|
|
КОЛЕСНІКОВ СЕРЙОЗНО ВЗЯВСЯ ЗА ЛЬВІВРЕГІОНАЛЬНА ВЛАДА
"Поступ", 29.03.2010, Львівська обл.
Як стало відомо, віце-прем'єр-міністр України Борис Колесніков повторно перевірить підготовку Львова та Львівщини до Євро-2012.НИКОЛАЙ АЗАРОВ: "МАСШТАБНЫЕ РЕФОРМЫ ЛЯГУТ В ОСНОВУ РАБОТЫ НАШЕГО ПРАВИТЕЛЬСТВА"
Юрий Сагань, "Донецкий кряж", 26.03.2010
Премьер-министр Украины Николай Азаров во время визита в Донецкую область определил задачи, которые предстоит решать новому правительству и руководству региона.
ПІДПРИЄМЛИВІСТЬ - КРОК ДО РОЗВ'ЯЗАННЯ ПРОБЛЕМЕКОНОМІКА
Володимир Стрекаль, "Київська правда", 30.03.2010
Першу робочу поїздку на посаді голови Київської облдержадміністрації Анатолій Присяжнюк здійснив до Білої Церкви.В.САРАТОВ: "КУНИЦЫН РАЗВАЛИЛ КОММУНАЛЬНУЮ СФЕРУ ГОРОДА"
"Слава Севастополя", 30.03.2010, АР Крым
"Весь развал коммунальной сферы лично возглавлял господин Куницын", - заявил журналистам председатель городского совета Валерий Саратов.НИНІШНІЙ РІК - ПЕРЕЛОМНИЙ
Володимир Бабич, "Народне слово", 30.03.2010, Кіровоградська обл.
Губернатор Кіровоградщини Володимир Мовчан наголосив, що нинішній рік має стати переломним для сільгоспвиробників області.РЕЗУЛЬТАТИ ГОЛОСУВАННЯ НА СЕСІЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ СФАЛЬСИФІКУВАЛИ
"Волинь", 27.03.2010
Заява обласної організації Партії регіонів.ПАПІЄВ: У КАЗНАЧЕЙСТВІ ДІРА, НАЙБІЛЬША ЗА ОСТАННІ 10 РОКІВ
"Молодий буковинець", 26.03.2010, Чернівецька обл.
У Держказначействі - діра у два мільярди гривень, про це повідомив під час форуму "Буковинська якість" губернатор Буковини Михайло Папієв.
"МОТОР СІЧ" - НАША ГОРДІСТЬТОЧКА ЗОРУ
"Запорізька правда", 30.03.2010
Голова облдержадміністрації Борис Петров продовжує відвідувати найбільші промислові підприємства Запоріжжя.У КАЛУШІ БУДУЮТЬ МАЙБУТНЄ НАФТОХІМІЇ
Олесь Павленко, "Галичина", 30.03.2010, Івано-Франківська обл.
Невдовзі мають розпочати пусконалагоджувальні роботи на виробництві хлору і каустичної соди мембранним методом.ПАРОМНЫЕ ПЕРЕВОЗКИ: ДЕНОНСАЦИЯ СОГЛАШЕНИЯ ОТКЛАДЫВАЕТСЯ
Олег Суслов, "Вечерняя Одесса", 30.03.2010
Чуть ли не самой главной бедой украинского государства является - после очередной смены правящих элит - отсутствие хоть какой-нибудь преемственности в действиях, решениях, планах.СЕРЕД ЛІДЕРІВ - ПЕРШИЙ
Аліна Ригун, "Житомирщина", 29.03.2010
Житомирський ремонтно-механічний завод увійшов до числа кращих державних підприємств України за основним видом діяльності.БЕНЗИН ПОДОРОЖАЛ СРАЗУ НА 20 - 40 КОПЕЕК ЗА ЛИТР!
Сергей Кошкин, "Слава Севастополя", 26.03.2010, АР Крым
В целом по Украине, в Крыму и Севастополе существенно поднялись розничные цены на нефтепродукты.ОБНАДІЙЛИВЕ ПОЖВАВЛЕННЯ
Віра Ількова, "Зоря Полтавщини", 26.03.2010
Більшість промислових підприємств Кременчука через недостатню кількість замовлень поки що не повністю відновила виробництво у звичному режимі.
ДОНБАСС И ГАЛИЧИНА - НЕ РАЗНЫЕ МИРЫПЕРЕДІЛ ВЛАСНОСТІ
Зоя Путренко, "Наша газета", 30.03.2010, Луганская обл.
"Отношения Востока и Запада: поиски исторического компромисса" - таково название проекта, презентация которого состоялась в Луганске.ОПОЗИЦІЯ: О! - ПОЗИЦІЯ?
Броніслав Куманський, "Народне слово", 30.03.2010, Кіровоградська обл.
Нині Україна як ніколи потребує цивілізованої опозиції.ПРИХОВАНА НАПРУГА
Анна Новик, "Поступ", 29.03.2010, Львівська обл.
Як РФ прагне зміни формату політичного діалогу з Україною.К ШУСТЕРУ ИДУТ ЗОМБИ?
Игорь Ребров, "Донецкий кряж", 26.03.2010
Народный депутат Украины Вадим Колесниченко осветил некоторые аспекты информационной войны.
НЕ ПОДЕЛИТЬ, ТАК УНИЧТОЖИТЬ?РІВЕНЬ І ЯКІСТЬ ЖИТТЯ
Наталия Гончарова, "Крымская правда", 27.03.2010
Спор между владельцами земельных паёв с виноградниками и предприятием, собирающим с них урожай.
ЯЙЦА СТАЛИ ЗОЛОТЫМИОХОРОНА ЗДОРОВ'Я
Юлия Бабенко, "Днепр вечерний", 29.03.10, Днепропетровская обл.
Чем ближе долгожданные пасхальные праздники, тем тревожнее. И причина тому - ползущие вверх цены.
НАРКОЗАВИСИМЫЕ МАТЕРИ НАЧИНАЮТ НОВУЮ ЖИЗНЬАВАРІЇ, НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ
Ирина Кадченко, "Днепр вечерний", 30.03.10, Днепропетровская обл.
В рамках социального проекта помощи наркозависимым женщинам с детьми "Я - мама!" состоялся пресс-тур "Где закрыты двери перед матерями?".
НЕ ДАВИ НА ГАЗ!ПРИЗНАЧЕННЯ
А. Белый, "Днепр вечерний", 30.03.10, Днепропетровская обл.
Из-за несанкционированного вмешательства в газовую систему на Днепропетровщине опять взорвался дом.ЯК ЗАХИСТИТИ ПОЛІЩУКІВ ВІД ПОВЕНІ?
Катерина Зубчук, "Волинь", 27.03.2010
Двадцять п'ять тисяч гектарів сільгоспугідь підтоплено нинішньої весни в Любешівському районі на Волині, 46 сільських будівель, з яких аж 32 припадає на село Люб'язь.
ДРУГА РІКА МИХАЙЛА ВИШИВАНЮКА
Олесь Павленко, "Галичина", 30.03.2010, Івано-Франківська обл.
Інтрига з призначенням голови облдержадміністрації тривала до останніх днів.ДВІЧІ У ГУБЕРНАТОРСЬКУ РІКУ УВІЙДЕШ…
Іван Фаріон, "Високий замок", 29.03.2010, Львівська обл.
Якщо ти є "людиною Януковича".БОРИС КЛИМЧУК ЗНОВУ ОЧОЛИВ ОБЛДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЮ
Володимир Лис, "Волинь", 27.03.2010
Указом Президента України Віктора Януковича Миколу Романюка було звільнено з посади голови облдержадміністрації.ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ
КОЛЕСНІКОВ СЕРЙОЗНО ВЗЯВСЯ ЗА ЛЬВІВ
"Поступ", 29.03.2010, Львівська обл.
Як стало відомо, віце-прем'єр-міністр України Борис Колесніков повторно перевірить підготовку Львова та Львівщини до Євро-2012.Нагадаємо, віце-прем'єр-міністр України з питань Євро-2012 Борис Колесніков під час минулого візиту до Львова 16 березня наголосив, що вивести будівництво стадіону на повну потугу та вирішити проблеми з проектною документацією з будівництва стадіону потрібно протягом двох тижнів.
"За два тижні ми знову приїдемо перевірити цей об'єкт і тут повинно працювати 500 людей в одну зміну, тисячу - у дві. Представник КМУ (представник німецької компанії "Альянс арена") перевірятиме цей об'єкт що два тижні. Якщо потужність будівництва не буде відновлено, за два тижні ми змінимо підрядника (компанію "Азовінтекс", - ред.)", - наголосив віце-прем'єр з питань Євро-2012. Водночас він додав, що не бачить потреби в заміні замовника будівництва стадіону до Євро-2012.
Раніше в інтерв'ю "Дзеркалу тижня" віце-прем'єр з підготовки до Євро-2012 Борис Колесніков повідомив, що муніципалітети міст, в яких пройдуть матчі Євро-2012, отримають близько 2 тисяч одиниць громадського транспорту від державної лізингової компанії. За його словами, головним виконавцем цього замовлення буде ЛАЗ.
"За рахунок 300-400 млн., виділених "Укрексімбанком", ми збільшимо статутний капітал державної лізингової компанії, і муніципалітети чотирьох міст отримають близько 2 тисяч одиниць абсолютно нового транспорту", - заявив віце-прем'єр міністр, повідомляє Газета.ua.
При цьому він підкреслив, що замовлення на виробництво транспортних засобів отримають виключно українські підприємства, а єдиним заводом, здатним впоратися з масштабом основної частини замовлення, є ЛАЗ.
"Є тільки один завод, що може впоратися з якістю та обсягом замовлення, - Львівський автобусний завод. До речі, з допомогою "Сіменс" ЛАЗ зробив успішні тролейбуси. Сьогодні ми, зокрема, обговорювали можливість відкриття 12-кілометрового тролейбусного маршруту Трускавець-Дрогобич. Екологічний транспорт в екологічно-чистому районі - це хороше рішення", - проінформував Колесніков.
Відзначимо, що на минулому тижні, 25 березня депутати Львівської міської ради під час сесії своїм рішення дали згоду на майбутню передачу цілісного майнового комплексу ЛКП "Дирекція з будівництва стадіону у Львові" Кабміну. За це рішення проголосувало 86 депутатів.
Депутати тривалий час дискутували щодо цього рішення. Як пояснила начальник юридичного управління Львівської міської ради Гелена Пайонкевич, сьогодні було ухвалене принципове рішення Львівської міської ради щодо передачі у державну власність підприємства в цілому з його активами.
"Це рішення з юридичної точки зору є найбільш логічним, бо з передачею ЛКП і надалі залишатиметься замовником робіт з будівництва. Наступний крок має зробити КМУ, ухваливши відповідне рішення. Далі буде створення комісії з передачі об'єкта", - наголосила Гелена Пайонкевич.
Вона також зазначила, що земельна ділянка площею 25 га залишатиметься у власності територіальної громади Львова, а ЛКП і держава матимуть право користування. Відповідно до рішення, ухваленого депутатами, щодо цього об'єкту має бути ухвалено ще два рішення сесії: ухвала по передачі об'єкта, а після завершення будівництва - ухвала про розподіл часток власності на об'єкт у відповідності до коштів, які були у цього вкладені. "Львівська міська рада вклала в цей об'єкт близько 134 млн грн, в тому числі за рахунок запозичень, відповідно до цієї суми у майбутньому буде визначено частку, яка належатиме львівській громаді. Запозичені кошти можна буде скерувати на інші об'єкти до Євро-2012", - наголосила Гелена Пайонкевич.
За матеріалами ZAXID.NET.
http://postup.brama.com/usual.php?what=67369НИКОЛАЙ АЗАРОВ: "МАСШТАБНЫЕ РЕФОРМЫ ЛЯГУТ В ОСНОВУ РАБОТЫ НАШЕГО ПРАВИТЕЛЬСТВА"
Юрий Сагань, "Донецкий кряж", 26.03.2010
Премьер-министр Украины Николай Азаров во время визита в Донецкую область определил задачи, которые предстоит решать новому правительству и руководству региона.На встрече с хозяйственным активом региона он зачитал указы Президента Украины Виктора Януковича об освобождении от занимаемой должности председателя Донецкой областной государственной администрации Владимира Логвиненко и о награждении последнего орденом "За заслуги" II степени, а также указ о назначении председателем облгосадминистрации Анатолия Близнюка, который до этого работал председателем Донецкого областного совета.
В своем выступлении перед собравшимися Николай Азаров охарактеризовал сложившуюся в стране и регионе экономическую ситуацию, определил задачи, которые предстоит решать новому правительству и руководству Донецкой области в ближайшее время. Ответил премьер-министр и на вопросы журналистов.
- Николай Янович, как вы оцениваете сложившуюся на сегодняшний день экономическую ситуацию на Украине?
- Как крайне сложную. Падение внутреннего валового продукта за прошлый год 15% - такое в иное время трудно было бы себе представить. Это не просто сухие цифры. За ними не только потеря темпов развития, но и потеря времени, а это самый дорогостоящий фактор. Время уходит безвозвратно, и терять его нельзя, а у нас получается, что если мы даже обеспечим рост ежегодно на 5-6%, то получится, что для возвращения на позиции 2007 года нам понадобится не менее трех лет. Три года только для того, чтобы вернуться! Это очень расточительно. Тем более если учесть, что украинская экономика еще не достигла уровня 1990 года. Мы несем огромные потери по всем направлениям. Возьмите население Донецкой области, оно за последнее время сократилось более чем на 10%, а ведь этот показатель напрямую связан с состоянием дел в нашем экономическом секторе. Отсюда же депрессивные регионы и умирающие города и поселки.
- Что, на ваш взгляд, необходимо, чтобы повернуть страну на путь роста?
- Необходимо стабилизировать ситуацию, и в том, что мы это сделаем, у меня нет никаких сомнений, а затем надо будет взять очень высокий темп развития, обеспечить который смогут только глубокие, масштабные и системные реформы. Масштабные реформы лягут в основу работы нашего правительства. У нас уже есть предложения от руководства Донецкой области по осуществлению пилотных проектов реформирования. Эти предложения, можно сказать, приняты в целом. По вопросам пилотных проектов будут разработаны специальный закон и соответствующие нормативные документы. Любую разумную инициативу, которая будет рождаться в недрах регионов, мы всегда поддержим.
- В связи с этим возникает вопрос, будут ли возобновлены проекты, начатые некогда правительством Виктора Януковича?
- Да, мы будем восстанавливать все имеющиеся в нашем арсенале элементы ускоренного экономического развития. Если вы имели в виду специальные экономические зоны и территории приоритетного развития, а также технопарки, то деятельность их будет восстановлена. На эти цели мы будем направлять все свободные ресурсы, и задача региональной власти состоит в их концентрации и эффективном использовании в целях технологического обновления. На основе регионов предполагается модернизировать экономику всей страны. Это необходимо сделать в кратчайшие сроки, в противном случае падение экономического развития будет продолжаться. Если мы не модернизируем, например, наш металлургический комплекс, то у нас просто нет будущего.
- Но для модернизации нужны огромные средства, а насколько известно, предыдущее правительство Юлии Тимошенко довело страну до финансового голода. Вы найдете выход из создавшегося положения?
- В модернизацию экономики нам необходимо вкладывать ежегодно примерно 70 миллиардов долларов. Если мы обеспечим такие вложения на ближайшие 10 лет, то сможем выйти на вполне современный уровень развития. Другого выхода у нас просто нет, потому что конкуренция в мире обостряется, принимает все более агрессивные формы, и если мы не примем решительных мер для достижения перемен, то так и будем числиться в списке слаборазвитых государств. Это вполне реальная перспектива для тех, кто не может работать в современных условиях, потому что все экономические кризисы вызываются стремлением к переделу мирового рынка, поиском государств оптимальных условий для своего развития. В этом процессе мы не должны оказаться последними. Сейчас у нас есть уникальная возможность для реформирования страны. И президент, и правительство, и коалиция в парламенте способны работать как единый отлаженный механизм. Да, есть непростая политическая ситуация и есть определенные разногласия в Верховной Раде, но, вместе с тем, есть и понимание, что мы все вместе должны сделать. Мы просто не имеем права не использовать такую возможность.
- Николай Янович, известно, что любое новое на первых порах зачастую отторгается весьма значительной частью населения, тем более что вам придется работать в условиях сосуществования с непримиримой оппозицией. Как решить эту проблему?
- Ситуация в стране очень сложная, поэтому нам как никогда нужна консолидированная власть, мы должны показать обществу, что пришли всерьез и надолго. Мы должны также убедить людей, что проводимые нами реформы необходимы для всех и каждого. Не через колено ломать, подчеркиваю, а убедить. Только при поддержке всего общества возможно серьезное реформирование. Опыт России показал, что реформы неоднозначно воспринимаются всем обществом. Мы не имеем права на ошибку, поэтому должны находить общий язык. Мы помним 2004 год, который поставил точку в поступательном развитии Украины и оборвал начатые правительством Виктора Януковича реформы в налоговой сфере, в системе пенсионного обеспечения. В результате потеряны пять лет. Теперь нам необходимо двигаться вперед, просчитывая каждый свой шаг.
- Но, наверное, практически невозможно двигаться вперед, имея столь низкие кредитные рейтинги?
