боку, свій шанс вступити в НАТО Україна втратила за попередньої влади, в т. ч. через неузгодженість позицій "помаранчевих" лідерів. А нині Альянс, хоч і не зрікається своєї декларації про те, що Україна в майбутньому може стати членом НАТО, прийняти Київ не готовий... Невже і за таких умов поспіх із цим законопроектом усе-таки через відмову від НАТО? Ймовірно, наш стратегічний партнер Росія (згідно із законопроектом) вважає, що чим більше антинатовських "якорів" кине "крейсер "Україна", тим краще? Першим таким якорем стали харківські домовленості про базування Чорноморського флоту РФ у Севастополі до 2042 року. Тепер маємо другий якір.
Серед засад зовнішньої політики, повідомили ЗМІ, - забезпечення повноправної участі України у загальноєвропейській системі колективної безпеки... Ще Юлія Тимошенко, коли її запитували про НАТО, відповідала про "європейську систему колективної безпеки". Але і тоді, і тепер, коли брати участь в ній пропонує Віктор Янукович... Ну немає нині у Європі жодної реальної системи колективної безпеки! Крім НАТО, звичайно. Але ж ми від Альянсу начебто вже відмовилися?..
http://www.wz.lviv.ua/pages.php?atid=83367

ПАРЛАМЕНТАРИИ ТРЕБУЮТ ВЫЗВАТЬ В ВР МОГИЛЕВА, ДОБКИНА И КЕРНЕСА
"Главное", 02.06.2010, Харьковская обл.
Это заявление принято на заседании фракции БЮТ в ответ на события, которые произошли в Харькове - незаконная вырубка деревьев в парке Горького.

 Фракция БЮТ требует вызвать в Верховную Раду главу украинского МВД Анатолия Могилева, председателя Харьковской облгосадминистрации Михаила Добкина и и.о. городского головы Харькова Геннадия Кернеса. Соответствующее заявление фракции зачитал с парламентской трибуны депутат Сергей Сас.
Это заявление принято на заседании фракции в ответ на события, которые произошли в Харькове в последние дни - незаконная вырубка деревьев в парке Горького, бандитские действия людей, переодетых в форму работников коммунальных предприятий, при попустительстве милиции, а также действия самой милиции, допускающей нарушения законов Украины.
"Несколько людей были задержаны правоохранителями, и в милиции с ними обращались как с уголовниками. Несколько человек были доставлены в больницу с травмами разной степени тяжести… В Харькове всем понятно - Добкин и Кернес отрабатывают заказ тех, кто собирается строить коттеджи и развлекательные комплексы, на которые выделены 8 га парковой зоны. Противостояние в Харькове зашло настолько далеко, что не разрешится само собой", - отметил Сас.
"В связи с тем, что противостояния продолжается и сегодня, требуем вызвать в верховную Раду для предоставления информации министра МВД Анатолия Могилева, председателя Харьковской облгосадминистрации Михаила Добкина и и.о. городского головы Харькова Геннадия Кренеса", - заявил Сергей Сас, добавив, что в случае бездействия по обеспечению законности в Харькове фракция БЮТ будет инициировать создание ВСК для всестороннего расследования данного общественно-резонансного вопроса.
http://glavnoe.ua/news/n51718

ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ

100 ДНІВ ЯНУКОВИЧА
Юлія Сокирка, "Поступ", 03.06.2010, Львівська обл.
4 червня Віктор Янукович в стилі найкращих радянських часів планує відсвяткувати перші 100 днів свого президентства.

 З цієї нагоди Президент планує виступити з посланням до народу, в якому представить здобутки нової влади та план реформ на наступні 10 років. За інформацією в ЗМІ, підготовкою програми діяльності Януковича займалися іноземні радники Ріната Ахметова з консалтингової фірми McKinsey & Company.
Складається враження, що машина часу повертає нас в комуністичне минуле, де під гарною і пафосною обгорткою виступу Генсека (читай Президента) ховаються "намальовані" здобутки, абсолютно не підкріплені фактами. Місцева влада в свою чергу, боячись втратити доступ до злачних місць, настільки "прогинається" під новою владною командою, що готова на чорне казати біле, а на біле - чорне. Так, ще задовго до озвученої дати "Х", керівники районів отримали від губернаторів, а ті в свою чергу - від Секретаріату Президента, вказівку в письмовій формі відрапортувати про здобутки нової влади. Не важко здогадатися як саме виглядали ці звіти - всі державні програми реалізовуються повністю, держбюджет забезпечує всі локальні потреби на 100%. Зрозуміло, папір все витримає…
На цьому "нова" влада не зупинилася, заявивши про плани 1 вересня у всіх школах Криму провести "урок Януковича", де школярам, які мало що петрають в сучасній політиці, розкажуть про "Україну для людей". Важко собі уявити аналогічну ситуацію в будь-якій високо розвинутій демократичній країні світу - США, Франції, Німеччині… Зате в пам'яті відразу спливають часи, коли школярів заставляли вивчати праці Брежнєва і вони нічого, окрім насмішки над автором цих творів, не викликали. Для цілісності картини Партії регіонів треба ще ввести серед обов'язкових предметів у вишах новий предмет "короткий курс історії Партії регіонів".
Жарти жартами, але українське суспільство ще мало усвідомлює, що за 100 днів Януковича стали за законами гойдалки своєрідним відкатом у демократичному поступі України на Захід. Янукович встиг за цей час у грі з Москвою розіграти козир Чорноморського флоту, притриманий у рукаві ще минулою владою. Отримані під час цієї гри бали економічної вигоди він так і не зумів конвертувати у "покращення життя пересічної людини тут і зараз". Натомість підлабузництво по відношенню до свого сильного сусіда можна трактувати виключно як геополітичну поразку.
Попри п'ятирічний досвід Януковича в опозиції, новий президент повторює помилки Ющенка. По-перше, кадрові призначення "біло-блакитних", так само як і свого часу "помаранчевих", ґрунтуються на особистій корпоративній відданості до влади. По-друге, залишає бажати кращого і професійний рівень нової влади - задоволення владних амбіцій при роздачі портфелів здійснюється далеко від рівня кваліфікації кадрового потенціалу, а вбільшості на основі "донецької" прописки.
Не можливо оминути увагою і "кадрову негнучкість" нової влади, коли "переможець отримує все". Чи не найбільшим огріхом сучасної влади можна назвати реваншистські настрої, які в таборі "біло-блакитних" визрівали п'ять років. Саме це може зіграти проти неї, особливо на Заході, де російська мова ніколи не стане рідною, а Москва - найближчим партнером.
В очі кидається і різка зміна зовнішньополітичного вектора України із приходом "нової" влади. Перед Януковичем стоїть загроза перехитрити самого себе і, не засвоївши правила геополітичного торгу, здати Україну за безцінь.
Чи не найгірше те, що Янукович попри всі декларації не розуміє необхідності бути президентом всієї України, а не якоїсь її частинки. Гуманітарний вектор його політики ставить країну на межу розколу, поглиблюючи міжрегіональні відмінності в питаннях мови, культури, релігії, освіти, цінностей тощо.
Водночас попри весь негатив до перемог нової влади (але, на жаль, не українського суспільства) слід віднести зміцнення владної вертикалі та зосередження в своїх руках майже абсолютних повноважень. Владі вдалося провести бліцкриг, захопивши владу по всій території України.
В цьому контексті не може не вражати рівень дисципліни, запровадженої новою владою на місцях. Побутують міфи про те, що один губернатор звільнив одного керівника району лише за неприбрану вулицю, а іншого - за відсутність робочих планів на наступний день. В цьому аспекті Янукович доволі сильно нагадує стиль управління Кучми.
Певним підсумком 100-денного перебування при владі Віктора Януковича можна назвати прийнятий похапцем закон (законопроект – Ред. оглядів РП.). "Про засади внутрішньої і зовнішньої політики", який визначає пріоритети зовнішньої політики на наступні 10 років . Очевидно, саме на такий тривалий термін чинна влада збирається закріпити не тільки "консенсус" та "стабільність" у внутрішній політиці, а й ставку на Росію у зовнішньополітичних пріоритетах України. Недаремно Партія регіонів неодноразово наголошувала, що їхня політична сила прийшла до влади надовго і що сам Віктор Янукович має намір перебувати на посаді президента України не менше 10 років.
Якщо проаналізувати співвідношення виконаного та обіцяного в програмі Януковича, то перед очима постає доволі сумна картина. З пріоритетів, прописаних Януковичем, виконано хіба перший пункт - відбулася зміна влади. Що стосується реформ, то Віктор Федорович пообіцяв відкрити другу "стоденну" саме з них. Принаймні, перший почин в публічному плані вже зроблено - йдеться про ініціативу проведення судової реформи, очищення лав не лише чиновників, але й суддівської колегії. Жаль лише, що під прикриттям реформи насправді пропагується встановлення повної залежності суддів від "президентської вертикалі".
Що стосується податкових канікул для малого бізнесу, соціальних виплат на дитину, відміни пільг для високопосадовців, доступної медицини, підтримки села, тощо - все це й надалі залишилося виключно на папері.
Політична практика сьогодення вимагає від Януковича бути загальнонаціональним лідером (а не Президентом однієї половини країни), який здатний, нехай на непопулярні, але так необхідні реформи. Українці втомилися від популізму спершу "помаранчевих", а тепер "біло-блакитних", які під прикриттям загальнонаціонального інтересу лобіюють виключно свої меркантильні інтереси.
P. S. Цікаво, що за свої перші 100 днів при владі Янукович отримав "три з мінусом" за 10-бальною шкалою. Саме такими були результати експертного опитування, проведеного фондом "Демократичні ініціативи".
До негативних дій експерти віднесли (за рівнем значущості): підписання харківських угод з Росією; формування уряду та кадрові призначення; заяви Президента про позаблоковий статус України і відсутність у неї євроатлантичних перспектив; підтримка Президентом дій фракції Партії Регіонів зі створення коаліції з окремими депутатами у Верховній Раді; дії глави держави у гуманітарній сфері; відсутність системного бачення необхідних реформ; імітація боротьби з корупцією; неправовий характер дій, постійне ігнорування Конституції та законів України; монополізація впливу на суди; облаштування інфраструктури для полювання в Сухолуччі.
Серед позитивних результатів діяльності були відзначені (за рівнем значущості): підписання угоди про демаркацію російсько-українського кордону; відновлення керованості системи державної влади; заява Президента про пріоритетність європейської інтеграції; підписання закону про державний бюджет на 2010 рік; створення Комітету з економічних реформ при Президентові України. Суперечливою експерти назвали відмову України від збагаченого урану.
http://postup.brama.com/usual.php?what=67920

"ПЕДЧЕНКО БУДЕ ПРАВИЛЬНИМ ВОЄНАЧАЛЬНИКОМ"
Іван Фаріон, "Високий замок", 02.06.2010, Львівська обл.
"Своя людина" Віктора Януковича очолює відтепер Генеральний штаб Збройних сил України.

 Замість генерала армії Івана Свиди, який подав у відставку на знак незгоди з військовою політикою нинішнього президента, на цю посаду призначено 55-річного заступника міністра оборони, генерал-лейтенанта Григорія Педченка. Під час недавньої президентської кампанії він очолював виборчий штаб Януковича в Одеській області і домігся високого результату. Нинішнє призначення Педченка можна розцінювати як преміальний бонус за відданість главі держави…
А п'ять років тому Педченко з тріском вилетів із Міноборони. Тодішній керівник військового відомства Анатолій Гриценко усунув його з посади командуючого Південним оперативним командуванням і звільнив з лав ЗСУ за підозрою у корупції. Сьогодні голова парламентського Комітету з питань національної безпеки і оборони Гриценко так відгукується про нового Головнокомандувача: "Чим Педченко сильніший за Свиду? Освітою? Досвідом? Стратегічним баченням? Авторитетом серед військових? Риторичні питання. Зате Педченко - відданий боєць! Виборчих битв. Був довіреною особою. Самого лідера! Член Партії регіонів. Член фракції Партії регіонів в Одеській облраді. Буде правильним воєначальником!..".
Педченко тридцять років пов'язаний із військовою справою. Закінчив академію імені Фрунзе. Служив у Групі радянських військ у Німеччині, Прикарпатському військовому окрузі. Серед інших претендентів на посаду начальника Генштабу називали прізвище командуючого Сухопутними військами генерал-полковника Геннадія Воробйова, але той "скомпрометував" себе тим, що якось на професійне свято "піхотинців" завітала опонент Януковича Юлія Тимошенко…
http://www.wz.lviv.ua/pages.php?atid=83363

РЕГІОНАЛЬНА ВЛАДА

ЗАПОРОЖСКАЯ МЭРИЯ ГОТОВИТ ОЧЕРЕДНОЕ ОБРАЩЕНИЕ К НАРОДНЫМ ДЕПУТАТАМ УКРАИНЫ…
"Миг", 02.06.2010, Запорожская обл.
…по поводу ситуации с финансированием строительства мостов через Днепр.

 Городской голова Запорожья Евгений Карташов провел сегодня очередное оперативное совещание с руководителями ОАО "Мостобуд", УКСа горисполкома, института "Киевсоюздорпроект" и других подрядных организаций, занятых на строительстве автотранспортной магистрали черед  Днепр. В ходе совещания мостостроители определили приоритетные задачи на ближайшее время: строительство пилона, плиты проезжей части, крана грузоподъемностью 1200 тонн.
Как отмечали специалисты, неопределенность с объемами государственного финансирования затягивает подписание договора с немецкой компанией на производство вантов [подвесных канатов]. Чтобы их изготовить, нужно уже не 14, а 18 месяцев. Председатель правления ОАО "Мостобуд" Юрий Цыганок, информирует пресс-служба мэрии, уточнил, что генеральный подрядчик, не имея четких цифр государственного финансирования, не готов вносить предоплату в 32 миллиона гривен на заказ вантов, иначе завтра стройка может оказаться на мели.
Начальник УКСа горисполкома Иван Сухомлин внес предложение оказать помощь проектному институту:
- В данный момент институт "Киевсоюздорпроект" испытывает финансовые трудности, что может вызвать сложности в работе с технической документацией и в осуществлении авторского надзора, проведение которого обязательно на всех этапах строительства. Учитывая масштаб и социальную важность стройки, для нас вопрос №1 - это безопасность объекта и четкое соблюдение технологии, поэтому без авторского надзора мы не можем и шага ступить.
В свою очередь директор "Киевсоюздорпроекта" Евгений Лимонов объяснил основную причину безденежья проектировщиков - с декабря проектный институт не получил средства за выполненные работы ни от одного строящегося объекта в Украине:
- Учитывая кризис в строительной отрасли, финансовые проблемы института неизбежны. В данный момент наши сотрудники вынуждены даже в командировки по объектам ездить за свои личные деньги. Но, несмотря на все сложности, институт не остановит авторский надзор запорожского проекта и если городская власть найдет возможность финансово поддержать проектировщиков и архитекторов, будем благодарны.
Подводя итоги совещания, городской голова Евгений Карташов дал поручения: заместителю Наталье Новак рассмотреть возможность финансовой поддержки проектировщиков, а мостостроителям - подготовить обращения к народным депутатам Украины с перечнем планов и проблем главной стройки:
- Наши депутаты должны знать, что происходит на главной стройке города и понимать свою ответственность перед запорожцами не на словах, а на деле.
Завтра, во время рабочей поездки в Киев, Евгений Карташов проведет ряд встреч в министерствах и передаст поручения мостовиков.
http://www.mig.com.ua/news/4465.html

ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ ТА БЛОКИ

ВАСИЛЬ ДЕРЕВЛЯНИЙ: "ДОПОКИ Я ГОЛОВА ПАРТІЙНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ - ВИМАГАТИМУ АКТИВНОЇ РОБОТИ ВІД КОЖНОГО ЧЛЕНА ПАРТІЇ"
Андрій Кучерук, "Номер один", 02.06.2010, Тернопільська обл.
Головою обласної організації ВО "Батьківщина" переобрано народного депутата Василя Деревляного.