- Действительно, за последние два года кредитные рейтинги Украины опускались шесть раз. У нас были достаточно широкие инвестиционные возможности, а предыдущее правительство сделало все, чтобы их не было, и довело страну до состояния дефолта. Теперь мы вынуждены восстанавливать кредит доверия и на этой основе налаживать благоприятный инвестиционный климат. Для этого мы должны позиционировать себя как правительство прагматичное, работающее над формированием реалистичного бюджета, проводящее реформы во всех сферах экономической и общественной жизни. При этом я имею в виду не только внешние инвестиции, но и умело отлаженный внутренний инвестиционный механизм. Только благодаря инвестициям мы сможем достичь экономического роста и обеспечить решение социальных проблем.
- В свое время между украинским правительством и Донецким областным советом был заключен договор о сотрудничестве, условия которого правительство Юлии Тимошенко постоянно нарушало. Какая судьба ждет этот документ, а вместе с ним и решение многих региональных проблем в связи со сменой правительства?
- Договор будет действовать в полном объеме. Наше правительство не собирается перечеркивать никаких договоренностей, которые подписывало предыдущее правительство, даже если многие из них нам не выгодны. Мы должны установить атмосферу доверия к власти. Я уже встречался с некоторыми кредиторами и сказал, что наше правительство будет честно выполнять все обязательства.
- Николай Янович, предусматривается ли в связи с намечающимися переменами децентрализация власти?
- Мы намерены обеспечить максимальную самостоятельность регионов, им должны быть переданы все полномочия, несвойственные центральной власти, которые отнимают у нее время и ресурсы. Поэтому регионам будет предоставлена большая свобода действий. Полагаю, что в государственном бюджете будет заложена норма, которая уже существовала, предусматривающая, что все дополнительные доходы, которые собирает регион, будут оставаться в его распоряжении для решения наиболее острых проблем, а на месте всегда виднее, как использовать полученные средства.
- Стране необходим налоговый кодекс, когда правительство намерено предложить его для принятия парламентом?
- Налоговый кодекс нами был разработан еще в 2006-2007 годах, и сейчас идет работа, скажем так, над его новой редакцией. Такая редакция необходима, потому что изменились экономические условия. Если в 2007 году мы еще находились на подъеме, то сейчас речь идет о рецессии и стагнации. Поэтому Налоговый кодекс должен включать в себя механизмы выхода страны из экономического кризиса, а для обеспечения их работы нужны либерализация налоговой системы, создание благоприятных условий для развития малого бизнеса. Надо сделать все, чтобы стимулировать рост. Работа над окончательной редакцией Налогового кодекса будет закончена в скором времени, а в силу он вступит с 1 января 2011 года.
- Предполагается ли при этом введение прогрессивного налога, о котором в последнее время так много говорят? Верно ли, что проект закона находится в Верховной Раде?
- Одна из основных наших задач - оживление внутреннего рынка. Поэтому мы будем поддерживать все, что связано с решением этой проблемы. В связи с этим никаких мер, связанных с повышением налогообложения, в этом году, скорее всего, принято не будет. Наше правительство не видит экономической целесообразности в продолжении политики задавливания налогами, как это делалось прежде. Дальше повышать налоги уже нельзя, надо очень осторожно подходить к подобным вопросам. Другое дело, богатые должны поделиться с бедными - это однозначно. Но для этого нужен соответствующий механизм, которого у нас пока нет. Я предлагал уже Министерству экономики подсчитать, сколько на Украине дорогостоящих автомобилей. Возникает вопрос, а не можем ли мы обойтись без "мерседесов" и прочих дорогостоящих иномарок? Наверное, можем. А если кому-то невтерпеж приобрести дорогой автомобиль, пусть платит за него втридорога. Мы должны все сделать так, чтобы от предполагаемого реформирования не пострадали прежде всего люди с небольшим достатком, которым всегда приходится тяжелее всего. Еще мы должны уменьшить существенным образом разрыв между доходами бедных и богатых, этот разрыв достигает ужасающих размеров. У нас должно быть большинство обеспеченного населения.
- Николай Янович, будет ли в этом году повышаться цена газа для населения?
- Мы сейчас налаживаем активные контакты с нашими российскими коллегами, ведем переговоры с Москвой относительно пересмотра договора, заключенного предыдущим правительством, который невыгоден Украине. Параллельно мы стараемся снизить объем издержек, потерь и попросту расхищения ресурсов в системе, которая занимается продажей газа. Перед Министерством топлива и энергетики поставлена задача доведения в марте до минимума бюджетных платежей в расчетах за импортируемый газ, в апреле бюджетных платежей вообще быть не должно, и далее будем работать по этой схеме. В связи с этим мы будем рассматривать вопрос о снижении оплаты за используемый газ населением. Думаю, что в ближайшие два месяца решение будет принято. Я сторонник дифференцированного подхода, когда богатые и бедные не должны платить одинаково. Но надо еще навести порядок в системе самой оплаты. Ведь расчеты населения за потребляемый газ составляют лишь 20%, а это ненормально, потому что газ - такой же товар, как и все прочее, за что мы беспрекословно платим.
- Какие первостепенные задачи вы определили бы для решения проблемы успешного развития Донбасса?
- Основная задача - развитие промышленного комплекса. Решив ее, мы обеспечим благосостояние всей страны. К сожалению, в 2009 году спад производства достиг 12% по сравнению с 2008 годом. Развивать надо все отрасли параллельно. Помимо этого серьезные проблемы имеются в аграрном секторе, в сфере жилищно-коммунального хозяйства (в частности, почти отработавшее свое инженерные сети), есть проблемы в дорожном строительстве. Но все проблемы на сегодняшний день сводятся к своевременной выплате заработных плат и пенсий. Предыдущее правительстве будто бы специально разрушило все, что можно, дабы свалить вину на нас, оно, в частности, прекратило давать дотации Пенсионному фонду. Теперь нам надо исправлять положение. Думаю, в ближайшие дни эта проблема будет решена и никогда больше не возникнет. Если говорить о региональных проблемах, то масштабные и трудноразрешимые должны решать государство и региональное руководство, к ним относятся и замена инженерных сетей, и ремонт жилого фонда, однако есть вопросы, которые могли бы решать сами жители. Под силу же им навести порядок в подъезде, провести субботник по уборке придомовой территории. Общество и власть должны решать все вопросы консолидированно, только так может быть достигнут нужный результат. Тем более, что нам досталось тяжелое наследство от предыдущего правительства. Даже состояние дорог в столице ужасает. По этим дорогам каждый день ездили и президент, и премьер-министр, и министры, и председатель парламента - и никто не распорядился навести должный порядок. Ничего подобного в дальнейшем не должно быть.
http://www.donkr.dn.ua/index.php/home/1578---l-------rРЕГІОНАЛЬНА ВЛАДА
ПІДПРИЄМЛИВІСТЬ - КРОК ДО РОЗВ'ЯЗАННЯ ПРОБЛЕМ
Володимир Стрекаль, "Київська правда", 30.03.2010
Першу робочу поїздку на посаді голови Київської облдержадміністрації Анатолій Присяжнюк здійснив до Білої Церкви.Для того, щоб забезпечувати розвиток будь-якого регіону, необхідно добре знати потреби його людей, кращий досвід господарювання, який слід поширювати на інші колективи, а особливо - проблеми, котрі необхідно розв'язувати. Саме з такого вивчення ситуації почав свою діяльність новопризначений голова Київської облдержадміністрації Анатолій Йосипович Присяжнюк. Цілком природно, що першими в поле його зору потрапили найбільше місто області Біла Церква і один з найпотужніших районів - Білоцерківський. Їх губернатор відвідав минулої п'ятниці, побачивши багато такого, що викликало його щире захоплення, але й прикростей вистачало.
Глибоке враження залишилося після відвідання Білоцерківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №5. Директор Ольга Садаєва розповіла, що вже з першого класу дітей навчають основам правознавства, тут діє учнівське самоврядування. А. Присяжнюк тепло спілкувався з прем'єр-міністром козацької республіки Аліною Калініченко, кошовим отаманом Владиславом Лимаренком, іншими членами учнівської "владної команди". Того дня в школі тривав благодійний ярмарок з продажу виробів, виготовлених учнями та їхніми батьками. Виручені від реалізації кошти будуть використані на потреби дітей-сиріт.
Високо оцінив голова облдержадміністрації і роботу колективу Білоцерківського молочного комбінату, першого підприємства молочної галузі, спорудженого за роки державної незалежності України. Тут встановлено високопродуктивне обладнання низки провідних європейських фірм, запроваджено новітні технології, що дають змогу виробляти продукцію високої якості. На жаль, через нестачу сировини потужності комбінату використовуються лише на 40-50 відсотків. І все ж голова ради директорів УК "Терра фуд" Вадим Чагаровський сподівається на відродження молочної галузі в країні, передусім на Київщині - у планах компанії спорудження на цій же території ще одного такого самого заводу.
А серед тих сільгосппідприємств, котрі показують приклад розвитку і молочної, й інших галузей, - СВК імені Щорса, що в селі Яблунівка. Керівник господарства Микола Якимець так зумів організувати роботу колективу, що за будь-яких економічних умов досягають відмінних результатів. Так, зернових збирають по 60-70 центнерів з гектара, цукрових буряків - по 600, а річні надої молока від кожної корови сягають 7 тисяч кілограмів. В селі добре розвинута соціальна інфраструктура, на балансі СВК перебувають школа, дитсадок, постійно працює Будинок культури, бібліотека, розвивається спорт, художня самодіяльність.
А.Присяжнюк відвідав і ЗАТ "Росава", котре поставляє шини не тільки вітчизняним споживачам, а й у 63 країни світу, зокрема і в такі високорозвинуті, як США, Великобританія та інші.
Ефективність роботи підприємств значною мірою залежить від підприємливості керівників, наполегливості та уміння спеціалістів. Ми будемо всіляко підтримувати таких людей, пообіцяв А. Присяжнюк.
Очільник області відвідав також один з ринків міста, продуктовий магазин, де цікавився умовами роботи продавців, цінами на продукцію.
Усе побачене і почуте стало добрим тлом для наради з питань соціально-економічного розвитку міста і району, яка відбулася в обласному драматичному театрі імені П.К.Саксаганського. А.Присяжнюк тепло привітав колектив з Міжнародним днем театру, побажав дальших творчих здобутків. Указом Президента України почесне звання заслужений діяч мистецтв присвоєно генеральному директору - художньому керівникові театру В'ячеславу Ускову, звання заслужений артист - актору Всеволоду Шикіті. Голова облдержадміністрації вручив їм ці відзнаки, а кільком працівникам театру - почесні грамоти ОДА і цінні подарунки.
Та ось урочиста частина змінюється гострою розмовою про проблеми, котрі заважають місту розвиватися успішніше. На нараді за участі керівників міста і району, промислових і сільськогосподарських підприємств, організацій та установ, відповідальних працівників області наводилися факти і успішної діяльності, і прикрих прорахунків. А прорахунків більш ніж досить. Найбільше місто області з великою кількістю підприємств є дотаційним. Тут значна заборгованість з виплати заробітної плати, з розрахунків за енергоносії. Бюджет міста розбалансований, зокрема й через ненадходження субсидій з державного бюджету, через заборону проводити аукціони з продажу землі несільськогосподарського призначення. На тій же "Росаві", що є значним бюджетоутворюючим суб'єктом, спад виробництва становить 25 відсотків, скорочено близько 1,4 тисячі працівників, утворилася заборгованість з виплати зарплати в сумі 8 мільйонів гривень. У той же час заборгованість держави з повернення ПДВ перевищує 8,5 мільйона гривень. Значною соціальною проблемою є те, що вже тривалий час не діє Будинок культури, де свого часу в різних гуртках займалося близько двох тисяч дітей.
Білоцерківський домобудівний комбінат є одним з небагатьох у країні, який вистояв під ударами кризи, хоч обсяги будівельних робіт значно скоротилися. Але значним гальмом у діяльності колективу є тривала тяганина з виділенням земельних ділянок під забудову як у Білій Церкві, так і в інших містах, де комбінат вів чи міг би вести роботи. Доводиться платити великі "відкоти" за отримання відповідних дозволів, оформлення необхідної документації.
Вистачає проблем і в трудівників села як району, так і всієї країни. Дві з них було названо на нараді. Це - зрослий податковий тиск, низькі закупівельні ціни на сільськогосподарську продукцію. Перша з них забирає зайві кошти, друга не дає змоги належним чином поповнювати кошториси. А обидві разом узяті значно звужують можливості селян ефективно працювати, нормально розвивати свої господарства.
У місті виникли проблеми з добудовою школи по вулиці Зеленій, будівництвом дитячого садка в мікрорайоні Таращанський, спортивного комплексу тощо. Причина одна - брак коштів. Але сподіватися на їх отримання тільки з державного чи обласного бюджетів не слід, необхідно на місцях вишукувати можливості, залучати інвестиції, - такою була основна теза голови облдержадміністрації, висловлена на нараді. Керівник району повинен бути господарем у районі, міста - в місті, села - в селі, підприємства - у своєму колективі. На жаль, так буває далеко не завжди. Хіба це порядок, коли в роздрібній торгівлі Білої Церкви ціни на молоко, цукор, олію, борошно вищі, ніж у Києві? - ставить риторичне запитання А.Присяжнюк. Він дав доручення обласним структурам розібратися в суті численних проблем, допомогти владі міста, району в їх вирішенні. На основі втілення в життя передвиборної програми Президента України мають бути розроблені муніципальні програми розвитку територій. Важливими складовими роботи облдержадміністрації, керівництва районів, міст буде турбота про збільшення кількості робочих місць, захист і розвиток бізнесу, створення умов для економічного розвитку, розвитку соціальної інфраструктури, протидія різним корупційним схемам, "відкотам". Бюджети всіх рівнів мають бути спрямовані не на проїдання, а на творення, наголосив А.Присяжнюк.
http://www.kiev-pravda.kiev.ua/index.php?article=3137В.САРАТОВ: "КУНИЦЫН РАЗВАЛИЛ КОММУНАЛЬНУЮ СФЕРУ ГОРОДА"
"Слава Севастополя", 30.03.2010, АР Крым
"Весь развал коммунальной сферы лично возглавлял господин Куницын", - заявил журналистам председатель городского совета Валерий Саратов.Он также уточнил, что "решение суда о том, что администрация не подчиняется городскому совету, породило развитие ситуации вне правового поля, что и привело к постепенному развалу системы ЖКХ в городе".
"Сейчас ситуацию можно исправить только одним способом-поменять руководство администрации. В подтверждение своих слов хочу напомнить, что мы выиграли все суды: по земельным вопросам, по капитальному строительству, по установлению тарифов приказом начальника ГО. Выиграли, потому что действуем по закону"-заявил глава представительной власти.
Объясняя свою позицию, Валерий Саратов отметил, что "себестоимость услуг по квартплате-0,94 гривны на кв. метр обслуживаемых площадей, устанавливается тариф-1,51 грн, рентабельность-60%. В остальных регионах рентабельность составляет 5%, и это вполне нормально и для жителей, и для городского хозяйства".
В ходе прямого эфира руководитель горсовета сообщил, что "в городском совете работают три депутатские группы по проверке коммунальных предприятий, которые рассматривают вопросы эффективности работы предприятий, в том числе и экономическую обоснованность предлагаемых тарифов. По предварительным данным видно, что городская госадминистрация и руководители коммунальных предприятий необоснованно завысили тарифы процентов на 30. По итогам работы комиссий соответствующие выводы будут сделаны, в том числе и кадровые".
"Куницын сделал заявление: "Когда совет возьмется за реформирование коммунальных предприятий?" Да давно бы взялись, но из-за деления власти в Севастополе, когда хозяйство находится на стороне администрации, - это невозможно. Мы все программы по реформированию поддерживаем. У нас, к большому сожалению, нет органа, который отвечал бы за управление коммунальными предприятиями. Освободите должности, давайте создадим исполком, с удовольствием займемся делом и за полгода наведем порядок", - резюмировал председатель горсовета.
Пресс — служба Севастопольского городского совета.
http://www.slava.sebastopol.ua/?cnt=staty_show&yr=2010&mnt=3&day=30&id=21631НИНІШНІЙ РІК - ПЕРЕЛОМНИЙ
Володимир Бабич, "Народне слово", 30.03.2010, Кіровоградська обл.
Губернатор Кіровоградщини Володимир Мовчан наголосив, що нинішній рік має стати переломним для сільгоспвиробників області.Розширене засідання колегії облдержадміністрації розпочалося оптимістично, навіть святково - Володимир Мовчан та Микола Сухомлин вручили державні відзнаки - Почесну грамоту Верховної Ради України чемпіонці та призерці літніх Паралімпійських ігор легкоатлетці Аллі Мальчик та знак заслуженого працівника транспорту України генеральному директору закритого акціонерного товариства "Міжнародна акціонерна авіаційна компанія "УРГА" Леоніду Шмаєвичу. Було представлено також нового члена колегії новопризначеного начальника УМВС України в області Віктора Пащенка.
На цьому приємні моменти на засіданні не вичерпалися. Доповідаючи у першому питанні про стан підготовки до проведення комплексу весняно-польових робіт, начальник головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації Іван Владов повідомив, що область нинішнього року має всі можливості зібрати 3,5 мільйона тонн ранніх зернових, майже по півмільйона тонн соняшнику, цукрових буряків та картоплі, дещо менше - майже 235 тисяч тонн овочів, як це й передбачено програмою економічного і соціального розвитку області на 2010-й рік.
- Ми і торік, - зізнався Іван Васильович,- зернових зібрали не менше, ніж плануємо зібрати нині, але не все було відображено у звітності.
Тепер такого бути не повинно, адже не даремно голова облдержадміністрації, керівники управлінь впродовж усієї зими об'їжджали райони, переконували і місцеву владу, і аграріїв показувати реальну картину вирощеного і зібраного.
Нині, за словами Івана Владова, озимими зерновими засіяно понад 430 тисяч гектарів, і, як показали нещодавні обстеження полів, більшість посівів знаходиться у доброму та задовільному стані.
Для проведення комплексу весняно-польових робіт господарства повністю забезпечені пально-мастильними матеріалами та насінням, на 97 відсотків - технікою. А от щодо коштів, то картина не зовсім райдужна: власними обіговими коштами сільгосппідприємства забезпечені лише на 74,5 відсотка, решту потрібно позичати. Банківськими установами видано 11,9 мільйона гривень, тоді як минулого року було надано кредитів 16,7 мільйона гривень. Особливо потерпають від нестачі власних коштів господарства Вільшанського, Знам'янського, Новгородківського, Новоукраїнського та Світловодського районів.
Проаналізувавши хід підготовки до весняно-польових робіт, Володимир Мовчан наголосив, що нинішній рік має стати переломним для сільгоспвиробників області і для того, щоб у декілька разів збільшити виробництво внутрішнього валового продукту, є всі можливості.
Про брак коштів у медицині говорила й начальник управління охорони здоров'я облдержадміністрації Лариса Андреєва, яка доповідала на засіданні колегії про стан материнської смертності та надання медичної допомоги вагітним та породіллям.
За словами Лариси Миколаївни, розроблено проект реорганізації акушерської допомоги, яким передбачено закриття п'яти пологових відділень та створення семи міжрайонних центрів.
При обласній жіночій консультації створено єдиний реєстр вагітних, на обліку якого нині знаходиться майже 11 тисяч вагітних. Для надання своєчасної медичної допомоги майбутнім матерям, новонародженим та дітям до 18 років діють дві виїзні дитячі та акушерська реанімаційна бригади. Оснащення пологових та дитячих стаціонарів сучасною апаратурою відбувається відповідно до обласної програми "Репродуктивне здоров'я населення Кіровоградщини на 2008- 2015 роки". Торік з обласного бюджету було повністю профінансовано заходи програми, а з бюджетів міст та районів - лише 52,3 відсотка.
На колегії було також розглянуто стан модернізації (ліквідації) аварійно небезпечних об'єктів. З обговорюваних питань прийнято відповідні рішення.
http://www.n-slovo.com.ua/arhiv/30_03_2010_4.htmlРЕЗУЛЬТАТИ ГОЛОСУВАННЯ НА СЕСІЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ СФАЛЬСИФІКУВАЛИ
"Волинь", 27.03.2010
Заява обласної організації Партії регіонів.Хочемо довести до відома усіх волинян той факт, що 23 березня 2010 року на засіданні позачергової сесії обласної ради при голосуванні за внесені проекти рішень відбулася фальсифікація результатів голосування, як і при реєстрації депутатів у сесійній залі. Ці маніпуляції відбулися з відома голови обласної ради Анатолія Грицюка та при безпосередній участі депутата обласної ради Олега Кіндера.
Усі присутні в сесійній залі бачили, що кворуму для початку роботи сесії не було. У залі були фактично присутні лише 35 депутатів. Відповідно 42 голоси могли з'явитися лише у тому випадку, коли хтось сторонній проголосує за окремих відсутніх депутатів чи відбудеться пряме втручання у систему підрахунку голосів, що і було зроблено працівниками апарату ради за вказівкою свого керівника. Зокрема, у залі не було депутатів від БЮТ Головатого, Карпука, Зінчука. А їхні картки проголосували, що підтверджується витягом із електронної системи підрахунку голосів.
Тому рішення обласної ради щодо звернень до Європарламенту стосовно Бандери та до Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України стосовно міністра освіти вже є сумнівними з точки зору їх легітимності. Волинська обласна організація Партії регіонів звертається за посередництвом народних депутатів України до Генерального прокурора України з проханням дати оцінку таким діям посадовців обласної ради.
Також слід відзначити принципову позицію переважної більшості депутатів обласної ради, які не взяли участі в авантюрі, нав'язаній керівниками партії "Батьківщина" і підтриманій місцевими "патріотами" на зразок пана Гузя.
Небажання депутатів брати участь в політичних ігрищах свідчить про те, що вони хочуть зосередитися на конкретній роботі, спрямованій на вирішення проблем Волині.
http://www.volyn.com.ua/?rub=4&article=2&arch=1066ПАПІЄВ: У КАЗНАЧЕЙСТВІ ДІРА, НАЙБІЛЬША ЗА ОСТАННІ 10 РОКІВ
"Молодий буковинець", 26.03.2010, Чернівецька обл.
У Держказначействі - діра у два мільярди гривень, про це повідомив під час форуму "Буковинська якість" губернатор Буковини Михайло Папієв.Для порівняння: за минулий рік Чернівецька область зібрала до зведено бюджету трохи більше одного мільярда гривень.
- Я от щойно повернувся з Києва, і ситуація не те що погана, а просто критична. Вперше за останні десять років ми отримали на єдиному казначейському рахунку мінус два мільяри гривень. Це фактично абсолютно небезпечне явище і нам потрібно буде всім із цього виходити. Для того, щоби ми підвищували зарплати, пенсії, соціальні допомоги, у нас гроші ідуть тільки від таких людей, як ви. Потрібно, щоб ви себе відчували комфортно в тих умовах, які має створити для вас держава, - сказав голова ОДА, виступаючи перед підприємцями.
http://www.molbuk.com/news/26527-papiyev-u-kaznachejjstvi-dira-najjbilsha-za.htmlЕКОНОМІКА
"МОТОР СІЧ" - НАША ГОРДІСТЬ
"Запорізька правда", 30.03.2010
Голова облдержадміністрації Борис Петров продовжує відвідувати найбільші промислові підприємства Запоріжжя.Зокрема, очільник області відвідав ВАТ "Мотор Січ". Він зустрівся з народним депутатом, президентом, головою Ради директорів ВАТ "Мотор Січ", Героєм України В'ячеславом Богуслаєвим, з яким обговорив досягнення, проблемні питання та перспективи роботи підприємства.
Своє ознайомлення з виробничими потужностями ВАТ "Мотор Січ" керівник регіону почав зі складального цеху №31.
- Найголовніше те, що це підприємство має позитивну динаміку, яка передбачає отримання нових замовлень. За минулий рік обсяги виробництва збільшилися майже вдвічі, у 2010 році темпи росту очікуються на рівні більше 120 %, - зазначив Борис Петров. - Це дозволить створити нові робочі місця та збільшити відрахування до місцевого бюджету.
Очільник області вважає, що цьому підприємству необхідно дуже серйозно допомагати: "Все, що залежатиме від облдержадміністрації, ми створимо найсприятливіші умови, тому що все це робиться для запоріжців, для області. Нині цим підприємством може гордитися область".
У свою чергу президент, голова Ради директорів ВАТ "Мотор Січ" В'ячеслав Богуслаєв підкреслив, що Партія регіонів приділяла і приділяє значну увагу розвиткові авіаційної промисловості України. На його думку, візити Президента України Віктора Януковича та Прем'єр-міністра України Микола Азарова в Росію спрямовані і на те, щоб ми реалізували спільні авіапроекти.
Заборгованості - рішуче "ні!"
За розпорядженням Бориса Петрова, сьогодні пройшло засідання обласної комісії з питань погашення заборгованості із заробітної плати, пенсій, стипендій та інших соціальних виплат.
Як повідомив заступник голови ОДА Микола Фролов, загальна сума боргу в області складає 73,7 млн грн. і 80% з неї утворили саме підприємства обласного центру. До 6,2 млн грн. збільшились борги запорізьких комунальних підприємств.
Найбільшими боржниками залишаються КП "Запорізький титано-магнієвий комбінат", ДП "Радіоприлад", ВАТ "Запорізький завод "Перетворювач" та КП міського електротранспорту "Запоріжелектротранс".
Однак, за словами керівників підприємств-боржників, які звітували на нараді, вирішення проблеми заборгованості із заробітної плати багато у чому залежить не лише від їхнього бажання, але й від державної політики. Приміром, КП "Запорізький титано-магнієвий комбінат" протягом квітня скоротило заборгованість з 11 млн грн. до п'яти. Це сталося завдяки тому, що держава частково відшкодувала заборгований підприємству податок на додану вартість. У тому разі, якщо б це відшкодування надходило вчасно і в повному обсязі, підприємству можливо б вдалося вийти зі списку боржників. Схожу проблему мають і ЗАТ "Склопласт" та ТОВ "Промінвестекскавація". За умови повного відшкодування ПДВ вони змогли б погасити існуючу заборгованість, та наразі змушені чекати та відшукувати внутрішні резерви.
Не зможе самостійно розв'язати проблему із виплатою заробітної плати своїм працівникам і КП "Запоріжелектротранс", бо держава не відшкодувала йому суму, витрачену на перевезення пільгових категорій пасажирів.
У свою чергу очільник області підкреслив, що візьме вирішення питання заборгованості під свій особистий контроль.
Розрахунки за газ - під контролем
Перший віце-прем'єр-міністр України Андрій Клюєв провів всеукраїнську селекторну нараду з питань розрахунків споживачів за використаний природний газ та електричну енергію. У студії "Укртелекому" Запорізьку область представляли голова обласної державної адміністрації Борис Петров та його заступник Геннадій Фукс.
За словами першого віце-прем'єр-міністра України Андрія Клюєва, ситуацію з розрахунками за газ у країні можна назвати критичною. Загальна заборгованість українських споживачів вже перевищує 6 млрд грн. Понад 74% цього боргу утворили вітчизняні підприємства теплокомуненерго. Серед регіонів-боржників НАК "Нафтогаз України" і Запорізька область, яка накопичила 378,8 млн грн. боргу.
Голова ОДА Борис Петров пояснив, яким чином у регіоні планують приводити розрахунки до належного рівня:
- Ми взяли це питання під особистий контроль, уже проведено нараду з ДК "Укргаз", керівники районів готують чіткий графік погашення заборгованості.
Про ситуацію на ЗТМК
ЗТМК залишається одним з найбільших боржників регіону. Про це очільник області Борис Петров доклав першому віце-прем'єру Андрію Клюєву на селекторній нараді. Як відзначив керівник Запорізької області, на
1 березня 2010 заборгованість ЗТМК за електроенергію складає 193,5 млн гривень, на 1 квітня ця цифра збільшиться до 210 млн.
Також існує борг за статтею заробітної плати у розмірі п'ять млн гривень та заборгованість перед Пенсійним фондом, що сягає майже 14 млн гривень.
- На підприємстві потрібно невідкладно вживати категоричних заходів. Перш за все змінювати керівництво ЗТМК, яке не вирішує проблеми комбінату, - підкреслив Борис Петров.
Під час селекторної наради Андрій Клюєв дав наказ Міністерству промислової політики та Фонду держмайна розібратися у ситуації на ЗТМК.
Як платимо за електроенергію?
Питання розрахунків українських споживачів за енергоносії розглянуто під час всеукраїнської селекторної наради, яку провів перший віце-прем'єр-міністр України Андрій Клюєв. У нараді взяв участь голова облдержадміністрації Борис Петров.
За словами урядовця, тільки за січень - лютий поточного року загальний борг споживачів збільшився на 800 млн грн., що є недопустимим.
Одним з найбільших підприємств-боржників ДП "Енергоринок" названо ВАТ "Запоріжобленерго". Враховуючи і те, що останнім часом рівень розрахунків запорізьких споживачів суттєво знизився, зрозуміло, що перший віце-прем'єр-міністр України мав запитання до очільника Запорізького регіону.
Голова обласної державної адміністрації назвав точну суму, яку заборгували запоріжці - 498 млн грн. Однак посадовець пояснив, що 200 млн грн. з них, це борг Запорізького титано-магнієвого комбінату - державного підприємства.
http://www.zp-pravda.info/index.php?option=com_content&view=article&id=1303:q-q---&catid=34:2009-04-14-10-24-35&Itemid=63У КАЛУШІ БУДУЮТЬ МАЙБУТНЄ НАФТОХІМІЇ
Олесь Павленко, "Галичина", 30.03.2010, Івано-Франківська обл.
Невдовзі мають розпочати пусконалагоджувальні роботи на виробництві хлору і каустичної соди мембранним методом.Той камінь, який приїздив сюди закладати під нові виробництва ще Віктор Ющенко в листопаді 2006 року, і нині стоїть на території ЗАТ "Лукор" і ТОВ "Карпатнафтохім" у Калуші. Його, правда, перемістили трохи далі від місця, де закладали чотири роки тому. А от нові виробництва вже радують око. Видно, що за малим тут справа стала. Як стверджують самі нафтохіміки, невдовзі мають розпочати пусконалагоджувальні роботи на виробництві хлору і каустичної соди мембранним методом.
Нові виробничі перспективи
Журналісти під час так званого дня відчинених дверей у Калуші мали нагоду побачити все на власні очі. Повірте, що нині, коли країна лише виборсується поволі з болота економічної кризи, бачити нові корпуси (калуські хіміки, щоправда, кажуть, що каркаси цих корпусів - старі, нове в них зовнішнє та внутрішнє опорядження й обладнання, а ще - технологія) особливо приємно. Бо це дає надію на роботу, а значить - і на певний достаток працівникам, відрахування до бюджетів і т. д.
Втім, того дня не раз підкреслювали, що передусім важливо навіть не стільки те, що нове виробництво хлору і каустику поліпшить економіку підприємства, знизить енергоспоживання приблизно в півтора раза. Більш важлива екологічна складова цього проекту вартістю 155 мільйонів доларів США. Річ у тому, що через високу собівартість власного виробництва хлору (до 312 доларів США за тонну) вигідніше було привозити хлор з Румунії, де він коштував 233 долари. А це означає, що залізницею курсували б вагони із небезпечною речовиною, які в разі аварії наробили б чимало лиха. Втім, що таке хлор і якої шкоди він може завдати, в Калуші добре пам'ятають. А для безперервного виробничого процесу завжди в ємкостях на території підприємства зберігали близько двох з половиною тисяч тонн хлору. Нова ж технологія дозволяє обійтися без цих "бомб сповільненої дії". Мало того, досить просто відрегулювати виробництво таким чином, щоб виробляти хлору рівно стільки, скільки потрібно у виробництві.
Будівництво нового виробництва здійснюється за проектом і технологією німецької фірми UHDE - давнього партнера калуських хіміків. Після введення його в дію тут вироблятимуть 200 тисяч тонн каустичної соди і 180 тисяч тонн хлору на рік. Аналогів виробництву, на якому працюватимуть 135 осіб, немає не лише в Україні, а й на всьому пострадянському просторі. Термін окупності цього проекту - вісім-дев'ять років.
Ще одним проектом, який нині також на стадії завершення, є будівництво виробництва суспензійного полівінілхлориду. Його планують здати в експлуатацію у листопаді цього року.
Таким чином, на підприємстві розраховують отримати продовження свого технологічного циклу і пропонувати на ринок уже суспензійний ПВХ високої якості, який нині, наприклад, завозять в Україну з Китаю, Туреччини та країн Східної Європи. Його, цей білий порошок, використовують у виробництві будівельних матеріалів - у відомих всім нам металопластикових дверях та вікнах, у виробництві облицювальних матеріалів, скажімо, сайдингу, у виробництві труб, кабелів та у медицині. Тож сфера його застосування дуже широка. Раніше тут виробляли зріджений газ та возили його по всіх усюдах, а нині з тієї причини, що сировина дорога, а готова продукція дешева, підприємство фактично не працювало.
Нові перспективи для розвитку виробництва дає якраз виробництво ПВХ суспензійного. Уже на його основі до кінця цього року в Калуші планують запустити ще один проект - з виробництва профілів з ПВХ, а крім того, на виробничому майданчику "Лукора" і "Карпатнафтохіма" вже зведено завод з виробництва труб діаметром від 110 до 250 мм. До речі, інвестиції на спорудження виробництва ПВХ-С становлять 234 млн. доларів США. Планова потужність - 300 тисяч тонн готової продукції на рік, а орієнтовний термін окупності - дев'ять років.
Хімія в замкнутому циклі
Після відвідин виробництв та будівельних майданчиків, де сьогодні активно надолужують час, оскільки з будівництвом трохи затримала негода, журналісти мали можливість поспілкуватись з головою правління ЗАТ "Лукор", генеральним директором ТОВ "Карпатнафтохім" Сергієм Чмихаловим.
- Думаю, навряд чи ви знайдете де-небудь ще в Україні щось подібне до цього, - сказав С. Чмихалов. - Найближчі три-чотири роки такого точно не буде. Бо для того, аби такий проект підняти, потрібно спочатку укласти контракт, попрацювати з постачальниками обладнання, зробити проект. Вся підготовча робота займає не менше двох років. Це до того, як можна розпочинати будівництво. і ще кілька років потрібно буде будувати. Я думаю, що майбутнє й української нафтохімії загалом, і калуської зокрема, пов'язане із пуском цих нових заводів. У листопаді плануємо їх пуск. Думаю, що з 2011-го нарешті розпочнемо працювати ефективно, прибутково, що в останні роки нам не вдавалося. і не лише через фінансову кризу, оскільки проблеми з'явилися раніше. Пов'язані вони були з різким скороченням збуту наших напівфабрикатів, а собівартість продукції була істотно вищою, ніж в Європі. Тож ми просто не витримували конкуренції з іншими сучасними заводами. Це в принципі і спонукало нас, передусім компанію "Лукойл", її президента Вагіта Алекперова, до того, щоб якомога швидше ввести в дію нові виробництва. Щоб наш завод почав дихати по-новому, дістав перспективу.