 Головною подією минулого вік-енду місцевого політикуму стало переобрання на наступних два роки керівником Тернопільської обласної організації Всеукраїнського об'єднання "Батьківщина" Василя Деревляного. Журналісти "Номер один" вітали Василя Тимофійовича, водночас по гарячих слідах звернулися до нового-старого голови облорганізації "Батьківщини", щоб той поділився з нашими читачами перебігом подій на партійній конференції та розповів про своє бачення сьогоднішньої політичної ситуації в краї та країні загалом.
"Наша сила в єдності та цілеспрямованості"
- Пане Василю, 30 травня відбулась конференція Тернопільської обласної організації партії ВО "Батьківщина". Які питання на ній піднімалися?
- Відбулася чергова 12-та звітно-виборча конференція ТОО ВО "Батьківщина". Такі заходи в нас проходять кожних два роки. З усіх районів області зібралися делегати (на конференцію прибуло 89 делегатів з 98-ми обраних), серед яких: керівники районних партійних організацій, керівники депутатських фракцій, депутати від партії ВО "Батьківщина", які представлені у всіх міських та районних радах Тернопільщини, а також активісти партії. На партійній конференції заслуховувався мій звіт як голови організації, Бюро партії,  контрольно-ревізійної комісії обласної партійної організації. Зокрема, у своєму вступному слові я зазначив, що сьогодні в області наша політична сила найпотужніша та найдієвіша, адже ми маємо свої осередки в кожному населеному пункті області. Кому ж, окрім нас, реально відстоювати інтереси жителів краю, національні, державні інтереси, боротися за справедливість у нашому суспільстві? Допоки я голова партійної організації - вимагатиму активної роботи по всіх поставлених завданнях кожного члена партії.
- Вище партійне керівництво, напевно, гідно оцінило вклад кожного партійця нашої області у виборчу президентську кампанію?
- Грамотами та подяками відзначені районні організації, які найкраще спрацювали під час президентських виборів в Україні. За активну участь у досягненні високих результатів у голосуванні за кандидата у Президенти України Ю.В. Тимошенко під час виборчої компанії 2010 року нагороджено 12 районних організацій. На особливому рахунку в партії четверо керівників районних виборчих штабів, які дали найбільший результат на виборах: Михайло Апостол (Монастирський район), Михайло Сличинюк (Бучацький район), Богдан Наконечний (Зборівський район), Ірина Баран (Підгаєцький район). Грамоти також отримати три кращі первинні організації з кожного району Тернопільської області та м. Тернополя. Наголошу, що наша область зайняла друге місце в Україні по підтримці Юлії Тимошенко як кандидата у Президенти. Окрім того, місто Тернопіль серед усіх обласних центрів України дало найвищий відсоток за лідера БЮТ. Очевидно, що така підтримка виборців є результатом щоденної клопіткої праці кожного представника партійної організації. Наша сила в єдності та цілеспрямованості! За цих два роки хтось спрацював краще, хтось гірше. Хто не працює, той і не помиляється, тому ми повинні зробити висновки з усіх своїх помилок і з новими силами прямувати вперед до нової перемоги.
- Вас однопартійці знову обрали головою партії ще на два роки?
- Обговоривши звіт голови та бюро обласної організації ВО "Батьківщина", делегати визнали роботу організації за звітний період  доброю і обрали головою обласної партійної організації мене, Василя Деревляногo, на наступних два роки. Хоча багато недоброзичливців думали, що цього не станеться, адже було багато вилито бруду у ЗМІ на мою адресу, однак я знаю, що для рідної Тернопільщини я роблю чимало, а тому незважаю на "бруд" пристосуванців і лжедемократів, які палець об палець не вдарили для покращення добробуту тернополян. Я в політиці з 1989 року і мені відомо, де хто був учора, яким чином вони заробляли свої мільйони і що вони собою являють. Я ж роблю свою роботу, а земляки її гідно оцінюють.
- Окрім голови партії, обрано і новий склад Бюро?
- Так, як це зазвичай у нас відбувається. До нового складу Бюро обласної партійної організації ввійшли: Василь Деревляний, Володимир Бойко, Валентина Лобода,  Теодозій Кухарський, Михайло Шкільний, Ігор Мерена, Олег Михайлів, Сергій Кирик, Михайло Пінь, Світлана Федишина, Михайло Миколенко, Михайло Апостол, Віктор Шепета. Окрім цього, конференція своєю постановою засудила дії нової влади щодо системного порушення законодавства, прав громадян та здачі національних інтересів, запропонувала позбавити мандатів депутатів-зрадників та окреслила плани на майбутній період діяльності. Також було обрано п'ять делегатів на черговий з'їзд партії ВО "Батьківщина".
"Прискіпливо та серйозно віднесемось до формування списків депутатів на місцеві вибори"
- А як Ви оцінюєте нинішні дії влади у напрямку зменшення демократичних надбань?
- Я закликав усіх активістів та керівників районних партійних організації, депутатів вести роз'яснювальну роботу з місцевими громадами, пояснювати людям те, що сьогодні чинить і приховує від них діюча влада, чого не пишуть газети і не показують по телебаченню, але що реально веде до втрати незалежності держави та руйнації економіки України. Ще раз хочу наголосити, що для порятунку нашого краю сьогодні немає нікого, окрім партії "ВО "Батьківщина". Сьогодні нам закидають, що БЮТ - не націоналістична партія, але ж хто, як не ми, в області та на всеукраїнському рівні найбільше зробив для популяризації Славного Визволителя Українського Народу Степана Бандери? Саме наша політична сила внесла на розгляд сесії та одностайно проголосувала за визнання Голодомору геноцидом українського народу. Прикро, що на місцях представники нинішньої влади вже вдаються до обмеження свободи слова. Так, мені відомо, що представники правоохоронних органів почали збирати інформацію на місцевих ЗМІ, проводять з ними профілактичні роботи, як і що їм писати, які статті друкувати. Цього в демократичному суспільстві бути не повинно, і тих губернаторів чи начальників силових структур, які пливуть не за течією з галичанами, потрібно викидати за межі нашої області.
- Чи не відбулася "чистка" партії після останніх подій на київському рівні, коли кілька ваших недавніх соратників перейшли на бік правлячої коаліції?
- Для очищення рядів партії по всій Україні розпочалася перереєстрація депутатів та членів партії ВО "Батьківщина-БЮТ". Скажімо, я написав відповідну заяву про свою опозиційність. І так зробили близько 130 народних депутатів. Натомість на конференції я вибачився перед виборцями краю за тих перебіжчиків, які продалися Партії регіонів за 2 мільйони доларів та зрадили, передусім, інтереси України. Таких нараховується за різними даними від 25 до 30 народних депутатів. Водночас, знаючи мою чітку позицію в цьому питанні, до мене з протилежного табору навіть ніхто не підходить. Згідно з рекомендацією вищого партійного керівництва, і в нашій обласній організації відбулася перереєстрація членів партії. Таких нині нараховується 9800. Лише 393 партійці з тієї чи іншої причини більше не забажали бути членами ВО "Батьківщина". А це говорить про те, що навіть коли до влади прийшла Партії регіонів, наші партійці демонструють принциповість та монолітність. Водночас я закликав не перебувати в ейфорії від великої кількості членів партії, звернувся до керівників районних організацій, щоб прискіпливо та дуже серйозно віднестися до висунення кандидатів на посади голів сільських, міських ради, а також до формування списків депутатів.
- Ви заговорили про місцеві вибори. А чи обговорювалось на конференції питання щодо кандидата від партії на міського голову Тернополя?
- Це питання на порядку денному не стояло. Водночас ми серйозно задумуємось над кандидатурою. І не відкидаємо, що це може бути і не член партії, але який сповідує наші ідеї, який,прийшовши до влади ,зможе справді почати наводити порядок у місті, змінить стиль підходу до роботи структурних підрозділів міста. Такий кандидат у нас вже є, однак поки його прізвище називати передчасно.
- Що нині відомо про місцеві вибори, адже всі заговорили, що вони пройдуть наприкінці жовтня ц.р., більше того, кілька лідерів партій вже почали агітаційні візити на Тернопільщину. Зокрема, на Святі випускників можна було побачити Кириленка, Яценюка…
- І справді, вже нині можна говорити, що неофіційно розпочалась передвиборча кампанія до місцевих органів влади. Її розпочинають ті, які свого часу все погубили (Яценюк, Кириленко), ті, які кожного дня закидали Юлії Тимошенко, що вона не те робить, шукаючи різні зачіпки, щоб не дати уряду Тимошенко працювати. Це політичні банкрути, які спершу на словах підтримували Тимошенко, а нині ходять на поклін до Януковича, домовляючись за посади.  А перед президентськими виборами саме вони активно агітували українців не йти на вибори, голосувати проти двох, бо, мовляв, Янукович і Тимошенко однакові. А сьогодні вони кричать, чому Табачник принижує українську мову, чому коаліціянти здають національні інтереси? Ми ще рік тому, йдучи на вибори, говорили, що саме так станеться, коли до влади прийде команда Януковича.
А щодо виборів до місцевих органів влади, то на сьогодні прийнято законопроекти, які мають на меті змінити виборчу систему з партійної на змішану. Ці законопроекти розглядаються в Конституційному суді. Однозначно, Партія регіонів буде робити все, щоб провести вибори до місцевих органів влади так, як це їм вигідно. Хоча, згідно з чинним законодавством, без порушення Конституції вибори мали відбутися наприкінці травня. Якби "регіонали" були такі законослухняні, то це відбулося б, а далі вносилися б зміни до виборчого законодавства. Цього не сталося. За останньою інформацією, ПР планує вибори на місцях провести в останню неділю жовтня. Чому? Та тому що до жовтня їм ще якось вдасться стримувати інфляцію чи ще чимось задобрити людей, а натомість до березня наступного року, коли коаліціянти спершу планували провести  місцеві вибори, цей уряд не доживе, почнеться галопуюча інфляція і народ вийде на вулиці. І я не згущую кольори. На сьогодні включено банкнотний верстат і вже надруковано понад 20 млрд. нічим не підкріплених гривень. До того ж за зміну політичного й економічного вектора країни відмовились Україні надавати фінансову допомогу міжнародні фінансові інституції. Відповідно дату виборів коаліціянти визначатимуть, яка їм буде вигідна. Попри те, до виборів обласна організація ВО "Батьківщина" готова і нам немає значення, коли вони відбуватимуться. У нас робота не зупиняється ні на день.
- Нині багатьма політиками піднімається питання щодо зміни України  - з унітарної країни створити федеративну.
- Я негативно відношуся до федеративного поділу країни і всього, що з ним пов'язано. Тим політичним силам, які були недалекоглядні у виборі Президента, просто немає про що говорити людям. Їм, я вважаю, немає місця в політикумі. Не можна прощати тих, які привели до влади команду Януковича, яка сьогодні змінює курс країни, здає територію, порушує  Конституцію. Це святі речі! Не за те ми разом боролися стільки часу, щоб такі недалекоглядні бездарі прийшли і собі на угоду, для власного піару починали розвивати тему федералізація і т.п. Їм треба покаятись, визнати свою помилку, вибачитись перед громадою краю, а тоді дивитися прямо у вічі галичанам. Я ж більше, ніж впевнений, що вони цього ніколи не зроблять.
А ще зі словами вдячності я хочу звернутися до тих, хто підтримав Юлію Тимошенко на виборах, водночас в області було понад 50 тисяч виборців, які дослухались до горе-патріотів і проголосували проти всіх. І таких по цілій Україні назбиралося півтора мільйона. Якщо б ці голоси були віддані за Тимошенко, то сьогодні жодних проблем з незалежністю країни, її територіальною цілісністю, національним вектором не було б. Нині вже не потрібно випускати агітаційні листівки, засуджуючи нову владу, а треба ставати в лави опозиції  і боронити край.
"З губернатором працюватимемо конструктивно"
- Яким чином будете співпрацювати з новим губернатором Ярославом Сухим?
- З Ярославом Михайловичем ми знаємося давно, раніше разом були нардепами, часто знаходили спільні точки дотику щодо тих чи інших питань. Нині ж, коли пан Ярослав є головою ОДА, а ми перебуваємо в опозиції до діючої влади, то співпраці по великому рахунку з губернатором-регіоналом у нас немає. Водночас поки до його роботи зауважень теж немає, а те, що були певні дії правоохоронців щодо заборони виїзду наших партійців на мирні демонстрації до Києва, то поки я не пересвідчився, що такі вказівки віддавалися з кабінету губернатора, а тому огульно нікого звинувачувати не можу. Вони зараз при владі і нині саме вони диктують, кому бути головою ОДА. Так, можна проводити акції протесту, але чи кращого Янукович пришле до нас. Я в цьому дуже сумніваюся. Якщо і далі Сухий працюватиме над господаркою і економікою краю, то ми однозначно тільки підтримуватимемо такі кроки.  Якщо ж будуть відомі факти політичних репресій чи протистоянь, то тут ми будемо заявляти свою тверду позицію і ставитимемо на місце тих, хто буде ці речі робити. Єдине, що мені не до вподоби, так це те, що Ярослав Михайлович багатьох бездар, які роками нічого путнього для своїх земляків не зробили, знову може залишити при керівних посадах.
- Нещодавно на сесії Тернопільської районної ради місцеві депутати виступили зі зверненням, у якому виступили проти Вашої ініціативи розмістити сміттєсортувальну лінію в Острові.
- Це питання ініціював голова районної ради Василь Дідух. Перш ніж звинувачувати мене, пану Дідуху потрібно запитати голову Тернопільського РДА Володимира Болєщука, який невідомо за які заслуги "пороздавав" десятки гектарів землі навколо Тернополя, що саме Болєщук погодив усі документи на розташування сміттєвого полігону в Миролюбівці. Про ці рішення жодним словом не згадують. А де були керівники району, коли за безцінь віддавалися цукровий завод "Поділля" і м'ясокомбінат в Острові? Люди спершу грабують район, а з наближенням виборів хочуть сподобатися виборцям. Натомість, що я такого протиправного вчинив, коли звернувся до вищестоящих органів, спробувавши тим самим розв'язати сміттєву кризу в Тернополі. В цьому питанні наша політична сила завжди займала помірковану позицію, підтримуючи конструктивні пропозиції, від якої б політичної сили вони не йшли. І я, як ніхто інший, за прем'єрства Ю. Тимошенко намагався привести в Тернопіль не сміттєспалювальний завод, а сміттєсортувальну лінію. Невже це так погано, коли сміття з Тернополя відсортують в Острові на костомельному заводі і в упакованому вигляді відвозять ген-де? Я подав пропозицію, можливо, вона й не правильна, але дискусію потрібно проводити, адже в тому ж Тернопільському районі теж продукується сміття, яке нині вивозиться в Малашівці, а вже за місяць дорога і туди буде закрита. От тоді з новою силою розпочнеться сміттєва проблема, яку потрібно вирішувати сьогодні, а можливо, і ще вчора. Однак через таких людей, як керівництво Тернопільського району, вона зайшла в глухий кут.  Сьогодні чомусь керівництво ОДА, обласної ради, міський голова уже забули про сміттєву проблему, а я і партія "ВО "Батьківщина" - ні, і ми постійно будемо заявляти про неї до її вирішення.
http://www.numberone.te.ua/?page=news&newsid=827

ОБГОВОРЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА

КУРСОВАЯ ПРЯМАЯ ЯНУКОВИЧА
Клим Костнер, "Слава Севастополя", 03.06.2010, АР Крым
Усилиями Президента Украина, пожалуй, определилась с векторами своего развития и окончательно отказывается от НАТО.

 Итак, сегодня Верховная Рада может начать рассмотрение проекта закона "Об принципах внутренней и внешней политики Украины". По крайней мере глава парламента Владимир Литвин дал задание профильным комитетам незамедлительно подготовить к рассмотрению на четверг этот законопроект, определенный президентом как неотложный.
Во вторник состоялось заседание Совета национальной безопасности и обороны Украины, на котором президент Виктор Янукович предложил товарищам из этого госоргана рассмотреть стратегический вопрос, а именно - законопроект "О принципах внутренней и внешней политики". Сей ключевой документ призван определить принципы и приоритеты государственной политики на долгосрочную перспективу.
А затем президент рекомендовал внести его на рассмотрение парламента в качестве первоочередного, поскольку "все эти годы вопрос основ не был урегулирован на законодательном уровне".
Ну как "не был урегулирован"? А как же быть с документом N 3360-12, подписанным спикером ВРУ Иваном Плющом на заре независимости, еще в 1993 году,-Постановлением Рады "Об Основных направлениях внешней политики Украины" (именно так, с прописной буквы)?
А куда тогда девать закон "Об основах национальной безопасности Украины", принятый в 2003 году (N 945-15 с соответствующими изменениями 2005 года) и "определяющий основные принципы государственной политики, направленной на защиту национальных интересов и гарантирование в Украине безопасности личности, общества и государства от внешних и внутренних угроз во всех сферах жизнедеятельности"?
"Необходимость рассмотрения такого законопроекта на заседании СНБО связана с тем, что дальнейшее промедление с урегулированием этого вопроса создает угрозу национальной безопасности и национальным интересам Украины",-разъяснил членам СНБО глава государства, уверенный, что вопрос определения внутренней и внешней политики есть системообразующим, поскольку он регламентирует политику государства "независимо от внутренней политической конъюнктуры".
По мнению Януковича, принятие законопроекта поможет "навести порядок в распыленном и несогласованном законодательстве", тем более что это может стать "чрезвычайно важным шагом на пути к системным реформам во всех областях нашей жизни".
Что же предлагается "распыленному и несогласованному" обществу, голосующему за распыленных и несогласованных законодателей, от действия/бездействия которых мы имеем то, что имеем?
Приоритетные цели внутренней политики, обозначенные в предложенном законопроекте,-это "обеспечение социального консенсуса, широкого общественного диалога и общественно - политической стабильности".
Итак, среди национальных приоритетов документ называет гарантирование конституционных прав и свобод человека и гражданина, развитие гражданского общества, его демократических институтов, защиту государственного суверенитета, территориальной целостности и неприкосновенности государственных границ, недопущение вмешательства во внутренние дела Украины, укрепление политической и социальной стабильности в обществе. А также обеспечение развития и функционирования украинского языка как государственного во всех сферах общественной жизни на всей территории Украины, гарантирование свободного развития, использования и защиты русского, других языков национальных меньшинств Украины, создание конкурентоспособной, социально ориентированной рыночной экономики и обеспечение постоянного роста уровня жизни и благосостояния населения.
По большому счету, все, как в предвыборной программе (и не только Януковича) или в мечтах и чаяниях той или иной энной части населения страны. Хочешь - вот тебе экономическое благоденствие, хочешь- государственный суверенитет, хочешь - болгарский (или любой другой) язык.
А вот что касается внешней политики Украины, то ее основными принципами определены: полноправное участие в общеевропейской и региональных системах коллективной безопасности, обретение членства в Европейском Союзе при сохранении добрососедских отношений и стратегического партнерства с Российской Федерацией, другими странами Содружества Независимых Государств, а также с другими государствами мира. Нашлось место в законопроекте и стратегическим отношениям с США, которые, по словам Президента, также были и остаются важным направлением украинской внешнеполитической позиции.
Собственно, все это было указано в ст. 6 и 8 действующего закона Украины "Об основах национальной безопасности Украины". И, что интересно, нашло отражение в тех же 6 - й и 8 - й статьях нового законопроекта. Различаются они, эти статьи, только (вы не поверите!) девятью частями предложения.
Но какова цена этих частей речи?! Два союза, предлог и по три существительных и прилагательных резко поменяли курс Украины, исключив даже намеки на интеграцию нашего государства в НАТО. Выброшены два словосочетания - "и в евроатлантический безопасный простор" и "и Организации Североатлантического договора", - и не нужно никакого референдума о вступлении в НАТО.
СНБО, заслушав Януковича, единогласно поддержал его законопроект и рекомендовал президенту внести его в Верховную Раду как первоочередной. Виктор Федорович сразу подписал документ, во вторник же (по совету товарищей) его и внес. В парламенте законопроект N 6451 зарегистрировали. Сопровождение проекта в Раде СНБО возложил на главу АП и министра юстиции, а докладывать по документу будет сам премьер.
Глава Верховной Рады Владимир Литвин предполагает, что рассмотрение законопроекта может продлиться месяц, хотя "никто не будет гнать". В связи с этим Литвин призывает не "искать поводов для политических возмущений".
А никто и не возмущается.
http://www.slava.sebastopol.ua/?cnt=staty_show&yr=2010&mnt=6&day=3&id=22191

ТРУДАРЯМ - ЗАКОН, КАПІТАЛІСТАМ - ПРАВА?
Жанна Попович, "Номер один", 02.06.2010, Тернопільська обл.
Новий Трудовий кодекс насправді такий страшний чи громадськість перебільшує?

 Обговорення проекту Трудового кодексу, що триває зараз у парламенті, можна порівняти з прийняттям Конституції. Тим паче, що підготовка триває майже 10 років, а незалежна Україна живе та працює за Кодексом законів про працю, ухваленим ще за Радянського Союзу в 1971 році. У документ ледь не щороку вносились зміни та  доповнення.
Щодо нового Кодексу, експерти де-юре визнають: він не є ідеальним, більше того, профспілки відкрито звинуватили його авторів у грі в одні ворота, а саме - на боці роботодавців. Що саме не задовольняє профспілки, розповів голова ради Тернопільської обласної ради профспілок Андрій Присяжний.
- Насамперед цей законопроект повинен би пройти громадську експертизу зацікавленими в цьому громадськими організаціями, а не тільки профспілками.
Щодо проекту нового Кодексу про працю. Обговорення тривало не один рік, його декілька разів намагались винести на розгляд парламенту, але профспілки завжди вносили багато зауважень, оскільки, на наш погляд, новий кодекс звужував права найманих працівників. Ми підрахували, що у Верховній Раді перебуває приблизно 386 роботодавців, звичайно, вони будуть тягнути на свій бік. Тим не менше, багато наших пропозицій і зауважень було враховано.
- Профспілки гостро критикують статті щодо особливих прав малого бізнесу.
- Так, найбільша наша претензія, що законодавець хоче створити особливі умови для малого бізнесу, тобто коли на підприємстві зайнято до 20 працюючих, і пропонують створити для роботодавця полегшені умови трудових відносин.
Наприклад, цей проект дозволяє звільняти працівника не за 2 місяці, а за 2 тижні. Ніби це сприятиме розвитку малого підприємництва. Однак закон один для всіх, ми всі є громадянами однієї держави, і закон повинен бути рівним для кожного працівника. Тут ще одна особливість: як правило, на невеликих підприємствах профспілок немає, тому власник дозволяє запровадити такий псевдоєвропейський формат стосунків - сьогодні працюєш, а завтра фірма  не потребує твоїх послуг, а тим більше, якщо не укладено трудового договору.
До речі, була навіть спроба запровадити норму, коли працівник не мав права, по-моєму, протягом двох років переходити на роботу до конкурента, однак потім її викреслили, бо механізми її виконання та обґрунтування не були прописані.
- Найбільше лякають збільшенням тривалості робочого дня і тижня.
- У новому проекті відведено цілий розділ і низку статей (від 131-ої до 143-ої) щодо цієї проблеми. Отож збережено норму - 40-годинний робочий тиждень.
- Однак обговорювалась можливість запровадити шестиденний робочий тиждень.
- Справа в тому, що підприємства на власний розсуд, залежно від виробничих умов, встановлюють п'яти- або шестиденний тиждень.
Тривалість робочого дня повинна бути 8 годин, але тривалість щоденної роботи може бути продовжена, але не більше до 10 годин за умови дотримання тижневої норми. Тобто це можуть бути сезонні роботи, коли потрібно попрацювати довше, скажімо, у сільському господарстві, на будівництві. У табелі ставлять "вісімку", а оплачують за нормою виробітку, виконаний обсяг робіт.
Але тижнева норма робочого часу не повинна перевищувати 40 годин. Звичайно, це знову ж таки за умови цивілізованих взаємовідносин між роботодавцем і найманим працівником. Натомість, на моє особисте переконання, наші працедавці намагаються з людини витиснути максимум, а платити...  На жаль, досить часто цю норму порушують у комерційних ЗМІ.
Я як депутат і голова ради профспілок разом із представниками податкової, пенсійного фонду, центру зайнятості ходжу на засідання комісії міської ради по боргах заробітної плати. На засіданнях дивуюсь: у підприємства немає заборгованості перед жодною бюджетною структурою, а зарплату не платить півроку. Все просто: якщо вчасно не перерахувати гроші у той же пенсійний фонд, одразу застосують штрафні санкції, справу передадуть прокуратурі або навіть у суд. Роботодавець знає, що суд програє і судові витрати понесе. У підсумку "забуває" працівникам по півроку платити, а вони мовчать.  Роботодавець каже: ми провели збори колективу, і люди погодились почекати. Робітники не мають власної гідності, бо роботи немає. Наприклад, зараз на "Текстерно" лишились в основному одні пенсіонери.
Тривалість продовженого робочого дня може бути встановлена колективним договором або нормативним актом роботодавця за погодженням з виборним органом профспілкової організації.
- Є таке поняття "ненормований робочий день", і роботодавець запроваджує його на свою користь.
- Так, це поняття розтяжне. Якщо роботодавець дотримується цивілізованих норм, веде соціально відповідальний бізнес (є таке поняття), коли розуміє, що сьогодні людина своїми руками, розумом створює для нього продукт, а левову частину прибутку отримує саме власник.
Забігаючи наперед, хочу зазначити, що у проекті нового Трудового кодексу пропонується ввести погодинну оплату праці. Що ж, при ненормованому робочому дні це, можливо, й доцільно. Хоча профспілки тривалий час стримують це запровадження, тим більше, що законодавчо встановлюється вартість години роботи від 5 грн. 20 коп. до 5 грн. 52 коп. - тариф буде мінятися протягом року, залежно від рівня інфляції. Враховуючи ставлення наших роботодавців до робітників, не віриться, що все буде чесно. Наприклад, підприємець взяв людину на 2 години, а насправді буде примушувати працювати, скільки буде потрібно.
5 грн. за годину - профспілки вважають, що це занадто мало, адже мова йде про працездатну особу, в якої є старенькі батьки, своя родина, яких він утримує. Це може спровокувати роботодавців переводити працівників на неповний робочий день та тиждень. Зараз, якщо працівника збираються переводити на неповний робочий тиждень, має бути виданий наказ і обґрунтована необхідність (йде зміна істотних умов праці), робітника про це попереджають за два місяці. Якщо він погоджується, переходить, ні - звільняється зі збереженням середньомісячного заробітку (п.5 ст. 36). У країнах Євросоюзу така норма, як правило, вводиться для позаштатних працівників.
Стаття 137 проекту Трудового кодексу передбачає, що п'ятиденний робочий тиждень з однаковою щоденною тривалістю робочого дня визнається основним видом робочого часу і є базовим для обчислення іншого режиму роботи (6-денний робочий тиждень, підсумований огляд робочого часу, неповний робочий час). До речі, водночас проект передбачає, що колективним договором може встановлюватись менша норма робочого часу без зменшення розміру оплати праці.
Позитивним у новій редакції Кодексу є й оплата за понаднормову роботу. Зараз понадурочний час оплачується у двократному розмірі. Однак якщо протягом року працівник постійно працював надурочно, то за понадурочні 120 годин він отримав подвійну оплату, а вже починаючи із 121-ої пропонується платити потрійний розмір.
- Новий документ передбачає зміни щодо лікарняних та відпусток?
- Це регламентується постановою уряду, тож і надалі мінімальна відпустка залишається 24 календарних дні. Плюс певні категорії мають додаткові дні відпустки.
- Що позитивного принесе Кодекс у разі його прийняття?
- До позитиву можна віднести заборону звільняти за станом здоров'я, через інвалідність, вік, підозру на ВІЛ-СНІД, звернення або намір звертатись у суд на роботодавця, участь у страйку тощо.
Також заборонятиметься звільняти працівника, поки він перебуває у відрядженні. Раніше не можна було звільнити під час відпустки, у вихідні чи на лікарняному.
Також хочу підкреслити: якщо зараз працівникові, скороченому через зменшення штатів, виплачується допомога у розмірі місячного заробітку, то за новим Кодексом підприємству доведеться виплачувати три розміри середньомісячного заробітку.
Зауважте: минулого року працівники профспілок виявили 585 порушень трудового законодавства, найбільше (200 випадків) щодо тривалості роботи або відпочинку, 112 випадків стосувались забезпечення гарантій і компенсацій; звільнення або переведення на іншу - 94 випадки.
- Що можуть профспілки, якщо порушуються права робітників?
- У рамках громадського контролю вивчити ситуацію, стан соціально-трудових відносин у соціальній сфері підприємства. У цьому плані ми маємо привілей перед органами держконтролю: якщо вони зобов'язані попередити роботодавця за 10 днів до перевірки, ми можемо прийти одразу та перевірити умови й оплату праці. Хоча були випадки, коли нас не допускали, причому діяли брутально, та, як правило, це трапляється вкрай рідко.
Наприклад, минулого року до нас надійшло 94 заяви. Спочатку ми ведемо переговори з роботодавцем, вказуємо на порушення законодавства. Якщо це не допомагає, вдаємось до конструктивної опозиції: звертаємось у прокурату або допомагаємо людині звернутись у суд. Зокрема, щодо вищевказаних заяв, у 31 випадку нам довелось звернутись до суду, і ми в 29 випадках ми виграла справи.
http://www.numberone.te.ua/?page=news&newsid=820

ЕКОНОМІКА

ЗНОВУ ПОДОРОЖЧАЄ ХЛІБ?
"Рівне вечірнє", 03.06.2010
Нараду з пекарями провів віце-прем`єр з питань АПК Віктор Слаута.