Українські проекти для компанії дуже важливі. Україна - це країна, яка розвивається, має 46 мільйонів населення. Не завжди буде фінансова криза, не завжди будуть різні непорозуміння. Коли це припиниться, країна розпочне динамічно розвиватись. Тому, природно, для компанії є важливими цей ринок, чималі перспективи в будівництві, освоєння територій. Тому завжди компанія "Лукойл" свої інвестиційні проекти пов'язувала з Україною і у нас немає ніякого бажання відмовлятись від співробітництва, від бізнесу. Ми й надалі розвиватимемо його. Не випадково нещодавно відбулася зустріч президента "Лукойлу" з прем'єр-міністром України Азаровим і буде ще зустріч з Президентом. Це для нас важливо, оскільки "Лукойл" завжди свої кроки погоджував з владою для того, щоб скоординувати плани і дії. Прем'єр-міністр уже прийняв запрошення відвідати наше підприємство у зв'язку з пуском виробництва хлору. Думаю, що в листопаді, коли запускатимемо виробництво ПВХ, ми запросимо і Президента України. Для того, щоб він продовжив те, що розпочав. Маю на увазі контракт на будівництво ПВХ, що свого часу був підписаний у його присутності на нараді представників бізнесу та нафтових компаній, яка відбувалась у Києві.
Для нас у цьому році важливий пуск не лише нових об'єктів, а й законсервованого обладнання. У світовій практиці немає таких тривалих простоїв етиленової установки, вінілхлоридної. Люди за ці півтора року простою також втратили кваліфікацію. І хоч підприємство стояло, ми виплачували зарплату, зберігали робочі місця, зробили все можливе, щоб зберегти обладнання. Ми йшли на всі ці затрати, оскільки думали про той час, коли потрібно буде запускати підприємство. Скажу, що в середньому компанія на підтримання підприємства щомісяця витрачала близько двох мільйонів доларів. Це все має окупитись у майбутньому, тому що такого унікального продукту, як ПВХ, який нині в Україну імпортується, у нас немає. Думаю, що ПВХ буде потрібний не лише в Україні. Ми плануємо близько 60 відсотків продавати в Україні, а 40 - в Росію, країни Східної Європи, країни близької Азії. Уже нині є певні запити, бо всі знають, що маємо запускатись, вже готується програма з реалізації цієї продукції.
Ми навіть вирішили самі подати приклад і закупили обладнання для виготовлення ПВХ-профілю. Воно також наприкінці року буде змонтовано, і 20 тисяч тонн ПВХ ми перероблятимемо на місці. З готового профілю можна буде робити вікна, двері, збирати якісь конструкції.
Калуський трубний завод - підприємство на нашому майданчику за кількасот метрів від ПВХ. Вони купили у нас старі виробничі майданчики, переобладнали їх і поставили дві лінії. Одну - для виготовлення поліетиленових труб, другу - для виробництва труб з ПВХ. До 30 тисяч тонн нашої сировини використовуватимуть, щоб весь західний регіон України повністю забезпечити трубами. Думаю, що такі приклади ще будуть.
Країна отримає високоякісний продукт, оскільки за ці десять років наука пішла далеко вперед, тож сподіваємось, що з цим пуском пожвавиться не лише наша діяльність, а й ще десятків підприємств в Україні. Отож якщо погода не підведе, то відразу після Пасхи ми розпочнемо роботи, пов'язані із запуском підприємства так, щоб до середини осені бути готовими до роботи.
Розповів Сергій Чмихалов і про нинішні проблеми, скажімо, щодо повернення ПДВ і про очікувані прибутки, а також про формування статутного фонду ЗАТ "Лукор", про що сперечались і публічно, і в судових засіданнях не один рік, та про найближчу перспективу.
- ПДВ рідній державі ми заплатили орієнтовно 300 мільйонів гривень за ввезення нового обладнання, - сказав далі С. Чмихалов. - і держава нам цей борг успішно "пробачила". Думаю, шансів повернути його немає, дай Боже, ми отримаємо під ці 300 млн. грн. якісь держоблігації. Чув, близько 16 млрд. гривень неповернутого ПДВ в Україні. Можливо, саме цим можна пояснити те, що за попереднього уряду, незважаючи на кризу, цей період більш-менш гладко минув.
З пуском ПВХ за бізнес-планом передбачається істотний прибуток. і ми зобов'язані цей прибуток заробити, оскільки повинні повернути компанії вкладені кошти. Думаю, що це підприємство зароблятиме десятки мільйонів і відповідно з цих грошей платитиме податки.
Що стосується формування статутного фонду ЗАТ "Лукор", то у нас ніколи не було проблем з цим. Вони з'явились у 2005 році, коли до керівництва Фондом держмайна прийшла Валентина Семенюк і їй потрібні були "смажені" політичні факти. Почались підробка документів, ревізія вже ухвалених рішень. Тому тривали всі ці суди протягом п'яти років (вони, до речі, ще й не закінчились). Фактично ж там нема предмета судового спору, а є політична складова, на базі якої відбувались різні інсинуації.
Є такий в Україні прошарок людей, які своє майбутнє, свою кар'єру будують на таких політичних скандалах. Чим більше цих скандалів, тим більше до них уваги, вони потрібні. Звичайно, складніше просто працювати і робити свою справу. А коли ти цього не вмієш, то на чому ще будувати майбутнє? Ось на таких політичних скандалах.
Нам набридло постійно пояснювати, що ми не якісь там порушники закону, тому ми порадились і ще торік у грудні ухвалили рішення закрити цей процес. Усіх дуже дратувало те, що ми до статутного фонду внесли акції свого підприємства, які нібито коштують дуже дешево. Зауважу, що оцінку їх робив саме Фонд держмайна і дав доручення на збори акціонерів голосувати саме за цією оцінкою. Тому ми ці акції продали. Продали саме за ту суму, за якою вони були оцінені, і внесли до статутного фонду кошти. Тож тепер предмета для судового спору взагалі немає.
Наше наступне завдання - реконструкція виробництва вінілхлориду, щоб замкнути виробничий ланцюжок. і коли ми перейдемо на замкнутий цикл, то наше підприємство не буде ні брати воду, ні скидати її. Не буде відходів, все перероблятиметься у нас.
http://www.galychyna.if.ua/index.php?id=single&no_cache=1&tx_ttnews[tt_news]=10042&tx_ttnews[backPid]=24ПАРОМНЫЕ ПЕРЕВОЗКИ: ДЕНОНСАЦИЯ СОГЛАШЕНИЯ ОТКЛАДЫВАЕТСЯ
Олег Суслов, "Вечерняя Одесса", 30.03.2010
Чуть ли не самой главной бедой украинского государства является — после очередной смены правящих элит — отсутствие хоть какой-нибудь преемственности в действиях, решениях, планах.За примерами далеко ходить не нужно. 13 января 2010 года Кабинет Министров Украины принял решение о денонсации действовавшего с 1999 года трехстороннего соглашения между Украиной, Болгарией и Грузией о совместной эксплуатации железнодорожно-паромных переправ на Черном море между портами Варна, Поти/Батуми и Ильичевск.
Подробно о ситуации на рынке паромных перевозок, послужившей причиной принятия такого решения, "Вечерняя Одесса" рассказывала в материалах "Странные игры вокруг паромов" (номер за 11 июня 2009 г.), "Болгария выходит из игры?" (7 июля 2009 г.), "Паромные перевозки: начало новой эры?" (16 января 2010 г.), "Честная конкуренция или предательство национальных интересов?" (28 января 2010 г.).
Также правительство Тимошенко объявило о готовности к переходу к двусторонним соглашениям между Украиной и Болгарией, Украиной и Грузией в сфере паромных перевозок. Решение о денонсации должна была подтвердить Верховная Рада Украины.
Впрочем, в том, что парламент поддержит решение правительства, мало кто из специалистов сомневался, ведь дальнейшее действие соглашения наносило серьезный ущерб экономическим интересам Украины, которая уже давно не могла развивать рынок паромных перевозок по собственному усмотрению. Именно денонсировать договор, а не пересматривать его или "улучшать", призвали парламентариев Министерство транспорта и связи Украины и Министерство иностранных дел. Так, по оценке специалистов, денонсация соглашения позволила бы украинским перевозчикам увеличить количество паромных судов на линиях между Украиной и Грузией, а также дала бы возможность регулировать тарифы без согласования с Болгарией.
Однако 12 марта Верховная Рада Украины отказалась денонсировать соглашение. На том основании, что новосозданная правящая парламентская коалиция не знает позиции нового правительства по данному вопросу. Надо отметить, что Кабмин под руководством Николая Азарова вообще отозвал все законопроекты, которые были внесены в парламент прежним правительством.
Наверное, ревизию действий предшественников проводить действительно нужно. Однако - по печальной традиции - получилось, что вместе с водой выплеснули и ребенка, так как затягивание процесса денонсации исчерпавшего себя договора играет на руку конкурентам Украины по рынку паромных перевозок.
- Соглашение - пережиток прошлого, оно фактически переписано с аналогичных документов советских времен, - комментирует президент судоходной компании (СК) "Укрферри" Александр Курлянд. - Соглашение определяет "назначенные предприятия", без согласия которых невозможно увеличить ни количество флота, ни количество рейсов уже существующих паромов. Достаточно вспомнить нашу попытку, предпринятую в 2004 году, ввести в соглашение дополнительный паром "Грейфсвальд" как судно с грузинской стороны. Тогда Болгария наотрез отказалась включать этот паром в рамки соглашения и фрахтового пула, ссылаясь на невозможность принятия такого решения без ее согласия, которое она не дала, защищая интересы своего пароходства. С того момента "Грейфсвальд" работает под менеджментом СК "Укрферри" только на перевозках между Украиной и Грузией вне рамок соглашения, что является предметом постоянных претензий болгарского "Пароходства БМФ" АД, являющегося "назначенным предприятием" по соглашению. Возникает вопрос: а каким образом действие подобного договора - как утверждают отдельные специалисты - может усилить развитие конкуренции, если соглашение наделяет его участников правом не допускать на этот рынок других перевозчиков?
По словам А. Курлянда, утверждение о том, что денонсация договора выгодна только СК "Укрферри", поскольку это якобы позволит украинской судоходной компании занять монопольное положение на рынке, на самом деле является попыткой "валить с больной головы на здоровую". Ведь "Укрферри" многие годы инвестирует средства в развитие береговой инфраструктуры, создавая в сотрудничестве с портами и экспедиторами новые паромные терминалы, в частности, в Дериндже (Турция) и в Керчи, открывает новые маршруты (Ильичевск - Дериндже, Керчь - Поти/Батуми), а также ведет активную деятельность не просто как морской перевозчик, но и предлагает клиентам комплекс услуг, в котором перевозка на пароме - только одно звено целой транспортной цепочки.
- Конкуренции на рынке не боимся - мы в ней участвуем все эти годы, - говорит президент СК "Укрферри". - От цивилизованной конкуренции выигрывают не только потребители услуг, но и те, кто их предоставляет, ведь конкурентная среда заставляет быть постоянно в тонусе, пребывать в перманентном поиске новых возможностей и путей развития, а не сидеть на месте и "качать права", используя свой статус "назначенного предприятия", как это делает сегодня болгарское "Пароходство БМФ" АД. Для нашей судоходной компании действительно выгодно увеличение количества перевозчиков и количества работающих паромов, использующих терминалы, созданные при участии СК "Укрферри". Это, в свою очередь, позволит привлекать новые грузопотоки, об освоении которых, вследствие сегодняшних скромных возможностей двух "назначенных перевозчиков", сегодня можно только мечтать.
Как отметил Александр Курлянд, нет сомнения в том, что новое правительство разберется в проблеме, возникшей на рынке паромных перевозок, и в итоге поддержит решение о денонсации соглашения. Но на это уйдет время. А пока, как прогнозируют эксперты морского бизнеса, следует ожидать очередных претензий от болгарских "партнеров" из-за несогласованной с "Пароходством БМФ" АД работы парома "Грейфсвальд", а также дежурных возмущений деятельностью паромной переправы Керчь - Поти/Батуми, которая, по мнению болгарской стороны, отвлекает грузопотоки с маршрута Ильичевск - Поти/Батуми, закрепленного соглашением.
http://vo.od.ua/rubrics/more/13718.phpСЕРЕД ЛІДЕРІВ - ПЕРШИЙ
Аліна Ригун, "Житомирщина", 29.03.2010
Житомирський ремонтно-механічний завод увійшов до числа кращих державних підприємств України за основним видом діяльності.Гарна новина надійшла нещодавно на ДП "Житомирський ремонтно-механічний завод". За офіційними даними державної статистики воно увійшло до числа кращих державних підприємств країни за основним видом діяльності і зайняло перше місце у рейтингу серед виробників машин та устаткування. З цієї нагоди керівника ДП "Житомирський ремонтно-механічний завод" Сергія Бутенка запрошено на урочисту церемонію, що відбудеться незабаром у Києві, де вручатимуться нагороди - сертифікати і відзнаки "Державне підприємство року" та "Державний керівник року".
Система рейтингування є чіткою, прозорою, повністю виключає помилковість результатів, а тому вважається в ділових колах найбільш неупередженою і престижною.
Отримання ДП "Житомирський ремонтно-механічний завод" звання "Державне підприємство року" свідчить про його високий статус і авторитет у своїй сфері, успішну й ефективну діяльність.
На заводі вважають, що це, насамперед, є заслугою трудового колективу та його керівника, заслуженого працівника промисловості України, кандидата технічних наук Сергія Бутенка, на долю якого випало керувати колективом чи в не найважчий його період - роки економічної кризи, коли зупинялися тисячі заводів і фабрик, рвалися ділові контакти й різко падали обсяги замовлень на ремонт військової техніки. Але Сергій Григорович не розгубився, він шукав і знаходив нестандартні шляхи і рішення, як вистояти підприємству, зберегти основне виробництво і колектив.
Його зусилля не пропали дарма. Спеціалізуючись на ремонті та глибокій модернізації бронетанкової техніки, а також на випуску іншої продукції, ДП "Житомирський ремонтно-механічний завод" здобув високий авторитет у замовників не тільки на внутрішньому, а й закордонних ринках. Недарма понад 30 років він є експортером військової техніки та озброєння, а його діловими партнерами були за цей період більше 40 країн світу.
Найвагомішим досягненням колективу підприємства є здійснення глибокої модернізації бронетехніки. Освоїли й випуск товарів для населення ( усього 150 видів). Серед них - і таких необхідних, приміром, як опалювальні котли. Спеціалісти заводу зуміли створити їх ефективними, надійними і безпечними, тож попит на цю продукцію постійно зростає. Налагоджено тут і виробництво вітрогенераторів потужністю 5,5 та 7,5 КВт. Має підприємство і свій деревообробний цех та каменеобробне виробництво, де випускається практично вся гамма продукції з каменю.
Важливо й те, що підприємство є одним з найбільших платників податків в області. Торік ним сплачено до бюджетів усіх рівнів податків і платежів 25 млн. грн.
Цікаво, що маючи таке об'-ємне і різнопланове виробництво, працівники умудряються підтримувати чистоту і порядок навіть там, де, здавалося б, це взагалі неможливо. А територія заводу - ніби куточок якогось парку, а не виробнича зона.
Успішно вирішуються на підприємстві й соціальні питання. Тут - одна з найбільших в області зарплат. Її середній розмір становить 2,5 тис. грн. Має підприємство і свій заклад громадського харчування та готель. А минулого року заново "вдихнули життя" в два таких важливих для Новогуйвинська соціальні заклади, як басейн і стадіон.БЕНЗИН ПОДОРОЖАЛ СРАЗУ НА 20 - 40 КОПЕЕК ЗА ЛИТР!
Сергей Кошкин, "Слава Севастополя", 26.03.2010, АР Крым
В целом по Украине, в Крыму и Севастополе существенно поднялись розничные цены на нефтепродукты.По сравнению с минувшими выходными средние цены по состоянию на 24 марта выросли следующим образом:
А - 76-с 6,84 грн/л до 7,07 (рост 23 коп.);
А - 92-с 7,44 до 7,63 (+19 коп.);
А - 95-с 7,91 до 8,13 (+22 коп.);
А - 95+-с 8,3 до 8,51 (+21 коп.);
А - 98-с 8,81 до 8,93 (+12 коп.);
дизтопливо-с 6,86 до 7,09 (+23 коп.);
ДТ Евро-с 7,33 до 7,51 (+18 коп.).
Если говорить о заправках в севастопольском регионе, то на некоторых АЗС цены на бензин выросли сразу на 30 - 40 копеек.
Ранее сообщалось, что, по мнению экспертов, в связи с переизбытком ресурсов на рынке цены на светлые нефтепродукты подниматься не будут. Нефтетрейдеры объясняют скачок цен подорожанием нефти и нефтепродуктов на мировых рынках, хотя когда сырье дешевело, АЗС не спешили приводить свои цены в соответствие с мировой конъюнктурой. Накануне посевной кампании правительству крайне невыгодно повышение стоимости бензина, поэтому вряд ли подорожание топлива останется незамеченным для АМКУ и Минтопэнерго, предупреждают эксперты. Многие аналитики ожидали повышения цен на бензин и дизельное топливо, но не столь значительного.
Между тем с января это уже третье существенное повышение цен на бензин. Но если в январе было два скачка по 7 - 15 коп., то рост на 30 - 40 коп. стал неприятным сюрпризом для всех. По всей видимости, на ценовую политику трейдеров повлияло подорожание ввозимой в Украину нефти, а также продукции с украинских НПЗ, стоимость которой в среднем выросла на 4%, и у компаний были причины для повышения цен, но, по мнению специалистов, объективно бензин должен был подорожать не более чем на 20 коп. Непонятно также, почему бензин у крупнейших сетей АЗС подорожал за один день. Это очень напоминает ценовой сговор на рынке, и Антимонопольный комитет должен проанализировать обоснованность такого скачка.