 Основною новиною, винесеною з наради, стала обіцянка скасувати регулювання рентабельності хлібопекарських підприємств.
"Ми пояснили, що з середини 90-х доходи населення зросли в 10 разів, а ціна хліба - тільки в два рази, і таким чином хліб займає невелику питому вагу у витратах, тому немає причини контролювати рентабельність, - говорить глава об`єднання "Укрхлібпром" Олександр Васильченко. - Віце-прем'єр дав доручення Мінекономіки розробити документ і скасувати регулювання".
За словами представників галузі, є два чинники, які змушують побоюватися зростання цін - це поступове (1-5%) зростання цін на борошно, в першу чергу житнє, і необхідність підвищувати мінімальну заробітну плату. Зі свого боку влада запропонувала користуватися ресурсом держоператорів - за неофіційними даними, у Держрезерву й Аграрного фонду в сумі близько 6 млн. тонн зерна, яке може бути перероблене на борошно. Проте бізнес ввічливо, але твердо відхилив цю щедру пропозицію. "Ми чесно сказали, що нам на сьогодні не дуже цікаво працювати з держоператорами, оскільки вони вимагають передоплату, - говорить О. Васильченко. - Якщо уряд дозволить відпускати їм борошно з відтермінуванням хоч би в декілька днів, як це роблять приватні компанії, то ми з ними співпрацюватимемо".
http://www.rivnepost.rv.ua/showarticle.php?art=024283

ИННОВАЦИИ ОБХОДЯТ МЕТАЛЛУРГИЮ СТОРОНОЙ
Максим Стрелецкий, "Жизнь", 02.06.2010, Донецкая обл.
Внедрение инновационных технологий и модернизация производства являются залогом не только успешной работы, но и существования украинской металлургии.

 Между тем, накануне 2010 года, объявленного в Донецкой области Годом инноваций, расходы на их внедрение на метпредприятиях региона сократились в 18 раз.
Металлурги еще могут успеть провести капитальное техперевооружение, но для этого необходимы десятки миллиардов долларов, привлечь которые достаточно сложно.
Упущенные возможности
Последняя масштабная модернизация на основных металлургических предприятиях Украины проводилась в 1986-1989 годах. При этом объем инвестиций, вложенных в отрасль в то время, эквивалентен сегодняшним 15 млрд. долларов. До кризиса 90-х украинский ГМК имел высокий запас прочности, который мог стать основой для дальнейшего наращивания потенциала и технологического прогресса отрасли. Однако за почти двадцать лет переходной экономики данный потенциал был утрачен в результате эксплуатации основных фондов на износ и отсутствия полноценной реализации программ модернизации производства.
Стремительный рост цен на природный газ в 2005 году и постоянные перемены на мировых рынках металлопродукции поставили собственников отечественных меткомбинатов перед необходимостью скорейшей модернизации производства с внедрением инновационных энергосберегающих технологий, расширении ассортимента выпускаемой продукции путем повышения передела и ухода от поставки на мировые рынки полуфабрикатов. Осознав гибельность ситуации в отрасли, металлурги активно принялись модернизировать производство. Инвестиционный бум, происходивший на фоне благоприятной конъюнктуры на мировых рынках, производил впечатление. В 2006 году украинские металлурги потратили на эти цели 6,464 млрд. грн. ($1,28 млрд.), в 2007 году - 10,168 млрд. грн. ($2,01 млрд.), а на 2008 год запланировали 13 млрд. грн. ($2,57 млрд.). Сравнительно хороших успехов в этот и предыдущий период удалось достичь на Енакиевском метзаводе, который успел не только внедрить технологию непрерывного литья заготовок, но и построил новый кислородный блок, доменную печь. Хорошо продвинулись в плане модернизации Алчевский меткомбинат и комбинат им. Дзержинского. Но высокая долговая нагрузка впоследствии привела к тому, что прежний их собственник - компания ИСД - была вынуждена продать свои металлургические активы. На многих же предприятиях слишком долго запрягали, вводя в эксплуатацию единичные объекты.
Примечательно, что еще в середине 90-х годов группа SOFRES Conseil, которая по заданию Еврокомиссии в рамках программы Taсis изучала черную металлургию Украины, пришла к выводу, что для ее полной реструктуризации и модернизации до 2010 года нужно вложить около $10 млрд. А незадолго до наступления кризиса модернизационные планы украинских предприятий черной металлургии оценивались уже почти в 20 млрд. долларов. Благие намерения, вызванные острой необходимостью, разбились об экономический кризис 2008-2009 годов.
Когда схлынула пена сверхприбылей, а накатившийся вслед за ней кризис несколько ослабил хватку, ситуация в отрасли оказалась весьма сложной. Как отмечают в Главном управлении статистики Донецкой области, последние три года инвестиции в металлургическую отрасль последовательно уменьшались, а объем средств, затраченных на инновации, сократился в 18 раз.
При этом наши металлурги вынуждены постоянно искать новые рынки сбыта. Поскольку низкая добавленная стоимость нашего полуфабриката, который составляет 57% экспорта металлопродукции, не позволяет выдерживать ценовую конкуренцию с производителями, обладающими более современными технологиями. В то же время экспорт качественного проката из легированной стали из региона составляет всего 3%. Потеряв рынок сбыта в Китае, металлурги были вынуждены переориентироваться на поставки в страны Азии - 38% экспорта металлопродукции области, в СНГ - 25%, страны Европы - 24%, Америку -10%, Африку - 4,2%.
С низкого старта
Как ни прискорбно осознавать, но украинские металлурги уже много лет действует по одному и тому же шаблону: найти новый рынок сбыта, обеспечить его металлом, а когда там построят свои заводы, уйти. Если эта тенденция продлится еще пять-семь лет, мы можем вообще оказаться у разбитого корыта - фактически поставлять металл будет просто некому. А внутренний рынок никогда не вырастет так, чтобы загрузить мощности украинских меткомбинатов. Собственно говоря, отечественные метпредприятия не в состоянии обеспечить внутренний рынок всем необходимым ассортиментом продукции даже в нынешнем "недоразвитом" состоянии. Результатом этого является растущий экспорт металлопродукции из России. В частности, отечественные производители бытовой техники отказались от поставок листового металла с "Запорожстали" в пользу наших северных соседей.
Директор ГП "Укрпромвнешэкспертиза" Владимир Власюк считает, что программы модернизации в ГМК неизбежно должны быть возобновлены уже в ближайшее время. "Как только улучшится финансовое состояние, а оно улучшится в нынешнем году, у них просто другого выхода не будет: либо продавать, либо модернизировать. Потому что у нас огромная инвестиционная задолженность, стратегически мы опоздали с данным вопросом, а стратегические ошибки сложны тем, что их очень непросто исправить", - полагает эксперт.
Главным источником финансирования этих программ, по мнению Владимира Власюка, станут заемные средства. Он также отметил, что сейчас финучреждения рассматривают металлургию как рискованный сектор, но в текущем году ситуация должна измениться. "Вообще в металлургии модернизацию своими средствами никто не делает, обычно работают с заемными. У нас же эта ситуация будет отличаться по различным предприятиям", - отмечает он. Пока же, судя по результатам первых четырех месяцев, рассчитывать на собственные ресурсы по отрасли в целом не приходится - отрицательный финансовый результат металлургии составил 1,6 млрд. грн.
http://www.life.donbass.com/nportal/news/3565

НА КОМБИНАТЕ "ЗАПОРОЖСТАЛЬ" СОБЕРУТСЯ ПРОИЗВОДИТЕЛИ И ЭКСПОРТЕРЫ ЧЕРНЫХ МЕТАЛЛОВ СНГ
"Миг", 02.06.2010, Запорожская обл.
В собрании примут участие представители более 20 крупнейших металлургических предприятий и организаций из Украины, России, Беларуси и Молдовы.

 3 июня, на ОАО "Запорожсталь" состоится собрание совета производителей и экспортеров черных металлов СНГ.
Участники обсудят ситуацию с производством и экспортом продукции предприятий черной металлургии, а также перспективы поставок черных металлов на экспорт до конца 2010 года и прогноз на третий квартал 2010 года, прогноз среднего уровня экспортных цен на основные виды продукции.
Совет производителей и экспортеров черных металлов СНГ, уведомляет пресс-служба ОАО "Запорожсталь", создан по инициативе ведущих металлургических комбинатов и внешнеторговых объединений России и Украины в 1992 году. Работает под эгидой Международного союза металлургов. Ежеквартально проводит собрания для обсуждения наболевших вопросов, связанных с производством и экспортом черных металлов. Предыдущее собрание совета прошло в марте на "Челябинском металлургическом комбинате" [Россия]. На "Запорожстали" производители и экспортеры черных металлов собирались в  последние раз в сентябре 2006 года.
http://www.mig.com.ua/news/4451.html

ТОЧКА ЗОРУ

СХІДНИЙ ФЛЮС
Ігор Буркут, "Час", 03.06.2010, Чернівецька обл.
Особливий резонанс у суспільстві отримують повідомлення з гуманітарної сфери.

 Буває, що запалиться у людини зуб і роздує щоку в один бік, спотворивши обличчя до невпізнанності. Отакий флюс вискочив у останні місяці на обличчі нещасної України. Перекосило його в російський бік так, що невдовзі й упізнати нашу країну буде складно. Кожен день приносить новини, одна за одну сенсаційніші.
Особливий резонанс у суспільстві отримують повідомлення з гуманітарної сфери. Зокрема, з ініціативи нинішнього міністра науки і освіти Дмитра Табачника на порядок денний виходить створення спільного з росіянами навчального посібника для вчителів історії. Шокувало не те, що спільно обговорюватимуть гострі історичні проблеми - це якраз є цілком нормальним явищем. Адже істина народжується у дискусії. Подив викликає інше. Українська історія найтіснішим чином пов'язана з історією всіх сусідніх народів, а точку зору їхніх істориків при розробці посібника в Україні враховувати не збираються. Нинішня влада вирішила обмежитися однією стороною, і результат такого вибору неважко передбачити. Матимемо ще один варіант "історії Малоросії" на додачу до тих, що вже мали за триста останніх років.
У галузі викладання літератури свій східний флюс. Замість зарубіжної в українських школах запроваджуватимуть "світову літературу", курс якої на три чверті складатиметься з творів російської літератури. І вивчатимуть їх діти російською мовою. Залишимо деталі спеціалістам-філологам, а самі відзначимо одне. Чиновники з міністерства повинні чесно і відверто визнати, що своїми новаціями готують ґрунт для нової хвилі русифікації. Тим більше, що вже ходять розмови про майбутнє масове відкриття російських шкіл замість багатьох нині діючих українських. І нові закони про російську мову підготовлені, щоб поширити її використання в Україні.
Погралися в українізацію, і досить - такий висновок напрошується у кожного, хто хоч трохи знає історію України ХХ ст. У 1920-х роках, після революції та громадянської війни Москва була недостатньо сильною, щоб одразу русифікувати "національні окраїни". А як сил набрала, то взялася за цю справу впритул. Згорнула всю декоративну українізацію, перестріляла українську інтелектуальну еліту, виморила голодом вільне селянство і створила сталінську імперію, за якою ностальгують "вічно вчорашні". Нині вони явно прагнуть повторити досвід минулого.
Днями газета "Дзеркало тижня" повідомила, що українські контррозвідники за наказом свого керівництва припинили протидіяти російським спецслужбам. Якщо це правда, то про який повний державний суверенітет далі можна говорити? Сучасна Україна на очах перетворюється в сателіта Москви на зразок Монгольської Народної Республіки. Нагадаємо, що за російською допомогою колишня китайська провінція Зовнішня Монголія на початку ХХ ст. проголосила свою незалежність і до розпаду СССР слідувала у фарватері московської політики. Вона мала всі ознаки державності (прапор, герб, гімн), ба навіть місце в Організації Об'єднаних Націй, але фактично виконувала те, що їй наказували з Кремля. Її еліта вчилася в Росії й російською мовою нерідко володіла краще, ніж рідною.
Навіть оборону МНР значною мірою здійснювали совєтські війська, хоча монголи й мали власну невелику армію. Проти японських загарбників чи потенційної китайської аґресії декілька монгольських дивізій наодинці встояти аж ніяк не могли. Все це згадується нині, коли із сумом дивимося на різко послаблену власною псевдоелітою багатостраждальну Україну. Зажерливі правителі кільканадцять років поспіль гарячково набивали власні кишені, розвалюючи все, чого торкалися. Особливу їхню ненависть викликали Збройні сили, які потребували значних затрат для успішного розвитку, а вищі чиновники за ці гроші прагнули будувати собі розкішні палаци, купувати яхти і літаки, ще й розтринькувати кошти на всілякі шалені витребеньки. У результаті повноцінно захистити державу вже нічим.
Недарма чесні українські ґенерали один за одним подають у відставку з вищих армійських посад, не бажаючи брати участі у знищенні власної армії. А хто ж буде захищати Україну? "Добрий дядя" з НАТО вже не підходить, лишається хіба що "старший брат" з Москви. Пишномовні слова про сильні Збройні сили ми нерідко чуємо, проте реальними справами вони не підтверджуються. Так і кидає країну із крайності у крайність. Нинішній східний флюс все сильніше докучає тим громадянам України, які хочуть жити у справжній европейській державі. А це означає, що невдовзі вони візьмуться за лікування цієї хвороби. Опозиція перегруповує сили, починає очищувати свої лави. Шкода лише, що гниє риба з голови, а чистять її з хвоста. І все ж відкинути всю гниль необхідно, іншого шляху немає.
Недавно на День Героїв вулицями Львова і Тернополя з українськими бойовими піснями впевненою ходою промарширували учнівські та студентські чоти. Такі ж світлі обличчя і палаючі очі були у тих юнаків, що йшли у січні 1918 року під станцію Крути, а у квітні 1944 - під волинські Гурби. Коли за справу береться молодь, тоді й відроджується віра у майбутнє країни. Нове покоління сформувалося у незалежній Українській державі, саме йому перш за все і захищати державний суверенітет від усіх спроб повернутися в старі імперські часи. Будь-який флюс воно вилікує успішно.
Автор - політолог, кандидат історичних наук
http://www.chas.cv.ua/23_10/5.html

ЧЕМУ НЕ УЧАТ УРОКИ ИСТОРИИ?
Елена Зеленина, "Время", 03.06.2010, Харьковская обл.
Общественность взбудоражена слухами о якобы готовящемся совместном украинско-российском учебнике истории для учащихся средней школы.