Теперь экономисты ожидают, что цены на бензин в этом году будут расти активнее, чем в прошлом. Существенно на инфляции это отразиться не должно. "Бензин занимает только 1,5% в потребительской корзине, и такой рост увеличит инфляцию лишь на 0,06%. Но стоимость топлива влияет и на ценообразование большинства групп товаров, следовательно, при прочих равных потребительская инфляция увеличится на 0,5%, цитирует мнение экспертов "КоммерсантЪ - Украина".
http://www.slava.sebastopol.ua/?cnt=staty_show&yr=2010&mnt=3&day=26&id=21610ОБНАДІЙЛИВЕ ПОЖВАВЛЕННЯ
Віра Ількова, "Зоря Полтавщини", 26.03.2010
Більшість промислових підприємств Кременчука через недостатню кількість замовлень поки що не повністю відновила виробництво у звичному режимі.За інформацією управління економіки міськвиконкому, по два-три дні на тиждень продовжують працювати на ХК "АвтоКрАЗ", колісному заводі, заводі шкіряних виробів, "Кредмаші", заводі залізобетонних виробів і ряді інших. Далеко не всі мають роботу на автоскладальному заводі, заводі технічного вуглецю. Нафтопереробний завод працює на десять відсотків своєї потужності. Нещодавно через пожежу призупинив роботу сталеплавильний завод.
Водночас у міськвиконкомі наголошують, що з початку року спостерігається загальне пожвавлення виробничої діяльності у порівнянні з роком минулим. Зокрема, значно збільшили обсяги виробництва підприємства харчової промисловості. Насамперед це стосується хлібокомбінату, молокозаводу, кондитерської фабрики та ВАТ "Кременчукм'ясо".
Серед машинобудівних підприємств найбільш оптимістичні перспективи має Крюківський вагонобудівний завод. На підприємстві продовжують прийом кадрів на основні робітничі професії. Нещодавно тут відбулася знакова для колективу подія - відправка замовнику п'яти нових вагонів для Київського метрополітену. Як повідомила прес-служба підприємства, це перший серійний склад із вагонів модифікацій 81-7021 і 81-7022. Над їх розробкою та виготовленням працював великий колектив інженерів-конструкторів, працівників технологічного та виробничого відділів, робітників багатьох цехів заводу. Як відомо, дослідний склад вагонів метро вагонобудівники виготовили ще 2005 року. Відтоді вагони пройшли складний цикл випробувань в умовах реальної експлуатації з перевезенням пасажирів на Сирецько-Печерській лінії Київського метрополітену.
http://www.zorya.poltava.ua/index.php?rozd=&nomst=2127ТОЧКА ЗОРУ
ДОНБАСС И ГАЛИЧИНА - НЕ РАЗНЫЕ МИРЫ
Зоя Путренко, "Наша газета", 30.03.2010, Луганская обл.
"Отношения Востока и Запада: поиски исторического компромисса" - таково название проекта, презентация которого состоялась в Луганске.В течение последних четырех лет специалисты кафедры философии и социологии Луганского национального университета имени Т. Шевченко под руководством профессора Ильи Кононова работали над научным проектом, результаты которого представляют большой интерес для украинского общества. "Отношения Востока и Запада: поиски исторического компромисса" - таково название этого проекта, презентация которого состоялась на прошлой неделе.
Какие-то мы разные…
Как отметил Илья Кононов, замысел этой работы возник в 2004 году "в связи с острым социально-политическим кризисом, который получил название "помаранчевая революция".
- Тогда, - продолжает он, - стало понятно, что межрегиональные отношения в Украине приобрели характер, который угрожает самому единству страны, и что эти отношения необходимо исследовать как особую научную проблему.
Тогда же, осенью 2004-го, на социологических чтениях в Харькове профессор Кононов встретил понимание и готовность помочь со стороны своей коллеги из Дрогобычского государственного педагогического университета имени Ивана Франко. Позже к работе привлекались также специалисты Национального университета "Львовская политехника". Общими усилиями велось профессиональное изучение и анализ общественного мнения в двух полярных, как называет их Илья Кононов, областях Украины - Луганской и Львовской, то есть в Донбассе и в Галичине, а если еще шире - на востоке и западе страны.
- Первый пилотажный массовый опрос был проведен в 2005 году только в Луганске и Дрогобыче, - вспоминает завкафедрой философии и социологии ЛНУ. - Его результаты имели не только методологическое, но и научное значение. В 2006 году мы провели всеукраинскую конференцию, посвященную отношениям востока и запада Украины. К нам тогда впервые приехали коллеги из Галичины. У нас два дня были дискуссии, которые значительно продвинули взаимное понимание этих проблем.
В 2007 году исследователи провели еще один массовый опрос в областных центрах, вторых городах (Дрогобич и Стаханов) и сельских населенных пунктах. По его итогам прошла еще одна конференция, на этот раз международная, в которой приняли участие ученые из нескольких украинских областей, а также Польши и США. Тема, поднятая луганскими социологами, действительно оказалась животрепещущей.
После этих двух массовых опросов в 2008-м были проведены серии фокусированных групповых интервью в двух областях, и в прошлом году проект был завершен.
- В ходе этой работы, - продолжает Илья Кононов, - нас интересовали причины, по каким разные части Украины ведут себя по-разному в период форс-мажорных обстоятельств, прежде всего во время выборов. Уже голосование в декабре 1991 года продемонстрировало, что запад и восток голосуют несколько отлично. Тогда это не приобрело критических значений. Но уже президентские выборы 1994 года показали, что в Украине есть некая естественно возникшая структура, которая ведет к тому, что люди в разных регионах по-разному ориентируются во время выборов. И эта структура оказалась чрезвычайно устойчивой, она сохраняется до настоящего времени. Логично предположить, что она обусловлена особенностями региональной системы Украины.
С полюса на полюс
Одна из таких особенностей, по мнению ученых, наличие в нашей стране так называемых регионов-полюсов.
- Наша гипотеза, - сообщил Илья Федорович, - состояла в том, что исторически сложились полюса Донбасс - Галичина и отношения между ними превратились в особый фактор развития Украины. Это позитивный фактор, требующий изучения. При разумной региональной политике отношения между полярными регионами могут стимулировать развитие страны и остановить ее сползание на периферию мировой капиталистической системы, что, к сожалению, происходит начиная с 1991 года.
Специфика же формирования этих "полюсов" известна: регионы запада и центра Украины сложились на базе старых исторических земель, регионы востока и юга - в результате колонизации этих территорий, что не могло не отразиться на характере региональной жизни. Но история историей, а нам интересней особенности дня нынешнего и то, что будет завтра. Илья Кононов рассказывает:
- По огромному большинству параметров мы наблюдаем, что Донбасс и Галичина - это не разные миры, не разные страны, а регионы в рамках одной страны. Население Донбасса и Галичины по основным идентификационным параметрам ведет себя сходно. И там, и там региональные общности могут быть определены как общности, которые группируются вокруг малых групп. Важнейшим для людей является принадлежность к малой группе. Это семья - точка социальной кристаллизации что в Донбассе, что в Галичине, это дружеские круги. И очень важно для живущих в этих двух украинских регионах - быть самостоятельной неповторимой личностью. Жителей и Донбасса, и Галичины нельзя отнести ни к классическим коллективистам, ни к классическим индивидуалистам. С одной стороны, это люди, которые определяются в рамках малых групп, но с другой - каждый человек стремится малую группу центрировать на себя.
Как заметил руководитель проекта, по социально-экономическим параметрам между живущими в этих двух регионах значительно больше схожести, нежели отличий. Но что же нас все-таки отличает?
- У нас, в Донбассе, наиболее выпуклой из коллективных идентичностей является региональная, а для жителей Галичины - общегражданская, то есть принадлежность к гражданам Украины. Это первое отличие, которые мы нащупали. Второе - в религиозности. На западе Украины люди более религиозны, причем дополнительные исследования показывают, что это не просто религиозная ориентация, а это практическая религиозность, - подчеркнул Илья Кононов.
На презентации приводились такие факты, высветленные исследованием: во Львовской области почти в два раза больше верующих, чем в Луганской, особенно в селах, там более 30 процентов населения каждую неделю посещает церкви, более 40 процентов галичан молятся ежедневно. Для Донбасса приоритетны светские праздники, для Галичины религиозные, а самое большое расхождение - в отношении населения к 8 Марта и 23 февраля.
Что касается социально-экономических параметров, то сходного между нами больше, чем отличного. Слабая уверенность в завтрашнем дне, общие проблемы: низкие зарплаты, высокие цены и тарифы, невозможность получить качественную медицинскую помощь… Но вот видение будущего Украины в этих географически противоположных ее краях отличается, что весьма и весьма осложняет нашу жизнь, привнося в межрегиональные отношения никому не нужное напряжение. Хотя… Политикам, которые активно эксплуатируют эти отечественные особенности, наверно, все-таки нужное…
Два проекта будущего
Итак, исследование показало, что в Донбассе и Галичине существуют разные проекты общественного развития. "В Донбассе, - акцентирует Илья Кононов, - значительно больше людей, которые разделяют представление о том, что Украина должна развиваться как согражданство, а не этническая нация. В Галичине больше тех, которые поддерживают модель этнонации. И как раз это является наиболее серьезным различием между данными региональными общностями".
- В Донбассе, - продолжает руководитель проекта, - на повседневном уровне сложился проект общественного развития согражданства. То есть современная украинская нация должна формироваться на основе политической, а не этнической и культурной лояльности. А это предполагает, что в Украине невозможна реализация проекта, который условно может быть назван "Одна нация, один язык, одна религия".
Модель этнонации, более близкая жителям Галичины, ученый толкует так: модерная украинская нация формируется на основе доминирующего этноса, которым являются украинцы, и этот проект предполагает, что этническая и культурная лояльность сливаются с лояльностью политической. В этом случае Украина должна развиваться по такому принципу: есть этническое большинство, которое обладает несколько большими правами, нежели все остальные.
- Эти естественно сложившиеся проекты в конечном итоге и являются причиной возникающих напряжений в межрегиональных отношениях, которые формируются в форс-мажорных обстоятельствах. Наши исследования это подтвердили, - сообщил Илья Кононов. - Вместе с тем мы искали также пути создания и реализации единого проекта страны, который бы снял эту напряженность и который бы позволил Украине, не ликвидируя разнообразие, а сохраняя его, успешно развиваться.
Навстречу друг другу
Источником оптимизма может быть то, что единство Украины является несомненной и ведущей ценностью и для луганчан, и для львовян. Участники проекта во время интервью зафиксировали лишь несколько высказываний в Донбассе, которые подвергали сомнению целесообразность сохранения этого единства. В Галичине таких прямых негативных высказываний вообще не звучало. Так что социологи полагают: создание общего проекта движения страны вполне возможно. Тем более если учесть и проанализировать материал, собранный ими по теме взаимных посещений жителей этих регионов.
- Это довольно серьезный вопрос, - считает профессор Кононов. - Половина жителей как востока, так и запада никогда не видели полярного региона. 54 процента луганчан никогда не были в Галичине, 65 процентов львовян никогда не были в Донбассе. Поэтому представление о жизни полярных регионов у людей часто возникает в результате медийных воздействий. Наверное, взаимные посещения могли бы немного скорректировать это положение.
Интересное наблюдение опытного социолога. По мнению Ильи Кононова, у жителей Донбасса возникла своеобразная игра, связанная с посещением Галичины. Они приезжают на запад Украины, адаптируются и начинают разговаривать на украинском языке, получая от этого удовольствие. Это ведь свое, но несколько отличное… Потом они садятся в поезд и, конечно, сразу переходят на русский язык. Для галичан, к сожалению, такой игры не существует. У них наоборот: мы всегда говорим на своем языке. Илья Федорович вспоминает: "Одна студентка во время интервью говорит: "Я в Україні розмовляю тільки українською мовою, де б я не була. От відпочивала на морі - розмовляла тільки українською мовою. І мені відповідали, навіть намагались також по-українськи. А російською я буду розмовляти в Росїї, польською - в Польщі".
Но галичане, отмечает руководитель проекта, следят за жизнью Донбасса, правда, несколько с тревогой. Весь вопрос в том, что в СМИ, которыми они пользуются, Донбасс предстает как некий негативный миф, который постоянно актуализируется во время выборов.
- Но в Галичине неоднозначно к этому относятся, - констатирует ученый. - Скорее, с сочувствием: да, мы знаем, что там обрушена инфраструктура, что людям очень плохо... И вместе с тем постоянно подчеркивают: культура есть только в Галичине. Они говорят: "Донбас - це сила країни, без Донбасу країни бути не може, але обличчя країни, її душа - це Галичина". У нас тоже говорят, что Галичина - это красиво, а Донбасс - край индустриальный. Но в целом все понимают, что эти межрегиональные противоречия используют представители власти, и поэтому в обоих регионах люди как более существенное воспринимают противопоставление верхов и низов. И это говорит о том, что в настоящий момент тот опыт, который особенно остро проявился в 2004 году, осознан как негативный, как травма на уровне массового сознания что у них, что у нас. И это создает возможность для формирования общей программы развития. Но она не возникнет сама по себе или это будет очень долго. Вот здесь - поле действия элит. Не сталкивать регионы между собой, не множить региональные стереотипы, а пытаться найти взаимопонимание. Оно непростое, особенно что касается исторического взаимопонимания. Необходима такая же практика, как в Канаде: миро-строительство, согласование решений, которые затрагивают все регионы, подписание деклараций и постепенное движение навстречу друг другу.
Кстати сказать, во время исследования одной из неожиданностей для социологов стало то, что само понятие регион люди толкуют по-разному, а также очень смутно представляют себе границы этих регионов. Что такое Донбасс, мы примерно знаем, а жители Львовской области - не очень четко. Так же как и мы судим о Галичине. Тем более это касается таких понятий, как западная или восточная Украина. Какие области включают в себя эти территории? Харьков принадлежит к востоку или нет? А Полтава?
А вы, уважаемый читатель, знаете, что собой представляет Галичина хотя бы на географической карте? Это ведь часть нашей родной страны, так же, как и Донбасс для львовян, тернопольчан или прикарпатцев.
http://nashagazeta.com.ua/modules.php?name=News&file=article&sid=1768ОПОЗИЦІЯ: О! - ПОЗИЦІЯ?
Броніслав Куманський, "Народне слово", 30.03.2010, Кіровоградська обл.
Нині Україна як ніколи потребує цивілізованої опозиції.Мені не довелося бути присутнім на останній прес-конференції Володимира Яворівського в Кіровограді, тому висновки роблю з публікації у "Народному слові". Зокрема з констатації автора, що бютівці прагнуть сформувати повноцінну новітню опозицію - "не тупих запеклих критиканів, які на кожному кроці ловлять найменші невдачі уряду, а опозицію європейського масштабу, яка налаштовує людей на злобу дня, яка постійно продукуватиме власні ідеї, пропонуючи владі. Інша справа, чи прийматиме їх влада, але все робитиметься публічно, відкрито. Ми ніколи не опустимося до потирання рук від невдач наших опонентів. Вважаємо неприйнятною тенденцію: чим гірша ситуація в країні, тим краще для нас". Саме такої опозиції й бракувало Україні впродовж дев'ятнадцяти років, і це було більшою бідою, ніж відсутність нормальної влади. Всі попередні опозиції, за винятком останньої, були по суті "парламентським болотом". Остання ж являла собою опозицію реваншистську, котра поставила за мету будь-що повернутися до влади. Вона повернулася. І тепер не варто витрачати час і нерви на з'ясування того, наскільки це відбулося чесно. Як написала одна не дуже шанована мною авторка, але в даному випадку цілком вірно, "ніхто не тримав свічку ні в Донецьку, ні у Львові".
Нині Україна як ніколи потребує цивілізованої опозиції. Коли говорити у прикладному розумінні, то її найперше потребують самі опозиціонери. Бо опозицію критиканів, крикунів, інтриганів українське суспільство вже не сприйме. Перші меседжі лідера БЮТ Юлії Тимошенко після її надривних (що по-людськи можна зрозуміти) заяв, котрі супроводжували підбиття підсумків виборів президента, вселяють надію, що "візантійщина" формованій опозиції вже загрожує. Принаймні Юлія Володимирівна заявила, що в Україні має бути створена сильна демократична опозиція, яка зможе ефективно протистояти формуванню диктатури, порушенням Конституції та відстоювати національні інтереси держави. "В опозиції ми будемо надійно захищати кожен національний інтерес України і кожну людину", - сказала Юлія Тимошенко в ефірі телеканалу "Україна". Вона заявила: для неї першочерговим завданням є об'єднання всіх демократичних сил. "Я переконана, що зараз, знаходячись в опозиції, я зроблю крок номер один: я об'єднаю в опозицію всі демократичні сили. Я зроблю все, що я зможу для цього зробити, все, що в моїх людських силах, для того, щоб об'єднана опозиція була сильною, щоб вона могла захистити Україну і кожного з вас", - сказала вона. І додала: "Можливо, хтось мене сьогодні підтримує, хтось не підтримує - це нормально для демократичного суспільства. Але я хочу, щоб ви знали: ви на мене можете покладатися - як у владі, так і в опозиції".
Дійсно, Юлію Володимирівну можна підтримувати, можна не підтримувати. Але варто усвідомити головне: без авторитетної опозиції в країні не буде демократії. А відтак - і поступу на шляху демократизації і реформ. От тільки чи вдасться їй створити об'єднану опозицію, чи не завадять їй у цьому власні амбіції і чи вистачить глузду в інших потенційних союзників об'єднатися в, умовно скажемо, опозиційну конфедерацію, сьогодні віриться важко. Принаймні один із них заявляє, що не хоче комусь "підносити патрони", інший - ніби Юлія Тимошенко, очоливши об'єднану опозицію, перекриє шлях молодим політикам, хтось має ще якісь підозри. А загалом - як завжди: більше думаємо про себе, ніж про Україну.
Ілюстрацією останніх слів можуть бути заяви лідера партії "Фронт змін" Арсенія Яценюка: "Те, що зараз відбувається в рамках опозиції, означає тільки одне - Тимошенко знов захотілося монополії на опозицію, так само як ПР сьогодні має монополію на владу… Моє завдання - зруйнувати цю монополію. В мене є час і натхнення". Це щось дуже нагадує "Народний Рух України за єдність" Богдана Бойка - таке собі квазіопозиційне утворення часів компанії "Україна без Кучми". І це в умовах, коли Україні загрожує втрата серйозних підвалин її незалежності. То, може б, краще Арсенію Петровичу своє натхнення спрямувати на написання елегій? Щоб не стати підсадним "кроликом" (вибачте, це не я сказав) у процесі руйнування молодої Української держави. Руйнівників у нас і так не бракує.
Якщо ж об'єднана опозиція відбудеться і діятиме згідно з проголошеними принципами, якщо опозиціонери на сесіях Верховної Ради не "кусатимуть" своїх опонентів, а ґрунтовно, з почуттям гідності висуватимуть і відстоюватимуть свої аргументи, якщо вони підтримуватимуть кожен крок чинної влади, котрий йтиме на користь народу, і захищатимуть Україну від будь-яких дій, що загрожуватимуть їй втратою реальної незалежності, а людей від погіршення життя, за нею - майбутнє. І тоді, можливо, я напишу ще одну статтю, у заголовку якої після слів "О! - позиція?" зніму знак запитання.
http://www.n-slovo.com.ua/arhiv/30_03_2010_5.htmlПРИХОВАНА НАПРУГА
Анна Новик, "Поступ", 29.03.2010, Львівська обл.
Як РФ прагне зміни формату політичного діалогу з Україною.Якщо раніше російський владний тандем звинувачували в тому, що вони провадить активну політику ультиматумів, то сьогодні вже можна з упевненістю говорити про те, що Російська Федерація здійснила велетенський крок до політики прихованих натяків. Що саме змусило так кардинально поміняти вектор впливу, який останнім часом не був направлений на співпрацю та активне партнерство щодо України? І чому цю політику російські очільники вважають вигіднішим кроком ніж ту, що передувала їй? Зрештою, зважаючи на те, що на сьогоднішній день навряд чи знайдуться обставини, які повністю задовольнятимуть російську сторону, можна стверджувати про так званий процес пошуку, який може і не завершитись.
Розгубивши довіру в колишніх союзників та стрімко втрачаючи власний, давно підірваний авторитет в країнах, які належать до клубу колишнього соцтабору, Росія розпочала процес пошуку, а можливо навіть процес перегляду власних позицій з метою переміни та модернізації.
Чим власне тепер не догодила Україна російським очільника? Президента вибрали з урахуванням зовнішніх побажань, все що нагадує про помаранчеве "непорозуміння" прибрали геть. То в чому тоді полягає проблема? А проблема криється насправді в тому, що Росію влаштовувала швидше ситуація яка була, ніж та яка склалася. Попередня прихильність до Януковича мала б, швидше, депонувати йому обіцяні колись бонуси, але тут відбувся казус. Виявляється Володимир Путін мав більше бажання працювати з урядом Тимошенко, аніж з тим урядом, який є зараз. Тому Україні не має потреби очікувати якогось розуміння чи навіть додаткових можливостей в оновленому союзі з Росією.
Власне, про переваги політичної фігури Тимошенко на шахівниці політичної гри України та Російської Федерації експерти помітили досить давно. Ті угоди, які укладені з російською владою за часів прем'єрства Тимошенко були надзвичайно вигідними кремлівській стороні. Тому, незважаючи на всі переваги шарму як Януковича, так і Азарова, вже стало зрозуміло, що переглядати їх на користь української сторони ніхто звісно ж не буде. Чому так різко змінилося відношення до Віктора Федоровича і чому Кремль навіть не приховує своє емоційне невдоволення його перемогою? Проблема полягає в тому, що Віктор Янукович, незважаючи на його часті візити та дружні зустрічі з російськими високопосадовцями, так і не зміг поповнити підтримкою свій кредит довіри, який після 2004 року майже вичерпався. І не допомогло навіть те, що будучи "активним" опозиційним діячем, він не пропускав нагоди, так і не зрозуміло з якою мотивацією, відвідати засідання членів партії "Великая Росия".
Отже, розтративши в політичній грі всі суттєві козирі та не маючи можливості натискати важелі впливу, Віктор Федорович вирішив не втрачати хоча б того, що вже є. На поїздку до Москви Азарова були покладені великі сподівання. Напевне ці сподівання виявились аж надто великими і такими, які не можуть бути виправданими та втіленими в життя, або хоча би переформульованими на папері.
Нагадаємо, що 19 січня 2009 року відповідно до контрактів українська сторона отримала одні з найвищих цін на газ при найнижчих тарифах на транзит. Всі тоді погодились, що це є дещо не справедливо щодо України, але змінити ситуацію тоді ніхто не взявся, аргументуючи це тим, що іншого виходу просто немає. Згідно цих же контрактів українська сторона зобов'язалася викуповувати об'єми газу, які не споживає. Логіку в таких угодах дуже складно збагнути, адже угода передбачає застосування суворих санкцій збоку РФ в разі щонайменшого порушення даного документа з боку України. Що є найцікавіше так це те, що в угоді з РФ відсутні аналогічні гарантії зобов'язань російської сторони при невиконанні ними цієї угоди.
Саме для перегляду цих, абсолютно не вигідних для української сторони, угод і їхав до Москви Микола Азаров, але його поїздка не принесла бажаних плодів. Українська сторона запропонувала РФ задля збереження цін на поставки в межах минулорічних розрахунків досить непогані преференції в обмін. Мова йде про доступ східних "партнерів" до української ГТС та безпосередній доступ Газпрому на український ринок. Але, як повідомляють російські ЗМІ, московських очільників вже не задовольняють такі пропозиції і вони вирішили підняти планку, адже їх цікавить ще ширший спектр домовленостей. Мова пішла про передачу "Татнафті" до 60% акцій "Укртатнафти". Тепер російська сторона вирішує грати в відкриту і висловлює всі свої побажання в рамках без виключень загальнообов'язкових до виконання. Зокрема, до таких побажань можна віднести проект спільного виробництва ядерного палива та будівництво російською стороною нових реакторів для українських АЕС. Це в принципі виглядало б логічно, адже вони будувалися в рамках спільного проекту, але, таким чином, Росія вже не просто натякнула на те, що хоче отримати доступ до українських ринків чи банально нав'язати своє домінування в регіоні, але й вона пішла ще далі - даючи Україні змогу пройти своєрідний тест, як швидко ми здамося при умові помірного тиску з можливим зростанням.
Російська сторона, фактично, зайняла вигідну позицію політики вичікування, відчуваючи власну перевагу на пострадянському просторі, що дає змогу їй почуватися досить вільно, а тому вона не планує йти на певні поступки, адже зрештою, рано чи пізно, отримає бажане. Можливо, вони просто хочуть оживити атмосферу й розворушити українських політиків, які останнім часом торгуються на міжнародному політичному ринку досить мляво, а це означає, що Україна є слабким політичним актором, таким, який не здатний самостійно приймати рішення чи навіть висувати ультиматуми у відповідь. Українська сторона просто приймає ті, часто не вигідні, умови, що їй пропонують, адже завжди занадто багато "або" та "але" для українських делегацій.
Цього разу Україні знову запропонували, фактично не взаємовигідну угоду, яка відображає інтереси виключно однієї сторони. Поставивши українську сторону перед безапеляційним фактом: газ за доступними цінами в обмін на консорціум, який передбачає прямий доступ російського Газпрому до українського ринку з включенням найщільнішої співпраці за напрямком ядерної енергетики. Для України така ультимативна політика є абсолютно невигідною та в підсумку може бути абсолютно безрезультатною. Адже, навіть, якщо українська сторона погодиться на таку безперспективну угоду ніхто не зможе дати жодних гарантій того, що Газпром надовго знизить газові ціни для української сторони, адже російська сторона планує зробити свої внутрішні ціни ринковими для власного промислового комплексу. А прагматичність укладання угод пов'язаних з ядерною промисловістю виглядають геть маразматичними і нерозумними. Окрім того, повертаючись до політики, яку активно пропагує російська сторона, мається на увазі та політика активних натяків і прихованих ультиматумів, згідно цього Україна може отримати дешевий газ в обмін на членство в митному союзі, що означало б зробити крок назад щодо європейсько-українських стосунків, адже в такому випадку держава ризикує опинитися перед вибором без вибору.
Віктор Ющенко з цього приводу влучно підсумував: "Газові контракти настільки вигідні для російської сторони, що для їх перегляду недостатньо навіть здачі українських економічних інтересів, на які була готова нинішня влада, - створення консорціуму з управління української ГТС або допуск "Газпрому" на внутрішній ринок. Російська сторона сьогодні практично вимагає за зниження ціни на газ створення союзної держави або, принаймні, приєднання до Митного союзу з Росією".
Щодо України, то ніхто не планує провадити проти нас політики аж надто жорстких ультиматумів, розуміючи те, що бажання налагодити новий рівень діалогу з Москвою, а можливо навіть пере форматувати його, зрештою, зробить свою справу і ці важелі впливу всеодно спрацюють. Та багатовекторність у зовнішній політиці, яку сьогодні пропонує команда Віктора Януковича, є досить ризикованою, адже рано чи пізно настане момент істини, момент, коли нам доведеться обирати між прихильність Сходу чи прихильністю Заходу. І в даному випадку зовсім не варто наперед забігати та стверджувати, що Україна обере курс на Захід, судячи з того, що перший візит нового Президента був саме туди, адже якщо пригадати та проаналізувати, то стає зрозумілим, що ниточки українських політичних акторів тоді смикала московська рука.
Прикладом цього є те, що будучи в Брюсселі, Віктор Федорович не зустрівся з представниками НАТО навіть незважаючи на те, що ця зустріч була не просто логічною, але й необхідною в рамках стабільного партнерства. Причина цього криється швидше не в тих неоднократних антинатівських заявах представників Партії Регіонів, які виголошувалися з трибуни Верховної Ради, чи в бажанні зберегти позаблоковий статус для України. Причина тут в тому, що в такому випадку команда Януковича, і так наштовхнувшись на нерозуміння кремлівської сторони, могла б викликати ще більший шквал амбіцій, заходячи на заборонену територію, територію, яка, на думку російських очільників, повинна бути забороненим плодом для України.
Надмірне бажання оточення Президента повернути собі колишню прихильність може вилитись в капітуляцію української сторони, яка не змусить довго чекати з економічними наслідками, тоді коли ударна хвиля цієї капітуляції неминуче зачепить весь український економічний простір. Угоди, які були укладені Тимошенко теж, фактично, були своєрідною капітуляцією, але вони принаймні стримали на деякий час тиск з боку східного сусіда, хоча шанси на формування адекватних як політичних, так і економічних стосунків з Російською Федерацією і далі залишаються вкрай малими.
http://postup.brama.com/usual.php?what=67365К ШУСТЕРУ ИДУТ ЗОМБИ?
Игорь Ребров, "Донецкий кряж", 26.03.2010
Народный депутат Украины Вадим Колесниченко осветил некоторые аспекты информационной войны.Народный депутат Партии регионов Вадим Колесниченко по просьбе корреспондента "ДК" осветил некоторые аспекты информационной войны, которая ведется против народа Украины, и прочие аспекты большой политики.
- Вадим Васильевич, вы на днях принимали участие в одиозной русофобской программе "Шустер Live" на телеканале "Украина", который связывают с Партией регионов. Там говорилось, что новая олигархическо-бандеровская оппозиция выделила огромные деньги на травлю министра образования Дмитрия Табачника. Эти деньги на информационную грязь якобы распределяет потомственный депутат Леся Оробец. Мне показалось, что телешоумэн Савик Шустер активно участвует в этой грязной информационной кампании. Это он с госпожой Оробец договорился или так проявляется его известная ненависть к людям Юго-Востока Украины и тем, кто отстаивает их интересы?
- Нет телеканала, который принадлежит Партии регионов. Это работа отдельной финансовой корпорации. На сегодня Табачник работает чуть больше недели и еще не закончил ревизию всего коррупционного механизма, оставленного господином Вакарчуком. Поэтому необходимо дать ему разобраться в делах, предложить свою концепцию реформ в образовании, принять участие в формировании бюджета, а через год можно о чем-то спрашивать и что-то требовать, он же не токарь, который к вечеру должен выточить деталь!
Программа Шустера может вызывать очень много вопросов, и за последнее время она принесла очень много негатива. Но это моя точка зрения. Если людям нравится - смотрят, не нравится - игнорируют. Это проблема нашего населения и того, как оно относится к подобного рода шоу, достаточно низкопробным и неприятным, хотя политики наши как зомбированные идут на эту передачу, понимая или не понимая, что их пытаются выставить глупыми и бездарными во время подобных шоу, потому что манипулятором всегда является руководитель подобного мероприятия.
О договоренности Шустера с Оробец по поводу участия в информационной кампании против Дмитрия Табачника мне сложно говорить, выводы может сделать каждый самостоятельно. За последние годы точно знаю: никогда эта передача не была позитивной по отношению к представителям Партии регионов или нынешнего проправительственного большинства. Может, там думают, что это и есть свобода слова?
Как понять, почему на экране есть протестующие студенты Львова, но не показывают студентов Донецка, Севастополя и других городов Украины? Мне напомнили самого себя - ученика школы 1974 года, когда мы по команде учителя гневно осуждали книгу "Архипелаг ГУЛАГ" Солженицина. Мы ее не читали, но знали, что она враждебна.
- Если бы к Шустеру не ходили авторитетные политики Юго-Востока, в том числе и вы, его никто бы не смотрел...
- Знаете, здесь проблема какая? Если ты не ходишь туда, то там говорят, что вот они боятся и поэтому не ходят. Мы являемся заложниками ситуации, заложниками игры, которую не мы придумали.
- До Дня Победы еще больше месяца, но я уже заранее со стопроцентной точностью могу предсказать, что Шустер будет вещать на праздничном выпуске программы. Будет восхвалять Бандеру, будет называть советских солдат стадом баранов, которых "преступник" Сталин вел на бойню. Будет рассказывать о бессмертном подвиге американцев, которые спасли мир от "красно-коричневой чумы". А в паузах ловко вставлять: "Я очень люблю и уважаю ветеранов Великой Отечественной".
- Мы по этому поводу обращались к руководителям ТРК "Украина". Ведь люди нам говорят: "Это же ваш канал, Партии регионов, что же он такую грязь постоянно льет?" Руководитель телеканала сказал нам очень просто: "Это бизнес-проект. Перед ними поставлена задача зарабатывания денег, они с этой задачей справляются. А в работу редакции мы не вмешиваемся".
Все! После этого вопросы были сняты.
- Деньги не пахнут? Ведь владельцы канала, получается, ради прибыли унижают своих же земляков?
- Трудно с этим спорить, но в любом случае каждому менеджеру в большой финансовой структуре ставится задание: на конец года выйти с такой-то прибылью. Если прибыль есть, по ней и оценивается работа менеджера.
http://www.donkr.dn.ua/index.php/home/1575-2010-03-26-11-26-43ПЕРЕДІЛ ВЛАСНОСТІ
НЕ ПОДЕЛИТЬ, ТАК УНИЧТОЖИТЬ?
Наталия Гончарова, "Крымская правда", 27.03.2010
Спор между владельцами земельных паёв с виноградниками и предприятием, собирающим с них урожай.Он уже достиг той стадии, которую можно описать словами классика: "Так не доставайся же ты никому!".Почти на полутора гектарах плодоносящих виноградников снята шпалера, повалены на землю и вырублены растения. Это стало возможным из-за вольной трактовки законодательства, по которому земля может принадлежать одному собственнику, а многолетние насаждения на ней - другому.
В августе 2007 года в Бахчисарайском районе был проведён первый этап распаевания земель бывшего ОАО имени Чкалова, в результате которого двадцать четыре бывших работника предприятия получили в собственность в среднем по два гектара виноградника для ведения товарного сельскохозяйственного производства. В июле следующего года Бахчисарайская районная администрация, руководствуясь соответствующими статьями Земельного кодекса Украины, распорядилась выделить участки в натуре, бесплатно передать их в собственность граждан и выдать им государственные акты на право собственности.
Однако владельцы земли получили на руки только бумаги, а за сами наделы до сих пор воюют с созданными на базе бывшего хозяйства новыми предприятиями, которые два года собирают урожай с виноградников на их земле. В августе прошлого года владельцы земельных наделов официально обратились в ЗАО "Бурлюк" с требованием освободить виноградники, которыми предприятие пользуется, не заключив с собственником договора аренды.