 Действительно, в этом месяце в Киеве состоится очередное заседание общей российско-украинской исторической комиссии. Как сообщил министр образования Дмитрий Табачник, речь не идет о школьных учебниках. Образовательные ведомства двух стран решили совместно разработать учебное пособие для учителей истории. И изложить в нем официальную точку зрения украинской и российской историографии на события прошлого.
- Главная задача, представляя две точки зрения, дать учителям возможность познакомиться с фактами и документами, и чтобы изложение материала было доброжелательным, - резюмировал Дмитрий Табачник.
Повторю: как подчеркивают власти, речь идет исключительно о пособии для историков-профессионалов. Однако идея совместного учебника истории, как говорится, витает в обществе. И будит интерес к этой деликатной теме.
Тем более, что не так давно в Верховной Раде историки двух стран обсуждали концепцию формирования единой государственной политики в сфере исторического образования. В обсуждении приняли участие более 70 специалистов.
Тогда же Дмитрий Табачник сказал, что, по его мнению, учебники по истории должны опираться на новую концепцию, в центре которой человек, а не государство.
Впрочем, это всего лишь философская концепция. В действительности историческое образование, как никакое другое, ныне стало заложником переменчивых политических веяний и конфликтов.
Пару лет назад ученые Московского государственного университета проанализировали 187 школьных учебников истории в 12 странах бывшего Советского Союза и пришли в ужас.
Исследование показало, что очень часто авторы учебников, презрев исторические факты и отдав предпочтение мифам, стараются представить свой народ как можно более древним, наделенным культурной миссией. Порой этот исторический патриотизм принимает анекдотические формы.
Например, в прибалтийских учебниках есть глава "Этническое происхождение людей каменного века", а предки азербайджанцев объявляются современниками шумеров, посему, дескать, "современная Армения возникла на территории древнего Западного Азербайджана". В грузинских учебниках истории и географии в качестве "исторических областей Грузии" на картах обозначены территории, находящиеся в составе Азербайджана, России и Турции.
Еще одна характерная черта учебников бывших советских республик - образ заклятого врага. Русские и Россия - источник бедствий. И в этом смысле исключение составляют лишь учебники Беларуси и Армении.
Эстонские учебники рассказывают, что время, когда в стране правили шведы, было едва ли не золотым веком. И в них совершенно не говорится о том, что 4/5 населения погибли при шведах. Вхождение в состав России почти всегда оценивается негативно, акцент делается на утрате самостоятельности, а положительные моменты историки предпочитают не упоминать.
Что же касается периода СССР, то тут в учебниках сплошная борьба народов против оккупантов. Вот, например, цитата из казахского учебника: "Борьба казахского народа против российского колониализма длилась долго, охватывая период от второй половины XVIII в. до 90-х годов XX в.".
Учебники Украины, Грузии, Молдовы и прибалтийских стран связывают начало Второй мировой войны с пактом Молотова-Риббентропа и называют СССР агрессором. При этом о Мюнхенском сговоре - либо в двух словах, либо вообще ни слова. Это позволяет оправдывать местных "героев". Например, согласно учебным пособиям, латыши, служившие в СС, "боролись за свободу". Украинские учебники всячески прославляют УПА и рассказывают о кровавых карательных операциях, которые проводили сотрудники НКВД, переодевшись в форму повстанцев.
Обо всем хорошем, что связывает наши народы, учебники умалчивают. Если так будет продолжаться, то через 15 - 20 лет подлинные события ХХ века будут окончательно забыты, а в сознании народов бывшего СССР будет сформирован образ зловещей империи, которая их веками уничтожала, подавляла и эксплуатировала.
Не случайно министр образования Беларуси Казимир Фарино заявил, что необходимо создать единый учебник истории стран СНГ. По его мнению, в рамках эксперимента такой курс можно преподавать сначала в 10 - 11-х классах и постепенно включить в программу на протяжении всего школьного обучения. Однако коллеги отнеслись к этому скептически. Заместитель министра образования России Исаак Калина уверен, что никаких возможностей создания такого учебника нет.
Не в восторге от этой идеи и украинские должностные лица. В частности, председатель Верховной Рады Владимир Литвин назвал неприемлемой идею относительно подготовки единого учебника по истории для стран постсоветского пространства.
Однако совершенно очевидно, что единственный способ преодолеть нарастающую отчужденность между народами - это свободный, непредвзятый и цивилизованный обмен мнениями по всем вызывающим разногласия вопросам нашей общей истории. Если при этом мы придем к единому мнению относительно какой-то болезненной проблемы, связанной с нашим прошлым, - прекрасно. Если не придем - ничего страшного: каждый из нас останется при своем понимании, но мы научимся видеть и понимать также и образы прошлого, существующие в сознании наших соседей. Возможно, создание совместного пособия для учителей станет первым шагом к такому диалогу, который не сможет состояться без готовности участников уважать другую точку зрения, сколь неправильной она бы ни показалась кому-то на первый взгляд.
Кстати, Евросоюз уже сформировал общий взгляд на историю: там созданы учебники, в которых аккумулированы документы и точки зрения историков различных стран и государств.
Оценки, мнения, суждения
Сергей Куделко, профессор исторического факультета Харьковского национального университета им. В. Н. Каразина:
- 20 лет украинцы, россияне, грузины, армяне, латыши создавали параллельные истории. К примеру, в каждой стране школьники и студенты изучают революцию 1917 года - украинскую, эстонскую, грузинскую…. Конечно, на события 1917 года следует смотреть и с такой точки зрения, но от этого революция не перестанет быть единым процессом, каковой она и была в 1917 году.
Мы ринулись изучать украинское казачество, издано несметное количество энциклопедий и серьезнейших монографий. Но то же самое сделали и российские историки, изучив вдоль и поперек донское, кубанское, уральское, сибирское, дальневосточное казачество. И выходит, что украинское казачество - это что-то свое, а кубанское - это совсем другое. На самом деле это одно и то же общеисторическое явление, с общими корнями, деятельностью, организацией. Запорожская Сечь и донское казачество вместе участвовали в походах. К сожалению, в последние годы в исторической науке произошел разрыв культурно-исторической ткани, которого в минувшем на самом деле не было.
Так вот, проблема сегодняшней исторической науки заключается в том, что она находится в поисках нового синтеза. Этот метод предполагает взгляд на историю сопредельных земель как на единую историю, но уже исходя из наших современных знаний и тех проблем, которые поставила перед нами современная наука.
Александр Рыженко, учитель Панютинской общеобразовательной школы, Лозовской район:
- Думается, цель такого учебника - выработать единую линию в преподавании истории как в России, так и в Украине. Но мне кажется, пусть лучше украинские учебники создают украинские авторы. И здесь есть над чем работать. Нынешнее состояние учебников истории в Украине далеко от идеального. Есть попытки использовать в учебном процессе иллюстративные материалы, различные формы проверки усвоения учебного материала и проведения уроков, но книги перегружены фактами, сложной терминологией. Детям, особенно ученикам 5 - 6 классов, очень непросто весь этот материал запомнить, а тем более усвоить.
Учебники рассказывают об одном, другом, третьем, а системного подхода нет. Если бы автором учебника был я, то, во-первых, сделал бы его более доступным для детей. Во-вторых, понимая, что все не могут быть историками, сосредоточил бы внимание на самом главном: основные даты, понятия, события, выводы. Школьный учебник, на мой взгляд, должен формировать историческое мышление, а, значит, в подаче материала должно быть больше системности. Ведь смысл исторической науки в том и состоит: нужно знать прошлое, для того чтобы из него делать выводы в настоящем.
Олег Козодавлев, старший учитель специализированной экономико-правовой школы "Народной украинской академии":
- Разделение единого исторического пространства на историю Украины, России и всемирную историю раздирает личность ребенка, мешает целостному восприятию мира. Даже имея знания по истории России, ученик часто не может сопрягать их с событиями в истории Украины. Он считает, что это абсолютно другая история.
А ведь мы хотим, чтобы будущие поколения граждан Украины хорошо представляли себе, какие происходили общеисторические процессы и какое место Украина занимала в них. Учебник должен соответствовать таким критериям: объективность, взвешенность и толерантность, приоритет общечеловеческих ценностей и позитивный подход к освещению событий. Ведь акцентируя внимание на том, как наш народ все время кто-то обижал и унижал, мы тем самым формируем поколения с комплексом неполноценности.
В противовес политическому подходу, когда к истории очень долго относились как к прикладной науке, не менее важно формирование нравственных идеалов, а это тоже история.
Той интегрированности знаний, которая пока не получается у авторов учебников, помогают достичь современные технологии. Все шире используются электронные средства обучения. В Русском культурном центре, расположенном в НУА, не только наши учащиеся и студенты, но и каждый харьковчанин может посетить виртуальную экспозицию Русского исторического музея. Это 160 гигабайт информации. С помощью компьютера мы можем бродить по залам музея, рассматривая экспонаты, документы, картины. А специальные программы позволяют посетителю буквально "войти" в интересующую его эпоху.
http://timeua.info/030610/20237.html

"БРЕДЯТИНА" ВІД ТАБАЧНИКА
Броніслав Куманський, "Народне слово", 03.06.2010, Кіровоградська обл.
Днями міністр освіти і науки Дмитро Табачник порадував заявою, що в підручниках з історії України Голодомор вже не трактуватиметься як геноцид українського народу.

 Більше того, цинічно назвав твердження про те, що Голодомор був геноцидом, спрямованим проти українського народу, "бредятиной". Заявив не якомусь українському виданню, а цілком солідарній з подібними сентенціями "Комсомольской правде в Украине". За словами Табачника, вчитель "зобов'язаний виконувати навчальну програму, але в ній потрібно чітко прописати, що Голодомор 1933 року - це загальна трагедія народів України, Росії, Білорусі, Казахстану, і вказати, скільки людей померло від цієї біди у кожній з республік". При цьому міністр стверджував, що, наприклад, в Саратовській області від голоду тоді загинув 41 відсоток сільського населення. Звідки у Дмитра Володимировича ці дані, невідомо, але запам'ятаємо це, повністю погоджуючись, що в Саратовській області у 1932-1933 роках розігралася така ж трагедія, як і в Україні.
А тепер - до самої суті української трагедії і визнання її геноцидом. Як відомо, Парламентська Асамблея Ради Європи (ПАРЄ) відмовилася визнати Голодомор геноцидом українського народу після заяви українського президента у Страсбурзі, ніби Голодомор в Україні "несправедливо називати геноцидом", оскільки постраждали й інші республіки. За що негайно вхопилися російські і проросійські засоби масової інформації. Але нагадаємо, що на квітневій сесії ПАРЄ йшлося не про відмову від визнання Голодомору актом геноциду, а про більш розгорнуту кваліфікацію злочинних дій комуністичного режиму в Україні у світлі Конвенції ООН 1948 року про попередження злочину геноциду і покарання за нього і пропозицій Комітету Парламентської Асамблеї з правових питань та прав людини. Доповідач цього комітету П. Роуен (Великобританія) дійшов висновку, що підготовлена з цього питання доповідь є незбалансованою, хибує на фаворитизм у баченні проблеми на користь російської сторони і не висвітлює з достатньою чіткістю злочинної спрямованості політики комуністичного режиму саме проти українського народу. У зв`язку з цим П. Роуен запропонував низку поправок до проекту резолюції, зокрема шляхом включення до її частини 5-го додаткового речення такого змісту: "Навмисне позбавлення їжі мало на меті створення життєвих умов, розрахованих на часткове фізичне винищення українського народу". Сесія не проголосувала, але - ще не вечір.
Суть в іншому - Голодомор в Україні визнають геноцидом уже понад двадцять країн світу - членів ООН. А що сама ООН поки що не прийняла відповідного рішення, то тут теж є свої причини. Головна з них (формальна) полягає в термінології. За визначенням, наведеним у Конвенції ООН, "геноцид - це дії, що здійснюються з метою знищити повністю або частково яку-небудь національну, етнічну, расову або релігійну групу шляхом вбивства членів цієї групи, спричинення тяжкої шкоди їхньому здоров'ю, насильної протидії народженню дітей, примусової передачі дітей або створення життєвих умов, розрахованих на знищення цієї групи" (про нищення з політичних мотивів за наполяганням радянської делегації рішення тоді не прийняли). За великим рахунком, усе перелічене вище було характерним для подій 1932-1933 років.
Італійський професор Андреа Граціозі, який ретельно аналізував перебіг і наслідки трагедії, прийшов до висновку: "Якщо врахуємо те, що внаслідок Голодомору українське етнічне населення втратило 20-25%; якщо згадаємо, що ця втрата була зумовлена рішенням, яке, безсумнівно, було актом суб'єктивної волі - використати голод з антиукраїнською метою на основі "національної інтерпретації", обміркованої Сталіним у другій половині 1932 року; якщо не забуватимемо, що, якби не це рішення, жертв було б щонайбільше сотні тисяч, тобто менше, ніж під час голоду 1921-1922 років; і якщо врешті візьмемо до уваги знищення великої частини політичної та інтелектуальної еліти республіки - від сільських учителів до національних лідерів, тоді відповідь на запитання про український геноцид не може не бути ствердною".
А тепер - про те, наскільки від голоду постраждали інші республіки й інші народи СРСР. Тут маю зауважити, що як політик Сталін був набагато гнучкіший від свого німецького колеги. Якщо Гітлер на весь світ заявив, що має намір знищити саме євреїв, то "вождь усіх часів і народів" таких публічних проколів собі не дозволяв. Він нищив невгодних йому "нацменів" нищечком, супроводжуючи свої дії щоденним пісенним рефреном: "Широка страна моя родная… Нет для нас ни черных, ни цветных". Тож не обійшов голодом і деякі райони Росії, окремі республіки (зокрема Казахстан), щоб ніхто його не звинуватив у вибірковому нищенні українців, мовляв, біда - на всіх одна. От тільки масштаби цієї біди виявилися різними. І тут маю дещо заперечити доктору історичних наук (докторської дисертації якого, за твердженням серйозних авторів, ніхто не бачив ні у бібліотеці ім.Вернадського, ні у ВАК), академіку Академії правових наук України Табачнику.
Чи був спрямований організований Сталіним голод проти українського народу і чи може він вважатися геноцидом? Вдамося до цифр. У результаті цього нечуваного злочину в Україні загинуло від трьох до чотирьох мільйонів чоловік. З урахуванням демографічних втрат ця цифра сягає десяти мільйонів. Але зупинимося на трьох з половиною - чотирьох мільйонах. У 1931 році в Україні проживало 31,9 мільйона чоловік. Отже, в результаті штучного голоду загинув кожен десятий. За міжнародними мірками - це не що інше, як геноцид. Тим більше, що згідно з резолюцією ООН геноцидом вважаються й дії, розраховані на унеможливлення народження дітей в середовищі групи. Про яку вже народжуваність можна було говорити, коли люди гинули голодною смертю.
Тепер щодо того, хто як постраждав. Ті, хто не хоче визнавати Голодомор геноцидом українського народу, наводять як "неспростовний" аргумент: в Україні тоді жили люди різних національностей: росіяни, білоруси, євреї тощо. Так, жили. Росіяни становили 9,2 відсотка всього населення, половина якого проживала у містах (нагадаємо, що згідно з переписом 1926 року в українських селах мешкало понад дев'яносто відсотків населення), євреї - 5,4 відсотка (теж головним чином жили в містах чи великих містечках), білоруси - всього 0,26 відсотка. Схиляючи голови перед представниками інших національностей, маємо все ж пам'ятати, що загалом вимирало українське село - з його хліборобськими традиціями, звичаями і національною культурою, з його ще не запаскудженою суржиком мовою. Вимирали наші з вами діди і прадіди - носії головних цінностей українського етносу. Що ж до аргументу міністра освіти і культури, ніби в Саратовській області під час Голодомору загинув 41 відсоток сільського населення, то нагадаємо доктору історичних наук: на той час домінуючим населенням там, як на Кубані й інших найбільше постраждалих територіях, були саме українці.
Дмитро Володимирович вважає за необхідне у підручники з історії обов'язково включити факти Голодомору й у Російській Федерації, інших колишніх республіках СРСР. Але, вибачте, яке нам діло до інших, ідеться ж про підручник з історії України, а не всесвітньої історії чи історії СРСР? Якщо в Москві, Астані, Мінську і т.д. вважають, що там постраждали такою ж мірою, як і в Україні, то хай виносять це питання на розгляд своїх парламентів, визнають голод на своїх територіях геноцидом, а ми на міжнародному рівні їх підтримаємо.
P S. Ця моя стаття адресована не міністру Табачнику, який її безумовно не прочитає, навіть не його незаангажованим під "Раша" кіровоградським регіоналам, котрі "Народне слово", зрозуміло, читають і могли б при нагоді сказати своєму однопартійцю: "Пане міністре, не заривайтеся, бо перебір - це завжди програш". Я писав її для рядових вчителів історії, які, кожен окремо, а то й разом оглянувшись на біографію власної родини і свого народу, дадуть своїм учням правильну відповідь на питання, чим був Голодомор 1932-1933 років.
http://www.n-slovo.com.ua/arhiv/03_06_2010_11.html

ПЕРЕДІЛ ВЛАСНОСТІ

КОМБИНАТ СТАЛ ЖЕРТВОЙ КОМБИНАЦИИ
Леонид Николаенко, "Жизнь", 02.06.2010, Донецкая обл.
Вторую неделю одной из наиболее обсуждаемых тем в сфере экономики остается продажа Мариупольского металлургического комбината им. Ильича.