Но селян на их законную землю не пустили, выставив вокруг виноградника охрану. Им пояснили, что имущество ОАО имени Чкалова, в том числе и многолетние насаждения, перешло по договору днепропетровскому ЗАО "Винагрокомплекс", с которым у "Бурлюка" имеется договор оперативной аренды. В ответ владельцы госактов стали доказывать, что выдали им не пашню или пастбище, а именно землю с посадками, потому и размер одного пая составил не пять-шесть гектаров, как в среднем по автономии, а всего около двух.
По просьбе сельчан проверку использования спорных наделов провела районная прокуратура. Чиновники установили, что земельный надел площадью 123 гектара, принадлежащий пайщикам, используется самовольно, без правоустанавливающих документов на землю. Результаты проверки передали в Бахчисарайский районный отдел ГУ МВД Украины в АРК, который отказал в возбуждении уголовного дела по факту нарушения из-за отсутствия состава преступления.
Республиканская прокуратура факт нарушения земельных прав удостоверила и отменила отказ в возбуждении уголовного дела. В ответе за подписью заместителя прокурора АРК Р. Абдеева сказано: "12 октября 2009 года возбуждено уголовное дело по факту преступления, предусмотренного статьёй 197 Уголовного кодекса Украины. Досудебное расследование продолжается".
Параллельно проверку соблюдения земельного законодательства по разрешению конфликта провела и Государственная земельная инспекция в АРК. Её вердикт: "Договоры аренды с собственниками земельных участков не заключены, работы по уборке урожая на спорном участке свидетельствуют об их самовольном использовании". Кроме того, инспекция определила сумму ущерба, нанесённого сельчанам предприятием "Бурлюк", - она составила почти триста пятьдесят тысяч гривен. Эти документы переданы в прокуратуру Бахчисарайского района.
Рассмотрели сложившуюся ситуацию и в Республиканском комитете по земельным ресурсам, предложив вынести решение вопроса на заседание рабочей группы по проверке требований законодательства в сфере регулирования земельных отношений, рационального использования и охраны земель в Бахчисарайском районе. Появился шанс решить конфликт мирным путём, не ущемляя интересы обеих сторон.
Как пояснил директор ЗАО "Бурлюк" Станислав Ягодинский, хозяйственная деятельность по выращиванию и сбору винограда осуществляется законно, а почему собственник виноградников не заключил договор с владельцами земли, не их дело. Более того, предприятие целый год вкладывало деньги в оспариваемый виноградник, поэтому имеет полное право собрать урожай. Сельчанам пояснили, что предприятию нужно дать возможность возместить его затраты, а потом уже отстаивать свои права. Тогда же Ягодинский пообещал, что действие договора закончится 1 декабря 2009 года и продлевать его не будут.
Собственники паёв пошли на уступки: дольше ждали, можно и потерпеть до 2010 года. А в редкие зимние оттепели целыми семьями стали выходить на обрезку виноградных кустов, чтобы обеспечить себя хорошим урожаем.
Как рассказала нашей газете одна из пайщиц Людмила Карелина, 12 марта они не вышли на обрезку из-за плохой погоды. А уже через час ей сообщили, что на её делянке идёт раскорчёвка виноградника.
- Мы прибежали на пайку, там стояли грузовики, и рабочие "Бурлюка" во главе с бригадиром и агрономом срезали проволоку с наших рядов. За работой наблюдали наш участковый инспектор младший лейтенант милиции Руслан Фурсенко, которого, как потом выяснилось, пригласили специально для охраны общественного порядка, и начальник ДНД Александр Сторчаков. Позже мы также узнали, что 18 января директору ЗАО "Бурлюк" пришло письмо из Днепропетровска от директора ЗАО "Винагрокомплекс" А. Сеймского с просьбой "произвести услуги по освобождению виноградника от шпалеры (железобетонные колья)" с точным указанием фронта работ: поле №11 площадью двадцать четыре гектара. Ниже значилась приписка: "Оплату гарантируем". На основании этого "документа" рабочие успели до нашего прихода уничтожить четыре ряда шпалеры, а вместе с ней вырубили все мешающие им кусты винограда. Правда, загрузить железобетонные колья и снятую проволоку на машины и вывезти не успели - набежал народ, который, к счастью, не успел вооружиться вилами. Вот так нас "по-человечески" попросили подождать.
Как зафиксировала выехавшая на место происшествия комиссия депутатов Почтовского поселкового Совета, в ходе снятия шпалеры было вырублено сто сорок пять плодоносящих кустов винограда, без необходимых опор осталось около полутора гектаров посадок.
От комментариев, по какому праву так "похозяйничали" на чужой земле, Станислав Ягодинский отказался, пояснив, что без разрешения генерального директора "Винагрокомплекса" не может общаться с журналистами. Нам предъявили только разрешительное письмо на фирменном бланке ЗАО "Винагрокомплекс", расположенного в пгт Юбилейном Днепропетровской области. Правда, юридический адрес на нём почему-то оказался с местными, зарегистрированными в Почтовом Бахчисарайского района, номерами телефонов. По ним мы дозвонились в ЗАО "Алес-Виналь Крым", расположенное на базе бывшего чкаловского винзавода. Его директор Олег Логвинов, которого мы нашли по мобильному телефону, тоже отказался взять на себя ответственность за происходящее. Он пояснил, что убеждён в правомочности действий руководства "Бурлюка" по использованию виноградников, но заверил, что письма о снятии шпалеры не подписывал.
Мы поинтересовались у правоохранителей, как в их присутствии оказалось возможным явное уничтожение чужой собственности. Участковый инспектор, лейтенант милиции Фурсенко пояснил, что выяснять, чья это земля, не в его компетенции, он просто выполнял указание начальника Бахчисарайского РОВД. По факту происшедшего проводит проверку Бахчисарайский районный отдел по борьбе с экономическими преступлениями. Как пояснил нашей газете его сотрудник, пожелавший остаться неназванным, в ОБЭП уже поступили ответы на официальные запросы, из которых ясно, что основные средства (многолетние насаждения) числятся на балансе "Винагрокомплекса", а документов на эту землю у предприятия нет.
Прокомментировал ситуацию глава Бахчисарайской райгосадминистрации Ильми Умеров. Он пояснил, что, согласно статье 386 Гражданского кодекса Украины, гражданин, права которого нарушены другим лицом, может обратиться в суд с требованием запретить совершение действий, которые нарушают его право. Конституцией Украины установлено, что правосудие осуществляется исключительно судами и никакие другие органы власти не могут повлиять на решение спорного вопроса. Другое дело, что судебная машина долго раскачивается и нередко пробуксовывает, а потерянное время порой дорого обходится.
- Что касается конфликта между собственниками земли и ЗАО "Бурлюк", могу сказать, что сельчанам выделены земельные наделы вместе с растущими на них виноградниками. Аналогичную ситуацию, когда арендатор начинает качать права на урожай, нам создали в "Агрофирме "Крым".
А когда снимают проволоку и вырубают кусты винограда, посаженные нашими отцами, - это преступление. И предотвратить его должны правоохранительные органы, - заявил Умеров.
Почему милиция встала на сторону нарушителей закона, так и осталось загадкой.
http://www.kp.crimea.ua/newspaper_details.php?newspaper_id=3072РІВЕНЬ І ЯКІСТЬ ЖИТТЯ
ЯЙЦА СТАЛИ ЗОЛОТЫМИ
Юлия Бабенко, "Днепр вечерний", 29.03.10, Днепропетровская обл.
Чем ближе долгожданные пасхальные праздники, тем тревожнее. И причина тому - ползущие вверх цены.В списке резко подорожавших продуктов оказался и самый ходовой в эти дни товар. Десяток яиц стал дороже на полторы - две гривни прямо на глазах.
На днепропетровских рынках "яичная" картина примерно везде одинаковая. Журналист "Вечерки" побывал на Озерке, Северном, Березинском, Калиновском и Лоцманском рынках. Здесь стоимость десятка яиц поднялась с 7,3 до 8,8 гривни и с 8,3 до 9,5 гривни. Причем, на рынках Кривого Рога, Павлограда и Желтых Вод цены на яйца примерно такие же. На тридцать-пятьдесят копеек дешевле в Никополе и Марганце, где большая фабрика рядом. А вообще, все зависит от сорта и качества.
- Например, марганецкую продукцию, - поделилась своими наблюдениями продавец днепропетровского рынка "Калиновский" Татьяна Трофимчук, - берут активнее из-за более яркого желтка. Даже домашние яйца не всегда такие вкусные и "желтые" бывают. Поэтому и стоят они дороже. Цену же нам хозяин выставляет, мы только реализаторы, и, в принципе, такие же покупатели. И нам, с любой стороны, лучше, когда цены ниже. Ведь тогда и спрос больше. После резкого подорожания покупательская активность немного упала. Думаю, что люди к празднику деньги берегут. К Пасхе и поминальным дням обычно много яиц покупают. Поговаривают, что и цена на яйца к этому времени еще поднимется.
Нынешнюю ценовую ситуацию производители объясняют подорожанием кормов, которые за последние пару лет с трехсот гривен за тонну выросли до двух с половиной. Значительно поднялись цены на ветеринарные препараты, на горючее.
- Может быть, некорректно сравнивать, - сказала мне представительница одного из производителей Любовь Ивановна, которая просила не называть ее фамилию и фирму, - но обыкновенная питьевая вода стоит дороже, чем десяток яиц. А разве можно сравнить производственные затраты? Чтобы курица снесла первое яйцо, необходимо сто двадцать дней с момента ее появления на свет. Бройлер до трех килограммов на мясо вырастает за полтора месяца. Поэтому неудивительно, что во многих хозяйствах уменьшается количество яйценосных кур. И поэтому, думаю, что цены абсолютно нормальные.
то же время заместитель губернатора Александр Любович отметил, что производство яиц в области остается на прошлогоднем уровне. Другое дело, что в некоторых хозяйствах идет технологический процесс по замене кур-несушек. Это естественно, ведь чтобы производство было рентабельным, надо проводить омоложение птиц, не может же курица нестись пять лет. Надо, безусловно, учитывать и сезонный фактор. Чтобы там ни говорили, а к пасхальным праздникам спрос на яйца повышается всегда. После Пасхи, как показывает практика, цены снова снижаются.
Случится ли так и в этот раз, конечно, покажет время. Некоторые специалисты считают, что с увеличением светового дня куры начинают нестись лучше, и это тоже снизит цену.
А вот наша постоянная читательница из Днепропетровска Ольга Макаренко другого мнения. Она давно заметила, что цены и производители, и продавцы всегда поднимают значительно, а снижают на копейки. И яиц это коснется в первую очередь. Потому что при низких доходах люди переходят на более-менее доступную по цене пищу. Именно таковой по сравнению с мясом или другой белковой продукцией являются яйца. Так что и пенсионеры, и студенты покупают их охотнее. А еще Ольга Трофимовна рассказала, как обнаружила на Озерке человека, который выдавал яйца с птицефабрики за домашние. Они же стоят на три-четыре гривни дороже. Побоявшись скандала, горе-продавец быстро покинул свое торговое место. Но где гарантия, что он не пристроился где-нибудь еще? А, значит, надо задуматься, стоит ли покупать продукцию у совершенно не знакомых вам людей. Не секрет, что в лабораториях рынков устанавливают качество и безопасность продукции, а не историю ее происхождения.
И еще. Во время рейда мы убедились, что с машин предприятий-производителей яйца можно купить на тридцать-сорок копеек дешевле. Сейчас свою продукцию птицефабрики начали вывозить более охотно.
http://dv-gazeta.info/dnepr/jajtsa-stali-zolotymi.htmlОХОРОНА ЗДОРОВ'Я
НАРКОЗАВИСИМЫЕ МАТЕРИ НАЧИНАЮТ НОВУЮ ЖИЗНЬ
Ирина Кадченко, "Днепр вечерний", 30.03.10, Днепропетровская обл.
В рамках социального проекта помощи наркозависимым женщинам с детьми "Я - мама!" состоялся пресс-тур "Где закрыты двери перед матерями?".Откровенно рассказать свои истории журналистам согласились четыре участницы проекта. Жизненные обстоятельства у них разные, но проблемы одни и те же - они сталкиваются с трудностями при восстановлении утерянных документов и прописки, получении материальной помощи и пособия на детей, но главное - предвзятым отношением к себе. Несмотря на то, что все женщины находятся сейчас на заместительной терапии (т.е. под контролем врачей получают замещающие наркотики препараты), благодаря которой они вернулись в семьи, начали работать, медики, чиновники и просто окружающие люди нередко осуждают или даже оскорбляют их.
- Когда я рожала своего сына, врачи в роддоме, знавшие о моей зависимости, сразу предложили мне отказаться от ребенка, хотя у меня и в мыслях этого не было, - с горечью рассказывает Ирина. - Да и в целом отношение ко мне было намного хуже, чем к остальным, "нормальным" роженицам. Сейчас моему сыну два годика, он абсолютно здоровый мальчик - благодаря ему, я, по сути, начала новую жизнь.
У Роксаны - другая проблема. В школе, где учится ее девятилетняя дочь, случайно узнали о том, что Роксана состоит на учете в наркодиспасере. После чего на девочку завели личное дело, как на ребенка из неблагополучной семьи.
- Для дочки это стало огромным потрясением, - говорит Роксана,- она пришла домой и спросила: мама, ты что - наркоманка? Представляете, каково мне было объяснять девятилетнему ребенку эту часть своей биографии?
За девять лет работы благотворительного фонда "Виртус" его директор Ольга Беляева слышала сотни подобных историй. По ее словам, сейчас на учете в городском наркодиспасере состоят 245 пациенток, но эта цифра не отражает реальную ситуацию, ведь лишь за минувший год в фонд обратились за помощью более 500 наркозависимых женщин с детьми.
- Мы пытаемся оказывать своим клиенткам комплексную поддержку, которую они не получают от государства, - говорит Ольга, - Ведь наркозависимые матери уязвимы вдвойне - им зачастую не к кому обратиться за помощью, они не знают своих прав. Наша цель - установить своеобразный мост между этими людьми и официальными структурами, способными им помочь.
Но и сами сотрудники фонда оказывают участницам проекта "Я - мама!" ряд услуг - это бесплатные консультации медиков, психологов, юристов и гуманитарная помощь - раздача памперсов, детского питания, средств гигиены, медикаментов.
Кстати, в ходе пресс-тура журналисты смогли посетить такой мобильный пункт оказания материальной и медицинской помощи и увидеть работу сотрудников фонда в "полевых" условиях.
Если вы хотите каким-то образом поучаствовать в социальном проекте "Я - мама!" или узнать о нем подробнее, звоните по телефону 47-05-11.
http://dv-gazeta.info/obschestvo/narkozavisimye-materi-nachinajut-novuju-zhizn.htmlСТИХІЙНІ ЛИХА, АВАРІЇ, НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ
НЕ ДАВИ НА ГАЗ!
А. Белый, "Днепр вечерний", 30.03.10, Днепропетровская обл.
Из-за несанкционированного вмешательства в газовую систему на Днепропетровщине опять взорвался дом.ЧП произошло в субботу в Самарском районе, в частном доме по улице Полевой. Как проинформировала "Вечерку" пресс-служба ГУ МЧС в области, предварительная причина взрыва - утечка газа из системы газоснабжения.
Созданная для изучения обстоятельств аварии комиссия Госгорпромнадзора установила факт несанкционированного вмешательства в систему газоснабжения данного дома путем врезания крана и штуцера к газовому счетчику.
Вследствие взрыва пострадал 45-летний хозяин дома, получивший ожоги дыхательных путей и термические ожоги 60 процентов тела. Взрывной волной разрушена кухня и частично - несущая внешняя стена, деформированы внутренние перегородки и внешние несущие стены жилого дома. Кроме того, в соседнем строении повреждены оконные стекла.
Отметим, что субботний взрыв на Полевой в чем-то напоминает февральское ЧП в Орджоникидзе, где вследствие взрыва бытового газа в двухэтажном доме пострадали семь человек.
Как следует из обнародованных выводов областного управления Госгорпромнадзора, причина взрыва в Орджоникидзе - несанкционированное вмешательство в систему газоснабжения. Предполагаемый виновник - хозяин одной из квартир пострадавшего дома и владелец находящейся в нем парикмахерской. Ее он отапливал с помощью самодельной системы, подключенной к газовой плите.
Хозяин парикмахерской, кстати, уцелел чудом. С переломом ноги, придавленный рухнувшей балкой, он провел под завалами более двух часов.
К сожалению, ЧП в Самарском районе - не единственное, зарегистрированное в области в минувшие выходные. В тот же день в Синельниково по неустановленной причине в частном доме по улице 40 лет Октября произошел пожар, жертвами которого стали три человека: 67-летний домовладелец и двое его квартирантов.
http://dv-gazeta.info/proisshestvija/ne-davi-na-gaz.htmlЯК ЗАХИСТИТИ ПОЛІЩУКІВ ВІД ПОВЕНІ?
Катерина Зубчук, "Волинь", 27.03.2010
Двадцять п'ять тисяч гектарів сільгоспугідь підтоплено нинішньої весни в Любешівському районі на Волині, 46 сільських будівель, з яких аж 32 припадає на село Люб'язь.Біду легше попередити
До цьогорічної повені в області готувалися заздалегідь, оскільки очікувалася велика вода. Адже ще в середині грудня минулого року вода на заплавах річок замерзла. І цей "запас" льоду лежав до потепління. Крім того, земля була суцільно замерзла і не було куди стікати воді і фільтруватися у грунт. І, нарешті, русла Прип'яті, Стоходу, як і багатьох інших річок, за останні десятиліття деградували. Щоб пропустити до двох мільярдів кубометрів води, яка була у вигляді снігу, льоду, образно кажучи, по вужчих трубах, треба більше часу. І вода у зв'язку з цим піднімається набагато вище.