 Руководство комбината расценивает произошедшее не иначе как рейдерскую атаку и пытается привлечь к решению вопроса парламент и президента. Между тем с юридической точки зрения на комбинате сохраняется двоевластие.
О смене владельцев второго по объемам выплавки стали предприятия страны - ММК им. Ильича - 26 мая заявили Борис Подольский и Илья Горн - представители компаний Rewein Ltd и Formigos Holdings Ltd, которые якобы стали новыми собственниками компании. По их словам, четыре кипрские компании "примерно год назад" приобрели в пользу не названного российского металлургического концерна 100% акций ЗАО "Ильич-сталь" - владельца 90,41% акций ММК. Однако председатель правления предприятия Владимир Бойко категорически опровергал факт продажи завода.
В прошлую пятницу о смене владельцев сообщила уже Госкомиссия по ценным бумагам и фондовому рынку (ГКЦБФР). Пресс-секретарь ММК им. Ильича Сергей Магера подтвердил, что сделка по продаже "Ильич-стали" кипрским компаниям была заключена, добавив, что ее провел брокер "GPI-Капитал" без ведома акционеров. По его словам, в связи с многочисленными обращениями трудового коллектива в конце 2008 года на собрании организации арендаторов комбината было решено персонифицировать акции - распределить 50,5% акций "Ильич-стали" внутри трудового коллектива. "К 24 апреля 2009 года были проведены подготовительные работы, но из-за финансовых проблем операцию решили отложить, о чем брокера уведомили, - говорит Сергей Магера.- Тем не менее брокер воспользовался доверенностью и оформил сделку по купле-продаже акций предприятия в интересах третьих лиц".
Кроме того, председатель правления меткомбината Владимир Бойко заявил о существовании устава ЗАО "Ильич-сталь", согласно которому директором предприятия является Илья Горн - представитель Rewein ltd (Кипр), одной из компаний - покупателей ЗАО "Ильич-сталь". На пресс-конференции прозвучала информация, что на счета банка, в котором обслуживается ЗАО "Ильич-сталь", поступили денежные средства в размере $239 млн. согласно договору купли-продажи ценных бумаг от 27 апреля 2009 г. Деньги перечислили четыре кипрские компании. Однако руководители мариупольского предприятия отвергли эти платежи.
Необходимо отметить, что по сравнению с двумя последними возможными сделками по покупке металлургических активов в Украине, где речь идет о суммах в несколько миллиардов долларов, озвученная сумма сделки по ММК им. Ильича, являющегося одним из крупнейших предприятий отрасли, выглядит крайне незначительной.
Подвести черту в ситуации, сложившейся вокруг предприятия, сможет лишь суд. Хотя уже сейчас можно предсказать, что данный процесс будет длительным и конфликтным.
Тем более что до сих пор неизвестно, в интересах какого российского металлургического холдинга действовали кипрские компании. Традиционные претенденты на крупные приобретения метактивов в Украине - "Евраз", "Северсталь" и "Металлоинвест", безусловно, заинтересованы в приобретении Мариупольского комбината по столь демпинговой цене. К тому же представители кипрских покупателей на пресс-конференции упомянули, что связанная с ними таинственная группа владеет метактивами как в России, так и в Украине. Следовательно, речь может идти, например, о до сих пор не названных новых собственниках ИСД. Кроме того, в Украине владеет заводом и "Мечел" миллиардера Игоря Зюзина, а также так называемая группа "Лужники" вице-спикера Госдумы РФ Александра Бабакова. Причем именно последняя является наиболее непрозрачной структурой.
Несколько дней назад в Донецке на форуме, посвященном реструктуризации бизнеса, один из экспертов высказал мнение, что рейдерская атака на предприятие является своего рода формой принудительной реструктуризации. "Если действующий менеджмент не способен эффективно развивать свой бизнес и сопротивляться угрозам извне, рано или поздно может найтись более эффективная и амбициозная команда, которая сделает попытку зайти на предприятие и перестроить его работу по-своему", - отметил эксперт. Насколько это соответствует ситуации вокруг ММК им. Ильича, покажет время.
Комментарий
Председатель Донецкой областной государственной администрации Анатолий Близнюк:
- Конфликтная ситуация вокруг Мариупольского металлургического комбината им. Ильича - это спор хозяйствующих субъектов, в который местные органы власти не имеют права вмешиваться. В то же время мы заинтересованы в стабильной работе такого крупного предприятия. Именно поэтому, на мой взгляд, это дело должна взять под контроль Генеральная прокуратура. Надо разобраться. Если там есть состав преступления, то Генеральная прокуратура должна возбудить уголовное дело и в рамках уголовного дела разбираться с собственниками, с брокером и регистратором, если там есть какие-то проблемы. Просто огульно кого-то в данной ситуации обвинять нельзя, не имеем права. Надо предоставить соответствующим органам возможность в установленном законом порядке разобраться в сложившейся ситуации".
http://www.life.donbass.com/nportal/news/3571

РІВЕНЬ І ЯКІСТЬ ЖИТТЯ

ПРИВАТНАЯ КОПИЛКА ДЛЯ ПЕНСИЙ
Виктория Мурава, "Крымская правда", 03.06.2010
В системе пенсионного обеспечения Украины грядут большие перемены.

 На днях Кабинет министров одобрил проект закона, предусматривающего введение с 1 января 2011 года накопительных пенсионных счетов. Хотя совсем не факт, что этот документ, который ещё должен утвердить парламент, обеспечит сытую старость нынешним и будущим украинским пенсионерам.
Как сообщил на минувшей неделе вице-премьер Владимир Семиноженко, с 1 января будущего года в стране начнётся второй этап пенсионной реформы. Помимо введения накопительных пенсионных счетов, он предусматривает введение единого социального отчисления. "Эти важные шаги сдвигают с места те социальные реформы, которые стояли последние годы", - подчеркнул Семиноженко. Он напомнил, что впервые трёхуровневая система пенсионного страхования была принята ещё в 1999 году, в 2001-м её одобрил парламент, а в 2004-м были подготовлены все необходимые нормативные документы. "Но последние пять лет пенсионная и социальная реформы отсутствовали, был сплошной социальный популизм. Мы с ним заканчиваем и просто будем планомерно реализовывать всё, что нужно", - заявил он.
А для реформирования нынешней пенсионной системы, которая досталась Украине в наследство от СССР и уже никого не устраивает, нужно многое. Напомним, сегодня в нашей стране имеется лишь первый уровень системы пенсионного страхования - солидарная система. Работающие граждане выплачивают в управления Пенсионного фонда Украины (ПФУ) взносы, которые сразу же тратятся на выплату пенсий нынешнему поколению пенсионеров. Понемногу осваивается и третий уровень - добровольное негосударственное накопительное пенсионное страхование, в котором по сути должны быть заинтересованы все граждане, хотя немногие могут себе это позволить. А вот второй уровень - обязательное накопительное пенсионное страхование - напрочь отсутствует, а ведь именно он освобождает государство от "пенсионного бремени".
Ни для кого не секрет, что Украине с каждым годом всё сложнее обеспечивать финансовые потребности пенсионеров, о чём свидетельствует прежде всего дефицит ПФУ, который растёт с 2007 года. По мнению экспертов, нехватка средств для выплаты пенсий связана не только с непродуманной политикой правительства Тимошенко, но и с демографической ситуацией в стране: число пенсионеров на Украине растёт быстрее, чем количество людей трудоспособного возраста. С этой проблемой нынешняя власть хочет справиться за счёт увеличения пенсионного возраста. Но, по мнению аналитиков, эта мера  лишь на время уменьшит нагрузку на ПФУ. Ведь если в течение десяти лет на пенсию выйдет в полтора раза больше людей, чем закончит школу учеников, ситуация вернётся на круги своя.
Кризис солидарной системы, считают эксперты, сможет побороть только внедрение общеобязательной накопительной системы пенсионного обеспечения, при которой человек с наступлением пенсионного возраста не будет зависеть от государства. Но парадокс в том, что для интегрирования общеобязательной накопительной системы должны быть выполнены три условия, оговоренные законом "О негосударственном пенсионном обеспечении".
Первое условие - бездефицитный бюджет Пенсионного фонда Украины, которого нет уже несколько лет. Второе - рост валового внутреннего продукта в стране не менее чем на четыре процента в течение двух лет подряд (у нас же ВВП, наоборот, падает). Третье - опыт функционирования негосударственного пенсионного обеспечения (НПО). Последний пункт - единственный, который сегодня исполняется на Украине. В стране активно действует пятьдесят негосударственных пенсионных фондов (НПФ). Они имеют участников, осуществляют выплаты, инвестируют средства. Общий капитал, который накоплен НПФ, составляет около восьмисот миллионов гривен на шестьсот тысяч участников. С точки зрения пенсионного обеспечения, это, конечно, немного, но это лишь первые шаги по созданию негосударственного пенсионного обеспечения.
До сих пор неясно, через какой орган администрирования будет внедряться общеобязательное пенсионное накопление: через ПФУ или НПФ? В ПФУ взять на себя дополнительную нагрузку не отказываются, но при условии, что государство выделит на это дополнительные ресурсы. Ведь накопительное администрирование будет намного сложнее, чем в распределительной системе: в нём будут учитываться интересы почти всех совершеннолетних граждан Украины, а не только нынешних пенсионеров. Сколько нужно бюджетных денег на создание такой системы администрирования, специалисты ещё не подсчитали, но понятно, что в нынешних экономических условиях государству это в любом случае невыгодно.
Поэтому, по мнению президента Академии пенсионной реформы Олега Лиховида, Украине более выгоден второй вариант, при котором система администрирования ляжет на плечи частного капитала.
- Если администрирование будет осуществляться централизованно через Пенсионный фонд Украины, все средства будут опять стекаться в Киев. И регионам, включая Крым, снова придётся стоять с протянутой рукой, выпрашивая инвестиции для развития за счёт пенсионных средств, - считает эксперт. - Поэтому лучше, если средства обязательного накопления будут управляться через НПФ, а республиканские власти, опираясь на законы, создадут внутреннюю систему, которая позволит накапливать средства крымчан и инвестировать их в развитие региона.
Ещё один принципиальный вопрос, который является барьером для внедрения второго уровня пенсионной системы - неопределённость с категориями граждан, которые первыми в неё войдут. В Законе Украины "О негосударственном пенсионном обеспечении" речь идёт о лицах младше сорока лет. Но расчёты показали, что если сейчас их включить в систему обязательного накопления, придётся из отчислений, которые ими уже выплачиваются в ПФУ, вычитать деньги на накопительные счета этих граждан. Это значит, что фонд понесёт колоссальные затраты: по закону это - четверть всех денег, которые поступают на его счета.
Эксперты предлагают альтернативу: внести в закон изменения и первыми привлечь к накопительной системе общеобязательного государственного пенсионного страхования только единоналожников и тех, кто впервые в жизни выходит на работу. А оставшееся до 1 января будущего года время они предлагают использовать для развития региональной системы негосударственного пенсионного обеспечения как базиса общегосударственой накопительной системы.
http://www.kp.crimea.ua/newspaper_details.php?mode=report&newspaper_id=3112

НА ФИНАНСОВЫХ ПРОТЕЗАХ
Алексей Вакуленко, "Крымская правда", 02.06.2010
Пациенты стационара Симферопольского экспериментального протезно-ортопедического предприятия лишились трёхразового бесплатного питания.

 Теперь перед инвалидами, которые проходят здесь курс адаптации к протезам, стоит выбор: либо перейти на жёсткую диету, либо вовсе отказаться от адаптации, то есть лишить себя единственной возможности вернуться к полноценной жизни. А позволить себе роскошь прогулки в соседний гастроном могут единицы из них.
Пациент стационара протезно-ортопедического предприятия, жительница Севастополя Любовь Котцова, лишённая ноги, рассказывает, что в палате, где она лежит, находятся ещё четыре женщины, которые не в состоянии самостоятельно ходить в гастроном за продуктами.
- Я единственная в палате могу сходить в магазин что-нибудь купить, - говорит Любовь Васильевна. - Ещё к одной женщине приехала мама из Партенита, привезла борщ в банке и продукты быстрого приготовления. В стационаре есть плита, на которой можно готовить, и холодильник, но его на всех не хватит. А на дворе - июнь, скоро начнётся жара. Как известно, продукты без холодильника быстро портятся.
По словам врача стационара Гаянэ Мирзоян, сегодня в отделении, рассчитанном на двадцать четыре пациента, находятся пятнадцать человек. Незадолго до нашей беседы несколько пациентов, у которых на этой неделе должен был закончиться курс адаптации, из-за возникших проблем с питанием поспешили уехать домой.
- Многие звонят нам, хотят приехать. Но когда узнают об отсутствии питания, отказываются. Наша столовая предложила пациентам комплексный обед один раз в день за двенадцать гривен. Но этот вариант оказался не каждому по карману, - рассказывает Гаянэ Мирзоян.
Экономические предпосылки сложившейся ситуации объяснила бухгалтер предприятия Анна Кириллова. Она отметила, что его задолженность по закупкам продуктов питания с начала 2010 года составила двадцать с половиной тысяч гривен. Вместе с тем задолженность по выплате заработной платы работникам стационара за апрель текущего года составила 31,4 тысячи гривен, за май - 42,7 тысячи гривен.
По словам директора Симферопольского казённого экспериментального протезно-ортопедического предприятия Александра Петрова, в настоящее время оно работает по государственному заказу и обслуживает инвалидов бесплатно. Стационар финансируется из государственного бюджета через Госказначейство. Сегодня заложенные в смете на первый квартал средства закончились, а годовая смета Министерства труда и социальной политики Украины, в подчинении которого находится предприятие, не утверждена.
- Частичное финансирование в первом квартале позволило нам выплатить людям зарплату за январь-март. На остаток средств мы, как могли, старались кормить людей, - рассказывает директор. - Но сейчас средств до получения госзаказа и соответствующего бюджетного финансирования, к сожалению, нет, поэтому мы вынуждены прекратить питание. Теперь ждём, когда государство возобновит финансирование. Отмечу, что госзаказ на этот год сокращён на сорок процентов от потребности. В этом году предприятию придётся переходить на сокращённую, трёхдневную, рабочую неделю, потому что средств, которые государство выделяет, не хватит на сохранение полноценной рабочей недели до конца 2010-го. Придётся частично провести сокращение штатов. А в результате многие инвалиды получат протезы несвоевременно. Мы направили обращение в Совет министров и Верховный Совет АРК с просьбой включить нас в крымскую программу на 2007-2012 годы по улучшению жизнеобеспечения населения и внести в неё соответствующие изменения. Многие пенсионеры, участники войны (всего по Крыму таких людей насчитывается более четырёх тысяч), которые имеют патологии, возрастные изменения, нуждаются в нашей продукции. В рамках программы мы могли бы делать корсеты, ортопедическую обувь, костыли, трости для таких групп населения, которые сейчас лишены возможности получать изделия бесплатно. Это дало бы возможность предприятию помочь таким людям, а заодно и значительно улучшить своё финансовое положение. Мы не просим безвозмездной помощи, мы готовы заработать, только пусть посодействуют. Пригласили к нам председателя Совмина Василия Джарты, а спикера крымского парламента Владимира Константинова попросили рассмотреть нашу проблему на заседании совета по делам инвалидов под его председательством.
По словам Петрова, средств, заложенных в смете на первый квартал, едва хватило на выплату заработной платы сотрудникам.
С начала 2010 года задолженность предприятия за комплектующие для производимой продукции составила более двух миллионов гривен. Ситуация на Симферопольском казённом экспериментальном протезно-ортопедическом предприятии отчётливо демонстрирует степень заботы нашего государства о людях с ограниченными физическими возможностями. Предприятие, от графика работы которого зависит их возможность снова почувствовать себя полноценными, вынуждено само встать на финансовые протезы. Чтобы не лишать инвалидов, в том числе и тех, кто уже в силу обстоятельств лишился части своего тела, последнего, что у них осталось, - почвы под ногами и проблеска надежды в глазах.
http://www.kp.crimea.ua/newspaper_details.php?newspaper_id=3111

СКАНДАЛИ

ИСПОВЕДЬ НА ЗАДАННУЮ ТЕМУ
Константин Затулин, "Крымская правда", 02.06.2010
В эфире ТРК "Украина" Анна Герман выразила "официальный протест" против того, что депутат Государственной Думы РФ Константин Затулин назвал украинцев русскими, которые живут с краю.

 Несколько дней назад в эфире одного из украинских телеканалов разгорелся скандал: заместитель главы администрации президента Украины Анна Герман выразила "официальный протест" против того, что принимавший участие в дискуссии депутат Государственной Думы РФ Константин Затулин назвал украинцев русскими, которые живут с краю. "Это - оскорбление для нашего народа", - сказала Герман, призвав присутствующих в студии "протестовать". На этой неделе ситуация получила развитие: в редакцию "Крымской правды" обратился сам Константин Затулин с изложением своей точки зрения на происшедшее в эфире.
На днях в эфире ТРК "Украина" случилось землетрясение. Утоляя научную жажду части аудитории, озабоченной тем, что в Европе украинцев считают русскими (это при том, что якобы существуют пляжи и бары, куда русских не пускают), я сказал, что с исторической точки зрения украинцы - это русские, которые живут с краю.
Молодые киевляне, хорошо знакомые с историей по трипольским горшкам Виктора Андреевича Ющенко, были возмущены. Дама с галёрки просто кипела от негодования, перечисляя широко известные тиранические свойства русского народа, отличающие его от демократического украинского. Дело приняло совсем скверный оборот, когда сидевшая слева от меня заместитель главы администрации президента Анна Герман назвала мои речи "оскорблением украинского народа" и призвала молодёжь к борьбе с такими явлениями.
Мне удалось бежать в Московию. Здесь, среди родных болот и лесов, я всё это время вздрагивал, читая о себе очередную вещицу в стиле Степана Хмары из украинского Интернета. Кстати, во многих интернет-изданиях мою фразу творчески подредактировали - видимо, для полноты восприятия. В новой версии она звучит так: "Украинцы - это россияне, которые живут с краю России". Стоит ли удивляться, что уважаемая Украинская народная партия немедля потребовала запретить в очередной раз мои поездки на Украину и вымарать из всех бывших и будущих телепрограмм.
И всё же перед тем, как окончательно провалиться в преисподнюю, рискну ещё раз. Излагаю свои шовинистические идеи в форме артикулов, привычных для нас - московитов финно-угорского и татаро-монгольского происхождения.
Артикул 1. "Украинцы - это русские, которые живут с краю. Исторически это именно так" (повтор). Именно "русы", "россы", "русичи", "русские" - наши общие предки. Мнения, что украинцы произошли от французских королей, народа "укр" или первых членов Европарламента, являются тяжёлым умственным заблуждением (наваждением). Неверующих отсылаю к "Повести временных лет", гробу митрополита "Киевского руського" Петра Могилы в Киево-Печерской лавре и универсалам Богдана Хмельницкого, "гетмана русского народа на Украине".
Артикул 2. Слова "край", "украйна", "Украина" - старославянские и древнерусские. Примеры: Сербская Краина (в Хорватии); "на украйнах русского государства, в Поволжье, на Урале было неспокойно" (из хроник Смутного времени начала XVII века). В этих словах нет и не может быть ничего уничижительного или второсортного: любой этнолог скажет вам, что "живущие с краю" в определённые исторические периоды подвергаются не только большей опасности, но и входят в полосу активного этногенеза и культурного взаимообмена с соседями.
Артикул 3. Сказанное выше никоим образом не отказывает украинскому народу, украинскому языку и Украине в праве на существование и признание в современном мире. Когда-то их не было, а теперь они есть. Споря с Владимиром Жириновским на НТВ за день до ратификации Харьковских соглашений, я привёл в пример американский народ, которого не было двести лет назад и в существовании которого теперь никто не сомневается. Более близкий пример - австрийцы, жители Восточной марки, то есть когда-то "украинцы" немецкого народа. Разве у них не свои судьба и государство?
Я не сомневаюсь в существовании украинского народа и Украины. Я сомневаюсь в том, что украинскому народу и государству так необходимо бесконечно разрушать ткань своих исторических связей с Россией и русским народом, как это кажется моим оппонентам. Я считаю украинцев для русских своими. И я с тревогой замечаю, что усилиями Виктора Ющенко, Степана Хмары и моей милой собеседницы Анны Герман, в детстве пребывавшей в уверенности, что Иисус Христос был украинцем, это родственное чувство пытаются скомпрометировать.
Лет десять назад, когда я в украинском телеэфире впервые сказал о русских, живущих с краю, тоже были обиды - на то, что "с краю".  Десять лет спустя обижаться стали на "русских". Так кто же был на самом деле оскорблён в эфире ТРК "Украина"?
http://www.kp.crimea.ua/newspaper_details.php?mode=report&newspaper_id=3111

ОХОРОНА ЗДОРОВ'Я

ТАБЛЕТКА ОТ ПОБОЧНЫХ РЕАКЦИЙ
Анастасия Бачинская, "Крымская правда", 03.06.2010
Лекарство, с одной стороны, может излечить болезнь, а с другой - вызвать нежелательные побочные реакции.

 Не ждите от этой статьи сенсации в духе: "О, ужас! На Украине продают опасные лекарства!" Во-первых, все лекарства опасны, особенно если их неправильно применять. Во-вторых, все они могут иметь побочные действия: ладно, если просто неприятные, а если угрожающие жизни?!
Итак, что же пациенту надо знать о лекарствах, чтобы они помогали победить болезнь, а не усугублять её? С этим вопросом мы обратились к заведующей кафедрой клинической фармакологии и фармакотерапии Крымского государственного медицинского университета имени С. И. Георгиевского, руководителю регионального отдела фармнадзора Государственного фармакологического центра Минздрава Украины Елене Коняевой.
- Проблема эффективности и безопасности применения лекарственных средств очень рейтинговая - она, наверное, всегда будет под пристальным вниманием врачей, пациентов и общественности. Это не случайно, ведь правильно выбранное лекарство, с одной стороны, может излечить болезнь, замедлить её прогрессирование, облегчить страдания больного, предупредить осложнения, то есть принести несомненную пользу, а с другой стороны, может вызвать нежелательные побочные реакции, иногда - весьма тяжёлые.
- Как же быть: ведь так хочется избежать этих реакций?
- Хочу подчеркнуть: абсолютно безопасных лекарств нет. Каждый препарат, к сожалению, способен вызывать такие реакции. Важно понимать это для того, чтобы по возможности свести риск при приёме лекарства до минимума.
Вот самые простые примеры побочного действия различных лекарств. При приёме нитратов (таких, как нитроглицерин, изосорбид, мононитрат, динитрат - это международные названия самых распространённых препаратов) больными ишемической болезнью сердца в первые дни приёма могут возникать сильные головные боли, которые можно ослабить приёмом препарата в сидячем положении и профилактическим приёмом препаратов ментола (например, валидола или ментоловых капель). Важно объяснить больному, что к головным болям по мере дальнейшего приёма препарата возникает толерантность, то есть они будут становиться менее выраженными. Это уже задача врача.
Приём гипертониками некоторых средств для снижения артериального давления (например, каптоприла, эналаприла, рамиприла) может вызывать сухой кашель. Естественно, стабилизация давления важнее, чем кашель. Однако человек должен быть готов к такой реакции организма.
Пожалуй, все знают, что антибиотики широкого спектра действия могут нарушить нормальную микрофлору кишечника - вызвать дисбактериоз. Само по себе это не страшно, но требует коррекции.
Часто применяемые нестероидные противовоспалительные, обладающие обезболивающим и жаропонижающим действием (такие, как анальгин, аспирин или диклофенак) вызывают гастропатию - раздражают слизистую желудочно-кишечного тракта. Об этом надо знать и принимать их только после еды.
Как правило, наиболее часто возникающие побочные реакции указаны в инструкции по применению лекарственного средства, с которой пациент должен внимательно ознакомиться. Кроме того, инструкция содержит сведения о дозовом режиме, кратности и времени приёма препарата, связи его с приёмом пищи.
- Существуют ли общие правила для всех лекарств?
- Да. Лекарства нужно запивать только негазированной водой. Для некоторых препаратов существуют особые правила приёма и запивания в связи с их спецификой. Указания на эти обстоятельства обязательно должна содержать инструкция.
- Наверное, проблема не в том, что люди невнимательно читают инструкции, а в том, что "назначают" их сами себе?
- Я не устаю повторять, что на выбор пациентом препарата не должны влиять мнение соседей, коллег, агрессивной рекламы. Самолечение имеет далёкие последствия. Например, бесконтрольное длительное использование обезболивающих препаратов, которые широко рекламируются (солпадеин, тамипул), не только может стать причиной возникновения тяжёлых побочных реакций, но и способствовать несвоевременной диагностике серьёзных заболеваний, что приведёт к запущенным формам болезни. Артриты, артрозы, радикулиты: принял обезболивающее - и порядок. Масса людей так и поступает вместо того, чтобы комплексно пролечиться.
В последние годы Европейская ассоциация производителей безрецептурных препаратов ввела термин "ответственное самолечение"
- А в чём "ответственность"?
- Нам этот термин немного непонятен, поскольку пришёл из страховой медицины. Если за рубежом человек принимает препарат не по показаниям и не по назначению врача, а по личному желанию, по совету знакомого и у него будут серьёзные осложнения, то этот случай не будет считаться страховым. А раз так, то и затраты на лечение не будут покрыты страховкой. Наша действительность далека от такого, но это дисциплинирует. Оттого и слово "ответственность" в термине подчёркивается, что ответственность, в том числе и финансовую, за самолечение несёт сам человек, а не страховая компания.
Резюме: следует обязательно проконсультироваться с квалифицированным специалистом, в аптеке - с клиническим провизором, при приёме рецептурного препарата - с врачом. Не стесняйтесь переспросить и уточнить информацию о способе приёма препарата, дозах, совместимости с другими лекарствами.
- Ваши коллеги-врачи говорят, что консультация фармацевта и врача в клинике - это далеко не одно и то же. А вы советуете решать вопрос в аптеке?
- Да, но не с обычным фармацевтом, у которого среднее образование, и не с тем, кто стоит за прилавком, а с клиническим провизором - специалистом с высшим образованием. В его обязанности входит беседа с больным, выяснение угрожающих симптомов. Он компетентен в том, чтобы выбрать подходящее лекарство. Подчеркну: лекарство, не требующее рецепта. Ведь есть же масса заболеваний, при которых такой подход эффективен и безопасен. В остальных случаях - лекарства только по назначению врача.
- И в наших аптеках реально есть клинические провизоры?
- В некоторых да, но пока ещё с этим проблема, поскольку заведующие аптеками не поняли, в чём их назначение, и неохотно берут их на работу. Специальность на Украине существует всего десять лет. По идее, место клинического провизора не за прилавком, а за столом с надписью "Консультация врача". Я знаю, что в тех аптеках, где есть клинические провизоры, ими очень довольны, и пациенты к ним идут.
- Что делать, если побочная реакция всё-таки возникла?
- Не следует терпеть, ждать её самопроизвольного исчезновения, лечиться самостоятельно.
О возникших нежелательных явлениях следует сообщить лечащему врачу. Особое значение это приобретает, если возникшая реакция не описана в инструкции.
Фактически во всех странах мира есть структуры, занимающиеся сбором и анализом информации о побочных реакциях лекарственных средств. На Украине при Государственном фармакологическом центре Минздрава с 2000 года создано управление послерегистрационного надзора, имеющее в своём составе отдел фармнадзора с региональными отделами во всех областях, в том числе в Крыму и Севастополе. Наш крымский отдел активно сотрудничает с клиниками полуострова. Большое спасибо врачам и руководителям больниц, которые понимают значение этой работы и принимают в ней активное участие. За прошлый год мы получили более тысячи сообщений о нежелательных реакциях. Часть из них - ожидаема, то есть указана в аннотациях, но были случаи и неожиданных реакций. Наша задача - добиться, чтобы они были внесены производителями в инструкции. Однако это возможно только после детальнейшего анализа и доказательства прямой связи между приёмом препарата и последовавшей реакцией.
- И какие препараты лидируют в списке возникновения побочных реакций?
- На самом деле список этот довольно традиционен: из года в год на первом месте по частоте побочных реакций - противомикробные препараты, на втором - сердечно-сосудистые, на третьем - нестероидные противовоспалительные. Кстати, и по Украине противомикробные препараты занимают лидирующее место. Это не значит, что их вообще не нужно применять - просто их следует более осторожно использовать.
Ведь совершенно безопасных лекарств не существует. Тщательное назначение лекарств с применением принципов рациональной фармакотерапии минимизирует проблемы, вызываемые предсказуемыми побочными действиями. Однако непредсказуемые и редкие реакции могут возникать даже при самом аккуратном назначении. Эти эффекты особенно часто встречаются при применении новых лекарственных средств, поскольку, хотя до регистрации лекарства проводится интенсивное изучение его эффектов, некоторые неблагоприятные реакции проявляются только при широком применении препарата. Роль системы фармнадзора и заключается в выявлении, анализе и передаче сообщений о таких менее частых эффектах. Подобные программы существуют во всех европейских странах. А это работает на безопасность пациента.
http://www.kp.crimea.ua/newspaper_details.php?mode=report&newspaper_id=3112

"ДИКИЙ" ПОЛИОМИЕЛИТ АТАКУЕТ!
В. Изыльметьева, "Слава Севастополя", 02.06.2010, АР Крым
Агрессивный штамм вируса полиомиелита поражает детей, делая их инвалидами.