І ще на початку лютого у водників були побоювання, що, коли настане повінь і виникне потреба інтенсивніше відкачувати воду, можуть бути проблеми. Справа у тому, що виділених на перший квартал 135 тисяч гривень на електроенергію вистачало лише на січень і лютий. Ще більша проблема була пов'язана з тим, що третина насосів відпрацювала свій ресурс, а решта вимагала негайного ремонту, а коштів на це не було. Сподівались, що все-таки влада по-належному оцінить ситуацію і виділить гроші.
І ось, коли минулого вівторка ми були у Любешівському районі, то начальник облводгоспу Юрій Бахмачук міг уже з полегшенням сказати:
- З обласного бюджету нам було виділено 120 тисяч гривень. А ще півтора мільйона - з державного бюджету. З них 350 тисяч на оплату електроенергії, яку використовують насосні станції, майже стільки ж - на відновлення насосів, 240 тисяч - на придбання пересувної насосної станції і кількох насосів, які живляться від стаціонарних джерел. А ще 610 тисяч - на створення аварійного запасу - мішків для піску, якими доводиться укріплювати гідроспоруди, каменю, щебеню...
На Любешівщині, де повінь затяжна, доводиться відкачувати воду і влітку, і восени, і навіть взимку. Але найінтенсивніше, звичайно, навесні. Щоб зекономити кошти, водники перейшли в основному на нічний режим роботи насосних станцій. Адже вночі електроенергія коштує в разів чотири дешевше. Чотири насоси стоять, зокрема, на Седлищенській насосній станції, до того ж дуже потужні. І відключати їх доведеться не скоро, адже пік повені ще не настав. У першій декаді квітня очікується другий її сплеск, коли вода "добіжить" з верхів'їв Прип'яті, Стоходу. Крім того, рівень води у річках може підвищитись і у зв'язку з тим, що очікується дощовий тиждень. Але, як би там не було, серйозні побоювання уже позаду. Допомагала і природа з її нічними березневими морозами. Бо якби раптово потепліло, то повінь була б вища і за рівнем води досягала б максимальних показників.
На щастя, до екстремальних ситуацій не доходило. Хоч, правда, за словами голови Любешівської райдержадміністрації Василя Корця, в березні, якраз на жіноче свято, не всім довелося посидіти у затишку сімейного кола. І представники влади району, і спеціалісти управління водних ресурсів, рятувальники працювали на нарощуванні дамби у Щетині. Була залучена техніка, яка прибула сюди з трьох районів - Ковельського, Камінь-Каширського, Ратнівського. Дамбу тоді прорвало у п'яти чи шести місцях. Ще на три сантиметри піднявся б рівень, і вода пішла б на село.
А у Любешові все ті ж жабокряки
І хоч на території Любешівщини збудовано захисних дамб загальною протяжністю близько 120 кілометрів, усе ж ще значні площі не захищені. Особливо болюче торкнулася ця проблема Любешова, де щороку (і не тільки навесні!) Стохід розливається так, що вода підходить буквально до вулиці Чкалова, до мікрорайону, який має промовисту назву Жабокряки.
І автору цих рядків доводилося бути присутньою на обговоренні цієї проблеми з участю представників влади району, спеціалістів природоохоронних відомств. Здавалось, що аргументів на користь будівництва у Любешові дамби більш ніж достатньо. Здавалось, що вже й концепція вироблена щодо подальших кроків. Адже йдеться про особливу територію, яка межує з Національним природним парком "Прип'ять-Стохід". Тобто проект дамби має бути виконаний із скрупульозним дотриманням природоохоронного законодавства, погоджений з екологами.
Учасники такого обговорення восени минулого року нібито розставили всі крапки над "і". Залишалось визначити межі самого селища Любешів, межі Національного природного парку і місце дамби, яка б знаходилася якраз на території селища. І тут слово мало бути за місцевою владою, яка у першу чергу покликана захистити інтереси людей, не забуваючи при цьому про збереження фауни і флори, на яку багатий цей особливий поліський куточок, знаний у Європі. І що ж зроблено на сьогодні для того, щоб дамба, в доцільності якої вже ніхто не сумнівається, стала реальністю?
Як з'ясувалося, зроблено лише перший крок. І це тоді, коли весняна повінь знову нагадала про стару проблему. Голова селищної ради Петро Хомич домовився з кількома обласними проектними організаціями про визначення межі селища, де буде нанесено і об'єкти соцінфраструктури (у тому числі й дамби), проекту планування територій та виготовлення генерального плану селища. А до того, коли може реально розпочатись будівництво дамби, адже, як було уже сказано, йдеться про будівництво гідроспоруди по сусідству з водно-болотними угіддями міжнародного значення, ще справ і справ.
А поки що до Любешова підступають води Стоходу. І знову тут тільки качкам роздолля. До речі, нинішньої весни внесла свою лепту в проблему підтоплення і місцева фабрика "Стохід". У свій час на цьому підприємстві було переплановано територію - засипано рівчак, в який потрапляли стічні води з ближніх вулиць, зокрема вулиці Бондаренка. А після нинішньої багатосніжної зими це обернулось тим, що стічні води затримуються на рівнинному місці і підтоплюють будівлі. Цією проблемою нещодавно займалася комісія з надзвичайних ситуацій райдержадміністрації. Голові селищної ради і власнику фабрики доручено потурбуватись, щоб рівчак було розкопано, тобто територія спланована так, як було раніше...
Двадцять п'ять тисяч гектарів сільгоспугідь підтоплено нинішньої весни в Любешівському районі, 46 сільських будівель. І аж 32 з них припадає на Люб'язь. Біля одної такої хати, яка дивилась вікнами у воду, ми розмовляли з Надією Корець. Жінка сказала, що це ще не дев'яносто дев'ятий рік, коли під порогом був прив'язаний човен і ним добирались до сільської дороги. Але й нинішньої весни вода підійшла під самий будинок, а господарські споруди з усіх боків оточує водне плесо. Ось тобі й Венеція! Якщо без човна ще можна обійтись, то без високих чобіт - аж ніяк.
Й інша жінка, жителька цього ж села Любов Бубало, город якої біля хати залило, як рисове поле, скрушно говорила:
- У цьому році, якщо і зійде вода, то ми тут садити навряд чи будемо, бо марна це праця. Торік в кінці літа посадила грядку полуниць. Восени уже бачила, що прийнялись кущики. А після такого потопу вони пропадуть.
І на обійсті Климчуків можна було пересвідчитись, як нелегко доводиться поліщукам протистояти стихії. Сімейство якраз вибирало із скопців картоплю. Це, як сказав господар Василь Климчук, вдруге, бо вже й на вищому місці її підтоплює. Ото, мовляв, і носимось з тою картоплею, як кіт з мишею, щоб не змарнувалась. У Люб'язі, як і в багатьох інших поліських селах, знають, що садити картоплю треба у різних місцях, щоб не залишитись без другого хліба: якщо на низині вимокне, то на вищому місці вродить. Поки що на сімнадцяти сотках біля хати Климчуків можна лише карасів ловити. І шістдесят соток жита "на паях" - під водою.
І так буде, як довелося почути від самих мешканців Люб'язя, поки село залишається не захищене дамбою від вод Прип'яті. Знають місцеві люди, яка біда була у Хоцуні, поки там не збудували таку гідроспоруду. У Люб'язі, до речі, та сама проблема постає у зв'язку з будівництвом дамби, що і в Любешові. Захищаючи довкілля, треба поєднати це з інтересами поліщуків, яким випало жити по сусідству з водно-боло тними угіддями, де гніздяться прудка очеретянка, сірий журавель, білі чаплі, які вже повернулися в рідні краї і стоять, як свічечки, то тут, то там на болоті.
http://www.volyn.com.ua/?rub=32&article=0&arch=1066ПРИЗНАЧЕННЯ
ДРУГА РІКА МИХАЙЛА ВИШИВАНЮКА
Олесь Павленко, "Галичина", 30.03.2010, Івано-Франківська обл.
Інтрига з призначенням голови облдержадміністрації тривала до останніх днів.Які тільки чутки не курсували Прикарпаттям протягом більш як двох місяців. Втім, сталося так, як і передбачали найпрозорливіші. Головою ОДА Президент Янукович призначив Михайла Вишиванюка (як пожартував колега-журналіст: чи то Президент пожалів нас, чи то Вишиванюк заступився). Його офіційне представлення відбулось у суботу о 9 ранку. Зазначимо, що зала не вмістила усіх охочих побачити це дійство. Чимало гостей стояли в проходах сесійної зали та у холі.
Представляти нового голову ОДА до Івано-Франківська прибув віце-прем'єр В. Сівкович, і зробив він це досить банально - просто зачитав два укази Президента Януковича: один - про звільнення з посади Миколи Палійчука, другий - про призначення Михайла Вишиванюка. Щоправда, він не забув подякувати від імені глави держави і Кабміну за роботу голові, котрий пішов, та висловив переконання, що оскільки Микола Палійчук - людина молода, то ще зможе використати здобутий досвід якщо не на подібній до цього посаді, то на вищій.
Дякував за роботу екс-голові ОДА голова облради Ігор Олійник, який нагадав, що саме на головування Миколи Палійчука припали і повінь з її тяжкими наслідками для краю, і епідемія, і подолання економічної кризи. Що стосується новопризначеного голови, то Ігор Мирославович назвав Михайла Вишиванюка "видатним діячем" та зауважив, що, як кажуть у народі, не можна двічі увійти в ту саму річку, а от Михайло Васильович і це зробив.
Взагалі того дня звучало багато слів подяки. Дякував за роботу всім Микола Палійчук, який сказав, що ці два з половиною роки пролетіли, як одна мить, і стали одним із найкращих періодів його життя. З подяки розпочав свій виступ і Михайло Вишиванюк, який висловив вдячність Президентові Януковичу та прем'єр-міністрові Азарову за "надану надзвичайно велику честь працювати на прикарпатську громаду". Він також повідомив, що має намір створити раду розвитку регіону, куди запрошує і Романа Ткача, і Миколу Палійчука. Стосовно найближчої перспективи Михайло Васильович не був оригінальним і наголосив, що попереду на всіх чекає дуже велика праця, яка одна може принести нам успіхи і допоможе побудувати процвітаючу європейську Україну. Голова ОДА також переказав вимогу глави держави щодо стовідсоткового виконання доручень, залежно від цього оцінюватимуть кадри та їх відповідність зайнятим посадам. М. Вишиванюк запевнив, що Президент просив переказати, що злоби ні на кого не тримає і любить наш край.
"Я вам не брехав ніколи і сьогодні з цієї трибуни заявляю, що Україна має українського Президента", - наголосив при цьому М. Вишиванюк. Він також висловив переконання, що глава держави, який кожен день розпочинає з молитви, хоче робити добрі справи, а наше завдання - допомогти йому у цьому.
Дав голова ОДА і перші власні доручення: у понеділок у приймальні не штовхатись ("сам усіх знайду"), не проводити жодних кадрових перестановок без відома ОДА ("немає - наш, не наш, ми всі - український народ") та добре підготуватися до зустрічі Великодня ("для цього бюджету великого не треба, треба мати совість і раздівську жилку").
Уже після завершення представлення М. Вишиванюк зауважив, що зустрів того дня чимало облич, яких у владних коридорах не було видно років зо п'ять. Це, напевно, вони так гучно аплодували новому голові ОДА, який, між іншим, сказав, що нинішня подія для багатьох має стати уроком стосовно того, що найкраща політика - це добрі людські взаємини. Бо тільки злагода будує. А Україна у нас одна... Для всіх.
http://www.galychyna.if.ua/index.php?id=single&no_cache=1&tx_ttnews[tt_news]=10044&tx_ttnews[backPid]=14ДВІЧІ У ГУБЕРНАТОРСЬКУ РІКУ УВІЙДЕШ…
Іван Фаріон, "Високий замок", 29.03.2010, Львівська обл.
Якщо ти є "людиною Януковича".Чинний глава держави Віктор Янукович не дотримав слова, пообіцявши до кінця тижня, що минув, завершити формування команди голів облдержадміністрацій. Із 24 губернаторських посад сім наразі залишаються вакантними. Затримку з призначеннями можна пояснити складними політичними торгами. За допомогу у формуванні парламентської коаліції бонусів у вигляді владних крісел хочуть і комуністи, і представники Блоку Литвина…
У п'ятницю Віктор Янукович визначився з кандидатурою першого керівника Полтавщини. У кабінет голови обласної держадміністрації прийшов голова обласної ради Олександр Удовіченко. Полтавці пам'ятають його з часів першого прем'єрства Януковича - з 2003 до 2005 року він уже керував на батьківщині Гоголя. Нове призначення було прогнозованим: Удовіченко очолював фракцію Партії регіонів в облраді.
Цікаво, що попередник Удовіченка - член Української народної партії Валерій Асадчев - ледь не божився, що піде у відставку, як тільки стане відомо, що президентом стане хтось інший, а не Ющенко. Що Ющенко більше не буде главою держави, стало відомо 18 січня. Однак "принциповий" Асадчев не звільнявся з посади ще більше двох місяців…
Два нові-старі голови ОДА з'явилися і в Західній Україні. Головою Волинської облдержадміністрації став Борис Клімчук. А до керма влади на Івано-Франківщині повернувся улюбленець Леоніда Кучми Михайло Вишиванюк. Обидва - старожили в обласних кабінетах: Клімчук працював керівником Волині сім років, Вишиванюк - вісім. Микола Палійчук, у чиє крісло сів Вишиванюк, відходити з політики не збирається. Відчуваючи, що доведеться прощатися з посадою, він створив громадську організацію з аполітичною назвою "Спільна справа". Очікується, що на чолі цього утворення Палійчук братиме участь у місцевих виборах. Отож не виключено, що невдовзі він знову опиниться на перших ролях - вже як голова Івано-Франківської облради.
З понеділка повинна прояснитися ситуація з керівництвом Львівської та Тернопільської областей. Вона і далі туманна. Не виключено, що львівським губернатором залишиться Микола Кміть...
Коментар для "ВЗ"
Олексій Гарань, професор політології Національного університету "Києво-Могилянська академія", науковий директор Школи політичної аналітики
Призначення Януковичем старих кадрів свідчить про дежавю, про повернення структури старої влади часів пізнього Кучми, які символізують авторитарний стиль керівництва. І в цьому є небезпека цих призначень.
http://www.wz.lviv.ua/pages.php?ac=arch&atid=81752БОРИС КЛИМЧУК ЗНОВУ ОЧОЛИВ ОБЛДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЮ
Володимир Лис, "Волинь", 27.03.2010
Указом Президента України Віктора Януковича Миколу Романюка було звільнено з посади голови облдержадміністрації.Новим головою обласної державної адміністрації Указом Президента призначено Бориса Климчука. Втім, слово "новий" тут можна вжити лише умовно, адже посада, на яку призначено Бориса Петровича, для нього добре знайома. Більше того, його називали "губернатором-рекордсменом", котрий очолював область з 1995 по 2002 рік. А до того двічі обирався головою Волинської обласної ради. За цей час він став впливовим лідером області, користувався авторитетом у місцевих господарників і районних керівників, його організаторські здібності цінували у Верховній Раді, Кабміні, Адміністрації Президента.
Під час його керівництва представницькою і виконавчою владою Волині в області було споруджено 90 шкіл, активно використовувались вигоди прикордонного розташування, зокрема, був реалізований перший серйозний проект Євросоюзу в Україні - споруджений міст через річку Буг. Рівень економічної активності жителів області навіть вважався найвищим в Україні, а частка області у валовому національному продукті збільшилася з 0,4 до майже відсотка. Отож, можна погодитися зі словами одного з столичних журналістів, що за час перебування Бориса Климчука на керівних постах в області "Волинь перетворилася з провінції в регіон". Лишається тільки побажати, щоб відтепер ці здобутки були примножені.
Нагадаємо коротко біографію і життєві віхи голови облдержадміністрації. Борис Климчук народився 18 березня 1951 року в селі Волошки Ковельського району. 1974 року він закінчив геолого-географічний факультет Харківського державного університету, а 1996 року - Національну юридичну академію імені Ярослава Мудрого. Вчитель Острозької школи-інтернату (Рівненська область), вчитель Ковельської середньої школи № 7, інженер заводу "Ковельсільмаш", директор Ковельських восьмирічних шкіл № 9 і № 11 - такі щаблі його трудової біографії з 1974 по 1990 роки. З червня 1990 по травень 1992 року працював заступником голови Ковельського міськвиконкому. У червні 1992 року обраний головою обласної ради і перебував на цій посаді до квітня 1998 року. З 1995 по червень 2002 року - голова обласної державної адміністрації. У наступні роки був радником Президента України, Надзвичайним і Повноважним послом України в Литовській Республіці, Надзвичайним і Повноважним послом України в Азербайджані. Відмінник народної освіти України, нагороджений Почесною відзнакою Президента України та іншими високими державними нагородами. Колектив редакції "Волині-нової", пам'ятаючи наші ділові і дружні стосунки із керівником області, вітає Бориса Климчука з поверненням в рідну область і бажає йому вагомих успіхів на дуже відповідальному посту.
http://www.volyn.com.ua/?rub=3&article=0&arch=1066
* * * Повнотекстовий огляд регіональної преси. До випуску ввійшли матеріали, які з’явилися на шпальтах та в інтернет-версіях обласних та міських газет України по 30 березня 2010 року включно.
Заявки на отримання друкованих версій, а також зауваження та пропозиції можна надсилати за адресою:
nekrasova@rada.gov.ua
або телефоном: /044/255-23-94,
Некрасовій Олені Станіславівні.