 По сообщению Всемирной организации здравоохранения, по состоянию на 21 апреля 2010 года в Таджикистане зарегистрировано около 120 случаев эпидемического паралитического полиомиелита, в том числе 10-смертельных. Случаи заболевания регистрируются с 26 декабря 2009 года в 20 районах Таджикистана. Возраст заболевших детей-от рождения до 16 лет, причем 108 из них-в возрасте до 5 лет.
Среди клинических последствий заболевания основные: паралич только конечностей-95%, паралич конечностей и дыхательных путей-4%, паралич мышц лица-1%. При этом острое начало заболевания регистрировалось в 92% случаев. Институт полиомиелита и вирусного энцефалита (г. Москва) выделил "дикий" штамм полиовируса от заболевших людей.
Эпидемический паралитический полиомиелит - острое инфекционное заболевание, вызывающее у детей спинно-мозговой паралич, характеризующийся поражением серого вещества спинного мозга. Заболевание вызывает "дикий" вирус полиомиелита.
Источником инфекции, как правило, является больной или бессимптомно переболевший человек. Чаще всего заражение происходит при попадании в рот активного вируса через грязные руки и еду. Механическими переносчиками вируса могут быть мухи. Профилактика заболевания в быту основывается на классических методах личной гигиены-частое мытье рук, смена белья, применение дезинфицирующих средств при уборке, употребление доброкачественной еды и воды и выполнение других правил гигиены. Имеет значение состояние иммунитета человека.
Основной мерой профилактики этого грозного заболевания является специфическая профилактика. Введение в практику вакцин от полиомиелита обеспечило быстрое снижение заболеваемости, а на многих территориях-полную ликвидацию болезни. Эндемичными по полиомиелиту в мире считаются четыре страны: Индия, Пакистан, Афганистан, Нигерия. Поэтому сохраняется возможность завоза в Украину "дикого" полиовируса из этих эндемичных регионов, а теперь еще и из Таджикистана.
Чтобы не допустить вспышки заболеваемости полиомиелитом, необходимо создать уровень коллективного иммунитета, который достигается при охвате 95% детского населения профилактическими прививками. На сегодняшний день в Украине охвачен такими профпрививками только 81% детского населения.
В последнее время среди населения Севастополя сложилось негативное отношение родителей к прививкам своих детей, часто нарушались графики вакцинации детей, в том числе и противополиомиелитной вакциной. В связи с усложнившейся эпидемической ситуацией родителям необходимо позаботиться о защите своих детей от полиомиелита и других опасных детских инфекций, учесть большой процент инвалидизации и даже летальности после перенесенного заболевания полиомиелитом и подойти в детские поликлиники с целью решения вопроса о прививке. А до этого момента необходимо быть внимательным к поведению ребенка и при первых тревожных признаках (недомогание, повышение температуры, понос, головная боль, напряженные мышцы спины и затылка, болезненность в них) обратиться к врачу.
Автор - главный врач городского центра здоровья.
http://www.slava.sebastopol.ua/?cnt=staty_show&yr=2010&mnt=6&day=2&id=22189

ЗАПЛЫВЫ ПОКА ОТМЕНЯЮТСЯ
Елена Викторова, "Донбасс", 02.06.2010, Донецкая обл.
В этом году лишь 24 места отдыха у воды в Донецкой области обзаведутся соответствующим разрешительным документом – паспортом.

 Именно столько пляжей "поставлено на учет" госсанэпидслужбой, поскольку на них оформлены (или находятся в стадии оформления) соответствующие документы по отведению земельных участков, и местные власти готовы выдать паспорта на открытие и эксплуатацию. 14 из них морские: три - в Мариуполе, семь - в Новоазовском районе, четыре - в Першотравневом; десять - на водоемах и речках: Голубое озеро в Авдеевке (Ясиноватский район), водоем "Форест-парка" (Волновахский район), участки на Мироновском (Дебальцево) и Угледарском (пгт Светлодарское) водохранилищах. В Краснолиманском районе таковых целых шесть - от знаменитых Голубых озер до Щурово. И пока ни один из водоемов к приему народа не готов.
Более того, в мае санэпидслужба, тщательно проверив морскую и пресную воду в местах расположения мест отдыха, зафиксировала отклонения в ее качестве на пляже гостиницы "Турист" (Мариуполь), на "Ямайке", "Парадизе", ЧП Глущенко в Седово, "Диабазе" в селе Виноградном. Что тогда говорить об их неофициальных "коллегах"...
http://donbass.ua/news/region/2010/06/02/zaplyvy-poka-otmenjajutsja.html

ЗБЕРЕЖЕННЯ ДОВКІЛЛЯ

ПО КОМ РУБИМ?
"Пятница", 03.06.2010, Харьковская обл.
О конфликтной ситуации в парке им. Горького - Геннадий Кернес, и. о. городского головы, и Арсен Аваков, экс-губернатор Харьковской области.

 Геннадий Кернес, и. о. городского головы
- Есть ли политика в конфликте вокруг парка Горького?
- Дорога строится не в парке Горького, я подчеркиваю. Место, о котором вы говорите, это лесопарк, это зона, где высажено достаточно много деревьев, которые требуют, в том числе, и санитарной вырубки. Эта работа не велась на протяжении прошлых лет потому, что прошлая власть уничтожила предприятие "Зеленстрой". Что касается дороги и требований общественных организаций - все разрешительные документы для начала строительства этой дороги у нас есть. Данная дорога была рассмотрена депутатским корпусом, общественными и другими организациями еще несколько лет назад. И данный вопрос мы рассматривали под таким углом, что мы должны были провести переговоры с потенциальными инвесторами, которые могли бы участвовать в строительстве дороги. В связи с тем, что все течет, все меняется, и время диктует свои требования, и увеличивается транспортная нагрузка на дороги, горисполком принял решение начать строительство за счет городского бюджета. Мы ее построим вопреки желанию неких политических лузеров в лице Авакова и компании, который финансирует сегодня новый палаточный городок, который сегодня заставляет людей вбивать гвозди в деревья - сотни гвоздей в стволы деревьев, гвозди размера 150, для того чтобы те, кто сегодня делает дорогу, получали травмы. Эта дорога нужна харьковчанам, и мы ее построим. Потому что мы не нарушаем ландшафт в лесопарке. Там уже есть детская железная дорога, которая тоже прокладывалась через лесополосу, там размещен парк Горького, там есть кинотеатры, рестораны, кафе. Эта территория должна развиваться.
Арсен Аваков, экс-губернатор Харьковской области
- Есть ли политика в конфликте вокруг парка Горького?
- Эта ситуация беспокоит людей. Харьковчане ассоциируют лес, лесопарк, как непреходящую ценность для себя, для своих семей, для своих детей. И это правильно!
Во многих городах мира: в Лондоне, Париже, Риме, Нью-Йорке, Ванкувере - во всех мировых столицах, больших городах существуют зоны абсолютно запрещенные для любого строительства - рекреационные зоны, которые являются безусловным общественным достоянием на века, на поколения. В Харькове же мы видим крайне сомнительное с точки зрения целесообразности решение "транспортной проблемы". С высочайшей вероятностью речь идет не столько о прокладке дороги и обещанной "разгрузке" центра города, сколько о развитии территории вокруг этой новой дороги. Я бы сказал, что возникает подозрение, что в самое ближайшее время этот участок парка станет недоступным для харьковчан и превратится в очередную частную застройку.
Против этого и возражают люди, причем люди самые разные - от студентов, пенсионеров, членов общественных организаций, просто неравнодушных харьковчан. И партийность здесь, по-моему, - дело десятое! Сейчас, в связи с тем, что конфликт по поводу строительства новой дороги зашел в тупик, не вижу иного выхода, как использовать возможности, данные Законом Украины "О всеукраинском и местных референдумах". Закон позволяет провести местный референдум, в рамках которого харьковчане путем прямого волеизъявления примут решение о недопущении дальнейших действий с землями парковых зон города. Если мы не хотим жить в стране, в которой плюют на мнение горожан, мы должны заставить власть считаться с мнением людей.
http://5nizza.kharkov.ua/2010/06/03/%d0%bf%d0%be-%d0%ba%d0%be%d0%bc-%d1%80%d1%83%d0%b1%d0%b8%d0%bc/

ЗАЩИЩАТЬ БОЛЬШЕ НЕЧЕГО
Вера Богданова, Алена Соколинская, "Газета по-харьковски", 02.06.2010
На месте будущей дороги в харьковском парке Горького спилили последние деревья.

 Люди, которые две недели пытались отстоять лес, говорят: борьба не закончена, дальше будут суды.
Нападение на лагерь защитников леса - так называют это харьковские правозащитники - случилось около 4 утра 2 июня. По словам сопредседателя Харьковской правозащитной группы Евгения Захарова, около 50 человек, одетых в черное, начали срывать палатки и вытеснять людей с территории, намеченной под вырубку. Защитников парка было около ста человек, но выдержать натиск они не смогли.
- Вместе с нападавшими были и лесорубы, которые шли вместе с "черными" с включенными бензопилами. Прямо на людей, но они не уходили от деревьев, их оттащили силой. Милиция находилась рядом и молча наблюдала за нападением, не вмешиваясь. Оставшиеся деревья за последующие два часа спилили, - рассказывает Евгений Захаров.
В течение двух недель, чтобы защитить парк, люди из палаточного городка взбирались на верхушки деревьев и дежурили там по очереди, сменяя друг друга.
- Если раньше деревья, на которых сидят люди, лесорубы не трогали, то в среду на это уже никто не обращал внимания. Столетние дубы пилили вместе с людьми! Несколько человек получили травмы, упав с дерева, нескольких травмировали ковшом экскаватора, других просто избили! Били женщин, стариков! - возмущается член экологической группы "Печенеги" Олег Перегон.
К 9 утра защитники леса - около двухсот человек - стояли у стен обладминистрации. Люди собрали подписи под обращением в прокуратуру, СБУ, милицию и Министерство охраны природы. Результат пикета - вопрос о вырубке парка Горького, как обещают депутаты облсовета, в ближайшие дни будет рассмотрен в Верховной Раде.
Между тем
У милиции - своя версия того, что происходило в среду на рассвете в палаточном городке. Как утверждает начальник городского управления МВД Александр Баранник, когда он около 5 утра приехал на место ЧП, несколько активистов находились на стройплощадке. Милиция попросила их уйти и не нарушать правила безопасности. Четверых, которые не согласились - задержали, чтобы составить админпротоколы. Как утверждает Александр Баранник, деревья с сидевшими на них людьми не рубили, активистов никто не избивал.
Тем временем
Защитники лесопарка говорят:
- Нас пугает не дорога, а то, что вдоль нее тоже все будет вырублено. Полукилометровая трасса среди парка не разгрузит городские пробки, зато участки вокруг быстро застроят. Дорога - только начало дальнейшего уничтожения леса под частное строительство.
В доказательство экологи указывают на роскошные коттеджи, которые виднеются невдалеке от строящейся дороги. Подойти близко к таинственному элитному городку невозможно - мешает глухая кирпичная стена вокруг него. "Газете…" удалось разглядеть таблички "Улица Красной Розы" - кстати, на официальной карте города такой нет. Размах строений потрясает: высотой до пяти этажей, с башенками и куполами. Как и кто позволил их строить в рекреационной зоне?
http://kharkov.mycityua.com/articles/kharkov/2010/06/02/170643.html

НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ

СУНЕ ГОРА
Ігор Лазоришин, "Галичина", 03.06.2010, Івано-Франківська обл.
Зупинити зсув грунтів у селі Тисові можуть 3,4 млн. грн.

 Понад два тижні майже три сотні жителів села Тисова Болехівської міської ради,  60 з яких - діти, відрізані від цивілізації:  зсув гори Кости зробив сполучення  з вулицею Марка Черемшини  проблемним.
Але навіть вивезення грунту не гарантує, що гора не сунутиме  і надалі, а вода не затопить селянські оселі...
Кажуть, що Тисів, виникнення якого датують ХV століттям, починався  саме з хутірця Янкового, що як у пригоршнях гір розтягнувся майже на три кілометри обабіч природного жолоба з невеличким у суху погоду потічком. А 17-19 травня непоказна гора Коста раптом посунула на село, спинившись метрів за тридцять від потоку, перекривши єдине сполучення з селом і ледь не ставши непроханою дамбою, що могла зробити з хутірця нерукотворний став - прийти страшною бідою. У ті дні обійстя Миколи Процевича було своєрідною "стежиною життя": люди навкарачки, ковзаючись у гливкій багнюці, через його сад втоптали дорогу до своїх осель. Навіть після того, як вивезли не одну сотню вантажівок з ррунтом, дорогу можна подолати хіба що потужним позашляховиком - в'язке місиво непрохідне для пішохода.
- Зреагували на сільську біду представники МНС і з обласного центру, і з Долини, - згадує сільський голова Тисова іван Яцинин, - а найбільше і невідкладно допомагали працівники ДП "Болехівське лісове господарство", яке очолює Михайло Яремко, а також підприємець Богдан Проців - надали необхідну для роботи техніку. Вивезли понад 400  КрАЗів зсувного ррунту. А кожен бере по сім-вісім метрів кубічних. Нам Болехівська міська рада з резервного фонду виділила 25 тис. грн., то я вже з виконавцями робіт погодив, що більше, якщо б довелося розраховуватися за кошторисом, заплатити не зможу. Керівники зрозуміли, що у селі біда, і пішли нам назустріч. А ми з ними, до речі, і досі навіть за бензин не змогли розрахуватися. Така вже наша паперова тяганина. На місці зсуву виконано тільки мінімальні, невідкладні роботи. Полотно дороги у жахливому стані. Та головне: треба споруджувати підпірну стінку довжиною понад 100 метрів.
Інакше гора і далі сунутиме. Як нам повідомили виконавці проектно-кошторисної документації, вартість таких протизсувних робіт - 3 400 тис. грн. Керівництво Болехова звернулося до чільників області, щоб посприяли нам розв'язати сільську проблему.
...За нашою інформацією, вирішення цього питання у Тисові належить до спектру робіт, що перебувають на контролі керівництва області у контексті подолання наслідків травневої стихії на Івано-Франківщині. Для їх виконання необхідно не менше дев'яти млн. грн. Про кошти ж клопотатимуть перед Кабміном України.
http://www.galychyna.if.ua/index.php?id=single&no_cache=1&tx_ttnews[tt_news]=10823&tx_ttnews[backPid]=14

*                                 *                              *

 Повнотекстовий огляд регіональної преси. До випуску ввійшли матеріали, які з’явилися на шпальтах та в інтернет-версіях обласних та міських газет України по 3 червня   2010 року включно.
Заявки на отримання друкованих версій, а також зауваження та пропозиції можна надсилати за адресою:
nekrasova@rada.gov.ua
або телефоном:  /044/255-23-94,
Некрасовій Олені Станіславівні.


© Апарат Верховної Ради України
Інформаційне управління
Відділ інформаційно-бібліотечного забезпечення